О.I.Жевняк Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа I-III ступенів № 7 Вивчення граматики в умовах компетентнісно-орієнтованого підходу до викладання англійської мови Вступ Державні освітні стандарти з іноземної мови чітко визначають мету навчання іноземної мови в навчальному закладі: розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, що передбачає взаємопов'язаний, комунікативний і соціокультурний розвиток учнів засобами іноземної мови для підготовки їх для міжкультурного спілкування у різноманітних сферах життєдіяльності. Формування в учнів умінь та навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в певних комунікативних сферах з чотирьох видів діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письма. Основою комунікативної компетенції є комунікативні вміння, сформовані на ґрунті мовних знань і навичок. Мовна компетенція в свою чергу також інтегративна і включає лексичну, граматичну, фонологічну та орфографічну компетенції. Це означає, що учні мають одержати відповідні мовні знання і в них необхідно сформувати конкретні мовленнєві навички. Без оволодіння мовним матеріалом (фонетичним, лексичним, граматичним) неможливе формування мовленнєвих вмінь. Лише самі знання мовного матеріалу не можуть забезпечити реалізацію практичної мети навчання іноземної мови. Основна частина Основою комунікативної компетенції є комунікативні уміння, розвиток яких неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації
усного
або писемного
висловлювання. Проте, знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні навички оперування цим матеріалом. Одним з ефективним підходів є принцип домінуючої ролі вправ. Цей принцип підкреслює специфіку іноземної мови як навчального предмета відповідно до того, що
основним має бути досягнення належного рівня сформованості навичок і вмінь шляхом організації інтенсивної тренувальної діяльності. Відповідно до комунікативно-орієнтованого підходу до навчання іноземних мов пріоритет надається комунікативно-спрямованим вправам, які забезпечують оволодіння мовою як засобом спілкування. Проте це не означає, що у навчальному процесі ігноруються мовні вправи, що сприяють засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, граматичному і лексичному відношеннях. Такі вправи відіграють допоміжну роль і використовуються у контексті з комунікативними завданнями. Особливий інтерес в процесі реалізації цього принципу викликає система оволодіння і удосконалення граматичних навичок. На відміну від граматико-переводного підходу, комунікативний метод сфокусований на практичному використанні мови. Таким чином, значно менше уваги приділяється системному вивченню граматичних структур і правил. Альтернатива їх − таблиці, схеми − в старших
класах;
пісенно-віршовий,
казковий
матеріал
−
у
молодших.
Широко
використовується наочність у вигляді коміксів, фотографій, ілюстрацій, картинок, відеоаудіозаписів. Комунікативний підхід передбачає абсолютно іншу роль вчителя в навчальному процесі. Вчитель забезпечує інтерактивну ситуацію, управляє комунікативною діяльністю як порадник, що відповідає на питання і веде хід розмови. Комунікативний підхід по іншому оцінює помилки. Помилки в граматичних формах вважаються природними. Виходячи з усього сказаного та приймаючи до уваги зібраний та випробуваний матеріал, досвід роботи був викладений у методичному посібнику «Просто про складне» (або «Секрети англійського дієслова»). Однією із знахідок для розвитку навичок побудови питальних та заперечних речень є зображення долоні з п'ятьма пальцями, які відображують 5 груп допоміжних дієслів. Учні, які впізнають ці п'ять груп «як свої п'ять пальців» запам’ятовують їх і з легкістю використовують у своїх завданнях. Під час вивчення однієї з головних тем граматики англійської мови − дієслова, вчителем помічено багато помилок, які учні найчастіше допускають, і ті труднощі, з якими вони зустрічаються в практичному використанні цієї теми. Вивчаючи видо-часові форми дієслова, вчитель насамперед ставить перед собою такі основні завдання: навчити учнів відмінювати дієслова в різних часових формах; навчити визначати видо-часову форму присудків; навчити ставити різні типи запитань до речень в усіх часових формах; навчити робити переклад речень з рідної мови англійською в усіх часових формах.
Виконання
кожного
з
цих
чотирьох
вищезгаданих
завдань
розпочинається
аудіюванням даних структур і закінчується вправами комунікативного характеру. Тому, розробляючи дану таблицю і схему, вчитель ставить перед собою мету допомогти учням уникнути типових помилок і труднощів у практичному використанні тем граматики «Видочасові форми дієслова» і «Порядок слів у різних типах речень» під час спілкування англійською мовою. Висновки Навчання граматики іноземної мови є одним із найважливіших напрямів підготовки учнів до здійснення успішної іншомовної діяльності. Рівень опанування учнями граматики іноземної мови залежить передусім від домінуючого ставлення до неї самих учителів. На жаль, за останні десятиріччя спостерігається тенденція до його погіршення. Це пов'язано з переважанням практичного комунікативного підходу до навчання іноземної мови. В умовах дефіциту навчального часу ефективна практична спрямованість навчання мови може бути забезпечена лише за рахунок скорочення часу, який відводиться учителем не теоретичну граматичну підготовку. У цьому основна причина досить низького рівня такої підготовки, що, в свою чергу, негативно впливає на оволодіння мовою в цілому. Виходом з цієї ситуації може бути обґрунтоване збільшення навчального часу, що відводиться на вивчення іноземної мови, підвищення відповідальності вчителя за рівень граматичної підготовки учнів, розширення граматичного матеріалу, введення «старих» розділів у підручники з іноземної мови для кожного класу, послідовного короткого викладу в них основ практичної граматики, їх закріплення і систематизація у процесі навчання комунікативної мовленнєвої діяльності. На сьогоднішній день варто звернути основну увагу на досягнення чіткого розуміння і формування міцних знань учнів відповідних граматичних положень, уміння викладати їх у процесі сприйняття усних і письмових текстів, наводити свої приклади. Результативність навчання граматики іноземної мови значною мірою залежить також і від темпу її вивчення, від форм і методів, що при цьому використовуються.
Тут повинен мати місце пошук
оптимальних шляхів для формування граматичних навичок. Використана література: 1. Бекреньова І. І. Використовуємо сучасні підходи у викладанні англійської мови // Б-ка журн. «Англійська мова та література». – Х.: Видавнича група «Основа» «Тріада+», 2007. – Вип. 9 (57). – С. 41.
2. Вєтохов О. Важлива складова комунікативної спрямованості (Психологія граматичної підготовки учнів з іноземної мови) // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. – № 4. – С. 76–84. 3. Витлан Ж. Л. Современные проблемы обучения грамматике иностранных языков// Иностранные языки в школе. – 2000. – № 5. 4. Кужель О. М. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні читання на початковому ступені середньої школи - // Іноземні мови. – 2001. - № 2 . – С. 8–10. 5. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Колектив авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – С. 72. 6. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. М., 1985.