Купчак О.М. by kpschool7

О Оккссааннаа ККууппччаакк

2016 р.

Управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Науково-методичний центр Міська психолого-медико-педагогічна консультація Загальноосвітня школа №7

ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКОГРАМАТИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ Методично-практичний посібник

2016 р. 2

РЕЦЕНЗЕНТИ: Олійник Т. Г. – завідуюча Кам’янець-Подільською міською психолого медико-педагогічною консультацією. Ткач О.М. - кандидат педагогічних наук, консультант ПМПК

Купчак О.М. Формування лексико-граматиних узагальнень у м олодших школярів із загальним недорозвитком мовлення

Даний посібник містить напрямки роботи та вправи на основі лексичного матеріалу для розвитку лексичної системності та формування граматичних узагальнень у молодших школярів із загальним недорозвитком мовлення . Запропоновані напрямки та і вправи з розвитку в учнів лексико-граматичних узагальнень дозволяють планомірно проводити розвиток в учнів означених компонентів мовленнєвої діяльності, що сприятиме подоланню у них специфічних порушень та позитивно впливатиме на процес вивчення ними навчального матеріалу. Книга буде корисна вчителям–логопедам, дефектологам, вчителям спеціалізованих шкіл для дітей ТПМ.

ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………….5 Розділ І Вплив лексико-граматичного недорозвитку мовлення в учнів на успішність засвоєння навчального матеріалу…………7 Розділ ІІ Напрямки навчально-корекційної роботи з учнями із загальним недорозвитком мовлення…………………………….17 Список використаної літератури………………………………...21 ДОДАТКИ…………………………………………………………22 1. Вправи для розвитку лексичної системності. 2. Вправи для формування граматичних узагальнень.

Вступ. Мовленнєва функція є однією з важливих психічних функцій людини (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.). В процесі мовленнєвого розвитку формуються вищі форми пізнавальної діяльності, здатності до понятійного мислення. Значення слова вже само по собі є узагальненням і у зв’язку з цим являє собою не тільки одиницю мовлення, але й одиницю мислення. Оволодіння

здатністю

до

мовленнєвого

спілкування

створює

передумови для специфічно людських соціальних контактів, завдяки яким формуються і уточнюються уявлення дитини про навколишню дійсність, удосконалюються форми її відображення. Відхилення в розвитку мовлення позначаються на всьому психічному розвитку дитини (А.В.Рузька, А.О.Смирнова, ін.).

Вони

утруднюють

спілкування з оточуючими, перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу [48; 49] В зв’язку з цим повноцінний психічний розвиток дитини можливий за умови своєчасного усунення чи пом’якшення мовленнєвих дефектів, що в кінцевому результаті сприятиме досягненню головної мети педагогічного впливу – вихованню всебічно розвинутої особистості (М.М.Кольцова, М.С.Рузіна, ін). Теорія і практика педагогічної роботи переконливо свідчить про те, що повноцінний розвиток дитини напряму залежить від кількісних та якісних характеристик участі дитини в навчальному та виховному процесах. Саме в умовах цілеспрямованого поетапного педагогічного впливу, який провадиться сумісними зусиллями педагогів, так і батьків, дитина формується як особистість. Але, даний процес суттєво ускладнюється у випадку наявності у дитини порушень психофізичного розвитку, зокрема складних мовленнєвих патологій.

Багаточисельні

наукові

дослідження,

спрямовані

на

виявлення

особливостей розвитку, навчання і виховання дітей з мовленнєвими порушеннями

(В.М.Тарасун,

В.К.Воробйова,

В.І.Селіверстов,

Р.Давидович,

Г.В.Гуровець, О.М. Мастюкова, Л.Б. Халіллова, ін.)

вказують на необхідність систематичної корекційно розвивальної та корекційно-вихоної роботи з цими дітьми. Не сформованість у дітей цієї категорії ряду мовленнєвих функцій становить суттєву перешкоду в засвоєнні дітьми навчального матеріалу, а відтак – цілісної картини світу. Процес шкільного навчання дітей відбувається з опорою на сформовані у них в дошкільному віці передумови до здійснення навчальної діяльності, а саме на коло знань і уявлень про навколишнє, на вміння слухати і розуміти звернене мовлення, розрізняти відтінки значень, оперувати певними

поняттями,

будувати

граматично

правильні

зв’язні

висловлювання з точною передачею змісту, тощо. Ці та ряд інших передумов виявляються несформованими у дітей із загальним недорозвитком мовлення. Зокрема, суттєво на процес шкільного навчання дітей даної категорії впливає несформоваиість лексикограматичної системи. Обмеженість словникового запасу та його якісна наповнюваність правильному

позначаються,

доборі

лексичних

одного засобів

боку, для

на

швидкому

побудови

та

власних

висловлювань, а з другого – на процесі сприймання змісту висловлювань; порушення граматичної будови мови проявляються на здатності учнів узгодити слова в межах висловлювання, встановити типи зв’язків та відношень слів у реченні, тощо.

РОЗДІЛ І ВПЛИВ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОГО НЕДОРОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ В УЧНІВ НА УСПІШНІСТЬ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Здатність дитини відповідати вимогам, які ставить перед нею позиція учня, свідчить про її готовність до шкільного навчання, модель якої широко представлена у психолого-педагогічній літературі (К.Максименко, О.Главник, Н.І., Лихолєтова В.К., Блінова

Л.іМ., ін) Така готовність

виступає критерієм визначення наявних у дитини знань та умінь, а також критерієм їх співставлення з певними нормативними показниками. Так, на момент початку шкільного навчання дитина повинна досягти певного

розумового

розвитку,

фізичного,

емоційно-вольового,

мовленнєвого. Дані параметри визначають швидку адаптацію дитини до певних умов, успішність її навчання у школі, інтеграцію в колектив, подальшу соціалізацію, тощо. Відомо, що значна кількість дітей, які приступають до шкільного навчання, відчувають велику кількість труднощів різного характеру, що зумовлюється наявністю певних порушень психофізичного розвитку. Наприклад, таку категорію становлять діти зі складною мовленнєвою патологією, у яких основний дефект справляє негативний вплив на формування ряду компонентів готовності до навчання. Вітчизняні наукові дослідження (Є. Максименко, К. Максименко, О.Главник, ін.) переконливо свідчать про важливість рівня розвитку як мотиваційно-потребової сфери, так і

інших психічних функцій

психофізіологічних структур, які у своїй сукупності з мотиваційною утворюють те, що в психології отримало назву готовності дитини до шкільного навчання.

Серед компонентів готовності до шкільного навчання виділяють морфогенетичну готовність (стан здоров’я і фізіологічна зрілість), фізичний розвиток, в тому числі і рівень розвитку моторики, біологічний вік,

психологічну

мотиваційну),

готовність

соціальну

(інтелектуальну,

готовність

емоційно-вольову

(соціальну

компетентність,

комунікативні навички). В психолого-педагогічній літературі такий компонент як мовленнєва готовність включається до інтелектуального компоненту, чи компоненту комунікативних навичок. Деякі дослідники визначають мовленнєву готовність як окремий компонент готовності до шкільного навчання (Л.Н.Блінова, ін). Розглянемо його детальніше. Мовленнєва

готовність

до

навчання

школі

передбачає

сформованість у дітей фонетико-фонематичної бази рідної мови; певний рівень розвитку словника, який дозволяє дитині зв′язно висловлюватись на різні теми і розуміти мовлення інших; певний рівень розвитку граматичної будови мовлення. Останній чинник забезпечує дитині вміння вірно висловити свою думку, встановити

відношення та зв′язки у фразі чи

тексті. Якщо розвиток лексичного компоненту сприяє формуванню понятійного мислення, то граматичний компонент впливає на словеснологічне. Недарма К.Д.Ушинський назвав граматику “логікою мови”. Крім того, мовленнєвий розвиток визначає об′єм та якість знань та уявлень про навколишнє,

оскільки

вся

навколишня

дійсність

має

мовленнєве

позначення. Діти приходять до школи з різним обсягом знань і уявлень про оточуючий світ. Це для кожного з них та основа, на якій з початком шкільного навчання вибудується ситема нових

знань за наявності

повноцінного інтелектуального (в т.ч. мовленнєвого) розвитку школяра. В інших випадках дитина з перших тижнів навчання відчуватиме труднощі.

Згідно останніх наукових досліджень мовленнєва готовність учнів до навчання у школі включає в себе ряд компонентів, які в своїй сукупності складають функціональний базис мовленнєвої діяльності (О.М.Корнєв). Серед цих компонентів виділяють наступні: комплекс психічних функцій, які безпосередньо беруть участь в мовленнєвій діяльності; мовленнєва активність, звуковимова, звуко-складова структура слів, фонематичні процеси (сприймання, диференціація, аналіз, синтез, ін.), лексикограматична будова експресивного мовлення, зв’язне мовлення. Мовленнєва активність має вирішальне значення у формуванні готовності до школи, так як впливає на бажання вчитись та отримувати нові знання. Вона включає в себе наявність пізнавальних інтересів, вміння слухати та діяти за вказівкою, потребу відповідати, запитувати, виправляти помилки; Сформованість звуковимови визначається високою

координацією

роботи мовнослухового, мовнорухового, дихального та голосового аналізаторів; сформованістю артикуляційної бази та фонематичних процесів, які в подальшому забезпечують дитині засвоєння системи звукобуквенних позначень і а також дозволяють повноцінно розуміти звернене мовлення та самостійно висловлюватись у відповідності з фонетичною нормою мови. Значення рівня розвитку звуко-складової структури слова полягає у здатності сприймати і відтворювати у заданій послідовності певний кількісний і ритмічний порядок фонем і просодем. Сформованість звукоскладової структури слів забезпечує використання мовних засобів згідно лексико-граматичної норми, орфографічної та орфоепічної норм. Фонематичні процеси забезпечують слухо-мовленнєве сприймання та диференціацію звуків мовлення за акустичними і артикуляційними ознаками. Фонематичний слух являє собою сукупність спеціальних

розумових дій, спрямованих

на диференціацію фонем і формування

звукової структури слова. Рівень розвитку цих дій позначається на процесі формування письма та читання. Фонематичний аналіз та синтез забезпечують

поелементне

одночасно

комплексне

сприймання

звукокомплексів (слів, словосполучень, речень), що забезпечує здатність виділяти з акустичного образу слова окремі звуки, а також здатність сприймати акустичний образ слова. Здатність дитини повноцінно розуміти звернене мовлення, тобто її імпресивне мовлення, робить спілкування значимим і водночас є мотивом власного

спілкування.

Формується

першу

чергу,

порівняно

експресивним (зовнішнім) мовленням. Даний компонент представлений кількісно у вигляді пасивного словника та якісно у вигляді розрізнення граматичних форм словозміни; диференціації форм словотворення; сприйманні змісту словосполучень і речень, а також поширених зв’язних висловлювань. Важливою складовою мовленнєвої готовності до навчання є лексикограматичний розвиток експресивного мовлення дитини, оскільки зміст будь-якого висловлювання передається за допомогою лексичних і граматичних засобів мови. Вміння швидкого і правильного добору слів у відповідних лексико-граматичних формах, вміння змінювати форми слів в залежності від змісту речення та утворювати нові слова за наявними частинами

заданим

контекстом

необхідними

для

здійснення

мовленнєвої дії. Значення

зв’язного

мовлення

полягає

здатності

лексично,

морфологічно, семантично, стилістично поєднувати засоби мови з метою передачі певних думок. Зв’язне мовлення представлене кількома формами (монолог: розповідь, опис, переказ; діалог: бесіда), які поперемінно і повсякчас використовуються в процесі навчання.

В своїй сукупності компоненти мовленнєвої готовості до навчання в школі створюють дитині підгрунтя для засвоєння навчального матеріалу, зокрема грамоти, забезпечують мотиваційний фон навчання, допомагають регулювати міжособистісні стосунки, швидко адаптуватись до нового середовища, колективу та нових умов. Оскільки всі компоненти мовлення ( звуковий або вимовний, фонематична

система,

лексико-граматична

будова)

знаходяться

системній взаємодії, наявні його (мовлення) порушення можуть різною мірою торкатись тих чи інших компонентів навчально-мовленнєвої діяльності дитини. В одних випадках більш порушеною виявляється звуковимовна сторона, страждає чіткість мовлення, тобто спостерігаються фонетичні розлади; в інших – порушення звуковимови поєднуються з недостатнім оволодінням звуковим складом слів (фонетико-фонематичні розлади). В цих випадках наявні труднощі засвоєння читання і письма. Мовлення дає можливість дитині отримувати знання з навколишнього середовища і тим самим формувати власний досвід, а також виступає основою для можливості по-новому засвоювати набуту інформацію. Учням із виразним ЗНМ властива несформованість лексикограматичної будови мовлення та фонетико-фонематичної сторони. Це проявляється в бідності словникового запасу, у невмінні правильно побудувати речення, граматично правильно його оформити, послідовно переказати зміст розповіді, та інших недоліках мовленнєвої діяльності. Саме ці недоліки учнів із ЗНМ є суттєвою перешкодою для становлення у них навчальних вмінь, а в подальшому – для засвоєння знань. Навчальний процес з перших днів перебування дитини в школі опирається на словесні методи навчання,

на наочні у поєднанні зі

словесними, на практичні, тобто на використання мовленнєвих умінь учнів. Неабиякого значення набувають вміння учнів слухати, аналізувати зміст почутого,

відповідати на поставлені запитання; важливою 11

виявляється також здатність учнів користуватись різними формами (діалогічним, монологічним) і видами мовлення (переказ, описова розповідь, розповідь за зразком, розповідь з власного досвіду, розповідь за уявою ін). Підводячи підсумки, слід зазначити, що психологічні та педагогічні аспекти мовленнєвого компоненту готовності до шкільного навчання виступають як сприятливий фон для формування навчальних видів діяльності і являються передумовами до успішного навчання в початкових і наступних класах. При несформованості, або недостатній сформованості складників компоненту

мовленнєвої

готовності

до

шкільного

навчання

(що

спостерігається у дітей із ЗНМ), вникатимуть сутєві перешкоди на шляху опанування учнями навчальних предметів, передусім засвоєння грамоти. Відтак невід’ємними супутниками дитини стануть зауваження та негативні оцінки, що поступово знажуватиме мотивацію до навчання і в кінцевому результаті може спричинити явище шкільної дезадаптації. Оскільки всі компоненти мовлення ( звуковий або вимовний, фонематична

система,

лексико-граматична

будова)

знаходяться

Учням із виразним ЗНМ властива несформованість лексикограматичної будови мовлення та фонетико-фонематичної сторони. Це проявляється в бідності словникового запасу, у невмінні правильно побудувати речення, граматично правильно його оформити, послідовно переказати зміст розповіді, та інших недоліках мовленнєвої діяльності . Саме ці недоліки учнів із ЗНМ є суттєвою перешкодою для становлення у них навчальних вмінь, а в подальшому – для засвоєння знань. Навчальний процес з перших днів перебування дитини в школі опирається на словесні методи навчання,

на наочні у поєднанні зі

відповідати на поставлені запитання; важливою

мовленнєвої

готовності

до

шкільного

навчання

(що

спостерігається у дітей із ЗНМ), вникатимуть суттєві перешкоди на шляху опанування учнями навчальних предметів, передусім засвоєння грамоти. Відтак невід’ємними супутниками дитини стануть зауваження та негативні оцінки, що поступово знижуватиме мотивацію до навчання і в кінцевому результаті може спричинити явище шкільної дезадаптації.

Урокам розвитку мовлення

приділяють багато часу, що є цілком

обгрунтованим, оскільки результативність навчання знаходиться в прямій залежності від стану розуміння дитиною зверненого мовлення та вміння використовувати власне мовлення як засіб комунікації, як джерело отримання інформації та в якості регулятора власної поведінки, що в подальшому буде сприятиме пристосуванню дитини до умов навчання, прискоренню темпу соціалізації у суспільстві. Згідно програмних вимог, на уроках розвитку мовлення проводиться робота по збагаченню словника дітей в цілому, що є необхідною умовою для повноцінного спілкування і, в той же час, основою безпосереднього розвитку мовлення. Ведеться активна робота у напрямках розвитку розуміння і вживання у власній мові слів, що означають доручення, назви та ознаки предметів, дій, з якими діти постійно зустрічаються у побуті, начанні; слів зі значенням зменшеності-пестливості, збільшеності. Особливу увагу вчителя слід звернути на вироблення умінь користуватися словом і правильною граматичною формою залежно від її значення у складі речень, як це передбачено програмою. На таких уроках дітей ознайомлюють з довкіллям, з явищами суспільного життя. В цьому зв’язку, завдання вчителя – навчити дітей із ЗНМ правильно розуміти значення слів, які використовуються. Особливо це стосується онтогенетично пізніх категорій слів (зменшувальнопестливих

значень,

значень

часових

відношень,

просторового

розташування предметів, напрямку дії, тощо). Діти повинні ознайомитися з ознаками предметів за кольором, розміром, формою, смаком, станом. Для дітей із ЗНМ передбачена робота над реченням, яка включає складання простих непоширених та поширених речень, виділення в реченні слів, що означають предмет, дію. Діти вчаться виділяти граматичні ознаки числа в іменниках та дієсловах теперішнього і минулого часів 1-ї і 3-ї особи 14

чоловічого та жіночого родів. На уроках розвитку мовлення у дітей формують необхідні для спілкування комунікативні навички: розвивають розуміння зв’язності висловлювання, складеного зі знайомих слів; вчать складати коротке зв’язне висловлювання з допомогою вчителя, описувати добре відомі предмети за питаннями, встановлювати часову послідовність подій за серією з 2-3 малюнків. Отже, значення уроків розвитку мовлення і корекційної роботи на цих уроках є безумовно великим. Проведення цих уроків в усномовленнєвій формі дозволяє забезпечити учням належну мовленнєву практику, що позитивно позначається на

розвитку мовлення учнів в цілому, на

ефективності їх спілкування та розвитку всіх психічних процесів дитини. Визначення напрямків навчально-корекційної роботи. На думку Н.С.Жукової, лексична основа слів, які сприймає і використовує дитина, є яскравим постійним подразником, який пов’язаний з конкретним предметом, дією та ін. Поряд з цим, префікси, суфікси, закінчення (тобто, те, що складає основу граматично оформленого мовлення), виступають в ролі змінного оточення основи, яке не має конкретного значення, і становлять фізіологічно більш слабкий подразний, який значно гірше сприймається дітьми з мовленнєвим недорозвитком . З огляду на дану причину предметний (дієслівний, прикметниковий, ін.) словник дітей із ЗНМ виявляється більш стійким у порівнянні з системою граматичних засобів (Т.А.Ткаченко). Тому, в першу чергу, акцент в розвитку лексико-граматичної сторони мовлення необхідно робити на граматичному

оформленні

слів

(виявленні

спільності

їхнього

морфологічного складу і способів зв’язку з іншими членами речення). Тільки таким шляхом можна вирішити проблему корекції лексикограматичних порушень.

При розробці методичних підходів до організації роботи з розвитку в учнів із ЗНМ лексико-граматичних узагальнень керувалась наступними положеннями: 1. Сприймання навчального матеріалу учнями із ЗНМ відбувається поверхово і у обмеженому обсязі, що зумовлюється наявними у них особливостями

пізнавальної

діяльності

та

мовленнєвої діяльності, зокрема нездатності

грубим

порушенням

до лексико-граматичних

узагальнень. 2. З метою нормалізації процесу навчання учнів із ЗНМ необхідно приділити значну увагу логопедичній роботі з розвитку в цих учнів лексико-граматичної будови мовлення – на формування систем лексичних і граматичних значень шляхом їх узагальнення. 3.

При

проведенні

навчально-корекційної

роботи

необхідно

враховувати сучасні лінгвістичні та психолінгвістичні уявлення про слово, про структуру значення слова, закономірності його формування в нормі та при мовленнєвій патології. 4. Процес формування лексико-граматичних узагальнень є більш ефективним за умови використання лексем в межах одного семантичного поля. Кожна лексико-граматична форма для нормалізації потребує окремого системого і детального відпрацювання. Дана схема може використовуватись варіативно в залежності від етапу навчання, вікових та індивідуальних особливостей учнів. У ній визначено основні напрямки роботи та орієнтовні види завдань.

РОЗДІЛ ІІ НАПРЯМКИ НАВЧАЛЬНО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ

ІЗ ЗНМ Напрямки навчально- корекційної роботи з учнями із ЗНМ в загальноосвітній школі на логопедичних заняттях: 1.

Розвиток

пізнавальної

діяльності

(в

т.ч.

спостережливості,

сприймання, мислення, уявлень, пам’яті, уваги, ін), роширення уявлень про навколишнє з метою розширення об’єму словника. Уточнення значень слів, що позначають предмети, явища, ознаки, властивості, стани. 2. Формування семантичної структури слова у єдності основних його компонентів

(денотативного,

понятійного,

коннотативного,

контекстуального). 3. Організація

семантичних полів, лексичної системності на основі

активізації словника, удосконалення процесу пошуку слів, переведення слів з пасивного в активний словник. Для проведення цих напрямків ми пропонуємо орієнтовні комплексні вправи, які сприятимуть розвитку в учнів із ЗНМ лексико-граматичних узагальнень. Проаналізувавши

напрямки

навчально-корекційної

роботи

були

розроблені вправи для формування лексичної системності та граматичних узагальнень

які

подані

додатках.

Вчитель-логопед

може

використовувати запропоновані на індивідуальних та групових заняттях з дітьми із ЗНМ ІІІ – ІV рівня. Вправи для розвитку лексичної системності. 1) Розвиток асоціацій: вчитель називає слово, а учні добирають до нього по одному слово, яке б характеризувало попереднє.

2) Класифікація предметів за малюнками (на основі тематичного принципу; пропоновані групи предметів повинні бути спочатку з далеких за семантикою, але близьких для досвіду дітей тем – іграшки і взуття, фрукти і машини, одяг і меблі, ін) 3) Знаходження відмінностей між предметами (чашка і склянка, тарілка і миска, береза і дуб, дерево і кущ, літак і пташка 4) Називання одним словом серії малюнків. 5) Підбір пари до малюнку за аналогією та за допомогою пояснень зв’язку між словами: – помідор - грядка (росте на грядці), яблуко -…паркан, дерево,груша… – стіл - скатерть (накритий скатертиною), підлога - ...меблі, дошки, килим… – шапка - голова (одягається на голову), чобіт- …щітка, хлопчик, нога… – молоток - цвях ("Що роблять молотком?" - забивають цвяхи), ніж …дошка, хліб, ящик…("Що роблять ножем?" – ріжуть…) –

годинник – година, (показує годину), градусник - …ліжко,

температура, вікно…(показує температуру) та ін. 6) Відгадування предметів за назвами їх частин: – стовбур, гілки, листя, кра, крона (дерево); – пі’їзд, поверх, квартика, сходи, горище (будинок); – очі, чоло, ніс, щоки, рот, брови (обличя); – рукава, комір, манжети, ґудзики (сорочка), та ін. 7) Відгадування узагальнюючого слова за функціональними ознаками, за ситуацією, якій найчастіше знаходиться предмет, що позначається даним словом: – ростуть на грядці, використовуються в їжі (овочі); – рухається дорогами, по воді, у повітрі і перевозить людей, вантажі (транспорт); – ростуть в саду, на деревах, солодкі і соковиті (фрукти), ін. 18

8) Відгадування предметів за описом його ознак: – овоч, круглий, червоний, смачний, соковитий, з зернятами…помідор; – фрукт, оранжевий, з м’якою шкірою, з дольками… мандарин; – квітка, білі тонкі пелюстки, жовта серединка, росте в полі…ромашка, ін. 9) Порівняння за властивостями: мед – гірчиця, сніг – сажа, канат – нитка, будинок – палатка, дорога – стежка, дерево – квітка, ін. 10) Закінчення речень і називання слів-антонімів: " слон великий, а комар - …", "камінь важкий, а пушинка - …", "зимою холодно, а літом - …", "цукор солодкий, а гірчиця - …", "суп горячий, а морозиво -…", ін. Вправи для розвитку граматичних узагальнень. Розвиток навичок словотвору словозміни Словотвір – це особливий шлях розвитку словника, засіб його поповнення, а з другого боку – це складова частина морфологічної системи мови. В процесі розвитку навичок словотвору слід надавати особливої уваги організації системи продктивних слово утворюючих моделей. Для формування цих моделей переусім уточнюється значеня морфем та їх знакової форми (звучання). Закріплення такого зв’язку здійснюється шляхом порівняння слів з однаковими морфемами, виділення подібного значення слів із спільними морфемами, виділення цієї морфеми. 1) Утворення зменшувально-пестливих іменників (з суфіксами - ик, - чик, - ечк, -ен, -ятк, ін) 2) Утворення іменників із значенням місткості (з суфіксами –иц: супниця, хлібниця, цукерниця, чорнильниця, салатниця, ін) 3) Утворення іменників із суфіксами –инк: сніг – сніжинка, горох – горошинка, пух – пушинка, роса – росинка, ікра – ікринка, ін)

4) Диференціація дієслів доконаного і недоконаного виду, зворотних і незворотних (з префіксами -з, -за, -по, -про. - на, -ви, ін); розрізнення дієслів просторового значення. 5) Утворення прикметників з використанням суфіксів –яч, -ач: лисячий, мишачий, коячий, кошачий, гусячий, ін 6) Утворення якісних прикметників з використанням суфіксів –ий: смачний, холодний, брудний, цікавий, ін 7) Утворення кількісних прикметників з використанням суфіксів –ов, ев: шовковий, березовий, малиновий, слововий, кленовий, грушевий, ін. 8) Утворення споріднених слів за допомогою сюжетних малюнків: зима, змовий, зимують, перзимували, зимові, зимівка, ін; ліс, лісок, лісовий, лісник; вода, водяний, водні, водолаз, ін. 9) Диференціація відмінкових форм іменників (Н.в. однини і множини, інші відмінки, безприйменниково-відмінкові конструкції, прийменникові конструкції) 10) Диференціація дієслів 1,2,3 особи теп. часу, узгодження дієслів та іменників. 11) Узгодження прикметників з іменниками у називному та непрямих відмінках. Запропоновані напрямки та вправи навчально-корекційної роботи з розвитку

учнів

планомірно

проводити

лексико-граматичних розвиток

учнів

узагальнень

дозволяють

означених

компонентів

мовленнєвої діяльності, що сприятиме подоланню у них специфічних порушень та позитивно впливатиме на процес вивчення ними навчального матеріалу.

СПИСОК

ВИКОРИСТАНОЇ

ЛІТЕРАТУРИ

1. Бардин К.В. Подготовка ребёнка к школе. – М.: Знание, 1983. – № 5. – 96 с. 2. Безруких М.М., Ефимова С.П. Знаете ли вы свого ученика? – М.: Просвещение, 1991. – 176 с. 3. Беккер К.П., Совак М. Логопедия. – М.: Просвещение, 1981. – 388 с. 4. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови й ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум: навч. посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 192 к. 5. Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолєтова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі /За редакцією А.М. Богуш. – К.: Вища школа, 1992. 414 к. 6. Богуш А.М. Мова вищих дітей. – К.: Рад. шк., 1989. – 130 с. 7. Бугрименко Е.А., Цукерман Т.А. Учимся читать и писать. – М.: Знание, 1994. – 85 с. 8. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. Метод. Рек. – К.: РНМК, 1992. – 127 с. 9. Винокур А.Р. Преодоление речевого недоразвития у детей младшего школьного возраста. – К.: Рад. школа. 1977. – 144 с. 10. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник/О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с. 11. Готовність дитини до навчання./Упоряд.: Е. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос – СВС, 2003. – 112 с. 12. Дубровська Д.М. Основи психології: навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. 280 с. 13. Ефименкова Л.Н. Коррекция устной и письменной речи учащихся начальных классов: Кн. для логопедов. – М.: Просвещение, 1991. – 224 с.

ДОДАТКИ

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМНОСТІ ТЕМА: ЛІТНІ КАНІКУЛИ 1. Прочитай оповідання. Була сонячна погода. Небо було блакитне. Яскраво світило сонце. Діти гуляли з собакою в лісі. У лісі росли різні дерева: дуби, ялини, сосни, клени. Навкруги багато було трави та квітів. Діти знайшли багато грибів, та суниць. Добери слова характеризуючи попереднє відповідно до прочитаного тексту:: Сонячна…….. Блакитне …….. Світило……… 2. . Склади речення за опорними словами: літні канікули (3,4), плавати (3), збирати ягоди (4), засмагати (3), рибалити(3). 3

Зразок: Діти люблять літні канікули. 3. Підбери пари слів за аналогією та за допомогою пояснень зв’язку між словами: ліс – ягоди ( ростуть у лісі); метелик - сачок (ловлять); річка – човен (пливуть); 4. Відгадай слова: - ростуть у лісі використовують у їжу……………..

- живе у лісі , харчується ягодами, рибою, медом диких бджіл………….. - росте у саду: жовта, солодка……………. - росте на городі: овальна, коричнева ………… - плаває у воді, полює на менших риб……………… 5. Відгадай предмет: - стовбур , гілки, листя , крона…….. - стебло, листя, пелюстки……….. - стебло, гілки, листя……… - тулуб, лапи, хвіст, голова………….. 6. Розглянь малюнки. Прочитай оповідання «Працьовиті мурахи».

Літом Коля та Марія збирала на окраїні лісу полуницю. Раптом вони побачили мурашник. Діти вирішили поспостерігати за мурахами. 24

Всі мурахи були зайняті справами. Хтось ніс сухі гілочки та травичку до мурашника, хтось ремонтував мурашник. А три самих сильних мурахи тягнули до свого будинку велику, довгу, волохату гусінь. Коля та Марія довго спостерігали за працьовитими комахами, а дома розповіли про свої спостереження у лісі. 7. Перекажи прочитаний текст за поданими словами: - Збирали ; - Побачили; - Вирішили; - Несли; - Ремонтували; - Тягнули; - Спостерігали; - Розповіли. 8. Відгадай предмет за описом: Соковита, червона,лісова, спіла…………. Працьовиті, маленькі, сильні………… Густий, зелений, мішаний…………… 9. Розглянь малюнки. Прочитай оповідання «Обід в поході». Одного разу влітку Вова та Світлана відправились разом з батьками в похід. В рюкзаки вони поклали всі необхідні речі, сіли на велосипеди та через ліс відправились до річки. Скоро туристи доїхали до місця відпочинку. Вова та тато розклали поряд з річкою палатку, а мама разом з Світланою почали готовити на вогнищі обід.

Коли все було готово вся сім’я сіла навколо вогнища. Мама насипала кашу по тарілкам, налила всім в чашки смачного чаю з лісових ягід та трав. 10. Перекажи прочитаний текст за поданими словами: - Відправились; - Поїхали; - Доїхали; - Розклали; - Приготували; - Насипала; -

Налила.

11. Порівняй за властивостями: Дорога - стежка; Ліс – гай; Будинок – палатка;

Дерево-квітка; Дерево –кущ; Річка-море; Річка- струмок; Яблуко- помідор.

ТЕМА: ШКОЛА 1. Склади речення за опорними словами: школа (4), вчитель(1); учень(1), розв’язання(2),задача(3), дошка(4) 2. Об’єднай в одне речення опорні слова: - пенал, портфель, олівці, малювання; - вчитель, школа, урок, задача; - учень, дошка, задача. 3. Прочитай оповідання. Перекажи за опорними картинками.

Починається урок.

, відкрив

пеналі

прийшов до

. Дістав

. Він сів за

, вийняв

лежать

, поклав

До

. Почався урок.

класу

зайшла

4. Перекажи прочитаний текст за поданими словами: - Учень; - Парта; - Портфель; - Вчитель. 5. Опиши свій клас за поданим зразком.

Ми любимо свій клас. Він великий, світлий, чистий. У класі стоять стіл, парти, стільці, шафи, тумбочка. На підвіконні стоять вазони. Біля вікна стоїть стіл вчителя. Наш клас світлий , просторий, затишний. У класі стоять парти, висить дошка. На стіні висять стенди. З правої сторони біля вікна стоїть стіл вчителя, з лівої сторони біля дверей висять полички, на поличках стоять вазони. 6. Підбери пари слів за аналогією та за допомогою пояснень зв’язку між словами:. школа - учень ( навчається); ручка – портфель (складає); дзвінок – перерва ( дзвенить); дошка – крейда ( розв’язує). 29

7.. Встав пропущені слова:

Хлопчик олівцями …………..

Учні після уроків ……….

Машина ………….. до школи

Книжки, зошит і пенал …….. у

Квіти ………… шкільне

8. Підбери слова (іменники) на тему: «Школа»,

«Їдальня»,

«Спальня»,

«Ігрова

«Спортивний майданчик», «Класна кімната».

кімната»,«Вулиця»,

9.. Відгадай предмет за описом: Дерев’яна, довга - ……… Новий, яскравий, зручний -………… Старанний, ввічливий, працьовитий ……….. Світлий, великий, просторий, затишний……. Багатоповерхова,цегляна, нова, загальноосвітня…….. 10. Відгадай слова: Навчаються у школі …….. Навчають у школі……… Виховують у садочку……….. Годують у школі……… Прибирають у школі……….

ТЕМА: ОСІНЬ 1. Прочитай оповідання: Була осінь. Діти пішли гуляти. Сонце ще пригрівало. Але листя на деревах вже пожовкло

і опадало на землю. Воно покривало

землю

жовтим килимом. На вулиці ставало прохолодно. Птахи відлітали в теплі краї. Часто йшли дощі. 2. Перекажи прочитаний текст за поданими словами: - Настала: - Пішли; - Пригрівало; - Пожовкло; - Покривало; - Відлітали; - Йшли . 3. Прочитай слова та склади з ними речення: збирають, готуються, накрапають, пожовкло, насуваються. І________ збирають_________ __ ________ ___ ___________. І________ готуються ___ _________. І________ накрапають __________. Пожовкло _________ ____ ____________. Насуваються ___________ ___ ____________ ___________.

4. Прочитай оповідання, малюнки заміни словами.

.У

Восени діти прийшли в ,

збирати заліз на

. Діти принесли із собою

достигли ,

. Володя із Сашком поставили . Він почав рвати

рвали сливи і склали їх у

, драбину. Діти почали до

, а Володя складав їх у

. Сашко . Дівчата

5. Перекажи прочитаний текст за словами: - Прийшли; - Достигли; - Принесли; - Збирали; - Поставили; - Рвали; - Склали. 6. Підбери пари слів за аналогією та за допомогою пояснень зв’язку між словами: Яблука – сад (збирають) Картопля – город (викопують); Дощ – парасоля (ховаються); Птахи – ……………………; Листя –……………….. .

7. Відгадування предмет за назвами їх частин: - ніжки, сидіння, спинка; - ручка, спинка, кишені. 7. Закінчення речень , називаючи слова-антоніми: Камінь важкий, а пушинка - …; Восени прохолодно , а навесні - …; Осінній вітер -…………..; Похмура погода- ………; Дощова осінь - …....; Літній вітер- ……..; Теплий вітер -……… 9. Відгадай предмет за описом:: Прохолодний , тихий, сильний…….. Пожовкле, опале, сухе, червоне…….. Осінній, прохолодний, неприємний, вологий…… Дощова, похмура, осіння………. 10. Прочитай оповідання, впиши в поданих реченнях пропущені слова. Восени діти гуляли в парку. Парк був великий та красивий. Діти спостерігали за небом, листям, деревами. Листя на деревах пожовкло. В парку вже почався листопад. Стежки були засипані листям. Діти гуляли у ________. Парк був______ __ ________. Діти _______ за небом, ______, деревами. Листя ____ _______ пожовкло. В парку розпочався ________. 34

Стежки були _________ листям. 11. Заміни словосполучення іменником, близьким за значенням. Сильна метелиця- …………. Велике нещастя-………. Сильний дощ-………… Дрібний дощ-………… Дощ з блискавкою і громом-…………. Буря в морі-……………… Слова для довідок Мряка, гроза, шторм, горе, заметіль, злива. 12. До поданих словосполучень підбери близькі за значенням слова і запиши нові сполучення Бездощове літо- … Безлюдний острів- … Безкрає поле- … Беззвучний сміх-… Безрадісний день-… Слова для довідок Незаселений, пустинний, засушливе, безмежне, веселий, сумний, безшумний.

ПЛОДИ 1.Склади речення: за картинками. Зразок: Влітку доспіли ягоди.

3. Прочитай оповідання. Перекажи прочитаний текст за малюнками. Літом у бабусі в саду Соні дозріла солодка та соковита малина. Бабуся поросила Машу та Івана допомогти їй зібрати малину на варення. Маша і бабуся збирали малину в корзинку, а Ваня у велику чашку. Коли онуки зібрали ягоди, бабуся зварила смачне, духмяне і корисне варення. Бабуся розклала малинове варення по банках та склала в буфет на зберігання.

Холодними осінніми і зимовими вечорами бабуся Соня запрошувала Івана і Машу на чай з духмяним малиновим варенням. Діти пили чай та згадували щедре ягідне літо.

4. Відгадай ягоду за описом: - червона, солодка, кругла; - круглий, солодкий, стиглий, соковитий; - зелений, овальний, кисло-солодкий; - червона,овальна, солодка, стигла; 5. Добери з довідками і запиши прикметники, що об’єднують за такими ознаками: 1) Колір: червоний… 37

2) Смак: терпкий,… 3) Розмір: довгий,… 4) Вага: кілограмовий,… 5) Вік: старий,… 6) Температура: гарячий,… 7) Матеріал: золотий,… 8) Якості людського характеру: розумний,… Слова для довідок Білий, солодкий, високий, легкий, молодий, похилий, чемний, зимний, веселий, дерев’яний, розумний, добрий, червоний, чорний, солоний, кислий, великий, низький, важкий, стопудовий, юний, дитячий, залізний, шкіряний, голубий, злий, жовтий, щедрий, скупий, хитрий. 6. Порівняй фрукти: - малину –полуницю; - агрус – кавун; - смородину –малину. 7. Закінчи речення: Малина, полуниця, смородина,аґрус це……..; Дуб, сосна, клен, верба це ……; Яблуко, груша, слива це ……; Картопля, капуста, морква……. 8. Доповни речення: Ми у саду збирали…….; Ми у лісі збирали……..; Ми на городі збирали……; 38

Ми у лузі збирали…….; Ми на пляжу збирали…….. 9. Добери слово за аналогією: Фрукти – сад; Овочі -……; Дикі звірі -……..; Ягоди - ……

ТЕМА: РОДИНА 1. Доповни речення: - Моя сімя складається ……….. - У моїй сімї молодший……… - У моїй сімї найстарший………. 2. Дай відповідь на запитання: - Ким тобі буде мамин чи татів брат чи сестра? - Ким ти будеш для своєї бабусі? - Ким ти будеш для своїх дядька чи тітки? - Ким буде для бабусі твій тато чи мама? - Ким для твого тата, чи мами буде твоя бабуся? Дідусь? 3. Розглянь картинки склади речення за схемою і малюнками. Запиши за зразком.

ХТО?

ЩО РОБИТЬ? ЩО?

Зразок. Тато ловить рибу.. 1. Мама……….. 2. Тато…………… … Слова для довідок: накриває, взяла, ловить. 40

4. Підбери слова протилежні за значенням: Весело -…….. М’який - ……… Розумний - ………. Старий - ………… Радість - ………… Чистий - ………… Світлий - …………. Далеко -………….

5. Заміни подані слова протилежними за значенням: Наступати- …

прикрутити - …

Згорнути - …

прибігти - …

Підійти - .. .

зв’язати - …

Замкнути - …

вивести - …

Відігнути - …

розібрати - …

6. З ряду слів, близьких за значенням, добери і встав замість крапок найбільш влучне слово. А) жовто-блакитний, багряний, рожевий, рум’яний. 1. На сході небо стало.. 2. … прапор майорів над площею. Б) їжа, страва, харч, корм, пожива… 1. Взимку люди заготовляють… 2. Мама зварила дуже смачну… 3. Для рослин зимою потрібна… 4. У дороги турист взяв з … 41

ТЕМА: ОДЯГ 1. Склади речення за опорними словами: - Пошила , святкову , Галі, спідничку, бабуся; - Бабуся , ґудзик, нитка; - Вішалка, дівчинка, сукня; - Фабрика, тканина, костюм, учневі; - Крамниця, продавець, учень, форма. 2. Добери слова – ознаки. Сукня ( яка?) ….. ( нова, красива, святкова, випрасувана, яскрава, червона). Джинси (які?)….. ( чоловічі, сині, старі, нові, чисті, гарні) Светр (який?) …… (вовняний, теплий, приємний, новий, синій). Пальто ( яке?) …. (осіннє. Нове. Кашемірове, красиве, коричневе, тепле). 3. Закінчи речення. Прокинувшись вранці , треба одяг…….. (вдягнути). Якщо на одязі є ґудзики, їх треба …… (застібнути) Якщо одяг забруднився його слід ….. (почистити, випрати). Щоб одяг зім’явся , його треба …… (випрасувати) Щоб одяг наш довше слугував, за ним треба ….. (доглядати). Готуючись до сну, одяг потрібно …. (зняти). 4.. Продовжи речення. На прядильній фабриці виготовляють …… (нитки, прядиво). На ткацькій фабриці тчуть …… ( тканину, полотно). На швейній фабриці шиють …… (одяг).

З бавовняних тканин шиють ……..( футболки, сорочки, халати). З льняних тканин шиють…… (рушники,білизну, скатертину). З вовняних тканин виготовляють…… ( кофти, костюми, пальта). З шовкових тканин шиють чудові …..(сукні, сорочки, хустинки). 5. Добери слова за аналогією: Швейна фабрика – швачка (шиє); Крамниця одягу -…………; Ткацька фабрика - ……; Прядильна фабрика - …….; 6.Заміни слова протилежними за значенням: Пришили - ………; Застібнули -……..; Випрасували -…….; Почистили……..; Зняти ……….

ТЕМА: ЗИМА 1. Склади речення з поданих слів: - Пухнастим, зима, снігом, землю, білим, вкрила; - Завірюха, зранку, землю; - Діти, подвір’я, сніговик ; - Барлога, ведмідь, взимку; - Заєць, мороз, кора, береза. 2. Прочитай слова. Назви ознаки зими. Дерева, зелені, довгий, день, холодно, пригріває сонечко, падає сніг, діти, загоряють, дерева білі, діти ліплять снігову бабу. 3. Прочитай оповідання. Зима - найхолодніша пора року, час хуртовин і сильних морозів. Але, незважаючи на це, для багатьох вона є улюбленою порою року. Зима – час свят і веселощів. Взимку люди зустрічають католицьке Різдво, Новий рік, православне Різдво, Старий Новий рік, день Святого Валентина, День армії. І тому зима для багатьох людей приносить радість. А як чекають зиму діти. Можна і покататися на санках, на лижах, на ковзанах, пограти в сніжки, зліпити снігову бабу. Кожна пора року посвоєму цікава. Зима ще й дуже гарна пора року. Вона просто зачаровує своєю красою. Виходиш вранці на вулицю, а там все блищить, переливається мільйонами діамантів. Усі дерева виблискують. Ближче до вечора, коли сонце потихеньку опускається за горизонт, починається гра фарб. Сніг ставати помаранчевим, потім рожевим, а іній на деревах починає переливатися всіма кольорами веселки.

4. Перекажи оповідання за опорними словами: - Зима; - Свята; - Чарівниця.

Склади оповідання за малюнками, та опорними словами

Опорні слова: відкрили, залетіла, пригостили, спостерігали. 5. Заміни слова протилежними за значенням: Зима-……; Мороз -…….; 45

Замерзла ……..; Засипав сніг- …… 6. Доповни речення: Діти зліпили…….; Зранку сніг …….; Взимку дерева….. 7. Склади оповідання. Дай відповіді на запитання.

- Що було спочатку, а що потім? - Яка картинка була перша? (друга,третя)

- Розкажіть історію , яка сталась з хлопчиком. - Придумайте чим закінчилась історія?

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГРАМАТИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ ТЕМА:ОСІНЬ 1. Зміни слова: Однина

Множина

Мураха

Мурахи

Мурашник

………..

Комаха

………..

Ягода

………..

Полуниця

………..

2. Закінчи речення:

червона.

червон…..

зелена.

зелен… .

руде.

руд… 47

3. Допиши слова.. Який їжак? Колюч….. Яка білка? Руд…. Яка мураха? Працьовит…. Яка квітка? Гарн…. Яка погода? Сонячн…. Яке сонце? Яскрав… Яке небо? Блакитн…

ТЕМА: ШКОЛА 1. Дай відповіді на запитання, добераючи слова з довідника: - Якщо дівчинка любить працювати, то як її можна назвати? Дівчинка (Яка?)… - Якщо учень завжди говорить правду, то як його можна назвати? Учень (який?)… - Якщо людина, часто говорить неправду, то як її можна назвати? Людина (яка?)… Довідник: лінивий, працьовитий, правдивий, брехливий. 2. Прочитай текст. Замість крапок напиши потрібні склади: Надя …чинила в класі кватирку. Люба …лила квіти. Петрик …мив дошку. Вчителька …хвалила дітей.

3. Дай відповідь на запитання. Добери відповідні слова і склади з ними словосполучення за зразком: Зразок: Що роблять лійкою? - Поливальницею поливають квіти. Що роблять молотком? Що роблять ножицями? Що роблять олівцем? Що роблять ножем? Що роблять косою? 4. Дай відповідь на запитання, вибираючи слова з довідника: - Якщо дівчинка любить працювати, то як її можна назвати? Дівчинка (Яка?)…

- Якщо учень завжди говорить правду, то як його можна назвати? Учень (який?)… - Якщо людина, часто говорить неправду, то як її можна назвати? Людина (яка?)… Довідник: лінивий, працьовитий, правдивий, брехливий 5. .Проілюструйте слова діями: Вийди з класу ; Зайди в клас; Підійди до столу; Виклади книги з портфеля; Переклади книги зі столу в шафу; Поклади книги на полицю. 6.Поясни значення дієслів з різними префіксами. А) ілюструючи діями іграшкової машинки: Поїхали, приїхали, переїхали, доїхали, об’їхали, заїхали; Б) імітуй малюнками рослин на планшеті: Посадили, висадили, пересадили, підсадили, обсадили, досадили

ТЕМА: ОСІНЬ 1.Закінчи речення: Ми чекали осін…. Ми раді осен…. Ми співали пісню про осін… Часто йдуть дощі восен... Люди збирають врожай з городів та садів восен…. 2. Прочитай слова та склади з ними речення: збирають, готуються, накрапають, пожовкло, насуваються. І________ збирають_________ __ ________ ___ ___________. І________ готуються ___ _________. І________ накрапають __________. Пожовкло _________ ____ ____________. Насуваються ___________ ___ ____________ ___________.

3. Підбери слова – ознаки до слів назв предметів: Дощ – прохолодн… , тих…, сильн…. Листя – пожовкл.., опал…, сух…, червон…. Вітер – осінн…, прохолодн…, неприємн…, волог… Погода – дощов.., похмур.., осін... 4. Прочитай оповідання, закінчи подані речення не дивлячись у текст. Восени діти гуляли в парку. Парк був великий та красивий. Діти спостерігали за небом, листям, деревами. Листя на деревах пожовкло. В парку вже почався листопад. Стежки були засипані листям.

Діти гуляли у ________. Парк був______ __ ________. Діти _______ за небом, ______, деревами. Листя ____ _______ пожовкло. В парку розпочався ________. Стежки були _________ листям. 5. Добери слова ознаки до назв предметів. Вітер ( який)……….. Листя (яке?)………... Стежки ( які)………. Осінній ліс (який?)…………… Накрапав дощ (який?)………. 6. Добери слова ознаки до назв предметів. Вітер ( який)……….. Листя (яке?)………... Стежки ( які)………. Осінній ліс (який?)…………… Накрапав дощ (який?)………. 7. Заміни словосполучення іменником, близьким за значенням. Сильна метелиця- ……. Велике нещастя-……. Сильний дощ-……… Дрібний дощ-……… Дощ з блискавкою і громом-……… Буря в морі-………. 52

Слова для довідок: мряка, гроза, шторм, горе, заметіль, злива. 8. До поданих словосполучень підбери близькі за значенням слова і запиши нові сполучення Бездощове літо- … Безлюдний острів- … Безкрає поле- … Беззвучний сміх-… Безрадісний день-… Слова для довідок:

незаселений, пустинний, засушливе, безмежне, веселий,

сумний, безшумний.

ТЕМА: ПЛОДИ 1. Добери слова – ознаки: Полуниця ( яка?) ……… ( солодка, кругла, червона,спіла) Кавун ( який?) ……… ( солодкий, круглий, стиглий, соковитий). Аґрус ( який?)…… ( зелений, овальний, кисло-солодкий). Смородина ( яка?) …… ( чорна, кисло-солодка, кругла) Малина ( яка?)…… ( червона, овальна, солодка, стигла) 2. Закінчи речення: Варення з малини (яке?)……….. (малинове) Компот з малини (який?) ……..(малиновий) Пиріг з малини ( який?) …….(малиновий) Варенння з полуниці ( яке?) ……….. Компот з полуниці ( який?) ………. Варення зі смородини ( яке?)……….. Компот зі смородини ( який?)………..

ТЕМА: РОДИНА 1. Підбери ознаки до поданих слів. Мама (яка?)……….. Тато (який?)………. Бабуся (яка?)……… Дідусь (який?)……… Слова для довідок: любляча, ніжна ,лагідна, мудрий, ввічливий, працьовитий, щирий, працьовита, люблячий, гарна, вродлива, розумний. 2. Запиши слова протилежні за значенням: Весело -…….. М’який - ……… Розумний - ………. Старий - ………… Радість - ………… Чистий - ………… Світлий - …………. Далеко -………….

3. Заміни подані слова протилежними за значенням: Наступати- …

прикрутити - …

Згорнути - …

прибігти - …

Підійти - .. .

зв’язати - …

Замкнути - …

вивести - …

Відігнути - …

розібрати - …

4.Склади речення за малюнками, по питанням .

Хто? Що робить? Що? Куди? Хто? Що робить? Кого? Чим? Зразок: ( Хто? ) Бабуся (що робить?) наливає (що?) варення (куди?) в банку. 4.Прочитай речення. Постав питання до кожного слова. 5. Дідусь саджає маленьке деревце. 6. Сергійко і Тарасик нарубали дров. 7. До дівчинки прийшли однокласники.

ТЕМА: ОДЯГ 1. Добери слова – ознаки. Сукня ( яка?) …………… ( нова, красива, святкова, випрасувана, яскрава, червона). Джинси (які?)…………. ( чоловічі, сині, старі, нові, чисті, гарні) Светр (який?) …………... (вовняний, теплий, приємний, новий, синій). Пальто ( яке?) ………… (осіннє,нове, кашемірове, красиве, коричневе, тепле). 2. Зміни слова: Сорочка з бавовни – бавовняна сорочка; сукня з ситцю – сит… сукня; шапочка з вовни – вовн… шапка; хустинка із шовку – шовков…. хустинка; шарф із кашеміру – кашемір…. шарф. 3. Закінчи речення. Прокинувшись вранці , треба одяг…….. Якщо на одязі є ґудзики, їх треба……… Якщо одяг забруднився його слід ….. Щоб одяг зім’явся , його треба …… Щоб одяг наш довше слугував, за ним треба ….. Готуючись до сну, одяг потрібно …. Слова для довідок: вдягнути, застібнути, почистити, випрати,. випрасувати, доглядати, зняти. 4. Продовжи речення. На прядильній фабриці виготовляють …… (нитки, прядиво).

На ткацькій фабриці тчуть …… ( тканину, полотно). На швейній фабриці шиють …… (одяг). З бавовняних тканин шиють ……..( футболки, сорочки, халати). З льняних тканин шиють…… (рушники,білизну, скатертину). З вовняних тканин виготовляють…… ( кофти, костюми, пальта). З шовкових тканин шиють чудові …..(сукні, сорочки, хустинки).

5. Зміни слова за питаннями: Чого?

Чим?

На чому?

Сорочка

…

Шапка

…

Спідниця

…

… Шафа

… Якого?

Шовковий

…

… Якому? …

… Яким? …

Чорний

…

Ситцевий

…

Великий

…

Що робить?

Що робив?

Що

робитиме? Шити

…

Різати

…

Малювати Застібати

… -

……

…

…..

ТЕМА: ЗИМА 1. Утвори слова з ознаками зменшеності Зразок: заєць – зайчик – зайчисько Вовк - … Риба - … Сніг - … Мороз - … Санки - … Сніговик - … 2. Від слів, що називають маленькі предмети, утвори слова, що означають великі предмети: Зразок: пеньок-пень Сніжок - … Лісок - … Жменька - … Садочок - … Сніжок- … Сніговичок- ……

3. Від імен дорослих утвори і запиши дитячі. Зразок: Сергій-Сергійко …лена - …

…лексій - …

…арія - …

…ван

…аля - …

..етро - …

…аля - …

..рина - …

-…

4. Зміни за питаннями якого?, якому?, яким?, на якому? Слова: 59

Білий (заєць) Чисте (вікно) Якого? Білого зайця, чистого вікна Якому? Яким? На якому? 5. До назв одного предмета запиши назву багатьох. Зразок: сніг – сніги Замет

-…

сніжинка

-…

Сніговик - …

завірюха -…

Ялинка - …

мороз

Свято- …

вітер -…

Хвилина - …

колядник

-…

Утвори слова з ознаками зменшеності, пестливості та згрубілості,

називають по-різному слова – предмети: Зразок: заєць – зайчик – зайчисько Вовк - … Риба - … Сніг - … Мороз - … Санки - … Сніговик - …