С. А. Скидан Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Інноваційні технології залучення учнів до читання та формування читацької культури підростаючого покоління Люди перестають мислити, коли перестають читати. Д. Дідро Вступ Діти є інтелектуальним ресурсом країни, резервом людського потенціалу нації. Сім’я, школа, бібліотека створюють оточення, яке формує культуру читання особистості. Виховання висококваліфікованого читача – потреба часу. Соціальні процеси призвели до значних змін у громадському статусі «людини яка читає», і зумовили наступні тенденції, характерні для читання сучасних дітей і підлітків. У журналах, газетах, спеціальних виданнях багато пишуть про читання сучасного читача. Постійно звучить питання: чому діти не читають, або читають дуже мало? Років двадцять тому читання складало значну частину повсякденного життя дітей, підлітків і дорослих. А зараз небажання читати, особливо художню літературу, стало повальним. Які ж ознаки зниження рівня читацької культури? 1. Поступове падіння престижу книги, звідси – зниження інтересу до друкованого слова. 2. Скорочення частки читання у структурі вільного часу. 3. Зміна характеру читання, яке стає більш прагматичним, інформаційним і поверховим. 4. Збільшення числа учнів, які читають книги тільки за шкільною програмою. Сучасні діти читають дедалі менше, оскільки надають перевагу відео, телебаченню, комп’ютерам. І це зрозуміло. Ми живемо в епоху великого впливу відео і аудіо культури, яка витісняє все інше. Часу для читання і обговорення книг вони практично, не відводять. І сказати, що сьогодні книжка є більше сувеніром – це не сказати нічого. Таким чином, спостерігається падіння рівня читацької, а разом з нею і загальної культури. Основна частина Мною об’єктом дослідження обрано процес залучення дітей до читання, організацію роботи з книгою та професійна допомога читачам Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 .
Предметом дослідження є діяльність шкільного бібліотекаря по створенню методів залучення учнів до читання та формуванню їх читацької культури. Основна ідея полягає у пошуку цілеспрямованих новітніх технологій популяризації літератури, які забезпечують формування у школярів нагальної і щоденної потреби у читанні книг, роботі з ними. Основне в роботі – забезпечення учасників освітнього процесу та надання їм доступу до інформації, знань, ідей, культурних цінностей засобами використання бібліотечноінформаційних ресурсів освітнього закладу на різних носіях. Інформаційні потреби читачів вивчаю різними методами, серед яких: опитування, спостереження, аналіз письмових джерел. Опитування проходить у формі бесіди, інтерв’ю, анкетування. В процесі спостереження фіксуються найбільш суттєві факти і дані, що характеризують особливості запитів різних категорій користувачів. Аналіз письмових джерел пропонує дві форми: аналіз читацьких формулярів і аналіз заявок. У читацьких формулярах аналізується кількість видань, які вийшли за певний період, їх тематика. Також в своїй роботі використовую такі форми проведення масових заходів, наприклад, огляд літератури, турнір ерудитів, літературний калейдоскоп. Це активні форми роботи.
Поруч з цим, практикуються цікаві індивідуальні та масові форми роботи з
читачами: захист читацького формуляра, бенефіс читача, читацькі олімпіади тощо. Ефективними технологіями популяризації літератури є презентації книг місцевих авторів, мандрівки літературними стежками видатних українських письменників, книжкові огляди та книжкові виставки. Головне завдання шкільного бібліотекаря – підвищити інтерес школярів до читання художньої літератури та періодичних видань, зацікавити дітей науковою та довідковою літературою, навчити їх користуватися нею. Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно - бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків. Адже «Читання – шлях до успіху». Тому в бібліотеці проводиться велика і цікава робота щодо популяризації книги, формування стійких читацьких інтересів, свідомої потреби в читанні, запровадженні активних форм інформування про книгу (книжкові виставки, бесіди, огляди, тематичні полички, літературні ранки, години цікавих повідомлень). Також проводиться робота по
підвищенню
бібліографічної
культури
школярів
шляхом
проведення
бібліотечно–
бібліографічних уроків, днів інформації, наданні інформаційно-методичної допомоги учням у оволодінні основами наук; збереженні, зміцненні та розширенні книжкового фонду. Допомагати читачеві у виборі та роботі з книгою, пошук і пояснення невідомих йому фактів – сприяння навчальній діяльності – все це вимагає індивідуального підходу до кожного читача. У практиці своєї роботи застосовую різноманітні форми і методи індивідуальної роботи з читачами різних вікових груп. В основі індивідуальної роботи з учнями молодших класів лежить спільна робота бібліотекаря, вчителя, батьків у пробудженні та розвитку дитини інтересу до самостійного читання, до дитячої книжки. Найпоширенішою формою роботи є бесіда: при записі читачів у бібліотеку, при рекомендації і виборі книг, при поверненні книг, коли дитина ділиться враженням про прочитане. З першого класу знайомлю дітей з книгою, привчаю до систематичного і вдумливого читання, намагаюсь викликати інтерес до самостійного здобуття інформації, як для молодшого віку. Традиційно для учнів 1-х класів проводиться екскурсія до шкільної бібліотеки «Рада знайомству, мій любий читачу». Для учнів 2-4-х класів проводяться бесіди: «Дружба з книгою – це свято», «Від слова – до книги, до знань». Починаючи з 5-го класу на бібліотечних уроках
ввожу учнів у світ інформаційно-
довідкових матеріалів. У 6-7-х класах діти закріплюють свої знання зі здобування інформації у довідковому апараті бібліотеки. Восьмикласники вчаться працювати з більш серйозними енциклопедіями, а також тематичними картотеками та алфавітним каталогом. Учням 9-х, 10-го, 11-го класів розповідається про тематичну рекомендаційну бібліографію. Та головне – це самостійно знаходити інформацію в систематичному та алфавітному каталогах. Тісно співпрацюю з класними керівниками та вчителями за наступними напрямками роботи шкільної бібліотеки: формування культури читання, допомога у навчальновиховному процесі, масова робота, участь класу у конкурсах та акціях . Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотеки спрямована на виховання в учнів інформаційної культури, любові до книги, культури читання, вміння користуватися
бібліотекою, книгою та надання допомоги учням і педагогам у забезпеченні їх інформаційних потреб. Для цього складаються інформаційні та рекомендаційні списки літератури, бібліографічні та інформаційні довідки, проводяться інформаційні огляди. Для інформування читачів про новинки літератури готуються «Інформаційні бюлетні новинок» та організовуються виставки нових надходжень «Увага! Новинка!». До святкових дат, урочистих подій та днів пам’яті на протязі навчального року організовуються виставки літератури та тематичні полички. Значне місце в роботі бібліотеки відводиться проведенню масових заходів, які спрямовані на виховання патріотизму та громадянства, формуванню правових знань та правової культури читачів, відродження духовної культури, культурно-історичних традицій рідного краю, популяризація науково-природничої та технічної літератури. Такі заходи сприяють підвищенню інтересів учнів до книги, до читання. Як правило після кожного успішного проведеного бібліотечного уроку, огляду книг у шкільній бібліотеці створюється ціла черга учнів за цікавими книжками. Також
приймаю участь у проведенні предметних тижнів, місячника шкільної
бібліотеки, тижня дитячої книги. Для цього організовуються книжкові виставки, екскурсії до бібліотек міста, проводяться літературні ігри, конкурси, вікторини, презентації книг. Традиційно, кращі читачі бібліотеки приймають участь у Всеукраїнському конкурсі «Найкращий читач року». Висновки В своїй роботі я навчаю читачів отримувати задоволення від процесу читання, прищеплюю любов до рідного краю, міста, до природи, виховую
шанобливе ставлення до
книги, до історії, до близьких, залучаю дітей до самостійного пошуку інформації, допомагаю відчути силу мистецтва, розвивати художній смак, збагачувати мову. І все це завдяки тому, що до кожного заходу залучаю самих дітей. Адже, перш ніж проводити для дітей будь-які заходи,
потрібно пам’ятати слова
Василя Сухомлинського: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.» Цього принципу стараюсь дотримуватися у своїй роботі. Використана література 1. Абетка шкільного бібліотекаря / упоряд. М.Голубенко. – К. : Видавничий дім «Шкільний світ», 2006. – 120 с.
2. Ажнюк Т. Формування інформаційної культури учнів / Т. Ажнюк // Шкільна бібліотека. – 2008. – №3. – С. 32–34. 3. Гуськова Т. Б. Організація роботи шкільної бібліотеки / Т. Б. Гуськова // Управління школою. – 2008. – №30. – С. 13–20. 4. Застава І. Бібліографічна та інформаційна робота / І. Застава // Шкільна бібліотека. – 2007. – №8. – С.52–54. 5. Організація роботи бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу. – Київ : Шкільний світ, 2002. – № 42–43. – 61 с. 6. Організація роботи шкільної бібліотеки / Упоряд. Л. Шелестова, Н. Чиренко. – Київ : Шкільний світ, 2009. – №1. – 128 с. 7. Поперечна Л. Нормативно-правове забезпечення діяльності бібліотеки навчального закладу / Л. Поперечна. - // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. – № 3–4. – С. 2–21. 8. Формування інформаційної структури учнів загальноосвітніх навчальних закладів : Науково-методичні рекомендації / упоряд. А. Рубан // Шкільна бібліотека. – 2006. – №1–12. – С. 2–62. 10. Хімчук О. Є. Індивідуальна робота з читачами в шкільній бібліотеці / О.Є.Хімчук // Шкільна бібліотека. – 2003. – №2. – С. 33–40. 9. Шепелєва І. О. Настільна книга шкільного бібліотекаря / І. О.Шепелєва, Г. М. Іващенко. – Харків: Основа, 2012. – 128 с.