Н.Д.Ганущак Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Формування духовного світу особистості в системі навчання та виховання учнів на уроках української мови та літератури Вступ На те з нас кожен і людина, Щоб у житті правдиво йшов, Щоб зігрівала триєдина Надія, Віра і Любов. Д. Білоус Проблема формування духовності учнів є актуально
і
належить до проблеми
соціального характеру, оскільки пов`язана з таким поняттям, як формування особистості. Поняття «духовність» завжди мало у філософії важливе значення і відіграє визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце й призначення у світі, зміст її буття, культура, суспільне життя. І тому такі філософи, як Платон, Аристотель, Юркевич, Григорій Сковорода вважали, що поняття «духовність» є похідним від слова «дух» (лат. «spirit» та грец. «pneuma»), що означає рухливе повітря, повівання дихання, носія життя. Психологічний словник подає нам таке визначення духовності: Духовність – це індивідуальна вираженість в системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб, ідеальної потреби пізнання і соціальної потреби жити, діяти «для інших». Духовність характеризується добрим відношенням людини до оточуючих його людей, турботою, увагою, готовністю прийти на допомогу, поділити радість й горе. Об`єктивна користь духовної діяльності людини діалектично пов`язується з її суб`єктивною безкорисливістю, де нагородою є задоволення, під час пізнання навколишнього світу. Основна частина Наше суспільство переживає період стрімких, далекосяжних змін: технологічний прогрес, міжнародна торгівля, розвиток комунікацій, світова конкуренція. Усе це вимагає дотримання високих моральних чеснот. Тому духовний розвиток молоді дуже важливий у наш час. І саме школа – це той єдиний осередок, який зможе вплинути на учня духовно. Духовність – творча спрямованість, наснага, енергія людини. Особистість має право на самостійність, на індивідуальність. Однак для пробудження і подальшого духовного
розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови. І питання це надзвичайно важливе, оскільки духовність визначає спрямованість усіх розумових, емоційно-чуттєвих, вольових якостей людини, її здатність до самоусвідомлення себе, як особистості. Проблема формування духовності учнів
є однією з головних проблем
у нашій державі. Адже
суспільство й держава не можуть існувати, нормально виконувати свої функції без певної системи гуманістичних, духовних цінностей. Оволодіння учнівською молоддю духовними цінностями підносять свідомість особистості на вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів на шляху його розвитку, і тому саме школа формує майбутні покоління, а від цього залежить розвиток і розквіт нашої держави. Гармонійна людина потребує матеріальних благ і духовного задоволення. Література як один з видів мистецтва збагачує дитину як особистість, формує й утверджує гуманістичний світогляд підростаючого покоління (додаток №1) З вищесказаного
можна зробити висновок про структуру духовності. Структурними
компонентами духовності є: Структурні компоненти духовності
індивідуальна вираженість людини
соціальні потреби людини
духовні потреби людини
потреба самоактуалізації людини
пізнавальні потреби людини
потреба діяльності людини
Головною метою вчителя-філолога є переосмислення й переорієнтація та вплив на формування високоморальної громадської позиції, національної свідомості, потяг до прекрасного, виховання морально-естетичного і духовного поряд з вивченням художніх творів, виконання різноманітних видів роботи на уроках мови та літератури. Важливими є наступні критерії та показники духовності: Критерії
Показники Моральні норми, моральний ідеал. Любов і
Морально-етична культура
повага до ближнього
Ставлення до громадської діяльності, громадських
Соціальний
доручень.
Ставлення
до
Батьківщини, відчуття людини в собі справжнього громадянина своєї держави Пізнання
Творча
спрямованість,
інтерес,
жага
до
пошуковий
знань,
рівень
інтелектуального розвитку учня. Життєва позиція учня, своєї мети, і свого Розуміння сенсу буття
призначення в житті
Для формування духовності учнів у навчальному процесі важливим є створення наступних педагогічних умов: -
врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;
-
організація колективної діяльності учнів;
-
врахування активності учнів;
-
застосування активних форм навчання, та різноманітних ситуацій, які формують духовність учнів;
-
використання міжпредметних зв`язків.
Формування духовності учнівського колективу не можливе без вирішення таких завдань, які вчитель ставить перед собою,
готуючись до
уроків
української мови та
літератури: 1. Вивчення стану проблеми формування духовності учнів у науковій літературі та в практичній діяльності учнів. 2. Теоретична розробка методом експерименту та перевірка системи роботи учнів по формуванню духовності . 3. Виявлення та експериментальна перевірка комплексу педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень сформованості духовності учнів. 4. Використання
таких емпіричних методів, як бесіда, спостереження, анкетування,
метод експертних оцінок, діагностика робіт. Якщо
спиратись на попередні твердження відносно духовності, зрозуміло, що
людина може багато читати, ходити до театру, спілкуватися з розумними людьми, мати тактовність, але її не можна назвати духовно вихованою. Тому, що весь її розум та вади свідомо направлені на користь собі, а не на альтруїстичні вчинки.
Відомий психолог, професор Московського університету Б.С.Братусь пропонує розрізняти чотири рівні сформованості духовності у старшокласників - принципові рівні в структурі особистості, які характеризують ступінь її моральності, духовності: -
егоцентричний - особа прагне до власної значущості, вигоди, престижу.(Ставлення
до себе є самоцінним, а до інших суто прагматичним, залежить від понять «вигідно-не вигідно».) Тут йдеться не про моральність особи, а про наявність егоцентричної моралі; -
групоцентричний - особа ототожнює себе з певною групою (родина, народ, нація,
клас, партія тощо), які є для неї цінними приналежністю до неї. Усі інші можуть сприйматися як «вороги», «опоненти», «чужі», які не варті поваги, співчуття, допомоги, любові. Тут діє не моральність, а групова мораль; -
просоціальний (гуманістичний) - кожна людина виступає самоцінною, рівною з
точки зору прав, свобод, обов`язків. Ця людина спрямована на досягнення таких результатів (продуктів праці, спілкування, пізнання), які принесуть рівне благо іншим, навіть «чужим», «далеким», «незнайомим». Лише з цього боку можна говорити, що ця особа виконує «золоте правило» етики: чини з іншими так, як би ти хотів, щоб чинили з тобою; -
духовний - людина починає усвідомлювати себе та інших не як кінцеві, смертні
істоти, а як істоти особливого роду, пов`язані між собою, співвідносні з духовним світом. У цих рамках людина встановлює суб`єктивні стосунки з Богом через пошуки особистої формули зв`язку з Ним. Найкращий засіб формування духовності у старшокласників відбувається на уроках української літератури. Саме література є одним з найдоступніших для школярів видів мистецтва, а тому для вчителя є важливим формування духовного світу кожної дитини, вплив на її емоційну сферу. Вчитель знає, що дуже важливо у вихованні дитини уникати надмірності уваги, уникати моралізаторства й відкритої та частої критики у бік тих чи інших якостей дитини. Звичайно, діти далеко не завжди усвідомлюють значення того чи іншого твору у своєму духовному розвитку, але мистецтво в цілому і література, як один з його видів, відкриває перед читачем унікальні можливості для виховання культури почуттів і переживань, що є основою здорової людської поведінки. На уроках літератури важливим є вплив учителя на емоційну сферу дитини, коригування її системи цінностей, розширення її кругозоіру, формування її духовної сфери. Вдало підібрані авторами підручників твори для прочитання та відповідні методи й прийоми роботи над ними, успішно впливають на формування з кожного названих вище критеріїв духовності людини. Художні твори впливають на людину через образи. В істиному мистецтві зміст і форма художнього образу злиті воєдино. Так,
при характеристиці художнього
образу
Захара Беркута із твору І.Я.Франка «Захар Беркут», вчитель може методом бесіди вчити висловлювати свої власні думки, виховувати на основі образу почуття обов’язку, відданості своєму народові, справі, любові до вітчизни, моральності вибору. Художній образ неповторний і, не дивлячись на це, являє собою стійке утворення: він живе у віках. Саме через образ Захара Беркута, учні знайомляться з минулим свого народу, з добром і злом, з красивим і потворним, з моральним і аморальним . В процесі навчання та виховання дітей на уроках української мови та літератури вчителем чітко окреслюються головні завдання, що стоять на сучасному етапі духовного виховання підростаючого покоління. Вони є такими: -
виховання активної самостійної особистості, свідомого громадянина України;
-
формування засобами художньої літератури майбутніх матерів, батьків, чоловіків, дружин;
-
розвиток розумових сил, багатства мови, логічного мислення, відтворюючої уяви, образного мислення;
-
плекати
сучасного
кваліфікованого
читача
з
аналогічним
підходом
до
літературного твору, самостійним поцінуванням його змісту та форми; -
розвивати емоційну сферу учнів, високу культуру почуттів, цілеспрямованість і твердість переконань.
Важливо відзначити, що запропонована програма допомагає розвивати в учнів взаєморозуміння і творчу співдружність, завдяки програмі, учні
засвоюють
культурні
традиції свого народу, а головне моральні ідеали. Так, на уроках української мови, при вивченні теми «Безсполучникове складне речення», де систематизуються знання учнів про складне речення та розглядаються особливості
безсполучникового
Т.Г.Шевченка, ставляться
складного
речення
на
прикладі
ранньої
лірики
вчителем завдання, пов’язані з духовним вихованням учнів -
розуміння учнем мети і сенсу буття, красу людської душі, природи, любов і повага до історичного минулого нашого народу, творів літератури, моральних ідеалів письменника (Додаток 2). На сьогодні принцип активності в навчанні знайшов своє колективне вираження в найрізноманітніших формах і методах викладання: учням пропонується самостійна робота з книгами та іншими джерелами, а також залучення їх до активної участі в обговоренні тих чи інших тез лекції викладеної вчителем, участь в екскурсіях. В навчальному процесі доцільними є використання на уроках мови та літератури таких методів роботи як бесіда, спостереження, дослідження, рольова гра, тестування, диспути, метод – проект, створення презентацій та інші.
Зокрема, на уроці літератури у 5 класі, при вивченні теми про народні казки «Про правду і кривду», вчитель може звернути увагу учнів на зв`язок літературних героїв з сучасним життям, запропонувати співвіднести себе з літературними героями, дати аналіз з позицій сучасності. Проводячи урок – діалог по
автобіографічні повісті Т.Г.Шевченка « Музикант»,
вчитель може запропонувати учням аргументувати вчинки літературного героя, співвіднести їх зі своїми вчинками в сучасному житті; визначитися в потребах: матеріальні, соціальні,визначати
потребу
в
почутті
захищеності
(робота,почуття,
стабільності,
помешкання, одяг) і потребу в статусі (впевненість у собі, повага з боку інших), потребу у самореалізації. Вчителю слід завжди виходити з того, що в сучасному житті потрібні люди, які можуть швидко адаптуватися у різних умовах, які спроможні на ризик, самостійність, спроможні швидко виходити з непередбачених ситуацій, а тому на уроках використовувати різні ситуації, які формують в учнів почуття патріотизму, любов до Батьківщини, відродження національних традицій, розвивають
активність молоді, духовність. Такі
заняття, де діють активні форми навчання при влучному їх використанні,
активізують
творчу роботу учнів на уроках української літератури, дозволяють глибше вивчити теми уроків за творчістю Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка, А.Я.Чайковського, Л.Костенко, В.Симоненка, підвищують якість знань, а головне - формують духовність, викликають бажання вчитися, підвищують емоційний настрій, покращують атмосферу у колективі. У своїй діяльності педагогу також слід викорінювати і фактори, які негативно впливають на духовний ріст молоді: 1) відчуження особистості від суспільства, від національної культури, національних традицій; 2) низький рівень освіти та інтелектуальної діяльності; 3) занепад моралі серед дорослих та молоді; 4) криза сім`ї та сімейного виховання; 5) погіршення здоров`я учнів; 6) соціально-політичне й економічне протиріччя. Велику перевагу на уроках мають мультимедійні технології. Мультимедіа надають можливості проведення різних типів уроків і викладання нового навчального матеріалу, повторення та закріплення пройденого, контролю засвоєння учнями знань, умінь і навичок, а також бінарних та інших нестандартних уроків (уроків-семінарів, уроків-подорожей, уроків-вікторин тощо). Ефективним є також створення учнівських презентацій. Такий вид роботи пропонується учням старших класів. Зокрема, для вивчення життєвого та творчого
шляху письменників, старшокласникам пропонується створення презентації за творчістю І.Я.Франка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Василя Стуса, Панаса Мирного та багатьох інших письменників. Для того, щоб за темою підготувати невеличку презентацію (в програмі Power Point) або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн майбутньої презентації тощо, учню необхідно звернутися не до одного джерела, відібрати тільки ту інформацію, що стосується даної теми, лаконічно розмістити її на слайді та естетично оформити. Звісно, школярам буде цікаво побачити власний «продукт» та вислухати оцінку своїх досягнень від однолітків. Так відбудеться співпраця та діалогізм у стосунках учителя та учнів між собою. Учнівські презентації в рамках окремої рубрики систематизуються й об'єднуються в єдиний проект. Публічний захист презентації — це не тільки звіт про проведену роботу, а й збагачення досвідом, набутим в процесі створення проекту, обмін думками та цікавими знахідками, інтерактивне спілкування та високоякісне засвоєння навчального матеріалу. Педагог докладає сил для того, щоб зробити процес навчання цікавим і продуктивним, щоб залучити до роботи на уроці кожного учня, тим самим розвиваючи його особисті таланти та здібності, навчити самостійно мислити, розмірковувати, аналізувати, висловлювати і обстоювати власні думки. Інформаційні технології повною мірою допомагають реалізації поставленої мети, сприяють глибокому засвоєнню учнями програмового матеріалу. Завдяки мультимедійним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер перебуває особистість учня, а головною метою стає розвиток його інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дозволить стати здатним до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень, вміння працювати над розв'язуванням важливих життєвих проблем. Тільки активна творча співпраця учнів і вчителя, учнів і учнів дає бажані результати, адже «слово – це очі що бачать красу, тільки пізнавши слово і мову, тільки тоді, коли вони входять
в
душу
і
стають
її
багатством,
дитина
здатна
дорожити
ними»
–
В.О. Сухомлинський. Висновки Отже, аналіз наукової літератури, спрямований на визначені педагогічних умов і виховних можливостей навчальних дисциплін, які впливають на формування духовності учнів, переконує у тому, що вирішення проблеми потребує застосування педагогічних умов у навчально-виховному процесі. «Виховувати через навчання» – це головний шлях вирішення даної проблеми.
Використана література 1. Бабанский Ю. К. Оптимизация познавательного процеса. – М.: Просвещение, 1982.- 192 с. 2. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения ефективности педагогических исследований; (Дидактический аспект). – М.: Педагогика, 1982. – с.192. 3. Бабанский Ю. К., Сластенин Р. В., Сорокин К. А. и др.Под ред. Бабанского Ю. К. – М.: Просвещение, 1988.- 479 с. 4. Бахонов К. Возможности нестандартных уроков // Воспитание школьников. – 1990. № 4.с. 13. 5. Берхин Н. Б. Формирование первоначальных художественных знаний //Педагогика. 1993. - № 1. - С.16-19. 6. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і виховання засобами літератури. - К.: Радянська школа, 1973. - 176 с. 7. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Українська література в середній школі. - К.: Радянська школа, 1962. - 391 с. 8. Введение в философию: Учебное пособие для вузов/Бобров В.В.-М.,2000.-288 с. 9. Волошина Н. Й. Українська література: орієнтовне планування навчального матеріалу для 5-11 класів. – К.: 1993.- 54 с. 10.
Вихованець І. Р. Тайна слова. – К.: Рад. шк., 1990.- 284 с.
11.
Возврастная и педагогическая психология / Под. ред. А. В. Петровского; учебник для
студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979.- 300 с. 12.
Горик Н. І. Тематичні розробки уроків з української літератури (9 кл., І чверть) //
Дивослово. – 1997.- № 8.- с. 31-46. 13.
Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука. – К.: Радянська школа,
1987.- 237 с. 14.
Жарова
Л.В.
Теоритические
основы
организации
самостоятельной
учебно-
познавательной деятельности учащихся : Межвузовский зборник научных трудов / Под ред. Г. М. Щукиной. – М.; ЛГПИ им. А. Герцена, 1985.- с 76-85. 15.
Загальна психологія: Навч. посібник для В. Н З / Максименко В. Д., Соловіенко В. О.
– К.: 2000.-256 с. 16.
Загальна психологія: Навч.посібник для В. Н З Допущено Мін. освіти України /
М’ясоїд П. А. – К., 2000. – 479 с. 17.
Загальна та прикладна психологія: Курс лекцій / Цигульська Т. Ф. – К., 200.- 187 с.
18.
Ісак Н. Конкурс ерудитів “Поле чудес” // Дивослово. – 1998. № 1.- с. 46-47.
19.
Історія української філософії: Навчальний посібник для В. Н. З. / Гноасимчук А. А.,
Тимошенко З. І.- К.: 2000.- 421 с.