Т. О. Мельник Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Формування компетентної особистості засобами краєзнавчого матеріалу при викладанні суспільних дисциплін Вступ Поділля в моїм серці б’ється,
Земле рідна проростає житом
До грудей колоссям припаде,
І дубами у гаю шумить.
Забринить, заквітне, засміється
Я без неї й дня не міг би жити,
Рідне і пахуче, як ніде.
А із нею – вічно буду жить.
Краєзнавство стало уніфікованою галуззю знань, що спирається на природничий, історичний та мистецтвознавчий фундамент. Саме краєзнавство на сучасному етапі духовного
відродження незалежної України є невід’ємною складовою, однією з
найактуальніших проблем шкільної історичної освіти. Тема краєзнавства широко вивчалась в українській школі ще з ІІ пол 30-х р. ХХ ст. Вагомим здобутком вчених незалежної України є розробка навчальних підручників з історії рідного краю. Для вчителів досить цінними є дослідження відомих вчених-краєзнавців Л.Баженова, В.Прокопчука, О.Завальнюка. Використовуючи краєзнавчий матеріал на уроках історії, спрямовуючи свою діяльність на відродження духовності, історичної пам’яті, вчитель формує в учнів любов до рідного краю, національного патріотизму, повагу до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання. Знання людиною свого родоводу, історії свого народу – це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною, тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у навчанні та вихованні учнів. Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках є добір змісту матеріалу
за
сукупністю
таких
критеріїв
як:
науковість,
доступність,
багатофункціональність, емоційна насиченість та особиста значимість учнів в соціумі. Знання цінне тільки тоді, коли воно використовується, а використовується знання лише тоді, коли воно усвідомлене концептуально та може бути використано на практиці творчо. Краєзнавство в системі навчально-виховної роботи вчителя займає важливе місце. Багатоманітність функцій краєзнавства допомагає педагогові оптимізувати навчальний
процес на уроках, тим самим сформувати компетентну особистість як цього вимагає сучасна школа. Основна частина Краєзнавчий підхід у навчанні учнів є одним з дієвих засобів цілеспрямованої підготовки учнів до входження в складне соціальне середовище, що допоможе їм адаптуватись і успішно функціонувати в соціумі. Краєзнавство знайомить з розвитком природи, населення, господарства, історії, культури, науки, релігійних вірувань у рідному краї – тому є комплексною наукою, адже вивчається один і той самий об’єкт – рідний край. Головне призначення краєзнавчого принципу полягає в тому, щоб дати можливість учням здобути на уроках знання, збагачувати його через спостереження в навколишньому середовищі, доповнювати їх практичними уміннями і навичками. Матеріали, отримані внаслідок власних спостережень, пошукової роботи, учні використовують в процесі навчання як на уроках, так і позаурочний час. На засадах таких поглядів, як освіченість учнів, вчитель формує компетентну особу, використовуючи при цьому краєзнавчі знання як одну з необхідних умов підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Краєзнавча діяльність учнів відіграє ключову роль у вихованні підростаючого покоління. Займаючись краєзнавством, учні оволодівають пошуково-дослідницькими навичками, здійснюють відкриття і поступово включаються у складні взаємовідносини з природою і суспільством. Об’єктивною закономірністю розвитку освіти на сучасному етапі є розвиток інноваційних технологій в освіті, а саме: вивчення та впровадження нових методів навчання та виховання учнів. Інноваційна діяльність зумовлена гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу, необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості учня, готовності до сприйняття та активної діяльності у нових соціальноекономічних умовах. Нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні історії є впровадження нових форм і методів навчання та виховання, що забезпечують розвиток компетентності кожного школяра. Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках історії в поєднанні з краєзнавчим матеріалом. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному,
духовному розвитку школяра, готовності жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві. Інтерактивне навчання як спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, має конкретну, передбачувану мету – створення комфортних умов навчання учнів, за яких кожен із них відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Впровадження інтерактивного навчання забезпечує постійну та активну взаємодію всіх учнів класу, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчального процесу. Організація інтерактивного навчання у поєднанні з широким використанням краєзнавства спрямовується на моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Використання прийомів інтерактивних методів ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу вчителю стати справжнім лідером учнівського колективу. В умовах інтерактивного навчання на уроках забезпечується формування в учнів передусім таких інтелектуальних умінь, як аналіз, порівняння, виділення головного. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Перед учнями ставиться спільна мета, для досягнення якої всі учні за певний, вказаний проміжок часу можуть виконати завдання спільними зусиллями. Така діяльність об’єднує всіх учнів класу. Особливо великого значення має робота з картою, яка вчить учнів просторового положення, навчає працювати на контурній карті. У роботі вчителя географії ефективним є використання краєзнавчого матеріалу. Таке використання в поєднанні з сучасною педагогічною методикою є однією з найактуальніших проблем шкільної історичної освіти. Вдале поєднання минулого, сучасного та майбутнє дає можливість учням заново відкрити давно відоме і одночасно пишатися за досягнення минулих поколінь. Навчальні програми з історії України передбачають вивчення історії країни з найдавнішого часу до наших днів. Це дає можливість для широкого вивчення місцевої історії. З таким матеріалом уроки з історії стають більш цікавими, а це в свою чергу сприяє зростанню успішності учнів, а також збагачує учнів знаннями з історії рідного краю, виховує любов до нього, розкриває зв’язок краю з великою Батьківщиною, показує єдність історії кожного села, міста з історією нашої країни, дає змогу відчути причетність до неї кожної сім’ї. Тому поєднуючи орієнтацію сучасної системи історичної освіти на розвиток особистості, з одного боку, та на досягнення якісно нового рівня освіченості та
компетентності – з іншого, вчителем використовуються нові технології навчання, а цим самим забезпечується всебічний розвиток індивідума та високу якість його знань. Головний акцент здійснюється на формування цілісної системи знань про рідний край, специфічні особливості, його місце в історичному розвитку нашої Батьківщини. Залежно від співвідношення основного і місцевого матеріалів, доречним є використання на уроках історії України наступних елементів краєзнавства: І. Краєзнавчий вступ до уроку або одного з питань, що розглядаються на ньому, здійснюється з використанням «Ажурної пилки». Ця вправа створює ситуацію, що дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку, або доповнює такий урок, заохочуючи учнів допомагати один одному вчитися навчаючи. ІІ. Краєзнавча конкретизація основних проблем занять – застосування методу учнівських проектів. Він дає можливість використати наявні у школярів знання з певної теми та у поєднанні з груповою роботою дає хороші результати – створення учасниками проектної групи кінцевого продукту – путівника, рекламного буклету тощо. ІІІ. Краєзнавче доповнення до опорного матеріалу – використання технології мозкового штурму. ІV. Краєзнавчий матеріал як основа вивчення теми уроку або деяких його питань поєднує різні форми інноваційних технологій. Усе це сприяє досягненню головної мети – глибоке пізнання минулого краю, формування патріота України. Ефективним є також здійснення краєзнавчого вступу за допомогою учнівського проекту. Так, вивчаючи тему культура України початку ХХ ст., дітям може бути запропоновано дослідити пам’ятні написи та меморіальні таблиці свого міста. Кінцевий продукт такого проекту – зібраний матеріал про меморіальні дошки міста Кам’янцяПодільського з кінця ХІХ-поч.ХХ ст. Цим самим учні створюють цілісну картину краю того періоду, тісно пов’язавши його з основним курсом «Історії України». Уроки історії, організовані за інтерактивними технологіями у поєднанні з широким використанням краєзнавства, сприяють розвитку мислення учнів, уміння вислухати товариша і зробити свої висновки. Як приклад, таких уроків є багато розроблених і по факультативному курсу «Історія міста»: по оборонним спорудам міста Кам’янцяПодільського у вигляді презентації з елементами застосування мультимедійних засобів, «Урок-фортеця» з використанням відеоматеріалів із серії «Віртуальний Кам’янець». Традиційно по завершенні 16 годинного курсу «Моє місто» шестикласниками проводиться
конкурс «Рідне місто очима шестикласників», на якому учні презентують виготовлені власноруч макети веж, путівники по місту, рекламні щити та буклети. Цікавий краєзнавчий матеріал дає можливість залучити учнів до активної позакласної роботи – організація гуртка «Юні краєзнавці», результатом діяльності якого в майбутньому може стати створення кабінету краєзнавства. Так, учні гуртка, що працює в нашій школі, є учасниками обласних конкурсів на кращу краєзнавчу тематику, яких неодноразово нагороджували грамотами як переможців і лауреатів конкурсів, що проводить обласна станція туристів. Висновки Отже, краєзнавчий підхід у навчанні учнів є одним з дієвих засобів цілеспрямованої підготовки учнів до входження в складне соціальне середовище, що допоможе їм адаптуватись і успішно функціонувати в соціумі. Краєзнавство дозволяє прискіпливіше розглянути певну територію і згодом, склавши воєдино мозаїку усіх регіонів країни, вивести загальну тенденцію в розміщуванні досліджуваних об’єктів. Використана література 1. Ковальчук С. І. Національний природний парк "Подільські Товтри" – передумова сталого розвитку регіону. В кн.: Національні природні парки в екологічній мережі України. // Збірник наук, праць за матеріалами Всеукр. наук.-практич. конф. Хмельницький-Славута, 2001.-С. 53-62. 2. Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Дітчук І. Л. Географія Хмельницької області. Навчальний посібник для учнів 8 – 9 класів. – Тернопіль, 1995. – 96 с. 3. Географія Хмельницької області. Навчальний посібник для учнів 8-9 класів. – Кам’янець-Подільський, 1998. 4. Гільберг Т. Г., Кривицька П. В., Думанська Г. В. Географія рідного краю. Хмельницька область, Кам’янець-Подільський: ПП. Мошак М. І., 2005 – 136 с. 5. Матеріали
ІХ
Подільської
історико-краєзнавчої
конференції.
–
Кам’янець-
Подільський, 1995. – 486 с. 6. Тронько П. Т. Історія міст і сіл УРСР. Том 23. Хмельницька область. – УРЕ АН УРСР, 1971. – 707 с. 7. Зінченко А. «Наш край – Поділля». Навчальний посібник для школярів. – Вінниця, 1992. – 123 с. 8. Трофа Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 51.