План підготовки до педагогічної ради Доповідь заступника директора з виховної роботи «Акмеологічний підхід до формування ціннісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні особистості засобами мистецтва» Мультимедійна презентація «Акмеологічний підхід до формування ціннісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні особистості засобами мистецтва» Мультимедійна презентація «Формування естетичних смаків та естетичних знань учнів почяатквої школи». Досвіду роботи вчителя початкових класів Мамонової І.Г. Презентація ШМО вчителів трудового навчання та предметів художньоестетичного циклу Результати моніторингового дослідження Пам’ятка для вчителя предмету художньо-естетичного циклу Сценарій свята «Розмалюєм осінь щастя кольорами» Рішення педагогічної ради
Додаток до наказу по загальноосвітній І-ІІІ ступенів школі №7 від 20.02.2016 року № 46
ПЛАН підготовки до педагогічної ради на тему «Акмеологічний підхід до формування ціннісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні особистості засобами мистецтва» № 1.
2.
Заходи
Строки виконання Провести засідання творчої До 29.02.16р. групи і розробити хід проведення педагогічної ради. Скласти план підготовки і До 29.02.16 р. проведення педагогічної ради.
3.
Підготувати проекти До 10.03.16 р. доповідей та рішень педагогічної ради .
4.
Провести моніторингове До 10.03.16 р. дослідження серед учнів 4,7,9-х класів щодо зайнятості учнів в позаурочний час; їх відношення до мистецтва. Підготувати виставку До 10.03.16 р. педагогічної літератури, каталог літератури з питань художньо-естетичного виховання учнів, розвитку творчих здібностей учнів.
5.
Заступник директора з виховної роботи:
Відповідальний Керівник творчої групи Заступник директора з виховної роботи Заступник директора з виховної роботи, Мамонова І.Г. Практичний психолог, класні керівники Заступник директора науковометодичної роботи, бібліотекар
Мельник Н.Д.
з
Мельник Н.Д., заступник директора з виховної роботи загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №7 м. Кам’янець-Подільського Виступ на педагогічній раді «Акмеологічний підхід до формування ціннісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні особистості засобами мистецтва» У сучасних умовах однією із стратегічних завдань системи освіти стає формування особистості з високим рівнем інтелектуальної культури, орієнтованої на безперервний саморозвиток, що визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, здатної забезпечити своєю діяльністю сталий розвиток людства в майбутньому. У даній ситуації необхідні нові підходи до навчального процесу, нові методологічні, теоретичні й психологопедагогічні підстави для конструювання змісту й форм навчальної діяльності. Глобальні зміни в різних сферах життєдіяльності, динамічність і глибина перетворювань навколишньої дійсності, розширення інформаційного простору впливають на зростання активності людини в усвідомленні особистісно значимих та світових процесах. Реальна ситуація існування людини у сучасному світі потребує його якісних змін. Тому актуальною є проблема розвитку творчих якостей особистості, формування креативності, виховання духовності, самореалізації і саморозвитку. Вчені різних країн визнають велике значення не тільки у художньоестетичному, але й у загальному розвитку особистості. Накопичені вітчизняними та іноземними дослідниками факти дозволяють припустити, що художньо-естетична діяльність дитини позитивно впливає на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей. Таким чином, залучення до мистецтва є потужним засобом впливу на становлення та розвиток особистості. Відповідно до Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженої наказом МОН України, АПН України від 25.02.2004 № 151/11, мета художньо-естетичного виховання полягає в тому, щоб під час сприймання, інтерпретації творів
мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні. Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектр і естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері. Естетичне виховання спрямоване на розвитку зростаючої особистості широкого спектра почуттів — здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйнятт яхудожніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості. Використовуючи мистецтво як основний чинник естетичного виховання, педагог враховує вікові особливост і школярів: відкритість учнів початкової школи до сприймання художніх творів, їхню емоційн умобільність та готовність з насолодою виконувати творчі завдання; концентрацію підлітків на пізнанні свого внутрішнього світу, а отже, використанні мистецтва як засобу духовного становлення, що проходить шлях відпочуттєвого сприймання до осмислених естетичний дій; усвідомлення старшокласниками (вік, коли почуття набувають якісно нового характеру, переживання стають змістовнішими і доволі глибок впливають на емоційне сприйняття життя) того факту, щ о мистецтво безпосередньо пов'язане з життям народу, його культурою. Однією з умов ефективного впровадження цілісної системи художньоестетичної освіти та виховання учнів є створення естетичного середовища в навчальному закладі, відкритого до активної взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем. Предметне оточення — інтер'єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, шкільна преса, організація музейної справи, оформлення будь-яких шкільних подій (як мистецьких, так і позамистецьких) також є важливим. Причому предметне оточення не слід розуміти як фоновий чинник естетизації приміщення. Це одна з найбільш
розповсюджених педагогічних помилок! Як часто у «зразковій» школі ми бачимо бездоганно оформлені стенди, які практично не оновлюються; або інший приклад: цікаві події шкільного життя відомітільки вузькому колу учасників і «закриті» для решти членів шкільного колективу. Структурні компоненти естетичного виховання: 1. Основою виховного впливу мистецтва на особистість школяра є навчальна діяльність, адже саме у перебігу систематичного викладання предметів художньо-естетичного циклу вчитель має змогу цілеспрямовано і систематично виявляти могутній виховний потенціал художніх цінностей, впливаючи на всіх без винятку учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку. Основою виховного впливу мистецтва на особистість школяра є навчальна діяльність, адже саме у перебігу систематичного викладання предметів художньо-естетичного циклу вчитель має змогу цілеспрямовано і систематично виявляти могутній виховний потенціал художніх цінностей, впливаючи на всіх без винятку учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку. Базовий освітньо-виховний компонент, що передбачає навчання, виховання й розвиток учнів під час вивчення предметів та курсів освітньої галузі "Мистецтво — Естетична культура" і складається з двох частин: а) інваріантної частини, представленої предметами і курсами базового навчального плану державного освітнього стандарту, які мають опановуватися всіма учнями, незалежно від типу навчального закладу і профілю навчання (предмети "Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво" або інтегрований курс "Мистецтво"; курс "Художня культура». б) варіативної частини, що складається з елективних предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів конкретного навчального закладу відповідно до можливостей педагогічного колективу, учнів, батьків ("Хореографія", "Основи театру і кіно", "Українське декоративно-ужиткове мистецтво", "Дизайн", "Комп'ютерна графіка" тощо). 2. Позаурочний компонент художньо-естетичного виховання, що передбачає організацію колективних і групових форм діяльності учнів поза
межами класу і школи але під керівництвом або за участю вчителів (заняття в гуртках художньо-естетичного профілю, шкільних об'єднаннях за інтересами, художньо-творчих колективах, клубах; організація екскурсій до музеїв, фольклорних експедицій; відвідування театральних вистав, концертів, художніх майстерень тощо); . 3. Позашкільний освітньо-виховний компонент, що охоплює різні типи поза шкільних навчальних закладів усіх форм власності — державних і громадських (спеціальні музичні та художні школи, мистецькі заклади, студії, будинки й палаци дитячої та юнацької творчості тощо). 4. Компонент художньо-естетичної самоосвіти та самовиховання, початковий досвід яких надається в школі завдяки створенню відповідних організаційно-педагогічних умов, різних форм індивідуальної роботи вчителя з учнями, методів педагогічного стимулювання художньо-естетичного саморозвитку учнів, а також за допомогою залучення батьків до естетиковиховного процесу, сприяння сімейно-родинному аматорству. Найважливіша складова художнього простору — мистецьке життя: різноманітні концерти, постановки, конкурси, відвідування театрів, філармоній, естрадних концертів і багато інших заходів, цікавих для кожного віку, їх виховна дія значно посилюється, якщо всі учасники активно спілкуються: аналізують результати власної творчості, дискутують з приводу побаченого і почутого, діляться враженнями з тими, хто досі не був причетний до конкретної мистецької діяльності. Усвідомлення школярем власної спроможності творити «простір» відбувається тоді, коли він вступає в рівноправний, на засадах взаємоповаги діалог з іншими його членами — митцями, вчителями, батьками, школярами з інших навчальних закладів — у процесі спільної підготовки, дискусій, створенні спільних проектів, «зворотному» зв'язку з діячами культури. Художньо-естетичне виховання складається з трьох основних видів діяльності: знайомство з художнім твором; отримання мистецтвознавчих знань; художня творчість. У дослідженнях з психології мистецтва і художньої творчості особистісні характеристики розглядаються як умова успішних занять мистецтвом, але не досить уваги приділяється впливу мистецтва на зміну особистісних характеристик. Тому на сучасному етапі актуальною проблемою художньо-
естетичного виховання є дослідження психолого-педагогічних механізмів формування особистості засобами мистецтва. Сучасне поняття "мистецтво" має декілька значень. По-перше, мистецтво – це майстерність, по-друге, – творчість за законами краси, по-третє, – це художня творчість. У цьому значенні мистецтво розуміють як частину духовного життя суспільства і форму суспільної свідомості. У зв’язку з цим мистецтво є найбільш ефективним засобом виховання творчої особистості і допомагає виявленню особистісного "я", емоційному розкріпаченню, дає можливість самостійної реалізації у процесі художньої діяльності. На особливу роль мистецтва вказують не тільки теоретики художнього виховання, але й американські діячі науки. К. Тейлор, який вивчає природу наукової творчості, пише: "Я вже неодноразово стверджував, що скоріше науці є чого повчитися у мистецтва, ніж навпаки… Художнє виховання, можливо, більш цінне у вік науки, ніж це визнають. На відміну від виховання наукового, художнє виховання завжди ставило заохочення і розвиток творчості одним із головних завдань" Думка про взаємозв’язок різних здібностей, а саме математичних і художніх, підтверджується історичними фактами. Математик С. Ковалевська була відома і як письменниця, поет В. Бенедиктов видав популярну книгу з арифметики, англійський математик Ч.Л. Доджсон під псевдонімом Льюїса Керрола написав популярну дитячу книгу "Аліса в країні чудес", драматург А.С. Сухово-Кобилин отримував нагороди за праці з математики. Найвидатніші вчені-фізики і математики вказують на твори мистецтва, імена улюблених авторів як джерело творчого натхнення, зосередженості всіх сил інтелекту, яскравих емоційних вражень. А. Ейнштейн писав: "Мені особисто відчуття найвищого щастя дають витвори мистецтва. З них я черпаю духовного блаженства більше, ніж із жодної іншої галузі. Достоєвський дає мені більше, будь-якого наукового мислителя, більше від Гаусса" . Про необхідність художньо-естетичного виховання всіх дітей стверджують і сучасні наукові дослідження про роботу лівої та правої півкуль головного мозку і зв’язку однієї з них з емоційною, образною особливістю мислення, а іншої – з логіко-розумовою діяльністю. Таким чином, наслідки спілкування людини з мистецтвом можна розглядати не тільки як джерело здібності сприймати і створювати прекрасне, а й як засіб розвитку універсальних творчих здібностей. Доведено (В.В. Давидов, О.М. Леонтьев, Г.І. Щукіна), що провідні
фактори формування особистості становлять діяльність і спілкування. Тому на художньо-естетичний розвиток школярів має значний вплив спілкування учнів з мистецтвом, активізація й організація їх художньої діяльності. Вирішальну роль у цьому процесі має відігравати вчитель-вихователь. Художньо-естетична діяльність є важливим елементом педагогічного процесу. Через цю діяльність: - здійснюється знайомство дитини з національними та світовими надбаннями культури, які знайшли своє відображення у різних видах мистецтва; розвиваються розумові здібності учнів, їх інтелект; збагачується емоційна сфера і культура почуттів; формується система моральних цінностей; - з’являються можливості вибору дитиною виду і жанру мистецтва для творчості; - розвиваються художні смаки, здібності, естетичні переваги. Художня діяльність є досить універсальною, тому що складається з органічно пов’язаних між собою видів діяльності у різних видах мистецтва: в літературі, у музиці, в образотворчому мистецтві. Для обстеження схильності дитини до різних видів художньо-творчої діяльності може допомогти тест-анкета. Дитина має музичний талант, якщо вона: - любить музику і музичні записи, завжди прагне потрапити туди, де можна послухати музику; - дуже швидко і легко відгукується на ритм і мелодію, уважно дослухається до них, легко запам’ятовує; - навчилася або вчиться грати на якомусь музичному інструменті; - співає або грає на музичному інструменті, вкладає у виконання багато почуттів та енергії, а також свій настрій; створює власні мелодії. Художні здібності дитини виявляються, якщо вона: - не знаходячи слів, звертається до малюнка або ліплення, щоб висловити свої почуття або настрій; - у своїх малюнках і композиціях відтворює розмаїття предметів, людей, тварин, не замикається на відображенні чогось досить вдалого; - серйозно ставиться до творів мистецтва, стає вдумливою і надто серйозною, коли її увагу привертає мистецький твір або краєвид; - коли має вільний час, охоче ліпить, малює, креслить, комбінує матеріали і фарби; - прагне створити твір ужиткового призначення – прикрасу для дому, одягу тощо;
- не боїться висловити особисту думку щодо класичних творів, причому вдається до спроби критикувати їх, наводячи досить дотепні аргументи. У дитини є літературне дарування, якщо вона: - розповідаючи про щось, вміє дотримуватись обраного сюжету, не губить основну думку; - любить фантазувати або імпровізувати на тему реальної події, причому надає події чогось нового і незвичайного; - вживає в усних і письмових розповідях слова, які добре передають емоційний стан, переживання і почуття героїв сюжету; - зображує персонажів своїх фантазій живими і цікавими; любить на самоті писати оповідання, вірші, не боїться почати писати роман про власне життя. Артистичний талант виявляється у дитини, якщо вона: - часто, коли їй бракує слів, виявляє свої почуття мімікою, жестами, рухами; - прагне викликати емоційні реакції в інших, коли із захопленням про щось розповідає; - змінює тональність і вираз голосу, невільно наслідуючи людину, про яку розповідає; - з великим бажанням виступає перед аудиторією, причому прагне, щоб глядачами були дорослі; - із вражаючою легкістю "передражнює" чиїсь звички, пози, вислови; пластична й відкрита всьому новому; - любить і розуміє значення красивого або характерного одягу. У процесі здійснення художньо-творчої діяльності відбувається усвідомлення ставлення людини до дійсності, своєї соціальної значущості, закріплюється впевненість у собі. Знання, навички, які отримані в процесі художньої творчості, людина може перенести в трудову, навчальну, соціальні сфери, побут і спілкування, надати їм естетичного характеру. Художні здібності дитини виявляються, якщо вона: - не знаходячи слів, звертається до малюнка або ліплення, щоб висловити свої почуття або настрій; - у своїх малюнках і композиціях відтворює розмаїття предметів, людей, тварин, не замикається на відображенні чогось досить вдалого; - серйозно ставиться до творів мистецтва, стає вдумливою і надто серйозною, коли її увагу привертає мистецький твір або краєвид; - коли має вільний час, охоче ліпить, малює, креслить, комбінує матеріали і фарби; - прагне створити твір ужиткового призначення – прикрасу для дому, одягу тощо;
- не боїться висловити особисту думку щодо класичних творів, причому вдається до спроби критикувати їх, наводячи досить дотепні аргументи. У дитини є літературне дарування, якщо вона: - розповідаючи про щось, вміє дотримуватись обраного сюжету, не губить основну думку; - любить фантазувати або імпровізувати на тему реальної події, причому надає події чогось нового і незвичайного; - вживає в усних і письмових розповідях слова, які добре передають емоційний стан, переживання і почуття героїв сюжету; - зображує персонажів своїх фантазій живими і цікавими; любить на самоті писати оповідання, вірші, не боїться почати писати роман про власне життя. Артистичний талант виявляється у дитини, якщо вона: - часто, коли їй бракує слів, виявляє свої почуття мімікою, жестами, рухами; - прагне викликати емоційні реакції в інших, коли із захопленням про щось розповідає; - змінює тональність і вираз голосу, невільно наслідуючи людину, про яку розповідає; - з великим бажанням виступає перед аудиторією, причому прагне, щоб глядачами були дорослі; - із вражаючою легкістю "передражнює" чиїсь звички, пози, вислови; пластична й відкрита всьому новому; - любить і розуміє значення красивого або характерного одягу. У процесі здійснення художньо-творчої діяльності відбувається усвідомлення ставлення людини до дійсності, своєї соціальної значущості, закріплюється впевненість у собі. Знання, навички, які отримані в процесі художньої творчості, людина може перенести в трудову, навчальну, соціальні сфери, побут і спілкування, надати їм естетичного характеру. Залучення дітей і підлітків до мистецтва буде стимулювати розвиток усіх здібностей, тому що воно з одного боку є засобом активізації універсальних здібностей, а з іншого – це специфічна форма пізнання дійсності, невід’ємна частина художньої культури. Активізація спілкування з мистецтвом в різних формах в підлітковому віці необхідна через психофізіологічні і соціальні змін цього періоду. За допомогою мистецтва підліток може побачити світ у минулому, теперішньому і майбутньому, виходячи за рамки особистісного досвіду. Сила мистецтва ще і в тому, що воно безпосередньо впливає на почуття і свідомість, оперуючи не абстрактними висновками, а живою силою прикладу.
Специфічну роль мистецтва у формуванні світогляду відзначив Л.С. Виготський. Він вважав, що за допомогою мистецтва особистісні сфери залучаються до процесу здійснення суспільних цілей і завдань. Мистецтво – своєрідна модель людської культури, концентрований ідеал епохи, тому залучення до мистецьких цінностей впливає на розвиток потреби в активній діяльності за законами краси. А це особливо важливо у підлітковому віці, коли на перший план виступає потреба в практичній дії. Цю потребу найбільш повно можна реалізувати в художньо-творчій діяльності, яка припускає розвиток активності, самостійності мислення, уяви, виховання емоційної і вольової сфер у процесі спілкування з мистецтвом. Отримання знань, умінь і навичок у сфері художньої діяльності здійснюється з урахуванням у дітей потреби і прояву здібностей самостійно вирішувати творчі завдання, що активізує розвиток креативності. Тому, у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 приділяється велика увага художньо-естетичному виховааню учнів 1-11 класів. Класними керівниками, вихователями ГПД, керівниками гуртків художньо-естетичного циклу, вчителями предметів художньо-естетичного циклу проводяться різноманітні заходи, направлені на формування в учнів мистецьких смаків, отримання знань про мистецтво України та світу, формування творчих здібностей учнів, прищеплення любові до мистецтва. У 2015-2016 навчальному році було проведено: - конкурс дитячого малюнка "Моє місто", 2-7 класи; - виховна година "Майстерня Саморобкіна" , 1Б клас; - виставку малюнків "У світі мистецтва", 1-8 класи; - виставка творів ДПМ "Люби і знай свій рідний край"; - усний журнал "Наш край у творах мистецтва", 7В клас; - конкурс дитячих робіт Міжнародного конкурсу "Смачно і корисно", 1-6 класи; - виховна година "МОї улюблені герої мультфільмів", 5А клас; - розважальна година "Найсвятіші в житті почуття", 9Б клас; - конкурс "Екоялинка", 4В клас; Свято Осені 3В клас; - інсценування української народної казки "Рукавичка", 2А клас;
- Свято першої квітки, 5Б клас; - конкурс букетів первоцвітів, 1-4 класи; - виставка малюнків "Краса природи у творах мистецтва", 2-4 класи; -бесіда "Чи потрібні нам музеї та виставки?", 6А клас, - загальношкільне свято "Андріїва калита", 8-11 класи; -реалізовано проекти "Я люлблю своє місто", "Лялька - мотанка". Учні школи є активними учасниками та переможцями міських конкурсів художньог читання, юних петів і прозаїків, фольклорних колективів, солістів, вокальних колективів, екоконкурсів "Збережем ялинку". "Збережем первоцвіти", "Бережіть електроенергію",конкурсу "Шкільний вальс", танцювальних колективів. Таким чином, залучення дітей до мистецтва у різних формах, у тому числі до художньо-творчої діяльності, є актуальним завданням сучасної системи виховання та освіти, тому що в процесі художньої діяльності: - розвивається креативність як універсальна загальна здібність до творчості, яка необхідна у будь-якій продуктивній діяльності; - розуміється сутність процесу створення витвору мистецтва, здійснюється пізнання його глибинних ідей, адекватне сприйняття; - поглиблюється вивчення програмного матеріалу предметів естетичного циклу; підвищується рівень духовної культури підлітків; - удосконалюються морально-естетичні якості особистості; - ефективніше здійснюється процес саморозвитку, самовиховання та самоактуалізації особистості школярів СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Малахова И.А. Развитие личности. – Минск: Бел. навука, 2003. – 234 с. 2. Мешковский А. Альберт Эйнштейн: Беседы с Эйнштейном о теории относительности и общей картине мира. – М., 1922. – 179 с. 3. Матвієнко О.В. Організація педагогічної практики виховної роботи у початковій школі. – К., 2003. – 154 с
Акмеологічний підхід до формування ціннісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні особистості засобами мистецтва
Педагогічна рада
«Не можна вигадувати, грати,
малювати тощо тільки для вправляння в даній діяльності; необхідно, щоб якась частина художньої діяльності дитини спрямовувалася на створення продукту, який на когось мав би впливати. Без цього розвиток дитини неминуче підміняється розвитком певного вміння»
Нормативні документи Концепція художньо-естетичного виховання учнів ЗНЗ Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»
Розділ «Ціннісне ставлення до мистецтва» •
•
•
Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецтвом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері. Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів — здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості. Використовуючи мистецтво як основний чинник естетичного виховання, педагог враховує вікові особливості школярів: відкритість учнів початкової школи до сприймання художніх творів, їхню емоційну мобільність та готовність з насолодою виконувати творчі завдання; концентрацію підлітків на пізнанні свого внутрішнього світу, а отже, використанні мистецтва як засобу духовного становлення, що проходить шлях від почуттєвого сприймання до осмислених естетичний дій; усвідомлення старшокласниками (вік, коли почуття набувають якісно нового характеру, переживання стають змістовнішими і доволі глибоко впливають на емоційне сприйняття життя) того факту, що мистецтво безпосередньо пов'язане з життям народу, його культурою.
Складові естетичного виховання Природа Наука
Я Праця
Мистецтво
Структурні компоненти художньоестетичної освіти і виховання 1.
Базовий освітньо-виховний компонент, що передбачає навчання, виховання й розвиток учнів під час вивчення предметів та курсів освітньої галузі "Мистецтво — Естетична культура" і складається з двох частин: а) інваріантної частини, представленої предметами і курсами базового навчального плану державного освітнього стандарту, які мають опановуватися всіма учнями, незалежно від типу навчального закладу і профілю навчання (предмети "Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво" або інтегрований курс "Мистецтво"; курс "Художня культура». б) варіативної частини, що складається з елективних предметів і курсів, які вводяться до робочих навчальних планів конкретного навчального закладу відповідно до можливостей педагогічного колективу, учнів, батьків ("Хореографія", "Основи театру і кіно", "Українське декоративно-ужиткове мистецтво", "Дизайн", "Комп'ютерна графіка" тощо).
Структурні компоненти художньоестетичної освіти і виховання 2. Позаурочний компонент художньо-естетичного виховання, що передбачає організацію колективних і групових форм діяльності учнів поза межами класу і школи але під керівництвом або за участю вчителів (заняття в гуртках художньо-естетичного профілю, шкільних об'єднаннях за інтересами, художньо-творчих колективах, клубах; організація екскурсій до музеїв, фольклорних експедицій; відвідування театральних вистав, концертів, художніх майстерень тощо);
"Педагогіка визначає
естетичне виховання як виховання здатності цілеспрямовано
сприймати, відчувати і правильно розуміти й оцінювати красу в
навколишній дійсності - у природі,
в житті, праці, у явищах мистецтва"
Структурні компоненти художньоестетичної освіти і виховання 3. Позашкільний освітньо-виховний компонент, що охоплює різні типи поза шкільних навчальних закладів усіх форм власності — державних і громадських (спеціальні музичні та художні школи, мистецькі заклади, студії, будинки й палаци дитячої та юнацької творчості тощо)
40, 3% - 306 учнів займаються в гуртках художньо-естетичного циклу
ЦДЮТ Міська дитяча школа мистецтв ПНВО (відділ екологічної роботи) Міська музична школа ім. Ганіцького Міська художня школа Клуб «Шукач» Шкільний театр пісні «Любава»
Структурні компоненти художньоестетичної освіти і виховання 4. Компонент художньо-естетичної самоосвіти та самовиховання, початковий досвід яких надається в школі завдяки створенню відповідних організаційно-педагогічних умов, різних форм індивідуальної роботи вчителя з учнями, методів педагогічного стимулювання художньо-естетичного саморозвитку учнів, а також за допомогою залучення батьків до естетико-виховного процесу, сприяння сімейнородинному аматорству.
МОНІТОРИНГ На що ти, зазвичай, витрачаєш свій вільний час? (учні 4 кл.)
кіль кість відповідей учнів
25
20
15
10
5
0 спілкуюсь з друзями
слухаю музику
ходжу в парк, на природу
дивлюся телепередачі
ходжу в кінотеатр
граю у комп'ютерні ігри
займаюсь мистецтвом
проводжу час з другом
ходжу на концерти, виставки, у театр
МОНІТОРИНГ На що ти, зазвичай, витрачаєш свій вільний час? (учні 7 кл.) 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0 спілкуюсь з друзями
слухаю музику
ходжу в парк, на природу
дивлюся телепередачі
ходжу в кінотеатр
граю у комп'ютерні ігри
займаюсь мистецтвом
проводжу час з другом
ходжу на концерти, виставки, у театр
МОНІТОРИНГ Чому учні надають перевагу ( 9 клас)
Форми роботи:
Естетика шкільного буття Однією з умов ефективного впровадження цілісної системи художньо-естетичної освіти та виховання учнів є створення естетичного середовища в навчальному закладі, відкритого до активної взаємодії з навколишнім соціокультурним середовищем.
Естетика шкільного буття
Традиції школи День Знань Конкурс малюнку «Моє місто» Свято Осені Свято Букваря Родинні свята Андріївські вечорниці Новорічні і Різдвяні свята Віденський бал Виставки творчих робіт учнів Виставка «Люби і знай свій рідний край» Випускний бал
Вчимося відчувати красу
Вчимося відчувати красу
Творимо прекрасне своїми руками
Добро і дружба як прояв прекрасного
Участь у конкурсах художньоестетичного напрямку
Висновки: • залучення дітей до мистецтва у різних формах, у тому числі до художньотворчої діяльності, є актуальним завданням сучасної системи виховання та освіти, тому що в процесі художньої діяльності: - розвивається креативність як універсальна загальна здібність до творчості, яка необхідна у будь-якій продуктивній діяльності; - розуміється сутність процесу створення витвору мистецтва, здійснюється
пізнання його глибинних ідей, адекватне сприйняття; - поглиблюється вивчення програмного матеріалу предметів естетичного циклу; - підвищується рівень духовної культури підлітків; - удосконалюються морально-естетичні якості особистості; - ефективніше здійснюється процес саморозвитку, самовиховання та самоактуалізації особистості школярів.
Школяр повинен взяти в доросле життя вміння не тільки розуміти і милуватися прекрасним, а й прагнути до нових зустрічей з гармонією, стати творцем краси, вносити її в усі сфери життя!
Формування естетичних смаків та естетичних знань учнів початкових класів • Мамонова І.Г., вчитель початкових класів
• формування естетичних понять, поглядів, переконань, здібностей розуміти прекрасне, правильно естетично ; • оцінювати факти, явища, процеси; виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві; • формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі , розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва
образотворче мистецтво; музика; природа; література; кіно ; театр ; телебачення; цирк; поведінка і діяльність школярів ; архітектура ; факти і події суспільного життя; оформлення побуту ; робота гуртків, участь у художній самодіяльності.
• організація та робота естетичних гуртків; • створення виставок; • зустрічі з сучасними письменниками, художниками, композиторами; • пошукова робота; • театральні постанови на естетичні теми; • конкурси плакатів та малюнків; • екскурсії ;
конкурси пісень на вічні теми.
“Весна – веснівочка, красна - дівочка”
Шкільне методичне об’єднання вчителів трудового навчання та мистецьких дисциплін Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7
Методична проблема:
Засвоєння учнями мистецьких компетентностей під час навчального процесу та в позаурочний час Життя без праці злодійство, праця без мистецтва – варварство Ф. Ларошфуко
Творчість та її різновиди несуть людям культуру та вихованість, вона робить усіх більш духовними і доброзичливими. Мистецтво - це чудове явище. Завдяки мистецтву кожна людина може знайти для себе саме те, що її цікавить більшою мірою. Важливість цього явища – позитивне ставлення до прекрасного і вічного.
«Я починаю з ідеї, а потім це стає дечим ще.» Пікассо «Мистецтво вимагає знань» Б.Брехт «Ти міркуй, фантазуй і твори» М.О.
Мельник Наталія Дмитрівна вчитель образотворчого мистецтва
РЕЗЮМЕ: Прізвище, ім’я, по-батькові: Мельник Наталія Дмитрівна Рік народження, місце народження : 1973 , м. Кам’янець-подільський E-mail: N_Melnyk@ukr.net Фах: вчитель початкових класів та образотворчого мистецтва Науковий ступінь: магістр образотворчого мистецтва Кваліфікаційна категорія: вчитель вищої категорії Педагогічне звання:,вчитель-методист Педагогічний стаж: 20 років Місце роботи: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 м. Кам’янець-Подільського
“Мистецтво - це час і простір, в якому живе краса людського духу” В.О.Сухомлинський
Тема досвіду:
Акмеологічний підхід до творчого розвитку дитини засобами образотворчого мистетцва Опис досвіду
Акметехнології на уроках ОМ Саме акмеологія (від грецьких слів аkmе (вершина) та logos (поняття) як наука про закономірності і шляхи досягнення життєвого і професійного успіху найбільшою мірою співзвучна з запитами часу та відповідає тим завданням, що стоять перед українською школою.
5 клас 6 клас 7 клас
АКМЕТЕХНОЛГІЇ на уроках ОМ: Технологія інтерактивного навчання Мультимедійні освітні технології Компенсаторні технології Проектна технологія Технологія національного виховання
Шиманський Ігор Станіславович вчитель трудового навчання (технічна праця), креслення.
Резюме: Дата народження:
9 серпня 1981 року
Педагогічний стаж:
13 років
Кваліфікаційна категорія: вчитель І категорії E-mail:
Shimanskjy_81@mail.ru
Місце роботи:
загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №7 м. Кам’янець-Подільського
Тема досвіду:
«Метод проектів у технології трудового навчання»
Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання
Мещишина Тетяна Анатоліївна Вчитель художньої культури
Тема досвіду: «Мультимедійне забезпечення уроків художньої культури» ”Художня культура”– це урок образного сприйняття світу. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвивають розумові, пізнавальні, творчі здібності, формують особистість. Упровадження сучасних інформаційних технологій на таких уроках стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета.
Фурса Лариса Миколаївна Вчитель музики
Тема досвіду: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій для створення сучасного мультимедійного уроку музичного мистецтва»
Пліская Інна Василівна Вчитель трудового навчання
Тема досвіду: «Інтерактивні технології на уроках трудового навчання, як засіб створення оптимальних умов для творчого розвитку учнів в системі національного виховання»
«Школа – це, насамперед, учитель. Вчити дітей – не ремесло, це мистецтво.» В.О. Сухомлинський
Анкета для учнів «Мій вільний час та розваги» 1). Чи є в тебе хобі, захоплення? __________________________________ назвати 2). На що ти зазвичай витрачаєш свій вільний час? (Познач не більше п'яти варіантів.) а) Спілкуюсь із друзями. б) Проводжу час з близьким другом, подругою. в) Дивлюся телепередачі. г) Граю в комп'ютерні ігри. д) Слухаю музику, є) Ходжу в кіно. є) Ходжу на концерти, виставки, в театр. ж)
Ходжу в парк, виїжджаю на природу.
з) Займаюсь мистецтвом (живописом, музикою) і) Інше (запиши, що саме).
Результати анкетування Анкетування проведено у 4-х, 7-х, 9-х класах. Охоплено по 35 учнів у кожній віковій категорії.
0 ходжу на концерти, виставки, у театр
проводжу час з другом
займаюсь мистецтвом
граю у комп'ютерні ігри
ходжу у кінотеатр
дивлюся телепередачі
ходжу в парк, на природу
слухаю музику
спілкуюсь з друзями
кількість відповідей учнів
На що ти, зазвичай, витрачаєш свій вільний час? (учні 4 кл.)
25
20
15
10
5
0 ходжу на концерти, виставки, у театр
проводжу час з другом
займаюсь мистецтвом
граю у комп'ютерні ігри
ходжу у кінотеатр
дивлюся телепередачі
ходжу в парк, на природу
слухаю музику
спілкуюсь з друзями
кількість відповідей учнів
На що ти, зазвичай, витрачаєш свій вільний час? (учні 7 кл.)
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
Чому учні надають перевагу - 9 клас:
І
• ТV, вулиця, парк
ІІ
• Комп’ютерні ігри, дискотека
ІІІ
• музей, зоопарк
ІV
• театр
V
• Їдальня, картинна галерея
Пам’ятка для вчителя предметів художньо-естетичного циклу Дитина — творець художнього простору Нині
процес
духовного
становлення
особистості
відбувається
в
значно
трансформованій соціокультурній ситуації, коли «перехрещуються» сприятливі та загрозливі для цього становлення чинники. Причому останні, що пов'язані, наприклад, з антихудожньою
рекламою, стають
пов'язується
естетизацією
з
дедалі
помітнішими.
соціально-педагогічного
Тому
художня освіта
середовища!
Надзвичайної
актуальності набуває завдання формування в дитині активного творця художнього простору, повноправним членом якого вона виступає. Що це означає? Передусім те, що інтерес до творчості, яка здійснюється під керівництвом дорослого, має бути в дитині настільки сильним, щоб він переносився на всі сфери її життя — побут, спілкування з друзями поза школою і художніми колективами, стосунки з батьками, а також забезпечував потребу в самопізнанні, самовихованні, саморозвитку в мистецтві та поза ним, гарантував самоорганізацію та самовизначення. Власне, йдеться про виховання в дитині потреби змістовного дозвілля. Однак реалії дещо інші: поки що ми спостерігаємо непідготовленість дітей до раціонального використання вільного часу, його «змістову незаповненість». Замислимося над даними останніх досліджень: кожен третій учень молодшого віку близько години щодня байдикує, кожен п'ятий грає в карти, доміно, тобто присвячує дозвілля таким видам діяльності, які не тільки не впливають позитивно на його розвиток, а навпаки, гальмують. Яке ж мистецтво цікавить сучасних школярів? Найбільш щільно заповнює вільний час школярів музика. Причому якщо у дітей 10— 11 років з музичною діяльністю ще конкурує образотворче мистецтво (найчастіше), а також кіно, театр, цирк, хореографія, то серед 14—15-річних кіно (відео) значно поступається музиці, а слова «образотворче мистецтво», «театр» зникають узагалі. Цікаво те, що самі школярі музиці у власному дозвіллі відводять не перше, а третє— четверте місце (після «прогулянок із друзями», телебачення та відео, комп'ютерних ігор).
Тобто підлітки, юнацтво слухають ЇЇ не тільки «спеціально», відводячи для цього певний час, а і як «фон», постійний супровід свого життя — в транспорті, під час читання книжок, підготовки до занять. Приваблює музика «сучасна» — «популярна», розважальна, «масова». Але ж не секрет, що вона, на жаль, часто низького художнього рівня. (Для порівняння: до класики інколи звертаються близько 2% юнаків та підлітків.) Майже половина підлітків та старшокласників надають перевагу великим майданам, стадіонам: «там весело», «хороший звук», «там можна танцювати, вигукувати, що заманеться», «на стадіонах спілкуєшся з людьми, які мають такі ж інтереси, що і в мене». Тобто вибір ситуації сприймання музики визначається потребою в спілкуванні з однолітками, у виникненні почуття задоволення від масової «зараженості», від «зручності» музики для прояву рухової активності.Частина дітей тяжіє до «домашнього» спілкування з музикою (близько 50%): «вдома спокійно», «ніхто не заважає», «слухаєш, коли захочеш і що хочеш», «це зручно та практично». Тут певною мірою проглядає вибірковість ставлення до музичної інформації. Але чи означає вона автоматичну відповідність вибору естетичним вимогам? Значно менший вплив некеро-ваної інформації школяр відчуває з боку театру, який, на щастя, не звучить постійним для вуха звуковим фоном хоча б тому, що для цього необхідні вольові зусилля: знайти час, купити квиток. Сучасні школярі рідко приходять до гля-дачевого залу за власним бажанням, а ще рідше — з батьками. Пояснити, чому саме так, а не інакше відбувається спілкування дитини з мистецтвом, буде простіше, коли ми звернемося до мистецтвознавчої концепції Г.В.Локарєва, яка розглядає кожен твір як зосередження кількох типів інформації, адресованих різним типам реципієнтів. Це інформація пізнавальна, інтелектуальна, психологічна,
емоційно-енергетична,
особистісно-ав-торська,
прагматична
та
ін.
Сприйняття фактично є здобуттям певного типу інформації, важливої для людини у конкретний момент, і тому залежить не тільки від особливостей твору, а й від характеристик особистості, її світогляду, цінностей, від того, наскільки вона готова «прийняти» всю інформацію як цілісність. У сприйнятті сучасного школяра переважає прагматична інформація, яка начебто має прикрашати дозвілля. Але, на жаль, досягає такого рівня прагматизму, який виходить за межі «художнього». Однією з причин виникнення подібної ситуації є надзвичайно активний прогрес у сфері інформаційних технологій. Постійний звуковий та зоровий
фон, який створюється засобами масової інформації, заповнює дозвілля через відео-, аудіозасоби, апелюючи гільки до розважального «типу». Отже, формує відповідні потреби. А якщо пригадати такі «мис-гецькі» приклади, як класичні мелодії, використані в мобільних гелефонах, персонажі знаменитих юлотен, що «оживають» у теле-зекламі тощо, то зрозумілими стають і деякі причини спотвореної оцінки школярами навіть мистецьких шедеврів: адже у «класиці» завдяки дорослим, які некоректно «подали» її, були про-акцентовані саме розважальні функції. Кожен небайдужий учитель може навести безліч подібних прикладів. Цікаво, що самі підлітки та юнацтво оцінюють своє мистецьке життя як активне, цікаве, насичене захоплюючими подіями, — переважно в тій його частині, яка є повністю автономною, перебуває поза втручанням дорослого. Паралельно висловлюють негативну оцінку (79%) того, що пропонує школа для організації дозвілля: «нецікаво», «все застаріло», «вчителі не розуміються на сучасній музиці», «до кожного свята ми готуємо в школі концерти й виставки, а хочеться чогось більш сучасного...». Як бачимо, не тільки «високе» мистецтво сьогодні відірване від проблем школярів, а й ті, хто виступає його «трансляторами» (а це вчителі, батьки, часто — діячі культури), здебільшого відстають від реалій життя, швидкої змінюваності мистецької палітри, темпів реагування молоді на ці зміни. Тому постає завдання протиставити «стихії» такі способи введення мистецтва в духовний світ молоді, які були б спроможні нівелювати та нейтралізувати дію негативних чинників і при цьому формувати здатність вибору з естетичних позицій. Один зі шляхів такого «педагогічного протистояння» негативним впливам — відновлення взаємозв'язків між усіма складовими художнього простору, який, по суті, є деформованим. Що ж ми розуміємо під «простором», де в ньому криється деформація і що може зробити школа, щоб перетворити дитину на його повноправного творця? На перший погляд, у «просторі» (тобто в оточенні, полі, середовищі) є все, що має бути: є саме мистецтво — у музеях, концертних та театральних залах; є ті, хто творить мистецтво, і ті, хто його транслює.
Є і глядачі (слухачі), які «приймають» те, що їм пропонується! Але «стихійна» частина «простору», яка впливає, формує смаки, уподобання, оцінки, дуже сильна. Водночас досить пасивні ті, хто «приймає» впливи, піддаючись «стихії». Часто заклади культури — театри, музеї, філармонії — «забувають» вивчати свого глядача (слухача), він існує для них абстрактно. У той самий час школа, яка здебільшого і організує спілкування дітей з мистецтвом, не ініціює ефективних форм і методів такого спілкування, хоча набагато краще знає дітей. Отже, кожна ланка «простору» функціонує автономно. Для того, щоб гармонізувати взаємодію особистості з «простором», допомогти їй відчути в собі потребу і здатність самому впливати на «простір», величезне навантаження сьогодні покла-' дається на школу. Яким має бути художній простір навчально-виховного закладу? Найважливіша складова художнього простору — мистецьке життя: різноманітні концерти, постановки, конкурси, відвідування театрів, філармоній, естрадних концертів і багато інших заходів, цікавих для кожного віку, їх виховна дія значно посилюється, якщо всі учасники активно спілкуються: аналізують результати власної творчості, дискутують з приводу побаченого і почутого, діляться враженнями з тими, хто досі не був причетний до конкретної мистецької діяльності. Усвідомлення школярем власної спроможності творити «простір» відбувається тоді, коли він вступає в рівноправний, на засадах взаємоповаги діалог з іншими його членами — митцями, вчителями, батьками, школярами з інших навчальних закладів — у процесі спільної підготовки, дискусій, створенні спільних проектів, «зворотному» зв'язку з діячами культури. Предметне оточення — інтер'єр, різноманітні виставкові та інформативні стенди, шкільна преса, організація музейної справи, оформлення будь-яких шкільних подій (як мистецьких, так і позамистецьких) також є важливим. Причому предметне оточення не слід розуміти як фоновий чинник естетизації приміщення. Це одна з найбільш розповсюджених педагогічних помилок! Як часто у «зразковій» школі ми бачимо бездоганно оформлені стенди, які практично не оновлюються; або інший приклад: цікаві події шкільного життя відомітільки вузькому колу учасників і «закриті» для решти членів шкільного колективу.
Візьмемо до уваги: предметне оточення починає «естетично діяти» лише тоді, коли насичується
дитячими
враженнями
та
оцінками,
ініціюється
та
створюється
безпосередньо школярами і є відображенням мистецької діяльності. Наприклад, клас готується до конкурсу. Напишіть про це в шкільній газеті, нехай усі «вболівають» за конкурсантів! Хтось побачив цікаву афішу в місті: сповістіть про це іншим, а потім обміняйтеся враженнями! Хтось став переможцем олімпіади: привітайте його естетично виконаною святковою «блискавкою»: нехай однокласники радіють за товариша і пишаються успіхами, це ж гордість школи!.. У такий спосіб предметне оточення починає відігравати роль передавача різноманітної мистецької інформації і стимулятора її естетичного осмислення та подальшого художнього пізнання. Тоді воно спонукає до спілкування навколо мистецтва і залучає до нього тих, хто досі залишався байдужим. Отже, обидва чинники художнього простору, в якому перебуває дитина в школі, — духовно-творчий та художньо-предметний — взаємопов'язані, а сам «простір», що народився завдяки взаємозв'язкам, — явище рухоме, постійно саморозвивається. Якщо виховний процес спрямовується на створення моделі такого спілкування, в ньому автоматично виникають умови, що допоможуть кожній дитині проявити власну ініціативу, фантазію, дієвість, усвідомити ціннісні орієнтири у творенні свого «простору» і зрештою сформуються потреби «виходу» — у «великий» художній простір. І Виховати творця художнього простору Наскільки яскраво сучасна дитина готова виявити свою активність і бажання перетворень? По-перше, спробуємо проаналізувати коло інтересів дітей — учасників художніх Колективів, студій чи гуртків. І побачимо, що здебільшого воно досить замкнене: «співаки» прагнуть тільки слухати музику, «художники» цікавляться лише творами живопису. «Танцюристи» все знають про танець! Але «класики» — про класичний, а «народники» — про народний. Ті ж, хто танцюють «модерн», інколи просто зневажають академічний «урок»... Тобто діти часто обмежують свій кругозір тільки «своїм» напрямом творчості, що розповсюджується і на уподобання в сприйманні. А дорослі «забувають» звернути на це увагу. Такий підхід не просто
перешкоджає дитині цілісно художньо сприймати світ і вільно орієнтуватися в ньому, а, зрештою, стримує творчу активність. По-друге, «замкненість» виявляється в тому, що в дитини (це також типово) штучно заблоковані комунікативні зв'язки «навколо» власної творчості — з іншими людьми, навіть із батьками та найближчими друзями, особливо з однокласниками. Що це означає і чому небезпечно? Поспостерігайте: дитина — учасник художнього колективу часто навіть друзям не розповідає про свої інтереси, а творчі здобутки традиційно пасивно «залишає» в межах колективу: вона ніколи не запрошує однокласників на виставку, де експонуються її малюнки, виставу, в якій вона виконує роль... Тобто дитина не має спонуки та не відчуває обов'язку ділитися здобутим досвідом з іншими. Важливо пам ятати: не відчуваючи соціального забарвлення своєї діяльності, людина ризикує на все життя залишитися «звичайним» пасивним споживачем як художньої, так і антихудожньої інформації. Ці дві позиції — цілісність ставлення до мистецтва та включення учасника художньої творчості в комунікативні зв'язки — є принциповими в організації художньої діяльності школярів на шляху виховання творця художнього простору. Яким чином можна включити учня в подібні відносини, спрямувати на цілісне освоєння мистецької палітри і тим самим стати на шлях гармонізації художнього простору? Проаналізуємо це детально. 1. Демонстрація результатів творчості — концертного виступу, показу театральної вистави або виставки малюнків, творів декоративно-ужиткового мистецтва — це не тільки професійне вивчення репертуару чи підготовка яскравих стендів, її слід розглядати передусім як «входження» у мистецьке спілкування, яке зближує творців та глядачів, артистів та публіку. 2. Прояву активності, створенню творчої атмосфери сприяє виховання у дітей«митців» поваги до думки аудиторії. Це формує ціннісні позиції особистості, змушує критично ставитися до себе, отже, вчить впливати на художній простір. 3. «Публіку» також слід готувати до ролі слухачів (глядачів), тоді у неї виникає установка на доброзичливе ставлення до виконавців, на моральну підтримку їх під час виступу і після нього. Вона вчиться бути об'єктивною, висловлюватись аргументовано, але тактовно. Це один з елементів моделі «зворотного зв'язку»між митцями та глядачами.
У результаті глядачі (слухачі) також учаться сприймання, виявляючи власну здатність реалізуватися в художній творчості, а виконавці усвідомлюють свою важливу просвітницьку роль. 4. Просвітницька робота серед однолітків і навіть учителів школи та батьків виховує почуття відповідальності за свої дії, потребу їх аргументувати, подивитися «ззовні» на себе, «вписати» себе в загальнокультурну систему цінностей. І «митці», і «публіка» включаються в соціокультурну діяльність. Так поступово художній простір школи фактично перетворюється на модель «великого» простору! Пам'ятаймо: наскільки дитина прагне поділитися здобутим естетичним досвідом з оточуючими, настільки активно вона починає творити свій власний «простір», який у відповідь формує її як особистість. 5. Важливим у розширенні комунікативних умінь і потреб є спілкування з учасниками художньої творчості з інших шкіл, зі школярами, які відвідують позашкільні заклади'. Особливо виділимо виховну дієвість ланцюга «школа — позашкільний заклад», адже останній відвідують ті ж самі діти (!). Розробка спільних виховних програм може дати «подвійний ефект»: як учасникам художньо-творчої діяльності в будинках творчості, студіях, виконавських колективах, так і не охопленим мистецтвом дітям. 6. Необхідним кроком до гармонізації художнього простору є об'єднання зусиль педагогів і професійних митців, народних майстрів, батьків, яке здійснити реально може лише навчально-виховний заклад як ініціатор такої співтворчості. Окремо звертаємо увагу на організацію концертної діяльності, про яку вже згадувалося вище, особливо — на формування адекватного ставлення до неї з боку кожного виконавця. Концертна діяльність — важлива складова творчості будь-якого виконавського колективу. А для дитячого має особливий смисл, тому що сприймається учасниками як логічне завершення певного періоду напруженої творчої роботи, як перевірка, оцінка досягнень колективу і кожного окремо. Вона важлива для виховання чуття колективу, партнерства, єдності. Б.М.Теплов зазначав: «Не можна вигадувати, грати, малювати тощо тільки для вправляння в даній діяльності; необхідно, щоб якась частина художньої діяльності дитини спрямовувалася на створення продукту, який на когось мав би впливати. Без цього розвиток дитини неминуче підміняється розвитком певного вміння». І
Мамонова І.Г., вчитель початкових класів загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №7 м. Кам’янець-Подільського
Сценарій свята
« Розмалюєм осінь щастя кольорами» (Музика , вибігають 3 дівчинки – краплинки.) 1
Ми краплинки дощові, Спритні і веселі.
2 Летимо із жовтим листям Ми у каруселі ! Разом : До землі, до землі, до родючої землі! 3 Де крапля водички, Там росте пшеничка! 1 Де дощів хватає – Урожай зростає! 2 Хай дощем проллється хмара, Хай вітри холодні дмуть, 3 У осінню мокру днинуи розцвітуть парасольки розцвітуть! Знову звучить музика, розкривають парасольки , ставлять по бокам сцени. Виконується пісня «Осінній дощик». Виходить зима. Всі зібралися , радіють,А мене – нема… Я ж красуня , королева, Я ж зима! Віхолу, мороз і сніг Я вам припасаю, Та краплинки ті малі
В край ваш не пускають! Входить осінь. Хто це хоче тут зламати Споконвічний ритм віків? Зараз осінь править в краї… Хто порушити посмів ? Я несу гостинці людям : Яблук, моркви у засік… ( кидає зимі яблуко ) Зима : ну, а я дарую людям Свят багато, Новий рік.. Осінь: я із нового врожаю Короваєм пригощаю.. Зима.
Я – під ковзанку льодок Для охочих заливаю.
Осінь. Я – опеньки, виноград! Зима. Грі у сніжки - кожен рад! Осінь. Гратись люблять! Все це так! Ніде правди діти Але восени про осінь Всі співають діти. Пісні «Відлетіли журавлі» , «Диво - осінь» Виходить осінь з кошиком яблук. - А скільки загадок, прислів`їв про осінь ! Не злічити ! двайте згадаємо разом. А допоможуть мені мої друзі – школярики. Виходять учні і читають загадки. Хто ховає під кущі Наші супи та борщі. Хтось пофарбував дерева, Річку, неба просинь… Це художниця відома Звати її -
Осінь – це пора прекрасна! Це достаток, це врожай! А іще – веселі ігри! Нумо, в коло всі ! вставай ! Вчитель проводить ігри з дітьми. Виходять діти – кольори осені, одягнені у відповідні кольори. Червоний – Чому, на вашу думку, усі так люблять осінь? А тому, що у неї Є ми – веселі кольори . Жовтий. Дні короткі, холодні в цю пору…а ми їх зігріваємо, додаємо теплого сонячного забарвлення. Зелений - А й зелень не забираємо з наших лісів і садів. Хай ще порадує всіх! Синій – Небо пофарбуємо у синій колір: воно стане, як бездонний океан…. Білий - І нехай пливуть по ньому білі хмаринки…. Разом -- Хмаринки миру, спокою і щасливого дитинства ! Фінал. Всі співають пісню «Дощик»
1. Акмеологічний підхід до формування ціннісних орієнтацій, потреби у творчій самореалізації та духовно- естетичному самовдосконаленні особистості школяра засобами мистецтва. Мельник Н.Д.
Рішення педагогічної ради: 1. Педагогічному колективу школи продовжувати роботу над створенням та розвитком такого освітньо-виховного простору, що сприятиме формуванню в учнів ціннісного ставлення до мистецтва, вирішуватиме завдання актуальності та пріоритетності мистецької освіти. Постійно. 2. Вчителям предметів художньо-естетичного циклу 1-4 класів та 5-9 класів: 2.1.Працювати над підвищення якості навчального процесу через застосування інноваційних методик навчання. 2.2. Активізувати роботу з обдарованими учнями. 2.3. Використовувати технічні засоби навчання, мультимедійні засоби навчання як елемент розвитку самопізнання через сприйняття мистецтва. Постійно. 3. Класним керівникам 1-11 класів, вихователям ГПД, керівникам гурткової роботи: 3.1.Забезпечувати позакласну складову художньо-естетичного виховання учнів 1-11 класів, звернути увагу на планування заходів з художньоестетичного виховання, які дозволяють сприяти формуванню духовно-ціннісних і естетичних потреб особистості. 3.2.Проводити зустрічі з митцями міста краю, здійснювати ескурсії,
подорожі та походи з метою вивчення культурологічних пам’яток України. Травень-червень 2016 року. 3.3. Забезпечити участь учнів 9-11 класів у шкільному конкурсі "Віденський бал". 08 квітня 2016 року. 4. Психологу школи Милій О.М. забезпечити психолого-педагогічний супровід роботи класних керівників в напрямку художньо-естетичного виховання учнів. Постійно.