С. В. Туранський Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Сучасні методи та форми роботи з обдарованими дітьми в процесі викладання інформатики "Учень – не амфора, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який треба запалити!" (Б.Паскаль) Вступ Епоха, що настала, – епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, – диктує свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями. Тож виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики. Основна частина Нелегким завданням для вчителя є знайти учня, який здатний показати високий результат на олімпіаді з інформатики. Складність вирішення цієї проблеми пов'язана з молодістю інформатики як шкільного курсу, відсутністю сталої методики навчання програмуванню в школі, недостатньою математичною підготовкою нинішніх школярів. Вивчення програмування у вищих навчальних закладах спирається на закінчений шкільний математичний курс і не може в такому вигляді ефективно застосовуватись у школі. Основна складність пов'язана не стільки з відпрацюванням навичок роботи в середовищі програмування, скільки з розвитком алгоритмічного мислення й освоєнням методів розробки правильних алгоритмів. Теж і з приводу підручників для школярів – підручники з освоєння середовища програмування ще існують, а от підручників із розв'язками завдань і методикою розробки алгоритмів, на жаль, на сьогодні в Україні немає. Вважаю, що вік учня не є перешкодою для успішного виступу в олімпіадах (наприклад, семикласник із Білорусії – срібний призер міжнародної олімпіади). Розвинуте
логічне мислення на рівні старшокласника, уміння вчитися, тобто аналізувати результати своєї діяльності й не повторювати помилок, швидкість навчання та висока працездатність і мотивація – це найнеобхідніші якості для досягнення результату. Для олімпіад з інформатики це подвійно важливо, оскільки завдання для учасників різного віку пропонуються однакові. Я розпочинаю роботу з обдарованими учнями починаючи з 7 класу. Етапи роботи з талановитою молоддю: •
відбір здібних учнів;
•
вибір напрямів діяльності;
•
робота з розвитку здібностей (багатонаправленість);
•
створення конкурентної атмосфери;
•
проведення конкурсів, турнірів, олімпіад;
•
написання наукових проектів, захист їх на конкурсах МАН. На етапі зацікавлення та відбору учнів необхідно розв'язувати задачі, де потрібне
тільки логічне мислення. Дуже часто учні, що наділені від природи або з розвиненим із дитинства логічним мисленням, не привчені до регулярної праці, і в них досить великі прогалини у знаннях із багатьох предметів. А тому, коли через деякий час необхідно розв'язувати задачі з мінімумом математичних знань, викладачі стикаються з проблемою, що учні, які розв'язують нестандартні задачі, не знають простих формул площі трикутника, відстані між точками, способів знаходження НСД. Через нецікавість на уроках математики чи фізики учні просто пропускають ці важливі речі. Спочатку можна просто показати формулу, пояснити, вивести. Потім необхідно пропонувати знаходити потрібні формули, доведення в підручниках, довідниках. На наступному етапі підготовки до олімпіади потрібно розв'язувати нестандартні задачі, які потребують застосування різних алгоритмів програмування: сортування, динамічного програмування, довгої арифметики, «жадібного» методу, задачі на графи, комбінаторику тощо. Цей етап є дуже об'ємним і триває інколи рік, два, а то і три. Це залежить від віку учня, його навичок програмування, типу сприймання, уміння знаходити свої помилки в програмі тощо. Під час підготовки до олімпіади в учнів спочатку з'являється зацікавленість, а потім захоплення
цією
діяльністю,
самоствердження,
бажання
глибокого
засвоєння
та
використання предмета, збільшується ефективність підготовки та самопідготовки. Тому потрібно розробити ефективні педагогічні умови для підготовки учнів до змагальних випробувань із метою залучення більшої кількості школярів до конкурсів, олімпіад, турнірів. Зокрема, змагання з інформатики мають певні особливості: учень повинен не лише розв'язати задачу, а спочатку побудувати її математичну модель, шляхом логічного та
математичного умовиводів розробити алгоритм розв'язування задачі, реалізувати його певною мовою програмування (або за допомогою відповідної прикладної програми). Атмосфера під час підготовки до олімпіади має бути творчою. Учитель ставить задачу і дає можливість учням висловити свої думки щодо її розв'язання. Нерідко можна спостерігати ситуацію, коли скромний учень знає, як розв'язати задачу, але боїться висловити свою думку, бо має сумніви в її правильності, що стримує його розвиток. Маючи багато неправильних розв'язків, можна знайти часткові випадки в розв'язку задачі, прогалини в ідеї розв'язування. Нерідко в задачах потрібно шукати закономірності. У таких випадках необхідно поступово знаходити розв'язок задачі для мінімальних значень, потім дані поступово збільшувати, і через деякий час в отриманих послідовностях можна знайти якусь закономірність. Кожний новий розв'язок задачі – це окреме її дослідження, це нове відкриття для учня. Пізніше можна ознайомити учнів із різними методами розв'язування олімпіадних задач, методами програмування, і учні з гордістю будуть стверджувати, що вони цей спосіб придумали самі, це додасть їм упевненості. Після розв'язання задач необхідно робити їх аналіз. Інколи під час підготовки до олімпіади потрібно давати раніше розв'язані задачі для перевірки вміння реалізовувати вже відомі методи розв'язування задач, швидкості їх реалізації. Учень повинен уміти вийти з ситуації у випадку, коли він не знає розв'язку задачі. Для успіху необхідно використовувати кожну можливість набрати максимальну кількість балів. У таких випадках потрібно передбачити часткові випадки для мінімальних та критичних даних. Під час підготовки до олімпіади доречно використовувати Інтернет-ресурси. Можна задавати домашнє завдання із задач, які викладені на сайтах, і учні зможуть перевірити розв'язки в он-лайн режимі, а вчитель у будь-який момент може побачити кількість розв'язаних задач та рейтинг учнів. Але мій досвід полягає не тільки у роботі з обдарованими учнями в позаурочний час. На уроках такі учні постійно працюють за індивідуальною програмою, оскільки обов'язковий матеріал вони засвоюють наперед. Наприклад, теми програмування вони проходять під час підготовки до олімпіад і на уроках інформатики під час вивчення програмування розв'язують задачі підвищеного рівня складності. Для закріплення матеріалу, розвитку комунікативних здібностей доручаю цим учням пояснювати методи розв'язування деяких задач або новий матеріал тим, хто пропустив уроки через хворобу.
На уроках, як правило, учні, що вивчають інформатику поглиблено (готуються до олімпіад із програмування, пишуть наукову роботу на конкурс МАН, займаються вебпрограмуванням тощо), краще сприймають матеріал, мають кращі навички роботи з комп'ютером. Ці учні виконують основне завдання швидше ніж решта. Для них завжди є додаткові завдання, або замість основного вони отримують завдання поглибленого рівня, за які отримують додаткові бали, у результаті можуть бути звільненими від підсумкових робіт з цієї теми, що стимулює учнів краще засвоювати програмовий матеріал. Підготовка до олімпіади з інформатики сприяє розвитку: •
абстрактного мислення;
•
логічного мислення;
•
здібностей до розв'язування нестандартних задач;
•
уміння сконцентровуватися на виконанні завдання;
•
уміння знаходити рішення в непередбачених ситуаціях;
•
уміння розподіляти час на виконання завдань;
•
уміння одночасно розв'язувати кілька задач;
•
уміння аналізувати свої розв'язки, знаходити помилки, передбачати різноманітні ситуації для поставленої задачі. Написання наукової роботи МАН та підготовка до конкурсу сприяє:
•
розвитку творчих здібностей та уяви;
•
розвитку наукового мислення;
•
розвитку сконцентрованості на поставленому завданні;
•
набуттю досвіду практичного застосування своїх умінь і навичок під час створення програм, досліджень;
•
розвитку вміння виступати перед публікою;
•
розвитку вміння відстоювати власні думки;
•
захопленню спільною діяльністю;
•
розвитку самоосвіти. Всебічний розвиток обдарувань школярів здійснюється також під час проведення
позакласних заходів. Це різноманітні конкурси, вікторини, семінари, предметні дебати, в ході яких учні не тільки поглиблюють знання з інформатики, а й мають можливість розвивати інтелект, ерудицію, вміння спілкуватись. До олімпіади учнів необхідно готувати теоретично, практично та психологічно. Для того, щоб в учнів не було стресу, потрібно регулярно проводити шкільні олімпіади з вимогами міської та обласної олімпіад, із формуванням рейтингу.
Учні звикають до цього, у них з'являється азарт, звичайно, є лідери і ті, хто знаходиться в кінці рейтингової таблиці. Після таких турів завжди необхідно проводити аналіз нерозв'язаних задач. Спочатку учні, які розв'язали задачі повністю або частково, розказують свої методи розв'язання, потім варто розібрати розв'язки задач, які були неправильними. Наприкінці заняття показується найоптимальніший розв'язок, і для учнів, які неповністю розв'язали задачі або зовсім їх не розв'язали, задається домашнє завдання написати вже розібрані задачі. Висновки К.Д.Ушинський говорив, що у людини існує потреба в нових враженнях. Мова йде про мотиваційну діяльність як основний важіль при формуванні вчителем самоосвітньої компетентності та творчої активності школярів. Проте, стійкі мотиви формуються за умови постійного руху творчої думки та самовдосконалення. Психологія успіху – основний пріоритет педагогічної діяльності. Стверджуючи, що відсутність результату – це теж результат, вчитель показує учням, що помилки робити нормально, бо роблять їх люди активні, а не пасивні. Адже помилки можна виправити, не ховаючись від них. Олімпіада – це конкурс, у якому переможцями стають найсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і здобувають необхідний досвід. Тільки добровільний принцип і зацікавленість допомагають залучати учнів до осмисленої плідної роботи в період підготовки до олімпіад. Олімпіада – це свято, на якому сяють яскраві ідеї і красиві шляхи їх реалізації. Проте успіх на такому святі чекає того, хто ретельно до нього готувався. Без системної роботи на уроці і після уроків велика перемога в олімпіаді неможлива. В учнів, які постійно беруть участь у конкурсах, олімпіадах, турнірах, виробляється психологічна стійкість до стресових ситуацій, і вони більш упевнено поводяться під час випускної атестації та вступних іспитів, що позитивно впливає на результат. Використана література 1.
Гаркавенко Н. В. Психологія розвитку та вікова психологія. – Чернівці: Рута 2007. – 120 с.
2.
Глухова М. В., Герман А. Ю. Досвід роботи з обдарованими учнями в галузі ІКТ //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – № 4. – С. 14.
3.
Зоненко Н.В. Метод проектів на уроках інформатики //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2009. – № 4. – С. 19-20.
4.
Комарова І. Культура педагогічного спілкування вчителя // Шлях освіти. – 2001. – №5. – С.31-34.
5.
Лепьошкіна О. В. Позакласна робота як складова частина програми з обдарованими учнями //Обдарована дитина. – Київ, 2012. – С. 40-42.
6.
Пшенична А. В. Здібності. Обдарованість. Таланти. Система роботи з обдарованими дітьми . – К.: Либідь, 2011.
7.
Яковчук М. М. Розвиток обдарованості: практичний досвід //Обдарована дитина. – Київ, 2009. – С. 49-54.