Забезпечення наступності та перспективності дошкільної та початкової освіти семінар - практикум 2014 р.
навчальний заклад нового типу -
І категорія 15 чол.
Вища категорія 12 чол.
Відмінник освіти 6
ІІ категорія 17 чол.
94 працівники
Учительметодист 9
спеціаліст 24 чол.
Старший учитель 18
Інклюзивна освіта
Навчання учнів з особливими освітніми потребами
Спеціальний психолог
Дефектолог Калащук Н.В. Логопед Купчак О.М.
Тифлопедагог Сіра А.М.
Вихователь (асистент вчителя)
Сенсорна кімната • Пуфик-крісло, яке приймає форму тіла і слугує ідеальною опорою для людини, що сидить або лежить. • Безпечна бульбашкова колона з м'якою платформою та безпечним кутовим дзеркалом – це чарівне середовище для релаксації. • Сенсорна доріжка для ніг – для розвитку тактильного сприйняття, координації рухів. • М'яке середовище – затишок, комфорт, безпека
ПРОФІЛАКТИЧНО- ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС Робота центру базується на методиці професора Євмінова та застосуванні профілакторів Євмінова. Також у центрі проводяться заняття з корекції постави, профілактики захворювань хребта, розвиваючокорекційні вправи з використанням різноманітного спортивного інвентаря. Програма “ПОСТАВА”
Заняття проводить тренерінструктор, вчитель біології Куньковська Н.О.
Кам’янець-Подільська загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа №7
Підручники
Моніторинг результативності
91,2
2012-2013 н.р.
90,7
2011-2012 н.р.
93,4
2010-2011 н.р. 72,8
2009-2010 н.р.
92,2
2008-2009 н.р.
90,1
2007-2008 н.р. 0
20
40
60
80
100
КОМПЕНСАТОРНО – НЕЙТРАЛІЗУЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ Цілісний розвиток особистості учнів, підвищення рівня освіченості й культури при збереженні та зміцненні здоров’я
Казкотерапія
Фізкультхвилинки
Освітні технології
Аромотерапія
Музикотерапія
Компенсаторно – нейтралізуючі технології
Соляні подушечки
Урок інформатики 2 кл
ПРОФІЛАКТИЧНО- ОЗДОРОВЧИЙ КОМПЛЕКС
Хореографічний клас
Ігрові куточки
Якщо людина не навчилась турбуватися про своє здоров’я до 30-ти років, вона його не варта… Східна мудрість
Заняття у фітнес клубі
Спортивні змагання вчителів
Участь у ярмарку педагогічних ідей
2011-2012 н.р.
Позакласна робота Родинні свята Спортивні свята Свято Букваря Наші таланти Театр казки Андріївські вечорниці Тренінги “Школа сприяння здоров’ю” Зустрічі з цікавими людьми Акції: “Ялинка”, “Птахи”, “Збережімо первоцвіти”
20.03.2012р. у Кам’янець-Подільській ЗОШ №7 проведено тренінг для вчителів початкових класів та вихователів ГПД на тему “Що перетворює людей на команду”. Керівник Кравчук Т.О.
Завдання на майбутнє Виховувати морально – духовну, життєво компетентну особистість через створення здоров’язберігаючого середовища
Впроваджувати в практику роботи інноваційні технології навчання і виховання
Поповнювати матеріально-технічну базу кабінетів
Вивчати досвіт роботи вчителів школи, міста, постійно працювати і над своїм самовдосконаленням
1 вересня
«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися.» Венгер Л. А.
1.У цей час відбувається зміна провідного виду діяльності: місце гри поступово займає навчання. 2. Кістково-сполучний апарат дитини відзначається гнучкістю, у кістках ще багато хрящової тканини. На це треба зважати, щоб запобігти можливому викривленню хребта. 3. У першокласників повільно розвиваються дрібні м’язи кисті, через що вони відчувають значні труднощі в оволодінні графічними навичками. 4. Діти в цьому віці дихають частіше, ніж дорослі, тому для підтримання їхньої працездатності важливо, щоб у приміщенні було чисте повітря. 5. Поряд з мимовільним запам’ятовуванням розвивається довільна пам'ять, найпростішим способом розвитку якої є переказ.
6. Мислення першокласників конкретно-образне, але під впливом навчання у його структурі зростає роль абстрактних компонентів. Це виявляється в здатності аналізувати і узагальнювати, розв’язувати задачі, висловлювати власні судження, міркування. 7. Інтенсивно збільшується словниковий запас, зростає кількість слів у реченнях. Тому важливо привчати дітей висловлюватись чітко, говорити у відповідному темпі, контролювати своє мовлення. 8. Увага першокласників мимовільна, нестійка. Діти активно реагують на нове, яскраве, незвичне, часто відволікаються від роботи. Розвиток довільної уваги здійснюється шляхом включення у навчальну діяльність. 9. Процеси гальмування починають переважати над процесами збудження, що створює важливі передумови для формування певних вольових якостей: здатності проявити зусилля з метою подолання труднощів, утриматися від небажаних вчинків, контролювати і оцінювати себе. 10. Діти цього віку характеризуються підвищеною емоційною вразливістю, тому важливо у процесі спілкування враховувати внутрішній стан дитини, розумно застосовувати заохочення і покарання, вміло володіти словом.
це пристосування до нового режиму навчання й життя. Життя плинне, суперечливе, малопередбачуване: не встиг пристосуватися відчути стабільність існування, як трапляється таке, що докорінно змінює плани, суттєво впливає на самопочуття, змушує пристосовуватися до нового й незвичного.
це входження до нової системи вимог, пов'язаних з виконанням навчальної діяльності. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних її потреб, до яких належать потреба в безпеці, фізіологічні потреби (у їжі, сні, відпочинку тощо), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні, самоствердженні й у розвитку. Тим самим закладаються можливості для успішної соціальної адаптації й соціалізації дитини.
це процес входження до учнівського колективу. Соціальну адаптацію розглядають як завершальний, підсумковий етап адаптації в цілому, що забезпечує як фізіологічне і психологічне, так і соціальне благополуччя особистості. Першокласник повинен пристосуватись до вимог тих соціальних груп, що характерні для школи (учнівська група, вчителі, інші класи тощо).
непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності; невміння довільно керувати своєю поведінкою; невміння увійти в темп шкільного життя (частіше зустрічається в соматично ослаблених дітей, із затримками розвитку, слабким типом нервової системи); шкільний невроз або «фобія школи» невміння розв’язати протиріччя між сімейними і шкільними «ми».
Зміна режиму життєдіяльності. Дорослий повинен чітко, зрозуміло розкривати вимоги та доброзичливо контролювати їх виконання, використовуючи переважно схвалення дій дитини. Специфіка відносин з учителем. Учитель займає іншу позицію, ніж вихователь дошкільного закладу. Він оцінює, насамперед, результати діяльності учня, а не його особистість. Дитина ж прагне до схвалення своїх дій з боку дорослого, а при відсутності схвалення вважає, що дорослий його "не любить". Нові вимоги в сім'ї, члени якої починають серйозніше ставитись до дитини, до її діяльності в школі. Зростає обов'язковість у поведінці дитини. У центрі відносин з батьками - результати й процес учіння. Згасання інтересу до школи при появі перших труднощів у навчанні, коли потрібно докласти зусиль, проявити наполегливість, працелюбність. Подальший розвиток позитивної навчальної мотивації залежить від формування навчальної діяльності.
Високий Середній Низький
Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки та пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.
Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.
Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.
(робота над режимом школяра) Учні отримують перший досвід учбової співпраці в групах. Діти згадують, що вони роблять вранці, готуючись до школи, і увечері, прийшовши зі школи (пантоміма, малюнки), будують свій план шкільного дня і обґрунтовують його. Першокласники обговорюють, що на їх погляд найважливіше для справжнього школяра і що відрізняє школяра від дошкільника. В результаті роботи на цьому етапі діти осмислюють досвід учбової співпраці, тобто розбираються, що їм заважає, а що – допомагає стати справжніми школярами.
вчитель обговорює з учнями можливі критерії оцінки учбової роботи (правильність, акуратність, краса, старанність, інтерес та ін.) і способи, як всього цього можна досягти.
(контроль освоєння введених раніше правил і прийомів роботи) Важливо, щоб вчитель створив ситуацію, коли не він, а самі діти здійснюють цей контроль. Завданням педагога на цьому етапі є спостереження і фіксація основних труднощів учнів (дуже повільні або дуже імпульсивні, дуже тривожні і так далі). Діти працюють в парах, в групах, прагнучи домовитися в ситуації зіткнення думок. Найнепростішою справою для першокласників виявляється сперечатися, не посварившись і не ображаючись один на одного. Шукати аргументи і докази своєї позиції в рішенні тієї або іншої задачі. В кінці роботи учні оцінюють, наскільки аргументовано вони сперечалися і обстоювали свою думку, аналізують труднощі, що зустрілися. Вчитель звертає увагу наскільки по-шкільному працюють діти, і які правила шкільного життя допомагають їм впоратися із завданнями.
(обмінюються враженнями про шкільне життя) * малюють, що їм найбільше запам'яталося і сподобалося в школі, розподіляють суспільні доручення; * в шкільному дворі вони беруть участь в конкурсі малюнків на асфальті; * закінчується адаптаційний період першокласників святом "Посвята в учні".
• створення сприятливої психологічної атмосфери для дитини з боку всіх членів родини; • формування інтересу до школи, прожитого шкільного дня; • обов'язкове знайомство з учнями інших класів і можливість їх спілкування після школи; • неприпустимість фізичних заходів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків тощо); • урахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання; • надання дитині самостійності в навчальній роботі; • заохочення дитини. Моральне стимулювання досягнень дитини. Розвиток самоконтролю та самооцінки, самодостатності дитини.
• • • • • • • • • • •
He віднімай чужого, але і своє не віддавай. Попросять - дай, намагаються відняти - намагайся захиститись. Не бийся без причини. Кличуть грати - йди, не кличуть - спитай дозволу грати разом, це не соромно. Грай чесно, не підводь своїх товаришів. Не дражни нікого, не випрошуй нічого. Два рази нікого ні про що не проси. Через оцінки не плач, з учителем не сперечайся і не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов'язково в тебе будуть. Не ябедничай і не наговорюй ні на кого. Намагайся бути акуратним. Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому. Пам'ятай: ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх. Ти - неповторний для самого себе, батьків, учителів, друзів! Правила Симона Соловейчика
1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях. 2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися. 3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.). 4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам. 5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку. 6. Розвивати комунікабельні здібності. 7. Підтримувати бажання вчитися. 8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації. 9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.
Порадник для батьків Порада 1. Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це вашу увагу. Порада 2. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації. Порада 3. Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині. Порада 4. Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і почуватися впевнено. Порада 5. Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя. Порада 6. Мудре ставлення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.
1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх. 2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою. 3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати. 4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.
щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для самої дитини і членів його сім'ї радісними і впевненими.
Бєлкін А.С. Основи вікової педагогіки. М., 1991. Битянова М.Г. Адаптація дитини в школі. М, 1998. Бугайова М.М. Комфорт молодших школярів в освітній діяльності / / Поч. школа., 2004, № 2. Варламова А.Я. Шкільна адаптація. Волгоград, 2005. Ніконенко В. До Адаптація першокласників до школи. / / Інтернет-ресурс: Netparents. ru., 02.10 2006 Особливості психічного розвитку дітей 6 - 7 літнього віку. / Під ред.Д.Б. Ельконіна, А.Л. Венгера / М. 1988. Платонова А.А. Успішне завтра майбутнього першокласника / / Поч. школа., 2005, № 5. Тишко Ірина «Педагогічна адаптація першокласників до навчання в школі: поради для батьків» http://inmukachevo.com.ua/novini-suspilstva/927pedagogichna-adaptacija-pershoklasnikiv-do-navchannja-v-shkoliporadi-dlja-batkiv.html Матеріали власного сайту “Вчитель вчителю, учням та батькам” http://teacher.at.ua/
Формування ключових та предметних компетентностей засобами уроків природознавства в 1 класі Підготувала Вершигора Ольга Леонідівна вчитель початкових класів Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №7
З 1 вересня 2012р. в початковій школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який прийнято відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 та нових навчальних програм і нових підручників.
• Державний стандарт початкової освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що відповідає сучасним вимогам суспільства. • Актуальними завданнями, визначеними основним документом початкової школи, є оволодіння ключовими компетентностями, які передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів; життєві компетентності учнів формуються на основі міжпредметних зв’язків та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
Зміни, які визначені в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти, реалізуються шляхом: • формування ключових компетентностей учнів початкових класів, зокрема: уміння вчитися, забезпечення загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої, інформаційно-комунікаційної освіченості; • посилення природничої складової навчальновиховного процесу, зокрема введено в 1-4 класах нову освітню галузь – «Природознавство» по 2 години щотижня, що сприяє формуванню природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу.
Прикладом ключових компетентностей можуть бути такі здатності людини: *продемонструвати творче мислення; *застосувати різні види спілкування в різних ситуаціях; *зрозуміти сенс належності до різних видів спільнот; *довести здатність пристосування до різних ситуацій; *сприяти створенню якісного життя; *зрозуміти й відповідно використати технології; *розвивати здібності дослідження та набувати власний досвід; *побудувати власний комплекс індивідуальних і соціальних цінностей та орієнтувати на них свою поведінку.
Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.
З метою забезпечення мотивації учіння вчителями початкових класів у навчальних засобах використовуються: *цікавий матеріал; *ілюстрації; *дидактичні ігри; *вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання; *завдання, що спонукають до пошуку значимих для учня результатів.
Довкілля рослини
Криптограма
Ключ: прочитати вислів проти годинникової стрілки
о
в
т с а т
г
л
і с-
н
а р о
д
а б е н
дихають
рухаються
живляться
Виводять потомство
Гра “Посідаємо рядком і подумаєм ладком” • У зеленім кожушку, в костяній сорочці Я росту собі в ліску—всім зірвати хочеться. • Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю. • Червона, солодка, запашна Росте низько, до землі близько. • Я руда і невеличка, дуже схожа на лисичку. Та курей не поїдаю, по деревах лиш стрибаю. • Має гарні жовті вічка й фіолетову спідничку. Запах ніжний і духмяний наповняє ліс весняний. • В темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має. А як вийде полювати, бережись, мишва хвостата!
У порівнянні з Землею Сонце й справді величезне.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу з природознавства у 1 класі Розподіл годин: • протягом року — 68 год (2 год на тиждень); • резерв* – 6 год; * — резерв навчального часу може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу:екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.
Особливості моделювання змісту навчальної програми: • проведення дослідницького практикуму під час опрацювання кожного із розділів; • співпраця з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”; • узагальнення вивченого матеріалу кожного із розділів (“Запитання до природи”); • застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.
Структурування програми у 1 класі • ВСТУП що вивчає предмет природознавство (1 год); • РОЗДІЛ І. світ, у якому ти живеш (14 год); • РОЗДІЛ ІІ. світ неживої природи (7 год); • РОЗДІЛ ІІІ. світ живої природи (17 год); • РОЗДІЛ ІV. рідний край (10 год); • РОЗДІЛ V. моя країна — Україна (8 год); • РОЗДІЛ VІ. запитання до природи (5 год, упродовж року, тематика за вибором учителя).
Рекомендації щодо організації навчальновиховного процесу на уроках природознавства • компетентнісно орієнтований підхід; • використання сучасних освітніх технологій; • розвиток критичного мислення та креативності; • проблемний підхід; • упровадження проектних технологіїй; • залучення молодших школярів до колективної діяльності (парної, групової роботи); • використання інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).
Методи, прийоми та засоби організації навчальних занять з природознавства • спостереження у природі; • власні дослідження учнів; • практичні роботи; • демонстраційні і фронтальні досліди; • виготовлення моделей явищ природи та формування вмінь користуватися ними; • екологічне моделюванню та прогнозування; • вирішення ситуативних завдань; • робота з інформаційними джерелами; • практична діяльність з охорони природи.
Форми та засоби проведення навчальних занять з природознавства • використання
місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу у навчальних цілях; • проведення регулярних екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, планетарій; • систематичні спостереження за природою; • дидактичні ігри; • уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій; • святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів; • власні учнівські дослідження; • виконання завдань пошуково-творчого характеру; • екологічні акції.
Систематичні спостереження за природою Зима Весна
Весною все ожива, танцює й співа.
Дидактичні ігри “Хто який” Упертий Полохливий Колючий Вірний Надутий Злий Хитрий
пес їжак заєць вовк осел лис індик
Уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій
Святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів
Власні учнівські дослідження • Ми налили воду в стакан. Поставили його в морозильну камеру. Коли на поверхні води з»явилася льодинки, ми виміряли температуру води. • Висновок: вода замерзає при температурі 0* С та перетворюються в лід. (твердий стан води)
Власні учнівські дослідження Ми налили в чайник воду, довели її до кипіння.
І побачили, що над носиком киплячого чайника з»явився пар. Висновок: вода при кипінні перетворюється в пар. (газоподібний стан води)
Екологічні акції
Все залежить від нас!
Компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення, особливо у початковій школі. Мета педагогічної діяльності вчителя – сформувати компетентну особистість молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу, навчити самостійно мислити, озброїти необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.
Дякую за увагу!
Вивчення математики в першому класі
Мета навчання математики: • формування в учнів предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для їхньої самореалізації у швидкозмінному світі.
Зміст навчання • Основу змiсту початкового курсу математики складає арифметика цiлих невiд’ємних чисел i вимiрювання величин.
Наступність Навчальна програма для 1-го класу передусiм спирається на надбання старшого дошкiльного вiку— показники логiко-математичного розвитку, визначенi Державною програмою для дiтей старшого дошкiльного вiку «Впевнений старт».
Майбутнiй першокласник повинен вмiти лiчити в межах першого десятка рiзними способами (лiчба кiлькiсна, порядкова у прямому та зворотному напрямках, лiчба вiд заданого числа); знати цифри у межах 0—9, утворювати числа 2—10 з одиниць та з двох менших чисел; встановлювати числову рiвнiсть, нерiвнiсть; визначати вiдношення «на скiльки бiльше?», «на скiльки менше?», «порiвну», «стiльки ж»; розв’язувати простi арифметичнi та логiчнi задачi й приклади, виконувати дiї додавання i вiднiмання, використовувати знаки «плюс» (+), «мiнус» (–), «дорiвнює» (=), вмiти їх записувати; користуватися початковими логiчними прийомами, висловлюватись за допомогою зв’язок «i», «чи», «якщо, то», «нi»; порiвнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здiйснювати класифiкацiю за цими ознаками; володiти знаннями про основнi одиницi вимiрювання рiзних величин: довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); має навички вимiрювання за допомогою умовної мiрки;
розпiзнавати геометричнi фiгури, знати їх назви, властивостi (площиннi: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник; об’ємнi: куля, куб, цилiндр, конус); знаходити подiбнi форми у навколишнiпредметах, малювати/складати предмети з рiзних геометричних фiгур або визначати фiгури у заданому малюнку, вiзерунку тощо; орiєнтуватися у розташуваннi предметiв у просторi (вгорi, внизу, лiворуч, праворуч, попереду, позаду, посерединi тощо), визначати вiдстань, використовуючи поняття: далеко близько, поруч— далi; вмiти визначати розташування предметiв вiдносно себе i будь-якого предмета, розмiщувати предмети на площинi (на столi, в зошитi); диференцiювати та правильно вживати часовi поняття: сьогоднi, завтра, вчора, зараз, згодом, ранiше, пiзнiше; володiти знаннями про одиницi часу та їх складовi: хвилину, годину, добу (частини доби— ранок, день, вечiр, нiч), тиждень (назви днiв тижня та їх послiдовнiсть), мiсяць (назви 12 мiсяцiв та їх послiдовнiсть), рiк (пори року— весна, лiто, осiнь, зима); орiєнтуватися у часi за допомогою годинника (в межах пiвгодини за циферблатом) та календаря, вмiти ними користуватися використовувати логiкоматематичнi умiння у повсякденному життi: вмiти набрати номер телефону служб порятунку; користуватися пультом телевiзора, аудiо-, вiдеотехнiки; мати елементарнi навички роботи з комп’ютером; знати свiй вiк, вiк тата, мами та iнших членiв родини, знати дату свого народження, адресу та номер квартири («Впевнений старт»).
Ознаки математичної компетентності цілісне сприйняття світу, розуміння ролі
математики у пізнанні дійсності; розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів; здатність розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом, обґрунтовувати свої дії; уміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; уміння орієнтуватися на площині та у просторі; здатність застосовувати обчислювальні навички й досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів на кінець 1-го року навчання:
Учні вивчають нумерацію, лічбу і порівняння чисел від 1 до 20 та числа 0; таблиці додавання і віднімання чисел 1-9 в межах 10; вивчити поняття “сантиметр”, “дециметр”, “літр”, “кілограм”; розв’язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10 і окремі випадки в межах 20; розв’язувати прості арифметичні задачі на додавання і віднімання; розпізнавати та називати прості геометричні фігури; будувати відрізки заданої довжини.
Зазнали ряд суттєвих змін і доповнень. Так, діти мають розуміти поняття “множина”, “підмножина” і виконувати операції над ними; визначати хибні та істинні рівності й нерівності; вивчають нумерацію, лічбу і порівняння чисел в межах 100; додають і віднімають числа на основі нумерації та знання десяткового складу числа в межах 100; Вивчають поняття “метр”, “гривня”, “копійка”, “доба”, дні життя; виконують дії і перетворення з іменованими числами; ознайомлюються з оберненою задачею; вивчають об’ємні фігури: куля, куб, циліндр; Зображують точку, пряму, криву, ламану, точки і відрізки позначають буквами; таблиці додавання і віднімання чисел 1-9 в межах 10 засвоюють на рівні навички.
У результаті засвоєння змісту математики учні зможуть
сприймати та визначати мету навчальної діяльності; зосереджуватися на предметі діяльності; організовувати свою діяльність для досягнення суб’єктно чи суспільно значущого результату; відбирати й застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв’язування навчальної задачі; використовувати здобутий досвід в конкретній навчальній або життєвій ситуації; висловлювати ціннісні ставлення щодо результату й процесу власної діяльності; усвідомлювати, аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності.
УКРАЇНСЬКА МОВА МЕТА – ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ:
КОМУНІКАТИВНОЇ
УМІННЯ ВЧИТИСЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ
формувати й удосконалювати в учнів навички читання і письма; розвивати інтерес до читання і бажання читати; ознайомлювати з мовними явищами фонетики, лексики, словотвору,морфології, синтаксису і пунктуації; збагачувати словниковий запас учнів.
Мета досягається шляхом реалізації таких завдань:
вироблення в учнів мотивації навчання української мови; розвиток, формування й удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності – слухання і розуміння (аудіювання), говоріння, читання й письмо; загальнокультурний розвиток учнів, адаптація їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне й естетичне виховання; формування в учнів уміння вчитися.
добукварний (підготовчий) період;
букварний (основний) період;
післябукварний період.
у забезпеченні мотивації до навчальної діяльності; розвитку усного мовлення і фонематичного слуху першокласників; формуванні навичок слухання і говоріння, елементарних аналітико-синтетичних умінь у роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення; підготовці дитини до письма.
Навчання грамоти буде успiшним : • Коли методика навчання грамоти слідує за природним процесом розвитку дитини. • При врахуваннi природнього розвитку пальців при навчанні письма в 1 класі . • Урахування природнього розвитку очей при навчанні читання.
Якими повинні бути дії вчителя для успішного навчання : •користовуватися приладами для писання (олівці, ручки, фломастри) різної товщини; •уживати папір без лінійок для писання; •використовувати книжки, афіші-плакати з великим шрифтом; •читати дітям казки, оповідання, байки щоденно під час навчального часу .
Старе Читання художні твори для читання та їх зміст; розвиток навичок читання; літературознавча пропедевтика, розвиток умінь аналізувати художній твір ; розвиток навичок самостійного читання учнів ; розвиток творчої діяльності школярів.
Нове Літературне читання коло читання; навички читання; досвід читацької діяльності; літературна діяльність.
Художні твори для читання та їх зміст
Коло читання
Дитяча література в авторській, жанровій, тематичній різноманітності.
Розвиток навичок читання
Навичка читання
Спосіб, правильність, усвідомленість читання, засоби виразності усного мовлення; розвиток темпу читання вголос і мовчки темп читання вголос – не менш як 80 слів за хвилину, мовчки – не менш як 100 слів за хвилину
темп, який дає можливість зрозуміти зміст твору
Літературознавча пропедевдика, розвиток умінь аналізувати художній твір Особливості жанрів художніх та науково-пізнавальних творів для молодших школярів Тема і основна думка художнього твору Сюжет і композиція твору Вчинки персонажів і їх мотиви Ставлення автора до своїх героїв Власне ставлення до вчинків персонажів
Досвід читацької діяльності
Способи опрацювання текстів різних
видів (фактичний та основний зміст твору; тема, основна думка; структурний аналіз текстів; види переказу; причинно-наслідкові зв’язки між подіями; діалог, дискусія за змістом) Особливості опрацювання художнього твору (жанрові ознаки; засоби художньої виразності; автор, герої твору; сюжет; власне ставлення до змісту)
Розвиток навичок самостійного читання учнів
види і типи дитячих видань Елементи художньої дитячої книжки Особливості структурних елементів навчальної дитячої книжки Прийом самостійного осмислення змісту незнайомого тексту Бібліотечно-бібліографічні знання, уміння, навички
Особливості опрацювання науково-художнього твору
Різні
Розвиток творчої діяльності школярів
Самостійна робота з дитячою
книжкою; книгознавча пропевдетика, вибір книжки, типи дитячих видань; елементи дитячої художньої, науково-художньої, навчальної книжки, їх призначення; робота з інформацією Спілкування за змістом прочитаного (прослуханого)
Літературна творча діяльність
Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного Самовираження особистості дитини у літературній творчості
1) буква на позначення голосного звука, який становить окремий склад (а – кула, о – са, у – рок, і´ – рис, е – кран); 2) сполучення двох букв на позначення приголосного і голосного звуків (злиття приголосного з голосним), яке може становити склад (мо – ло – ко, ли – мо – ни), або бути частиною складу (рак, ліс, сон); 3) буква на позначення приголосного звука, що стоїть за межами злиття у складі (лі – с, со – кі – л, к – ра – н, с – ло – н).
лис вода лампа листок
нива смола
доріжка
Півник
вистава
Котик
подружитись журавлик
во – ло – шка, ре – ди – ска, ли – сток сон – це, гар – буз, віль – ний чай – ка смуж – ка, беріз – ка, біг – ти
Психологічні аспекти адаптації першокласників до школи Практичний психолог ЗОШ № 7 Мила О.М.
Умови психологічної адаптації дитини до школи: зміна соціальної позиції; зміна провідної діяльності; нове соціальне оточення; нові вимоги до рухової активності; збільшення навантаження на когнітивну та емоційно-вольову сферу.
Адаптація (пристосування) дитини
до
школи відбувається не відразу. Це тривалий процес, пов’язаний із напругою всіх систем організму. “ Первинна адаптація ” – період, що триває орієнтовно перше півріччя навчання в школі. “ Остаточна адаптація ” – орієнтовно до кінця першого року навчання.
Групи дітей за показником соціально-психологічної адаптації:
І група – ті, що “ легко адаптуються ”; ІІ група - ті, що “ довго адаптуються ”; ІІІ група – ті, що “ важко адаптуються ”.
Чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи: функціональна готовність всіх систем організму; стан здоров’я; психологічна готовність до шкільного навчання; раціональна організація навчальних занять і режиму дня; відповідна організація рухової активності дитини; організація навчального процесу з урахуванням статі дитини; особливості життя дитини в сім'ї.
Результати анкетування батьків першокласників
Самопочуття учнів на кінець робочого тижня (кількість учнів у %)
сильна втома помірна втома незначна втома
Чи важко дитині пристосуватися до нової для неї ролі школяра, до вимог шкільного життя? (кількість учнів у %)
80 60
так, досить важко
40
в цілому ні, але є деякі труднощі
20 0
1-А кл. 1-Б кл. 1-В кл. 1-ші кл.
дитина досить легко пристосувалася
Чи цікаво дітям у школі? (кількість учнів у %) 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
так, цікаво не зовсім ні, не цікаво
1А
1Б
1В
1-і класи
Чи охоче учні 1-х класів йдуть до школи (у %) так, охоче не зовсім, але розуміють, що повинні вчитися ні, без бажання
З яким настроєм учні йдуть до школи? (кількість учнів у %)
1-і класи
з радістю
1В
спокійно
1Б
з тривогою з страхом
1А 0%
20%
40%
60%
80%
100%
Чи має дитина друзів у класі? (кількість відповідей у %)
100 80 60
так
40
ні 20 0
1А
1Б
1В
1-і класи
Результати діагностики учнів 1 – х класів
Результати діагностичного скринінгу 2013 - 2014 н.р. 1-ші кл. 1-В кл. 1-Б кл. 1-А кл. 0%
20%
40%
високий рівень нижче середнього рівень
60%
80%
середній рівень низький рівень
100%
Причини труднощів адаптації учнів 1 класу до школи 1.Низький рівень пізнавальних процесів. 2.Не сформованість відповідної до віку мотивації навчальної діяльності. 3.Відсутність довільності; яскраво виражене переважання імпульсивності, відсутність гальмівних процесів. 4.Наявність тривожності та невпевненості в собі. 5.Наявність замкнутості; недостатня сформованість навичок спілкування.
Закон України «Про дошкільну освіту» Базовий компонент дошкільної освіти Інструктивнометодичні рекомендації Міністерства освіти і науки України 1/9-446 від 20.06.2013 р. «Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах
Спортивна зала Критий плавальний басейн
Профілактичнооздоровчий комплекс
Групові приміщення
Кімната релаксації
Ігрові майданчики
Спортивний майданчик Музична зала
І молодша Групи вільного розвитку особистості на основі педагогічної системи М.Монтессорі
ІІ молодша - 2
Середня - 2
Санаторна
Логопедична
Старша - 2
• Збереження здоров'я дітей та формування здорової особистості. • Створення системи взаємозв'язку та співробітництва з усіма зацікавленими службами. • Створення та апробація здоров'язберігаючих технологій в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. • Залучення уваги громадськості до проблеми збереження та зміцнення здоров'я дітей.
Вкрай важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї вікової сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів.
Д и т и н а
Схема наступності Базового компоненту дошкільної освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ Освітні лінії
в с о ц і у м і
Інв аріа нтн а скл адо ва
Особистість дитини
Дитина в природному довкіллі
Природознавство
Дитина у світі культури
Мистецтво
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
Математика
Гра дитини
склад ова
Основи здоров’я і фізична культура
Суспільствознавство
Мовлення дитини
Варі атив на скла дова
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ Освітні галузі
Іноземна мова Комп’ютерна грамота Хореографія Інші за вибором
Мови та літературу Технології
Варіативна складова (за вибором)
Інв арі ант на скл адо ва
Складові наступності між дошкільним навчальним закладом та загальноосвітнім навчальним закладом Дошкільна освіта
Початкова освіта
Розвиток особистості
Здоров’язберігаюча компетенція
Виховання особистості
Загальнокультурна особистість
Навчання особистості
Пізнавальна компетенція
Освіта особистості
Соціальна компетенція
Методична робота Форми взаємодії вихователів ДНЗ і вчителів початкової школи
Ознайомлення з програмами Відвідування відкритих уроків та занять Ознайомлення з методами і формами роботи Тематичні бесіди про вікові особливості дитини Співпраця з методичним кабінетом Спільна участь у педрадах, семінарах Відвідування дітьми підготовчої групи дитячого садка першого класу
дихальна гімнастика
музичний супровід
фізкультхвилинки
казки та казкотерапія
Здоров’язберігаючі технології
пальчикова гімнастика
уроки в природі
звукова гімнастика арт техніка
аромо терапія
Корекційно-розвивальна робота
Психодіагностична та корекційнорозвивальна робота Проведення психодіагностичної роботи з дітьми
5-6-річного віку щодо виявлення рівня готовності до навчання. Визначення для кожної дитини індивідуальної програми розвитку і корекції. Проведення корекційно-розвивальних занять з дітьми 5-6-річного віку. Проведення обстеження дошкільнят логопедом. Консультації, заняття з дітьми. Організація медико-психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку учнів 1-х класів з метою вирішення проблеми адаптації. Здійснення моніторингу.
Організаційна робота Організація предметно-розвивального середовища і життєвого простору (створення ігрових куточків, ігротек, встановлення парт для батьків першокласників) Організація школи вихідного дня для майбутніх першокласників. Впровадження ігрових навчальних технологій організації діяльності дітей. Проведення екскурсій, спільних заходів для дошкільнят і учнів початкової школи (запрошення дошкільнят до шкільної бібліотеки, спортивної та актової зали; на свято Першого та Останнього дзвоника тощо), Проведення вчасного медогляду дітей, аналіз даних про стан здоров'я та рівень фізичного розвитку дошкільнят старшої групи та учнів 1-х класів.
Основні напрямки роботи Організаційна робота
Методична робота
Психодіагностична та корекційно – розвивальна робота
Робота з батьками
Здоров’язберігаючі технології
Робота психолога в дошкільному навчальному закладі
Піраміда становлення мотивації навчання
ДОПИТЛИВІСТЬ ЧЕСТОЛЮБСТВО КОЛО ІНТЕРЕСІВ ПОЧУТТЯ ОБОВ’ЯЗКУ ВИЗНАННЯ ОДНОЛІТКІВ БАЖАННЯ ОТРИМАТИ ПОХВАЛУ БАТЬКІВ ЗАГАЛЬНЕ ПОЗИТИВНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ШКОЛИ ВИЯВЛЕННЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО РІВНЯ ДОСЯГНЕНЬ
Створення сторінки для батьків майбутніх першокласників на сайті ОК
Участь педагогів школи в батьківських зборах у ДНЗ
Обладнання куточків для батьків у школі, ДНЗ
Робота з батьками
Організація психологопедагогічних консультацій для батьків
Організація школи для батьків майбутніх першокласників
Розробка серії нетрадиційних занять з батьками майбутніх першокласників
Готовність дитини до шкільного навчання
Фізична готовність: відповідність віку росту, ваги, об’єму грудей, тонусу м’язів, пропорцій тіла, стану шкіри; стан зору, слуху, ЦНС, дрібної моторики рук
Інтелектуальна готовність: пізнавальна активність, розвиток пізнавальних психічних процесів, загальна обізнаність, словниковий запас
Емоційно – вольова готовність: стійкість до стресу, вміння ставити мету, приймати рішення, самостійно виконувати завдання за наочним прикладом
Особистісна готовність: потреба у спілкуванні, сформованість якостей спілкування з однолітками та дорослими, позитивна самооцінка
Адаптація до шкільного життя Психологічна готовність
Особистісна готовність Соціально-психологічна готовність Фізіологічна готовність
Інтелектуальна готовність