1
СЦЕНАРІЙ вечора пам’яті до Дня захисника Вітчизни «Кам’янчани – воїни миру» Учень 1. Народе мій, пишаюся тобою: Моя душа – частинка твого «Я». Красою правди у святім двобою Понад Майданом сонця лик сія... Є нація! Хай знають всі у світі: Ми є! Народ піднявся із колін! І переможно сонце правди світить, Співає гордо наш Державний Гімн. (звучить Гімн України) Учень 2. День захисника України — свято, що відзначається в Україні 14 жовтня в день святої Покрови Пречистої Богородиці одночасно з Днем Українського козацтва. Учень 3. Це свято є направду всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття ,учасники Революції гідності, добровольці і військові антитерористичної операції на Сході України, волонтери, діти і дорослі – всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над російськими загарбниками. Зродились ми великої години З пожеж війни і з полум’я вогнів. Плекав нас біль по втраті України, Кормив нас гніт і гнів на ворогів. Доволі нам руїни і незгоди, Не сміє брат на брата йти у бій, Під синьо-жовтим прапором свободи З’єднаєм весь великий нарід свій. І ось ідемо в бою життєвому. Тверді, міцні, незламні, мов граніт, Бо плач не дав свободи ще нікому, А хто борець, той здобуває світ. Велику правду для усіх єдину, Наш гордий клич народові несе: Батьківщині будь вірний до загину, Нам Україна вище понад все! Не хочемо ні слави, ні заплати, Заплатою нам розкіш боротьби, Солодше нам у бою умирати, Як жити в путах, мов німі раби. Веде нас в бій борців упавших слава, Для нас закон найвищий та наказ -
2
Соборна Українськая Держава, Вільна, міцна, від Тиси по Кавказ! Учень1: Уже багато років поспіль 14 жовтня ми відзначаємо величне християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці. Упродовж століть воно набуло особливо важливого змісту, оскільки пов'язане із боротьбою за свободу та порятунком від ворогів. Волелюбні козаки, які зі зброєю в руках боронили свою Вітчизну та віру, були переконані, що Свята Покрова охороняє їх, а Божу Матір вважали своєю заступницею. Тому у часи незалежності свято Покрови почало відзначатися ще і як День Українського козацтва. Учень2: Під час Другої світової війни зародилася Українська повстанська армія як збройна сила проти гітлерівської окупації батьківських земель та більшовицької наруги над нашим народом. Віддавшись під опіку Пресвятої Богородиці, вояки вважали свято Покрови днем створення легендарної визвольної армії. Переконаний, що радянські солдати також зверталися з молитвою до Господа та Святої Діви перед атакою на позиції фашистів. Учень3: Для нас це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами. Нині, коли на східних теренах України точиться боротьба за незалежність і суверенітет держави, маємо бути гідними спадкоємцями духовних цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків. Учень 4: Пресвята Богородиця й нині залишається заступницею усіх українських військових. Сучасна Українська армія від часу її створення в 1991 році на заміну радянським символам почала активно запроваджувати козацькі. На прапорах українських частин замість червоної зірки з'явилися козацькі хрести і національний герб - тризуб, а іменами козацьких полководців стали називати військові навчальні заклади і частини. Учень1: Подібні символи ми можемо побачити на емблемах добровольчих батальйонів, які захищають наш спокій у зоні АТО. В Україні сформовано 44 батальйони територіальної оборони, 32 добровольчі батальйони патрульної служби міліції особливого призначення, 3 добровольчі батальйони особливого призначення Нацгвардії та кілька батальйонів Добровольчого українського корпусу. Учень2: Серед них: Батальйон «Донбас». Добровольчий загін сформований 18 квітня 2014 року. Командир – Семен Семенченко. Чисельність – близько шестисот осіб. Донецька область. Учень3: Батальйон «Айдар». Сформований у травні 2014 року. Командир – Сергій Мельничук. Чисельність – близько п’ятисот осіб. Луганська область. Учень4: Батальйон «Кривбас». Сформований у травні 2014 року. Командир – Микола Колесник. Чисельність – близько чотирьохсот осіб. Дніпропетровська область. Учень1: Батальйон «Азов» Сформований 5 травня 2014 року в Маріуполі. Командир – Андрій Білецький. Чисельність – близько п’ятисот осіб. Київська область. Учень 3: Батальйон «Львів».
3
Сформований у квітні 2014 року. Командир – Олег Зарічний. Чисельність – близько двохсот осіб. Львівська область. Учень4: Батальйон «Івано-Франківськ». Сформований у травні 2014 року. Командир – Олександр Поліщук. Чисельність – близько ста осіб. ІваноФранківська область. Учень1: Батальйон «Полтава». Сформований 28 квітня 2014 року. Командир – Олександр Федоренко. Чисельність – близько двохсот осіб. Полтавська область. Учень3: Батальйон «Харків-1». Сформований у квітні 2014 року. Командир – Сергій Янголенко. Чисельність – близько двохсот осіб. Харківська область. Учень2: Рота «Богдан». Сформована у червні 2014 року. Командир – Олександр Жименник. Чисельність – близько ста осіб. Хмельницька область. Учень2: Боротьба за незалежність України продовжується і зараз . На Донеччині і Луганщині, на превеликий жаль, гинуть наші патріоти - добровольці та воїни української армії. Ми пам’ятаємо наших земляків, кам’янчан, які загинули за незалежність України: Учень 1.Журавленко Андрій Анатолійович («Восьмий») Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, пожежна машина рухалась в автоколоні батальйону "Донбас" з с. Многопілля до с. Червоносільське. На околиці с. Червоносільске пожежна машина натрапила на позицію російського танку Т-72 зі складу 6-ї окремої танкової бригади збройних сил РФ і отримала пряме попадання. Андрій був у кабіні. Загинув разом з Редом, Бані, Туром, Бірюком, Ахімом та Портосом. 3-го вересня тіло Восьмого разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 12 вересня 2014 року у м. Кам'янецьПодільський Учень2: Коношенко Руслан Сергійович («Поет») Зник безвісти 21 січня 2015 р. під час оборони аеропорту м. Донецьк. Впізнаний за експертизою ДНК. Похований на Алеї Слави м. Кам'янець-Подільський. Учень3:Лізвінський Валерій Іванович Загинув 19 січня 2015 р. під час оборони аеропорту Донецька. Після вибуху і завалів у новому терміналі аеропорту доля Валерія була невідома. Лише через місяць тіло воїна вдалося доставити до дому. Похований 22 лютого 2015 р. на Алеї слави міського кладовища Учень 4:Луньов Олександр Володимирович Олександр навчався у військово-інженерному інституті при Подільському державному аграрнотехнічному університеті, після закінчення якого служив у місті Дубно, а у 2012 році був переведений у Кам’янець-Подільський у Центр розмінування. Він проявив себе професіоналом своєї справи, був справжнім патріотом України, вірним товаришем, користувався авторитетом у колективі. Загинув 7 жовтня 2014 р. м. Краматорськ, Донецька область Учень 2: Мелимука Сергій Миколайович Загинув 14 липня 2015 р. під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область)
4
підірвавшись на вибуховому пристрої з розтяжкою. Разом з Сергієм загинули старший лейтенант М. Михайлишин, солдат В. Ситніков та старший солдат Ю. Бабко.Місце поховання: с. П'ятничани, Чемеровецький район Учень 3:Стрільчук Павло Володимирович ("Старшина") Загинув 26 липня 2014 р. біля м. Щастя під час вивозу поранених. Місце поховання: Алея Слави центрального кладовища м. Кам'янець-Подільський Учень 4. Флерко Микола Олексійович («Танк») Микола супроводжував двох журналістів у с. Піски (Ясинуватський район) під Донецьком. В результаті мінометного обстрілу знімальної групи російськими бойовиками від осколкових поранень загинув Микола «Танчик» та фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв, який помер від поранень на операційному столі. Місце поховання: с. Деркачі, Старокостянтинівський район Учень2: Напревеликий жаль серед загиблих кам’янчан є випускники нашої школи. Чухнов Аркадій Сергійович Загинув 3 травня 2015 р. близько 16.00 підірвавшись на закладеному фугасі біля села Катеринівка (Попаснянський район) Луганської області. Разом з Аркадієм загинув старший солдат Ю. Гіль. Похований на Алеї Слави нашого міста. Аркадій Чухнов випускник школи1990 року. Учень 1:Гордійчук Микола Миколайович («Гризун») 22 липня 2015 р. повертаючись з бойового завдання, підірвався на «розтяжці», отримав численні осколкові поранення кінцівок і тулуба поблизу блокпосту «Шахта», між містами Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), внаслідок чого помер під час транспортування до військового шпиталю Красноармійська. Разом з Миколою загинув рядовий міліції Є. Бірюков. Місце поховання: м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область. Микола Гордійчук був членом «Пласту» з 1993 року, старший пластун, 2009 року був інструктором військово-патріотичного табору «Легіон-12». Випускник школи 2003 року, випускник Кам'янецьПодільського Національного університету ім. Івана Огієнка за спеціальністю психолог. Учасник команди КВК «Наш Формат». Ведучий молодіжної програми «Шоу Кадрів». Був засновником і солістом груп «Своєрідне», «The DenDi». Активний учасник Революції Гідності, був у складі 15-ї сотні Самооборони Майдану «Вільні люди». На службі в батальйоні »Гарпун» перебував з квітня 2015 року. Учень 3. Гордійчук Микола, Журавленко Андрій, Коношенко Руслан , Стрільчук Павло Указом Президента України "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджені орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Учень 2: Схилімо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України - героїв УПА, героїв Крут, героїв Небесної Сотні і героїв АТО в хвилині мовчання. (Хвилина мовчання) Учень 4. Гордійчук Микола був учнем нашої школи. Звичайним ззовні, та незвичайним у своїх думках та поглядах на життя. Учень 3. Його сила духу вражає. Вихований у родині військових, він встигав усюди. Він займався тими справами, які йому подобались. Микола мріяв про те, щоб світ став на краплину світлішим, чеснішим, добрішим. Таким був сам, таким, зі світлою щирою посмішкою ми будемо його пам’ятати.
5
Перегляд відеофільму Учень 3: Сьогодні у нашій залі присутній батьки Миколи Гордійчука Людмила Андріївна та Микола Васильович, і брат Миколи - Максим Гордійчук. Запрошуємо його до слова. (виступ) Учень1: Запрошуємо до слова Павла Білоуса, бійця АТО, людину, яка багато років добре знала Миколу Гордійчука. (виступ) Учень 2. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали. Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,Такі чисті і чесні, як повітря прозоре. Учень 3. Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки... Учень 4. Є в місцях невідомих невідомі останки. Є в лісах, є у горах, і є під горою – Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв. Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні – Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Учень 1: 14 жовтня – день, який має стати святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він має символізувати нерозривний зв'язок усіх поколінь захисників України. Учень :2 Тож складемо сьогодні щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб покрила своїм омофором Український народ та наше військо, повсякчас підтримувала нас, плекала мужність українських військовослужбовців й оберігала їхні життя. Учень 4: Запрошуємо до промови наставника церкви Почаївської Божої Матері, духовного наставника школи Отця Антонія (виступ, молитва) Учень1: Дякуємо всім за присутність на зустрічі. Завтра 14 жовтня в районному будинку культури «Розмай» відбудеться вечір пам’яті Миколи Гордійчука.