Від творчого вчителя до творчого учня by kpschool7

Міністерство освіти та науки України Університет менеджменту освіти НАПН України

ТРЕНІНГ «ВІД ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ТВОРЧОГО УЧНЯ» Навчально-методичні матеріали

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ – 2014

Укладач:

О.С. Відлацька

– методист науково-методичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради, вчитель Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7.

Відлацька О.С., 2014 2

ПРОГРАМА ТРЕНІНГУ Мета тренінгу: формування професійних компетенцій вчителів світової літератури для роботи з обдарованими дітьми.

Завдання тренінгу:  Систематизувати знання щодо: o творчих здібностей учнів; o роботи з обдарованими дітьми; o використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми.  Сформувати вміння (навички): o виявляти творчі здібності учнів; o працювати з обдарованими дітьми; o використовувати різні форми і методи у роботі з обдарованими дітьми.  Розвинути установки до: o аналізу ; o саморозвитку; o комунікативності. Очікувані навчальні результати тренінгу:  знання: o творчих здібностей учнів; o роботи з обдарованими дітьми; o використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми.  вміння: o виявляти творчі здібності учнів; o організовувати роботу з обдарованими дітьми o використовувати різні форми і методи у роботі з обдарованими дітьми.  установки до: o аналізу; o саморозвитку; o комунікативності. Навчальна стратегія курсу Реалізація завдань для досягнення результатів здійснюється в очному форматі на тренінгу шляхом: 

розгляду навчального матеріалу на лекціях; 3

програми

тренінгу

    

самостійного вивчення навчального матеріалу на основі підготовленого для тренінгу комплекту додаткових навчально-методичних матеріалів; виконання практичних завдань, спрямованих на набуття слухачами вмінь і навичок на практиці застосовувати теоретичний матеріал; участі слухачів у семінарських заняттях з метою використання набутих знань, умінь і навичок; проведення контрольного тестування після тренінгу; написання та захист індивідуального творчого завдання за обраною тематикою.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ТРЕНІНГУ ТЕМА 1. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ   

Суть творчих здібностей учнів і їх класифікація. Обдарованість та її види. Формування в дітей творчих здібностей.

ТЕМА 2. РОБОТА ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ   

Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності. Сутність і специфіка педагогічної творчості. Модель виявлення обдарованих дітей.

ТЕМА 3. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ  

Основні напрямки роботи з обдарованими дітьми. Обговорення форм і методів у роботі з обдарованими дітьми, які використовуються учасниками.

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН ТРЕНІНГУ Корекційно Теоретичний розвивальн Самост. компонент ий Семінарські Тести, робота, (Лекції, вивч- компонент заняття год. год. ня теорії), год. (Практ. зан-тя), год.

Вступ до курсу Тема 1. Розвиток творчих здібностей учнів Тема 2. Робота творчого педагога з обдарованими дітьми Тема 3. Використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми на уроках світової літератури Підсумковий контроль у формі тесту Захист індивідуальної творчої роботи Всього, год.

Всього, год.

2 1

2 6

1,5

2,5

0,5

1,5

6,5

5,5

ФОРМИ КОНТРОЛЮ Навчальні результати слухачів у межах тренінгової програми оцінюються на основі:  Виконання практичних занять.  Участі у семінарських заняттях.  Підсумкового очного контролю у вигляді тесту та захисту індивідуальної творчої роботи. Максимальна кількість балів за вивчення всього курсу – 100. Розподіл балів: Види навчальної діяльності Практичні заняття Семінарські заняття Підсумковий контроль (тест) Підсумковий контроль (захист) Всього

15 5

10 5

Підсумкови й контроль

Всього

35 10 20

100

ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ Вид навчальної діяльності

Тема

Вступ до модуля Організаційна Презентація тренінгу, частина знайомство, правила взаємодії Тема 1. Розвиток творчих здібностей учнів Вивчення теоретичного Тема 1 матеріалу Формування в дітей творчих Практичне заняття здібностей Семінарське Обдарована дитина і творчі заняття здібності Якими рисами має володіти Самостійна робота вчитель, щоб працювати з ОД ? Тема 2. Робота творчого педагога з обдарованими дітьми Вивчення теоретичного Тема 2 матеріалу Практичне заняття

Час проведення, заняття, акад. год.

Макс. оцінк а

1-й день – 2 год.

1-й день – 1 год. 1-й день – 1 год. 1-й день – 2 год 1-й день – 2 год.

20 2-й день – 1,5 год. 2-й день – 2 год

Творчий вчитель

Семінарське заняття

Основні складові виявлення 2-день – 2 обдарованих дітей год. Основні напрями роботи з ОД (з 2-й день – 2,5 Самостійна робота досвіду роботи) год. Тема 3. Використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми на уроках світової літератури Вивчення 3-й день – 0,5 теоретичного Тема 3 год матеріалу Основні напрями роботи з 3-й день – 1,5 Практичне заняття обдарованими дітьми год. Використання різних форм і 3-й день – 1 Семінарське методів у роботі з обдарованими год заняття дітьми Складання циклограми роботи з 3-й день – 1 Самостійна робота обдарованими дітьми (річна) год. Підсумковий контроль Підсумковий контрольний тест 3-й день – 1 год. Захист індивідуального творчого завдання 3-й день – 3 год. 8

10 5

20 35

ВСТУП ДО ТРЕНІНГУ Організаційна частина Знайомство. 1. Вправа «Хто я, чому я тут?» Мета: познайомити учасників один з одним, створити умови ефективної співпраці. Хід вправи: Учасники по кругу вітаються із сусідом: "Здрастуй...", добавляючи ту кращу рису, яка у нього є і відповідаючи на питання: чому я беру участь у цьому тренінгу? Презентація тренінгу 2. Лекція «Презентація тренінгу «Від творчого вчителя до творчого учня» Метод навчання: лекція – презентація Концепція тренінгу Тренінг розрахований на вчителів світової літератури (15-20 учасників) Тривалість: 3 дні (24 години) Місце проведення: методкабінет ( кабінет світової літератури) Структура тренінгу «Від творчого вчителя до творчого учня» така: ТЕМА 1. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ  Суть творчих здібностей учнів і їх класифікація.  Обдарованість та її види.  Формування в дітей творчих здібностей. ТЕМА 2. РОБОТА ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ  Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності.  Сутність і специфіка педагогічної творчості.  Модель виявлення обдарованих дітей. ТЕМА 3. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ  Основні напрямки роботи з обдарованими дітьми.  Обговорення форм і методів у роботі з обдарованими дітьми, які використовуються учасниками. Мета тренінгу: формування професійних компетенцій вчителів світової літератури для роботи з обдарованими дітьми. Тренінг дозволяє вирішувати широке коло завдань: від формування знань, умінь та навичок до вироблення складних комплексів ідей, пропозицій, планів чи програм.

Тренінг – це навчання досвідом. Навчання досвідом означає, що кожен усередині групи має можливість поділитися своїми знаннями та проблемами з іншими, а також спільно працювати для пошуку рішення. Робота учасників тренінгу будуватиметься на практичних, семінарських заняттях, самостійній роботі, проведенні контрольного тестування, написанні та захисті індивідуального творчого завдання. Базовими методами тренінгу є: групова дискусія, рольова гра в різних модифікаціях та поєднаннях, творча праця, ігри і розминки. Перевага тренінгу як методу обумовлюється тим, що люди вчаться ефективніше, коли належним чином цінується їхня особиста значущість та спроможність поділитися думками та проаналізувати власний досвід у комфортному для них середовищі.

Учитись важко, а учить ще важче, Але не мусиш зупинятись ти, Як дітям віддаси усе найкраще, То й сам сягнеш нової висоти. П. Сингаївський Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах. Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи. Обдаровані діти – особливі. Вони незвичайні і за характером, і за сприйняттям оточуючого. Тому необхідно виробляти цілісний підхід до таких дітей. Лише розуміння особистої несхожості обдарованої дитини дає підставу виявляти і розвивати її творчий та інтелектуальний потенціал. Отже, необхідно знати психологію дитини. Обдарованість – це високий рівень творчого потенціалу, який виражається, перш за все, у високій пізнавальній та дослідницькій активності. Завдання вчителя – активізувати можливості обдарованих дітей, розкрити природу та психологічний механізм творчої дитини. Велику роль у формуванні творчої, духовно багатої особистості відіграють уроки літератури. Духовно багата людина є, перш за все, людина мудра, яка має свої смаки, ідеали, переконання. Зарубіжна література надає виняткові можливості для формування світогляду школярів, їх естетичного розвитку. На прикладах творів світової літератури маємо виховати, розвинути людину в людині: зі стійким характером, сильною волею, добрим серцем, чистою совістю. Вивчення на уроцi лiтератури є художнiй текст — продукт творчої дiяльностi людини. Учень лише в тому разі найефективнiше сприймає цей текст, коли вiн 10

перебувас в позиції творця. Процес такого вивчення літератури можна подати своєрiдною формулою: творчість автора + творчiсть школяра-читача + творчiсть учителя = урок як новий твір мистецтва. Спілкуючись з такими дітьми, учитель має, в окремих випадках, перейти грань своєї особистої природи, мати великий досвід, спеціальні знання. Учитель повинен постійно знаходитись у пошуку ефективного механізму включення здібної дитини в структуру навчально-виховного процесу. Вивчення очікувань від тренінгової програми 3. Вправа «Очікування» Мета: допомогти учасникам усвідомити власні очікування від тренінгу. Хід вправи: Необхідно сформулювати власні очікування: які знання, навички вони хотіли б отримати для подальшої своєї роботи. Кожному учаснику пропонується назвати свої очікування від тренінгу. Починаючи словами: «Я очікую…». Кожне висловлювання тренер коротко записує на плакаті «Наші очікування». Визначення правил групової роботи 4. Вправа «Сонечко» Мета: показати необхідність вироблення і дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі; прийняття правила для репродуктивної роботи групи. Хід вправи: Кожному учаснику роздаються кілька стікерів (маленьких клейких аркушів) жовтого кольору. На них потрібно написати одну чи кілька умов співпраці (кожну на окремому стікері), потрібних саме йому для ефективної роботи. Потім учасники об’єднуються у три-чотири групи і отримують завдання: 1. На аркуші А1 намалювати сонечко, а потім у вигляді променів прикріпити до нього стікери з умовами (в одному промені мають бути пропозиції, що збігаються за змістом); 2. Переформульювати умови в норми поведінки (правила) необхідні для тренінгу, і записати їх під відповідним променем. На наступному етапі представники кожної групи по черзі пропонують одне своє правило. Після цього приймаються правила для всіх учасників групи. Орієнтовними правилами можуть бути такі:  Дотримуватись регламенту  Слухати і чути (один говорить – усі слухають) 11

     

Бути позитивними Бути активними Говорити тільки за темою і від свого імені Не критикувати: кожен має право на власну думку Конфіденційність Говорити коротко, по черзі

ТЕМА 1. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ Мета теми 1. Формування професійних компетенцій здійснення роботи з обдарованими дітьми.

вчителів

світової

літератури

для

Завдання теми 1:  Систематизувати знання щодо: o творчих здібностей учнів;  Сформувати вміння (навички): o виявляти творчі здібності учнів;  Розвинути установки до: o аналізу ; o саморозвитку; o комунікативності . Очікувані навчальні результати теми 1:  Знання: o творчих здібностей учнів;  вміння: o виявляти творчі здібності;  установки до: o аналізу; o саморозвитку; o комунікативності. Матеріали для обов’язкового вивчення: Теоретичний матеріал до теми 1. Додаткові матеріали для вивчення: 1. То що ж таке обдарованість? (додаток 1). 2. Критерії обдарованості (додаток 2). 3. Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей (додаток 3). ЗМІСТ І. Вступна частина тренінгового заняття Створення комфортної психологічної обстановки (заняття проходить за круглим столом, розпочинається привітання. 1. Вправа «Посмішка по колу» Вивчення та аналіз очікувань від тренінгового заняття 2. Вправа «Очікування» (учасникам пропонується сказати у 2-3 фразах, що кожен очікує від тренінгу) Мультимедійна презентація «Мета та завдання тренінгового заняття» Прийняття правил групової роботи 13

ІІ. Основна частина тренінгового заняття Змістовно-смисловий компонент 1. Лекція Метод навчання: лекція-презентація Діагностичний компонент 2. Семінарське заняття Обдарована дитина і творчі здібності Метод навчання: робота в малих групах, колективне обговорення Питання для обговорення: 1. Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте «обдарована дитина», «обдарованість»? 2. Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей? Форма звітності до завдання: Завдання 1 Визначення поняття Індивідуальне визначення Групове визначення Після обговорення учасникам пропонуються перелік шляхів розвитку творчих здібностей обдарованих дітей (додаток 3). Корекційно-розвивальний компонент 3. Практичне заняття Формування в дітей творчих здібностей Метод навчання: робота у групах, індивідуальна робота Завдання для виконання: 1. На основі власного досвіду й того, що ви дізнались про творчу особистість, визначіть, що є руйнівним для розвитку творчого мислення? 2. Подискутуйте між групами з приводу того, як правильно організувати формування творчих здібностей учнів. 3. Доведіть, що формування вміння вчитися – це один із факторів розвитку творчих здібностей учнів (в групах): 1 група – Навчання учнів оволодівати новими знаннями під час активної самостійної діяльності. 2 група – Формування вміння школярів використовувати набуті знання в різноманітних ситуаціях, оволодівати способами розумової і практичної діяльності. 3 група – Розвиток творчих здібностей учнів у процесі проблемного навчання. Форма звітності до завдання Завдання 2: 14

Формування творчих здібностей Індивідуальні шляхи Групові шляхи Використання набутих Проблемне знань в різноманітних навчання ситуаціях

Докази

Завдання 3: Активна самостійна діяльність

4. Вправа "Прогнозування подій" Вибір професії в житті людини – важливе і відповідальне рішення, яке багато в чому визначає весь її подальший життєвий шлях. Уявіть події через 10 років і дайте відповіді на запитання: - Чи задоволений я обраною професією? - Чи високий мій статус у професійній групі? - Чи добре мені живеться? - Які мої плани на майбутнє? Домашнє завдання 5. Самостійна робота Якими рисами має володіти вчитель, щоб працювати з обдарованими дітьми? Форма проведення : індивідуальна робота Завдання для виконання: Опис завдання 1. Якими рисами має володіти вчитель, щоб працювати з обдарованими дітьми? 2. Створіть модель творчого вчителя Форма звітності до завдання: Завдання 2

Вчитель

ІІІ. Заключна частина тренінгового заняття Рефлексивний аналіз 6. Анкетування - Чи задоволені Ви як шкільний учитель своїми професійними знаннями? - Як часто виникають сумніви у правильності своїх педагогічних дій і вчинків? - З ким легше контактувати?  З учнями і їхніми батьками ( );  З колегами й адміністрацією ( );  Зі своїми дітьми ( );  З малознайомими людьми ( ). У дужках вказати цифрою черговість контакту з людьми . - Чого ви навчилися під час тренінгу? Які питання хочете обговорити? - Чи задоволені Ви як шкільний учитель своїми професійними знаннями? - Як часто виникають сумніви у правильності своїх педагогічних дій і вчинків? - З ким легше контактувати?  З учнями і їхніми батьками ( );  З колегами й адміністрацією ( );  Зі своїми дітьми ( );  З малознайомими людьми ( ). У дужках вказати цифрою черговість контакту з людьми . - Чого ви навчилися під час тренінгу? Які питання хочете обговорити? Побажання і прощання 7. Вправа ―Аплодисменти по колу‖. Інструкція. ―Ми добре працювали сьогодні, і мені хочеться запропонувати вам гру, під час якої аплодисменти спочатку лунають тихенько, а потім стають все гучнішими і гучнішими‖. Ведучий починає плескати в долоні, дивлячись і поступово наближаючись до одного з учасників групи. Потім цей учасник вибирає з групи наступного, якому вони аплодують вже вдвох. Третій вибирає четвертого і т.д. Останньому учаснику аплодує вже вся група. Теоретичний матеріал до теми 1 Основні поняття  Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють її від інших людей.  Задатки – природжені анатомо-фізіологічні особливості організму (особливості будови мозку, органів чуттів і руху, властивості ЦНС), це тільки можливості і передумови розвитку здібностей.

 Здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності і не зводиться тільки до знань, умінь і навичок.  Рівні здібностей: обдарованість, талант, геніальність  Талановитість - вищий ступінь спеціальної обдарованості дитини.  Геніальність - найвищий ступінь обдарованості, прояву творчих сил людини.  Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення. Творчість є родовою властивістю людини і людства в цілому, однак у різні історичні епохи вони реалізуються різною мірою. Суспільство створює певні об'єктивні умови для творчих проявів особистості, яка є тією структурною одиницею суспільства, що здатна до творчого перетворення світу. Саме на особистісному рівні формуються і реалізуються дійсні людські можливості, з яких у кінцевому підсумку складаються можливості суспільства. Дослідженням сутності творчості, умов її розвитку та інших аспектів займались і займаються різні науки, в тому числі філософія, психологія та педагогіка. Платон, наприклад, відносив до творчості все, створене людиною: "...Усе, що викликає перехід з небуття у буття-творчість...". Такий підхід до творчості був характерний і для античної педагогіки в її кращих зразках. Якщо в античній філософії і педагогіці творчість розуміється як відкриття нового, а новизна присутня в усьому, створеному людиною, то "новизна" в інтерпретації І. Канта є чимось рідкісним і вражаючим у таємниці. "Новизна стає тут джерелом і засобом пожвавлення уваги. Творчість усе більше суб'єктивується і з універсальної перетворюється у часткову здібність людини". Б.Спіноза пов'язує творчість безпосередньо з діяльністю людини і переконаний, що вона є сутнісною характеристикою буття. Як перехід від старої дійсності до нової під дією продуктивної активності творчого "Я" творчість визначає І.Г.Фіхте. Визначенням і осмисленням сутності творчості займалися також такі філософи Ф.Г.Шеллінг, Г.В.Ф.Гегель, Л.Фейєрбах та інші. Сьогодні у науковій літературі творчість визначається як діяльність, кінцевим результатом якої є створення якісно іншого, що вирізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю (при цьому зазначається, що творчість специфічна для людини, тобто завжди передбачає творця суб'єкта творчої діяльності). Так В.Цапок, досліджуючи філософські аспекти творчості, стверджує, що творчість сприяє розвитку особистості, її самореалізації в процесі створення матеріальних і духовних цінностей. А.Спіркін зазначає, що цей феномен можна визначити як мислення й практичну діяльність, результатом яких є створення оригінальних, неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження та перетворення матеріального світу або духовної культури .

Болгарський філософ Г. Гиргинов розглядає творчість двох рівнів: перший її рівень притаманний людському мисленню і людській практиці, а другий пов'язаний із винахідництвом, науковою творчістю тощо. Заперечуючи матеріалістичне визначення творчості як процесу (часто колективного), християнська філософія стверджує, що творчість має не колективний (загальний), а індивідуально-особистісний характер. Так, М.Бердяєв наголошував, що творчість людини є не її вимогою, а дарунком Бога, її (людини) правом і обов'язком. Із цього випливає, що до творчості здатна кожна людина, життя якої наповнене елементарними формами праці. Дослідник Я.Г. Пономарьов, спираючись на праці С. Грузенберга, розглядає різні напрями теорії творчості: філософські, психологічні, інтуїтивні. Учений, аналізуючи різні її визначення, доходить висновку, що незважаючи на різноманітність уявлень про творчість, багато дослідників (А. Батюшков, В. Бехтерєв, П. Енгельмейєр, А. Матейко, В. Савич та ін.) вважають цю проблему комплексною. Він установив зв'язки творчості з психічними якостями особистості, проаналізував структуру її психологічного механізму та визначив цей феномен як "механізм розвитку", "взаємодію, що веде до розвитку". Із цього випливає, що в процесі творчості реалізуються творчі можливості особистості й здійснюється їх розвиток; що перебіг процесу творчості впливає на його результат, який виражається не тільки предметно, а й у зміні самого її об'єкта. Крім того, творчі можливості особистості реалізуються в процесі життя людини, у результаті її самоутвердження - через самовираження й саморозвиток (Л. Сохань, В. Тихонович, В. Шинкарук, О. Феоктистова). При цьому під творчим самовираженням розуміють здатність людини будувати свій внутрішній світ, своє світовідчуття, самого себе в цьому світі. Предметом життєтворчості виступає сам суб'єкт діяльності, який ставить перед собою мету й добивається її здійснення. С. Рубінштейн, підкреслюючи суспільну значущість процесу творчості, відзначав її як діяльність у створенні нового, оригінального, що входить не тільки в історію розвитку творця, айв історію розвитку науки, мистецтва тощо. Визначаючи виняткову значущість творчого розвитку особистості, Л. Виготський писав, що творчість - це діяльність людини, спрямована на створення нового: чи то речей зовнішнього світу, чи умовиводів або почуттів, властивих самій людині. Отже, проаналізувавши цілий ряд філософської та психолого-педагогічної літератури, ми дійшли такого висновку: творчість - це діяльність, яка породжує щось нове, раніше не відоме на основі осмислення вже нагромадженого досвіду та формування нових комбінацій знань, умінь, продуктів. Найголовнішою проблемою при вивченні творчості є проблема носія творчого початку, особистості, яка творить. Визначенню поняття творчої особистості у філософській, педагогічній та психологічній літературі приділяється багато уваги (Б.Г. Ананьєв, В.І. Андрєєв, Ю.К. Бабанський, С.М. Бондаренко, Р.М. Грановська, В.А. Кан-Калик, Я.О. Пономарьов, Н.Ф. Тализіна, В.А. Цапок та інші). Творчу особистість визначають як особистість, межі творчості якої охоплюють дії від нестандартного розв'язку простого завдання до нової реалізації унікальних 18

потенцій індивіда в певній галузі, як Людину, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, умінням бачити далі того, що бачать його сучасники і що бачили його попередники. Вона повинна володіти мужністю для того, щоб піти проти течії і зруйнувати те, чому вірить сьогодні більшість. Психологічний словник визначає, що творча особистість виникає лише внаслідок наявності у неї "..здібностей, мотивів, знань і вмінь, завдяки яким створюється продукт, який відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю". Серед характерологічних особливостей творчої особистості виділяють: відхилення від шаблону; оригінальність; ініціативність; наполегливість; високу самоорганізацію; працездатність. Особливості мотивації діяльності полягають у тому, що творча особистість знаходить задоволення не стільки у досягненні мети творчості, скільки у самому процесі. Найспецифічнішою рисою творця вбачається несамовитий потяг до творчої діяльності. Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який уміє відкинути звичайне, шаблонне... Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою дослідники вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання. Деякі дослідники не дають прямого визначення творчої особистості, а розглядають певні специфічні її риси (інтелектуальні, характерологічні, особливості мотиваційної сфери тощо) і визначають творчу особистість як таку, якій ці риси в тій чи іншій мірі притаманні. Крім. того, ряд дослідників (Л.Б. Єрмолаєва-Томіна, В.Н. Козленко, Н.Ю. Посталюк та інші) поняття творчої особистості розглядають через поняття творчого стилю діяльності або творчої активності. Таким чином, ми бачимо, що визначення творчої особистості характеризується великим розмаїттям. У роботах В.І. Андрєєва, на наш погляд, дається інтерактивний підхід до визначення творчої особистості у плані можливостей практичної педагогічної оцінки та самооцінки рівня її сформованості. Учений подає також одну з найкращих і найбільш універсальних класифікацій творчих особистостей. Теоретик-логік характеризується здатністю до широкого узагальнення, класифікації та систематизації інформації. Люди цього типу чітко планують свою роботу, для них характерна висока обізнаність та інтуїція.

Теоретик-інтуїтивіст — це тип творчої особистості, для якої характерна здатність генерувати нові, оригінальні ідеї, фантазії, творча уява. Творці цього типу — це великі винахідники, автори нових концепцій, шкіл і напрямів. Практик - це тип творчої особистості, який завжди прагне до експериментальної перевірки своїх нових гіпотез. Організатор володіє високим рівнем здібностей щодо організації колективу для розробки і виконання нових завдань. Під керівництвом таких людей створюються наукові школи і творчі групи. Ініціатор - це тип творчої особистості, для якої характерні ініціатива і натхнення, особливо на початкових етапах розв'язання нових творчих завдань. Швидкість досягнення певного рівня творчих результатів не є рівномірною і цілком залежить від індивідуальних психофізіологічних особливостей конкретної особистості, умов творчої діяльності, соціального оточення. Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, її осмислення дозволяють нам запропонувати наступний підхід до визначення творчої особистості. Творча особистість — це креативна особистість (особистість, що має внутрішні передумови творчої активності), яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють дослідженню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Н.С. Лейтес виділяє три категорії здібних дітей: 1. Ранній прояв інтелекту (мають прискорений темп навчання, рано починають писати і читати, потім захоплюються якоюсь однією галуззю знань і далеко просуваються в ній. Можливі зміни у захопленнях. Але постійним залишається потяг до розумового навантаження). 2. Яскравий прояв здібностей до окремих видів діяльності і предметів. 3. Потенційні ознаки обдарованості (діти не випереджають однолітків за загальним розвитком. Але відрізняються оригінальними судженнями). Існує два рівні здібностей: 1. Репродуктивний – учні швидко засвоюють знання, уміння, навички, опановують певний вид діяльності за зразком. 2. Творчий – учні за допомогою самостійної діяльності опановують прийоми пошукової творчої діяльності. За якістю здібності поділяються на математичні, технічні, художні, літературні, музичні, організаторські, спортивні тощо. За широтою здібності поділяються на загальні і спеціальні. Спеціальні: музичний слух, музична пам’ять і почуття ритму в музиканта, педагога; тактовність у вчителя. Загальні: спостережливість, розподіл уваги, критичність, хороша зорова пам’ять, творча уява, аналітико-синтетичні здібності, які є важливими у багатьох видах і напрямках діяльності. Поєднання багатьох здібностей, необхідних для успішного виконання діяльності, називається обдарованістю.

За визначенням Н.С. Лейтеса, ОБДАРОВАНІСТЬ – це здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності. Перелік тлумачень «обдарованості» можна знайти в додатку 1. Види обдарованості Якісний аспект Кількісний аспект (специфіка психологічних (рівень прояву психологічних можливостей дитини і особливості їх можливостей дитини) прояву)

Види діяльності і сфери психіки, які їх забезпечують Практична Ремесла Спорт Організаційна обдарованість

Пізнавальна Інтелектуальна (гострота мислення, допитливість, легкість навчання,практична кмітливість) Академічна (найбільше розвинуті здібності до окремих предметів)

Художньоестетична Хореографічна Сценічна Літературнопоетична Музична Художня

Комунікатив на Лідерська Аттрактивна

Духовноціннісна Обдарованість у створенні духовних цінностей і смислів. Служіння людям

Критерії обдарованості подані в додатку 2. Таким чином, якщо вчитель ставить за мету розвиток потенційних творчих можливостей дитини, формування її як творчої особистості, він повинен оволодіти тими формами, методами і засобами педагогічної діяльності, які забезпечують розвиток креативних рис особистості, а також тих додаткових мотивів, особистісних якостей, здібностей, які сприяють успішній творчій діяльності. Для цього і сам учитель повинен бути творчим, бо як добро виховує добро, так і творчість розвивається через творчість. Тому на наступному занятті ми розглянемо, що розуміється під поняттям "педагогічна творчість" і яку роль відіграє у ній творчий педагог.

ТЕМА 2. РОБОТА ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ Мета теми 2. Формування професійних компетенцій вчителів світової літератури організації роботи з обдарованими дітьми.

для

Завдання теми 2:  Систематизувати знання щодо: o роботи з обдарованими дітьми;  Сформувати вміння (навички): o працювати з обдарованими дітьми;  Розвинути установки до: o аналізу ; o саморозвитку; o комунікативності . Очікувані навчальні результати теми 2:  Знання: o роботи з обдарованими дітьми;  вміння: o організовувати роботу з обдарованими дітьми;  установки до: o аналізу; o саморозвитку; o комунікативності. Матеріали для обов’язкового вивчення: 1. Теоретичний матеріал до теми 2. Додаткові матеріали для вивчення: 1. Тест визначення ступеня сформованості творчих здібностей (додаток 4). 2. Анкета визначення здібностей учнів (за методикою американських вчених Хаана і Кафа) (додаток 5). 3. Опитувальник (Динаміка розвитку основних інтелектуальних та творчих здібностей ваших учнів) (додаток 6). 4. Тест «Не прогав вундеркінда» (додаток 7). ЗМІСТ І. Вступна частина тренінгового заняття Створення комфортної психологічної обстановки (заняття проходить за круглим столом, розпочинається привітання 1. Вправа «Привітання». Усміхніться сусіду праворуч і сусіду ліворуч. 22

Дружелюбно штовхніть плечем сусіда праворуч і сусіда ліворуч. Потисніть руку сусіду праворуч і сусіду ліворуч. Посміхніться тому, хто сидить навпроти вас. Вивчення та аналіз очікувань від тренінгового заняття 2. Вправа «Очікування» (учасникам пропонується сказати у 2-3 фразах, що кожен очікує від тренінгу) Мультимедійна презентація «Мета та завдання тренінгового заняття» Прийняття правил групової роботи ІІ. Основна частина тренінгового заняття Змістовно-смисловий компонент 1. Лекція Метод навчання: лекція-презентація Діагностичний компонент 2. Семінарське заняття Основні складові виявлення обдарованих дітей Метод навчання: робота в малих групах, колективне обговорення, індивідуальна робота Питання для обговорення: 1. Створіть модель виявлення обдарованих дітей 2. Створіть портрет обдарованої дитини Форма звітності до завдання: Завдання 1 Модель виявлення обдарованих дітей Система комплексної оцінки Мета: мати різносторонню характеристику диференційованих компонентів когнітивних і діяльнісно-творчих особливостей учнів. Вчителі Мета: ------Види роботи: -------

Батьки Мета: ------Види роботи: -------

Психолог Мета: ------Види роботи: -------

Результат: --------Завдання 2 Плакат із зображенням сонця, кількість променів відповідає кількості учасників. Кожен бере в руки маркер, проговорює і на променях записує рису обдарованої дитини. Таким чином створюється загальний портрет ОД. 23

ОД

Корекційно-розвивальний компонент 3. Практичне заняття Творчий вчитель і обдарований учень Метод навчання: робота у групах, індивідуальна робота Завдання для виконання: 1. Обговорити у групах питання: Нездібних дітей не існує. Для розвитку здібностей потрібна посильна діяльність. Обдаровані діти – тільки ті діти, які мають високий рівень інтелекту. Обдарованість у спорті заважає інтелектуальному розвитку. 2. Труднощі і проблеми обдарованих дітей. 3. Якими рисами має володіти вчитель, щоб працювати з обдарованими дітьми? 4. Створіть модель творчого вчителя Форма звітності до завдання Завдання 1: Кожен член групи висловлює свою думку позначкою «згоден – не згоден» ЗГОДЕН ___________________________________________НЕ ЗГОДЕН Презентація результатів обговорення Завдання 2: Кожен учасник отримує стікер. На плакат із зображенням підлітка учасники прикріплюють стікери у вигляді із своїми думками щодо труднощів і проблем обдарованих дітей. Орієнтовні відповіді учасників: 24

Ворожість до школи – нудно і не цікаво. Ігрові інтереси – захоплення складними іграми ізолює їх від ровесників, через що вони усамітнюються і замикаються в собі. 3. Заглиблення у філософські проблеми. 4. Соціальний досвід не відповідає інтелектуальному розвитку: з ровесниками – інтелект вищий, аз старшими – не мають достатнього соціального одосвіду. 5. Прагнення до досконалості є внутрішньою потребою, звідси відчуття незадоволеності і занижена самооцінка. 6. Не сприйняття стандартних форм. 7. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком (прагнення до спілкування з дітьми старшого віку, прагнення стати серед них лідером і труднощі, що виникають у зв’язку з цим). 8. Нереалістична, завищена мета. 9. Потреба в увазі дорослих (через прагнення до пізнання часто монополізують увагу вчителя, батьків та інших дорослих). 10. Нетерпимість до оточення, рівень інтелекту якого значно нижчий. Висновок: Обкладеному такими «колючками» складно живеться у світі. Завдання 3 Кожному роздаються «долоньки», на пальцях яких необхідно написати риси. Проговорюючи, закріплюють їх навколо «Сонця» з 2 завдання семінарського заняття. 1. 2.

Орієнтовний перелік основних рис вчителя Вчитель має: 1. Бути доброзичливим і чуйним. 2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 4. Мати широке коло інтересів. 5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 7. Володіти почуттям гумору. 8. Мати живий та активний характер. 9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання. 10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 12. Володіти емоційною стабільністю. 13. Уміти переконувати. 14. Мати схильність до самоаналізу. 25

Завдання 4

Вчитель

Домашнє завдання 5. Самостійна робота Основні напрями роботи з обдарованими дітьми (з досвіду роботи) Форма проведення : індивідуальна робота Завдання для виконання: Опис завдання 1. Подати основні напрями роботи з обдарованими дітьми, використовуючи власний досвід. ІІІ. Заключна частина тренінгового заняття Рефлексивний аналіз - Чого ви навчилися під час тренінгу? Які питання хочете обговорити? - Вам шкода часу, який ви потратили на тренінг? Побажання і прощання 6. Вправа ―Аплодисменти по колу‖. Інструкція. ―Ми добре працювали сьогодні, і мені хочеться запропонувати вам гру, під час якої аплодисменти спочатку лунають тихенько, а потім стають все гучнішими і гучнішими‖. Ведучий починає плескати в долоні, дивлячись і поступово наближаючись до одного з учасників групи. Потім цей учасник вибирає з групи наступного, якому вони аплодують вже вдвох. Третій вибирає четвертого і т.д. Останньому учаснику аплодує вже вся група. Теоретичний матеріал до теми 2 Основні поняття  Педагогіка творчості - це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчально-виховному процесі  Креативність сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості. 26

 Творчий учитель - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів. У сучасній психолого-педагогічній літературі поняття педагогічної творчості трактується по-різному. В.І. Андрєєв розглядає поняття педагогіки творчості як "науки про педагогічну систему двох діалектично зумовлених видів людської діяльності: педагогічного виховання та самовиховання особистості в різних видах творчої діяльності і спілкування з метою всебічного та гармонійного розвитку творчих здібностей як окремої особистості, так і творчих колективів". В.С. Шубинський визначає педагогіку творчості як особливу галузь педагогічної науки, яка займається виявленням закономірностей формування творчої особистості. Л.І. Рувинський дає визначення педагогічній творчості як пошуку вчителем нових рішень, постановки нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності. Проблемою визначення педагогічної творчості займалися також М.М. Поташник, В.А. Кан-Калик і М.Д. Нікандров. Педагогічний словник визначає педагогічну творчість як оригінальне та високоефективне вирішення вчителем навчально-виховних завдань, збагачення теорії та практики виховання й навчання. Таким чином, мета педагогічної творчості вчителя полягає у створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для розвитку потенційних можливостей кожного учня в навчально-виховному процесі. Ефективність розвитку дитини значною мірою визначатиметься освітнім середовищем, скоординованою діяльністю всіх суб'єктів, причетних до її виховання. Отже, педагогічна творчість учителя - це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчально-виховному процесі для якої притаманні: виникнення протиріччя, проблемної ситуації; наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості; об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату; соціальна та особиста вага і прогресивність (педагогічна творчість учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості); діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як дитини, так і самого вчителя зовнішнього і внутрішнього саморуху особистості (виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток тощо).

Специфіка педагогічної творчості вчителя розглянута в роботах В.І. Загвязинського, В.А. Кан-Калика, Н.В. Кичук, Л.М. Лузіної, М.Д. Нікандрова, М.М. Поташниката інших. У результаті аналізу наукових праць вище перелічених дослідників, виділяємо такі специфічні риси педагогічної творчості вчителя: співтворчий характер щодо суб'єкта-об'єкта педагогічної діяльності; можливість суб'єктивної новизни й оригінальності процесу і результату; обмеженість творчої діяльності педагога часом; вплив на педагогічну творчість учителя багатьох факторів, які важко передбачити. Відповідно до специфіки педагогічної творчості формується і творча особистість учителя. Проблеми, пов'язані з цим питанням були розглянуті в роботах багатьох авторів, а саме Ю.П. Азарова, Ю.К. Бабанського, І.А. Зязюна, В.А. Кан-Калика, Н.В. Кичук, Л.М. Лузіної, М.Д. Нікандрова, М.М. Поташника, Р.Х. Шакурова та інших. Визначаючи творчість як об'єктивну рису педагогічної діяльності вчителя, Л.М. Лузіна підтвердила, що формування творчої індивідуальності вчителя означає вироблення у нього особливого ставлення до професійної діяльності як способу життя. В.А. Кан-Калик і М.Д. Нікандров виділяють основні умови перетворення діяльності вчителя у творчу: усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічноїдіяльності, її мети; сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об'єкт і суб'єкт виховання); усвідомлення власної творчої індивідуальності. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури ми визначили найважливіші риси педагогічної креативності вчителя: високий рівень соціальної і моральної свідомості; пошуково-проблемний стиль мислення; розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо); проблемне бачення; творча фантазія, розвинена уява; специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм); специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці); комунікативні здібності; здатність до самоуправління; високий рівень загальної культури.

Перелік найважливіших рис педагогічної креативності вчителя не є усталеним. Проблема формування творчої особистості вчителя, розвитку його педагогічної креативності сьогодні повною мірою не вирішена. Аналіз психолого-педагогічної літератури приводить до висновку, що рівень творчої діяльності вчителя, визначається, як правило, залежно від того чи іншого конкретного напряму його педагогічної діяльності. Так, наприклад, І.П. Раченко визначає рівні творчої діяльності учителя, щодо його вміння організовувати свою працю. М.М. Поташник виділяє їх щодо підготовки педагога до уроку чи позаурочного заходу. В.А. Кан-Калик визначає творчі рівні діяльності вчителя щодо вміння керувати засвоєнням знань через взаємодію з учнівським колективом. Для визначення рівня творчої діяльності вчителя треба розглядати різні напрями його педагогічної діяльності. Ми розділяємо точку зору В.І. Андрєєва щодо визначення п'яти підсистем у творчій педагогічний діяльності. 1. Дидактична підсистема характеризує ступінь володіння вчителем змістом навчального матеріалу, формами, методами, засобами ефективної організації навчальної творчої діяльності учнів; 2. Виховна підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність учителя із забезпечення психолого-педагогічних умов для формування кожного учня як особистості через активну життєву діяльність вихованців, їх творчий розвиток, самореалізацію своїх потенційних можливостей у різних видах діяльності; 3. Організаційно-управлінська підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність учителя з розвитку здатності до самоуправління і комунікації; 4. Підсистема самовдосконалення характеризує творчу педагогічну діяльність учителя з підвищення своєї професійної та загальної культури, із самовиховання і саморозвитку професійно-значущих якостей, педагогічної колективності, створення своєї творчої лабораторії; 5. Громадсько-педагогічна підсистема характеризує професійний, громадський та особистісний рейтинг учителя. У цих підсистемах різні вчителі можуть перебувати на різних творчих рівнях: Репродуктивний передбачає, що вчитель працюючи на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду, відбирає ті, які найбільше відповідають конкретним умовам його праці, індивідуально-психологічним особливостям учнів. Раціоналізаторський передбачає, що вчитель на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує її; Конструкторський передбачає таку діяльність учителя, у якій на основі свого досвіду, знань психолого-педагогічних особливостей учнівського колективу, використовуючи існуючі методики, учитель конструює свій варіант вирішення педагогічної проблеми; Новаторський передбачає вирішення педагогічної проблеми на принципово нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою результативністю. Отже, творчий учитель - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані 29

мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів. Творчість є необхідною складовою праці вчителя. Без неї неможливий педагогічний процес. Специфічна за своєю суттю творчість педагога має багато спільного не тільки з художнім, але й із науковим. Учитель дає науковим фактам, гіпотезам, теоріям якби нове життя, відкриваючи їм шляхи до розуму і серця своїх учнів. Творчість - необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку і розкриття як особистості. Творчість, розвиваючи здібності, формує педагогічну талановитість учителя. ВИЯВЛЕННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ Виявлення, розпізнавання великих можливостей розвитку дитини в майбутньому є важливою проблемою педагогічних працівників. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення. Зокрема: "Анкета з визначення здібностей учнів" за методикою американських вчених Хаана і Кафа. Дана анкета допоможе визначити на основі співставлення з інтересами однолітків особливості спрямованості характеру даної особистості. Методика "Неіснуюча тварина" допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан. Методика "Віддалені асоціації" невербальна модифікація тесту А. Медніка виявить оригінальність і гнучкість мислення, уміння перекомбінувати дані елементи в нові комбінації. Методика "Прогресивні матриці Равена" допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь. Тест "Не проґав вундеркінда!" допоможе батькам виявити та розвинути приховані здібності та задатки дитини. Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей. Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості дитини. Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту. Методика "Особливості творчої уяви" (В.Ф.Маценко) допоможе виявити рівень словесно-логічного мислення.

ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА УРОЦІ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ УЧНІВ

(Орієнтовна) 1. Загальні відомості про урок (тема, мета, завдання, роль, місце в системі тощо). 2. Виявлення рівня розвитку мислення на уроці.

№п/п 1.

Рівні мислення Активне мислення Самостійне мислення

Що робить учитель

Що робить учень

Ставить проблему, розв'язує

формує, Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал Сам відкриває незнайоме, Ставить проблему, може проводить довеональні формулювати її та пропонує способи застосування, учням самостійно розв'язувати оригінальні способи розв'язання Загальна організація Формує проблему, коригування, контроль, вміле самостійно розв'язує, керівництво. опрацьовує навчальний Зауваження: кожний наступний матеріал за підручником, рівень включає попередній конспектом

Творче мислення

Репродуктивне Пояснює, закріплює мислення

Запам'ятовує, репродукує

ТЕМА 3. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мета теми 3. Формування професійних компетенцій вчителів світової забезпечення ефективної роботи з обдарованими дітьми.

літератури

для

Завдання теми 3:  Систематизувати знання щодо: o використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми.  Сформувати вміння (навички): o використовувати різні форми і методи у роботі з обдарованими дітьми.  Розвинути установки до: o аналізу ; o саморозвитку; o комунікативності . Очікувані навчальні результати теми 3:  Знання: o використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми.  вміння: o використовувати різні форми і методи у роботі з обдарованими дітьми.  установки до: o аналізу; o саморозвитку; o комунікативності. Матеріали для обов’язкового вивчення: 1. Теоретичний матеріал до теми 3. Додаткові матеріали для вивчення: 1. Методи та технології інтерактивного навчання (додаток 8). 2. Класифікація методів навчання (додаток 9). 3. Система завдань з використання різних видів мистецтва на уроках світової літератури (додаток 10). 4. Тест «Перевірте свої педагогічні здібності» (додаток 11).

ЗМІСТ І. Вступна частина тренінгового заняття Створення комфортної психологічної обстановки (заняття проходить за круглим столом, розпочинається привітання) 5. Вправа «Привітання» Зверніться до сусіда ліворуч по імені, привітайтеся і висловіть комплімент. Вивчення та аналіз очікувань від тренінгового заняття 2. Вправа «Очікування» (учасникам пропонується сказати у 2-3 фразах, що кожен очікує від тренінгу) Мультимедійна презентація «Мета та завдання тренінгового заняття» Прийняття правил групової роботи ІІ. Основна частина тренінгового заняття Корекційно-розвивальний компонент 1. Практичне заняття Основні напрями роботи з обдарованими дітьми (з досвіду роботи) Форма проведення : індивідуальна робота, робота в групах Завдання для виконання: Подати основні напрями роботи з обдарованими дітьми, використовуючи власний досвід Форма звітності до завдання Завдання 1: Обговорення у групах і на плакаті записи основних напрямків роботи з обдарованими дітьми, презентація плакатів кожною групою. Орієнтовний перелік основних напрямків роботи з обдарованими дітьми: 1. Створення комісії з організації роботи з обдарованими дітьми. 2. Проведення анкетування. 3. Складання розкладу роботи з обдарованими дітьми та його затвердження директором. 4. Організація конкурсів для обдарованих дітей. 5. Диференційована робота на уроці. 6. Позакласна робота з обдарованими учнями. 7. Вивчення умов праці з дітьми вдома. 8. Участь обдарованих дітей в олімпіадах. 9. Стимулювання обдарованих дітей. 10.Виставка робіт обдарованих дітей. 2. Змістовно-смисловий компонент 2. Лекція Метод навчання: лекція-презентація 33

Діагностичний компонент 3. Семінарське заняття Використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми Метод навчання: робота в малих групах, колективне обговорення, індивідуальна робота Питання для обговорення: 1. Що таке методи і прийоми навчання? Їх взаємозв’язок. 2. Класифікувати методи навчання, які використовуються у вашій роботі і сприяють розвитку творчих здібностей учнів. 3. Перевірте свої педагогічні здібності за допомогою тесту. Форма звітності до завдання: Завдання 1 Метод Прийом (визначення поняття) (визначення поняття)

Завдання 2 Подискутувати з приводу даного питання, вибрати з кожної групи учасників найрезультативніші форми роботи з учнями і на дошці крейдою робляться записи підсумкових висловлювань. Під час обговорення учасники отримують роздатковий матеріал «Класифікація методів навчання», який використовують у роботі. Завдання 3 Кожному роздаються аркуші з тестовими завданнями. Домашнє завдання 5. Самостійна робота Складання циклограми роботи з обдарованими дітьми (річна) Форма проведення : індивідуальна робота Завдання для виконання: Опис завдання 1. Скласти циклограму роботи з обдарованими дітьми і використовувати у своїй педагогічній роботі.

Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень-червень ІІІ. Заключна частина тренінгового заняття Рефлексивний аналіз - "Що дав мені тренінг?"; - "Які труднощі виникли при виконанні завдань?"; - "Що допомагало роботі групи? Що заважало?"; - " Чому ви так вважаєте?".  Анкетне опитування: "Оцінка ефективності тренінгової програми". Оцініть, в якій мірі виправдалися ваші очікування від тренінгу (від 1 до 100%). Оцініть ефективність тренінгу (від 1 до 5 балів). Ваші побажання щодо вдосконалення змісту тренінгу; Ваші побажання щодо вдосконалення форми тренінгу; Ваші побажання щодо вдосконалення роботи тренера. Побажання і прощання 6. Вправа ―Аплодисменти по колу‖. Інструкція. ―Ми добре працювали сьогодні, і мені хочеться запропонувати вам гру, під час якої аплодисменти спочатку лунають тихенько, а потім стають все гучнішими і гучнішими‖. Ведучий починає плескати в долоні, дивлячись і поступово наближаючись до одного з учасників групи. Потім цей учасник вибирає з групи наступного, якому вони аплодують вже вдвох. Третій вибирає четвертого і т.д. Останньому учаснику аплодує вже вся група. Теоретичний матеріал до теми 3. Основні поняття  Форма організації навчального процесу - «латинське слово «форма» означає зовнішній вигляд, зовнішній обрис. Отже, форма навчання як дидактична категорія позначає зовнішню сторону організації навчального процесу, що позв'язана з кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення». На думку І. М. Чередова, форма організації навчання - це особлива конструкція ланки або сукупності ланок навчального процесу.  Метод навчання - (від грец. metodos - шлях до чого-небудь) це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, 35

озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.  Прийом навчання - це елемент методу. Елементи методів не є сумою окремих частин цілого, а системою, що об'єднана логікою дидактичного завдання. Якщо метод є способом діяльності, що охоплює весь шлях її протікання, то прийом - це окремий крок, дія в реалізації методу. Необхідно розрізняти прийоми розумової діяльності (логічні прийоми) - виділення головного, аналогія, конкретизація, порівняння та ін., а також прийоми навчальної роботи - розв'язування задач, прикладів, граматичний розбір тощо. Логічні прийоми є однаковими в різних методах. Тільки системне поєднання прийомів утворює певний метод навчання, тому важливою є послідовність їх застосування. Одні і ті ж самі прийоми можуть входити в різні методи навчання, але в поєднанні з іншими прийомами вони утворюють зовсім інший метод навчання. Наприклад, прийом запам'ятовування має місце як в репродуктивних, так і в проблемнопошукових методах навчання. Але, якщо в першій групі методів він домінує, то в другій - є допоміжним, бо сприяє запам'ятовуванню основних результатів проблемних міркувань. Окрім цього слід пам'ятати, що метод може стати прийомом, а прийом - методом. Коли прийом починає виконувати основне навчальне навантаження (допомагає розкрити суть того чи іншого питання), він стає методом. Наприклад, корегування відповідей учнів (як прийом) під час проведення бесіди може трансформуватися у дискусійну площину. За такої умови цей прийом може стати самостійним методом навчання (дискусія). Важливо підкреслити, що діалектика переходу методу в прийом чи навпаки обумовлена логікою процесу навчання, наявністю суперечливих аспектів між метою і засобами її досягнення, різними елементами пізнавальної діяльності. Відомо, що людина народжується двічі – фізично і духовно, і біля духовної колиски дитини часто стоїть духовний наставник – учитель. Місія учителя від Бога – долати хаос світлом власного серця, творити гармонію через усвідомлення істини, краси, добра засобами благодатного слова, бо йому належить найкраща посада, вище якої нічого не може бути під сонцем. Учитель повинен бути златоустом, володіти живим словом не лише з метою інформування, переконання, спонукання, але й звеличення душі, прищеплення їй високих моральних якостей і духовних цінностей. Учитель повинен бути інтелігентом, інтелектуалом, адвокатом дитини, філософом, оратором, наставником, творцем. Здобути посаду учителя неважко, бути достойним учителем – це тернистий шлях, якому не має кінця, це дар, який треба заслужити важкою працею серця, розуму, душі. Роботу учителя – словесника можна охарактеризувати словами К. Паустовського. Він писав про те, що кожна мить, кожне слово, кожна думка – це золоті крихти, які треба збирати десятиріччями, щоб потім перетворити у сплав і викувати з нього свою «золоту квітку». Роками вчитель йде до цього. Якими будуть його уроки – залежить від багатьох факторів: життєвого і методичного 36

досвіду педагога, рівня учнів. Але в одному можна бути переконаним – тільки творець може виховати творця. Тільки особистість, володіюча педагогічною майстерністю, сміливістю у виборі форм і методів роботи, здатна вплинути на формування духовного світу учнів. Обдаровані діти – особливі. Вони незвичайні і за характером, і за сприйняттям оточуючого. Тому необхідно виробляти цілісний підхід до таких дітей. Лише розуміння особистої несхожості обдарованої дитини , дає підставу виявляти і розвивати її творчий та інтелектуальний потенціал. Отже, необхідно знати психологію дитини. Обдарованість – це високий рівень творчого потенціалу, який виражається, перш за все, у високій пізнавальній та дослідницькій активності. Завдання вчителя – активізувати можливості обдарованих дітей, розкрити природу та психологічний механізм творчої дитини. Спілкуючись з такими дітьми, учитель має, в окремих випадках, перейти грань своєї особистої природи, мати великий досвід, спеціальні знання. Учитель повинен постійно знаходитись у пошуку ефективного механізму включення здібної дитини в структуру навчально-виховного процесу. Так як здібності дитини формуються під час оволодіння змістом матеріальної і духовної культури, науки, техніки, мистецтва в процесі навчання, то варто звернути увагу на найбільш загальні можливості, які треба розвивати: пізнавальні можливості і навички; володіння великим обсягом інформації; застосування засвоєного матеріалу на новому; встановлення причинно-наслідкових зв´язків; виявлення прихованих залежностей і зв´язків; вміння робити висновки; уміння інтегрувати і синтезувати інформацію; прагнення до розв´язання складних проблем; уміння розуміти складні ідеї, розрізняти тонкі відмінності; використання альтернативних шляхів пошуку інформації; здатність аналізувати ситуації; уміння оцінювати як сам процес так і його результат; уміння передбачати наслідки; уміння міркувати, будувати гіпотезу; застосування ідей на практиці, здатність до перетворень; критичність мислення, допитливість. Для роботи з обдарованимиі здібними дітьми можна використати такі прийоми: 1. Найважчий перший крок. Його суть полягає в тому, що учням дозволяється розв´язувати з усього переліку завдань декілька (три-чотири) найважчих. Якщо вправи виконано правильно, то виставляється найвища оцінка і дозволяється час, що залишився, витратити на задоволення своїх потреб (заняттю тим видом діяльності, який для учня є цікавим, захоплюючим). 2. Ущільнення навчальної програми. 37

Обдаровані діти здатні засвоїти зміст навчальної програми за короткий термін. З огляду на це, їм дозволяється скорочення часу на вивчення певних тем курсу. Учитель визначає цей термін спираючись на можливості учнів у здійсненні тих операцій, які необхідно навчитись виконувати для успішного засвоєння курсу. Час, що звільняється, може бути витрачений на поглиблене вивчення предмета або перенесений на вивчення тієї теми дисципліни, яка дається важче. 3. Навчальні контракти. Більш досконалим прийомом організації ущільненого вивчення предмета є навчальні контракти. Їх технологія передбачає укладання угоди між учнем і учителем про зобов´язання, які бере на себе учень, у зв´язку з індивідуальним підходом до опанування матеріалу, і вчитель. Учитель передбачає форми звітності учня про виконану роботу, графік звітування і консультацій, обсяг робіт на той рівень, якого повинен досягти учень. Але перед переходом на таку форму роботи, учень має бути готовим працювати самостійно, отримати консультацію з приводу вимог, які висуваються перед ним, що звітуються на тому рівні, який обрано. 4. Таксономія мислення. Одним з видів мислення, який повинні опанувати обдаровані діти, є критичне. Показником його сформованості є вміння оцінювати об´єкт чи дію. Досягти значних результатів у цьому напрямі допомагає система амариканського вченого Б.Блума. згідно його системи розвиток мислення має відбуватися в навчальній діяльності у певній послідовності: від простих рівнів засвоєння знань до більш складних. Ієрархія рівнів мислення має вигляд: розпізнання __ знання __ розуміння __ аналіз __ синтез __оцінка. Для того, щоб учні могли скористатися такою моделлю розумової діяльності, перед переходом на таку систему учитель розтлумачує учневі зміст кожної операції та перелік тих дій, які він має виконати на кожному із зазначених рівнів. 5. Тренінг творчих здібностей. Цей прийом має на меті навчити учнів виконувати ті дії, з яких може складатися творча діяльність. Засвоєння операцій дозволить учням компетентно підходити до розв´язання творчих завдань. З метою створення системи полiхудожнього розвитку школярів потрiбно залучати їх до художньо-творчої дiяльностi. При цьому слід враховувати специфіку сприйняття кожним iз них того чи іншого виду мистецтва та індивiдуальнi уподобання й схильностi. Вiдомо ж, що молодшi школярi захоплюються малюванням, учням середнiх класiв цiкавiшi гра, театральне дiйство, старшокласники ж тяжiють до музики, включаючи класичну. Готуючи учнів до виконання різного роду творчих робіт, перш за все необхідно навчити бачити основну думку художнього тексту, на основі якого буде виконуватися письмова робота. Тому старшокласника пропонуються тексти різного змісту з конкретними завданнями: сформулювати основну думку, визначити елементи композиції в тексті, озаглавити його, скласти розгорнутий план. Доречно давати найрізноманітніші теми для творів розповідного характеру. Наприклад, написати про роль улюбленого твору мистецтва в житті учнів, батьків, 38

друзів. Учні повинні уміти сформулювати тезу, навести свої аргументи, що підтверджують або заперечують думку автора. Навчити роздумувати і передавати свої враження від прочитаного – головне у завданні словника. Даються такі види робіт: порівняти два уривка із творів на одну і ту ж тему. В якому більш вдало розкрита тема, які аргументи наводить автор, доводячи основну думку. Сформулювати коротко, що ще можна додати до складного. Написати роздум у формі листа, твору-есе, вірша тощо. В старших класах особлива увага приділяється виробленню практичних навичок публіцистичного стилю. На уроках аналізуються статті, а потім пропонується написати твір в жанрі портретного нарису чи опису за даним початком. Збагатити словниковий запас учнів, учити їх правильно, точно висловлювати свої думки – це головне завдання вчителя при підготовці при написанні твору. Досить ефективний вид роботи у формуванні в учнів творчих здібностей – переказ. Він якнайбільше відповідає сучасним вимогам, оскільки дає можливість організувати навчання зв’язному мовленню за типом діяльності. Школярі навчаються уважно слухати і сприймати текст, активно розвивається пам’ять, учні вчаться свідомо відбирати істотне. Уміння сприймати мовлення формується з умінням відтворювати сприйняте, тобто створювати усні й писемні висловлювання. Це перехідна форма роботи від переказу до власних творчих пошуків. Коли ж формуються творчі уміння? У процесі постійного навчання, у ході опрацювання конкретних мовних одиниць, спостережень над їх формою, семантикою. Важливе місце відводиться урокам, які об’єднують в собі аналітичну та мовленнєву роботу на текстовому матеріалі. Для розвитку мовлення учнів такій формі роботи відповідає переказ мініатюра (10-20 хвилин завершального етапу уроку). Тексти різних стилів, вивчений на уроці твір, з якого пропонується відтворити певний фрагмент, зміст переглянутого діа- чи кінофільму, усна розповідь про певні події. Текст можна зачитати, спроектувати на екрані, надрукувати і роздати учням. Удосконаливши цей вид роботи можна перейти до більш складних форм розвитку творчих здібностей. Творчу діяльність учнів можна організувати на таких уроках: - уроки риторики - театр одного актора; - уроки ерудиції - написання творів-есе, новел, етюдів, образків; уроки конференції, семінари, диспути постановка і вирішення проблемних питань з опорою на текст худ. твору, на факти з життєвих ситуацій; - уроки виразного читання - складання синонімічних рядів, проведення літературних лабораторних робіт; - уроки консультації - вміння зробити повідомлення, написати реферат, доповідь тощо;

уроки інтелектуальності ділової і рольової гри - написання цитатних характеристик героїв літ-них творів, театралізованих уроків, складання сценаріїв, інсценізація, моделювання ситуацій, захист підручника; - уроки розвитку образності й виразності мови і мовлення - написання творів-описів, роздумів, розповідей, складання міні-підручника, художньої книги; - уроки-калажі - художнє малювання портрета вітру, дощу, мрії, образу осені; - уроки-дослідження - наукова пошукова робота на задану темунаукова пошукова робота на задану тему; - уроки-діалоги - захист альтернативних думок з використанням цитат; уроки-спогади вивчення епістолярної та мемуарної спадщини письменника; - інші типи уроків - інші форми роботи. Можливості уроків зв’язного мовлення безмежні. Тому існують різні види робіт. Такі уроки можна проводити в усній або письмовій формі. Доцільніше – в письмовій. Наприклад, така письмова робота, як твір, поділяється на підвиди твір-опис: інтер’єра, природи за власними спостереженнями, роздум на дискусійну тему, на основі прочитаного художнього твору, твору-есе тощо, твір-нарис, співставлення. Робота із здібними та обдарованими дітьми дуже кропітка, але цікава. Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач, змісту і напрямків навчального процесу, зробити урок по-справжньому відкритим – і станеться диво: він перестане бути засобом технологічного огранювання дитини, а стане простором її живого, самостійного творчого розвитку. Здібні та обдаровані діти повинні стати предметом соціального зацікавлення науки. Такий цінний інтелектуальний капітал не може лежати не використаним чи розбазарюватись. Обдарованість – це не тільки подарунок долі для відібраних нею, а ще й випробування духу. -

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ДО ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ Форма проведення: Статус: Час проведення:

Тест до тренінгу очна обов’язковий 3-й день/ 1 година

Захист індивідуальної творчої роботи. Форма проведення: очна Статус: обов’язковий Час проведення: 3-й день/3 години

1. 2. 3. 4.

Орієнтовні напрями індивідуальних творчих робіт у формі комплексу навчально-методичних матеріалів Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності. Сутність і специфіка педагогічної творчості. Формування в дітей творчих здібностей. Основні напрямки роботи з обдарованими дітьми.

Вимоги до індивідуальних творчих робіт у формі комплексу навчально-методичних матеріалів Індивідуальна творча робота (завдання) у форматі комплексу навчальнометодичних матеріалів повинна включати обов’язкові елементи: Навчально-методичні матеріали відповідно до запропонованої теми; Додаткові інформаційні матеріали; Дидактичні навчальні матеріали. Термін здачі та захисту індивідуальної творчої роботи (завдання) 1. Слухач отримує завдання в кінці другого дня тренінгу. 2. Презентація завдання відбувається наприкінці третього дня тренінгу прилюдно та передбачає колективне обговорення та зворотний зв’язок мінігруп. 3. Час, який відводиться на презентацію, - 15 хвилин 4. Оцінювання роботи проводиться відповідно до категорії сертифікації та рейтингу, набраного за зворотним зв’язком.

Тестові завдання до тренінгу Запитання 1 (Бали 0,5) Чи правильним є твердження «Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення. Так Ні Запитання 2 (Бали 0,5) Кому належить вислів «Учитись важко, а учить ще важче, Але не мусиш зупинятись ти, Як дітям віддаси усе найкраще, То й сам сягнеш нової висоти». Т. Шевченку П. Сингаївському Л. Українці М.Сухомлинському Запитання 3 (Бали 1) З даного переліку визначте характеристики, притаманні творчим особистостям. відхилення від шаблону; навчаються заради власного задоволення; оригінальність; ініціативність; уважні до оточуючих; наполегливість; висока самоорганізація; працездатність; Запитання 4 (Бали 1) Розташуйте у правильному порядку рівні здібностей Геніальність Обдарованість Талант Запитання 5 (Бали 1) Установіть відповідність між типами творчих особистостей та їхніми характеристиками: Тип Неправильний варіант Правильний варіант Теоретик-логік - Це тип творчої особистості, для якої характерна здатність генерувати нові, оригінальні ідеї, фантазії, творча уява. Творці цього типу — це великі винахідники, автори нових концепцій, шкіл і напрямів володіє високим рівнем здібностей щодо організації Теоретикколективу для розробки і виконання нових завдань. Під інтуїтивіст керівництвом таких людей створюються наукові школи і творчі групи це тип творчої особистості, для якої характерні Практик ініціатива і натхнення, особливо на початкових етапах розв'язання нових творчих завдань це тип творчої особистості, який завжди прагне до Організатор експериментальної перевірки своїх нових гіпотез характеризується здатністю до широкого узагальнення, Ініціатор класифікації та систематизації інформації. Люди цього типу чітко планують свою роботу, для них характерна висока обізнаність та інтуїція Запитання 6 (Бали 1) Визначте відповідність між рівнями здібностей та їхніми характеристиками: Рівні здібностей Характеристика Репродуктивний

Варіанти учні за допомогою самостійної діяльності опановують прийоми пошукової творчої діяльності учні за допомогою самостійної діяльності

опановують прийоми пошукової творчої діяльності.

Творчий

Запитання 7 (Бали 0,5) Чи правильним є твердження «Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють її від інших людей. Так Ні Запитання 8 (Бали 1) Оберіть правильне твердження: Обдарованість – це здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності. Обдарованість – це сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості. Запитання 9 (Бали 1) Що таке «педагогіка творчості»?(можливо кілька варіантів) це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчальновиховному процесі пошук вчителем нових рішень, постановки нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності. сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості. Запитання 10 (Бали 1) З даного переліку оберіть найважливіші риси педагогічної креативності вчителя: високий рівень соціальної і моральної свідомості; пошуково-проблемний стиль мислення; розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо); проблемне бачення; творча фантазія, розвинена уява; специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм); специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці); комунікативні здібності; здатність до самоуправління; високий рівень загальної культури. Запитання 11 (Бали 1) Визначте відповідність між рівнями творчих вчителів та їхніми характеристиками Рівні Неправильне твердження Правильне твердження Репродуктивний передбачає, що вчитель на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує її; Раціоналізаторський

Конструкторський

Новаторський

передбачає вирішення педагогічної проблеми на принципово нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою результативністю передбачає, що вчитель працюючи на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду, відбирає ті, які найбільше відповідають конкретним умовам його праці, індивідуальнопсихологічним особливостям учнів. передбачає таку діяльність учителя,

у якій на основі свого досвіду, знань психолого-педагогічних особливостей учнівського колективу, використовуючи існуючі методики, учитель конструює свій варіант вирішення педагогічної проблеми;

Запитання 12 (Бали 0,5) Чи правильним є твердження «Творчий учитель - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності, відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психолого-педагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів. Так Ні Запитання 13 (Бали 1) З даного переліку оберіть риси педагогічної діяльності творчого вчителя: виникнення протиріччя, проблемної ситуації; наявність об'єктивних (соціальні, матеріальні) і суб'єктивних (знання, уміння, особистісні якості, мотивація, творчі здібності) умов для творчості; об'єктивна чи суб'єктивна новизна й оригінальність процесу та результату; соціальна та особиста вага і прогресивність (педагогічна творчість учителя робить певний внесок у розвиток суспільства та особистості); діалектична взаємозумовленість впливу на розвиток як дитини, так і самого вчителя зовнішнього і внутрішнього саморуху особистості (виховання й самовиховання, розвиток і саморозвиток тощо Запитання 14 (бали 1) Оберіть умови, за яких відбувається перетворення діяльності вчителя у творчу: усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічноїдіяльності, її мети; сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об'єкт і суб'єкт виховання); усвідомлення власної творчої індивідуальності. Запитання 15 (Бали 1) Визначте відповідність між рівнем мислення і тим, що робить вчитель на уроці для його розвитку. №п/п

Рівні мислення

Правильне твердження

Що робить учитель

Активне мислення

Загальна організація вміле керівництво

Самостійне мислення

Ставить проблему, формує, розв'язує

Творче мислення

Пояснює, закріплює

Репродуктивне мислення

Ставить проблему, може формулювати її та пропонує учням самостійно розв'язувати

коригування,

контроль,

Запитання 16 (Бали 1) Визначте відповідність між рівнем мислення і тим, що робить учень на уроці №п/п

Рівні мислення

Що робить учень

Активне мислення Запам'ятовує, репродукує

Самостійне мислення

Формує проблему, самостійно розв'язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником, конспектом

Творче мислення

Сам відкриває незнайоме, проводить довеональні способи застосування, оригінальні способи розв'язання

Репродуктивне мислення

Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал

Правильне твердження

Запитання 17 (Бали 0,5) Чи правильним є твердження «Форма організації навчального процесу - це особлива конструкція ланки або сукупності ланок навчального процессу» Так Ні Запитання 18 (Бали 1) Метод навчання – це: пошук вчителем нових рішень, постановки нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності. певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення. Запитання 19 (Бали 1) Розташуйте у правильному порядку рівні мислення: розпізнання __ розуміння __ аналіз __оцінка __ знання __ синтез. Запитання 20 (Бали 1) Визначте відповідність між типом уроку і його характеристикою. Типи уроків Неправильна характеристика Правильне твердження уроки риторики вивчення епістолярної та мемуарної спадщини письменника уроки ерудиції захист альтернативних думок з використанням цитат Уроки інтелектуальності ділової і наукова пошукова робота на задану рольової гри тему, наукова пошукова робота на задану тему уроки-калажі художнє малювання портрета вітру, дощу, мрії, образу осені уроки-дослідження написання цитатних характеристик героїв літ-них творів, театралізованих уроків, складання сценаріїв, інсценізація, моделювання ситуацій, захист підручника уроки-діалоги вміння зробити повідомлення, написати реферат, доповідь тощо уроки-спогади написання творів-есе, новел, етюдів, образків уроки консультації театр одного актора Запитання 21 (Бали 0,5) Чи правильним є твердження «творчі уміння учнів формуються у процесі постійного навчання, у ході опрацювання конкретних мовних одиниць, спостережень над їх формою, семантикою». Так Ні Запитання 22 (Бали 1) З даного переліку оберіть основні напрямків роботи з обдарованими дітьми: 1. Створення комісії з організації роботи з обдарованими дітьми. 2. Проведення анкетування. 3. Складання розкладу роботи з обдарованими дітьми та його затвердження директором. 4. Організація конкурсів для обдарованих дітей. 5. Диференційована робота на уроці. 6. Контрольна робота 7. Позакласна робота з обдарованими учнями. 8. Вивчення умов праці з дітьми вдома. 9. Проведення тематичного оцінювання. 10. Участь обдарованих дітей в олімпіадах. 11. Стимулювання обдарованих дітей. 12. Виставка робіт обдарованих дітей. Запитання 23 (Бали 1) Обиріть правильне твердження Педагогічні здібності вчителя:

Формуються в процесі педагогічної діяльності, роботи над собою Даються від природи Формуються в процесі навчання

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ І – Основні джерела: 1. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. - Харків, 2005. - 110 с. 2. Загальна психологія / За редакцією В.В. Богословського, А.Г. Ковальова, А.А. Степанова - М: Освіта, 1981. –360 с. 3. Здібності і схильності / за редакцією Голубєвої Е.А. - М.: Педагогіка, 1989. – 345 с. 4. Ковальчук В.І. Технологія навчання дорослих на основі особистісно орієнтованого підходу: тренінг./Василь Ковальчук. – К.: Шк. світ, 2009. – 136 с. 5. Кульчицька О.І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина. 2001. -№1. –С.3-10 6. Макрідіна Л. сучасні технології навчання. Формування творчої особистості// Рідна школа. – 2006 - №6. - 68с. 7. Моляко В.О. Психологічні проблеми обдарованості та її виявлення // Мудрість учіння. Кроки до успіху: Навч. Метод. посібник.- К.: Магістр – S, 1999.-С.5-15. 8. Москаленко І. Використання інтерактивних технологій у процесі підвищення педагогічної майстерності сучасного вчителя / І.Москаленко // Післядипломна освіта в Україні. – 2006. – №2. – С.46-48. 9. Панов В.И., Лейтес Н.С., Матюшин А.М. Одаренные дети: выявление, обучение, развитие //Відкритий урок. -2002. -№13-14. 10.Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості. – К., 1996. 11.Устинова Н. Технологічні особливості розвитку творчого потенціалу вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти / Н.Устинова // Післядипломна освіта в Україні. – 2008. – №1. – С.37-40. 12.Чернишова Д. Організація роботи з обдарованими учнями // Обдарована дитина. - 2001. - №7. - С.4-7. ІІ – Додаткові джерела: 1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: либідб, 1997. – 376 с. 2. Технологія тренінгу / Упорядн.: О.Главник, Г Бевз; За аг. Ред.. С.Максименко. – К.: Главник, 2005. – 112 с. – (Психол. Інструментарій). 3. Шарко В.Д..‖Сучасний урок‖, Київ, 2005. –240 с. ІІІ – Інтернет-ресурси: 1. http://osvita.ua 2. http://school150.edu.kh.ua/Files/downloads/Психологич. 3. http://konserg.ucoz.ua/load/1

Додаткові матеріали до тренінгу Тема 1 Додаток 1 ТО ЩО Ж ТАКЕ "ОБДАРОВАНІСТЬ"? (Калейдоскоп тлумачень) *** Обдарований - який має великі природні здібності; здібний, талановитий. Здібність - природний нахил до чого-небудь; обдарування; талант. (Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2002 р.) ** Обдарованість - комплекс задатків і здібностей, які за сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми. (Л.Липова) *** Обдарованість - якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить імовірність більшого чи меншого успіху під час виконання тієї чи іншої діяльності. (Б.Тєплов) *** Обдарованість - специфічне поєднання здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, що дозволяє виконувати певну діяльність на якісно високому рівні, відмінному від умовного "середнього рівня". (Б.Чижевський) *** Обдарованість - поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання; видатних розумових здібностей і креативності. (Дж.Рензуллі) *** Обдарованість - це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а ще й сукупність її особистісних характеристик. (Л.Слободянюк) *** Обдарованість - високий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей. (В.Чудновський, В.Юркевич) *** Обдарованими ми вважаємо наших дітей і підлітків, рівень інтелекта яких і мотивація, що склалася, дозволяє їм досягти в майбутньому високих професійних і творчих досягнень. (Т.Хромова) *** Обдарованими називають тих, хто показує гарні результати або високий рівень здібностей в одній чи декількох галузях діяльності: загальні інтелектуальні здібності, академічні здібності, продуктивне мислення, здібності до лідерства, художні й артистичні здібності, психомоторні здібності. (Мануела Да Сільва) *** Обдарованість - це працелюбство. (Н.Лейтес) *** Обдарованість - це набір здібностей, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності. (Н.Лейтес) *** Обдарованість - системно-особистісне утворення, зумовлене природними особливостями організму людини (сенсорні, моторні, інтелектуальні компоненти високої енергетичності). Обдарованість складається з високого рівня інтелекту, творчих здібностей і мотиваційного компонента. (О.Кульчицька) *** Обдарованими є ті учні, які, за оцінкою професіоналів, внаслідок значних здібностей володіють потенціалом до високих досягнень. (Держвідділ освіти США) ***

Обдарованість - підвищений рівень розвитку однієї чи декількох здібностей людини, на основі яких виникає можливість досягти високих результатів у соціально значимих видах діяльності. (В.Панов, А.Матюшкін) *** Обдарованість - це системна, така, що розвивається протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних) результатів у одному чи декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми. (Д.Богоявленська, В.Шадриков) *** Обдарованість - завжди унікальна, тому марно шукати універсальні ознаки обдарованих дітей. (Р.Стернберг) *** Обдарованість є наслідком розвитку вроджених задатків під дією як внутрішніх, суб'єктивних, так і зовнішніх, стосовно особистості, соціальних чинників. (О.Музика) *** Розумово обдаровані діти - це діти, які різко виділяються із середовища ровесників високим розумовим розвитком, який є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. (Ю.Гільбух) *** Здібність - це такі індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності й не зводяться тільки до знань, умінь та навичок, які вона має. (Психологічний словник) *** Немає необдарованих дітей - є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку. (І. Мороз)

Додаток 2 Критерії обдарованості Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони: 1. Часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку. 2. У них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні. 3. Рано починають класифікувати і диференціювати інформацію, що надходить до них. 4. Із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підставах. 5. Мають великий словниковий запас. Із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття. 6. Можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них. 7. Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять ніяких обмежень своїх досліджень. 8. У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв'язки, робити правильні висновки. 9. Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" в своє заняття, якщо воно їм цікаве. 10. Мають сильно розвинуте почуття гумору. 11. Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу. 12. Відзначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно. 13. Часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію. 14. Їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.

Додаток 3 Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей 1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо. 2. Підкреслюй інтерес дітей до нового. 3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання. 4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її. 5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи. 7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує. 8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті. 9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї. 11. Розсіюй страх у талановитих дітей. 12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати. 13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви. 14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент. 15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів. 16. Розвивай критичне сприйняття дійсності. 17. Вчи доводити починання до логічного завершення. 18. Впливай особистим прикладом. 19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання. 20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення. 21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят. 22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації. 23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук. 25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).

Тема 2 Додаток 4 ТЕСТ визначення ступеня сформованості творчих здібностей Для визначення рівня сформованості творчих здібностей потрібно уважно прочитати наведені нижче пункти і проти кожного з них поставити слово "так", якщо твердження збігається з думкою про себе, або "ні", якщо не збігається. № п/п

Твердження

Як правило, я легко пристосовуюсь до людей, ідей і умов

Мені подобається розв'язувати типові, стандартні задачі

Мені здається, що я з більшим бажанням створював би чи конструював нове, ніж поліпшував чи удосконалював старе

У більшості випадків я дію самостійно, без допомоги та підказок друзів чи старших

Звичайно я обачливий, коли маю справу з колективом

Ніколи не намагаюся змінити взаємостосунки з товаришами

Нерідко я стримувався від висування ідей, пропозицій, хоча мав їх

Мені часто вдається знайти нестандартні, оригінальні розв'язки задач

Мені подобається, коли відбувається швидка зміна різних видів діяльності

10.

Для мене характерне прагнення реалізувати одночасно кілька ідей, вирішувати разом кілька проблем

11.

Нерідко я вступаю в суперечку з ровесниками або старшими

12.

Як правило, я легко згоджуюсь і підкоряюсь колективній думці

13.

У мене часто виникають оригінальні ідеї

14.

Мені подобається виконувати роботу за розробленим планом, схемою, інструкцією

Так Ні

15.

Я завжди охоче поширюю, пропагую нові ідеї

16.

Я буду виконувати роботу по-новому, хоча знаю, що мене можуть не зрозуміти товариші, старші

17.

Я звичайно працюю без суттєвих змін, відхилень від рекомендацій, що дають учителі, батьки

18.

Мені нерідко доводилось виправдовувати свої дії інструкціями, правилами, рекомендаціями, авторитетами

19.

Мені подобається виконувати завдання дослідницького характеру

20.

Я завжди відстоюю свою точку зору

Інструкція з обробки даних анкетування: номери запитань анкети записуються у вигляді двох стовпчиків У першому стовпчику за кожну відповідь "так" ставиться два бали, у другому 2 бали ставляться за відповідь "ні". Результати додаються. Ступінь сформованості творчих здібностей визначається так: 3 1 11 12 5 2 13 14 8 4 15 17 9 6 16 18 10 7 19 20 Якщо набрано від 40 до 32 балів, то цей рівень дуже високий, 32-26 - високий, 26-12 - середній, 2-6 - низький, 6-0 - дуже низький.

Додаток 5 АНКЕТА щодо визначення здібностей учнів (за методикою американських вчених Хаана і Кафа) I. Інтелектуальні здібності 1. Учень засвоює нові знання, швидко і легко все схоплює. 2. Має почуття здорового глузду і використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях. 3. Добре міркує, не плутається в думках. Добре вловлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком. 4. Швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати. 5. Знає багато про такі події, про які його однолітки не знають, не здогадуються. 6. Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється. 7. Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а діти, старші на рік чи два, дорослі. 8. Вирішує розумові задачі, що потребують розумових зусиль. 9. Задає дуже багато запитань. 10. Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два. 11. Оригінально мислить і пропонує нестандартні відповіді, рішення. 12. Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове. II. Художні здібності 1. У своїх малюнках зображує різнотипні типи предметів, ситуації, людей. 2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину. 3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з квітів, малюнків, марок тощо). 4. Завжди готовий використати будь-який матеріал для виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо. 5. У вільний час багато малює, створює композиції, що мають художнє значення (наприклад, прикраси для дому). 6. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій. 7. Цікавиться творами мистецтва. Може дати власну оцінку й намагається відтворити те, що йому сподобалося. 8. Любить працювати з пластиліном і глиною, клеєм, щоб відтворювати речі в трьох вимірах. III. Музичний талант 1. Добре відчуває ритм і мелодію. Прислуховується до них. 2. Добре співає. 3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вкладає багато енергії та почуттів. 4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику.

5. Любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре. 6. У співі або музиці виявляє власні почуття і стан. IV. Здібності до занять науковою працею 1. Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали. 2. Не впадає у відчай, коли його задуми та проекти не підгримують вчителі або батьки. 3. Намагається зрозуміти причини й сенс подій. 4. Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням. 5. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто задумується над цим. V. Літературна обдарованість 1. Може вільно побудувати розповіді, починаючи від зав'язки сюжету й закінчуючи розв'язкою конфлікту. 2. Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим. 3. При розповіді виділяє головне, найхарактерніше. 4. Розповідаючи про щось, вміє дотримуватися одного сюжету, не втрачає головної думки. 5. Любить писати оповідання та вірші. 6. Своїх героїв в оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрій, характер. 7. Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоції, почуття. VI. Артистичний талант 1. Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо, 2. Цікавиться акторською грою. 3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв. 4. Розуміє та вміє передати конфлікти, ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сцену. 5. Передає почуття через міміку, жести, рухи. 6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про що-небудь із захопленням розповідає. 7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоційні переживання. VII. Технічні здібності 1. Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами. 2. У світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей. 3. Може читати нескладні креслення механізмів, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів. 4. Визначає причини несправності приладів. 5. Любить робити креслення механізмів. 6. Читає журнали та статті про машини, механізми. VIII. Здібності до спорту 1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим. 2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях. 3. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної гри. 4. Бігає швидше за інших.

Додаток 6 ОПИТУВАЛЬНИК Шановний колего! Ця шкала допоможе оцінити динаміку розвитку основних інтелектуальних та творчих здібностей ваших учнів (гуртківців). Вам стане в нагоді спостережливість, знання індивідуальних особливостей дітей та об'єктивність. Перед вами перелік якостей, ступінь вираженості яких потрібно оцінити в кожної дитини за такою рівневою системою: низький рівень - риса не проявляється зовсім; рівень нижче середнього - риса проявляється, але рідко; середній рівень - риса проявляється і не проявляється в однаковій мірі; рівень вище середнього - риса проявляється часто, але не завжди; високий рівень - риса проявляється завжди. Прізвище, ім'я дитини ______________________________________ Клас, гурток_______________________________________________ Дата обстеження ___________________________________________

Рівень Високий Рівень вище Середній нижче рівень середнього рівень середнього

Риси особистості

Низький рівень

1. Пам'ять Здатність дитини швидко запам'ятовувати та утримувати довгий час в пам'яті різну інформацію (слухову, зорову, рухову). (Приклад: Ця пташка схожа на ту, яку ми бачили минулої зими). "Маленький комп'ютер". 2. Увага Здатність дитини швидко концентруватися, налаштовуватися на діяльність і довгий час нею займатися, не відволікаючись. "Надто зосереджений". (Приклад: Дитина бігає на перерві, але лунає дзвоник, і вона готова вчитися далі). 3. Здатність до аналізу та синтезу Здібність дитини швидко "розкладати" запропоновану інформацію (предмет) на частинки або навпаки. "Маленький вчений". (Приклад: Надворі весна, тому що тане сніг, прилетіли пташки і гріє сонце) 4. Продуктивність мислення Здатність дитини знаходити велику кількість рішень даної проблеми. "Генератор ідей". (Приклад: На що схоже коло? На яблуко, на сонце, на тарілку) 5.Префекціонізм (старанність) Прагнення дитини доводити результати своєї діяльності до високих стандартів. "Дуже старанний". (Приклад: Дитина вчиться писати. Вона довго буде виводити літери і навіть ваша похвала її не зупинить) 6. Гнучкість мислення Здатність дитини швидко змінювати свою поведінку, вносити корективи в свою діяльність залежно від обставин, об'єднувати в своїй діяльності знання та вміння із різноманітних галузей життя. "Спритний менеджер". (Приклад: Дитина малює хвіст кішки, але фарба розтікається, малюнок може не вийти. Дитина швидко перетворює хвіст на дерево) 7. Оригінальність мислення Здатність дитини висувати нові, нестандартні ідеї, бачити незвичайне в звичайному, діяти не "як усі". "Оригінал

Додаток 7 ТЕСТ "НЕ ПРОҐАВ ВУНДЕРКІНДА" Кожна дитина має свої, лише їй притаманні риси, які розпізнаються в ранньому віці, тому обов'язок батьків виявити та розвинути приховані здібності та задатки. У цьому може допомогти такий тест. 1. Ваша дитина навчилася рано, до шестирічного віку читати: · самостійно - 7 балів; · за допомогою когось - 5 балів. 2. Читає багато книг, причому досить швидко - 2 бали. 3. Сама або за допомогою когось зацікавилася словниками та енциклопедіями - 2 бали. 4. Легко навчилася читати, але відчуває труднощі під час читання - 1 бал. 5. Займається, за звичай, за зачиненими дверима, а друзів має старших за себе - 2 бали. 6. Розмовляє зі старшими на рівних - 2 бали.

7. Ставить багато різних каверзних запитань, інколи заганяючи дорослих у глухий кут - 2 бали. 8. Має готові відповіді навіть на несподівані запитання - 1 бал. 9. Іноді неуважна, але завжди вміє робити цікаві повідомлення (скажімо, після перегляду кінофільму, телепередачі чи спостереження за чим-небудь) - 2 бали. 10. Із задоволенням вступає в бесіду про навколишній світ, дає власну оцінку суспільним явищам - 1 бал. 11. Одноманітні справи (миття посуду, легкі навчальні вправи, які не потребують особливих зусиль) викликають нудьгу - 1 бал. 12. Чутлива до несправедливості, навіть якщо це не стосується її особисто - 2 бали. 13. Має багатий словниковий запас і вміло застосовує під час спілкування різні терміни - 2 бали. 14. Любить складні ігри ( шахи та ін.), які вимагають кмітливості - 1 бал. 15. У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники - 1 бал. 16. Любить різні заняття, причому хоче робити все самостійно - 2 бали. 17. Її цікавить Всесвіт, вона цікавиться питаннями давньої історії - 2 бали. 18. У школі навчається без особливих зусиль, швидко схоплює матеріал та має власну думку з багатьох питань - 2 бали. 19. Має розвинуте почуття сприймання музики, образотворчого мистецтва, навколишнього світу і в усьому знаходить гармонію - 2 бали. Ось і весь тест вашого "вундеркінда", якщо він таким є. А це залежить від того, скільки балів він отримає під час підрахунку. Потрібно врахувати, що об'єктивність тестування залежить від чітких відповідей на запитання. Якщо ви набрали від 10 до 13 - це свідчить про те, що ваша дитина має певні здібності, а тому вам необхідно потурбуватися про те, щоб організувати її навчання та спрямовувати розвиток її здібностей.

Тема 3 Додаток 8 Методи та технології інтерактивного навчання 1. Варіанти організації роботи груп Залежно від змісту й мети навчання можливі різні організації роботи груп. 1.1 Діалог Це спільний пошук групами узгодженого рішення, результатом якого € підсумковий текст, перелік ознак, схеми тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах у позиції інших. Клас розділяють на 5-6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. Робочі групи отримують 510хвилиндля виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп І контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи роблять на дошці або на аркушах записи. Потім по черзі надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовують остаточний варіант. 1.2 Синтез думок За метою та початковою фазою дуже нагадує попередній варіант групової роботи. Аде після об'єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, Із чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші переда ють експертам, котрі зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь клас. 1.3 Суспільний проект Має таку саму мету та принцип об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує надошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів. 1.4 Пошук Інформації Різновидом роботи в малих групах є командний пошук Інформації. Використовується з метою оживлення сухого, нецікавого матеріалу. Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слугувати роздатковий матеріал, документи, довідкові видання, доступна інформація на комп'ютері, пам'ятки матеріальної культури та ін. Учнів об'єднують у групи. Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюються або доповнюються всім класом. 1.5 Коло Ідей

Метою є розв'язання гострих суперечливій питань, складання переліку Ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Застосовують, коли всі групи мають виконувати одне й те самезавдання, що складається з кількох питань (позицій). Питання групи представляють по черзі. Коли малі групи завершили виконувати завдання й готові представити Інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, доки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли група, що має виступати першою, викладає всю інформацію. Я к варіант можна представляти по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним у разі розв'язання проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати кожному учневі по черзі висловити одну усно або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Учитель збирає усі картки й складає перелік зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток. 1.5 Акваріум Форма діяльності учнів ефективна для розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Пропонується для учнів на етапі, коли вони мають певні навички групової роботи. Фронтальні технології інтерактивного навчання Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Одну з них ми розглянули: це«Коло ідей». Різновидом загально групового обговорення є технологія «Мікрофон». 2.1 Мікрофон Надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Організація роботи: 1. Повідомте класу проблему. 2. Запропонуйте якийсь предмет (уявний мікрофон). 3. Надавайте учням слово по черзі, передаючи «мікрофон». Говорити має право лише той, у кого знаходиться символічний мікрофон. 4. Повідомлені відповіді не коментуються і не оцінюються. 5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити. 2.2 Мозковий штурм Мозковий штурм — це метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і «йдуть на неї в атаку». Мозковий штурм застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв'язання проблеми. Організація роботи: 1. Визначте проблему, яку необхідно вирішити. 2. Приготуйте дошку або папір для занотування ідей, запишіть проблему у вигляді питання. 3. Оберіть ведучого, а також секретаря, який занотовує асі ідеї. 4. Нагадайте правила першого етапу. • мета — зібрати якомога більше Ідей; • кожен має право висловитися; • пропозиції мають висловлюватися по черзі, конкретно і стисло; • приймаються будь-які пропозиції, навіть неймовірні; • не можна критикувати Й обговорювати висловлювання інших; • розширення запропонованої ідеї заохочується; • ведучий може сформулювати нову ідею для запису за згодою того, хто її запропонував. 5. Висловіть свої ідеї. 6. Занотуйте їх у порядку надходження. Не вносьте в Ідею жодних корективів. 7. Продовжуйте, доки будуть виникати нові ідеї (але не більше 10—15 хв.), 8. На закінчення обговоріть І оцініть запропоновані ідеї. 2.3 Навчаючи—вчуся Використовується при ви вченні блоку інформації повторенні вивченого. Застосування цього методу дає змогу учням взяти участь у переданні своїх знань однокласникам, уяснити загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні питання й підвищує інтерес до навчання. Організація роботи: 1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня. 2. Роздайте кожному по одній картці. 3. Запропонуйте учням: • протягом декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці; • після ознайомлення з матеріалом, уміщеним на картці, нехай учні ознайомлять зі своєю інформацією однокласників І одержать інформацію від них. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою;• уважно слухати інформацію інших, запам'ятати якомога більше; якщо потрібно, робити записи;

• коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, хай вони розкажуть у класі, про шо довідалися від інших. 2.4 Ажурна пилка (робота в групах) Вид діяльності, який дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу, а також допомагати один одному вчитися навчаючи. Організація роботи: 1. Добрати індивідуальний інформаційний матеріал для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали, вирізки з газет тощо). 2. Об'єднати учнів у групи (спочатку це будуть так звані домашні групи) і видати їм матеріал Із завданням. 3. Вивчити і обговорити у групах свій матеріал. У групі потрібно обрати головуючого, того, хто стежить за часом, та особу, яка ставить запитання, аби переконатися, що кожен розуміє зміст матеріалу. 4. По завершенні роботи домашніх груп запропонувати учням розійтися по інших групах, де вони виступатимуть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). У кожній групі має бути представник із кожної домашньої групи. 5. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час (можливо, й цілий урок). 6. По завершенні роботи запропонувати учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами своєї домашньої групи. Учням слід намагатися донести інформацію якісно і є повному обсязі до членів своєї домашньої групи за визначений вчителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку буде остаточне узагальнення та корекція всієї інформації. 2.5 Аналіз ситуації Застосовується при вивчення гуманітарних дисциплін, коли потрібно аналізувати певні ситуації, випадки з життя: правові, історичні, моральні тощо, де стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть аналізувати індивідуально, в парах, у групах або в загальному колі. Технологія навчає учнів ставити питання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі і другорядні обставини, аналізувати й виносити рішення. Організація роботи: 1. Приготуйте проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку ви розглядатимете з учнями. Тут мають бути дві сторони конфлікту, позиції й інтереси яких суперечать одна одній. Ситуація повинна бути представлена таким чином, щоб зберігався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції). 2. Дайте ім'я герою дилеми, наділіть його характерними рисами реальної людини, які б допомогли іншим краще зрозуміти його сутність. 3. Зачитайте Історію з вашим героєм і додайте контекст, у якому він має зробити вибір. 4. Це може бути фраза «З одного боку... хоча з Іншого...». 5. Поставивши питання, яке потребує відповіді «так*чи «ні». Чи має герой дилеми вчиняти саме так? Отже, в дилемі має бути: • загальний контекст, знайомство з вибором, то пропонується; • наведення однаково сильних аргументів «за» і «проти»; • пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці. Аналіз ситуації з учнями можна зробити, користуючись такими питаннями: 1. Якими є факти? Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які Другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо? 2. У чому проблема ситуації? У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, щоб розв'язати ситуацію? У чому полягають Інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі? 3. Якими можуть бути аргументи? Які аргументи можна навести на захист позиції кожної зі сторін? На які документи та інформацію ми можемо посилатися, обстоюючи ту чи іншу позицію? 4. У чому полягає рішення? Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що спираємося, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання? Як практично здійснити аналіз ситуації.

Додаток 9 Класифікації методів навчання Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання: за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації - словесні, наочні, практичні (С. Петровський, Є. Голант); за характером пізнавальної діяльності учнів - пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький (І. Лернер, М. Скаткін); залежно від основної дидактичної мети і завдань - методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов); методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок (І. Харламов);

класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності у процесі навчання - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання й мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні (Ю. Бабанський). Найбільш поширеною в дидактиці останніх років, як показує аналіз, є класифікація методів навчання, яку запропонував видатний дидакт Ю. Бабанський. За його підходом, доцільно виділяти чотири великих групи методів навчання. І група методів Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності. ІІ група методів Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності. ІІІ група методів Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності. IV група методів Бінарні, інтегровані (універсальні) методи. Але жодна із запропонованих класифікацій не позбавлена недоліків. На практиці вчителі інтегрують методи різних груп, утворюючи неординарні (універсальні) методи навчання, які забезпечують оптимальні шляхи досягнення навчальної мети. Розглянемо методи кожної з груп. І ГРУПА. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І підгрупа за джерелом передачі навчальної інформації включає в себе: словесні методи - розповідь-пояснення, бесіду, лекцію. Розповідь-пояснення використовується під час навчання учнів у початковій школі. За метою виділяються такі види розповіді: розповідь-вступ, розповідь-повість, розповідь-висновок. Ефективність зазначеного методу залежить головним чином від уміння вчителя розповідати, дохідливості та доступності інформації, від поєднання його з іншими методами навчання. Бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував ще Сократ. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча. Бесіда - це діалог між учителем та учнем, який дає можливість за допомогою цілеспрямованих і вміло сформульованих питань спрямувати учнів на активізацію отриманих знань. Учені виділяють індуктивну та дедуктивну бесіду. Саме з допомогою їх учитель активізує діяльність учнів, ставлячи їм запитання для розмірковування, розв'язання проблемної ситуації. Лекція в 9¬12-х класах служить для пояснення важкої та складної теми; її типовими ознаками, перенесеними з вищої школи, є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки вчителя, відповіді на запитання. Основне джерело в перерахованих методах - слово вчителя. Мовна культура вчителя - одна з важливих умов його професіоналізму. «Добре вміє розповідати», «можна заслухатись» - часто говорять учні про вчителів, які досконало володіють методами навчання. наочні методи - ілюстрація, демонстрація Ілюстрація - допоміжний метод при словесному методі, її значення полягає в яскравішому викладенні та показі власної думки. Засоби ілюстрації (картинки, таблиці, моделі, муляжі, малюнки тощо) є нерухомими, вони мають «оживати» в розповіді вчителя. Дидактики не рекомендують вивішувати або виставляти засіб ілюстрації заздалегідь (на початку уроку), щоб не привернути до нього увагу учнів, щоб ілюстрація не була достроковою до того моменту, коли для вчителя настане час скористатися наочним посібником. Демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: навчальна телепередача або кіно-відеофільм чи його фрагмент; діюча модель, дослід з фізики або хімії; спостереження за погодою (у початковій школі); досліди у шкільній теплиці, робота на пришкільних ділянках. практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця. Лабораторні та практичні роботи, твори, реферати учнів Ці методи не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань. Більшість дітей активніше сприймають практичні методи, ніж словесні. ІІ підгрупа (С. Шаповаленко) - за логікою передачі та сприймання навчальної інформації. Ці методи поділяються на індуктивні та дедуктивні. Індуктивні методи. Термін «індукція» походить від латинського inductio - зведення, вид узагальнення, який пов'язаний із передбаченням спостережень та експериментів на основі даних досвіду. У практичній педагогіці індукція втілюється у принципі: від часткового до загального, від конкретного до абстрактного. Дедуктивний метод, як уважають учені-дидакти, активніше розвиває абстрактне мислення, сприяє засвоєнню навчального матеріалу на основі узагальнень.

ІІІ підгрупа (М. Данилов, Б. Єсипов) - за ступенем самостійного мислення школярів у процесі оволодіння знаннями, формуванням умінь і навичок. У даному випадку методи поділяються на репродуктивні та точні, проблемнопошукові: репродуктивні методи - відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності; творчі, проблемно-пошукові методи (М. Скаткін, І. Лернер) визначають порівняно вищий щабель процесу навчання, особливо там, де він організований на вищому, ніж у масовій школі, рівні (гімназіях, ліцеях, колегіумах, колежах). Проблемно-пошукова методика, на відміну від репродуктивної, пояснювально-ілюстративної, має спиратися на самостійну, творчу пізнавальну діяльність учнів. Як відомо, поняття «творчість» - це створення нового, оригінального, суспільно-цінного матеріального або духовного продукту. Творчість учнів має репродуктивний характер, тому поняття творчості по відношенню до школярів застосовується лише частково. Звичайно, включити учнів у творчу пізнавальну діяльність здатний тільки той педагог, який має високу професійну майстерність, якого учні поважають і люблять. На думку А. Макаренка, «те, що ми називаємо високою кваліфікацією, упевнене і чітке знання, уміння, майстерність, золоті руки, небалакучість і цілковита відсутність фрази, постійна готовність до роботи - ось що захоплює дітей найбільше». Проблемний метод навчання наближений до творчості, він нібито стоїть на межі між репродукцією, розумовим формуванням і творчістю. IV підгрупа (П. Підкасистий, В. Паламарчук, В. Паламарчук) - за ступенем керівництва навчальною роботою поділяють методи на два види: навчальна робота під керівництвом учителя - самостійна робота у класі. До неї належать класні твори, складання задач, самостійні письмові роботи, географічні подорожі. Власне кажучи, елементи самостійної праці учнів тут об'єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, у результаті чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності; самостійна робота учнів поза контролем учителя - самостійна робота вдома. Мова йде про домашні завдання - усні та письмові. Проти домашніх завдань виступають педіатри та гігієністи, уважаючи їх джерелом перевантаження учнів. Поряд із цим домашні завдання мають позитивний вплив на розумовий розвиток, виховання та самовиховання дитини, сприяють виробленню навичок самостійної пізнавальної діяльності. ІІ ГРУПА. МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ Й МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Їх можна поділити на дві підгрупи. І підгрупа - методи стимулювання інтересу до навчання: створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів). Розвиток інтересу в учнів - це засіб активізації навчання, що сприяє кращому засвоєнню знань. Цікаво учням - цікаво з ними і вчителеві. Байдужість у навчанні негативно впливає на всіх учасників навчального процесу; пізнавальні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу до знань (ігри-подорожі, вікторини тощо). Видатний педагог-батько Б. Нікітін склав для своїх дітей понад 500 дидактичних ігор. Пізнавальні ігри можуть набувати характеру рольових ігор, які користуються успіхом у старшокласників (вивчення курсів «Основи економічних знань», «Людина і суспільство», «Етика» тощо). У грі обов'язково повинні бути ведучі, виконавці, експерти, глядачі. Різні види ігор містять у собі: пояснення фабули (змісту й умов гри); підготовку дійових осіб для виконання своїх ролей; підготовку учнів-експертів, ведучого. У пробудженні та закріпленні інтересу до знань надійним спільником є гумор педагога, що спирається на його педагогічну етику, інтелект учнів та вчителя. навчальні дискусії можуть викликати інтерес до предмета, коли вони вміло організовані (але не заорганізовані). Учитель попередньо готує тему, питання, що обговорюватимуться. Учні читають різноманітну літературу з проблеми. Важливу роль відіграють правила проведення дискусії, ініціатива вчителя та ведучого. Дискусія успішніше проводиться між паралельними класами; аналіз життєвих ситуацій викликає інтерес учнів як метод застосування теоретичних знань на практиці. В умовах демократизації та гуманізації процесу навчання й виховання значну роль відіграють диференційований та індивідуальний підходи, ситуація успіху в навчанні для учнів середнього рівня, що є стимулом для учнів, яким педагог допомагає вийти на вищий рівень навчальних досягнень, проводячи індивідуальні консультації, додаткові заняття. ІІ підгрупа - методи стимулювання обов'язку й відповідальності. Ідеальне навчання засноване лише на інтересі, без оцінок, щоденного оцінювання. Новатором у такому підході до навчання є грузинський педагог Ш. Амонашвілі. Головне в цьому методі - привчити дитину жити не тільки за стимулом «хочеться», а й за стимулом «треба», «необхідно»;

роз'яснення мети навчального предмета - метод стимулювання, основним правилом якого є: «Це згодиться в житті», «Без цього не можна бути освіченою та культурною людиною», «У майбутньому це стане тобі необхідним»; вимоги до вивчення предмета (орфографічні, дисциплінарні, організаційно-педагогічні). Їх виконання привчає учнів до дисциплінованості, що є головним у використанні цих методів, хоча даний аспект вивчено в дидактиці недостатньо; заохочення та покарання в навчанні: оцінка учня за успіхи, усне схвалення та осуд педагога. Внутрішній закон кожного педагога - не користуватись антипедагогічними прийомами: виведення з уроку, виставлення негативної оцінки за поведінку, фізичне покарання тощо. ІІІ ГРУПА. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ, САМОКОНТРОЛЮ, ВЗАЄМОКОНТРОЛЮ, КОРЕКЦІЇ, САМОКОРЕКЦІЇ ТА ВЗАЄМОКОРЕКЦІЇ Реформування загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Закону «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його компетенцій. Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних досягнень школярів. Оцінювання має ґрунтуватись на позитивному принципі, що, насамперед, передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Компетенція як педагогічна категорія - це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отже, компетенція не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Основними групами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є: соціальні, пов'язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активним у прийнятті рішень у суспільному житті, у врегулюванні конфліктів ненасильницьким шляхом, у функціонуванні й розвитку демократичних інститутів суспільства; полікультурні - стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо; комунікативні - передбачають опанування важливого в роботі та суспільному житті усного й писемного спілкування, оволодіння кількома мовами; інформаційні, зумовлені зростанням ролі інформації в сучасному суспільстві та передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію; саморозвитку та самоосвіти, пов'язані з потребою та готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті; компетенції, що реалізуються у прагненні та здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності. Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів і формуються передусім на основі опанування змісту загальної середньої освіти. Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання. Об'єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, уміння та навички, досвід творчої діяльності, емоційноціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати та викладати навчальний матеріал; навчальна - зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню та систематизації навчального матеріалу, удосконаленню підготовки учня (класу, групи); діагностично-коригуюча, що допомагає з'ясувати причини труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявити прогалини у знаннях і вміннях та корегувати його діяльність, спрямовану на усунення недоліків; стимулюючо-мотиваційна, що визначає тему, таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання покращити свої результати, розвиває відповідальність і сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання; виховна, що передбачає формування вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю та самоконтролю, розвиток якостей особистості: працелюбності, активності, охайності тощо. Таким чином, у проблемах контролю, корекції доцільно виділити такі елементи: систему принципових вимог і правил; види контролю; зміст контролю за різними видами навчальної діяльності; нормативи чотирибальної та дванадцятибальної системи оцінювання. Ця система спирається на загальновживаний дидактичний принцип міцності знань, умінь і навичок, який базується на таких вимогах:

систематичність обліку та контролю; всеохопленість (усебічність, повнота) обліку та контролю; диференційованість (за окремим предметом) та індивідуальність (за стилем і формами контролю); об'єктивність оцінювання; урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності вчителя; єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу. IV ГРУПА. БІНАРНІ, ІНТЕГРОВАНІ (УНІВЕРСАЛЬНІ) МЕТОДИ На думку авторів підручника, доцільно виділити в окрему групу бінарні, інтегровані (універсальні) методи навчання. Бінарні - подвійні, коли метод і форма зливаються в єдине ціле або два методи поєднуються в один. Ці методи вперше були прийняті та охарактеризовані у 20-ті роки автором підручника «Педагогика» А. Пінкевичем (1925). У 50-х роках М. Верзілін дещо з інших позицій продовжив обґрунтування цієї категорії методів. Український дидакт А. Алексюк класифікував цю групу названих іншими авторами методів за джерелом знань: словесні, наочні та практичні, об'єднавши їх за відповідними формами та визначивши чотири рівні їх застосування: на інформаційному, або догматичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словесноінформаційного методу; на проблемному, або аналітичному, рівні словесна форма набуває бінарного характеру словеснопроблемного методу; на евристичному, або пошуковому, рівні словесна форма набуває характеру словесно-евристичного методу; на дослідному рівні словесна форма набуває характеру словесно-дослідницького методу. Наприклад, поєднання наочного методу навчання з іншими методами дало можливість утворити наочноілюстративний метод, наочно-проблемний, наочно-практичний, наочно-дослідний. Бінарна класифікація є найреальнішою в практичній дидактиці. Інтегровані (універсальні) - це поєднання трьох-п'яти методів у єдине ціле під час організації навчання. Ці методи доцільно використовувати під час викладання інтегрованих навчальних курсів («Історія світової культури», «Світова словесність» тощо). Методи навчання використовуються практично як сукупність одномоментних дій учителя - прийомів. Прийоми навчання - це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийом стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконтролю; метод бесіди включає такі прийоми: виклад інформації, активізацію уваги та мислення, прийоми запам'ятовування, ілюстрації, демонстрації тощо. Український педагог В. Шаталов неодноразово твердив, що в його арсеналі напрацьовано більше тисячі прийомів, у той же час він використовує при викладанні лише 30 методів, указуючи цим на те, що прийоми є складовою частиною методу. Кожен учитель створює низку прийомів шляхом спроб і відбору найефективніших, відкидаючи ті, що не сприймаються учнями. Учитель створює свій власний почерк завдяки застосуванню індивідуальних прийомів. Методи навчання не тільки спрямовані на передачу та сприймання знань, умінь і навичок, а й мають значно ширший діапазон дій, який виражається у функціях навчального процесу: освітній, виховній, розвивальній. Освітня функція як основа передбачає застосування тих методів і прийомів керування навчальною діяльністю учнів, які сприяли б успішному засвоєнню знань, умінь, наукового світогляду та його відповідних складових переконань, як упевненості у правильності своїх знань. Тут застосовувалася вся палітра методів, що класифіковані вище. Освітня функція служить для здійснення завдань творчого характеру, художньо-естетичного ставлення до явищ природи та суспільного життя. Виховна функція є невіддільною від освітньої та призначена для єдності навчально-виховного процесу. У ході навчання завдяки застосуванню вчителями цілеспрямованих методів і прийомів виховання почуття обов'язку, відповідальності розвивається інтерес до того чи іншого предмета, що інколи впливає на майбутній вибір конкретної професії. Розвивальна функція має психологічно-педагогічний зміст. У 70¬80-х роках у педагогічній літературі автори доводили, що розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно-наукової групи методів, що кмітливість і спритність їх думки краще розвивається, коли діти змалку привчаються не тільки заучувати матеріал, а й розмірковувати над ним, цілеспрямовано формують у них абстрактне мислення. У процесі викладання української, російської літератури розвивають в учнів загальну культуру та моральність. У процесі вивчення іноземної мови учні також прилучаються до певних здобутків світової культури. При вивченні математики логічне мислення, старанність. Отже, саме у здійсненні цих трьох функцій підтверджується закономірність єдності навчання, виховання й розвитку учнів. Таким чином, запропонована класифікація методів навчання є найбільш повною та всебічною. Користуючись нею, кожен педагог визначає ті найоптимальніші методи, які дають можливість учням свідомо сприймати навчальну інформацію, бути активними у процесі навчання.

У поданій піраміді засвоєння знань учнями відображені доцільність і аргументація використання тих чи інших методів у процесі викладання навчальних предметів.

Додаток 10 Система завдань з використання рiзних видiв мистецтва на уроках світової лiтератури 1. Завдання з розвитку фантазії й уяви, асоцiативного мислення учнів:  письмово оформити враження від художнього фільму, переглянутого напередодні ( моя кабінетна відеотека вміщує такий відео матеріал: „Життя і пригоди Робінзона Крузо‖, „Собор Паризької Богоматері‖, „Дон Кіхот‖, „Пурпурові вітрила‖, „Казка про зоряного хлопчика‖, „Євгеній Онєгін‖, „Герой нашого часу‖, „Ромео і Джульєтта‖, „Балада про доблесного лицаря Айвенго‖, „Діти капітана Гранта‖, „Одіссея‖, мультфільми : „Руслан і Людмила‖, „Міф про Прометея‖, радіо вистава на комп’ютерному диску „Майстер і Маргарита‖). Матеріли дозволяють такі завдання використовувати в різних класах за віком;  передати настрої, враження, почуття від музики, архітектури;  передати за допомогою кольору періоди життя літературного героя (наприклад: Зоряного хлопчика з казки О.Вайльда, Скруджа з „Різдвяної пісні у прозі‖ Ч.Діккенса, ліричного героя сонетів В.Шекспіра, Ф.Петрарки, Данте );  написати листа до письменника, поета , літературного героя. 2. Завдання для розвитку власне літературної творчості та різних видів художньої діяльності:  написати нову пригоду, яка трапилась у житті Мюнхгаузена;  передати за допомогою твору значення Різдва у житті учнів;  створити нове закінчення для оповідання або його продовження ( В.Шекспіра „Ромео і Джульєтта‖, В.Короленка „Діти підземелля‖, О.Пушкіна „Євгеній Онєгін‖, Р.Кіплінга „Мауглі‖);  намалювати словесну картину ( „ Яким я уявляю віщого Олега‖, „ Якби я потрапив на безлюдний острів‖);  підготувати ілюстрації за мотивами творів, що сподобалися;  зобразити фарбами предмети з творів , що відіграють важливу роль в житті персонажів ( червону квітку з міфу „ „ Деметра і Персефона‖, пояс Іпполіти, плащ Зоряного хлопчика, люльку Згоди, пензлик Маляна);  дібрати музичний супровід, пісню до художнього твору ( наприклад: до „Зоряного хлопчика‖ О.Вайльда пісню Ассоль „Мама‖, „ Собору Паризької Богоматері‖ В.Гюго – „Belly‖ „Smash‖);  створити макет iнтер’єру кiмнати, помешкання за описом його в лiтературному творi (наприклад, кiмнати героя роману О.Пушкіна Євгенія Онєгіна, Ф.Достосвського Родiона Раскольнiкова, Й.Гете Фауста, Маргарити). 3. Завдання випереджального пошуково-дослідницького характеру:  підготувати доповіді, реферати, повідомлення про певну історичну епоху, митців цієї доби ( „Мистецтво Візантії‖, „Античність – колиска світової культури‖, „ Доба Відродження і її майстри полотна‖ „ Звичаї і побут Запорізької Січі‖, „Лицарська доба‖  підготувати доповідь з краєзнавства ( „М.А.Булгаков – і Кам’янець –Подільський‖, „А.І.Купрін і Хмельниччина‖).  підготувати нарис життя і творчості письменника;  дібрати різні твори про одну подію, героя ( вірші про Велику Вітчизняну війну, наполеонівські війни, подвиг Прометея).  підготувати творчі роботи порівняльного характеру ( „Жінки у драмі „Ляльковий дім‖ Г.Ібсена та повісті „Людина‖ О.Кобилянської‖, „Міщанин-шляхтич‖ Мольєра та „Мина Мазайло‖ М.Куліша‖). 4. Завдання ігрового характеру Рольовi iгри Аукцiон знань. Вiдмiнну оцiнку отримує учень, який виявить найкращi знання: дасть повнi та вiрнi вiдповiдi на запитання, назве найбiльшу кiлькiсть творiв письменника тощо. Лицарськай турнiр. Переможцем турнiру стас лицар який виявить кращi знання особливостей лiтературної епохи, художнього твору. ―Чий це портрет?‖ Клас дiлиться на двi команди, якi готують словеснi портрети героїв твору. Цi портрети пропонуються суперникам для вiдгадування. Учитель оцiнюс як портрети, так i вiдповiдi. „Я – диктор‖ З метою розвитку навичок виразного читання вчитель пропонує учневi в ролi диктора прочитати запропонований текст, зробити оголошення тощо. „Я— вчитель зарубiжної лiтератури‖ Старшокласники iмiтують професiйну дiяльнiсть учителя-словесника: пiд керiвницвом педагога готують та проводять урок зарубiжної лiтератури (або якийсь iз його етапiв); аналiзують та оцiнюють вiдповiдi своiх товаришiв; рецензують iхнi письмовi роботи. Пiзнавальнi iгри „Бюро лiтературнах знахідок‖

Учнi встановлюють, кому належать речi (письменниковi, лiтературному героєвi). Кросворди на лiтературному матерiалi. Лiтературна вiкторина. ―Впiзнай героя за його портретом, реплiкою, висловлюванням iнших про нього...‖ Лiтературна естафета Дiти записують на дошцi дати з життя письменника i коментують їх, передаючи естафету один одному. „Розшифруй ініціали‖ До поданих iнiцiалiв письменникiв чи лiтературних героїв, потрiбно дописати повнi iмена. 5.Завдання на розвиток акторської майстерності учнів:  розповідь про улюбленого персонажа від імені його самого ( „ Я – Зоряний хлопчик‖, „ Том Сойєр. Моя автобіографія‖);  інсценізувати епізоди, характерні для конкретного періоду життя письменника;  інсценізація зустрічі у літературному салоні митців однієї доби ( Ф.Петрарки, В.Шекспіра, Леонардо да Вінчі, Рафаеля).  інсценізація епізодів з улюблених творів ( сцена зустрічі Зоряного хлопчика з матір’ю, остання зустріч Онєгіна з Тетяною). 6.Інтегровані завдання  назвати лiтературнi твори, за якими були поставленi вистави, знятi художнi фiльми;  перекласти лiтературнi тексти або окреми теми (наприклад, тему любовi мовою iнших видiв мистецтва — танцю, музики, кiно, театру);  назвати письменникiв-музикантiв, письменникiв- художникiв, письменникiв-акторiв та iн.;  порiвняти свiт казки в лiтературi, в музицi, живопису (на приклад, казки ―Тисяча й одна нiч‖ у музицi М.Равеля Шахерезада‖; й.Гете ―Лiсовий цар‖ у музицi Ф.Шуберта);  розглянути свiт мистецтва в особистiй i творчiй долi письменника, поета;  перекласти невеличкий поетичний текст, порiвняти його з перекладами своїх однокласникiв або з перекладом учителя;  зiставити переклади вiдомих фахiвцiв. 7.Позакласна робота і розвиток творчих здібностей учнів:  проведення літературних вечорів („ Я, конечно, вернусь...‖ Владимир Высоцкий. Человек.Поэт. Актѐр.‖);  проведення літературних конкурсів, вікторин;  випуск стінгазет, присвячених річниці народження митців.

Додаток 11 ТЕСТ «Перевірте свої педагогічні здібності» 1. Ви припустилися помилки, і вам на це вказали. Як ви поведетесь? А. Зробите вигляд, що не помітили. Б. Скажете, що перебивати нетактовно. В. Визнаєте повишу. 2. У вас удома живуть кішка і собака, ви дали їм їжу в мисках поруч, але вони поцапалися. Кого ви лаятимете? А. Кішку. Б. Собаку. В. Вчините інакше. 3. Ви заходите в чисте приміщення, й на ваших очах хтось із відвідувачів кидає на підлогу обгортку з цукерки. Що ви зробите? А. Присоромите. Б. При всіх почнете прибирати самі. В. Вдастеся до натяку. 4. Чи часто ви допомагаєте своїм друзям розв'язати суперечку і чи вдається вам це? А. Ні. Б. Так. В. Не завжди. 5. Ви поспішаєте ти вечір, якого давно очікували, готувалися до нього, ви нервуєте, спізнюєтесь, але вам ще потрібно напрасувати одяг. Через необережність ви пропалюєте його. Ваша реакція? А. Істерика, обурення, сльози. Б. Ви засмучені, однак не показуєте цього.

В. Намагаєтеся зберегти спокій, шукаєте вихід. 6. Уявіть собі, що ви йдете вулицею і бачите, як сваряться двоє хлопчиків, доходячи до бійки. Як ви зреагуєте? А. Пройдете, не зупиняючись. Б. Будете стороннім спостерігачем, але якщо ситуація погіршиться, втрутитесь. В. Спробуєте розвести бешкетників. 7. Уявить собі, що ви стали свідком того, як один із хлопчаків упав і порвав штани, а його друзі почали сміятися. Як ви зреагуєте? А. Зробите зауваження дітям. Б. Допоможете хлопчику встати. В. Вчините інакше. 8. Якщо б вам зараз запропонували провести урок у класі, як би ви вчиниш? А. Не погодитесь. Б. Попросите дати можливість подумати. В. Погодитесь. 9. Який настрій у вас буває на дозвіллі? А. Пасивно використовуєте цей час. Б Активно В. Мрієте. 10. Уявить собі, що ви учень старшого класу і не вивчили урок. Як ви наведетесь? А. Відмовитесь відповідати. Б. Спробуєте відповісти. В. Знайдете інший вихід. 11. Якщо у вас поганий настрій, чи відбивається він на інших людях? А. Так. Б. Ні. В. Іноді. 12. Ви стали свідком того, що двоє дітей не поділили іграшку. Що ви зробите? А. Візьмете її в них. Б. Спробуєте вмовити, щоб гралися разом. В. Дасте таку саму. 13. Як би ви повелися з людиною, неприємною вам? А. Не помічатимете її. Б. Все одно спілкуватиметесь із нею. В. Подолаєте себе й шукатимете в ній хороше. 14. Ви потрапили в нове товариство, де вас не знають. Як ви поведетеся, щоб вас визнали своєю людиною? А. Будете багато говорити. Б. Більше слухатимете. В. Знайдете інші шляхи. 15. Чи часто ви впевнені у своєму успіху? А. Так. Б. Ні. В. Не завжди. 16. Чи можете ви вільно спілкуватися з людьми? А. Ні. Б. Залежить від настрою. В. Так. 17. Ви чекаєте на автобус, до приходу якого лишилося кілька хвилин (10-15), до вас підходить жінка й просить приглянути за дитиною хвилин 5, пообіцявши повернутися з аптеки, що поруч із зупинкою. Минає час, іде автобус, та жінки немає, а автобус останній. Що ви зробите?

А. Поїдете. Б. Залишитеся. В. Знайдете вихід. 18.

На що ви будете дивитися під час знайомства? А. На одяг. Б. На манеру триматися. В. На очі.

19. У магазині велика черга, вам потрібно купити необхідну річ. Як ви вчините? А. Постоїте. Б. Підете. В. Зробите ще щось. 20. Якщо б ви мали вибір, що б ви вибрали для себе? А. Шити. Б. В'язати. В. І те, й інше. 21. Ви йдете на вечір, і на вас вишукане взуття. На вашому шляху велика калюжа. Що ви зробите? А. Повернетеся. Б. Підете примо. В. Приймете інше рішення. 22. Ви бачите людину, яка сміється. Ваша реакція на це? А. Не зреагуєте. Б. Усміхнетесь. В. Здивуєтесь. 23. До вас звернулася людина в скрутну хвилину, шукаючи вашого співчуття. Як ви вчините? А. Дасте пораду як упоратися з труднощами. Б. Просто вислухаєте й поспівчуваєте. В. Допоможете. 24. Що ви зробите, якщо у вашій групі з перших днів складуться недоброзичливі взаємини? А. Уникатимете конфліктів. Б. Змусите себе сказати "Я не правий", якщо навіть, на ваш погляд ви праві. В. Доведете спою "правоту". 25. Які риси ви найбільше цінуєте в людях? А. Доброту.. Б. Рішучість. В. Терпимість.

Підбийте підсумки.  За відповіді «А» — 2 бали;  за відповіді «Б» — 1 бал;  за відповіді «В» — 0 балів. Підсумуйте їх. Ви набрали менш як 20 балів. Ви маєте відмінні задатки, щоб ефективно впливати на інших, маєте здібності вчити, виховувати, управляти людьми, маєте силу переконання, можете бути хорошим учителем, вихователем, психологом. Ви набрали від 20 до 30 балів. Ви оцінюєте себе реально, однак ви надто стримані, а це іноді трактують як байдужість. Ви маєте можливість потренуватися, щоб виробити швидку і правильну реакцію на те, що відбувається, і тоді ваша педагогічна майстерність підвищиться. Ви набрали більш як 30 балів. Ви дещо самовпевнені, вам слід стати самостійнішим і терплячішим, однак ви доволі кмітливі, щоб не втрапити в халепу; окремі помилки, яких ви припускаєтесь, пов'язані не стільки з незнанням чогось, як з неуважністю. Працюйте над цими якостями, і ваша педагогічна діяльність буде успішною.

Від творчого вчителя до творчого учня Тренінг Відлацька Оксана Степанівна, методист НМЦ управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради, вчитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №7

“...Учитись важко, а учить ще важче, Але не мусиш зупинятись ти, Як дітям віддаси усе найкраще, То й сам сягнеш нової висоти…” П. Сингаївський

Мета тренінгу: формування професійних компетенцій вчителів світової літератури для роботи з обдарованими дітьми. Тематичний план тренінгу: ТЕМА 1.

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ  Суть творчих здібностей учнів і їх класифікація.  Обдарованість та її види.  Формування в дітей творчих здібностей. ТЕМА 2. РОБОТА ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ  Шляхи розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя в педагогічній діяльності.  Сутність і специфіка педагогічної творчості.  Модель виявлення обдарованих дітей. ТЕМА 3. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ У РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ  Основні напрямки роботи з обдарованими дітьми.  Обговорення форм і методів у роботі з обдарованими дітьми, які використовуються учасниками.

 

Види робіт Форми звітності 3

Тема 1. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

Термінологічний апарат  Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють 



   

її від інших людей. Задатки – природжені анатомо-фізіологічні особливості організму (особливості будови мозку, органів чуттів і руху. Властивості ЦНС), це тільки можливості і передумови розвитку здібностей. Здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють успішному виконанню нею тієї чи іншої діяльності і не зводиться тільки до знань, умінь і навичок. Рівні здібностей: обдарованість, талант, геніальність Талановитість - вищий ступінь спеціальної обдарованості дитини. Геніальність - найвищий ступінь обдарованості, прояву творчих сил людини. Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення . 4

Поняття творчої особистості: Творча особистість - це індивід, який володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який уміє відкинути звичайне, шаблонне...

Творча особистість — це креативна особистість (особистість, що має внутрішні передумови творчої активності), яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють дослідженню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. 6

Особливості творчої особистості:      

відхилення від шаблону оригінальність ініціативність наполегливість висока самоорганізація працездатність

Типи творчих особистостей: Теоретик-логік характеризується здатністю до широкого узагальнення, класифікації та систематизації інформації. Люди цього типу чітко планують свою роботу, для них характерна висока обізнаність та інтуїція. Теоретик-інтуїтивіст — це тип творчої особистості, для якої характерна здатність генерувати нові, оригінальні ідеї, фантазії, творча уява. Творці цього типу — це великі винахідники, автори нових концепцій, шкіл і напрямів. Практик - це тип творчої особистості, який завжди прагне до експериментальної перевірки своїх нових гіпотез. Організатор володіє високим рівнем здібностей щодо організації колективу для розробки і виконання нових завдань. Під керівництвом таких людей створюються наукові школи і творчі групи. Ініціатор - це тип творчої особистості, для якої характерні ініціатива і натхнення, особливо на початкових етапах розв'язання нових творчих завдань.

Поняття обдарованості:  Обдарованість - комплекс задатків і здібностей, які за

сприятливих умов дозволяють потенційно досягти значних успіхів у певному виді діяльності (чи діяльностей) порівняно з іншими людьми. (Л.Липова)  Обдарованість - це набір здібностей, здатність до видатних досягнень у будь-якій соціально значущій сфері людської діяльності. (Н.Лейтес)  Обдарованість - це не лише своєрідне поєднання здібностей людини, а ще й сукупність її особистісних характеристик. (Л.Слободянюк)

Семінарське заняття “Обдарована дитина і творчі здібності” 9

Види обдарованості: Якісний аспект (специфіка психологічних можливостей дитини і особливості їх прояву)

Кількісний аспект (рівень прояву психологічних можливостей дитини)

Види діяльності і сфери психіки, які їх забезпечують Практична Ремесла Спорт

Організаційна обдарованість

Пізнавальна Інтелектуальна (гострота мислення, допитливість, легкість навчання,практична кмітливість)

Академічна (найбільше

Художньоестетична

Комунікатив на

Хореографічна Лідерська Аттрактивна Сценічна Літературнопоетична Музична Художня

Духовноціннісна Обдарованість у створенні духовних цінностей і смислів. Служіння людям

розвинуті здібності до окремих предметів)

Рівні здібностей: Репродуктивний – учні швидко засвоюють знання, уміння, навички, опановують певний вид діяльності за зразком.  Творчий – учні за допомогою самостійної діяльності опановують прийоми пошукової творчої діяльності. 

Практичне заняття Формування в дітей творчих здібностей Формування в дітей творчих здібностей

Самостійна робота Якими рисами має володіти вчитель, щоб працювати з обдарованими дітьми?

Тема 2:РОБОТА ТВОРЧОГО ПЕДАГОГА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

 Педагогіка творчості - це педагогічна діяльність, спрямована на

розвиток потенційних можливостей кожного учня у навчальновиховному процесі  Креативність - сукупність тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення в діяльності особистості  Творчий учитель - це особистість, яка характеризується високим рівнем педагогічної креативності (креативні риси особистості й додатково сформовані мотиви, особистісні якості, здібності, які сприяють успішній творчій педагогічній діяльності), відповідним рівнем знань предмету, який викладає, набутими психологопедагогічними знаннями, уміннями та навичками, які, за сприятливих для педагогічної творчості учителя умов, забезпечують його ефективну педагогічну діяльність із розвитку потенційних творчих можливостей учнів. 15

Риси педагогічної творчості вчителя:  співтворчий характер щодо суб'єкта-об'єкта

педагогічної діяльності;  можливість суб'єктивної новизни й оригінальності процесу і результату;  обмеженість творчої діяльності педагога часом;  вплив на педагогічну творчість учителя багатьох факторів, які важко передбачити

Риси педагогічної креативності вчителя:  високий рівень соціальної і моральної свідомості;  пошуково-проблемний стиль мислення;  розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати,    

 

обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо); проблемне бачення; творча фантазія, розвинена уява; специфічні особисті якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм); специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "я", бажання бути визнаним, творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці); комунікативні здібності; здатність до самоуправління;

 високий рівень загальної культури.

Творчі рівні вчителів: 

Репродуктивний передбачає, що вчитель працюючи на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду, відбирає ті, які найбільше відповідають конкретним умовам його праці, індивідуальнопсихологічним особливостям учнів.

 Раціоналізаторський передбачає, що вчитель на основі аналізу свого

досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, удосконалює, модернізує її;

 Конструкторський передбачає таку діяльність учителя, у якій на основі

свого досвіду, знань психолого-педагогічних особливостей учнівського колективу, використовуючи існуючі методики, учитель конструює свій варіант вирішення педагогічної проблеми;

 Новаторський передбачає вирішення педагогічної проблеми на

принципово нових засадах, відрізняється новизною, оригінальністю, високою результативністю.

Семінарське заняття

Основні складові виявлення обдарованих дітей

Виявлення рівня розвитку мислення на уроці Рівні мислення

Що робить учитель

Що робить учень

Активне мислення

Ставить проблему, формує, розв'язує

Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал

Самостійне мислення

Ставить проблему, може формулювати її та пропонує учням самостійно розв'язувати

Сам відкриває незнайоме, проводить довеональні способи застосування, оригінальні способи розв'язання

Творче мислення

Загальна організація коригування, контроль, вміле керівництво. Зауваження: кожний наступний рівень включає попередній

Формує проблему, самостійно розв'язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником, конспектом

Репродуктивне мислення

Пояснює, закріплює

Запам'ятовує, репродукує

Практичне заняття Творчий вчитель і обдарований учень

Самостійна робота Основні напрями роботи з обдарованими дітьми (з досвіду роботи)

Тема 3: ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ І ЗДІБНИМИ ДІТЬМИ

 Форма організації навчального процесу - «латинське слово «форма» означає

зовнішній вигляд, зовнішній обрис. Отже, форма навчання як дидактична категорія позначає зовнішню сторону організації навчального процесу, що позв'язана з кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення». На думку І. М. Чередова, форма організації навчання - це особлива конструкція ланки або сукупності ланок навчального процесу.  Метод навчання - (від грец. metodos - шлях до чого-небудь) це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд.  Прийом навчання - це елемент методу. Елементи методів не є сумою окремих частин цілого, а системою, що об'єднана логікою дидактичного завдання. Якщо метод є способом діяльності, що охоплює весь шлях її протікання, то прийом - це окремий крок, дія в реалізації методу. Необхідно розрізняти прийоми розумової діяльності (логічні прийоми) - виділення головного, аналогія, конкретизація, порівняння та ін., а також прийоми навчальної роботи - розв'язування задач, прикладів, граматичний розбір тощо. Логічні прийоми є однаковими в різних методах. Тільки системне поєднання прийомів утворює певний метод навчання, тому важливою є послідовність їх застосування. Одні і ті ж самі прийоми можуть входити в різні методи навчання, але в поєднанні з іншими прийомами вони утворюють зовсім інший метод навчанняю. 23

Завдання вчителя – активізувати можливості обдарованих дітей, розкрити природу та психологічний механізм творчої дитини.

Творчу діяльність учнів можна організувати на таких уроках:  уроки риторики  уроки ерудиції  уроки конференції, семінари, диспути  уроки виразного читання  уроки консультації  уроки інтелектуальності ділової і рольової гри  уроки розвитку образності й виразності мови і мовлення  уроки-калажі  уроки-дослідження  уроки-діалоги  уроки-спогади

Семінарське заняття Використання різних форм і методів у роботі з обдарованими дітьми

Для роботи з обдарованимиі здібними дітьми можна використати такі прийоми: 

   

Найважчий перший крок. Ущільнення навчальної програми. Навчальні контракти. Таксономія мислення. Тренінг творчих здібностей.

Найважчий перший крок.

Його суть полягає в тому, що учням дозволяється розв´язувати з усього переліку завдань декілька (тричотири) найважчих. Якщо вправи виконано правильно, то виставляється найвища оцінка і дозволяється час, що залишився, витратити на задоволення своїх потреб (заняттю тим видом діяльності, який для учня є цікавим, захоплюючим).

Ущільнення навчальної програми

Навчальні контракти. Більш досконалим прийомом організації ущільненого вивчення предмета є навчальні контракти. Їх технологія передбачає укладання угоди між учнем і учителем про зобов´язання, які бере на себе учень, у зв´язку з індивідуальним підходом до опанування матеріалу, і вчитель. Учитель передбачає форми звітності учня про виконану роботу, графік звітування і консультацій, обсяг робіт на той рівень, якого повинен досягти учень. Але перед переходом на таку форму роботи, учень має бути готовим працювати самостійно, отримати консультацію з приводу вимог, які висуваються перед ним, що звітуються на тому рівні, який обрано. 30

Таксономія мислення.

Одним з видів мислення, який повинні опанувати обдаровані діти, є критичне. Показником його сформованості є вміння оцінювати об´єкт чи дію. Досягти значних результатів у цьому напрямі допомагає система амариканського вченого Б.Блума. згідно його системи розвиток мислення має відбуватися в навчальній діяльності у певній послідовності: від простих рівнів засвоєння знань до більш складних.

Тренінг творчих здібностей.

Цей прийом має на меті навчити учнів виконувати ті дії, з яких може складатися творча діяльність. Засвоєння операцій дозволить учням компетентно підходити до розв´язання творчих завдань.

Практичне заняття Основні напрями роботи з обдарованими дітьми (з досвіду роботи)

Самостійна робота Складання циклограми роботи з обдарованими дітьми (річна)