Практичні основи акмеологічного розвитку особистості школяра в початковій школі 1 2 клас by kpschool7

КАМ’ЯНЕЦЬ ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7

Гриневич Л.А., Туранська Т.М.

Практичні основи акмеологічного розвитку особистості школяра в початковій школі 1-2 клас Методичний посібник з мультимедійним додатком

2014 рік 1

Рецензенти: Ганущак Н.Д., заступник директора з навчальної роботи Кам'янецьПодільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Бойко О.О., заступник директора з науково-методичної роботи Кам'янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

Гриневич Л.А., Туранська Т.М. Практичні основи акмеологічного розвитку особистості школяра в початковій школі (1-2 клас): Методичний посібник з мультимедійним додатком. – Кам’янець-Подільський: Науково-методичний центр ЗОШ №7, 2014. – 79с.

У посібнику розглядаються теоретичні засади акмеології та практичні кроки по запровадженню акметехнологій в навчально-виховний процес початкової школи. Адресовано всім, хто сповідує нову філософію освіти, в центрі якої – виховання компетентної, успішної особистості.

Зміст Вступ ...................................................................................................

Розділ 1. Суть акмеологічних ідей ...................................................

Розділ 2. Акметехнології: досвід впровадження ...........................

1 клас 2.1. Розвиток навички читання вголос .............................................

2.2. Навчально-пізнавальний проект "Лікарські рослини рідного краю" ................................................................................................... 14 2.3. Інтегрований проект "Творіть добро, щоб кращим став цей світ" ...................................................................................................... 28 2 клас 2.4. Заохочення учнів до творчості ...................................................

2.5. В гостях у Зими (Урок-подорож зимовими стежинами) .........

2.6. Культурологічний проект "Декоративно-ужиткове мистецтво українців" ....................................................................................... 49 2.7. Здоров'язберігаючі технології у початковій школі ..................

Висновки .............................................................................................

Література ...........................................................................................

Вступ ХХІ століття, початок третього тисячоліття – це час нестримних змін у внутрішньому і зовнішньому просторах життєдіяльності людини. Масштаби кризових явищ в усіх сферах сучасного буття, як то: довкілля, суспільство, мистецтво, наука – не залишають сумніву, що світоустрій в цілому очікує на кардинальне оновлення його базових, сутнісних параметрів. На зламі епох нагально постає потреба в особистостях нової формації, здатних до ініціювання та здійснення інновацій, побудову гармонійної системи речей. Все це вимагає становлення нової системи освіти, яка б здійснила прорив до якісно нового рівня: від звичного викладення матеріалу до всебічного розвитку творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють досягненню найвищого рівня розвитку кожної дитини, як найвищої цінності суспільства. Цієї мети дозволить досягти саме акмеологічний підхід в освіті. Провідна ідея такого підходу – створити освітній простір, в якому б кожна дитина розвивалась, розкриваючи свій безмежний потенціал в усіх сферах життя. Акмеологія шкільної освіти відкриває прогресивний шлях розвитку, оскільки інтегрує знання з педагогіки й психології та створює новий методологічний підхід до проектування освітніх систем сучасної школи, до забезпечення якості освіти в умовах стійкої еволюції українського суспільства. Педагогічні задачі акмеологічного підходу в освіті: • широке застосування технологій, прийомів, які забезпечують креативний розвиток учнів; • створення оптимальних умов для розвитку пізнавальної активності; • заохочення учнів до творчості; • спонукання до самостійного пошуку цікавого матеріалу з метою творчого самовираження дитини. Акмеологічний підхід розглядає розвиток людини на протязі всього життя. Акмеологічні ідеї спрямовані на виховання зрілої й здорової особистості, що має життєвий успіх, здатної до творчої самореалізації й соціальної адаптації, конкурентоспроможної, що має духовну й суспільну зрілість. Фундамент у формуванні такої особистості, безумовно, закладається в початковій школі. Представлений посібник включає два розділи. Перший розділ містить відомості загальнотеоретичного спрямування в сфері акмеології. У другому розділі представлені різноманітні творчі знахідки, які сприяють реалізації акмеологічного підходу в початковій школі і мають практичний характер. 4

Розділ 1. Суть акмеологічних ідей Необхідність використання акмеологічного підходу в навчальновиховному процесі загальноосвітньої школи зумовлена тим, що суспільство очікує, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особистостями, які прагнуть до успіху та вміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Акмеологія одним із важливих своїх завдань вважає виявлення характерних рис, які формуються у процесі розвитку людини, в їхніх вершинних досягненнях у дошкільному, молодшому шкільному віці та у роки юності з тим, щоб особистість змогла всебічно виявити себе на щаблі зрілості та успішно розробляти стратегії організації свого життя. Зрілість в акмеології виступає акмеологічним критерієм якості освіти і розвитку підростаючої людини. Акмеологічна зрілість буде проявлятися в: • інтелектуальності – як високому розвитку пізнавальних здатностей, ерудиції, прогнозуванні своєї освіти; • активності – як впливу на навколишнє середовище, на інших людей і на себе; • організованості – як послідовності, вмінні додержуватися алгоритму, певного стандарту й вимог діяльності; • відкритості – як готовності до нового знання, спілкування, діяльності; • прагненні до розвитку – як внутрішньої потреби особистості; • оптимізмі – як життєрадісному світогляді, вірі в людей, у їхню силу й можливості, впевненості в прогресі суспільства, у вірі в свої сили й можливості як суб’єкта діяльності; • гуманізмі – як осмисленій й діючій гуманності, що водночас є способом життя. Акмеологія (від давньогр. acme – квітуча сила, вершина) – це наука про здобутки людини у професійному та особистісному розвитку та є основою педагогіки успіху. Акмеологія як інтегрована наука нової галузі знань людинознавства зумовила зародження нових акмеологічних напрямів, зокрема педагогічної та шкільної акмеології. Педагогічна акмелогія – це новий і перспективний напрямок гуманітарних наук, який інтегрує знання про людину на етапі досягнення нею успіху в навчально-виховній діяльності.

Концепція педагогічної акмеології, педагогіки успіху базується на чотирьох складових: • принцип потенційної реалізації людини; • акмеологічної концепції індивідуальності; • акмеологічної концепції педагогічної майстерності; • акмеологічної концепції здоров’я. Оскільки акмеологія – це наука про вдосконалення людини, то зусилля психолого-педагогічного супровіду у досягненні вершини («акме») мають бути спрямованні на забезпечення акмеологічного характеру освітнього простору, у центрі якого плекання успішної людини, формування позитивної мотивації успіху. Основними завданнями акмеологічного простору є: • створення простору спільної життєдіяльності, визначення мети життя і життєвих пріоритетів; • навчання мистецтву життя; • становлення самостійної особистості, яка вміє приймати рішення і нести за них відповідальність, володіє критичним мисленням; • формування зрілого інтелектуального і духовного ставлення до життя; • сприяння оволодінню науковими знаннями; • виховання культури життєвого самовизначення, соціально активного ставлення до життя; • допомога в оволодінні методами, способами ефективної соціальної взаємодії, освоєння на сучасному рівні політичних, економічних, правових знань; • розвиток толерантності, розуміння іншого й відчуття взаємозалежності; • здійснення загальних проектів, які навчать бути готовими до врегулювання конфліктів в умовах поваги цінностей плюралізму, взаєморозуміння й миру; • сприяння розквіту особистості, незалежності; • виховання здатності свідомо передбачувати майбутнє, прогнозувати його, визначати життєву стратегію, свій життєвий проект; • культивуванню загальнолюдських цінностей. Шкільна акмеологія — це наука про саморозвиток зростаючої людини як суб’єкта життєдіяльності в освітньому просторі школи. Акмеологічні педагогічні технології – це технології, які, з одного боку, спрямовані на саморозвиток учня згідно його задатків та внутрішньої інтенції в умовах варіативності освітніх програм, а, з другого боку, це 6

технології, спрямовані на досягнення кожним учнем своїх можливих найвищих результатів за умови поєднання зусиль усіх фахівців, які здійснюють педагогічний супровід вихованців: практичних психологів, соціальних педагогів, валеологів, працівників шкільних бібліотек, класоводів, класних керівників, учителів-предметників. До числа акмеологічних можна віднести такі технології: • ігрові (дидактична гра, технології ігромоделювання); • проблемно-пошукову технологію; • технологію родинного виховання; • здоров'язберігаючі технології; • тренінгові технології; • технологію кооперованого навчання; • технології розвиваючого навчання; • технологію особистісно орієнтованого навчання; • метод проектів. Акметехнології спрямовані на формування мотивації до самоствердження, пізнання себе, свого внутрішнього світу, усвідомленя себе частиною соціуму. Кінцевий результат використання акметехнологій – стійка здатність до самостійного вибору, самовдосконалення, самореалізації в мінливих соціокультурних умовах. При застосуванні акмеологічного підходу велике значення має саме вчитель. Вчитель-акмеолог – це людина, яка є духовно, професійно та соціально зрілою. Акмеологічний простір – це не даність, це те, що ми створюємо самі у своєму навчальному закладі. Кожен педагог у школі створює свій акмеологічний простір, який впливає на розвиток, виховання дітей. Цей простір є визначальним у впливовості педагога на вихованців. Спільна праця вчителя і учня веде до успіху обох.

Розділ 2. Акметехнології: досвід впровадження Період життя людини під час навчання в початковій школі має високу самоцінність, оскільки створює досвід життєдіяльності, що впливає на все подальше життя. У цей відповідальний період у становленні всіх життєво важливих сторін індивідуальності людини особливо важливо в процесі виховання забезпечити цілеспрямований вектор її прогресивного розвитку на основі акмеологічних ідей: • позитивне мислення й адекватна самооцінка; • мотивація досягнень, а не уникнення невдач; • прагнення до саморозвитку й самовдосконалення; • потреба у творчості й творенні, а не руйнуванні й споживанні; • потреба в самореалізації на основі власних досягнень; • пріоритет духовно-моральних цінностей; • цілісність і стійкість розвитку в процесі життєдіяльності; • індивідуальність, зрілість, здоров'я, духовність як вищі рівні цілісного розвитку людини й інтегративні критерії якості освіти; • суб'єкт-суб'єктна взаємодія як онтологічна основа виховного процесу; • високий рівень професійної зрілості й професіоналізму педагога; • акмеологічна позиція педагогів, батьків, учнів як суб'єктивний фактор успішності людини в суспільстві, що змінюється. Ці ідеї виступають як альтернативи факторам регресу, що веде до деградації особистості, до її неуспішності й закомплексованості, негативного, критичного мислення, заниженої самооцінки, мотивації уникнення невдач, пасивності, ледарства, споживання, однобічності розвитку, меркантильності, інфантилізму, некомпетентності, позиції “дитини” у житті тощо. Формування творчої особистості, яка самостійно навчається важко здійснити без певної системи роботи, а це «урок – спілкування в позаурочний час – індивідуальна робота – позакласна робота». Дуже цікаво слідкувати як в процесі навчання розкриваються особисті творчі здібності й уподобання дитини, як вона застосовує їх при виконанні завдань, поставлених вчителем, і кожного разу піднімається на сходинку вище в своєму творчому розвитку. Завдання, що спонукали б учнів до творчості, може запропонувати як сам вчитель, так і учень особисто. Крім того сучасні підручники також надають серед вже звичних вправ і задач завдання творчого плану. Найбільшої уваги заслуговує проектна діяльність учнів, адже саме тут кожен може проявити свої кращі якості. Задача вчителя – управління цією 8

діяльністю без надмірного контролю і нав’язування свого погляду на проблему. Кожна творча група учнів може представити свій проект у різноманітних формах: розповідь, листівка, газета, фото тощо. Оцінювання проекту здійснюється за цілим рядом критеріїв не тільки вчителем, а й учнями, перед якими цей проект був представлений. Такий спосіб оцінювання спонукає учнів для подальшої творчості й бажання досягти кращих результатів. Слід наголосити, що проектна діяльність учнів не єдиний шлях до творчого розвитку особистості учнів, є інші, не такі довгострокові та серйозні, але не менш цікаві шляхи для самовираження. Пропонуємо вашій увазі деякі з творчих знахідок у здійсненні акмеологічного розвитку особистості учнів початкової школи, які можна застосувати як на уроках, так і в позакласній роботі.

1 клас 2.1. Розвиток навички читання вголос Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга – це ланка, яка зв'язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга. Працюючи з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках. Нам, вчителям, необхідно навчити учнів читати свідомо, виразно, швидко. Це одне з першочергових завдань вчителів початкових класів. Читання нерозривно пов'язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре вміє визначити головну думку твору, робити висновки з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, то йому легше дається розв'язання задач з математики. Особливо важливо, щоб, починаючи з першого класу, діти вміли добре читати. Це запорука успішного навчання в наступних класах. Починаючи з першого класу, слід працювати над формуванням навичок техніки читання. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитись грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв'язувати задачі, оскільки, за умови поганого читання їх тексту, губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і вивчення інших предметів. Саме тому на уроках читання потрібно застосовувати різноманітні інноваційні технології, прийоми і вправи. Досвід роботи показує, що вирішальну роль у читанні відіграють зорові відчуття: оптичний образ слова викликає відповідну мовнорухову реалізацію. На швидкість реалізації зв'язку буква-звук впливає ступінь знайомства учнів з буквами ( 1 клас, початок 2 класу). Зазначене впливає на розвиток техніки читання (спосіб читання, правильність, швидкість). Збагаченню практики читання сприяє і цілеспрямоване позакласне читання. Тому необхідно ґрунтовно продумувати методику і зміст уроків позакласного читання, спеціально добирати тексти для окремих груп учнів, враховуючи їх мовленнєвий розвиток. Процес читання нерідко утруднюється недостатнім розвитком активного словника учнів. Читання відбувається швидше, якщо учень знає слово, вживав його. Збагачення активного словника учнів відбувається як під 10

час говоріння, так і під час слухання: накопичуються мовленнєві зразки (словникові, вимовні, структурно-граматичні). Тому на кожному уроці доцільно проводити слухання (розповідь вчителя, читання текстів, прослуховування аудіокниг). У практиці навчання відомі різні форми читання: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), напівголосне, вибіркове, читання в особах, у парах, ланцюжкове та інші. Саме їх необхідно постійно практикувати на уроках. Збільшенню мовленнєвої практики сприяє значною мірою аналіз фактичного змісту тексту. При цьому збагачується словник дітей, запам'ятовуються граматичні форми, що сприяє розвиткові умінь впізнавати слова у процесі читання. Формування висловлювань під час роботи над текстом має бути в центрі уваги вчителя. Вирішенню цього завдання сприяють смисловий аналіз (відповіді на запитання), композиційний (визначення структури тексту), лексико-стилістичний (аналіз мовних засобів), емоційно-образний (формування емоційного досвіду дитини) тощо. Переказ – це ефективний засіб розвитку вмінь висловлювати свої думки. Основним недоліком переказу є бідність мовлення (невиразність, схематичність). Усунення такого недоліку досягається змістовною роботою над мовними засобами, структурою речень до початку переказу. Розвиткові вмінь зв'язно висловлювати свої думки сприяє і творча робота на основі тексту. Це може бути переказ із зміною особи, переказ тексту від однієї з дійових осіб, складання оповідання за аналогією. Актуальними формами роботи на уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли учні прочитали неодноразово текст, усвідомили ідейний зміст, дали характеристику героїв, проаналізували мовні засоби. Розвиткові читацьких вмінь сприяють: - слухові і зорові диктанти; - списування текстів; - читання з прискоренням; - скоромовки; - читання за диктором декілька разів з поступовим прискоренням (до скоромовки). Для вироблення в учнів стійкої мотивації до розвитку навичок читання добре зарекомендував себе дидактичний прийом "Сходження на гору". Так в другому семестрі 1 класу на дошці з'явилась таблиця з прізвищами учнів, графами для запису показників темпу читання вголос та 11

малюнок гірської вершини. Ця таблиця заповнювалась даними в кінці 1 та впродовж всього 2 класу. Кожен учень постійно бачив перед собою власний результат та свою позицію серед однокласників. Приємно було спостерігати, як діти намагались піднятися по горі вище, бути попереду однокласників, похвалитись батькам своїми успіхами. Перевірка розвитку навички читання вголос дала наступні результати. І семестр 2 класу (при нормі 35-45 слів на хвилину) 3 учні

1 учень 3 учні 3 учні

7 учнів

15-20 слів 21-30 слів 31-40 слів 41-50 слів 51-60 слів 61-70 слів

13 учнів ІІ семестр 2 класу (при нормі 50-60 слів на хвилину) 2 учні 1 учень 2 учні 2 учні 5 учнів

4 учні

31-40 слів 41-50 слів 51-60 слів 61-70 слів 71-80 слів 81-90 слів 91-100 слів

4 учні

10 учнів

10% (3 учні) – техніка читання нижча від норми 17% (5 учнів) – техніка читання в межах норми 73% (22 учні) – техніка читання значно вища за норму 12

101-110 слів

2.1. Навчально-пізнавальний проект "Лікарські рослини рідного краю" Мета проекту: поглибити знання дітей про лікувальні властивості рослин; виховувати емоційно-зацікавлене ставлення до народної ботаніки; формувати елементарні уміння застосовувати набуті знання з метою збереження власного здоров'я. Розвивати пізнавальній інтерес до оточуючого світу, спостережливість, увагу, мислення, вдосконалювати навички спілкування. Тип проекту: проект середньої тривалості. Форми реалізації проекту: 1) Збирання інформації про лікарські рослини рідного краю, про їх oxopoну. 2) Розучування загадок, віршів. 3) Виготовлення масок для героїв казки. 4) Проведення виховної години «Лікарські рослини рідного краю». Етапи реалізації проекту І етап: підготовчий. Обговорення з учнями теми і завдань проекту. ІІ етап: планування роботи. 1. Розробка плану проекту. 2. Налагодження співпраці з старшокласниками. 3. Розподіл дітей на групи. 4. Ознайомлення з метою та завданнями для групової роботи, 5. Визначення шляхів виконання завдань, пошуку інформації. 6. Проведення інструктажів. ІІІ етап: організація пізнавальної діяльності школярів. Прогулянка до річки, мета якої дізнатися, які є лікарські рослини в нашій місцевості, де їх переважно більше; спілкування з батьками про лікувальні властивості рослин. Завдання для самостійного опрацювання: пошук загадок, віршів, цікавих відомостей про лікарські рослини. IV етап: презентація результатів діяльності Проведення виховної години «Лікарські рослини рідного краю», на який запрошені батьки, завуч школи. V етап: оцінювання успішності проекту. Здійснюється зовнішнє вербальне оцінювання проекту вчителем та запрошеними гостями.

Презентація проекту Тема. Лікарські рослини рідного краю Мета: узагальнити знання дітей про лікувальні властивості рослин; виховувати емоційно-зацікавлене ставлення до народної ботаніки; виховувати бережливе ставлення до рослин, любов до рідного краю. Обладнання: Гербарний матеріал, малюнки і фотознімки лікарських рослин, Червона книга України. Освітні технології: проектна технологія, робота в групах. Хід виховної години

І. Організація класу. ІІ. Актуалізація опорних знань Мабуть не знайдеться в світі такої людини, яка б не любила природу. Одні милуються барвами осіннього лісу, інші обожнюють високі гори та бурхливі ріки, а ще інші в захваті від простору степу. Поглянь навколо себе. Яка дивовижна краса! На що не глянеш, усе радіє життю. Усе живе, цвіте, розвивається, тягнеться до теплого сонечка. І все неповторне, гарне. Багато трав росте корисних У милій рідній стороні Про них сьогодні ми розкажем, А ви поможете мені. ІІІ. Повідомлення теми. Вступне слово вчителя. Рослини постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у садах лугах, лісах. Вони на вишитих рушниках, скатерках, фіранках. Ними розмальовували печі, стіни, оселі. Засушені лікарські трави клали за образи, з них робили різні напої, відвари. Сьогодні ми поговоримо про чудодійні властивості рослин. Ви зустрічаєте їх дуже часто у лісі, у лузі, на полі, але, навіть, і не замислюєтесь, що у вас під ногами справжній скарб, і цей скарб - лікарські рослини. До чудо-ліків в гості вирушаймо, Дивинку щонайменшу помічаймо. Де материнка, подорожник, молочай, Повинен знати кожен травознай. IV. Засвоєння нового матеріалу На наш урок завітала група молодих лікарів - консультантів, які познайомлять вас із значенням рослин у житті людини. 15

1. Розповідь консультативної групи старшокласників з елементами бесіди. Зелена аптека Усе цінне для людини прийнято порівнювати із золотом. Природа дарує людині таку різноманітність «золотих» дарів, що їх важко навіть перерахувати. Для збереження і зміцнення здоров'я людини особливу цінність мають лікарські рослини. У медичних книгах сказано: «Якщо подивитися на природу поглядом лікаря, який шукає ліків, то можна з певністю сказати – ми живемо у світі ліків!» Людина здавна помітила, що деякі рослини виліковують певні недуги. Так. звірі часто лікуються травами, відшукуючи серед великої їх кількості необхідні. Тому люди з покоління в покоління передавали набуті знання про лікувальні властивості цілого ряду рослин. І сьогодні в аптеках серед багатьох сучасних препаратів значне місце належить трав'яним зборам, настойкам із трав, пігулкам на трав'яній основі. На жаль, не завжди і не всі лікарські рослини можна придбати в аптеках. Тому часто люди самі займаються їх збором біля будинків, на лузі, у лісі, біля водоймищ. Знання про лікарські рослини, способи їх збирання, сушіння, зберігання необхідні кожній людині. Необхідні вони і вам, юні друзі! Незвичайний і цікавий світ зеленої аптеки. Тут росте така велика кількість лікарських рослин, що за їх допомогою можна попередити і вилікувати ряд хвороб серця, нирок, шлунку, вилікуватись від простуди та шкіряних хвороб. Це звіробій, конвалія травнева, суниці і малина лісові, черемха, ромашка, материнка, толокнянка та багато інших. Звичайно, щоб дізнатися про лікувальні властивості лікарських рослин, необхідно читати книги з природної медицини, знайомитись із рекламною літературою в аптеках, цікавитися цим питанням у старших. Успіхів вам! Станьте і ви справжніми травознавцями і створіть вдома домашні зелені аптеки, які стануть в нагоді вам і вашим рідним. 2. Учитель. А зараз ми послухаємо коротку інформацію про рослини, які ростуть поряд з нами. Перша група. Повідомлення про подорожник великий. • Чому цю рослину саме так назвали? • Чому подорожник у народі ще називають «ранником» чи «порізником»? • Як застосовують подорожник у медицині? • Чи користувалися ви лікувальними властивостями цієї чудо-трави ? Де і коли? 16

Подорожник великий Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки - персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі. Подорожник великий - багаторічна трав'яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках. Друга група. Повідомлення про деревій. • Де росте деревій? • При яких хворобах використовують деревій як лікувальний засіб? • Яку іншу назву має ця рослина? Чому народ назвав її саме так? Деревій Ця рослина має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. Поширений деревій повсюди. Росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках. Деревій – дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, використовують зовнішньо. Скажімо, трапилася прикрість – ви поранились у полі чи в дворі. Тоді шукають деревій, беруть його листки, гарно розминають і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3-5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі чи в лісі, в природних умовах, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають «кровавником». Третя група. Повідомлення про чистотіл. • Поясніть, чому ця рослина отримала саме таку назву? • Де росте чистотіл? • Коли можна збирати чистотіл? Чистотіл Отруйна, але дуже популярна в народі лікувальна рослина, трав'янистий бур'ян. При зламі виділяє жовтий або оранжевий молочний сік. Чистотіл (з латинської – «дар сонця») – лікувальна рослина. Росте на засмічених місцях, частіше в затінку, біля житла, під тинами, обабіч вулиць. Поширений повсюдно. Збирати траву починають наприкінці травня – до кінця липня, тобто під час більш рясного цвітіння. Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, лишаї, мозолі, плями на шкірі. Настоєм чистотілу лікують хвороби ротової порожнини. Використовують чистотіл і для лікування ран, які довго не загоюються. У народі чистотіл називають «бородавочником», «жовтосоком», «гладушником». 18

3. Фізкультхвилинка. Танець, вивчений на уроці хореографії. 4. Розповідь вчителя з елементами бесіди «Старовинні обряди» На Україні віддавна поширювався звичай класти у першу купіль дитини різні ароматичні рослини. Використовували для цього квіти, які за народними розуміннями давали силу, здоров'я, добробут. Так, у купіль хлопчика клали: — любисток (щоб любили ); — гілочку дуба (щоб був міцним ); — чорнобривці (щоб був гарним, чорнобровим.) А в купіль дівчинки клали: — ромашку (рум'янок) - щоб була рум'яна — калину (гарна) — любисток ( щоб була люб'язна, ніжна, лагідна). Природа-матінка не тільки дарує нам свою красу, вона ще й цілителька. Сьогодні ми поговоримо про лікувальні властивості рослин, відгадаємо загадки, познайомимося з народними легендами про походження рослин. 5. Відгадування загадок, конкурси, ребуси про лікарські рослини. Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба) Полюбляє також кіт Рослину цю духмяну, А скуштує її – вмить Стає трішки п'яний. (Валер'яна) У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. (Калина) Синьоока ця заброда В полі водить хороводи. Де вона вінки спліта – Рідкі пшениці і жита. (Волошка) Я щоранку розцвітаю, Промінцями всіх вітаю. Відгадати вам не важко, Що за квітка я? (Ромашка) Які назви місяців пов'язані з квітами, рослинами? ( Квітень, травень, вересень.) 20

Красиве ім'я Васильок, Василько поширене серед українців. А чи є ще назви квітів, що стали іменами людей? (Лілія, Маргарита, Роза, Астра) 6. Конкурс « Народний цілитель ». За запахом визначити рослину (лимон, м'ята, часник.) 7. Учитель. Діти! Підніміть руку, у кого мама чи бабуся насушила зілля (лікарських рослин ). А чи зможете ви про них щось розповісти? Розповіді дітей Ромашка Меліса Малина Горобина М'ята Липа Шипшина Калина Обліпиха 8. Учитель. А чи знаєте ви, коли збирати лікарські рослини? В який день? Традиційно збирають лікарські рослини на Івана Купала 7 липня, до схід сонця, бо лише в цей день зілля мало найбільшу силу. Діти! Зілля збирали влітку. Але в народі використовували не тільки квіти, листки, стебла рослин, але і коріння, бруньки, кору. А чи знаєте ви, де можна сушити зілля? На вільному повітрі, на горищах чи в печах. Зберігають в сухому місці, в паперових пакетах або в мішечках з тканини, але не в поліетилені. 9. Учитель. А які пісні про лікарські рослини ви знаєте? Кожна травина, дерево, кожен кущик теж живі як і ми, люди. Тільки живуть вони своїм зачарованим життям. Легенда про калину Учитель. Діти, дуже багато рослин, від недбалого поводження, у нас зовсім зникли, чи знаходяться на межі знищення. Вони занесенні до Червоної книги. Червона книга в Україні видана 1976 року. Чому названа вона Червоною? Червоний колір означає заборону, пересторогу, як у світлофора, тому так названо книгу, що забороняє знищувати рослини і тварини, що до неї занесені. Правила збирання лікарських рослин Лікарські трави зберігають свої цілющі властивості недовго: кора, корені, кореневища – 3-4 роки, листки, трава – 1-2 роки. Отже, заготовляти трави про запас недоцільно. Лікуючи себе, не забувай, що рослина – теж живий організм, а тому намагайся не пошкодити її, коли збираєш листки, квіти, плоди. Серед лікарських є отруйні – блекота чорна, дурман звичайний, чемериця, а тому під час їхнього збирання не можна торкатися губ, носа, очей, не вимивши добре руки; це стосується й збирання чистотілу. Щоб зібрані трави не змарнувати, не починати їх заготівлю ще раз, подбай про те, щоб зберегти їх лікарські властивості: збирати їх можна

тільки в суху погоду, краще зранку, після того як підсохне роса, а сушити - у теплому, добре провітрюваному приміщенні, на горищі чи під навісом. Збираючи лікарські рослини, думай, що не тільки тобі одному вони потрібні і не тільки тепер. Вони потрібні багатьом людям сьогодні, завтра, через рік, завжди. V. Підсумок. Учитель. Дружіть з природою, з чистим цілющим повітрям, чистою водою і вам не треба буде звертатися до лікарів, бо саме в природі закладена основа вашого життя, здоров'я. Але на цьому виховна година не закінчується, тому, що для гарних гостей колись у давнину готували смачні напої, узвари з трав, ягід. І ми хочемо почастувати наших дорогих гостей, діток чудодійним запашним напоєм, нехай він дає здоров'я і сили та вирушаємо до лісової казкової аптеки. Подорож до лісової аптеки. Учитель Тож почнемо подорож у незвичайний, цікавий світ зеленої аптеки. Під деревом сидить лікар Айболить, одягнений у білий халат, окуляри. Перед ним стоїть стіл, на якому стоять пляшечки з ліками, журнал для запису хворих, різне медичне приладдя. Айболить Я добрий лікар Айболить, Я все лікую, що болить. Лікую звірів і птахів, Ще й маленьких дітлахів. Кульгаючи, виходить Вовк і йде до лікаря. Вовк. Ой, лікарю, допоможіть, Вовка бідного спасіть. Швидко біг я через кладку Та поранив собі лапку. Айболить. Сідай, Вовче, я зараз тобі допоможу. Кашляючи і тримаючись за голову, виходить їжачок. Їжак. Кашель, голова болить, Як же далі мені жить? Дайте ліки від простуди– Їжачок слухняним буде. Виходить Лисичка тримаючись за живіт, стогне. 22

Лисичка. Ох, болить мені живіт, Зіпсувався апетит, І не їм я, і не п'ю, І вночі зовсім не сплю. Тримаючись за серце, йде Зайчик. Зайчик. Болить серце в мене сильно, І не можу бігать вільно. Дуже я усіх боюсь, І ховаюсь, і трушусь. Айболить. Зачекайте, я усіх вас вилікую, допоможу. Але спочатку скажіть, що вам краще: гіркі ліки чи духмяний терпкуватий напій із пахучих трав, ягід та плодів ? Звірі. Напій із трав!!! Айболить. Гаразд допоможе мені вас вилікувати зелена аптека, мої вірні помічники – лікарські рослини. Гей, друзі, допоможіть, прийдіть на допомогу! Під веселу музику вибігають лікарські рослини. Танцюють. Кропива. Стою, коливаюся, як торкнеш, то кусаюся. Учитель Ви впізнали це, Кропива, займає у веснянім букеті трав почесне місце і відома кожному з дитинства своїми пекучими «укусами», коли ви необережно торкаєтесь до неї. Але чи знаєте ви, що кропива широко застосовуюся в медицині для зупинки кровотечі і покращення властивостей крові? Також відвар кропиви використовують для зміцнення волосся. Підходить до Вовка, дає пляшечку. Кропива. Випий, Вовчику, це допоможе тобі зупинити кровотечу. Подорожник. Я Подорожник, Тоненьке стебельце біля доріжки, На кінці його сережки, На землі лежать листки Вам я як хороший друг, Лікую рани рук і ніг. Учитель Його можна побачити і при дорозі, і на подвір'ї, і на городі, і в саду, у лісі на галявині, на лузі. Це надзвичайно цінна лікарська рослина, яку люди 24

використовують здавна для загоєння ран, при шлункових захворюваннях, від простуди. Підходить до Вовка, дає йому свій листочок. Подорожник. Приклади, Вовче, його до рани на лапці, вона швидше заживе. Кульбаба. Ви мене всі добре знаєте, Поміркуйте - й відгадаєте . Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле - біле І за вітром полетіло . Учитель Відгадали? Звичайно ж! Це - Кульбаба! Її так і називають - кульбаба лікарська. У народі кульбабу називають «еліксиром життя»: вона допомагає позбутися подагри. Для лікування використовують відвари і настої з листя і коренів кульбаби. Ромашка. На стрункій високій ніжці Біля річки у ліску У косинці-білосніжці Всім, хто йде, поворожу. Ось отак собі живу, Вірою-правдою служу. Учитель Ромашка поширена трав'яниста рослина ще й лікарська. Найчастіше її можна зустріти серед зеленої трави на узбіччях стежин, у полях, у лісі. Від її ніжних квітів світлішає навкруги. Її квіти запашні, заварюються як чай. Використовуються при застудних захворюваннях, хворобах шлунку. (Підходить до Лисички і дає їй ромашковий чай) Ромашка. Ось, тобі лисичко,мої ліки. Це допоможе тобі видужати. Конвалія. Я - Конвалія. Цвіту прекрасна, білосніжна, А квіти - дзвоники малі Рядком рівненько, як намисто, Висять на ніжному стеблі. А запах ніжний , незрівнянний , П'янкий, мов чари весняні. Учитель 25

Усі люблять її за красу та п'янкий аромат. Це рідкісна рослина. Її ім'я записане в Червоній книзі. У неї є не тільки краса і врода, а й лікувальні властивості. Її застосовують при лікуванні серцевих захворювань. (Підходить до Зайчика дає ліки). Конвалія . Випий, Зайчику, моїх ліків, тобі одразу стане легше. Суниця. У ряснім зеленім листі, У краплистому намисті. Коли цвіла - біліла, Як спіла - рум'яніла Тепер зачервонілася, Між листям зачаїлася. Смачна хоч невеличка, А звуть мене суничка. Малина. Хоч росту в чагарниках, Мене знає кожен птах, І ведмідь в кущах щоднини Дуже ласий до малини УЧИТЕЛЬ Ягоди малини теж дуже корисні і смачні. З них варять варення, плоди, листки, стебла заварюють як чай і використовують при ангінах, простудах. (Дає їжачку малиновий напій). Малина. Випий їжачок, цього чаю, це допоможе тобі одужати! Калина. У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляюся у воду На свою хорошу вроду. Учитель Вона є символом краси і здоров'я, символом рідної землі, отчого краю. Люблять її плоди і птахи, і діти, і дорослі. Чим міцніше мороз їх приморозить, тим вони смачніші. Будь - які застуди можна вилікувати калиновими настоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють як чай і п'ють. (Дає їжачку калиновий напій). Калина. Випий, їжачку, не будеш кашляти. Шипшина. Шпак шипшину не клює, 26

Й так здоров'я в нього є, Цілющий чай з шипшини – Це здоров'я для людини. Учитель Шипшина завжди гарна і корисна. Її квіти доволі скромні, але милують зір. Восени вона приваблюю великими червоними ягодами. Вони взимку рятують пташок від голоду, а дітей від застуди. Збирають її ягоди тому, що в них дуже багато вітамінів. Шипшиновий напій цілющий і дуже смачний. Раджу вам усім, звірята, пити шипшиновий чай. Айболить. Ну що, звірята, легше вам? Звірі. Так! Айболить Не пручалися звірята, Лікувались залюбки. Звірі. Вийшли із лікарні Живі, здорові, гарні. Учитель Природа дарує тобі свої скарби, а ти даруй її людську доброту - посади калину посій горицвіт, хай від твоїх рук біля хати і в лузі, у полі і в лісі заквітує м'ята й ромашка, любисток і рута, звіробій і дивосил, запахне медом липа, вогнем ягід спалахне горобина, закучерявиться хміль, привітає сонце синіми очима барвінок спасибі скажуть тобі і земля, і люди. Звучить весела музика. Звірята, рослини й Айболить танцюють.

2.3. Інтегрований проект "Творіть добро, щоб кращим став цей світ" Мета: Ознайомити дітей з визначенням поняття "добро", його різними проявами та складовими; формувати в учнів ціннісне ставлення до власного життя, до інших людей та природи, пробуджувати та стимулювати в дітей бажання "творити добро". Тип проекту: груповий проект середньої тривалості. Етапи реалізації проекту І етап: підготовчий. Обговорення з учнями ідеї проекту. ІІ етап: збір необхідної інформації. 1. Визначення завдань проекту. 2. Встановлення контактів з керівництвом дитячого садка №17 "Світлячок". 3. Поділ на групи, конкретизація завдань для кожної з них. ІІ етап: планування роботи. 1. Складання плану діяльності. 2. Розподіл пошукових і творчих завдань між учасниками проекту ІІІ етап: організація пізнавальної і творчої діяльності школярів. 1. Індивідуальна робота дітей: підготувати розповідь про добру справу, зроблену самою дитиною. 2. Групова робота. Перша група – знайти прислів'я про добро. Друга група – знайти казки про боротьбу добра і зла. 3. Колективна робота. Вивчення на уроці музики пісні "Сонячний промінчик" та на уроці хореографії танцю "Веселики". 4. З залученням батьків підготувати подарунки для вихованців дитсадка №17. IV етап: презентація результатів діяльності Відвідування дітей-сиріт, вручення подарунків, концертна програма. V етап: оцінювання успішності проекту. Здійснюється зовнішнє вербальне оцінювання проекту вчителем, працівниками та вихованцями дитячого садка.

Урок-запуск проекту Тема. Ти добро лиш твори повсюди. Мета: створити в учнів уявлення про морально-етичний зміст їхніх стосунків із навколишнім світом; формувати почуття чуйності і доброзичливості; виховувати людяність, милосердя в душах дітей, здатність боротися проти зла, спонукати до добрих і безкорисливих вчинків. Хід уроку. Вчитель. Холодний зимовий день... Щось сниться безлистим самотнім деревам, віти яких безжально шмагає сердитий вітер. Та якою б холодною і злою не була зимова погода, десь там, вдалині, світить вогник, вогник сподівання, надії, віри, добра. (Запалюється свічка). Погляньте на вогник. Чи приємно вам на нього дивитися? А що ви відчули від дотику вогника? (Дати дітям відчути тепло полум'я). А чи може людина світитися, як свічка, і гріти теплом? Коли? (Діти висловлюють припущення про добрі справи та допомогу). Вчитель. Тож, я гадаю, що вогники ваших сердечок допоможуть згуртувати нашу родину, подарують тепло одне одному, засвітять ще одну зірочку добра та любові. І сьогодні я запрошую вас вирушити «стежиною добра». Проходячи нею, пригадайте, яку добру справу ви зробили і розкажіть про неї. (Діти по черзі проходять по довгій яскравій, стрічці, у кінці якої стоїть скринька. Дійшовши до неї, розповідають про свій добрий вчинок, кладуть у скриньку паперове сердечко). Учень. Ти добро лиш твори повсюди, Хай тепло твої повнить груди. Ти посій і доглянь пшеницю. Ти вкопай і почисть криницю. Волю дай, нагодуй пташину. Приголуб і навчи дитину. Бо людина у цьому світі Лиш добро повинна творити. Вчитель. Сьогодні ми поповнили скарбничку добрих справ. А які прислів'я про добро ви знаєте? (Повідомлення учасників першої групи) • Добро добром згадують. • Добра думка - половина діла. 29

• • • людина. • • • • • • •

Добре роби - добре буде й тобі. Доброму скрізь добре. На зло здатний кожен, а добро може зробити лише справжня Добро усе перемагає. Добрі справи красять людину. Хто людям добра бажає, той і собі має. Робиш добро - не кайся, робиш зло зла сподівайся. Добре слово дім будує, а зле - руйнує Добре слово людині, що дощ у посуху. Добра не оціниш, поки сам добро не зробиш.

1-й учень. Не лінуйтесь робити добро. Лише зла не бажайте нікому. Бо воно, як велика гора. Стане вам на шляхові земному. 2-й учень. І заступить навколишній світ. Зробить серце жорстоким, холодним Ви з любов'ю живіть з юних літ. Будьте чуйним, веселим і добрим. 3-й учень. І старайтесь робити добро – День і ніч, і у кожну хвилину, Щоб серденько, як сонце, цвіло. Це хорошою робить людину! 4-й учень. Хай душа буде світлою в вас, Й промениться завжди добротою. Йдіть робити добро! В добрий час! І живіть в цьому світі з красою. 5-й учень. Правда в світі є дуже проста: Сонце Землю теплом зігріває. А людину - її доброта І любов у житті прикрашає. 30

Створення асоціативного куща

ДОБРІ

СЕРЦЯ

САДИ

СЛОВА

КОРІННЯ

ДУМКИ

КВІТИ

СПРАВИ ПЛОДИ Вчитель. І хоч існує ще на світі зло, добро завжди перемагає його. А які казки ви читали, в яких добро перемагає зло? (Повідомлення учасників другої групи) А чи бачили ви добро і зло в природі. У чому воно проявляється? (Діти розповідають про забруднені ріки, повітря, знищення лісів, Червону книгу вимираючих звірів та рослин тощо). Вчитель. Ось як люди можуть зіпсувати природу, а природа в боргу не залишається і віддає нам те, що ми заслуговуємо: брудне повітря, нечисту воду, неякісну їжу, зло на всіх і все. Тому життя людини на Землі має починатися у високій духовності, з бережливого ставлення до Матінки-Природи, з любові до всього живого. Я вам пропоную познайомитися з оповіданням В. Сухомлинського. Як Метелик напився березового соку Ще в затінку під деревами лежав сніг, а маленький Метелик, якого збудило весняне сонечко, вилетів зі своєї зимової хатки. Летить він і відчуває: голова наморочиться від слабості. «Ось, - думає Метелик, - знайду пахучу квітку й нап'юся солодкого соку. Зараз голова й перестане наморочитись». Але квітів ще немає. Один тільки голубенький пролісок виглядає з землі. Зрадів Метелик. Сів на голубеньку квіточку, а на ній солодкого соку немає. Холодна вона. Летить знову Метелик. Уже й силоньки немає, ось-ось крильця складе й упаде на землю. Аж чує Метелик ласкавий голосок: – Лети до мене. Це я, Береза Білокора. Дам тобі крапельку соку. Прилетів Метелик до Берези. Дивиться - з тріщинки витекла крапля соку. Напився Метелик. Весело махнув крильцями. – Дякую, - каже Метелик, - ти врятувала мене від голоду. Вчитель. На основі вправи "Займи позицію" виробіть характерні риси доброти Берези. 31

"Займи позицію" ТАК Характерні риси: милосердна, добра.

НІ доброзичлива,

НЕ ЗНАЮ прихильна,

чуйна,

уважна,

Вчитель. А щоб наше заняття дало гарні плоди, я пропоную вам посіяти зернятка доброти від усієї душі, щоб вони швидко проросли (діти кидають зернини в горщик із землею, промовляючи: «Я саджаю зернятко добра / із любові, ніжності, ласки, тепла, успіху, радості, щастя...» ). Сьогодні нам із вами було добре і тепло. І це не тому, що нас зігрівала свічка - вона маленька і лише одна. Нам було так затишно й приємно, бо у ваших сердечках живе добро. Адже людина народжується на світ не для того, щоб згинути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб творити добро. Вчитель. Є люди, як свічки – Згорають, відходять в небуття. Є люди, як зірки Горять і світять все життя. Та ні, це не зірки, холодні, мертві, Вони - то сонця, що засвічені у небі. Які горять, обігрівають все і не згасають... І не згаснуть! Вчитель. Тож нехай поряд із вами усім людям буде тепло, затишно і добре. А зараз я хочу розповісти вам про один з дитячих садочків, що знаходиться в Старому місті і має назву "Світлячок". У цьому садочку є група діток, які не мають батьків. Чи хотіли б ви зробити добру справу для цих дітей? (Діти висловлюють свої думки) Отже, сьогодні ми приступаємо до реалізації нового проекту "Творіть добро, щоб кращим став цей світ".

Завершальний етап проекту. Відвідування дітей-сиріт, вручення подарунків, концертна програма.

2 клас 2.4. Заохочення учнів до творчості Формулою розвитку акмеологічної школи є: Особистість–Творчість– Талант–Лідер. На розвиток і реалізацію творчого потенціалу людини в цілому впливають ряд чинників, а саме: • особисті якості батьків і, в цілому, родинного середовища; • активний і цілеспрямований вплив на творчий розвиток особистості дитини, зацікавлення в її поступальному творчому розвитку; • виховання ще в ранньому дитинстві допитливості, спостережливості, пізнавальних, дослідницьких здібностей; • залучення до мистецтва – музики, співів, малювання; • систематизоване ознайомлення дитини з вершинами світової культури, з досягненнями науки, техніки, що її кругозір формує підґрунтя для визначення на наступних етапах творчих цілей; • потяг до раннього творчого становлення на рівні найкращих зразків майстерності – у ході творчого спілкування, безпосереднього наслідування, самовиховання під керівництвом дофідчених, талановитих, мудрих наставників, видатних учених, митців. Тому для можливості пошуку, виявлення, розкриття здібностей учнів була проведена наступна підготовча робота: 1. Пошук інформації про видатних людей міста, творчі колективи. 2. Збирання інформації про гуртки та секції, які відвідують учні. 3. Творча робота дітей: написання міні-розповіді. 4. Творча робота батьків: підготовка фотоматеріалів про захоплення дітей. 5. Створення міні-книги "Ми – талановиті!" Результати проведеної роботи були висвітлені у ході наступного уроку, який ми пропонуємо увазі читача. Тема. Оберімо свій творчий шлях! Мета: освітня: ознайомити учнів з поняттями "творчість", "талант", з талановитими особистостями рідного краю, України. практична: формувати правильне уявлення про творчу особистість, про можливості кожної дитини для розкриття власних здібностей та уподобань; залучати дітей до реальної співпраці, розкривати резерв творчого потенціалу учнів. 34

розвивальна: розвивати вміння висловлювати власні думки, акторську майстерність учнів. Обладнання: презентація, фільми, картки, фрагменти із «Шоу талантів», виставка малюнків, творчих робіт. Хід уроку І. Організація класу 1. Учитель Добрий день мої любі діти! Сьогодні ви знову до школи прийшли, Щоб змогу мати учитись, творити, радіти І світ прекрасний пізнавати могли. Я сьогодні всіх щиро вітаю. В нашій школі, у дружній сім’ї. І міцного здоров’я бажаю Й щастя радості, любі мої! 2. Вступне слово вчителя Сьогодні у нашому класі велике свято – Свято талантів. У цей прекрасний день я хочу побажати вам успіхів у навчанні. Навчатися потрібно з цікавістю і лише тоді перед вами відкриються ті дороги в житті, про які ви мріяли. А успіх ваш залежить від настрою. Тож посміхніться один одному, побажаємо чудового настрою, міцного здоров’я, плідної творчості та стати на крок ближче до своєї мрії! ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності, повідомлення теми уроку. 1. Учитель. Сподіваюсь, цей рік буде для вас цікавим та багатим на приємні несподіванки, оскільки 2013 рік оголошено роком дитячої творчості, а у нашому класному колективі є багато творчих і талановитих дітей 2. Оголошення теми уроку. Отже тема нашого уроку безпосередньо пов’язано з талановитими людьми. "Оберімо свій творчий шлях!" На сьогоднішньому уроці я хочу запросити вас до невеличкої, але захоплюючої подорожі "Люби і знай свій рідний, творчий край!" Адже творчість – неймовірний спосіб збагатити власного життя за рахунок внутрішніх компонентів. Епіграфом нашого уроку стануть слова відомого музиканта Людвіга ван Бетховена "Для людини з талантом і любов'ю до праці не існує перешкод" 35

3. Визначення мети і завдань уроку Вправа очікування "Дерево надій" Любі діти, тема нашого уроку пов'язана із творчими, талановитими людьми нашого міста, країни, тому я хочу знати, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. (учні роблять записи на листочках і прикріплюють, озвучуючи свої сподівання, на "Дерево надій") IІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. - Хочу нагадати, що 2013 рік Указом президента України оголошено Роком дитячої творчості . - Як ви гадаєте, з якою метою було видано цей указ? - З чим у вас асоціюється фраза "дитяча творчість"? (Створення асоціативного куща)

Пізнання життя людини і природи Придбання нових та яскравих вражень

Виховання почуття краси

Дитяча творчість Придбання досвіду колективної взаємодії

Внесок у світ частки прекрасного Розвиток сприйняття, фантазії, таланту

ІV. Основна частина. Цей список можна перелічувати до безкінечності, все залежить від вашої уяви та фантазії. 36

Але я хочу зосередитись на таких поняттях як "талант" та "творчість". Можливо, хтось підкаже, що це за поняття. Зачитати визначення із тлумачного словника. Талант – видатні вродженні якості, особливі природні здібності. Творчість – створення нових культурних або матеріальних цінностей. Сьогодні ми будемо подорожувати просторами рідного краю. З нашим містом пов’язані імена багатьох відомих людей, які залишили яскравий слід в історії, у розвитку науки та культури міста. Зупинка 1. "Великий талант вимагає великої працелюбності". (імена видатних людей міста, творчих колективів) – Чи можна цих людей вважати творчими і талановитими? - Як їм вдалося отримати багато титулів та нагород і стати відомими? (відповіді дітей) Зупинка 2. "Музична пауза" (фізкультхвилинка) Зупинка 3. Гра "Збирачі талантів" Діти, ми з вами попрацювали вдосталь, а зараз давайте пограємо. На дошці макет будинку, в якому проживають таланти, але не в усіх квартирах. Усі вікна закриті шторками. Кожна команда по черзі називає номер квартири. Учитель відкриває шторку на віконечках. Виграє та команда, яка знайде першою 7 квартир, в яких проживають таланти. Перелік талантів: співаю, танцюю, моделюю одяг, вирощую квіти, граю на сцені, моделюю машини, бігаю, стрибаю, декламую вірші, пишу портрети, граю на музичному інструменті, пишу вірші, пишу казки, шию, займаюся спортом, ліплю з глини, пишу твори, розписую писанки, вишиваю рушники, плаваю, вишиваю сорочки, в’яжу гачком, плету бісером, пишу детективи, люблю математику, смачно готую, знаю комп’ютер, в’яжу спицями,фотографую природу, роблю ремонт, перекладаю вірші, спілкуюся з людьми, складаю ребуси, маю чудову пам’ять, люблю мови. Молодці, вам вдалося відшукати таланти дуже швидко. Скажіть, а які ж таланти маєте ви? Що вам подобається робити? Що потрібно робити, щоб не загубити свого таланту? Зупинка 4. "Творча студія" Учні розповідають про свої захоплення, гуртки, які вони відвідують, презентують власний доробок у загальну книгу талантів.

Кожна людина має якийсь талант. Можливо, вона вже користується ним і радує інших, а, можливо, вона ще нічого не знає про свій талант. Але живучи разом, люди допомагають один одному, вони роблять світ кращим та світлішим, адже добро – це твій ключик, яким з легкістю можна відчинити будь-які дверцята, за якими знаходиться ваш талант. А наполеглива праця допоможе жити вашому таланту довгі роки. Бо талант – це є і дар Божий, і наполеглива праця! А головне, любі мої, не забувайте, що завжди слід залишитися людиною, особистістю. Вчитель.

Не закопуйте Божі таланти, А плекайте їх наче дитя. І шліфуйте їх, мов діаманти , Щоб сіяли вам ціле життя .

Учень 1.

Ці таланти – це наші надбання , Які Бог милостиво дає. Тим , хто працю вкладає й старання , Бо лиш труд наш таланти кує.

Учень 2.

Навіть вітер у чистому полі Не розвіє таланти ці нам, Що здобудете, діти, у школі То в житті пригодиться всім вам.

Учень 3.

Навіть в спеку і в лютій негоді, У важкий і трудний для вас час Стануть завжди таланти в пригоді: Ваші здібності виручать вас.

Вчитель.

Тож примножуйте Божі таланти , Не лінуйтеся, діти, в житті, Здобувайте знання-діаманти, Хай вам сяють на вашім путі.

V. Підсумки, релаксація От і підійшла до кінця наша подорож. Спасибі вам, що ви показали зараз свої творчі здібності та таланти, адже лише талановиті діти вміють так добре слухати, думати, аналізувати, працювати. Ми сформуємо з ваших робіт дуже гарну книгу, обов’язково покажемо її батькам і попросимо висловити свої думки, оцінити старання своїх дітей. Зараз ви веселі, щасливі, талановиті. Переступаючи сьогодні поріг класу, давайте замислимося над тим що треба взяти в дорогу, щоб далі наш шкільний шлях не став би бездарним, щоб той дар Божий, який є у кожної людини, ми змогли б розвинути в собі якомога краще.

Людина може мати в собі різні таланти – до малювання, співу, танців, але давайте не будемо забувати і про інші таланти – ті скарби, які таїть в собі людська душа. Це доброта, милосердя, вміння любити і розуміти оточуючих нас людей. Я знаю, що до талантів, які ви показали, можна додати чесність, уміння прощати і цілеспрямованість. На дошці ви бачите кошик намальований. Це символічний кошик нашого класу. Отже давайте заповнимо його тими дарами, які нам потрібно взяти з собою. (Діти на листочках-яблучках пишуть відповідні слова, озвучують їх, несуть в кошик) - Діти, перегляньте свої листочки-очікування, викладені на початку уроку та проаналізуйте , що із зазначено було отримано в процесі роботи, а що ні. Залиште ваші листочки на "дереві очікування" так: якщо ваші очікування збулися – то на гілках , якщо, ні - вниз на траву . Дякую за урок ! Хай вам щастить !

2.5. В гостях у Зими (Урок-подорож зимовими стежинами) Урок-подорож з математики – один зі способів втілення акмеологічної теорії на практиці. Особлива цінність уроку – у комфортній емоційній атмосфері, індивідуальному темпі виконання завдань учнями, широкому спектрі практичних застосувань набутих умінь і навичок. Під час уроку-подорожі реалізується практична конструктивно-ігрова діяльність, наслідком якої є: • удосконалення мислення, уваги і творчої уяви учнів, їх вміння бачити «математичне» у знайомих речах; • реалізація інтелектуальних здібностей дітей у комфортній для них обстановці; • розвиток емоційної сфери; • розвиток навичок групової діяльності. Цінність «ігрового» підходу у складових отриманого на уроці досвіду. Це: • досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у вигляді її результатів – знань; • досвід здійснення відомих способів діяльності – у вигляді умінь і навичок діяльності за зразком; • досвід творчої діяльності – у формі вміння приймати рішення в проблемних ситуаціях; • досвід емоційно-ціннісних стосунків – у формі особистісних орієнтацій. Конспект уроку. Тема. Письмове додавання двоцифрових чисел. Коротка форма коментування письмового додавання. Мета. Навчальний аспект: формувати обчислювальні навички додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток, вчити складати задачі за поданим виразом; розвивальний аспект: розвивати мислення, увагу, сприйняття дитини, уміння шукати шляхи вирішення проблеми, розвивати в учнів дослідницькі уміння (виявлення проблем, збирання інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; виховний аспект: виховувати вміння працювати в колективі, взаємодопомогу.

Розвивати такі компетентності: уміння вчитися, комунікативну, інформаційну, соціальну. Тип уроку: комбінований. Обладнання: таблиці, картки, малюнки казкових героїв, відео-урок по темі. Хід уроку На дошці план проекту: 1. Гра «Сніжки» 2. Гра «Гірка» (картинка) 3. Запитання від Снігової Баби а) Знайди зайве число. б) Продовж ряд чисел. в) Каліграфічна хвилина. 4. Веселий сніговик 5. Задачі від Діда Мороза 6. Фізкультхвилинка від Снігуроньки 7. Запитання від Сніжинки ( заховані числа) 8. «Сніжні замети» 9. Гра «Шифрувальники» І. Організація учнів класу.

Всі діти:

Любі діти у наш клас Завітали люди щирі Привітайте в добрий час Гостей посмішкою і миром Ми вам раді, люди добрі, І вітаєм щиро вас І запрошуєм ласкаво На урок у 2-й клас.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Загадка: Стало біло навкруги, Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Воду сковую в льоди. В дружбі я з дітьми всіма Здогнались? Я … (Зима). Зима запрошує нас до себе у гості. Подорож обіцяє бути цікавою, але не простою. На шляху можуть зустрітися різні непередбачувані ситуації. 41

Якщо ж з ними справимося – отримаємо нагороду, якщо ж ні – можуть чекати зимові покарання. Та яка ваша думка? То ж часу зовсім не гаймо І до праці приступаймо! ІІІ. Закріплення знань з теми «Додавання та віднімання чисел у межах 100». - Скоро зимові канікули! Чекайте ви їх? Чому? Які зимові розваги ви любите? 1. Веселий Мікі Маус пропонує пограти у «Сніжки» - Як називаються компоненти дії додавання? - Як називаються компоненти дії віднімання? - Розкласти на розрядні додатки: 47, 29, 56. - Знайти суму чисел 23та20. - 10 збільшити на 10. - Що таке периметр? - Назви число: 5 десятків 8 одиниць, 3 одиниці 6 десятків і ін. - Найбільше однозначне число. - Найменше двозначне число. 2. Багато різних розваг чекають на дітлахів взимку. А ось ще одну з них пропонує кіт Леопольд. (робота в парах) Гра «Гірка»

Добрий день, малята, В цей зимовий час Хочу привітати із зимою Вас!

– Хто це може бути? Підказка: Ніс з морквини, Очі – вуглини, 42

Рот з буряка, Ось вона яка Баба Снігова. Вона пропонує свої цікаві завдання: На дошці: Запитання від Снігової Баби. а) Знайди зайве число: 20, 30, 50, 60, 100, 80, 40. 33, 44, 22, 99, 77, 56, 88. 78, 75, 71, 19, 72, 73, 77. б) Продовж ряд чисел: 11, 21, 31, … 2, 4, 8, … 5, 10, 15, … в) Каліграфічна хвилина. - Які ви знаєте магічні числа: 3, 7, 12. - Що ви можете сказати про число 7? (зустрічається у казках, 7 чудес світу, 7 кольорів веселки, 7 днів – тиждень, і ін.) Прописати в зошиті рядок числа 7, наступний рядок – числа 8-го десятка. 7 7… 71, 72, 73, …. 80. 4. Проблемна ситуація. Виправити помилки, зробивши їх невидимими, пропонує також і Веселий Сніговик. (На дошці) 15>17 … 6 = 10… 4+3<5 … 14 > 20... IV Вивчення нового матеріалу. (Відео-урок 29, крок 4). 46 Один із учнів пояснює повну форму додавання; + 38 вчитель пояснює коротку. 84 № 440 (з коментуванням) № 441 (ланцюжком з коментуванням) – Важкі зимові запитання? Чий це такий гучний, морозний голос?

Дід Мороз

Рано, діти, вам радіти. Слід задачі ще зробити. Добре треба міркувати. Правильно щоб розв’язати.

– З яких складових складаються задачі? (умова, запитання, розв’язання, відповідь). № 442 – Поставити запитання до задачі таке, щоб розв’язком був запропонований вираз: 14+5 (усно) 14+(14+5) (письмово) № 443 Скласти задачу за виразом та розв’язати її. 60+(60-40) V. Фізкультхвилинка від Снігуроньки. Тупотять маленькі ніжки, Тупчуть по снігу доріжки. Рученята зігрівають, Ось так спинки прогинають. Із гори на санчатах Стрибнемо як зайчата. На прогулянці зимовій, Буде кожен з нас здоровий. VI. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Запитання від Сніжинки. Народилася я з хмаринки. Танцюристка - балеринка. Покружляла в хороводі. Тай вмостилась тут у школі. Граючись у сніжки, ми, випадково влучили у числа. Давайте відновимо приклади: +

23 3⁫ 58

72 14 ⁫6

⁫2 45 97

8⁫ 1⁫ 70

⁫⁫ ⁫⁫ 64

Самостійна робота. Перевірка об’єднаними групами. (Перші 5 учнів, які виконали завдання, виходять до дошки, учитель перевіряє правильність виконання. Потім ці учні перевіряють правильність виконання у своїх товаришів). 46

2. Пограють з вами наші маленькі гості із казкового лісу. Утворити приклади з відповідями, які ви бачите на заметах. (Завдання для трьох груп)

3. Гра «Шифрувальники» +

34 27 61(о)

52 18 70(д)

43 19 62(л)

26 26 52(м)

53 19 72(ц)

66 14 80(і)

39 14 66(о)

Розв’язати приклади. Записати відповіді у порядку зростання, знизу, відповідно таблиці, букви. Прочитати слово! М о л о д ц і! VII. Підсумок уроку Молодці, мої малята. Любі хлопчики й дівчатка. Дуже вдячна, дітки вам. Добрим, дружним школярам! (Зима нагороджує учнів подарунком) -

Що сподобалась на уроці? Що вдалося найкраще? Чиї завдання викликали труднощі? Чиї відповіді вам сподобались і запам’ятались.

2.6. Культурологічний проект "Декоративно-ужиткове мистецтво українців" Мета: - навчальна: ознайомити учнів такими видами декоративноужиткового мистецтва, як гончарство та вишивка; продемонструвати різні форми кераміки та різноманіття орнаментів; - розвиваюча: розвивати навики роботи в групах, вміння аналізувати свою роботу, аргументувати свій вибір, пізнавальну активність; розвивати уважність, уяву, спостережливість, допитливість. - виховна: виховувати повагу до української стародавньої культури, культурно-історичних традицій, виховувати естетичний смак, захоплення красою мистецтва; формувати в учнів дбайливе ставлення до різновидів народної творчості, як до витворів високого мистецтва українського народу. Тип проекту: довготривалий проект. Освітній продукт: створення виставки власноруч виготовлених керамічних виробів та колекції орнаментів. Етапи реалізації проекту І етап: підготовчий. Визначення теми, мети проекту, навчальних предметів, тривалості проекту. ІІ етап: планування роботи. 1. Встановити контакт з майстернею гончара. 2. Домовитись про співпрацю з майстринею-вишивальницею 3. Підготувати необхідні матеріали для роботи. 4. Знайти вірші, загадки, пісні. 5. Підготувати нарукавники та фартухи. 6. Формування груп для проведення пошукової діяльності: 1-ша група – «Літератори» 2-га група – «Художники» 3-тя група – «Народознавці» ІІІ етап: Реалізація проекту. 1. Складання учнями плану роботи над проектом. 2. Опрацювання інформаційних джерел. 3. Розподіл обов’язків щодо пошукової роботи між учасниками проекту. 4. Самостійна пошукова робота учнів, бесіди в родинному колі, пошук зразків для демонстрації. 5. Робота в майстерні гончара, виготовлення керамічних виробів. 49

6. Урок-презентація родинних вишиваних виробів, розповідь про історію цих виробів, їх авторів. 7. Спілкування з майстринею вишивки. 8. Створення власного малюнку орнаменту. IV етап: презентація результатів діяльності Проведення виставки власноруч виготовлених керамічних виробів та колекції орнаментів. V етап: оцінювання проекту. Вчитель здійснює вербальне оцінювання проекту в цілому та бальне оцінювання доробку кожного учня. Урок 1 (образотворче мистецтво) Тема. Дивовижна ваза. Мета: Розширити знання учнів про способи виготовлення традиційного посуду в Україні. Ознайомити дітей з одним із видів образотворчого мистецтва – декоративно-ужитковим. Поглибити знання дітей про українських майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Удосконалювати навички роботи з глиною, вчити декорувати предмет. Розвивати творчість, фантазію, образне мислення. Виховувати бережливе ставлення та інтерес до творів декоративно-ужиткового мистецтва. Обладнання: зразки глиняного посуду, малюнки із зображенням керамічних виробів, малюнки гончарного круга, вироби з глини. Хід уроку І. Вступне слово вчителя. У кожній домівці служать нам різні речі, виготовлені з глини. Озирніться навколо себе, і ви переконаєтесь, що вироби з випаленої глини (їх називають керамічними виробами, або просто керамікою) оточують нас усюди. Декламування учнями вірша С. Жупанина. Ваза Павлик робить вази гарні. Як? На крузі на гончарнім. Ось танцює глина в крузі, – Пальці хлопця у напрузі. Бо таку формують вазу, Що здивує всіх одразу. І полетять на вазі коні, Гриви звихрені червоні. З-під руки малого майстра Зацвіте на вазі айстра. 50

Ваза в полум'ї палала І дзвінка і світла стала. Павлик вазу відшліфує, Любій мамі подарує. Учитель. 1. Про що цей вірш? 2. З чого зроблена ваза? 3. Як називаються вироби з глини? (Кераміка.) 4. До якого виду образотворчого мистецтва належить кераміка? (Декоративно-ужиткового.) 5. Як називаються майстри, які виготовляють вироби з глини? (Гончарі.) 6. Що ви знаєте про професію гончара? Гончарі, горшкарі, горшколіпи, керамельники, скудельники – це все назви однієї професії. Так іменували в різні часи наших пращурів, які творили з глини справжні чудеса. У м. Опішні на Полтавщині працюють гончарі, які ліплять з глини горщики, миски, макітри, келихи, вази тощо. Вироби з глини майстри обпалюють у печах, покривши їх глазур'ю. Такі вироби мають назву керамічні. Майстри користуються гончарними кругами, які допомагають робити посуд значно кращим, ніж той, який робили умільці руками. II. Оголошення теми і мети уроку. Сьогодні на уроці ми поговоримо про український посуд, про декоративно-ужиткове мистецтво. А на наступному уроці ми побуваємо в справжній майстерні гончара, виліпимо власні вироби з глини та прикрасимо їх візерунками. 1. Слово вчителя. Глина – дуже поширений легкодоступний природний матеріал. У людських руках глина вельми «слухняна»: її можна переминати, давити, рвати, м'яти, сплющувати, тягнути, розкачувати, загладжувати, витискати. Вона легко набирає будь-якої форми. А коли вийшов невдалий «твір», його неважко переробити – досить лише знов змочити глину водою, й почати все спочатку. Глина – це сама земля. Гончарі її так і називають – «свята землиця». Глина – першоматеріал, з якого почалося життя. За легендою, саме з глини Бог виліпив першу людину – Адама (у перекладі з давньоєврейської мови ім'я Адам означає «червона земля»). Без глини не може обійтися жодна галузь сучасної промисловості.

2. Перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарями вчителя). Тепер познайомимося ближче з формами та призначенням українського керамічного посуду.

Глечик

Макітра

Тиква

Кухоль

Ринка

Куманець

Глечик – висока посудина з округлими боками, широким горлом, іноді з ручкою. Використовувалась для молока, сироватки, ряжанки, квасу, меду, узвару тощо. Макітра – велика глибока посудина з ручками. У ній учиняли тісто, збивали масло, розтирали мак, солили овочі, складали вареники та хліб. Тиква – тюльпаноподібна вузькогорла посудина з однією-двома ручками, в якій носили воду на польові роботи. Кухоль – невелика посудина циліндричної форми для зачерпування й пиття рідин. Ринка – сковорода з трубчастою ручкою – тулійкою, іноді на трьох ніжках – смажити яєчню, картоплю, млинці, стоплювати сало тощо. Куманець – бубликоподібна порожниста форма на високій ніжці з підставкою, з носиком, ручкою і накривкою. Для міцних напоїв. Учитель. Чимало приказок, прислів'їв пов'язано з посудом. Згадуючи в них посуд, народ нерідко одухотворяв його та наділяв людськими рисами, чеснотами. Надамо слово пошуковій групі «Літератори», яким вдалось знайти такі прислів’я. Прислів'я Хоч горщиком назви, та тільки в піч не став. 52

Яка глина, такий і глечик. Гарні глечики в гончара не залежуються. 3. Робота з ілюстраціями. Роздивіться ілюстрації на дошці.

Подивіться, як красиво майстри розписали свої роботи. Давайте надамо слово пошуковій групі «Художники» для розповіді про види орнаментів на гончарних виробах. Коментарі вчителя. Звичайна тарілка, горщик або ваза, якщо до них доторкнулась рука художника чи народного умільця, стають творами декоративно- ужиткового мистецтва. Проте орнаментальні мотиви стародавньої кераміки – це не тільки краса, це ще й своєрідна мова наших пращурів. Мотиви орнаменту українського народу уособлюють символи землі й природних явищ: хвиляста лінія – вода, горизонтальна – земля, коло – сонце, скісні риски – дощ, навкісний хрест – вогонь, квадрат з крапкою посередині – поле, зубчаста лінія – зерно. В Україні майже не було таких куточків, де люди не займалися б ужитковим мистецтвом. Роботи народних майстрів з Опішні, Косова, Яворова, Петриківки тощо стали відомими далеко за межами нашої держави. Крім народних майстрів існує ужиткове мистецтво, яке створюють професійні художники. 4. Розгадування ребуса. Діти, відгадайте ребус. Ключове слово його буде означати виріб, який ми будемо ліпити з глини на наступному уроці.

- Так, це ваза. А з чого роблять вази? (З глини, пластмаси, скла...) ІІІ. Підсумок уроку. 1. Який вид образотворчого мистецтва ми обговорювали на уроці? 2. Як називають вироби з випаленої глини? 3. Назвіть місцевість в Україні, де традиційно виготовляють куманці, іграшки, вази з глини? 4. Як називають майстрів, які працюють з глиною? 5. Що таке орнамент? Урок 2. Робота в майстерні гончара Виготовлення виробів з глини. Для роботи знадобляться: ганчірка, мисочка з водою, глина, стеки, палички, фартух, нарукавники. Послідовність роботи. Зі шматочку глини зробіть кульку. Далі в ній великим пальцем утворіть заглибину. Обтискайте і витягуйте пальцями краї, поки з кульки не отримаєте вазу. Прикрасьте вазу орнаментами. Також можна виліпити джгутиковий глечик. Спочатку виліпіть дно глечика. Джгутики слід робити однакової товщини, але різної довжини. Їх треба покласти один на одного та щільно замазати місця скріплення. Роботи учнів залишаються в майстерні для випалювання. Після завершення цього процесу здійснюється оцінювання робіт дітей та демонстрування виробів на виставці.

Фотоматеріали з гончарної майстерні

Урок 3. Українська народна вишивка

Мета: - поглиблювати знання учнів про декоративно-ужиткове мистецтво як один з видів образотворчого мистецтва. Ознайомити учнів з оберегом української родини – рушником, із значенням його в побуті; навчити їх читати візерунки; - продовжувати розвивати пізнавальні інтереси до вивчення традиційних художніх промислів українського народу; сприяти розвитку творчих здібностей дітей; формувати навички складання орнаменту у смужці шляхом повторення і чергування; - виховувати охайність, старанність, глибокі почуття любові до батьків, пошани до людей праці; виробити душевну потребу берегти рушник як сімейний скарб, бажання вишивати рушник. Обладнання: рушники ткані і вишиті, зразки орнаментів на серветках, сорочках, скатертинах, ілюстраціях, олівці, аудіозаписи пісень Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів. Пригадайте, з яким видом образотворчого мистецтва ми познайомились на минулому уроці? (Декоративно-ужиткове.) Хто створює вироби декоративно-ужиткового мистецтва? (Народні майстри та професійні художники.) Сьогодні ми продовжуємо знайомство з творами цього виду мистецтва. Слід зазначити, що найпоширенішим видом декоративно-ужиткового мистецтва України є вишивка. II. Оголошення теми і мети уроку. Подивіться, діти! Сьогодні наш клас перетворився на справжню українську світлицю, прикрашену вишитими скатертинами, сорочками, серветками, рушниками. Кожен з вас долучився до створення такої чудової атмосфери в класі, принісши свої родинні обереги. Отже, сьогодні ми будемо говорити про українську народну вишивку, а також намалюємо орнаменти, якими прикрашали рушники. Учитель. Висить рушник у хаті на кілочку, Калина червоніє на столі, А біля неї – житні колосочки, Мов пустотливі братики малі. Це все – моя земля, моя Вкраїна, 58

Це рук моєї матері тепло. І цей рушник, яким і дочку, й сина Благословляє мати на добро. Вишитий рушник є символом українського побуту. Хай цей символ завжди буде в наших привітних оселях, як ознака великої любові й незрадливості та ніжної материнської пісні, яка кличе нас до рідного порогу. Хліб-сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тих, хто виявив її. Цей звичай пройшов через віки й став доброю традицією в наш час. Зі сльозами на очах цілують рушник іноземні туристи, для яких Україна – рідна земля. Земля їхніх батьків та дідів. Як найдорожчий подарунок везуть з України рушник. Бо на ньому вишивають до болю знайомі й рідні спомини – шум дібров, кетяги калини, довгі коси українських верб – все те, чого немає на чужині. Учениця 1. Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати, Привітним, гожим словом вшанувати. Прийміть же хліб на мальовничім рушникові. Про цей рушник сьогодні й піде мова. Учениця 2. У нас сьогодні на уроці буде свято! Милують око диво-рушники. Дівочий спів лунатиме у класі. Як добре, що є звичаї такі. Учениця 3. Збиратись разом, співати, гуляти. Про Україну-неньку розмовляти. Дізнатись більше про традиції, обряди. Навчитись вишивати завжди раді. Учениця 4. Не вистачить уроку нам, повірте, Щоб розказати про майстерність і скарби, Але сьогодні ми прийшли сюди, Щоб розповісти вам про рушники... Учитель. Історія рушника дуже цікава. Традиційно він слугував оберегом. 60

Ще за поганських часів його чіпляли на дерева, пускали на воду, клали на каміння молили богів, щоб відвели стихійне лихо, всяку порчу, просили благодаті: щоб родила земля, щоб біда й усяка напасть обминали родину. Із приходом християнства з рушниками проводжали князів у похід, храмові рушники дарували церкві. Серед них були ті, що висіли на вівтарі – божники, настінні або охоронні. Із часом з'явилося багато обрядових рушників. Для немовляти на білому тлі вишивали колосочки, дороги, а ближче до кутків - замкнуту лінію, щоб «не торкалося ніщо лихе». Самі кінці були не обрублені, з торочками, бо життя тільки починалося. Учень 1. Висить цей рушник на стіні В нашій тихій, привітній оселі. Тільки квіти на ньому чомусь Вже поблідли й не дуже веселі, Учень 2. А квіти поблідли, бо роки проплили. Вишивала його ще моя прабабуся. І висить рушничок цей, як згадка жива Про маму моєї бабусі. Учень 3. А що ріднішого в світі від мами?Дозвольте усіх запитати. Тому що онуки, і діти, І правнуки повинні Про рід свій завжди пам'ятати. Усний журнал "Обереги мого роду". Індивідуальна презентація учнями родинних вишиваних виробів, розповідь про історію їх створення. Учитель. Від сивої давнини і до сьогодні, в радості і вгорі рушник невід'ємна частина нашого побуту. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. (звучить пісня «Рідна мати моя»). Учитель. Погляньте на рушники. Який колір переважає на узорах? Учениця. Найчастіше - чорний і червоний. Учитель. На вашу думку, що означає чорний колір? Учениця. Чорний колір - це сум. 62

Учитель. Як тут не згадати! Два кольори мої, два кольори: Червоний - то любов, а Чорний - то журба. (Звучить пісня «Два кольори мої, два кольори»). Учитель. Дорогі діти, на нашому уроці присутня майстриня, яка дуже полюбляє вишивати. Давайте уважно послухаємо її розповідь. Майстриня. Не можна уявити собі українську хату без рушника. Довгими зимовими вечорами вишивали їх дівчата. Під вправними руками майстринь простий шматок домотканого полотна ставав витвором мистецтва. Без рушника ніде не обходилося, він завжди був під рукою. Тому назву свою дістав від слова «рука» - ручник, тобто рушник. Із давніх-давен у чарівну силу рушника вірили як у доброго чудодія, що берегтиме від всякого лиха. Спитаєте, звідки ж бо взятися такій силі? А сила рушника - у візерунках, вишитих на ньому. Рушник можна читати, як книгу. Треба лише розумітися на орнаментах. Орнаментальні мотиви українських вишивок сягають своїм корінням у місцеву флору та фауну, в історичну традицію. За мотивами орнаменти вишиванок розділяють на три групи: геометричні, рослинні, зооморфічні (тваринні). Геометричні орнаменти притаманні всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружальця трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести (прості й подвійні). В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовують такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубове листя», «барвінок» тощо. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Так, мотив «Барвінку» є символом немеркнучого життя, узор «Яблучне коло», поділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі - символом кохання та інше. Дуб і калина - мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб - священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже говорили як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду. 64

Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов'язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках. У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаба; з комах - муха, метелик, павук, жуки; птахи - голуб, півень, сова, зозуля. Особливо багаті на символіку птахів рушники Середньої Наддніпрянщини. Різні птахи виспівують на них, залежно від того, з якої нагоди вишитий рушник. Соловей і зозуля полюбляють дівочі рушники, вони сумують, якщо їх вишили непарно, але... все ще попереду. Бо «соловей щебече, собі пару кличе». А про зозулю співають: «До Петра зозулі кувать, кувать. До осені дівці да гулять, гулять». Цих пташок найчастіше вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду. Пави - птахи дуже поважні, бо завжди розсідаються на весільних рушниках і здебільшого мають над собою. Боже благословення вінець чи вінок. Пава - це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку, тому вона птах сімейного щастя. Недаремно ж дівчата Полтавщини у весільний вінок вплітати пір’я павича. Шлюбну пару символізують соколи, голуби, півні. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калини, або сидять в основі дерева, символу нової сім’ї. Учитель. Дякуємо вам за дуже цікаву розповідь. А зараз я хочу надати слово пошуковим групам "Народознавців", які підготували усім присутнім цікаві запитання. (Можливі варіанти запитань і відповідей) Чи можна уявити сучасну оселю без рушників ? Як їх виготовляють? З якою метою використовують рушники? Що символізують узори на українських рушниках? Де вішають рушники і від чого вони оберігають? І сучасну, і традиційну оселю в Україні важко уявити без рушників. Тчуть їх і вишивають ще й досі. Для прикрашення інтер'єру оселі, для домашнього затишку, просто так, для душі. Узори на рушниках – то давні забуті символи: ромб із крапкою посередині – засіяна нива, вазон чи квітка – 65

світове дерево од неба до землі, людська фігурка, немов із дитячого малюнка – знак берегині, богині хатнього вогнища. А подивіться, де висять рушники. Над вікнами і над дверима, на покуті – це обереги од усього злого, що може зайти в дім. Що символізує український рушник? Український рушник пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствий душею. В українських родинах від щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Якого значення у давнину надавали рушника? Чому ними хизувалися перед гостями і сусідами? Що означало "дати рушники"? У давнину в кожній сім'ї, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Їх дбайливо оберігали, хизувалися – гостям і сусідам неодмінно показували посаг, надбаний дівчиною на виданні. «Дати рушники» – традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля. З яким обрядом найбільше пов'язані рушники і як саме? Найбільш обрядових сюжетів, пов'язаних із рушниками, збереглося у весільному обряді. Рушники подавали і брали, коли йшли у свати, рушниками прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушники ставали, коли брали шлюб, одружувалися. З якою метою мати дарувала рушник синові? Хто вчив дівчат вишивати весільні рушники, сорочки? Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. Цей звичай існує і нині. Весільний рушник кожна дівчина готувала сама. Вишивати рушник, сорочки матері навчали дочок змалку. ІІІ. Практична робота учнів. Учитель. Мотиви для створення орнаментів і візерунків народні умільці і художники беруть з навколишнього середовища. Вишивала я рушник Власними руками. Гаптувала залюбки 67

Всіма кольорами.

В. Лучук Пропоную вам, діти, створити рослинний або геометричний орнамент на паперових рушничках. Діти працюють, слухаючи «Пісню про рушник» на слова А. Малишка. IV. Підсумок уроку. Шануєте, друзі, рушники, Квітчайте ними свою хату. То обереги від біди. Шануйте те, що дала мати. 6. 7. 8.

Чим прикрашають вироби декоративно-ужиткового мистецтва? Якого виду орнаменти ви знаєте? Як кольори використовують найчастіше?

Учні демонструють свої роботи, коментують їх. Виставка робіт і оцінювання діяльності учнів.

2.7. Здоров'язберігаючі технології у початковій школі Фізичне та психічне здоров’я дорослої людини є тією цінністю, основи якої формуються в дитячі, підліткові та юнацькі роки. Є всі підстави для розгляду здоров’я як однієї з важливих умов підвищення якості освіти. Від здоров’я людини, її вміння керувати своїми емоціями багато в чому залежить успішність у професійній і особистій сферах життя. Розгляд здоров’я учня з позицій акмеології цілком виправданий, оскільки досягнення вершин саморозвитку можливе за умови, що людина володіє навичками саморегуляції, керування всіма складовими здоров’я. Слід зазначити, що погіршення стану здоров’я дітей простежується від початку навчання в школі до його закінчення, тобто процес навчання в школі є чинником ризику для здоров’я учнів. Стрімко збільшується число функціональних порушень і хронічних захворювань. Недостатньо для підвищення рівня здоров'я нації й кожної людини лише створити в освітніх установах санітарно-гігієнічні умови, побудувати стадіони й спортивні майданчики, хоча вони вкрай необхідні. Важливо, щоб дитина захотіла ними скористатися, мала інтерес до фізичної культури й спорту, ставилася до свого здоров'я як цінності, зміцнювала його, регулюючи свій спосіб життя. У цьому складається одне з завдань початкової школи. В.О.Сухомлинський в кількох своїх статтях підкреслював: "Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили." Жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама - забезпечити оптимальні умови для формування та збереження власного здоров'я, а справа педагога – зародити та виплекати в дитини прагнення до цього. Нині у поняття "здоров’я" включається моральне і духовне благополуччя. У зв’язку з цим модель здоров’я може бути представлена такими складовими: – фізичне здоров’я; – психічне здоров’я; – соціальне здоров’я; – моральне здоров’я. Під час організації занять з молодшими школярами радимо використовувати наступні елементи здоров'язберігаючої технології:

Елементи здоров’язберігаючої технології

Фізкультхвилинка

руханки на всіх уроках

Пальчикова гімнастика

рухи кистей допомагають зняти загальну напругу

Казки та казкотерапія

дитина бачить себе на місці головного героя

Ігри та ігрова терапія

ефективне закріплення отриманих знань

Музичний супровід

знімає стреси, стимулює роботу мозку

Арт-техніка

духовний розвиток через творчість

Аромотерапія

вдихання ефірних олій

Уроки на природі

заняття на свіжому повітрі

Туристична робота

спілкування, взаємодопомога, оздоровлення

Основними формами туристичної роботи є: туристичні прогулянки, екскурсії, експедиції, походи, змагання. Туристична прогулянка - найпростіша короткочасна форма туристичної роботи з метою оздоровлення та загартування організму, яка має елементи техніки туризму (подолання нескладних природних перешкод, елементи орієнтування на місцевості, елементи туристичного побуту). Туристичні прогулянки спрямовані на формування туристичних навичок, що необхідно при підготовці спортивних походів. Туристичні прогулянки організовують у ліс, на річку, в гори і т. д. Вони не потребують особливих витрат і спеціального туристичного спорядження. Екскурсії – колективні відвідування будь-якого об'єкту з науковою чи навчальною метою, для загального культурного розвитку. Екскурсія є одним з основних засобів вивчення рідного краю. Екскурсії, що проводяться для школярів, вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення. Вони мають великі дидактичні переваги над класними заняттями і відзначаються високою педагогічною ефективністю. Багаторічний досвід організації та

проведення екскурсій у школі засвідчує їх величезну роль у навчальному процесі. На екскурсіях учителі разом із своїми вихованцями мають справу з такими об'єктами, явищами і процесами, які наочно можна показати тільки в натурі. Екскурсії у природу і на виробництво мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність та різноманіття рідної України. Сьогодні, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає. Екскурсія, як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження; їх поєднують із самостійною роботою учнів. Тільки завдяки систематичним, послідовним і творчим зусиллям вчителів, учнів, батьків по роботі з організації фізкультхвилинок, динамічних пауз, занять у спортивних секціях, спортивних змагань, туристичних походів створюється середовище для забезпечення достатнього рівня функціональної діяльності всіх органів та систем дитячого організму.

Екскурсія на хлібопекарне виробництво "Український кристал"

Подорож у "Маєток Святого Миколая " с.Пістинь, Івано-Франківська область. Подарунок Святому Миколаю "Мої побажання Всесвіту" у вигляді новорічної ялинки

Краєзнавча екскурсія в "Кришталеву печеру" с.Кривче, селище Скала-Подільська, Тернопільська область

Екскурсія на берег річки "Смотрич" з батьками та з улюбленим вчителем фізкультури Купчаком А.М.

Висновки Актуальність теми акмеологічного розвитку школяра обумовлена особливим інтересом у педагогіці й методиці до проблеми якості освіти. Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, в останні роки тільки розширюється. Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються вже відомі, оскільки все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати новим соціокультурним та економічним умовам. У даному посібнику автори зробили спробу розглянути можливості створення акмеологічного середовища в початковій школі, ефективність акметехнологій. У рамках даної теми висвітлено бачення проблеми педагогічного проектування в контексті акмеологічного підходу, формування й розвиток проектної культури учнів, збереження здоров'я учнів як цінності й умови підвищення якості освіти. Акмеологічна підтримка школярів в початковій школі забезпечується через правильну мотивацію навчального процесу; створення атмосфери зацікавленості, ситуації успіху, стимулювання учнів до висловлювання власних думок; використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, орієнтованих на виявлення творчих здібностей, спрямованих на пошук істини та розвиток критичного мислення. Слід зазначити позитивні зміни, які відбуваються з учнями в контексті проведеної роботи: • з’являється більше можливостей для участі у навчально-виховному процесі, розвивається мотивація навчальної діяльності; • розвиваються особистісні й соціальні навички дитини; • працюючи творчо, учень стає впевненішим у собі, підвищує свою самооцінку. Акмеологія разом з педагогікою покликана забезпечити рішення непростого завдання: важливо, щоб на кожному етапі свого життєвого шляху людина могла виявитися в такому акмеологічному середовищі, в умовах якого вона зможе створити свої мікроакме, щоб згодом досягти свого макроакме.

Література 1. Акмеология : учебник / под общ. ред. А. А. Деркача. – М., 2002. – 256 с. 2. Акмеология: Учебное пособие / А.Деркач, В. Зазыкин. - СПб.: Питер, 2003. -с.135. 3. Астахова О.В., Тихоплав С.М. Динамічні паузи як один із ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра. – Х.: Вид. група "Основа", 2011. - №12(269) травень. 4. Данилова Г. С. Акмеологічна модель педагога в XXI столітті / Г. С. Данилова // Рідна школа. - 2003. - № 6. - с. 6-9. 5. Зазуліна Л.В. Педагогічні проекти: Науково-методичний посібник. – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004. – 40с. 6. Кузьмин Н. В. Предмет акмеологии / Н. В. Кузьмин. – СПб.: Политехника, 2002. - 189 с. 7. Максимова В. Н. Введение в акмеологию школьного образования / В. Н. Максимова. – СПб. : ЛОИРО, 2002. – 156 с. 8. Метод проектів у розвитку якості початкової освіти. / З.В. Рябова, Г.Ю. Кравченко. – Х.: Вид-во "Ранок", 2013. – 144с. – (Наша школа) 9. Педагогічне проектування / Авт.-упоряд. А.Цимбалару. – К.: Шк. світ, 2009. – 128с. (Б-ка "Шкільного світу") 10. Уроки в природі. 1-4 класи / уклад. Л.Р.Токотиленко. – Х.: Вид. група "Основа", 2011. – 127с. – (Б-ка журн. "Початкове навчання та виховання"; Вип.5 (89))