Атаманчук А.І., Карпяк О.Ю., Матковська Т.В. by kpschool7

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7

А.І. Атаманчук О.Ю. Карпяк Т.В. Матковська

Література рідного краю Конспекти уроків для 5-7 класів Методичний посібник для вчителів-словесників

Кам’янець-Подільський

Література рідного краю

Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Кам’янець-Подільським методичним об’єднанням учителів української мови та літератури

Рецензенти: А.В. Лупійчук – учитель української мови та літератури ЗОШ №16 м.Кам’янця-Подільського, учитель-методист, заслужений працівник освіти України; Н.М. Худик – методист НМЦ управління освіти і науки Кам'янецьПодільської міської ради.

Література рідного краю. Конспекти уроків для 5-7 класів [відповідно до програми Р.В. Мовчан 2013 року]: методичний посібник для вчителівсловесників / [А.І. Атаманчук, О.Ю. Карпяк, Т.М. Матковська]. — Кам’янець-Подільський, 2017. — 92с. Посібник містить розробки уроків із літератури рідного краю для 5-7 класів (за чинною програмою з української літератури відведено 2 години на семестр). Посібник розрахований на вчителів української мови та літератури шкіл різних типів, керівників методичних об’єднань, викладачів та студентів вищих навчальних закладів Хмельниччини.

Література рідного краю

ЗМІСТ Вступ Т.В. Матковська Анастасія Введенська. «Пригоди пацючка Міхала» - захоплива історія маленького мандрівника та його друзів, що почалася в Кам’янці-Подільському. Т.В. Матковська Анастасія Введенська. Добро і зло, справжня дружба, щастя людини в серії книг «Пригоди пацючка Міхала». Образ Міхала – пацючка з добрим серцем, невтомного шукача пригод. О.Ю. Карпяк Сергій Боднар. Трилогія про пригоди лицаря Сірожки. Реальне та фантастичне в пригодницькій повісті-легенді. Подорож вулицями рідного міста. О.Ю. Карпяк Сергій Боднар. Трилогія про незвичайні пригоди в Кам’янці-Подільському. Добро і зло у творі. Екологічні проблеми нашого міста. Т.В. Матковська Поетичний світ Інни Єкимової. Поезії «Осінь-жартівниця», «Легенда про Україну», «Колискова для доні». А.І. Атаманчук Жанна Мадич. Пейзажна лірика («Осінній сон», «Нас попередила весна про свій прихід…») А.І. Атаманчук Сергій Боднар. «Таємниця зачарованої монети» – сучасний фантастичний твір для дітей. А.І. Атаманчук Характеристика образів повісті Сергія Боднара «Таємниця зачарованої монети». Осмислення моральних чеснот у житті людини. Т.В. Матковська Грані таланту Нелі Лещинської. Пісні «Моя Батьківщина», «Лелеки», «Я люблю тебе, мамо». А.І. Атаманчук Микола Панасюк. Кам’янець-Подільський у художній палітрі поета й художника. О.Ю. Карпяк Сергій Боднар – сучасний дитячий письменник. «Янгол Вася у середній школі» пригодницька повість про незвичайні пригоди друзів у Кам’янці-Подільському. Проблема стосунків у новому колективі. О.Ю. Карпяк Боротьба за школу в повісті Сергія Боднара «Янгол Вася у середній школі». Протистояння добра і зла у творі. Засоби комічного в повісті. Література Електронні ресурси Відомості про авторів

Література рідного краю

Вступ Методичний посібник укладено відповідно до програми з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за загальною редакцією Р.В. Мовчан, 2013 рік). Упорядники навчальної програми врахували життєву потребу школярів – ознайомитися з історією та культурою рідного краю за допомогою художнього слова. Саме тому на вивчення літератури рідного краю в кожному класі відведено 4 години на рік, однак теми не деталізовано, оскільки кожна область України має свої істориколітературні особливості. Уроки літератури рідного краю як доповнення до основного курсу сприяють підвищенню загальної освіченості учнів, їхньому всебічному розвиткові та духовному збагаченню, а приклад відомих краян слугує дієвою моральною школою, виховує почуття гордості за славних земляків та місцеві традиції. Запропоновані в посібнику матеріали (конспекти для 5-7 класів та мультимедійний додаток) розраховані насамперед на вчителів української мови та літератури шкіл різних типів, керівників методичних об’єднань, викладачів та студентів вищих навчальних закладів Хмельниччини. Метою створення цього видання є намір полегшити підготовку вчителя до уроку, заощадити час на пошуки творів місцевих авторів та іншої додаткової інформації, а також цікаво організувати навчальновиховний процес. Користуючись нашим методичним посібником, презентаційними слайдами й відеосюжетами, що подаються в мультимедійних додатках, учитель-словесник зможе якісно підготувати уроки літератури, а різноманітні методи та прийоми сприятимуть кращому осмисленню навчального матеріалу учнями.

Література рідного краю

Анастасія Введенська

Література рідного краю

Т.В. Матковська Тема.

Анастасія Введенська. «Пригоди пацючка Міхала» захоплива історія маленького мандрівника та його друзів, що почалася в Кам’янці-Подільському. Мета: познайомити учнів із творчістю молодої письменниці Анастасії Введенської та серією книжок «Пригоди пацючка Міхала»; навчати виразно та вдумливо читати прозові твори, визначати в них ключові епізоди; розвивати навички їх докладного переказу; виховувати допитливість, бажання пізнавати рідний край та любити його. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: серія казок «Пригоди пацючка Міхала» А. Введенської, мультимедійна презентація, відеосюжет презентації книги. Життя рухається в шаленому темпі: сьогодні ти – дитина, завтра ти – доросла, вчора тобі читали казки, а сьогодні ти пишеш їх сама. Міла Швабська ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями. - Пригадайте, що таке казка? - На які види поділяються казки? - Чим літературна казка відрізняється від народної? - Кого з письменників-казкарів ви знаєте? - Хто з українських письменників працював у жанрі казки? - Назвіть свою улюблену казку. - Який казковий герой вам найбільше подобається? Чому? ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. «Насправді, знаєте, дуже самотньо і страшно їхати у величезній, темній вантажівці, яка мчить кам’яною бруківкою в невідомому напрямку, швидко віддаляючись від рідної домівки… Особливо, якщо ти маленький, беззахисний пацючок, який, крім каналізації, декількох вуличок та ресторанчиків у Кракові, більше нічого й не бачив…» – так починається розповідь про пригоди маленького пацючка

Література рідного краю

Міхала. Чи хотілося б вам дізнатися, що буде далі? Тоді послухайте розповідь А. Введенської, автора серії казок про пацючка Міхала, яка презентує свою книжку. ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Розповідь учителя про Анастасію Введенську . Хто ж вона – дівчина, що дивиться на нас зі світлин. Напевно, краще, ніж друзі, знайомі, про неї не зможе розповісти ніхто. Тож послухайте: «Дівчинка на фото не схожа ні на кого з моїх знайомих. На момент виходу цієї книги вона – студентка Львівського національного університету ім. Івана Франка, фундатор та учасник багатьох соціальних та благодійних проектів. Молода, енергійна людина, яка робить яскравішим світ не тільки для себе, але й для всіх, хто її оточує» (Олексій Буйницький, видавець). «Настя – сучасна молода людина, яка хоче проявити себе і бути корисною в цьому світі. Сказати, що вона молода і креативна – це було б дуже банально для опису Насті, тому що сьогодні є багато молодих і креативних. Сказати, що вона професійний художник і письменник – це багато, тому що є більш професійні художники й письменники. Але варто сказати про цю дівчину те, що вона особлива у своєму баченні світу і добра. Серед тисяч молодих людей – Настя поступово проявляє свої таланти й ділиться ними з іншими людьми таким простим способом, але цікаво і з особливим добром» (Віктор Годний). Довідка для вчителя. Введенська Анастасія Олегівна народилася 26 січня 1992 року, навчалася у Львівському національному університеті ім. І. Франка, за освітою бібліотекар, бібліограф, книгознавець, випускниця курсу письменницької майстерності, учасник спільноти художників «Митці за перемогу», соціокультурного простору «Арт Сховище», позаштатний працівник Всеукраїнського видання «Вісник Меморіалу», автор та ілюстратор 4-х (серії) друкованих видань (дитяча казкапутівник) "Пригоди пацючка Міхала", організатор літературних презентацій, анімаційних заходів, майстер-класів тощо. 2. Робота над текстом твору (пригода перша «Важливе рішення»). 1) Виразне читання розділу 1 «Сирна вантажівка». Бесіда за питаннями. - Що ви дізналися про життя пацючка Міхала в рідному Кракові? - Що сталося з його родиною, чому він залишився один? - Знайдіть речення, яке характеризує батьків Міхала. Про що свідчить їх учинок?

Література рідного краю

- Що можна сказати про членів «Чорної мітки» - розбійницької ватаги безпритульних пацюків? - Чи можна їх вважати справжніми друзями для Міхала? Чому? 2) Стисле переказування розділу 2 «Міхал у чужому місті. Знайомство з голубом Стьопкою» та розділу 3 «Лебедине озеро». Бесіда за питаннями. - Розкажіть про голуба Степана. Чи можна його вважати справжнім другом для пацючка? Свою думку доведіть. - З чого почалося знайомство Міхала з Кам’янцем-Подільським? Яке враження справило на нього побачене? 3) Визначення ключових епізодів розділу 4 «Старий Оман» та розділу 5 «Важливе рішення». Бесіда за питаннями. - Які епізоди останніх розділів ви вважаєте ключовими в розгортанні подій? Чому саме? - Розкажіть про зустріч головного героя з турецьким чаклуном Оманом. Як Міхал уникнув небезпеки? - Якою була його зустріч зі Старійшиною? Що мудрий пацюк порадив Міхалу? - Яке важливе рішення потрібно прийняти пацючкові? Що він врештірешт вирішив? - Чи схвалюєте ви вибір пацючка Міхала? Як би вчинили ви? Свою думку доведіть. 3. Робота над текстом твору (пригода друга «Домівка»). 1) Інтерактивна вправа «У колі друзів». Завдання: назвіть друзів, яких знайшов Міхал у Кам’янці-Подільському, запишіть відповіді у вигляді кола (прочитавши наступні пригоди, ви зможете значно розширити коло друзів Міхала). голуб Стьопка Старійшина

старий пацюк Януш тато Лілейки Віктор

лебеді

дівчинка Лілейка

Література рідного краю

2) Вікторина «Чи знаєш ти своє місто?» Завдання: тато Лілейки Віктор розповів Міхалу багато цікавого про наше місто; роздивіться світлини із зображенням пам’яток Кам’янцяПодільського та, опираючись на текст, назвіть їх. Довідка для вчителя: 1) костел Святих апостолів Петра й Павла, 2) мінарет зі скульптурою Діви Марії, 3) пам’ятник Папі Римському Іоанну Павлу ІІ, 4) Тріумфальна арка, 5) сходи Фаренгольца, 6) Польська брама. 3) Опрацювання розділу 5 «Домівка для Міхала». Бесіда за питаннями. - Прочитайте опис нового помешкання Міхала (с. 19). Розкажіть, яким ви його уявляєте? - Чому, на вашу думку, Міхал назвав знайомство із новим домом найщасливішим моментом у своєму житті? - Про що свідчить атмосфера, яка панувала в будиночку? - Чи не помилився пацючок, залишившись у Кам’янці? V. Підсумок уроку. Завдання: прочитайте останній абзац казки: «Міхал чаював за столиком у дворі біля свого будиночка. Дивився на зоряне небо. Загадував бажання, коли бачив падаючу зірку. Мріяв про завтрашній день». Продовжте речення «Я вважаю, що Міхал мріяв про…». Домашнє завдання. Прочитати пригоду 3 «Незвідані таємниці» та пригоду 4 «Рецепт щастя», намалювати ілюстрації до твору (за бажанням).

Література рідного краю

Т.В. Матковська Тема. Анастасія Введенська. Добро і зло, справжня дружба, щастя

людини в серії книг «Пригоди пацючка Міхала». Образ Міхала – пацючка з добрим серцем і невтомного шукача пригод. Мета: продовжити знайомити учнів із серією книжок «Пригоди пацючка Міхала»; формувати вміння аналізувати прозовий твір, висловлювати власні міркування про зміст казки; розвивати навички давати характеристику герою; виховувати бажання робити добро, допомагати друзям, бути допитливими, любити й пізнавати рідний край. Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання: серія казок «Пригоди пацючка Міхала» А. Введенської, мультимедійна презентація, відеосюжети про автора та головного героя казки пацючка Міхала. Чому пацючок? Просто в мене було два пацючки, й ці тварини стали для мене чимось більшим, ніж звичайні домашні улюбленці, стали друзями, це дуже розумні та віддані істоти, які завоювали моє серце. Настя Введенська ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Слово вчителя. Настя Введенська – не тільки письменниця-початківець, журналіст. Вона – організатор багатьох цікавих проектів та квестів. Довідка для вчителя. Слово «квест» (з англійської «quest») означає пошук чогось, пошук предметів, пригод або один зі способів побудови сюжету художнього твору, мандрівка персонажів до певної мети через подолання перешкод. 2. Перегляд відеосюжету-анонсу квесту «Шукайте дівчину з рудим волоссям», організованого Настею Введенською в Кам’янціПодільському. 3. Проблемне питання. Чи можна назвати пригоди пацючка Міхала квестом? Свою думку доведіть.

Література рідного краю

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя. Сьогодні на уроці ви станете учасниками своєрідного квесту. Разом із головним героєм пацючком Міхалом ви побуваєте в Хотинській фортеці, помандруєте до старовинного Львова, щоб урятувати світ від злих чар злого Омана. ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Робота над текстом твору (пригода третя «Незвідані таємниці»). 1) Вікторина «Вгадай предмет». Як предмети, зображені на малюнках, пов’язані з пригодами Міхала? (Чарівний ключ, Золоте перо, Велика книга).

2) -

Вправа «Скринька запитань». Яке нове злодійство готує чаклун Оман? Яке чергове завдання отримав Міхал від Старійшини? Чому він неодмінно повинен потрапити до Хотинської фортеці? Хто допомагає пацючку здійснити подорож до фортеці? Яку легенду почув Міхал від Софійки? Як Софійка й Міхал уникнули пастки Омана? Якою чарівною силою був наділений медальйон на шиї пацючка? Розкажіть про принцесу Машу й королівство УСЛАД. Чому митці з усього світу приїжджають на берег Дністра біля Хотинської твердині? - Чи доводилося вам бути в Хотинській фортеці або на фестивалях, що там проводяться? - Чому Міхалу так раптово потрібно було повернутися до Кам’янця? - Які ще таємниці потрібно розгадати малому пацючку?

Література рідного краю

2. Робота над текстом твору (пригода четверта «Рецепт щастя»). Робота в групах. Учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання. Група 1. Інтерактивна вправа «У колі друзів». Завдання: назвіть друзів, яких знайшов Міхал у Кам’янці-Подільському, Хотині, Львові, запишіть відповіді у вигляді кола. голуб Стьопка Лілейка

лебеді тато Лілейки Віктор

старий пацюк Януш

мудрий Старійшина

Софійка

принцеса Маша

байкер Лев Батіг Старий Лев

левеня Левко пані Лариса

Таємний Аптекар

Група 2. Інтерактивна вправа «Ланцюжок подій». Завдання: розташуйте події у хронологічній послідовності. 1. Чари Омана зробили дітей злими та капризними. 2. Міхал отримує завдання знайти еліксир щастя. 3. Знайомство з байкером Левом Батогом. 4. Приїзд до Львова. 5. Зустріч із левеням Левком. 6. Візит до бібліотеки. 7. У пошуках Таємної аптеки. 8. Солодка прогулянка Львовом. 9. Міхал рятує дітлахів. 10. Поразка Омана.

Література рідного краю

Група 3. Інтерактивна вправа «Рецепт щастя від пацючка Міхала». Завдання: знайдіть у тексті казки можливі складові дитячого щастя, яку формулу щастя вивів для себе пацючок Міхал? Таємний Аптекар: «У дитинстві, коли у мене був поганий настрій, мама купувала мені солодощі і пригортала до себе. Від цього завжди ставало тепло на душі». Кондитер Даринка: «Можу сказати одне: діти стають щасливими від уваги, від цікавого заняття, а також для щастя їм потрібно підсолодити життя». Майстриня карамелі: «Ми додаємо до карамелі фруктові вітаміни, і тому ці цукерки корисні для здоров’я. Діти їх дуже люблять і завжди задоволені!» Міхал: «обов’язковою складовою щастя є шоколад. Шоколад, який ти можеш розділити з другом». Формула щастя від Міхала: «Потрібно, щоб у тебе були друзі, щоб ти міг займатися чимось приємним і корисним і щоб було багато смакоти». 3. Характеристика головного героя казки пацючка Міхала . 1) Робота з епіграфом до уроку. Як Анастасія Введенська пояснює вибір головного героя свого твору? Довідка для вчителя. На одному з інтернетфорумів А. Введенська написала: «Маленький пацючок на ім’я Міхал, в незмінній зеленій шапочці та рюкзачком за плечима. Зазвичай вдягнутий у футболку, бріджі і кеди. У чому полягає його оригінальність – легко бути привабливим персонажем, коли ти хлопчик чи дівчинка, зайчик, котик, їжачок тощо. Спробуй бути улюбленцем, коли ти народився пацюком. Міхалу це вдається. У силу своєї природньої вдачі та легкості він викликає безумовну симпатію. Читаючи казку, забуваєш, що мова йде про істоту з роду пацюків, і бачиш лише маленького, надзвичайно милого пацючка, який при потребі спроможний приймати і серйозні «дорослі» рішення, при цьому залишаючи в собі здатність сприймати світ з дитячою безпосередністю та захопленням». 2) Перегляд відеосюжету про пацючка Міхала. Чи сподобався вам головний герой казки?

Література рідного краю

3) Робота з ілюстраціями до твору (ілюстратор А. Введенська). Чи так ви уявляєте собі пацючка Міхала? 4) Складання анкети головного героя.

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Анкета головного героя Ім’я героя Місце народження Місце проживання Родина Друзі Риси характеру Уподобання Чим займається Життєвий девіз

V. Підсумок уроку. «Пригоди пацючка Міхала» - це не лише казки. Це освітній, краєзнавчий проект. Подорожуючи сторінками книжок, ви разом з героями здійснили незабутню мандрівку мальовничими місцями Поділля, Буковини, Галичини. Любов, повага до Батьківщини починаються з її пізнання. Так, любити свій рідний край – це знати, поважати та берегти його. І це не лише важливо й актуально в усі часи, а ще й неймовірно цікаво. Адже з кожним кроком рідна земля відкриває тобі нові таємниці, дарує незабутні враження, зустрічі з цікавими людьми, а ще – розуміння того, наскільки важливими є надійне плече друзів та тепло рідної домівки. Домашнє завдання. Написати листа до пацючка Міхала або пофантазувати на тему «Якби я зустрів (-ла) пацючка Міхала, то…»

Література рідного краю

Сергій Боднар

Література рідного краю

О.Ю. Карпяк Тема. Сергій Боднар. Трилогія про пригоди лицаря Сірожки.

Реальне та фантастичне в пригодницькій повісті-легенді. Подорож вулицями рідного міста. Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю письменника та художника Сергія Боднара, його трилогією про пригоди лицаря Сірожки; навчати аналізувати прозові твори, виокремлювати вигадку від реального; розвивати образне мислення; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до його природи. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: презентація «Життя та творчість Сергія Боднара», ілюстрації до творів. Весь шлях лицаря освячений любов'ю до батьківщини. Кодекс честі лицаря ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Прийом «Мозковий штурм». - Хто такі лицарі? Методична ремарка. Якщо учням важко відповісти, то вчитель надає додаткову інформацію, посилаючись на словник. Лицар, я, чол. 1. іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. // Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2. іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3. перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь. // чого, перен. Людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй. 4. перен., розм. Вихована, підкреслено чемна людина. - Як ви розумієте слова епіграфа? Прийом «Ґронування» - Які ще лицарські чесноти ви знаєте?

Література рідного краю

(Мужність - Вірність - Щедрість - Розсудливість - Відчуття честі – Свобода)

- Чи хотіли б ви стати лицарями? ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з одним лицарем нашого міста письменником та художником Сергієм Боднаром. Деколи дивуєшся, скільки таємниць може бути приховано за цілком звичайною на вигляд людиною. Гадаєш, що перед тобою звичайний учитель образотворчого мистецтва (що ж тут особливого?), а насправді спілкуєшся із прекрасним казкарем і фантазером, талановитим художником, який своїми оповідками та малюнками розфарбовує навколишній світ у барвисті кольори. Зачитування уривку зі вступної статті до повісті ДО ПРИГОД РАЗОМ ІЗ ЛИЦАРЯМИ-КУРДУПЛИКАМИ Останнім часом я дедалі більше переконуюся в правильності твердження, що в нашому житті не трапляється нічого випадкового. Здається, більше року тому я поспішала на інтерв'ю, де мала зустрітися з відомим кам'янецьким дитячим письменником та талановитим художником Сергієм Боднаром та в душі переживала, щоб не бовкнути чогось зайвого, адже на володарів пера і пензля дивилася наче на божество. Час за цікавою розмовою спливав непомітно, адже Сергій виявився не просто чудовим співбесідником, а й дотепною та веселою людиною, надзвичайним вигадником та фантазером. Тоді я навіть подумати не могла, що оте інтерв'ю стане початком, нашої дружби та творчої співпраці.

Література рідного краю

Враховуючи те, що я шалена читачка і в такому ж дусі намагаюся виховати свого сина, додому я йшла, несучи пакунок із трьома книжками Сергія та кількома розмальовками. Уже ввечері ми з Тимофієм (так звати мого сина) гортали сторінки «Лицаря Сірожки...», роздивлялись цікаві малюнки та читали про перші подвиги малюка з ордену курдупликів. Про те, що книжка успішна й подобається дітям, свідчило те, що наступного дня продовження пригод Сірожки я читала вже не одній дитині, а трьом. Тімка настільки розхвалив «курдупликів», що запросив своїх подруг, двох сусідських дівчаток, на прослуховування традиційної вечірньої казки. Можу із впевненістю сказати, що принаймні троє кам'янецьких дітей знають, як у нашому місті з'явилися ліхтарі, що ж за дракон висить на вулиці П'ятницькій і чому іноді в Кам'янці не надто приємно пахне. Така собі альтернативна історія від Сергія Боднара! А завдяки чудовим ілюстраціям ми із сином, гуляючи Старим містом, впізнаємо та порівнюємо реальний вигляд вулиць із намальованими картинками. Чудовий спосіб популяризувати Кам'янець та прищеплювати дитині любов до рідного міста! Віоліна СИТНІК, письменниця, журналіст ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1.Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Сергія Боднара. Сергій народився 9 вересня 1976 року у Красноперекопську, Автономна Республіка Крим. Згодом він переїхав у Кам'янець-Подільський, де навчався у Кам'янець-Подільській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням німецької мови. У 1997—2002 роках навчався в Кам'янець-Подільському державному педагогічному університеті (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). У 1996—1997 роках працював кореспондентом і карикатуристом у приватній газеті «Подолянин». У 1997—1998 роках — кореспондентом, головним редактором газети «ТВ-інформ», від 2004 року — викладачем Кам'янець-Подільської станції юних техніків, від 2008 року — викладачем Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ХОЦНТТУМ), учителем образотворчого мистецтва в Кам'янець-Подільській спеціальній загальноосвітній школі № 1. Автор більш ніж двадцяти розмальовок та оповідань на різну тематику, загальний наклад яких сягнув 50 тисяч примірників, учасник близько двадцяти виставок та автор семи власних виставок. Автор книжок для

Література рідного краю

дітей: «Таємниця зачарованої монети» (2012), «Янгол Вася в середній школі» (2013), «Лицар Сірожка ордену курдупликів» (2013), «Лицар Сірожка та Сніговий Карлик» (2015), «Лицар Сірожка та залізна корова» (2016). 2. Теорія літератури. Трилогія — три самостійні твори одного автора (літературні, музичні), пов'язані єдністю задуму, сюжету тощо. Сергій Боднар написав три книги про пригоди одного героя – лицаря Сірожки, об’єднавши їх у трилогію. Усі ілюстрації до книги автор намалював сам, тому ми зможемо вповні побачити, як автор уявляв своїх героїв і події, які з ними відбуваються. 3. Опрацювання першої книги з трилогії «Лицар Сірожка ордену курдупликів». Словникова робота. Пояснення незрозумілих слів: Курдупель - зневажл. коротун, куций. Синоніми: коротун; куцан. Антоніми: здоровань, здоровило. Орден 1, а, чол. Почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги. Орден 2, у, чол.1. Чернеча або лицарсько-чернеча католицька громада з певним статутом. Цей медальйон — тобі подарунок з Варшави від ордена єзуїтів. Лівонський орден. 2. заст. Назва деяких таємних товариств, об'єднань. Масонський орден Зачитування 1 розділу «Рибалка», обговорення твору, перегляд ілюстрацій. - Що незвичного у прочитаному уривку? - Як би ви відреагували на побачене? - Як ставляться туристи та місцеві жителі до маленького хлопчика? - Як ви уявили лицаря Сірожку? Порівняння уявлення дітей із ілюстраціями автора. Зачитування уривків 2 розділу «Сірожка». Сірожка був звичайний хлопчик, можливо, трішечки мрійник. Він дуже любив лицарів, кіно про лицарів, мультики та книги про лицарів... Він не раз просив старших: - Візьміть мене в лицарі, я також хочу бути лицарем. Дорослі кепкували з нього, вигадували різні історії та відмовки, але основна була така: - Ти ще малий курдуплик, от підростеш, тоді ласкаво просимо до нашого ордену. Але не забудь, ти мусиш зробити як мінімум три подвиги.

Література рідного краю

Сірожка вирішив не чекати на завтра, коли виросте, він мріяв стати лицарем, вже сьогодні, тому сам собі зробив обладунки. Взяв стару татову футболку й нашив на неї як міг різні ґудзики.. - Це моя кольчуга, - казало хлоп'я. Довго не міг підібрати для себе відповідний шолом, пробував старі каструлі, мотоциклетні каски, велику лійку, навіть залізні тарілки, але усе не підходило. Одного разу у великій їдальні він побачив чималий черпак, повар так поважно ходив з ним, що не залишилося сумнівів - це найкращий шолом. Він тихенько поцупив його з їдальні, головний повар цілий день бідкався, доки привезли новий. Сірожка розумів, що вчинив негарно, але черпак послужить добрій справі - сам себе виправдовував хлопчик. Ручку довелося відрізати, а залишок її загорнути догори і щоб шолом якнайменше нагадував черпак, Сірожка розмалював його у цятки та квіти. Коли усі обладунки готові, варто подумати й про зброю. Сірожка пробував спочатку взяти швабру, віник, сапу, лопату, але з часом відмовлявся від цієї зброї, доки тато не подарував йому одного разу дерев'яний меч, після такого вдалого подарунку потрібен був щит. Металева кришка від каструлі якраз підійшла. У такому спорядженні Сірожка став справжнім лицарем, а свій лицарський орден назвав «Курдуплики», тобто маленькі. Ім'я своє він залишив не випадково так його називав дідусь. З літературної точки зору не правильно, але досить мило. Ось так народився лицар Сірожка ордену курдупликів, тепер йому не вистачало лише бойового коника та подвигів. Прийом «Усне малювання». - Який костюм лицаря ви б змайстрували для себе? - А яке лицарське ім’я ви б собі обрали? Порівняння обладунків справжнього лицаря та лицаря ордену курдупликів Переказування 3 розділу «Бойовий кінь ˮЦьопкаˮ». - Чому, за уявленням Сірожки, у лицаря обов’язково має бути кінь? - Якого лицарського коня ви б хотіли мати? Опрацювання розділів 4-6 про три подвиги Сірожки. - Який перший подвиг здійснив Сірожка? - Що незвичного було в цьому подвигу? - Як з’явилися в нашому місті ліхтарі? - Який орден отримав Сірожка від тата врятованої дівчинки? Зачитування уривку з 5 розділу «Другий подвиг». Місто наше, якщо подивитися згори, дуже схоже на острів, навколо якого, наче зміючка, скрутилася річка, вона дарує людям вологу, свіжість та

Література рідного краю

прохолоду. Мешканці міста полюбляють купатися, відпочивати на воді та ловити рибу, річка була велика, повноводна, але чомусь з кожним днем вона почала все більше зменшуватися. Городяни почали шукати причину, чому ж річка мілішає, зверталися до науковців - це люди, які користуються розумом, щоб розгадувати загадки, до правоохоронців - це люди, які стежать, щоб одні не шкодили іншим, але ні ті, ні інші не знали відповіді на це питання. А води у річці ставало дедалі менше. - Яку екологічну проблему порушує автор у цьому розділі? - Як цю проблему вирішує лицар Сірожка? - Який орден отримав Сірожка за другий подвиг? - Де зараз знаходиться дракон? - Чому цю вулицю названо П’ятницькою? Зіставте фото дракона на вулиці П’ятницькій та ілюстрацію Сергія Боднара. - Як автор пояснює частий неприємний запах у нашому місті? - Хто така Чуча-вонюча? - Як цю проблему допоміг вирішити лицар Сірожка? - Хто йому допоміг у вирішенні цієї екологічної проблеми? 4. Опрацювання 1-3 розділів другої книги з трилогії «Лицар Сірожка та Сніговий Карлик». Зачитування уривку з 1 розділу «Лицар Сірожка з ордену курдупликів». У Сірожки було багато друзів. Коли вони збиралися разом, він пригощав їх чаєм. Для того, щоб напою ніколи не було замало, хлопчик попросив своїх знайомих гончарів виліпити величезний заварювальний чайник. Вони з радістю погодились його виготовити. Чайник вийшов пречудовий, величезний, із кришечкою. Усередині вміщувалося кілька відер води. А ззовні Сірожка попросив усіх своїх друзів вмочити в різні фарби руки й залишити свої відбитки на білих округлих боках чайника, що вони з великою охотою зробили. Розпис вийшов веселий. Вранці маленький лицар заварив чай і накрив його картатим пледом, щоб не вистигав. Кінці ковдри примотав до носика чайника та ручки, а сам пішов шукати кришку, якою хтось із друзів бавився наче щитом і залишив невідомо де. Сірожка зробив лише пару кроків, як побачив, що пара з відкритого чайника надуває плед наче кулю. Ще трохи пари - і чайник почав відриватися від землі. Хлоп'я хотіло стрибнути на нього, щоб втримати його на землі, натомість це допомогло лише на якусь хвилину, а потім пара з пледом все одно почала підіймати чайник із Сірожкою до хмар.

Література рідного краю

Кого зустрів лицар Сірожка серед хмар? Що його друзі робили на хмаро-драконі? Які хмарки входили до хмарного каравану? Яке свято маленькі лицарі влаштували для малюків нашого міста? Які випробування давав лицар Сірожка малюкам, які бажали вступити до його ордену? - Які випробування запропонували б ви для вступу до ордену? - Яку присягу складали маленькі лицарі? («Друзям допомагати, з біди виручати, слабших не ображати, старість поважати»). - Де щодня збиралися лицарі ордену курдупликів? Чому саме там? - Де знаходиться Вітряна брама у нашому місті? (перегляд ілюстрацій) - Як маленькі лицарі створили висячі сади? - З ким воювали маленькі лицарі? - Яка пригода сталася з кавуном? V. Підсумок уроку. Рефлексія. Прийом «Чайник для друзів». Учні на стікерах у формі долоньок пишуть побажання головному героєві повісті й наклеюють їх на великий чайник, заздалегідь намальований на дошці.

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. Домашнє завдання. 1. Заповнити таблицю «Реальне та фантастичне у повісті-легенді». 2. Намалювати ілюстрацію до повісті.

Література рідного краю

О.Ю. Карпяк Тема. Сергій Боднар. Трилогія про незвичайні пригоди в Кам’янці-

Подільському. Добро і зло у творі. Екологічні проблеми нашого міста. Мета: продовжувати ознайомлювати школярів із трилогією про незвичайні пригоди лицаря Сірожки в Кам’янці-Подільському; навчати аналізувати прозові твори, розрізняти добро і зло; розвивати образне мислення; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до його природи. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: презентація, ілюстрації до творів. Література – це не змагання, а боротьба. Це одвічна боротьба добра і зла, справедливості і несправедливості, людського і нелюдського. Ліна Костенко

І. Організаційний момент.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

ІІ. Актуалізація опорних знань. Прийом «Мікрофон». - Що таке добро? - Що таке зло? - Які твори ви знаєте, у яких точиться боротьба між добром і злом? Пропонуємо учням протягом уроку заповнити таблицю «Добро і зло у творі». Добро Зло

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. У Кам'янці-Подільському якщо хтось і не читав про лицаря Сірожку, то принаймні чув. Цього персонажа створив дитячий письменник, художник і педагог з Кам'янця-Подільського Сергій Боднар.

Література рідного краю

В одному з інтерв'ю він колись сказав, що «у міста, щоб воно стало посправжньому привабливим для туристів і ближчим для самих жителів, мають з’явитися персонажі. Щось впізнаване, зрозуміле й водночас притаманне лише Кам’янцю. Як Шерлок Холмс на Бейкер Стріт». Так з'явився Сірожка – маленький хлопчик, який, мріючи стати лицарем, нашив на татусеву футболку багато ґудзиків, розмалював величезний черпак і таким чином зробив собі обладунки. Сьогодні ми продовжимо розглядати книги з трилогії про пригоди хлопчика Сірожки в Кам’янці-Подільському. ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Опрацювання 4-10 розділів другої книги з трилогії «Лицар Сірожка та Сніговий Карлик». – Яке природне явище здивувало дітей? – Хто зловтішався, сидячи на хмаринці? – Що робили маленькі лицарі, щоб перемогти снігові хмари? – Чому їм це ніяк не вдавалось? – Що таке ультиматум? Словникова робота. Ультима́тум (лат. ultimatum — доведене до кінця) — вимога, пов'язана з обмеженням часу, який даний на її виконання, а також з погрозою серйозних наслідків у випадку її невиконання. Ультиматум є демонстрацією небажання якого-небудь роду переговорів. Ультиматуми застосовуються насамперед у політиці й часом передують оголошенню війни. Іноді ультиматуми зустрічаються й у інших соціальних сферах, наприклад у особистому житті або економіці. З етичної точки зору ультиматуми в наш час оцінюються скоріше негативно, особливо якщо вони пов'язані з шантажем. Проте в певних політичних ситуаціях ультиматуми здатні запобігти більшому злу. - Що вимагав Сніговий Карлик за звільнення міста від снігового полону? - Чи дотримав він слова? - Чому розпочалася війна? - На яку хитрість пішли сніговики, щоб вибороти перемогу кількістю? - Чому серед містян знайшлися такі, що закликали здатися? - Чому лицарі розпочали партизанську війну? - Як вони її проводили? - Хто така Марися і як вона допомогла курдупликам?

Література рідного краю

Переказування 9 розділу «Битва». Прийом «Подаруй гаряче серце». Учитель. Зараз в Україні точиться війна і я хочу, щоб ми своїми гарячими серцями допомогли перемогти нашим воякам. Напишіть на листівках у формі серця побажання нашим воїнам.

Робота над 10 розділом «Філіжанка кави». - Яку легенду про сонце розповіла дівчинка-лицар? - Як лицарям вдалося розбудити сонце? - Який герб нашого міста?

- Що сталося з Карликом? 2. Опрацювання третьої книги з трилогії «Лицар Сірожка та залізна корова». Переказування 1 розділу «День друзів». - Що ви знаєте про День друзів? Коли ми його святкуємо? Довідка для вчителя. Міжнародний день друзів в Україні та світі щорічно відзначається 9 червня. Попри те, що дата є неофіційною, свято є можливістю ще раз поспілкуватися та привітати тих людей, які розділяють з нами приємні та важкі миті життя. Адже, як казав Сократ, "без дружби ніяке спілкування між людьми не має цінності". - Хто привітав Сірожку з цим святом? - Чому Сірожка не захотів святкувати удвох з Марисею?

Література рідного краю

- Що він запропонував приготувати для всіх своїх друзів? - Чим Сірожка вирішив скріпити печиво? - Чому друзі скептично поставилися до затії Сірожки скріпити печиво гарячим шоколадом? - Чи допомогла маленька філіжанка гарячого шоколаду? - Яким був завбільшки торт, якщо в його лабіринтах заблукали курдуплики? - Яким чином лицарі порятували своїх друзів? - Чи доречною була назва рятувальної операції: «З’їж торт – врятуй друга»? Робота над 2 розділом «Філіжанка шоколаду». - До кого звернувся лицар Сірожка за гарячим шоколадом? - Хто такі котівки? - З яким проханням звернувся до котівки Настуні Сірожка? - Де Настуся порадила хлопчику взяти кухлик? Описати процес виготовлення золотої філіжанки. - З чого Настуня зварила цілий струмок шоколаду? - Що у даному розділі є реальним, а що фантастичним? Опрацювання 3 розділу «Залізна корова». - Яка неприємність завадила святкуванню в місті? - До кого звернувся Сірожка по інформацію про бетонні півкулі? - До кого сова порадила звернутися лицарю далі? - Де знаходиться око дракона? Переглянути фото, на яких зображено сову та око дракона, зіставити їх з ілюстраціями автора. - Що повідомив дракон про незвичайні пляцки? - Як, за порадою дракона, можна впіймати залізну корову? - Хто допоміг сплести сітку друзям? - Що розповіла залізна корова про себе? - Чи можна назвати корову злом? - Яка екологічна проблема порушується в цьому розділі? - Як її можна вирішити? - Як вирішує цю проблему автор? Прийом «Усне малювання». Описати, що б ви зобразили на бетонних півкулях. Робота над 4 розділом «Мідний турист». Розповісти легенду про Око дракона. - Що передав Сірожці посильний дракона – ящірка?

Література рідного краю

- Про яку ще одну екологічну проблему нашого міста повідомив дракон? - Як маленькі лицарі вирішували її? - Що порадила сова маленьким лицарям? - А чи знаєте ви про програму сортування сміття? - Чи сортує сміття ваша сім’я? - Як у місті з’явився пам’ятник туристу (за версією автора)? - Коли мідний турист знову оживе? Опрацювання 5 розділу «Хвіст павича». Розповісти, яка прикра подія сталася з мідним птахом. - Чи можна брати на сувеніри частинку пам’яток? - Як лицарі допомагали павичу? - Чому курдупликам не вдавалося полагодити хвоста мідному птаху? - Який вихід знайшов Сірожка? - Чи сподобався новий хвіст павичеві? Робота над 6 розділом «Спадкоємці дракона». - Хто такі дракондихи? (Люди, наближені до дракона). - Яку новину вони повідомили раді міста? - Як рада міста вирішувала проблему з переховуванням яєць дракона? - Що порадив Сірожка? - Як містяни замаскували яйця й де їх сховали? - А як ви б замаскували яйця? V. Підсумок уроку. Аналіз заповненої таблиці «Добро і зло у творі». Робота з епіграфом. - Як ви розумієте вислів Ліни Костенко? - Чи підходить він до творів Сергія Боднара? Чому? - Чи хотіли б ви ще дізнатися про пригоди лицаря Сірожки? Проте, як зазначає Сергій Боднар, читачам довго печалитися не доведеться, адже історія маленького героя не завершується. Його пригоди тривають! Пройде зовсім трохи часу - і маленький лицар Сірожка з ордену курдупликів та його друзі на сторінках наступної захопливої книги вирушать назустріч новим пригодам. VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. Домашнє завдання. Написати власну пригоду лицаря Сірожки.

Література рідного краю

Інна Єкимова

Література рідного краю

Т.В. Матковська Тема. Поетичний світ Інни Єкимової. Поезії «Осінь-жартівниця»,

«Легенда про Україну», «Колискова для доні». Мета: познайомити учнів із творчістю письменниці рідного краю І. М. Єкимової, збіркою її поезій «Намалюй мене у казці»; навчати виразно й вдумливо читати ліричні твори, визначати їх особливості та художні засоби; розвивати образне мислення; виховувати відчуття прекрасного та любов до рідного краю. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: збірка поезій І. Єкимової «Намалюй мене у казці», мультимедійна презентація, відеосюжет осінніх пейзажів під музику А. Вівальді «Пори року. Осінь», відеокліп на пісню Н. Матвієнко «Колискова». Люблю усе, що надихає, зцілює і має надію… Інна Єкимова

І. Організаційний момент.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями: - Кого з письменників рідного краю ви знаєте? - Хто з них запам’ятався вам найбільше? Чому? ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ви познайомитеся із творчістю Інни Єкимової, поетеси, яка живе й працює в нашому старовинному місті. «Щоб переконатися, що море солоне, не обов’язково його воду пити відрами. Вистачить і ковточка. Щоб переконатися, що людина – поет, часто вистачає і кількох рядочків», – пише в передмові до збірки І. Єкимової «Намалюй мене у казці» журналіст Олег Будзей. Сподіваюся, що, познайомившись із кількома віршами, ви відкриєте для себе чарівний світ її поезії. ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Література рідного краю

Коротке ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Інни Єкимової. Народилася Інна Миколаївна Єкимова в мальовничому подільському містечку Ярмолинці 22 серпня 1974 року. З дитинства відчувала потяг до прекрасного, відчувала всі мінливості природи та людської душі. Від батька успадкувала любов до рідної пісні, від матері – тверду та рішучу вдачу. Інна Миколаївна згадує, що її перший вірш народився завдяки роману «Собор» Олеся Гончара. Відтак любов до літератури визначила її подальший шлях: після закінчення Ярмолинецької школи № 1 вступила на філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. Навчання завершила 1997 року. Цей рік став знаковим у пізнанні світу мистецтва завдяки шлюбу з художником Олександром Єкимовим та знайомству зсередини із затишними куточками Старого міста: молода сім’я оселилася в каньйоні річки Смотрич, на вулиці Руській. Інна Миколаївна працює секретарем у Кам’янець-Подільському міськрайонному суді, виховує дочку й сина. Про себе вона каже: «Я невиправна оптимістка, люблю в усьому шукати позитив і, що цікаво, знаходжу його; люблю звуки каньйону Смотричу та серпневі вечірні запахи, ранкову димку й тендітні червоні відблиски заходу сонця на могутніх кам’янецьких скелях. Люблю усе, що надихає, зцілює і має надію… Чого щиро бажаю і вам». Виразне читання й аналіз поезії «Осінь-жартівниця». Пішло літо в мандри, іде по дорозі, Стоїть пані осінь у нас на порозі, Принесла дари нам доволі багаті, А ми зустрічаєм, – ми їй дуже раді. Гостинно запрошує осінь до лісу, А з хмарки знімає вологу завісу. Яка ж вона хитра, жартує завзято І ллється грозою спотворене свято! Оксамитовий килим ніжить нам ноги, А шелест листочків виспівує соло, І в хорі ще й басом прокинувся грім. Я слухаю вітер й кохаюся в нім.

Література рідного краю

Заслухалась в пісню й тікаю до хати, – Стомилася мерзнути, не хочу я чхати. Хоч осінь весела, та дуже мінлива, І все ж я очікую від осені дива. 1) Перегляд відео осінніх пейзажів під музику Антоніо Вівальді «Пори року. Осінь». Яким настроєм пройнята поезія «Осіньжартівниця» і чи збігається він із настроєм музичної композиції Вівальді? 2) Формулювання провідного мотиву вірша «Осінь-жартівниця» (створити поетичну картину приходу осені, передати захоплення ліричного героя її красою та мінливістю). 3) Визначення художніх засобів поезії, заповнення таблиці. Епітет Персоніфікація Порівняння Багаті дари Волога завіса Хитра осінь Оксамитовий килим Мінлива осінь Весела осінь

Літо пішло в мандри Ллється грозою Літо іде по дорозі Басом прокинувся Осінь стоїть на порозі Осінь принесла дари Осінь жартує Басом прокинувся грім 4) Фонетична хвилинка. Які звуки часто повторюються в поезії, з якою метою? (З-с, ж-ш передають шелест осіннього листя, г-р передають звуки грому). 5) Усне малювання. Якби ви були художником, якою б намалювали Осінь-жартівницю?

Література рідного краю

Виразне читання й аналіз поезії «Легенда про Україну». Молилась Вкраїна, на образ дивилась, Вставала руїна, – Вкраїна молилась. Приходили до Бога інші держави, Просили багатства, могутності, слави. Роздав Бог озера, моря, океани, Долини, ліси, степи і поляни, Гори величні і надра багаті, І перестав Бог Україну чекати. Покривши голівку, схиливши чоло, Прийшла Україна до Бога свого. «Подай мені милості, любові, добра, – У рай долітали Вкраїни слова. А Бог їй говорить: «Що ж ти робила? Так довго ти йшла? Ти не стомилась?» «Прости мені, Господе! Я провинилась! Я часу не мала. Я ж бо молилась!»

Література рідного краю

Розчулився Бог, послухав дівчину, У рай її взяв, мов свою дитину, Віддав свою землю квітучу й багату, На роки і століття прийняв в свою хату.

1) Виразне читання поезії «Легенда про Україну» вчителем. 2) Бесіда за змістом поезії: Які думки й почуття викликала у вас поезія? Пригадайте визначення легенди. Чому автор назвала цю поезію легендою? З якою легендою перегукується цей вірш? (з народною легендою про дівчину Україну) Що спільного, а що відмінного в цих творах? За що Господь узяв Україну до раю? Що має бути найголовнішими цінностями для кожної людини? Визначте провідний мотив «Легенди про Україну» (висловити любов до рідної землі, показати її красу, багатство, віру, молитву народу за її щасливе майбутнє). 3) Читання поезії учнями ланцюжком (по 1 строфі). Виразне читання й аналіз поезії «Колискова для доні». Тихі й ніжні в нас діброви Нам співають колискові, А на морі моряки В снах побачать береги. А на суші сплять гаї, З ними разом солов’ї, Вишні й яблука в саду Сплять із всіма до ряду. Спить лисичка і синиця, І уся домашня птиця, Спить собачка й гарна киця, А мені усе не спиться. Я колисочку гойдаю,

Література рідного краю

Свою доню доглядаю. Виростає помічниця, А мені усе не спиться. В доні личко, як у лялі, В доні кісочки біляві. Я її усе гойдаю, Та на личко поглядаю. Сонечко у мами в ночі Не замружить сонні очі. Доки доня не засне – Сон матусю не бере. Ось заснуло вже дитятко, В лісі зайчик й вовченятко, Звірі добрі і веселі Сплять усі в своїй оселі. Спить хмаринка, сонце спить. В сні життя летить як мить. В сні ростуть усі малята, Пташечки ростуть й звірята. Доня зранку підросте – Я їй кашку дам за те. Грається, гойдається, З сонечком стрічається. 1) Підготовка до сприйняття поезії. Перегляд відеокліпу на пісню Ніни Матвієнко «Колискова». 2) Прослухана пісня називається «Колискова». Пригадайте, що таке колискова та які її особливості? 3) Виразне читання учнями поезії «Колискова для доні» спочатку мовчки, а потім уголос. 4) Формулювання провідного мотиву вірша «Колискова для доні» (висловити материнські почуття любові до дитини, турботу про неї, надію на її щасливе майбутнє тощо).

Література рідного краю

5) Визначення особливостей колискової, оформлення результатів у вигляді таблиці. № Особливості колискової

Приклади

Образи тварин

лисичка, синиця, собачка, киця, зайчик, вовченятко…

Образи предметів, явищ

діброви, гаї, колисочка…

Пестливі слова

Колисочка, ляля, киця, лисичка, личко, матуся, дитятко…

Повтори слів

Спить-спить, доні-в доні…

Повтори звуків

З-с, ж-ш…

сонце,

хмаринка,

сплять-сплять,

V. Підсумки уроку. Вправа «Мікрофон». Яка поезія Інни Єкимової запам’яталася (сподобалася) найбільше й чому? Домашнє завдання. Ознайомитися з іншими поезіями І. Єкимової зі збірки «Намалюй мене у казці». На одну з них написати відгук або намалювати ілюстрацію.

Література рідного краю

Жанна Мадич

Література рідного краю

А.І. Атаманчук Тема. Жанна Мадич. Пейзажна лірика («Осінній сон», «Нас

попередила весна про свій прихід…»). Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю поетеси, проаналізувати пейзажну лірику; розвивати вміння виразно й вдумливо читати вірші, відчувати поетичне слово; виховувати естетичний смак учнів, дбайливе ставлення до природи. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: презентація «Життя та творчість Жанни Мадич», ілюстрації до віршів, відеосюжет «Осінній сон». Краса обійми розкриває, І я - в полоні назавжди. Її душею відчуваю. Це – те, що треба берегти. Жанна Мадич ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.  Про кого із письменників подільського краю ви дізналися на уроках української літератури? Можливо, є автори, яких ви знаєте особисто?  Із якими творами, що належать до пейзажної лірики, ви вже ознайомилися?  Чим вони запам’яталися?  Прокоментуйте народний вислів: «Природа одному мати, а іншому – мачуха». – Як ви розумієте слова епіграфа до уроку? ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. .Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Жанни Мадич (презентація).

Література рідного краю

Довідка для вчителя Жанна Мадич народилася 1970 року в Кам'янці-Подільському у творчій учительській родині. Навчаючись у Довжоцькій середній школі, паралельно закінчила районну музичну школу по класу фортепіано. Кам'янець-Подільський педагогічний інститут закінчила за спеціальністю «Російська мова та література. Англійська мова»; пізніше – «Українська мова та література», потім – магістратура з англійської мови та літератури, аспірантура з теорії й методики української літератури. Працюючи вчителем англійської мови, використовує в навчанні школярів засоби музики, у світі якої живе й творить. Пише вірші й музику, виступає з концертами, бере участь у телепрограмах та радіопередачах. 2007 року отримала гран-прі Всеукраїнського дитячого фестивалю «Сім-сім» за пісню «Повертайся, мамо!» у номінації «Композитор». …І серця поклик Поезія – то завжди захоплива подорож у невідоме. Принаймні має такою бути. Якщо це, звісно, справжня поезія. Поза будь-яким сумнівом, подібне твердження відомого класика є актуальним і сьогодні. До цієї слушної класичної поради варто дослуховуватися всім і кожному, хто бажає прилучитися до Слова, робить (чи вже зробив) свої перші поетичні спроби, спроби віршованим рядком передати те, що хвилює, непокоїть, наснажує душу і серце... Молода обдарована поетеса явила свій доробок на розсуд читацького загалу не одразу. Перші спроби пера вчительки Довжоцької загальноосвітньої школи з’явилися декількома роками раніше – у місцевих газетах, звучали з підмостків сцени на різних масово-культурних заходах. Уже тоді вони викликали певне зацікавлення, засвідчили: поезії Жанни Мадич несуть у собі своєрідний емоційно-психологічний заряд, відзначаються оригінальністю форми і змісту. А відтак – мають право на життя. Незабаром у газеті була видрукувана добірка поетеси, вона сподобалася читачам. З тих пір я уважно стежив за її творчим зростанням, радів успіхам і знахідкам. (Зі вступного слова члена Національної спілки письменників України Мар’яна Красуцького до збірки Жанни Мадич «...А я живу й люблю життя»).

Література рідного краю

2. Аналіз поезії «Осінній сон».  Створення асоціативних рядів.  Які асоціації у вас викликають кольори? Блакитний – небо, волошки… Рожевий – квіти, мрії… Зелений – весна, природа… Білий – зима, хмари… Золотистий – осінь, сонце… Якими кольорами змалювали б ви осінь? Виразне читання поезії вчителем або підготовленим учнем. Осінній сон Згадаймо осені величную ходу І райдужну барвисту стрічку в її косах. Все, наче сон. Із нею поруч йду, Духмяних яблук запах вітер носить. Пригадую осінній листопад, Що золото розсипав скрізь. І казку Мені тихенько розповів наш сад. А сонечко подарувало ласку. Який приємний сон! Яка чудова мить! Вже чую звуки вальсу я чарівні. Сльозинка щастя на очах бринить... Послухайте, це - Джойса “Сон осінній”  Перегляд відеосюжету «Осінній сон». Довідка Арчибальд Джойс (1873 —1963) — британський естрадний музикант (композитор і диригент).  Бесіда за питаннями.  Які почуття у вас викликала поезія?  Що єднає вірш Жанни Мадич із вальсом відомого композитора?  Які образи використала поетеса, щоб передати красу осені? (Зорові: барвиста стрічка, осінній листопад; запахові: духмяних яблук запах; слухові: звуки вальсу, казку тихенько розповів сад, сонечко подарувало ласку).  Які художні засоби допомагають змалювати красу осені, «олюднити» її? (Метафори: розсипав золото листопад; казку розповів сад, яблук запах вітер носить).

Література рідного краю

 Дослідіть звукові особливості вірша. Вслухайтеся в поезію й назвіть звуки, що повторюються. (З, с, ч, р).  Який слуховий образ вони створюють? (Шелест листя, шум вітру).  Які звуки використали б ви, щоб передати звучання осіннього падолисту? Алітерація – (лат. – при і буква) – зумисне надмірне повторення однакових приголосних звуків з метою створення звукового образу зображуваного або посилення інтонаційної виразності мови. Аналіз поезії «Нас попередила весна про свій прихід...» Виразне читання поезії вчителем або підготовленим учнем. Нас попередила весна про свій прихід. Ласкаве сонечко струмками заспівало. Зима-володарка новий засклила лід, Розсипала холодне покривало. Вона зібралася в дорогу і пішла Повільно, тихою і владною ходою. Сніжинок зграю за собою повела, Їх сипала пухнастою рукою. Провела поглядом дороги і ліси, Долини і поля, і сиві гори... Затрималась, бо стало жаль краси, Яку сама створила. Все говорить: “Весно, приходь, заквітчана, яскрава! Заграй веселкою під супровід грози”. Земля вже просить зелені, і трави Запахнуть медом. Крапельки роси Умиють вранці все довкола. Усе добром засяє, звеселить. А на душі так тепло, як ніколи. Цінуйте кожну мить. Життя любіть!  Бесіда за питаннями.  Які пори року традиційно вступають у протиборство? – Як народна уява змальовує зустріч зими й весни або зими й літа у фольклорних творах? Учнівські повідомлення. П'ятнадцятого лютого – свято Стрітення, у народі "Стрічання",

Література рідного краю

"Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. З прадавен Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною. За переказами, зима з весною змагаються: хто з них переможе, той і буде у подальшому правити. Якщо ближче до вечора стало тепліше, то буде тримати пальму першості весна, якщо ж навпаки, то Зима. А ще говорять, що коли у цей день ведмідь прокидається від сну і валить свій барліг, то зимі вже кінець підходить. Дочекалися люди Стрітення Господнього — «Стрічань». У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо — де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою: — Боже, поможи тобі, зимо! — каже літо. — Дай, Боже, здоров’я! — відповідає зима. — Бач, зимо, — дорікає літо, — що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! За народнім віруванням літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення — 15-го лютого та в день святої Анни — 3-го грудня восени. Весною Зима — стара баба, а Літо — молода дівчина. Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться й ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри прогризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. У руках Зима несе надщерблений горщик з льодом, а через плечі у неї — порожнісінька торба. У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, — весела й вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита, пшениці та всякої пашниці... При зустрічі на Стрітення стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою — кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше — Літо переспорило Зиму, а якщо холодніше — Зима. Ясна та тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля й роїння бджіл. Вітер — погана ознака. Відлига — жди пізньої весни й бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро. «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!» Або ще кажуть так: «Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!» «...Та як би вона вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!» — каже народня казка про зустріч літа з зимою Олекса Воропай. Звичаї нашого народу).

Література рідного краю

– Як відбувається зустріч зими й весни в поезії Жанни Мадич? У чому поетеса дотрималася народних традицій, а в чому ні? (Традиційно перемагає весна, оскільки вона приходить на зміну зимі, однак не відчувається гострого конфлікту. У кожної пори року своя краса й чарівність, і потрібно цінувати, на думку автора, кожну мить, любити життя).  Можна запропонувати учням створити зображення в кольорі поетичних рядків: на окремому листку замалювати колір кожного рядка й прокоментувати малюнки.  Створення сенкану «Улюблена пора року». Зима завійна, крижана замітає, крутить, завива; під білою ковдрою степ лежить... Мить. Весна яскрава, осяйна заспіває, заквітчає, забринить, дощиком грайливим над гаєм пролетить... Мить. Літо світле, чарівне звеселить, зігріє й промине, всіх дарами щедро збагатить... Мить. Осінь стоголоса, золота шелестить, туманить, відліта. Бабиного літа срібна нить – Мить V. Підсумок уроку. Слово вчителя. Поезії Жанни Мадич притаманна багатогранність образів, висока емоційність і художня витонченість. Пейзажна лірика

Література рідного краю

поетеси розвиває високі естетичні смаки, вчить спостережливою, серцем і розумом сприймати природу.

людину

Мені дано творити від природи. Натхненну працю дарував Творець! Його рука старанно водить Простий, мій вправний, олівець. А я живу й люблю життя, Нектар збираю волошковий... І своє кожне відкриття Несу я людям знову й знову. У творчості моє майбутнє! До неї пристрастю горю. В піснях, у віршах - незабутнє, Все, що створила і створю... Буденну сірість розмалюю, І сонячне вплету тепло. І нотки жваво затанцюють, Вхопивши птаха за крило. Краса обійми розкриває, І я - в полоні назавжди. Її душею відчуваю. Домашнє завдання. Створити ілюстрації до улюблених поезій.

бути

Література рідного краю

Сергій Боднар

Література рідного краю

А.І. Атаманчук Тема. Сергій Боднар. «Таємниця зачарованої монети» –

сучасний фантастичний твір для дітей. Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю сучасного дитячого письменника Сергія Боднара та його повістю «Таємниця зачарованої монети»; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати цілеспрямованих, відповідальних за свої вчинки людей, які з розумінням і повагою ставляться до свого оточення. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: відео про м. Кам’янець-Подільський, портрет Сергія Боднара, текст твору «Таємниця зачарованої монети», презентація. ...Усі, хто приїздить до Кам'янця-Подільського, на мосту в бруківку ховають монету й загадують бажання. Кажуть, якщо ворон її не забере, то бажання обов'язково здійсниться. Сергій Боднар ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Перегляд відео про м. Кам’янець-Подільський. 1. Слово вчителя. Наше рідне місто багате не лише історичними пам’ятками, а й літературними здобутками. На сьогоднішньому уроці ми розпочнемо знайомство з фантастичним твором відомого дитячого письменника Кам’янеччини, спробуємо поринути у світ майстра слова, який активно не лише пише, а й малює. Хто ж це? 2. Гра «Знайдіть ім'я». Розшифруйте ім'я та прізвище автора, творчість якого розпочинаємо вивчати. Цифри вказують на розташування літер в алфавіті. Шифр: 22, 7, 21, 4, 12, 14, 2, 19, 6, 18, 1, 21 (Сергій Боднар). ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Література рідного краю

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Ознайомлення з біографією Сергія Боднара. Створення анкети письменника. Дата та місце народження 09.09.1976 р., м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим. Навчальний заклад 1997 - 2002 рр. - Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Біографія 1996 – 1997 рр. – кореспондент і карикатурист в газеті «Подолянин». 1997 – 1998 рр. – кореспондент, головний редактор газети «ТВ – Інформ». З 2004 року викладач «Станції юних техніків», з 2008 – викладач Хмельницького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді (ХОЦНТТУМ), викладач образотворчого мистецтва в Кам’янець – Подільській ЗОШ №1. Творчість Автор двадцяти розмальовок на різну тематику, загальний тираж яких сягнув 50 000 екземплярів, учасник близько двадцяти виставок та автор семи власних виставок. 2012 р. – перша дитяча книга «Таємниця зачарованої монети». 2013 р. – книга «Янгол Вася в середній школі». 2014 р. – книга «Лицар Сірожка ордену курдупликів». 2015 р. – книга «Лицар Сірожка та залізна корова». Створення анкети супроводжується презентацією «Життя та творчість С. Боднара». 2. Історія написання дитячої повісті «Таємниця зачарованої монети». Перша книга була написана буквально за місяць. Ідея написання повісті виникла спонтанно: під час занять у гуртку діти постійно просять, щоб я розповідав їм якісь історії. Спочатку я подаю новий матеріал, а потім вигадую усілякі небилиці. У якийсь момент народилися Іринка та Андрійко - головні персонажі «Таємниці зачарованої монети». Першими моїми рецензентами та критиками стають самі ж гуртківці. Покладаюся лише на їхню думку, адже книгу доведеться читати дітям, тому орієнтуюся на те, чи цікаво саме їм. Трапляється вислуховувати й критику та зауваження, але до них ставлюся тільки позитивно, адже від цього книжка тільки виграє ( Із розповідей автора про історію написання повісті). Варто зауважити, що ілюстратором «Таємниці зачарованої монети»

Література рідного краю

став товариш кам'янецького письменника, один із кращих художників України Сергій Васянович.

3. Робота над текстом твору. Читання та обговорення розділів «Несподівана знахідка», «Карета з минулого», «Вдома в Андрія», «Пекельна ніч Іринки». Бесіда за питаннями. – Куди поспішали Іринка та Андрійко після уроків? (До Турецького мосту запускати літачки). – Кому більше щастило? Доведіть, посилаючись на текст. - Ну що, Андрію, оскільки в попередньому змаганні ти програв, починай! - з іронією промовила Іринка. - З цим я би посперечався. Але не став. Просто взяв літачок, замахнувся ним, і той полетів, зробив три кульбіти і, наче підстрелений, помчав додолу. - Охо-хо, який політ! - не змогла знову втриматися від насмішки Іринка та була переконана, що і тепер їй пощастить більше, ніж однокласникові. - Вчись у майстра, слабак! На диво, її літак підхопив попутний вітер і плавно поніс на інший бік річки. - Ого! Бачив?! - застрибала Іринка, не чекаючи, що все повернеться настільки щасливо для неї. Але десь на середині річки інший повітряний потік перехопив літак, і він спікірував просто у воду.

Література рідного краю

- Не довго грала ваша музика! - зловтішався Андрій. - Дивися, крихітко, зараз дядько Андрій покаже тобі клас, - і щосили жбурнув свого літачка. Це був точно не Андріїв день. Хоч літак і миттю набрав швидкість, проте не зрозуміло звідки на його шляху з'явився ворон і зіткнувся з Андрійковим витвором. Птах відлетів, голосно каркаючи, незадоволений поведінкою дітей, зробив декілька кіл і приземлився біля самої води). – Чим ворон привернув увагу дітей? (Той від обурення, що його знову потурбували, каркнув і почав злітати. Далі сів на перила мосту настільки близько до дітей, наче хотів щось сказати. Друзі зачаровано спостерігали за ним, не відводячи поглядів, і раптом помітили в його дзьобі щось схоже за формою на монетку. До того ж, судячи з блиску, золоту. Проте в боротьбі між цікавістю й страхом, який оповив дітей через чорного птаха та його дивну поведінку, переміг останній. – Хто перший вхопив монетку? (Іринка). – Як до цього поставився Андрій? (Хотів вибити монету з її руки). – Що побачила дівчинка, коли затиснула монету в руці? (Напад на місто турків і втечу пані в супроводі карлика та чотирьох воїнів з валізами. Вони прямували до печери). – Яка несподіванка чекала Андрія вдома? (До батька в справах зайшов нумізмат Льоня). – Про що випадково дізнався хлопчик із його каталогу? Якась невідома сила потягнула Андрійка погортати саме цей журнал. Хлопчик зручно примостився на дивані й почав розглядати його. Фотографії монет були дуже якісні, а збоку була коротка історія кожної монети та приблизна вартість за світовими мірками. Андрій гортав сторінки з простою дитячою цікавістю, аж тут його погляд зупинився на одному з фото. Монета, зображена на ньому, здалася йому знайомою. Хлопчак тільки почав уважно вдивлятися на неї, як зненацька почув: - Що, подобається? - Це дядько Льоня повернувся у вітальню, а біля нього стояв тато й додав: - Не бажаєш повернути без дозволу взяті журнали? - Та нічого, нічого, - наче заступаючись, перервав тата його товариш. - Я бачив цю монету в Іринки, - з дитячою простотою мовив Андрій. Він хотів також сказати щось розумне.

Література рідного краю

- Тобі здалося. Це просто неможливо. Якщо вірити каталогу, її початкова вартість на аукціоні буде стартувати із суми сто тисяч доларів. - Може, здалося, а може, і ні, - відповів Андрій. – Зачитайте уривок нічних видінь Іринки. Яку таємницю в собі приховувала монета? І тут побачила ту саму пані з карети, яка у супроводі чотирьох кремезних воїнів заходить у печеру, а позаду них - той карлик з носомгачком і лихими очима. Усі увійшли до печери, після чого карлик наказав воїнам швидко закладати лаз у печеру і запалювати смолоскипи. Коли вони виконали наказ і в печері стало видно наче серед білого дня, Іринка побачила, що кожен з воїнів заніс до печери валізи. Доки воїни закладали лаз, карлик відчинив валізи і почав перебирати їх, щось промовляючи, аж раптом одна з валіз закрилася рукою панянки. - Що Ви собі дозволяєте, Мурзоте? - з очей панянки наче іскри полетіли. - Шановна пані, - Мурзот говорив пошепки, - ми зараз не в тому становищі. За половину скарбу я врятую Вас. - Як Ви смієте? Це все належить моїй сім'ї, яка своїм корінням сягає ще нащадків римських імператорів, проте якби нам не потрібно було викупити Мурата, Ви могли б забрати собі хоч усе. - Про що Ви говорите, якого Мурата? Вам би самій врятуватись! А про скарб і мови іншої бути не може, половина усього тут - моя. - Що-о-о?! У панни ледве мову не відняло. - Охороно! Двоє кремезних воїнів відразу схопили Мурзота, - Ви, пані, про це пошкодуєте. Ви ніколи не вийдете звідси, доки не зберете усього скарбу, і карлик штовхнув ногою валізу. Скарб перевернувся - і монети розсипались по всій печері, а смолоскипи враз згасли. Коли їх запалили знову, чаклуна вже не було, лише купа розкиданих по печері золотих прикрас. - Швиденько збирайте! - наказала пані своїм слугам. Іринка підійшла ближче, щоб роздивитися скарб, і побачила золоті прикраси, кулони, браслети казкової краси, а також золоті монети. - Та вони ж точнісінько такі, як моя! - від несподіванки вигукнула дівчинка. На щастя, її знову ніхто не чув і не бачив...

Література рідного краю

… І раптом - знову печера. Біля відчиненої валізи сиділа панянка і перераховувала монети. Дівчинка відразу впізнала її, хоч вона трішки не була схожа на себе. У ній вгадувалося щось схоже на змію, а по кутках стояла охорона, яка скидалася на павуків. - Однієї монети не вистачає. Потрібно шукати її, бо, зі всього видно, потроху починається наше перевтілення, - звернулася вона до охорони. - Ми стараємося, пані. - Робіть це краще, оскільки ви вже більше нагадуєте павуків, а не людей, - пані закрила валізу і поповзла в щілину. За нею потягнувся довгий зміїний хвіст. – Чи випадковим був приліт ворона в кімнату Іринки?(Ні, він шукав монету). 4. Проблемне завдання. Як би ви вчинили на місці сироти Іринки: продали б монету за фантастичну суму чи врятували від прокляття людей із минулого? Відповідь обґрунтуйте. 5. Робота з епіграфом. – Якщо б вам сьогодні випала нагода вкинути в щілину моста монету й загадати бажання, кого б воно стосувалося? V. Систематизація й узагальнення знань. Заповніть таблицю «Добро і зло у творі» Добро Зло

VІ. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон». – Що мені запам’яталось з уроку? Домашнє завдання. Загальне: прочитати повість. Індивідуальне: підготувати цитатні портрети-характеристики героїв твору.

Література рідного краю

А.І. Атаманчук Тема.

Характеристика образів повісті Сергія Боднара «Таємниця зачарованої монети». Осмислення моральних чеснот у житті людини. Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати творчу уяву, уміння аналізувати образи героїв за їхніми вчинками; виховувати почуття відповідальності за себе та інших, чуйність і людяність. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: портрет Сергія Боднара, текст твору «Таємниця зачарованої монети», презентація. Дружба – найнеобхідніше для життя, оскільки ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав усі інші блага. Аристотель ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Гра «Так – Ні». 1. Іринка вважала, що найкраще сховати монету в портфелі (Так). 2. Про вартість монети (сто тисяч доларів) дівчинка дізналася від дяді Льоні (Ні). 3. Андрій пропонував за монету новесенький смартфон (Так). 4. Дядя Льоня допомагав шукати загублений рюкзак (Ні). 5. Іринка подумала, що рюкзак із монетою забрав Андрій (Так). 6. Дядя Льоня хотів домовитися із Віталієм, братом Іринки, про купівлю монети (Так). 7. До Іринки приходила пані з печери й благала допомоги (Так). 8. Клара Олексіївна, учителька німецької мови, випадково забула замкнути кабінет, у якому Іринка залишила рюкзак (Ні). 9. Батько Андрія забрав рюкзак із монетою, коли всі вийшли з класу (Ні). 10. Коли Віталій з Іринкою йшли до школи, на них напали ворони. Дядько Степан розігнав зграю пострілами з рушниці (Так).

Література рідного краю

11. Андрій бачив ті ж видіння, що й Іринка, коли затиснув монету в руці (Так). 12. Іринка не переймалася пошуками Андрія, оскільки він виявився підступним і зрадливим (Ні). ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Робота з епіграфом. – Прокоментуйте, як ви розумієте слова Аристотеля про дружбу. Як вони стосуються героїв повісті Сергія Боднара «Таємниця зачарованої монети»? IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Робота над змістом розділу «На горищі». – Зачитайте уривок із повісті, який проливає світло на те, що стало вирішальним у прийнятті спільного рішення щодо рятівної монети. - Іринко, ти бачила те саме, що і я? - Значить, вона таки в тебе! - підсумувала Іринка. - Віддай! - Чого би це? - почав сперечатися Андрій. - Бо вона моя, - стояла дівчинка на своєму. - Це ще треба довести. Якщо вона в мене - значить, моя. - Але ж це я знайшла її! - Не ти, а ми. Мій літак збив ворона. Згадка про ворона викликала неприємні спогади. - А монетку в нього забрала я! - уточнила Іринка. - Бо ти була ближче. Але ж ти і не думала ділитися скарбом, ти хотіла все забрати собі. - Нічого я не хотіла забирати. Дурень, її не можна продавати, вона проклята! - Так, звичайно, якщо в мене, то відразу проклята! - Ти ж бачив те саме, що і я. Що тобі розповідати? Монетку потрібно повернути пані, щоб зняти прокляття. - Ти здуріла, Ірко! Сто тисяч віддати, щоб щось там зняти? Потвоєму, я схожий на дурника? - Андрію, ти сам не розумієш, що робиш! Ну як тобі довести? - Не хвилюйся, грошима я з тобою поділюся, тому й ховався від тата на горищі. - Не потрібні мені ці гроші! - і Іринка згадала спочатку про нічну

Література рідного краю

гостю, потім про ворона і пригоди з воронами, про прокляття, своїх батьків і силу кохання. - Ну! Тепер ти розумієш? - сльози невпинно лилися з очей дівчинки. - Гарна казочка, а головне, так складно. Я так і не зрозумів, чому мушу віддати монетку, - зробив власний умовивід Андрій. У дівчинки закінчилися аргументи, їй хотілося кричати й плакати водночас. Іринку аж перекосило від злості, вона стисла кулаки й кинулася на Андрія. Це було безсилля. - Ану поверни негайно, чурбане черствий! Вона однією рукою перехопила руку хлопця, іншою обійняла його за шию, намагаючись притиснути та залишити якомога менше можливості для різних маневрів. Андрій - хлопець, це безперечно, але в їхньому віці різниця між протилежною статтю ще не особливо помітна. Не очікуючи, що так будуть розвиватися події, він просто не втримав монетки й випустив її з руки. За секунду адаптувавшись, почав боротися, тим більше, що Іринка помітила монетку й змінила тактику. Тепер уже дівчинка опинилася в полоні: Андрій обхопив її руками, а вона вже обома руками тягнулася до монетки. Вони вовтузились на підлозі, витираючи віковий пил. То здавалося ось-ось Іринка вхопить монетку, то, навпаки, перевага була повністю на боці козака. У якусь мить в запалі боротьби обличчя Іринки опинилося навпроти обличчя Андрія. Хлопець упіймав її погляд і відчув подих. Щось схоже він бачив у кіно. Так часто закінчувалися мелодраматичні сцени - і йому чомусь захотілося такого також. На мить вони обоє зупинилися, Андрій наважився і поцілував Іринку. Поцілував подитячому, як умів, як підказував йому внутрішній голос. Не можна сказати, що їй це не сподобалось. Для Іринки це було щось нове й незрозуміле. Звичайно, вона, як і кожна дівчинка, не могла не мріяти, що з нею колись щось подібне трапиться, але не в такій ситуації. І дівчинка перша оговталася, встигла скористатися ситуацією, дотяглася рукою до монетки, захопила її пальцями, як павук захоплює здобич, а потім відірвалася від Андрія й заліпила смачний ляпас. На її думку, саме так мають закінчуватися схожі сцени. Після цього встала на ноги й злісно подивилася на хлопця. Андрій, незважаючи на ляпас, тепло посміхнувся, а коли глянув на Іринку, від голови до п'яток вимащену, взагалі зайшовся сміхом. Це спершу роздратувало дівчинку, але коли вона поглянула на себе, а потім на Андрія, і собі не змогла втриматися. - Ну що ж, коли вже монетка знову в тебе, то що ти тепер

Література рідного краю

збираєшся з нею робити? - почав першим Андрій. Він був задоволений собою й своїм вчинком. Гроші ще не встигли залишити відбиток у його серці. Тепер йому було байдуже на них. - Поверну пані, як і казала. - Ти серйозно? А гроші, а брат? - продовжував своє Андрій. - Щастя не купиш ні за які гроші. Брат зрозуміє, - вона витримала паузу, - принаймні я сподіваюся на це. А твій тато? - Скажу, що помилився. Висновок. Вирішальною все ж таки стала справжня дружба, яка витримала випробування збагаченням та здійсненням дріб’язкових мрій і яка згодом може перерости в щире почуття кохання, адже, не зважаючи ні на що, Іринка й Андрій зуміли дійти згоди й прийняти виважене рішення. . Робота над змістом розділів «В салоні дяді Льоні», «На мосту». Бесіда за питаннями. – Де вирішили шукати Андрія тато та брат Іринки? (В антикварному магазині дяді Льоні). – Чому між відвідувачами та власником салону спалахнула суперечка, яка переросла в бійку? (Батько Андрія подумав, що Льоня вже вигідно придбав монету й насміхається з них). – Що зупинило сутичку й охолодило учасників конфлікту? (Раптовий дзвінок директора школи. Жінка ображено повідомила, що Андрій разом з однокласницею Іриною самовільно залишили приміщення школи під час уроків і пішли в невідомому напрямку). – Який епізод твору є кульмінаційним? Зачитайте, як поводять себе герої у вирішальний момент. Глянула на перила - нічого дивного. Пройшла в один бік, в інший нічого. Іринка зупинилася і глянула під ноги. Під ними була тріщина. Дівчинка вдивилася уважніше, щось її наче притягувало до тієї тріщинки. Іринка дістала монетку і стиснула її, сподіваючись знайти відповідь. Вона не забарилася: дівчинка крізь каміння помітила, що щілина стала більшою і з іншого боку побачила знайому пані, котра тепер була гадюкою. Вона дивилася на дівчинку і шепотіла: - Кидай у щілину, у щілину! Тут Іринку штовхнув Андрій. - Іро! Іро-о-о! Дивись! - він показував на узвіз, яким у ногу бігли тато Андрія, брат Іринки, дядя Льоня і Мот. Дівчинка поглянула на них, потім у щілинку і принишкла. Вгорі кружляв ворон, також сподіваючись на свою здобич. Іринка замешкалась, але згадала батьків, і ці спогади додали їй сили.

Література рідного краю

Дорослі вже вибігли на міст. Іруся взяла монетку двома пальцями й старанно опустила її в щілинку. Ворон стрілою кинувся слідом і його дзьоб застряг між камінцями бруківки. Дядя Льоня проявив чудеса прудкості тільки долі секунди йому стачило, щоб оцінити монетку і секунду - щоб відкинути ворона. Та де там?! - Дурепа! Ти мала дурепа! Що ж ти накоїла?! Ти щойно викинула щастя своїми ж руками. Мот! - верещав він. - Відсувай камінець! Ну, швидше! Мот кинувся на допомогу, але вже після його першої спроби стало зрозуміло, що витягти камінь без спеціальних інструментів просто неможливо. І тут сталося неймовірне: увесь міст наче видихнув - усіма існуючими щілинами вийшла пара. Здалося, наче хтось сказав: «Дякую!». Це почули всі, проте один одному не зізналися в цьому: кожен про себе подумав, що йому просто причулося. Тільки Іринка з Андрієм переглянулися і щиро посміхнулися один одному. Тепер вони були впевнені, що зробили все правильно. – Як поставилися до такого вчинку дітей Віталій та батько Андрія, які сподівалися вигідно продати монету? (Віталій пригорнув сестру, він розумів, що мама справді б хотіла бачити такий учинок доньки. Тато хотів спочатку дати синові доброго стусана, але всі його погані емоції наче вивітрилися, зникли без сліду, він просто обняв сина. – Яка винагорода чекала на дітей від врятованої пані? (Несподіваний виграш у лотереї).

Література рідного краю

Завдання. Використовуючи дібрані вдома цитати-характеристики героїв, заповніть діаграму «Кола Венна».

Андрій

Іринка

часто змінює рішення безкорислива щира хоробра чуйна

однолітки кмітливі

спочатку піддається спокусі збагачення зрозумів цінність дружби та взаємодопомоги

V. Підсумок уроку. Продовжте речення У стосунках зі своїми однокласниками та рідними я хотів би бути схожим на ... , тому що ... Повість Сергія Боднара «Таємниця зачарованої монети» мене навчила... Домашнє завдання. Написати невеликий фанфік «Як вплинув на дружбу Іринки та Андрія несподіваний виграш?»

Література рідного краю

Неля Лещинська

Література рідного краю

Т.В. Матковська Тема. Грані таланту Нелі Лещинської. Пісні «Моя Батьківщина»,

«Лелеки», «Я люблю тебе, мамо». Мета: познайомити учнів із творчістю поета та композитора рідного краю Н. М. Лещинської, її збіркою «Пісенний світ мого життя»; навчати виразно й вдумливо читати ліричні твори, визначати їх особливості та художні засоби; розвивати образне мислення; виховувати відчуття прекрасного та любов до рідного краю. Тип уроку: література рідного краю. Обладнання: збірка Н. Лещинської «Пісенний світ мого життя», мультимедійна презентація, фонограми пісень. Летять пісні від краю і до краю В яскравих веселкових кольорах. Хай щиросердна радість оживає По всій планеті в музиці й словах. Неля Лещинська

І. Організаційний момент.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

ІІ. Актуалізація опорних знань. Вправа «Мозковий штурм». Назвіть відомих вам українських поетів-піснярів (А. Малишко, В. Івасюк, Ю. Рибчинський…). ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ви познайомитеся із творчістю Нелі Лещинської, поетеси, композитора, яка живе й працює в Кам’янці-Подільському. Народилася Неля Миколаївна 1 січня 1941 року в Кам’янціПодільському, навчалася в школі № 3, Чернівецькому кооперативному технікумі та Донецькому інституті торгівлі, здобула освіту бухгалтераекономіста. Вийшовши заміж за військового, упродовж 40 років їздила з ним по різних містах і навіть країнах. Виховала дочку й сина. 2002 року повернулася з родиною до Кам’янця-Подільського. Відтоді вона є

Література рідного краю

учасником, а згодом керівником творчого клубу «Ліра» при Кам’янецьПодільському міському будинку культури. Пише вірші (російською та українською мовами) та пісні як на свої поетичні твори, так і на вірші інших авторів. У 65 років стала брати приватні уроки музики та гри на фортепіано. Видала в Кам’янці-Подільському збірки «Мелодії душі» (2007), «Пісенний світ мого життя» (2012) і «Летять пісні від краю і до краю» (2015). До кожної з двох останніх збірок додано по диску із записами пісень. ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Інсценування інтерв’ю з Нелею Лещинською. - Нелю Миколаївно, як у Ваше життя прийшла музика? - Музику я любила із самого дитинства. Згодом, коли стала учасником вокальних ансамблів, хорів, мені часто здавалося, що той чи інший номер я б поставила по-іншому. Коли людині Бог дає талант, то рано чи пізно він мусить прорватися. Творити мелодії – це дар. Адже яка б у тебе не була музична освіта, спочатку музика має з’явитися в голові, а вже потім її переносять на музичний інструмент. Я почала писати пісні, але не вміла записати їх нотами. У 65 років вперше сіла за музичний інструмент. Не покидаю самотужки вчитися й досі. Не вважаю себе композитором, хіба пісняркою. Чим більше вникаєш у справу, яку хочеш робити, тим більше розумієш, скільки багато ще треба пізнати. Не можна, почувши комплімент за хорошу роботу, задирати носа. Від успіхів не повинна крутитися голова. Важливо знати, де ти недопрацьовуєш. - З ким найбільше співпрацюєте? - Я дуже люблю працювати з молоддю, до якої ставлюся з трепетом і повагою. Часто співпрацюю з викладачами коледжу культури і мистецтв, школи мистецтв. Утім мої пісні співає й хор ветеранів «Квітка на камені», з яким я починала тут свою творчу діяльність. Завжди на моїх концертах виступає танцювальний ансамбль «Кам’янчанка». - На які теми найчастіше пишете пісенні тексти? - Про любов до своєї країни, батьків, сім’ї, про кохання. - Які Ваші плани на майбутнє? - Хочу зазначити, що можна постаріти й у 18 років, а можна бути молодим навіть у моєму віці. У тому сенсі, що треба любити життя, постійно чомусь вчитися, намагатися гарно виглядати й радіти всьому, що

Література рідного краю

тобі дав Господь. За таким принципом я й живу. Психологічно не відчуваю себе людиною похилого віку, яка вже нічого не може зробити. Ні, в мене є плани! Найкраща моя пісня – та, яка ще не написана.

Виразне читання й аналіз пісні «Моя Батьківщина» (муз. і сл. Н. Лещинської).

Література рідного краю

Мій причал – то моя Батьківщина. Мій причал – то родина моя. Ви у серці моєму єдині, До землі вам вклоняюся я. Приспів: Калиновий край, Богом даний, Безмежні пшеничні поля, Сади яблуневі духмяні, багата і щедра земля. Я люблю і міста твої, й села У праці буденній й в свята, Коли пісня лунає весела, Й історичні і древні місця. Приспів.

2) 3)

І у посмішці щирій дитячій, Тій, що радує серце моє, То продовження наше я бачу, Вірю в світле майбутнє твоє. Приспів. Формулювання провідного мотиву пісні «Моя Батьківщина» (висловити любов до рідної землі, показати красу кожного її куточка, ствердити думку про те, що найбільше багатство країни – то її люди, сповнені вірою у світле майбутнє). Прослуховування запису пісні «Моя Батьківщина» у виконанні Олесі Королюк, художнього керівника будинку культури. Вправа «Усне малювання». Які образи виникають у вашій уяві під час читання (прослуховування) пісні? (родина, калина, пшеничні поля, свято, пісні, старовинні будівлі, дитяча посмішка…) Вправа «Я – режисер». Уявіть себе режисером, якому потрібно створити відеоролик до пісні. Із запропонованих ілюстрацій складіть слайд-шоу.

Виразне читання й аналіз пісні «Лелеки» (муз. і сл. Н. Лещинської).

Література рідного краю

Наді мною клекочуть лелеки, Відлітаючи в теплі краї. Я питаю лелеку здалека, Як живеться в чужій стороні. Приспів: Ой лелеки, мої ви лелеки, Як живеться в чужій стороні? Ой лелеки, мої ви лелеки, Не кидайте своєї землі! Чуже сонце, пекуче до болю, Обігріти не зможе душі. В чужині не знайти кращу долю, Бо любити не будеш її. Приспів. В нас єдина Вітчизна і мати, Де мужнієш й наснагу береш, Нам судилось її зберігати, А кому ж ти її віддаєш? Приспів. 1) Вправа «Гронування». Які асоціації викликає у вас слово «лелека»? Символом чого є лелека в українському фольклорі? Свої думки запишіть у вигляді грона. родина рідна земля добробут …………

2) Прослуховування запису пісні «Лелеки» у виконанні Вадима Козловського, викладача школи мистецтв.

Література рідного краю

3) Формулювання провідного мотиву пісні «Лелеки» (висловити патріотичні почуття, закликати не залишати рідну землю, берегти її, пам’ятати про своє національне коріння). Виразне читання й аналіз пісні «Я люблю тебе, мамо» (муз. Н. Лещинської, сл. І. Попіль). Я люблю тебе, мамо, Я люблю твої, в задумі, очі, Твоїх вуст ніжний дотик, Що, немовби проміння, лоскоче. Я люблю твоє слово, Воно – добра і тиха молитва, Твоє довге волосся, По якому вже срібло розлите. Приспів: Тобі, моя милая, многая літа, Бажаю я сонцю і квітам радіти, За тебе я Бога молю, Тебе я всім серцем люблю. Я без тебе не мрію, Не живу, не сміюсь, не існую. Я вклоняюсь, матусю, Твої ріднії руки цілую. Наді мною, як птаха, Все життя розкриваєш ти крила Й зігріваєш любов’ю, Я завжди тобі дякую, мила. Приспів. 1) Мати, мама, матуся – найдорожчі у світі слова. За допомогою яких художніх засобів у пісні створено образ матері? (епітети: вуст ніжний дотик, добра і тиха молитва, ріднії руки; метафори: по волоссю срібло розлите, люблю всім серцем, ти розкриваєш крила,

Література рідного краю

зігріваєш любов’ю; порівняння: вуст дотик, немовби проміння, лоскоче; слово – добра і тиха молитва; як птаха, розкриваєш ти крила). 2) Прослуховування запису пісні «Я люблю тебе, мамо» у виконанні Тетяни Столаби, викладача коледжу культури. 3) Формулювання провідного мотиву пісні «Я люблю тебе, мамо» (висловити почуття любові до матері, безмежну вдячність за материнську турботу, піклування). V. Підсумки уроку. Вправа «Обмін думками». Чи допомагає мелодія точніше передати задум пісні, її провідний мотив та настрій? Чи залежить сприйняття пісні від її виконавця? Свої міркування обґрунтуйте. Домашнє завдання. Написати лист вдячності до мами або створити слайд-шоу до пісні Нелі Лещинської (за вибором).

Література рідного краю

Микола Панасюк

Література рідного краю

А.І. Атаманчук Тема. Микола Панасюк. Кам’янець-Подільський у художній палітрі

поета й художника. Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю видатного митця слова та пензля Миколи Панасюка; удосконалювати вміння характеризувати поезію; розвивати навички виразного читання, образне й асоціативне мислення; розвивати здатність помічати красу світу; виховувати шанобливе ставлення до історії та культури рідного краю. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: презентація «Життя та творчість М. Панасюка», тексти поезій, збірка-альбом «Кам’янецькі чари», відеосюжети про Кам’янецьПодільський. Встає з віків, і над віками Веснітиме чолом ясним. Він – Кам’янець, але не камінь. Він – дух життя. Пишайся ним! М. Панасюк ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Перегляд одного з відеосюжетів про Кам’янець-Подільський. Кам'янець-Подільська фортеця. Україна. Моя країна – YouTube. Кам'янець-Подільський / Таймлапс / Каменец-Подольский Timelapse. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Слово вчителя. Ми живемо в одному з наймальовничіших міст України, у місті, що зберегло дух середньовіччя. Унікальність Кам’янцяПодільського полягає в гармонійному поєднанні ландшафту й містобудівної структури. Тут можна замилуватися красивими пейзажами, насолодитися романтикою старовинного міста, стати учасником різноманітних фестивалів, навіть піднятися на повітряній кулі. Саме тому так часто митці на художніх полотнах, у фільмах та піснях відтворюють красу неповторного Кам’янця. До таких невтомних співців рідного краю належить поет та художник Микола Панасюк, із творчістю якого ми ознайомимося на уроці. ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Література рідного краю

 Презентація «Життя та творчість М. Панасюка». Довідка Микола Іванович Панасюк – член Національної спілки художників України, живе та творить у Кам'янці-Подільському. Народився 22 вересня 1948 року в селі Олексіївка Олександрійського району Кіровоградської області в сім'ї Івана Леонідовича та Катерини Сергіївни Панасюків. У селі була початкова школа, де Микола навчався з першого до третього класу. Оскільки село визнали неперспективним, люди стали виїжджати, кидати хати. 1955 року Панасюки залишили Олексіївку й поселилися в сусідньому селі Добронадіївка. Тут Микола продовжив навчання в місцевій середній школі. Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б. Грекова та Харківський художньо-промисловий інститут. Майстер різних жанрів та технік образотворчого мистецтва. Учасник міжнародних художніх виставок, зокрема в Канаді, Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Італії, Норвегії та інших країнах. Твори майстра експонуються в художніх музеях України. Автор численних робіт про Кам'янець-Подільський, які ввійшли в серію "Сказання про Кам'янець". 2006 року провів персональну художню виставку в Кам'янці-Подільському. Творчість Микола Панасюк активно поєднує з участю в літературних об'єднаннях кам'янецьких поетів "Ліра" та "Джерела душі" (при міській раді ветеранів). Його вірші оспівують красу Кам'янця. Друкувалися в пресі, поетичних збірках та альманахах. На слова М. Панасюка написані пісні. Нині художник і поет Микола Іванович на вершині творчого злету.  Знайомство зі збіркою-альбомом «Кам’янецькі чари» та переднім словом мистецтвознавця Валерія Дорошенка. Ця книжка – своєрідна сповідь про неймовірно мальовниче місто Кам’янець-Подільський, яке надихнуло митця на створення образів потаємних куточків історичних місць, хвилюючих ландшафтів. Живописною графічною мовою шанованому читачу пропонуються авторські сюжети в поетичній обробці. Кам'янець-Подільський - визначна перлина Поділля, одна із скрижалей сивої історії, міст у просторі часу поміж історичними епохами. Неповторне поєднання ландшафту стрімких круч, берегів та

Література рідного краю

рукотворних фортечних мурів, що створило одну із неприступних фортець середньовічної Європи. Багато історичних вітрів та буревіїв пройшло над цим прекрасним містом, але й досі милує зір більш ніж 177 історичних пам'яток, більше як половина із яких є пам'ятками історичного значення, а сама Стара фортеця занесена до списку історичної спадщини ЮНЕСКО. За своє життя Кам'янець бачив і древніх римлян, і жорстокість татарської навали, і панування польської шляхти. Архітектура Старого міста зберегла зразки культур і релігій різних народів: українців, поляків, вірмен, турків та росіян. Справжні перлини Кам'янця - це турецький мінарет, турецькі та вірменські бастіони, вірменська церква, монастирський комплекс домініканців та францисканців. ...Нині Кам'янцем цікавляться туристи з усього світу. Їх приваблюють потужні оборонні споруди, церкви та костели Старого міста, високі та стрімкі каньйони річки Смотрич. У 2007 році місто стало лауреатом всеукраїнського конкурсу "Сім чудес України", а на місцевому рівні громадою міста та знавцями української історії було визначено "Сім чудес Кам'янця". Кам'янець-Подільський - місто фестивалів, феєрверків, свят, міжнародних рицарських турнірів. Кам'янець-Подільський став рідним для знаного в Україні художника Миколи Панасюка, члена Національної спілки художників України, який понад десять років створює мистецьку пісню на полотні, створює оду древньому Кам'янцю. Людина багатогранного таланту, яка пише не тільки картини, але й вірші, які також славлять рідне місто. Всі ці художні та поетичні доробки мають місце в збірці "Кам'янецькі чари". Багато робіт увійшло до книги про Кам'янець-Подільський із серії "Сказання про Кам'янець". 1. Аналіз поезії «Ріка у пригорщі каньйону». Виразне читання твору вчителем або підготовленим учнем. Ріка у пригорщі каньйону В камінну пригорщу піймавши півріки, Каньйон несе її ген-ген за перевали. Себе побачивши, як в дзеркалі, зірки Ріку цю Смотричем назвали і сказали:

Література рідного краю

"Лічіть, зигзиці, пану Смотричу літа, Єднайте нинішні, майбутні і минулі. Він крізь літа отут каньйонно проліта – Іще від кукання первісної зозулі!" Милуюсь: Кам’янця-Подільського в човнах З-за веж майбутнє галасливо випливає. Стара фортеця ніби шепче: "Отче наш!" – Аж я повірив, що в молінні тім слова є, А сонце дивиться у вирлища бійниць, Аби в майбутнє з них ніхто не смів стріляти. Що тінь фортечна до води припала ниць, Благословивши перший виліт ластів'яти. Хай цим душа моя до вечора щемить, Поки в пташиному засне різноголоссі, Коли навіть ріка зупиниться на мить, Як місяця візьмуть на плечі веж колоси. Та й понесуть крізь ніч осяювати світ, Йдучи неквапною фантазії ходою Туди, де Смотрич-пан із пригорщі століть Підживлює наш дух снагою молодою.  Словникова робота. ЗИГЗИ́ЦЯ, і, ж., нар.-поет. Зозуля. КАНЬЙО́Н, у, чол. Вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу. КОЛО́С, а, чол. 1. заст. Статуя, колона, обеліск величезних розмірів. Колос Родоський — мідна статуя давньогрецького бога сонця Геліоса висотою біля 70 м, поставлена на о. Родосі; зруйнована землетрусом у 227 р. до н. е. 2. перен. Про кого-, що-небудь виняткове своєю величиною або важливістю.

Література рідного краю

 Бесіда за питаннями. – Яким постає Кам’янець-Подільський із твору? (Містом, яке має славне минуле та осяйне майбутнє). – Що єднає минулі та прийдешні покоління? (Смотрич-пан). – Хто у вірші молитовно звертається до Бога? (Стара фортеця). – Із чим порівнює автор вежі фортеці? (Із колосами). – Які метафори використані в поезії? (Каньйон несе ріку, зірки ріку назвали, зигзиці лічать літа, майбутнє випливає, душа засне, колоси понесуть, Смотрич-пан підживлює дух). – Назвіть наскрізні образи твору. (Каньйон, ріка Смотрич, Стара фортеця).  Перегляд картин М. Панасюка (презентація). 1. Аналіз поезії «Каньйонний водоспад». Виразне читання твору вчителем або підготовленим учнем. Каньйонний водоспад На Кам'янеччині такі живуть дива: Мчить потічок по каменю до Смотрича, І я милуюся не рік уже, не два, Як потічкові швидше в річку хочеться. Як ним втішаються дерева і кущі, Трава і мох, що прижились на камені. А він біжить від них - до Смотрича! - мерщій, Метнувши бісеринки на рукав мені. Лепече тисячами голосів дощу, Оспівуючи молодого оленя, Який оспівувань тих зроду і не чув В своїй скульптурній позі невдоволення. З-під ніг оленячих зірвавшись у каньйон Й віддавшися стрімкому ритму-ладові, Потік змінив свій легкоплинний баритон На басовитий гуркіт водоспадовий.

Література рідного краю

В цей двадцятиметровий шквал краси Вмальовуюся всоте - наче вперше я. - Що там зображував? - пита сусід-касир. Кажу: "Богатиря у його звершеннях!"  Словникова робота. БАРИТО́Н, а, чол. 1. Чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором. Співець з таким голосом. 2. Мідний духовий музичний інструмент. БАС, а, чол. 1. Низький чоловічий голос. Співець з таким голосом. 2. Струнний або духовий музичний інструмент з низьким ладом.  Бесіда за питаннями. – Що у творі викликає захоплення автора? (Каньйонний водоспад). –Як образно називає його М. Панасюк? (Двадцятиметровий шквал краси). – Чи доводилося вам за ним спостерігати? – За допомогою яких художніх засобів автор передав шум потоку? (Використав алітерацію с, п, ш; порівняння з басом та баритоном). – Які легенди ви знаєте про заснування нашого міста, що їх пов’язує зі скульптурою оленя над водоспадом?  Повідомлення учнів супроводжуються презентаційними слайдами. Легенда про заснування Кам’янця-Подільського Коли великий литовський князь Ольгерд та його племінники, брати Коріатовичі, перемогли трьох татарських ханів і визволили наш край, повернувся Ольгерд у свою столицю, а 4 племінники вирішили залишитися на цих землях. Край зачарував їх своєю красою: у диких лісах багато було дичини, земля неозора просила плуга, щоб давати гарні врожаї, джерела манили чистою водою, річки були повні риби. Поїхали якось брати полювати на оленів. Але відстав старший брат, щоб коня напоїти, і заблукав... Глянь — із-за куща на пагорб вибіг олень. Роги його золотились у відблисках сонця, а копита були

Література рідного краю

срібні. «От вполювати б мені того оленя, тоді б слава про мене линула, як про неперевершеного мисливця», — подумав князь Олександр. Скочив він на коня й вирішив вполювати того оленя. Але біг той олень так, що здавалось, ніби манить князя за собою. Ось олень знов поруч. Здавалось, що стріла влучила, але ні — застрягла у пенькові. А олень зник. Зажурився князь, подумав: «Будуть з мене тепер сміятися, що нічого не вполював, ще й заблукав». Але дивиться — олень поряд із ним і каже до нього людським голосом: «Сідай на мене, я виведу тебе з лісу. Я довезу тебе до місця, що дасть тобі славу й буде тобі, як дім рідний. Я покажу тобі острів чудовий, який посеред підківок щастя. Там давно ворогами місто зруйноване, засипані землею його мури, місто в руїнах спочиває, а ти його відродиш разом із братами й будеш мати славу на всі часи. Ти й брати твої будуть там князювати, багате буде місто й вільні люди. А щасливі будуть люди, якщо між собою не будуть сваритися. А про те, що не зміг вбити ти мене, золоторогого й срібнокопитого, не жалкуй, бо я не олень, я мрія твоя про удільне князівство». І повіз олень князя до того острова, і показав туди таємну дорогу, і залишив князя, який, на полюванні втомившись, заснув міцно. А коли прикинувся, то одразу поїхав кликати братів подивитися на острів. І сподобалось його братам це місце також, бо скелями захищений острів. Наказали Коріатовичі своїм воїнам вирубати ліс. Почали будувати перші кам'яні житла на острові, а там, де і зараз знаходиться фортеця, у князів був феодальний замок, що захищав вхід у місто. І написали Коріатовичі грамоту «на замку», у якій надали право тим, хто захоче в цьому місті жити, 20 років податі не платити і самоурядовуватися, тобто самим своїм общинним життям керувати. І скоро багато різного люду роботящого – майстрів і купців – у місто переселилося. А назвали місто князі Кам'янцем тому, що з каменя місцевого (вапняку) будувався, а річку навколо Кам'янця назвали — Смотрич, від слова «смотреть», тому що чиста була така в річці вода, що як зі скелі вперше брати подивились вниз – то навіть крізь воду все, до камінців на дні проглядалось. Було навіть видно, як риба у річці пливе. А пам'ять про оленя золоторогого – це золоті куполи храмів, якими так славився Кам'янець. Будували храм, щоб не тільки скелі, а й Бог кам'янчан захищав!

Література рідного краю

Міські водоспади — сльози полонянок Краса Кам’янця — це його високі скелі, на яких він побудований та скелями оперезаний. Своєрідною підковою міцно захищають скелі місто. Кажуть і вірять кам'янчани, що та скеляста підкова є оберегом щастя для всіх молодих дівчат і хлопців, що хочуть об’єднатися в сім'ю й народити дітей, як продовження свого земного життя та справ. Але остров'яни за всю багатовікову історію міста бачили не раз прихід завойовників. Століттями різні зайди палили, грабували, нищили все те, що надбано було міщанами важкою наполегливою працею. Найстрашнішим був час, коли ввійшли в місто турки султана Магомета IV. Здолали вони двотижневу героїчну оборону й через Руську браму увійшли в місто, плюндруючи цю землю. Ішли по трупах захисників міста, попираючи ногами християнські ікони. Красунь-кам’янчанок перетворили на наложниць, а хлопчиків

Література рідного краю

забирали, щоб виховувати їх яничарами — катами рідного народу. Як тільки могли, старались дівчата уникати нелюдів – людоловів: переховувалися в лісах, у печерах. Але й там їх знаходила ворожа зграя. Мотузками в’язали дівчатам руки, прив'язували до сідел коней і гнали під пекельним сонцем у далеку турецьку тяжку неволю, де й мови рідної ніколи ні від кого їм вже не судилось почути. Ось настав останній вечір на рідній землі. Зібрались дівчата й тихо сльози ллють із відчаю, з туги, сльозами вмиваються. Як хотілось сердешним, щоб хоч щось на згадку про них залишилось на рідній землі. І сталося диво: відкрилося джерело на тому місці, де полонянки сиділи й плакали, прощаючись з містом перед розлукою. Із джерел цілі водоспади стікають ось вже багато століть з високих каньйонних берегів у річку Смотрич. Оповідають ці водоспади своїми звуками про біль і смуток, про любов до рідної землі, що ніколи, на відміну від земної любові, не має кінця і безсмертна, як наша душа, як любов до Бога, що райську красу природи не землі створив! Ось про що шепочуть нам води водоспадів і струмків, які люди називають «Сльози полонянок». ІV. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу. Створення асоціативного грона «Кам’янець-Подільський» (поезія, історія, мрія, краса...)

V. Підсумок уроку. Прийом «Незакінчене речення». Сьогодні на уроці я замислився (-лася) ... Якби я був (-ла) художником чи поетом, то... Домашнє завдання. Написати міні-твір «Місто моєї мрії». Створити ілюстрації до вивчених творів (за бажання).

Література рідного краю

Сергій Боднар

Література рідного краю

О.Ю. Карпяк Тема. Сергій Боднар – сучасний дитячий письменник. «Янгол Вася

у середній школі» - пригодницька повість про незвичайні пригоди друзів у Кам’янці-Подільському. Проблема стосунків у новому колективі. Мета: ознайомити учнів з новою повістю земляка С.Боднара, спонукати до читання художньої літератури; розвивати вміння коментувати прочитане, характеризувати героїв; виховувати толерантне ставлення до однокласників, учителів; почуття відповідальності за збереження пам’яток культури. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: відеосюжет про Кам’янець-Подільський, портрет Сергія Боднара, текст твору «Янгол Вася у середній школі», презентація. У кожної людини є янгол-охоронець, то чому його не може бути у школи? Сергій Боднар

І. Організаційний момент.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

ІІ. Актуалізація опорних знань. 1.Прийом «Асоціативний кущ». Які асоціації у вас викликає янгол-охоронець? (добро, захист, спокій, охорона, любов, віра) и

Література рідного краю

2.Бесіда. - Що ви знаєте про кам'янецького письменника Сергія Боднара? - Які твори його ви читали? - Про що пише автор свої твори? ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1. Ознайомлення з біографією Сергія Боднара. Гра «Так-ні». 1) Сергій Боднар народився у Кам’янці-Подільському. (Ні) 2) Навчався у першій школі Кам’янця-Подільського. (Так) 3) Закінчив Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. (Так) 4) Працював кореспондентом і карикатуристом в газеті «Меч». (Ні) 5) Викладач образотворчого мистецтва в Кам’янець – Подільській ЗОШ №1. (Так) 6) Першою книгою є повість «Лицар Сірожка ордену курдупликів». (Ні) 7) Є автором книги «Таємниці Кам'янця-Подільського». (Ні) 8) Видав трилогію про лицаря Сірожку. (Так) 9) Другою книгою трилогії є «Лицар Сірожка та залізна корова». (Ні) 10) Є місцевим художником. (Так) 11) Полюбляє спілкуватися з дітьми. (Так) 12) Останньою книгою письменника є книга «Янгол Вася в середній школі». (Ні) Методична ремарка. Гра супроводжується презентацією з правильними відповідями та біографічними даними про письменника. 2. Розповідь вчителя про повість «Янгол Вася в середній школі». «Янгол Вася у середній школі», за словами Сергія Боднара, розрахований на діток 3-8 класів, але цікавим він буде як дошкільнятам, так і тінейджерам. Уважний читач зрозуміє, що дія відбувається у школі №1, що в Старому місті. Зав'язкою твору стає намір про закриття згаданого навчального закладу. Проти цього повстають і вчителі, й учні. На допомогу їм приходять навіть янголи! - У кожної людини є янгол-охоронець, то чому його не може бути у школи? - доречно запитує Сергій Боднар. Уже знайомі нам із першої книги персонажі - Іринка, Андрійко та Миколка - будуть шукати в далекому підвалі навчального закладу справжні історичні скарби, боротися із загрозливими всепожираючими

Література рідного краю

чорними тінями, навіть більше, визволяти з полону нову директрису і рятувати школу від злодія-негідника Льончика. Варто додати, що ілюстратором як «Таємниці...», так і «Янгола...» став товариш і тезка кам'янецького письменника, один із кращих художників України Сергій Васянович. Обидві книги вийшли в твердій палітурці, видруковані великим шрифтом, дуже зручним для дитячого зору. - Сергію, де черпаєш натхнення, звідки стільки неймовірних ідей і сюжетів? - Я ж навчаю дітей, а з ними не засумуєш, - усміхнувшись, каже письменник. Після цього інтерв’ю йшла додому із чітким переконанням, що Сергій Боднар - справжній професіонал своєї справи, творчий і активний, він не тільки любить рідне місто, а й усіма силами намагається його популяризувати; Сергій сіє зерна краси й добра в юні дитячі душі. Впевнена, що з часом з них виростуть такі ж митці, як і їхній учитель, які працюватимуть і творитимуть на благо рідного міста й держави. (Із інтерв’ю з письменником) 3. Робота над текстом твору. Словникова робота. Проводиться протягом опрацювання тексту повісті. Пояснення незрозумілих слів: Скептицизм - критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось. Нумізмат – колекціонер, збирач монет. Блазень - 1. заст. Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами . 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. перен., зневажл. Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. Кремезний - 1. Міцної будови тіла (про людину); дебелий (у 1 знач.), широкоплечий. //Гарного здоров'я; міцний, здоровий (про людину або її організм). // Сильний, жилавий, міцний (про руки, ноги тощо). 2. перен., рідко. Твердий, непіддатливий (про характер людини). 3. Високий, грубий, коренистий (про дерево). Янгол-охоронець - янгол, призначений для охорони й керівництва конкретної людини або групи. Читання та обговорення розділів «Миколка у новій школі», «Кабінет директора», «В класі». Бесіда за питаннями.

Література рідного краю

- Чи переходили ви коли-небудь у іншу школу? Які почуття, на вашу думку, охоплюють нового учня в чужій школі? - Чому Миколка так агресивно сприймав ввічливість і культурність учнів у новій школі? - Як і хто провчив нечемного учня? - Хто підтримав новенького? - Чому учні 6 класу так приязно поставилися до Миколки? - Яка ще одна нова особа переступила поріг школи? - Як порозумілися нова директорка зі старим директором? - Про кого попередив Котигорошко нову директорку? - Як пройшло знайомство Вікторії Василівни із колективом? - Чому ВВ так зверхньо ставилася до колег? - Чим був здивований Миколка, спостерігаючи за новими однокласниками? Переказати епізод, у якому Миколка розв’язував рівняння біля дошки. - Чи переконався хлопчик у існуванні янгола Васі? - Як учні поводили себе на перерві? Випереджувальне завдання. - Як ви думаєте, чи приживуться в новій школі Миколка та Вікторія Василівна? Робота над розділом «Янгол Вася». - Яких нових друзів знайшов Миколка у школі? - Чи дійсно, за розповідями друзів, існує янгол Вася? Доведіть, посилаючись на текст. Це дуже давня історія, але почалася вона, коли наша школа вже була школою. Навчався в ній учень Вася - веселий і кумедний. Він дуже любив вчитися. Йому подобалося в школі все: парти, портфель, дошки, сама атмосфера. Вася раніше від усіх приходив до школи та найпізніше йшов додому. Батьки лаяли його, але школа притягувала Васю. Він, маючи змогу, обов'язково допомагав малюкам, вчителям, іноді повчав когось, до усіх правил ставився відповідально. Вчився гарно, просто - янгол. -І... - не терпілося Миколці. -І... не перебивай, якщо хочеш почути всю історію, - продовжувала Іринка. - Бувало хтось чогось не знав, тоді Вася старався допомогти. І не дай Боже образити якусь дівчинку, Вася завжди заступався. Він не лише сам знав правила етикету - він намагався навчити усіх. Десь у шостому класі він зрозумів, що кожен рік наближає його до закінчення школи, тому вирішив завалити навчання, щоб залишитися на наступний рік. У той час існувала така практика: двієчників залишали на наступний рік у цьому ж класі. Вася був згоден на все, щоб залишитися в школі якнайдовше.

Література рідного краю

Одного разу двоє малюків з першого класу вилізли на підвіконня останнього поверху, щоб побачити, за яке дерево сідає сонце. Вікно, яке було просто прикрите, відчинилося, і дівчинка, посковзнувшись, випала назовні. В мить, коли падала, мала розкинула руки й зачепилася за нижню частину рами. Маленькі й слабкі ручки почали з'їжджати за вікно, і маля вже ледве трималося за зовнішнє підвіконня. У коридорі в цей час був Вася. Він кинувся на допомогу малечі, але його сили було ще замало. Він схопив дівчинку за руку, але витягти її не виходило. З усіх сил він потягнув малу, але не вчувся, як сам опинився за вікном і, коли з останніх сил підштовхнув дівчинку, втратив рівновагу й полетів... - Впав і розбився? - запитав Микола. - Через якусь шмакодявку? Відразу видно - людяності в тебе аж за край. Ні, не впав, - підсумувала Іринка. -Врятувався? -Ну як сказати?.. Ніхто не бачив, куди він подівся. Все наче туманом огорнуло, а Васю відтоді ніхто не бачив. Правда, учень Вася зник, а янгол Вася з'явився. -А хто його бачив? - продовжував Микола. -Дівчинка маленька, та сама. У неї не виходила домашня робота, вона сиділа й плакала. Тут до неї прийшов янгол Вася й допоміг. Потім інший школяр також бачив Васю. Він учив його грати в шахи. Лише маленькі діти з щирими почуттями здатні його бачити, а всі інші просто відчувають його присутність. Відтоді Вася постійно в школі. Він начебто оберігає її. - А що вказувало на те, що він янгол? - не здавався Микола. -Крила, звичайно, але все це бачать винятково маленькі діти, у яких ще чисті серця. Робота над розділом «Третій гість». - Яким був сторож Жора? Що найбільше його цікавило в житті? - Чому янгол Вася допустив таку людину в стіни школи? - Який нічний гість завітав до школи? - Чи зустрічався цей герой у попередніх творах С. Боднара? - Яким героєм він виступав у повісті «Таємниця зачарованої монети»? - Що можна очікувати від двох жадібних, безпринципних людей? - Куди вони попрямували? - Що, на вашу думку, вони розшукували в підвалах школи? - Що вони розшукали в одному з підвалів? - Які плани на майбутнє будує нумізмат Льоня? - А чи вірите ви в існування таємних ходів у Старому місті? Перегляд відеосюжету про таємниці Кам'янця.

Література рідного краю

Опрацювання розділів «Новий директор», «Діти під столом». - Які нововведення внесла нова директорка в роботу школи? - Чи подобалися вони новому колективу та Васі? - Як називали нову директрису позаочі? - Як Вася вирішив провчити ВВ? - Чи смішним є епізод бійки ВВ із янголом? - Який гість так невчасно нагодився до директора? - Що запропонував Льоня? - Як на пропозицію закрити школу відреагувала ВВ? - Де ховалися нові друзі, щоб поговорити? - Що незвичного відчули друзі поблизу підвалу? - Як вони опинилися під директоровим столом? V. Систематизація й узагальнення знань. Проблемне запитання. Як потрібно будувати стосунки в новому колективі, щоб вони склалися якнайкраще? VІ. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон». – Який епізод із повісті був найцікавішим? Домашнє завдання. Написати фанфік «У якій школі я хотів би навчатися».

Література рідного краю

О.Ю. Карпяк Тема. Боротьба за школу в повісті Сергія Боднара «Янгол Вася у

середній школі». Протистояння добра і зла у творі. Засоби комічного в повісті. Мета: продовжувати ознайомлювати школярів із новою повістю земляка С.Боднара, спонукати до читання художньої літератури; розвивати вміння коментувати прочитане, характеризувати героїв, аналізувати художні засоби; виховувати почуття відповідальності, згуртованості в колективі. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: відеосюжет про першу школу, портрет Сергія Боднара, текст твору «Янгол Вася у середній школі», презентація. Поодинці ми так мало можемо зробити. Разом ми здатні перевернути гори. Хелен Келлер І. Організаційний момент.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

ІІ. Перевірка домашнього завдання. ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Прийом «Асоціативний кущ». Які асоціації у вас викликає слово «дружба»? IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Робота над текстом повісті. Словникова робота. Проводиться протягом опрацювання тексту повісті. Пояснення незрозумілих слів: Блудні – згусток негативної енергії , який витягає з людини все хороше, позитивне, і та стає злою, бо він залишає їй лише негативні емоції. Арабіка – різновид кави. Тенета - 1. Сітка для ловлі звірів, птахів. Обплутувати тенетами кого — хитрощами, підступністю примушувати когось до певних дій, підкоряти собі. Паломництво - 1. У християнській, мусульманській та інших релігіях — мандрівка по так званих святих місцях. 2. перен., розм. Мандрівка для відвідання кого-, чого-небудь великою кількістю шанувальників, прихильників.

Література рідного краю

Клоака, и, жін. 1. Підземний канал для відведення нечистот у місті; підземний стік; // Помийна яма, звалище. 2. перен., ірон. Про забруднене, запущене із санітарного погляду місце, приміщення тощо. Ми [арештанти] ж тут живемо в клоаці. Пакосний - розм. Те саме, що капосний. 1. Який завдає прикрощів, з яким пов'язані неприємності; поганий. 2. Який робить погані, підступні вчинки, неприємності або здатний на них; шкідливий. Казан - 1. Металева переважно округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води тощо; котел, чавун. Транспарант 1. Прозора тканина (папір) з лозунгами або з певним зображенням, натягнута на раму й освітлена ззаду. Очільник – той, хто очолює когось, щось; керівник. Мітинг – публічні збори для обговорення актуальних суспільнополітичних проблем. Тріщати по швах – бути під загрозою краху, розпаду, руйнування Робота над змістом розділів «Блудні», «Підвал», «Війна з блуднями». - Кого зустрів янгол Вася в коридорах школи? - Хто такі Блудні? - У чому найбільша небезпека блуднів? - Які думки переслідували ВВ? - Що вона побачила в школі, коли прийшла туди о шостій? - Чим займався Жора в підвалі? - Як сторож відреагував на появу директора? - Що відповів Жора на звільнення його з роботи? Зачитати. -Ви не розумієте, вас звільнено! Ану мерщій розв'яжіть мене! спробувала вона віддати наказ. -Дуже мене налякали звільненням. Незабаром цієї школи не буде, а я буду. А от вас, Вікторіє Василівно, не буде, - і сторож; посміхнувся їй. Рот чоловіка дуже нагадував клавіші фортепіано, оскільки зуби в ньому, як клавіші, чергувалися: білі, золоті, білі. - За допомогою яких художніх засобів автор досягає комічного ефекту в описі сторожа? - Як відреагував колектив на зникнення директора? Чому? - Чого досягнув Миколка на уроці математики завдяки дружній підтримці? - Що почули діти на горищі? - Куди вирушили друзі? - Як Вася попередив їх про небезпеку? - Як діти змогли подолати блуднів? - Що їм допомагало боротися? - Кого знайшли друзі в далекому підвалі? - Хто допоміг позбавитися пут директору?

Література рідного краю

- Що запропонувала зробити ВВ своїм учням? Опрацювання розділів «План Льоні», «Явлення директора народу», «Цінні вказівки». - Яким був план нумізмата Льоні щодо школи? - До яких організацій телефонував Льоня? Переказати епізод, у якому сторож Жора намагається спуститися з горища. За допомогою яких художніх прийомів автор досягає комічного ефекту. - Які цінні вказівки отримав Жора від нумізмата? Зачитування уривків з розділів «Санепідемстанція», «Перевірка пожежників». Під час читання учні повинні заповнити таблицю «Засоби комічного у повісті». Засіб комічного Приклад Жартівливі порівняння Наче колобки, наче під горщик підстрижені, наче отара овець, наче хтось тер металом об метал, мов непотрібний мотлох, ганчірка гадюкою поповзла на місце Жартівливі прізвища, імена Дандонівна, Сірникпук по батькові Фразеологізми Луснули від сміху, вчепила на обличчя посмішку, сміх вимкнувся, стрибали зірочки Жартівливі описи Зі своєрідними волосяними шлемами, рум’яні поросячі щоки, волосяна каска стала їжаком Комічні ситуації Падіння перевіряючої, кастрюля на голові, оборона за допомогою пожежного шланга Інакомовлення - Не забудьте винести сміття(Жору) Робота над змістом розділів «Льоня», «Аварія», «Остання битва». - Чого все-таки домігся Льоня у кабінетах міської ради? - Яка аварія сталася побіля школи? - Чому Вікторія Василівна не змогла переступити поріг школи й сіла на сходинку? - Хто почав заспокоювати директорку? - Чи перестала вона боротися, коли з паперами з’явився нумізмат і сторож? - Хто, окрім наших друзів, став на захист школи? - Хто мав найбільший вплив на Льоню? - Чому мер міста звинуватив його в підробці документів? - Чому всі вважали Льоню божевільним? - Які події відбувалися на шкільному стадіоні? - Що відбувалося в кабінеті директора? - Як закінчився цей шалений день для друзів і директорки школи? - Чи вважаєте ви реальним те, що в одній школі навчалося стільки відомих людей?

Література рідного краю

На це запитання ми можемо знайти відповідь у статті Віоліни Ситник про поїздку автора до Німеччини. Нещодавно українсько-німецька фірма «Максфарм» в особах Віталія Завадського (генеральний директор СТОВ «Агросолюшнс») та Хартмута Шимечека (співвласник фірми «Максфарм») замовила в письменника казочку для німецьких малюків. Сергій до такої пропозиції поставився дуже відповідально й у стислі терміни написав та проілюстрував казку «Мрії слоненятка». Літературним редактором виступила Віоліна Ситнік, а на німецьку мову переклала твір Мар’яна Француз. Таким чином, народилася чудова книжка-розмальовка «Ein kleiner Elefant und sein Traum», яка й була презентована мешканцям кількох дитячих будинків у Мюнхені. Мандрівкою за кордон Сергій Боднар надзвичайно задоволений. Разом із Віталієм Завадським вони помилувалися неперевершеною архітектурою, відвідали найвизначніші пам’ятки Мюнхена, поспілкувалися з місцевими жителями, які виявилися дуже привітними та щирими, посмакували традиційними стравами. Митець був вражений красою та кількістю церков у Мюнхені, а ще сервісом, дорогами та умовами в інтернаті. Побалакавши з маленькими жителями сиротинця, аж ніяк не складається враження, що діти обділені долею, вони веселі й щасливі, а ще відкриті для знайомств із чужими людьми та спілкування. А їхні майданчики для гри швидше нагадують казкові містечка. Завітали кам’янчани на гостину й до Генерального консула України в Мюнхені Вадима Костюка. Тільки уявіть: чиновник колись проживав у Кам’янці-Подільському й навіть закінчив ЗОШ №1! Виявилося, що дружина консула – художниця, а тому Сергію Боднару було про що поспілкуватися з колегою. Як результат, домовилися про співпрацю, а тому можна сміливо чекати на чергові сюрпризи від талановитого кам’янчанина. Отож, неспроста автор використав такі факти в книзі. Проте й зараз там навчаються талановиті та творчі діти. Перегляд відеосюжету про першу школу. V. Підсумок уроку. Робота з епіграфом. - Як ви розумієте вислів Хелен Келлер? - Чи підтверджує його у своїй повісті Сергій Боднар? - Чи хотіли б ви мати такий колектив? - Що для цього потрібно зробити? VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. Домашнє завдання. Написати листа автору або одному з головних героїв.

Література рідного краю

Література 1. ...А я живу й люблю життя: поезії / Ж. В. Мадич. – Кам’янецьПодільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2015. – 72 с. 2. Боднар Сергій. Лицар Сірожка та залізна корова: літературнохудожнє видання / С. Боднар, - Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2016. – 72 с. 3. Боднар Сергій. Лицар Сірожка та Сніговий Карлик: літературнохудожнє видання / С. Боднар. – Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2015. – 52 с. 4. Боднар Сергій. Сірожка : літературно-художнє видання / С. Боднар. – Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2013. – 40 с. 5. Боднар Сергій. Таємниця зачарованої монети: літературно-художнє видання / С. Боднар. – Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2012. – 84 с. 6. Боднар Сергій. Янгол Вася у середній школі : літературно-художнє видання / С. Боднар. – Кам'янець-Подільський: ТОВ «Друкарня Рута», 2013. – 116 с. 7. Введенська Анастасія. Важливе рішення: літературно-художнє видання / А. Введенська. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2013. – 24 с. 8. Введенська Анастасія. Домівка: літературно-художнє видання / А. Введенська. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2013. – 24 с. 9. Введенська Анастасія. Незвідані таємниці: літературно-художнє видання / А. Введенська. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2014. – 24 с. 10. Введенська Анастасія. Рецепт щастя: літературно-художнє видання / А. Введенська. – Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О. А., 2014. – 24 с. 11. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. –Київ: АВПТ «Оберіг», 1993. – 589 с. 12. Єкимова І.М. Намалюй мене у казці. – Кам`янець-Подільський: Оіюм, 2009. – 128с. 13. З любов’ю до надії. Єкимова І. // Вперед. – 2010. – 21 травня. 14. Кам’янецькі чари. Офорти і малюнки у віршованому супроводі: альбом / М.І. Панасюк. - Кам’янець-Подільський : Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2013. – 96 с. 15. Пісенний світ мого життя. Збірка пісень./ Н.М. Лещинська. – Кам’янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2012. – 84 с. 16. Романенко О. В. Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури / О. В. Романенко, В. І. Щербина. – Х. : Основа, 2005. – 96 с.

Література рідного краю

Електронні ресурси 1. Павловський Андрій. Пригоди лицаря Сірожки тривають. – Режим доступу: http://klyuch.com.ua/articles/tabloid/prygody-lytsarya-sirozhkytryvayut/ 2. Дядюк Катерина. У Кам'янці презентують третю частину пригод лицаря Сірожки. – Режим доступу: https://ye.ua/news/news_28788.html 3. Ситнік Віоліна. Німецька мандрівка Сергія Боднара. – Режим доступу: http://klyuch.com.ua/m/articles/culture/nimetska-mandrivkasergiya-bodnara/ 4. Боднар Сергій Олександрович. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ 5. Ситнік Віоліна. Сергій Боднар про секрети успіху власних книг. – Режим доступу: http://klyuch.com.ua/articles/society/sergiy-bodnar-prosekrety-uspikhu-vlasnykh-knyg/ 6. "Клич друзів, граймо разом" (СЗОШ №1). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=VQxOerZVnzA 7. Фільм ПЕТРИДАВА м. Камянець-Подільський (1). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=r4HoB4KHlyw 8. Фільм ПЕТРИДАВА м. Камянець-Подільський (2). – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=t77hMYl-5jU 9. Крила для віршів. Неля Лещинська. Знахідки О.Будзея. – Режим доступу: http://kampod.at.ua/publ/znakhidki_vid_o_budzeja/kultura/krila_dlja_virs hiv/37-1-0-1343 10. Складаю вірші на покоси. Особистість. Неля Лещинська. – Режим доступу: http://klyuch.com.ua/articles/person/skladayu-virshi-na-pokosy/ 11. Легенди Кам’янця. – Режим доступу: https://kp.net.ua/istoriya_kamyantca/legendu/ 12. Квест – Шукай дівчину з рудим волоссям. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=M0LihsVGe0U 13. Mihal. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cSkDYLKKOIw 14. Kp-people # 013 - Анастасія Введенська. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=7wum0Ec3Ni8 15. Пацючок Міхал. – Режим доступу: http://media.1plus1.ua/pitching/work/604/ 16. Пригоди пацючка Міхала. – Режим доступу: http://prigodi-patsyuchkamikhala.webnode.com.ua/ 17. Ситнік Віоліна. Пацючок Міхал повертається! – Режим доступу: http://klyuch.com.ua/articles/society/patsyuchok-mikhal-povertaetsya/

Література рідного краю

Авторський колектив Атаманчук Аліна Іванівна — учитель української мови та літератури ЗОШ №7 м. Кам’янця-Подільського, спеціаліст вищої категорії, учительметодист, лауреат обласного конкурсу “Вчитель року — 2007”, керівник творчої групи. Матковська Тетяна В’ячеславівна — учитель української мови та літератури ЗОШ №7 м. Кам’янця-Подільського, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат міського та учасник обласного конкурсу “Вчитель року — 2002”. Карпяк Ольга Юріївна — учитель української мови та літератури ЗОШ №7 м. Кам’янця-Подільського, спеціаліст міського конкурсу “Вчитель року — 2009”.

вищої категорії, лауреат