Гудима Н.М. by kpschool7

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7

Н. М. Гудима

Міжпредметні зв’язки на уроках історії. Інтегровані уроки з історії України та всесвітньої історії 6-9 класи

Кам’янець-Подільський 2018

Рецензенти: О. О. Бойко, заступник директора з науковометодичної роботи Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Т. О. Мельник, учитель-методист, учитель історії Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 О. Ю. Карпяк, вчитель вищої категорії, вчитель української мови та літератури Кам’янецьПодільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Гудима Н. М. Міжпредметні зв’язки на уроках історії. Інтегровані уроки з історії України і всесвітньої історії. 6-9 класи. – Кам’янець-Подільський : Науково-методичний центр ЗОШ №7, 2018. – 56 с. У збірнику подаються розробки інтегрованих уроків з історії України та всесвітньої історії у 6-9 класах згідно програми 2017 року. Адресовано вчителям суспільних дисциплін загальноосвітніх навчальних закладів. 2

ЗМІСТ Вступ ........................................................................ 4 Тема. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело 6 клас ....................................... 7 Тема. Вторгнення хана Батия на землі південнозахідної Русі-України. І.Я.Франко «Захар Беркут» 7 клас ..................................................................... 28 Тема. Думи – безсмертні пам’ятники, створені генієм самого народу 8 клас ................................. 48 Тема. Нова українська література і театр як відображення тенденцій

суспільного розвитку

9 клас ..................................................................... 71

Вступ Побудова занять із використанням міжпредметних зв’язків ведуть до підвищення наукового рівня навчання, сприяють залученню школярів до системного методу мислення, розширюють сферу пізнання, поєднуючи елементи знань з різних навчальних дисциплін, забезпечують систему в організації предметного навчання, спонукають учителя до самоосвіти, творчої взаємодії з іншими вчителямипредметниками. Міжпредметні зв’язки виконують низку функцій: •методологічна функція полягає в тому, що

тільки на її основі можливе формування в учнів сучасних уявлень про історичний розвиток суспільства, цілісність процесів та явищ у світі, багатогранність і різноманітність цивілізацій; •освітня

функція міжпредметних зв’язків сприяє формувати системність, усвідомленість знань учнів. Міжпредметні зв’язки виступають як засіб більш глибокому розумінню суспільнополітичних процесів, сприяють засвоєнню 4

історичних понять, компетентність підлітків;

формують

історичну

•розвиваюча функція міжпредметних зв’язків

визначається їх роллю у творчому і системному розвитку учнів, у формуванні самостійності, інтересу до історії, минулого; •виховна

функція сприяє комплексного підходу до виховання;

реалізації

•конструктивна

функція міжпредметних зв’язків веде до більш активної співпраці вчителівпредметників. У вітчизняній практиці навчання в загальноосвітніх закладах реалізується на рівні міжпредметних зв’язків. Одним із напрямків міжпредметних зв’язків є інтегровані заняття. Форми занять можуть бути різними, щоб діти мали можливість проявити свої «діяльні сили». (І. Г. Песталоцці). Інтеграція в сучасній школі, в навчальних закладах, де надається повна середня освіта, прослідковується на внутрішньопредметньому та міжпредметному рівнях, інтегровані заняття вимагають певної підготовки як викладача так і учнів. На заняттях історії, як 5

всесвітньої так і історії України, необхідно постійно використовувати зв’язки на внутрішньопредметньому рівні. Таким чином, міжпредметні зв’язки формують цілісність світогляду, цілісність світосприйняття і світорозуміння. І застосування міжпредметних зв’язків на уроках історії – це об’єктивно, виправдано сучасними вимогами щодо розвитку молоді.

Тема. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело 6 клас МЕТА:

розкрити значення Біблії як історичного

джерела і

свідоцтва правдивої історії життя

народів Стародавнього Сходу; спираючись на біблійні тексти, дати уявлення про найважливіші періоди історії єврейського народу; продовжувати розвивати навички роботи зі Старим Завітом як історичним

джерелом,

шанованим

як

котре

юдеями,

однаково

християнами,

так

мусульманами; виховувати повагу до Біблії як релігійної святині та визначної пам’ятки культури; вчити

сприймати

моральні

уроки

біблійних

оповідей. ТИП УРОКУ:

бінарний: історія – зарубіжна

література. ХІД УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ: «Ізраїльсько-Іудейське

Тема нашого уроку царство.

Біблія

як

історичне

джерело».

На

цьому

уроці

ми

звернемось до Біблії як історичного джерела і свідоцтва

правдивої

Стародавнього

історії

Сходу;

життя

народів

дізнаємось

про

найважливіші періоди історії єврейського народу; продовжимо

роботу

зі

історичним

джерелом,

шанованим,

як

Старим котре

юдеями,

Завітом є

як

однаково

християнами,

так

мусульманами. ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ: Ми звернемо увагу на Біблію як на релігійну святиню та визначну пам’ятку культури; поговоримо про моральні уроки біблійних оповідей. Ми будемо працювати з робочим зошитом. Давайте прочитаємо, яку мету ми поставили перед вами і яких результатів від вас очікуємо. ВЧИТЕЛЬ країни

ми

ІСТОРІЇ:

починаємо

Вивчення

будь-якої

вивчення

природно-

кліматичних умов. Проте, сьогодні ми відійдемо від сталої традиції. Відійдемо через те, що будемо 8

вивчати історію дивовижного народу, який не загубився у віках, а своїм існуванням вплинув на життя різних країн, різних епох, різних культур. Це стало можливим завдяки багатьом чинникам. І не останню роль тут зіграло найвідоміше писемне джерело – Біблія. Оскільки я розпочала мову про джерела, давайте пригадаємо, які види джерел вам відомі? (Усні,

речові,

джерелами

ми

писемні)

працювали,

якими

писемними

вивчаючи

історію

Стародавнього Сходу? (Закони Хаммурапі, Біблія, Розетський камінь) ВЧИТЕЛЬ

ІСТОРІЇ:

Сьогодні

ми

знову

звернемося до найвідомішого писемного джерела, Книги книг – Біблії. Це на лише історична пам’ятка, а й

джерело духовності, культурного розвитку

багатьох народів. Десятки людей, які жили у різний час, що тривав більше, ніж 1,5 тис. років, писали цю книгу. Оскільки ми не вперше звертаємось до Біблії як історичного джерела, ви, я певна, 9

зможете дати відповідь на це запитання: Які дві частини є складниками Біблії? (Старий Завіт та Новий Завіт). ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ:

До Старого Завіту

належать книги, що написані…Коли? (до Різдва Христового). Ці книги, написані в дохристиянські часи давньоєврейською мово. Всього у Старому Завіті тридцять дев’ять книг. Деякі з цих книг відносно невеликі, інші – достатньо об’ємні, і щоб їх прочитати, знадобиться багато часу. У Старий Завіт увійшли як історичні описи, так і захоплюючі розповіді. На його сторінках маємо змогу зустріти чудові вірші і пісні – і тут-таки

схвильовані

промови і послання. ВЧИТЕЛЬ

ІСТОРІЇ:

Сторінки

Біблії

переносять нас у відомі давні країни – Які? (Єгипет, Ассирію, Вавилон, Персію, Грецію, Рим) Однак більшість подій, описани у Біблії, проходять на вузькій смужці суші між річкою Йордан і

Середземним морем. У давні часи ці землі називали Ханааном. (Робота з картою) ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ:

У першій книзі

Старого Заповіту – книзі «Буття» ми бачимо людину на ім’я Авраам, котрий з’являється Ханаані

за

велінням

Бога.

Саме

Авраама

християни і юдеї та мусульмани вважають отцем своєї віри. Дід і батько Авраама облаштувались у Месопотамії, у долині Євфрату – місті Ур. ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ:

Що ви знаєте про це

місто? Ми також знаємо, що місто це було зруйноване у 1990 р. до Р.Х. Отож, вчені-історики вважають, що Авраам народився у період між 2165-1990рр до н.е. ВЧИТЕЛЬ

ЛІТЕРАТУРИ:

Давайте

звернемось до Біблії. Глава 12 Книги Буття розповідає про те, як Бог явився Аврааму і звелів йому залишити його спокійну і благословенну батьківщину і вирушити в дорогу

(Буття,12:1-8).

Прошу відкрити зошит на стор. 2. Давайте почитаємо текст. ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ:

Читаючи цей уривок, ви

могли помітити одну особливість у релігії Авраама. Спробуйте визначити – яку. Чим ця релігія відрізняється від відомих вам релігійних вірувань Це … монотеїзм. На

Стародавнього Сходу?

відміну від усіх народів та цивілізацій, з якими ми зустрічались раніше, вперше ми бачимо віру в одного Бога – Ягве – Яхве. Давайте за картою на екрані прослідкуємо шлях Авраама. – Саме довіра до Божого слова допомогла Аврааму подолати

всі перешкоди на своєму

шляху і стати «отцем народів». Як повідомляє Біблія, багатство і слава Авраама виросли безмірно саме в Ханаані (Буття, 13:2). Не один, а багато народів взяли початок від його родини. Це – ізраїльтяни, ізмаїльтяни (предки сучасних арабів), а також численні народи, котрі постійно згадуються в Біблії, – ідумеї, мадіанітяни, 12

моавітяни і аммонітяни. Що ж це за земля була така, що стала благословенною для Авраама і його

нащадків?

Саме

зараз

маємо

нагоду

звернутися до карти. Спробуємо з’ясувати, які природно-кліматичні умови сприяли піднесенню Аврамових нащадків? Розпочнемо, як завжди, з рельєфу. Пригадаємо, що таке рельєф? Давайте поглянемо на карту і подумаємо, які форми рельєфу переважають у цій місцевості. (Гори, рівнини, низовини). Ми знаємо, що всі цивілізації Стародавнього Сходу виникли в річкових долинах. З чим це пов’язано? Чи була така долина в цих землях? Так, це долина річки Йордан. Що, на вашу думку, спільного і які відмінності між річками, про які ми розмовляли раніше, і Йорданом? Чим могли займатись жителі Прийордання? ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ:

А що ми можемо

дізнатись про природу цієї землі з біблійного джерела? Звернемо свою увагу на Пс.103. у 13

перекладі Івана Огієнка (робота з зошитом, стор. 3, учні із тексту псалма обирають згадки про природно-географічні особливості Прийордання) ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ: відеоролик Так,

ця

територія має такі види ландшафту: рівнини, гори, пустелю,

плоскогір’я.

Долина

Йордану

розчленована багатьма його лівими та правими притоками. Береги Йордану достатньо круті; русло річки лежить у глибокій западині, що набагато нижча за рівень моря. По обидва боки Йордану в давні часи ріс субтропічний ліс. Багатство патріархів (отців віри) складала, в першу чергу, худоба. Давні семітські племена займались скотарством. І Авраам, і його син Ісаак, і онуки Яків та Ісав були кочівниками, розводили овець, корів, віслюків, верблюдів. Лише після того, як ізраїльтяни повернулись у Ханаан, скотарство було витіснене землеробством, хоча деякі коліна Ізраїлеві так і продовжували жити за рахунок 14

скотарства. Біблія розповідає, що землеробство у цих землях було розвинене ще до захоплення їх ізраїльтянами:

(Втор.6:10).

Дослідження

археологів останніх років дають змогу твердити, що обробка ґрунту була відома тут приблизно за 7 тис. років до Р.Х. Вирощували тут пшеницю, ячмінь,

просо,

виноград,

маслини,

гранати,

цибулю, часник тощо. Землеробство у ізраїльтян пов’язувалось із сезоном дощів, що тривав з жовтня по квітень. ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ:

Ви помітили, що

ми почали вживати термін «ізраїльтяни». Коли ж ці давні семітські племена стали так називати? Біблія пов’язує це з онуком Авраама Яковом, що жив приблизно у XVIII-XVII ст. до Р.Х Прочитайте уривок з книги Буття 35: 25-35 на стор. 4, 3 група, будь

ласка.

ізраїльтянами?

Чому А

євреїв

тепер,

почали

будь

називати

ласка,

другий

уривок, 4 група … . Отже саме Яків став

родоначальником 12 колін Ізраїлю, за кількістю його синів. ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ:

Ще одна подія сталася

за часів Якова та його сина Йосифа – це переселення ізраїльтян до Єгипту. Вчені-історики пов’язують цю подію з періодом нападів на Єгипет гіксосів (1786-1540рр. до Р.Х.). Хто такі гіксоси? Єгипетський період життя ізраїльського народу тривав близько 430 років. Завершення цього періоду припадає на період правління фараона… Якого саме? Подивіться у синхронологічну табличку на стор. 7. Що ви знаєте про нього? (Аменхотеп IV) ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ:

Так, саме у такий

час народився Мойсей, найбільший з пророків, котрому

судилося

вивести

ізраїльтян

із

Єгипетського рабства. До сьогоднішнього уроку ви перечитували Біблійну розповідь про життя та діяльність

Мойсея.

Зараз

ми

переглянемо

відеосюжет про цю велику людину і спробуємо 16

відповісти на запитання. (Показ першого уривку про народження й виховання Мойсея) – Які епізоди Мойсеєвого життя нагадав вам переглянутий відеосюжет? – Ви знаєте, що Мойсей зайняв високе

положення

при

дворі

єгипетського

фараона, а от чому Мойсей став вигнанцем і чому він через 40 років повернувся в Єгипет давайте довідаємось із відеофрагменту, який розповідає саме про це. (Другий відеосюжет про єгипетське рабство, про вбивство єгиптянина, втечу з Єгипту.) Отже ізраїльтяни вирушають з Єгипту у Землю Обіцяну. (Третій фрагмент про те, як євреї ідуть з Єгипту. В середині на зображенні фараона зупинка і питання: Який це фараон? Що ви про нього знаєте?) Які труднощі довелось пережити євреям під час їхньої сорокарічної мандрівки пустелею? (Четвертий фрагмент про ходіння пустелею. На другому зображенні Мойсея зі скрижалями – стоп) Ви бачили, що Мойсей двічі

приносив

своєму 17

народу

скрижалі

зі

заповідями Божими. Чому? В перший раз, коли ізраїльтяни повернулися до язичництва, Мойсей розбив скрижалі, а Бог покарав їх, і багато хто з них загинув. А коли люди покаялись, попросили Мойсея звернутися знову до Бога, їм було подаровано нові скрижалі, які стали святинею цього народу. – Які ж Божі заповіді були написані на них) (наприкінці сюжету) Навіщо було потрібно так

довго

мандрувати?

Як

ви

розумієте

прихований зміст цієї оповіді-притчі? Який її загальнолюдський зміст? ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ: Загальнолюдське значення оповіді про Мойсея сказалося і в тому, що з неї вийшли у світ крилаті вислови, які несуть мудрість і повчання. Знайдіть у робочому зошиті на 4 стор. крилатий вислів для кожної групи і поясніть, яке значення він має сьогодні. – Мойсей викликає повагу й захоплення: він не тільки очолив свій народ на довгі 40 років блукання пустелею, а ще й є автором п`яти 18

перших

книг

Старого

Завіту,

так

званого

П`ятикнижжя Мойсеєвого, яке дуже шанується іудеями.

(Тора)

іудейського

Пасха

центральне

–

календаря,

так

само,

свято як

християнського, але зміст у цих свят різний. Отож,

«песах-пасха»

давньоєврейської

означає дослівно «вихід», і завершився він тим, що лише через 40 років Мойсей зі своїм народом підійшов до Землі Обіцяної, тобто Палестини. ВЧИТЕЛЬ

ІСТОРІЇ:

давні

часи

Палестиною називали лише вузеньку смужку берега, що її населяли філістимляни (Філістіна – Палестина), на противагу іншій країні, що її займали хананеї (Ханаан). Згодом вся ханаанська земля отримує назву Палестина. Отож, євреї переселяються до Палестини на межі XII–XI ст. до н.е.

До

кінця

ст.

ізраїльтяни

жили

ще

родоплемінним ладом. Проте поступовий розвиток с/г,

ремесла,

торгівлі,

також

необхідність

захищатись від частих нападів сусідніх племен 19

змушує об’єднатись всі племена – «коліна» Якова. Так поступово закладаються підвалини нової держави Ізраїль, а її жителі обирають собі першого царя Саула. (Читаємо текст підручника, стор. 96, «Утворення Ізр.-Іуд. ц-ва») Вам необхідно буде дати відповідь на питання: В якому столітті це сталося? Але

найбільшого

розквіту

досягла за часів царів Давида

ця

держава

та його сина

Соломона. Прочитайте, будь ласка, що говорить Біблія

про

помазання

Давида

на

царство.

Стор. 5 – зошит. (відеоролик про Давида до псалмів…, коментує вчитель історії) ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ: Давид був сином Єссея, з коліна Юди. Як і його батько та брати, Давид займався скотарством. Пророк Самуїл, за наказом Господа, помазав Давида на царство. Та не зразу Давид став царем. Спершу він прославився як звитяжець і переможець могутнього філістимлянина Голіафа. Вся армія славила Давида, – 20

хороброго

юнака,

що

запобіг

кровопролиттю

багатьох людей. ВЧИТЕЛЬ

ЛІТЕРАТУРИ:

Давид

був

талановитим митцем. Він гарно володів музичними інструментами, чудово співав, а ще він був поетом. Давид складав пісні – гімни на честь бога Яхве і виконував їх. Вони відомі під назвою Псалми Давидові. Фактично образ Давида в Біблії – це перше зображення в історії людства митця. У відеофрагменті,

який

ми

зараз

переглянемо,

Давид співає 22 псалом цареві Саулу, а чому, давайте прочитаємо про це у Біблійному тексті (зошит, стор. 5) (Перегляд відеоролика зі співом Давида) – Псалми Давидові виконуються під час релігійних відправ і в наш час. Краса його віршів надихала багатьох митців у різні часи. Цікавився ними і наш український геній Т. Г. Шевченко: у його «Кобзарі»

знаходимо

переспіви

Давидових

псалмів. Послухаймо один з таких переспівів – 149 псалом. Стор. 5 – зошит. 21

– Як ви думаєте, чому саме на цей псалом звернув увагу Т. Г. Шевченко? Захист

проектів

по

групам:

«Псалми

переспіві Шевченка» (кожна група представляє домашнє

завдання:

необхідно

представити

псалми у переспіві Шевченка). ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ: Після

смерті

Саула,

(відеоролик триває) саме

Давид

об’єднав

Ізраїльське та Іудейське царство. Трапилось це у 1004 р. до Р.Х. За часів Давида (1004–965 р.р. до н.е.) до Ізраїлю,

окрім

Іудеї

разом

Єрусалимом,

приєднали шляхом завоювань та підкорень землі моавітян, аммонітян, арамеїв, ідумеїв, амолікітян. Давайте поглянемо на карту часів царства Давида (презентація) простяглось від Еціон-Гавера на Акабській затоці на півдні до кордону Емафа на півночі, а також від узбережжя Середземного моря до Аравійської пустелі. Цар Давид був досить

жорстоким володарем, суворою людиною, але, безумовно, видатним державним діячем. Після смерті Давида у 965 р., на чолі держави стає його син Соломон (965-930 р.р. до н.е.) Відзначився Соломон в першу чергу тим, що збудував

величний

храм

на

честь

Бога

Єрусалимі. Що говорить про цю подію Біблія? Стор. 6 Поглянемо синхронологічну табличку. Коли відбулася ця подія? До якого року будували храм? ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ: Отже, найгарніший і найвеличніший

храм

Ближнього

Сходу

було

побудовано. Соломон прославився не тільки тим, що побудував його, а й своєю мудрістю та справедливістю. Саме на сходах до цього храму він правив свій суд. – Яка притча про Соломонів суд вам відома? Який прихований зміст цієї притчі? Соломон був талановитим письменником, його вважають автором декількох літературних творів, які вміщені в Старий Заповіт. Це лірична 23

повість

про

кохання

«Пісня

над

піснями»,

філософський монолог Екклезіаста і особливий твір – збірка приповістей Соломонових. Книга ця була створена для того, «щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова, щоб прийняти напоумлення мудрості, праведності, і права,

простоти,

щоб

мудрості

мати

простодушним, юнакові – пізнання й розважність». Приповісті Соломонові вчать добра, порядності, як правильно поводитися. У робочому зошиті на стор. 6 вміщені зразки приповістей. Спробуйте роз`яснити, як ви розумієте їхній зміст. (Робота в групах над повчальним змістом приповістей) У вашому підручнику з історії вміщено приклади приповістей Соломонових (стор. 97). Вдома ви обирете одну із них і напишете невеличкий твірроздум за цією приповістю. Це і буде ваше завдання з літератури. ВЧИТЕЛЬ

ІСТОРІЇ:

Пишне

царювання

обходилось Соломону недешево. Спочатку йому 24

вдавалося

жити

розкошах

утримувати

величезне військо за рахунок військових трофеїв та данини, котру сплачували підкорені народи. Окрім того, він сприяв створенню розгалуженої та процвітаючої торгівельної мережі: торгівля йшла усім

східним

узбережжям,

торгові

кораблі

заходили у всі порти Середземного моря. Проте

ці

доходи

не

могли

безкінечно

забезпечувати Соломону подібне існування, і з часом

він

примусив

величезні

податки.

особливо

були

свій

народ

приводу

незадоволені

сплачувати

цих північні

податків коліна

Ізраїлю, оскільки вони бачили, що їхні гроші пливуть

на

південь,

збагачуючи

Іудею

та,

особливо, Єрусалим. Коли на царський трон зійшов Соломонів син Ровоам (бл. 930 р.), до нього прийшли старійшини цих колін з проханням полегшити тягар податків. Через глупоту Ровоам поставився до них з презирством, і податковий

тягар

збільшився

ще

більше.

(відеоролик

коментує вчитель історії) Читаємо (стор. 97, підручник «Розпад…»). – Отже, чому відбувся розпад ІзраїльськоІудейського Царства? Які наслідки мала ця подія для єврейського народу? (роздробленість країни, роз’єднаність племен-колін Ізраїлю – послаблення держави – зовнішні чинники) – Порівняйте причини занепаду Із.-Іуд. ц. та Перської і Ассирійської держав. Чи всі питання ми розглянули? Чи виникли у вас запитання? Чи все ви зрозуміли? ВЧИТЕЛЬ

ІСТОРІЇ:

тепер

давайте

повернемось до плану нашого уроку, що на стор.1. Чи досягли ми мети, що її поставили на початку уроку? Чи отримали отой очікуваний результат? Давайте перевіримо. (Групи задають одна одній запитання)

Варіанти: –

Хто вивів євреїв з Єгипту та привів до

Землі Обіцяної? – Від чого походить назва Ізраїль? – Кого називають юдеї «батьком віри»? – За часів яких царів царство досягло свого розквіту? ВЧИТЕЛЬ ІСТОРІЇ:

З історії д/з буде таким:

параграф 23, як завжди, в табличку випишете всі дати, позначені жирним шрифтом, зверніть увагу на запитання після параграфу. ВЧИТЕЛЬ ЛІТЕРАТУРИ: – Біблія – Книга книг, унікальна пам`ятка в історії світової культури. Ми сподіваємось, що на нашому уроці сьогодні ви ще раз у цьому переконались. Вона не тільки розповідає нам про минуле Східних країн, а й несе могутній заряд духовності. За це ми повинні бути вдячними кращим синам ізраїльського народу, які донесли до нас мудрість віків. 27

Тема. Вторгнення хана Батия на землі південно-західної Русі-України. І. Я. Франко «Захар Беркут» 7 клас МЕТА: на основі історичного матеріалу та повісті І. Я. Франка «Захар Беркут» сформувати уявлення про монголо-татарську навалу; з’ясувати причини перемог монголів на Русі; розглянути перебіг подій монгольської

навали;

феодальною

роздробленістю

монголів;

установити

охарактеризувати

та

зв’язок

між

перемогами

золото-ординське

ярмо; показати героїчну боротьбу народу РусіУкраїни проти монголо-татарських загарбників; сприяти виробленню в учнів потреби вивчення історичного минулого свого народу; виховувати почуття патріотизму, мужності, героїзму. ОЧІКУВАНІ

РЕЗУЛЬТАТИ:

після

уроку

учні

зможуть: - називати роки монгольської навали на землі південно-західної Русі-України; 28

- показувати

на

карті

напрямки

навали

монголів; - пояснювати і застосовувати поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»; - пояснювати сформувати

своє

історичну ставлення

основу до

повісті;

порушених

проблем у повісті; усвідомити ідею єдності народу, зрозумівши шкідливість княжих міжусобиць, які ослаблювали Русь-Україну. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

УРОКУ: підручники історії, повість І. Франка «Захар Беркут», історична карта, атласи, диск «Історія України», фільм «Захар Беркут» (режисер В. Івченко), схеми «Військової техніки в середні віки», навчальна картина С. Іванова «Баскаки». ВИД

УРОКУ:

інтегрований

(історія

України+

українська література). ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань. ЕПІГРАФ:

Краще зовсім на світі не жить, ніж

рабами довічними жити… Микола Вороний. 29

ВИПЕРЕДЖАЛЬНІ ЗАВДАННЯ: - прочитати повість «Захар Беркут» І. Я. Франка; - групова проектна діяльність: І група – користуючись додатковою літературою та підручником, підготувати зв’язну розповідь на тему: «Битва на Калці»; ІІ група – підготувати повідомлення на тему: «Секрети військових успіхів монголо татар»; ІІІ

група

–

виготовити

діючу

модель

каменеметальної машини і підготувати виступ на тему «Військова техніка в середні віки». ЗАВДАННЯ

ДЛЯ

ВЧИТЕЛЯ

ЛІТЕРАТУРИ:

підготувати учня для виступу в ролі Захара Беркута. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Перегляд фрагменту фільму «Захар Беркут» (батальна сцена), а потім постановка проблемного запитання:

«Чи

виправдана 30

була

героїчна

боротьба мешканців українських земель, якщо Русь-Україна всерівно попала під іго монголотатар?» ІІІ. Актуалізація опорних знань. Учитель історії проводить бесіду: 1. Який період переживала Київська держава у ХІІІ ст.? (період феодальної роздробленості) 2. Як це позначилося на обороноздатності країни? (негативно) 3. Яка

держава

стала

правонаступницею

Київської держави? (Галицько-Волинська) IV. Вивчення нового матеріалу. 1. Перший похід монголів на Русь.

1.1. Учитель історії коротко розповідає про утворення держави Чингісхана та його плани. 1.2. Повідомлення учнів про похід у Китай. Звертається увага на збагачення досвіду монголо-татар за рахунок підкорених народів, зокрема китайців (з проектом виступає ІІ група – матеріал у додатку №1). 31

1.3. Учитель літератури говорить про те, що подіям монголо-татарської навали на українські землі та героїчній боротьбі мешканців цих земель присвячена повість І. Франка «Захар Беркут». Просить заслухати повідомлення учня на тему «Битва на Калці». Обговорення повідомлення по запитаннях: - Хто брав участь у битві на р.Калка? - Чим закінчилася ця битва? - Чому саме так? - Як повів себе Тугар Вовк під час цієї битви? Чи була така поведінка Т. Вовка випадковою? - Чому монголо-татари після успішної для них битви повернули на схід? - Чи були зроблені висновки українськими князями після поразки на р.Калка? Учитель

робить

висновок:

умовах

феодальної роздробленості, коли йшла міжусобна боротьба,

зрада

Тугара

Вовка

не

була

випадковою. І, на жаль, князі майже нічого не 32

зробили для оборони країни. А це привело до ще більш трагічних наслідків для українських земель. 2. Вторгнення хана Батия на українські землі. Учитель історії звертає увагу учнів на дошку, де записані дати: 1237 рік-навала монголо-татар на Північно –Східну Русь; 1239 рік – вторгнення в Південну Русь- Україну; 1240 рік зруйнування Києва; р.р.

1241-1242

–

похід

монголо

татар

на

західноукраїнські землі та Європу. Ставить запитання: У чому ж секрети успіхів монголо-татар? І просить повідомленням

на

повідомлення

можна

Ю.

цю

учня тему

виступити з (матеріал

для

взяти

підручника

Т.

В.

Лодиченко,

Свідерського,

Н. Ю. Романишиної с. 158 та іншої додаткової літератури). Учитель розповідає

історії,

про

використовуючи

вторгнення 33

карту,

монголо-татар

на

українські

землі,

доводячи

розповідь

до

зруйнування Києва. Учитель літератури: Коли монголо-татари 1240 р. підійшли до Києва, вони були зачаровані його красою і багатством. І було чим: Адже і він колись бувало У східній розкоші сіяв; І над Славутичем рікою Своєю пишною красою Чужинців дальніх чарував… …народом диво і краса Сміливо зведені рукою Здіймались легко в небеса Церковні глави над горою… Учитель

історії

просить

переглянути

відеофільм з історії України «Зруйнування Києва» (серія 59, 3 хв.). Після перегляду фільму говорить, що на території Києва проводилися археологічні розкопки. В багатьох місцях Києва археологи знайшли багато скелетів пронизаних стрілами, з 34

мечами, булавами та ножами в руках. У великій глиняній печі одного житла знайшли скелети двох дівчаток-підлітків. Коли йшла битва за місто, діти заховалися в печі. Тут їх і знайшла смерть. На сходинках драбини, що вела в напівземлянку, археологи

знайшли

кришталевих

посуд

намистин.

більше

Можливо,

тисячі

майстер-

ремісник хотів врятувати найдорожче, але не встиг – його догнала ворожа стріла або ремінний аркан. Так

археологічні

розкопки

доповнили

свідчення літопису і допомогли відновити картину героїчної боротьби киян проти загарбників. Учитель просить учнів відповісти на запитання: Чому після навали Батия Київ утратив роль центру Руських земель? Учні говорять про сильне розорення Києва і наводять такі факти: З

великих

споруд

залишилось

5-6

пошкоджених, з 50-тисячного населення вижило не більше 1 тис. чол., прийшло в занепад 35

уславлене

київське

ремесло.

Київ

виявився

відкинутим у своєму розвитку на декілька століть назад. Учитель літератури: Після зруйнування Києва монголо-татари рушили на західноукраїнські землі. - Які

міста

були

захоплені

спустошені

монголо-татарами? - Які міста уціліли? - Чому монголо-татари не змогли взяти всіх міст? (Монголо-татари понесли великі втрати в попередніх боях, лісиста і гірська місцевість не дала

ворогу

повністю

використати

бойову

можливість кінноти). Значна частина монголо-татар Європу,

зокрема,

Угорщину,

посунула в переслідуючи

40-тисячний загін половців. На їхньому шляху опинилося і закарпатське село Тухля. Саме тут і розгортаються основні події в повісті І. Франка «Захар Беркут». 36

Робота з уривками тексту, де говориться про героїзм тухольців (с. 139, 141). Виступ підготовленого учня в ролі Захара Беркута, від слів: «Ну, то погинемо всі до останнього в бою… до слів: «Будь вона й десять раз сильніша від монгольської» (с. 136). Учитель просить учнів навести приклади прояву патріотизму, винахідливості героям повісті (загатили

долину

допомогою

тухольського

сторожа, Мирослава навчила тухольців робити метавки, Максим затримав монголів поки прийшла вода в долину тощо). Потім учитель просить учня зачитати уривок з повісті, в якому Захар Беркут перед смертю звертається до громади: «Я хотів би ще перед відходом сказати дещо до громади…» і просить відповісти на запитання: -

чому

вони

бачать

причини

тухольців над монголо-татарами?

перемоги

3. Українські землі та Золота Орда. Учитель

історії

використанням

карти

розповідає про утворення монгольської держави – Золота

Орда.

установилося

На

важке

завойованих і

принизливе

землях ординське

панування – монгольське іго. Завойовані народи платили

виконували

видів різні

ординської повинності.

данини, Серед

та них

«поплужне» (земельний податок від плуга), «корм» (утримання ханських чиновників), «ям» (надання підвод),

«тамга»

(мито),

«війна»

(виставляти

людей для ханського походу) тощо. Податки збирали ханські чиновники-баскаки. (Проводиться робота з репродукцією картини С. Іванова «Баскаки»). Проводиться бесіда за запитаннями: - Хто зображений в центрі картини на коні? - Чому він з’явився в село в супроводі загону озброєних воїнів? - Що принесли мешканці села в якості данини? 38

- Що чекає дівчат, зображених на передньому плані? Учитель завойованими

продовжує, землями

що

управляти

допомагав

досвід

запозичений у китайців. Князі повинні були їхати до

хана

Золоту

Орду.

Везли

подарунки,

коштовності, йшли на приниження аби отримати грамоту на князювання (ярлик). Не всі вони поверталися рязанський Михайло

додому. князь

за

те,

Не

Роман, що

не

повернувся чернігівський став

додому князь

вшановувати

язичницьких богів, адже сам він був християнином. Учитель

робить

висновок,

що

золото-

ординське іго вплинуло на економічну сферу, оскільки надмірні податки виснажували економіку, на політичну-припинилися міжусобиці, але треба було отримувати

ярлик на князювання; на

військову – обов’язок руських князів брати участь у воєнних походах монголо-татар. А все це разом

узяте відкидало українські землі у своєму розвитку на декілька століть назад. Учитель літератури: Обговорення проблемного питання. В ході обговорення робляться висновки: 1). «Впертий опір наших предків ослабив і затримав монголів на Західну Європу. Відстоюючи свою

незалежність

урятували

Західну

від

монгольських

Європу,

її

ханів,

культуру

від

руйнування». 2). Героїчний опір русинів зменшував сили монголо-татар,

пройшовши

Галичиною

та

Волинню, вони

не завдали тут таких нищівних

руйнувань, як в інших руських князівствах. А деякі міста навіть не зуміли взяти. 3). Розорені та обезкровлені українські землі майже

два

десятиліття

вели

боротьбу

ненависним ворогом. Навіть в умовах монголотатарського

іга

Русь-Україна

продовжувала

боротьбу. І це вселяло надію на можливість визволення від ворожого ярма. 40

V. Узагальнення та систематизація знань. Фронтальна робота в групах за принципом «Вірю-не вірю». З історії: 1.Чи вірите, що битва біля Калки відбулася 1223 р.? (Так) 2. Чи вірите, що Київ монголо-татари взяли за 1 день? (Ні) 3. Чи вірите, що Галичина і Волинь не зазнали таких руйнувань як Київ? (Так) 4. Чи вірите, що героїчна боротьба народів РусіУкраїни врятувала Західну Європу від монголотатар? (Так) З літератури: 1. Чи вірите, що І. Франко говорить ніби Батий «ішов

повздовж

руської

землі,

розпускаючи

широко свої загони і бродячи по коліна в крові»? (Так.) 2. Чи вірите, що основною метою військового походу монголів було захопити Карпати? (Ні.) 41

3. Чи вірите, що Тугар Вовк назвав татар своїми союзниками? (Так.) 4. Чи вірите, що Захар Беркут пророкував на майбутнє щасливе життя? (Ні.) VI. Закріплення вивченого матеріалу. Клас поділяється на 2 групи. З історії проводиться гра «Чарівна літера». Учитель називає букву «Б». Учні пригадують і пояснюють слова з вивченої теми на цю букву (Беркут, Батий, бегадир, баскак, Бурундай тощо). На букву «К» (Китай, Калка, катапульта, Київ, Козельське, Коловрат). На букву «Я» (Ясир, ясак, ярлик, ярмо). За кожне слово команда отримує по 1 балу. VII. Домашнє завдання Опрацювати відповідні параграфи з історії та української літератури.

Додаток №1 Причини воєнних успіхів завойовників. - Монголо-татари були войовничим народом, як і більшість племен скотарів; в

ХІІІ

ст.

монголо-татари

мали

ранньофеодальну державність, якій відповідає войовнича

агресивність

щодо

сусідів.

Ця

державність ґрунтується на сильній військовій організації та жорсткій дисципліні (наприклад, якщо один воїн тікав з поля бою чи заснув на посту, то страчували цілий десяток); - нападали монголо-татари, перш за все, на землеробські народи, що знаходилися на стадії феодальної

роздробленості,

якій

відповідав

низький рівень обороноздатності держави. Саме такими були руські князівства; -

на

відміну від

оборонялися

малими

руських князівств, силами

по

що

широкому

фронту, монголо-татари спрямовували свій удар

по окремих князівствах, утворюючи перевагу сил в десятки сотень разів; -

монголо-татар

був

великий

досвід

завоювання штурмом міст і фортець, який вони здобули у інших народів. Араби вчили монголотатар загартовувати сталь і робити з неї шаблі, які розсікали одним ударом і пухові подушки, і камені. Знайомили

далекими

країнами,

дорогами,

мостами і звичаями їх мешканців. Були вони також майстрами розводити коней. Перси, які служили у монголів передбачали погоду і знаходили по зірках вірний шлях в невідомому просторі. Та

найбільший

досвід

монголо-татари

запозичили у китайців. Китайці вчили прокладати дороги і перекидати мости через ріки та ущелини. Вони могли будувати облогові машини, які метали вогонь

камені,

рити

колодязі

підкопи,

висаджувати в повітря мури міст, отруювати колодязі, лікувати хворих і поранених травами, 44

навчили користуватися порохом, яким начиняли примітивні гранати. Але найважливішим виявилося «придбання» Чінгісханом

Елюй

непрямого

Чуцая

контролю

–

творця

підкорених

системи земель.

Загарбників було занадто мало для окупації гігантських завойованих територій, та й життя в містах їм було не притаманне. Вони залишали управління

завойованими

народами

місцевим

володарям, за якими наглядали представники хана. Секрет полягав у тому, що за першою ознакою виникнення незадоволення монгольська армія

була

здатна

«нерозумних».

миттєво

покарати

Додаток №2. Літературознавча гра «Упізнай героя» 1.«Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям»: а) Максим Беркут;

б) Тугар Вовк;

в) Захар Беркут. 2. «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір… Ненька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі незгоди і сміло стояти в небезпеках». (Мирослава) 3.«…Се був сивий, як голуб 90-літній старець, найстаріший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин»… (Захар Беркут) 46

4.«Молодий гірняк»…; «… перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»… (Максим) 5.«Головний начальник свого відділу, чоловік літ коло

сорока,

тип

монгола:

невеличкий,

повертливий, з хитро мигаючими, малими очима». (Пета) 6.«Один із начальників монгольських, мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра, що все разом аж надто свідчило про його походження з туркменського племені»… (Бегадир Бурунда)

Тема. Думи – безсмертні пам’ятники, створені генієм самого народу 8 клас МЕТА: ознайомити учнів з кобзарством як одним із явищ української національної культури; розкрити зв'язок народних співців із життям українського народу, багатство тематики і глибину змісту їхньої творчості; вчити учнів логічно висловлювати свої думки; виховувати патріотичні почуття. ТИП: інтегрований урок (українська література – історія – музика) НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

історичні контекстні матеріали, портрети кобзаря О. Вересая, історичних діячів Б. Хмельницького, І. Богуна, народних інструментів, фонозапис думи та гри на бандурі, малюнок карти Києва (1240 р.) та нападу татар на місто. ФОРМИ РОБОТИ: фронтальна, робота в групах.

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ: слово вчителя, бесіда, методи

«Прес»,

«Незакінчене

речення»,

«Мікрофон», дидактична гра «Три речення». І. Організаційно-мотиваційний етап 1.ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ. «Терпкими соками суворої й величної історії, волелюбністю

народного

серця

незмірною

любов'ю до рідної навпіл засіяної зерном і кров'ю землі вирощена українська дума. Не в затишку біля домашнього вогнища, а на сплюндрованих вогнем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджоли , а під зловісний блиск турецького ятагана народжувалася українська дума. Тому ми й крізь віки

відчуваємо

пристрасть

наших

українській предків,

думі

свист

кипучу

козацьких

шабель, брязкіт невольницьких кайданів і ясну перемогу», – так писав про причини появи дум Михайло Стельмах.

2. Оголошення теми й мети. Мотивація. Єдині живі свідки всіх подій минулого – це думи та історичні пісні, що складають одну із найвеличніших сторінок духовного життя народу – поетичний

епос

України.

Дума

допомогла

найкращим синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу проти гнобителів. Героями національного епосу були ті, кого на подвиг вів високий душевний злет, почуття гідності і честі, що ставилися вище за особисте життя. Щоб краще зрозуміти зміст дум, їх ідейно-тематичне звучання, спробуємо проаналізувати їх появу, залучаючи інформацію про різні історичні періоди. Цей

урок

змусить

історичним

минулим

вас

замислитися над

Батьківщини,

пірнути

чарівний світ народних дум, відчути глибоку повагу до героїв-захисників. Сьогодні у нас незвичайний урок, урокподорож у минуле.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання (бесіда). - Чому треба вивчати літературу, прагнути якомога більше читати? - Чому фольклор – це мудрість народна? - Які види усної народної творчості ви знаєте? - Виразне читання історичної пісні, яка найбільше запам'яталася; висловлення про неї власного судження. - Учні зачитують асоціативні ряди до поняття «пісня», «історична пісня». - Який, на вашу думку, зміст має вираз «героїчний епос»? ІІІ.

Сприйняття

засвоєння

учнями

навчального матеріалу. Слово вчителя. Література дуже пов'язана з історією та музичним певний

мистецтвом.

Не

літературний

твір

можна

розглядати

без

історичної

передмови. А співучий український народ здавна 51

ніс у своїх піснях і життєвий досвід, і радість, і біль, і віру в перемогу. Готуючись до уроку, учні класу були поділені на

групи:

гр.

–

історики,

гр.

–

літературознавці, 3 гр. – музикознавці. Кожна група отримала певне завдання. Під час уроку всі матимуть

змогу

презентувати

опрацьований

матеріал. 1. Постановка проблемного питання. Яке заповітне бажання народу знайшло свій вияв у думах? 2. Робота з теоретичним матеріалом. Слово вчителя (пояснення матеріалу за допомогою таблиці). Думи – ліро-епічні твори, для них характерна сюжетність,

епічна

розповідь

чергується

ліричними відступами. Досконала поетична форма дум,

шліфуючись

століттями,

не

має

подібного в поезіях інших народів світу.

нічого

Вперше термін «дума» згадується в хроніці 1506

року

С.

Сарніцьким.

Цей

термін

суто

народний, утворений від слів «думка», «думати». ДУМИ – це ліричні або драматичні твори, присвячені

важливим

історичним

подіям

та

відважним героям (запис у зошит). Усі народні думи поділяються на історичногероїчні та соціально-побутові.

Розглянемо перший вид дум – історичногероїчні. Вони поділяються на 2 цикли: думи про боротьбу українців з турками й татарами та думи 53

про козацько-польські війни. Звернемо увагу на думи першого циклу. Щоб повніше уявити події того часу, надамо слово історикам. Виступи учнів-істориків. 1 учень. На початку 12 ст. в Центральній Азії на величезній території – від Байкалу до південних окраїн

пустелі

Гобі

–

утворилася

могутня

військово-феодальна монгольська держава. 1206 року її очолив хан Тимучин (Чінгісхан) (портрет Чінгісхана). Він став на шлях завойовницьких воєн. Татари були вправними вершниками, чудово володіли зброєю. Хлопці змалку вчилися їздити на конях, стріляти з лука. 2 учень. У 1222 р. монголо-

татари

вийшли в Причорноморські степи й завдали поразки половцям. Їхній хан Котян звернувся за допомогою

до

виступили

князі

сусідів-слов'ян. галицькі,

На

його

волинські,

боці

київські,

чернігівські та смоленські. 31 травня 1223 р. на р .Калка

об'єднане

русько-половецьке 54

військо

зустрілося

татаро-монголами,

проте

через

неузгодженість дій було повністю розгромлене. Загинули шість князів. Як зазначав літописець, «такої поразки ще не було ніколи». За літописними джерелами, татари поклали полонених під дошки, на яких кілька днів святкували перемогу. 3 учень. По смерті Чінгісхана похід на Русь очолив його онук Батий (портрет Батия). 140тисячна

монголо-татарська

армія

розгромила

війська рязанського та володимиро-суздальського князів. На зиму нападники відійшли в половецькі степи, щоб відновити свої сили. А навесні 1239 року Батий продовжив похід у руські землі. Завойовники

захопили

Переяслав,

Чернігів

восени 1240 р. розпочали облогу Києва (карта Києва). Підійшовши

до

міста,

татарський

полководець побачив, яке воно гарне. Не бажаючи руйнувати його, він послав до мешканців посла з пропозицією добровільно здати Київ. Однак жителі 55

не погодилися на це. Оборону очолив воєвода Дмитро.

Татарські

бойові

машини

великими

довбнями безперервно гатили в мури. В одному місці їм вдалося пробити отвір, і ординці вдерлися до міста. Останні захисники Києва сховалися в Десятинній церкві і звідти стріляли з луків, кидали каміння. Від ударів бойової техніки стіни храму завалилися, й усі, хто там був, загинули.7 грудня 1240 року хан Батий захопив Київ, зруйнував його і знищив усе населення. 4 учень. Насильства з боку татар викликали народний

опір.

Найпоширенішими

формами

протесту були відмова сплачувати данину, втечі у важкодоступні місця. Іноді доходило і до збройних сутичок з ханськими збиральниками данини – баскаками.

Золотоординське

іго

зруйнувало

господарство, матеріальну й духовну культуру Київської Русі. З появою Запорозької Січі боротьба проти турків й татар набирала дедалі запеклішого 56

характеру. Починаючи з кінця 16 ст., козаки здійснювали

постійні

напади

на

володіння

Туреччини та Кримського ханства. У відповідь на татарські вторгнення козаки нищили татарські кочові стійбища. Вони руйнували татарські й турецькі

фортеці,

знищували

їхні

гарнізони,

здійснювали проти них морські походи. Ціною величезних жертв народ врятував Європу від ординців. Метод «Незакінчене речення» - У 1222 році феодальну монгольську державу очолив… - «Такої поразки не було ніколи», так літописець писав про… - Навесні 1239 року хан Батий розпочав похід на… - Батий запропонував здати Київ, тому що… - Найпоширенішими формами протесту проти насильства ворогів були…

Метод «Мікрофон» - Чи правильно чинили русичі, наражаючись на смертельну небезпеку, захищаючи власні міста? Виступи учнів-літературознавців. У

думах

першого

циклу

(про

боротьбу

українців з турками й татарами) розповідається про турецьку неволю («Невольницький плач», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі»); про героїзм і завзяття козаків («Козак Голота», «Розмова Дніпра з

Дунаєм»,

«Отаман

Матяш

старий»);

про

порятунок козаків з неволі та повернення в Україну («Самійло

Кішка»,

«Коваленко»);

про

«Олексій лицарську

Попович»,

смерть

козаків

(«Федор безродний, бездольний», «Три брати самарські», «Іван Коновченко»). Слово вчителя. Багатостраждальний зазнав

багато

знущань,

український наруги

від

народ татаро-

турецьких загарбників, але не менше й від 58

польської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти усією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Виступи учнів-істориків. 1

учень. Унаслідок

зростання

Україні

землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю й ставали кріпаками. Значно погіршилося становище

міщанства

Критичним

було

релігійній

сфері.

реєстрових

становище Усіляко

козаків.

національнообмежувалися

можливості українців уживати рідну мову. Одним за одним в Україні з'являлися католицькі костьоли, монастирі та єзуїтські колегіуми. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верст у їхніх протестах проти польської влади.

учень.

Національно-визвольна

війна

українського народу середини 17 ст. – це війна українського

народу

під

проводом

Б. Хмельницького (портрет Б. Хмельницького) за визволення від польсько-шляхетського панства. Створити

повсталих

селян

козаків

боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів – козацтва, української шляхти, міщан. До найближчого І.

оточення

Богун (портрет

гетьмана

І. Богуна),

належали

Бурляй,

Гиря,

Кривоніс. Національно-визвольна війна довела всьому світу, що український народ здатний захистити свою землю, свою честь, свою гідність. Дидактична гра «Три речення». Правила гри. Учні повинні передати зміст розглянутого матеріалу трьома реченнями. Перемагає той, у 60

кого ці три речення будуть найкоротшими і найточніше передадуть прослухану інформацію. Виступи учнів-літературознавців. 1 учень. Звичайно, такі визначні події не могли не знайти відображення у народних думах. Саме тема боротьби проти польської шляхти лягла в основу дум другого циклу. У цих думах оспівувалися

героїчні

походи

козаків,

возвеличувалися ватажки, звучали слова співчуття загиблим героям та слова ненависті і ганьби зрадникам. 2 учень. Думи «Хмельницький і Барабаш», «Іван

Богун»,

«Хмельницький

Василь

Молдавський», «Перемога Корсунська» належать до цього циклу. У думах майже завжди головними героями є реальні особи. Слово вчителя Ми розглянули перший вид народних дум – історико-героїчні, зрозуміли

за

причини

допомогою їх 61

учнів-істориків

появи.

учні-

літературознавці ознайомили з визначенням думи, її ознаками та різновидом. - Чи погоджуєтесь ви з і словами Ігоря Коптієнка: Ніхто не хоче жити в неволі: Ні звір, ні птах, тим більш – людина. І тільки трапиться година – Торує кожний шлях на волю. (Учні роблять висновок про значення боротьби проти

загарбників,

пов'язуючи

відповіді

народними думами). Слово вчителя Переходимо до другої частини уроку, на якій розглянемо другий вид народних дум – соціальнопобутові та поговоримо про виконавців. Надамо спершу слово учням-літературознавцям. Слово учням-літературознавцям. 1

учень. Соціально-побутові

своєрідним Написані

продовженням здебільшого

національної

свідомості 62

під

думової час та

думи

традиції. занепаду посилення

національно-політичного гніту, вони не містять згадок про конкретні історичні особи чи історичні події. У них знову діють безіменні герої – козаки, але

вже

перемогах,

не а

лицарських походах, в

побутових

боях

ситуаціях.

Тут

змальовуються явища суспільного та родинного життя, стосунки козака зі своєю родиною. 2 учень. Основними сюжетами цих дум є від'їзд козака з дому («Прощання козака») або ж його повернення («Повернення Удовиченка до матері»). Ці твори не мають переможного пафосу. В наявності

елемент

плачу:

сестра

плаче,

відправляючи брата у військо, мати – дізнавшись про те, що син загинув чи потрапив у полон. Часом уривки дум є справжніми зразками народних голосінь. Прикладами дум цього різновиду є думи «Бідна вдова», «Сестра і брат», «Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер», «Проводи у військо».

У соціально-побутових думах розроблялися проблеми моралі, людських стосунків. Слово вчителя. Молодці. Добре підготувалися, історики дали нам ясну картину історичних подій, пов'язаних з творенням

дум.

Літературознавці

вправно

пов'язали подані події з тематикою дум. Можна зробити невеликий висновок . Відповідь на проблемне запитання. Яке заповітне бажання народу знайшло свій вияв у думах? Метод «Прес» - Я вважаю, що… - Тому що… - Наприклад… - Отже… Думи

відображали

події

здебільшого

героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. У них оспівані різні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних 64

нападників

«власних»

панів.

думах

возвеличуються герої з народу, що захищають незалежність Вітчизни.

Герої українських дум

виступають самовідданими захисниками рідної землі. Любов до України – високе і святе почуття для героїв народних дум. Громадському обов'язку вони підпорядковують свої особисті інтереси. Робота

контекстними

музичними

матеріалами. Слухання запису гри на бандурі. Слово вчителя.

(Звучить

запис

гри

на

бандурі, мелодія «Україна» у виконанні капели бандуристів з Торонто). Прислухайтесь

до

звуків

прадавньої

бандури… У них гудіння вітру у дикому степу й ніжний шепіт трав… Прислухаймося: то бандура доносить нам звуки кривавої битви та брязкіт шабель, то бандура плаче разом з козаками-невольниками в 65

далекій бусурманській Туреччині, то не що інше, як клич українських славних козаків в переможній битві… Переходимо до третьої частини уроку. Надійшла

черга

надати

слово

учням-

музикознавцям. Виступи учнів-музикознавців 1 учень. За характером мелодії дум близькі до речитативу, тобто напівспіву – напіврозмови. Виконувалися

думи

супроводі

народного

інструмента, який називають кобзою, бандурою або лірою. Кобза і бандура – музичні інструменти, виготовлені з цілісного шматка верби чи клена. Кількість струн у кобзах може бути різною. Старі мали

тільки

струн.

Згодом

з'явилися

інструменти на 20-30-35 і більше струн. У давнину струни виготовляли з кишок тварин, пізніше їх замінили металевим.

2 учень. Виконавців народних дум називали і кобзарями, і бандуристами, і лірниками відповідно до того, саме у супроводі котрих музичних інструментів звучали ці твори. Повертаючись

із

турецької

неволі,

обдаровані сліпці навчалися грати на кобзі – бандурі.

Одні

них

мандрували

селами,

заробляючи грою та співом на прожиття, інші приставали до козаків і супроводжували їх у походах. Кобзарів козаки поважали, бо вони своїм

героїчним

співом

закликали

народ

до

боротьби за національне та соціальне визволення, оспівували героїчні подвиги козаків, пробуджували волелюбний дух нашого народу. Кобзарі творили, боролись і вмирали, як і сотні тисяч безіменних козаків. Відомо, що в 1770 році шляхетський суд у Кодні, який чинив розправу над полоненими козаками, покарав на смерть трьох бандуристів – Василя Марченка, Прокопа Скрягу та Петра

Сокового за те, що вони козакам «на бандурі грали». 3 учень. Найяскравішою особистістю серед українських кобзарів був співець із Прилуччини Остап Вересай. Народився він у с. Калюжинці Полтавської губернії у родині сліпого скрипаля-кріпака. У 14 років Остап втратив зір. Для незрячого підлітка стати кобзарем був єдино правильний вибір. Досягнувши 15-річного віку і маючи великий хист та бажання навчатися музиці, розпочав науку. Кобзарському мистецтву, зазвичай, вчилися 3 роки і 3 місяці, віддаючи заробіток майстру. Після посвяти «на майстра», отримавши кобзу та трохи грошей, кобзар Лобза (як почали звати Вересая) пішов у народ. Дуже багато виступав Вересай, подорожу чи від міста до міста. Успіх був вражаючий. Про «Гомера з України» – саме так назвали кобзаря журналісти – із захопленням повідомили всі петербурзькі газети і журнали. 68

Виступав кобзар і в царському палаці, після чого від враженої співом царської родини отримав табакерку з дарчим написом. Була у житті кобзаря незабутня

зустріч

Т.

Шевченком.

Помер

народний співець у квітні 1890 року. Проводжали його в останню путь усім селом, вкривши могилу живими квітами. Ще за життя слава про нього облетіла весь світ. У багатьох європейських країнах, в Америці почали з'являтися статті про унікального співака. 4

учень. Примножила

світову

славу

українського кобзарства і Державна заслужена капела

бандуристів

України.

Гастролюючи

Японії, вона зачарувала жителів цієї країни, відвідала 18 міст і дала 22 концерти. Далеко від України, в американському місті Детройт, вже не одне десятиліття діє капела бандуристів ім. Т.Шевченка.

Капеляни

українського

кобзарства

гордо по

несуть

славу

всьому

світу.

Сучасними виконавцями українських народних дум 69

вважаються

В.

та

М.

Литвини,

В.

Нечема.

(Звучить фрагмент думи «Про бідну вдову і трьох синів» у виконанні Володимира Кушпета). Робота в групах. Творча робота в групах над складанням сенкана про думу або акровірша, у якому перші літери рядків утворюють слово «дума». ІV. Підбиття підсумків. Оцінювання. - З якими історичними подіями пов'язано творення дум? - Чому ж українська земля привертала увагу нападників? - Чи можна слова Максима Рильського «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього” пов'язати з темою уроку? V. Рефлексія. – Що пізнавального для вас було на уроці? Який вид роботи був найцікавішим? Що видалося важким, нецікавим? VІ. Домашнє завдання. Опрацювати теоретичний матеріалу підручником; скласти кросворд з теми «Дума». 70

за

Тема. Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку 9 клас МЕТА: охарактеризувати особливості розвитку української літератури в к. XVIII – першій половині ХІХ

ст.;

визначити

основні

художні

напрями

літератури цього періоду, ознайомити учнів із життям і творчістю найвизначніших письменників того часу; з’ясувати особливості становлення українського

професійного

театру;

довести

актуальність вивчення усної народної творчості. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ. Після цього уроку учні зможуть: − показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком літератури і театру; − визначати чинники,

та

характеризувати

особливості

розвитку,

основні явища,

процеси та пам’ятки культури цього періоду;

− порівнювати ідеї та цінності, характерні для тогочасної

культури

із

сучасними

державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; − оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру; − класифікувати й застосовувати поняття і терміни. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

карта «Україна наприкінці ХVІІ ст., портрети найвидатніших митців нової української літератури (Т.

Шевченко,

І.

Котляревський,

Г.

Квітка-

Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, П.

Куліш,

Марко

Вовчок,

М.

Шашкевич,

Ю. Федькович), виставка творів, комп’ютер та мультимедійний проектор, інтерактивна дошка. ВИД

УРОКУ:

інтегрований

(історія

українська література). ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

України,

Епіграф Позбавити народ мови – значить позбавити його єдиного вічного добра. Гердер ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ: − прочитати поему І. Котляревського «Енеїда»; − групі учнів підготувати презентацію на тему «Життя і творчість І. Котляревського»; − групі учнів розробити проект «Новаторський характер поеми «Енеїда»; − окремим учням підготувати повідомлення; − групі учнів підготувати показ уривка з комедії Г.

Квітки-Основ’яненка

«Сватання

на

Гончарівці». Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за запитаннями: Учитель історії: 1. Які ви знаєте етапи розвитку національних

рухів у Східній Європі, зокрема в Україні? 73

2. Які особливості цих етапів? (учні називають:

1) фольклорно-етнографічний; 2) літературний або культурницький) 3) політичний. Характеризують ці етапи.) Учитель наголошує, що для початку ХІХ ст. якраз характерне поєднання рис двох перших етапів. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Учитель літератури: Видатний

український

історик

М.

Грушевський у своїй праці «Ілюстрована історія України»

писав:

«…У

задніпрянській,…

Східній

змосковщилося

Україні, все,

що

підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московську перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та серед

нижчого

духовенства,

попів

та

дяків-

бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена

кріпацькою

неволею,

лежала

мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже

не

встане

–

прийшов 74

останній

кінець

українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)… Загинула Вкраїна, Бур’яном укрилася, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І у дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. А надію…вітер по полю розвіяв, Хвиля морем рознесла. Не

видко

було,

що

під

тим

попелом

минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно». Ось сьогодні ми і познайомимося з тими «могутніми

зернами

народного

життя»,

які

починали проростати. У ході нашого уроку ви повинні знайти відповідь на логічне завдання: «У чому ж полягала новизна української літератури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.?» 75

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. Учитель історії говорить, що першим пунктом плану є: 1. Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Духовне поневолення нації. (оскільки фактичний матеріал цього періоду вже вивчений на уроках історії, то доцільно провести бесіду із залученням карти). 3. Які ви знаєте історичні події кінця ХVІІІ –

першої половини ХІХ ст., що істотно могли вплинути на розвиток культури та літератури зокрема? 4. Які

них,

на

вашу

думку,

впливали

позитивно, а які негативно? 2. Основні художні напрями: класицизм, романтизм, початкові форми реалізму. Учитель літератури: Кінець ХVІІІ і ХІХ ст. – це період краху феодальних відносин та зародження 76

капіталістичних, ринкових відносин. Письменники цього періоду закликали до визволення людини від кайданів феодалізму або безжально викривали виразки буржуазного суспільства та його мораль і тим

самим

людства.

сприяли

послідовна

цей

прогресивному

час

зміна

проходила

трьох

розвитку

боротьба

основних

художніх

напрямів: класицизму, романтизму та реалізму. Словникова

робота

використанням

мультимедійного проектора. Класицизм літературний

–

(з

напрям,

лат.

«взірцевий»)

представники

–

якого

створювали свої праці схожими на мистецтво Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, яке вважалося найвищим взірцем і досконалістю. У творчості

класицистів

переважали

сюжети,

запозичені з античної історії і міфології, для них вважалося недопустимим змішувати в одному творі трагічне та комічне, пафос і жарт. Мова таких

творів архаїчна, багато слів-символів. Здебільшого це драматичні твори, менш ліричні. Романтизм – утверджується в Європі в перші десятиліття ХІХ ст. У романтизмі були реакційна й прогресивна течії. Реакційні романтики оспівували середньовіччя, намагалися заглушити пам’ять про французьку революцію. В їхніх творах «діють» привиди, цвинтарі, зачаровані замки. Прогресивні романтики оспівували свободу людської особи, кликали вперед. Їх герой – це бунтар-одинак, який кидає виклик суспільству. Романтики відмовилися від

строгих

норм

класицизму,

вони

сміливо

поєднували трагічне і комічне, пафос та іронію. Основний принцип романтизму – незвичні герої в незвичних обставинах. Прогресивні романтики широко використовували усну народну творчість. У багатьох їхніх творах оспівано славне минуле нашого народу і виведено героїчні образи борців за

волю

(наприклад,

твори

Т.

Шевченка

«Гайдамаки»,

«Гамалія».

романтиків

переважають ліричні та ліро-епічні твори. Реалізм – починає розвиватися з 30-х років ХІХ ст., представники цього напряму ставили за мету об’єктивно, правдиво відобразити реальний світ. У їхні твори увійшло буденне життя і усіх його проявах. Вони показали залежність людських доль, характерів, нравів від історичних умов, суспільного середовища. «Типові характери в типових обставинах» – такий принцип реалістів. Вже у творах І.

Котляревського змальовано

картини побуту України та порушені деякі важливі питання сучасного суспільного життя. Політичний внесок у розвиток реалізму в українській літературі зробили також П. ГулакАртемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка. Але повне утвердження реалізму в українській літературі здійснено було Т. Шевченком. Він змалював народне життя в усій його глибині. Його реалізм – критичний. 79

3. Житя народу – предмет художнього зображення. І. П. Котляревський. Життя і творчість. Поема «Енеїда». Учитель літератури оголошує презентацію групи

учнів

на

тему

«Життя

творчість

І.П. Котляревського». Потім виступає група учнів з міні-проектом. Поема «Енеїда». Оскільки більш ґрунтовно вивчення творчості І.

Котляревського

передбачено

на

наступних

уроках літератури, то учитель лише підкреслює, що

новизна

Котляревський

поеми взяв

полягає

античний

тому, сюжет,

що

І.

але

наповнив його зовсім іншим змістом. Українських поміщиків, чиновників, козаків він переодягнув у троянців, показав життя українського народу к. XVIII ст., його побут, звичаї, обряди, ігри, танці, пісні, а головне – поема написана простою українською мовою. І. Котляревський переробив поему Вергілія «Енеїда» на пародію. Поема 80

створена

як

травестійно-бурлескна

(учитель

пояснює значення термінів, а учні записують у зошити). Говорячи

про

Котляревського,

значення

учитель

творчості

наводить

І.

слова

дослідника його творчості Євгена Кирилюка: «І. Котляревський перший проорав борозну на цілині нової української національної культури…те, що зробив автор «Енеїди» і «Наталки Полтавки», лишається жити у віках, простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла»! Учитель

історії:

Якщо

І.

Котляревський

був

зачинателем нової української літератури, то її основоположником став Т. Г. Шевченко. Ґрунтовно творчість Т. Шевченка буде вивчатися на уроках літератури, а зараз варто пригадати: − Яку

участь

діяльності

Т. Шевченко? 81

КМТ

брав

− Якими були його погляди на майбутнє України? − За

що

Т.

Шевченко

був

покараний

найсуворіше за інших «братчиків»? − Яке

місце

посідав

Т.

Шевченко

українському національному відродженні? Учитель літератури

подає короткі відомості про

життя, літературу та театральну діяльність Г. Квітки-Основ’яненка, робить загальний огляд його творчості, наголошує, що Квітка-Основ’яненко був першим прозаїком нової української літератури, видатним художником слова. Його перу належать повісті «Маруся», «Конотопська відьма», роман «Пан Халявський», комедії «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці». Учитель зазначає, що Г. Квітка-Основ’яненко

був

просвітительського

реалізму,

представником його

сентиментально-реалістичні. Учитель історії: Здається, байка просто бреше, 82

твори

А справді ясну правду чеше, Нікого в світі не мине, Читайте, згадуйте мене. Л. Глібов Наприкінці ХVІІІ – у ХІХ ст. багато митців звертаються до жанру байки. Байка –

це невеликий віршований або

прозорий твір повчального алегоричного змісту. Походять байки з народних казок та оповідань про тварин, тобто з усної народної творчості. Байки писали Г. Сковорода, Є. Гребінка, Л. Глібов, П. Гулак-Артемовський та інші. Літературна спадщина П. Глібова велика і різноманітна за жанрами. Українською мово він написав 107 байок, понад 40 ліричних віршів, п’єсу-водевіль «До мирового», дві віршовані казки (одна незакінчена), більше 50 віршованих загадок і відгадок та загадок-акровіршів. Російською мовою ним написано 90 ліричних та близько 30 сатиричних віршів, дві п’єси, 4 83

оповідання, багато віршованих привітань, тостів, кілька статей, фейлетонів, рецензій. Два учні читають байки «Вовк та ягня», «Щука». Далі

учитель

говорить,

що

цей

час

з’являється ще один новий літературний жанр романс. Романс – це невеликий музично-тематичний твір

для

сольного

співу з

інструментальним

акомпанементом. Світової слави зажив роман Є. Гребінки «Очи черные…»

(учні

слухають

відеозапис

цього

романсу). Учитель

літератури

надає

слово

учневі

для

короткого повідомлення про літературну діяльність П. Куліша, П. Гулака-Артемовського та Марка Вовчка. Звертається увага учнів на появу ще одного жанру – історичного роману. П. Куліш написав історичний роман «Чорна рада», в якому

розкрив нову тему – боротьбу за гетьманську булаву. Учитель літератури: У тяжких умовах розвивалася культура у Західній Україні. Протягом століть Галичина

Буковина

перебували

складі

Австрійської імперії, а Закарпаття – у складі Угорщини. Український народ, що проживав на цих землях, прагнув визволитися від цього гніту і створити свою державу. У 1831 році у Польщі вибухнуло повстання. На

хвилі

народного

піднесення

Львівській

духовній семінарії утворюється гурток під назвою «Руська

трійця»,

організаторами

якого

були

Макаріян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Найбільша їхня заслуга – випуск альманаху

«Русалка

Дністровая».

Учитель

пропонує учням пригадати: − Яка була головна мета «трійчан»? − Яку роботу проводили учасники «Руської трійці» для втілення своєї мети? 85

− Яка була причина тої бурі, котру викликали «Русалка Дністровая»? Учитель

підводить

підсумки,

робляться

висновки. 4. Театр Учитель історії: Театр виник у Стародавній Греції, і це слово означало «місце для видовищ». Грецький театр, як і сучасний, виховав у глядачів кращі людські

почуття.

Тому вони

називали

театр

«школою для дорослих». Крім виховної функції, український театр став одним із важливих чинників формування української нації. Повідомлення

учня

на

тему:

«Зародження

українського професійного театру». Далі йде перегляд уривка з комедії Г. КвіткиОснов’яненка «Сватання на Гончарівці» («Явление четвертое» – скорочено). 5. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії.

Учитель літератури: (Враховуючи те, що учні вже вивчали питання фольклору в попередніх класах, необхідно поновити ці знання). Бесіда за запитаннями. − Що таке фольклор, фольклористика? − Які є види усної народної творчості? − Що ви знаєте про виконавців і творців народних дум і пісень – кобзарів і ліриків? Учитель говорить, що види або жанри усної народної творчості різноманітні: казки і думи, народні

пісні

частівки,

коломийки,

балади,

прислів’я і перекази, анекдоти, байки, притчі, ігри, скоромовки і примовки тощо. На

початку

ХІХ

ст.

відбувається

вибух

інтересу до селянських звичаїв, традицій, пісень тощо. Необхідно було звернутися до незіпсованої, справжньої та самобутньої культури простого народу. Комаров,

Багато учений

молодих М.

людей

(історик

Максимович,

М.

учасники

«Руської трійці» та багато інших) ходили селами, 87

розшукували, збирали, а згодом опублікували перлини народної мудрості. Це дало, по-перше, можливість ідентифікувати українців від інших слов’янських професор

народів.

Наприклад,

Московського

Бодянський,

який

український

університету

порівнював

Йосип

російські

та

українські пісні, писав: «Яка велика різниця існує між Північчю і Півднем, і наскільки різні народи там живуть». По-друге, деякі шукачі фольклору, які бачили, як немилосердно визискується селянство, вирішили:

негоже

знедоленим

просто

селянством,

спостерігати

треба

йому

за

чимось

допомогти. Далі вчитель розповідає про кобзарів та лірників, зокрема про О. Вересня. ІV. Узагальнення та систематизація знань. Учитель

історії:

теоретичними

Ви

знаннями.

оволоділи А

тепер

певними давайте

повернемося до логічного завдання: «У чому ж

полягала новизна української літератури?». Разом складемо схему:

Історичний диктант 89

Учитель історії: 1. Сюжети, запозичені з давньої історії та міфології. 2. Реакційна і прогресивна течії. 3. Привиди, цвинтарі, зачаровані замки. 4. Типові характери в типових обставинах. 5. З латинської мови «взірцевий». 6. Герой-бунтар, який кидає виклик суспільству. 7. До їхніх творів увійшло повсякденне життя в усіх його проявах. 8. Сувора пропорційність усіх частин світу. 9. Сміливо поєднували трагічне й комічне. 10. Показували залежність людських доль від історичних умов, від суспільного середовища. 11. Напрям став пануючим у Франції в ХVІІ ст. і продовжував розвиватися у ХVІІІ ст. 12. Незвичні герої у незвичних обставинах. 13. Безжально

правдиво

зображували

буржуазне суспільство. 14. Наслідували греко-римське мистецтво. 90

15. Яскравим представником цього напряму був Т. Шевченко. Відповіді: класицизм – 1, 5, 8, 11, 14; романтизм – 2, 3, 6, 9, 12; реалізм – 4, 7, 10, 13, 15. Хто про кого? (учитель літератури) 1. «Не було книжки живої та животворящої, щоб йому в руки не попала, та й лежала в нього не прочитана.

Пушкіна

він

знав

напам’ять…,

Шекспіра взяв з собою, куди б не їхав». (П. Куліш про Т. Шевченка) 2. Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! (Т. Шевченко про І. Котляревського) 3. …Не вмре поет у пам’яті людській, Згадаєм ми тебе в недоленьці лихій І в кращий час нової долі! 91

(Письменник Самійленко на похоронах Л. Глібова) 4. Не надивлюся я, создатель, Какой у нас мудреный век: Актер, поет и засидатель – Один и тот же человек. (Епіграма сучасника на Квітку-Основ’яненка) V. Рефлексія. Бесіда: − Що вам найбільше сподобалося на цьому уроці? − Що у вас викликало здивування на цьому уроці? Вчителі узагальнюють відповіді учнів й оцінюють їхню діяльність на уроці. VІ. Домашнє завдання - З історії: опрацювати відповідний параграф підручника. - З літератури: уміти розповідати про соціальні історичні обставини доби, виникнення і розвиток нової української літератури.