Ðîçä³ë Ð îçä³ë 2
§ 25. ЖИВОПИСНІ ОБРАЗИ КЛАСИЦИЗМУ
Æèâîïèñöі êëàñèöèçìó øèðîêî âèêîðèñòîâóâàëè òåìè, îáðàçè é ìîòèâè àíòè÷íîãî òà ðåíåñàíñíîãî ìèñòåöòâà. «Ôðàíöóçüêèì Ðàôàåëåì» íàçâàëè íàùàäêè êëàñèêà ôðàíöóçüêîãî íàöіîíàëüíîãî æèâîïèñó Íіêîëà Ïóññåíà. ßêіñòü ìàëþíêà, äðàïåðіé, àêñåñóàðіâ ñòàâëÿòü éîãî â êîãîðòó íàéáіëüøèõ æèâîïèñöіâ ñâіòó. Ìèòåöü çàâæäè çàõîïëþâàâñÿ ïðèðîäîþ, її âåëè÷÷þ òà ãàðìîíієþ, à òîìó îñîáëèâå ìіñöå â éîãî òâîð÷îñòі çàéìàâ ïåéçàæ. Ãëèáîêîãî ïîåòè÷íîãî çìіñòó ñïîâíåíà êàðòèíà Í. Ïóññåíà «Ïåéçàæ ç Ïîëіôåìîì», ÿêà âïðîäîâæ áàãàòüîõ ñòîëіòü âàáèòü äî ñåáå ïðèõèëüíèêіâ
Нікола Пуссен. Пейзаж з Поліфемом
132
