Ðîçä³ë Ð îçä³ë 2
§ 34. РЕАЛІСТИЧНІ ОБРАЗИ НА СЦЕНІ
ßêùî ðîìàíòèêè íàìàãàëèñÿ â ïіäíåñåíî-åìîöіéíіé ìàíåðі ïåðåäàòè âíóòðіøíіé ñâіò ëþäèíè, òàê áè ìîâèòè, «ãîëîñ її ñåðöÿ», òî ðåàëіñòіâ öіêàâèòü íàñàìïåðåä ñóâîðà ïðàâäà æèòòÿ. Äëÿ ìóçèêè öå ñêëàäíå çàâäàííÿ, àäæå їé íå ïðèòàìàííà êîíêðåòèêà «çîáðàæåííÿ æèòòÿ ó ôîðìàõ ñàìîãî æèòòÿ». Ðåàëіñòè÷íå âіäîáðàæåííÿ çäіéñíþєòüñÿ ÷åðåç äðàìàòèçì ñïіâñòàâëåííÿ ïî÷óòòіâ ïðîñòîї ëþäèíè і æîðñòêèõ îáñòàâèí її îòî÷åííÿ. Îòæå, ìóçèêà êîìïîçèòîðіâ-ðåàëіñòіâ îòðèìóє çàãîñòðåíó ñîöіàëüíó ñïðÿìîâàíіñòü. Äî ñâіòîâèõ âåðøèí îïåðíîãî ðåàëіçìó íàëåæèòü ñïàäùèíà Äæóçåïïå Âåðäі, ó ÿêіé ðîçêðèâàþòüñÿ íàéêðàùі ðèñè ìóçè÷íî-äðàìàòóðãі÷íîãî îáäàðóâàííÿ іòàëіéñüêîãî êîìïîçèòîðà. Éîìó ïðèòàìàííі ãëèáîêå ïðîíèêíåííÿ ó âíóòðіøíіé ñâіò ãåðîїâ, ïðîñòîòà і âèðàçíіñòü íàñïіâíèõ ìåëîäіé, êîðіííÿ ÿêèõ – â іòàëіéñüêіé íàðîäíіé ïіñíі. Æàíðîâî-òåìàòè÷íà ïàëіòðà îïåðíîї òâîð÷îñòі Äæ. Âåðäі áàãàòîìàíіòíà: âіä іñòîðèêî-ãåðîї÷íèõ äî ëіðèêî-ïñèõîëîãі÷íèõ і êîìі÷íèõ òâîðіâ. Êîìïîçèòîð ïî÷àâ ñâіé òâîð÷èé øëÿõ ÿê ðîìàíòèê, à ââіéøîâ â іñòîðіþ ìóçèêè ÿê ìàéñòåð ðåàëіñòè÷íîї îïåðè. Ïðàâäèâå âòіëåííÿ ñèëüíèõ õàðàêòåðіâ òà їõ ñòîñóíêіâ – çàâäàííÿ, ùî îêðåñëèëî ñïðÿìóâàííÿ éîãî íîâàòîðñüêèõ ïîøóêіâ. Ç-ïîìіæ 26 îïåð îñîáëèâå ìіñöå ïîñіäàþòü òðè «çіðêîâèõ» òâîðè: «Òðàâіàòà», «Òðóáàäóð» і «Ðіãîëåòòî», ïðèñâÿ÷åíі ïðèíèæåíèì і çíåäîëåíèì ëþäÿì, ÿêі ñòðàæäàþòü і ãèíóòü óíàñëіäîê ñîöіàëüíîї íåðіâíîñòі. Íà ïðèêëàäі îïåðè «Ðіãîëåòòî» (çà ï’єñîþ Â. Ãþãî «Êîðîëü ðîçâàæàєòüñÿ») ïðîñëіäêóéìî íåïîâòîðíèé ñòèëü êîìïîçèòîðà, àêöåíòóþ÷è éîãî ðåàëіñòè÷íі âіäêðèòòÿ â ìóçèöі. Äіÿ âіäáóâàєòüñÿ â äàëåêîìó ìèíóëîìó. Ó ïàëàöі ãåðöîãà, ìîëîäîãî ïóñòîòëèâîãî êðàñåíÿ, çìàëüîâàíî ãîëîâíîãî ãåðîÿ îïåðè – ãîðáàòîãî ñòàðîãî áëàçíÿ Ðіãîëåòòî. Êàëіöòâî çðîáèëî éîãî çëèì і æîðñòîêèì. Ãîñòðîòó ðîçóìó âіí âèêîðèñòîâóє ïðîòè àðèñòîêðàòіâ: áëàçåíü çëіñíî íàñìіõàєòüñÿ íàä ãîðåì áàòüêà – ãðàôà Ìîíòåðîíå, ÿêèé ïðèéøîâ íà áàë, ùîá ïîìñòèòèñÿ çà ÷åñòü ñâîєї äîíüêè, îáìàíóòîї ãåðöîãîì. Ç âóñò ãðàôà ëóíàє ïðîêëÿòòÿ… Сцена з оперної вистави Джузеппе Верді
188
