Рекомендаційний біобібліографічний покажчик Т. Шевченко

У кожного своя доля і свій шлях широкий Рекомендаційний біобібліографічний покажчик

1

2

Кам’янець-Подільська МЦБС Кам’янець-Подільська центральна міська бібліотека Методико-бібліографічний відділ

У кожного своя доля і свій шлях широкий До 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка Рекомендаційний біобібліографічний покажчик

м. Кам’янець-Подільський 2014

3

ББК 91:83.34(4УКР) У 11

У кожного своя доля і свій шлях широкий: до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка: реком. біобібліогр. покажч. / Кам’янець-Подільська центральна міська бібліотека; упоряд.: О.В. Дачковська – Кам’янець-Подільський, 2014. – 88 с.

Упорядник: О.В. Дачковська Редактор: Т.М. Вонсович Комп’ютерний набір: О.В. Дачковська

4

Від упорядників Увазі читача пропонується рекомендаційний біобібліографічний покажчик «У кожного своя доля і свій шлях широкий», в якому на базі фондів Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки та Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, представлено матеріали, які висвітлюють життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка. Видання приурочене 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка. Покажчик складається з 16 розділів. В межах розділів спочатку подаються окремі видання, матеріали з книг, збірників, розміщені за абеткою авторів та назв статей, потім – газетножурнальні матеріали за зворотною хронологією. Відбір матеріалів завершено у вересні 2014 р. Довідковий апарат складається з алфавітного покажчика авторів та назв публікацій і покажчика використаних періодичних видань. Бібліографічний опис здійснено за ДСТУ ГОСТ 7.1 – 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис», ДСТУ 3582 -97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила». Пропоноване видання послужить довідником і порадником історикам, педагогам, студентам, учителям та учням, дослідникамкраєзнавцям, працівникам засобів масової інформації, спеціалістам в галузі культури та усім, хто цікавиться життям і творчістю Кобзаря.

5

6

Він був як полум'я. Його рядки Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, і пшеницю, І хліб, і сіль, і війни, і віки. Він був як полум'я. Його слова Легкі, як небо, сині, наче квіти, Що ними тільки правду говорити,Він в наші душі спраглі наливав. Леонід Кисельов

«Голос українського народу» /життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка/ Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей – старші – Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.

1843 року Шевченко змалює хату в Кирилівці, де провів своє дитинство. У восьмирічному віці батько віддав Тараса до школи, до кирилівського дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 р., коли Тарасу було дев'ять років, померла мати. Батько одружується вдруге на Оксані Терещенко, 1825 року помирає і сам батько Тараса. Залишившись сиротою, малий Тарас деякий час жив у дядька Павла, який став опікуном сиріт. Згодом майбутній поет іде школярем-попихачем до кирилівського дяка Петра Богорського, де його життя було постійно напівголодним. Звідти він тікає у Лисянку до диякона-живописця, а згодом – у село Тарасівку до дяка-маляра, але дяк відмовив йому. Утративши надію стати маляром, Т. Шевченко повертається до Кирилівки й пасе громадську череду.

7

1827 року Т. Шевченко наймитує у кирилівського священика Григорія Кошиця. Із ранніх років він цікавився народною творчістю, у дяків навчився читати й писати, рано виявився у хлопця хист і до малювання, який помітив маляр із села Хлипнівці, але на той час Шевченкові було вже чотирнадцять років і його зробили козачком В.В. Енгельгардта. Восени 1829 року разом з обслугою Енгельгардта Шевченко виїздить до міста Вільно. Помітивши здібності козачка до малювання, Енгельгардт віддає Тараса вчитися у досвідченого майстра, можливо, Яна Рустемаса. 1831 року сімнадцятирічний Шевченко приїздить до Петербурга, куди було переведено Енгельгардта, 1832 року Енгельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки Ширяєву - різних живописних справ майстру.

1836 року Т.Г. Шевченко у складі артілі Ширяєва розписує театр у Петербурзі. Цього ж року він знайомиться з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Пізніше відбувається знайомство художника-кріпака з Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим. У лютому 1837 року Товариство заохочення художників дозволило Шевченкові (неофіційно) відвідувати навчальні класи. У квітні 1837 року Брюллов створює портрет Жуковського, який був розіграний у лотереї за 2500 карбованців. За ці гроші було викуплено Тараса Шевченка з кріпацтва. 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова йому була вручена Жуковським відпускна. Цього ж року Т.Г. Шевченка було офіційно зараховано "стороннім учнем" до Академії мистецтв. Український митець із великою жадобою слухає лекції в академії, багато читає, користується бібліотекою Брюллова, пише вірші, відвідує театр, виставки, музеї швидко здобуває знання. 1838 року Шевченко знайомиться із художником Штернбергом. У січні 1839 р. Т.Г. Шевченка зарахували пансіонером Товариства заохочення художників, а згодом, у квітні, нагородили срібною медаллю 2-го ступеня за малюнок з натури. 1840 року його було нагороджено срібною медаллю 2-го ступеня за першу картину олійними фарбами "Хлопчик-жебрак дає хліб собаці". У цей період життя митця захоплює і літературна творчість. 1837 року ним була написана балада "Причинна", 1838 - поема "Катерина", елегія "На вічну пам'ять Котляревському", 1839 - поезія "Тополя", "До Основ'яненка".

1840 року побачила світ збірка творів Шевченка "Кобзар", що містила вісім творів: "Думи мої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч".

1841 року вийшов альманах "Ластівка" із п'ятьма творами Шевченка:

8

баладою "Причинна", поезіями "Вітре буйний", "На вічну пам'ять Котляревському", "Тече вода в синє море...", першим розділом поеми "Гайдамаки" - "Галайда", окремим виданням вийшла поема "Гайдамаки". У вересні того ж року Шевченка відзначено третьою срібною медаллю 2-го ступеня за картину "Циганка-ворожка". Із-під пензля Шевченка виходять малюнки "Козацький бенкет" (1838), "Натурниця" (1840) та низка портретів. Він ілюструє чимало художніх творів. 1840 р. з'являється "Марія" - малюнок до поеми О.С. Пушкіна "Полтава", 1841 - до оповіданнь Квітки-Основ'яненка "Знахарь", Надєждіна "Сила волі", 1842 - "Зустріч Тараса Бульби з синами" до повісті "Тарас Бульба". Визначним твором цього періоду є картина олійними фарбами "Катерина" 1842 року. Захоплюючись театром, Шевченко пробував свої сили і в драматургії. 1842 року з'явився уривок із п'єси "Никита Гайдай", написаної російською мовою та поема "Слепая". 1843 року Шевченко завершив драму "Назар Стодоля", а 1844 р. у Петербурзі окремим виданням вийшла поема "Гамалія".

19 травня 1843 року Т.Г. Шевченко разом із Є.П. Гребінкою їде в Україну. Зупинився Т.Г. Шевченко в Качанівці, яка належала Тарновському. Із Качанівки поет виїздить до Києва, де виконує кілька малюнків історичних пам'яток. Під час перебування у Києві він познайомився з М. Максимовичем, П. Кулішем та з художником Сенчило-Стефановським, із яким вони 1846 р. брали участь у розкопках могили Переп'ятихи біля Фастова. Із Києва Шевченко поїхав до Гребінки в "Убіжище" біля Пирятина, а звідти до с. Мойсівки (тепер с. Мосівка Драбівського району на Черкащині), де знайомиться з О. Капністом, П. Лукашевичем. Разом із ними Шевченко побував у Яготині в маєтку Рєпніних. На деякий час Шевченко знову приїздить до Києва, потім відвідує Запорізьку Січ, острів Хортицю, села Покровське, Чигирин, Суботів. У серпні 1843 р. у селі Березівка письменник побував у П. Лукашевича. У вересні Т. Шевченко відвідує Кирилівку, зустрічається з братами і сестрами, пише малюнок "Хата батьків Т.Г. Шевченка в с. Кирилівці". В Україні Шевченко зробив чимало ескізів олівцем до задуманої серії офортів "Живописна Україна". З Кирилівки їде на Березань, де пише вірш "Розрита могила". Деякий час поет живе в Ісківцях у Афанасьєва-Чужбинського, робить спроби перекладати твори польських поетів. Із жовтня 1843 р. Т. Шевченко живе переважно в Яготині у Рєпніних. Тут Шевченко робить на замовлення дві копії портрета М. Рєпніна, малює дітей В. Рєпніна та автопортрет, пише поему "Тризна", яку присвячує Варварі Рєпніній, знайомиться із сестрами Псьол.

9

Із Яготина поет їздив у Лубни, Пирятин, Березову Рудку, Ковалівку. Залишивши Яготин, Шевченко відвідав Мойсівку, побував у Я. Бальмена у Линовиці, де бачив альбом "Вірші Тараса Шевченка", переписаний латинським алфавітом та ілюстрований Я. Бальменом і художником М. Башиловим. Побував Т. Шевченко у селі Турівці у маєтку М. Маркевича. Відвідав Київ і на початку 1844 р. виїхав до Москви, де знайомиться з істориком Бодянським, Шафариком, зустрівся з Щепкіним. Пише поезію "Чигирине, Чигирине...". Із Москви Шевченко виїхав до Петербурга. У листопаді 1844 року побачив світ перший випуск "Живописной України", до якого увійшли шість офортів: "У Києві", "Видубицький монастир у Києві", "Старости", "Судня рада", "Дари Богдановії українському народові", "Казка". 1844 р. поет закінчує поему "Сова", створює поему "Сон", поезії "Дівичії ночі", "У неділю не гуляла...", "Чого мені тяжко, чого мені нудно...", "Заворожи мені, волхве..." та вірш "Гоголю". У березні 1845 р. Т. Шевченко закінчив навчання в Академії мистецтв, йому було присвоєно звання "некласного художника". У кінці березня Шевченко виїздить до Москви, де зустрічається зі Щепкіним та Бодянським. У квітні 1845 року Шевченко приїздить в Україну, щоб постійно тут жити і працювати. 22 квітня поет прибув у Київ, де зустрівся із Максимовичем. Одержавши від Київської Археологічної комісії доручення зарисувати історичні пам'ятки, Шевченко вирушає на Звенигородщину. У Густинському монастирі він виконує кілька малюнків. У середині серпня Т. Шевченко приїздить до Переяслава, де змальовує кілька пам'яток. Відвідавши село Андруші, він малює дві сепії "Андруші", у вересні 1845 гостює у Кирилівці. На початку жовтня Т. Шевченко приїхав у Миргород. Тут він написав поезії "Не женися на багатій...", "Не завидуй багатому..." та містерію "Великий льох". У Переяславі, де він живе у Козачковського, Шевченко пише поеми "Наймичка", "Кавказ", вступ до поеми "Єретик". Завершені твори 1843-1845 років Шевченко об'єднав у альбом "Три літа". Наприкінці листопада поет їздив до Києва, а незабаром його офіційно затвердили співробітником Київської Археологічної комісії. Наприкінці грудня тяжко хворий Шевченко приїхав до Переяслава, там він написав "Заповіт". У січні-лютому поет їздив на Чернігівщину. Навесні деякий час жив у Києві, познайомився із членами Кирило-Мефодіївського товариства Костомаровим, Гулаком, Посядою, Марковичем, Пильчиковим, Тулубом, зустрівся із Білозерським. У вересні Шевченко виїхав на Поділля й Волинь збирати перекази і пісні та описувати історичні пам'ятки. У кінці жовтня повернувся до Києва.

10

У січні 1847 побував у Борзні, Оленівці. У березні жив у Седневі, у А. Лизогуба. Наприкінці березня 1847 р. почались арешти членів Кирило-Мефодіївського товариства. Т. Шевченка заарештували 5 квітня 1847 року на дніпровській переправі, коли він повертався до Києва, та відібрали збірку "Три літа".

17 квітня 1847 року Т.Г. Шевченка привезли до Петербурга і ув'язнили в казематі "Третього відділу". Тут він створив цикл поезій "В казематі" ("В. Костомарову", "Чи ми ще зійдемося знову?", "Мені однаково...", "Садок вишневий коло хати"). Його участь у КирилоМефодіївському товаристві не була доведена, але документом для обвинувачення був альбом "Три літа". Згодом Т. Шевченка заслали рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу, заборонивши писати й малювати. 8 червня 1847 його доставили в Оренбург, а незабаром відправили в Орську фортецю. Цей шлях він описав у повісті "Близнеці". В Орській фортеці із-під пера Т. Шевченка з'являються нові вірші: "Думи мої, думи мої...", "Згадайте, братія моя...", поеми "Княжна", "Сон", "Москалева криниця", поезії "N. N." ("Мені тринадцятий минало"), "Іржавець", "А.О. Козачковському", "Полякам". У кінці 1847 р. він відновлює листування з друзями і знайомими, зближується з багатьма польськими засланцями: Фішером, Завадським, Крулікевичем, Вернером. У першій половині 1848 р. в Орській фортеці Шевченко написав чотири твори: "А нумо знову віршувать", "У бога за дверми лежала сокира", "Варнак", "Ой гляну я, подивлюся...". У березні 1848 р. Т.Г. Шевченка як художника включили до складу Аральської описової експедиції. Тут він виконав малюнки "Пожежа в степу", "Джангисагач", "Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сирдар'ї", "Урочище Раїм з заходу", "Укріплення Раїм", "Спорядження шхун" (два малюнки), "Пристань на Сирдар'ї", та інші. Восени 1849 р. експедиція повернулася до Оренбурга, і Шевченко залишився опрацьовувати її матеріали. 23 квітня 1850 року Т. Шевченка заарештували за доносом офіцера Ісаєва, поета відправили до Орська і там допитували, згодом його перевели у віддалене Новопетровське укріплення. Тут Шевченко читав періодичні видання, зустрічався з ученими й мандрівниками, які відвідували укріплення, листувався зі знайомими. Улітку 1851 р. Т. Шевченка як художника включили до складу Каратауської експедиції, де він здобув деяку можливість малювати. Після смерті Миколи Першого на Шевченка не була поширена амністія політичним в'язням і засланцям. Лише 1857 року, завдяки клопотанню друзів, поета звільнили із заслання. Чекаючи дозволу на звільнення, Шевченко почав вести "Щоденник".

11

2 серпня 1857 року Т.Г. Шевченко відбув із Новопетровського укріплення, одержавши дозвіл від коменданта Ускова їхати до Петербурга. Дорогою Шевченко малював краєвиди і портрети. Прибувши до Нижнього Новгорода, довідався, що йому заборонено в'їзд до обох столиць. Доброзичливий медик засвідчив хворобу Шевченка, що дало йому можливість прожити усю зиму у Нижньму Новгороді. За зиму 1857-1858 рр. Шевченко створив багато портретів, малюнків, редагував і переписував у "Більшу книжку" свої поезії періоду заслання, написав нові поетичні твори: "Неофіти", "Юродивий", триптих "Доля", "Муза", "Слава". Одержавши дозвіл на проживання у столиці, 8 березня поет залишив Нижній Новгород і через два дні прибув до Москви. Тут він зустрічається з друзями, знайомиться з діячами науки і культури.

27 березня Шевченко прибув до Петербурга, де познайомився із М. Чернишевським. Жив поет спочатку в Лазаревського, а потім в Академії мистецтв, у відведеній йому майстерні. Як художник Шевченко після заслання найбільшу увагу приділяє гравіруванню. У жанрі гравюри він став справжнім новатором у Росії. 1856 року почали з'являтися у пресі переклади деяких його творів. На початку 1859 року вийшла збірка "Новые стихотворения Пушкина и Шевченко". У травні 1859 року Шевченко одержав дозвіл виїхати в Україну і за поетом встановили суворий таємний нагляд. Т. Шевченко кілька днів жив у Кирилівці, бачився з рідними. У цей період він написав чимало поезій та малюнків. Поет мав намір купити недалеко від с. Пекарів ділянку землі, щоб збудувати хату й оселитися.

15 липня поблизу с. Прохорівки його заарештували, звинувативши у блюзнірстві. Згодом поета звільнили, але наказали виїхати до Петербурга. 7 вересня 1859 року він прибув до Петербурга. На початку 1860 року вийшов друком "Кобзар", двома накладами вийшов альманах "Хата" із дев'ятьма новими поезіями Шевченка, об'єднаними під редакційною назвою "Кобзарський гостинець". У журналі "Народное чтение" як лист до його редактора опубліковано автобіографію поета. Незважаючи на фізичне знесилення внаслідок заслання, поетичні сили Шевченка були невичерпні. 2 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв ухвалила надати Шевченкові звання академіка гравірування. 1861 року Шевченко видав підручник для недільних шкіл, назвавши його "Букварь южнорусский". Поет дбав про поширення освіти серед народу. На початку 1861 року поет почував себе дедалі гірше.

13 січня Т. Шевченко одержав від Білозерського два примірники першого номера журналу "Основа", де на перших десяти

12

сторінках було вміщено його поезії під назвою "Кобзар". У рецензії "Современника" на цей номер журналу підкреслено першорядну роль Шевченка в українській літературі, світове значення його творчості. У своєму останньому вірші "Чи не покинуть нам, небого" поет висловив впевненість, що його творчість не потоне в річці забуття.

10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. Над домовиною Шевченка в Академії мистецтв виголошено промови українською, російською та польською мовами. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. 26 квітня 1861 року домовину із тілом поета поїздом повезли до Москви. На Україну труну везли кіньми. До Києва прах Шевченка привезли 6 травня увечері, а наступного дня його перенесли на пароплав "Кременчуг". 8 травня пароплав прибув до Канева, й тут, на Чернечій (тепер Тарасова) горі, поета поховали. Над ним насипали високу могилу, вона стала священним місцем для українського та інших народів світу.

13

Класик української літератури, національна гордість українського народу Твори Тараса Григоровича Шевченка 1. Повне зібрання творів у дванадцяти томах / Т.Г. Шевченко. – К.: Наук. думка, 1989 – ……… .

2. Т. 1: Поезії 1837-1847 рр. – 1989. – 528 с.

3. Т. 2: Поезія 1847-1861 рр. – 2001. – 781 с.

4. Т. 3: Драматичні твори. Повісті. – 1991. – 395 с.

5. Т. 4: Повісті. – 2003. – 597 с.

6. Т.5: Щоденник. Автобіографія. Статті. Археологічні нотатки. Записи народної творчості. – 2003. – 492 с.

7. Т.6: Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи складені Шевченком або за його участю. – 2001. – 632 с.

8. Т.7: Мистецька спадщина. Живопис і графіка 18381843 рр. –2005. – 503 с.

9. Твори в п’яти томах / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1978 – ..

10. Т. 1: Поетичні твори 1837-1847. – 1978. – 373 с.

11. Т. 2: Поетичні твори 1847-1861. – 1978. – 365 с.

12. Т. 3: Драматичні твори. Повісті. – 1978. – 416 с.

13. Т. 4: Повісті. – 1978. – 413 с.

14. Собрание сочинений в 4-х томах / Т. Шевченко. – М.: Правда, 1977 – …………… .

15. Т. 1: Поэзия 1837-1847 г. – 1977. – 430 с.

16. Т. 2: Поэзия 1847-1861 г. – 1977. – 495 с.

17. Т. 3: Драматические произведения. – 1977. – 444 с.

18. Т. 4: Повести. – 1977. – 430 с.

19. Вибрані твори / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1978. – 317 с.

20. Вибрані поезії / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1981. – 248 с.

21. Буквар південно-руський 1861 року / Т.Г. Шевченко. – К.: Веселка, 1991. – 61 с.

22. Дитячий Кобзар / упоряд. З. Мензатюк; худож. М. Михайлошина / Т.Г. Шевченко. – Л.: ВСЛ, 2012. – 64 с.

23. Думи мої…: вибрані поезії / Т.Г. Шевченко. – К., 1996. – 221 с.

14

24. Єретик: поема слов’янськими мовами / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1991. – 120 с.

25. Живопис. Графіка / Т.Г. Шевченко. – К.: Мистецтво, 1984. – 18 с.

26. За що ми любимо Богдана?: художньо-документальна книжка / Т. Г. Шевченко. – Хмельницький, 1998. – 55 с.

27. Заповіт: мовами різних народів / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1993. – 125 с.

28. Кобзар: повна збірка / Т.Г. Шевченко. – Х.: Школа, 2007. – 350 с.

29. Кобзар / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1979. – 653 с.

30. Малий Кобзар: вибрані поезії для дітей / Т.Г. Шевченко. – Дніпропетровськ: Промінь, 1990. – 293 с.

31. Назар Стодоля: п’єса / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1985. – 183 с.

32. Повести / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1977. – 575 с.

33. Поеми / Т.Г. Шевченко. – К.: Веселка, 1984. – 198 с.

34. Поеми та повісті / Т.Г. Шевченко. – К.: Дніпро, 1978. – 454 с.

35. Про мистецтво: збірник / Т.Г. Шевченко. – К.: Мистецтво, 1984. – 255 с.

36. Стихотворения и поэмы / Т.Г. Шевченко. – М.: Худож. лит., 1984. – 230 с.

37. Тече вода з-під явора: вірші / Т.Г. Шевченко. – К.: Веселка, 1976. – 16 с.

38. Три літа: поезії / Т.Г. Шевченко. – К.: Веселка, 1997. – 191 с.

39. Усі твори в одному томі / Т.Г. Шевченко. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 822 с.

40. Художник: повісті / Т.Г. Шевченко. – К.: Молодь, 1985. – 368 с.

41. «Я так її, я так люблю…»: вибрані вірші та поеми / Т.Г. Шевченко. – К.: Либідь, 2012. – 704 с.

15

Велетень у царстві людської культури Книги про творчість Тараса Григоровича Шевченка 42. Анісов В. Літопис життя і творчості Т.Г. Шевченка / В. Анісов, Є. Середа. – К.: Дніпро, 1976. – 391 с.

43. Антонович Д.В. Шевченко – маляр / Д.В. Антонович. – К.: Вид-во «Україна», 2004. – 269 с.

44. Большаков Л.Н. Їхав поет із заслання…: Пошуки. Роздуми. Дослідженя / Л.Н. Большаков. – К.: Дніпро, 1997. – 327 с.

45. Большаков Л.Н. Оренбургская Шевченковская энциклопедия. Тюрьма. Солдатчина. Ссылка: энциклопедия одиннадцати лет / Л.Н. Большаков. – Оренбург: Печатный Дом «Димур», 1997. – 507 с.

46. Большаков Л. Літа невольничі: книжка пошуків і досліджень про Шевченка періоду заслання / Л. Большаков. – К.: Дніпро, 1971. – 423 с.

47. Бородін В.С. Над текстами Т.Г. Шевченка / В.С. Бородін. – К.: Наук. думка, 1971. – 220 с.

48. Великий Кобзар в пам’яті народній: збірник висловлювань про Т.Г.Шевченка. – К.: Держполітвидав УРСР, 1961. – 177 с.

49. Збірник праць двадцять першої та двадцять другої наукових шевченківських конференцій. – К.: Наук. думка, 1976. – 280 с.

50. Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця: літературнокритичні нариси / Ю. Івакін. – К.: Рад. письменник, 1986. – 311 с.

51. Івакін Ю. Коментар до Кобзаря Шевченка: поезії до заслання / Ю. Івакін. – К.: Наук. думка, 1964. – 370 с.

52. Іофанов Д.М. Шевченко і Лермонтов / Д.М. Іофанов. – К.: [б. в.], 1962. – 39 с.

53. Касіян В. І. Мистецтво Тараса Шевченка / В. І. Касіян. – К.: Знання, 1963. – 77 с.

54. Кирилюк Є. Тарас Шевченко: життя і творчість / Є. Кирилюк. – К.: Дніпро, 1979. – 266 с.

55. Кобилецький Ю. Шевченко і Франко / Ю. Кобилецький. – К.: Художня літ., 1964. – 125 с.

16

56. Комишаченко М.П. Тарас Шевченко в українській критиці (50-60-і роки ХІХ ст.) / М. П. Комишаченко. – К.: [б. в.], 1969. – 194 с.

57. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя / О. Кониський. – К.: Дніпро, 1991. – 702 с.

58. Костенко А. Оживуть степи…: Тарас Шевченко за Каспієм / А. Костенко, Е. Умірбаєв. – К.: Рад. письменник, 1977. – 260 с.

59. Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка: літературно-критичний нарис / М. Коцюбинська. – К.: Рад. письменник, 1990. – 271 с.

60. Кравчук П. Тарас Шевченко в Канаді / П. Кравчук. – К.: Худож. літ., 1961. – 164 с.

61. Пісні великого Кобзаря. – К.: Наук. думка, 1964. – 388 с.

62. Повесть Т. Шевченко «Художник»: иллюстрации, документы: альбом. – К.: Мистецтво, 1989. – 383 с.

63. Спогади про Шевченка. – К.: Худож. літ., 1958. – 658 с.

64. Стороженко М.А. Мій Шевченко: альбом / М.А. Стороженко. – К.: Грамота, 2011. – 211 с.

65. Стороженко Микола: альбом. – К.: Дніпро, 2008. – 183 с.

66. Т.Г. Шевченко: біографія. – К.: Наук. думка, 1984. – 558 с.

67. Тарас Шевченко: життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях: альбом / автори упоряд. В.Х.Косян, Г.П. Паламарчук, О.І. Поляничко, К.В. Чумак. – К.: Рад. школа, 1991. – 334 с.

68. Тарас Шевченко: документи та матеріали до біографії 1814-1861 рр. – К.: Вища школа, 1982. – 432 с.

69. Тарас Шевченко і Крим: енциклопедичний довідник. – Сімферополь: Таврія, 2001. – 297 с.

70. Тарас Шевченко: невідомі сторінки життя / упоряд. Л. Цуріка. – К.: А ВІАЗ, 2013. – 72 с.

71. Тарас Шевченко – художник: Вип.1: комплект листівок. – К.: Мистецтво, 1985. – [12 листівок].

17

72. Тарас Шевченко в воспоминаниях современников. – К.: Худож. літ., 1962. – 511 с.

73. Тарас Шевченко в художній літературі / упоряд. В.Х. Косян, Н.С. Ткаченко. – К.: Рад.школа, 1964. – 575 с.

74. Тарас Шевченко: документи та матеріали до біографії 1814-1861. – К.: Вища школа, 1982. – 432 с.

75. Федченко П.М. Тарас Григорович Шевченко / П.М. Федченко. – К.: Наук. думка, 1989. – 301 с.

76. Шевченко і світ: літературно-критичні статті / упоряд. Д.С. Наливайко. – К.: Дніпро, 1989. – 316 с.

77. Шевченківська енциклопедія в 6 т. – Т. 3: І-Л / НАН України; Ін-т літ. ім. Т.Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (гол.) та ін. – К.: Вища школа, 2013. – 888 с.

78. Шевченкознавство: підсумки і проблеми. – К.: Наук. думка, 1975. – 562 с.

79. Шевченкова дорога в Білорусь: літ.-публіцист. зб. / за ред. Р. М. Лубківського. – Львів: Світ, 2004. – 269 с.

80. Шевченкова криниця: збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка / упоряд. В. Дорошенко, Т.В. Майданович. – К.: Криниця, 2003. – 256 с.

81. Яцюк В. Віч-на-віч із Шевченком: іконографія 18381861 рр. / В. Яцюк. – К.: Балтія Друк, 2004. – 112 с.

18

Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання публікації про життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка 82. Мазаний В. Шевченкова марка: [як наша діаспора домагалася вшанування пам’яті Тараса Шеченка у США] // Літ. Україна. – 2014. – 4 верес. – С. 11.

83. Славинський М. Міг поїхати до Італії й стати співаком: [до 200-річчя Тараса Шевченка] // Віче. – 2014. – № 15–16. – С. 64–65.

84. Ідеї Тараса Шевченка і сучасна державно-правова практика: [круглий стіл, присвячений 200-річчю від дня народження Т. Шевченка] // Право України. – 2014. – № 7. – С. 275–277.

85. Заснували нагороду до 200-річчя Тараса Шевченка // Голос України. – 2014. – 10 лип.

86. Левицька Л. Стежками молодого Шевченка: [Тернопільщина – одна з небагатьох західних областей, шляхами якої ходив поет ] // Голос України. – 2014. – 4 лип. – С. 14.

87. Зворський С. Вшанування пам’яті Тараса Шевченка в українських бібліотеках: [історичний аспект] // Бібл. планета. – 2014. – № 2. – С. 6–9.

88. Ворона Ю. Популяризація життя і творчості Т. Шевченка на сайтах бібліотек України // Бібл. планета. – 2014. – № 2. – С. 11–15.

89. Реєнт О.П. Сім Шевченкових ювілеїв: [до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка] // Укр. іст. журн. – 2014. – № 2. – С. 22–29.

90. Іванцов І.О. Т.Г. Шевченко і археологія: [до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] // Укр. іст. журн. – 2014. – № 2. – С. 87–117.

91. Федотова О.О. Тарас Шевченко й радянська цензура / О.О. Федотова, Ю.І. Шаповал // Укр. іст. журн. – 2014. – № 2. – С. 70–77.

19

92. Клименко О. «В гаю – предвічному гаю, Поставлю хаточку…»: [річниця перепоховання Тараса Шевченка] // Голос України. – 2014. – 22 трав. – С. 14.

93. Жук О. Бути чи не бути: [річниця перепоховання Тараса Шеченка] // Україна молода. – 2014. – 22 трав. – С. 8.

94. Тарасова свобода: [викуп Т.Шевченка з неволі] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 19 квіт. – С. 19.

95. Тютюнник Є. «У родині Ревуцьких до поезії Тараса Шевченка ставилися як до морально-етичного стрижня життя»: [до 200-річчя Тараса Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 8 квіт. – С. 11.

96. Стрипко Т. На полотнах – сум скривджених доль: [Іван Марчук представив виставку картин до ювілею Поета] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 8 квіт. – С. 11.

97. Проймає душу до ознобу й сліз: [ретрофільми за життям і творчістю Великого Кобзаря допомагають збагнути себе і націю] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 1 квіт. – С. 19.

98. Інжуватова Х. Останнім шляхом Кобзаря: [голова Шевченкового братства України Юрій Даниленко поділився спогадами про похід-реквієм із Петербурга до Канева] // Україна молода. – 2014. – 27 берез. – С. 8.

99. Герман О. Почнімо причастя Шевченковим словом: [200-річчя від дня народження Тараса Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 25 берез. – С. 6.

100. Лубківський Р. «Щоб перекладати Шевченка польською мовою, треба мислити по-польськи» // Уряд. кур’єр. – 2014. – 14 берез. – С. 12.

101. Кириленко Л. «Шевченко – наш. Він – для усіх століть» / Л. Кириленко, В. Мирончук, Т. Різник, Ж. Рахар // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 17–22.

102. Ющук І. «Велетень у царстві людської культури»: [до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка] // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 26–31.

103. Чебан О. У Вінниці Шевченко постав молодим: [відкриття пам’ятника Великому Кобзареві] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 12 берез. – С. 16.

20

104. Жук О. Паломництво до музеїв: [200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка] // Україна молода. – 2014. – 12 берез. – С. 11.

105. Жулинський М. Нескорений Поет провістив світанок правди: духовне світло Шевченкового слова розсіяло густий морок імперського зневаження українського народу // Уряд. кур’єр. – 2014. – 7 берез. – С. 7.

106. Кургак М. «Три літа» стали народною реліквією: [репринтні видання Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 7 берез. – С. 8–9.

107. Яновська Л. Писав він про нас самих, сьогоднішніх: у творчому проекті «Мистецького Арсеналу» кожен приміряється до свого Великого Кобзаря // Уряд. кур’єр. – 2014. – 7 берез. – С. 8–9.

108. Боронь О. Що поетові смакувало найбільше?: [до 200річчя Т.Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 7 берез. – С. 9.

109. Литвин В. Образи Великого Кобзаря в українській інтелектуальній історії: [до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] // Голос України. – 2014. – 6 берез. – С. 20–21.

110. Жежера В. Шевченко: тут і тепер: [парламентські слухання на тему «Тарас Шевченко як постать світового значення»] // Голос України. – 2014. – 6 берез.

111. Жук О. Шевченко в гаджетах та експериментах: [«Шевченко/mania/» у «Мистецькому арсеналі»] // Україна молода. – 2014. – 6 берез. – С. 13.

112. Шот М. Шанувальники мистецтва побачили «За байраком байрак»: [виставка в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 6 берез. – С. 10.

113. Столиці України – велич Тараса: [75 років з часу відкриття пам’ятника Т. Шевченку в Києві] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 1 берез. – С. 19.

114. Реєнт О.П. Сім Шевченкових ювілеїв: [до 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка] // Укр. іст. журн. – 2014. – № 2. – С. 22–29.

115. Шот М. «Обніміться ж, брати мої»: [Тернопільщина долучилася до Всеукраїнського вишивання рушника Тарасові Шевченку] // Уряд. кур’єр. — 2014. – 26 лют. – С. 16.

21

116. Петрушенко М. Він став національним символом: [авторитет Кобзаря зростає в усіх регіонах країни] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 25 лют. – С. 12.

117. Мацегора К. Єдність народу стане найкращим пам’ятником Кобзареві: [ювілей Тараса Шевченка розглядається як дата національного примирення наших співвітчизників] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 15 лют.

118. Пуговиця М. Паросток батьківського саду: [лісівники Черкащини докладають чимало зусиль для увічнення пам’яті Поета, прмноження природних багатств краю] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 14 лют. – С. 12.

119. Куц П. Хоч і не бував він на Донбасі: [вшанування творчості Тараса Шевченка у Донецькій області] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 12 лют. – С. 18.

120. Петрушенко М. «Мені тепер здається, що й раю кращого на тім світі не буде, як ті Андруші»: [земний шлях Т.Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 22 січ. – С. 17.

121. Дроздовський Д. Тарас Шевченко – європейський романтик // Всесвіт. – 2013. – № 11–12. – С. 215–218.

122. Сверстюк Є. А що, якби Шевченко…: [Тарас Шевченко] // Літ. Україна. – 2013. – 19 груд.

123. Мазаний В. Шевченко на Волині: здогади і контрверсії // Літ. Україна. – 2013. – 12 груд. – С. 4.

124. Шевченко О. Тут жив великий поет: [до 85-річчя створення першого музею Тараса Шевченка] // Літ. Україна. – 2013. – 12 груд.

125. Слободянюк Т. Ой крута та круча, де стоїть Тарас. І крізь роки кличе, кличе нас: [пам’ятники Т. Шевченку] // Поділ. вісті. – 2013. – 10 груд. – С. 8.

126. Гудченко З. Архітектурні образи у творчості Тараса Шевченка // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 5. – С. 17–26.

127. Кожолянко Г. Тарас Шевченко та українська етнографія середини ХІХ століття // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 5. – С. 7–16.

128. Слободянюк Т. «Який я щасливий тою нелицемірною дружбою!»: [друзі Т.Г. Шевченка ] // Поділ. вісті. – 2013. – 12 листоп. – С. 8.

22

129. Слухай Н. Поетичний синтаксис Шевченка // Дивослово. – 2013. – № 10. – С. 46–51.

130. Kobzar stars: Шевченко на широких екранах // Укр. культура. – 2013. – № 8. – С. 58–65.

131. Філатов А. Микола Стороженко: космічне осмислення Кобзаря: [до 200-річчя від дня народження] // Укр. культура. – 2013. – №8. – С. 32–37.

132. Макаров Ю. Інший Шевченко: [до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка] // Укр. культура. – 2013. – № 8. – С. 22–28.

133. Вечерський В. Тарас Шевченко й усвідомлення національної архітектурної традиції: [до 200-річчя від дня народження] // Укр. культура. – 2013. – № 8. – С. 10–19.

134. Харчук Р. Про Тараса Шевченка в незалежній Україні: [до 200-річчя Т.Г. Шевченка] // Укр. культура. – 2013. – № 8. – С. 4–9.

135. Чечель Л. «На те й дорога, щоб іти»: [КаневШевченківський національний заповідник ] // Культура і життя. – 2013. – 18 жовт. – С. 5.

136. Пам’ять раннього раю: [до 200-річчя Тараса Шевченка] // Голос України. – 2013. – 8 жовт.

137. Ніколенко М. Як козаки розриту могилу засипали: [до 170-х роковин написання вірша] // Голос України. – 2013. – 4 жовт. – С. 8.

138. Воїнов С. «Ради святої нашої поезії…: [Т.Г. Шевченко] // Голос України. – 2013. – 4 жовт. – С. 9.

139. Атаманчук М. На поклін до Кобзаря: хроніка його життя // Порадниця. – 2013. – 3 жовт. – С. 2.

140. Боронь О. «Тарасова ніч» постраждала найбільше: [факсиміле першого видання «Кобзаря»] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 3 жовт. – С. 21.

141. Боронь О. Послання «і мертвим, і живим…»: [репринтний передрук поза цензурного видання Кобзаря] // Уряд. кур’єр. – 2012. – 19 верес. – С. 18.

142. Найден О. Проблеми міфологізації і де міфологізації в українській культурі: [поезія Т. Шевченка] // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 45–47.

23

143. Бонсаренко Г. З історії дослідження одного сюжету у творчості Тараса Шевченка // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 40–44.

144. Мушинка М. Чотири празькі видання творів Т. Шевченка періоду Другої Світової війни // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 7–14.

145. Грица С. Три складові фольклорної проекції в поезії Тараса Шевченка // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 34–39.

146. Бача Ю. Моє розуміння значення Т. Шевченка // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 15–20.

147. Ніколайчук І. Не шукайте в Шевченка чітких формул їх не має: поема «Гайдамаки»: [до 200-річчя Т.Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 27 лип. – С. 6.

148. Гойденко О. Малюючи рядки Тараса: [Т. Шевченко] // Порадниця. – 2013. – 25 лип. – С. 2.

149. Літерат М. Седнів: Т.Г.Шевченко // Літ. Україна. – 2013. – 25 лип. – С. 16.

150. Гойденко О. Символ Тарасового ювілею: [200-річчя Т.Г. Шевченка] // Порадниця. – 2013. – 11 лип.

151. Петрушенко М. «Всі дні мого перебування в Яготині є і будуть для мене рядком прекрасних спогадів»: [Т.Г. Шевченко] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 6 лип. – С. 6.

152. Соколова С. Шевченкіада до ювілею Кобзаря: [до 200річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] // Культура і життя. – 2013. – 5 лип. – С. 11.

153. Коханець Л. З Кобзарем у серці: [до 200-ліття з дня народження Т.Г. Шевченка] / Л. Коханець, В. Жежера // Голос України. – 2013. – 5 лип. – С. 10–11.

154. Сліпушко О. Тарас Шевченко і Київський університет : мовою фактів і документів // Голос України. – 2013. – С. 12–13.

155. Ісіченко І. Тягар духовного лідерства: [Т.Г. Шевченко у Борщові Тернопіл. обл.] // Голос України. – 2013. – 19 квіт. – С. 10–11.

156. Деко О. Український (Леонардо) Тарас да Моринці: [Тарас Шевченко] // Голос України. – 2013. – 5 квіт. – С. 10–11.

24

157. Жулинський М. «…І помоляться на волі невольничі діти» : [Т.Г. Шевченко] // Голос України. – 2013. – 22 берез. – С. 8–9.

158. Зозуля С. Пізнати Шевченка через кросворди: [до ювілею Т.Г. Шевченка] // Голос України. – 2013. – 15 берез. – С. 15.

159. Кирей В. «Кобзаря» ілюструють дитячими малюнками: [до 199-річчя Т.Г. Шевченка у містах України ] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 14 берез. – С. 5.

160. Дзюба І. «І мертвим, і живим, і ненародженим…»: [Тарас Шевченко] // Голос України. – 2013. – 7 берез. – С. 20–21.

161. Щекун Л. Підполковник Шпильовий пройшов шляхами Великого Поета: [до 199-річчя Т. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 7 берез. – С. 10.

162. Його ідеї не зміліли за віки: [до 199-річчя Т.Г. Шевченка, – лауреати премії України імені Т.Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 7 берез. – С. 3.

163. Яновська Л. Творчість Шевченка стала голосом країни: творчість Т.Г. Шевченка – до ювілею поета // Уряд. кур’єр. – 2013. – 6 берез. – С. 5.

164. Яновська Л. За ті сторінки зачепилося багато коріння: [оцифрований архів про життя і творчість Т.Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 13 лют. – С. 5.

165. Кирей В. Каневом пройде «Шлях Кобзаря»: [ до 200річчя з дня народження Т. Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 9 лют. – С. 24.

166. Кирей В. Портрет Шевченка склали з понад сотні фрагментів: [вшанування творчості Т. Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2012. – 13 груд. – С. 10.

167. Клочек Г. Драматургічно-театральне і «кінематографічне» в поемі «Катерина» // Дивослово. – 2012. – № 11. – С. 19–23.

168. Ювілей Кобзаря святкуватимемо разом: [участь Росії у святкуванні 200-річного ювілею Т. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2012. – 28 верес. – С. 3.

169. Боронь О. Послання «І мертвим, і живим…»: [репринтний передрук поза цензурного видання Кобзаря] // Уряд. кур’єр. – 2012. – 19 верес. – С. 18.

25

170. Василенко М. Ідеал життя Шевченка // Голос України. – 2012. – 23 трав. – С. 14–15.

171. Марко В. Наближення до Шевченка: аналітичні етюди // Дивослово. – 2012. – № 5. – С. 44–47.

172. Моринці: Шевченківська батьківщина // Літ. Україна. – 2012. – 12 квіт. – С. 3.

173. 200-річчя Кобзаря під егідою ООН і ЮНЕСКО: [2014 рік – Міжнародний рік Тараса Шевченка] // Голос України. – 2012. – 6 квіт. – С. 3.

174. Мацегора К. 200-річчя Тараса має відзначити весь світ: [2014 рік – рік Тараса Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2012. – 6 квіт. – С. 3.

175. Василенко М. Глибинність та невимірність Тараса Шевченка // Голос України. – 2012. – 2 берез. – С. 14.

176. Букет Є. Сергій Гальченко: «Кожне видання «Кобзаря» – це крок у перед» // Слово Просвіти. – 2011. – 26 трав. – 1 черв. – С. 8–9.

177. Біленко В. В Україну – назавжди: [перепоховання Т. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2011. – 21 трав. – С. 8.

178. Боронь О. Його остання путь стала символічною: [Тарас Шевченко] // Уряд. кур’єр. – 2011. – 21 трав. – С. 17.

179. Фарон І. Шевченків концепт «Слово» у рецепції Дмитра Донцова: [150-літтю Шевченкового повернення в Україну присвячено] // Слово Просвіти. – 2011. – 19–25 трав. – С. 6–7.

180. Жулинський М. Його благословила доля славою святою: [до 150-річчя від дня перепоховання Кобзаря] // Літ. Україна. – 2011. – 19 трав.

181. Тарана Р. На Чернечій горі 100 років: [до 150-річчя поховання Т.Г. Шевченка в Каневі] // Слово Просвіти. – 2011. – 5– 11 трав. – С. 9.

182. Фурсова Л. Шевченків «Заповіт» // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 25-28.

183. Бовсунівська Т. Шевченко і концепція войовничого романтизму // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 58–62.

184. Біленко В. Дорога у Вічність: [150 років від дня смерті Тараса Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2011. – 10 берез. – С. 5.

26

185. Шпак В. Біль за рідних, біль за Україну…: [Т.Г. Шевченко] // Уряд. кур’єр. – 2011. – 5 берез. – С. 13.

186. Томенко М. «Щоб Дніпро був під самим порогом…»: [Тарас Шевченко] // Літ. Україна. – 2011. – 3 берез.

187. Томенко М. 150-річна боротьба Тараса Шевченка за місце під Каневом, або як Кобзар свій будинок в Україні будував: [150 років перепоховання Т. Шевченка в Україні] // Голос України. – 2011. – 26 лют. – С. 3.

188. Стрельбицький М. Поет як носій перевтілень і етносу: [спроба окреслити феномен Шевченкових «Гайдамаків»(1841)] // Літ. України. – 2010. – 2 груд. – С. 7.

189. Чамата Н. Шевченків диптих «Г.З»: [інтимна лірика Т.Г. Шевченка] // Дивослово. – 2010. – № 7. – С. 38–41.

190. Смілянська В. Шевченкова романтична поема: система індивідуальних жанрових модифікацій // Слово і Час. – 2010. – № 6. – С. 3–20.

191. Лімборський І. Персонаж епічний у творчості Шевченка // Слово і Час. – 2010. – № 5. – С. 3.

192. Барабаш Ю. Вірш Тараса Шевченка «Чигрине, Чигрине»: контекст, семантика, поетика // Дивослово. – 2010. – № 5. – С. 38–43.

193. Рінгіс Л. «Нам треба голосу Тараса»: [до дня перепоховання Т. Шевченка на Чернечій горі] // Демокр. Україна. – 2010. – 21 трав. – С. 15.

194. Мацієвська М. Першому виданню «Кобзаря» – 170 років // Літ. Україна. – 2010. – 29 квіт. – С. 2.

195. Кир’ян Н. Лавровим вінком його відзначила історія: [170 років тому вийшло перше видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка] // Слово Просвіти. – 2010. – 29 квіт. – 5 трав. – С. 13.

196. Бородюк Н. Першій книжці Шевченка – 170 років: «Кобзар» // Уряд. кур’єр. – 2010. – 23 квіт.

197. Шарапа О. Першому «Кобзарю» – 170 // Слово Просвіти. – 2010. – 15–21 квіт. – С. 8.

198. Бородін В. Динаміка творчого процесу Шевченка-поета // Слово і Час. – 2010. – № 3. – С. 3–29.

199. Боронь О. Поетика повісті Тараса Шевченка «Музикант» // Слово і Час. – 2010. – № 3. – С. 30–39.

27

200. Штонь Г. Духовна структурованість вірша Шевченка // Слово і Час. – 2010. – № 3. – С. 46–50.

201. Нагорна З. Фастівська земля в житті і творчості Великого Кобзаря // Берегиня. – 2010. – № 1. – С. 85–89.

202. Марцінковський І. Історія з фактором: [перебування Т.Г. Шевченка в Бердичеві] // Літ. Україна. – 2010. – 18 берез. – С. 8.

203. Слободянюк Т. Наклад першого «Кобзаря» не перевищував тисячі примірників, але одразу зробив молодого автора найвідомішим поетом в Україні: [до 196-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка] // Поділ. вісті. – 2010. – 11 берез. – С. 3.

204. Жулинський М. Шевченкова пересторога: [творчість Тараса Шевченка] // День. – 2010. – № 39–40. – С. 6.

205. Сюндюков І. Ствердження великого Слова: [до 150річчя виходу в світ «Кобзаря» ] // День. – 2010. – № 39–40. – С. 11.

206. Кобзарева криниця: афоризми із творів Тараса Шевченка // Демокр. Україна. – 2010. – 5 берез. – С. 22.

207. Слободянюк Т. Кобзар. Україна. Вічність: [9 березня – 196 років від дня народження Т.Г. Шевченка] // Поділ. вісті. – 2010. – 5 берез. – С. 4.

208. Сохацька Є. Тарас Шевченко – український пророк: [196 років від дня народження Тараса Шевченка] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2010. – 5 берез. – С. 7.

209. Орлова Н. «Коли б то Бог дав мені притулися до університету»: [до історії призначення Тараса Шевченка вчителем малювання] // Слово Просвіти. – 2010. – 18–24 лют.

210. Книга – на – віки: [150 років тому вийшло останнє за життя Тараса Шевченка видання «Кобзаря»] // Демокр. Укр. – 2010. – 5 лют. – С. 21.

211. Мовчанюк В. Вірші Шевченка «Росли у купочці, зросли…» в контексті філософії екзистенції // Слово і Час. – 2009. – № 8. – С. 3–11.

212. Мот Н. Щоденковість та автобіографізм у повісті Т. Шевченка «Близнецы» (філософська інтерпретації // Слово і Час. – 2009. – № 8. – С. 24–32.

213. Хворостяний І. Імідж Тараса Шевченка в сучасному інформаційному просторі: [до 195-річчя від дня народження] // Дніпро. – 2009. – № 3. – С. 171–172.

28

214. Шевченко на Буковині: голос Шевченка // Літ. Україна. – 2009. – 18 черв.

215. Поклад Н. «Присняться діточки мені…»: [творчість Тараса Шевченка] // Вісн. Чорнобиля. – 2009. – 23 трав. – С. 8.

216. Риженко А. Серед степу широкого на Вкраїні милій: [день перепоховання Т.Г. Шевченка] // Слово Просвіти. – 2009. – 21–27 трав. – С. 8.

217. Дзюба І. В Україну – назавжди: [до дня перепоховання Т.Г. Шевченка] // Культура і життя. – 2009. – 20 трав. – С. 5.

218. Бондар Л. Шевченкові присвяти // Слово і Час. – 2009. – № 3. – С. 18.

219. Урбан О. Шевченко і музика // День. – 2009. – 27 берез.

– С. 20.

220. Околітенко Н. Подай же руку: [195 років від дня народження Тараса Шевченка] // Жінка. – 2009. – № 3. – С. 2.

221. Генералюк Л. Художник і літератор Тарас Шевченко в контексті європейських мистецьких напрямів // Всесвіт. літ. в серед. навч. закл. – 2009. – № 3. – С. 56–58.

222. Ярошенко В. Життя – як спалах: [195 років від дня народження Т.Г. Шевченка // Вісн. Чорнобиля. – 2009. – 14 берез. – С. 8.

223. Кузнецов Ю. Тарас Шевченко і Михайло Коцюбинський // Освіта України. – 2009. – 13 берез. – С. 6.

224. Сверстюк Є. Геній віри й любові: [до 195-ої річниці Т.Г. Шевченка] // Літ. Україна. – 2009. – 5 берез.

225. Сокур В. Тарас Шевченко не только мечтал поставить хату над Днепром, но и разработал ее архитектурный проект, предусмотрев все детали: [до 195-летия со дня рождения] // Факты. – 2009. – 7 марта. – С. 12.

226. Тарасюк О. Як Тарас Шевченко тигра вполював: [1849, Шевченко перебував в укріпленні Раїм на березі Сирдар’ї] // Поділ. вісті. – 2009. – 17 лют. – С. 4.

227. Радчук В. Заборон неперекладності чи під силу мові Тараса переклад цитат?: [Тарас Шевченко] // Слово Просвіти. – 2008. – 23–29 жовт. – С. 6.

29

228. Риженко А. «Живою душею в Україні витай»: [Прилуччина в житті й творчості Кобзаря] // Слово Просвіти. – 2008. – 2–8 жовт. – С. 8.

229. Коцюбинська М. Шевченкові листи // Слово і час. – 2008. – № 7. – С. 15–23.

230. Азізян С. Учитель Шевченка: [художник вірменського походження Ян Рустем] // Україна молода. – 2008. – 15 серп. – С. 20.

231. Дмитрів І. Перший в Україні пам’ятник Кобзарю спорудили гуцули // Демокр. Україна. – 2008. – 8 серп. – С. 24.

232. Неволов В. До Січеслава до Тараса: [на Дніпропетровщині пройшло Міжнародне шевченківське свято «В сім'ї вольній, новій»] // Культура і життя. – 2008. – 25 черв.

233. Боронь О. Образ саду у творчості Тараса Шевченка: генеза та семантика // Слово і Час. – 2008. – № 5. – С. 57–63.

234. Брайко О. Наративізація сакрального в поемі Тараса Шевченка // Слово і Час. – 2008. – № 5. – С. 41–51.

235. Потрібен єдиний Шевченківський центр: [Яготин, Березова Рудка, Лемешівка – маршрут подорожі Т. Шевченка в 1843– 1844 р.] // Культура і життя. – 2008. – 18 черв.

236. Гнатюк Н. Це не забувається: [Т.Г. Шевченко – життя і кохання] // Слово і Час. – 2008. – 22–28 трав. – С. 7.

237. Чамата Н. Графіка поетичного тексту Шевченка // Слово і Час. – 2008. – № 3. – С. 39–45.

238. Кирилюк З. Російські повісті Т. Шевченка: до історії створення // Слово і Час. – 2008. – № 3. – С. 25–32.

239. Смілянська В. Композиція ліро-епічних творів Т. Шевченка // Слово і Час. – 2008. – № 3. – С. 33–39.

240. Салига Т. Розкуймося, братаймося: [роздуми у 165-ту річницю з часу першої подорожі Т. Шевченка в Україну] // Літ. Україна. – 2008. – 13 берез. – С. 8.

241. Сокур В. «Поставлю хату і кімнату..»: [Т.Г. Шевченко] // Голос України. – 2008. – 7 берез. – С. 7.

242. Мельниченко В. Тарас Шевченко в Москві: березень 1858 року // Слово Просвіти. – 2008. – 14–20 лют. – С. 10.

243. Кралюк П. Тарас Шевченко та Казахстан // День. – 2008. – 8 лют. – С. 18.

30

244. Мельниченко В. Тарас Шевченко в Москві: березень 1858 року // Слово Просвіти. – 2008. – 7–13 лют. – С. 10.

245. Єременко О. Макросистемність етноконцепту Кобзаря у творчості Тараса Шевченка // Слово і Час. – 2007. – № 9. – С. 26–34.

246. Лубківський Р. Український «genius loki» над берегами Каспію: [про Шевченкове заслання в Новопетровському укріпленні] // Літ. Україна. – 2007. – 9 серп.

247. Нікітенко Л. Повторити «Заповіт»: [на кручах Дніпра українці вшанували Шевченка] // Україна молода. – 2007. – 23 трав. – С. 2.

248. Бовсунівська Т. Містична домівка в поезії Емілі Дікінсон і Тараса Шевченка // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 45–49.

249. Відоняк Н. Прототипи російських повістей Тараса Шевченка // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 50–53.

250. Шиленко Ю. Про список з поезії Тараса Шевченка «Заворожи мені, волхве…» // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 54–55.

251. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало…» // Дивослово. – 2007. – № 5. – С. 56–61.

252. Гладіліна О. Кому однаково?: [до проблеми осмислення поезії Тараса Шевченка та вивчення її у школі // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2007. – № 1. – С. 12–17.

253. Смольницька О. Тарас Шевченко і німецька та російська література // Дивослово. – 2007. – № 3. – С. 14.

254. Даниленко І. Шевченків молитовний триптих 1860 року від поетики до світогляду // Дивослово. – 2007. – № 3. – С. 43–47.

255. Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало…» // Дивослово. – 2007. – № 3. – С. 48–53.

256. Грабовський В. Жало духовного меча: [Тарас Шевченко] // Уряд.к ур’єр. – 2007. – 7 берез.

257. Степаненко М. «…Шевченкова мова й стала в нас за наріжну підвалину нашої літературної мови…»: [коротке слово про значення Великого Кобзаря в історії української мови] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2006. – № 9–10. – С. 4–16.

31

258. Полюга Л. Збірний образ української «Еліти» в посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим» // Дивослово. – 2006. – № 11. – С. 16–28.

259. Гулько Л. Щасливий рік у житті Тараса Шевченка // Культура і життя. – 2006. – 4 жовт. – С. 3.

260. Стегній В. Кобзар на карті світу: [пам’ятники Тарасу Шевченку] // Демокр. Україна. – 2006. – 19 серп. – С. 8.

261. Лисенко О. Інтерпретація балади Т.ГШевченка «Причинн» з позицій естетики романтизму // Всесвіт. літ. та культура. – 2006. – № 6. – С. 28–30.

262. Бойко Ю. Основні ознаки романтизму та романтизм Т. Шевченка // Всесвіт. літ. та культура. – 2006. – № 6. – С. 6–10.

263. Брижицька С. До роковин смерті та перепоховання Тараса Шевченка в Україні // Слово і Час. – 2006. – № 6. – С. 31–39.

264. Генералюк Л. Образ дерева і семіотика візуальнопросторових концептів: [поезія, проза, малярство Тараса Шевченка] // Слово і Час. – 2006. – № 6. – С. 21–31.

265. Астаф’єв О. Творчість Тараса Шевченка та Адама Міцкевича як діалог культур // Слово і Час. – 2006. – № 6. – С. 7–15.

266. Поліщук Я. «Поет духовної свободи»: [Тарас Шевченко в оцінці Василя Барки] // Дивослово. – 2006. – № 5. – С. 46–50.

267. Зяблюк Н. Кобзар і чумацтво: [чумацтво пов’язане з життям і творчістю Т.Шевченка] // Слово Просвіти. – 2006. – 25–31 трав. – С. 9.

268. Іванова Г. «От якби до весни догягнути… да на Україну…»: [145 років тому (1861) відбулося перепоховання українського поета, художника, мислителя Тараса Шевченка] // Демокр. Україна. – 2006. – 23 трав. – С. 7.

269. Шпак В. Пам’ять Чернечої гори: [145 років тому – 22 травня 1861 року на Чернечій горі було поховано Тараса Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2006. – 19 трав. – С. 8–9.

270. Мельник В. Душа «Заповіту»: [Тарас Шевченко і Переяславщина] // Літ. Україна. – 2006. – 18 трав.

271. Криштальська О. «Кобзар» Т.Шевченка в перекладах іспанською мовою // Слово і Час. – 2006. – № 3. – С. 49–52.

272. Чамата Н. «Песня караульного у тюрьмы» Тараса Шевченка та її прототексти // Слово і Час. – 2006. – № 3. – С. 45–48.

32

273. Тимошенко Ю. Функції персоніфікації в поетичній творчості Т. Шевченка // Слово і Час. – 2006. – № 3. – С. 37–45.

274. Харчук Р. Метафора Шевченка // Слово і Час. – 2006. – № 3. – С. 21–37.

275. Наливайко Д. Шевченко, романтизм, націоналізм // Слово і Час. – 2006. – № 3. – С. 3–21.

276. Сушко О. Шевченківські дні в Парижі // Літ. Україна. – 2006. – 6 квіт.

277. Скоць А. До проблеми періодизації творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 2006. – № 3. – С. 58–62.

278. Александрова Г. «Портрет» Миколи Гоголя і «Художник» Тараса Шевченка: загадка таланту і світу мистецтва // Дивослово. – 2006. – № 3. – С. 55–58.

279. Харчук Р. Проблема прототипу в творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 2006. – № 3. – С. 49–54.

280. Зорівчак Р. Шлях до пророка: [Шевченкове слово в англомовному світі] // Літ. Україна. – 2006. – 9 берез. – С. 2.

281. Кононенко В. Символ національної єдності: [біографія Т.Г. Шевченка] // Демокр. Україна. – 2006. – 7 берез. – С. 6.

282. Сегеда С. Візуальний образ Тараса Шевченка: [нотатки антрополога] // Народ. творч. та етнограф. – 2006. – № 2. – С. 4–9.

283. Пономаренко О. Оновлюючи світ і душу: [архетипи вогню й води в міфопоетиці Тараса Шевченка] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2005. – № 9–10. – С. 164–173.

284. Жур П.В. Літопис Шевченкового життя // Слово і Час. – 2005. – № 10. – С. 72–77.

285. Бійчук Г. Актуалізація архетипів національного підсвідомого засобами художнього слова: [на матеріалі творчості Тараса Шевченка] // Дивослово. – 2005. – № 10. – С. 12–18.

286. Наумова Н. Шляхами Кобзаря: від Києва до Чернечої гори // Дивослово. – 2005. – № 5. – С. 61–65.

287. Кирей В. Пошанування Великого Кобзаря: [день повернення Тараса Шевченка до рідної землі] // Уряд. кур’єр. – 2005. – 24 трав.

288. Наумова Н. Шляхами Кобзаря: [подорож до Шевченкового краю] // Дивослово. – 2005. – № 4. – С. 63–70.

33

289. Момот Н. Шевченків щоденник: жанрова гетерогенність як стратегія тексту // Слово і Час. – 2005. – № 3. – С. 20–28.

290. Харчук Р. Російський етнотип за текстами Тараса Шевченка // Слово і Час. – 2005. – № 3. – С. 14–20.

291. Бондар Л. Універсум «Причинної»: [балада «Причинна» Т.Г. Шевченка] // Слово і Час. – 2005. – № 3. – С. 12.

292. Іванова О. Народнопісенні джерела поетичної творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 2005. – № 2. – С. 19–22.

293. Нахлік Є. Міфогема долі у творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 2004. – № 7. – С. 8–12.

294. Нахлік Є. Міфологема долі у творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 2004. – № 6. – С. 2–7.

295. Гончаренко Л.О. Гімн волі: [поема «Кавказ» Тараса Шевченка] // Дивослово. – 2004. – № 6. – С. 20–23.

296. Кодак М. Поема Тараса Шевченка «Єретик» // Слово і Час. – 2004. – № 4. – С. 18–24.

297. Гаврилюк Н. Епіко-драматична поліметрія Т. Шевченка // Слово і Час. – 2004. – № 4. – С. 24–35.

298. Лисюк Н. Фольклорне підгрунття поеми-комедії Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля») // Слово і Час. – 2004. – № 4. – С. 36–42.

299. Жулинський М. Шевченко: повернення « в нашу Україну» // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 4.

300. Ткаченко М. «Не таланило Шевченкові за життя, не таланило і після смерті…» // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 20.

301. Гамалій Д. «Згадав він оглав білохатий, рядок на вигоні тополь…»: [Тарас Шевченко] // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 42.

302. Коваленко А. Щоб не залишилося нез’ясованим: [Тарас Шевченко] // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 49.

303. Малко Р. Маленька шевченкіана // Міжнарод. туризм. – 2004. – № 1. – С. 76.

304. Барабаш Ю. Історіософія Тараса Шевченка // Слово і Час. – 2004. – № 3. – С. 15.

305. Грабович Г. Шевченко в рецепції Дмитра Донцова // Слово і Час. – 2004. – № 3. – С. 37.

34

306. Пастух Т. Останнє поетичне слово Шевченка // Слово і Час. – 2004. – № 3. – С. 46–52.

307. Генералюк Л. Візуальний код Шевченка // Слово і Час. – 2004. – № 3. – С. 52–60.

308. Шевченкознавство: стан і перспективи // Слово і Час. – 2004. – № 3. – С. 61–69.

309. Наумова Н. Подорожуймо Тарасовими шляхами: [до 190-річчя з дня народження Т. Шевченка] // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 16–21.

310. Бовсунівська Т. Смислотворча функція першого видання «Кобзаря» // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 8–13.

311. Литвиненко О. Тарас Шевченко і Чернігівщина // Укр. мова і літ. в ліцеях. – 2004. – № 1. – С. 11–16.

312. Мацько Л. «Знать од Бога і голос той, і ті слова…»: [мовні уроки Тараса Шевченка] // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 2–8.

313. Русанівський В.М. Мова української біографічної прози: [мова біографічних творів про Т.Г. Шевченка] // Мовознавство. – 2004. – № 1. – С. 3–16.

314. Дзюба І. Шевченко вчора, нині і завжди // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2004. – № 1. – С. 4–8.

315. Вижовець І. Творчість Тараса Шевченка і фольклор // Дивослово. – 2003. – № 6. – С. 40–42.

316. Скуратівський В. Шевченко в контексті світової літератури // Дивослово. – 2003. – № 6. – С. 68–72.

317. Тимошик М. Тарас Шевченко, якого ми не знаємо // Пам’ять століть. – 2003. – № 2. – С. 4–19.

318. Бовсунівська Т. Онірична поетика «Дневника» Тараса Шевченка // Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 4–7.

319. Грязнова Н. «Кобзар» Тараса Шевченка 1860 р.: [дещо з маловідомого й призабутого] // Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 66–69.

320. Нога Г. Гумористичні струни Кобзаря: гумор у творчості Т. Шевченка // Дивослово. – 2002. – № 3. – С. 3.

321. Рудницька Г. Вивчення послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…» // Дивослово. – 2002. – № 12. – С. 33–37.

35

322. Кудрявцев М. Соціально-етична программа Т. Шевченка в національно-історичному контексті // Дивослово. – 2002. – № 5. – С. 4.

323. Чехівський О. Мовний образ України в поезії Т. Шевченка і його виховний потенціал // Укр. літ. – 2001. – № 4. – С. 19–22.

324. Кравченко В. Образна символіка у баладах Тараса Шевченка // Дивослово. – 2001. – № 7. – С. 5–7.

Жінка в житті та творчості митця 325. Пригоровський В. «Не ймуть нам віри без хреста…: [про Шевченкову «любу» з-під Ніжина Лукерію Полусмик] // Голос України. – 2013. – 19 лип. – С. 6–7.

326. Гараздюк О. Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка: [поема «Наймичка»] // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 20–22.

327. Костюченко В. Музи генія. Інтимна лірика Тараса Шевченка: [літературно-музична композиція] // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 29–32.

328. Маньківський В. Поет і княжна: [Т.Г. Шевченко і Варвара Репніна] // Голос України. – 2012. – 7 берез. – С. 9.

36

329. Зарічна Н. Дві «Катерини» Тараса Шевченка / Н. Зарічна, Н. Тарасова // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 29–31.

330. Омельченко Т. Немая любов княжны: [Варвара Николаевна Репнина-Волконская и Тарас Шевченко] // Женск. журн. – 2010. – № 5. – С. 168–171.

331. Антош Г. Знову про «Катерину» Тараса Шевченка // Дивослово. – 2003. – № 12. – С. 22–24.

332. Приходько О. Це тихе сяйво над моєю долею: Тарас Шевченко і Рєпніна: [історія кохання] // Дивослово. – 2003. – № 5. – С. 50–52.

333. Маровді В. Мені ж, мій боже, на землі подай любов…: [про інтимну лірику Т. Шевченка] // Дивослово. – 2003. – № 5. – С. 48–49.

334. Петрик Т. «Мій ангел – хранитель»: [Тарас Шевченко та Варвара Репніна] // Дивослово. – 2000. – № 3. – С. 62.

335. Гриценко В. Спокута за крадене щастя чи одвічний подвиг матері?: [поема «Наймичка» та однойменна повість Шевченка під новим кутом зору] // Укр. мова та літ. в шк. – 2000. – № 1. – С. 27.

336. Образи матері й дитини в творчості Т. Шевченка // Золоті твори для школярів і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 40.

337. Жіноча доля в поезіях Т. Шевченка // Золоті твори для школярів і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 43.

338. Трагізм образу матері в поемі Шевченка «Наймичка» // Золоті твори для школярів і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 54.

339. Колесникова Є. Слово «мати» в поезії Кобзаря // Дивослово. – 1995. – № 5–6. – С. 9–11.

340. Скоць А. Поема Т. Шевченка «Наймичка» // Дивослово. – 1994. – № 3. – С. 18.

37

Тарас Шевченко – живописець 341. Яновська Л. «Він для мене – Космос на Землі»: [Т.Г. Шевченко – художник, картина «Дустанова могила»] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 23 жовт. – С. 5.

342. Борисенко В. Малярська спадщина Тараса Шевченка в контексті візуальної антропології // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 48–51.

343. Лаєвський С. На малюнку «В Седневі» - автопортрет Кобзаря?: [до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 18 лип. – С. 15.

344. Тютюнник Є. «Прощай, убогий Кос-Арале»: [Шевченко-художник] // Уряд. кур’єр. – 2013. – 2 лип. – С. 11.

345. Ткач А. «Український Рембрандт»: [вивчення художньої спадщини Тараса Шевченка] // Дивослово. – 2011. – № 3. – С. 24–33.

346. Тарасюк О. Од звичайного погляду скрите: [автопортрети Тараса Шевченка] // Поділ. вісті. – 2011. – 15 берез. – С. 4.

347. Риженко А. Василь Штернберг і Тарас Шевченко: [до 190-річчя від дня народження художника] // Укр. культура. – 2008. – № 3. – С. 10–12.

348. Чуприна В. Контури істини: [хто зображений на акварелі Тараса Шевченка «Портрет невідомої за фортепіано»?] // День. – 2008. – 7 берез. – С. 26.

349. Кочубей О. Невідома картина Тараса Шевченка // Музеї України. – 2007. – № 4. – С. 22.

350. Куфльовська Л. Кулиптаси на малюнках Тараса Шевченка: [надмогильні пам’ятники на малюнках] // Дивослово. – 2006. – № 5. – С. 50–52.

351. Пономаренко О. Народнопоетична символіка і традиційний побут на малюнку Т. Шевченка «Селянська родина // Народ. творч. та етнографія. – 2004. – № 3. – С. 50–53.

352. Мойсеїв І. Триголосся: [сепія Т. Шевченка «Тріо» та інші твори] // Вітчизна. – 2004. – № 3–4. – С. 134–140.

353. Білокінь С. Нарбут і Шевченко // Укр. культура. – 2003. – № 11–12. – С. 25–26.

38

354. Пономаренко О. Образ української Мадонни: [«Катерина» Шевченка в скарбниці світової художньої культури ] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2003. – № 1. – С. 178–180.

355. Яцюк В. Шевченкова сепія «Старець на кладовищі»: [Шевченко – живописець] // Київ. старовина. – 1999. – № 2. – С. 95.

356. Білецький П. Внесок Шевченка-художника до скарбниці світового мистецтва // Всесвіт. – 1997. – № 3–4. – С. 128.

357. Білецький П. Своєрідність українського мистецтва: [таємниці композицій Шевченка-художника] // Культура і життя. – 1996. – 6 листоп.

358. Мойсеїв І. Катерина: [картина Тараса Шевченка] // Сучасність. – 1995. – № 3. – С. 95–101.

Вивчення творчості Т.Г.Шевченка в школі 359. Тур С. Тарас Шевченко – геніальний художник: [літературно-мистецька конференція] // Заруб. літ. в шк. – 2014. – № 3. – С. 44–47.

360. Клочек Г. «Готово! Парус розпустили…»: [нове прочитання творів Тараса Шевченка] // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 23–25.

361. Гриценко П. Сучасний погляд на мову Шевченка // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 32–38.

362. Слухай Н. Поетичний синтаксис Т.Шевченка // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 39–40.

363. Слюсар А. Буквопідхід – лабіринт «Шевченківський» // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 15–16.

364. Нахлік Є. Романтизм у Шевченковій поезії // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 43–52.

365. Масенко Л. Етнокраєвиди в поезії Т. Шевченка // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 53–56.

366. Федунь М. Постать і слово Тараса Шевченка в західноукраїнській мемуарній спадщині першої половини ХХ ст. // Дивослово. – 2014. – № 3. – С. 57–61.

39

367. Клочек Г. «Садок вишневий коло хати…» як кіно текст: [монографічний аналіз твору] // Дивослово. – 2012. – № 7. – С. 25–36.

368. Ушкалов Л. Образ сліз у творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 2–7.

369. Скоць А. Віршоване пророцтво Тараса Шевченкка «Ісайя. Глава 35 (Подражаніє)»: [спроба порівняльно-типологічного аналізу] // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 8–10.

370. Боронь О. Повість «Несчастный»: сюжет, жанр, система образів // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 11–15.

371. Савчук В. Традиційні та нові акценти у вивченні життя і творчості Тараса Шевченка у школі // Дивослово. – 2012. – № 3. – С.

38–40.

372. Солецький О. Валерій Шевчук і барокко // Дивослово. – 2010. – № 10. – С. 35–40.

373. Павлів І. Балада Тараса Шевченка «Причинна»: [урок літератури в 9 класі] // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 32–38.

374. Щербакова А. Доля жінки в поемах «Катерина» та «Наймичка»: [ урок літератури в 9 класі] // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 28–31.

375. Бонь Н. Трагічні епізоди української історії в поемімістерії «Великий льох» Т.Шевченка // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 24–28.

376. Бондар М. Тематичні обрії Шевченкової поезії // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 15–19.

377. Буряк О. Художнє осягнення вікової психології у творі «Мені тринадцятий минало…» // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 20–23.

378. Баран Г. О милий Боже України!: [вплив Тараса Шевченка на українське молитвотворення другої половини ХІХ–ХХ століть] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2010. – № 2. – С. 61–65.

379. Федчун Н. І кожне слово його про Україну: [система уроків-роздумів, присвячених вивченню творчості Тараса Шевченка у 8 класі] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2010. – № 2. – С. 10–24.

380. Сосюк Н. Якби-то найшли те, що там схоронили…»: [ідейно-художній аналіз поезії Тараса Шевченка «Розрита могила» у 8 класі] // Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 24–25.

40

381. Хомич Я. Твір, що єднає минуле, теперішнє й майбутнє: [урок вивчення поезії Т. Шевченка «Заповіт» у 7 класі] // Дивослово. – 2009. – № 5. – С. 2–4.

382. Федоренко В. Шевченкіана: інтелектуальнопізнавальна гра // Дивослово. – 2009. – № 5. – С. 5–10.

383. Панчук О. Як протистояти злу: [жанр балади у творчості Тараса Шевченка «Причинна» як зразок баладної поезії, 9 клас] // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 39–42.

384. Хомич Я. Ідея незнищенності справжнього кохання в баладі Тараса Шевченка «Тополя», 8 клас // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 37–39.

385. Дяченко-Лисенко Л. Модель проведення шевченківської інтернет-конференції у школі / Л. Дяченко-Лисенко, С. Коваленко // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 43–45.

386. Тарасова М. Предтечі Шевченкового романтизму // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 50–52.

387. Скоць А. Шевченкова казематна поезія-пісня «Ой три шляхи широкії…» // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 53–55.

388. Горболіс Л. Художнє відображення «Історії душі» в поезії Тараса Шевченка «Ми восени таки похожі…» // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2009. – № 2. – С. 98–108.

389. Голик О. Твір, написаний кров’ю серця: [комбінований урок-послання, присвячений аналізу твору Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Украйні моє дружнєє посланіє ] // Укр.мова й літ. в ліцеях. – 2009. – № 2. – С. 12–21.

390. Цаль В. «Я любить, я жити хочу серцем…»: [урок шляхетності почуттів за інтимною поезією Тараса Шевченка] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2009. – № 2. – С. 35–38.

391. Марченко Н. Вивчення творчості Шевченка у школі: від вульгарно-ідеологічного до художньо-естетичного: сторінками «Шевченківської енциклопедії» // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2009. – № 2. – С. 46–59.

392. Черненко О. Історичне тло створення поеми «Катерина»: [огляд для вчителя] // Дивослово. – 2008. – № 2. – С. 51–52.

41

393. Пилипенко О. Роздуми над «Катериною» Шевченка: чи любили батьки свою дочку?: [матеріали до уроку у старших класах середньої школи] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2008. – № 2. – С. 56–64.

394. Чумак Т. Моральне приниження чи моральна велич жінки?: [урок-пошук за поемою Тараса Шевченка «Катерина»] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2008. – № 2. – С. 22–33.

395. Тарас Шевченко: вивчення теми // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2007. – № 29–32. – С. 33–41.

396. Шуптав’язовська О. Зустріч митця із собою: спроба сучасного прочитання вірша Т.Г. Шевченка «Ну щоб здавалося слова…» // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2006. – № 1. – С. 104–107.

397. Мосієвська Н. «Тяжкі три літа…»: [система інтерактивних уроків із вивчення творчості Т. Шевченка періоду «трьох літ», 9 клас] // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2005. – № 2. – С. 48–56.

398. Коломієць В. Драма Тараса Шевченка «Назар Стодоля» в контексті історії української літератури // Дивослово. – 2004. – № 10. – С. 15.

399. Огоновська С. Галерея мистецьких творів Тараса Шевченка: [урок позакласного читання] // Дивослово. – 2004. – № 5. – С. 9–12.

400. Турчин О. Підсумковий урок-конкурс за творчістю Шевченка: [конспект уроку в 7 класі] // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 26–28.

Релігія у творчості Шевченка 401. Головко Т. Під знаком християнської віри, або Новий погляд на релігійність Шевченка: [книга Д.Степовика «Наслідуючи Христа. Віруючий у Бога Тарас Шевченко»] // Голос України. – 2013. – 6 груд. – С. 15.

402. Степовик Д. Віра Тараса Шевченка: деякі контроверсії // Народ. творч. та етнологія. – 2013. – № 3. – С. 21–33.

403. Яковина О. Благовіщення та образ Богородиці в церковній традиції і в поемі Т. Шевченка «Марія» // Слово і Час. – 2010. – № 3. – С. 39–46.

42

404. Яременко В. «Суєслови, лицеміри, Господом прокляті»: [проблема обрядовірства і народної побожності в контексті творчої спадщини Т. Шевченка] // Слово і Час. – 2009. – № 5. – С. 84–92.

405. Сверстюк Є. Тарасові залізні стовпи: [творчість Шевченка і християнська віра] // Україна молода. – 2009. – 11 берез. – С. 9.

406. Бовсунівська Т. Біблійний паралелізм у «Кобзарі» Тараса Шевченка // Дивослово. – 2008. – № 3. – С. 36–40.

407. Даниленко І. «Світе ясний! Світе тихий!..» як стилізація церковного гімну: [вірш Т. Шевченка] // Дивослово. – 2008. – № 3. – С. 41–50.

408. Даниленко І. Молитва в поетичному дискурсі Тараса Шевченка // Слово і Час. – 2006. – № 6. – С. 15–20.

409. Харченко П. Феномен Троїстості у творчості Тараса Шевченка // Літ. Україна. – 2004. – 4 листоп. – С. 7.

410. Степовик Д. Тарас Шевченко і українське православ’я // Народ. творч. та етнограф. – 2004. – № 3. – С. 36–44.

411. Яременко В. «Добрі жнива колись-то будуть…»: [християнська наповненість Шевченкового «Букваря»] // Слово і Час. – 2004. – № 4. – С. 42–49.

412. Братусь І. Християнське серце: Іван Огієнко про духовний світ Тараса Шевченка // Літ. Україна. – 2004. – 11 берез.

413. Степовик Д. Православність Тараса Шевченка // Пам’ять століть. – 2004. – № 2. – С. 27.

414. Нахлік Є. Ісус Христос у літературній творчості Тараса Шевченка // Укр. мова та літ. в ліцеях. – 2004. – № 1. – С. 100–110.

415. Мойсеїв І. «Теодицея» коси кістяківни: [офорт Тараса Шевченка «Казка (Солдат і Смерть)»] // Дивослово. – 2004. – № 2. – С. 74–77.

416. Дмитренко Г. Біблійні мотиви і пророцтво майбутнього у творчості Тараса Шевченка / Г. Дмитренко, Ю. Дмитренко // Дивослово. – 2004. – № 1. – С. 28.

417. Жулинський М. Тарас Шевченко: духовна реалізація пророцтва // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2003. – № 1. – С. 30–40.

43

418. Бовсунівська Т. Поетика християнського дива в «Кобзарі» Тараса Шевченка // Укр. мова й літ. в ліцеях. – 2003. – № 2. – С. 18–22.

419. Кудрявцев М. «Не зрять Бога над собою…»: [до проблеми історизму мислення Т. Шевченка у світлі Євангельських істин] // Укр. літ. в шк. – 2001. – № 2. – С. 2.

420. Штонь Г. «Кобзар» і святе письмо // Слово і час. – 2000. – № 1. – С. 18–22.

421. Бланк І. Версія про атеїзм Тараса Шевченка // Поділ. вісті. – 1995. – 6 черв.

422. Брилінський Д. Місце і роль Бога у творчості Тараса Шевченка // Дивослово. – 1995. – № 3. – С. 42.

423. Степовик Д. Християнство і Шевченко // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 2.

Історична тематика в творчості Тараса Григоровича Шевченка 424. Юрчук О. «Історія Русів» і Т.Шевченко: прийняття і забезпечення // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 16–19.

425. Яременко В.І. Історична ономастика у творчій спадщині Тараса Шевченка // Укр. іст. журн. – 2010. – № 2. – С. 164–178.

426. Цвілюк С. Пам’ять століть: історизм епічних творів Тараса Шевченка // День. – 2008. – 7 берез. – С. 22–23.

427. Яременко В.І. Світова історія у творчій спадщині Тараса Шевченка: [спроба історіософського прочитання] // Укр. іст. журн. – 2007. – № 5. – С. 174–188.

428. Святовець В. Переяславські заповіти Тараса Шевченка // Дивослово. – 2007. – № 3. – С. 53–57.

429. Литвин В. Образи Тараса Шевченка в українській інтелектуальній історії: [кілька думок з нагоди Шевченківських роковин] // Літ. Україна. – 2006. – 16 берез.

430. Яременко В. Тарас Шевченко про чумацтво. Його звичаї та пісні // Народ. творч. та етнограф. – 2005. – № 2. – С. 21–30.

44

431. Гальченко С. Великий Кобзар – націєтворець // Уряд. кур’єр. – 2005. – 10 берез. – С. 11.

432. Стебельська А. Шевченкова концепція української держави // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 13–16.

433. Вовк О.М. Містерія Тараса Шевченка «Великий льох» у контексті національної ідеї // Укр. мова та літ. в ліцеях. – 2003. – № 6. – С. 44–54.

434. Нахлік Є. Проблема державницької свідомості Шевченка // Укр. мова та літ. в ліцеях. – 2002. – № 1. – С. 73–79.

435. Шевчук В. «Святий Чигирин»: бачення української історії в поезії Т. Шевченка // Укр. літ. в заг. шк. – 2001. – № 4. – С. 49–58. – № 3. – С. 55.

436. Удовиченко Л. «Гімн волі»: [поема Т. Шевченка «Кавказ»] // Укр. мова та літ. в шк. – 2000. – № 6. – С. 33.

437. Заславський І. Шевченків «Кавказ» як художній феномен // Дивослово. – 2000. – № 2. – С. 2.

438. Мішуков О. «Історія Русів» у творчості Т. Шевченка // Укр. літ. в шк. – 1999. – № 6. – С. 26.

439. Слоньовська О. Історична концепція «Гайдамаків» Тараса Шевченка // Дивослово. – 1997. – № 12. – С. 26.

440. Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Шевченка // Золоті твори для школярів та абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 27.

441. Героїчна боротьба поневолювачів: [за поемою Шевченка «Гайдамаки»] // Золоті твори для школярів і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 35.

442. Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка: [поема «Гайдамаки» Шевченка] // Золоті твори для школярів і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 38.

443. Сатиричне зображення царської імперії у поемах Шевченка «Сон» і «Кавказ» // Золоті твори для школярів і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 46.

444. Дзюба І. «Застукали сердешну волю…»: [Шевченків «Кавказ» ] // Сучасність. – 1995. – № 4. – С. 96.

45

Сценарії про життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича Шевченка 445. Ориняк-Хованець Г.В. Поговоримо крізь віки: [віртуальна зустріч] // Позакл. час. – 2013. – № 23–24. – С. 37–39.

446. Фецатчин Г.С. Ми – нащадки Кобзаря: [сценарій] // Позакл. час. – 2013. – № 21–22. – С. 4–5.

447. Шипелюк Л. Шлях Кобзаря – це шлях народу: [сценарій] / Л. Шипелюк, Ю. Запальська // Позакл. час. – 2013. – № 19–20. – С. 44–46.

448. Кравцова Н.Ю. Казковий світ Тараса Шевченка: [сценарій] // Позакл. час. – 2013. – № 1–2. – С. 66–67.

449. Дем’яненко С. «От де, люде, наша слава…»: [конкурсзмагання по творчості Т.Г. Шевченка] // Дивослово. – 2012. – № 3. – С. 23–28.

450. Галуга-Гринчак С.О. Свіча запалена від серця: [Шевченківський вечір] // Позакл. час. – 2012. – № 3. – С. 35–37.

451. Василенко О.М. Слухайте голос безсмертний Тараса!: [сценарій] // Позакл. час. – 2011. – № 2. – С. 9–12.

452. Витюк Г.В. Благослови мене друже, славою святою: [сценарій про Т.Г. Шевченка] // Позакл. час. – 2010. – № 2. – С. 11–12.

453. Кобзар у нашій оселі: [сценарій] // Позакл. час. – 2010. – № 2. – С. 150–151.

454. У кожного своя доля і свій шлях широкий: [сценарій про Т.Г. Шевченка // Позакл. час. – 2010. – № 2. – С. 149–150.

455. Великий син великого народу: [сценарій про Т.Г. Шевченка] // Позакл.час. – 2010. – № 2. – С. 147–148.

456. Є в Шевченка народження дата – дати смерті в Шевченка немає!: [сценарій] // Позакл. час. – 2010. – № 2. – С. 152–153.

457. Роянова А. Послання у вічність: [літературний вечір, присвячений 195-літтю від дня народження Тараса Шевченка] / А. Роянова, С. Коваленко // Дивослово. – 2009. – № 3. – С. 46–49.

46

458. Галуга-Гринчак С.О. Свіча запалена від серця: [сценарій, присвячений Т.Г. Шевченку] // Позакл. час. – 2009. – № 3–4. – С. 39–42.

459. Решодько Л. «Я покохав її високою любов’ю…: сердечні пристрасті і розчарування Кобзаря: [сценарій літературного вечора] // Укр.мова й літ. в ліцеях. – 2009. – № 2. – С. 39–44.

460. Діденко Н. Шевченко-художник і Києво-Печерська лавра: [урок-екскурсія] // Дивослово. – 2008. – № 3. – С. 53–55.

461. Живописних справ майстер: [сценарій, присвячений Т.Г. Шевченку] // Позакл. час. – 2008. – № 2. – С. 26–29.

462. Залевська Л. «І оживе добра слава, слава України…»: [сценарій по творчості Т.Г. Шевченка] // Позакл. час. – 2008. – № 2. – С. 24–25.

463. Подранецька Н.І. Орлиний злет Шевченкового духа: [сценарій] // Позакл. час. – 2008. – № 2. – С. 21–23.

464. Цимбалюк А. В. Ми тебе не забули, Тарасе: [сценарій] // Позакл. час. – 2008. – № 2. – С. 19–20.

465. На Тарасове Різдво: [сценарій] // Позакл. час. – 2008. – № 2. – С. 67–70.

466. Шлях до Тараса: [сценарій] // Позакл. час. – 2008. – № 2. – С. 63–66.

467. Доломанська В. У майбуття із наймолодшими іде пророк зорі…: [сценарій, присвячений Т. Шевченку] // Позакл. час. – 2007. – № 2. – С. 17–18.

468. Сидун Л.П. Кобзарем його ми звемо: [сценарій] // Позакл. час. – 2006. – № 3–4. – С. 48–51.

469. Ярий біль і крик тужавий: [сценарій, присвячений Т.Г. Шевченку] // Позакл. час. – 2005. – № 18. – С. 20–22.

470. Корицька Г. Слався, Тарасе Великий: [літературномузична композиція] // Дивослово. – 2005. – № 2. – С. 35.

471. Хоміч М. Наш пророк: [літературна композиція, присвячена Т.Г. Шевченку] // Дивослово. – 2004. – № 3. – С. 51–54.

472. Гавриленко А. Вдивляючись в очі народові: [літературно-мистецький вечір «Тарас Шевченко – видатний український художник»] // Укр. мова і літ. в ліцеях. – 2004. – № 1. – С. 86–93.

47

Тарас Шевченко і Подільський край

Спи, Тарасе, тихо, тихо Поки Бог розбудить… Твою славу на Вкраїні Повік не забудуть. Олександр Кониський

48

Життя великого українського поета Тараса Шевченка склалася так, що більша його частина пройшла далеко від рідного краю, який довелося залишити ще в дитинстві і куди він поривався до останніх своїх днів. Вільно, Петербург, казахські степи, берег Каспійського моря, знову Петербург – не по своїй волі довелося йому побувати і прожити роки в цих таких далеких від батьківської хати місцях. Тричі Шевченко приїздив на Україну і два рази, у 1845 та 1859 роках, із твердим наміром оселитися тут, жити і працювати. Ця мрія не здійснилась, але все життя і творчість поета ні на одну мить не були відірвані від України, від її народу, в становленні самосвідомості якого він зіграв виняткову роль. Все краще, що він взяв у нього, як його син, він повернув йому сторицею, і народ, який дав його світові, через століття буде пишатися своїм генієм. Десятки міст і сіл України сьогодні свято бережуть пам'ять бодай про короткочасне перебування тут Шевченка, пишаються тим, що він залишив їхні географічні назви у своїй поетичній, малярській чи епістолярній спадщині. Ім’я Шевченка пов’язане і з Поділлям. У 1845 році Шевченко закінчив Петербурзьку академію мистецтв і, маючи звання вільного художника, приїхав до Києва, де згодом став співробітником Київської археографічної комісії для розбору стародавніх актів. Робота в комісії приваблювала насамперед тим, що за її завданням він повинен був виїздити в різні місця України. Розшукуючи старовинні архівні документи, змальовуючи історичні архітектурні пам’ятники, художник мав можливість збирати матеріали та виконувати підготовчі малюнки для подальших випусків альбому офортів «Живописная Украина», в якому він хотів показати природу, історію та народний побут України. Перший випуск альбому вийшов наприкінці 1844 року в Петербурзі, і Шевченко мав намір продовжувати видання в Києві. Уже влітку 1845 року він подорожував по Київщині і Полтавщині, звідки привіз малюнки та археологічні записи. Восени наступного року художник отримує розпорядження Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора Д.Г. Бібікова, при канцелярії якого офіційно існувала археологічна комісія: «Поручаю Вам отправиться в разные места Киевской, Подольской и Волынской губерний и постараться собрать следующие свединия: 1-е. О народных преданиях, местных поверьях и сказаниях и песнях и всему, что Вы узнаете составить описание, а песни, рассказы и предания сколько можно списать в том виде, как она есть. 2-е. О замечательных курганах и урочищах, где и в каком месте они есть и какие на счет собственно их существуют на месте предания и рассказы, а также исторические свединия. С этих курганов снять

49

экскизы на счет их формы и величины и описать каждый по собранным сведениям.

3-е. Осмотреть замечательные монументальные памятники и древние здания и составить их описание, чтобы можно было распорядиться снять с них в будущем году рисунки. Если бы где Вы имели возможность достать какие-либо древности, письменные грамоты и бумаги, то таковые доставить ко мне, или узнав, где они находятся, и о том донести. 4-е. Кроме того отправитесь в Почаевскую Лавру и там снимете: а) общий наружный вид Лавры, б) внутренность храма в) вид на окрестность с террасы.»(Малюнки, що зображають Почаївську Лавру, зберігаються нині у Державному музеї Т.Г. Шевченка в Києві). Шевченко ще не бував на Поділлі, хоч історія цього краю йому була відома, він мав друзів – уродженців Поділля. Один із них, студент Київського університету, пізніше польський письменник, революціонер Юліан Беліна-Кенджицький залишив спогади про Шевченка. Вони познайомились у Києві і не раз в розмовах торкались питань історії польського та українського народів, життя Подільського краю, де пройшло дитинство Беліни-Кенджицького. У російських повістях, написаних на засланні, відбилися картини минулих подорожей по Україні. В повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали», в якій спогади про поїздку на Поділля переплітаються із враженнями часу перебування на засланні, Шевченко згадує: «Нужно мне было сьездить в КаменецПодольский я и Трохима взял с собой, а чтобы занять его чем-нибудь в дороге, я дал ему чистую тетрадку и велел записывать все, что случиться во время дороги, начиная с названий станции». Ось із цього зошита – щоденника, який цитується далі на сторінках повісті, ми дізнаємось, що художник виїхав із Києва із своїм супутником слугою Трохимом «до світа рано», і того ж дня вони були на станції Віта, де перепрягали коней. Спираючись на цю згадку, а також на поштовий дорожник того часу, шевченкознавець П.В. Жур пише у своїй книзі «Дума про огонь» про такий маршрут подорожі: Київ – Віта – Васильків – Біла Церква – Сквира – Липовець – Брацлав, Могилів-Подільський і далі Яришів – Курилівці – Летіївці – Сцибори – Рахновецька – Камянець-Подільський. Шевченко мав з’явитись до Подільського архієпископа Арсенія, щоб вручити йому листа, де говорилось: «… имею честь всепокорнейше просить не оставить распоряжением Вашим, чтобы г. Шевченке оказываваемо было со стороны духовних лиц надлежащее содействие в отношении поручения, в случае осмотра им каких церквей и монастырей». Тодішня Подільська губернія включала нинішню Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області і мала центром місто Камянець-Подільський.

50

Тут, у Кам’янці, Шевченко відвідав свого доброго знайомого, недавнього студента Київського університету Петра Чуйкевича, який за два місяці перед тим був переведений сюди з Ровно і працював молодшим учителем географії у губернській гімназії. Навчаючись в університеті, Чуйкевич слухав лекції М. Максимовича, а в Ровно познайомився з істориком М. Костомаровим. Ще в Києві він захопився збиранням українських народних пісень і продовжував записувати їх на Рівненщині і Поділлі. В альбом Шевченка з жовтня 1846 року він записав три пісні: «Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха», «Зійшла зоря із вечора, та й не назорілася», «Ой, Кармелюче, по світу ходиш». У розмовах із Чуйкевичем вони не могли обминути легендарної постаті героя Кармалюка – «славного лицаря» – як його називав Шевченко. Спогади про нього довго жили серед народу Поділля. З уст в уста передавались легенди та пісні, присвячені його подвигам. Час від часу в Проскурівському, Ізяславському, Старокостянтинівському, Летичівському повітах вибухали повстання, які народ пов’язував з іменем Кармалюка. Селяни не вірили в смерть свого ватажка. Шевченко прожив у Камянці-Подільському не більше тижня, треба було їхати до головного міста Волині – Житомира, де він уже був 5 жовтня. До Житомира Шевченко вирушив старим поштовим трактом, вздовж якого і зараз стоять старезні липи, свідки багатьох історичних подій, які, до речі, сьогодні нещадно вирубуються. Цей шлях, що то піднімається на гору, а то спускається в долину, пролягав через Проскурів (нині Хмельницький), Меджибіж, Летичів, Новокостянтинів, Хмільник, Бердичів, Кодню. Це все були місця, де гуляв колись із друзями Кармалюк. Увагу подорожнього не міг не привернути колись грізний і величний Меджибізький замок, що підноситься і сьогодні на місці впадання річки Бужок у Південний Буг. Далі йшла поштова станція Летичів – повітове місто із залишками фортеці і костьолу, що стоять прямо над шляхом. Можна припустити, що не костьол зацікавив поета. Саме тут, у Летичеві, за стіною міського кладовища був похований легендарний Кармалюк. У 1846 році Шевченко був уже людиною з міцним усталеним революційно-демократичним світоглядом. Ним уже володіли ідеї революційного перетворення суспільства, уже були написані поеми «Кавказ», «І мертвим, і живим…», вірш «Заповіт» - твори, в яких він оголосив війну самодержавству. Подорожуючи по Поділлю та Волині, поет зустрічався з простими людьми, записував від них народні пісні, про що писав у вже згаданій повісті.

51

На жаль детальний звіт Шевченка про наслідки подорожі не зберігся в архівах Археографічної комісії. Дещо дивним здається, що серед малюнків Шевченка немає ні відомих видів Кам’янцяПодільського, ні руїн древніх замків. До деякої міри сам Шевченко пояснює у повісті своє упереджене ставлення до цих свідків історії, роздумуючи над долею українських земель по обидва боки Дніпра: «От берегов тихого Дона до кремнитых берегов быстротекущего Днестра – одна почва земли, одна речь, один быт, одна физиономия народа; даже и песни одни и те же. Как единой матери дети. А минувшая жизнь этой кучки задумчевых детей великой славянской семи не одинакова. На полях Волыни и Подолии вы часто любуетесь живописними розвалинами древних массивных замков и палат, некогда великолепных, как, например, в Корце… Что же говорят? О чем свидетельствуют эти угрюмые свидетели прошедшего? О деспотизме и рабстве! О хлопах и магнатах! Могила, или курган, на Волыни и Подолии – большая редкость. По берегам же Днепра в губерниях Киевской, Полтавской вы не пройдете версты поля, не украшеного высокой могилой, а иногда и десятками могил». Для Шевченка могили були уособленням боротьби за свободу рідного краю, а замки – свідченням рабства. Справді, народ Поділля страждав під постійним гнітом, крім усього, терплячи національні утиски ще й від подільських магнатів. Враження подорожі по Волині і Поділлю, які за висловом самого Шевченка, він зміряв вздовж і впоперек, відбились і в повісті «Варнак». В ній Шевченко створив образ народного месника, прототипом якого без сумніву був Кармалюк. Торкаючись теми «Шевченко і Поділля», не можна бодай коротко не згадати про те, як подоляни шанують пам'ять поета по його смерті. Коли у 1909 році Золотоніська управа підняла питання про спорудження пам’ятника Шевченка у Києві, по всій Україні почалось збирання коштів. Підписні листи та квиткові книжки розходились по Поділлю. Але ще роком раніше художник В’ячеслав Костянтинович Розвадовський, який жив і працював у Кам’янці-Подільському у 1905-1912 роках, порушив питання про спорудження пам’ятника поетові в головному місті Подільської губернії. Просвітянська та педагогічна діяльність цього художника, палкого шанувальника Кобзаря, заслуговує на окрему розмову. Він був членом Об’єднаного комітету по спорудженню пам’ятника, брав участь у конкурсі. У 1909 році у Кам’янці-Подільському була видана художня листівка з репродукцією твору Розвадовського «Катерина», ілюстрацією до однойменної поеми Шевченка.

52

В папках архівних документів об’єднаного комітету, що зберігаються нині в рукописному відділі бібліотеки академії наук України, підшиті десятки листів з проханням надіслати талонну книжку для збирання грошей на пам’ятник, серед них двох студентів – подолян, що хочуть збирати кошти на станції Рахни Лісові Південно-Західної залізниці. У списках осіб, що жертвують на пам’ятник, імена подолян, нащадки яких може і сьогодні живуть у цих краях: земський лікар Петро Олександрович Смирнов з Проскурова. Благочинний І округу Проскурівського повіту (с. Ружична) Григорій Андрійович Шумилевич, священник із Вербки Летичівського повіту Петро Симашкевич. Слід відмітити, що сільські священники брали активну участь у збиранні пожертвувань на пам’ятник поету, в той час як вищі духовні власті були настроєні реакційно і виступали проти його спорудження. Але повернемося до дня нинішнього. Сьогодні на Хмельниччині пам’ятники Т. Шевченку є, й шевченківські найменування: школи, площі, вулиці. Шануючи пам'ять Великого Кобзаря ми поновлюємо пам’ятні місця, пов’язані з його іменем, поповнюємо шевченківські кімнати у краєзнавчих музеях, але головне – не треба забувати рядків його творів, рідної мови, щоб не заслужити гіркого докору поета, зверненого до правнуків «славних прадідів великих». За матеріалами Н. Наумової

53

Згадки про подолян і Поділля у творах Т.Г. Шевченка Почуте, побачене й пережите Тарасом Григоровичем під час подорожі на Поділля і Волинь знайшло своє відображення у його творах, написаних на засланні, зокрема у вірші "Варнак" (1853-1854 рр.), де прототипом головного героя поеми став, ймовірно, подільський месник Устим Кармелюк: ... Старий Згадав свою Волинь святую І волю-долю молодую, Свою бувальщину... ("Варнак") Ще їдучи до Кам'янця-Подільського через МогилівПодільський, Шевченко побачив Дністер з його скелястими берегами. А згодом напише: Меж скалами, неначе злодій Понад Дністром іде вночі Козак і дивиться йдучи На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі... Подільський край та його видатні борці за національне визволення свого народу від польських колонізаторів хвилювали думку поета ще на зорі його творчості (1838-1841 рр.). Перелистаймо "Кобзар" і переконаймося у цьому. Уже в перших прижиттєвих виданнях "Кобзаря" (1840, 1844, 1860) є згадки про подолян: Обізвався Наливайко – Не стало Кравчини! Обізвавсь козак Павлюга – За нею полинув! ("Тарасова ніч", 1838)

54

Подолянин Северин Наливайко (нар. у м. Гусятині Тернопільської області) – керівник народного повстання в Україні і Білорусі (1594-1596 рр.) серед сподвижників іменувався ще Кравчинею" (батько його був кравцем). До повстання служив сотником надвірної корогви у Костянтина Острозького. Попавши в полон, був страчений у Варшаві 21.04. 1597 р. Щодо "Павлюги" (так звали повстанці 1637 р. свого ватажка, справжнє - Павло Михнович Бут) - гетьмана нереєстрового запорозького козацтва, то Тарас Григорович допусти неточність майже в 40 років. Павлюга (Павлюк) був страчений у Варшаві у 1638 році. Обізвавсь Тарас Трясило Гіркими словами: "Бідна моя Україно, Стоптана ляхами!" ("Тарасова ніч") "Трясилом" прозвали Тараса Федоровича (гетьмана запорозьких нереєстрових козаків) повстанці 1630 р., які боронися під його проводом проти гніту Речі Посполитої. Поет вдруге згадує Наливайка в поемі "Гайдамаки":

Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили? Де лежать Останок славного Богдана? Де Остряницина стоїть Хоч би убогая могила? Де Наливайкова? Нема Живого й мертвого спалили. ("Свято в Чигирині", 1841) Згаданий поетом Яків Острянин (Остряниця) був вбитий козаками під час заворушення проти старшин 06.05.1641 р. Але мова про те, що "славних прадідів великих правнуки погані" понищили, порозорювали могили. І до цих пір нема пам'ятників славетним гетьманам, що громили польсько- шляхетське і московське війська.

55

В незавершеній п'єсі "Никита Гайдай" устами Мар'яни Шевченко втретє згадує славетного подолянина: Как Наливайко собирал Перед родными бунчуками Народ казацкий защищать Святую церковь... (1841) Ще 400 років тому українці захищали свою Православну святу Церкву від окатоличення. А сьогоднішні "чухраїнці", забувши заповідь Пророка, терплять на своїх теренах Московську Церкву! Вчетверте згадує поет Северина Наливайка в драмі "Назар Стодоля" (1843) у формі діалогу Назара і Галі. Поділля згадується в поемі "Гайдамаки", де поет опосередковано говорить про наш край: "Йде залізняк Чорним шляхом, За ним гайдамаки ". А "Чорним шляхом" народ прозвав дорогу, якою татари гнали полонених українців від Львова через Поділля у Крим. У повісті "Варнак" (1853) Т.Шевченко декілька разів згадує словами героя: "Расскажи мне, друже мой, что-нибудь о нашей прекрасной Волыни и Подолии!" Сюжетом повісті і прототипом Варнака для Т.Шевченка послугував Устим Кармелюк, про трагічну історію боротьби якого проти польської шляхти ймовірно почув поет з вуст свого друга Петра Чуйкевича під час перебування в Кам'янці-Подільсьюму В альбомі поета рукою Петра Омеляновича записана пісня про подільського месника "Ой, Кармелюче, по світу ходиш!" А більшого собі Тарас Григорович, боячись царської охранки, дозволити не міг. Хоча й побував у Папській башті Кам'янецьПодільської тюрми-фортеці, де катували Устима Кармелюка. Побачений Тарасом Шевченком Дністер у кінці вересня 1846 р., коли він їхав у Кам'янець-Подільський через МогилівПодільський, сяйнув своїми водами поетові вже на Кос-Аралі: - Дністре, водо каламутна, Винеси на волю!

56

Подоляни – лауреати національної премії імені Тараса Шевченка Бажан Микола Платонович (премія 1965 р.) – поет, критик, перекладач, публіцист, державний і громадський діяч, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної праці (1974), лауреат Ленінської премії (1982), родом з м. Кам’янця-Подільського. Гордієнко Кость (Костянтин) Олексійович (премія 1973 р.) – письменник, родом з с. Микитинці Ярмолинецького району. Бєляєв Володимир Павлович (премія 1975 р.) – український і російський письменник, кіносценарист, родом з м. Кам’янецьПодільський. Комарницький Антон Аполлінарійович (премія 1986 р.) – кіносценарист, родом з с.Оринин Кам’янець-Подільського району. Басистюк Ольга Іванівна (премія 1987 р.) – співачка, родом з с. Поляни Волочиського району. Гуцал Віктор Омелянович (премія 1992 р.) – головний директор і художній керівник оркестру народних інструментів, родом з с. Требухівці Летичівського району. Гронський Володимир Петрович (премія 1996 р.) – композитор, родом з м. Волочиська. Дідик Михайло Петрович (премія 1998 р.) – Мала Державна премія, соліст Національної опери, родом з с. Колубаївці Кам’янецьПодільського району. Дідух Володимир Євгенович (премія 1985 р.) – учасник чоловічого вокального квартету «Явір», родом з с. Іванківці Хмельницького району. Зінкевич Василь Іванович (премія 1994 р.) – естрадний співак, родом з с. Васильківці Ізяславського району. Ігнащенко Анатолій Федорович (премія 1974 р.) – архітектор, родом з с. Захарківці Хмельницького району. Камінський Віктор Євстрахович (премія 2004 р.) – композитор, родом з села Нивра Тернопільської області, навчався у Хмельницькому музичному училищі ім. В.І. Заремби.

57

Кондратюк Микола Кіндратович (премія 1972 р.) – співак, родом з м. Старокостянтинова. Мазур Богдан Миколайович (премія 1999 р.) – скульптор, педагог родом з м.Хмельницького. Подолян Микола Петрович (премія 1979 р.) – поет, публіцист, журналіст, Член Національної спілки письменників України (1956), Національної спілки журналістів України (1961). Римарук Ігор Миколайович (премія 2002 р.) – письменник, головний редактор журналу «Сучасність», родом з с. Мякоти Ізяславського району. Франчук Валерій Олександрович (премія 2008 р.) – художник (живописець-графік), родом з с. Зелена Красилівського району. Гірник Павло Миколайович (премія 2009 р.) – поет, родом з м. Хмельницького.

Т.Г. Шевченко у творчості кам’янецьких поетів 473. Кремінська С. Я вірую: [вірш] // Шевченко – світоч наш народний, на кращу долю осяває шлях. – Кам’янець-Поділ.: [б. в.], 2014. – С. 27.

474. Кремінська С.А. Год в тетради: збірка поезій / С.А. Кремінська. – Кам’янець-Поділ.: Зволейко, 2011. – 216 с.

475. Мадич Ж. Згадаймо Тараса: [вірш] / Ж. Мадич // Шевченко – світоч наш народний, на кращу долю осяває шлях. – Кам’янець-Поділ.: [б. в.], 2014. – С. 23.

476. Машталєр-Бартощак Л. Світоч: [вірш] / Л. Машталєр-Бартощак // Шевченко – світоч наш народний, на кращу долю осяває шлях. – Кам’янець-Поділ.: [б. в.], 2014. – С. 26.

477. Місто 7 культур: збірка віршів поетів Кам’янцяПодільського. – Кам’янець-Поділ.: ЦБС, 2010. – 120 с.

478. Творче Поділля: публіцистично-художній альманах Хмельницької міської літературної спілки «Поділля».

– Хмельницький: [б. в.], 1995. – 239 с.

58

479. У вінок Кобзарю ми вплітаємо слово: збірка поезій до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка / упоряд. Т. Дашко. – Кам’янець-Поділ.: [б. в.], 2014. – 44 с.

Перебування Тараса Григоровича Шевченка на Поділлі /книги/ 480. Магера М. Кам’янецькими стежками: повість. – Хмельницький, 1989. – 160 с.

481. Мацько В. Літературне Поділля. – Хмельницький, 1991. – 112 с.

482. Сваричевський А. Краса України-Поділля. – Хмельницький, 1991. – 24 с.

483. Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської наукової конференції 20–21

59

травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ.: Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, 1999. – 268 с.

484. Тарас Шевченко і Поділля: збірник праць наукового круглого столу, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка / редкол.: В.А. Дубінський, Л.В. Баженов. – Кам’янецьПоділ.: Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2014. – 94 с.

485. Шевченко йде дорогами доби. Великий Кобзар на Подільській землі: крізь час і простір: збірник нарисів. – Кам’янецьПоділ.: Друкарня Рута, 2014. – 175 с.

/публікації з краєзнавчих періодичних видань/ 486. Савіцька Н. Шевченко на монетах і банкнотах // Подолянин. – 2014. – 11 квіт. – С. 8.

487. Волкова В. Остання любов Кобзаря // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2014. – 14 берез. – С. 15.

488. Пагор В. Чому Тарас Шевченко приїжджав на Поділля? // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 14 берез. – С. 15.

489. Будзей О. Садок вишневий коло хати: [читаємо Т. Шевченка] // Подолянин. – 2014. – 14 берез. – С. 6.

490. Гайдамашко В. «Кайдане порвіте…»: [урочистості з нагоди 200-ї річниці з дня народження Т. Шевченка у місті] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 14 берез.

491. Не забудьмо пом’янути…: [дитяча школа мистецтв провела ряд заходів, приурочених до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 14 берез. – С. 10.

492. Добровольський В. Дух поета тут витає: [урочистості з нагоди 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] // Поділ. вісті. – 2014. – 13 берез.

493. Вшанували пам’ять Тараса Шевченка: [урочистості в Кам’янці-Подільському з нагоди 200-річчя від дня народження Т. Шевченка] // Фортеця. – 2014. – 13 берез. – С. 12.

494. Слободянюк Т. 9 березня проявлення Шевченка: [урочистості з відзначення 200-річчя з дня народження Т. Шевченка у Хмельницькому] // Поділ. вісті. – 2014. – 13 берез.

60

495. Українці в усьому світі вшанували ювілей Кобзаря // Фортеця. – 2014. – 13 берез. – С. 12.

496. Вшанували пам’ять Тараса Шевченка: [відзначення 200-річчя з дня народження Т. Шевченка у Кам’янці-Подільському] // Ділове місто. – 2014. – 13 берез. – С. 6.

497. Не забудьмо пом’янути: [в міській школі мистецтв пройшов ряд заходів приурочених 200-річчю з дня народження Т. Шевченка] // Ділове місто. – 2014. – 13 берез. – С. 6.

498. Про Шевченка в Кам’янці можна дізнатись з книги «Шевченко йде дорогами доби»: [нова книга про перебування Т. Шевченка на Поділлі] // Ділове місто. – 2014. – 13 берез. – С. 6.

499. Будзей О. Не молилася за мене: [читаємо Шевченка] // Подолянин. – 2014. – 7 берез. – С. 6.

500. Волкова В. Художник, людини, поет: [до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 7 берез. – С. 9.

501. Будзей О. Кобзар і Кам’янець. Документи та версії: [до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] // Подолянин. – 2014. – 7 берез. – С. 8.

502. Ціпан С. Шевченківські дні у Кам’янці: [презентація книги «Шевченко йде дорогами доби] // Ділове місто. – 2014. – 6 берез. – С. 7.

503. Ціпан С. Шевченківські дні у Кам’янці // Ділове місто. – 2014. – 6 берез. – С. 7.

504. Будзей О. Кобзар і Кам’янець. Документи: [до 200річчя з дня народження Т. Шевченка] // Подолянин. – 2014. – 28 лют. – С. 8.

505. Пагор В. Слова горіли на стіні: [відзначення 50-х роковин з дня смерті Т. Шевченка на загальноміському рівні 27 березня 1911 року] // Подолянин. – 2014. – 14 лют. – С. 8.

506. Будзей О. Про Рік Шевченка // Подолянин. – 2014. – 14 лют. – С. 3.

507. Будзей О. Доля: вірш «Доля» // Подолянин. – 2014. – 14 лют. – С. 6.

508. Будзей О. Тарасовими стежками: [про перебування Т. Шевченка на Поділлі] // Подолянин. – 2014. – 14 лют. – С. 8.

61

509. Волкова В. Друга подорож Шевченка Україною. Кам’яець, 1846 рік // Край Кам’янецький. – 2014. – 31 січ. – С. 8.

510. Будзей О. Таємниця пакета № 7248: [до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] // Подолянин. – 2014. – 24 січ. – С. 8.

511. Гостинна Д. Великого Кобзаря пошануймо гідно: [відбулося розширене селекторне засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення в області 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] // Поділ. вісті. – 2014. – 23 січ. – С. 3.

512. Волкова К. Дарунки Кобзаря: [до 200-річя від дня народження Т. Шевченка] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 10 січ. – С. 11.

513. Волкова В. Кобзаревий дарунок Кам’янцеві: [до 200річчя Т.Г. Шевченка] // Подолянин. – 2014. – 3 січ. – С. 6.

514. Богацький П. Трагедія самотньої душі: [до 200-річчя Тараса Шевченка] // Поділ. вісті. – 2013. – 24 груд. – С. 6.

515. Цимбалюк М. Наш Шевченко: [до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка] // Фортеця. – 2013. – 23 трав. – С. 11.

516. Гаврищук А. Тарас Шевченко у моєму житті: [до 199річчя від дня народження Тараса Шевченка] // Край Кам’янецький. – 2013. – 8 берез. – С. 6.

517. Слободянюк Т. Подільський Шевченко – завжди молодий: [до 198-ої річниці від дня народження Кобзаря] // Поділ. вісті. – 2012. – 8 берез. – С. 3.

518. Уклін Кобзареві: [вшанування поета Тараса Шевченка] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2011. – 3 черв. – С. 4.

519. Соловей В. Місто над Смотричем пам’ятає Кобзаря: [перебування Т. Шевченка у місті] // Край Кам’янецький. – 2011. – 11 берез. – С. 5.

520. Іванова Л. «Хто матір забуває, того Бог карає»: [195 років від дня народження Т.Г. Шевченка (1814-1861)] // Край Кам’янецький. – 2009. – 6 берез.

521. Горбатюк В. Не просто вчитель гімназії: [Тарас Шевченко і Петро Чуйкевич] // Поділ. вісті. – 2009. – 24 лют. – С. 3.

522. Ожеван О. Вшанували пам’ять Кобзаря: [мистецьке зібрання, присвячене 194-ій річниці від дня народження Т.Г. Шевченка «Живе душа поетова свята»] // Фортеця. – 2008. – 13 берез. – С. 4.

62

523. Сохацька Є. З Тарасом Шевченком на святі волі: рецепція Шевченкового слова в часи новітнього українського відродження (за сторінками газети «Нова Рада» 1917 р.) // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2007. – 9 берез. – С. 6.

524. Волоховський В. Хвороба і смерть Тараса Шевченка // Край Кам’янецький. – 2006. – 25 трав. – С. 3.

525. Слободянюк Т. Два тижні, що стали вічністю: [Шевченко на Поділлі // Поділ. вісті. – 2006. – 9 берез. – С. 2.

526. Слободянюк Т. Шлях Кобзаря: [22 травня – день перепоховання Т.Г. Шевченка на Чернечій горі] // Поділ. вісті. – 2005. – 20 трав.

527. Назаренко Є. «Малий Кобзарик» і цензура: [поезії Тараса Шевченка видавалися і на Поділлі] // Поділ. вісті. – 2005. – 19 квіт. – С. 4.

528. Ільчук М. Шевченко про наш край // Поділ. вісті. – 2004. – 20 трав.

529. Вінюкова В. Тарас Шевченко і Поділля // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2004. – 12 берез.

530. Слободянюк Т. «А всім нам вкупі на землі єдиномисліє подай і братолюбіє пошли: [Тарасу Шевченку – 190 років] // Поділ. вісті. – 2004. – 9 берез.

531. Нестеренко В. Кам’янець і Шевченко: [1914–1920 рр.] // Подолянин. – 2003. – 7 берез.

532. Сохацька Є. Мій Шевченко: [до 190-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2004. – 5 берез.

533. Бехтемиров Ф. Мусульмани в житті та творчості Тараса Шевченка // Фортеця. – 2004. – 19 лют.

534. Сваричевський А. Іде планетою Шевченко: [пам’ятник генію у Кам’янці-Подільському] // Поділ. вісті. – 2002. – 21 трав.

535. Пам’ятник Т.Шевченку: фото // О. Завальнюк Кам’янець-Подільський. – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 85.

536. Сваричевський А. Незвичайне і маловідоме видання: [«Кобзар» 1921 року, друкований у Катеринославі, Кам’янці, Ляйпцігу] // Поділ. вісті. – 2001. – 26 лип.

63

537. Вінюкова В. Троє на Чумацькому шляху: [Шевченко на Поділлі] // Україна. – 2001. – № 3. – С. 32.

538. Сила Шевченкового слова: [науково-практична конференція «Тарас Шевченко і проблеми сучасної освіти»] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2001. – 8 берез.

539. Назаренко Є. Візит короткий, а пам’ять – глибока: [про перебування Т. Шевченка в Кам’янці-Подільському] // Хмельниччина. – 2001. – 2 берез.

540. Юркова Г. Рідкісна фотографія Кобзаря // Край Кам’янецький. – 2000. – 21 черв.

541. Шуханова Т. Кам’янець споруджує пам’ятник Кобзареві // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2000. – 19 трав.

542. Беніцький О. Пам’ятник Тарасу // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2000. – 19 трав.

543. Федоренко С. По дорозі до міста над Смотричем (вересень, 1846 р.): [місця, які відвідав Шевченко по дорозі до Кам’янця] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2000. – 19 трав.

544. Федоренко С. Тарас Шевченко у Кам’янціПодільському: вересень-жовтень 1846 р. // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2000. – 19 трав.

545. Вінюкова В. Два художники, або дві долі: [Т.Г. Шевченко та Іван Сошенко] // Подолянин. – 2000. – 19 трав.

546. Вінюкова В. Кобзар у Кам’янці // Кам’янець-Поділ. вісн. – 1999. – 5 берез.

547. Винокур І. Діяльність Т.Г. Шевченка в галузі археології // Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської конференції 20–21 травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ., 1999. – С. 218–220.

548. Гревцова І. Т.Г. Шевченко по дорозі до Кам’янця (вересень 1846) / І. Гревцова, С. Федоренко// Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської конференції 20–21 травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ., 1999. – С. 221–226.

549. Федоренко С. Т. Шевченко у Кам’янці-Подільському (вересень-жовтень 1846 року) // Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської конференції 20–21 травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ., 1999. – С. 229–234.

64

550. Щур О. Іскри вогню великого: перебування Т. Шевченка на Поділлі // Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської конференції 20–21 травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ., 1999. – С. 248–250.

551. Слободянюк П. Подільська мистецька шевченкіана / П. Слободянюк, А. Чистякова // Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської конференції 20–21 травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ., 1999. – С. 259–261.

552. Свідер П. Присвячено поету…: подоляни про Тараса Шевченка // Шевченко і Поділля: збірник наукових праць за матеріалами другої Всеукраїнської конференції 20–21 травня 1999 року. – Кам’янець-Поділ., 1999. – С. 262–263.

553. Відоменко О. Що ж досліджував Шевченко?: [подорож по Кам’янеччині] // Поділ. вісті. – 1998. – 29 жовт.

554. Бував у Кам’янці Тарас Шевченко // Подолянин. – 1996. – 18 жовт.

555. Назаренко Є. Тарас Шевченко у Кам’янці // Край Кам’янецький. – 1996. – 11 черв.

556. Сохацька Є. Поет духовної свободи: [Шевченку-180] // Кам’янець-Поділ. вісн. - 1994. - 10 берез.

557. Міцінська Т. Період творчості Подільський: [Тарас Шевченко на Поділлі] // Поділ. вісті. – 1994. – 5 берез.

558. Синюта П. Це було у Брикулі: [легенди про Шевченка] // Поділ. вісті. – 1994. – 5 берез.

559. Сваричевський А. Земля, яку сходив Тарас: [Шевченко на Поділлі] // Поділ. вісті. – 1994. – 5 берез.

560. Кобзарева подяка: [Шевченко на Поділлі] // Ділове Поділля. – 1994. – № 9.

561. Сохацька Є. Заповіти Шевченка // Край Кам’янецький. – 1994. – 5 берез.

562. Кирилишин Д. Шевченкіана в книжкових знаках // Поділ. вісті. – 1993. – 1 лип.

563. Завада В. Великий Кобзар і Кам’янець // Край Кам’янецький. – 1992. – 10 берез.

564. Вінюкова В. Шевченко в Кам’янці // Кам’янець-Поділ. вісн. – 1991. – 30 жовт.

65

565. Назаренко Є. І на Поділлі Кобзар видавався // Корчагінець. – 1991. – 20 трав.

566. Назаренко Є. «Кобзар» на Поділлі // Рад. Поділля. – 1990. – 1 трав. – С. 6.

567. Гаврищук А. П. Шевченківські дні на Поділлі / А.П. Гаврищук, О.П. Григоренко // Шевченко і Поділля: тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 39–41.

568. Зенюк М.А. Про перебування Т. Шевченка в Кам’янціПодільському // Шевченко і Поділля: тези доповідей науковопрактичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 30–31.

569. Кукурудзяк М.Г. Вшанування 100-річного ювілею Т.Г.Шевченка на Поділліі Північній Буковині // Шевченко і Поділля: тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 41–43.

570. Сис Т.А. Шевченко у пам’яті кам’янчан // Шевченко і Поділля: тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 35–38.

571. Суровий А.Ф. Вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка в школах Кам’янеччини (1921–1922 рр.) / А.Ф. Суровий, Т.І. Сурова, О.М. Завальнюк // Шевченко і Поділля: тези доповідей науковопрактичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 48–50.

572. Федоренко С.М. Шевченко і Кам’янець-Подільський // Шевченко і Поділля: тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 38–39.

573. Щур О. Подорож Т. Шевченка на Поділля і Волинь // Шевченко і Поділля: тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 175-річчю від дня народження Т. Шевченка. – Кам’янець-Подільський, 1989. – Ч. 1. – С. 28–30.

574. Щур О. Тарасові шляхи // Прапор Жовтня. – 1989. – 14 січ.

66

575. Наумова Н. Тарасові шляхи // Корчагінець. – 1988. – 29 трав. – 4 черв.

576. Назаренко Є. Шевченко і Поділля: [9 березня – день народження Т.Г. Шевченка] // Рад. Поділля. – 1987. – 7 берез.

577. Ткачук П. Дорогами Поділля: [подорож Шевченка на Поділля] // Прапор Жовтня. – 1986. – 2 серп.

578. Магера М. Т.Г. Шевченко на Поділлі // Рад. Поділля. – 1984. – 6 трав.

579. Лісовий П. Поділля серце хвилювало: [Т.Г. Шевченко на Поділлі] // Рад. освіта. – 1984. – 13 берез.

580. Сорокань В. Волелюбне слово Кобзаря: [до 170-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка] // Прапор Жовтня. – 1984. – 8 берез.

581. Панчук В. Тарас Шевченко співає // Прапор Жовтня. – 1981. – 10 берез.

582. Середюк І. У пам’яті народній: [150 років з дня народження Т.Г. Шевченка] // Рад. Поділля. – 1981. – 8 берез.

583. Крочек Я. Пошук у далеке відрядження: [Т.Г. Шевченко на Поділлі ] // Корчагінець. – 1980. – 10 черв.

584. Сваричевський А. Подільські шляхи Кобзаря: [Шевченко на Поділлі] // Корчагінець. – 1980. – 22 берез.

585. Паравійчук А. Невідомий знімок: [фотопортрет Т.Г. Шевченка у історичному музеї-заповіднику] // Прапор Жовтня. – 1980. – 16 лют.

586. Паравійчук А. Шевченко і Кам’янець-Подільський // Прапор Жовтня. – 1972. – 19 берез.

587. Паравійчук А. Т.Г. Шевченко у Кам’янці-Подільському // Прапор Жовтня. – 1971. – 11 груд.

588. Сваричевський А. Тарасові шляхи // Рад. Поділля. – 1973. – 6 лют.

67

З фондів Кам’янець-Подільського музею 589. Шевченко Т.Г. Лірика: поезії, покладені на музику. – К.: Держ. вид-во худож. літ., 1961. – 111 с.

590. Шевченко Т.Г. Кобзар. – 2-ге вид. – С.-Петербург: Книгопечатня Шмидта, 1908. – 634 с.

591. Шевченко Т.Г. Кобзарь / Т.Г. Шевченко. – С.-Петербург: Типография В.С. Балашева, 1884. – 236 с.

592. Малюнки Т. Шевченка. Вип. 1. – С.-Петербург, 1911.– 30 іл.

593. Програма Всесоюзного конкурсу на проект пам’ятника й музею на могилі Т.Г. Шевченка. – Харків: [б. в.], 1931. – 53 с.: 12 іл.

594. Українське малярство: Тарас Шевченко: монографія акад. О.Л. Новицького. – К.: Київ-Друк, 1930. – 380 с.

595. Шевченківський календар: щотижневик на 1964 рік. – К.: Радянська Україна, 1964. – 106 с.

596. Южныя Записки: еженедельный журнал. – Одеса, 1905. – № 9.

597. Чернова М. К истории создания памятника Т.Г. Шевченка в Харькове // Искусство. – 1979. – № 12. – С. 33–37.

68

598. Попова Л. Конкурс на сооружение памятника Т.Г. Шевченко в Киеве в 1910–1914 годах // Искусство. – 1979. – № 6. – С. 58–68.

599. Митці- Кобзареві // Мистецтво. – 1964. – № 2. – С. 3–8.

600. Волошин І. Т.Г. Шевченко і М.С. Щепкін: публікації // Мистецтво. – 1962. – № 2. – С. 29–30.

601. Турченко Ю. Портрет Шевченко роботи М. Мурашка // Мистецтво. – 1955. – № 2. – С. 12.

602. Раєвський С. Тарас Шевченко і художник Капітон Павлов // Мистецтво. – 1955. – № 2. – С. 36–40.

603. Владич Л. Т. Шевченко в роботы над «Живописною Украъною» // Мистецтво. – 1954. – № 2. – С. 13–16.

604. Шагинян М. Мастерство Т.Г. Шевченко: к 125-летию со дня рождения // Творчество. – 1939. – № 2–3. – С. 2–8.

605. Скворцов А. Т.Г. Шевченко – художник // Творчество. – 1939. – № 2–3. – С. 9–15.

69

Алфавітний покажчик авторів та назв публікацій А Азізян С. – 230 Александрова Г. – 278 Анісов В. – 42 Антонович Д.В. – 43 Антош Г. – 331 Астаф’єв О. – 265 Атаманчук М. – 139

Б Барабаш Ю. –192, 304 Баран Г. – 378 Бача Ю. –143, 146 Беніцький О. – 542 Бехтемиров Ф. – 533 Бійчук Г. – 285 Біленко В. –177,184 Білецький П. – 356, 357 Білокінь С. – 353 Бланк І. – 421 Бовсунівська Т. –183, 248, 310, 318, 406, 418 Богацький П. – 514 Бойко Ю. – 262 Большаков Л.Н. – 44, 45, 46 Бондар Л. – 218, 291 Бондар М. – 376 Бонсаренко Г. – 143 Бонь Н. – 375 Борисенко В. – 342 70

Бородін В.С. – 47, 198 Бородюк Н. –196 Боронь О. – 108, 140, 141, 169, 178, 199, 233, 370 Брайко О. – 234 Братусь І. – 412 Брижицька С. – 263 Брилінський Д. – 422 Бував у Кам’янці – 554 Будзей О. – 489, 499, 501, 504, 506, 507, 508, 510 Букет Є. – 176 Буряк О. – 377

В Василенко М. –170, 175 Василенко О.М. – 451 Великий Кобзар – 48 Великий син – 455 Вечерський В. – 133 Винокур І. – 547 Витюк Г.В. – 452 Відоменко О. – 553 Відоняк Н. – 249 Вінюкова В. – 529, 537, 545, 546, 564 Владич Л. – 603 Вижовець І. – 315 Вовк – О.М. – 433 Воїнов С. – 138 Волкова В. – 487, 500, 509, 513 Волкова К. – 512 Волоховський В. – 524 Волошин І. – 600 Ворона Ю. – 88 Вшанували пам’ять – 493, 496 71

Г Гавриленко А. – 472 Гаврилюк Н. – 297 Гаврищук А.П. – 516, 567 Гайдамашко В. – 490 Галута-Гринчак С.О. – 450, 458 Гальченкр С. – 431 Гамалій Д. – 301 Гараздюк О. – 326 Генералюк Л. – 221, 264, 307 Герман О. – 99 Героїчна боротьба – 441 Гладіліна О. – 252 Гнатюк Н. – 236 Гойденко О. – 148, 150 Голик О. – 389 Головко Т. – 401 Гончаренко Л.О. – 295 Горбатюк В. – 521 Горболіс Л. – 388 Гостинна Д. – 511 Грабович Г. – 305 Грабовський В. – 256 Гревцова І. – 548 Грица С. – 145 Гриценко В. – 335 Гриценко П. – 361 Грязнова Н. – 319 Гудченко З. – 126 Гулько Л. – 259

72

Д Даниленко І. – 254, 407, 408 200-річчя Кобзаря –173 Дзюба І. – 160, 217, 314, 444 Деко О. – 156 Дем’яненко С. – 449 Діденко Н. – 460 Дмитренко Г. – 416 Дмитрів І. – 231 Добровольський В. – 492 Доломанська В. – 467 Дроздовський Д. – 121 Дяченко-Лисенко Л. – 385

Є Є в Шевченка – 456 Єременко О. – 245

Ж Жежера В. – 110 Живописних справ – 461 Жіноча доля – 337 Жук О. – 93, 104, 111 Жулинський М. – 105, 157, 180, 204, 299, 417 Жур П.В. – 284

З Завада В. – 563 Залевська Л. – 462 73

Зарічна Н. – 329 Заславський І. – 437 Заснували нагороду – 85 Зворський С. – 87 Збірник праць – 49 Зенюк М.А. – 568 Зображення величі – 440 Зозуля С. – 158 Зорівчак Р. – 280 Зяблюк Н. – 267

І Івакін Ю. – 51, 48 Іванова Г. – 268 Іванова Л. – 520 Іванова О. – 292 Іванцов І.О. – 90 Ідеї Тараса Шевченка – 84 Ільчук М. – 528 Інжуватова Х. – 98 Іофанов Д.М. – 52 Ісіченко І. – 155

Й Його ідеї – 162

К Касіян В.І. – 53 Кирей В. – 159, 165, 166, 287 Кириленко Л. – 101 74

Кирилишин Д. – 562 Кирилюк З. – 238 Кирилюк Є. – 54 Кир’ян Н. – 195 Клименко О. – 92 Клочек Г. – 167, 251, 255, 360, 367 Книга на віки – 210 Kobzar stars – 130 Кобзар – 453 Кобзарева криниця – 206 Кобзарева подяка – 560 Кобилецький Ю. – 55 Коваленко А. – 302 Кодак М. – 296 Кожолянко Г. – 127 Колесникова Є. – 339 Коломієць В. – 398 Комишаченко М.П. – 56 Кониський О. – 57 Кононенко В. – 281 Корицька Г. – 470 Костенко А. – 58 Костюченко В. – 327 Коханець Л. – 153 Кочубей О. –349 Коцюбинська М. – 59, 229 Кравцова Н.Ю. – 448 Кравченко В. – 324 Кравчук П. – 60 Кралюк П. – 243 Кремінська С. – 473, 474 Крочек Я. – 583 Криштальська О. – 271 Кудрявцев М. – 322, 419 Кузнецов Ю. – 223 75

Кукурудзяк М.Г. – 569 Кургак М – 106 Куфльовська Л. – 350 Куц П. – 119

Л Лаєвський С. – 343 Левицька Л. – 86 Литвин В. – 109, 429 Лімборський І. – 191 Лісовий П. – 576, 579 Літерат М. – 149 Лисенко О. – 261 Лисюк Н. – 298 Литвиненко О. – 311 Лубківський Р. – 100, 246

М Магера М. – 480, 578 Мадич Ж. – 475 Мазаний В. – 82, 123 Макаров Ю. – 132 Малко Р. – 303 Малюнки Т. Шевченка – 592 Маньківський В. – 328 Марко В. – 171 Маровді В. – 333 Марченко Н. – 391 Марцінковський І. – 202 Масенко Л. – 365 Мацегора К. – 117, 174 76

Мацієвська М. –194 Мацько В. – 481 Мацько Л. – 312 Машталєр–Бартощак Л. – 476 Мельник В. – 270 Мельниченко В. – 242, 244 Митці– Кобзареві – 599 Місто 7 культур – 477 Міцінська Т. – 557 Мішуков О. – 438 Мовчанюк В. – 211 Мойсеїв І. – 352, 358, 415 Момот Н. – 289 Моринці –172 Мосієвська Н. – 397 Мот Н. – 212 Мушинка М. – 144

Н Нагорна З. –201 Назаренко Є. – 527, 539, 555, 565, 566, 576 Найден О. – 142 Наливайко Д. – 275 На Тарасове Різдво – 465 Наумова Н. – 286, 288, 309, 575 Нахлік Є. – 293, 294, 364, 414, 434 Не забудьмо – 491, 497 Неволов В. – 232 Нестеренко В. – 531 Нікітенко Л. – 247 Ніколайчук І. – 147 Ніколенко М. – 137 Нога Г. – 320 77

О Образи матері – 336 Огоновська С. – 399 Ожеван О. – 522 Околітенко Н. – 220 Омельченко Т. – 330 Ориняк-Хованець Г.В. – 445 Орлова Н. – 209

П Павлів І. – 373 Пагор В. – 488, 505 Пам’ятник Т.Шевченку – 535 Пам’ять раннього – 136 Панчук В. – 581 Панчук О. – 383 Паравійчук А. – 585, 586, 587 Пастух Т. – 306 Петрик Т. – 334 Петрушенко М. – 116, 120, 151 Пилипенко О. – 393 Пісні великого Кобзаря – 61 Повесть – 62 Подранецька Н.І. – 463 Поклад Н. – 215 Поліщук Я. – 266 Полюга Л. – 258 Пономаренко О. – 283, 351, 354 Попова Л. – 598 Потрібен єдиний – 235 Пригоровський В. – 325 Приходько О. – 332 78

Про Шевченка – 498 Програма Всесоюзного – 593 Проймає душу – 97 Пуговиця М. – 118

Р Радчук В. – 227 Раєвський С. – 602 Реєнт О.П. – 89, 114 Решодько Л. – 459 Риженко А. – 228, 347 Рінгіс Л. –193 Розкриття глибокого – 442 Роянова А. – 457 Рудницька Г. – 321 Русанівський В.М. – 313

С Савіцька Н. – 486 Савчук В. – 371 Салига Т. – 240 Сатиричне зображення – 443 Сваричевський А. – 482, 534, 536, 559, 584, 588 Сверстюк Є. – 122, 224, 405 Свідер П. – 552 Святовець В. – 428 Сегеда С. – 282 Середюк І. – 582 Сидун Л.П. – 468 Сила Шевченкового – 538 Синюта П. – 558 79

Сис Т. – 570 Скворцов А. – 605 Скоць А. – 277, 340, 369, 387 Скуратівський В. – 316 Славинський М. – 83 Сліпушко О. – 154 Слободянюк Т. – 125, 128, 203, 207, 494, 517, 525, 526, 530, 551 Слоньовська О. – 439 Слухай Н. – 129, 362 Слюсар А. – 363 Смілянська В. – 190, 239 Смольницька О. – 253 Соколова С. – 152 Сокур В. – 225, 241 Солецький О. – 372 Соловей В. – 519 Сорокань В. – 580 Сосюк Н. – 380 Сохацька Є. – 208, 523, 532, 556, 561 Спогади про Шевченка – 63 Стебельська А. – 432 Стегній В. – 260 Степаненко М. – 257 Степовик Д. – 402, 410, 413, 423 Стеценко К. – Столиці України – 113 Стрельбицький М. – 188 Стороженко М.А. – 64, 65 Стрипко Т. – 96 Суровий А.Ф. – 571 Сушко О. – 276 Сюндюков І. – 205

80

Т Таран Р. –181 Тарас Шевченко – 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 395, 484 Тарасова М. – 386 Тарасова свобода – 94 Тарасюк О. – 226, 346 Творче Поділля – 478 Тимошенко Ю. – 273 Тимошик М. – 317 Ткач А. – 345 Ткаченко М. – 300 Ткачук П. – 577 Томенко М. –186,187 Трагізм образу – 338 Тур С. – 359 Турченко Ю. – 601 Турчин О. – 400 Тютюнник Є. – 95, 344

У У вінок Кобзарю – 479 У кожного – 454 Удовиченко Л. – 436 Уклін Кобзареві – 518 Українське малярство – 594 Українці в усьому світі – 495 Урбан О. – 219 Ушкалов Л. – 368

81

Ф Фарон І. – 179 Федоренко В. – 382, 543, 544 Федоренко С. – 549, 572 Федотова О.О. – 91 Федунь М. – 366 Федчун Н. – 379 Фецатчин Г.С. – 446 Філатов А. – 131 Федченко П.М. – 75 Фурсова Л. –182

Х Харченко П. – 409 Харчук Р. – 134, 274, 279, 290 Хворостяний І. – 213 Хомич Я. – 381, 384 Хоміч М. – 471

Ц Цаль В. – 390 Цвілюк С. – 426 Цимбалюк А.В. – 464 Цимбалюк М. – 515 Ціпан С. – 502, 503

82

Ч Чамата Н. – 189, 237, 272 Чебан О. – 103 Черненко О. – 392 Чернова М. – 597 Чехівський О. – 323 Чечель Л. – 135 Чумак Т. – 394 Чуприна В. – 438

Ш Шагинян М. – 604 Шарапа О. – 197 Шевченківська енциклопедія – 77 Шевченківський календар – 595 Шевченко О. – 124 Шевченко Т.Г. – 1–41, 589, 590, 591 Шевченко і Поділля – 483 Шевченко йде – 485 Шевченко на Буковині – 214 Шевченкова дорога – 79 Шевченкова криниця – 80 Шевченко і світ – 76 Шевченкознавство – 78, 308 Шевчук В. – 435 Шиленко Ю. – 250 Шипелюк Л. – 447 Шлях до Тараса – 466 Шот М. – 112, 115 Шпак В. –185, 269 Штонь Г. – 200, 420 83

Шуптав’язовська О. – 396 Шуханова Т. – 541

Щ Щекун Л. – 161 Щербакова А. – 374 Щур О. – 550, 573, 574

Ю Ювілей Кобзаря – 168 Южныя Записки – 596 Юркова Г. – 540 Юрчук О. – 424 Ющук І. – 102

Я Яковина О. – 403 Яновська Л. – 107, 163, 164, 341 Яременко В. – 404, 411, 425, 427, 430 Ярий біль – 469 Ярошенко В. – 222 Яцюк В. – 81, 355

84

Покажчик використаних періодичних видань Газети Вісник Чорнобиля Голос України Демократична Україна День Ділове місто Кам’янець–Подільський вісник Край Кам’янецький Корчагінець Культура і життя Літературна Україна Освіта Україна Подільські вісті Позакласний час Порадниця Прапор Жовтня Слово Просвіти Радянське Поділля Україна молода Урядовий кур’єр Факты Фортеця Журнали Вітчизна Всесвіт Всесвітня література та культура Всесвітня література в середніх навчальних закладах Дивослово Дніпро 85

Женский журнал Київська старовина Мовознавство Музеї України Народна творчість та етнографія Народна творчість та етнологія Пам’ять століть Слово і час Сучасність Українська культура Українська мова і література в ліцеях Українська мова та література в школі Український історичний журнал

86

ЗМІСТ 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

Від упорядників………………………………………………………………… Голос українського народу /сторінки біографії/……………….. Класик української літератури, національна гордість українського народу /твори Т.Г. Шевченка/……………………… Велетень у царстві людської культури /книги про Т.Г. Шевченка/…………………………………………………………………. Творча постать Тараса Шевченка /публікації про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка/…………………………………………. Жінка в житті та творчості митця……………………………………… Тарас Шевченко – живописець…………………………………………. Вивчення творчості Тараса Шевченка в школі………………….. Релігія у творчості Т. Шевченка………………………………………… Історична тематика в творчості Тараса Григоровича Шевченка………………………………………………………………………….. Сценарії про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка………………………………………………………………………….. Тарас Шевченко і Подільський край…………………………………. Згадки про подолян і Поділля у творах Т.Г. Шевченка………. Подоляни – лауреати національної премії імені Тараса Шевченка………………………………………………………………………….. Тарас Шевченко у творчості кам’янецьких поетів……………… Перебування Тараса Шевченка на Поділлі /книги та публікації з періодичних краєзнавчих видань/………………… З фондів Кам’янець-Подільського музею………………………….. Алфавітний покажчик авторів та назв публікацій……………… Покажчик використаних періодичних видань……………………

87

5 7 14 16 19 36 38 39 42 44 46 48 54 57 58 59 68 70 85

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 2-44-52 Е-mail : XDR123@rambler.ru

88