Кам’янець-Подільська міська ЦБС Центральна бібліотека Читальний зал
(урок мужності)
2016
Сценарій розрахований для бібліотечних працівників
«Шлях звільнення кожної нації від поневолення густо кропиться кров’ю ворожою і своєю» Симон Петлюра Мета: вшанування Героїв Небесної сотні, виховання патріотизму та любові до України, гордості за свою Батьківщину, почуття відповідальності.
Оформлення: книжкова виставка «Герої Небесної Сотні», Прапор України, написи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото, стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.
Під звуки мелодії пісні-гімну «Пливе кача…» виходять ведучі Ведуча: Шановні присутні сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття. Читець: Вони співали «Ще не вмерла…» і вмирали… Земля тремтіла, під ногами ж – твердь… Їм янголи обличчя прикривали… А ті під вибухи ішли на смерть… Ведуча: Тоді вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали найдорожче – своє життя. І вмить останню віддали, що мали найдорожче – своє життя. За нас віддали, аби ми жили. Читець: А сотню вже зустріли небеса… Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров ю перемішана сльоза...
А батько сина ще не відпускав… Й заплакав Бог, побачивши загін – Спереду – сотник, молодий, вродливий, І юний хлопчик в касці голубій , І вчитель літній – сивий-сивий… І рани їхні вже не їм болять… Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло… Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла… Людмила Максимлюк (21.02.2014) Ведуча: Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Згадаймо разом з чого все починалось Ведучий: Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди
про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. У рамках поняття протестів кінця 2013 року відбувалися зокрема мітинги, демонстрації, студентські страйки. А 16 січня 2014 року Верховною Радою без обговорення, простим підняттям рук було прийнято пакет «Законів про диктатуру», що відкривали провладцям шлях до масових репресій. 19 січня 2014 року у Києві на Народне Віче зібралося близько 100 тисяч мітингувальників, обурених законами. Зіткнення почалися після того, як співробітники МВС відмовилися пропустити мітингувальників до будівлі Верховної Ради. Протестуючі мали намір заблокувати парламент, щоб депутати скасували закони, прийняті 16 січня. Увесь світ облетіли кадри документальної хроніки, де молодий чоловік у будівельній касці стоїть на барикаді і проникливо, натхненно читає уривок з поеми Т.Г. Шевченка «Кавказ». Це Сергій Нігоян – українець вірменського походження з Дніпропетровщини.
22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського, за офіційними даними, було вбито 5 молодих чоловіків, серед них був і Сергій Нігоян. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18–20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні мітингувальників, поранено півтори тисячі і 100 вважаються зниклими безвісти. Того ж дня події перекинулися і в інші області України. Результатом подій стало відсторонення 22 лютого Верховною Радою від виконання обов’язків Президента України В. Януковича та призначення дострокових президентських виборів на 25 травня 2014 року. За офіційними даними Міністерства охорони здоров’я за час протистоянь (під час Євромайдану) загинули та померли на території України більше 100 людей, постраждали 2,5 тисячі людей. Відео (демонстрація відеофрагменту «Небесна Сотня») Ведуча:
Безстрашні захисники свого народу… Вони лежали просто неба, накрити жовтоблакитними стягами, і вже не боялися ні снайперів, ні беркутівців… Вони прийшли на майдан, щоб підняти ці прапори у новій, вільній і по-справжньому незалежній демократичній державі, а знайшли під ними вічний спочинок…. Ведуча: Герої не вмирають! Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та дочок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. Ті, для кого «справедливість», «гідність», «свобода», «Україна» були не просто словами, а сенсом життя. Читець: Пролунало в країні мовчання. Навіть вітер затих на хвилину: Відбувалось останнє прощання, Зі словами «Герої не гинуть». Засвітили свічки в кожнім домі, І дивилися тихо на небо – Так летіли у даль невідому Всі герої, що вмерли за тебе.
Я почула, як плаче держава, Що синів її в землю ховають. Ви не вмерли! В Вас вічність і слава, Бо Герої, як Ви, не вмирають! Ведуча: Серед загиблих майданівців є і уродженці Хмельниччини. Згадаймо їх поіменно: ● Боднарчук Сергій Михайлович – Герой «Небесної сотні», громадськополітичний діяч, активний учасник Євромайдану, голова Старокостянтинівської міської організації ВО «Свобода», вчитель фізики Старокостянтинівської гімназії. Герой України. ● Васільцов Віталій Валерійович – активіст Євромайдану. Майстер декоративного садівництва. Народився у селі Гаврилівці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Загинув 18 лютого 2014 у Києві на вулиці Житомирській від прицільного пострілу з автоматичної зброї. ● Дзявульський Микола Степанович – громадський активіст, вчитель географії та біології. Керівник Шепетівської міської громадської організації «Шепетівська
спілка підприємців». Неодноразово брав активну учать в організаціях мітингів на підтримку Євроінтеграції. 20 лютого 2014 року загинув на Майдані від кулі снайпера. Герой України. ● Корнєєв Анатолій Петрович – активіст Євромайдану. Рудський сільський голова (Хмельницька область). Убитий пострілом снайпера 20 лютого 2014 року на Інститутській вулиці. Один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Герой України. ● Мазур Артем Анатолійович – активіст. Смертельно поранений 18 лютого 2014 року під час сутичок у Маріїнському парку. Герой України. ● Пагор Дмитро Олексійович – український активіст Євромайдану, боєць Небесної Сотні. Навчався в Кам’янецьПодільському державному аграрнотехнічному університеті (заочно). Герой України. ● Подригун Олександр – учасник Євромайдану. 21 лютого 2014 року був жорстоко побитий, внаслідок чого отримав важкі тілесні ушкодження. Був знайдений на вулиці Лісовій у Києві з розбитою головою; шпиталізований до однієї з
київських лікарень, де і помер 23 лютого 2014 року. Похований у рідному селі Залужжя. Герой України. ● Семисюк Микола Миколайович – місто Хмельницький. Загинув на Майдані від кульового поранення голови. Йому було 27 років. Герой України. ● Шеремета Людмила Данилівна – Хмельничанка. Лікар. Пенсіонерка. Людмила працювала лікарем-гінекологом у Хмельницькому міському перинатальному центрі. Вона була активною і чесною людиною. Завжди була у перших рядах і добивалась правди. Герой України. Ведуча: Дякуємо Героям Небесної Сотні ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ, ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ! Читець: Ми дякуєм Вам, хлопці, за життя, Ми дякуєм Вам, хлопці, за свободу. Пробачте нас. Пішли Ви в небуття,
Та більше не повернетесь додому… Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть, Ви не боялися нікого і нічого. Ви захищали своїх мам, жінок, дітей, Ви знали що ви робите й для чого. Хто міг подумати, що трапиться таке, Хто міг подумати, що в мирную годину підуть батьки ховать своїх дітей, Які стояли на Майдані за Вкраїну. Небесну сотню прошу вшанувати, Небесній сотні дякувать до скону. Це те найменше, що ми можемо віддати, Щоб ви відчули, як склоняємось до долу. Вас пам’ятати будемо завжди, Із вами будемо боротись за країну. За ту країну, де нема брехні й війни, За нашу й вашу мирну Україну… Ведуча: Вшануємо Героїв Небесної сотні, всіх тих, хто загинув за нашу незалежність і гідність хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання)
Запалимо свічку. Нехай світло цієї свічки буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті! Ведуча: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих хто залишив життя земне у 2013–2014 роках на Майдані. Ця подія сколихнула весь світ не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття від цих подій через картини, книги, вірші, пісні. Звучить пісня «Пливе кача…» у виконанні учениці школи мистецтв Дарини Омельчук Наші місцеві поети також присвятили багато віршів загиблим героям Звучить вірш місцевої поетеси, члену клубу «Ліра» Людмили Дрезналь «Герої не вмирають»
Подвиг героїв в кожне серце вріс, Навік змінивши долю України. Надію в справедливість він приніс, Щоб були ми у помислах єдині. З небес герої дивляться на нас – Зовсім ще юні, молоді і зрілі. Єднають нас в такий тривожний час, Що Україну відстоять зуміли. Війни відлуння болем нас пече, Герої не вмирають! – пам’ятаймо. Ми відчуваємо єдності плече – І разом ворогів ми подолаймо! Хай воля, мудрість по життю веде, Господь благословляє Україну! Свідомість нас на подвиги зове, Любімо й бережімо Батьківщину! Ведуча: Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо ім’я Україна і Український народ в третьому тисячолітті на вершинах людської цивілізації, чи кане воно у забуття, зазнавши духовної і фізичної смерті.
Ведучий: Будьмо ж гідними великої слави Героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. СЛАВА УКРАЇНІ! – (УСІ РАЗОМ) ГЕРОЯМ СЛАВА! Ведучий: Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує платити у війні на Донбасі. Ця ціна показує нам, що ми здобуваємо щось пре цінне, що не вимірюється безвізовим режимом чи зоною вільної торгівлі. Ми відвойовуємо власну розтоптану гідність, Богом нам дану і свідчимо про неї світові. З Майдану розпочалося фундаментальне українське прозріння. Воно переросло у справжній патріотизм. А значить, що своє життя наші Герої віддали не дарма. Їх
справу продовжують небайдужі українці, ті, для кого справедливість, гідність, свобода, Україна, є не просто словами, а сенсом їх життя. Для нас є святим обов’язком гідно шанувати Героїв і пам’ятати. Адже ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ! – (УСІ РАЗОМ) ГЕРОЯМ СЛАВА!
Наша адреса: 32300, Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 тел. 2-44-52; 2-13-14. E-mail: k-pmcbs@ukr.net Веб-сайт: cbsmkam-pod.at.ua