Кам’янець-Подільська МЦБС Методико-бібліографічний відділ
Кость Григорович Солуха Біобібліографічна довідка
2016
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки О.В. Дачковська
Костянтин Григорович Солуха належить до найкращих синів Поділля, і як висловився про нього його сучасник, активний громадський діяч, Віктор Приходько: «Рідне Поділля золотими літерами на довічні часи мусить вписати у свої аннали ім’я кращого з своїх синів». Саме Костянтину Солусі ми завдячуємо великій просвітницькій діяльності на Поділлі серед українського люду у дореволюційні часи і часи становлення української державності 1917–1920 рр. Народився 17 травня 1861 року у с. Коритне Балтського повіту Подільської губернії, в родині українського сільського священика. Кость отримав освіту в другій Київській гімназії, де близько познайомився з життям українських народознавчих гуртків, цікавився мистецтвом, співав у хорі видатного композитора Миколи Лисенка. Закінчивши у 1879 році гімназію, вступив на медичний факультет Київського університету, де полюбив лікарську справу, захопився ідеєю українського відродження, й визначив для себе три головні складові, яким й присвятив своє життя – професія, родина, громадська діяльність. Після закінчення університету в 1886 році, Костя Солуху направили на п’ять років полковим лікарем 28го піхотного полку Варшавського округу. Проте він не прослужив зазначеного строку. Його перевели на Поділля, де потребували медичних кадрів. У 1889 році його направили дільничним лікарем містечка Оринин Кам’янецького повіту, де не те що лікарні, навіть медичного пункту не було. Як згадував Кость: «Став налагоджувати всю справу з нуля. Лікарню довелося
зробити в корчмі, хоча обладнання майже ніякого не було, а на медикаменти відпускалося 150 руб. на рік. Територія дільниці велика, кругом темнота народу і авторитет повитух та знахарів». Отож, перші медичні кроки для лікаря-початківця були нелегкими. Проте селяни зразу оцінили надзвичайне ставлення до себе молодого «дохтора», який ще й до того ж, говорив з ними рідною мовою. Своїм ставленням до селян, які зверталися до нього не тільки за медичною допомогою, але й за людськими порадами, Кость здобув надзвичайну популярність серед населення як людина і кваліфікований лікар. По кількох роках лікарської практики в Оринині, Кость Солуха отримав дві пропозиції – перейти на роботу до столиці імперії, або на посаду ординарного лікаря Кам’янецької губернської лікарні. Вибір молодий лікар зупинив на рідному Поділлі. Кам’янецька лікарня була найбільшою в губернії, мала 300 штатних ліжок, амбулаторію, аптеку, «богодільню» для старців. У 1894 році Кость переїхав до міста над Смотричем, де прожив все життя, розвинув свій лікарський талант, створив сім’ю, розпочав громадську роботу. Важливо те, що Кость Солуха був одним із найпрогресивніших лікарів Поділля. У 1915 році він став застосовувати пневмоторакс в лікуванні тяжкого недугу – туберкульозу, або як його називали – сухоти. Придбавши власним коштом декілька приладів для пневмотораксу, Кость встановив їх в губернській лікарні, в своєму будинку, де вів приватну практику, та в шпиталі, де відкрив цілий павільйон для
лікування тяжкохворих. Наслідки лікування були вражаючі, губернією розповсюджується звістка, що доктор Солуха рятує від сухот. З ближчих і дальших сіл і навіть із сусідньої Австрії і Румунії з’їжджались сухотники лікуватися до славного лікаря. Пізніше донька Тетяна в своїх спогадах напише, що «один професор Празької клініки, спочатку не повірив, що Кость Солуха вже в 1915 році лікував туберкульоз пневмотораксом». Однак, незабаром переконався, що саме «на українському Поділлі існував на той час модерний лікар великого масштабу, який мав найсміливіше на той час лікування туберкульозу, а також власний спосіб лікування плямистого тифу, що давав мінімум смертності». Справжнім дітищем Костя Солухи можна назвати Подільську «Просвіту». Вихований на старих українських традиціях, саме Костянтин Григорович став одним з основоположників просвітницького руху на Поділлі, сприяв пробудженню українських сил до національно-культурної праці. Ще у 1901 році він разом із священиком і істориком Є. Сіцінським, вчителями С. Іваницьким, В. Чехівським та іншими однодумцями організували невеличку місцеву українську громаду. Революційні події 1905 року дали деякі свободи українській інтелігенції й сприяли заснуванню в Кам’янці-Подільському Українського товариства «Просвіта» – першого на Поділлі. Її головою від початку до 1917 року був саме Кость Солуха. Подоляни розповсюджували українську літературу, заснування бібліотек, читалень,
драматичних і хорових гуртків, читали лекції, влаштовували виставки. Царський уряд перешкоджав цьому, але навколо товариства все одно гуртувалась інтелігенція, молодь. Найтяжчі часи настали з початком війни 1914 року. Роботу призупинили, а згодом подільську «Просвіту». Проте, одразу після 1917 року товариство відновило діяльність. З часу заснування Подільської «Просвіти» – був її незмінним головою. Своїм великим авторитетом, у ті реакційні роки відстоював можливість своєї громадської діяльності. Діяльність до революції: - розповсюдження української преси та літератури; - розповсюдження картин та портретів українських діячів; - збирання коштів на пам’ятник Тарасу Шевченку, який планувалося встановити у місті; - концертна та театральна діяльність з українським спрямуванням; - збирання коштів на різні доброчинні цілі; - робота по створенні селянського банку; - участь у перекладі та підготовці Четвероєвангелія українською мовою (1906 – 1911рр.). Діяльність після перевороту 1917 року: - ініціатива з відкриття у місті Українського Університету, через що Кость Солуха вважається одним із духовних батьків першої вищої школи на Поділлі;
- самовіддана робота по збиранню книжок серед кам’янчан та подолян для формування університетської бібліотеки. - активна просвітницька діяльність; - участь в Комітеті допомоги хворим та пораненим козакам; - участь у філії Червоного Хреста; - у роки розрухи, пошестей (1919–1920 рр.) Кость Солуха зневажаючи на небезпеку працює серед заражених небезпечними хворобами, через що й сам захворів. Ось як його характеризує Віктор Приходько у своїй книзі «Під сонцем Поділля»: «…вражав цілістю і монолітністю, викликаючи невільну повагу як прихильників, так і ворогів. Прекрасний лікар і безкорисливий чоловік, він користувався любов’ю всіх національностей міста Кам’янця. Його кликали до хворих багаті й бідні». Тодішня громадськість високо цінила його заслуги, чого не скажеш про радянські часи. Кость Солуха був запрошений, від громадськості Поділля, на урочистий прийом в честь Симона Петлюри. День народження Костя Солухи 14 вересня 1919 року, святкували у переповненому Українському клубі, тут його вітали численні громадські і національні організації. Була тоді заснована в Державному Університеті спеціальна стипендія на його честь. Подоляни бережуть пам’ять про Костянтина Солуху – чудову людину, українського патріота,
просвітянина, лікаря, який усе своє життя віддав на благо рідного народу, України. Правління Хмельницького міського Товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта» звернулося до депутатів Кам’янець-Подільської міської ради та до міського голови Михайла Сімашкевича з листом-підтримкою ініціативи громадськості міста Кам’янця-Подільського про присвоєння Кам’янецьПодільській центральній міській бібліотеці імені видатного кам’янчанина. 29 березня 2016 року Кам’янець-Подільська міська бібліотека, яка сорок шість років носила ім’я Володимира Затонського, перейменована на честь Костянтина Солухи.
Література про Костя Солуху Статті з краєзнавчих збірників Завальнюк О. Солуха Кость Григорович // Завальнюк О. Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918– 1921 рр.). – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 116. Єсюнін С. Видатний лікар, засновник Подільської «Просвіти»: [Солуха Кость Григорович] / С. Єсюнін // Незнане Поділля. – Городок, 2012. – С. 103–104. Кость Григорович Солуха: лікар // Завальнюк О. Минуле і сучасне Кам’янцяПодільського: політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини: історичні нариси. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007. – Вип. 2. – С. 165–174. Мошак М. Ще раз про Костя Солуху та вшанування його пам’яті / Мошак М. Краєзнавчими стежками. – Кам’янець-Подільський, 2013. – С. 298. Трембіцький А.А. Діяльність Кості Солуха на лікарській ниві // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. праць: Матеріали 8-го круглого столу. – Кам’янець-Подільський, 2008. – Т. 2. – С. 283–311.
Статті з краєзнавчих періодичних видань Лікар та просвітянин Кость Солуха: [краєзн. вікторина «Відомі постаті Кам’янця-Подільського»] // Ключ. – 2015. – 10 лип. – С. 6. Мошак М. Ще раз про Костя Солуху та вшанування його пам’яті / М. Мошак // Подолянин. – 2011. – 11 листоп. – С. 9. Комарніцький О. «Просвіті» – 105, Костю Солусі – 150! / О. Комарніцький // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2011. – 10 черв. – Подолянин. – 2011. – 10 черв. Лозовий В. Незмінний голова Подільської «Просвіти»: [Костянтин Солуха] / В. Лозовий // Подолянин. – 2011. – 3 черв. – С. 8. Мосійчук Т. Кращий із синів…: [150 років від дня народження К.Г. Солухи, 105 років Подільській «Просвіті»] / Т. Мосійчук // Слово Просвіти. – 2011. – 26 трав. – 1 черв. – С. 10. Лозовий В. Кость Солуха – незмінний голова Подільської «Просвіти»: [150 років від дня народження] / В. Лозовий // Фортеця. – 2011. – 26 трав. – С. 3. Крилов Е. Вдячність благодійникам – мірило людяності: [вчений-філолог, професор, поліглот і перекладач Кость Солуха] / Е. Крилов // Ділове місто. – 2011. – 29 верес. – С. 10−11. Копилов А.О. Кам’янець-Подільський державний український університет: від ідеї до
ліквідації (1918–1921 рр.) / А.О. Копилов, О.М. Завальнюк // Укр. іст. журнал. – 1999. – № 4. – С.41. Лозовий В. Кость Солуха – перший голова Подільської «Просвіти» / В. Лозовий // Поділ. вісті. – 1996. – 6 серп. Лозовий В. Духовні батьки університету: [до річниці Кам’янець-Подільського державного Українського університету] // Край Кам'янецький. – 1992. – 22 жовт. Подільська «Просвіта» /книги/ Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення: зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський: КПНУ, 2001. – 172 с. Подільська «Просвіта»: нарис історії та сучасності. – Хмельницький, 2012. – 32 с. Подільська «Просвіта»: історія і сьогодення: зб. наук. праць за підсумками регіональної наук.-краєзн. конференції. – Кам’янець-Подільський: КПНУ ім. І. Огієнка, 2011. – 172 с. Просвітницький рух на Поділлі (1906-1923 рр.) / упоряд. М. Мошак. – Кам’янець-Подільський: Подільське братство, 1996. – 110 с. Подільська «Просвіта»: нарис історії і сучасності / упоряд. Н. Шмурікова, В. Міхалевський. – Хмельницький, 2012. – 32 с.
Статті з краєзнавчих видань Горбуленко В. Ліричний стриптиз душі: зустріч очільника обласної організації «Просвіта», поета Віталія Міхалевського зі студентами К-ПНУ ім. І. Огієнка / В. Горбуленко // Подолянин. – 2014. – 7 листоп. – С. 6. Слободянюк П. До матінки Покрови – з Кобзарем: Хмельницьке міське товариство української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта» / П. Слободянюк // Поділ. вісті. – 2014. – 21 жовт. – С. 2. Маліш П. Просвітницькі вартові українського руху: [Просвіті – 145 років] / П. Маліш // Поділ. вісті. – 2014. – 9 січ. – С. 2. Будзей О. Повернемось до Солухи?: [4 грудня відбулась регіональна науково-практична конференція, присвячена ювілеєві «Просвіти»] / О. Будзей // Подолянин. – 2013. – 13 груд. – С. 8. Слово про Подільську «Просвіту» / Подільська «Просвіта»: нарис історії і сучасності / упоряд. Н. Шмурікова, В. Міхалевський. – Хмельницький, 2012. – С. 6–8. Браеску А. Давноочікуваний крок: [міське об’єднання товариства «Просвіта»] / А. Браеску // Подолянин. – 2011. – 23 груд. – С. 3. Мосійчук Т. Невмируще джерело українства на Поділлі: [січень 1906 р. – «Просвіта» в місті] / Т. Мосійчук // Слово Просвіти. – 2011. – 15–21 груд. – С. 5.
Лозовий В. Подільській «Просвіті» – 105 років / Кам’янець-Поділ. вісн. – 2011. – 27 трав. – С. 6. Лозовий В.С. Становлення та діяльність першої Подільської Просвіти (1906–1907 рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. праць: Пам’яті академіка Петра Тронька. – Кам’янець-Подільський, 2011. – Т. 17. – С. 31–39. Баженов Л.В. Подільська «Просвіта» у дослідженнях вітчизняних істориків // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. праць. – Кам’янецьПодільський: Оіюм, 2006. – Т. 6. – С. 306–318. Горбатюк В. Променем світла була «Просвіта» в Подільській губернії 1918 рік / В. Горбатюк // Поділ. вісті. – 2005. – 22 лют. Кучеров Г.Г. Маловідомі сторінки історії Кам’янець-Подільської «Просвіти» (1908–1918 рр.) // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2004. – С. 255. Мацько В. Незгасиме світло: [до 130-річчя Всеукр. Товариства «Просвіта»] / В. Мацько // Край Кам’янецький. – 1998. – 8 груд. Назаренко Є. Кам’янецька «Просвіта» 1918 року / Є. Назаренко // Кам’янець-Поділ. вісн. – 1997. – 7 черв. Сохацька Є. З любов’ю до України: [товариство «Просвіта» на Поділлі у 1905–1996 рр.] / Є. Сохацька // Кам’янець-Поділ. вісн. – 1996. – 27 квіт.
Лозовий В. Як це починалось: [до 90-річчя Подільської «Просвіти»] / В. Лозовий // Край Кам’янецький. – 1996. – 20 квіт. Лозовий В. Подільська «Просвіта» / В. Лозовий // Вісник історико-культурологічного Подільського братства. – 1995. – № 4. – С. 38–47. Прокопчук В. Крізь тернії: [Подільське українське товариство «Просвіта»: 1905–1942 рр.] // Поділ. вісті. – 1995. – 1 верес.
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 2-44-52 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net