Кам’янець-Подільська міська центральна бібліотека Методико-бібліографічний відділ
Подільська квітка (до 75-річчя від дня народження Наталі Кащук) рекомендаційний список літератури
м. Кам’янець-Подільський 2012 р.
Матеріал підібрала і надрукувала бібліотекар міської центральної бібліотеки О.М. Руденко
Біографія аталя Омелянівна Ка ук (25 жовтня 1937, Слов'янськ, нині Донецької області — †2 липня 1991, Київ) — українська письменниця (поетеса, прозаїк, нарисовець, перекладач), журналістка. Член Спілки письменників України від 1968 року. 4 липня минулого року виповнилося 20 років з дня смерті, а 25 жовтня цього року ми зустрічатимемо 75-річчя від дня народження аталі Омелянівни Ка ук. аталя Омелянівна Ка ук народилася 25 жовтня 1937 р. в м. Слов’янську на Донбасі в сім’ї службовця. аталя Омелянівна була вже другою дитиною, адже старшою була сестра Леся. За спогадами самої аталі Омелянівни: «Війна розламує життя навпіл: розбомблено заводський будинок у Слов’янську, громади е танка ввалюється у вуличку слобідки, де маму з нами, трьома пуцьвірінками (братові Юркові пішов другий рік), прихистила робітнича родина… Відтоді дуже боялася двигтіння паровозів і танків, бо дитяча уява все гіперболізує». Батько Омелян Павлович, який працював електрохіміком на заводі «Червоний хімік», не встиг покинути Слов’янськ під час окупації. Де о пізніше окупаційною владою він був ув’язнений і відправлений у концтабір під Гамбургом, звідки втік 1942 року. Звідти він дібрався до Кам’янцяПодільського, проте вже весною 1944 року помер від паралічу та крововиливу в мозок. Залишившись без годувальника, сім’я змушена була переїхати до Кам’янця-Подільського – на батьків ину матері. аталя Омелянівна згадувала: «До баби Олі ми приїхали у Кам’янець-Подільський в 1942 році, коли на Донбасі почався лютий голод, коли за сіль було виміняне геть усе в домі. Дитинство пам’ятне найсонячнішими зблисками і найчорнішими прірвами туги». Впродовж 1942-1956 рр. доля цієї непересічної української письменниці була пов’язана з Кам’янцем-Подільським. Родина поселилася на вулиці Садовій (протоколом засідання Кам’янецьПодільської міської ради від 25 вересня 1975 року перейменована на вулицю Микити Павловича Годованця [1, арк. 120-121]) в кінці ботанічного саду. Середню школу закінчила в Кам'янці-Подільському. 1944 року аталя Омелянівна пішла до першого класу школи № 5. Про перше своє знайомство зі школою вона писала так: «В приміщені колишньої Славутинської гімназії фашисти влаштували конюшню. І перше наше знайомство зі школою у визволеному місті – спільна робота жінок і дітей, щоб опорядити класи,вигребти бруд, помити вікна. Танкісти, що в березні 1944 року визволяли Кам’янець, допомогли настелити підлоги, пробиті стіни в школі тимчасово затулити великими гілляками. Писати ще не було на чому – старі газети правили за прописи. Буквар – єдиний на весь клас (ще з довоєнних часів) служив ще й нам вірою і правдою. На цигарковому папері, роздобутому у шефів-воїнів, на всі уроки вже були розмножені старшокласниками сторінки з зображенням м’яча, сонця, корабля, їжачка і
відповідними буквами м, с, к і так далі». В таких складних умовах розпочала шлях на здобуття освіти аталя Ка ук. У школі аталя Омелянівна була «дівчиськом вредню им», більше товаришувала з хлопцями, грала у футбол, лазила по деревам у лісопарку, стрибала зі шлюзу біля електростанції. Чудові краєвиди, які було видно зі школи, зароджували поетичні почуття у душі юної дівчини. Пізніше про краєвиди з вікон школи вона напише: «Мармурові парадні сходи вели в ті класи, звідки видно було Стару фортецю, смужку Турецького мосту, верхи костелів, поле під Татарисками». Згодом аталя Омелянівна очолила піонерську організації школи, займалася (з 1949 року) в Палаці піонерів в історичному гуртку, який вела Тамара Андріївна Сис. Пізніше Тамара Андріївна згадувала: «Це чорнооке непосидюче дівчисько, здібне на всілякі вигадки, стало загальновизнаним отаманом усієї облатаної гоп-компанії». Тепло відгукувалася про Тамару Сис і аталя Ка ук: «…з Тамарою Андріївною Сис ми дуже багато виходили дорогами Поділля. а розораних полях Підзамччя, Довжка, Чемеровець знаходили скребки трипільської культури, – деякі з них поповнили вітрину історичного музею; в міру сил допомагали археологам на розкопках ранньоскіфських курганів, і яке ж то було диво – в одному глеку – амфорі побачити тисячолітнє зерно проса! В Луці-Врублівецькій над Дністром зходили на Траянові вали часів Римської імперії. А е дуже пам’ятний похід в древньоруське місто Бакоту, де колись після землетрусу об’явився камінний хрест, а учений Антонович організував на пожертвування громадян краю в минулому столітті експедицію і відкопав древній скельний монастир з фресками часів Київської Русі». Велику роль у становленні аталі Омелянівни як поетеси відіграла викладач Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Євгенія Мойсеївна Гінзбург, яка «наче прийняла естафету від керівника історичного гуртка Палацу піонерів Тамари Андріївни Сис». а запрошення Євгенії Мойсеївни аталя Ка ук почала відвідувати літературну студію. 1954 року газета «Прапор Жовтня» помістила вірш аталі Омелянівни «Дума над Дністром». Пізніше альманах «Кам’янець-Подільський» помістив е декілька творів поетеси. 1954 року аталя Ка ук переїжджає до Чернівців для навчання на філологічному факультеті Чернівецького університету, а 1956 року змушена була переїхати до Києва, де продовжила навчання в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Проте Кам’янець-Подільський назавжди залишився в її серці. Через роки, оповідаючи про місто над Смотричем, аталя Омелянівна писала: «Оповідаю про це не як про ось особливе, а як про атмосферу, дух великого древнього міста, яке виховувало своїх дітей добрими традиціями Пам’яті, промовистою архітектурою, піснею і музикою, яка звучала завжди». е забувала аталя Ка ук про Кам’янець і в поезії.
Так, у вірші «Королевий цвіт», який поетеса присвятила Тамарі Андріївні Сис, знаходимо рядки: «Вірменський дім у Кам’янці цвіте Надбрамним віковічним узороччям, І соняхів обличчя золоте Завите зі стрілчастим листом ночі. І прохолода крихітки-двора Назустріч тягне віть рясну шипшини, Вітрець рожевий цвіт перебира, І вежі й мури глушать шум машинний. О, мить блаженна єдності віків! На яблуні старій – хороша зав’язь, В душі лунає величавий спів, Дзвіниця променить в святковій звазі…». У поезії «Зелена вулиця Кармалюка» звучать такі слова: «Шелестить мені в Кам’янці мамина біла берізка, Про вдовині жалі Гуменецький розказує ліс, Сходить сонце з Сибіру, і слово Шевченка, мов лезо, Набухає, мужніє з мужичих кривавиць і сліз…». Але певно найвідомішою є балада «Вірменська криниця в Кам’янці»: «Гірка вода в криниці, ой, гірка! А мріялося ж – місто напоїти. І много літ каменяра рука Завзято кайлувала скельні плити На площі ратуші. Ріка В глибинному каньйоні жебоніла. І паморозі сивина витка На скроні майстру упадала біло…». Працювала муляром, бетоняркою на комсомольських будовах Криворіжжя, потім, закінчивши Київський університет, — редактором у видавництвах «Дніпро» і Політвидав України. Далі була старшим редактором відділу літератури та роз'їзним кореспондентом журналу «Україна». Член КПРС. Друкується з 1953 р. Перша збірка віршів «Весняне пробудження» вийшла в 1959 р. У ліриці . Ка ук виразно відчувається захоплення працею трудя ої людини, в ній звучать мова степу і голоси сучасного міста. її поезія, за висловом Д. Павличка, «чесна й ира, емлива й мудра, драматична і життєствердна». Виступає також як публіцист: авторка кількох збірок нарисів, повістей. аталя Ка ук друкувала вірші у місцевій і республіканській пресі від 1953 року, виступала також як нарисовець.
Твори аталі Ка ук перекладено також білоруською, грузинською, вірменською, киргизькою, болгарською, чеською, словацькою, англійською, німецькою та іншими мовами. Сама аталя Ка ук переклала з російської мови повість Віталія Закруткіна «Матір людська» (Київ, 1974). Її творчість високо оцінили такі класики української літератури, як Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко та багато інших. Дмитро Павличко відзначив: «Наталя Кащук створила у нашій поезії глибоко правдивий і неповторний образ ліричної героїні, образ жінки, перейнятої однаковою мірою як особистими, так і громадськими боліннями, образ жінки, принадливої не тільки ніжністю, але й розумом, жінки, що не скаржиться на життя, яке не раз оберталося для неї драматичною стороною, а й намагається сама в ньому знайти красу і силу людяності». аталя Ка ук нагороджена почесною грамотою Президії Верховної Ради Білоруської РСР. Поетична творчість Наталії Кащук Окремими виданнями побачили світ збірки віршів: «Весняне пробудження» (1959), «Переднівок» (1968), «Світлодення» (1974), «Обереги» (1979), «Вічний вогонь» (1980), «Високе Відродження» (1986), «Ярінь» (1987), «Самоцвіти» (1989), «Оболонь» (посмертне видання 2007 року). Збірки нарисів: «Земна орбіта» (1972), «Веселкова брама» (1978). Документальні повісті: «Щедрість» (1971) — про двічі Героя Соціалістичної Праці Марію Савченко, «Золоті жнива» (1978) — про двічі Героя Соціалістичної Праці Пилипа Желюка. Повісті: «Рудана» (1977). Збірки оповідань: «Озимина бринить» (1981). Збірка статей, оповідань, спогадів «Сонячний камертон» (1984). «Земні радо і» (Київ, 1985). Переклади: У перекладі російською мовою видано такі книги письменниці:
збірку віршів «Белые гуси» (1968), «Древо добра» (Москва, 1976), «Рудана» (Москва, 1983).
Пам’ять 4 липня 1991 року аталі Омелянівни Ка ук не стало. Проте і після смерті аталя Ка ук живе на рідній землі. 2005 року подільський письменник Микола Мачківський видав роман-літопис про поетесу – «До вежі черленої».
24 жовтня 2007 року на будинку школи-інтернату (саме тут розмі увалася середня українська жіноча школа № 5, в якій навчалася аталя Омелянівна) було відкрито меморіальну дошку, на якій під портретом аталі Ка ук наведено слова поетеси Світлани Йовенко: «І прийшов на Божий світ Янгол. І назвали його аталя…». У відкриті меморіальної дошки взяли участь відомий науковець і громадська діячка, викладач К-П У імені Івана Огієнка Євгенія Сохацька, секретар міської ради Михайло Аносов, колишня старша піонервожата школи № 5 Еліса Городницька, шкільна подруга аталі Омелянівни Раїса Мручко, буковинський письменник Богдан Мельничук, який разом з аталею Ка ук навчався в Чернівецькому університеті, подільський письменник Микола Мачківський. 15 вересня 2009 року рішенням V скликання 48-ї сесії Кам’янецьПодільської міської ради вулицю Проектно-Центральну перейменовано на честь аталі Омелянівни Ка ук. Маємо надію, о 75-річчя від дня народження письменниці, о святкуватимемо 25 жовтня цього року буде належно проведено в Кам’янціПодільському .
Література / книги Наталії Кащук / Ка ук .О. Веселкова брама : нариси / .Ка ук - К. : Молодь, 1978. – 135 с. Ка ук .О. Весняне пробудження / .Ка ук – К. : Рад. письм., 1969. Ка ук .О. Високе відродження : поезії / .Ка ук - К. : Рад. письм., 1969. – 63 с. Ка ук .О. Вічний вогонь : лірика / .Ка ук – К. : Молодь, 1980. – 80 с. Ка ук .О. Дерево добра : стихи / .Ка ук – М. : Сов. писат., 1976. Ка ук .О. Земна орбіта : нариси / .Ка ук – К. : Молодь, 1972. – 120 с. Ка ук .О. Обереги : вибрані поезії / .Ка ук – К. : Дніпро, 1979. – 182 с. Ка ук .О. Оболонь : вірші, переклади / .Ка ук – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2007. – 112 с. Ка ук .О. Переднівок : поезії / .Ка ук - К. : Рад. письм., 1968. – 67 с. Ка ук .О. Рудана : повість / .Ка ук – К. : Дніпро, 1977. – 143 с. Ка ук .О. Світлодення : лірика / .Ка ук - К. : Рад. письм., 1974. – 63 с.
/ твори Н. Кащук в періодичних виданнях / Ка ук . Вірменська криниця : вірш / .Ка ук // Подолянин. – 2007. – 19 жовт. – С. 8. Ка ук . Подільська квітка : вірш / .Ка ук // Подолянин. – 2007. – 19 жовт. – С. 8. Ка ук . «Усе життя пишу печальну книгу…» : поезія / .Ка ук // Київ. – 1994. – № 2. – С. 50. Ка ук . Щоб ринуло сонце в робітню : вірші різних років / .Ка ук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 1992. – 24 жовт. Ка ук . Вірші / .Ка ук // Прапор жовтня. – 1990. – 18 трав. Ка ук . Мов весни перебори : [вірш-посвята І.К. Шрамку] / .Ка ук // Рад. Україна. – 1990. – 18 верес. Ка ук . Подільські зоряниці / .Ка ук // Україна. – 1989. – № 30. – С. 10-11. Ка ук . Сині троянди Володимира Підпалого / .Ка ук // Літ. Україна. – 1986. – № 20. Ка ук . 13 позицій історичної правди / .Ка ук // Літ. Україна. – 1981. – 13 січ. Ка ук . Крутосходи / .Ка ук // Дніпро. – 1981. – № 2. – С. 75-85. Ка ук . Кофейня «Европа» : рассказ / .Ка ук // Сов. жен ина. – 1980. – № 1. – С. 1819. Ка ук . Земли певучий голос : [А.С. Пушкин] / .Ка ук // Правда Укр. – 1979. – 6 июня. Ка ук . Вічний вогонь : вірш / .Ка ук // Дніпро. – 1979. – № 6. – С. 14. Ка ук . Рудана : повість / .Ка ук // Дніпро. – 1976. – № 12. – С. 22-95. Ка ук . Колос і троянда : нарис / .Ка ук // Україна. – 1975. – № 41. – С. 10-12. Ка ук . Щедре поліття : документальна повість / .Ка ук // Україна. – 1975. – № 44. – С. 12-14. Ка ук . Осіяння : вірш / .Ка ук // Жовтень. – 1973. – № 3. – С. 5. Ка ук . Подільські ночі : вірш / .Ка ук // Жовтень. – 1973. – № 3. – С. 6-7. Ка ук . Холодний Яр у день : поезія / .Ка ук // Дніпро. – 1972. – № 8. – С. 13. Ка ук . Що повідали сиві мури / .Ка ук // Україна. – 1966. – № 4. – С. 10-11.
/ матеріали про життя і творчість Наталії Кащук / Гордасевич Г. Гармонія радості і печалі: силуети поетес : [ . Ка ук] // Г. Гордасевич — К., 1989. До вежі черленої: роман-життєпис : [ . Ка ук] — Хмельницький : Поділля, 2005. — 448 с.
Лісова . В. аталя Ка ук. Короткий опис життя / . В. Лісова // Ка ук . О. Оболонь : вірші, переклади. – Кам’янець-Подільський : М. І. Мошак., 2007. – С. 5-9 . Мачківський М. До вежі черленої [ . Ка ук] / М. Мачківський. – Хмельницький, 2005. – 440 с. Мачківський М. Любов’ю осягати любов…: книги наших земляків : [ . Ка ук. Вічний вогонь. Поезії] / М. Мачківський. – К.: Молодь, 1980. Мороз Л. З. Ка ук аталя Омелянівна / Л. З. Мороз // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К.: 1990. — С. 438. Письменники Радянської України : бібліографічний довідник / автори-упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1981. — С. 109.
/ статті з періодичних видань про Н. Кащук / Сваричевський А.В. Подільська квітка: [ аталя Ка ук] // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції : Т.1. / А.В. Сваричевський. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007. – С. 485-491. Будзей Олег. Три літературні ювілеї одного дня. «Дівчиськом я була вредню им» : [ аталя Ка ук] / О. Будзей // Подолянин. — 2012. — 19 жовт. — С. 8. Будзей О. Три літературні ювілеї одного дня: [ аталя Ка ук] / О. Будзей // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2012. – 19 жовт. - С. 8. Будзей О. В. Чорнооке непосидюче дівчисько… : [ аталя Ка ук] / О. Будзей // Подолянин. – 2007. – 19 жовт. – С. 8. Будзей О. В. Янгол, названий аталею : [ аталя Ка ук] / О. Будзей // Подолянин. – 2007. - 2 листоп. – С. 8. Гарук О. Повернення аталії Ка ук / О. Гарук // Край Кам’ян. – 2007. – 8 листоп. - С. 3. Сохацька Є. «До вежі черленої» : [книга Миколи Мачківського присвячена одній з перших шістдесятників, українській письменниці аталії Ка ук] / Є. Сохацька // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2007. – 2 листоп. – С. 6. Путькалець Л. Хай не забувається ім’я : [у Кам’янці-Подільському відкрито меморіальну дошку українській письменниці аталії Ка ук] / Л. Путькалець // Фортеця. – 2007. – 1 листоп. Чорнооке непосидюче дівчисько…: [25 жовтня виповнюється 70-років з дня народження української поетеси аталі Ка ук] // Подолянин. – 2007. - 19 жовт. – С. 8. Сваричевський А.В. Подільська квітка: [до 70-річчя від дня народження аталії Ка ук] / А.В. Сваричевський // Поділ. вісті. - 2007. – 16 жовт. - С. 3. Сохацька Є. Сонячний талант : [до 65-річчя аталії Ка ук] / Є. Сохацька // Кам’янецьПоділ. вісн. - 2002. – 25 жовт. - С. 4. Гаври ук А. «І вересневий золотий дим над Смотричем війнув багряним валом: [Кам’янець у поезії аталії Ка ук] / А. Гаври ук // Кам’янець-Поділ. вісн. - 2002. – 25 жовт. Сваричевський А.В. Подільська квітка: [ аталія Ка ук] / А.В. Сваричевський // Поділ. вісті. - 1997. – 28 жовт. аталя Ка ук – людина і майстер // Кам’янець-Поділ. вісн. - 1997. – 25 жовт. Височанська С. Кольори рідної землі : [до дня народження аталії Ка ук] / С. Височанська // Край Кам’ян. - 1996. – 22 жовт. Лісова . Поезія добра і мужності : [ аталія Ка ук] / . Лісова // Край Кам’ян. - 1995. – 31 жовт. Сис Т. Дочка Поділля : [про . Ка ук] / Т. Сис // Кам’янець-Поділ. вісн. - 1991. – 20 лип. аталя Ка ук : [некролог] // Літ. Україна. - 1991. – 11 лип. – С. 7. Вірич Г. «Самоцвіти землячки» : [у Києві вийшла збірка «Самоцвіти» поетеси . Ка ук] / Г. Вірич // Прапор жовтня. - 1989. – 21 берез.
Сливинський О. «…Зблисне і моя душа» [про . Ка ук] / О. Сливинський // Київ. — 1988. — № 7. Олійник В. Досвід таланту : [ . Ка ук] / В. Олійник // Корчагінець. - 1987. – 26 груд. Логвиненко О. Самоцвіти : [ . Ка ук] / Логвиненко О // Дніпро. — 1987. — № 5. Шевченко М. аталії Ка ук – 50 : Вітаємо ювілярів / М. Шевченко // Літ. Україна. - 1987. – 29 жовт. Мачківський М. Любов’ю осягати любов… : книги наших земляків : [ . Ка ук. Вічний вогонь. Поезії] / М. Мачківський // Рад. Поділля. – 1981. - 14 січ. Гнатюк М. Світлодення поетеси : [ . Ка ук] / М. Гнатюк // Дніпро. – 1975. – № 4. – С. 151-152. Сваричевський А.В. Подолянки : [ . Ка ук] / А.В. Сваричевський // Рад. Поділля. - 1974. – 6 січ.
Сайти uk.wikipedia.org/ ukr-lit.net/kaschuk.html uk-ua.facebook.com/natalyaromana zn.ua/.../zhaga,_lyubov_i_tuga_triedini_k_70-letiyu_so_dnya_rozhd... allpoet.ru/ukr/author/67/0/index.php ualit.org › kphistory.com.ua/natalya-kaschuk-shelestyt... video.mail.ru/mail/topasik1/ www.odnoklassniki.ru/profile/518899820790
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський вул. Кн. Коріатовичів, 3 тел. (03849) 2-44-52 E-mail : XDR123@rambler.ru