Кам’янець-Подільська МЦБС Методико-бібліографічний відділ
Сходинки до знань День Бібліографії
2015
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф центральної міської бібліотеки О.В. Дачковська
План проведення № п/п
Час проведення
1
1100–1110
2
1110–1130
3
1130–1200
4
1200–1315
15
00
5
13 –14
6
1400–1530
7
1530–1700
Назва заходу «Наука Бібліографія» – вступне слово «Твої помічники: енциклопедії, словники, довідники» – бесіда біля книжкової виставки «Зустріч з прекрасним – БІБЛІОТЕКОЮ» – бібліографічна екскурсія «Дитячі періодичні видання. Як читати газети і журнали» – бібліографічний огляд огляд «Бібліографічні покажчики міської ЦБ» – групова консультація «Довідковобібліографчний апарат бібліотеки» – бібліотечнобібліографічний урок «Конкурс знавців» – гра-вікторина
Категорія користувачів 6–11 кл.
7–9 кл.
8 кл.
6–8 кл.
9–11 кл.
9–11 кл.
6–11 кл.
«Кожна наука ґрунтується на бібліографії. Праця бібліографа,… чорнова, але дуже потрібна для розвитку знань. Її можна порівняти з фундаментом будівлі: глядачу видно лише величаві стіни і куполи палацу, але вони можуть височіти лише тому, що під них підведений міцний фундамент». В.Я. Брюсов Перш за все необхідно знати, що таке наука бібліографія. Слово бібліографія прийшло до нас із Стародавньої Греції (бібліо – книга, графія – пишу) і означає – «книгоописування». Емблемою бібліографії ще в давні часи був золотий ключ. Бібліографію так і визначали – як «ключ до всіх знань». Ключ, за допомогою якого ця наука розкриває свої таємниці, – це довідково-пошуковий апарат (каталоги, картотеки, довідкові видання), який часто порівнюють з компасом, тому що він допомагає користувачеві орієнтуватися в безмежному книжковому морі інформації. Бібліографія допомагає відповісти на найскладніші запитання, відшукати необхідні джерела інформації, відібрати кращі з них, а ще вчить мистецтву бути користувачем.
Довідкова література Друзі! Навіть найрозумніша людина не може довго пам’ятати великі події минулого та сучасного, численні дати, цифри, факти. Доповнюють пам'ять людини книги, які все знають: словники, довідники, енциклопедії. Ці книги – друзі нашої пам'яті, вони дають відповіді на будь-яке питання. Як же побудовані ці книги? Як користуватись ними в роботі? Довідкові видання – це твори друку, що містять короткі відомості наукового, науково-популярного або прикладного характеру, викладені, оформлені та розміщені так, щоб їх можна було швидко знайти. Для успішної роботи з цими виданнями треба мати точну
уяву про те, які з них забезпечують одержання необхідних вам даних, оскільки вони різноманітні за формою, повнотою матеріалу, хронологічним обсягом, тематикою. До основних видів довідкових видань належать: енциклопедії, довідники, словники. Найбільш популярними і значними є енциклопедії. Енциклопедія – однотомне або багатотомне видання, яке містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або з багатьох галузей знань і практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей, розміщених в алфавітному або систематичному порядку. Залежно від обсягу представленої інформації енциклопедії поділяються на великі (кілька десятків томів), малі (10–12 томів), короткі (4–6 томів) і однотомні, як правило, названі енциклопедичними словниками або довідниками. Серед універсальних багатогалузевих енциклопедичних видань найбільш капітальними і всеохоплючими за своєю тематикою є: «Большая советская энциклопедия» (БСЭ) у 30-ти томах, «Енциклопедія сучасної України» у 10 томах. Це систематизовані відомості з соціально-економічних і природничих наук, техніки, культури, мистецтва. Матеріал в енциклопедії розташований за алфавітом. Виключенням з цього є «Энциклопедия для детей» в 27 томах, де матеріал розташований по системі знань. В створенні енциклопедії брали участь вчені, педагоги, письменники, художники. Кожен том присвячений
певній галузі знання. В кінці кожного тому вміщуються таблиці і різні допоміжні покажчики: хронологічний, алфавітний, бібліографічний. Останній рекомендує найбільш цікаві книги по темі, якій присвячений даний том. Як же користуватись енциклопедією, щоб швидко знайти потрібний матеріал? Насамперед, визначити, в якому томі знаходиться матеріал. Припустимо, що вас цікавлять факти з історії середніх віків. «Історія людського суспільства» знаходиться у 8-му томі. Відкривається він змістом, в якому 4 розділи: «Стародавній світ», «Середні віки», «Нові часи» і «Довідковий відділ». Кожен відділ має підвідділи, в яких дається перелік статей, авторів, сторінки. До найбільш доступних і популярних універсальних енциклопедичних видань належить однотомний «УСЕ» (Універсальний словник-енциклопедія). У ньому вміщено короткі біографії державних, політичних і військових діячів, вчених, письменників і художників, артистів, композиторів, дано відомості з різних питань суспільно-політичного життя, техніки, літератури і мистецтва, представлено матеріали з географії, історії, економіки. Крім енциклопедій універсального характеру, видаються галузеві енциклопедичні видання (енциклопедії, довідники та енциклопедичні словники). Велика група видань охоплює природничі науки: «Фізична енциклопедія», «Химическая энциклопедия», «Математична енциклопедія», «Географічна
енциклопедія України», «Литературная энциклопедия», «Жизнь животных», «Мир растений». Кожне енциклопедичне видання забезпечується словником, тобто повним переліком термінів, котрим присвячені вміщені в ньому статті. Одним з основних видів довідкової літератури є довідники. Довідник – видання, що містить короткі відомості наукового, виробничого і прикладного характеру з певного питання. Відомості в довідниках розміщуються в алфавітному, систематичному, хронологічному порядку. Багато з них забезпечені допоміжними покажчиками: алфавітним, предметним, іменним та іншими. Найпростішими з довідкової літератури є словники. В них зібрані слова, які розташовані в алфавітному порядку. Словник – довідкове видання, що містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками, або характеристиками позначених ними понять чи перекладом на іншу мову. Словники бувають філологічні і термінологічні та виконують дві функції: нормативну, тобто фіксують значення і вживання 20 слів, і інформаційну – відображають знання і практичну діяльність людини, культуру суспільства в певну епоху. Особливе місце посідають мовні (лінгвістичні) словники. Серед великої кількості різних типів основними є одномовні алфавітні тлумачні
словники, котрі пояснюють значення, вживання, граматичні і фонетичні особливості слів «Словник української мови», «Короткий тлумачний словник української мови», «Толковый словарь русского язика», «Фразеологічний словник», «Словник імен», «Топонімічний словник», «Тлумачний словник школяра» тощо. Великим попитом у читачів користуються словники іноземних слів. До них включені терміни, утворені з елементів давньоруської, латинської, східних і західноєвропейських елементів, з яких створено більшість міжнародних термінів, дають латинські слова і вислови, часто вживані у літературі. Відомості про життя та діяльність різних осіб, розміщені найчастіше за алфавітом імен, містять біографічні або бібліографічні словники. Велику зацікавленість викликають суспільно-політичні словники, які дозволяють глибше розуміти сучасність, одержати певні знання. Це «Короткий політичний словник», «Страны мира». Практичні завдання: І. Необхідно дати пояснення слів за допомогою довідкової літератури, використовуючи не менше 3-х джерел: енциклопедія, довідник, словник. ІІ. В який словник треба зазирнути, щоб знайти слова: «аксіома», «бібліотека», «крапка», «лінія», «рахунок», «урок». ІІІ. Знайти походження назв «Київ», «Заруб», «Аюдаг», «Конотоп», «Суми».
Періодичні видання. Як читати газети і журнали. Тема сьогоднішньої зустрічі «Періодичні видання». Однією з прикмет сьогоднішнього літературного процесу в Україні є розмаїття суспільнохудожньої періодики. Попри всі економічні, духовні, видавничі негаразди, обсяг періодики в наші дні набагато більший, ніж ще 10–15 років тому. Усе сказане повною мірою стосується і дитячої періодики. Зокрема, до трьох традиційних добре відомих не одному поколінню українських читачів журнальних імен «Малятко», «Барвінок», «Однокласник» додалося багато нових: «Азбука природи», «Біла ворона», «Буслик», «Джміль» , «Дивосвіт», «Дзвінок», «Дитячий розвиваймо», «Жирафа Рафа», «Зернятко», «Історія для допитливих», «Клас», «Колосок», «Мамине сонечко», «Маленький розумник», «Маленька фея», «Паросток»,
«Писанка», «Пізнайко», «Розмалюймо», «Світ дитини», «Словознайка» , «Смайлик» , «Соняшник» , «Стежка», «Сто талантів», «Та-Ра-Ра», «Терентій», «Чомусик», «Школяр», «Юний натураліст», «Юний технік України», «Яблунька», «Я вивчаю українську» та ін. Маємо понад тридцять загальноукраїнських дитячих журналів, що формували останнім часом український інформаційний простір у царині дитячої періодики. А ще окремої розмови заслуговують газети для дітей чи дитячі сторінки в газетах («Дитяча газета», «Жива вода», «Казковий вечір», «Перченя», «Я сам» та ін.). Усе це зваблює вас яскравими обкладинками, кличе в дивовижний світ казок і пригод, класичної літератури, дитячого гумору, загадок, кросвордів, енциклопедичних довідок, коміксів, саморобок, фокусів. Якщо ви проявляєте особливу чутливість до природи, до світу рослин і тварин, вам будуть цікаві науково-художні журнали «Паросток», «Яблунька», «Стежка», «Колосок», які порушують важливі екологічно-натуралістичні проблеми, сприяють професійній орієнтації на теренах природничих наук. Самобутню нішу дитячих інтересів – гумору для малечі виконує зараз тільки одна весела газета для дітей «Перченя» («дитя» славнозвісного «Перця»), яка цікаво й цілеспрямовано трудиться на ниві дитячого сміху. Стрімко ввірвалися у світ дитячо-підліткових журналів «Клас!», «Однокласник». Чи не найкращі
сьогодні за якістю друку, журнали стали справжньою «настільно-портфельною енциклопедією» сучасного українського школяра. Веселе товариство «класних» персонажів – Класний і Колібрик, Киця й Джомолунгми, Джексон-сан шеф-редактор, ВоВік – розповість своїм читачам про все-все на світі, про канікули в стародавньому Єгипті, який плеєр чи комп’ютерна гра найкращі, які проблеми ролерів, а які – з ними, ролерами, що є здоровий спосіб життя, і як працює та чи інша деталь. Поворожити, англійську підштудіювати, фокусам навчитися, постер з улюбленою рок чи поп-зіркою отримати, зібрати колекцію стерео-малюнків, почати листування з ровесниками – нема проблем. Понад 20 рубрик, цікаві інтерв’ю, плакати-постери з улюбленими виконавцями, бесіди на психологічні теми тощо. Широкий вибір ігрових завдань, ребусів, кросвордів, лабіринтів, що робить дозвілля дитини максимально заповненим, корисно-пізнавальним. У «Однокласнику» та «Класі» українські письменники спілкуються з юною аудиторією. Маючи стабільне вікове коло своїх адресатів, журнали стають дедалі цікавішими, поліграфічно якісними, розширюють діапазон зворотного зв’язку зі своїми читачами. Дитячі малюнки, поетичні і прозові першотвори, різноманітні конкурси, лотереї, нагороди спонукають до активної пізнавальної та комунікативної діяльності. Новітня
українська історія подарувала ще один серйозний дитячий часопис – «Соняшник», котрий усім так полюбився за роки незалежності. Поряд з кращими зразками української та світової дитячої літературної класики, багато народознавчого матеріалу, публікацій патріотичного спрямування, пізнавально-ігрових жанрів, сторінок-уроків англійської. Часопис розрахований на дітей планети – «нашого цвіту по всьому світу». (Порада бібліотекарю. Назвіть газети і журнали, які є у вашій бібліотеці, а потім зробіть невелику подорож по деяким з них). «Журавлик» – газета для підлітків та дорослих. Основні рубрики: «Наша пошта» – листування читачів; «Творчість наших читачів» – різноманітні літературні нариси; «Наш траво знай» – знання про лікарські рослини; «Літературна вітальня» – зустріч з цікавим співрозмовником або письменником; «Запитували – відповідаємо» – відповіді на запитання читачів. «Однокласник» – щомісячний ілюстрований журнал для підлітків. Основні рубрики: «Дорога до Храму» – розповіді про церкви та храми країни; «Поштова скринька» – листування читачів; «Росинка» – творчість читачів; «Сорока принесла» – новини з техніки, природи, навколишнього світу; «Це я, люди!» – розповіді читачів про себе; «Співбесідник» – зустрічі з цікавими артистами, музикантами.
«Клас» – всеукраїнський дитячий пізнавальнорозважальний журнал. Основні рубрики: «Книжка для киці»; «Страшилки від класного»; «Лікбез для хлопців»; «Білі плями XX століття?»; «Бізнес-клас». «Натураліст» – науково-популярний журнал для юнаків та дівчат. Основні рубрики: «Загадки орнітології»; «Уроки екологічної безпеки»; «Знаймо наших вчених – українців». Яка різниця між журналом, газетою і книгою? Вони відрізняються навіть зовні, форматом, а також неперіодичністю виходу з друку і змістом. Журнали, про які ми згадали вище, виходять раз на місяць. А газети, наприклад «Казковий вечір», виходять раз на тиждень. Газети і журнали завжди друкують нові матеріали, не повторюють того, що було надруковано. Книги можуть перевидаватись багато разів і зміст їх запишається незмінним. Кожна нова видатна подія у житті нашої чи будь-якої іншої країни світу знаходить відображення на сторінках журналів і особливо газет, які виходять з друку частіше. Майже ціла армія репортерів і журналістів відразу надсилають кореспонденції у свої газети і журнали про останні події життя. Кожна газета і кожен журнал – це результат великої копіткої праці. Як же читати періодичні віщання? Спочатку переглянути сторінки газети чи журналу і відзначити для себе найважливіші статті. Під час читання можна користуватись картою,
географічною або глобусом для того, щоб знайти міста і країни, в яких відбуваються описані події. Якщо у тексті зустрінеться незнайоме слово, обов’язково знайдіть пояснення йому у словнику або енциклопедії. Часто газети та журнали друкують матеріали, які допоможуть у підготовці до уроку, розширять ваш кругозір. Це є статті про математику, фізику, історію та інші предмети. З них можна виписати багато корисного та цікавого. Якщо ви постійно будете читати газети та журнали, то дуже швидко для себе зможете знайти ті статті, котрі зацікавлять вас найбільше. Ви швидко зможете знайти улюблену рубрику, а згодом можете стати не тільки читачем, але і дописувачем журналу чи газети. У всякому разі нову зустріч з періодичним виданням ви будете чекати з нетерпінням. А зараз декілька історичних повідомлень. Перша газета з'явилась у Римі (1 ст. до н.е.). Юлій Цезар наказав поставити у центрі міста гіпсові плити, на яких записувалися розпорядження римської влади, оголошення про різні новини. В 16 ст. у Венеції з'явилися рукописні газети, які знайомили з місцевими новинами, містили цікаві повідомлення. За таку газету читачі сплачували дрібну монету «газету», і «листки повідомлень» стали називатись як і монети – «газетою». В Україні початок періодичних видань поклав «Харківський щотижневик», який виходив з 1812р. Слідом стали виходити «Одеський вісник»,
«Київські об’яви» та інші. Найстаріша газета, яка збереглася до нашого часу (всього 1 прим.) є газета 1470 року. Найстарішим журналом вважається журнал Шведської літературної академії, перший номер якого вийшов у 1645 році. Найменша газета видається у Франції. Розміром вона з поштову картку і називається «Щоденна газета азартних картярів», її тираж 60 примірників.
Практичне заняття I. За двома уривками з науково-популярних видань визначити, з якого вони журналу. II. Назвати основні рубрики журналу, відгадати, якої тематики журнал (наприклад «Юний натураліст», «Юний технік України»). III. Назвати видавництво журналу чи газети. IV. Переглянувши декілька хвилин журнал чи газету, цікаво розповісти про нього. V. Зіграти сценку. Бібліотекар, який пропонує газету чи журнал, та читач, який: а) ніколи не чув про це видання; б) не хоче читати цей журнал чи газету; в) взагалі не читає періодики. Прес-марафон. Учасники в алфавітному порядку називають журнал чи газету (гравці сидять колом). За
ким буде останнє слово, той і одержує жетон, і потім гравці переходять до наступної літери. Наприклад: А – «АиФ», «Акваріум» і т.д. Б – «Бумеранг», «Будьмо здорові» і т.д. Прес-ваги. Гравці поділяються на дві команди. Кожній команді видається по одному виданню, які потрібно «зважити». Одна команда шукає позитивні якості журналу, інша – негативні. Перемагає та команда, котра останньою надає аргумент. Можна «зважувати» два видання. Прес-рулетка. Гра проходить на чотирьох полях різного кольору. Чим темніше поле, тим складніше запитання; чотири поля – чотири теми. Наприклад: 1поле – назви журналів, 2 поле – місцева періодика, 3 поле – рубрики газет і журналів, 4 поле – редактори та засновники видань.
Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки. Система каталогів та картотек Обладнання. Каталоги, картотеки, роздатковий матеріал (каталожні картки, художня література, підручники, різні види роздільників). Ми продовжуємо розглядати довідковобібліографічний апарат бібліотеки. Тема нашого сьогоднішнього заняття – «Система каталогів та картотек». Надійним компасом у книжковому морі є бібліографія. Вона веде облік, систематизує друковані твори з усіх галузей знань, складається з різних бібліографічних покажчиків, картотек та каталогів. «Каталог бібліотечний» – це перелік книг та інших документів, що є у фонді бібліотеки, складений за певним визначеним принципом. Найбільш поширеними в бібліотеках є такі види каталогів:
• алфавітний каталог; • систематичний каталог; • предметний каталог. Часто ви приходите до бібліотеки, знаючи прізвища авторів та назви потрібних книг. Ці відомості дають вам викладачі на заняттях, вони є в програмах і методичних посібниках із курсів, що вивчаються. У великих бібліотеках є книжкові полиці відкритого доступу, де виставляються найпотрібніші книжки. Якщо необхідної книги там немає, слід звернутися до алфавітного каталогу. У ньому картки на всі наявні в бібліотеці книги розміщені за алфавітом прізвищ авторів, а коли це колективні чи фольклорні збірники – за алфавітом назв. Причому враховано місце в алфавіті не тільки першої букви, а й наступних. Потрібно сказати, що бібліотечний алфавіт відрізняється від звичайного. У ньому букви українського алфавіту стоять поруч із російськими. Такий алфавіт називається «зведеним». В алфавітному каталозі всі книги зібрані за алфавітом, тому тематика книг тут різна: разом можуть знаходитись і підручник, і художня література, і наукова книга. Іноді в алфавітному каталозі відступають від алфавітного порядку: наприклад, твори одного автора розподіляються за жанрами: • повне зібрання творів; • зібрання творів;
• вибрані твори; • збірники документів та листів; • окремі твори (за алфавітом назв); • бібліографія творів цього автора; • література про автора. Якщо у книги 2–3 автори, картки розміщуються за прізвищами кожного з авторів книги. Якщо у Вас немає списку літератури до теми, потрібні книжки можна знайти за систематичним каталогом.
Систематичний каталог складніший. У ньому картки (бібліотечні записи на книги) розставлені в залежності від змісту книги – за розділами. Розділи відокремлюються каталожними роздільниками, на яких вказано назву відділу.(Показ роздільників). Роздільник – це спеціальна картка з цупкого картону з виступом у верхній частині. Вони бувають лівобічні, правобічні, центральні. Картки в каталозі розміщують згідно розділів таблиці ББК. (Демонстрація таблиці ББК). На основній каталожній картці у правому нижньому кутку
на першому місці проставляється індекс відділу, в якому вміщена книга на полиці. У великих наукових бібліотеках ще ведуться предметні каталоги, де бібліографічні картки розміщуються за змістом окремих предметів. Окрім каталогів у кожній бібліотеці існує система картотек. Картотека – це систематизоване зібрання карток, що містять дані довідкового чи іншого характеру, почерпнуті з періодичних видань. Картотека доповнює каталог. У нашій бібліотеці є картотека газетножурнальних статей, краєзнавча картотека, картотека лауреатів, картотека поезії. Розглянемо уважніше каталожну картку. (Перегляд картотек). (Практичні вправи. За назвою книги та її автором читачі знаходять картку в каталозі, а за нею – книгу на стелажі). Краєзнавча картотека. Якщо вам потрібний матеріал про своє місто, село чи район, ви звертаєтесь до краєзнавчої картотеки. В ній розміщені картки на книги, статті з журналів і газет про край, його історію, сучасне, майбутнє, про видатних людей. Краєзнавча картотека відображує документи по широкому колу питань з різних аспектів історії і сучасного життя регіону. Вона включає наступні розділи: історія краю, географічні і економічні особливості, екологію, промисловість і сільське господарство, транспорт, відомості демографічного характеру, матеріали про культуру, науку і мистецтво краю, художню літературу
і фольклор. В розділах виділяться предметні рубрики персонального характеру, які стосуються життя і творчості видатних людей краю і діячів науки і культури. Для закріплення знань і умінь, які одержали на заняттях з ББГ пропонуємо провести підсумкову вікторину.
Гра-вікторина «Конкурс знавців» За вірну відповідь гравцю видається жетон. Серед учасників, які набрали однакову кількість жетонів, проводиться фінальний тур – як завдання гравець називає, наприклад, найбільшу кількість елементів книги.
6–8 класи 1. З якого матеріалу виготовлено найпершу «книгу»? (З каменю) 2. Як називається словник, у якому слова розміщені за темами? (Тематичний) 3. Як називаються словники, у яких пояснюється написання слів? (Орфографічні) 4. Кого називають Кобзарем українського народу? (Т. Шевченка) 5. Автор фантастичних пригод Незнайка та його друзів. (М. Носов) 6. Хто автор казки «Котигорошко»? (Народ) 7. Хто автор казок «Цар Плаксій та Лоскотун», «Подорож у країну Навпаки»? (В. Симоненко) 8. Зібрання слів, розміщених в алфавітному порядку, з поясненням, тлумаченням чи перекладом на іншу мову. (Словник) 9. Система розміщення карток. (Каталог. Картотека) 10. Каталог, у якому всі книги подаються за алфавітом прізвищ авторів або назв книг (якщо автор відсутній). (Алфавітний) 11. Паперова обкладинка з малюнком і заголовком. (Суперобкладинка) 12. Коротка розповідь про книгу. (Анотація) 13. З чиїм ім’ям вперше пов’язане книгодрукування в Україні? (Іван Федоров) 14. Найбільша бібліотека стародавнього світу. (Александрійська) 15. На якому матеріалі, крім папірусу, писали в Стародавньому Єгипті? (Пергамент) 16. Коли була надрукована повна слов’янська Біблія? (1581 р.) 17. Який матеріал використовували на Русі для написання книг (крім пергаменту)? (Бересту) 18. Хто автор казок: «Принцеса на горошині», «Дикі
лебеді», «Дюймовочка», «Русалочка», «Стійкий олов’яний солдатик»? (Г.Х. Андерсен) 19. «Дивовижні пригоди на воді й на суші барона Мюнхгаузена» написав... (Р. Распе) 20. «Мої дикі друзі», «Тваринигерої», «Дикі тварини у себе вдома», «Доля гнаних» написав... (Е. Сетон-Томпсон). 7–8 класи 1. Письменник автор книги «Три товстуни». (Ю. Олеша) 2. Назвіть прізвище російського автора, який писав вірші, поеми, казки, оповідання, романи. (О. Пушкін) 3. Назвіть прізвище письменника – автора повісті «Тореадори з Васюківки» (В.Нестайко) 4. Автор «Пісні про рушник». (А. Малишко) 5. Автор «Балади про соняшник», «Етюду про хліб». (І. Драч) 6. Автор вірша «Любіть Україну». (В. Сосюра) 7. Хто є творцем слов’янського алфавіту? (Кирило і Мефодій) 8. Автор тлумачного словника. (В. Даль) 9. Система розміщення карток. (Картотека, каталог) 10. Каталог, у якому всі книги подаються за алфавітом прізвищ авторів або назв книг (якщо автор відсутній). (Алфавітний) 11. Каталог, у якому картки розставлені залежно від змісту книги – за розділами. (Систематичний) 12. З чим часто порівнюють каталог? (З компасом) 13. Що означає слово «бібліографія»? (Складається з грецької: «бібліо» – книга, «графо» – пишу) 14. Типи енциклопедій. (Універсальні, галузеві) 15. Назвіть
твори, назви яких складаються лише з імені головного героя. («Ванька» А. Чехова; «Катерина» Т. Шевченка; «Зоя» М. Аілгер; «Сашко» Л. Смілянського; «Артемко» І. Василенка; «Пилипко» А. Головка; «Дениско» Є. Гуцала; «Марія» О. Іваненко; «Джаміля» Ч. Айтматова; «Дюймовочка» Г.Х. Андерсена; «Алінка» К. Гриба; «Маркіян» В. Кави) 16. Назвіть твори, назви яких складаються лише з імені та прізвища головного героя. («Микола Джеря» І. НечуяЛевицького; «Платон Кречет» О. Корнійчука; «Мартін Іден» Джека Лондона; «Тарас Бульба» М. Гоголя; «Девід Копперфільд» Ч. Діккенса) 17. Назвіть твори письменників, до назв яких увійшли цифри й числа. («Три мушкетери» О. Дюма; «Три сестри» А. Чехова; «І один у полі воїн» Ю. Дольд-Михайлика; «П'ятнадцятирічний капітан» Ж. Верна; «25 професій Маші Філіпенко» Е. Успенського; «Три товстуни» Ю. Олеші; «Історія одного міста» М. СалтиковаЩедріна; «Таємниця трьох невідомих», «Незнайомець із тринадцятої квартири» В. Нестайка; «Три літа», «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка; «В п’ятнадцять років» М. Цвєтаєвої) 18. Як побудовані словники, довідники, енциклопедії? (В алфавітному порядку, за змістом) 19. Дати характеристику словникам. (Словники бувають різних видів: тлумачні, орфографічні, політичні, мовні, словники іншомовних слів, спеціальні (географічні, літературні, економічні)
20. Що таке «галузеві енциклопедії»? (Енциклопедїі, які містять матеріал з певної галузі науки або за окремою тематикою) 21. Вигадане ім’я, яким автор підписує свій твір. (Псевдонім) 22. Список літератури у кінці твору. (Бібліографія) 9–11 класи 1. Хто і коли винайшов спосіб друкування книги? (Німець Йоганн Гутенберг, 1456 рік) 2. Хто і коли надрукував на Русі першу книгу? (Іван Федоров, 1564 рік) («Часослов», 1616 р.) 3. Скорочене написання слова або групи слів. (Абревіатура) 4. Матеріали (часто в скороченому вигляді), передруковані з інших видань. (Дайджест) 5. Головна бібліотека України. (Національна парламентська бібліотека України, м. Київ) 6. Товста книга великого формату. (Фоліант) 7. Книга на офіційні та сенсаційні теми, видана великим тиражем; ходовий товар. (Бестселер) 8. Книга, у якій зібрано надзвичайні події, факти. (Книга рекордів Гіннеса) 9. Що таке манускрипт? (З італійської – «рукопис») 10. Назвіть авторів та їхні твори, у назвах яких є імена історичних постатей часів Київської Русі та козацької доби. (П. Загребельний «Роксолана», «Я, Богдан»; Л. Костенко «Маруся Чурай»; І. Кочерга «Ярослав Мудрий»; І. Ле «Наливайко», «Хмельницький»; В. Малик «Князь Кий»; С. Скляренко «Володимир», «Святослав»;
А. Чайковський «Сагайдачний»; Б. Лепкий «Мазепа»; В. Кулаковський «Володимир Мономах», «Северин Наливайко», «Іван Сірко», «Максим Кривоніс»; З. Тулуб «Сагайдачний») 11. Цінна рідкісна книга. (Раритет) 12. Паперова обкладинка із загнутими краями, яка зодягається на видавничу оправу чи обкладинку, часто художньо оформлена, з надрукованими на них іменем автора й назвою книги. (Суперобкладинка) 13. Заголовні дані над кожною сторінкою тексту (автор, назва книги або журналу, розділу тощо). (Колонтитул) 14. Порядковий номер сторінки книги, журналу тощо (угорі або внизу сторінки). (Колонцифра) 15. Порядкова нумерація сторінок рукопису або книги. (Пагінація) 16. Картонна кришка, в яку вправляється книжковий блок; робиться для захисту книги або для її прикрашення. (Палітурка) 17. Подвійний аркуш паперу, що з’єднує внутрішню частину оправи з першою (останньою) сторінкою книги. (Форзац) 18. Окремий аркуш книги з винесеним на нього заголовком наступного розділу або частини твору. (Шмуцтитул) 19. Портрет автора або малюнок, який розкриває зміст книги, розташований поруч із титульним листом. (Фронтиспис) 20. Закладка, вклеєна в книгу у видавництві. (Ляссе) 21. Що відноситься до довідкового апарата бібліотеки (Каталоги, картотеки, енциклопедії, словники, довідкова література) 22. Назвіть три основних завдання бібліографії. (Збір
інформації, інформації.
аналіз
інформації,
рекомендація
Література 1. Аксьонова Л. Пріоритетні напрями бібліографічної діяльності / Л. Аксьонов // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 6–7. 2. Бабаева Т. Дитяча бібліотека та виховання читачів / Т. Бабаєва // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 4–5. – С. 20. 3.Блінова Д. Інтерактивні масові заходи – «ключик» до залучення дітей в бібліотеку! / Д. Блінова // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 12–13. 4. Вірко Н. Дитяча бібліотека у віртуальному вимірі: входження дитини у комунікативний світ / Н. Вірко // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 16–19. 5. Гайдар М.П. Інформаційне серце бібліотеки: [бібліотечні каталоги] / М.П. Гайдар // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 5. – С. 118–127. 6. Гридіна В. Програми та проекти в роботі з читачами-учнями 5–9 класів / В. Гридіна // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 9–11.
7. Данилевич Т. Щоб обізвалися струни дитячих сердець: [обслуговування учнів 5–9 класів] / Т. Данилевич // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 25–28. 8. Залепа Л.О. Все про каталоги: бібліотечні уроки / Л.О. Залепа // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 5. – С. 87–89. 9. Зюлева Ю. Гарний настрій дарує бібліотека: [бібліотечно-бібліографічне обслуговування] / Ю. Зюлева // Бібл. форум України. – 2014. – № 4. – С. 29–30. 10. Інноваційні ідеї в дитячій бібліотеці ХХІ століття: змінюється епоха – змінюємося ми / Л. Мозгова // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 23–25. 11. Козлова А.О. Парад українських словників: [бібліотечний урок для учнів 7 класу] / А.О. Козлова // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 7. – С. 10–13. 12. Куценко С.Л. Бібліографічний покажчик – книга про книги: [бібліотечний урок] / С.П. Куценко // Шкільна бібліотека. – 2010. – № 7. – С. 123. 13. Мазій Л. І. Бібліографія – компас у книжковому морі: [бібліотечний урок для 6 класу] /
Л.І. Мазій // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 1. – С. 26–28. 14. Прохорова Г. Формування нового іміджу бібліотеки в сучасних умовах: [бібліотечнобібліографічне обслуговування] / Г. Прохорова // Бібл. форум України. – 2014. – № 4. – С. 33–34. 15. Феєр М. Світова інноватика в обслуговуванні читача-дитини / М. Феєр // Світ дит. бібліотек. – 2013. – № 3. – С. 30–31. 16. Шевцова Л. Рідний край у бібліографічних посібниках для дітей: [бібліотечно-бібліографічні ресурси бібліотек] / Л. Шевцова // Бібл. форум України. – 2014. – № 4. – С. 26–28.
Сайти
shprvo.ck.ua/upload/files/Metodichnii_pos1bnik.doc https://docs.google.com/document/d/...vGv2cmDSL20Ks/e dit?usp...molchanovasm.jimdo.com/популяризаціябібліотечно-бібліографічни... klasnaocinka.com.ua › Блоги › Блог Приходченко Н. В. nemishaieveschool1.edukit.kiev.ua/.../uroki_osnov_bibliote chno-biblio... school86.klasna.com/uk/site/bibliotechni-uroki.html knijka.at.ua/load/bibliotechni_uroki/3 pervomaisk-osvita.ospua.info/file/2013/07/01/3_01072013.doc www.slideshare.net/Demo87/4-14720084 sukhomlynskyi.in.ua › ... › Від доктрини до дитини
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 2-44-52 Е-mail : XDR123@rambler.ru