ТЕМА НОМЕРА:
ТЕРОРИЗМ
перша
в
Україні
газета-терорист
СТРАШНА КАЗКА У НОМЕРІ: Верховної Ради ТЕРАКТ БІЛЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Друже, поки ти читаєш цю замітку, переважна більшість твоїх співгромадян їдять лайно. Не тому, що у них такі гастрономічні вподобання, а від інформаційної безвиході. Коли в медіа місяцями крутять одні й ті самі російські серіали та новини про чупакабру, споживач з радістю вестиметься на будьякий фуфел. Голов-
Кому вигідний теракт біля
Для чого Порошенкові стільки політв’язнів
ст.2 ст.3
Ти наступний: інструктаж з виживання у СІЗО
ст.4 Тим, хто поки на свободі: як зібрати передачку для політв’язня ст.5
не, щоб у медіапросторі було представлено бодай краплинку унікального контенту. Коли сидиш у лайні, платиш за лайно, дивишся лайно і поводишся, як лайно (аби Путін у проекції МінСтеця не пішов у наступ, зараз модно терпіти будь-що) - хочеться часом спожити з блакитного екрану краплинку бурлеску. Будь-який піарник порадив би топам українського політикуму для цього вигадати якийсь секс-скандал чи там страусів у Межигір’ї перестріляти. Але піарники безсилі, коли працюють на недоумків. І ось, у голові одного злого генія, ім’я якого ми не називатимемо, хоч його й звати Петро Порошенко, з’явився зловісний план: «А чи не жбурнути нам гранату?» Ну, як-то кажуть, «ідея цікава, мета безглузда». Але королю заперечити ніхто не наважиться. Для повноти трагізму, вирішили це діло навішати на бійця АТО, який, «за дивним збігом обставин», мав виявитися водночас і правим активістом, і добровольцем... Для бійця АТО чи активіста (більшість із яких встигла побувати на війні) цей креатив межує з маразмом. Адже людина, яка бачила бодай раз, як вибухає граната, усвідомлює, що не варто її кидати там, де скупчен-
ня натовпу сягає 100 чоловік на 10 квадратних метрів. По-перше: нема гарантій, що тобі вона назад не прилетить. По-друге: нема гарантій, що своїх не посіче. По-третє: звалити після такого перфомансу може хіба хрунь з літаючим килимом або корочкою СБУ. Але для того, щоб так мислити, треба вміти мислити і бодай трохи жаліти інших гомо сапієнсів. А чи може жаліти інших людина, яка пару сотень трупів поскидала на одну купку, щоб легше було до президентського крісла дряпатись? Революції, кровопролиття, війни, для таких мурзіків, як мати рідна, тобто - лише привід виступити з заколисуючою промовою перед бидломасами і розповісти про те, які всі кругом маньяки, а я - шоколадний д’Артаньян. Ну і далі все пішло по хронології: граната прилетіла, шльопнулася туди куди її хотіли шльопнути, розлетілася рекордною кількістю осколків, убивши кількох персонажів із сумнівною біографією і поранивши стільки народу (якось так сталося, що тільки ментів), скільки ворожа артилерія на фронті в день не ранить... Мети було досягнуто: політичні опоненти (ну тупо всі зайві на цьому святі життя) відправилися по тюрмах, а народ ласо закусував свіжим лайном. А нашому «Провокатору» доведеться побути у цій п’єсці асенізатором.
КОМУ ВИГІДНИЙ ТЕРАКТ БІЛЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У принципі, нормальний такий теракт біля Верховної Ради вигідний був би усім. Принаймні, кожен бодай раз про нього мріяв. Тільки от не треба мені зараз тут відбріхуватися, що ти проти тероризму! Кожна нафталінова бабця, яка досі ліпить пельмені руками і готує домашній майонез, бодай раз у своїм житті казала: «Я б їх всіх перестріляла, підарасів»... Тож із цим питанням визначилися. Я знаю до чого, мій любий читачу, ти зараз апелюватимеш: «Нє, ну да, цих гандонів танковими гусеницями давить нада, але так, щоб нормальний піпл не постраждав, нє, ну там же діти були, мало шо, скрізь діти бувають»... «Провокатор» з тобою повністю згоден - діти бувать скрізь, навіть у найнеочікуваніших місцях і бувають навіть такі, що не заслуговують на жорстокий атентат. Я знаю, що ти собі малюєш у свідомості: Чути гуркіт у сесійній залі... Там триває радісний процес: Ультраправі ліворадикали Смикають затвори АКС... І тут «Провокатор» з тобою повністю згоден. Навіть незважаючи на те, що якби ультраправі ліворадикали насправді увірвалися до сесійної зали Верховної Ради, під впливом ЗМІ переважна більшість наших читачів лила б гіркі сльози за кожним загиблим: починаючи з тітоньки, яка просто торгувала в буфеті, і закінчуючи дядечком, якому просто не пощастило у цьому скликанні отримати посаду спікера... То чому теракт біля Верховної Ради виявився таким драматичним, що навіть у
деяких радикалів вселився злий дух Тетяни Чорновіл, і лиють гіркі сльози за псевдогероями одного стояння у вигляді живого паркану між народом і мудаками? Бо так було задумано. Такий цирк у цій чудовій країні практикується не вперше. Пам’ятаєте, як радянські спецслужби перевдягалися бійцями УПА і гвалтували карпатські села? Часи змінилися, але молодняк у СБУ вчиться за старими підручниками. Адже в користі від СБУ вже навіть немовля не переконаєш. Вони асоціюються з недолугими фальшуваннями кримінальних справ проти незручних для влади елементів (коли активістам підкидають вогнегасник з будильником і називають це бомбою); їхні елітні загони дуже нагадуть румунський спецназ, який хоч і екіпірували за останнім словом агротехніки, проте весь час то техніку пройобує, то стволи губить, то бази даних сепарам зливає; керівництво там теж мутне: чогось жоден голова СБУ ще не переймався безпекою України, зате чи то сам вляпається, чи країну вляпує в якийсь цирк... В Януковича у критичний момент була драматична мулька. Але оскільки колишній гарант і його близьке оточення сиділи на стакані - це все вилилося у справу т.зв. «Васильківських терористів» (які мали бомбою, яка, насправді, не бомба, підірвати пам’ятник, якого не було). Коротше справа була і комічна, і трагічна водночас. Ледь не зламала долі трьох людей. І закінчилася революцією. Гламурна влада і гламурне СБУ нового часу сидять на кокаїні. Їхній креатив - вишукано жорстокий. Вони навчилися на помилках попередника (і на власних теж), усвідомили, що в підкинуту «бімбу» вже ніхто не повірить і вирішили «жечь напалмом». У Януковича під час його істерики були причини перейматись: опозиція фактично вже не те що дихала йому у спину - вона відверто плювала йому у вуха й очі, чим і викликала таке запалення тієї
пари нейронів, якими володів попередній президент. А які проблеми у Порошенка? Йому треба було діяти на випередження. Може, вже ніхто не згадає таких дрібниць, але 31 серпня Верховна Рада більшістю голосів передала Схід сепаратистам і, як бонус, надала їм право балотуватися на місцевих виборах. Це непорозуміння зветься «змінами до Конституції» і попри те, що ця макулатура має пройти ще не одне читання - сепари вже активно носять документи в ЦВК і вищезгадана СБУ навіть не намагається їх там арештовувати... Якби такий провал (а це провал, бо відповідно постає питання: нахріна були усі ці хвилі мобілізації? Нахріна стільки народу загинуло чи досі перебуває у полоні?) отримав широке обговорення, Порошенко дізнався б про нульовий рейтинг БПП, сидячи в підвалі тієї ж СБУ, яка б уже встигла переприсягти новому Президенту і називалася б трибуналом. Але прилетіла граната. Прозаїчна метафізична малесенька граната з величезною (за спілбергівськими чи камеронівськими масштабами) кількістю осколків... І всі забули про і без того забутий Крим, про свіжопросраний Донбас, про гори трупів, натовпи калік, усі пробачили масові репресії, високі тарифи і низькі пенсії. Все сталося за дуже передбачуваним сценарієм. Який був вигідний тільки одній людині... І саме цю людину, схоже, ніхто не каратиме за цілком очевидний тероризм;)
Для чого Порошенкові стільки політв’язнів Як уже йшлося у попередніх матеріалах: перед енцефалітом маразмата логіка безсила. Здавалося б, після революції можна було б зажити справді по-новому: без репресій, політв’язнів, ментівського і суддівського свавілля... Чому ж усе пішло зовсім інакше? Той сценарій, яким вирішив піти Порошенко, очевидно веде не до життя по-новому, а до революції. Революції, після якої Революція Гідності, здаватиметься маленьким мирним мітингом... Комплекси Гаранта сягають давніх давен, коли люди взяли трактора, назвали його грейдером і поїхали брати штурмом адміністрацію тодішнього президента Януковича. До цих людей одразу кинулися політики. Політики дуже переймалися, оскільки у них із тодішнім гарантом уже все було домовлено: «Народ помітингував, отримав люлєй, ще тиждень помітингує, може, ще пару разів отримає люлєй і розійдеться. Опозиція залишиться в опозиції і ні за що не відповідатиме, влада залишиться владою, яку ніхто не любить, але й виступати проти неї не намагається, бо стрьомно отримати додаткових люлєй». Тодішній диктатор Янукович заради такої оборудки був ладен навіть відпустити з в’язниць останню партію політв’язнів. Але план наламали бунтівні народні маси: по- перше, вони хотіли звільнити усіх без
винятку політв’язнів; подруге, народ хотів перестрахуватися, щоб не було наступних хвиль репресій; по-третє, навіщо зупинятися, якщо так добре почали? Тож поки грейдер наважувався під’їхати до Адміністрації і вирішував, з якого боку краще давити живий щит з «бідолашних мусорят», на Банкову висунула колона «пацанів, які мають усе це зарішать». Кожен «лідер» опозиції робив це по-своєму невдало. Кличко кричав якомусь революціонеру: «Ти п’яний іди на Майдан». Потім Кличко розігнав Майдан з причини: «Там назбиралося забагато п’яних». Тягнибок придовбався до якогось дядька: «Ти п’яний, чоловіче». Коли чоловік обурився на такі звинувачення, «лідер націоналістів» продовжив: «Якщо не п’яний, то укурений». Ну загалом оце намагання заспокоїти бунтуючий люд для вищезгаданих політиків
закінчився легким попуском. Але був ще Порошенко. Він не закантачився ще об жодні переговори з мусорами і владою, не давав ніяких обіцянок і загалом поводився тихо й не висовувався. Але тут чомусь Петро Олексійович вирішив, що саме зараз настав його зоряний час, що оце він зараз усіх заспокоїть, покаже Януковичу, що має вплив на буйних і переговори надалі вестимуть тільки з ним. А він, своєю чергою, манав визволяти усіляких Тимошенок - буде просити зниження оподаткування для кондитерської фабрики і ще якихось бізнесових ништяків. І ось Шоколадний шось накрутив у своїй кучерявій голові і поліз вгамовувати маси. Поліз на чистому енузіазмі, без підготовки і консультацій з піарниками і психіатрами. Вилазить він такий на грейдера, а з-під грейдера йому лунає сотнями голосів «іди нахуй». Він то не розчув і давай пищати демагогію. Йому
повторили те, що він не розчув. Тоді Порошенко втретє почав нести хєрню. Народ стомився кричати і скинув опецька з грейдера. Здавалося б - не смертельно. Але Петрик образився і тримав цю образу аж до самого президентства. Тож коли у його рученятах опинилися всі важелі впливу, з патріотами почали відбуватися дивні речі: надто агресивними стали громадяни... то хтось ментів розстріляє, хтось бомбу вдома тримає, хтось сепаратистів катує під час війни, а хтось наважився під час війни на фронті тримати зброю... і за такі справи почалися масові арешти хлопчиків і дівчаток, які уособлювали для Шоколадного тих революціонерів, які привели його до влади, перед цим, щоправда, ганебно скинувши його з маленького але такого значущого тракторця...
ТВІЙ ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ У СІЗО: правила поведінки в ув’язненні
Якщо так уже сталося, що ти потрапив до рук мусорів чи чекістів, проти тебе завели кримінальну справу, і суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - ти їдеш до СІЗО (може бути ще проміжна ланка - ІТТ, але не обов’язково). Мєнти мають таку звичку - залякувати підозрюваних тим, що їх у тюрмі ледве не з’їдять живцем, якщо вони не підпишуть зізнання... Так от, це все - хуйня. Слідчий, звісно, може неофіційно попросити про щось таке у СІЗОшних оперів, але у тих свого головняка вистачає. Та й прес-хат уже кілька років як ніде немає в Україні. Максимум, що тобі загрожує - можуть закинути в якийсь бомжатнік або в технічну камеру з ментівським шпигуном (жаргон: «сукою»). Май це на увазі і в жодному разі не обговорюй в камері деталі своєї справи. *** Ось тебе привезли до СІЗО. Спершу тебе обшукають (жаргон: «обшмонають»), потім кілька годин будуть тримати на «боксах» - відстійнику, в який пхають перед розводом по камерах (жарг.: «хатах»). Зазвичай спершу в’язень проходить т.зв. «карантин», його тримають в окремій хаті з іншими «новенькими». Там можна провести кілька днів до «співбесіди» з опєром, який визначить, в яку хату тебе розподіляти. Проте буває, що розподіляють одразу. У будь-якому разі, в тому нема нічого страшного - звичайна процедура. При вході в камеру, не треба там якось по-особливому представлятись. Зазвичай, щось типу: «Доброго вечора! Звуть мене так-то, стаття така-то, сам у тюрмі ще не був, розясніть, що до чого». Також слід спитати, на яке ліжко (жаргон: «нара») розміститись. Арештанти будуть з тобою розмовляти, щоб з’ясувати, що ти за людина, чим займався на волі і т.д. Можуть одразу запропонувати чай чи каву, або поїсти. Можуть з хатніх запасів виділити на перший час якийсь одяг чи посуд. Спитай, хто в хаті смотрящий. Смотрящий, як правило, роз’яснить тобі певні основи внутрішнього життя у тюрмі загалом та у цій хаті конкретно. Якщо тебе щось цікавить - не сором-
ся, здоровий інтерес до тюремних двіжух вважається позитивною рисою. У деяких тюрмах, окрім смотрящого за хатою, з тобою в перший день поспілкується ще й смотрящий за постом (певним числом камер), або тією частиною тюрми у якій твоя хата. У перший день також тобі скоріш за все розкажуть, що таке общак, чим він може допомогти і поцікавляться, скільки ти можеш туди виділити коштів. Общак також може називатися котлом. Важливо! На загальнотюремний общак не слід називати великі суми - відповідальність більша, а тобі, окрім нього, треба якось жити, щось їсти і щось затягувати на хату разом з твоїми співкамерниками. Якщо пропонуєш хай це буде 100-300 грн на місяць, не більше. Звісно, можна сказати, що взагалі нема можливості закидати щось в общак. Проте май на увазі, якщо ти нічого не виділяєш в общак, бо, як стверджуєш, не можеш, а тобі заходять передачі (жарг.: «кабани») - не зрозуміють. Перші три дні в будь-якій тюрмі, будь-якій хаті в тебе так звана «зелена». Ти нічого не робиш, звикаєш, спілкуєшся, щоб ти мав змогу розуміти, як поводитись. За цей час з’ясуй, як живе хата: «общаком» (усі харчі, побутові речі, миючі і т.п. спільні) або окремо - кожен сам по собі або камера розбита на групи по кілька арештантів, які ведуть власний побут. Другий варіант зазвичай практикується у великих хатах, перший - в маленьких (2-10 людей). Але можуть бути винятки. Обов’язково з’ясуй, як користуватися забороненими предметами (жарг.: «запрєт»). Адже якщо якийсь запрєт з твоєї провини заберуть мусора - тобі його потрібно буде відшкодувати. Не слід з перших днів цікавитись, який цінний запрєт і як можна затягнути, тому що цим ти викриваєш те, що в тебе є гроші. А якщо вони в тебе є - тобі знайдуть куди їх витратити. З часом ти і так все будеш знати. *** Окремо хочу зазначити, що ті всі стрьомні загадки або провокаційні питання для з’ясування за відповідями психологічного портрету арештанта (т.зв.
продовження на стор.5
«прописка») - вже в минулому. Максимум - вас можуть простібати якимись безвинними приколами типу «є така заява, якщо пишеш її начальнику тюрми - тобі раз на місяць виділяють конвой, щоб на базар сходити». *** Що стосується «понятій». Вони є, але вони коригуються з плином часу, і те що було десь у 80-х і те, що є зараз - не одне й те саме. Основи, звісно ті самі: не співпрацювати з системою, розподіл на масті «вори», «мужики» (звичайні арештанти), «козли» (арештанти, які працюють на адміністрацію), «підор» (півень). Також, є т.зв. непорядні арештанти: «криси» (спіймані на крадіжці у інших арештантів), «фуфлижніки» (які програли щось і не повернули борг вчасно), «суки» (спіймані на стукачестві), «чорти» (люди, які за собою не слідкують, не миються тощо). Є непорядні за статтею: за згвалтування (якщо людину не підставили). Зараз гвалтівників уже не їбуть, але ставлення до людини буде гірше. Непорядних, якщо вони є в хаті, ставлять на прибирання. Якщо їх нема - то арештанти всі прибирають по черзі. Т.зв. «півні» не живуть разом з іншими арештантами - для них є окремі хати, про номери яких слід памятати: мусора можуть туди по бєзпрєдєлу кинути порядного арештанта. Цього дозволяти не можна: зчиняй галас,
протестуй, якщо таки закинули в таку хату - ріж вени (ну але не так, щоб здохнути)і знову ж таки зчиняй галас, щоб вели на санчастину і переводили в нормальну хату. Поняттями заборонено з’ясування стосунків мордобоєм. Щоб когось побити, треба спершу довести його неправоту. *** В СІЗО нічого купувати і продавати іншим арештантам не можна. Це заборонено понятіями. На зоні для цього є спеціально поставленний барига, через якого ведеться торгівля. Що стосується «барижних» дій на волі - типу торгівлі наркотиками, скупка краденого та інше є досить різне трактування цих вчинків, краще про такі факти власної біографії просто забути, бо можуть спробувати розвести на гроші. *** Категорично не можна нікого лаяти матом. За це одразу б’ють. І так само повинен робити ти. Не можна послати нахуй жартома. Бо якщо не даш по морді у відповідь на таке - можна пройти нахуй у прямому сенсі. Не можна смітити. Порядний арештант тримає в чистоті своє місце, себе, свій одяг і посуд. Не можна йти в туалет, коли хтось їсть. *** Уникай розмов на тему сексу. Бо якщо ляпнеш про те, що робив кунілінгус - автоматом йдеш на пєтушатню. Так само - якщо бовкнеш, що дівчина робила тобі
мінет, а потім ти цілувався з нею. *** У жодному разі не грай в азартні ігри. Якщо граєш - маєш отримати відповідь, що гра без інтересу, тобто, не на гроші чи ще щось, а суто щоб убити час. Ніколи нічого не обіцяй, бо бути балаболом у тюрмі - дуже погана репутація. Кажи «я спробую», «я постараюсь». Стеж за своїми словами, бо слово - теж вчинок. Бери участь у внутрішньохатній двіжусі. Нічого не робити - це називається бандерложити, і це тобі в нагоді не стане. Але знай різницю між загальною двіжухою і виконанням якоїсь роботи за іншого. Бо якщо будеш для когось робити все, що він скаже - будеш конем. І тобі це зовсім не сподобається. Ні в якому разі не можна зливати інфо про двіж у камері мусорам. *** І на останок. У тюрмі нема нічого страшного. Певні моменти у відносинах між людьми там навіть кращі. Але, за законами психології, в закритому колективі всі протиріччя загострюються. Тому будь пильний. І памятай, ніколи і нікому, за жодних обставини не говори, де, коли, з ким і як ти робив щось протизаконне, якщо це не доведено судом. Щиро ваш! Нещодавній арештант
Тим хто поки на свободі: як зібрати передачку для політв’язня Провокатор неодноразово наголошував, що обов’язком кожного активіста є не тільки активізм, але й допомога товаришам. Це не тільки моральний обов’язок - це спосіб самозбереження, оскільки сьогодні ми знову опинилися на межі, в ситуації, коли у будь-який момент пси режиму можуть прийти по кожного з нас. Як любить повторювати один з очільників редакційної
колегії «Провокатора», політв’язень режиму Порошенка у справі «Захисників Конституції»: «Солідарність для солідарних». Передусім рух захоче віддячити тому, хто проявив солідарність з активістами, які опинилися у в’язницях. Як допомогти? Елементарно: кожен ув’язнений активіст має бути забезпечений чи не усіма благами, що мав на свободі. Ба навіть більше. Якщо наш політв’язень захоче червоної ікри - ми маємо тиждень голодувати, але забезпечити його нею. Кожен з нас має знати, що коли з ним щось трапиться, коли він потрапить в лабета режиму - у
нього буде найкраща підтримка. Але кожен з нас може отримати таку впевненість тільки у випадку, якщо сам допомагає, з повною віддачею, не шкодуючи коштів і часу. Це все лірика, а тепер по фактажу. Перед тим як нести червону ікру свіжозапакованому політв’язню, його треба забезпечити предметами першої необхідності. Тож «Провокатор» допоможе вам сформувати першу передачку для політв’язня: Райвідділок: У райвідділку затриманого можуть протримати й добу. Попри всякі там
правові заморочки - ніхто в райвідділках людей не годує. Тож з перших моментів ув’язнення забезпечення політв’язня лягатиме саме на ваші плечі. Не треба налаштовувати в’язня на повний апокаліпсис. Якщо ви принесете йому у відділок зубну щітку і мило, він, втративши рештки надій вийти швидко на волю, може сприйняти це як натяк шукати до того мила ще й мотузку і вішатись. Ваше завдання - забезпечити мінімальний оптимальний перекус, а не підготовку до ядерної зими. ЩО КУПИТИ: цигарки, сірники, вода, хліб (нарізний), ковбаса та сир (нарізані), банани, яблука, шоколад (чи ще щось смачненьке). ІТТ чи СІЗО Легкий спортивний костюм, теплі речі (якщо надворі холодно, то в тюрмі зазвичай температура як надворі), білизна, шкарпетки, комплект постільної білизни, засоби гігієни (зубна щітка, паста, мило, туалетний папір, рушник, вологі серветки, станки для гоління, шампунь, деодорант, пральний порошок), капці. Комплект пристойного одягу для виїзду в суд та взуття без шнурків. Цигарки, сірники (часом вдається передати і запальнички). Книжки та журнали можна передати тільки в ІТТ (в СІЗО - заборонено). Не можна передавати роздруківки, тож не треба нічого роздруковувати з мережі - безсенсово. Також в ІТТ можна передати портативне радіо. Але в приймачі не має бути розйомів для додаткових носіїв (карток пам’яті) - інакше не передадуть. Не забувайте про додаткові комплекти батарейок - в тій нудьзі людина слухатиме приймач цілодобово. Пластикова чашка, або невелика металева кружка. Пластикова чи металева миска. Дерев’яна ложка. Кип’ятильник. З їжі - все, що душа забажає, за винятком: сирого м’яса чи риби, молока чи кисломолочних продуктів які швидко псуються (холодильників у камерах переважно нема, а навіть якщо будуть - нема жодних гарантій, що новий в’язень одразу отримає доступ до чужого холодильника), алкоголю, наркотиків (технічно все це передати можливо при великому
бажанні, але толку ніякого, а стрьому багато). Загалом режим передавання передач в ІТТ лояльніший ніж в СІЗО. Проте є свої правила: кількість цукру дозволена в передачках обмежена (це обмеження весь час змінюється в межах 1-2 кг цукру за раз), також у СІЗО весь час намагаються ввести норматив по будь-яких речах в’язнів. Взимку 2014, наприклад, теоретично можна було потрапити до карцеру за зайву пару шкарпеток. Норматив був - 2 пари на людину. Цигарки періодично стають у в’язницях валютою, тож на них теж періодично вводяться обмеження. В середньому людині в СІЗО достатньо 3 блоків цигарок (це на 2 тижні з головою, плюс ще можна відвалювати на «общак»). Коли формуєте передачу - одразу думайте, коли будете передавати наступну. В ІТТ можна заносити передачку кожен день (з 11.00 до 18.00). В СІЗО є обмеження: одна звичайна передачка на два тижні. Зато посилки та покупки через внутрішній магазин можна закидати хоч щоденно. Що це означає: не треба тулити до людини в СІЗО з однією плиткою шоколаду і пляшечкою мінералки, бо коли ця людина вийде - вона надає вам по вухах за те, що і ви їй не помогли, й іншим не дали цього зробити аж на два тижні. День ця людина похрумтить шоколадкою, а далі два тижні їстиме баланду і згадуватиме вас незлим тихим словом... Тож формуючи передачу, розраховуйте так, щоб два тижні у людини було бодай два нормальні прийоми їжі і один перекус. Якщо йдеться про два тижні, то переважно продукти мають передаватися такі, що довго не псуються: твердий сир, сухі ковбаси, олія, темний хліб, пластівці зі злаків, каші чи вермішелі швидкого приготування тощо. Не забудьте про питну воду (в СІЗО вода з крану просто небезпечна для життя) - ліпше передати кілька великих баклажок негазованої питної води, ніж маленьку пляшечку солодкої. Хоча в ідеалі має бути і те і інше. Розраховуйте так, щоб людина мала влітку близько 3л рідини. Взимку можна менше. Обов’язково в кожній передачі має бути і пакетований і заварний чай, розчинна кава, можна ще какао.
Також бажано передавати якісь трав’яні чаї чи просто м’яту, липу і т.п. (на випадок застуди). В місцях ув’язнення людина майже весь час перебуває в напівтемряві, без достатнього доступу свіжого повітря, і коротше в повному пиздеці. Тому вона потребує вітамінів. Передавайте побільше фруктів та овочів. Додатково можна передавати вітаміни. Будь-які пігулки та й ліки загалом, яких потребує в’язень мають передаватись через лікаря СІЗО чи ІТТ. Але оскільки ця структура дуже мудацька, технічно це виглядає так: в’язень має повідомити на суді чи адвокатові, яких він потребує ліків. Саме за цим списком ви маєте ці ліки придбати. В свою чергу в’язень має щоденно під час ранкової перевірки вручати відповідальній особі лист на ім’я начальника закладу, де утримується в’язень, про те, що потребує ліків (з перерахуванням за цим же списком). Інакше, якщо ви просто принесете ліки до тюрми, фельдшер просто відморозиься, мовляв в’язень цих ліків не потребує. Не забувайте про солодощі. Ну і насамкінець: в СІЗО є така штука, як рахунок в’язня. На нього можна покласти гроші і в’язень зможе купувати собі щось сам у внутрішньому магазині в’язниці. Асортимент там звісно не як в супермаркеті, але в скрутну хвилину ця штука виручити може. Є ще СІЗО СБУ Це щось між дуркою і пеклом. Абсолютна ізоляція, потурання всіх людських прав, неможливість передати найелементарніше. А ще в’язень має сам сказати, що буде отримувати від вас передачки, інакше у вас їх просто не приймуть. Єдиний плюс - там є вищенаведені рахунки в’язнів і внутрішній магазин, в якому можна щось собі придбати, тож якщо не маєте змоги передати щось особисто - не жлобтесь, киньте щось політв’язню на рахунок. Якщо ви хочете допомогти збирати чи носити передачі для політв’язнів - зателефонуйте координатору Комітету визволення політв’язнів для отримання консультацій та детальних інструкцій:
+38 097 98 34 711 (Тетяна)
Повний список політв’язнів режиму Порошенка
1. Григорій «Хедін» Гульвіченко (звинувачується у вбивстві ДАІшників); 2. Олесь «Ракот» Черняк (звинувачується у вбивстві ДАІшників); 3. Андрій «Менсон» Медведько (звинувачується у вбивстві Бузини); 4. Денис «Аллах» Поліщук (звинувачується у вбивстві Бузини); 5. Юрій «Хорт» Павленко (ув’язнений за те, що порвав портрет Порошенка); 6. Артем Дериглазов (звинувачується у вбивстві мента і пораненні ще двох); 7. Віталій Каднічанський (підпав під хвилю арештів правих харків’ян в часи Януковича); 8. Вікторія «Вітамінка» Заверуха (звинувачується у вбивстві беркутівців); 9. Микола Мнишенко (звинувачується у вбивстві беркутівців) 10. Андрій Романюк (звинувачується у вбивстві беркутівців); 11. Михайло Баліоз (справа «Захисників Конституції»); 12. Олексій Логвін (справа «Захисників Конституції»); 13. Володимир «Кандалакша» Гроцков (справа «Захисників Конституції»); 14. Артем Фурманюк (справа «Захисників Конституції»); 15. Ігор Олійник (справа «Захисників Конституції»); 16. Михайло Криворучкін (справа «Захисників Конституції»); 17. Віктор Бурлик (справа «Захисників Конституції»); 18. Сергій Крайняк (справа «Захисників Конституції»); 19. Марк Мельничук (справа «Захисників Конституції»); 20. Вячеслав Бойко (справа «Захисників Конституції»); 21. Ігор Сосна (справа «Захисників Конституції»); 22. Сергій Кіншин (справа «Захисників Конституції»); 23. Максим Дескат (справа «Захисників Конституції»); 24. Богдан «Муха» Тицький (справа «Захисників Конституції»); 25. Юрій Сиротюк (справа «Захисників Конституції»); 26. Ігор Гуменюк (справа «Захисників Конституції»); 27. Ярослав Бондарчук (арештований за участь у антизабудовній акції); 28. Микола «Доктор» Чепіль (зви-нувачується у вбивстві сепарів);
29. Олександр Костенко (за участь в Революції Гідності); 30. Андрій Іванов (арештований чере те, що пропустив відмітку у відділку... через те, що був на війні); 31. Костянтин Кривич (група бійців, арештованих разом з «Равликами»); 32. Андрій Попик (група бійців, арештованих разом з «Равликами»); 33. Вадим Жуковський (група бійців, арештованих разом з «Равликами»); 34. Владислав Дасюк (група бійців, арештованих разом з «Равликами»); 35. Олег Шашера (група бійців, арештованих разом з «Равликами»); 36. Юрій Редько (група бійців, арештованих разом з «Равликами»); 37. Микита Куст (справа «торнадівців»); 38. Максим Глєбов (справа «торнадівців»); 39. Андрій Демчук (справа «торнадівців»); 40. Микита Свиридовський (справа «торнадівців»); 41. Борис Гульчук (справа «торнадівців») 42. Роман Іваш (справа «торнадівців»); 43. Юрій Шевченко (справа «торнадівців»); 44. Руслан Оніщенко (справа «торнадівців»); 45. Дмитро Шаблюкевич (звинувачується в участі в розгоні «Маршу Рівності»); 46. Олександр Деренко (за боротьбу проти наркопритонів); 47. Віталій Калугін (за боротьбу проти наркопритонів); 48. Сергій Порожний (за боротьбу проти наркопритонів); 49. Макар Колесников (за боротьбу проти наркопритонів); 50. Олександр Полугорбатов (за боротьбу проти рейдерів); 51. Дмитро Піпенко (за боротьбу проти рейдерів); 52. Андрій Демченко (за боротьбу проти рейдерів); 53. Дмитро Лискович (за боротьбу проти рейдерів); 54. Василь Данилів (справа замаху на банкіра-регіонала); 55. Віктор Ребіков (політв’язень режиму Януковича, залишився у в’язниці на території окупованого Криму); 56. Ілля Ребіков (політв’язень
режиму Януковича, залишився у в’язниці на території окупованого Криму); 57. Юрій Симоненко (звинувачується в замаху на регіонала Луцького); 58. Сергій Оніщенко (звинувачується в замаху на регіонала Луцького); 59. Олександр Канцедайло (політв’язень режиму Януковича, правозахисник, досі у в’язниці); 60. Віталій Тельнов (за участь у Революції Гідності); 61. Віталій Харакоз (за боротьбу проти наркобізнесу «Сім’ї» Януковича); 62. Родіон Харакоз (за боротьбу проти наркобізнесу «Сім’ї» Януковича); 63. Ренат Харакоз (за боротьбу проти наркобізнесу «Сім’ї» Януковича); 64. Олександр Шитіков (учасник Революції Гідності, безпідставно звинувачений у розбої. Фактично - через боротьбу проти ментівського свавілля); 65. Даниїл «Моджахед» Ляшук (боєць АТО, звинувачується у вбивстві сепарів та зберіганні зброї); 66. Ігор Мосійчук (за захист усіх вищеперерахованих в’язнів). *в списку зазначено тільки політв’язнів визнаних «Комітетом визволення політв’язнів». Координацією допомоги політв’язням займається
«Комітет визволення політв’язнів» зв’язатись з представниками організації можна за нижченаведеним посиланням або за телефоном:
+38 097 98 34 711
ВІРШИКИ ДЛЯ ЕКСТРЕМІСТА
СУД
Липкие сети, тюремные клети Овчарки конвоя шерстисты как йети Холён прокурор, говорит неприличности Послушав получишь раздвоенность личности Лентяй-адвокат лишь штаны протирает Судья под столом в телефоне играет Второй - безразлично взирает в окно А третий считает, что люди - говно
И нет никому к подсудимому дела Неволя его никого не задела Советские гербы не стёрты со стульев Жужжат секретарши как пчёлы из ульев
ЗАПОВІТ
І ненародженим, І мертвим, І живим Пораду я залишу, наче спадок: Кладіть бруківку в декілька шарів – Воно надійніше. Та і про всяк випадок… А станеться гулянка, Чи пікнік, Чи ранок із бажанням похмелиться: Скляні пляшки не кидайте в смітник, Залиште трохи – Раптом знадобиться… А маєте авто, чи чоперок, І в гаражі півметри вільних місця: Старі покришки киньте у
МиОнлайн
куток, Нехай лежать – Вони ж не просять їсти. І взагалі, дорослий чоловік В хазяйстві має будівельну каску, Листок заліза, биту, дробовик, Кувалду, респіратор, вогнегасник!.. І поки півник ще не здох двоглавий, Допоки друзі і часи мінливі, Тримайте в гардеробі балаклаву. Бо на віку, бач, як на довгій ниві…
Фасадом - как будто дворец правосудия Всмотревшись же в суть видим, что порностудия Раб груз приговора несёт на горбу Кто смел, тот менять не боится судьбу Гнилые запоры не сдержат напора Удара и натиска молота Тора Восстанья, возмездья, лихого задора И первая пуля летит в прокурора Ведь отнят ПМ у растяпы-конвойного Убогого, глупого и беспокойного А рожи его сослуживцев раскроены И смерти служивые псы удостоены Заплыл псевдосуд декалитрами жира И лопнул как шкура гнилого инжира Теперь не помогут из долларов взятки Когда в аду черти поджарят им пятки С весёлой улыбкой исчезнувши шибко
АРТЕМ ПОЛЕЖАКА Исправил дерзнувший юристов ошибку
provokator.red@gmail.com vk.com/provokatorukraine facebook.com/100009855997296 www.dvizhuha.info
Кто любит арест в виде мер пресечения Пусть ждёт и своей головы отсечения
АНОНИМНЫЙ УЗНИК
Надруковано: Всеукраїнським об’єднанням провокаторів «Провокатор» ВоПП//Відповідальний за тираж: Провокатович П.П.//Тираж: 100500 примірників//Подано в друк 25.09.2015