Рік8Ц&8118ХХІ
СТЯХЯНОВЕІlЬ
... 10 (1612) СЕРЕДА
22 СІЧНЯ
Орган Броаарськоrо раІоввоrо к_рмітету Комуніствчної аартії України та районної
PaAR
1958
р.
Аеnутатів труА•щ•х Пfn Іі
Київської обАасті
З
8Е
110•.
Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР висловлЮють тверду впевненість в тому, що славне колгоспне селянство, всі трудівники соціалістич. ного сільського господарства будуть і далі самовіддано боротись за збільшення виробництва всіх продуктів сільського
господарства
і
внесуть
свій
гідний
вклад
у досягнення достатку продовольства для населення і сировини для легкої промисловості.
Р Н Е Н Н Я
·Центрального Комітету Комуністичної партії Ра~янськоrо Союзу і Ради Міністрів Союзу РСР До колгоспників, колгоспниць, працівників МТС і радгоспів, до партійних, профспілкових і комсомольських організацій,
до радянських і сільськогосподарських органів, спеціалісті8 і до всіх працівників сільського господарства Доролі това•ришіІ · Центральний Комітет Комун.істичної партії Радянського Союзу
врожай було збережено від осін- всіх галузей сільського господар· ніх заморозкіІВ і зібрано додатко- ства, збільшенню виробництва во мільйони nудів хліба. зерна і зміцненню кормової бази
Завдяки еам.овіманій nраці 2727 кілограмів. За минул>tй рік колгоспників, робі•тників радгосnів область здала і продала де:ржа•в.! і спеціалістів сільського roeno- мм.ока на 125 тисяч тонн, або в
п•ідсумки по сільсЬІКому господарС'І'ВУ за 1957 ріІК з тим, щоб, знаючи ці підсумки, колгоСПІНики, працівники радrоспі•в, машиннотрактор.н.их ста1щій, па•рт.ій!Н:і, радянсЬІКі і сільсЬІКоrосподарські
Посів.ну nлощу цукрових бУJРЯІКі!В збіл~ошено на 100,2 тне. гектарі'В порівняно з 1956 РОІКОМ, а. врожа<іі бу.ряків підвищено на 15 процентів. Валовий з·бір бурНІКів У 1957 ро-
нумом ЦК КПРС завда·ння збільшити .в 1960 poltii пор~·ВіНяно з 1954 рохом виробництво молОІКа в цілому по юраіІІІі в 2 рази. За останні три роки колгоспи і радrоспи збільшили ви-робницrnо молОІКа
і Рада Міністрів СРСР вважають Великих успіхі·в У 1957 році до- забезnечили піднесення -та:ринни- д~рст.ва успішно ,розв'язується по- 2,5 раза більше, ніж за 1954 р.ік, за необхідне n.ідбити поnередні били·ся буряководи нашої країни. цтва в краін.і. ставле.не січневим (1955 р.) Пле- і на 28 процентів більше, ніж було
органи могли правильно оцінити результати своєї роботи, вияаи~и невикористані резерви в сільсь.кому гоСІЮда.nстві, заздалегІ"дь наr
ці є усіма госпи на· 69
м'ітити заходи по дальшому збіль- 1111Ж У
Поголів'я велИІКоі ро·гатоі худо. би за станом на 1 січня 1958 ро· ку в колгоспах і paдrocnax порівняно з минулим роком збільшилось на 4 мільйони 600 тисяч, коріІВ-<на один мільйон. Поголів'я
максималЬІн.им nорrвняІІІо з свmней збільшилось на 5 мільйо- майже в два рази, в тому числі попередніми роками. Кол- .нLв 900 тисяч, овець-ІНа 9 міль- колгоспи і радгоспи РРФСР і радгоспи зі.брали буряків йонLв 400 тисяч гол.ів. в 1,9 раза, Білоруської РСР мільйонLв центнерів більше, Поряд ІЗ · зростанням пого.льв · ,я в 2,2, УкраїнсЬІКоі РСР - в 2,3, 1 5
9 6 році. Це дасть змогу худоби досяr.нуrо значного підви- Молдавської РСР -
здано в 1956 році. Успішно виконують свої зобо· в'язаІШ:Я рязанські тваринники. У минул·ому році одержано удій молока від корови в колгоспах по 3200 кілограмів. Удій збіль
шився порівняно з 1956 роком на 600 кілограмів, а nроти 1953 року .на 1800 кілограмів. У радгоспах облас'І'і одержано удій в серед·
в 2,7 раза. ньому від корови по 3642 кіло· грами, або більше проти 1956 року на 360 кіло1'1І'амів. · ·r
шеІІJІІ·Ю виробництва сільсЬІКОrос- виробити цукру на 1,2 млн. тонІІІ щеиня продуктивнОСТІ. тваринни- В цілому по всіх категоn.іях госr· б. . подаn<-s..коі про'дУ""'І··, ·в 1958 ·Р""'І·. шьше, ніж У 1956/57 році. Такої цтва, з 51льшено б nодарст·в ви·робництво молока. за r~.. """' виро иицтво моn "~ сільського госпо"а~а кілЬІКОС11і цукру наша краї.на ще лока, м •я.са, вовни та Lнших · цей період збільшилось на 43 про~-'<'UІ ... r·-··. пронашої краіІНи 1957 р.ік був важ- ІІІІколи не виробляла. Особливо. дупсrів. центи. ким рОІКОМ. На значній rериторіі, добре поnрацювали буряк{)ІВОДИ Січневий Пленум ЦК КПРС
За мин.улий рі·к колгоспи і радгоспи ЛиrовсЬІКоі РСР збільшили
виробництво МОЛОІКа .на 49 nроц., ПОІВолжя, УRіраінськоі РСР, які зібрали в ееу 1957 Ір<>ІІ)і У найбільш народ- 1955 року прий:няІВ р:ішення про- Білоруської РСР - .на 40 nроц., ПіВ<ДеІІJНОГО УрЗJІ1У і Казахстану, редньому по республіці по 210 них глибинах~в бригадах, У К?~· тягом 6 років, тобrо в 1960 році, Узбецькоі РСР - на 33 проц., с.wлались тяж:юі умови в з•в'язку центнерів цукрових бур.яків з Г<?СJІах, ·рад~слах 111.ародилась lHІ-J збільшити удої молока в ~ед- Ту1 ркменськоі РСР - на 32 п;роц., з 1JРИвалою посухою. В .районах гектара на площі 1277 тис. rек- щатива в нанближчІ .роки наздог- ньому від однdеі К()рови в :кол- Волинської області -на 42 п:роц., Нижнього і Середнього Поволжя тарі~, а колгоспи В.іНІІІидЬІКОЇ об- нати США по виро~бництву 't1Ba- госпах не менш я:к до 1700 кіло· УдмУJРrеькоі АРСР на 44 посуха була більшою, .н,іж у па- ласr1 - по 223 ценrmери, Хмель- ринницьких. ПІ!>О:дУІКТІв на душу грамів. Це завдання перевИІКона- проц., КиівсЬІКоі, Терноп·ільсЬоJrоі 1 м'ятному 1921 .році. Незважаючи ницької - по 237 і Ровенської :-: населе~ня 1 тим самим зроби~ но і приrому не за 6 рокtв, а ли- Кал:rзькоі областей - на 40 про· на це, в минулому році завдяки по 29~ цен:нерн з гектара з ус~єІ І велнкии ~~ок вперед У . справІ ше за 3 .роки. Середній удіой від центtв.
особливо в
раJіонах
самовідданій
праці колгоспнІ!ІКів
ПЛОІЩІ
посtву
Ц]"Крових
бурякІВ. дальшого П'Ід'Несення матерІальІІІо-
робіmИК!ів МТС і радrосп.із, усі~ с.вредній врожай цукрових бу,ря-, працівиНІКів сілЬСЬІКого господарсr- юв .~а полІШІНих земляJІ: У Кирrива .наша краіна за·безnечена ІJ.о- ЗЬІКІи РСР стано·вив 372 цен11Н·е.ри статньою кількістю зерна та Їі!!- 3 гектара. Знач~их дося11нень добиших сільсьКогоспОІ!tарських дук11ів, заготов.лено
хліба
близно стільки ж СІКільки році. Порівняно 'з 1953 хліба загот<>вле:но більше процентfus, а пшениці -
го .. добробуту нашого на·роду. ІНІщатИІВ.а п,ередових колгосПІІІВ була ПІдТІJ>ИМЗІІІа Центральним Комітетом КПРС і вилилЗІСь У
одн.іеі
фураЖІНої
корови
в кол·
госпах становив у 1954 .році 1072 !І(jілоJ1>ами, а в 1957 .році - 1858 І<іілограмів. Це визначне досягне:н·ня ·наших колгоспів викликає у
ПІри- nер~виконавши план ~дачІ дер- охопило мільйони людей. В нього ле111ня.
в 19551 жав, цущювих
буряюв.
Серед вк.лючилися ·всі КОJІІ'ОСПИ, рад.rос-
роком ~астей РРФСР найбільших ус- пи і МТС, райони, обласrі, краї,
дяться з ділом. Багато колгоспів, радrоопів і цілі райони повідомллють, що вони ус.ndшн.о ·виконують зобов'язан.ння - одер•жати на сто гектарtіІВ сільсЬІКоrосп~ар·ських угідь м'яса по 100 •і більше ценmерів і МОЛОІКа по 400-6ОО цelfl'IНep·DB.
центрованих, СОІКовитих і грубих І мало~ддям •. колгоспники, колкор:м.ів. Цим ще раз продемонст- гооо~иц!, п:рац~ни:ки МТ~ та радровано силу і могутність колгос.п- госщв 1 спецІалІсти . СІЛЬСЬІКоrо ного ладуrнезаперечн·і переваги оо_ госп~дарСТ<ва ба•вов.носІ~чих рес-
ну Молдавської РСР, Крижопіль. Зр.останІНЯ виробництва молОІКа сЬІКого і Вінницького районів Він· і значне nідвищення питомої ваги ницьк.оі області, Ма,р'іІІІськосо ра- .колrосПІІІого і радгоспного тва· йону Сталінської області вико- рин.ниц 11ва дали змогу збільшити
ніж у м.ин:улі р01Ки, мають кон-- умовами дJlЯ розвІf11К!у бавов.нИІКу
ціалістичноі системи господаретва, ще раз підмерджено правильність політИІКи на.шоі партії по освоєнню цілИНЮІх і перелоювих
~убл1к ви.ростили добрии врожай І за~езпечили викоиmІня ~Лa'ffY заготІв:Л~ бавовн~-сцрцю в дІЛОІМу n~ краІН! на 1 СІчня 1958 рОІКу.
цілинні райони Поволжя, Казах-
сирцю з гектара ПООІВу. ПорІ'В~'Я
земель. Навіть в умовах, коли 3fбрано по 20,8
стану і Уралу зЗЗІІІали посухи, значну частину uіба в країні
ц~т.
но з 1955 рок~м заготовлено ба· вовни-сирцю бшьше на 334 ти.с
н~ заготІ·в_ель бавОВІІ!и-сир.цю тру· щвники ~1льського госnод_арства Узбецькщ Р~Р, Таджицько1 РСР, Туркменеь.ко1 РСР, Азербайджан•
що збільшенню зб()ру зерна спри~ ськоі Р~Р, Киргизької РСР і .Кавп,роваджеиня в
гання показує, що У трудів.ни:кі:в радянсЬІКого села слова не ,розхо-
Колгоспи Чадир-Лунзького райо-
н·али свої зобов'язанІНя по виробн.ицтву м'яса на сто n:ктар~ сІльсь.когосподар~ьких уrщь 1. о~ерж~и no 70-100 цен;нерів
У:краіни
виробили
тонеької РСР.
заготівлі молока в шеннях січневого було передбаче~~~о, молока в 1960 році
ющькоі, СталінсЬІКої, ХаркіВСЬІКоі,
Кіраіні. у ріПленуму ЦІ< що заготівлі повиІІІІ:Lі збіль-
Киів.ськоі і ЧеркасЬІКоі областей по 20-23 центнери. У колгоспах і радгоспах Мол· д.авськоі РСР за один тільки
рік виробниц'f\80 м'яса ~росло більш як у два рази. При цьому важливо відзначити, що цього зростЗНІНя досяmуто як за раху
ба~ВІІИ· м я.са І по 280-350 цеІМ1нер1~ мо- шитись порівнян-о з 1954 роком не нок свинини, так і за рахунок
одержано за рахунОІК цілинних і ЮНІН. В~конали встановлеаі пла· перелогових земель. Центральний Комітет КПРС і Рада МЇІНііс-rрів СРСР вважають також за необхідне відзначити
воі союзні ресnубліки. Хід зма·
і .радгоспи
Радгоспи одерж·али в 1957 році більше м'яса на 30 проценті·в, а в середньому від однієї корови свинини - на 36 щюцентів, зня близько 2700 кілограмав п·ри зав- ли з відгоДівлі майже 5 мільйо данні на 1960 рік по 3100 юілогра- нів свиней і віІдrодОІВують ·nонад мів молока. 3 м.ільйони свиней. На 100 гектаНайвищого рЇі!иІя виробниц1'Ва рів сільсЬ'І(jогосподарсІ>Ких угідь молока на 100 гектарів еілЬСЬІКо- вироблено м'я.са в жив.ій вазі 30 госоода.рсЬІКих угідь досягли кол· центнерів, або на 7 центнер.ів гоопи і радrо.с.пи Мос.ко·всько.і, більше, н.іж у 1956 році. За 1957 Ленінг·р·адськоі, Калін:інградІСЬІКоі, рік на 100 гектЗІрів орної землі Чернівецької, ХЗJРківськоі, Чер· колгоспи і радгоспи Украінської касЬІКоі, Київської і Вінницької РСР одержали свинини 17 цент областей, Латвій.ськоі РСР і Ес· нерів, а колгоспи і .радгосnи Він
на 18 ІrІХІВ У виробющтві цукрових бу.на 41 J>ЯІКЇ!В добили·ся колгоспи Курської процент. області. Вони в 1957 році збільДобрий врожай зернових куль- ши~и валооий збір ~укрових бутур одержано в областях і краях РЯІКІВ У. три р·ази порІ•вняно з 1953 Західного і Сх:ідного Сибіру, на роком І на 73 про~енти прот~ Північному Кав.казі, на Украіні, 1956 року, дер~авнии план здачt в Молдавії, у ден11ральних і в цукр<>вих бурякІв виконали на ряді і.нших районU·в Кіраі.ни. Кол- 141 n.роцент. . госпи і радгоспи повністю забезп.ереборюючи труднощІ, вНІКлипечили себе насі.нням і більше, канІ несприятливими погодними
яло
Збільшилось також і виробни·
цmо м'яса, особливо •свиннии. Цри цьому найзначні-шого збільше'НІІІя виробництва м'яса досяmуто на Україні, в Молдавії і в Литв~. про-~ лися колгоспи 1 радго.спи Р~ФСР, сп.равді всенародне змаrІLІІJІІя, яке радянських людей велике задово- Порівняно з 1956 роком колгоспи
ЛОІКа, а~о вже в
1957 році в 2-3 менш як в 1,8 раза. Це завдання також виконано не за 6 років а за три роки. ' ~аркса ~рижоnІЛ~ЬІКО·ГО району По всіх категqріях го.спод:а:рсnв Вmни.цьк?І обл.аст1 од~ржав У у країні в 1954 році було заготов1957 р~щ на сто гектар.ш. зем~ь- лено і аЗІКуплено моло.ка 11,3 ~их УІ'ІДЬ по 136 .цен11Нерtв Мяса мільйона ТОІІІН, а в 1957 роц.і І по 397 цен11Нерш молока, кол- 20,5 мільйона тонн, або на 81 гос.:п·ім. Будьон~ого Бе~езівського процент більше, ніж у 1954 році. рази збІЛьшили виробництво цих nродуктів. Кол~осn ім. Карла
широких захськоІ РСР. В цих респуб~1ках 'раиону ~деt;ькщ ?'бласn -по 120
розмірах роздільного способу зби- внконано :акож nлани _загоnвель ран.ня врожаю. В 1957 році цей каракуля 1 шоокококон:в. спооіб збирання застооовува·вся в Н.епоганих результатІв ~ .1957 багатьох республіках і вип•равдав рощ дое. ягли. також льонарІ 1 .ко.-
яловичини, я.коі одержано за
1957
рік у два з лишком рази більше проти 1956 роиу.
У РосійсІ>Кій Федерації великих
уСІFіхів по виробництву м'яса досягли колгосnи і ·радгоспи Крас оодарськоrо к:раю. За 1957 рі<К тут виробнwцтво м'яеа збільши
лось на 38 проценті.в, а свинини
Виюокі темпи, взяті колгоспами на 66 процентІв. На сто гектарJІВ
ц~нтнер1в мяса І по .450. цен11~е- і радгоспами в роови'І'Ку молоч-І сільсЬJrоГосподарських угідь одержано м'яса по 36 центнер.ів. Києво-Святоши~сько;о р~йооу · - впевненіеть в тому, що по ви.ро·бу 1957 році краще, ніж в мипо 100 центнерІв м яса 1 по 425 ниц"І'ву молсжа ·на душу населення . . · . · нущ роки, у колгоспах 1 радгоссебе. Особливо шиnrwo він б- за- ноnля·р.І, ЯІКІ в.иростил·и до бр ни центнерІв молока, колгосn села ми маємо всі можливос~і наздоr• б . ··r-· і радrос'К .· Х • ' · · пах краши на. стосований в колгоспах УР. ожаи льону 1 конопель, оргаалиНІвка раиону нати США вже в 1958 році . . .уло оргатз-о:вано _ .. · б. омутовсЬІКого · 102 цент· гул 1 вщгодuвлю веЛІІІКОІ рогатоІ пах Російської Федерації, де зіб- НІзовано. ведуть пер·винну о бр<> бку к урськоІ о лаетІ по В молочному тваринництві у ,. З . . .. трести зда д а • а · по 280 . · худоuи. вщгощвл1 1 нагулу анярано роздільно майже nоловину . . І чу ерж ВІ ~олок.н·а н~ри м яс І це~тне: нас є ще велию резерви. Про це то майже на 1 млн. голів більше, посів•в зер,нових культур. Широ- 1 насшия льо~у-довгунця 1 коно- р1'в молока, колгосп ІМеНІ свідчать успіхи областей і рес. . . 1956 пель ДержавІ здано льон"""олок Ко'"ІІН. терну МІ"чу·ріІнського р·аЙЛІІМТ б · · б." б .жж У рощ, пщвищи.лась кого застосування набрало роз· ' · vи • "" • . ~··' пу ЛІ.К, яю з 1льшили ВИ:ро ни.цт- середня здавальна вага однJєї годі.лІ>Не збирання в Сибіру. Так, на. на 22 проценти~ а кон~ель ТамбовськоІ об:паст, по 102 во молока за одни рік на 30-40 ~ови що дало змогу скоротити напрШUІад, в КрасноярсІ>Кому ·м.аиже. в два раз~ бІльше, НІЖ за цеН11Нери м'яса 1 по. 263. центн:ри і більше nроценті•в. Тульська об- здачу в м'ясопоставки молодняка :юраі зібрано розДІільно 72 ПІІІО- ВІдповщний п_ер:юд... 1956 року. молОІКа, колгосп. ІМеНІ Ле)іІН~ ласть в недавньому минулому поточного року народження. Це центи хлібів.. Цей спосіб дав змо-j Багато обла~теи, ІКра Ів 1 республІк Ву.р•нарського ранону Чувае~коІ була однією з від,стаючих по ви- позитиІВно позначилась на збіль rу колгоспам і радгоспам J<раю ·в 1957. рощ в~ростил~ добр~й ;\РСР - по 115 центнерІв мяса робництву молОІКа в Російськііі шен.ні рес'УJРсів м'яса в юраіІІіі і ПРИІСТУПИТИ до збиран.ня врожаю урожаи ка:ртоnл1, овочІв, плодІВ, 1 по 301. центнеру молок~. Федерації і одерж}'ІВ~ла .в ~c:nroc- створило передумови дJlЯ різкого на 10 днів раніше, ніж це можли- винограду. Це ов.щчитІо про .реалЬІІІ.Іеть по: пах -у середньо~у вщ одн•ІЄІ ко- збільшеиня виробництва і sаrоті во було б ІІІРИ nря.мому ко.мбайПроведе:ні п~ією і урядом ве· ставленого завданн·я, про велИІКІ рови в 1954 рощ лише 1100 "ІJ1о· ,вель яловичини в наступнd роки. нуванні, і різко скоротити с~роки ликі економіЧНІі й організаційюі можливості і резерви, що є в грамі,в молОІКа. За 1957 рік надої збиральних робіт. За.вдяки цьому
заходи
п,о
Щ>у.rому
ПІіднесеНUІЮ
·Р 1 В молока, колгосп а-менІ ІллІча ного 'І'в·а;рИНІницма, дають повну
нашому
сільському
госпо.царС'І\ві.
молока від :корови досяtли туt
(Продовженни ка
2·1
стор.).
Сере.ца, 22 сІчu
СТАХАНОВЕЦЬ
2
року.
1958
ЗВЕРНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРІІІ Р ~_lІЯНСЬКОГО СОЮЗУ І РАДИ МІНІСТРІВ СОЮЗУ РСР (Продовження) В результ.ат.і Зіростання ви·роб-
иицтва колгоспи і радгоспи збіль-
шили здаuv ~J і продаж м'яса дерна 1 гр·удня жав.і. Дос"1".око·во, .,,.. 1957 року, в.иконано в цілому по ріtЮНИЙ
=аїні .,,..
план
заготівель
і
Після відомого листа ЦК КПРС тара. Проте багато недбалих ке- найближч1 роки Сполучені Штати 1 колгоспниць, п1радівників МТС і і Ради Міністрів СРСР в питан- рівниК'ів колго·спіІВ, МТС, радгос- ~мерики по виробництву продук- радгоспів, партійних, радянських
нях розвиrку вівча.рс-rва колгоспи
пі•в і навіть окремих областеи·
,· ТІВ· тваринни цтва
душу
на
зросло
на
9,4
МІльиона,
заготов-
стримують зростаJІня виробниц11ва
закупок м'яса. З.агоrовлено 1· за- лен·о вовни на З44 тисячі центне- продуктів т.вари.нниu.тІІа. більше, на 14· проценrів куплено худоби в к:раін.і за 1957 рів, з · або 19~6
_-
У колгоспах і радг·оспах Орлов-
1958
в
зати
році.
Вс~мір.но розвиваючи пnодуктивні сили к аі.ни па тt'я ,·r . я УРвсt'хд Р • у.вагу Р постійно звертають
· починають. ПІд б и·вати ПІд· сtльс. ькогоспо_да_р_ськог~ року При проведенн 11 щєt праціовникі•в сільського господарроботи треба з о: с ередитя ~~ва_гу на· ства на економічну сторону ормаксимальному в иявленю . І ви- гаІІІізац.ії ви"'обництва з тим, щоб
госпах
сумки , минулого.
·
рік на 550 тис. тОtНн, або на 12 процентів більше, ніж за 1956 р.ік. В Ук,раїнській РСР у 1957 ,році закуплено м'яса заг-оrовле.но і
а РІК. . авдяки вжитим НІЖ за по полшшенtню пор·одзаходам . т.р.и овець за останні .носп • . !роки.. . . б наищнн.ішоt з tльшились загоивлі і
СЬІКОЇ області в 1957 році кукурудзи було посія·но 2З6 тисяч ген. та.рі·в. Належного догляду за цією культу.рою не було. Обробt'·тn~ "'"'
на
ливо значного приросту поІ'оліІВ'я
ше ніж на пол-овин1і площі. В .ре• сtльсько.го господарства.
.
. ·
користаннІ ·· . . ПІдвище 1 Н 'Н І
наших · .
.,.. СИ·стематично
на
резервІІВ,
ЯК ос '1'11
ро б'ІТ
більше, НііЖ у 1956 році .н.а 27 тонкої і напі·втонко1 вовни. Особ- посівів кукурудзи пр·оведено мен· дарсь . ' ки х
процентrв, Литовській РСР -
оргааів 1· сільськогосподарс;ьких на такі питання, які треба роав'я.
насе-
з.н.еваж- ле н. ня . Т епер._ справ_а за_ нами, за і р.адгоспи збільшили поrолі·в'я республік пр·оrтовжують ,... о р.г а НtІ з оваю.стю 1 наполеrцінної нашою до цієї заготівл: , ливо ставитись о.вець, З ви,робництво і · . 5 овець кор~ювої культу.ри і тим самим ливtсrю 1 аз у кол_госпах І· рад. вовни. а 19 7 ,рік · Зар · • . поголів'я
1•
,, В. І. Лмі1н виро,бництва. зменшувати витр.ати
· · ІНтенсивносТІ!
та
п.ро-
підвищувати праці
ДVКТИВНіСТЬ
СІЛЬСЬКОГО•СПО-
вказував
За останні 45 проценrів, Мол,щwсь'Кtій РСР овець і виробництва вовни доби- зультаті значна частина її посів,і,в ' . · роки д_ер ж а ва вклалися колгоспи і ,радгоспи Став- зап~нула. На силос зібрано ЛtИше ла Зtначю' кошти в сл - Р.а 69 п,р.сщентів. '. ьс ьке госпо' ч ити.нсЬІКої, 46 тисяч гектарів і закладенu дарС11Во оснастила иог0 б аг.атою краю, річний ропольського виконали Достроково . • - Х " ер·оонської та ряду кукурудзя•НQГО силосу лише по 2:,·6 техн,Ікою nлан заготіtвель і закупок худоби гостовськоt, · · ·. На початок 1958_ року
що
•
п·
«... щвищення про-
· д'"ктивност.і п,раці становить одно з J'корінних завдань, бо без цього остаточний пе;рех.ід до :ком'"иdзму неможливий:. (Тв. т.
трудівники Російсь:кої Федерації. інших о бл астей, Казахської РСР тон.ни на корову. Тимчасом, в цій в .МТС 1 радгоспах к,раши є же області є немало ко.1госпоів і близько 1700 тис. траd<:Торів (у Пор.івняно з 1956 роком заготов· і Киргизької РСР.
'
29 сто, .... 90) · •. _Р
•ООІJJtалtсти•чне . Наше_ велике відзначити радгоспів, які завдя:ки доброму 15-сильному обчисленн·і), понад сtльськогоспоfі'арсь~е виробництво тон:н. Зна~чно збільшили виробни, позитИВf!·і результати в розвитк] доглядові щороку оtдержують ви- 450 тис. зер.нових комбай.ні•в і забезпечує .JН3Ке _шдвищен.ня про 2З8
лено м'яса більше на
тис.
·Необхідно
також
цтво і більше здали м'яса держа- птахівництва. Погольв'я птиuі в сокі врожаї кукурудзи. Колгосп багато і.нших сільськососпод.арсь- ду~тивІюс:І працІ я:к У з~л:е'Роб.
ві Краснодар.ський і Став,рополь- колгоспах і радгоспах за 1957 імені Чапаєва Гл.азу,новського .ра- ких машин. Треба тепер тільки ствt, та;к 1 в тва,ри.н.ництв~ І д·ає ський краї, Смоленсь:ка, Бєлго- рік збільшилось на 8,7 мільйона йону в ми.нулому році з кожного правильно •вию1ристо·вувати воі ці можливІсть систем~тич.но з~ижу
Ростовська, голів, заготовлено яєць на ЗО з 120 гехтарі.в посі·ву кукурудзи колосальні матеріальні .ресурси. вати затрати пр~~ й засобІ·В на родсьа<а, Омська, Куйбишевська, проценті.в більше, .н-іж у 1956 ро- одержав зеленої маси по 299 Т.реба з усією гост~отою ви1ступа- один·ицю :П~одукщt, що вироб Калінінградська, ЛенІінградська, Калузь:ка, Ку·рган- ці. В багатьох колгоспах і рад-
ська та І-ркутська області.
Збільшення виробництва і
центнер·іtв і на коЖJІу корову зак- ти п,р·оти марнО'І'ра'11Ного викорис- л~ється в сtльсько~у госп~:дарс;
госпах Російської Федерації, Ук- ла.в кукурудзя.ного силосу по 12 тання державних кош11ів, зробити в~. Тому уваr.а ВСІХ прац.шнию·в господареnа
так, щоб ко~ний пр.ацівник, зай- сІльського
за- раїни, Білорусії, _КазахстаНІу біль- тонн.
пав~нн~
Пог~но також стоїть справа з нятий у сільському госл01дарст:вtі, бути прнвернУ'!а ~? економІЧНО! готівель м'яса в к:раїні досягнуто ше пс;чали придІляти уваги .роонасамперед там, де було ПІрнділе-І вед~н~~ водоплав~·~Ї птиці: Чудо- виробництвом кукурудзи в кол- прагнув не робити непwріб.них сторони оргаюзацн вир~бниu.тва,
но належну увагу ·розвиткові еви- ву ІНІЦІативу в цш справІ проя- госпах і ·р·адгоспах Гродненської затрат, добиваючись ма-кси,маль- до питань даль~ого ПІ~~ищеJІ 1 на·рства, нагулові і відгод'ЇВЛ·і ве- вили колгоспи Сталінської об- області Білоруської РСР. Тут в ного використання тих можливос- ня продук~·вностt. пр~ц 1 І зня
ликої рогатої худоби і овець.
дасті, які ·В 1957 році виростили результаті незадо·в•ільного догля- тей, які має наше сільське госпо- ження со~tвар-тостt __ сtльськогос-
робництві м'яс·а і створено пе~редумови для значного нарощувавня темпів у .нинішньому роц.і. Цей Р·ік показав також, що при повнішому використанні наявних резервів багаrо районів країни про-
на м'ясо близько 2 мільйонів качок. Колгоспи і радгоспи Кане.вКраснодарського райооу ського краю виростили в цьому 1році 530 тисяч качок. Колгосп імен,і Сталіна цього району відгодував !50
рооництво м'яса на ЗО-40 і більше процентів і таким чшюм ·внес-
тонн пташиного м'яса, або по 5О центнерів на 100 гекта•р·ів посі•вів
наздогнати ,роки в найближчі на м'яса США по виробниu.тву душу населення. Але було б помилково переоці-
Рада Міні,стрів СРСР вважають, пи, ·радгоспи і МТС почали еко· що успіхи .в GJозвитку тваринницmа номніше, правильніше і розумнІ ви'КористовУ"вати кошти на і збільшенні виробництва м'яса і ше молока в країні стали можливи- .капітальне буді8іІІицтво і вцробни
З П•ідсум.ків бQротьби колгосп1в, МТС і радгоспів за збільшення виробниц11Ва м'яса можна зробити такий ·ВНСНІОВОіК: в 1957 році досягнуто серйозни:х успіхів у ви-
і здали на м'ясо близько 6 мільйонів голі·в птиці. Колгоспи Оде·використовуючи області, ської пла:вні Дністра, Дун~аю і приморські затоки, виростили ,в 1957 .році
тягом року можуть збільшити ви. тисяч качок і здав держав;і 180
ду за кукУJрудзою одержано низький у.рожай зеленої маси і закладено кукурудзяного силосу лише по 2,1 тонни на корову, на значних площах посіви кукурудзи за-
і продукції гІІІнули. В той же ча•с в 1юлгосп'і буде собіварт~сть ім. Леніна Волховись:кого району 1 вище доходи, тим більше у .нашої і в ряді і.нших кол.госпі~в обл.асті 1 держави буде з'я.влятись можливирошують по 400 і більше цент- востей до дальшого поліпшення нерів з гектара зеленої маси ку- матеріального добрабуту трудівниюів промисловості і сільського., • . ку,руд;зи.
результати, виробниu;mо м'яса ще ·В потреб серйозно відстає від ньому, попит населення на м'ясо і м'ясні продукти задо;tюльняєтьсr не повністю. ЦК. КПРС і Рада Мінkтрів вважають, що завдання дальшого, ще шви,дшоrо збільшення виробниu.тва м'яса є тепер
одним з н·а-йважлИІВіших у сільсь-
кому господарстві. З цього в.и· розгор·нути плИІВає необхідність Н8!ПО.Леглн,ву боротьбу за використан.ня наявних резеР'ВLВ, яких у нас так багато. Для підтверджеНІІІя досить на-
вести дані про виробництво і здачу м'яса в двох ·сусідніх обла·стях - Омській і Новосиб~рській, які м.ають п·риблизно оід.Накові умови. Омська область за 1957 рік по-
ми .в результаті велико·і роботи, проведеної партійними, радянсь-
сільськогосподарськими кими і і МТС органами, колгоспами, радгоспами по зміuненню ·кормової бази, по Зtначному збільшенню виробництва куку!рудзи. Мож-
на без перебільшення сказати, що
в багатьох областях, в тому числі і в Сибір·у, кукурудза завою-
вала належне їй місце.
•На
трудодні.
В
зернових
збирЗJІн.і
При
Рада МіністріІВ культур у колгоспі «Іртиш:. ЦК КПРС і Омської Союзу РСР вважають необхідним І ребрянськоі МТС
Причіпні (С-6)
Друr•ІІ варІавт набору ІіІІШRН
Само-х·ідні комбайни шт. С<К-З і 1 шт. С-4М) -З Жат-ка безлафетна (ЖБ-4,9)
комбайни
-5
Трактори (ДТ-54)
(2
-8
Лафетні жатки (ЖР-4,9)1
-3
Трактор
«Бєларусь:.
КАДРИ
КАДРИ
- 5 Комбайнери -5 Пом. комбайнерІЇв - 8 Трактористи Машиністи лафетних -З жаток - 10 Копнувальники
колгоспах
Особливу вмику роль відіnрала значно зміцніла дисципл·іна, · по кукурудза у зр.ос11анн,і виjробницт- ліnшилась організація праці. Си· склад зміцнюється ва соковитих кормів для тварин- стематично ництва . .Якщо в 195З році колгос- керів.них кадрів колгоспів ·і радпи і радгоспи заготовили близьк.о госпів. Знаменною под<ією в житті кол. З2 мільйонів тонн силосу, то 1 ~ близько W госпів і р·адго•спі~в у 1957 році було минулому році -
Всього Зібрано з.а 24 робочих дні У,рожай з 1 га Вироблено на од:•
-
1110 18
-
648
-3
КомбаЙІнери Тракторист
З1 чол.
-1
Всього
-4 1006 18
га цит
250 4500
га IIJHT
га u.нт
З6 га
ного .ро.бітника
мільйонів тонн, або в се,редньому те, що в рільничі бригади і на по 7 тонн на корову. Більше, ·ніж твари.нницькі ферми прийшло бау минулому році, заготовлено кон. гато комсомольців і моло,ц•і. Вже
Се об
і ласті одержано такі результати:
наборJ маІІІвн
чі затрати, боротися за те, щоб на кожний затрачений ка•рбо•ва нець швидше одержати віддачу і ст,ворити умови для .розширено го відтворен.ня. З кожним роком в нашій країн~ все меJІше й мен ше стає економічно слабих, від стаючих колгоспів. З зростаІНІНям прІІІбу1'Ків у колгоспах піДІВищу ються й видачі грошей колтоспни
кам
У 1956 і 1957 роках в ряді МТС в досл.і:дному порядку прово~и лась робота по комплексній ме ханізації о~ремих галузей сіль с~:~кого господарст.ва із застосуван ням найбільш доцільного н.абору
І машин.
За минулин рtк проведено вели- господар.ства.
ку роботу по скороченню за'І'ра1 · п.раці й засобі·в і зниженню собі-
вартості ви,роблюваної сільсько- звернути увагу колгоспників ти вирішальний в·клад в досяrнен- зернових культур. Цен~ральний Комітет КПРС і господарськоі продую.rЛ1. Колгосня загальнонаtродного завданняПерш•ІІ варІант
нювати наші успіхи у еиробни:ц'ІІВі м'яса. Незважаючи на досягнут.і
подарськоt nродукцlІ. Тут ~риються найбільші резе,р ви соціалістичного сільського гос подарства. Вдумайтесь, товаа>иші, в такі факти.
дарство. Чим краще і пов.ніше ми будемо використовувати техшвидше ОІКупляться ніку, тим кошти, mшадеІІІі державою в сільськогосnодарські машини, нижче
ЦНТ
Я к видно з цих даних, rtpи за- гектара. В 1957 pou.i вони ж обцентрованих ·і грубих кормів. Усе не р·ідкість, коли і в тва•ринниu.т- стосуванні більш доскон.алих ком- робили ділян:ку кукурудзи площею рtвняно з 1956 .роком збільшила це створює сприятлив.і умо.ви для ві і в рільництві працюють дів- байнів СК-З і безлафетних жаток 198 гектарів і, незважаючи на здачу м'я·са д~ржаві на
19,2 тис. зимівлі худоби і збільшення про- чата і юна:ки ' які закінчили деся- ЖБ -4,9, .• • ти.річку і вступили заочно до ви-
тонн, або на З7 nроцентів, у той дукції тваринництва.
час як Новосибір•ськ~а область за
а
також
!<іращііі органі-
поrодіІІі
несприятливі
умови
за останні роки підтвердила, шu
тварин,ницьких фермах колго•спt'·в праці
же СТІрок зменшил·а здачу головним чином, з,а гектара. м'яса державі на З,8 тисячі тонн. куку·рудза, особли,во на силос, в і радгоспів країни працює понад досягнуто,того, Є баг.ато таких пр.икладів що було застосова5ОО тис. комсомольці.в 1. молод·;. рахунок .,., .. ·· · в о ·
той
б М•СЬКІИ процентrв. а о на області виробиидтво м'яса на ІОС 7
· ·шльськогосподарських
. гектарt.в
уг.ідь більше в 1,6 раза, ніж ~'
областІ· · но~лсибt'рсь:кt·и· аv
yctx зонах краши дає наиUІ.Ільшу
кількість кормів з од~ного гекта-
. молодь з вел'иКомсомоль"•і 1 .....
ра пос'ву · 0 ц е пер еко·нливо ким ентузіазмом включились у ~ · Пр свідчить досвід багатьох сотень боротьбу за різке збільшення ви-
колго·спів і р.адгоспів, які демон- робництва
на Чим пояснити такі факти? Оче- ·стрували восени 1957 р.оку вид·но • тим • що п~·ртt'йні • радянсь- Всесоюзній сільськогосподарській "'
кі і сільськогосподарські органи,
•
ІХ використання затрати одержали врожай по 250 центнеПрактика колго·спів і р•адгоспів щих учбових закладів. ТілЬІКи на защt скоротилися в 7 раз. Цього рі·в зеленої маси :куку•РУ•дзи з
виставці свої чудові
"" х.ідНіі._ комбайни
сільсь:когосподарської Т епер
результати. комсомольські
орган.ізаціі,
керів-
себе
показали
більш продуктивно, ніж п•р,ичіпні.
1·
промисловість
приступила
виро б иицтва комбайнів СК-З жаток ЖБ -4, 9 і сільсь:ке госло-
в колгоспах і радгос· нео.бхІ.дно, щоб партІ·І·інІ· 1- до
прод]'ІКції
пах.
но розд.ільне збирання врожаю і ири роз·•·ільном·у збиранні само-
у
винаирtз.нома.нітн.іших галузях робни·цтва Важл"·ао щоб у кожному
· колгоспі,
·~ ' кожній
· б
МТС
і
в
радгосПІ ули продумакожному ні конкретні заходи по підвищенню п•родуктивності праці, з.ниженню
затр.ат
п,раці
на
01диницю
п•рибутків продукціі, 1 збільшенню оснащуватиметься цими колгосп.ів керівники колгосп:~в. МТС і .рад- Ось деяІ<іі з них. Колгосп села ники колгоспів та радгоспів ото- дарств·о колгоспників. машинами. Д госпів Новосибірської області не Бузина Ірбітського району Св·ерд- чили повсякденною увагою і пікврожайноепідвищення альше ловської області на площі 20,5 луванням кожного юнака і дівчи· Тепер для обробітку. 100 гек• сільськогосподарсь.ких в·сіх ЗО ті запмаються
по-сп;раююньому
роз·
ви:rком свИІНар•ств.а і відгодівлею
6
ге:кта,ра зібрав у1 рожай кук]'Ірудзи
ну, які прийшли в бриг~ди і на тар·ів кукурудзи пот.рt но
області на площі 18 гектарів ви-
також в орган.ізації культурного
25
-
В той же час доовJд культур є головним завданням свиней, не ІІІРИділяють належн.ої на силос по 1548 цен11нерів з гек- ферми, допомогли б їм в освоєн- чоловік. н ово- у сманської МТ с Воронезь- у землеробстві. На:М нео,бхідно і до·сягнень і досвіду передового ні ТараКіров·а імені Колгосп тара. уваги збереженню погмLв'я, назбільш~ати виробництво що в 1956 далі • но.в·ського район·у Кустан.айської сільськогосподарсЬІКоі науки, а кої . області показує, .. · · . · до у~аги зе-ріІІа, не ослабляти . гулу
1 вщгод~вл1 великоt рогатоІ
худоби.
Не чим Іншим, Я·К недостатньою ростив урожай зеленої маси ку· відпо.чин'Ку і побуту.
)'!вагою
на·рства,
до
відгодівлі
сп,рави
погЗІНою
і нагулу
розвитку
еви-
к:уруДЗ>и по
1090
·
центнерІв з
гек-
рощ два мехаНІзатори, які мали
в своєму розпоряджооні тршкто·р освоєння цілинних і перелогових
Важли.во підкреслити, що 1957 роІКу показують, «Бєларусь», сівалку для КіВадрат- земель. Пі"·сумки к:олгоспи, МТС і радгоспи по:вин,...
ні nроводити цю роботу, не ви організацією тар.а. В колгоспі «Зоря» Вільню- ~оре:уав~= с~~ьс;~ует0~оу·сп~fд·~:~~ ~~;=~~~~=~і ~~г~~а:!:JJУдзп~ре~ м.агаючи від держави додатково "' худоби
ІНе ськоrо району Литовської
РСР
,.
.
м·ОЖІна пояснити зменшення ви- одержано врожай кукурудзи нь ні. Створено міцні основи для носом МІрного дроту, навіснии силосозбиральний робництва і здачі м'яса державі силос з площі 25 гектарів по 902 дальшого ще значнішого зростан- культиватор, в 1957 році проти 1956 .року в цен11Не.ри з гектара. Колгосп «Па- .ня вИtробництва п,родуктів земле-~1 комбайн, провели ,весь комплекс
Казахській РСР, Ві:рмеаській РСР, харь»
Серпуховсьікого
техніки, тобто. за рахунок кращо-
го використання ная·вни•х тракто
·райо.ну робства і тва·ринництва, для ус- робі·Т по обробітку і збир·аІІLНЮ ку- w·B, ~омбайнів та ін~и: ~аши.н.
Архангельській,. :'v\осковсьtюі області з 50 гектар-ів пішного роов'язання висунут·ого І курудзи на площі ІЗО гектарJв і к вщом~, з~ остаюІJІ_ - роки Вологодській, .Ярославській, Костром.сЬІ<Іій, Пер- одержав ур.ожай зеленої маси ку- трудівниками сільського го.сподар- одержали на цій ділянц,і врожай значна КІЛЬКІСТь технІІ~и .наnр.амській і Томській областях.
курудзи по 500 центнерів з гек- ства завда,н-ня -
наздогнати в по З75 центнерів зеленої маси з'
(Про,цовжеиня на 3-ь стор.).
Середа,
22
сІчня
СТАХАНОВЕЦЬ
року.
1958
І
ЗВЕРНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРІІІ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ І РАДИ МІНІСТРІВ СОЮЗУ РСР ( П родов:Ження) влялась в райони освоєння цілин
них і перелогових земмь. Тому області Казахст-ану, Західно-го Сибіру, Уралу і Поволжя мають великі можли-во·сті за раху;нок по
л.іпшення використання те~ніки освоювати нові землі і розширя ти посівні площі зернових кульр.
Досі розширення посі.вних площ у
нас nровадилося •в
рахунок
ІІілинних
осноаному за
і
nерелого•вих
земель у Казахст-а•ні, Сибіру, на Уралі, в Поволжі. І це було nра вильно. Тепер, однак, прийшов, час
поставити
завдання
максима
ЛЬІНого
використання всіх зе.мель в кожному колгоспі і радгоспі країни. Якщо стара-нно -вивчити в цьому відношенні можливості колгоспів і радгосn.і;в, то можна і в інших районах знайти під ріл лю сотн.і тисяч, а можливо і кіль.
госпах цього району майже всі пари є зайнятими. Одержуючи додаТІКово велику кількіJСть продукції з цих площ, колгоспи в той же час збирають високі вро-
значне збільшення поголі-в'я всіх видів худоби і підвищення 11 n•родуктивності, є зміцнення кQр мової бази, гол-овним чином, за рахунок широкого впровадження
жаї озимих кульТУ'Р· У
nосівів кукурудзи. Тепер вже .не
колгоспи
району
1957
році
одержали
по
ма
потреби
доводити
виняткову
зайнятих парах врожайність озимих культур по 18,6 центнера з гектара. Проте в багатьох райо~ах зволоженої зони недооц,інюють зай-
цінність цієї культури. Це з усією очевидністю підт.вердилось дослідами не окремих колгоспів і радгосnів, а практикою цілих обд.астей, країв і республік.
няті пари і погано вико.ристовують орні землі. В районах нечорноземної зони РРФСР, Полісся У~раї·ни, в Біло•русЬ>кій РСР, Литовській РСР, Лаmійській РСР і Естонській РСР у 1957 ,роU!i бул-о ріллі в обробітку понад ЗО млн. гектаріІВ, з них більш як 5 млн. гектарів було під так званими чистими па:рами. Коли б цю площу використати під посіви люпину, ранньої картоnлі чи вико-вівсяної і горохово-!аівсяно-ї
Завдання партійних, радянських і сільськогосподарських орган-і·в полягає в тому, щоб допомогти колгоспам у збільшенні виробни цтва кукурудзи і в одержанні високих урожаїв цієї культури в усіх районах кр.аїни. Для виконання намічених пла ні•в по виро-бництву молока і ~·яса нам треба буде мати соко витих кормів у 2-3 рази більше, ніж у минулому році. І це зав дан'ІІя можна розв'язати тільки
суміші,
радгосnи
за
мільйони
і,
товарної
в районах розвинутого молочного
За останні роки багато колгос
клад, як центральні області РРФСР, деякі області Укр-аїни, Білорусія, - Прибалтика, 20-25 корі•в на сто гектар-ів сільськогос подарських уnідь. В Грузії, Азербайджані, Вірменії, Молда
робництва
валової
продукції пів
і
радгосnів
у-вагу
і
тварин-ництва.
годовним
твЗІринництва,
зосереджували чином
на підви. щеп.ні удоїв від кожно! корови і
за рахунок цього збільшували виробІшц'І'во молока. Це прагнен ня n·равильне. Треба і далі підви ·
їв,
скотарст.ва, таких,
цтва, збільшувати
удої. Але тре
ба, щоб колго\:nи і але
й
мс:;rжа. тільки
тваринни
радгоспи
підвищення
Треба
не
жирності
враховувати
кількість
молока,
не
одержа
ІfОГ·1 від корови, але запровадити
облік і жирності молока, знати, яка кі.1І,кість жиру оде.ржуєтьс!J:, з нм щоб за рахунок підвищен ня жнр;ю::rі молока .збільшити продуктшонїсть
Tt:'nep,
молочної
худоби.
коли поставлено за·вдан
врожайності кукурудзи. Ніяка ін ша культура цього завдання роз-
цього
Навпаки, в зонах з недостатнім складається з конІКІретних еле· ментів. На деякі з них ЦК КПРС зволоженням, таких, наприклад, Казахстану, Сибіру, і Рада МінісТІрів СРСР звертають як райони Уралу, Поволжя, особливу увагу праці·вникі-в сіль Пuвденного УюраІни, де наукою і ського господарС11Ва. Треба, щоб Півдня доведено, що для спеціалісти разом з керівниками практикою колгоспів -рОзібралися з сівозм•і одержання високих і сталих У1РО· жаї,в необхідні nа-ри, треба заn:ронами, .рекомендували кожному І«>лгоспові аг.рономічн-о і еконо ваджувати nравильні сівозм-іни з мічно обгрунтоване чергування чорними па•рами. В цій зоні чорні у боротьбі з КУJІьтур. Не слі·д чекати з цього пари є головним )ур'янами 1 а нагро.мадженні воприводу якихось директив зверху.
-в'язати не може. В 1958 роді одер жанІНя 30 тонн зеленої маси ку курудзи з гектара повинно вважатись середн-ім врожаєм в усіх районах нашої країни. Це велике державне завда'Ння, від виконання якого залежить успішне розв'язання всіх питань розвитку тваринництва, збільшен ня ВІІіробництва молока ·і м'яса в нашій країні. Поряд з кукурудзою треба про·
ки nри умові, коли
Необхідно кожному
також колгосnі
насінницТІво-м,
розібратися
в
і
з
радгосnі
вишукати
можли
вості ДЛЯ МЗКСИМ&ІІЬНОГО рОЗШИ· рення посівів найурожайніших, районо.ваних в даних умовах сор
тів зернових та інших культур. Т.реба, що·б кожний район, -а в районі кожний колгосл і радгосn, на осно.ві обліку ·всіх можливостей і резервів мав nродум-аний план р03Витку всіх галузей сільсько-гос подареького виробництва на три валий період. У пла·ні треба пе редбачати темпи зростання ви робницт.ва всіх видів сільськогос подарської продукціі по роках. При цьому 'І'реба забезпечити,
щоб колгоспи і колгосnники справ ді ВШ<ористовували надане їм право вільного план-ування, вдо сконалювали структуру посівних площ, з тим, що·б ви.робляти мак симальну кілІ>кість nродукціі з
кожного гектара землі, правиль:но дібрати
і
розставити
людей,
яJ<:і
б рішуче боролися за підвищен ня культури землеробства, за під вищення врожайності і забезпе
чили б значне збільшення вироб ницт.ва сільськогосподарської про духдіі і різке зниження їі собі вартості. Великим невиtористаним ре зервом для збільшення вироб ництва сільськогосподЗІРської про дукції і особливо корм;і;в у райо нах
з
землі,
достатнім які
зволоженням
відаюдять
під
є
пари.
ЦК КПРС і Рада Мін-істР'tв СРСР не
раз
вказували
на
екО'Но.мічну
доціJ'ІЬ>ність викорJІІстання
пароао
го поля під посіви рано збираних культур, як рання картопля, вико
вівсяні
суміші,
жито
на
сіно
і
випас, кор-мовий люпин т-а інші. Це дає можливість колгоспам і радгоспам
одержувати_
додатково
велику кількість сільськогосподар
СЬ>кої продукціі, не рискуючи врожайн>істю наступних років. Можна ще навести багато при кладів, які підтверджують ПfJЗ· ВИЛЬІІоість і доцільність цього за
ходу. Так, колгосп імені Гастелло Мін.ськоі області в достатку ви робляє зелені корми на зайнятих парах. У 1957 році тут було ви користано 400 гектарів парів nід посіви кукурудзи, люпину та ін ших 1<Ор•МОІВИХ
10
культур,
що
дало
тис. тонн високопоживного 00-
ковитого Ж0111тневої го р·айону 1957 році. ранню
корму. Колгосп імені р·еволюції Кунцевсько Московської області в в зай~ятих na·pax сіяв
картоп.1ю,
вику
з
вівсом,
ку:курудзу та інші культури і одержав додаТІКово по 2.640 кор мових одиниць з гектара. В кол-
тонн
сільсь:когосподарської
дУ'кції.
логи.
Не треба
боятися того, що
рахунок головним
довжувати
розширення
посІВІВ підвмщення
чином,
настійно
працювати
в результа·11і заn•ровадження правильних сівозмін з чо·рними пара-
Ііад розширенням і осо•бливо над підвищенням .врожайності інших
мн
кормових
може
подекуди
статись
деяке
культур,
зокрема,
ко
скорочення посівних площ зернових культур, зате валовий з-бір
нюши:ни, люцерни, вико-вівсяної, бабово-вівсян-ої сумішей, люпину
зерна безумовно збільшиться. Великим ·резервом збільшення валових зборів зерна є бо:ротьба
та інших бобових і злакових культур. Тут не можна допуска ти шаблону, а треба підходити
з втратами врожаю при збиранні зернових культур. У з•в'язку з цим ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ще раз нагадують праці,вникам сільського господарства
до nитання по-госnодарському, виходячи з місцевих умов і кан кретної обстановки. Там, де доб ре ростуть і дають великі врожаї конюшина, люцерна, тимофіївка,
про нео•бхідність у найширших розмірах застосу;вати в 1958 році роздільне збирання хліб~в. Сільське господарство тепер досить оснащене машинами для прове-
люпин та інші бобові і злакові трави, треба подати всіляку до помогу колгоспам і радгосnам в розширенні nосівних площ, а го ловне в підвищенні врожайнос11і
дення збирання в-рожаю цим про-
цих
г.ресивним способом. Тепер у нас є повна можливість в цьому році, як пр-авИло,· всі посіви зернових культур в усіх районах країни
ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ставлять невідКЛадне зав дання, щоб, починаючи з 1958 року, обов'язково мати в усіх
збирати розд~ілІ>ним способом. Це значно скоротить вт.рати врожаю і дасть колгосnам і державі додатково сотні мільйонLв пуді:в зерна.
КО.'ІІ"Осnах і радгоспах, ~р.ї,м cne· ціальних відгоді•вельних госпо да.рств, власні корми за рахунок :tраІ'ндьного набору кормових культур, виробницт.во кукурудзи,
На основі широко~о застосування nередових п.рииомів а11роrехніки і досвіду майстрів висо-~ кого врожаю необхіДІно в 1958 .році забезпечити дальше збільшення ви-робництва техн-ічних культур бавовнику, цукрових буряків, льону-довгунця, конопель та
сінг., оцержу-ваного з бобових і злаковнх травосумішей, силосу з кукурудзи і бобових сум!ішей. Треба покінчити з таким стано внщем, коли дуже багато кол госnів і радгоспів будують свої nлани утримання худоби на за ві:тих кормах. Це не в інтересах
інших з тим, що6 повнdстю задовольнити nотреби переробної промисловості в си-ровwні. Необхідно всем~рно збільшуваТІ'. в колгоспах і радгосnах виnJбниuтво картоплі й овочів. Треба зрозуміти, що картоnля є дуже важливим продуктом харчу-вання для населення, і в той же час для багатьох районів країни картопля rювинна стати однією з головних ЧJІьтур для зміцнення кор.мовоі бази тваринннд'Гва.
ні кошоr.nів і радгоспів, ні дер жави. Треба організувати справу так, щоб у кожному кол.госnі і в кожному радгосn-і були власні корми, які давали б змогу году вати худобу за повноцінними ра ціонами. Така можливість є у кожного колгоспу і радгосnу на шої країни. ЦК. КПРС і Рада Міністрів СРС V звертають увагу керівни кіІ3 кошоспів, МТС і радгоспі-в, партІйних, радянських і сільська-
Із
з.ростанням
куJІьтур.
напри
ті.1ьки добивалися зростання удо
інтенсивн•ість
про-
то колгоспи і одержали б' додатково
таких,
вії треба мати 15-20 корів на сто гектарів сільськогосподарсь ких угідь. В інших районах, де є особливо сприятливі умо.ви для розвитку вівчарства і м'ясного
щувати
ня нсюІістю задовольнити зрос таючі потреби населен-ня в моло ці і молочних nродуктах, нам необхідно й далі збільшувати вало1ве внробницт.во молока, а
ка мільйон-ів гектарів земель. Підвищення врожайності може бути здійонене лише на базі'''під несення культури землеробства. Висока культур-а землеробст-ва
в
ми
зуміємо
добитися
тіль
одночасно з підвищенням продуктивності ко рd-в р·ізко збільшимо їх nоголів'я.
Треба відзначити, що за останні роки поголів'я корі-в З•ростало по ві.льно. При цьому в ряді госnо дарств, щоб ·мати високі показ ники
надою
молока
від
ко·рови,
йдуть наві-ть .'іа скорочення їх nоголів'я, здають на м'ясо кор•ів, я·кі nри добрій годі.влі · можуть ще дати непогані удоі молока, а також nриплід.
Необхідно зр-озуміти, що тільки за
рахунок
підвищенhя
удоїв
не
можна забезпечити одержання в більшості І.;олгосnів і радгосn·іF 300--400 центнерів молоrка на 100 гектарів землі. Прийшов час по іншому n.ідійти і до оцінки успі хів республік, країв, областей, ра йонів, колrоспі.в і радгосnів у розвитку
молочного
тваринницт
ва. Не можна вважатч перемож щ:м
у
змаганні
-
показником
тілІ>ки
за
надоєм
однин молока.
ПІ"реможець той, хто досягає ви соких удоїв з великим вмістом жиру в молоці і :разом з тим має найбільшу кількість кqрів, а значить
і одержує найбільшу кількість молока на сто гектарів сільськогосподарських угідь. Про те, що в ряді районів країни не nрпвадить·ся належної боротьби за збільшення поголів'я корів, свідча1ь таКіі факти.
~ той час як в багатьох кол госпах і радгоспах областей Ро сійської Федерації, Української РСР, Молда·вської РСР, Білору ської РСР, ЛиrовсІ>кої РСР і Уз бецької РСР збільшення виро-б ництва молока у два і більше ра. за за останні три роки було до сягн:уто
удоїв
за
на
молока на
р.ахунок
зростання
кілоnрам-ів
500-1000
одну корову при
о~дно
часному збільшенні поголі-в'я ко рів на 20-40 проценl1і.в, в Естон
ській РСР, Кирги:зькій РСР, Ка захськ:ій РСР і Вірменській РСР кількість корі-в за цей період май же н.е збільшилась. В Азербайд жан.ській РСР, Грузинській РСР,
Лат:війській РСР,
Ати;нсь:кій,
тях
РСР,
Таджицькій
Алма
Актюбинсь:кій
облас
зростання
лока
йшло
ТУJЖменсь.Юій РСР,
ви-робництва
виключно
збільшення
удої.в,
за
бо
мо
рахунок
поголів'я
матеріального господарських органів на те, що корів не з·ростало, а навіть ско
добробуту населення різко з-росте для дальшого збільшення вироб споживання плодів, ягід і вино- 1иц-;·nа м'яса і молока буде nо граду. Наша краї.н-а має неви- тр!бне значне збільшення noroчepnнi можливості для збільшен- лів'я усіх видів худоби і n"Риці ня виробництва і заготі·вель цих на 100 гектарів сільсь:когосподар цінних продукті~. Важливим за.в- СІ,ких уІ·ідь, а не тільки п-ідви
роч}'Івалось.
і н-а nрисаДибних ділянках кол- симально використовув-ати наявні
шення погол·ів'я корів. Не в усіх районах нашої іЮраї ни ловинІна бути однакова кіль кість корtв на сто гекта·рів сіль
Для того, щоб кр-аще задоволь няти з.р·остаючі потреби населен ня
в
молоці
і
молочних
продук
тах, щоб ма-ти можливість і в наступні роки збільшувати ви робництво молока і м'яса, нам
як
Казахстан,
Киргизія, Узбекистан, Турк:менія, Таджикистан, СтавропольсЬІКий Кірай, Орен-бурзька, Читинська і деякі •іНші області РРФСР, пого лів'я молочних кор-ів, очевидно, може бути трохи меншим.
Правильно робля-ть ті ІКолгос~ nи і радгосnи, які організують спеціальні бригади і ферми для вирощування
телиць,
створюють
в.аі умови для того, щоб одержа
ти добрих МОJ)очних коріІВ. Т.реба категорично заборонити як без господарну, ресіІіІ
шкідливу
колгоспіІа
і
для
інте
держави
спра
ву забій на м'ясо телиць, придат них
для
nоповнення
молочно-го
стада.
Необхідно також пам'ята-ти, що і м'ясну nроблему не можна розв'яз,а-ти без різкого збільшеи· ня поголів'я корів. При збільшеи· ні -кіл~;кості корів ми будемо ма ти більше молодняка, будемо ма· ти можли-вість більше стави-ти на відгодівлю бичків і збільшити на ші м'я•сні ресурси. Одночасно тре ба покласти край марнотратним, безгосподарним недержавним вчиШ<ам, коли в багатьох кол госпах і радгоспах молодняк ве ликої .рогатої худоби здають на м'ясокомбінати ІВ раНІНьому віці і у виснаженому стані. Треба встановити такий nорядок, щоб молодняк великої утримували,
рогатої худоби
залежно .від
породи,
до такого віку, поки він найбільш раціонально використовує кор.ми і дає більші прирости ваги. Тре ба припинити з-абій молодняка поточного
.року
вирощувати окремих
річного
народження,
його
до
двох,
а
а 11
господарствах і до три віку.
Багато молодняка забІІІВають ранньому віці в госnодарствах колгосnників, робітникі·в і служ бовці-в, які не завжди мають в
МО•ЖЛИВЇСТЬ
ЙОГО nередерЖаТИ
ДО
старшого віку. Зберегти від пе редча•сного забою, виростити І відгодувати це поголів'я можнА насамперед
купі•влі
шляхо-м
його
госпами.
розширен.Р•
колгоспами
Та-к _робили
в
і рад багатьщ
обла-стях Російської Федерації та інших ресnублік і, зокрема, " Молдавській РСР, УкраіІІІсьюіА РСР, що дало можливість кол госпам і радгоспам рооширит11 виробництво яло.вичини і одно часно збільшити nоголів'я вели кої рогатої худоби на фер-м.а:х:. Треба також пам'ятати, що
збільшення поголі.в'я всіх вид~'ІІ худоби вирішує і завдання нагvо мадження великої кількості ор ганічних добрив, а це має винят ко-ве зн-ачення для · піднесення врожаЙІНості .. всіх сільськососпо дарських культур. Тепер колгос пи і радгоспи вимагають від дер
жа•ви все більше й більше міне ральних добрив. В той же час багато з них не займаються на громадженням і правильним збе ріганням гною, в якому, як відо
мо, є всі необхідні для рослини поживні речовини азот, фос фор, калій. Кожний колгосп і -радгосп ловиІНні займатись нагро мадженням
гною,
приготуванням
~анням є всемірне розширення щення r.род;уктивності тваринни компості-в, використовуючи для nосадок у ко.лrоспах, .радгоспах цтва. При цьому необхідно мак необхідно добитись різкого збіль підстилки худобі солом'яну січ
госпників, робітників і службов- в кожній
республіці
і області
ці.в садів, ягідників і вин-оградни- умови для розведення того чи ін
ків. Треба докор,і.н.но
поліпшити шого виду худоби.
ками і підвищити їх урожайність. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають необх,ідним nідкреслити, що однією з головних
Дальше зростання поголів'я ськогосnодарських угідь, треба к-ожної худоби nовинно nроходити голов- :враховувати особливості На найближчі 3--4 роки ним чином у колгоспах і радгос зони. пах, бо nрактика роботи з усією треба поставити як завдання ма переко.нливістю дО!Вела перевагу ти на сто геrктар·і·в сільськогоспо
умов,
ведення
догляд за садами і виноград.ни-
які _забезпечили
і радгоспам
колгоспам
за короткий
строк' справ-і
великого
господарства
швидкого збільшення
в
ви-
дарських угідь
приблизно
таку
кілЬІКІість корjв по окремих зонах:
ку, торф і т. д. Важливо ма-ти в колгоспах і радгоспах гноєсхови ща, правильно складати гній, з тим, щоб не nrрачались поживнd речовини.
У
1958 році нам необхідно різ
ко збільши1;И_ ви·робницт.во м'яса. Цього ми можемо добитися на самперед
за
рахунок
(Закінчення на
4
роавитку
стор.).
4
ОІАІАМDВЕІІЬ
Середа,
22 сІчu 1958 року.
ЗВЕРНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ І РАДИ МІНІСТРІВ СОЮЗУ РСР (Закінчення).
но займаються
кролівництвом і І так, щоб досвід передової брига- і залишається
свинарства, яке дає змогу за один
при
1957 році, широко використовуючи молодих евинок для разових опоросів, праІВильно організувавши відгод~влю одержІІІНОГО молодняка, збільшили виро-бництво
Серйозним джерелом поповненіЯ ресурсів харчування в нашій ;раїні може стати колгоспве і 1адгоспне стаВІКове рибницт:во. Ця галузь сільського господа;рст-
невеликих
затратах
одержу-
;щ колгоспу став надбанням
усіх
О'дним
з
головних творець наших
nланів, творець
завдань.
усіх
кваліфікованих аг;юном.ів, зоотехніків, ветеринар-ів, інженерів, меліораторів та .інших спеціалісті-в.
Свої теоретичні знання вони вже зумJли застосувати на практиці,
тільного господарсrrва, щоб вони дбали про нього, як- npo свою найріднішу і найближчу справу. На селі вИІросла ціла армія чу дових людей. За видатні досяг
завдань. Треба правильно вІІІКори-
ля.ми.
наших
багатств.
Ми
повин
рік збільшити виробництво м'яса ють від нього багато м'яса і ви- 6ригад цього колгоспу, досвід За минулі чотири роки нап,рав- ні добиватись, щоб кожний кол 1 в два і біJІьше раза. Колrоспи і сокі прибутки. Крім того, воно передового колгоспу зробити над- лено безпосередньо в колгоспи. госпник і колгоспниця почували радгоспи Смоленської області в дає цінні шкурки і пух. банням усіх колгоспів району, а МТС і радгоспи десятки тисяч себе справжніми господарями ар-
свинини в колгоспах в 2,6 раза і в радгоспах - майже в 2 рази
досвід передового райо.ну пови:1ен бути надбанням усіх районі-в області. Т•реба, щоб люди знали, в чому полягає передове тієї або іншої бригади, колгоспу або ра-
ва при nравильній її організаціі дає чималі прибутки і не вима-
йону. Для цього треба орга·нізувати виїзди в передові господ~р-
порівн&но З 1956 рОfКОМ, що дало гає великих затрат праІ!!і. Багато ства ім можли:вість
здати і п-родати
державі м'яса в 1,8 раза більше, ніж у 1956 році. При цьому кол-
госпи і радгоспи обла-сті значно
скоротили затрати на виробництво свинини і одержали великі nрибутки від свина.рства за рахунок широкого застосуванн-я таб-ірного утриман-ня і випасу еви-
ней на посrвах картоплі. В мину.'!ому році прибутки кол-госпів області від свина,рства ставОІВИЛИ понад 150 млн. кар.бованців, тоді як в 1956 роц<і ці прибутки ста-
колгосnів
інтенсивно
використо-
колгоспі•в, директорі-в МТС і рад-
вують стави і водойми дJІЯ риб:шцтва, одержують з кожного гектара
водної
площі по
вивчити конкретн-і умови своєї нення в ро3Витку сільського гос ділянки роботи і цим підготувати подарства тисячі трудівників се партійних керівни~ів; голі•в себе для розв'язання складніших ла нагороджено орденами і меда Серед
них
передові кол
госп:і:в, спеціалісті-в сільського ставувати спеціалісті•в сільського госпники і колгоспниці, робітники господарства, не обмежуватись rоопQДарства, nідвищувати іх від- і робіrrниці, ланкові, бригадири,
10-15 короткочасним відвіданням, а до- повідальність за доручену спра- голови колгоспів і дИ/Ректори рад
центнер·і:в риби і по 7-10 тисяч кладно розібрати і вивчити досвід ву, більше радити-сь з ними. Ці карбованці.в прибутку на кожний веден-ня господа•рсrоа, якими кадри разом з нашим золоrrи:м
гектар зарибленого ставу. Тепер, коли наше сільське господарства перебуває на крутому
шляхами і методами там досягнуто високих показників. Пі-сля такого розбору передового досві-
піднесенні, не зайвим буде нагадати також про бджільництво. ,\1ед нам дуже потрібний. Бдтільництво там, де воно поставлене добре і доручене сумлінним лю-
фондом чудо,ви.ми практВІКами головами колгоспіІВ, директорами МТС і радгоспів, керуючи-
-
госnів, аг.рономи, зоотехніки. Це м.огутня сила. Якщо партійні організаціі любов'ю 3 велІІІКою ставитимуться до кожно.го тру дівника, заохочуtВатимуть його,
ду в самому колгоспі районним ми відділками, фермами і бригапраці•вішкам корисно виїхати на дирами тракторних та рільничих тривалий час у певні колгоспи, і бригад, здатні кваліфіковано розразом з колгоспниками скласти в'язувати складні завдання в детальний план під-несення їх справі керівництва сільським гос-
ширше залучатимуть до роов'я• вання питань розвитку колгосп• ного і радгоспного ви:робництва, то творче життя села підніметься на ще більшу висоту. А це одна
провести,
да-рства.
новили тільки 36,5 млн. карбо-ван. ців. Те, що зробили колгоспи і радгоспи Смоленської області в 1957 році, доступно кожній об. . . ла-сті і респу блщ1, якщо тІльки
дям, любителям цієї справи, для господарства буває дуже ви11ід-
господарства, передбачити в ньо- под-арством, у збільшенні .ви;роб- з ви-р-ішальних умDІВ здійснен·ня му, які заходи і в ЯК)і строки слід иицтва продуктів землеробства і пл-анів розвитку сільського госпо-
Бджільництво також відіг.рає -ве-
відає за ту чи іншу роботу. Але вже
врожаи-
головне шсля складення плану-
що вони з
свинини,
господарства багато керівників колгоспів і радгосп1ів недо-оціню-
життя нам-ічені заходи. Треба, б що колгоспники критично стави-
ше
ним,
лику
дає
роль
великі
при·бутки.
.
у підвищенНІ
..
встановити,
хто відло-
.
'І'варин:ництва. На ці кад'ри тепер
можна
покластися, умінням
знаючи,
Зд 1·.-мнення
""'
будуть роз-
в-еликих
завдань,
по-справжньому взятись· за роз- ності плодово-яг.ідних та інших це організація його виконання і в'язувати завдання, які стоять ~~С ~то;;;гос~:е: колгоспами, виток свинарства. сільськогосподарських ІКультур. конт.роль за тим, як практично перед ними. Тепер є можливість в 1958 році, Різко збільшуючи виробництво Тимчасом, цю галу.зь сільсЬІКого день у день пере-г.ворюються в і необхідність надати якнайбіль- вимагає напруженої роботи. Не тн
нам необхідно звернуб особливу увагу на еконну
відгодівлю свиней, бо жирну евиниву і сало вживають у їжу да-
леко
менш
не кожний, жирна
а
свинина
бекон -
-
може
ють. Треба р·озвивати всі галузі сільськогосподарського виробництва з тим, щоб у найближчі
ініціати-ви керівникам і спещал1стам сільського господа•рст-
.
.
об~ідно
зразково
підготуватись
до ·весняної сі•вби, добре про•вести зимі:влю худоби. Партійні оргІІІІІі-
лись до стану спра•в у колгос.пі і ва, давши ї.м можливість по- зації, радянські і сільськогоспо вимагали В1Ііту з кожного за до- справжньому вия·вляти свої знЗІН- дарські органи повинні звернути ручену йому роботу. Боротьба за ня і досвід. особливу увагу на навчання кад-
2 широке вп:ровадження
у вироб-
Але є у нас ще і слабі голови Т
·
РІВ, ремонт те:&ні.ки, очистку і збе-
набрати поширення в більшості -3 роки ми мали в необХіідних иицтво передового досв-іду повин- колгоспів. реба зрозуміти, що рігання иасfн·ня та інші найtВаж;>айоні-в нашої краіни. До того ж' кількостях буквально всі продук- на полягати :В тому, щ01б від успі- висування на пост голі·в колгосп:і'в .
виробництво
бекону
кошоспам
радгосnам обходиться
1
m,
які потрібні для нашого спо-
хів
передовиків
nерейти
дешевше, живача, для трудівників м·іста і гального піднесення
ніж жирної свинини. Тому 11.ілком села.
до
за-
•
нанталановитіших
всьо·го сіль- було
організаторі-в
й залишається
ськоrо гослодарства району, об- завданням
в
важливим
д)'Івати багато, добре і дешеІВо. ЦК КПРС і Рада Міністрав СРСР сJСвалюють ін-іц.іативу тих колгоспів, МТС і радrосІІіЇв, які, розгортаючи будівництво, ведуть
можливості для розвитку ві:вчар-
усякими
вовни, наявні
у нас
величезні
ського велика иицтва дуктів йонах,
у той же час рішучу боротьбу з
ства далеко не використовуються
справі,
занедбаною в багатьох
вати
надмІірностями
широко
в
цій
J
господарства в к:раіні є с11рокатість в .рівні .виробсільськогосnодарських пропо о~ремих областях, раколгоспах і радгосnах. Ця
питання
Центральний
і Рада
ЯКІ,
Комуніс
Мініс1]р~
Союзу
РСР,
звертаючись до вас з цим лисrом,
сподіІВаються, що ви докладете ласті є ще відстаючі колгоспи. всіх зусиль до того, щоб у 1958 Нам треба дуже багато попра- роІ{і добитиея нових великих цювати, щоб п•іднести всі колгос- усп:іJС;і,в У дальшому,... nіднесенні пи і радгосnи .до рівня nередових. веіх галузей сільського господар Слід звернути увагу на ОіJ>ГЗНіза- ст.ва, У боротьбі за роз.в'язання висунутого
умовами,
~омітет
тичної nартії Радянського Союзу
кого
використовують 1 об єкти~ими
і кол
госпів, nартійні, радянські і сільськогоспода.рськ.і nрацівники!
строкатість пояснюється не грун- ційно-госnодарське зміцнення ноі·_нши.ми
роботи.
Товариші КОЛІ'ОСЛНІІІКИ
то~о-кліматични-ми
та
поточної
організаційному ГОСПНИІl.і, .робі'1111ики МТС та рад
правильно роблять колгосnи -і За останн'і роки на селі особ- ласті, республіІки. зміu:ненні колгоспів. Звідси вихо-радгоспи Латвії, Естонії, Литви, ливо широко розгорнулось будівЦент.ральний Комітет КПРС і дить, що змі-цнення колго.сnів Московської, НовгорQДської, Там. иицтво тваринницьких та інших Рада Міністрів СРСР, як і· ра- кадрами - це не Я•кийсь коротбовеької і Пензенськоі областей виробничих приміщень, житлових НІіШ1 вважають вирішальним пи- кочасниіі' процес, а повсякденна, РРФСР, які 'вже виробляють 30- будинків, г.ромадсько-лобутових танням у nіднесенні сільського найнасущніша спра•ва в кер<іІВНИ60 процентів бекону від загаль- будівель. Цей рух заслуговує всі- господар-ства доб1р кадрі•в. цтві господарством. ної к:ількості одержуваної ними ляк.оі nідтримки. Нам треба бу- При загальному піднесенні сільУ багатьох районах кожної обсвинини. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР вважають, що нез-важаючи на дея-ке збільшення в 1957 р. поголів'я овець і виробницТІВ·а
ливіші
востворених .радгосnів. А для цьо-
зви- го необхідно насамперед
поліп-
11рудівниками
госпо•дарства
наздогнати
в
сільсь-
за·вдания
найближчий
-
час
і ця дуже важлива галузь тва- місцеві будівельн-і матеріали. Це чайно, Існують, але головним чи- шувати організаторську роботу Сполучені Штати Америки по ви ри•нництва nродовжує лишатись дає змогу на ті ж кошти збуду- ном вона пояснюється ріанем ке- на селі, дбайливо вих-овуовати робницт:ву м'яса, молока і масла районах
більше
житлових
будИІІК·і·в,
країни. Па-ртійним, радянським і тваринницьких та dнших примісільськогосnода•рським органам, щень. Час звернути увагу на букоJІгосnам, МТС і радгоспам тре- д!і-вниц'!'во в селі, там, де для цьоба за короткий строк лік.відув.ати го є відповідні умови, шкіл-ін-
рі,вництва.
колгоспників,
При однакових грунтово-кліматичних умо~ах ми м?жемо по~ачити в одюй областІ або навІть в одному районі зовсLм .різний -рі-
рів і голів колгоспі-в. У нас є ще Централь-ний Комітет КПРС і серйозні хиби в роботі з людьми Рада Міністрів СРСР висловлю· і особливо з кер-івними кадрами ють тверду впевненість в тому, колгоспів. що- славне колгосnне селянство,
радгоспом, _Раионом. . Тому "?mпшення ~.о.бору керІ,вних кадірІв як nартІИних, радян~ьки:r, сІльс~ког?сnодарсьrких, так 1 В·ОІХ_ л~деи, ВІД яких ~але~ить
дян•сь~и~ QР~ан~в. усіх сіл_ьських комуюстІ'В 1 комсомольщв на nосилення роботи з колгоспниками і колгосnницями, робrтниками і і робітницями МТС і радгоспі•в.\
лаякових,
бригади-
на душу населення.
відставання в розвитку вівчарст- тернатів, дитячих я.сел і садJків, в~ь роботи колгос~~в і рад_госЦентраль-ний Комітет КПРС і всі трудівниrки соціалістичного ва, лобитись р-із·кого зб:ільшення родильних будинків, клуб~. пеtка- шв._ Це результат рІЗІНого рtвня Рада Міністрів СРСР звертають сільського господар.ства будуть поголіІВ'я овець і виро-бництва рень, громадських їдалень, бань, керІІВництва б~игадою, колгосnом, особли-ву увагу партійних і ра- і дал·і самовіддано бо1ротись за вовни. Це необхідно з·робити дJІя того, щоб повніше задОІВольняти потрrои трудящих нашої країни в хо.роших шерстяних тканинах. При цьому не можна т-акож за.бу-
будинків для людей похилого віку. Центральний Комітет. КПРС і Рада Мін-і-стрів СРСР вважають головним, що nовинно нам забез-
рмо збільшення м'ясних ресурсі·в, а в багатьох районах .нашої країни ·баранин-і віддають перевагу перед іншими видами м'яса.
ставлених завдань, це в-м-іння зробити досягнення передових людей, nередових колгоспів, радгосnів, МТС, бригад надбав-
вати, що вівчарство є велике дже.
. Більше
уваги
слід
nечити
успішне
р-озв'я•зІІІІІня
по-
приділити
ням ус.іх колгосnів і 'Радгоспів, з
лтахі.вництву. Це найбільш скоростиг.'!а і вигідна галузь тваринництва, яка дає змогу nри невеликих затратах праці, кор•мів і засобів в короткі стрОfКи одер-
тим, щоб вчити людей на нових фактах досягнень більш інтен сивного ведення всіх галузей сіль. ського госnодарства, вміння ви кори-стовувати сільсько·господаІр ську техні~;t з конкретним nока зом в тому колгоспі, радгоспі, :\-\ТС, бригаді, досвід якого вив чається, в чому саме полягає передове і як його досягнуrо.
~*УВатн велику кількість вИІсокоцінного м'яса і забезnечити потреби на-селення країни в яйці. Проте в багатьох колгоспах і радгоспах птахівництво недооці-
нюють
і
колосальн:і
можли·вості
Робота
парт•ійних,
рад-янських
для розведення курей і водоплавної nтиці використовують. ще по-
і сільськогосподарських органів повинна бути сnрямована на під
гана. Тому ЦК КПРС і Рада Мін.істрів СРСР вважають необхід-
rримку всього нового, передового. Чому цінне, що .нагромаджено в
оргаюзащя роботи, як 1 раюше,
Радянська людина -
ням інших? Вся сп·рава в елабос тl організаторської роботи. У нас нер-ідко nартійні ор·ганізаціі оо межують свої завдання тим, що закликають підхоплювати но·ве. А цього мало. Треба не тільки закликати, але й орган,ізовУІВати nід'І1римку нового. Щоб не було абстрактного за клику, треба поставити спра,ву Ад-реса
редаІЩіі:
м.
справжній легкої промисловості.
ЦЕНТРАЛЬНИИ КОМІТЕТ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
Першими
Лоrодні '}"Хови зафruз тааtі, що, 'І і фоіDфат-шдаІБ. не чек.а.ючи: оос-ни,
ДО:ВЖ11В<ІІГИ
t.южн:а щю--
ПЇ!;J;ЖИJВ.ТЮ13аТИ
бL1ьш
JІІБ.
!
мd!c:mцi. Ріw1мшчі 6pmr3jЦ'И в~же за-. ляютF>с.я .з щіGю poo()ll'Otю лwНІІtИ іt~нчтють цю pOO()t'f!y. Пе:рmИІХи Га.лШІи Вірmч: та ХаJІ>иrгШІи То-
жито-
і
ІІІDІе:нищю піосИ!. 3шкі:нчу.ють роосі'в.ати ~оо
брит.а~а N! 1 на 100 ГЄІІtта,рах і рИІВа :на '3Яібгу Lнmi w'IЗ.'IFltИ.
б ;м 5 70 · · ригwда 2 на O~Worчwcнo :В'Н<ІІС;ІЮt:о ~Міне:ра..пші
С_ОЮЗУ РСР
на
500 гектщра.х, де сі:яrгИ'Х·емо ранні ООИ- :Ярі і C-aUJ;Иfl'ИJX!ro[O ІБ.аJУООІІІ:ЛЮ та
М'И1ІfУ, ЯІБ. ще роtбипи у ~-шОО!Іу І' інші Jtу'і.,'ІЬТУІРИ. В~МІі.нно c[[]]pam-
:m~живm.ш
РАДА МІНІСТРІВ
ВИСОКОДОХОАНА НУЛЬТУРА
колгоспі
в
А. Ностюн,
заступник голови колгоспу
ім. Сталі-на.
ним, щоб колгосnи і радгоспи в одному колгосnі, не стає надбан- дюбрива на І3Ябу. РоЗІСія.ш •кwї-ніт
1958 році мали курей і водоnлавної птиці в 2-3 рази більше, ніж у 195ї році. Це nосилЬІНе за·вд,ання, і воно може і nовинно бути успішно роз•в'язане. Зовсім незаслужено недооцілюється у нас к:ролі·вни.цтво. Це дуже прибуткова галузь господарства. Багато колrоспі·в і радгоспів протягом ряду років усn,іш.
збільшення вwробющ'!'ва всіх продуктів сільського господарст:ва і внесуть свій гідний вклад у до сяг.нення достатку продовольства для населення і сиро.вини для
с. Русан.іов.
IIJИilry :Виро!С.ТИВ у оМ'ИНуJІОЖУ рощі наш. 'IOOJIII'OOIL 3 !ltOЖJІOO'o r-eRII'apa зіібра.но ІІЮ 12 центперШ зефн.а. ПО!ВІІrі<СТю ;зшб€І:Ш~ ое~ на сіннЯ"Х дЛІЯ ·сіІвби:, JЩJtЇ.ЛИІВІПИ по трЮнrу Шюtі:сrrь ха ФУІР'З-Ж х:у ~дооі, зна!ЧПJ!}" Ш:ьп.tість його :вЩ ::пус~ИІJІи ~1'ГООП3ІХ ДИNJepc·:ьaroro ра;йону, Rиї'В,~ЬІltОЇ об.лwсті. На наш
ли
J)ЗXY'НiJIR. ~иеrрча:шm
650
О. Цьомка,
Возиио rвll ва nарники ~РУІГа оооче:ва брИІГ~ (бpmra щ~еmю дост·а:БІЛЛ.є по fиp т. ГаJІИІЦЬ'К:ИІЙ). СТЗІРа:шІО rо тонн гнооо nри защааrні І)'етюа: ~оо 'ВОО'НІИ. траооюрнmrи
На па.рни:ки
савьu
т·анн.
рахівнІІ'К.
15--16 10-11
А. Гапицьний,
ІВИІВООrоІО
агроном.
тонни 11нооо 'ІІРИ чоорті ;ПО'J1ІЮ(іи. '1'1>&RТО1РИІС~ Lва'Н Ок:иба
254
Колгосп ім. Леніна, с. В.-ДимеQJа.
ne:pem е
ТИІМ'І ~-нщ,ів..
Колrосл «Комунар:., с.
Богда111івка.
РеАактор
С. ПОГРЕБІНСЬКИЯ.
--------------------------------------------------138.
Бровари, .Київської області, вул. Киї-вська,
]1/'g
Зам. 348-2ЬОІ
.