ПроnетарІ всіх країн, єдмайтес•І
СУБОТА,
ЛИПНЯ
14
Орr•н &ров•рсьноrо 81Ськному Номпарт1І Украіни, мІської
•
і
Пріоритетність
ла і селян,
усунути їх дискримінацію
і
що
її
породжують,
Ефективні
при
лового
ви
І
продуктами
..JНОЇ
країни,
відбудови
реконструкції
дарства,
який
нових
ся й до того, що місто теж не дуже багате, що і йому заборгувала команд перека
задній план розвиток соціальної сфе
Нині
і
nраво
самим
працівників
вирішувати,
як
се
Української
РСР
має також прийняти республіканськІ Закони про землю, власність, ореН" ду, селянські та кооперативні госпо дарства, J,ІОдоження про соціальне
страхування
та
чення
які
селян,
соціальне
забезпе
створfІть
власні
господарства.
засо
Руд-
нянської, Бобрнцької, Шевченківської сільських Рад народних депутатів,
У сьогоднішній політичній та економічній кру
мостійності як не було, .так і нема.
Крім того,
Л. доктор
крім інших, були винесе ні питання про соціально економічний розвиток сіл. СліД відзначити, що явка і активність депутатів зросли. Особливо у Руд-. ні, де з даного питання виступило вісім депутатів. Всі вони внесли конкрет
економічних
наун.
ні
пропозиції,
вели
мову
про власне бачення вирі шення тієї чи іншої про блеми. Порушені питання ставилнея
во,
що
так
принципо
наступного
після
нях
відповідне
рішення з зазначеними с,троками його виконання, а
також
призначені
повідальні
від
за це.
заходи
по
їх
виконання
та
справді
народна
вла
да. Такої думки були ви ступаючі.
П.
вико
нанню наказів виборців. Серед них і такі, що без-
конкретні І
виконавці. Нові Ради по винні бути більш ділови ми, щоб довести, що во ни
Депутати Руднянеької сільради розробили і за твердили
строки
відсутні
tромадський дент,
КУДІН,
кореспон~
радгоспу
що
І.
С.
Селюк, парторг В. В. Без·
допомагають
чим
можуть:
ся тут: що діти приходять допомагати своїм мамам~
ли
не
вельними ·матерІалами.
Побував я і на відділ ку імені Леніна. Тут теж проблем вистачає. Насам перед хвилює тру дівни ків ферми питання утри
радгоспі
<< Великоди
мерський>> ось уже май же рtк немає чим покри дах
нового
приміщен
ня. Дошки і шифер не знайдеш удень навіть зі свічкою у руках. А виді ляти
їх
ніхто
й
не
ду
-
може ніде купити ма теріалу для загорожі,
тварини
могли
свіжому
вони у
не
бути
nовітрі.
А
стояли
по
баг-нюці,
робити
потріб·
невеличкі
а
поряд
з
по
ними
підлогу
з
покриттям.
у
керівників робити усе
робіmи.ків,
господарства це є . Проте
одним бажанням ситий не
будеш.
І
люди
снладній,
в
болючій
ставлять
такій ситуа
закономірне
запитання: <<Скільки ще нам терпіти? Колq ж на зміниться
ставлен
ня районних і вищих не рівниf!ів до nотреб тва ринників». А одна дояр ка з відділка імені Пет ровського
• Чим
оказала
так:
займається
агро
<<Десна»?
Наві
номбінат
що
те,
Є десятки й інших причин, які заважають нор мально працювати. Скажімо, забезпеченНя буді
до Магомета?
решті
· лише
праці.
взагал"'\
йоrо
створи
ли? Вони ~ зов:.сім не ці кавляться,
р
якИх
умовах
працюють люди. Ніхто не приїде і не подивиться, ян
доярки
їм
треба.
ють не
трудяться,
Не
тепер
те
що
що
-допома.га
і
на
на
ділі.
словах,
Говорили ми і про оренду. І всі, в тому чи слі і бригадир Н. М.
Зуб, за
вважають,
все
потрібно
умови,
для
що nерш створити
підготувати
цього.
базу
Мається
на
увазі й механізація усіх виробничих процесів, і нормальне
теріалів,
nостачання
запчастин,
. рядкування
цін
упо-
на
ськогосподарську
ма
сіль
техніку,
добрива тощо. - Людині, щоб вона добре працювала, треба спочатку
уже
ві-Д
дати,
неї
а
nотім
взяти,
-ка
же Надія Минолаївна.. Важно не погодитись. Хвилює доярои і телят ниць також і -те, що мало завозять
до
магазину
хлі
ба. <<Якщо мені не при везуть його з Києва, то сім'я сидить без хліба», - говорить бригадир. Та кої ж думки й інші тва ринники.
Погано працівників
обслуговують ферм. Авто
магазин давно забув сю ди дорогу, а коли ж тій доярці
гах,
час
стояти
у
коли за роботою
чер
во-
таким
Такі
чином
діти
виростуть
ніко
білоруч
ками.
мання
корів
у
літніх
та
борах. В період великих дощі~ не було такого мі,сця, де б не стояла ве лика багнюка. Он де б знадобилась шефська до помога,
'"ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІСОІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ І"
ції
директ{)р
багато
до
Бажання
ло
депутатамн проблем. Тут же, на місці, у присутно сті членів сільвиконкому
Відрадно
і
привчаючись
твердим
і головних спеціалістів бу
піднятих
може
-
щ~tмля не
Вона потребує відпочинку.
добротну
результатна порушувалися
врожайність>>
Згоден. Тільки
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІНІІІІ~ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
но
як
бездонна бочка, з якої можна бездуМІФ · черпати
коліна
тривалий час. Це бла гоустрій вулиць, відтво рення пасовищ, обладнан ня ринку, добудовц шко ли та інші. На жаль, на інших се сіях у прийнятих рішен
прийняте
збільшувати
має зростати
Чи .прийде гора
щоб
цього,
іншого.
що багато молоді трудить
поживу.
ти
чого
навпаки зростають. А значить, і кількість кормів.
<<Треба
У
чають
норовайний часто бувають на фермі, підтримують,
хтось на це сказати.
на
ШЕПОТЬ,КО,
(УІ\РІНФОРМ).
вирішення
останнім часом зменшилась кіль
на світу білого не бачить. Однак :і району не помі
кість лук, пасовищ і навіть ор~их земмt.. Сотні гектарів пішли під садові ділянки, а пЛани ж бо не зменшились на вирЬб.ІІицтво молока і ІV'яса,
щоб
держави.
трудівни
кам села, і зокрема тваринникам, стало працю вати ще важче, ніж раНіше. Чому? Бо адмініст ративно-командні методи відживають себе, а са
вальникам
сесії дня на фермі відбу лося виїзне засідання, щоб негайно приступити до
спеціа
має. Що там дошки і ши фер. елементарного гос подарство практично · не
НА СЕСІЯХ СІЛЬРАД сесії
грамотний
говерті, від якої голова іде обертом,
криття,
другі
Черни
Все це разом і буде означати еко номічну і соціальну рівноправність міста і села. Відпаде потреба шукати багатих боржників та збирати по всьо му .світу копійчану милостиню году
бами прямого планування (консер вація довгобудів, прискорення кон версії).
На
І.
добросовісний
•
скоро
їм бути. На часі проведення на лі земельної реформи.
Рада
В.
Він
рад
держа
рахунС)к
науковців
Верховна
проблем.
1
за
Іван
добре.
люди ніколи не підведуть. На знімку: І. І. Сутушко. Фото О. Мілька .
переробних галузей, аrро соціальної сфери.' Завдяки сполучекию чимало сільсь
серед
лянам
І методами ринкової економіки (піль гове оподаткування, зві.пьнення від податку,. кредитна політика, ліквіда підприємсtв),
населення
роботою
ліст, хороший економіст та ор ганізатор, бережливий. Такі
лянн брати землю, самостійно хазяй нувати. Продуктивніше дати се
Промисловий потенціал республJки може забезпечити самостійне вирі
збиткових
-
інше.
державних органів ведеться чимало дискусій щодо того, чи захочуть се
Та має бути покладено край не еквівалентному обміну, всепоrлина ючому. держзамовленню, після вико нання якого не залишається сільгосп продукції для вільного обміну. До того ж селяни згодяться і на реалі зацію продукції в порядку держза мовлення, якщо існуватимуть взає мовиrідні ціни, а в обмін на зерно, м'ясо, молоко, цукровий буряк селу будуть гарантовані поставки пально го, будівельних матеріалів, якісної техніки, обладнання для переробки на місці вирощеного.
ція
кошти
мі
результати
директор
JTO пере
нарешті, і в тому, що селянам дадуть можливість самостійно вибирати фор ми землеволодіння .і господарювання.
ри.
цих ·першочергових
на
на
великою
справляється
працівник,
:'}'ваrа до села буде проявлятися,
чуючи інвестиції у спорудження про мислових гіrантів і відсуваючи на
шення
своєю
госпу-комбінату шенко.
ких мешканців працюють у містах, ь·е залишаючи села, оскільки умовн життя тут мають свої переваrи над міськими.
Жителі сіл з розумінням ставлять
система,
будівництва
таке
цівників сервісу, доброму
центрів.
но-адміністративна
ЗІ
на
Від
І
розповідає
тів власне фермерів слід додати пра
госпо
сотень
-
Іванович
му господарстві .. До кількох процен
техніч-
народного
спорудження
промислових
й
тепличниць.
стабілізується, при цьому · не всі працездатні зайняті тут у сільсько
дав можливість вилучати з села зна чні кошти для проведення індустрі
алізації
Се
працІ
-
ко
котельню.
можна
роботи
залежать
чення чисельності сільського, Адже у розвинутих країнах Європи та Аме рики чисельність жителів с~ і міст
нееквівалент
праці,
і
ського
Селяни реалісти, до того ж люди мудрі. Вони не сподіваються, що борги їм буде повернуто у пря мому розумінні слова. Хоча борги враховуючи
є.
ії
рою
Варто відмовитися від пQмилкової тези про закономірне зростання мі
•
обмін
має
адже
теплиць.
селяється у праценезабезпqчені ре гіони і в малі села, розшир"ня жит
На яких же підвалинах треба створювати цей Закон, щоб село від родилос~?
немалі,
·ЦЬОf1)
на дітей, виплати для тих,
ської мережі, забезпечити і-і повно кровний розвиток і цим сприя.ти ви рішенню продовольчої проблеми.
ний
заходи для
справа,
серцем
дІіІиоі
села
начальника
Івановича Су відповідальна в
перебільшення,
звати
ред них: додаткові пільги у сільсь кій місцевості для матерів 1 доплати
пинити )~уйнацію сільської поселен
ці
.розвнтку
без
І
Івана Дуже
нього
місцевості, створювалися такі умови життя і праці, за яких людина нама галася ·б переїхати з міста у село.
аrропро
тут
тельні тушка.
бути спрямованою на те, щоб припи нився відтік населення з сільської
мисло~ого комплексу Української РСР. Мета цього Закону утвер дити нові підходи суспільства до се причщщ,
зивають
ПОД8ЕМО МИJІОСТИНЮ?
соціального розвитку села
коn.
3
Багато хороших ·людей пра цює у радгоспІ-комбінатІ «Теп личний». В числі перших на·
[П.JІ8ЧУЕt40 борrІІ У порядок денний сесії· Верховної Ради УРСР дванадцятого скликання внесено Закон про пріоритетність
Ціна
112 (8021)
районної Рад народних Депутаnв НнІвсьноІ обnасТІ
1
Радu-вд,ада народна
чи
м
•
РОІ(У
1990
втручання
керів
ництва агроиом6інату, щоб хоч трохи забетону вати пі.д'їзні дороги та місця біля годівниць, зробити накриття. Ал.е гори не йдуть до Маго ,мета. Вони делікатно стоять збоку, ніби це їх ніснілечки не стосується, ніби за виконання планів вони
не
одержують
со
премій ...
лідних
Зіткнувся на цьому відділну і з таким фено меном. Сімейний підряд Ситюків уклав на ниніш ній рін договір з адміні
страЦією
радгоспу.
Під
писали його заступник ди
ректор·а А. М. Лебединець та головний економіст О. С. ПіДвеза. За цим до говором за членами підря·
ду була закріплена тех ніка: трактор МТЗ-80, причіп,
кормороздавач.
Однак неруючий відділ ном М. В. Васюк забрав усе це добро, тим самим порушивши договір. Те
пер сімейний підряд біД нається.
страждає
оправа.
Що ж керуючий?
Він,
кажуть,
не
і
у
вус
Таке ставлення гресивної форми
як
дує.
до про органі
зації праЦі наносить шко ду, підриває віру у лю
дей. як
І миритися з цим ні · не
можна.
І.
БАБЕНКО.
2 стор. •• 14 липня 1990 р.
с:Н О В Е
Соцlе.сьні _o6pli села «Оголений нерв совісті». Так коротко, але, JІК на
печалі маJІИХ сіл
мене, дуже влучно назвав ту червневу, дев'яти річної давності публікацію в «Новому житті» одни
мешканців напризволяще.
Були потім десятки інших пуб.'Іlиацlй на цю те
повній
що
мірі
оцінити
хочемо мати
в
те.
крок
один із семи
населених
пунктів
Жер
дівської сільради, яке та иож у свій час було від несено
до
Іною,
зимових
2
гектари
теплиць,
цех
буде за рахунок коштів райвиконкому і радгоспу
для
переробки плодоовочевої виготовлено проект і роз спорудження Продукції, придбає шісТІ: почнеться кілометрів труб і виконає медамбулаторії з аптекою. необхідні роботи по гази Витрачені кошти відшко фікаціХ. Тільки на соціаль дують потім замовники. но - культурний розвиток
•
до
L все біJІЬше набирають сип.
зацію, побудує
себе прогодувати та ді· UІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІnІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
-
нулому і навіть зараз має
-
вах віку доживати. Та все ж вірю: це JlИІПе поча ток,· бо ж не може того бути, щоб села ті зникп з карти Броварщвнн і з JІНЦJІ земm, з наmоІ пам'яті, JІК зникп в роки стаJІінщнин і застою сотні, тнса:чі Ім подібних. І ві.цродженнн ввмнраючнх населеІІВХ пунктів пов'язУю насамперед із п~ебудовою еконо мі'ІІІНХ відносвн, прНЙНJІТТвм но~законlв. Словом - із тими перемінами, вітри вквх повіJІJІІІ вад кра
ПІД Л І С СЯ:
бутньому. А що ж у ми
Підлісея
почувапев впевнено, мап змогу в нормальних lмо
хайлівку, lнmi віддалені села. В однвх у oceJIJІX сельчан спалахнуп·голу(іі воrннкн, в інших, JІК,
зарі чи державі овочі, фрукти, картоплю, моло ко. м'ясо, хоч' якось по повнити сімейний бюджет
май
Цього, звичайно, замало, щоб люди, а живуть у малих селах в основному ветеранн вІйни та праці,
зивав богом і JІЮ.ЦЬМН забутою, ту ж ФрУf'зlвку, Ми
йшлося в цих листах і кореспонденцінх про бoJil і
в
лажиицях, з'JІВІІJІІІсв нові зак.пади соцкультпобуту: там будинок культури,. там маrазин, там фельдше~ сько-акуmерськвй пункт ...
тн аж ніJІК ще не можуть . задовоJІЬннтн, усе ж перші результати вже в. Візьміть ту ж Бервицю, JІКУ на
ся на шпальтах міськрайонкн регулярно. Вони теж не залишапси поза увагою чнтацькоІ аудиторіІ, бо
вІдродження
.
колись
села
На цьому можна було б
неперспективного
передбачено
поставити крапку, порадів
викори
ши
неперспектив
Нині тут налічується веього 143 двори, у 91 3 яких меL'Jкають люди пенсійного віку. Ще 11 будинків, які у свій час перейшли у спадщину, тепер
ватися. Сподіватися на краще життя? Ці сподівання підлісівці до останнього часу пов'язували з радгоспом «Жердfвський» єдиною гос-
продані під дачі. Отже, працездатних у 41 дворі можна по пальцях перерахувати. Та й рук доклас-ти в своєму селі їм ніде, бо ж розташована в Під-
подарською одиницею на території сільради. Але ж адміністрація господ~рства 'не всесильна. Нав1ть при найбільшому бажанні не зможе вона всі дірки
ліссі лише одна невелика тваринницька фер.ма рад:
поселення своїх робітників, у яких уже закінчився строк трудового договору, керівники цієї організаціі зупинили свій вибір на Шдліссі. Причин
цьому було кілька. По-перше, всі переселенці українці, є навіть представники Київщини.
·
строки житлового 1 соціально - культурного будівництва. Сходка згодилася прийняти нових сусідів. Але оскільки зібралися на неІ
Броварів,
куючи житло,
роками
очі.-
на впсрядковане одержати яке в
умовах
не всі підлісівці, виконком вирішив заручитися підтримною решти мешканців. Депутати Ради зробили подвірний обхід, і таку підтримну було одержано. А
розташуються не в селі, а поруч із ним. Так що роз мови про те, що новосели претендуватимуть на чиїсь присадибні земельні ділянки. безпідставні.
бе, адже фонди областІ, району на будівельні ма· теріали
Що
відродженні
, найближчі
дуже
села
вже в мом
роки.
Надії зицію
згодилися
на
пропо- селом, де і буде розташо-
rеологів-нафтогазо- вано
дою його мешканців треба було заручатися. Тому-то й було проведено сходку громадян, . на якій представники об'єднання «Лє-
яку
на
в екс цій вулиці..
і;І\іям траІЮn~них засо бів швидше діставатися
жиною 1.100 метрtв по· вулиці Михайлівській. На сьогqдні уже зроблено
·вантажені,сть
з центра Бобрика в теп нями шляхових буді-вель личне господарство, на них організацій. Ниніш <Овочеві плантації. Хdч нього ж ро]<У ці пробле
висипку
'Вартість
уп-
поклмуть
Потреба в цій «Магістралі>>
місцевого
значен-
ня
немала.
що не
ІВПорядковаJНішою стаще одна із вулиць,.
Онрі-м
того,
яки
чать на його вулицях при
з наступ забуті весільні пісні, і ле,
но.воІ
дороги
і
сутність
ми,
· цьому
то
щебіНки,
зрештою,
від
то
за
замовлен
вдалося
ви
1не знач;на близько 90 рішити. 1'Исяч карбованці-в, ал~ Окрім МихайліВСЬ}(()Ї, -будівницт-во її стало мо сільська Рада народних жливим завдяки допомозі депутатів і дирекЦія рад
;з боку адмі,ністраціУ рад-
rоспу
<<Бобрицький•
(ди-
·t
реkТор С. Г. Малюга). в попередні роки бобри-
"чани
не
раз
порушували
госпу планують уже най ближчим часом ,nроклас ти такі ж дороги з твер дим
покриттям
цях
Радянській,
no
вули
·Щорса.
ше
Підлісся.
. nідготовка
до
віриться,
кружлятиме
селом,
все
часті
над
що
онов
сьогодні
приту виготовлення проектно дрімає стомлено, кошторисної документації лившись до сосен голів на спорудження житла і ського лісу. об'єктів соцкультпобуту. Уже найбЛижчим часом В. НЕБРАТ .
несnодіванка
Але пере
сnорудження ~дороги з тверди_'\1 покриттям дов-
50
забудови
також
чекаnи ш~оджали
будівельного
дитячий садок на . 90 місць, медамбулаторію з аптекою, магазин, комбі· нат побутового обслуговування, ·проведе телефоні-
Іде
•
:!Плуатацію дасть змогу во
хавого
Очевидно,
-
леним
завершується
.
ся будівництво.
онов- того, об'єднання до 1996 Цлан
сімей леного Шдлісс.s. Та й зго- року спорудять у Шдліссі
нинішніх працівників виробничого геологічного об'єднання . <<Лєнанафтоrазrеологія» Міністерства rеол(')гії СРСР. що в Яку-
nраве-
110 будинків садиб-
вання понад сотні
За нанаЗом виборці-в у :n-в.щення дороги
рав-.Jtіння М асфальт.
через
тинами його нинішніх мешканців новенькі срітл' садиби новоселів. Більш
лека,
на постійне місце прожи- ціального розвитку
rіри
дено _ущільнення щебінки. У серпні працівники шля-
хочеться
хось кілька років побачи ти поряд із обжитими ха
свої вони пов'язують ,із виків. Але висловили й. ного типу для тих, хто ного року. Бо зараз ми переселенням у Підлісея ряд побажань щодо со- переселятиметься. Окрім перерабллємо генеральний
Дороrа,
полотна,
зменшаться.
стро, як і в Шдліссі. Зі своГо · боку адміні- рін. спокійні за своє майбутяк на 300 жителів зросте І все ж у підлісівців є страція радгоспу, виконЗі свого боку господар- нє. тоді населення села. А, значно більше шансів на ком сільської Ради після ство виділяє землю під заЦікавлюся у Маргарити значить, незабаром зазву· власні очі переконатися у погодження з райвиконко- будову поряд із існуючим Іванівни, коли ж почнеть·
цьому залишається робити селянам? Поратися на присадибній ділянці, утримувати я.кусь корівчину, щоб, продавши на ба-
Бобрику
не
Отже, Підлісея дИВ/іТЬ ся в майбутнє з оптиміз мом. І тому мені т~кож
полатати. Бо ж і коштів По-~руге, посланцям із вже 15 червня нинішньо- Ми ніколи б не призайвих ие густо, і вироб- Якутії дуже сподобалося го року сесія Ради затвер- стали на це, с!(азала ничі питання треба вирі- саме село, бо ж і природа дила договір між адміні- при зустрічі зі мною го-
житлового годQду
дуже непросто.
перспективам
Іще один момент, який соцкультпобуту геQло не можна обійти увагою. гічним об'єднанням вико Інтереси жодного із ни ристовуватимуться власні нішніх мешканців не бу будівельні матеріали дуть обмежені, адже са ліс, цегла, цемент. Цей диби майбутніх мешканців факт говорить сам за се
госпу <<Жердівський» функціонують клуб, шувати, і соціальні проб- тут красива, і ліс поруч. страцією радгоспу і керів- лова Жердівського сільфельдшерсько акушер- леми у Куйбишеві, Заха- Т~ й . до Києва якась го- ництвом об'єднання. Ним і· виконкому М. І. Талах. ський пункт. невеликий рівці стоять так же го- дина їзди автобусом. закріплено обов'язки сто- ·шдлісівці можуть бути
та
світлим
стати 2,3 мільйона карбо колись безперспективного ванців. Тобто суму, яка і Шдлісся. Та ще одна :еаж 1'ЯМ якимось карбованцем тії. Шдшукуючи місце для нанафтогазгеологія» . роз- приснитися не могла під лива деталь. Для споруд допомогти. На що споді- майбутнього компактного повіли про· перспе~тиви, лісівцям. ження житла і об'єктів 1ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ t
них?
продмаг. Молоді теж обмаль. Одірвавшись од землі, тісняться молоді підлісівці в заводських і фаб-· ричних гуртожитках Києва
.Nr 112 (8021)
приміром, у Берввці, Гребельках, Михайлівці, Ку
ннн1mнІх
останнім часом ДJІJІ цього. І хоч темпи такоІ робо
му, бо ж матеріап під рубрнкамн еЛисти з відда лених cim>, сПроблеми віддалених сіл» з'являють
екскурс у минуле .. Без то го, що було колись, годі
джерел
8
-----------------.-.-.1!8\
міст - гігантів, JІКі спрутами висмоктувап з хуторів і невепквх одві'ІІІНХ поселень молоду силу, поп шивmи JІЮДей старшого віку нао.цииці з повснкден ними турботами. Та саме життя, швидкоплинна хода історіІ не мог в, не мап права не відквнутн помилковість такого підходу. І тепер усе частіше й частіше говоримо ми не про неперспективність, а про відродженни малих сіл, Та й не тіJІЬкв говоримо, але й дещо робимо
із читачів газети. Називалася вона сСвітло і тіні Зорі>> і була свого •роду ВНКJІІІКОМ чнновннцькІ.й безоглядності, JІКа одним розчерком пера віднесла тисячі, десятки тисяч сіл наmоІ квітучоІ УкраІни до числа безперспективних, залнmнвшн мільйони Іх
ЗОВСІМ не випадково роблю такий детальний
ЖНВИJІЬНИХ
-
ЖИТТЯ:.
Не рі·к, не два і
навіть
не деся·
тон років дорога по !Нашій 'вулиці Котаосьного у Світильному наrа;ду
,вада своєріІдниJ:t каскад калюж і rли· боких ям.. Хочеш водоплаВНу пти цю
розводь,
хочеш
-
рибу. Не
те
Але не тан давно усі ми приємно здивовані. Виконком
ради знайшов усе ж таки ..можливість навес'І'и на дорозі nорядок. Три дні nрацювали
тори.
що пожеЖіНій машині чи •швидкій• проУхати до якоїсь оселі. Траюори, 1 ті з потуrою долали •воД!Ні• рубе жі. І споді-ватися не могли жителі вулиці, що колись ІІ буде впорядко вано. То у виконкому грошей не має, то 'І'ехніка на інших роботах зайнята. Тому й залишалося Ум 'l'!.ль ки сумно жартувати: •Наша вулиця - історична nам'ятка епохи безвід
ги,
повідальності,
а
тому
ність.
ся
й
нащадків
має
залишати
були сіль
на
вулиці
чот.ири
Було nроведено
ущільнення
висипку
грунту.
До
трак
доро
речі, такі
роботи no благоустрою доріг вико нуються й на інших вулицях Сві тильного. Приведення ж у налеЖіНий стан дороги по нашій .вулиці Котов
-
ського
В. а
М.
заслу-га депутаті·в сільради
Стадника,
також
А.
листоноші
М.
О.
А.
Ткаченка, Дяченко,
котрі
домоглися
впорядкування
роги.
За
щира
це
їм
наша
до
вдяч·
І
lj
............................................................................І
шитапня про необхІДНість :впорядкування дороги по
В. ШЕВЧУК.
у
nам'яТі
такою,
як
с.
є•.
Світильне.
Г. ПРОЦЕНКО, пенсіонерка.
~-------------------------~ , ~».
П без попере.цжен ~а;, без оголошении, без .зrоди JІЮдей перенесп. .Куди? На lНПІу вупцю, nросто неба на зем.пt JІЮ ..цн етап чекати. Хоч .дощ,
Хто запитав
хоч
.людина
хоч
cнlr, чи
стара
хоч
з
роботи
ти про зупинку автобуса
їде, всім однаково треба стояти, бо сісти ніде. І даху над головою немає. Про пасажирів ні кому потурбуватися. І ра дитися не треба: JІК вам,
Броварах.
Не відомо, кому при йшла ідея перенести зу-
у людей? Конкретно
хочу
сказа
.1'11!1 7 Княжичі Брова ри по вулиці Осипова у Була
така.
Зручно: є лавочки, мож на посидіти, чекаючи ав тобуса, є де сховатись
.люди,
зручніше?
пинку. Пасажирам же від цьоrо стало rtpшe. Проси
від дощу, коли негода. А
мо
пасажири ж різного віКу:
попередив місце.
мами з дітЬми, JІЮДИ
старенькі
...
І раптом зуmІНка «ЗНН·
повериутн
до
зупинку
на
Жителі КІІJІЖИЧ Г. ОлІйинк,~. Т. МазІй, всьоrо ·1 4 пlдпвси.
міста
підключення
наявного
вулиці
водопроводу
Матросова
немож
Постачання
старій
В редакцію міськрайга зети «Нове життя• поскар жились мешканці вулиці Матросова на те, що три валий час не вирішується питання
про
спорудження
водопроводу для її меш канців . Листа було надіслано до міськвиконкому для вжиття заходів по суті
справи.
За його
доручен
ням лйст розглянуто у ви
робничому управлінні во доканалізаційного госпо
дарства. ·його начальник М. Ю. Чипаченко nовідо
мив редакціІ, що через не достатню потужність іс
нуючої мережі
староУ ча-
води
частині міста
в
~едорова
вночі. Заступник голови міськ виконкому Л. В. Зlновська повідоМВJІа редакцію,
ливе.
хвора
.дитиною,
:t
чи
стини
планом
Роботи
що
капітальний JМ:МОНТ вуЛИЦі
передбачений
поточного
року.
виконуваТиме
СПМК-9 тресту ~Броварн сіJІЬбуд•.
буде
вирішуватися після рекон струкціІ водопровідної ме
режі по ВУlІИЦі І<иївській.
•
Обурпвого JПІста написав до редакціІ мешка нець вуJІИЦі Федорова мі
ста БроваJ!ів
r.
П. Тка
ченко. Він і всі мешканці цієІ вуJІНЦі домаrаютьсs, щоб міськвиконком вирі шив ни
:::
питаннв про наведен
належиого
порядку
на
вуJІНЦі Федорова (на дІпь ннці від вуJІИЦі Димитро ва до вуJПІЦі 40 років Жовтив). Тут утворИJІІІСJІ вепкl ями, після дощу не можна нІ проІхатн, нІ пройтн, від гуркоту маmвн вемав спокою в1 вдень, нІ
\
--.~
\
\
Мая.. -В. І'ор4іачевського.
сН О В Е
Ж И ТТ Я»
8
14 липня 1990 р.
тисяч
10
Завтра-
виготовив
заводу
нубометрів
понад
план
будівельних
збірногго
шести
конструнцій.
~отується до nереходу на оренду.
залізобетону
місяців
А
. людей,
колектив
це
День
позаплановІ
1
Ииївщин!.
ного корпусу.
з
початку
фундаментних
•
тисяч
яні
споруджуються
хайло
на
рону яким
блоків,
карбованців,
плит
що
у
на
вІдпущено
перекрить
пІвтора
на
раза
Иолентив
•
підприємства
моделІ
пони
що
госпрозрахунку.
•
360
як
ніколи,
ведна про
у
те,
що,
ювілей,
по
не
народІв
зробити
металургП
ни
в
річчя
Унраї
свого
що
є
свята,
чим
свій
безу
записати
Ідуть
й
на
починав
ті,
першої
продукції,
мо
ремесло.
Ба
своє
гато
ЗМіНИЛОСЯ
в
за
життя
цехи
Ці
тися
саме
час
уважнІше
зрозуміли,
Квіти до свята сувальннцк
ножну
що
сьо
годні жити уже не можна так,
Іх
як · жили
ранІше.
Так, вони є . відрізняє
праці,
Це радує. нультура
інтерес
сії,
бажання
вод
своїм
мислять
бачити· за Вони
піднесеними
не
ка-
сприйма-
застою,
своїм
профе
рідним.
тегоріями, Ю!ІИ
до
показують
прикладом
високу
найліпший подарунок, особливо для жІнок. На фото: пре-
-
НІна
Шинкаренко
мольський
секретар
Світлана
NQ 4
контролер цесів,
як
цеху
Иолодій,
технічних
така
токар
ж
про
одержима,
найвищої
квалі
фікафї Володимир Ва-. сильович Бузюн. Иажуть, на
ньому
<<цех
трима
ється». Багз,то молоді на вчив робітник-ветеран справжнІй творчій праці.
ко
Нема
пози
цІю.
прийшла
на
завод
у
ронlв. Працювала за верстатом. Потім їй до вірили технічний нСІнт
17
роль,
затим
вона З
за
стала
знову
потужний
тих
пІр
прес.
минуло
ві
сімнадцять ронів, але Ні на залишилася дуже 'рух ливою,
НОЮ.
І
МИЛОВИДНОЮ
вдома у
неї
ЖіН
ростуть двоє синів, а разом з ними вчиться 1 вона, тільки хлопчини в шнолі, а мама вже піде
на четвертий сьного
нурс
ИиУв
механіко-металур
гійного технІкуму. Чоло він Ніни Севастянівни Вінтор танож зразиовий працІвнии сусІдньому
А цеху
1
трудиться
у
цеху.
рошку
танож
протягом
помІтні,
останнІх
1
те,
що
комсо-
на
начальника
хору,
і
це
в свої 58 Вікторович
робот!,
знахо
роЦі
подано
пропозиції
ходи.
І
954
рац
чотири
вина
Впроваджено
пропозицій
і
три
900
винахо
ди. Економічний ефект склав 1 мільйон 312,2 тисячі карбованців. І ось
-
знову
за п'ять мІсяЦів
нинішнього
року
впровад
жено ще 70 рацпропози цій з економІчним ефек том у 250 тисяч карбо ванЦів.
Але 1юли потрапляєш на завод, уважно знайомиш з умовами праці, при
ся
ходиш
ДО
ВИСНОВКу,
ЩО
робити тут <<День вІдчи нених дверей» не можна.
Ніяка молодь не піде тру
Він
цікавий
дитися в зак!птявлені це хи, не стане за брудні, запилені преси. Не при
співрозмовник, ній пропагандист перебудови.
справжнашої
вана
дить
час
ристичних
для
Хвала
спорту,
походів,
графування.
ту
фото
колективу
заво
ду, що його пенсіопери не йдуть у відставку, а продовжують
працювати,
як, скажімо, ветеран Ве ликої Вітчизняної війни,• слюсар-ремонтник Іван Иостянтинович Лапука. Все життя він у творчо му пошуку. Підтверджен ням цього більше сот поданих .ним
рацпропо
зицій, Jз яких більшість впроваджено у виробницт во.
ронІв
ВІН працює стабіЛЬНО. РадІсно 1 те, що зміна плавильної дільниці, де бригадиром Заслужений металург Унраїни Стані слав Гугович Иириченко, поназує майстерність у праці,
горить
Ні
успІхи нолентиву .N<! 1 залІзного по
тепер
погано. Але років Анвік
поря
док,
зас·rупник
Такий
перелік
продовжувати,
багато
го
цілі
про
можна
можна
повідати і
цеху
Володимир
Фото О.
Пресувальниця НІна Севастянівна Шинкарен
життєву
І
Фольфман.
Згадують на заводі колишн1й хор, де спІвав інженер, начальник тех нічного бюро цеху АнвЩ ВІкторович Згурський.
моральну
не
оз. начає,
що
живеться.
МосквІ. крок
не
АНДРІПЧУИ.
скрипку
його
у
справах
така,
що
-
металом
вн
дово
складувати.
їм
Взяти
роз
хорошо
колективи.
Хвилює інше. Заводська газета «Металург» 28 червня цього року розповідала, що в 1989
ваблює
Не
Гі
радієш,
тендітну ну
маломеханІзо
монотонна
з
нОЛІ;J
марлевим
варських одержали
металургів високу оцінку
партії
уряду.
тиву
бачиш жІн
респірато
та
заводу
Нолек
вручено
ри
рІзних
ку
красивого
скверу ялинами коли
з
1
вони
дяними
Іскрятьс.ІІ
Які
ЛЮДИНу,
говорять
обра
самІ.
Яскравий проспект,
водом
ВІН
Про це люди рекламний
випущений
на
честь
за-
свого
25-річного ювілею, не без гордостІ повідом
ляє, що робітннии працю ють на підприємствІ з закінченим ництва,
-
що
циклом
вироб
їхній
завод
один Із найбільших не
тJ.льки
в
СРСР,
але
1 в
Європі, а досягнення бро-
Все
ще
придумати
мож
атрибути
слова з нагоди сійного свята?
1
профе
. Але
так міЦно запали свідомІсть ленІнськІ
у
думки,
що
хочеться
до
привітань
додати
І поба
щоб
Жає жінку.
во
струменями.
прекрасно! на
зеленого
блакитними фонтанами,
туру
праЦІ.
на
куль
кожному
робочому місці, щоб зник
ла з обладнання пилюка, вод
ні,
був в
зразковим
екологічному
щоб
за пла
про
замІну
мо
рінута
з
Більше
..
ПІДДУБНИП.
го
ронLв.
чогось,
його му
-
всі
од
корис
було
такий
То nо
режим
робочого
часу
жІноцтво
підnриємства.
на
все
ЗвичаЙ'Но, у цій спра вІ було емоційне на чало, бажання чолові ків проявити благород ство, але nотрібно
уваги
тям..
лкування
Радію
про
просто-на-просто
кредитувати
добре
мої
врівно
у
нас
ус-
тановився міцніший емоЦІйний контакт . Отже ми, жінки, гово римо рідному колекти ву найщиріше <<спаси бі».
приємство
одержало
·економічну ність, отож
самостійз'явилася
можливість
розпоряд
жатися
коштами.
Валентин
Ступак,
Па·влович
різальник
ме
талу, має декілька спеціальностей, nра цює на лідприємстві ·більше десяти років.
Міг
би
знайти
·грошовиту,
більш
а,
можли
во, і легшу Донедавна так зробити. А бачив, що
роботу. хотів
1
коли по rна заводі
більше про
турбу людину.
що заробітна nлата все більше і більше зале
дис
жить
по
тиву,
ві,д
праці
колек
залишив
свою
затію.
чинання.
буде
льшенням,
перебі
коли
с.ка
. nобоювання
еконqмlчного
ванню
що
стали
•важенішими,
ватися
що
немало.
того,
школярі
ді
година слІ дає
з
почали
Не
суспільст
приділити
Зайва
твере
-
для
ми можемо біль
зий економічний роз рахунок. Тому що без цього можна було б
1
вре
Але не тільки за Жі
.вирішено
сказати
це
обернеться
'ноцтво nодбали на за воді. Не так .да·вно під-
засrосува'ННЯ.
ширити
то
шті-решт
зуст
тувалися жІнки цією !Пільгою. Експеримент виправдав себе, отож можна було переходи ти до більш широкого
ІнЖенер
Олексій
·на
14
року
ми
святом!
колек
проголосУJВали
-
з
допома
була
ні,
Успіхів вам, броварськІ
виконати
розум!Jнням,
Пропозиція
були
металурги,
нагоду:
скоротити
ру
·
.намагаються
ше
а -лише
нізми, щоб жІнки зайня лись більш пристойною для :НИХ роботою, без шуму •і ПИЛу, ЩОб КОЖ· ний тру дІвник Ішов на роботу, як на. свято. І все це здійснити не на насправді.
ро
встигнути. Не ;,южнq скидати з рахунку й те, що жінки все ж
цюють,
жу,
а
п'ят з
боти літи. Тепер цього ·Не потрібно робити. Адже за додаткову го дину багато можна
ва
нотонної ЛЮДСЬКОЇ праці 1 створили потрібні меха
словах,
на
раніше
вигодою
раціоналізатори
подумали
при
дину робочий день жінкам, які мають ді
·
надцять
ловіки вдома ж не пра
ноголосно
сьогодні нашому суспіль ству не потрjбен. ВLн при нижує
як
город.
жання- підвищити
труд
і
тей віком до
Це все добре, якщо ди витися на завод з бо
nродукти,
хвилин
ють
чим
тиву
вмі
·бодай
,вати сім'ю. Давайте •будемо відвt:ртими, чо
щували на Дошку поша ни ВДНГ СРСР. Понад 300 Інженерів 1 передових робІтників удостоєні на
ром на все обличчя, яка дозує залізний порошок на пресовій заготовці.
Вибачте, але такий
1
ранГІв,
магазинах,
мати,
школи,
запропонували
ор
по
брати в нвартирl, :поду
чи
гають жінкам. А це зовсім різні речі. Тому я був дуже задоволе ний, коли адміністра цІя та профс:пlлковий комітет, жіноча рада
ден Дружби народІв, вру чалися і Червоні прапо
праця.
миловидну
Піддубного.
ходити
прикупити
той самий обсяг робіт. А якщо й недоробля
садІ{а
в
людину. Чи є в ноленти ві люди, яні б по-справж ньому сприйняли перебу дову,
підприємства
хоча б t:імейні турбо ти: вирядити ,дітей до
ро
вдиви
в
умовами
директор
ще
дім, в сім'ю кожного труд!внина. Іхн! турботи - турботи всієї нраїни.
Зараз
та
розповід а є
легко
прийшло
підприємства,
важкими
Анатолій Григорович ЛемпІцький. Але це
хто
передаючи
лоді
КИ, інше
до?
випуск
вирЬбни
-
nраці,
вимогливии.
пенсію
з
із
ШКІДЛИВИМИ
виповнилося
але
з
Так: нашІ жінки
цтва
чверть віку. Ювілей рий,
працювати
вив!л11нені
у
актив.
Заводу
у
~;::;:;:::::;;~:;::=::::======
гордитися,
знову
знаходиться
Специфіка
50-
переддень
мовно,
яка
порошко
імені
Радянсьної
професІйного є
БроварДружби
заводу
вої
Минитен
Початок • Добрих ЗМІВ
на
для їх лІквідацІї.
Працівникам ського ордена
Валентина Семенів
різати, зварювати. Отож справа ця не для слабких жІночих рук. Проте не можна сказа ти, що й без іх участі може обходнтн<'JJ RH робнвцтво.
зустрічаючи
1 все
Ми
спеціалісти
Иорянтинівна
вони грають першу
робинчих.
необхідно ікон
недоліках
керів
Нехай не ображаються жінки, нкі працю ють на заводі комунальноrо'обладиавня, але
пра
увагу
господаря.
на плечі
М.
думна
центрувати всю
і
головні
активно
пам'яті,
Ленінська
та
Тетяна
«ЕкономІка»,
коли насту
спливає
Тут навчають
почуття
Словом, робиться все, щоб важливий принІс неприємних несподІванок.
диться
свята,
Дудар
Иошовенко,
фірмі
більше
працює
Але
них
Тому директор пІдприємства
Іванович
свя.то
ПОрОWКІВЦІВ
У .наш час ,
12 (8021}
ко протягом декади навчалися у консультативній
завдання.
першій
в
Андрій ОлексіЙОJ;3ИЧ Возняк,
Дбають тут 1 про Індив.І.дуальних за
будовникІв,
.металурга
об'єкти,
виховуючи
Велика відповідальнІсть лягла
значить,
що безперебійно забезпечуються як планові, так
пають
.І
ГОТУЮТЬСЯ ДО ПЕРЕХОДУ НА ·ОРЕНДУ
•
у
8 .Ni
З стор.
характе
небезпідстав
ділиться думка по
nраці
.норму
О.
М.
Підпри є м с т .в о зробило з.начний вне сок
за
кооперативну
квартиру,
МеН\
рить він. гий
ня
і
ОДНОМу,
лише
-
ГОВО·
Вже дру
-
рік на
не
оздоровлен
одержуємо
по
200
ми внесли в економІч нІ розрахунки свої ко
і більше карбованців у залежності ·від ТІРУ дового стажу.. І це ли ше початок добрих пе ремін на заводі, які да
рективи. Як ріl.н!ше бу ло? Намагалася .кож
·краще
на
хто
Нонопляник, на
заводі
більше
З
50
нас
-
адже
трудиться
жінок.
Але
«ПРИХОПИ
ТИ» до обіду частину Робочого часv. щоб no-
ватимуть
можливість
жити
краще
саме
тим,
працює.
М. ГОМЕНЮК.
4
8 14
стор.
ЛИПНЯ
1990
сН О В Е
р.
БІЛЯ цього кабінету можна побачити молоду ма
гІю
в
чистому
му з малюком, що ледь почав складати перші сло ва, юнака в джинсовій куртці з метапічними заклеп ками, посивlлого ветерана. Вони чекають прийому
ГомеопатІя
до
мим и
лікаря-гомеопата
Олександра Миколайовича Фе
Мене ж сюди привела не хвороба, а бажанкя про
не
вельми
ють гомеопатію
офіцlйні
Довгий
час
шуть:
<<Багаточисленю
стикається
з
невІдо
явищами ,
але
не
втрачає
серйоз
вІдсічений
дієвостl.
можливо
Як стають гомеопа тами? Адже нема · спеці альних факу льтетlв? Це дуже серйозна
-
кажучи .
бonl
Говоріть.
-
говоріть.
підбадьорив Фесик , проти
як
розлад
« ЖИТТЄВОЇ
·
ня
ні
королівської
відповідає
_
-
Якщо
про
·
простими і як
сама
надій -
спробувати
потомства.
наблизи-
в
п е ре
кладах на безліч мов . лишив
метод
-- Як правИло, передають
За
...
одне
хворі одному
Інформацію про лікаря в такому вигляді: «0, у ньо rо пІкувався... ~. і пром_()В· ляється відоме ім'я. Хто JІікувався у гомеопатів?
--
Почнемо, мабуть, з
англійської
корони.
вже протягом десятиліть за
Ось
багатьох здоров ' я
1
-
.
буквально.
простотою
-
За
товуючи ти .
хімічні
елементи .
лому
а~
домагається
нії,
дає
специфічну енер-
є.
Броварська
друка рн я
сім ' ї
живий
визнають
Виходить, що
в
лі
гомео
даремно
нема
--
пророка
Пророки
і
Скажімо,
же
:
вчителі
<;>диак їхній досвlд не
використовується
сповна .
гомеопати,
Дем'ян
той
Володимиро
вич, з успіхом боролись з доnомогою своїх мето дів проти Інфекційних за
. хворювань задовго • масового виробющтва
г а рячої
Броварський
обласного
від
води
хірургічним
ап
кокваліфікованими (з 17-і години). БРОВАРСЬКА
терм іново
втру
__
сімдесяти
процент~х
від
числа тих.
хто
район теnлових
виробкичоrо
мереж
об 'єднання
•
з
сотні .
ПровіднІ
nати жем
1
знов
же ,
що
в
виДаннях
Звертат ись за адресою: Щолковська , 4, АТП-1063 .
засто
Про СНІД можу
ти
і
сказа
ПТАХОФАБРИЦІ
зарубіжних
з'явилась
ін-
характері
за
гу.
Хіба
дають
загальну мало
повІДомлення
nеревірЦі
все
обережний
забе з печ у ют ьс я
.
З вер татися у відділ кадрі в пт а хофабр и ки «Київська» або на З ал іс ьк и й цегельний з а вод у Калинівці.
вияв
пІдхІд.
Попрощавшись з Олек сандром
я
не
Миколайовичем ,
забув
уточнИти,
в
.
ПОШУКОВО-ЗйОМОЧНІй
яку суму обходиться хво рому
відвІДання
гомео
пата. Виявилось, що пла та за прийом зовсім не висока: близько пІвтора
карбованця.
А
писані - ним, того менше
ліки,
при
коштують і - п'ятдесят
-шістдесят копійок. Зви чайно, це не дев'ять кар бованців за уuковку ан тибіотика, в описі дІї якого ну
більш
ніж
полови
JПІстівкн-вкладиша
займає перелік побІчних негативних ефектів.
А.
на постійну роботу терміново потрібні ра
діометристи і робітники
без
Район роботи :
населені п у н кти
області.
Режим роботи
це вим
вахтов и й метод. В и пла ч у
-
р езул ьтатом.
Зве рта т ис я у в і дд іл кадр ів за а д р есою: 255020, м . Бровари, в ул. Го р ького, 1 (мік ро район « Гео логорозвідка») . З у пинка автоб ус ів «Біла Діброва» («Пекарн я » ) .
nІдп олковник.
« Ленинекое
фахівцями
з
20
липня
ХІМЧИСТКА сСНІЖИНКА» виконує тер- мінові замовлення по хім і чній чистці одягу та пранню білизни. До уваги замовників! За невчасно отри мані замовлення замовником виплачується пеня в розмірі 1 процента від вартост і по слуги.
АДМІНІСТ РАЦІЯ РПК.
ТОВАРИСТВА
Заступник редактора В. ТУГ ЛУК.
РЕДАКЦІІ: 255020, Київська область, м. Бровари, вул . Київська, 154. редактора 4-03-76; заступника редактора, аІддІяу партІАного життя - 4-04-61 ; вІдповІда.ІІьного секретаря , аІд,ІІ;І.ІІу · сІяьського господарства - 4-23.26; вІддІяу промисяовостІ І соuІа.ІІьннх питань 4-02-92 ; аІдАІяу янетІв І масовот роботи 4-04-81; вІАдІя у ра,&.Іо· Інформа цІТ 5·13·91. Теяефони:
уnравліннJІ
у
,ІІ,рукарні;
сnра ва х
Київська
Київ сь ко ї
ються ком а ндировочні. Опла та пр а ці -за к ін
АДРЕСА
Адреса
спеціальностей
для освоєння професії радіометр иста.
РОМАЗАНОВ,
(Газета 3Н8МЯ»).
РАДА
ЕКСПЕДИЦІУ
.N2 60
БОРОТЬБИ ЗА ТВЕРЕЗІСТЬ.
обласного
термі н~·
однора зов и м
харч у ванням .
· ляється .обманом . Тут по трібен
«КИІВСЬКА»
вуJІ .
цінами цеглу,
нові ун іверсальні проти ракові вакцини і т. п. При
Бровар \'f.
про
перемо
шкоди
м.
на
зав
поважаючих
свою справу гомеопатів видавати приватний ус піх
fJO
директQр а
забез пе1! уєтьёя
во потріб,ні: - робітни ки (чоловіки) на орендоване цегельне виробництво у с. Ка л инівку. Оплата праці відрядна . Органі зовано підвіз робіт н иків на роботу з роботи в м . Бровари. Робітник и можуть придб а т и за піл ьгов и ми
формаЦія обнадійливого змісту . Очевидно, йде на пружена робота. Але не в
як и й
- водії категорій «В»,' «С», «Е», . - слюсарі з наступною підготовкою водіїв .
носто - дев'янюстоп'ятн. процентного показника. І чисті
ча стині,
.N'!! 5
БРОВАРСЬКОМУ АТП-1063 ПОТРІБНІ:
гомео
зазначте,
помічн и к
Звертат ись до школи щоде нно з 9 І'од и н и . АДМІНІСТРАЦІЯ.
в нас. і за рубе досягають дев ' fі·
совуючи прості. доступні засоби .
ШКОЛІ
потрібний
службовою житловою пло щ ею та проrіис кою .
допомогою .. і М
за
СЕРЕДНІй
господ арській
зв~р
ів, вул. Рози Люксембург, 16. (Тел. 293-07-57, 293-05-58). 10-денні сеанси проводяться висо
J<нївського
~пожива ча_м .
з а т и мч асов І тр у дно щІ .
« Київтеп л окомуненер го » .
гомеощі
Безпліддя . коли во пов'язано з попе
до
тибіотинів.
ва боротьби за тверезість ва адресою: м. Ки-
Га зета вЬІходит с 11 а nрелSІ 1937 года . Дни вЬІхода: вторник, среда, пятни ца, суббота .
зберіг
засоби.
тися безпосередньо в обласну раду Товарнет
области. (На укра инском я зьІке) . Ред актор А . ВОJІОШИНЕНКО .
віЦІ
патичні
У кого виникли питання з зайвою вагою власного тіла і хто хоче її позбутися, зверта
ской
Володимирович
виключно
ШАНОВНІ ТОВАРИШІ!
сНовая жизнь» орган Броварскоrо городекого комитета Коммунистической партии УкраиНЬІ , город сt;ого и ра донного Советов народНЬІ Х депутатов киев ·
учнем
Володимировича
в своїй батьківщині?
не
дії ліків безпосередньо на органі зм. Він дає всій системі інформацію про те, ян боротися з ·пору шеннями життєвої гармо
вважа·ю ·себе
кажуть,
отрути й інше. багат<>ра зово розчиняючи їх. го меопат
Гане
куваннІ
--
Викор~ НІ
легким
Це
розум, г либ.оне J'r!ИСлення . До речі. і він , і члени
йог-о
препа
хвороби
нилось дев ' яносто років. До вісімдесят шостого ро ку він займався практич ною діяльністю. В лохи
розу:
рослц
від
швидким ,
Дем'ян
найсилад
ніша філософія.
лікаря
для мене стоїть на дру гому місЦІ в гомеопатії. йому нещодавно випов
Тільки не варто цей
міти
справою
і Тетяни Дем'янівни Попових. Після Ганемана
його
принцип
мето
...
Я
дlбнІІМ!
-
кожного
лікування повинні у відповідності з
Дем'яна
головним, як зав
класичний
здатен
основа
надІйним» .
ман
жди, залишається принцип: подlб.не виліковується по
ре
не має аналогів за за тиражем
•
-
шляхом
чиста природа ._ ,. ніколи не вдаються до препаратів новомодних, наслідки дії
лиш
сам
до
є зцілення
одвічна,
яких не віДомі ні для індивідуума, ·Ні для його
найкра-
нею. Перший . і головний постулат гомеопата: << Го
Гомеопати користуються
ліками
він
підходу
пацієнта
·і
як
потенція в сімдесяти - восьмидесяти випадк~х
даними
Але
ду ... І нічого не поробиш су проти природн . Прин
таку
Життя будь-якої лю.L. таємниця. Можна
гальним
ція
ловною
в
нехтує
якщо
ваннЯ хворого. Зазначаю, не хвороби, а людини. Го
дини
Чі,
не
нувся
Гомео-
nоставити швидний і точ ний діагноз. Ноннретиза
енергетик и.
·
не
ще,
системи
проникає
за
випус кник
вузу.
діагностів.
ципи бути
ними.
до
пат
рок у. В цей період б уде
1990
подача
Просимо вибачити
чанням. виліновується го меопатами в шістдесяти
практикуючий
гомеопат
галу зь . як людський кос мос, він входить в особ ливий контакт з пацієнтам. Але це вже з галузі біо
....
кожен
клопедій , то виникає за гроза померти від друкар ської ПІЗМИЛКІІ. А ЯКЩО серйозно , то гомеопатія - це грунтовний пошук оптимальної системи ліку
меопат
необхідно
медичного
лікування , взятими з енци
тей . До восьмидесятисе ми літ нього віку він лікував, працював з учнями. збері гав ясний ро зум . Помер від пневмонії . Деякі біографи вважають його смерть досить загаДко-
мистецтва», яка,
ні
користуватись
відомостями
На
значити, що у нас в краї
прав'я, адже в енцикло педіях гомеопатію зводять до дурницІ.
річною француженкоЮ і став батьком кількох ді
го
самперед
лікар-гомеопат.
Переконливий при клад! А чи не можна по пу щtрно розповісти про метод? Щоб бу ло рівно
-
сер пня
том?
і складна підготовка.
сім'ї
10
імпо
можуть
перед
реднім членів
десяти років, він одружи~:~ ся в Парижі з тридцяти
книгу << Оргакон лікарсько-
по
припин ена
. нарёштl,
вони
ступити
н-о
засо
шому вимірі . А Ганеман залишив після себе чудову
Дарни
здоров я,
· 1,
СНІД,
8
часи,
тись до неї в тому чи ін -
Котельня промвузла N2 І м . Бров арі в буде зупинена дл я проведення рем онту з 16 липнІ
неподалік
безплІддя,
тенція
ТаємНJЩЯ Ганемана е Є пророк в своїй батьківщині Гомеопатія і «хвороби вІку•
бами. Між іншим. ко,;и йому було близько сеМи
--
щкар
!'<Іетро
розлади
жіноче
-8
-
- Отже , вчитель помер , запншнвши учням і послl довннкам безліч загадок?
і . па
наша
знаходиться
підприємств, організацій, житлово-експлуа таційних контор і громадян міста БроварІв.
не
Мико лайовичу, а такі д~лlкат
·ЛІКИ-БЕЗ ОСТРАХУ
кував себе і своїх домаш
вою
хвороби
бачили
ДО УВАГИ КЕРІВНИКІВ
безплатна .
що
які
просимо дзво- 5-34-04 в Броварський тел. 4-04-80, РВВС Київської області.
Ще
-- Олександре
людей першої по дев · ятнадцятого
гомеопатичними
Громадян,
пропалого, вити по
ця .
століття, а він, дотримуЮ чись давньої заповіді <<.Лі карю , зцілися сам!». лі ніх
ки коричневі.
обо
порадити
від станції
коли nрактикував . У Гане мана лікувалось багато ви датних ловини
своїм
в клітинку, курт сіра, штани коричне сорочка .сІра , череви
ка ві,
від
робити.
-
лише
м'ятати .
ОСТаН
ті
це
заnускати
величе зною
в
картуз
Знаєте,
рани
Вважаю
Можу
вав. Але можу сказати й Інше: <<батько гомеопатії>> популярністю
суглобах.
допомога
НЮ хто тільки не критику
користувався
безсоння,
раз нагадаю: для них вся
гомеопа
а
в
-
духов!_іої
СИЛИ»,
на
175-
сантиметрів, худор лявий, обличчя бліде, во лосся снве , є лобові за лисини . Був вдягнутий :
втомлюваність,
в'язком
тії. Скажу , наприклад. що Ганеман розглядав хвоР,о
бу
про
зріст
180
криваються. Ім можна до помогти?
я теж можу допомогти ар гументами
Прикмети:
часто
охолодження,
дуже добрознчШtваt, якийсь особливий погляд. І
-
доме.
чужий клlмат, вода пога на, то перегріви, то пере
роздивитись лі Акуратна борідка,
женість. Що це? Не до гіпнотизера ж я прийшов!).
с. Семиполки через ліс . І місцезнаходження не ві
-
іншому
що
скаржаться
поки чинив напад,
напру
ТlИ
Афганістан,
швидку
сті. А біля вашого кабіне ту черга. Як це поєднати?
моя
в
Хлопці,
-
й упереджено-
розтала
не"В
обмежень .
йшли
мана критикують до цього часу, _ звинувачують в не
ду
А
ніяких
n~
відчув, що від цього погля
орган ,
стадії. коли вже й << ВО гонь безсилий», образно
результатів..... І осново положника Самуїла Гане
встиг каря.
Про~ав безвісти Погн Мих~йло Григорович . 1927 року кароджеИНJІ: 19 травня цього року із с. Лі ток пішов начебто в ба
що
лІкуванню . виростити
ДОПОМОГТИ
8 .N2 112 ( 802 t)
Розшукується людина
якому
діяльна
сказати ,
не піддається Неможливо
що застосовують в гомео патії, не ДаJПf позитивних
~Ось,
в
хвороб
Можу
спроби перевірити в клініч них умовах засоби 1 пlки,
науковості
як! Тоді
те,
гомеопатія?
що
своєї
про
діапазонІ
формальним
цього І
поки
воно
питання
РОЗПОВІДІ ПРО НАШИХ З ЕМЛSІІОВ-БРОВА РЧА Н
шану
джерела.
цинІ
ностІ
старим журналістським прийомом: коnн недостатньо знаєш питання, то почннай з атаки!
йовичу,
меди
від
Отже, кабінет гомеопата. Спробуємо скористатись
ОлеК'tандре Микола
в
знанням.
довжити розповідь про колектив Киівської міської водогрязепlкарнl, яка надає безплатні послуги во їнам - інтернаціоналlстам.
-
напрямки
недос яжним
сика.
за
Інші
Он
-
вигляді.
частіше
Ж И Т Т Я»
видавництв,
область,
nол і графії
м, Брова ри,
і
кнuжкової
вул. J<ніеська,
торг іВ.ІІ і .
154.
І ндекс Др у к J( ова н и А
61285.
офсетний .
Обсяг
І дру .
арк у ш .
Т и ра ж
15.884
п рим ірн ик и .
З а м овл енн я
N• 3204.