Проnетарі асіх країн, єднайтес•!
СУБОТА,
ЛИПНЯ
28
•
РОКУ
1990
•
Ціна 3
.Nf }2(} (8029)
KOD.
Орrан &роварсьноrо 81СьннСНІу Номпарт1J Унраіни , м1сьної , раіонноі Рад народних депраnв НиІвсьноІ обnасТІ
ОСЬ уже декілька днів ідуть
жнива
на
ланах
держплемптахозаводу «Ру дня» . В основному хлібо
ЖНИВА-90
етил
бом . Разом з тим вони іНИбірково використову ють і пряме иомбайну
дят~
зварювальними
вання.
умовах .
роздільним
Зараз валків
спосо
труді·вниии
лодарства
гос
обмолочують
озиму
з
пшеницю.
За перший день на тік надійшло 43 тонни зер на . А всього водії доста вили його з поля близько двохсот
жнивах
На
пухівсько~~tу полі
жнив
продовжується
і
ветер,н
якнА
перевезеннІ
Фото
праці
М. · А.
механізатор соцький,
Ви
пgацює
робот і
В.
П.
на
ном
Понома
ренко. М. С. Огородник. Ф . П. Шимко; їхні моло ді помічники В. М. Ма люк, номупі ст В . А. Ну харчук та С . Ф . Блищик. Усnішно ведуть скошування пшениці В . М . Містюк і його помічник І. В . Нуцеюrо, В.. Т. Ду·
боротьба за врожай. У її лідерах
у
nоказують
байпери
на
соломи.
М . Семиноrа.
у
силадних
через
яні
стояла.
У
ля
на
такій ситуації
день
калорійні
иухарі
до
nоле
внеоно-
страв 1 1.
своє-
nромисловими
паль ного
та
Із
агрегаrrа
слюсарі ,
льниии
працюють
зварюва разом
з
ионцертну
програ
му , з якою незабароl\f ви
то
ступлять
lн
хліборобами. В. МЕМРУК , голова nрофоп ілиовСf'о·
же):Іерна служба завчасно nодбала про · ст.ворення запреу
чергу ють
стерні,
зараз
варе.ми..
~ідрадно й те, що
агрегатів.
механізатора ми пQВний світловий день і закінчу ють його часом опіцночі. Учасн ики художнЬОї са модіяльності сільського будинку нультури гоТують
чащю ПіДВОЗИ1'ЬСІІ ХЛібНІfJ\ ивас, . питна , . вода. Профспілковий комітет оргjlнізував для хлІборо бів ' виїзну торгLвщо, хоро ШИJ'rіИ
жн ив .
в полІ . бі
ми та необхідними запч а стинами . Головний агро ном В . Г . Фен юк і голо вний інженер Г. М . Ну нах, nрацівни ки рем май
nере
адм!нdстрація, профооіл КОВJfЙ иомітет господарст·ва ВИЯВЛЯЮТЬ ПОСТіЙНУ турботу про жниварів .
Двічі
п еріод
авторемонтні машини
части
1
на
Безпосередньо
nогодних
на хлібів полягла
ста"ляють у
тонн.
Приклад
ному
пшеницю
дtн та М . Ф . М иронен ио, К Л. Хміль і С . М . Пономаренно. Нинішні жнива прохо
роби ведуть збирання зер нових
•
Обмолочують
у
полі
комітету
держпле м
птахоза'воду
ма·
r1epe;~
<< Рудня»
Про з'ізд 3 усією відвертістю МОЖНА ~о
лише пошко перша із за
дувати,
плановано!
серії
зустрі-
чей делегатів XXVIII з'їзду НПРС і XXVIII з'їзду Номпартії Украї ни із комуністами та без партійними Броварів і району пройшла майже .непоміченою. Звичайно, й І . С. Руданові, котрий представляв
міську
організацію
Мос·кві, ним
і
на
форумі
тим
тій та політичних об'єд нань. і спроба сил розио лоти НПРС , І. зрештою,
в
примі
-
і·сторико
крає
побоювання,
що
думками
майбутнього
Особливо
панувала
в залі, надавала змогу об мінятися
силадно
тих
які
вона
за
вою і частині явно бранувало
раз переживає.
А те,
що
ної
труднощів , труднощІ·в
цих
зможуть
було
в перші п'ять днів, иоли ·ситуація була мітинго
щодо
НПРС,
чи
учаеники з'їзду виробити консолідуючі рішення.
сказати. Та й сама
атмосфера,
сиупчу·валися
нечислен
знавчого музею, було про
що
участь,
грозові хмари. А сама обстано.вка його сповна відповідала обстановці в ираїні . Було кільиа при чин, що винлинали побо ювання за успішну робо ту з'їзду . Це і багато в чому невиправданий тиси на Номупіст и ч н у партію, і поява нових пар
зустрічі,
відбулася
щенні
но
в
учасникам
що
парт
ним днем з'їзду, в роботі якого він брав нещодав
вистачає,
нультури,
сиутувати
~ор Степанович і не при ховував. Бо ж над кож-
делегатt·в політич
уміння
ди-
ионструнтив-
но, · терпимо до думон,
ставлячись висловл·ених
оnонентами. наступні в
І
дні
все
ж
у
ионсолІдації
основному
вдалося
до
зду
сягти .
Я.
не збираюся деталь
но
nереповідати
Ігоря жу
виступ
СтеnаІювuча.
1'ільии:
він
Сна-
аж
ніяк
не збирався •nригладити» враження щд з'їзду. а просто спробував пере дати його атмосферу, ту непросту обстановку, в
Рада
1990
роиу,
16
ли
Верховна
Уираїнської
РСР
nрийняла історичної ваги донумент Денларацtю npo державний суверені
,nрийняли
народні
депута
ти Уираїни, вітаю. Але головне, щоб вона діяла, щоб на основі її було створено Нонституц!ю Уи раїни.
.сприй
А ось яиої думни Про
няли її і ян оцінюють її
Денларацію нраєзнавець , !Ветеран війни Д. М. Га
тет
Уираїни.
Як
жител і міста і району? На це заnитання я nо П_Росив віД!ІІовісти людей рі зних . І за віном, 1 за фахом , партійців і без ~артійних. Ось що думає з
цього
райному ЦiBHif}{iB
вого
nриводу
голова
профспілии
npa-
а:r.ропромщ:ло
ІЮМІІЛенсу
Слободянюн: Денларацію,
Л,
В.
JІку
малій:
-
Підтримую
нларацію, у
велиних
яна
цю
де
народилась
парламентсь
них муках . Але мене, че сно нажучи, бере сумнів:
чи буде вона діяти? му?
А через те, що
буЛи фактично
ми років
300
nід rні'І'ом царизму
Чо
і
ста-
названим
лан
НПРС можливості нонетруктивної робо
ти в умовах тійності.
Вважаю
багатоn ар
цілком
заио -
номірним , що в ~оді роз мови на цій зустрічі ана
доводилося · працюва
тн деле.гатам . Правиль· ним, мабуть , було і зо
на необхІ·дності цосилення у.ва:rи партійцІв і до змі
середження
цнення внутріпартійної, та
яиій
уваги
на
кар
динальних
питаннях,
об
говорення
яиих
винлина
трудової ким
оці.нку делегатів .
шого
во
важливим ,
І . С.
Рудака.
з 'їзд
висловився
ше
за
даль
таких
ланок
р~йонні,
думну
є те, що
~іцнення
ливих
Особли
на
важ-
партії,
мtсьні
і
ян
первин-
У
того,
щоб
що
те
nроти
ізоляції
тобто
підлеглості
ло вертинал1
у всіх від
лежн ість центру. зв'язии
Бо
динтат
домств,
це
буде
союзних ві-
мін1стерсrn,
за-
Унраїни віД Нам потрібні по
. Хоч
присутніх на зуст
1
чи
то
горизонталі.
1
того
я
з
проти
не має
Іреживає
зи валися своїми іменами . Та й нови х фантів, про які
діяльність
не
і
але
тн ,
теж
проживають
Але
Ми
на
ін юсt
Уираїні.
в той же час інші
·нації мают ь поважати на шу
мову ,
т.радиції
ба
всім,
хто
рії
нультуру,
і
звичаї.
на
проживає
Уираїни ,
її народу, •можна тися .
наші
І
тре
мою
думну,
на
т ерито
З'Нати
мову
без цього
ЖИ!И.
не
спілнува
була глибш е
склад
ність обстановии, в яиій nроходив з'їзд , оиресли лн .для себе ноло проб
ще
лем,
майбутнє .
які
шої
в
ході
nодаль
перебудови
кому,ністи
nідтвердив:
nроцеси
В.
nартії.
Новий
за
nере мають
ДОСВІТНІИ.
УЧНІ
взяв
БАБЕНКО.
навчальний
комп'ютером
ряду
ши іл
рес
публtии розпочнуть новий навчальний ріи за номп'ю терними
системами.
везеними
з-за
їх
організації
при
океану
лодарували
-
добродійні
уираїнцlв,
ян!
живуть у Сполучених Шта'tах Америии. Приві з номп 'ютерн професор тех нологІч ного
Ін ституту
у
штат і Нью-Джерсі Роман Ворониа голова Това риства
уираїнсьної
мови
гато
з
магати
них
прагнуть
вашій
допо
республіці,
зонрема дітям , Яl<і по страждали внаслідок чор .
. юбильсьиої иатастрофи. Першим проявом цьог.:J, ян відом о , був « Руслаю> ві н перевіз більше ста
тонн
Поті м
медииаментів.
був
<< Руслана».
другий
добродійн ий ван таж возила << Мрія » . З
Иориа
до
рейс
А цього разу пере Нью
Франифурта
імені Т. Г. Шевчениа у США та застуnн ии голо
номп ' ютерн
ви
німецька по~ітряна Ію м пані я <<Люфтганза >>, а вже до Ниєва теж без
правління
Інтерв'ю
раз будовчі
вирішувати муть
номун істи
П
муністи взяли на себе 'Відповідальні·сть за її до лю. І що б там не говори лося , але XXVIII з'їзд
Люди
зрозуміли
помилои,
часи,
позбавлена
минулого тягара . Інакше бути не може, бо, роз ·почавши п еребудову, ко
не
на мене, но цієї зустріч і
оче видною .
фонду
працювати .
І.
наводилося
мало . Як ·ристь -від
НПРС пе
нелегиі
не замО'Вч ують. , їх, роб лять усе, щоб позбутися
ми, перебуваюч и в ролі те леглядачів, не могли зна
від-
·національності ,
розшире ння
відповіді чесними: речі на
замину
ЛО'ВИННі поважати всі
еионо м і ки .
гласності. Таи.
НОВИНИ УКР А1НИ
Росією ,
-·
націоналізму ,
ШІ
головне . були ці
науновІ ,
національному
ношенні
Унраїни від і нших ре спублік. Я проти центра-
знову
соціальної
ні вичерпні . Та ма6у'І'Ь, те, що
значення.
лежність.
ношеннях.
даль
річі, повторюю, було не багато, але залитань у .них вшщкло чимало. І відпоВІід! на них бу ли да-
да вією ,
справжню політичну, еко номічну, соціальну неза
лізму,
і
сфери .
ч и то з Литвою.
nер маємо. Ми повинні до иінця боротися за свою
я
працівникам , ро3юrгиу
і
сільсь
економІчнІ. Чи то з Мол
втратили
Хоча
допомоги
культурні~
лінізму . І я боюсь, не
дисциплtни..
.надання
ло на з'їзді неQДнозначну
про Декларацію? Зовсім недавно,
дають
нам для
л\зу·валися І напрямии ді яльності міської nартор ганізації, наголошувалося
Що , скажете nня
ні парторганізації . Цим пронизані прийняті до нумеити, а рішення з"і
ду
народного
допомоги Уираїні . Фі л ії нашого фон
діют '•
у
всіх
містах
Сполуч ен их Штатів, в яких живуть унраїнці . Ба-
безкоштовн о
транспортувала
коштовно
А.
-
західн о
<<Аерофлот» .
СОЛОНСЬКИИ. (УНРІНФОРМ).
2
8 28
CTQp,
ЛИПНЯ
сН О В Е
р.
1990
Він силкуючись вийшов з автомашини. йому допо ·
45-річчю Великої Пере.моги
могли зом
сельчани. з
ним
яні
ра ·
приїхали
у
Требухів . Спираючись на милиці . пІдійшов до брат СЬІЮЇ могили. Зупинився. На п'єдесталІ з автома том в ру;;ах застиг брон-
• •
зовий
солдат .
дошкуляють
ні
йому
не
зимовІ
за
метілі , ІНі осінні і вес· няні надокучливі дощі, ні літня
спена
.. .
Нолишній фронтовик по вимощеній плита ми доріжЦі дійшов до братської могили. ПрисІв на ослінчик . Довкола ньо·
-
го
мармурові
плити .
На .них викарбувані пріз· вища близько 1ОО чоло вік . Серед них і його од носельчани. З ними в пе·
редсмертний
.1ося
час
палити
доводИ·
одну
І
ту
ж
с амокрутку. чекаючи бою . ділити останнІй шматок
хліба .
·
Ноли німці. в ці
на
1941 ро·
чернlrівському
нря\1К\'
окуnvвали
на
О с тер .
Лінарі все врятувати
Надtновку, Вовчок , Че мер , Нозелець та Інші на селені
пункти.
тру дівників
і
ногу, але не змогли, бо почалася гангрена. Ногу
частина
МJОлодІ
села
ампутуваЛи.
Мазки залишилася на ону паваній фашистами тери
торії. А ноли восени
майже
1943
рону Червона Армія ви зволила село, то майже всіх їх мобілізували на
фронт. Із Мазків на під водах привезли до Требу хона.
Іх
супроводжував
напІrан Хмарський. Дру гого дня біля церкви І зав'язався той запеклий бій . Він. Василь Нотеле· нець ,
добре
знав
кожного
t з своїх сельчан. Це І учитель Микола Васильо· вич Ситник. 1 завідуючий молочнотоварною фер мою колгоспу Петро Ни· рилович Бойко. І молодІ трактористи Микола Ни· рилович Котеленець та
Олександр Васильович Огій та іНші . Іх було більше 20 чоловІн. Фа на
них
нулі
рядових
івана Сергійовича гу та Оленсандра йовича
Маму Сергl
Бабушенка
й
Ін
ших його земляків. Важ· ко поранила самого Ва силя . Ноли закІнчився бій , його вІдправили у
польовий
голів.
-- 47
В
ОСТАННІ
важкий
гро·
дарським
про
підприємствам , вони руй нують здоров'я людини,
екологічний
практично нах
роки
дізналася
в
стан
усіх
регіо
нраїни.
Одним із найнебезпеч нІших факторів з абруднен ня
навк~.r. ишнього
вища
середо
Тан ,
по
є
промислові сток\1 .
рону
у
водоймища
ється
країні
не
тонн
стоків ,
яких
складу
змащуваль
згубно
на
живу
приро
отруює
ріки.
озера.
моря ,
Все
луги
це
впливає ду,
металеВ"а
кислоти ,
інше.
9
неочІі/ще
матеріали,
стружка,
та
як
до
входять
ні
скида
менш
мільйонів них
протягом
знищує рибу.
ни
із
багатьох
воду
водоймищ
очистити
неможливо і небезпечно. роль
тут
вживати її Особливу
відіграють
робництва , сутні
практично
в
або
ефективно
ви·
ЯjИИХ
від
недостатнро системи
діють
нейтралізації
та
очищен
ня.
Інший тор ,
шкідливий
фан
негативно
впли·
який
ває на здоров ' я людей, пов'я з аний з охоро'ною праЦі
на Є
і
промсанітарією
виробництвах . секреТОМ ,
Ні
ЩО
<< НОрМИ>>
Уже
не
СИМВОЛіЧ·
ДОЗВОЛЯЮТЬ
використ овувати
небезпечних
багато
речовин,
які
вже давно заборонені для застосування в усіх краї· нах. Наприклад , пошире не застосування бензину,
фреону, таш у,
l\аустичного
гасу
талей .
для
Нрім
по
миття
того.
де
що
ці
речовини дефіЦитні і їх не вистачає сільськогоспо-
Канікули, канікули •.. Цього року Шевченнів· ська
середня
школа
прн
діЛИJІа більше уваги оз· доровлеиню дітей. Група школярІв разом
з учите
.'Ісм П . Б . КурочкІним вп·
промисловим
винликають
тези.
екземи.
отруєння .
щороку
їх
дІа
Нраїна
втрачає
ристання
від
вико·
за
при
не
значенням (через пожежі) багатю людсьних життів і мільйони карбованців . Негативну характерне тину
одержує
мисловість
ВИМОГИ
наша
через
ДО ЯНОСТІ
очищення
про
.низьн!
МИТТЯ
деталей
Й
перед
у
Го·
рану .
1943
Броварах заснована Все союзна асоціація з проб лем
промислової
чистоти.
Вона об'єднує провідні організаціі та підприєм ства
різноманітних
галу
зей країни, які займають ся роз.Робкою та внrотов· ленням мийних засобів, устаткування для мийних операцій, фільтрації та регенерації. В органtзаційІDІх збо рах
взЯJПІ
ставНИRИ
уча'Сть
пред·
підприємств,
18
'~""'м••.u••• '''""8C8iiiiiii"'"'''"'""'"'v
.асоціаціи у ·БровараІ ·
заби
рає здоров'я людини . У нашій багатій, на перший погляд , країні вже гостро стоїть проб· лема ПИТНОЇ ВОДИ, ОСКіЛЬ·
та
госпіталь
Пам'ятає той день
вересня
J ІІІІІІІІІ іІІ fІІ ЇІ і ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІUІІІ• складанням .
Наша
нраї·
на .
єдина
в сві
очевидно,
ті, де силадання машин й обладнання проводиться без належної очистки. Так, примІром. уста-
новлено,
що тільни в ре
зуjЛьтаті
підвищення
чистоти робочих поверхонь і
рідин ресурс літанів, автомобілів , транторІв І
сільгоспмашин може бути з~ільшеним на ,20-25 процентів . Водночас знач· но
підвищується
дійНість. говою
що
є
вимогою
їх
на
першочер до
сучас·
організацій
та
об'єднань.
Мета асоціацІї за безпечити потреби про мисловості в найновJ.mнх технологіях
оЧІDЦення,
ЩО ДОЗВОЛИJІО б ПІДНЯТИ якІсть І надІйнІсть про дукцІІ, яка випускається, знизити негативннІі впJІНВ на
навкоJІИІІІнє
середови
ще.
Разом мн
й
Із
пІдприємства
організацІями
пла
нується формування І ве дения банку Інформаційних даних, розробка й застосування традицій·
ної техніки. Причинами аварій, натастроф і поло· мок у багатьох випаднах стають саме << брудні» аг·
них І цесів лення
перспективІПІх про ОЧІDЦеиня, вироб ЄДІUІНХ технічних
регати.
внмоr
на
•
ВРАХОВУЮЧИ
винят-
кову важливість знижен ня ВОJПІВу ЦИХ ШКІДЛИВИХ
факторІв,
збереження
редовНІЦа Існування, здо· ров'я І життя тодJінн, у
функцlональвІ
епементн мийного облад нання, забезпечення пер спективного рівня кон струкцІй машин і техно логії.
се
Особлива
увага
пятнметься
робіт
та
прнді·
координацІї
облІку
науково-
їжджала до табору праці і вІдпочнику на Полтав щину, 40 учнів 1-7 кла
мікрорайонах,
організова
не
комсомоль
сІв
місцях ,
одержаJІИ
путівки
до
пІонерського табору на ХерсоНІЦниі , чимапо по їхало на відпочинок з батьками.
І
все
ж
переважна
більшІсть дІтей залюпила ся вдома. А тому вирі· шили проводити роботу по
чергування
цІв
-
старшокласників де
в
у
водоймища.
Дітей залучає до робо тн в
гуртках
будинок вони
сільсЬКJІЙ
культури.
також
Тут
перег лядаютЬі
дІафільми, художні філь ми. ШколярІ взяJІИ шеф ство
над
Пролежав
мІсяць
у
Брова·
рах. Потім далений тил: Рязань, Нрасноярсьн, Абанан. Повернувся в рідне село Інвалідом другої групи. 47 рон!в милицІ доrюмагаqь йому
пересуватися . Важно . Про все це розповів ~Ій сЦівбес!ДНИК , КОЛИШНІЙ учасник війни Василь Григорович Котеленець . Уже в котрий раз з свої
ми односельцями! вІн при їздить у Требухів. щоб побувати на братсьнІй мо гилі, вшанувати пам'ять тих,
В
з
ким
разом
воював .
тому бою · загинуло
його
18
односельчан.
Цього
разу
місцевої цернви Здоровцен
Микола
вІДправив
братсьній
могилі
на
панахи·
ду 1 боrослужtння. В гли
одинокими
жін-
бух!вцІ 1 їхні гості, приїхали на жалобу.
-
І
тепер
забути
вариш!в
двох
Ситника
1
якими
були
які
можу
своїх ТО·
Іванів
,_
Нотеленця,
дружив,
школі. НаМ
не
сельчан,
На
вчився
той
моїми
час
з у
вони
ровесниками,
Т!ЛЬНИ
ВИПОВНИЛОСЯ
по 18. Я дивився на них, забувши. що навколо ки· пів бій, 1 нічим не міг допомогти
в
дослідних
1
сам
дІстав
ту
останню
дружини,
хоч раз на дати своїх
рік не вІдвl· сельчан, які
водІєм
у
Петровича до війни ністом у
час
визволення
ва
загинув
І
рідному
комплексу
типах
мийних
засобів
в
вІдnочинку,
ре
посильну
житті
приїздять
Для язків
і
внеску
вІд за·
сиовииків.
Засновники
сподtвають·
ся, що склад асоціацІf буде розширено вже у
иайб.лнжчнй час. Розпо чато формування кон кретного плану на 1990 -1991 ро~а~ і на перспек тиву.
т.
новиков,
головний
Інженер.
П. ЛОБАНОВ, зав.
кож::тру:нторським
відділом
.N2 4
ГСНТБ
мийного обладнання. ками І престаріnимн пен сіонерами, працюють на шкільній дослідній д!ЛJІИ· цІ під керівництвом Г. І.
Костенко. Багато уваги роботі з дітьми під час літніх канікул приділяє організатор . позакласної
JЮ6отн М. с.
М.
Ланченко.
П. КУДІН. Шевченнове .
державою
забез
системи
має
неа
значення.
Ми
вже звНКJІВ до тоrо, що кожен
викорнстовуватнм у т ь с я
залежно
rp~ ,
обов'
суспlльством,
но!
громадяинн,
який
матеріальво-технічні ре сурси і резервнІ потуж ності засновників асоцІа цІІ.
конкретного
перед
бияке
ження. Одночасно виrtдно
поло
своІх
удосконалення паспорт
рахунку дозволить значно прискорити Іхнє впровад
литимуться
обеліска
печеІПІ'JІ обліку руху населення, змЩнення правопорядку і соціа лtстнчвоІ законності,
госпроз
і
виконання
мадянами
бІв для цІльового забезпе чення нових розробок в
структура
група
коJОПО.
Мужності • Ге
роїзму.
Требу-
вста
ження про асоцІацІю. За~ роблені кошти розводі·
ГАВРИЛІ!ІНКО.
фото:
Люди бе3 nаспорта
ос
Та~а~м 'ІВИом до Іх складу .цtЙПІJІН Бровар ське вІддІлення Промбуд баику І міськвиконком. НІПІі розробленІ ста-
загиблих у
•
Ішеграція ІиЖенерІПІх Ідей, централізацІя засо
тут,
у
Р~
Суспільство . і .ми
дІІ тощо .
сучасного
села,
фронтові
МазкІвЦі ,ножного разу .
иоли
новпення прямих зв'яз ків з провІдними фірмамн ФРН, АвстріІ, ФІнлян
умовах
ПеІ)емоги.
сtльсьнаї
ніх партизан і солмt МВС біля братсь~оі мс'J' rипв; піонери і юрармій· ці на почесній вахtі біля
в
рани.
облад-
планує
А. На
але бе
болять
1
нання.
АсоцІацІя
заві
участь
громадсьному
хоч
техиJчних
і
Велиної
рони Великої В1тчизня~ ної війни сельчан t лохо ронених у братській мо гилі Требухова.
дуючим клубом, а потІм дирентором будинку куль тури. Тепер на заслуже
ІІІОМУ
підго
ди народних деnутатІв. сtльсьні активІсти -аирtши ли оформити вІдttовІднІ
похова
селі
те,
nt)o
документи на
машнвобу
новних
І.
.
працІвнини
Після закінчення війни В . Г. Нотеленець працю у
столу народних Новбасин·
розгортається
чя
маши· а пtд
ний.
вав
війсь
ні
Требухо
тут
першу
товка до створення облас· ної 1 Всесоюзної Нниги Пам'яті на честь 50-річ·
який
трудився колгоспІ,
у
начальника
Довідавшись
Єгора
Бульби,
заслуга,
чергу,
що тепер в області. краї·
нолrосnі
зять
велика
ського
шої розмови Іван Мико лайович Дяченко. Він Мазки.
Вели
НрасилІвцІ,
депутатІв М.
покояться у требухівсь кій землі, вшанувати їх пам'ятв, додав до на·
села
Русанов!,
ДимерцІ.
ково-облікового сільської Ради
Ми не можемо , щоб
-
требухів·
та нІде не бачив подіб ної чистоти і порядку бі· ля пам'ятників. В · цьому
в. усіх
мазкІвцями.
ЦІації та досвіду зару, біжІDІх фірм, прогнозу дІвного
ній
дня менІ довело розмовляти І з Інши
ми
люди .
їм
400
·Гоrолев!,
1
Того
ся
вони
односельчан винарбуванІ на обеліску. Мені дово дилося не раз бувати у
онуни.
родичі і сусІди. і:х одна печаль.
конструитор·
потреб
І
що
ці в . загину ло в роки ві~ ни, на їх честь у сквеfІ встановлено обеліск Муж ностІ 1 Героїзму. Імена
розмову
приїздять
дІти
місцевим
те,
дорогі
Майже
А мене
мовчазну
загиблИми
сьЮІх робіт у рамках асо
ванню
ронені
гилу.
На
за
гиблих, доглядають брат ську могилу, в якій захо
все тягне на братсьну мо
Із
дянують
· шануіоть пам'ять про за
поранення.
Юнчилася війна.
.N2 120 (8029)
жителям
хвилину. З сльозами на очах згадує мій сп!в розмовнин. Ян ·це було страшно. А потІм 1
працює
священик
бокій снорботІ стояли тре
На шматни міною' ро зtрвqло бригадира Івана Сидоровича Ситнина, сно· сили ворожІ
робили, щоб йому праву
8
хlв,
Требухів ці пам'ятають
шисти обруJІІили нищівний вогонь.
:v~адськість
ЖИТТЯ:.
досяг
16-річноrо
віку, повинен
паспорт
за
і
місцем
чи
одержати
прописатися
постійвого
тнмчасовоrо
про
Здавалося б, чи не для кожного із нас усе це є з·розумtлнм 1 не по требує ні значних кош су.
ні
великих tВТрат Але це тtльни
перший
погляд
тан.
ча
на
Се
ред наших земляк·ів мож на зустріти немало хто
мешкає
в
йону
зовсім
тla.·
У
таких,
селах
ра
nacnop-
без
Богданівцl
Г. А. Скок 1 В. J«>, у Гоголеві
це
М. Боб Г. Г .
Примак... Усіх сбезпас портнинів• не збираюся перераховувати , бо вони є в багатьох населених ІПунктах. А окрема кате· горlя
громадян
взагалІ
жиае вчораІШІі·М днем користується
кольору
1950 -
1960
Іtрацtвяини та
зра.зне.
ронів. правоохо-
tнших
органіІІІ
справедливо вважають
дійёіІими в
яких
і
-
пасnортом
зеленого
ронних
ті
при
не
пасnорти, досяrненнt
громадянами 25-р!чноrо 45-рlЧІНоrо
І!іНУ
не
і
вкле
єно .новІ фотоІ'!рафії. Чи не кожній дорослій лю дині
відомо
ІВимоrу,
але
вже
про
чимало
канців нехтують Ось чому жителям
ща Налити
Шкелебей, В. А. Ясь, Л. В. Деменко , В. В. Но ханому.
а
танож
цю
меш
її. сели
М. А . Дячеи·
1-нши.м
громадянам Броварщини, котрі досягли вІ.дповlд· ного
віку,
варто за.м!fсли
тися над своєю поведlн· кою І в найближчі дні ·внлеїти в nаспорти новІ фото!'рафії.. Інакше всі вони будуть притягнуті до адміністративної від повідальності. Ян не nрИІнро згадУва ти. але в районі не пере велися й гослодарсьнІ ке
. нотр!
р!•внИJ<И,
порушиннам
жнваІПІ'JІ.
тів,
ко. С. Н. Шнелебей, І. і.
сnортної
nоту:рають
правил
па-
системи.
Без
будь-яких донорІ·в совіс ті вони приймають на роботу прибулих з інших
областей,
·саних.
ніде
Над
вони
не П·ропи.:'
тим,
що
порушують
цим
вимоги
діючого занонодавства, ке
рівники
ся.
не
Це
замислюють
насамперед
стосу
Ється директорdв радгос пів «Жерд!всьний• В. 11. Мельника, -М. І.
«Авангард• ринова
Доки
та
не
«Заnлавний• Черниш~.
Ю. Ф. t.:~
-
деяких
пізно ,
Інших.
їм
необ
хідно зробити належні ви· сновки. А громадян Бро ІВарщини
ми
.переглянути
ти
1
заминаємо
свої
паспор
в разі потреби звер
нутися
до
-
нас
у
пас
ІПортне вІщДіЛеиня рай відділу внутрішніх оправ. Графік прийому населен· ня у нас зручний: вІ·вто
рок 1 п'Я'fІНиця з 10-ї до 19-ї, субота з 8-ї до 14-ї години . Тому від· відувач\
мають
змогу
у
зручний для себе чаG., одержати роо ' яснепня з будь-яних rrита:нь nасrюрт ної роботи. І. КРИВОШЛИК, начальнии
в!ДділеИІНя внутрІШІНіХ
ласлор-мюго
,райвідділу спреш,
сН.О В Е
Ж И ТТ Я:.
8
Повідомляє рейдова
•
липня
28
З стор.
р.
1990
байдуже.. Байдуже й Ін шим. Зокрема, Інженеру по техніЦі безпеки В . Г . Топісі . якого ні П . А. Нременно, нІ тракторист М . Г . Топіха не бачили
длооих
речовин?
ТакоІ
гарантії ,
на
нема.
жаль,
у ві•чі і навіть не знають.
займа
nеренести подалі, щоб са нітарна зона (500 метрів)
І
ється ц~єю справою. Дози мідного куnоросу та арцериду, які вноси
·відповідала ііІDрмам. Міс це для будtвницт.ва скла ду уже вибрали, typoem-
здорові
всі
р о д и ч
1
гарбузові?•. Завітавши у 1 держилемзавод «ПЛ{)(Жі.тський~. ми теж хотіли ді· знатись про здоров'я гарбу.зових
родичі•В ,
що
що
він
лись
«ак-тивно•
пlід
менко
помідори,
визначав
оскільки
Яре
«На
вагів
око• .
для
цього
робиться для того , аби н~ма . РОЗ!ЧиннІfft вузол, вони не хворіли. Бо від де повинні розбавлятися цwго залежить їхнІй ІВОдою препарати, вийшов уtрожай , а значить, і з ладу . ~ож все дово робити древнLм продовольчий достаток в диться методом вручну . Див овочевих крамницях. А ще більше цікавило •но , але факт. У передо те . ян «~оров ' я:о> овочі·в вому гооподаах:твІ отак хазяйнують.. ·Добре, .хоч може вnлинути на здоро в'я л-юдей. Дивлячись на є чим nомити 1 витерти огірки, що стояли у по 1JУКИ тим, хто nрацює бі лі.
немов
рута,
можна
було без•nомидково даrrи такий діагноз : вони не хворіють ,
почувають
се
бе дуже добре . <<Як вда лося цього добитися, запитали
ми
ловного
отрутохімікаТі:в.
Судячи
тих
.13
даних .
про які нам розnовm го ловний агроном, ог.ірки. помідори вирощуються у
документація
очима
кари"атурис та
• ЗмаrаИН'в. на ло
досИть
полі бу-
напруженим.
якнаЙІІDви.дше, бо люди мають жити у безпечних місцях. Побували ми і в рад ['ОСІ!Іі «Нрасил ьвський~ . Розмовляли з головним
аmрономом В. М. Павлен ко . Вона розповіла, що оrірни довелося оброби ти уже ДВічі рядомі лом у парІ з арцеридом. оскільки родич rарбузо
бітку огірків ,
rocno -
рос у чистому вигляді вно-
знає,
ворив
А. але
механізацією
про яку го
Т.
Тарасе.нко. 1
не
'
3астосову
ють її. Будуть обРобляти їх ще цинебом ~ншого виходу,
мовляв,
-
А.
адже
Т.
на
Тарасенка,
полях
рад'Госп ~в ог.ірни же пропали?•. В~н
сказав ,
і.нших
май
боту
ні
н1
nреnаратів
вносили,
ли.
гарно
їх
а
оброби
Ціл· ком можливо . Хо
ча робітники, з якими зу стрілися біля хімскладу, говорили зовсім інше .
«Вносили
ж
арцерид• .
Де
ки агроном по захисту ро
•слИІН С. Г. Харитончук десь пропав . Він не виходив на роботу уже кіль
ка днів, за словами А. Т. Тарасенка. Але
ться,
1
людНІни
продовжує
діло не
без
ку
може
зупини
ми під'їхали до хім складу, то побачили ці каву картину . Навпочіnки сидів чоловІ:к (як потt.м з'ясувалось,
заnравник
офуто хtмtиатів
П.
Яременко) і розбивав у І'ру;дки мLдіноrо
А.
камінцем -порошок купоро-
су . Немов первісна лю дина. До того ж без бу,дь яких захисних засобів. Ви що, ворог сво· єму здоров'ю? запими
у
нього.
- НІ . але я здоровий, мов бик. Це означало, що ві·н нічого не боїться. Ні то го, що працює без ру кавІЩь,
йо
огірків
сnецодягу,
рес
піратора, ні того, що ви сиnає з відра у бочку арцерид і майже весь пил летить на нього . йому
у
господарсr
·ві МіДІНИЙ купорос ВИRО РИС'ООВУЄТЬСЯ аж двічі. Огі.рни тоді не пропада ють 1 почува1оть себе чу
дово.
А
маємо,
ми з що
Крім за
неб, сля
вами?
значно
того,
системою
строки витри. мувалися.. за. два•дцять
збирати якого
гірше .
вн-QСИ'ТЬІСя! двічі
і
ци
урожай
пі
можна
ляду
лише
товарного
виг
днів
ло
нам
не
зустрітися.
•
А
ми
дав
чому
·в
команду
капуоТу
б
про
акт~
зеться
це
ІНа
1
замт.чується
в!Jдбору,
нРли
аналіз
ве
в
аг
рохімлабораторію? Щодо овоч!•в для
вирощування дІтей без от
рутохімікатів.
то
на
В. М. Павл е ІІ/іО ловіла так : •
це
від-
Для пов.ної ясності на·ведемо
ІВСІ
якими
преnарати ,
обробляіо т ь с я
огірки: рщоміл ( 1 кг на гектар) і полікарбодин
(2А кг на геmар); арцё Рид (2,5 кг) 1. шерпа
(0,5 кг) ; мtд.нИ'ft купорос (0.1 кг) і цинеб (2,4 кг);
колоїдна сірка (2 кг); мо локо (20 л); ціІнеб (2,4 нг) і Щцний ну111орос
(0 ,1 Н'Г).; молоко (20 л) . Ми
не
все
це
нсристовуємо ,
ви
Я особисто не проти вирощувати овочі без · хі
мії. ну
І знаю про відпов!Ід· постанову
воду . такої ми
з
цього
Проте .можливості у нас нема. Торік
виділяли
хорошого
з
виро Нічо
того
не
вийшло. Ділянка заросла бур'янами, і на цьому все
закінчилось.
Ш'кола ,
nриклад,
хоче
тися нас
не
цим нема
.на
займа
питанням,
а
у
Ось така розмова від булась . Вона засвідчила, що поста,нову Ради Мі жімо, цього року ми ністрі.в УРСР ніхто не обійшлися без першого бажає викону,вати і пи відає А. Т . Тарасенко , а за необхtдністю. Ска
Що ж,
це добре, коли
обробіток овочів ведеться обдумано. ОДІНак із семи обробіткі•в один раз , все ж таки, мабуть, застосо вуються
цинеб.
мІдний
куnорос
А раз та.н,
гарантія,
що
не одержать
1
то де
споживачі
зайвих,
шкі -
тання
Незабаром в цехах Го
вирощування
чис
тих продукт ів для дітей так і залишається відкри тим.
Н . КУРІЛЬЧИК, завідуюча токсикологіч ним відділенням сан епідемстанції,
І. праЦівник
нІ верстати тайванської фірми, яні нам продала японська фірма «Марубе Ні» . Директор пtдприєм-
-
БАБЕНКО, .реда1Щlї.
Миколо
чу,
виходить
Гриrорови досить
а
стажування
ли
ще
го
десь
проходи
...
А тут
немає .
ви
НіЧОГО дивно
В
капіталістич
них країнах тІсне пов'я зування структур економі
-
ни
повсякденне
яви-
ще. Одні продукцію,
виготовляють інші стають посередниками в реаліза ції,
треті
... .,--
проводять
мон
таж
Перед початком роз
мови
ви
річний
rоворнлн,
товарооборот
що
про
мисловоrо rtraнтa «Мару
бен!» становить 90 міль ярдів доларів, а у фІрмІ вас,
1 ОО
Голіаф
нараховується:
чоловік. Чому ж
не
поспішає
про·
ковтнути Давида?
У два з полоьиною рази дає змо гу знизити вміст шкідливих для. нав
колишньоrо середовища оксидів аза. ту високоефективна технолоrІв. спа· люванив.
rазу
ь
тонкому
КИІІJІв.чому
шарі, розроблеІІа спеціалістамн Укр НДІінжпроекту та Інституту rазу АН УРСР. Вона призначена дл в. впро вадження.
в
тепловому
rосподарстІІІ.
-
пить і так спрВІІє високій тепловід дачі. Нова технолоrlв. економніше
А це йому не вигІд но. Для японсько! еконо міки характерні невеликі, мобільні , сприятливі до економічних, технологіч них ЗМІН фірми, ЯКі В
витрачає
свою
було
•
ЧИСТІШИМ
прІІродНІІЙ
rаз
за
рахунок
повніІв:оrо йоrо зrорв.нив.. За одну rоднну роботи споживаИШІ палива
коJІИІІаєтьсв. ІІід 0,6 до 3 кубометрів. Змеишитн вміст у продУктах зrо рв.нВІІ шкідливих речовин дає змоrу також
використання
11
оп8JІІОВальних
se складsа. Ос - сталевий ra·
котлах новах бJІочних пальників з кнплв.чим шаром ГГБ·КС, що не ма
зорозиодільІІНЙ пристрій і дРібнозер
ють промнсловоrо аналоrу. Іх розро
нистий кварцевНЙ пісок. Під час ро
били
ЗадУмана установка ноьнІ П компоsеити
боти сильні потоки rазу підкидають
yropy
пІщинки,
не
даючи Ум
осісти
на дно. Ва,іст камери немоьбв
кн-
ту,
спеціалісти УкрНДІІнжпроек оснастивши
сучасною
З
ним
зустрівся.
нatn кореспондент М. ГО
МЕНЮК.
аатоматн·
кою регулювання. та безпеки.
·
(УНРІНФОРМ) .
чергу
концерни . Є
входять
Таким
МОЖЛИВіСТЬ
агувати ринку. ножний
на
у
чином ,
ШВИДШе
ре·
кон'юнктуру Ось чому
намагається
за
пропонувати нраrций ви ріб за нижчу ціну . Зро зуміло,
що
таким
ства .
чином
відбувається конкурен ція і виживають ті, до ~ого зверне свою милість
його величність . Поку пець. Отже, конкуренція - це благо для суспіль-
треба,
ма
буть, забувати 1 про проб леми. Це безробіття, страх бути викинутим за ворота підприємства. Давайте відІйдемо вІд політеконюмП соціа лізму, і я на nрикладІ фірми nа'На Аросави роз кажу
вам
про
взаємосто
сунки між власником фір
ми
та
робітниками .
Тут
працює 1ОО чоловік . з них половина на постій Ній роботі . а ІншІ 50 чо ловік по прийняттю замовлення. Отже, у пер ших стимул зберегти ста· тус постійного працівни
ка, а іНШі хочуть зайня ти їх місця. І вже на рів ні
робітника
створюється
конкуренція .
Не хотілося б, щоб
мені
хтось
дихав
у
поти-
JІИЦЮ •••
Звичайно. приємно го мало. Але не слІд за бувати 1 те, 111J0 високо ефективна економіка дає МОЖЛИВіСТЬ ЗДІЙСНЮВаТИ широкий алІ>них
а~еитр nрограм ,
дозволяють
на
досить
життя
соцІяні
підтримувати
високому
навіть
робіт.никі,в .
рівні
тимчасових
Тим
більше ,
ЩО 80НИ МОЖУТЬ ТаК ТіЛЬ
КИ називатися І бути зай· НЯТі ВеСЬ ЧаС. Це ПрИ умові , якщо фірма по стійно має замовлення. І ще одне цікаве до сягнення
б :у ло
б
то
сусідів?
куди
не
можна
на .нашу- рІдну
Але
чи
них
поди
переноси
землю .
прижwветЬ/С8? . У
у
кровІ
ставлення
бережне
один
до
одно
го . своtї Історії, рідної природи. Особисто я хо тІв
би
запозичити
звІдти
не сучасні технолог'Н , ма шини. обладнання, а пра ва господаря підприємст
Але не
за
плутаний клубок. Облад· нання тайванське, продає нам його японська фірма,
мав
ПОВІТрЯ
бен!» .
«Мару
наJІІими
можна
Там
вись .
з
роІJумІю
запозичи-:р~ у наших
ти
зу
реаль
системами.
далекосхідних
новлено
До
•
але чи щось
не
у
між
соціальними
їні, де стажувавсЯ в·' одній фірм
що
Прекрасно
вІдмінностІ
ства М. Г. ТАР АН нещо
дочірніх
тому .
житті.
-
rолІвськоі стрІчкоткаць кої фабрики буде вста високопродуктив
в
реалізувати
ному
давно побував у ' ЦІй кра·
сил.
розпо
обробіт.ку.
міли
спеціальну
,ділянку , аби там щувати тані овочі . .го
при
л ише
повинна бути ••. економІною
вносити
вофатокс?
вечори вІдпочинку, виїз ди на природу. А хІба ми цьото не прагнули? Бtда
Економіка
qрщасти
дуже хотіли у нього за питати: на якій підставі він
велосипедах
В. Петренка.
Бо
пана Аросави, який прий·
Щоб
на
нічого
-
....
-
ченком
Ду nід
через двадцять днів . Зро зуміло, що за такий час огірки постаріють і не
однієї
тися. Як же іде це діло? Досить о.ригіналІшо . Ноли
тали
забороняється.
матимуть
життя
КУЛЬ ·
вже
путнього з огіркіQ не бу rо по11ріб.но розводити ва· де . У всякому р'зі ми
істина? · з'ясувати цьо
го нам не вдалося, оскіль
~-
тури
овочевІ
доярки на ро
-
Мал.
от
ру.тохім~ка'!1ЬВ, nросто
ПІД ЦІ
РУ·
~ЗДЯТЬ ..
пном, то~і rвийде усі•м нам такої думки. знайома бордоська ріди З агрономом tJQ захис і'НШИХ на. А в системі обробіт· ту рослин С. В. Рибаль·
що
не
сити
хаютьсв.
справи
Jіема.
А З'Начитt:., двадцмь днів 'Не можна буде зби рати огірки . Це реально? Малоймові.Р'НО, Щl)б так і
дарства
•
І у нас на фермі з
-
вий гине на очах . Про семиразову систему обро
«Плосківсь·кому• з пору шеннями. Бо мідний купо
у
сьогодення
майже
готова. Залишається од не побудувати.. Ноли це буде зроблено не відомо. Хотілося б, щоб
го
згодом
аrроноVІа
ля
нa
120 (8029)
Сі.ІІь6ьІІе
Тепер кілька слlів про скл111д. Ві:н знаходиться близько до житлових бу ідннкі'в і йоrо планують
Пам'маєте цей дитячий ~ віршик: «Ой чи живі , чи
.М
8
японського
су·
сІ1'1льства . Тут нам'\га ються бу дувати взаємо стосунки тан , щоб всі члени фірми були немов одна сім ' я . Це сnільнІ
ва . для якого єдиних тарифів Наші
не існує та норм.
спеціалісти
зна
ють, що це таке . Ну, кому
ці гальма потрібні! Поди вишся , й
формальню
правильно.
вим та
а
-
глуздом
наче
за
здоро
насмішка
й
годІ . - А може, це й пра вильно? А то заведете
собі . улюбленців 1 плати тнмете їм, скільки зама неться.
-
Що
цІкаво,
в
Япо
нії не прийнято знати, який заробІток твого су сіда
по
вейєру .
верстату
Це
чи
кон
визначає
гла
ва фірми ; І будьте певні, що він жодної йєни не переплатить , адже від цього залежить його бла гополуччя. А у нас обме жені права. обмежена
в~дпо.вІдальність
керlіВІНи-
ка .
-
Напевно,
кожному
З нас не дУЖе ХОТІЛОСЯ б працювати
-
А ми
на
хазяїна.
І так працює
мо на свого хазяїна державу. Так , у нас на фабриці в нож-
ний
карбованець
вартості
одиницІ
собіпродук
ції закладено на заробІт ну плату тільки 14 про центів, а у фірмі п~на Аросави ЗО процентІв . Неважко . підрахувати,
японському
ще
робітникові
конкретний господар пла тить у · два рази більше. нІж наш анонІмний . Отож , час знІмати з на шо! еRІОНОМіКИ іДеОЛОГіЧ Ні пута 1 робити їІ еко номікою
мінні
у
цього
повному
слова ,
розу
8 28
СТ.Ор.
4
ЛИПНй
сН О В Е
р.
1990
ЖИТТЯ»
8
.Ni 120 (8029)
СИМВОЛ ВЕЛИЧІ . І ТРАГІЗМУ Знаменно, що 11 цьому році, коли прийнята Декларація про державний суверенітет Украї ни, в якій чітко зазначено право республіки на
власні збройні сили,
виповнюється
... Там,
де бетон
в
ревли
Дніпро з ану Дніпрогесу.
колись
пороги.
території,
ні
древ
на величеЗІНі
створюючи
· великих
і
малих
сот
ост
-ставши
пролазними
перед
го
л~сами,
травами.
Серед
первісного
селилась
усякого
усіх
гус
то-
та
птаства.
Довго ця дика :Jемля була незайманою, аж по ни напринінці XV сто ліття не почали сюди сходитись з усієї Украї ни люди. Хто від пана
втік. хто
хто жінку
просто
шукати
За ми
звались
переселенці
нікс.
легенда ті
чорногорця
запорожці-в
·
чи
ні,
але
ставало
все
унікальне
торії
більше, і rна початку XVI століття на острові Хортиця була заснована перша Січ . Перша. бо місце
козацьких
часто
поселень
іноді
доводилось
нованої
старої.
козаки
своєї
хати,
козанів
м'стився
за
в
-
і
християнсь
якої
стояли
такому
курені
жити
кількасот
заків. нузні,
Тут же будувались реміоничі майстер
нього
господарства.
переважно
часом
за
а
на
та
водились кажуть,
як
то
суванням»
і
мана
де
голо
старе не
за:по
Коша,
обзавелась
законом
від
для
на
собі
силу
європейські
ці
оnератор витяжни і крутіння конувати роботу контролера);
о.
Січі.
стала
і
серпня
Хортиця яна
трагізму
*
з
менної
зав-
Апетитний чай
1
столову
суміші
Строк навчання від 6 до 1 О місяців. ПриймаЕОТься юнаІ<и та Ді-вчата. що за-кінчили 1-mасів.
1
процідити
і
ХВ.
10-15
склян~ою приймати
окропу, по
1
лолину
настояти столовій
гірно
20
4 : 1) хв ..
ложці
за
.N2 2:
столову лож.ку суміші трави полину гірно го і дереrвію звичайного, листків боб~вника три
1
1 : 1 : 1) заварити 1 20 хв.. процідити і ложці З-· 4 рази на день
листого (у qnівв.tдношеНІНІі снлянкою окропу, настояти
приймати по
1
столові й
Апетитний чай ложиу
сумdші трави полину
гірного,
аіру сnіІВ
вLдношооні 1 : 1 : 1 : 1) заварити 1 сКJІЯІнною онропу, настояти 20 хв .. процідити і приймати ло 1 столовій ложці 3- 4 рази на день за 20 хв. до Уди.
Апе'rнтний чай
Б.
СІЮГО и районного Советов на.родньІх депутатов Киев ской области. (На украинском язЬІке). Редактор А. ВОЛОШИНЕНКО. Газета вЬІходит с 17 апреля 1937 года. Дии вЬІхода: вторннк, среда, пятюща, суббота.
Броварська
JІ.рукарва
10
Виплачу
НО>>,
яке
забезпечує
Передовики
гуртожитком.
виробництва
nропис-кою.
направляються
Ціонарне навчання у вузи за рахунок
КВО
«Хімволонно>>
має
ста
санаторій-профілакторій.
станцію,
моря.
на
об'єднаооя.
турбазу
сnорткомплекс.
на
криту
узбережжі
штучну
ков
На базі Будинку нультури та спортивних споруІl працюють різноманітні гуртни і секції, заслужени'rt ансамбль пісні і танцю УРСР <<Дарничанка~> .. Для вступу в училище необхідно . подати тані
паспорт або свідоцтво про народження; медичну довідку Ф. 086-у: фотокартки 3 х 4 см 4 шт. і 4 х 6 см
..
шт.
Донументи здаються особисто. Початок занять 1 вересня, 15 жовтня. Адреса училища: 252094, м. Київ-94. пров. Маг нітогорський, 3, тел. 551-53-63, 551-53-64. Проїзд метро до ст. <<Комсомольська>>, трамваями ,N'g,N'Q 21. 22. 26, 27, 33 до зупинни << Червонотнацьна», ав
тобусами
11, 26
NQNg
ДО зупинки
<<ХімВОЛОННО>>..
Кооператив «дlинамо» проектує і постачає комплекси по виробництву стінових каменів. Продуктивність від 7 до 60 куб. м за змі.. ну. Розмір виробів І85х І90Х390 мм. Ком плекс обслуговують від 2 до 18 чоловік. Як наповнювач
керамзит,
можуть
гірська
використовуватись
порода
та
ін.
шлак,
В'яжуче
сяць
із
дня
укладання
один мі-
договору.
Довідки по телефону у м. Києві: щоденно з
9.00
до
12.00.
556-87-40
Вихідні: субота. не
діля.
.N2 4:
столову ложку суміші трави nолИну гірно
Адміністрація п,а,ртійний та профспілковий комітети рад госпу імені бО-річчя СРСР висловлюють щире спіRчуття голов-ному агроному господ.арства ЛИСЕНКУ Володимиру Юхимоничу з nриваду тяжкої втр.ати емерті його батька Юхмма Олєксамдроаича,
Адміністрація
і
профспілкова
орган·із·ація
оптової
Броварської райспоживспілки вислоалюють чуття комірнику оптової бази ХАРЧЕНКО ла'івні з nриводу смерТІ 11 батька Миколм Павловмча.
бази
щире спів Ганні Мико·
(ЕнциклопеднчН'ИЙ довідНИR •Лікарські росли
\
НИ» ( К, Головна редандія унраїнської радянсь1\ОЇ енцИіНлоnедії !меНі М. П. Бажана, 1990 р.. ).
Горбачевського.
«Новая жизнь» - орган Броварского городекого комитета І(оммуиистической партии УкраинЬІ. город
армії.
Училище забезпечує гуртожитком, лрооисною. Час навчання в училищі зараховується в загальний беЗfІерервний стаж роботи. Випускники направля ються у Київське виробниче об'єднання <<Хімволок
ДО ЇДИ.
Фото
в
манні.
rо і деревію звичайного. 1\оренів нульбаби лі1\арської (у оnі.ввtдношенні 2 : 2 : 1) заварити 1 снлянкою онропу. настояти 20 хв .. процідити і приймати по 1 сталовій ложЦі за 15-20 хв. Броварщинн.
відслужили
Термін виконання замовлення
.N9 3: '
листІ<Ів бобівника трилистого, .кореневищ тростинового, nлодів кмину звичайJного (у
1
що
цемент.
nеред їдою. t..'Толову
юнаки,
характеристи15у;
ДО ЇДИ.
Апетитний чай
і
ється стипендія 86-98 1\рб., •Відмінникам 104-116 крб., хорошиетам - 95-107 крб. За час виробничої праюнки всім виплачується 50 процен11ів заробітку. 2. НА БАЗІ НЕПОВНUІ СЕРЕДНЬОІ ШКОЛІ-{1 перемотувальнин ниток (з умінням виконува~ ти роботу нонтралера або сортувальника). Строк навчання 1 рік, 2 роки. Приймаються дівчата, що закінчили 8 класів. Учні знаходяться на повному державному утри-
3
го і деревію звичайного (у оrnввідношенні заварити
(сортуваль-
документ про освіту; довідку з місця проживання:
ЧАЇ
трави
виконува
документи:
.N'2 1:
ложку
умінням
ви-
ник).
занку.
з цІєї зна
умінням
профілю; нантролер тех,нологічното процесу
наступних
вміс
(з
-
(з
електрослюсар;
Чорного
АПЕТИТНІ ЧАІ ВИГОТОВЛЕНІ 3 ЛІКАР СЬКИХ РОСЛИН НАПОІ, ЩО ЗБУДЖУЮТЬ АПЕТИТ І ПОЛІПШУЮТЬ ТРАВЛЕННЯ.
мешканка лісів
апара11ник широного
водно-спортивну
події.
АПЕТИТUІ
-
-
ЗедеІtа аптека
З дюбов~ю до рідної природи
Косуля
nеремоту.вальник ниток роботу сорту-вальни.ка);
*
плануємо
тити репортаж
Заnорожжя;
ве
нації.
ТАРАН.
*
одному
номерів
опра·
символом
С.
У
на
від
святкування
500-річчя личі
не
козацьких
початку
будеться вді
Зда
дні людям
...
берегах
ти
уваги
~
доля
ко
держави
майбутні
культурно-етногра
На
СЕСТРИ,
апаратнии обробни та сушіНІня;
-
уні
оо'єднанн.ff.
:vюгил
за
надн.
вдача
·
дух. в
чимало
байдужа
зан\'З, чітка організація їхн~оrо війська користу ВС!.JШСЬ неабинною nова гою у сусідів. Турки, nо ляки. московці визнали
дарством, а то і родиною.
вольний столітті
запорожців.
Молодецька
госпо
спа
СтрільЦів.
у
адоро
КИІВСЬКЕ СЕРЕДНЄ ПРОФТЕХУЧИЛИЩЕ .N9 36 на базі ордена Трудового Червоного Прапора внробничого об'єдианнн «Хімволокно>> іlм. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революціl ОГОЛОШУЄ НАБІР ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ для ·підготовки за професіями: 1. НА БАЗІ СЕРЕДНЬUІ UСНІТИ: апаратник формування хімічного волокна:
nоневолення,
Львова
ється.
кошовий
виправдував
і
фічні
rope
походів.
частина
місце
Якщо
той
інші
не
скщ1налась Чорна рада. і ой тоді безталанно му ношовому! Але доки отаман був отаманом, ко жне його слово ставало
жи
відонремилась
нозацьке
ко
Ось і зараз в респуб ліці діє товариство «Січ>>,
ос ота
щоб
-
доля
нащадків
ХІХ
чових
вивалюва
багнюці
ноза
царським
студенти
обов'язково
одразу...
ли у
дух теж
приділяють вивченню Ко заччини. У часи револю цій на Україні діють фор мування· Унраїнських СІ-
зараз
<<nрямим
--
мороку
єва
міцного
ПЛЕМІННИКИ:
версите'l'сьних гуртках Ки
про
надзвичайно
мократично.
це
душах
У
старши
гетьма-на
і
лахує
батько-отаман..
Вибори
рахунок
,рожці:в
ред
корчми.
козацьна
Генераль
-
тільни надія на визво лення починає жевріти се у
йому
введене
лонізаторам знищити бу ло не nід силу. І як
Такою була столиця Велиного Лугу. В ній оби ралась
вrке
вольний
-
народу!
вІд
року
1775
старшина.
цтва
40-рtччям
запроваджує
давно
Але
з
БАТЬКИ,
Росії
на
ко
Бажаємо
вольницю.
після
державності
знак
віта~:мо
народження СОЛОВ'Я Василя
році війська зруйнували
11
кріпацтво, а у 1782 - ліквідується ос тання ознака української
зали
Щиро
1:~
довгого віку, щастя без ліку.
Вкраїні
ться
до
невеликий
дерева
В
не
вію
заснува
обід,
не
спілни
долю.
на
могло
ні.
домаш
сіями>> або <<ГНіздюкамИ>>. Проте саме завдяки цим
запорожці
як
собі з
кругом
стоJІам.
ли
ЧортQмлицьку Січ. В 1709 році Петро І нро
за
собі
А
по
не
Але вони вже не вважа лися січовинами, 1 коза ни звер~ньо називали їх «баболюбами». «гречко
тиця
ва,
усій
залишалась
мали
З
ТJ\к, у 1593 роЦі пІі:с ля зруйнування татара ми укріплень біля о. Хор
вільно
господаря,
нурені.
іс
шунали
Одразу
зазнавався! А в курені за ним лишалось його
військових
-
В
на
гом в1~1в більшості з них було чуже поняття <<Моє твоє>>, прива11на
зводи
ти нову Січ замість зруй-
в
степу
на <<альтернативНій •нові•. Новообраного
ли
а
лише
до
кого братерства. Сама Січ являла собою городище, обнесене •висоним парнаном. В центрі дерев' яна церк
явище
України.
дорозвинутою,
Перенесення були ло в'язані в першу чергу з причинами,
не
міt'
вдячносm
новому
-
ну
Кожен,
в
зварити
ша1в
не до
на
сало.
хату,
хрестик
до
з
не
світовій культурі важко знайти подібне утворення. Адже запорожЦі відмов лялись від родини. протя
власні•сть
змінювалось.
п-риродними
виросла
Козацьною республікою. .... Стоячи на сторожі національної свободи сво го на.роду, січовики роз Іділили з ним і його гір
запорожську
або
натрапив
чеиався
немилосердно
... Козаччина
пот яти.
то
і
жди
.рибу
йти,
усі
ніколи
йдучи
.відпочити.
з
місЦі (Олешківська Січ) .. Навіть після її остаточ ного зруйнування части rна козаків у гирлі Дунаю заснувала Задунайську Січ.
ми і бу,)ІО ЇХ ВСЬОГО ШіСТ· надцять. Але мали пер ші нозаки чудодійну си лу, бо вони були харак терниками. І куля їх не брала. і шабля не мог ла
Правда
і
ги го
У 1775 Катерини
таку
nокарано» (Грушевський М.. ІЛІостравана історія України. Ниїв Львів, 1913 р. - С. 383). Але та Січ, наче фе
щастя
спершу
знав
але слова їм
держано
..
народними
а
стежни
не лиху
му, одинокий нозак за лишав на столі пшшю, хто
вислужувався
царем.
церів,
покинув,
пішов
сил
Мазепи.
у
«гніздюна>>
заминалось.
мое
ріжки. Запорожці підда лися на обіцянку Гала гана і московських офі
силенна
звіра
від
запорожські
роздолля
сила
проти
дяки бувшому січовику Галагану, що тепер, в-ід-
ровів. Незайнята вОіJІркj суша була вкрита не тими
ло
новеького царя: <<А на Січ пі:слано московські війсьна й здобуто її зав
·непідступН!і
розливався
ній Славута
шведів
СІч
голоду
Ці.кава традиЦія гостоо ності <<гречкосіrв>>. Жит
ук
те, що Мазепа воював на боці
з
дину.
років з
500
часу виникнення символу військової величІ раїнського народу Запорізької Січі ...
те
«баболюбам>> нула
АДРЕСА РЕДАКЦП: ТелефокІІ: ре,І,актора відпові.ІІ.ального І
соuіальних
ІнформацІТ
І<иїве~окоrо
-
. 255020,
-
Київська, 154. - 4-04.61;
4-ОЗ-76; заступника ре,11,актора, ВІІІ.Аілу партіАного життІІ
секрет ара,
питань
Київська область, м. Бровари, вул.
Заступник редактора В. ТУГЛУК.
ві.ІІ.Аілу
4-02·92;
сіЛІоського
віці лу
л метів
госпо,І,арства і
масовот
- 4-23-26; відділу роботи 4·04-81;
ПР,омисло.ості вІд,ІІ,ілу
5·13·91,
обласного уnравлінни у справах видавництв, nоліграфії і книжкової торгівJІі. А.цр_ма ,арукарві: l\Jiiвu.u е(ІRа\'\1'Іо, м, l>реІари, вул. І<•Івс~ока, Іі4.
радіо
Індекс Друк кований
61285.
офсетний.
Обсяг
І дру.
аркуш.
Тираж
15.884
ПрИМірНИ-КИ.
ЗамосВлення
No
3284.