ВІД'ІЗД ТОВАРИША
ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАТН, ЄДНАИТЕСЯІ ВІВТОРОК
28 січня Генеральний секретар ЦК КПРС товариш Л. І. Брежнєв на запрошення першого секретаря ЦК Комунlс·
29
тичної партії Куби, прем'єр-міністра Революційного уряду Фіделя Кастро Рус відбув з Масиви у Республіку Куба з оф1·
СІЧНЯ
1974 ЦІна 2
ційним дружнім візитом.
Разом з товаришем Л. І. Брежнєвим відбули член Політ бюро ЦК КПРС, міністр закордонних справ СРСР А. А. Гро мико, член Політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК КП Уираїни В. В. Щербицький , •Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС, перший секретар Ленінградського абиому КПРС Г. В. Романов, секретар ЦК КПРС К Ф. Катушев , член ЦК КПРС,
р. коп.
міністр цивільної авіації Б. П. Бугаєв, перший заступник го лови Державного комітету Ради Міністрів СРСР по зовнішніх економічних зв'язках І. В . Архипов, а також член ЦК КПРС, помічник Генерального секретаря ЦК КПРС R. В. Русаков, член Центральної Ревізійної комісії КПРС, помічник Генераль
ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА В 1935 РОЦІ
ного секретаря ЦК КПРС А. М. Александров, помі,чник Гене· рального секретаря ЦК КПРС А. І. Блатов, член Центрально~ Ревізійної комісії НПРС , Генеральний директор ТАРС Л. М. Замятін.
ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, МІСЬКОІ І РАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
На Внуковському аеродромі , прикрашеному державними пра порами Радянського Союзу і Республ~ки Куба , товариша Л. І.
У ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТІ КПРС, РАДІ МІНІСТРІВ СРСР, ВЦРПС І UK ВЛКСМ Центральний Комітет КПРС, Рада Мініс трів СРСР, Всесоюзна Центральна Рада Про фесійних Спілок і Центральний Комітет ВЛКСМ розглянули підсумки Всесоюзного со· ціалістичного змагання працІвникІв промис ловості, будівництва І травспорту за достроко ве
виконання народногосподарського плаву
1973
за
рік І прнйнили в цьому питаннІ постано
Брежнєва проводжали керівиннии Комуністичної партії і Ра дянського уряду.
~АЛВА ТОВАРИША
знис.ька РСР, Азербайджанська РСР, Молдав ська РСР, Латвійська РСР; 28 автономних республік, краІв і областей, місто Москва І ЛеиІвrрад. По )'краІвсьІdй PCl визнані переможцями Дніпропетровська, До· нецька, Запорізька, КвІвс.,ка, Кримська, Львівська, МнколаІвська, ХаркІвська, Херсон· ська області.
ву:
Переможцями у Всесоюзвому соцІuістІІ'ІІІО·
ВизнанІ переможцями цІалІстичному змаганні
у
Всесоюзиому
ЦК
со·
І нагородженІ Черво
ними прапорами ЦК КПРС, СРСР, ВЦРПС І
.JI. І. БРЕШВGВА
У PECDYБ.JIIRY КУБА
.Nil 16 (3922)
Ради
МІвістрІв
ВЛКСМ:
союзні республіки РСР, Білоруська РСР,
му змаганні визнані і ваrороджеві Червовими прапорами ЦК КПРС, Ради МівістрІв СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ з вручеІІІUІм rроmовнх премІй
739
колективів пІДприємств, будов
ганІзацІй, з
РРФСР, Украіиська Казахська РСР, Гру-
В об:во::иі .Коипар.mіі"
7
них по УкраJвськІй РСР
1 ор·
84
ко·
лективн.
{РАТАУ).
Перед відльотом з Москви у Гавану Генеральний секретар ЦК НПРС товариш Л. І. Брежнєв зробив на аеродромІ корес пондентові агентства Пренса Латіна тану заЯву: 3 великою радістю я прийняв запрошення товариша Фіде ля Настро побувати на Острові Свободи. Я відчуваю особливе задоволення, що зможу познайомитися з вашою країною, з досягненнями кубинської революціУ, вітати героїчний кубинський народ і передати йому захоплення ра дянських людей його революційним ентузіазмом і мужнІстю. Радянський Союз і Кубу зв'язує міцна, братерс.,ка дружба, яка грунтується ліз му.
на
принципах
соціалістичного
інтернаціона·
З задоволенням чекаю зустрічі з товарЩІІем Фіделе1!{ , 1\аст ро на кубинській землі. Я переконаний, що наші наступні nере говори з ним та іншими керівниками кубинської республіки
n. І.
"ЛАСКАВО ПРОСИМО, ДОРОГИМ ТОВАРИШУ
депу.mа.mі.в .mрудящ.к.z .ша обл:ас.кі:й раді профспілок
Про підсумки соціалістичного змагання районів обпасті за одержання високих урожаїв зерна в 1973 році щих та президія обласної ради профспІлок розглянули підсумки соціалІстнчноrо змаrаиии районІв області за виконання державних пла·
І. БРЕЖН&ВА
сприятимуть дальшому поглибленню дружби між нашими брат· німи партіями, між радянським і кубинським народами. До зустрічі у Гавані! (ТАРС).
краі".к.к_, .в.кко.кко.мі обл:ас.коі Рад•
Бюро обласиоrо комітету компартіІ України, виконком обласної Ради депутатІв трудя-
J.
кореспондентові агентства Пренса J:атtна
виконкому П. П. Білокінь, голова райкому профспІлки робітників і службовцІв сІльського
господарства та заготІвель М. Н. Горобій). Господарства району виростили по 26,2 центнера
зернових на кожному з 19,4 тисячІ гектарІв, у тому числі пшениці по 27,1 центнера. Со· цІалістичні зобов'изаиня по валовому виробництву зерна виконано на 134 проценти, народ· иогосподарськнй план продажу зерна державІ - на 139,1 процента.
6РЕЖНЄВ!''
ГАВАНА. Столиця револю· ційної Нуби привітна і життєра· дісна. Але сьотодні світле, біло кам'яне місто, залите промін
цією•.
ням щедрого
Союзові, його великим успіхам в усіх галузях будівництва но· вого суспільства. Газети і жур нали оnублЇ'Нували біографію то· вариша Л. І . Брежнєва.
троnічного сонця,
особливо гарне. Гавана црос'l'о змінилася, готуючись до великої і урочистої подіІ візиту Ге· нерального секрет а р я ЦН НПРС товариша Л. І . Бреж
Нубинська преса,
телебачеи·
ня і радіо присвячують с·воІ ма· теріали і передачІ Ра:дJІНсwюму
Орган ЦК Номпартії Куби-га·
зета <<Гранма> вмістила передо иІв І соціuІстичних зобов'язань по виробницУ пурпур одяглися її площі ву статтю під заголовном •Візит тву 1 продажу державІ зерна в 1973 роцІ. і бульвари, просnекти і вулиці. історичного значення•. «Цей ві· В полІській і примІськІй зонах переможцем що Легкий, освіжаючий бриз коли· зит найяе:краІІ'і.ше по.казує , визнано БРОВАРСЬКИИ р АИОН (секретар ше полотниІЦа державних пра справа беа<:мертного ЛенІна. ІІtіськкому партІІ Ю. М. Соколов, голова райпорів Радянсьщого Союзу і Рес· справа виз·волення і nрогресу ; FZ?'/HAYZO'/H//HHH..ш'LN..VU.U/U.uzo'AI'VLU/..UU..мtJ VAI!IИIIIZ!IИIIVAIIZIIIIИI~·I'!·"~цz•~ nубл.іки Нуба. На фронтонах бу людства утверджується, жи·ве 1 дию\ів державних установ і nід· перемагає в усІх куточках на приємств портрети Н. Марк· шої планети>>, nідкреслюєть са, Ф. Енгельса , В. І. Леніна, а ся в статті . Дві стор_lнки газета відводить (<Завдання робсІлькорlв та тююж товариша Л. І. Брежнєва. Редакції мІськрайонної rазе Всюди транспаранти зі словами реnортажам своїх спеціальних ти «Нове життя» та мІсцевого активістІв ввзовоІ преси по ви сердечних привітань і лозунти ко,ресnондентів про м.!сто-герой радІомовлення повІдомляють, свІтленню соцІалІстичвоrо зма російською та іспанською мова· Новоросійськ і подвиги в repo· району за ми: «Ласкаво пр<>симо, дорогий їчних битвах проти гІтлерlв· що ЗО сІчня 1974 року об 11 гання трудІввикІв годинІ в залІ засІдань мІськко дострокове внкованНJІ плавІв 1 това,ришу Л. І. БрежнєвІ>, «Хай сЬІких затарбникі·в у районі цьо. січня відбуnися збори nар му партії відбудеться РАИОН· соцІалІстичних зобов'азавь чет живе непорушна радянсЬІио-ку го міста бійців і оф!:церів 18-Ж бинсьна дружба!>, «Революцій· армії, nолітичний В\Міл якої тійного активу міської nартійної НА НАРАДА РОБСІЛЬКОРІВ вертого року дев'ятоУ п'атврtч ні ідеІ Ідуть вперед, по шляху, очолював товариш Л. І . Брежкн». відкритому Жовтневою революСТІННИХ нєв . (ТАРС). організаціі. У зборах взяnи ТА РЕДАКТОРІВ нєва.
Повідомлення
Збори
партійного анти ву
26
участь чnени і кандидати у чnе
ГАЗЕТ з порядком денним:
ни міськкому Номnартії України,
Рубіж визначаnьноrо-150 мільйонів •єць
чnени ревізійної комісії, секрета
СОЦІАЛІСТИЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТРУДІВНИКІВ ГОСПОДАРСТВ КИІВСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО ПТАХІВНИЧОГО ОБ'ЄДНАННЯ НА 1974 РІК
рі nартійних організацій, директо ри
nідnриємств,
будівеnьних
і
трансnортних організацій, радгос
nів і nтахофабрик, нерівники ра
йонних установ
та
організацій,
nередовини виробництва.
району»
ни 86 тисяч штук яєць і 15780 ничих господарств є посилення центнерів nташиного м'яса. контролю за використанням Прагнучи конкретними діла· кормів, боротьба за Іх економ ми відnовісти на Звернення не витрачання, що дозволить Центрального НомІтету КПРС знизити собівартість nродукції,
Шенні виробництва й заготІвель
до партії, до радянського наро· ду і включившись у Всесоюзне соціалістичне змагання праців· нииlв сільського господарства, птахівниии об 'єднання взяли
сільськогосподарської продук ції, зонрема яє ць і пташиного
З доnовіддю «Про nідеумни грудневого (1973 р.) Пnенуму ЦН НПРС і завдання nартійних організацій
У третьому , вирішальному роЦі дев'ятої n ' ятирічки трудові колективи Ниївсьиого виробни чого птахівничого об'єднання здобули багато перемог у збіль
м'яса .
Набагато
планові завдання
вистуnив
перевиконано і соціалістич
ні зобов'язання. За минулий ріи
другий с.знретар міського комітету
дер жа ві
продано
НомnартІі України М. О. СЕРГІ ЄННО.
1 22
мільйо-
підвищені зобов'язання на рік
-
1974
визначальний ріи п'яти·
ріЧКИ. Ось ОСНОВНІ З НИХ:
Азербайджанська РСР. Виро
На зборах nартійного активу би Ю:роваб.адського иилимово схваnено соціаnістичні зобов' я суконн<>rо комбінату добре відо промисnових
nортних організацій, радгосnів і nтахофабрик району на 1974 рін та прийнято заходи по їх винонан ню.
Звіт про збори nартійного акти ву буде надруковано.
ристовуватимуться
досягнення
сільськогосподарсЬІкої досвіду,
одноярусні
науки
найновіше
Богданівсьиа Пухівський племптахорепродуктор
Семиполківсьиа Ниївсьиа
трудомістких
10 1 70
мі в нашій країні . Вони від· По виробничому пра вляються майже в усі союз об'єднанню 150 ні республіки. Для досягнення намічених nо Довести випус:к продуиЦії в у всіх госnодарствах 1974 роЦі до мільйона ивадрат казників об'єдцання розробленІ заходи , них метрів таке зобов'язан
спрямовані на збільшення ви робництва продукції, nоліпшен На фото : ці килими оде ржали ня її якост і. На Ниївсьиій пта
ня підnриємства.
де ржавний Знак якості.
(Фотохроніка ТАРС),
хофабриці , наприклад, передба· чається
розширити
3,7
235
66
247
170 350 500
135,7
234
1600
140 180 500 1322
високо:
устаткування
клітковІ
несучок з повною
та
встановлю
<<ОБН• для утримання
нято відnовідну резоnюцію.
затрат
всіх виробничих ділянках пта· хофабрик і далі широко вико·
ватиметься
В розгnянутому nитанні nрий
ноnентивів
зменшення
продуктивне
Гос под а р ств а
в обговоренні доnовіді.
nідприємств, будівеnьних і транс-
З метою
при виробництвІ яєць 1 підви щення продуктивностІ праці на
передового
Присутні взяnи антивну участь
зання
пІдвищити П якість.
-
батареУ
нурей
механІзацією
nроцесів,
яйце
сортувальні машини (<ЯС·1• то що.
На виконання взятих зобов'ІІ· зань
спрямовують.ся
ля
колективів
всІ
:1усил
nтахофабрик.
Партійні, профсnілкові 1 комсо ня утильного борошна і довес ·мольські організаціІ здІйснюють ти його до 210 тонн за рік, до керівництво змаганням. битися одержання високоякіс· них кормів з комбІкормового за
воду для фазової годівлі птиці.
Одним з найвідповідальніших
виготовлен· завдань
колективів усіх птахів·
Зобов'.ІІзІUІJUІ обrоаоревІ 1 приЙІІJІтІ ва заrальввх Зборах колективів госпо.царств Киів· ського. виробвичого птахІвви чого об' вднаниа.
... 1ЛEHJНА ЧИТА Є ВСЯ J
~
всюдження
ідеї
зробить
комунізму
ді.і<tНІІям усіх трудящих». Комуністична партія і Центральний
на-
Комітет постійІю
про-
відома
ДОБРЕ
УСІМ
холоднльІшнів. Майше тринадну ХОННИХ ЩІТЬ THCЯLJ LJY ДОІJІІХ
тут у ми-
Споживачам відвулому році. ван таше но товарів на 2 мільііо-
перекладено
У січні 1957 року Централь·
ний Комітет КПРС приііняв постанову про видання нового
творів
зібрання
-повного
виходячи з
цеху,
груднсвого НПРС, ЦІ\
нас та нов lІленуму
(1973
р.) вирішив
внроuнтн понад план продунції нu 20 т 11 сяч нарбованців.
.
1
дн~рцята та нришни столів.
данні враховується в·инятковий Інтерес в усьому світі ,11.0 житІлліча.
. Нову хвилю трудового
Одним з головних завдань
.в
Цент-
Звернення
нолентнві
Заслуговує
трудя-
комсомо
09034
партії,
народу.
радя нського
до
до
НПРС
Комітету
ються
наборів,
користу
що
підвищеним
попитом.
Секретар партійної організа· ГІ. Бондарчук роз ці:і цеху план << Зустрічний повіДає : нам nід силу . 13инористання ре поліпшення орган іза е~ервів нової ції пра ці, впровадження
u.
досновалої
техніки,
підвиuцення
майстерності і оволодівання су за· міжними спеціальностями порука успіху. В еликий внесок
Р. С . Борсу раціоналізаторів ка. М. В. Грінченпа, М. М . Фе сюна та інших . Заrальний еко.. номічниіі ефект від впров аджен ня
пропо-
раціоналі:заторських
~нщій за минулий рі н становить тисяч нарбо ванців• .
9
Цех,
де
народжуються
ри-красені,
зустрів
набо робо
нас
чим гулом верстатів. Важно зіт хаючи
сталевими
своїми
леге
ннми, багатотонний прес штам нував і а тирси нриіlІни до табу працює і ретів. Тут же пору ч Петра бригада пресуваль ників
Неначе
Левченна.
Сергійовича
двома між й н~снладне діло: фане рними за готовками розкла (;ТИ рей ки каркасу майбутнього
блону.
майбутніх кухон кутники для них шаф-пеналів , або я.к у де
умільців-раціоналізаторів.
щоденна
норма
-
виробітку
пісню
Р. С. слюсарі дбають часно К К Налиновський, J:>орсук , iVI. Ф. Водотіє ць та іншІ. Силад не
Ніби естафета,
ветеран
до
Нириловича бригади Михайла Назм ірчуна. Майстерні і вмілі руни Н. Г. Цибульського, В . Ф. Ulишнанова та інших складають і з блоІ<ів го тові вироби. Цікаво спостерігати,
як
деталі
окремі
обрисів. знайомих набува ють Тут починаєть ся життя вже з і браних меблів . Ім, правда, ще щоб ви т реба причепуритись, блискувати і привертати зір по бездоганною своє ю нупців Та це вже якістю виконання. зроблять на інш ій дІльниЦі.
конвейєр
Спе ціальний підземний
тунель
меблі
бран і
рядження
та
на
через
доставляє
дільницю
зі
опо
фарбування.
-
довги й
-
шлях проходять
ним
своїм
вироби,
білосніж
покриттям .
,щоб фа рба р івном ірно панрила спочатну вироб и пов ер хню, шваклюють. зач ищають шліфу-
скромної
жінки
за
магнітні
процентів завдання. Ця
130
комплектувальникІв.
яку
очолює майстер П. І. Шкаров ськнй, в еде перед у соціалістич з м аганні .
техно
підготовка
ця
вже
виготовила
досліднІ
з р аз ки.
В. КАЛЯБІН. ветеран ви На фото : вгор і робницт ва , ударник комун!стич
пра ц і В. П. Бурченко, вни зу - полірувальниці М. П. Ски дав та Н. С. Гнатко підготов
. ної
ляють меблі до здачі на склад .
Фото П. Голованя. НОВЕ ЖИТТЯ
вечори
Под іоний стан справ у під «Бровари тресту ро·зд lлах ве рх фабриці сільбуд•. на нього дитячого
та
прийоми до
ро первинних .організ1tцій н е
цікавою
з тими спілковою молоддю, нращими робітниками . які є
намагається
вона
справою,
мо
неслілкова
йти врі вень з кращими, бра
надійни м резервом поповнен н я рядів ВсесоюзноУ Ленін Спі лни с ької НомунІетичної Молод і .
ти з них приклад, прагне , ян
найвищого
визнання
свого
вступу
самовизначення ,
.
влнсм.
у
.
Непогано організовано ро боту з молоддю також на за
Н. ПОПОВА,
обліку
сектором
зав.
міськ
ВЛКСМ
члевlв
торго -
водах холодильників,
в
•>.
серйозні обхідно з повною по стю й відповідальністю з не до Роботи ставитися
головніше, безумовно. те, що
Захоплена
трикотаж у.
<< Руса нІвсьний радгоспах <<Плосківський• . Ном ітета~1 ко:>.1СО:І1ОЛУ. бю
відб у
трудо вої
стали
КО:vІСОМОЛЬЦЯ:\ІИ.
окре :vшлщ
слави ,
мо·
одинадцять
виробничнииів
лодих
Тут регулярно
залучається
кому ЛКСМ України.
ЗРОСТАТИМЕ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ
ють до них дверцята і петлі для ставлять
числа лише
.1ав робітничого клас у , спор. тивнІ змагання тощо . А най
лодь.
та осна логі чно го обладнання стІш. Енспериментальна дільни
О
бойової
допомогою
<< Н-18 >> . У завершальному етап і
стор.
ваються
над Безперервним потоком дільницю на вироби ходять комплектації. Тут Ю . П. Хомен ко , М. М . Фесюк, В. Н. Тищен приладну но і Г. Є . Берегун
знаходиться
факт, що понад 100(!) юнанів ро нів до 23 і дівчат віком Спілці ? у не перебувають Протягом 1973 рану з цього
!'dі пол і тичної освіти .
ків.
зм іна
можливості і бажання молоді, планують і ведуть свою дія І в транспортників, льнІсть.
робітнинами.
верстат , на яіюму завершує ко робітни пітку працю багатьох
замки, руч ни. На викон ують вони
сомольської організаці.ї заво ду порошкової металургії той
проводяться заняття в систе
На всіх технологічних опера ціях може працювати Олексан· дра Петрівна. І завжди якість її ро боти буде відмінною! Зараз вона обслуговує шліфувальний
на вішування,
Зі
враховуючи
справи,
нолентива ми, м іж
новачкам.
і
дарств . Хіба не мусить тур бувати численний актив ко·м
КО:vІСО:vІОЛЬСЬІ\0 -:нолоді Ж НИ:vІ И
чи порадою. Вона виховала се меро дітей. Обрати шлях у ве лине робітниче життя допома гає
орга приє:.t.ств, будівел ьних госпо передових нізацЩ ,
Ни)'вської і в тваринників про добре птахофабрики органі з о в а н о й думано ліж соціалістичне змагання
обрану любити навчила вона професію! За вжди йдуть до цієї
ко:-vІсомолу велини х під
тети
автоп ід
КОМСО!'dОЛУ
Номітети знанням
скількох
працІ
своєї
під
приє!'vІстві .
рування.
роки
r
не перебу -.
робничнина:vІи й на
КОМСО'МОЛЬ
СЬКИХ активістІв. улуснають ян не дивно, молодь з-п і д с воєї опіки ком і
нають роботу з молоди!'vІи ви
відпові За це ефірну емаль. дають Н. А . Марчу к та Н. П. Іржавсьна. Юлька ра зів пройде під поливною фільєрою виріб ,
гі
Це СИЛ У деЯКИХ
У такий же спосіб розпочи
полі
наносить
сько:~іу житті, під ібрати спра не вистачає на ву до душі -
член
беремо
-
,За
лучити їх до участі в громад
свою опіку .
потоко ціальній технологічній вій лінії . Спершу на детал і па
А н езабаром виготовлятимуть мебл ів новн й н аб ір нухонних
2
ває в Спілці
на цьому й
никамн на підприємстві .
в комсомольській
організації, якщо
-
закінчуються зв'язки !'tІолодо го робітника зі своїми ров ес
ВЛНСМ , залучаємо до актив
Опорядження дверцят до сто лів і шаф відбувається на спе
машина
-
дівчина
чи
ної роботи
полични.
ли вна
са:\1і на себе
ми до денної міри виявля
юнан
столи і табуретки. шафи-пена внутрішні ли і шафи навісні,
ному
О
-
залишені
зарплату ,
жують
ор
ємо його здібності, вміння в Якщо тій чи іншій справі.
дільницю
комплектувальну
на
розповідає
комсююльс ької
птахо Ниївської ганізац і ї Розгонюк, фабрини Минала
видають
потоком
Заве ршує цей процес ветеран Олек заводу праці, гордість сандра Петрівна Бузюн. За дов
лять
секретар
дають шпаклівку на вироби , на фарбу. емалеву білу носять камер сушильних Нонвейєри
безперервни м
-
годину-другу.
ви
в таному випадк у й зовсім не доводиться. Працюють . одер
з таким
Поговоривши
-
Огородник, С. Н. робництва Н . П. Лобода . М. В . Миркевич, значком нагороджений який _соціалістичного « Переможець змагання 1973 року,. , та інші . Вправними рухами вони накла
столярів-силадальників
т ака
готово-
раціях працюють
поки стане прида тним для полі
роботи яного залежить ритміч ність пра ці всього І\еху. Адже набувають тут рі :І н і заготовки вигляду
від дільниЦі
На цих опе
до дільниці , й подорожують де талі меблів , аж пони не nотрап
по ни засяють
першого
цеху.
господарство
ного члена ЦІ·ОГО нолентиву, від
свого
повсяк
верстати,
кож
продуктивності
процентів
130
співали
безперервно
Щоб свою
що складного Здається, зауважує пофарбувати? відді м айстер фарбувального лення N2 2, ветеран заводу Ан дрій П авлович Uнашко . - Але
:злагодженість і взає модія допо магає бригаді добиватися висо ких пон аз н инів
десятком
свердл багатошпіндельний вер цехових розробна Це стат.
Однак це вимагає висо-
робітників. майстерності 1\Ої В . Д. Мірошникова, В. А . Дя досвід ченко , І. І. Штакун мо Вон и чені виробничники. одного. один замінити жуть
праЦі .
на пила наріз у є довгасті прямо
вгризається
ворити про неспілкову молодь
разу, як він стане до роботи.
і про йде щих. Добра слава К Г. Бли з нюк та Н. В . Дячен1\О . Сво є ю працею здобули вони
таль
секрета групкомсоргом, їм рем комітет у ко:-.1со~юлу. Го
йо:v~ляться з << новачном» од
вальним папером .
с во
познайомитися зі
нуть)
зна
ко:v~сомольці-активісти
Відпов ідшо LJи на турботу пар добробуту, ту с ла ву. зростання тії про зустріч прийняли меблевини Переходячи з рук в руки. з зобов'язання· одного верстата до іншого , пла ний план. Понад товарів на 47 стини за готовок набувають ви· Gуде випущено тиснч карбованців. У торговель· гляду знай омих частин меблів. ну мережу надійде 13.500 ку Мож на побачити, як цирнуляр хонних
:\ІИ не можуть (чи й не праг
птахофабрики. та Ниївської Тут увійшло в практику, що
За честь марки рального
ді-
увагу
на
яльність ко:v~ітетів
§jrGijj!:!§~~
Т А .Н(
фор
певні
нізації вироблені ми ЦІєї роботи .
лу автоп і дприємства
Р Е П О Р
У
міській комсомольській орга
депутатом
Ради депутатів
місьІюї
учні
1563
і
комсомольцями.
стали
рОбіПІИЧИИ
обрано
машин обу дуванн я. вельного «Великодюіер в радгосп ах <<Нрас илівськиЙ >-'. ський » . <<Требухівський >> . Та поряд з цим в онре.мих росту справі організаціях ма комсомолу приділяється ви Трапл яються ло уваги. НОВОПРИЙНЯТі КОЛИ падки, юнаки і дівчата, члени Сп іл ки. тижнями, а то й мі сяця
працює в радгоспах і на пта
хофабриках)
А. шв. Молода робпниця Л . Нириченко виросла в ць?МУ ноu!ї
залучення
молоддю,
новою
виробнич кращих молодих ників до лав ВЛНСМ . Тільии протягом минулого рок у 201 молодий робітник ( з них 71
ян1 доснгли вершин маис!ерно СТІ. юке зараз ~ають СВОІХ уч
ришів.
кращі
комсомольсьних
організац ій є робота з неспіл
по-~ гарт і :заслужила пошану това
1
ттнчІюго пщнссення винликало
(ТАРС). =-..:~-~
ка-
Найрізноманітніші
первинних
НLІВ'ІИВ багатьох виробн~.ІLJників,
ПрОІІШЛа
півмільярда примірників.
Володимира
діІІльності
і
тя
ЗвіДси деталі майбутніх м~б лів надходн ть на дільницю вер
леКТІ!ВІ ,
на 125 мов. За• гальнии тираж ІХ видань тільки в СРСР наближається до
ніці В. І. Леніна. В цьому ви-
Вісі м над стоять дopoшrLJa І:>абарина. ::~а вдання вищі Ще досвід· пеrн:д вщюб ннLJншшм н у чствер-~цнть ронів працю є тут виховав, Він LJеннй майстер. тому роЦі п'ятирічки .
Нолснтив
ім'я В. І. Леніна. Я ого твори
публікуютьсІІ в
викяаді
або
І У комсомол приходять
допома
гают ь внготовлятн бонов і щити, шаф, ДЛЯ f!Нут ріШНі ПОЛІ!LJІШ
Крім того, випущено в світ 37 ленінських збірників. Велика кількість ленінських
нарбованців.І СТLІТІІІІІіів Gрнгади Михайла Фе
тнсячі
нн 'І Ї 4.:::>
багатотомній Біографічній хро·
висо
го виробу. Міцний клей,
цеху заводу ! Ішіі тисt( преса і пара
нuGорів внготовлено
документів повністю, у витягах
......:_-.-4J8i-- ------;.......
}...................... _ ______ дунЦія м~:блсвого
ІІіше випустити додаткові то-
За даними ЮНЕСКО, спи· сок авторів, твори яких найбільше перекла.в.аютьсІІ на мови наро,ІІ.ів світу, відкриває
В. І. Леніна. В 1965 році це світ перший у г.ийшов -..-.--~~-~---_.....,- ~~---~....,
році
дбають про те, щоб nраці вож~_"
.
гого додаткового тиражу цьо· го виданнІІ.
МІІ.
шене в 1926 році. Друге і третє видаtшя були випущені протяrом 1925-1932 років . У 1941
11
які сві,ІІ.чать про те, що вони хочуть усе знати про Леніна.
том четвертого, 35-томного ви· дання. Проте Велика Вітчизни·
на війна перешкодила здійсненню цієї роботи, завершити її вдалося в 1950 році, а піз·
з'їзду партії. Воно було завер-
творів, яке
його
запитання,
численНІ
ставлять
робота по випуску в свtт дру-
Радянського Союзу, а й трудищим усіх країн. Перше видан· ня творів В. І. Леніна було розпочате в нашій країні ще в постановою ІХ 1920 році за
111111 nостанову, в якій говориJiucи: «Найкращим пам'ятником Володимиру Іллі••у Леніну буде широке масове розпо-
~ег~f~~бі:~тнах~іву У~в~r:Ул:Ситс:~
ПЛАНЕТА ::::р"~:н/те~:Р ;~:е~~ує~~~
дя були доступні не тільки найширшим народним масам
у січневі дні 1924 року 11 Всесоюзний з'їзд Рад прий-
~ ~
.
Наша фабрика верхнього ди тячого
трикотажу
доби
торік
дер лася відрадних успІхів вало жавний план по випуску вої продУкції завершила ще 12 грудня , а 17 вже рапортувала про дострокове виконання завдання ного продунЦІУ.
по
річ
реалі зації
У цих досягненнях є вагома частка праці колентиву ремонт· но-механічного
цеху,
який ро
бив усе для того, щоб виробни че устат.нування працювало рит
мічно .
Зараз , кол и по всій країні у відпов ідь
на
Звернення
ЦН
НПРС до партії, до радянсько
ві резерви для підвищення про та економії дуктивності праці матеріалів.
Так, монтник
наприклад .
слюсар-ре-
комуніст
М. Д. Теп
люк зобов'я за вся скоротити ка плосков'я ремонт пітальний зальної машини на дві години, на
зекономити
кожній
не
ме н
ш е десяти пружи н та п'яти го· лок і здавати П у цех з першо
го пред'явлення. Він винликав на змагання свого колегу С. Є. Гребенько ва. Електромонтер В. Д. Суниця дав слово, монт
що проводитиме
електроустаткування
ре · на
дні за кожній. машині за два ЦН мість трьох за нормою. Підви та Постанову го народу Міністрів СРСР, щені зобов'язання взяли також НПРС, Ради ВЦРПС і ЦН ВЛНСМ з небу слюсарІ А. М. Нруглик, М . П. ва лою силою розгорнулося Все· Бабко та інші Я . ШИПЕР, союзне соціалістичне змагання, старший інженер по рацІо робітники цеху вишукують ноналізації.
о
Вівторок,
29
січня
1974
року
о
І~~ Переловому лосвіАУ
ШИРОКУ АОРОГУ!
плакат
~~~~
~ У минулому
році колектив Київської
1973
птахофабрики зробив новий крок уперед в ·розвитку свого господарства, добивІПись висо ких показників у Всесоюзиому соціалістично му змаганні тваринників. його нагороджено Червоним прапором ЦК КПРС, Ради Мініст рів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ, а також перехідним Червоним прапором міськкому Компартії України та виконкому районної Ради депутатів трудящих.
Торік на птахофабриці вироблено 63 міль йони 922,7 тисячІ ІПтук яєць при плані 49 мільйонів 300 тисяч, або на 13 мільйонів 861,2 тисячі ІПтук більІПе проти 1972 року. ПтаПІниого м'яса одержано 6670 центнерів, що більІП
як у півтора раза
978
нове завдання і на попереднього
року.
яєць виконано на
перевищує пла-
Річний
127
-
показник
план
продажу
центнерів
процентів, м'яса
-
на
Переваги аерозольного способу
155. Рентабельність господарства в цілому становила 39,8 процента, а по виробництву яєць 70 процентів. Використання
наявних
резервів
сприяло
підвищенню продуктивності птиці, одержанню більІПої кількості продукції, а отже і доходів. За минулий рік прибуток птахофабрики досяг
2 мільйонів 390 тисяч 700,5 тисячі карбованців
карбованців, з них ~
одержано від впро вадження у виробництво досягнень сільсько
цїі
На цій сторінці ми подаємо розповіді го ловного зоотехніка Івана Івановича Хлюпни, старІПого ветеринарного лікаря Андрія Васи льовича Зінченка, завідуючої зоотехнічною лабораторією Інни Андріївни Яновської, на чальника планово-економічного відділу Олек про
те,
як
в
у
впроваджувався
і ветеринарних
на птахофабриці знайшли і вмі-
вигляді туману виходить вак
сама
вакцинація.
імунізується птиця
ці
лого пташинка 15-30 ти сяч голів. Раніше цю роботу виконували 18 чоловік, які вво дили нурам вакцину ГОА ме тодом
корпусів,
у
птахівництві, постійне вдосконалення технології промислового виробництва яєць є головним фактором досягнення успіху в роботі. Саме на це колектив фабрики й звертав основну увагу в JVшнулоі\ІУ році, вишукував нові резерви і приводив їх у дію. Було запроваджено цілий номплекс зооветеринарних заходів, у тому числі: перехід на утримання високопродуктивних курей-несучок <<катман-63>> і 18
збільшення виробництва. продукції. Так, наприклад, застосували спосіб ущільненого садіння птиці в чотириярусних кліткових батареях <<НБН1>. У кожну клітку двох середніх ярусів садовили сім несучок замість шести. Це дозволило одержати додатково 6 мільйонів штук яєць, а економічний ефект від нововведення становив 53,5 тисячі карбованців. Для забезпечення птиці повноцінними нормами було вирі·
яких птиця утримується в одно ярусних кліткових батареях <<0БН1>. Зараз пташниц.я догля дає 20-22 тисячі голів курей, або вдвічі більше, ніж раніше, а кавалер ордена Леніна Ольга Петрівна Галицька 25 тисяч несучок. Економічний ефект від впровадження цього передового методу становить 120 тисяч нарбованців за рік. Включення в технологічну лінію одноярусних кліткових ба тарей для утримання несучок,
лінії; поліпшення мікроклімату в усіх 24 пташвиках за рахунок
шено використати відходи інкубаЦії та забійного цеху для ви-
високопродуктивних яйцесорту вальних машин типу ~ЯС-1>>
встановлення вентиляторів-иондиціонерів <<Нлімат-461> і <<Нлімат-47>>; застосування диференціііованого освітлення в усіх пт<1шниках. Все це дозволило одержати від курки-несучки
-
ж часу
Прантично з допомогою аерозо лів ванцини Ла-Сота за 10
рехід на обслуговування однією
вимог у ло винористали й інші резерви І пташпицею двох
ветери
цина. Розмір частки 1-20 мікронів. Видування вакцини триває 1 О -12 хвилин і стіль ки
досвід, який одержано економічний ефект.
Головний фakmop Чітке дотримання зоотехніч-
і
птиЦі проти псевдочуми.
хвилин
них
господарстві
Суть методу полягає в тому, що під великим тисном (4 -5 атмосфер) апаратів <<САГ-1>>
сія Миколайовича Бевзи та іиІПих спеціаліс- ~' господарства
діяти
нарна лабораторія. Розпочались роботи по аерозольній ванцина
господарської науки та передового досвіду.
тів
У квітні 1973 року на птахо фабрику були завезені апарати <<САГ-1>> (струйні аерозольні генератори) і потужний компре сор «ПКС·5,25». Тоді ж стала
щеплення денільна
підряд.
днів
30-32
Витрачалося
літри вакцини, тоді як зольна її витрачається
аеро лише
2-6
ампул. Застосування аерозольного способу ванцинацlї птиці дає багато переваг перед звичай ним щепленням. падіж курей на та вибраковка цента,
кість на
Скорочується процента на 1,2 про
0,5
зменшується також ніль
робітниць-прищеплювачок чоловік, менше витрача
12
ється вакцини. Все це дало змогу зенономити торік 166836 карбованців.
Ініціаторами цього
застосування
передового,
прогресивно
го методу вакцинації птиці ста
ли головний ветлікар господар ства Василь Никифорович Ма лишко і старший ветлікар об'єднання Андрій Васильович Зінченко. Багато зусиль докла ли Альфред Васильович Гвоз дов, Тамара Петрівна Тагіль, ::~авідуючий нетлабораторією Микола Омелянович Осьмак, технік по аерозолях Микола
Миколайович
Розгонюк.
За період з квітня минулого року по 1 січня нинішнього на Н:иївській птахофабриці аерозо лями вакцинована 549 тисяч го лів птиці, на Богданівській 339 тисяч. На Семиполківсьній птахофабриЦі, -яка теж входить у виробниче птахівмиче об'єднання,
розпочато
обробку
птиці
аерозольну
антибіотиками.
Впровадження нового спосо бу вакцинації птиці швидко ді стало
визнання
і широку попу
лярність. Нещодавно, у першій декаді січня, технічна рада Го ловного
управління
ветеринарії
Міністерства сільсьtюго госпо дарства УРСР заслухала інфор мацію
працівників
нетслужби
Ниївської птахофабрики ]3 цьо му питанні. Вона схвалила пе редовий досвід по впроваджен ню аерозольного способу вак цинаЦії і вирішила поширити його на всі птахівничі госпо
Аарства України.
готовлення м'ясо-кісткового бо- дозволило nідвищити продуктив рошна. Відходи Ці обробл.яюrь- ність праЦі в птахівництві. То ся у котлі Лапса при високій І рік було затрачено 3,08 люди температурі і тиску. Таким чи- но-години на виробництво 1000 ном за рі.к одержано 180 тонн штук яєць проти плану 7,2 лю дешевого білкового борошна з дино-години і 4 людино-години,
!
245 яєць за рік, або на 9,4 .яй- вмістом 58 процентів протеїну. 1 що були затрачені позаторін. ця більше, ніж у 1972 році. Одним з найважливіших но- ІІродуктивність праці зросла на У третьому році п'ятирічки , вовведень минулого року є пе- · 27 процентів. До останнього часу серед зоо
технінів про~шслових птахів ничих господарств існувала думка про те, що для підтри мання інтенсивності яйцекладки ~•урей-несучок, що утримуються в
І(Літнах,
процент
по
мірі
протеїну
їх
в
старіння
раціоні
по
винен збільшуватись. Це непра вильне уявлення про вінові змі
ни.
Незважаючи на підвищений
в~vІіст протеїну в раціоні,
інтен
сивність
віком
яйцекладки
з
курей, як правило, знижується, а в організмі настають глибокі
:зміни
обміну
речовин.
Ожирін
ня птиці скорочує строки її ви користання.
Прантикою вміст
доведено,
протеїну
реії-несучок
в
що
раціонах
повинен
ку
відповіда
ти рівню їх продуктивності і може бути знижений без нега тивного
птиці
і
впливу
на
затрату
Вишукуючи ня
затрат
на
кормів.
шляхи
кормів
продукції,
несучість
знижен
на
одиницю
спеціалісти
птахо
фабрики вирішили в минулому році застосувати фазову гадів-
ЩО ДА€ ФАЗОВА ГОДІВЛЯ лю курей-несучок. Поштовхом бованців. Витрати кормів на ви до цього послужив гострий де-І рабиицтво 10 штук .яєць були фіцит білкових кормів. ~шачно знижені і доведені до Основний принцип фазової 1. 7 кормової одиниЦі.
1
годівлі полягає в то:v~у, що ріАле резерви зниження собі вень протеїну і обмінної енер- вартості птахівничої продукції гії знижуєт~ся відповідно змен- на фабриці не вичерпані. Як і ш~нню рІвня .. . продуктивно- торік, вона одержує неповно
СТІ несучок. Наибшьш висока поживність раціону повинна бутн для віку 7 ;--10 міс~Ців, ко-
раціонний номбікорм лише од ного рецепта - <<Тимчасовий 1-8 український!>. його дороб
ли
ляють
гає
продуктивю~ть. П!ИЦІ
80
дос.я-
процентІв 1 бшьше. При
цьому кури одержують корми з
у
нормоцеху
для
14
місяЦів рівень протеїну
.
..
робна
дорого
обходиться
Н;УЛОМ;У Р~ЦІ (ВІрніше -
в
м~-
вого заводу.
Ція фабрики поставила питання
ними кормами для фазової го
с~м МІСЯЦІВ) б~изько 800. тон~ безпосередньо
з комбікормово
бшкових кормІВ. ЕкономІчнии го заводу. Обласне управління ефект становив 361 тисячу нар- хлібопродунтів віДгуннулось на
ставня ЇХ ДОЗВОЛИТЬ еІюномію коштів.
•
ПОДВОЇТИ
Центральний
Комітет
особливу
соціалістичному
КПРС·
уваrу
змаганні
в
на
nрискоренні зростання продук тивності nраці, nідвищенні Jефективності сусnільного ви робництва.
Боротися ефективності
за nідвищення. виробництва -
значить nовсюдно і енергійно вnроваджувати найновішу тех
ніку,
nрогресивні
nроцеси
На фото: завідуюча зоотехнічною лабораторією птахофаб l)ІШи Інна Андріївна ЯНОВСЬКА (праворуч) та зоотехнік-біо хімік Маргарита Паиасівиа ГРИШКО проводять аналіз кормів,
Вівторок,
28
січня
року
і
технологічні
nроектні
вирішення.
(Із Звернення Центрально го Комітету КПРС до партії,
• 1874
не зупиняються
на досягнутому, вишукують нові резерви nідвищення продуктив
ності
праці,
ництва
збільшення
продукції
ризоІfТІJ
вироб
птахівництва.
у
четвертому,
до
радянського
народу).
визна
чальноІ'<(у.
У відnовідь на Звернення ЦН НПРС до партії, до радянсько го народу колектив фабрики,
яєць
1О
проти
минулого
року
на
процентів; одержати прибут
ку від реалізаЦії продукЦії мільйони карбованців.
2
На досягнення таких резуль татів зараз спрямовані всі сили птахівнинів. З кожним днем шириться
змагання
в цехах,
ви
робничих бригадах. Зростає ви робництво птахівничої продук Ції. Робітниці збирають за день
по
205-208
тисяч штук яєць,
які відправляються в магазини столиці для задоволення попи ту трудящих. Усе більше з'яв
включаючись у Всесоюзне со-, ціалістичне змагання тваринни ляється на прилавках магазинів з Ниївської ків, вніс істотні поправни в пташиного м'яса свій зустрічний план на ниніш птахофабрики.
рік.
Він,
зався досягти
зосередити
о
птахофабрики
ній
закликає nрацівників усіх га лузей народного госnодарства
для фазової годівлі птиці.
Закінчивши з таними чудови ми результатами третій рін дев'ятої n'ятирічки, трудівники
за ВІ- дівлі птиці, що надходитимуть Перед~.нйми розирилися нові го
прохання птахівників. Зараз розробляються рецепти номбі кормів для фазової годівлі ну рей усіх вінових груп. Винори
призначених
ПОПЕРЕДУ-НОВІ ГОРИЗОНТИ
госпо
Таке зниження РІВНЯ протеІ- про забезпечення її збалансова
ну дозволи~о ~аощадити
Фото П. Теплюка.
всіх
а~шжується. до. 16 процентів, а Щоб униинути надалі таких шсля 1f? МІСЯЦІВ - до 15-14 непроду,ктивних затрат, дирен процентtв.
руч) та сортувальниця Марія Яківна ГОНЧАРЕНКО.
трьох фаз годівлі птиці. Ця до
~місто~ 17 пр~~енті~ ПІ~~теїну дарству до 300 тисяч кар І 270 юлокалорш обмшн01 енер- бованЦів за рік, що йдуть на гії у 1ОО грамах кормів. З 11 дублювання роботи номбінормо
до
На фото: внеокопродуктивна яйцесортувальна маІПива «ЯС-1>> у широкогабаритиому птаПІпику .N2 20 за роботою; обслуговують її птаІПииця Ольга Петрівна ГАЛИЦЬКА (ліво
зокрема, таких
зобов'я
внеоних
ос
новних показників: виробити 70 мільйонів штук яєць при плані 65 мільйонів; виконати річний план продажу яєць і м'яса пти ці до 5 грудня; виконати зав дання п'ятирічного плану по загальному обсягу виробництва
Триває реконструкЦія фабри ки. Старі приміщення обладну
ються новітнім утримання
для
устаткуванням де всі
птиці,
процеси механізуються й авто матизуються. У цьому році бу де повністю закінчено переве. дення утримання курей з підви щеною
нормою
навантаження
стійно поліпшувати якість про
на одну пташницю. А попере ду значне розширення фаб рики, велике будівництво.
дукції, забезпечити вихід м'яса першої і другої натегорії не
широке
за
чотири
роки;
курну-несучку
одержати
247
яєць;
на
по-·
Творча
енергія
трудівників.
впровадження
досяг
менше 95 процентів; знизити нень науки і передового досвіду силою, що витрату кормів на виробництво стануть рушійною у нинішньому році однієї тисячі штук яєць до 1,7 дозволить добитися ще нращих результа центнера нормових одиниць; тів, ніж у попередньому. На ус підвищити
продунтивність
ці порівняно з процентів;
НОВЕ ЖИТТЯ
1973
знизити
о
пра
роком на
5
собівартість
пішне завдань
виконання
поставлених
спрямовує
нолектив
партійна організація .
Q
3
стор.
Q
BECZ,l(A
ИА JИІН(ИАРОДИІ ТЕМИ
його
боротьбі
проти
промову на
подат:н ів
у
ватІt
справді
г'\)одає і роздає книги, дозволені і tІедозволені. Але nоходи в народ
.111
рано.
Вже
неве.1 ичкий
мовv, вивчає її наnам ' ять . І от на
ста в день чергового засідання су
9'
в
по
чотир на дцять
годин
на
р у
к А 1 1 1
до
цять
Демонратичну Ресnубліку В ' єтнам, підтвердила основні націо
до>ІV
нальні пра ва в ' єтнамсьного народу, в тому числ і nраво на само
рефо рма
не
1861
nовернувся,
за .1ишився
визначення населення Південного В'єтнаму . Тим самим був вне сений і важливий вклад в оздоровлення м і ж народної обстанов
М оскви до
ІШ в цілому, створено умови для більш успішного і послідовно го nроведення в життя nринциnів мирного сnівіснування дер жав з різним сусnільним ладом.
Пете рбург а,
вався на фабрику Торнтона . Хотів
учитнся. З двома робітниками від відує гурток, організований пере довою інте.1і генцією. Деякий час уроки робітн ик ам дав ала С офія Пср овська. Пізніше Алексєєв зна
Радянсьний Союз, яний подавав безкорисливу братерську до
помогу в'єтнамському народові в тяжні рони війни, допо ма гає йому тепер заліновувати рани 1 налагоджувати мирне життя.
Ці питання обговорюва лися , зо крема, під час офіЦійного друж ньо го віз иту делегації Партії трудящих В'єтнаму і уряду ДРВ
іі ом нтьс я
у нашу країну в липні минулого року.
з студентами,
навко.'!о
кн и жечку із
ре кла дену
-
в орган і зації
гуртків. Організація
п роіснувала
a.ne
надто на низько
р об і l'ники . Іх об' єдн увал о одне
ро Алексєє в
Виходячи із своєї незм інної інтернаціоналістської nозиц н , ЦН НПРС і Радянський уряд прийняли рішення розглядати
прагнення
допомогти
селянств):'.
Студентська молодь залиша л а ун І
нредити, надані нашою країною ДРВ в nопередні рони на цілі економічного розвитку , як безоплатну доnомогу. Тане рішення
версите ти, відк идала мр.ії про осо
бисте щастя і йш.1а в народ. Так
nрийняли й інші братні соціалістичні І> раїни . Тисячі радян ських сnеціалістів виїхалИ в ДРВ, щоб своєю самовідданою працею nл іч-о-пліч з в'єтн а мськими братами сnрияти як най ро згорнулося
21 л ютого 1877 року почався суд. Алексєєв відмовився від адво ката. Три тижн і йшов процес. Пет ро О.1ексіііович га дав, чому його
·
~···: ::;:::р;~(ІД;~:-~~?Гї:::<·::~·:~-~-::::%·:0::~
В'єтнамі . На землях, що nеребувают ь під контролем Тимчасо вого революційного уряду, відбудовується зруйноване війною господарство. Органи :народної влади приділяють велику увагу також розвитиові народної освіти і охорони здоров'я.
!-:~-:-:-: .· ·:.~: :~~:::/
И:}::::;-::::.-:-:-:
9.30 - Програ ма nередач. 9.35 9.45 - Про грам а документаль них фі.1ьмів. 10.30 Д.1я школярІв. •Творчість юних». 11 .00- Інформацінна
Новини.
n рограма. До ві з иту тов . Л . І . Бреж Кубу. По за кінченні - концерт .
го фронту визволення Південного В'єтнаму Нгуєн Х иу Тхо. Від
нєва на
15.10
повідно до цієї угоди СРСР поставить в РПВ машини і устат кування, сільськогосnодарську техн іку, нафтопродукти, добри
сай гонської адміністрації, яка постійно порушує Паризьну уго
ду. Міл.іта:ристсьна нлlна Тхієу раз у раз вдається до воєнних операцій проти .визволених рай онів у Південному В'єтнамі. Во
фі."ьму •За вжди до перем оги» . 19.20 Д. Кабалевс ь кий . Рома нси н а вірш і Р . Гам затова. 19.40 Кольорове теле бачення. Сnортнина nрограма. 21.00 І-нформаційна програма •Ч ас• . До ві зиту: тоs. Л. І . Брежнє ва на І(убу. По закінче~ні - ко."ьорове телебаченн·я. Сnортивна nрогр ам а ; кольорове теЛ/'· ба чення. · тираж •Спортлото•; нови ии. Прог р ама nе редач .
Москва. На кіностудії ~мосфіль.м» режисер І. Гостєв зні.має . дво
серійний кольоровий широкоекранний фільАt «Фронт без флангtв» за -І!Отива;~rи докуJtентал ьного ро,иану С. Ц вигуна «М.и поверне~о~.ось».
адмінІстраЦІю в Сайrоні. США залишили в Південному В ' єтна мі під виглядом <<ЦИВільних радників >> 24 тисячі своїх війсьно
Філь.м розповість про історію підрозділу регулярноt Радянськоt Ар·
вослужбовців. За свідченням паризьноrо журналу << Монд ди пломатію> , ве.'!ику роль у справах Сайгона відіграє Централь не розвідувальне уnравління США.
аа:онів. Драматичні події показано на тлі війни 194/ року: КDАщндира загону, Аtайора
лум ' в н ого письменника-патріота Аркад і я Гайдара, який поліr у бою за Радянську Вітчиз ну у р о к и В ел ико ї Вітчиз ня ної вій ни . Класні керівники, піонервож аІ' і, молод ши х
кл асш
провели
з
учн я
~~и бесіди про n исьмен ника - воїна, обговорили його книги << Р ВР» та << Чу к і Гею> . Четв е ртокласник и разом з в о жатими семикласн ицями Оленою Коротковою та І риною Зайцевою 011р а цювали з учня ми матеріали п ро Г а й дара , які бул и надрукова ні у nі он ерських газетах і журна ла х .
Ш естrшлас ншш випустили стін га зети , nрисвячс ні сімдесяти річчю від д11 я народження Гайда ра, пе· рег ля fІ ули
д і афіл ьми,
що
розпо
віда ють
про його творч і сть, про водять n озаклас ні чита нн я творів nrr сь м с нн нка лі д керівництвом
учительки л ітератури гор і вни Бондар .
Марії
Гри
ЦіІ<аво пройшло обговор ення << Ш коли » А. Гайдара у сьомих кла сах. Та н айкраще nідготувалися до ц і є ї дати п 'ятикла сники, особ ливо з 5- А, де класним керівн иком уч и тел ька української мови і лі тер а тури Таміл а Сидор і вна Уля нвч, а важатою Н а таша Пона• мар е в ко .
же
1
всі
Піонери
твори
угодою
nрочитали
Гайдара ,
«НОВАЯ ЖИЗНЬ»
ма й
nровел и
ка
і
пр о
нього,
книг
скл а л и
61964.
О.
виставку
Л. Д і тківські й за
бібліотекар школи
актив ну до
міської
середньої
.N2 6.
ci.IOJ....,AДJI
.
,
п 'ятижиттє-
НАРОДЖЕННЯ АР~~~-~ ДО 70-РІЧЧЯ ·ВІД ДНЯ
в1rй і твор ч и й шл ях nисьменника. Текст монтаж у підготувала класний кер і вник Т. С. Уля нич. З ці-
к ав і стю слухали nіон е р11 ро зпові дь І uа на Ф едоровича С ірика, яюrй жив у сел і, де загинув у бо -
ях з ф ашиста ми Га йдар. З бір за-
Тел евізійні ві сті.
як
в ійськов ий
РУ• . 17.30 «Сільські обрії». (Мико л аїв). 18.00 Фільм -концерт сОдин день цирку». 18.30 Рекла ма . Оголо Ше!fН ~. 19.00 І нформаційн а nрограм а
•ВІСТІ>
ч убчик,
теnло
ІІІ
що
той
який бу в у них, загинув. він ·Аркадій Г а йда р.
непо
. 18.00 -
журнал.
с итет .
1
роджен н я А . П. Гайдара, у м ісь І< і й середн ій школі .N'2 З п роводились бесі ди пр о життя і л ітера-
тур ну д і я л ьн ість п ись менник а, чита ння та обговорення його творів << Школа» , «В і йськова тає мниця» ,
<< Чук і Г ею> та ін ші.
не
селом
вк аз ав того
до глядал и
І
мі сця.
могилу
Активну уч аст ь у підготовці від-
орган Броварского горкома
І
дара,
в і дбувс я
НАША АДРЕСА: 255020.
М.
БРОВ АРИ
,
вул . Київськjj, 154.
• •
збір,
присвячений
І
що
виn ус к
Правлінню
письме н
НА
Броварської
ПОТРІБНІ: трики
по
бухгалтери, ремонту
елек
охоронно
пожежної сиrналі3аціj, шофери
класів, вантажники. Звертатися на а.І.ресу:
1- 111
м. Бровари, вул. Київська;
149,
Правління райспоживспілки. ~.1
На зак інченн я з бору піонери прочитали вірші, nрисвячені ви датному радянському nисьменн и· ку . Н. ХРАМЧЕНІ(О, учениця Броварської середньої школи .Ni 3.
Загублене
nосв ідчення
тор иста-машин іста
(ВУ
.N'2 0011044),
ським
трак-
ІІІ
класу
в идане Згурів
професійно-технічним
учи
ли щем .N'2 45 26 серпня 1969 року н а і м ' я Гайдака Миколи Федоро в ич а , вважати недійсн им.
заступника редактора 0
д н ем •.
ПОСТІННУ РОБОТУ
економісти,
музей-бібліотеку А. П. Гайдара .
r •
за
райспоживспілки
ціІі це ремон і ї . Стоячи в nачесна му караулі, Ольга йосиnівна ба· чил а сина Гайдара Ті мура і
·~І'~Іо#ьІ~
Інф орма ц ій·
22. 15 -
~~
Всім
. , . 01 ,_., е
в спр а вах виД!!вництв, поліграфії і книжкової торгі влі, вул. Київська,
«День
Ре.-uтор 8 . ФЕДЯR
Організатор nозакл асної роботи О. й. Тертичн а розповіла піоне ра ,о~, що вона була присутня на
*1'1:#4## •
Ю но·
-
телеунівер
радянських
Для дітей. Мульт
18.45 -
- 19-3-82, - 19-4-47, відповідального секретаря, відділу сільського господарства, кореспон· · . . . дента М І С ЦеВОГО радІОМОВЛеННЯ 19-3-18, ВІДДІJІІВ ПрОМИСЛОВОСТІ,. м асової роботи, Фото кореспондеІJТЗ - 19·4-67, .
-~~,.."._"...,..~чС'І:#::С'::О'....,..-"'.....-1
Броварська друкарня Київського облуправління
На родний
ои~н КІноек рану• .
ни и
ника, а ж поки в 1946 році прах А. П. Гайдара було перевезено до міста- Канева.
ТЕЛЕФОНИ: редактора
Наш а афіш а . 18.05
18. 15 -
фІльм «Ш а іібу, шайбу». 19.05 - Теле Музичний ф 1л ьм .•Това риш цирк• . 21.15 «Но
його дружину. У міському nарку,
nам'яті письменника . З великим за хоnленням , за тамувавши nодих, слухали уч н і розповідь сталяра екс n ериментал ьного цеху з аводу холодильників І . Ф. Сіри ка про с вою зустр іч з автором відомої всім дітям к ниги «Ті м ур і його
nереда ч .
•Пра ва і обов'язки
г ~омадян•.
Ci-
г<.шу піонер•! закінчили за го~овою У піон ерському загон і 7- В кла- над самим Дніпром, де похований nrсвею « Га ида р nопереду ІДе»». су, який носить ім 'я Аркадія Гай- письменник, сnоруджено чудовий з н аче ння 70-річчя в ід дня народ· ження Га й дара взяли n'ятикл а сники І рина Дітківська , Олена Петренко, Леон ід Духно, Ол екса н д р Дер е в ' янко, Іри на Бондар, Людмила Пінчук. Ш колярі і nедагоги висловлю-
Програма
боєць, ф Іл ьм •Б іла да ч а» . 20.00 -
тіло Гайдара, але ніхто з леплнв
чан
нови ни .
Проrрама КТ (9-іІ канал)
nосміха
А через декілька днів С ІМ я
•В еч ір російського ро
До ві з иту тов . Л . І . Брежнєва на Кубу' (М . > .,.По закіn ченнІ . - н а концертах V.I з 1зду ком пози тор Ів України; веч ір
ючис ь .
рнка дізн алась,
19 ЗО -
манса» . ( Д ніп ропетровськ) . 20.00 Те· ,, ежур~ал «Старт» . 20.45 сНа добра· НІ Ч , ДІТИ'•. 21 .00 Програма •Час»
І ще при гадує, йому
До 30· р і ччя визволення міст і Ровно від німецько-фашист
16.15 -
Луцька
РАТАУ).
гладив
«Телеві зі йна
-
сь ких загарбників . «Шляхами бойової слав и ». (Львів). 17.15 сВ ім 'я ми
Ф едорович добре за пам"ятав, як до ї х будинку зайшов боєць у військовій шинелі з гвинтівкою ч ерез пмче . Мати за просила його до стол у і пригостила борщем та
І пшон яною кашою.
12.45
школа м ехан і затор а» . с Вищи й клас гос nода рювання•. 16. 10 - Наша афіша.
Свпла п а~ ять про nисьменника І І ван Федорович розповів, як іх АркадІя Гандара" живе в. серцях сусід; старий дідусь, похорон ив радянських людеи. У днІ, коли І nисьменника біля залізничного в ідзна ч алос ь 70- річч я з дня на- н ас иn у. Як не шукал и фашисти
~~~.,::.-..";?...,;;--~"~.. , . ... .,.,,.~-~j
~ ~·
артист
команда». Будучи хлопчиком , Іван
слушн ий
ХВІІ.JІЮЮЧІ
Найц і кав іш ою nод і є ю тижня Гайда ра був з бір за гону << Н аш н е з абупrій Гайдар », проведений у 5-А клас і. Н а збір nрийшли піо н е ри з інш и х загонів .
.,_,."."..-:- .......,..,.oO'Cw71#1':C'~...:"'....:-~I' . . ......,.:1'
ІНДЕКС
(Фотохрон іка
помогу у nров еденні гайдар ів ськнх д ні в у школі. Л. КИРИЧЕНКО,
пись ме нни
Літературний монт а ж кл а сннків розnовідав про
.
народнии
В . ТИХОНОВ, Т. МИРЗОЄВ і С. МОРОЗОВ.
ют ь.• щиру вдяч ні сть р айон ній ди тя ч rи б і бл іо теці, 11 зав ідую~і й
віюори в у про його творчість. За р ю читають книги « П артизанськи· мн стежкам и Г айдара» та « Н а ш Гайдар» .
"'оммунистической п артии УкраиньІ городекого и районного " ' Советов деnутатов трудящихся Киевскоn области.
....... . - •
тори -
І( ОНІ< у рс на кращого розnовіда ч а твор іn nи сьменн ика , з ібрали біб· л і отечку пр о Гайдара , випустили стін газету « Н а ш Гайдар» , вл а ш вистав ку
грає
NІІсоп, С. Морозов, В. Івашов та інші. Знімає фільм. оператор О. Харитонов. Н а фото: :.tО~>-tент зйоАЮК в хаті діда Матвія. Спра ва наліво: ак·
А. КРАСИКОВ, оглядач ТАРС.
тувалrr
Млинського,
11.00 - Інформаційна програма . До візиту тов . Л . І. Брежнєва на Кубу, (М. ) . По закінч ен ні кольорове те.1е· бачения. «Любител ям бал ету•. 12.25 -
РРФСР В. Тихонов. В інших ролях: О. Жаков, Г. Польських, О. Де
Здійснення сnравжнього са моврядування південно-в ' єтнамсько го народу , створення в Південному В 'єтнамі демонратичної ад
.N'2 6
Проrрама УТ (4-іі канал)
.м ії який виходить з ото•tення і стає одни.м із перших партизанських
Але всі ці маневри не врятують антинародного маріонетково го режиму , яний всіляно намагається утриматися при владі .
школі
nередач . 15. 15 матчах претендентів) .
-
Незважаючи на виведення америнанських збройних сил з Південного В'єтнаму, Вашінгтон продовжує втручатись у внут рішні справи цієї нраїни , підтримуючи при владі маріонетнову
се редній
(На
ч ення. Прем'єра документ ального те.1е
на тримає в тюрмах більш ян 200 тисяч цивільних осіб, підо зрюваних у сnівчутті Національному фронту ви зволен ня .
міськ ій
Прог рама
15.30 . - • Поезія» . (А Кул ешов) . 15.50 - •Світовий океан•. 16.15 - «Наука сьогодні». 16.45 Для школярів. Кон церт. 17.00- «У сві ті книг», 17.30 <Дітям npo звірят» . (Ленінград). 18.00Новини . 18.15 - Для школярів. «Зі щи том або на щиті• . 18.25 «."'Іосква і москвичі•. 18.50 Кол ьоро ве телеба
Отже, за минулий рік зроблено чимало. Однак, багато ще треба буде зробити: адже наnружена обставовна в цьому ра йоні досі не розрядилася, і причина цього провонаційні дії
У
-
«Шахи»,
ва, чорні і кольорові метали, медикаменти та інші товари .
широ ко в і дз на чається сімдесяти р іччя від д н я народж е ння по
-:..:::::::_.:-: :::~}
·::··
СЕРЕДА, ЗО СІЧНЯ Проrрама ЦТ (2-іІ канал)
Важливу роль панлинана відіграти угода про подання Радян ським Союзом економічної допомоги Ресnубліці Південний В ' єтнам, підписана в грудні, ноли з візитом у нашій :країні по бувала дел егація на чолі з головою Президії ЦН Націон ально
лише nитання часу .
.-:-·;. ::: :-:: ::::=:-:::::::_:;~;:Щ~k:?··:··-·· :-·····~
~ ~Е~1~1Щ*-~ t І;t:~ІіІ
і в Південному
мінІст раЦІї у відповідності з підписаною рік тому
мріє про втечу, готується до
n ерервала життя П етра Алексєє в а . Пройшло баг ато рок ів . І nідня лас я рук а мільйонів робітників у тісному ,союзі з селянством і nере довою інтеліге н цією . Вони відкри .1И нову еру в істор і ї сусnі.~ьства.
п отрап.пяє в тюрму.
швидшій л іквідації наслідків вій ни.
Активне мирне будівництво
Він
ський округ. Мрія про втечу ста<, ще реальнішою . В ін м ає змогу зу стрічатися а т акими ж nолітични \ІИ nоселевця~ІИ. Але рук а вбивці
Де
му рівні б у.1а конспірація. І Пет ·
-
сєєв
недов ·
яю1х г уртува л ас я n ередова мол одь,
мовами.
народовольцями.
неї . ~' 1885 році Алексєєв Петро Ол ексійович був вислан ий у Якут
який час Алексєєву вдавалося уни кати аре шту,
з
к а торгу за Б айкал . Весь час Алек
фабричних
го. Почаюrся масові арешти.
промовою,. nе
Однак терор в важав безцільним . У тюрмі А.1 ексєєв починає писа · ти щоденник, я кий nе редає потім н а волю, щоб оn убл ікувати. З аа рештова н11х відnравл яють н а
соціально-революц ійну орr ан і за · цію. Центр її Москв а . Головне ~авдан ня Петра Алек· сєєва
своєю
кідькома
nознайо~Іився
П. О. АЛЕКСЄЄВА
в
вла шту
"
від дня народження
р. Однак до
Мос-к ві. С ам на вчи.вся чит ати й nи с ати . А в 1872 році nереїхав з
Ви.року чека.1 н кілька днів. його
за судили на десять рок ів каторж них робіт . Ще в тюрмі Алексєє в п оба чи в
До 125-рІччя
бу . Коли П е тр у виповнилося двад
-
ак т самодержавств у .
І ПІДНІМЕТЬ
до Іv\оскви на ткацьку фабрику.
вав
ду. Вистуnає А.1ексєєв. його nро мова звучить як звинув ачувальний
гурток
молоді· перер ост ає у Всеросійську ся
За три карбо.ванці в місяць пр а цю-
Париаьна угода заклала осішви для миру в Індонитаї, вивела Азії
дов елося
Пocтvnono
дев ' ятr., років хлопчика відnрави-
були СІшнуті мільйони тонн вибухівни.
Південно-Східної
називав І
родився на Смолеr1щині. Працю-
астрономічну суму блn:зьно 150 мільярдів доларів , а про страждання в'єтнамцін говорить хоча б той факт, що на них з-під удару соціалістичну державу
суді Ленін
<<ВСЛИКІ1М прор оцтвом». П етро Олексійович А.1ексєєв на -
американ
Віііна ця, що не принесла імперіалізмові ні слави, ні пере
}!ОГ, об і йшлась а:v~ерикансьним платюша'\11
життя як революціонера до CYfl:Y nерекреслювалось. Весь час вrн мрі яв вистуn ити на суді так, щоб його nочула вся Росія. Готує про
Ці слов а н алежать першо му ро- не nринесли вел икого успіху. Алек
віДновлення миру у В'єтнамі, яка ознаменувала історичну пере в
і Петро Алексєєв йде коробейни ком по селах, сіє п;>авду і добро,
сійському роб і тнику-революціоне- сєєn робить висновок, що вся на ру Петр у Алексєєву, чню ві дому , дія на передового робітника .
Мннув ріІ> :з часу, коли після тривалих важких пере;ово: рів у Нарижі було підnисано угоду про припинення юини 1 народу
рука мі.пьйо.нів робочого люду, і врмо
деспотиз му, з ахищене солд а тськими штиками , розлетиться в прах! ...
РІК МИРУ У В'€ТНАМІ могу в'єтнамського сьної агресії.
І ПІДНІМЕТЬСЯ
!54.
•
І
Га.зета виходить І
У • вІвторок,! серІіедуу, nОбСЯГ ятницю су от • О 5 формату газети '•Правда•
.. -.....,.. • .,.
Зам.
е.
1
-~
633- 10.470,