всіх
П'ЯТНИЦЯ,
3
8
ЛЮТОГО
країн,
єдноі-1тесяІ
•
199J
_ ___
Цlна
5
коп .
Орrан &роаарс~ноrа -~"~• Иомnарт1f ~нраіни, м•с~ної 1 раІонноі Рад народи•• деnраТІа Н•••с~ноr oбnacn
МІсто - с_~лу
Тоt~юа
Для потреб
ПОВСЮДИ чаться
строки
провестн
Нам
доведеться
умов,
сказати,
не
Наступного року Ніна Миколаївна Кендюх, яку ви бачите на знімну, відсвяткує тридцятирічний І
своєї
~руднться
трудової
діяльності
машинобудування. тут
підпрн~мства.
майже
з
Сьогодні,
Н.
району мереЖ.
М.
Кендюх
- · тільки
тисяч
гектарів,
з
рівнем
від
кюрі на кв.· км становить
235,5 тисячі 15 до 40 кюрі на кв. км - 74 40 кюрі - 63 тисячі. На цих проживає 1480,4 тисячі чоловік.
гектарів, від тисячі, понад
невтішну
картину
подає
нам
статистика
у
зв'язну із аварією на Чор~:rобильсьній АЕС. Ян відо мо, особливо потерпіли від неї ряд районів, розта шованих на території Ниївсьної, Житомирської, Ро
венсьної,
Чернігіrвсьної,
Волинсьної
областей.
Чериаськ·ої,
Звичайно,
Вінницької,
найбільше
постраж
дали полісьні райони республіки. Саме тут відповідні служби фіксують зростання серед
сьогодні населен
ня деяких видів недуг, вроджених вад розвитну жи вого організму. А ті за::юди, які ·вживалися одразу після аварії і в наступні роки, хоч і знивили значною
мірою згубний вплив раді'аційного забруднення, але повністю знешкодити його не змогли. До цього дода лося й те, що в цих райо.нах і хількість радіонуклі дів,
які потрапляють rв організм людини з продукта харчування, значно більша, ніж в інших. Аварія завдала великої шкоди не тільни здоров'ю
ми
людини й у
нашу
природі.
психологію,
Вона деструктивно втрутилася й порушила
економічні
структури,
нультурні й етнічні традиції. І чим далі від трагіч ного квітневого дня 1986 року відносить нас час, тим
сильніше
ми
це
відчуваємо.
І хоч з часу аварії вже минуло майже n'ять років, нраїна не
закрити
до
землі?
заснування
весь
тор-
цей
час,
цього відгу
хороші.
має єдиного системного nідходу до ліквіJГ<'
ції її наслідків. Життя nоказало,
що численні
дону
менти, прийняті свого часу на союзному 1 ресnублі иансьному рівнях, виявилися недосконалими, бо вони
не
аахищають
повністю
нього
як;і
б
не
рювання
і ·беруться
методи
на
до
вимога
влади.
нашого
не
Бо дер
ладу
дуже
погано,
оскільки
мати землю змо
жуть
В'Сі,
в і
не
а
тільки
кого є багато можливостей. І
що з:можуть
ті,
грошей вийде
так,
люди,
які не придбати зем
лю,
працюватимуть
на
власників.
ності.
землі
міжнаціональна
рожнеча,
господа
ворожих
нюють
використовува-
рук,
і
із
власність
форма думаю,
землю.
за
нашим
власності
на
щоб
народ
прого
з
повним
розу
із
П.
підходу
Б'УХАЛ,
оператор авт6rtідпри ємства райспоживспілки.
м.
досвідом.
А
Така
мінням. Цим дІ.І!ом, га даю, мають зайнятись партійні органи ..
І все ж виходити
та
про
землю.
Щоб ·не допустити тут помилки. треба людям чітко пояснити значення референдуму і які мо жуть бути наслідки від
до праці. Треба лише на полегливо трудитися. І тоді до нас будуть їзди ти
uитання
на
приватної
можливостей,
пар
його вирішення, помилкова. Бо не
лосував
уміння
у
рендум.
ІІНІІІUІІІІІІІІІUІ.ІІІІІІІІІІІІ
своїх
усклад
відомо ще. яких дров може наламати цей рефе
разі!
сзого
які
роботу
рендуму
Ні в я"ому їх потрібно. Н!1М необхідно
во
при
ламенті Української РСР. Чомусь виникла потре ба у проведенні рефе
ВJІасність на аемпю?
Tlf
мітингові
страсті та інша <<самоді яльнісТЬ>>. Це все справи
зару
.ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ•ІІІUІІ1tІІ
із'
якому разі не допустити, щоб
Це
то
поверта
керівники
спеціалістам
Бровари.
нема чого їздиІ~І·по за кордонах (це Mfff,нa тра та часу і коштіd,,1 с_ вдо
ВІД куючн
ма ти.
ся до неі, але це не зна
газета
слід добре працюва Наші люди можуть
краще
ба
трудитися,
тільки
вміло
їх
чить,
РЕДАКЦІІ: публі дУМку т. Бухала, з
що
редакція тю. Тож
тре
органі
тю
зувати.
повагою
з
ставить
цією
думкою
~годна повніс~ ми з готовніс
надамо
слово
кожно
суперечи
му читачеві, хто хотів би
Зараз люди трудяться на себе сі на державу (так воно й повинно бу ти). Це і є переваги на шого суспільства. А пи
ти, що на Заході живуть ліпше за нас .. Хай собі з богом живуть. Нам же треба постійно збагачува
висловити й свою точку зору стосовно піднятої
ти
щирість,
тання
про
землю
хоче
ство. і ми теж будемо краще жити. Наші люди
Я
власність
пробити
на
бур-
людей
від
згубного
впливу
Ради УРСР з nитань чорнобильської иатастрофи «НонцепцІї проживання населення на територіях Ун раїнської РСР з підвищеними рівнями радіаційного забруднення в результаті чорнобильської катастро фи». занонів Української РСР «Про статус території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС» та «Про статус грома д-ян, які постраждали вnаслідок чорнобильсь~<ої ната строфи». Ці документи винесені на всенародне· обго ворення. а потім питання про них буде включене в порядок денний чергової сесії Верховної Ради рес публіки. Другою подією, що відбулася у ті ж дні, стало
спільне засідання ~президн Аl<адемії наук Міністерства охорони здоров'я республіки.
і
колегії де теж
обговорювалася ця болюча для всіх нас nроблема. На нагальній nотребі в таній концепції і nакеті зако нів наголошував президент АН УРСР академін Б. Є. Патон. Законопроенти, rцо виносяться на обговорення. ввібрали в себе багато з того, що пропонv111алося досі громадськістю,
уваги
~лід
радіації. Досі не ведеться й чіткої організаційної роботи по їх виконанню. Тому слід вважати невипадковими події, що ста лися у зв'язку з цим в республіці. Мається на увазі опублікування в пресі nроектів Номісії Верховної
вч€ними,
практикують-
жаль,
юко
1
нова
Загальна площа на Україні з рівнем забруд нення цезієм-137 від 1 Д{) 5 кюрі на кв. км
землях
і
заводі
виробничниця
Фото Б. Удовиченка.
Розр~бляєтьсJІ
")/Таку
початку як
на
Тобто
кн у колективі про апаратницю енергетичного цеху
Інших.
в. низсковських,
•
приватну
назавжди
даж .
електромонтерів П. Л. ЖовнодІя, Г. М. Крошку, контролера А. В. Русєву та бага
12
землі.
виділе
аемля стала власністю. Адже тоді виникне і пра во на її купівлю та про
ювілей
до
про
на
Ні в можна
говельного
5
частиною
спеЦіально
соціалізму.
страх,
3316
дар
володіти
жавно-суспільного
можна
перевищує
створе це
право
приходили
назвати
начальник електричних
має
питання
це
пад,
тьох
-
людиною
тися,
а за совість. Як прнк можу
земля
власність ли
замі
за
не
А
нити близько 25 кіло метрів мереж І побу дувати 15 трансфор щаторннх підстанцій. ТрудятьсJІ у нас лю ди за будь-яких по годних
що
під яким усім ві
земельні ділянки по викориrстов.уватися лише для потреб життя.
рекон
-
до
на
ні Бо
не
ні
струкція електричних мереж села Рожнів.
Нерідко
ся,
може бути приводом.
землю
винні
рів. Тут же спорудже но 24 ,:rрансформатор ні підстанції.
гру
тивно.
Однак
режІ сіл Погреби та ~азнм'я загальною довжиною 45 кіломет
а
верхtвки.
на
певною
і--
вимагають,
па
здібні, і ім все під силу. Тепер скажу ось про що. Не може такого бу ти. ЩОб З НІЧОГО ВИНИКЛИ саботаж. розгул ;JЛочин
ж людИ"
власност.і
дина
ворнцький>} та «За· плавний>>. Реконструйовано електричні ме
цього
при
землю.
божий, а також природи. Згоден, що кожна лю
тачання радгоспів ~За-
Не прості
біжних нраїн. Безумовно, якщо це вигідно і ефек
на
uо нову підстаНЦію Із тр~нсформатором на 2500 кіловат-ампер у Заворнчах, що значно поліпшило енергопос
черзі
про
то
націоналістична
знать.
даю, треба поставити рі шучу крапку. Приватної
домо,
розпо
дільчої мережі. Тцк, вже побудова
На
розмови
-
жуазно
Вони не вгамовуються . Але на цьому питанні, га
Закон про пріорн. тетний розвиток села вимагає від енергети ків району у найко реконструкцію
зараз
ватну власність на
~наееленнн
ротші
:іору
відповідними
урядовими
ор
ганізаціями. Зокрема, враховано думку людей, яні безпосередньо проживають на забруднених територі ях. Проекtи погоджувалися і з вілповідними парла ментсьними номісіями Білорусії й Росії. При роз робЦі проеитів враховувалася думна різних партій, ФедераЦії незалежних nрофсrtілон.
не
стану
соЦіалістичне
проблеми, і вдячн!
суспіль
будемо
за
щиро
відвертість, прямоту,
структивність,
кон-
Іаргумен
тованісtь.
Мета нонцепЦії добитися мансимального змен шення можливого неr.ативного впливу чорнобильської катастрофи на здоров'я населення. Як підкреслив в інтерв'ю, даному кореспонденту Укрінформу, народ ний депутат УРСР, голова Номісії з питань чорно бильської 1<атастрофи В. О. Яворівський, конкретно це
проявляється
в
тому,
що:
-
Умовою проживання І трудової діяльності насе лення без обмежень по радіаційному фактору є одер жання
додаткової сумарної
дози опромінення від
усіх
джерел не більше 0,1 бера на рік, або 7 бер за все життя. На такому показиику сходиться абсолютна більшість радянських і зарубіжних спеціалістів. За інших умов
має надаватися право на відселення
данням відповідних компенсацій і пільг. винна забезпечити повний захист людей, аона
з на
Держава по nеред якими
вwнна.
Кор. Укрінформу.
•
cwop. 8 8
2
«НОВЕ
лютого 1991 р.
р
ж. о Не
одне
покоління
колишніх
хункове об'єднання
А
н
Шістнадцять
учнів
представники
свою
служб. ми
культуру,
голову
перед
учи
потрапивши в страшні
ті
страшні
часи,
-
учитель
радістю· переступив невеликої школи у
Кременчуку
займеться
ботою,
з
ремно
ро
зможе реаЛізувати
вивати Все
творчість
це
було
в
давно
В.
На фото:
до
rірийшов.
Да-
на
з
(знімок
Кириченко
освіти.
вились
нові
1
rоспрозра-
неймовірну тісноту щіль но лежали на ·Підлозі.
Розпочалося довГе <<СЛіДСТВО>>. ЙОГО ВіВ Ще молодий слідчий Крижа нівський. який особисто
перерві
урок.
камер
проводив
Кре-
б
чувався
ційній нібито
з'ясува
в
<<нонтрреволю
діяльності>>, яку проводив у серед
ній школі .N'2 1 міста Сталіно (нині Донецьк),
непорозуміння.
Кириченно, співчуттям.
Як згодом з'ясувалося. Я. Ки~иченко звинува
В.
відділу
арешт.
з гли дивля-
де
раніше
працював.
нали про жуть:
він
ногось
ною.
В
учительському
ко-
цей
німнати
це
висока оцінка ності людини. знає
учитель рим
з
відкритим,
nоглядом
твореним падала
Діти
і
урочиста
людину,
Допити,
за
говий
визна
яка
гото
ва віддати їм усю без 0станну. Тому
себе, з не
ності
четвертого
воду
не
до
мова вираз
між
дався
холод
ними
-
моральТі, хто цеху
порошкової
за
мета
серЦі
просто
й
любить
надмірно
уважний
до
Днями вичу
людей,
а
щедрий
J
кожного.
вірив
у
на
яких
виховувався
і
внеоні
виховував
... До лися
шіст
За свої сорок ро~{іВ трудового
ідеали,
І
сам
давати
дурних
і
На
ноли
залишилися
ним«
зошити.
запитань
столі
вчитель,
-
червоних
і
тан
допити
-
допит
ти
діяль
виснажували,
Я почав що
У
мене
У
Аби осоІ'іа була, а звинувачен
.
ареш
почитати
ном
Союзу
бухарівцями
і
увагу
підсудного
на
при
цьо
зізнання
Гриньна,
який
від і
лежної
зон
учасни
яна
ставила
~ету відонремити
раїну
зінов'євця
був
нонтрреволюційної
народу»
звернувши
що
організації,
за
господарюван
Рада·
планує:
взялись
виконати
наунові
про
І{ОлекпІни
республіки :з урахуваннн~І досвіду,
нагромадженого
-
територіально
аевим
міжгалу
об ·Е-:днанннм
«Мар
ганець».
С.
КРАВЧЕНКО,
кор.
продоволь
Укрінфор;vІу.
Дніпропетровська
потуж
підсобного
обле~сть.
Ун
Радянсьного
створення держави
на
неза зра
західноєвропейських
буржуазних
(ДалІ
держав.
буде) •
у
заводсь «Ме
розповідалося
те,
як
в
четвертому
~ху вирішуються питан ня соцкультпобуту. П. В.
Ностін
був
·
оту
для
за
у
Напри кіль
якими
обли
побутівки,
кімна
відпочинку,
спорт
зал, Петро Васильович за своїми
витими
брав
ящики
разно
працьо
-
руками
кування.
розі
з-під
Про
це
висловився
устат він
об
так:
«У
треба
першу
і
"Я ЛІОБдІО
завгоспа
це
цеху
буту.
Він
з
питань
майстер
-
всі
руки
усіх
робіт.
по
і
на
виконавець
.,.Все вирішувати бити самому йому
і ро дове
До
мене на голові менше волосся.· ніж я цвяхів з отих ящиків витяr>>.
У на
столярній стQлажах
пер
лежать
готовки. щось
і
ПО
ВСЬО·
позичав
десяток
щоб шР.идше ноги бабусю. як старшому
по
яєць,
підняти на Бо самому, з п'яти ді
тей, треба було йти пра цювати. ·Інакше не вижити. Тан, у 1946 році
те
за
щодня
служило
або
не
більш
до
трапи
чотирьох
рет
паяльною
пою
обсмалить,
ще
й
а
і
про
професійну
стерність,
про
І
буде
це
четься
здобутни розповідь
безсумнівно. більше
тане
обдарування, даність
, май
про набуті спе
ціальностІ праЦі
тру;Qвий
тпдям.
Хо
говорити:
рідкісне
ян
у
нині
самовід
їх
лам-
потім
оліфою
коли ку
він
вмикає
самовара
чить.
А
як
Петро
готує
Васильо
збирає т,рав.
сауну!
усяних Таного
чаю
і
ароматного
таких
пахощів
в
заводських
має.
Тут
новий
пона
жодній
саун
варто
термін
у
-
не
вжити
сауна
-інгаляторій. Випити ·що
П?.ХЕе
склянку
чаю.
.Рі:::<·отр~в я.:.:,
в
розет
завжди
Біля
лежатр
тістечка, печиво. цукер ки... І кожного, хто ДО нього
завітає чи захо дить. до· клубу туристів водників, гостинний гос
подар чаю
запрошує:
«Мож~.
травами
вип'єте?
з
Беріть
ось
булочки,
чиво, цукерки•>. час на обличчі
В
пе
цей Петра
з'являеться
якась особлива від того, що він гось турбується.
радість про ко
Скільки всього за день він
переробить рівно
не
Цеху
ВИНу
почуває, все
І
нача,ль
що
:закінчити
день.
його
надмірна
рість
-
купує:
гроші
не
лиш~·
чаю,
цеху!
ЯЮ!МОСЬ
себе
один
в
перед
вдалося
за
а
щедза
свої
чай
іншим
і
до
разом
і
замки. завіси, різні дріб ниці серйозно непоно їть керівНИІ{а цеху. Але Петро Васильович і слу хати
не
там
хоче
про
янусь
компенсаЦію.
Як
-
кажуть.
ни~их
немає.
незамі
але
подумаю,
що
сильович
Костін
коли
Ва
на
іншого
помічника
r•
Петро
я
знайду,
тако вже
не
стурбовано
говорить
начальник
Леонід
цеху
Феофанович
Ла
себе
Ва.
піков.
Про
Пе-гро
сильович
каже
«Я
людей>>.
люблю
денно
просто:
доводить
І
це
що
своїм
J'ЧІТТЯМ.
ста
лінарських
парній, мабуть, із
Улітку
менше
з
\ІОменту,
електросамовар.
просо-
віників,
не
Сек
він
-
березових
Та
самого
го
не
сьогодні .
розпочинається
сію вийде,
служать
будь
робочий
тсго
півро!{у
заготовляє
й
його
гниють.
вич
довжуЄться
ду
років.
простий
спочатку
в
як
витримують.
ж
довше.
трапи
Петро Костін заступив на про
в.ідре
якомога
трудову
яка
час.
Васи
у
день
Одночасно
Наприклад,
чотирнадцятилітній вахту,
треба
Петро Васильович дбає про те, щоб зроблене ним
його
ХОДИВ
нього
дерев'яні
монтувати.
гадує,
ЯК
бо
майстерні
у
зробити
шових
селу
Петра
можна
ВаТИ:У!
#-·
сорок п'ятого року догля дав хвору бабусю. При му
який
ником
ЛІОДЕП"
ви
в
льовича
все
зроби
чергу.
у- майстерні
Васильовича
всюди
порядком
що
ника
все
се
велику
дощок,
цьовані та
названий
активістів.-
клад,
уважним
господаря
стаж
«ворогами
му
неперевіре
допиті дали
раніше,
одному
у шпіонажі. Сюди ж зараховуродИчів за кордоном або лис
поназав,
спільного
відні
оточуючих.
лося ще з малnх літ.
ро
звинувачують
ус'е зробив
немає. але роль Пет Васильовича на рівні заступника началь
письменників . і контрреволюційній агітації,
На
мало
ху ра
сказав мій сусіда,
партизан
що
Посади
по-яснили,
повідомлення у газеті про судовий nроцес над
ми,
сучасної
устаткув;.шня.
ня, міська
ки
зробив
працьовитий,
значить.
1 троцькізмі,
у
ЗНАйШЛОСЯ.
тованому
він перевіряв учнівсьні твори. Порадили не за вдягнутися.
Ось ти
черговому
своїх учнів. ноч_і,
на
стІльки
гляне
чер
ня знайдеться ...
помешнання вдер серед
Нічні
«старожили~>
їв у сіонізмі журналістів есперантистів ють тих, хто має тується з ними.
.
не
та
забезпе
створення
готовив
Петру ·Васильо
аиповнилося
оком
nідготовці повстання, членів партО: в різних ухилах, інженерів і техніків у диверсіях, робітників і колгоспників у саботажі, євре
було. Адже йому було лише 25 і він ще глибо но
викликав
дt.Jo
кість
годину
вправамн І>.
колишніх
недовіри,
договорами
об'єднан
-
регіону
талург>>
Щоб більше встигнути. приходить ма роботу на
жуазному націоналізмі.- Далі ВІН розповІв, що
вира
учителя
НКВС,
ви
це зав
багатотиражці
Ності·на. характеризуючи його, скажуть: він не
для
Наглядач
порозІ з являвся
ній
ред
думає,
тебе неодмінно звJінУ,ватять. в ук~аїнськомr бур
Хоч все це створювало певний фон для душев ного дискомфорту, трива· в
на
~н~чі.
Я не вів ніякої контрреволюційної - щоразу відповідав я.
КамерНі
відчуження.
ги
співка
хочуть витягнути зізнання, хай ьнгадані, «фізич
ширили безпідстав
людьми
службовець
аелися
підривали фізичні і духовні сили. зуміти тих, хто «зізнався>>.
ні арешти творчої інтелі генції, робітнинів. У сто сунии
як правило,
тю з дня у день.
життєстверджу
-
контрреволю
розповів своім
наказували стати обличчям до стіни, тримаючи руни за спиною, і пригадувати скоєні злочини проти Радянської влади. Так доводилося стояти до ранку. Ноги розпухали, підrиналися в колі нах. Після кількох підпотиличннків чи ляпасів кидали в камеру. Все. повторювалося з точніс
на. його хотілося слуха тн без кінця. Після довгої зими 1938 рану у місто nри йшла весна. Та вона не радувала того року. Ву ючих пісень ся чутки про
якихось
випуску
розв'язує
міського
лургії імені 60-річчя Ра дяпської України П. В.
стажу
У 'відповідь лунала брудна лайна, матірщина,
ри. Василь Якович ба- гато читав напам'ять, ці
ло
я
потрібного слідчому ув'язненого. Розпочалися й мої щонічні муки.
терпінням чекали уроків рідної мови та літерату
каво розповідав, його була, образна,
виникало
Коли
відчиняв двері камери,
тиша.
безпомилково
чають
щи
одухо
облиіtчям.
КИРИЧЕНКО
чення, що і від них вимагають зізнання в контр революційній діяльності, якою вони ніколи не займалися.
стрункий
Зароб
повністю перейти на регіональний госпрозраху.._ ноr;. Необхідні розрахун
технічну базу, Р
Нещодавно
-
слюсаря-ремонт-
ника
десят. п'ять
меринкам про безглузде звинувачення, вони всі, як один, заявили, що 1 в них подібні звинува
заходив
внсокий
не
ційних вчинків.
лективі Василя Яковича прийняЛи добре. Коли до нласвої
моїх
В. Я.
-
ством,
ка
людинолюб
ний,
моло
люди
ми
налагоджуєть~я
чення
ного
мислах
і
із· зару
фір:v1ами.
техніки
необхідним
по
ня. У планах
можливості житла,
ВСІМ
дання
них з'я
- Мені дали час на обдумування зізнання. Все це мене вкрай здивувало, бо ніколи і в по
сил
підприємств
пропо
ток виробничої бази мі ста. придбання за прями
о<.:нащу
Але не тільки
лою,
енергії
що
лені в них кошти цільовим
ти житлову проблему.
на
добра людям. що й не перелічити всього. Серце його болить людським болем, а він, невгамов
nовною
послуг.
біжними
ближчі роки повністю зня
Розповідає
кипучої
них
Марганці надіються в най
культури,
одержання
Нині тут
ріально
тобто певний життєвий досвід, необхідний, щоб усвідомлювати себе зрі дої
зрозумі
і
Наш сучасна"
чись на людей. що через
підручниками,
Швидше це
думав боним
тут. невеликий стаж учи тельської роботи. служба в лавах Радянської Армії,
здоров'я.
було створено
нквс.
-
швидко
робництво керамзитових блоків. Зміцнивши мате
підприємств.
охорони
для
Так учитель опинився едній з переповнених
лося
Я.
р.).
1936
менчуцького
ПРО~
думано, вимріяно. Адже за плечима Лугансь кий педагогічний інсти
міської
побуту. Щоб і у
підвальних
дітей.
цегли,
голова
родної
повторюючи
стільки цікавих задумів. організувати роботу різ номанітних гуртків. роз
ся створення також спіль
тут
говорить
рі
учні
ходили
то
ву,
підприємство
держбюДжетних установ, особливо зайнятим у сфе
Кириченко
шноли не
тут · він
-
улюбле.ною
розши
асортименту
нуються населенню. На базі об'єднання намічаєть
3ВІІН'ІВІ'ІЕННІ
Якович
питаннями,
ренням
території і жителів міста. Почавши велику спра
ється
найважче було невеликим
Наступного дня Василь
поріг місті
вими
велики
ресурсами,
варів
гайно.
колективам
не можемо чи не сміємо забути? Чому так болісно ві;цлунює у скронях чужа скалічена доля? Чи не тому, що реа німація нашої репресованої свідомості продовжується ще й сьогодні. Сьогод ні ще так багато нам потрібно зрозу міти, щоб стати людьми.
МОЛОДИй
<<МСІрІоІІІ
технікою в інтересах своєї
Житлова проблема, мабуть, як і скрізь, у нас одна з найгостріших, -
Ради народних депутатів В. І. Березовський. - І
які
6Е3ІЛУ31Е
структурі
вже організовано
розв'язання інших регіо нальних проблем. Налагодивши механізм
За що ж було засуджено молодого вчителя? Лише за те, що викладав українську мову та . літературу, отже, <<був націоналістом~>. Більш як півто ра року фабрикувалося звинувачення ... Таких безневинних жертв сталінських репресій мільйони. Чому ж ми сьогод у
споруд.
ІІі;1· розділи. які безпосередньо зайнялись агропромисло
"Вирішуємо спіпьно"
жорна ста
Василя Яковича реабілітовано .У 1958 році. 20 років довелося чекати цієї реабілітації.
повертаємося
:юн.
порядком підуть на розви
лінських репресій, людиною, яка про йшла через усі страждання в катівнях і не втратила найвищих якостей душі.
ні
очисних
зелених
У
самоспиво
сумами,
розширення
мережі
ця•>
ли. що без власної бази будіндустрії її не підняти. І створювати її треба не-
телем-ІLатJ7ііотом, J людиною, яка не зламалася в часи найтяжчих випробу вань,
Вона
оздоровчих
кqмпленсів.
міських
розпоряджається
Батьківщнн;у. Інтелігентність, глибоке знання предмета робили його уроки незабутніми. . Хочеться схилити
спортивно
-
колективів
засновників,
та літератури Василя Яковича Кири ченка людину непростої долі. Він учителював у Заворичах, Броварах, був директором середньої школи .N9 1, пізніше вечірньої школи. Увесь-цей час з 1948 року навчав дітей рідної любити
підпри-
<:мств виділили зі своїх рахунків частину коштів у казну ради об'єднання, до складу якої увійшли
·вдячністю згадує відмінника на родної освіти, вчителя украІнської мови
вчив
господарства. га:шфікація всіх будинків. створення
<<Мар
ганець».
з
моои,
ЖИТТЯ».N!!22(8129)
... У
роки
лихоліття
носили лині,
йому
Він
назавжди
-
;:з
з
го
запа:vt'ятав можливо.
полюбнu
всього
прn
картоп
помер
це і,
пір
ще;:іУ),
до
по
щоб не
лоду. тих
повоєнного
односельці
себе
з
їю,;ей
віддає
Y:..t
Jахопленням,
са.wс:еречення.
Г.
БУЛЬВІНСЬRИИ.
«НО В Е
Ж И :ТТ Я» е
Пише ва:v~ читач газе ти а Великої ДимерІ<И. Усі попередні роки ми (я, інвалід праці, і ста ренька мати, пенсіонер ка) тримали корову. Мо-
ГАЗЕТА
локо
•
тим
ТА
е
з
н
без ·~·
Шановна редакціє'
але
и,
в
якось
можна
їхати.
Але
;з
жахом
яка
пройти-про
уже
зара:з
чекає:v~о
же
тоді
школу
діти
глину.
попадуть
:з !ї4,
52.
,'\Ju.J'-.1\>
ми
весни,
ро:шустить
Як
у
будинків М-а. 56, Короленка,
повіm,JІо. Будинки рос туть. НІ\ грнбн. спру дже но і !ІОВу ШКОЛу, В ЯКіЙ вчаться більше тисячі дітей. Якщо lЩІІі добира
5о-а
вулиці
яким
ніm{
ються
ЩО СТОЇТЬ біЛЯ ЦіЄЇ не ВПОрЯДКОВаНОЇ дороги?
рах
та
неї
Ію
тротуа
асфальтованих
до-
не
обійти
глиняну
перешкоду?
не
у
лише
у
школу,
дитсадок
цю
Та
і
але й
лише
--
залишається купити бо
по
лотні
чоботи
чекати
Идеться
що
багнюці.
про
:зв'я:зує
дорогу,
вутщю
50-
річчя ВЛКСМ та згада- ну школу. З усього вид ІІО,
немає
Ні
ГОСПОД'lрЯ,
стільки
в
неї
часу
Ні
назви.
ТОМУ вона
J{ращих
невпо
будні
ЇМ
Лічені ють
тижні
трудівників
відділя- кан. села
від
О упо
не От
та
для
якби ще
й воро-
насіннєсховищ
пе-
реобладнали ціни б не було тим сховищам! Майже повністю забсзпечив себе першокласним
приклад. насіння госпо;щрств'l району? Засипано 29653 центнери ярих :зернових культур, з них
насінням радгосп імені Кірова. Проте керівиннам господарства уже слід подбати про спорудження типового сучасного насіннєсховища. оскільки старе знаходиться в жалюгідному стані. Щедрою була торік ни-
-
95
від-
соткru. а першокласного люuе 46. Це дуже ма:ю. · Втім, у радгоспах
сАвашард», імені 60річчя СРСР хорошого посівного ~татеріа.1у виста чає. до того ж він надійно зберігається ~- у спеціальних
у
сховищах.
птахарадгоспі
«Се-
:v~иполківський>> до на сіння ставляться ;з відповідальністю. Господаретво з метою якіснішої очистки зерна придбало ~;ову машину. Майже за-
кінчено нового
го
благоустрій тоиу,
зведено
та
дати
корову.
От
зер-
навиоло ньо-
міцний
~аа у радгоспі <<Великодимерський>>. Тому й насіння мають повні зас.іt\И. Щоправда. не все воно доведене
сівних
до
високих
кондицій.
по-
Хоча
просто неба на току уже другкй рік іржавіє чудове обладнання для очнетки
насіння. Дуже скрутне
ще
з
пар- сипано
очисткою
Господарством
тільки
ми
і
її.
25
нехай
буде
і
допомоги
.
Здали бичка. чиста вага його 366 кілограмів. ПообіЦяли заплатити по 3 крб. 60 коп. за кіло грам і дати купою1. На чебто можна й пораді ти. Однак вийшло не так, бо заплатили по 3 крб.
коп. Мовляв . я :здав листопада. а така ці на (3 крб. 60 коп.) ;з 1 грудня 1990 року. Ну, а фtм я :змирився. По ча'в чекати t\упони Дали їх спочатку на 560 карбованців (начеб то аванс) А коли ;І іло дійшло до <<:зарплати•>.
33 28
то
цього
пони
разу
тільки
на
дали
ку
290
кар-
НЕ ЇЗДА, А МУКА, -
:::ька
продукція
пься
грошима
віддають
<<Зоза-
відсот-
відразу
ВІД зу
РЕДАКЦП:
вам,
відра
сказати,
Петре
недодали...
що
Дмитровичу, один
купон.
ничого
•
В.
r.
•
що
забезпечуються
чу
<.:поживача
до
відділенням
на
можна
здати
нори
ча
з-під
(ое:з
Івченко,
оргвідділом
мах.
і
:1ід
-
А
1/Mli-15
тресту
торгівлі:
:здати
які
в
r·астроно
торгуют;,
горілкою.
Але
вшю\т
тlльюJ
тоді, коли остснші є в про
Це
завідую-
явністю
міського
(ящикін)
нов'язано i:J на
спеціе~лr,ної
тари
кажете:
ви
некондиційного. Дохазяй нувалися. словом. Дирек тор радгоспу К С. Шос так та головний агроном lVI. О. Олексюк, окрім як давати обіцяl-і~И. біль ше нічого не роблять.
Чубаря до
Крім приймальних пунктів. такий склопосуд
дажу.
В.
діль
-
пису).
О.
вул.
ча
на
N9 8.
управління
вино-горіл
rшробів?
проїжджої
« Броварннромжит :rобу Д>>.
можна
пляшки
:1
твердого
тротуару
рядник
картку
купонів .
вулиці
CT!JOK а<нн:ршення бу дівництва четвертий квартал 1991 р., генпід -
вул.
50
і
ниці від будинку
вередбачено
Де
чани\
кровозда-
K·BRJtTaJI ••• ПОІ(риття
будів по
одержують
нрові цент ральної райлікарні: В цьому році всі до кожну
вами.
стини
кому
проектом
Постишева
переливання
за
коопера
одержали б купо
улаштуванням
ІЮВідом
дитсадка
споживача
відуючий
споживчу
І'О
благоустрій
господарства
Степанов
ництва
нори? :запитує М. П . Рогачuв із с. Бервиці. М. О. Пономаренко, :за
ВІДПОВІДАЄМО
унравління
нального
вчитель.
ЗАПИТУЄТЕ
за
В листі мешканців вул. Постишева. який підписа ла т. Огі<.:нко. йшла .'\юва про відсутність тут необ хідного благоустрою. На це на чальник вироб
ФPUJIUB,
Як
рад
ни на всю суму. Однак грошей (а значить і ку понів) було б менше, оскільки ціни в радгоспі і в споживчій кооперації різні. (У «Великодимер ському>> вищі). Так що тут палиця з двома кін ЦЯіІШ. Право вибору
РОМАНЕНКО.
хочемо
ляє.
-
цію,
lV
<•Пекарні>>.
картками
через
і
повністю (100 відсотків). А радгосп хіба інша рес публіка?
П.
що
ність. Ви одержали 1216 карбованців, тож мали одержати 851 купон (да ли ж вам 850)). Отже, ро'зходження незначне. Якби ви здали бичка
повніс
тю купонами. Мені ви платили 1216 карбован ків. Скl.1ЬЮІ ж недодали купонів? До речі, у Великоди ,:v~ерській кооперації ку пони
тому,
госпи видають на 70 від сотків купонів від суми грошей за здану жив
оплачу
і
в
Н І В?
Xot~ лист і н.е був надру~ований
о пів на восьму <<штурмують>> автобус на Бровари. І завжди добра половина пасажирів залнша~ться на зупинці, бо автобус, як відомо, не гумо вий. Як не запізнитись за таких умов на роботу? Чому ми (і водій теж) повинні нервувати? Хіба не можна саме на цей популярний рейс пускати подвійний <<lкарус>>? Від кого (чого) це залежить? Дуже хотілося б одержати відповіді на ці пи тання через вашу газету. А також пропоную за безпечити телефонним зв'язком диспетчера на В.
Справа
бованці:в. Де ж правда? У постанові сказано: <<Здана сіль,ськогосподар
так говорять жителі Требухова, які кожного ранку
rор ить ... ''
Погано сіння до
підготували на сівби радгоспи «Літківський», При.деснянсьІШЙ>>, <<Завориць,_ кий», держплемптахоза вод <<РуднЯ>>. До речі, у <<Придеснянському>> (го ЛОВІНИЙ а.гроном В. Є. За копайло), <<Пухівському>> (lVI . Г. Труба), <<Русанів ському>> (С. Ф. Марчен ко), <<Плосківському>>
(А.
Т.
Тарасенко),
плавному>> го
часу
мом тепер має
ра
(до
Г.
він ще
агроно
Rорко,
lVI.
директор)
жодного
насі~;~ня
су. Чим риШі?
«За
недавньо
головним
був
становинасіння
склалось у радгоспі ря>>.
ста
догля
що
частка
ків кондифйного насін ня і 55 (за домішками бур'яну та схожістю) -
аючатку весняної сівби. До неї, можна сказати, рукою поДати. Ян же підготували, на-
кондиційного
годувати
БАТЬКІВСЬКИй КО МІТЕТ СЕРЕДНЬОІ школи .N2 10.
вже
далі,
важче
вало
часів.
Дорога редакціє. допо можи нам знайти госпо даря цієї дороги. який би нарешті її впорядкував!
рядкована.
Uіни
і
наша
<• Катюша».
ріжках. то багаТЬО'\1 ;Іо· водиться діставатися і непрола:;ній
Видно. одне
загот-
чим
Залишився бичок. Не легко було його вигоду вати, оскільки комбікор му ніхто не давав. Але ми продержали бичка майже рік. Перед тим, як здавати худобину, постало питання: <<Ку ди здавати?•> Звичайно. у місцевий радгосп. Поду
Коли ~ороз, по ній ще
впорядковується
до
важче
господаря
Звертаємось до тебе :іа допо'Іюгою. Нас. бать ків ншолярів середньої школи N~ 1 О. турбує ось що. Наш :34-й мікрора йон . іІІН'І!СІШІІО будуЄТЬ СЯ.
з
а
на
Але
прс ~али
Гострий сигнал
Б
адавали
пункт.
малось,
8 .N2 22 (8129)
nО
С К І; Л Ь К И М Е Н І Н Е А О А А Л И К У
•
и
стор.
3
ч
т А
и
ч
8 лютого 1991 р.
не
центне
першого
сіятимете,
кла
това
Т. КАДАЦЬКА,
агроном-інспентор варсьної
Бра-
д~рІЖнас'інін-
спекЦ!І.
ІІІІІІІІІ\ІІІІІІ ~•ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІі ІІІІІU·ІІІІІІІІІІІІІІІІ ГУМОР
НАШИХ
ЧИТАЧІВ
Не було торііі жо;\ ного тижня. щоб у се лах району чи місті не трапилося пожежі. Лише в місті їХ виник ло 40. І причиною цьо го
лиха
обладнання. А ще безпечна· поведінка з вогнем, пустощі дітей із сірниками,
підпали ...
<<Хороший
старт>>
і
в
нинішньому
році. Тільки в сі'!ні в оселях броварчан три
•
чі вже
жі, ли
у
виникали поже
вогні
значні
цінності.
А.
Костюшка.
ше
юшх
Калинівна).
горі
матеріальні
І ·що найбіль
насторожує,
безпечність.
(с.
як
порушення
правил устаткування і експлуатації електро
узято
Малюнок
ставали,
правило,
то
із
це
якою
ставляться
городяни
виконання
навіть
де
еле
ментарних протипожеж
них стає,
ВИМОІ'. Страшно коли, з'ясовуючи
причиму
наєшся. жість
пожежі,
яна
панує
діз
байду
серед
ших земляків.
А
на
не-
рідhо свою
і
горілка
чорну
робить
справу.
Ось обставини, які передували пожежі в оселі браварчанина В. П. Костенка, котрий мешнає по вулиці Ге роїв РеволюЦії, 12. Наприкінці січня в один
із
днів
ник пиячив
домовлас-
разом.
зі
своїми приятелями. Де вже в такому стані бу ло йому думати, що до
біди один крок. Не обережне поводження з цигаркою обернулося для
господаря
ням
у
воrРі
знищен
домашнь.)
го майна і частини по крівлі будинку.
Більше того, якби не сусіди. то й без траге дії б не обійшлося, бо в час, коли полум'я шугало в усібіч, влас оселі... мирно Сусіди і врятува
nожежі зростає. А то му залишені без нагля ду електрообігрівальні, гасові прилади, викори стання
речовин.
для щень
:з'араз, коли
трима
ються стійкі морози. небезпена виникнення
розпалу
застосування
обігріву примі само ро б н и х
«електроплиток».
«коз
лів>>,
ламп
паяльних
можуть стати першим і останнім
біди.
кроком
наслідки
до
якої
нерідко обертаються загибеллю людей.
<<А, нічого не трапи· ться. РокаJИи користуюся і НіЧОГО>>, можна почути нерідно. А чи не краще не ·спо
діватися випадок,
на щасливий а
самому
зро
бити все можливе, щоб біда обійш.Іа ваш дім стор<· ною?
ник спав.
ли його від загибелі.
для
груб і печей бен~ину. інших легкозаймистих
І. ЗДОРОВЕЦЬ, державний тор
iHCJ1t:!i{-
пожежного
глядУ.
ІЧ
4
8
Gтор.
л ютоrо
8
f 99 І
Щиро
сН О В
р.
вІтаємо
з
днем
СОНЯЧНІ , '•l.it/ 3 душенним
6
нарО
-дження нашого дорогого чоловіка, батька і дідуся САЛФЕТНИКА · Миколу Онисимовича. Від усього серця бажаємо сімейного щастя, довгого віку, міцного здоров'я, добра від людей, ніжності від дітей, радості від онуків! Нехай жодна хмаринка не торк неться Вашої душі і серця.
ДРУЖИНА,
ДІТИ,
у
нашу
діііснlеть
знову
біль, тура
це·
МоСІСВІ. ·У
січні вже по мfery Києву зареєстровано 30 випадків днфтеріІ, два хворих померло. Зарев· стрована дифтерія в іНшИХ містах республіки: Дві.Пропетровську, Шостці, Луцьку. СнтуІіцію, яка склалась 11Внl, спеціалісти оці нюють як надзвичайну. Перший· йипадок • захворювання у Броварах було зареєстрован11 у січні. Ще одноrо хво дними
з
підозрою
народження.
У
на
підвищена тіла.
вщ
- від біди.
таке
вона
цю
дії хвороба мало відріз няється від ангІни. Про вестн диференційований діагноз можуть лише лі кар і баклабораторія. Характерною ознакою є.
поява
:шках
пл;вки
та
на
зіві
ТИ
дифтерія
і
джерелом
кашлі,
ся? Перш за все. рія це гостре ційне
різні
яке
же
призвести
ускладнень,
не
буЛо
Потрапивши
зробле~р
рахунок
жується,
до
які
на·віть про
не те.
цьому
здогаду
що
з
про
крапель
ВИКЛИКаЮЧИ
стають
першими
до
за
При
ознака
та
ура
потрібно
шу
можна
спеці
госпіталізації
при
вести
підозрою
ва,
тує
весь
повинні
про
номплекс
про-
до
діставати
до
дина
розумова
постійно їх удосконалюва ти, повернути духовність,
ісu;ує
на
землі принаймні 2-2,5 мільйона років. За цей час
розвивалась
і
з
навчити
своїм
різ·
·
них причИн гинула не од на цивілізація. Остання з них
наша,
що
бурхливе
-
уково гресу,
тацію
зростання технічного
нещадну
земних
І
ку
людських
Люди створили розумні сильні машини з справ
на стала при цьому розум
сильнішою?
світня
~рганізаЦія
статує,
що
нові
Все
людей,
кон
поколін
ня слабіші попередніх.
У чому ж вчені бачать вихід? Відновити втрачені здібності людей розу мові і фізичні, а потім «Новая
жизнь»
-
орган
в
шляхом,
своєму
підніметься
витих
охоро
ни здоров'я з сумом
цим
ще
і
вь•хода ·
аторнак,
і
розвит
на
од
нестандартних
що
допомагаю1ь
ціальних
запрошує
серед нас,
Але не вони
є
і
поряд з нами і
готові в будь-яний МОІ'dент допомогти. Тож немає неБроварскоrо
городекего
пятница,
суббот а.
місьна на
організа
<<Знання~
зустрі•І,
л,.а
4-24-15. Організаційний
спе
комі
тет.
•
асоЦіації народної
медицини і поки що. широ-
ються~
ВИМИ
ЛЮДИ
З
єдиних
і
вар'rість •
.270
до
відвідати
ресrtубліку
та) -з 19.02 по 24.02.1991 р.; з 26.02 по 02.03.1991 р. Вартість путівки 180-200 крб. і
-
*
4
долари.
* *
Для осіб, які потребують лікування, пропо нуємо туристично
медичні путівки за такими
-
захворюваннями:
кардіологія, гастроентерологія, гінекологія, Туристична путівка дає право на проживан ня, харчування, екскурсійне обслуговув~ння.
Для придбання туристичних путівок
' необ
хідно звертатися в Броварський міськком ЛКСМУ (МДС), в-ідділ соціально-економіч? них проблем за адресою: м. Бровари, вулицn Київська, 135. Довідки по телефону:
4-05-85, 5-24-56.
•
ДО ВІДОМА КЕРІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІй, ПІДПРИЄМСТВ! КООПЕРАТИВ сІЗОЛЮВАЛЬНИК» конує такий комплекс робіт: ремонт і утеплення; гідрохімічне
ви
проми-
вання, гідровипробування водогрійних котлів, магістральних трубопроводів, внутрішніх систем опалення будинків, споруд.
Виконані роботи здаються замовнику за формою· Т-8. ·Роботи виконуються з матеріалів замовни ка і підрядника. Наша адреса: м. Бровари, вул. Металур· гів, 4. Тел.: 5-30-14 (до 17.00); 5-01-67 (після 17.00 і у вихідні дні). Кооператив «Ізолювальник».
...
колектив калинівського овочесховища Ленінського раАо· ну м. києва висловлює щире співчуття завідуючому ОВО· чесховищем МИКАЛУ Миколі Трохимовичу і майстру діль ниці МИКАJІ Вірі МнроніLІ>НІі з ПІРИ·ВОду тяжкої втрати -
смерті
мето вироб
їх
матерІ.
колектив
з
смерті
захисту
-
Броварського
колишнього
висловлІОЄ
сенса, кажуть, лющі ...
Мал.
Б.
дуже
Заст. редактора
Горбачевськоrо.
РЕМ
"І!равах
видавництв, оо.піГрафі·і І кии:ІІDКовоі тopriul.
111. Бровари,
вул,
київська
154.
В.
ts.f:
4-03-76; sаступнн11а реJІ.актора, вІJІ.дІлу партІІіного житт11 - 4-04.61; вІдnовІда.ІІЬНОГО секретара - 4-21-34; ВІАJІ.ІЛІв: 'І.ІІЬСЬІІОrо госnодарства - 4-23-28; ПРОМНС.ІІОВОСТІ І соцІа.ІІьких питань - 4-02-92; .ІІи,тІа І масовоУ роботи 4-04-81; ІІААІлу р&JІ.Іо інфор .. ацІт 5-13-91, область,
глибоко
сумує
з
ветера•на
приводу
пар1'ії
ці
-
Броварська арукарна І(иївськоfо обласиоГІа уораІЧІіиu у
РЕМ
пр;щівниюа
ЛУЦАІ(А Пав.11а Антоновича співчуття його сім'ї.
Ці бульбашкИ екстра
АДРЕСА РЕДАКЦІJ: 255020, Київська область, м: Бровари, вул. КиівGьна,
Каїієька
ОНУКИ.
Польщу (пр~с~ наявності закордонного паспор
І
ААРеса друкарні:
дім,
уклін!
УТОЧНЕННЯ
відгуннутися
реда11тора
ДІТИ,
наш
У 19'МУ номерІ «Нового життя» nри оnублікуванні рІ шення райвиконкому про утворення JІ.Ільниць рефереИJІ.УМУ СРСР механІчно JІ,оnущеио nомилку: назви JІ.ільннць треба читати без слова «виборча». НаnриклаJІ.: « Бобрнцька JІ.Іль· ннця .Nr 492» І т. А. (на Жа.ІІЬ, сnрацював стереотип мнну JІНХ виборів JI.O nарJІаментІв СРСР та УРСР). РедакцІІІ внбачаєтьса переJІ. своУми читачами.
визнаних і невизнаних екстрасенсів, народних зцілителів, «чаклунів~ та
Телефони:
поnовниться
ннзьоо;нй
днів, вартість від
8
крб. Пропонуємо також
прав.
Просимо
щастям
турботу
вода,
460
НОРИСЛИ
програм
чиста
молода.
Одеса-Ялта- Сочі__:_ Сухумі- Батумі
Все це викликає необ хідність об'єднати сш· ціалістів нетрадиційної і народної медицини в єди ну організацію з метою координації сил, обміну
лення
як
оселі,
веселі.
8-10.03.1991 р.,
Одеса: тривалість
цілями.
досвідом, надання дичної допомоги,
І
ми
крб.; м. Москва, 9-11.03.1991 р., ва рт.ість 160 крб.; м. Мінськ, 30.04-02.05.1991 р., вартість 140 крб. Круїз по Чорному морю за маршрутом:
ко не вІдомі таланти. На ~аль, Ці люди роз'єднані. діють стихійно. невміло. а іноді до них «примазу
своїх
що
під закла
відбудеться 16 лютого в районному будиl'ку ну-ль тури. Початок о 12-й го дині. Довідки по телефону
енстра
сенсів, члени нетрадиційної і
дань від хвороб. знають,
на
курсах
працівниками
всі
среда,
навчалися
багатьом позбутися страж-
комитета І<_оммуиистнческой партин УкраИНЬІ, город ского н Р< Іюнного Советов народнЬІх деnутатов Киев· сноі! области. (На украинском язЬІке). Редактор А. ВОJІОШИЬІЕНКО. Газет-а вЬІходит с 17 авреля 1937 года.
Дни
пі
Нині всім відомі Імена Ігн.•тенно, :Кашпіровсько го, Чумака, Дніпровецької і багатьох інших талано-
ді унінальними здібно стямn. Але чи сама люди нішою,
цивілізація
ну сходинку. А ДОПОМО· жуть йому лише люди, що мають природні або Щ!.буті психоенергетичні здібності екстрасенси, народні цілителі.
про
експлуа
ресурсів.
і
саме
людство
на
нерувати
організмом.
Мабуть,
де
переживає
людину
що
сміхом Вашу
ПРОКОПЕНКО,
ція тоnариства
«чу да>>.
мину.1н,
Ви ._завжди
ЛЮДЬМИ.
варська
діючі чудесним даром діагностики і зцілення лю ди,
допо
3 НеЗВИЧаЙ НИМИ здібностями. Вас, шановні товариші, Бро
йону живуть зовні зви чайні, а насправді воло що лю
по
іНШИХ ЛЮДеЙ
:Киє
рятуваль
нас
м. Мукачеве,
головний державний са нітарний лікар міста і району.
В Броварах і селах ра
говорять,
пер
торговельних
В.
ний квиток і тонути в мо рі людей, що заповнюють Палац спорту, аби дотор кнутися
З
на
сщщіалісти-епі
деміологи
в
дів, громадського тран спорту. Інакше нажучи, ті, хто найбільше контак
сироватки.
з
за
уск·
працівнини
дитячих
роки
родинній
120
підлягають
_Ліклінік. '«швидкої
протидифтерійної
Після
що
чергу
щепленню
ризик
зростає.
Нагадуємо.
приємств,
хворого
не·
захНІС
тяжкими
ладнениями
ти
введенним
що
страш
мірою
з
моги>>,
альної
rому,
щеплення,
хворіти
Слід звернутись до ліка ря дли обстеження і гос піталізації. Адже запобіг
дифтерію
головний
но
виключити будь-які спро би вилікуватись самому.
лише
най
ту в профілактичне щеп лення. Але, на жаль, ба гато батьків повірило не досить компетентним пуб лікаціям деяких цент ральних газет "і відмови лося від щеплення, боя чись ускладнень. Це і стало однією із причин розповсюдження цієї грі зної хвороби. Якщо дитина не має імунітету. їй не зробле
себе всі
ускладненню
не
або ви самі
Єдиною
хворому,
за все,
хто
захворієте Цією ною хворобою?
хвороби?
Перш
у
Хоч
Для
в
yt·i
Відділ соціально-економічних проблем мо лоді МК ЛКСМУ (МДС) пропонує туристичні путівки вихідного дня:
прове-
імунітету.
вашІ діти
залоз,набря оболонки зі
який виявив у ~знаки
профілактичних
впевненим
серця,
0:
робити
їх
дення
головніше. Що робити, щоб бути абсолютно
гортані.
Що
всіх
І останнє, мабуть,
лі
щ~~..· .1нві.
-До уваги любителів подорожей
розповсюд
усім.
Усі
ми
нами
:t
ЧОЛОВІИ,
контакту
щеплень
Ви
Хай
заходів, ПОПереди
та
22 (8129)
народження.
Допоки
За
стеження
має
смерті
міокарда
обхідності їхати
Вчені
в
-осіб, що спілкувалися з хворим, лабораторне об
су
без
токсичне
ми хвороби в почерво иіиня зіву, біль у горлі
ковтанні,
здо
знати
подальше
тяжких
як.~
надниркових ку слизової
КО
гальну інтоксикацію.
хво-
рих дІ:Іфтерією, а "Також носіїв тонсичних штамі.в, ються
ЯКИМИ
нами слини на слизові оболонни <<Неімунної>> ди тини чи дорослого, диф терійна палична розмно
роби, тобто не мають іму нітету до збудника. Під тримується інфенційний за
через
іграшки,
рИСТуВаВСЯ ХВОрИЙ. Які ж найперші яви хвороби?
щеплення проти цієї хво~
процес
також
КНИЖfіfІ.
не
таннього
мигда
або
кування ведуть хворого:
ву
збудника
предмет{!:
ПОСУД,
дифтеріЙ
<<не
розмові,
чханні.
можливе
НОЮ rfаличкою. Хворіють як діти. так і дорослі ліР ди. але ВИКЛЮЧНО Ті, нtі му
при
Поширення
дифте інфек
заJ<ворювання,
ВИКЛИ!{аЄТЬСЯ
зараження
Імунних~
і
-
ження інфекції. Це дезинфекція, огляд про тягом 7 днів після · ос
кровичних шкірок У. носі. Далі перебіг хвороби мо
ження
розповсюджуєть
доора,
води
днем
щас-
с~онця
тиепjдемічних ЯКі ДОЗВОЛЯЮТЬ
д.ИФТЕРІЯ! Що
зичимо
від
людеи
темпера
О В ЕРЕ Ж В як
день
~онгоJІітт~.
Як бачите, на цій ста
У кінці минулого року у прееі з'явилось по
рого госпіталізовано хворобу.
д~н·м
Ігорівну з
БАТЬКО. МАТИ, БРАТ, НЕВІСТКА і СЕРЬО_іКА.
увірвалося
спалах дифтеріі у
та
пам ятнни
линого
UНУКИ.
слово.
вІдомленва про
цен
ров· я житті
··u«>·
ось
·· _ юн.і:Іl'йни.:vt
· ·
Степанівну
Одену
.М
•
Від щирого серця вітаємо кашу !дну дружину. матір, бабусю ЛАЗУНОВУ ЄфросинІю Степа
сердеч-
Гатtну
КОЛТУН
тепла,
коління має ду1Ке приблизне уавлеввв про н~~ стрщuне
.t-=-:ИОЛТУ Н
~- та
· .1 .
Ця хвороба ще якихось :Ю-40 років тому викликала жах у більшості людей. Кожна шос та дитина rииула вІд дифтерlІ. ТеперіШИє Та
І
;о: яою щнрі"ю ніщмо доросих нам
.• ."':~
теплом
ЖИТТЯ.»
f
НЕБРАТ. Індекс
Друк КО·РаНИЙ
офсетн-ий. аркуШ.
61285. Обсяг Тираж
примірників.
Замовлення
Jll• 632.
І
дру
18.375