ХАЙ ЖИВЕ СЛАВНЕ 50-річчн РАДЯНСЬКОЇ АРМіі! - - ----·---- -виданни -Рік
Пролетарі вrіх країн, є{)наі/теся'
29-А ~-·
.N2 23 (2717) ЧЕТВЕР
22 лютого
1968 р. 2 коа.
Ціна
ОРГАН
РАДИ
БРОВАРСЬКОГО РАйОННОГО КОМІТЕТУ КП УКРАІНИ ТА РААОННОІ ТРУДЯЩИХ
ДЕШ'ТАТІВ
КИІВСЬКОІ
ОБЛАСТІ
МОГУТНІЙ СТРАЖ БАТЬКІВЩИНИ пройшс11! Зброй!tІ Сн.1н ш.1ях Героїчний півв:~КОВІJЙ Країни Рад. Радянсь.ка Армін - ар\Іія Жовтня. ІІароJ жувалась .вона в тяж:кий час.
\Іt'Да.1і.
нависла Респу~1ікою Радянською Над М{Модою 11 пок.шка-ні 6у.111 с-~tе-ртельна небезпека. Врятува1 и щойно сформовані частини Черво,иої Ар~tії та партизан ські загони. І вони доблесно сnравилися з цю1 архіваж кшt
в лю·ю}!у
завданнЯІt:
1918
Наш наро.д· свято шануЕ пюt'нть тнх, хто но.11г о1еr
тю хоробрнх у боях з фашн.змо:-1. Як сю1uо,1 ц'<ОЇ t.а.І:'f' т~ горить вічшІй вогонь на ІІОГІІ.1і Неві,домого со.1дан1 бІЛн стш сгародавнього Кре:~цн в ;\'\.о.скві, на .\1,нІає-во '>1У кургані у Волгограді, на Піскарьовсько-ІІІ' к.1адовн
,;аступ
року сшFннли
Іtічців, завда:вши Ї>І дуже відчут.иих ударі-в.
Червона Ар-~1-ія nід ке.р.івющ-сво~r
ордена Червоного Прапора. В nюt'яті на нагор~Jдн родній- ЖІtвуть і віч,но ЖJІТІk\Іуть такі .1еrен,дарні герої І. Котовський. гро:І!а;:J,ЯІІСІ>КОЇ війни, як В. І. Ча·па€в, О. Я. Пархочен,ко, М. О. Щорс, С. Г. Лазо.
.1бають
За роки довоєнних п'ятирічок nар11ія і уряд усnішно країни. індус-гріалізацН розв'язали ·корінні пробле~ІИ З;:J,lЙСНИ.1Н КО,1·еКТИІВіЗаІ!іЮ СіЛЬСІ>КОГО ГOOflOдap·CTI!<J, доби
го
r.
ськс-вою
ствах і б)І'довах, пах .j радгоапах,
оЗб,,оє.ння
країн
виг
і навчальних зак.1адах, аійськових частинах і на кораблях проводяться ; 1 екції,
бійців
наши)(
громадянської
у
роки
Великої
юrрні воє:и, Вітчизняної будні захисників Вітчнзни. ·Поряд з широко, відоюІІо\ІІ
доаовіді, бесіди, те:\1атичні кіиопюрашІ, с11вореничи в вечори, зустрічі з веr<:рана- різні роки, глядач'і nобачать .\ІИ ар:\1ЇЇ і флоту, героями ряд -нових картин. Серед
Радянського Союзу, ко.1ишВ :-.1у,ні.ми партизанами. зеях і вистююч.них зала.х, відкрито
художні
і
викнижково-,ілюстративні розflовlдають я.кі сrа'ВІКИ, пра С.1ЗІВНУ <історію Радя·нських Збройних. Сил. З кон-
війн\'.
кадри
--
сІ\,1ад1·.
-
Зброііин.-; в
сnівrюбі гництва
табору,
нке вк,1ючаf
в
себе
' нашій країні вн-со
- пнль' /Ковтня.
вірні снни сво-го народу Радянські воЇІіІІ Ве.шкого завоювань но стоять на сторожі
Сflі.вдрІ'жності :: завжди готові в т·існій бойовій 6у.1t.. розбнт11 країн арІr·іЯІШ братніх соціа.1ісrИ'Чних і ко>:VІ\'соuіа.~ізм~ нкого агресора, ві•дстоятн сnра,ву
вони
Почалась вона в несn·рнятли.внх д.1я нас у:~ювах. Нез-
важаючн на це, радянський народ, його воЇНІ! не ті.1ькн вистоя.1и, а й ущент розбили німецько-фашнст·ськнх загарбникі,в, З.lій.оин:вшн подвиг, рівного яко:~1у ще не зна-
Генерал-майор А. БОГАЧОВ.
Парад у Дубоничах
керівннц-
.1ас1, повпІш ро3rро1ЮІІ агресорів.
,1і
Пі'д час фестивалю в к!відбу'іЮТеатрах і клубах г.1ядачів 3 дут~>ея зустріці (РАТАУ). вої:на:\111.
війни ВІтЧІІзняноІ Б.1агород,;1сі, внсс,кі ці.1і Ве.шкої ·ра:оІІІгероЇЗІІ породжуватt небачений всенаро.J.най ських людей на фронті і в ти.1у, на території, тиччасово загарбаній ворот·о:-1. Більш нк 15,5 тиснчі воїнів 6\'-
1· rн~ріо:І навіть ю в 1 лен _,на.чаюІ окуСРС}) го-_ ні~tецько-фаши.стської 1942 року
туються відсвяткувати в ее- ·1 нації. В люто:vtу
закіІІЧІ:-
Дубовичі
Кро.1евецького
об.1асті. Су}!ської району Радяннародження День і ВійськовоАр11·ії ської тут відМорського Ф,юту
гітлерівське
ко:.tа-ндуваннн
кинуло на боротьбу з парветизаrна)1И•КоВІпаківцящІ .1ИК·і си.111. Загони народних до Ду>tсс 1 тків відійш,111
виста.ва·>ІН пер.е.1 церта~ІИ ~Іай- • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • бовнчів і зайн-яю1 тут крувоїнами і ви-ступають п
ст·рИ ~tистецтв. Про успіхи
своїх колективів розповідають нередо,вики виробниЦТ'Ва. трудівники ко.1 госпів. «Солдата~: Під девізом
· Б атьювщини в ~tістах
почався
присвячvється»
і се.1 ах
УкраТни
і
доку:~Іен-
ювілейний
валь ::-удожьІіх
чисте
віди:рнття
міст еч ку пюt'ятинка
Герою Радннсько,го Союзу у-1асни.Васи.1еві Порику опору, французькою ·КОІВЇ в роки тут я:кий загиН'ув друго,ї .сві-тової війни. Сотшахта,рського жителі'в ні на кладокраю зібрались вище, де поховано останки окупанта >І и розстріляного
патріога. прибу.1н
/
В
фести- Еиен-Льєтар відбуло~ь уро-
тальних фідьмів. На екранах республі•ки буде пока. зана бі.1 ьш як 100 и:інострі-
/
(Пів-
Франція).
шах:тарському
В
гову оборону. А наСТ)'П'!ЮГО дня -23 '1ЮТОГО-В селі
у .,раїни (~ИН'r 811 НТНИІ\, cлaBHO)fV J J
ЕНЕН-ЛЬ<:::ТАР
иічно-сх.Щ.на
Евен-Льєтар
.J.E',leraцiя
Радян-
ської Україин на чолі з ~ti-
ІНіссрФІ
вищої
оп.е.ціальної
і
середньої
освіти
:\'РСР
Мер Евен-Льєтар Ф. Дар-~ і
шікур
відзнач11в
виступі
1·
сво:оІІІ'
на Іtітингу,
шо
Ю.
уча,сть >Іаршал Радянського: Союзу В, Д. Соко.ювськнй, Ф;Jанції у СРСР nосол радя•;ський О. ·зорін, В. В. Яровій•ськовий ата.ше У:РСР шенко, лр~дставник
nри ЮНЕСКО Іtяк та інші.
.111\..
Решет-
в.ідбувсн
г.1ава де.1егааії 'v\. Даденкс,в.
На
Ю. N\. ДаденкоВИ;\1, автори французи свято ша·Jують ІІІІІ.1ІІ скульnтор !І ·nюІ'ять npo Іюі.внг Васн.1я .11ша 'nа\оt'ятннка В. З·ноба і Г. Кальченко. відкриття цере)юнії В також взялн nа:\1'я-гиика
11ішнгу також
УРСР внету-
~![J)T В. Порака ГаІванова-То:~Ічен.ко,
та інших -радю1Порнка пр,J,111.1ІІ ських .1юдей, нк.і Фраисвою кров на зе;r.1і
у Фра!Іцію, яка приrбу.1а товарист в а предстаВІник «ФраНІrія --СРСР» А. П'є-
npo ції. Д.1я нас паІt'ять скюав радянських героїв, дружби запорукою він, є "'іж наши.ми на·родюtн. наПро бойову дружбу городів Франції і СРСР
рар. До підніжжя nюt'нтника ПОІКладаються віН'КИ, урна з Збtлею, привезеною з БатьЗву Порика. .кі·вшнни В. і Гімн чать «Марсельєза»
ворн.1и у своїх виступах на
Радят:ькоrо Союзу.
мітннгу
посо.1
В.
О.
Зорін
і
військовій га.>узі.
UK
нець «Сату,рrна» та інші.
'
.1юдн
стрів СРСР.
країна.
і·Іmеріадістичну Японію. друга світова .в-ійна
<
іНШІІ\!11
внріша.11>·
А.1е
Жов гнн Ве.шкого 50-р,іччя Напередодн'і кращнх частани, ·з'єднання і військ')ВО·І'Ч
Пі.встолі-гній Зброі\.ннх С11.1
і «Кі-
J'анка
бові за•к.1ад11 нагороджено пюІ'ятни:\1и праrюрюш Pa.:r11 :\\іні КПРС, Президії Вср.хов·ної Рад11 СРСР,
Ве.1нка Вітчизняна в·ійна бv.1а най-гюкчою і іJайжор стокішою з усіх всеи. я·кі бv_·.дь-ко:m пережн.1а наша
.1а і-сторія. Наrшажтrвіше джерt'.ю нашої вере:.юп1 тво партії ко~tуніст,ів.
різно-
fювичн
багаТЬ·\lа
і
боротьби.
Почесну і не.1еги:у працю воїнів цінять. ко найкращі з
Радянс~_;кі ·воїни ві.,1ігра.1н внр;шальна роль у Н[Н!ТІванні від фа.шнстсІ>кого нр11а багатьох народів Знідної Європн; в короткий строк nриІrуснюІ каліту.ж,ватtІ і':
них - докр1еита.1ьні фільми «НарDІду вірнії сина», «Крила Жовтня»; художні
бібліотеІКах і ІlЗлацах куль- «Шлях у «Сатурн» тури
соціа.1істнчного
об'є..1нання зуси.1ь
Проте еконо_'Іічні .і по.1ітичні успіхи Країни Рад нr 1941 )ЮКУ дава.пн сnокою імперіалістюІ. І 22 чераня фашнстсь'Ка Німеч-чина на,пала на нашv Бать-кіJJщІшv.
У. колrос-
установах
ЧОRНЗЩІ
братерського
чіцніючого
у:~ювах
Вороги Радянської держави не раз на:\1а,гатІсь нро
ч.ок, які відображають под-
ракета,ІНJ
гочу, шо вонн розви.ваються
С:н.1 СРСР nолягає в
щУ'nатн ІІіцність наших рубежів. Досить згадати ІІ.онф озера .1і.кт на Кнтайськ·о-Сх;ідні 1 Й залі.зющі, події біля
підnриє:\1-
ПіДВОДНЮІІІ
зброєю,
.1ітакюш,
Особ.швіt:іь сучасного етаnу буд,іІІНІщтв
техніки.
на
ядер.ною
ко:~tан.дІю-по',1і гичного та інженерно-технічного со.1,далt, >Іатроси сержанти і старшини..
У зв'язку з наростанням загрози воєн,ного наn:цу на
lki дні
аТО\\.НІі:\ІИ
-
надзву.кова11и
НШІ фа.кторо11 їх бойової чor.Y'I'HOcr<i
нашу країну партія і уряд подба.1и про шви.:жнt'1 роз виток оборонної промисловості, що дало змогv забез
В
технікою
nри:тачення,
шt,
капі га.tістнч
Хаса•н і на ріці Халхан-Гол, рад:янсько-фінську Кожного разу воро'Г дістав нищівну відсіч.
зчіцнення оборони країни.
сучаснюш засо,ба~tн збройної
ннх держав Бврошt.
печити ЗJJ~Іію і флот иайновіши:~ІИ зразкюш
npo
Збройні Сн,щ Країни Рад оснащені доскона.1сІЮ вій
,1\!.Сt.. в1цагних успіхів у розви-гку науки і культу;Jи. На початок 40-х років за загальни~1 обсягом пр·ошr~лового РадЯ!Н ВІІрс,бництва, за його техні,чною оснащеністю,
сьюtй Союз вийшов на рі•вень передових
ч:стах країни.
У піс.1явоєнні роки радянський народ, відб-,·дІ uавШІІ зруйноване народ.не господарство, добився нсJJ~Іх· видат 1 !іауки них успіхів 1· розвитку еконоІІ.іки, ку.1ьтурн, тt>хшкн. При uьо:~1у партія, держава, народ !\е11·станн•J
же 15' тисяч воІні·в були удсстоені найвищої в гой час
свято кожної РАДЯНСЬКОЇ ЛЮДИНИ
Інших
в
та
Сева.:топо.11
в
щі .1енінгрца, на .\\а.1ахово}!у кургані
одно
прн
партії,
стайн·ій пі:І,трІнщі робітників і селян відбн.1а три похо ди об'єднаних сил і'нтервен11ів та білогвардіЙців. ,\-\ай
.ІУ\ад. В. Кра11аря.
\'дое го< ні звання Героя Р;цннсt.коrо СоюзІ, 1\:ІІІЗt.І(l'
.111
:2!) \ti,1bЇIO:tiB бійців фрОНТ\' і Т\1.11 0.1Е'ріК3.1И ;JpJ.~HII, ~~
(ТАРС).
партизан-
парад
ських сн.1, присвячений зна11 енній даті. На тояу
див
~Іісці,
де прохо-
партизанський
встано·влено
обе.1іск
:tарад,
і
па-
ч'ятну .,Іар'оІу·рову п.1иту,
(РАТАУ).
. .
··.,.·;;
ЗА ЗЕМЛЮ, ЗА ВОЛЮ, Повертаючись
У 1920 році, коли на Кн· Ї•в насту<Лали бі.ооnоляки, я працювала сестрою-жаліб ницею у госпіталі У.правліи tІЯ формування військ 12-ї армії. Під ч.ас відступу на ших війс!іК гоапіталь на па
ДО
надрукованого
Далеке, незабутнє правого боку, біля сосни, ко nають
могилу.
Для •кого?
-
оиrаю .
-
Водокачка злІтАє в повітря
роп.лаві ева.юуюва.лн , хворих розМІістили по медичних точ ках, а штат роз'їхався, хто куди бажав.
30 листопада минулого року в кореспонденцн «Навальні удари» колишній командир підривної
ченка, ні .
Мені запрооонували Ні жин. Я погодилась, поскіль кн у Бобрику жили моя
Вирішили поховати його на стакції Бровари, щоб знати, де могила відважної
групи партизанського з'єднання «За Батьківщину•
І. Міщенко писав про славні діла народних мес ників, зокрема П. Ошкала, в глибокому тилу во· рога на територ-ії нашого і сусідніх районів.
Кореспонденція викликала відгуки наших чита чів. До редакції надходять матеріали, в яких на водяться нові приклади героїчних подвигів парти занів.
Один з таких матеріалів друкуємо нижче.
.мати
-
.віапавідаюrь
ме
людини.
Та ось звертаєтюя до ме не одни з санітарів .
них.
би&ея . Ми швиденько nокла
Хава·тн
було часу годнн()ІО
пароіюзн поповнювали тут за11аси
BO.J.II.
-
У Ніжині аформузали санітарну літучку з чоти рьох вагон~в і нап·равн.1и в напрямку до К~ва . В цеІі ч.ас у район·і Брозарів роз rюрtвся {)ій . На ста;нцію підІІІозили вбитих і nоране
Найваж .1нв ішІЕІІ об\: кт ом для ·ворога на ·станції Боб рнк б у ла в од окачка. Вона служила , так би .мовити, ар г с р і єю рух у по'і з.J.• і в
і ·два сини .
Вбито командира Жма·
кіwнм.
,
заг!fблнх все
ще
є
каже І!ін,
-
пульк:.
Перевірила, пульс,
не
бі·й з кожною
-
отавав
У нього,
-
ли
хоча
дійсно і
·кома~~~дира
глухо ,
у
літучку,
з
яку ві!ltправилн на а :wідтн у Ніжин.
у
рою
жорето
Але ось дивлюсь,
але
Бобрик,
-
про
М. І. Кузнецову.. В суво~о
місце загибелі нашого земляка Героя Радянського Союзу Андрія Васильовича Дяченка. Це nитання усnіш-
му мовчанні постаяли ми тут · кілька хвилин , nісля чого поклалІ( до підніжжя пам'ятників живі квіти. Піо
вивели механіків водокачки в поле, знищивши вартових.
но вирішили червоні
нерІt
КрасиліІв>ці
Тишу літньої ночі потряс велетенської сили вибух . Рух
rюїзаів на ДільнІщі КІІів-Ніжин припинився на декіль ~а дн і в .
Чич а.1о :міЛІІВІІХ
н11 к а.
жах•у
з ав..J.ав П. · Ошкало ворогові, багато
внпазок на
рахунку
цього
відважного підрнв·
Як вже розповідала наша газета , Павло Сидоро
вич брав участь у підриві Бобровиц~акого маслозаводу і моста
а, а.1лю
на сусідній станції, за що був
нагороджений
ме
«Партиза н ська доблесть».
:ередньої ШІ<ОЛ ІІ,
Микола, учень Шевченківської
одержав
років
.не
ніХ1'0
знав
пити . місцевої
слі40·
восьмнрі<Jної
Героя знайдена .
його
nохованм
Яке воно
близьке
Rac,
ві д Андрія
Ілліча
листа.
об· яке
ПартнзаІІ с ьКfІЙ коч;JН.J.ІІр, вкритий сtrвиною, заt<лwкає юнака в усьому 6)1Ти таким, як його батько, прожити rюлум'яне житт.я. А. ЯЩЕНКО, громадськиА хореспондент.
По6ува1'и тут мріяли чле ни сі·м'ї Alllllp.iя Васильовича, вчителі та учні. І ось мрія
ньої Ш1<Оли Nt І заn-роснла нас до себе . В складі нашої
стрічають представники гро
делегації
раіfві•Ї«:І:іККомату М. Т. Сте панов, директор школи Ng І
сім'ї
і
nредставники профсnілкової
радгоспу
рідні
чоловік: Героя,
партійної
Наш·к:ала Він
я
Н.
швидко
і
організац і й
«Красилівський•,
ІКі•••••---•••••1111111••••••••••, піонери-слідопити , вчителі.
Сонце вже зайшло за об· рій, кол.и ми в'їхали у Рое· нр . Попрямували до пам'ІІТ· никі'В герою грамадялськ()Ї
Ось і Збараж. мадськості
міста :
Нас
зу
працівник
І. Д. Бондарук, секретар райкому комсомолу І. М. Білоус . Вони показали нам військове
кладовище.
Тут
зразковий порядок. В цьому заслуга його шефів
-
учнів першої школи . щороку
nриходять
збаражчан,
щоб
війни Олеко Дундичу і nро
пам'ять загиб.~нх .
славленому розвіднику
і
Ге-
ДІАМАНДІДІ, nенсіонерка.
Лунають звуки маршів духового оркестру. Всі сходяться до центру міста. Нашій делегації випала честь іти першими. Біля входу. на
дружина Героя Анастасія Сергіївна, сни Микола Ан дрійович та сестра Федора Василівна були прнАняті в <ЛочесІtі mонерн . Lм вручили
кладовище
nам'ятні
-
почесна вар-
пqдарунки.
та. На мітингу вистуnили ЗаnросилJІ нас також на секретар райкому КП Укра- урочисту лінійку в першу Ї'НІІ 1(. С. Орешни, секретар ШКQЛу. Зустріли красилjв
раІікому ЛКСМУ І. М . Бі· ців хлібом-сіллю .
Уважно
лоус., старі більшовики, nio· слухали ми спогади старих
3БАРАЖСЬКІИ щалн свободу і наше щастя.
члени
ли'Ста .
більшовиків, учасників волюції
\917
ре-
року, колишн і х
народних месників . .Гостинні хазяї вручили Анастасії Сер·
ця здійснилась. Піонерська дружина Збаражеької серед-
40
тет ДТСААФ.
НА ГОСТИННІЙ
далеке
стало для
учителя
цих чудових людей, які да·
місто
Збараж Терноnільської ласті.
інтересом
леко від рідних місць захи
МісЦе
-
з великим
Союзу
географії П. І. Припути про
тельки Л . А . Лубан. Могила
Ра,дяІІСJtІКоrо
слухали разrюві!дь .
школи під керівництвом вчи-
до болю рідне! ..
Не так д авно на батьківщині партизана побував ко ~ншнііі командир першого батальйону третього полку А.н .J. рііі Іл п іч Канішевський нині завуч однієї з Бо бровІщькнх шкіл. Довго розмовляв він з сім ' ями ко ~ишніх партизанів, побував на могилі Павла Сндорави ча Ошкал а боїювоs!І nобрати~Іа .
Згодо м син Ошкала
20
Я і мої одно1:ельчанн за дКВІізіі, srкi заткнули від рук просили генерала nриїхати 6ілоп~я~ів в 1920 році» . А як же з нашкм ко."Іан до .нас , на стаЮJІію БрбрЖ<, rwaxoвi своjх диром П . Жмачещо:.~? В rюкланнт~:«::ь бойовІfХ побратимів. Він роки В~лнкоі Вітчизняної обіця•в кnідатись до нас, війни він пройш011 великий але; на жаль, nередчасна бойовий шлях. СтЗІВ генера сме,рrrь позбавила його та· лом, Героем Радянського КОЇ МОЖЛІІВОО1'і. Ні, ніколи не забути тих Сою:Jу. Останні роки очолю .вав реопуtбліканськнй комі· [l)lfiB ...
йому
Охороні об ' єкту гітлерівці приділяли · велику увагу. Г1оснленнй наряд поліцаїв, три ряди колючої проволоки Jобнли підступи до водокачки майже неможливими. Зірвати водокачку партизанське командування дору · ~н л о Павлу Ошкалу . РІому на допомогу прибув С. fІ .lоІ· ні•к ов . Фактично в операції брала участь вся 1ідпіл ь на група. Ії керівник Степан Небрат підготував ~ідхід до об'єкту , а Іван Небрат з Андрієм Небратом
Понад
відnовів . Так, у т·і пам ' ят ні дні боїв за молоду Ра нашій садибі. В 1935 році за дянсІ>ку реоnу-блr.ку він бу·о і ОЩ>И· наказом .наркома К . Є . Во· ТЯІІGКО ІКОНТуЖеІННЙ восьми!\ рошилQВа були асн.гновані томн4в лише _ на кошrги· н~ •nам'ятник . На день. У лис11і-щира, сердеч вр·ятувания ньому напне : «Вічна па· на под.ЯІКа за м'ять Сіійцяrм 7 · Ї с'І'рілецькоі йому життя. Заг!Іблих ми з дозволу моєї матері .поховали на
того
дня
Сюди тисячі
вшанувати
Так бу.1о
...
нерн,
ЗЕМЛІ rіївні пам'ятний nіонери
-
Збаража .
комсомольці.
адрес, а
альбом з видами
Наша
делеГація
вручила школі nортрет Особли· роя.
Ге·
во запам·~тався внступ . nен· А наступного дни ми за сіонера Р. Н. Нау-менка . лишали щиру збаражсьК) Він сказав :
Все, що створюється намя,- це пам'ять тнм, що віддали свое життя в роки минулої війни, а nам'ять цю ми будемо берегти вічно;
-
Син Героя
Микола
Арійович у своєму
землю, її людей ,
які стал~
нам такими близькими і рід· ними. Ми домовились три · мати міцний зв'язок , листу ватись. Символом ці є дружби є той вогонь Про.ме
Ан- тея, який вирізьбили
вистуnі
ражські піонери на
з6а nам'ят
щиро nодякував братів-зба- ному nодаруику нашій шко ражців за вшанування лі. пвм'яті його батька і інших воїнів, які тут поховані .
Були ми на урочистій .~і нійці в школі-інтернаті , де
В.
ДОРОШЕНКО,
редактор• радгосnної ба гатотнражноі газети сБудІвник комунІзму•.
Рядовий дарницЬkоrо НА ПОЧАТКУ зими
1942
року
німецьким окупантам
вдалось пустити Дарницький еагоноремоRтииА завод . Фашисти зігнали сЮди сотні людей і nримусИJІІІ іх пра· ttювати під наглядом поліцаїв. ·Але радянські люди не хотілк допомагати гітлерівцям.
В одному з цеіів робітники
знайшли
біля
верстатів
клаптик" паnеру . На них чіткими літерами від руки бу ли напнеані віршовані рядки: В нас клятва єдина і вол11 є;щна,
Єдиний в нас клич і порив, Ніколи, ніколи не буде Вкраїиа Рабою німецьких катів. Ми сталлю з гармат, свинц~м з Розгромимо вщент ворогів . Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! ..
карабіка
В· важаю кю1
для
Броваршини
50-р іччя·м Зброй.них
в ели-
тюздоровити
щаст·юІ
тр уд ящих
себе
з
Радянських
Сил і nобажат и
ва ч , шановні друзі , вел иких у спіхів у житті і праці .
БатІ:Jкі.вщw.ни .
вашій землі віч·ним сном оллять ті, хто
до
остан.нього
виконувЗІв овій перед любимою
сто.lІщі України , з честю ви кона .1и
нака з
партії ,
наказ
nодиху
обов'язок Вітчизною .
Обеліск у Ка.шнівці
-
щий . пам'.ятJшк мої·м ВІПМ nобратwмам.
І І а вашій з емлі бі·йці 227 Хай же п о.1 к у військ НКВС і робіт б уде мир! ники Киї•вського ополчення у пам'я 11ні дн•і ос е ні 1941 ро.к у обороняли переправи
На
завжди
на
кра бойо
світі
М. ВОЛЬВАК, колишніА командир ба тальйону 227 полку. м. Часов-Я.р, Донецької · області.
Воробйов вдивлявся в обличчя товаришів і читав в їхніх очах ствердження справедливості кожного слова листівки. Працюючи головним nерекладачем заводу, Леоиід Ми,колайович створив підІПі.пьиу днверсій.ну rpy.ny. Вона організовувала саботаж, диверсії, пересилала зброю, медикаменти і інше спорядження в nартизанський загін
«За Батьківщину» .
Спочатку сміливців було шестеро, а на кінець
сьІЮї с~ред.ньої шк<ми
за заІUання.м
року
підnільна організація, очолювана Л. М. Воробйовнм, налічувала 39 чоловік . Одного березневого дня на завод прибула велика гру nа мобілізованих для роботи з с . Гоголів. В сnиску, 1nереда.ному :nоліuае.м, .Воробйов f!ООачив nроти прізви
ща Касян П. А. nомітку ском» . Що ж то за ском:. , нев же комуніст чи комсомолець? Що робити? Не rаючн ча-
nартії
задІІШИВСІІ
на Оh.')'Пованій території для nідnільної роботи. ·завдання , ЯІке ІВі·н · одержав ·від т. Воробйова,
-
Перше роз
nовсюдити листівки серед робітників у цеху. В цих юr · стівках, наnисаних підпільникамІ:І від руки, були пові
.1Ом .1еНJІЯ Ра,:rянськО\Го 1-нформ•бюро.
З хвилюванням спостерігав Павло
Ці . nолум'яні рядки пісні-клятви украінського поета Миколи Бажана особливо запали а серце Леоніда . Во робйова, яки і! з січня І 942 по дютий 1943 року керував п ідnільною партійною організацією Дарницького ваrо· норемонтного заводу . (Нині він проживає у м . Ллма Ата, nенсіонер) .
Від імені побратимів
су діяти. Але як? Адже долю людини можуть вІІрі· шmи ~ви.1ини. Ось-ось мають засkтн за ооискн. Не роздумуючи довго , Лео (так називали Леоніда МиколаІіовича товариші) ліквідував цю помітку, заля nа:вшн її густНL\1 чорннлом . А насту.пн.оrо д-ня познайо мився з Касяном. Павло Андріянович Касян учитель історії Гоrолів
Андріянович,
як
робітники, ховаючись, читали ці повідомлення. Вони вселяли в кожного надію, віру в перемогу над ненавис · ним
ворогом.
Ось що наnиса.в .ТІІkля цього ПавJЮ АІІ>дрія:нович Во .робй·ов.у:
«Любнй .1руже! Сльози радості здавили мені горло, коли я збагнув, що ви мені передали. Хочеться знати, чи ви одні на заводі, .чн є з вами ще хтось? Не ду.май те, що я стари·й. Ме111і т.ілІІКн 28 раків, а борада в наш час потрібна•. Так, Павлу Аидрія,но.вичу було 'ІІ!Сьоrо 28 років. Але здавався він набагато старшим. В списках канцелярії заводу значилось 52 роки. Носив він велику бороду, ходив завжди згорбНІВшись .
Велика дружба склалася між Павлом Андріяновичем Касяном і Іваном Мартиновичем Купинським. Ів;~и Мар· тнновнч старий rко.мунJ.ст, урсшженець с . З'аво.рнч;, учаС!Інк громадянської і Великої Вітчнзнякоі воєн. До війни довгий час nрацював на ДонбtІсі, в Радянській
Армії був ко.місароtм авІаполку. Піоля nоранення nопав
в оточення. Вирвався. Повернувся в Заворичі і поселив ся у родички старої жінки. На цій квартирі була яв·ка піддільннІ!Іів. Сюди частенько на'В.ї.ду.вались това риші з Дарниці, тут переховували зброю. В серnні 1942 року, виконавши завдання підnільної організації, переІі·
Зміст цього нарису баsуеться ка матерІалах, аібра иих краєзнавцям• Гоrоо~~Ікr.коі .:еоедиьоі аuколи.
шов лі.н-ію фроmу Сііля Луганська. Після віІ'tнн · жив у Тvапсе.
В
мІІнvломv
о1ші
nnuPn
ЗА КР АЩУЮ ДОЛЮ Відважний сМаршрут
-
вигу:.
•
ВІТАННЯ
под-
так
озаглавлено
було
надруко
.1і11Кі'вчан. ам . Ніколи не заб у ти
вану в нашій газе · 11і І ЛІtП:НЯ МИ'ІУЛО·
повідалося про від·
-
ка
ф
розвідни·
нашого
ляка ·з
с.
тим
Калити
цьому
року .
ві;Іtннкн
д·ового
Роз·
одного
з
наших підрозділ і в одержали завдання
боііо в е
-
вклн·
нитись у тил
г·а.
воро·
розчистити
наших
основних
шлях сил,
~ожливості тись
для
Одни,м
рував
для
не да·
фашистськими загарбниками він
броньовиків
ке
І ·в а н
Самодєєв. · · Розві д н н к и діЯJІИ ШВНД·КО і ВМі· ло, наводячи страх в стані ворога . Екіnаж нашого бро· меавтомобіля
з
нав
командування:
наказ
честю
вико·
18 автомашин,
4
тягачі, З мотоцикли і багато
живої сили ворога. Самоде·
е~а в цьому бою було важ· ко поранено
в голову. спину
і руку.
За цей подвиг Іван Андрі · ЙОВИЧ був удОСТОЄНИЙ ВИСО·
Героя
Червоної
Зірки, медалями
вагу»
на
та
Слави ІІ сЗа від·
іншими .
У.часннк ·nараду Перемоги Червоній площі , у Мос Після розгрому фашист Німеччини т. Самодє·
ської
єв брав участь в боях проти
війчи . В
ЗемJІ!!КіІІ браварчан, вої· ні·в у запасі і відставці га· ряче поо.а.щювляю з лівсто літнім ювілеє.м Р.адянської Армії. З Браварами мене зв'язу -
•
несені
тоді ,
нею ,_
року я
ч удових
з
нів
вій·нн ,
Великої
колишніх
з сла·вню1
генерал-майор.
Ба ж а ю .1О р О ГІІ \І
0'111, 111
' Ііl! ІІ ОГ О
б р о вар-
:1 .1ор ов'я .
що
ра н н.
буду ть
. .
на-
.
.
\1 СПІХІВ у пра ш.
н ав чаІІІІІ .
т а к Іп атр іопІЧ І І О;' І '. в н хо ва н п і на -
·
знову на Бровар- І
~liOI МОЛОД І , а ГO .l O ГJ.II l' ' ІИРІІ О Г О Ж ІІ ТТ Я. Шн р ш е роз го р г а й т Е' , .lf1\.
крсtоенем-за·водом
по·рош-
і п'ятирічки
кової металургії, з успіхами трJЩJівкиків села . І серце моє рщділо ні, недарма бу.да пролита кров в боях з ненаІВиСІНим ворогом . Корне· туючис ь 11аrодою, внслов· люю гарячу подяку за тел.1ий прийом , за обрання мене почесню1 громадянином Вітчизняної · \! іст а . , партизанів
НещодаІJНо я nобувада в
ювілеєм -- 50- р;д!ній військовій
річ'ІЯІМ Радянських
н.і ,т о:>t \' , з а
вари.
· частині.
Зброй· ГвЗІр.!lі~ці-танкі<:ти
них Сил .
в
нові виро б Іmчі усп і хи у npo· '1и сл овос т і і сіл ьс ько 'ІУ гос nодарстві, .праІ tсю с во€ю зміцнюй те 'югу тн іс п. нашої любимої со Іtіал іс т нч н ої Батьюівщинн . Ваша М. ЛАГУНОВА, учасник Великої Вітчизняної ВІИНи, почесний громадянин м. Б\}'0-
\І. Х:меЛІ.. ниць к ІІЇІ.
усnішно
На ф о то : М . Лагунова
оволод1вають першокласною
в перші пі с ляво є нн ·і р ою1 .
ІШUІІІІШІІІІШWІUШШІІІШUІІІІUОШІІІІІШUUUUІІІІІШШІІШUІІІШІUІШШUІІІШІІІІІІШІІІІІІІІІіІіІUІШUU
J{ОЛИ Я ПРОХОДИВ повз універмаг в центрі Бро варів,
мою увагу привернула
на скронях
зокрема
слідопитами
червоними
Калитянськ о і
школи.
На фото :
Герой
Радян·
І. А .
Само
деев .
тому.
Ось
чому ЩІІ'JЮ бажаю , вам всім, дорог.і тага.риші, здоров'я, щаотя,
нових
трудових
ус·
ni:>QttB
на благо нашої люби· мої Вітчизни .
Адмірал
М.
С€РГЕ€В .
м . МООК1Ва .
він, як і багато інших nобратимів, з великою радістю зустрів звістку пр•о революцію. Незабаром добровольцем nішов служити в Червону Армію. Уже 7 березня 1918
які
щоІіно аніішли з машннн і звернулися з заnитанням до Ви місцеві?
-
промовив немолодий,
-
з
року був зарахований до першого Харківського ІІроле
сивиною
тарського полку.
полковник.
Нелегкий бойовий шлях в рядах Червоної Армії прой
Так, місцеві .
-
шов М . Д. Божко в роки громадянської війни. Воював проти кайзерівських, німецьких військ, проти білого ко·
Скажіть, будь-ласка, ви часом не знаєте, де живе
генерал Божко?
Як же, знаєм,
-
впевнено
-
відповіла
зацтва на Дону, служив в батапьйоні особлнвого приз начення nри штабі Антонова-Овсіенка- командуючого
жінка, що
стояла nоруч з чоловіком. Це ж наш генерал, всі його
Українським фронтом, в бригаді Г. І . Котовського. Иому, рядовому червоноармійцю, не раз доводилось хо
тут знають.
Так, кажете, ваш генерал?
-
дити в штикові атаки проти всіляких
жартуючи перепитав
nолковник. А ми, nоказуючи на групу офіцерів, вважаємо, що це наш генерал. Всю війну під його ке
назавжди зв'язав своє життя з рідною nартією.
рівництвом пройшли фронтовими дорогами. Тепер, сачи
... Rшла
віііна
1914
року.
На фронт вІдnравились на
8
Радян
Комуніс гичною
Після закінчення гр•омадянської війни командування в 1920 році посилае М. Д. Божка в Київську артилерій·
те, хочемо nровідати свого командира. захист сцаря н отечества» чоловіки.
ворогів
ської влади. Тут же, на фронтах війни, він в 1919 році
ську школу, яку він закінчив в
поміщицьких еко
ли роки для
номіях nереважно працювали жінки і діти. Чотирнад цsrтилітнім юнаком прийшов в найми Митрофан Божко. Тяжка неnосильна лр•аця трудового народу, мізерна за робітна плата часто призводили до страйків, в яких неодноразово брав участь і Митрофан Божко. Тому-то
Батьківщини.
1923
році. Тяжкі то бу
Навчанця часто доводилось
nов'язувати з безпосередньою боротьбою проти банди·
тів різних мастей.
Закінчивши навчання, Митрофан Дмитрович служитh в рядах Червоної Армії. Командир• взводу, командир батареї, днвізіоиу, начальник полконої школи, командир
учбового дивізіону, а згодом командир nолку . Команду вання високо цінує неабиякі здібності молодого коман дира . В 1938 році його полк зайняв друге місце в Київ ському військовому окрузі ло бойових стрільбах і М. Д.
ирилад для самозапалення вагонів . За допомогою цьо
... Касян і Купкиський разом прийшли на завод. разом жили в од_ному бараці і разом знайшли шлях до заводського nідшлля. квітня 1942 pOh")', в день народження Гітлера, чле ни органі;~ації вирішили nіднести біснуватому фюреру і СВіЙ «JJOдapyHOK» . У·НОЧЇ, ІІІОЛИ З будНИК)', tде ЖН ,lИ фа· ЦІІІІСТСІМі наг.~ядачі, ДО!ЮСИЛНСЬ n'яні ВИ;ГУКИ, K{Hiyt!kTИ І. Куnннськиіі, П . Касян та А. Дорошенко внездили в повітря військовий склад. Так відкрили свій рахунок дарницькі підпільники.
20
Директор заводу націст Кольбе марно намагався роз шукати диверсантів. Вони ж в той час вже розробляли новий план дій. Пізно ввечері Павло Касян лостукав у вікно будиночка в лісі . Поодинці збиралися товариші в умовленому місці біля решток збитого літака. Цього разу nідпільники вирішили провчити иенавис· ного майстра Губера, який жорстоко знущався з робіт· ників. Я. товариші, хочу порадитись, Касян влашту вався на обторілому •nеньку, внтятнув K!tCet з тютюном, інші шукали в кишенях паnір.' Задиміли скозячі ніжки» . - Так от, хоч я і педагог, а тут таке... Загалом чет веро комсомолят в нашому бараці задумали Губеру
го nриладу та карбіду кальцію підлільники виводили з ладу відремонтовані вагони вони в дорозі раптово
загоралися nісля дощу. Крім того, в букси , між підшип· никамн закладали щебінь, і ІІідшипники від тертя б а біту nл звились.
Підлільянкам вдалося дістати отруту, якою отруїли
мене з3111итують
поради .
А вранці 22 червня стало відомQ, що в нічну зм.іну ненависного маіістра так відмасажувалн, що його в без надіііному стані відправили до Німеччини на літаку.
Розсліщування rі1лер і вцям нічого
не дало.
іх товарищ
12
фашистськнх собак з ко.нцтабор у . що по.1еrши.1о орган і зацію· втечі правнли
в
групи військовополонених, яких потім
пер е ·
партизанський заrін .
3никнення
над
ними
вчинять
розnраву.
До війни Павло · АндріяновИч брав активну
участь я
партійному і громадському житті села . Колишні курку· .'li .добре л3ІМ'ятали·йоrо ще з ча.сів колективvзації. А Пав ло Ан·д:ріян.овнч, нез·важаючи на nопередження nі.;щільнн· ків, щотижня їздив до своєї сім! , nоки його не висте· жили місцеві поліцаї. І Касяна не стало . nівці
10
з
По-звірячому розnравились ге с та
комуністом , відданим
серnня
1942
Тільки восени
сином
нашої
Вітчизни .
року його ловісили на станції Бобрик.
1967
року краєзнавцям
нашої
школІ!
вдалося виявити місце nоховання Павла Андріяновича.
Біля його могили в с. ка, на
Рудня відбулася урочиста лінііі·
якій були присутні
вчителі
та
піонери
нашої
і Руднянеької шкіл.
О.пі.вдні
З глибоким хвилюванням слухали присутні р озповідь
кадровий
старої жінки Марфи .Яківни Пономаренко , яка лохова.~~
робітник заводу, Іва·н Бородай ВІШів з ЛЗJІ.У п'ятитонний підііомний кран у вагонному цеху . Він сказав друзям: «Скоріше помру, ніж налагоджу їм цей кран:.. На заводі підпільників було 39. Навколо їх згуртува· ;rось чимало своїх довірених людей. Павло Андріянович Касян nрацював у вагонному цеху. Разом з І. Куnин ським та А. Дорошенком вони згуртували навколо себе 22 чоловіка. Тут же працював мобілізований разом з ~упннськнм з с . Заворичі (інженер-хімік-технолог по спеціальності) Павло Якович Силка. Він сконетруюван
Божку було присвоено звання nолковника .
,
Під
його
командуванням підрозділи раJUІнських вІиськ бр·али участь у визвол•енні земель прибаЛтійських ресnублік, воювали nроти білофіннів.
Велика Вітчизняна війна застала nолковника
Божка І'З посту командира полку ськового
округу.
В
цей суворий
Білоруського
для
країни
час
М. Д. вій най
більше проявились характер бойового командира, висо
Павлу Анл:р·ія.новWІу ста.1о відо:.ю , що ста.роста се .1а готує на нього розправу. Про це Павло розповів това ришам ло підпіллю . Було вирішено негайно відnравити Касяна в загін . Тоді він відповів , що вдома у нього сі~t'я дружина , дІВОЄ дітей, батьки і в разі йо г о
-
що
офіцерів,
rpyna
І тут же показала дорогу до нього.
ПІДПІЛЛЯ
nідлільннкам стало відомо,
В ,1ЗСНИМИ
пра ·
щиffі . З гордістю за рідн у зі , с о н і а.1і с тнчн е :~'І а га;Іня з а ларт.ію, героїчний ра::~ян с ь - д ост ро кове вн ко на ;и Ін п .1а· кий народ знайо·мнда с ь я нів тр е ть о,го рок у п'яти рі чк1 1
м. Москва.
ний зв'язок з своїми земля·
•
і в
Я
швидко ЗЗJПКОВЗНІ. Та ОСЬ у l'рЗ!ВНі МИІІ\' ,10ГО
А. МУЗИЧЕНКО,
перехожого:
rато дооятиліть
~еМ.ІЯКІВ
У
ЧЗ'НЗ'І
ра.10сь
З щирим привітом
я,понсь.юІх . са.м ураі·в. Зараз він працює в одному з рад· госпів Кубані, тримає міц
ю1ь юнацькі роки , участь 11 КОМСОМ<J\ЛЬСЬКОМУ ЖИТТі ба·
По~доров.о~яю
влаштувати
Вели-
наша сила !
завзяття
.1ЇДОVІ .
'І ІІр І І \'
1110 радя гю.юІх ,1ю;.tеЇІ.
бачила с.1іди в• ійни , і н е ві· в е.111ко го особщ: то го щ ас ги .
закля·
праціtвнию~в РЗ!д:Госпу. Адже майбуmньом1 у воїну дуже потрі·бний тр}І.давий гарт. І ще бажаю вам гартувати себе фізично, оволодівати ·вій.ськавнми знаннямн, щоб стати гідною зміною тих, хто відс.1ужив свій строк в ,рядах наших Збройних Сил.
-
стемну»
разоVІ
над
н о охщJоня ют ь
кві .
ського Союзу
Великий шлях пройшов
орденами
ступеня ,
Радяи ·
ського Союзу.
...
нагороджений
ками ,
кого звання
до Східної
сконцентрува·
с~жа:нт
зннщив
від Сталінграда
Прусіі . За заслуги в боях з
контрудару .
з
т . Самодєєв в роки вшни
фашистам
тн відступаючим
-
ЯКІ
роки
таюсь до моїх молоднх земJІЯКІів. Дорогі др у зі , вчі т ься не тільки грамоті, а й тру·
Було це на терн·
1944
8
В гр і·зні дн і ми-н у л о ї вій· ни я на під-сту пах д о Бр о· -
пр. иємств, прац~вникі·в сіль· варіІВ пролила ·Кр о в, з алн· ського господарства , ветер а· шнвшис ь на все життя 1нва -
Сьогодиі я особ.1нво звер·
читачам про
подвиг .
торії Литви у лиn ·
ні
nеремогу
вороrом
кої Вітчизн<яної
Андрійовича Самодеєва. Нага його
духов·
·
ронтовиками,
~ )ІІвали
зем·
Івана
даємо
Гаряче, від щирого серця .
поздоровляю трудящих Бр о варщики робітників під ·
ної єд1 ності всіх радянських .~юдей з нашими слІfвни~ш
го року . В ні·й роз · важного
БРОВАРЧАНАМ
В ці дІfі славного ювілею Радянської Ар~Ііі я шлю гарячНІй nривіт і поцоров· лення своіі м зе'.Ілякам -
корес·
понденцію В. Тру скалова,
МОЇМ ДОРОГИМ
ЩИРЕ
рОЗВІДНИК
тіло дорогого Павла Андріяновича. Над могилою нашого земляка піонери поклялися жи ти, вчитись і працювати так, щоб бути гідними будівни· ками комунізму , nродовжувачами пє1 великої
сnрави ,
в боротhбі за яку від~ав своє життя Павло Андріянович
ке почуття
відповідальності,
партійний
підхід до вир і За уміле опер·ацій М . Д. Божку
шення складних завдань військового
часу.
проведення бойових військових було присвоєно звання генерал-майора артилерії.
Ідучи на захід з боями, підрозділи під
команд)'ван
ням т. Божка М. Д . наносили нищівні удари ворогу о боях tta Курській дузі, під час форсування Дніпра на Gукринському nлацдармі, вони визволяють Київ, При балтику, вибивають німців з Східної Прусії . Так до останнього дня війни М . Д . Божко не nокидає бойово го поста, бере активну участь у знищенні фашистів.
Батьківщи н а
високо
оцінила
бойові
заслуги генер·ала,
нагороднаши його орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки і вісьмома медалями .
Після війни Зlіову навчання . Генерал-майор М. Д . Божко, закінчивши академію генерального штабу, приз начається ної армії .
командуючим
ар·тилерії
сьомої
механізова
nройшли р•оки. За станом здоров'я М. Д. БожІ\о пе реходить на nенсію. Але старий більшовик, бойовий ге нерал, nеребуваючи у відставці, виконує велику громад ську роботу ло вихованню молоді, неодноразово оби рався депутатом міськради, був членом виконкому трьох скликань, є керівником позаштатного відділу вій ськово-патріотичного виховання при редакції райгазе ти . То ж не випадково його називають в Броварах наш
генерал.
Н. ФЕДОРОВ.
Касян . Н . ХОМЕНКО, учителька Гоголівської середньої школи.
На фото :
П. А. Касян.
Матеріали номера підгот у вав громадський відділ військово-патрі о тично го внховаrшя га· :J ети «Нове життю>.
•
IUUIIUIIIIII~IIIIIIUIIUIIIUIIIIUIUUIWIIUIIIIIIIIUШUUIUШUJIIIIIIIIIIDІIIIIIUШШIIIIШIШ
3 праці і навчанні
НАЧНИМИ успіхамн в
чають
50-р·іччя
зустрі-
г
Збройних
Сил СРСР молоді робітники
допризовного і призовного віку заводу пластмас . Бага-
д
l
'1.J а
апаратник&
змінні
норми
він
і
Збройних Сил, вимог війс._-
електрослюсар кової
Іван Яковн11 Сергієнко, апа- Юнаки
присяги
і
nрактично
ратники Володимир Михай- фовують
КQвпак, · Г. Я . Мархотко, G. Я. Горгоц, М. €. Сиро-
статутів.
аідшлі- ватський,
В. В .
заробіток у Олександра с?ановить 130-150 карбованців на місяць. Го ту ючись до служби в р·ядах Збройних Сил СРСР,
ленню до роботи, склав екзамени на р'Озряд і викоиує замовлення підвищеної складності. Користується авторитетом
тільки виробничими здобутками, вони діяльно гоrують себе до віііськовоГ служби . ПjІ'Оходячи початкову віііськову підготовку при на-
Згідно плану робоrи партійної і комсомольсь к uї організацій заводу, молоді робітники зустрінуться з ветеJ::анами ВІтчизняної війни.
!І,обре ; то цикл, одержав розряд робіт- І спортсмена-мотогонщика.
і допризовників комсомолець Сергііі Олексіііович Че-
маіібутні воїни вивчають будову електричних машин
з у, побувають у воїнів Київського гарнізону.
слюсар третього розряду. Самостійно ремонтує і на-
По по.пітичній і загальновіііськовій підготовці вони
декні військово-пат ~іо 1 ичного виховання молодІ .Jаводу
Р. Л ИТОВЧ ЕН КО, н ача .lЬНІІк на вча .1ь, 1 J г о
вимірювальні прилади.
відносно
війни офіцери _ запасу В. І.
мас.
процентів, продукцію випус-
А. Лизун добре вивчив мо-
члена
Колектив
жаючи
завдяки
сумлінному став-
серед молодих робітників і
інструменталь- репейник.
ного цеху гордиться своїм вихованцем фрезеруваль-
Він
вчальному
пункті
заводу,
електро- і правила їх експлуатації.
-
кий, Ю. Ф. Білочицький і ін. Перші дні навчання на
Але ці юнаки радують не ліберної ,rвинтівки.
Героями
нашому пункті, який ство-
рений у відповідності з но вим Законом про загальний військовий обов'язок, пока зали, що юнаки проявл яють живий інтерес до військової
Радянського Сою-
справи і серйозно себе до славних
побудови
наших
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІШПІІІІІІІІІПІІІПІІІІІІІІІІІІІІ
rотуІО-ть
служби в рядах ' Збройних · Си.~
Активну участь у прове-І СРСР.
виконує ником Григорієм Остапови- строює складні контр'Ольно- набудуть знань і понять І беруть учасники Вітчнзняної 1 115- 120 чем Рогачем, який, незва-
на
інженери
елементи стройо- Дмитрієв, І. Д. Гороховсь-
на невеликий стаж,
ВЛКСМ 0JІександра Івановича Лизуна. Працюючи на
екструдері,
вариwів
вої підготовки і здадуть норми по стрільбі з малока-
фрезерувальника і інші.
-
а
лович Гаценко, Віктор Миколвйович Бабич і ін.
підприємство в \967 році після закінчення середньої школи, вже стали спеціалістами, освоїли професії апаратника, електрос.1юсарs:,
ника
з ~А ,/ r(.,
Гf,
то з тих, хто прийшов на І кає високої якості. Середиііі
В цеху екстр·узії знають молодого
l•1-l
DDIIIOUUDIUПIIIUIIUIШIIIIIIIIIIIIIIIIUIIIIUIIIIIIНIIIIIIIIIIIIПIIIШUHUIIIIIf
Не відстають від своїх то-
nункту заводу ІІ.lаст-
ІІІІІІІШІІІПІІІІUІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШ
роти дивитися смерті а вічі .
На ·ВСе
життя
nа м'ять
героїчна
врізалася
СОЛДАТИ ТРУ ДА
в
Сrз.1ін
гра:Дська битва .
П і с;1я закінчення вш ю1 Іван Георгійович повер нув ся в село JI і точки. Су:.~ну картину побачив він. Госnо
РІізні бувають еnохи,
дарство зруйнован-е, всі гро ·:'>lадськ і буді·влі спалені, ба гато людей ,загинуло на фронті і в ні~ецькій неволі .
бнть події,
З завзяття\! ,пристуnив до роботи. Чер ез три роки кол госп nі•д його кері·в·ницт.вом виростав найвищий врожай картоnлі у колишньом у Ви
на
Радянського
вою
З спокіі'Іною душею зали шив колгос-n Іван Гео!)гійо
дЯ ІІ с ьк ої
·в.1адн
ВіН
діП.lЬНіСТІо .
С'ВОІО
р оз nо~ав
l3і с іЧ
Н3.:ЩЯТИрі1ІНІІ\І ЮІІаКО\1 ВО\! З ОДІ І QСе.lЬЧаНа\І\1 р ОВСЯ
ІПротн
ра
бо
контрре~олю
ІLійннх банд , очолював КО\1і·
тет нез а\южнн ків в се.1і Со бо.l і в-ні.
Па\І 'нтнІІ\І ІІ за.1ІІШ' І .1ІІСЯ для І вана Г ео ргіїювича rю
КІІ
К О.1С!\'ГІІІJіЗ а ціЇ.
nершнх
0.1'1І01 З
ві н встуn ив до ко.1 -
госпу, З Г ОДО\! С Та·В ЇІ ОГО ГО · л ово ю. Н е раз а ктив іс та n ід-
J-'сnіш но
постав.ll\ІІІІ\1
сnра.в.1яється
зав.данию1
nродуктивні сть го
гр щ1 адсько
l'B ар 11 іІf!НЦТВ а .
Мирн у ·праню радя.кьких людей порушила фашистсь к а Ні\І еччиг:а . З n е рши х днів війни І ван Георгійович ст а є на за хи.с т рі,дн·ої Віт чнзнн. В гр у.дні грізного І941 рок у n о брати;уш по зброї nрийняли його в ряди Ко\1уністичної ·п а рті ї . Нел егк ю111 фронтови\>Ін шляха.\Ш пройшов ко\Іуніст Г аnон . Дове,1ося п олітруку
з я
і
к
взятюІ н зобов'язан:JЯ\>ІИ н а т р еті і'І рі•к п'ятнрічкн колект н в Броварського бу.:J.і.вель .н ого КО\Іб ін ату. І3ін без за -~ ЧІІ JІШНОЇ
• І
б
в
·Відбудувалос я,
рJв
розпов·іІді
він
його про іс
тори
ФЕДЧЕНКО.
с . ЛіТОІКИ .
ою Він
на
ново.будов .
Ті!
Прик.1 ад 8 роботі ют ь
ко.l ІІШНі
інших
;ш
-
одна з nередо·вих на
Кав.казі,
ІІідлрнєчстві . І й
1 юда - зоанн~
учаон нкн
Ве -
І'ІІЧ•НОІ
nрисвоєно
ко:~екпtву ком унісnр а ц•І .
:ІІІк ої В і тчнз няної віі'Ін н . В о · 1111 п раню ють так, я к І\0.1 ІІ С І.
Орден ра, два
Червоного IIpanoордешІ Червоно ї
тах.
дадей
з
відважІІ О в оювал ІІ І І а фрон · Зірк 11 і кілька бойовІІХ меС учл і нн о
труд ит ься
\'дарІІ І1ІК. ко \Іуні ст нч.н ої пр а· ці
токар
Во.lОд ІІ \111р
Федо-
-
таюІ\1И
да\ІІІ за ратні вернувся
з
нагоро
nодвиги no·
фронту
додо \1у
сенко. Він виконує ,; ор\І ІІ \І айор заnасу О.1ександр н а 120- 140 п ро н ентів , бер ~ Де\ІЧ енко. Ннні в ін nрацює а ктивн1 у
у ча стІ..
в
гр о\·І а .ІС І · ·
кі й роботі. П е редовнй В І І р о6 ІІІ1Ч.f!ІІ К н а го р одже.п нй ор · де ІЮ\1 Лен ін а . Автори тето ч се ред р обіт ШІ.ків кор и с туєт ьсп бриг ад и р С.lЮ Са ріВ
ПО
В ІІГОТОІJ.lСИНІО
\1ста .1 о конс трукцій Васн,11.о О сна ч . Під час В еликої Ві т-
·;Іа
ко~Ібіна ті
КО\1 ,
C}'\l.liHHO
обов ' язк и .
норІ\Іува.lЬНИ ·
ВИКОНУ Є СВОЇ
РазО\1
з т ю1 ко фро нтовнк вров о
.l ІІШІІій
д и ть бесід и на те\НІ шсв іль
ної оборон и , про С и л и Союзу РСР.
Збройні
Важкш'\ ш.~ях ві йни nро ЇІШ ОВ старший ,, ейтенант за-
первинної
висо.ке
ву.r..
Київська,
154.
:!
організа-
со:ца.l'СЬКИ\>ІІ І
дор о·га шІ.
кmІ СО\ІІ'>:Н .І(і 1
ю1
.\\.
ні
ж
\1\' JI·
сІ.ого.;;:ішн і х
.....(l)I1[>11.Юfl ll 11 :\. Г о.·1 ,; fІ<І 1 · 11 іі .
:\І аксух ,
Соої ІІt<J."t(' !II! i ЗЗfІ;t аНІІ Н ІJ ()і ІІІ
ВІІr:.> І>JІІІ Ч; ІІІІ КОІJ\"ЮТІ. на 110- І І :ї про цен1·іu . 11ІІ хл оnні
n ро ходя І'І,
в :й
Серед них досв і дч :~ннй слюсар, старшина заnасу І. Бут-Гусаї\1, .\Іаіі ст~,r дільниці, \ІО.lодшии .1еитена н т запасу В . С уnрун сн-
ськову підготовку до служ б н •В Радянсм<Іій Ар .1 ії в навчальио~ у пункт і з·шод у. Бути ·готов юІ :до сув.Ірог о С{)Лдатськ<>го життя доnо•
н ант запасу В. Д у хно та і нші. Всі вони пер е:овикн виробницт.в а, своЇ\І особи-
лнкої . В іт•чнз н яної . Війни. - Вн пов и нні зроз\· ІІ іТІІ найго.10в н іше. частQ на-
стим
го.юшуюп,
ко, с.1юсар, \ІО.lодшнй :~еііте-
nрикладо\1
nоказ у ють
зразки відношення
до сво-
за в оду. В них вчили.: я слю В . Шибін
Со\І . Тепер
х,1оnщ
та С.1у-
лнсти
з •nодякою,
що
\1агають Ї•\І
уча сники
стар і
Ве·
в иїІш,~
вас к.1 н чс Батькі вщина
за-
хншатн інтереси
на ·
с в ого
род\', стояТІІ на вар ri .чнр · нuї nрац і ~1і.1ь йонів :нодеИ. Хто стоі т ь за nраве д·і .10 , того не забу,ва є ·історія.
В.
нихо-
РУДОБАБА, робкор.
Е:~~~~~§ Гордимоса своУми
землакаІІИ
Проводжаючи на с .1 ужбу
пи.1 ьно, будучи
ЗНІJіt.:ДІІ в
оберігати наш у мирну пра-
бригаді,
на
чи танн я
-
· · ··
оути
цшт у
itoвoro
ни . З увагою прослухали
Ч<lННЯ.
і
вщмшника~ш по.Ііпtчн о го
б
о-
на в-
-
П !!редо вии
ІНJІН,
яко)І у
нещодавно за виеокі покаJ ники у н авчанн і бу.1о нада-
но відпустку
;з внї;:до ч в
рідне се.:10.
Требухінці з ч tстю вико -
Ми
гордим ося
~ІJОЇМИ
н уютІ> цей ІІ<tІ\а :с В газ!"rі ЗР)tляками, rаряч•• но:що <<Известия » від .J .1ютого рnвляє\Іо їх :1 юві.1rr. )1 Раже ння. про надання n ер шої медичної допомоги по- ю1іщс но фото Ііа ш ого 31'\l.lJІ · дя н ~ І.к их :І брпіі них Си. І , ';а-
рицьний)) ле кції по захис ту від зброї масовОі·о ура
терпілим та інші. На своїх лекціях лекто
раючи іюго своїм во..како\1 .
ри
Зараз ві н те~. n~ацює ~ек
ють
шнроко
виnористову
унаочнення .
І . ШВАЧКО,
орrаюза
UІІ бущвель·гюrо ко~tбІ·нату. Г. АНДРІЄНКО.
громадський корес пондент.
1\<1, передового воїна п ~т ра
\:тrПi1HOBII'Iil
1\ов\іа синсІ.І\о-
;J;аЮІІІ
ІІ О ІJИХ
. .
)'СПІ\ІВ
у
JI ;J j ;-
чанні і иужбі .
І' О. Третій рі!\ ох о рон иє він
М. КОВGАСИНСЬКИІіІ ,
~Іорсt,І\і pyбt'it.:i со ціа .lі с тич
деnутат Требухівсько·І
ної Батьк івщини.
с ільської
Охороня~
Ради .
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ЧЕТВЕР
22 лютого Перша програма
10.05 -
Телевізій·ні новн
ни . (М.). 10 . І5 Д.1я мо лод ших школярі·в . « Біля зе .1 еної .1а'\1ШІ» . (Лені·нград) . 10.45 - Фестиваль філь~1ів, пр и свячен ий 50 - річчю Ра дя·НІсЬІких З.броJ:r.них Сил. (М.). 11.30 - Телевіз і йні вісті. 15.55 Наша афіша . 16.00 - Для старшокла·с.н н-
кrв.
« Репортаж ».
П е р ед ача, присвяче на 50 -річчю Радянської Ар
мїі і В·ійськово "Морського Флоту . 22.00 Літератур ний театр . О . Твардовський - «Василь Тьоркі1н». (М . ).
трудящихся Киевской области.
,!
ТЕЛЕФОНИ : редактора 3-82, заступника редактора, відділів: партійного жит тя, масової роботи та промис.1овост і 4-67, сі-льськогосподарського відділу і гро мадської приіІмальні «Київської правди». 4-47, відповідального секретаря,. редак Іtії райониого радіомовлення та фотокореспондента - 3-18. ІНДЕКС 61964. Газета виходить у вІвторок, четвер І суботу,
...,.
Бі;>СВарська друкарня, Ки ївської області, в ул. КиїІІська, 154. ТелеФон -
4-57.
П'ЯТНИЦЯ
(Х арк ів). І
23 лютого
17.00 -
. . . . . . . .І~ .С
і>•
:с
о с:с м
........................................... ............................................................................... ........................
. ._
Членн брІІгад І І -··· \13ЙЖе .ВСІ КО,lІІШІІ І В О Ї· ІНІ , котрі лройшли не.1~гк н -
\1И
дІІІJІІ ще дпа
СО ·
ззtцзш•n
кuс гю.\І ІІ
CO.l ;taTCI;:;i
траиторній
робітники ЖердівсьІіоrо відділ на радгоспу << Боб
довір'я, оби
Р~_таре\1. nартІИ>НОІ
краІ : І ' І
ІІа
в Радянсt,ку Армію наших бойовій готовності. Разом з КовбасннсІ.ЮІ'ІІ
-:-·· ... ···~~·~~···~;;;~~:....~І··:::·~·:·:·~···;~~::~·· ~··~:·;::··:::·~:·:~:;:···:·~:~~~:~~·.·Іі м . Бровари, 1 t· комитета КП УкраинЬІ н районного Совета депутатов І _
авто·
ленцій з цивільної uборо-
денів і ·медалей rв нього на грудя х добаВИІВСЯ у :.~ину
Й'О\ІУ
ар.\111
11 ,
ції товариства << Значню> Герман Єлізарович Пет-
почали
.ко нстр укн ії , збі рннй з а.1 ізо - ~ с ької Німеччини, а nотіч Чер1юного Прапора. Нині 1 бето н і н естандартне об.1а д- воював з яnо:Ісьюt'ш с аму - ~ Михай.1 о Михайлович nра •Н а ннн длн будів ІІНU тБа зер ·· раЯ \ІІІ . Очо.1ювана ни · Іі Ва - І!ЮЄ старшИі~1 дисnетчером . но елс ват орів, хлібоnрнй - С ІІ .lt:\І Стеnановичем брига- Комуністи не раз вняалял и п у.нкт ів
До :t І Ін н а-
виконаЛІІ
.1ютого.
Нещодавно лектори ро з- j цю,
Костяний.
тр ІІ'\ІКІІ відп.равляє '1ета.1о - участь в розг-ро\Іі фашнст- 1 лому році орден Трудового
\Іа ..1І..ІІІІХ
вн:готовденню
парнинах .
воював
род~еі!Ю{
щалІЗ\ІУ
Скоро ІlІШ іпьні
На
ров, Зінаїда Костянтинів- призовtІиків, '>ІИ 1~аЄ :ІІО їм на Панчева та Галина Феоберігає морські pyfieit.:i і наказ ~ бути гідними видорівна Хоменно. Вони Мико.1а О.1ексійович Осн<l'І часті гостl. на фер.•І ах, в сокого звання воїна, пи.1ьно , .. ·•
~ОЛОДЬ .
Михай.1о
ІЗО nронентів.
Антивно працюють ле к-
захопле1mям слухають учні і
паІСу
брав
по
про оборону
зараз
торію села, 6ойові по ходи з
П.
З\Іі•:я
КО.1<:КТІІВ . ВІІКО НЗ ІJ
пр а- ~ сарі бригади
Лекції
заслуги » .
хвилюючі
року
План nерш ого чіс5щя щ,ого
Н.
Радянський уря.д нагородив його М·едаллю «За бойові і
Ра·
ва.1н в ІІ ІІХ с г щнuі товарнші .1юбов .10 щоден ної . rip a Іti .
Доброю, тривкою с1 авою жатІ> в а.р\Іії . nнш у ть на ко.рн<:т•ується .бригада слюса-\ своє рідне nі дn риє:.Іство
лей 50- річчя· ВеЛІtкого Жовтня. Напередодні свята
життя .
натхненною
цею .
З nодвійною радістю зуст рів ветеран КОЛ'ГОСП1ІОІ'О р у ху т. Гапон nіввіковий юві
Георгійович
юві.1ей
ни і де:-.~обілізо вані со.цаrи
брЗJв участь у в~зволенні Бу.:rапешта. До боио:внх ор-
ВіЙНІ!
·зв и тягою.
стрічають
\Ііцно стало на ноги.
Іван
експ.1уа
nричеnів і огірково · :ІІІІ Є' І і І НХ >1ашин на зав од і « ТороІаШ».
дянських Збройних С11л в.ої- го робочого \ІіС!lя , до свого
коли його було ре комендовано на кері•JІну ро боту в ра.йщентр . Адже гос
на бистрині
сли·раються
Півсто.1ітн ій
вич,
подарство
ЯМІ)'
Але роки боротьби оі ,1І>· ного народу за відвойоване щастя назавжди вписані в історію. Трудящі зустріча юrь Пере\>Іогу, викувану в кривавій боротьбі, трудо
щеду бечанському районі. За
.~теріга ла куркульська куля. Зачож но зажи .1и колгосп ннкн колгосn у «Уд аj): ІИК». Літочк івці збнрали високі врожаї зернових , овочів, картоплі. Пі дв ищувалася
і~Іен·а.
татори. ІІ забувають, вона тоне, зникає у віках.
ці у сп.і•хн 12 КОЛІ'ОСП 'І ІІКіВ і, в то:.~у чи,сл.і, голова артілі бул и нагороджені орденамн
СІ . О ЩІЇІ деспток рОЗ\>Ііняв Іван Георгій ов І!'І Г аnо н. За n .lеЧІІ .\ Іа n енсіонера багато не.1 егк нх трудових і бойо · nнх сnрав. Ще на зо рі с та · новлеІІІІ~ і З\ІіІtненн н Ра
фаКТІ!,
Бо вонн або дріб'язкові , нетривкі, або ж ворожі , не· су~1і:снІі з ,1юдСІ..КЮ! буттям . Війна - одна з граней жо-рстокості капіталу, сила,
Н едовго сид ів до:-.~а демо білізований гвардії кап і тан .
і ~Іедаля\НІ Союзу .
н е
однакові слідн, полишені НИ\>ІН в житті. Одні гинуть на ГІ'івдорозі в істо•рію, з ро кашІ людська :nа\1'ять гv
Зам .
~
708- 6406.
Перша програма Д,1Я ШКО ,lЯ ріВ.
10.50 «Свішть
11 .30 -
з ірочка » .
(М.) .
Р е n ортаж, nрисвячений 50-річ.чю Радянськ и х Зброй НІІх Сил. (М.). 16.00 ·- На ша афіша. 16.05 Телеві зійниїі а.lЬ\1аІН аХ « ПО;І.ВІІГ ». (М.). 17.00 - Передача , прнІСВячена 50-.річчю Р ад н и еько ї А !)\Іі ї і Військов о М орського Ф .1оту. Z1.45 Е стафета новин . (.''v\ . ).
«С ліда\>Іи легенд и » .
Редактор Є. ФЕДЯй.
(Ленінград) . 12.00 - «Сnад коє\>Іці слави ». (М . ) . 12.30-«На
сторожі БатЬІківщини » .
Райко~
КП
глибокю1 щає
про
Укра ї ни
су•м ом
з
сп ов і
.nередчасну
смерть члена КПРС, сек
ретаря nарт.ійної орга ні зац ії молокозаводу КРАСНЯК €вфросииії Вас илівни і в ислов.1ю€ глибоке сnі в чуття с-vм ' ї п окі йної .
Дирекці я, пар гій·на і профсnі.жов а орг <~н із а ції >ІОЛОКО'За воду З Г.111бОКЮі
cy.J\.I0\1'
с пові щають
п ро
nередча с ну с мерть голов
ного
ря
·інже !! е р а, секрета nар т ійн ої ор г :-І іІ~зац і ї заводу
КРАСНЯК €вфросинії Вас илівни і
ВИ·СЛОВЛІОІО ТЬ С П іВ 1 І У ТТ Я сі :.~'ї Ію&і'Йн ої .