#79 1990

Page 1

всІх краТн, єднаАтеСSlI

З

17

Газета виходнть квlтвя 19З7 року.

СУБОТА,

19

ТРАВНЯ

1990

РОКУ

ЦiJia з КОП.

.Ni 79 (7888)

Орган liро.арсьного 8ІСьнно_:. НомпаРТI[ Унраїни, МІСЬНОЇ І районної Рад народних деп:rтаТlВ НИlвсьноf обпасТ1

АЕ.НЬ

у

nIO.HEPCbKoro

травня День піонеріі, світле і ра­ свято, свято нашоro Днтннства. Особливо

19 А1сне

відчуваєш це тоді, колн школа залишається да­ леко

.

за

порогом.

зуміємо

Перебудова А1яльносТі піонерськоі організаціі

Локликала до життя нові нетрадиційні ідеі, під­

через

призму

цвх

зarальнолюдських

яко­

.

вашу

цlкавоrо

дехто нампаєтЬCJI вlАЛУЧИТИ А1тей від участі в роботі піонерськоі і комсомольськоі орrанізацій. А це значиТІ! відвернутн іх від ідей, від Д)'ховннх начал, забрати у них віру і

CboroAHi

у житті

JJlюбов

ДО

дilтеЙ.

за

по

пошук

Калинівському

.Ni 26

виБОрчому округу

БОНДАРЕНКО Тамару Мвх.....ну. 1955 року

піонерів.

народження,

тепличницю

радгоспу

.Красилівсь­

кий., безпарт~йну, проживає в селі Димитрово.

Номlсія також зареєструвала, УІ довірених осі6..

голова комlсli

М: ПРОКОПЕНКО

Секретар комlclі

Л.ГРИНЧУК

секретар міськкому партії.

лікарні, проживає в м. Броварах по виборчо­ му округу N2 41. ВЕЛИТОКА Зоряна Васильовича, 1951 року народження, члена КПРС, інженера віДділу капітального будівництва Броварського вироб­ ничо-торговельного трикотажного об'єднання, проживає в м. Броварах по виборчому окру­ гу N2 46.

ДЕПУТАТІn БРОВАРСЬКОІ МІСЬКОІ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАnВ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ БРОВАРСЬКОІ МІСЬКОІ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ

Відповідно ст. 34 Закону УкраїНСЬКої· Радян­

1969

. року на­

цеНТl'альної

районної

ського районного' вузла зв'язку, \Проживає в м. Броварах по виборчому округу .NV 70.

ОСТРЯНКА Віталія Петровича, 1951 року народження, члена НПРС, інспектора районноrо

відділу HapOA1to1 QсвіТи Броварського райвикон­ кому, проживає & "t.f. Броварах ~ по виборчому округу

N2 85. . > ! СЕМЕНЮНА " Михайла

-

таж., проживає в м. Броварах округу N2 49.

КУЛЬЧИЦЬКОГО

ДЕРНАЧ Людмилу Василівну, 1963 року на­ родження, кандидата в члени КПРС, секретаря комітету комсомол~ Броварського заводу пласт­

Миколайови­

ча, 1942 року народження, члена КПРС, співро­ бітника Броварського райвідділення КДБ, про­ живає в м. Броварах по виборчому округу

мас, проживає в м. Броварах округу

N!! 174.

-

.

іІо виборчому

-

ГОЛОlЩмlАкоJ виборчоі комlcll

.Ni! 61.

родження: члена ВЛКСМ, медсестру інфекційно­

1939

N!! 86.

по виборчому

Володимира

Леонтійовича,

року народження, члена КПРС, начальника від­ ділу праці тресту «Теплицятехмонтаж. , прожи­ ває в м. Броварах по ви()орчому округу

КРЕМЕНУ Сергія Васильовича, 1952 року народження, члена КПРС, начальника відділу підготовки виробництва тресту «Теплицятехмон­

ської Соціалістичної Республіки «Про вибори депутатів мі.сцевих Рад народних депутатів Ук­ раїнської РСР. міська виборча комісія на своє­ му засіданні 14 травня 1990 року зареєструва­ ла кандидатів у депутати міської Ради народних депутатів для повторних виборів, які відбудуть­ ся 14 червня 1990 року по таких округах:

Броварської

за

А. ТЕПЛЮК,

МІСЬКОІ ВИБОРЧЬІ КОМІСІІ ПО ВИБОРАХ

відділення

в депутати Броварсько! районно! Ради наРОДJIих депутатів замІсть вибулого депутата:

всьому.

,ПовіДоrtl.JIеннп

.. ,.

Районна виборча· комісІя на своєму засіданні

16 травня 1990 року зареєструвала кандид~том'

Хочеться пqбажатн також успіхів всім пра­ цІвникам будикку піоиерів за Jxню меТОАНЧНУ роботу, за 'pQВВИТОК дитячоі художиьоі твор­ чостІ, за постійну молоА1сть, за Піоверський запал. Всім, хто пJ)ацює з піонерами, бажаю вічиоro roрlння сердець, ентузіазму, добра і краси у

Тому так часто проходять в дРужинах ярмар­ кн, під час яких дітн ,збирають кошти АЛЯ тих, кому вони конче потріБНі, кому вони допомо­ жуть .внстояти В біді.

го

працю,

Ради иародввх депутатів

ХХІ склвкаИНJI.

прекрасне, СПОJ<ОЮ. у вашому домі, в иашому Ісраї, в иашій ВітчвзнlІ Мені хочеться також звернутись до вас. старші піонер.ожаті, зі словами вдячності за

люди ПОXИJlоrо віку.

ТЕСЛЕНКО Ніну Миколаївн'Sr,

Броварськоі районвоі

спрямувати Jхню д1JIJIьнiCTЬ

добрі діла. Тому і звертаюсь до вас, дорогі піоиери, в день вашого с,ята; Бажаю щаслнвоrо безхмар­ Horo дитинства, здоров'я. Хай буде вічним у вас бажання т,орити добрІ діла, ПрИВ:ОСИТИ ра­ дість людцм. Успіхів вам у навчавві. віри у

стей іде виховання нашвх А1тЄЙ. :Ще так чекають допомоrи від них інваліди і ветерани. оди­ вокі

допомоrти

Р8ЙОнвоі виборчоі комісlі по виборах депутатів

на

ходи, методи, форми роБС)ти з дітьми та піАЛіт­ камв. Кожна дРужниа ма, свою конкретну спра· ву, і серед них немає бійдужвх до подальшоі до· лі Всесоюзної піонерськоі організаціі імені В. І. Леніна. Піонери ВЗJlJIИ активну участь у внконанНі проrрам «Пам'ять», «Милосердя», .Доброта». Саме

Пові)J.о... енн.

бажавня дерзати, творити в ім'я майбутиьоro. Цьоrо ні в якому разі не можна робити. Якою бути пlоверській орrанізац1і, залежить від піонерів і від нас, дорослих. від тоro, як ми

В.КРАТ.

ГОЛЬЦЯ Миколу 1вановича, 1940 року на­ родження, члена КПРС, радіотехніка Бровар-

Секретар

О. ЗАХАРЧЕНКО.

Дороrі навесНі ОВQчl. Особливо помідори. Та ІншІ теж не дУже дешевІ. Надходить вови зараз у мarазнни в основиому з теплиць. Через

й

ЗАВОД

,

ПЛАСТМАС.

ства

Приємне повідомлення на­

СТі СРСР і ЦК профспіл­ ки працівників хімічної і нафТО-ХіМіЧНОї промисло·

дійшло

вості.

на

підприємство.

Колектив у першому квар­ талі

досяг

зультатів

високих

і

вийшов

ре­

пере­

можцем у Всесозному со· ціалістичному

змаганні.

За цей час було

виготов­

ленО"

понадпланової

варної тисяч

продукції на карбованців.

лективу

-

Успішно

. то­ 417

ванців, на

Ко­

ку,

пе рем о ж Ц ю

вручено перехідний Червоний прапор Міністер-'

трудяться

хі·

міки і зараз.. За підсумка­ ми роботи за чотири мі· сяці товарної продукції одержано більше завдан­ ня на 465 тисяч карбо~

-

ше

те

хімічної промислово­

тисяч біль­

50

товарів

ширвжит-'

повністю виконано до·

говірні зобов'язання, пе­ рекрито план по прибут, ках.

й

хочемо.

ВОД СТРІЛА». а

Виробничники

-- 3

ту

профСПіЛКИ,

Першо-

травня Роб.ітники і CJJуж­ бовці цього колективу ді­ зналися

про

підсумками першому

перемогу

. роБОти

кварталі

публіканському

в

за

у рес·

соціалі·

сти.ЧНОМ'~Т змаганні і на­ гЬро,дження. їх перехЇ\д­

ним· Червони!\!

а

також.

грошовою

пре­

прапором

Держагропцому

РеспуБЛікан!;.І>КОГQ.

УРСР

і

комі·

свою

злагоджену

працю,

набу ,1іВIІИКИ

успішно

по­

протягом

чо­

працювали

тирьох римано

плану ванців,

і

місяців.

Ними от­

продукції

на

7

тисяч

немає

кра­

більше

карбо·

заборгова­

тих,

які

ти за

домо ще, чи всі помідори

мають

бурих. ро­ агрокомбіМ. І. Нва­

ша, який відповідає у ра­ йоні за реалізацію продук­ ції, сказав, що «зелені помідори не повинні над·

ходити

у

продаж.

ГОСПО;:jарствам

но

робити

тому

в'язаннях.

ся

й

моментом

МинулО'Го побував

у

це

(ціна

вони

Але вигід­

висока),

користують·

•.

вівторка

двох

було,

а

в

першому,

по вулиці НиївсьКіЙ, якраз

що

126,

вивантажували

по­

на

жовтих..

Працівник нату «Десна»

магазинах .N!! 1 і N2 2 .. У другому помідорів не

я

овочевих

швидко

ний

вигляд,

втрачає

товар­

і Ії практич­

но ніхто не купує. Є чи­ мало й нетоварних огір­ ків, ціна на які, до реЧі, впала на 50 копійок.·

Якщо говорити пpt> П(1-

мідори,

то

зелени".:· серед

них надійшло баг~то. 3а­ відуюча магазин~м П.В. Пєшая говориті, що дех­ то купує й зелені, аби

вислати їх на ПіВніЧ, бе­

руть заздалегідь на весіл­ ля.

та заступник

У

цьому,

немалий 'ризик,

правда,

є

бо не ві-

ків радгосп'у -комбінату «ТепличннЙ. перевищують нітратів

-

(норма

ратів

у

по)\\дорах

і

з

блоку

М 4 (резервуари і М 12). Агрохім, лабораторіif, звичайно, сертифікати на,орочі 3

N2 11

цих

вала.

резервуарів

.Але

не

ВОНІ{

вида­

могли

цю продукцію реалІзувати

Є.

М1xe~

мене

переко­

натя,· що зелені

-

це,

МОВЛЯВ,

помідори не' так

уже й стращно, головне, щоб не було маленьких (менше трьох сантимет­ рів в діаметрі) помідо­ рів. Не страшно? Я б не сказав. По-перше, поки помідори доходять дО КОН­

диці!,

вони

втрачають мали

мг/кг-міліграм на кілограм). Скажімо, з блоку N!! 2 (резервуар N2 5) переви­ щення складало 77 шлі­ грамів, блоку N!! 3 (резер­ B~ ОМ' 3 і М 4)-IIrtД­ повідно. lf\,6 і 91 мілі­ грам. J;Uльше було 'ніт­

200

директора по

Л.

намагалнсь

як правило, більше нітра­ тіВ,ніж в стиглих. Ана­ лізи, зроблені сАнепідем­ станцією та агрохімлабо­ раторією, показали, що помідори з деяких бло­

вміст

~ без сертифікатів., сказали мені працівники агрохімлабораторіt. Все може бути ... Головний агроном «Теп­ личного. І. М. Горулько

реалізації

дурити--

Е

стандар­

завозять

почервоніють. До того ж у них (про це сказалц мені в санепідемстанц1і),

треба нас

Не

надходи­

вони

державним

жевих,

ності по договірних зобо­

С. КОСМАЧ.

«кусаються ••

мідори та цибулю (за гра­ фіком) з радгоспу-комбі­ нату «Тепличний •. Цибуля, за словами продавця, поганенька. Во­

коп. за

50

том: червоних,

Підтверджуючи

Напередодні

крб.

у торгову мережу більше зелених помідорів, аніж

мією ..

71

них

диктують покупцям сво'!: умови (повинно бути нав­ паки). 30крема, з радгос­ пу-комбінату «Тепличний •. у них свої розрахунки, види на товарно-грошові відносини. Поки висока

ціна

першою

.

ва

Ось, приміром, ви хо­ чете купити ті ж помідори. Нормальні, поче}ІВонілі, або хоч буРі чи рожеві. Тільки що з того, що ми

кілограм,

КРАНОБУДІВНИН: ЗА·

цІви

Викладаючи rpoml, ми, безпереЧJlО. хочемо ку. пнти хороший продукт. Одиак иашl бажаниІІ. Інтереси часто не спІвпадають з реалІями.

за. цей ту

день

По-друге,

вагу,

час яку

завезения.

червонІють

не

всі зе.цені помІдори (це визнав J Л. Є. Міхеєв). Так що не треба нас ду­ рити.

- Я взагалі прихиль­ ник Toro, щоб зелеиих помідорів зовсім не вІд­ правляти,

говорить

Леонід Єгорович. ТакоХ думки і головний агроном. То чому ж тоді від­ пра~ляєте? Навіщо дра­ тувати і без. того знер­ вованих

дей?

СЬОГQДЄННЯМ

лю­

І. SАБЕНКО.


2

стор..

травня

19

р.

1990

СН О В Е "!:,.)

На

самовр"дування В

СєверGдонецьк робить перші реальні кроки до . самоврядування. Тут створеио міжвідомче територіально-виробниче об'єднання міськвикон­ кому --.:. МТВО. про його структуру і завдания кореспондентові РАТАУ О. КОВАЛЕНКУ роз­ повідає генеральний БІДЕНКО:

директор

об'єднання

М.

серпиі

минулого

І.

риторіальний госпрозрахунок і як пов' язати в ньому інтереси багатоликого міського господар­

кування.

На

добровільній

входити і підприємства ського підпорядкування,

місцевого

основі

можуть

союзного, республікан­ зарубіжні фірми, а та­

шляхи

розв'язання

діяльності

труднощів:

об'єднання

які

в

(згідно

директо­

з

Часто

А

ки в дітей стільки не­ поваги до праці стар­

коли

ших.

Мабуть,

у Броварах під'їзду (за

ня,

де

нем?-є

такого винятком

бу­

б

підлітки

шкрябають

ли

скло

на

Східцеві

марші

зу

Гоголева.

Я

На

звертаюся не тільки до вас, а школярів моєї рідної школи.

превеликий

ство зі

жаль,

столицею

близьке

сусід­

спілкуються

із

висоиою

IlЮГО славетного СЬНій

Ниєва.

суєті-метушні

культурою

на­

І сам я у люд­

іноді

проминаю

на­

ші

духовні надбання. Думаю про нашу лінькуватість і бай­ дужість. І раптом -- телефонний д:зві­ нок

вашої

учительки

української

літе­

ратури Ольги Іванівни Шикули. І вже на другий день я зустрічаю ваш друж­ ний клас у київському Музеї літерату­ ри,

а

_.-

потім

у

Спілці

письменників

УкраїНІ!. Вам розповідають про славну і трагічну історію нашого письменства 20~ 30-х років, ви зустрічаєтеся із жи­ вими

творцями

сучасної

літератури.

Тепер мені :здається. що в нашій чудо­ вій сПілчанській кав'ярні «Еней» 1 досі звучать

ваші

дивовижні

сказав сам СQбі:

требухівці

голоси.

Тоді я

«Нарешті і мої молоді

прокинулися

од

віковічної

СПЛячки і всім серцем повернулися до людської культури». Норотше кажучи.

ваш приїзд до Ниєва був розрадою втіхою для моєї поетичної душі.

А :\lєне

той

квітневий день

досить

ваЖRО і

починався для

немилосердно.

Ад­

НіЄ В той день мені сповістили про рап­ тову

смерть

.'ІН Діденка ра

мого

давнього

друга

Васи­

прекрасного поета, авто­

геніальної пісні

«На долині

туман».

І в той же день один бездарний земля­ чок із БроваРіВ (войовничий графоман!) :!ВІІНУН;НIJВ

мене

у

тяжкому

злочині.

У

&равжня

каналіза­

ЩаСТІ вам! ..

Г. ЖИГЛІП,

депутатів..

--E!'S

вані, кіЙНі,

Що це,

як

не

елементар­

ві.

дисципл\новані, розумні,

вання

що

основа

ніЮ,

дуже

віть

від

на

кількох

вітру

на­ різко

голови

Виходить.

Ах, які ж ми тепер хоробрі! А де ж

були оті «сміливі лушпайнИ!ш», коли у другій половині П'ятдеСЯТI!ХІ?оків я вів нерівну боротьбу із треБУХ1ВСЬКОЮ диктатурою братів J{овбасинських, а в терПів

поразку

за

поразкою у своїх наскоках на бровар­ ську мафіЮ, узурпатоРів і демагогіВ? Я не був послідовним бійцем, але завжди був поетом. Сподіваюся, що в Броварах і досі па­ м'ятають про те, що в часи отупілої брежнєвщини я вісім років керував ра­

йонною літературною студією «НриниТоді респуБЛікаНСЬКі газети писа­ ли, що наша «Нриниця» входила до трійці найкращих літстудій України. Мені приємно згадати, що молоді кри­ ничани своїм поетичним словом бу дили

. ця».

приспану

душу

наших

краян,

видавал!!

книжки і вступали до Спілки письмен­ ників СРСР. Де ж сьогодні мої дорогі криничани? А де районні організацi"J" просвітян і книголюбів? Де товариство «Знання»

і

новостворене

товариство ук­

раїнської мови іменІ Т. Г. Шевченка? Щось не чую і не бачу. Гей, хто в лузІ, озовися! Мене теж немає в Броварах. Я уловив себе на тому, що намагаю­

ся якнайшвидше проминути мій рай­ центр, коли їду із Ниєва до Требухова. це

так?

Звідки

така

зневага

до

близькі

не

мож-

коренів,

з

. С\тмосфери, яка панує

батьківських

в

рідній домівці. Отже,

схотіти,

порядку.

Отже,

не

вміємо

хочемо?

.усІм

те

То

чи

давай­

здорове

миром

вдQма

в дитячому

садку,

школі шим

розповідати хлопчикам

чаткам, можна,

що а

Федорівна

вчити

му.

А

яка

3

не

га

ЯВИЛОСR,

мож­

по­

також

батьками на

вшанування

нашо­

го поета збереться багато моїх земля­ ків. Та не так сталося, як гадалося. Там не Суло ні робітників, ні селян, ні працівників міськкому партії та райви­ конкому. Щоправда, у керівників райо­ ну була поважна причина вони са­ дили сад інтернаціональної дружби. Я не вірю у цей дешевенький, фальшивий інтернаціоналізм. Бо як можна любити всіх, коли ти не любиш свого ближ­ нього? А моя любов до безмежного людського світу почалася із ської. пісні, із рідної мови і

материн­ літерату­

ри, із сlльсьиої СОМОВОї вулиці, із не­ величкого озерця Шелухи, із польової ;.(ороги на Трепетник .. Це моя пам'ять. ваша

пам'ять,

яка

народилась

у.

дитячій допитливій душі. Це пам'ять роду і народу. Незнищенна пам'ять. АНАОСТ АНЕЦЬ я хочу задати вам

кілька серйозних запитань.

-

непрості

вам

пора

задачі.'

,

навіть

Від­

виріс

справж­

брати приклад. З повагою

в, МЕДВІДЬ, пенсіонерка.

м.

Бориспіль.

закlнчилн

навчання,

яка Із ЯК вн­

повернулися

Вони

сакраментаЛЬJiі,

ім

успlшноі

бутн

служби.

вдячннми

чоловІІІами. ~ Щастя

нlколн

не

синами

вам

.

І

та

схибити

на

прекрасними

вашим

рІдним

рокн.

заЛізною сталінсь~ою п'ятою.' Ось чому

і

рад­

Ось з яких батьків слід

у

успІшно

шляху,

та

довгІ

ра Чепурного. У тридцятих роках він подавав хороші поетичні надії, але його молодий талант був розчавлений

Це

із

Юрова.

людиною.

BДlIfHe солдатську форму.

Бажаємо

жнттєвому

що для

Фе­

ДОДОМУ. Добре зарекомендували себе на роботІ, серед оАн осельцІв. Тарас Тугай нещодавно одружився. ЮрІй Якуша служить в армlі, а "ВІтаЛІй Терлюк незабаром

КИРИЧЕНКО.

сподівався,

син

ньою

яка

хлопцІ

оспіваних мною Броварів? Останній раз я виступав у Броварах чотири роки тому. Це було у школі .NQ 3, де я відкривав меморіальну дош­ ку пам'яті нашого поета-земляка Дмит­

я

імені

ВІД РЕДЛКЦП. МН прнєднуємося до авторки, задоволенням розповІла про нашнх юннх землякІв.

труд.

О.

щоб

хлопців

Олександрівна,

Надія

чувається, що вболіває він за долю Юрія. до­ кладає багато старань,

ховувала одна мама Оль-

дів-

~

розповідей

та

Ні­

викладає

пенсіонер

госпу

дізналася, що Віталія ви-

прекрасно­

головне

важати

і

йович,

стосунках.

робити

чого

на.

на-

взаємоповазІ

насіння

до сина і Василь Т'1Імофі­

сіл, та це не заважало їх дружбі,

лю­

посіяли в душі свого уч­ ня і улюблені вчителі

Віта.ліЙ Терлюк

зим'я хоч і бу.lІи з різних

до

не

Ніде

йому

'

дорівна Нулинич, фіЗИК Юлька разів приїздив

ку

пере­

гірко засміявся.

роках

від

із Налинівки, Тарас Ту­ гай із Великої Димерки та Юрій Якуша із За­

якщо

хожих не тільки. витру-

чому б ви думали? У відсутності па­ тріотизму і сміливості. У відповідь я

ці

Добре,

вихо­

привчити дітей змалеч­

на,

.незри­

але

подібного

бачив.

дов­

легкі,

військових

цегельному

З любов'ю і повагою завжди грворив Тарас про свого батька Петра Макаровича, депутата сільської і районної Рад.

спо­

йде

на

ди.

розсудли­

підлітків

ПАМ'ЯТЬ РОАУ І НАРОАУ

шістдесятих

лію

То пишу саме вам, бо

вважаю,

жив-

працює

заВОДІ. Під час навчання у СПТУ-4 авторитетом для хлопця був настав­ ник-вихователь Андрій Іванович Суботін. Видно, багато тепла і турботи намагалися віддати Віта­

У мене на квартирі жили три юнаки з Бро­ варського району, якІ на­ вчалися у Бориспільській автошколі. Хлопці вихо­

цію?

гарнізонах,

виявити

проводить

ііОна

Мілька.

'-Іому

мов­

золото.

них

України для багатьох

моїх земляків пролягає через київські базари. крамниЦі, футБОЛЬНі стадіони та дніпровські пляжі. Я не ручаюся, що всі броварчани знають адреси київ­ ських музеїв, театрів чи пам'яток архі­ тектури. Та й не всі кияни активно

випадку

не

мо.».

цію чи сміттєпровід потрапляють речі, які їх забивають і викли­ кають аварійну ситуа­

у

поведорос­

одержавши

ж

в

нічого

відчиняються). Доводи-. лося бачити, як з бал­

На фото: одна з кращих виховательок ДЕИНЕКА

всіх

_.

географію.

після

ма це моє, ·Його слід берегти, а все ін­ ше нічийне. Тому й штовхають двері під'їзду ногами (а во­ ни, зроблеНі з алюмі­

до

цьому

ЛЮбов

му лінію: за її \двери­

й

В чання

жинсьиа,

гоочікувану квартиру, дехто з батькІв відра­

земляки!

на виступи в

Мовчать партійний і профспілковий комітети. Чому?

ми

би­

закономірність.

Так,

випадків,

відсутність

нагадують

можна

деяку

Д ОРО ГІ

було

аДміністрація не до цього часу.

з

оскільки

дверях.

Порівнюючи дінку дітей і лих,

скільки

ної культури! Я багато років

звалище.

-

мати

треба

нічого не розуміємо в бу­ дівництві. Переучуватись заради вас ми не буде­

справу,

СТіНИ),'

сміття,

в'ихідних

О.

Відповіді газеті дала й

заявили,

хочемо

скриньки,

ящики для

Фото

й

робітник радгоопу «Бобрицький», депу­ тат ШевчеНRівської сільської Ради народ­

дів знизу.

дивуюся, звід­

поштові

вона

голос

«не

вами

що вода, стікаючи, забризкує вікна сусі­

ПОСІЄШ •••

виникають,

не псували ліфти (па­ лять кнопки управлін­

мама.

один

що

шують пил, а й кида­ ють папір, сміття. Іно­ ді вішають білизну чи поливають квіти так,

Що

і

динків),

Марія ГригоРІвна. Для дітей

про­

допомогою

кооперативу «Дніпров­ ський» з Ниєва, який ви­ конує ці роботи (з усі­ ма накрутками) за ... 23 тисячі 820 карбованців.

проектно-кош-

кооперативних

с.

вирішили за

може

б?

'=ZЗ

рада представників трудових колекти­ вів, що обираються за принципом демократично­ го централізму. Суть пріоритетів ясна: зробити міську владу повнопраыімM господарем на с!!оїй території і дати їй для цього необхідні кошти. (РАТАУ).

«Ромашка»

і

довжити

визначає

Дитячий садок

дали

прикрили.

дівництво

з .колишнім

:ІІіста.

напрями

не

чолі

кож діючі на території міста кооперативи, які випускають товари і працюють у сфеРі послуг. Аби тільки вони сходились У головному -- в реалізації госпрозрахункової програ!\1И розвитку

Пріоритетні

нам нашу

Адміністрація тоді запев­ нила трудовий колектив,

РО!\1 І. І. Стасюком спо­ руджувати будинки для робітників радгоспу. Вар­ тість кожного бу динку

підпоряд­

сюди

ванців.

ЗІ1Оди

А

Звертався до нового директора радгоспу «Боб­ рицький» С. І. Малюги. Він спочатку дав згоду

лектив пропонував адмі­ ністрації господарства на

са:VJOстіЙНОСТі, має статут, гербову печатку: свій розрахунковий рахунок у Держбанку. Иого фонд складається з пайових відрахувань трудових колективів. У МТВО включені практично всі організації

Оце так дешевше!

торисною документацією) 13 тисяч 400 карбо­

оренду

не З0nОТО

"~

що оселі побудують без нас дешевше. Майже рік минув відтоді. Слова за­ лишились словами. Бу­

Ишлося в них про ро­ боту орендної будівель­ бригади з радгоспу ної «Бобрицький». Цей ко­

та

мовчання

укласти договір, але ко­ ли прийшлось до діла, то були викликані головний бухгалтер Г. І. Дробу­ шенко і головний еконо­ міст Н. І. Гірник Вони

ства? Допомогли, спасибі їм, спеціалІсти Воро­ шиловградського Філіалу інституту економіки промисловості АН УРСР. Об'єднання стало господарським механізмом 'lіськвююнкому. Але воно наділене і правами

підприємства

................................- ......................

Копи

року у «Новому жит­ ті» були опубліковані ДВі кореспонденції: «Чому будівельникн б'ють байдики» (4 серп­ ня) та «Потрібен чес­ ний заробіток, а не ку­ пецькі наділяния~ (18 серпня).

починали ми ,іЗ з'ясування, що ж таке те­

-

• .N!I 79 (7988)

Ж И ТТ Я:t

але

вирішувати не тільии шкільні

ЗАПИТАННЯ ПЕРШЕ: куди поділа­ ся історія села Требухова, що упродовж

століття писалася перед святими ікона­ ми нашої сільської церкви? Мені досте­ менно відомо, що рукописна історія на­ шого села була украдена багато років тому. А хто украв? Для чого? Хіба для того, щоб знищити нашу пам'ять? .. ЗАПИТАННЯ ДРУГЕ: який текст записаний у посланні «Майбутньому по­ колінню», котре покоїться на подвір'ї вашої школи? Адже те послання писа­

лося у глухі і темні часи

відомого за­

стою, а тому я сумнї:ваюся у його прав-. дивості.

Та

й

до кого

воно звернене

---'.

до ваших дітей, онуків чи правнуків? Чи не бу де їм соромно за нас?.. . ЗАПИТАННЯ ТРЕТЄ І ОСТАННЄ: до якого часу

буде

стояти

жахливим

руйновищем отой знаменитий будинок, де восени 1943 року стояв штаб Пер­ шого Українського фронту? Адже там майже два Місяці жили легендарний ге­ нерал Ватутін' та інші полководці Ве­ ликої Вітчизняної війни, Якщо вже не можна

то

відремонтувати

треба на тому

вий

будинок

і

ту

ветху

ж місці

помістити

оселю,

збудувати но­ в

ньому

сіль­

сьиий краєзнавчий музей. А кошти для цього давайте збирати усією требуХів­ ською громадою. Я теж візьму активну участь у цій важливій справі ... Я розумію, що без допомоги своїх батьків та вчителів ви не зможете від­ повісти на мої запитання. Але я знаю вашу чудову юнаць~у допитливість і вірю У

мудрість

і

чесної

всієї

нашої

сільради.

школи

громади.

Хочу знати вас, бачити і чути! Мій сердечний уклін вашим батькам

та вчителям!

Б'ю чолом! Микола СОМ, член Спілки письменників СРСР, член Правління Київської органі­ зації Спілки письменників України,

лауреат премії імені В. Сосюри. м. НИЇВ,27 квіТня 1990 р.


сП О В Е

Ж И ТТ Я:t

19 травня 1990 р. ЧАСТО,

ноли

збираю-

Продавщиця, лившись

тя трирічної дівчинки (назвемо П Милочкою чи ЛЮДМИJlочкою, як вам зручніше) викличуть у вас усмішку чи ...

суботу

вранЦі

неспішного

пронидання , і

сьогоднІ

-

Ми

вона

Гуляючи

серед

таких

бага~оповерхових кІв ,

їх

що,

будин-

коли дивишся на

дахи,

треба

мимоволІ

притримувати

:1J,IBaHo

опинилися

перед

'доволі ПРИЄМНІІМ невели­ ким двоповерховим бу­ динком .

Тату, це наш ЗЕН? Так , це наш ЖЕК А для чого ЗЕН? Ну-у ... Щоб ремонтувати крани, ЛіфТИ, две­

рІ там .. .

І взагалі .

щоб

стежити за справністю будинків і всього їх начин­ ня .

-

-

Ні!

ла

досить

А

відповідь бу­ категоричною.

для

чого

ж,

до­

ню?

-

Для того . щоб одер­

жувати

-

талони

пояснила

на

вона

шелепкуватому . :lуміло? І пішла собі .

в

далі ,

цукор , як

при­

Зро­

-

впевнена

мало

ли

з

заплакала .

ходу

поставити

моє

нове

велике ліжко . Бо ж я уже теж велика. А коли засте­ лили його но взяло

Мама

і

посідали , во­ і розвалилося.

хотіла

заплакати.

так3

у дитячій кімнаТі були чи то уламки корабельної аварії, чи Філія ме.блевої фабрики. І хто ж таке і так робить?!

ЦІ слова дитинчати вже були явно

з

маминого го­

лосу.

-

Не журись, малень­ ка , зробимо. Хмарка з личка щезла, але сонечка ще не було . Дa~JЇ зараз! .

і

майструємо .

що наші

кІ

малі

що

таке

Gбценьки.

паса­

не

бо­

ватися . Сидить , тихеньно сопе , аж покректує. І справдІ. Де вже дитині

рослий

ЛИТЬ .

Стало одразу спокIЙніш~. - То що ж трапилось'?

користу­

дядько

не

затяг­

нув . На роБОті . За зарпла­

продавщицІ.

У

дочка

-

Морозива

бік

заяви­

нема .

ла

Але чому ти так ду-

морозива,

НашІ

пІдійдемо

свІт

на,

не

я,

діти

ми

значно

нижче

ящи·

на.

СкажІть, будь морозиво є?

ВіДповідь

знизу

дитини

рий,

лас­

Поки

лежить. Що є, чого немає .

Що в чому вариться І по­ дається на перше або на

друге. Це все знає моя дружина. Ії, таи би мови­ ' ТИ, ПРОфіЛЬ . Вона за це грошІ одержує. ВсІ. До останньої копійки . НавІТь премІю . А це недавно да­ ли

мені

довІ

дружині

-

-

грамоту

досягнення .

за

тру­

Таиож

вручив .

Це й

твоя

заслуга ,

кажу .

ВІдчуваю, що читач по­ сміхається. Не згоден зІ мною. У такому разі я вас

зараз

пере конаю .

Проиидаюсь я о пів на сьому. Невеличка заряд­ на. Потім водні процеду­ ри:

сюди-туди.

Готово .

Годинник поиазує п ' ять хвилин на восьму. Сідаю за стіл" Дружина підсовує тарілки. Одну ... Другу .: . Третю... Чашиу з чаєм. На роботу ' приходжу вчас­ но. Бадьорий, енергійний, настрІй на висоиому рІв­ ні . Одне слово занор­ мований, ЗмІНний план на сто п'ятдесят процентІв виконую.

А

одного

разу

занеду­

жала дружина . СнІданок, певна річ, не приготувала,

Після раз-два та сюди-ту ­ ди

я запитую

нормуватися .

ЇЇ ,

чим

:la-

рииок.

-

В холодильнику є иовбаса та кефір. - А холодильник де?

-

питаю.

- На кухні , де ж йому бути? Юлька хвилин пішло на розшуки

холодильника .

Ще довше відкривав йо­ го . Заглянув усередину - очі J1Qзбігаються . Нов­ баси не бачу. - На якій поличці, питаю, нов баса лежить? - На другІй знизу. -- З правого боку чи з лівого? - З лівого. - З краю чи в г либині? уточнюю координа­ ти.

-

машииу

Переорlєитовуючи економІку. НарощуваииlO

ссlзlфОВОі

працІ»

Як це понlмать~ Не Та

~JI~

ІнодІ

споживчого

.

деяким

Насиченн.

сектора

sакупlвеJlЬНИМ

ПРОДОВОJlЬЧОГО

цІнам

ринку

Важко

робити

перебудову

безпринципних

беs

будlвеJlЬИИХ

заКJlикаJlИ

про

РІзновид

екоnомП:

ударІв

очима

долі :

Тсти

удар

зараз

тур­

з

так

илади

,ІІ,О,ll,ержан­

-

на

місце

ВО

Вже

15

цяту.

ЗАБАРА.

жа­ По­ свиняче

01:

:r

ID

'~l

рознормований.

"

А ще ....

Проте,

L..

О It) О

.t:

. It)

досить.

І

Думаю,

переноналися .

Володимир МІЩЕНКО . с. Русанів.

.. .І

годІ

нас

тим

годувати:

«Напружитись! .. Попрацювати! .. "

..,

-

вона.

реалізували

зрозумів.

важно,

Бурмило.

у

магазинІ,

вом.

\

ся

ветеранам

«ріжни

та

Сло­

залишили-

нІжни» .

Прийшовши додому, по­ цІнавився , . що то за «Нур­ бан чорба">. Читаю дрlб­ нень нІ бунви: баранина. рис , цибуля ріпчата, олІя рослинна. петрушна, м'я­

та. І ще н!льн~ назв Інших приправ і спецlЙ'. Мабуть, смачне,

апетит,не,

подІбного

не

НіНОЛИ

доводилось

нуштувати,

подумав.

Жаль, що тІльки не напи­ сано.

хто

випуснає

тане ·

Устиво ..

Обітерши мазут з нриш­

ки

банни,

натиснув

нривачкою. Яи стить, зашипить з

МенІ

здалося,

Іцанше

на.

І

ян

зразу

лило

вlд­

засви­ банки.

що в жива

нІй

гадю­

бризнуло, об­

вІдкривачну

І

РУНУ .

ЗасмерДіло-засмердlло .. . ПОДИВИВСЯ на нришнv. а на нІй витиснуті цифри. які

означали,

що

«}{ур­

бан

що

-

про-

.

чинила дверІ. може, у ла­ РІО зігрІлися б. ~ хтось ВИМОВИВ із старикІв. -

-

Змінне завдання недови­ конав на п'ятнадцять про­ центів . Одержав догану.

--

Хоч би швидше від­

краю.

вухо! Я на холодець купи­ ла. І МОJJlOко постав , ке­ ФіР в Інших пакетах. На роботу, звичайно, я запізнився. Настрій на низькому рівні . Одне сло­

дають.

на мІсяць ,

Я заспішив: Бlля ларя вже '{ерга. Було чоловІн 20, а то й більше..

в

Ім.

- Ти що їси? хається дружина.

що

йому. я

мимрив

кишенІ.

ЛеонІд

знав.

- МенІ б швидше на пенсІю. Може б І· я одержував пайок . А то

иачаJlЬСТВО.

по

не

мІй жарт він сприйняв за ДІйснІсть.

ия ПРИRципІв господарського розрахуику! Е"ономlчииА показник: наАбlJlьшиА врожаА на КОJlГОСПних наХJllбиикlв. Поверховиil пІдхІд до ПОГJlиБJlення економlчноТ рефОРМІ!. ХоБІ номеИКJlатурного НУJlЯ : спускати КОНТРОJlьнl цнфри. Режим

КQ~баси не

З його сЛІв , здивування.

матерlаJllв .

суворе

Тан ,

.

Беру .

ви

lІе

керlвиа посада: заорганlзатор виробництва. РозкрадачІ бе"ону сидlJlИ у ,ІІ,ире"тора м'ясокомБІнату

СкіJlЬКИ

я

вигуку

бує.

печІиках .

а

вІдповів

цlиа .

ситих

відповіла

яний поруч з ла рем ,

не

-

бюрократичне

грІш

-

товарами

І

стІ ль ни всього вам

висока .

е"ономlки :

народне при­

І все це на мІСяць? здивувався він. Ба­

-

ЕВОJlюцlя : вІд економиоТ екоиомl"и дО корупцlУ. А, може. тІньову економІку ПОРОДИJlИ мІсця пІд соицем? РІзновид

це

вати.

роsреГУJlюваJlИ

завжди

І

менше. Та й гречки чи­ мало оБІцяли. А ще І ту­ шонна , і цукерки та Ін­ ше. Чого тільни нам не дають , сназав йому так. щоб заІнтригу-

скаженІ грошІ .

-

хворий.

посмlявся .

тири м'яса .

ваЖJlИВО ие заБJlукати . - оперативне втру-

ча~:~ом етlОJlогlя хвороі економІки

почав

йон: нІлограмІв по три-чо­

істи­

ном

Ян ви ОСТОЧОРТlлиl М ' ясо рІдко ному діста­ лось. бо його майже все

-

Та

продавщицю.

Снова ви мене нер­ вуєте, майже з викіи­

-

Іздєваєся 3 lЦ() я бо­

слІв'я тан наже. Тому і пригадав його. - }{оли прислІв'я, то добре. • - А ти знаєш? - за­ питую його . ... . , Сьогодні У нас буде багатий на­

нас.

« Нурбан

Бачу, бачу , що хво­ нівроку тоБІ.

-

продОВОJlЬЧИХ ' ресурсlв

Проду"тивнlсть

на

чорба" запитували

в

розумію.

МИРОНОВ.

І

-

ІронІю

він.

вже трохи

Економізми

(ГУМОРЕСКА) Я ніяНlOГО відношення до иухні не маю. Що де

етикеткою .

- Оце І все? А гречка де? А що у цІй банцl?­

рано

Та щО 'ГИ, бог з то­ Над тобою BLн сам

бою.

що .. .

Віталій

нема,,>.

бюрократичиу

червоною

яиій написано чорба» .

ПОЦ\навився

Тан, так. смєЙся.

-

На жаль ...

ящика

так

-не

Отже, такий віН і є?

не забарилась:

СТВОРИJlИ

ПО

виправдо­

гато,

Переконливий

молона ,

Все, гречки нема, а що у банцІ на ній написано.

-

-

пізнають

глаголить

-

вуватись

він такий і є. Адже вуста­

не

яка

маленьну,

тебе,

поспlшаєш

що

Снова Бачиш,

лєю.

засту д­

від

від

приховавши

мене .

то

Чи тtльии бачать?

розкладанням продавщиця

з

устах.

Боляче!

незалежно

роботу.

ПіЩIЯВСЯ.

по­

Вони його бачать таиим.

· ка.

-

і не

відремонтувати ,

СМіШно?

помітила

була

менше

під дахом і

Черги нема.

Давай

згущеного

півкІлограма новбаси і цу­ нерон, трохи БІльша банна

менІ .

Мабуть .

на

проживе­

жувалася».

маєш?

-

старий,

довго.

сльози,

значно

БУАЬ перепало

як

прожи­

для цього є наш тато. А коли ТЬОТЯ стоїть у мага­ зині, то. очевидно вона там працює , а не стоїть за чимось у черзі. І взагалІ магазини іСНують для 1'0оо, щоб ти у негоду гуля­

ла:

«Морозива

ту.

тіло­

погляд

по-

бачите , яи уже доросла Мил()чиа буде втовимачу­ ва ти своїй трирічній дити­ ні: « Та скільки ж можна тобі пояснювати, що в ЖЕНу одержують тільки талони, а яищо потрібно

- Якщо в стаканчи­ нах нема, давай спитаємо на «паличці». доню. Нинувши

'Іон

"Иурбав

люди

-

психологи,

ще дуже

щось

Зайнята

ними

те

з віС­

на

тоді

Ноли

грійку.

ТрирІчна

затягнути гайку ключем на 14, якщо цю гайку до­

нічооо

одягненому

та­

з

Ні ,

латІ.

приліч­

розу·

Якщо посмішка , ви. кажуть

но . не було . Неподалік стояла біля МОРОЗИJ!ЬНОГО ящика жінка в білоМу ха­

відкрутка ,

молотон,

вміє

морозива ,

ж

Ну і що У вас СМішка чи сльози?

вете

і

де

моро з и­

вдома.

запитаємо.

акселерати .

~ Haє ,

А черга?

що ма­

їсти

не

ста­

-

міє, треба бачити і відчу­

ВО тілы ш В кафе в ста­ нанчиках. А якщо буде на «паЛИЧЦі ». то його треба покласти в нульок і з ' їсти

Доб­

діти

тіжі,

-

дозволяє

дрІмота,

соБІ невеличка хмаринка. Щоправда , не дощова, бо оченята були сухі . - Доню? запитав тривогою.

ма

чогось

Почали одержувати па­ ЙОК. А ' він БІдний - бідний: дві невеличкі банни ма­ йонезу і стільни ж бано­

ти:

дозво­

не.

ре,

а

Якщо мама ' обов ' язково .

ЛИТЬ,

яка

вам

ветєранам,

Чого ви ремствуєте!

-

ний пайок одержуєте, а нам нема нІчого. Може через вас і магазини поч­ ті пустІ . Хоч би що-не-

Розгублений вигляд дІІ­ тини,

запитала: «А будемо їсти?» .

то я сказала: « Дай поці­ лую, де болить». Вона за­ сміялася і поцілувала ме­

А riогу.'1ЯТИ, доню? Ні. ]1авай зробимо. Після і~счері сидимо

звичне сонечко ,

на

Було близько одинад­ цятої і людей ноло уні­ версаму майже нІного . у нафе панувала напІв­

-

Ноли я прийшов з ро­ боти , вдома мене зу~,.ріJtО

Милочна МОРОЗИВО

Було з'ясовано ,

???

Хотіли до твого при­

-

підуть

мамою

роботу, а вона в дитсадок,

нового ліжка.

ВДВОХ

не

не

ЗвідкІля впали? Не забилися? - Не забилися . А впа­

-

капелюха,

аби він не впав , ми неспо­

з мамою впали,

з

рим.

ливо розсмІялася : «Моро­ зиво якраз і є! Ти яке хо­ чеш?» .

настирли-

чи

тато

І на хліб. - ДОбре

по­

глянувши у величезні очl­ озера, несподівано щас­

після

потягування

вих запитань ,

ящик,

вІдчини­

Я вас не змушую ЙТИ за пайком . Як ви мені псує­ те нерви! відрізала продавщиця . коли їй по­ чали ГОВОРИТИ про добро­ совІ снІсть на роБОТі , про її грубе ставлення до літ­ ніх людей. А серед них були і ДРУЖИНИ тих вете­ ранів війни. янІ вже самі не в змозі прийти. за паЙиом ... .

венії» , ян сам иаже, мате­ рІ - пенСІонерни. в якої ІнодІ грошей не вистачає

перехи-

через

79 (7988)

НареШТІ дверІ лись. А .звідти:

ся йти за пайком, менІ зустрІчається Бур­ мило Євген, або Женьна, ЯК ще називають ЙОГО то­ варишl. Тан було і цьо­ го разу. Він вайлуватий, рокІв 25, а може І біль­ ше, висоний, нремезний у плечах, обличчя аж вилис­ кує. Правда , нІс уже чер­ boho-синюватиЙ .... Юлька МІсяцІв не пра­ цює, перебуває на «ізжі­

ЖИТТЯ пІдкидає нам Інколи такі ситуації, що хоч смfйся, хоч плач. Тому ці сюжети із жит­

стор. • .м

3

хвилин на одинад­

чорба» виготовлена 22 сІчня 1987 рону. ХОТІв «бараниною» нагодувати своїх двох нотlв, але вони навІть не наблизились до банки. Так само і пес. Питав я ніЛЬfЮХ вете­ ранів війни, який «Нур­ бан чорба» дІстався їм. а

вони

-

лише

засмІялися .

Дуже смачний. паль­

-

жар­

відповідали

вони.

чини облизували, туючи.

СмІявся й Бурмило . п,о­ чувши

ний

про

пайок

такий

для

аромат­

ветеранів.

Словом. «на тоБІ . небо­

же . що мені не гоже,,> . Г.

АНДРІЄНКО.


4

стор.

травня

19

«Н О

р.

1990

кою

русские

всегда

шли

к

по­

ставлевной цели. МЬІ выослии В яесу, и, пожаJlуА, НИ одна нз стнхий родной природы не сказал ась в такой степени на БыовомM УКJlаде наших пред­

СОНЯЧНІ ВІТАННЯ

ков, Дерево ЯВJlяется cыьем,' годныM к немеДJlенному упот­

ребяенню,

н

точенного Ім'я прекрасного про­ заїка, 'одного з класиків радянської літератури Леоніда Максимовича

Леонова

уже

тоді

Перед

нами

людина,

ЦІлу

ра

Читаючи

епоху

складну

рома­

житт~,

і

столі"."'Я, світ Л. рик

з

що

даровыe пасе ки

ро­

НЬІ

-

густо

ск~й

ності

Зустріч

його

лентину

:JВ'Я-

воск.

ДЛЯ

соболь

и

ладаи,

черная

зустрІчалися із вдовою ле­

гендарного

С.

менитою

Лазо.

зна-

кулеметницею

Чапаєвської дивізії Анкою, секретарем В. І. Ле­ нІна Л. Фотієвою, сорат­ ником ІллІча О. Стасо­ вою,

першим

Кремля

комендантом

П.

героєм

полку

Брест-

майором

Гаврило-

поетами,

артистами,

воєначальниками, ними діячами.

полі тич-

ученими .

прагнули

ми

вникати

вИ поведінки стей, ставили місце...

Перед

в

м·оти-

наших госебе на їх нами

став висок~й, ним волоссям

його

чоловік.

зовнішній

свідчив

про

-Весь

вигляд

звучала

із

'Щиро вітаємо нашу дорогу, люПn"""U~''', матусю і бабусю Любов Гнатівну з 55-річчям від дня народження! Бажаємо всього найкращого: міцного здоров'я, щастя,. радості в житті та довголіття . Низький уклІн Вам. люба ма­ тусю! З ПОВАГОЮ ЧОЛОВІК. ДІТИ. ОНУКИ.

вуст

всієї зустрічі.

жень,

літератури

присвячена

саме

Значення

стання

є

що

бильської

тисячі

ров'я ства.

здо-

майбутнього

люд-

Слухаючи

пристрасни

ловного героя роману,

ловного

заХИСНИliа

«БЬІЛО

людей. Ми

трагедії.

А

зустрічі

бу ли

рювання,

-

сусІдІв дів,

у

ними

. нас

же,

відходи

деревини.

як і

йде

вина лісу,

і

про

що

«прусыіїї

її

з

бездушним

знищенням

висновків.

на нас глибоке враження.

их

в

поединках,

лес

научил

осторожностси,'

ТЯJКкоЙ.

наблюда­

трудояюбию

упор ной

и

поступи.

той

ка-

:.11:'

нашим

родного багатства. що складає п'яту частину лі­

тельности,

. ,~>i..,СТРИГУН

си­

немногочнсленныx нашего народа.

М.

на­

нату

на

відбулися

стадіоні

змагання

дружин

пожежників серед шкіл міста та з

пожежно-прикладного

вийшла

юних

друге

"' .fjJ .~-." .'-~-.- :

реможцями:

По місту: В. Жовнаревич з школи­ інтернату (1 місце). Ю. Чижма з серед­ ньої школи Nq 5 (11 місце). Ю. Гав­ риленко з середньої школи Nq 6 (ІІІ місце). По району: І. Денисенко з с. Рудні (І мІ·сце). В . Юхта з с . Княжичі (11 місце), С. Злуніцин з с. Шевченкове

.

у пожежній

естафеТі

високих

4

х

1 ОО

результатів

метрів

Руднянська,

-

середні

~Q

-

ской

и

районного

о( ласти.

Дни

(На

Советов

народнЬІХ

украинском

депутатов

5. в районі

1

1937

Броварська

СОlllа.~ьиих

IнформацlТ

Jlрукарвя

с. .

на

'.

~.

_'; ',,; . На

довгі

...-:>.'. ......• , - '., невичерпної •

.

ров'я.

роки

.

вам

енергії.

бадьоростІ.,

М.іцНОГО

з~о-

КОЛЕКТИВ РЕДАКЦП ГА-

".' ' ' '

Літ­

-

Кнюницька

ЗЕТИ

«НОВЕ ЖИТТЯ»

..

середня Колект"в

До речі. на обласних змаганнях ко­ манда ШКОЛИ NQ 5 зайняла перше міс­ це по пожежній естафеті. Ії учасники нагороджені ціНними '- подарунками. мотами і медалями.

Дивує. ли

що

участь

NQ 7.

в

цих

міські

а

серед

змаганнях

не

середні

школи

районних

була

висловлює

і нспеК1'oр

райвідділу

-

смерті

255020, Київська - 4_03-76: заступиика

секретаРІ!,

питань - 5-13-91.

.'Ад'лу

4-02-92:

l{вїBcЬKoгO обласного управління у .\Ареса друкарвІ: l{вlвc:ькa

сІльського

вІАдlяу

СЕРГ[Я

СПМК-503

співчуття

Брова.рського

NQ 3

тресту З

«КиївсіJlьспецбуд.

СПМК·503

прююду

тяжкої

o6.1lac:n,

висловлює

КРАВЧУКУ втрати

-

Во·

смерті

тільки Колектив Броварського раlilону елект.ричних "ереж вис, ловлює щире співчуття КОВАЛЕНКО Валеитині СтепаНіВНі з прнводу тяжкої 8трати смерТі її батька.

справ.

Редактор А.

область, М. Бровари, вул. редактора,

вІддІлу

господарства

листІ.

1

масової

-

партІііного

4-23-26;

Київська, житти

.IАдlяу

4-04-81;

роботи

ВОЛОШИНЕНКО.

154. - 4-04_61;

промисловостІ вІАдlлу

раАlо·

Індекс Друк

61285.

офсетниil.

кон""""

аРКУШ.

видавиицтв, поліграФії і книжкової М. Броварв, вул. Квївська.

154

торгівлі

.

Обсяг

Тнраж

1 дру­ 15.920

~рнмірииків.

3амовл.ен·ня

справах

району

раАфіНВ·іддіЛОМ втрати

ТЯЖКОІ

ЛНДТОЛlЯОВИЧЛ.

начальнику

лодимиру Дмитровичу його матерІ.

І. ЗДОРОВЕЦЬ, інспектор СВПЧ-10.

редактора·

110ГО

Колектнв

глиБOl~е

взя­

держпожнагляду

внутрІшніх

ДеРЖC1l1раху

співчуття заВідУЮЧОМУ [ванювичу З приводу сина

гра

О. ОГОРОДНИК, старший

,нспекції

щире

СотниченкуАнатолію

третина.

РЕДАКЦIJ:

Телефони:

.IАпооIАа.~ьного

ЯЗЬІке).

Редактор А. ВОЛОШИНЕНКО. Газета выодитT с апреля года. вы ода:: ВТОРИІІК, среда, пятница, суббота.

17

АДРЕСА

Киев­

на третє

~

школа.

Серед сільських шкІл на перше місце

ского

школа.

>

.

школи.

коман­

ди шкіл мІста. Перше місце завоюва­ ла школа Nq 5. друге __о школа-інтер­ нат. третє -школа Nq 6 .

«Новая жизиь. орган Броварского городекого комитета Коммунистической партнн УкраИНЬІ. город·

середня

Щиро вітаємо з н. агоди другого

'~~.; ' тридцятиріччя ФЕДОРЕНКА Ми.,.r . колу Костянтиновича.

Перше загальнокомандне місце в місті зайняла вдруге середня школа

і

(ІІІ місце).

Княжицька

ківська

спорту.

у першому виді змагання на 1 ОО-метровіЙ полосі з перешкодами стали пе­

домоглися

Бажаємо міцного здоров'я, світ­

__ ~\';'i~{

райс;>ну

ГаЛІіНУ Оле_сандрівн~'

лої долІ, ' мирного довгого віку.

ГОВОРУШКО .

I.Uколисінтер­

Щорса

плане­ гірких

аМАГЛНН.Я юних ПО}КЕЖllllllІВ днями

ім .

51>рlщо вІд д. . . .родж, ••• :

":,;,., -\--

'/////////////////////////////////////////і/////////////////////////////////;

ЦИМИ

радгоспу

_~~~ilJ,ИРО вітає заступника директора

л~сокористування.

ПорІвнюючи.

Колектив

'1'

->'

заготовля­

хам

і

у поло­

майже

суть

стеми~

го-

воспи-

,:-", :,.і'і(

раніше.

ється ..Говорив Л. Леонов

лісу:

степь

здо­

paAoc'l'i,

СОННЧНІ

шве­

викори­

питатеяей н покровителей

как

міцного

щастя,

СИН, НЕВІСТКА, ОНУКИ.

неблагодариостью

же,

на­

ясного сонця в житті.

наших

і

сового потенціалу ти, приходиш до

спокій

за

Бажаємо

бадьорості,

дня

наве­

лісу

Фlннів

раціональне

стання

й

до

таяа в наших дедах тягу к вольности и богатыскимM уте-

справили

ров'я,

Бы

Точно так

родження.

від

усвідомленого

ставлен.ня

мудра .некваплививаженІсть суд-

природний

.,

родючих

не назвать н лес в чнсле вос-

самовладання

70-річчям

за­

тривоги

гектарів

На

го-

-

.кУЗНЕЦОВА Олексія Іва-

денІ переконливі прикла­ ди бережливог.о господа­

голос письменника, мимоволі згадував знамениту

.лекціЮ І. Вихрова

. Щиро вітаємо дорогого батька,

земель, знищені ліси... Та хіба все перелічити!

-

запорука

так

Байкал І Ладогу, засолені

це джерело моральної, духовної сили народу, джерело збереження великої нації. Ліс це, нарешті,

питання

стояло

гибель Аралу,

викориліс

коли

не

ще не знали наслідкІв кислотнИх дощів. чорно­

благополуччя

лісу,

тоді,

для багатьох

цьому

неоднора-

розумне

людства.

гостро. Та й саме це сло: во майже не вживалося 1 було мало зрозумІлиМ

зовО підкреслював, що за-

порукою

всього

екології

сере­

рОСіЙСЬКОГО

Леонов

для

Так говорив письменник ще

ра­

творчості письмен-

Л.

прогресу.

пеку

ника займає особливе місце.

цивіліза­

технічНrОГО

попереджував Л. Леонов, приховують в собі небез­

роману.

лісу в

некерованої

ції і

«РУ.с.скиЙ ТВОРІ

РОЗВИ'

інтелігент-

ність, високий інтелект. Розумний, проникливиЙ погляд. вІсть і

ної

дини ХХ століття, який У 1957 роц!: Сіув удостоєний Ленінської премії. Влас­ не, наша зустріч була

пред-

з посрlблеІ характер-

ною леонівською зачіскою й вусами

романі

людей

ці зустрІчі збагачували нас, робили причетними до подій давно минулих днів.

СПівпереживаючи,

природою­

видатному

дянської

Мальковим.

оборони

ської фортецІ командиром

ВИМ,

у

лес»,

здо­

особистого

и и

ток продуктивних сил. бездумний наступ так зва­

центрі уваги нашої захоп­ люючої бесіди, Воно зна­ йшло глибоке вІдображен­

ня

дущі,

..

щеголей .....

вн,антиilских

природи

це старе, як світ, фіЛО­ софське питання було в

навчання! Пам'ятаю, як при численній ау диторії

народ-

по­

лисица

ПозаионтрольНИЙ

А сиільии таких заходів бу ло проведено за роки

днем

коло­

І тривога за ліс, за стан

ГО виступу,

ХІД.

з

їй міцного

или воин­

и

гостя впродовж всього йо­

з

пра­

щастя в життt.

цветастыe РАзанскне санки и холмогорские сундуки на тю­ леневой подкладке. мед и

Леоновим ЗОК людини

молодості

вітають

ШЕНДРИК' Ва­

Бажаємо

ров'я.

мочало, уголь и яыо.. смол н поташ. Но нз ТОГО же леса текли и побарынееe даРbl: па­ хучие волдайсиие рогожки.

творчість.

ма: де і при яких обстави­ нах проходив черговий за­

заводу

Іванівну

ження.

рада

и бобРОВblе го­

шника

гриб

тогдашней ЦИВИJlИзации: луб тес, бру~ н желоб, ободье

через

багатогранну

Про смисл життя.

молочного

і

Броварсько­

да мертвеца и, наконец, крест на устланной ельником МОГИ­ ле. ВОТ перечень изнача'nЬНblХ же русских товаров. нзнанка

населеними

проходить

всю

струг,

сох странника, долБJlеная

мате­

героями і що тема Росії, її національної самобут-

справа, позиція , а не фор-

рыацкаяя

проф ком

колективу

'цівницю заводу

рус­

чина на девичьих посиделках И распнсная свадебная дуга.

художній

Леонова

будет

встречал

ка орех н земляннка, кубарь. ба;'ныA веннк н балаJlаАка, лу­

цього

І

. го

суще­

круглее

яес

дового

в

ского человека при появлении на свет и безотлучно провож" л

суперечливу.

вІдчуваєш

зумІєш;. і

Еще

что

Адміністрація,

за­

его

ero через все возрастнw~ зтап~: зыкаa мл .. денц" И первая обув­

крупного письменника ХХ

Нів і повістей чомусь на цій зустрічі ніхто не пред­ ставив. Але це нас тоді особливо не хвилювало. ЦІкавила людина, його

кусок

насаженный

превращал

первоБЬІТНОГО

ствованни.

сказать,

епоху

твори

любой

жеяеза,

рукоять,

ценность

яс­

кравий і самобуТНіЙ пись­ менник, який зумІв від­ образити у своїЙ творчості

було

відомих

І:!щ;тупала

неординарна

глибоко шановане читача­ ми . Але, дивна рІч, авто­ широко

на

• .N2 79 (7988)

ж и ТТ Я:t

Е

8

N. 2515


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.