Lcoi reviews 2011 03 by Mykola Shestavin

LCOI-Reviews LOW-CARBON OPEN INNOVATION REVIEWS ОГЛЯДИ НИЗЬКО-ВУГЛЕЦЕВИХ ВІДКРИТИХ ІННОВАЦІЙ ОБОЗРЕНИЯ НИЗКО-УГЛЕРОДНЫХ ОТКРЫТЫХ ИННОВАЦИЙ

No. 03, 30.12.2011 Збірка наукових праць видається Донецьким національним університетом МОНмолодьспорт України за проектом „Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України”, що фінансується Європейським Союзом за Тематичною програмою для довкілля та сталого управління природними ресурсами, зокрема енергією

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізується Донецьким національним університетом, Україна

LCOI-Reviews

LOW-CARBON OPEN INNOVATION REVIEWS ОГЛЯДИ НИЗЬКО-ВУГЛЕЦЕВИХ ВІДКРИТИХ ІННОВАЦІЙ ОБОЗРЕНИЯ НИЗКО-УГЛЕРОДНЫХ ОТКРЫТЫХ ИННОВАЦИЙ N o . 0 3, 3 0 . 1 2 . 2 0 1 1 Збірка наукових праць видається Донецьким національним університетом МОНмолодьспорт України за проектом „Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України”, що фінансується Європейським Союзом за Тематичною програмою для довкілля та сталого управління природними ресурсами, зокрема енергією

Сборник презентаций Круглого стола «Низко-углеродны е инновации для решения региональных экологических проблем» 15 декабря 2011 г., г. Запорожье

Донецк - 2011

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізується Донецьким національним університетом, Україна

УДК 504.062.2, 504.062.4, 504.7 ББК 20.1, 20.3 С 232 Сборник презентаций Круглого стола «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем» / Под общ. ред. С.В. Беспаловой и Н.С. Шеставина // LCOI-Reviews, No. 03, 30.12.2011. – Донецк: ДонНУ, 2011. – 58 с. Сборник презентаций содержит слайды презентаций по вопросам исследования и разработки низко-углеродных технологий в Украине и мире, которые были представлены 15 декабря 2011 года на Круглом столе «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем», который проводился в г. Запорожье Донецким национальным университетом при поддержке Европейского Союза. Приводятся результаты исследований и разработок в направлении внедрения низкоуглеродных технологий, которые были выполнены в последнее время в Украине и мире, а также результаты других проектов, действующих в Украине и связанных с проблемами изменения климата. Сборник предназначен для научных и инженерно-технических работников, преподавателей высших учебных заведений, аспирантов и студентов естественно-научных и экономических специальностей.

Редакционная коллегия: д.ф.-м.н., проф. Беспалова С.В. (отв. редактор), д.т.н., проф. Семко А.Н. (зам. отв. редактора), к.т.н. Шеставин Н.С. (отв. секретарь), д.т.н., проф. Недопекин Ф.В., к.т.н., с.н.с. Бескровная М.В., к.б.н., доц. Сафонов А.И., к.т.н. Казак О.В. Компьютерная верстка: вед. инж. Рева Е.В.

Адрес редакции: 83050, г. Донецк, ул. Щорса, 46/616, Донецкий национальный университет, Биологический факультат, Центр передачи низко-углеродных открытых инноваций, Web: www.lcoir-ua.eu , E-mail: lcoir@ukr.net

Мнения, отраженные в этой публикации, не обязательно совпадают с взглядами Европейской Комиссии и Правительства Украины

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

СОДЕРЖАНИЕ БЕСПАЛОВА С., проректор по научной работе Донецкого национального университета, д.ф.-м.н., проф., руководитель проекта LCOIR-UA (Донецк) Отчет о результатах Круглого стола «Низко-углеродные инновации для решения региональных экологических проблем» Презентация «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины: Адаптация Европейского опыта»

4 7

ШЕСТАВИН Н., ведущий научный сотрудник Донецкого национального университета, к.т.н., координатор проекта LCOIR-UA (Донецк) Презентация «Глобальное изменение климата и региональные экологические проблемы»

КОЖЕМЯКИН Г., заведующий кафедрой охраны окружающей среды Запорожской государственной инженерной академии (Запорожье) Презентация «Оценка экологического состояния Запорожской области»

СОЛНЫШКИНА А., заместитель председателя Совет молодых ученых Днепропетровской области (Днепропетровск) Презентация «Экологические проблемы Днепропетровского региона в контексте социально-экологических знаний»

ШЕСТАВИН Н., ведущий научный сотрудник Донецкого национального университета, к.т.н., координатор проекта LCOIR-UA (Донецк) Презентация «Перспективы внедрения в Украине климатических инноваций, включая чистые угольные технологии и технологии улавливания и хранения СО2»

ЛЯШЕНКО А., заведующий лабораторией агроэкологии Института механизации животноводства Национальной академии аграрных наук Украины (Запорожье) Презентация «Экологические аспекты сельскохозяйственного производства: состояние, новейшие технологии и оборудование переработки органических отходов»

СКРИПНИК О., старший научный сотрудник Института проблем природопользования и экологии Национальной академии наук Украины (Днепропетровск) Презентация «Депонирование углерода при формировании вторичных экосистем нарушенных горными работами земель»

СЕЛИН С., сотрудник Запорожского государственного центра науки, инноваций и информатизации (Запорожье) Презентация «ГОРИЗОНТ-2020: Новая рамочная программа Европейского Союза в сфере исследований и инноваций»

ШЕСТАВИН Н., ведущий научный сотрудник Донецкого национального университета, к.т.н., координатор проекта LCOIR-UA (Донецк) Презентация «Презентация Национального контактного пункта «Окружающая среда, включая изменения климата» 7-й Рамочной программы ЕС»

САВКЕВИЧ А., заведующий отделом научно-технической информации Донецкого национального университета (Донецк) Презентация «Национальный контактный пункт «Мобильность» 7-й РП ЕС»

Приложение А: Загальна інформація про проект «Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України (LCOIR-UA)»

57 3

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ОТЧЕТ О РЕЗУЛЬТАТАХ КРУГЛОГО СТОЛА «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ» Беспалова С.В. Донецкий национальный университет Донецк, Украина 15 декабря 2011 г. в Запорожской государственной инженерной академии (ЗГИА) в рамках VIІ Всеукраинской научно-практической конференции «Охрана окружающей среды промышленных регионов как условие стабильного развития Украины» состоялось заседание Круглого стола «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ», который проводился Донецким национальным университетом (ДонНУ) по проекту «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины (LCOIR-UA)» при поддержке Европейского Союза. Перед заседанием круглого стола на пленарном заседании конференции был представлен доклад о проекте LCOIR-UA: Беспалова С.В., Шеставин Н.С. «НИЗКОУГЛЕРОДНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДЛЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ: АДАПТАЦИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО ОПЫТА», в котором были отражены основные цели, задания и ожидаемые результаты проекта «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины», финансируемого Европейским Союзом и реализуемого Донецким национальным университетом. Далее в докладе были определены целевые группы заинтересованных лиц и обоснован выбор целевых регионов внедрения результатов проекта: Донецкая, Днепропетровская, Запорожская, Луганская и Харьковская области Украины. Также были приведены предварительные результаты оценки возможностей внедрения в Украине чистых угольных технологий и технологий улавливания и геологического хранения СО2: в том числе, обоснование необходимости внедрения на предприятиях энергетического, промышленного и аграрного секторов экономики Украины. После окончания пленарного заседания началось заседание Круглого стола, в работе которого приняли участие более 40 представителей органов региональной власти и самоуправления, промышленных и энергетических предприятий, ученых ВУЗов и НИИ Запорожской и Днепропетровской областей. На круглом столе были обсуждены следующие вопросы:  Связь экологического состояния окружающей природной среды и перспективами глобального потепления;  Адаптация к изменениям климата, смягчение последствий изменения климата и возможности стабилизации климата;  Энергосберегающие и энергоэффективные технологии, возобновляемые источники энергии и энергоменеджмент;  Внедрение экологически чистых технологий в промышленность и сельское хозяйство Украины, а также чистых угольных технологий в энергетику, металлургическую и химическую промышленность Украины;  Технологии улавливания, транспортировки и геологического хранения СО2;  Инвестиции в стабилизацию климата: направления, риски, социальноэкономическая эффективность.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Заседание Круглого стола открыли приветственными выступлениями ректор ЗГИА Владимир Пожуев и начальник управления по вопросам экологической безопасности Запорожского городского совета Глеб Золотарев. Затем координатор проекта LCOIR-UA Николай Шеставин (ДонНУ, Донецк) представил презентацию обзорного доклада «Глобальное изменение климата и региональные экологические проблемы», в котором были показаны основные причины и перспективы изменения климата, вклад Украины и различных предприятий энергетики, металлургии и других отраслей промышленности, сельского хозяйства и транспорта в «углеродный след». Далее заведующий кафедрой охраны окружающей среды Геннадий Кожемякин (ЗГИА, Запорожье) в презентации «Оценка экологического состояния Запорожской области» подробно остановился на показателях загрязнения атмосферного воздуха, водной среды и грунта предприятиями Запорожской области и показал основные причины возникновения экологических проблем на территории области. Заместитель председателя Совета молодых ученых Днепропетровской области Алина Солнышкина (Днепропетровск) в своей презентации «Экологические проблемы Днепропетровского региона в контексте социально-экологических знаний» проанализировала состояние окружающей среды Днепропетровской области и подчеркнула главные причины ухудшения экологического состояния области. Во время перерыва проходило обсуждение представленных докладов и стенда «Низко-углеродные возможности для индустриальных регионов Украины: адаптация европейского опыта», на котором были представлены цели, задания и достигнутые результаты проекта LCOIR-UA, который выполняется в ДонНУ. Николай Шеставин (ДонНУ, Донецк) в следующей презентации «Перспективы внедрения в Украине климатических инноваций, включая чистые угольные технологии и технологии улавливания и хранения СО2» акцентировал внимание на возможностях внедрения на предприятиях Украины европейского опыта адаптации к изменению климата и смягчению его последствий. Заведующий лабораторией агроэкологии Александр Ляшенко (Институт механизации животноводства Национальной академии аграрных наук Украины, Запорожье) в докладе «Экологические аспекты сельскохозяйственного производства: состояние, новейшие технологии и оборудование переработки органических отходов» остановился на технологических вопросах уменьшения выбросов СО2 при переработке биомассы. Старший научный сотрудник Олег Скрипник (Институт проблем природопользования и экологии Национальной академии наук Украины, Днепропетровск) в коллективной презентации (соавторы: Шапарь А.Г. и Сметана С.Н.) «Депонирование углерода при формировании вторичных экосистем нарушенных горными работами земель» подчеркнул важность для уменьшения объемов СО2 в атмосфере восстановления земель, которые использовались в горнорудной и металлургической промышленности. Обсуждение содержания представленных докладов, стенда «Здание изменения климата» (DiploFoundation, Мальта) и Календаря-2012, который разработан на базе этого стенда, проходило во время перерыва. А затем с краткими презентациями о возможностях участия в европейских научно-технологических проектах выступили: Станислав Селин (Запорожский государственный центр науки, инноваций и информатизации) с докладом «ГОРИЗОНТ-2020: Новая рамочная программа Европейского Союза в сфере исследований и инноваций»; Николай Шеставин (ДонНУ, Донецк) - «Презентация Национального контактного пункта «Окружающая среда, включая изменения климата» 7-й Рамочной программы ЕС»; Алексей Савкевич (ДонНУ, Донецк) «Презентация Национального контактного пункта «Мобильность» 7-й Рамочной программы ЕС». Эти выступления вызвали интерес у присутствующих ученых, которые получили ответы на множество вопросов по возможностям и правилам участия в проектах 7РП. Заседание завершилось общим обсуждением докладов и подведением итогов.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Ниже представлены несколько фотографий с этого мероприятия:

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДЛЯ ИНДУСТРИАЛЬНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ: АДАПТАЦИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО ОПЫТА» БЕСПАЛОВА С., Донецкий национальный университет, Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Світовий розподіл емісії парникових газів за джерелами Проект реалізується Донецьким національним університетом (м. Донецьк, Донецьк, Україна) Україна)

Проект виконується НауковоНауковонавчальним центром ДонНУ „Конвергенція нанонано-, біобіо- та інфоінфотехнологій для збалансованого регіонального розвитку” розвитку”

Тематична програма Європейського Союзу для довкілля і сталого управління природними ресурсами, ресурсами, зокрема енергією

Проект „НизькоНизько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України” України” Беспалова С.В., д.ф.-м.н., проф., Шеставін М.С., к.т.н. Донецький національний університет НИЗЬКОНИЗЬКО-ВУГЛЕЦЕВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: УКРАЇНИ: АДАПТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ Проект фінансується Європейським Союзом

23%

Промисловість

22%

сфера

10%

Сільське господар-

Сфера послуг

ство

Енергетика

39%

2% Джерело: IEA, 2010

VIІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Охорона навколишнього середовища промислових регіонів як умова сталого розвитку України” 15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект фінансується Європейським Союзом

Викиди парникових газів в Україні за секторами, секторами, 2006 2006 р. Сільске господарство

Транспорт Житловокомунальна

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Географічний розподіл викидів від стаціонарних джерел, джерел, 2004 р.

Відходи

Інші спалювання палива

Витоки

12%

33%

Промислові процеси

Енергетичні підприємства

22%

24% Джерело: Гідрометеорологічний інститут, 2006

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Основні вугільні басейни України

Українська електрична мережа

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Тематична програма ЄС та проекти в Україні

Тематична програма Європейського Союзу для довкілля і сталого управління природними ресурсами, зокрема енергією: „Співробітництво у галузі чистих вугільних технологій і технологій уловлювання і зберігання вуглецю” 1. Проект “Демонстрація, Демонстрація, ознайомлення та застосування в Україні чистих вугільних технологій та технологій уловлювання та захоронення діоксиду вуглецю” вуглецю” Виконавець – Інститут вугільних енерготехнологій НАН України (Київ) Київ)

2. Проект „Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України (LCOIR_UA)” Виконавець – Донецький національний університет (Донецьк) Донецьк) Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Загальні цілі проекту: проекту: - Сприяти і допомагати фактичному здійсненню діяльності по впровадженню чистих вугільних технологій та технологій уловлювання й захоронення вуглецю (далі - кліматичних технологій) технологій) в Україні - Започаткувати співпрацю у сфері кліматичних технологій між Україною і Європейським співтовариством Проект фінансується Європейським Союзом

- Визначити потенційні об' об'єкти для актуальних програм адаптації в Україні кліматичних технологій - Створити у основних зацікавлених сторін усвідомлення про кліматичні технології як інструменту боротьби зі зміною клімату

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

1 компонента проекту: проекту:

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Цільові регіони і групи проекту: проекту:

Конкретні Конкретніцілі ціліпроекту: проекту: проекту проекту:: - Поліпшити знання українського контексту для здійснення кліматичних технологій

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Цільовими регіонами проекту є Донецька, Донецька, Дніпропетровська, Дніпропетровська, Запорізька, Запорізька, Луганська і Харківська області України Цільові групи проекту наступні: наступні: - Представники адміністративного та інженерноінженерно-технічного персоналу регіональних енергетичних і промислових компаній - Представники регіональних освітніх, освітніх, наукових та інженерних спільнот - Регіональні представники державних органів влади та місцевого самоврядування - Студенти та аспіранти природничих та економічних факультетів Донецького національного університету - Представники засобів масової інформації - Учнівська молодь та діти

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

1 компонента проекту: проекту:

Донецький національний університет (ДонНУ), буде паралельно виконувати три компоненти проекту:

1. Дослідження національного та регіонального контексту можливостей використання кліматичні технологій Результатами цієї частини будуть огляди про світовий контекст; про існуючі українські політичні течії, про закони та нормативні акти; про зацікавлені сторони, а також рекомендації щодо створення потенціалу кліматичні технологій в Україну.

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Скорочення в 2 рази викидів СО2 Розподіл емісії парникових з 2005 р. по 2050 р. з метою запобігання газів за джерелами збільшення температури на у 2 -світі 2,4 ° C

Схеми процесів уловлювання і геологічного зберігання СО2 3 етапи процесів:

Технології уловлювання та зберігання вуглецю (ТУЗВ) ТУЗВ) Застосування ТУЗВ в індустрії – 9 % Застосування ТУЗВ в енергетиці – 10 %

Уловлювання

Впровадження ядерної енергетики – 6 % Впровадження поновлюваних джерел енергії – 21 % Підвищення ефективності генерації енергії – 7 % Зменшення використання викопного палива – 11 % Підвищення ефективності генерації енергії – 12 %

Транспортування

Підвищення ефективності використання палива – 24 %

Проект фінансується Європейським Союзом

Оцінки вартості та ефективності процесів уловлювання і геологічного зберігання СО2 Вартість Уловлювання

Ефективність Поточна вартість

емісія

Вартість відновлення

Завод без уловлювання

захват Вартість захвату СО2: 60€/t

Всього

уловлювання

Вартість захвату СО2: 15€/t

Завод із уловлюванням

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Витоки в результаті порушення ущільнення кришка горизонту Витоки через існуючи розломи

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Водоносний горизонт прісної води Ізоляція

Витоки через занедбану свердловину

Глибокий водоносний горизонт (сховище) Свердловина, через яку уприскується СО2

Проект фінансується Європейським Союзом

Спостережна свердловина

Свердловина від колишнього видобутку нафти чи газу

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

2. Оцінка: створення географічних інформаційних систем (ГІС) У рамках цієї компоненти проекту з метою оцінки можливостей та перешкод для розгортання кліматичних технологій в Україні будуть створені ГІС джерел і поглиначів СО2. Також будуть надані рекомендації для фактичного здійснення кліматичних технологій для декількох об'єктів в індустріальних регіонах України.

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Свердловина для забору питної води

Геологічні розломи

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Два кращі варіанти зберігання: зберігання: - Тріасові континентальні відкладення - ДоггерДоггер-карбонатні відкладення

2 компонента проекту: проекту:

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Оцінка ризиків 3-х сценаріїв міграції СО2

Підприємство, що виробляє і уловлює СО2

Рекомендації для розробників проектів: > Уловлювати 90% викидів від стаціонарних джерел > Знижувати витрати захвату СО2 з 60 до 15 € / т Проект фінансується Європейським Союзом

Уловлювання до спалювання

Сценарії міграції СО2

уловлювання

Майбутні витрати

Транспортування і поглинання

Кисневе спалювання

Зберігання

Проект реалізується Донецьким національним університетом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

3 варіанти уловлювання: Після спалювання

Піски

Круглий стіл у ДТЭК ДТЭК 18.05.2011 р. Известняки Вапняки Песчаники Пісковики

Розподіл СО2 у сховищі

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Геологическая схема и разрез Донбасса (Украинская часть)

3.6. ІнтернетІнтернет-сайт

Geological scheme and cross-section Donbass (Ukrainian part)

Мощность палеозойских осадочных отложений Power Paleozoic sediments

3.6. ІнтернетІнтернет-сайт

Мощность палеозойских осадочных отложений в Донбассе и ДДВ достигает до 20 км. Красной линией оконтурена площадь с мощностью осадочного чехла более 1 км.

Occurrence depth > 1 km

Различными цветами на карте показаны отложения, соответствующие определенным геологическим периодам в истории Земли. Палеозойский структурный этаж на разрезе оконтурен красной пунктирной линией. Проект фінансується Європейським Союзом

The red line delineated area with a capacity of sedimentary cover over 1 km.

Different colors on the map shows deposits that meet certain geological periods of Earth history. Paleozoic structural stage on the section bounded by the red dotted line.

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

Обмін знаннями, створеними і накопиченими в процесі виконання буде здійснюватися шляхом організації та проведення наступних заходів: освітня сесія для представників влади та бізнесу; круглі столи для освітян, науковців та інженерів; міжнародна науково-практична конференція з актуальних питань зміни клімату та використання кліматичних технологій; лекції для студентів старших курсів і аспірантів ДонНУ природничих і економічних спеціальностей.

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

3.1. 3.1.Освітня Освітнясесія сесія

3 компонента проекту: проекту: 3. Обмін знаннями

Power of Paleozoic sediments in the Donbas and DDV up to 20 km.

14-15 вересні 2011 р. ДонНУ у рамках проекту LCOIR-UA спільно з ДонОДА організував освітню сесію “Низько-вуглецеві технології для стабілізації клімату” для керівників регіональних органів державної влади і місцевого самоврядування, а також керівників підприємств енергетики і промисловості.

У рамках проекту будуть видані: монографія, навчальні посібники, методичні рекомендації та керівництво з використання кліматичних технологій, праці конференції, а також буде створений веб-сайт, спрямований на різних користувачів із цільових груп проекту. Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

3.2. 3.2.Круглі Круглістоли столи ДонНУ організовуватиме круглі столи кожний квартал. квартал. Кожен круглий стіл буде присвячений різним аспектам проекту: проекту: - Політичним, Політичним, правовим і економічним аспектам впровадження кліматичних технологій (для представників регіональних адміністрацій і місцевих рад); рад); - Технічне використання кліматичних технологій у відповідній світовій практиці (для інженерноінженерно-технічного персоналу промисловості і енергетики, енергетики, науковців та освітян); освітян); - Перспективи застосування кліматичних технологій в Україні (для представників наукових, наукових, освітніх, освітніх, адміністративних, адміністративних, промислових кругів і бізнесбізнес-співтовариств). співтовариств). Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

3.3. Конференція Міжнародна науково-практична конференція для учених і інженерів, які одержали значні результати у сфері кліматичних технологій, а також за іншими проблемами зміни клімату, запланована на завершальний етап проекту. Конференція включатиме пленарні і секційні доповіді, стендові сесії і круглі столи з актуальних питань зміни клімату і використання кліматичних технологій. Конференція проходитиме за участю іноземних учених і інженерів. Праці будуть опубліковані наперед.

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

3.5. Бібліотека публікацій (електрона та печатна) печатна)

3.4.Лекції Лекції та 3.4. та Публікації Публікації Лекції У 2011-2012 навчальному році для студентів старших курсів і аспірантів ДонНУ, природничих і економічних спеціальностей, буде підготовлений цикл додаткових лекцій з питань зміни клімату і використання кліматичних технологій. На веб-сайті проекту методичні матеріали цих лекції будуть розміщені у вільному доступі в режимі дистанційного навчання.

Публікації В рамках проекту будуть видані: резюме та огляди, колективна монографія, навчальні посібники, методичні рекомендації та керівництво з використання кліматичних технологій, праці конференції, щоквартальні бюлетені. Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Інтернет-сайт Інтернет ІнтернетІнтернет сайт проекту: проекту проекту:

3.6. 3.6. ІнтернетІнтернетсайт Інтернет Інтернет--сайт ДонНУ за проектом створено веб-сайт, направлений на різних користувачів:

www.lcoir-ua.eu

- Населення в цілому, у тому числі і засоби масової інформації (загальна популярна інформація); - Керівників регіонів і підприємств (законодавчі документи і приклади їх використання); - Інженерно-технічний персонал підприємств (технічні рішення і документи, методики); - Учених (пропозиції для наукових досліджень і їх результати); - Студентів і аспірантів (курси дистанційного навчання з питань зміни клімату і використовування кліматичних технологій). Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Дякую за увагу! Науковий керівник проекту, проекту, проректор з наукової роботи Донецького національного університету Беспалова Світлана Володимирівна E-mail: res.prores.pro-rector@donnu.edu.ua Web: www.research.donnu.edu.ua Відповідальний виконавець, виконавець, координатор проекту Шеставін Микола Степанович E-mail: lcoir@ukr.net Web: www.lcoirwww.lcoir-ua.eu Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Модератор круглого столу - Шеставін Микола Степанович Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ГЛОБАЛЬНОЕ ИЗМЕНЕНИЕ КЛИМАТА И РЕГИОНАЛЬНЫЕ ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ» ШЕСТАВИН Н., Донецкий национальный университет, Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Глобальна температура від 1856 р. до 2006 р. Проект реалізується Донецьким національним університетом (м. Донецьк, Донецьк, Україна) Україна)

Проект „НизькоНизько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України” України” Шеставін М.С., к.т.н. Донецький національний університет

Глобальное изменение климата и региональные экологические проблемы Проект фінансується Європейським Союзом

КРУГЛЫЙ СТОЛ «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ» 15.12.2011 г., г. Запорожье

Проект фінансується Європейським Союзом

Спостережувані і модельовані зміни температури: температури: тільки природні чинники

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

2 частина Європейського Кругообіг СО2 у природі проекту LCOIRLCOIR-UA

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Спостережувані і модельовані зміни температури: температури: природні і створені людиною чинники

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Розподіл емісії парникових Парниковий ефект газів за джерелами у світі

Потік СО2 між землею та атмосферою (в мільярдах тон на рік) (4200) – Потік СО2

Атмосфера

Антропогенний потік СО2

Зміни клімату

Природний потік СО2

Рослинність

Підкислення

Грунт

Океан

Викопний вуглець Осадові породи Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Проект фінансується Європейським Союзом

Прогноз світового розподілу відхилення

показника вогкості від даних 2000 року

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Прогноз світового розподілу відхилення

показника вогкості від даних 2000 року

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

Розподіл емісії парникових газів за джерелами у світі

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Викиди парникових газів в Україні за секторами, секторами, 2004 р. Відходи 2% Сільське господарство 7%

Інше спалювання палива 33%

Витоки 12% Енергетичні підприємства 24%

Промислові процеси 22% Джерело: Гідрометеорологічний інститут, 2006 Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Співвідношення викидів СО2 Уловлювання СО2 та обсягів виробленої енергії у після світі за даними CARMA

Співвідношення викидів СО2 Уловлювання СО2 та обсягів виробленої енергії у після Європі за даними CARMA

4500

700

4000

600

3500

500

3000

400

2500 2000

300

1500

200

1000

100

500

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

Джерела викидівСО СО2 Уловлювання 2 на сході Українипісля за даними BELLONA

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

У кр аи на

Т аи л ан д

Т ур ц ия

И сп ан и я

MWh Energy

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Джерела викидів СО2 Уловлювання СО 2 за даними післяCARMA

Проект фінансується Європейським Союзом

Уловлювання СО2 після спалювання після палива

Проект фінансується Європейським Союзом

И та л и я

Mt CO2

MWh Energy

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

П о л ь ш а

С Ш А И нд и Ро я с Ге си рм я ан В ия ел ик Яп об он ри ия та н А ия Ю вс т ж на ра л я А ия ф Ю ри ж ка на я Кр ея П ол ьш Ка а на да И та ли И сп я ан Та ия йв а М нь ек си к Ту а р И нд ци он я ез ия И р Та ан ил ан Ук д ра ин а

Ки та й

Mt CO2

Проект фінансується Європейським Союзом

Ге р м В ан ел и и я ко бр и та ни я

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Уловлювання Уловлювання СО СО22 при кисневому після спалюванні палива

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Уловлювання СО2 до спалювання після палива

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Викиди Уловлювання СО2 у процесах СО2 виробництва заліза та сталі після

Проект фінансується Європейським Союзом

Викиди Уловлювання СО2 у процесах СО2 виробництва після цементу

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Викиди Уловлювання СО2 у процесах СО2 виробництва після аміаку

Проект фінансується Європейським Союзом

Викиди парникових газів в Україні за секторами, секторами, 2004 р.

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

ІнтернетІнтернет-сайт

Координатор проекту LCOIRLCOIR-UA: Шеставін Микола Степанович Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ОЦЕНКА ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ» КОЖЕМЯКИН Г., Запорожская государственная инженерная академия, Запорожье, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЖЕМЯКІН ГЕННАДІЙ БОРИСОВИЧ завідувач кафедрою охорони навколишнього середовища Запорізької державної інженерної академії Круглий стіл проекту LCOIR-UA Запоріжжя – 15.12.2011

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 особу по Запорізькій області

Динаміка щільності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 кв. км по Запорізькій області

250

15000 кг на кв. км

кг на 1 особу

200 150 100 50

10000 5000 0 2006

0 2006

2007

2008

2009

2010

роки Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу

Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по основним видам економічної діяльності Запорізької області

Інші види економічної діяльності 1,0 тис.тонн; 0,5 %

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 103,6 тис.тонн; 47,6 %

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 1,6 тис.тонн; 0,7 %

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 3,1 тис.тонн; 1,4 %

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 4,3 тис.тонн; 2,0 %

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів 97,6 тис.тонн; 44,9 %

2007

2008

2009

2010

роки Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км

Структура викидів основних забруднюючих речовин в атмосферне повітря Запорізької області

оксид вуглецю; 82,197 тис. тонн; 37,8 %

діоксид азоту; 33,306 тис. тонн; 16,7 %

пил; 17,968 тис. тонн; 8,26 %

діоксид сірки; 72,41 тис. тонн; 33,3 %

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Перевищення ГДК по інгредієнтах на території житлової забудови м. Запоріжжі за 2010 рік Досліджувана речовина Зважені 1. речовини

№

2. Сірковуглець 3.

Двоокис азоту

Фенол

Сірководень

Фтористий водень

Сірчаний ангідрид

Кількість досліджень, перевищуючих ГДК 1,5 ГДК – 653 проби 2,0ГДК – 10 проб 1,5 ГДК – 37 проб 2,0 ГДК - 83 проби 3,0 ГДК – 4 проби 1,5 ГДК – 465 проб 2,0 ГДК – 0 проба 1,5 ГДК – 315 проб 2,0 ГДК – 89 проб 2,5 ГДК – 19 проб 3,0 ГДК – 5 проба 1,5 ГДК – 186 проб

Максимальні перевищення (долі ГДК, адреса) 3,6 ГДК – Ленінський р-н, пр. Металургів 3,3 ГДК – Орджонікідзевський р-н, вул. Дунайська 1,6 ГДК – Орджонікідзевський р-н, вул. Рекордна 4,2 ГДК – Орджонікідзевський р-н,, вул. Сталеварів 2,4 ГДК - Орджонікідзевський р-н, вул. Миру

2,0 ГДК – 90 проб 1,5 ГДК – 45 проб 2,0 ГДК – 20 проб 3,0 ГДК – 0 проба 1,5 ГДК – 0 проба 1,1-1,2 ГДК – 67 проб

1,6 ГДК – Орджонікідзевський р-н, вул. Миру 1,2 ГДК Шевченківський р-н, вул. Кузнєцова

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки у 2010 році, млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використа но води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

Структура земельного фонду Запорізької області

побутовопитні потреби

виробничі потреби

Всього

у тому числі забруднених

з них без очищення

778,5 -

1,338 -

777,1 -

662,3 -

116,792

15,04

101,692

71,827

61,664

2,579

0,277

0,111

0,166

0,016

8,756 -

2,502 -

6,254 -

2,610 -

0,991 -

0,027 -

Забудовані землі

91,092

72,308

18,45

83,066

8,553

0,586

Відкриті землі

90,02 8,591

11,63 0,240

9,65 3,68

16,91 0,103

0,475 0,069

0,449 0,001

0,973 0,582

0,66 0,268

0,313 0,314

0,090 0,686

0,090 0,640

0,004 0,5248

3,487 1099,0

1,603 105,7

0,981 918,6

1,078 838,0

0,802 72,66

0,626 4,288

33,95 93,35

Ліси і інші лісовкриті площі

Інші землі

2243,99

58,3

Камінь будівельний; 1262,35 Пісок формувальний; 94,8 Пегматит; 2

55,32

млн.м.куб

Лікувальні грязі; 326

Сільськогосподарські угіддя

118,87

Мінерально‐сировинна база Запорізької області

Глина вогнетривка; 203

228,13

54,84

53,07

50,5

51,74

42,18 33,32

32,28

31,68

34,39

28,82

Каолін; 79

2005

2006

2007

Залізна руда; 4500

Забір підземних вод

2008

2009

2010

роки Використання підземних вод

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Стан утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств Запорізької області

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

7000 6000

тис.т

5000 4000 3000 2000 1000 0

2 007р.

2 008р.

2 009р.

Поводження з непридатними пестицидами № з/п

2010р.

Кількість утворених відходів Кількість використаних відходів Кількість розміщених відходів

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

187,14

174,20

28,71

390,05

Бердянський Василівський Великобілозерський Веселівський Вільнянський Гуляйпільський Запорізький К-Дніпровський Куйбишевський Мелітопольський Михайлівський Новомиколаївський Оріхівський Пологівський Приазовський Приморський Розівський Токмацький Чернігівський Якимівський м. Запоріжжя Всього

Кількість небезпечних хімічних речовин на території Запорізької області, т

Утворено (виявлено) впродовж року, т 27,43 241,27 33,760 2,8 2 57,06 9,91 8,16 10,64 116,24 9,46 70,0 162,38 14,75 16,99 187 126,23 1,210 2,36 5,25 1104,90

інші; 552

заказники; 52640

національні парки; 94882

памятки природи; 923

хлор; 868

ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОСНОВНИХ ВИДІВ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН Види мисливських тварин

2009 рік

2010 рік

Олень благородний

140

135

133

Кабан

792

844

778

Козуля європейська Заєць-русак Ондатра

ВИЛОВ РИБИ У КАХОВСЬКОМУ ТА ЗАПОРІЗЬКОМУ ВОДОСХОВИЩАХ 2010 рік

Назва виду

2008 рік

1288 131829 5430

1308 140488 5951

1114 134127 5955

22,538 63,8 33,760 2,8 2 57,06 9,9 10,64 8,74 9,481 70,0 161,579 14,745 16,992 178,45 120,219 1,210 2,356 18,36 804,6214

Структура природно‐заповідного фонду Запорізької області

інші; 376

аміак; 1687

Кількість на кінець року, т

Каховське водосховище ліміт, тон

Запорізьке водосховище (в межах Запорізької області) ліміт, тон фактичний вилов, т

тюлька

500

фактичний вилов, т 246,716

35,996

судак

111

50,7036

4,75

3,86117

сазан

27,1101

11,58

5,25217

сом

26,0355

2,09

0,419

лящ

510

243,301

27,18

18,24375

плітка

393

287,3463

84,2

38,5348

щука

1,7345

2,91

0,402

плоскирка

31,434

7,02

2,375

окунь

4,949

2,95

0,74234

карась

1600

1027,7403

39,2

29,27807

чехоня

0,417

1,91

0,142

краснопірка

2,2877

1 16

0 33442

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ забруднення атмосфери та водного середовища; проблеми утилізації та видалення промислових та побутових відходів; забруднення територій непридатними засобами захисту рослин, добривами та ін. занепад та деградація унікальних природних пам’яток, заповідних зон; підтоплення територій.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ МАЛИХ РІЧОК 1. Скид в малі річки забруднених стічних вод через неефективну роботу очисних споруд, особливо в житлово‐комунальному господарстві; 2. Змив забруднюючих речовин з урбанізованих територій безпосередньо в малі річки. 3. Дренажні води при зрошуванні сільськогосподарських угідь, населених пунктів від підтоплення; 4. Висока розораність басейнів річок (від 63 до 94 відсотків їх площі, а в середньому 75%) на фоні дуже низької залісеності (3‐ 5%); 5. Порушення режиму господарської діяльності в межах прибережних захисних смуг і водоохоронних зон 6. Надмірна зарегульованість річок ставками і водосховищами; 7. Порушення правил експлуатації водозаборів та штучних водойм

ПРИЧИНАМИ НЕЗАДОВІЛЬНОГО СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ зношеність, а в деяких випадках відсутність, газоочисного обладнання; відсутність ефективних методів знешкодження окислів азоту та окислів сірки, які у значній кількості викидають Запорізька теплова електростанція, підприємства металургії та численні котельні, що спалюють тверде, газоподібне та рідке палива; відсутність ефективних методів очистки викидів від аераційних ліхтарів у металургійній галузі; застарілі технології виробництва та обладнання, особливо в металургійній галузі; райони проживання населення, особливо м. Запоріжжя, розташовані з навітряної сторони основного промислового майданчика, на якому знаходяться промислові підприємства основні забруднювачі повітря міста. зростання кількості автотранспорту

ПРОБЛЕМИ В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ мінімізація накопичення промислових відходів, повернення їх у виробництво з метою вилучення цінних компонентів і використання їх, як вторинних ресурсів. впровадження нових технологій збирання побутового сміття, сортування та переробка відходів знешкодження або організація відповідного тимчасового зберігання накопичених непридатних хімічних засобів захисту рослин

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ДНЕПРОПЕТРОВСКОГО РЕГИОНА В КОНТЕКСТЕ СОЦИАЛЬНО-ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ» СОЛНЫШКИНА А., Совет молодых ученых Днепропетровской области, Днепропетровск, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Актуальність проблематики Екологічні проблеми Дніпропетровського регіону в контексті соціально-екологічного знання Аліна Анатоліївна Солнишкіна, кандидат соціологічних наук alina1980sol@rambler.ru

Вирішення екологічних проблем є одним із найактуальніших питань в розвитку Дніпропетровського регіону.

Круглий стіл проекту LCOIR-UA Запоріжжя – 15.12.2011

Екологічні проблеми очима мешканців Дніпропетровську Згідно даних соціологічного дослідження, які проводилися в 2007 році (n = 2006 респондентів, квотна вибірка) Дніпропетровським філіалом імені Горшеніна, найактуальнішими проблемами Дніпропетровського регіону були названі: Стан доріг – 44,6% Якість медичного обслуговування населення – 41,4% Екологічні проблеми – 37,8% Опалення – 36,6% Освітлення вулиць та під'їздів – 36,0% Житлова проблема – 33,1% Своєчасний вивіз сміття – 32,5% Гаряча вода – 32,1% Робота громадського транспорту – 20,8% Водопостачання – 20,2% Ліфтове господарство – 20,1% Безробіття – 18,9% Забудова території міста – 8,7% Інше – 2,1% Важко відповісти – 2,1%

Демографічна ситуація Чисельність наявного населення Дніпропетровської області на 1 жовтня 2011р., за оцінкою, складала 3323,8 тис. жителів. Упродовж січня–вересня 2011р. вона зменшилась на 12,7 тис. осіб. Природне скорочення населення порівняно з відповідним періодом минулого року поменшало на 14,7%, що пов’язано зі зниженням рівня смертності з 16,6 померлих на 1000 жителів у січні–вересні 2010р. до 15,7 – у січні–вересні 2011р. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над числом живонароджених: на 100 померлих припадало 69 народжених дітей.

Згідно Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровської області до 2015 року першочергового вирішення потребують наступні екологічні проблеми:

значне накопичення відходів різного походження; зростання викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел; низька якість питної води та висока забрудненість зворотних вод у загальному водовідведенні; значне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в районах розташування підприємств важкої промисловості; підвищення рівня ґрунтових вод.

Невтішна статистика щодо демографічної ситуації

Дніпропетровськ офіційно та остаточно втратив статус міста мільйонника. По даним головного управління статистики області, на листопад 2011 року в місті офіційно проживають 999 тисяч 300 мешканців.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Основні причини смертності населення області у період 2004–2008 рр. (на 100 тис. нас.)

Статистична інформація надана Інститутом стратегічних досліджень

Показник

2004

2005

2006

2007

2008

Показник

2004

2005

2006

2007

2008

Інфекційні та паразитарні хвороби

45,7

50,9

56,8

58,9

65,1

167,4

161,1

161,4

149,3

210,0

209,6

207,6

205,5

209,4

Нещасні випадки, травми, отруєння

169,8

Злоякісні новоутворення

Хвороби системи кровообігу

1054,4

1104,6

1083,5

1095,2

1112,4

Усі причини

1695,9

1762,4

1725,9

1750,2

1760,8

Хвороби органів дихання

64,8

65,4

61,9

63,3

58,7

Хвороби органів травлення

84,8

98,6

94,1

107,4

110,7

Загальні тенденції стану здоров’я населення Захворюваність і поширеність хвороб. Поширеність усіх хвороб серед населення області зросла з 19 916,9 на 10 тис. усього населення у 2007 р. до 20 415,7 у 2008 р. При цьому показники поширеності хвороб перевищують відповідні середні по Україні, як у цілому за усіма класами хвороб, так і за більшістю окремих класів. У структурі поширеності захворювань за класами хвороб перше місце посіли хвороби системи кровообігу (29,5%, або 6031,8 на 10 тис. нас.), друге – хвороби органів дихання (20,0%, або 4089,5), третє – хвороби травлення (9,4%, або 1927,8), четверте – хвороби сечостатевої системи (6,9%, або 1413,1 на 10 тис. нас.). 2010 -2011 роки до цього списку додаються хвороби серця. Дніпропетровськ та Донецьк – лідери в Україні по поширенню ВІЛ – інфекції та туберкульозу.

Результати екологічного моніторингу та визначення найгостріших актуальних проблем Дніпропетровської області б) забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових та сільськогосподарських підприємств, підприємств житлово-комунального господарства, поверхневого стоку населених пунктів; Не зважаючи та зменшення обсягу скиду зворотних вод, стан річок і водойм Дніпропетровської області, як і по Україні в цілому, можна визначити критичним, що й на далі продовжує погіршуватись. Споживацьке ставлення до річок впродовж десятиріч призвело їх до катастрофічного виснаження.

Згідно екологічного моніторингу (Екопаспорту) Дніпропетровської області визначені найголовніші екологічні проблеми

Визначенням найважливіших проблем: а) забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту; Екологічні проблеми в області пов’язані з підвищеним рівнем забруднення атмосферного повітря. Промислові підприємства гірничометалургійного, паливноенергетичного, хімічного комплексів і транспорт є основними джерелами забруднення повітряного басейну.

Забруднення повітряного басейну Згідно статистики, за 2010 рік у повітряний басейн Дніпропетровської області потрапило 933 000 тон шкідливих речовин. Це на 17% більше ніж в 2009 році. Крім того, що повітря надзвичайно забруднене, викиди впливають на клімат в області. В атмосферу за один рік потрапило практично 19 мільйонів тон діоксиду вуглецю, концентрація якого вважається головною причиною глобального потепління.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Забруднення повітряного басейну В січні – березні 2011 року викиди шкідливих речовин та парникових газів в повітряний басейн Дніпропетровської області склали 236, 8 тис.т. , що на 0,1% менше аналогічного періоду минулого року. Про це повідомили в Головному управлінні статистики Дніпропетровської області. 46,6% від загального обсягу викидів – доля металургійного виробництва та виробників металічних виробів. 31,5% забезпечив сектор по виробництву та розподілу електроенергії, газу та води, 17,9% - видобуваюча промисловість.

Результати екологічного моніторингу та визначення найгостріших актуальних проблем Дніпропетровської області У 2010 році у поверхневі водні об’єкти Дніпропетровської області скинуто 503,7 млн. м3 забруднених зворотних вод. Основними забруднювачами водних об'єктів басейну Дніпра є: промисловість (65 %); комунальне господарство (25,6 %); сільське господарство (9,2 %); інші галузі (менше 0,5 %).

Забруднення повітряного басейну Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в січні – березні 2011 року були: - «АрселорМіттал Кривий Ріг» (70,6 тис.т), - Придніпровська та Криворіжська теплові електростанції «Дніпроенерго»(69,45 тис.т), - Дніпровський меткомбінат імені Дзержинського (28,9 тис.т), - Павлоградвугілля (22,9 тис.т), - «Південний гірничо-збагачувальний комбінат (11 тис.т), - Нікопольський завод феросплавів (6,5 тис.т), від яких в атмосферу було викинуто 88, 3% забруднення.

Проблема якості питної води в Дніпропетровській області 6 липня 2009 року Дніпропетровський філіал Інституту Горшеніна проводив експрес-опитування на тему «Відношення мешканців Дніпропетровська до підвищення тарифів на воду» Всього, згідно вибірці було опитано 600 мешканців міста.

Як ви оцінюєте якість води в міських водопроводах? Дуже гарна – 0% Скоріше гарна – 2,2% Скоріше погана – 33,5% Дуже погана – 64,3% Як за останній час змінилася якість води в водопроводах міста? Покращилася – 1,8% Залишилась такою, якою була – 37,8% Погіршилася – 54,3% Важко відповісти – 6,3%

Серед стратегічних цілей розвитку області на 20112015 роки автори Стратегії розвитку області виділяють наступні:

На думку автора статті, в рамках державної політики для забезпечення сталого розвитку регіону та розвитку ефективної екологічної політики необхідно застосовувати наступні заходи:

1. Раціональне використання земельних та водних ресурсів

– врегулювання екологічного законодавства України та наближення його до міжнародних стандартів; – забезпечення доступу громадськості до достовірної інформації щодо екологічних ризиків та загроз; – забезпечення головних принципів Конвенції про сталий розвиток суспільства шляхом підвищення громадської активності населення; – розвиток конструктивних екологічних рухів та громадських організацій екологічного спрямування; – розвиток екологічної освіти населення; - вдосконалення системи екологічного моніторингу; - розвиток ефективної регіональної екологічної політики

2. Поліпшення санітарно-гігієнічного стану населених пунктів 3. Розвиток рекреаційних зон, збереження флори та фауни 4. Ліквідація накопичення небезпечних відходів та агрохімікатів 5. Забезпечення захисту від несприятливих природних явищ 6. Ліквідація наслідків діяльності уранового та хімічного виробництва

Ключовими стратегічними проектами згідно концепції розвитку області є: 1. Зниження питомого обсягу викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами 2. Утилізація твердого ракетного палива 3. Утилізація пестицидів

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ПЕРСПЕКТИВЫ ВНЕДРЕНИЯ В УКРАИНЕ КЛИМАТИЧЕСКИХ ИННОВАЦИЙ, ВКЛЮЧАЯ ЧИСТЫЕ УГОЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ТЕХНОЛОГИИ УЛАВЛИВАНИЯ И ХРАНЕНИЯ СО2» ШЕСТАВИН Н., Донецкий национальный университет, Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Масштаб глобальной Глобальна температура проблемы выбросов СОр 2. від 1856 р. до 2006 Проект реалізується Донецьким національним університетом (м. Донецьк, Донецьк, Україна) Україна)

Перспективы внедрения в Украине климатических инноваций, инноваций, включая чистые угольные технологии и технологии улавливания и хранения СО2 СО2 Проект фінансується Європейським Союзом

Проект фінансується Європейським Союзом

Глобальна температура Проблемы улавливания выбросов від 1856 р. доСО 2006 р. 2

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Обзор процессов и систем Глобальна температура улавливания 2 від 1856 р. до СО 2006 р.

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Глобальна температура Типы хранилищ для СО2 від 1856 р. до 2006 р.

Схема Уловлювання транспортування СО2 та зберігання після СО2

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Огляд Уловлювання варіантів геологічного СО2 зберігання після СО2

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Уловлювання 2 Джерела емісії СОСО 2 у світі після

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

На 2010 рік у світі діє 141 проект із уловлювання і зберігання вуглецю

Еволюція форм СО2 у процесі його Уловлювання СО2 геологічного зберігання після

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Варіанти геологічного СО2 Уловлюваннязберігання СО2 упісля світі

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

62 проекти у Європі - дослідження - демонстрації - промисловий - робочі - потенційні, що плануються до оголошення - 93 проекти, що орієнтовані на уловлювання чи інтегровані - 48 проектів, що орієнтовані на зберігання

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Сегодня функционируют только 4 Глобальна крупных проекта температура по улавливания и хранению СО 2006 р. від 1856 р. до

Глобальна температура від 1856 р. до 2006 р.

Проект закачки СО2 на месторождении Слейпнер в Северном море

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

Завод СПГ месторождения Глобальна температура Сновит и закачка попутного СО2 від 1856 р. до 2006 р.

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Глобальна температура від 1856 р. до 2006 р.

Проект закачки СО2 на месторождении ИнИн-Салах в Алжире Аминная очистка СО2

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Сприятливі зони геологічного Уловлювання СО2 зберігання після СО2

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Варіанти геологічного СО2 Уловлюваннязберігання СО2 у Північному після морі

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Де можливо зберігати СО2 у Франції

(D. Bonijoly, 2004, modifié BRGM, 2007)

Exemple Metstor – Приклад із Франції Паризь кий осадкови й Паризький осадковий басейн (Трі Тріас и Доггер) Доггер)

> В 2020 році у Франції очікується рівень викидів СО2: 80-150 Mт CO2 на рік

Інші осадк осадкові басейни басейни (> 1 000 м) Вугілля (і буре буре вугілля угілля))

> Потужність сховищ, що потрібна: 3-7 Гт CO2

УльтраУльтра-основні основні породи породи

> Джерела викидів: - Теплові електростанції - Нафтопереробні заводи - Металургійні заводи - Цементні заводи тощо

Джерела CO2

Вуглевод неві родовища Вуглеводневі Паризь кого басейну Паризького басейну

> Всього = 177 Мт/рік (34% французьких викидів СО2)

www.metstor.fr

Два кращі варіанти зберігання СО2 у Франції: Франції: - Тріасові континентальні відкладення - ДоггерДоггер-карбонатні відкладення

Піски

Круглий стіл у ДТЭК ДТЭК 18.05.2011 р. Известняки Вапняки Песчаники Пісковики

Проект фінансується Європейським Союзом

Варіанти геологічного Уловлюваннязберігання СО2 СО2 упісля Данії

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Варіанти геологічного Уловлюваннязберігання СО2 СО2 у Німеччині після

Проект реалізується Донецьким національним університетом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Варіанти геологічного СО2 Уловлюваннязберігання СО2 у Болгарії після

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Розташування джерел емісії та Уловлювання СО2 ділянок геологічного зберігання СО2 після у Болгарії

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Уловлювання 2 Джерела емісії СО2 уСО Польщі після

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Потенціал геологічногоСО зберігання Уловлювання 2 СО2 після у Польщі

Електростанція Белчатов (Польща) Польща) – найбільший обсяг викидів СО2 Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

м. Запоріжжя – пейзаж із вікна готелю “Інтурист” Інтурист” Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

Координатор проекту LCOIRLCOIR-UA: Шеставін Микола Степанович Проект фінансується Європейським Союзом

15.12.2011 р., м. Запоріжжя

Проект реалізується Донецьким національним університетом

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА: СОСТОЯНИЕ, НОВЕЙШИЕ ТЕХНОЛОГИИ И ОБОРУДОВАНИЕ ПЕРЕРАБОТКИ ОРГАНИЧЕСКИХ ОТХОДОВ» ЛЯШЕНКО А., Институт механизации животноводства Национальной академии аграрных наук Украины, Запорожье, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Основні джерела емісії парникових газів Двоокис вуглецю – виробництво енергії, дорожній транспорт, індустріальне виробництво, житловий комплекс

ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА:

Метан - сільське господарство, захоронення сміття, видобуток і транспортування природного газу, вугільні шахти Закис азоту - сільське господарство, індустріальне виробництво, дорожній транспорт

стан, новітні технології та устаткування переробки органічних відходів Ляшенко Олександр Олександрович

Процеси у сфері поводження з тваринницькими органічними відходами

завідувач лабораторії

Антропогенні впливи на довкілля

Видалення

Круглий стіл проекту LCOIR-UA

Транспортування

Зберігання

Перероблення

Утилізація

Запоріжжя – 15.12.2011 Біогенні впливи на довкілля

Наслідки неконтрольованого поводження з тваринницькими відходами (гній, послід, стоки)

Вихід та обсяги переробки гною і посліду тис. т.

Еквіваленти парникових газів

Виробництво компостів

Низький рівень внесення органічних добрив – 0,4‐0,6 т/га, норма – 8‐10 т/га. Винос біогенних речовин з врожаєм – 100‐120 кг/га щорічно. Вуглекислий газ ‐ 1 СО2е Втрата гумусу ‐ 680 кг/га щорічно. Метан ‐ 21 СО2е Закис азоту – 310 СО2е

CO2 , N2O

Втрата органіки та біогенних елементів понад 50%

Забруднення атмосферного повітря парниковими газами та неприємними запахами

Виробництво біогазу

млн. т.

NH3, CO2

Твердий гній

Напіврідкий гній і послід

Рідкий гній і стоки

СH4, H2S

Н2 О

Очікуваний вихід гною у 2015 р. складатиме понад 225 млн. т.

Н2О Забруднення ґрунтів і водних джерел стоками

Очікуваний обсяг внесення органічних добрив у 2015 році складатиме 6,9 т/га ріллі.

Н 2О

Схема переробки органічних відходів тваринництва з залученням біомаси Технологія виробництва біогазу

Технологія прискореного біотермічного компостування гною

Органічні відходи Зелена маса

Суха маса Твердий гній

Рідкий гній

Транспортування

Змішування

Підготовка

Зброджування

Компостування

Видалення гною Накопичення біогазу Біогаз

Тваринницький об’єкт

Споживання

Розділення на фракції

Компост

Стоки

Внесення добрив на поля

Технологія компостування

Дозрівання

(реєстраційна картка технології (РКТ) ДР № 0609U000054)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Результати досліджень технологічних режимів компостування гною і посліду Зміна концентрації кисню в компостній масі

Фази процесу біотермічного компостування органічних відходів

Температура, оС

Активна термофільна фаза

Активна фаза компостування, (45оC ≤ t ≤ 65оС)

Фаза охолодження

50оС Фаза дозрівання Фаза саморозігрівання

25оС

100 С о

Мікробне „самогубство “

70оС

45оС

Мезофільний режим

Зміна реакції середовища в компостній масі

Фаза розігрівання

Надходження гною з тваринницького об’єкту

16оС

(25оC ≤ t ≤ 45оС)

0о С

Тривалість процесу, діб

1 – відстійник‐накопичувач; 2 – донний дренаж; 3 – камера фільтрації; 4 – приймальний резервуар; 5 – сховище‐накопичувач освітлених стоків; 6 – майданчик для компостування; 7 – трубопровід транспортування рідкого гною; 8 – розподільний колодязь.

52C5H702N + 240CH2O + 329O2 + 34H2CO3 => => 476CO2 + 170H2O + 8NH3 + тепло Залежність температурних режимів компостування від збалансування сумішей за відношенням C:N 65

Температура, оС

Тривалість компостування, діб

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ C:N=40:1

Параметр

C:N=60:1 25 20

Допустимий рівень

Оптимальний рівень

Відношення C:N

20:1 – 40:1

25:1 – 30:1

Температура, оС

40 - 65

55 - 60

Вологість, %

45 - 75

55 - 65

Концентрація кисню, % Розмір часток, мм

Щільність, кг/м3

Тривалість компостування, діб

7 1

1 8

C:N=30:1

Вивантаження твердого гною на майданчики компостування

Компостування твердого гною (посліду) та збезводненої фракції в буртах

Ізолінії концентраці ї кисню в бурту

Знезараження патогенної мікрофлори

55оС

Термофільни й режим

Проектно‐технологічні рішення систем біоконверсного переробляння тваринницьких відходів

5 до 100

10 до 50

550 - 750

650

Впровадження розробки: ТОВ «Агрофірма «Відродження» (с. Видвиженець, Новомосковський р‐н, Дніпропетровська обл.)

3 4

СООО «Агрофірма «Вільне 2002» (с. Вільне, Новомосковський р‐н, Дніпропетровська обл.) 5

ДП ДГ «Соцземлеробство» ІОК УААН (с. Таврія, Веселівський р‐н, Запорізька обл.)

Компостування підстилкового і безпідстилкового посліду та органічних відходів птахівницьких підприємств Мішалка 5

Вихідна компостна маса

6 3

Насос

1 2

Приймальний резервуар

Прессепаратор

Зволоження муловим осадом

Змішувачаератор

Камери фільтрації з дренажем

Полив під основне внесення добрив

Сховище освітленої фракції

11 9

Дозрілий компост

Сховища-відстійники

Внесення компостів у будь-які агротехнічні терміни і культури

Полив під культури в стадії вегетації

Інноваційний проект: ТОВ “ Агропромислова компанія ” (Запорізька обл., м. Мелітополь) Об'єкт: Свинокомплекс на 20 тис. голів свиней (Запорізька обл., с. Приазовське) Капіталовкладення на технічне оснащення – 427,3 тис. грн.

Технологія анаеробного зброджування гною з відходами рослинництва

12 7 13

Вид перероблюваних відходів: • підстилковий послід – 19,74 тис. т/рік; • відходи забійного цеху – 1000 т/рік; • відходи палої птиці – 218 т/рік. Середньодобовий обсяг переробки посліду – 55 т. Продуктивність очисних споруд – 20 тис. т на рік. Режим роботи очисних споруд – однозмінний.

Впровадження розробки: ПАТ „Володимир‐Волинська птахофабрика” (с. Федорівка, Володимир‐Волинський р‐н, Волинська обл.). ЗАТ „Птахокомбінат „Дніпровський” (с. Першотравневе, Нікопольський р‐н, Дніпропетровська обл.).

Узагальнена схема конверсії біомаси тваринництва і рослинництва в біогаз

(реєстраційна картка технології (РКТ) ДР № 0609U000055)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Потенційний вихід біогазу з органічних відходів Вихід з 1 кг органічної речовини

Сировина Органічні відходи Гній:

Біогазу, м3

Вміст метану, %

млн. кВт-год /рік

Виробництво біометану, м3

0,31−0,62

50−65

0,20−0,41

- свиней

0,53−0,93

55−78

0,35−0,58

- овець

0,9

0,63

- ВРХ

- коней

0,42

56−60

0,25

Послід птиці

0,68−1,0

54−62

0,37−0,64

Солома

0,38−0,61

58−81

0,30−0,36

Трава

0,56−0,9

52−84

0,36−0,63

Бадилля

0,50−0,70

60−85

0,42−0,46

Стебла кукурудзи

Споживана енергія для сільськогосподарських виробничих потреб та енергетичний потенціал біогазу від переробки 15% відходів тваринництва

0,79

0,42

Силосні відходи

0,29−0,74

51−88

0,25−0,30

Молочні відходи

0,77

0,63

Лушпиння соняшнику

0,50

0,30

Каналізаційні стоки

1,0

0,60

0 СТЕПОВА ЗОНА АР Крим Дніпропетровська Донецька Запорізька Кіровоградська Луганська Миколаївська Одеська Херсонська ЛІСОСТЕПОВА Вінницька Закарпатська Київська Полтавська Сумська Тернопільська Харківська Хмельницька Черкаська Чернівецька ПОЛІССЬКА Волинська Житомирська Івано-Франківська Львівська Рівненська Чернігівська

100

125

150

27 23

225

250

275

300

325

350

375

12 11 12 12 15 11

58 60 58 88

Спожито

150

100

362

31 17 11 14 20 19

132 59 40 116 51

200

172 176 183

711

175

231

15 16 1619

23 15

52 38 83

Технологія біогазового «селективного» переробляння сільськогосподарських відходів

Біоенергетична установка комбінату “Запоріжсталь”

Нормативна документація ДСТУ 7014:2009 Установки біогазові присадибні. Загальні технічні вимоги ВНТП-АПК-09.06 Відомчі норми технологічного проектування

Селективне зброджування

7 7 4 6

9 8

Біогаз

1 12

Періодичної дії

1 2

1 – біореактор; 2 – касети з твердими, рослинними відходами; 3 – газгольдер; 4 – манометр, 5 – барометр, 6 – термометр; 7 – пристрій обліку газу (лічильник) ; 8 – завантажувально вивантажувальні пристрої; 9 – мішалка; 10 – теплоізоляція; 11 – нагрівальний елемент; 12 – система програмно – комп'ютерного контролю і Керування процесами і роботою обладнання

4 6

Біога з 8

1 2

Безперервної дії

Удосконалення біоенергетичної установки комбінату “Запоріжсталь”

Інноваційний проект впровадження біоконверсного переробляння гною в ДП ДГ “Кутузівка” ІТ НААН Річні обсяги гною 70262,5

26980,8 7811

Підстилковий

Безпідстилковий

Стоки

Підвищення ефективності відокремлення і зброджування біомаси в біофільтрі

Техніко-енергетичні показники

Біореактор •

Інтенсифікація процесу

•

зброджування

•

Об'єм біореактора: - загальний – 595 м3; - робочий – 580 м3; - продуктивність по субстрату ≈ 22,6 м3/добу; - вихід біогазу ≈ 574 (678) м3/добу; - температура процесу – +35оС ± 2оС; - тривалість зброджування - 15 ... 25 діб; - тиск біогазу – 0,04 атм. Фактичні показники: - поголів'я комплексу 8…10,0 тис. свиней ; - місячний вихід біогазу - 20…21 тис. м3. У літній період теплові потреби комплексу за рахунок біогазу покриваються на 80...100% У зимовий період – на 20...40%

63236,25 40460,3

2005,7 1560

742,9

Компости, тис. т

Зброджена маса, тис. т

Вихід біогазу, т ис. м3

Виробництв о елект роенергії, т ис. кВт•год

Виробництв о т еплов ої енергії, т ис. кВт •год

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ДЕПОНИРОВАНИЕ УГЛЕРОДА ПРИ ФОРМИРОВАНИИ ВТОРИЧНЫХ ЭКОСИСТЕМ НАРУШЕННЫХ ГОРНЫМИ РАБОТАМИ ЗЕМЕЛЬ» СКРИПНИК О., Институт проблем природопользо-вания и экологии Национальной академии наук Украины, Днепропетровск, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины Круглий стіл проекту LCOIR-UA Запоріжжя – 15.12.2011

Теоретически степная растительность может ежегодно создавать до 20 т биомассы /га в результате фотосинтеза , в которой аккумулируется до 12 т углерода /га и, таким образом, поглощать до 60 т углекислого газа

Учетная площадь нарушенных земель только в Днепропетровской области составляет 36 тыс. га, оценки реальной площади достигают 100 тыс. га. Отсутствие растительного и почвенного покрова на этих территориях исключает возможность выполнения биосферных функций саморегуляции.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Растительные сообщества

Чистая первичная продукция (NPP), т/га

Аккумуляция углерода, т/га

Донниковые

Люцерновые

Акациевые

Аморфовые

Дубовые

Накопление гумуса в почвах может достигать 700 т/га (черноземы типичные тучные тяжелосуглинистые), депонирование углерода достигает 400 т/га. Ежегодное накопление гумуса в развитых екосистемах составляет 0,5‐1,0 т/га, депонирование углерода при этом составляет 0,3‐0,6 т/га.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Вторичные экосистемы

Запасы гумуса, т/га

Депониро‐ вание углерода, т/га

Техноземы каменистых суглинков 10 заказника «Визирка» (Ингулецкий ГОК)

Техноземы суглинков заказника 15 «Грушевский» (Марганецкий ГОК)

Техноземы суглинков заказника «Вершина» (Просянской ГОК)

Концентрация метана,по данным невакуумной газовой съемки, в почвах, расположенных над подземными хранилищами газ,а достигает 10000 ppm (1 % об). Таким образом почвы могут удерживать 50 м3 метана/га. Управление процессами испарения воды из почвы может способствовать поддержанию влажности воздуха на комфортном уровне.

Сегодня только на станции аэрации №1 КП «Кривбассводоканал» накоплено более 150 тыс. т осадков сточных вод, которые служат источником загрязнения окружающей среды, в том числе и парниковыми газами, метаном углекислым газом.

2. 3.

CaCO3 + H2SO4 = CaSO4+H2O +CO2

Создание растительного покрова ведет к формированию биомассы и поглощению избытка углекислого газа из атмосферы в результате фотосинтеза. Формирование почвенного покрова ведет к накоплению гумусовых веществ и депонированию в них углерода Почвы способны поглощать на поверхности агрегатов парниковые газы, в том числе, метан и водяной пар. Применение осадков сточных вод для активизации восстановления экосистем способствует их утилизации и переводу в малоподвижное состояние углерода Растительный и почвенный покров исключают контакт карбонатов вскрышных пород отвалов с кислотными осадками и, таким образом, сокращают эмиссию углекислого газа при разложении карбонатов

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ГОРИЗОНТ-2020: НОВАЯ РАМОЧНАЯ ПРОГРАММА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА В СФЕРЕ ИССЛЕДОВАНИЙ И ИННОВАЦИЙ» СЕЛИН С., Запорожскийого государственный центр науки, инноваций и информатизации, Запорожье, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

HORIZON 2020 The new Framework Programme for Research and Innovation 2014 - 2020

Joint Support Office Ukraine Kiev, 2 December 2011

Селин Станислав Николаевич,

HORIZON 2020 – The new Framework Programme for Research and Innovation 2014 - 2020

Запорожский государственный центр науки, инноваций и информатизации Круглый стол «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ»

Proposal of the European Commission 30 November 2011

в рамках VIІ Всеукраинской научно-практической конференции «Охрана окружающей среды промышленных регионов как условие стабильного развития Украины».

Prof. Manfred Horvat Vienna University of Technology

при поддержке Европейской Комиссии и Донецкого национального университета Запорожская государственная инженерная академия г. Запорожье, 15 декабря 2011 года

HORIZON 2020

ЭТАПЫ РАЗРАБОТКИ и ПРИНЯТИЯ РАМОЧНОЙ ПРОГРАММЫ 2014-2020 z z z

Февраль 2011: Аналитическая оценка РП6 независимыми экспертами Мониторинг ежегодных отчетов РП7 Европейской комиссии 12 ноября 2011: Промежуточная оценка РП7 независимыми экспертами

30 ноября 2011: ЕвроКомиссия по науке и развитию представила Европейскому парламенту и Совету Европы концепцию новой Рамочной Программы, ее структуру и оценку Воздействия, а также финансовую составляющую проекта ГОРИЗОНТ-2020

Декабрь 2011 - декабрь 2013: Процесс согласования и принятия решения Европейским парламентом и Советом Европы имплементации проекта ГОРИЗОНТ-2020

Policy context 1 Стратегия увеличения числа рабочих мест, направленная на снижение безработицы z Полноценная, жизнеспособная и развивающаяся жизненная среда z Основные количественные требования: - привлечь 3% ВВП в науку и исследования - уменьшить потребление природного газа не менее 20% по сравнению с 1990 годом - увеличить долю потребления возобновляемой энергии до 20% - достичь 20% увеличения эффективности энергопотребления z

HORIZON 2020

Policy context 2

Policy context 3

Семь знаковых инициатив развития Европы z

Полноценная - оцифрованная, регламентированная, предсказуемая Европа - инновационная Европа - молодая, не стареющая Европа

Жизнеспособная - ресурсоэффективная Европа - индустриализация в процессе глобализации

Развивающаяся жизненная среда - приобретение новых навыков (обучение) и рабочих мест - европейская платформа против бедности

Инновационная Европа в плане обязательств: К 2014 году завершить формирование Европейского Исследовательского пространства (ERA) К 2015 году закончить формирование 60% единиц исследовательских инфраструктур европейских приоритетов, идентифицированных в настоящее время Европейским Форумом Стратегии Исследовательских Инфраструктур (ESFRI) z Европейскому Союзу и членам ЕС рассматривать научное сотрудничество с третьими странами как проблему единого предприятия и развития совместных подходов z z

ГОРИЗОНТ 2020 – финансовый инструмент имплементации Инновационной Европы

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Horizon 2020

Структура РП 7

Three objectives – Three pillars & the EIT Industrial Leadership

Societal Challenges z

Health demographic change and well-being Food security, sustainable agriculture, marine an maritime research and the bio-based economy Secure, clean ad efficient energy Smart, green and integrated transport Climate action, resource efficiency and raw materials Inclusive, innovative and secure societies

z z z z

z z z z z z

z z

Сотрудничество

Key Enabling Technologies (KET)

European Research Council Future & Emerging Technologies (FET)

• •

Научно-исследовательские проекты по ядерной тематике и подготовка кадров в рамках договора Евратом 2,7 млрд. Евро

Участники 7РП по регионам

Retained Proposals

Success Rates

Region

Retained

Submitted

Kiev

292

17,1%

Kharkov

17,9%

Sevastopol

40,7%

Donetsk

33,3%

14,98%

Lviv

10,0%

22,80%

21,22%

Simferopol

36,4%

18,57%

13,01%

Odessa

12,5%

13 730 106 578

22,28%

20,56%

Uzhgorod

37,5%

96 101 892

15,70%

7,29%

Ternopil

16,7%

EC financial contribution in eligible proposals to applicants from country (euro)

Number of Applicants in retained proposals from country

EC financial contribution in retained proposals to applicants from country (euro)

560

60 681 843

112

7 961 308

20,00%

13,12%

2 765

362 025 788

566

54 221 494

20,47%

Old Member States

178 036

61 388 526 273

40 601

13 029 549 583

New Member States

25 100

5 384 862 094

4 662

700 556 996

203 136

66 773 388 366

45 263

4 160

1 317 937 590

653

UA - Ukraine Total for EECA countries

Member States Candidate Countries

4,3 млрд. Евро Инфраструктура и условия для развития потенциала

Неядерные научно-исследовательские проекты Объединенного исследовательского центра 1,7 млрд. Евро

Marie Curie Actions Research Infrastructures

Участники PП7 Applicants in eligible proposals from country

Возможности

Кадровый потенциал

Country

Передовые исследования

4,8 млрд. Евро

European Institute of Technology (EIT)

Submitted Proposals (1)

7,5 млрд. Евро

Кадры

Access to risk finance Innovation in SMEs

Excellent Science • •

Идеи

32,3 млрд. Евро Совместные исследования

Information and Communication Technologies (ICT) Nano-technology Advanced materials Biotechnology Advanced manufacturing systems Space

Applicants from country

EC financial contribution to applicants from country

Success

Associated Countries

14 769

5 737 416 182

3 576

1 253 661 249

24,21%

21,85%

Zaporozhye

16,7%

Third Countries

12 819

1 542 977 635

3 001

247 285 784

23,41%

16,03%

Dnipropetrovsk

0,0%

237 652

75 733 745 561

53 059

15 381 376 997

22,33%

20,31%

Ivano-Frankivsk

0,0%

Total for all Countries

Source: CORDA datasets

Horizon 2020

HORIZON 2020

Three objectives – Three pillars & the EIT

Budget 87.740 mio EUR

Социальные вызовы (35.888)

Индустриальное лидерство (20.280)

- Здоровье, демографические изменения, благосостояние - Безопасность продуктов питания, жизнеспособное сельское хозяйство, экономика био-масс - Безопасная, чистая и эффективная энергия - Полноценный, экологически чистый интегрированный транспорт - Воздействия климата, эффективность сырьевых ресурсов - Инновационное и безопасное общество

z Ключевые возможности технологий 1 Информационные компьютерные технологии 2 Нанотехнологии 3 Прогрессивные материалы 4 Биотехнология 5 Передовые производственные технологии 6 Космос z Доступ к финансовым рискам z Инновации в средний и малый бизнес

Превосходство науки (27.818) -

Европейский Исследовательский Совет (ERC) Новые и будущие технологии (FET)

EUR million

Excellent Science Industrial Leadership z Societal Challenges z European Institute of Technology (EIT) z Non-nuclear direct actions of the Joint Research Institute TOTAL z z

27.818 20.280 35.888 3.194 2.212 87.740

- Акции Мари Кюри - Исследовательские инфраструктуры 12

Европейский институт технологий (3.194)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Инструмент имплементации ERA : Рамочные Программы научно-технологического развития и демонстрационных действий ЕС

HORIZON 2020 Budget 87.740 mio EUR

ПРОЕКТ HORIZON 2020

РП7 50,5

млрд. €

РП4 РП5 РП2 4.4 млрд.€

РП1

19871991

3.3 млрд. €

РП3 6.6 млрд.€

19901994

13.2

14.9

млрд. €

19941998

19982002

20072013

РП6

z z

87,74 млрд. €

2014-2020

17.5

млрд. €

20022006

Превосходная Наука 27.818 Индустриальное Лидерство 20.280 Социальные Вызовы 35.888 Европейский Институт Технологии (EIT) 3.194 Неядерные прямые действия Объединенный Научно-исследовательский институт 2.212 ОБЩЕЕ КОЛИЧЕСТВО 87.740

19841987

HORIZON 2020: Excellent science

HORIZON 2020: Industrial leadership 1

Budget 27.818 mio EUR

Budget 20.280 mio EUR

EUR million 1. 2. 3. 4.

The European Research Council (ERC) Future and Emerging Technologies (FET) Marie Curie actions on skills, training and career development European Research infrastructures (including e-Infrastructures)

EUR million

15.008 3.505

Leadership in enabling and industrial technologies

15.580 (of which 500 for EIT)

6.503

2. 3.

2.802

Access to risk finance Innovation in SMEs

4.000 700

HORIZON 2020: Industrial leadership 2

HORIZON 2020: Societal challenges

Budget 20.280 mio EUR

Budget 35.888 mio EUR

Leadership in industrial and key enabling technologies (KETs*)

EUR million

15.580 (of which 500 for EIT)

z z z z z z z

Information & communication technologies 8.975 (EUR 1.795 for Photonics and micro- & nano-electronics) Nanotechnologies KETs Advanced materials 4.293 Advanced manufacturing and processing Biotechnology 575 Space 1.737 Cross-cutting actions combining several key enabling technologies

2 Dezember 2011

Manfred Horvat

Health, demographic change & wellbeing

Food security, sustainable agricultures, marine and maritime research and bio-economy

Secure, clean and efficient energy

Smart, green and integrated transport

Climate action, resource efficiency, raw materials

Inclusive innovative and secure societies

2 Dezember 2011

Manfred Horvat

9.077 (РП7 6,1) (of which 292 for EIT) 4.094 (1,935) (of which 150 for EIT) 6.537 (2,35) (of which 210 for EIT) 7.690 (4,16) (of which 247 for EIT) 3.573 (1,89) (of which 115 for EIT) 4.317 (1,4) (of which 138 for EIT)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

European Institute of Innovation and Technology (EIT)

Где искать информацию? Важные документы: Все важное о РП7 Рабочая программа Инструкция для заявителей Критерии оценки

To integrate the knowledge triangle of research, innovation and education To reinforce the EU’s innovation capacity and address societal challenges by promoting structural change Knowledge and Innovation Communities (KICs)

z z ¾

•

Partnerships of all actors of the innovation chain working together in Co-location Centres: -

To date: KIC InnoEnergy, KIC ICT Labs, Climate KIC 2014: Healthy living & active ageing, Raw materials, Food4future 2018: Added-value manufacturing, Smart secure societies, Urban mobility

EIT Headquarter in Budapest, HU

Общая информация:

http://cordis.europa.eu/fp7/home.html

ОСНОВНЫЕ ИСТОЧНИКИ ИНФОРМАЦИИ z Национальный

информационный центр Украины (НИП Украины) по сотрудничеству с ЕС в сфере науки и технологий – z http://www.fp6-nip.kiev.ua z http://www.fp7-ncp.kiev.ua z Офис совместной поддержки для содействия интеграции Украины в Европейское исследовательское пространство

при Запорожском государственном центре науки, науки, инноваций и информатизации

Львовский региональный контактный пункт

http://cstei.lviv.ua/ua/item/ z

Ивано-Франковский региональный контактный пункт

http://science.pu.if.ua/fp7/ z

Сайты Национальных контактных пунктов Украины (NCP Ukraine)

ЗАПОРОЖСКИЙ РЕГИОНАЛЬНЫЙ ИНФОРМАЦИОННЫЙ ПУНКТ

Национального информационного центра по сотрудничеству с ЕС в сфере науки и технологий (НИП Украины) Украины)

ОСНОВНЫЕ ИСТОЧНИКИ ИНФОРМАЦИИ

АДРЕС - 69002, г.Запорожье, пр.Ленина,77, оф.71, Тел. (061) 764-14-63 e-mail: vasevak20@mail.ru , birzha-intellect@mail.ru

КООРДИНАТОРЫ – БАЗИЛЮК Катерина Владимировна – СЕЛИН Станислав Николаевич

HORIZON 2020 The new Framework Programme for Research and Innovation 2014- 2020

БЛАГОДАРЮ ЗА ВНИМАНИЕ СЕЛИН Станислав г.Запорожье, 15 декабря 2011 года

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «ПРЕЗЕНТАЦИЯ НАЦИОНАЛЬНОГО КОНТАКТНОГО ПУНКТА «ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА, ВКЛЮЧАЯ ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА» 7-Й РАМОЧНОЙ ПРОГРАММЫ ЕС» ШЕСТАВИН Н., Донецкий национальный университет, Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Приказ

Национальный контактный пункт «Окружающая среда, включая изменения климата»

Донецкий национальный университет КРУГЛЫЙ СТОЛ «НИЗКО-УГЛЕРОДНЫЕ ИННОВАЦИИ ДЛЯ РЕШЕНИЯ РЕГИОНАЛЬНЫХ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПРОБЛЕМ», Запорожская государственная инженерная академия, 15.12.2011 г.

http://cordis.europa.eu/ - Інфо-шлюз для європейських досліджень і розробок

Министерства образования и науки, молодежи и спорта № 518 от 03.06.2011 г.

z z

Задачи Национального контактного пункта «Окружающая среда, включая изменения климата» при ДонНУ

z z z z z

Седьмая Рамочная Программа Европейского Союза z

Седьмая Рамочная Программа Европейского Союза по научным исследованиям, технологическому развитию и демонстрационной деятельности (The Seventh Framework Programme) была разработана в соответствии с Лиссабонской стратегией ЕС, принятой в 2000 году и направленной на превращение Евросоюза в самую динамичную, конкурентоспособную экономику, основанную на знаниях. Кроме того, Седьмая Рамочная Программа (7РП) нацелена на формирование единого Европейского научного пространства (ERA) на базе достижений предыдущих Рамочных программ, а также на проведение дальнейших исследований, направленных на укрепление социальноэкономических факторов развития Европы.

Национальные контактные пункты Седьмой рамочной программы Европейского Союза по исследованиям и технологическому развитию по тематическому направлению «Окружающая среда, включая изменения климата» созданы в: Национальном техническом университете Украины «Киевский политехнический институт»; Таврическом национальном университете им. В. И. Вернадского; Донецком национальном университете.

В задачи Национального контактного пункта входит: Информирование об условиях участия в FP7 и условиях подачи предложений, Разъяснение особенностей административных процедур, схем финансирования FP7, Оказание содействия в поиске партнера, Организация учебных семинаров, Организация «обратной связи» по любым проблемам и трудностям в осуществлении и участии в Рамочной Программе.

Седьмая Рамочная Программа Европейского Союза z

7РП ориентирована, прежде всего, на развитие международного научно-исследовательского сотрудничества и взаимодействия между Евросоюзом и странами, не входящими в ЕС, что нашло свое отражение в распределении бюджета программы (более 60 % всего объема предполагаемого финансирования будет направлено на поддержку и развитие сотрудничества). Научно-исследовательские организации и отдельные ученые из Украины, России, СНГ и других не входящих в ЕС государств, заключивших с ЕС соглашения о сотрудничестве, имеют широкие возможности участия в проектах 7РП и получения финансирования из бюджета Программы. Седьмая рамочная программа началась в 2007 году и завершится в 2013 году.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Седьмая Рамочная Программа Европейского Союза z

В соответствии с целями 7РП были выделены четыре специальные программы: Сотрудничество, Идеи, Кадры и Потенциал, а также программа Евратом. Все специальные программы соответствуют основным областям научной политики ЕС. Целью специальной программы «Сотрудничество», является поддержка научной деятельности, проводимой в рамках международного сотрудничества: от совместных проектов и создания сетей до координации исследовательских программ; в том числе сотрудничество между ЕС и третьими странами-партнерами.

Условия участия в конкурсах 7РП для Украины Украина относится к категории «Страны-партнеры международного сотрудничества» (ICPC). Для участия в конкурсах, в большинстве случаев, необходимо создание консорциума или подключение к уже существующему консорциуму. Для Украины существует 2 механизма участия: 1) Для участия открыты все конкурсы. • Украинские научные коллективы могут принимать участие во всех проектах 7РП и получать финансирование. • Минимальное количество участников: в большинстве конкурсов для создания консорциума необходимо минимум 3 независимых юридических лица из разных стран-членов, кандидатов ЕС или ассоциированных стран. • Украина принимает участие при соблюдении минимального числа участников, т.е. сверх этого количества и ее участие является ДОПОЛНИТЕЛЬНЫМ условием.

Рабочая программа 2012

Тематические направления программы «Сотрудничество»: 1. Здравоохранение (6,1 миллиардов евро). 2. Продукты питания, сельское хозяйство и биотехнологии (1,935 миллиардов евро). 3. Информационные и коммуникационные технологии (9,05 миллиардов евро). 4. Нанонауки, нанотехнологии, новые материалы и производственные процессы (3,475 миллиардов евро). 5. Энергетика (2,35 миллиардов евро). 6. Окружающая среда, включая изменения климата (1,89 миллиардов евро). 7. Транспорт (4,16 миллиардов евро). 8. Социально-экономические и гуманитарные науки (623 миллиона евро). 9. Безопасность (1,4 миллиардов евро). 10.Космос (1,43 миллиардов евро).

Условия участия в конкурсах 7РП для Украины

z z

6.1 Борьба с изменением климата z

6.1.1 Нагрузки на окружающую среду и климат

6.1.2 Окружающая среда и здоровье

6.4 Защита граждан от вредных факторов окружающей среды

6.3.1 Природоохранные технологии

6.5 Мобилизация экологических знаний для политики, экономики и общества

6.4.1 Системы наблюдения земли и океана и методы мониторинга

6.1 Борьба с изменением климата 6.2 Устойчивое использование и управление земельными ресурсами и морей 6.3 Улучшение эффективности использования ресурсов

6.6 Горизонтальные и межтематические мероприятия

2) Участие в рамках Специальных акций международного сотрудничества (Specific International Cooperation Actions (SICA)) Специальные акции международного сотрудничества нацелены на решение проблем, которые стоят перед Украиной или другими странами-партнерами международного сотрудничества, или имеют глобальное значение. Решение этих проблем должно представлять взаимный интерес и выгоду и для стран ЕС, и для Украины. Минимально количество участников: для создания консорциума необходимо минимум 4 независимых юридических лица. 2 - из разных стран-членов ЕС или ассоциированных стран. 2 другие должны быть из Украины (или других стран-партнеров международного сотрудничества). Участие стран-партнеров международного сотрудничества, в том числе и Украины, является ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ условием.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

6.2 Устойчивое использование и управление земельными ресурсами и морей z

6.2.1 Сохранение и устойчивое управление природными и техногенными ресурсов и биоразнообразием

6.2.2 Управление морской средой

6.3.2 Защита, сохранение и приумножение культурного наследия, в том числе среды обитания человека

6.1.3 Стихийные бедствия

6.1.2 Окружающая среда и здоровье

6.3.1 Природоохранные технологии

6.3.3 Технология оценки, проверки и тестирования

6.4.2 Методы прогнозирования и оценки инструментов для устойчивого развития

6.5 Мобилизация экологических знаний для политики, экономики и общества z

6.1.1 Нагрузки на окружающую среду и климат

6.1.2 Окружающая среда и здоровье

6.4.1 Системы наблюдения земли и океана и методы мониторинга

6.4.2 Методы прогнозирования и оценки инструментов для устойчивого развития

6.5.1 Распространение и горизонтальная деятельность

6.3.1 Природоохранные технологии 6.4.1 Системы наблюдения земли и океана и методы мониторинга

Конкретными целями для исследований окружающей среды и климата являются: z

6.4.1 Системы наблюдения земли и океана и методы мониторинга

6.4 Защита граждан от экологической опасности

6.3 Улучшение эффективности использования ресурсов

Обеспечить варианты решения, основанные на знаниях, основных социальных проблем, в частности изменение климата, утрата биоразнообразия, управления землепользованием и морскими ресурсами и эффективности использования ресурсов. Развитие и укрепление европейского лидерства в области инноваций, в том числе основных экологических технологий, исследования инновационных бизнес-моделей, эко-дизайна, услуг (например, экосистемных услуг), а также инновации в политике, управлении и потребительском поведении. Поощрять и облегчать передачу знаний, оценку, внедрение и эксплуатацию научных данных и результатов, в частности, путем демонстрации и поставке инновационных инструментов и услуг, таких как экосистемные услуги и системы наблюдения Земли.

Действующие проекты в Украине z

Integrated water resources and coastal zone management in European lagoons in the context of climate change (LAGOONS) Комплексное управление водными ресурсами и прибрежной зоной европейских лагун в контексте изменения климата ODESSA STATE ENVIRONMENTAL UNIVERSITY

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Действующие проекты в Украине z

Effects of Climate Change on Air Pollution Impacts and Response Strategies for European Ecosystems (ECLAIRE) Воздействие изменения климата на загрязнение воздуха и стратегия реагирования для европейских экосистем

z z

ODESSA NATIONAL I.I. MECHNIKOV UNIVERSITY

Действующие проекты в Украине z

Действующие проекты в Украине

Impact Monitoring of Mineral Resources Exploitation (IMPACTMIN) Мониторинг воздействия эксплуатации минеральных ресурсов

z z z

Building Capacity for a Black Sea Catchment Observation and Assessment System supporting Sustainable Development (ENVIROGRIDS) Создание потенциала для Наблюдения водосбора Черного моря и системы оценки поддержки устойчивому развитию MELITOPOL STATE PEDAGOCICAL UNIVERSITY ODESSA NATIONAL I.I. MECHNIKOV UNIVERSITY DANUBE HYDROMETEOROLOGICAL OBSERVATORY OF STATE HYDROMETEOROLOGICAL SERVICE OF MINISTRY OF UKRAINE OF EMERGENCIES AND AFFAIRS OF POPULATION PROTECTION FROM CONSEQUENCES OF CHORNOBYL CATASTROPHE UKRAINE TAURIDA NATIONAL V.I. VERNADSKY UNIVERSITY UKRAINIAN SCIENTIFIC AND RESEARCH INSTITUTE OF ECOLOGICAL PROBLEMS A.O. KOVALEVSKIY INSTITUTE OF BIOLOGY OF SOUTHERN SEAS

CRIMEAN REPUBLICAN ENTERPRISE "SIMFEROPOL DRINKING WATER SUPPLY AND SEWERAGE COMPANY" CRIMEAN SCIENTIFIC AND RESEARCH CENTER OF INSTITUTE OF HYDRAULIC ENGINEERING AND LAND RECLAMATION OF THE UKRAINIAN ACADEMY OF AGRICULTURAL SCIENCES

Действующие проекты в Украине

MIZHNARODNA ASOCIACIA UKRAINSKII CENTR MENEDJMENTU ZEMLI TA RESURSIV

Действующие проекты в Украине

Prepared enabling change (PREPARED) Водоподготовка с учетом изменения климата

People for Ecosystem Based Governance in Assessing Sustainable Development of Ocean and Coast (PEGASO) Персонал для управления наземными экосистемами, управление с оценкой устойчивого развития океана и побережья MARINE HYDROPHYSICAL INSTITUTE - UKRAINIAN NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES

Действующие проекты в Украине z

Knowledge transfer and research needs for preparing mitigation/adaptation policy portfolios (PROMITHEAS-4) Передача знаний и исследований, необходимых для подготовки смягчения последствий / адаптации портфелей политики NACIONALNIY TEHNICHNIY UNIVERSITET UKRAINI KIIVSKIY POLITEHNICHNIY INSTITUT

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Действующие проекты в Украине z

Towards integrated European marine research strategy and programmes (SEAS ERA) К единой европейской стратегии морских научных исследований и программ

Действующие проекты в Украине z z

z z

KYIV STATE CENTER FOR SCIENTIFIC TECHNICAL AND ECONOMIC INFORMATION

Действующие проекты в Украине z

Innovative coastal technologies for safer European coasts in a changing climate (THESEUS) Инновационные технологии прибрежных районов для безопасных берегов Европы в условиях изменения климата MARINE HYDROPHYSICAL INSTITUTE UKRAINIAN NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES

Options for Delivering Ecosystem-Based Marine Management (ODEMM) Варианты для доставка экосистем, базирующихся на морском управлении A.O. KOVALEVSKIY INSTITUTE OF BIOLOGY OF SOUTHERN SEAS

Действующие проекты в Украине z

In situ monitoring of oxygen depletion in hypoxic ecosystems of coastal and open seas, and land-locked water bodies (HYPOX) Локальный контроля кислорода в гипоксических экосистемах прибрежных и открытых морей, и водоемов, выходящих к морю A.O. KOVALEVSKIY INSTITUTE OF BIOLOGY OF SOUTHERN SEAS

Корисні посилання: посилання:

Контактная информация:

http://cordis.europa.eu/ Інфо-шлюз для європейських досліджень і розробок http://www.env-ncp-together.eu/ Європейська мережа Національних контактних пунктів за напрямком „Навколишнє середовище” http://fp7-climate.igras.ru/ Національний контактний пункт „Навколишнє середовище, включаючи зміни клімату” при Інституті географії Російської академії наук

Донецький національний університет Університетська вул., 24 Донецьк, 83001 Україна Тел./факс: +380 (62) 305 1651 E-mail: research.div@donnu.edu.ua Web: http://research.donnu.edu.ua

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРЕЗЕНТАЦИЯ «НАЦИОНАЛЬНЫЙ КОНТАКТНЫЙ ПУНКТ «МОБИЛЬНОСТЬ» 7-Й РП ЕС» САВКЕВИЧ А., Донецкий национальный университет, Донецк, Украина

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Специальная программа «Кадры» Алексей Савкевич, Национальный контактный пункт «Программы мобильности Марии Кюри», Донецкий национальный университет

Кадры

> 4,7 млрд. евро

15 декабря 2011 года, Запорожская государственная инженерная академия

Участники из Украины по тематическим направлениям

Категории ученых в рамках программы «Кадры» В специальной программе «Кадры» могут принимать участие, в зависимости от типа акции Марии Кюри, как организации, так и отдельные ученые (физические лица). Последние делятся на две категории: •

•

Исследователи на начальном этапе научной карьеры (Early-stage researcher), научный стаж которых составляет менее четырех лет (эквивалент полной занятости) с момента получения академической степени, дающей право обучения в аспирантуре (в стране, в которой была получена эта степень, либо в стране, в которой находится принимающая организация), вне зависимости от наличия степени кандидата наук (PhD); Высококвалифицированные исследователи (experienced researcher), научный стаж которых превышает четыре года (эквивалент полной занятости) с момента получения академической степени, дающей право обучения в аспирантуре (в стране, в которой была получена эта степень, либо в стране, в которой находится принимающая организация), как правило, имеющие степень кандидата наук (PhD).

Конкурсы в рамках программы «Кадры» http://cordis.europa.eu

Акция Марии Кюри "СЕТИ ПО ОБУЧЕНИЮ НА РАННИХ ЭТАПАХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КАРЬЕРЫ" Marie Curie Initial Training Networks (ITN) Крайний срок подачи заявок

12 января 2012 г.

Бюджет

€ 423 230 000

Кто может подать заявку? Как правило, минимум 3 участника из стран-членов ЕС или ассоциированных стран в 7РП (MS/AC). Украинские организации могут принимать участие в консорциуме сверх минимального количества участников. Партнеры формируют так называемую «многостороннюю сеть ITN», участниками которой могут быть университеты, научные центры, компании (малые или крупные), некоммерческие организации и т.д. Как правило, максимальный размер Сети – 10 организаций. Как правило, обучение предусматривает транснациональную мобильность (например, переезд на время участия в программе Сети из одной страны в другую). Продолжительность поддержки со стороны Сети составляет от 3 до 36 месяцев для ученых, находящихся на начальном этапе научной карьеры, и до 24 месяцев – для высококвалифицированных исследователей

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Акция Марии Кюри "МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОБМЕН НАУЧНЫМИ КАДРАМИ" International Research Staff Exchange Scheme (IRSES) Крайний срок подачи заявок

18 января 2012 г.

Бюджет

€ 30 000 000

Условия участия Поддержка Еврокомиссии оказывается обменным программам продолжительностью от 24 до 48 месяцев. Максимальная продолжительность индивидуальной командировки – 12 месяцев. В обменных программах IRSES могут участвовать как исследователи на ранних этапах научной карьеры, так и высококвалифицированные исследователи, а также административный и технический персонал.

Кто может подать заявку? Государственные организации или частные структуры с общественной миссией (например, университеты, научные центры и т.д.), осуществляющие научные исследования. Минимальное количество членов консорциума – 3, в том числе 2 организации из двух разных стран ЕС/ассоциированных стран и 1 – из третьих стран. Максимальный размер консорциума не ограничен.

В рамках обменной программы могут проводиться научноисследовательские и обучающие (training) мероприятия, совместные исследования, семинары, конференции, мероприятия по диссеминации (публикации, конференции, семинары, сайт, прессрелизы и т.п.) и др. Мероприятия должны быть составлены с учетом максимального использования фактора взаимодополняемости участников, взаимодействия между ними.

Цель – поддержка научных организаций в установлении или укреплении долгосрочного научного сотрудничества. Финансовый вклад Европейского Союза – это фиксированная ставка 1900 евро на каждого участника обменной программы (как из ЕС/АС, так и Украины), осуществляющего мобильность, в месяц

Методическое пособие «Международный обмен научными кадрами в Седьмой рамочной программе ЕС (русский язык) http://www.ric.vsu.ru/

Акция Марии Кюри: ПАРТНЕРСТВО НАУКИ И ПРОМЫШЛЕННОСТИ MARIE CURIE INDUSTRY-ACADEMIA PARTNERSHIPS AND PATHWAYS (IAPP) Крайний срок подачи заявок

19 апреля 2012 г.

Бюджет

€ 80 000 000

Описание программы IAPP Что покрывает финансирование со стороны Европейской Комиссии? {Обмен ноу-хау (know-how) и опытом между коммерческими и некоммерческими партнерами посредством двустороннего или одностороннего командирования научных сотрудников; {Мероприятия по установлению контактов, семинары, конференции. {Найм квалифицированных исследователей, не являющихся сотрудниками организаций-участников проекта, для обмена знаниями и/или обучения, в том числе из третьих стран; {Только для МСП: оборудование для проведения научных исследований при обосновании его необходимости. Координатор – коммерческий и некоммерческий партнер. Продолжительность проекта – как правило, составляет 4 года. Участники – научный, технический и административный персонал организаций-членов партнерства, так и высококвалифицированные приглашенные исследователи. Информация о вакансиях публикуется партнерствами, например, на сайте EURAXESS http://ec.europa.eu/euraxess/index_en.cfm.

Направленность развитие сотрудничества некоммерческих и коммерческих организаций, разрабатывающих/внедряющих наукоемкие технологии, с целью обмена опытом и знаниями. Участниками проекта могут быть университеты, научные центры и компании любых форм ( в т.ч. малые и средние предприятия – МСП). Кто может подать заявку - как минимум 2 организации из каждого сектора (1+1), представляющие разные страны ЕС или ассоциированные в 7РП страны, а также организации из третьих стран, в т.ч. Украины, сверх минимального числа участников.

СОФИНАНСИРОВАНИЕ РЕГИОНАЛЬНЫХ, НАЦИОНАЛЬНЫХ И МЕЖДУНАРОДНЫХ ПРОГРАММ MARIE CURIE CO-FUNDING OF REGIONAL, NATIONAL AND INTERNATIONAL PROGRAMMES (COFUND) Крайний срок подачи заявок

15 февраля 2012 г.

Бюджет

€ 110 000 000

Цель – дополнительное финансирование существующих или новых европейских региональных или национальных стипендиальных программ, направленных на развитие научной карьеры. Заявку на софинансирование может подавать организация страны-члена Европейского Союза или ассоциированной в 7РП страны, которая курирует и финансирует стипендиальные программы. Внимание! Украинские организации не могут принимать участие в этой акции, но украинские исследователи могут подавать заявки по предусматривающим участие исследователей из третьих стран стипендиальным программам, профинансированным Еврокомиссией в рамках данной акции. Информацию о запланированных конкурсах можно найти на сайте ЕК http://ec.europa.eu/research/participants/portal/page/cofund на портале стипендий EURAXESS Jobs http://ec.europa.eu/euraxess/index.cfm/jobs/index где также можно подписаться на новостную ленту RSS

Список стипендиальных программ COFUND http://ec.europa.eu/research/participants/portal/page/cofund Funding organisation

Link to Programme

Closing date of next Geographical call scope

Scientific Area

Required research experience

Programme Summary

Austrian Science Fund

SCHROEDINGER 0000-00-00 FELLOWS (II) (continuous)

Worldwide (outgoing), with a return phase

All disciplines (Science and Postgraduate at Humanities) least 4 years of research

Austrian Science Fund

SCHROEDINGER 0000-00-00 FELLOWS (I) (continuous)

Worldwide (outgoing), with a return phase

All disciplines (Science and Postgraduate at Download (pdf Humanities) least 4 years of 78 Kb) (78 Kb) research

Institut de Ciencies Fotoniques, Fundacio Privada (ICFO)

ICFONest

0000-00-00 (continuous)

Worldwide

PhD Health, Renewable Energies and Information Technologies

CEA

CEA Eurotalents

0000-00-00 (continuous)

Worldwide

Nano-science, computing, PhD or 4 years of Download (pdf 76 Kb) (76 Kb) energy, environment, research after master's degree climate change, life sciences, biotechnology, physics, astrophysics

IMDEA

AMAROUT

0000-00-00 (continuous)

PhD

TRANSMOB_HU (Mobility programme)

0000-00-00 (continuous)

Worldwide (incoming and reintegration) Worldwide

Life Sciences

NKTH

All

PhD or 4 years of Download (pdf 79 Kb) (79 Kb) research experience

Alexander von Humboldt Foundation

B.R.I.G.H.T

0000-00-00 (continuous)

Worldwide (incoming)

All

PhD required with max. 4 years postdoc experience

Universidad de Málaga (UMA)

U-MOBILITY

2011-11-14 Worldwide

Diabetes and associated metabolic disorders

PhD or 4 years of research

DIATRAIN Centro de Investigación Biomédica en Red de Diabetes y Enfermedades Metabólicas (CIBERDEM)

2011-11-30

Download (pdf 94 Kb) (94 Kb)

Download (pdf 112 Kb) (112 Kb)

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРИМЕР ДЕЙСТВУЮЩЕЙ СТИПЕНДИАЛЬНОЙ ПРОГРАММЫ COFUND

Другие программы по направлению «Кадры»

B.R.I.G.H.T Boosting Research and InteGration in Europe through HumboldT Fellowships

Стипендии для исследователей изстран ЕС/Ассоциированных в 7РП стран, проходящих стажировку в третьих странах - Marie Curie International Outgoing Fellowships (IOF);

Eligibility criteria: • Researchers who have obtained a doctorate or comparable academic degree (PhD, C.Sc. or equivalent) fewer than four years prior to the date of application. • Any nationality, non-resident in Germany (for exceptions see the Foundation's website). Duration of the fellowship - 6-24 months (1 stay) Contribution for the researcher (living, mobility, travel and German language allowance): Fellowship of 2,250 EUR per month, including a mobility lump sum and a contribution towards health and liability insurance Family allowances for visits by family members lasting at least three months (up to 326 EUR for the marital partner and up to 214 EUR for each child per month)

Мета – можливість навчати європейських дослідників у кращих організаціях в третіх країнах. Характеристика дослідників - Досвідчені дослідники з країн ЄС/АС.

Стипендии для исследователей третьих стран, приезжающих в страны ЕС / ассоциированные в 7РП страны Marie Curie International Incoming Fellowships (IIF) Мета - Заохочення дослідників із третіх країн брати участь у європейських проектах. Покращення наукової співпраці. Характеристика дослідників – досвідчені дослідники із третіх країн.

Поиск похожих проектов

Пример проекта IIF c участием Украины

Проекты «Кадры» с участием Украины

Пример проекта ITN c участием Украины Каменистые планеты вокруг холодных звезд (ROPACS) Research area: PEOPLE-2007-1-1-ITN Marie Curie Action: "Networks for Initial Training" Organisation: THE UNIVERSITY OF HERTFORDSHIRE HIGHER EDUCATION CORPORATION Duration: 48 months Project Cost: 3.21 million euro Contract Type: Networks for Initial Training (ITN) End Date: 2012-11-30 Project Status: Execution Project Funding: 3.21 million euro Participants MAIN ASTRONOMICAL OBSERVATORY OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE

UKRAINE

INSTITUTO DE ASTROFISICA DE CANARIAS

SPAIN

INSTITUTO NACIONAL DE TECNICA AEROESPACIAL

SPAIN

THE CHANCELLOR, MASTERS AND SCHOLARS OF THE UNIVERSITY OF CAMBRIDGE

UNITED KINGDOM

MAX PLANCK GESELLSCHAFT ZUR FOERDERUNG DER WISSENSCHAFTEN E.V. GERMANY

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Конкурсы в рамках программы «Кадры»

Авторизация на сайте CORDIS

Подписка на рассылку по интересующим направлениям

Рекомендуемые сайты Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій (НІП України) http://www.fp7-ncp.kiev.ua/index.php/uk/ Проект ЄС "Офіс спільної підтримки інтеграції України до європейського дослідницького простору" (JSO-ERA) http://jso-era.org/uk/about.html Список Національних контактних пунктів в Україні http://cordis.europa.eu/fp7/third-countries_en.html При подготовке презентации были использованы материалы Центрально-Черноземного Регионального информационного центра научно-технологического сотрудничества с ЕС (ЦЧ РИЦ) http://www.ric.vsu.ru/ru/cbs_rip

Спасибо за внимание Алексей Савкевич Национальный контактный пункт «Программы мобильности Марии Кюри» Донецкий национальный университет o.savkevich@donnu.edu.ua (062) 337-00-83

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

ПРИЛОЖЕНИЕ А: ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ «НИЗЬКО-ВУГЛЕЦЕВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (LCOIR-UA)» Проект виконується за Тематичною програмою Європейського Союзу для довкілля і сталого управління природними ресурсами, зокрема енергією (напрямок „Співробітництво у галузі чистих вугільних технологій і технологій уловлювання і зберігання вуглецю”). Проект реалізується Донецьким національним університетом (м. Донецьк, Україна) Науково-навчальним центром „Конвергенція нано-, біо- та інфо- технологій для збалансованого регіонального розвитку”, та фінансується Європейським Союзом. Концепція проекту Україна є сьомою країною у Європі по обсягам викидів CO2, і більше 70% цих викидів є результатом діяльності енергетичного сектора, в основному, за рахунок спалення місцевого вугілля (5-е Повідомлення України з питань зміни клімату, Київ, 2009). Більшість теплових електростанцій розташовані в східній частині України, а саме в регіонах, вибраних для реалізації проекту. Решта галузей промисловості – металургія, гірничодобувні підприємства, а також хімічні виробництва – є величезними споживачами вугілля для отримання енергії і велика частина цих заводів також знаходиться в регіонах, які досліджуватимуться. В останні десятиліття відбувається зниження викидів СО2 в Україні в результаті згортання промислового виробництва і регулярного закриття заводів. Щоб пожвавити промислові галузі без надмірного зростання викидів CO2, в Україні, а також у Донбасі, як в основному індустріальному регіоні, необхідно започаткувати упровадження чистих вугільних технологій і технологій уловлювання і зберігання вуглецю (кліматичні технології). Основна проблема, з якою стикається український енергетичний сектор, є знос устаткування, велика частина якого працює вже більше 50 років. Устаткування є дуже старим, щоб бути адаптованим до менш емісійних кліматичних технологій і, таким чином, повинно бути демонтовано і замінено новими технологіями. Зараз настав час для України відновити свої технології і вибрати найефективніші. Отже, існує потреба і необхідність розширення знань у сфері кліматичних технологій для осіб, що визначають політику, промисловців, інженерів і учених. Целі проекту: Загальні цілі проекту наступні: - Сприяти та допомагати фактичному здійсненню діяльності з впровадження кліматичних технологій в Україні; - Розпочати співпрацю у сфері кліматичних технологій між Україною і Європейським співтовариством. Конкретні цілі полягають у наступному: - Поліпшити знання українського контексту для здійснення кліматичних технологій; - Визначити потенційні об'єкти для актуальних програм адаптації в Україні кліматичних технологій; - Створити в основних зацікавлених сторін усвідомлення про кліматичні технології як інструменти боротьби із зміною клімату.

LCOI-Reviews, 2011, No. 03

Цільові групи із обраних індустріальних регіонів (Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської та Харківської областей) такі: - Регіональні органи державного управління і органи місцевого самоврядування; - Адміністративний та інженерно-технічний персонал регіональних енергетичних і промислових компаній; - Представники регіональних освітніх та наукових спільнот; - Студенти та аспіранти природничих й економічних факультетів університетів. Компоненти проекту Донецький національний університет виконує три компоненти проекту: 1. Дослідження національного та регіонального контексту можливостей використання кліматичних технологій Результатами цієї частини будуть доповіді про світовий контекст; про існуючі українські політичні рухи, закони та нормативні акти; про зацікавлені сторони, а також рекомендації щодо створення потенціалу кліматичних технологій в Україні. 2. Оцінка: створення географічних інформаційних систем (ГІС) Для оцінки можливостей та перешкод розгортання кліматичних технологій в Україні будуть створені ГІС джерел і поглиначів СО2, а також надані рекомендації із фактичного здійснення кліматичних технологій для об'єктів в індустріальних регіонах України. 3. Обмін знаннями Обмін знаннями, створеними і накопиченими в процесі виконання, буде здійснюватися шляхом організації та проведення наступних заходів: освітньої сесії та круглих столів для представників влади та бізнесу, для освітян, науковців та інженерів; міжнародна науково-практична конференція з актуальних питань зміни клімату та використання кліматичних технологій; лекції для студентів старших курсів і аспірантів. У рамках проекту будуть видані: монографія; огляди основних проблем, що виникають при зміні клімату, та шляхів їх вирішення; навчальний посібник з питань змін клімату та кліматичних технологій; інфо-бюлетені. За проектом створений веб-сайт, спрямований на різні цільові групи проекту. За додатковою інформацією звертайтеся: Донецький національний університет Університетська вул., 24 Донецьк, 83001 Україна Тел./факс: +380 (62) 305 1651 E-mail: research.div@donnu.edu.ua Web: http://research.donnu.edu.ua Координатор проекту: Шеставін Микола Степанович Моб. тел.: +380 (50) 217 9443 E-mail: lcoir@ukr.net Web: http://www.lcoir-ua.eu Думки, відображені у цій публікації, не обов’язково співпадають з поглядами Європейської Комісії та Уряду України