Zamolod'

Фома «Мандри»: «Спочатку я барабанив лінійками по дивану!» с.4

ZaMolodь січень '08

Діалог державних органів з молоддю с. 5 Маршрут на вихідні: Львів–Ужгород с.22

Франція: її Досвід і Шарм с. 12 Zamolod4.indd 1

22.01.2008 1:55:16

ZaMolodь ZaMolodь • вересень • січень '08 '07

лютий на долоні Новий рік — свято мрій та надій. Кожен з нас щиро вірить, що після опівночі почнеться краще життя. У старому році залишаться всі проблеми, а у новому нас чекатимуть неймовірні можливості, яскраві моменти та лише приємні хвилювання. В такому мрійливому стані ми перебуваємо декілька днів… Але несподівано починається сесія: недоспані ночі, синці під очима, шара, яка чомусь не приходить. Згодом з’ясовуєш, що й бюджет вичерпано, до зарплатні/стипендії/передачі батьків ще півмісяця, а їсти хочеться вже сьогодні. Швидко казки розказуються… — у житті ж все набагато швидше! Два смертельні тижні минають блискавично. Починаєш розуміти, що життя справді чудове, що ти маєш брати від нього все та насолоджуватись ним щомиті. Про це ти і прочитаєш у цьому номері: насолода від танцю, адреналін від санчат, де шукати роботу. Ми теж з кожним номером покращуємося – тепер «ZaMolodь» можна читати в електронному варіанті! Заходь на www.sms.gov.ua. У наступному номері результати конкурси «Боротьба з ВІЛ/СНІДом»! Не забувай, ми ще досі чекаємо на тебе! Твої креативні ідеї можуть втілитися на сторінках «ZaMolodi». Віталіна Ковальчук «Гаряча лінія» Вакарчука На період зимової екзаменаційної сесії Міносвіти запровадило «гарячу лінію», через яку студенти зможуть повідомити про хабарництво серед викладачів. Проект Міносвіти «Зимова екзаменаційна сесія» 2007/2008 навчального року діятиме із 8 січня до 8 лютого цього року. Зателефонувавши за номером 8(044) 486-13-16 студенти матимуть змогу отримати відповідні консультації фахівців. www.4POST.com.ua

Дивіться на ТРК «Київ»

www.mtvs.kiev.ua

Zamolod4.indd 2

Схильність до... алкоголізму Українська молодь посіла перше місце у світі у рейтингу споживання алкоголю серед дітей та молоді. Такі дані містяться у новому дослідженні Всесвітньої організації здоров’я. У рамках дослідження науковці опитали понад 200 тисяч учнів 5-го, 8-го та 10-го класів із 41-ї країни світу. Вчені склали список країн, починаючи тими, де явище підліткового алкоголізму набуло особливо загрозливого масштабу. Перше місце — за Україною, де 40 відсотків підлітків вживають алкогольні напої принаймні раз на місяць. На другому опинилися молоді ізраїльтяни із 28 відсотками любителів горілчаного. Далі в списку — Чехія. Російські ж школярі посіли 15 сходинку, а замикає список Ісландія та Ірландія. www.expres.ua

22.01.2008 1:55:26

Газета «Молодий час» №2, січень 2008 р.

Ковзанка на Софіївці З бюджету Києва міська влада виділила кошти в сумі 580 тис. грн на проведення спортивно-масових заходів на Софійській площі. На тимчасовій ковзанці, яка працюватиме з 13 січня по 15 березня 2008 року, буде організовано масові катання на ковзанах киян і гостей столиці України, показові виступи відомих фігуристів та хокеїстів України, вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Засновник і видавець: Молодіжна громадська організація «Київський центр розвитку та співробітництва» Наклад 20 000 прим.

Адреса редакції: Київ, вул. Грушевського, 14

У Києві створять ландшафтний екопарк «Міжнародний молодіжний центр» Таким чином планується вирішити питання змістовного дозвілля й розміщення гостей чемпіонату з футболу Євро-2012. Як повідомили в Головному управлінні у справах сім’ї й молоді, центр створять на Трухановім острові. Він буде включати постійні будови, тимчасові модульні будинки, а також зелену зону з наметовими містечками, якщо буде така потреба. Також передбачається створення молодіжного інформаційно-комунікаційного центру вболівальників, мережу інформаційнотуристичних центрів і мережу екскурсійних пунктів для гостей. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Денис Басс. Культурна столиця Європи 2008 Британське місто Ліверпуль офіційно стало культурною столицею Європи 2008 року. У конкурсі на право носити такий почесний титул Ліверпуль обійшов Брістоль, Бірмінгем, Кардіфф, Ньюкасл та Оксфорд. Саме промисловий Ліверпуль, єдиною визначною пам’яткою якого довгий час вважався музей Бітлз, з найбільшою швидкістю розвивається як туристичне місто і центр культурного життя країни. Згідно до статусу культурної столиці Європи, з січня починається низка відповідних подій. Початком стало грандіозне шоу під відкритим небом на площі в самому центрі Ліверпуля.

Контакти: zamolodb@gmail.com Головний редактор: Віталіна Ковальчук Редколегія: Тетяна Веремчук Юлія Бабко Автори: Аліса Коржова Віра Савченко Леся Владзієвська Сергій Березенко Сергій Котов Тетяна Веремчук Юлія Бабко Юля Кузнєцова Юрій Баскаков Літературний редактор: Ганна Логвинова Верстка: Юлія Бабко Дизайн: Coledzzo Communications Фото на обкладинці Робер Дуано

«ХоДімо Разом!» В Україні готуватимуть нове покоління політиків. Демократичний Альянс оголосив набір учасників проекту «Школа політика «ХоДімо Разом!», який відбуватиметься за підтримки Християнськодемократичного міжнародного центру (Швеція). У межах проекту в 2008 році буде проведено ряд заходів у Луганську, Черкасах та Києві. Головною метою проекту є формування на засадах християнської демократії нової, відповідальної, патріотичної еліти країни. Набір учасників триватиме до 5 лютого. Деталі набору на сайті Демократичного Альянсу www.osvita.org.ua

Ярмарок інноваційних ідей молоді 2008 Ярмарок є програмою грантів Світового банку, що фінансує інноваційні проекти невеликого масштабу шляхом відкритого та прозорого конкурсу. Головною метою є знайти та підтримати креативні рішення найактуальніших соціальних та економічних проблем сьогодення, підтримати ідеї, які принесуть реальні результати та мають потенціал для подальшого поширення. Темою Ярмарку інноваційних ідей для молоді для України, Білорусі та Молдови визначено «Обери своє майбутнє сьогодні» із двома відповідними підтемами «Покращення можливостей працевлаштуваття молоді» та «Перехід до здорового способу життя». Максимальна сума гранту — 20 000 доларів США.

Фотографи: Тетяна Веремчук Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія KY № 385-024 від 30 липня 2007 року Надруковано: ТОВ «Поліграфічний центр «Крамар» Київ, пр-т Московський, 16 Відповідальність за достовірність інформації, розміщеної у номері, несе автор. Редакція може не поділяти думку автора. Передруки дозволяються лише за згодою редакції та з посиланням на джерело. Розповсюджується безкоштовно. Видається за підтримки Головного управління у справах сім’ї та молоді Київської міської державної адміністрації

3 Zamolod4.indd 3

23.01.2008 11:58:27

ZaMolodь • січень '08

Леся Владзієвська

РЕНТГЕН

Фома «Мандри»: «Спочатку я барабанив лінійками по дивану!» Його життєве кредо — бути вільним. Для нього щастя — чашка гарячої кави. А мандри — просто хороше слово з одного боку і… сенс життя — з іншого. Хто він? Просто вокаліст гурту «Мандри» Фома (або Сергій Фоменко), чи..? Хочете дізнатися більше, — читайте далі — Як Ви знайшли музику, чи то музика знайшла Вас? Взагалі-то, цей процес почався дуже давно, ще до школи. Мій перший музичний досвід відбувався таким чином: коли звучали пластинки, я брав дві лінійки барабанив ними по дивану!

— Фомо, чому, власне, «Мандри»? Любите подорожі, чи…? Ні, це просто хороше слово. По-перше, воно досить романтичне. По-друге, чітко характеризує музиканта. Адже музикант — це теж своєрідний пілігрим (сміється). З цим питанням, до речі, до нас часто звертаються. От нещодавно на наш сайт написав один англієць, котрий подумав, що «Мандри» — це моє прізвище. І просив пояснити, що, власне, воно означає англійською. Ну, я йому й відписав, що англійською «Мандри» — «the vendery» — подорож. Думаю, англієць залишився задоволеним. Крім того, на мій погляд, це слово у даному випадку має дещо енергетичний напрямок. Все сплітається до назви.

— Куди мандруватимете найближчим часом? Наступна подорож — у Косово, 22-го січня. Будемо грати концерт для миротворців.

— Ви багато подорожуєте. А чи траплялося з вашим гуртом щось цікавеньке? О, таких пригод безліч. Пригадую, поїхали ми якось до Польщі давати концерти. Ну, і на одному з таких концертів виступали сліпі музиканти, після від’їзду яких ми ніяк не могли відшукати свій акордіон. Як виявилося пізніше, вони його випадково забрали! Отож, довелося викручуватись без нього!

— Цікаво, чого у Вас більше: емоцій чи раціонального підходу до життя? Швидше, фіфті-фіфті! Я не можу сказати, що я супер емоційний. Тобто я людина емоційна, але у мене завжди працює голова. Й з іншого боку, для мене розрахунок немає такої великої різниці, якщо немає емоцій.

ристом і басбарабанщиком ми вже познайомилися у продюсерському центрі, в якому і бере початок історія «Мандрів». З того часу ми граємо без змін складу гурту. І ми вже не є друзями, чи колегами, це щось на зразок родини. Адже, ми стільки часу проводимо разом, що коли й виникають якісь непорозуміння, то не на довго.

потрібно просто «запрягтися у віз» і дуже багато працювати. Насправді, з «Мандрами» часу на особисте життя залишається дуже мало, а що вже казати про сольну кар’єру. Проте, це ніколи не пізно втілити у життя, було б бажання і можливість.

— Фомо, а про сольну кар’єру не думали?

— За Вашими словами, сольний виступ — великий стрес. А грати гуртом — не є стресом?

Я іноді даю сольні концерти, виступи. Але ніколи не думав аж про кар’єру. По-перше, це величезний стрес, це зовсім інша сторінка життя. Це не так легко, як здається. У такому разі

Так, це теж стрес, але нам він уже звичний. Більше того, ми працюємо у системі. Це вже своєрідний механізм. Кожен із нас прекрасно знає, хто за що відповідає у процесі, кожен несе свою

функцію. Нас не багато, але це й робить нас мобільними. Всього у проекті задіяно дев’ять людей: п’ятеро музикантів, директор, технік, звукорежисер і водій. Насправді цього достатньо, щоб створити хорошу команду.

— Виявляється, бути артистом — не так просто. Це ще й велике напруження. Фомо, як, власне, Ви знімаєте стрес? Раніше, це відбувалося традиційним способом — випиваючи певну частину алкоголю, і потім лягаючи спати. Коли ж довго не має сну, то переглядаю фільми. Я просто намагаюсь максимально відпочити, це може

— Скажіть, Ви — спонтанна людина? Так. Але я не знаю, чи це добре. Тобто, я хаотична людина. Я так живу вже багато років, і для мене це є нормальним.

— Склад Вашого гурту: друзі чи просто професіонали у своїй справі? Взагалі, коли ми збирали склад гурту, то я на той момент товаришував і грав з нашим акордеоністом і перкусіоністом. А з басгіта-

4 Zamolod4.indd 4

22.01.2008 10:48:09

бути і прогулянка на свіжому повітрі, і spa-процедури, і секс. Все залежить від настрою, бо ж ситуації бувають різні. Останнім часом, я щось взагалі перед виступами не хвилююся. Виходячи на сцену я вмикаюсь і знаходжуся у такому яскравому й активному процесі. А після закінчення я знову стаю звичайним Сергієм Фоменко. Проте, коли буває декілька концертів вдень. Тоді все набагато складніше. От, приміром, перед Новим роком ми грали по три концерти на день. І, коли після третього концерту я приїхав додому, то зрозумів, що спати я не можу…

— От Ви подорожуєте з міста в місто, з країни в країну. А якби у Вас була можливість подорожувати у часі, яке століття обрали б?

країні. Поте дуже багато є талановитих людей, які, на жаль, не доходять до глядачів, до слухачів, через те, що у наш час треба «розкручуватись», а це має робити спеціаліст. На заході ця система вже сформувалася. Там артист обов’язково шукає собі агента, який би ним займався і, так би мовити, розкручував. У нас же, оскільки ми однією ногою ще в Радянському Союзі (сміється), цей момент значно гальмується. Просто люди не вміють себе піарити, робити проби. Ми можемо реалізовувати щось одне: або писати пісні, або піарити, а от поєднувати ці дві діяльності — не вдається. Приміром, той, хто просто пише пісні, навіть супер талановитий, не може «пробитись» через відсутність менеджменту. А менеджменту немає через

Молодь питає, Київрада відповідає 23 січня 2007 року онлайн-конференцію в редакції газети «Хрещатик» дав начальник Головного управління у справах сім’ї та молоді, депутат Київради Сергій Березенко. Більшість запитань стосувалося молодіжних та студентських проблем, тому редакція «ZaMolodi» вирішила опублікувати деякі з відповідей.

— Яким чином київська молодіжна влада працює зі студентами ВНЗ? Ми співпрацюємо зі студентством головним чином у трьох сферах: працевлаштування, оздоровлення та стипендії. У минулому році запрацювало 10 філій Київського молодіжного центру праці у ВНЗ Києва. Їхня головна функція — допомогти студентам знайти роботу. Також вони проводять консультації, тренінги, курси. Минулого тижня відбулися перші заїзди до зимових баз відпочинку — 265 студентів відправилися у Карпати, сплативши лише від 0 до 30% вартості путівок. Стипендії Київського міського голови розміром 300 грн/місяць отримують 150 студентів.

— Коли почнеться прийом заявок молодіжних організацій для участі у цьогорічних проектах Головного управління? Думаю, хотів би потрапити у другу половину позаминулого століття. Можливо, у США, можливо, до Великої Британії, можливо… Але, у будьякому випадку, саме в той проміжок часу.

те, що насправді, не так і багато людей розуміються на тому, як може формуватися українська музична сцена. З цього приводу виникає думка про те, що українська культура все-таки існує, але в якомусь back-граунді.

— Скажіть, якою Ви бачите українську музичну сцену на сьогодні?

— Дякую. Ваше життєве кредо — це…?

Цікава, яскрава — це безперечно. Багато є талановитих особистостей. Але відсутня система шоу-бізнесу. Немає музичної індустрії, немає менеджерів, які б розуміли цей процес, немає, зрештою, спеціалістів. І це прикро. Немає нормальної конкуренції музичних каналів, немає музичних фестивалів, у тій кількості, яка потрібна талановитій

Бути вільним!

— І наостанок: Ви щаслива людина? Що для Вас щастя? Так, я щасливий! А щодо самого, власне, щастя, то воно скрізь з нами, воно оточує нас самих. Його ж ніде не потрібно шукати. Цей день розпочався, — і це вже добре, це щастя. Ця чашка кави теж є щастям. Просто світ потрібно сприймати таким, яким ти хочеш його бачити! Оце й усе!

Прийом заявок розпочнеться 18 лютого. Є нововведення. Це збільшення суми, що виділяється з бюджету — з 430 тисяч до 530 тисяч грн. Також конкурс вперше буде розділено на 2 частини — для молодіжних (380 тис.) та для дитячих громадських організацій (150 тис).

— Пане Сергію, якщо ми представляємо ініціативну групу, чи можемо ми з допомогою управління реалізовувати цікаві проекти в Києві? Якщо у вас є цінні ідеї, що стосуються молоді та належать до пріоритетів державної молодіжної політики, ви можете запропонувати їх нам на розгляд. Якщо ці ідеї добре продумані і прописані, ми включимо їх до міських програм та дамо їм дорогу в життя!

— А чи існують звіти по виконанню конкурсів на проекти? Чи витрачені організаціями гроші ніхто не контролює? Звісно, ми маємо звіти за кожен проект. Організація не отримує фінансування, поки не надасть нам фінансовий та описовий звіт. Використання грошей з бюджету управління контролює спеціальний орган — Контрольно-ревізійне управління.

— Що потрібно, щоб отримувати стипендію мера Києва? На отримання стипендії можуть висуватися студенти-відмінники, які беруть участь у наукових конференціях і займаються громадською діяльністю. Якщо ви відповідаєте цим критеріям, зверніться до профкому вашого ВНЗ або відразу до Головного управління у справах сім’ї та молоді, телефон 279-8171.

— Нещо давно в Інтернеті з’явилась інформація, що молоді українці найбільше страждають алкоголізмом, наводились навіть цифри — 40%. Звідки взялися ці дані? Дослідження було проведено в багатьох країнах на замовлення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Прикро, що деякі ЗМІ, висвітлюючи цю

новину, заплуталися в термінах, назвавши нашу молодь «алкоголіками». Насправді дослідження показало, що 40% молодих людей вживають алкогольні напої декілька разів на місяць. Якщо хтось п’є пиво раз на тиждень, чи раз на місяць — це не алкогольна залежність. Я не погоджуюся з журналістами: київська молодь — не алкоголіки.

— Я живу на Святошино і постійно помічаю то наркоманів, то молодих п’яниць. У Кримінальному кодексі вже давно закріплено відповідальність за продаж наркотичних речовин. Але, як бачимо зі статистики, наркотики і далі продаються. Безперечно, з цим треба боротися. В грудні 2007 року я ініціював створення робочої групи (прим. вже діюча) щодо вивчення ситуації з незаконним продажем трамадолу в аптеках міста.

— Навіщо проводити Форум молоді Києва, якщо в столиці практично не діє жодна молодіжна організація? Все зациклено на політиці! У Києві є реально діючі молодіжні організацій, не пов’язані з політикою. Наприклад: Українська студентська спілка, «Галерея РА», «Клуб «Компас», «Спортивний альянс молоді» та багато інших.

5 Zamolod4.indd 5

23.01.2008 11:59:16

Котов Сергій

ZaMolodь • січень '08

25 КАДР

Упитися, забутися. Що далі?.. Згідно з даними ООН, у світі в даний час вживають марихуану майже 142 млн. чоловік, амфітаміни і синтетичні наркотики — 30,5 млн., кокаїн — 13,4 млн., героїн і опіати — 8 млн. Щорічно зростають ці страхітливі цифри і в Україні. Саме вони і стали приводом для спілкування із завідувачем відділення ургентної наркології і детоксикації одного з підрозділів Київської Державної наркологічної лікарні соціотерапії, Медведевою Надією Миколаївною.

— Скільки людей щорічно приходять у вашу клініку за допомогою? На рік приблизно до 10 тис. чоловік. Як правило, це молоді люди, віком від 16 до 25 років.

— А наскільки важко кинути наркотики? Лікування наркоманії складається з трьох різних етапів. Але медикаментозне лікування наркоманії займає дуже невеликий відсоток. Більший відсоток лікування займає психологічна та психосоціальна реабілітація, ресоціалізація пацієнта — тобто те, наскільки він після реабілітаційних заходів може адаптуватися в соціальному середовищі, чи буде він мати житло, працювати, як він адаптується в суспільстві після медикаментозного лікування і тривалої реабілітаційної програми.

— Чи реально самостійно кинути вживання наркотиків? Коли пацієнт самостійно хоче припинити вживання наркотику, і якщо у нього вже сформувався синдром фізичної залежності, то він проходить через певні фізичні страждання. Хтось може винести цей фізичний дискомфорт, хтось може самостійно, скажімо так, зусиллям волі не спожити у цей момент наркотик. Але є і такі люди, які не витримують ці страждання, вони просто не можуть витримати процесу протікання абсцентно-

го синдрому, і вдаються до повторного вживання наркотичних речовин. Таким людям потрібна, відповідно, медична допомога.

— Назвіть відсоток наркозалежних людей, які проходили лікування у вас і про яких ви можете сказати, що вони остаточно позбавилися наркотичної залежності? Справа у тому, що наркоманія — це хронічне захворювання. Якщо це захворювання з’явилося, воно з’явилося раз і на все життя. Сказати, що людина «позбавилася наркоманії» не можна. Так, у нього наступила тривала ремісія. І, якщо людина дійсно ставить перед собою високу мету — жити своїм життям без наркотиків, вона цієї мети досягне. Ремісія ж може продовжуватися все подальше життя. Але наші пацієнти, які мають залежність від наркотиків, працюють над собою протягом всього свого життя, щоб не повернутися до вживання наркотиків. А сказати, що людина лікувалася і вилікувалася раз і на все життя, не можна.

— А який середній вік алкозалежної молоді? Останнім часом проблема алкоголізму «помолодшала». Років 10 тому алкогольні психози спостерігалися, як правило, у осіб після 40 років. У меншій мірі — у людей до 30-ти. Сьогодні ж ми

частіше стали стикатися з алкогольними психозами і в 18, і в 19 років.

— А що таке «алкогольний психоз»? Алкогольний психоз розвивається на тлі відмови від алкоголю. Тобто після того, як людина протягом 3–4-х днів не вживає спиртних напоїв, а перед цим вона їх тривало вживала. Для кожного цей термін індивідуальний: для когось — місяць, для когось — тиждень, для когось — 3 дні. А стан цей виражається в гострих психотичних розладах. Наприклад, у людини може бути потьмарення свідомості із зоровими або слуховими галюцинаціями. Але, взагалі-то, ці симптоми у кожної людини виражені по-різному.

— Як можна зупинити білу лихоманку? Звернутися до лікаря за допомогою. Тому що це стан, небезпечний як для самої людини, так і для оточуючих.

— А людина сама розуміє, що у неї біла лихоманка? Найчастіше за допомогою звертаються, як правило, не самі пацієнти, а їхні родичі чи друзі. Бувають, звичайно, випадки, коли людина сама розуміє, що психоз протікає у формі галюциноза.

— А самостійно це може пройти? Або потрібно звертатися до лікарів у будь-якому випадку? Якщо вчасно не пролікувати це захворювання, галюцинації можуть перейти у хронічну форму. Адже відчуття легкості, власної сили або значущості брехливі. Дурман проходить, людина залишається ні з чим, і їй хочеться нового сп’яніння. І вже немає ні сил, ні бажання перервати замкнуте коло.

Дурман проходить, людина залишається ні з чим, і їй хочеться нового сп’яніння. І вже немає ні сил, ні бажання перервати замкнуте коло.

6 Zamolod4.indd 6

22.01.2008 1:55:31

Ми познайомилися з пацієнтом клініки ургентної наркології і детоксикації. Олександру зараз всього 20 років. Приймав наркотики 2 роки, і вже 2 роки не вживає їх. Сашко сам знайшов в собі сили прийти в клініку для лікування. Зараз він хоче піти на службу в армію, тому проходить обстеження. Ще один «клієнт» клініки — Володимир. Потрапив в клініку тиждень тому з діагнозом

«біла лихоманка». За його словами, він сильно пив декілька днів підряд, а потім, через якийсь час, почув у себе в голові голоси, які співали пісні про нього. Злякавшись, він попросив дружину викликати «швидку». Після обстеження лікарі направили його в клініку (між іншим, це — єдина клініка в Києві, що займається безкоштовним лікуванням нарко- і алкозалежних пацієнтів!). У понеділок Володимира повинні виписати, він говорить, що після комплексного лікування відчуває себе

абсолютно здоровим. Отже, вибір є. Важливо лише знайти в собі сили і скористатися своїм шансом: усвідомити свою проблему, піти з нею до лікаря, пройти лікування, почати нове життя. Але найголовніше — запам’ятати себе в стані цієї залежності і, йдучи далі по життю, не повторювати колишніх помилок.

Галопом по Америці, або що робити під час канікул? Справжня зима тільки починається, а в голові вже літо. Дехто скаже, що планувати на півроку вперед безглуздо, обґрунтовуючи це тим, що тоді все йде наперекір. Можливо, щоб поїхати до бабусі, довго думати й не треба, але, якщо хочеться і незвідані раніше місця побачити, і відпочити, розвиватися духовно, відкривати нові горизонти та ще й заробити грошей, варто працювати над цим уже сьогодні. Українці — народ трудящий! Працюють віддано і за невеликі гроші. Такі собі негри на плантаціях. Багато країн пропонують нам цікаву і не дуже роботу за кордоном. Головне, обрати правильно, щоб не стати робочою машиною чи тим самим негром, а отримати дорогоцінний досвід. У нашій країні багато фірм/агентств/підприємств/центрів, які надають молоді свої послуги для здійснення закордонних поїздок з метою навчання та заробітку. Серед них і освітнє агентство Ukraine Exchange Ltd. Воно пропонує широкий спектр послуг у сфері культурного обміну і навчання

за кордоном. На так званому ринку обміну України вони з’явилися у грудні 2002 року.

Ukraine Exchange Ltd перші презентували програму H2B (прим. віза тимчасових чи сезонних робітників, яка дозволяє легально працювати лише у визначеного працедавця). Є членом GWEA, FIYTO, ISTC, IATA, а також Американської торгової Палати в Україні, є партнером багатьох українських та іноземних університетів. На даний момент у них розвинені такі напрями діяльності, як програми Work & Travel USA, Career Training, Internship, AuPair и Agriculture Training Program.

Work & Travel — програма культурного обміну Exchange Visitor Program. Вона розроблена Держдепартаментом США. Існує з 1957 року. Скористатися цією програмою може студент денної форми навчання, який володіє англійською мовою на розмовному рівні.

Au-Pair USA — існує з 1965 року. Учасник даної програми проживає 12 місяців у американській родині, виконує нескладну домашню роботу та доглядає за дітлахами, отримуючи 157 доларів на тиждень на власні витрати і двотижневу оплачену відпустку. Протягом року відвідує мовні курси, оплачені хазяїнами. Українці — народ розумний! Наші дипломні роботи — це іноземні професорські праці. Наша молодь — переможці Всесвітніх олімпіад з різних напрямків. З такими показниками ми б мали бути першою серед перших європейських країн, але… але те, що ми знаємо, треба вміти використовувати практично, а цього нас не вчать, і шанси спробувати не дуже роздають. Але як же без досвіду? Один

із виходів — поїздка в серце ділового світу — в США.

Ukraine Exchange пропонує нам такі програми стажування: Internship — програма, розрахована в основному на студентів будь-якого ВНЗ, або на випускників, які закінчили ВНЗ менше року тому. Тривалість стажування — 6–12 місяців+ 1 місяць подорож. Career Training програма для людей з досвідом роботи за спеціальністю не менше 5-ти років або не менше 1-го

року з дипломом бакалавра чи магістра. Програма не сезонна, а індивідуальна, тому учасник може обрати тривалість поїздки сам. Стажування, яке може або не оплачуватися або оплачуватися (мінімальна стипендія — 1200 доларів), проводиться в таких галузях: економіка, менеджмент, маркетинг, фінанси; туризм і готельний бізнес; реклама, ЗМІ; інформаційні технології; архітектура, інженерія; юриспруденція.

Корисна інформація: Головний офіс Ukraine Exchange — вул. Пимоненка, 4, офіс 48. Їхати від м. Лук’янівська тролейбусом № 16, 18 до зупинки «Полтавська». тел.: 38 (044) 482 32 33, 482 09 70, 482 09 24

7 Zamolod4.indd 7

22.01.2008 1:55:32

ZaMolodь • січень '08 Cергій Березенко

НА ПРИЦІЛІ

Продати власне «Я» Ми живемо в інформаційну епоху з усіма її глюками та законами. Це вже нова життєва аксіома, що не вимагає жодних доказів. Або ти цьому віриш і починаєш жити правильно, або залишаєшся на узбіччі. Приймаючі нові правила, ми визнаємо, що сьогодні важливе не тільки те, що ми собою являємо в «реалі», але також те, як ми себе віртуально презентуємо. Все частіше наш віртуальний образ виявляється більш значущим, ніж звичайна тілесна оболонка.

Роздвоєння Наш віртуал, особливо добре сконструйований і продуманий до дрібниць, присутній скрізь — в інеті, на форумах, у чатах, на шпальтах преси, в тєлєку, в резюме/анкетах/автобіографіях і т. д. Віртуал —

Вкрай важливо надійно пакувати свою хворобливу сутність у грайливу обгортку «Бонжур» і продавати, продавати, продавати це частково вигаданий персонаж, яскраво розфарбований і прикрашений гіпертрофованими перевагами. Віртуал може те, що в реальному житті неможливо, зате добре продається. Тепер змагаються тільки віртуальні оболонки, такі собі «супермени». Не дивлячиьс на це все, вибираючи з тисяч резюме однеєдине, ми завжди сподіваємося не натрапити на «кота

в мішку». Справді, наша реальна оболонка сповнена недоліків, що різко знижують нашу цінність на ринку праці й успіху. Сьогодні не продаш — не запрацюєш. Добре продаш — багато заробиш. Часто ефективна «самопрезентація» дає молодому спеціалісту шанс на перспективи блискучого кар’єрного зросту. Правда, є ще гроші батьків, але вони можуть потрапити не в той карман.

Отож про самопродаж Зробимо одразу глобальний висновок: той, хто мовчить, завжди опиняється в аутсайдерах. Усе, що ми говоримо сьогодні, треба розглядати виключно з точки зору самопрезентації. Чим більше навколо нашого імені інформаційного шуму, тим більша наша ціна на ринку. Питання лише в тому, як саме ми себе продаємо. На жаль, часто неправильно. Ми або занадто соромимося самопродажу і не готові вигадувати власні віртуальні оболонки, або ж занадто нав’язуємо своє «я» — примітивне і прямолінійне.

Абетковий PR Років із п’ять тому PR у нашій країні дійсно вважався загадкою. Гарно, казково, незнайомо. Мало хто розумів це явище. А ті, хто розуміли, почали в PR-організації (насправді ж пустушки). Так з’явилася нова каста «недоторканих», що лякала місцевих бізнесменів загадковим монстром «піар». Ці спеціалісти власної місцевої практики приносили неймовірні збитки явищу піар як такому. Не дивно, що PR у нас зараз сприймається як примітивна замовна стаття і не більше. На жаль, справжнього піару як мистецтва створювати міфи там, де все сіре і буденне, — у нас досі немає. Правда, фірм, що гордо називають себе «спеціалістами зі зв’язків із громадськістю», в країні повно. На практиці ж вони впарюють клієнтам виключно низькоякісний продукт. Як правило, він включає в себе вкрай незрозумілу прес-конференцію (з незначного приводу), що проводиться відразу після підписання договору. На захід запрошуються малопрофесійні журналісти, які або є друзями PR-спеціалістів, або ж знаходяться

Навчання, постійні співбесіди, діалоги в магазинах і кафе, випадкові розмови в транспорті — все це міні-екзамени з особистого PR-у у списку обов’язкових гостей (когось же треба запрошувати для створення натовпу). Прес-конференція отримає 3-4 замітки-рецензії на нерейтингових сайтах — і все! Гарантовано незрозумілий зміст, невеликий розмір замітки, розміщення в невідомих місцях. Суспільний резонанс зашкалює... за нуль цілих, нуль десятих. Потім, «піармени» готують 2-3 тексти — трошки більшого обсягу і розміщують їх у «партнерських» газетах. Тексти містять у собі прямі схвальні слова на адресу замовника, докладний рекламний опис конкурентних переваг, маленьку шпильку за адресою конкурентів, зовсім невиразну мову — табу PR. Подібні тексти навряд чи якось впливають на аудиторію. Така «PR-діяльність» з одного боку спричиняє

невиправну шкоду замовникам, з іншого — повністю дискредитує PR як активну технологію.

PR — це досить гарний інструмент, що дозволяє не просто активно впливати на спеціальні групи і формувати їхні споживчі потреби. Використовуючи ті чи інші комунікативні технології, ми займаємо свою нішу на ринку і отримуємо своєрідну ідентифікаційну мітку. Лише адекватно підібрана інформація дозволяє бути упізнаними і розраховувати на певну ринкову стабільність. Суспільство повинне асоціювати нас з чимось відомим. І, відповідно, воно не повинне нас боятися. Саме страх невідомого найчастіше зачиняє перед нами двері. Тож краще, якщо оточуючі будуть думати і вірити, що добре знають нас, і повністю нам довірятимуть. Саме в цьому місці нашої повісті ми стаємо на ту слизьку доріжку, яка називається психологічним самопіаром. Психологічний самопіар — це справжнє мистецтво, яке дозволяє викликати стійке, незвичайне бажання ділитися з нами своїми грошима, часом і допомагати нам робити нашу ж кар’єру. Та про це наступного разу...

8 Zamolod4.indd 8

23.01.2008 13:10:30

Юлія Бабко

StudMoney

MyMoney. Більше, ніж гроші 60% серйозно налаштованих студентів шукають інформацію про ту компанію, в яку хочуть влаштуватися на роботу. Це так само природньо, як приміряти сорочку, перш ніж її купити. Але досі не було такого механізму, який би надавав компаніям потрібну інформацію про студента. Сорочки не знали, хто їх приміряє. Тепер в Україні є проект, який спрямований на подолання цієї проблеми на ринку праці. MyMoney.org.ua — це портал, присвячений молодіжному працевлаштуванню. Основним напрямом його діяльності є створення ефективної комунікації між студентами та працедавцями. Один із інструментів створення такої комунікації — це проведення бізнес-ігор. Про зимові бізнес-ігри та інші можливості нам розповів керівник проекту MyMoney Денис Степура.

— Які послуги пропонує сайт? Ми працюємо на дві аудиторії. Це — студенти та компанії-роботодавці. Досі не було єдиної площі для їхньої комунікації одне з одним. На нашому сайті, студенту важливо не просто розмістити своє резюме, а й вирішувати кейси (ситуативні задачі), брати активну участь у роботі сайту, вести блог, спілкуватися на форумі, брати участь у бізнес-іграх. Проявляючи себе, він має шанс отримати пропозицію на вакантне місце чи стажування від великої компанії. Студенти ніби завжди знаходяться під спостереженням, щоб виявити найкращих. На сайті створені віртуальні кабінети для систематизації роботи як студентів, так і компаній.

— Можна сказати, що активна діяльність на сайті — це перший крок у побудові кар’єри? Так. Потрібно націлено шукати роботу. Ми намагаємося донести студентам, шо починати будувати кар’єру потрібно якнайраніше і не бути пасивними в цьому. Роботодавців переконуємо в тому, що вклад у перспективного студента — це найокупованіший вклад. В країнах Європи вже давно існує практика серед компаній чи організацій відбирати найкращих студентів університетів і «вирощувати» з них професіоналів.

— Як часто проводяться бізнес-ігри і на кого вони розраховані? Минулого року успішно були проведені бізнес-ігри з фінансів, маркетингу та менеджменту. В першій фінансовій грі прийняли участь 52 команди, а в другий тур пройшли 20 команд. У фіналі учасників оцінювали спеціалісти у сфері фінансів з відомих бізнескомпаній, таких як Legis, Foxtrot, Deloitte, Seldico, Тас Комерцбанк. Розраховані вони на студентів економічних факультетів чи просто бізнесорієнтованих молодих людей. Спробувати себе може кожен, але у фіналі беруть участь найкращі. Щоб вирішувати бізнес-кейси потрібні гарні фінансові знання, логіка та аналітичні здібності.

— Що треба зробити, щоб взяти участь у бізнес-грі та яка наступна? Щоб взяти участь у грі, треба створити команду з 3–5 людей та вирішити бізнес-кейс. Після декількох відбіркових етапів проводиться фінальна бізнес-гра, де гравці оцінюються експертами з компаній. Наступна гра присвячена страхуванню. Це специфічна гра, яка включатиме елементи маркетингу. Плануємо співпрацювати з провідними страховими компаніями України, такими як Провідна, ТАС, Оранта, Дженералі Гарант. Головна ціль – знайти найкращих молодих людей, які хочуть працювати у стра-

ховому бізнесі. Для студентів це можливість показати себе, подивитися, що вміють інші і отримати призи.

— Чому саме страхування? Ринок страхування не дуже розвинутий у нашій країні. Все сприяє тому, щоб компанії приймали на роботу молодих спеціалістів без досвіду та навіть спеціальної освіти. Гарних спеціалістів з досвідом просто перекуповують. Помітивши цю тенденцію, багато компаній взялося «вирощувати» своїх працівників. У таких компаніях хороші перспективи. Можна швидко вирости до керівника відділу чи відділення. До того ж зараз страхові компанії вводять нові послуги: пенсійне страхування, автострахування (вийшов закон, який забов’язує всіх власників авто страхуватися). У зв’язку з цим з’являються нові вакансії.

— Ви працюєте тільки зі сферою бізнесу чи плануєте розширювати тематику? В глобальних цілях охопити в майбутньому всі сфери, які представлені на ринку праці. Все залежить також від клієнтів. Зараз ведуться переговори з представниками каналу «Студія 1+1». Коли вони стануть нашими клієнтами, ми будемо націлені на відповідну аудиторію студентів. Каналу зараз потрібні молоді спеціалісти, наприклад, звукооператори, ведучі, режисери. Тому

їм потрібний вихід на такі університети як Університет ім.Карпенка-Карого, Інститут телекомунікаційних технологій КПІ та ін. Ми розробляємо індивідуальні плани роботи з клієнтами.

— Як ви працюєте зі студентами? В університетах ми влаштовуємо презентації та тренінги на теми працевлаштування. Будь-яка група економічного факультету може замовити собі тренінг. Головне, зібрати аудиторію і звернутися до нас. Під час тренінгу нашим експертам можна буде поставити питання про можливості для молоді в тій чи іншій сфері бізнесу, про особливості працевлаштування у великі компанії та ін. Як правило, ми починаємо розмову з того, що у кожного є вибір. І від цього вибору залежить його подальша кар’єра.

чні статті, в себе аналіти Сайт включає штуванла ев ац пр бізнесу та програм новини сфери та рисних заходів ня, анонси ко представ, ія нс ка ва кожна стажування; жується кейалі, супровод лена на порт ням, що є ійним завдан сом — ситуац ов’язків на об их ьн нкціонал ні бізнесприкладам фу нд ма оводяться ко пр ді, са по й ці , аналогічні чають завдання компаній. ігри, що вклю к ти ак ацям з пр сайті з реальним ситу на уть звернутися та семіСтуденти мож гів ін ен тр оведення проханням пр евлаштування. на теми прац нарів у ВНЗ ватися між ь змогу спілку ог, форум Студенти мают бл з ре че мпаніями ень. собою та з ко мл до ональних пові та систему перс

9 Zamolod4.indd 9

22.01.2008 1:55:36

ZaMolodь • січень '07

7.5 думО’К

Інтернет-насильство: злочин є, Основною «приправою» нашого життя дедалі біл Воно заполонило не лише громадські місця, а школи, університети, і найголовніше — нашу пс станище насильства — це телебачення, мобільн Інтернет, така собі бомба уповільненої дії. Про те технології вносять свої корективи у нову злочин рення відео з реальними вбивствами та насильс Який голод втамовує комп’ютер Порнографія — це інструкція, насильство — ось практика. Глорія Стайнем

Новий присмак жорстокості

Інтернет поЗа Законом

Сьогодні порнографія в Інтернеті — це не лише звична справа, це навіть банально. Дедалі «цікавішим» і ціннішим для виробників аморального кіно стає відео з реальними фактами побиття, приниження, ґвалтування і навіть вбивства. Насильство в Мережі з кожним разом видозмінюється і вироджується, стає все жорстокішим. А найстрашніше те, що участь у таких фільмах в основному бере молодь та діти, причому вони виконують і роль жертви, і роль злочинців.

Для розмноження вірусам потрібна сприятлива атмосфера для існування: висока вологість, антисанітарні умови, низький імунітет. Інтернет — найсприятливіший грунт для поширення інформації, що має кримінальний зміст, порносайтів, сексуальної експлуатації дітей, торгівлі людьми тощо. Інтернет у нас в країні навіть не визнаний як засіб масової інформації, а у «немасовому» засобі, як відомо, кожний собі господар. Часто батьки купують своїм дітям комп’ютер для

До прокуратури Міжгірського району звернулася мешканка с. Запереділля, яка повідомила, що троє сільських хлопців учинили наругу над її неповнолітнім онуком. Того дня 10-річний Михайло вийшов на вулицю погуляти. До хлопчика підійшли троє односельчан — 17-річний Василь, 18-річний Іван та 19-річний Павло. Під тиском фізичної розправи Михайла примусили сісти в салон авто. Втім кататися на автомобілі молодики й не думали. Трійця вирішила порозважатися «вишуканим»

того, щоб вони менше часу проводили на вулиці. Проте в кіберпросторі на дитину очікує не менше загроз, ніж у реальному житті. Згідно з анонімними опитуваннями, проведеними в Тайвані, діти семирічного віку принаймні раз потрапляли на порносайти. Там вони спілкуються в чатах, навіть не уявляючи, хто є їхнім співбесідником — 13-річна подружка чи старий гидкий збоченець. Якщо ви навіть випадково потрапили на такий сайт, свій внесок у його процвітання ви зробили: система зареєструвала ваш візит, відвідуваність зросла і фінансування теж. Тому постає питання, чи має бути запроваджене правове регулювання відносин, які виникають в інтернеті? Чи мережа Інтернет повинна залишатись «чистою» від законодавчого втручання?

Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко стверджує, що одним із джерел поширення ідей насильства серед молоді є необмежений анонімний доступ дітей до мережі Інтернет, зокрема сайтів, чатів, які пропагують насильство, а також використання підлітками мобільних телефонів у навчальних закладах та поширення ідеології цинізму та нетерпимості, які провокують напруження в молодіжному середовищі. Інтернет-залежний не може контролювати кількість часу, проведеного перед монітором, у нього з’являється сухість очей, розлади сну, зникає апетит. Залежна від комп’ютера людина є асоціальним типом зі збудливою психікою, тобто потенційним порушником закону. Психологи багато говорять про те, що зацікавленість різного роду «стрілялками», яскраві картини крові, розривання плоті вбитих може провокувати людину спробувати таку ситуацію не «понарошку», а в реальному житті. Ще одна причина засилля усякого роду збочення —

систематична сексуальна невдоволеність або ж підвищені сексуальні потреби, які важко або неможливо задовольнити традиційним способом; психологічна неврівноваженість, невпевненість у стосунках з особами протилежної статі. А у віртуальних стосунках все легко! Анонімність знімає будь-яку відповідальність. На підтвердження тези про сексуальну (у т. ч. й порно-) залежність як хворобу свідчить існування у США спеціалізованих медичних центрів для так званих секс-наркоманів. Головний лікар однієї з них («Голден Вей») Марк Лаазер каже, що серед пацієнтів зустрічалися такі, що готові були накласти на себе руки — такий нездоланний потяг переживали. Ці люди втрачали все: сім’ю, роботу, гроші, людську гідність… Ігор Полянський, «Проблеми інтернет-цивілізації або роздуми про насильство і порнографію в мережі»

Де вариться злочинний бізнес Якщо весь світ уявити у вигляді великого заводу з виробництва порнографічної та злочинної продукції,

способом. Юнаки по черзі задовольнили свою хіть неприродним способом. А весь жах, який довелося пережити десятирічному хлопцеві, старші односельці знімали на відеокамеру мобільного телефону. Наступного дня вони хизувалися перед своїми однолітками крутим відеороликом. За кілька днів у селі не залишилося жодного школяра, який би не побачив цієї міні-стрічки. Більше того, сільські діти тиражували відео, переписуючи акт насильства на свої мобільні телефони. джерело: І-РЕПОРТЕР

За оцінками експертів, серед дітей у віці від 8 до 17 років понад 60% з радістю погодяться брати участь у сценах насильства. А 6% хлопців допускають можливість убивства людини, якщо воно буде щедро винагороджено

10 Zamolod4.indd 10

22.01.2008 10:49:34

Юлія Бабко Тетяна Веремчук

а кари немає лі більше стає насильство. я, а й дитячі майданчики, шу психіку. А сучасне прибільний зв’язок і особливо ро те, як телекомунікаційні очинну індустрію — пошиильством. то цехом будуть країни бувшого Радянського Союзу та «третього світу». В них законодавство не настільки розвинуте, як у США чи Європі. Останні полюбляють дивитися, а не бруднити руки. Низка міжнародних організацій переконують, що до 80% дитячої порнографії в Інтернеті зроблено в Росії, Білорусії, Молдові.

«Made in Ukraine» — а така позначка красується на 50% усього продукту. Це визначають за наводкою колег за кордоном або за самою продукцією. Видають пейзажі, газети або журнали, деталі інтер’єру, що потрапили в кадр. Наприклад, нещодавно знайшли порнографічну фотографію зі знаменитою Софією Київською за вікном. Завдяки Європолу викрили міжнародну мережу з виготовлення дитячого порновідео, у якому задіяно 23 дітей, з них 21 — українець. Серед «акторів» в основному були дівчатка віком від

порнографію. Хоча, що там якийсь СНІД? Ми вбиваємо себе аморальністю не гірше за будь-яку хворобу.

Ставлення влади і правоохоронних органів

9 до 16 років, саме їх примушували виконувати акти, які знімалися на замовлення клієнтів порномережі.

Якщо Ви не займетесь порнографією, то порнографія займеться Вами На повну силу розвивається порноіндустрія. І сміх, і гріх, але скоро лінгвістам доведеться придумувати термін на позначення індустрії у сфері насильства. Остання для свого процвітання має все: і «талано-

витого» виробника, і «якісний» товар і хворого споживача. Саме так, хворого, інакше слово для людини, що отримує задоволення від звірячого ґвалтування або жорстокого порно, знайти важко. Сьогодні українська порноіндустрія приносить задіяним у ній людям близько $100 мільйонів щорічно. За окупністю вона дає фору багатьом іншим видам бізнесу — кожен вкладений у неї $1 дає $8 прибутку. Сервіс на вищому рівні. Наприклад, один із українських інтернетмагазинів пропонує доставку фільмів бандероллю, оплата анонімна — післяоплатою або Webmoney. Коштує недорого — від 17 грн. А за 20 грн. на місяць компанія Воля-Кабель підключає всіх бажаючих і повнолітніх до каналів XXL, Spice і Adult TV, що еротичними можна назвати з великою натяжкою. Дивно, однак зараз люди взяли за моду інвестувати гроші не в наукові структури, не в дослідницькі центри боротьби зі СНІДом, а у

Поки офіційна влада й учені відокремлюють еротику від порно, ринок з кожним роком заповнюється все жорстокішими матеріалами. Вік жертви все молодший. Злочинці все вигадливіші. За даними МВС щомісяця когось викривають і знаходять до півсотні фактів розповсюдження незаконної продукції для дорослих. Цього недостатньо, щоб зупинити злочинну комерцію. Адже в кращому випадку охоплюється лише 10% порнообороту України. Основна причина неефективності роботи органів — фінансування з боку держави, чи точніше його відсутність. Європол давно б’є на сполох: чому Україна не ставить пріори-

тетним боротьбу зі злочинами, які мають міжнародний характер? Представник Європолу Менно Гаґемаєр зауважив, що європейським поліцейським дуже важко було співпрацювати з правоохоронцями в Україні, які не виявляють особливого зацікавлення у подоланні подібних злочинів. Друга причина — це недіючі закони. Основними нормативними актами в нашій державі, спрямованими на врегулювання Інтернет-відносин, є Укази Президента України. Але жоден з таких документів не містить механізмів запобігання кібер-злочинності.

Якщо є пропозиція, значить існує і попит. Це закони будь-якого ринку, в тому числі і ринку злочинної продукції. Є виконавці, значить існують і замовники. Де актори, там і глядачі. І останніх серед нас дуже багато. То на кому ж лежить відповідальність: на новітніх технологіях, які згубно впливають на психіку молоді чи на людині, яка керується основним інстинктом? Коли основний інстинкт бере гору над розумом, життя перетворюється на гру. Найжахливіше, що ця гра — CounterStrіke.

11 Zamolod4.indd 11

22.01.2008 1:55:40

ZaMolodь • січень '08 Тетяна Веремчук

28˚45'

VISA

Франція: її Досвід і Шарм Сучасна система французької освіти творилася протягом останніх двох сторіч. А тепер вона вважається однією із передових у світі. Дехто стверджує, що ця система відіграє роль своєрідної лабораторії, дослідного поля, де проходять перевірку життям сучасні тенденції розвитку освіти. У чому ж секрет французької освіти? Чому дипломи та спеціалісти цієї країни цінуються у всьому світі? Про французький Досвід, Специфіку, і, трішки про французький Шарм читайте далі… Національна самобутність У проблемах навчання Франції знаходять відображення важливі педагогічні процеси, що виходять за межі національних кордонів і становлять інтерес для вітчизняних педагогів. Французька освіта має яскраво виражену національну специфіку. У цій країні своя система вчених ступенів, особливий розподіл на цикли і особливе ставлення до дипломів державних навчальних закладів: вони, як правило, цінуються набагато вище, ніж дипломи приватних шкіл та університетів. Система освіти — найбільший роботодавець Франції: у ній зайнято більше половини державних службовців. А найголовніше, Франція не лише сама гордиться своєю специфікою освіти, а також навчила поважати її і за кордоном. Україні не завадило б заявити світові і про свої здобутки у сфері освіти. А то досягнення маємо, а говорити про це соромимося.

принцип: «освіта для всіх і кожного без обмежень, незважаючи на соціальний статус і прибуток». За часів III Республіки Жуля Фері (1881–1882) ввів цей закон у реальне життя. Три великих принципи залишаються в силі і сьогодні. Вони, певне, і визначають простоту та водночас геніальність системи освіти Франції: 1. Публічна освіта є обов’язковою. Якщо батьки стоять на заваді до навчання своєї дитини, то на них буде накладено штраф або їм відмовлять у батьківських правах.

2. Публічна освіта є безкоштовною.

3. Публічна освіта має нейтральний або світський статус по відношенню до політики та релігії. Чого з вищевказаного не має Україна? Наче і в нас освіта і безкоштовна, і обов’язкова, і нейтральна. Тільки-от у Франції це втілили у життя, а у нашій державі — лише записали на папері.

Три великих принципи

Краса врятує світ, або «артистичне виховання»

Після Великої французької революції 1873 р. у країні був започаткований

У Франції розкрито секрет удосконалення особистості, який широко

застосовують зараз у системі освіти. Це так зване «артистичне виховання». Доведено, що виховання засобами мистецтва, через позитивні естетичні почуття, розвиває здібності до творчості, сприяє розквіту індивідуальності студента, культивує способи мислення та дії, стає необхідним для уміння орієнтуватися та поводитися у сучасному суспільстві. Французька молодь, за даними статистики, найменше зациклена на телевізорі та комп’ютері. І це не дивно, якщо людині показали усі барви театру, музики, хореографії, спорту, — словом, «начинили» артистизмом — навіщо їй тоді нудні «сині екрани»?

Клімат Толерантності

Україні Філіп де Сюрмен заявив, що «переконати молодь у тому, що релігії мають сприйматися і цінуватися за те краще, що їх вирізняє, — це та відповідальність, яка частково покладається також на освіту». Французький уряд переконаний, що об’єктивне й ґрунтовне знання Святого Письма, а також власних традицій дають молоді шанс вийти з-під опіки фанатичних авторитетів, які частогусто є людьми неосвіченими або некомпетентними. Саме тому у Франції як у початковій, так і у вищій школі релігії, моралі та духовності приділяється чимало уваги. Про духовність в українській системі освіти говорити ще, мабуть, дуже рано, якщо такий предмет, як історія

України на гуманітарних факультетах вивчається лише один семестр.

На що багатий французький студент Якщо говорити про переваги, які має французький студент, то це в першу чергу соціальне забезпечення. Франція посідає 2 місце в Європі щодо обсягів витрат державного бюджету на соціальні потреби населення. Вони передбачають, зокрема, гарантію безкоштовної освіти, медичного обслуговування і захист працівника. Рівність і соціальна справедливість — одні з головних французьких цінностей. Отож, якщо студент прагне вчитися, він не повинен хвилюватися, де б одночасно

На сьогодні релігійні свята втратили для багатьох французів будь-яке значення. Щоб подолати амнезію сучасної молоді, яка стає дедалі більше відрізаною від своїх релігійних, а відтак і культурних, й інтелектуальних коренів, уряд Франції вирішив зруйнувати релігійну безкультурність та ввести клімат Толерантності. Колишній посол Франції в

12 Zamolod4.indd 12

22.01.2008 1:55:41

Франція не терпить сухості! Франція не знає, що таке педантизм! Франція не може жити без мистецтва і краси! Ця панянка, виходячи в світ, завжди чепуриться і бере з собою трішки Шарму. Мабуть, у цьому і є сила Франції. Вона живе для прекрасного, співає, пише, малює, творить для прекрасного. Цього разу для Шарму ми додали прянощів фотографій Роберта Дуано. Робер Дуано – один з найвеличніших фотохудожників ХХ століття. Особливість стилю Дуано в тому, що на всіх його знімках люди виглядають просто людьми — закоханими парочками, перехожими, сусідами — а не моделями. Основним об‘єктом його фотокамери завжди був Париж. Для Роберта це не просто місто, а людське створіння з душею, характером, долею.

P. S. Більше за все на світі Дуано любив фотографувати дві речі — весняний Париж і поцілунки…

заробляти на прожиття. Для кожного громадянина після 20-ти років, який не має свого доходу держава сплачує 580 євро на місяць. Така соціальна політика, звичайно, приносить і проблеми економіці країни, однак молоді, яка спинається на ноги, дуже допомагає. У Франції будь-яка твоя цікава ідея має право на життя. Існує безліч фондів та стипендій, які підтримують творчу особистисть. На місцевому рівні здійснюється експертиза й фінансування молодіжних ініціатив – програма «Проект М» (від 15 до 20 тис. проектів на рік за участі понад 100 тис. молодих людей).

Welcome to France! Франція і досі залишається для багатьох студентівіноземців однією з найпривабливіших країн як для короткого чи довгого стажування, так і для отримання повної освіти. Майже у кожній країні є французька амбасада або культурний центр, де можна дістати повну інформацію про систему освіти. «Бомбити» ці установи заявками-зверненнями потрібно за рік до навчання у Франції. Ця країна суворо дотримується кількох демократичних принципів під час прийому іноземців: останній зобов’язаний засвідчити знання мови, мати грант чи оплатити навчання, добити-

Zamolod4.indd 13

ся визнання свого документа про освіту від того закладу, де він збирається вчитися.

1. «Безпосередній запис». За його правилами іноземець повинен звертатися до ВЗО і вести листування з ним.

2. «Посередній запис». Правила цього варіанту передбачають звернення іноземця (особисто чи шляхом листування) до Амбасади Франції в Україні для отримання бланків досьє прохання про запис (la demande d’admission prealable a l’inscriptiion en premier cycle). Прохач повинен подати в Амбасаду комплект інформації про себе (франц. мовою): заяву-звернення з поясненням причин вашого зацікавлення навчанням у Франції; дані про ваш освітній рівень та мовні можливості. Примітка!!! Передбачте порожній конверт зі своєю адресою для полегшення роботи співробітникам Амбасади. Отримавши досьє, необхідно правильно заповнити його рубрики та виконати вказані у цьому додаткові вимоги щодо подання нотаріальних копій атестатів і дипломів, свідоцтва про народження, двох великих конвертів та іншого. Потрібно уважно ознайомитися з університетами Франції і вказати принаймні два, де ви хотіли б навчатися на першому курсі.

Погляд з минулого Перші навчальні заклади належать до римського періоду, деякі вищі заклади (як медична школа в Монпельє) існували ще в кінці І тис. н.е., але лише Паризький університет (поч. ХІІІ ст.) надовго став зразком для всієї Європи в організації вищого навчання і підготовки фахівців вищого тогочасного рівня. У ХVI ст. королівська Франція мала аж 22 університети, надмірна традиційність яких примусила владу створити заклади з технічними і науково-природничими напрямами (школи мостів, гірничої справи тощо). Велика революція змела всі королівські університети, тому майже сторіччя Франція обходилася без цього виду ВЗО, відновивши їх лише 1896 р.

Довга черга бурхливих історичних подій зумовила виняткову складність системи вищої освіти Франції, де університети найвищого ґатунку з десятками тисяч студентів поєднуються з мікроскопічними закладами. «Студентська революція» кінця 60-х років з епіцентром у Сорбонні привела до істотного реформування насамперед університетів, що визначило головні риси сучасної вищої освіти країни.

22.01.2008 1:55:42

ОДНА ПАРА+ ПЕРЕРВА

ZaMolodь • січень '07

Юлія Кузнєцова

Раз, два, ча-ча-ча... дещо про бальні танці Не так давно фраза «бальні танці» у пересічного громадянина викликала непевні асоціації з давно минулими часами аристократів у білих перуках і мереживі та панночок зі спідницями на каркасах, які усі разом монотонно кружляють великою залою. Проте телебачення здійснило революцію у розумах людей: довготривале мигтіння на екранах проектів типу «Танці з зірками» позбавило сну багатьох телеглядачів, яких тепер мучать мрії побачити себе на танцполі та із вміннями виробляти усілякі неймовірні викрутаси. То як подолати відстань між картинкою у свідомості і реальністю та чи дійсно хочеться це зробити?

Чому танцюється? Танці мають велике значення для людства ще з найдавніших часів. Наприклад, підготовка воїнів до бою завжди супроводжувалася певними ритуальними рухами тіла, які вони не соромилися називати танцями. Зокрема, лакедемоняни (згадаймо цей народ з Вергілієвої «Енеїди») вступали у бій розміреним кроком під звуки флейти. Ці рухи змінилися і залишилися у наш час у якості військових парадних маршів. Давні греки вважали танці не лише приводом для красивих поз та розважальних рухів — за кожною танцювальною фігурою був закріплений свій зміст, думка, якесь повідомлення. Ті ж елліни сприймали танці як подарунок богів. Відомо, що славетний філософ Сократ вже у достатньо шанобливо-

му віці вивчав танцювальне мистецтво у гетери Аспазії. А один з понтійських царів виманив актора-танцюриста в імператора Нерона для того, щоб вести переговори із варварами: рухи були настільки виразними, що знати мови для політиків було не обов’язково. Високочолі, але підтягнуті теоретики танцю досі сперечаються, що було першим: музика, яка спонукала наші кінцівки відчайдушно трястися, або рухи, які вимагали для себе певний «саундтрек». До того ж бажання танцювати закладене у нас природою — варто тільки подивитися, які фарандоли, кадрилі або твісти виробляють деякі птахи у шлюбний період! У наш час танці слугують різним цілям. Для когось це один з видів мистецтва, для когось один із способів від-

почити і розім’яти кісточки, хтось бажає скинути зайві кіло та сантиметри, комусь просто не вистачає людського спілкування або теплих обіймів. Перше ж, що вам пропонується у танцювальній школі — це сприймати заняття як спорт. І дійсно, якщо ви натикаєтеся на вислів «школа спортивних танців», це не означає, що там вивчається капоейра або усі одягнені виключно у спортивний одяг та взуті у кросівки. Насправді мова йде про те, що цей заклад просуває своїх учнів у різні танцювальні змагання — і це добре!

Ким і для чого танцюється? Реклама різноманітних танцювальних шкіл дуже гостинно запрошує на заняття усіх бажаючих. У більшості випадків це дійсно

так, проте є кілька закладів, орієнтованих або вже на досвідчених спортсменів, або на тих, хто дещо таки тямить і вміє, або на фізично розвинених красенів-красунь. Так, так! Це пояснюється тим, що такий спортивний клуб цікавить у першу чергу результативність пар у численних конкурсах. На щастя, таких закладів мало, а тому ентузіасти танцювального мистецтва завжди можуть знайти щось для себе. Спортивні бальні танці мають регламентовані вимоги щодо віку танцюристів, які у школах часто спрощуються із комерційною метою. Наприклад, виділяється кілька категорій: діти (до 8 років), ювенали 1 (до 9 років), ювенали 2 (10–11 років), юніори 1 (12–13), юніори 2 (14–15), молодь (16–21), дорослі (22–34) і сеньйори (від 35).

У школах же молодь відбирають зазвичай з 18–19 років або можуть посунути межі дорослих і сеньйорів. Для якості навчання це не суттєво, проте перед записом слід поцікавитися віком вже відібраних, бо навряд чи молодій дівчині захочеться кружляти залою із удвічі старшим «сеньйором». Також відвідувачів розподіляють за рівнем підготовки. Стандартизованими є класи Hobby, Е (найнижчі), D, C (середні) та вищі. У найнижчих класах дозволено танцювати неповний склад програм і з обмеженою кількістю елементів. Для Hobby це повільний вальс, квікстеп, ча-ча-ча і джайв, для Е додаються танго і самба. Навіть у D вчать лише 8 із 10 бальних. Якщо ви думали, що з нуля швидко опануєте віденський вальс, то дзуськи: у програмах вив-

Кожне танго — це прощання 14 Zamolod4.indd 14

23.01.2008 12:00:03

Що танцюється?

чення він залишається наостанок як вищий пілотаж, або як десерт. Змагання для нижчих класів напівофіційні і мають більше заохочувальний характер. Середні та вищі класи важать для професійних організацій (таких в Україні близько 10), які виставляють парам класифікаційні бали після виступів. Найзначнішими є АСТУ (Асоціація спортивного танцю України) та СГОСТУ (Спілка громадських організацій спортивного танцю України), вони мають більше всього зв’язків із і представництвами міжнародних організацій в Україні. Перед тим, як обрати школу, краще поцікавитися, у каталогах яких організацій цей заклад зареєстрований і яка результативність виступів пар-відвідувачів. У нашій країні досить складна система оцінювання виступів, яка залежить від кількості пар-учасників, до того ж критерії відбору та виставлення балів варіюються у кожної організації, отже, з класу до класу переходить дуже малий відсоток пар. А якщо ж ви не прагнете зробити кар’єру танцюриста, то просто знайте, що заняття бальними танцями сприяє гармонійному розвиткові м’язів різних частин тіла, поліпшує вестибу-

лярний апарат, поставу та дихання (рекомендується сколіотикам та астматикам!), розвиває силу і покращує ходу (шкандибати більше не будете).

дом програми слід поцікавитися заздалегідь. Зазвичай відвідувачам пропонується заняття 2–3 рази на тиждень по годині-півтори у час, зручний навіть для тих, хто працює. Система оплати навчання високому мистецтву танцю може бути позаняттєва або за абонементом на місяць. Ціна одного заняття десь 30– 40 грн. залежно від закладу. Обираючи абонемент, слід враховувати кількість занять та їхню тривалість, бо діапазон цін по школах і клубах від 120 до 200 грн. і більше.

Де танцюється?

КСТ (Клуб спортивного танцю) «Фіделіо» навіть мав систему знижок для власників «Афіша-кард». Ряд закладів практикує використання пробних занять (у середньому ціна такого заняття як за одне звичайне). КСБТ «АЇДА» пропонує додатковий клас для навчання — «Новачки», по закін-

У зв’язку зі збільшенням попиту, зросла і пропозиція. Зокрема у Києві є дуже багато шкіл, студій та клубів спортивного танцю, осередки яких можуть знаходитися навіть у рідному внз (NB!). Закладів, де навчають саме бальним танцям, трохи менше. Взагалі скла-

чені якої (в ідеалі — через півроку) ви матимете класифікацію Е (5 танців), а також у клубі є дві Hobbyгрупи (по 8 танців), через рік навчання — D. Hobbyтанцюристи можуть брати участь у змаганнях свого класу. Особливість цього закладу: є лише абонемент, за пропущені заняття гроші не повертаються, самі заняття не відпрацьовуються. Аналогічну політику щодо «прогульників» проводить центр «Кияночка». Він же заманює можливою участю у програмах на телебаченні, концертах тощо. Перед тим, як остаточно зупинитися на якомусь закладі, не забудьте оглянути танцювальну залу та переглянути правила поведінки, бо за певні порушення можливі штрафи у розмірі вартості абонементу. Наприклад, якщо ви намастите змінне взуття чимось, що забруднить підлогу. І ще одне: завжди враховуйте свої бажання та можливості. Отже, легкого вам паркету! Корисні посилання dancemania.kiev.ua balldance.com.ua dance.in.ua сайт СГОСТУ: sgostu.com.ua сайт АСТУ: udsa.com.ua

Танець — це біографія у русі

Найчастіше людина, далека від хореографії та решти такого, ніяковіє від питання: а які саме танці вважаються бальними? Ті, які танцюються на балу. Але це лише півправди. Бальні танці слід відрізняти від так званої «програми сучасних танців», яких дуже-дуже багато. За прийнятим наразі визначенням бальними є декілька обов’язково парних танців, які виконуються із дотриманням фізичного контакту між танцюристами (на відміну від хіп-хопу, наприклад, де танцюристам не треба триматися за руки або робити партнерам «підтримки»). У 1924 році в Англії Імперське товариство вчителів танцю вперше вирішило стандартизувати спортивні танці, у результаті чого після багаторічних змін і нововведень бальними вважаються лише 10 танців, розподілених порівну у 2 програми — Європейську (стандарт) та Латиноамериканську (латина). До Європейської входять (вказані час виникнення або офіційного визнання або першого виконання): повільний вальс (ХVІІІ ст.), віденський вальс (1775), танго (1910), фокстрот (повільний, або слоуфокс, 1914) і квікстеп (спочатку швидкий фокстрот, 1923). Слід зазначити, що «європейськість» деяких з перелічених танців досить сумнівна, бо фокстрот уперше був представлений американським актором Гаррі Фоксом в одному з водевілей у НьюЙорку, а танго приписують походження із кубінської хабанери і тангано — танців африканських негрів-рабів. Фізичний контакт у танцях стандарту порівняно тісний та постійний. Для виконання Європейської програми дама повинна мати сукню із довгою спідницею, а партнер мати на собі чорний фрак спеціального крою та краватку-метелик. До латини входять: пасадобль (1920), джайв (1927), румба (1947), ча-ча-ча (1952) та самба (1956). Останні три були офіційно визнані і розповсюджені по європейському континенту завдяки відомому англійському танцювальному педагогу П’єру Лавеллу. Танцюристи латиноамериканської програми своїм вбранням зазвичай нагадують про карнавали материка-батьківщини танців, вони дуже яскраві у дам та обтягують кавалерів, щоб показати роботу м’язів. Якщо ви спитаєте, чи обов’язково чоловікам носити зібране у хвостик волосся, то — ні. А якщо спитаєте: а чому ж вони усі... — не знаю!

15 Zamolod4.indd 15

22.01.2008 1:55:44

ZaMolodь • січень '08

МІЖ НАМИ

Сектанти— інваліди релігії чи посланці з неба?

— Тук-тук!

— Хто там?

— Баптисти, християни, протестанти.... Баптисти заперечують хрещення немовлят. Частина баптистів мають тягу до іудаїзму, в зв’язку з чим у баптизмі з’явилися особливі течії: «Адвентисти 7-го дня» — замість неділі святкують суботу; «Християнські баптисти» — заперечують Святу Трійцю, вчення про пекло та диявола, воскресний день та християнські свята як нібито суперечливі Св. Письму; Баптисти, які на основі єврейських апокрифічних книг вчать про два нащадки Єви, одне з яких від диявола; «шести принципів» — всі вчення християнства зводять до 1-го и 2го вірша VI глави Послання апостола Павла до євреїв; «тункер» — крім хрещення та «вечері кохання» (причастя), визнають 3 таїнства: братський поцілунок, омивання ніг та помазання хворих єлеєм.

Протестанти — відчайдушні «буквоїди». Постійно носять із собою Біблію, роблять різноманітні виділення, підкреслення, підраховують кількість слів в тому чи іншому розділі. Всі на один мотив?

Графіка:Денис Хижавський

«Євангельскі християни», «штундисти», «євангелісти» — все це назви однієї секти, протестантського толку. Відмінною рисою сектантських проповідників є впевненість у своєму спасінні. Далі буде...

16 Zamolod4.indd 16

23.01.2008 12:00:45

Аліса Коржова

ХМ-М-М-М… Мозкова Оля, 18 філолог років, Києво-Могилянська академія, ихрист вна осла прав За віросповіданням я це. мо свідо чи , знаю не янка. От тільки ійними в З одного боку, нас роблять реліг з іншоАле м. доми несві є вибір дитинстві — ють зміню о част люди и, слим го, вже доро з ться джую пого не мо свідо , ання віросповід исособ вибором батьків. Все залежить від волі. тої би там До сект ставлюсь толерантно (як забране ни не було, але право вибору у люди ни люди ь ніст ти). Проте, думаю, приналеж для е стан не и до тієї чи іншої релігії нікол раці. мене перепоною у спілкуванні й співп

Шура, 20 років, Естрадно-цирковий коледж, вокаліста Я вірю в Бога, але не визнаю церкву. Думаю, що людині віруючій достатньо маленької іконки! А, взагалі, можна і без неї обій тись, головне — це віра. Із сект знаю про Свідків Ієгових, одна к ставлюся до них негативно. Вони нав’язують свою думку іншим. Вважаю сектантів хворими на голову

й Малиш Наташа, 19 років, Київськи ва ницт будів ет рсит уніве ьний онал наці ент джм і архітектури, мене , Я православна християнка, хоча р Вибі я. ваюс напевно, лише так нази в моєї релігії — вибір батьків. Вірю має щось Святе, і для мене зовсім не . значення, яким іменем Це називати нейно лют абсо сект до ня Ставлен них тральне, хоча, напевно, тільки в . люди чі вірую ину залишилися воіст уалів рит і дів обря Якось була свідком ни», секти «Суспільство свідомості Кріп іших печн ебез що відноситься до найн и сект всі сект України. Я не вважаю, що іку псих є злом і негативно впливають на людини.

Лєйвіков Сергій, 21 рік, Одеський національний університет, економіст Я — іудей. Я вважаю, що віросповідання визначається етнічним походженням. Може, це не демократично, але природньо. Кожна людина повинна поважати культуру та релігію своїх пращурів. До сект ставлюсь дуже погано. Все, що можна назвати маніпуляцією, «промиванням мізків» — негативне. Я знаю безліч прикладів, коли люди потрапивши в біду, втрачали глузд і потрапляли в секту, яка завжди готова пригріти, накормити і завербувати. Я б на місці нашої влади серйозно поставився до цієї проблеми. Подібне явище необхідно чітко фіксувати і викорінювати. Може, це не демократично, але дуже необхідно!

Кусташ Віталій, 21 рік, Державний економіко-технологічний університет транспорту, спеціальність «Організація процесу перевезення і управління на транспорті» Я християнин, а вибір цей — від традицій і тих умов, що оточували мене в дитинстві та зараз, тобто батьки, дід з бабусею, рідні. Я вважаю, з Богом потрібно спілкуватися через себе, а не через посередників. Ти сам можеш звернутися, і тебе почують. До сект ставлюсь негативно, хоч і не знаю жодної: я не звертаю на них уваги.

Слапенін Андрій, 20 років, НПУ ім. М.П. Драгоманова, спеціальність «Релігієзнавство» В існування Бога не вірю, а перебування у церкві у більшості випадків дратує. Таке бачення склалося після вступу до університету. Я був змушений вивчати релігії, догматичні вчення, порівнювати їх. Поступово розумієш, що всі релігії створені людьми для людей, що це добрий спосіб підзаробити. Коли 100 раз на день чуєш на парах слово «бог», вже не сприймаєш його як щось сакральне, воно стає буденним, і це стосується всіх богів, які опинилися у мене в конспектах. Сект мені відомо не так багато (Саєнтологія, Церква Воскресіння, Свідки Ієгови), вони для мене щось на кшталт клубів за інтересами. У кожного свої «таргани» в голові, кожен так чи інакше знаходить собі секту в житті, якщо не релігійну, то соціальну.

17 Zamolod4.indd 17

22.01.2008 1:55:50

Юрій Баскаков

Выход

ZaMolodь • січень '08

Надруковано мовою оригіналу

Эта статья посвящается всем тем молодым людям, которые считают себя молодыми. Есть город, который я вижу во сне. Ох, если б вы знали как дорог…

18

Zamolod4.indd 18

Украина! С одной стороны единая и населенная на 72 % украинцами, с другой стороны такая разная. В каждом городе существуют свои особенности речи, поведения, характера людей. И именно благодаря этому все города идентичны и уникальны. Где-то возле супермаркета бабушки семечками торгуют, где-то бычок от сигареты будут 100 метров до урны нести. Где-то на цвет светофора не обращают внимания, а где-то в маршрутки садятся только на остановках. Все это определяется людьми, которые населяют нашу любимую Украину. Но я хочу вам рассказать про город, который я люблю больше всего в Украине, это моя прекрасная Одесса. Я не буду рассказывать вам о наших достопримечательностях вроде Потемкинской лестницы, Оперном театре или Дерибасовской, вы о них уже наверняка наслышаны. Я вам расскажу о том, о чем даже не все одесситы знают. Я вам расскажу об арт-кафе EXIT, которое находится на улице Бунина, 24. В каждом городе есть арт-кафе, в Одессе их тоже много, но Выход нечто особенное. Начнем с того, что найти его не так уж и просто: вход в него — это две двери в стене, одна из которых не

открывается, а вторая ведет в подвал, и маленький light box с надписью EXIT. Как только вы начнете спускаться в подвал, вас обдаст атмосферой этого заведения, ведь вокруг вас все стены будут увешаны различными афишами с информацией о том, что происходило или будет происходить в этом клубе. В EXIT побывало большинство underground писателей Украины, масса музыкальных групп, играющих в различных направлениях, ведущие режиссеры современного украинского кино и масса других, очень интересных людей. Спустившись в сам клуб, вы увидите 4 комнаты: в двух стоят столики, диванчики и там можно курить, в одной кинозал и площадка для танцев, и в четвертой chill out, где на полу лежат громадные подушки и где можно хорошо расслабиться. Все стены и столики разрисованы разными картинами. В двух комнатах часто проходят фотовыставки. В зале для некурящих показывают французские, немецкие, испанские и другие фильмы, короткометражки и учатся танцевать сальсу. В этой же комнате хотя бы раз в неделю выступают какие-то музыкальные группы. Но это все декорации, за которые я бы поставил клубу 8 из 10 балов за креативность. Главное, это молодежь, которая там бывает. Вы там не встретите наркоманов, алко-

22.01.2008 1:55:56

МІСЦЕ ПРО МІСТО

голиков, лиц, не обезображенных интеллектом, ребят в спортивных костюмах и т.п. Посетители «Выхода» это писатели, музыканты, КВНщики, философы, неформалы и просто инте-

ресная и креативная молодежь Одессы и не только. Не было такого дня, чтобы, пройдясь по «Выходу», я не услышал компании, говорящей по-английски с иностранцами. В Одессе по

статистике живет 132 национальности, судя по всему, половина из них в «Выходе». Также в клубе можно поиграть в карты, шахматы, шашки, нарды, но это там делается крайне редко, потому что цель людей, приходящих туда — общение. Еще в «Выходе» используется технология Wi-Fi, поэтому часто там можно заметить людей, погруженных в пучины интернета. Еще в этом клубе развивается движение bookcrossing, суть которого в том, что люди оставляют на полке свои книги и могут навсегда забирать те книги, что там стоят. В общем, клуб «Выход» является выходом в прогрессивную культуру одесской молодежи. Если вы будете в Одессе, выделите пару часов своего времени, чтобы окунутся в эту удивительную атмосферу по-настоящему интересного арт-кафе. Гарантирую, вы не пожалеете!

19 Zamolod4.indd 19

22.01.2008 1:56:00

ZaMolodь • січень '08 Віталіна Ковальчук

САМОКАТ

Від дитячої заб Щодня популярність зимових видів спорту зростає. Майже кожен прагне залишити гори проблем і відправитися в гори щастя, в гори екстремальної насолоди. Що для цього потрібно? Сноуборд, лижі, санчата, сніг і трішки сміливості. Будь-яке з цих катань іноді небезпечне, іноді веселе, але завжди цікаве. Це авангардне мистецтво, яким оволодіти може не кожен. Але саме санчата нагадують нам дитинство — час, коли все здається таким неймовірним, але при цьому і не дивним! Чим швидше вниз — тим ближча вершина! Катання на санчатах завжди було улюбленою зимовою дитячою розвагою. Але з часом дитяча забава переродилася у захоплюючий і складний вид спорту — спуск зі снігової гірки на санчатах. Він вимагає від людини хоробрості, неймовірної реакції, гарної координації рухів та фізичної підготовки. Спортсмен мчиться з гори по спеціальному жолобу зі швидкістю, що на окремих відрізках сягає майже 200 км/год. Санний спорт виник в Альпах, де жителі місцевих сіл з давніх-давен спускали вантаж у долину. Пізніше на багатьох зимових курортах відпочиваючі почали зма-

гатися, хто швидше з’їде з гірки. Подібні змагання вперше пройшли 12 березня 1883 року у Швейцарії між представниками двох курортів. У програму ж зимових Олімпійських ігор санний спорт увійшов з 1964 р., хоча в 1928 і 1948 роках вже розігрували першість санок — скелетон, при якому спускатися необхідно, лежачи головою вперед і регулюючи швидкість тяжкими шипованими чоботами. В Україні перша санна траса була побудована у Кременці Тернопільської області. Тепер же кияни можуть знайти сніг, не залишаючи рідне місто.

Протасів Яр На території Протасового Яру заходяться дві дієві

Карта спусків гірок Протасового Яру

траси і сноупарк, де збираються сноубордисти і любителі надувних санчат. Історія Протасового Яру як гірськолижного комплексу почалась у 1987 році. За наступні десять років було вирубано велику кількість дерев для створення траси 320 м, шириною 60 м і перепадом висот у 70 м. З кінця 1996 року почався новий етап розвитку траси: встановили перший в Україні снігогенератор і підйомник. Згодом тут провели кубок Європи з гірськолижного спорту, для чого був придбаний ратрак (снігоутрамбовуюча машина), а пізніше з’явилися додаткові генератори, дорослий і дитячий підйомник. Наскільки якість відповідає реальній ситуації можете перевірити особисто: ст. м. «Республіканський стадіон», маршрутки №495, 450, тролейбус №40, електричка ст. «Протасів Яр».

Федотова гора Гірськолижна траса знаходиться на базі АПК «Колос» у Вишгороді. Дуже мальовничий краєвид: затишна долина між пагорбами, за якими — Київське море і рівні спуски траси. Також є ратрак, підйомники та снігогенератор. Назву траса отримала з легкої руки власників. Вперше знайти її без допомоги місцевих жителів буде складно, тому не соромтесь запитувати дорогу. Отож, ст. м. «Героїв Дніпра», маршрутка №41 до Вишгорода,

там до закинутої бобслейної траси пішки 15 хв.

Що треба знати, щоб обрати На гірськолижних трасах справді можна душею поринути в рай. Для такого задоволення треба небагато. По-перше, все-таки вилізти з теплого ліжечка, зустрітися з друзями і доїхати, а там на тебе вже чекають надувні санчата-таблетки — це фактично надувні матраци з двома високими ручками, виготовлені із морозостійкого матеріалу. Їхній недолік: кататися на них можуть люди, які важать менше 50 кг. Якщо такий варіант не підходить, візьміть інвентар з собою.

20 Zamolod4.indd 20

22.01.2008 1:56:06

бави до дорослих розваг Металеві санчата найбільш розповсюджені. Вони стійкі і надійні, та ще й недорогі та досить легкі при перевезені. Але, якщо часто кататися, доведеться їх перефарбовувати, бо «товарний вид» буде не дуже. Дерев’яні санчата більш красиві та екологічні, але важчі. Пластикові санчата бувають різної форми та розмірів, дають можливість отримати максимум задоволення від швидкісного спуску. Найпростіші з них — це дошки чи тарілки, такі собі санки-льодинки, схожі на «коритце», а найсучасніші вже мають кермо. Недолік: на них не можна кататися при температурі нижче –20°С, але це нам не загрожує. Для

гурманів існують ще плетені санки, які виготовляють на замовлення, проте наскільки

вони практичні й безпечні ще не з’ясовано. Насправді ж неважли-

во, який різновид санчат ви оберете і куди саме поїдете, головне, щоб компанія була

весела, а покататися можна і на поліетиленових пакетах чи, краще, на сідницях.

Новий сайт з купою стипендій на навчання www.UNISTUDY.org.ua

Більше освіти. Більше можливостей. Зроби свою освіту різноманітною. Знайди собі навчальну програму на семестр в Європі або міжнародний студентський тренінг. Кожен українець може навчатися будь-де у світі, і є багато стипендій, що покривають витрати на навчання. Новий веб-сайт www.UNISTUDY.org.ua допоможе Тобі знайти грант на навчання та поїхати на міжнародний студентський тренінг. Команда Студентської ради Києва збирає по всьому світові інформацію про освітні можливості для українців. Кожен освітній анонс на www.UNISTUDY.org.ua відповідає двом

критеріям: ним можуть скористатись українці та значна частина витрат на навчання покривається стипендією або грантом. Пам’ятай, що багато компаній-роботодавців давно не дивляться на твій середній бал в українському внз, але вимагають один рік навчання за кордоном. Ми не публікуємо комерційних пропозицій, де студент має викласти суми з багатьма нулями за елементарний двотижневий курс з дешевими екскурсіями. Ми знаємо, як провести змістовий і веселий час за кордоном, витративши менше 100 євро разом з подарунками й сувенірами друзям.

Ми знаємо, що такі можливості є, і хотіли б, щоб і Ти про них знав. Ми не пропонуємо жодних платних послуг, але і не збираємося цяцькатись з Твоїм вступом до іноземного внз. Лише інформація, яку ти можеш використати, а можеш і ні. Заходь на www.UNISTUDY.org.ua та шукай, де ти будеш слухати лекції в наступному році. Редактор UNISTUDY, Олеся Сторожук, unistudy(at)srk.kiev.ua www.UNISTUDY.org.ua

21 Zamolod4.indd 21

22.01.2008 1:56:07

ZaMolodь • січень '08

Віра Савченко Білявка

У ІК Е Н Д

Від п’ятниці до понеділка Хто, як не студенти, уміє добре відпочити? Та ще й так погуляти, щоб опісля день-два довелося від того відпочинку відпочивати. Після чергового вихідного у вас нав’язливо болить голова? У вухах дзвенить від поглинутих вчора мегагерців музики? А про те, що у тижні є неділя, ви давно забули, бо після відривної суботи прокидаєтеся лише у понеділок? Але ж студенти – наймобільніші, найактивніші та найдопитливіші люди! Крім п’янок-гулянок у житті є багато цікавого. Варто лише підняти голову і поглянути на світ навколо. Пропонуємо вам найближчими вихідними вирушити до Західної України. Триденний маршрут – оптимальне рішення для студента, котрий не збирається витрачати вихідні на граніт науки, але в понеділок планує потрапити на пари. Спланувати туристичні вихідні, як виявляється, не так уже й важко. У п’ятницю ввечері сідаємо на поїзд, який би довіз нас до міста Броди — підійде 529-ий Київ–Ужгород чи 141-ий Москва–Чернівці (для студентів квиток коштує близько 30 грн.). Отже, ми у маленькому, але старовинному містечку: уперше в літописі Броди згадуються у XII ст. Тих давніх часів

місто вже не пам’ятає, а от архітектури XVII–XVIII ст. тут чимало. Перевага невеликих міст — усі визначні пам’ятки близько одна від одної: замок, палац, Церква Св. Юрія і синагога. Оглянули – і вирушаймо далі. Наступним пунктом нашої подорожі буде село Підгірці. На ваш вибір будь-який транспорт – електричка, маршрутка, автостоп для особливо комунікабельних – до Підгірців від міста Броди дістатися можна швидко й недорого. Найвизначніша будівля – Замок в Підгірцях, що входить до Золотої Підкови України (разом з замками Золочева й Олеська).

Вважають, що мурований замок побудований у 1635– 1640 рр. У 18 ст. замок належав Вацлаву Живуському. Тоді будівля жила справжнім життям: перед замком завжди стояла парадна військова варта, у палаці відбувались гучні забави, які тривали тижнями (оце студентське щастя!), їх прикрашали феєрверки, військові паради та гарматні залпи. На жаль, наступні господарі не берегли замок, і під час Другої світової споруда постраждала, але силами Львівського

22 Zamolod4.indd 22

22.01.2008 1:56:07

історичного музею Замку у Підгірцях надали первісного вигляду. Також у програмі оглядин села Підгірці Костел Св. Йосифа та парк. Вивчення цих пам’яток не повинно зайняти багато часу, бо далі нам треба дістатись Львова (звідси туди «всі дороги ведуть») і встигнути о 15:03 сісти на 829-ий експрес «Львів–Ужгород». О 21:15 ми у місті й шукаємо пристановища для ночівлі.

Увесь наступний день (нагадаємо — це неділя) гуляємо Ужгородом. Місто існує з X століття. На нас чекає ще один з а м о к – Уж г о р о д с ь к и й . Відомий він з XI століття.

1646 року зведений єпископський палац, що нині слугує бібліотекою місцевому університетові (вишукане, мабуть, у цьому місті студентство). Також не можна оминути барокового костьолу

Ось декілька адрес, де в Ужгороді можна зручно й недорого переночувати:

й ратуші. Якщо з цим справилися швидко і ще є сили, варто відвідати село Горяни в

околицях міста – тут знаходиться одна з найстаріших на Закарпатті церков, збудована за часів Данила Галицького. Найактивнішим можемо запропонувати з’їздити до Великого Бережного або ж до Берегового Ужгородської області. У першому містечку ви знайдете щонайменше десять церков, зведених не пізніше XVIII століття. У другому — палац князя Бетлена й численні костьоли. За будь-якого маршруту Ужгородською областю кінцевим пунктом нашої подорожі є Київ (ви ж пам’ятаєте, що у понеділок пари?). З Ужгорода до Києва поїзди курсують досить часто. До того ж чотири з них прямі й різняться за часом, тому можна обрати найзручніший (квиток обійдеться гривень у 45). Сподіваємось, що запропонована подорож допоможе вам урізноманітнити відпочинок. Іноді важливо, щоб хтось нагадав, що, крім

буденних проблем, у житті є щось незвідане й цікаве. Придивіться, можливо ваш

друг чекає на запрошення до романтичної подорожі. І в добру вам путь!

Готель «Пілігрим» на околиці міста. Ціна за двохмісний номер 70 грн, за трьохмісний – 75. Контакти: вул. Соборнецька, 212 тел: (03122) 42-819. Готель «Митва» розташований на в’їзді до міста; гуртожиток, один поверх котрого виділений під готель. Ціна за двохмісний номер 20 грн. Контакти: вул. П. Комуни, 3 тел: (03122) 23-783, 66-03-33. Готель «Спорт» розташований на березі ріки Уж, недалеко від центру міста. Ціна за двохмісний номер 40 грн. Контакти: вул. Гленца, 4 тел: (03122) 43-344.

23 Zamolod4.indd 23

22.01.2008 1:56:09

ZaMolodь • вересень '07

Погляд з вулиці…

У Києві проходить конкурс на «Кращі новорічні вітрини». Організатор конкурсу — журнал Time Out. У найкращих вітринах Києва оцінюється декоративно-художнє та світлове оформлення. Бутік, магазин, лавка, кав’ярня — кожен хоче премогти. А тим часом обличчя міста просто сяє.

Zamolod4.indd 24

22.01.2008 1:56:10