"Хімія Агрономія Сервіс", січень 2012 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

Ми знаємо аграріїв, аграрії знають нас!

www.XAC.com.ua

січень

Особливості правильного

ЗБЕРІГАННЯ ЯЧМЕНЮ

АМІАЧНА ВОДА: «за» та «проти» використання

2012

У РОСЛИН ТЕЖ БУВАЄ СТРЕС СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ІРАНУ

Ефективність застосування ОЗИМОГО РІПАКА мінеральних добрив у посівах озимої пшениці Сніг на полях – Підвищення урожайності

хліб у засіках.

Рекомендації з технології СНІГОЗАТРИМАННЯ

ТОВ «ДЕЛЬТА-АГРО» 10 РОКІВ УСПІШНОЇ РОБОТИ НА АГРАРНОМУ РИНКУ

Насіння овочевих культур від кращих європейських селекційних центрів. В асортименті понад 100 гібридів: капуста (Агрессор,Тріперіо), капуста пекінська (Спрінкін), огірки (Пасалімо), томати (Астерікс), цибуля (Банко, Мундо), кавун (Топган), морква, буряк, цукрова кукурудза (Спіріт, Оверленд) та багато інших. Оригінальні та генеретичні хімічні засоби захисту рослин. Індивідуальний підбір засобів захисту рослин по кожній культурі. Консультаційний супровід.

За консультаціями звертайтесь до наших агрономів

Посівний матеріал ярих культур вітчизняної та закордонної селекції: соняшник, кукурудза, пшениця, ячмінь, гречка та соя.

Наша адреса: м.Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua

Міндобрива під основне внесення та позакореневе підживлення.

WWW. DELTA-AGRO.COM.UA

ЗМІСТ

АГРОНОВИНИ

РОСЛИННИЦТВО

ДПЗКУ домовилася з Йорданією щодо вирощування та поставки зернових

Підвищення урожайності

озимого ріпака

Обсяги експорту цукру збільшилися з 0,3 до 4 тис. т

ЗБЕРІГАННЯ

Тракторів буде більше

Особливості правильного

зберігання ячменю

САДІВНИЦТВО

На Київщині відкрили найбільше овочесховище у Європі

Вихід:

Немає

Зимовий

сад

елеватора?

зберігати

зерно у рукавах!

Замість цукру вироблятимемо біопаливо В Україні зросло виробництво азотних добрив АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Сніг

на полях

–

хліб у засіках.

Рекомендації

ДОБРИВА

з технології

снігозатримання

30 34 «проти»

cічень 2012

Аміачна «за» та

ҐРУНТИ

вода:

використання

Ефективність застосування

Вплив ферментованих

органічних добрив на агрохімічні показники

мінеральних добрив у

дерново-підзолистого

посівах озимої пшениці

грунту

ЗМІСТ

Всеукраїнське видання про сучасні агротехнології

ТЕХНІКА

№ 1 (317) cічень 2012 року Видання засновано у 2002 році Свідоцтво про реєстрацію № КВ 13826–2800 ПР від 22.04.2008 р.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 23634

Заготівля грубостеблових кормів сучасними

високопродуктивними кормозбиральними комбайнами

МІКРОБІОЛОГІЯ

рослин теж

буває стрес

ДОСВІД

Сільське господарство

Ірану ЦIКАВО

56 60

Божественне інків

Із

цього

також

можна зробити... пальне

зерно ШАНОВНІ АГРАРІЇ!

Редакція журналу «ЗЕМЕЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ» (www.zemnews.com.ua) запрошує сільськогосподарські підприємства, що бажають залучи ти зарубіжні інвестиції для розширен ня свого аграрного виробництва, безкош товно розмістити інформацію про своє підприємство у нашому виданні. Тел. редакції: +38 (044) 492-77-42; e-mail: reklama-zvu@ukr.net контактна особа: Булана Олена Михайлівна

Засновник і видавець: ТОВ «ВКО«Дельта-Агро» www. delta-agro.com.ua Генеральний директор: Сергій Березовський Головний редактор: Ірина Глотова Арт-директор: Олег Радковець Консультанти: доктор с.-г. наук О.С. Демченко, кандидат біологічних наук С.В. Собченко, доктор с.-г. наук Г. А. Максимчук, доктор біолог. наук В.В. Швартау, Є.М. Сєдов доктор с.-г. наук, академік РАСГН Літературні редактори: Ірина Сєрова, Людмила Талюта, Наталя Крошко Журналісти: Наталія Рожнєва, Вікторія Левченко Керівник відділу реклами: Олена Булана Дизайн та верстка: Лара Радковець Художник: Марина Туровська Юридичний супровід: Центр Політико-Правових Технологій «Ін’Юрпол» Адреса редакції: 03083, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8 тел./факс: (044) 492-77-42 тел.: (044) 599-29-00, (044) 531-12-73, (044) 492-77-43 Е-mail: office@xac.com.ua http://www.xac.com.ua Типографія: ТОВ «Техно-друк» Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Загальний тираж – 15 000 прим.

січень 2012

АГРОНОВИНИ

Обсяги експорту цукру збільшилися з 0,3 до 4 тис. т

ДПЗКУ домовилася з Йорданією щодо вирощування та поставки зернових «Державна продоволь чо-зернова корпорація Ук раїни» та уряд Королів ства Йорданії домовилися щодо укладення форвард них контрактів на вирощу вання та поставку зернових до Йорданії. Йдеться, зокрема, про поставку великої партії зер нових до кінця 2011-2012 маркетингового року, яка має задовольнити потреби Йорданії. Крім того, міністр сільського господарства Йорданії висловив заці кавленість щодо закуп ки до насіннєвого фон ду країни пшениці з пів денних областей України, адаптованої до спекотно го клімату. Також обго ворювалося питання про нарощування поставок з України товарів сільсько господарської групи: бо рошна та комбікормів. Джерело: РБК-Україна

cічень 2012

Таким чином, обсяг експорту цукру збільшився на 92,5%. Цей показник, за даними УКАБ, є безпрецедентним ре кордом за останні роки. Сьогодні укра їнські компанії поставляють цукор на ринки Грузії і Словаччини. Хоча обся ги постачань в країни становили лише відповідно 3 і 1 тисячі тонн, такий ре зультат можна вважати позитивним, враховуючи відсутність досвіду екс портних операцій з цукром протягом останніх років. «У поточних умовах профіцитного внутрішнього ринку цу кру, запорукою рентабельного розви тку галузі є постійне відкриття нових ринків збуту. В іншому випадку висока рентабельність і швидкі темпи розви тку попередніх років залишаться істо рією і цукробурякова галузь знову уві йде в період стагнації», – коментує екс перт аграрних ринків УКАБ Володи мир Висоцький.

Водночас експерти УКАБ зазна чають, що на світовому ринку умо ви для реалізації українського цукру залишаються невтішними. Зокрема, світові ціни на білий цукор і цукорсирець знизилися протягом остан ніх чотирьох місяців на 26% до 598 і 502 дол./т відповідно. Така тенденція відбувається і на вітчизняному рин ку, де оптові ціни на буряковий цу кор знизилися до найнижчого рівня за останні два роки – 5500 грн/т. За розрахунками УКАБ, у 2011/12 МР буде вироблено майже 2,31 млн т буря кового цукру, що є рекордним показни ком за останні п’ять років і на 53% біль ше порівняно з попереднім роком; рен табельність вирощування цукрового буряку, водночас, зменшиться порівня но з 2010/11 МР більш ніж удвічі і стано витиме близько 7%. Джерело: РБК-Україна

Тракторів буде більше Цьогоріч виробництво тракторів для сільського і лісового господар ства в січні-листопаді збільшилося в Україні на 42,3% порівняно з аналогіч ним періодом 2010 року і становить 5865 одиниць. Так, виробництво сівалок в Укра їні в січні-листопаді збільшилося на 80,1% проти аналогічного пері оду 2010 року, до 4467 штук, а бо рін дискових – на 66,3% – до 3037 штук. Минулого року виробництво трак торів для сільського і лісового госпо дарства в Україні збільшилося в 3,3 рази порівняно з 2009 роком, до 4777 штук. Виробництво сівалок в Україні в 2010 році збільшилося на 76,9% про ти 2009 р., до 2800 штук, а борін дис кових – в 2,2 рази, до 2014 штук. Джерело: Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном

АГРОНОВИНИ

В Україні зросло виробництво азотних добрив

На Київщині відкрили найбільше овочесховище у Європі У Київській області в Бориспіль ському районі відкрили першу чергу сучасного овоче- та фруктосховища, загальна місткість одночасного збе рігання продуктів у якому становить 55 185 тонн. Розміри овочесховища – 200 на 200 метрів, продукти зберігатимуться в 56 камерах з індивідуальними температур ними умовами за голландськими техно логіями, з використанням регульовано го газового середовища, що дає можли вість довготривалого зберігання аж до

майбутнього врожаю. Крім того, при міщення також буде обладнано для фа сування, сортування, упаковки та миття продукції. Вартість інвестицій у проект без урахування оборотних коштів ста новить майже 45 млн дол. На підприємстві одночасно працю ватимуть до 100 працівників в сезон та до 50 – у міжсезоння. Спорудження другої черги овочесховища об’ємом од ночасного зберігання 70 000 тонн пла нується наступного року.

В Україні за 11 місяців 2011 р. вироблено на 30,3% більше азотних добрив (мі неральних чи хімічних) – 2 млн 664 тис. т. Виробни цтво вуглеводнів цикліч них за цей період зросло на 79% – до 281 тис. т., вироб ництво аміаку синтетич ного зросло на 28,4% – до 4 млн 771 тис. т. У 2010 р. виробництво азотних добрив (мінераль них чи хімічних) зросло на 5,4% – до 2 млн 286 тис. т, виробництво вуглевод нів циклічних зросло на 83,9% – до 185 тис. т, вироб ництво аміаку синтетич ного виросло на 37,3% – до 4 млн 163 тис. т. Джерело: Державна служба статистики

Джерело: УНІАН

Замість цукру вироблятимемо біопаливо Україна планує переорієнтовува ти цукрову галузь на виробництво біопалива. «Сьогодні є доручення Прем’єр-міністра України – пере орієнтовувати галузь з вирощуван ня цукрового буряку на виробни цтво біопалива. І ми цим зараз опі куємося, тому що від енергоносі їв ми імпортозалежні», – сказав під час прес-конференції міністр аграр ної політики і продовольства Украї ни Микола Присяжнюк. Він зазначив, що за структурою посівів Україна має засівати цукро вим буряком близько 1 млн га, що дозволить виробляти 60 млн тонн цукрового буряку, тоді як для вну

трішніх потреб і виробництва цу кру Україні необхідно максимум 17-18 млн тонн цукрового буряку. «Тобто, 40 млн тонн ми маємо на правити на біопаливо. 40 млн тонн цукрового буряку – це 4 млн тонн біопалива. Я вважаю, що, почавши цю програму, ми через 4-5 років маємо досягти цього рівня, якщо наш цукор не потрібний на зовніш ніх ринках», – сказав міністр. На сьогодні Україна не може знайти зовнішніх ринків для свого цукру, незважаючи на те, що претензій до його якості немає. Микола Присяжнюк підкреслив, що він не розуміє, чому Російська

Федерація дотепер не знімає мито на імпорт українського цукру, хоча це питання обговорюється на всіх зустрічах. «Ми чітко розуміємо, що зовнішнього ринку для цукру поки немає», – сказав міністр. Він зазначив, що в угоді про зону віль ної торгівлі з Європейським Сою зом прописані досить значні обся ги для імпорту українського цукру, і міністр висловив сподівання, що надалі експорт цукру до ЄС не зу пинятиметься регуляторними ме тодами і бар’єрами, як це зараз від бувається щодо м’яса птиці. Джерело: УНІАН січень 2012

АГРОПОДІЇ

КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ

від «Презенс Технолоджи» Бути козаком у наш час – це можливо. Неправда, що козацтво залишилося у минулому – звитяга, міць, боротьба та перемога – все це атрибути сьогоднішнього життя. І є люди, які переконливо зас відчуюють – перемога у наших руках. Такою є компанія «Презенс Технолоджи», яка знову зібрала своїх друзів та партнерів на щорічній конференції. У своєму вітальному слові директор Сергій Куликов зазначив наступне: «Зустріч наша у місті Запоріжжя невипадкова. Адже серед присутніх на цьому заході багато справжніх козаків, людей, які своєю працею та досягненнями заслужили це почесне звання і сприяють не просто розвитку бізнесу, а й зростанню добробуту нашої країни». «Презенс» – це компанія, яка вже практично 10 років працює на українському ринку засобів захисту рослин. Ми були одними із перших, хто, розпочавши генеричний напрям, успішно продовжує його у сьогоденні. Проте ніколи наш бізнес не був спрямований лише на отримання прибутків. Адже ми постійно знаходимось у пошуку чогось цікавого – нових пропозицій для споживачів, розробляємо формуляції та препаративні форми, які будуть більш зручними та ефективними. Останні три кризові роки не були для нас сприятливими, проте на сьогодні, коли цей період вже минув, він залишив по собі неоціненний досвід і прагнення до досягнення нових вершин. Поточний 2011 рік був для нас часом великих змін – ми змінили назву, логотип, додали нові напрями роботи. Проте незмінними залишилися наші професійні підходи та прагнення завжди бути

cічень 2012

поряд із вами, нашими споживачами. Я сподіваюсь, що наступного року наша співпраця буде ще більш плідною». Продовжуючи конференцію та розповідаючи про сьогодення компанії, експерт з наукових розробок та випробувань Сергій Коломієць зазначив, що у червні цього року вони затвердили новий логотип – тепер ним є парасолька. І це невипадково. Адже саме парасолька є чудовим виразником девізу компанії «Під захистом «Презенс Технолоджи» та символом того, що наші клієнти завжди будуть захищені від проблем. Говорячи про саму компанію, Сергій Коломієць наголосив, що вона кардинально відрізняється від усіх інших генеричних компаній перш за все тим, що «Презенс Технолоджи» вкладає великі кошти у дослідження, дореєєстраційне та післяреєстраційне випробування продукції, обирає та формулює майбутній препарат. Багато продуктів компанії є унікальними – їм немає аналогів ні в Україні, ні за кордоном. На сьогодні ці препарати намагаються копіювати, причому роблять це незаконно. Крім того, вже зараз розширено варіанти фасування. Компанією закуплено і проводяться пуско-налагоджувальні роботи обладнання італійської фірми «ОМАG» для фасування си-

пучих та рідких препаратів у пакети, яке діє на території агрохімічного центру «Презенс Технолоджи» у м. Умань. Наступного року на ринок виходять препарати у дрібній упаковці – «Джерело» (2 мл, металізований 4-шовний пластиковий пакет), «Оберіг» (15 мл, пластиковий металізований пакет), «Блискавка» (2 мл, металізований пластиковий пакет). Нагоду презентувати присутнім нові препарати компанії «Презенс Технолоджи» та розповісти про їх особливості мав працівник наукового відділу Валерій Литвиненко. Зо-

АГРОПОДІЇ

крема, за його словами, 2012 року світ побачать 4 нових препарати «Презенс Технолоджи». Першим є системний фунгіцидний протруйник «Зернятко» (діюча речовина тебуконазол 750 г/кг). Цей препарат унікальний тим, що його препаративна форма є сухою (гранули), а норма використання становить лише 30-40 г/т. Фасування препарату – флакони по 500 грамів, тож цієї кількості вистачить на 12-13 тон зерна, або на 5000 га площі. Особливістю застосування цього препарату є те, що він використовується з поверхевоактивною речовиною «Парасолька». Вона складається із суміші двох компонентів – ПЕГ 400 та ПЕГ 1500 з додаванням сигнального барвника. Системний гербіцид «Чистогран» (діюча речовина моноамонійна сіль гліфосату 757 г/кг). Цей гербіцид містить вдосконалену суху форму концентрованого гліфосату, тут також містяться сучасні ПАР. Препарат продаватиметься у дрібній упаковці – пакетах по 50 г. Системний інсектицид «Гасило» (діючі речовини диметоат 200 г/л+лямбда-цигалотрин 20 г/л+піпероніл-бутоксид 30 г/л). Це новий сучасний інсектицид, що складається з діючих речовин, які мають різний механізм дії та підвищену ефективність проти комахшкідників. Найбільш цікавою новинкою 2012 року стане іноваційний інсектицид «Фішка» (діюча речовина альфа-циперметрин 650 г/кг). Це нова в Україні препаративна форма альфа-циперметрину у таблетках, що відрізняється зручністю застосування (1 таблетка на 1 га) та високою ефективністю – протягом декількох годин шкідники не живляться і починають гинути. Щодо технології внесення, то достатньо наповнити до половини бак оприскувача, додати необхідну кількість таблеток, перемішати та долити в бак води до потрібного об'єму. Спеціально для того, аби виробляти такі таблетки, було інвестовано

кошти новітнє обладнання, і сьогодні воно працює на заводі компанії у Китаї. Препарат буде розфасовано у блістери по 5 таблеток у кожному. Новація року, яка активно впроваджується компанією, це фасування препаратів на сьогодні воно стало можливим і в Україні, залежно від кожного конкретного замовлення. Це, поперше, зручно, по-друге, дає можливість оперативно реагувати на запити клієнтів. Наступним важливим моментом є те, що «Презенс Технолоджи» активно розширює свою діяльність у напрямі постачання якісного професійного насіння овочевих культур чеської компанії «MoravoSeed». На сьогодні компанія може запропонувати понад 80 гібридів і сортів овочевих культур, і цей перелік активно розширюватиметься. Щодо планів на наступний рік, то представники компанії «Презенс Технолоджи» повідомили, що не зупинятимуться на досягнутому, продовжучи впровадження нових препаратів та форм. Офіційний запуск лінії для фасування препаратів запланований на перший квартал 2012 року, крім цього, буде запущено лінію із фасування рідких препаратів у флакони. Аби задовольнити всі потреби та зменшити проблеми під час завезення препаратів, заплановано у майбутньому відкрити власний митно-ліцензійний склад. Таким чином, час від замовлення до поставки препаратів буде скорочено до мінімуму, а продукція завжди буде у наявності.

У другій частині конференції слово було надано працівникам Консалтингового агенства «ААА» – керівнику аналітичного відділу Марії Колесник, яка змістовно та аргуметовано розповіла про перспективи аграрного комплесу України на наступні роки, а також директору агенства Сергію Наливці, який розкрив дуже актуальну та важливу для всіх аграріїв тему щодо подальшої долі ринку землі в Україні. Другий день конференції був цілком присвячений власне козацьким забавам на славнозвісному острові Хортиця. Гарний настрій та захоплення викликали виступи театру козацького бою «Запорозький спас» – бойова акробатика, танці зі зброєю, трюки верхи на конях та браві козацькі жарти. До того ж, деякі із глядачів були посвячені у козаки та мали змогу і самі взяти участь у традиційних забавках – постріляти з лука, позмагатись у влучності кидання ножів, повправлятися з кнутом та покататись на справжніх козацьких конях. Приємно, що ніхто не залишився осторонь свята від «Презенс Технолоджи», увозячи із собою справжній козацький запал та безліч задоволення. А організатори запевнили, що чекати нової зустрічі залишилося недовго, і вже незабаром усі зберуться, аби підбити підсумки нового, 2012 року. ■ січень 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Сніг на полях – хліб у засіках.

Рекомендації з технології СНІГОЗАТРИМАННЯ В.І. ДВУРЕЧЕНСЬКИЙ – к.е.н., професор, генеральний директор, О.Б. НУГМАНОВ – к.с.-г.н., заст. генерального директора з наукової роботи, С.І. ГІЛЕВИЧ – к.с.-г.н., заввідділу «Землеробство», С.О. ТУЛЬКУБАЄВА – к.с.-г.н., учений секретар Костанайський НДІ сільського господарства

cічень 2012

Відповідь на питання снігозатриман ня на полях має стати для хліборобів однією з найважливіших. Основним із факторів, що визначає успіх оброблен ня сільськогосподарських культур у степовому регіоні Казахстану, є їхня во логозабезпеченість протягом вегета ційного періоду. Розташування нашого регіону у глибині найбільшого материка спричиняє різку континентальність клі мату, для якого характерна тривала хо лодна зима із сильними вітрами і заме тілями. Із загальної кількості опадів за порами року випадає: восени – 82 мм, узимку – 46,0 і навесні – 70 мм, що ста новить 62% річної норми. Поповнення запасів ґрунтової вологи за рахунок осінніх дощів не завжди істот не і волога ця зосереджується, загалом, у верхньому 30-сантиметровому шарі. Тому глибоке промочування ґрунту (до 1,0-1,5 м) відбувається навесні за раху нок зимових опадів. Незважаючи на те,

що на п'ять холодних місяців (листопадберезень) припадає вдвічі менше опадів, ніж на літо, саме вони мають головний природний потенціал збільшення запа сів ґрунтової вологи, тому що в ці міся ці не відбувається її витрат. Тільки в разі збереження на ріллі опадів, що випадали у вигляді снігу, можна значно поліпши ти водний режим ґрунту. Нагромаджен ня і рівномірний розподіл снігу на ріл лі сприяють зменшенню промерзання ґрунту, значному скороченню стоку та лих вод і змивання ґрунту. Перевага зи мових опадів також у тому, що вони під даються регульованому нагромаджен ню. Додаткове нагромадження снігу, що переноситься заметілями з необроблю ваних, невикористовуваних у сільському господарстві земель, дозволяє збільши ти потужність снігового покриву на по лях у 1,5-2 рази. В умовах посухи вирішального зна чення у водопостачанні зернових куль

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

тур набуває зародкове коріння, що здат не проникати на глибину промочування. Тобто, якщо ґрунт промочений на гли бину лише 50-70 см, то і коріння прони кає на таку саму глибину. Якщо ж після максимального снігонакопичення про мочування навесні досягає 100-150 см, то і первинне коріння, інтенсивно гіл куючись, проникає у погоні за вологою в глибокі шари ґрунту. Отже, навіть за умов літньої посухи за наявності в ґрун ті достатніх запасів продуктивної воло ги, накопиченої за рахунок снігу, зерно ві культури на одному зародковому ко рінні здатні давати гарні врожаї. Це мож ливо лише за проведення снігової меліо рації, затримки всього снігу, що випадає на ріллю, і нагромадження снігу, що пе реноситься зимовими вітрами. У практиці і літературі зазвичай вживають термін снігозатримання, що охоплює і снігонакопичення. При цьо му мають на увазі, що в разі снігоза тримання частково використовують і перенесений з інших площ сніг, а у разі снігонакопичення задіяний також сніг, що випадає на тій або іншій території. Снігонакопичення здійснюється шля хом вторинного відкладення снігу, зне сеного вітром з навколишніх просторів. На відкритих просторах степових райо нів сніг узимку переноситься низовими заметілями на десятки кілометрів. Пере несення снігу відбувається всю зиму за швидкості вітру понад 2-4 метрів на се кунду і особливо за швидкості вітру по над 8-9 метрів на секунду. Тому за раху нок ділянок винесення можна нагрома дити сніг значної висоти в місцях його відкладення. У разі снігонакопичення необхідно і можливо створити сніговий покрив найбільшої висоти. Без сумніву, у разі снігонакопичення істотно змінюється і температурний режим ґрунту взимку, що у свою чергу сприяє поліпшенню водного режиму ґрунту навесні і вліт ку. Під великим сніговим покривом температура ґрунту близька до 0° С, ґрунт промерзає неглибоко, навесні він починає танути раніше сходу снігу і тому талі води до останку всмоктують ся у ґрунт.

Заходи снігозатримання

Ефективними є заходи снігозатри мання за допомогою рослин: лісосму гами і кулісами. Полезахисні лісосмуги мають основне і найбільше значення. Їх саджають лише один раз, проте вони ді ють багато років, знижуючи силу вітру і накопичуючи щорічно значної висоти сніговий покрив. Однак лісосмуги не завжди забезпечують рівномірний роз поділ снігового покриву на всій площі поля. У смугах і біля них утворюється сніговий покрив великої висоти, тоді як на середині поля шар снігу значно мен ший. Як показують дослідження, най кращими є ажурні смуги. Снігозатримання кулісними рослина ми має більше переваг не лише кліматомеліоративного, але й організаційногосподарського характеру. Висівання кулісних рослин усуває необхідність проведення робіт з механізованого сні гозатримання. Кулісні рослини почина ють із самого початку зими накопичу вати сніговий покрив достатньої висо ти, стійко регулюючи його за роками і рівномірно розподіляючи на полях.

У разі снігонакопичення істотно змінюється і температурний режим ґрунту взимку, що у свою чергу сприяє поліпшенню водного режиму ґрунту навесні і влітку

Висота снігу по кулісному пару, h=40 см

Залишена в полі стерня, на жаль, не може до кінця вирішити проблему сні гонакопичення. У найкращому випад ку сніг накопичується на висоту зали шеної стерні. Більш успішне сніговідкла дення на полях відбувається в тому ви падку, коли зернові збираються методом обчісування, спеціально створеними для

січень 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Снігозатримання цієї мети жниварками. Проте поки що більш поширеним залишається механі проводиться за зоване снігозатримання. Це старий, всім відомий захід. Нарізання снігових валків слабких морозів здійснюється за допомогою спеціальних у безвітряну пристроїв. Відстань між сніговими вал погоду за глибини ками становить 4-5 м. Снігозатримання проводиться за слабких морозів у без снігового покриву вітряну погоду за глибини снігового по криву не менше 12-15 см. Снігові валки не менше мають розміщуватися поперек напряму 12-15 см. Снігові вітрів. У більшості районів велике зна чення має раннє снігозатримання. При валки мають цьому через збільшення континенталь розміщуватися ності клімату великого значення набува поперек напряму ють ранні строки снігозатримання. вітрів Агротехнічні вимоги до снігозатримання

Таблиця 1. Необхідна висота снігового покриву залежно від ступеня передзимового зволоження ґрунту

Не дуже давно було розроблено гра дацію необхідного нагромадження сні гу залежно від умов осені і дефіциту ґрунтової вологи (табл. 1). За ступенем передзимового зволо ження непарових попередників окре мі роки можна розділити на три гру пи з низьким, середнім і високим зво ложенням. Залежно від передзимових запасів вологи змінюється і необхід на висота нарощуваного снігового по криву за роках. Варто враховувати, що під час сніготанення певна частина та

лої води витрачається на стік і випаро вування, тому висота снігового покри ву повинна забезпечувати не лише усу нення наявного в ґрунті дефіциту во логи, але й покривати витрати вологи у весняний період. Були також проведені теоретичні роз рахунки частоти нарізки снігових валків. Сніжні валки є перепоною, що не проду вається, і біля них утворюються короткі шлейфи затримуваного снігу із завітря ної сторони 1,5-2 м, з навітряної – 1-1,5 м. З огляду на цю закономірність, валки не обхідно нарізати на відстані 4-5 м між їх німи центрами, а смуги недоторканого снігу після проходу агрегату мають бути завширшки 1,4-2,4 м. Снігозатримання на стерньових по лях здійснюється вибірково, з ураху ванням агроландшафту території. На полях з високим природним сніговід кладенням снігова оранка не прово диться. Під час проведення снігонакопи чувальних робіт дуже важливі строки снігозатримання. Починати «снігову оранку» рекомендується в той період, коли на полях накопичується 12-15 см снігу, а на його поверхні вже утвори лася снігова кірка – наст. За наявнос ті насту агрегати формують валки з ве ликих брил, які надалі не розвіюються вітром, а затримують сніжну масу. Такі умови найчастіше складаються у дру гій половині листопада – на початку грудня. Саме за таких умов проводять перше снігозатримання. До того ж, у випадку підтавання і осі дання повторне нарізання проводять за першим слідом, а якщо снігу багато, повторно агрегати пускають між вал ками, подвоюючи їхню кількість. За цієї технології снігові валки «працю ють» упродовж усієї зими, накопичую чи практично весь сніг. Нарізання снігових валків прово дять рівними паралельними прохода

Передзимове зволоження ґрунту

Середній дефіцит вологи в ґрунті, мм

Приблизна витрата вологи на стікання та випаровування, мм

Необхідний запас води в снігу, мм

Необхідна висота снігового покриву, см

Низька (30-40 мм)

140

182

Середня (50-70 мм)

120

156

Висока (80-100 мм)

132

cічень 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

ми агрегатів поперек вітрам. Дослі дження станції з ефективності сніго вої меліорації проводилися декількома етапами, до того на кожному наступ ному етапі вирішувалося більш склад не завдання. Досліди, що проводилися в посушли ві роки показали, що за допомогою сні гоорачів можна збільшувати потужність снігового покриву в 2,2-2,3 рази, накопи чувати воду у снігу на 56,4-65,3 мм біль ше, ніж на стерні без снігозатримання, забезпечуючи збільшення врожаю на 5,6-7,1 ц/га. На полях, оброблених плоскорізами без додаткового снігозатримання, висо та снігового покриву становила 26 см, а на тих самих полях зі снігозатриманням висота снігу сягала 44 см. Різниця за за пасами вологи становила 48 мм. Урожай ність ярої пшениці середньому без сніго затримання дорівнювала 11,8 ц/га, а на варіантах зі снігозатриманням – 16,0 ц/га. Середнє збільшення врожаю зерна ярої пшениці 4,2 ц/га. При цьому у вологі роки, коли в літній період випадала достатня кількість опадів, збільшення врожаю від снігозатримання було лише 2,0-2,1 ц/га, а у винятково посушливому році збіль шення врожаю досягало 10 ц/га. У дослідах інших науково-дослідних установ високе збільшення у гостропо сушливі роки пояснюються наступним. За слабкої потужності снігового покри ву на варіантах без снігозатримання про мочування ґрунту талими водами навес ні не перевищує 40-50 см. Між верхніми вологими шарами і нижніми утворюєть ся сухий прошарок. Слаборозвинена ко ренева система зернових культур забез печується вологою верхніх шарів ґрун ту і не може пробитися через сухий про шарок. Волога нижчих шарів для таких посівів недоступна і у сухе літо це ката строфічно відбивається на величині вро жаю. На варіантах зі снігозатриманням посіви розвиваються у більш сприятли вих умовах, тому що їх потужна корене ва система використовує вологу із гли бини 1-1,5 м. У таких випадках навіть рідкі і за пізнілі літні дощі швидко засвоюються посівами, сприяючи врожайності.

Збереження зимових опадів у сівозмінах

Особливе місце в нагромадженні за пасів вологи в ґрунті займають зимові опади. Дослідження, проведені в Куста найському НДІСГ, показали, що взим ку їх випадає в середньому 79,6 мм, що становить понад чверть річної суми опа дів. З урахуванням опадів весни ця сума збільшується до 103,4 мм (33,5% від се редньорічної суми). Збереження цієї кількості вологи дозволило б значно по ліпшити забезпечення польових культур вологою і підвищити їхню врожайність. Нагромадження у ґрунті зимово-осінніх опадів залежить від вихідного зволожен ня ґрунту перед відходом у зиму, інтен сивності сніготанення, всмоктування та лих вод та інших причин. Важливо зна ти, якою мірою ці опади доходять до пе ріоду посіву культури, і чи залежить ве личина запасів ґрунтової вологи від виду сівозміни і попередників. Досвід землеробства показує, що щорічні багаторазові механічні оброб ки ґрунту за традиційної технології є не тільки ресурсомісткими, але й по рушують мікрофлору, посилюють еро зію і деградацію ґрунтів. Нульова тех нологія передбачає ущільнення ґрунту і створення мульчувального шару з по жнивних залишків зернових, ефект во логозбереження, що особливо актуаль но для посушливого клімату. У процесі застосування нової тех нології створюється ефект «гідрозам ка» – верхнього мульчувального шару, що складається із подрібненої соло

Нагромадження у ґрунті зимовоосінніх опадів залежить від вихідного зволоження ґрунту перед відходом у зиму, інтенсивності сніготанення, всмоктування талих вод та інших причин. Важливо знати, якою мірою ці опади доходять до періоду посіву культури, і чи залежить величина запасів ґрунтової вологи від виду сівозміни і попередників

січень 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Для ефективного регулювання сніговідкладення взимку необхідно вести систематичні спостереження за висотою снігового покриву на окремих полях, температурою ґрунту, глибиною її промерзання, вологістю

Таблиця 2. Динаміка запасів вологи у метровому шарі ґрунту в осінньозимовий період та їх збереження до часу висіву на різних полях сівозмін

ми або частково стерні, що переміша на із ґрунтом. Цей шар оберігає ґрунт від перегріву і втрати вологи від випа ровування. Витрати вологи на фізичне випаровування скорочуються вдвічі. За рахунок верхнього мульчувального шару опади, що випали, краще всмок туються і довше зберігаються в ґрунті. Для того, щоб не проводити сніго затримання взимку, нагромадження його регулюється висотою стерні. По дрібнена солома розкидається по полю і створює мульчувальний шар. Залише на солома сприяє підвищенню родю чості ґрунту. Проведені дослідження доводять, що водопроникність ґрунту збільшується на 50%. Характер нагромадження вологи зимово-весняних опадів у ґрунті ми спостерігали на всіх полях трьох різ них видів сівозмін і на беззмінному по сіві пшениці (табл. 2). Наведений аналіз засвоєння опадів за періодами року говорить про те, що, не зважаючи на особливості цього проце су у всіх полях сівозмін, вони засвою ються далеко не повністю. Зазвичай, дві третини опадів, що випали, втрачають ся і не беруть участі у виробництві про дукції рослинництва. Збільшення ефек тивно використовуваної частки опадів дозволило б істотно збільшити врожай ність сільськогосподарських культур і більш повно реалізувати ґрунтовокліматичний потенціал. У цьому зв'язку викликає неабияке зацікавлення більше повне використання пожнивних рос линних залишків для створення муль чувального шару на поверхні ґрунту. Позитивний вплив подрібненої соло ми на волого- і повітропроникність та водоутримувальну здатність було вста новлено багатьма дослідниками. Перші наукові дані у Костанайському НДІСГ, отримані в 2002-2007 роках, також вка зують на позитивний вплив мульчі зі по

дрібненої соломи і мінімалізації оброб ки ґрунту на вологонакопичення у па ровому полі. Так, перед відходом у зиму «гербіцидні» пари, закладені на подріб неній соломі у метровому шарі ґрунту містили 127 мм вологи, тоді як у паро вому полі, закладеному на стерньовому тлі і обробленому за зональною техно логією – 133 мм. При цьому промочу вання ґрунту було рівномірним по всьо му метровому шару. Мінімалізація об робки ґрунту, залишення високої стер ні з подрібненими пожнивними залиш ками позитивно позначилися на нагро мадженні снігового покриву (19 см – мі німальна, 23 см – нульова технологія). Вміст води у снігу за нульової технології перевищив інші фони і становив 46 мм.

Нагромадження снігу на стерні, h=33 см

Нагромадження снігу цілком зале жало від характеру поверхні поля. На чистих парах (без куліс) снігу нагрома дилося всього 14 см, відповідно запаси вологи в снігу тут були найнижчі. У зернових полях сівозмін нагрома дження зимових опадів у вигляді снігу краще відбувається на стерньових фо нах, без зяблевої обробки – висота сні гового покриву 23 см. Запаси вологи перед відходом у зиму і особливості нагромадження зимових опадів у різних полях сівозміни і за різ ними фонами не можуть не позначити ся на динаміці вологи у період від сніго танення до висіву. Сумарні запаси вологи на момент завершення сніготанення були порівняно низькими за всіма основни ми полями таагрофонами. Однак, на по лях з мульчувальною обробкою сумарний запас вологи дорівнював 112 мм, тоді як на стерньових фонах – 143 мм. Таким чи ном, найменше вологи нагромаджується на полях з мінімальною (мульчувальною) обробкою ґрунту. На цьому варіанті стоя

Поле сівозміни, обробка ґрунту

Запаси вологи перед відходом у зиму, мм

Висота снігового покриву, см

Запаси води в снігу, мм

Сумарні запаси вологи, мм

Пар чистий

133

164

Пар гербіцидний

127

173

Стерньові попередники – мінімальна обробка

112

Стерньові попередники – нульова обробка (стерня без обробки)

143

cічень 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

ча стерня в основному знищується боро ною у всіх зернових полях, що негативно позначається на сніговідкладенні. Фак тичні запаси вологи перед висівом на полях сівозміни наведено в табл. 3. Традиційна і мінімальна системи об робки за вологозабезпеченістю сівоз міни загалом були близькі між собою 126,6-144 мм. Деяка перевага за вологозабезпе ченістю перед вищезгаданими техно логіями має нульова система оброб ки ґрунту, як за окремими полями, так і загалом по сівозміні. Вологоза безпеченість сівозміни в середньому становила 182,3 мм у метровому шарі ґрунту. У межах сівозміни кращу вологоза безпеченість посіву має парове поле. Од нак за мінімальної (мульчувальної) тех нології обробки ґрунту на першій пше ниці після пару в метровому шарі ґрунту міститься 191,7 мм вологи, за традицій ної – 180,7, нульової – 226,7 мм. На другій і третій культурі після пару запаси ґрунтової вологи перед по сівом значно менші, ніж на першій і за величиною близькі між собою. До періоду збирання на зернових по лях відбувається зменшення запасів во логи у метровому шарі і у середньому по сівозміні вони становлять на тради ційній системі обробки ґрунту – 70,1 мм, мінімальній – 116,5, нульовій – 116,9 мм. У зв'язку з тим, що вегетаційний пе ріод був без опадів, у паровому полі із системою механічних обробок ґрунту нагромадження вологи не спостеріга лося і навіть помітно знизилося: навес ні було 96,1, восени – 51,1 мм. У мінімальній технології також ма ють місце механічні обробки, що та кож вплинуло на втрати вологи (навес ні – 122, восени – 81,1 мм).

Система обробітку ґрунту

Традиційна

Мінімальна

Нульова

Продуктивна волога, мм

Поля сівозміни

Перед посівом

Перед збиранням

Традиційний пар

96,1

51,1

1-а пшениця

180,7

80,8

2-а пшениця

114,2

75,0

3-я пшениця

115,4

73,3

У середньому по сівозміні

126,6

70,1

Пар

122,0

81,1

1-я пшениця

191,7

106,5

2-a пшениця

114,5

85,0

3-я пшениця

147,7

77,0

У середньому по сівозміні

144,0

116,5

Гербіцидний пар

141,4

134,2

1-а пшениця

226,7

148,3

2-а пшениця

183,4

94,0

3-я пшениця

177,7

91,0

У средньому по сівозміні

182,3

116,9

У гербіцидному пару механічні оброб ки були зовсім відсутні, і до кінця тут во логи було більше. Відсутність обробок дозволила зберегти запаси вологи (до посіву 141,4) у ґрунті практично цілком і восени вони становили 134,2 мм. Механізоване снігозатримання більш актуальне, якщо стерня дуже низька. Звісно, під час його проведення необхід но враховувати рельєф поля, щоб зго дом не підсилити процеси водної ерозії уздовж схилу. Не може бути вжитий один і той самий варіант з тих або інших захо дів снігозатримання, снігонакопичення і затримання талих вод. Кожне господар ство має добре знати кліматичні і ґрунто ві умови своєї зони і району, особливості мікроклімату окремих полів. Для ефективного регулювання сні говідкладення взимку необхідно вести систематичні спостереження за висо тою снігового покриву на окремих по лях, температурою ґрунту, глибиною її промерзання, вологістю. ■

Таблиця 3. Запаси продуктивної вологи в парових і зернових полях зернопарового чотирипільної сівозміни залежно від системи обробітку ґрунту

Таблиця 4. Агротехнічні вимоги та оцінювання якості снігозатримання

Вимоги

Агротехнічні допуски

Техніка вимірювань, апаратура, пристосування

Правильно розташовувати снігові валки

Снігові валки розташовуються поперек вітрам

Огляд поля

Дотримуватися встановлених відстаней між валками

На полях (ділянках) з рівним рельєфом – не більше 8-10 м, на схилах – не більше 6-8 м

Замір здійснюється вимірювальною стрічкою (рулеткою)

Дотримуватися параметрів поперечного перерізу валка

Валки мають бути висотою не менше 0,5-0,6 м, шириною 0,7-0,8 м

Замір здійснюється вимірювальною стрічкою (рулеткою)

Не допускати оголення ґрунту, ушкодження рослин озимих культур

січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

Всі ми знаємо, що ячмінь має зберігатися і у момент дозрівання, коли його цінність збільшується, і потім, аж до перероб ки, без втрати своїх якостей. Зерно, що досягло зрілості для проростання, – не мертва матерія, що може збе рігатися за будь-яких умов, а живий рослинний ор ганізм, всі проце си в якому відбу ваються згідно із добре дослі дженими за конами.

Особливості правильного ЗБЕРІГАННЯ ЯЧМЕНЮ 16

cічень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

Вологість

Чим вища вологість зернових, тим інтенсивніше проходить процес дихан ня. Отже, за низької вологості потре ба зерна в кисні невелика. Граничнодопустимою вологістю, за якої збері гання ячменю відбувається без істот них утрат і змін якості, можна вважа ти 14-15%. Вологе зерно навіть за низь ких температур небезпечно зберігати довгий час, оскільки в ємностях фор муються потоки повітря, що сприяють випаданню на холодному зерні кон денсату з теплого вологого повітря. Це може стати причиною ушкодження яч меню, особливо навесні.

Температура

Так само, як вологість, температу ра зерна, що зберігається, має істотне значення. Тож варто надати рекомен дації про те, коли варто сушити або до якого рівня охолодити зерно, щоб у за даний до переробки час зберегти яч мінь без ушкодження зародків. Голо вна вимога – щоб вологе зерно не збе рігалося за температури 18° С і вище, оскільки в цих випадках крім значного зростання втрат спостерігається роз виток мікроскопічних грибів і бакте рій, що надають зерну затхлого запаху. Навіть, якщо шляхом сушіння вдається призупинити розвиток мікроорганіз мів, то значна шкода може бути заподі яна продуктами їх життєдіяльності, які виявляють навіть у готовому пиві. Природне холодне зберігання у Єв ропі після збирання і під час дозріван ня неможливо через кліматичні умо ви. Зазвичай, ячмінь зберігають за тем ператури навколишнього середови ща 20-25° С. Тому зберігати треба або просушений, або охолоджений ячмінь. У грудні-січні вдається остудити зерно до температури 0° С завдяки підведен ню зовнішнього повітря. Адже охолод жене зерно краще залишати на збері гання до весни. Дихання і стійкість ячменю під час зберігання здебільшого залежать від вологості, ніж від температури. Підви щення вологості на 2% збільшує втра ти під час зберігання в 80 разів, підви

щення температури на 12° С – лише в 5 разів. За недотримання необхідних по значок вологості і температури до зви чайних втрат під час зберігання дода ються втрати внаслідок розвитку мі кроорганізмів. Для запобігання розви тку мікроорганізмів ячмінь перед за кладанням на зберігання необхідно ре тельно очищувати. Слід видаляти на сіння і залишки бур’янів. Останні не рідко є перенасиченими вологою і мо жуть підвищувати вологість ячменю та ускладнювати його сушіння. Наявність ушкодженого зерна також знижує стійкість ячменю під час збері гання, оскільки його ендосперм не за хищений і створюється сприятливе по живне середовище для росту мікроорга нізмів. Однак у зв’язку з недостатньою потужністю трієрів навряд чи можливо домогтися ретельного очищення ячме ню перед зберіганням. Зазвичай обмеж уються попереднім очищенням за до помогою аспіратора. Крім того, ячмінь можна просушити або за більш корот кого періоду зберігання остудити, при цьому варто вжити заходів, що дозволя ють, з одного боку, швидко перебороти стан спокою, а з іншого – цілком збе регти схожість матеріалу.

Наявність ушкодженого зерна також знижує стійкість ячменю під час зберігання, оскільки його ендосперм не захищений і створюється сприятливе поживне середовище для росту мікроорганізмів

Техніка зберігання ячменю

У Німеччині понад 90% урожаю яч меню збирають комбайнами. За цим методом ячмінь не підсушується в полі, зародок і все зерно не просихає і

січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

Ячмінь, прибраний комбайном, варто зберігати до максимально можливого просихання у вентильованих силосах; тоді за дотримання правил технології вдається протягом багатьох тижнів зберегти його здоровим

cічень 2012

за високих літніх температур спостері гається інтенсивне дихання. До того ж, якщо вологість ендосперму становить 16%, то зародка – 20%. Трапляються випадки, коли в праг ненні одержати максимальний еко номічний ефект під час комбайнуван ня, збирання відбувається і за більш високої вологості. Крім того, велика кількість ячменю потрапляє на «про міжне зберігання» за невідповідних умов, коли ячмінь 6-8 тижнів лежить необмолоченим, що призводить до його псування. Ячмінь, прибраний комбайном, варто зберігати до мак симально можливого просихання у вентильованих силосах; тоді за до тримання правил технології вдаєть ся протягом багатьох тижнів зберег ти його здоровим. Ця проміжна об робка необхідна тому, що потужнос тей для сушіння ячменю в період зби рання зазвичай не вистачає. Стійкість ячменю під час зберігання залежить від вологості і температури. Наприклад, за вологості зерна 20% і температури 20° С ячмінь зберігається тільки 9 днів, за температури 10° С – уже 20 днів. Тому, якщо параметри вологос ті і температури зберігання високі, яч мінь необхідно терміново просушити або охолодити. Але водночас порівняно низька вологість ячменю (трохи вище 14%) також потребує його охолоджен ня, щоб уникнути ушкодження зародка. У холодильному відділенні літньої су

шарки практично не вдається знизити температуру ячменю більш ніж на 5° С порівняно з температурою зовнішнього повітря. Тому було запропоновано охо лоджувати ячмінь у силосі до темпера тури, передбаченої для майбутнього пе ріоду зберігання. Досягається це поєд нанням пересувних холодильних агре гатів з вентильованими силосами, що дозволяє проводити за необхідності ба гаторазове охолодження. Продуванням повітря охолоджуєть ся спочатку зерно, що лежить за напря мом вітру, повітря тут нагрівається, ру хається нагору і поступово залишає си лос. Зона охолодження, що утворила ся, поступово піднімається вище. У разі охолодження зерна на 10° С побічним ефектом є осушення зерна на 0,5%, а первинного охолодження – на віть на 1%. Зниження температури яч меню з +15 до +7° С супроводжується осушенням (наприклад, з 18 до 17%). Тривалість охолодження 50 тонн зерна становить у середньому 24 годи ни. Охолоджувач повітря має бути роз рахований на продуктивність 280 ккал на 1 кг у годину. До того ж на годину потрібно близько 25 м3 повітря на одну тонну. Максимальна тривалість сушін ня за допомогою теплого повітря ста новить 8 год. За цей час можна просу шити послідовно 3 силоси такої самої місткості теплим повітрям, нагрітим у калорифері на 15-20° С, причому вар тість пального на нагрівання нижча, ніж на охолодження. Для правильно го розподілу нагрітого або холодного повітря спосіб потребує встановлення вентильованого силосу або аерації. Застосування низьких температур дає наприкінці періоду спокою дуже сприятливі результати щодо більш піз ньої рівномірності проростання. У разі охолодження ячменю відразу піс ля збирання затримується стадія спо кою і зерно проростає протягом усього періоду холодного зберігання. Однак, у деяких випадках, наприклад, для своє часного підключення до переробки яч меню нового врожаю, це може бути не обхідно. Для подолання стадії спокою зерна застосовують різні методи. Яч

ЗБЕРІГАННЯ

мінь висушують до вологості близько 12% і потім закладають у силос із тем пературою сушіння 40-45° С. У масі зерна зберігається температура 3540° С, що протягом 3-14 днів (залеж но від ступеня дозрівання) забезпечує оптимальну енергію проростання. Під час зберігання ячмінь остигає на кіль ка градусів, а наприкінці обробки охо лоджується продуванням зовнішнього повітря або просто перекладається під час періодичного підключення аспіра ційної установки. На підставі наведеного вище, мож на сказати, що шляхом зберігання ви сушеного ячменю вдається не лише перебороти стадію післязбирально го дозрівання, але й знизити водочут ливість. Однак, не весь ячмінь пово диться при цьому однаково, тому не обхідно проводити поточний контроль маси, наприклад паралельне проведен ня експрес-дослідів. Незважаючи на те, що описані мето ди і заходи сприяють скороченню ста дії спокою, радикальне висушування до 10-12% вологості не завжди доціль не, хоча саме сушіння за зазначених температур і призводить до посилен ня енергії проростання. Так, на практи ці встановлено, що ячмінь, що переро бляється протягом 4-5 міс., найкраще висушувати тільки до 16% вологості, тоді як у разі зберігання ячменю протя гом 7-8 міс. необхідне зниження воло гості до 14%, і тільки у разі зберігання ячменю до наступного врожаю воло гість має бути доведена до 12%. Охоло дження рекомендується тільки за ко роткострокового зберігання. Вентилю ють ячмінь, що зберігається, тільки в тому випадку, якщо в якому-небудь си лосі встановлене підвищення темпера тури на 2о С. Причиною такого підви щення є зміна температури і вологос ті ячменю або стану зовнішнього пові тря. Перед вентилюванням необхідно виміряти температуру і вологість яч меню. Існує твердо встановлене прави ло, що для обробки ячменю можна за стосовувати лише повітря, холодніше за ячмінь. Воно нагрівається від зерна і стає здатним поглинати вологу. Крім

того, у будь-якому випадку доцільно періодично перемішувати ячмінь, щоб уникнути утворення центрів перегріву. До того ж за допомогою проб варто пе ревіряти схожість і енергію проростан ня зерна.

Сушіння ячменю повітрям

Сушіння ячменю повітрям можли ве за низки умов, наприклад, щодо во логості ячменю і фізичних характерис тик повітря. Кожний гігроскопічний матеріал, зокрема зерно, перебуває в певному рівноважному стані з воло гістю навколишнього повітря. Напри клад, 20% вологість партії ячменю тем пературою 20° С відповідає певній від носній вологості навколишнього пові тря. Якщо це повітря використовують для сушіння, варто виконувати певні умови. У звичайному повітрі завжди міститься більша або менша кількість водяних парів, що мають той або ін ший тиск. Чим вища температура пові тря, тим більшу кількість водяної пари може поглинути 1 м3 сухого повітря. Надлишкові водяні пари випадають у вигляді туману. Процес сушіння пов’язаний із про блемою вентиляції: видалення вологи можливе лише тоді, коли вологість по вітря, що осушує, відносно менша, ніж в осушуваному середовищі, або, кажу чи точніше, коли тиск водяної пари у повітрі, що осушується, менше. Ці від носини відіграють важливу роль у тех

Процес сушіння пов’язаний із проблемою вентиляції: видалення вологи можливе лише тоді, коли вологість повітря, що осушує, відносно менша, ніж в осушуваному середовищі, або, кажучи точніше, коли тиск водяної пари у повітрі, що осушується, менше

січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

Труднощі під час сушіння теплим повітрям полягають у тому, що зерно просушується нерівномірно. Водночас, коли зовнішні шари зерна стають крихкими і стискаються, волога із середини ще не вийшла капілярами назовні

нології приготування солоду, і є пере думовою як для правильного просушу вання і пророщення ячменю, так і для висушування солоду у сушарці. За більш високої вологості допусти мі порівняно низькі температури су шіння за умови збереження схожос ті пивоварного ячменю: з одного боку, волога легше віддається, з іншого боку – завдяки випаровуванню води охоло джується повітря. Труднощі під час сушіння теплим повітрям полягають у тому, що зерно просушується нерівномірно. Водно час, коли зовнішні шари зерна стають крихкими і стискаються, волога із се редини ще не вийшла капілярами назо вні. На поверхні зерна можуть утвори тися тріщини, що ускладнюють вироб ництво солоду. Сушіння сухим повітрям можна про водити в спеціальних сушарках для яч меню або зерна, сушарках солоду, су шильних силосах і за допомогою ящи кових причепів.

Шахтна сушарка ячменю

Хоча кількість промислових су шильних установок дуже велика, під час виробництва солоду доцільно за стосовувати здебільшого безперервно діючі шахтні сушарки, які залежно від

cічень 2012

напряму руху маси зерна і повітря мо жуть бути жалюзійними, дахоподібни ми (трикутними) і каскадними. Найпоширеніші сушарки склада ються із чотирьох відділень. Через не велику компенсаційну ємність, що за безпечує безперервну подачу зерна, ячмінь потрапляє у відділення попе реднього нагрівання, де, зазвичай, без доступу повітря нагрівається за допо могою радіаторів з гарячою водою до регульованої температури (35-45° С). Завдяки підвищенню температури во лога усередині зерна перерозподіля ється і надходить капілярами на по верхню. У двох наступних відділеннях з нагрітим повітрям відбувається влас не сушіння, куди маса надходить дахо подібними повітряними каналами, а повітря, що рухається то в одному на прямі з масою, то в іншому – продуває ячмінь. Швидкість потоку ячменю в розташованих рядами каналах постій но змінюється. Періодично змінюєть ся і напрям руху повітря. У результаті досягається високий ступінь рівномір ності сушіння всієї маси зерна. Недо ліком такого методу сушіння є те, що іноді потік повітря рухається від більш просушеної частини зерна до менш просушеної. За підвищених темпера тур це може призвести до ушкоджен

ЗБЕРІГАННЯ

ня ячменю. Подібна картина може спо стерігатися і під час сушіння свіжопро рослого солоду у двоярусних або вер тикальних сушарках. Після відділень для сушіння, у яких температура маси досягає максимуму (35-45° С) і відбувається інтенсивне во логовиділення, розташоване відділення охолодження, у якому ячмінь продува ється зовнішнім повітрям і охолоджу ється до температури, що на 5° С пере вищує зовнішню. Тут за інших рівних умов вологість може дещо зрости. У ви падках, коли ячмінь варто закласти у силос теплим, доцільно і у це відділення подавати підігріте повітря, підвищуючи цим продуктивність сушарки. Випускання із сушарки обладну ється таким чином, щоб за допомо гою струшувального пристрою був за безпечений вихід необхідної кількості зерна. Установлена на вході в сушарку регульована піднімальна, легкодоступ на для огляду заслінка одночасно га рантує рівномірність подачі зерна, що висушується, у сушарку. Застосування сушарок з подачею га рячого повітря потребує спеціальних запобіжних заходів проти перегрі ву зерна. Тоді за обмеження звичайних температур, що забезпечують сушін ня у зерні, і точного дотримання тем ператури повітря не виникнуть нега тивні явища. Температура повітря для здійснення процесу сушіння у сушарці становить зазвичай 75-85° С, час про ходження продукту – 90 хв. Подача пі дігрітого повітря становить 1500 м3/т на годину; витрати тепла – за знижен

ня вологості зерна з 20 до 16%, тобто на 4,76% – близько 273000-294000 кДж/кг (65000-70000 ккал/кг), споживання енергії – близько 2,5 (квт-год)/т. Дані наведені для температури зовнішнього повітря 15°С і відносної вологості 75%. Ефективність сушіння визначається станом зовнішнього повітря. За теплої і сирої погоди продуктивність сушар ки менша, ніж холодної і сухої. Відправ ною точкою є те, що під час сушіння во логість зерна може бути знижена на 4%. За більшої вологості варто проводити дворазове сушіння. Якщо у процесі су шіння вологість знизилася з 20 до 16%, але зерно повністю зберегло схожість й інші якісні показники, можна відразу проводити другий рівень сушіння. Виправдане розташування сушарки між двома силосами. Верхній служить для приймання вологого ячменю, ниж ній – для проміжного зберігання сухо го ячменю. Місткість обох має відпо відати обсягу зерна на 10 год сушіння. Зважування зерна перед сушаркою і після неї дозволяє визначити кількість вологи, що випарувалася в процесі су шіння.

Ефективність сушіння визначається станом зовнішнього повітря. За теплої і сирої погоди продуктивність сушарки менша, ніж холодної і сухої. Відправною точкою є те, що під час сушіння вологість зерна може бути знижена на 4%

Вакуумна сушарка для ячменю

Сушіння ячменю під вакуумом до цільно застосовувати під час переробки понад 10 т/год. На противагу сушаркам, у яких видалення вологи ведеться те плим повітрям, у вакуумних сушарках підсушування матеріалу здійснюється за допомогою вакууму. Принцип тако го сушіння полягає в тому, що зі збіль

ТОВ «Презенс Технолоджи» запрошує на роботу регіональних представників з продажу засобів захисту рослин у: 1. Чернігівській області ✓ Цікава робота 2. Харківській області ✓ Висока заробітна плата + % 3. Запорізькій області 4. Вінницькій області 5. Одеській області Резюме надсилати на адресу: ТОВ «Презенс Технолоджи», вул. Березнева, 10, Київ, 02160; т./факс: 044 537 43 59; e-mail: spb05@bk.ru січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

новить близько 3990 кДж (950 ккал) на 1 л поглиненої води. Потреба в холод ній воді для осадження пари, що утво рилася, становить 50 л на 1 л конденсо ваної води.

Сушіння в силосі

Вакуумна сушарка складається з основної вакуумної камери і шлюзових ємностей, які відокремлюють камеру від атмосфери за допомогою затворів, що працюють на стисненому повітрі

cічень 2012

шенням розрідження знижується тем пература кипіння води. Так, у разі роз рідження близько 4 кпа (30 мм рт. ст.) вода на 96% випаровується за темпера тури 29° С. Але в сушарку зазвичай під водять більше тепла, ніж потрібно для досягнення цієї температури, камера нагрівається за рахунок конвективно го тепла, що надходить через радіато ри, що обігріваються парою за темпе ратури 100-110° С. Поки волога зерна випаровується, тепло споживається на пароутворення і у зерні підтримуєть ся температура близько 29° С. З поси ленням випаровування води усе більше надлишкового тепла переходить у зер но, тому у разі висихання зерна до во логості 12-13% температура його може піднятися вище 50° С навіть за вакуум ного сушіння. Вакуумна сушарка складається з основної вакуумної камери і шлюзових ємностей, які відокремлюють камеру від атмосфери за допомогою затворів, що працюють на стисненому повітрі. В кінці лінії сушарка підключається до відділення для охолодження. Спожи вання енергії вакуумними насосами, насосами для охолодної води тощо на літр води, що випарувалася, приблиз но те саме, що й у сушарок, заснованих на застосуванні теплого повітря, спо живання ж тепла значно нижче і ста

Можливе і сушіння в силосі. У най простішому випадку пересувний нагрі вач підключають до вентиляційної на садки. До того ж нагріте до температу ри 50° С повітря подають у силос зни зу нагору. Спеціальні сушильні силоси усува ють необхідність аерування високих шарів зерна. В них за допомогою від повідно розташованих перегородок силос поділяється на 3-4 відсіки. За до сягнення необхідного ступеня сушін ня зерна підключається подача холод ного повітря і різниця, що утворилася у вологості температур в окремих зо нах силосу, вирівнюється. У ячменю з вихідною вологістю 19% у крайніх зо нах силосу швидко досягається воло гість 7%, тоді як у середині силосу збе рігається досить велика вологість. Піс ля подачі холодного повітря вологість зерна вирівнюючись, досягає приблиз но 13%. Енергія проростання висуше ного ячменю в ході обробки протягом двох-трьох тижнів може змінитися і підвищитися з 85 до 95%.

Сушіння в ящикових причепах

Сушіння в ящикових причепах по ширене здебільшого в Нідерландах. Ємності для зерна, виконані у вигля ді ящиків, мають перфороване дно, що підключають до обігрівальної венти льованої системи. Ящики, що заван тажуються в полі безпосередньо ком байнами, транспортують у сховище, де підключають до вентиляційного агре гату для сушіння. Подальша обробка може включати охолодження зовніш нім повітрям, але маса може залиша тися за температури 35-40° С у приче пі і до моменту припинення стану спо кою. При цьому відбувається поступо ве охолодження, що робить непотріб ною додаткову вентиляцію.

ЗБЕРІГАННЯ

Підлогове зберігання ячменю

Підлогове зберігання – найстарі ший і найприродніший спосіб збері гання ячменю. Воно може виконува тися в мішках, які для кращого вико ристання приміщення укладаються один на другий. Для аерації між кож ними двома рядами залишають прохо ди. Поширене також відкрите зберіган ня тонким шаром. Його застосовують здебільшого на невеликих і крупніших підприємствах, де цей метод викорис товують для покращення кондицій не правильно підготованого або ячменю, що погано зберігався. Підлогове зберігання за багатьма показниками забезпечує умови, необ хідні для збереження властивостей яч меню, чому сприяють зберігання зер на в порівняно тонкому шарі, простим провітрюванням і охолодженням. Чим сиріший і молодший ячмінь, тим у більш тонкому шарі треба його збе рігати. Восени починають із засипан ня дуже тонкого шару (близько 50 см). Лише в ході дозрівання товщину шару можна збільшити до 1,5 м. Цим визна чається більша потреба в площі – до 1,0-3,5 м2/т. Стан ячменю має контро люватися шляхом пошарових вимірів температури. Нагрівання усувається перемішуванням ячменю, що відбува ється лише тоді, коли повітря холодні ше за зерно. За необхідності аерації зерно пере кладають, що сприяє його одночасно му охолодженню і просушуванню. Пе рекладання, що застосовувалося рані ше, все частіше замінюється тепер пе рекладанням за допомогою механіч них і пневматичних транспортних сис тем. Частота переміщення визначаєть ся можливостями підприємства і на самперед ступенем підвищення тем ператури в масі ячменю. Але необхід но пам’ятати, що й крім того ячмінь повинен перевертатися і перемішува тися для аерації і видалення продук тів дихання зерна. Підлоговий спо сіб зберігання здійснювався раніше на дерев’яних підлогах, а сьогодні – на за лізобетонних. Дерев’яні підлоги про никні для продуктів дихання і небажа

ні; через неминучу появу подряпин їх дуже важко тримати в чистоті, несуча здатність підлог обмежена, а небезпека загоряння до кінця не усувається. Залі зобетонні підлоги, навпаки, міцні і їх легко чистити. Підлогові сховища ячменю розта шовують у верхніх поверхах солодо вен, тому що тут є повітряна тяга. Од нак слід запобігати доступу вологого і теплого повітря. Навесні вікна в підло гових сховищах варто надійно закри вати, проте, не закриваючи доступ по вітря зовсім. Стіни приміщень повинні бути сухими, непроникними і чисти ми, щоб уникнути зволоження і появи шкідників. Будь-які джерела тепла на дійно ізолюють.

Умови зберігання в силосах

Правильне зберігання ячменю в си лосах припускає наявність допоміж них пристроїв: очисної установки до статньої продуктивності з відвідни ми повітряними каналами для вида лення пилу від кожного осередку си лосу; сушильної установки; вентиля ційної установки з можливістю пода чі холодного повітря і газу для захисту від шкідників, транспортних пристро їв, що забезпечують можливість пода чі зерна з одного осередку в будь-який інший; приладів для вимірювання тем ператури. Силосне зберігання вимагає спеціальної обробки ячменю, що убез печує від псування великі маси зерна

Силосне зберігання вимагає спеціальної обробки ячменю, що убезпечує від псування великі маси зерна в окремих осередках. Періодичне переміщення зерна у вентильованих силосах варто здійснювати насамперед у холодні місяці, що сприяє вирівнюванню вологості і температури

січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

Силосне зберігання потребує щоденного контролю за температурою зерна. Із цією метою з успіхом застосовують термометри опору, вимірювальні зонди яких установлюють у різних місцях за висотою

cічень 2012

в окремих осередках. Періодичне пе реміщення зерна у вентильованих си лосах варто здійснювати насамперед у холодні місяці, що сприяє вирівнюван ню вологості і температури. При цьому не слід допускати погіршення запаху зерна і ушкодження зародків, оскіль ки навіть чистий, сухий ячмінь містить велику кількість мікроорганізмів, у ре зультаті життєдіяльності яких за пев них умов з’являється затхлий запах. Переміщення зерна здійснюють за допомогою вертикальних і горизон тальних транспортерів. Переміщен ня ячменю і солоду, що зазвичай збері гається в тих самих силосах, має здій снюватися роздільно, щоб уникнути їх змішування. Перевагу варто надавати пневматичному транспорту, оскільки у разі його використання забезпечуєть ся одночасна вентиляція ячменю. Під час механічного транспортування вар то підключати до системи установку попереднього очищення з потужним вентиляційним пристроєм. Під час пе реміщення зерно з одних осередків ба жано направляти в інші, попередньо добре провітрені. Силосне зберігання потребує що денного контролю за температурою зерна. Із цією метою з успіхом засто совують термометри опору, вимірю вальні зонди яких установлюють у різних місцях за висотою (у вигля

ді вільно переміщуваних гладких схи лів). Самописні вимірювальні прила ди подають безперервну інформацію про фактичну температуру і у випад ку її підвищення сигналізують про не обхідність вентилювання або перемі щення зерна. Проби для визначення енергії про ростання варто відбирати в разі пе реміщення ячменю за допомогою ав томатичних пробовідбірників. Огляд частковозаповненого або недавно спорожненого силосу пов’язаний з небезпекою. Концентрація СО2, що утвориться в результаті дихання зер на може перевищити припустимий рі вень. У процесі нормального зберіган ня в першу чергу змінюється маса яч меню. За правильної підготовки він втрачає воду, трохи зменшуючись при цьому в об’ємі. Вміст сухих речовин ячменю зміню ється також під час дихання. Це явище можна істотно обмежити за допомо гою просушування. У результаті численних досліджень, що проводилися на великих підприєм ствах, отримані наступні дані про втра ти ячменю під час зберігання в першій чверті року ~1,3%; у другій ~ 0,9, у тре тьої ~ 0,5, у четвертій ~0,3%. Ці величини залежать від складу во логості і температури ячменю, розмі рів зерна і ступеня очищення.

ЗБЕРІГАННЯ

Шкідники ячменю

Шкідники потрапляють у ячмінь уже в полі або під час зберігання. До першого випадку переважно відно сяться рослинні паразити, такі, як сажка і ріжки. Так, ріжки у вигля ді міцелію грибка потрапляють у яч мінь, а потім, незважаючи на очи щення, у солод і дають під час зати рання шкідливі речовини. Низка мі кроскопічних грибів, що з’являється на перезволожених дощами ячме нях, дають продукти обміну речо вин, які можуть у готовому пиві ви кликати явище надлишкового піно утворення. Інші мікроскопічні гриби, що по трапляють у зерно ще в полі, але продовжують розвиватися в період зберігання, виділяють токсини, що негативно впливають на схожість ячменю. Токсин фузаріум може зни жувати а-амілазну активність і пере шкоджати розвитку зародка листя і корінця. Гальмування росту в цьо му випадку залежить від концентра ції токсину. До значно більших утрат призво дять ті шкідники, які з’являються саме в зерні, що зберігається: довго носики і метелики. Інші види довгоносиків зустріча ються в ячменях у Європі значно рід ше. Захист від них проводять тими самими засобами, що й від комірних довгоносиків. Комірна зернова міль, що зустрі чається в сильно забруднених схо вищах, транспортерах тощо, викли кає значно менші втрати, ніж комір ний довгоносик. Кладку яєць вона робить винятково на квіткову обо лонку; гусениці лялькуються за до помогою секрету, який вони виділя ють, що призводить до злипання ба гатьох зерен. Можуть вони проника ти і всередину зерна. За даними ООН, щорічно у сві ті знищується комахами 13 млн т зерна. Так, наприклад, у Німеччині шкідники щорічно знищують майже 2% урожаю зернових.

Заходи захисту від шкідників

До основних заходів захисту від шкідників можна віднести: а) повне звільнення від зерна, ре тельне очищення і провітрюван ня сховищ, періодичне очищення стін, підлог і стелі від пилу; б) перевірку ячменю на уражен ня довгоносиком, ретельне очи щення і обезпилювання зерна пе ред закладанням на зберігання; контроль відходів очищення і за необхідності їх знищення; в) контроль транспортних засобів і тари на ураження довгоносиком; г) контроль зерна, що зберігається, на нагрівання; д) н агрівання ураженого зерна (дов гоносик гине у разі нагрівання до температури 50° С протягом 10-15 хв), охолодження зерна (за температури 8° С припиняєть ся поїдання зерна і розмножен ня довгоносика, а за тривалого впливу нульової температури він може загинути); е) переміщення і вентиляцію зерна. Гарний ефект щодо відсортування довгоносика досягається за попере днього очищення, перемішування і пропущення зерна крізь сита. Як показує досвід, вентильовані схови ща і склади, в яких застосовують пе ресипання зерна, уражуються пара зитами набагато менше. ■

За даними ООН, щорічно у світі знищується комахами 13 млн т зерна. Так, наприклад, у Німеччині шкідники щорічно знищують майже 2% урожаю зернових

січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

Немає елеватора? Вихід: ЗБЕРІГАТИ ЗЕРНО У РУКАВАХ! Відсутність елеваторів і швидкоспоруджуваних сховищ для зерна і на сіння стримує виробництво і погіршує збереженість врожаю. Будівни цтво нових приміщень – завдання не з легких. Тож зберігання про довольчого зерна у герметизованих рукавах є відмінною альтер нативою такому будівництву і з успіхом використовуєть ся у багатьох господарствах. За оцінюваннями фахів ців, лише за один рік таким чином можна зберегти до 350 тисяч тонн зерна. Про можливості, вимоги та специфіку технології розкажемо нижче. Йоахім БІШОФ, Інститут сільського господарства, лісівництва та садівництва Саксонія-Ангальт, Німеччина

cічень 2012

Можливість нетривалого збережен ня зерна у часи нестабільності цін на зер новому ринку означає дуже багато. Щоб продати зерно за більш вигідними цінами за традиційного підходу до питань збері гання у Німеччині слід планувати інвес тиційні затрати на рівні 100-250 євро на т зерна залежно від розмірів сховища. Ви трати на зберігання у державному схови щі протягом 6 місяців становлять при близно 20 євро/т. Щоб уникнути руйну вання зерна на складі потрібно захисти ти збіжжя від забруднення птахами, гри зунами та домашніми тваринами. У Ні меччині зерно, зазвичай, попередньо під дають сушінню та охолодженню. У разі зберігання зерна у полімерних рукавах використовують принцип кон сервації за рахунок припинення пода чі повітря. Ця технологія вирізняється серед інших найменшими втратами та високою якістю. Ця система дозволяє зберігати зерно на порівняно невисо

кому рівні інвестиційних витрат. Зер но за допомогою шнека подається у ру кав діаметром 2,70 м, довжина рукава доходить до 90 метрів. У разі наповне ння рукава за допомогою завантажу вальної машини продуктивність дося гає 300 т/год. При цьому свіжозібране зерно може оброблятися паралельно із прямим комбайнуванням. Як впливає зберігання у рукавах на якість товарно го зерна? Щоб відповісти на це питан ня був проведений практичний дослід. Дослід був проведений на пшениці з вологістю 10,9% за урожайності 87%. Вміст сирого протеїну становив 14,8%, крохмалю – 67,2%, число падіння – 407, натура зерна – 79,6, сидементаційне чис ло – 43. За допомогою беггера у два ру кави заклали 75 тонн зерна. Діаметр зер на склав 2,70 м, товщина поліетилено вої плівки – 215 мкм. На першому ру каві по обидва довгих боки було розмі щено по 4 клапани для наступного регу

ЗБЕРІГАННЯ

лярного відбору проб, на другому було лише 4 клапани з одного боку. Пробо відбір з другого рукава планувалося про вести лише через 6 місяців, щоб уникну ти можливої зміни якості зерна в проце сі відбору проб. Для відслідковування змін температурного режиму в перший рукав помістили 8 самописців, у дру гий – 4. Самописці розміщувалися там, де і клапани. Рукави накрили захисною сіткою та мішками із піском. Контроль на партія зерна знаходилася у закритому сховищі, куди зерно помістили відразу ж після збирання. У зерновий насип також помістили 4 самописця.

Пробовідбір та аналіз результатів

Контрольні проби зерна з рукава 1 були взяті у момент закладення на збері гання, через 2 і 4 тижні зберігання, а та кож через 3 і 6 місяців. Проби відбира ли у 2 місцях розміщення усіх 8 клапанів з двох різних рівнів: безпосередньо під поверхнею поліетилену і на глибині при близно 1,20 м. Із контрольної партії було відібрано вісім проб: 4 – у безпосередній близькості до поверхні і ще 4 з глиби ни 80 см. Проби зерна з другого рукава потрапили на дослідження тільки коли пройшло 6 місяців зберігання. За всіх ва ріантів зберігання відслідковували змі ну температури. У пробах зерна фіксува ли такі параметри: вміст сухої речовини, вміст крохмалю та сирого протеїну, на

явність бактерій, дріжджів та пліснявих грибів. Після піврічного зберігання зер но також перевіряли на такі параметри, як життєздатність та схожість насіння.

Зміна температури зерна

В обох рукавах відбувалась подібна зміна температурного режиму: посту пове зниження та наближення її до зо внішньої температури. Процес знижен ня температури зерна звів нанівець рі вень мікробіологічної активності. По рівняння середніх значень за всіма про бами, що вказані у варіантах зберіган ня як за хімічними, так і мікробіологіч ними показниками, дає схожу картину. Вміст таких речовин, як крохмаль та си рий протеїн майже не змінився порівня но із моментом закладання зерна на збе

Рис. 1. Зміна температури зернової маси у рукавах залежно від строків зберігання

Рис. 2. Динаміка вмісту біологічних речовин і розвитку мікроорганізмів за контрольного зберігання зерна у зерносховищі і у полімерних рукавах

Температура (оС)

Вміст (%/СМ)

Строк зберігання Зовнішн. темп. Сенсор №1 Сенсор №2 Сенсор №3

Кількість мікроорганізмів (одиниць/г св. маси)

Строк зберігання, міс Вологість Бактерії Ph Дріжджі

Крохмаль Цвілеві гриби Сирий протеїн

січень 2012

ЗБЕРІГАННЯ

будеться за короткий час за витрат 34 євро/т. Якщо йдеться про придбання не лише беггера, а й машини для виван таження зерна із рукавів, обсяг інвести цій зростає до 50 тис. євро.

Висновок

рігання, рівень кислотності не змінився, розвитку мікроорганізмів також не спо стерігали. Показники схожості насіння перебували у межах норми для продук тів помелу зерна.

Витрати на зберігання у рукавах

Таблиця1. Витрати на зберігання у рукавах (на прикладі Німеччини)

Затрати під час зберігання зерна у рукавах складаються із вартості маши ни для завантаження зерна (беггера), витрат на заробітну платню і вартість самих рукавів (табл. 1). Інвестиційні затрати залежно від ви конання у середньому становлять 30 тис. євро. За збільшення завантаження ма шини знижуються затрати. У рукав ді аметром 2,70 м і довжиною 75 метрів можна закласти 250 т зерна. Розрахун ки показують, що амортизація техніки навіть за невеликого завантаження від

Показник

Од. виміру

№1

№2

Базове навантаження

т/год

5.000

20.000

Сума інвестицій

€

30.000

Продуктивність

т/год

200

250

Діаметр рукава

2.7

Довжина рукава

Місткість рукава

250

Строк служби

год

Залишкова вартість

€

10.000

5.000

Кількість рукавів Ціна за один рукав без знижки

€

495

Амортизація основних засобів

€/рік

3.333

4.167

Ремонт (2% від ціни продажу)

€/рік

600

Трактор

€/рік

2.0001)

6.0002)

Витрати на техніку

€/рік

1.61

0.76

Витрати на плівку

€/рік

1.70

1.78

cічень 2012

Дійсно, у період збирання попит на вантажні машини і залізничний тран спорт зростає, також необґрунтовано зростає ціна перевезень, ускладнюєть ся логістика, не кажучи вже про падіння цін у цей період. Тому, якщо господарство вийшло на новий рівень продуктивності і врожай зерна перевищив ваші очікуван ня, варто замислитися про впроваджен ня цієї технології зберігання. За витрата ми праці, якістю зерна, витратами на збе рігання у рукавах цей підхід може стати конкурентом традиційним способам збе рігання зерна у закритому зерносховищі. Експериментальні дані свідчать, що зерно пшениці, зібране за вмісту сирої речовини на рівні, що дозволяє заклада ти зерно на зберігання, може зберігати ся у полімерних рукавах мінімум 6 міся ців без зниження якості зерна. При цьо му слід враховувати два важливих мо менти. Іноді закладається на зберігання зерно, що призначене на кормові цілі – у цьому випадку вологість не має вели кого значення. Чи у господарстві закла дають зерно підвищеної вологості, але лише на декілька днів, щоб не зупиняти збирання. Якщо йдеться про зберігання продовольчого зерна чи зерна, призна ченого на продаж на зерновому ринку, початкова вологість має критичне зна чення та не має перевищувати 10-14%. Зберігання у рукавах не означає, що ви заклали зерно і можете півроку не цікавитися тим, що там відбувається. Важливий загальний рівень менедж менту та розуміння своєї відповідаль ності за те, що відбувається. Власник зерна має організувати нагляд за рука вами, забезпечити цілісність, захист від птахів і гризунів. Слід також додати, що у Південній Америці за цією технологією заклада ють на зберігання зерно кукурудзи, со няшнику, ріпак та сою, проте у Європі ця практика не поширена. ■

АГРОПОДІЇ

«ОВОЩИ И ФРУКТЫ УКРАИНЫ-2011». НОВИЙ ЕКСПОРТЕР

Уже вісім років поспіль міжнародна конференція «Овощи и фрукты-2011» заслужено має статус найбільшої події українського плодоовочевого бізнесу, відвідування якої для більшості провідних виробників, трейдерів, мереж супермаркетів, імпортерів, експортерів, переробників і постачальників матеріально-технічних ресурсів стало вже традицією. Цього року конференція пройшла у звичний для фахівців плодоовочевого ринку строк – 30 листопада – 2 грудня. Але цього разу подія багато в чому відрізнялася від стандартного формату. Прекрасно усвідомлюючи труднощі, з якими зіштовхнулися учасники плодоовочевого ринку в поточному сезоні, організатори доклали чимало зусиль для того, щоб створити максимально ефективний інформаційний майданчик для обміну досвідом і оперативними рішеннями цілої низки найважливіших питань.

По-перше, проект «АПК-Информ: овощи и фрукты» став не лише організатором конференції, але й співорганізатором виставки «Fresh produce Ukraіne 2011» («Плодоовочевий бізнес України-2011»), у межах якої відбулася конференція. По-друге, програма конференції охоплювала весь спектр питань, що цікавили учасників, при цьому особлива увага приділялася проблемам маркетингу. Тому конференція цього року, насамперед, вирізнялася своїм міжнародним масштабом, серед її учасників були представники 20 країн, а тема плодоовочевого експорту стала лейтмотивом події. Загальна кількість учасників конференції цього року ствновила 250 представників з 136 компаній. Конференція відкрилася виступом Ольги Наталич, експорт-менеджера ТД «Калинівка», яка розповіла про всі переваги і недоліки міжнародної торгівлі українськими овочами та фруктами, також дала кілька практичних порад виробникам, що планують роботу на експортному ринку. Особлива увага присутніх була зосереджена на виступі Андрія Ярмака, автора проекту «АПК-Информ: овощи и фрукты». У своїй презентації А. Ярмак розповів про перспективи цінових змін на ринку до кінця сезону і представив прогноз виробництва та цін на овочі і фрукти у сезоні-2012/13.

Але, мабуть, найприємнішою несподіванкою для учасників став Міжнародний торговельний форум, що відбувся в третій день конференції і став найважливішою подією поточного сезону для всіх учасників плодоовочевого ринку. Подія такого масштабу вперше проходила на території СНД, і спровокований навколо форуму ажіотаж став несподіванкою для самих організаторів. У роботі форуму взяли участь всі представники великого плодоовочевого ритейлу України: гіпермаркет «Ашан», «Білла-Україна», мережа супермаркетів «Фуршет», X5 Retaіl Group, METRO Cash & Carry, «Fozzy Group», ТОВ «Спар-Логістик», ТОВ «Фудмаркет», ЗАТ «Ритейлинговая компания «Евротэк», ТОВ «АТБ-Маркет», «Український ритейл», мережа гіпермаркетів «Караван», ТД «Калинівка» ТОВ «Укртрейд», ТОВ «НОВУС Україна», ТОВ «Торговий Дім Аванта» та інші. Форум відвідали представники 15 країн, а загальна кількість учасників перевищила 100 компаній. Організатори обіцяють у наступному році продовжити добру традицію і порадувати учасників конференції «Овощи и фрукты Украины-2012» цікавою програмою, а також черговими сюрпризами. ■ січень 2012

ДОБРИВА

АМІАЧНА ВОДА:

«за» та «проти» використання

Н.М. ГРИЦИК – канд. с.-г. наук

Сучасна хімічна промисловість пропонує велику кількість рідких азотних добрив, найпоширенішим із яких є аміачна вода 30

cічень 2012

Основної популярності аміачна вода набула завдяки своїй дешевизні. Її використання обходиться майже на 30% дешевше за тверді добрива, оскільки відпадають такі операції, як гранулювання, сушіння, сортуван ня, кондиціювання продукту. За сучасної нестабільної ситуації із цінами на добрива подібна економія лише на користь, та не все так просто, як зда ється на перший погляд… Сучасна хімічна промисловість про понує велику кількість рідких азотних добрив, найпоширенішим із яких є амі ачна вода. Вартість одиниці діючої ре човини в аміачній воді в 1,5-2 рази де шевша, ніж в аміачній селітрі. Крім того, як показали виробничі досліди, вдвічі-втричі скорочуються затрати праці на її внесення, адже немає необ хідності готувати добрива для внесен ня, а всі операції із використання (на вантаження, вивантаження, внесення) повністю механізовані. Саме тому амі ачну воду широко застосовують у ві тчизняних агрогосподарствах. Проте і вона має певні особливості, про які не слід забувати. Аміачна вода (аміак вод

ний технічний) NH4OH є 25% розчи ном аміаку у воді. Безбарвна або жов тувата рідина з різким запахом наша тирного спирту містить 20,5% азоту (другий сорт – 16–18%), її можна ви користовувати для будь-яких ґрунтів та всіх культур за обов’язкового заро блення в ґрунт на глибину 10–15 см. Ґрунтом зв’язується сильно, у разі вне сення восени не вимивається атмос ферними опадами. Азот аміачної води краще утримується ґрунтом, ніж амо нійний азот твердих добрив. Аміачну воду можна застосовувати і за основ ного обробітку ґрунту, за передпосів ної культивації і для підживлення про сапних культур.

ДОБРИВА

У СРСР у 80-х роках на поля вноси ли майже 40% азотних добрив у вигля ді аміачної води. У США вносять до 50% азотних добрив у рідкому вигля ді. В Україні лише близько 15% госпо дарств застосовують аміачну воду. Це пов’язано із браком техніки та облад нання для зберігання, транспортуван ня та внесення її у ґрунт. Аміачну воду використовують для підживлення вирощуваних культур як азотне добриво. Насамперед вона підвищує вміст білка у рослинах. Іс нують ситуації, коли рослинам не по трібний надлишок білка (наприклад, пивоварний ячмінь). Аміачна вода (як і будь-яке азотне добриво) також сти мулює ріст зеленої маси. Тому важливо не переборщити із нормами внесення препарату: за надлишку аміачної води можна легко одержати надмірну кіль кість зеленої маси і менше зерна. Дуже важливо, щоб аміачна вода потрапля ла у ґрунт, але не в зону кореневої сис теми і не в зону проростання насіння, а глибше насіння або осторонь від нього, у міжряддя. Якщо просто полити ґрунт розчи ном, то будуть великі втрати аміаку че рез випаровування і гроші буде вики нуто на вітер. Отже, аміачну воду не обхідно зароблювати в ґрунт. Бажано, щоб ґрунт був при цьому вологий. Аміачна вода може пригнічувати рослину, обпалювати її коріння за не великого часового простору між вне сенням і посівом або недотримання глибини внесення. Однак, якщо вно сити аміачну воду завчасно, грубо ка жучи, за півроку до посіву, наприклад, внесли в жовтні, посіяли в березні, то ніякої негативної дії в принципі бути не може. Під час весняного внесення потрібно пам'ятати кілька правил: вно сити за 1-2 тижні до висіву культури; безпосередньо перед висівом культури або одночасно з посівом. Аміачна вода – це дуже гарне добри во. Завдяки рідкій формі її можна вно сити дуже акуратно, рівномірно, на за дану глибину і на більших площах. Якщо говорити про ефекти, то амі ачна вода впливає на шкідливу енто

мофауну, зокрема, пригнічує та відля кує ґрунтових комах. Якщо внести амі ачну воду нижче закладення ложа на сіння, то на якийсь час вона відлякує ґрунтових шкідників, які знищують на сіння, що проростає. Аміачна вода має лужну реакцію і може впливати на кис лотність ґрунту. Найкращий спосіб внесення в ґрунт – емфатичний, зокрема, восени. Вно сити добриво можна як під зяблеву оранку, так і навесні під передпосівну культивацію. Застосовується для всіх ґрунтів і всіх культур. Використову ють аміачну воду також для підгодів лі просапних культур. Застосовують її здебільшого окремо від звичайних (сухих) добрив. За дея кими даними, дія аміачної води на ози ме жито, ячмінь, картоплю, кукурудзу близька за дією до аміачної селітри. З аміачною водою є низка не стіль ки проблем, скільки труднощів. Кон центрація азоту в аміачній воді близько 20%, у карбаміді – 46, у селітрі – 34,5%. Як бачимо, аміачна вода має найнижчий вміст амонію. Оскільки вона ще й рідка, то займає певний обсяг. Щоб вносити аміачну воду, господарства обов'язково повинні мати спеціальні засоби, облад нані для перевезення агресивних засо бів, яким є амоній. Також у господар стві має бути гарний, якісний агрегат для внесення аміачної води.

Найкращий спосіб внесення в ґрунт – емфатичний, зокрема, восени. Вносити добриво можна як під зяблеву оранку, так і навесні під передпосівну культивацію. Застосовується для всіх ґрунтів і всіх культур. Використовують аміачну воду також для підгодівлі просапних культур

січень 2012

ДОБРИВА

ПОЗИТИВНІ ФАКТОРИ

НЕГАТИВНІ ФАКТОРИ

Азот з безводного аміаку і аміачної води у разі внесення у ґрунт швидко поглинається ґрунтовими колоїдами, частина його з'єднується із ґрунтовою вологою і перетворюється в гідроокис амонію

Мала транспортабельність (80% води), потреба в спеціальних машинах для внесення в ґрунт і тарі для зберігання та перевезення

На важких, багатих гумусом ґрунтах ефективність цих добрив вища, оскільки втрати аміаку нижче, ніж на піщаних і супіщаних малогумусних ґрунтах

Економічно вигідніше використовувати в господарствах, розміщених недалеко від заводів-виготовлювачів

Аміачна вода не руйнує чорні метали, має невеликий тиск, тому зберігають і перевозять її в ємностях зі звичайної сталі

Для зберігання і транспортування потрібна герметична тара зі сталі, що розрахована на тиск в 1,5-2,0 атм

Низька вартість і висока ефективність азоту, що міститься в ній

cічень 2012

Вносять спеціальними машинами і зароблюють на глибину не менше 10-12 см, а на легких ґрунтах для зменшення втрат азоту від випару аміаку глибину закладення добрива збільшують до 14-18 см Використання доцільне в районах, забезпечених вологою, і в умовах зрошення

ДОБРИВА

Аміачна вода має піки своїх цін і пе ріоди їх падіння. Коли час внесення азотних добрив закінчується, ціни на його похідні, природно, знижуються. У цей момент і бажано купувати аміач ну воду, строк зберігання якої, до речі, необмежений. Виходить, господар ству потрібно мати сховище, де протя гом 2-3 місяців буде перебувати про дукт. Це має бути герметична, стійка ємність. Устаткування для сховища аміачної води потребує дотримання дуже бага тьох спеціальних допусків: екологія, санстанція тощо. Відповідно, необхід но співпрацювати із цими службами. Потрібно «товаришувати» і із заводомвиготовлювачем. Купують цистерну на заводі, потім її привозять, далі потріб но викачати продукт, перевезти та збе регти. Рухомий склад – це власність або заводу, або залізниці, тож існують строки розвантаження. Не можна дов го тримати цистерну, адже відразу за маячіють штрафні санкції щодо по вернення тари. Тому господарству не обхідні і спеціальний транспорт, і схо вище, і машини для внесення аміачної води. У радіусі понад 30 км від постачаль ника слід передбачити проміжне збері гання на прирельсових і (або) глибин них складах. На прирельсові склади аміачну воду доставляють у залізнич них цистернах, що мають нижній та верхній люки. Із залізничних цистерн до резервуарів прирельсового складу аміачну воду перекачують складським насосом. За відсутності прирельсового складу мотопомпою перекачують від разу в автомобільні цистерни. З при рельсових складів до глибинних скла

дів аміачну воду перевозять автомо більним або тракторним транспортом. Для зберігання аміачної води вико ристовують сталеві цистерни, що гер метично зачиняються. Допускається використання цистерн з-під тракторно го палива. У поле аміачну воду найчас тіше доставляють тракторними причіп ними цистернами (8–10 м3), обладнани ми для примусового заправляння куль тиваторів через герметичні легкознімні муфти. Для зменшення просторів тран спортних засобів рекомендується вста новлювати польові ємності у 25-50 м3 і заправляти культиватори просто з цих ємностей. Для внесення аміачної води використовують різні культиватори. Конкурентним аналогом є КАС (карбамідно-аміачна суміш), де азот міститься в трьох формах. КАС має бу ферні властивості (здатність зберігати кислотність розчину навіть у разі дода вання речовин з кислотною або луж ною реакцією, звичайно, у певних меж ах). Завдяки цій властивості КАС мож на використовувати в бакових сумішах з пестицидами. Щодо мінусів варто за значити більшу собівартість, ніж в амі ачної води, а також здатність виклика ти корозію металів (стійкими є нержа віюча сталь, кераміка, полімери). Кожний, хто працює з аміачною во дою, має добре знати її основні ознаки, вимоги техніки безпеки та чітко до тримуватися правил зберігання, тран спортування та внесення в ґрунт аміач ної води. ■

Кожний, хто працює з аміачною водою, має добре знати її основні ознаки, вимоги техніки безпеки та чітко дотримуватися правил зберігання, транспортування та внесення в ґрунт аміачної води

січень 2012

ДОБРИВА

Ефективність застосування мінеральних добрив у посівах озимої пшениці М.І. МОСТІПАН – кандидат біологічних наук, В.В. САВРАНЧУК – кандидат сільськогосподарських наук, Н.Л. УМРИХІН – кандидат сільськогосподарських наук Кіровоградський інститут АПВ НААН

www.agronauka.com.ua

cічень 2012

Збільшення обсягів виробництва зер на і підвищення ефективності вирощу вання зернових є одним з найважливі ших напрямів розвитку сільського гос подарства. Вирішити це завдання мож ливо лише на основі раціонального ви користання земельних ресурсів, впрова дження в кожному господарстві науково обґрунтованих систем землеробства, за ходів підвищення родючості ґрунтів, ін тенсивних технологій вирощування зер нових культур. В останні роки для посушливих грунтово-кліматичних умов Степової зони України було створено і рекомендо вано для виробництва багато нових висо коврожайних сортів озимої пшениці. Зде більшого, це високопродуктивні інтенсив ні сорти, котрі для повної реалізації сво єї зернової продуктивності потребують оптимізації всіх агротехнічних заходів. Використання сортів інтенсивного та високоінтенсивного типів – це важлива умова отримання високих і якісних уро жаїв, і цей потенціал можна повною мі рою реалізувати за умови впровадження належних технологій вирощування з ви

користанням оптимального удобрення. У першу чергу, це стосується питань міне рального і, особливо, азотного живлення. Тому підвищення продуктивності по сівів сільськогосподарських культур зав жди було одним із найбільш актуальних питань агропромислового виробництва. Особливо воно загострилося в останні роки в умовах значного диспаритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію та несприятливого економіч ного стану для сільськогосподарсько го виробництва. Головною метою наших досліджень було визначення ефектив ності різних способів внесення мінераль них добрив на посівах озимої пшениці. Польові дослідження проведені в Кі ровоградському інституті агропромис лового виробництва впродовж 20062009 вегетаційних років. Технологія вирощування сортів озимої пшениці в досліді була загальноприйнята для зони північного Степу України. Ґрунт дослідного поля – чорнозем звичайний середньогумусний важкосу глинковий. В орному шарі в середньому міститься гумусу 4,69%, азоту, що легко

ДОБРИВА

гідролізується, – 13,7%, рухомого фос фору – 10,0 та обмінного калію – 15,1 мг на 100 г ґрунту, рухомих форм марган цю, цинку, бору та сірки – відповідно 20,2; 0,41; 1,2 і 9,8 мг на кілограм ґрунту. Здебільшого чорноземам властива ней тральна та близька до нейтральної ре акція ґрунтового розчину і вони не по требують хімічної меліорації. Клімат регіону помірно-континен тальний з недостатнім і нестабільним зволоженням. Агрометеорологічні умо ви 2006-2009 років характеризували ся незначними відхиленнями від серед ніх багаторічних показників, що певною мірою позначилось на формуванні уро жайності озимої пшениці. Польові досліди розміщували по чор ному пару, висівали інтенсивний сорт м’якої озимої пшениці Красуня одесь ка. Мінеральні добрива як в основне удо брення, так і в підживлення вносили від повідно до схеми дослідів, яка наведена у таблиці. Отримані результати досліджень свід чать, що використання мінеральних до брив як в основне внесення, так і у вигляді підживлення у весняний період вегетації мало позитивний вплив на продукційний процес рослин озимої пшениці. Зокре ма, внесення мінеральних добрив під пе редпосівну культивацію у нормі N60Р60К60 та Р60К60 сприяло збільшенню кущистос ті рослин, кількості вторинних коренів та повітряно-сухої маси рослин на час припинення осінньої вегетації. Внесен ня мінеральних добрив забезпечувало та кож більшу кількість цукрів у вузлах ку щення рослин, що позитивно вплину ло на зимостійкість рослин. У середньо му за три роки досліджень вміст цукрів у вузлах кущення рослин озимої пшени ці на початку зимового періоду у варіан тах з внесенням мінеральних добрив ста новив 17,8-20,8% проти 14,5% у контроль ному варіанті. Зимостійкість рослин у ва ріанті з внесенням повного мінерально го добрива N60Р60К60 у середньому за роки досліджень становить 95,9%, а у варіантах з внесенням Р60К60 – 94,8 тоді як у контр ольному варіанті – 92,5%. Облік урожаю зерна озимої пшениці показав, що у всі роки досліджень вико

ристання мінеральних добрив як в осно вне внесення, так і у підживлення сприя ло підвищенню її урожайності. Але абсолютні показники приросту врожаю зерна озимої пшениці залежа ли від погодних умов впродовж вегетації рослин. До того ж, дія однакових норм мінеральних добрив та способів їх вико ристання також змінювалася під впли вом погодних умов. Внесення повного мінерального до брива N60Р60К60 в усі роки досліджень сприяло підвищенню урожайності озимої пшениці. Прибавка врожаю зерна стано вила від 0,46 до 0,81 т/га і у середньому за три роки досліджень становить 0,69 т/га. Дробне внесення азоту у такій же нормі на фоні Р60К60 не мало переваг перед од норазовим їх використанням під перед посівну культивацію. У середньому за три роки досліджень урожайність у варіанті з прикореневим підживленням рослин N60 та у варіанті з підживленням по мерзло талому ґрунту N30 + N30 прикоренево від повідно становить 6,30 та 6,31 т/га, а у ва ріанті з внесенням N60Р60К60– 6,31 т/га (табл. 1). Зменшення норми азоту до N30 та вико ристання їх для підживлення прикорене вим способом на фоні внесення Р60К60 ви кликало зниження урожайності порівня но до варіанту з використанням N60Р60К60, але істотним воно виявилося лише у 2009 році і становить 0,36 т/га (НІР05=0,26). У середньому за роки досліджень урожай ність озимої пшениці у зазначених варі антах досліду становить відповідно 6,01 та 6,31 т/га. Варіант

Облік урожаю зерна озимої пшениці показав, що у всі роки досліджень використання мінеральних добрив як в основне внесення, так і у підживлення сприяло підвищенню її урожайності

Таблиця 1. Урожайність озимої пшениці залежно від застосування мінеральних добрив, т/га 2007 р. 2008 р. 2009 р. Серед.

Контроль (без добрив)

5,30

5,56

6,01

5,62

N60Р60К60 (основне добриво)

6,11

6,34

6,47

6,31

Р60К60 (фон) + N30 – прикоренево

5,88

6,05

6,11

6,01

Р60К60 (фон) + N60 – прикоренево

6,08

6,24

6,58

6,30

Р60К60 (фон) + N30 – по мерзлоталому + N30 – прикоренево

6,23

6,36

6,34

6,31

N30 – по мерзлоталому ґрунту

5,88

5,93

6,59

6,13

Р30 – по мерзлоталому ґрунту

5,76

5,57

6,47

5,93

N30Р30 – по мерзлоталому ґрунту

6,03

6,10

6,58

6,24

N30 – прикоренево

5,82

6,04

6,51

6,12

Р30 – прикоренево

5,75

5,84

6,42

6,00

N30Р30 – прикоренево

5,97

6,03

6,25

6,08

N30 – по мерзлоталому +N30 – прикоренево

6,05

6,19

6,40

6,21

НІР05, т/га

0,24

0,31

0,26

січень 2012

ДОБРИВА

cічень 2012

Порівняння різних способів застосу вання мінеральних добрив для піджив лення озимої пшениці показало, що іс тотних відмін в урожайності озимої пшениці у варіантах з підживленням по мерзлоталому ґрунту та прикореневим способом за однакової норми їх вико ристання не виявлено. У 2007 році уро жайність озимої пшениці у варіантах з підживленням посівів по мерзлоталому ґрунту у середньому становить 5,89 т/га, а у варіантах з прикореневим – 5,85 т/га. У 2008 році з достатнім рівнем вологоза безпечення рослин показники відповід но становили 5,87 та 5,97 т/га. У 2009 році урожайність зерна ози мої пшениці у варіанті з підживленням по мерзлоталому ґрунту виявилася на 0,16 т/га більшою, ніж у варіантах з при кореневим підживленням. Це здебіль шого і визначило рівень показників уро жайності у середньому за три роки до сліджень. Детальний аналіз отриманих резуль татів досліджень свідчить, що лише в умовах 2009 року підживлення по мерзлоталому ґрунту N30P30 забезпечи ло отримання істотно більшої урожай ності зерна озимої пшениці, ніж прико реневе цією самою нормою. Показни ки урожайності відповідно становлять 6,58 та 6,25 т/га (НІР05=0,26 т/га). Тобто, вищенаведений аналіз дозво ляє вважати, що в умовах північного Степу України за умови, що на час при пинення осінньої вегетації посіви ози мої пшениці мають щільність стеблос тою у межах 1200-1500 штук на 1 м2, спо соби підживлення озимої пшениці у ран ньовесняний період не мають істотного впливу на її урожайність. Абсолютно до пустимим може бути використання того чи іншого способу для проведення під живлення, виходячи із організаційних та інших факторів у тому чи іншому сіль ськогосподарському підприємстві. У сільськогосподарському виробни цтві для підживлення озимої пшениці у більшості випадків використовуються азотні добрива. Не зважаючи на надзви чайно велике значення фосфору у жив ленні рослин, використання фосфорних добрив обмежене не лише економічни

ми чинниками, а й особливостями його перетворення у ґрунті. Щодо ефектив ності проведення підживлення посівів озимої пшениці фосфорними добрива ми існують різні точки зору. Результати наших досліджень пока зують, що підживлення посівів Р30 та додавання такої самої норми фосфору до N30 не забезпечує істотного прирос ту урожайності озимої пшениці порів няно із варіантом з підживленням у нор мі N30. Така залежність простежувалася в усі роки досліджень за обох способів проведення підживлення. У середньому за роки досліджень урожайність озимої пшениці у варіанті з підживленням N30 прикоренево становить 6,12 т/га, тоді як у варіанті з підживленням Р30 за цього ж способу підживлення – 6,00 т/га, а у варі анті з NР30 – 6,08 т/га. Добре відомо, що норми використан ня азотних добрив для підживлення по сівів озимої пшениці та поєднання різ них способів підживлення визначають ся низкою факторів. Водночас більшість сільськогосподарських підприємств на сьогоднішній день до цього питання під ходить, спираючись на результати нау кових досліджень. Отримані результа ти досліджень свідчать, що ранньовес няне підживлення посівів озимої пше ниці, що мають щільність стеблостою на час припинення осінньої вегетації у меж ах 1200-1500 стебел на 1 м2 за схемою «N по мерзлоталому ґрунту + N30 прикорене во», не забезпечувало істотного приросту урожаю зерна порівняно із підживленням N30 по мерзлоталому ґрунту. Така залеж ність у наших досліджень простежувала ся у всі роки досліджень. У середньому за три роки досліджень урожайність зерна пшениці у зазначених варіантах відповід но становить 6,13 та 6,21 т/га. Таким чином, отримані результати досліджень дозволяють зробити наступ ні висновки. 1. Під час вирощування озимої пше ниці по чорному пару в північному Сте пу України найбільш висока врожайність її зерна формується за внесення повного мінерального добрива N60Р60К60 під пе редпосівну культивацію. У середньому за роки досліджень урожайність озимої

ДОБРИВА

пшениці у варіанті з внесенням N60Р60К60 становить 6,31 т/га проти 5,62 т/га у варі анті без добрив. 2. Використання цієї ж норми азо ту у вигляді підживлення на фосфорнокалійному фоні не має істотних переваг перед одноразовим їх внесенням під пе редпосівну культивацію. За роки дослід жень урожайність зерна пшениці у варі антах досліду «Р60К60 (фон) + N60 прико ренево» та «Р60К60 (фон) + N30 по мерзло талому ґрунту + N60 прикоренево» відпо відно становить 6,30 та 6,31 т/га, а у ва ріанті з внесенням N60Р60К60 під передпо сівну культивацію – 6,31 т/га. 3. Одноразове підживлення посівів озимої пшениці зі щільністю стеблос тою на час припинення осінньої веге тації 1200-1500 шт./м2 по мерзлоталому ґрунту у нормі N30 у типові роки за рів нем зволоження ґрунту забезпечує отри мання врожаю зерна озимої пшениці як і у разі внесення повного мінерального добрива N60Р60К60.

4. Між підживленням озимої пше ниці по чорному пару зі щільністю сте блостою на час припинення осінньої ве гетації 1200-1500 шт./м2 по мерзлотало му ґрунту та прикореневим способом за однакової норми азотних добрив істот ної різниці у рівні урожайності її зерна немає. У середньому за роки досліджень урожайність зерна у варіанті з піджив ленням N30 по мерзлоталому ґрунту ста новить 6,13 т/га, а у варіанті з прикоре невим внесенням N30 – 6,12 т/га. 5. Дворазове (N30 по мерзлоталому + N30 прикоренево) підживлення посівів озимої пшениці по чорному пару, що ма ють щільність стеблостою на час припи нення осінньої вегетації 1200-1500 стебел на 1 м2, не має переваг перед підживлен ням по мерзлоталому ґрунту у нормі N30. У середньому за роки досліджень уро жайність зерна у варіанті з дворазовим підживленням становить 6,21 т/га тоді як у варіанті з внесенням N30 по мерзлотало му ґрунту – 6,13 т/га. ■

Не зважаючи на надзвичайно велике значення фосфору у живленні рослин, використання фосфорних добрив обмежене не лише економічними чинниками, а й особливостями його перетворення у ґрунті

До врожаю перший крок – мікродобрива «РОСТОК» ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВСІХ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ Компанія ТОВ «Український Аграрний Ресурс» запрошує Вас відвідати нашу експозицію (1 павільйон, стенд А 237) на міжнародній виставці рентабельного високоефективного сільського господарства ІнтерАгро 2012, яка відбудеться з 7 по 10 лютого 2012 року. Саме на нашому стенді Ви зможете не тільки отримати детальну інформацію про нашу продукцію та її застосування, а й відчути справжню українську гостинність.

ШАНОВНІ ДОБРОДІЇ! ТОВ «Український Аграрний Ресурс» щиро вітає Вас з Новим Роком та Різдвом Христовим! Бажаємо, щоб новий рік був щедрим на велике людське щастя, міцне здоров’я та родинний затишок і добро. Успіхів і мудрості Вашому бізнесу! Гармонії і кохання Вашій родині! Миру і добра нашій Україні! А ще - віри, натхнення і сил, щоб досягти і зберегти усе вищезгадане!

Чекаємо на зустріч та сподіваємось на плідну співпрацю! З повагою, ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

Виробництво рідких комплексних хелатних мікродобрив «РОСТОК»

тел./факс: (044) 239-27-30, тел.: (044) 332-35-95 e-mail: ukragroresource@ukr.net; www.rostok-ua.com

січень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Підвищення урожайності ОЗИМОГО РІПАКА М.М. МАРЕНИЧ – доцент Полтавської аграрної академії

cічень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Ця олійна культура є однією з най Таблиця 1. Показники урожайності ріпака озимого за роками перспективніших внаслідок зростан (за даними Держкомстату) ня світових потреб як у харчовій олії, Урожайність, т/га Області так і для технічних цілей. Свого часу 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 спостерігався значний ріст посів АР Крим 12,5 8,6 7,8 10,8 15,4 11,6 10,6 11,5 них площ в Україні, зокрема протя Вінницька 13,9 9,9 10,7 18,0 15,3 16,6 13,9 24,9 гом 1986–1990 рр., однак перешкодою Волинська 10,6 7,5 1,8 28,5 21,3 23,7 16,3 24,9 до подальшого розвитку стала відсут 0,0 23,6 29,3 22,2 14,9 20,7 ність переробних підприємств. Висо Дніпропетровська 13,3 4,3 ка рентабельність виробництва на Донецька 36,0 9,2 0,0 16,9 0,0 13,1 15,1 20,8 сіння ріпака можлива лише за умови Житомирська 6,7 5,8 2,9 13,1 10,5 20,3 11,6 23,0 впровадження інтенсивних техноло Закарпатська 11,0 9,4 6,3 9,2 7,0 8,5 10,7 19,1 гій вирощування, застосування висо Запорізька 9,6 6,1 0,0 24,9 13,7 14,5 13,6 16,8 коякісного насіння, дотримання опти Івано15,9 12,5 11,1 15,9 13,4 15,1 16,0 23,3 мальних строків сівби, своєчасного Франківська внесення добрив. Київська 18,9 11,7 5,3 19,0 20,3 18,9 16,8 25,7 Особливістю ріпака озимого є його Кіровоградська 17,0 15,3 0,0 27,8 26,6 24,5 13,6 22,4 невибагливість до тепла, однак моро Луганська 0,0 19,4 0,0 37,8 19,0 12,7 9,5 18,2 зостійкість цієї культури низька. У разі Львівська 13,1 11,8 8,0 16,5 15,3 20,6 18,7 24,9 пізнього висіву, сходи, що не пройшли Миколаївська 15,4 7,1 0,0 15,3 16,2 16,7 11,8 18,1 загартування, гинуть за температури мінус 6–8° С. У разі доброго загарту Одеська 14,2 8,5 2,5 17,7 13,9 16,1 12,0 17,7 вання сходи можуть витримувати мо Полтавська 19,6 12,9 0,0 24,8 19,3 17,7 15,1 20,3 рози до мінус 12–14° С на рівні корене Рівненська 10,0 7,8 10,6 16,2 24,4 22,3 18,1 23,3 вої шийки. Якщо існує сніговий покрив Сумська 8,9 6,7 0,0 10,8 13,0 11,6 12,2 17,9 товщиною 5–6 см, то посіви ріпака Тернопільська 11,1 8,9 8,8 18,3 14,6 16,9 14,2 23,5 озимого можуть витримувати морози Харківська 12,7 0,0 0,0 27,3 13,1 8,8 11,8 20,0 до мінус 23–25° С. Херсонська 14,1 6,8 5,1 12,4 13,6 12,8 11,5 13,4 Критичним для посіву ріпака може Хмельницька 13,3 9,2 6,3 21,1 14,9 17,0 13,4 20,8 бути різне коливання температур на Черкаська 18,5 10,0 2,0 24,5 26,2 21,9 15,8 30,0 весні. Оптимальною температурою в період вегетації й дозрівання є режим Чернівецька 13,4 11,3 10,7 17,1 12,5 15,8 14,7 20,1 відповідно в 18–20 та 22–23° С. Чернігівська 11,7 8,1 5,7 10,7 12,6 14,9 13,8 20,4 Для формування високої продуктив СЕРЕДНЄ 13,7 9,2 4,2 19,1 16,1 16,6 13,8 20,9 ності ріпака необхідно 600–700 мм опа дів; у разі зменшення кількості опадів менше 500 мм урожайність його різко падає. Найбільш небажаною є нестача вологи під час наростання вегетативної маси, а за посухи в період цвітіння може відбутися опадання квіток. Нестача во логи під час достигання істотно змен шує масу 1000 зерен. Таким чином, ці фактори мають бути першочерговими для розробки моде лей урожайності. В умовах України вирощування рі пака пов'язане з певними ризиками. Так, наприклад, до 2001 року площі цієї культури в Україні повністю забезпечу вали внутрішні потреби, але у зв'язку з інтеграцією у світовий ринок Укра їни попит значно зріс, що викликало січень 2012

2009 10,1 21,5 24,1 15,7 21,1 21,1 13,7 18,3 21,6 20,4 16,8 10,9 27,3 12,6 14,7 21,2 22,9 21,4 22,1 16,0 11,7 19,8 22,3 25,4 20,9 18,9

РОСЛИННИЦТВО

Таблиця 2. Валові збори ріпака озимого за роками (за даними Держкомстату) розширення посівних площ. Однак у Області

Урожайність, т/га 2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

АР Крим

3,97

1,10

2,53

2,5

9,1

15,3

25,7

37,7

25,5

Вінницька

10,97

6,22

0,09

7,7

14,3

51,8

86,7

328,0

263,0

Волинська

2,28

0,74

0,01

2,7

5,1

9,6

9,0

28,8

29,4

Дніпропетровська

0,44

0,06

0,00

1,9

4,9

15,0

42,4

128,3

63,1

Донецька

0,22

0,29

0,00

0,2

0,0

0,2

1,3

4,4

4,9

Житомирська

1,94

0,49

0,02

1,4

1,7

17,4

16,9

74,4

59,1

Закарпатська

0,50

0,21

0,10

0,1

0,0

0,1

0,3

1,1

1,3

Запорізька

0,74

0,06

0,00

1,3

3,0

4,7

39,5

59,2

36,9

ІваноФранківська

5,41

2,14

0,10

2,7

2,5

5,0

7,2

21,2

33,1

Київська

3,61

1,66

0,03

4,4

14,2

34,0

68,3

158,6

78,7

Кіровоградська

1,21

0,39

0,00

3,6

10,2

41,9

82,4

330,1

78,1

Луганська

0,00

0,07

0,00

0,2

1,5

0,8

3,0

17,5

3,2

Львівська

14,67

4,88

0,34

6,5

8,9

19,6

21,1

54,0

90,0

Миколаївська

3,38

1,38

0,00

1,5

5,2

18,0

50,0

212,5

60,6

Одеська

20,94

8,95

0,07

7,6

19,8

32,5

102,3

320,0

199,5

Полтавська

1,18

0,94

0,00

5,0

8,2

12,8

45,2

72,2

52,8

Рівненська

4,57

1,74

0,24

4,5

15,4

31,5

30,2

62,2

72,7

Сумська

0,94

0,29

0,00

0,5

1,3

0,2

13,3

23,2

31,1

Тернопільська

10,23

4,49

0,15

13,1

16,1

34,6

46,6

150,1

149,5

Харківська

0,01

0,00

0,1

0,4

1,6

5,6

27,7

15,3

Херсонська

11,74

4,04

0,02

3,5

12,3

13,2

53,7

121,9

76,0

Хмельницька

10,20

3,66

0,08

11,8

19,1

54,2

83,9

223,5

188,7

Черкаська

7,37

1,84

0,00

8,1

20,1

51,8

83,8

291,2

98,3

Чернівецька

1,05

0,95

0,03

0,6

0,8

3,3

6,8

16,6

40,9

Чернігівська

5,82

3,36

0,04

3,1

4,4

13,1

33,2

46,3

66,1

СЕРЕДНЄ

4,94

2,00

0,15

3,77

7,93

19,29

38,33

112,42

72,71

cічень 2012

2002–2003 роках умови вирощування для посівів ріпака склалися вкрай не сприятливо, що призвело до великого розчарування в культурі. Розширення посівних площ викли кане стимулюванням культури захід ними партнерами. За гідрометеорологічними даними, до «ріпакової зони» можна віднести Кіровоградську, Черкаську, Волинську, Рівненську, Дніпропетровську і Пол тавську області. Низький рівень урожайності ріпа ка озимого в умовах України фахівці пов'язують з економічними, технічни ми й технологічними причинами. Економічні причини пов'язані з ви сокими капіталовкладеннями: засоби захисту, мінеральні добрива, без яких вирощування ріпака втрачає будь-який сенс. Відсутність сучасної техніки по роджує технічні причини, а технологіч ні виникають як наслідок двох попере дніх. Так, В. Гайдаш наводить основні ри зики, що пов'язані із недотриманням агротехніки вирощування. Несвоє часна і неякісна підготовка ґрунту, на приклад, призводить до втрат вро жайності на рівні 17–30%; незабезпе чення посівів поживними речовинами може зменшити врожайність на 25– 38%; застосування неякісного насін ня – на 35–40%; недотримання опти мальної густоти рослин – на 12–15%; забур'яненість посівів – на 25–40%, а порушення строків та якості збиран ня може призвести до втрат полови ни врожаю. До повної втрати врожаїв можуть призвести порушення строків сівби для кожної зони та несвоєчасна бо ротьба зі шкідниками і хворобами. Як показують результати дослід жень, варіація врожайності ріпака ози мого в Україні за роками становить від 17 до 97,7%. Найбільше значен ня коефіцієнта варіації спостерігало ся у критичному для всіх озимих куль тур 2003 році, коли в окремих регіонах посіви загинули повністю, а у Вінниць кій, Івано-Франківській, Рівненській,

РОСЛИННИЦТВО

Львівській та Чернівецькій областях урожайність становила 10,6–11,1 ц/га (табл. 1, 2). У розрізі областей варіація ще більша – коефіцієнт варіації стано вив 20,2–81,3%, що свідчить про необ хідність розробки адаптивних техно логій вирощування культури. Показ ники мінливості валових зборів значно більші, ніж врожайності. Слід обов’язково врахувати, що у ріпака озимого існує сильна зворот на кореляція між середньою врожай ністю за роками і коефіцієнтом ва ріації (r = –0,81). Таке значення свід чить про суттєвий негативний вплив умов років вирощування на врожай ність, отже доцільно розміщувати по сіви культури лише в «ріпаковій зоні», на яку вказують учені. Однак на розмі щення посівів впливає не наукове об ґрунтування, а економічне становище в країні. Наразі складається ситуація, коли валові збори продукції отриму ються здебільшого за рахунок посів них площ. Найвищої врожайності насіння рі пака озимого за роки досліджень до сягли в Черкаській, Кіровоградській, Волинській, Київській, Львівський, Рівненській і Полтавській областях, а найбільші валові збори – у Вінниць кій, Одеській, Хмельницькій, Кірово градській, Тернопільській. За рівнем врожайності можна зі значним рів нем ймовірності прогнозувати вало ві збори в областях, перелік яких на ведено в табл. 3. Кореляційний аналіз між показника ми врожайності та метеорологічними факторами показав, що критичними з них є кількість опадів у лютому, трива лість періодів із температурою нижче мінус 15° С, опади осінньої та веснянолітньої вегетації. Рівняння регресії та коефіцієнти кореляції між реальною і прогнозованою врожайністю наведені в табл. 4. Слід вказати, що коефіцієнт коре ляції між реальною і середньою про гнозованою становить 0,85, що свід чить про значну стійкість моделей і надійність для прогнозування вро жайності.

Область

Чернівецька

0,91

Чернігівська

0,89

Івано-Франківська

0,89

Львівська

0,88

Вінницька

0,86

Тернопільська

0,85

Закарпатська

0,85

Житомирська

0,83

Сумська

0,8

Рівненська

0,73

Таблиця 3. Коефіцієнти кореляції між урожайністю і валовими зборами ріпака озимого

Таблиця 4. Коефіцієнти кореляції між прогнозованою і реальною врожайністю

Рівняння

У = 19,36 – 0,11 ОІІ

0,70

У = 11,98 + 0,05 ОVII

0,67

У = 25,82 – 0,59 Д t < –15 – 0,17Д t > 0 +0,04 ОХІ – 0,065 ОІІ+ 0,02 ОVI

0,84

У = 27,94 - 0,62 Д t < –15 - 0,19 Д t > 0 -0,08 OII

0,81

Таким чином, для прогнозування врожайності та валових зборів сіль ськогосподарської продукції існують певні методологічні передумови. При цьому слід зауважити, що наведені рів няння справедливі для прогнозуван ня показників у масштабах всієї Укра їни, тобто для великих вибірок, і ма ють значну статистичну помилку, що не дає можливості їх використовувати у повній мірі для прогнозування в кон кретному регіоні. Для цього необхідно застосовувати метеопоказники та інші фактори, характерні для конкретного регіону. ■

січень 2012

САДІВНИЦТВО

В.О. БАБЕНКО – к. с.-г. н., заввідділу захисту рослин, О.О. РУСІН – молодший науковий співробітник Інститут помології ім. Л.П. Симиренка НААНУ

ЗИМОВИЙ САД 42

cічень 2012

САДІВНИЦТВО

Зима. Все завмерло. Дні коротшають. Закінчилися польові роботи в садах і сад стоїть у тихій задумі, дрімає. І очевид но сняться йому солодкі сни в очікуванні весни, коли все оживає, прилітають пта хи, знову наповняться галасом квартали, а поки що в саду тиша і сад відпочиває. Але це тільки на перший погляд. А зай діть в сад і придивіться. Ось щось зашур хотіло крильцями. Та це ж синичка пере літає з гілки на гілку, шукаючи якоїсь по живи. Ага, щось найшла. Це щитки яблу невої молі. Хоч якась, та є пожива, а ось яйцекладки непарного шовкопряда. Ма ленькі яєчка прикриті рудими волоска ми. А ось в щілинах кори кокони яблуне вої плодожерки. То це ж уже ціле багат ство для синички. Вона радісно пискнула і на її голос поприлітали ще синички і по чали розкльовувати в щілинах кори гусе ничок яблуневої плодожерки. А ось в траві щось зашелестіло, та це ж мишки полівки. Оце вже справи куди гір ші для саду. Вони можуть підгризти кору навколо штамбу дерева. І тоді деревце за гине. Не розпуститься весною, не зацві те і не дасть врожаю. В окремі роки спо стерігаються значні втрати в садах від мишей. Так, за сприятливих умов мише нята досягають статевої зрілості через 20 днів від народження. Тому чисельність їх може вирости дуже велика і тому по трібно обов’язково ранньої зими без сні гу провести затруєння жилих нір отруй ними препаратами. Це, зокрема, роден фос 2,5% або шторм 0,005% в.б. чи бакто роденцид (отруйна зернова приманка на основі хвороб гризунів – чума). Шторм 0,005% в.б. – антикоагулянт крові. У разі поїдання цього препарату

в мишей кров не звертається. У разі по їдання бактороденциду в мишей розвива ється хвороба – чума і гине вся колонія, оскільки вони контактують між собою. Ці два види препаратів нешкідливі для навколишнього середовища і, зокрема, для інших тварин. Найбільш небезпечний для мишей та інших тварин це роденфос 2,5%, оскіль ки до його складу входить фосфід цинку. У разі поїдання в організмі тварин фос фід цинку вступає в реакцію із соляною кислотою в шлунку і моментально настає смерть. Всі препарати вносять вручну і вклада ють в жилі нори мишей, потім нірки за топтуються, щоб препаратами не пожи вилися інші тварини – зайці, птахи тощо. Крім того, у разі випадання снігу його обтоптують навколо деревини для того, щоб миші не проникли під снігом до стовбура деревини. Також в саду (особливо молодому) по трібно обмотувати папером стовбур. Так можна зберегти його від зайців, які полю бляють обгризати кору молодих саджан ців. Таким чином, ми зможемо зберегти молоді насадження плодоносних культур і в наступному році сад віддячить вам за його догляд. А поки що сад відпочиває, і хай відпо чиває, набирається сил для нових висо ких врожаїв. ■

За сприятливих умов мишенята досягають статевої зрілості через 20 днів від народження. Тому чисельність їх може вирости дуже велика і тому потрібно обов’язково ранньої зими без снігу провести затруєння жилих нір отруйними препаратами

січень 2012

ҐРУНТИ

Вплив ферментованих органічних добрив на агрохімічні показники дерново-підзолистого грунту В. ЛОПУШНЯК, к. с.-г. н., в.о. професора Львівський національний аграрний університет В. ГАВРИЛЮК, к. с.-г. н. Поліська дослідна станція ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» Н. ЗАСЄКІН ДУ Волинський центр «Облдержродючість»

cічень 2012

Проблема охорони, раціонального використання та відновлення родю чості ґрунтів є і тривалий час залиша тиметься однією з найважливіших в аграрному виробництві. Активне сіль ськогосподарське освоєння земель Українського Полісся, інтенсифікація виробництва, постійно зростаюче тех ногенне навантаження на земельні ре сурси в останні десятиріччя зумови ли посилення розвитку деградаційних процесів, загострили екологічну ситуа цію в регіоні. До того ж більшість сіль ськогосподарських підприємств не має змоги застосовувати традиційні за тратні методи окультурення ґрунтів, які вимагають значних матеріальних та фінансових вкладень. Недостатнє за стосування органічних добрив, завдя ки яким підвищується родючість ґрун ту, зумовлює необхідність пошуку но

вих їх видів із збалансованим вмістом елементів живлення. На заміну важкорозчинним міне ральним добривам пропонуються роз чинні та швидкодіючі добрива нового покоління, а також органо-мінеральні добрива, виготовлені на основі місце вих сировинних ресурсів. Дія комплексних добрив нового по коління не обмежується лише живлен ням рослин. Їх застосування – це сво єрідний поштовх до активізації цілої ланки біохімічних і фізіологічних про цесів, що позитивно впливають на ріст, розвиток рослин, їх стійкість до не сприятливих ґрунтових та погодних умов і формування додаткового вро жаю. Це – перспективний напрям на укових досліджень, який має безпосе редній вплив на ефективність ведення сільськогосподарського виробництва.

ҐРУНТИ

Регулювання родючості в інтенсив ному землеробстві спрямоване на від новлення запасів органічної речовини в ґрунті, що досягається, насамперед, внесенням органічних добрив. Органічні добрива – це різні за скла дом і властивостями речовини рослинно го і тваринного походження, які вносять у ґрунт для підвищення його родючості. Застосування органічних добрив по ліпшує властивості ґрунту і має свої особливості: 1) внесення органічних добрив забез печує рослини макро- і мікроеле ментами живлення; 2) ґрунт збагачується органічними спо луками, ферментами, вітамінами та іншими біологічно активними речо винами, які стимулюють розвиток рослин і ґрунтової мікрофлори; 3) з гноєм у ґрунт вносяться корисні мікроорганізми й активується діяль ність нітрифікуючих та азотфіксую чих бактерій тощо; 4) органічні добрива істотно поліп шують властивості ґрунту – його структуру, фізичні і фізико-хімічні властивості, водний і повітряний ре жим тощо. 5) під час розкладання органічних речо вин приґрунтовий шар повітря збага чується вуглекислим газом, що поси лює ефективність фотосинтезу – піс ля внесення 40-60 т/га гною виділен ня СО2 ґрунтом зростає на 30-50% і більше; 6) внесення органічних добрив не ство рює загрози перенасичення ґрунту поживними речовинами, що є небез печним для рослин, оскільки ці доб рива «віддають» їх поступово, про тягом досить тривалого часу; 7) більшість органічних добрив майже не змінює реакції ґрунтового розчину. Основним органічним добривом є гній. Широко використовують як ор ганічне добриво також гноївку, пташи ний послід, зелені сидеральні добрива, солому. Істотними джерелами органіч ної речовини можуть бути осад стічних вод, фекалії, торф, сапропель, компос ти органічних відходів переробних під приємств.

Перспективним і порівняно новим на прямом вирішення питання щодо еколо гічно безпечного удобрення сільсько господарських культур є використання ферментованих органічних добрив. Пе ревагою таких добрив є те, що їх приго тування в камерах триває лише 6-14 днів, що значно знижує втрати поживних еле ментів, особливо азоту. Їх використан ня сприяє підвищенню мікробіологічної активності ґрунтів. Крім того, техноло гія приготування добрив забезпечує по вне знищення патогенної мікрофлори і насіння бур’янів. Ферментація дозво ляє переробляти органічні відходи і за лучати їх до малого біологічного колоо бігу хімічних елементів у формі хімічних сполук із високою засвоювальною здат ністю кореневими системами. Крім того, отримані компости можна використо вувати як домішки під час виготовлення ґрунтосумішок та субстратів для закри того ґрунту. Проблемі утилізації промислових відходів присвячено значну кількість наукових досліджень. Водночас у на уковій літературі практично відсутні публікації, що стосуються оптимізації процесу виготовлення й ефективного використання ферментованих добрив з використанням відходів дріжджово го виробництва. На сьогодні власти вості такого типу добрив мало вивче ні, що інколи створює дещо недовірли ве до нього ставлення аграріїв. Тому наші дослідження спрямовані на вивчення ефективності використання цього продукту як сировини для виготов

січень 2012

ҐРУНТИ

Застосування ферментованого добрива у різних нормах дозволило отримати врожай картоплі з кращими показниками якості порівняно з контролем і варіантами, де вносили гній. Але найбільші прирости врожаю отримано за використання різних систем удобрення разом із мінеральними туками Таблиця 1. Агрохімічні показники дерновопідзолистого ґрунту за вирощування картоплі сорту «Беллароза» (середні дані за 2010-2011 рр.)

лення принципово нового виду добрив ферментованого типу – біокомпосту. Отримані дані щодо впливу фермен тованого добрива на агрохімічні показ ники ґрунту підтверджують його по зитивну дію. Нашими дослідженнями встановлено, що застосування 7,5 т/га ферментованого добрива сприяло зни женню рівня кислотності. Збільшен ня до 15 т/га біокомпосту суттєво під вищувало показник рН – до 5,5 оди ниць, тоді як на контролі він становив 4,6. За подальшого збільшення норми цього добрива до 22,5 т/га позитивний вплив на зміну кислотності був макси мальним, тобто 1,1 одиниці рН порівня но з контролем. Ефект від застосування 30 т/га гною був дещо меншим (0,6 оди ниць рН). У варіанті з удобренням картоплі біо компостом на фоні мінеральних добрив показник рН становив 5,4, що на 0,1 оди ницю нижче, ніж за самостійного його внесення в аналогічній нормі. Це свідчить про високу буферність біокомпосту. За значено також, що у цьому випадку вико ристання гною за ефективністю знижен ня кислотності ґрунтового розчину по ступалося ферментованому добриву, за безпечивши показник на рівні 5,1-5,3 оди ниці. За внесення сапропелю в нормі 15 т/га в поєднанні з мінеральними добри вами показник рН становив 5,2, що на 0,2 одиниці нижче, ніж за внесення фермен тованого добрива в тій самій нормі, а за внесення соломи він становив 5,4. Застосування ферментованого доб рива у нормі 7,5 т/га забезпечило зрос

тання вмісту лужногідролізованого азоту (Nлуж) на 10,6, рухомого фосфо ру (Р2О5) – 27,4, обмінного калію (К2О) – 7,6, 15 т/га – Nлуж – 12,0, Р2О5 – 46,0, К2О – 14,3 та 22,5 т/га – Nлуж – 13,5, Р2О5 – 55,9,0, К2О – 19,5 мг/кг ґрунту порівняно з контролем, де вміст Nлуж становив 39,4, Р2О5 – 186,0, К2О – 87,9 мг/кг ґрунту. Найбільші прирости вмісту елемен тів живлення спостерігалися у разі вне сення біокомпосту, сапропелю і соло ми разом із мінеральними добривами. На цьому варіанті прирости відносно контролю становили – Nлуж від 12 до 15,3, Р2О5 – від 15 до 66,9, К2О – від 18,1 до 25,1 мг/кг ґрунту (табл. 1). Завдяки порівнянню ефективнос ті використання традиційного добри ва і біокомпосту було помічено, що як за самостійного їх застосування (нор ма компосту еквівалентна нормі гною за вмістом азоту), так і на фоні міне ральних добрив, значно вищі показни ки вмісту лужногідролізованого азоту (51,4 і 54,7 мг/кг) та рухомого фосфору (232,0 і 252,9 мг/кг) зафіксовані у варі антах із внесенням ферментованого до брива. Щодо вмісту обмінного калію, то найкращими виявилися варіанти із вне сенням гною. Це пов’язано з тим, що біокомпост характеризується низьким вмістом калію (0,67%) і вирощувалася калієлюбна культура – картопля. У всіх варіантах досліду не було зафік совано перевищення гранично допусти мих концентрацій важких металів (ГДК свинцю – 20, цинку – 23, міді – 3 мг/кг Вміст

Варіант досліду

рНсол Nлуж

Р2О5

К2О

гумус

Контроль (без добрив)

4,6

39,4

186

87,9

1,7

1,2

17,0

1,15

Гній,30 т/га

5,2

47,4

211,7

109,5

2,0

1,4

19,0

1,17

Ферментоване добриво, 7,5 т/га

4,8

50,0

213,4

95,5

1,7

1,4

18,5

1,16

Ферментоване добриво, 15 т/га

5,5

51,4

232,0

102,2

1,7

1,4

19,0

1,19

Ферментоване добриво, 22,5 т/га

5,7

52,9

241,9

107,4

1,9

1,4

19,5

1,21

Гній, 30 т/га + N90P60K120

5,0

51,9

242,5

124,5

1,9

1,4

19,0

1,16

Ферментоване добриво, 15 т/га + N90P60K120

5,4

54,7

252,9

113,0

1,9

1,4

19,5

1,18

*Сапропель, 15 т/га + N90P60K120

5,2

54,1

201,0

106,0

1,9

1,4

19,5

1,12

*Солома, 15 т/га +N105P60K120

5,4

54,2

219,0

109,0

2,0

1,5

19,8

1,13

* Дані за 2011 рік

cічень 2012

мг/кг

ҐРУНТИ

ґрунту). За внесення добрив порівняно з контролем спостерігалося незначне зрос тання їх вмісту – Cu на 0,2-0,3, Zn – 0,1-0,2 та Pb – 1,5-2,5 мг/кг ґрунту. Це пов’язано з тим, що разом з будь-яким органіч ним і практично з кожним мінеральним добривом вносяться ці елементи, які є невід’ємною їх складовою. Результати аналізу щодо вмісту гу мусу свідчать, що за внесення фермен тованого добрива спостерігалася тен денція до збільшення його вмісту. На контрольному варіанті вміст гумусу становив 1,15%. Збільшення норми до брива від 7,5 до 22,5 т/га забезпечи ло зростання вмісту гумусу від 1,16 до 1,21%. За використання добрива разом із мінеральними туками цей показник становив 1,25%, а у разі використан ня сапропелю і соломи з мінеральними добривами він знизився на 0,02-0,03%. Слід зазначити, що за рівноцінних ва ріантів внесення ферментованого до брива та гною суттєвої різниці не було встановлено і показник коливався у межах відповідно 1,16-1,21 та 1,17-1,18 за різних систем удобрення. Застосування ферментованого до брива в різних нормах дозволило отри мати врожай картоплі з кращими по казниками якості порівняно з контро лем і варіантами, де вносили гній. Але найбільші прирости врожаю отрима но за використання різних систем удо брення разом із мінеральними туками. Так, високі показники вмісту сухої ре човини (понад 17,0%) були у варіантах, де вносили лише біокомпост. Біофер ментоване добриво сприяло більшому

нагромадженню крохмалю порівняно з варіантами, де використовували під стилковий гній (табл. 2). Уміст нітратів у бульбах картоплі сорту «Беллароза» у варіантах, де ви користовували добрива, коливався в межах 69-86 мг/кг залежно від норми внесення ферментованого добрива. В умовах досліду використання біо компосту і мінеральних добрив сут тєво підвищувало рівень нітратів у бульбах картоплі. Але слід зазначити, що у всіх варіантах досліду вміст ні тратів у бульбах картоплі не переви щував гранично-допустимих концен трацій. Загалом використання добрив є сут тєвим чинником підвищення продук тивності картоплі на дерново-слабопід золистих ґрунтах західного Полісся Укра їни. В умовах досліду кращі результати за безпечувало застосування ферментова ного добрива, яке позитивно впливало на динаміку нагромадження вегетатив ної маси і сухої речовини, обсяг урожаю та якісні показники бульб. Таким чином, проведені попередні польові дослідження та лабораторні визначення вказують на реальні мож ливості виготовлення та ефективного використання ферментованих добрив в умовах західного Полісся України. Доцільно продовжити досліджен ня щодо вдосконалення технології ви готовлення ферментованого добрива, визначення оптимальних норм, стро ків і способів його застосування, вив чення впливу на показники біологічної цінності врожаю. ■

Проведені попередні польові дослідження та лабораторні визначення вказують на реальні можливості виготовлення та ефективного використання ферментованих добрив в умовах західного Полісся України

Таблиця 2. Врожай та якість бульб картоплі сорту «Беллароза» (середні дані за 2010-2011 роки) Вміст

Варіант досліду

Врожай, ц/га

Приріст до контролю, ц/га

сухої речовини, %

крохмалю, %

нітратів, мг/кг

Контроль (без добрив)

127

16,6

14,1

Гній, 30 т/га

160

16,8

12,65

Ферментоване добриво, 7,5 т/га

145

17,0

13,45

Ферментоване добриво, 15 т/га

180

17,4

14,05

Ферментоване добриво, 22,5 т/га

209

17,3

13,15

Гній, 30 т/га + N90P60K120

222

16,8

12,4

Ферментоване добриво, 15 т/га + N90P60K120

250

123

17,8

13,5

108

*Сапропель, 15 т/га + N90P60K120

222

17,7

14,2

*Солома, 15 т/га +N105P60K120

231

104

16,9

13,9

НІР05, ц/га

13,5-17,4

* Дані за 2011 рік

січень 2012

ТЕХНІКА

Заготівля грубостеблових кормів СУЧАСНИМИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИМИ КОРМОЗБИРАЛЬНИМИ КОМБАЙНАМИ В.П. РОЖЕНКО – старший науковий співробітник, Л.М. ФІЛОНЕНКО – старший науковий співробітник УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого

cічень 2012

Забезпечення тваринницьких ферм достатньою кількістю кормів є обов’язковою умовою ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств. Не менш важливою умовою є підвищення якості кормів, що впливає на продуктивність тварин та якість тваринницької продукції.

ТЕХНІКА

Основним резервом збільшення виробництва кормів і покращення їх якості є використання нових високо продуктивних кормозбиральних ком байнів. В Україні, на превеликий жаль, таких кормозбиральних машин не ви готовляють. На західному ринку пре валюють самохідні комбайни високої енергонасиченості. Потужність двигу нів комбайнів найбільш відомих фірм, таких, наприклад, як Claas коливаєть ся від 286 к.с. до 623 к.с., John Deere – від 315 к.с. до 660 к.с., Krone – від 510 до 1020 к.с. Велика енергонасиче ність комбайнів пояснюється висо кою (до 800 ц/га) урожайністю кормо вих культур і дає змогу застосовувати на них широкозахватні жниварки, а та кож оснащувати їх доподрібнюваль ними пристроями. Кожна з моделей комбайнів фірми Krone BIG X 800 та BIG X 1000 оснащена двома двигуна ми, які задіяні таким чином: один дви гун використовується для руху доро гою і заготівлі сінажу невеликої уро жайності, а для заготівлі силосу за ве ликої урожайності маси вмикається синхронно другий двигун. Під час роботи двох двигунів дося гається загальна потужність 836 к.с. та 1020 к.с. Для машин цього типу

характерними є високий ступінь авто матизації та гідрофікації, наявність до сконалих камене-металодетекторів, бортових комп’ютерів, сучасних мо ніторів, що контролюють технічні па раметри комбайнів і процес збирання врожаю загалом. Якісні показники роботи сучасних кормозбиральних комбайнів багато в чому залежать від конструкції основ них вузлів, серед яких суттєву роль ві діграють живильний і подрібнюваль ний апарати. Живильний апарат є сис темою вальців і слугує для подачі маси до подрібнювального барабана. Перша пара вальців виготовлена із ненамаг нічуваної сталі, де і встановлений ме талодетектор. Під час попадання сто ронніх предметів, які намагнічують ся, спрацьовує металодетектор і авто матично відключає живильний апарат, що запобігає їх попаданню в подрібню вальний барабан. На комбайнах фірми Krone відстань від металодетектора до подрібнювального барабана становить 820 мм, що гарантує безпеку в роботі за максимальної довжини різання. Така відстань не дає змоги жодному ме талевому предмету потрапити до подрібнювального бара бана.

Якісні показники роботи сучасних кормозбиральних комбайнів багато в чому залежать від конструкції основних вузлів, серед яких суттєву роль відіграють живильний і подрібнювальний апарати

січень 2012

ТЕХНІКА

Рис. 1. Комбайн Джон-Дір 7300 з жниваркою фірми Кемпер

Для подовження строку експлуа тації вальці оснащені змінними зуб частими планками. Найбільш поши рена чотиривальцева схема живиль ного апарата, яка використовується в комбайнах таких відомих фірм, як Claas (комбайни Ягуар – моделі 830, 850, 870, 890, 900), John Deerе (моде лі 7200, 7300, 7500, 7700, 7800). Фірма Krone в моделях BIG X 500, BIG X 650, BIG X 800, BIG X 1000 використовує шестивальцевий живильний апарат Рис. 2. Комбайн Ягуар з жниваркою RU 600

cічень 2012

(три пари), що дає можливість забез печувати більш ефективне попереднє підпресовування маси. При цьому про цес подрібнення маси подрібнюваль ним барабаном здійснюється легше та точніше. Завдяки гідравлічному регу люванню обертами вальців та залежно від кількості ножів подрібнювального барабана на комбайнах BIG X безсту пінчасто регулюється довжина різан ня – від 2,5 мм до 28 мм. Вальці розташовані таким чином, що маса транспортується прямим по током. При цьому забезпечується най вища пропускна здатність комбайна. Комбайни фірми Krone оснаще ні системою AutoScan, яка автоматич но виконує настроювання довжини рі зання залежно від ступеня стиглості і вологості кукурудзяної маси (корич невий колір кукурудзи свідчить про більш високий ступінь зрілості маси щодо тієї, у якої більше зеленого піг менту). Система AutoScan полегшує працю механізатора, знижує витрати пали ва, завдяки подрібнюванню на довжи ну, яка відповідає стиглості кукурудзя ної маси. Для підвищення якості заготовлю ваної маси комбайни фірми Claas осна щені системою для внесення консер вантів безпосередньо під час виконан ня технологічного процесу. На сучасних кормозбиральних ком байнах застосовують два типи подріб нювальних барабанів – дискові і бара банні. В конструкціях монокомбайнів переважають барабанні подрібнюва чі. На сучасних кормозбиральних ком байнах встановлюють барабани діаме тром від 406 мм до 800 мм і шириною від 520 мм до 800 мм. Збільшення ши рини подрібнювального барабана до зволяє підвищити площу перерізу при ймальної горловини і збільшити про дуктивність комбайнів. Відомо, що найбільш поживний си лос отримують з кукурудзи у разі її збирання у фазі воскової або повної стиглості. Проте під час подрібнен ня кукурудзи звичайними подрібню вальними барабанами зерно зали

ТЕХНІКА

шається неподрібненим, отже погір шується його перетравлення. Тому, щоб забезпечити більш повне вико ристання зернової фракції кукуру дзи, сучасні кормозбиральні комбай ни оснащуються доподрібнюваль ними пристроями (рифленими плю щильними вальцями). Плющильний ефект збільшується, якщо плющиль ні вальці обертаються з різною швид кістю. Різниця в швидкості обертан ня вальців створює ще й розтираль ний ефект. Різниця в частоті обер тання становить приблизно 20%. Ді аметр плющильних вальців комбай нів фірми Kronе становть 250 мм. Завдяки більшому діаметру і меншо му числу обертів забезпечується міні мальне зношування, більша пропускна здатність і більша площа для плющен ня. Фірма Claas застосовує плющиль ні вальці із змінною робочою поверх нею. Зазор між вальцями встановлю ється оператором із кабіни або безпо середньо на самому доподрібнювачі через гідромеханічний пристрій.

Показники

Ягуар 830, 850, 870, 890, 900

Джон Дір 7200, 7300, 7400, 7500, 7700,7800

BIG X 500, BIG X 650, BIG X 800, BIG X 1000

Кількість ножів, шт.

20/24/28

40/48/56

20/28/40

Діаметр, мм

630

610/683/800

660

Ширина, мм

750

710/830

800

Частота обертання, об/хв.

1200

1150/1000

1100

Розташування ножів

V-подібно

4 ряди (секційно)

V-подібно

Для заготівлі грубостеблих кормів кормозбиральні комбайни комплек тують жниварками трьох типів: плат формними, рядковими та барабанни ми. Сьогодні провідні фірми встанов люють жниварки барабанного типу. Так, фірма John Deere комплектує свої комбайни жниварками фірми Kemper (рис. 1) барабанного типу з шириною захвату 3 м, 4,5 м, 6,0 мм, 7,5 м. Фірма Claas комплектує комбайни жатками барабанного типу власного виробни цтва RU 450 i RU 600 із шириною захва ту 4,5 м і 6,0 м (рис. 2). Комбайни BIG X фірми Kronе комплектують адаптера ми Easy Colleсt (рис. 3) для скошуван ня грубостеблих культур з шириною Рис. 3. Комбайн BIG X з жниваркою EasyCollect 9000

Таблиця 1. Основні параметри подрібнювальних барабанів кормозбиральних комбайнів

Комбайни фірми Krone оснащені системою AutoScan, яка автоматично виконує настроювання довжини різання залежно від ступеня стиглості і вологості кукурудзяної маси

січень 2012

ТЕХНІКА

cічень 2012

захвату 6,0 м, 7,5 м, 9,0 м, 10,5 м. Адап тери цього типу є новою концепцією різальної та транспортувальної сис теми. Адаптер складається з навіски, до якої шарнірно з обох боків прикріплена різальна частина. На різальній частині

змонтовані дві зірочки, якими перемі щується ланцюг із захватами. Під захва тами знаходяться протирізальні части ни. Стебла кукурудзи за допомогою за хватів направляються уздовж пластин, перерізаються і подаються в живиль ний апарат. Всередині різальної частини

ТЕХНІКА

розташовані ротаційні ножі, які призна чені для зрізування низькорослих рос лин. Вони розміщені таким чином, що не зрізують залишки стебел кукурудзи. За допомогою гідроциліндрів різальна частина переводиться із транспортного положення в робоче і навпаки. Завдя ки такій конструкції і принципу роботи вдалось значно зменшити кількість ме ханізмів і приводів, а отже, і витрати на технічне обслуговування. Адаптери такої конструкції не за стосовують на машинах інших фірмвиробників кормозбиральної техніки. Адаптери Easy Colleсt є прогресивни ми в розробці пристосувань для зби рання кукурудзи на силос. Під час проведення випробувань кормозбиральних комбайнів (Ягуар 890, фірми Claas (ФРН), BIG XV-12 фір ми Kronе (ФРН), John Deere 7300, фір ми John Deere (США) спостерігала ся їх висока технічна надійність, добра якість подрібнення маси. Продуктивність комбайнів досить висока: ✓ комбайн Ягуар 850–296 т/год основного часу; ✓ комбайн Джон Дір 7300–131 т/год основного часу; ✓ комбайн BIG XV-12–359 т/год основного часу.

Кількість часток до 30 мм у подріб неній масі становить 92–96%. Однією з основних умов ефективного використання енергонасичених кормоз биральних комбайнів є забезпечення їх відповідними за місткістю і вантажопід йомністю транспортними засобами. При цьому на основі проведених до сліджень, виходячи з середньої норми силосу в раціоні корів молочного на пряму, можна визначити максимальне поголів’я, для якого може забезпечи ти заготівлю кормів той чи інший ком байн (за однотипної годівлі). З враху ванням економічних показників і тех нічних можливостей комбайнів можна зробити висновок про їх ефективне ви користання. Комбайни Ягуар і Джон Дір най більш ефективні на заготівлі високо якісного силосу кукурудзи за урожай ності понад 50 т/га для поголів’я від 600 до 1000 корів дійного стада. Засто сування їх можливе і в господарствах з меншим поголів’ям, але тоді річне за вантаження становитиме лише 50%. Комбайни BIG X доцільно і ефективно використовувати у великих агрофір мах з поголів’ям від 1000 до 3000 корів дійного стада на заготівлі високоякіс ного силосу кукурудзи за урожайності понад 60 т/га. ■

Комбайни Ягуар і Джон Дір найбільш ефективні на заготівлі високоякісного силосу кукурудзи за урожайності понад 50 т/га для поголів’я від 600 до 1000 корів дійного стада

січень 2012

МІКРОБІОЛОГІЯ

У РОСЛИН ТЕЖ БУВАЄ СТРЕС О.І. МАРКОВСЬКИЙ – к.б.н.

cічень 2012

Поняття «стрес», що споконвічно за стосовували здебільшого до тварин, ціл ком стосується також і рослин. Стрес у рослин – це комплексна захисна реакція, що включає як неспецифічні (загальні для різних типів стресорів), так і специфічні компоненти. Поняття «стрес» введено в науку Ган сом Сельє, який також називав це явище «загальним адаптаційним синдромом». Під стресом зазвичай розуміють стерео типну (приблизно однакову у різних осо бин) відповідь організму на різні впливи, що супроводжується перебудовою його захисних сил. Вважають, що головна роль стресу – мобілізація сил організму у кри тичній ситуації. Як зазначає у своїй статті С.С.Пятигін, в умовах «твердої статичності положен

ня переважної більшості рослинних ор ганізмів вони фактично змушені сприй мати вплив всіляких стресорів, не уника ючи їх і покладаючись винятково на свої внутрішні захисні ресурси». Як же реагують рослини на стресові фактори? Реакція, зазвичай, комплексна і містить як неспецифічні (загальні для різних стресорів), так і специфічні ком поненти. До неспецифічних стресів нале жать, зокрема, явища, що випливають із: ➤ підвищення проникності і деполяриза ції клітинних мембран; ➤ підвищення вмісту у цитоплазмі іонів кальцію; ➤ виходу іонів калію із клітин; ➤ збільшення в'язкості цитоплазми; ➤ синтезу особливих «стресорних» білків;

МІКРОБІОЛОГІЯ

➤ гальмування росту і розподілу клітин; ➤ посилення дихання; ➤ гальмування фотосинтезу; ➤ збільшення продуктивності гормонів стресу – абсцизової і жасмонової кис лот, етилену. Усього нараховують від 15 до 20 «не специфічних» ознак стресу у рослин. Де які дослідники вважають, що цими озна ками все й вичерпується, тобто стрес пропонується розглядати як інтеграль ну неспецифічну відповідь, що спрямо вана на мобілізацію захисних сил росли ни. Однак, як підкреслює С.С.Пятигін, іс нує ще специфічна складова стресу, яку навряд чи варто ігнорувати. Наприклад, деякі хімічні стресори, такі як ергостерол і хітозан (компоненти грибних клітин), у разі повторюваного впливу викликають у

рослин специфічну реакцію, що проявля ється у зниженні чутливості до цих стре сорів (десенситизацію). Порівняно недавно стало відомо, що у рослин є «унікальна можливість поши рювати стан стресу із локальної ділян ки впливу стресового фактора, далеко за її межі за допомогою дистанційних елек тричних сигналів» – потенціалів дії (ПД) і варіабельних потенціалів (ВП), причому останні виникають тільки в умовах жор сткого стресу, пов'язаного з ушкоджен ням рослини. ПД і ВП у разі поширення в організмі рослини призводять до тимча сового підвищення резистентності (опір ності) тканин і органів. Дистанційний електричний сигнал поводиться як псев достресор, імітуючи вплив справжнього стресора і викликаючи ті самі неспеци фічні ефекти (зміна проникності мемб ран, посилення дихання тощо), що й зви чайний стресор у локальній зоні подраз нення. Про механізми сприйняття клітина ми рослин різних стресорів поки відомо мало. Є підстави вважати, що важливу роль у цьому сприйнятті відіграють клі тинні мембрани, які можуть, наприклад, змінювати свою плинність у відповідь на зміни температури, електричного поля або концентрацію двовалентних іонів. Вивчення стресу у рослин дозволило по-новому поглянути на фізіологію рос линного організму. Завершуючи статтю, С.С.Пятигін зазначає, що «в останні роки сформувалося принципово нове ставлен ня до рослин, що піднімає їх до рівня «ро зуміючих» (іntellіgent) організмів, у яких є навіть елементи свого роду пам'яті». ■

Вивчаючи реакцію проростків гарбуза на охолодження, С.С.Пятигін і його колеги встановили, що стрес розвивається у три етапи: 1) первинна стресова деполяризація (у разі зниження температури до певного рівня); 2) адаптивна деполяризація (якщо низькі температури зберігаються довгий час); 3) вторинна деполяризація (за занадто сильного охолодження). Це відповідає класичним фазам стресу за Г.Сельє: тривоги, виснаження ресурсів надійності. Аналогічна тристадійна структура стресу у рослин спостерігається і у багатьох інших ситуаціях.

Гарбуз Cucurbіta pepo – один із об'єктів, на яких С.С.Пятигін та його колеги вивчали реакцію рослин на стресові фактори січень 2012

ЦIКАВО

БОЖЕСТВЕННЕ ЗЕРНО ІНКІВ

Кіноа (Quіnoa) – давнє зерно з Південної Америки, «божественне зерно» інків. Батьківщина цієї крупи – суворі Анди: кіноа росте на висоті 4000 м над рівнем моря. Така близькість до неба не може не навіювати думки про її божественне походження – до того ж, саме на цій версії наполягають індіанці – мешканці Анд. Кіноа не вписується в жодну класифікацію: за зовнішнім виглядом зерно, а насправді – родич лобо ди, за кількістю білка і цінних амінокислот ця крупа впевнено обганяє всі інші зернові. Дієтологи навіть порівнюють її із материнським молоком: кіноа практично повністю засвоюється організмом, і зовсім не містить глютену. Історики ж засвідчують: якщо б конкістадори не знищили цивілізацію інків, кіноа стала б третьою важливою харчовою культурою на планеті, посівши місце поруч із рисом і пшеницею. 56

cічень 2012

ЦIКАВО

Народжене божественним

Кіноа (вона ж квіноа, кінва, квіноя, рисова лобода) має дуже давню та за гадкову історію. Ацтеки почали виро щувати її майже 6 000 років тому. Че рез 30 століть кіноа стала нарівні з ку курудзою та картоплею одним із трьох основних продуктів харчування для цивілізації інків. Інки називали її «чи зія мама» («мати всіх зерен»), адже саме ця крупа була основним їх харчу ванням. І не дивно, адже це – карто пля, яйця, молоко та хліб, що вирос ли на одному-єдиному стеблі. За одні єю із версій, його передали інкам ча чапойа – народність, що має містич не походження. Вважають навіть, що вони були кельтами та учителями ін ків. Перше насіння сезону саджав осо бисто імператор, використовуючи зо лоті інструменти, а сам урожай кі ноа оберігали від напастей, вважаючи його даром богів. А якщо врахувати, що одне із значень слова «інка» – «до сконала людина», то можна сказати, що кіноа і є найкращою їжею для до сконалих людей. Історія цієї рослини дивовижна. До вгий час кіноа вирощували тільки в Ан дах і лише у 60-х роках минулого століття її заново відкрили у США і Європі, коли вчені виявили неймовірно корисні влас тивості цієї крупи.

Розглянемо ближче

Як ми вже казали вище, ботанічно кіноа – зовсім не зерно, а насіння роди ни лободових. Кіноа може виростати до 4 метрів заввишки. Рослини мають міцне роз галужене стебло, почергове листя, що нагадує за формою лапи гусака. Листя на молодих рослинах, зазви чай, зелене, але коли рослина дозрі ває, воно жовтіє, червоніє або набу ває фіолетового забарвлення. Корін ня стрижневе, має розгалужену сис тему, що робить рослину дуже стій кою до посухи. Вегетаційний період залежно від ре гіону – від 90 до 125 днів. Раннє дозрі вання можливе за вибору ділянок у ви сокогірних регіонах.

Кіноа, зазвичай, запилюється само стійно, але врожайність після перехрес ного запилення збільшується на 10-15%. Рослина утворює волоть, схожу на сорго. Насіння близьке за розмірами до проса (до 0,3 см у діаметрі) диско подібної форми, і нагадує таблетку ас пірину, може бути чорного, червоного, рожевого, оранжевого, жовтого або бі лого кольору з дуже ніжною структу рою. Насіння кіноа вкрите природним шаром сапонінів, які можуть виклика ти легку гіркоту, якщо продукт не про мивати перед приготуванням. Сапоні ни – це речовини, що містяться в бага тьох рослинах (особливо їх багато у вес няному первоцвіті), вони є надзвичайно корисними для організму. Рослина має широке листя, яке можна використову вати у приготуванні салатів, як, напри клад, шпинат.

Як її вирощують?

Кіноа існує у трьох основних видах – червоне, чорне, фіолетове та кремове (зустрічається найчастіше), проте окрім кольору інших відмінностей у цих рос лин немає. Ця культура добре росте на супіщаних та піщаних ґрунтах. Зазви чай, під неї відводять площі, що мають низьку природну родючість та дуже кис лі (рН 4,8) та лужні (8,5) ґрунти. Відмін ною особливістю цієї культури є те, що вона не надто вимоглива до температу ри, проте для гарного вегетативного роз витку потребує прохолоди. Норма висіву та його глибина мають варіюватись за лежно від умов конкретного поля, про

У 1553 році згадується перший опис кіноа у книзі «Хроніка Перу» Сьєса де Леона: «Є ще один дуже гарний продукт, що вони називають кінуа, воно має листя, як у лободи мавританської, досягаючи зросту дорослої людини, а кидають дуже маленьке насіннячко, [яке буває] і білим, і різнокольоровим. З нього роблять напої, а також їдять смаженим, як ми їмо рис».

січень 2012

ЦIКАВО

Таблиця1. Вміст мінеральних речовин у кіноа, зерні ячменю, кукурудзи і пшениці Ca

Кіноа

0.19

Культура

0.47

0.26

0.87

Ячмінь

0.08

0.42

0.12

0.56

Кукурудза

0.07

0.36

0.14

0.39

Пшениця

0.05

0.36

0.16

0.52

те рекомендована відстань між рядка ми становить 50 см. Збільшення густини стояння рослин призводить до їх більш раннього дозрівання, проте урожайність за таких умов є низькою – оскільки рос лини не можуть повноцінно галузити ся. Щодо режиму удобрення, то він за звичай мінімальний. Доведено, що кіноа добре реагує на азотні та фосфорні доб рива. Подібний режим удобрення осо бливо у перші роки вирощування збіль шує урожайність до 18%. Як було зазна Таблиця 2. Порівняння поживних якостей кіноа з іншими зерновими Культура

% суха вага Вода

Протеїн

Жири

Вуглеводи

Інше

Кіноа

12.6

13.8

5.0

59.7

3.4

Ячмінь

9.0

14.7

1.1

67.8

5.5

Гречка

10.7

18.5

4.9

43.5

4.2

Кукурудза

13.5

8.7

3.9

70.9

1.2

Просо

11.0

11.9

4.0

68.6

2.0

Овес

13.5

11.1

4.6

57.6

2.9

Рис

11.0

7.3

0.4

80.4

0.5

Жито

13.5

11.5

1.2

69.6

1.5

Пшениця

10.9

13.0

1.6

70.0

1.8

Таблиця 3. Вміст незамінних амінокислот у кіноа Амінокислота

Вміст амінокислот (г/100 г білка) Кіноа

Пшениця

Соя

Знежирене молоко

FAO

% Ізолейцин

4.0

3.8

4.7

5.6

4.0

Лейцин

6.8

6.6

7.0

9.8

7.0

Лізин

5.1

2.5

6.3

8.2

5.5

Фенілаланін

4.6

4.5

4.6

4.8

Тирозин

3.8

3.0

3.6

5.0

Цистин

2.4

2.2

1.4

0.9

Метіонін

2.2

1.7

1.4

2.6

Треонін

3.7

2.9

3.9

4.6

4.0

Триптофан

1.2

1.3

1.2

1.3

1.0

Валін

4.8

4.7

4.9

6.9

5.0

cічень 2012

чено вище, кіноа – рослина посухостій ка. Зазвичай, незначна кількість воло ги потрібна лише на початку розвитку, пізніше рослини можуть рости майже без опадів. Велику проблему для виро щування кіноа становлять бур’яни. Вони з’являються на початкових етапах виро щування і боротьба із ними дуже важка та неефективна, оскільки на сьогодні не має зареєстрованих гербіцидів для об роблення цієї культури. Хвороби і шкідники можуть вини кати на посівах після того, як під уро жай кіноа вводять нові виробничі пло щі. Багато вірусів передаються із попе лицями, блішками, або цикадками. Най більш небезпечними та поширеними на посівах кіноа є такі захворювання, як несправжня борошниста роса, стебло ві гнилі, плямистості листя, сіра гниль та бактеріальний опік. Велике розмаїт тя комах-шкідників може призвести до пошкодження цієї рослини під час про ростання насіння, збирання урожаю і зберігання насіння у виробничих при міщеннях. Крім того, велику небезпеку для сформованої волоті можуть стано вити птахи. Хоча насіння і гірке (через вміст сапонінів), птахи пошкоджують волоть, знижуючи тим самим кількість врожаю. Всі ці проблеми значно об межують площі під вирощування кіноа. Збирання врожаю починається тоді, коли рослини висохли і насіння набу ло блідо-жовтого або червоного кольо ру, а листя відпало. Зазвичай, кіноа зби рають комбайнами, після чого зерно об молочують.

Вітамінний лідер

Кіноа, амарант і гречка є чудовими джерелами легкозасвоюваного цільного білка, але кіноа містить його більше, ніж гречка, тому вона особливо корисна веге таріанцям. Цільний рослинний білок не обхідний також спортсменам, вагітним, дітям і тим, хто змушений зменшувати кількість тваринного білка в харчуванні, а тому має потребу в додаткових протеїнах. Лізин – амінокислота, гарним джерелом якої є кіноа, – сприяє засвоєнню кальцію, загоєнню тканин і необхідна дітям для формування кісток і гарного росту.

ЦIКАВО

Кіноа багата на протеїн (який не по ступається якістю молочному), а за кількістю енергії, кальцію, фосфору, заліза, вітаміну В, клітковини і комп лексних вуглеводів перевершує ячмінь, рис, овес і пшеницю. Тож білок кіноа – це повний набір необхідних амінокис лот, тобто повноцінна їжа.

Експортні можливості та потенціал

Кіноа споконвічно росте в енер гетично активній зоні Анд на висо ті 500-4000 метрів над рівнем моря, що і визначає її унікальність. Кіноа вирощують у високогірних районах з бідними ґрунтами і суворими клі матичними умовами. Вважають, що батьківщина цієї рослини – береги самого високогірного у світі судно плавного озера Тітікака. Довгий час кіноа культивували лише в Андах. Упродовж своєї історії кіноа не під давалася жодним генетичним моди фікаціям, оскільки і донині в Перу і Чилі, де вирощують кіноа, закон за бороняє займатися генетично моди фікованими рослинами. Однак висо ка поживна цінність кіноа та її при стосованість до гірського кліма ту відкривають широкі перспекти ви для поширення цієї культури в ін ших частинах світу. Зокрема, ведуть ся активні й успішні роботи з виро щування кіноа у Тибеті та Гімалаях, що навіть схвалені Далай-Ламою. Кі ноа прекрасно росте також на мор ських узбережжях і на територіях, відвойованих у джунглів. Більшість кіноа використовують у Північній Америці, куди її імпорту ють з Південної Америки. Досліджен ня із впровадження кіноа як культури для північноамериканського сільсько го господарства ведеться в штаті Коло радо. Перший комерційний врожай був отриманий у Колорадо у 1987 році. На сьогодні ринок кіноа в Північ ній Америці можна назвати обмеже ним. Проте роботи з подальшого роз ширення площ та виведення сортів кіноа продовжуються. Зокрема роз робляються сорти із низьким або ну

льовим вмістом сапоніну, які добре ростуть на більш низьких висотах і мають більш високу урожайність, ви соту рослини, більший розмір насін ня, стійкість до шкідників, хвороб та факторів навколишнього середови ща. Експерти навіть винайшли швид кий і економічний спосіб «сухої ви тяжки» сапонінів. У разі промисло вого виробництва із сапоніну можна одержувати гарні добрива і фунгіци ди, що вважають новітнім перспек тивним ринком збуту кіноа. Зараз існують урядові програ ми, що підтримують виробників кі ноа на чилійському плоскогір'ї (Altіplano). Тому все частіше ця рос лина з'являється у меню найкращих світових ресторанів і не тільки. Ін ший напрям роботи із поширення кі ноа – це популяризація його серед населення (потенційних спожива чів), адже лише за цієї умови вели кі врожаї цієї культури можна буде успішно реалізувати. Багато компа ній вже сьогодні пропонують здоро ві та екологічні продукти на її осно ві, а найкращі спа-салони Америки пропагують процедури омолоджен ня «зерном інків». Отже, безумовно, «божественному зерну» є куди рос ти і для кого. ■

Висока поживна цінність кіноа та її пристосованість до гірського клімату відкривають широкі перспективи для поширення цієї культури в інших частинах світу

січень 2012

ЦІКАВО

ІЗ ЦЬОГО ТАКОЖ МОЖНА ЗРОБИТИ... ПАЛЬНЕ С.В. СОБЧЕНКО, – доктор с.-г. наук

cічень 2012

Останнім часом перед суспільством гостро постає проблема альтернатив них джерел енергії: сонячна енергія, енергія вітру і води, біопаливо тощо. Найперспективнішим з нетрадиційних джерел енергії є рослинні і тваринні жири, які можуть бути використані для виробництва біодизельного пального. Воно надзвичайно популярне у кра їнах Європи. За бажанням автовлас ника на заправних станціях біодизель можуть заливати в бак автомобіля як у чистому вигляді, так і як добавку (за звичай 5-35%) до дизпалива.

Європейська комісія у своєму ко мюніке запропонувала країнам-членам ЄС до 2020 року замінити п'яту части ну нафти, що споживає транспортний сектор, альтернативними видами паль ного. З 2009 року всі країни об'єднаної Європи зобов'язані випускати і спожи вати біодизельне пальне. Майже 80% біодизелю, що випуска ється євроспільнотою, виробляється з ріпака. Так наприклад, на виробництво цього екологічно чистого виду пального в 2010 року пішло понад третину всього світового врожаю ріпака. Проте, не зу

ЦІКАВО

спортних літаків З-17 наполовину ви готовляють з біологічних складових. Для біопалива використовують рос линні олії, тваринний жир і звичайні бур'яни як, наприклад, траву камелін. Як зазначив керівник біопаливної програми Військово-повітряних сил Джефрі Брон: «Коли ми тільки почина ли нашу програму, ніхто не уявляв собі, що ера біопалива от-от настане». «Ми тоді думали, що на це знадобиться мі німум 10 років. Виявилося, однак, що нам вистачило менше 2 років», – гово рить Брон. Пентагон сподівається вже до 2016 року половину авіаційного пального одержувати з альтернативних, ненаф тових джерел. Проте, на сьогодні біопаливо ко штує майже в 10 разів дорожче за зви чайне. Причина – обмежені розміри переробних підприємств.

Пальне з цукру

пиняючись на ріпаку, люди продовжу ють шукати нові і нові «горизонти» для вироблення пального. Тож подивимось, із чого іще можна його зробити.

Пальне з бур'янів

Міністерство оборони США по чало переводити авіацію і кораблі військово-морського флоту на біоло гічне пальне. США хоче знизити залежність від імпортованої близькосхідної нафти. Уже сьогодні пальне для реактивних винищувачів F-15 і F-16 і важких тран

Дві команди дослідників зі США не залежно одна від одної вигадали спо сіб, як одержувати пальне зі звичай ного цукру і вуглеводів. Про відкрит тя біопалива нового покоління обидві групи фахівців оголосили у вересні. Їм вдалося перетворити рослинний цукор на бензин, дизельне пальне, пальне для реактивних двигунів і низку інших цін них хімічних продуктів. Інженер-хімік Ренді Кортрайт і його колеги з компанії Vіrent Energy Systems, а також команда дослідників під ке рівництвом хіміка-технолога Джейм са Думесіка з Університету Вісконсіна у Медисоні розробили процес, що на зивається «водна фаза перетворення». Водна суспензія з рослинного цукру і вуглеводів після додавання каталізато рів поділяється на складові, які реком бінуються і утворюють хімікати, одер жувані сьогодні з нафти. За словами Думесіка, відмінна риса процесу полягає в тому, що цукрові або крохмальні суміші перед тим, як пере творитися у вуглеводні кінцеві продук ти, проходять проміжний стан органіч ної рідини, що складається з утилітар них інгредієнтів. Це проміжне поєднан

січень 2012

ЦІКАВО

Мікрохвильове випромінювання руйнує целюлозу, вивільняючи при цьому безліч хімічних речовин. Одна з них, лимонін, є цінною сировиною для парфумерної промисловості. Крім того, побічні продукти такої мікрохвильової обробки можуть використовуватися у виробництві технічних спиртів і біопалива

cічень 2012

ня, що зберігає 95% енергії біомаси і тільки 40% маси, може бути перетво рене на моторне паль не – бензин, дизель не пальне і паливо для реактивних двигунів. Важливо те, що ство рення проміжної олій ної фракції не потре бує зовнішнього дже рела водню. Зрозуміло, протягом ще де кількох років учені проводити муть дослідження, щоб удоскона лити процес переробки цукру на пальне. Однак уже зараз індустрія дуже зацікавилася одержанням бензи ну та інших нафтопродуктів з понов люваних джерел – рослин.

Пальне з апельсинів

Британські вчені винайшли новий метод мікрохвильової обробки біоло гічних відходів для отримання цінних хімічних речовин і біопалива. Цей метод може застосовуватися як у промислових, так і побутових умо вах. За його допомогою можна буде іс тотно скоротити відходи в харчовій і хімічній промисловості. На фестивалі британської науки, що проходив у Бредфорді, професор Джеймс Кларк із університету Йорка представив нову технологію. Харчова промисловість виробляє у глобальному масштабі мільйони тонн органічних відходів. Іншим джерелом таких відходів є сільське господарство. Наприклад, під час вирощування тро пічного плода касави або маніоки в Африці щорічно залишаються невико ристаними 228 млн тонн крохмалю, а лушпиння від кавових зерен, вирощу ваних в Ефіопії, дає відходів на 3 млн тонн у рік. Під час виробництва апель

синового соку в Бразилії використову ється половина плодів, а інше йде на смітник. Саме на останньому зосередили свою увагу науковці. «Шкірка апельсинів по дрібнюється, поміщається у величез не мікрохвильове поле. Мікрохвильо ве випромінювання руйнує целюлозу, вивільняючи при цьому безліч хімічних речовин», – заявив професор Кларк. Одна з них, лимонін, є цінною сиро виною для парфумерної промисловос ті. Крім того, побічні продукти такої мікрохвильової обробки можуть вико ристовуватися у виробництві техніч них спиртів і біопалива. Особливо ефективним цей ме тод виявився під час обробки від ходів целюлозно-паперової про мисловості, які змішують з побу товими відходами. Учені планують до кінця року запустити в Йорку демонстраційну установку із продуктивністю 10 кг відходів на годину. Ця технологія дозволяє створюва ти подібні пристрої в різних варіантах і розмірах, до того ж вони можуть бути й портативними.

Пальне зі сміття

Найближчим часом європейці поч нуть розробляти альтернативне паль не – автомобільне біопаливо другого покоління, що заощаджує запаси дере вини, якої у світі стає усе менше. Ініціаторами створення другого по коління біопалива стали фінські під приємства UPM і Lassіla & Tіkanoja (L&T). Цей виробничий процес має на увазі створення етанолу і енергії з кар тону, паперу, дерева і пластика, отри маних як відходи роботи торговельних підприємств і промислових заводів. Цехи, на яких вироблятиметься па ливо із вторсировини, міститимуть ся на заводі з переробки сміття або на целюлозно-паперовому заводі. Певна частина відходів направлятиметься на виробництво енергії, а з іншої частини сміття хочуть одержувати етанол. Як заявили фінські підприємці, ство рення технології переробки вторсиро

ЦІКАВО

вини для одержання біопалива стане прикладом для інших європейських держав, а також допоможе знизити об сяг переробки деревини для традицій ного одержання палива. Ця технологія виробництва альтер нативного палива зі сміття по-фінськи цілком може бути схвалена, і отримає масове поширення в країнах Європи, оскільки, головним чином, відповідає вимозі Європейського Союзу про під вищення ефективності вторинної пе реробки різних матеріалів.

Пальне з водоростей

Понад 40 японських компаній і на укових установ об'єдналися для спіль ної роботи над грандіозним проектом з одержання біопалива з водоростей. Як повідомляє Bloomberg, головни ми учасниками проекту стали автогі гант Toyota Motor, нафтова компанія Nіppon Oіl і університет Цукуба. «У найближчі роки між індустріаль но розвиненими державами може по чатися конкурентна боротьба за най краще використання нових джерел енергії, – вважає аналітик токійської Mіzuho Securіtіes Хідетоші Шіоба. – Японії необхідна гегемонія в питаннях одержання палива з водоростей». Дослідження ведуться за двома на прямами. Один з них – вирощування мі кроводоростей роду Pseudochorіcystіs ellіpsoіdea, що живуть у гарячих дже релах. Вони виробляють вуглеводень, близький за властивостями до дизель ного пального. Другий – переробка бі омаси водоростей на етанол у такий са мий спосіб, як це робиться зараз із ку курудзою та іншими культурами. Уче ні вважають, що за кількістю енергії на гектар «посадок» водорості не мають

собі рівних у рослинному царстві.

Пальне з рису і цвілі

Японська компанія, що займаєть ся виробництвом саке, розробила тех нологію одержання дешевого біоета нолу з рисової соломи. Спирт для по треб автопрому можна без значних енерговитрат одержувати не тільки з рису, але й з неїстівної целюлози. Мі кроорганізми розкладають кліткови ну на глюкозу без участі сильних ка талізаторів. Фахівці компанії модифікували на генному рівні цвілеві гриби аспергили (так звану цвіль кодзи), яку зазвичай використовують під час виробництва саке. Отриманий вид цвілі розкладає тверду целюлозу на глюкозу для бро діння і одержання спирту. Дотепер для цього застосовували сірчану кислоту або гарячу воду під високим тиском, тому що целюлоза хімічно стійка і має міцну структу ру. Більш докладний опис техноло гії буде оприлюднений пізніше, піс ля вдосконалення досягнутих резуль татів разом з університетами Осаки і Кобе.

Учені вважають, що за кількістю енергії на гектар «посадок» водорості не мають собі рівних у рослинному царстві

Пальне з ячменю

Американські вчені провели низку досліджень, які довели, що зерна ячме ню можуть бути використані для ви робництва етанолу, а субпродукти, що залишилися, у вигляді соломи вдало пі дійдуть для виготовлення біоолії і для технічних цілей.

січень 2012

ЦІКАВО

рахували прихильники біодизелю. До того ж воно – екологічно чисте. Біодизель виявився настільки ви гідний, що з лабораторних стін до слідники вирішили перейти до масо вого виробництва. Виготовили спе ціальні установки, уклали угоди з м'ясопереробними підприємствами. Закуповують у них жирові відходи – на виході одержують дешеве пальне. Єдиний недолік – тваринні жири можна використовувати лише в теплу пору року. Узимку вони застигають і для виробництва автомобільного па лива не придатні. Та й інша біда – іс нує мало охочих поділитись «україн ським білим золотом» бодай і з улю бленим автомобілем.

Дослідники одержали новий варіант біопалива – біонафта. Передбачається, що незабаром біонафта користуватиметься великою популярністю. Однак така сировина має менший строк придатності, ніж біоолія, що виготовлена з ячменю

cічень 2012

Крім того, дослідники одержали но вий варіант біопалива – біонафта. Пе редбачається, що незабаром біонафта користуватиметься великою популяр ністю. Однак така сировина має мен ший строк придатності, ніж біоолія, що виготовлена з ячменю. Також з побічних продуктів оброб ки ячменю було виготовлене біову гілля, яке здатне у кілька разів краще утримувати рідину і поживні речови ни в ґрунті, що є просто незамінним в сільському господарстві. Учені зазна чають, що біовугілля може також по глинати вуглець у ґрунті протягом ти сяч років. Учені знайшли величезну кількість способів застосування цього виду зла кових. Вони додають, що новітнє ви робництво може збагатити величезну кількість країн світу, які активно виро щують цю культуру.

Біодизель із сала

Свинячий, курячий, риб'ячий жир – цим можна замінити дорогий бензин і дизпаливо, – стверджують дніпро петровські фахівці. Уже й технологію розробили, і в лабораторних умовах її випробували. Кажуть, досить взяти тваринний або рослинний жир, додати каталізатор, перемішати, і трохи поче кати. Літр такого пального як мінімум на гривню дешевше за традиційне, під

Пальне із декоративних злаків

Японські вчені поповнили список культур, придатних для виготовлен ня біоетанолу, ще одним видом рос лин. Це – представник сімейства міт лицеподібних злакових – міскантус (Mіscantus). Єдине, що, на думку вчених, зараз трохи ускладнює використання міс кантуса як сировини для біопалива – це його недостатня зимостійкість у різних кліматичних умовах і склад ності насіннєвого розмноження. Міскантус розмножується як веге тативно, так і насіннєвим способом. Але оскільки коренева система міс кантуса легко травмується, насіннє ве розмноження потребує більше зу силь і часу, ніж розмноження поді лом куща. Тепер японські вчені пла нують вивести новий гібрид міскан туса, що підходить для всіх кліма тичних зон. Міскантус – досить популярний у садовому дизайні декоративний злак. Відомо майже 40 видів цього роду, поширених у Кореї, східному Китаї, Хоккайдо, Південних Кури лах, Африці і Австралії. Міскантус вирізняється достатньою пристосо ваністю до різних умов, хоча багато видів і сортів міскантуса без укриття вимерзають. ■

ДОСВІД

Сільське господарство Ірану Вугар АЛІЄВ

Розглядаючи сільськогосподарську галузь Ірану, хотілося б зазначити, що цей сегмент дуже цікавий для нас, тому що тут є досвід, який ми могли б перейняти. Насамперед, це економіка Ірану – п’ятнадцята у світі за обсягом націо нального виробництва і найбільша серед держав Західної Азії і OPEC. У 2007 році Іран обігнав Туреччину за обсягом ВВП, ставши в такий спосіб найбільшою економікою в ісламському світі. Обсяг ВВП у 2007 році стано вив $852,6 млрд, ріст ВВП– 5,8%. ВВП на душу населення становить $12300 а зовнішньоторговельний обіг – $138 млрд. До того ж, золотовалютні ре сурси становили $70 млрд. Іран також володіє другим за обсягом після Саудівської Аравії запасом нафти (18 млрд тонн) і займає 5,5% на світовому ринку торгівлі нафтопродуктами. Іран добуває 4,2 млн барелів на добу, з них експортує близько 2,7 млн барелів. Іран був четвертим експортером нафти у сві ті (другим в OPEC), а також найбільшим постачальником нафти в Китай. Іран во лодіє 16% світових запасів природного газу. З 2008 року Іран торгує своєю на фтою на власній біржі в євро і ріалах.

cічень 2012

Останні роки особлива увага приді ляється диверсифікованості економі ки завдяки розвитку таких галузей, як точне машинобудування, автомобільне машинобудування, ракетно-космічна промисловість, а також інформаційні технології. Відповідно до іранської конституції, заборонено продаж іноземним ком паніям акцій національних нафтови добувних підприємств або надання їм концесій на видобуток нафти. Розроб

ДОСВІД

ку нафтових родовищ веде державна Іранська національна нафтова компа нія (ІННК). А сільське господарство Ірану ха рактеризується невисокою товарною продуктивністю. Забезпечуючи зайня тість 25% працездатного населення країни і маючи у своєму розпоряджен ні достатні земельні ресурси, аграрній галузі повністю забезпечувати країну основними видами сільськогосподар ського виробництва поки не вдається, тому до чверті потреби країни в продо вольстві доводиться задовольняти за рахунок імпорту. За оцінюваннями Організації плану вання і керування, на тлі високих тем пів приросту населення реформування аграрного сектору стає нагальною по требою, тому що відставання його роз витку загрожує Ірану втратою продо вольчої безпеки. Частка сільського, лісового госпо дарства і рибальства у ВВП із 1992 по 2002 рр. зменшилася з 23,9 до 12,1%, у 2009 р. – до 11%.

Земля як розкіш

Землеробство є одним з основних сегментів сільського господарства Іра ну. На сьогодні Іран продовжує займа ти провідні позиції серед країн – ви робників таких сільськогосподарських культур, як шафран, частка якого у сві товому виробництві становить 80%, фісташки – 60%, фініки – 17%, волось кий горіх – 12%, родзинки – 14%, абри коси – 8,5%, лимони – 8%. У 2009-2010 роках в Ірані було вирощено 877 тис т фініків (221 тис га), 248 тис т фісташок (398 тис га), 184 т шафрану (51 тис га). Вдалося зібрати високий урожай кар топлі (4,1 млн т), що дозволило скоро тити імпорт цього виду продукції з Ав стралії до 3 млн т. За цей період в Ірані також вироще но рису – 1,9 млн т, ячменю – 2,8 млн т. За щорічного споживання на душу на селення в Ірані близько 40 кг рису вну трішнє виробництво не покриває його потребу. На сьогодні положення бавовництва у деяких провінціях Ірану стало поліп

шуватися. Є плани щодо збільшення на 30% площ посівів бавовнику. Збільшен ня виробництва бавовни пояснюється підвищенням світових цін, що спричи нило підвищення попиту на цей вид продукції на внутрішньому ринку Іра ну. Іран є також великим імпортером продовольчих товарів. Витрати на ім порт продовольства щорічно станов лять $4-5 млрд. Загалом, зазначимо, що розора но лише 20% всієї території Ірану. Більша частина цих земель перебу ває на півночі, ближче до Каспійсько го моря, а також у відносно вологих долинах на північному заході. Дея кі орні землі у рівнинних, але посуш ливих південних провінціях оснащені іригаційними системами. Усього зро шується 7,5 млн га земель. В Ірані є 51 млн га земель, придатних для зем леробства, але тільки 15 млн га фак тично обробляються і беруть участь у сільськогосподарському обігу. Несприятливі природні фактори, зо крема аридність клімату і гірський ре льєф, дозволяють використовувати у землеробстві тільки близько 10% те риторії. Приблизно 40% посівних площ становлять зрошувані угіддя, з яких одержують основну частку сільсько господарської продукції. Вода для по ливу надходить із різних джерел, вклю чаючи глибокі колодязі, водойми, а та кож традиційні іранські системи «кя ризів» – підземних галерей, що збира

Несприятливі природні фактори, зокрема аридність клімату і гірський рельєф, дозволяють використовувати у землеробстві тільки близько 10% території. Приблизно 40% посівних площ становлять зрошувані угіддя, з яких одержують основну частку сільськогосподарської продукції

січень 2012

ДОСВІД

Більшу частину посівних площ відведено під зернові – пшеницю, ячмінь і рис. Пшеницю і ячмінь вирощують здебільшого на неполивних землях у західних і північних областях країни, а рис – на зрошуваних полях на узбережжі Каспійського моря 68

cічень 2012

ють ґрунтові води, які неглибоко заля гають, у підніжжя гір. Більшу частину посівних площ від ведено під зернові – пшеницю, яч мінь і рис. Пшеницю і ячмінь вирощу ють здебільшого на богарі (неполивних землях) у західних і північних областях країни, а рис – на зрошуваних полях на узбережжі Каспійського моря. До про відних товарних культур належать ба вовник, цукровий буряк, олійні куль тури і тютюн. У Хузистані створені дві державні плантації цукрового буряку. Із середини 1960-х років, у зв’язку із зростанням потреб міського населен ня, велике значення набули фрукти, го ріхи, овочі (картопля, цибуля), дині та інші культури. В Ірані виробляють ба гато прянощів (шафран, кмин), виро щують коренеплоди, лікарські і каме деносні (трагакант, ферула смердю ча і камеденосна) рослини, які йдуть в основному на експорт. Головним завданням, яке намага ється вирішити уряд в сільськогоспо дарському секторі, є досягнення само забезпеченості, насамперед зерном і м’ясом, як гарантії продовольчої без пеки країни. Адже до прикладу, уро

жайність пшениці в Ірані в середньому досягає 1,6 т з га. Завдяки гарним погодним умовам, прийнятим урядом заходам щодо під тримки сільськогосподарських ви робників (державні закупівлі зерна за твердими цінами, субсидіювання спо живчих цін на хліб) в останні роки вдається стабілізувати виробництво зернових у країні. Державні субсидії ($1 млрд у рік) для забезпечення низь ких роздрібних цін на хліб і борошно мають і негативні сторони. Склада ється марнотратна структура спожи вання хліба, і майже 3 млн т борош на щорічно контрабандно вивозиться в сусідні країни.

Вкладати у технології

Незважаючи на те, що цей сектор економіки не розвивається інтенсивно в Ірані, проте уряд цієї країни активно займається розвитком нанотехнологій. Так, бюджет, виділений на ці потреби в 2010 році, становив близько $23 млн. Є й перші успіхи в цій галузі. Так, у Тегерані, у Науково-дослідному інсти туті біотехнологій в галузі сільського господарства в Кереджі створено пер

ДОСВІД

шу в Ірані Лабораторію нанотехнологій у сільському господарстві. Перед нею стоїть завдання впровадження нано технологій з метою підвищення якості сільськогосподарської продукції. На створення лабораторії виділе но $2,5 млн. На сьогодні близько 35% сільськогосподарської продукції в Іра ні втрачається у вигляді відходів. Один із напрямів застосування нанотехно логій – використання нанопакування, що дозволить помітно збільшити стро ки зберігання продуктів. Передбачається вирішити іще одну проблему: виробники сільгосппро дукції зазнають великих збитків через хвороби рослин і тварин, і використан ня нанотехнологій під час виготовлен ня апаратури, що дозволяє швидко і точно встановити захворювання, може запобігти цим великим втратам. Як зазначив секретар спеціального штабу з розвитку нанотехнологій Саїд Саркар, нанотехнології – це один з но вітніх напрямів світової науки, історія якого нараховує менше 10 років. Планується, що Іран до 2015 року за йме 15-те місце у світі за рівнем роз витку нанотехнологій. Це стане мож ливим тільки у випадку більш пиль ної уваги з боку керівництва країни до цього наукового напряму, особливо, що стосується виділення необхідних коштів і кредитів.

Реформаторський дух та кооперативи

До початку перетворення в життя аграрної реформи Іран був країною ве ликого напівфеодально-поміщицького землеволодіння. Шаху, його родині, по міщикам, вождям племен, вищому ду хівництву, тобто невеликому колу ро дин, що становили приблизно 1% насе лення країни, належало понад 80% при датних до обробітку земель. Аграрна реформа ставила за мету не ліквідацію земельної власності помі щиків, а лише її обмеження. Земельна реформа дозволила 2,9 млн селянських родин (близько 15 млн осіб) придбати невеликі ділянки землі, у середньому близько 2,4 га на одну родину. Аграрна реформа змінила соціально-економічні відносини в іранському селі. Підвищи лася технічна оснащеність сільського господарства. За період проведення реформи більш ніж в 4 рази зросло застосуван ня мінеральних добрив. Однак зусилля іранського уряду, спрямовані на зміну сформованого століттями відсталого сільськогосподарського виробництва із середньовічними загалом методами ведення рослинництва і тваринництва, не дали ефективних результатів. У 1972 році іранський уряд затвер див план будівництва декількох ве ликих аграрно-індустріальних цен трів. Таким чином, розвиток сільсько го господарства Ірану розвивався за допомогою залучення дрібних селян ських господарств у систему капіталіс

До початку перетворення в життя аграрної реформи Іран був країною великого напівфеодальнопоміщицького землеволодіння. Шаху, його родині, поміщикам, вождям племен, вищому духівництву, тобто невеликому колу родин, що становили приблизно 1% населення країни, належало понад 80% придатних до обробітку земель

Зазначимо, що в цій країні були проведені революційні реформи ще у 60-х роках. Так, у 1962 році іранським урядом було розроблено, а 26 січня 1963 року затверджено референду мом соціально-економічні реформи, названі «білою революцією», або «ре волюцією 6-го бахмана». Вони стосувалися питань здійснен ня земельної реформи, націоналіза ції лісів і пасовищ, продажу держав них підприємств приватним особам з метою одержання засобів для фінансу вання земельної реформи і заохочен ня приватнокапіталістичного підпри ємництва, створення «корпусу освіти». січень 2012

ДОСВІД

Через кооперативи і Сільськогосподарський банк виробники одержують від держави значну підтримку – пільгове кредитування, знижки на пальне, сільськогосподарську техніку і насіння, через закупівельні ціни

cічень 2012

тичних відносин, з одного боку, і, з ін шого боку – за допомогою створення аграрно-індустріальних комплексів і кооперативів капіталістичного типу. Отже, різко змінилося співвідно шення часток основних галузей еко номіки у ВНП. Якщо 1941 року част ка сільського господарства у ВНП ста новила 71% і в промисловості 25%, то в 1972 році частка сільського господар ства у ВНП зменшилася до 15%, а част ка промисловості збільшилася до 43%. А новий економічний курс, проголо шений керівництвом Ісламської респу бліки, був спрямований на економічну незалежність Ірану від західних країн, а також на досягнення максимальної зайнятості населення. Однак через по літичні фактори почався масовий від тік населення із сіл у міста, а до кін ця XX століття Іран став одним із най більших імпортерів харчової продукції. В Ірані існують також коопераційні зв’язки, селянство об’єднане в багато цільові кооперативи. Через кооперативи і Сільськогоспо дарський банк виробники одержують від держави значну підтримку – піль гове кредитування, знижки на паль

не, сільськогосподарську техніку і на сіння, через закупівельні ціни. Більша частина субсидій припадає на пшени цю, що зарахована до стратегічних то варів і є основною культурою в хар човому раціоні іранців, а коливання в ціні на хліб впливають не лише на еко номіку, але й на політичне життя кра їни. Тому повністю дотуються постав ки для поповнення непорушного запа су зерна країни, а також для потреб ар мії, лікарень і шкіл. Субсидії видаються борошномель ним підприємствам, а також пекар ням для випікання звичайного хліба. Досить значний рівень субсидіюван ня цукру – 50,7%, при цьому полови на споживаного в країні цукру доту ється повністю (цукор, що йде на по треби армії, продаваний через роз дрібну мережу міської торгівлі і ма газини сільських кооперативів), а рі вень субсидіювання рослинного мас ла не перевищує 20%, субсидіювання м’яса становить лише 3,6%. Перелік продукції, закуповуваної за фіксованими цінами, поступово ско рочується, однак залежно від урожаю основних сільськогосподарських куль

ДОСВІД

тур він корегується, зокрема й у бік розширення. Підтримка високих за купівельних цін, хоча і не призвела до ліквідації імпортозалежності від по ставок продовольства – головним чи ном, зернових, – проте, дозволила дер жаві знизити ступінь цієї залежності і зберегти селянство як соціальне під грунтя.

Закордонні інвестиції

Іран співпрацює в цьому напрямі з декількома державами. Так, однією з таких держав є Грузія. Під час офіцій ного візиту міністра сільського гос подарства Грузії в Іран домовилися, що Іран вкладатиме інвестиції в сіль ське господарство Грузії і побудує ове чу бойню. Це важливо тому, що будів ництво бойні відкриє іранський ринок для грузинської баранини. Іран, як ми зазначили вище, є ім портером зерна. Однією з державімпортерів раніше був і Казахстан, але потім було накладено заборону на ім порт цього зерна. З 22 травня 2010 року заборону на ввіз зерна в Іран було зня то. Питання про зняття заборони було

розв’язане завдяки проведеним пере говорам між представниками Мініс терства сільського господарства РК із іранською стороною. Також зняли за борону на ввіз сільськогосподарської продукції з Казахстану через неможли вість її митного очищення. Іншим важливим питанням для Іра ну є водні ресурси. «В усьому світі вода використовується нераціонально», – заявив президент Ірану Махмуд Ахма динеджад у своєму виступі на Міжна родній конференції «Вода для життя» у Душанбе. «Необхідно, щоб люди усвідомили, наскільки вода необхідна для їхньо го життя. У багатьох країнах сільське господарство страждає від недостачі води», – зазначив президент Ірану. Сусідній із Іраном Таджикистан най більш багатий водними ресурсами се ред країн світу. Щорічно на терито рії країни формується 64 млрд кубо метрів води, що становить більше 60% стоку рік басейну Аральського моря. Найближчим часом Таджикистан, Іран і Афганістан підпишуть угоду про по ставки води з Таджикистану в Іран. Таким чином, незважаючи на за клики накласти вето на економіку Іра ну, ця держава засвідчує високі показ ники за всіма параметрами бізнесу. У цьому сенсі сільське господарство не є виключенням. І у світі є багато держав, які, не боячись «гніву» супердержав, працюють разом із Іраном, вбачаючи в цій країні гарного партнера. ■

Незважаючи на заклики накласти вето на економіку Ірану, ця держава засвідчує високі показники за всіма параметрами бізнесу. У цьому сенсі сільське господарство не є виключенням. І у світі є багато держав, які, не боячись «гніву» супердержав, працюють разом із Іраном, вбачаючи в цій країні гарного партнера

січень 2012

передплатний індекс:

23634

96136

www.xac.com.ua

www.zemnews.com.ua

Хімія, Агрономія, Сервіс – це допомога аграрію в професійному виборі вдалих технологій вирощування сільгоспкультур і отриманні гарних врожаїв; Хімія, Агрономія, Сервіс – це оперативне інформування фахівців аграрного сектору про сучасні технології і новини АПК; Хімія, Агрономія, Сервіс – це встановлення тісного зв’язку між виробником та споживачем продукції АПК. Світ відкриває свої шляхи перед тим, хто знає куди прямує...

ЗЕМЕЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ – це нове інформаційноаналітичне видання, що надає детальну інформацію про земельний ринок України. КОЖЕН НОМЕР МІСТИТЬ: ♦ свіжі новини про події та тенденції земельного ринку; ♦к онсультації щодо юридичного супроводу земельних договорів; ♦ з міни законодавчого і нормативного супроводу земельних питань; ♦ і нформацію про нові призначення та низку інших важливих моментів.

передплатний індекс:

49965

49125

www.gardenmedia.com.ua

www.pro-of.com.ua

ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ, ДАЧНИКІВ ТА ГОРОДНИКІВ:

ЦВЕТЫ И ГАЗОНЫ – журнал для тих, хто хоче відшукати індивідуальний стиль та створити сад своєї мрії. ✿в се про садовий декор; ✿ останні новинки квіткової індустрії; ✿р екомендації професіоналів із догляду за садом; ✿ т ехніка створення квіткових композицій від провідних флористів; ✿н естандартні підходи до ландшафтної архітектури; ✿ багато інших корисних порад для любителів та досвідчених садівників.

❧ ❧ ❧ ❧

❧ ❧

❧ сучасні технології вирощування овочевих та плодово-ягідних культур; н овини від світових селекційних центрів інститутів та компаній; інформація про сортове різноманіття і помологічні особливості; світові тенденції розвитку насінництва; п рактичні поради з будівництва і ефективного використання теплиць та парників; т ехнології зберігання та переробки овочів та фруктів; р екомендації з вибору садового і городнього інвентарю.

ПЕРЕДПЛАТА ДЛЯ ПРИВАТНИХ ОСІБ Передплату на щомісячні видання: • Журнал «Хімія. Агрономія. Сервіс.» (передплатний індекс – 23634) • Журнал «Овощи и Фрукты» (передплатний індекс – 49125) • Журнал «Земельний інвестиційний вісник України» (передплатний індекс – 96136) • Журнал «Цветы и газоны» (передплатний індекс – 49965) Ви можете оформити у будь-якому поштовому відділенні України або через редакцію, заповнивши та сплативши цю квитанцію у банку. Редакційна передплата дешевша. Для отримання журналів надішліть копію сплаченої квитанції за адресою: 03083, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8 або факсом за номером 044 492-77-42 Вартість редакційної передплати: • Журнал «Хімія. Агрономія. Сервіс.» – 18,00 грн за один номер. • Журнал «Овощи и Фрукты» – 18,00 грн за один номер. • Журнал «Цветы и газоны» – 12,00 грн за один номер.

ТОВ «ВКО«Дельта-Агро» 26003010178362 ПАТ «ВТБ БАНК», м. Київ

37924547 321767

ТОВ «ВКО«Дельта-Агро» 26003010178362 ПАТ «ВТБ БАНК», м. Київ

37924547 321767

Телефони відділу передплати ТОВ «ВКО«Дельта-Агро»: (044) 599-29-00, 492-77-42, 492-93-93

ПЕРЕДПЛАТА ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ Передплату на видання ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» Ви можете оформити у будь-якому поштовому відділенні України, а також через редакцію, заповнивши та сплативши цей рахунок-фактуру у банку. ПОСТАЧАЛЬНИК: ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» Юридична адреса: 03083, Україна, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б Поштова адреса: 03083, Україна, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б Банківські реквізити: р/р 26003010178362 у ПАТ «ВТБ БАНК» у м. Києві МФО 321767. Код ЄДРПОУ 37924547 Тел/факс. (044) 492-77-42; 492-77-43 ПЛАТНИК: ______________________________________ ОДЕРЖУВАЧ: ______________________________________ РАХУНОК-ФАКТУРА № _________________ від «___» ________________ 2012 року

№

Передплатний індекс

Назва видання

Періодичність виходу

Ціна за номер

23634

Хімія. Агрономія. Сервіс.

1 раз на місяць

18,00 грн

49125

Овощи и Фрукты

1 раз на місяць

18,00 грн

96136

Земельний Інвестиційний Вісник України

1 раз на місяць

36,00 грн

49965

Цветы и Газоны

1 раз на місяць

12,00 грн

Кількість номерів

Сума до сплати (без ПДВ), грн

Всього: ПДВ:

без ПДВ

Всього до сплати:

Заповніть, будь-ласка, наступну інформацію та відправте за адресою: 03083, Україна, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8 або факсом за номером: 044 492 77 42 ПІБ: Назва організації: ЄДРПОУ: Адреса доставки: Телефон/факс: e-mail: Вид діяльності:

індекс:

Область:

Район:

Населений пункт:

Вул:

Буд:

Кв:

ТОВ «НУФАРМ УКРАЇНА» вул. М.ГРІНЧЕНКА, 4, 03680, м. КИЇВ, УКРАЇНА тел. +38 (044) 390 59 21; факс +38 (044) 391 59 33