"Хімія Агрономія Сервіс", лютий 2012

Ми знаємо аграріїв, аграрії знають нас!

www.XAC.com.ua

лютий

2012

ЗАСОБИ ЗАХИСТУ РОСЛИН від офіційного дистрибутора компанії «Сингента»

ГЕРБІЦИДИ ГОАЛ 2Е ЕС К.Е. Несистемний селективний гербіцид для захисту цибулі, соняшнику, яблуні та хвойних порід дерев. Фасовка: 5л ФЮЗИЛАД ФОРТЕ 150 ЕС К.Е. Післясходовий гербіцид для знищення однорічних та багаторічних злакових бур’янів. Фасовка: 1 л УРАГАН ФОРТЕ 500 SL В.Р.К. Неселективний гербіцид системної дії для знищення однорічних та багаторічних бур’янів. Фасовка: 1 л

ІНСЕКТИЦИДИ АКТАРА 25 WG В.Г. Захист вашого врожаю подовжено. Фасовка: 40 г ВОЛІАМ ФЛЕКСІ 300 SC. Зручна досконалість. Комбінація двох діючих речовин дає змогу контролювати всі види сисних та листогризучих шкідників. Фасовка: 1 л СПІНТОР 240 SC К.С. Захист природного походження. Фасовка: 1 л

ФУНГІЦИДИ КВАДРІС 250 SC К.С. Беспечний та ефективний. Знищує як гіфи, так і спори гриба. Фасовка: 1 л РЕВУС 250 SC К.С. Новий стандарт ефективності в боротьбі проти фітофторозу. Фасовка: 1 л РИДОМІЛ ГОЛД МЦ 68 WG В.Г. Фунгіцидний захист овочевих культур. Фасовка: 1 кг CВІТЧ 62,5 WG В.Г. Неперевершений у боротьбі з сірою гниллю. Фасовка: 1 кг ТОПАЗ 100 ЕС К.Е. Відмінна лікувальна дія проти борошнистої роси. Фасовка: 1 л ШИРЛАН 500 SC К.С. Контактний фунгіцид з унікальним механізмом дії. Фасовка: 1 л

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ ПІДПРИЄМЦІВ, МАГАЗИНИ ТА ГОСПОДАРСТВА

12 РОКІВ УСПІШНОЇ РОБОТИ НА АГРАРНОМУ РИНКУ

Наша адреса: м.Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www. delta-agro.com.ua

ТОВ «ДЕЛЬТА-АГРО»

ВИРОБНИЧОКОМЕРЦІЙНЕ ОБ'ЄДНАННЯ

ЗМІСТ

АГРОНОВИНИ

Україні не вистачає потужностей для зберігання зерна

АКТУАЛЬНО

Чи

можна

отримувати

високі врожаї за умов змін клімату?

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Економічне

та

енергетичне

оцінювання технологій вирощування сої

20 У сховищах рекордні запаси овочів Сніг, що випав, урятував посіви озимих культур У 2012 р. можемо експортувати 24 млн т зерна

Основи формування

продуктивності ячменю ярого

УДОБРЕННЯ

Органомінеральна

Посіви цукрового буряку можуть скоротитися

система удобрення

Обсяги експорту сільськогосподарської продукції збільшилися на 28,5%

культур

озимих зернових

пшениці однозначно буде»

лютий 2012

перспективи

вирощування в україні

Оздоровлений насіннєвий

матеріал картоплі для

продовольчої

–

та проблеми

Півдня України

Марія Колесник: «Дефіциту очікувати не варто, проте врожаю

нут

КАРТОПЛЯРСТВО

АНАЛІТИКА РИНКУ

зменшення обсягів

РОСЛИННИЦТВО

Особливості застосування

торфу як добрива

ЗМІСТ

Всеукраїнське видання про сучасні агротехнології

ТЕХНІКА

вологості

Прилади для експрес-аналізу зерна: питання

№ 2 (318) лютий 2012 року

та відповіді

Видання засновано у 2002 році Свідоцтво про реєстрацію № КВ 13826–2800 ПР від 22.04.2008 р.

ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 23634

ДОСВІД

«Енергетичний» цукровий буряк

–

сировина перспективна

Проблема знесення

пестицидів та її причини

Аргентина: слідуючи за

стрілкою аграрного компаса

ШАНОВНІ АГРАРІЇ!

САДІВНИЦТВО

Cпособи

зниження

чисельності

рослиноїдних кліщів у плодових насадженнях

Редакція журналу «ЗЕМЕЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ» (www.zemnews.com.ua) запрошує сільськогосподарські підприємства, що бажають залучити зарубіжні інвестиції для розширення свого аграрного виробництва, безкоштовно розмістити інформацію про своє підприємство у нашому виданні. Тел. редакції: +38 (044) 492-77-42; e-mail: reklama-zvu@ukr.net контактна особа: Булана Олена Михайлівна

Засновник і видавець: ТОВ «ВКО«Дельта-Агро» www. delta-agro.com.ua Генеральний директор: Сергій Березовський Головний редактор: Ірина Глотова Арт-директор: Олег Радковець Консультанти: доктор с.-г. наук О.С. Демченко, кандидат біологічних наук С.В. Собченко, доктор с.-г. наук Г. А. Максимчук, доктор біолог. наук В.В. Швартау, Є.М. Сєдов доктор с.-г. наук, академік РАСГН Літературні редактори: Ірина Сєрова, Людмила Талюта, Наталя Крошко Журналісти: Наталія Рожнєва, Вікторія Левченко Керівник відділу реклами: Олена Булана Дизайн та верстка: Лара Радковець Художник: Марина Туровська Юридичний супровід: Центр Політико-Правових Технологій «Ін’Юрпол» Адреса редакції: 03083, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8 тел./факс: (044) 492-77-42 тел.: (044) 599-29-00, (044) 531-12-73, (044) 492-77-43 Е-mail: office@xac.com.ua http://www.xac.com.ua Типографія: ТОВ «Техно-друк» Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Загальний тираж – 15 000 прим.

лютий 2012

АГРОНОВИНИ

У сховищах рекордні запаси овочів

Україні не вистачає потужностей для зберігання зерна Україні не вистачає потужностей для зберігання 15-20 млн т зерна. Про це заявив президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко. «Питання щодо зберігання зернових дуже складне. У нас загалом не вистачає сучасних зернових сховищ, і здебільшого ми перетримуємо зерно в непідготовлених для цього засіках. А це псує зерно. Тому нам потрібно будувати зернові склади. Принаймні нам потрібно 15-20 млн тонн потужностей для зберігання зерна», – сказав Козаченко. Нагадаємо, раніше Держ стат повідомляв, що залишок зерна на сільськогосподарських підприємствах України на 1 грудня 2011 р. збільшився на 63%. Джерело: РБК-Україна

cічень 2012

На сьогодні запаси овочів борщового набору у сховищах України значно перевищують обсяги минулого року. Максимальний приріст порівняно із січнем 2011 року зафіксований щодо картоплі, капусти і цибулі – майже на 150%. Запаси моркви і буряку перевищують торішні обсяги в середньому на 30-40%. Варто зазначити, що в середині січня минулого сезону багато фермерів встигли розпродати весь закладений на зберігання запас овочів борщового набору, у зв'язку із чим у другій половині сезону на ринку утворився дефіцит і ціни на овочі різко виросли. У поточному сезоні, за всіма передумовами, ситуація розвиватиметься за зовсім протилежним сценарієм. Уже сьогодні фермери готові віддавати продукцію за ціною, нижчою від собівартості, тому що розуміють, що в перспективі ціни можуть лише знижуватися. Джерело: АПК-Інформ: овочі та фрукти

Сніг, що випав, урятував посіви озимих культур У 2012 р. площі озимих, які потрібно буде пересівати навесні, становитимуть майже 30% від всіх засіяних площ. Про це повідомила начальник відділу агрометеорології УГМЦ МНС Т. Адаменко. «Є надія, що площі для пересівання будуть менше, ніж ми прогнозували, завдяки снігу, що випав. У будь-якому разі, валовий збір у 2012 р. буде на 2030% менше, ніж збір в 2011 р., навіть за найкращого сценарію. До того ж, потрібні будуть засоби для підживлення ослаблених посухою восени і безсніжною, теплою зимою посівів. А це вже

залежить від матеріальних можливостей кожного окремого аграрія», – зазначила вона. До того ж Т. Адаменко нагадала, що до зими 70% посівів зійшли у незадовільному стані, а 30% – взагалі не зійшли. Також, Т. Адаменко зазначила, що все-таки тепла зима трохи поліпшила ситуацію з посівами у південних областях і на заході України. «Однак, чим закінчиться ситуація з озимими – прогнозувати складно», – підсумувала Т. Адаменко. Джерело: LB.ua

АГРОНОВИНИ

Від щирого серця вітаємо з Днем народження Шановний Сергію Вікторовичу! Прийміть щиросердні вітання з Днем народження! Ваш професіоналізм, багаторічна послідовна та наполеглива праця зробили вагомий внесок у розвиток сільського господарства та забезпечили повагу серед колег та партнерів. Бажаємо, щоб доля дарувала Вам добро і щастя, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія та любов були вірними супутниками на Вашому життєвому шляху. З найкращими побажаннями, колектив компанії «Дельта-Агро» та редакції журналів «Хімія Агрономія Сервіс», «Земельний інвестиційний вісник України», «Овощи и Фрукты», «Цветы и Газоны»

Аналітичний центр «УкрАгроКонсалт» запрошує взяти участь у Круглому столі: «Інвестиції: скільки зможе заробити аграрний сектор України в майбутньому?», що відбудеться в рамках виставки «Інтерагро 2012» Організатор: аналітичний центр «УкрАгроКонсалт». Дата проведення: 9 лютого 2012 року. Час: 10.30-12.30. Місце проведення: Виставковий центр «КиївЕкспоПлаза», Київ, вул. Салютна, 2-Б, Павільйон №3, Конференц-зала № 4.

Руфат Алімарданов – Голова регіонального представництва ІFC в Україні та Білорусі.

Програма: 1. Альтернативні джерела фінансування аграрного виробництва. Сергій Феофілов – генеральний директор «УкрАгроКонсалт».

4. Відкриття ринку землі як один з факторів залучення інвестицій. Віталій Львов – заступник директора Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України; Олександр Ковалів – к.е.н., Інститут агроекології та природокористування НААН.

2. Фінансування аграрного сектора України. Виклики і можливості.

3. Перспективи банківського капіталу у кредитуванні аграрного сектора. Жан Жак Ерве – радник Президента правління Креді Агріколь Банку.

5. Стратегії виходу середніх і великих аграрних підприємств на ІPO. Богдан Хом'як – директор по стратегічному плануванню «УкрАгроКонсалт». 6. Вплив світових тенденцій на формування українського ринку зернових культур в 2012 році. Єлизавета Малишко – аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт». 7. Проблеми та перспективи ринку олійних культур. Юлія Гаркавенко – аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» . Вхід безкоштовний. Реєстрація за e-maіl: pr@ukragroconsult.сom

січень 2012

АГРОНОВИНИ

У 2012 р. можемо експортувати 24 млн т зерна Україна може експортувати в 2012 р. 24 млн т зерна. Про це заявив президент УСПП, народний депутат Анатолій Кінах. За його словами, у минулому році Україна отримала високий врожай зернових – майже 57 млн т, що дає можливість у поточному році експортувати майже 24 млн т, а, отже, виправити ситуацію із відставанням України у експорті зернових культур, яке було спричинено дією експортних мит і скасуванням права експортерів зерна на відшкодування ПДВ. Проте раніше Мінагрополітики повідомляло, що Україна з початку нового 2011-2012 маркетингового року експортувала 9,65 млн тонн зернових, що на 2,86 млн тонн перевищило минулорічний показник. Джерело: РБК-Україна

Посіви цукрового буряку можуть скоротитися Посіви цукрового буряку в Україні у 2012 році через надлишок цукру на внутрішньому ринку можуть скоротитися до 450-500 тис. га. «Скорочення відбудеться, оскільки цукру багато, а якщо ще завезуть 260 тис. тонн за квотою ВТО, то цукор буде знецінений і невигідний для виробництва», – сказав голова правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Микола Ярчук. За словами експерта, Україна у поточному сезоні виробить 2,33 млн тонн бурякового цукру урожаю 2011 року, що на 22% перевищує ємність внутрішнього ринку цієї продукції. Водночас М.Ярчук заявив, що обмеження земель в оренді, передбачені нинішньою редакцією законопроекту про ринок земель, можуть мати катастрофічні наслідки для виробників цукру.

«Всі сім компаній, які сьогодні мають у своєму розпорядженні землі, ставлять під сумнів подальший свій розвиток у зв'язку із прийняттям цього закону», – сказав М.Ярчук. За його словами, для забезпечення сировиною цукрового заводу потужністю переробки 5 тис. тонн буряку на добу сьогодні необхідно консолідувати близько 17-20 тис. га землі, зазвичай, на території двох районів. Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації «Укрцукор», Україна в 2011 році засіяла 545 тис. га під цукровий буряк, на яких зібрала 18,6 млн тонн цієї культури. У минулому сезоні Україна виробила 1,54 млн. тонн цукру. Ємність українського ринку цукру експерти оцінюють в 1,8-2 млн. тонн на рік. Джерело: Інтерфакс-Україна

Обсяги експорту сільськогосподарської продукції збільшилися на 28,5% Обсяги експорту сільськогосподарської продукції за 2011 р. збільшилися на 28,5% і становлять 13 млрд доларів, – заявив міністр агарної політики і продовольства Анатолій Присяжнюк. У нас є позитивне сальдо, яке становить 5 млрд доларів і у нас вагомим фактором позитивного сальдо стала соняшникова олія (+25% ), зернові культури (+27%), насіння олійних культур (+10%), а також молокопродукти (+5%)», – заявив він. Також міністр зазначив, що важливим фактором такого зростання стало те, що Україна відкрила для себе нові ринки збуту – це Бангладеш, країни Близького Сходу і Саудівська Аравія. Україна з початку нового 2011-2012 маркетингового року експортувала 9,65 млн тонн зернових, що на 2,86 млн тонн перевищило торішній показник. Джерело: РБК-Україна

лютий 2012

АНАЛІТИКА РИНКУ

Марія Колесник:

«Дефіциту очікувати не варто, проте ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ВРОЖАЮ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПШЕНИЦІ ОДНОЗНАЧНО БУДЕ»

«Рік сюрпризів» – так називали минулий 2011 рік аграрії. Погода, заборони, мита – все це скоригувало очікування, але не вбило оптимізм. Про те, на які перспективи очікувати аграріям, та до чого готуватися, ми розпитали у керівника аналітичного департаменту Консалтингової Агенції ААА Марії КОЛЕСНИК. – Охарактеризуйте, будь-ласка, ситуацію, що склалася сьогодні на українських полях? – Виходячи з тих погодних умов, що склалися восени 2011 року, з тої неочікуваної, проте рекордної посухи на сьогодні ми можемо прогнозувати скорочення загального обсягу зернових в Україні, і, в першу чергу, озимих культур, тобто пшениці, ячменю і, у меншому обсязі, жита. Ці культури аграріям доведеться пересівати. За нашим попереднім оцінюванням, пересів буде здійснюватись не тими самими культурами. Так, наприклад, буде збільшено кількість ярої пшениці, і порівняно з минулим роком ця цифра може становити до 100%. Проте, відсоток ярої пшениці у загальній – За таких умов велику роль віді- Динаміка виробництва основних зернових вазі цієї культури є достатньо низьким граватиме підживлення, чи не так? і тому навряд чи більшість господарств – Безумовно. Окрім пересіву аграріям культур – пшениця, кукурудза и ячмінь пересіватимуть втрати саме пшеницею. необхідно буде обов’язково вносити за– На яких площах та якими культура- соби захисту та додатково підживлювати ми здійснюватиметься пересів озимих? рослини, адже вони вийдуть з зими наба– Якщо говорити про зернові куль- гато менш загартованими. Спочатку витури, то перевагу у разі пересівання пробуванням стала посуха, потім рослини буде надано кукурудзі та сорго, а також на початку зими прокинулися і мали вибільш пізнім олійним культурам. Щодо трачати увесь цукор, що містився у них, на конкретних регіонів на сьогодні гово- проростання, отже, кількість цукру у них рити важко. У середньому можна сказа- є невисокою. Тож економити на підживти про 1,5 млн га площ, які мають бути ленні, а особливо за умов поточного року пересіяні. Наявність снігового покри- – це фактично означає втратити врожай. ву, а отже і вологи, впливатиме на уро- Якість та кількість врожаю суттєво залежайність тих посівів, які фактично пе- жатиме від того, наскільки відповідально резимують. Якщо культура взагалі не зі- господарства підійдуть до всієї технології. йшла, то таке поле варто пересіяти. На – Чи можете Ви прогнозувати, плодеяких полях сходи отримані, але вони щі під якими культурами буде розшидуже розріджені, тому потрібно буде рено цього сезону? здійснити пересів для того, щоб отри– Останнім часом продовжуютьмати хоч якийсь прибуток. ся тенденції щодо зростання посівних лютий 2012

АНАЛІТИКА РИНКУ

Дефіциту продовольства ми не очікуємо. Зменшення стосуватиметься продовольчої пшениці, проте тих перехідних залишків, які є у нас сьогодні, а це приблизно 9-10 млн тонн пшениці, цілком вистачить, щоб і в подальшому суттєво тиснути на ринок

лютий 2012

площ під соняшником. Ця культура є рентабельною за будь-яких умов, адже весь час збільшуються обсяги її переробки. Тож, відповідно, соняшнику сіятимуть дуже багато і цього року. Вже традиційно розширюватимуться посівні площі під соєю. На Херсонщині за умов зрошувального землеробства вже сьогодні господарства отримали можливість збирати по два врожаї. Цікавим є і те, що площі під соєю можна зустріти не лише у південних регіонах, як це було раніше, а й навіть у Поліссі. Але навіть за таких умов попит переважає над пропозицією. Постійно нарощується великотоварне виробництво, тож попит на комбікорми, особливо засновані на білкових продуктах, яким є соя, зростатиме. Отже ця культура буде привабливою ще багато років. На неї існує певна конкуренція з боку експортерів і переробників, та здебільшого ціну на неї диктують останні. Якщо говорити про кукурудзу, то слід зазначити, що, оскільки вона є більш врожайною, ніж інші зернові (в першу чергу ячмінь та пшениця), то за рахунок більшої врожайності ми не настільки суттєво скоротимо загальний обсяг зернових. За загальною кількістю збираного врожаю, навіть за зменшення посівних площ, ми цілком ймовірно вийдемо на показники минулого року і зможемо спокійно експортувати. – Яку культуру серед зернових Ви могли б назвати найбільш перспективною? – Я б хотіла звернути увагу господарів на сорго. Попит на цю культуру останнім часом постійно зростає. У чому секрет? Сорго не є заангажованим з політичної точки зору, не є соціальною культурою, тож уряд менше коригує поставки та ціни на неї. Отже, можливість і вирощувати, і отримувати прибуток зростає у геометричній прогресії. – Останнім часом кліматичні зміни завдають чимало клопоту. Якими будуть Ваші рекомендації аграріям? – Клімат в Україні останнім часом змінюється досить різко, до того ж, він стає більш однорідним для всієї території. Є незначні коливання – проте най-

більше це стосується вологості. На сьогодні наш клімат більш схожий на середземноморський, а не на різкоконтинентальний, як це було 5-10 років тому. У подальшому слід ретельно переглядати, в першу чергу, сорти, які вирощуються, надаючи перевагу більш посухостійким, адже збільшення температури влітку відбувається паралельно зі скороченням вологи. Тож варто більш ретельно підходити до вибору та заздалегідь коригувати свої плани. У більш довгостроковій перспективі буде доцільно частково відмовитися від озимих культур, оскільки вони підвищують ризики втрат. З одного боку, зими стають більш теплими, проте можливі й різкі похолодання. В першу чергу, це стосується озимого ріпака, адже температура, за якої він починає вимерзати, становить 11-13 градусів. З іншого боку – ріпак ярий не дає такої врожайності, як озимий, і у більшості ми бачимо саме останній. Цього року, за нашими очікуваннями, частину озимого ріпака пересіватимуть ярим, тож площі під цією культурою можуть збільшитися вдвічі. – Існує досить багато сортів як іноземної, так і української селекції. Тож які сорти, на Вашу думку, краще обирати? – Однозначної відповіді на це запитання бути не може. Будь-яка селекція потребує досить тривалого періоду. Не можна за рік вивести сорт, який буде найкращим та придатним для будь-яких погодних умов. Фактично ті сорти, які традиційно вирощували на українських територіях, сьогодні вже не даватимуть настільки гарні показники врожайності, як це було раніше. Найбільша проблема полягає у тому, що клімат в Україні не є сталим, він весь час змінюється, не даючи можливість українським селекціонерам винайти сорти, які б відповідали новим погодним умовам. Тож дуже важко підібрати саме те, що буде потрібно наступного року, такий собі «універсальний рецепт». У свою чергу, сорти провідних іноземних компаній більш пристосовані до різноманітних

АНАЛІТИКА РИНКУ

кліматичних умов, адже великі гравці насіннєвого ринку присутні у всьому світі – і у Європі, і в Азії, Австралії, і у країнах африканського континенту. І сорти, що розробляються ними, вирощують у всьому світі за різних умов. До того ж, вони проходять багаторічну апробацію і відповідають критеріям надійності та безпеки. Відповідно можна віднайти кліматичні умови, подібні до наших, і прогнозувати певний результат. Проте і тут слід враховувати якість ґрунтів і погоду – неврахування одного з факторів може суттєво знизити врожайність. Основна рекомендація – професійно підходити до вибору, вивчаючи і досліджуючи усі переваги та недоліки сорту. – Яким буде цей рік для пересічних українців? Чи не відчують вони дефіциту продовольства? – Дефіциту продовольства ми не очікуємо. Зменшення стосуватиметься продовольчої пшениці, проте тих перехідних залишків, які є у нас сьогодні, а це приблизно 9-10 млн тонн пшениці, цілком вистачить, щоб і в подальшому суттєво тиснути на ринок. Російські аграрії минулого року досить серйозно демпінгували на ринку, а Україна, маючи ті самі споконвічні проблеми із логістикою, транспортуванням, до яких додалися експортні мита та неповернення ПДВ, стала неконкурентоспроможною. У цій ситуації зменшення експорту перекриє будь-які недоліки врожаю. Тож говорити про дефіцит продовольства не варто, слід говорити про проблеми із експортом. – Щодо ринку цукрового буряку: яке майбутнє у нього у цьому сезоні? – На нашу думку, однозначно площі під цукровим буряком зменшуватимуть, адже не менш ніж 800 т цукру перебуватимє у вигляді перехідних залишків і це не стимулюватиме висів цукрового буряку. Хоча, безумовно, великі компанії та заводи продовжуватимуть активну роботу. Водночас, якщо говорити про мелясу, то на неї попит є завжди, і вона є експортною продукцією. Проте прогнозувати, скільки її буде кожного року, досить важко, адже пер-

ше, на що звертають увагу, – це цукор, а вже потім меляса. – Не секрет, що великою проблемою аграріїв є відсутність місць для зберігання продукції — якісних елеваторів, зерно- та овочесховищ. У чому Ви бачите вихід із становища? – Якісних і новітніх складських приміщень в Україні є десь приблизно 30% від того, що загалом побудовано. Та головна проблема — це не лише побудувати велике за територією овочесховище. Потрібно налагодити якісні умови зберігання, його повне завантаження, забезпечити контракти на поставки продукції до споживачів тощо. Інший шлях, як на мене, є більш перспективним. Якщо ви серйозно займаєтеся вирощуванням, переробкою, і, до того ж, побудуєте своє власне сховище, то відповідно можна говорити про суттєве збільшення рентабельності такого господарства. ■

Культури

Посіяно, тис.га

Пшениця, 6851 всього Озима 6351 Яра 500 Ячмінь, 4167 всього Озимий 1147 Ярий 3020 Кукурудза 4500 на зерно Жито 326 Овес 320 Горох 300 Гречка 271 Просо 145 Інші 250 зернові Рис 30 Всього 17160 зернових Соняшник 5600 Ріпак, 1044 всього Озимий 914 Ярий 130 Соя 2000 Цукровий 400 буряк

Врожай 2012 року Під зби- ВрожайВалорання, ність, вий збір, тис.га ц/га тис.т

Прогноз врожаю сільськогосподарських культур в Україні у 2012 році (станом на 10 січня 2012 року) Врожай 2011 року Зміни до минулоЗібра- Врожай- Валоно, ність, вий збір, го сезону, у% тис.га ц/га тис.т

4286

25,38

10 875

6647

34,88

23 183

-53,09%

3811 475

26,07 19,80

9 935 941

6381 266

35,20 27,10

22 463 721

-55,77% 30,47%

3705

16,33

6 050

3675

25,68

9 439

-35,90%

746 2960

17,24 16,10

1 285 4 765

1179 2496

28,40 24,40

3 349 6 089

-61,63% -21,75%

4455

50,00

22 275

3529

64,00

22 588

-1,38%

310 314 288 263 141

18,80 17,60 16,00 9,50 14,80

583 552 461 250 208

277 275 244 257 138

22,00 19,40 16,00 11,20 18,90

609 534 390 288 260

-4,34% 3,46% 18,03% -13,39% -20,04%

245

14,10

345

127

17,25

220

57,19%

60,00

171

63,70

182

-5,81%

14035

29,76

41 770

15199

37,96

57 693

-27,60%

5432

16,25

8 827

5044

19,00

9 584

-7,89%

673

15,05

1 013

926

15,61

1 445

-29,94%

548 125 1960

15,40 13,50 16,50

844 168 3 234

760 67 1187

17,60 16,10 20,30

1 338 107 2 409

-36,93% 57,36% 34,24%

396

305,00

12 078

533

368,00

19 600

-38,38%

лютий 2012

ДОБРИВА

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДОБРИВА нове слово у позакореневому підживленні Сергій ПОЛЯНЧИКОВ, Анатолій КОВБЕЛЬ, НВК «Квадрат»

На сьогодні у сільському господарстві застосування позакореневого підживлення є загальновизнаною практикою. Найчастіше для цього застосовують комплекси добрив, що містять у своєму складі набір поживних елементів для корекції мінерального живлення рослин у критичні періоди їх розвитку, коли важливо забезпечити швидке надходження необхідних елементів. Сучасне сільське господарство висуває нові завдання з підвищення ефективності рослинництва (часто у несприятливих для рослин умовах, зокрема у зонах ризикованого землеробства). З огляду на світові тенденції в цій галузі, компанія «Квадрат» вперше в Україні пропонує ввести у практику поняття «функціональні добрива» і пропонує вітчизняним сільгоспвиробникам низку нових препаратів, аналогів яким на сьогоднішній день в Україні не існує. Зупинимося для початку на самому понятті «функціональне добриво». Зазначимо, що у харчуванні людини цей термін (функціональне харчування – Functіonal foods) уже давно увійшов до широкого вжитку. Так, «функціональні харчові продукти» – це продукти, що, крім базового харчування, забезпечують переваги для здоров'я завдяки фізіологічно активним компонентам. Ці продукти можуть допомогти запобігти хворобам, знизити ризик їх розвитку, тобто мають певний оздоровчий ефект. За аналогією з вищенаведеного введемо поняття – «ФУНКЦІОНАЛЬНІ ДОБРИВА» – це такі добрива, що містять у своєму складі поживні елементи, і за рахунок їх співвідношення і фор-

лютий 2012

ми справляють на рослину певну позитивну дію крім безпосередньо живлення. Інакше кажучи, це добрива специфічної спрямованої дії. Таким чином, «функціональні добрива» суттєво відрізняються від інших агрохімікатів (регуляторів росту, фунгіцидів, інсектицидів тощо), адже бажаний результат досягається саме завдяки наявним у їх складі елементам живлення, які, перебуваючи у певній формі і співвідношенні, проявляють, наприклад, фунгіцидні та інші властивості. До речі, деякі світові виробники спеціальних добрив уже вводять у свої асортименти поняття «функціональні добрива», що підтверджує цю тенденцію у світі. В Україні подібний напрям відкриває НВК «Квадрат». Виокремимо деякі групи «функціональних добрив»: ✓д обрива, спрямовані на розвиток певної частини рослини – наприклад, кореневої системи; ✓ с прямовані на профілактику або боротьбу із різними захворюваннями і (або) шкідниками, наприклад, добрива з фунгіцидною дією; ✓ с прямовані на зниження шкідливих речовин у плодах (наприклад, нітратів), або збільшення вмісту корисних (наприклад, вітамінів, цукрів, білків); ✓ для додання специфічних механічних властивостей рослинам (наприклад, зміцнення стебла проти вилягання, додавання механічної міцності газонній траві); ✓ що адаптують рослини до різних несприятливих умов, наприклад, надають морозо- та (або) посухостійкість; ✓ що зміцнюють імунітет рослин та їхню стійкість до стресів; ✓ і нші.

Ще раз зазначимо, що бажаний ефект досягається саме дією поживних елементів (у деяких випадках посилених функціональними добавками – наприклад, поверхневоактивними речовинами). Компанія «Квадрат» разом із нау ково-дослідними установами НААН України розробила і виробляє цілу групу «функціональних добрив» специфічної спрямованої дії (див. табл.). Безумовно, організація збалансованого ґрунтового живлення рослин є запорукою їх здорового росту і розвитку. Однак, у реальних виробничих умовах це далеко не завжди вдається забезпечити через низку причин – економічних, екологічних, погодних... У цьому випадку на перший план і виходять такі заходи, як позакореневе підживлення, що дозволяє впливати на рослини у потрібному напрямі з мінімальними витратами. При цьому досягаються й інші переваги – зниження екологічного навантаження на ґрунт і рослину, підвищення поживної цінності продукції тощо. Окремо зазначимо важливість позакореневого підживлення збалансованими комплексами поживних речовин, різноманітний асортимент яких також випускає компанія «Квадрат» для різних с.-г. культур («Квантум-Зернові», «Кван тум-Олійні» та ін.). Застосування «функціональних добрив» має здійснюватися на на фоні максимально збалансованого живлення саме з метою додатково впливати на рослини в тому або іншому ключі. Будемо раді прийняти ваші зауваження і коментарі щодо цієї статті та відповісти на запитання. ■ НВК «Квадрат» +38-050-320-24-66 +38-057-736-03-43 e-mail: s-p-p@і.ua

ДОБРИВА

Компанія «Квадрат» разом із науково-дослідними установами НААН України розробила цілу групу «функціональних добрив» специфічної спрямованої дії КВАНТУМ – АКВАСИЛ (кремній-калійний концентрат проти різних стресів – біотичних і абіотичних)

Кремнійвмісне добриво, основна функція якого – посилення і підтримка рослин у стресових умовах (посуха, спека, шкідники, хвороби). Сприяє регуляції транспірації і знижує температуру листя у спекотну погоду. Містить спеціальну формуляцію доступних кремнію і калію, і гуминові речовини для кращого поглинання

(спеціальна формуляція доступних фосфору і калію з фунгіцидним ефектом)

Добриво з фунгіцидними властивостями. Висока ефективність проти багатьох хвороб (Phytophthora, Mіldew, Pythіum, Fusarіum, Rhіzoctonіa). Особливо ефективне профілактичне застосування

(для стимуляції росту коріння зернових; препарат містить спеціальний комплекс речовин, що стимулюють утворення коренів і їх подальший ріст)

Концентроване добриво – стимулятор розвитку коріння зернових культур, що містить гіперауксин, цинк у хелатній формі, фосфор і калій у спеціальній формі для максимальної ефективності. Застосовується для обробки насіння перед сівбою з метою стимуляції кореневої системи і посилення морозостійкості

КВАНТУМ–ФІТОФОС

КВАНТУМ – СРКЗ (СтрРеКоЗа)

КВАНТУМ – К36 («органічний калій») (36% легкодоступного калію з органічними кислотами)

Концентроване калійне добриво з високим вмістом «органічної» форми калію (композиція з органічними кислотами) – до 5 разів краще поглинання листям порівняно з іншими формами

Перетворювач нітратів (NO3-).

Високоефективний препарат для зниження рівня нітратів у плодах і максимального засвоєння рослинами азоту. Активує ферменти азотного обміну, які каталізують відновлення і асиміляцію нітратів у рослинах. Містить також весь комплекс мікроелементів

КВАНТУМ – СТОП-НІТРАТ

Більш докладну інформацію щодо препаратів «Квантум» можна знайти в Інтернеті: www.quantum.іn.ua

лютий 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Економічне та енергетичне оцінювання

ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ В.П. ДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ – к.с.-г.н., с.н.с., членкор МАНЕБ, Хмельницький ІАПВ НААН

лютий 2012

Аналіз світового досвіду показує, що висока економічна ефективність вирощування сої досягається за рахунок раціонального поєднання факторів виробництва і розміщення, спеціалізації, концентрації, інтенсифікації, високої товарності. У сучасних умовах виробництво сої передбачає широке використання засобів механізації, хімізації і нових високоурожайних, з високим вмістом у насінні білка і олії, стійких до несприятливих факторів і придатних для переробки за промисловими технологіями харчового та кормового напрямів сортів. У світовому сільському господарстві соєві боби належать до основних олійних культур. Із загального їх виробництва у 2009-2010 рр. маркетинговому році на рівні 441 млн т соєві боби займають 59%, тоді як ріпак – 14%, соняшник – 7%.

За даними Міністерства сільського господарства США, у 2010-2011 рр. виробництво сої становило 261 млн т, що більше порівняно з попереднім сезоном на 25%. В Україні спостерігається позитивна динаміка вирощування сої. Якщо у 2003 році цю культуру вирощували на площі 189,6 тис. га, то у 2011 році вона розширилась до 1122 тис. га. Відповідно збільшувався валовий збір, який у минулому році становив 2250 тис. т, що в 9,7 рази перевищило рівень 2003 року (рис. 1). Сприятливі умови для вирощування соєвого білка складаються в Україні. У багатьох господарствах західного Лісостепу протягом багатьох років отримують по 1,6-2,0 т/га сої. Так, у 2010 році у Тернопільській області отримано урожайність 1,6 т/га, Хмельницькій – 2,0, Чернівецькій – 2,1, а загалом в Україні отримано по 1,6 т/га,

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

у 2011 році – 2,0 т/га. Проблема одержання високих і сталих врожаїв сої в Україні ще далеко від повного її вирішення і на сьогодні вона є надзвичайно актуальною і має важливе економічне та практичне значення. Для вирішення цієї проблеми необхідно, в першу чергу, раціональне поєднання факторів виробництва і розміщення, спеціалізації, концентрації, інтенсифікації, високої товарності. Удосконалена енергоощадна ґрунтозберігальна, екологічно безпечна технологія спроможна забезпечити рівень урожайності сої 30-35 ц/га. Впровадження технології на землях корпорації «Сварог-Вест-Груп» Хмельницької та Чернівецької областей в 2011 році показало, що врожайність культури становила понад 3,0 т/га на площі 15 тис. га. До того ж, собівартість одного центнера насіння зменшилася до 74,6 грн, чистий прибуток з одного гектара – 8161 грн, рівень рентабельності – 364%. Минулорічне виробництво сої в Україні в обсязі понад 2,2 млн т дає можливість підійти до вирішення проблеми збалансованих кормів, проте, не задовольняє потреби тваринництва в повному обсязі.

Для успішного виконання Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року, яка передбачає значне нарощування поголів’я та зростання продуктивності, показники виробництва сої слід додатково збільшити щонайменше у 1,3-1,5 рази. Щоб розширити площі посіву сої в Україні, забезпечити тваринництво продуктами її переробки, підвищити ефективність господарювання, потрібно здійснити низку комплексних економічних, соціальних та агроекологічних заходів.

Рис. 1. Динаміка виробництва сої лютий 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Рис. 2. Витрати на вирощування сої за Подільської технології ■ МТП та обладнання – 18,7% ■ Електроенергія – 0,1% ■ Пальне – 14,4% ■ Жива праця – 3,2% ■ Насіння – 20,4% ■ Мінеральні добрива та мікроелементи – 37,9% ■ Пестициди – 5,3%

Основний обробіток ґрунту завжди вважався одним із найважливіших й найенергомісткіших землеробських заходів. На обробіток припадає майже 40% енерговитрат і 25% витрат праці від усіх польових робіт 16

лютий 2012

В Австрії Інститутом аграрної економіки узагальнено результати дослідів щодо впровадження в практику культури сої і розроблено економічне обґрунтування ефективності її вирощування. Розрахунки показали, що за доходом на 1 га урожайність сої 15 ц/га еквівалентна урожайності ячменю 48 ц/га; 20 ц/га – 58 ц/га ячменю. Основний обробіток ґрунту завжди вважався одним із найважливіших й найенергомісткіших землеробських заходів. На обробіток припадає майже 40% енерговитрат і 25% витрат праці від усіх польових робіт. Михалєв С. пропонує скоротити на 50-70% витрати часу, енергії і матеріально-грошових засобів за рахунок переходу на безполицевий чи мінімальний обробіток, економія пального при цьому може становити 54%. Зінченко А.О. та ін. встановили, що заміна оранки різноглибинним обробітком ґрунту призводить до скорочення енергоємності витрат на 751,3 МДж, у тому числі палива – на 9,7 кг/га. Виключення ранньовесняного боронування зябу під ярі культури доводить економію пального до 9,9 кг/га. Основним критерієм енергетичного оцінювання визнається коефіцієнт енергетичної ефективності, який визначають як відношення енергії, отриманої в кінцевому сільськогосподарському продукті, до енергії, витраченої на його виробництво. При цьому витрачена енергія визначається не лише як прямі витрати паливно-мастильних матеріалів на роботу машинно-тракторних агрегатів, а як сумарні енерговитрати з урахуванням енергомісткості насіння, добрив, пестицидів, живої праці і засобів виробництва (техніки). У загальному енерге-

тичному балансі технологічних прийомів, що застосовується в Україні для вирощування та збирання сільськогосподарських культур, прямі витрати пального становлять лише 18-27%. До 60% зростає частка енергії, використаної у вигляді добрив, пестицидів, 12-17% – енергія, використана на виробництво засобів механізації. Результати досліджень свідчать, що під час вирощування озимих зернових культур основна частина енерговитрат припадає на інші витрати, а енергетичний еквівалент висіяного насіння, доб рив та пестицидів майже у 1,5 рази перевищує всі прямі експлуатаційні витрати енергії. У структурі прямих експлуатаційних витрат помітна незначна енергомісткість основного обробітку. Так, здійснення оранки на 23-25 см становить близько п’ятої частини усіх експлуатаційних витрат – 1657,7 МДж (19,3%). Заміна полицевого основного обробітку на плоскорізний забезпечує економію енерговитрат на основний обробіток на 250,2 МДж. Ця економія у структурі прямих експлуатаційних витрат становить 2% непоновлюваної енергії, а за мінімалізації обробітку до дискування на глибину 10-12 см – майже 4%. Енергетичний аналіз вирощування культур у сівозміні свідчить, що поширена у літературі думка про провідну роль обробітку ґрунту та інших технологічних прийомів у структурі загальних енерговитрат дещо перебільшена. Він дає підстави більше уваги звертати на соціально-організаційні фактори виробничого процесу, що мають вагоміший вплив на енергетичну ефективність виробництва, ніж більш технологічні фактори. Результати наших підрахунків свідчать, що під час вирощування сої основна частина енерговитрат припадає на інші витрати, а енергетичний еквівалент висіяного насіння, добрив та пестицидів дорівнює 42,7% прямих сукупних енерговитрат. У структурі прямих експлуатаційних витрат помітна незначна енергомісткість основного обробітку.

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Так, на проведення основного обробітку плоскорізом або чизелем ПЧ2,5 на глибину 23-25 см він становить близько п’ятої частини усіх експлуатаційних витрат (20,4%). Найенергомісткішою операцією під час вирощування сої є збиральні роботи, на які припадає майже третина прямих експлуатаційних витрат (37,9%), до того ж, 18,7% – це витрати на транспортування до місць зберігання насіння і стебел. Вміст валової енергії визначають за формулою на основі результатів хімічного складу насіння сої і відповідних енергетичних коефіцієнтів (рис. 2). Економічну ефективність та використання сої в Україні можливо оцінити за загальною вартістю економії фуражного зерна, додатковою прибавкою врожаю зернових культур після попередника сої та збільшенню продуктивності тваринництва. На кормові цілі щорічно в Україні використовують 10 млн тонн зерна. У разі використання сої на кормові цілі економиться 15-20% фуражного зерна або 1,5-2,0 млн тонн. З урахуванням інших чинників (додаткова врожайність зернових, збільшення препаратів в тваринництві, збереження родючості, впровадження сучасної культури землеробства) економічна ефективність підвищується в 1,3 рази. За досягнення використання сої в нашій країні в розмірі 2,0 млн тонн на кормові та продовольчі цілі економічний ефект становитиме 2,0 млн т х 74,6 грн = 149,2 млн грн. Середня вартість витрат сої, вирощеної за удосконаленої технології, становить 2239,0 грн/га. За врожайності 3,0 т/га та враховуючи середню ринкову ціну сої в розмірі 3400 грн/тонн чистий прибуток становить 3,0 т х 3400 грн = 10200 грн – 2239,0 грн/га = 7961,0 грн/га. Собівартість 1 ц насіння – 2239,0 грн/га: 30 ц/га = 74,6 грн, рівень рентабельності – 7961,0 грн: 2239,0 грн х 100 = 355%. Як базові агрегати для механізованого обробітку застосовували такі, які не важкі, комбіновані та передбачені технологією вирощування і збирання сої.

Результати енергоекономічного оцінювання показують, що впровадження удосконаленої енергоощадної, ґрунтозахисної, екологічно безпечної технології вирощування сої дозволить економити 40,9 л/га дизельного палива і знизити енергоємність робіт на 3206 МДж/га. Крім того, розроблена технологія залишення подрібнених та розкиданих на полі стебел сої дає економію дизельного палива 5,7 л/га або загалом економію палива на суму 570,0 грн. Якщо враховувати, що соя залишає в ґрунті 90-120 кг/га біологічного азоту для наступних культур сівозміни, то економія на придбання та внесення добрив становить 450-560 грн на 1 га. Сумарна витрата сукупної енергії на 1 га посіву сої становить 12586 МДж або заокруглено 12,6 ГДж. Валовий збір насіння становить 3000 кг х 21,29 МДж/кг = 66000 МДж/га. Енергетичні витрати на вирощування сої становлять 12586 МДж на 1 га. Чиста валова енергія від застосування технології 66000МДж/га – 12586 МДж/га = 53414 МДж/га або 53,4 ГДж. Таким чином, нагромадження зібраної частини біомаси енергії становить 53,4 ГДж або перевищує витрати сукупної енергії на 1 га в 4,2 рази (рис. 3). Результати використання удосконаленої технології вирощування сої свідчать про те, що вона забезпечує урожайність 3,0 т/га. З нагромадженням зібраної частини біомаси енергія 53,4 ГДж або перевищує витрати сукупної енергії на 1 га в 4,2 рази, тоді як за Подільської технології накопичення енергії зібраної біомаси становить 43,8 ГДж, або перевищує витрати сукупної енергії на 1 га в 2,8 рази. ■

Рис. 3. Витрати на вирощування сої за удосконаленої технології ■ Заробітна плата – 4,47% ■ Міндобрива – 35,30% ■ ПММ – 12,19% ■ Амортизація – 8,97% ■ Інші витрати – 8,93% ■ Насіння – 16,20% ■ ЗЗР – 10,40% ■ Електроенергія – 0,03% ■ Ремонт основних засобів – 3,51%

Результати використання удосконаленої технології вирощування сої свідчать про те, що вона забезпечує урожайність 3,0 т/га лютий 2012

ДОБРИВА

Ризобіальні інокулянти – вигідна альтернатива азотним добривам Рослини сої можуть повністю задовольняти свої потреби в азоті завдяки одному лише біологічному азоту та залишковому N в ґрунті

Рослина сої фіксує атмосферний азот за допомогою прикореневих бульбочок. Інокулянти сприяють бульбочкоутворенню та ефективній азотфіксації, яка впливає на врожайність

Багато господарств намагаються захистити свої інвестиції в дороге насіння сої, обробляючи його інсектицидами та фунгіцидами. Але для нормального розвитку рослин також необхідний азот та інші елементи, що забезпечать оптимальні врожаї. Сьогодні дедалі більше фермерів на власному досвіді переконуються, що внесення передпосівних інокулянтів приносить чималу вигоду. Цього року прибавки врожаю сої у разі використання інокулянтів були дуже значними. В середньому вони, порівняно з контролем, становили 300 кг/га на ґрунтах, де сою раніше вирощували, та 500 кг/га, де цю культуру сіяли вперше. Додатково отримані врожаї дозволили не лише повернути затрачені на інокулянт відносно невеликі кошти, але й дали господарям значні прибутки. Кожна вкладена в інокулянт гривня принесла не менше 10 гривень прибутку у вигляді збільшення врожайності та покращення якості зерна. Окрім того, треба додати 1000 гривень на гектар у вигляді біологічного азоту в ґрунті під наступну культуру, адже інокульована соя лишає після себе майже 100 кг азоту, а ринкова вартість 1 кг азоту – 10 гривень.

Коли необхідно вносити інокулянт

Бульбочкоутворення можливе і в тих ґрунтах, де раніше вирощувалися бобові та присутні дикі штами

лютий 2012

Rhizobium. Тим не менше, дикі штами різобій, зазвичай, слабо фіксують N2 порівняно з сучасними штамами високоякісних інокулянтів. У багатьох ґрунтах штами, необхідні для окремо взятих бобових, взагалі відсутні, або присутні в недостатній кількості для ефективного бульбочкоутворення та азотофіксації. Для забезпечення максимальної біологічної N2фіксації і максимальної врожайності важлива наявність великої кількості високоефективних ризобактерій. Це може бути досягнуто тільки шляхом ефективної інокуляції. Основна мета інокуляції насіння – це внесення високої концентрації (титру) специфічних штамів Rhizobium або Bradyrhizobium на поверхню насіння у тій формі, яка дозволить різобіальній бактерії: ● з алишатися життєздатною на поверхні насіння до моменту проростання, а потім інфікувати кореневі волоски для формування азотофіксуючих бульбочок; ● з алишатися конкурентоспроможною в боротьбі за місце на корінні рослини порівняно із іншими менш ефективними дикими штамами, присутніми в ґрунті; ● е фективно розмножуватися, утворюючи азотофіксуючі бульбочки на рослині-господарі навіть за несприятливих погодних та екологічних умов, що стане запорукою максимально високих врожаїв. ■

ДОБРИВА

HiCoatSuper®

Фото 1. Азотофіксуючі бульбочки на рослині сої в результаті обробки

Фото 2. Вигляд поля товарної сої, обробленої рідким інокулянтом ХайКотСупер, Полтавщина

Фото 3. Контроль

Фото 4. Вигляд поля товарної сої, не обробленої інокулянтом, Полтавщина

HiStick®

Фото 5. Азотофіксуючі бульбочки на рослині сої в результаті обробки

Фото 6. Вигляд поля товарної сої, обробленої сухим інокулянтом ХайСтік, Житомирщина

З питань придбання інокулянтів звертайтеся до представництва компанії Бекер Андервуд в Україні за телефонами: (044) 361-49-08, (050) 380-01-97; e-mail: info@beckerunderwood.com.ua; www.beckerunderwood.com.ua

лютий 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Основи формування продуктивності

ЯЧМЕНЮ ЯРОГО

О.І. ШЕВЧЕНКО – к. с.-г. н.

лютий 2012

Згідно з висновками українського Гідрометцентру тільки 30% посівів озимини під урожай 2012 року знаходиться в доброму стані. На решті площ, як і раніше, стан озимих зернових залишається складним і навряд чи зміниться на краще до весни. Нагадаємо, що сходи озимих отримано на 71% засіяних площ (5,7 млн га), з них на 3,9 млн га рослини знаходяться у доброму стані, а на 1,8 млн га – слабкому та зрідженому. На третині запланованих площ взагалі не одержано сходів. Вже традиційно в Україні після урожайних років спостерігається щонайменше три-чотири з істотним недобором збіжжя. Зрозуміло, як завжди, в таких випадках, всю відповідальність перекладають на гідротермічні негаразди. Проте, посухи, у тому числі й осінні, на теренах України не є якимось унікальним чи неординарним явищем. Майже у кожній ґрунтово-кліматичній

зоні вони тією чи іншою мірою проявляються практично кожні 6 років з 10. Більше того, майже щорічно у серпнівересні та на початку жовтня на частині посівних площ, особливо по несприятливих попередниках, за домінуючих агротехнологій, спостерігається нестача ґрунтової вологи для одержання дружніх, спланованої густоти сходів озимих культур. За різними оцінюваннями, за останні 10 років тільки озима пшениця на 25% площ припиняла вегетацію у слаборозвиненому стані. За цей період її середня зрідженість сягала 13-15%, яка до відновлення весняної вегетації за сприятливих умов зимівлі збільшувалася до 18-20%. Минулорічний осінній період за кількістю опадів і температурним режимом, на думку вітчизняних синоптиків, вирізнявся найгіршим гідротермічним станом за останнє п’ятиріччя. На більш як 70% запланованих під сів-

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

бу площ стояла повітряно-ґрунтова посуха. Упродовж серпня-вересня та першої половини жовтня кількість опадів не перевищила 5-25% норми, а у східній частині країни – 30-50% норми. До того ж, до кінця вересня не відбулося переходу до осіннього градієнта температур. Середньодобові температури повітря перевищували +15о С, що за відсутності ефективних опадів лише посилювало ґрунтову посуху. Її припинення відбулося з відновленням випадання дощів у другій половині жовтня, що призвело до отримання різновікових сходів різної щільності. Проте, за недостатньої кількості тепла (особливо у нічний період) істотного розвитку такі посіви не набули. З викладеного вище складається враження, що відхилення гідротермічних умов від сприятливого режиму у серпнево-вересневий період у нас стає непереборною силою у формуван-

ні оптимального розвитку озимого зернового клину, а виробнику нічого не залишається, як коритися долі, або запроваджувати «Хрестовий обхід» полів… Проведений нами аналіз літнього минулорічного гідротермічного режиму переконливо засвідчив: опадів було цілком достатньо, щоб нагромадити і зберегти продуктивну ґрунтову вологу для проведення сівби в оптимальні строки і своєчасного одержання дружніх сходів. Варто зазначити, що у більшості регіонів за першу, другу і навіть початок третьої декади серпня випало стільки опадів, що вони заважали копанню картоплі на присадибних ділянках, а середня денна температура за цей період становила 23,6о С, нічна – 1019о С. Показово, що навіть в областях, де спостерігають найбільший дефіцит осінніх опадів, поряд з господарствами, що «постраждали» від посухи, є такі, де на всій посівній площі одержали добрі

Показово, що навіть в областях, де спостерігають найбільший дефіцит осінніх опадів, поряд з господарствами, що «постраждали» від посухи, є такі, де на всій посівній площі одержали добрі озимі

лютий 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Рис. 1-2. Ліворуч –забур'яненість сидерального пару у разі зволікання за доглядом щодо його утримання. Праворуч – передисковування забур’яненого сидерального пару УДА-3,1-20 (попередник озимини) Рис. 3-4. Ліворуч –розвиток озимої пшениці восени 2011 р. по сидеральному пару (гірчиця жовта). Праворуч – заорювання липневих посівів гірчиці білої на сидерат 25.VIII. 2011 р.

лютий 2012

озимі. І в цьому ніяких секретів немає. Адже давно відомо, що агротехнології у вітчизняному землеробстві мають бути не лише ресурсоощадними та сортовими, а здебільшого екологічно адаптованими, вологонакопичувальними та вологозберігаючими. Згідно з останніми під озимі культури ґрунт готують без перерви у часі до посівного стану у міру збирання попередника і утримують у чистому від бур’янів, замульчованому на глибину до 3 см (за відсутності на поверхні рослинної мульчі) стані. У цьому аспекті дивним виглядає той факт, що й до сьогодні не оприлюднено як з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України,

обласних інститутів АПВ, Національних наукових центрів, так і НААНУ аналіз причин провалу осінньої посівної кампанії 2011 року. Натомість точаться пустопорожні розмови, де та в якому регіоні був довший бездощовий осінній період та наскільки він спричинив пересихання ґрунту. Зі свого боку переконані, якби усі негаразди, що виникли на посівному вітчизняному полі, були спричинені виключно гідротермічними умовами, Україна у 2011 р. не мала б найвищий за свою історію урожай не тільки ранніх зернових, але й круп'яних, сої, цукрового буряку, кукурудзи та овочевих культур. Тому переконані: відповідаль-

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

ність за несприятливий стан озимих культур урожаю 2012 року на 85-90% лежить безпосередньо на самих аграріях. Частково це добре ілюструється і наведеними рис. 1- 6. Наведена передумова не випадкова, адже згідно з тими таки прогнозами весна поточного року очікується ранньою та вирізнятиметься певною посушливістю першої половини. І, щоб знову не розпорошити та пустити за вітром ґрунтову вологу зимових опадів, привертаємо увагу виробників до необхідності її збереження для отримання повноцінних сходів запланованої щільності. Оскільки Мінагрополітики у поточному році очікує на пересів 14% озимини та ущільнення ярими культурами зріджених площ озимих зернових колосових, обсяг весняної посівної кампанії, як мінімум, додатково зросте на 2,6-4,5 млн га. Зазвичай основною культурою для «ремонту» зріджених посівів у нас слугує ярий ячмінь. В основі цієї традиції лежить щонайменше дві складові. Перша – практично у кожному господарстві є достатній обсяг його насіння, що позбавляє необхідності у додаткових витратах на насіння інших культур. І друге – «суржики» (сумішки насіння інших різних культур) зернових колосових культур з ячменем набагато енергетичніші та поживніші, аніж їх

чисті посіви. Зокрема, зерно ячменю ярого у середньому містить 4,4% такої незамінної кислоти, як лізин, тоді як у зерні пшениці і тритікале її вміст не перевищує 3,5-3,9%, а у кукурудзі, вівсі, просі, рисі, відповідно 2,9, 3,6, 2,4 та 2,7%. Кількість β-глюканів досягає 6% проти 0,2% у пшениці і тритікале, а ячмінні токофероли серед злаків забезпечують максимальний антиоксидантний захист не лише тваринного, але й людського організму. Єдиним обмежувальним чинником у поточному році можуть стати ціни на зерно подібних сумішок. Адже в останнє п’ятиріччя площі посіву під культурою ячменю ярого варіювали від 3,6 до 4,8 млн га, а з урахуванням озимого – сягали 5,3 млн га. Утім, прояснити ситуацію найвірогідніше здатне Мінагрополітики, тим більше, що питання збалансованого кормовиробництва в країні далеко від остаточного вирішення. Навесні загальною вимогою для всієї наявної ріллі має стати «закриття» вологи шляхом боронування зчіпками важких борін типу БЗТС-1,0. Ця операція має розпочатися за першої можливості виходу у поле і тривати не більше 48 годин. Площі, які йтимуть під підсів (насівання, ущільнення) найкраще перед сівбою промотижити (на пасиві) голчастими боронами типу БІГ-3 і засівати у першу чергу впродовж 36 годин. Підсів ячменем проводять у поперек основної

Навесні загальною вимогою для всієї наявної ріллі має стати «закриття» вологи шляхом боронування зчіпками важких борін

Рис. 5-6. Ліворуч –стан і підготовка попередника (ячмінь) під посів тритікале 20.VII.2011 р. Праворуч – розвиток тритікале по попереднику озимий ячмінь, забур’яненого пирієм 04.ХІ.2011 р.

лютий 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Оптимальні строки сівби чистих посівів ячменю ярого визначають не календарною датою, а, так званим, періодом настання фізичної стиглості ґрунту, коли відбудеться перехід середньодобової температури через +5о С.

Рис.7. Вплив добрив і мікробіологічних препаратів на продуктивність ячменю ярого і білковість зерна: ■ – урожай, ц/га, ■ – білок, %

лютий 2012

культури нормою, що у підсумку забезпечить не менше 500 шт./м2 колосоносних стебел. Оптимальні строки сівби чистих посівів ячменю ярого визначають не календарною датою, а, так званим, періодом настання фізичної стиглості ґрунту, коли відбудеться перехід середньодобової температури через +5о С. Запізнення із сівбою на один-два тижні знижує продуктивність ячменю на 5-15 ц/га особливо за невідповідної підготовки насіння до сівби та систем удобрення. Необхідно враховувати, що коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив ячменем становить: щодо азоту – 48-55%, фосфору – 10-12, калію – 50-60%. Він не є постійним і за низької біологічної активності ґрунту здатен істотно знижуватися. Підвищуючи відповідну біологічну активність ґрунту, можна реально домогтися збільшення зазначених коефіцієнтів використання добрив за одночасного зниження норм їх внесення. Саме тому змістом сучасних агротехнологій має стати не лише оптимізація поживного та фітосанітарного стану будь-якого агроценозу, але чи не у першу чергу створення умов для посиленої взаємодії відповідного корисного ризосферного угруповування мікроорганізмів з культурою-господарем як єдиного природного біотичного фак-

тора в екологічній ґрунтовій системі, спрямованої на максимальну реалізацію продуктивного потенціалу рослин. Незважаючи на те, що сучасні сорти ячменю ярого здебільшого мають стійкість до низки шкодочинних хвороб, практика переконливо доводить доцільність передпосівного захисту насіння. Надійним протруйником залишається Вітавакс 200ФФ, що використовується нормою 2,5-3 л/т насіння. Втім, з комплексним препаратом АГАТ-25К, що додається до суміші з розрахунку 40 г/т насіння, норма протруйника може бути знижена до 1,5-2 л/т завдяки його ефективним фунгіцидним властивостям. АГАТ-25К є культуральною рідиною інактивованих ґрунтових бактерій, збалансованих за вмістом широким спектром макро- та мікроелементів (N, P, K, B, Na, Co, Ni, Cu, Cl, Mo, Zn, Mg, Fe, Mn, S, Se, I), біоактивних речовин з паростків рослин і хвойного екстракту, що окрім фунгістатичної дії посилює укорінення та виживання рослин. Отже, в основі сучасних агротехнологій вирощування ячменю ярого має зберігатися така базисна складова, як пластичний сорт з масою відсепарованих на сепараторах типу САД І-ІІфракцій насіння не нижче 40 г, протруйник сумісний з ризосферними біологічними препаратами та мікроорганізмами, оптимізований поживний режим, сприятлива для появи дружніх сходів, росту і розвитку глибина сівби та щільність розміщення рослин на одиниці площі. Так, біологічно оптимальною глибиною сівби ячменю ярого є 2 см. Проте, доволі часто навіть в умовах лісостепової зони весняні вітри здатні за деньдва призвести до пересихання посівного 2-3 см шару ґрунту. Тому сприятливою глибиною посіву вважають глибину 4-5 см. Зі збільшенням глибини сівби до 6 см і більше навіть у посушливих степових умовах спостерігається істотне падіння продуктивності культури, здебільшого за рахунок зниження продуктивного кущення та озерненості колосу.

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Оптимізований поживний режим із застосуванням на насінні асоціативної мікрофлори, на думку мікробіологів, досягається як за рахунок підвищення коефіцієнта використання добрив, так і завдяки повітряній азотфіксації, що створює передумови для економії 4050 кг/га д.р. міндобрив. У підсумку зазначена базисна основа формування продуктивності ячменю ярого має забезпечувати: польову схожість рослин – не нижче 90%, їх виживання впродовж вегетації – не нижче 85%, кількість рослин на одиниці площі – 290 шт./м2, продуктивних пагонів кущення – 2,5-3,0 шт., масу зерна з колоса – 1,05-1,2 г, масу 1000 зерен – 45 г. Проведені нами польові дослідження у Центральній лісостеповій зоні на типових середньосуглинкових чорноземах з умістом гумусу 3,6-3,8% і середнім забезпеченням основними елементами живлення з сортом ячменю ярого Цезар, який висівали на глибину 4 см нормою висіву 5 млн га схожих насінин, повною мірою підтвердили доцільність вищенаведених базисних основ формування продуктивності культури. Дослідження проводили на варіантах: 1. Без внесення добрив (контроль з протруєнням насіння Вітавакс 200ФФ). 2. КПБ з преміксом мікроелементів. 3. Naa40Pcг40Kx40. 4. N40P40K40+ КПБ. 5. N60P40K40 + КПБ. 6. Сидерат + N40P40K40+КПБ. Довідково: КПБ – вітчизняний комплексний біологічний препарат з поєднанням азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій з додаванням стимуляторів росту і мікроелементів. Додержання принципу основ формування продуктивності ячменю дало можливість навіть без внесення мінеральних добрив в середньому за три роки поспіль одержати урожай на рівні 49,4 ц/га. (рис. 7). Однобічне застосування комплексного біологічного препарату сприяло додатковому збору зерна у межах 4,7 ц/га і вод-

ночас поступалося повному мінеральному добриву N40P40K40 практично на таку саму величину. Проте у разі їх сумісного використання спостерігався синергетичний ефект, що дало можливість на цих варіантах додатково зібрати по 4,1 ц/га зерна ячменю, або по 62,3 ц/га. Загалом по досліду добрива, що застосовували на фоні обробки насіння біологічним препаратом КПБ, забезпечували надвишок зерна від 3,8 до 6,6 ц/га, а порівняно з контролем без добрив – від 12,9 до 15,4 ц/га. До того ж найвищий приріст зерна було одержано на варіантах з використанням гірчиці на сидерат. Завдяки препарату КПБ підвищення норм азотних добрив з 40 до 60 кг/га на фоні фосфорно-калійних добрив не супроводжувалося подальшим ростом урожаю і фактично виявилося неефективним за виключенням того, що зерно з цього варіанта мало найвищу білковість у досліді – 10,8% (рис. 7). На контролі білковість зерна становила 8,6%, а на решті варіантів варіювала від 9,0 до 9,4%, що фактично було у межах аналітичної похибки. Не дивлячись на такий характер розподілу білковості зерна за варіантами, зворотної залежності між рівнем урожаю і білковістю зерна ячменя сорту Цезар не встановлено (рис. 8). Більше того, ця залежність характеризувалася середнім рівнем кореляції – r = 0,60 і досить повно описувалася рівнянням прямої – Y = 0,0786 x+4,75. Подібний рівень щільності можна пояснити тим, що згідно з коефіцієнтом детермінації (d yx) тільки 36% змін білковості зер-

Рис. 8. Кореляційнорегресійна залежність білковості зерна ячменю від урожайності

Біологічно оптимальною глибиною сівби ячменю ярого є 2 см. Проте, доволі часто навіть в умовах лісостепової зони весняні вітри здатні за деньдва призвести до пересихання посівного 2-3 см шару ґрунту лютий 2012

АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Рис.9. Залежність урожаю ячменю і білковості зерна від системи удобрення

лютий 2012

на варіювало від рівня урожаю. З цього приводу виникає цілком слушне запитання: на що припадає інша частка змін? У пошуку відповіді на поставлене запитання і проведення кореляційнорегресійного аналізу між зміною продуктивності і білковості досліджуваного сорту залежно від рівня живлення (рис. 9) доходимо висновку, що білковість зерна ячменю за варіантами також була на рівні середніх значень щільності зв'язку (r = 0,67). Враховуючи, що цей сорт за своїми біологічними властивостями належить до пивоварної групи ячменів, низька білковість і невисока мінливість за рівнем азотного живлення є його сортовою ознакою. І, навпаки, щільність зв'язку продуктивності

цього сорту мала пряму (r = 0,96) залежність від варіантів досліду (рис. 9). Вона описувалася рівнянням прямої Y=2,9943x+47,98, а згідно з коефіцієнтом детермінації (d xy) 93% всіх змін в урожайності було зумовлено саме рівнем живлення. Таким чином, для ефективного управління агроценозом впродовж вегетації необхідно його сформувати ще до початку сівби шляхом цілеспрямованої підготовки насіння з високою енергією проростання (обробка біологічно активними речовинами та ефективними мікроорганізмами), визначити сприятливий режим, площу живлення і глибину посіву з тим, щоб одержати дружні сходи запланованої густоти. Тільки такі посіви у подальшому здатні найкраще реагувати на агрономічні заходи і стало формувати високопродуктивні збори якісного зерна. У цьому полягає сутність основ формування продуктивності агроценозів на відміну від тих, де упущені можливості намагаються окремо компенсувати збільшенням норм висіву, підвищенням кущення, озерненості тощо. Подібні дії більшою мірою сприяють стихійному розвитку посівів, які мало піддаються регуляції і значно залежать від примх погоди. ■

УДОБРЕННЯ

ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНА СИСТЕМА удобрення озимих зернових культур В.І. ЛОПУШНЯК – к. с.-г. н., в. о. професора, Львівський національний аграрний університет

лютий 2012

Науково обґрунтована система удоб рення культур у сівозміні є і залишиться в найближчому майбутньому основним чинником підвищення їх продуктивності, ефективним засобом розширеного відтворення родючості ґрунту. Традиційна і добре налагоджена система удобрення в польових сівозмінах передбачає використання під озимими і ярими культурами післядії підстилкового гною та інших видів органічних добрив, внесених під попередники, зокрема просапні культури, та пряму дію мінеральних добрив. Це можна пов`язати із обмеженістю ресурсів органічних добрив у господарствах і широким використанням елементів інтенсивних технологій, які базуються на кількаразовому (допосівному, припосівному і в період підживлення) внесенні під зернові культури підвищених і високих доз мінеральних добрив, зокрема азотних. Деякі дослідники відзначають низький позитивний ефект від внесення органічних добрив безпосередньо під зер-

нові культури, і навіть однозначний їх негативний вплив. Так, у посушливі роки у дослідній мережі України на удобрених гноєм варіантах спостерігалося зниження врожаю на 1-4 ц/га порівняно із контролем без добрив. Водночас, є наукові повідомлення про позитивний ефект від спільного застосування органічних і мінеральних добрив під зернові культури. Відомо, що основа майбутнього врожаю озимих зернових культур закладається ще з осені. Незважаючи на те, що восени формується не більше 3-4% сухої речовини біологічного врожаю, озимі культури до припинення осінньої вегетації встигають засвоїти до 12-20% фосфору і 20-25% азоту і калію. До настання зими первинні корені досягають глибини 70-100 см, а вторинна коренева система розвивається на глибині 30-60 см, що забезпечує навесні якнайповніше використання рослинами вологи і поживних речовин. Тому, є надзвичайно важливими питання раціонального удобрення озимих культур уже на початкових етапах ор-

УДОБРЕННЯ

ганогенезу, оскільки оптимальні умови проходження цих етапів значною мірою визначають продуктивність культури. Дослідники зазначають, що компенсація нестачі елементів живлення рослин попередніх етапів у наступних дуже неефективна, а часто і неможлива. Оскільки застосування високих доз мінеральних добрив, зокрема азотних, в основне удобрення малоефективне через високу міграцію елементів живлення у глибші шари ґрунту, що пов’язано із промивним типом водного режиму, доцільним є їх спільне застосування із органічними, які, повільно розкладаючись у ґрунті, служать джерелом поступового надходження поживних речовин до кореневих систем рослин. Дослідження з вивчення впливу різних систем удобрення озимих зернових культур на їхню продуктивність проводилися на темно-сірих опідзолених ґрунтах західного Лісостепу України впродовж 2008-2011 років на дослідному полі Львівського національного аграрного університету. Дослідом передбачено вивчення ефективності мінеральної та органо-

мінеральної систем удобрення озимого жита сорту Пуховчанка в зернопросапній сівозміні з різним насиченням органічними та мінеральними добривами. Озиме жито обране як культура, що інтенсивніше, ніж озимі пшениця і ячмінь поглинає елементи живлення саме в осінній період. Тому, ефективність внесення під озиме жито повільно діючих органічних добрив, є дещо нижчою, порівняно із іншими озимими зерновими. За умови позитивного результату, застосування добрив під пшеницю і ячмінь буде ще вигіднішим агрозаходом, ніж під озиме жито. Схема досліду включала в себе такі варіанти: I – контроль (без добрив), II – мінеральні добрива (N90P90K90), III – органо-мінеральні добрива (гній 20 т/га + N40P60K60), IV – органо-мінеральні добрива (гній 40 т/га + N60P60K60), V – органо-мінеральні добрива (гній 60 т/га + N90P90K90). Дози II і III варіантів розраховані на отримання високого врожаю сільськогосподарських культур у сівозміні в поточному періоді, IV і V – на одержання високого врожаю у поточному періоді та створення у ґрунті середнього та підвищеного запасу поживних речовин. Мінеральні добрива вносили у вигляді аміачної селітри (34%), гранульованого суперфосфату (19,5%) і калійної солі (40%), органічні – напівперепрілого соломистого гною. Загальна площа кожної дослідної ділянки з озимим житом 400 м2, облікова – 375 м2. Розміщення варіантів послідовне, в три яруси, повторність триразова. Облік врожаю зерна і соломи, відбір середніх проб та хімічний аналіз зерна проводили згідно із загальноприйнятими методиками. Результати досліджень наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Вплив систем удобрення на продуктивність озимого жита, ц/га (середнє за 3 роки)

Варіант досліду

Урожай зерна

Урожай соломи

Співвідношення солома/зерно

Вихід протеїну

Вихід корм. одиниць

28,6

41,2

1:1,44

2,76

33,2

36,4

44,9

1:1,24

4,06

41,9

III

38,4

46,7

1:1,22

4,40

44,2

43,4

50,4

1:1,16

5,24

49,9

45,7

54,8

1:1,20

5,61

52,1

2,6

3,1

НІР 0,95 ц/га

лютий 2012

УДОБРЕННЯ

Результати врожайності свідчать, що мінеральна і органо-мінеральна система удобрення забезпечили достовірний приріст врожаю зерна озимого жита

лютий 2012

Відомо, що саме величина врожаю є інтегруючим показником ефективності технології вирощування культури, чи проведення окремого технологічного заходу. Систематичне застосування добрив у сівозміні і безпосереднє їх внесення під культуру сприяє підвищенню ефективної родючості ґрунту, підвищує у ньому вміст елементів живлення, зазвичай, формує вищий врожай, покращує його структуру та якість. Наведені вище дані підтверджують цю думку. Так, середній за три роки врожай зерна на контрольному варіанті становив 28,6 ц/га, соломи – 41,2 ц/га. На варіанті із мінеральною системою удобрення (II варіант) одержана достовірна надвишка врожаю зерна 7,8 і соломи 3,7 ц/га. Органо-мінеральна система удобрення, з кількістю поживних елементів рівнозначною попередньому варіанту (III варіант), забезпечила надвишку врожаю зерна 9,8 і соломи 5,5 ц/га порівняно з контролем, та 2,0 ц/га зерна і 2,8 ц/га соломи порівняно із ІІ варіантом. Надвишка значна, але різниця в урожаї між цими двома варіантами в межах помилки досліду. Збільшення доз органічних і мінеральних добрив у IV і V варіантах забезпечувало суттєву надвишку врожаю зерна на 14,7-17,1 ц/га і соломи на 9,2-13,6 ц/га порівняно з контрольним варіантом, а порівняно із варіантом, де застосовувалася мінеральна система

удобрення, – на 7,0-9,3 і 3,7-8,1 ц/га відповідно. Слід зазначити, що у V варіанті із високими дозами добрив помітніше збільшувався врожай соломи, порівняно із врожаєм зерна. Співвідношення між врожаєм зерна і соломи становило 1:1,20, тоді як у IV варіанті – 1:1,16 і було найнижчим. Важливим показником продуктивності агроценозу є вихід протеїну і кормових одиниць з гектара. За рахунок підвищення загального рівня врожайності та покращення якості самого врожаю, удобрення сприяли вищому виходу протеїну на 2,48-2,85 ц/га та кормових одиниць на 16,73-8,92 ц/га порівняно із неудобреним варіантом. Результати врожайності свідчать, що мінеральна і органо-мінеральна система удобрення забезпечили достовірний приріст врожаю зерна озимого жита. Із збільшенням доз добрив врожай зростає, але кращі результати в умовах досліду отримані за одночасного застосування 40 т/га органічних добрив та N60P60K60 (IV варіант). На цьому варіанті одержано достовірний приріст врожаю зерна – 14,7 ц/га і краше співвідношення врожаю зерна до врожаю соломи. Збільшення доз добрив (V варіант) не забезпечує достовірного приросту врожаю зерна порівняно із попереднім варіантом, а також значно збільшує врожай соломи. ■

ДОБРИВА

Інноваційні мікродобрива РЕАКОМ – важливий крок на шляху до вашого врожаю Д. КУТОЛЕЙ – заступник директора з науки та виробництва НВЦ «Реаком» ТОВ НВЦ «РЕАКОМ» вже понад 10 років є в Україні лідером з розробки хелатних добрив для некореневого живлення рослин і передпосівної обробки насіння. В останні роки використання мікроелементів у формі біологічно активних органічних комплексів увійшло у необхідну практику вирощування сільськогосподарських культур більшості успішних агропідприємств Україні. А на сьогоднішній день ця тема стала такою популярною, що нові аналогічні препарати для некореневого живлення з'являються мало не щодня. Будучи безперечним новатором і лідером у цій галузі, українське виробниче підприємство РЕАКОМ продовжує активно впроваджувати в технології вирощування рослин свої унікальні високоефективні добрива. Робота в цьому напрямі ведеться як у співпраці з провідними науковими агроінститутами, так і найбільшими успішними агропідприємствами. Нагромаджений колосальний досвід застосування добрив РЕАКОМ дозволяє рекомендувати перевірені норми препаратів для абсолютної більшості культур, вирощуваних в Україні. Підбираючи не тільки співвідношення самих елементів живлення, але й змінюючи їх хелатуюче оточення (рис.1), РЕАКОМ вивів на ринок добрив нові препарати – РЕАКОМ-ПЛЮС-РЛК (різнолігандні комплексонати). Біологічна активність елементів у цих добривах підвищена завдяки використанню нового ефективного принципу хелатування, аналогічного процесам зв'язування «ме-

лютий 2012

талів життя» в організмі самої рослини. Крім використання класичних хелатів мікроелементів та їх композицій (мідь Cu, цинк Zn, залізо Fe, марганець Mn, кобальт Co, бор B, молібден Mo), РЕАКОМ пропонує такі препарати для обробки насіння та позакореневих підживлень, як РЕАКОМ – Хелат Магнію, РЕАКОМ NPK 0:20:27, РЕАКОМи серії РЕАСТІМ із гуміновими кислотами. Випускається широкий асортимент монохелатів та коректорів живлення рослин. Цього року асортимент РЕАКОМ поповнюють такі коректори живлення рослин, як РЕАКОМ Ca-B і РЕАКОМ-Sil’a. Добриво РЕАКОМ Ca-B – це унікальний препарат, який поєднує два важливих елементи – кальцій (60 г/л) і бор (6 г/л), які в звичайних препаратах заважають один одному засвоїться рослиною (утворюють нерозчинний борат кальцію), а в самому живому організмі активно доповнюють і підсилюють загальний ефект (рис. 2). У рослині одну з найважливіших функцій виконує клітинна мембрана. Її стан – запорука імунітету рослини. У формуванні мембран велику роль відіграють іони малорухливого кальцію Ca і бору B, причому, працюючи разом, вони підсилюють ефект один одного, оскільки кальцій утворює з полісахаридом пектином потужну основу оболонкових структур – пектати кальцію, а ці цукри доставляє саме бор (B)! РЕАКОМ Ca-B особливо ефективно можна використовувати для некореневого підживлення бобових і плодовоягідних культур, включаючи виноград. Ще одним захисним елементом для мембрани є кремній (Si). Він вбудовується у ви-

Рис.1. Схема утворення РЛК хелатів

Рис. 2. Синергетизм дії кальцію та бору

Рис. 3. Вплив змісту елемента кремній (Si) на рослини рису гляді кремнієвої кислоти в рис (рис. 3). Також з’являється структуру мембрани і тим по- препарат на амінокислотах, силює міць її імунного щита. придатний для умов органічНовий препарат РЕАКОМ- ного землеробства – РЕАКОМ Sil’a містить у своєму складі як Органіка. активний міцелярний кремОтже, використання ноній, так і мікроелементи в хе- вітніх розробок та класичних латній формі. Крім того, цей препаратів НВЦ «РЕАКОМ» запрепарат містить і фосфор, безпечить максимальне викоякий є помічником (синергіс- ристання рослиною свого гетом кремнію (Si)). РЕАКОМ- нетичного потенціалу, і, відпоSil’a буде ефективний на зла- відно, поліпшить якість і кількових культурах, включаючи кість вашого врожаю. ■

ДОБРИВА

лютий 2012

УДОБРЕННЯ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТОРФУ ЯК ДОБРИВА М. Г. Василенко – к. с.-г. н.

лютий 2012

Застосування торфу на добриво має дуже велике значення. Крім органічних речовин, в ньому є значна кількість зольних елементів і азоту. За вмістом азоту торф низинних боліт часто переважає гній. Торф є багатим джерелом поповнення органічних речовин особливо на дерново-підзолистих ґрунтах. Нерідко його розглядають як замінник гною. За своїм складом і дією на ґрунт торф знач но відрізняється від гною. Для того, щоб краще використовувати торф, потрібно знати його якості. Торф утворюється як результат відмирання і неповного розкладу великої маси болотних речовин в умовах надмірного зволоження і нестачі повітря. Він складається із слабкорозкладених рослинних решток, перегною і мінеральних включень. Тип торфу залежить від умов його утворення. За умовами утворення торфові болота поділяють на три типи –

верхові, низинні та перехідні. Під час оцінювання торфу як матеріалу на добриво має значення склад та співвідношення в ньому різних органічних сполук. Чим вищий (більший) ступінь розкладу торфу, тим вища його удобрювальна цінність, торф із вмістом 5-25% гуміфікованих речовин називають слабкорозкладеним. Його застосовують на підстилку і використовують на добриво у вигляді торфокомпостів. У разі розкладу 25-40% торф називають середньорозкладеним. Цей торф краще використовувати на добриво після компостування. Торф із ступенем розкладу понад 40% називають сильнорозкладеним. Його можна використовувати на добриво після добування і провітрювання без попереднього компостування, але краще із іншими органічними і мінеральними добривами. У верховому торфу зольність становить до 5%, у перехідного – 5-10% і у нор-

УДОБРЕННЯ

мальному низинному – 8-12%. Іноді у низинному торфі її буває до 30% і більше. У різних видах і типах торфу вміст поживних речовин неоднаковий. Із трьох основних елементів живлення (N, P, K) у ньому найбільше знаходиться азоту. У сухій масі верхового торфу азоту міститься від 0,7 до 1,5, у низинному – від 2,5 до 3,5%. Але основна частина азоту торфу входить в органічну форму і стає доступною рослинам у міру мінералізації, яка проходить значно повільніше, ніж під час розкладу гною. Вміст аміачного азоту – єдиної засвоюваної форми азоту – у сухій масі добре розкладеного низинного торфу не перевищує 0,09%, а у сухій масі верхового торфу 0,035%.Тому торф стає джерелом азотного живлення для рослин лише після біологічної дії на нього, що може бути значно більшим у разі компостуванні його із гноєм, гноївкою та фекаліями. Фосфору у нормальному торфі значно менше, ніж азоту. Вміст фосфору у торфі коливається від 0,05% (у верховому) до 0,60% (у низинному). Дві третини цієї кількості легко переходять у кислу витяжку. Фосфор у торфі знаходиться у порівняно доступній для рослин формі. За підвищеної зольності він містить більше фосфору, кальцію і заліза, і менше азоту. Калію у торфі мало: 0,05-0,2%. Проте калій із торфу дістається водою і знаходиться у легкодоступній для рослин формі. Загалом торф багатий на азот, бідний на фосфор і дуже бідний на калій і мікроелементи. Кислотність торфу – важливий показник під час визначення типу і способу використання торфу. Торф, у якого pH сольової витяжки нижче 5,5, малопридатний на добриво у чистому вигляді і потребує компостування з гноєм і вапном, попелом чи фосфорним борошном. Найбільш кислий верховий і менше – низинний. Він – прекрасний підстилковий матеріал. Висока вологоємність його зумовлює максимальне вбирання рідких виділень тварин, а кислотність і велика ємкість вбирання – збереження аміачного азоту. Найбільшу цінність для підстилки становить торф із ступенем розкладу нижче 25% і зольністю менше 10%.

Компостування торфу – важливий спосіб одержання високоякісного органічного удобрення. Під час компостування до торфу додають вапно, фосфорне борошно, розчинні мінеральні добрива або біологічно активні компоненти (гній, фекалії). На компостування з вапном, фосфорним борошном чи попелом краще використовувати торф, що має pH не менше 5, із зольністю менше 10%, ступенем розкладу 40-25% і нижче. З гноєм, гноївкою, фекаліями та рослинними рештками можна компостувати всі види торфу. Для використання торфу на добриво без попереднього компостування підходить лише сильнорозкладений низинний високозольний торф. Безпосередньо на добриво застосовують торф, що має кислотність понад 5,5, зольність вище 10% (зокрема вміст СаО вище 4%) із ступенем розкладу не менше 40-50%. Торф, призначений для безпосереднього застосування як добриво, після добування старанно провітрюють. Провітрений торф у чистому вигляді – дуже добрий матеріал для мульчування. Мульчу також застосовують для попередження утворення ґрунтової кірки та розвитку бур’янів. Після збирання культури (або у разі міжрядного обробітку ґрунту чи оброб-

лютий 2012

УДОБРЕННЯ

ки пристовбурних кругів багаторічних насаджень) торф, використовуваний для мульчі, приорюють. Для прискорення його розкладу корисно додавати невелику кількість гною чи гноївки. Під впливом органічних речовин торфу, перш за все, поліпшуються фізичні властивості ґрунту, так, наприклад, тяжкі ґрунти стають більш пухкими, поліпшуються водні та фізичні властивості і підвищується урожай культур, під які вносили торф.

Торфокомпости

Компостування – один із важливих прийомів нагромадження органічних добрив і підвищення їх ефективності. Воно необхідне для збереження (зменшення витрат) поживних речовин в органічних добривах під час їх розкладу (гній, гноївка) і посилення доступу для рослин елементів живлення у складі інших.

Компостують торф із гноївкою двома способами: а) спочатку закладають (насипають) весь бурт з одного торфу до висоти 1,5-2,0 м, потім посередині бурту зверху роблять заглиблення на 50-80 см, завширшки 1 м, яке заповнюють необхідною кількістю гноївки, після повного поглинання гноївки заглиблення засипають торфом і поверхню бурту вирівнюють; б) торф кладуть у щабель шарами 30-50 см до 1,5-2,0 м кожен шар, крім верхнього, заливають гноївкою. Краще кожний наступний шар укладати після розігрівання попереднього шару, яке настає на четвертий-п’ятий день після внесення рідкого гною чи гноївки. Компости з гноївки чи рідкого гною і торфу залежно від якості компостного матеріалу і періоду року достигають протягом 1-4 місяців. За цей час, поряд з іншими мікробіологічними процесами, в компостних кучах відбувається нітрифікація. Слаболужна реакція середовища рН становить 7-8. Вони багаті на вуглець і нестача кисню зумовлює наступну денітрифікацію. У разі пухкого укладання торфу з гноївкою з цих компостів втрачається більше азоту, ніж у разі твердого укладання, коли азоту більше зберігається у аміачній формі. Нітрати у щільних кучах з’являються через 1-2 місяці. За цей час може настати і процес денітрифікації. Якщо компости з торфу та гноївки будуть внесені і заорані в грунт протягом цього часу, ущільняти бурт непотрібно. Витрати азоту у цих компостах знижуються, якщо додавати в них хлористокалійні солі з розрахунку 0,5-2,0% ваги торфу. Добре приготовані торфогнойові компости за удобрювальними якостями перевершують гній і є цінними для всі культур, особливо для кукурудзи, картоплі та овочевих. Їх вносять восени та навесні як під переорювання (150-250 кг на одну сотку), так і під перекопування ґрунту (100-150 кг на одну сотку), або ж у ямки (50 кг на одну сотку) під час садіння картоплі, капусти та інших овочевих культур.

лютий 2012

Частіше за все, компост складається з двох головних компонентів, неоднакових за стійкістю до розкладання мікроорганізмами. Один із них (торф, дернова земля) відіграє здебільшого роль поглинача вологи і аміаку і без компостування розкладається слабко, другий – багатший на мікрофлору і містить велику кількість легкорозчинних азотних органічних сполук (фекалії, гноївка). Для підвищення засвоєння азоту і удобрювальних властивостей торфу його використовують для виготовлення компостів. Компостування проводять для того, щоб посилити процес розкладу торфу. Досягається це шляхом додавання до торфу гною тощо. Можна виготовляти такі види торф’яних компостів: ▼ торфогнойовий; ▼ торфофекальний; ▼ торфосидеральний та інші. Торфогнойові компости найбільш поширені серед всіх видів компостів. Під впливом гною азот торфу за короткий час стає більш рухомим і доступним для рослин. Торф, як матеріал з високою вологоємкістю і ємністю вбирання, добре затримує гноївку та аміачний азот, що виділяється під час розкладання гною, і тим самим запобігає його втратам. Для компостування з гноєм підходять всі типи торфу, однак слід використовувати торф, вологість якого не перевищує 65-70%, заготовляти його і завозити на ділянку бажано влітку. Співвідношення між гноєм та торфом під час виготовлення торфо гнойових компостів залежить від того, яка їх якість та час заготовки. Під час компостування зимою співвідношення між торфом та гноєм має бути 1:1, влітку – 1:3 чи 1:4. Якщо для компостування використовують кінський гній і торф, а також торф, що краще розкладається, тоді співвідношення між торфом та гноєм під час закладання компосту може бути зимою – 1:3, влітку – 1:8. Торфо гнойовий компост готуємо таким чином. Пошарово укладаємо торф і гній у бурт, ширина бурта 2 м і більше, ви-

УДОБРЕННЯ

сота – 1,5-2 м, довжина – довільна. На низ кладемо торф шаром 20-25 см, на нього гній шаром 10-15 см, потім знову шар торфу і шар гною, і таким чином доводимо висоту бурту до 1,5-2,0 м. Зверху бурту має бути шар торфу. Для виготовлення торфогнойових компостів використовують тільки свіжий гній. Добре приготовані торфо гнойові компости за ефективністю майже рівноцінні підстилковому гною і вносять їх у таких самих нормах, як і гній. Через 1,5-2 місяці після закладання компост перелопачують. Високоефективні компости одержуємо у разі заливання торфу гноївкою, розчинами курячого посліду, фекаліями. Торф вологістю нижче 50% використовують для підстилки і приготування компостів з рідким гноєм чи гноївкою. Добре розкладений чи провітрений торф після зволоження гноївкою можна вносити у ґрунт навіть без попереднього провітрювання та компостування. Торфофекальний компост – найбільш сильно- і швидкодійне органічне добриво. Для компостування із фекаліями підходять всі види торфу. Кількість фекалій під час виготовлення цих компостів залежить від вологості і ступеня розкладання торфу. Для торфофекальних компостів на одну вагову частину фекалій необхідно брати 2-4 частини торфу. Якщо торф і гноївку можна застосовувати на добриво відразу після їх змішування, то торфофекальну масу для знезараження фекалій витримують деякий час у буртах (кучах) без утрамбовування. Способи виготовлення торфофекальних компостів такі самі, як і торфогнойових. У разі пошарового компостування кожний шарф торфу поливають фекальну масою. Торфофекальні компости застосовують як основне добриво, або ж в лунки під час садіння с.-г. культур. Тільки що приготовані торфофекальні компости за санітарними умовами не слід використовувати для підживлення овочевих культур та картоплі. Як основне

Торфокомпости здебільшого готують у весняно-літній період, оскільки мікробіологічні процеси за низької температури пригнічені. Від моменту закладання компосту до його придатності до застосування в літній період проходить від 2 до 6 місяців добриво їх вносять під зернові у дозі 100-150 кг на 1 сотку, під овочі, коренеплоди, і кукурудзу по 200-300 кг на одну сотку. Торфокомпости здебільшого готують у весняно-літній період, оскільки мікробіологічні процеси за низької температури пригнічені. Від моменту закладання компосту до його придатності до застосування в літній період проходить від 2 до 6 місяців. Торфокомпости за своєю дією на урожай не відрізняються від гною. Вносити їх можна під будь-яку культуру, але краще за все використовувати під озимі зернові, овочеві, коренеплоди та інші просапні культури. Особливо велика ефективність компостів спостерігається у разі внесення їх локально – в ямки. Однак слід мати на увазі, що добрива, внесені в малих дозах локально, не мають довгої післядії і не можуть підвищити родючість ґрунтів так, як це буває у разі внесення нормальних доз у розкид. Тому ці способи внесення добрив доцільно поєднувати. ■ лютий 2012

АКТУАЛЬНО

ЧИ МОЖНА ОТРИМУВАТИ ВИСОКІ ВРОЖАЇ ЗА УМОВ ЗМІН КЛІМАТУ? О.І. РУДНИК-ІВАЩЕНКО – д. с.-г. н., Український інститут експертизи сортів рослин

лютий 2012

Зміни клімату, що відбуваються в останні десятиліття на планеті, впливають на різні життєві сфери і в Україні. Особливо актуальні такі зміни для аграрного сектора економіки. Для сільського господарства вони матимуть як негативні, так і позитивні наслідки, які пов’язані здебільшого з потеплінням. Негативні моменти пов’язані із потеплінням, що призведе до тривалих засух, а також з тенденцією підвищення ймовірності екстремальних гідрометеорологічних умов, які можуть виявитися згубними для землеробства країни. Проте, найважливішим чинником потепління є скорочення зим, які несуть загрозу озимим культурам через низьку температуру ґрунту. До такої зими ми можемо віднести і нинішню, хоча попереду ще можуть виникнути ризики з пониженням температури, час для цього ще є. Така тенденція до теплих зим дозволяє розширити посіви озимих культур

з подовженням тривалості вегетаційного періоду (період з температурою повітря вище +5о С), що сприятиме підвищенню їх врожайності. Науковці стверджують, що до 2015 р. за збереження існуючих тенденцій прогнозовані зміни клімату призведуть до суттєвих змін в агрокліматичних умовах вирощування сільськогосподарських культур. Повсюдно підвищиться теплозабезпечення (суми активних температур зростуть на 350-400о С). Подовжиться тривалість вегетаційного (озимі культури) та безморозного періодів року на 10-20 діб, що сприятиме поліпшенню умов проведення сільськогосподарських робіт і зменшенню втрат продукції за збирання врожаю. Проте, наявність високих температур і низька відносна вологість повітря у фазу цвітіння, які спричиняють висихання пилкових зерен, вимагатиме переміщення основних посівів кукурудзи на територію сучасних зон Лісосте-

АКТУАЛЬНО

пу і Полісся. На зміну їм у зоні Степу доцільно буде використовувати більш посухостійкі і жаростійкі зернові культури: сорго і просо. Це види, що мають найнижчі серед зернових культур транспіраційні коефіцієнти: сорго – 240, просо – 260 (табл. 1). Особливості фізіології, біології, генетики, селекції, технології вирощування, переробки урожаю і використання названих зернових культур вже сьогодні мають бути в полі зору аграрної науки. Середньостиглі сорти кукурудзи і пізньостиглі сорти соняшнику просунуться на північ. До 2015 року через сприятливіші умови температурного режиму можна прогнозувати зростання врожайності кормових і зернових культур у Північному і Північно-Західному регіонах на 10-15%. Разом з тим використання сприятливих наслідків зміни клімату для підвищення сільськогосподарського виробництва в цих регіонах можливе лише за

одночасного збільшення (оптимізації) застосування добрив, засобів хімізації та інших заходів захисту рослин від прогнозованого підвищеного ураження хворобами і шкідниками. Засушливі періоди під час вегетації сільськогосподарських рослин в Україні можуть зрости у 1,5-2 рази. За такого прогнозу можна очікувати зниження врожайності в основних зерновиробничих районах. Тому не реагування та не вжиття заходів протидії ймовірному підвищенню посушливості можуть призвести до 11% недобору врожаю зерна. Відповідно до цих змін аграрна наука шляхом проведення комплексних досліджень і наукового моделювання розвитку тенденцій конкретних параметрів умов вегетації культурних рослин у різних ґрунтово-кліматичних зонах країни має забезпечити аграрне виробництво комплектом рекомендацій і заходів, які спроможні нейтралізувати або пом’якшити вплив таких негативних змін. Переміщення ґрунтово-кліматичних зон на північ країни у наступні десятиліття (20-50 років) може призвести до значних змін у аграрному виробництві країни загалом. За довгостроковими прогнозами на лінії Київ – Воронеж погодні умови будуть такими, які сьогодні є на лінії Ростов на Дону – Північний Крим, тобто умови Південного Степу. На південь від цієї лінії будуть умови напівпустелі. Відповідно, вже сьогодні доцільно зосередити дослідження аграрної науки на вирішенні завдань максимального збереження і раціонального використання наявних у регіонах водних ресурсів і опадів та їх перерозподілу за сезонам. За останні 20 років кількість опадів у різних регіонах України збільшилася на 50-100 мм на рік, проте істотне підвищення температур і зниження відносної вологості повітря впродовж вегетаційного періоду не покращили, а ускладнили умови вегетації рослин більшості культур. Підрахунки свідчать, що від 10 до 20% і більше води з опадів зливового характеру залишають межі орних земель і стікають у балки та річки. Тоб-

Таблиця 1. Транспіраційні коефіцієнти сільськогосподарських культур Буряк цукровий

240-400

Гречка посівна

480-600

Кукурудза

280-400

Овес

450-500

Горох

400-450

Жито озиме

340-420

Пшениця озима

400-500

Просо посівне

250-260

Ріпак

500-700

Соняшник

450-570

Сорго зернове

240-260

Соя

580-620

Ячмінь

300-450

лютий 2012

АКТУАЛЬНО

Наявність високих температур і низька відносна вологість повітря у фазу цвітіння, які спричиняють висихання пилкових зерен, вимагатиме переміщення основних посівів кукурудзи на територію сучасних зон Лісостепу і Полісся

лютий 2012

то, такі опади не можуть бути використані рослинами на полях через те, що поверхня ґрунту має зруйновану структуру – розпилену або переущільнену. Частина вологи, що проникла в ґрунт, не може бути збережена через низьку поглинальну ємність орного шару і відповідно підґрунтя. Багаторічний дефіцит органічної речовини в ґрунті, дисбаланс поживних речовин призводять до швидкої мінералізації найціннішої частини ґрунту – гумусу, який крім загально відомого багатопланового позитивного впливу на агрономічно-цінні показники: структу-

ру ґрунту, його рівноважну щільність, ємність поглинального комплексу, запасу поживних речовин, повітря і водопроникність, здатний утримувати у 5-10 разів більше вологи порівняно з материнською породою. Тобто, достатня кількість гумусу в ґрунті здатна зберегти і забезпечити доступну вологу для рослини у період, коли дощі регулярно не випадають і цим самим дія посухи на рослини с.-г. культур буде істотно пом’якшена. Аграрна наука має знайти доступні та економічно доцільні джерела органічної речовини і способи їх внесення на орні землі, особливо для зони Степу, де сидеральні культури вирощувати неможливо. Важливими є і питання збереження вологи у ґрунті від випаровування. Традиційно майже 40% наявних запасів вологи впродовж вегетаційного періоду випаровується безпосередньо з ґрунту. Величина випаровування зростає з підвищенням температури поверхні ґрунту, зниженням відносної вологості повітря та його швидкості. Небезпека таких непродуктивних втрат зростає в останні роки і збільшуватиметься у майбутньому. Зниження швидкості руху повітря можливе за допомогою лісових насаджень,

АКТУАЛЬНО

використання маячних і покривних культур. У 2010 р. на полях Іванівської ДСС (Сумська обл.) була зафіксована температура повітря +71,5о С. За такої температури рослини отримують глибокий тепловий стрес, відбувається відмирання тканин. Аграрна наука має найближчими роками розробити раціональні шляхи захисту поверхні ґрунту на полях від надмірного перегріву шляхом її екранування як листковим апаратом рослин культур, рослинними залишками (система ноутіл), так й іншими дешевими, екологічними і дійовими заходами. Потрібні нові системи ведення високоефективного землеробства в богарних умовах за дефіциту вологи. Актуальною є розробка сучасних прийомів зрошення, які забезпечать раціональне використання води і високу біологічну продуктивність посівів сільськогосподарських культур. Необхідно створити у Степу потужну зону високоефективного зрошуваного землеробства, що гарантовано забезпечить потреби країни у продовольстві за будь-яких погодних умов. Вітчизняна аграрна наука спроможна конструктивно вирішити таке завдання. Глобальна нестабільність погоди і значні її коливання до екстремумів потребує відповідної адаптації живих організмів до умов їх вегетації. Відповідно однією з основних умов успіху є формування шляхом селекції стійких до можливих температурних стресів, засолення ґрунту і дефіциту вологи сортів і гібридів культурних рослин. Селекція основних для України зернових культур: пшениці, ячменю, кукурудзи, має бути спрямована на створення сортів і гібридів, що мають максимально низькі транспіраційні коефіцієнти та найраціональніше витрачають воду. Наукова робота з традиційними культурами потребуватиме значної уваги щодо вирощування їх озимих форм: ячменю, пшениці, оскільки такі форми спроможні повніше та раціональніше використовувати осiнньо-зимові опади і формувати урожай зерна на міжсезонних запасах вологи у ґрунті. Доціль-

но внести зміни і в строки сівби озимих культур. Актуальними стають питання комплексного вивчення, селекції та інтродукції в Україну традиційних сьогодні для Середземномор’я і Середньої Азії сільськогосподарських культур: нуту, арахісу, бавовнику, фісташки, столових сортів винограду, хурми, фундука та інших. Навіть такий короткий огляд проблем діяльності аграрного сектора економіки країни на перспективу за умов глобальних змін клімату однозначно показує, що всім нам доведеться досить активно попрацювати над адаптацією сучасних форм ведення господарювання на землі. Тут вистачить роботи всім – і аграрній науці як інтелектуальному центру з питань своєчасного розуміння назрілих проблем і пошуків раціональних шляхів їх вирішення, і виробничникам, яким доведеться на якісно новому і вищому рівні освоювати нові сучасні системи роботи на землі, технології вирощування як традиційних, так і нових сільськогосподарських культур. Досвід попередніх епох доводить, що поєднання глибоких знань, творчого пошуку і наполегливої праці завжди призводило до успіху, тобто навіть за умов істотних змін клімату наша країна має всі можливості бути надійно забезпеченою продовольством і мати вагомий експортний потенціал. ■

Досвід попередніх епох доводить, що поєднання глибоких знань, творчого пошуку і наполегливої праці завжди призводило до успіху, тобто навіть за умов істотних змін клімату наша країна має всі можливості бути надійно забезпеченою продовольством і мати вагомий експортний потенціал

лютий 2012

РОСЛИННИЦТВО

О.В.БАБАЯНЦ – к.б.н., с.н.с., заввідділу фітопатології та ентомології СГІ-НЦНС

НУТ – ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ В УКРАЇНІ 42

лютий 2012

РОСЛИННИЦТВО

Нут – це одна з найдавніших та найцікавіших сільськогосподарських культур. Є свідчення, що його вирощували за 5 тис. років до нашої ери. Якщо брати увесь спектр вирощуваних зернобобових культур у світовому виробництві, то, по-перше, він посідає достойне третє місце, а по-друге, нут найбільш витривалий серед усіх інших – він витримує посуху, спеку і, навпаки, досить толерантний до відносного холоду. Саме тому традиційно нут вирощують у найбільш посушливих і спекотних регіонах планети – в Індії, Пакистані, Сирії, Вірмені та інших. Нут визнано високотехнологічною культурою, він є добрим попередником для багатьох культур, не виснажує ґрунт, має здатність фіксувати нітроген з повітря, чим забезпечує себе і наступні культури додатковим живленням. За сприятливих погодних умов і на достатньому агрофоні врожайність нуту може становити 25–42 ц/га, За екстремальних умов вирощування (посуха тощо) врожай знижується до 10–17%, що також є рентабельним. Як продукт харчування і відгодівлі тварин та птиці він є цінним високопротеїновим продуктом – джерело незамінних амінокислот лізину і триптофану, нут визнаний ідеальним стандартом ФАО за амінокислотним складом. Загальний склад білка у зерні нуту – 24–32, жиру – 5-6%. Біологічна цінність нуту становить 52–78, а перетравність – 80–83%. Зважаючи на наявність у зерні нуту комплексу вітамінів та мікроелементів і враховуючи відсутність антипоживних речовин він цілком придатний навіть для дитячого та дієтичного харчування. Таким чином, нут є культурою, яка має посісти своє достойне і постійне місце у системі землеробства. Саме тому необхідною є розробка технології вирощування нуту, і, особливо створення чіткої системи захисту його від шкідливих організмів. До цього часу в Україні не існувало цілісної науково обґрунтованої технології захисту, тому науковці відділу фітопатології та ентомології СГІ-НЦНС разом із співро-

бітниками відділу генетики, селекції та насінництва зернобобових культур взяли на себе відповідальність за розробку такої технології. Виробники добре знають, що перший рік-два вирощувати нут не важко: врожай достойний, зерно якісне і збут майже у полі. Однак у наступні сезони вирощування починаються складні, часто фатальні проблеми із захворюваністю вегетуючих рослин, шкідниками, отриманням здорового насіння та зерна. Аналізуючи таку ситуацію, розуміємо, що чим більше площ засіваєть-

Передпосівна обробка насіння

лютий 2012

РОСЛИННИЦТВО

Формулу успіху для вирощування нуту становлять певні компоненти. Основним елементом, на якому відбудовується вся схема, є сорт. Бажано, щоб він мав достатній рівень стійкості до біотичних чинників, мав витривалість до абіотичних стресів і, до того ж, високу врожайність

ся нутом, тим більше з’являється хвороб, збільшується їх інфекційне навантаження. Формулу успіху для вирощування нуту становлять певні компоненти. Основним елементом, на якому відбудовується вся схема, є сорт. Бажано, щоб він мав достатній рівень стійкості до біотичних чинників, мав витривалість до абіотичних стресів і, до того ж, високу врожайність. Важливим для успіху вирощування є правильний вибір попередника. Найкращими визнано озимі зернові та баштанні культури. Для отримання врожаю на рівні 20 ц/га і більше рос-

Від чого залежить успіх вирощування нуту? Вплив абіотичних факторів середовища на врожай

Технологія обробітку грунту

лютий 2012

Біотичні фактори

Сорт як основа стабільного, високоякісного врожаю

Кількість опадів, температурний режим

лини нуту у процесі вегетації виносять з ґрунту 106 кг нітрогену (N), 150 кг калію (К), 36 кг фосфору (P), 25 кг кальцію (Ca), 23 кг магнію і сірки (Mg+S) Треба пам’ятати, що нітроген відповідає за азотфіксацію, так само як і мікроелементи молібден (Мо) і бор (В) впливають на азотфіксацію та потрапляння нітрогену у рослину. Калій відповідає за посухостійкість; фосфор – за розвиток репродуктивної системи та зміцнення кореневої системи; наявність достатньої кількості кальцію створює умови для нагромадження зеленої маси, кількості бобів, а магній у поєднанні із сіркою відповідають за формування достатньої кількості хлорофілу та адаптивність до стресів. Слід враховувати, що внесення мінеральних азотних добрив знижує рівень азотфіксації рослин нуту, оскільки мінеральний нітроген є інгібітором цієї властивості. Тому внесення нітрогену є виправданим лише на бідних ґрунтах, причому у кількості 20–30 кг д.в./га, краще – органікою. Важливим є наявність бульбочкових азотфіксуючих бактерій, що за сприятливих умов формуються на корінцях нуту, але оптимум їх розвитку за кислотності ґрунту у межах 6,0–7,0, повітряної вологи на рівні 60–80%, та нижче

Хвороби, шкідники, бур’яни

Технологія вирощування

Вибір кращих попередників

Удобрення

Строки і норми висіву

Хімічний захист

РОСЛИННИЦТВО

60% спричинює їх загибель. У симбіозі з азотфіксуючими бактеріями нут здатен засвоїти 80–150 кг/га нітрогену у діючій речовині. Треба пам’ятати, що в ґрунтах України аборигенна азотфіксуюча флора відсутня, тому для успішного вирощування нуту необхідним є застосування інокулянтів – відселектованих у штучних умовах і накопичених на поживному середовищі штамів мікроорганізмів. Ці штами обов’язково мають бути якісними, перевіреними на життєздатність і біологічну ефективність, інакше результатом буде недоотримання значної частки врожаю. Серед захисних заходів проти шкідливих організмів найбільш раціональною є інтегрована система, де на чолі завжди є сорт зі своїми характеристиками. Поєднання добре розроблених агротехнічних, генетичних, біологічних і хімічних заходів захисту – це ідеальний варіант для успіху. Щодо стійкості сортів до збудників хвороб, на жаль, в Україні селекція на стійкість до основних патогенів лише розпочинається. Тому щодо генетичного захисту є перспектива, але досить віддалена у часі. З обережністю прошу ставитися до використання мікробіологіч-

них препаратів для захисту від хвороб. На жаль, наші дослідження наявних в Україні препаратів мікробіологічного синтезу показали їх дуже незначну, а здебільшого загалом відсутню ефективність. Агротехнічними заходами вдається досить непогано боротися з бур’янами, знижувати кількість шкідників і зменшувати деякою мірою навантаження хвороб, однак, повністю достатньої ефективності досягти неможливо. Щодо хімічного захисту хочу зазначити, що на сьогодні він є досить ефективним, раціональним і економічно виправданим. Є декілька застережень. По-перше, пестициди, що плануються до використання, мають бути оригінальними, мати високу ефективність і дозволені до використання в Україні. По-друге, застосування пестицидів має відповідати всім нормативним актам з техніки безпеки, дозволу тощо. І, можливо, основне, вибір того чи іншого препарату має ґрунтуватися на рекомендаціях вчених і практиків, результатах їх досліджень. За умови виконання цих вимог можна з упевненістю застосовувати пестициди у своєму виробництві.

Захист від хвороб

Технологія захисту від шкідливих організмів

Бур’яни

Використання гербіцидів

Насіння, їх якість та підготовка до висіву

Агротехнічні заходи: перепосівна та міжрядна культивація

Генетичний захист

Вирощування толерантних та стійких сортів

Хімічний захист

Протруйники, фунгіциди, інсектециди, гербіциди

Серед захисних заходів проти шкідливих організмів найбільш раціональною є інтегрована система, де на чолі завжди є сорт зі своїми характеристиками. Поєднання добре розроблених агротехнічних, генетичних, біологічних і хімічних заходів захисту – це ідеальний варіант для успіху

Фунгіциди

Біологічний захист

Захист від шкідників

Інсектециди Рістрегулятори, бактеріальні інокуляції

лютий 2012

РОСЛИННИЦТВО

Щодо пестицидів, рекомендованих «Переліком…» на нуті, зазначимо, на жаль, що жодного зареєстрованого гербіциду, фунгіциду, інсектициду, протруйника для нуту не визначено. Адже ця культура лише починає просуватися на українську ниву, тому зараз ми робимо спробу підбити підсумки наших досліджень і надати всі можливі рекомендації для виробників нуту. За даними наших досліджень та враховуючи практичний досвід для захисту від бур’янів під час вирощування нуту, можемо пропонувати наступне. Досходові гербіциди залежно від складу бур’янів можливо використовувати такі: харнес (н.в. 2,0-3,0 л/га), трофі (1,5-2,0 л/га), діюча речовина ацетохлор; пропоніт (2,0-3,0 л/га), д.р. пропізохлор; півот (0,5-0,6 л/га), д.р. імазетапір. Це ґрунтові препарати контактної дії, застосовують їх одночасно із сівбою, або до появи сходів нуту. У посушливих регіонах гербіциди слід заробляти в ґрунт боронами або культиватором на глибину 3-5 см. Післясходові гербіциди пропонуємо такі: Селект (н.в. 0,4-0,8 л/га за 2-4 листочків бур’яну і 1,4-1,8 л/га за високої забур’яненості), Центуріон (0,2-0,4 л/га за 2-4 листочків бур’яну і 0,7-0,8 л/га за високої забур’яненості), діюча речовина цих препаратів клетодим; препарат вибіркової дії Пантера (н.в.1,0–1,5 за 2-4 листочків бур’яну і 1,75-2,0 л/га за висоти бур’яну 10-15 см), діюча речовина хізалофоп-п-тефурил; Фюзилад Форте (0,5-1,0 за 2-4 листочків бур’яну і 1,0-2,0 л/га за висоти бур’яну

лютий 2012

10-15 см), діюча речовина флуазіфопП-бутил; Ачіба (1,0-2,0 л/га за 2-4 листочків бур’яну і 2,0-3,0 л/га за висоти бур’яну 10-15 см), діюча речовина хізалофоп-п-етил. Щодо шкідників, на нуті не виявлено специфічних комах саме для нього, але досить суттєву проблему можуть спричинити мінуючі мухи та совки, яких налічується до восьми видів. Ці шкідники є поліфагами і, якщо ігнорувати захисні заходи від них, можна втратити до 50% майбутнього врожаю. Тому за перевищення порогу шкідливості совок, а на початку цвітіння він становить 30-40 особин на 100 помахів сачку і 15-20 особин у період утворення бобів, слід обов’язково обробляти посіви інсектицидом. Якщо масиви нуту великі, тоді рекомендуємо проводити крайові обробки навіть за появи окремих особин совки, не зважаючи на наявність порогу шкідливості. Наведу перелік тих інсектицидів, які можуть стати у нагоді для боротьби з шкідливими комахами. Децис f-Люкс, норма витрати 0,25-0,5 л/га; Децис Профі, н.в. 0,04 кг/га; Дантоп 0,035-0,045, н.в. кг/га; Каліпсо, н.в. 0,1-0,15 л/га; Протеус, н.в. 0,5-0,75 л/га; Коннект, н.в. 0,5 л/га; Данадім стабільний, н.в. 1,5-1,8 л/га; Вантекс, н.в. 0,04–0,06 л/га; Варант, н.в. 0,30,4 л/га. Підкреслюю, що такий список препаратів ми рекомендуємо, оскільки випробовували їх у виробництві і впевнені у досить високій їх ефективності. Якщо встановлювати умовно основну проблему серед шкідливих організмів на нуті, то такою беззаперечно буде швидке наростання кількості хвороб, які можуть звести нанівець всі надії на отримання врожаю. Разом зі збільшенням площ під вирощуванням нуту збільшується і спектр збудників хвороб, що стають вкрай небезпечними і шкідливими. Накопичується інфекція збудників фузаріозу як на насінні, так і на паростках, стеблах тощо. Завдяки нашим дослідженням і випробовуванням сучасних фунгіцидних, фунго-інсектицидних протруйників, фунгіцидів для вегетуючих рослин, рістрегулюючих речовин на нуті впевнено рекомендуємо названі нижче препарати. Для збереження здорового насіння або

РОСЛИННИЦТВО

для покращення фітосанітарного стану ураженого стануть у нагоді такі фунгіцидні протруйники: Ламардор, н.в.0,2 л/т; Ламардор Про, н.в.0,5 л/т; Максим Стар, н.в. 1,5 л/т; Вінцит Форте, н.в. 1,25 л/т; Сертікор, н.в. 1,2 л/т. Дуже високоефективними показали себе фунго-інсектицидні протруйники Юнта Квадро, н.в. 1,5 л/т і Селест Топ, н.в.1,0 л/т. Це новий, відпрацьований нами крок у системі захисту нуту й інших зернобобових культур проти хвороб не лише насіння, а й паростків протягом тривалого часу вегетації. Паростки з протруєного насіння захищені від розвитку кореневої гнилі, особливо фузаріозної, значно витриваліші проти стеблолистових гнилей і аскохітозу. Важливим є те, що перелічені вище препарати не впливають негативно на утворення рослинами нуту бульбочок, до того ж покращують фізіологічні показники насіння. Слушним буде додавання до протруйника рістрегулюючих речовин, таких як Біолан 20 мл/т; Біосил 20 мл/т; Радостим 250 мл/т. Новітньою розробкою є додавання рістрегуляторів з біозахисним ефектом Регоплант, 250 мл/т або Стімпо, 20 мл/т. Щодо інокулянтів зазначаємо, що їх використання є абсолютною необхідністю, але заходи з протруєння насіння та інокуляцію необхідно розділити у часі. Протруєння проводять не пізніше, ніж за два тижні до сівби, а інокуляцію – безпосередньо перед сівбою. Таким чином впливу протруйника на інокулянт не буде. Досвід вирощування нуту останніх років дав змогу оцінити значимість заходу фунгіцидної обробки вегетуючих рослин у загальній технологічній схемі, особливо до початку цвітіння або на початку формування бобів. Значну кількість врожаю нуту вдалося зберегти, застосувавши препарат Коронет (д.р. трифлоксистробин, 100 г/л + тебуконазол, 200 г/л) двічі за вегетацію – у фазу 1-3 трійчастих листочка і у фазу початку формування бобів. Така схема виправдана, якщо насіння не протруювалося. Якщо ж насіння протруюється, достатньо фунгіцидної обробки у фазу початку цвітіння – початку формування бобів. Загалом, фунгіцидна обробка препаратом, до складу яко-

го входить діюча речовина тебуконазол, може на багатьох етапах виправити ситуацію, зменшивши суттєво втрати від хвороб нуту. Ми можемо пропонувати до використання такі варіанти. Перший – без протруєння насіння: у фазу 1–3 трійчастих листочків обробка Коронет (0-5 л/га) + Меро, прилипач (н.в. 0,4 л/га) і друга обробка Коронет (0,6 л/га) + Меро (0,4 л/га) у фазу початку формування бобів. Другий варіант – протруєння насіння одним з перелічених вище протруйників, а далі – фунгіцидна обробка на вибір одним з препаратів у фазу початку цвітіння – початку формування бобів: Коронет (н.в. 0,6 л/га) + Меро (0,4 л/га); Луна експрес (0,35-0,75 л/га) – д.р. Флуопірам 200 г/л + Тебуконазол 200 г/л; Нативо (0,25-0,35 кг/га) – д.р. Трифлоксистробін, 260 г/кг + Тебуконазол, 532 г/л; Тілмор (0,7-0,9 л/га) – д.р. Протіоконазол, 80 г/л + Тебуконазол, 160 г/л; Фоликур (0,75-1,0 л/га) – д.р. Тебуконазол, 250 г/л; ІмпактТ (0,6-1,0 л/га) – д.р. Флутріафол, 75 г/л + Тебуконазол, 225 г/л. Під час вибору фунгіциду бажано, щоб у його складі була діюча речовина тебуконазол – досі найкращий для захисту від грибів роду Фузаріум. У цій публікації ми хотіли надати у вигляді рекомендацій наші наробітки у захисті нуту від шкідливих організмів. Велике наше бажання, щоб вони стали у пригоді для виробників, полегшили їх працю і надали можливість отримувати високі врожаї, незважаючи на складнощі погодних умов та усілякі негаразди. Тобто, попри все – бути незалежними і багатими. ■

Досвід вирощування нуту останніх років дав змогу оцінити значимість заходу фунгіцидної обробки вегетуючих рослин у загальній технологічній схемі, особливо до початку цвітіння або на початку формування бобів

лютий 2012

КАРТОПЛЯРСТВО

Оздоровлений насіннєвий матеріал картоплі для Півдня України Р.А. ВОЖЕГОВА – д.с.-г.н., професор, директор, Г.С. БАЛАШОВА – к.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії біотехнології картоплі, Інститут зрошуваного землеробства НААН

У технології вирощування картоплі понад 50% витрат припадає на вартість насіннєвого матеріалу 48

лютий 2012

Степ України – це унікальний регіон, який є житницею держави і спроможний вирішувати головну проблему сьогодення – забезпечення населення високоякісною продукцією, а переробної промисловості – повноцінною сировиною. Родючі ґрунти, сприятливий клімат дають змогу вирощувати в цьому регіоні сільськогосподарські культури із різною тривалістю вегетаційного періоду і отримувати екологічно чисту продукцію. В останні роки на Півдні, зокрема в Херсонській області, різко скоротилися площі під картоплею в колективних сільськогосподарських підприємствах і знач но зросли в індивідуальному секторі. З огляду на це потрібне коригування технології вирощування картоплі на зрошенні. Погодні умови Півдня (сильна спека у червні – серпні, низька вологість повітря, суховійні дні) є причиною орієнтації галузі на виробництво ранньої та надранньої продукції, під час вирощування якої врожай формується до настання несприятливих умов. Таку продукцію використовують не тільки для споживання у місцях вирощування, але і для реалізації в інших регіонах країни. На Півдні слід вико-

ристовувати для садіння ранні та середньоранні сорти. Багаторічні дані Інституту зрошуваного землеробства свідчать, що продуктивність середньоранніх сортів поступається раннім на 8,1%, середньостиглим – на 25, середньопізнім – на 35,6 та пізнім – на 44,6%. Більш висока продуктивність ранньостиглих сортів зумовлена тим, що критичний період бульбоутворення і формування врожаю рослини цієї групи проходить, здебільшого, в червні, коли забезпечення вологою та температурний режим ще досить сприятливі. Серед ранніх та середньоранніх сортів добру адаптацію до умов Півдня демонструють Кобза, Тирас, Серпанок, Дніпрянка, Подолянка, Скарбниця, Мелодія, Жуковський ранній, Нєвська, Світанок київський, Обрій. Ці сорти у разі раннього збирання та в літніх посадках забезпечують 180-200 ц/га, у біологічній стиглості – 350-400 ц/га якісних бульб. У технології вирощування картоплі понад 50% витрат припадає на вартість насіннєвого матеріалу. З подорожчанням пального доставка великої кількості насіннєвих бульб з інших регіонів призводить до збитковості галузі картопляр-

КАРТОПЛЯРСТВО

ства. Виходом з цього становища є проведення через 1-3 роки в умовах Півдня України сортооновлення шляхом закупівлі елітного матеріалу в інститутах, які займаються оригінальним та первинним насінництвом картоплі з оздоровленням її в біотехнологічних лабораторіях або елітно-насінницьких господарствах, які співпрацюють з інститутами. Адже тільки в лабораторних умовах можливо провести термотерапію бульб, виділення меристеми, регенерацію рослин із меристеми та клональне мікророзмноження рослин in vitro, які потім частково живцюють на вигонку, а частково – на отримання мікробульб, які є основою подальшого насінницького процесу. Мікробульби використовують для вирощування мінібульб у закритому або відкритому ґрунті розсадним та безрозсадним способом залежно від використовуваної схеми насінництва. Так, в умовах Півдня України в Інституті зрошуваного землеробства НААН мікробульби пророщують та висаджують у поле на краплинному зрошенні у розсадник отримання вихідного матеріалу, з якого отримують мінібульби, які обробляють стимуляторами росту та висаджують цього ж року до розсадника випробування. Це дає можливість рослинам картоплі формувати урожай у найбільш сприятливий за кліматичними показниками період – вересень-жовтень. З розсадника випробування навесні другого року бульби висаджують у розсадник розмноження, урожай якого збирають в ранні строки, через два тижні після цвітіння та до початку масового льоту попелиць і цикадок, що зменшує вірогідність перезараження рослин вірусною інфекцією та цього ж літа пересаджують до розсадника супер-супереліти, а влітку з нього – до розсадника еліти, який іде на реалізацію виробнику. Тобто насінництво картоплі в Інституті зрошуваного землеробства НААН ведеться за 3-річною схемою: розсадник отримання вихідного матеріалу → розсадник випробування → розсадник розмноження → розсадник суперсупереліти → розсадник супереліти → розсадник еліти.

Рис. 1. Мікробульби на краплинному зрошенні

На етапі розсадника супер-супереліти розмноження може проводитися у спеціалізованому господарстві. Отже, під час відтворення еліти обов‘язковою умовою є використання методу двоврожайної культури. Ефективність двоврожайності пов‘язана, насамперед, з більш високою продуктивністю фізіологічно молодих бульб – збирання першого і другого врожаїв проводиться невдовзі після цвітіння картоплі. Крім того, цей метод значно запобігає повторному ураженню рослин вірусними хворобами: весь липень, коли відбувається літ попелиць, переносників вірусних хвороб, рослини перебувають у досходовому стані і уникають важливого фактору повторного інфікування. Метод двоврожайної культури не звільняє картоплю від вірусної інфекції, але створює сприятливі умови для профілактики та підтримання насіннєвих якостей на високому рівні. Метод дозволяє затримати процес виродження матеріалу та підтримувати картоплю у здоровому стані 3-4 роки. Елітна картопля, відтворена в Інституті зрошуваного землеробства з використанням біотехнологічного методу оздоровлення вихідного матеріалу та методу двоврожайної культури за подальшого його репродукування, за продуктивними, якісними характеристиками та здоров‘ям не поступається еліті, вирощеній в регіонах традиційного картоплярства. Саме тому ми рекомендуємо виробникам картоплі проводити закупівлю насіннєвого матеріалу в Інституті зрошуваного землеробства НААН. Це дозволить уникнути виродження та збільшити продуктивність посадок на 40-50% порівняно з тими господарствами, де сортозаміну не проводять або купують посадковий матеріал сумнівної якості. ■

Однією з найважливіших складових одержання високих та сталих врожаїв картоп лі на Півдні є використання якісного садивного матеріалу. Дуже часто виробники продовольчої картоплі висаджують навесні бульби від торішньої весняної посадки. Вони знижують врожай на другий рік на 30-35%, а на третій – на понад 50%, оскільки матеріал швидко вироджується в жорстких погодно-кліматичних умовах Степу. Картопля, яку завозять з інших регіонів, здебільшого не сертифікована, не відповідає вимогам до насіннєвого матеріалу. Сорти привозної картоплі більш адаптовані до умов регіону, з якого завезені, тому в Степу не забезпечують високої продуктивності рослин. Це свідчить про необхідність виробництва на Півдні власного високопродуктивного та якісного насіннєвого матеріалу.

лютий 2012

ТЕХНІКА

ПРИЛАДИ ДЛЯ ЕКСПРЕС-АНАЛІЗУ ВОЛОГОСТІ ЗЕРНА:

ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

Сьогодні на ринку представлено досить багато вологомірів зерна як світових, так і вітчизняних виробників, що призначені для експрес-аналізу. Ці прилади досить складні, і підпадають під дію близько 40 ДСТУ, що накладає певні вимоги, починаючи від конструкторської документації і закінчуючи написами на упаковках. Проте, не це головне. Адже практичне застосування зумовлює свої запитання, тож на найпоширеніші із них ми спробуємо відповісти нижче.

лютий 2012

– Які існують типи вологомірів? – За фізичними принципами роботи вологоміри зерна для експрес-аналізу є кондуктометричними і діелькометричними. Проте набагато важливіше для споживача – це спосіб заповнення вимірювальної камери вологоміра, оскільки він впливає на точність показань вологоміра і експлуатаційні зручності. Всі вони спрямовані на вирішення головного завдання – забезпечення пов торюваності щільності засипаного зерна від виміру до виміру. За заповненням вимірювальної камери вологоміри є: ➡ з ущільнювальною (підпружиненою) кришкою; ➡ з ущільнювальною кришкою і подрібненням зерна; ➡ із заповненням вимірювальної камери вільним падінням зерна (але при цьому потрібно користуватися спе-

ціальною засипною склянкою або, як варіант, без склянки, але сипати потрібно тільки на центральний конусний електрод – падіння з однієї й тієї самої висоти забезпечує повторюваність щільності засипаного зерна у вимірювальній камері від виміру до виміру ). Ці способи забезпечують клас точності не гірше 0,5; ➡ із вільним падінням, але при цьому вологомір має вбудовані тензоваги і мікропроцесорну програму, що автоматично враховує щільність засипаного зерна (натуру). Останній спосіб забезпечує найвищу точність – до +/-0,3%. – Основні галузі застосування та споживачі. – Галузь застосування експресвологомірів зерна досить велика – їх активно застосовують у сільському господарстві – рослинництві, зберіганні зерна, переробці зерна, харчовій

ТЕХНІКА

промисловості. Адже вологомір зерна дуже важливий і необхідний прилад для кожного агронома, фермера, зернотрейдера, виробника сортового насіння, кожної лабораторії на ХПП і сортодослідної станції. – Технічні особливості застосування таких приладів. – Сучасне приладобудування неможливе без використання мікропроцесорів. Всі представлені на ринку вологоміри побудовані на мікропроцесорних схемах, що дає підвищені експлуатаційні властивості, наприклад, обчислення «середнього значення низки вимірів», «запам’ятовування попередньоправки у показанВологомір із го виміру», простоту експлуатації – підпружиненою ня за зміни температури (закришкою «систему підказок» тощо. Між волозвичай, у діапазоні 0-45о С). гістю і температурою вимірюваного Без такої поправки вологозерна існує дуже сильна залежність. За- мір у принципі не може вважатися тавдяки мікропроцесорним схемам воло- ким. Звертаємо на це увагу тому, що на гоміри також автоматично вносять по- ринку, як це не дивно, і донині зустрі-

У чому полягають основні відмінності вологомірів? – Вологоміри поділяються за своєю конструкцією на засипні (боротьба за повторність щільності чи натури – вага у певному обсязі зерна), чи заглиблювальні (втичні, голчасті), відрізняються за сервісними можливостями, які дають використання мікропроцесорів, за виведенням/не виведенням показань, за температурою і наявністю автоматичної температурної поправки, за наявністю вбудованих тензовагів (підвищують точність вимірів), різним елементам живлення, за обсягом вимірювальної камери тощо.Тут варто розповісти детальніше. З погляду метрології (науки про виміри), якщо є певний обсяг зерна (одна зернина, відро, вагон, пароплав зерна) ідеально було б весь обсяг (одну зернину, відро, вагон, пароплав) помістити у вимірювальну камеру і відразу одержати результат. Зрозуміло, що це нереально. Тож потрібно зробити велику кількість проб та відборів із різних точок обсягу зерна і за подальшого узагальнення показань. Отже, чим більшою є вимірювальна камера вологоміра, тим більш «представницька» (термін метрології) проба, що однозначно характеризує обсяг зерна. Проте, з іншого боку, перед збиранням потрібно натерти вручну дуже багато колосків і з різних ділянок поля, щоб прийняти правильне рішення. Тож у випадку з маленької вимірювальної камери кількість натертих колосків буде така сама. Тільки різко зросте кількість замірів і витрат зусиль на ретельне очищення вимірювальної камери після кожного вимірювання.

УСТАТКУВАННЯ для ЗБЕРІГАННЯ

■З ерносушарки проточні від 2-80 т/г ■С илоси SPA від 300-16 000 т ■Н орії, редлери від 28 - 335 т/г

■З ерноочисна техніка ■Ш некові транспортери 25-40 т/г ■Б удівництво елеваторів «під ключ»

ТОВ «АРАЙ Україна», м . Київ www.araj.com.ua, e-mail: araj@i.ua Тел./факс: (044) 524-22-02, 525-49-46

лютий 2012

ТЕХНІКА

Вологомір із заповненням вимірювальної камери вільним падінням зерна

Вологомір зерна дуже важливий і необхідний прилад для кожного агронома, фермера, зернотрейдера, виробника сортового насіння, кожної лабораторії на ХПП і сортодослідної станції 52

лютий 2012

чаються вологоміри без температурної поправки. Інша справа, що показники вимірюваної температури можуть виводитися на шкалу (ці прилади коштують дорожче, іноді на третину), а можуть і не виводитися. У будь-якому випадку, якщо показники температури виводяться на шкалу, то цей прилад однозначно має автоматичну температурну поправку. – Як правильно обирати та використовувати вологомір? – Якщо дослідити інструкції виробників вологомірів для експрес-аналізу, то можна виявити що за головними параметрами, які цікавлять споживача, вони однакові. Точність у зоні вологості складського зберігання не гірша 0,5% (чим вище діапазон виміру, тим більше похибка – до 2,5%), кількість шкал (видів вимірюваного зерна) – 15, ціновий діапазон – від 120 до 350 євро, виробники – як українські, так і іноземні. Вологоміри з вбудованими тензовагами – це вологоміри іншого класу і цінового діапазону – до 850 євро, проте підвищеної точності (до 0,3%) і з кількістю шкал до 450, до того ж, лише іноземного виробництва. Обрані шкали завантажуються споживачем з Інтернету власноруч або за замовленням – продавцями вологомірів. Під час практичних випробувань, у яких брало участь 4 імпортних воло-

гоміри, розбіжність у показаннях між різними вологомірами цієї групи і зразковою пробою доходила до 7%. Зразковою пробою була кукурудза, з вологістю 42% за показаннями сушильної шафи, проба зберігалася у спеціальній герметичній тарі, перед випробуваннями на добу розміщувалася на вібростіл, з метою вирівняти «розмазати» вологість за об’ємом. Звідки ж така велика різниця у показаннях вологомірів на одному і тому самому зерні? Невже всі вологоміри брешуть? Звісно ні. Вологоміри просто не налаштовані. В інструкціях на всі вологоміри без вбудованих тензовагів обов’язково є абзац такого змісту: «На початку сезону зерно відправити в лабораторію і за показаннями сушильної шафи підкорегувати показання вологоміра». Проте часто, купуючи прилад, ми не читаємо цих рядків. Після корекції відповідно до інструкції на вологоміри показання будуть у межах класу точності. Яка ж шкала прописана у вологомірах? Деякі виробники пояснюють – «це так зване «стандартне» зерно» – відсутність хворих, сколених, хімічно оброблених зерен, засміченістю не вище 1%». Українські вимоги до еталонних проб зернових і зернобобових культур відповідно до Держстандарту: «Вихідні проби зернових і зернобобових культур, застосовувані для градування вологомірів, повинні включати основні районовані сорти в межах типу різних ґрунтово-кліматичних зон вирощування. Зерно у вихідній пробі повинно бути здоровим, не зараженим, містити не більше 1% бур’янистих домішок і не мати механічно ушкоджених зерен». Із цього випливає – найточніший вологомір той, користувач якого уважно читає інструкцію і дотримується її. І перше правило вибору дешевого експрес-вологоміра (без вбудованих тензовагів) – вологомір повинен мати підлаштування шкали. Зазвичай діапазон регулювання – від +/-2% до +/- 10%. Зверніть увагу – не всі українські вологоміри мають таку можливість, отже, в інструкції до них не зазначають вимоги щодо корекції шкали.

ТЕХНІКА

– Як професійно одержати зразкову пробу для корекції шкали вологоміра? – Необхідно врахувати дві особливості вологості: 1) вологість увесь час змінюється; 2) вологість розподіляється нерівномірно. Для відбору, зберігання і доставки зерна в лабораторію, а це, зазвичай, лабораторія на найближчому ХПП, підійде пластикова пляшка із щільно закритою пробкою, як альтернатива спеціальному лабораторному посуду, заповненому зерном до середини. Віддаючи лаборанту пробу, звернути увагу на те, щоб перед відбором проби зерна для сушильної шафи хоча б декілька хвилин енергійно потрусили пляшку (у лабораторіях на ХПП немає вібро столів), тим самим «розмазали» вологість за об’ємом (от чому пляшка має бути заповнена наполовину), а після відбору проби не забули щільно закрити кришку на пляшці, знову консервуючи вологість. Таким чином, використовуючи таку тару і енергійне струшування, можна майже цілком нейтралізувати особливості вологості, що заважають точному визначенню її величини. Одержавши дані лабораторії після сушильної шафи, знову енергійно потрусити пляшку, всипати пробу зерна у свій вологомір, і, побачивши розбіжність у показах, відкоригувати шкалу, відповідно до інструкції на вологомір. Почувши пропозицію: «Ось ємність із зерном, вчора робили виміри, там вологість 22%», – у жодному разі не слід погоджуватися. За добу вологість могла зменшитись (особливо, якщо ємність стояла на підвіконні – типова картина), а також різниця на поверхні ємності і у глибині може сягати 5% (вологість не «розмазана», адже ємність не стояла на вібростолі). Тепер також зрозуміло друге правило вибору – дешевого або дорогого (з тензовагами) вологоміра. Для господарства, що вирощує власне зерно, очевидним буде вибір вологоміра без тензовагів із щорічним їх підлаштуванням (навіщо переплачувати?). Вибір для зернотрейдерів, ХПП, що скупову-

ють різне зерно, – вологомір із тензовагами. Для абсолютно чіткого уявлення зупинимося ще раз на вазі зерна у вимірювальній камері (натурі). Той самий сорт цього року дав дрібніше зерно, отже, у вимірювальну камеру вологоміра без тензовагів його потрапило більше за вагою і показання вологоміра будуть завищені. На наступний рік цей самий сорт дав більше зерно, у вимірювальну камеру його потрапило менше за вагою – показання вологоміра без тензовагів будуть занижені. Для одержання точних показань вологомірів без тензовагів потрібне щорічне корегування під конкретне зерно. Вологоміри з тензовагами здійснюють автоматичну корекцію на натуру вимірюваного зерна. Уявімо собі картину. На ХПП лаборант, побачивши зерно з певного господарства, швидко почав підлаштовувати вологомір без тензовагів під зерно із цього господарства, тобто виконувати прямі вимоги інструкції на цей вологомір. Нереальна картина. Але ж лаборант у цьому випадку не має права посилатися на показання цього вологоміра і заносити їх до журналу. На жаль, ХПП не поспішають переозброюватися і при-

чини цього лежать в економічній площині. Як відомо, на вологості можна непогано заробляти. Очевидно, потрібне втручання дер-

Вологоміри з вбудованими тензовагами – це вологоміри іншого класу і цінового діапазону – до 850 євро, проте підвищеної точності (до 0,3%) і з кількістю шкал до 450, до того ж, лише іноземного виробництва

Вологомір із вбудованими тензовагами лютий 2012

ТЕХНІКА

У галузі експресвологомірів для польових умов уже давно з’явилися вологоміри на оптичних принципах із розширеними функціями – крім виміру вологості, вимір олійності, протеїну тощо

жави, що змінить застарілі ДСТ, озвучить сучасні вимоги до сертифікованих лабораторій. Хоча в країні є позитивні приклади. Одна велика корпорація щороку будує нові ХПП, оснащені на рівні світових стандартів, включаючи метрологію. Отже, підсумуємо сказане вище. 1. Будь-який вологомір повинен мати автоматичну температурну компенсацію. 2. Вологомір без тензовагів повинен мати можливість підлаштування шкали. 3. Залежно від виду господарської діяльності обирається вологомір із тензовагами або без. А далі – звичні рекомендації – ціна, гарантійний строк. Найдешевші вологоміри, безумовно, українського виробництва. Гарантійний строк на всі вологоміри – 1 рік. І лише два українських виробники дають гарантію 3 роки. – Чи існують сервісні служби з ремонту/налагодження вологомірів? – Тепер реальне здійснення гарантійних зобов’язань і постгарантійних ремонтів. У випадку імпортних приладів постгарантійний ремонт може розтягтися на місяці, оскільки на складі не тримають десятки складників, а лише під замовлення. Українські виробники ремонти здійснюють завжди і досить швидко.

Погружний голчастий вологомір

лютий 2012

– У яких випадках необхідна заміна приладу або придбання більш нової моделі? – Вологомір не має механічних деталей, що зношуються, і може слугувати десятиліттями як наручні годинники. У випадку вологомірів із механічни-

ми деталями, що зношуються (ущільнюювальні кришки – виходить із ладу різьблення, пружина втрачає свої властивості – це впливає на точність вимірів, ущільнювальні кришки з подрібненням – до перших двох неприємностей додається зношування подрібнювальної поверхні), необхідно періодично купувати деталі на заміну. Під час купівлі вологоміра потрібно з’ясувати, чи є запасні деталі. Технічний прогрес не стоїть на місці. У галузі експрес-вологомірів для польових умов уже давно з’явилися вологоміри на оптичних принципах із розширеними функціями – крім виміру вологості, вимір олійності, протеїну тощо. Проте ціна! Не вдалося виявити жодного щасливого користувача такого вологоміра. Залишається лише милуватися цим дивом прогресу на спеціалізованих виставках. Хотілося б у цій статті звернути увагу на розуміння декількох простих правил такої серйозної науки, як метрологія, викладених простою мовою. В агроуніверситетах не вивчають основ метрології. А шкода, з огляду на все зростаючу озброєність галузі різними вимірювальними приладами. Типова ситуація, коли порівнюють показання вологоміра і, допустимо, сушильної шафи. Різниця в показаннях – у 0,5%. Власник вологоміра вважає це абсолютно недопустимим, вважаючи вологомір не налаштованим. На його думку, різниця у показаннях має дорівнювати 0%. А тепер, власне, метрологія. Будь-який вимірювач має похибку. І сушильна шафа згідно з паспортом теж має похибку, що становить +/- 0,5%. Тестований вологомір, допустимо, у цьому діапазоні має похибку в +/- 1%. Якщо показання сушильної шафи занижені на мінус 0,5%, і при цьому, його показання перебувають у заявленому класі точності (за паспортом – 0,5) і достовірні. А показання тестованого вологоміра, навпаки, завищені на 1% і при цьому, показання перебувають у заявленому класі точності (за паспортом – 1,0) і достовірні. У такий спосіб 1+0,5=1,5%. Максимально допустима в цьому випадку розбіжність у показаннях во-

ТЕХНІКА

логоміра і сушильної шафи – 1,5%, маючи розбіжність тільки в 0,5%. Висновок – «не боріться з вітряними млинами» і з метрологією також. І наостанок – про що не пишуть у своїх інструкціях виробники вологоміров. Розглянемо дуже популярний вологомір іноземного виробництва. Під час випробувань використовується добре перемішана (з однаковою вологістю) проба. За першого виміру показання вологоміра 25%, другого – 27, третього – 29% і так далі. Показання чомусь зростають до певної межі. Потім перестають рости. І це все на одній пробі з однаковою вологістю. Яка ж вологість у пробі? Виникає паніка, висновок – прилад не справний. Прилад справний. Винувата «мовчазна» інструкція. Після першого насипання проби в прилад, виміру і висипання проби із приладу на стінках вимірювальної камери залишилася волога, що сумується з наступними вимірами і завищує показання. І так від виміру, до виміру поки не настане стан рівноваги. Тобто, металеві стінки не можуть утримувати більшу кількість вологи і вся волога, що потрапляє до камери, знову

і один імпортний, у яких немає цього недоліку. Виявляється все дуже просто. У ці вологоміри засипати зерно можна тільки після «запрошення – команди» на табло. А до цього прилад вимірює вологість порожньої камери і, якщо там залишилася волога після попереднього виміру, він її віднімає у наступному вимірі. Відрізнити такі вологоміри просто. Якщо відповідно до інструкції пробу можна засипати у невключений прилад, а потім включити, отже, цей вологомір не вимірює вологість порожньої камери. І на останок хочемо особливо наголосити що у разі будь-яких господарських спорів посилання на покази будь-якого, навіть найкращого та найточнішого, приладу для експрес-аналізу вологості зерна не має юридичної сили. Юридичну силу мають лише дані, отримані у лабораторії за допомогою сушильної шафи. Дякуємо за надану інформацію та допомогу у написанні статті М.М. Шасталову ■

У разі будь-яких господарських спорів посилання на покази будьякого, навіть найкращого та найточнішого, приладу для експрес-аналізу вологості зерна не має юридичної сили. Юридичну силу мають лише дані, отримані у лабораторії за допомогою сушильної шафи

повертається у зерно. В інструкції на прилад написано, що слід засипати зерно в очищену камеру. А необхідно було б написати «ретельно протерти вологовбирною серветкою і ще просушити вентилятором (забрати вологу в недоступних зонах). Проте, який вентилятор у польових умовах? І це факт, на українському ринку представлені тільки два вологоміри – український лютий 2012

ТЕХНІКА

ПРОБЛЕМА ЗНЕСЕННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ В. М.СІРИЙ – інженер, ПАТ Богуславська сільгосптехніка

Причини знесення препаратів: 1. Погодні умови. 2. Розмір краплі. 3. Робочий тиск. 4. Швидкість руху. 5. Висота та стабілізація штанги.

лютий 2012

Проблема знесення пестицидів з’явилася майже 50 років тому – з появою самих пестицидів. Знесення пестицидів визначається як фізичне переміщення пестицидів повітрям під час обприскування від цілі обприскування у бік. Знесення небажане з економічних причин, охорони навколишнього середовища і безпеки. За інформацією компанії Агросфера, вартість хімічного захисту озимої пшениці та ріпака сягає 400 грн/га, соняшнику – 650 грн/га, цукрового буряку – 1000 грн/га. Дослідами доведено, що залежно від умов обприскування знесення препаратів може сягати 90%, що призводить до зменшення ефективності обприскування на 3555%. Ефективний господар не витрачатиме великі гроші на пестициди і спостерігатиме, як вони зносяться з його поля. Знесення препаратів призводить до незадовільних результатів обприскування, що потребує повторної обробки поля. Крім того, знесений препарат може отруїти людей, тварин, рибу у водоймищах, зашкодити іншим рослинам на сусідньому полі. Зовсім виключити знесення неможливо, але його можна знизити до мінімуму, якщо пестициди застосовувати за

сприятливих погодних умов і доведених методів зниження знесення (рис. 1). Погода – дуже важливий фактор, що впливає на знесення. Основні погодні умови:  швидкість і напрям вітру;  відносна вологість і температура;  атмосферна стабільність та інверсія. Швидкість вітру – найбільш критичний фактор із всіх погодних умов. Чим більший вітер, тим далі буде знесена крапля від рослини. Чим більша крапля, тим менше на неї впливає вітер і тим швидше вона падає. Однак, сильний вітер може зносити і великі краплі, тому необхідно зупиняти обприскування за швидкості вітру вище 3-4 м/с. Відносна вологість і температура хоч і не такі критичні, як швидкість вітру, але також мають свій вплив. Під час падіння поверхня краплі випаровується. Випаровування зменшує розмір і вагу краплі, що призводить до зменшення швидкості падіння і відповідно до знесення у бік від рослини. Краплині розміром 100 мікрон потрібно трохи більше 5 секунд, щоб впасти з висоти 1,5 метра, якщо немає випаровування. Але, у відносно сухому, теплому повітрі (відносна вологість 30% і темпе-

ТЕХНІКА

Рис.1 100 мк

200 мк

400 мк

4 хв

11 сек

5 сек

2 сек

3 метри

20 мк

Рис. 2 Вітер 1,5 м/с 20 мк 3 метри

ратура 25˚С) крапля розміром 100 мікрон у разі падіння з висоти 1,5 метра досягне землі, маючи розмір 50 мікрон. Втрати від випаровування відбуваються за будь-яких атмосферних умов, але вони значно менші рано вранці і увечері. Температура також впливає на атмосферну стабільність, інверсію та турбулентність, кожна з яких збільшує знесення. Найкращий шлях виключити знесення, пов’язане з цими факторами, – не проводити обприскування за температури вище 25˚С і вологості нижче 30%, а також уникати утворення дрібних крапель (150 мікрон і менше). Якщо виключити такі краплі, знесення значно зменшується. Розмір крапель – найбільш важливий фактор, що впливає на знесення. Розмір крапель вимірюється в мікронах (1/1000000 метра). Як відомо, чим дрібніші краплі, тим краще покриття препаратом рослин (більша площа покриття за однакового об’єму рідини), краще утримання і проникнення. Проте, із зменшенням розміру краплі у разі використання звичайних обприскувачів дрібні краплі взагалі можуть не досягати цілі у зв’язку із знесенням та випаровуванням. Чим довше крапля знаходиться в повітрі, тим більше шансів, що вона буде знесена. Дрібні краплі більш схильні до знесення, ніж великі, тому що вони довше затримуються в повітрі. Крапля розміром 20 мікрон (для прикладу – діаметр волосини становить 100 мікрон) з 3-метрової висоти падає протягом 4 хвилин, а крапля розміром 400 мікрон впаде за 2 секунди (рис. 1). Досліди показують, що знесення значно знижується у разі збільшення краплі до розміру 150–200 мікрон.

50 мк 100 мк 150 мк 400 мк

2,5 м

6,5 м

15 м

55 м

300 м

Дрібні краплі можуть зноситися на великі відстані. Наприклад, теоретична відстань, яку пролетить крапля розміром 400 мікрон у разі падіння з висоти 3 метри за швидкості вітру 1,5 м/с, буде 2,5 метри, а для краплі розміром 20 мікрон відстань буде 300 метрів (рис. 2). Краплі розміром до 50 мікрон залишаються у повітрі невизначений час або поки не випаруються. Утворення крап лин такого розміру необхідно уникати, оскільки, використовуючи звичайні обприскувачі, неможливо їх контро лювати.

Краплі класифікують за розміром:  Дуже дрібні < 182 мк  Дрібні 183-280 мк  Середні 281-429 мк  Великі 430-531 мк  Дуже великі 532-655 мк

лютий 2012

ТЕХНІКА

Повітря

Один з найкращих шляхів зменшення знесення пестицидів – використання обприскувачів із системою примусового осадження крапель. Такі обприскувачі забезпечують можливість ефективного використання найдрібніших крапель без втрат, що значно підвищує ступінь покриття рослин препаратами

лютий 2012

Великі краплі менше схильні до знесення вітром, тому що вони падають швидше і випаровуються повільніше, але вони не затримуються на рослині і стікають з неї. Отже, необхідно досягати балансу між зниженням знесення за рахунок великих крапель і добрим покриттям за рахунок дрібних крапель. Обирати розмір крапель необхідно відповідно до інструкції на препарат, яку надає виробник. Якщо розмір не вказується, для більшості фунгіцидів, інсектицидів та гербіцидів проти злакових бур’янів рекомендується використовувати дрібні і середні краплі. Для гербіцидів проти дводольних бур’янів рекомендуються середні і великі краплі. Великі і дуже великі краплі варто використовувати у разі застосування ґрунтових гербіцидів. Дуже дрібні краплі використовують тільки під час обприскування обприскувачем із системою примусового осадження крапель. Робочий тиск впливає на те, що потік рідини перетворюється в краплі, і це ключовий фактор у регулюванні розміру крапель. Досліди показали, що у разі використання звичайних плоско-струминних розпилювачів підвищення тиску з 1 до 3 атм подвоює кількість краплин розміром 100 мікрон і менше. Зниження тиску знижує знесення, тому що утворюються великі краплі, але робота у разі тиску нижче рекомендованого зменшує кут розпилу, що призводить до неповного перекриття факелів розпилу і може призвести до незадовільної якості обприскування. Рекомендований тиск під час роботи з плоско-струминними розпилювачами – 1,5-3 атм. Під час роботи з інжекторними розпилювачами рекомендований тиск 3-8 атм. Швидкість руху Для виконання якісного обприскування рекомендована швидкість 78 км/год (4-6 км/год – у разі обприскування густих посівів, для кращого проникнення в шар рослин). У разі підвищення швидкості значно збільшується знесення препаратів, що потребує збільшення розміру крапель або вико-

ристання системи примусового осад ження крапель. Висота штанги та її стабілізація

На рівномірність розподілення робочої рідини по ширині штанги сильно впливають динамічні коливання штанги у вертикальній і горизонтальній площинах. Чим менше коливається штанга, тим краще покриття рослин, менше знесення і якісніше обприскування. Коливання штанги можуть бути двох видів: вертикальні і горизонтальні. Обидва види коливань мають бути мінімізовані. Поганий механізм стабілізації штанги може призвести до великої різниці норми внесення на різних ділянках поля. Повністю уникнути коливань штанги неможливо, але паралелограмна підвіска та маятниковий механізм стабілізації штанги з пружинами і амортизаторами дають змогу зменшити їх до мінімуму. Також для рівномірного розподілення робочої рідини необхідно правильно встановити висоту штанги обприскувача. Наприклад, для плоско-струминних розпилювачів з кутом розпилення 110˚, встановлених на штанзі через кожні 50 см, 100% перекриття факелів досягається на висоті 35 см. Але, з урахуванням коливання штанги рекомендована висота встановлення штанги – 50 см над оброблюваною поверхнею. Один з найкращих шляхів зменшення знесення пестицидів – використання обприскувачів із системою примусового осадження крапель. Такі обприскувачі забезпечують можливість ефективного використання найдрібніших (найефективніших) крапель без втрат, що значно підвищує ступінь покриття рослин препаратами.

ТЕХНІКА

Під час роботи такого обприскувача вентилятор створює потік повітря, який через щілину в нижній частині рукава подається в зону розпилення. В результаті утворюється повітрянокрапельна суміш, яка дозволяє донести дрібні краплі навіть в густі посіви. Крім того, використання обприскувача із системою примусового осад ження крапель має такі переваги: В часне обприскування. Незалежно від того, які препарати вносяться – гербіциди, фунгіциди чи інсектициди, – головне – внести їх в найбільш вразливу фазу розвитку. Цей період дуже короткий – декілька днів. Якщо необхідно обробити велику площу, можливість обробки всієї площі в оптимальні строки значно підвищується у разі використання обприскувача із системою примусового осадження крапель, який має вищу продуктивність і меншу залежність від погодних умов, ніж звичайний обприскувач. Наприклад, у разі обробки площ від 1000 га і більше, щоб провести обробку в оптимальні строки, потрібно два звичайних обприскувача, або один із системою примусового осадження крапель.  Рівномірне покриття рослин. Кра-

ще проникнення препаратів у найбільш вразливі місця. Особливо це помітно під час обробки густих посівів. Повітряний потік, що виходить з отворів у рукавах, розхитує рослини та перевертає листя рослин таким чином, що їх нижній бік потрапляє під струмінь розпилених пестицидів. Забезпечується розпилення хімікатів на краплі значно меншого розміру, що істотно покращує покриття рослин. На рослинах осідає більша частина хімікатів ніж у разі роботи звичайним обприскувачем.

В ища продуктивність роботи. Під час обробки звичайним обприскувачем збільшення швидкості руху агрегату призводить до знесення крапель. Оприскувач з повітряним рукавом може працювати на робочій швидкості до 15 км/год без втрат на знесення препаратів, що дає змогу підвищити продуктивність на 25-30%. Завдяки рівномірному покриттю кількість води у разі приготування робочого розчину може бути зменшена до 50%, що дозволяє зменшити кількість заправок бака обприскувача і приблизно на 20% збільшити продуктивність роботи. Е кономія коштів. Можливість зменшення норми внесення робочої суміші, використання менших доз хімікатів, більш висока робоча швидкість дозволяють істотно економити на загальних витратах на обприскування (паливомастильні матеріали, пестициди, затрати праці тощо) та підвищити рентабельність вирощування культур. Вища ефективність обприскування також дозволяє зменшити кількість обприскувань за сезон. Економія коштів тільки на пестицидах сягає 20-30%, що у разі захисту пшениці становить 120 гривень на кожному гектарі, а цукрового буряку – 300 грн/га. Не дивно, що обприскувачі із повітряною підтримкою з кожним роком стають популярніші. Все більше керівників господарств розуміють і використовують переваги цих обприскувачів. ■

Обприскувачі із повітряною підтримкою з кожним роком стають популярніші. Все більше керівників господарств розуміють і використовують переваги цих обприскувачів

Таблиця 1. Розміри крапель для плоско-струминних розпилювачів Lechler ST 110

Тиск, атм 2,0

2,5

3,0

3,5

4,0

5,0

ST 110-01

дрібні

дуже дрібні

ST 110-015

дрібні

дуже дрібні

ST 110-02

дрібні

дуже дрібні

ST 110-03

середні

дрібні

дуже дрібні

ST 110-04

середні

дрібні

ST 110-05

середні

ST 110-06

великі

середні

ST 110-08

великі

середні

лютий 2012

САДІВНИЦТВО

Cпособи зниження чисельності рослиноїдних кліщів У ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕННЯХ

Л.М. БОНДАРЕВА – к. с.-г. н., доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України

лютий 2012

В останні роки в плодових насадженнях Лісостепу України спостерігається масове розмноження рослиноїдних кліщів, серед яких найбільш шкідливі червоний плодовий, глодовий та звичайний павутинний. Основними факторами, що регулювали чисельність рослиноїдних кліщів в плодових насадженнях у 2011 році, були метеорологічні умови та обробки пестицидами, які регулярно проводять в садах. У насадженнях, де виключали обприскування інсектоакарицидами, спостерігалося природне регулювання рослиноїдних кліщів хижими кліщами фітосеїдами. Протягом вегетаційного періоду чисельність їх була у динамічній рівновазі

та дуже рідко рослиноїдні види перевищували пороговий рівень. Зміна видового складу рослиноїдних кліщів у садах, обприскуваних пестицидами, зумовлювалася метеорологічними умовами і насамперед – відносною вологістю та температурою повітря. Помірні температури (19-22о С) і відносна вологість повітря (60-80%) сприяють масовому розмноженню глодового кліща. З підвищенням вологості повітря створюються оптимальні умови для розмноження червоного плодового кліща. Зниження вологості й підвищення температури повітря сприяє масовому розмноженню звичайного павутинного кліща. Таким чином, один вид рослиноїдних кліщів завжди при-

САДІВНИЦТВО

сутній у плодових насадженнях й інтенсивно там розмножується. Чисельність популяції рослиноїдних кліщів залежала також від суми ефективних температур повітря. Останніми роками вона варіювала від 1014 до 1350о С, що зумовлювало розмноження від 5 до 8 поколінь глодового та інших видів кліщів. За даними досліджень, проведених в Інституті садівництва НААН України, шкідлива діяльність рослиноїдних кліщів проявляється у разі розмноження п’яти і більше поколінь за вегетаційний період. У садах, де проводять понад п’ять обприскувань, пестицидами чисельність рослиноїдних кліщів є дуже високою (63,8 екз. усіх стадій розвитку

на один листок). За нетривалий час популяції шкідливих кліщів ставали цілком стійкими до пестицидів вже після 3-5–разового їх застосування. Дія пестицидів проявлялася як у загибелі хижих кліщів, так і зміні фізіологічного стану листя у бік збільшення кількості цукру, що викликає збільшення більш ніж вдвічі плодючості частини популяції рослиноїдних кліщів, яка залишається після обприскувань. Найпростіший спосіб зниження чисельності рослиноїдних кліщів – чергування пестицидів різних класів хімічних сполук. Проте впровадження цього напряму пов’язано з визначенням резистентності популяції кліщів проти запланованого для застосування акарициду з метою запобігання обробкам неефективним препаратами. Найбільш перспективним напрямом зниження чисельності шкідливих кліщів є застосування хижих кліщів фітосейїд. Для цього в садах, де регулярно практикують обприскування пестицидами, слід створити умови для збереження хижих кліщів. Практичне значення в регулюванні чисельності рослиноїдних кліщів у садах, де регулярно здійснюють обробки песимцидами, мали фітосеїди Typhloctonus formosus Wainst. і Metaseiulus longipilus Nesbitt. Фітосеїди менш плодючі, ніж рослиноїдні кліщі, але їх розвиток у 2-2,5 рази швидший, ніж шкідливих видів. У зв’язку з цим хижі кліщі здатні регулювати чисельність рослиноїдних. Але для цього рано навесні і влітку необхідно проводити моніторинг і облік чисельності хижих кліщів. За співвідношення хижих і рослиноїдних кліщів 1:20-30 навесні та влітку відбувається природна регуляція чисельності кліщів. ■

Найпростіший спосіб зниження чисельності рослиноїдних кліщів – чергування пестицидів різних класів хімічних сполук

Ураження врожаю червоним плодовим кліщем лютий 2012

ДОСВІД

Долина Ред Рівер у Північній Дакоті

«Енергетичний» цукровий буряк –

СИРОВИНА ПЕРСПЕКТИВНА

Сьогодні інтерес до біопалива зростає у геометричній прогресії у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища і скінченністю запасів вуглеводів. Як сировину для виробництва біопалива використовують найрізноманітніші сільськогосподарські культури. Наприклад, у штаті Північна Дакота для цього пропонують використовувати цукровий буряк. Єдина територія Північної Дакоти, де можна зустріти комерційні поля цукрового буряку, – долина Ред Рівер у східній частині штату і кордон Дакоти з Монтаною. Інші райони Північної Дакоти ніколи не приносили суттєвих прибутків, проте є шанс, що незабаром ситуація зміниться. Коли це відбудеться, нове покоління виробників цукрового буряку не стануть вирощувати її на цукор. Замість цього буряк слугуватиме сировиною для виробництва біопалива. Останні три роки організація Green Vision Group (GVG, Північ-

лютий 2012

на Дакота) займається дослідженням та просуванням на ринок «енергетичного» буряку на північних рівнинах. Ці дослідження мають основну мету – знизити кількість викидів вуглецю в атмосферу і водночас підтримати сільську економіку регіону. Потенційно ставка є дуже високою. Паливо, вироблене із цукрового буряку, кваліфікується як «просунуте» біопаливо, а до 2022 р. очікується налагодження щорічного виробництва 15 млрд галонів біопалива. Тобто виробництво біопалива дасть значний імпульс економічному розвиткові регіону.

ДОСВІД

Ключовим для GVG стало партнерство із університетом штату Дакота та компанією �� Heаrtland Renewable Energy (Айова). На сьогодні це партнерство дало серйозну економічну базу для вирощування експериментального врожаю «енергетичного» цукрового буряку у всій Північній Дакоті. У ході спільної роботи був протестований комерційний потенціал використання побічного продукту переробки буряку для забезпечення тепловою енергією, яка, як виявилося, здатна покрити до 70% потреб біопаливного заводу. Також почалися дослідження щодо можливості довгого зберігання бурякового соку, що дасть змогу виробляти біопаливо безперервно цілий рік. Сьогодні Green Vision Group добивається, щоб Агентство із захисту навколишнього середовища (ЕРА) офіційно погодило виробництво етанолу з буряку як сучасного палива. Поки що біопаливо з буряку розглядається як достойна альтернатива етанолу з кукурудзи, проте варто підкреслити головну перевагу виробництва палива із цієї сировини: цукровий буряк здатен дати вдвічі більше етанолу з площі землі, ніж кукурудза. Це зменшує посівні площі, необхідні для отримання тієї самої кількості палива. Інша перевага – простота обробки цукрового буряку. Якщо у випадку кукурудзи спочатку необхідно розкласти крохмаль до цукру, перш, ніж отримати етанол, то із цукровим буряком цей шаг непотрібен. Це знижує вартість переробки сировини на етанол. Співробітники Університету штату Дакота К. Густавсон і Т. Маунг опублікували у липні 2010 року результати економічного дослідження біопалива із буряку. Густавсон, який останні роки плідно працював із GVG, повідомив, що згідно з аналізом ціна етанолу з цукрового буряку становить від 1,52 до 1,71$ за галон залежно від величини посівних площ.

За 2011 рік, звичайно, картина енергетичних затрат значно змінилася. Ринкові ціни на сировину (цукровий буряк, кукурудза) сьогодні вищі. Те саме відбулося із продуктами перегонки, ціни виросли пропорційно, різниця між собівартістю і ціною продажу не змінилася. Тобто паливо із цукрового буряку і досі є вигідною альтернативою вуглеводневому паливу і здатне добре конкурувати на ринку. Біопаливо, щоб відповідати сучасним стандартам, має під час спалювання давати мінімум вдвічі менше викидів, ніж нафта (для порівняння паливо з кукурудзи дає викидів лише на 20% менше). На додачу до цього, спалюючи відходи ферментації цукрового буряку, можна отримати сировину для опалення та вироблення енергії. Побічні продукти переробки цукрового буряку на біопаливо – пивні дріжджі, кормова целюлоза, а також калійні добрива, що залишилися після спалювання відходів.

Поки що біопаливо з буряку розглядається як достойна альтернатива етанолу з кукурудзи, проте варто підкреслити головну перевагу виробництва палива із цієї сировини: цукровий буряк здатен дати вдвічі більше етанолу з площі землі, ніж кукурудза

Перепони та шляхи їх усунення

Які ж основні перепони для появи у Дакоті діючих плантацій цукрового буряку та у які строки можна їх усунути?

лютий 2012

ДОСВІД

Мейнард Хелгес, Green Vision Group з десятифунтовим цукровим буряком

лютий 2012

Перший етап плану Green Vision Group (економічне обґрунтування, тестування технологій виробництва теплової енергії із відходів та початок досліджень) на сьогодні завершений. Роботи у цьому напрямі дали досить обнадійливі результати. Другий етап розпочато у 2011 році. Він триватиме півтора-два роки і можливо буде підтриманий грантом на 1$ млн від Ради з відновлюваних джерел енергії Північної Дакоти. Для здійснення цього етапу пропонується: ▼ р озширити території польових досліджень для отримання більш повної агрономічної статистики та історії страхування врожаю так, щоб майбутні виробники, розглядаючи питання інвестування, мали інструменти управління ризиками; ▼ додатково дослідити технології тривалого зберігання соку. Не дивлячись на добрі результати першого етапу досліджень, необхідно

працювати над розробкою «згущеного молока» і його зберіганням у зимові місяці, щоб дати заводам можливість працювати цілий рік; ▼ спростити технологію переробки. Цукровий буряк для отримання біопалива потребуе значно меншого очищення, ніж для отримання цукру, що спрощує процес виробництва. ▼ запропонувати Агентству із захисту навколишнього середовища розглядати біопаливо з цукрового буряку як сучасне і екологічне, що стане ключовим моментом проекту. Третім етапом є фактичне створення перших комерційних господарств з переробки цукрового буряку на етанол у Північній Дакоті. Можливо, це будуть великі агрохолдинги, що є економічно більш вигідними, ніж маленькі ферми. Важливо, щоб ці господарства розміщувалися з уже існуючими підприємствами з переробки етанолу із кукурудзи чи поряд із заводами, які мають власні електростанції, що значно знизить витрати. З’явиться можливість використання одних і тих самих залізничних шляхів, купувати електроенергію на електростанціях і продавати заводам відходи з виробництва як джерела енергії. Сусідство з іншими переробними заводами дозволить об’єднати зусилля з перегонки, маркетингових послуг і вирішення питань екології. Для організації господарства та налагодження виробництва такого потужного холдингу на сьогодні потрібно близько 50 млн доларів, зокрема 10$ млн обертового капіталу. Якщо допустити, що перший завод візьме хороший старт, і біопаливна галузь загалом процвітатиме, у Північній Дакоті через деякий час виникне декілька аналогічних об’єктів. Водночас, у долині Ред Рівер не планується виробництво та переробка «енергетичного» цукрового буряку, щоб не заважати існуючому тут цукровому виробництву навіть у майбутньому.

ДОСВІД

GVG також підкреслює необхідність чотирьох-п’ятирічної сівозміни, щоб знизити ризик скупчення хвороботворних організмів у ґрунті. Не дивлячись на сприятливі результати досліджень та розробок, на сьогодні все ще існує значна непевність, пов’язана із початком входження цукрового буряку у сектор енергетики. Станом на літо 2011 року економічні і політичні прогнози для біопалива досить суперечливі. З одного боку, результати дослідних врожаїв 2010 і 2011 років були добрими. З іншого боку, відіграє свою роль національна економічна криза і труднощі в отриманні фінансування, з чим стикаються практично всі проекти. Ще одна проблема – високі ціни на кукурудзу, соєві боби, пшеницю й іншу сировину.

У Північній Дакоті є місцевості, де інтерес фермерів до «енергетичного» буряку дуже високий. Проте сучасні ціни дещо зменшили цікавість з боку інших потенційних виробників буряку, які не бачать необхідності додавати до сівозміни ще одну культуру, оскільки ті культури, які вони вирощують, вже давно вигідні та відомі. Участь адекватних виробників має ключове значення не лише з точки зору виробників сировини, але і з огляду на власність полів. Час покаже, чи пошириться «енергетичний» буряк у Північній Дакоті і чи дасть це початок здоровій, процвітаючій індустрії. У цій галузі нині робиться багато, і існують досить обнадійливі тенденції. ■

Не дивлячись на сприятливі результати досліджень та розробок, на сьогодні все ще існує значна непевність, пов’язана із початком входження цукрового буряку у сектор енергетики

До речі Україна також планує переорієнтувати свою цукрову галузь на виробництво біопалива. Про це на прес-конференції заявив міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк. «Сьогодні є доручення Прем’єрміністра України – переорієнтувати галузь з вирощування цукрового буряку на виробництво біопалива. І ми цим зараз займаємося, тому що від енергоносіїв ми є імпортозалежними», – зазначив міністр. Присяжнюк також повідомив, що за структурою посівів Україна має засівати цукровим буряком майже 1 млн га, що до-

зволить виробляти 60 млн тонн цукрового буряку, водночас як для внутрішніх потреб і виробництва цукру Україні необхідно максимум 17-18 млн тонн цукрового буряку. «Тобто, 40 млн тонн ми маємо направити на біопаливо. 40 млн тонн цукрового буряку – це 4 млн тонн біопалива. Я вважаю, що почавши цю програму, ми через 4-5 років маємо досягти цього рівня, якщо наш цукор не потрібен на зовнішніх ринках», – сказав міністр. Він також зазначив, що на сьогоднішній день Україна не може знайти зовнішніх ринків для свого цукру, незважаючи на те, що претензій до його якості немає.

Присяжнюк підкреслив, що він не розуміє, чому Російська Федерація досі не знімає мито на імпорт українського цукру, хоча це питання обговорюється на всіх зустрічах. «Ми чітко розуміємо, що зовнішнього ринку для цукру поки немає», – зазначив міністр. Він повідомив, що в угоді про зону вільної торгівлі з Європейським союзом прописані досить хороші обсяги для імпорту українського цукру, та висловив сподівання, що надалі експорт цукру в ЄС не зупинятиметься регуляторними методами і бар’єрами, як це нині відбувається щодо м’яса птиці.

лютий 2012

ДОСВІД

АРГЕНТИНА: слідуючи за стрілкою аграрного компаса Вугар АЛІЄВ

лютий 2012

Аргентина – не лише батьківщина всесвітньо відомого танго, а й одна з найбільш економічно розвинених країн Латинської Америки з відносно різноманітною структурою господарства. Відмінною рисою сільського господарства Аргентини, порівняно з іншими країнами Латинської Америки, є той факт, що країна не лише цілком забезпечує себе продовольством, але й експортує свою продукцію. За споживанням продовольства на душу населення країна перевершує усі інші країни регіону. Експорт сільськогосподарської продукції становить 55% від усього експорту країни, що обчислюється у розмірі $24 млрд на рік. Сільське господарство також становить 30% аргентинського ВВП ($222 млрд). Цікаво і те, що, за розрахунками вчених, аргентинські фермери годують 400 млн людей на планеті. Аргентинський аграрний лад харакІсторичний латифундизм теризується складним переплетінням Однак на світовому ринку Ар- різноманітних соціальних форм і тигентина відстає від своїх конкурен- пів сільського господарства. Основою тів – США, Канади, Австралії, а та- аграрних відносин є панування великож від багатьох європейських країн, кого землеволодіння – латифундизму. що пов’язано з низькою продуктивніс- Ця система була перенесена сюди з фетю праці в аргентинському сільсько- одальної Іспанії: іспанські колонізатому господарстві. Причина цього – від- ри ділили між собою величезні масистала соціально-економічна структура ви земель. Землевласники одержували сільського господарства. право невідчуженості їх володінь: піс-

ДОСВІД

ля смерті власника маєток переходив до його старшого сина і у такий спосіб зберігався цілим. Така система землеволодіння перешкоджала появі дрібних незалежних фермерів. Сформована в колоніальний період система великого землеволодіння наклала відбиток на весь процес соціально-економічного розвитку Аргентини. Землевласники-латифундисти перетворилися на основну економічну і політичну силу в країні. Латифундизм і сьогодні залишається головним гальмом зростання сільськогосподарського виробництва. Майже 3/4 земельного фонду належать господарствам розміром понад 1000 га, що становить лише близько 6% від загальної кількості господарств. Середній розмір надвеликих господарств сягає 13 тис га. Вони займають половину земельного фонду країни. Для латифундій характерний високий відсоток неопрацьованих земель, екстенсивне ведення господарства. З іншого боку, існує велика кількість малоземельних і безземельних селян, зберігаються докапіталістичні форми оренди (наприклад, відпрацювання). Водночас слід враховувати процес поглиблення розвитку капіталізму, про що свідчать досить високий ступінь використання найманої праці, ріст механізації, збільшення товарності виробництва, диверсифікованість галузевої структури. За ступенем використання

найманої праці Аргентина лідирує серед інших країн Латинської Америки (понад 2/3 населення зайнято у сільському господарстві). Щоправда, серед сільськогосподарських робітників чимало так званих голондринас (у перекладі з іспанської «ластівок») – тих, хто мігрує з одних районів в інші для збирання цукрової тростини, бавовни, стрижки овець.

Аргентинський аграрний лад характеризується складним переплетінням різноманітних соціальних форм і типів сільського господарства. Основою аграрних відносин є панування великого землеволодіння – латифундизму

На шляху технологічних інновацій

Аргентина входить до низки тих країн, які шукають нові можливості для одержання більш високих показників у сільському господарстві. Так, за останні 10 років Аргентині вдалося збільшити майже вдвічі обсяги врожаю зерна.

лютий 2012

ДОСВІД

лютий 2012

І все це відбулося завдяки впровадженню технології прямого висіву, тобто замість оранки землі у верхньому шарі ґрунту робиться надріз шириною в 2,5 см і глибиною 8 см, куди і висівають насіння. Найбільша перевага в тому, що ця технологія, на думку аргентинців, дозволяє зберегти в ґрунті вологу, залишає недоторканим біологічний матеріал від попередніх посадок, зменшує ерозію. Загалом все це дає фантастичні результати. І з кожним роком кількість таких земель в Аргентині та інших країнах світу тільки збільшується. В Аргентині вони вже становлять 81% від всіх угідь. Іншим напрямом розвитку сільськогосподарської техніки в Аргентині є «точний висів», тобто автоматизація робіт і контроль якості. Відомості про врожай зі збиральних машин надходять у режимі реального часу в Інтернет, прилади вимірюють відсоток білка в зерні з того або іншого поля, машини ж контролюють кут сівби насіння залежно від якості ґрунту, швидкість сівби та інше. Все це робиться для зниження витрат і для підвищення ефективності. Природно, що нові технології потребують розробки нових машин, і Арген-

тина займає одне з лідируючих місць у світі з виробництва подібної техніки. До 2015 року аргентинці планують довести експорт сільськогосподарської техніки до $350 млн на рік. За даними 2010 року, у світі було створено 270 агентств для просування аргентинської сільськогосподарської техніки. Та не все так просто. Час від часу у пресі Аргентину критикують через велику кількість вирощуваних трансгенних культур. І дійсно, за останні 15 років площі під трансгенними культурами збільшилися у 87 разів. Як зазначено у звіті ІSAAA, в 2011 році площа, яку займають трансгенні культури, у світі становила 148 млн га і збільшилася порівняно з 2009 роком на 14 млн га або на 10,4%. Більше половини населення Землі проживає в країнах, що культивують трансгенники. Очікується, що до 2015 року країни, що розвиваються, обійдуть за площею посівів індустріальні держави. Лідерами у вирощуванні трансгенников, як і раніше, залишаються США (45% світових посівів ГМ-культур), Бразилія (17%) і Аргентина (15%). Усього у світі трансгенні культури вирощують майже 15,4 млн фермерських господарств, з яких понад 90% – дрібні і небагаті ферми країн, що розвиваються. Основні трансгенні культури – це соя, кукурудза, бавовник і ріпак. У 2010 році трансгенна соя займала 81% всіх посівів цієї культури, трансгенна бавовна – 64, трансгенна кукурудза – 29 і трансгенный ріпак – 23%. Здебільшого вирощують стійкі до гербіцидів, шкідників і з комбінованою стійкістю до гербіцидів і шкідників культури.

У напрямі тваринництва

Провідну роль у сільському господарстві Аргентини відіграє тваринництво – розведення і вирощування великої рогатої худоби. Для вирощування великої рогатої худоби головним районом є Пампа. Природні пасовища Пампи створюють відмінну кормову базу. Завдяки м’якому і вологому клімату трави на тутешніх пасовищах відрізня-

ДОСВІД

ються високим вмістом поживних речовин. Також у цьому районі зосереджено основні посіви кормових трав, головною з яких є люцерна. Країна належить до найбільших у світі виробників великої рогатої худоби, коней, овець. Аргентина нараховує понад 50 млн голів великої рогатої худоби; за цим показником вона посідає п’яте місце у світі, з виробництва м’яса – 3 млн тонн – третє, а за його споживанням – перше. М’ясо – національна їжа аргентинців. За останніми даними, споживання яловичини в Аргентині становило 61,2 кг на душу населення. В Аргентині налічується 600 боєнь і 635 м’ясопереробних підприємств. У галузі зайнято понад 30 тис осіб. Аргентина є одним із провідних світових виробників і експортерів конини. У країні налічується 3,3 млн голів коней. Експорт конини та її субпродуктів у 2003 році досяг 34,3 тис тонн. Основними імпортерами аргентинської конини є Голландія, Франція, Японія та Італія.

Вдале бджільництво

Аргентина є медовою «наддержавою»: з 375 тис тонн, які щорічно поставляються різними країнами на світовий ринок меду, понад 25% – «зроблено в Аргентині». За обсягом виробленого меду (86-98 тис тонн щорічно протягом останніх 5 років) ця країна поступається зараз лише Китаю. Нагадаємо, що наприкінці 2001 року Аргентина пережила важку фінансовоекономічну і політичну кризу. Криза торкнулася різних галузей національної економіки, включаючи бджільництво. Це ускладнило здійснення закупівельних й інших операцій з медом, намітився відтік капіталів з ланцюга виробництв, пов’язаних із галуззю, зросла собівартість меду. Також у листопаді 2001 року США ввели імпортні мита на аргентинський мед у розмірі 33-61% і компенсаційне мито на нього в розмірі 6%. У підсумку Аргентина на кілька років позбулася свого досі головного – північноамериканського ринку збуту меду і змушена

була зайнятися терміновим пошуком альтернативних ринків. Але експорт меду в 2002 році порівняно з попереднім роком виріс на 11%, а у вартісному вираженні – на 49%. На сьогодні основними покупцями меду є Німеччина, Велика Британія, США, Італія, Канада, Японія, Австралія та інші країни. Одна з основних причин високого попиту на аргентинський мед – його висока якість. Черговим визнанням цього факту стало включення Аргентини до списку країн, якість продовольчої продукції яких, за оцінюваннями Єврокомісії, відповідає стандартам ЄС. Інший привабливий бік аргентинського меду – помірна ціна. Його середня експортна ціна за кілограм становить $1,95. Приваблює закордонних покупців і те, що в Аргентині – країні південної півкулі весняний медозбір починається у жовтні. Закупівлі аргентинського меду нового врожаю на початку року дозволяють країнам північної півкулі більш рівномірно насичувати свій внутрішній ринок медом і організовувати роботу підприємств з його переробки Аргентинці споживають лише 6-8% виробленого в країні меду і практично не використовують його для приготування традиційних страв національної кухні. У перерахуванні на одну людину на рік споживання меду становить усього 200-250 г.

Одна з основних причин високого попиту на аргентинський мед – його висока якість. Черговим визнанням цього факту стало включення Аргентини до списку країн, якість продовольчої продукції яких, за оцінюваннями Єврокомісії, відповідає стандартам ЄС

лютий 2012

ДОСВІД

Значне місце в рослинництві Аргентини займають садівництво, овочівництво, виноградарство. За зборами винограду країна виділяється у світовому масштабі; виноградники розміщені у передгірських районах сухих субтропіків в Андах

лютий 2012

Прогресія у землеробстві

В Аргентині крім пшениці вирощують кукурудзу, сорго, рис, овес, жито, ячмінь, арахіс, соєві боби, соняшник, бавовник, мед, фрукти, овочі, цукор, тютюн і виробляють вино. Історично склалося, що більше трьох четвертих доходу від експорту виходили за рахунок сільськогосподарської продукції, здебльшого м’яса, пшениці, кукурудзи і рослинної олії. Варто зазначити, що в Аргентині обробляється всього 8% земель, у сільському господарстві зайнята восьма частина працездатного населення. Сільськогосподарські угіддя займають у країні 138 млн гектарів, але обробляють тільки п’яту частину з них. Інші площі займають луги і пасовища. Тривале вирощування однакових культур на тих самих землях призвело до того, що продуктивність ґрунту знижується, стан пасовищ погіршується і розвивається ерозія. Основна характеристика сільського господарства країни – спеціалізація на товарному виробництві зерна та м’яса. Це відбулося як під впливом зовнішнього ринку, так і відповідно до того природного середовища, що створило всі передумови для розвитку цих галузей.

У рослинництві головне місце традиційно займають зернові і олійні культури експортного значення. Аргентина входить до п’ятірки провідних світових виробників і експортерів зерна і борошна. Посівна площа пшениці становить від 4,2 до 6,8 млн га. Урожайність – 2,12,9 тонн/га. Виробництво коливається в межах 9,5-16,3 млн тонн. Експорт – 4,311,8 млн тонн. На відміну від пшениці, яку у цю країну завезли іспанці, кукурудза є місцевою культурою і її вирощують тут практично повсюдно. Наступного року врожай кукурудзи прогнозується на рівні 20,9 млн тонн. За даними МСГ Аргентини, торік країна експортувала 16,6 млн тонн кукурудзи. Посівні площі кукурудзи становлять 2,4-3,3 млн га, урожайність – 5,5-8,0 тонн/га. На другому місці після зернових за вартістю продукції рослинництва стоять технічні культури – льон і соняшник. З інших олійних вирощують арахіс – у провінції Кордова, маслинові дерева – у провінціях Мендоса і Сан-Хуан, тунгове дерево – у Межиріччі. Із цукроносних переважає цукрова тростина (на північному заході). На півночі, у Чако, поширений бавовник. У Межиріччі вирощують

ДОСВІД

чай і особливий його різновид – парагвайський чай (йербамате). Значне місце в рослинництві Аргентини займають садівництво, овочівництво, виноградарство. За зборами винограду країна виділяється у світовому масштабі; виноградники розміщені у передгірських районах сухих субтропіків в Андах. Загалом зазначимо, що загальний урожай сільгосппродукції (олійних та зернових) у 2010-2011 роках в Аргентині оцінюється на рівні 100,64 млн тонн.

Перспективи у біодизелі

Аргентина історично залишається одним з найбільших світових виробників олійних культур. Ще кілька років тому обсяги виробництва ріпака і ріпакової олії в країні перебували на відносно низькому рівні, посіви цієї культури розміщувались головним здебільшого на полях, які призначалися для зернових культур з метою відновлення якісного складу ґрунту. В Аргентині, як і в інших країнах, розроблено плани з масового виробництва і застосування біодизельного пального, у зв’язку із чим в 2006-2007 роках кон’юнктура ринку ріпака і ріпакової олії країни, що слугувала сировиною для біодизеля, почала змінюватися. На світовому ринку попит на ріпакову олію збільшився. Так, якщо до 2007 року під посіви ріпака в країні припадало близько 20 тис га, то у 2009 році вони збільшилися майже втричі, а протягом найближчих декількох років територію посівів планується розширити до 120 тис га. Якщо наприкінці 2006 – початку 2007 року на світовому ринку вартість ріпакового шроту становила близько $165-170 за тонну, а ріпакової олії – $820-830, то наприкінці 2007 року – початку 2008 вона збільшилася приблизно на 57% і становить відповідно $290-300 і $1445-1450 за тонну. Експорт ріпакової олії Аргентиною у 2006 році у натуральному вираженні склав 6,418 тис тонн. Частка Аргентини в загальносвітовому експорті становить менше одного відсотка.

Проте, починаючи з 2010 року, Європейський союз купує з-за кордону майже 6 млн тонн рослинних олій для виробництва біодизеля (за нормами Європейського союзу забороняється застосування сої як сировини для біодизеля), цей фактор відіграватиме важливу роль у нарощуванні обсягу виробництва ріпакової олії в Аргентині. Останнім часом аргентинські фермери усе більшу увагу приділяють вирощуванню одного з різновидів ріпака – канолі (генетично модифікований у 80-х роках канадськими фахівцями ріпак, з якого виробляють ріпакову олію з низьким вмістом ерукової кислоти). Вона, на думку місцевих експертів, має кращі характеристики для виробництва олії. За даними аргентинських фахівців, канолова олія містить менше насичених жирів, ніж інші рослинні олії і має більше кислот, які сприяють підвищенню позитивного холестерину. Аргентина має всі необхідні умови для виходу на лідируючі позиції у світовому виробництві ріпака і ріпакової олії з огляду на кліматичні умови, якісний склад ґрунтів, наявність сучасних технологій у сільському господарстві, активний розвиток біодизельної промисловості у світі, динамічний розвиток виробництва олійних культур і рослинних олій, а також приплив іноземних інвестицій у ці сектори. ■

Останнім часом аргентинські фермери усе більшу увагу приділяють вирощуванню одного з різновидів ріпака – канолі (генетично модифікований у 80-х роках канадськими фахівцями ріпак, з якого виробляють ріпакову олію з низьким вмістом ерукової кислоти)

лютий 2012

передплатний індекс:

23634

96136

www.xac.com.ua

www.zemnews.com.ua

Хімія, Агрономія, Сервіс – це допомога аграрію в професійному виборі вдалих технологій вирощування сільгоспкультур і отриманні гарних врожаїв; Хімія, Агрономія, Сервіс – це оперативне інформування фахівців аграрного сектору про сучасні технології і новини АПК; Хімія, Агрономія, Сервіс – це встановлення тісного зв’язку між виробником та споживачем продукції АПК. Світ відкриває свої шляхи перед тим, хто знає куди прямує...

ЗЕМЕЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ – це нове інформаційноаналітичне видання, що надає детальну інформацію про земельний ринок України. КОЖЕН НОМЕР МІСТИТЬ: ♦ свіжі новини про події та тенденції земельного ринку; ♦к онсультації щодо юридичного супроводу земельних договорів; ♦ з міни законодавчого і нормативного супроводу земельних питань; ♦ і нформацію про нові призначення та низку інших важливих моментів.

передплатний індекс:

49965

49125

www.gardenmedia. com.ua

www.pro-of.com.ua

ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ ДЛЯ ФЕРМЕРІВ, ДАЧНИКІВ ТА ГОРОДНИКІВ:

ЦВЕТЫ И ГАЗОНЫ – журнал для тих, хто хоче відшукати індивідуальний стиль та створити сад своєї мрії. ✿в се про садовий декор; ✿ останні новинки квіткової індустрії; ✿р екомендації професіоналів із догляду за садом; ✿ т ехніка створення квіткових композицій від провідних флористів; ✿н естандартні підходи до ландшафтної архітектури; ✿ багато інших корисних порад для любителів та досвідчених садівників.

❧ ❧ ❧ ❧

❧ ❧

❧ сучасні технології вирощування овочевих та плодово-ягідних культур; н овини від світових селекційних центрів інститутів та компаній; інформація про сортове різноманіття і помологічні особливості; світові тенденції розвитку насінництва; п рактичні поради з будівництва і ефективного використання теплиць та парників; т ехнології зберігання та переробки овочів та фруктів; р екомендації з вибору садового і городнього інвентарю.

ПЕРЕДПЛАТА ДЛЯ ПРИВАТНИХ ОСІБ Передплату на щомісячні видання: • Журнал «Хімія. Агрономія. Сервіс.» (передплатний індекс – 23634) • Журнал «Овощи и Фрукты» (передплатний індекс – 49125) • Журнал «Земельний інвестиційний вісник України» (передплатний індекс – 96136) • Журнал «Цветы и газоны» (передплатний індекс – 49965) Ви можете оформити у будь-якому поштовому відділенні України або через редакцію, заповнивши та сплативши цю квитанцію у банку. Редакційна передплата дешевша. Для отримання журналів надішліть копію сплаченої квитанції за адресою: 03083, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8 або факсом за номером 044 492-77-42 Вартість редакційної передплати: • Журнал «Хімія. Агрономія. Сервіс.» – 18,00 грн за один номер. • Журнал «Овощи и Фрукты» – 18,00 грн за один номер. • Журнал «Цветы и газоны» – 15,00 грн за один номер.

ТОВ «ВКО«Дельта-Агро» 26003010178362 ПАТ «ВТБ БАНК», м. Київ

37924547 321767

ТОВ «ВКО«Дельта-Агро» 26003010178362 ПАТ «ВТБ БАНК», м. Київ

37924547 321767

Телефони відділу передплати ТОВ «ВКО«Дельта-Агро»: (044) 599-29-00, 492-77-42, 492-93-93

ПЕРЕДПЛАТА ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ Передплату на видання ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» Ви можете оформити у будь-якому поштовому відділенні України, а також через редакцію, заповнивши та сплативши цей рахунок-фактуру у банку. ПОСТАЧАЛЬНИК: ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» Юридична адреса: 03083, Україна, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б Поштова адреса: 03083, Україна, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б Банківські реквізити: р/р 26003010178362 у ПАТ «ВТБ БАНК» у м. Києві МФО 321767. Код ЄДРПОУ 37924547 ІПН 311711626120. Cв-во № 38467349 Тел/факс. (044) 492-77-42; 492-77-43 ПЛАТНИК: ______________________________________ ОДЕРЖУВАЧ: ______________________________________ РАХУНОК-ФАКТУРА № _________________ від «___» ________________ 2012 року

№

Передплатний індекс

Назва видання

Періодичність виходу

Ціна за номер

23634

Хімія. Агрономія. Сервіс.

1 раз на місяць

18,00 грн

49125

Овощи и Фрукты

1 раз на місяць

18,00 грн

96136

Земельний Інвестиційний Вісник України

1 раз на місяць

36,00 грн

49965

Цветы и Газоны

1 раз на місяць

15,00 грн

Кількість номерів

Сума до сплати (без ПДВ), грн

Всього: ПДВ:

без ПДВ

Всього до сплати:

Заповніть, будь-ласка, наступну інформацію та відправте за адресою: 03083, Україна, м. Київ, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8 або факсом за номером: 044 492 77 42 ПІБ: Назва організації: ЄДРПОУ: Адреса доставки: Телефон/факс: e-mail: Вид діяльності:

індекс:

Область:

Район:

Населений пункт:

Вул:

Буд:

Кв: