"Сучасні Аграрні Технології", жовтень 2012 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

Ми знаємо аграріїв , аграрії знають нас!

№10 www.pro-sat.com.ua жовтень 2012

Кормова культура – амарант стор. 14

Культура стратегічного значення стор. 30

Медоносні бджоли – важливі запилювачi агрокультур стор. 40

Як виростити здорових телят за холодного методу

стор. 52

Роль пробиотиков при выращивании поросят стор. 46

Засоби захисту рослин від офіційного дистрибутора компанії «Сингента»

Гербіциди Гоал 2Е ЕС к.е. Несистемний селективний гербіцид для захисту цибулі, соняшнику, яблуні та хвойних порід дерев. Фасовка: 5л Фюзилад Форте 150 ЕС к.е. Післясходовий гербіцид для знищення однорічних та багаторічних злакових бур’янів. Фасовка: 1 л Ураган Форте 500 SL в.р.к. Неселективний гербіцид системної дії для знищення однорічних та багаторічних бур’янів. Фасовка: 1 л

Інсектициди Актара 25 WG в.г. Захист вашого врожаю подовжено. Фасовка: 40 г Воліам Флексі 300 SC. Зручна досконалість. Комбінація двох діючих речовин дає змогу контролювати всі види сисних та листогризучих шкідників. Фасовка: 1 л Спінтор 240 SC к.с. Захист природного походження. Фасовка: 1 л

Фунгіциди Квадріс 250 SC к.с. Беспечний та ефективний. Знищує як гіфи, так і спори гриба. Фасовка: 1 л Ревус 250 SC к.с. Новий стандарт ефективності в боротьбі проти фітофторозу. Фасовка: 1 л Ридоміл Голд МЦ 68 WG в.г. Фунгіцидний захист овочевих культур. Фасовка: 1 кг Cвітч 62,5 WG в.г. Неперевершений у боротьбі з сірою гниллю. Фасовка: 1 кг Топаз 100 ЕС к.е. Відмінна лікувальна дія проти борошнистої роси. Фасовка: 1 л Ширлан 500 SC к.с. Контактний фунгіцид з унікальним механізмом дії. Фасовка: 1 л

Гарантована якість, доступна вартість, швидка доставка та агрономічний супровід

Запрошуємо до співпраці підприємців, магазини та господарства

12 років успішної роботи на аграрному ринку

Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www. delta-agro.com.ua

14 АГРОДАЙДЖЕСТ

6 7 8 30 58

жовтень 2012

Новини зиме жито – О стабільний прибуток агропідприємств ляхи підвищення Ш капіталізації агробізнесу через технології управління та контролю

РОСЛИННИЦТВО

14 22

Кормова культура – амарант

плив біологічного В та хімічного засобів захисту рослин на мікробоценоз ґрунту

ультура стратегічного К значення

овий інсектоакарицид Н для захисту зрошуваної сої

pro–sat.com.ua

Інформаційно-аналітичне видання

№ 10 (326) жовтень 2012 року Свідоцтво про перереєстрацію Серія КВ № 18898-7688 ПР від 14.05.2012 року Передплатний індекс 23634 Засновник і видавець: ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» delta-agro.com.ua Генеральний директор: Сергій Березовський

46 ТВАРИННИЦТВО

едоносні бджоли – М важливі запилювачi агрокультур

46 52

оль пробиотиков при Р выращивании поросят

аціональні способи Р підготовки кормів до згодовування

к виростити здорових Я телят за холодного методу

Шановні аграрії! Редакція журналу «ЗЕМЕЛЬНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ» (www.zemnews.com.ua) запрошує сільськогосподарські підприємства, що бажають залучити зарубіжні інвестиції для розширення свого аграрного виробництва, безкоштовно розмістити інформацію про своє підприємство у нашому виданні.

40 pro–sat.com.ua

Тел. редакции: +38 (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00

Головний редактор: Федір Долінкін Арт-директор: Олег Радковець Консультанти: О.С. Демченко, д. с.-г. н.; С.В. Собченко, к-т б. н.; Г.А. Максимчук, д. с.-г. н.; В.В. Швартау, д. б. н.; Є.М. Сєдов, д. с.-г. н., ак. РАСГН Дизайн та верстка: Лариса Радковець Літературний редактор: Ірина Сєрова Відділ реклами: Ігор Чайка Відділ розповсюдження: Сергій Сірош Юридичний супровід: Центр політико-правових технологій «Ін’Юрпол» Адреса редакції: 03083, м. Київ, пр. Науки, 54 Б, оф. 8 тел./факс: (044) 492-77-42 (43) agro.nova@ukr.net pro-sat.com.ua Типографія: ТОВ «Техно-друк» Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Наклад – 5 000 примірників

жовтень 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

Врожай овочів в Україні у 2012 р. становитиме 8,9 млн тонн

Уряд схвалив нові вимоги до маркування продуктів з ГМО На засіданні Кабінету Міністрів схвалено законопроект, який дозволяє виробникам харчових продуктів не робити спеціальних позначок про відсутність у товарах ГМО. «Сьогодні ми розглянули і ухвалили законопроект щодо нових умов і вимог до маркування продуктів харчування за наявності генно-модифікованих організмів. Той колапс, який існував, коли необхідно було маркувати факт відсутності в продукції ГМО, буде ліквідовано. Тобто обов'язково буде інформація на тій продукції, яка містить ГМО, і відповідальність за це нестиме виробник цих продуктів харчування», – сказав міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк на брифінгу в Кабміні.

Аграрний фонд здійснюватиме форвардні закупівлі зерна за удосконаленим механізмом Вже цього року Аграрний фонд розпочне форвардні закупівлі зерна врожаю 2013 року за удосконаленим механізмом. Відповідно до нього підписання форвардних контрактів відбуватиметься в період проведення осінньопольових робіт, а також змінено механізм розрахунку, згідно з яким виплати відбуватимуться за двома траншами. Це дозволить сільгоспвиробникам залучити необхідні обігові кошти під час проведення посівної кампанії озимих культур, тобто в період найбільшої потреби у коштах. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. «Зміни у порядку проведення форвардних закупівель зерна стосувалися строків їх проведення (перенесено на період проведення комплексу осінньопольових робіт) та змінено механізм розрахунку, згідно з яким виплати відбуватимуться за двома траншами:  перший (авансовий) – розраховуватиметься в розмірі 50% від мінімальної інтервенційної ціни для окремої

жовтень 2012

культури на поточний маркетинговий період;  другий (остаточний) – буде розраховано на основі середньозваженої ціни фіксингу, яка складеться на організованому аграрному ринку на момент переоформлення зерна», – повідомив міністр. Окрім того, Микола Присяжнюк розповів, що розпочинають діяти заставні закупівлі, в межах яких аграрії зможуть залучити бюджетну позику за ставкою Нацбанку (6,8% річних). «Ця бюджетна позика надається під заставу зерна, яке сільгоспвиробник залишає на зберігання в Аграрному фонді. Тож аграрії зможуть отримати необхідні кошти та уникнути витрат на високі відсотки комерційного кредитування», – підкреслив міністр. Керівник відомства зазначив, що результати роботи Аграрного фонду доводять: фонд перетворився на повноцінний фінансовий інструмент і припинив виконувати функцію державної хлібної комори.

В Україні завершується збір урожаю овочів. «Зараз вітчизняні сільгоспвиробники завершують збирання урожаю овочів. І в цьому році ми плануємо зібрати близько 8,9 млн т за внутрішнього споживання 7,1 млн. Таким чином, ми бачимо, що зібраного урожаю овочів та картоплі пов ністю вистачить для задоволення внутрішніх потреб та забезпечення продовольчої безпеки країни. Тому підстав для зростання цін на цей вид сільськогосподарської продукції немає», – заявив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Під час брифінгу міністр поінформував, скільки саме буде зібрано культур, що входять до так званого «борщового набору»: «За нашими підрахунками, сільгоспвиробники зберуть 1,85 млн т капусти за споживання 1,52 млн т, буряку столового – 900 тис. т за споживання 300 тис. т, моркви столової – 900 тис. т за споживання 600 тис. т, цибулі – 1 млн т за споживання 460 тис. т. Окрім того, очікується одержати огірків – 800 тис. т, томатів – 1,8 млн т, часнику – 180 тис. т та інших овочів – 1,4 млн т».

pro–sat.com.ua

У країнах Європи жито озиме є однією з найбільш поширених зернових культур. Його вирощують на значних площах і широко застосовують у харчовій промисловості, фармацевтичній, технічній та інших галузях економіки. В Україні поширення озимої пшениці та низька закупівельна ціна на жито вплинули на скорочення посівних площ культури. Проте за останні роки ситуація докорінно змінилася: світова економічна криза та дефіцит продовольства спричинили зростання цін на продовольчу продукцію та сировину для її виробництва. Змінилися й пріоритети щодо значення тієї чи іншої культури: закупівельні ціни на жито істотно перевищують вартість пшениці, до того ж потенційна урожайність озимого жита є вищою, ніж у озимої пшениці.

Жито озиме було і є однією з найцінніших продовольчих та фуражних культур в Україні На відміну від пшениці, жито менш вибагливе до ґрунтових умов і може рости за підвищеної кислотності ґрунту. Кореневі волоски жита здатні засвоювати з ґрунту важкорозчинні мінеральні сполуки. Культура має вищу стійкість до морозів та бур’янів, хвороб і шкідників, високу екологічну пластичність, добре росте після гірших попередників. Усе Сівба: спостерігається дефіцит вологи

Керівники СТОВ «Авангард» Проскура М.М та Новицький В.М.

це робить жито озиме однією з особ ливо цінних сільськогосподарських культур сьогодення. Насіннєва компанія KWS та ВКО «Дельта – Агро» на базі СТОВ «Авангард» продовжили масштабний проект щодо поширення жита в Україні. Інформаційну підтримку проеку надав журнал «Сучасні Аграрні Технології». Посів на демонстраційних ділянках (10 га) у вересні 2012 року заслуговує на прискіпливу увагу ще й тому, що в регіоні, де працює агрогосподарство (м. БорзГібрид жита «Пікассо»

АГРОДАЙДЖЕСТ

ОЗИМЕ ГІБРИДНЕ ЖИТО — СТАБІЛЬНИЙ ПРИБУТОК АГРОПІДПРИЄМСТВ

Завантаження добрив у бункер сівалки

на, Чернігівська обл.), ґрунти наближені до піщаних і кліматичні умови щосезону від лісостепових трансформуються до степових. Тому для аграріїв дуже важливо отримати зернову культуру, яка б за незначних технологічних витрат давала змогу отримувати високий валовий обсяг продовольчого зерна. Для експерименту було обрано гібрид жита Пікассо (KWS). Висів відбувся 13 вересня, технічне оснащення – трактор МТЗ 92 та сівалка СЗ-3,6. Заорювання насіння разом з одночасним внесенням гранульованих добрив, за рекомендацією фахівців, пройшло на 3 см. Гібрид жита Пікассо характеризується високим потенціалом врожайності. За роки випробування показники трималися на рівні 55-60 ц/га. Пікассо – гібрид інтенсивного типу вирощування, що має добру чутливість на високі норми азотних добрив (120-150 кг N). Коротка надміцна соломина забезпечує стійкість до вилягання. Високий коефіцієнт кущення зменшує гербіцидне навантаження, а висока густота стеблестою утримує норму висіву гібридного жита до 1,8-2,0 млн схожих зерен на гектар. Пікассо стійкий до основних листових хвороб і потребує мінімального фунгіцидного захисту.

Не зважаючи на відсутність опадів, за два тижні агрономи господарства зафіксували сходи культури. Отже перша фаза досліду пройшла вдало Цікаво, що просте жито під час сход ження має руде забарвлення, на експериментальній ділянці рослини мали зелене забарвлення. Про те, як культура підготується до зими та інші аспекти експерименту ми повідомимо читачів у наступних репортажах з дослідних ділянок СТОВ «Авангард».

pro–sat.com.ua

жовтень 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

«ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КАПІТАЛІЗАЦІЇ АГРОБІЗНЕСУ ЧЕРЕЗ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ» 12 і 13 липня 2012 року відбулася конференція «Шляхи підвищення капіталізації агробізнесу через технології управління і контролю».

Організаторами конференції виступили: Асоціація Незалежних Директорів України і Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Це другий за рахунком захід, що проводиться Асоціацією Незалежних Директорів України у співпраці з Київським національним економічним університетом за підтримки генерального спонсора – компанії «Ернст енд Янг». Спонсором

жовтень 2012

від фінансового сектору є ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» – провідний галузевий банк, значна клієнтська база якого – компанії сільськогосподарського сектору, і інвестиційно-консалтингова компанія «Мілленіум Капітал». Конференцію також підтримали компанія «БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА», міжнародна юридична фірма «БАЙТЕН БУРКХАРДТ», консалтингова компанія, що спеціалізується на впровадженні автоматизованої системи управління та галузевому консалтингу в цілях підвищення ефективності та інвестпривабливості агропідприємств «АГРІДО», компанія Арт-Грейн; глобальний лідер ринку перестрахування і страхування – швейцарська компанія Swiss

Re, компанія «Агро-Союз Проекти» – один з бізнесів холдингу «АгроСоюз», що надає послуги для аграрного бізнесу. Як інформаційні спонсори виступили Украгроконсалт, журнали «Фінансовий Директор», «Компаньйон», «Менеджер з персоналу», «Управління персоналом», «Фінансист», «ІТМ. Інформаційні технології для менеджменту», HR Liga, Trainings UA, «Агробізнес», Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), журнал «Сучасні аграрні технології». Завдяки підтримці спонсорів та інформаційних партнерів участь у конференції була безкоштовною

pro–sat.com.ua

АГРОДАЙДЖЕСТ

для всіх представників компанійагровиробників, некомерційних організацій та установ. У заході взяли участь понад 180 представників компаній і організацій, у тому числі – близько 70 учасників з більш ніж 60 агрокомпаній як з України, так і Росії. Від галузевих асоціацій, інших громадських організацій, ВНЗ та державних організацій були присутні 48 представників, у тому числі представники таких організацій, як Кабінет Міністрів України, комерційна служба американського посольства в Україні, Асоціація Незалежних Директорів України, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», державна освітньо-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України, Державна наукова сільськогосподарська бібліотека, Українська Аграрна Конфедерація, Українська Асоціація Якості, Фонд державного майна України, Український національний комітет Міжнародної торгової палати.

СПІКЕРИ КОНФЕРЕНЦІЇ Зі вступним словом виступили: Віцепрезидент Асоціації Незалежних Директорів України, директор компанії «Агрідо», кандидат наук Олександра Юріївна Дубовик; ректор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Герой України, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії педагогічних наук України, д.е.н., професор Анатолій Федорович Павленко, голова Ради підприємців Кабінету Міністрів України, Президент Української Аграрної Конфедерації Леонід Петрович Козаченко.

Олександра Дубовик у своєму вступному слові наголосила на важливості створення ефективних систем управління на підприємствах, оскільки це є основою для правильного функціонування всіх основних процесів і систем компанії та створює додаткову вартість та інвестиційну привабливість для компаній

Олександра також розповіла про основні напрями діяльності Асоціації Незалежних Директорів України.

pro–sat.com.ua

Анатолій Павленко у своєму виступі розповів про основні напрями розвитку спеціалізованих програм навчання, спрямованих на підготовку якісних кадрів для агробізнесу. Леонід Козаченко зупинився на ключових питаннях розвитку агробізнесу в Україні і підкреслив основну складність, з якою сьогодні стикається в роботі більшість акціонерів і топменеджерів українського агробізнесу, а саме: нестача часу для заняття стратегічними питаннями розвитку бізнесу через необхідність вирішувати питання, пов'язані як з можливістю продовження ведення бізнесу, так і з забезпеченням цієї можливості. Леонід Петрович також наголосив на актуальності і своєчасності проведення цієї конференції, а також важливості інтеграції практичних питань управління агробізнесом в освітні програми

українських ВНЗ для підготовки якісних кадрів для агробізнесу. Він, зокрема, зазначив: «Піднята в конференції тематика – дуже корисна і важлива для майбутнього розвитку АПК України, я з радістю візьму участь у подальших організованих вами заходах». Євген Анатолійович Радовенюк, к.н., фінансовий директор компанії ТОВ «Баришівська зернова компанія/ Grain Alliance», поділився з учасниками конференції практикою побудови системи стратегічного та операційного управління та впровадження автоматизованої технології управління агропідприємством «Agrido» в компанії ТОВ «Баришівська зернова компанія» / Grain Alliance», у тому числі методологічним підходом до впровадження. Крім того, він зупинився на конкретних результатах економії після впровадження системи управління витратажовтень 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

ми і автоматизованої технології управління агропідприємством «Агрідо», а саме: зниженні витрат на розширення земель, технічне оснащення, сушку, скороченні термінів збирання, економії витрат на паливо в середньому до 21%, партнерстві з банками та відкритті кредитних ліній завдяки прозорості та зрозумілості компанії для банків та інших третіх осіб, прискоренні термінів підготовки фінансової звітності та ефективності порівняно з публічними аналогами. Йенс Бруно, директор зі зв'язків з інвесторами компанії Баришівська зернова компанія/«Grain Alliance», у своїй доповіді поділився з аудиторією інформацією про важливість впровадження автоматизованої системи управління агропідприємством з точки зору інвесторів. Правильна система, плюс правильний методологічний підхід до її впровадження на виході дають відчутний результат як з огляду на поліпшення основних фінансових показників для компанії, так і для по-

жовтень 2012

кращення процедур управління агропідприємством. Тематика корпоративного управління була розглянута в доповідях Олександри Юріївни Дубовик та Олега Павловича Загнітко, к. ю. н., LL.M. (CША), партнера міжнародної юридичної фірми БАЙТЕН БУРКХАРДТ. Олександра Дубовик розповіла про основні принципи побудови ефективної системи управління і методологію підготовки компанії до публічного розміщення (IPO), у тому числі про важливість своєчасного проведення діагностики готовності до IPO (або до іншого типу залучення інвестора) для визначення поточного стану компанії порівняно з необхідним цільовим рівнем, і детальним планом щодо досягнення цільового рівня. Олег Загнітко розповів про юридичні аспекти корпоративного управління і прийнятих в Україні стандартів і практик. Павло Коваль, к.е.н., доцент кафедри економіки агропромислових формувань Київського національно-

го економічного університету, незалежний консультант у сфері економіки, фінансів та управління, заступник директора Інституту економіки і менеджменту АПК, виступив з доповіддю щодо практичного застосування методик оцінювання внутрішнього економічного потенціалу нарощування капіталізації аграрних компаній на тему: «Управління економічним зростанням агрокомпаній в умовах кризи».

Олександр Дерманець, менеджер відділу послуг з розслідування шахрайства та сприяння у спірних ситуаціях компанії «Ернст енд Янг» зробив презентацію на тему: «Актуальні питання виявлення ризиків шахрайства в ключових бізнес-процесах підприємств сільськогосподарської галузі» Доповідачами також виступили: Жан-Жак Ерве, радник голови правління з питань сільського господарства ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», з доповіддю на тему: «Моніторинг та оцінка роботи аграрного підприємства: покращення процедур управління ризиками та оцінка прибутковості». Максим Шилов, директор ТОВ «Арт-Грейн», представив доповідь на тему: «Агрострахування як інструмент ризик-менеджменту та інвестиційної привабливості агровиробника». Богдан Хом'як, директор зі стратегічного планування Аналітичного центру «УкрАгроКонсалт», виступив з доповіддю на тему: «Вертикальна інтеграція: значення для розвитку аграрного сектора України». Петро Калита, почесний президент Міжнародної гільдії професіоналів якості, президент Української асоціації якості – партнерської організації Асоціації Незалежних Директорів України, виступив з доповіддю на тему: «Ділова досконалість як основа конкурентоспроможності, соціальної відповідальності та сталого розвитку агрокомпаній». Дмитро Драгун, Партнер, БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА, представив доповідь на тему: «Практичні інструменти внутрішніх контролів в агрокомпанії». Сергій Невмиваний, технічний експерт Міжнародної фінансової корпорації у своєму виступі розповів про Програму стимулювання інвестицій в ресурсоефективність, показав потен-

pro–sat.com.ua

АГРОДАЙДЖЕСТ ціал підвищення ефективності в агробізнесі. Сергій підкреслив важливість використання системного підходу до ресурсоефективності, який включає ефективність виробництва, переробку відходів в енергоресурси і продукти з доданою вартістю. Юрій Білоцерківський, керівник напряму корпоративних фінансів ІК Міленіум Капітал, представив доповідь «Основні критерії ефективності фінансового менеджменту агрохолдингу в очах інвесторів і кредиторів». Віталій Цопа, Бюро Верітас, Директор з розвитку систем менеджменту, д. т. н., професор, представив доповідь на тему: «Вимоги до систем менеджменту компаній агробізнесу відповідно до міжнародних стандартів ISO». Роман Хрипко, ТОВ «Сингента», бізнес-контролер, зробив доповідь на тему: «Фінансові рішення від Сингента». Олена Шевченко, директор ТОВ «Агро-Союз Проекти», у своїй доповіді «Моделювання рослинницького бізнесу як інструмент оптимізації ресурсів та підвищення ефективності бізнеспроцесів» представила, як на підставі цільових установок, які визначені для бізнесу, створюється модель нашого уявлення майбутнього. «Ми намага-

pro–sat.com.ua

ємося розібратися, як різні фактори і показники впливають один на одного, осмислити можливі наслідки, і, якщо вони нам не подобаються – шукати інше рішення», – зазначила Олена Шевченко.

На другий день конференції, 13 липня, відбувся візит у Баришівську зернову компанію / «Grain Alliance», яку відвідало 10 представників українських та російських агрокомпаній. 24 і 25 липня відбулося два додаткових виїзди представників інших агрохолдингів для ознайомлення з автоматизованою технологією управління для агропідприємств «Агрідо» Плануються також додаткові виїзди представників інших агрохолдингів в узгоджені дати. До участі запрошуються агрокомпанії-виробники сільськогосподарської продукції з більш ніж 30 000 га землі в експлуатації, які планують упровадити / модернізувати автоматизовані системи управління

для агробізнесу для того, щоб наочно побачити, як успішно застосовується автоматизована технологія AGRIDO в Баришівській зерновій компанії/«Grain Alliance», с.м.т. Березань.

ВІДГУКИ ПРО КОНФЕРЕНЦІЮ Тематика конференції – дуже корисна і важлива для майбутнього розвитку АПК України. Я вдячний за запрошення до участі та з радістю візьму участь у подальших організовуваних вами заходах. Леонід Козаченко, голова Ради підприємців Кабінету Міністрів України, Президент Української аграрної конфедерації Хотілося б подякувати вам за високий рівень організації, неймовірно цікавий підбір доповідачів та актуальної тематики доповідей, приємну атмосферу під час конференції. Дуже радує увага, яку ви приділили науковим підходам та інноваційним технологіям щодо специфіки аграрного ринку України. Те, що вами на публічному високому рівні було покладено початок обговорення можливих шляхів підвищення капіталізації агробізнесу через технології управління та контролю, викликає глибоку повагу і, як показало саме проведення конференції, активну підтримку широжовтень 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

кої громадськості! А це є важливим показником «температури» держави. Наталія Володимирівна Юдіна, к.е.н., старший викладач кафедри промислового маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Захід, безумовно, вдався! Слід віддати належне його організаторам, спонсорам та ведучим! Особливо сподобалася доповідь щодо підготовки компанії до IPO. Олексій Миколайович Гончаренко, Головний спеціаліст Фонду державного майна України

Конференція пройшла на високому рівні, були порушені дуже важливі питання аграрного бізнесу. Я задоволений, що побував на конференції. Особливо сподобалася доповідь про важливість створення ефективної системи управління в компанії Олександр Артемович Фомічов, засновник, ТОВ «ЗЕРНОРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО «Ударний» Питання, які піднімалися на конференції, актуальні і є цікавими, зокрема, такі теми, як стратегія розвитку компанії Баришівська зернова компанія / «Grain Alliance», (доповідач – Євген Радовенюк), «Моделювання рослинницького бізнесу, як інструмент оптимізації ресурсів» (доповідач – Олена Шевченко).

жовтень 2012

Євген Платовський, заступник директора з виробництва ТОВ Аграрні технології Захід був організований на високому рівні. Доповіді були дуже якісними та інформативними. З радістю візьму участь у наступних заходах організаторів! Іван Вікторович Шмитько, директор, ТОВ «Аріленд – Вільно» Особливо сподобалася доповідь про практичні результати компанії Баришівська зернова компанія / «Grain Alliance» у розвитку компанії. У подальших заходах буде цікаво познайомитися з виступами агрохолдингів – практиків, які на власному досвіді пройшли всі етапи від становлення до реальних результатів. Катерина Анатоліївна Мороз, головний бухгалтер ПрАТ «Племінний Завод «Агро-Регіон» Найбільш цікавим для мене був розгляд доповідачами тематики «Ефективність аграрного бізнесу, оцінка ризиків, ефективність менеджменту». Для подальших конференцій хотілося б запропонувати розгляд такої тематики: «Операційна система аграрних компаній: особливості побудови, системи управління, ефективність». Павло Коваль, професор кафедри економіки Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Найбільш цікавими доповідями конференції були: «Стратегія розвитку компанії Баришівська зернова компанія / «Grain Alliance», «Технології

управління та контролю агрокомпанії за допомогою технології AGRIDO». Для подальших конференцій хотілося б запропонувати такі тематики: «Роль інформаційних технологій у розвитку агрокомпанії», «Результати впровадження технологій управління і контролю в агрокомпанії». Наталія Юріївна Бондаренко, начальник відділу IT ТОВ «Агрікор Холдинг» Найбільш сподобалася доповідь на тему «Методологія підготовки до IPO». Інтерес для розгляду на таких заходах становить тематика «Фінансування аграрної сфери». Також цікаві теми «Підготовка до лістингу на міжнародних біржах»; «Практика впровадження системи корпоративного управління в компанії для оптимізації операційної ефективності і інвестпривабливості». Тетяна Анатоліївна Мусатова, старший науковий співробітник відділу фінансових ринків Державна освітньо-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України Найбільш сподобалися доповіді на стратегічні теми спікерів Леоніда Козаченка, Євгена Радовенюка, Олександри Дубовик. Олексій Іванович Прилипко, менеджер з нових продуктів Bureau Veritas Ukraine Для участі в наступних групах звертайтеся: Олександра Дубовик alexandra.dubovik@agrido.com

pro–sat.com.ua

Популярний журнал для фермерів, дачників та городників

Передплатний індекс:

49125

(Україна)

22101 (Росія)

Ви можете придбати журнал в кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА www.pro-of.com.ua

Більш ніж на 100 сторінках щомісячного видання - інформація про сучасні технології вирощування овочевих та плодово-ягідних культур, новини від світових селекційних центрів, інститутів і компаній, інформація про сортове різномаїття та помологічні особливості культур. Також в журналі ви знайдете практичні поради по будівництву та ефективному використанню теплиць і парників, технології зберігання та переробки овочів та фруктів, рекомендації з вибору садового та городнього інвентарю та багато іншої корисної інформації. Видання містить велику кількість унікальних авторських матеріалів, які будуть цікаві для широкої читацької аудиторії. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: editor@pro-of.com.ua; www.pro-of.com.ua

РОСЛИННИЦТВО Н.Т. Котов – к.б.н., Л.А. Мірошниченко – к.т.н., Є.П. Шаталов – с.н.с.

КОРМОВА КУЛЬТУРА –

АМАРАНТ Амарант, або щириця (лат. Amarnthus) – широко поширений рід здебільшого однорічних трав'янистих рослин із дрібними квітками, зібраними в густі колосоподібно-волотисті суцвіття. Належить до сімейства Амарантові. Відомо близько 55-65 видів, які ростуть у теплих і помірних областях. 14

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

Застосування амаранту У перекладі з давньогрецької амарант – «вічний», «нев'янучий квітка». Він згадується в працях Теофраста, Плінія, Овідія. За 6000 років до Нової Ери амарант став однією з основних продовольчих культур народів, які населяють території Південної Америки і сучасної Мексики. «Хліб інків», «пшениця ацтеків» – такі визначення амаранту можна зустріти в сучасних енциклопедіях. Завоювавши в XVI ст. Америку, іспанські конкістадори разом з викоріненням язичництва випалювали амарант як культову рослину і до нового часу він зберігся лише в «резерваціях» – важкодоступних гірських районах Мексики і Андах. Проте іспанці завезли насіння амаранту в Європу, де його стали ви-

pro–sat.com.ua

рощувати як екзотичну декоративну рослину.

Про те, що амарант зернова культура, Європа забула, а швидше за все, ніколи про це й не знала У наш час амарант, потенціал якого був немов законсервований тисячоліттями, відроджується. Початок був покладений в сімдесяті роки минулого століття, коли «вічна квітка» прочинила свою таємницю перед австралійським фізіологом Джоном Даунтоном. Учений виявив, що

насіння амаранту багате на білок з дуже високим вмістом лізину – незамінної амінокислоти, дефіцитної в білках злакових рослин Подальші дослідження призвели до нових відкриттів. Це стало справжньою сенсацією: білок амаранту не просто корисний, він унікальний і незамінний. Це кращий, найбільш високоякісний у світі рослинний білок, збалансований за найважливішими для людини амінокислотами й іншими біологічно активними сполуками! Ставши предметом однієї сенсації, амарант не припинив дивувати наукове співтовариство. Несподівано відкрилися абсолютно неймовірні, на перший погляд, паралелі між амарантом і рідкісним сімейством глибоководних акул, які водяться біля берегів Танзанії. Що може бути спільного у морських хижаків і теплолюбної росжовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Амарант – культура багатоцільова: харчова, кормова, лікарська і технічна. Деякі види амаранту вважають бур'янами, проте такі види, як Amaranthus caudatus, Amaranthus paniculatus та інші є найдавнішими зерновими культурами. У деяких країнах (особливо в Східній Азії) амарант (Amaranthus gangeticus, Amaranthus mangostanus та інші види) культивують як овочеву рослину. Види з насичено забарвленим листям і звисаючими суцвіттями (Amaranthus caudatus, Amaranthus hypochondriacus та інші) використовують у декоративних цілях. Серед українських назв «щириця» – найпоширеніше. Зустрічаються також назви: бархатник, оксамитник, півнячі гребінці, котячий хвіст.

РОСЛИННИЦТВО

лини? Виявилося, що ці представники фауни і флори виробляють рекордну (кожен у своєму «класі») кількість однієї і тієї самої речовини – сквалену. Акули акумулюють його в жирі печінки: сквален необхідний їм для підтримки фізіологічного балансу в організмі під час глибоководних занурень. У амаранту сквален виявився в маслі, отриманому з насіння рослини. Нашому організму сквален необхідний як повітря: він відіграє роль регулятора багатьох обмінних процесів, відповідальних за вироблення гормонів і антитіл, синтез ферментів і вітамінів, нормалізацію рівня холестерину, захист від вільних радикалів, відновлення і оздоровлення пошкоджених органів. Немає жодного напряму в медицині, де сквален і ліки

на його основі не знайшли б застосування. В Японії ще у 1979 році був створений ефективний протипухлинний препарат на основі сквалену з печінки акул. Але їх популяція не безмежна, та й вартість сировини, отриманої у такий екзотичний спосіб – на вагу золота. «Вічна квітка» подарувала людству доступне і невичерпне джерело цілющої речовини. З подібним феноменом ніхто з біологів раніше не стикався. До вивчення амаранту підключалися нові дослідники, вчені, практики, представники різних галузей життєдіяльності людини. Амарантове масло виявилося унікальною природною коморою лікарських засобів, що містить крім сквалена, багатющий комплекс інших біологічно активних сполук, необхідних людині в століття консервантів і рафінованих продуктів. Технологи-харчовики відкривали для себе перспективи використання амарантового борошна, білка, крохмалю в харчовій індустрії, можливості створення на основі амаранту нових продуктів з покращеними властивостями, дитячого і дієтичного харчування. Сільгоспвиробники підраховували ефект від впровадження амаранту в кормовиробництво: нова культура перевершила традиційні за всіма основними параметрами – врожайністю, посухостійкістю, кількістю та якістю протеїну, макро- і мікроелементним складом.

Саме тому, проаналізувавши зростання чисельності населення Землі і наявні на планеті продовольчі ресурси, експерти ЮНЕСКО назвали амарант основною продовольчою культурою людства в XXI столітті Використання амаранту для годівлі тварин Діюча в країні система зоотехнічного оцінювання поживності кормів і раціонів худоби за вівсяними кормовими одиницями чистої енергії жировідкладення для жуйних тварин явно застаріла і не використовується ніде в світі. Сучасні високопродуктивні тварини передових сільгосппідприємств і тваринницьких комплексів потре-

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

бують більш повноцінної годівлі. Корми мають бути збалансовані за білковим, амінокислотним, вуглеводним, ліпідним, мікроелементним складом і містити достатню кількість вітамінів та інших фізіологічно активних речовин. Протеїн корму є одним з основних факторів ефективного використання всього корму та його обмінної енергії. Оцінювання протеїну корму проводять за показниками розчинності, розщепленості і доступності засвоюваного протеїну корму в передшлунку і кишечнику. При цьому ретельно враховується якість за амінокислотним складом, доступністю амінокислот мікробіального протеїну, що утворюється в передшлунках і не розпався в них. Вуглеводи корму. Сьогодні вже стає недостатнім визначення вмісту в кормах і раціонах сирої клітковини і безазотистих екстрактивних речовин. Важливо враховувати в кормах вміст розчинних цукрів, крохмалю, комплексу пектинів і геміцелюлози. На сьогодні в кормосировинному конвеєрі застосовують обмежений набір кормових культур, не здатний повною мірою забезпечити тварин збалансованими кормами без придбання дорогих імпортних суперконцентратів. Завдання фахівців сільгосппідприємств – розширити асортимент кормових культур для отримання більш дешевої і конкурентоспроможної продукції тваринництва.

Нетрадиційна кормова культура амарант – це унікальна за врожайністю і поживністю рослина, широке використання якої може значно полегшити вирішення білкової проблеми в тваринництві Амарант – однорічна, високоросла (2-3 м) рослина з м'ясистим стеблом. Листя великі, овальні, зверху загострені. Зелена маса на 40-60% складається з листя, 30-35% – із стебел і 18-28% – із суцвіть. Великою перевагою амаранту перед іншими кормовими культурами є його висока біологічна продуктивність. Кормові види амаранту дають в умовах чорнозему близько 500 ц/га зеленої маси, використовуються

pro–sat.com.ua

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО Амарант – унікальна кормова культура Дивно, але факт: порівняно нещодавно з'ясувалося, що амарант на середньоросійських рівнинах – не чужинець! Насіння амаранту були виявлені в розкопках стоянок первісної людини епохи пізнього палеоліту поблизу села Костенки (Воронеж, РФ). У працях сучасних науковців зазначено, що найбільша користь від амаранту полягає в тому, що він є високоякісним білковим кормом для домашньої худоби і птиці, який перевершує за поживністю кукурудзу. Аграрії, що почали промислове вирощування культури, наводять такі практичні дані: у посушливі роки, коли інші культури гинули, амарант у липні демонстрував ріст пагонів по 8 см на день! Висота рослин сягала 3,5 метри. За щільності посіву 75 000 рослин на гектар врожайності кукурудзи можна досягти 300 ц/га, а амаранту – 3000 ц/г! Ще одна перевага: на гектар насіння кукурудзи потрібно 40 кг, а амаранту – всього кілограм.

жовтень 2012

на зелений корм і для приготування сінажу, силосу. Зелену масу добре поїдають свині, птиця, велика рогата худоба. Урожай зеленої маси перевищує на 20-30% продуктивність традиційної силосної культури – кукурудзи. Використання амаранту в годівлі тварин робить корми більш повноцінними і збалансованими за білком. На одну кормову одиницю в кормах з амаранту припадає 137-292 г перетравного протеїну. За збором білка, амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів з одиниці площі амарант перевершує традиційні зернові і зернобобові культури. Білок амаранту входить до кращих білків рослинного походження і за якістю перевершує білок сої. Якщо оцінити ідеальний білок (близький до яєчного) в 100 балів, то молочний білок казеїн матиме 72 бали, соєвий – 68, пшениці – 58, кукурудзи – 44, а амаранту – 75 балів. У перерахунку на абсолютно суху вагу вміст сирого протеїну становить 15,6-16,75%, жиру – 2,4-2,8%, клітковини – 16-21,7%, кальцію – 2,1-2,6%, фосфору – 0,20-0,21%,

каротину – 160-200 мг. Для порівняння зелена маса кукурудзи у фазу молочно-воскової стиглості зерна містить 7,5-8% протеїну, що вдвічі менше, ніж у амаранті. Концентрація водорозчинних цукрів – 6,4-7,2%, а пектину – 9,5-11,3% на суху масу. Вміст амінокислот в 1 кг сухої речовини вегетативної маси коливається від 81,5 до 148 г, білок амаранту характеризується високим вмістом незамінних амінокислот. У кілограмі сухої речовини вегетативної маси міститься лізину 7,17,15 г, а у кукурудзи – 2,8 г, тобто в 2,4 рази менше. За амінокислотною збалансованістю білок листя амаранту близький до ідеального для свиней. Каротин, рибофлавін, фолієва кислота, що входять до складу амаранту, регулюють білковий обмін. Ця цілюща рослина багата на бетаїн, лізин, вітаміни С і В2, що посилює апетит, стимулює вироблення соляної кислоти в шлунку і очищує його. Речовини, що містяться в амаранті, підвищують імунітет, що має величезне значення для профілактики і лікування багатьох захворювань.

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

Крім того, амарант є перспективним видом рослинної сировини для виробництва лікарських фітопрепаратів, що застосовуються у ветеринарії Істотним недоліком кормів з кукурудзи, зокрема силосу, є невисокий вміст протеїну (не більше 60% за зоотехнічною нормою). У зв'язку з цим актуально стоїть питання про пошук рослин, що поєднують високу врожайність з підвищеним вмістом білка. Близьким до кукурудзи за біологічними властивостями і агротехнікою є амарант, але у багатьох відношеннях перевершує її.

pro–sat.com.ua

Як зазначалося раніше, зелена маса амаранту містить на одну кормову одиницю в середньому 200 г протеїну. Використання її у чистому вигляді призводить до перевитрати протеїну. В результаті численних досліджень виявлено, що для збільшення молочної і м'ясної продуктивності і зниження витрат кормів на одиницю продукції рекомендується включати в раціони ВРХ амарантовий або кукурудзяно-амарантовий силос у кількості 30-35%.

Макуха амаранту в комбікормах курчат-бройлерів Одним із шляхів підвищення якості кормів є введення в раціон нових

рослин із корисними властивостями. Такою перспективною культурою є амарант, врожайність якого в умовах чорнозему становить від 15 до 25 ц/га. Амарант належить до рослин С-4 типу і має особливий тип фотосинтезу, який і пояснює колосальні можливості його продуктивності та росту. Насіння амаранту містить: протеїну – 16-20%, олії – 6-8%, клітковини – 5%, золи – 3%, крохмалю – від 64-70%. Загальний вміст мінеральних речовин в амаранті перевищує показники в зерні інших злаків. Так, вміст кальцію вище в 7 разів, магнію – вдвічі більше, ніж у пшениці або рису. І, хоча макуха амаранту містить деякі антиживильні фактори (наприклад, інгібітор трипсину, сапоніни і таніни),

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

їх вміст значно нижчий, ніж у традиційних злакових і бобових. Причому, однозначно доведено, що вологотеплова обробка інактивує антиживильні фактори амаранту. Головною особливістю олії амаранту, що відрізняє його від всіх відомих олій, є високий вміст у ній таких фізіологічно активних компонентів, як сквален, фосфоліпіди і фітостероли. Сквален виконує в організмі роль регулятора ліпідного і стероїдного обміну, будучи попередником цілої низки стероїдних гормонів, холестерину і вітаміну Д. Сквалену в амарантовій олії міститься до 8%. Наприклад, оливкова олія містить 0,7% сквалену, олія з рисових висівок – 0,3%, з пшеничних зародків і кукурудзяна – 0,1%. Найважливішим компонентом амарантової олії є токоферол – вітамін Е. В амарантовій олії міститься до 10% фосфоліпідів, переважним компонентом яких є фосфатидилхолін – лецитин. Біологічна роль лецитину загальновідома. В олії присутні похідні сквалену – фітостероли, кількість яких сягає 2%. Фітостероли мають властивість знижувати вміст холестерину в крові (так званий гіпохолестеролемічний ефект). Амарантова олія містить лінолеву кислоту, яка становить до 50% від суми жирних кислот. Амарант має найбільший збіг із теоретично розрахованим ідеальним білком, що також є дуже важливим у харчуванні тварин. Для порівняння, коефіцієнт оцінювання до ідеального білка амаранту становить 75, коров'ячого молока – 72, сої – 68, ячменю – 62, пшениці – 60, кукурудзи – 44, арахісу – 32.

За вмістом лізину, триптофану, аргініну, метіоніну і фенілаланіну амарант перевершує практично всі відомі зернобобові культури

жовтень 2012

Застосування насіння амаранту У деяких господарствах було отримане амарантове білкове борошно і пресована олія амаранту, що є джерелом біологічно активної сполуки – сквалену. Щадна технологія отримання з амаранту натуральних білкових концентратів передбачає переробку сировини тільки механічним шляхом, що дозволяє зберегти всі натуральні властивості продукту. За рахунок своїх біологічних характеристик амарант більш цікавий, ніж його найближчий конкурент – соя, а виробництво білкових продуктів з амаранту менш витратне, ніж із сої. Основними конкурентними перевагами білкових концентратів з амаранту є їх натуральність і більш збалансований амінокислотний склад. Цінним продуктом, одержуваним з насіння амаранту, є борошно, що містить до 11% білка, 1,5% ліпідів, 1% клітковини, значну кількість кальцію, фосфору, магнію і калію. Амарантове борошно використовується як 15-20% добавка для покращення якості пшеничного борошна, збагачення його мікроелементами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами, а також для приготування безглютенових дієтичних виробів. Труднощі «видобування» олії з амаранту зумовлені надзвичайно малими розмірами його насіння: тисяча штук важить менше одного грама. Звичайні млини з жорнами їх «не беруть», потрібне спеціальне устаткування, особливі технології. Більшість виробників (в т. ч. за кордоном) отримують амарантову олію екстракційним шляхом. Така олія, що пройшла через розчинники та була піддана впливу високих температур і надлишкового тиску, зберігає лише частину своїх властивостей і вже «не та». Тільки холодне віджимання дозволяє створити 100-відсотковий натуральний продукт, який зберігає в первозданній чистоті всі закладені в нього природою корисні речовини і сполуки.

pro–sat.com.ua

Особливо слід зазначити великий вміст у ньому лізину – у такій кількості його немає ні в одній рослині, а за нестачі лізину їжа просто не засвоюється – весь білок «проходить» через організм транзитом. Як перспективне джерело рослинної сировини, що містить у своєму складі фізіологічно функціональні інгредієнти, практичний інтерес представляють вторинні ресурси, такі як макухи, шроти, жом і вичавки, отримані в результаті промислової переробки соняшнику, сої та інших олійних і зернових культур. Останнім часом безсумнівний інтерес фахівців комбікормової галузі викликає амарант, що має давні традиції використання в харчовій і медичній практиці.

Амарант також багатий на фосфор, кальцій і рутин (вітамін Р). Виходячи з цих даних, макуха амаранту є одним з бажаних компонентів для отримання ідеального білка, повністю відповідає вимогам FАО/ ВООЗ.

14,8% відносно контролю. Витрати комбікорму на 1 кг приросту були менше на 1,8 кг. Застосування макухи амаранту в складі комбікормів під час проведення зоотехнічного досліду дозволило досягти високих значень за низкою показників (вартість комбікормів, жива маса, середньодобовий приріст, витрати комбікорму в натуральному і грошовому вираженні, індекс продуктивності, результати аналізів крові та амінокислотного складу м'яса, м'ясні якості). Це дозволяє рекомендувати новий вид сировини для застосування у виробничих умовах.

За вмістом незамінних амінокислот – треоніну, фенілаланіну, тирозину і триптофану структура амаранту прирівнюється до білка жіночого молока Дослідження з визначення ефективності використання макухи амаранту в складі комбікормів для курчатбройлерів дали позитивний результат. В ході зоотехнічного досліду (2 фази годівлі) на курчатах-бройлерах була розрахована собівартість вироблених комбікормів, а також визначені збереженість птиці, конверсія корму, середньодобовий приріст ваги. Крім того, м'ясо курчат вивчалося на вміст основних замінних і незамінних амінокислот, що певною мірою характеризує рівень годівлі птиці і його збалансованість, а також холестерину. Основні замінні і незамінні амінокислоти визначалися в об'єднаній пробі погруддя і стегенець у контрольній і дослідній (годування 15% макухи амаранту) групах.

pro–sat.com.ua

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Амарант містить удвічі менше клітковини, ніж вика з вівсом, насіння містить білка більше, ніж пшениця, жито, кукурудза, гречка та соя

Вміст незамінних амінокислот у м'ясі дослідної групи виявився вище на 9,5%, в т. ч. сірковмісних амінокислот (метіонін + цистин) – на 12,7%. Вміст замінних амінокислот у дослідній групі був на 7,5% вище, ніж у контрольній групі. В результаті встановлено, що за період вирощування курчатбройлерів з 5 по 42 добу жива маса і її середньодобовий приріст у дослідній групі (вміст макухи амаранту в комбікормі – 15%) були вищі, ніж в інших групах. Найвищий середньодобовий приріст (81,3 г) спостерігали у курчат дослідної групи в період з 29 по 42 добу, що склало

РОСЛИННИЦТВО

О.Д. Шелудько – к.б.н., с.н.с., Інститут зрошуваного землеробства НААН, В.В. Клубук – завсектору селекції сої, Інститут зрошуваного землеробства НААН, Є.В. Репілєвський – директор ДП ДГ «Каховське» НААН, В.В. Ставратій – керівник ТОВ «Лана Подове1» Херсонська обл.

НОВИЙ ІНСЕКТОАКАРИЦИД

ДЛЯ ЗАХИСТУ ЗРОШУВАНОЇ СОЇ

Соя – цінна і найбільш поширена бобова культура в багатьох країнах світу. В її насінні міститься 38-45% білка, 18-23% жиру, 23-30% вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин. В Україні посівні площі сої займають більше 1 млн га. Масове поширення посівів сої в південному Степу України та повторне вирощування її на одному полі декілька років поспіль в умовах глобального потепління в останні роки сприяло істотному розвитку фітофагів і особливо павутинних кліщів, що потребує надійного захисту культури від шкідливих комах. З метою оптимізації фітосанітарного стану посівів сої протягом вегетаційного періоду виробничники застосовують різні пестициди. Прикро, але не завжди вдається на-

жовтень 2012

дійно захистити посіви від фітофагів у зв’язку з формуванням резистентних популяцій шкідників. Враховуючи швидку пристосованість павутинних кліщів до хімічних препаратів, необхідно проводити інтенсивні пошуки нових акарицидів, які б надійно захистили посіви сої від цих небезпечних шкідників. Одним з них є препарат фірми «Сингента» Вертимек. Вертімек, к.е. належить до хімічної групи авермектинів і захищає посіви

Павутинний кліщ – Tetranichus urticae Koch

pro–sat.com.ua

Дорослі кліщі і трипси, а також їх личинки висмоктують клітинний сік з листків сої, погіршуючи обмін речовин і фотосинтез, що затримує розвиток рослин

Крім того, у пошкоджених рослин відбувається обпадання та недорозвиненість квіток. У разі сильного пошкодження листки жовтіють, обпадають, боби передчасно достигають і розтріскуються; зерно утворюється щупле.

Найбільша шкодочинність павутинних кліщів проявляється у посушливі роки, а найвища – в серпні Оптимальна температура повітря для розвитку кліщів вище 29˚ С, вологість повітря – 35-55%. Закладання дослідів та обліки чисельності шкідливих комах виконували згідно із загальноприйнятими методиками (Методики випробування і застосування пестицидів за ред. проф. С.О. Трибеля / К., 2001). Розмір дослідних ділянок – 50 м2, повторність досліду чотирикратна. Агротехніка вирощування сої сорту Даная загальноприйнята для зрошуваних земель. Сівбу проводили в оптимальні строки. Ґрунтово-кліматична зона – південний Степ України. Ґрунт дослідного поля темно-каштановий, середньосуглинковий, слабо солонцюватий із вмістом гумусу в орному шарі 2,3%. Середній вміст основних елементів

живлення в шарі ґрунту 0-50 см: нітратного азоту – 0,23, рухомого фосфору – 0,19% та обмінного калію – 32,2 мг/100 г. Клімат жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря – 9,5-10,6˚ С, річна сума опадів коливається у межах 355-460 мм. Гідротермічний коефіцієнт становить 0,6-0,7. Вегетаційний період продовжується 215-247 днів, а безморозний – 167-222 дня. Сума температур вище 10˚ С, що характеризують теплозабезпеченість рослин, становить 3200-3500˚ С. Метеорологічні умови вегетаційного періоду сої в 2011-2012 рр. були сприятливими для розвитку та розмноження сисних шкідників сої. Максимальна температура повітря перевищувала 40˚ С, середня температура червня-серпня була вище багаторічної на 2,5-3,6˚ С, а відносна вологість повітря знижувалася до 25%. Чисельність павутинних кліщів на трійчастий лист перед цвітінням сої коливалася від 2-3 до 7 особин, тютюнового трипса – 6-9 екземплярів на рослину. У фазу плодоутворення чисельність їх досягала відповідно 26 та 11 особин, що значно перевищило економічний поріг шкодочинності (відповідно 2-3 та 10 рухомих особин кліщів на трійчастий лист і більше; 10 екземплярів трипсів на рослину).

Таблиця 1. Ефективність хімічного захисту сої від комплексу сисних шкідників (середнє 2011-2012 рр.) Чисельність шкідників перед обробкою № з/п

Варіант

Ефективність захисту, % павутинні кліщі

тютюновий трипс

павутинні кліщі, екз./трійчастий лист

тютюновий трипс, екз./рослину

на 3-й день

на 7-й день

на 3-й день

на 7-й день

19,8

10,7

Контроль (без хімічного захисту)

Вертимек, к.е.; 0,6 л/га

22,5

11,2

83,0

90,2

82,5

90,8

Вертимек, к.е.; 0,8 л/га

26,0

10,3

88,7

97,3

87,4

95,7

Омайт, 57% в.е.; 1,5 л/га

21,6

10,9

76,8

85,6

69,2

76,5

Ортус к.с.; 0,8 л/га

23,7

9,8

80,2

87,4

75,4

81,6

4,12

3,72

4,57

3,86

НІР05

pro–sat.com.ua

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

овочевих (огірки, перець, баклажани), полуниць, хмелю, яблуні від кліщів, трипсів, мінерів та інших шкідливих комах. Згідно з класифікацією ВООЗ акарицид відповідає третьому класу токсичності. Діючою речовиною препарату є абамектин (18 г/л). У 2011-2012 рр. на дослідному полі інституту зрошуваного землеробства вивчали ефективність нового препарату на сої сорту Даная. Схема досліду включала такі варіанти. 1. Контроль (без хімічного захисту). 2. Вертимек, к.е. – 0,6 л/га. 3. Вертимек, к.е. – 0,8 л/га. 4. Еталон 1 – Омайт, в.е. – 1,5 л/га. 5. Еталон 2 – Ортус, к.с. – 0,8 л/га. Об’єктами для вивчення інсектицидних властивостей Вертімека були павутинні кліщі роду тетраніхус (Tetranichus turkestanicus, Tetranichus telarius, Tetranichus urticae Koch.) та тютюновий трипс (Thrips tabaci Lind.). Домінуючим видом кліщів був звичайний павутинний кліщ (64,5-72,3%).

РОСЛИННИЦТВО Проведення першої хімічної обробки на початку цвітіння сої баковою сумішшю Санмайт, з.п. і Бі 58 новий, 40% к.е. (0,5 кг/га + 0,7 л/га) зменшило заселення рослин сисними шкідниками нижче економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). Проте через три тижні чисельність їх істотно збільшилася. Результати обліків, проведених згідно із схемою досліду перед другою хімічною обробкою, показали, що се-

а)

редня чисельність павутинних кліщів у фазу плодоутворення та наливу зерна на дослідних ділянках становила 19,8-26,0 екземплярів на трійчастий лист, тютюнового трипса – 9,7-11,2 особин на рослину (табл. 1). На третій день після обробки акарицидами чисельність павутинних кліщів істотно зменшилася. Найменшу кількість шкідників спостерігали на варіантах з Вертимеком, к.е. У

б)

Симптоми пошкодження листків сої павутинним кліщем: а) призупинення фотосинтезу; б) листки жовтіють, буріють, засихають

жовтень 2012

разі застосування 0,8 л/га ефективність дії нового акарициду становила 88,7%. За норми витрати препарату до 0,6 л/га заселеність кліщами зменшилася на 83,3%. На сьомий день після хімічної обробки ефективність Вертимека зросла відповідно до 97,3 і 90,2%. Результати ефективності акарицидів проти тютюнового трипса були дещо нижчі. Так, заселеність сої цим шкідником у разі застосування Вертимек, к.е. (0,8 і 0,6 л/га) зменшилася на 87,4 і 82,5% на третій день та на 95,7 і 90,8% – на сьомий. Фітотоксичності у нового інсектоакарициду не виявлено.

На варіантах з акарицидами Омайт, 57% в.е. (1,5 л/га) і Ортус, к.с. (0,8 л/га) ефективність захисту посівів сої від павутинних кліщів становила 76,8 і 80,2% на третій день та 85,6 і 87,4% – на сьомий pro–sat.com.ua

Ефективність захисту сої цими акарицидами від тютюнового трипса значно поступалася Вертимек (табл. 1). Результати обліків пошкодженості листкового апарату сої сисними шкідниками на дослідних ділянках свідчать, що найменші пошкодження спостерігали на варіантах нового інсектоакарициду Вертимек, к.е. з нормами витрати 0,8 і 0,6 л/га (17,2 і 20,3% листків нижнього і середнього ярусу з інтенсивністю пошкодження 0,3 і 0,4 бала. Процент пошкодженого листя та інтенсивність їх пошкодження у разі застосування акарицидів Омайт, 57% к.е. і Ортус, к.с. в 1,3 і 1,2 рази більші.

Аналіз даних урожайності сої на дослідних ділянках показав, що найвища урожайність (3,7 і 3,5 т/га) була отримана на варіантах з використанням інсектоакарициду Вертимек, к.е. з нормами витрати 0,8 і 0,6 л/га, де збережено від втрат відповідно 0,65 і 0,58 т/га зерна. Застосування ака-

pro–sat.com.ua

Одноразове застосування нового інсектоакарициду в обох господарствах з нормою витрати 0,7 л/га сприяло зменшенню чисельності фітофагів на 90,5-95,3% та збереженню від втрат відповідно 0,61 і 0,55 т/га зерна за врожайності 4,0 і 3,7 т/га

Висновки 1. Серед нових високоефективних акарицидів для захисту посівів сої від фітофагів перспективним є Вертимек, к.е. фірми «Сингента». В роки досліджень фітотоксичності на рослини сої він не проявив. 2. Захист зрошуваної сої від комплексу сисних шкідників в екстремальних погодних умовах липня-серпня 2011-2012 рр. за допомогою Вертімека, к.е. з нормою витрати 0,8 л/га зменшив заселення посівів павутинними кліщами і тютюновим трипсом відповідно на 97,3 і 95,7%, що сприяло збереженню 0,65 т зерна. 3. Зменшення норми витрати Вертимека, к.е. до 0,6 л/га сприяло оптимізації фітосанітарного стану посівів та збереженню від втрат 0,58 т/га зерна. 4. Нижчу ефективність (85,6-87,4%) проти павутинних кліщів проявили Омайт, 57% в.е. і Ортус, к.с. у рекомендованих нормах витрати. 5. Оптимальною нормою витрати Вертимека, к.е. для захисту зрошуваних посівів сої від комплексу сисних шкідників є 0,7 л/га. 6. Широке використання нового інсектоакарициду Вертимек, к.е. на зрошуваній сої в колективних і фермерських господарствах південного Степу України дозволить надійно захистити посіви від комплексу фітофагів, що сприятиме збереженню вирощеного врожаю від втрат.

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Найбільше пошкодження верхнього, середнього та нижнього ярусу листків сої відбулося на варіанті без хімічного захисту (63,4% із інтенсивністю пошкодження 2,7 бали)

рицидів Омайт, 57% в.е. і Ортус, к.с. сприяло збереженню від втрат 0,48 і 0,51 т/га зерна сої. Високу ефективність Вертимека, к.е. під час захисту сої від комплексу сисних шкідників (павутинні кліщі, тютюновий трипс) одержано в дослідному господарстві «Каховське» Каховського району і ТОВ «Лана Подове1» Новотроїцького району Херсонської області в 2012 році.

РОСЛИННИЦТВО

А.В. Крижко, О.П. Олексієнко, Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНОГО ТА ХІМІЧНОГО ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН НА МIКРОБОЦЕНОЗ ҐРУНТУ Родючість ґрунтів знаходиться в тісному взаємозв'язку з життєдіяльністю мікроорганізмів, які забезпечують процеси перетворення речовин (Ананьєва Н.Д, 1997). Застосування засобів захисту рослин, особливо хімічних, призводить до накопичення інсектицидів і продуктів їх розкладу в ґрунті, а ті, в свою чергу, негативно впливають на ґрунтову мікрофлору. Наприклад, відомо, що активність целюлозоруйнівних мікроорганізмів зумовлює інтенсивність розкладання целюлози у ґрунті, що відіграє важливу роль у формуванні гумусу, адже продукти розкладу целюлози використовуються задля його синтезу. 26

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

засвоюють мінеральні форми азоту, і повному пригніченню росту мікроміцетів. Відомо, що ґрунтові мікроміцети, маючи потужний ферментативний апарат, успішно здійснюють деструкцію органічної речовини в біоценозах. Отже, наслідком зниження їх чисельності може бути пригнічення деструктивних процесів. Під час обробки рослин штамом B. thuringiensis 994 у зразках ґрунту спостерігали підвищення в 1,5 рази чисельності стрептоміцетів. Негативного впливу інсектицидів на чисельність азотобактеру не спостерігали.

Оброблення Каліпсо сприяло підвищенню в 7 разів кількості бактерій, що засвоюють мінеральні форми азоту, і повному пригніченню росту мікроміцетів У варіантах, оброблених культурами штамів B. thuringiensis коефіцієнт мінералізації-іммобілізації знаходився на рівні контролю. Однак, коефіцієнт мінералізаціїіммобілізації у варіанті з обробкою рослин Каліпсо у 5,8 рази перевищував контрольний, що свідчить про збільшення закріпленого у мікробній масі

азоту, і, отже, про зменшення кількості азоту, доступного для рослин. Аналіз ґрунту, проведений через 2 доби після обробки рослин інсектицидами, у варіантах зі штамами 994 і 787, виявив високу частку B. thuringiensis у загальній кількості бактерій амоніфікаторів і зниження в 6 разів чисельності бактерій, що засвоюють мінеральні форми азоту. У варіанті з обробкою рослин картоплі штамом 994 зазначене пригнічення в 3,3 рази розвитку мікроміцетів. Це явище може бути пов'язане з фунгістатичною дією β-экзотоксину, що продукується цим штамом. Обробка рослин Каліпсо також сприяла значному пригніченню активності мікроміцетів в 2,1 рази, і бактерій що засвоюють мінеральні форми азоту – в 6,2 рази. В жодному зразку ґрунту не спостерігали істотного впливу на чисельність стрептоміцетів і азотобактеру. У варіантах, оброблених культурами штамів B. thuringiensis, коефіцієнт мінералізації-іммобілізації досягав 4,1-4,7. У варіанті з Каліпсо на 2 добу, як і в перші години після обробки, спостерігали значне переважання мікроорганізмів, що засвоюють мінеральні форми азоту, над кількістю мікроорганізмів амоніфікаторів, що ростуть на МПА (коефіцієнт мінералізації-іммобілізації досягає 7,0). На 7 добу після застосування інсектицидів аналіз ґрунту у варіантах зі штамами 994 і 787 показав зниження частки В. thuringiensis у загальній кількості бактерій амоніфікаторів 2,3 і 9,2 відповідно. А у варіанті зі штамом 994, спостерігали і збільшення чисельності стрептоміцетів в 2,8 рази. Обробка рослин картоплі Каліпсо сприяла зростанню кількості в 1,5 рази чисельності бактерій, що засвоюють мінеральні форми азоту. жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Для захисту рослин від листогризучих шкідників, поряд з хімічними, використовують біологічні препарати на основі B. thuringiensis, діючим фактором яких є саме біоагент та його метаболіти, які після обробки рослин присутні в ґрунті нетривалий час. Період напіврозпаду кристалічного ендотоксину триває до 9 днів, однак незначна кількість кристалів може зберігатися у ґрунті протягом 8 місяців. Вчені вивчали спрямованість мікробіологічних процесів у ґрунті після обробки рослин картоплі ентомопатогеними штамами B. thuringiensis і хімічним інсектицидом Каліпсо. Характер і ступінь впливу інсектицидів оцінювали за чисельністю ґрунтових мікроорганізмів основних таксономічних та еколого-трофічних груп, та целюлозоруйнівною активністю ґрунту. Польовий дослід проводили на базі ПДС ІСГМ УААН. Зразки ґрунту відбирали на ділянках картоплі, оброблених інсектицидом Каліпсо та культурами штамів B. thuringiensis 994 і 787. Штам 994 продукує δ-ендотоксин і β-екзотоксин, а штам 787 – тільки δ-ендотоксин. Контроль –оброблення рослин водою. Для аналізу відбирали зразки ґрунту з орного горизонту на глибини 0-10 см через 4 години і на 2 та 7 добу після оброблення. Чисельність мікроорганізмів визначали методом посіву граничних розведень на селективні середовища, швидкість руйнування целюлози визначали за методом Кристенсена. Мікробіологічний аналіз ґрунту через 4 години після обробки рослин картоплі інсектицидами показав, що у разі застосування штаму 994 він виявляється у великій кількості серед бактерій-амоніфікаторів. Спостерігали тенденцію зменшення чисельності мікроміцетів в 1,3 рази порівняно з контрольним варіантом. Оброблення Каліпсо сприяло підвищенню в 7 разів кількості бактерій, що

РОСЛИННИЦТВО

У жодному дослідному варіанті не спостерігали істотного впливу на чисельність мікроміцетів і азотобактеру. Зростання чисельності амоніфікаторів, мікроміцетів і стрептоміцетів, що спостерігається під впливом Каліпсо, вказує на посилення мінералізаційних процесів, в результаті чого знижується вміст ґрунтової органічної речовини. У всіх варіантах коефіцієнт мінералізації-іммобілізації свідчив про зменшення частки закріпленого у мікробній масі азоту. Під час дослідження впливу біологічних та хімічного інсектицидів на ступінь розкладання целюлози в усіх зразках ґрунту, взятих через 4 години після обробки, суттєвого впливу на цей показник не виявлено. Аналогічні результати були

жовтень 2012

отримані у варіантах зі штамами B. thuringiensis через 2 доби досліду. Водночас у зразках ґрунту дослідних варіантів з хімічним інсектицидом спостерігали незначне підвищення ступеня розкладання целюлози на 12,4 % до контролю.

Зростання чисельності амоніфікаторів, мікроміцетів і стрептоміцетів, що спостерігається під впливом Каліпсо, вказує на посилення мінералізаційних процесів, в результаті чого знижується вміст ґрунтової органічної речовини

В усіх зразках ґрунту, взятих через 7 діб, спостерігали суттєву інтенсифікацію руйнування целюлози. У варіанті з використанням культури штаму 994 цей показник був найвищим (61,35% до контролю), а після обробки культурою штаму 787 становив лише 12% до контролю. Обробка Каліпсо викликала підвищення ступеня розкладання целюлози на 39,45% до контролю. Таким чином показано, що застосування біологічних інсектицидів на основі B. thuringiensis для захисту картоплі в умовах чорнозему південного не впливає негативно на мікробне середовище ґрунту. Навпаки, у перші 2 доби досліджень спостерігалося пригнічення чисельності мікроміцетів під впливом штаму B. thuringiensis 994, який продукує термостабільний β-екзотоксин та білковий кристалічний δ-ендотоксин і допускає наявність фунгістатичних властивостей у ентомопатогену, що сприяє посиленню захисних властивостей біоінсектицидів в агроценозі. Крім того, за наявності у мікробоценозі ґрунту ентомопатогеного штаму B. thuringiensis 994 спостерігали посилення процесів руйнування целюлози, що свідчить про активізацію гумусонакопичення. Застосування ж хімічного інсектициду Каліпсо призводить до активізації мінералізаційних процесів у ґрунті і як наслідок –збіднення ґрунту легкодоступними для рослин формами азоту.

pro–sat.com.ua

всеукраїнське спеціалізоване видання

IнвестицiйниЙ передплатний індекс:

96136

(Україна)

Ви можете придбати журнал в кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА www.zemnews.com.ua

«Земельний інвестиційний вісник України» – щомісячне видання інформаційно-аналітичного формату, що дає детальну інформацію про земельний ринок України, включаючи свіжі новини про події з питань земельних відносин. Багато цінної інформації щодо юридичного супроводу земельних договорів, коментарі галузевих фахівців про зміни законодавчих та нормативних документів, а також корисна інформація для українських аграрних підприємств, які шукають закордонні інвестиції. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: zemvis@ukr.net; www.zemnews.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

КУЛЬТУРА СТРАТЕГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ (закінчення) 30

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

Харчові якості зерна сорго

Проламіни як фактор, що обмежує перетравлення Проламіни не є винятковою приналежністю зерна сорго. Це один з основних класів запасних білків у всіх злаків. Порівняно з іншими фракціями запасних білків (альбумінами, глобулінами) проламіни мають меншу харчову цінність через загальну незбалансованість амінокислотного складу, а також через особливості їх третинної структури. Невелика кількість лізину в проламінах і відносно високий вміст цієї фракції в сумарному білку відбивається на загальній незбалансованості зерна більшості злакових культур. Проламіни до того ж бідні на треонін, триптофан, аргінін і гистидін. Третинна структура проламінів, як вважають, є причиною їх поганої перетравлюваності: вони містять відносно багато дисульфідних зв'язків, які формують поперечні зшивки всередині молекул білка і перешкоджають, таким чином, нормальній роботі травних ферментів. У сорго вміст проламінів вище, ніж в інших злаках. Крім того, особливістю проламінів сорго є підвищений вміст дисульфідних зв'язків у розрахунку на молекулу білка. Для поліпшення перетравлюваності соргових проламінів використовують кілька способів, які можна розділити на традиційні та промислові.

pro–sat.com.ua

До традиційно використовуваних способів належать пророщування зерна і заквашування. Заквашують або сировину (цільні зерна або сортове борошно), або вже піддану кулінарній обробці продукцію (найчастіше каші). Поліпшення перетравлюваності відбувається як результат роботи ферментів-протеаз. Під час проростання активуються власні протеази зерна, під час заквашування працюють протеази бактерій або грибів, які вносять із закваскою. В результаті роботи ферментів білки сорго гідролізуються і стають більш доступні для перетравлення. Слід зазначити, що мікробні протеази більш ефективні в цьому відношенні, ніж протеази зерна, що проростає. Проросле або оброблене закваскою цільне зерно (або борошно з нього) використовують для приготування каш, коржиків, спеціальних національних страв.

Під час вивчення мікрофлори, виявленої в традиційних продуктах ферментації сорго, виявлено різні молочнокислі бактерії і грибки, а також дріжджі. Ферментація як спосіб підвищення поживної цінності зерна сорго використовується і під час промислової переробки. Послідовна ферментація спеціально підібраним набором штамів мікроорганізмів дозволяє одержувати харчові продукти з покращеними властивостями в промисловому масштабі, у тому числі для дитячого харчування. До промислових способів поліпшення перетравлюваності проламінів належать також екструзія, мікрохвильова обробка, технологія варіння-пропарювання. Всі зазначені способи сприяють розриву дисульфідних зв'язків під дією високих енергій, що покращує доступність білків для перетравлення. Отримані продукти мають хороші смакові і поживні властивості. Під час мікрохвильової обробки зерен сорго деяких сортів, що мають переважно рогоподібний ендосперм, виходить підірваний продукт, подібний до попкорну із зерна кукурудзи.

Таніни як антипоживний чинник зерна сорго Конденсовані таніни (проантоціакідіни або проціанідіни) є одним з класів фенольних сполук, що входять до складу зерна сорго. Конденсовані таніни мають здатність утворювати міцні зв'язки в біополімерах. Як результат білки і вуглеводи стають недоступними для травних ферментiв, при цьому пов'язаними можуть виявитися і самі гідролітичні ферменти, що ще більше погіршує ситуацію з травленням. жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

За даними FAO, сорго є п'ятим за обсягами виробництва злаком у світі після пшениці, рису, кукурудзи та ячменю. У деяких країнах, де кліматичні умови перешкоджають виробництву інших злаків, сорго є продуктом, що забезпечує до 30% харчової енергії. Головною перевагою зерна сорго є його висока енергетична цінність завдяки високому вмісту крохмалю. З іншого боку, харчова цінність зерна сорго обмежена якістю білка: відносно низьким вмістом у ньому лізину і метіоніну і поганою (близько 50%) перетравлюваністю. Причиною низької вживаності білка і зерна сорго вважають високий вміст проламіну і наявність у деяких сортах великої кількості конденсованих тапнінів. У країнах, де сорго є основою раціону, поліпшення перетравлюваності зерна сорго є життєво важливим завданням.

РОСЛИННИЦТВО

Цікаво, що традиційні способи обробки зерна сорго включають процедури, в результаті яких кількість танінів у готових продуктах значно зменшується. Для прикладу пропонується спосіб обробки зерна сорго в одному із сіл Уганди, що полягає в наступному. Змішують рівні кількості чистої деревної золи і води для отримання лужної суспензії (рН 11). Близько 1 кг зерна змішують у кошику з 150 мл зольної суспензії. Вміст кошика залишають на 12-15 годин, періодично перемішуючи. Після цього корзину накривають травою, під якою зерно пророщують 3-4 дні. Коли паростки досягають довжини 2,5-4,0 см, зерно висушують на сонці, потім товчуть у ступі і провівають для того, щоб видалити залишки золи. Решту зерна перемелюють на муку. Це борошно використовують для приготування каші або пива. В обох продуктах вміст таніну значно знижується, а перетравлюваність – збільшується. У зерні сорго таніни, зосереджені здебільшого в особливому шарі, називають тестами, розташованими між перикарпієм і ендоспермом насінини. Вміст танінів відрізняється в різних сортах. Зазвичай, їх багато в забарвленому зерні, оскільки конденсовані таніни мають виражене забарвлення (червоне, фіолетове). Під час аналізу високотанінових сортів з'ясовано, що ця ознака позитивно корелює з товщиною перикарпій, наявністю пофарбованої тести (червоний/пурпурний/чорний колір), наявністю генів B1B2S. Одним із селекційних досягнень деяких науково-селекційних установ в галузі селекції зернового сорго в останні роки є отримання сортів і гібридів з низьким вмістом танінів.

жовтень 2012

Таніни сорго як біологічно активні речовини За останнє десятиліття ставлення до танінів як до однозначно антипоживних компонентів зазнало значних змін. Зокрема виявлено, що таніни сорго (пpo-апігінідіни і про-лютеолінідіни) є речовинами з великим антиоксидантним потенціалом. Їх виділення і використання в лікувально-профілактичних цілях може підвищити комерційну значущість зерна сорго загалом. Антипоживні властивості танінів з одного боку і їх високий потенціал біологічної активності з іншого примушують шукати способи глибокої переробки і роздільного використання компонентів зерна сорго. Для цього необхідно передбачити видалення таніновмісних оболонок або попередню екстракцію танінів із зерна високотанінових сортів сорго. Це допоможе, по-перше, витягти і використовувати цінний компонент, а, по-друге, поліпшити харчові та кормові якості зерна. Під час виробництва спирту з високотанінового зерна сорго попереднє видалення

танінів покращить умови процесу бродіння, оскільки відомо, що таніни можуть пригнічувати метаболізм дріжджів. Здатність танінів сорго інгібувати ріст і розвиток мікроорганізмів має і позитивний бік. Зокрема, встановлено, що зерно високотанінових сортів сорго стійкіше до пліснявіння, ніж інше. Таніни можуть бути використані як лікувально-профілактичний засіб для зменшення ризику кардіологічних та онкологічних захворювань, але обов'язковою рекомендацією має стати їх використання в проміжках між прийомами їжі. Сорти зернового сорго з низьким вмістом танінів краще використовувати без попереднього видалення танінів як природного джерела антиоксидантів. У промисловості таніни використовують для дублення шкіри та хутра, приготування чорнила, протруювання текстильних волокон, для додання різним напоям терпкого смаку і як харчовий барвник. У медицині таніни застосовують як в'яжучі лікарські засоби, як антидот (у разі отруєння солями свинцю, ртуті та інше), як протидіарейні, кровоспинні і противогемороїдальні засоби.

Продукти переробки зернової сорго Найбільш поширеним продуктом переробки зернового сорго в країнах з традиційно високим споживанням зерна сорго в їжу є соргове борошно. У країнах, де сорго здебільшого є технічною і кормовою культурою, основними продуктами переробки є сортовий крохмаль, глюкозофруктозні сиропи і спирт.

pro–sat.com.ua

Сорговий крохмаль Крохмаль – це універсальний продукт, вільний від будь-яких антипоживних компонентів. Оскільки ендосперм сорго часто має відтінкові забарвлення, сорговий крохмаль також може бути злегка пофарбованим. Кольоровість крохмалю може бути посилена також і пігментами насіннєвих оболонок, які в процесі виробництва виділяються в технологічні розчини. У багатьох випадках це не має принципового значення, однак для виготовлення деяких продуктів перевага віддається білому крохмалю.

pro–sat.com.ua

Тому під час виробництва крохмалю для харчових цілей прагнуть використовувати як сировину сорту сорго зі світлими насіннєвими оболонками і білим ендоспермом. За своїми фізико-хімічними властивостями (в'язкість, температура клейстеризації, прозорість клейстерів) крохмаль із сорго подібний до кукурудзяного. У ньому схожі співвідношення амілози і амілопектину, тому сфери використання цих крохмалів також збігаються. Сорговий крохмаль застосовують у виробництві соусів, начинок для пирогів, пудингів, десертів на молочній основі. Його використовують як добавку під час випікання булочних і кондитерських виробів у тих випадках, коли необхідно послабити дію клейковини і надати великої м'якості і ніжності продукту з одночасним зменшенням добавки цукру і жиру (бісквітний напівфабрикат, вафельні стаканчики для морозива, печиво, пекарські суміші тощо). Цей крохмаль використовують у технічних цілях в паперовому виробництві, текстильній і медичній промисловості. Процес виробництва соргового крохмалю подібний до процесу виробництва крохмалю із зерна кукурудзи.

глюкамілазами) – очищення розчину глюкози адсорбентами – ізомеризація глюкози глюкоізомеразами. Більш низька порівняно з кукурудзою вартість зерна сорго і більш високий вміст у ньому крохмалю забезпечує кращі показники рентабельності для виробництва ГФС із сорго. З цих самих причин більш рентабельне порівняно з кукурудзою виробництво із сорго спирту.

Продукти харчування з цукрового сорго Цукристі продукти. Відносно високий вміст в соку цукрового сорго глюкози і фруктози довгий час був перешкодою для використання рослини як сировини для промислового одержання цукру, цукрове сорго вважали неперспективним сировиною для цукрової промисловості.

Глюкозо-фруктозні сиропи із зерна сорго Так само, як і кукурудзяний крохмаль, крохмаль із сорго є гарною сировиною для виробництва цукристих речовин. На його основі виробляють глюкозофруктозні сиропи (ГФС) із заданим співвідношенням компонентів. Схеми виробництва ГФС з сортового і кукурудзяного крохмалю ідентичні і включають такі основні стадії: декстринізація крохмалю α-амілазами – отримання глюкози (оцукрювання

Переробка цукрового сорго Інтерес до цукрового сорго як до харчової сировини викликаний, насамперед, високим вмістом цукру в соку стебел. При цьому особливістю цукрового сорго є здатність накопичувати разом із сахарозою у великій кількості моносахариди – глюкозу і фруктозу.

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Соргове борошно. У багатьох африканських країнах зерно сорго використовують для приготування їжі саме у вигляді борошна. Навіть традиційна соргова каша – це часто не крупа, зварена у воді, а запарене борошно. Соргове борошно, ферментоване або неферментоване, розмішують у киплячій воді (кислій, нейтральній, лужній), а потім ретельно розтирають. Такий спосіб склався історично і пов'язаний, мабуть, з тим, що механічне подрібнення покращує початково низьку перетравлюваність компонентів зерна сорго. В Європі та Америці, де сорго не є основою раціону, борошно з сорго широко використовують в харчуванні людей, які страждають на алергію до глютену. Целіакія, або несприйняття глютену, набула останнім часом досить широкого поширення. Хвороба провокується вживанням в їжу глютеновмісних продуктів з пшениці та жита. Деякі дослідники пов'язують її з появою і масовим поширенням у світі нових сортів пшениці, які містять багато глютену. Борошно з такого зерна має поліпшені хлібопекарські властивості, але під час гідролізу нового виду білка можуть утворюватися метаболіти, що мають в певних випадках токсичність або алергенність через відсутність в організмі ферментів для їх перетравлення. Подібну реакцію можуть викликати подібні білки інших злаків (озірин рису, гордеїн ячменю, авенін вівса). Єдиним способом усунення симптомів целіакії є дієта, а саме – повне усунення з раціону глютеновмісних продуктів. Тому продукт, здатний замінити пшеничне борошно, має величезне соціальне значення. У деяких випадках таким замінником може стати соргове борошно.

РОСЛИННИЦТВО

Ця парадоксальна ситуація виникла через те, що на сорго поширювали загальний підхід, прийнятий для виділення цукру з соків цукровмісних рослин. Цей підхід включає попереднє очищення цукру з сиропу в процесі дефекосатурації (оброблення соків гідроксидом кальцію і вуглекислим газом з метою осадження високомолекулярних сполук); кристалізацію (основна стадія виділення речовини в чистому вигляді); тонке очищення кристалізованого цукру шляхом його розведення та очищення адсорбентами; повторну кристалізацію. Цей підхід передбачає усунення з цукрових розчинів глюкози і фруктози, оскільки вони заважають кристалізації сахарози. Таким чином, важливим показником для сировини є не загальний вміст цукру, але відношення сахароза/моносахариди. За цим показником цукрове сорго значно поступається цукровому очерету і цукровому буряку, тому отримання цукру з сорго вважалося нерентабельним. Існував однак і альтернативний підхід – отримання цукру не в кристалічному, а рідкому вигляді. У загальних рисах процес збігався з процесом отримання кристалічної сахарози за винятком стадії кристалізації. Очищений сік не кристалізували, а уварювали під вакуумом до вмісту сухих речовин 65%. У разі виключення кристалізації відпадала необхідність у видаленні моноцукрів, за рахунок чого загальний вихід цукру значно збільшувався Проте оскільки стадія кристалізації була відсутня, цукровий розчин містив значну кількість домішок і тому не міг скласти конкуренцію цукрурафінаду в тих галузях, де була потрібна особлива чистота продукту. За цією схемою з невеликими варіаціями (вапно для попереднього очищення використовували з різними кислотами або кислотними оксидами) сорговий сироп отримували в Індії, США, Італії. Таким чином, отримання кристалічної сахарози із соку цукрового соку нерентабельне, а сироп, одержуваний методом упарювання частково очищених цукрових розчинів, не має необхідного ступеня чистоти. Тільки останнім часом, коли в харчові виробництва стали активно впроваджувати мембранні технології, з'явилася принципова можливість для усунення цього протиріччя. Су-

жовтень 2012

часні способи очищення цукрових розчинів із залученням мембранних технологій дозволяють домогтися рафінадної чистоти продукту за повного збереження нативного комплексу цукрів, значно розширюючи сфери його застосування. Натуральні сиропи. У багатьох країнах сік із стебел цукрового сорго прагнуть використовувати без глибокого очищення шляхом його упарювання. Добутий сироп отримав назву соргового меду і з успіхом використовується як самостійний продукт або для заміни меду в деяких напоях та кондитерських виробах. Сироп, отриманий із стебел цукрового сорго, містить Са, Р, Mg, К, Na, Cu. Zn, Co, Mn, Fe, S, до 3% протеїну, всі незамінні амінокислоти (не синтезуються організмом і одержуються з їжі), вітаміни В1 В2, РР, Е і С. Такий сироп має величезну харчову цінність. У цукровому сорго найбільше накопичення цукру в стеблах збігається з повною стиглістю насіння. Тому найкращим часом прибирання цукрового сорго на цукор є період, коли і стебла, і насіння досягнуть повної стиглості. До цього часу стебла стають світлого жовто-бурштинового кольору, а насіння стає твердим. Кінець прибирання обмежується морозами, які згубно позначаються на цукристості сорго. Замерзання стебел і наступне за ним відтавання призводять до швидкого бродіння соку і розпаду цукру. Під час прибирання стебел сорго для цукрового виробництва додатковою операцією є видалення листя і волоті. На великих підприємствах для видалення листя використовують листообривальні машини, які являють собою роликові транспортери (рольганги) із зубчастими роликами, що захоплюють і відривають листя від переміщуваних стебел. Соргові стебла після обрізання волоті та видалення листя укладають на зберігання в скирти. Щоб уникнути самонагрівання стебла укладають пухко із вентиляційними ходами. Для захисту від різких коливань температури скирти з настанням холодів ховають під соломою.

Сорго як сировина для біоенергетики В останні роки зріс інтерес до переробки сорго з метою виробництва біопалива. Здебільшого мається на

pro–sat.com.ua

Таблиця 3. Врожайність культур і продуктивності одного гектара під час оброблення цукрового очерету й цукрового сорго Культура

Кількість врожаїв у рік

т/стебел з га

Кількість спирту з 1 т сировини (л)

л/га в рік

Цукрове сорго

5 600

Цукровий очерет

85-90

6 500

увазі біоетанол, хоча під час переробки сорго можна одержувати й інші види біопалива (біобутанол, біогаз, паливні пелети, біосінгаз, біонафта, біоводень тощо).

Сорго як сировина для виробництва біоетанолу

Цукрове і зернове сорго як сировина для виробництва біобутанолу Бутанол як альтернативне паливо має низку переваг порівняно з етанолом. Бутанол безпечніше у використанні, оскільки він менш леткий, ніж етанол, менш токсичний, змішується з бензином в будь-яких співвідношеннях. Бензини, що містять бутанол, можуть транспортуватися будь-яким видом транспорту, включаючи існуючі паливні трубопроводи. Бутилові спирти характеризуються більш високою теплотою згоряння і низькою теплотою випаровування. Це позитивно впливає на економічність роботи двигуна. Одним із способів отримання бутанолу є ферментація рослинної сировини бактеріями роду Closridia. До недавнього часу виробництво бутанолу у такий спосіб вважалося економічно недоцільним через низький вихід цільового продукту. В рамках програми Міністерства енергетики США компанією Environmental Energy Inc. розроблено нову ефективну технологію виробництва біобутанолу, яка за рентабельністю порівнянна і навіть перевершує виробництво етанолу. Біобутанол може бути отриманий з тієї самої сировини, що і етанол. Субстратом для ферментації також є цукор, тому порівняльне оцінювання ефективності використання різних видів сировини для отримання

Таблиця 4. Розрахункові показники виходу спирту із зернового й цукрового сорго Сировина

Урожайність т/га

Кількість вуглеводів, здатних до бродіння т/га

Вихід спирту дал/га

Вихід спирту дал/1 т сировини

Зернове сорго (зерно)

3-5

2, 19-3,65 (за вмісту крохмалю 73%)

135-225

Цукрове сорго (сік)

22,5-5,36 (за врожайності зеленої маси 50-80 т/га й виходу соку 45%)

3,37-5,4 (за вмісту цукру у соку 15%)

200 – 320

4 (у перерахуванні на зелену масу) 9 (у перерахуванні на сік)

Якщо під час переробки цукрового сорго на спирт використовувати не тільки стебла, але й урожай зерна, вихід спирту можна збільшити приблизно до 400 дал/га: Цукрове сорго (зерно)

pro–sat.com.ua

2-3

1, 0-1,5 (за вмісту крохмалю 50%)

61,6-92,4

30,8

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Як рослина С4 сорго має високу фотосинтетичну ефективність і може за короткий термін формувати потужну біомасу, багату на енергію. При цьому в сорго значна частина енергії сконцентрована в речовинах, легко конвертованих в етанол. У цукровому сорго такою речовиною є комплекс цукру соку стебел, в зерновому сорго – крохмаль зерна. У світі велика частина біоетанолу виробляється з соку цукрової тростини і зерна кукурудзи. Цукрове і зернове сорго цілком здатні стати альтернативою для обох традиційних видів сировини. У зерні зернового сорго в середньому міститься від 70 до 74% крохмалю, тобто більше, ніж у зерні кукурудзи (в середньому від 67 до 72%) за порівнянної врожайності. Що стосується цукрового сорго, то навіть в місцях традиційного обробітку цукрового очерету сорго має переваги, не кажучи про те, що ареал обробітку цукрового очерету вельми обмежений порівняно з можливостями поширення цукрового сорго. Так, в умовах Індії, де для виробництва біоетанолу здебільшого використовують цукрову тростину, порівнювали ефективність виробництва двох культур.

Було з'ясовано, що на формування врожаю сорго потрібно близько 4 місяців за потреби у волозі 8 м3 на врожай. Період росту цукрового очерету становить від 12 до 16 місяців за потреби у волозі 36 м3 на урожай. Показники врожайності і продуктивності одного гектара для цукрового очерету і цукрового сорго наведено в табл. 3. І хоча загалом вихід спирту з гектара для цукрового очерету вище, сорго більш привабливе, по-перше, завдяки набагато меншій вимогливості до вологи (що збільшує потенційні площі посівів), по-друге, завдяки можливості отримувати поряд з урожаєм стебел значний врожай зерна, який також можна використовувати для отримання біоетанолу. З урахуванням врожаю зерна віддача спирту з гектара істотно збільшується і досягає 7000 і більш л/га в рік. До того ж цукрове сорго краще пристосоване для механізації процесу вирощування та насіннєвого розмноження. В Україні два врожаї стебел технічної стиглості можливо отримати за сприятливих умов тільки в окремих регіонах, але і один урожай на рік здатний забезпечити до 4000 л/га. Оскільки і цукрове, і зернове сорго є цінним харчовим і кормовим ресурсом, виникає питання про раціональність їх використання як сировини для отримання біоетанолу. Оптимальним був би процес, що включає відділення соку для виготовлення харчових продуктів і переробку на біоетанол віджатих стебел (багаси). Цей шлях може бути здійснений за наявності промислових технологій

ферментації лігноцелюлозної сировини. Такі розробки існують, проте їх промислова реалізація на сьогодні ускладнена через високу вартість процесу. Необхідна доробка та впровадження цієї технології може значно просунути вирішення проблеми біоетанолу в цивілізованому напрямі, без шкоди для продовольчих запасів.

біобутанолу може бути проведене на підставі відомих відомостей для біоетанолу. Це означає, що цукрове і зернове сорго можуть стати хорошими джерелами сировини для нового біоенергетичного напряму.

РОСЛИННИЦТВО

Використання багаси і стебел зернового сорго для виробництва біопалива Великий енергетичний потенціал має сорговий жом – багаса. У багасі зосереджено 2/3 загального запасу енергії. Сьогодні з метою використання енергії найчастіше багасу направляють на пряме спалювання. Цей спосіб з точки зору економічності є малоефективним, оскільки в ході процесу велика частина енергії розсіюється. Крім того, багасу можна використовувати для виготовлення паливних пелет, для отримання біогазу в метантенках, для швидкого піролізу і термохімічної газифікації з метою отримання біонафти і біосінгазу. Одним з найперспективніших серед зазначених способів переробки багаси і стебел є піроліз. Цей метод дозволяє отримувати паливо в будь-якому з агрегатних станів. Шляхом зміни технологічних умов (температура, тиск, час термічної

обробки, стан шару матеріалу тощо) можна ефективно управляти співвідношенням газоподібної, рідкої і твердої фракцій термохімічної переробки. Швидкий піроліз – технологія, що з'явилася приблизно два десятиліття тому, забезпечує максимальний (до 75%) вихід рідкої фракції продуктів термохімічної переробки органічної сировини, так званої «біонафти». Піролізні установки для переробки органічних речовин у газоподібне та рідке паливо з виходом останнього 30-40% застосовують у Німеччині, Данії, Канаді, США, Швеції. Можливості використання сорго для виробництва біопалива відображено в табл. 5.

Можливості комплексної переробки сорго Узагальнюючи наведене, можна стверджувати, що під час переробки сорго можна отримати цілий спектр продуктів, що мають важливе харчове і енергетичне значення. Крім того продукти переробки сорго можна використовувати в технічних цілях та як добриво. І, звичайно, одним з найважливіших напрямів використання сорго є кормовиробництво. Комплексний підхід до проблеми переробки сорго важливо організувати не тільки на великих підприємствах, які можуть дозволити собі додаткові виробництва, але і в невеликих господарствах, що неодмінно себе виправдає.

Таблиця 5. Можливості використання зернового й цукрового сорго для виробництва біопалива Вид сорго

Зернове

Цукрове

Зернове й цукрове

Вид сировини

Зерно

Сік зі стебел

Стебла, багаса

Підстава для використання й переваги

Вид біопалива

Процеси

Біоетанол

Декстринізація → оцукрювання → ферментація цукрів → дистиляція → ректифікація → дегідратація

Біобутанол

Декстринізація → оцукрювання → ферментація з використанням культури Clostridia sp.sp., дистиляція → регенерація

Біоетанол

ферментація цукру → дистиляція → ректифікація → дегідратація

Біобутанол

ферментація з використанням культури Clostridia sp.sp. → дистиляція → регенерація

Біоетанол*

Ферментація з використанням спеціальних целюлаз і лігназ → оцукрювання → ферментація цукру → дистиляція → ректифікація → дегідратація

Біобутанол

Ферментація з використанням спеціальних целюлаз і лігназ, оцукрювання, ферментація з використанням культури Clostridia sp.sp., дистиляція → регенерація

Біогаз

Бродіння в метантеці

Паливні пелети

Пресування-гранулювання

Вміст крохмалю до 75%

Високий вміст цукру. Пряме бродіння соку без попередньої підготовки

Потужна стеблова маса Утилізація відходів з високим енергетичним потенціалом

Біосингаз Біонафта Біоводень

Термохімічна газифікація Термохімічна газифікація, поділ у газовому сепараторі

Примітка. Процеси, позначені зірочкою, є перспективними, для їхнього повномасштабного здійснення потрібна доробка.

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

Таблиця 6. Поживність кормів з кукурудзи й сорго(середні дані) Вміст в 1 кг корми Фази розвитку

кормових одиниць

обмінної енергії, МДж

сирого протеїну, г

сирого жиру, г

сирої клітковини, г

БЕР, г

Вміст перетравного протеїну в к.од.

Кукурудза Цвітіння

0,15

1,69

Молочна стиглість

0,18

2,05

120

Молочно-воскова стиглість

0,21

2,34

151

Викидання волоті

0,24

2,48

116

107

Молочна стиглість

0,27

2,51

213

Сорго цукрове

Суданська трава Стеблування

0,21

2,35

102

101

Початок викидання волоті

0,20

2,26

136

Викидання волоті

0,20

2,25

103

108

Використання цукрового сорго на корм Під час згодовування тваринам слід враховувати особливості цукрового сорго. Зелена маса сорго містить глюкозид дурин, який гідролізується в синильну кислоту і може викликати отруєння. Вміст дурину різко зростає в стресових умовах (спека, мороз, град тощо). Токсичність сорго проявляється за вмісту дурину понад 0,1%. Повторне відростання після скошування збільшує вміст дурину, листя повторного врожаю містять його вдвічі більше, ніж листя, отримані під час першого покосі. У дорослої рослини він також розподіляється нерівномірно. Найбільша кількість дурину міститься в листі, а найменша – в коренях і листових піхвах. У нижніх листках його буває менше, ніж у верхніх. Складена шкала токсичності сорго залежно від вмісту дурину. За цією шкалою вміст 0-50 мг% на суху речовину відповідає слабкій токсичності, 51-75 мг% – середній, 76100 мг% – високій, а більше 100 мг% – дуже високій. Однак цей розподіл досить умовний. Відомі випадки отруєння тварин під час випасання,

pro–sat.com.ua

коли вміст синильної кислоти в сорго становив 50 мг%. Токсичність дурину зменшується за збільшення вмісту цукру в рослинах. Тому токсичність рослин цукрового сорго дуже низька. Найбільш токсичні молоді рослини віникового і зернового сорго. Під час силосування і сушіння дурин руйнується. Свіжоскошену зелену масу сорго (особливо отаву) не можна згодовувати худобі, її необхідно добре пров'ялити. Отруєння тварин синильною кислотою може відбутися у разі випасання тварин на посівах цукрового сорго в жарку погоду. Щоб уникнути цього, тварин не можна випускати на випас на голодний шлунок. Невелика кількість глюкози або солодового цукру скорочують кількість синильної кислоти, що утворюється під

час гідролізу, так що, якщо тварини поїдають концентрати або інший фураж перед випасом на соргових полях, ризик отруєння значно знижується. Слід також врахувати, що підв'ялювання зеленої маси сорго протягом 2-3 годин знижує концентрацію дурину вдвічі і корм стає безпечним. Під час силосування дурин повністю руйнується. Однією з особливостей цукрового сорго є здатність добре відростати після скошування. Другий укіс цукрового сорго проводять з таким розрахунком, щоб рослини не потрапили під заморозки. Найбільш поширене використання другого покосу (отави) – на зелену підгодівлю або для випасу худоби. За поживністю цукрове сорго не поступається кукурудзі і трав'янистому сорго (суданці) і навіть перевершує їх (табл. 6).

жовтень 2012

РОСЛИННИЦТВО

Наприклад, маючи в розпорядженні невелику сушку, екструдер і установку для піролізу, будь-яке господарство, вирощуючи сорго, забезпечить себе не тільки високоякісним кормом, придатним до тривалого зберігання, але і частково – паливом. А налагодження промислового виробництва грибів на подрібненій стебловій масі може закласти основу високоприбуткового бізнесу.

РОСЛИННИЦТВО

Силосування цукрового сорго – консервування кормів молочною кислотою, що утворюється в процесі молочнокислого бродіння цукру в анаеробних умовах. Сорговий силос – це соковитий, дешевий, добре вживаний тваринами корм. Якість соргового силосу залежить від подрібнення зеленої маси, строків збирання і тривалості періоду закладення його в траншею, а також від старанності трамбування і герметичності укриття. Для заготівлі силосу цукрове сорго прибирають у фазу молочної, молочно-воскової і воскової стиглості. На якість силосу впливає ступінь подрібнення силосної маси, яка залежить від вологості. Оптимальна вологість зеленої маси для силосування – від 65 до 75%. За більшої вологості виділяється багато соку, з яким губляться водорозчинні поживні речовини, тому під час закладання силосної маси на дно траншеї попередньо укладають шар подрібненої соломи для поглинання зайвої вологи. За вологості рослинної маси нижче 70% сорговий силос добре зберігається і втрати поживних речовин незначні (не більше 10%). Після закладання сорговий силос в заглиблення або наземні траншеї його ретельно трамбують. За недостатнього ущільнення різко зростають втрати поживних речовин внаслідок самозігрівання і розвитку гнильних процесів. Рослинну масу цукрового сорго, що має вологість 65% і менше, треба

жовтень 2012

сильніше подрібнювати (до 2-3 см) і краще трамбувати. Після заповнення силососховища його поверхню вкривають поліетиленовою плівкою, засипають шаром соломи, а потім землею. Ущільнюють силосовану масу колісними або гусеничними тракторами. Для більш повного збереження поживних речовин, особливо цукру, і попередження закиснення силосу під час закладання бажано застосовувати консерванти. Згодовування свіжовиготовлених кормів з консервантами, а також використання соку, який витікає з силосу, для напування худоби не допускається.

Культурне соргове пасовище Культурне соргове пасовище закладають із зернового, цукрового сорго та сорго-суданкового гібрида. Найчастіше культурне соргове пасовище закладають із сорго-суданкового гібрида для випасання до перших заморозків всіх видів сільськогосподарських тварин, включаючи окремі види птиці. Великий вміст цукру в клітинному соку зумовлює добру вживаність всієї надземної маси сорго. Це робить сорго корисною кормовою рослиною. Однак його краще використовувати у суміші з високобілковими культурами.

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

Для культурних пасовищ підходять суглинні ґрунти з вмістом гумусу 2-4% і більше, високим вмістом фосфору і калію. Менш придатні солонцюваті ґрунти з близьким заляганням ґрунтових вод. Пасовища створюють поблизу ферми або літнього табору (не далі 1,5 км). Це полегшує організацію доїння, водопою, і відпочинку тварин і ліквідує довгі перегони. Підготовка ґрунту має забезпечити: ✓ о чищення ділянки від бур'янів, максимальне накопичення та збереження вологи; ✓ наявність поживних речовин, активізацію мікробіологічної діяльності; ✓ своєчасне вирівнювання та ущільнення поверхні ділянки; ✓ м ожливість правильного режиму пасіння, підкошування трави. Ретельне вирівнювання поверхні пасовищ необхідне не тільки для сівби трав, але і для подальшого підкошування косарками. Перевага має поліпшений спосіб обробітку зябу з осіннім вирівнюванням ґрунту. Наприкінці літа – на початку осені ґрунт обробляють дисковою бороною (перехресно), потім вирівнюють поверхню ґрунту вирівнювачем або важким брусом з причіпними важкими боронами за діагоналлю поля. У разі сильного засмічення ґрунту багаторічними бур'янами слід застосовувати гербіциди суцільної дії. Навесні для знищення бур'янів і закриття вологи проводять боронування у разі підсихання поверхневого шару ґрунту. Навесні необхідно провести дві культивації ґрунту, знищити бур'яни. Соргове пасовище сіють у разі прогрівання ґрунту до 12-15° С. Спосіб сівби – звичайний рядовий. Норма висіву цукрового сорго та сорго-суданкового гібрида має бути 1-1,3 млн шт./га або у ваговому виразі приблизно 25-27 кг/га, а в окремих випадках і густіше, щоб домогтися більш рентабельного стравлювання. Після сівби накочують важкими котками. У фазу 3-5 листків проти дводольних бур'янів застосовують гербіциди. Існує три форми випасання: 1) випасання для певної кількості худоби, тобто коли стадо або група корів пасеться на полі протягом довгого періоду;

2) ротація або обгороджене пасовисько, коли загони розташовані близько і корови можуть переміщатися з одного загону в інший; 3) загінна система випасання, коли корови пасуться на ділянці за електричним дротяним загородженням (електропастух), яке можна швидко перемістити в інше місце, зазвичай раз на день.

Система випасання з більш високим рівнем контролю дає можливість краще управляти системою годівлі худоби. Швидкість росту трав'яного покриву варіюється в різні сезони, тому за надлишку трави деякі загони можна використовувати для заготівлі силосу або сіна. Культурне пасовище із зернового сорго закладають на зиму, здебільшого, для випасання овець. Як відомо, вівці здатні добувати корм з-під снігу. Сорго є перспективною і високорентабельної культурою, має цілу низку переваг порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами. По-перше, за рівнем продуктивності цукрове сорго перевершує всі поширені однорічні кормові культури особливо в посушливий період, у тому числі за невеликої кількості застосовуваних добрив. По-друге, цукрове сорго невибагливе до ґрунтової родючості і несприятливих кліматичних умов. По-третє, як рослина пізніх строків сівби, цукрове сорго є відмінною страховою культурою, особливо в посушливі роки, дозволяє провести сівбу після весняної підготовки ґрунту, очистити поле від злісних бур'янів та інше. По-четверте, використання цукрового сорго в системі зеленого конвеєра дозволяє забезпечити тварин високоякісним кормом у найбільш напружені місяці другої половини літа й початку осені. жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Віктор Фурсов – к. б. н., с. н. с., Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

МЕДОНОСНІ БДЖОЛИ — ВАЖЛИВІ ЗАПИЛЮВАЧI АГРОКУЛЬТУР 40

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

Медоносні бджоли – чому і як вони стали об'єктом використання, а потім і розведення людиною? З якого часу? Історія людства вже налічує тисячоліття, впродовж яких люди використовують і споживають продукти бджіл. Наприклад, найдавніші малюнки бджолиних вуликів і людей, що добувають з них мед, знайдено в єгипетських пірамідах. Їх вік близько 2400 років до нашої ери. Крім того, зображення бджіл є навіть на наскальних малюнках, що належать до кінця льодовикового періоду. Ці малюнки виявили учені в печерах Альтамира в Північній Іспанії. Вони мають вік від 15 до 10 тисяч років до нашої ери.

Тут все зрозуміло – бджоли виробляють унікальні продукти, дуже цінні для живлення і лікування людини. Насамперед – це мед, пилок, перга (бджолиний хліб), маткове молочко, бджолина отрута і віск

pro–sat.com.ua

замінюваних дерев'яних рамках з вощиною.

Вощина – це воскові пластини, на яких з обох боків видавлені шестикутні денця. Рамка – це дерев'яний каркас з натягнутою вощиною. Бджоли використовують її для побудови комірок, в яких вони вирощують личинок і в які збирають мед Такі окремі рамки з медом стало можливим вилучати з вулика або доповнювати порожніми, не знищуючи сім'ю, а тільки трохи її потурбувавши.

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Крім того, медоносні бджоли – основні запилювачі багатьох сільськогосподарських рослин. Без медоносних бджіл неможливе їх запилення і утворення насіння і плодів. В Україні медоносні бджоли запилюють важливі плодові культури (яблуня, груша, вишня, слива, абрикос, персик), ягідники (полуниця, малина, ожина, аґрус, смородина), низку овочевих культур (огірки, помідори, кавуни, дині тощо), деякі насіннєві культури (соняшник, гречка, гірчиця) і кормові трави (фацелія, еспарцет, люцерна, буркун, рапс, конюшина тощо). Крім того, медоносні бджоли запилюють квіти дерев (липа, біла акація, каштан, клен та ін.) і дикорослих рослин з різних природних ландшафтів. Продукти життєдіяльності бджолиної сім'ї люди використовували впродовж багатьох сотень років. У більшості випадків споживання продуктів, які зібрала бджолина сім'я, супроводжувалося її повним знищенням. Потім наступав пошук нових сімей, або нове заселення бджолами спеціально виставлених у природі вуликів-принад. Проте, основний прорив у технології утримування медоносної бджоли (лат. Apis mellifera), стався приблизно 200 років тому. У декількох країнах світу, практично водночас, були винайдені різні будиночки-вулики, в яких бджіл стали утримувати на

У світі засновником і винахідником так званого «рамкового» бджільництва визнаний український бджоляр Петро Прокопович. У 1814 р. він придумав особливу конструкцію розбірного рамкового вулика-лежака з дерев'яними рамками усередині. Ці рамки легко і зручно виймаються і ставляться назад у вулик. Є також, наприклад, лангстротовський тип вулика (за іменем американського ученогобджоляра Лоренцо Лангстрота), винайдений ним у 1851 році. Такий вулик складається з двох роздільних корпусів. У одному корпусі стоять рамки з розплодом, маткою і частиною бджолиної колонії, а в другому корпусі – ті рамки, в які бджоли збирають мед. Також Л. Лангстрот відкрив світу наявність вільного, не забудовуваного бджолами простору в 7,5 мм між рамками у вулику. Зараз бджолярі, зазвичай, використовують такі типи вуликів: 1) однокорпусний 12-рамковий з магазинною надставкою; 2) 2-корпусний (два і більше корпусів); 3) вуликлежак з 20 рамок з магазинною надставкою; 4) 2-х стінний, 14-рамковий з двома магазинними надставками; 5) багатокорпусний (з 4-6-ти і більше корпусів). Крім того, є декілька модифікацій багатокорпусних вуликів, мікровуликів (нуклеусів), дуплянкові (бортеві) вулики з порожнистих стволів дерев тощо. У перших 4-х типах вуликів використовуються так звані дадановські гніздові рамки, які мають зовнішні розміри 435x300 мм (в одну рамку бджоли можуть закласти до 3,6-3,8 кг меду), а магазинні – 435x145 мм (на 1,6-1,8 кг меду). У багатокорпусних вуликах розміри усіх рамок 435x230 мм (2,42,6 кг меду).

ТВАРИННИЦТВО

Ознайомимося тепер із складом та поведінкою бджолиної колонії або сім'ї. Чому саме сім'ї? Річ у тому, що зазвичай колонію медоносних бджіл утворюють ті бджоли, які є дітьми засновниці-самиці, або матки. Склад бджолиної сім'ї може бути різним. Колонія середнього розміру складається з матки (плідної самиці), 300 трутнів (самців), близько 20 тисяч старих робочих бджіл – фуражирів (безплідних самиць, що вилітають за нектаром з вулика) і 25 тисяч молодих робочих бджіл (вони сидять у вулику і доглядають розплід). Розплід може складатися з 10 тисяч личинок бджіл, що потребують їжі, 10 тисяч свіжовідкладених маткою яєць і 20 тисяч дорослих личинок, закритих воском у комірках. Як же можна порахувати бджіл? За рамками. Наприклад, бджолярі говорять – в цій сім'ї 4 рамки бджіл. Це означає, що з вулика можна вийняти 4 рамки, на яких густо сидять робочі бджоли, закриваючи їх. Зазвичай робочі бджоли сидять на рамках з бджолиним розплодом, годують личинок і зігрівають їх. Тут же на одній з рамок, щільно оточена робочими бджолами, ходить матка.

дування матки і трутнів, доглядання за личинками (розплодом), збирання нектару і переробка його на мед, збирання смол і переробка їх на прополіс, збирання пилку, підготовка перги, годування розплоду, спорудження стільників з воску, захист і прибирання вулика, підтримка оптимальної температури і вологи у вулику. Крім того, у вулику є трутні (самці). Вони виводяться бджолами з незапліднених яєць, відкладених маткою. Їхня функція – спаровування з молодою маткою під час роїння бджіл. Трутні більші, ніж робочі бджоли. Крім того, вони не мають жала і не «кусаються». Дорослі личинки, вигодувані робочими бджолами, перетворюються на

лялечок, яких бджоли закривають восковими «кришечками» в комірках. Такі комірки з розплодом, зазвичай, розташовуються у центрі бджолиного стільника. Робочі бджоли активно зігрівають розплід, підтримуючи температуру у вулику біля 34-35О С. Розвиток робочої бджоли від яйця до дорослої особини відбувається за 21 день. Комірки з розплодом трутнів зазвичай розташовуються групою на нижньому краю бджолиної рамки. Ці комірки більшого розміру, ніж у робочих бджіл. Бджолина матка може жити у вулику від 1 до 8 років. Коли ж матка старіє? Зазвичай, бджолярі схиляються до того, що необхідно замінити матку через 1-3 роки. Вважається, що ста-

Слід зазначити, що медоносні бджоли – соціальні комахи і в колонії бджіл існує чітка ієрархія та організація життя і роботи. На верхній позиції в ієрархії знаходиться бджолина матка Матка (бджолина королева) – це плідна самиця, яка відкладає яйця у вулику. Бджоляр завжди легко помічає матку під час огляду вулика. Чим вона відрізняється? Матка – трохи більша за розміром, ніж робочі бджоли. У неї є потовщене видовжене черевце. Ноги задньої пари вужчі і без «кошика», який слугує у робочих бджіл для збирання пилку. Біля матки снує «свита», яка її обслуговує (годувальниці і охоронниці). Бджоли-годувальниці годують матку особливою їжею, дуже поживним «молочком», тому матка дуже швидко відкладає безліч яєць, від одної до трьох тисяч на день. Більшість бджіл у вулику – робочі бджоли. Це теж самиці, але безплідні, вони не відкладають яєць у звичайних умовах. Робочі бджоли виконують низку важливих і складних завдань у бджолиній колонії – доглядання і го-

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

ко має особливий склад і дуже корисне для лікування людей. Розвиток матки від яйця до дорослої комахи проходить за 16 днів. Личинка вилуплюється з яйця на 3-й день, через 10 днів цю личинку бджоли закривають воском у комірці – маточнику, з якої через 4 дні виходить молода незапліднена матка. Наступні 3-7 днів вона знаходиться у вулику. Потім матка має вийти з вулика і виконати свій перший, орієнтовний обліт. Під час другого вильоту з вулика молода матка має спаритися з трутнями, після чого повернутися у вулик. Матка спарюється в повітрі з 6-12 трутнями (самцями) з різних вуликів. Після спарювання у неї на черевці залишаються білі шматочки геніталій трутнів, а трутні гинуть. Зазвичай самиця летить у повітрі, увесь час змінюючи напрям свого польоту, тобто тікаючи. Таким чином для спаровування вибираються найбільш сильні трутні. Якщо ж молода самиця не зможе зробити виліт з вулика через три дні після відродження (наприклад, за дощової погоди), то вона вже залишається неплідною, а з її яєць виведуться тільки трутні.

Зазвичай робочі бджоли закладають декілька маточників, так що може відродитися декілька молодих маток. Молода матка чи декілька їх, що вийшли, вступають у боротьбу із старою маткою і між собою Матка використовує своє жало тільки в цій боротьбі. Залишається тільки

одна, найсильніша молода матка. Після цього вона не використовує своє жало. Матка не «кусає» бджоляра, навіть якщо її узяти в руку. Одна молода матка, що залишилася у вулику, вилітає на спаровування з трутнями і повертається назад у вулик. Так бджолина колонія оновлюється і сім'я знову розвивається. Зазвичай так відбувається за хорошого взятку, коли бджоли активно збирають нектар, а у вулику багато бджолиного розплоду. Проте, за такого виведення молодих маток у бджоляра може виникнути інша проблема – роїння!

Роїння – це природний процес у розвитку сім'ї, коли бджоли розділяють свою колонію і частина їх вилітає з вулика Зазвичай це відбувається за несприятливих умов, наприклад, недостатнього взятку навесні, переущільнення бджіл у вулику і слабої вентиляції, або якщо щось інше не влаштовує матку і колонію (наприклад, постійне занепокоєння чимось бджіл біля вулика). У такому разі бджолина сім'я роїться, тобто частинами залишає вулик і перелітає до нового гнізда. Під час підготовки до роїння стара матка відкладає яйця у нові маточники. Вона зменшує відкладання яєць, її черевце зменшується, і вона стає здатною активно літати. Робочі бджоли зменшують льотну активність і скупчуються у вулику. Приблизно на 8-9 день, перед відродженням молодих маток, стара матка дає робочим бджолам сигнал покинути вулик. жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

ріша матка стає менш продуктивною і відкладає менше яєць, у зв’язку з чим сім'я слабшає. Як же замінюють матку у бджолиному вулику? Це може бути штучна заміна матки бджолярем. Бджоляр може сам замінити стару матку у вулику, підсадивши у вулик молоду матку. Для цього використовують спеціальну металеву або пластмасову кліточку з сітки, в яку саджають молоду матку і закріплюють її на бджолиному стільнику в центрі вулика. Така маткова клітинка потрібна, щоб бджоли мали час звикнути до нової матки і прийняли її. Старій же матці бджоляр може підрізати крильце, щоб вона не відлетіла з частиною сім'ї з вулика. Тоді через добу відкривають кліточку з молодою маткою. Якщо її приймають бджоли, то вона зажалює і вбиває стару матку. Так у колонії з'являється нова хазяйка – молода матка. Проте часто (до 30% випадків) бджоли не приймають молоду матку і самі її вбивають. Крім того, у вулику може бути і природна (тиха) заміна старої матки на молоду. За певних умов бджоли самі закладають великі денця – основи великих овальних комірок, або маточників. У одному вулику бджоли можуть закласти до 10 таких комірок. У них стара матка відкладає яйця, з яких відроджуються личинки. Упродовж усього періоду їхнього розвитку молоді бджоли-годувальниці годують цих личинок – майбутніх маток – особливим поживним розчином білого кольору – матковим молочком. У дуже великій, схожій на конус, комірці маточника, личинка майбутньої матки ніби плаває у матковому молочку. Маткове молоч-

ТВАРИННИЦТВО

Спочатку стара матка разом із робочими бджолами вилітає з вулика на невелику відстань. Як говорять бджолярі, бджоли «прощаються з будинком». При цьому утворюється «рій», або велике скупчення робочих бджіл, що сидять навколо матки. Рій сідає на гілку або стовбур дерева, кущ або інше місце і сидить близько 20-30 хвилин або навіть годину. Іноді рій може бути до 3-х кілограмів вагою. Більшість у рої – робочі бджоли, що добре наситилися медом. Вони несуть з собою мед, який набрали у вулику, підготувавшись до перельоту. З рою вилітають бджоли-розвідниці, які летять околицями на відстань до декількох кілометрів, щоб знайти новий притулок (гніздо). Якщо гніздо (порожній вулик або якась порожнина, наприклад, дупло в дереві) знайдене, то рій злітає і відлітає на нове місце. Іноді рій перелітає на нове місце з декількома зупинками, поки, нарешті, не знайде собі відповідного гнізда. У тому випадку, коли у вулику було закладено декілька маточників, то з нього з першим роєм із старою маткою можуть вилетіти не всі бджоли одночасно, а тільки їх частина, зазвичай, половина. Пізніше з молодою маткою після її спаровування з вулика може відлетіти і частина бджолиної колонії, що залишилася. Цікаво, що у разі випадкової загибелі матки на початку або середині сезону, робочі бджоли самі намагаються відновити колонію. У цьому випадку робочі бджоли почнуть розширювати звичайну комірку бджолиного стільника, призначену для робочої бджоли, і закладуть денце, а потім велику комірку (свищуватий маточник). Найважливіше те, що бджоли мають побудувати маточник для молодої, 1–3-денної

жовтень 2012

личинки, з якої вони вирощують нову, молоду матку. Річ у тому, що до 3-х днів усіх личинок бджоли годують однаковою їжею. А після 3-х днів тих личинок, з яких виростуть робочі бджоли і трутні, годують сумішшю пилку і меду (пергою), а личинку, з якої виросте матка – тільки матковим молочком. Не менш цікаво, що іноді робочим бджолам доводиться обходитися і без матки. У разі загибелі матки і відсутності молодих личинок декілька робочих бджіл починають посилено живитися і потім можуть почати самі відкладати незапліднені яйця. Проте з цих яєць виводяться тільки личинки трутнів. Ці бджоли називаються трутівками. Якщо такий вулик вчасно не виявити, то бджолина сім'я може цілком розпастися. Тому, у разі підозри на появу трутівок, необхідно підсадити в центр вулика молоду матку в кліточці, а стільники з робочими бджолами і трутівками обтрусити подалі від вулика. Тоді робочі бджоли, виявивши молоду матку, самі повернуться у вулик і структура бджолиної колонії відновиться. Як же перевірити, чи є у вулику молода запліднена матка? Для цього в центр вулика ставлять 1-2 чисті (нові) стільники з іншого вулика, але з мо-

лодими личинками і свіжими яйцями. Якщо матки у вулику немає, то бджоли самі закладуть декілька великих комірок (маточників), щоб вивести молоду матку. Якщо ж маточників не буде, то бджоли почнуть заповнювати порожні комірки пергою і виводити личинок. Тоді через 2-3 дні можна буде виявити тільки відкладені яйця, що означає, що матка присутня і нормально відкладає яйця в нові стільники.

Цікаво, як же далеко можуть літати бджоли? Якщо біля вас мало квітучих рослин – не турбуйтеся, бджоли літають за нектаром і пилком дуже далеко. Зазвичай, робоча бджола може летіти за узятком в радіусі близько 2 км від свого вулика. Максимальна відстань – до 5 км Але у разі такого польоту бджола витрачає багато нектару на вироблення енергії для свого польоту, так що принесе його у вулик дуже мало. Чим ближче поля з квітами і нектаром, тим менше бджоли витрачають енергії на політ. Найбільш цінними медоносами вважаються квіти таких рослин: клен, липа, біла акація, каштан, біла конюшина, гречка, соняшник, фацелія, еспарцет, гірчиця та інші рослини. У світовій флорі ученими було виявлено 232 види рослин, запилення яких медоносними бджолами має найбільше практичне значення для бджільництва і сільського господарства. Як же бджола передає інформацію про квіти іншим бджолам у вулику? Ученими було встановлено, що, повертаючись у вулик, бджола-збирачка (фуражир) запам'ятовує запах, колір, форму, розмір квітів, відстань і напрям руху до вулика, а також час, коли був зібраний нектар. Австрійський дослід-

pro–sat.com.ua

жало міцно закріплюється в шкірі і відривається з частиною черевця. Після такого «укусу» бджола завжди гине. Завдяки скороченню м'язів вже відір ване жало продовжує упорскувати отруту в шкіру жертви. Тому важливо відразу після «укусу» вийняти жало бджоли з ранки.

Бджолина отрута – це продукт секреторної діяльності отруйних залоз медоносних бджіл і бджолиних маток. До складу бджолиної отрути входять мурашина, ортофосфорна і соляна кислоти, норадреналін, ацетилхолін, гістамін, триптофан, сірка, леткі олії, білки, ферменти (гіалуронидаза, фосфоліпаза), фосфорнокислий магній, мідь, кальцій Бджолина отрута використовується в апітерапії під час лікування ревматизму, захворювань суглобів і гіпертонії (тільки за рекомендацією лікаря). Таким чином, знання біології медоносної бджоли і особливостей пове-

дінки бджолиної колонії має велике значення для регуляції умов утримання бджіл і їх ефективнішого використання в сільському господарстві. Саме знання особливостей біології медоносної бджоли може забезпечити раціональне і успішне використання їх як запилювачів у сучасних аграрних технологіях. Ігнорування використання бджіл для запилення агрокультур як ефективного агротехнічного заходу або недостатнє забезпечення обпилювачами (бджолами) ентомофільних агрокультур призводить до значного (на 40-65%) зниження врожайності їх насіння. Вартість надбавки урожаю насіння сільськогосподарських культур в результаті запилення медоносними бджолами у декілька разів перевершує вартість основної продукції бджільництва. Тому питання розвитку бджільництва і вдосконалення прийомів запилення мають зараз особливу актуальність. Автор висловлює подяку бджолярам Кошубі А.М. та Компанцю В.Г., а також к.б.н. Шумаковій І.Д. та к.б.н. Черній Л.С. за цінні консультації під час підготовки матеріалу.

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

ник бджіл, Карл фон Фріш, лауреат Нобелівської премії за 1973 р., встановив, що у вулику бджоли передають інформацію за допомогою «кругових танців» – так званої «мови бджіл». Робочі бджоли-фуражири, що прилетіли з узятком (нектаром і пилком), виконують особливі «танці» – бігають по стільнику, трусячи черевцем в боки, показуючи напрям до джерела взятку. Так бджоли-фуражири, сигналізують іншим бджолам танцем про місцезнаходження джерела їжі, а ті вирушають за вказаною їм «адресою». Нарешті, хотілося б трохи сказати про бджолину отруту. Бджолина отрута – це небезпека, а чи від неї є якась користь? Бджолина отрута (апітоксин) – це те, чого люди найбільше бояться! Адже бджоли дуже жалять! У більшості людей укуси бджіл викликають сильні набряки. Проте, у бджолярів з часом виробляється імунітет до бджолиної отрути і реакція на укуси слабшає. У бджіл (окрім трутнів) на кінці черевця розміщений жалячий апарат, який складається з жала, двох отруйних залоз і резервуару для отрути. Робочі бджоли використовують своє жало тільки в крайньому випадку – у разі захисту гнізда від небезпеки. Коли бджола «кусає» людину або тварину, її

ТВАРИННИЦТВО

MVDr. Petr Daněk – CSc., НИИ животноводства Костелец над Орлицей, Чешская Республика, Дмитрий Григорьев – к. с.-х. н., ООО Текро

Роль пробиотиков при выращивании поросят Для определения роли пробиотических культур в системе выращивания молодняка свиней нужно упомянуть, в первую очередь, о некоторых важных моментах в жизни поросенка.

Здоровый поросенок рождается со стерильным пищеварительным трактом Сразу же после рождения он вступает в контакт с бактериями окружающей среды, которые попадают в пищеварительный тракт через оральное

жовтень 2012

и ректальное отверстия и в зависимости от своих возможностей и способностей там приживаются. В микрофлоре кишечника поросенка определенное место занимают условно-патогенные и патогенные микроорганизмы, которые могут быть возбудителями инфекционных болезней. Преобладание этих деструктивных элементов, прежде всего, проявляется в снижении потребления корма, что, в свою очередь, ведет к потерям живой массы, ухудшению самочувствия, поносам, понижению иммунитета.

Пробиотическая микрофлора (например, молочнокислые бактерии), являясь составной частью нормофлоры кишечника, обладает целым спектром позитивной активности. Именно ему приписывают синтез витаминов и их кофакторов, пищеварительных энзимов, органических кислот, антибиотиков и т.д. Главной заслугой этого элемента является то, что он контролирует количество деструктивных элементов в пределах нормы. С момента первого контакта поросенка с окружающей средой начинается процесс колонизации пи-

pro–sat.com.ua

щеварительного тракта, в котором принимают участие все микроорганизмы, обитающие в окружающей среде. Только через несколько дней образуется микрофлора кишечника, характерная для поросят, вскармливаемых материнским молоком и обитающих в определенной среде. Процессу образования микробиального равновесия благоприятно способствует и свиноматка. Она передает потомству собственную микрофлору кишечника и цитотоксические иммунные комплексы с молозивом и молоком. В течение всего периода кормления материнским молоком свиноматка обеспечивает поросенку лактогенный иммунитет. Ряд иммунных комплексов (антитела, белки системы комплимента, активные лейкоциты и лимфоциты и т.д.), которые содержатся в материнском молоке, устраняют вредные (патогенные, деструктивные) бактерии и лишают их возможности закрепиться в пищеварительном тракте поросят.

Поросенка переселяют в другую среду, материнское молоко заменяют твердой кормовой смесью, в результате чего у него пропадает лактогенный иммунитет, который до этого времени регулировал функции деструктивного элемента. Период изменений в период отъема характеризуется

pro–sat.com.ua

Культура Enterococcus faecium М74 отвечает требованиям, предъявляемым к пробиотику При эксперименте было подтверждено, что кокам Enterococcus faecium М74 (NCIMB 11181), которые скармливались вместе с кормом, несвойственно проникать в организм через слизистую кишечника даже у животных, иммунная система которых была искусственно нарушена путем рентгеновского облучения. После орального применения «Лактиферма» в виде пробиотической пасты или пробиотического премикса в корме бактерии Enterococcus faecium М74 фиксируются на рецепторах клеток стенок кишечника. После ко-

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Структура микрофлоры кишечника поросенка зависит от питания и окружающей среды, поэтому дальнейшие изменения в ней происходят в момент отъема

системным стрессом, нарушениями структуры эпителия кишечника, изменением баланса микрофлоры кишечника, снижением продуктивности, потерей живой массы, поносами в течение одной, возможно, и двух первых недель после отъема. С подобной ситуацией и изменениями, происходящими в строении микрофлоры кишечника, подсвинок сталкивается несколько раз. Это происходит при каждой перегруппировке, перемещении, изменении состава корма. Причиной такого состояния может стать лечение поросят – скармливание антибактериальных веществ, которые могут уничтожить не только определенный патоген, но и всю нормофлору, чувствительную к примененному лекарству. Изменения взаимодействия отдельных элементов микрофлоры кишечника, которые происходят в связи с вышеприведенными изменениями в жизни поросенка или свиньи, нельзя никоим образом устранить. Процесс адаптации можно ускорить с помощью пробиотиков. Одним из таких пробиотиков является препарат «Лактиферм». Активное начало – молочнокислый кок

Enterococcus faecium М 74 – было извлечено из конструктивного элемента микрофлоры кишечника здоровых младенцев, оно больше всего подходит к микрофлоре кишечника животных в отличие от бактерии йогуртовых культур, которые тоже часто используют при производстве пробиотиков. Бактерия, извлеченная из организма человека и используемая при кормлении сельскохозяйственных животных, может привести к нежелательным последствиям: плохому самочувствию и т.д. Enterococcus faecium – это бактерия, которая после проникновения в пищеварительный тракт определенным образом воздействует на другие бактерии. Этот процесс взаимодействия микроорганизмов может проходить как в организме животного, так и человека.

ТВАРИННИЦТВО

роткого периода адаптации молочнокислые коки начинают размножаться. Этот период (18-20 минут) дает им возможность конкурировать с нежелательными деструктивными, энтеропатогенными и энтеротоксическими группами микроорганизмов в кишечнике (энтеробактериями, в т.ч. сальмонеллами, клостридиями, спороносными бактериями и т.д.). Ряд авторов определяет этот эффект как конкурентное исключение (соmpetetive exclusion СЕ). Суть этого эффекта СЕ состоит не только в образовании молочной кислоты, выработке локальных антибиотиков (бактерицинов) и антитоксинов, но и в пищевой и вегетационной конкурентоспособности Enterococcus faecium М74. Бактериостатические свойства Enterococcus faecium М74, заключающиеся в противодействии условно патогенным и патогенным кишечным бактериям, были доказаны и подтверждены в ходе экспериментов теоретически и практически. Несомненным преимуществом «Лактиферма» является использование бактерий Enterococcus faecium М74. Как показывает практика, более широкое применение этого вида бактерий в корме не влечет за

жовтень 2012

собой какого-либо гигиенического или экологического риска.

Позитивные результаты ряда экспериментов, которые проводились в микробиологических лабораториях, стали хорошим основанием для применения препарата «Лактиферм» на молодняке свиней Стабилизированные культуры Ente rococcus faecium относятся к пробиотикам, которые были детально исследованы исследовательскими учреждениями в целом ряде стран. Также много экспериментов проводилось в исследовательских институтах бывшей Чехословакии. В серии опытов основной задачей было исследовать эффективность этого пробиотика для поросят в период от рождения до отъема. Особенное внимание уделялось вопросу воздействия культуры зародышей Enterococcus faecium М74 на состояние здоровья поросят в самый сложный период – первые дни жизни. В ходе экспериментов

руководствовались двумя основными критериями: прирост массы и возникновение диареи у поросят с момента рождения и до отъема. Также были рассмотрены результаты одноразового или повторного применения «Лактиферма» в виде раствора или пасты в разные отрезки времени с момента рождения. Большинство авторов сходятся на мысли, что «Лактиферм» действует наиболее эффективно при скармливании препарата (концентрация 2 х 109 СFU / поросенка) через несколько часов после рождения с дальнейшим применением премикса «Лактиферм» в престартерных и стартерных кормовых смесях. Другая группа исследователей акцентировала свое внимание на периоде после отъема поросят. Задачей этих экспериментов было установить оптимальную концентрацию Enterococcus faecium М74 («Лактиферма») в комплексных кормовых смесях для поросят в период после отъема и во время откорма. Эффективность препарата с концентрацией CFU была от 1000 х 103 до 3000 х 103/1 г корма, в среднем – 1500 х 103 CFU. В результате этих исследований был установлен оптимальный уровень концентрации, рекомендуемый при производстве пробиотика. Интересными оказались результаты экспериментов, в ходе которых были использованы заведомо завышенные порции зародышей Enterococcus faecium М74 (CFU больше, чем 3000 х 103/1 г смеси). В результате было установлено позитивное влияние на состояние здоровья поросят: уменьшилось количество случаев диареи, но эффект стимуляции роста снизился. При оптимальных порциях, наоборот, эффект стимуляции роста был более высоким, а количество заболеваний диареей не уменьшилось. В результате экспериментов, в ходе которых пробиотические бактерии были смешаны с кормовой смесью, выяснилось негативное влияние вегетативного стимулятора или антибиотика, по отношению к которым культура Enterococcus faecium является чувствительной. На практике в некоторых случаях одновременно использовали пробиотик и вегетативный стимулятор, по отношению к которому пробиотик проявляет резистентность, что вело к повышению эффективности препарата.

pro–sat.com.ua

этот препарат продолжает действовать и после того, как его перестали скармливать. Поскольку нас интересует вопрос воздействия пробиотика на поросят, то необходимо рассмотреть и вопрос скармливания «Лактиферма» свиноматкам в силу того, что микрофлора кишечника свиноматок является источником происхождения микрофлоры кишечника поросят.

В течение нескольких дней до рождения поросенка свиноматке необходимо скармливать пробиотик

Таблица 1. Действие Лактиферма на продуктивность свиней после отъема Показатель Средняя масса поросят в начале эксперимента Средняя масса поросят в конце эксперимента Средний прирост Среднесуточный прирост Среднее количество потребленного корма/день Потребление корма/кг прироста *) – Р < 0,05

1,2

) – Р < 0,1

pro–sat.com.ua

Единица измерения

Контрольная Подопытная группа группа

Коэффициент эксперимента (%)

Кг

7,655

100,00

Кг

27,9151

29,5752

105,9

Кг Г

20,26* 482,4*

21,92* 521,9*

108,2 108,2

944

982

104,0

Кг

1,958*

1,882*

96,1

Вследствие позитивных результатов экспериментов «Лактиферм» стал неотъемлемой частью кормовых смесей в ряде наших хозяйств. Поскольку большинство экспериментов было проведено много лет назад, то некоторые оппоненты могут утверждать, что «Лактиферм» со временем мог утратить свои первоначальные свойства. Именно поэтому в конце 2002 года было проведено испытание, целью которого было подтвердить эффективность пробиотика «Лактиферм» при откорме поросят. Эксперимент был проведен в экспериментальных свинарниках ИИПЖП (Угржиневес). В эксперименте были задействованы 40 поросят, которых разделили на контрольную и подопытную группы. Контрольной группе скармливали стартерную комплексную смесь без добавления стимулятора роста, в то время, как подопытной группе скармливали аналогичную смесь с добавлением пробиотика «Лактиферм» в количестве Enterococcus faecium М74 CFU: 1500 х 103/ 1 г смеси. Масса поросят и количество потребления корма контролировались в течение 42 дней. Результаты эксперимента приведены в таблице 1. жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Анализируя все результаты экспериментов, связанных с применением «Лактиферма» при откорме поросят и свиней, проведенных у нас и в других странах, приходим к выводу, что, очевидно, этот пробиотик обладает исключительной способностью благоприятно воздействовать на прибавление в весе, употребление корма, состояние здоровья, а вместе с этим и экономию при выращивании свиней. Экономный вклад «Лактиферма» в этом случае можно сравнить с эффектом антибиотика. Некоторые авторы даже документально подтверждают, что

Результаты эксперимента однозначно подтверждают, что после нескольких десятков лет, в течение которых «Лактиферм» применялся у нас, он не утратил своей эффективности. Применение «Лактиферма» способствовало увеличению прироста массы поросят на 8,2%, а также повышению количества потребленного корма в подопытной группе почти на 4%. Подобным образом и профильное метаболическое тестирование подтвердило улучшение состояния здоровья и общего состояния животных.

ТВАРИННИЦТВО

«Лактиферм» и на сегодняшний день относится к очень качественным и эффективным пробиотикам, которые можно использовать не только для животных, но и для людей Но нужно принимать во внимание тот факт, что речь идет о бактерии – живом организме. Enterococcus faecium способна приостановить процесс размножения патогенных бактерий или же наоборот – некоторые виды бактерий способны остановить процесс размножения её самой. В ходе последних экспериментов было доказано, что бактерии Enterococcus faecium М74 не способны переносить плазмидный тип резистентно-

жовтень 2012

сти на антибиотики и они проявляют резистентность по отношению ко всем известным антибиотическим и химиотерапевтическим лечебным веществам. Это свойство является на сегодняшний день особенно актуальным с точки зрения новых требований к безопасности пробиотиков. Для того, чтобы штамм Enterococcus faecium мог закрепиться в пищеварительном тракте, размножаться и выполнять свои функции, пробиотик необходимо скармливать в определенное время и в необходимом количестве. Для максимального эффекта применения важно еще и правильно выбрать время и период аппликации пробиотика, а именно:  свиноматке перед опоросом;

 поросятам на 21 день подсосного периода;  поросятам в течение периода отъема;  подсвинкам после дачи антибиотиков;  молодняку свиней при перегруппировке и транспортировке; При благоприятных условиях «Лактиферм» способствует повышению продуктивности и улучшению общего состояния и состояния здоровья молодняка свиней. В период, когда необходимо ограничить применение антибиотиков, лекарств или же других препаратов, которые несут в себе гигиенический риск возникновения резистентных типов бактерий, «Лактиферм» является незаменимым.

pro–sat.com.ua

ТВАРИННИЦТВО В. Ширіев, В. Валеєв

Як виростити здорових телят

за холодного методу 52

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

В останні роки в країні вирощують велике поголів’я високопродуктивної худоби вітчизняної та зарубіжної селекції, вводять в експлуатацію нові спеціалізовані комплекси, мегаферми, впроваджують сучасні інтенсивні технології, які дещо відрізняються від звичних методів роботи. Їх знання необхідне для отримання здорового приплоду, забезпечення збереження телят, вирощування повноцінного ремонтного молодняку і в підсумку – підвищення ефективності тваринництва.

Молодняк профілакторного віку може міститися в телятнику або індивідуальних будиночках. У приміщенні для отелення корів і вирощування телят мають бути:  секції для утримання тільних корів (із розрахунку 10-15% від загального поголів'я);  денники для отелення і спільного утримання корів з телям протягом 1-3 днів;  індивідуальні та групові клітки для вирощування телят різного віку. У приміщенні не має бути протягів і вогкості, на поли укладають глибоку підстилку з чистої, без цвілі соломи, яку оновлюють щоденним додаванням. Звертаємо увагу на те, що приміщення не обігрівається.

За достатньої кількості свіжого повітря і освітлення навіть вкрай низькі температури не будуть проблемою для здоров'я корів і телят pro–sat.com.ua

Інший варіант сучасної технології – утримання телят в індивідуальних будиночках, які встановлюють поза приміщенням. В індивідуальних будиночках створюється природний мікроклімат і вентиляція, вони легко піддаються санітарній обробці. Будиночки встановлюють виходом на південь, з ухилом 3-5° на майданчику з твердим покриттям.

що в годівниці тварин постійно має бути концентрований корм і вільний доступ до нього. Далі молодняк переводять у групові клітки по 4-5 голів у кожній з урахуванням їх віку та розвитку. Перевищення кількості телят в групі більше 12 голів ускладнює догляд за ними і годування.

Обов'язковою умовою утри мання телят в індивідуальних і групових (по 4-5 голів) будиночках є рясна суха солом'яна підстилка і тепле молозиво (молоко, вода)

Протягом першої години новонароджене теля має бути вилизане коровою

У разі перекладання теляти в індивідуальну клітку або будиночок (150х100х120 см) вже протягом першої доби включається природний процес саморегуляції, виключається скупченість тварин, знижується ризик виникнення деяких захворювань, у тому числі респіраторних, і теля росте здоровим. Але у разі запізнення з перекладанням в холодне приміщення підвищується ймовірність різних ускладнень. Максимальний термін утримання телят в індивідуальних клітках або будиночках – до шести тижнів. Обов'язковими умовами вирощування телят на свіжому повітрі, разом з глибокою підстилкою із соломи, є те,

Материнське молоко – краще

Це – неодмінна умова стимуляції кровообігу і шкірного дихання теляти. Слід врахувати, що в цей час до 8% повітрообміну відбувається через шкіру. Для залучення корови до вилизування доцільно обсипати теля пшеничними висівками. Не можна застосовувати для цього сіль, тому що новонароджений може застудитися. У разі повної відсутності рефлексу облизування у корови, персоналу необхідно протирати теля насухо джгутом із соломи та іншими матеріалами. До речі, цю процедуру рекомендується проробляти навіть з вилизаним коровою телям. Наявність злипання волосяного покриву в ділянці холки, яке зберігається в перший тиждень життя теляти, свідчить про порушення під час виконання цієї процедури. жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Вибір технології отримання і вирощування телят молочного періоду залежить від наявності вільних приміщень та економічних можливостей господарства

Для перших годин, днів і тижнів життя величезне значення має формування імунітету теляти. В утробі матері плід не отримує антитіл через плацентарний бар'єр, тому всі копитні тварини з'являються на світ без імунітету проти хвороботворних бактерій. Антитіла надходять з крові корови в молоко тільки за кілька днів до отелення. До того ж здатність антитіл проникати через стінку кишечнику теляти різко падає протягом лічених годин після народження, а через 24 години – зникає зовсім. Тому важливо, щоб народжене теля отримало молозиво якомога раніше. Перший раз теля напувають молозивом протягом 1-1,5 годин після народження (не пізніше двох годин), тобто після короткого відпочинку корови і появи рефлексу смоктання у новонародженого. Великим телятам дають до двох, середнім – до 1,5, дрібним і слабким – до літра молозива. У разі, якщо теля не може самостійно смоктати, молозиво вводиться в сичуг примусово за допомогою спеціального зонду.

ТВАРИННИЦТВО

Дотримання принципу частого напування новонародженого молозивом і молоком невеликими порціями сприятливо позначається на їх здоров'ї У перший день після народження телят, особливо ослаблених, рекомендується поїти молозивом шість разів на добу. З наступного дня кількість годувань поступово скорочують, до кінця молозивного періоду годують тільки тричі. Для молодняку масою нижче 30 кг достатньо 3-5 кг молозива на добу, за маси більше 30 кг норму можна збільшити до 6 кг, а більше 40 кг – до 8 кг на добу. При цьому краще дотримуватися такого правила годування: для дрібних телят, здатних прийняти не більше 1 л, молозиво випоювати 6 разів на добу з інтервалом у 4 години; для середніх, які споживають 1,5 л – 4 рази з інтервалом 6 годин. У разі вигодовування двох і більше літрів молозиво дають 3 рази через кожні 8 годин. Перегодовування молозивом, особливо в перший день, призводить до потрапляння його в неперетравленому вигляді в передшлунок або кишечник, наслідком якого на 3-4 добу може стати розвиток диспепсії.

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

Випоюють молозиво в перші 1-2 дні життя тільки з соскових поїлок або відер з соском, тому це створює більш сприятливі умови для змішування його зі слиною, подальшої роботи травної системи і засвоєння поживних речовин. У подальшому телят слід привчати до годівлі з відер. Не можна використовувати молозиво від хворих на мастит корів. Тому перед запуском тварин обов'язково проводять діагностичні дослідження швидким маститним тестом з використанням 10% мастидіна. Повторне дослідження на наявність прихованих форм маститів проводять за 15 днів до отелення. У разі виявлення хвороби вимені проводять лікувальні заходи. Здорових корів за добового надою до 15 кг краще запускати на сухостій одномоментно. При цьому використовують сучасні протимаститні препарати, які після останнього

pro–sat.com.ua

доїння вводять у кожну частку вимені. Їх дія триває приблизно протягом 4-х тижнів, а невеликий набряк і почервоніння вимені у корів за одномоментного запуску, зазвичай, триває 3-4 доби і приходить до норми. Залежно від стану тварини в перші дні після отелення у корови надлишки молозива піддоюють до трьох разів на день і використовують для створення банку молозива. Чим старше корова, тим більший вміст у молозиві імунних тіл. Молозиво у разі заморожування зберігає корисні властивості, в т.ч. імунні тіла, тому для випоювання телят від первісток або від корів з хворим маститом молозиво потрібно заготовлювати про запас, заморожуючи його. Оптимальний обсяг однієї порції молозива в банку становить від 1,5 до 2 л, тобто кількість, достатню для одного годування, тому повторне заморожування продукту не допускається. Температура відталого молозива перед випоюванням має відповідати температурі свіжонадоєного молока. Найважливіша умова нормального розвитку теляти – вільний доступ до свіжої і чистої води для пиття. Це елементарне правило тваринники часто

ігнорують. Молозиво містить понад 30% сухих речовин і тому може вважатися кормом, а вода в його складі, а також молоці або заміннику знаходиться у зв'язаному з іншими речовинами стані, не задовольняє потреби організму в ній. У зв'язку з цим теля має потребу у воді, вільний доступ до якої допомагає йому відрегулювати концентрацію поживних речовин у рідкому кормі і не допустити переповнення кишечнику. Після прийому молозива або молока (приблизно через 20 хвилин) у телят з'являється спрага, тому в зарубіжній технології передбачено після годування молозивом через 1,5 години в теплу і 2 години – у холодну погоду, напування теляти чистою сирою водою. При цьому необхідно використовувати чистий посуд, щоб виключити загрозу захворювання гельмінтами, інфекційними та іншими захворюваннями. Воду необхідно давати з першого дня життя. Вона потрібна для нормального протікання біохімічних процесів в організмі, а пізніше – для формування рубцевої мікрофлори. Під час першого в житті теляти напування використовують соскові поїлки, вода підігрівається до +38-42° С, разова доза – жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Дослідження і практика показують, що телята, які не отримували молозива, захворюють діареєю, яка не піддається лікуванню, і велика їх частина гине

Стартові корми для швидкого зростання Поки молодняк випоюють молоком (теля не є жуйною твариною), рідкі корми проходять повз рубець й перетравлюються кислотами і ферментами сичуга – рубець залишається нерозвиненим.

ТВАРИННИЦТВО

З метою стимуляції швидкого розвитку всіх відділів системи травлення вже на 3-4 добу телят привчають до стартових комбікормів або зерну вівса

0,5-1 л (залежно від живої маси). Надалі телят випоюють водою кімнатної температури. Слід зазначити, що телята від високопродуктивних корів зарубіжної селекції для забезпечення нормального обміну речовин в організмі за добу споживають від 4 до 7 літрів води, тобто іноді навіть дещо більше, ніж молозива. Тому молодняк має досхочу забезпечуватися водою. Корова в боксі з новонародженим телям знаходиться не менше 24-36 годин, крім підсосу, піддоюється не рідше 3-4 разів на добу. Є думка, що в перші 12-24 години корову взагалі можна не піддоювати, щоб теля могло максимально отримувати перші порції молозива. Негативного впливу на організм самої корови затримка дійки на добу не надає. У деяких випадках з 5-6 доби життя телят переводять на годування ЗНМ (замінник незбираного молока). Потрібно врахувати, що в цьому віці в сичузі виробляється єдиний активний фермент ренін (хімозин), здатний перетворювати молочний білок казеїн в щільний згусток, в результаті якого він затримується в сичузі і далі під впливом іншого ферменту, що виділяється піднебінною залозою ротової порожнини, використовується поступово. Рослинні білки у складі ЗНМ у разі попадання в сичуг не утворюють щільного згустку і швидко евакуюються в тонкий кишечник, ферментна система якого у теляти до одного місяця ще тільки розвивається. Перенесення всієї «відповідальності» за перетравність білків на кишеч-

жовтень 2012

ник – це шлях до його дисфункції, накопичення важкозасвоюваних залишків і виникнення діареї у молодняку. Тому під час вибору ЗНМ слід звернути особливу увагу на походження білка, що міститься у складі замінника. Необхідно використовувати ЗНМ, що містить не менше 65% казеїну, тобто білка натурального молока. Слід зазначити, що в зимовий період експерименти з раннім застосуванням ЗНМ краще не проводити і для годування телят у перший місяць життя варто використовувати незбиране молоко як найбільш енергетично насичений природний корм.

Для цього невелика кількість (щіпка) корму руками кладеться на корінь язика. Після ковтання він потрапляє в рубець, що є стартовою умовою розвитку рубця. Раннє привчання телят до поїдання концентрованих енергетичних кормів сприяє розвитку мікроворсинок і збільшенню всмоктувальної поверхні рубця, і, як наслідок, інтенсивному розвитку скелета і м'язів. Комбікорми, що надходять в рубець за рахунок продуктів їх біологічної ферментації, сприяють потовщенню слизової оболонки з одночасною стимуляцією розвитку сосочків. При цьому збільшуються поверхня стінок рубця і площа всмоктування. Отже, з метою створення умов для стимулювання росту мікроворсинок рубця в раціон молодняку потрібно включати 10-12% структурної клітковини. Згодовування телятам у молочний період тільки сіна і сінажу збільшує обсяг рубця (сінне черево), але не зростання ворсинок. У перший тиждень життя ці корми в рубці практично не перетравлюються. Тому грубі корми слід давати телятам тільки на сьомийвосьмий тиждень, тобто до завершення другого місяця життя. У випадку недоступності стартових комбікормів їм дають овес у суміші з ячменем. Стартовий концентрат має містити понад 18% сирого протеїну, 12,513,0 МДж ОЕ (обмінної енергії), до 15% сирого жиру і 10% сирої клітковини в 1 кг сухої речовини. Раціон годівлі телят має забезпечувати середньодобовий приріст живої маси 750-800 і 1000 г. При цьому необхідної живої маси телиці, що підлягають заплідненню, досягають до 13-ти місяців, що дозволяє у віці 22-24 місяців отримати від них перший приплід. За інтенсивної технології виробництва молока для вирощування ремонтного

pro–sat.com.ua

може знижуватися до 90% або взагалі не працювати, а витрати на них будуть марними. У молочний і перехідний періоди харчування важливу роль відіграє стравохідний жолоб, який функціонує до четвертого місяця життя. Він являє собою м'язову складку, якою рідкий корм проходить безпосередньо в сичуг, минаючи рубець. Змикання стравохідного жолоба відбувається рефлекторно через рецептори, що знаходяться в слизових оболонках глотки і кореня язика. Ефективне змикання жолобу відбувається за вмісту в молоці або ЗНМ не менше 12% сухої речовини, інакше краї жолобу змикаються нещільно: молоко може потрапити в рубець, перетворитися на сир і викликати діарею. Тому оптимальним співвідношенням у разі розбавлення ЗНМ вважається 1:8, максимум 1:9. Молочні корми припиняють давати тільки тоді, коли молодняк починає споживати концентрати в обсязі 1% від маси свого тіла. Телята, які у перші два місяці розвиваються інтенсивно, за однакових умов годівлі досягають фізіологічної зрілості значно раніше, ніж телята, які мали проблеми зі здоров'ям. Молодняк, що відстав у початковому періоді росту, ніколи не наздожене здорових однолітків. Правильна технологія годування новонародженого теляти – це основа продуктивності дорослої тварини. Утримання телят в будиночках дозволяє усунути кормову конкуренцію, яка

зазвичай виникає за групового утримання молодняку. Слабке теля, що перебуває в індивідуальному будиночку за правильного годування, має можливість наздогнати більш міцних однолітків до моменту переведення з будиночка в групу.

Під час вирощування телят особливе значення має мікроклімат. У холодну пору року теля може зігріти, перш за все, не тепле приміщення, а багатий на енергію концентрований корм, який має постійно перебувати в годівниці Необхідно зазначити, що утримання телят в будиночках без застосування правильної технології годівлі (сучасна схема випоювання молока, достатня кількість води і привчання до грубих кормів для повноцінного розвитку травних органів у телят) не дає особливої переваги перед іншими технологіями утримання телят. У разі дотримання вище перелічених умов годівлі та утримання телята в холодних приміщеннях ростуть швидше і більш здоровими. Потрібно завжди пам'ятати, що організм тварини, за якими здійснювався поганий догляд, не здатний забезпечити рівень обмінних процесів, зумовлений високим генетичним потенціалом продуктивності.

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

молодняку беруть до уваги такі особливості росту і розвитку організму і параметри середньодобових приростів:  у віці до 6-ти місяців – формування кістяка й внутрішніх органів;  до 9-ти місяців – максимально великі добові прирости;  з 9 до 12 місяців – прирости не більше 850 г/добу, щоб уникнути перегулювання через ожиріння;  на другому році вирощування – добові прирости 700-800 г;  вік першого запліднення 15-16 місяців – телиці мають важити 380420 кг, що відповідає середньодобовому приросту близько 800 г;  у момент отелення (через 24 місяців) – до 600 кг; У молодняку приріст ваги йде за рахунок м'язової тканини, а у дорослого поголів'я – здебільшого за рахунок відкладення жиру. Тому отримання високих приростів на ранній стадії зростання економічно і фізіологічно вигідніше, ніж на завершальній. Про це говорить і те, що на виробництво 1 кг м'яса потрібно 30-35 МДж обмінної енергії, а на виробництво 1 кг жиру її потрібно вдвічі більше. Особливу увагу необхідно приділяти мінеральному живленню молодняку, тому телятам варто згодовувати спеціальні стандартні премікси в дозі 2% від маси споживаних концентратів. Премікси необхідно використовувати тільки відомих виробників, тому через нестачу одного чи двох лімітуючих компонентів ефективність всього комплексу

ТВАРИННИЦТВО

Ш.К. Шакіров – д. с.-г. н., професор, М.М. Хазіпов – д. с.-г. н., Ф.С. Гібадуллін – д. с.-г. н., професор

РАЦІОНАЛЬНІ СПОСОБИ

ПІДГОТОВКИ КОРМІВ ДО ЗГОДОВУВАННЯ

Однією з головних умов подальшого збільшення виробництва продуктів тваринництва є випереджаючі темпи зростання виробництва кормів, перетворення кормовиробництва на сучасну, спеціалізовану і високомеханізовану галузь. За останні роки в сільськогосподарських підприємствах триває велика робота щодо подальшого розвитку кормовиробництва. Укріплено матеріально-технічну базу галузі, поліпшено структуру посівів кормових культур, підвищено їх врожайність, більш широко стали застосовувати прогресивні технології заготівлі та зберігання кормів, підвищилася їх якість. Однак зміцнення кормової бази – це не тільки збільшення виробництва різноманітних кормів, але і застосування раціональних способів їх приготуван-

жовтень 2012

ня, які дозволяють підвищити їх поживну цінність, поліпшити вживаність, перетравність і використання. Дані науки і передового досвіду показують, що підготовка кормів до згодовування є великим резервом підвищення ефективності використання кормів і продуктивності тваринництва, особливо в зимовий період. Іншим важливим напрямом в економічному розвитку є поступове переключення харчової сировини (зерна), використовуваного в тваринництві як корми, на продовольчі потреби.

Для цього необхідно вишукувати альтернативні корми, які не входять до переліку продуктів, придатних для безпосереднього харчування людини. Ефективні джерела таких кормів повинні мати широкий і стійкий ресурсний потенціал. Цим вимогам значною мірою відповідають відходи переробної промисловості, природні агромінерали, лісові та інші рослинні ресурси. На сучасному етапі науково-технічного прогресу вони стають постійним додатковим джерелом отримання нових ефективних кормових засобів, замін-

pro–sat.com.ua

утрамбувати. Сіно з скирт вибирають тільки вертикальними шарами за всією шириною і висотою. Недотримання цього правила призводить до зниження якості корму (зменшується вміст вуглеводів, білка і каротину).

Слід звернути не меншу увагу на зберігання силосу: у разі порушення герметизації якість корму різко знижується

В осінньо-зимовий період головна увага має бути приділена зберіганню і використанню запасів грубих і соковитих кормів Нагадаємо про основні заходи усунення втрат кормів у цей період. Перш за все, необхідно запобігти зволоженню сіна та соломи, що згубно впливає на їх якість. Слід перевірити всі скирти і з'ясувати, чи не утворилися снігові «сідловини», які під час відлиг можуть завдати шкоди корму. Виїмку слід заповнити соломою або сіном і

pro–sat.com.ua

Клас якості I II III Позакласний

Сіно 1,00 0,89 0,77 0,60

жовтень 2012

Сінаж 1,00 0,91 0,78 0,63

Силос 1,00 0,90 0,72 0,50

ТВАРИННИЦТВО

ником грубого корму для м'ясної й молочної худоби.

Проникнення повітря в сховище призводить до вторинної ферментації: руйнується природний консервант (молочна кислота), зростає концентрація оцтової кислоти. Одночасно накопичується масляна кислота. Під час аерації починають розвиватися різні цвілеві гриби, розпадаються легкоферментовані вуглеводи (цукру) і білки, перетравність поживних речовин силосу зменшується на 30-40%, а корм втрачає поживність при цьому до 23%. Слід пам'ятати, що у разі згодовування коровам силосу незадовільної якості добові надої молока знижуються на 2 кг. Сінаж за гарної герметизації може залишатися доброякісним протягом 2-3 років. Однак його якість ще більше погіршується, ніж якість силосу, у разі неправильної виїмки зі сховищ. Слід робити виїмку сінажу частинами за вертикаллю, не допускаючи його розігрівання від дії повітря. Згодовувати сінаж, який узяли зі сховища, необхідно в той же день, зберіганню на кормових майданчиках він не підлягає. У кожному господарстві з осені встановлюється рівень забезпечення тваринництва кормами на умовну голову великої рогатої худоби в перерахунку на кормові одиниці. Це головний орієнтир у складанні програми зимової годівлі всіх видів худоби. Проте на додаток до традиційної методики розрахунку доцільно визначити забезпеченість кормами з урахуванням класу якості заготовленого сіна, сінажу, силосу і відповідного класу якості поживності. Таким чином, у разі отримання господарством з агрохімлабораторій остаточної інформації щодо якості грубих і соковитих кормів (класна оцінка) фахівцям неважко зробити розрахунок з використанням наведених показників про фактичну поживності заготовлених кормів.

Відомо, що кожен корм має якісну характеристику – дані про концентрацію поживних речовин, їх перетравність, доступність у використанні та показники доброякісності. Враховуючи всезростаюче значення наших знань про корми, необхідно дати більш повне поняття їх якості. Якість корму або коефіцієнт якості – це відношення між фактичною і природною (нормативною) поживністю корму, яка вище за дотриманні ефективних методів консервування, що максимально зберігають у доступній для тварин формі органічні і мінеральні речовини. Введення поняття коефіцієнта якості корму дає можливість мати більш повну характеристику його гідності, оскільки цей показник об'єктивно відбиває поживність і продуктивну дію цього корму. Якщо коефіцієнт якості сіна дорівнює одиниці, то це свідчить про високу його поживність. У міру погіршення поживності сіна коефіцієнт якості знижується і може дійти до значення 0,6 і менше. Нижче наведено узагальнюючі дані про середні показники коефіцієнтів якості сіна, сінажу та силосу:

ТВАРИННИЦТВО

Погіршення якості корму пов'язане з втратою його енергетичної цінності, знеціненням всього комплексу поживних і фізіологічно активних речовин Сьогодні в практиці тваринництва використовують багато прийомів підготовки кормів до згодовування. Однак будь-яке приготування кормів пов'язане з певними витратами праці і засобів, які мають бути компенсовані підвищенням продуктивності тварин. Тому однією з головних сучасних вимог до приготування кормів є підготовка ефективних кормових сумішей, повноцінних за поживністю, легко засвоюваних тваринами, технологічних для транспортування і роздачі, які дозволяють підвищити продуктивність праці в тваринництві.

Методи підготовки зернофуражу до згодовування сільськогосподарським тваринам Важливу роль у балансуванні раціонів тварин за енергією і протеїном відіграють концентровані корми. Однак, щоб дорогі зернові корми давали потрібний економічний ефект, сприяли зростанню виробництва продукції ферм і зниження її собівартості, необхідно використати їх раціонально, з найбільшою віддачею у складі збалансованих раціонів, насичених соковитими і грубими кормами. Нажаль, цю важливу умову економного ведення тваринництва у деяких господарствах забувають. Нерідко худобі згодовують зерно без усякої доробки. Чимало таких господарств, де збільшенням витрат концентратів намагаються компенсувати недостатню кількість грубих і соковитих кормів та їх низьку якість. Відомо,

жовтень 2012

що для отримання однієї і тієї самої продуктивності тварин під час згодовування сіна, силосу та сінажу III класу витрата концентратів збільшується майже вдвічі порівняно з використанням кормів I класу за якістю. Сьогодні нагально зменшити витрати зерна на фуражні цілі, а його частку в раціонах тварин довести до науково обґрунтованих зоотехнічних норм. Найбільш раціональний шлях для цього – збільшення виробництва і підвищення якості комбікормів. Встановлено, що кожна тонна комбікорму порівняно з тією самою кількістю зерна дозволяє отримати додатково 250300 кг молока або 30-40 кг м'яса.

Кожна тонна зерна в складі комбікорму використовується майже вдвічі ефективніше, ніж така сама кількість зерна, згодована тваринам у натуральному вигляді Комбікорм – це складна однорідна суміш різних кормових засобів і мікродобавок, підібраних за науково обґрунтованими рецептами для забезпечення повноцінної годівлі тварин. Їх готують для всіх видів сільськогосподарських тварин з урахуванням статі, віку, продуктивності та фізіологічного стану. Однак повністю задовольнити потреби ферм у комбікормах поки неможливо, але добре підготувати до згодовування фуражне зерно нескладно в будь-якому господарстві з використанням спеціальних змішувачів. Зернові корми піддають подрібненню, плющенню, екструзії, мікронізаціі, термічній обробці, пророщуванню, дріжджуванню, осолоджуванню та іншим способам обробки. Технологія підготовки зерна визначається його призначенням.

Подрібнення – найпоширеніший і абсолютно обов'язковий спосіб підготовки зернових кормів. Під час розмелювання і подрібнення зерна руйнується тверда оболонка, поживні речовини стають доступнішими для дії травних соків, що підвищує ефективність їх використання. Згодовування, наприклад, зерна свиням у цілісному вигляді знижує засвоюваність поживних речовин на 20%, а у жуйних втрати становлять 30% і більше. Ступінь подрібнення встановлюють залежно від якості корму, виду та віку тварин. Для свиней краще використовувати зерно дрібного розмелювання (близько 1 мм), великої рогатої худоби – середнє і великорозмолоте з переважанням частинок 1,5-4 мм; птахи віддають перевагу зерну великого подрібнення. Коні краще поїдають плющене зерно і великого подрібнення. Вологість фуражного зерна під час розмелювання має бути не більше 16%. За підвищеної вологості зерно гірше подрібнюється, погано зберігається, знижується продуктивність машин, зростає витрата енергії. Встановлено, що у разі збільшення вологості зерна на 1% понад оптимальної витрата енергії на подрібнення зростає на 6%. У практиці тваринництва цілісне підсмажене зерно (ячмінь, пшениця, горох) згодовують поросятам-сосунам з 5-7-денного віку. Цілісний овес згодовують телятам молочного періоду, а також племінним виробникам (бикам, баранам, жеребцям). Це чинить на організм тонізуючу дію.

Практикують згодовування добре пропареного вівса в цілісному вигляді нетелям та коровам за 3–4 тижні до отелення, що позитивно впливає на роздій корів і жирність молока pro–sat.com.ua

Сплющення зерна – ефективний спосіб його підготовки до згодовування. Сплющене зерно можна широко використовувати в раціонах великої рогатої худоби, свиней та коней. Волого-теплова обробка зерна з подальшим сплющенням сприяє поліпшенню смакових якостей і поїдання кормів, підвищує поживну цінність вуглеводного і протеїнового комплексу, знижує витрати організму на перетравлення поживних речовин корму. У процесі сплющення відбувається розщеплення складних цукрів, крохмаль втрачає первісну структуру і легше піддається впливу ферментів. Найбільш прийнятні параметри для сплющення: вологість зерна – 23-25% і відстань між пальцями плющилки – 0,4-0,55 мм. Свині переварюють сплющену пшеницю краще, ніж тонкорозмелену або у вигляді дерті.

Зняття квіткової плівки застосовують під час підготовки ячменю чи вівса для згодовування молодняку сільськогосподарських тварин молочного періоду. Цей спосіб підготовки дозволяє до мінімуму знизити в раціонах молод-

тиоксидантів та інших мікродобавок, оскільки виключається розшарування компонентів. Підсмажування. Підсмажують зерно поросятам-сосунам, іноді телятам для кращого розвитку жувальних м'язів і поліпшення травлення. Підсмажування знешкоджує зерно, надає йому приємного смаку, підвищує засвоюваність крохмалю. Зазвичай підсмажують ячмінь, пшеницю, горох у суміші або окремо. Спочатку зерно змочують водою, щоб воно набубнявілось, потім насипають тонким шаром на залізний лист або чавунну плиту і підігрівають за постійного перемішування до світлокоричневого кольору. У разі великої потреби в підсмаженому зерні можна використовувати для цього високотемпературні агрегати типу АВМ. Згодовують підсмажене зерно поросятам сосунам з 5-7 дня життя і до відбирання у кількості від 30-50 до 100-120 г на добу залежно від віку. Варка і запарювання. Цей спосіб рекомендується у разі згодовування зерна бобових (горох, люпин, вика та інші) свиням. Зерно подрібнюють і варять протягом години або запарюють у кормозапарниках 30-40 хвилин. У процесі теплової обробки руйнуються антипоживні речовини (антитрипсиновий фактор та інше), що містяться в бобових. Корм стає більш повноцінним і краще використовується тваринами.

Згодовування вареного гороху свиням на відгодівлі підвищує приріст на 15-19% порівняно із сирим горохом Варені або запарені зернобобові корми дають свиням разом з іншими концентратами не більше 20-25% поживності раціону. Обов'язково запарюють концентровані корми, уражені пліснявою. Осолоджування. Цей спосіб підготовки застосовують для підвищення вмісту цукру в злакових зернових (ячмінь, жито, пшениця, та інші) шляхом переведення частини крохмалю в цукор (мальтозу). Осолоджування концентратів проводять в теплому приміщенні (18-20° С) в спеціальних ящиках або бочках. Подрібнені концентрати насипають шаром не товще 40-50 см і обливають гарячою водою (85-90° С) з розрахунку 1,5-2 л на 1 кг корму. Потім корм добре перемішують, закривають кришкою або мішковиною

pro–sat.com.ua

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

У вівса перетравність органічної речовини у разі плющення підвищується з 76,7 до 81%, у пшениці – з 62,9 до 87,7%, у ячменю – з 52,5 до 85,2% порівняно з цілісним зерном

няку вміст клітковини, що забезпечує кращу вживаність та перетравність кормів. Мікронізація зерна – його обробка інфрачервоними променями. Суть методу полягає в тому, що зерно, в тому числі з підвищеною вологістю, у міру пересування транспортером піддається інфрачервоному опроміненню. Для цього застосовують кварцові галогенні лампи КГІ 220-1000. Інфрачервоні промені проникають у зерно і викликають вібрацію молекул. При цьому виникає тертя, в процесі якого швидко виробляється внутрішнє тепло і за рахунок випаровування води підвищується тиск. За час проходження зерна під інфрачервоними променями, яке вимірюється десятками секунд, воно спучується, стає м'яким і розтріскується. Вуглеводи і білки зерна піддаються таким самим структурним змінам, як і у разі гідротермічної і баротермічної обробки. Гранулювання зернових кормів найбільш ефективно в свинарстві. Поросята поїдають гранульований корм краще, ніж борошняний, що сприяє більш інтенсивному зростанню їх у підсисний післявід’ємний період. Згодовування свиням зернових кормів у вигляді гранул підвищує їх використання на 7-8%, знижує втрати внаслідок їх розсипання на 10% і підвищує прирости тварин на 6-7%. У гранульованих кормах краще зберігається збалансованість вітамінів, мікроелементів, ан-

ТВАРИННИЦТВО

Вирощування зелені гідропонним методом на поліетиленовій плівці Хлорела. Як джерело всього комплексу вітамінів і мікроелементів в раціонах необхідно широко застосовувати хлорелу, в сухій речовині якої міститься сирого протеїну до 56%, вуглеводів – 25-30% і жиру – до 7%. Для вирощування хлорели необхідно мати тепле, чисте і добре освітлене приміщення, де встановлюють бетонні лотки або дерев'яні корита, покриті поліетиленовою плівкою. Для безперервного отримання хлорели необхідно мати три ємності, оскільки оптимальна кількість хлорели в рідині накопичується на 3-4 день. Ємність заповнюють водою. На тонну води додають 60 г азотного калію, 60 г сечовини, 120 г сірчанокислого магнію, 120 г однозаміщеного фосфорнокислого калію і 75 г окисного сірчанокислого заліза. Вирощування триває 4-5 днів. У виробничих умовах за цей період у тонні рідини накопичується до 85 кг сухої речовини. Згодовувати хлорелу краще в рідкому вигляді, оскільки в цьому випадку разом з біомасою тварини використовують всі продукти життєдіяльності клітин хлорели (вітаміни, антибіотики, біологічно активні речовини). Норми згодовування хлорели на добу:  дорослим свиням – 2-4 літри;  поросятам-від’ємникам – 1-2;  телятам – 2-4;  ягнятам – 0,8-1,2 літра.

жовтень 2012

і залишають на 3-4 години, підтримуючи температуру, оптимальну для дії ферментів (близько 55-60° С). Для кращого осолоджування додають 1-2% ячмінного солоду. За такої підготовки під впливом ферменту діастази кількість цукру зростає до 10-12% і корм набуває солодкуватого смаку. Солод можна приготувати в самому господарстві. Для цього зерно ячменю змочують і насипають в ящик шаром до 10 см і залишають в теплому приміщенні (20-25° С). Через три дні з'являються паростки, після чого зерно висушують, розмелюють і застосовують під час осолоджування. Згодовують осолоджені концентрати дійним коровам для нормалізації цукропротеінового балансу, молодняку великої рогатої худоби, а також поросятам-сосунам, від’ємникам і свиням на відгодівлі. Осолоджують не більше половини добової дачі концентратів. Осолоджені корми згодовують відразу після охолодження, їх не можна довго зберігати, оскільки вони швидко закисають і стають непридатні до згодовування. Не можна перед згодовуванням замочувати і осолоджувати комбікорми, що містять амідоконцентратні добавки (АКД). Ферментування. Технологія ферментативної обробки зернофуражу за допомогою ферментних комплексів полягає у наступному: дворазова кількість гарячої води від розрахункової кількості дробленого зернофуражу (1/3 добової норми) на певне поголів'я тварин за температури 90° С заливають у ємність із гарними характерис-

тиками теплоізоляції. Туди ж вносять зернофураж і ретельно перемішують до отримання однорідної консистенції каші, температура якої має бути не менше 70° С. Необхідна кількість ферментативного препарату в дозі 0,1% від маси зернофуражу в сухому вигляді (1 г на 1 кг) розчиняють у відрі десятикратною кількістю води і рівномірно виливають на поверхню основної зерносуміші. Після внесення ферментів зерносуміш ретельно перемішують, ємність закривають кришкою, ферментну масу періодично перемішують через кожні 30 хвилин. Тривалість обробки становить 3 години. Після завершення обробки в ємність засипають 30% зернофуражу від початкової дози концентратів, необхідну кількість води і перемішують, при цьому температура суміші знижується до 20-25° С. Для найбільш ефективного застосування мінеральних речовин і вітамінів в охолоджену суміш необхідно додати розрахункову кількість мікромінерального (МП) або іншого вітамінномінерального преміксу для відповідної статево-віковою групи тварин, і після ретельного перемішування корм роздають для згодовування. Згодовування ферментативної зерносуміші покращує цукропротеіновое відношення раціону корів, особливо на роздої, сприяє посиленню мікробіологічної конверсії грубих і соковитих кормів, забезпечуючи тим самим підвищення продуктивності на 15-30% і зниження витрат кормів на одиницю продукції на 10-12%. Рекомендується

pro–sat.com.ua

Застосовують три способи дріжджування концентратів: опарний, безопарний і заквашувальний pro–sat.com.ua

Опарний спосіб найбільш зручний. Для приготування опари беруть 1/5 частини концентратів, призначених для дріжджування. Якщо дріжджують 100 кг концентратів, то беруть 20 кг сухого розмеленого корму, висипають в ящик або іншу ємність, заливають теплою водою (30-35° С) у кількості 4050 л. Туди ж вносять 1 кг пекарських дріжджів (10 г на 1 кг корму), попередньо добре розмішаних в теплій воді. Все ретельно перемішують до стану густої бовтанки, закривають кришкою з отворами для доступу повітря і залишають у теплому приміщенні на 4-6 годин, перемішуючи опару через кожні 20-30 хвилин. Після цього додають інші 80 кг концентратів і 100 л теплої води (1,2 л на 1 кг корму), і залишають ще на 3-4 години. За цей час дріжджовану масу перемішують 3-4 рази. Безопарний спосіб. На 100 кг сухого корму беруть 0,5-1,0 кг пекарських дріжджів, які розводять у 5 літрах теплої води. У ємність для дріжджування наливають 150-200 л води, нагрітої до 30-40° С, потім розведені дріжджі і, перемішуючи, насипають 100 кг сухого корму. Масу ретельно перемішують через кожні 30 хвилин. Через 6-9 го-

дин дріжджування закінчується і корм готовий до згодовування. Заквашувальний спосіб вимагає значно меншої кількості дріжджів. Для приготування закваски беруть 1/3-1/2 частину корму, призначеного для дріжджування, додають до нього теплу воду в такій кількості, щоб утворилося густа балакуха. До неї додають розведені в теплій воді дріжджі з розрахунку 10 г на 1 кг корму. Закваску витримують протягом 6 годин, перемішуючи її через кожні 15-20 хвилин. Готову закваску ділять навпіл: одну половину використовують для приготування нової порції закваски, а іншу виливають у ємність для дріжджування, додають туди решту кількості корму та води з розрахунку 1,2 л на 1 кг корму і ретельно перемішують. Заквашений корм залишають в теплому приміщенні на 3 години, перемішуючи через кожну годину. Друга половина закваски може бути використана для дріжджування іншої порції корму. Для цього до закваски додають рівну кількість корму, суміш розводять водою до стану густої бовтанки, залишають на 6 годин, перемішуючи через 1,5-2 години. Дріжджів більше не додають. Через 6 годин закваска жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

організувати дворазове згодовування ферментативної зерносуміші. Дріжджування. При цьому способі за рахунок розмноження дріжджових клітин корм збагачується повноцінним білком, молочнокислими бактеріями, деякими вітамінами групи В, підвищуються його смакові та дієтичні якості. Інтенсивність розмноження дріжджів залежить від вологості середовища, наявності поживних речовин та аерації. Добре ростуть дріжджі в рідкому живильному середовищі, що містить розчинні вуглеводи, азотисті і мінеральні речовини. Оптимальна температура для дріжджування ю 25-32° С. У разі підвищення температури до 38° С розвиток дріжджів припиняється, а за температури нижче 25° С їх розвиток відбувається повільно. Росту і розмноженню дріжджів сприяє постійний доступ повітря (аерація). Продування повітря через поживне середовище можна замінити регулярним перемішуванням.

ТВАРИННИЦТВО

готова для дріжджування. Однієї порції дріжджів достатньо на 10 заквасок. На більш тривалий термін закваску можна зберегти в сухому вигляді. Для цього її змішують з борошном або висівками і висушують за температури 30-35° C. Для поліпшення процесів дріжджування у будь-який спосіб рекомендується додавати до кормів 0,1% (до ваги сухого корму) сірчанокислого або фосфорнокислого амонію, 1,5-2% ячмінного солоду або патоки, 10-15% мілкоподрібненого цукрового буряку, до 3% трав'яного борошна або сінного і по 1,0-1,5 мг хлористого кобальту на 1 л витраченої води. Екструзія – обробка зерна під впливом високого тиску і температури. Для екструдування зерна використовують прес-екструдери. Процес екструзії полягає в тому, що подрібнене зерно, потрапляючи в прес-екструдер, під дією високого тиску (30-80 атм) і тертя розігрівається до 120-160° С й перетворюється в гомогенну масу. Виходячи з прес–екструдера за великого перепаду тиску гомогенна маса спучується (відбувається її «вибух»). В результаті такої обробки крохмаль розщеплюється до декстринів різного ступеня складності і простих цукрів, які посилюються і легко перетравлюються.

Екструдовані корми охоче поїдає молодняк, при цьому зменшуються випадки шлунково-кишкових захворювань, підвищується продуктивність

жовтень 2012

Гідропонний метод вирощування зелених кормів Вирощування зелених кормів на поживних розчинах доступно кожному господарству. Для вирощування зелені можна використовувати всі зернові культури. На 1м2 витрачають 4 кг вівса, ячменю, пшениці або 5 кг виковівсяної суміші за гарної схожості. Для попередження гнильних процесів зерно попередньо опромінюють упродовж 30 хвилин ультрафіолетовими променями, для чого використовують еритемні люмінесцентні лампи. Потім зерно замочують у теплій воді: овес протягом 15 хвилин, а ячмінь і пшеницю – 1 год. Після цього воду зливають, а підноси (кювети, ящики) закривають склом або іншим листовим матеріалом, залишивши щілину в 1-2 см для доступу повітря, і ставлять у темне місце. В кімнаті або камері постійно підтримують температуру 20-22° C і відносну вологість 70-80%. На третючетверту добу зерно проростає і його встановлюють під лампи денного світла (можна під звичайні електричні лампи). Під дією світла через 2-3 години сходи зеленіють і їх двічі на день (вранці і ввечері) підгодовують живильним розчином з розрахунку 3 л на 1м3. Склад розчину (в грамах на 1 т води):

 суперфосфату – 1100;  калійної селітри – 500;  аміачної селітри – 200;  сірчанокислого магнію – 300;  хлористого заліза – 6;  борної кислоти – 0,72;  сірчанокислого марганцю – 0,45;  сірчанокислого цинку – 0,06;  сірчанокислої міді – 0,02. На шостий день з моменту проростання зерна можна отримати з 1м2 корисної площі по 20-25 кг зеленого корму з вмістом 25 мг каротину і 14 г перетравного протеїну в 1 кг. Залишати траву на дорощуванні понад шість діб не слід, оскільки вона злежується і набуває неприємного запаху. Всю масу (траву, коріння, залишки зерна) знімають, подрібнюють і згодовують тваринами та птахам у кількості (грам на 1 голову на добу):  курчатам 10-30 денного віку – 5-10;  курям–несучкам – 20-30;  поросятам–сосунам – 20-40;  поросятам–від’ємникам – 80-100;  свиноматкам і кнурам – 200-300;  телятам – 300-400;  коровам (за 30 днів до отелення) – 1500-2000;  бикам-виробникам – 2000-3000.

pro–sat.com.ua

Тривалість зберігання екструдованого корму не має перевищувати двох місяців з моменту обробки. Обов'язкова умова ефективного згодовування екструдованих кормів – безперебійне забезпечення тварин питною водою. Найбільший інтерес становить екструдований горох як білковий компонент комбікормів свиней всіх вікових груп і комбікормів-замінників молока для телят. У комбікормах для поросят сосунів екструдований горох можна замінювати до 50% кормів тваринного походження (сухе знежирене молоко, рибне борошно тощо).

Методи підготовки соломи до згодовування сільськогосподарським тваринам

pro–sat.com.ua

Запарювання і самозігрівання соломи. Запарювання солом'яної різки розм'якшує її, покращує смакові якості, вживаність, вбиває цвілеві грибки

(1 частина патоки на 3 частини води), пивною дробиною, жомом, гарячою солоною водою. В останньому випадку на 100 кг соломи витрачають 80100 л 1-2% розчину кухонної солі. Перед змочуванням краще присмачувати різку концентратами, які вбирають розчин. Можна змішувати солом'яну різку із подрібненими коренеплодами, силосом і сінажем. Найбільш ефективно включати солому до складу повнораціонних кормосумішей у спеціальних міксерах-змішувачах.

Запарювання подрібненої соломи проводять в облицьованих ямах, великих ящиках з кришкою, спеціальних камерах, кормороздавачах, обладнаних системою паророзподільних труб. Під час завантаження різку рівномірно змочують водою (800-1000 л на 1 т різання) і ущільнюють. Заповнену ємність щільно закривають кришкою і пускають в неї пар з парового котла (пароутворювача). Пропарювання триває 30-40 хвилин, рахуючи з того моменту, коли пара починає виходити з-під кришки. Солому згодовують тваринам у теплому вигляді, приблизно через 4 години після відключення. Теплову обробку соломи можна провести і без витрат палива шляхом самозігрівання. Для цього в критому приміщенні роблять облицьовану траншею з чотирма секціями або встановлюють чотири ящика розміром 1,5х1,5х1,5 м. Процес самозігрівання відбувається не менше чотирьох днів. Отже, ємність кожної секції має бути розрахована на добову потребу в соломі. жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

Солома за валовим вмістом поживних речовин не поступається сіну середньої якості, але за високого вмісту сирої клітковини продуктивна дія її значно нижче. Неоднакові їх хімічний склад і поживність. Так, вміст клітковини становить 32-37%, протеїну – 4-10%, жиру – 1-2%, безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) – до 40%, золи – до 13%. В 100 кг просяної соломи міститься 41 корм. од., ячмінній – 36, вівсяній – 31, рисовій – 24, викової – 23, горохової – 22, пшеничної і житньої – 22 корм. од. Солома важко перетравлюється. Коефіцієнти перетравності протеїну складають 20-46%, клітковини – 3858%, жиру – 31-63%, БЕР – 35-55%, тому підвищення поживної цінності соломи слід розглядати як важливий кормовий резерв. У практиці тваринництва застосовують різні способи підготовки соломи до згодовування. Найбільш прості з них – це подрібнення, примастка, запарювання і самозігрівання. Ці прийоми практично не змінюють загальну поживність соломи, але вельми ефективні. Подрібнення соломи дозволяє економити до 12% енергії організму тварини, яку вона витрачає на її розжовування. Для ВРХ солому досить подрібнювати на частинки завдовжки 4-5 см, для овець і коней – 2-3 см. Для подрібнення соломи використовують різні машини: фуражир навісний, подрібнювачі–роздавальники сінажу та грубих кормів та інші. Примастка і змішування соломи з іншими кормами. Перед згодовуванням солом’яну різку можна присмачувати бардою, кормової патокою

ТВАРИННИЦТВО

В 1 м3 ємності укладають близько 1,5 ц солом'яної різки, змочуючи її теплою водою з розрахунку 800-1000 л на 1 т різання. Після цього солому вкривають дерев'яним щитом, на який кладуть вантаж або шар сухої соломи (для зменшення втрат тепла). В результаті мікробіологічних процесів солома зігрівається, до четвертої доби температура в ній досягає 40-45° C і корм готовий до згодовування. Для обробки соломи методом самозігрівання придатна тільки гарна озима солома, не уражена пліснявою і гнильними бактеріями. Силосування соломи. Можна рекомендувати такі способи силосування соломи: із подрібненими коренеклубнеплодами, спиртовою бардою, з буряковим жомом у співвідношенні 1:3 (на 1 т соломи 3 т соковитих кормів). Ці корми укладають в траншею пошарово. Спочатку на дно траншеї кладуть шар соломи завтовшки 40-50 см, ущільнюють його трактором, поверх соломи укладають коренеплоди, а потім знову шар соломи, який також трамбують. При цьому коренеплоди використовують разом з бадиллям. Вологість силос-суміші не має перевищувати 70-75%. У разі силосування соломи із спиртовою бардою на 1 тонну соломи витрачається 0,8-1,0 т барди. Через 30-40 днів силос можна згодовувати худобі. Можна силосувати солому з бактеріальною закваскою. Техніка силосування зводиться до наступного. Подрібнену солому закладають у траншею, при цьому дно і краї необлицьованих траншей вистилають поліетиленовою плівкою. Одночасно на 1 т подрібненої соломи вносять 30-50 кг

жовтень 2012

добре розмолотого борошна злакових концентратів, краще житніх. Потім солому зволожують 1% розчином кухонної солі. Залежно від початкової вологості на тонну соломи витрачають 1,2-1,5 тонни такого розчину. Для його внесення використовують пожежні рукава або інші пристосування. Разом з розчином кухонної солі вносять згідно інструкції щодо застосування спеціальні силосні закваски. За відсутності бактеріальної закваски можна вносити молочну сироватку по 200-250 л на тонну соломи. Це не тільки створює оптимальні умови для розвитку бактерій, але і покращує смакові та поживні якості корму. Для підвищення протеїнової поживності соломи в процесі силосування додають 5-6 кг карбаміду на 1 т соломи. Вміст протеїну в такому силосі підвищується на 28%. Хороші результати дає силосування соломи з ферментними препаратами. На 1 т соломи вносять 1000 л води, 15 кг кухонної солі і 5 кг ферменту целловиридину. Через 15 діб солома готова до згодовування. Закладка соломи на силос має проводитися не більше 3-4 днів за ретельного трамбування важкими тракторами. Після заповнення солому трамбують ще 15-20 годин, потім вкривають поліетиленовою плівкою, на яку укладають шар соломи завтовшки 50-60 см. Солому можна згодовувати худобі через 3-4 тижні після закладки. Хімічні способи обробки соломи. Для того, щоб суттєво підвищити продуктивну дію соломи, необхідно впливати на неї хімічними реагентами. З хімічних способів обробки соломи найбільшого поширення набула обробка її різними лугами. Сутність пролужуван-

ня соломи полягає в тому, що під впливом слабких розчинів лугів порушується зв'язок між клітковиною і лігніном. При цьому відбувається утворення солей лігніну, набухання і розм'якшення клітинних оболонок. В результаті цього створюються більш сприятливі умови для целлюлозоруйнівних бактерій, підтримується потрібна лужна реакція середовища, що забезпечує ефективну роботу всього механізму травлення. Вапнування соломи. Ефективність обробки соломи залежить від якості вапна. Хороше негашене вапно має містити не менше 85-90% окису кальцію. За тривалого зберігання у вологому приміщенні воно перетворюється на крейду. Тому негашене вапно, що надійшло у господарство, треба відразу погасити водою і зберігати у вигляді вапняного борошна в спеціальній ємності. Для обробки 1 т сухої подрібненої соломи потрібно 30 кг негашеного вапна або 90 кг вапняного борошна. Перед обробкою соломи вказану кількість вапна або вапняного борошна розчиняють в 2-2,5 т води, туди ж вносять 8-10 кг сечовини, 10-15 кг кухонної солі. У приготовлений розчин завантажують солому (у вигляді різки, рулонів або тюків) на 5-10 хвилин. Потім солому виймають і укладають на дерев'яний щит, витримують добу, після чого її можна згодовувати худобі без промивання та нейтралізації.

Процес вапнування соломи можна прискорити, якщо змочену вапняним розчином солому замість добового витримування пропарити в спеціальних ємностях Обробка соломи кальцинованої содою. Суть методу полягає в тому, що солом'яна різка, укладена в ємності, зволожується розчином кальцинованої соди (Na2CO3). На 1 т сухої різки беруть 50-60 кг соди, розчиненої в 800-1000 л води. Якщо для обробки соломи використовують кристалічний вуглекислий натрій, то його беруть вдвічі більше. Кальцинована сода забезпечує значне підвищення перетравності соломи за підвищеної температури (не менше 40-50° C). Така температура досягається за рахунок самозігрівання соломи. Її закладають в яму чи траншею, рівномірно змочують розчином соди, ретельно ущільнюють і вкривають зверху сухою соломою. Через 3-4 дні в результаті розвитку мікроорганізмів

pro–sat.com.ua

лин, потім виймають і укладають на металеві листи і щільно збиті дерев'яні щити, встановлені так, щоб надлишок розчину лугу стікав в ту саму ємність. Оброблену солому витримують добу, після чого згодовують без промивання водою. Якщо в господарствах є можливість обробляти солому розчином лугу шляхом пульверизації (дрібного розбризкування), тоді кількість розчину лугу на тонну соломи зменшують до 200-250 літрів, тобто в 4 рази, а концентрацію розчину підвищують до 16%. Оброблену у такий спосіб солому можна заготовити про запас, вона довго зберігається, оскільки лужність оберігає її від пліснявіння.

Амонізація соломи – обробка її безводним аміаком або аміачною водою. На тонну сухої соломи витрачають 30 кг безводного аміаку з вмістом 82,5% азоту або 120-150 л аміачної води 20-25% концентрації При цьому поживна цінність соломи підвищується на 55%, а вміст перетравного протеїну майже вдвічі. Одночасно з підвищенням кормової цінності відбувається знезараження соломи від цвілевих грибів і гризунів. Цю обробку соломи проводять спеціалізовані загони. Для цього вони мають спеціальні машини, обладнання. Амонізовану солому згодовують після зникнення запаху аміаку коровам по

5-7 кг, молодняку великої рогатої худоби старше 6 місяців по 3-4 кг в день на голову. Включення в раціон соломи, обробленої безводним аміаком, підвищує перетравність всіх поживних речовин, особливо клітковини (з 52,3 до 68%) і протеїну (з 62,8 до 66,2%). Соняшникове лушпиння. Перед згодовуванням тваринам лушпиння рекомендується подрібнювати в борошно, обробляти лужними реагентами, сечовиною. В кілограмі борошна і лушпиння міститься 0,1-0,3 корм. од., близько 40 г перетравного протеїну і 80-120 г жиру. Лушпиння згодовують тваринам у суміші з іншими кормами: ВРХ – 1-2 кг, вівцям – до 0,5 кг. Включення лушпиння в раціон тварин у межах оптимальних норм згодовування клітковини не знижує їх продуктивність. НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся України рекомендує згодовувати лушпиння в суміші зі шротом (2:1) або збагачене фузом і соапстоком (5% за масою). При цьому корм набуває приємного запаху, його охоче поїдають тварини. Комиш та очерет. Їх можна використовувати як грубий корм і силос для великої рогатої худоби та овець. За поживністю вони не поступаються соломі озимої пшениці. До викидання волоті їх можна силосувати як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими культурами. Комиш та очерет можна переробляти на борошно, яке найкраще згодовувати у суміші з концентрованими і соковитими кормами.

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

температура сягає 40-45° C і корм готовий до згодовування. Солому можна приготувати і на більш тривалий термін, якщо яму або траншею укрити поліетиленовою плівкою і соломою, щоб припинити подальше надходження повітря. Процес самозігрівання обробленої соломи можна замінити запарюванням. В результаті такої обробки перетравність клітковини підвищується з 40 до 60%, а поживність соломи – в 1,5-2 рази. Обробка соломи каустичною содою (NaOH). За такого способу на 1 т солом'яної різки витрачають 40 кг кристалічної соди, розчиненої в 8001000 л води. Взаємодія соломи з розчином каустичної соди полягає у відриві ацетильних груп і нейтралізації утворюваної оцтової кислоти. З огляду на те, що їдкий натрій більш сильний луг, ніж кальцинована сода, то додаткової теплової обробки не потрібно. Цей процес успішно протікає за кімнатної і навіть більш низької температури. Можна поєднувати обробку соломи каустичною содою з її подрібненням. У деяких випадках замість розбризкування розчину зручніше замочувати солому в ньому, особливо тюкувати. Оскільки під час замочування солома поглинає дворазову кількість розчину, то концентрація його має бути вдвічі менше, тобто 2%. Замочування соломи в розчині лугу зручно механізувати шляхом опускання рулонів, тюків або клітини з розсипною соломою в ємність з робочим розчином. Солому витримують у розчині лугу 5-10 хви-

ТВАРИННИЦТВО

Технологія згодовування природних агромінеральних джерел у раціонах сільськогосподарських тварин Вапняки. У деяких господарствах слід використовувати величезні поклади природних родовищ вапняків, мергелю і доломітів, що відрізняються значним вмістом життєво необхідних мінеральних речовин. Згодовування зростаючим підсвинкам вапнякового борошна по 20-55 г на добу на голову підвищило середньодобові прирости на 14%, аналогічні результати були отримані у разі згодовування телятам суміші вапняно-фосфорного борошна по 30-50 г на добу на голову. Такі додаткові мінеральні підгодівлі, як біла глина, червона глина, деревна земля, можливо заготовляти і використовувати на місці. Однак фахівцям господарств слід пам'ятати, що на місцях використовувати які мінеральні корми можна тільки ті природні поклади, які відповідають певним технічним умовам на мінеральні корми для сільськогосподарських тварин і птахів. Сапропель. Одним із джерел поповнення раціонів тварин вітамінномінеральними і біологічно активними речовинами є сапропель.

Сапропель – це екологічно чистий озерний мул, що утворився як результат відмирання різноманітного складу зоофітопланктонов, деяких представників вищих рослинних і живих організмів протягом багатьох тисячоліть

жовтень 2012

Натуральний сапропель не містить у своєму складі радіонуклідів та солей важких металів, а так само будь-яких хвороботворних для тварин і людини мікроорганізмів. Високий вміст (до 50%) легкогідролізованих органічних компонентів, що переходять у цінні азотовмісні сполуки (у тому числі амінокислоти), перетравлювані в травному тракті і засвоювані тваринам організмом, дозволяють вважати цей сапропель найкращим для годування тваринам і птиці. У своєму складі сапропель містить сирий протеїн 6-11 г/кг, каротин 25м г/кг, вітаміни групи В (вітамін В12 до 500 мг/кг), кобальт, цинк, мідь, залізо і багато інших життєво важливих для тварин макро- і мікроелементів у межах допустимого рівня хімічних елементів у кормах для тварин. Присутні у складі сапропелю мікроорганізми, вітаміни, ферменти, гормоноподобні речовини разом з іншими компонентами надають стимулюючий і нормалізуючий вплив на життєві процеси в тваринному організмі. Сапропель сприяє зменшенню кислотності силосованих кормів. Корови, які одержували в раціонах сапропель від 1,5 до 3 кг в суміші з грубими кормами, силосом підвищили удій на 7% порівняно з контролем, у них у молоці вміст кетонових тіл зменшився вдвічі. Годівля корів сапропелем сприяє підвищенню вмісту в молоці сухих речовин на 6,5 г, білка – 7,5 г, кальцію – 0,23 г, фосфору – на 0,3 г у 1 л. Сапропелі сприяють кращому внутрічеревинному розвитку поросят і телят, високому збереженню новонародженого молодняку. Збереженість поросят і телят збільшується на 12-13%. У корів, які

отримували з кормом сапропель, рідко спостерігається затримання посліду.

Наявність у складі сапропелів біологічно активних речовин зумовлює підвищення резистентності організму тварин, особливо молодняку, надає профілакторну і лікувальну дію у разі різних захворювань Тварини поїдають сапропель у натуральному вигляді і в суміші з кормами в будь-якій кількості, не отримуючи жодного негативного впливу. Сапропель тваринам і птиці необхідно давати в суміші з кормами (в т. ч. концентрованими), поступово привчаючи до таких доз на добу:  велика рогата худоба  сухостійні корови – 1,5-1,9;  лактуючі корови – 2,5-3;  телиці 1,5 року – 1,2;  телята – 0,5-1 місяць – 0,05; 1,5 місяця – 0,1, 2 місяці – 0,2; 3 місяці – 0,25; 3,5 місяці – 0,3, 4 місяці – 0, 35; 4,5 місяці – 0,40; 5 місяців – 0,45; 5,5 місяця – 0,5 кг;  вівці – 0,2-0,4 кг;  свині супоросні (з живою вагою 8085 кг) – 2-3 кг;  відгодівельний молодняк – 5 г/кг живої маси – влітку, 10 г/кг живої маси взимку;  поросята: 1 декада – 0,07; 2 декада – 0,1; 3 декада – 0,15; 4 декада – 0,2; 5 декада – 0,3; 6 декада – 0,45 кг;  кури – 20-30 г; курчата – 15-20 днів – 200 г сапропелю на 1 кг сухої речовини корму. На підставі практичних спостережень, а також високого оцінювання

pro–sat.com.ua

Технологія виробництва і згодовування КСАІДів у раціонах сільськогосподарських тварин Основні вимоги до сировини для виробництва КСАІДу на агрегатах для сушіння трави: КСАІД готують на основі силосу, сінажу, соломи, полови, тирси, зерна, інших кормових засобів і водного розчину карбаміду:  трав'яне борошно має бути подрібнене до середнього розміру завдовжки до 30 мм і завтовшки не більше 6 мм. Частки завдовжки до 30 мм мають становити не менше 80% всієї маси, завдовжки 100 мм і вище – не більше 2%;  силос будь-якої якості, в тому числі непридатний до згодовування;  сінаж будь-якої якості, в тому числі непридатний до згодовування;  солома зернових озимих, ярих та бобових культур, а також сухий очерет, осока і бур'янисті рослини;  полова всіх кормових культур. Додаткового подрібнення не потрібно;  тирса та подрібнена до 3-5 мм деревина берези, осики, в'яза, клена, то-

pro–sat.com.ua

Використання цеолітовмісної сировини в скотарстві Цеоліти є високоефективною кормовою добавкою до раціонів великої рогатої худоби. Вони стимулюють ріст тварин, підвищують молочну продуктивність і проявляють лікувально-профілактичні властивості. За даними деяких науковців, у зимовий період сухостійним коровам слід згодовувати цеоліти в дозі 3-4%, а дійним – 4-5% від сухої речовини корму. У пасовищний період цю норму зменшують вдвічі. При цьому молочна продуктивність корів підвищується на 5-10%, а витрати кормів на літр молока знижуються на 4-8%, сервіс-період скорочується на 10-20 діб, телята народжуються більш стійкими до захворювань, їх збереження зростає на 7-10%. Для молодняку ВРХ на дорощуванні та відгодівлі оптимальна норма згодовування цеолітів становить 3-5%, перетравлюваність поживних речовин раціону – 2-11%, що дозволяє знизити витрату кормів на одиницю приросту на 4-12%. Досить ефективні природні цеоліти під час лікування та профілактики шлунково-кишкових захворювань молодняку ВРХ. Для профілактики диспенсії новонародженим телятам цеоліт дають тричі на день по 1 г/кг живої маси з молозивом, молоком, водою ложкою на корінь язика протягом 10-14 діб. У разі захворювання курс лікування становить 3-5 діб, а доза цеоліту збільшується вдвічі. Аналіз результатів численних дослідів показав, що оптимальна норма цеолітів становить 2-3% у разі годування сухими кормами і 3-5% у разі годування вологими мішанками. Для молодняку на відгодівлі, супоросних і підсисних маток цеоліти вводять до раціону в кількості 3-5% від вмісту сухої речовини корму. Використання природних цеолітів у зазначених дозах підвищує інтенсивність росту поросят-сисунів на 5-15%, а зростаючих і відгодовуваних свиней – на 5-10%. При цьому збереження поголів'я збільшується на 4-8%, значно знижується захворюваність тварин і витрата кормів на приріст живої маси. Згодовування цеолітів поросним і підсисних свиноматкам сприяє підвищенню багатоплідності на 3-10%, крупноплідності – на 4-12% темпів зростання поросят – на 3-7%, їх збереженню – на 16%, а також зниженню захворюваності. Торф. Використання торфу в годівлі свиней рівноцінно використанню зелені і силосу. В 1 кг його міститься 0,1 к. од. і 33 г перетравного протеїну. У разі вапнування торфу в годівлі з розрахунку 4 кг негашеного вапна на 100 кг сухого торфу поживність підвищується до 0,22 кормових одиниць. Для годівлі свиней використовують верхній шар торфу. Перед згодовуванням торф подрібнюється і проходять крізь сітку. Свиням дається в суміші з концентратами і згодовується в складі вологих мішанок. Норми згодовування торфу на голову на добу відгодівельним свиням – 1-2 кг залежно від віку, свиноматкам – до 3 кг.

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

сапропелю як біологічно активної вітамінно-мінеральної кормової добавки рекомендується широко застосовувати цей природний дар, у першу чергу, в тваринництві та в інших галузях сільськогосподарського виробництва. Цеоліти – водні алюмосилікати лужних і лужноземельних металів з кристалічною структурою у вигляді мікропористої «губки» (молекулярні сита з кількістю пор до 50% від обсягу каркаса) – природні мінерали з унікальними властивостями, масштаби, застосування яких у всьому світі вимірюються мільйонами тонн. Найбільш широке і ефективне використання вони знайшли в сільському господарстві і захисті навколишнього середовища. Цеоліти використовують під час виробництва комбікормів або згодовують худобі і птиці як добавку до корму, вони також є прекрасними дезодораторами приміщень. До складу цеоліту входять необхідні для організму тварин макро- і мікроелементи: кальцій, магній, калій, залізо, мідь. Внесення цеоліту в раціон усіх видів сільськогосподарської птиці підвищує її життєздатність, покращує використання поживних речовин корму, сприяє інтенсивному зростанню молодняку і підвищенню продуктивності дорослої птиці.

ТВАРИННИЦТВО

полі, ясена, верби, горобини, ліщини та інших. Непридатні для приготування КСАІДу рокитник, черемха, бузина, вовчі ягоди, торбах отруйний, дуб;  зерно злакових культур ціле або подрібнене. Зерно подрібнюють до частинок розміром 1-3 мм. Вміст часток менше 1 мм не має перевищувати 10%, ціле зерно подрібнюють.  карбамід;  вода – за якісними показниками має бути придатна для напування тварин. Температура води в літніх умовах не нормується, під час мінусових температур повітря воду підігрівають до 60-80° C. В основу технології закладений принцип збагачення кормових компонентів водним розчином карбаміду з подальшим термічним впливом на високотемпературних сушарках, використовуваних для приготування трав'яного борошна. В процесі термічної дії 6070% внесеного азоту міцно фіксується на кормовій основі, що забезпечує зниження токсичності карбаміду.

Розрахунок потреби води і карбаміду під час виробництва КСАІДів із сировини різної вологості Вологість сировини, % 10 15 20 25 30 35 40 45 50

Витрати на 100 кг сировини Вода, кг Карбамід, кг 50 25,0 40 21,0 38 19,0 36 18,0 35 17,0 30 16,0 28 14,0 25 12,5 23 11,5

Орієнтовні добові норми згодовування КСАІДу: Вікові групи Корови Молодняк ВРХ від 12 міс. Молодняк ВРХ у віці 6-12 місяців

На голову (г) 400-1000 300-600 200-300

Для виробництва КСАІДу на існуючих агрегатах необхідно попередньо провести їх дообладнання лінією з приготування і збагачення сировини водним розчином карбаміду. Така лінія складається з ємності для приготування розчину карбаміду, ємності робочого розчину, двох насосів, штанги з розпилювачами, регулюючого вентиля і суміші трубопроводів з кранами. КСАІД використовують для годівлі жуйних тварин у разі дефіциту протеїну в раціонах у кількості до 30% перетравного протеїну від потреби. Норму згодовування добавки визначають виходячи з дефіциту протеїну та її хімічного складу. Синтетичний азот КСАІДу використовується ефективніше у разі поступового його введення впродовж 3-5 днів. Добавка може бути згодована у складі зерносуміші з силосу, соломи та інших компонентів або разом із силосом (на силос). Добову норму добавки згодовують в 2-3 прийоми. Згодовування за один прийом 2-3-х добової норми не допустимо.

Методи знешкодження грубих і соковитих кормів, зерна і продуктів його переробки Розкислення силосу. Часто під час силосуванні зеленої маси трав з високою вологістю, що містить велику кількість легко ферментованих вуглеводів, особливо за недотримання технології, силос стає кислим (рН 3,6-3,8) і погано поїдається. Згодовування такого корму в значній кількості призводить до небажаних зрушень в обміні речовин, особливо у високопродуктивних тварин. При цьому відбувається накопичення в організмі недоокислених продуктів, що служить причиною виникнення різних захворювань, які часто призводять до зниження молочної продуктивності корів та їх відтворної функції. Якщо в господарстві є силос з підвищеною кислотністю, то його необхідно згодовувати в раціонах добре збалансованих за цукром, за рахунок коренеплодів, меляси та сіна високої якості. Силос можна розкислювати за допомогою аміачної води з розрахунку 10 л 25% розчину аміаку на 1 т силосу. Потім корм треба витримувати протягом 2-3 годин до зникнення запаху. Робочий розчин складається з трьох частин чистої води і однієї частини аміачної води. При цьому способі органічні кислоти перетворюються в молочнокислі, а оцтовокислі – в амоній, який поповнює запаси протеїну в харчуванні тва-

Ступінь збагачення кормів протеїном залежить від дози внесеного розчину карбаміду і температурного режиму сушіння. Під час виробництва КСАІДів з різної сировини температура теплоносія на виході має бути в межах 95100° С. Витрату розчину карбаміду, що забезпечує отримання продукту з вмістом 400-500 грамів протеїну в 1 кг наведено в номограмі. У разі дефіциту в раціонах годівлі не тільки азоту, але й інших елементів живлення під час виробництва КСАІДу доцільно проводити збагачення сировини макро- і мікроелементами. Під час розрахунку витрат розчину виходять з ваги сировини, яка надходить на одиницю часу.

жовтень 2012

pro–sat.com.ua

Метод розкислення силосу за допомогою кормових дріжджів дозволяє збагачувати його протеїном і вітамінами

робка водяною парою. Вона дозволяє видалити значну кількість масляної та оцтової кислот, залишаючи постійним рівень молочної кислоти. Обробка парою проводиться в тракторних візках або ящиках, для чого на дні їх прокладають труби з отворами. Шар силосу на візках не має перевищувати 0,5-1м. Обробляють протягом 15-20 хв., Витрата пари – 150-200 кг на 1 т силосу. Оброблений силос не має зберігатися більше 1-2 години. Застосовуючи хімічні препарати (аміачну воду, кальциновану соду), необхідно дотримуватися запобіжних заходів, передбачених правилами техніки безпеки під час роботи з хімічними речовинами. Корми, приготовані з використанням хімічних препаратів, треба згодовувати під наглядом фахівців. Їх не можна робити в один прийом. Термічне знешкодження. Високою температурою знешкоджують зерно, велику дробину I, II і III (без ознак псування) ступеня токсичності, уражене різними грибами, крім роду фузаріум, а також зерно, заражене

патогенними аспергилами. Обробку зерна проводять на агрегатах, що забезпечують прогрівання до температури 160-180° C протягом 3-4 хвилин. Після цього корм дають усім видам тварин без обмежень. Комбікорми й інші продукти переробки зерна I і II ступенів токсичності, уражені грибами, крім роду фузаріум, проварюють або пропарюють в кормозапарниках за температури 100° С протягом 2 годин у 0,1% розчині кальцинованої соди. Запарені чи проварені корми необхідно використовувати в той же день. Коренебульбоплоди, уражені до 50% грибковою та бактеріальною гниллю, промиті водою, можуть бути допущені в корм великій рогатій худобі в кількості не більше 10 кг на добу. Коренебульбоплоди, уражені грибковою або бактеріальною гниллю більш ніж на 50% після видалення уражених ділянок та промивання проварюють і пропарюють в котлах за температури 100-120° C протягом години, після чого їх згодовують тваринам без обмеження.

Чисті дріжджі (2 кг на 1 т) вносять рівномірно в силосну масу, перемішують і витримують 6-8 годин за температури 28-32° С. За цей час концентрація кислот у силосі зменшується в 8-10 разів, а рН підвищується до 6. Корм набуває приємного запаху і смаку. Якщо в силосі багато масляної кислоти (понад 0,2%), застосовується об-

pro–sat.com.ua

жовтень 2012

ТВАРИННИЦТВО

рин. Аміачна вода має низьку температуру замерзання, що робить зручною її застосування в зимовий час. Розкислюють силос також за допомогою кальцинованої соди (карбонат натрію, безводний вуглекислий натрій). Її вносять у дозі 5-6 кг на 1 т силосу у вигляді 1,5-2% водного розчину. При цьому з кислот силосу утворюється молочнокислий і оцтовокислий натрій, який поповнює мінеральний склад раціону натрієм. Кислотність силосу, обробленого кальцинованої содою, знижується вдвічі. Корм набуває доброго смаку, його охоче поїдають тварини. Проводять розкислення силосу і сумішшю лужних солей, що складається з двовуглекислої соди – 65,19%, кислого фосфорнокислого двоосновного натрію – 12,3; фосфорнокислого калію – 4,0; хлористого кальцію – 0,01; хлористого магнію – 0,4%. Цією сумішшю обробляють силос із розрахунку до 4% на суху речовину або 07-1,0% на натуральний корм.

Цветы

емесячный журнал для тех, кто желает отыскать индивидуальный стиль и создать сад своей мечты.

gar den

media.com.ua

газоны Европейское качество полиграфии, профессиональный авторский коллектив, а также яркие и красочные фотоматериалы не оставят вас равнодушными

Вы можете приобрести журнал в киосках и на раскладках по рекомендованной цене издательства

Подписной индекс: 49965 (Украина) www.gardenmedia.com.ua

Здесь вы сможете узнать все о современном декоре и последних новинках цветочной индустрии. В нашем журнале вы найдете рекомендации известных специалистов по уходу за садом, а также различные техники создания цветочных композиций от ведущих флористов. В каждом номере вас ждут нестандартные подходы к ландшафтной архитектуре и много других полезных советов для любителей и опытных садоводов. Журнал очень рекомендован всем, кто по-настоящему увлечен созданием цветочных и ландшафтных шедевров своими руками. Наш адрес: г.Киев, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www.delta-agro.com.ua

Насіння овочевих культур від кращих європейських селекційних центрів у великому асортименті (понад 100 найменувань) Агрессор F1 Середньопізня. Гарантія врожаю при будь-яких умовах. Період вегетації 110-120 днів.

Адаптор F1 Високоефективний гібрид ЦЧС . Період вегетації 115-120 днів.

Новатор F1 Самостійно веде боротьбу з бур’яном. Період вегетації 130-135 днів.

Бобкат F1 Максимальний ступінь врожайності, найкращий смак та зовнішній вигляд.

Астерікс F1 Величезний потенціал врожайності і стійкості, висока вирівняність і концентроване достигання

ГС-12 F1 Унікальне поєднання ранньо- стиглості та придатності до зберігання.

Спіріт F1 Надранній врожай – найбільший прибуток. Період достигання – 67 днів.

Бостон F1 Гармонійне поєднання ранньостиглості та чудовий смак. Термін достигання – 73 дні.

Оверленд F1 Суперсолодкий гібрид з підвищенною посухостійкістю. Період достигання – 84 дні.

Гарантована якість, доступна вартість, швидка доставка та агрономічний супровід

Запрошуємо до співпраці підприємців, магазини та господарства

12 років успішної роботи на аграрному ринку