"Сучасні Аграрні Технології", листопад 2012 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

Ми знаємо аграріїв , аграрії знають нас!

№11 www.pro-sat.com.ua листопад 2012

Мікроорганізми запорука родючості ґрунту стор. 10

Контроль за посівами озимих культур. Поради науковців стор. 22

Амбарні шкідники підступні вороги стор. 40

БУКОВИНСЬКИЙ КОМОЛИЙ СИМЕНТАЛ селекційне досягнення в передгір’ї Карпат

стор. 52

Пально-мастильні матеріали для холодної пори року стор. 60

Засоби захисту рослин від офіційного дистрибутора компанії «Сингента»

Гербіциди Гоал 2Е ЕС к.е. Несистемний селективний гербіцид для захисту цибулі, соняшнику, яблуні та хвойних порід дерев. Фасовка: 5л Фюзилад Форте 150 ЕС к.е. Післясходовий гербіцид для знищення однорічних та багаторічних злакових бур’янів. Фасовка: 1 л Ураган Форте 500 SL в.р.к. Неселективний гербіцид системної дії для знищення однорічних та багаторічних бур’янів. Фасовка: 1 л

Інсектициди Актара 25 WG в.г. Захист вашого врожаю подовжено. Фасовка: 40 г Воліам Флексі 300 SC. Зручна досконалість. Комбінація двох діючих речовин дає змогу контролювати всі види сисних та листогризучих шкідників. Фасовка: 1 л Спінтор 240 SC к.с. Захист природного походження. Фасовка: 1 л

Фунгіциди Квадріс 250 SC к.с. Беспечний та ефективний. Знищує як гіфи, так і спори гриба. Фасовка: 1 л Ревус 250 SC к.с. Новий стандарт ефективності в боротьбі проти фітофторозу. Фасовка: 1 л Ридоміл Голд МЦ 68 WG в.г. Фунгіцидний захист овочевих культур. Фасовка: 1 кг Cвітч 62,5 WG в.г. Неперевершений у боротьбі з сірою гниллю. Фасовка: 1 кг Топаз 100 ЕС к.е. Відмінна лікувальна дія проти борошнистої роси. Фасовка: 1 л Ширлан 500 SC к.с. Контактний фунгіцид з унікальним механізмом дії. Фасовка: 1 л

Гарантована якість, доступна вартість, швидка доставка та агрономічний супровід

Запрошуємо до співпраці підприємців, магазини та господарства

12 років успішної роботи на аграрному ринку

Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www. delta-agro.com.ua

Інформаційно-аналітичне видання

№ 11 (327) листопад 2012 року Видання засновано у 2002 р Свідоцтво про перереєстрацію Серія КВ № 18898-7688 ПР від 14.05.2012 року Передплатний індекс 23634 Засновник і видавець: ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» delta-agro.com.ua Генеральний директор: Сергій Березовський

10 АГРОДАЙДЖЕСТ

овини та події аграрного Н ринку України

РОСЛИННИЦТВО

оль мікроорганізмів Р у відтворенні родючості грунту

исокопродуктивні В сорти ярої пшениці селекції інституту рослинництва ім.В.Я. Юр'єва

Головний редактор: Петро Гав’юк Арт-директор: Олег Радковець Консультанти: О.С. Демченко, д. с.-г. н.; С.В. Собченко, к-т б. н.; Г.А. Максимчук, д. с.-г. н.; В.В. Швартау, д. б. н.; Є.М. Сєдов, д. с.-г. н., ак. РАСГН Дизайн та верстка: Лариса Радковець Літературний редактор: Ірина Сєрова Відділ реклами: Ігор Чайка Відділ розповсюдження: Сергій Сірош Юридичний супровід: Центр політико-правових технологій «Ін’Юрпол» Адреса редакції: 03083, м. Київ, пр. Науки, 54 Б, оф. 8 тел./факс: (044) 492-77-42 (43) agro.nova@ukr.net pro-sat.com.ua

опомога агроному Д в контролі за посівами озимих

Типографія: ТОВ «Техно-друк»

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Наклад – 5 000 примірників

pro–sat.com.ua

листопад 2012

26 РОСЛИННИЦТВО

ризуни у полі та дома. Г Забудьте зимою про свої проблеми

30 36

вітовий прогрес у С сільському господарстві

40 46

мбарні шкідники – А підступні вороги

46 68

ТВАРИННИЦТВО

учасні технології С зберігання зерна. Як зберегти і не втратити

рогнозування П врожайності польових культур за запасами продуктивної вологи

листопад 2012

Буковинський м'ясний комолий симентал – селекційне досягнення в передгір'ї Карпат!

Роздій корів і першотілок: теорія і практика

56 30

Техніка

ально-мастильні П матеріали для холодної пори року

ехнічне обслуговування Т і ремонт: катастрофа чи необхідність

апровадження З технології STRIP-TILL для вирощування рядкових культур pro–sat.com.ua

На сьогодні селянам виплачено близько 200 мільйонів гривень державної бюджетної дотації за утримання та збереження молодняку ВРХ. Так, завдяки цій програмі в країні відбувається нарощення поголів’я ВРХ та зростає виробництво молока. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. «Ми успішно започаткували в червні програму фінансової підтримки для збереження молодняку ВРХ. На сьогодні ми вже виплатили близько 200 мільйонів гривень. Тому в цьому році нам вдалося вперше за двадцять років стабілізувати поголів’я худоби. Сьогодні відбувається нарощування поголів’я ВРХ та обсягів виробництва молока», – підкреслив Микола Присяжнюк. Він також додав, що нині розробляється проект, відповідно до якого фермерським господарствам надаватимуться у лізинг ангари та поголів’я свиней, що дасть змогу господарям утримувати 150-200 голів свиней та отримувати достойні доходи. Міністр нагадав, що державна підтримка не лише забезпечує зрос-

тання поголів’я худоби і збільшення виробництва молока та м’яса у селянських господарствах, а й створює основу для розвитку такої форми господарювання, як кооперативи. «Сьогодні одноосібник виробляє власну продукцію, однак не має механізму її доставки до споживача. Якраз кооперативи дають можливість спростити та скоротити цей ланцюг,

а також дати достойну ціну виробнику та споживачу. Нагадую, що Президент чітко поставив завдання – розвиток сільських територій. Ми працювали з науковими уставами та громадськими організаціями, щоб розробити програми економічного розвитку на селі. Як наслідок ми запропонували та реалізовуємо ініціативу «Рідне село», – додав Микола Присяжнюк.

Шановні працівники сільського господарства! Вітаємо вас із професійним святом. Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту рідної землі та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас стороною природні стихії, а ваші родини живуть у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї! Колектив компанії ВКО «Дельта-Агро» та редакція журналу «Овощи и Фрукты»

АГРОДАЙДЖЕСТ

Держава виплатила близько 200 мільйонів гривень дотацій за утримання та збереження молодняку ВРХ

АГРОДАЙДЖЕСТ

УКРАЇНА ПОКИ НЕ ПЛАНУЄ ЗАБОРОНЯТИ ЕКСПОРТ ЗЕРНА Україна поки не планує запроваджувати заборону на експорт зерна. Про це журналістам повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Іван Бісюк. «Постанову ніхто не готував, розмови про те не було, мова йшла тільки про те, що, якщо у нас буде критичний дефіцит з продовольчим зерном, ми будемо вживати відповідних заходів», – заявив Бісюк. При цьому він зазначив, що на сьогодні в Україні критичного стану з продовольчим зерном немає. «Ми не бачимо, що у нас є якийсь критичний стан з продовольчим зерном, а, отже, це питання сьогодні не на темі», – пояснив заступник міністра. Нагадаємо, раніше у ЗМІ з'явилася інформація, що в україні з 15 листопада буде запроваджено заборону на експорт зерна. Зокрема, міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк в інтерв'ю агентству «Рейтерс» повідомив, що буде запроваджено повну заборону, і це буде врегульовано постановою Кабміну. Джерело: ukrinform

МІНІСТР АПК ПОБУВАВ НА БУКОВИНІ Перебуваючи на Буковині з робочою поїздкою 11 серпня 2012 року, Микола Присяжнюк взяв участь у нараді з питань розвитку аграрного сектору Чернівецької області та стратегії розвитку українського села. Під час перебування Миколи Присяжнюка в Чернівецькій області в роботі взяли участь понад 300 аграріїв, які зв’язані з агропромисловим комплексом цього регіону. Міністр ознайомився із процесом вирощування індиків, великої рогатої худоби, відвідав страусину та кінну племферму, комбінат хлібопродуктів. Разом з головою облдержадміністрації Михайлом Папієвим міністр побував у провідних господарствах області, де вони оглянули поля та ферми і вироблену свіжу продукцію господарств Кіцманського району. Зокрема вони побували в с. Мамаївці на підприємстві «УПГ інвест», яке займається вирощуванням індиків, відвідали завод «Букофрутт» і ознайомилися зі страусиною і кінною племфермами кінноспортивного клубу «Троя» в Реваківцях. Пізніше Микола Присяжнюк оглянув посіви кукурудзи, сої, багаторічних трав ТОВ «Агрофірма Оршівська». А після повернення до Чернівців міністр провів нараду з питань розвитку аграрного сектору Чернівецької області та стратегії розвитку українського села у приміщенні обласної філармонії. Микола Присяжнюк залишився задоволений аналітикою, результатами роботи людей та керівництва відвіданих підприємств Буковинського краю. У кінці виступу Микола Присяжнюк розповів про перспективи, пріоритети та плани агропромислового комплексу України. На завершення виступу він назвав окремі обнадійливі тенденції для оптимізму.

листопад 2012

pro–sat.com.ua

АГРОДАЙДЖЕСТ

РИНОК СОЇ В США Після виходу вересневого звіту Мінсільгоспу США (USDA) котирування на СВОТ стрімко почали знижуватися. Протягом жовтня місяця ціни на товарній біржі СВОТ в Чикаго демонстрували виключно знижувальний тренд і в результаті опустилися до мінімальної позначки 562 $/т (-13,6% за місяць), таким чином відкотившися на три місяці назад. На знижувальний тренд вплинув ряд таких факторів: Спеціалісти Мінсільгоспу США зафіксували швидкий темп сбору врожаю в країні. Станом на 30 вересня з полів було зібрано близько 40% врожаю сої. Роком раніше в аналогічний період фермери встигли зібрати лише 15%. Погода також зробила свій внесок у ціноутворення. Сприятливі погодні умови покращили умови збору врожаю та збільшили урожайність самої культури; Технічне фіксування прибутку трейдерами на СВОТ, а також інформація про те, що в Бразилії в 2012/13 МР буде зібрано рекордний врожай олійної, спровокувало зниження цін. Експерти державного відомства з питань сільгоспкультур Бразилії Conab прогнозують, що в 2012/13 МР виробництво сої в країні збільшиться порівняно з попереднім сезоном на 21-25% до 80,1-82,8 млн т. Аграрії розширюють

pro–sat.com.ua

посіви олійної за рахунок скорочення посівів інших культур, у тому числі кукурудзи і бавовни. Факторами підтримки цін виступила інформація щодо продажів соєвих бобів в КНР та зростання попиту через сприятливу цінову динаміку для решти країн імпортерів американського соєвого насіння. За останні три тижні було продано приблизно 640 тис. т американських соєвих бобів. Основна їх кількість буде поставлена в Китай. Після виходу інформації щодо темпів експорту котирування на СВОТ відіграли свої позиції на 7,2 $/т (+1,3%) і на даний момент протягом п’яти торгових сесій коливаються в діапазоні у 565 $/т. Американський ринок соєвих бобів завмер в очікуванні жовтневого звіту Міністерства сільського господарства США (USDA). Більшість учасників ринку сходилися на думці, що міністерство збільшить показники внутрішнього виробництва та урожайності олійної. Після виходу звіту Мінсільгоспу США (USDA) о 16.00 (за київським часом) котирування на СВОТ продемонстрували незначний ріст. На даний момент торги відкрилися підвищенням ціни на 0,8% і соєвий контракт торгується в діапазоні 565 – 575 $/т. Учасники ринку були праві в своїх очікуваннях щодо зростання виробництва сої в США. У звіті USDA були опубліковані такі дані: світове

виробництво сої в 12/13МР зросте проти минулого місяця на 2,4% та становитиме 264,283 млн т. Зокрема виробництво в США збільшиться на 8,6%, до 77,844 млн т. У Бразилії та Аргентині показники виробництва залишилися на рівні вересневого звіту у 81 млн т та 55 млн т відповідно. Урожайність американської сої виросла на 7,1%, становить 37,8 ц/га.

Оцінка експорту в 12/13 МР також зросла: світовий експорт збільшиться на 2,6% порівняно з попереднім місяцем, до 96,203 млн т. Щодо США, то тут експерти зафіксували зростання експортних продажів на 19,9% до 34,428 млн т. Для Бразилії показник знизився на 4,3% до 37,4 млн т та для Аргентини – на 11,1%, до 12 млн т. Кінцеві запаси в США виросли проти минулого місяця на 12,7% і становлять 3,526 млн т. Імпорт з боку КНР аналітики USDA прогнозують на рівні 61 млн т, на 500 тис. т більше показників минулого місяця. Американський ринок сої очікував збільшення урожаю. Але зростання показників експортних продажів з США на 5,716 млн т здивували учасників ринку, тому ціна на СВОТ і виросла. Закінчення торгового тижня на біржі СВОТ слід очікувати у зеленій зоні. Джерело: Аграрна біржа листопад 2012

АГРОДАЙДЖЕСТ

Товарні інтервенції борошном У рамках державної програми із забезпечення цінової стабільності на ринку хліба та хлібобулочних виробів соціальних сортів Аграрний фонд здійснює товарні інтервенції борошна, виготовленого із зерна державних запасів. Реалізаційні ціни борошна розраховано на основі виробничої собівартості і є фіксованими до кінця поточного року, що дозволяє у разі коливання ринкових цін в деяких регіонах нівелювати їх тенденцію до зростання. На сьогодні 86 хлібопекарських підприємств 21 регіону країни виявили бажання отримувати до кінця року майже 40 тис. тонн борошна щомісяця. Хлібопекарські підприємства 6 областей (здебільшого ті, які постраждали від несприятливих погодних умов) щоденно отримують пшеничне та житнє борошно. Джерело: Аграрний фонд

УКРАЇНСЬКІ АГРАРІЇ ПЛАНУЮТЬ ЕКСПОРТУВАТИ ПОНАД 12 МІЛЬЙОНІВ ТОНН КУКУРУДЗИ

Росія імпортувала Росія в 2012 році до 17 жовтня імпортувала м'яса (до відповідного періоду минулого року):  птиці 350,2 тис.т +20,1%;  свинини 551,1 тис.т +5%;  яловичини 500,7 тис.т +2,5%. За зростанням цін на імпортне м'ясо лідирувала яловичина. З початку року тонна м'яса подорожчала:  яловичини на 13,9% до $ 4499,  свинини на 4% до $ 3310,6,  птиці на 7,6% до $ 1485,6. Джерело: Аналитическая служба «Агроновостей»

«Ми бачимо, що сьогодні кукурудза стає царицею полів. Це та культура, яка дає високі врожаї, а також ефективна у вирощуванні. Вал виробництва кукурудзи в Україні зростає. Цього року ми плануємо зібрати кукурудзи на рівні 20-21 мільйона тонн. Експортний потенціал становитиме понад 12 мільйонів тонн», – зазначив Микола Присяжнюк. За словами міністра, станом на 30 жовтня фактичні обсяги експорту кукурудзи з початку вересня становлять понад 2,5 мільйона тонн. Також протягом останніх тижнів відбулося суттєве нарощування темпів експорту цієї культури, а значна її час-

листопад 2012

тина уже підготовлена до експорту та знаходиться у портах. Очільник відомства підкреслив, що завдяки наявним ємкостям зберігання та сучасним технологіям обробки кукурудзи Україна може експортувати цю культуру цілий рік. «Ми вже маємо ті ємкості зберігання і технології обробки кукурудзи, які дозволяють нам експортувати її не тільки після збирання врожаю, а й протягом усього року. Я переконаний, що саме ця культура стане однією з потужних складових зернової групи», – додав Микола Присяжнюк. Джерело: Урядовий портал.

pro–sat.com.ua

АГРОДАЙДЖЕСТ

Підбиття підсумків виставки

«Насіння та реманент-2012»

У Львові з 17 по 19 жовтня на своєму традиційному місці проведення (ПС «Україна», вул. Мельника, 18) відбулася IX спеціалізована виставка «Насіння та реманент-2012». На виставку свою продукцію привезли майже 50 компаній із різних областей України. Учасники виставки – виробники та продавці насіння, саджанців, добрив, засобів захисту рослин, садового інструменту, сільгосптехніки, запчастин, навісного обладнання та мотоблоків, а також представники аграрних ЗМІ. Експоненти ознайомлювали відвідувачів із новинками та сучасними пропозиціями на сільськогосподарському ринку. Відвідувачі виставки – фермери, керівники та представники сільгосппідприємств, спеціалізованих магазинів та гуртівень, власники дачних та присадибних ділянок, городники, студенти спеціалізованих навчальних закладів. Всього відвідало виставку майже 5 тисяч осіб. Сільгосптехніку на виставку «Насіння та реманент» привезли компанія «Садово-городня техніка» з Києва – мотоблоки та запчастини, компанія АМАКО (Київ) – трактори, Агромотор-сервіс (Хмельницька обл.) – причепи, запчастини та навісне обладнання, Львів-Агротех –

pro–sat.com.ua

т р а к т о ри та мо то бло ки, ППМСпецтехніка (Хмельницький) – мотоблоки та навісне обладнання, компанії «Агротех» та «Аеромех» з Луганська – обладнання для очищення та сепарування зерна, зерносушарки – компанія Фінпро (Київ).

На виставці можна було ознайомитися із характеристиками, вибрати та придбати добрива як мінеральні, так і органічні, стимулятори росту, засоби захисту. В рамках роботи виставки відбулися семінари: «Ягідництво та насадження кісточкових культур – перспектива господарств Західного регіону», «Біологічні біостимулянти крокують до органічного землеробства разом з фермерами і власниками присадибних ділянок, «Органічне землеробство – запорука здоров’я людини». Контакти: Наталія Курій, керівник проекту, (032) 244-18-88, 067 672-55-72, expolviv@gmail.com. 22 жовтня 2012 р

ТзОВ «ЕКСПОЛЬВІВ» Поштова адреса: 79069, м. Львів-69, а/с 8304 Офіс: м. Львів, вул. Городоцька, 172 тел./факс: (032) 244-11-91, 244-18-88 e-mail: expolviv@gmail.com http: www.expolviv.ua

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

РОЛЬ МІКРООРГАНІЗМІВ У ВІДТВОРЕННІ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ І.К. Курдиш, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ

Аналіз літератури свідчить про надзвичайно важливе значення мікроорганізмів у ґрунтоутворенні і підтриманні родючості ґрунтів. Вони трансформують рослинні рештки, беруть участь у формуванні структури ґрунту, утворенні гумусу і його мінералізації. Глобальною є роль мікроорганізмів у поповненні біосфери, в тому числі ґрунтів, азотом, мобілізації фосфору з органічних та важкорозчинних неорганічних сполук. Важливою, однак недостатньо дослідженою, є участь мікроорганізмів у мобілізації калію в агроекосистемах. Ґрунт являє собою біоорганомінеральну систему, що забезпечує ріст культурних рослин і, таким чином, необхідні для існування всього живого умови. Одним з основних чинників процесу ґрунтоутворення є функціонування ґрунтової мікрофлори, вміст якої в 1 г згідно з даними Є.М. Мішустіна, сягає мільярдів клітин. Цій мікрофлорі властива надзвичайно висока різноманітність видового складу.

На думку Р. Тейта, в 1 г ґрунту міститься близько 4000 видів мікроорганізмів. Однак, основна їх кількість не здатна рости на живильних середовищах, які використовують на сьогодні для

листопад 2012

культивування мікроорганізмів. Їх природним середовищем життєдіяльності може бути організм людини або тварини, водні або морські екосистеми, термальні джерела, продукти харчування тощо. Слід зазначити, що чисельність культурабельних клітин у ґрунті може змінюватися залежно від стадії сукцесії екосистеми і, за даними цих дослідників, відношення культурабельних клітин до їх загальної кількості у ризосфері знижувалося від 0,25 до 0,05 протягом перших 30-50 днів вирощування рослин. Сумарна маса прокаріотних організмів на Землі приблизно відповідає біомасі еукаріотів. Серед мікрофлори ґрунту зустрічаються представники майже всіх видів

мікроорганізмів, описаних у визначнику Берджі. Бактерії і гриби є найбільш поширеними і екологічно важливими фітосимбіонтами. Однак, інші представники природних екосистем також відіграють важливу роль у їх функціонуванні. Так, було показано, що виключення безхребетних зі складу біоценозу опаду дубового лісу в 2-5 разів уповільнювало його розкладання мікробним ценозом. Маса мікроорганізмів ґрунту сягає десятих долей відсотка від його загальної маси. Від 0,1 до 1,0% органічної речовини ґрунту представлено клітинами різних видів мікроорганізмів. Згідно з даними болгарських учених, маса бактерій та мікроскопічних

pro–sat.com.ua

Зволоження ґрунту помітно впливає на стан мікробного ценозу в таких зонах. Зазвичай, активізація діяльності мікрофлори ґрунту відбувається у весняний період року.

них грибів, а на пізніших стадіях цього процесу – бацил та актиноміцетів. Мікроорганізми, «які живляться різними органічними речовинами і активність яких пов'язана з надходженням цих речовин в ґрунт» С.М. Виноградський назвав зимогенною мікрофлорою, тоді як мікроорганізми, що розкладають гумусові сполуки, він відніс до автохтонної мікрофлори.

Значний вплив на поширення в ґрунті тих чи інших груп мікроорганізмів спричиняють кореневі виділення рослин. Згідно з існуючими даними кореневі виділення складають близько 20% від загальної кількості продуктів фотосинтезу рослин. До складу кореневих виділень входять вуглеводи, органічні кислоти, амінокислоти, пептиди, алкалоїди, глюкозиди, вітаміни, речовини фенольної природи тощо. Серед органічних кислот визначено яблучну,

бурштинову, винну, лимонну, фумарову, щавлеву та інші кислоти. Показано, що склад кореневих екзометаболітів залежить від умов та стадії розвитку рослин. Так, у складі виділень дводобових паростків насіння томатів переважно визначалась щавлева кислота, вміст якої сягав 296 нг у розрахунку на насінину, що становило 48,9% від загальної кількості досліджуваних органічних кислот. У менших кількостях визначались піровиноградна (18,6%), кетоглутарова (17,3%) і молочна (12,7%) кислоти. Після 4 діб пророщування насіння у складі екзометаболітів переважала лимонна кислота, яка взагалі не виявлялась після дводобового пророщування насіння. Її вміст сягав 2060 нг на 1 насінину, що становило 53,7% від загальної кількості органічних кислот у цих виділеннях. Вміст щавлевої, молочної та піровиноградної кислот сягав відповідно 16,6, 12,3 та 7,6%. У виділеннях 14-добових паростків вміст лимонної кислоти сягав 13630 нг на рослину і становив

Функціонування ґрунтової мікрофлори є одним із важливих факторів, що сприяють структуруванню ґрунту. Так, наприклад, розвиваючись на поверхні часточок ґрунту, гриби і актиноміцети оточують ці часточки міцелієм і формують водостійкі агрегати, які на наступному етапі можуть скріплюватися гумусом. Певну роль у цьому процесі відіграють мікроорганізми, що синтезують позаклітинні полісахариди.

Роль мікроорганізмів у трансформації рослинних решток у ґрунтах та формуванні гумусу Мікроорганізми є надзвичайно важливим чинником формування родючості ґрунту. Наявність у ґрунтових екосистемах найрізноманітніших груп мікроорганізмів, які відрізняються за біологічною та біохімічною специфічністю, зумовлює величезне їх значення у процесах, що відбуваються у ґрунті. Кількісний склад і співвідношення окремих представників у мікробному ценозі ґрунту значно залежить від способу обробітку ґрунту, надходження в ґрунт рослинних решток, які в першу чергу трансформуються під впливом неспорових бактерій і мікроскопіч-

pro–sat.com.ua

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

грибів у лучних екосистемах сягає декількох тонн на один гектар. Максимальна її кількість спостерігалась у осінній період, що автори пов'язують із надходженням у ґрунт у цей час рослинних решток. Вміст вуглецю мікробної маси становить від 2 до 10% його загального вмісту в тропічних ґрунтах і є вищим порівняно з ґрунтами помірних широт на 1-4%. Чисельність мікроорганізмів у ґрунті (показник біогенності ґрунту) коливається не тільки протягом року, але й упродовж незначних проміжків часу залежно від його температури, вологості, стану рослинного покриву тощо. Наприклад, у південних регіонах на неполивних ґрунтах у літній посушливий період домінантами є актиноміцети, а весною і в осінній період – бактерії, чисельність яких влітку значно знижується.

РОСЛИННИЦТВО

55% від загальної кількості органічних кислот. Частка щавлевої, яблучної та молочної кислот становила відповідно 5,7, 15,3 і 10,0% від загальної кількості органічних кислот. Відмінності у кількісному і якісному складі кореневих виділень та у трофічних потребах мікроорганізмів спричиняють значний вплив на ріст у зоні кореня представників мікрофлори різних таксономічних груп, а також їх антагоністичну активність. Так, за наявності у середовищі глюкози Pseudomonas chlororaphis SPB 1217 характеризувався антифунгальною активністю до грибів Fuzarium oxisporum. Зона пригнічення росту грибів сягала 13 мм. Однак, під час культивування за тих самих умов іншого виду цих бактерій P. fluorescens SPB 2137, антифунгальної активності не виявлено. На середовищі з целобіозою, навпаки, зона пригнічення росту гриба бактеріями P. fluorescens SPB 2137 становила 30 мм, а Р. chlororaphis SPB 1217 – 12 мм.

Кореневі виділення є харчовим субстратом для інших компонентів біоценозу ґрунту, в першу чергу, мікроорганізмів, які інтенсивно розмножуються у кореневій зоні рослин, особливо в тій частині, яка безпосередньо прилягає до поверхні коріння у радіусі від нього не більше 2 мм – ризосфері. Ризосфера рослин є динамічним середовищем, у якому діє багато

листопад 2012

У зоні молодого коріння розмножуються переважно неспорові бактерії і мікроскопічні гриби, тоді як бацили поширені слабо, тому що ці бактерії погано споживають прості органічні сполуки, які виділяються у таких зонах кореня.

факторів, які визначають структуру і склад мікробних спільнот, що колонізують ризосферу і ризоплану рослин. Дослідження структури і складу цих угруповань є фундаментальним завданням для розуміння того, як впливають на біологічні процеси ґрунту фактори навколишнього середовища і практика рослинництва. Відомо, що склад мікрофлори ризосфери різних рослин суттєво відрізняється. До того ж, ці відмінності є істотними, якщо порівняти мікробні ценози об'єму ґрунту і ризосфери. Крім того, мікрофлора поверхні кореня (ризоплана) певною мірою також відрізняється від мікробного ценозу ризосфери. В ризоплані переважають грамнегативні бактерії. Безпосередньо на корінні рослин виявляється менша кількість мікроорганізмів, ніж у прикореневій зоні. Це може бути зумовлено тим, що корені виділяють не тільки поживні для мікроорганізмів речовини, а й продукують фітонциди, що інгібують розвиток мікроорганізмів у ризоплані.

Мікрофлора ризосфери змінюється залежно від виду та стадії розвитку рослин. Показано, що серед культурабельних бактерій ризосфери цукрового буряку близько 9% становили представники роду Microbacterium. У ризосфері кукурудзи домінували бактерії родів Pseudomonas та Enterobacter. Серед мікроорганізмів, що здатні розчиняти мінеральні фосфати, найбільш широко були представлені роди Penicillium та Streptomyces. У неризосферному ґрунті домінували бактерії роду Bacillus. Однак, було показано, що бактеріальне різноманіття, зазвичай, нижче у ризосфері, ніж у загальному об'ємі ґрунту. Методами молекулярної біології під час аналізу зволожених зразків ґрунту було встановлено, що у шарі ґрунту, який не містить кисню, домінуючими видами бактерій були представники родів Bacillus та Clostridium, тоді як у шарі ґрунту, насиченому киснем, домінували представники протеобактерій. Основним геохімічним циклом ґрунту є обіг вуглецю, складовими якого є синтез фототрофними організмами органічної речовини з діоксиду вуглецю та її трансформація до простих сполук. Під впливом внесення рос-

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

линних решток у ґрунті спостерігається спалах кількості різних груп мікроорганізмів і підвищення їх біохімічної активності. Найбільш поширеною вуглецевмісною сполукою в природі є целюлоза. Її вміст у сухій масі рослин становить від 40 до 70%. У природних умовах трансформація целюлози здійснюється за участі угруповань мікроорганізмів. Значна роль у цьому процесі належить грибам, у тому числі сапротрофним представникам родів Trichoderma, Chaetomium, Dicoccum, Stachybotrys, Penicillium і Aspergillus, а також, незавершеним грибам Alternaria та Fumago. В одній молекулі целюлози міститься до 14 тис. молекул B-D-глюкози. Крім того, у ході деструкції целюлозних решток у ґрунтах утворюються різноманітні сполуки: органічні кислоти, альдегіди, амінокислоти, спирти та інші біологічно активні речовини. Речовини, що утворюються під час розкладу целюлозних матеріалів, споживаються іншими представниками біоценозу ґрунту.

Після внесення рослинних матеріалів у ґрунт вміст у ньому целюлозоруйнівних мікроорганізмів зростав від декількох десятків тисяч до десятків мільйонів на 1 г сирої речовини. Домінуючими були мікроскопічні гриби і бактерії. Співвідношення різних родів і видів целюлозоруйнівних мікроорганізмів (бактерій, актиноміцетів, грибів) у ґрунтах залежить від багатьох факторів: типу ґрунту, характеру рослинності, кліматичних умов тощо. У цілинних та слабоокультурених ґрунтах мікроскопічним грибам належить домінуюча роль у трансформації целюлози. Крім того, серед грибів-гіфоміцетів широко поширені у ґрунтах хижі види, які також відіграють важливу роль у обігу вуглецю, азоту та інших важливих елементів, трансформуючи значну масу ґрунтових нематод. Вони мають унікальну здатність утворювати на міцелії різні ловчі органи для захвату нематод. Тому в останні роки досліджується можливість використання хижих грибів у боротьбі з фітопаразитичними нематодами. Мікроорганізми ґрунту здатні виділяти речовини, що стимулюють ріст та розвиток фітобіонтів. Синтез ними в кореневій зоні вітамінів (тіаміну, ві-

pro–sat.com.ua

таміну В12, пиридоксину, рибофлавіну, пантотенової кислоти тощо), а також фітогормонів (гіберелінів, гетероауксинів та інших) позитивно впливає на розвиток рослин. Крім того, мікроорганізми можуть бути джерелом накопичення у ґрунті токсичних речовин. Провідна роль у цьому належить представникам родів Bacillus і Pseudomonas. Найбільш помітний фітотоксичний вплив спричиняли В. amilosina, В. brevis і Pseudomonas fluorescens та деякі інші. Головним фактором, що визначає можливість синтезу фітотоксичних речовин, є внесення у ґрунт рослинних решток чи деяких вуглеводів.

Було показано, що ґрунт можна штучно збагатити мікроорганізмамиантагоністами шляхом внесення перегною.

При цьому в ґрунті підвищується кількість мікроорганізмів-антагоністів, що належать до бактерій, актиноміцетів, мікроскопічних грибів роду Trichoderma, водночас чисельність фітопатогенних грибів роду Helminthosporium помітно знижується. У разі сівби пшениці після кукурудзи у її кореневій зоні підвищується кількість мікроміцетів родів Penicillium та Aspergillus. Таким чином, склад мікробного ценозу ґрунту, вміст у ньому як корисної, так і фітопатогенної та фітотоксичної для культурних рослин мікрофлори залежить від низки факторів: виду вирощуваної культурної рослини, характеру обробітку ґрунту, фізико-хімічних його властивостей. Одним з визначальних чинників родючості ґрунту є вміст гумусу. Він формується на основі органічних речовин, що надходять у ґрунт за рахунок фотосинтезуючої діяльності рослин, водолистопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

ростей, хемо- та автотрофних мікроорганізмів. Згідно з існуючими даними в середньому 80-90% органічної речовини ґрунту мінералізується і лише 10-20% бере участь у формуванні гумусу. Гумус відіграє інтегральну роль у родючості ґрунтів. Його вміст у ґрунтах залежить від багатьох факторів, серед яких важлива роль належить гранулометричному складу, гідроморфізму та їх карбонатності.

Важлива роль в утворенні гумусу і його мінералізації належить ґрунтовій мікрофлорі. Інтенсивність мікробної трансформації органічних речовин у ґрунтах підвищується у напрямі від північних до південних регіонів. У ґрунтах південних регіонів підвищується відносний вміст целюлозоруйнівних бактерій порівняно з грибами. Не дивлячись на зниження вмісту мікроміцетів у ґрунтах південних регіонів, їх видова різноманітність зростає. У ґрунтах північних регіонів, де повільно відбуваються процеси мінералізації, найбільш широко представлені гриби роду Penicillium. На півдні спостерігається підвищення вмісту представників роду Aspergillus. Гриби цих двох родів становлять понад 70% мікроміцетів низки типів ґрунтів. Ґрунти північних регіонів значно бідніші за вмістом спорових бактерій і актиноміцетів порівняно з південними. Ці мікроорганізми розмножуються на пізніших стадіях розкладу рослинних решток. У ґрунтах, де відбуваються інтенсивні процеси мінералізації, широко поширені спорові бактерії, що здатні засвоювати як органічний, так і мінеральний азот (Bacillus subtilis і В. megaterium). Навпаки, у ґрунтах, де процеси мінералізації органічних сполук перебігають повільно, превалюють

листопад 2012

спороутворювальні бактерії, що споживають органічні форми азоту. Досліджуючи молекулярно-біологічними методами структуру бактеріальної спільноти низку зразків ґрунту, було встановлено, що подібні типи ґрунтів характеризуються подібною структурою домінантних видів бактерій. Слід зазначити, що, незважаючи на значну увагу дослідників до різноманіття і функціонування біоценозів ґрунту, в літературі недостатньо висвітлено питання щодо закономірностей змін їх складу залежно від умов довкілля. Однак відомо, що за дії на мікробний ценоз стресового фактору, який спричиняє вплив на окремі еколого-трофічні групи мікроорганізмів, спостерігається найбільш помітний розвиток певних груп бактерій і збіднення видового різноманіття угруповання. Так, у разі інкубування ґрунту в метано-повітряній атмосфері підвищувалася його метанокиснювальна активність та кількість метанотрофних бактерій, тоді як рі-

вень мікробної різноманітності помітно знижувався. Кількісний склад мікрофлори ґрунту не завжди є показником його родючості. За певних умов у результаті інтенсивного розвитку мікроорганізмів мінеральні форми основних біогенних елементів ґрунту можуть споживатися мікробними клітинами і переходити до їх складу. Подібний процес відбувається у ґрунті після внесення значної кількості соломи. При цьому спостерігається інтенсивний розвиток целюлозоруйнівних мікроорганізмів та представників інших екологотрофічних груп, що супроводжується зниженням вмісту в ґрунті мінеральних форм азоту і його накопиченням у мікробних клітинах (іммобілізація). За цих умов мікроорганізми можуть бути конкурентами рослин у процесі споживання азоту. Однак, це явище має тимчасовий характер.

Обіг азоту в ґрунті Потреби рослин у азоті більш ніж на 2/3 забезпечуються за рахунок біологічного азоту. Частка біологічного азоту в урожаї становить від 60 до 90%. Сумарна річна продукція азотфіксації в екосистемах сягає 175-190 млн т. Для порівняння можна сказати, що тільки близько 5% азоту від цієї кількості випускали заводи світу наприкінці ХХ століття у вигляді азотних добрив. За даними Б.В. Симарова з співавторами, на нашій планеті мікроорганізми щорічно фіксують не менше 200 млн тонн молекулярного азоту, з них близько

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

90 млн тонн – на оброблюваних площах. Звичайно ж, вказані показники річної продуктивності азотфіксації потребують уточнення, оскільки у літературі наводяться й інші дані, згідно з якими азотфіксувальні організми ґрунтів нашої планети (бактерії й синьозелені водорості) фіксують близько 4,4 х 1010 т молекулярного азоту. Азотфіксувальною активністю характеризуються представники бульбочкових бактерій, мікроорганізмів родів Clostridium, Azotobacter, Azospirillum, Pseudomonas,Acetobacter,Alcaligenes, Agrobacterium, Erwinia, Klebsiella, Bacillus, синьо-зелених водоростей та інших бактерій. У середині двадцятого століття вважалося, що азотфіксувальні мікроорганізми належать до двох основних груп: вільноживучих та симбіотичних азотфіксаторів. Однак, після дослідження функціонування у агроценозах злакових рослин азотфіксувальних бактерій роду Azospirillum стало зрозумілим питання щодо існування більш тісних, асоціативних зв'язків азотфіксувальних мікроорганізмів з небобовими рослинами. Ще в 60-і роки ХХ ст. Г.Я. Петренко вказувала на існування специфічних взаємовідносин азотобактера з певними видами рослин, однак ці результати не знайшли підтримки, оскільки азотобактер вважався вільноживучим азотфіксатором. Пізніше Н.М. Мальцевою

pro–sat.com.ua

із співавторами показано, що кількість цих бактерій у ризосфері озимого жита була на 37-72% вищою, ніж у контрольному ґрунті. Цими авторами встановлено, що Azotobacter chroococcum здатний колонізувати не тільки ризосферу, а й ризоплану рослин. Інший вид азотобактера, A. vinelandii, є типовим асоціативним азотфіксатором стоколосу безостого та канарника очеретяного. Ці бактерії колонізують ризоплану цих видів рослин. Типовими діазотрофами кореневої зони тимофіївки лучної є бактерії Bacillus subtilis. Показано, що ці бактерії здатні колонізувати ризосферу і ризоплану тимофіївки.

Таким чином, на сьогодні існування явища асоціативної азотфіксації в агроекосистемах, під яким розуміють розвиток у кореневій зоні небобових рослин азотфіксувальних мікроорганізмів, тісно пов'язаних з ними просторово і функціонально, не викликає сумніву. В асоціативні зв'язки з певними видами рослин вступають не тільки бактерії роду Azospirillum, а й Azotobacter, Agrobacterium, Klebsiella, Enterobacter, Pseudomonas.

Асоціативними бактеріями фіксуються помітні кількості атмосферного азоту. В агроценозах зі злаковими культурами важлива роль належить бактеріям роду Azospirillum. Так, було показано, що протягом року в різних типах ґрунтів мікроорганізми можуть фіксувати від 34 до 60 кг азоту на 1 га. У ґрунті під злаковими травами продуктивність азотфіксації протягом вегетаційного періоду сягала 40 кг азоту на 1 га, а за 150 діб вегетації – від 16 до 22 кг азоту на 1 га. Слід зазначити, що інтенсивність азотфіксації визначається не тільки видовими особливостями рослин, а навіть їх сортовими відмінностями. Було встановлено, що у різних сортів ячменю цей показник може відрізнятись у 3,0-3,5 рази, а у різних сортів ярої пшениці – у 250-450 разів. Значна роль у поповненні біосфери азотом належить симбіотрофній азотфіксації. Збудниками цього процесу є бактерії, що утворюють бульбочки на корінні чи стеблах рослин. Вказані мікроорганізми належать до родів Rhizobium (6 видів), Bradyrhizobium (3 види), Sinorhizobium (5 видів), Mesorhizobium (5 видів), Azorhizobium (1 вид). Для цих видів бактерій є характерною певна специфічність до видів і навіть певних сортів рослин, з якими вони здатні формувати ефективні симбіотичні взаємовідносини. листопад 2012

В оптимальних умовах функціонування бобово-ризобіального симбіозу потенційні розміри симбіотичної азотфіксації можуть сягати 130-390 кг/га. Ще більш високих значень цей показник може сягати для багаторічних бобових трав – 270-550 кг/га.

За рахунок біологічної фіксації азоту повітря зернобобові рослини протягом вегетаційного періоду засвоюють до 60-180 кг азоту на 1 га. Це забезпечує до 90% їхньої потреби в азоті.

РОСЛИННИЦТВО

Після збирання зернобобових культур у ґрунті залишається 20-70 ц/га кореневих і пожнивних решток, у яких міститься 45-130 кг азоту, 10-30 кг фосфору і 20-70 кг калію. Проте, на думку деяких дослідників, внесок симбіотичної азотфіксації у загальний баланс «біологічного» азоту є незначним. Навіть в агроекосистемах частка бобових культур не перевищує 10% від загальних посівів сільськогосподарських культур, а в природних фітоценозах бобові рослини є присутніми лише на перших етапах рослинних сукцесій і практично відсутні у клімаксних екосистемах. Поряд з азотфіксувальними мікроорганізмами до складу мікробних ценозів ґрунтів завжди входять різні види бактерій, які здатні розкладати азотовмісні органічні речовини. Процес розкладу цих речовин перебігає з виділенням амонію і називається амоніфікацією. Аміак, що утворюється при цьому, є субстратом для іншої групи мікроорганізмів – нітрифікаторів. Процес окиснення амонію вузькоспеціалізованими бактеріями у нітрити, потім – у нітрати, а у випадку гетеротрофних мікроорганізмів – у різні органічні азотовмісні сполуки, називається нітрифікацією. Основними чинниками цього процесу є автотрофні бактерії родів Nitrosomonas і Nitrobacter. Значно пізніше було доказано, що окиснювати амоній та інші азотовмісні сполуки до нітриту і нітрату може значна кількість видів гетеротрофних мікроорганізмів. Згідно з існуючими даними гетеротрофна нітрифікація відіграє важливу, часто провідну, роль в окисненні відновлених сполук азоту. Нітрат, що накопичується в ґрунті під час нітрифікації, може споживатися рослинами, а також багатьма видами мікроорганізмів в асиміляційному процесі. Більш доступною формою

листопад 2012

pro–sat.com.ua

азоту для рослин є амоній, оскільки нітрат необхідно відновлювати до NH4+, що потребує додаткових витрат енергії. Однак інтенсивність асиміляції амонію чи нітрату залежить від властивостей ґрунту (рН, вмісту катіонів, співвідношення нітрату та амонію), фази розвитку рослин та їх біології. На слабокислих ґрунтах ефективнішими є нітратні добрива, а на нейтральних – амонійні. У разі окультурення ґрунтів серед різних форм азоту в них зростає відсоток нітрату з 20% у ґрунтах з низькою родючістю і до 60% – у добре окультурених. У більшості випадків це зумовлено інтенсифікацією процесу нітрифікації. Тому високу нітрифікаційну властивість ґрунту використовують як один з показників його родючості.

У процесі денітрифікації відбувається відновлення нітрату через NO2-, NO, N2O до N2. Повний ланцюг нітратного дихання функціонує лише у деяких видів бактерій, що належать до родів Alcaligenes, Bacillus, Pseudomonas, Thiobacillus та деяких інших. Однак, часто дисиміляційне відновлення нітратів закінчується на проміжних стадіях. Це спостерігається в умовах, неоптимальних для

бактеріями групи Nitrosomonas, не впливати на Nitrobacter та інші бактерії, зберігати активність у ґрунті протягом декількох тижнів. Сьогодні найбільш дослідженими інгібиторами є нітрапірін (N-serve), амінотиазол, диціандиамід, карбомоілпіразол та деякі інші.

Мікробна мобілізація фосфору в ґрунті Важливим елементом біосфери є фосфор. За своїм впливом на розвиток рослин він займає друге місце після азоту. Вміст фосфору в ґрунтах України сягає 0,05-0,15%, а в метровому шарі ґрунту залежно від його типу становить від 3,8 до 22,9 т/га, тоді як у дерново-підзолистих ґрунтах – близько 4 т/га. Водночас у ґрунтах Західних регіонів України вміст фосфору в метровому шарі ґрунту становить 1,3-4,5 т/га. У ґрунті фосфор зустрічається у формі органічних сполук (фітин, гліцерофосфат, залишки нуклеїнових кислот та інших сполук), а також у вигляді важкорозчинних неорганічних його сполук. Основна кількість органічного фосфору ґрунту зосереджена у фітині. Вміст фосфору в органічних сполуках ґрунту сягає 25-85% від його загальної кількості, а у відношенні до органічної речовини ґрунту його вміст становить від 0,5 до 2,0%. Від 15 до 75% фосфору ґрунту знаходиться у формі важкорозчинних неорганічних сполук: фосфату кальцію, заліза, алюмінію, що входять до складу деяких мінералів (апатиту, фторапатиту, фосфориту, вівіаніту тощо). У зв'язку з тим, що фосфор у ґрунті знаходиться у важкодоступних для рослин формах, за загального його вмісту в орному шарі 1000 кг/га у ґрунтовому розчині його вміст не перевищує 1 кг.

Незважаючи на високий загальний вміст фосфору, в ґрунтах він переважно знаходиться у малорухомих формах. Ступінь його використання рослинами з ґрунту становить лише 3-5%. Навіть фосфати, що вносять в ґрунт у вигляді добрив, засвоюються рослинами з низькою ефективністю. Доступність для рослин фосфору в рік внесення добрив у ґрунт становить від 10 до 30%. Це зумовлено здатністю окислів кальцію, заліза, алюмінію та

pro–sat.com.ua

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

Важливим процесом, який зумовлений функціонуванням мікрофлори ґрунту, є денітрифікація. Цей процес супроводжується зниженням у ґрунті мінерального азоту і може перебігати під впливом як анаеробних, так і аеробних мікроорганізмів.

повної денітрифікації, коли в цьому процесі утворюється N2O. Денітрифікація, як анаеробний процес, значно посилюється в разі перезволоження ґрунту, а також тоді, коли, поряд з органічними добривами (гній), вносять нітратовмісні мінеральні добрива. Процес денітрифікації відбувається і в незатоплених ґрунтах, що пов'язано зі створенням в них анаеробних мікрозон. Розпушування ґрунту та підвищення в ньому кисню пригнічує денітрифікацію. Однак порушення структури ґрунту, його розпилення сприяє підвищенню вмісту закису азоту в атмосфері ґрунту. Згідно з існуючими даними, якщо цикл азоту досяг стадії нітрифікації і для її перебігу є сприятливі умови, тоді втрати азоту за рахунок денітрифікації попередити неможливо. на сьогодні відсутні специфічні інгибітори, які б пригнічували функціонування денітрифікувальних мікроорганізмів у ґрунті. Для зниження втрат азоту, що може відбуватися під час денітрифікації, рекомендовано інгібувати процес нітрифікації. Можна специфічно пригнічувати функціонування бактерій Nitrosomonas, що відповідають за першу стадію перетворення NH4+  NO2-. Як інгібітор нітрифікації запропоновано використовувати 1-карбомоіл 3(5)метилпіразол. Застосування цієї речовини підвищувало врожайність рослин на 15-16%. Внесення у середовище гідразину інгібує процес окиснення гідроксиламіну до нітрату клітинами Nitrosomonas sp. Ідеальний інгібітор нітрифікації має у незначних дозах ефективно і вибірково блокувати окиснення амонію

нею хелатних сполук. Мобілізувати фосфор з важкорозчинного фосфату кальцію здатні мікроміцети роду Trichoderma. їх фосфатмобілізувальна активність становила близько 70% показників Bacillus megaterium subsp. phosphaticum. Інокуляція насіння нуту цими грибами покращувала його ріст і підвищувала врожайність культури.

РОСЛИННИЦТВО

У ґрунті поширені мікроорганізми, які здатні мобілізувати фосфор з органічних сполук.

інших елементів, а також глинистих мінералів не тільки зв'язувати іони фосфору, але й утримувати їх. Мобілізувати фосфор з важкорозчинних сполук заліза, алюмінію і кальцію здатні мікроорганізми багатьох видів. Вони широко розповсюджені в агроекосистемах. Так, їх вміст у ризоплані кукурудзи сягає 45%, бавовнику та мандарину – 60% від загальної чисельності мікрофлори. Згідно з іншими даними вміст фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у ризосфері сільськогосподарських культур сягає 15-30%. Найбільша їх кількість спостерігається у ризосфері цукрового буряку, тоді як у ризосфері озимої пшениці, ячменю, гороху їх значно менше. Активністю мобілізації фосфату з важкорозчинних сполук характеризуються мікроорганізми родів Pseudomonas, Azotobacter Enterobacter, Bacterium, Pseudomonas, Bacillus, Agrobacterium, Burkholderia, Aspergillus, Penicillium, Rhodotorula, сульфатвідновнювальні бактерії роду Desulfobacterium, везикулярно-арбускулярні мікоризні гриби, Trichoderma та інші. Показано, що за нейтральних значень рН важкорозчинний фосфат кальцію практично не розчиняється. У лимоннокислому буферному розчині розчинність Са3(РО4)2 істотно підвищується зі зниженням рН і сягає максимальних значень за рН 5,0. Таким чином, нагромадження іонів фосфату у культуральній рідині у разі росту бактерій роду Bacillus і Pseudomonas у середовищі, що містить важкорозчинний

листопад 2012

фосфат кальцію, зумовлено здатністю даної сполуки розчинятись у кислому середовищі. Ймовірно, такий механізм не має важливого значення у разі росту в середовищах з важкорозчинними фосфатвмісними неорганічними сполуками азотфіксувальних мікроорганізмів роду Azotobacter і Agrobacterium radiobacter 204. Так, культивування бактерій A chroococcum 20,21, A. vinelandii 56,1 у середовищі Ешбі і A. radiobacter 204 на гороховому відварі з Са3(РО4)2 призводило до збільшення кількості клітин на 3-4 порядки. Отримані результати дозволяють допустити, що мобілізація фосфору з важкодоступного фосфату кальцію здійснюється на поверхні клітин цих мікроорганізмів і зумовлена контактною взаємодією цього мінералу з кислими зонами глікокаліксу. Це сприяє розчиненню фосфату кальцію і задоволенню потреби бактерій у фосфорному живленні. Здатність бактерій Azotobacter chroococcum мобілізувати фосфор з важкодоступних неорганічних сполук описано й іншими авторами. Для покращення фосфорного живлення пшениці запропоновано застосовувати гриби Penicillium radicum, що виділені з ризосфери цих рослин та характеризуються високою активністю мобілізації фосфору з важкодоступних неорганічних сполук. Розчинення фосфоровмісних речовин цим грибом автори пов'язують із секрецією ним глюконової кислоти, що знижує рН, чи з утворенням

Значна роль у цьому процесі належить спороутворювальним бактеріям роду Bacillus. Органічні сполуки фосфору здатні розкладати бактерії родів Pseudomonas, мікроміцети родів Aspergillus, РепісіШит, Rhizopus, Trichotecium, Alternaria, дріжджі Rhodotorula, Saccharomyces, Candida, Hansenula. Це досягається завдяки здатності мікроорганізмів синтезувати фосфатази. 16 штамів фосфатмобілізувальних бактерій, що були віднесені до 4 видів роду Bacillus (5 штамів В. megaterium, 4 штами В. subtilis, 4 штами В. pumilus і 3 штами В. cereus var. mycoides), росли в середовищі з гліцерофосфатом як єдине джерело фосфорного живлення і за три доби культивування чисельність життєздатних клітин зростала з 1-4 х 105 до 0,23-36,0 х 108 клітин в 1 мл, а концентрація фосфату в середовищі становить від 22 до 284 мг в 1 л. Найбільш високий приріст клітин та накопичення фосфату спостерігали у штамів В. megaterium 9 та 16, В. cereus var. mycoides 10 і В. subtilis 1MB В-7023. Показано, що ферментативна активність лужної фосфатази двох досліджених штамів роду Bacillus ( В . s u b t i l i s 1 M B В - 7 0 2 3 т а В. megaterium 12) сягає максимальних значень за 55° С та рН 9,5-10,0. У разі внесення в середовище іонів Са2+ та Mg2+ ферментативна активність цих бактерій помітно зростала, тоді як іони Cu2+, Mn2+, Zn2+ інгібували їхню фосфатазну активність. На прикладі галофільної архебактерії Haloarcula marismortui показано, що індукція синтезу лужної фосфатази та її виділення у культуральне середовище відбувається за лімітування росту мікроорганізму фосфатом. Якщо ж концентрація фосфату в середовищі досягала 0,1 мм, то фосфатаза бактеріями не синтезувалась.

pro–sat.com.ua

лозоруйнівні мікроорганізми можна розмістити в такій послідовності: актиноміцети, гриби, целюлозоруйнівні бактерії. Таким чином, це свідчить про важливу роль целюлозоруйнівних грибів у трансформації важкодоступних для рослин органічних та неорганічних сполук фосфору.

Калій ґрунту і роль мікроорганізмів у підвищенні його доступності для рослин Важливе значення в живленні рослин належить калію. Він є необхідним та незамінним для них елементом, який впливає на фізичний стан колоїдів клітин, збільшує гідрофільність протоплазми і провідність стінок клітин, визначає їх тургор, стійкість до деяких несприятливих факторів середовища.

Без достатнього забезпечення калієм знижується морозостійкість рослин, їх стійкість до посухи, перезволоження, шкідників і хвороб. Протягом росту рослин калій знаходиться, головним чином, в іонній формі і тільки близько 1% – у складі білкових сполук клітин. Потенційні запаси К2О у метровому шарі ґрунтів становлять від 180 до 350 т/га. Вміст цього елементу в орному шарі сягає 24-51 тонн на гектар і коливається від 0,1% в торф'яних ґрунтах до 2,3-2,4% – у чорноземах звичайних. З підвищенням у ґрунті вмісту тонкодисперсних часточок, у них, зазвичай, зростає кількість ка-

лієвмісних мінералів типу польових шпатів та тришарових алюмосилікатів, у яких калій є важкодоступним для рослин. Інтенсифікація росту рослин і підвищення їх врожайності за рахунок внесення азотних та фосфорних добрив підвищує використання культурними рослинами калію на 44-46% порівняно з неудобреним фоном. У ґрунтах більшості країн світу складається негативний баланс за калієм, що супроводжується зниженням ефективності застосування азотних і фосфорних добрив. Доступність калію для рослин певною мірою забезпечується впливом мікроорганізмів та хімічних чинників. Відомі роботи щодо мікробної мобілізації калію з алюмосилікатів. Показано можливість мобілізації калію ґрунтовими бактеріями з мусковіту, гідромусковіту і біотиту. Однак, не дивлячись на важливість мобілізації мікроорганізмами калію у ґрунті з його мінералів, цьому питанню присвячено незначну кількість наукових праць. Тому ця важлива проблема потребує більш широкого дослідження. Таким чином, аналіз літератури свідчить про надзвичайно важливе значення мікроорганізмів у формуванні ґрунту і підтриманні його родючості. Вони трансформують рослинні рештки, беруть участь у формуванні структури ґрунту, утворенні гумусу і його мінералізації. Роль мікроорганізмів у поповненні біосфери, в тому числі ґрунтів, мінеральним азотом, мобілізації фосфору з органічних та важкорозчинних неорганічних сполук є глобальною. Також не менш важливою є участь мікроорганізмів у мобілізації калію в агроекосистемах.

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

Одним з найбільш поширених природних органічних джерел фосфату є інозитол гексафосфат (фітин). Його вміст у ґрунті може сягати до 50% від загальної кількості фосфору органічних речовин. Кількість фітину в зерні різних видів рослин становить від 18 до 88% від загального вмісту органічних сполук фосфору. Фосфат з цих сполук мікроорганізми мобілізують завдяки активності ферменту фітази. Показано, що лише 0,5% культурабельних популяцій ґрунтових бактерій здатні використовувати інозитом гексафосфат як єдине джерело фосфору та вуглецю і енергії. Таку здатність мають флюоресцентні бактерії Pseudomonas putida CCAR53 і CCAR59, а також нефлюоресцентні Pseudomonas mendocina CCAR31 та CCAR60. Більшість з виділених штамів фосфатмобілізувальних бактерій роду Bacillus здатні рости у середовищі з фітином. Однак, найвищою активністю відрізнялися В. pumilus 3 і В. pumilus 4. Фітазу синтезують мікроорганізми різних таксономічних груп: Bacillus subtilis, Pseudomonas sp., Escherichia coli, Aspergillus terreus та інші. Високою фітазною активністю характеризуються мікроміцети Aspergillus niger SK-57, дріжджі родів Saccharomyces, Hansenula. У багатьох видів дріжджів фітазна активність сягає максимальних значень за рН 4-5 та високої температури (60-80° С). Здатність мінералізувати органічні фосфорвмісні речовини і розчиняти важкорозчинні неорганічні його сполуки поширена у мікроскопічних целюлозоруйнівних грибів. За зниженням активності цих процесів целю-

РОСЛИННИЦТВО

О.В. Голік – к. б. н., завідувач лабораторії селекції ярих пшениці та тритикале Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва

ВИСОКОПРОДУКТИВНІ СОРТИ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ.

СЕЛЕКЦІЯ ІНСТИТУТУ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я. ЮР’ЄВА НААН УКРАЇНИ Для успішного ведення бізнесу необхідно покращувати використання агротехніки, широко впроваджувати високоврожайні сорти і гібриди, вдосконалювати структуру посівних площ. Глобальні зміни клімату призводять до значних коливань температурного та водного режиму, в тому числі в осінньо-зимовий період, що не завжди дає змогу отримувати сталі врожаї основної хлібної культури України – озимої пшениці. Тому посіви ярої м’якої пшениці мають стати стабілізуючим фактором на випадок загибелі озимини в зимово-весняний період. Площі під ярою пшеницею в Україні мають становити, на нашу думку, не менше 0,5 млн га.

Яра тверда пшениця є єдиною сировиною для виробництва високоякісних макаронних виробів, а також традиційної для України крупи типу «Артек», манної крупи. Її загальновідомою біологічною особ ливістю є висока стійкість до повітряної посухи, а саме такі умови складаються в останні роки. Навіть за повної відсутності опадів за весь період веге-

листопад 2012

тації та середнього рівня агротехніки ця культура здатна формувати врожай високоякісного зерна не нижче 2 т/га, що дуже ціниться на світовому ринку, а за сприятливих умов – до 5-6 т/га. Важливим аргументом розширення посівних площ під пшеницею ярою є повна незалежність цієї культури від складних умов в осінньо-зимовий період, навесні сходи пшениці ярої здатні витримувати до -7о С за настання заморозків. Рослини цієї культури

більш активно реагують на внесення мінеральних добрив, зерно достигає за більш високих температур, ніж у озимої пшениці, що сприяє формуванню високоякісного врожаю.

У разі виконання всіх агротехнічних вимог яра пшениця формує зерно із вмістом білка не нижче 15-16% та клейковиною I-II групи, що дає можливість використовувати його для покращення зерна озимої пшениці із слабкою клейковиною в хлібопекарській промисловості. Яра пшениця достигає на 3-6 днів пізніше ячменю ярого, що дає змогу більш раціонально використовувати зернозбиральну техніку. Дуже важливим фактором підвищення валових зборів зерна є значні успіхи в селекційній роботі із створення сортів цієї культури. Чільне місце тут посідають сорти селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва – єдиної установи, де селекція ярої пшениці ведеться з 1911 року.

pro–sat.com.ua

У Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2012 році занесено чотири сорти ярої м’якої та сім – твердої пшениці селекції інституту. Сорти створюються для всіх грунтово-кліматичних зон України, м’яка пшениця більш пристосована для вологих умов Півночі України, а тверда – добре почувається в посушливих умовах Півдня.

А тепер докладніше про найпопулярніші сорти

pro–sat.com.ua

пшениці «двобічного використання», тобто на хліб та макаронні вироби, відомі в світі, і сорт Нащадок є єдиним в Україні з цієї групи. На сьогодні створено нові сорти пшениці ярої, які проходять Державне сортовипробування. Це сорти пшениці твердої ярої Прикраса, Династія та Новація, а також м’якої ярої Подарунок та Улюблена. Необхідно підкреслити, що використання у виробництві сучасних сортів ярої пшениці, що поєднується із виконанням вимог інтенсивних технологій, дасть змогу значно підвищити врожайність цієї важливої культури і забезпечити Україну високоякісною сировиною для хлібопекарської та макаронної промисловості.

РОСЛИННИЦТВО

Сорт м’якої пшениці Харківська 30 занесений до Реєстру в 2003 році для Лісостепу та Полісся. Сорт середньостиглий, створений для вирощування на багатому фоні, характеризується високою врожайністю (найбільша у виробничих умовах становила 5,4 т/га), високою стійкістю проти вилягання, підвищеною стійкістю до борошнистої роси та бурої іржі. Залежно від рівня агрофону можливо отримати зерно, яке за хлібопекарськими властивостями належить до цінної або сильної пшениці. Сорт м’якої пшениці Героїня занесений до Реєстру в 2005 році для зони Степу. Він поєднує всі кращі властивості свого попередника – сорту Харківська 26. Водночас характеризується підвищеною стійкістю до твердої сажки, підвищеним вмістом у зерні білка (до 15,6%) та клейковини (до 40%). За хлібопекарськими властивостями належить до цінної пшениці. Сорт твердої пшениці Харківська 39 занесено до Реєстру з 2002 року для зони Степу. Це найбільш посухостійкий сорт, і його належним чином оцінили виробники із Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей. Скоростиглий, з тривалістю вегетаційного періоду до 95 діб, стійкий до вилягання, до летючої сажки та бурої іржі. За врожаю 4,5 т/га формує зерно з вмістом білка до 16,1%, клейковини до 36%, із підвищеною склоподібністю та добрими макаронними властивостями. Сорт твердої пшениці Спадщина в Реєстрі з 2006 р. Сорт середньостиглий, посухостійкий, з високою стійкістю до твердої та летючої сажки. Потенційна врожайність – 5,2 т/га, склоподібність – 85-90%. Сорт відрізняється високою екологічною пластичністю і саме тому використовується як національний стандарт для зон Степу, Лісостепу та Полісся під час Державного сортовипробування.

Сорт Нащадок занесено до Реєстру у 2008 р. Цей середньостиглий сорт створено для вирощування за інтенсивними технологіями. Стійкий до вилягання, висота рослин 110 см. Характеризується підвищеною стійкістю до твердої сажки та септоріозу. Потенційна врожайність – 5,5 т/га, формує зерно з вмістом білка 14,5-15,5%, клейковини 32-34% та відмінними макаронними властивостями. Сорт має унікальну особливість, яка відразу дуже зацікавила виробників насіння та переробників і зумовила підвищений попит на насіння. Як відомо, хліб, спечений із борошна твердої пшениці, не відрізняється великим об’ємом та пухкістю, але дуже корисний і довго зберігається. Так звані сорти твердої

Зерно сорту Харківська 30

Зерно сорту Спадщина

листопад 2012

Допомога агроному в контролі

РОСЛИННИЦТВО

за посівами озимих Л.Я. Лукащук – к. с.-г. н, заступник директора з наукової роботи

Г.Ф. Ровна – старший науковий співробітник лабораторії кормовиробництва та біоенергетичної сировини, Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН

За кліматичними умовами та географічним положенням в Україні завжди існує висока ймовірність несприятливих для розвитку сільськогосподарських культур агрометеорологічних явищ, особливо в осінньо-зимовий період. За статистичними даними Мінагрополітики України, в середньому за 1998-2012 роки щороку гине через несприятливі погодні умови зими 18% озимини, з них: озимої пшениці – 10%, озимого жита – 15, озимого ячменю – 15, озимого ріпака – 23%. Тому важливе значення для стабілізації виробництва зерна та насіння ріпака має агробіологічний контроль за станом посівів озимини.

листопад 2012

Контроль за посівами дає можливість вчасно проводити агротехнічні заходи, які зменшують негативну дію несприятливих погодних умов на формування продуктивності посівів. Спостереження за станом посівів озимини в осінній період передбачає:  облік густоти рослин після сходів та перед входом в зиму;  визначення висоти та фази розвитку рослин перед входом в зиму;

 визначення глибини залягання вузла кущіння та інтенсивності кущіння;  визначення стану та довжини конусу наростання рослин;  оцінювання стану розвитку кореневої системи;  облік забур’яненості посівів, ураженості хворобами та пошкодженості шкідниками. Ріст рослин озимини восени відбувається до настання морозів. Припи-

pro–sat.com.ua

Довідка Морозостійкість – це здатність рослин витримувати низькі температури. Зимостійкість – це стійкість рослин озимини до несприятливих факторів зимівлі. Для підвищення зимостійкості рослин важливе значення має їх загартування наприкінці осіннього періоду вегетації.

Загартування рослин – це комплекс складних фізіологічних і біохімічних процесів, які відбуваються у відповідних умовах. За Тумановим І. І., загартування відбувається восени у дві фази. Перша фаза загартування відбувається впродовж 10-12 днів у сонячну суху погоду за температури 8-150 С вдень та близько 00 С вночі. В рослинах відбувається інтенсивне нагромадження розчинних вуглеводів і амінокислот. Озимі, які пройшли першу фазу загартування, здатні витримувати зниження температури до мінус 10-120 С. За похмурої погоди формується значно нижча зимостійкість. Друга фаза загартування відбувається за температури від 0 до мінус 50 С як на світлі, так і в темноті. В цей період збільшується концентрація клітинного соку у вузлах кущіння, що запобігає утворенню кристалів льоду в тканинах рослин під дією низьких температур. Повне загартування рослин триває 18-22 дні.

pro–sat.com.ua

Водний дефіцит у поєднанні зі зниженням температури в період загартування рослин призводить до нагромадження меншої кількості цукрів та ослаблення синтезу азотистих речовин, які відіграють захисну роль під час зимівлі. Проте, недостатня кількість тепла дещо пом’якшує негативний вплив дефіциту вологи на морозостійкість рослин озимини. Процеси загартування рослин зворотні. Якщо взимку трапляються тривалі відлиги і у рослин відновлюються ростові процеси, спостерігається їх розгартовування. Після цього вони за певних умов здатні проходити повторне загартування, але при цьому їх зимостійкість значно знижується. Зимостійкість рослин озимих зернових культур значно залежить від фази розвитку, в якій вони входять в зиму, що зумовлюється строками сівби та залежить від умов осінньої вегетації. Сприятливі умови для про-

1 – оптимальний розвиток рослин; 2 – задовільний розвиток рослин; 3 – слабко розвинені рослини

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

нення активної вегетації рослин відбувається у разі переходу середньодобової температури повітря через +50 С, але за рахунок підвищення денних температур, вегетація може продовжуватися на низькому рівні до стабільного переходу середньодобової температури повітря через 00 С. Стійкість озимих культур до низьких температур є важливою пристосувальною властивістю, набутою в процесі еволюції. Із озимих культур найбільш морозостійке – озиме жито, за оптимального розвитку та загартування рослини можуть витримувати морози на глибині залягання вузла кущіння мінус 20-220 С. Для рослин озимої пшениці та тритикале критичні температури становлять мінус 18-200 С. Рослини озимого ячменю найбільш чутливі до пониження температури, вони пошкоджуються у разі морозу 14-160 С.

ведення сівби озимини настають, коли встановлюється середньодобова температура повітря 14-160 С, осіння вегетація триває 40-50 днів, а сума ефективних температур понад 50 С за осінній період становить 250-2800 С. За достатньої вологозабезпеченості це забезпечує формування у рослин 2-4 пагонів і достатньо розвиненої вторинної кореневої системи та сприяє добрій перезимівлі. Слід зазначити, що добре переносити умови зимівлі можуть рослини у стадії проростання зерна, тобто коли вони ще не використали для живлення запасні речовини ендосперму насінини. Найменш стійкими до низьких температур рослини озимих зернових культур є в період, коли вони переходять від гетеротрофного до автотрофного живлення, тобто коли перестають живитися за рахунок речовин, які знаходяться в ендоспермі насінини і починають забезпечувати себе поживними речовинами за рахунок фотосинтезу, який відбувається в листках. Цей період співпадає з фазою сходів, тобто формуванням 1-3 листків. В цей період критичні температури для перезимівлі на 1-20 С вище порівняно з добре розвиненими рослинами, що зумовлює низьку та середню зимостійкість більшості сортів озимини. Крім того, в цей період розвитку рослин ще не сформувався вузол кущення та вторинна коренева система, за рахунок яких відбувається відростання рослин у разі значного ушкодження або загибелі листкового апарату, що значно

підвищує ризик загибелі рослин під час зимівлі.

РОСЛИННИЦТВО

Низькою зимостійкістю характеризуються також перерослі посіви озимини. Коли на час припинення осінньої вегетації рослини формують більше чотирьох добре розвинених пагонів, а висота рослин становить понад 20 см, такі посіви схильні до ураження хворобами та шкідниками. Про стан готовності рослин озимих зернових культур до зимівлі судять за довжиною та станом конусу наростання, що можна визначити лише за допомогою мікроскопа. У перерослих рослин конус наростання більше 0,40,5 мм, у недостатньо розвинених – не перевищує 0,1-0,15 мм. Отже, перерослі рослини та недостатньо розвинені менш стійкі до пошкодження морозами. Контроль за станом посівів озимини в зимовий період передбачає :  моніторинг температурного режиму повітря та ґрунту на глибині залягання вузла кущення, висоти снігового покриву та глибини промерзання ґрунту;  визначення життєздатності рослин станом на 25 січня, 23 лютого і 10 березня, а також кожного разу через 2-3 дні після періоду із сильними морозами або глибокими відлигами;  моніторинг заселеності посівів мишоподібними гризунами. Взимку життєздатність рослин, що зимують, визначають з використанням різних методів. Основним і найбільш розповсюдженим методом контролю стану перезимівлі є метод відрощування рослин у монолітах. Моноліти розміром 30x30x15 см з двома рядками рослин відбирають

Слабко розвинені рослини

листопад 2012

Посіви озимини

за діагоналлю поля у 2-4 типових місцях і акуратно кладуть у відповідних розмірів дерев'яні ящики, після чого їх ставлять у приміщення з температурою не вище 100 С для відтанення ґрунту. Потім їх переносять у світлі приміщення з температурою 18-200 С, де відрощують протягом 12-15 днів, не допускаючи пересихання ґрунту у ящиках та підраховують живі і загиблі рослини, оглядаючи при цьому стан вузлів кущення та кореневої системи і визначають перезимівлю у відсотках.

Моноліти рекомендується відбирати за температури не нижче мінус 150 С. Донський метод. Обережно відбирають (вирубують) рослини (30-50 рослин) з непошкодженими вузлами кущіння, не менш як у 5 типових місцях поля. Протягом 30-40 хвилин рослини у теплому приміщенні відморожують, після чого їх відмивають та відрізують листки і корені на відстані 1 см від вузлів кущіння, а самі вузли відрощують. Для цього їх кладуть у скляну посудину на добре зволожену вату або марлю, яку зверху закривають для підвищення вологості повітря і ставлять у тепле і темне приміщення (24-260 С) на 24 год. Живі рослини, які за цей час відростають на 3-15 мм, й ті, що не дали ніякого приросту (неживі), підраховують і визначають відсоток перезимівлі озимини. Водний метод. Як і за монолітного методу, рослини відбирають у чотирьох типових місцях поля. У кожному місці вирубують рослини з двох суміжних рядків завдовжки по 30 см на глибину 2-3 см нижче вузла кущіння і в монолітних ящиках з етикетками ставлять на 1-2 доби у приміщення з

pro–sat.com.ua

Вважається, що посіви знаходяться в доброму стані за наявності життєздатних рослин не менше 90%. Імовірність виживання рослин на таких посівах в період після підновлення весняної вегетації до дозрівання може перевищувати 70-75%, що має забезпечити формування високопродуктивного стеблостою і отримання високого урожаю. Стан посівів вважається задовільним за наявності в середньому 70-80% життєздатних рослин. Прогнозована імовірність виживання рослин може наближатися або дещо перевищувати 60%. Фактична збереженість рослин і формування продуктивного стеблостою може суттєво змінюватися в той чи інший бік залежно від зовнішніх факторів і технологічних заходів, які застосовуються в період догляду за посівами. Якщо на посівах питома частка життєздатних рослин значно нижче 50%, то стан таких посівів вважається незадовільним. На основі визначення стану посівів озимих зернових культур на час відновлення весняної вегетації приймають рішення про наступний догляд за ними у весняно-літній період, а також про проведення пересіву чи підсіву. За умови, коли на 1 м2 залишилося менше 150 розкущених або менше 250 нерозкущених рослин, такі площі рекомендується пересіяти. Ремонту підлягають посіви з густотою 150-200 розкущених рослин, або 250-300 нерозкущених. Зазвичай підсівають ранньостиглими сортами пшениці ярої або ячменю.

Морфофізіологічні ознаки рослин озимих зернових культур для визначення їх життєздатності на час відновлення весняної вегетації Групи рослин Сильні

Середні

Слабкі Відмерлі

Морфофізіологічні ознаки Рослини, які розкущилися, мають 3 і більше пагонів, всі відрослі, довжина відрослих листків – від 1,5-2 до 5 см і більше, рослини зелені, утворилися нові вузлові корінці завдовжки від декількох міліметрів до одного і більше сантиметрів, рослини свіжі, пружні, соковиті, без ураження хворобами. Рослини, які розкущилися, мають 2-3 і більше пагонів, проте нормально відросли не всі, частіше всього 1-2 пагони, довжина відрослих листків – від 1 до 5 см, забарвлення блідо-зелене, нові вузлові корінці не з’являються, рослини перебувають у стані тургору, трапляються незначні ураження рослин хворобами. Рослини, які розкущилися, у яких слабо відростає один пагін, а у інших приріст стебла не перевищує 3-5 мм або пагін не відростає; не розкущені слабовідрослі рослини; вузлові корінці не утворюються; рослини зеленувато-білясті, прив'ялі, мають значні ураження рослин хворобами. Рослини, які побуріли, уражені хворобами, ослизнені, загнилі, засохлі тощо.

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

температурою 6-80 С для відтавання. У відталих рослин відрізують листки, а вузли кущення з корінням вміщують у посуд (тарілку) з водою, який ставлять у теплому (не нижче 180 С) й добре освітленому приміщенні. На 5-6 день визначають відсоток живих рослин, які починають відростати. Цукровий метод. Відрізняється від водного лише тим, що відібрані та підготовлені до відрощування рослини занурюють корінням не у воду, а у 2-3% водний розчин цукру. Рослини у такому розчині відростають на 2-3 дні раніше і скорочується час для визначення перезимівлі рослин. Метод фарбування фуксином. Фарбують зрізи рослин через основи пагінців і стеблові конуси наростання 0,1% розчином кислого фуксину. У живих рослин природне забарвлення зрізів і клітин конусів наростання не змінюється, у неживих з'являється рожево-буре забарвлення. Біологічний метод. Полягає у визначенні стану конуса наростання. У живих рослин він має злегка зеленувате, прозоре забарвлення, з добре вираженим тургором усіх його тканин.

У загиблих рослин він з утраченим тургором, зморшкуватий, жовто-бурого або брудно-коричневого кольору. Рослини для аналізу конусів наростання відбирають так само, як і за водного методу. Після їх відтавання та промивання відрізують корені на відстані 2 см нижче вузла кущіння і вміщують у склянку з водою, в яку занурюють корінці до рівня вузла кущіння. Щоб визначити стан конуса наростання, його оголюють від листків – верхні зрізують, нижні недорозвинені обережно видаляють препарувальною голкою. Оголені конуси наростання розглядають під бінокулярною лупою або мікроскопом і оцінюють їх стан у балах: якщо конус живий, тургорний, прозорий, ставлять 5 балів; якщо конус живий, тургорний, але вже білий і непрозорий – 3 бали; конус бурий, зморшкуватий, мертвий – 1 бал. Існує ще низка методів визначення життєздатності рослин озимих культур, проте вони не набули широкого розповсюдження на практиці. Контроль за станом посівів озимини на час відновлення весняної вегетації передбачає:  в изначення життєздатності та густоти рослин в полі;  о цінювання стану перезимівлі посівів;  о блік площ із локальною загибеллю рослин (блюдця, значне зрідження та загибель рослин на пагорбах і місцях колоній мишоподібних гризунів). Для прийняття рішення про догляд за посівами озимини після відновлення весняної вегетації важливе значення мають розвиток та кількість життєздатних рослин. Критерії оцінювання життєздатності рослин озимих зернових культур на час відновлення весняної вегетації наведено в таблиці.

ГРИЗУНИ У ПОЛІ ТА ДОМА РОСЛИННИЦТВО

Забудьте зимою про свої проблеми

В.М. ЖЕРЕБКО – д. с.-г. н., професор, академік АН ВО України Л.М. БОНДАРЕВА – к. с.-г. н., доцент НУБіП України

Однією з умов подальшого підвищення урожайності сільськогосподарських культур є їх захист від шкідливих організмів (гризунів). Важливим етапом захисних заходів є здатність контролювати чисельність гризунів, які завдають значних втрат сільськогосподарським культурам на полях, у садах, а також знищують та забруднюють продукти й фураж під час зберігання. Вони пошкоджують пасовища й сіножаті, завдають значної шкоди тваринництву в приміщеннях. Тому в окремих випадках, коли людина з тих чи інших причин в деяких місцевостях втратила контроль за динамікою чисельності гризунів, це може призвести до небажаних наслідків – вона змушена вдаватися до винищувальних заходів.

Різновидність звичайної – східноєвропейська полівка – трапляється на більшій частині ареалу разом із звичайною полівкою. Проте, поселяючись в одних біотопах із звичайною, заселяє більш сухі підвищені ділянки місцевості, цілину, купи соломи; в скиртах сіна та соломи 90% особин припадає на її частку. Суспільна (гуртова) полівка поширена на півдні України: у степових районах Криму і в південних областях. Темна полівка й полівка-економка мешкають у північній частині країни. Степова строкатка займає ареал у східних областях країни та шкодить

посівам озимих зернових, багаторічним травам, культурним і природним пасовищам. Водяна полівка поселяється біля водойм, де проходить більша частина її річного циклу розвитку. Вид поширений всюди, а в окремі роки стає масовим шкідником. Чисельність сірих полівок і строкаток у природі змінюється залежно від інтенсивності та терміну розмноження упродовж року. Поки триває інтенсивне розмноження (більшість самок щомісячно дає численні виводки, малята яких розвиваються швидко і починають розмножуватися у 30-45-деному віці), чисельність полівок зростає та

Довідка Проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) та мишей, істотно загостриться в умовах затяжної осені. Із усієї підродини полівок, куди входить 1/3 всіх гризунів нашої фауни, найбільшої шкоди завдають сірі полівки (звичайна, суспільна, економка, темна), степова строкатка, водяна полівка. Звичайна полівка поширена на всій території України, вона пошкоджує посіви озимих зернових культур і багаторічних бобових й злакових трав, овочеві культури та плодові насадження, обгризаючи у зимовий період кору молодих дерев, зокрема, у шкілках, знищує розсаду в парниках.

листопад 2012

pro–sat.com.ua

спостерігається їх розселення у нові місця. У разі послаблення розмноження уповільнюється розвиток молодих гризунів, зменшується кількість самок, які мають виводок, чисельність полівок зменшується. Розмноження полівок безпосередньо залежить від стану кормової бази, температури та вологості середовища, а також відповідності цих умов вимогам кожного виду на окремих стадіях його розвитку.

посівах зернових вони відкушують колоски або рослини повністю, через що навколо кожної нори утворюється пляма знищених посівів. Якщо на одному гектарі поселяється 20-30 ховрахів, вони можуть знищити половину врожаю. Частіше ці гризуни пошкоджують кукурудзу та соняшник. На посівах багаторічних трав вони поїдають листя, бутони та квіти. Ці гризуни характеризуються порівняно стійкою чисельністю та шкідливістю. Їх зміни можливі лише за суттєвих змін у землеробстві та впливу винищувальних заходів.

Курагнчикова миша

Серед мишоподібних гризунів найбільш поширеними видами є хатня миша, особливо її різновид – курганчикова, яка трапляється на півдні країни, польова, лісова та жовтогорла. Характерною особливістю курганчикової миші є осіннє збирання великих запасів корму на зиму (5-10 кг колосків зернових культур, насіння злакових та інших видів бур’янів) та споруджування над ними земляних курганів близько 1 м у діаметрі і 0,5 м заввишки. Такі курганчики споруджує лише одна пара мишей, яка і облаштовує їх цілою родиною. Курганчики миші будують лише тоді, коли для них на полях є досить поживи. Вони не тільки підбирають з землі колоски, але й забираються за ними на рослину. У живленні курганчикової та інших видів мишей переважає насіннєвий корм, зелені рослини вони майже не споживають, тоді, як полівки живляться, переважно, зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном.

Втрати врожаю під час збирання, поверхневий чи нульовий обробіток грунту, нехтування зяблевою оранкою, своєчасним прибиранням післяжнивних решток, повсюдне порушення сівозмін та за сприятливих погодних умов призводять до масового розмноження гризунів. Незважаючи на порівняно малі розміри тіла, гризуни потребують великої кількості їжі. Наприклад, доросла звичайна полівка упродовж доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Гуртова полівка споживає таку кількість корму, яка майже в півтора рази перевищує її власну масу.

За зиму гризуни зріджують посіви зернових, ріпака і трав, що навесні серед вегетуючих рослин виділяються значні вигризені місцини. На підставі багаторічних досліджень наукових установ та з досвіду господарств встановлено, що коли восени сірі полівки заселили посіви озимої пшениці, яка пройшла фазу кущіння, і їх кількість становить навіть одну колонію на гектарі, проти них обов’язково необхідно проводити захисні заходи.

Для визначення потреби проведення захисту посівів від мишоподібних гризунів слід правильно та систематично обстежувати поля і обліковувати відкриті нори і колонії шкідників.

Для визначення кількості жилих нір та колоній у другій половині дня притоптують усі виходи в 10 колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір. За наявності 3-5 колоній

Серед інших гризунів на полях можна побачити ховрахів. В Україні зустрічаються 3 види: малий ховрах (має більшу зону поширення), крапчастий та європейський. На

pro–sat.com.ua

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

Збільшення чисельності гризунів в окремих регіонах не є випадковим. Це результати недбалого господарювання на землі.

Посівам озимих культур і багаторічних трав відчутної шкоди гризуни завдають вже восени, куди вони переселяються з полів пізніх просапних культур, з місць літньої резервації.

РОСЛИННИЦТВО

на одному гектарі слід вдаватися до захисту посівів від гризунів. Для знешкодження мишоподібних гризунів необхідно запроваджувати комплекс агротехнічних, хімічних та біологічних заходів. На полівок особливо негативно впливають агротехнічні заходи. У разі ретельного та своєчасного збирання врожаю зернових культур без втрат полівки взимку залишаються без достатньої кормової бази, а тому стримується їх розмноження. Після закінчення посівних робіт необхідно проводити весняну культивацію польових ґрунтових доріг і узбічних смуг, знищувати бур’яни, скошувати трави на берегах зрошувальних каналів, уздовж доріг. Значну кількість полівок знищують також під час зяблевої оранки.

Найефективнішим заходом захисту від шкідливих гризунів є використання родентицидів у вигляді отруєних принад, які спрямовані на знищення або зменшення популяції гризунів до рівня, що не перевищує економічних порогів їх шкідливості.

Проте вплив гризунів на епідеміологічну ситуацію та здатність їх переносити низку небезпечних видів захворювань, що притаманні і людині, спричинює проблему щодо повної ліквідації гризунів у побутових умовах господарювання. Важливе економічне значення має знищення гризунів, які завдають значної шкоди сільськогосподарським культурам і запасам продукції упродовж усього року. Високорозвинена нервова система гризунів робить їх поведінку цілеспрямованою, а значна рухливість визначає певну незалежність від умов навколишнього середовища. Ведення сільського господарства змінило характер життя гризунів і забезпечило їх достатньою кількістю корму.

У складських приміщеннях, трюмах суден пацюків і мишей можна знищити за допомогою фумігації з використанням відповідних препаратів. На фермах та в помешканнях їх знищують за допомогою отруєних принад. Більшість препаратів, які використовують для знищення пацюків і мишей – високотоксичні й для інших теплокровних тварин і людини.

Як родентициди використовують неорганічні (фосфід цинку) та органічні сполуки. Найпоширеніші препарати синтетичного походження, їх перевага полягає в тому, що промисловість може виготовляти їх у вигляді стандартних препаративних форм. У 50-х роках XX ст. було винайдено родентициди – антикоагулянти крові. До цієї групи належали зоокумарин, неозорокес, ратиндан тощо. Протягом тривалого часу в Україні використовували варфарин, гліфтор, дифенакум, бродифенакум, раток, ціанплав, білий миш’як (арсен) тощо. Із санітарно-гігієнічного погляду бажано викликати у гризуна бажання покинути приміщення до настання летального моменту. Токсична дія родентициду має бути не дуже швидкою, щоб симптоми отруєння не виникли у гризунів до поглинання летальної дози. Він має бути менш токсичним для домашніх тварин, особливо для котів і собак, які можуть з'їсти мертвих гризунів. Нині жоден із сучасних родентицидів не відповідає цим вимогам, тому необхідно враховувати не тільки механізм їх дії, а й біологічні особливості гризунів. Усі синтетичні родентициди об’єднані в дві групи, кожна з яких характеризується специфікою і механізмом дії препаратів на тварин. Це препарати гострої і хронічної дії (антикоагулянти). Перші характеризуються відносно швидким розвитком патологічного процесу в організмі у разі потрапляння до нього разової дози препарату. Ці симптоми отруєння можуть виявлятися вже через кілька годин після поглинання отруєної принади. Часто зі швидким розвитком патологічного процесу в гризунів може виявлятися настороженість і

Довідка Ідеальний родентицид має бути для гризунів приємним на смак і запах, не викликати ніякої підозри і пересторог, якщо для поглинання летальної дози необхідне повторне поїдання принади.

листопад 2012

pro–sat.com.ua

небажання повторного поїдання принади. До швидкодіючих родентицидів у гризунів формується резистентність (набута стійкість), через що препарат стає малоефективним у знищенні тих чи інших видів.

Родентициди хронічної дії характеризуються тривалим (латентним, прихованим) патологічним процесом, уповільненим розвитком отруєння у разі регулярного поїдання принад, виготовлених на основі препаратів цієї групи.

Доцільно застосовувати препарати, виготовлені на основі кумарину, через те, що миші, які мешкають у приміщеннях, є більш стійкими проти антикоагулянтів. Така принада приваблює мишей смаковими якостями, проста у виготовленні, зберігає тривалий час токсичність і без застережень поїдається ними. Для ймовірнішого знаходження гризунами отруєних принад їх необхідно розкладати в багатьох

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

Діюча речовина таких препаратів кумулюється в організмі тварин і поступово, досягаючи летальної дози, спричинює їх загибель. За одноразового надходження в організм, навіть у значних кількостях, препарати цієї групи не виявляють патологічного ефекту, тим більше смертності. Через тривалий латентний період ці препарати не викликають настороженості у гризунів і тому принади поїдаються декілька разів, майже до повної загибелі особин. Біологічна ефективність боротьби з гризунами визначається не лише токсичністю родентициду, а й багатьма іншими умовами, які тісно пов'язані з біологічними особливостями розвитку гризунів. Усі родентициди є препаратами кишкової дії. Механізм токсичного впливу препаратів цієї групи різний і визначається діючими речовинами, на основі яких вони виготовлені. Для знищення мишей у приміщеннях принади бажано виготовляти з різних зернових продуктів із додаванням до них прилипача, 2-3% соняшникової олії.

місцях приміщення. Вони мають бути постійними, щоб гризуни звикли до них і регулярно їх відвідували. У разі заселення овочевих приміщень сірими пацюками (вологолюбні) принади необхідно виготовляти із свіжорозпареної пшеничної каші з додаванням 2–3% риб’ячого жиру або соняшникової олії і відповідного родентициду. Місця розкладання вибирають такі, як і у разі боротьби із мишами. Упродовж року отруєні принади використовують двічі: восени, після завантаження приміщень продуктами харчування і закінчення міграції гризунів з відкритих місць, і навесні, до початку розмноження і розселення гризунів. Вибір продуктів для виготовлення принад визначається залежно від видового складу гризунів, виду продукції, пори року. У літню пору як принаду використовують овочеві та гарбузові культури або водяні принади. У зимовий період у неопалюваних приміщеннях перевагу віддають принадам, що мають незначний вміст вологи і не замерзають. Хлібні принади можна використовувати протягом року. Препарати додаються до принад після того, як принаджувальний продукт буде повністю підготовлений до застосування.

До принад, які виготовляються на основі сполук кумарину, соняшникову олію не додають, тому що наявний в олії та зелених рослинах вітамін К сприяє розкладанню кумаринових речовин на нетоксичні сполуки. У свійських тварин (свині, собаки) за найменшого подразнення хімічними речовинами, які потрапляють у шлунок, починається блювання, тому вони разом з їжею видаляються з органів травлення і тварини не отруюються. Тривале збереження отруєної їжі в передшлунку жуйних тварин спричинює зниження токсичної дії хімічних речовин або вони повністю її втрачають. У пацюків і мишей блювальний акт відсутній. У «Переліку» в Україні дозволені для використання такі родентициди: ракумін – 0,75% п., ракумін – 0,0375% принада, ратиндан – 0,5% п., ратиндан П-супер – 2,5% п., ратиндан 0,5супер – 2,5% п., фосфід цинку – 80% п., шторм – 0,005% воскові брикети. Поряд із родентицидами для захисту від гризунів широко використовуються препарати бактеріального походження (бактероденцид) тощо. листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

Дуглас Нельсон

Світовий прогрес

у сільському господарстві Упродовж двох століть людство успішно веде боротьбу за підтримку належного рівня постачання продуктів, спрямованих на споживання. Але все ж таки цей процес завжди потребує удосконалення. Засоби захисту рослин давно відіграють важливу роль у сільському господарстві. Відтоді, як люди еволюціонували від кочових мисливців-збирачів до осілих аграріїв, вони боролися за їжу із природними шкідниками, які посягали на ту саму їжу. За історичними даними, на ранніх наземних рослинах комахи харчуються 390 млн років, водночас як людина вирощує ці рослини лише 10 млн років. Щоб почати харчуватися поживними речовинами рослин, комахи, вочевидь, є більш передбачливими. За відсутності послідовного способу нагодувати свій народ, розпалися імперії та відбулися війни за підтримку належного рівня постачання продуктів харчування. Ці події відбувалися два століття тому, коли нові методи боротьби зі шкідниками

листопад 2012

Борошниста роса винограду

сприяли росту чисельності населення та стимулювали зародження інтелектуальної революції, що триває і сьогодні.

Нові методи боротьби із хворобами зародилися у Франції 1850-х років, коли спалах борошнистої роси спустошив виноградники у французькій сільській місцевості. Це захворювання легко можна розпізнати – борошниста роса з’являється у вигляді порошкоподібної речовини на листі рослини. Спочатку спостерігається поява невеликих плям, потім інфекція набуває поширення, і як результат – ураження всієї рослини. Оскільки борошниста роса перешкоджає потраплянню сонячних променів на листя, рослина не здатна до фотосинтезу, що призводить до зниження зростання

pro–sat.com.ua

виноградної лози, врожайності та якості винограду. Інфекція не перешкоджає наростанню внутрішньої частини фрукта, водночас зовнішня не розвивається. Виноград, який виживає, визначають як «без смаку» і вважають непридатним для виробництва вина.

До появи цієї інфекції щорічне виробництво вина у Франції досягало приблизно 1 млрд галонів, після – фермери насилу продукують 200 млн галонів. Алексіс Мілларде

У разі застосування сірки вона контактує з воднем, виробленим борошнистою росою, утворюється сірководень – токсичний для борошнистої роси газ.

Суміш Бордо

Новина про це відкриття негайно поширилася всією Францією, і протягом року виробництво вина повернулося до попереднього обсягу. Це революційне використання сірки було пер-

шим великим продуктом для захисту рослин. Після двох десятиліть стабільності виробництва у виноградних садах Франції спалахнула нова інфекція – несправжня борошниста роса.

Виробництво винограду знову різко впало, ціни злетіли, і французький народ почав ремствувати.

Суміш Бордо, на відміну від сірки, перешкоджала поширенню інфекції несправжньої борошнистої роси в широкому діапазоні культур. Особливо важливим був захист основних продовольчих культур. Кілька десятиліть тому Великий голод в Ірландії був викликаний найстрашнішим за всю історію фітофторозом картоплі. Населення помирало від голоду, водночас поля залишалися під паром. Суміш Бордо здатна запобігати появі гнилі на картоплі. На початку 1900-х років її широко використовували на картоплі у всій Північній Америці і Європі. Під час Першої світової війни, коли велика епідемія фітофторозу картоплі стала невиліковною, на німецьких полях згнила картопля, в результаті чого від голоду загинуло 700000 німецького цивільного населення, і був значно підірваний моральний дух німецької армії. Оцінивши ефективність суміші Бордо, хіміки початку ХХ ст. експериментували з широким спектром речовин, щоб побачити, чи зможуть вони боротися з іншими хворобами, комахами і бур’янами, які поширювалися на фермерських полях.

Виявили, що миш’як, сірка і суміш Бордо є трьома основними хімічними речовинами, які здатні ефективно захищати рослини від деяких шкідників. pro–sat.com.ua

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

Лише за 1854 рік загинуло 80% врожаїв французького винограду. Ціни на вино зросли вдвічі і уряд негайно скасував всі податки на імпорт, щоб задовольнити потреби місцевих жителів та притримати незадоволений народ. У 1858 році вчені виявили, що ґрунтова сірка за правильного застосування здатна знищувати грибок.

Лише у 1878 році майже випадково було знайдено ефективний захисник від цієї хвороби. Французький ботанік Алексіс Мілларде повідомив, що обприскує свої рослини блакитною сумішшю вапна і мідного купоросу для захисту від крадіїв. Пізніше Мілларде зауважив, що рослини, які були оброблені, залишилися здоровими і неураженими, а решта – уражені хворобою. Він виявив, що іони міді цієї суміші є токсичними для грибків, а вапно захищає виноград, знижуючи ураження мідним купоросом. Ця суміш була названа «суміш Бордо» на честь регіону, в якому її винайшли, і виробництво сільськогосподарських культур знову змінилося.

РОСЛИННИЦТВО

годувати країну. Але після того, як з’явилася можливість боротися зі шкідниками та максимально підвищувати рівень врожаїв, сільське господарство вже могло підтримувати промислову економіку. З 1920 по 1980 рік сільськогосподарська робоча сила скоротилася на понад 70%. Там, де фермери раніше використовували найману працю для поління бур’яну і знешкодження комах під час високого сезону інфекції, тепер застосовували працезберігальні засоби захисту рослин. Діти, які раніше не йшли до школи, щоб допомогти полоти в пік сезону, вже могли зосереджуватися на навчанні. У 1930 році хіміки США працювали над розробкою нових синтетичних сполук спеціально для боротьби зі шкідниками. Перші синтетичні хімічні речовини – набам, тирам і етилен-бісдитиокарбамат цинку були запатентовані наприкінці 1930-х років, а їх фунгіцидні властивості були підтверджені в 1941 році Коннектикутською станцією сільськогосподарських досліджень. Такі науково-дослідні станції були першою спробою уряду зробити внесок у розвиток синтетичних хімічних засобів захисту рослин. Військовий уряд 1940-х років був особливо зацікавлений у підтриманні постійного і щедрого постачання продуктів харчування, тому для поліпшення методів боротьби зі шкідниками і скорочення втрат врожаю вкладалися гроші в подібні

листопад 2012

станції. Тільки на станції Коннектикут на наявність можливих властивостей для застосування у захисті рослин було перевірено 6000 сполук. Військова економіка підштовхнула уряд та промисловість засобів захисту рослин до співпраці у майбутньому. З початком спільної роботи промисловості та уряду виробництво синтетичних хімічних сполук для захисту рослин відбувалося безпрецедентними темпами.

Введення цих ефективних синтетичних пестицидів у середині століття зменшило потребу у робочій сільськогосподарській силі. У ХІХ ст. дві третини населення США мало бути фермерами для того, щоб

Їжі більше, ціна – менша Засоби захисту рослин надавали можливості не тільки Сполученим Штатам, але й світовій економіці цілком реалізувати свій потенціал. Представники організації CropLife підрахували, що якби фермери повернулися до використання людської праці для знищення бур’янів замість засобів захисту рослин, то сільському господарству США для підтримки рівня поточних врожаїв потрібно було б близько 72 млн осіб додаткових робітників (майже 23% від усього населення США). Застосовуючи ці технології належним чином, було можливо прогодувати зростаюче населення, використовуючи меншу кількість робітників для праці на таких самих площах землі.

pro–sat.com.ua

Населення США збільшилося в чотири рази протягом минулого сторіччя, але площі орних земель залишилися у попередньому обсязі.

На сьогодні засоби захисту рослин дали можливість залучити лише 2% населення країни для забезпечення решти 98%. Розуміння історії цих продуктів є ключовим для участі в нелегких, але й необхідних дискусіях, пов’язаних із використанням засобів захисту рослин та їх важливими перевагами для фермерів і споживачів. Наприклад, за даними Міністерства сільського господарства США, сьогодні трьома найбільш цінними культурами є кукурудза, пшениця і соя. Вони оцінюються в $ 47,4 млрд, $ 16,6 млрд, і $ 27,4 млрд відповідно, або приблизно 68% від $ 134 млрд промисловості виробництва зернових культур Сполучених Штатів Америки. Якщо ці врожаї будуть знижені,

Довідка МСГ повідомляє, що за підрахунками організації CropLife, рівень врожаю кукурудзи в США впаде на 20%, якщо не застосовувати гербіциди, пшениці – на 19% без застосування фунгіцидів і сої на 26% без інсектицидів.

pro–sat.com.ua

наслідки вплинуть не тільки на сільське господарство США, але і на роль країни у світовій економіці. Зниження рівня внутрішнього виробництва сільськогосподарських культур неминуче призведе до збільшення рівня імпорту з інших країн. До того ж, Бразилія, Франція та Японія, три найбільші торгові суперники, підвищують рівень використання технологій захисту рослин та сільськогосподарської продукції. Якби зменшилося застосування власної продукції для захисту рослин, ферми не спромоглися б конкурувати на світовому ринку сільського господарства, що змусило б багатьох американських фермерів вийти з цього бізнесу. Підірвалися б можливості країни прогодувати своє населення належним чином. Разом із засобами захисту рослин як основою ефективної та дієвої американської сільськогосподарської системи використовуються нові технологічні досягнення для поліпшення продуктивності країни. Якісні добрива, асортимент яких на ринку, щороку розширюється, дозволяють фермерам підвищити рівень врожайності та якості. Однак, досягнення максимального результату від дії добрив дуже залежить від засобів захисту рослин. Ключ до використання добрив – належний контроль бур’янів.

Якщо фермер удобрює культуру, не борючись із бур’янами, він удобрює не тільки рослини, але і бур’яни. Ця ситуація може призвести до розростання бур’янів, які забирають поживні речовини, необхідні для досягнення повного потенціалу рослин. Без технології застосування гербіцидів для усунення бур’янів добрива сприятимуть появі агресивних шкідників, які завдають шкоди врожаю. Поряд з передовими технологіями у застосуванні добрив, сільське господарство ХХІ ст. стало свідком впровадження сучасних інновацій насіння, які дають змогу фермерам вирощувати сільськогосподарські культури зі спеціальними рисами, генетично введеними в саме насіння. Якщо взяти сою і кукурудзу, ці риси дають можливість використовувати більш цілеспрямовані засоби захисту рослин. Ці засоби не тільки ефективніші та екологічно чисті, але і ощадні щодо витрат фермера, вони довше залишають його землю більш продуктивною. З моменту свого створення біотехнологічні культури з кожним роком вирощували на більших площах сільськогосподарських земель США. Фермери визнають властиві переваги цих продуктів як розумний бізнес і вирощують сільськогосподарські культури вищої якості за менші гроші. Всебічне дослідження Національного центру з питань продовольчої і сільськогосподарської політики показує, що біотехнологічні культури збільшили американську сільськогосподарську продукцію на 8,34 млрд доларів, сприяли зниженню собівартості продукції на $ 1,4 млрд, і збільшили прибуток на $ 2 млрд лише за 2005 рік. листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

У 1890 році у розпорядженні робітника сільського господарства у Сполучених Штатах було 27,5 акрів землі, у 1990 – 740 акрів. Це означає, що з’явилася не лише більш ефективна промисловість, але і те, що решта населення була забезпечена ефективно і економічно. На межі ХІХ ст. американські споживачі витрачали приблизно половину своїх доходів на продукти харчування. До 1950 року частка продовольчих об’єктів як частина річного доходу знизилася до 29,7%, а до 2002 року – до 13,1%. Сьогодні середній американець витрачає лише $ 42,50 на тиждень на продукти харчування. Це означає, що всього лише $ 2,210 може забезпечити продовольчу безпеку середньостатистичному американцю протягом усього року.

РОСЛИННИЦТВО

Дослідники підрахували, що кукурудза, соя та соняшник підвищують доходи фермерів у всьому світі на $ 4,8 $ 6,5 млрд і за рахунок менших втрат від комах, бур’янів і грибів забезпечують продуктами вищої якості.

лентно видаленню 4 млн автомобілів з доріг. Майбутнє передбачає тільки подальший потенціал для цих культур та їх переваг. Посухостійкі культури допомагають фермерам у країнах, що розвиваються, оскільки вони виживають на землях, погано пристосованих для сільського господарства. Культури, з яких виробляють здорові масла,

Вчені також змогли замінити техніку, яка споживала багато палива і вже залишилася в минулому, на точні сільськогосподарські технології, наприклад, такі як нульова обробка ґрунту, які підвищують стійкість і зменшують вплив на навколишнє середовище. Дослідження показують, що, починаючи з 1996 року, біотехнологічні культури зберегли 441 млн галонів фермерського палива за рахунок скорочення операцій, пов’язаних із витратами палива, яке усунуло майже 10,2 фунтів викидів двоокису вуглецю, що еквіва-

Довідка Продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй вважає, що на 2009 рік недоїдало 1 мільярд людей. Організація також виділяє два паралельні шляхи припинення цієї кризи. Перший полягає в усуненні короткострокових недоліків шляхом надання країнам, що розвиваються, прямого доступу до їжі посередництвом продовольчої допомоги, грошових переказів і системи соціального захисту. Другий шлях – зміцнення продуктивності і доходів за рахунок поліпшення інфраструктури, науки і технології. Це довгострокове рішення дасть змогу країнам самостійно виробляти для свого населення достатньо продуктів харчування.

листопад 2012

можуть знизити ожиріння і мають позитивний відбиток на здоров’ї загалом. Можливості в нашому житті та за його межами майже нескінченні. Тут було зазначено важливу роль засобів захисту рослин у сучасному суспільстві. Частково завдяки цим засобам, продовольча безпека відійшла від постійної боротьби за права і очікування в розвинених країнах світу.

Однак, слід зазначити, що багато людей в країнах, що розвиваються, не знають, звідки для них у майбутньому надходитиме їжа. Засоби захисту рослин є частиною другого шляху припинення кризи. Доводячи новинки рослинництва та технологій до народів країн, що розвиваються, можна спрямувати їх на шлях до розвиненого світу протягом майже двох століть, даючи можливість залишити ферму, щоб отримати формальну освіту, розвинути інші, окрім ручної праці навички. Друга інформаційна революція може відбутися паралельно другій зеленій революції. До 2050 року, за оцінками Організації Об'єднаних Націй, населення світу становитиме понад 9 млрд людей. Якщо ми зможемо адекватно нагодувати всіх і дати їм можливість реалізувати свої інтелектуальні завдатки, важко навіть і загадати, наскільки далеко зайде людство в наступному столітті. Рослинництво і технологій є транспортними засобами, які зможуть сприяти цьому.

pro–sat.com.ua

Кагатирование сахарной свеклы в полях с применением нетканых материалов ТМ «АГРОТЕКС» В Украине в 2011 году сахарная свекла заняла посевную площадь более чем на 500 тыс. га, которые дали урожай 18,8 млн т. Количество сахароперерабатывающих заводов составляет сейчас около 70. Но заводы по переработке сахарной свеклы не могут принять и переработать единовременно весь объем корнеплодов, в момент их выкапывания в полях. А в овощехранилищах в сезон уже не хватает места. Возникает риск потери части урожая, поскольку свеклу поджидают осенние заморозки. Один из вариантов сохранения сахарной свеклы — хранение корнеплодов на полях до отправления на перерабатывающий завод. Как выбрать способ хранения, чтобы не потерять вложенные инвестиции, сохранить урожай? Широко распространено промежуточное хранение свеклы в полевых кагатах. При кагатировании для сохранности корнеплодов применяют различные методы, но они имеют ряд недостатков. Использование химических препаратов нежелательно, так как частично они остаются в свекле и вместе с сахаром идут в пищу. В случае применения полиэтиленовых пленок нарушается воздухо- и водообмен под укрытием, что ведет к более быстрому распространению гнили корнеплодов, теряется сахаристость плодов и дальнейшая переработка бесполезна. Укрытие может быть с использованием органических материалов, например, соломы, но она слеживается, и в ней могут завестись грызуны. Вариант с более основательным кагатом (например, с бетонным основанием или ограждениями), связан с уже более ощутимыми затратами.

pro–sat.com.ua

Сейчас в сельском хозяйстве применяют нетканые материалы АГРОТЕКС, в основном, с целью укрытия растений для получения более ранних урожаев, защиты растений от возвратных заморозков, солнечных ожогов, вредителей и многих других неблагоприятных факторов окружающей среды. Эффективность применения материалов Агротекс, производимых компанией Гекса, проверена Научно-исследовательскими институтами стран СНГ.

Нетканый материал «АГРОТЕКС»

Опыт зарубежных и российских фермеров показывает, что нетканые укрывные материалы (агроволокно)

АГРОТЕКС можно применять не только для защиты растений, но и кагатирования сахарной свеклы. Материал имеет пористую структуру и дышит, за счет этого корнеплоды в кагатах защищены от излишней влажности, резких перепадов температуры, сильных ветров и осенних заморозков. Укрытие буртов нетканым материалом АГРОТЕКС позволит сохранить урожай от подмораживания и прорастания плодов, их усыхания, от потерь сахаристости, так как внутри кагата создается необходимый микроклимат для корнеплодов. Даже для самого простого кагата необходима ровная поверхность, на которую будут складировать корнеплоды. По размерам кагаты могут быть различны, это зависит от планируемого времени хранения корнеплодов в поле. Также от времени хранения зависит плотность материала АГРОТЕКС. Для оптимального воздухообмена и тепловлагообмена считается, что соотношение высоты полевого кагата к его ширине должно быть 1:4. В зависимости от размера кагата подбирается ширина укрывного материала АГРОТЕКС, которая может варьироваться от стандартной ширины 1,6 м или 3,2 м до уникальной ширины полотна – 19 м. Укрытие производится до наступления заморозков, но когда температура воздуха опускается ниже 15о С. Снимают его по мере отправки корнеплодов на сахароперерабатывающие заводы. Промежуточное сохранение сахарной свеклы позволит не потерять и приумножить вложенные инвестиции. Богатого вам урожая! ООО «Гекса УТП» www.agroteks.ua листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО Н.О. Ящук – к. с.-г. н., асистент, НУБіП України

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА Як зберегти і не втратити Дуже складний і тривалий процес проходить зерно, перш ніж потрапити до нашого столу у вигляді духмяної хлібини.

листопад 2012

Всі етапи виробництва (вирощування, збирання, доробка, зберігання та переробка), будучи спрямованими на скорочення втрат продукції, є досить важливими і потребують максимальних знань та вмінь від фахівців. Втім на всіх стадіях руху врожаю від поля до споживача спостерігаються значні втрати його маси та якості. Зокрема, в Україні, яка вирощує близько 40 млн тонн зерна, через недостатню забезпеченість матеріально-технічної бази після-

збиральної доробки та зберігання врожаю щорічні втрати сягають 8-10 млн тонн на суму майже 800 млн доларів США. Здебільшого кількісні втрати призводять до зниження якості, насіннєвих та продовольчих властивостей зерна. А максимальні втрати маси та якості зерна спостерігають саме за низької організації та відсутності необхідної матеріально-технічної бази післязбиральної доробки та зберігання врожаю. Водночас у високороз-

pro–sat.com.ua

Основними чинниками, що визначають спрямованість й інтенсивність фізіологічних і біохімічних процесів під час зберігання зерна, є вологість, температура і доступ кисню, та саме поєднання цих трьох факторів у кінцевому результаті визначає його збереженість.

Режими зберігання зерна Зберегти високі посівні і технологічні властивості зерна на період використання можливо лише за умови застосування оптимальних режимів зберігання. Режими зберігання зерна визначаються його стійкістю, яка залежить від хімічного складу, фізичної структури, реакції на вплив зовнішнього середовища тощо. Суть режиму зберігання полягає у створенні і стійкому підтриманні таких умов середовища й такого стану зернової маси, за яких фізіологічна активність буде приведена до мінімуму, а основні фактори, що призводять до псування зерна, не зможуть проявитися.

Вибираючи режим зберігання, необхідно враховувати вологість зерна, температуру, доступ повітря, кліматичні умови, тип сховищ, технологічні можливості очисносушильних агрегатів і споруд, планово-цільове призначення зерна і його якість, економічну доцільність цього режиму. Зберігання зернових мас у сухому стані ґрунтується на зниженні активності багатьох компонентів зернової маси за нестачі в них вологи, що зумовлюється відсутністю вільної вологи та призводить до гальмування процесів обміну речовин у клітинах. За сухого (не більш 14%) та охолодженого (нижче 100 С) стану зерна інтенсивність дихання низька, мікроорганізми перебувають у пригніченому стані, спори

pro–sat.com.ua

пліснявих грибів не проростають. Комахи перебувають у стані заціпеніння, а кліщі за вологості зерна 13-13,5% взагалі гинуть.

На тривале зберігання рекомендують закладати насіння вологістю на 2-3% нижчу за критичну (для зерна пшениці, жита, ячменю, вівса – 12-13%). Таке зерно може зберігатися високим насипом упродовж тривалого періоду без втрат і погіршення якості. Зберігання зерна за сухого стану є основним режимом для насіннєвого, продовольчого і фуражного зерна. Одночасно сушіння є досить важкою і затратною операцією, особливо в районах з підвищеною вологістю. Недотримання режимів сушіння може призводити до зниження якості насіння, особливо за відхилення від допустимої температури, а в шахтних і барабанних сушарках іноді навіть і за оптимальної температури спостерігають погіршення посівних та технологічних показників. До недоліків цих сушарок належать: необхідність повторних проходжень, нерівномірність нагрівання насіння, низька продуктивність, нестабільність режиму сушіння. Також у шахтних сушарках не можна сушити насіння з початковою вологістю понад 30% і з високою засміченістю. Водночас у камерних сушарках з активним вентилюванням підігрітим повітрям можна висушувати великі партії насіння зернових, зернобобових, овочевих, технічних культур, однорічних та багаторічних трав за будь-якої початкової вологості й засміченості. листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

винених країнах Європи та Америки ці втрати не перевищують 1-2% – технічно неминучого мінімуму. Оскільки вирощування зерна має сезонний характер, а його споживання є постійним, слід максимум уваги приділяти його зберіганню. У зерні, як в будь-якому живому організмі, постійно відбуваються фізикохімічні і біологічні процеси, які залежно від умов зберігання можуть призвести до покращення або погіршення і навіть до повної загибелі зерна. Це стосується і насіння, яке повинно мати високу схожість, бути здатним формувати здорові та сильні рослини наступного покоління, що можливо лише за сприятливих умов зберігання. Зберігати зерно без втрат і зниження якості важко, тому що воно одночасно є і сприятливим середовищем для розвитку різних представників мікроорганізмів, шкідників, хвороб та гризунів. Забезпечення збереженості зерна до його реалізації – завдання непросте, особливо в останні роки, коли багатьом виробникам, які вирощують зерно, доводиться зберігати весь зібраний урожай у себе в господарстві. Зерно, як будь-який живий організм, дихає і при цьому втрачається його маса, підвищується температура та вологість. Таким чином, зберігання зерна викликає певні труднощі, пов’язані з втратою його маси і погіршенням якості.

РОСЛИННИЦТВО

У світовій практиці використовують такі режими зберігання зерна: 1) у сухому стані, тобто з вологістю, близькою до критичної; 2) в охолодженому стані, тобто за умов зниження температури до таких меж, за яких значно гальмуються життєві функції компонентів зернової маси; 3) зберігання зерна без доступу повітря, тобто в герметичних умовах.

Проте найбільшого поширення протягом останніх років набувають зерносушарки з рециркуляцією: змішують певну кількість сирого зерна з великою кількістю сухого і чергують короткочасне нагрівання суміші зерна з наступним охолодженням та рециркуляцією великої частини просушеного зерна. Зерно за короткочасного (2-3 с) перебування в камері нагрівання за температури агента сушіння 250-3800 С нагрівається до 50-600 С. Для запобігання зниженню якості зерна під час сушіння використовують сушіння повітрям методом активного вентилювання з врахуванням вологотемпературних параметрів повітря і зернової маси, а також попереднього нагрітого повітря, яке використовується для цієї мети.

профілактики та ліквідації самозігрівання зерна. Залежно від культури, вологості зернової маси і мети вентилювання питома подача повітря коливається від 30 до 200 м3/год за висоти насипу зерна 1,5-3,5 м. Найбільша питома подача повітря тоді, коли проводять активне вентилювання для підсушування зернової маси або ліквідації в ній процесу самозігрівання. Технологічний ефект вентилювання досягається тим швидше, чим більша різниця між температурами повітря і зернової маси. Як уже наголошувалося, не менш важливим чинником, що регулює життєдіяльність зерна, є температура. За рахунок раціонального використання добових перепадів температури і періодів тимчасових похолодань можна в такий спосіб консервувати зерно, що корисно для сухого, а особливо для вологого й сирого зерна. Зниження температури на кожні 5° С приблизно вдвічі збільшує тривалість стійкого зберігання зерна, втім надійне консервування забезпечується лише за достатньо ефективного охолодження.

Перший ступінь охолодження зернової маси – коли температура всіх шарів насипу нижче 10° С, другий – нижче 0° С. Найсприятливіша для зберігання насіння температура – 0-+5°С. Не рекомендується охолоджувати насіння до низької мінусової температури, оскільки в його партіях з підвищеною вологістю спостерігається зниження схожості. Температура мінус 10-20° С згубно діє на зерно злакових за його вологості понад 18-20%. Крім того, значне охолодження зернових мас (до мінус 20° С і нижче) зумовлює великий перепад температур у весняний період, що призводить до самозігрівання у верхньому шарі насипу. Для охолодження зерна використовують не тільки атмосферне, а й штучно охолоджене повітря за допомогою холодильних установок.

Штучний холод дає змогу швидко охолодити партії зерна і запобігти його втратам унаслідок активного розвитку мікроорганізмів і комах. Зберігання зерна в штучному холоді є ще й вигідною справою. Традиційні методи зберігання (попереднє очи-

Активне вентилювання атмосферним повітрям є досить ефективним, недорогим і простим способом тимчасового консервування вологого свіжозібраного зерна. Порівняно з іншими способами охолодження потребує в 1,5-3 рази менше затрат. Через нерухомий насип зерна пропускають потік зовнішнього холодного повітря, використовуючи різницю між денною та нічною температурами. Отже, активне вентилювання можна застосовувати для підсушування зернових насипів, швидкого охолодження для

листопад 2012

pro–sat.com.ua

Зокрема Німеччина щороку охолоджує до 70 млн тонн зерна. Для невеликих сховищ з короткочасним терміном зберігання, у тому числі й в місцях заготівлі, придатні мобільні холодильні установки, а для великих елеваторів з тривалим низькотемпературним зберіганням зерна необхідні стаціонарні холодильні машини. Фірма GRANIFRIGOR випускає пересувні (мобільні) холодильні установки параметричного ряду, які здійснюють періодичне охолодження силосів із зерном за допомогою повітряного потоку, що продукується через випарник. Водночас у Російській Федерації спробували використовувати штучний холод під час зберігання рису за допомогою стаціонарних розсільних холодильних машин. Не менш важливим чинником є доступ повітря до зернової маси. Відсутність кисню в міжзернових просторах і над зерновою масою зумовлює значне зниження інтенсивності її дихання, внаслідок чого зерно основної культури й інші живі компоненти переходять на анаеробне дихання і поступово гинуть. За анаеробного дихання зерна виділення теплоти зменшується майже в 30 разів, що виключає розвиток процесу самозігрівання. А обов’язковою умовою надійного консервування зерна за анаеробних умов зберігання є забез-

pro–sat.com.ua

Анаеробні умови зберігання зернових мас створюють одним із трьох способів: 1) природним нагромадженням вуглекислого газу і втратою кисню під час дихання живих компонентів, внаслідок чого відбувається самоконсервування зернової маси; 2) введенням у зернову масу газів (вуглекислого, азоту та деяких інших), які витісняють повітря з міжзернового простору; 3) створення у зерновій масі вакууму. У сільському господарстві використовують тільки перший спосіб. печення максимально повної герметизації сховищ. Через те, що за такого режиму втрачається життєздатність сирого зерна, його використовують головним чином як фуражне.

За таких умов консервується зерно будь-якої вихідної вологості й завдяки цьому можна починати збиральні роботи на тиждень раніше загальноприйнятих строків та закладати на зберігання зерно без його післязбиральної обробки. За умов зберігання зерна у безкисневому середовищі з вологістю, близькою до критичної, добре зберігаються всі його технологічні і фуражні властивості. Однак зберігання партій

посівного матеріалу без доступу повітря можливе лише за вологості, значно нижчої за критичну, в іншому випадку можлива часткова або повна втрата його схожості. Зерно в герметичних умовах зберігають у металевих силосах різної місткості. Самоконсервування зерна кукурудзи й інших культур як тимчасовий захід забезпечують у траншеях з бетону, викладаючи їх поліетиленовою плівкою знизу, з боків і зверху зернового насипу та герметизуючи всі стики.

Одним із нових способів зберігання зерна за герметичних умов є використання гнучких поліетиленових мішків (шлангів), які зберігаються на відкритій території (на полі чи майданчику). Мішок складається з трьох шарів поліетилену і має довжину 60-75 м та місткість 150-250 т. Перевагами такого способу зберігання є економія затрат на 35% порівняно із зберіганням у складських приміщеннях чи бункерах; зберігання диференційовано за якістю; мінімалізовано вплив умов зовнішнього середовища на якість зерна. Найбільш придатне зберігання в поліетиленових мішках для зерна в сухому стані і того, що використовується на продовольчі і кормові цілі. У наступному номері читайте про вимоги до сховищ листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

щення, сушіння, остаточне очищення й зберігання на елеваторах чи зерноскладі) пов’язані з втратами врожаю на кожному з етапів, тоді як використання штучного холоду в результаті виявляється на 25-30% дешевше за теплову обробку зерна. Одночасно природні втрати маси зменшуються на 80-90%, охолоджене зерно не самозігрівається, у ньому не розвиваються шкідники, збіжжя не потребує переміщення з однієї місткості в іншу. Тобто відсутні додаткові витрати, менше споживання електроенергії та очевидне незначне спрацювання устаткування. А окупність такої технології становить 1,5-2 роки. Великий плюс охолодження ще й у тому, що зерно залишається екологічно чистим і більш якісним порівняно із сушінням, за якого воно може забруднюватися канцерогенними речовинами від суміші топкових газів. Ідею використання штучного холоду давно перейняли і активно використовують у всіх високорозвинених країнах.

АМБАРНІ ШКІДНИКИ – підступні вороги РОСЛИННИЦТВО

Л.П. Кава – к.с.-г. н., Національний університет біоресурсів і природокористування України

Зерно та продукти його переробки в складських приміщеннях пошкоджують комахи, кліщі і гризуни. Серед комах і кліщів найпоширенішими є такі види.

листопад 2012

pro–sat.com.ua

омірний довгоносик К (Sitophilus granarius L.). Поширений повсюди.

самки більш плодючі і здатні відкладати до 580 яєць; жуки більш чутливі до низьких температур і можуть живитися зерном до 8% вологості. Жуки живуть від 3 до 8 місяців. Борошняний хрущак (Tenebrio molitor L.).

пература 23-25о С, вологість 70-75%. Жуки живуть до трьох років і більше і кожний рік відкладають яйця. Хлібний точильник (Stegobium paniceum L.).

Поширений повсюди. Пошкоджує борошно, крупи, зерно та інші продукти. Пошкоджує в зерносховищах зерно пшениці, рису, ячменю, насіння інших злакових рослин, кукурудзу тощо.

Поширений повсюди. Пошкоджує борошно, крупи, висівки, хлібні вироби. Пошкоджує зерно злаків. Поширений повсюди. Комаха 2,3-3,5 мм завдовжки, з чотирма блідо-червоними плямами на надкрилах (дві – біля основи і дві – біля верхівці); нижні перетинчасті крила добре розвинені і жуки літають. За циклом розвитку та характером пошкоджень рисовий довгоносик має багато спільного з комірним, але

pro–sat.com.ua

Жук 3,0-3,5 мм завдовжки, червонокоричневий, блискучий, схожий на борошняного хрущака; крила розвинуті, але він не літає. Личинка 6-7 мм завдовжки, блідо-жовта, з двома виростами на кінці черевця. Самки відкладають яйця в щілини стін сховищ, на мішки, продукти тощо. Плодючість – до 1000 яєць. Личинки розвиваються залежно від температури, вологості та наявності їжі за 20-120 днів. Оптимальні умови для розвитку малого хрущака: тем-

Поширений повсюди. Пошкоджує зерно, борошно, макарони, сухарі, печиво, папір, шкіру, шерсть тощо. Жук до 3-4 мм завдовжки, від блідокоричневого до бурого кольору, вкритий густими шовковистими волосками, циліндричний, вусики булавоподібні. Личинка до 5,5 мм завдовжки, білувата, м’ясиста, зігнута з блідо-коричневою головою і трьома парами тричленикових ніг. Лялечка 4,5 мм завдовжки, вільна. Жуки зустрічаються в приміщеннях у червні – липні, активні ввечері і вночі; без їжі можуть жити до 3 тижнів. Самки відкладають яйця по одному на різні продукти, якими живляться личинки. Плодючість однієї самки – близько 100 яєць. Личинки розвиваються і шкодять протягом 1-3 місяців. Перед заляльковуванням личинка в місцях живлення влаштовує колисочку, в якій перетворюється на лялечку. Молоді жуки прогризають отвори діаметром 0,9-1,6 мм і виходять назовні. Оптимальна температура для розвитку хлібного точильника – 26-27о С. Мавританська кузька (Tenebrioides mauritanicus L.).

Поширена в Україні повсюдно. Пошкоджує зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, вівса, печений хліб, сушені фрукти, овочі тощо. листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

Жук 3-4 мм завдовжки, темнокоричневий; тіло вузьке, видовжене, майже циліндричне; передньоспинка в рідких грубих крапках, жук не літає. Личинка 3 мм завдовжки, м’ясиста, товста, безнога, з коричневою головою. Розвивається в теплих приміщеннях протягом року. Живляться жуки і личинки зерном. Личинки – виїдаючи його вміст зсередини, жуки – вигризаючи найм’якіші частини. Ознакою пошкодження є прогризені круглі отвори у зернині, через які вибираються назовні виплоджені жуки. Оптимальні умови для розвитку шкідника – температура повітря 23-27о С та вологість зерна 14-16%; у зерні з вологістю менше 12% довгоносик не розвивається і гине. Рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae L.).

Жук 13-16 мм завдовжки, темнокоричневий або чорний зверху, а черевний бік та лапки бурі; тіло плоске, довгасте. Личинка 25-30 мм завдовжки, жовта, тверда; останні сегменти черевця звужені і мають два коротких шипи, спрямовані догори. Самки відкладають яйця по одному або купками на борошно, продукти, тару, стіни. Плодючість однієї самки становить до 550 яєць. Ембріональний розвиток триває близько двох тижнів. Личинки, що виплоджуються, живляться тими продуктами, на яких були відкладені яйця. Личинки для заляльковування переходять за дощані обшивки, в щілини, ящики тощо. Жуки і личинки пошкоджують переважно продукти з підвищеною вологістю, а у разі пошкодження зерна насамперед виїдають зародок, а потім ендосперм. Малий борошняний хрущак (Tribolium confusum Duv.).

РОСЛИННИЦТВО

Жук 10-11 мм завдовжки, зверху чорний, а знизу іржаво-жовтий, плескуватий, блискучий; черевце різко відмежоване перетяжкою від грудей. Передньоспинка розширена спереду в великі гострі виступи; надкрила з тонкими крапчастими борозенками. Личинка 18-20 мм завдовжки, брудно-біла, плескувата, з рідкими волосками і темною видовженою головою. Жуки ведуть хижацький спосіб життя і живуть до двох років, трапляються під корою дерев, що засихають, а також у зерносховищах, де живляться личинками та лялечками різних комах. Самки відкладають яйця протягом 6-9 місяців купками по 20-25 штук в поверхневий шар борошна, тріщини зерен злаків, різні щілини. Плодючість – 800-1300 яєць. Через 10-12 днів виплоджуються личинки, які 4-6 разів линяють і закінчують свій розвиток за 60-90 днів. Сурінамський борошноїд (Oryzaephilus surinamensis L.). В Україні поширений повсюди, крім північних районів.

Жуки та личинки живляться продуктами переробки зерна, пошкоджуючи борошно, крупи, рис, а також сухі продукти, сухе м'ясо, аптекарські лікарські рослини,

листопад 2012

подрібнені зерна, зародки насіння злакових культур, ядра соняшника тощо. Цілих зерен не пошкоджують. В зерно проникають через отвори, прогризені іншими шкідниками. Личинки ще можуть бути хижаками, знищуючи інших комірних шкідників у стадії личинки, лялечки та яйця. Заляльковування личинок відбувається в коконах із часточок харчових продуктів. Жук плескуватий, темно-бурий, 1,8-3,0 мм завдовжки, вусики короткі, передньогруди відділені від черевця перетяжкою, по боках передньогрудей є по 6 зубчиків. Жуки здатні до перельотів. Личинка до 4 мм завдовжки, з довгими ногами та вусиками, вузьким плескуватим тілом, жовта, голова жовто-коричнева, на наспинному боці трьох грудних сегментів є по парі коричневих плям. Самки відкладають яйця купками по 20-30 штук на мішки, харчові продукти, в щілини тощо. Плодючість однієї самки – до 600 яєць, а в середньому – 250-300. Жуки живуть до трьох років, при цьому без їжі можуть жити від 44 до 72 днів. Тривалість розвитку одного покоління залежить від температурних умов і становить від 22 днів за температури 27,2о С, до 240 днів – за 18о С, а за температури нижче 16о С не розвиваються. Протягом року розвивається тришість поколінь.

Мешкає в зерносховищах, на кондитерських та макаронних фабриках, у магазинах, на млинах, круп’яних та комбікормових підприємствах. Облудник злодій (Ptinus fur L.).

Шкодять жуки та личинки, живлячись борошном, крупою, сухарями, зерном різних культур, макаронами, насінням овочевих культур; пошкоджують також шерстяні тканини, хутра, килими, шкіру тощо Жук 2,7-4,3 мм завдовжки, кулеподібно-випуклий, з довгими вусиками та ногами. Самка темнокоричнева, з чотирма білими плямами на надкрилах і овальним черевцем; самець світліший, без плям, з циліндричним черевцем, маленькою головою; між грудьми і черевцем різка перетяжка. Самки відкладають яйця на зерно, борошно, шкіру, тка-

pro–sat.com.ua

нини тощо. Личинка біла, дугоподібна зігнута, з жовтувато-білою головою та трьома парами грудних ніг; тіло густо вкрито тонкими блідо-жовтими коконами, які вона робить з продуктів, якими живиться. Комірна міль (Nemapogon granellus L.).

Розмах крил метелика – 10-14 мм, передні крила сріблясто-сірі, з темними плямами різної форми. Задні крила однобарвно сірі, з широкою бахромою із волосків. Гусениця останнього віку до 10 мм завдовжки, жовтувато-біла з бурою головою і блідим анальним щитком; черевні ноги розвинені (з гачечками). Метелики відкладають яйця по 1-2 на зерно злаків та інші продукти до 100 шт. Ембріональний розвиток триває 10-14 днів. Гусениці частково виїдають вміст зернин, а потім переходять на інші; всі пошкоджені зерна обплітають павутиною, утворюючи при цьому значні скупчення пошкоджених зерен (20-30). За сильного пошкодженні на насипу зерна утворюється суцільна павутинна кірка до 5-10 см завтовшки. Зернова міль (Sitotroga cerealella Oliv.). Поширена в складських приміщеннях повсюдно, а на півдні її ареалу – і в польових умовах.

pro–sat.com.ua

Розмах крил метелика – 11-19 мм; передні крила вузькі, загострені на верхівці, сірувато-жовті з рідкими крапками; задні крила сірі, з виїмкою біля верхівки і широкою облямівкою. Гусениця 7-8 мм завдовжки, білувата, з жовтою головою; черевні ноги недорозвинені (без гачечків). У зерносховищах розвивається за рік до 8 генерацій, а в полі у південній частині її ареалу – 1-2. Самки відкладають яйця на зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, рису, жита, частіше в жолобок, а в польових умовах – на плівку колосків. Плодючість – до 150 яєць. Ембріональний розвиток триває 7-8 днів. Гусениця розвивається в зерні до 3 тижнів. Перед заляльковуванням гусениця сплітає в зерні павутинний кокон, в якому і перетворюється на лялечку. Через 7-10 днів через отвір, прогризений гусеницею перед заляльковуванням, вилітають метелики. У полі гусениці пошкоджують зерно у фазі наливання. За сприятливих умов повний цикл розвитку зернової молі від яйця до імаго завершується за 25-35 днів. Млинова вогнівка (Ephestia Anagasta kuehniella Zell.).

Поширена повсюди. Пошкоджує зерно, крупи, борошно, макаронні вироби, сухофрукти тощо.

тару, млинарське устаткування, балки та інші місця. Плодючість самки – 55-550 яєць. Ембріональний розвиток триває від 5 до 21 дня. Виплоджені личинки виділяють велику кількість павутини, якою обліплюють зерно, всі продукти, на яких живляться. Розвиток гусениць триває від 20 до 145 днів. Повний цикл розвитку – від 45 до 270 днів. Борошняна вогнівка (Pyralis farinalis L.). Поширена повсюди.

РОСЛИННИЦТВО

Поширена повсюди. Пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, вівса, сухарі, сушені гриби, насіння динь, кавунів, гарбузів.

Пошкоджує зерно кукурудзи, ячменю, жита, пшениці.

Пошкоджує зерно, борошно, крупи, висівки, комбікорми, сушені фрукти, ягоди, овочі, кондитерські вироби. Розмах крил – 20-30 мм, передні крила лілувато-коричневі, з двома білими поперечними лініями; частина крила між ними вохряно-жовта. Задні крила сірі, з світлим краєм. Гусениця до 20 мм завдовжки, брудно-біла, з рудувато-коричневою головою і блідим грудним щитком; на спинці зверху з темною смужкою. Самки відкладають яйця на зерно, борошно та інші продукти. Плодючість самки – 120-250 яєць. Ембріональний розвиток триває 3-10 днів. Гусениці

Розмах крил – 22-25 мм, передні крила попелясто-сірі з двома білими поперечними зигзагоподібними смужками з темною облямівкою; задні крила блідо-сірі із затемненим зовнішнім краєм і темними жилками. Гусениця 15-20 мм завдовжки, кремово-біла, голова, грудний і анальний щитки рудуватокоричневі; на спинці 6 поздовжніх рядів блідо-коричневих щитків, які несуть волоски. Метелики вилітають навесні. Літ з квітня по жовтень. Самки відкладають яйця протягом 5-15 днів по одному або невеликими купками на зерно, борошно, інші продукти, в щілини стін, на листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО живуть колоніями в павутинних трубках у поверхневому шарі пошкоджуваного субстрату, обплітають зерно, борошно, інші продукти в клубки і забруднюють її павутиною, екскрементами, линяльними шкірками. Південна комірна вогнівка (Plodia interpunctella Hb.). Поширена в Україні повсюдно на складах, млинах, в будинках.

великими купками на поверхню харчового субстрату. Плодючість самки – до 400 яєць. Ембріональний розвиток триває 3-16 днів. Гусениці вигризають широкі ходи в продуктах, у зерні виїдають зародок і всю поверхню насипу обплітають павутиною. Капровий жук (Trogoderma granarium Ev.).

вгорі тіло в довгих волосках. Жук не літає. Личинка 3-4 мм завдовжки, золотисто-коричнева; тіло вкрито численними, зібраними в пучки по боках довгими рудувато-коричневими волосками; на останньому сегменті є хвостик із довгих волосків. Жуки живуть без їжі до 20 днів. Самки відкладають яйця по одному, рідше – по кілька на шорсткі поверхні мішків або личинкових шкірок тощо. Плодючість однієї самки коливається від 65 до 126 яєць.

Як визначити чисельність зернових шкідників?

Пошкоджує зерно, борошно, крупи, сушені овочі, фрукти та інші продукти. Розмах крил – 13-20 мм. Основна третина переднього крила блі- до-жовта, а верхня (зовнішня) – червонувато-коричнева з двома поперечними свинцево-сірими перев’язями. Задні крила брудно-білі, з темним краєм. Гусениця 10-18 мм завдовжки, жовтувато-біла з коричневою головою; грудний і анальний щитки жовтувато-коричневі. Метелики вилітають в травні Самки відкладають яйця по одному або не-

листопад 2012

Пошкоджує зерно, продукти його переробки, а також насіння зернобобових, олійних, баштанних та інших культур. Поширений в Індії, Китаї, Афганістані, Туреччині, Франції, Німеччині, Великій Британії, Канаді, США, Африці та інших країнах. Для України – шкідник зовнішнього карантину. Жук до 3 мм завдовжки, червонуватокоричневий, видовжено-овальний,

Заселеність зерна шкідниками визначають шляхом просіювання середнього зразка, який відбирається відповідно до ГОСТ 10839-64. Середній зразок для кукурудзи, пшениці, жита, ячменю, гороху, квасолі, рису становить 1 кг. Цей зразок просівають крізь сита з діаметром отворів 1,5 мм; 2,5 мм над чорним боком зернової дошки або над склом з підкладеним під нього листком чорного паперу. Вміст кожного сита і просіви ретельно проглядають і підраховують за видами і стадіями кількість виявлених шкідників. Зерно на верхньому ситі з отворами 2,5 мм проглядають на наявність великих видів комах (борошняного хрущака, мавританської кузьки, гусениць вогнівок і

pro–sat.com.ua

Ступінь заселеності зерна шкідниками визначають тільки за довгоносиками і кліщами. Є три ступеня заселеності: Ступінь заселеності Перший Другий Третій

За довгоносиками Від 1 до 5 (включно) Від 6 до 10 (включно) Більше 10

Приховану заселеність довгоносиком, визначену в 15 г наважки, перераховують на 1 кг зерна, для чого кількість заселених зерен ділять на 3 і помножують на 200. Шкідників борошна та крупи виявляють різними способами. За великої чисельності шкідників проводять окомірний аналіз борошна і крупи на виявлення личинкових шкірок,

За кліщами Від 1 до 20 (включно) Більше 20 Кліщі утворюють суцільний повстяний шар

екскрементів, павутини тощо. У разі заселення цих продуктів кліщами відчувається різкий запах, що нагадує мед, борошно набуває брудносірого забарвлення. За незначної чисельності шкідників просівають 1 кг борошна крізь сита, установлені для борошна різних сортів. Відсів проглядають за допомогою лупи і підраховують кількість кліщів, а в рештках на ситах визначають і підраховують кількість інших шкідників. Для цього рештки розсипають тонким шаром на склі або на білому папері і ретельно проглядають під лупою. Від відсіву після просіювання на ситах відбирають із різних місць 5 наважок по 20 г кожна. Наважки окремо поміщають на скло або дошку, розрівнюють і злегка придавлюють сухим склом або папером для одержання рівної поверхні 1-2 мм завтовшки. Після цього із усіх 5 наважок скло або папір знімають і проглядають поверхню борошна. За наявності кліщів на ній з’являються прохідні борозенки, здуття або хвилясті лінії. Ступінь заселення борошна і крупи кліщами визначають за шкалою, як і для зерна. У наступному випуску читайте про заходи контролю

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

молей та ін.). Вміст сита з отворами 1,5 мм – на наявність довгоносиків і їхніх личинок. У вмісті сита з отвором менше 1,5 мм і відсіві підраховують комірних кліщів. Потім визначають кількість кожного шкідника в середньому на 1 кг зерна. Більш точним способом виявлення кліщів є виділення їх зразків зерна за допомогою термоеклекторів. Пошкодженість гороху гороховою зернівкою визначають в 100 г насіння, яке виділяють із середнього зразка. Для цього наважки проглядають і відбирають ті зерна, які мають відкриті отвори або прикриті напівпрозорою оболонкою. У порожнині зерна можуть бути жуки, лялечки або личинки. Пошкоджені брухусом зерна зважують і виражають у відсотках до взятої для аналізу наважки. Приховану заселеність зерна комірним довгоносиком встановлюють у наважці 15 г, яку виділяють із середнього зразка. Зерно очищають від сміття, зернових домішок, механічно пошкоджених зерен і вміщують у марлеву салфетку, занурюють на 1 хв. у воду, підігріту до 30о С, потім із води переносять на 20-30 с в 1% розчин перманганату калію. Потім зерно промивають в чистій холодній воді. Промиту наважку висипають на фільтрувальний папір і підраховують загальну кількість і окремо зерна з чорно-фіолетовими пробочками 0,5 мм діаметром, що утворились у місцях відкладання яєць або проникнення личинок комірного довгоносика.

РОСЛИННИЦТВО

В.А Мокрієнко – к. с.-г н., доцент кафедри рослинництва, НУБіП України

ПРОГНОЗУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР ЗА ЗАПАСАМИ ПРОДУКТИВНОЇ ВОЛОГИ

Останніми роками все відчутніше проявляються зміни кліматичних умов у зв'язку із глобальним потеплінням на нашій планеті: збільшилася кількість опадів в осінньозимовий період, підвищилася температура повітря впродовж зими, частішими та тривалішими стали посухи влітку. Відомо, що найважливіші фактори життя рослин далеко не завжди знаходяться в оптимумі. В умовах України світла і тепла, зазвичай, достатньо для формування високих урожаїв. Режим живлення коригується внесенням мінеральних та органічних добрив на програмовану врожайність з урахуванням виносу елементів живлення. Дослідженнями науково-дослідних установ встановлено, що значні коливання врожаю польових культур викликані, перш за все, різними умовами зволоження. Посушливість клімату зумовлюється недостатньою кількістю опадів, не-

листопад 2012

рівномірним їх розподілом впродовж вегетації культур і підвищеним температурним режимом у літній період, що посилює витрату продуктивної вологи на транспірацію і випаровування з поверхні ґрунту.

Тому головним інерційним фактором, тобто фактором, який визначає не лише теперішні, а й майбутні умови формування врожаю, є вологозабезпеченість рослин протягом вегетації. За даними Українського Гідрометцентру, за останні десять років в Лісо-

степу України середньорічна добова температура підвищилася на 0,9° С (з 6,8 до 7,7° С), за цей період зона втратила близько 100 мм опадів (щорічно в середньому 10 мм), гідротермічний коефіцієнт (ГТК) із 1,3 знизився до 1,1. Загалом погодні умови вегетаційного періоду цих років були нетиповими для України, що виявилося в екстремальній посушливості, підвищеній температурі і екстремально низькому гідротермічному коефіцієнті (ГТК у зоні Лісостепу був у 2007 р. – 0,6; 2008 – 1, у 2009 р. – 0,8 за багаторічної норми 1,3). Найсуттєвіші зміни в запасах доступної вологи в ґрунті спостерігаються наприкінці вегетаційного періоду, особливо в період сівби озимих

pro–sat.com.ua

культур. Ці запаси в метровому шарі ґрунту перебувають на рівні 80-90 мм у Лісостепу і 70-80 мм – у Степу. Такі критичні запаси доступної вологи в ґрунті суттєво вплинули на зниження продуктивності сільськогосподарських культур, якість сівби озимих і повноту сходів (Танчик С.П., 2011). Тому всі агротехнологічні заходи мають бути спрямовані на максимальне поповнення і збереження ґрунтової вологи.

Основними джерелами поповнення ґрунтової вологи є атмосферні опади і надходження води з ґрунтових вод.

Високі врожаї формуються за вологості ґрунту в межах між найменшою польовою вологоємкістю та вологістю розриву капілярів (вологість ґрунту знижується до 60-70% НВ). Мінімально допустима вологість активного шару ґрунту для зернових колосових культур становить 5060% НВ, кукурудзи – 65-70, коренеплодів – 70-75% НВ. Пшениця озима – вимоглива до вологи культура. За недостатньої вологості ґрунту рослини не кущаться і різко знижується їх продуктивність.

Великої шкоди посівам завдає дефіцит ґрунтової вологи під час проростання насіння і з’явлення сходів. pro–sat.com.ua

на період весняного обстеження посівів, тобто через 10 днів після відновлення весняної вегетації (ВВВ).

У роки, коли на початку весни запаси вологи в посівах обмежені, зазвичай, формується і низький рівень урожайності. Значні запаси вологи в цей період, здебільшого, забезпечують формування високих врожаїв навіть за невеликої кількості опадів упродовж весняно-літнього періоду (табл. 1). Найбільш високий врожай пшениця озима забезпечує в тих випадках, коли на початку відновлення весняної вегетації вміст доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 см становить 150-200 мм, задовільний – 120-150, низький – 100 мм і менше (табл. 2).

Таблиця 1. Потреба рослин пшениці в запасах продуктивної вологи протягом вегетації (за даними Косолапа М.П., 2011) Шар ґрунту, см 0-20 0-20

Фаза росту й розвитку

0-20

Сівба-сходи

0-20 0-20

<10 Сходикущіння

0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20 0-20

11-20 21-30 >30

0-20 0-20

Запаси продуктивної вологи, мм <5 5-10

11-20 >30

Відновлення весняної вегетації

Вихід у трубку – цвітіння

Формування та наливання зерна

<60 61-90 91-130 131-160 >160 20-30 і більше <60-80 90-100 101-120 121-175 <25 30-50 60-80 >160

Оцінка Насіння не проростає Запаси вологи незадовільні Проростання насіння затримується, сходи зріджені Недостатні запаси вологи Оптимальні умови зволоження Незначне зволоження, за якого стан рослин погіршується Недостатнє зволоження Оптимальні запаси вологи, які забезпечують нормальний ріст і розвиток Дуже погані Незадовільні Задовільні Добрі Оптимальні Погані Недостатні Задовільні Добрі Оптимальні Незадовільні, спричиняють зменшення маси зерна Достатні Оптимальні Надмірні, можливе вилягання рослин

Таблиця 2. Показники оцінки запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см протягом вегетації (за даними Уланової Е.С., 1975) Фаза росту й розвитку ВВВ Вихід у трубку Колосіння Налив зерна

добрі 150-200 140-180 80-140 80-100

Запаси продуктивної вологи, мм задовільні недостатні 120-150 100-120 100-140 80-100 60-80 40-60 40-80 30-40

листопад 2012

погані < 100 < 80 < 40 < 25

РОСЛИННИЦТВО

Корисний коефіцієнт використання опадів в Україні коливається в межах 0,42-08, середній – 0,7. Частина опадів втрачається з поверхневими та ґрунтовими стоками, а решта – випаровується з поверхні ґрунту. Це непродуктивні втрати, які на чорноземах і дерново-підзолистих ґрунтах становлять 45-55%, на піщаних і супіщаних – 15-22%. Основою водного балансу поля є вода, яка надходить в активний шар ґрунту капілярами. Висота капілярного підняття у піщаних ґрунтах – 18-22 см, супіщаних – 100-150, суглинкових – 150-300 см. Надходження води з ґрунтових вод в активний шар ґрунту враховують у випадку, якщо вони залягають не глибше 3 м від поверхні ґрунту. У разі їх залягання на глибині 1,5-2 м в кореневмісний шар надходить від 600 до 1200 м3/га води.

Сходи при цьому бувають зрідженими й з’являються поодиноко. Дефіцит вологи під час кущіння (ІІ-ІІІ етапи органогенезу) знижує кущистість, а в період колосінняцвітіння (VІІІ-ІХ етапи) зменшує озерненість колоса, під час наливання зерна (Х етап) зменшує масу 1000 зерен. Транспіраційний коефіцієнт пшениці – 320-450. Практика свідчить, що норма висіву насіння пшениці зумовлюється запасами продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-10 см. Багаторічними дослідженнями Д.М. Алімова встановлено, що дружні і повні сходи насіння цієї культури можливо отримати за умови, коли в посівному шарі ґрунту запаси продуктивної вологи становитимуть 10 мм, тобто на 1 см ґрунту має припадати 1 мм вологи. Особливе значення для пшениці має запас продуктивної вологи (W)

РОСЛИННИЦТВО

Згідно із середньобагаторічними даними початок активної вегетації пшениці озимої припадає на кінець другої – початок третьої декади березня. У цей час відбувається остаточне з`єднання i урівноваження запасів продуктивної вологи мiж верхніми i нижніми шарами ґрунту. За розрахунками, кiлькiсть її у метровому шарi під пшеницею озимою становитиме 140-160 мм, а на окремих площах до 170 у Степу, 160-180 – у Лісостепу та 165-190 мм на Полiссi, що вiдповiдає 90-110% середніх багаторічних показників, або 75-80% значень найменшої польової вологоємності. Цієї вологи буде достатньо для росту і розвитку польових культур у весняний період вегетації. Але, зважаючи на підвищення теплового режиму у квiтнi-травні та дефіцит опадів упродовж цього періоду, слід приділяти велику увагу агротехнічним заходам, спрямованим на поповнення i збереження ґрунтової вологи, а саме: для руйнування капілярів ґрунту та зменшення випаровування вологи за першої можливості необхідно провести боронування i здійснити сівбу ранніх ярих культур у оптимально ранні та стислi строки. Однак, тісні залежності врожайності зерна пшениці від запасів продуктивної вологи в ґрунті існують лише за умов сприятливості перезимівлі посівів.

З урахуванням різних умов перезимівлі встановлено, що другим найбільш істотним фактором є кількість стебел у період відновлення весняної вегетації. Для підвищення вмісту білка у зерні велике значення має літнє підживлення азотними добривами. Ефективність цього заходу залежить від метеорологічних умов і, перш за все, від вологості верхнього шару ґрунту та тривалості бездощового періоду після внесення азотних добрив. Залежність прибавки протеїну від вологості ґрунту за літнього підживлення може бути виражена формулою: ΔП= 0,058•W-5•W -6-0,55, де W – вологість ґрунту в шарі 020 см, % від НВ. Ця залежність дозволяє визначити ефективність літнього

листопад 2012

pro–sat.com.ua

Таблиця 3. Порогові значення запасів продуктивної вологи протягом вегетаційного періоду ячменю Характеристика Кількість опадів за передвегетаційний період, мм Кількість опадів за період сівба-колосіння, мм Весняні запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см, мм Запаси продуктивної вологи на дату масового колосіння, мм Сумарні витрати вологи за період сівба-колосіння, мм Сумарні витрати вологи за вегетаційний період, мм

сприятливі 150-175 120-150 160-180 110-130 180-200 220-250

нестійкого та недостатнього природного зволоження основним фактором, який визначає продуктивність ячменю ярого, є вологозабезпеченість посівів протягом вегетаційного періоду. Термічний режим, який визначає витрати вологи і швидкість розвитку рослин, характеризується середньою декадною температурою повітря протягом 10 днів після початку

Величина листкової поверхні рослини на момент утворення початків є інтегральним показником стану рослин і одним із найважливіших факторів, які зумовлюють врожайність. Залежність урожаю зерна кукурудзи від запасів продуктивної вологи описується квадратичною параболою з параметрами, які залежать від листкової поверхні посіву (табл. 4).

Таблиця 4. Прогнозована врожайність зерна кукурудзи залежно від запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-50 см (мм) та площі листків (тис. м2/га) у фазу цвітіння волоті, ц/га Запаси вологи 20 40 60 80 100

15 16 19 30 37 40

20 18 24 39 43 48

Площа 25 20 30 47 58 67

листків 30 35 24 31 41 50 58 63 64 70 78 85

40 41 62 74 86 100

Таким чином, оптимальна площа асиміляційного апарату кукурудзи у фазу цвітіння волотей має становити 40-45 тис.м2/га, а запаси продуктивної вологи в активному шарі ґрунту мають становити не менше 50 мм. Отже, регулювання водного режиму ґрунту дозволяє найбільш повно використовувати кліматичні і ґрунтові ресурси, потенційні можливості сорту та добрив, а також інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур.

pro–sat.com.ua

листопад 2012

РОСЛИННИЦТВО

підживлення, а врахування нижченаведених умов – доцільність і строки його проведення:  ефективність підживлення забезпечується за оптимальних умов зволоження (50-70% НВ), кількості продуктивних стебел не менше 360 шт/м2; атмосферні опади (20 мм на добу) можуть істотно знижувати ефективність використання азоту з добрив;  якщо вологість ґрунту становить 25-50% НВ, то підживлення рекомендується в разі випадання більше 5 мм опадів до фази цвітіння;  підживлення не доцільно проводити, якщо вологість ґрунту більше 80% НВ або менше 25% НВ. Ячмінь ярий. Ячмінь ярий належить до культур з найбільш раннім строком сівби, що пов’язано із здатністю насіння цієї культури проростати за низьких температур (1-2о С) та високою стійкістю до приморозків. Крім того, серед ярих культур сівбу необхідно починати ячменем, що зумовлюється його недостатньо розвиненою, фізіологічно неактивною кореневою системою. В умовах

несприятливі < 70 < 30 < 80 < 40 < 70 < 110

колосіння. Режим вологості повітря характеризується дефіцитом його вологості в декаду масового колосіння. Основні критерії запасів продуктивної вологи та їх порогові значення наведено у табл. 3. Кукурудза. Цю культуру вирощують у зоні нестійкого і недостатнього природного зволоження. У зв’язку з цим забезпечення вологою вегетаційного періоду, особливо у фазі викидання волоті, істотно впливають на формування врожайності зерна. За даними М.І. Володарського (1986), урожайність зерна кукурудзи найбільш істотно залежить від запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-50 см на початок фази викидання волоті, а також від площі листкової поверхні.

Популярний журнал для фермерів, дачників та городників

Передплатний індекс:

49125

(Україна)

22101 (Росія)

Ви можете придбати журнал в кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА www.pro-of.com.ua

Більш ніж на 100 сторінках щомісячного видання – інформація про сучасні технології вирощування овочевих та плодово-ягідних культур, новини від світових селекційних центрів, інститутів і компаній, інформація про сортове різномаїття та помологічні особливості культур. Також в журналі ви знайдете практичні поради по будівництву та ефективному використанню теплиць і парників, технології зберігання та переробки овочів та фруктів, рекомендації з вибору садового та городнього інвентарю та багато іншої корисної інформації. Видання містить велику кількість унікальних авторських матеріалів, які будуть цікаві для широкої читацької аудиторії. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: editor@pro-of.com.ua; www.pro-of.com.ua

ТВАРИННИЦТВО

А. Калинка – к. с.-г. н., завідувач лабораторії селекції, розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції, Буковинської державної с.- г. дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону

БУКОВИНСЬКИЙ М’ЯСНИЙ КОМОЛИЙ СИМЕНТАЛ —

СЕЛЕКЦІЙНЕ ДОСЯГНЕННЯ В ПЕРЕДГІР’Ї КАРПАТ!

В Україні, а саме на Буковині, все частішають повідомлення як в газетах, так і по телебаченню і радіо про створення нової симентальської м’ясної худоби нової генерації. Уже є буковинський тип м'ясного комолого сименталу, який буде структурною одиницею буковинського типу м'ясного сименталу створюваної української симентальської м’ясної породи. Нову популяцію сименталу отримали на основі поглинального схрещування після 14-річної роботи. На фермах Буковини селекційне досягнення – інноваційний продукт за методами створення і за господарсько-біологічними особливостями. От й виникла у нас думка розповісти про нове селекційне досягнення у тваринницькій галузі, про «свіжий вітер змін» у Буковинському краї читачам журналу «Сучасні Аграрні Технології». 52

листопад 2012

pro–sat.com.ua

Але рапортувати про досягнення ще рано, оскільки практичні результати у такій галузі, як розведення нової м’ясної худоби з використанням новітньої прогресивної технології м’ясного скотарства, заявляються через чотири покоління. Вже можна тепер зітхнути, що на Буковинській землі

на пасовищах випасається новий тип високопродуктивної симентальської м’ясної худоби нової генерації. Нині ми маємо в області вже 265 чистопорідних корів м'ясного комолого сименталу, які знаходяться в таких базових стадах, як ДПДГ «Чернівецьке» Герцаївського району, ДП «Рокитне» СТОВ «Авангард» Новоселицького та АФ «Гвіздівці» Сокирянського району Чернівецької області (фото 1).

би, яка пристосована до природнокліматичних умов передгірної та гірської зони Карпат, посідає одне з перших місць в області та в Україні. Створення типу симентальської м’ясної худоби нової генерації для адаптації на силових та горбистих землях передгірної зони області стало актуальною проблемою щодо розведення стада з високою енергією росту тварин та виходу м’яса на рівні кращих вітчизняних та зарубіжних порід. У подальшому це дасть змогу створити високопродуктивний, інтенсивний м’ясний комолий симентал нової популяції на 200 корів в умовах передгірної зони Карпатського регіону Буковини. Державною експертною комісією з апробації селекційних досягнень у тваринництві в 2012 році вже підготовлено матеріали до апробації щодо м'ясного сименталу худоби. Теоретичне обґрунтування, розробку і реалізацію програм створення та удосконалення типу здійснювали директор Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту

сільського господарства Карпатського регіону НААН та науковці лабораторії селекції, розведення, годівлі та виробництва тваринницької продукції, директор ДПДГ «Чернівецьке». Нині на теренах Буковини цей тип м’ясної худоби є дуже високопродуктивним щодо виробництва із малими затратами і собівартістю продукції. Новостворений тип м'ясного комолого сименталу нової генерації з високим генетичним м’ясним потенціалом добре адаптувався до кліматичних умов передгірної зони області.

Худобу нової генерації створено методом поглинального схрещування місцевої симентальської породи комбінованого напряму продуктивності з бугаями-плідниками м'ясного напряму продуктивності американської, канадської та австрійської селекції.

ТВАРИННИЦТВО

Фото 1. Корова з телям Фіалка 6069. Лінія Абрікота 58311. Жива маса 585 кг

Науковці-тваринники Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН для передгірської зони Карпат подарували новий тип м’ясного комолого сименталу, якого в минулому не розводили.

Нова генерація м’ясної худоби буде структурною одиницею вже створеного буковинського типу м'ясного сименталу української симентальської м’ясної породи великої рогатої худоби. Новий тип симентальської худоби м'ясного напряму продуктивності вже не один рік радує Буковинський край та базове модельне господарство ДПДГ «Чернівецьке». Господарство за чисельністю розведення цієї худо-

pro–sat.com.ua

листопад 2012

Сьогодні розводять нову генерацію симентальської худоби «в собі», що забезпечує стійку генетичну передачу ознак своїм нащадкам (фото 2).

Фото 2. Бугай-плідник Аполон 1843. Лінія Лісерона ЕР 14291. Жива маса 545 кг. Рік народження 2008 рік. Чистопорідний. Еліта рекорд

Фото 3. Стадо м’ясного комолого сименталу з молодняком нової генерації в літньому таборі

Худоба нової популяції характеризується високою м’ясною продуктивністю.

Бугайці у 18-місячному віці досягають живої маси 500-550 кг. Тварини нової генерації симентальської м’ясної породи переважа-

ють ровесників місцевих сименталів комбінованого типу за приростом на 15-23%, забійним виходом м’яса на 10,4-12% На сьогодні у господарстві ДПДГ «Чернівецьке» діє близько 430 га земель, де випасається худоба, в наявності 270 голів, у тому числі 153 корови нової популяції, які переведені на нову енергоощадну технологію виробництва дешевої яловичини. ДПДГ «Чернівецьке» у 2011 році отримало державну підтримку у розмірі 173 тис. грн (на 1 голову по 1200 грн), було продано 31 голову племінного молодняку на суму 180 тисяч і отримано 112 тисяч чистого прибутку з рентабельністю 37%. За перше півріччя 2012 року вже продано 23 голови племінного молодняку на суму 150 тис грн господарствам, які планують розводити тварин у Чернівецькій, ІваноФранківській та Тернопільській областях (див. табл.). Ось, що дає нині розведення нової перспективної м’ясної симентальської худоби з використанням новітніх технологій розведення, годівлі,

ТВАРИННИЦТВО

Створення м’ясного комолого сименталу на новій методологічній основі із застосуванням поглинального схрещування являє собою інноваційний продукт, який не має аналогів в Україні. Стадо м’ясного комолого сименталу в племзаводі «Чернівецький» характеризується високою продуктивністю: жива маса дорослих бугаїв становить 950-1100 кг, корів – 550-580 кг, бугай-

ців у віці 8 міс. – 230-260 кг, 15 міс. – 450-500 кг, 18 міс. – 500-550 кг, теличок відповідно: 230-250 кг, 360-380 кг, 400-430 кг. Середньодобові прирости живої маси бугайців – 900-950 г, маса туші бугайців 18-міс. віку становить 330-340 кг, вихід туші – 58-60%, забійний вихід – 60-62% (фото 3).

листопад 2012

pro–sat.com.ua

Таким чином, м’ясний комолий симентал, створений на основі використання кращого світового генофонду

м'ясної худоби, є кращим генофондом для пасовищної технології виробництва дешевої, якісної яловичини, яка прирівнюється до «альпійської» в умовах передгірної зони Карпатського регіону Буковини. Тому в сучасних умовах дефіциту енергоносіїв та енергетичної кризи, яка є постійним супутником економіки Буковини в останні роки, м’ясний комолий симентал посідає чільне місце з-поміж порід м'ясної худоби, оскільки не потребує капітальних споруд та енергомісткого обладнання для свого утримання, добре використовує пасовища та грубі корми, стійкий до різких коливань температури та хвороб. Буковинський місцевий м’ясний комолий симентал поширений у різних

Таблиця. Реалізація племінного молодняку м'ясного комолого сименталу (2003-2012 рр.) Роки реалізації Показник Реалізація плем.. молодняку, гол. у живій масі, ц

2003 2004 2005

2006 2007 2008 2009 2010 2011

210

151

103

183 0,350

pro–sat.com.ua

2012 (1півріччя)

43,3

кліматичних зонах Західного регіону України, добре пристосований до різних умов середовища не тільки для цього регіону, а й до інших областей України.

Для цього типу характерні порівняно високі показники молочної і м’ясної продуктивності, довгорослості, добрі відтворні здатності. У належних умовах використання від високопродуктивних симентальських м’ясних комолих корів можна одержувати по 6-8 отелень і більше. За весь період розведення цієї худоби племінним заводом ДПДГ «Чернівецьке» було продано 356 голів у Чернівецьку, Івано-Франківську, Тернопільську, Київську, Чернігівську області. Сьогодні ДПДГ «Чернівецьке» продовжує посилювати свої ринкові позиції і спрямовує зусилля на завоювання лідерства у Буковинському краї та в Україні загалом. Тісна співпраця з науковцями, постійний пошук нового передового досвіду, дозволяє керівникам, фахівцям і працівникам тваринництва впевнено дивитися в завтрашній день. листопад 2012

ТВАРИННИЦТВО

утримання і ці економічні показники з року в рік збільшуються на базовому племзаводі «Чернівецький». На завершальному етапі створення буковинського типу м’ясного комолого сименталу, пристосованого для умов передгірської зони регіону Карпат, розвиватимуться цінні господарсько-корисні ознаки тварин бажаного типу, які консолідуватимуться на основі лінійного розведення. У цей період відбуватиметься перехід від схрещування до розведення «в собі»; завершується доведення кількості тварин до необхідної для апробації нового типу худоби в умовах Чернівецької області.

ТВАРИННИЦТВО

Ф.С. Хазіахметов – д. с.-г. н., професор, Х.Г. Ішмуратов – д. с.-г. н., професор

РОЗДІЙ КОРІВ І ПЕРШОТІЛОК: теорія і практика Після отелення у корів починається новотільний період або перша фаза лактації. З 7-10 дня після отелення корова з нормальною функцією вимені та інволюцією матки приступає до найпродуктивнішого періоду – періоду роздоювання. Це перші 90-100 днів лактації. За правильної організації годування та догляду на цей період припадає 40-45% молочної продуктивності корів.

У період роздоювання, вірніше, в новотільний період, корови не здатні спожити ту кількість енергії і поживних 56

листопад 2012

речовин, які необхідні для утворення молока.

Тобто, в перші три місяці лактації спостерігається дефіцит енергії та поживних речовин і корова змушена використовувати для утворення молока запаси живильних речовин організму. А це практично призводить до зниження їх живої маси. У перший місяць лактації відбувається втрата ваги у зв'язку з дефіцитом енергії: втрати живої маси становлять за надою 5000-6000 кг – 35-60 кг, 7000-8000 кг – 55-85 кг, 9000 кг і більше – 85-110 кг і більше.

Світовий досвід показує, що продуктивність худоби зумовлена генотипом, умовами годівлі та утримання. І при цьому зростання молочної продуктивності корів до надою 4500 кг в рік залежить здебільшого від повноцінного збалансованого годування. У разі надою понад 4500 кг посилюється значення генетичного потенціалу, але і в цьому випадку вирішальним, на 65-70%, залишається годування. Витрачені запаси енергії та поживних речовин тіла на синтез молока в перші місяці лактації починають відновлюватися на 4-му місяці лактації за настання максимального споживання кормів. Треба стежити за тим, щоб втрата живої маси за період роздоювання не перевищувала 1 кг на добу. Для того, щоб значно знизити дефіцит енергії, до раціону необхідно включати корми, багаті на енергію –

pro–sat.com.ua

зернові концентрати, коренебульбоплоди і об'ємні корми високої якості: сіно, сінаж, силос і трав'яну різку. Для забезпечення корів енергією в перший період лактації застосовують концентратний тип годівлі – до 400-500 г суміші концентрованих кормів у розрахунку на 1 кг молока, обов'язково збагачених макро- і мікроелементами з вітамінами A, D, E, або спеціальні комбікорми для уникнення ризику захворювання кетозом і ацидозом.

За досягнення піку удоїв збільшення кількості концентратів припиняють і тримають на стабільному рівні годівлі протягом другого періоду лактації, поки не почнеться спад продуктивності.

Низька якість грубих і соковитих кормів призводить до великої перевитрати концентратів під час годування молочної худоби, особливо корів. Дослідженнями встановлено, що для отримання удою 20 кг в день у разі годування корови сіном 1 класу на 1 кг молока потрібно 270 г концентратів, у разі годування сіном II класу – 365 г, годування сіном III класу – 500 г, а у разі годування позакласним сіном – більше 675 грамів. Таким чином, з метою отримання однакової продуктивності під час використання низькоякісного сіна для годівлі корів витрата концентратів збільшується майже в 2,5 рази. Пояснюється це тим, що корми III класу, а також позакласні мають поживність в 1,5-2 рази нижче порівняно з кормами 1 класу. Вони гірше перетравлюються і мають нижчу енергетичну поживність:

Поживність кормів і витрата концентратів залежно від класу якості кормів Корм Сіно, ЕКО в 1 кг Силос, ЕКО в 1 кг Сінаж, ЕКО в 1 кг Витрата концентратів на 1 кг молока (для одержання приблизно 20 кг молока в день), г

1 0,52 0,20 0,35

Клас якості 2 3 Позакласний 0,46 0,40 0,31 0,18 0,14 0,10 0,32 0,25 0,22

270

365

500

У структурі раціонів за всіх рівнів продуктивності передбачено підвищення витрати сіна, сінажу, силосу і зниження кількості коренебульбоплодів і концентратів з наростанням тривалості лактації. З точки зору фізіології харчування й економіки тваринництва, така система годівлі тварин найбільш раціональна. Під час складання раціонів необхідно використовувати фактичні дані про хімічний склад і поживності кормів.

pro–sat.com.ua

листопад 2012

675

ТВАРИННИЦТВО

Така годівля забезпечує найбільш оптимальну лактаційну криву, яка характеризується різким підвищенням і тривалим утриманням піку, а потім поступовим його зниженням у третьому періоді лактації. Після закінчення роздою з 4-5-го місяця лактації годування необхідно вести відповідно до фактичного удою, з тим, щоб утримувати добову продуктивність на високому рівні до 6-7-го місяця з поступовим зниженням її до кінця лактації. У другій період лактації відбувається відновлення тканинних резервів в організмі, але надмірне годування може призвести до негативних результатів – ожиріння і різкого зниження надоїв. Тому годувати слід за нормами відповідно до величини удою, живої маси, вгодованості корів і необхідності часткового відновлення резервів тіла. Середньодобові прирости живої маси в цей період мають бути в межах 0,1-0,3 кг.

Коровам треба кілька разів на день пропонувати корм, щоб стимулювати його поїдання. Молочна продуктивність і жир вище, якщо коровам роздають корм більше двох разів на день. Залишки в годівниці у межах 5-10% вважаються нормальними. Важливим фактором, що сприяє більшій вживаності корму, є необмежений доступ до води, до того ж тепла вода помітно стимулює споживання корму новотільними коровами. За допомогою правильно складеного раціону – набору кормів, в якому знаходяться всі необхідні організму поживні речовини, стало можливим отримувати більше молока за менших витрат корму. Під час організації повноцінної годівлі молочної худоби першорядне значення має якість кормів, особливо об'ємистих – сіна, сінажу, силосу.

Низька якість основних кормів викликає необхідність балансувати раціони за рахунок підвищеної витрати концентратів, що невигідно економічно і шкідливо для здоров'я тварин. Перевантаження раціонів концентратами може призвести до різних порушень в обміні речовин, і зокрема до ацидозу і кетозу. За інтенсифікації молочного скотарства та переведення його на промислову основу під час годування високопродуктивного дійного стада перспективне використання повнораціонних кормосумішей (ПКС) із застосуванням сучасних самохідних або причіпних кормозмішувачів.

ТВАРИННИЦТВО

Роздільне годування – це роздача окремо грубих, соковитих і концентрованих кормів. Зазвичай за роздільного годування в годівниці тварин роздають соковиті корми і потім на них насипають концентровані. Тварини спочатку з'їдають більш смачні корми – концентровані, потім – менш смачні – соковиті і грубі. Причому соковиті і грубі корми вони з'їдають також не підряд, а спочатку вибирають більш смачні і тонкі листочки, потім найбільш тонкі частини стебел. У разі описаного способу годівлі 15-20% соковитих і грубих кормів, на заготів-

листопад 2012

лю яких витрачено чималі зусилля і кошти, викидаються. З іншого боку, у разі надходження концентрованих кормів в рубець підвищується кислотність середо вища. Систематичне підвищення кислотності в органах травлення призводить до захворювань – ацидозу, який поступово переходить в кетоз. Для запобігання подібного, під час роздільного годування разова порція концентрованих кормів не має перевищує 1,5-2,0 кг. Високопродуктивні корови потребують 10-15 кг концентрованих кормів на добу, але для цього їх доведеться годувати 6-8 разів.

Зазвичай добову норму таких кормів ділять на дві-три порції. Тоді за одне годування корова отримує 5,07,5 кг. У разі переходу на такий раціон спочатку добові удої підвищуються, потім знижуються, а через деякий час «раптом» виявляється, що стадо «хворе» на ацидоз. Ризик підвищення кислотності середовища рубця (ацидоз) набагато знижується, якщо всі складові частини раціону попередньо ретельно перемішати. У повнораціонній кормовій суміші (ПКС) легкоперетравні вуглеводи (крохмаль, цукор), протеїн, важкорозщеплювана клітковина, макро- та мікроелементи знаходяться в необхідному для правильного травлення співвідношенні. За тих самих кормів підвищується молочна продуктивність корів, поліпшуються показники відтворення і здоров'я тварин.

Якщо інгредієнти раціону перемішати так, щоб корова не могла з такої суміші нічого вибрати, то відходи соковитих і грубих кормів практично будуть знижені до нуля. Годування підвищує молочну продуктивність тварин, що покращує відтворювальні функції і здоров'я і одночасно знижує витрати грошових коштів на придбання або виробництво інгредієнтів раціону. Годування повнораціонними кормовими сумішами передбачає спочатку складання раціону на комп'ютері, потім приготування кормосумішей з використанням змішувачів-роздавачів кормів (міксери), роздавання кормосуміші в годівниці або на кормові столи, контроль вживаності і оцінювання якості годівлі (здійснення зворотного зв'язку між твариною і людиною). Основні умови приготування повнораціонних кормових сумішей: 1) аналіз фактичної поживності кормів; 2) складання раціону на «папері», комп'ютері; 3) створення кормового пункту – все має бути поруч; 4) дотримуватися порядку завантаження міксера (сіно, комбікорм, соковиті корми тощо) і повністю механізувати завантаження міксера; 5) скорочення кількості компонентів ПКС:  попередня підготовка зернової суміші або комбікорму;

pro–sat.com.ua

Чим вище надої корів, тим більше енергії має бути в сухій речовині раціону. Якщо корми неповноцінні, то тварина не може поїдати достатню кількість кормів для задоволення потреби в енергії.

У корів з середньою продуктивністю в 1 кг сухої речовини раціону має бути 0,85-0,95 енергетичних кормових одиниць (ЕКО), у корів з удоями вище 20кг на добу – 1,0-1,12 ЕКО. За річного надою 7000-8000 кг молока і живої маси корів 530-600 кг концентрація ЕКО в 1 кг сухої речовини раціону має бути в перший період лактації 1,20-1,03, другий – 1,15-1,00, третій – 1 ,05-0, 93 і в сухостійний період – 0,93-1,00. Перетравного протеїну на 1 ЕКО в перший період лактації має бути 118-110 г, другий – 97–88 г, третій – 90-82 г і в сухостійний період – 93-97 грамів. Клітковини в сухій речовині раціону в перший період лактації має бути 20,5-21,5%, другий – 21,624,5, третій – 25,0-26,0, у сухостійний період – 25,0-25,7%.

Оптимальне сахаропротеіновое відношення в перший період лактації 1,08-1,02, другий – 1,03-0,93, третій – 0,93-0,80 і в сухостійний період – 0,9. За річного надою 9000-10000 кг молока і живої маси корів 650-700 кг концентрація ЕКО в 1кг сухої речовини раціону в перший період лактації має бути 1,30-1,14, другий – 1,231,09, третій – 1 ,11-1, 04 і в сухостійний період – 0,94-1,06. Вміст перетравного протеїну на 1 ЕКО в перший період лактації має бути 124-106 г, другий – 103-93, третій – 93-83 і в сухостійний період – 96-94 грамів. Кількість клітковини в сухій речовині раціонів в перший період лактації має бути 19,0-20,5%, другий – 20,523,0, третій – 24,0-25,0 і в сухостійний період – 24,025,0 %. Оптимальним цукрово-протеїнове відношення в перший період лактації вважається 1,14-1,07, другий – 1,100,99, третій – 0,99-0,83, у сухостійний період – 0,9. Висока концентрація енергії в раціонах корів досягається збільшенням частки якісного сіна і концентратів (комбікормів), включенням трав'яної різки. листопад 2012

ТВАРИННИЦТВО

 заготівля сендвіч-силосу – пошарове силосування трав'яного і кукурудзяного силосу. Універсальні кормозмішувачікормороздавачі (міксери) останнього покоління дозволяють зменшити об’єм раціону і підвищити вживаність кормів; спожити тваринами максимальну кількість сухої речовини (носій всіх поживних речовин); забезпечити оптимальне співвідношення елементів живлення; уникнути залишків грубих і соковитих кормів (може бути до 20-30%); знизити ризик ацидозу і кетозу; підвищити продуктивність корів мінімум на 15-20% і скоротити на 50% витрати, пов'язані з лікуванням захворювань травного тракту. Як бачимо з вищевикладеного матеріалу, під час організації нормованої годівлі корів треба знати, перш за все, потребу їх в сухій речовині і вміст її в раціоні, тому що кількість сухої речовини в кормі або раціоні – перший головний показник поживності раціону – носій енергії і всіх поживних речовин. У середньому дійні корови споживають 2,8-3,2 кг сухої речовини в розрахунку на 100 кг живої маси, високопродуктивні – 3,5-3,8 кг, а в окремих випадках і до 4-4,7 кг.

ПАЛьнОМАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ХОЛОДНОЇ ПОРИ РОКУ

А.І.Окоча – к.т.н., доцент, НУБіП України

Холодна пора року з мінусовими температурами навколишнього середовища вимагає від користувачів автотракторної техніки використання певних марок пально-мастильних матеріалів.

ТЕХНІКА

Палива Дизельне паливо – основний вид рідкого палива для сільськогосподарської техніки. Груповий хімічний склад дизельного палива такий, що містить велику кількість нормальних парафінових вуглеводнів, які мають незадовільні низькотемпературні властивості: високі температуру помутніння і застигання. Тому у разі зниження температури паливо мутніє – втрачає прозорість, а застигання палива настає за зниження температури на 5-15о С після його помутніння, при цьому паливо втрачає рухомість. Для надійної роботи системи живлення найнижча температура навколишнього середовища має бути на 10-15о С вище температури застигання. Але температури помутніння й застигання не завжди відтворюють реальну картину поведінки дизельного палива в холодних умовах його використання,

листопад 2012

тому останнім часом в стандарти на дизельне паливо ввели ще один показник – граничну температуру фільтрованості, яка і обмежує температуру його використання. В Україні паливо для дизельних двигунів самохідної сільськогосподарської техніки виготовляють відповідно до ДСТУ 3868-99, ТУ У 22340203.0192000 і ДСТУ 4840:2007. Згідно з ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. Технічні умови», який затверджено й впроваджено наказом Держстандарту України від 8 квітня 1999 року №179, чинним від 01.09.1999 року, для швидкохідних дизелів автотракторної техніки виготовляються такі марки дизельного палива: Л – літнє, рекомендується до використання за температури повітря не нижче мінус 5о С. З – зимове, рекомендується для використання за температури повітря не нижче мінус 15о С. За згодою

Довідка Гранична температура фільтрованості – температура, за якої паливо після охолодження в певних умовах здатне ще проходити крізь фільтр з встановленою швидкістю. Суть методу полягає в поступовому охолодженні палива з інтервалом в 1о С і проходженні його крізь металеву фільтрувальну сітку за постійного вакууму. Визначення ведуть до температури, за якої 20 мл палива проходить крізь фільтр менше ніж за 60 с. Гранична температура фільтрованості є одним з показників прогонності дизельного палива й обмежує найнижчу температуру навколишнього повітря використання палива. Прогонність – здатність палива легко прокачуватися системою живлення крізь фільтри й безперебійно надходити в циліндри двигуна.

pro–sat.com.ua

дарське Знг-0,50-(-15) за ТУ У 22340203.019-2000. В Україні з 1 січня 2008 р. набрав чинності ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови», який поширюється на дизельне паливо підвищеної якості, що одержують із продуктів переробки нафти та використовують у швидкохідних дизельних і газотурбінних двигунах наземної техніки. Палива, виготовлені за цим стандартом, відповідають екологічним нормам Євро-4. Залежно від умов використання встановлюють такі марки та класи дизельного палива. Для використання в умовах помірного клімату: марки А, B, C, D, E і F – з граничними температурами фільтрованості не вище 5о С, 0о С, мінус 5о С, мінус 10о С, мінус 15о С і мінус 20о С відповідно. Для використання в умовах арктичного (вірніше було б холодного) клімату: класи 0 і 1 – з граничними температурами фільтрованості не вище ніж мінус 20о С і мінус 26о С відповідно. Що ж робити, коли різко знизиться температура навколишнього серед-

овища, а запаси зимового палива відсутні, або ж температура його нижче рекомендованої для застосування? Для цього використовують спеціальні присадки (депресори, диспергатори) та розбавлення паливами зі значно кращими низькотемпературними властивостями – реактивним паливом (гасом). Призначення депресорних присадок – знизити температуру застигання та граничну температуру фільтрованості дизельних палив. Переважно використовують на нафтопереробних заводах під час виготовлення стандартних палив, але останнім часом у продажу з’явилася їх велика кількість як вітчизняних, так і зарубіжних. Використовуючи депресорні присадки, необхідно враховувати наступне. 1. Депресори знижують температуру застигання і граничну температуру фільтрованості, але не впливають на температуру помутніння і не можуть запобігати розшаруванню палив за низьких температур. При цьому утворюється дві фази: нижній мутний шар і верхній прозорий.

листопад 2012

ТЕХНІКА

з Міноборони України допускається виробляти і застосовувати паливо з граничною температурою фільтрованості не вище мінус 25о С. В умовному позначенні дизельного палива марки Л зазначається масова частка сірки і температура спалаху в закритому тиглі, дизельного палива марки З – частка сірки і температура застигання. Для прикладу: умовне позначення дизельного літнього палива з масовою часткою сірки до 0,10% і температурою спалаху 40о С – Паливо дизельне Л-0,1040 за ДСТУ 3868-99; умовне позначення дизельного зимового палива з масовою часткою сірки до 0,20% і температурою застигання мінус 25о С – Паливо дизельне Л-0,20(-25) за ДСТУ 3868-99. У зв’язку із зростанням потреб у дизельному паливі з’явилося паливо, яке має підвищену температуру кінця кипіння – народногосподарське. Паливо дизельне народногосподарське згідно з ТУ У 22340203.019-2000 готують змішуванням прямогонних фракцій нафти і середньодистилятних фракцій вторинних процесів переробки нафти, зазвичай, каталітичного крекінгу. Паливо призначене для високофорсованих дизельних двигунів наземної техніки. Залежно від умов застосування виробляють дві марки палива: Лнг – літнє, рекомендується для застосування при температурі повітря не нижче +5о С; Знг – зимове, рекомендується для застосування в регіонах, де температура повітря не нижче мінус 5о С. Приклади позначення палива літнього з масовою часткою сірки до 0,10% і температурою спалаху в закритому тиглі не нижче 40о С – Паливо дизельне народногосподарське Лнг0,10-40 за ТУ У 22340203.0192000; палива зимового з масовою часткою сірки до 0,50% і температурою застигання не вище мінус 150 С – Паливо дизельне народногоспо-

2. Механізм дії депресорів такий, що вони ефективні тільки у разі введення до помутніння палива. Температура введення присадок має бути приблизно на 10о С вище температури помутніння, а ще ефективніше підігріти паливо до температури 40о С.

ТЕХНІКА

Диспергатори запобігають розшаруванню палива з депресорними присадками під час зберігання за низьких температур. У виробничих умовах низькотемпературні властивості покращують, розбавляючи дизельне паливо реактивним паливом, у якого температура початку кристалiзацiї не вище мiнус 60о С. При цьому слiд пам’ятати, що у разі розбавлення дизельних палив низькокиплячими компонентами температури застигання i помутнiння сумiшi завжди вiдхиляються у бік високозастигаючого дизельного палива, внаслiдок чого доводиться використовувати значну кiлькiсть розчинника. Але використовувати кiлькiсть розчинника понад 50% (за об’ємом) не рекомендується, оскільки значно знижується цетанове число i в’язкiсть сумiшi, що призводить до затруднення пуску i пiдвищення зношування двигуна. Не дивлячись на те, що автомобільний бензин має достатні низькотемпературні властивості, розбавляти ним дизельне паливо не рекомендується, оскільки це призводить до виникнення детонації і пiдвищеного зношування двигуна. Автомобільні бензини. Якщо з прогонністю автомобільних бензинів проблем немає (див. вище), то за низьких температур виникає проблема пуску холодного двигуна. Автомобільні бензини в Україні виготовляють, зазвичай, за двома стан-

Довідка Леткість – здатність нафтопродукту до випаровування. Тиск насиченої пари – тиск пари, що знаходиться в стані рівноваги з рідкою фазою за певного співвідношення об’ємів рідкої й парової фаз і певної температури. Є одним з показників випарності палива, за яким можна оцінювати пускові властивості, схильність до утворення парових пробок, втрати від випаровування під час транспортування й зберігання. Випарність – здатність нафтопродукту переходити із рідини в газ. Характеризує умови сумішоутворення і склад горючої суміші, а також її повноту згоряння. Оцінюється такими показниками, як фракційний склад, тиск насиченої пари, індекс парової пробки.

Таблиця. Класи леткості автомобільних бензинів згідно з ДСТУ 4839:2007 Назва показників

A 45,0-60,0

B 45,0-70,0

1. Тиск насиченої пари, кПа, (ТНП) у межах 2. Ф ракційний склад: - за температури 70о С випаровується (В70), % (об.), у межах 20,0-48,0 20,0-48,0 - за температури 100о С випаровується (В100), % (об.), у межах 46,0-71,0 46,0-71,0 - з а температури 150о С випаровується (В150), % (об.), не менше ніж 75,0 75,0 - кінець кипіння, о С, не вище ніж 210 210 - залишок у колбі, % (об.), не більше ніж 2 2 3. Індекс парової пробки (ІПП), не більше ніж (ІПП=10•ТНП+7•В70) Примітка. Для бензинів класів A, B, C, D, E, F індекс парової пробки не нормується.

листопад 2012

Значення для класів леткості C/C1 D/D1 E/E1 50,0-80,0 60,0-90,0 65,0-95,0

F/F1 70,0-100,0

22,0-50,0 46,0-71,0

75,0 210 2 C1 1050

75,0 210 2 D1 1150

75,0 210 2 E1 1200

75,0 210 2 F1 1250

pro–sat.com.ua

дартами – ДСТУ 4063-2001 і ДСТУ 4839:2007. Згідно з ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» виготовляються всесезонними і є тільки один показник, який вказує на сезонність використання бензину (примітка 1 у стандарті) – для бензинів, вироблених нафтопереробними заводами України в період від 1 жовтня до 1 квітня, показник «Температура початку перегонки не нормується». В Україні з 01.01.2008 року чинний ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови», який поширюється на автомобільні бензини підвищеної якості, що відповідають екологічним нормам Євро-4 згідно з EN 228:2004. Залежно від октанового числа встановлено такі марки бензинів: А-92Євро, А-95-Євро і А-98-Євро – з октановими числами за дослідним методом не менше ніж 92, 95 і 98 відповідно. Залежно від умов використання встановлюють класи леткості (див. табл.): літні: А,В; зимові: С,D,E,F; перехідні: C1, D1, E1, F1. Рекомендації щодо сезонного застосування бензинів: літній період з 16 квітня до 15 жовтня (6 міс.); перехідні весняно/осінній періоди з 16 березня до 15 квітня (1 міс.) і з 16 жовтня до 16 листопада (1 міс.); зимовий період з 16 листопада до 15 березня (4 міс.). Як бачимо, рекомендації щодо температури навколишнього повітря за сезонного застосування бензинів відсутні, однак, порівнюючи показники якості класів

Загальні рекомендації щодо вибору олив за в’язкістю: леткості, можна дійти висновку, що із зниженням температури навколишнього повітря потрібно замовляти паливо класу леткості з більшими значеннями тиску насиченої пари й індексу парової пробки. Приклад позначення у разі замовлення: «Бензин автомобільний підвищеної якості А-95-Євро виду І класу Е згідно з ДСТУ 4839:2007» .

Оливи Моторні оливи. У холодну пору року доцільно використовувати загущені (всесезонні) класи моторних олив (М-4з/6, М-5з/10, М-6з/12, М-20/30, М-15/40). Такі оливи добре прокачуються системою мащення за низьких мінусових температур, коли двигун холодний, і мають відповідну в’язкість за високих, коли двигун прогрітий. Імпортними аналогами цих класів є класи SAE 0W, 5W, 10W, 15W, 20W, 25 W, які забезпечують можливість провертання колінчастого вала двигуна стартером за температур відповідно мінус 35, 30, 25, 20, 15 та 10о С.

 якщо двигун новий або наробив менше 25% від планового ресурсу необхідно використовувати оливу класів SAE 5W-30 або SAE 10W-30 всесезонно;  за наробітку 15-75% (технічно справний двигун) доцільно використовувати зимою SAE 5W-30 або SAE 10W-40 всесезонно;  за наробітку двигуна понад 75% (старий двигун) необхідно використовувати зимою SAE 5W-40 і SAE 10W-40 і всесезонно SAE 5W-50. Трансмісійні оливи – оливи для механічних трансмісій (коробок передач, механізмів задніх і передній ведучих мостів) для економії палива та зменшення інтенсивності зношування непрогрітих елементів трансмісії мають бути зимових класів 9 і 12 (ТМ-2-9 (ТСп-10 ЭФО), ТМ-3-9 (ТСп-10 ), ТМ-4-9 (ТСз-9гип), ТМ-512 (рк) (ТМ5-12рк)). Імпортними аналогами цих класів є зимові класи SAE 75W, 80W і 85W.

ТЕХНІКА

pro–sat.com.ua

листопад 2012

A.A. Демко – к. т. н., Т.О. Гав’юк – к.і.н., О.А. Демко – аспірант Національний університет біоресурсів і природокористування України

Технічне обслуговування і ремонт:

катастрофа чи необхідність ТЕХНІКА

В час зростання цін на засоби виробництва, пально-мастильні матеріали, техніку і витрати з її обслуговування господарі намагаються зекономити кошти на технічному обслуговуванні і ремонті технічних виробів, часто не звертаючи особливої уваги на значення запобіжних заходів для кінцевої собівартості вирощеної чи виготовленої продукції. Планування робіт з технічного обслуговування і ремонту (ТОР) машин в господарствах – одне із важливих завдань управління роботоздатністю машин. План ТОР призначений забезпечити необхідну готовність машин за систематичного зниження затрат на виконання робіт. Розробка в господарствах плану технічного обслуговування і ремонту базується на наявності техніки, нормативного (сезонного) навантаження. Плани ТОР техніки наявного машинно-тракторного парку дозволяють розрахувати витрати пально-мастильних матеріалів за місяцями, за рік, кількість ремонтнообслуговуючих заходів з кожної машини за місяцями, за рік, трудозатрат за окремими машинами і сумарні за МТП. Останній показник надто важливий, тому що він дає змогу визначити

листопад 2012

pro–sat.com.ua

кількість профільних спеціалістів для забезпечення необхідної якості для відновлення роботоздатності техніки. Річне планування матеріальних і трудових затрат на ремонтно-обслуговуючі роботи проводиться для складання виробничо-фінансових планів конкретних сільгоспвиробників. Трактори, комбайни, автомобілі, інші сільськогосподарські машини не тільки функціональні «виконавці» певних технологічних операцій, а й потенційні носії трудомісткості обслуговуючих, ремонтних заходів ТОР.

Першою частиною системи ТОР є періодичність обслуговувань і кількість операцій. Другою важливою частиною є трудомісткість операцій підтримування роботоздатності заходів обслуговування і відновлення роботоздатності обслуго вуючо-ремонтними заходами.

pro–sat.com.ua

В аграрному виробництві використовується понад 1300 мобільних, причіпних та начіпних, стаціонарних машин та обладнання. Розробляти систему ТОР для кожної машини недоцільно. Тому усі машини були розподілені на 5 груп: № групи 1 2 3 4 5

Вид машин трактори (всіх марок і модифікацій) автомобілі (всіх марок і модифікацій); комбайни (всіх марок і модифікацій); складна сільськогосподарська техніка, яка має привід до робочих органів від ВВП або через ходові колеса гідравлічних, пневматичних систем; проста сільськогосподарська техніка.

 технічне обслуговування (ТО);  поточний ремонт (ПР);  капітальний ремонт (КР). Технічне обслуговування – це комплекс робіт з підтримування роботоздатності машин під час їх використання, зберігання і транспортування. Роботи мають планово-запобіжне призначення і виконуються відповідно до вимог експлуатаційної документації: ТО включає мийні, очисні, контрольні, діагностичні, регулювальні, змащувальні, заправні, кріпильні, монтажно-демонтажні роботи, роботи з консервації і розконсервації машин і складових частин. Види ТО, періодичність і умови, технологію їх проведення визначає розробник та виробник машин відповідно до чинних стандартів (положень) і узгоджується із замовником (споживачем). Під час використання машин передбачаються такі види ТО:  щозмінне ТО;  номерні види ТО: виконання номерних видів ТО планується через термін або наробіток машин, ви-

значається в годинах, мотогодинах, днях, умовних або фізичних гектарах, кількості витраченого палива в кілометрах пробігу тощо;  сезонні види ТО.

Технічним обслуговуванням машин за призначенням передбачається систематичний контроль технічного стану і виконання робіт з регулювання механізмів, заміни швидкозношуваних елементів, зменшення швидкості зношування, попередження відмов і неполадок. У початковий період експлуатації для нових і капітально відремонтованих машин передбачається обкатка (тобто використання за призначенням) із зниженими (обмеженими) режимами швидкості, навантаження і додатковими об'єктами робіт ТО, що призначені забезпечити нормальний приробіток листопад 2012

ТЕХНІКА

Для прикладу наведемо середні нормативи трудомісткості обслуговування для найбільш поширених марок тракторів на Україні. Для тракторів Т-150К (люд.-год) ЩТО=0,2; ТО-1=1,9; ТО-2=6,8; ТО-3=42,3; СТО=5,3. Питома сумарна трудомісткість технічного обслуговування із ЩТО=108 люд.год/1000 мот.год. Із урахуванням імовірних відмов за термін наробітку 1000 мот.год за методикою 0,5 від питомої сумарної трудомісткості 108 люд.-год (0,5x108=54 люд.-год) 108+54=162 люд.-год. Для тракторів МТЗ-80 (люд.-год) ЩТО=0,4;ТО1=2,7;ТО-2=6,9;ТО-3=19,8; СТО=3,5. Питома сумарна трудомісткість технічного обслуговування із врахуванням ЩТО за 1000 мот.год становлять 110 люд.-год. З урахуванням імовірних відмов за термін 1000 мотогодин – 165 люд.-год. Середньостатистичні нормативи трудомісткості на поточний ремонт (з урахуванням ремонту складових частин) для тракторів Т-150К для господарств становить 151 люд.год/1000 мот.год, для тракторів МТЗ – 80-85 люд.-год/1000 мот.год. Для відновлення в пам'яті керівників, фахівців сільгосппідприємств наведено основні положення системи ТОР. Система технічного обслуговування і ремонту передбачає дії, за допомогою яких забезпечується необхідний стан машин і їх роботоздатність протягом усього терміну експлуатації:

Довідка

деталей. Режими обкатки машини наведено в «Інструкції по експлуатації».

Після транспортування в частково розібраному стані машини підлягають доскладанню, регулюванню і обкатуванню. Зміст доексплуатаційного (передпродажного) обслуговування, пов'язаного з розконсервацією, заправкою та іншими роботами, визначається спеціальними керівними документами, розробленими і затвердженими за визначеним порядком. ТО машин під час їх використання має проводитися відповідно до «Інструкції з використання». ТО під час підготовки машин до збереження, зберігання і підготовки до використання виконується відповідно до ГОСТ і ДСТУ. Основним змістом робіт з обслуговування в процесі зберігання є захист машин від корозії, старіння гуми, технічних виробів і деформації несучих конструкцій, елементів конструкцій.

Використання машин без проведення чергового технічного обслуговування із виконанням усього переліку контрольних, діагностичних і регламентних операцій ТО не допускається. Відновлюють (регулюють) параметри технічного стану під час ТО за результатами контролю або діагностування, якщо практичне відхилення параметра перевищує допустиме значення.

Щозмінне ТО виконує персонал, який використовує машину за призначенням. Персонал, який використовує машину, бере участь у виконанні усіх інших видів ТО. Види ТО, їх періодичність і зміст визначаються одними термінами для нових і капітально відремонтованих машин. Інформацію про проведення кожного ТО (крім щозмінного) заносять у формуляр, який додається до машини. В остаточному варіанті під системою технічного обслуговування і ремонту розуміють сукупність взаємозв'язаних засобів, документації з технічного обслуговування і ремонту та виконавців, необхідних для підтримання і відновлення якісних показників машин.

До технічних засобів належать: технологічне обладнання, прилади, пристосування, інструмент, будівлі, запасні частини і матеріали для проведення операцій технічного обслуговування і ремонту.

ТЕХНІКА

Нормативно-технічна документація регламентує періодичність, послідовність, технологію виконання визначених операцій, у тому числі технічні вимоги відновлення параметрів технічного стану із їх наведеними допустимими значеннями. Плановість системи ТОР полягає у тому, що машину, зазвичай, направляють на ТОР згідно з плановим регламентним порядком. Запобіжність системи ТОР полягає у тому, що основна кількість операцій під час планової зупинки машини на ТОР виконується для запобігання відмов (неполадок). Таким чином, плановість системи ТОР машин визначається її періодичністю, а запобіжність операцій ю допустимими значеннями параметрів, залишковим ресурсом, а також якісним ознаками виявлених відмов. Кількість операцій та їх трудомісткість є узагальнювальним показником

листопад 2012

pro–sat.com.ua

пристосованості тракторів до ТОР, а також побічним показником якості через показники надійності тракторів та інших машин. Вчені наприкінці 90-х років провели дослідження щодо обсягу виконання правил технічного обслуговування безпосередньо в господарствах Миколаївської і Херсонської областей.

Дослідження виявили, що із загального обсягу (100%) ремонтно-обслуговуючих робіт в господарствах виконується 40-60%.

pro–sat.com.ua

Для прикладу розглянемо види ТО і їх періодичність для тракторів виробництва країн колишнього СРСР, які діють сьогодні в Україні. №

Види технічного обслуговування

1. 1.1 1.2 1.3 2. 3.1 3.2 3.3 4. 4.1 4.2 4.3 5. 6.

ТО під час обкатування ТО до обкатування ТО під час обкатування ТО після обкатування Щоденне ТО (ЩТО) Перше ТО (ТО-1) Перше ТО (ТО-1) Перше ТО (ТО-1) Друге ТО (ТО-2) Перше ТО(ТО-І) Перше ТО(ТО-І) Перше ТО(ТО-І) Третє ТО (ТО-3) Додаткове через Сезонне у разі переходу від весняно-літнього періоду експлуатації (СТО-ВЛ) Сезонне у разі переходу від осінньо-зимового періоду експлуатації (СТО-ОЗ) В особливих умовах

8. 9.

10.

11.

Періодичність або умови проведення ТО

Кількість операцій

0 0-60 мот.год (год) 60 год. 8- 10 год. 125 (60) мот.год 125 (60) мот.год 125 (60) мот.год 500 (240) мот.год 125 (60) мот.год 125 (60) мот.год 125 (60) мот.год 1000 (960) мот.год 2000 год

за потреби

У разі встановлення температури навколишнього повітря > 5° С

10 238(363)

У разі встановлення температури навколишнього повітря < 5° С

11 15 15 15 35 15 15 15 67 15

за потреби

Не пізніше 10 днів після закінчення використання Один раз на місяць Підготовка до тривалого на відкритих майданчиках і під навізберігання, під час зберігання сом; один раз на два місяці під час зберігання в закритих приміщеннях У разі зняття із тривалого зберігання За 15 днів до початку використання

листопад 2012

за потреби

ТЕХНІКА

Правила на папері, а реальність має інший вимір. Такий зневажливий підхід механізаторами і фахівцями інженерно-технічних служб до виконання правил ТОР має свої об'єктивні і суб'єктивні оцінки. Якщо підрахувати кількість обслуговувань за термін 1000 мотогодин (238 операцій), то в гарячий напружений час нескладно забути або пропустити певні операції. За старим регламентом, який діяв до 1982 року, таких операцій нараховували 363. Операції технічного обслуговування пишуться у двох формах: наказово-дорадчій, наказовій. Приклад наказово-дорадчої форми – «перевірити і за необхідності відрегулювати...» Наказова форма – «замінити оливу в таких одиницях і агрегатах...» Отже, якщо систему технічного обслуговування машин розглядати як правила, а не рекомендації, то правила не обговорюють, а виконують. Хто не виконує правил технічного обслуговування і ремонту, той свідомо чи несвідомо скорочує довговічність (ресурс) і надійність своєї машини, сплачує додаткові кошти на непередбачені ремонти, трудозатрати в мотогодинах, втрачає дорогоцінний робочий час у кращому випадку, у гіршому – це аварія із травматизмом. На сьогодні в Україні нараховується близько 280 тисяч тракторів із терміном експлуатації понад 10 років. Для забезпечення роботоздатності тракторів протягом року з терміном експлуатації понад 10 років необхідно затратити в середньому 300 люд.год, що в сумі становить близько 84 млн люд.-год. Зазначена трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт заслуговує на увагу і повагу з боку власників тракторів, держави, підтверджує роль і значення системи технічного обслуговування і ремонту в підтриманні роботоздатності сільськогосподарських машин.

М. Ярошко, магістр МВА, агроменеджмент

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ STRIP-TILL

ТЕХНІКА

ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ РЯДКОВИХ КУЛЬТУР «Технологія Strip-Till – один з успішних варіантів обробітку ґрунту для рядкових культур з внесенням добрив і без зайвих витрат» З-поміж різних культур у сівозміні рядкові культури, особливо ті, що мають добре розвинуте стрижневе коріння – ріпак, цукровий буряк та кукурудза – потребують великої уваги. Вони доволі добре самі розпушують ґрунти та забезпечують у подальшому їх добру структуру для вирощування наступних культур. У свою чергу, на погану підготовку ґрунтів і невідповідне поводження з попередником вони реагують дуже чутливо зі значними коливаннями врожайності. Враховуючи ці їхні особливості, поряд із потребою у економії енергоресурсів та збереженням цілісності навколишнього середовища у аграрному виробництві все більшого значення набувають альтернативні технології господарювання, одне з провідних місць серед

листопад 2012

Агрегат Horsch Focus TD

pro–sat.com.ua

Як результат утворюється добре розпушене посівне ложе, готове для сівби та створене зі значною економією витрат. Збереженням капілярної сітки на міжряддях, які не піддаються механічній обробці, досягається підвищення доступності ґрунтових вод та значне скорочення втрат вологи через перевертання ґрунту і його висихання. Загалом збережений на поверхні міжряддя замульчований шар пожнивних решток виконує багато функцій. Він і знижує випаровування цінної вологи, і сприяє кращому утриманню сталих ґрунтових температур, попереджаючи, перш за все, різкі перепади денних та нічних температур, і є важливим механізмом у запобіганні розвитку як водної, так і вітрової ерозії.

Поряд із створенням достатніх умов для росту і розвитку окремих культур через кращу підготовку місця для розвитку коріння технологія Strip-Till дає змогу успішно проводити підкореневе підживлення рослин із застосуванням як мінеральних, так і органічних добрив за умови використання відповідної техніки.

Strip-Till являє собою спеціальну технологію обробітку ґрунту для вирощування рядкових культур, для якої, на відміну від загальнопоширених технологій, ґрунт обробляється тільки смугами у рядках сівби. Технологія Strip-Till має за мету утворити простір для оптимального проростання коріння рослин, перш за все, зі стрижневим коренем завдяки цілеспрямованому розпушуванню саме у місці росту кореневої системи і прибрати пожнивні рештки з поверхні над рядком, залишаючи при цьому міжряддя, захищені соломою.

pro–sat.com.ua

Технологія Strip-Till може виконуватися у двох варіантах: поступово, коли смуговий обробіток рядків і сам процес сівби проводиться в різний час; і комбіновано, коли рихлення рядку і сівба здійснюються за одну робочу операцію. Обрати кращий з варіантів для роботи на відповідній місцевості дає змогу аналіз складу ґрунтів та інших супутніх умов. Так, на місцевості із середнім та високим вмістом глини кращого ефекту досягають за поступового Strip-

Агрегат Köckerling Master

листопад 2012

ТЕХНІКА

яких належить технології Strip-Till. Цю технологію вже доволі широко використовують у багатьох країнах Європи і загалом в усьому світі, що пов’язано з її багатьма перевагами, необхідними в певних умовах виробництва.

Till, коли рихлення рядків проводиться попереднього року восени перед посівом. На ґрунтах з невеликим вмістом глини та великою кількістю піску добре зарекомендував себе комбінований варіант Strip-Till з одночасним рихленням і сівбою навесні. Такі відмінності пов’язані із різною структурою ґрунтів різного складу та, відповідно, різним ефектом на них від проведення обробітку. Під час рихленні з одночасним відкладанням стрічки концентрованих добрив на глибині склад ґрунту також є вирішальним фактором. За таких умов необхідно пам’ятати про можливий перерозподіл добрива на глибші шари у легких ґрунтах та можливу фіксацію поживних речовин на глинистих елементах та гумусі. Техніка, що використовується у технології Strip-Till, має низку важливих особливостей. Перш за все, через доволі велике навантаження під час роботи з рихлення рядків на глибину до 20-25 см і навіть більше рама агрегатів повинна бути міцною і мати характерну паралелограмну конструкцію. Це допомагатиме їй краще витримувати великі навантаження, особливо на важких ґрунтах. З-поміж конструктивних груп агрегатів розрізняють робочі органи, що розрізають ґрунти, прибирають з місця формування рядка пожнивні рештки, проводять глибоке рихлення, формують рядок і дообробляють поверхню. Зрозуміло, що у випадку проведення паралельно із рихленням сівби і удобрення до них додадуться елементи посівних сошників і провідні елементи для відкладання добрива. За типом будови агрегати для Strip-Till можуть бути як навісними, так і причіпними і обладнуватися як дисковими, так і анкерними робочими органами. Обираючи форму сошників для глибокого рихлення дуже важливо звертати увагу на якість ґрун-

Результат на полі без попереднього обробітку стерні

ТЕХНІКА

Результат на полі з попереднім обробітком стерні

тів і користуватися основним принципом – чим важчі ґрунти і чим глибше проводиться рихлення, тим вужчими мають бути робочі органи. Це дасть змогу якнайлегше зруйнувати плужну підошву, що на багатьох полях закладалася на одному і тому самому місці впродовж багатьох років, викликаючи майже непроникні для коренів рослин та вологи ущільнені шари ґрунту, так і зекономити енергоносії через менший опір агрегату під час його просування і відповідно менше зношення основних конструктивних елементів. До того ж, слід пам’ятати про можливість проведення глибокого рихлення тільки добре просохлого ґрунту, що вже є не тільки важливим для щадного поводження із технікою та економії палива, а й є передумовою запобігання утворенню ущільнення ґрунтів на ще більших шарах, які вже практично не можна буде здолати, не допускатиме вигортання на поверхню великих грудочок ґрунту та дасть змогу проводити гарне зворотне ущільнення оброблених рядків без утворення тріщин та відкритих розщілин.

Робота на сухому ґрунті також зменшить поверхневі ущільнення в місцях проходження колій трактора, через що у разі попадання рядка навіть на місце колії він не лишатиметься у вигляді розрізаної щілини, а добре заповнюватиметься розпушеним ґрунтом і успішно зворотно ущільнюватиметься. Говорячи про обов’язкові компоненти технології Strip-Till, слід звернути увагу на необхідність залучення до роботи систем точного землеробства для поступового варіанта роботи з технологією, коли для точного знаход ження попередньо оброблених рядків треба використовувати системи позиціонування машин з високою точністю. Зрозуміло, що тут мова іде про використання точності систем з TRKстанціями, які для великих посівних агрегатів вже мають оздоблюватися приймачами не тільки на тракторі, а й на самій сівалці для підвищення точності сигналу і позиціонування. Висока точність повторного знаходження вже сформованого рядка дає змогу легко вирощувати на вже підготовлених ділянках проміжні культури. Краще збереження за технології Strip-Till водних

листопад2012 2012 70 70 листопад

pro–sat.com.ua

запасів також сприяє такій можливості без великих побоювань щодо нестачі водних запасів для основної культури, якщо певну їхню частку використає проміжна. Зрозуміло, що так само, як і технологія Strip-Till, вирощування проміжної культури сприяє здоров’ю ґрунтів, збагачує їх поживними речовинами і запобігає ерозії. Порівняно із цим комбінований варіант технології Strip-Till, в принципі, дає змогу працювати навіть без високоточних технологій точного землеробства через одночасний обробіток рядка разом із сівбою, хоча, зважаючи на доволі великі розміри машин, а також велику користь від інформації про точне розміщення рядка як для проведення подальших обробок, так і здійснення підготовчих робіт на полі у наступні роки, доцільним є хоча б використання систем паралельного водіння із збереженням даних про місце закладання рядків.

У разі роботи у вологих умовах, якщо місце утворення рядка припадає на колію трактора, він може залишатися у вигляді відкритої тріщини Молоді рослини цукрового буряку у разі роботи за Strip-Till

У цьому випадку все залежатиме від якості стерні, що лишилася від попередника, кількості і, навіть важливіше того, рівномірності розподілу на поверхні пожнивних решток, а також ефекту, якого прагнуть досягти. Часто за великих обсягів пожнивних решток, особливо їхнього нерівномірного розподілу як результат недостатньої роботи подрібнювача та розподілювача пожнивних решток на комбайні, виникає потреба перш, ніж перейти до підготовки ґрунтів, пустити на поле сітчасту борону. Дійсно, цей агрегат може бути дуже корисним щодо покращення ситуації із розподілом соломи на полі, але виправити всі помилки навіть він не в змозі. Занадто великий

pro–sat.com.ua

обсяг соломи та дуже нерівномірний її розподіл не може ефективно усуватися навіть сітчастими боронами, не кажучи вже про те, що невідповідне їхнє налаштування під час роботи може навіть погрішити ситуацію. При цьому не можна забувати, що ефективне прибирання пожнивних решток з місця утворення рядка є однією з основних умов спрацювання технології Strip-Till. Прибиральні конструктивні елементи мають бути в змозі забрати з рядка соломинки і не допустити їхнього прямого контакту з насінням після сівби, через що схожість полів може сильно потерпати.

листопад 2012

ТЕХНІКА

Зазвичай, технологія StripTill може застосовуватися як із попередньою обробкою стерні, так і без неї.

Дуже важливого значення для розвитку і роботи технології Strip-Till має температурний режим ґрунту. Перш за все, необхідно пам’ятати, що оскільки основним завданням рядкового рихлення є створення оптимальних умов для розвитку коріння рослин на глибину, технологія StripTill передбачає руйнування ґрунтових ущільнень. За своїми властивостями певні види ґрунтів, особливо чорноземи, у разі промерзання здатні усувати утворені ущільнення самотужки. Це відбувається за рахунок замерзання ґрунтової вологи з утворенням кришталиків льоду, які зміною своєї форми здатні рухати ґрунти з відповідним руйнуванням щільних шарів і покращенням їхньої структури. Водночас для таких ґрунтів, яким не притаманна ця особливість, та на місцевості, де поля не промерзають на відповідну глибину, технологія Strip-Till є доброю альтернативою. Великою небезпекою ущільнень ґрунту для росту рослин є неможливість їхнього глибокого прокорінення. Як результат більша частина кореневої системи концентрується у поверхневих шарах ґрунту, які часто можуть навіть зовсім висихати впродовж вегетації. Таким чином, ущільнені шари виконують роль кордону, який з одного боку за значних злив не пропускає дощову вологу на більшу глибину, змушуючи рослину знаходитися в умовах стоячої вологи, а з іншого – під час посухи не дозволяє спрацювати капілярному підняттю вологи з більш глибоких ша-

рів. Нестача вологи унеможливлює для рослин засвоєння більшості поживних елементів, через що у разі посухи вони спершу починають більше потерпати від «голоду», ніж від «спраги». Іншою великою небезпекою наявності ущільнених елементів у місцях росту рядкових рослин є можливі зміни конфігурації кореня. Прикладом цього може бути роздвоєння коренеплодів цукрового буряку, пов’язане із значними втратами врожайності, або утворення вигинів на корінні ріпака під час обгинання ущільнених ділянок на відповідній глибині, що також коштує рослинам багато часу та енергії. Визначити такі зміни доволі легко навіть неозброєним оком, важливо при цьому правильно на них зреагувати. Зміна температурного режиму під час роботи зі Strip-Till загалом має низку особливостей. Так, температури у рядку та міжрядді значно відрізняються. Завдяки прибиранню з рядка пожнивних решток сам рядок прогрівається значно швидше, ніж міжряддя, вкрите соломою, за однакових умов. Як результат раннього підвищення температури у рядку уможливлюється здійснення ранньої сівби. Паралельно із цим, вкриті мульчею міжряддя завдяки нижчій температурі випаровують менше цінної вологи, що дає змогу краще забезпечити водою молоді рослини

Конструктивні елементи агрегату для технології Strip-Till

і додатково сприяє ранньому проростанню. Режим вологи за Strip-Till загалом є своєрідним. Так, через збереження гарної структури ґрунтів великі об’єми опадів за стрічкового обробітку значно швидше просочуються на глибину і не лишаються на поверхні, утворюючи місця стоячої вологи, та не змивають цінний родючий шар, запобігаючи водній ерозії. Одним з елементів, що уможливлює добре просочення вологи на глибину, є збереження корисних великих ґрунтових пор та проходів від дощових черв’яків, які за Strip-Till успішно розмножуються, також підвищуючи родючість ґрунтів. До того ж, шар

ТЕХНІКА

Вигляд поля восени після підготовки рядків

листопад2012 2012 72 72 листопад

пожнивних решток над міжряддями здатний пригальмовувати кінетичну енергію краплин дощу, які у разі сильних злив теж здатні зсовувати родючий поверхневий шар, утворюючи на поверхні практично непрохідну для молодих рослин шкірку.

Дуже важливим елементом технології Strip-Till є можливість проведення підкореневого підживлення рослин. При цьому певні агрегати навіть дають змогу розміщувати добрива у двох стрічках на різній глибині. Зазвичай, більш поверхнево розміщена стрічка добрив містить їх у невеликому об’ємі і закладається у вигляді лише короткотермінового місця підживлення молодої рослини на початкових етапах її розвитку. Водночас основна кількість добрив концентрується вже на більшій глибині, куди коріння рослини також проникатиме з часом. Такий підхід є дуже важливим для сприяння розвитку росту коріння рослини та їх укорінюванню. Так, якщо у більш глибокому депо добрива є такі «привабливі» для коріння елементи, як фосфор, рослина розвиває коріння на більшу глибину. Цим вона не тільки досягає підготовленого для неї депо поживних речовин, а й краще охоплює більш глибокі ділянки, що зазвичай містять достатній об’єм вологи впродовж всієї вегетації. Відкладання добрив у вигляді висококонцентрованої стрічки також дає можливість значно їх економити. Особливого значення ця особливість підкореневого підживлення набуває на ґрунтах, значно збіднілих на поживні речовини, удо-

pro–sat.com.ua

брювати які повною мірою і на всій площі на цей момент у господарства не має можливості. Так само висока концентрація добрив у обмеженому місці значно зменшує їхню імовірну фіксацію на спорожнілих іонообмінниках, що особливо характерно для глинистих мінералів та гумусних компонентів ґрунтів. Як результат уникають доволі поширеного явища, коли нібито добрива і внесені у необхідному рослинам об’ємі, але оскільки на попередній аналіз ґрунту звернули недостатньо уваги і не врахували можливу фіксацію, рослини майже нічого не отримали. Порівняно із внесенням того самого об’єму добрив на всій площі під час роботи із такими стрічковими депо об’єм необхідного добрива може скорочуватися у десятки разів. Зрозуміло, що така стратегія є дуже економною, але і про загальне утримання ґрунтів на високому рівні забезпеченості поживними речовинами забувати не можна. Тож з цього приводу Strip-Till має розглядатися тільки як тимчасове рішення. Основними складнощами під час роботи із технологією Strip-Till є доволі жорсткі вимоги щодо гігієни полів. Зрозуміло, що без ґрунтовної механічної обробки на всій площі у посівах може спостерігатися доволі висока забур’яненість, боротися з якою необхідно вже хімічними за-

собами чи, за можливості, механічною прополкою. Через великий обсяг на поверхні полів пожнивних решток і відсутність перегортання ґрунту в них можуть активно розвиватися великі популяції гризунів. Також вагомою проблемою може стати значне розмноження слимаків, особливо на стадії розвитку молодої рослини основної культури. Під час роботи із системами точного землеробства вирішальним для успіху є збереження високої точності і повторюваності.

На сучасному ринку аграрної техніки господарствам для роботи за технологією Strip-Till пропонується великий перелік відповідних машин. Доволі добре з цього боку, навіть у вітчизняних умовах, себе зарекомендували агрегати компанії Хорш та Кьокерлінг. Робити ж якісь точні рекомендації з цього приводу дуже важко. Успішність впровадження технології напряму залежить від розміщення господарства та умов ґрунту. Однак, на що необхідно звертати увагу – це швидкість проведення робіт. Хоча деякі виробники і рекомендують

проведення обробітку на доволі великих швидкостях – до 15-18 км/год і навіть більше – не можна забувати про особливості полів. Дійсно, такі швидкості руху є можливими, їхнє застосування є опрацьованим і погодженим, однак, дослідження при цьому майже завжди орієнтуються на роботу на ґрунтах від середньої до низької важкості. Відповідно зовсім переносити наявні рекомендації на українські чорноземи просто неможливо, оскільки тоді вже не виробник нестиме відповідальність за поламки техніки і не метод виявлятиметься повним безглуздям, а той, хто копіює, не осмислюючи, на що треба звертати увагу, щоб технологія запрацювала, сам стане винним. Сам по собі рядковий обробіток або технологія Strip-Till комбінує переваги звичайного обробітку ґрунту водночас із прямою сівбою, усуваючи деякі недоліки обох методів. За господарством завжди залишається вибір: вирішити, наскільки добре ця технологія підійде саме для його регіону, підібрати відповідну техніку і навчити персонал правильно з нею працювати, визначити, чи зможе господарство подолати нові проблеми і чи буде воно готове до їхнього виникнення, а також зорієнтуватися, наскільки можна щось змінити з вже багаторічних напрацювань і зважено оцінити завжди присутні ризики.

ТЕХНІКА

Посіви цукрового буряку. Між рослинами у міжряддях ще помітні післяжнивні рештки попередника

pro–sat.com.ua

листопад 2012

Насіння овочевих культур від кращих європейських селекційних центрів у великому асортименті (понад 300 найменувань) Агрессор F1 Середньопізня. Гарантія врожаю при будь-яких умовах. Період вегетації 110-120 днів.

Адаптор F1 Високоефективний гібрид ЦЧС . Період вегетації 115-120 днів.

Новатор F1 Самостійно веде боротьбу з бур’яном. Період вегетації 130-135 днів.

Бобкат F1 Максимальний ступінь врожайності, найкращий смак та зовнішній вигляд.

Астерікс F1 Величезний потенціал врожайності і стійкості, висока вирівняність і концентроване достигання

ГС-12 F1 Унікальне поєднання ранньо- стиглості та придатності до зберігання.

Спіріт F1 Надранній врожай – найбільший прибуток. Період достигання – 67 днів.

Бостон F1 Гармонійне поєднання ранньостиглості та чудовий смак. Термін достигання – 73 дні.

Оверленд F1 Суперсолодкий гібрид з підвищенною посухостійкістю. Період достигання – 84 дні.

Гарантована якість, доступна вартість, швидка доставка та агрономічний супровід

Запрошуємо до співпраці підприємців, магазини та господарства

12 років успішної роботи на аграрному ринку