"Химия агрономия сервис" by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

Найкраще аграріям! www.XAC.com.ua

червень

2009

Найкращі професійні Європейські мікродобрива преміум класу, що містять мікроелементи для позакореневого підживлення сільськогосподарських культур

• Підвищують урожайність та якість продукції • Покращують фізіологічний стан рослин та стійкість проти стресових ситуацій • Стимулюють краще споживання NPK з ґрунту • Значно підвищують прибуток та рентабельність виробництва Басфоліар 6-12-6

АДОБ Макро+Мікро Соняшник

СОЛЮ Цинк (Zn), СОЛЮ Бор (B)

Солюбор ДФ

Щодо консультацій та придбання звертайтесь: Представництво компанії АДОБ в Україні: (067) 209-66-07, (067) 402-22-14, (044) 331-34-64; ТОВ «БізонТех»: (061) 213-60-61; ТОВ «Агростармаркет»: (067) 209-66-07, (044) 331-34-64; ТОВ «ВАССМА»: (044) 554-31-94, та філії; ТОВ «АгроРось»: (0473735) 25-8-55; Представництво компанії «ТерраВіта» в Україні: (067) 466-73-13; ТОВ «Архат»: (044) 203-59-06, (050) 311-59-06 та філії; ТОВ «Українська аграрнохімічна компанія»: (044) 258-91-21, (067) 409-22-54 та філії; ТОВ «Агросвіт»: (05235) 7-09-25 та філії; ТОВ «АгроУкраїна»: (044) 489-09-83 та філії; ПП «Украгросервіс»: (044) 258-22-88 та філії; ТОВ «Агрозахист Донбас»: (06239) 2-02-73; ПП НВФ «Юнітек»: (057) 393-13-62, 393-13-52, (050) 300-63-90; ТОВ «Приватцентр Агро»: (044) 258-25-70, 258-28-72; ТОВ «Агромікс»: (044) 499-19-10;

ТОВ “ДЕЛЬТА-АГРО”

9 років успішної роботи на аграрному ринку

▲ засоби захисту рослин ▲ насіння ярих культур

м. Київ, вул. Смілянська, 11, оф. 39 тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43 492-93-93, оф. моб.: (067) 507-09-86 e-mail: office@delta-agro.com.ua www. delta-agro.com.ua

▲ насіння овочевих культур ▲ мінеральні добрива під основне внесення та позакореневе підживлення

За консультаціями звертайтесь до наших агрономів

Оброби насіння

Вимпелом

Допоможи рослині жити

Отримай

➭ дружні сходи ➭ врожай ➭ прибуток Виробник: НДП «Долина», Україна, 91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 97 т./ф. (0642) 717-100, 584-409 e-mail:dolina@is.com.ua www.dolina.lg.ua

ЗМІСТ

ДОБРИВА

ҐрунтИ

Інститут цукрових

Застосування нового добрива «СОЛЮБОР ДФ», що містить бор сприяє підвищенню урожайності коренеплодів цукрового буряка.

АГРОНОВИНИ

У 2009 році світовий обсяг торгівлі пшеницею знизиться на 10 мільйонів тонн. Аграрії Херсонщини збільшують площі під соняшник. ВР ухвалила закон про збереження родючості ґрунтів.

«СУПРЕФОС NS»

Підприємство «Тасман» виводить на ринок України унікальне добриво.

Добрива

Настає час готуватися до посівної кампанії озимих культур під урожай 2010 року.

завершилась

виставка

«АГРО-2009»

З 11 до 14 червня в Україні відбулася традиційна XXI Міжнародна агропро-мислова виставка-ярмарок «АГРО-2009» 4

червень 2009

серії

добавки

«ГУМІСОЛ-Т»

з пробіотичними властивостями

ШКІДНИКИ

Морквяна муха

Небезпечний шкідник селерових культур. плодові культури

Застаріла техніка може не впоратися із урожаєм зернових.

В Україні

Кормові

озимих культур

Закон про цінове регулювання ринку сільгосппродукції.

АГРОПОДІЇ

КОРМИ

для

ЄС презентував в Одесі проект розвитку аграрного сектора в Україні.

Ступінь ризику в галузі захисту рослин оцінять згідно критеріям.

та економічна

сутність живлення посівів

буряків рекомендує

Агроекологічна

ЗАХИСТ РОСЛИН

Фундамент майбутнього

закладається вже в цьому сезоні

До збору урожаю основних польових культур ще далеко, але досвідчені господарі вже думають про майбутній урожай, що є цілком закономірним і вірним.

Інтенсивні технології

вирощування ягідних культур

ЗМІСТ

НОВІ КУЛЬТУРИ

54 АКТУАЛЬНО

Як

підвищити

врожай на

Всеукраїнське видання про сучасні агротехнології

Прибулець із давнього

Китаю

Зізіфус, унабі, ююба, жожоба, китайський фінік — все це назви субтропічної плодової культури, яку у Китаї вирощують ось уже більше п’яти тисяч років.

відсотків?

Шеф-редактор: Сергій Березовський

Біоенергія на марші

У Києві відбувся третій українськонімецький форум з питань біоенергетики. НАСІННИЦТВО

Пекінська капуста:

курс на рентабельність

Нетрадиційні культури

Багатогранна бамія

Багато з людей чули про неї, але не мають ні найменшого уявлення про те, як її готувати або який у неї смак. ДО УВАГИ

Недопустити експансію амброзії

Останнім часом у Києві все частіше виявляються осередки цього бур’яну. ЄКЗОТИЧНІ РОСЛИНИ

і не лавр, і не вишня…

Сама назва цієї рослини (Laurocerasus offіcіnalіs L) говорить про те, що вона несе в собі риси вишні і шляхетного лавра.

Видання засновано у 2002 році Свідоцтво про реєстрацію КВ №5896 від 26.02.2002 р. Перереєстровано Міністерством юстиції Свідоцтво № КВ 13826–2800 ПР від 22.04.2008 р.

Передплатний індекс 23634

ЗАХОДИ

№ 11-12 (279-280), червень 2009 р.

Головний редактор: Ірина Глотова Заступник головного редактора: Юлія Трощина Консультанти: доктор с/г наук О.С. Демченко, кандидат біологічних наук С.В. Собченко Журналіст: Наталія Рожнєва Керівник відділу реклами: Станіслав Крупа Зав. від. передплати: Ігор Чайка Дизайн та верстка: Олег Радковець Адреса редакції: 03151, м.Київ, вул.Смілянська,11 оф.37 тел./факс: (044) 492-77-42 тел.: (044) 531-12-73, (044) 492-77-43 Видавець: ТОВ «Дельта-Агро» Е-mail: office@xac.com.ua http://www.xac.com.ua Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. У газеті використано матеріали Укрінформ.

Загальний тираж — 20 000 прим.

червень 2009

АГРОНОВИНИ

У 2009 році світовий обсяг торгівлі пшеницею знизиться на 10 мільйонів тонн Експерти Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) чекають зниження обсягів торгівлі зерном у світі в 2009-2010 маркетинговому році на 4 відсотки. Найбільше, на їх думку, скоротиться імпорт пшениці — на 10 млн тонн. Згідно з інформацією ФАО, у світі буде зібрано близько 2 млрд 219 мільйонів тонн зерна, що тільки на 3 відсотки нижче за рекорд минулого року. Зростання споживання у 20092010 роках сповільниться до 1,3 відсотка. Джерело: Укрінформ

Аграрії Херсонщини збільшують площі під соняшник Аграрії Херсонщини, виконавши планове завдання посіву соняшника, продовжують посів цієї сільгоспкультури. Згідно інформації, отриманої в Головному управлінні агропромислового розвитку ОДА, при плані 278,53 тис. гектарів соняшник вже посіяли в регіоні на площі 287,57 тис. гектарів (103,2%). Усі райони, де цього року було заплановано найбільші площі під соняшник виконали і перевиконали завдання. Так, у Великоолександрівському районі соняшник посіяно на 33,01 тис. гектарів (100%), Новотроїцькому — на 20,5 тис. гектарів (102,9%), Нижньосірогозькому — на 27,53 тис. гектарів (105,9%), Бериславському — на 23,1 тис. гектарів (118,5%), Верхньорогачицькому — на 17,23 тис. гектарів (121,3%), Великолепетиському — на 16,75 тис. гектарів (139,6%). У 2009 році на Херсонщині загалом запланували площі під соняшник на 6,6 тис. гектарів більше, ніж

було заплановано посіяти його під врожай 2008 року. У реальності ж 2008 року соняшник посіяли в регіоні на площі понад 317,5 тис. гектарів проти 247,9 тис. гектарів у 2007 році. Відтак, площі під соняшником суттєво зростуть на Херсонщині і в 2009 році. У тому числі, з огляду на те, що 4 райони області ще не впорались із плановим завданням його посіву. Середня врожайність соняшника в регіоні у 2008 році становила 11,45 ц/га. Було намолочено близько 360 тис. тонн насіння. У 2007 році врожайність соняшника становила в області 5,6 ц/га. Було зібрано загалом 139,5 тис. тонн насіння. Джерело: Укрінформ

ВР ухвалила закон про збереження родючості ґрунтів Верховна Рада ухвалила закон №2626 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів». За відповідне рішення проголосували 389 депутатів з 435 зареєстрованих в залі. Закон удосконалює регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням ефективного та раціонального використання земель, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зокрема, внесено зміни до Земельного кодексу України, які передбачають, що «земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому

червень 2009

порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель». Джерело: РБК-Україна

АГРОНОВИНИ

ЄС презентував в Одесі проект розвитку аграрного сектора в Україні В Одесі відбулася презентація проекту ЄС «Виконання Україною зобов’язань членства у СОТ і європейської політики добросусідства в аграрному секторі». - Мета проекту полягає в налагодженні тісного співробітництва між Україною і ЄС та гармонізації українських стандартів з вимогами СОТ, зокрема, у сільському господарстві, — сказав на презентації директор Департаменту розвитку аграрних ринків Мінагрополітики України, Анатолій Розгон.

Анатолій Розгон зазначив, що проект розрахований на 38 місяців, його вартість становить 4 млн 700 тис. євро, і він на всі 100% фінансується Євросоюзом. Керівник відділу програм допомоги представництва Європейської Комісії в Україні Клаудія Фішер зазначила, що проект побудований на одному загальному управлінськоадміністративному компоненті та трьох технічних: інституційний розвиток, безпека продуктів харчування, розвиток ринкової інфраструктури і розвиток сільської місцевості.

Зокрема, передбачається закупити нове обладнання для посилення і технічного розвитку ветеринарної бази, і наукової системи в аграрному секторі. В рамках співробітництва України і ЄС в аграрній сфері планується побудувати мережу оптових ринків сільськогосподарської продукції: 8 великих міжрегіональних і 150 дрібних. Робота зі створення першого такого ринку в Одесі вже почалася. Запустити нову структуру планується у 2011 році. Джерело: Укрінформ

Закон про цінове регулювання ринку сільгосппродукції Верховна Рада ухвалила закон №2375 «Про внесення змін до закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо удосконалення механізмів державного цінового регулювання ринку сільськогосподарської продукції, страхування ризиків сільськогосподарського виробництва та впровадження заходів по відновленню тваринництва і реалізації соціальних програм на селі). За відповідне рішення проголосували 314 депутатів з 429 зареєстрованих в залі. Зокрема, законодавчим актом передбачено створення Державного інтервенційного фонду, який «формується Аграрним фондом за рахунок фінансових інтервенцій і заставних закупівель та використовується для здійснення товарних інтервенцій з метою забезпечення цінової стабільності». Об’єктами державного цінового регулювання, згідно із законом, є: пшениця тверда; пшениця м’яка; зерно суміші пшениці та жита; кукурудза; ячмінь; жито озиме; жито ярове; горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; насіння ріпаку; насіння льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно пшеничне; борошно житнє; м’ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; вовна; олія соняшникова; овочі та фрукти.

На кожний вид сільськогосподарської продукції (товар), визначений відповідно до стандартів і який є об’єктом державного цінового регулювання, встановлюються мінімальні або максимальні інтервенційні ціни. Для об’єктів державного цінового регулювання (видів сільськогосподарської продукції та товарів), зазначених у пункті 3.3.1 цього закону, встановлюється гранична торговельна надбавка (націнка) на рівні не вище 20% оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості) до кінцевого споживача. Передбачено також, що мінімальна інтервенційна ціна окремого об’єкта державного цінового регулювання є єдиною на всій території України. Законом визначено, що Аграрний фонд може здійснювати закупівлю або продаж визначених об’єктами державного цінового регулювання товарів, що не пов’язана з державним ціновим регулюванням, лише за рішенням Кабінету міністрів України. При цьому ціни закупівлі або продажу не повинні бути вищими/ нижчими більш як на 20% максимальної/мінімальної інтервенційної ціни, встановленої на поточний маркетинговий період для об’єкта державного цінового регулювання. Джерело: РБК-Україна

червень 2009

АГРОНОВИНИ

Застаріла техніка може не впоратися із урожаєм зернових Останнім часом навантаження площ збору зернових на сільгосптехніку, що в основному морально і фізично застаріла, збільшується. У 2009 році одним зернозбиральним комбайном необхідно буде зібрати близько 275 га зернових культур, у той час як в 1990 році цей показник становив 136 га. Про це заявив керівник проектів Української аграрної конфедерації (УАК) Олександр Ярославський. Так, за його даними, протягом 2008 року в Україні було закуплено

сільськогосподарської техніки на суму 9,9 млрд. грн., що в 1,34 рази більше, ніж у попередньому році. У структурі поставок сільгосптехніки 75% становила імпортна. Разом із тим ефективно, за словами А.Ярославського, працювала програма компенсації процентних ставок банків, по якій протягом 2008 року було придбано техніки на 1,8 млрд. грн. (у 2,6 разів більше, ніж у попередньому році). Цього року державна підтримка придбання сільгосптехніки практично відсутня і ви-

робництво вітчизняної техніки практично припинилося. Так, якщо за січень-квітень 2008 року в Україні було зроблено 2,4 тис. одиниць тракторів сільськогосподарського призначення, то за зазначений період поточного року — тільки 42 одиниці. У структурі собівартості продукції рослинництва питома вага оплати робіт і послуг стороннім організаціям постійно росте. Так, в 2005 році ця частка була 17%, в 2007 р. — 20%, цього року прогнозується до 25%. Очікується, що в умовах можливого подорожчання матеріальнотехнічних ресурсів, механізовані загони й інші подібні структури будуть піднімати тарифи за збір урожаю зерна. «Якщо під час збору врожаю торік тариф становив 12-15%, те цього року він може підвищитися до 18-20% зібраного зерна, що, у свою чергу, збільшить його собівартість, — уважає А.Ярославський. — До того ж, внаслідок досить імовірного посилення інфляційних процесів восени, можуть значно активізуватися бартерні операції». Джерело: BІZ.lіga.net

Ступінь ризику в галузі захисту рослин оцінять згідно критеріям Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України N513 від 27 травня 2009 року, що затверджує критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від проведення господарської діяльності у галузі захисту рослин і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю). Таким чином, оцінка ступеню ризиків від проведення господарської діяльності в сфері захисту рослин здійснюється за такими критеріями: ✦ дотримання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту; ✦ своєчасність здійснення заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності і фізичними особами — підприємцями; ✦ дотримання регламентів зберігання, транспортування і застосування засобів захисту рослин; ✦ застосування пестицидів І — ІV класів небезпеки. З урахуванням критеріїв оцінки ступеня ризику від проведення господарської діяльності в сфері захисту рослин суб’єкти господарювання ставляться до одного із трьох ступенів ризику — високого, середнього і незначного.

червень 2009

До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться ті, які: зберігають, транспортують і застосовують пестициди І і ІІ класів небезпеки, а також здійснюють торгівлю пестицидами. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику ставляться ті, які зберігають, транспортують і застосовують пестициди ІІІ й ІV класів небезпеки. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться ті, які не належать до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику. Зокрема, планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання в сфері захисту рослин здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики й державних інспекцій захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей та районів щодо суб’єктів: ✦ з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік; ✦ із середнім ступенем ризику — не частіше чим один раз на 2 роки; ✦ з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на 3 роки.

Джерело: BІZ.lіga.net

АГРОПОДІЇ

В Україні завершилась виставка

«АГРО-2009» Відкриваючи виставку, Президент України Віктор Ющенко зазначив, що у нашої країни є потужний потенціал, завдяки якому є всі можливості відновити і ствердити статус одного зі світових лідерів у виробництві та експорті сільгосппродукції. Глава держави відзначив значимість щорічного Міжнародного агропромислового виставки-ярмарку «АГРО-2009», підкресливши, що у 2008 році виставку відвідали майже 500 тис. чоловік. Президент подякував усім, хто працює над організацією цього щорічного заходу. Цьогоріч на експозиційних стендах і майданчиках предствлені були близько 2000 вітчизняних та 200 іноземних компаній з Росії, Білорусії, Молдови, ФРН, Данії, Чехії, Голландії, Франції, Польщі, Китаю, а також дилери закордонних фірм, що працюють в агропромисловому комплексі України. Про широкий масштаб заходу говорить і те, що він відбувався відразу на двох площадках — у виставковому комплексі «Чубинське», а також на території Національного виставкового центру. Організаційно «АГРО-2009» було поділено на регіональний, галузевий, товарознавчий та ярмарковий розділи. Таким чином усі учасники та гості виставки мали змогу відвідати заходи, що цікавлять саме їх. У виставковому комплексі «Чубинське» були проведені професійні спеціалізовані виставки та майстер-класи з демонстрацією інноваційних технологій виробництва

З 11 до 14 червня в Україні відбулася традиційна XXI Міжнародна агропромислова виставка-ярмарок «АГРО-2009»

сільгосппродукції та сучасних складських агротехнологій. Під час «АГРО-2009» гості та учасники виставки могли відвідати демонстраційні посіви зернових та олійних культур, овочів, цукрового буряку, взяти участь у семінарах з свинарства, птахівництва та молочного скотарства. Багато заходів, що проводились у межах «АГРО-2009» були присвячені поглибленню відносин із іншими країнами. Зокрема відбувся круглий стіл на тему «Розвиток агро-продовольчого співробітництва України та ЄС», а також конференція «Підвищення ефективності та продуктивності АПК України: впровадження німецького досвіду». Вдруге в Україні відбулася спеціалізована виставка «Впровадження ресурсоенергоощадних і конкурентоспроможних технологій, відновлювальних джерел енергії і виробництво біопалива», неабиякий інтерес викликала також спеціалізована експозиція «Біопаливо-2009». Вже традиційно організатори провели конкурси на найбільш якісну сільськогосподарську продукцію та конкурс «Золота, Срібна, Бронзова медаль» на кращий експонат, технологію та наукову розробку, головний приз якого отримали представники Харківщини. Як експонентам, так і пересічним глядачам було цікаво взяти участь у святі квасу, святі сала, днях регіонів, днях галузей які з успіхом відбулися на території виставки. ■ червень 2009

ДОБРИВА

Інститут цукрових буряків

рекомендує Заришняк А.С., доктор сільськогосподарських наук.

Інститутом Цукрових Буряків Української Академії Аграрних Наук на базі дослідного господарства «Корделівське» були проведені передреєстраційні та виробничі польові досліди нового високоефективного добрива, що містить 17,5% бору – «СОЛЮБОР ДФ», виробництва компанії Боракс. У 2006 р., за ексклюзивним дозволом компанії Боракс, добриво «СОЛЮБОР ДФ» було зареєстровано в Україні компанією АДОБ (Польща) та є борним добривом №1 в Україні!

Роль бору в розвитку рослин важко переоцінити. Бор, що міститься у «СОЛЮБОРі ДФ», відіграє важливу роль у діленні клітин та синтезі білків, та є важливою складовою клітинної оболонки. Бор допомагає накопичувати хлорофіл в рослинах, зміцнює імунітет до хвороб, покращує стан рослин після стресових умов (внесення засобів захисту рослин, посуха, заморозки тощо), прискорює розвиток рослин та надає можливість не тільки отримувати максимальні урожаї сільськогосподарських культур, що потенційно закладені в сортах і гібридах, а й значно покращити якість продукції. У результаті проведених досліджень було встановлено, що: При одноразовому об робітку листової поверхні цукрового буряку добривом «СОЛЮБОР ДФ» у дозі 1,15-2,30 кг/га у фазі змикання листя у міжряд-

червень 2009

ДОБРИВА

дях забезпечило приріст урожайностікоренеплодів, порівняно з контролем, на 2,9-4,3 т/га, та підвищення цукристості на 0,7-0,9% (тобто цукристість сягала 19,5%). Такі показники дозволили збільшити збір цукру на 0,41-1,25 т/га, що на 5-16% більше, ніж на контролі. Двократний обробіток (1,15 + 1,15 кг/га) у фазі змикання листя в рядках та змикання листя в міжряддях сприяє підвищенню урожайності коренеплодів на 5,2 т/га, та підвищенню цукристості на 0,9% (тобто цукристість сягала 19,7%, або на 5% більше, ніж на контролі). Це дозволило отримати додатково цукру 1,39 т/га, порівняно з контролем.

урожайність та вихід цукру з гектара обробленої площі значно зростає! Найбільший економічний ефект від застосування «СОЛЮБОРу ДФ» можна очікувати на посівах цукрового буряку (1-3 кг/га у фазу 4-6 листків буряку і 1-3 кг/га до змикання рядків); ріпаку (1-3 кг/га + 1-3 кг/га до цвітіння ріпаку); соняшнику та кукурудзи (1-3 кг/га + 1-3 кг/га в період вегетації до висоти 40 см); картоплі та овочах (1-2 кг/га під час цвітіння та + 1-2 кг/га через 20 днів); плодових та винограді та інших культурах. ■

Табл.1 Багатокомпонентні комплексні добрива Басфоліар, що застосовуються у десятках країн світу:

Застосування добрива «СОЛЮБОР ДФ» – безумовно вигідне! Рахуйте самі. ■ Додатково отримано цукру 1390 кг/га. ■ При закупівельній ціні цукру приблизно 5,40 грн/кг, додатковий прибуток складає 7500 грн. Вартість добрива «СОЛЮБОР ДФ» – 42 грн/кг з ПДВ. Норма витрати добрива, – 2-4 кг/га (зареєстровано в Україні 1-6 кг/га). Витрати на добриво, в середньому – 126 грн/га. ■ Окупність = 60 разів!!! Прибуток складає 7374 грн/га. При застосуванні «СОЛЮБОРу ДФ» (2-4 кг/га) в системі живлення разом із добривом «БАСФОЛІАР 36 Екстра» (7-10 л/га)

«Застосування нового добрива «СОЛЮБОР ДФ», що містить бор сприяє підвищенню урожайності коренеплодів цукрового буряка на 2,9-5,2 тони на гектар та цукристості на 0,6-0,9% і збільшує збір цукру до 1,39 т/га»

Найменування добрив/склад

P2O5

K 2O

MgO

Басфоліар 36 Екстра (на зернові, цукровий буряк, ріпак, овочі)

36,3

0,0

4,30

1,35

0,27

0,027

0,013

0,0067

Басфоліар 34 (на зернові та картоплю)

34,0

0,65

0,13

Басфоліар 12-4-6 + S (на зернові, ріпак, картоплю)

12,0

4,0

6,0

0,20

0,01

0,010

0,020

0,005

Басфоліар 6-126 (на кукурудзу, соняшник, бобові)

6,0

12,0

6,0

0,01

0,010

0,050

0,005

2,0

Щодо консультацій та придбання звертайтесь: Представництво компанії АДОБ в Україні: (067) 209-66-07, (067) 402-22-14, (044) 331-34-64;

Тов “Агростармаркет”: (067) 209-66-07, (044) 331-34-64; ТОВ “ВАССМА”: (044) 554-31-94, та філії; Представництво компанії “ТерраВіта” в Україні: (067) 466-73-13; ТОВ “Українська аграрнохімічна компанія”: (044) 258-91-21, (067) 409-22-54 та філії; ТОВ “Архат” : (044) 203-59-06, (050) 311-59-06 та філії; ТОВ “Агросвіт”: (05235) 7-09-25 та філії; ТОВ “АгроУкраїна”: (044) 489-09-83 та філії; ПП “Украгросервіс”: (044) 258-22-88 та філії; ТОВ “Агрозахист Донбас”: (06239) 2-02-73; ПП НВФ “Юнітек”: (057) 393-13-62, 393-13-52, (050) 300-63-90; ТОВ “Агромікс”: (044) 499-19-10; ТОВ “Приватцентр Агро”: (044) 258-25-70, 258-28-72; ТОВ “БізонТех”: (061) 213-60-61; ТОВ “АгроРось”: (0473735) 25-8-55

червень 2009

ДОБРИВА

«СУПРЕФОС NS» (N-12% :P-24% :Mg-0,5% :Ca-14% :S-25%)

Підприємство «Тасман» виводить на ринок України унікальне добриво! Супрефос – це фізіологічно нейтральне, безхлорне, концентроване, складно-змішане азотно-фосфорне добриво, створене на основі преципітату (найбільш важливого фосфорного добрива з рухливим фосфором), сульфату амонію (що містить в своєму складі аміачний азот і рухливу сірку) та фосфатів амонію. У його складі більше 85% діючої речовини: солі азоту, фосфор, сірка, кальцій та магній рівномірно розподілених у кожній гранулі, у доступній для рослин формі. Супрефос ПРИДАТНИЙ для всіх способів внесення: основного, передпосівного та характеризується пролонгованим терміном дії. ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ на всіх типах ґрунтів під всі види культур. Завдяки вмісту кальцію СПРИЯЄ розкисленню ґрунтів, наявність сірки в рухливій легкозасвоюваній формі робить Супрефос найбільш ефективним добривом під озимі та ярові сільськогосподарські культури. Найменування показника Вміст діючої речовини, не менше %

Масова доля загальних фосфатів %

+1 24–

Вміст масової долі водорозчинних фосфатів у відношенні до масової долі загальних фосфатів, не більш % Масова доля аміачного азоту %

+1 12– 0,5

Масова доля кальцію, в перерахунку на СaО, не менше %

Масова доля сірки, в перерахунку на SО3, не менше %

Масова доля води, не більше %

2,0

рН 1%-вого розчину, не менше %

5,5

Гранулометричний склад: масова доля гранул розміром: менше 1 мм % від 1 мм до 4 мм, не менше % менше 6 мм %

10 90 100

Розсипчастість %

червень 2009

Масова доля магнію, в перерахунку на МgО, не менше %

Статична міцність гранул, не менше, Мра (kgf/cm2)

Норма

3,0 (30) 100

ДОБРИВА

Унікальна формула Супрефоса що містить в своєму складі: ■ до 45 % преципітату; ■ до 35 % сульфату амонія; 10-15 % моно- і діамоній фос■ до фату дозволяє використовувати його на всіх типах ґрунтів під всі види культур. Особливо важливим є застосування Супрефосу на ґрунтах, насичених калієм. Наявність у складі добрива легкорозчинного азоту і розчинних форм фосфору, на фоні повільно діючого преципітату, дозволяє здійснювати внесення необхідної норми добрива при посіві озимих культур, оранці під зяб для ярових культур, або при посівному основному внесенні ярових культур. В умовах степових регіонів з невеликою кількістю опадів Супрефос доцільно вносити з осені не лише під озимину, але і під ярові культури, оскільки в цьому випадку забезпечується закладення добрив на великій глибині і в менш схильний до висушення шар ґрунту. Для рослин (горох, вика), що не вимагають азотного підживлення, разове внесення всієї норми добрива (при підготовці ґрунту або при посіві) забезпечує повноцінне живлення у процесі всього життєвого циклу сільськогосподарських культур.

Особливість Супрефоса, із заданим співвідношенням компонента і речовин, що діють, полягає в наступному: ■ л егкорухливі, розчинні складові добрива (сульфат амонію, амофос, діамонійфосфат) забезпечують оптимальні умови розвитку рослин в період вегетації, що вимагає підвищеної кількості азоту порівняно з фосфором; ■ р озвиток кореневої системи і наземної частини рослин відбувається за рахунок преципітату, що містить окрім фосфору рухливий активний кальцій; ■ з авдяки присутності фосфору (нейтрального добрива), що перешкоджає активній дії нітрифікуючих бактерій, агрохімічна ефективність азоту підвищується до 30%, продовжується його термін дії; ■ пролонгованість дії фосфору збільшує агрохімічну ефективність Супрефосу по Р2О5 на 20%. еобхідна доза (відповідно до ■н аналізу ґрунтів) передпосівного внесення під оранку в глибші шари ґрунту дозволяє забезпечити повноцінне живлення сільськогосподарських культур у весь період розвитку, кореневої підгодівлі рослин в окремі періоди їх розвитку.

Упаковка:

поліпропіленові мішки з поліетиленовим вкладишем по 50 кг;

м’які контейнери типу «Біг-Бег» до 1000 кг.

Виробник: ВАТ «Амофос» (Узбекистан)

Звертатися до головного офісу: м. Київ: 067-233-66-36, т/ф. 412-07-82, 428-07-96 (98) Також Ви можете замовити добрива в наших підрозділах: Житомирська обл., м. Бердичів: 097-347-50-54, р.т. (04143) 2-74-39 Житомирська обл., Баранівській р-н, с. Дубрівка: 067-235-65-59, р.т. (04144) 74-116 Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Заруденці: 067-659-95-55, р.т. (04138) 3-10-79 (81) Вінницька обл., смт. Рахни: 067-407-16-71, р.т. (04344) 4-12-76 Вінницька обл., м. Бар: 067-214-19-49, р.т. (04341) 3-46-50 м. Чернігів: 067-460-31-15, р.т. (0462) 67-63-29 червень 2009

захист рослин

Фундамент майбутнього закладається вже в цьому сезоні С.І. Волощук, кандитат с.-г. наук, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла А.І. Юхименко, кандитат с.-г. наук, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла В.В. Литвиненко, ООО «Презенс», С.І. Коломієць, ООО «Презенс»

До збору урожаю основних польових культур ще далеко, але досвідчені господарі вже думають про майбутній урожай, що є цілком закономірним і вірним. Кожен професіонал планує роботу, враховуючи свої можливості. Тому, оптимальний розподіл матеріальних ресурсів, за умови їх перманентного дефіциту, є ключовим елементом для отримання найкращих результатів. Всіх чинників, що впливають на результат, а саме захист рослин, є досить багато. Фактори, на які можна впливати, обов’язково потрібно контролювати. А як саме спеціаліст поєднає свої знання, досвід і наявні ресурси, вже цілком індивідуально і специфічно. Технології, препарати є відомими, а результат, як правило, різний. Чому? Різниця виявляється в умінні вчитися на своєму досвіді, що є особливо важливим, а також на чужому. І мистецтво використання «не документованих» властивостей препаратів є дуже вагомим для господарів. Фундамент майбутнього закладається вже в цьому сезоні, а саме восени. Фактично, два основні завдання потрібно вирішити в цей період: посіяти озимі культури, максимально захистити їх та ефективно знищити на полях багаторічні злісні бур’яни, забезпечивши собі комфортні умови вирощування польових культур в майбутньому році. Ми рекомендуємо використовувати для захисту зернових культур фунгіцидні протруйники Росток® (карбоксил + триадименол + тебуконазол) та Живосил® (тебуконазол). Перший препарат є трьохкомпонентний, другий – однокомпонентний. Вони чудово справляються

червень 2009

не тільки з головним завданням протруйників – захистом від сажкових грибів, а й на ранніх етапах розвитку рослин, надійно захищають від збудників кореневих гнилей та патогенних грибів. Крім того, протруйник Росток® проявляє рістрегулюючу дію, сприяє формуванню кореневої системи та збільшує масу рослини, що в комплексі надає молодим рослинам «фору» в конкурентній боротьбі з негативними факторами в осінній період та під час перезимівлі. Потрібно завжди памятати, що протруєння є найбільш дешевим і екологічно безпечним методом для захисту, що вирішує проблеми більшість з яких пізніше «виправити» майже неможливо. Ні в якому випадку, маючи обмежені матеріальні ресурси, економити на протруєнні не слід. Спираючись на спільні багаторічні дослідження Миронівського інституту пшениці та компанії «Презенс», рекомендуємо обов’язково захищати озимі зернові культури від попелиць – переносників вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Він є фактично «невидимим ворогом», симптоми якого масово проявляються тільки в період колосіння, а заселення посівів попелицями-переносниками вірусу проходить в фазу перших 1-3 листків, тобто восени. І, якщо ми бачимо симптоми, тоді вже нічого зробити не можливо. Чим вище вірусний тиск і шкодочинність ВЖКЯ, тим ефективніша інсектицидна дія. За практично повного ураження ранніх вересневих посівів, приріст урожайності знаходився в межах 55-70% (3-3,9 т/га в 2005 році). Зростання урожайності, при обробці інсектицидами, зумовлено підвищенням усіх показників продуктивності (висота рослин, довжина колоса, число колосків, озерненість, маса 1000 зерен і особливо маса зерна з колоса – на 50100% відносно контролю).

Так восени, захист зернових культур повинен включати передпосівне протруювання фунгіцидним протруйником та інкрустацію насіннєвого матеріалу системним інсектицидом, чи обробкою посівів на ранніх етапах розвитку рослин (1-2 листка). А от захистити від шкідників в осінній період можна двома, вірніше трьома способами. Всі вони мають свої «плюси» і «мінуси», що можуть проявлятися в різні пори роки з різною інтенсивністю, тому категорично приймати чи відкидати їх не слід. А знати потрібно для оперативного вирішення проблем на полях. Перший спосіб: оприскувати посіви інсектицидами в період після сходів до кущіння. У цьому випадку можна працювати локально, на проблемних площах, не використовуючи препарати там, де вони непотрібні. Для обприскування посівів ми пропонуємо інсектициди Блискавка® (альфациперметрин) і Святогор® (диметоат). Перший контактний, другий – системної дії. Препарати ефективно захищають рослини і багаторазово відшкодовують витрати за умови вчасного застосування. Другий спосіб: обробляти інсектицидами посівний матеріал. Історично та й практично тут домінують фосфорноорганічні препарати. Ми пропонуємо інсектицид Святогор® (диметоат). Мінімальна кількість препарату (від 1 до 2 л/т) при максимальній ефективності. Святогор® – препарат системної дії. Рослина вже готова зустріти шкідників. Відсутня проблема запізнитись з обробкою в варіанті з обприскуванням посівів. Не потрібно витрачати чималі кошти, що ніколи не зайві. Один «мінус» – диметоат має неприємний запах і чомусь такий аргумент наводять агрономи, у яких робітники не користуються індивідуальними засобами захисту. Повірте, це не проблема!

захист рослин

У своїх дослідженнях ми випробували і протруйник Шедевр® (імідаклоприд + тіабендазол) для обробки насіння зернових. Шедевр® є інсектицидно-фунгіцидним протруйником і за норми витрати 1 л/т, показав ще вищу ефективність, а відповідно і прибавку врожайності ніж фосфорорганічні препарати. До того ж, неприємний запах у протруйника Шедевр® відсутній. Третій спосіб: висіваючи в пізні (відносно середньорічних оптимальних) строки посіву, можна розминутися в часі з льотом попелиць, збудників ВЖКЯ, і суттєво знизити рівень інфекції. Однак, пізні посіви зазвичай дають нижчий врожай, та й прогнозувати дату зупинки вегетації неможливо, а вийти в зиму з нерозкущеними рослинами дуже проблематично. Аналізуючи багаторічні дослідження, можна зробити висновок, що посів в оптимальні строки з проведенням захисту економічно набагато ефективніше ніж «економія» від посіву не в оптимальні строки (Рис.1). Ще одна озима культура, захистити яку з осені дуже важливо – озимий ріпак. Основними шкідниками, що можуть шкодити ріпаку в цей період є хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан, ріпаковий листоїд та ріпаковий пильщик. Шкідники ріпаку, при перевищенні економічних порогів шкодочинності (від 3 до 5 особин на м2 залежно від виду) завдають катастрофічної шкоди посівам, що вкрай негативно впливає на стан рослин, їх перезимівлю і, в кінцевому результаті, на врожай. Протруйник Шедевр® має високу біологічну і економічну ефективність проти комплексу шкідників ріпаку, включаючи і ті, личинки яких живуть і шкодять в ґрунті, за норми витрати 3,5 л/т. Досить часто складаються умови, що восени посіви ріпаку мають високий рівень засміченості падалицею злаків, що негативно впливає на густоту посіву ріпаку, рівномірність розвитку, а в результаті, на перезимівлю та урожайність культури. Для вирішення цієї проблеми ми пропонуємо грамініцид Оберіг® (хізалофоп-Петил). За норми витрати 1-1,5 л/га препарат вирішує всі можливі проблеми з падалицею та пирієм. Вносити гербіцид можна незалежно від фази розвитку рослин ріпаку. Оберіг® є гербіцидом системної дії,

швидко поглинається листям бур’янів і поширюється по рослині, накопичуючись в активно ростучих тканинах. Перші симптоми проявляються на 5-7 день. Повна загибель надземної частини і кореневищ багаторічних злакових бур’янів спостерігається за 2-3 тижні, в залежності від зовнішніх умов. Найкраще Оберіг® працює проти активно ростучих злаків. Залежно від умов вегетації соняшнику, є необхідним проведення десикації. Десикація є ніби факультативним елементом технології, і багато хто з господарів її не проводять. Та проведення десикації, дає можливість забезпечити швидке і рівномірне достигання культури і, як результат, проведення обмолоту культури в стислий термін незалежно від погодних умов. А до збирання приступити вже через 5-10 днів, скоротивши втрати. Десикація дає можливість скоротити витрати на просушування, підвищити якість насіння, зберегти олійність, а за рахунок зменшення вологості, зупинити розвиток білої та сірої гнилі. Одночасно з рослинами соняшнику підсушуються і знищуються бур’яни, що знижує засміченість поля. Маса переваг і скористатися ними потрібно обов’язково. Для десикації посівів соняшнику ми пропонуємо препарат Листопад® (дикват), що цілком виправдовує свою назву. Листопад® ефективно підсушує рослини, має контактну дію, не забруднює врожай, не впливає на зародок зерна, тому ідеальний для насіннєвих і продовольчих посівів, швидко розкладається. Ефект проявляється вже на 5-7 день.

Осінь, період після збору культур, найкращий час для зачистки площ від злісних багаторічних бур’янів. Взагалі, багато проблем, що стають перед агрономами весною в плані боротьбі з бур’янами по культурах ефективніше і головне дешевше вирішується восени. Для цього ми пропонуємо гербіцид суцільної дії Чистопол® (гліфосат) з нормами витрати 3-6 л/га. Для посилення дії на бур’яни, що минають стадію активного росту, рекомендуємо додавати до бакової суміші з гербіцидом Чистопол® гербіцид на основі 2,4-Д в половинній нормі. Якщо на полі, що підлягає зачистці, навесні будуть вирощуватись ярі зернові колосові культури дуже ефективною буде бакова суміш Чистополу® з гербіцидом Хлібодар® (2,4-Д етилгексиловий ефір + метсульфурон метил). Ще один варіант, при підготовці поля засміченого однодольними і дводольними бур’янами під посів ярих зернових, є використання бакової суміші гербіцидів Оберіг® і Хлібодар®. Суміш ефективна і, що головне, суттєво дешевша за вирокистання гербіцидів на основі гліфосату. Та й просто, застосування вже навесні на площах зернових культур гербіциду Хлібодар® є ідеальним способом зачистити поле. Отже, є різні можливості матеріальнотехнічного забезпечення, та низка препаратів та різних варіантів їх використання в технологіях вирощування культур. Правильне розуміння їх дії та особливостей поєднання і дає максимальний ефект за мінімальних витрат. ■

Рис. 1

За даними Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла за 2004-2007 рр. червень 2009

ґРУНТИ

Підвищення концентрації фосфатів сприяє зростанню потенційної продуктивності ґрунтів

травень 2009

ґРУНТИ

Агроекологічна та економічна

сутність живлення посівів Г.А. Максимчук — експерт-консультатнт, доктор с/г наук, професор О.М. Сергієнко– кандидат біологічних наук

У центрі мінерального живлення рослинних ценозів стоїть фосфор. Навколо якого формується вся система забезпечення потреб рослин іншими елементами мінерального живлення. В центрі мінерального живлення рослинних ценозів стоїть фосфор. Навколо якого формується вся система забезпечення потреб рослин іншими елементами мінерального живлення. Тобто, чим вища концентрація фосфатних іонів у ґрунті, тим швидше і з меншими енергетичними витратами поглинає їх кореневий волосок. Наведені дослідні дані свідчать, що зростання вмісту рухомого фосфору на 1 мг/100 г ґрунту підвищує його ступінь рухомості практично в 1,5 раза. Якщо, наприклад, є рухомого фосфору в ґрунті 10 мг/100 г ґрунту і його ступінь рухомості складає 0,09 мг Р2О5/л то зростання рухомого фосфору до 25 мг Р2О5/100 г ґрунту збільшує ступінь рухомості до 1,2 мг Р2О5/л, тобто вона зростає в 14 разів, що якраз значно покращує можливості поглинання іона кореневим волоском та суттєво зменшує витрати метаболічної енергії на його засвоєння, впливаючи таким чином на її ефективний перерозподіл.

Виходячи з таких міркувань і приймаючи до уваги відомі наукові дані по формуванню в ґрунтовому середовищі оптимальних концентрацій фосфатних іонів, які більшістю наукових досліджень доведені до значень – 20-25 мг/100 г ґрунту для основних с.г. культур вирощуваних на не карбонатних ґрунтах. А збільшення вмісту фосфатного аніону на 1 мг/100 г ґрунту вимагає внесення, без забезпечення виносу з урожаєм, 75 – 85 кг/га діючої речовини фосфору в ґрунт. Цей процес вимагає значних витрат ресурсів, але без його реалізації відбуваються процеси деградації ґрунтів. А підвищення концентрації фосфатів сприяє зростанню потенційної продуктивності ґрунтів, а також ефективності використання інших елементів живлення, особливо азоту. Тобто за рахунок зростання концентрації фосфатних іонів рослини краще задовільняють свої потреби, не тільки фосфором, а також азотом, при відносно менших його кількостях в ґрунтово-

Чому центральне місце в оптимізації мінерального живлення слід віддати фосфору? Відомо, що цей елемент виконує функції енергетич ного забезпечення всіх процесів життєдіяльності рослинних організмів, але разом з тим рослина витрачать найбільше метаболічної енергії якраз на засвоєння фосфору. Відомо, що азот і калій залучаються в процес живлення рослин з відстані біля 10 мм від кореневого волоска, а фосфор він «захоплює» і засвоює лише з відстані менше одного міліметра. Мається на увазі умовна відстань між іоном та кореневим волоском. Це одна із причин того, що рослині з макроелементів найважче засвоїти фосфор.

травень 2009

ґРУНТИ

Органіка внесена в ґрунт – основа його потенційної продуктивності У ґрунті органіка виконує такі функції: ✦ збагачує ґрунт елементами живлення присутніми у даній органіці; ✦ забезпечує ґрунт біологічною енергетичною базою; ✦ сприяє активізації та нарощуванню, як кількісно так і якісно мікробіологічних процесів та гуміфікації; ✦ стимулює активний розвиток мікробних ценозів і пригнічує грибкові; ✦ збагачує ґрунт проміжною органікою мікробних тіл – похідною від мінералізації внесеної органічної речовини, яка сприяє покращенню засвоєння елементів живлення посівами, можливо в декілька разів, навіть порівняно з якісним гноєм; ✦ значно покращує умови живлення культур не тільки за рахунок мінералізації, але і за рахунок біологічного залучення елементів живлення з мінеральної складової ґрунту; ✦ сприяє значному зростанню буферності і ємності ґрунтового середовища, зменшує негативну дію агресивних іонів водню, алюмінію та інших; ✦ інтенсивно збільшує доступність елементів живлення рослинам посів та сприяє зменшенню енергетичних витрат метаболізму агроценозів на їх засвоєння; ✦ є основою окультурення усіх без винятку ґрунтів; ✦ покращує умови водоспоживання агроценозами та сприяє зменшенню витрати вологи на одиницю новоствореної органічної маси; ✦ значно пом’якшує і зменшує негативну дію антагонізму іонів, при зростанні їх концентрації в ґрунтовому середовищі, при цьому сприяє посиленню їх синергічній взаємодії; ✦ найбільш активно сприяє кількісному доведенню засвоюваних елементів живлення до їх оптимальних концентрацій в системі ґрунтового середовища; ✦ сприяє покращенню аерації ґрунтового середовища та зменшує втрати азоту шляхом денітрифікації і міграції; ✦ активно сприяє підвищенню інтегрованої продуктивності ґрунтового середовища та зростанню його потенціалу; ✦ знижує і доводить до повного вилучення причини сприяючі накопиченню складників, які створюють токсичність ґрунтового середовища; ✦ сприяє оздоровленню ґрунту, виступає як універсальний антисептик та засіб всебічного покращення та нарощування його потенційної продуктивності; ✦ є головним чинником покращення екологічної якості довкілля; ✦ сприяє стабільному оздоровленню економіки господарювання.

травень 2009

му середовищі, що в свою чергу сприяє, при достатній наявності «вільної» органіки, інтенсифікації асоціативної азотфіксації. І таким чином, в структурі живлення рослин, зростає частка біологічного азоту. Зазначені процеси сприяють оптимізації не тільки фосфорного, але і азотного живлення посівів, при значно менших витратах мінерального азоту, що сприяє значному нарощуванню в обміні речовин частки біологічного азоту та відносному зменшенню його витрат за рахунок мінеральних добрив, така економія може становити 30-120 кг/га діючої речовини. При цьому фактори зростання фосфатного забезпечення ґрунтового середовища та живлення посівів активно сприяють зростанню доступності рослинам всіх інших елементів їх мінерального живлення, переважно завдяки інтенсифікації мікробіологічних процесів. Так створюємо умови покращення не тільки фосфорного, але і азотного живлення, а також іншими необхідними елементами. Особливо у випадках коли наші ґрунти отримують достатню кількість органічної речовини, для біоенергетичного забезпечення цих процесів. Біологічна енергетика забезпечення мінерального живлення посівів зростає разом зі збільшенням внесення в ґрунтове середовище органіки. Цей баланс оптимізується при практично рівних вкладах у забезпечення живлення рослин, як біологічного так і «хімічного» її складників. Таким чином біологічна енергетика живлення оптимізує розвиток, як потенціалу продуктивності ґрунтового середовища, так і продуктивності відповідної культури. І цей шлях дає можливість розв’язувати проблеми агроекології – забезпечує найбільш раціональний розвиток продуктивності посівів і ґрунтів та покращення довкілля. Якраз енергетичне забезпечення зазначених процесів здатне задовільнити органічна речовина внесена в ґрунт. Тому пріоритет в покращенні позитивної динаміки відзначених процесів оптимізації живлення рослинних це-

ґРУНТИ

нозів належить – органічній речовині внесеній в ґрунт. Вона стає джерелом розвитку і активізації спектру мікробіологічних процесів. Які використавши енергію звільнену при мінералізації, збагачують ґрунтове середовище переважно органікою мікробних тіл, що в свою чергу сприяє не тільки збільшенню кількості доступних рослинам всіх елементів мінерального живлення, але і нарощує потужності процесів гуміфікації, зростання ємності і буферності ґрунтового середовища. При цьому відбувається формування органо-мінеральних компонентів живлення рослин, які відзначаються хорошою доступністю посівам та малою енергоємністю їх засвоєння. А нарощування цих здатностей в свою чергу підсилює синергічну дію між окремими іонами та послаблює їх антагоністичну дію. Якщо, наприклад, фосфор перебуває в синергізмі з азотом, то останній з калієм в специфічному «антагонізмі». Але одночасне зростання, як концентрації фосфору, так і ємності і буферності ґрунтового середовища сприяє більш повному і менш енергоємному засвоєнню посівами, як азоту так і калію. Зазначені умови зводять до мінімуму цей «антагонізм» між іонами азоту та калію, а також іншими елементами живлення рослин, ці процеси стимулює, забезпечує і інтенсифікує біологічна енергетика. Тобто, такий вплив послідовного кількісного зростання органіки в ґрунтовому середовищі має велику дію і на забезпечення та засвоєння інших елементів мінерального живлення посівами. Отже, насамперед, кількість органіки внесеної в ґрунт стає найпотужнішим чинником формування його потенціалу продуктивності і її позитивної динаміки, а також позитивної динаміки покращення довкілля. Чим більша її кількість попадає у ґрунтове середовище, тим швидше і з більшою інтенсивністю, проходять в ньому позитивні зміни, як в підвищенні потенціалу родючості ґрунтів, так і в довкіллі. Про що свідчать результати практичної виробничої діяльності, як агрофірми

«Снов» (Білорусія), так і господарств «Україна» (Тернопільщина). ім. Воловікова (Рівненщина) та ін. Звичайно органіка різного походження має свої якісні відмінності, але основна її функція не залежить від цього і залишається незмінною, це забезпечення ґрунтів органічним енергетичним матеріалом. Який сприяє позитивному зростанню цілого комплексу агроекологічних характеристик, тих чи інших ґрунтів. А зростання продуктивності вирощування сприяє зростанню кількості органічної маси, яка надходить у ґрунт в результаті використання побічної продукції та інших джерел. Так, послідовне покращення якості ґрунтового середовища в господарстві ім. Воловікова з 2000 по 2008 р. забезпечило зростання продуктивності озимої пшениці практично на 4 тони зерна. 2007 р. зазначене господарство отримало приріст зерна лише 1,5 т, що пояснюється послідовним і всебічним удосконаленням технологій в системі вирощування, покращенням сортового складу культур, насінництва та інтенсивним розвитком вирощування проміжної сидеральної культури. Цей досвід свідчить, що використання органіки побічної продукції та сиде-

Біологічна енергетика забезпечення мінерального живлення посівів зростає разом зі збільшенням внесення в ґрунтове середовище органіки.

травень 2009

ґРУНТИ

ральної культури в системі вирощування дає змогу формувати позитивний баланс показників якості ґрунту. Середні рівні ефективної продуктивності коротко ротаційних сивозмін, або систем вирощування, здатні забезпечувати повернення в ґрунт 20-30 т органіки – еквівалентної середньому гною ВРХ за рахунок побічної продукції та проміжному сидерату на окультурених ґрунтах Полісся і Лісостепу. Що достатньо для відповідного енергетичного забезпечення належного функціонування мікрофло ри ґрунтів. За рахунок цієї енергетики ґрунтове середовище може забезпечувати не менше 50% всього мінерального живлення посівів, а друга половина лягає на внесені мінеральні добрива, якщо ці системи працюють в режимі ефективних технологій. Основна умова яких – органіка і мінеральні до-

травень 2009

брива «працюють», як мінімум у 20 см шарі ґрунту, тобто рівномірно в ньому змішані і розміщені. Таке поєднання компонентів забезпечення живлення посівів сприяє послідовному зростанню продуктивності вирощування, при практично безвідходному засвоєнню всіх необхідних елементів і їх високій віддачі урожаєм. При цьому, зазначені умови характеризують стартові особливості формування оптимального вирощування. Основна умова якого – чітке дотримання прийнятої системи вирощування (або сивозміни), яка складена з масивів та відповідного чергування в просторі та часі вирощуваних культур. Такі підходи і забезпечення дають можливість раціонально сформувати не тільки систему вирощування господарства, але і системи нижчого порядку: насінництва, забезпечення по максимальних можливостях органікою, необхідним балансом мінерального живлення за участю мінеральних добрив, системою захисту вирощуваних

ґРУНТИ

культур, системою обробітку ґрунту системою догляду за посівами та збирання урожаю. Пропонований підхід сприяє оптимізації всіх процесів живлення посівів та істотному покращенню параметрів ґрунтового середовища з хорошою їх позитивною динамікою усього спектру необхідних посівам елементів мінерального живлення. Численні експерименти свідчать, що мікробіологічні процеси забезпечуючи мінералізацію внесеної в ґрунт органічної маси та залучаючи у фізіологічний обіг елементи мінеральної частини ґрунту за рахунок цієї енергії створюють специфічну органіку – мікробну біомасу, яка використовується потім, як джерело мінерального живлення рослин. З цієї біомаси рослини значно краще засвоюють необхідні елементи ніж з свіжовикористаного гною, а також рослинних решток. Разом з тим мікробна біомаса чутливо реагує на будь-які зміни ґрунтовоекологічних умов. Тому системі вирощування необхідно забезпечити такі умови, щоб кількість органіки, яка поступає в ґрунтове середовище не зменшувалась, а постійно зростала. Що відповідає умовам оптимізації технологічних процесів, відповідно до стану ґрунтового середовища. Згідно з дослідженнями О.Д. Фокіна і нашими даними, при внутрішньоґрунтовому надходженні органічних речовин включення продуктів їхнього розкладу до складу гумусових речовин у 2-3 рази вище, ніж при поверхневому. Виходячи з цього, зазначимо, що не тонкий шар ґрунту будь-якої

Мікробна біомаса чутливо реагує на будьякі зміни ґрунтово-екологічних умов. Тому системі вирощування необхідно забезпечити такі умови, щоб кількість органіки, яка поступає в ґрунтове середовище не зменшувалась, а постійно зростала. Що відповідає умовам оптимізації технологічних процесів, відповідно до стану ґрунтового середовища. гумусованості має першочергове значення у досягненні високих урожаїв і їхньої стабілізації у різні за погодними умовами роки, а, по можливості, більш глибокий і добре гумусований кореневмісний шар. У якому внесена органіка рівномірно розподілена і добре змішана займає своє місце, як мінімум в орному шарі ґрунту (20-30 см). Отже, для стабілізації гумусного стану та ефективної роботи різноманітних гумусоутворювачів, найраціональнішим є поєднання відповідних обробітків ґрунту в системі вирощування, яке забезпечує найкращі умови використання внесеної органіки. Наші дослідження у виробничих умовах господарств підтверджують дані висновки (табл. 1). І навіть більше – органіка сприяє не тільки покращенню ґрунтового середовища та довкілля вцілому, а також гармонізує дію всіх факторів формування продуктивності і ефективності вирощування. Висока ефективність використання мінеральних добрив і інших складни-

Табл. 1. Продуктивність озимої пшениці залежно від реалізації органо-мінеральної системи живлення та стану ґрунтового середовища в господарствах ім. Воловікова (Рівненщина), «Україна» (Тернопільщина) і агрокомбінаті «Снов» (Білорусія) Показники Урожайність, ц/га

Ім.Воловікова 2001 рік 38

«Україна»

2008 рік 78

2001 рік 41

«Снов»

2008 рік 73

2007 рік 123

Приріст урожайності, ц/га

103

Внесено д.р.NPK, кг/га

100

280

220

410

Внесено органіки, т/га

1,5

1,8

Приріст, кг зерна на кг/д.р.NPK

травень 2009

ґРУНТИ

Висока ефективність використання мінеральних добрив і інших складників технологій вирощування та висока віддача їх урожаєм зерна найбільшою мірою забезпечується внесеною органікою.

ків технологій вирощування та висока віддача їх урожаєм зерна найбільшою мірою забезпечується внесеною органікою. Наші дані по господарствах, як Західного Лісостепу («Україна») і Перехідної зони (ім. Воловікова), так і Білоруського Полісся (агрокомбінат «Снов») свідчать, що високі рівні продуктивності пшениці зберігають і навіть збільшують віддачу діючої речовини NPK завдяки значному зростанню норм внесеної органіки, особливо це відчутно на прикладі агрокомбінату «Снов». Там створюють умови вирівнювання дії забезпечення живлення посівів пшениці, як мінеральним, так і органічним складником. Завдяки цьому досягається стабільне нарощування продуктивності вирощуваних культур та ефективності використання мінеральних добрив на формування урожаю зерна. Якщо на рівні продуктивності пшениці 80 ц/га віддача кг/NPK становить близько 20 кг зерна, то рівень продуктивності 120 ц/га, не знижує цей показник, а навпаки підвищує віддачу кг/ NPK до 25 кг зерна, що забезпечує перш за все ефективна органіка. При цьому спостерігається значне покращення, як

Табл. 2. Потенційна родючість ґрунту та можливе стабільне забезпечення продуктивності с.г. культур у сприятливих агрокліматичних умовах вирощування

Урожайність, т/га

Вміст в ґрунті Р2О5 і К2О, мг/100 г

Пшениці озимої

Цукрових буряків

5-6

40-45

6-7

45-50

7-8

50-55

8-9

60-65

9-10

65-70

травень 2009

показників якості ґрунтового середовища (зниження рН і об’ємної маси, зростання вмісту рухомого фосфору та обмінного калію. посилюється гуміфікація та ін.) так і його властивостей (водопроникність, вологозабезпечення посівів, ємність, буферність та ін.). Аналіз високопродуктивного та агроекологічно доцільного використання ґрунтів у агрокомбінаті «Снов» дає нам можливість більш детально вивчити та охарактеризувати дію ґрунтового середовища у забезпеченні оптимального живлення посівів і формуванні високої урожайності. Так, середній за п’ять років урожай зерна пшениці озимої у агрокомбінаті «Снов» становив 117 ц/га. Для його формування посів засвоює: 370-390 кг/га азоту, 150 кг/га фосфору, 350-360 кг/га калію, 55 кг/га магнію, 65 кг/га кальцію, 50 кг/га сірки та ін. елементів. А винос їх з урожаєм становить: азоту 280-290, фосфору 100, калію 70, магнію 25, кальцію 5, сірки 25 кг/га. Господарство використовує мінеральних добрив під пшеницю озиму (в середньому д.р.): азоту – 200 кг/га, фосфору – 70 кг/га, калію – 140 кг/га. Фосфорно-калійні добрива практично вся норма вноситься у ґрунт, а азотні лише 50 кг/га, а решта азоту – 150 кг/га вноситься позакореневим способом, з якого біля 30% також попадає у ґрунтове середовище. Таким чином у ґрунт сумарно потрапляє близько 100 кг/га діючої речовини азоту, а 100-120 кг/га азоту посіви пшениці засвоюють через надземну масу. Що забезпечує хороші умови мінералізації органіки та роботу асоціативної азотфіксації, частки яких

ґРУНТИ

у формуванні урожаю складають: мінералізаціі 80-100 кг/га, азотфіксації – 80-100 кг/га. Підбиваючи підсумок необхідно відзначити таку низку шляхів засвоєння азоту високопродуктивними посівами пшениці озимої: засвоєний надземною масою – 100-110 кг/га; засвоєний кореневою системою – 260-280 кг/га з якого 90-100 кг/га азот внесених мінеральних добрив, 80-100 кг/га азот забезпечений мінералізацією органіки, 80-100 кг/га азот забезпечений іншими мікробіологічними процесами (переважно асоціативною азотфіксацією), що сумарно становить 360-390 кг/га, це якраз та кількість, яку посів використовує для формування 117 ц/га урожаю зерна. Щодо балансу фосфору та калію то слід зазначити, що фосфор мінеральних добрив забезпечує практично 50% живлення посівів цим елементом, а калій дещо менше 40%, але враховуючи його відносно малий винос відзначена кількість достатня для оптимізації калійного живлення. Таким чином, наведені дані свідчать, що оптимізація живлення посівів вимагає практично рівнозначної участі в формуванні урожаю, як мінеральних, так і органічних його складників. Враховуючи вищевикладене необхідно констатувати, що агроекологічні умови вирощування – базовані на високоефективному використанні можливої органіки забезпечують високі врожаї, безпечне довкілля та ефективну економіку господарювання на землі. Вивчення особливостей формування високих потенціалів родючості ґрунтів та умов їх виконання, а також комплексу факторів забезпечення високої продуктивності культур у зазначених господарствах ми прийшли до висновку, що виробниче забезпечення агроекологічного вирощування можливе при виконанні наступних вимог (табл. 2). Тобто планування продуктивності культур в обов’язковому порядку вимагає передбачення можливостей її реалізації відповідними ґрунтовокліматичними та агроекологічними умовами.

Табл. 3. Вплив різноякісного ґрунтового середовища та норм використовуваної органіки на стабільність продуктивності озимої пшениці в сприятливих умовах вирощування (по матеріалах багаторічних досліджень) Вміст в ґрунті Р2О5 і К2О мг/100 г

Ймовірна стабільна урожайність пшениці озимої, т/га

Рівні стабільності %

Необхідна органіка в еквіваленті до гною, т/га (щороку)

5-6

± 32

6-7

± 23

7-8

± 18

8-9

± 13

9-10

±9

Слід також звернути увагу на відомі економічні висновки про те, що зростання продуктивності культур тісно пов’язане зі збільшенням собівартості їх вирощування не відповідає реаліям агроекологічного режиму формування, як потенціалу ґрунту, так і його відповідної віддачі. Про що свідчать результати наших системних досліджень напрямів удосконалення технологій та оптимізації вирощування (табл. 3). Таким чином збалансована кількість внесення мінеральних добрив та постійне щорічне застосування 20-35 т/га органіки еквівалентної гною ВРХ забезпечують в перспективі високий вміст елементів мінерального живлення в ґрунтовому середовищі, інтенсивні мікробіологічні процеси, високу продуктивність вирощування, безпечне довкілля і високорентабельну економіку господарювання. ■

травень 2009

ДОБРИВА

Настає час готуватися до посівної кампанії озимих культур під урожай 2010 року. У цьому питанні ліпшою допомогою селянину є органічні добрива, що їх виробляє ТОВ «Агрофірма «Гермес».

Внесення у ґрунт «Агрофірма «Гермес» має досвід внесення «Гумісолусупер» у ґрунт, що доведено дослідами у Луганському інституті агропромислового виробництва та виробничою практикою. Рекомендована норма 4 л/га з одночасною заробкою. Для отримання найкращого ефекту треба зробити і обробку насіння, і дві позакореневі обробки. Ґрунтове внесення сприяє гуміфікації, розкладенню рослинних решток та перетворенню в доступні форми елементів живлення.

червень 2009

Добрива для озимих культур

На фоні гумінових речовин, які надають рослинам сил у не завжди сприятливих та часто мінливих умовах сільського господарства України, у цих добривах присутні корисна мікрофлора, фітогормони, вітаміни, амінокислот. Мікроелементи, зокрема у наноформі, надають продуктам фірми властивостей мікродобрив з росторегулюючими функціями на природній основі. Легкодоступні елементи живлення із ґрунту вичерпуються або їх засвоєння не встигає за темпами росту рослин. У цій ситуації рослинам допомагають позакореневі підживлення. Саме на це і орієнтовані рідкі гумінові добрива серії «Гумісол». Серед них добрива органічні з біогенними елементами (Посвідчення про державну реєстрацію № 01504 від 14.02.2008 р.). Вони виробляються з урахуванням потреб 12 видів сільськогосподарських культур, серед яких важливі для України озимі культури: ● «Гумісол-супер 01» — Зернові (для розмаїття озимих зернових культур); ● «Гумісол-супер 04» — Олійні (наприклад, для озимого ріпаку).

Передпосівна обробка насіння Для отримання високих та якісних урожаїв озимих в 2010 році рекомендується починати посівну кампанію з передпосівної обробки насіння «Гумісолом-супер» (4 л/т.) або «Гумісоломплюс» (1,0 л/т). Норми витрат для вермідобрив серії «Гумісол-супер з біогенними елементами» залишаються ті ж самі, що й для «Гумісолу-супер». Оброблене насіння зберігають не більше 2 діб. Норму витрат протруйника при цьому можна зменшити на 30%. Схема застосування відпрацьована багаторічною практикою. Витрати робочого розчину (препарат серії «Гумісол» + протруйник + вода) становлять 10 л на 1 тону

насіння. Вартість «Гумісолу-супер» — 13,10 грн/л (без тари), «Гумісолу-плюс» — 60 грн/л, «Гумісолусупер 01 Зернові» — 20,25 грн/л, «Гумісолу-супер 04 Олійні» — 15,48 грн/л. Застосування добрив серії «Гумісол» та «Гумісол-супер з біогенними елементами» для передпосівної обробки насіння озимих підвищує схожість та енергію проростання насіння, зміцнює імунітет рослини, підвищує здатність протистояти грибковим захворюванням на весь вегетаційний період вирощування.

Позакореневі обробки Посіви, які оброблені добривами ТОВ «Агрофірма «Гермес», мають зеленіше забарвлення, більший відсоток продуктивних стеблин та краще протистояння захворюванням. Позакореневі обробки озимих культур проводяться в фазі кінця кущіння-початку виходу в трубку та у фазі початку колосіння. Норми витрат «Гумісолу-супер» і «Гумісолу-супер з біогенними елементами» складають 2 л/га (202 л робочого розчину) та «Гумісолу-плюс» 0,4 л/га (200 л робочого розчину, — ступінь розведення 1:500). Прибавка врожаю при повному циклі застосування гумінових препаратів ТОВ «Агрофірма «Гермес» складатиме 10-15 %, але як свідчить практика, може досягати 50%! ■

ТОВ «Агрофірма «Гермес» 84313, м. Краматорськ Донецької обл., вул. Орджонікідзе, 10, Відділ продажу: телефон: (06264) 5-93-30, 5-33-98, т/факс (06264) 7-12-54 E-mail: hermes@humi-plus.com http://www.humi-plus.com

кормИ

Кормові добавки серії

«ГУМІСОЛ-Т»

з пробіотичними властивостями ТОВ «Агрофірма «Гермес» відома багато років як виробник органічних добрив та стимуляторів росту рослин. Наразі компанія впроваджує кормові добавки для свиней та птиці на основі гумінових препаратів серії «Гумісол». Походження продукту: гуміновий препарат, до складу якого входять макро- (N, P, K, Ca) та мікроелементи (Fe, Cu, Co, Mn, B, Mo, Se), амінокислоти, фітогормони, вітаміни, Bifidobacteria та Lactobacteria, які надають продукту пробіотичних властивостей. Безпечність продукту: продукт не містить генетично модифікованих штамів бактерій, патогенної мікрофлори, антибіотиків штучного походження та є екологічно безпечним. Препаративна форма: рідина темно-коричневого кольору, без запаху, має 100% розчинність у воді. Добавка кормова біологічно активна для птиці «Гумісол-Т2» має ефективність: ● збільшення живої маси птиці на при тих же витратах кормів; ●п ідвищення збереженості на 5,78,5%; ● підвищення яйценоскості до 12%; ● стимуляція кишкової мікрофлори (за рахунок пробіотичних властивостей продукту Bifidobacteria 107 КОЕ/мл, Lactobacteria 104 КОЕ/мл); ● з міцнення імунітету при вираженій антибактеріальній та антибіотичній дії. Добавка кормова біологічно активна для свиней «Гумісол-Т1» має таке призначення: ●п ідвищення біологічної поживності кормів (зменшення кормових одиниць на 5-10%);

● с тимуляція росту та продуктивності, зміцнення імунітету, профілактика захворювань; ● з більшення середньодобових приростів на 29,4%; ● скорочення строків відгодівлі на 1520% та вартості відгодівлі до 25%; ● з більшення перетравлюваного протеїну на 23,7% та поліпшення харчової цінності м’яса. Сьогодні на ринку України існує велика пропозиція щодо готових кормів, преміксів тощо. Але походження та якість багатьох з них викликає побою-

вання. Перш за все страждає годована тварина, а потім і людина, яка споживає кінцевий продукт, що вирощений на сумнівних кормах. Кормові добавки з пробіотичними властивостями, крім усіх вищезазначених позитивних ефектів, допомагають пом’якшити негативну дію неякісних кормів. Вони сприяють формуванню та підтриманню корисної мікрофлори кишечника. Це вивільняє ресурси організму, які направляються на підвищення якісних та кількісних показників. ■

Продукти мають виражені антиоксидантні та пробіотичні властивості. № з/п

Статево-вікова група свиней

Доза та спосіб введення «ГУМІСОЛ–Т1»

Добова потреба у комбікормі, кг

Період годівлі, днів

Витрати за період*, л.

Поросята-сисуни

60 мл/кг сухої підкормки

На весь період до відлучення — 20 кг сухої підкормки

1.2

Відлученні поросята (що не отримували «ГУМІСОЛ-Т1» у підсисний період протягом першого місяця після відлучення)

80 мл/кг комбікорму

1,2-1,6

2.88

Ремонтні свинки та кастровані підсвинки (150-240 днів)

60 мл /кг комбікорму

2,0-2,5

10.8

Ремонтні свинки під час підготовки до злучки (180-300 днів)

50 мл/кг комбікорму

2,0-3,0

120

Свинкипершопороски (протягом місяця перед зачаттям)

60 мл/кг комбікорму

2,5-3,0

4.5

Поросні свинки (54-114 днів)

60 мл/кг комбікорму

2,5-3,5

№ з/п

Птиця (кури)

Доза та спосіб введення «ГУМІСОЛ–Т2»

Добова потреба в комбікормі, кг

Період годівлі, днів

Добова потреба в «ГУМІСОЛ–Т2», л.

Курчата-бройлери

15 мл/1 кг раціону

0,1

постійно 46 (10-56дні)

0,0015

Кури-несучки

60 мл/1 кг раціону

0,12

Періодично*

0,0072

* протягом 21 дня його вводять до складу раціону, потім роблять перерву 21 день з метою реалізації ефекту післядії кормової добавки. Можливе застосування при випойці.

червень 2009

ШКІДНИКИ

Морквяна муха — небезпечний шкідник селерових культур

Г. М. Ткаленко — кандидат сільськогосподарських наук, Інститут захисту рослин

Морквяна муха (Psila rosae F.) родина голотілок (Psilidae) – один з основних, найбільш шкодочинних фітофагів в усіх регіонах вирощування селерових культур. Широко розповсюджена морквяна муха, крім України, в нечорноземній зоні Європейських країнах, на півночі США і в Канаді. Особливо важлива господарська проблема постала в зв’язку з концентрацією і спеціалізацією овочівництва в приватному секторі, де переважає монокультура, відсутня сівозміна, порушені агротехнічні заходи. Пошкодження селерових культур морквяною мухою призводить до зрідження посівів, утворення деформованих коренеплодів, погіршення якості продукції і зниження урожаю на 30-45 %. Масовому розмноженню морквяної мухи сприяють помірно тепле і вологе літо. 26

червень 2009

ШКІДНИКИ

Муха невелика, довжиною 4-5 мм з прозорими крилами, бурою головою і чорним черевцем. Вилітає в другій половині травня. Основними факторами вильоту імаго морквяної мухи із місць зимівлі є сума ефективних температур (СЕТ) ґрунту понад +10 °С і запас продуктивної вологи (ЗПВ) ґрунту на глибині 0-20 см. Літ триває до кінця червня (масовий літ співпадає з цвітінням чорноплідної горобини). Виявити інтенсивність льоту можна за допомогою коритець, заповнених бродильною або хлібною гущею домашнього квасу. Мухи активні ввечері і рано вранці, вдень тримаються в затінку, вологих місцях, поблизу городів. У кінці травня самиці відкладають яйця на вологу землю біля коренів рослин. Муха уникає відкритих ділянок, піщаного ґрунту, гладенької і швидко висихаючої поверхні. Через 5-7 діб відроджуються личинки, які зразу ж вбуравлюються в коренеплоди. Відродження личинок статистично достовірно залежить від ГТК (коефіцієнт кореляції — 0,99). При оптимальному зволоженні (ГТК=1,3-1,6) відроджується до 75% личинок, при недостатньому (ГТК=0,4-0,8) – до 50 %. Закінчивши живлення, личинки морквяної мухи залишають рослини і заляльковуються в ґрунті. Всередині липня вилітають мухи другого покоління. Самиці відкладають яйця протягом серпня, надаючи перевагу загущеним посівам. Одна частина личинок восени встигає піти в ґрунт на заляльковування, а інша, потрапивши в сховища разом з морквою, продовжує живитися коренеплодами. За результатами осінніх ґрунтових розкопок встановлено, що кількість зимуючого запасу морквяної мухи змінюється. У роки зі значною кількістю пошкодженихрослин (до 35-45%), всередньому кількість пупаріїв становить 2,2-2,8 екз/м², максимум 4,3-5,7 екз/м², а в роки, коли кількість пошкоджених рослин не перевищує 10-15%, кількість пупаріїв знижується в 1,8-2,5 рази. Встановлено, що основна маса пупаріїв морквяної мухи (65,5-85,5 %) зустрічалась в горизонті 6-15 см, що імовірно відповідає розміщенню личинок в коренеплодах

при живленні. Невелика частина (близько 10 %) зимувала глибше. Встановлено, що більша кількість личинок літньої генерації морквяної мухи (до 85 %) не встигала закінчити живлення до збирання урожаю і залишалася всередині коренеплоду потрапляючи разом з ним в овочесховище. Проведений аналіз коренеплодів морк ви в період збирання і зберігання показує наявність в них личинок різних віків морквяної мухи, які не закінчили живлення, що свідчить про розтягнутий період льоту шкідника. У роки високої шкодочинності морквяної мухи личинками заселяється 67 % і 52 % коренеплодів, із середньою чисельністю в одному коренеплоду 4,2-5,8 екземплярів. У рік, несприятливий для розвитку шкідника, коли відроджується до 45 % личинок весняної генерації, личинок було виявлено лише в 12% коренеплодів, при наявності не більше 2 екз/коренеплід. Личинки, які залишилися в коренеплодах, за оптимальних умов зберігання моркви (2-4 °С тепла і відносна вологість повітря 75-80 %) закінчували живлення. Слід зазначити, що морквяна муха заселяє посіви в основному по краях поля. У пошуках кормових рослин самиці шкідника орієнтуються на запах ефірної олії, яку виділяють зонтичні рослини. Чим більше рослин на ділянці, тим більше вони виділяють ефірної олії, більшою мірою приваблюючи самиць для відкладання яєць. Інтенсивність заселення зонтичних культур морквяною мухою знаходиться в прямій залежності від густоти посівів. Чим більше продувається поле в період масового льоту імаго, тим меншою мірою рослини заселяються цим шкідником. У результаті проведених досліджень встановлено, що при підзимніх (10- 15.10) і ранньовесняних (1-5.04) посівах моркви, заселеність морквяною мухою цих посівів становить 8,4-10,5 %, пошкодженість рослин протягом вегетації і коренеплодів при збиранні 2-5 % і 4,4-8 % відповідно. У той час, як сівба моркви в пізні строки (1 декада травня ) призводить до масового заселення рослин (40 %), а третина урожаю при збиранні пошкоджується личинками шкідника.

Наші спостереження показали, що сорти моркви різних строків дозрівання не в однаковій мірі заселяються і пошкоджуються морквяною мухою. Так, менше приваблювали шкідника сорти моркви з меншим вмістом цукру і довжиною коренеплоду, що перевищувала15 см. Відносно слабо уражувалися ранньостиглі сорти моркви Консервна, Нантес-2, середньостиглий Лосиноостровська 13, пізньостиглий Флакко, на яких було відмічено найменшу кількість відкладених яєць – 3,2-4,2 шт/росл., личинок – 2,1-3,2 екз/коренеплід та пошкоджених коренеплодів при збиранні 6,5-8,4 %. До 21,337,1 % були уражені коренеплоди пізніх сортів Шантане 2461 з найменшою довжиною коренеплоду і Рогнеда з найбільшим вмістом цукру, на яких було відкладено яєць 7,8-8 шт/рослину.

червень 2009

ШКІДНИКИ

Дослідами встановлено, що оптимальною густотою посівів моркви є 3,5-4 тис/0,01 га рослин, яка забезпечує зниження заселеності морквяною мухою і одержання високого і стандартного урожаю моркви. У середньому при даній густоті заселеність була на рівні 18,4 %, пошкодженість – 10,5 %. Причому така густота рослин забезпечує одержання високого і стандартного урожаю моркви (93,5 %). При густоті рослин (6-7 тис/га) заселеність посівів мухою досягає 60 %, пошкодженість коренеплодів при збиранні – 40 %, що призводить до зменшення урожаю і до третини виходу нестандартної моркви. Важливу роль в обмеженні чисельності популяцій морквяної мухи відіграють

Морквяна муха заселяє посіви в основному по краях поля. У пошуках кормових рослин самиці шкідника орієнтуються на запах ефірної олії, яку виділяють зонтичні рослини. Чим більше рослин на ділянці, тим більше вони виділяють ефірної олії, більшою мірою приваблюючи самиць для відкладання яєць. їх природні вороги. Результати ґрунтових розкопок свідчать, що зараженість пупаріїв морквяної мухи спеціалізованими ентомопатогенами жуком алеохарою (Aleochara bilinеа) і горіхотворкою трібліографою (Tribliographa rapae) становить в середньому 9,1-12% і 4,5-6% відповідно. Хижі корисні комахи: бігун. двокрилий, бігун. пол. і алеохара знищують близько 35% відкладених яєць. Пошкоджені рослини дуже легко відрізнити від здорових по фіолетовочервонуватому відтінку листків. Виявивши на грядках рослини з такими листками, зразу ж їх видаляйте, оскільки ця продукція всеодно на стіл не попаде. Пошкоджені шкідником рослини поступово засохнуть і загинуть, а пробуравлені личинками коренеплоди стануть дерев’янистими і втратять смакові якості. Наявність навіть невеликих червоточин в

червень 2009

моркві свідчить про те, що урожай до весни не збережеться. Захисні заходи: q Дотримуватися сівозміни і повертати моркву на попереднє місце не раніше, ніж через 3-4 роки. При посіві чередувати рядки цибулевих і селеровихрослин. q Для підвищення імунітету коренеплодів проводити передпосівну обробку насіння. За 10 днів до висіву замочувати насіння в теплій воді (40-45 °С) на 2 год. для того, щоб «розбудити» зародок. Після цього виложити їх на мокру льняну тканину, скласти в поліетиленовий пакет з дірочками і витримати 10 днів у холодильнику за температури 3-5 °С. При цьому із насіння вимиються інгібітори, які стримують ріст зародку і активізуються росткові речовини. Потім насіння достати із пакета, підсушити до сипучості і висівати. Така підготовка насіння забезпечить ранні, дружні сходи і їх високу стійкість до морквяної мухи. q При підготовці грядок для селерових не вносити в ґрунт свіжий гній. Висівати їх можна тільки на другий рік після внесення органіки, на сонячних, добре продувних вітром ділянках з легкими ґрунтами. q Регулярно прополювати посіви і своєчасно (при появі 2-3 справжніх листків) прорідити їх на відстані 3-5 см. Пошкоджені рослини обов’язково видалити з поля. Поливати рослини рідко і помірно. Виключити поливи (особливо дощування) під час відродження личинок, а також після їх виходу на заляльковування (друга половина липня – перша половина серпня). q Мульчування посівів селерових культур навозом-сипцем (0,5 кг/м²) і торф’яним кришивом (0,3 кг/ м²) – шкідник вникає торф’яні ґрунти. q У період яйцекладки морквяної мухи бажано 2-3 рази обпудрити міжряддя рослин (на початку льоту, а потім через 7-8 днів) тютюновим пилом або сухою гірчицею (1 ст. ложка на 1 м²). q У період льоту мухи обприскувати посіви фітопрепаратами: відваром

ШКІДНИКИ

Самиці відкладають яйця протягом серпня, надаючи перевагу загущеним посівам. Одна частина личинок восени встигає піти в ґрунт на заляльковування, а інша, потрапивши в сховища разом з морквою, продовжує живитися коренеплодами.

із листків, стебел томатів (4 кг подрібненої надземної маси залити 10 л води, кип’ятити півгодини, настояти 3-4 год., охолодити, процідити, перед обробкою до 2-3 л відвару добавити 10 л води і 50 мл рідкого мила); настоями хвойного екстракту (200 г на 10 л води), часнику або цибулі (200-300 г нечищених головок або цибулин дрібно нарізати і залити 2 л гарячої води, настояти добу, потім процідити). Перед обробкою добавити воду (до 10 л) і рідке мило (30 мл). Обробки краще проводити в ранкові і вечірні години, 2-3 рази через 5-7 днів. Особливо ефективні такі обробки при проріджуванні моркви. Мух відлякує різкий за-

пах, який після обробки рослинними препаратами зберігається протягом 4-5 днів. q Проти імаго морквяної ефективний біологічний препарат актофіт, 0,2 % к. е. – 10 мл на 5 л води. Витрата робочої рідини – 5 л на сотку. Обробки необхідно проводити проти імаго двох (весняного і літнього) поколінь в ранковий і вечірній час за температури повітря вище 20 °С. q Після збору урожаю моркви і інших селерових культур слід перекопати ґрунт на штик лопати з оборотом пласта. Пупарії (зимуюча стадія), які будуть на поверхні ґрунту, знищать ваші друзі – птахи. ■ червень 2009

ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

Інтенсивні технології

вирощування ягідних культур Першочерговим завданням у технологічному процесі вирощування високих врожаїв якісних ягід є підготовка ділянки, використання добре розвиненої розсади і створення найбільш сприятливих умов вирощування. 30

червень 2009

ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

Технології вирощування суниці Найширше у промисловому ягідництві Лісостепу використовується рядкова культура суниці. При вирощуванні суниці за цією технологією необхідно перш за все знати, що суниця не сумісна з бур’янами і що вона вологолюбна. Після того, як ділянка буде звільнена від бур’янів, вноситься під оранку гній (50–60 т/га) разом із мінеральними добривами (150-200 кг/га Р2О5 і 200–250 кг/га К2О). При підвищеній кислотності ґрунту необхідно проводити вапнувати: за рік–два до посадки або після передсадивної оранки. Середня норма вапнування 1,5-2 т/га СаО. Підготовлена таким чином ділянка не по-

требує застосування добрив протягом всього часу експлуатації (2-3 роки). Інтенсивне ведення культури суниці вимагає закладки нових насаджень оздоровленим садивним матеріалом, вирощеним in vitro. Головною вимогою до такої розсади є звільнення її від вірусних і мікоплазмових хвороб, які істотно знижують врожайність. Її в першу чергу використовують для закладки маточників районованих та репродукції нових і перспективних сортів. Для посадки використовують стандартну, добре розвинену розсаду з діаметром кореневої шийки — 9-10 мм за схемою розміщення рослин 0,9х0,2-0,4 м. Така ширина міжрядь забезпечує оптимальне застосування механізмів для обчервень 2009

ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

Для прискорення достигання ягід суниці використовують декілька технологій. Одна з них — вирощування врожаю на грядках під поліетиленовою плівкою, якою накривають гряди в середині березня. Між рослинами і плівкою лишають повітряній простір (0,3-0,5 м) при допомозі дерев’яних підпірок або дугоподібного каркасу з товстого дроту. Грядку шириною 1,0-1,2 м готують завчасно у серпні місяці, куди висаджують впоперек грядки загущено (0,3 х 0,1 м) добре розвинену розсаду. Створюють умови для росту рослин. На зиму їх прикривають дрібною соломою, сосновими голками, сухим картоплинням та ін. У період весняного росту, цвітіння та плодоношення стежать за вологістю ґрунту і повітря. При необхідності проводять поливи, та розпушування ґрунту, знищують бур’яни, провітрюють. У теплі сонячні дні краї плівки піднімають, що дає можливість в період цвітіння відвідувати квіти бджолами і покращувати їх запилення. На кафедрі садівництва НАУ вивчали вплив вкривання поліетиленовою плівкою сортів суниці з метою прискорення достигання ягід. Із 12 сортів, які були у досліді, кращими виявились Десна, Фламінго, Катюша, Максім і Брайтон (нейтрального світлового дня). У цих сортів відмічено прискорення достигання ягід на 16–20 днів, при їх високих товарних і смакових якостях.

червень 2009

робітку ґрунту. На невеликих площах розсаду висаджують з міжряддям 0,6-0,7 м і відстанню між рослинами в ряду 0,20,25 м. Суницю висаджують навесні або наприкінці літа. Краще всього проводити літню посадку — у липні – першій половині серпня. Щоб проводити посадку в цей час, необхідно на рік раніше закласти маточник або мати однорічну виробничу плантацію, з якої можна одержувати розсаду в ранні строки. Суниця, посаджена в кінці серпня — середині вересня, добре вкорінюється, але гірше плодоносить порівняно з посадженою раніше. Більш пізні посадки гірше вкорінюються, підмерзають взимку, погано плодоносять. Ранньовесняні строки посадки кращі, ніж пізньоосінні. Перспективною технологією, яка дає можливість отримувати високі врожаї ягід в наступному після посадки році, є закладка плантації розсадою, вирощеною в минулому році і витриманою в холодильнику при температурі +1 +2°С (розсада «фріго»). При цій технології насадження використовуються два роки. Елементи технології використовувались в умовах сухого клімату Донбасу ще у 80-ті роки ХХ ст. Закладають такі насадження в кінці червня — на початку липня. Посадку розсади можна проводити аж до пізньої осені і навесні до появи бутонів на рослинах. Практикується ще одна технологія вирощення суниці — грядкова. Вона передбачає розбивку грядок на плантації шириною 1,0-1,2 м. На промислових плантаціях грядки готують на ширину міжколісного простору трактора і міжрядкові доріжки є коліями для нього при виконанні робіт по захисту від хвороб і шкідників, внесенні добрив, розкидані вкривного матеріалу. На гряд-

ках рослини розміщують впоперек з підвищеною щільністю — 0,4-0,5 х 0,1-0,3 м. На присадибних ділянках поширена технологія, спрямована на раціональне використання землі (масово застосовується у селах Черкаської області). Насадження суниці закладаються після овочів, зоравши чи перекопавши ділянку восени. Вносять фосфорні й калійні добрива і перегній, що зберігався в бурті не менше року. Рано навесні ґрунт боронують, заготовляють розсаду суниці. Її відразу ж висаджують за схемою 0,3 х 0,3 м у залиті

ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

водою лунки. Стежать, щоб не загиналось коріння, не засипалось верхівкова брунька. Після садіння поливають. Надалі полив ведуть на ґрунтах легкого механічного складу щоденно, а на інших — за необхідністю. Полив проводять також для захисту насаджень від весняних заморозків. Між рослинами молодих насаджень висаджують цибулю, яку збирають на початку липня. Далі ґрунт розпушують, підживлюють азотним добривами і знову регулярно поливають. Систематично ведуть боротьбу з бур’янами. Рано навесні наступного року закривають вологу граблями. При дощовій погоді рослини обприскують 1%-вою бордоською рідиною, попереджуючи розвиток сірої гнилі. Наприкінці квітня — на початку травня (до цвітіння) виполюють бур’яни та розпушують ґрунт на глибину 10-12 см. Після кожного збору врожаю плантацію поливають. Через два тижні після закінчення збирання врожаю рослини скошують. Листя використовують для виготовлення компостів або висушують і взимку згодовують худобою. Далі ділянку мульчують піском шаром до 3 см і регулярно щедро поливають. З настанням приморозків проводять удобрення перегноєм– сипцем. Ця технологія дає можливість вирощувати суницю на одному місці до 4 років, отримувати щорічно високі врожаї якісних ягід та вагомі прибутки.

Технології вирощування малини Підготовку ґрунту під насадження малини проводять у паровому полі наприкінці літа. Вона полягає у оранці на глибину 22-30 см (залежно від типу ґрунту), внесенні 60-80 т/га гною і по 90-120 кг/га д. р. фосфорних та калійних добрив. За традиційної (рядкової) технології вирощування кущі висаджують в першій половині жовтня за схемою 2,0-3,0 х 0,3-0,4 м. Навесні протягом перших двох років стебла малини зрізають на висоті 15-20 см, тим самим

створюючи умови для формування смуги рослин шириною 30-40 см. Догляд за плодоносними насадженнями полягає у боротьбі з бур’янами, обприскуванні рослин проти хвороб і шкідників, підтриманні вологості ґрунту у межах 70-100 % НВ, щорічному весняному внесенні 60-90 кг/га азоту та осінньому 60-120 кг/га фосфору і калію у вигляді мінеральних добрив. Збір плодів, які достигають у липні, проводять 3-5 разів у невелику дерев’яну чи пластмасову тару (по 1-2 кг). Стебла малини, які відплодоносили, після збирання зрізають, виносять за межі ділянки і спалюють. Термін використання насаджень — 8-10 років. Ця технологія розрахована, в першу чергу, на великі за площею насадження, але може бути використана на присадибних і фермерських ділянках. При шпалерному вирощуванні малини у 1-2 рік після садіння в рядку через 8-10 м ставлять стовпи (залізобетоні, металеві) і натягують дріт на висоті 150-

Біологічною особливістю малини ремонтантних сортів є здатність формувати на пагонах у рік їх росту генеративні бруньки і до настання морозів давати врожай. 160 см. Навесні до нього прив’язують річні стебла на відстані 5-7 см один від одного. Вирощування малини на шпалері сприяє кращому освітленню листків та їх асиміляційній діяльності, зменшенню ураження рослин хворобами та шкідниками, покращенню врожайністю, якості та товарності ягід. Технологія потребує певних витрат на встановлення шпалери і підв’язування стебел, які повною мірою компенсуються додатковим прибутком. Як і попередня, її можна використовувати у всіх типах господарств. Біологічною особливістю малини ремонтантних сортів є здатність формувати на пагонах у рік їх росту генеративні бруньки і до настання морозів давати червень 2009

ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

врожай. Величина його визначається тією частиною ягід, які достигають до холодів і залежить, насамперед, від ранньо- і дружньостиглості сорту та строків перших осінніх приморозків. Осіннє чи ранньо весняне видалення надземної частини, яка є місцем зимівлі шкідників і хвороб, а також асинхронність фаз розвитку останніх з фенологічними фазами малини дозволяють не проводити обприскування пестицидами і отримувати екологічну чисту продукцію. Недостиглі генеративні органи (бутони, квіти, зав’язі) можна збирати для сушіння та використовувати як добавку до лікарських зборів. Технологія вирощування ремонтантної малини з метою отримання тільки осіннього врожаю значно скорочує кількість агрозаходів з догляду, зокрема нормування пагонів, 2-3 обприскувань проти хвороб і шкідників, встановлення шпалери та підв’язування до неї рослин.

червень 2009

Технологія з перервним циклом плодоношення. В Росії вже більше двадцяти років практикують інтенсивну технологію з перервним циклом плодоношення, яка дає можливість одержувати високі врожаї малини при зменшенні витрат людської праці. Розроблена технологія Науково-дослідним зональним інститутом садівництва Нечорноземної зони та Новосибірською плодовоягідною дослідною станцією Росії. Попередні вивчення цієї технології свідчать про можливість її застосування в умовах Лісостепу України. Суть цієї технології полягає в тому, що плантація плодоносить через рік, а в проміжні роки рослини готують до плодоношення. Щоб у господарстві не було перерви в одержанні ягід по роках, створюють рівнозначні насадження з тією різницею, що в один рік на перших достигає врожай, а на других – відростають пагони. Підготовка ділянки, посадка рослин, догляд за ними до товарного плодоношення не відрізняється від традиційної технології. Необхідною умовою нової технології є використання якісного здорового садивного матеріалу кращих районованих сортів і щільне розміщення рослин в рядках. Черговість використання плантації може бути такою: в перші два роки після посадки насадження вважають не експлуатаційними, а потім протягом семи-дев’яти років (через рік) її то готують до плодоношення, то збирають врожай. Весняні роботи на плантації проводяться залежно від способу культивування насаджень: із застосуванням шпалери або без неї. В обох випадках на початку вегетації видаляють погано розвинені пагони, залишаючи на 1 погонному метрі смуги шириною 30-50 см лише 12-15 штук. Верхівки пагонів укорочують до висоти 1,6-1,8 м. Для цього можна використовувати машину. Для боротьби із шкідниками та хворобами проводять два-три обприску-

ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

вання: по сплячих бруньках 5-7 % сечовиною, до початку цвітіння – одне-два сумішшю отрутохімікатів — 0,3% хлорокису міді з 0,3% карбофосом, кельтаном чи їх замінниками. Молоді кореневі паростки і пагони заміщення висотою 5-15 см обприскують кілька разів фізіологічно активними речовинами або гербіцидами. Кращі результати одержують при використанні КАНУ 0,1%, реглону 3-5 кг на 1 га, при витраті 100 мл розчину на 1 м 2 або 1000 л на 1 га. Такі обприскування призводять до загибелі або пригнічення росту молодих пагонів, що сприяє кращому росту плодоносних. У результаті поліпшення освітлення врожай збільшується, ягоди достигають дружніше, їх легше збирати. При збиранні врожаю машиною плоди легко відокремлюються від гілок, їх краще вловити. Крім того, знищення молодих пагонів зменшує винесення з ґрунту елементів живлення рослин. Ґрунт у міжряддях утримують в розпушеному і чистому від бур’янів стані, завдяки проведенню як неглибоких культивацій так і дискувань. Для збирання врожаю використовувати виноградозбиральний комбайн. Після збирання врожаю всі пагони, що відплодоносили та цьогорічні, скошують косаркою і вивозять з поля. Плантацію удобрюють мінеральними добривами і проводять розпушування ґрунту в рядках, а при відсутності шпалери — впоперек рядків. У наступному році рано весною тракторним агрегатом розкидають мінеральні добрива. Заробляють їх у ґрунт бороною, закриваючи одночасно вологу. Коли основна маса пагонів малини досягне висоти 5 см, їх проріджують шляхом повторного боронування ґрунту. Подальший догляд за плантацією полягає у механічному обробітку ґрунту в міжряддях. При необхідності проводять обприскування пестицидами проти шкідників і хвороб. При висоті пагонів 45-50 см всі менш розвинені знищують шля-

хом просапування, залишаючи до 25 шт. на 1 погонний метр смуги. При експлуатації насаджень малини із використанням шпалери в рік плодоношення весняні роботи починають з підв’язування пагонів до дроту вручну. При цьому викорис-

Вирощування малини на шпалері сприяє кращому освітленню листків та їх асиміляційній діяльності, зменшенню ураження рослин хворобами та шкідниками, покращенню врожайністю, якості та товарності ягід. товують пристрій, який полегшує і прискорює роботу. Він прикріплює до дроту пагони групами по два-три суцільною ниткою шпагату. Ще до підв’язування пошкоджені і слабкі пагони видаляють, залишаючи тільки 12-15 шт. на 1 погонний метр смуги шириною 30-40 см. Проріджування пагонів малини можна проводити по-іншому. Весною ґрунт у міжряддях обробляють так, щоб смуга мала ширину біля 70 см. Із часом сильніші пагони в середині смуги глушать менш розвинені, які з’являються пізніше. Коли пагони в середині досягнуть висоти 50-60 см, смуги звужують до 40-50 см, захоплюючи під час обробітку міжрядь додатково 10-15 см з кожного боку. При цьому частина пагонів знищується, смуги стають неширокими і не загущеними. Нова технологія вирощування малини економічно вигідна. Вона дозволяє на значних площах отримувати майже по 40 ц з гектара в перерахунку на щорічний врожай та механізувати більшість робіт із догляду за насадженнями. ■ За матеріалами Інтернет-видань червень 2009

АКТУАЛЬНО

Як підвищити

врожай на

27відсотків?

червень 2009

АКТУАЛЬНО

Підготувала Наталія Рожнєва, м.Запоріжжя

У насінні кожної рослини міститься в компактному, «згорнутому» вигляді генетична інформація про «дорослу» рослину й «інструкції» про те, як поводитися в тій або іншій життєвій ситуації (коли сходити, при якій температурі сходити, при якій вологості сходити, як реагувати на посуху, як реагувати на перезволоження, як реагувати на заморозки, коли зацвітати тощо). Насіння рослини – дуже складне утворення, що містить при всій мало-

червень 2009

АКТУАЛЬНО

сті своїх розмірів сотні тисяч клітин. Кожна клітина має тисячі сенсорів (спеціалізованих чутливих утворень) молекулярних розмірів. Сенсори саме й сприймають всі зміни в навколишнім середовищі, та й усередині насіння теж. Саме сенсори насіння «дають» сигнали: «увага, з’явилася волога», «увага, з’явилася підходяща температура», «увага, настав час проростати», «стоп росту, берегти воду, посуха» тощо. Сенсори «запускають» складні, як правило, багатоступінчасті реакції, підсумком яких є видимі зміни в росту й розвитку рослин. У насіння є сенсори, які «відкривають» повноту використання генетичного потенціалу, збільшують опірність до несприятливих факторів навколишнього середовища: посусі, підвищеній температурі, перезволоженню, зниженим температурам і заморозкам, засоленню ґрунту, підвищують опірність (імунітет) до

Цікаво! На з’ясування умов, при яких відбувається надійна й стабільна активація «генетичного й фізіологічного» потенціалу рослин треба було більше двадцяти років. Ці дослідження проводилися досить інтенсивно із середини 50-х років минулого століття в СРСР, США, Канаді, Франції. Першими стали на практиці в більших промислових масштабах використовувати електромагнітні установки сільгоспвиробники Канади. Так у 1970 р. у провінції Альберта, одному з основних «зернових» регіонів Канади електромагнітній обробці піддавалися насіння для площі більше 20.000 га. Потім у період 1980-1992 рр. На десятках тисяч гектарів у різних регіонах СРСР проводилися випробування й практичне використання електромагнітної обробки насіння. Результати виявилися гарні або дуже гарні. Особливо, якщо врахувати дуже низькі витрати на стимуляцію насіння: менше 1 долара США на тонну (!). Середня величина підвищення врожайності зернових культур (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза) склала 10-12 %. Але були й більш високі результати: підвищення врожайності на 18-26 %. Підвищується і якість зерна. Наприклад, вміст клейковини в зерні, масла в насінні соняшника. Ще більш значні результати були отримані на овочевих культурах: капусті, буряку, моркві, редисі, огірках, томаті. Середні збільшення врожаю склали 18-23%, а максимальні становили 40-60 %. Збільшення якості врожаю виражається, наприклад, у збільшенні цукристості в цукрового й кормового буряка, збільшенні змісту вітамінів і каротину (провітаміну А) у моркви. Для такої важливої й масової культури як картопля, середнє підвищення врожайності становить 18-20 %. Збільшується «лежкість» картоплі в період осінньозимового зберігання, за рахунок збільшення товщини захисної шкірки бульб саме в період збирання, а не в період зберігання. Це призводить до різкого зниження втрат при зберіганні з 25-30 % до 4-5 %.

червень 2009

вірусних, бактеріальних і грибкових захворювань. Ці ж сенсори, один раз «запущені» викликають сотні, а часом і тисячі послідовних «ланцюгових» біохімічних реакцій не тільки в самому насінні, але й у рослинах, які з них виростуть, на всіх фазах їхнього розвитку (ювенільній або, кажучи інакше, юнацькій фазі, цвітінні, плодоносінні, дозріванні врожаю з нового насіння). Підсумком цих реакцій є підвищення опірності, виживаності рослин та їхньої врожайності. Остання обставина особливо важлива для рослин, тому що більша кількість насіння (тобто більша врожайність) підвищує шанси рослин «завоювати» більший життєвий простір, що інакше називають «ареал виростання» для свого виду. Це підвищує шанси рослин певного виду до виживання як виду серед інших видів рослин. По суті, це і є кінцева мета біологічного життя рослин: збільшити число одночасно живучих особин свого виду. Для людини підвищення врожайності також бажано, тому що потрібно менше докласти зусиль для одержання більшої кількості їжі (зерна, плодів, ягід тощо). Звичайно, людина практично завжди зацікавлена в збільшенні врожайності рослин. І чим менше при цьому вона витратить своїх зусиль і матеріальних ресурсів, щоб викликати підвищення врожайності, тим краще. Такі економічні аспекти підвищення врожайності. Саме тому людина давно почала вивчати рослини, щоб зрозуміти, як можна їм допомогти й швидше досягти своїх цілей – одержання врожаю якнайбільше і як можна кращої якості. Сторіччя назад це вивчення оформилося в науку, що одержала назву ботаніка. У 19 столітті, коли людина отримала безліч відомостей про рослини, стали з’являтися більш «вузькі», спеціалізовані науки. Так, фізіологія рослин стала вивчати реакції рослин на зовнішні впливи, тобто те, про що ми говоримо зараз. Пройшло більше 100 років, перш ніж були з’ясовані основні «механіз-

АКТУАЛЬНО

ми» роботи рослин, їхніх органів, тканин і клітин. Зокрема, було з’ясовано, що врожайність рослин можна підвищити за рахунок додавання в ґрунт елементів їхнього мінерального живлення. Вони одержали назву добрив живленя (мінеральних і органічних). Незабаром з’ясувалося, що найкращих, природних, органічних добрив на всі рослини не вистачить. Так стала розвиватися промисловість одержання мінеральних добрив. Все начебто зручно: маса менше, ніж в органічних добрив для одержання того ж врожаю, зручніше вносити в ґрунт і механізувати цей процес. Однак, не все виявилося так райдужно від застосування «зручних» мінеральних добрив. З’ясувалося, що застосування мінеральних добрив викликає прискорення росту рослин і врожайності, але часто паралельно утворюються безпечні для рослин, але небезпечні для людини нітрати й нітрити. Крім того, є й більш «глобальні» наслідки застосування мінеральних добрив. Їхнє внесення призводить до несприятливої зміни структури ґрунту. Часто вона стає

більш проникною для промивання водою. Підсумком є «вимивання» мінеральних добрив з верхніх шарів ґрунту (приблизно 60-70 см, де перебуває основна маса коріння) у глибші шари ґрунту, де мінеральні компоненти рослинам уже недоступні. Потім мінеральні добрива потрапляють

Насіння рослини — дуже складне утворення, що містить при всій малості своїх розмірів сотні тисяч клітин. у ґрунтові води й змиваються в ріки, що викликає, окрім зниження ефективності їхнього застосування, ще й значне забруднення навколишнього середовища. При застосуванні органічних добрив нічого з перерахованого не відбувається. Однак, як зазначено вище, органічних добрив явно не вистачає для задоволення потреб людини в підвищенні врожайності. Так об’єктивно з’явилася потреба в підвищенні врожайності іншими методами, ніж внесення в ґрунт мінеральних або органічних добрив, точніше незалежно від них. На меті було червень 2009

АКТУАЛЬНО

«повніше розкриття» генетичного та фізіологічного потенціалу підвищення врожайності рослин, на фоні вже існуючого мінерального живлення. Стали досліджуватися різні стимулятори росту й розвитку рослин. Як хімічної, так і фізичної природи. Найбільший інтерес із погляду одержання екологічно чистої продукції мають саме фізичні фактори впливу на рослини, а точніше на їхнє насіння, бульби, цибулини, проростки або дорослі рослини на різних фазах розвитку. Досліджувалися електромагнітні поля різного діапазону (гаммавипромінювання, ультрафіолетове, рентгенівське, видиме оптичне, інфра-

червень 2009

червоне, свч-випромінювання, радіочастотне, магнітне й електричне поле), опромінення альфа й бетта-частками, іонами різних елементів, гравітаційним впливом і т.д. Зрозуміло, що кожний з фізичних факторів впливу забезпечується своїм спеціалізованим устаткуванням, часто досить складно влаштованим і дорогим. Наприклад, гама й рентгенівське опромінення просто небезпечне для життя людини, а тому мало придатне для експлуатації у фермерських господарствах, де технологічна культура й безпека виробництва залишає бажати кращого. Те ж саме можна сказати й про ультрафіолетове опромінення, оптично видиме, гама й бетта-опромінення, свчопромінення, радіочастотному опромінення – проблеми експлуатації й безпеки приблизно ті ж самі. Залишається зовсім небагато «претендентів», які зможуть досить безболісно прижитися в реальному сільськогосподарському виробництві. Це магнітні і електричні поля, об’єктом впливу яких є насіння, бульби, цибулини, черешки і проростки рослин. Підсумком впливу, в оптимальних дозах, є «розкриття» генетичного й фізіологічного потенціалу рослин, що виражається в підвищенні врожаю і його якості. Підвищення врожайності і якості врожаю відбувається тільки при певних параметрах електромагнітних полів, таких як тривалість впливу, частотний діапазон, щільність потужності, просторові характеристики електромагнітного поля. Кожна сільськогосподарська культура має свій оптимум цих параметрів. Більше того, навіть насіння рослин того самого виду й сорту, що виростали на різних полях, прибрані в різний термін, висушені при режимах, що розрізнялися, сушіння, що зберігалися в різних за рівнем температури та вологості умовах мають різні оптимуми.

АКТУАЛЬНО

Треба було більше десяти років, щоб з’ясувати умови, за яких можливо стабільне підвищення врожайності. Був розроблений і випробуваний простий алгоритм обробки насіння, а також відповідне устаткування, абсолютно безпечне для людини при будь-яких умовах експлуатації й при будь-якій кваліфікації обслуговуючого сільськогосподарського персоналу. Органи керування устаткуванням зводяться до одного вимикача й одного регулятора. Управляти таким приладом може (без усякого перебільшення) будь-який робітник, навіть з восьмикласною освітою. При цьому особлива увага приділялася саме невимогливості в експлуатації і кваліфікованості обслуговуючого персоналу. Ставилося завдання навчання користуванню устаткуванням протягом 1-2 годин. З урахуванням цих вимог було розроблено практична технологія й відповідне їй електромагнітне устаткування. У 1986-89 рр. у Горьківській області була випущена перша пілотна партія електромагнітних установок для колгоспів і радгоспів. Ця партія була придбана колгоспами й радгоспами Горьківської, Кіровської областей, Краснодарського та Ставропольського країв, Казахстану. Розроблене електромагнітне устаткування для обробки насіння було спеціально адаптоване до існуючих технологічних процесів. Зокрема, перед посівом, навесні, відповідно до технологічного регламенту, слід робити хімічне протруєння насіння антигрибковими та антибактеріальними препаратами. На жаль, цей процес не є корисним ані для насіння, ані для людини, через те, що залишкові, слідові кількості речовин-протруйників, як правило, залишаються й у кінцевій продукції зерноводства – зерні, а потім у хлібопродуктах, м’ясі, молоці та молочних продуктах. Більшість із цих речовин відносяться до класу абіогенних (несумісних з життям) хімічних речовин, мутагенів і канцерогенів. Саме тому вітається будь-яке

зниження кількості цих речовин у процесі протруєння насіння. Дослідженнями (згідно з науковими звітами Горьківського сільськогосподарського інституту) встановлено, що застосування електромагнітної обробки насіння зернових призводить

Найбільший інтерес, із погляду одержання екологічно чистої продукції, мають саме фізичні фактори впливу на рослини, а точніше на їхнє насіння, бульби, цибулини, проростки або дорослі рослини на різних фазах розвитку. не тільки до підвищення врожайності в середньому на 10-12 %, але також і до підвищення резистентності (опірності) до грибкових і бактеріальних захворювань зерна. У низці випадків можливе зниження на 30% кількості речовин-протруйників насіння, що, безумовно, сприятливо позначається на зниженні мутагенної й канцерогенної небезпеки отриманого врожаю зерна для людини й сільськогосподарських тварин. Тобто, в остаточному підсумку, сприяє одержанню більше «екологічно чистої» продукції. Ці фактори (простота експлуатації, стабільний результат стимуляції, низькі витрати на обробку 1 тонни насіння, відсутність хімічного компонента в стимуляції врожаю), у підсумку є дуже привабливими для сільгоспвиробників. Існують, однак, фактори, що заважають, які також необхідно згадати. Найважливішим фактором, що заважає, є відсутність у курсі навчання фахівців сільського господарства (агрономів, інженерів-механіків), дисципліни «нехімічні методи керування врожайністю сільгоспкультур». На сьогодні фахівці зазначених профілів усе ще орієнтовані на традиційні методи підвищення врожайності: застосування добрив і культура агротехніки обробки ґрунту, насіння, посівів хімічними агентами. червень 2009

АКТУАЛЬНО

Однак потреби споживчого ринку усе більше орієнтуються на одержання «екологічно безпечної» продукції. Споживча культура населення стала зростати. Розуміння нерозривності харчових ланцюгів, розуміння залежності всіх нас від того, що нам постачають сільгоспвиробники і як об-

Потреби споживчого ринку усе більше орієнтуються на одержання «екологічно безпечної» продукції. Розуміння нерозривності харчових ланцюгів, розуміння залежності всіх нас від того, що нам постачають сільгоспвиробники і як обробляють сировину харчові заводи, призводить до затребуваності «якісної їжі». робляють сировину харчові заводи, призводить до затребуваності «якісної їжі». Історично на Заході цей процес почався раніше, ніж у СРСР і тепер Росії, у першу чергу через те, що інтенсивність землеробства «там» була вище й «вони» раніше нас зіштовхнулися з негативними явищами високоінтенсивного «хижацького» методу експлуатації землі. У цей час «там» вартість екологічно безпечних продуктів харчування в 4-5 разів вище «звичайних» продуктів харчування, вирощених масовими методами інтенсивного землеробства. Звичайно, і «там» ще частка масових, екологічно небезпечних продуктів харчування велика. Але

червень 2009

тенденція до зниження їхньої частки вже чітко помітна. Аналогічний процес починається й у Росії. Безумовно, той, хто відповість на реальні запити соціуму в одержанні ним «екологічно безпечної» продукції, буде по достоїнству винагороджений економічно. Найбільш прогресивні керівники сільськогосподарського виробництва вже зараз це розуміють і приймають активні дії. Більше того, можна відзначити, що через соціально-історичні обставини наша східна сусідка тепер виявилася в плані одержання «екологічно безпечної» продукції у більш вигідному становищі, ніж основні західні країни, у силу того, що російські землі, у цілому більш «чисті». Західні продовольчі компанії це розуміють і їхні погляди вже звернулися до Росії. Тобто, «розторопні», активні керівники колгоспів уже зараз зай нялися наведенням «мостів» із західними компаніями по виробництву «екологічно безпечної» продукції. Саме вони в першу чергу отримають довгострокову економічну вигоду від переорієнтації на виробництво «екологічно безпечної» сировини для харчової промисловості, поза залежністю від того, для кого вони випускають цю екологічно безпечну продукцію, тобто для західних або наших заводів. Тому що закупівельні вартості такої сировини у 3-4 рази вище звичайних. Саме у таких, нових соціальноекономічних умовах відбувається розвиток електромагнітних методів підвищення врожайності. ■

ЗАХОДИ

Біоенергія на марші У Києві відбувся третій українсько-німецький форум з питань біоенергетики Підготував Юрій КРОТ.

В умовах, коли традиційні джерела енергії – нафта і газ – близькі до вичерпання, проблема диверсифікації енергетичних джерел набуває особливого значення. Тим більше для Німеччини, стомленої останніми роками залежністю від поставок російського газу та російсько-українських «газових війн». Відтак, роль України як потенційного постачальника біоенергії для німців важко переоцінити. Саме тому, за словами Державного секретаря міністерства харчування, сільського господарства та захисту прав споживачів ФРН Герта Ліндемана, його країна розширює і поглиблює співпрацю з Україною в цій галузі. За словами високопосадовця, пробле-

мою біоенергетики опікуються Україні проект «Німецько-український аграрний діалог», Агентство з відновлювальних джерел енергії та Німецький аграрний центр. Позиція Німеччини знаходить відповідний відгук в структурах української влади, заявив присутній на форумі міністр аграрної політики України Юрій Мельник. Адже потенціал України в цій галузі вельми істотний: кількість біомаси, яка може слугувати джерелом для вироблення біопалива, становить, за даними МінАП, близько 27 млн. тонн щорічно. Одна біда: відсутність відповідних переробних потужностей. За словами керівника відповідного управління МінАП Миколи Даценка, в Україні діє лише 7 установок для переробки

Роль України як потенційного постачальника біоенергії для німців важко переоцінити. сировини на біогаз, тоді як, зазначив Герт Ліндеман, в Німеччині таких установок 4 тисячі: і це при тому, що енергетичні потреби покриваються в цій країні за рахунок біогазу лише не 6%. Вибір знов за нами: попит на нашу продукцію в Німеччині є, а от в якому вигляді ми її експортуватимемо – як сировину чи як готовий високоякісний продукт – залежить від українських аграріїв, від їх спритності та здатності орієнтуватися в ситуації. ■

червень 2009

НАСІННИЦТВО

Пекінська капуста: курс на рентабельність

червень 2009

НАСІННИЦТВО

Журавльова Л., головний агроном насіннєвого відділу ТОВ «Дельта-Агро»

Хоча пекінську капусту пересічні споживачі використовують, в основному, як салат, з неї можна приготувати чудовий борщ, гарнір до м’ясної чи рибної страви. Жителям Східної Азії добре смакує традиційна для цього регіону квашена пекінська капуста. Більшість городників добре знайомі з пекінською капустою, навіть якщо вони не вирощують її на своїй ділянці. Адже її давно вже можна зустріти і на ринках, і в супермаркетах. Пекінська капуста посідає чільне місце за поширеністю у Китаї, де її вирощують повсюдно круглий рік. В Японії під цією культурою в кінці вісімдесятих років було зайнято 40 тис. га площі. Щорічний валовий збір пекінської капусти тут перевищує 1,6 млн т. В Європі та США аж до початку 70-х років пекінська капуста вирощувалась в обмежених масштабах. Лише порівняно недавно її виробництво, як у відкритому, так і закритому ґрунті, почало нарощувати оберти. В Україні із маловідомого овоча, з яким експериментували городники-аматори, вона поступово перетворюється на промислово важливу культуру. Для споживачів пекінка, як її називають овочівники, у свіжому вигляді доступна цілий рік, адже цей овоч вирощується як у закритому, так і закритому ґрунті, і має непогану лежкість. За досить короткий період вирощування з кожного квадратного метру площі отримують до 6-10 кг капусти, і продукція надходить до споживачів навіть на початку весни — в таку пору року, коли населення особливо гостро відчуває недостачу в свіжих овочах. До цього часу запаси білоголової капусти або вже закінчились, або ж її якість залишає бажати кращого. Тому пекінка в цей час є повноцінним замінником білоголової капусти для приготування будь-яких страв. Пекінська капуста має високі кулінарні та дієтичні характеристики, особ ливо у порівнянні з іншими видами капуст. Наприклад, білоголову капусту вона в два рази перевершує за вмістом

білка, поступаючись лише брюссельській капусті та брокколі. Вміст білка в листі — 1,5-35%, а аскорбінової кислоти — в 4-5 разів більше, ніж в листі салата. Також пекінка має високий вміст вітамінів С, В1, В2, В6, РР, А. Ще в ній міститься у великій кількості лимонна кислота та каротин. Листові форми пекінської капусти вживають в їжу як салатну зелень, а качанні форми використовують після кулінарної обробки в супах, гарнірах, а також маринують і сушать. В країнах Південно-Східної Азії салатну капусту часто використовується для ви-

НАСІННИЦТВО

тура для її росту та розвитку — 15-20°С. Підвищена температура пригнічує цвітіння, низькі температури (нижче 15°С) його прискорюють. Вимоглива до світла (рослина довгого дня), але стійка до затінення. Добре росте на родючих зрошуваних ґрунтах. Скоростигла: при вирощуванні у відкритому ґрунті формує розетку листя за 40-50 днів після поливу, качан утворює за 60-80 днів. Запізнілі весняні та літні посіви призводять до утворення квітконосних пагонів, оминаючи фазу формування качана. Можна також сполучати вирощування розсадним способом з посівом насіння у ґрунт. Оскільки пекінська капуста має короткий вегетаційний період, то її можна використовувати в якості попередника для інших овочевих та польових культур або ж як культуру другого обороту. Слід намагатися уникати ранньовесняного вирощування пекінської капусти у польових умовах. У першу чергу, це пов’язано із загрозою передчасного викиду квітконосного пагона, що спостерігається внаслідок дії низьких температур після висадки розсади. Для зменшення ризику такого прояву можна загартовувати розсаду протягом 3-4 тижнів перед висадкою, а також обирати сорт чи гібрид, стійкий або нейтральний до викиду квітконосного пагону. Окрім цього фактору, важливе значення для пекінської капусти є довгота дня. Несприятливий довгий день — більше 14 днів. Але, якщо рослина одночасно зазнала впливу низької температури (менше 15°С), реакція на нього є слабкішою.

У наших кліматичних умовах є можливість вирощування пекінської капусти при прямому посіві у ґрунт. Ранньовесняний посів проводять у кінці квітня або й раніше, якщо дозволяє ґрунт. Таким чином можна випередити хрестоцвітну блішку, яка за сприятливих умов за короткий строк може знищити посіви на ранній стадії. Але висівати насіння при цьому слід до середини липня. Насіння пекінської капусти висівають з 15 квітня до 15 травня. На 1 м2 навесні вносять мінеральні добрива: 10 г аміачної селітри, 15-20 г калійних добрив, 15-20 г подвійного суперфосфату (або ж еквівалентну кількість комплексного добрива). Краще за все мінеральне добриво вносити з огляду на аналіз ґрунту та заплановану урожайність. Візьмемо за приклад урожайність пекінської капусти 500 ц/га. Щоб зібрати такий урожай, потрібно внести: азоту — 130-150 кг/ га, фосфору — 100-150 кг/га, калію — 200-250 кг/га. Але підкормки потрібно проводити дуже обережно, особливо азотними добривами, оскільки пекінська капуста здатна накопичувати багато нітратів (в основному, в стеблах та черешках листків), через що перед споживанням в їжу її рекомендується вимочувати в холодній воді протягом 1 години. У підживленні повинні переважати фосфорно-калійні добрива, за сезон проводять 1-2 підживлення. Можна також провести вапнування для боротьби з кілою. Сіяти можна кілька разів у різні строки, наприклад, через кожні 10-14 днів,

Новий гібрид пекінської капусти Супрін F1 В 2009 році компанія Syngenta зареєструвала в Державному реєстрі України новий гібрид пекінської капусти, призначений для тривалого зберігання, — Супрін. Серед його беззаперечних переваг – те, що гібрид зберігає темно-зелений колір листя після зберігання, незначна товщина головної жилки та високий вихід товарної продукції після зберігання. В оптимальних умовах Супрін може зберігатися кілька місяців, без суттєвих втрат маси і качанів. Супрін належить до середньопізніх гібридів – період вегетації 55-60 днів. Середня вага качана – 1,5 – 2,0 кг. Качани щільні, продовгуваті (веретеноподібні). Зовнішнє листя – темно-зеленого кольору і залишається таким навіть після зберігання та зачистки. Має високу вирівненість та чудову внутрішню структуру, а також високу стійкість до стрілкування. Гібрид характеризується стійкістю (HR) до кіли капусти, а також високою польовою стійкістю для достатньо довгого періоду збирання.

червень 2009

НАСІННИЦТВО

Пекінка потребує гарного зволоження

і тоді до осені ви будете постійно отримувати свіжу капусту до свого столу. Але не слід висівати із середини червня до середини липня — тоді в спекотний період пекінка може передчасно сформувати квітконосний пагін, не утворивши ні качанів, ні навіть крупної розетки листя. Останні строки посіву — з 20 липня до 10 серпня. Насіння сіють сухим у вологу погоду на глибину 0,5-1,5 см, відстань між стрічками — 50 см, між рядками — 20 см, або рядковим способом (ширина міжрядь 45-60 см). Відстань між рослинами в рядку для отримання розетки листя — 10-20 см, на качан — 20-30 см. Норма висіву насіння — 150-200 тис. насінин/га. Глибина посіву 1-2 см. Для отримання дружніх сходів перед посівом канавки проливають водою, після посіву — прикочують. Завдяки прикочуванню насіння буде краще контактувати з ґрунтом і матиме постійне забезпечення вологою. Пекінка взагалі потребує гарного зволоження — особливо в період росту качана. Насіння проростає дуже повільно при температурі 3-4 градуси, з підвищенням температури капуста росте дуже швидко. Під час прополювання та розпушення видаляють та використовують в їжу зайві

рослини, залишаючи між ними відстань близько 15 сантиметрів у рядку. Щоб запобігти ураженню капусти рядом хвороб (кіла, гниль), а також різноманітними шкідниками, потрібно правильно обрати попередника. Кращими попередниками є зеленні культури, цибуля на перо, рання картопля, коренеплоди на пучок (якщо застосовується розсадний спосіб), бобові культури, огірки, томати та багаторічні трави. Для отримання раннього врожаю пекінської капусти застосовують розсадний метод. При застосуванні розсадного методу рослини висаджуються у ґрунт у віці 25-35 днів (розсада повинна мати 3-4 листки). Як і при прямому посіві, перед посадкою потрібно добре вирівняти та прикоткувати ґрунт. Але будьте уважними — при грубому поводженні з корінням пекінка йде в стрілку. Тобто її потрібно або одразу сіяти на місце (з наступним прорідженням), або в перегнійні кубики, щоб при висадці у ґрунт не пошкодити кореневу систему. Оптимальна температура для вирощування розсади 16-21°С. Середньодобова температура близько 18°С градусів знову-ж-таки призводить до передчасного утворення квітконосного пагону. червень 2009

НАСІННИЦТВО

У закритому ґрунті пекінську капусту, як правило, вирощують як попередника для родини Цибулевих. Також вирощується як ущільнювач в посадках огірків та томатів. Посів на розсаду у цьому випадку проводять в кінці січня — на початку лютого. Перевага вирощування пекінки в теплиці полягає в тому, що тут є можливість контролювати та регулювати температуру повітря, тобто вирішується проблема стрілкування. Найбільшу ж небезпеку при вирощуванні пекінської капусти у закритому ґрунті становить пожовтіння країв листя (tipburn — внутрішній точковий некроз). Це хвороба фізіологічного походження, яка викликається дефіцитом кальцію в клітинах молодого листя, що росте. Окрім коливань вологості повітря та ґрунту, серед причин, що викликають дану хворобу, відмічається також надлишок добрив, який ускладнює поглинання води та мінеральних компонентів.

Пекінська капуста є досить високорентабельною культурою завдяки своїй скоростиглості, прекрасним смаковим властивостям та зростаючому попиту При вирощуванні у відкритому ґрунті в засушливий час та при високих температурах, частіше всього у червні та серпні, полив капусти вкрай необхідний. Особливо велика потреба пекінської капусти у волозі у фазі інтенсивного формування головок. Тому потрібно слідкувати, щоб вологість ґрунту в цей період була не нижчою 70% її абсолютної вологості. Капусту протягом усього вегетаційного періоду пошкоджують дуже багато шкідників — хрестоцвітні блішки, тля, капустяний білан та совка, капустяна міль, трипси. Тому хімічний захист капусти — дуже важливий елемент технології. Особливу увагу при вирощуванні пекінської капусти слід звертати на боротьбу зі шкідниками. Вона сильніше, ніж інші види капуст, пошкоджується хрестоцвітною блішкою. В зв’язку з цим, особливого значення набуває дотримання правильної сівозміни.

червень 2009

Хрестоцвітні блішки — найшкідливіша для пекінської капусти комаха. Для боротьби з нею капусту висівають дуже рано. Хрестоцвітні блішки дуже небезпечні для сходів. В суху спекотну погоду, коли вони розмножуються особливо швидко, необхідний частий нерясний полив та систематичні, раз на 7-10 днів, обробки інсектицидами: сумі-альфа, шерпа, карате, актелік, та ін. Можна обприскати рослини настоями з листя томату, тютюну, чистотілу, кінського щавлю, кульбаби. Гарний результат дає укриття плівкою з нетканого матеріалу (типу лутрасилу) на період від посіву до появи першого справжнього листка. Коли починається літ капустяного білана, слід регулярно перевіряти, чи нема на рослинах його жовтуватих яйцекладок. Знищуючи їх негайно, можна позбавити себе трудомісткої роботи по пошуку та знищенню окремих гусениць. Ще пекінська капуста може сильно уражуватися капустяною мухою. Її літ починається в середині-кінці квітня, коли ґрунт прогріється до +12 +13°С. Муха відкладає яйця на кореневу шийку рослин або в ґрунт біля неї. Відроджені личинки проникають в коріння, прогризають в них ходи, в результаті чого рослини починають в’янути (особливо в суху спекотну погоду), листя набуває синьо-свинцевого кольору, ріст уповільнюється або припиняється зовсім, і, нерідко, рослини гинуть. Для боротьби з весняною капустяною мухою ґрунт застилають толем або спеціальними «комірцями» навколо рослин одразу після висадки розсади. Проводяться профілактичні обробки на початку льоту метеликів вищезазначеними інсектицидами. При пошкодженні рослин личинками мухи, слід підливати коріння 0,15-0,2% розчин Бі-58. Норма витрати розчину — 0,25-0,30 л на одну рослину. Дуже ефективне внесення в рядки при посадці гранульованого суперфосфату, протруєного Бі-58. І ні в якому разі не забувайте про прополювання, яке перешкоджає доступу личинок до рослин та сприяє утворенню додаткового коріння. Профілактика шкідників така ж, як і для інших видів капустяних — повернення на

НАСІННИЦТВО

старе місце не раніше, ніж через 4 роки. А найкращий та найменш затратний спосіб: між рядками з капустою посадити помідори — тля, білан та інші шкідники не переносять запаху томатів. Крім ураження шкідниками, пекінська капуста має схильність до захворювання судинним та слизистим бактеріозами, а також фузаріозного в’янення. Заходи боротьби — використання стійких сортів, протруєння насіння, строге дотримання сівозміни, підтримання високого агротехнічного фону. Листові форми пекінської капусти в парниках та теплицях збирають через 30-35 днів після появи сходів — коли рослини досягнуть висоти 8-10 см і сформують 10-12 листків. Однорідні посіви нових сортів як правило потребують одноразового збирання. Качани вирізають вручну і прямо на полі складають в ящики. Можна також збирати пекінку з корінням, а потім поставити на кілька годину воду, щоб вона увібрала вологу та краще зберігалась. Потім качани, вже без коріння, складають вертикально в ящик в один шар, можна обгорнути папером. Для задоволення раннього попиту збирають качани масою 0,5 кг, пізнього — 1-2 кг. Урожай збирають при сухій погоді, коли зійде роса, залишаючи 2-3 покривних листка та обмотуючи плівкою для попередження надмірної втрати вологи та покращення транспортування і зберігання. Під час збирання все відмерле та пошкоджене листя видаляють. При використанні як ущільнювача пекінську капусту збирають, коли вона почне заважати догляду за основною культурою (у віці 25-40 днів). Восени пекінську капусту збирають до різкого зниження температури повітря. Залежно від пори року, щільності розміщення рослин та сорту урожайність у відкритому ґрунті складає коливається від 10 до 50 т/га, в середньому складаючи 20 т/га. Середня урожайність ранніх сортів пекінської капусти — 10-20 т/га, пізніх — 30-40 т/га. Маса одного качана може сягати 16 кг. Урожай при вирощуванні в парниках та теплицях — 4-6 кг з 1 кв. м. Пекінська та китайська капуста не мають

собі рівних за скоростиглістю та темпам нарощування величезної маси врожаю. Качани пекінської капусти придатні для транспортування і добре зберігаються протягом 2-2,5 місяців. Пекінську капусту можна зберігати в холодильних камерах до початку лютого. Оптимальна температура для зберігання — 0-1 °С. Важливо, щоб у сорту (гібриду) була добра здатність до зберігання. І зверніть увагу на характеристики саме

Довідка Батьківщиною пекінської капусти є Китай. Письмові згадки про неї відносяться до V-VI ст. н. е. Причому використовувалась вона не лише як овочева культура, але і як олійна. Качанні форми пекінської капусти, що походять з північних районів Китаю, розповсюдились через півострів Корея до Японії та країн Індокитаю, де і досі залишаються одними з найважливіших культур. У дикому вигляді пекінська капуста зустрічається в Південно-Східній Азії. Пекінка – це одна з найскоростигліших форм капусти. Її можна споживати, не дожидаючись, коли рослина повністю сформується – для свіжого салату овоч можна збирати уже в фазі 5-6 справжніх листків, тобто через 3-4 тижні після посіву. При вирощуванні у відкритому ґрунті від посіву до формування повної розетки проходить зазвичай 40-50, а до формування качану – 50-60 днів. Капуста пекінська – рослина дворічна, але в культурі вирощується як однорічна. Ніжне соковите листя формує розетку чи пухкий качан. Кожен лист має білу, плоску або трикутну серединну жилку, краї у листя зубчасті або хвилясті, у циліндричних качанів – видовжено-продовгуваті. Качан на розрізі жовто-зелений. Опушення якщо і є, то слабке і на жилках з нижньої сторони. Рослини утворюють розетку листя або качани. Пекінська капуста має качанні, напівкачанні та листові форми. Качанні форми часто висівають в середині літа, щоб запобігти стрілкуванню та сприяти швидкому зав’язуванню качана. Культура досить придатна для вирощування в теплицях у зимовий період при недостатньому освітленні. Пекінську капусту (петсай) іноді плутають з китайською, хоча це два різні види. Капуста китайська, або «пак-чой», — однорічна, іноді дворічна рослина, що не утворює качанів. Рослини більш морозостійкі, ніж пекінська капуста, листя грубе. У літературі ці два види часто називають китайською капустою, тому необхідно уточнювати опис конкретного сорту (гібриду), який ви маєте намір придбати.

червень 2009

НАСІННИЦТВО

вашого сорту — деякі з них погано переносять зберігання при температурі нижче 3...4°С. Слід чітко дотримуватися цих температурних рамок, оскільки надто низька температура може призвести до різних фізіологічних хвороб, таких як точковий некроз, пожовтіння листя тощо. Але хвороби можуть бути і наслідком надлишкових доз азоту. Часто при недотриманні умов зберігання відбувається ріст квітконосного пагона, видимого при розрізі качана. Тож ретельно дотримуйтесь рекомендацій по вирощуванню та зберіганню, щоб не підраховувати потім втрат врожаю. Оскільки листя пекінки не має воскового нальоту, відбувається сильна транспірація. З цієї причини пекінська капуста досить нестійка до в’янення. Тому в приміщенні, де зберігається пекінська капуста, слід забезпечувати високу вологість повітря (до 98%), але не забуваючи при цьому про хвороби, для яких вологість близько 100% є найкращими умовами для розвитку. Особливо це стосується альтернаріозу та гнилей. При зберіганні в капустосховищах (найбільш примітивний спосіб) зовнішнє листя перед закладкою висушують при

червень 2009

високих температурах для попередження втрат води при пошкодженні морозом. На основі досвіду овочівників, а також рекомендацій виробників, можна рекомендувати для тривалого зберігання такі гібриди як Bilko Ft, Parkin F1, Morillo F1. Дещо гірше зберігаються гібриди Asten F1, Disko F1 і Taranko F1. Для названих гібридів рекомендується підтримувати температуру зберігання в межах 0...З°С (в залежності від гібриду). При цьому строк зберігання в звичайних сховищах складає 2-3 місяці, а якщо якість качанів висока, то і всі 4. Селекційна робота з пекінською капустою спрямована на отримання сортів з комплексною стійкістю до кількох хвороб, і, зокрема, до кіли, а також на створення стійких до спеки сортів та форм, стійких до стрілкування. Всі сорти та гібриди пекінської капусти є універсальними. Після зберігання пекінську капусту необхідно очистити від зовнішніх прив’ялого, підгнилого або пожовтілого листя. Для роздрібної торгівлі качани бажано пакувати в стрейч-плівку або перфорований поліетилен. Тобто, загалом — пекінська капуста є досить високорентабельною культурою завдяки своїй скоростиглості, прекрасним смаковим властивостям та постійно зростаючому попиту. Для підвищення ефективності виробництва слід з розумом підходити до вибору гібриду, нещадно боротися з хворобами та шкідниками та своєчасно збирати урожай — тобто постійно вдосконалювати технологію вирощування. ■

З питань придбання посівного матеріалу звертайтесь:

ТОВ “ДЕЛЬТА-АГРО” м. Київ, вул. Смілянська, 11, оф. 39 тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, оф. моб.: (067) 507-09-86, (097) 972-56-71 e-mail: office@delta-agro.com.ua

ЄКЗОТИЧНІ РОСЛИНИ

лавр, і не вишня… і не

М.Т. Мазуренко — доктор біологічних наук

Сама назва цієї рослини (Lauroce-rasus offіcіnalіs L) говорить про те, що вона несе в собі риси вишні і шляхетного лавра. Видова ж назва нагадує про цінні лікарські властивості. Сама назва цієї рослини (Laurocerasus offіcіnalіs L) говорить про те, що вона несе в собі риси вишні і шляхетного лавра. Видова ж назва нагадує про цінні лікарські властивості. На лавр дуже схоже листя лавровишні. Воно таке ж тверде, вічнозелене, але у два-три рази більше і ніколи не буває хвилястим. Проте запах має зовсім інший. На вишню рослина схожа квітками і плодами. Щоправда, смак у ягід не такий, та й колір відрізняється — вони дуже темні, майже чорні. У диких рослин плоди в’язкі на смак, а язик та губи вони забарвлюють у темно-синій колір, як ягоди чорниці. Можливо, назва пов’язана ще із тим, що ареал лавровишні знаходиться на кордоні із Середземномор’ям,

де лавр шляхетний — звичайна рослина. Лавровишня росте і на півдні Азербайджану, у Талиських горах, і на Балканах, а на Кавказі вона — головний представник вічнозеленого підліску буково-каштанових лісів, що вкривають західний схил хребта. Континентальний клімат вона не любить. Але коли вологи багато, особливо у Колхіді, лавровишня розповсюджена від самого берега моря і до висоти 2500 метрів, де закінчуються ліси і починається субальпійський гірський пояс. У всіх цих зонах є густі ліси, що простягаються схилами гір сланцю лавровишні, а на узбережжі зустрічаються розлогі невисокі деревця. червень 2009

ЄКЗОТИЧНІ РОСЛИНИ

У двадцятому столітті природну рослинність у прибережній зоні майже повністю винищили, тому деревоподібна лавровишня залишилася лише на невеликих фрагментах

Лавровишня розмножується вегетативно: лежачі стовбури сповзають вниз по схилу та укорінюються. колхидського лісу. Проте численні культурні дерева в садах місцевих мешканців свідчать, що ще зовсім недавно ця форма була широко поширена. Деревця лавровишні вкривають гірські схили і разом із рододендроном понтійським і рододендроном Унгерна формують вічнозелений підлісок, який відомий ботанік,

До речі: Лавровишню можна знайти і у центрі Риму — ці ошатні дерева оточують знаменитий Форум. На них навіть є ягоди. Той факт, що лавровишня добре росте і плодоносить у сильно загазованому місті, говорить, наскільки пластичний і стійкий цей вид рослин у найрізноманітніших умовах перебування.

червень 2009

князь С.В.Голіцин назвав «шкеріані» (шкери — грузинською означає рододендрон). Густим і високим, іноді до чотирьох метрів у висоту, покривом цей підлісок простягається під буковими деревами. Гілля переплітається одне з одним, шаблеподібно піднімаючи кінці. Коли йдеш у гору, виникає відчуття, немов лізеш на у справжні хащі. Під густим пологом вічнозеленого листя густа тінь, і трави там не ростуть. Не проростає і насіння, тому лавровишня розмножується вегетативно: лежачі стовбури сповзають вниз по схилу та укорінюються. Цьому сприяє щільний і високий покрив снігу, що притискає їх до землі. Але трапляється, що ґрунт не витримує сніжного натиску, і тоді лавина здирає покрив дощенту.

ЄКЗОТИЧНІ РОСЛИНИ

Оголені ділянки швидко заростають лавровишнею у якої, на відміну від рододендрона, швидкість розростання і довжина пагонів більша. На крутих гірських схилах, там, де нещодавно зійшла лавина, блискучі яскраві плями молодої зелені лавровишні різко контрастують із темно-зеленими неушкодженими ділянками, покритими в основному рододендронами. Чудова здатність стелитися гірськими схилами робить лавровишню цінною рослиною для їхнього зміцнення. На верхньому кордоні у субальпійському поясі, лавровишня ніколи не буває деревом і росте як низький чагарник, не цвіте й не плодоносить. Під густим пологом лісу цвісти їй теж не важко. Але на узліссях або над стрімкими схилами у добре освітлених місцях її гілля навесні вкриваються свічаками білих суцвіть довжиною до 15 сантиметрів, а пелюстки білим ніжним дощем сиплються вниз по схилу. Садові форми лавровишні цвітуть дуже рясно. У квітні темне блискуче листя з гарними білими квітами та із сильним манливим ароматом стає справжньою окрасою саду. Пізніше, у міру дозрівання ягід, суцвіття звисають і стають плакучими. Дозріває лавровишня наприкінці липня – на початку серпня. У садових ягід приємний смак, вони майже не в’язкі, а колір зазвичай настільки ж темний, як у диких. Але іноді в садах зустрічаються рослини із білими плодами. Вважається, що варення і настоянка з лавровишні цілющі, допомагають лікувати серцеві хвороби. Але оскільки в кісточках містится синильна кислота, настоянку і варення довго не зберігають, а їдять відразу. Ліки роблять із листя лавровишні — на них настоюють лавровишневу воду і застосовують її як засіб, що вгамовує біль. Справа в тому, що в листах є глікозид амігдалін. У кишківнику амігдалін взаємодіє із глюкозою, ферментами і розкладається на бензальдегід і синильну кислоту. У малій кількості синильна кислота слугує анестезуючим засобом.

Ліки роблять із листя лавровишні

Крім амигдаліну у листі лавровишні є ще два подібних до нього глікозиди — пруназін і його стереоізомер прулауразін, а також ефірна олія, що містить продукти їхнього гідролізу, наприклад бензальдегід, синильну кислоту і бензиловий спирт. Нагадаємо, що саме бензальдегід відповідає за аромат і смак гіркого мигдалю.

Вважається, що варення і настоянка з лавровишні цілющі, допомагають лікувати серцеві хвороби. Лавровишня не лише лікарська рослина. Вона прижилася у посушливих і сильно загазованих південних містах, тому її розводять як декоративне дерево або чагарник у Криму, на Кавказі, на півдні України і у Середній Азії. ■

За матеріалами журналу «Химия и жизнь 21 век». Передплатити журнал «Химия и жизнь 21 век» можна на пошті за Каталогом закордонних видань, або в агентстві «Інформаційна служба миру» www.іsm.com.ua

червень 2009

НОВІ КУЛЬТУРИ

Прибулець

із давнього Китаю ВОЛКОВ В.Г., ВОЛКОВА Н.П. – вчені-агрономи, власники розсадника у с. Донське (АР Крим)

Плоди зізіфуса є гарним засобом для зниження артеріального тиску

Зізіфус, унабі, ююба, жожоба, китайський фінік — все це назви субтропічної плодової культури, яку у Китаї вирощують ось уже більше п’яти тисяч років. Звідти він потрапив у Середземномор’я та увійшов у культуру прилеглих до нього країн. Найбільше поширенний він і дотепер у Китаї (більше 200 тис. га), де вирощується близько чотирьохсот сортів. Великі площі унабі займає в Індії та Пакистані; останнім часом інтенсивно збільшується його присутність у США, Іспанії, Італії, Франції, Португалії та інших південних країнах. Є промислові посадки й у Криму. Але в Україні ним активно займаються в основному аматори. Плоди унабі кислувато-солодкі або солодкі на смак, в окремих культурних сортів їхні розміри досягають 3х5 см; сіянці дають плоди розміром приблизно 2х3 см (як у великої черешні). Вживають їх у свіжому, копченому і консервованому вигляді, а також використовують для виробництв а компотів, варення, маринадів, пюре, цукатів, широко застосовують у кондитерській, парфумерній і фармацевтичній промисловості.

червень 2009

НОВІ КУЛЬТУРИ

Сушені плоди можуть зберігатися протягом року, не втрачаючи якості. Вони містять до 26% цукрів, до 5% органічних кислот, 3% білків, до 2% крохмалю, до 5% жирів, велику кількість пектинових речовин, вітаміну С та вітамінів інших груп, Р-активних речовин, макро- і мікроелементів. Тому з давніх часів унабі використовувався як ефективний засіб для лікування застуд, хвороб печінки і серця. Зізіфус також прекрасний медонос, що забезпечує рясний збір протягом двох літніх місяців, коли основна маса рослин давно відцвіла. Лікарською сировиною служить вся рослина. Плоди збирають зрілими, кору заготовляють під час сокоруху, коли вона добре відділяється; листя — у першій половині літа, а коріння восени. У корі та коріннях містяться дубильні речовини, алкалоїди і тритерпени. У листі виявлені цукри, органічні кислоти, сапоніни, алкалоїди, вітаміни З, В1, Р, фолієва кислота, каротини, кумарини і спирти. У насінні — сапоніни, алкалоїди, флавоноїди та жирні олії. Препарати унабі мають протизапальні, антимікробні, анестезуючі, відхаркувальні, сечогінні, антисклеротичні властивості, регулюють обмін речовин в організмі, роблять загальзміцнювальну дію. Рослина виділяє багато фітонцидів. Плоди зізіфуса є гарним засобом для зниження артеріального тиску зі стійким ефектом, що випробувано на собі. Їх призначають при хворобах шлунка, запальних захворюваннях сечового міхура, виразковому стоматиті та інших запальних захворюваннях ротової порожнини. Відвар свіжих плодів має загальзміцнюючий, знеболюючий, снодійний, антисклеротичний ефект, його використовують для лікування недокрів’я, облисіння, при порушеннях пам’яті і як тонізуючий засіб при знесиленні. Як протизапальний засіб, він показаний при бронхіті, коклюші, запамороченнях, токсикозі у вагітних і як для матерів, що годують.

Відвар сушених плодів застосовується як слизуватий, пом’якшувальний засіб при кашлі, бронхіті, коклюші. Відвар з коріння підсилює ріст волосся у дітей і запобігає їхньому ви-

Як рослина південна, зізіфус любить сонце і не виносить затінку. Він є дуже посухостійким, вільно росте й плодоносить без зрошення в зонах з малою кількістю опадів, але при поливі врожай виходить набагато вище і кращої якості. падінню у дорослих – нам потрібно мити голову на ніч протягом трьохчотирьох тижнів. Пожувавши листя унабі, людина на півгодини втрачає смакові відчуття, не відчуваючи ні солодкого, ні гіркого, ні кислого. Відвар листя, кори та гілок — сильний антисептичний засіб, їм лікують гнійні рани, гастрити, легеневий і кістковий туберкульоз, застосовують як сечогінний засіб. Вживання три місяці підряд по 2030 плодів зизіфусу (можна сушених) три рази на день після їжі здатне вилікувати найгіршу гіпертонію; потрібно тільки не забувати контро лювати тиск і консультуватися з лікарем. Активність росту побігів у довжину залежить від їхнього розташування функцій. У кроні утворюються три типи побігів: • верхівкові ростові, є продовженням основних гілок, ростуть 90-105 днів і досягають розмірів 30-150 см; • бічні вигнуті, ростуть 85-95 днів, приріст становить 15-30 см; • плодоносні, ростуть 60-85 днів, досягають довжини 10-15 см. Крім того, щорічно утворюються кільчатки (плодушки), приріст яких не перевищує 9-10 мм за п’ять років. Вегетація починається при настанні середньодобових температур в 12-14 0 С. Через 10-15 днів на основних побігах з’являються подовження й починають інтенсивно рости бічні

За розмірами плоди поділяються на великі (більше 10 г), середні (5-10 г), дрібні (3-5 г) і дуже дрібні (менше 3 г). До великоплідних відносяться Та-ян-цзао, Десертний, У-син-хун, у яких плоди містять 90-98 % м’якоті. У дрібних плодах м’якоть становить 70-80 %, у дуже дрібних — ще менше. За консистенцією і смаком сорти поділяють на столові, консервні та універсальні.

червень 2009

НОВІ КУЛЬТУРИ

гілки. У міру появи нових бічних побігів, ріст нижніх припиняється, на них розвиваються плодоносні утворення. За вегетацію на кожному ростовому побігу утвориться 5-20 бічних і 35-90 плодоносних загальною довжиною 6,5-13,5 м. Плодоносні гілочки на багаторічних кільчатках закінчують ріст до масового цвітіння; побіги подовжен-

Плоди зізіфуса містять до 26% цукрів, до 5% органічних кислот, 3% білків, до 2% крохмалю, до 5% жирів, велику кількість пектинових речовин, вітаміну С та вітамінів інших груп, Р-активних речовин, макро- і мікроелементів. ня, бічні і плодоносні на них — до початку інтенсивного росту плодів. На плодоносному прирості утворюються квіти і розвиваються плоди. Вегетативні побіги до осені повністю формуються, плодоносні обпадають після визрівання плодів, тому зізіфус називають гілкопадною культурою. У літературі звичайно зазначено, що в плодоносіння зізіфус вступає на другий-третій рік після посадки, тоді як у нашій практиці 75-90% саджанців не просто цвітуть, але й дають урожай прямо в розпліднику.

Довідка Унабі (Zіzіphus) відноситься до родини жостерових і поєднує близько п’ятдесяти видів, з яких як культурна використовується тільки ююба. Її надземна частина – листопадне (точніше, гілкопадне) дерево-кущ висотою від трьох до десяти метрів, з колючою розлогою або пірамідальною кроною. Кора дерева темно-сіра, молоді побіги червоно-коричневі, суглобисті, несучі на вузлах колючки. Листя яйцеподібно-ланцетні, шкірясті, блискучі, розміром 6х2 см, квітки дрібні, до 0,5 см у діаметрі, зеленувато-жовтого кольору, запашні, зібрані у напівпарасольки на коротких квітконіжках по 2-6 штук. Цвіте в наших умовах із середини червня до середини серпня, так що заморозків під час цвітіння зізіфус не боїться Плід — кістянка кулястої або яйцевидно-грушоподібної форми; іноді він має форму справжнього фініка. Ростучі плоди яскраво-зелені, при дозріванні вони від плодоніжки починають забарвлюватися в коричневі тони, набуваючи колір і смак сушеного яблука; здатні до дозрівання.

червень 2009

Виростити їх досить складно, але, як тільки саджанець вийшов, він дає віддачу, як говориться, не відходячи від каси. У зв’язку з тим, що зізіфус (залізне дерево!) має дуже міцну деревину, окуліруванню він не піддається ні в якому разі. Доводиться робити щеп лення поліпшеною копуліровкою, причому після кожних двох-трьох зрізів ніж необхідно підточувати. Складностей додають і колючки, з якими теж доводиться боротися. Однак, милуючись цими кущами восени, коли вони під вагою плодів буквально лягають на землю, забуваєш про всі неприємності. При вирощуванні зізіфуса з насіння їм потрібна спеціальна стратифікація. Звичайно, сіянці унабі, як і будь-які інші, не передають спадкові ознаки сорту. Найчастіше у них виходять дрібніші плоди і набагато більш густі колючки. Однак, як і щеплені саджанці, вони плодоносять уже в розпліднику і, подібно всім «дикунам» з дуже продуктивним пилком, є прекрасними запильниками, різко підвищуючи врожайність культурних сортів, причому і самі дають не менший урожай. Унабі – перехреснозапильна культура, тому більшість сортів вимагають запильника — саджати треба два дерева різних сортів або одне заміняти сіянцем. І навіть за таких

НОВІ КУЛЬТУРИ

умов зав’язується 1-3,5% від загальної кількості квіток, що не заважає одержувати багаті врожаї, оскільки квіток на одному дереві утворюється до трьохсот тисяч штук. Урожайність у зізіфуса висока й регулярна. Уже на третій рік він дає до 10 кг, а у період повного плодоносіння — до 60 кг із дерева, або 250 ц/га. В умовах Криму найбільшу віддачу і якість плодів показали Таян-цзао та Десертний, які основний урожай формують на побігах багаторічних кільчаток. Визрівання плодів відбувається у вересні-листопаді, причому вони дозрівають не одночасно, тому що на приростах цього року формуються на 20-30 днів пізніше, ніж на побігах багаторічних кільчаток. Па розмірами плоди діляться на великі (більше 10 г), середні (5-10 г), дрібні (3-5 г) і дуже дрібні (менше 3 г). До великоплідних відносяться Та-ян-цзао, Десертний, У-син-хун, у яких плоди містять 90-98 % м’якоті. У дрібних

плодах м’якоть становить 70-80 %, у дуже дрібних — ще менше. За консистенцією і смаком сорти поділяють на столові, консервні та універсальні. Коренева система унабі дуже потужна, вертикальні коріння проникають у ґрунт до трьох і більше метрів, горизонтальні поширюються у діаметрі до семи метрів. До умов проростання рослина невибаглива, успішно росте в тропічному, субтропічному і континентальному кліматі. Морози до - 250 С зізіфус у період глибокого спокою витримує без ушкоджень, однак треба бути дуже уважним у першу осінь після посадки саджанця. На новому місці, пристосовуючись до нових умов, молода рослина із запізненням вступає у вегетацію і не може належним чином підготуватися до зими. Необхідно місце щеплення і штамм підсапати землею на максимально можливу висоту і, як виняткову міру, обв’язати сухими стеблами кукурудзи. У наступні роки потреба в утепленні відпадає, тому що багаторічна деревина витримує морози до - 300 С. червень 2009

НОВІ КУЛЬТУРИ

Як рослина південна, зізіфус любить сонце і не виносить затінку. Він є дуже посухостійким, вільно росте й плодоносить без зрошення в зонах з малою кількістю опадів, але при поливі врожай виходить набагато вище і кращої якості. Для посадки саду обирають теплі, добре освітлені ділянки, захищені від холодних вітрів. Ґрунти краще легкосуглинисті, добре дреновані, із глибоким заляганням ґрунтових вод. Підготовка ґрунту така ж, як і для інших плодових культур. Саджають зізіфус навесні, у березніквітні і навіть початку травня, оскільки вегетація у нього починається пізно, при настанні високих температур. Восени посадку роблять у жовтні-листопаді, бажано днів за двадцять до замерзання ґрунту. Схема посадки від 3х4 до 4х6 м, залежно від сорту і родючості ґрунту Потрібно стежити, щоб місце щеплення залишалося над рівнем землі, у жодному разі не заглиблюючи його. У рік посадки сад потрібно тримати у рихлому, вільному від бур’янів стані, не допускаючи пересушування. За необхідності роблять полив і розпушування, видаляють порослі на штамбі, тому що в цьому випадку ми формуємо дерево, а

червень 2009

не кущ. У період першої вегетації можна провести дві позакореневі підгодівлі з розрахунку 15-20 м кристалона на 10 л води з витратою цієї кількості на 10 соток плантації. При вступі у повне плодоносіння кількість підгодівель збільшують. Формують дерево зі штамбом у 5070 см, з 4-5 основними кістяковими гілками, рівномірно розміщуючи їх навколо стовбура. Центральний провідник скорочують над верхнім бічним побігом, його підрізають, залишаючи його довжиною 20-25 см. Нижні основні гілки укорочують до одного рівня з верхньою. У наступні роки видаляють жировики, що ростуть усередину крони. Поламані, сухі і хворі побіги видаляють, тобто роблять так звану санітарну обрізку. Хімзахисту в наших умовах зізіфус не вимагає, оскільки шкідники і хвороби поки не виявлені. Екологічно чиста і корисна продукція, як стверджують освідчені люди, здатна зцілити запеклого гіпертоніка, що офіційній медицині поки не по зубах. Пройшовши минулого літа такий курс лікування, я вже багато місяців тільки іноді зі здриганням згадую свої страждання. Та й взагалі, навіщо носити в кишені кілограми отрутних таблеток, чи не краще мати про запас кілька сушених плодів? Не лише скуштуєш із задоволенням, а й отримаєш полегшення болю. Мати в саду гарне, зовсім незвичайного вигляду дерево, що майже не вимагає догляду і щорічно обдаровує багатим урожаєм, зовсім непогано. Пригощати друзів і близьких смачним і корисним продуктом, причому абсолютно екзотичним (чи багато хто з нас бачили його «живцем»?) — задоволення дуже приємне. Так давайте посадимо в себе прибульця із давнього Китаю й будемо насолоджуватися смачними плодами і відмінним здоров’ям! ■

Нетрадиційні культури

Багатогранна бамія

Підготував Іван Положай

Бамія, окра, гомбо, дамські пальчики — ці різні назви цікавої овочевої культури досить мало відомі навіть найдосвідченішим городникам. І не дивно: навіть у спеціальній літературі поки досить складно знайти інформацію про цю рослину з пекучої Африки. Тим часом, кількість ентузіастів, що вирощують бамію, неухильно зростає. Багато з людей чули про окру, але не мають ні найменшого уявлення про те, як її готувати або який у неї смак. Довгий час цей овоч вживали у їжу тільки в Єгипті, Африці, арабських країнах і країнах Близького Сходу. На Кіпрі ця рослина відома як «дамські пальчики» (Ladіes’ fіngers) або гамбо (Gumbo). Раби й французькі переселенці привезли її із собою в Америку. Найпопулярніша страва з бамії — «гомбо» американці вірять, що її неповторний смак надає неабиякої наснаги. На півдні Сполучених Штатів та на Карибах окру зазвичай додають у тісто, аби воно було пухким та ароматним. А вже наприкінці XX століття ця рослинамандрівниця під ім’ям окура завоювала надзвичайну популярність і в японській кухні. червень 2009

Нетрадиційні культури

● До страв додають лише незрілі плоди окри (3-10 см), без шкірки, що за виглядом нагадують 4-8-гранні стручки перцю. Перед готуванням із плодів видаляють опушення, миють, обрізають плодоніжку і гострий кінчик. ● Усередині стручків бамії міститься численне овальне насіння і слизька речовина. Вона має властивості своєрідного желе, тому якщо хочуть зберегти структуру стручків, то додають їх цілими в самому кінці готування, а для загущення у стравах — її шматочками додають на початку. ● Якості бамії, як лікувальної рослини дуже добре були відомі Антону Павловичу Чехову. У біографії письменника і лікаря за основною професією, неодноразово згадується, що слиз, що знаходиться всередині коробочки цієї рослини, незамінний при лікуванні виразкової хвороби, гастриту, бронхіту. Тож на своєму городі у підмосковному Меліхові, він завжди вирощував бамію, для лікування важкохворих пацієнтів.

червень 2009

У дикорослому стані культура збереглася тільки на Антильських островах, в інших регіонах вона хоча й здатна розмножуватися самостійно, але всетаки зазнала змін не без впливу людини. Існують два основні різновиди бамії – високоросла, що сягає 2 метрів, і карликова, висотою всього 30- 40 см. Бамія, насіння якої в нас продаються, може вирости до 1,2-1,50 м, перетворившись у трав’янисту рослину у вигляді куща. Стебло бамії товсте, гіллясте, а листя велике, на довгих черешках. Не залишають байдужими квіти – великі, одинарні, звичайно з п’ятьма віночками, жовтувато-кремові, жовтогарячі або білі, із серединкою червоного або фіолетового кольорів. Говорять, що так цвіте бавовник. Квітки самопильні, відцвітають дуже швидко – на короткій плодоніжці з’являється гранована скоринка зеленого кольору. Бамія – вимоглива рослина, схожа за теплолюбністю на баклажани. Тому обробляють її лише в південних районах країни. Але аматорам під силу вирощувати її при посадці розсади 30-45-денного віку у горщик і у прогрітий ґрунт, розміщуючи рослини в один ряд на відстані одне від одного в ряді 30 см. Розсада без горщиків не приживається, адже корінь у неї стрижневий з невеликою кількістю бічних відгалужень. Насіння бамії добре проростає при 20- 22 °С. У відкритому ґрунті на площі 60х30 см, глибина закладення насіння 3-5 см, залежно від ґрунту. Краще росте бамія на легких родючих землях, попередником може бути огірок. Непогано при цьому додатково внести перегній у суміші з мінеральними добривами. Рослини з моменту проростання насіння, подібно баклажанам, повинні бути забезпечені фосфорними добривами. Сходи бамії з’являються через 10-15 днів, залежно від погодних умов. Для росту і плодоносіння рослин необхідна температура не нижче 20 °С, у суху погоду не забувайте поливати, особливо в період збору плодів. Під плівковими укриттями волога в ґрунті зберігаєть-

ся довше, але адже й вологість повітря там вище. Тому доводиться вдаватись до провітрювання, піднімаючи плівку з подветренной сторони. Не можна допускати, щоб температура повітря під плівкою піднімалася вище 30 °С. Підгодовують бамію комбінованим мінеральним добривом, наприклад нітрофоскою. Дають не більше двох столових ложок на відро води; у період плодоносіння підгодовують калійною селітрою (у тій же дозі). Уже через два місяці після сходів скоростиглі сорти бамії зацвітають, а ще через п’ять днів починають збір плодів. Збори повторюють на півдні через день, у середній смузі — через кожні 3-5 днів. Пам’ятайте, не зняті вчасно плоди стають неїстівними. Плодоносіння триває до настання заморозків. До речі, доросла рослина витримує заморозки до мінус 2 °С, але з настанням холодів ріст плодів різко вповільнюється. При зборі врожаю необхідна обережність, тому що рослини покриті густим дрібним опушенням і при контакті із ними може виникати свербіння шкіри.

Особливості вирощування

Бамія — тропічна рослина сімейства мальвових, тому в умовах помірної зони її краще вирощувати в теплиці або тунелі з поліетиленової плівки. У посушливе й довге літо бамію вдається виростити й у відкритому ґрунті на добре прогрітій і захищеній від вітру ділянці. Ґрунтові умови. При вирощуванні бамії у відкритому ґрунті під неї відводять родючі суглинні ґрунти. Ділянка повинна бути сонячною і надійно захищенною від вітру. Восени на грядку можна внести гній. У теплиці бамію вирощують на грядками або в горшиках. Протягом вегетації рослини добре поливають. Догляд за рослинами. Бамію вирощують при порівняно високих температурах. Для проростання насіння і подальшого росту рослин необхідно підтримувати температуру на рівні 18-21°С. Насіння висівають

Нетрадиційні культури

у компост у розсадний ящик або у торф’яні горщики, злегка присипають компостом і поливають. Зверху все накривають склом і газетою. Щоб краплі конденсату не падали на проростки, скло щодня перевертають. Залежно від температури насіння проростає через 7-25 днів. Як тільки сіянці стануть досить великими, їх пікірують у торф’яні або пластикові горшочки. Посадка в теплиці. У теплицях зі спеціальним обігрівом розсаду бамії висаджують весною. У теплицах без обігріву, бамію починають вирощувати не раніше середини травня. Рослини по одній висаджують у горщики діаметром 25 см або на тепличні грядки на відстані 50-60 см одна від одної. Перед посадкою в землю вбивають опорні кілочки. У тепличній культурі й у відкритому ґрунті рослини бамії звичайно прищипують на висоті 25-30 см від землі. Це призводить до утворення бічних побігів, на яких також з’являються квітки й плоди. Посадка у відкритому ґрунті. Спочатку червня рослини бамії можна висаджувати у відкритий ґрунт. Відстань між рослинами 50-60 см. Землю попередньо прогрівають, установивши на ній поліетиленовий тунель. Перед посадкою в землю вбивають опорні кілочки. Молоді рослини прищипують на висоті 25-30 см. Із проростанням рослини підв’язують до опори. Збір урожаю. Коробочки збирають недостигрими, поки вони молоді й ніжні, а насіння в них ще м’які. Збір урожаю з тепличної бамії починають у червні, а з рослин у відкритому ґрунті — у вересні. Зелені недостиглі коробочки зрізають ножицями. Це сприяє утворенню нових коробочок і продовжує період плодоносіння на кілька тижнів. Перезрілі плоди несмачні.

Сорти Шкідники й хвороби

Серйозно шкодить бамії теплична білокрилка. Від павутинного кліща рослини обробляють нестійкими пестицидами, наприклад, кельтаном або ізофеном (останній також ефективний і в боротьбі з борошнистою росою).

Як її приготувати?

Незважаючи на те, що бамія мало відома рослина, існує досить багато рецептів страв із плодів і зав’язей цієї екзотичної рослини. За смаком бамія нагадує щось середнє між спаржею, баклажанами, білими грибами і... молодою кропивою. В Індії бамію називають королевою літніх овочів, і у кожної господині є свій рецепт цих стручків. У кулінарії бамія добре поєднується з гострими м’ясними стравами та стравами із птиці. Для приготування беруть лише три- і п’ятиденні зав’язі Вживається бамія у свіжому або вареному вигляді. Додається також для приготування густих супів та соусів, тому що її м’якоть сприяє загущению. Недовга кулінарна обробка надає їй приємної хрумкості, а смак аспарагуса проявляться сильніше.

Найчастіше для вирощування обирають такий сорт бамії як «Сона», популярні також сорти «Білий оксамит», «Зелений оксамит», «Біла циліндрична 127» і «Дамські пальчики».

Вибирайте м’які, яскраво-зелені стручки без ушкоджень. Щільно загорніть їх у поліетилен, для збереження свіжості тримайте в холодильнику і використайте не пізніше ніж протягом 3-х днів після покупки. Для обробки і швидкого приготування обріжте стеблинки, намагаючись не проколоти стручки. Не використовуйте посуд з міді або чавуну, що може змінити колір окри. Обсмажуйте 2-3 хвилини; варіть на пару 5-8 хвилин, до м’якості всередині і злегка хрусткої скоринки зовні. Приправте за смаком, додайте вершкове масло або лимонний сік. Недостиглі зерна (округлі, темнозелені або оливкові) цілком можуть замінити зелений горошок, а зі зрілих та просмажених готують каву «гомбо». Сьогодні бамія з’явилася й у наших магазинах — найчастіше в замороженому, сушеному або консервованому вигляді. Шукайте і готуйте, а вистачить сил — вирощуйте. ■ червень 2009

ДО УВАГИ

Недопустити експансію

амброзії

Карплюк В. Г. – провідний фахівець Київської міської карантинної лабораторії

Початок літа в Києві найпрекрасніша пора. Ще квітнуть каштани, буяє молода зелень, до якої ще не торкнулася літня спека. Тішать око висаджені клумби та засіяні газони. Але серед всієї цієї розкоші почали з’являтись ростки амброзії полинолистої, яка, до речі, має досить декоративний вигляд. За зовнішнім виглядом вона нагадує полин звичайний: стебло – високе до 1,5-2 метрів, пряме, розгалужене у верхній частині, листки верхні чергові, темно-зелені, одноперисті, нижні – подвійноперистороздільні, знизу опушені. Останнім часом у Києві частіше і частіше виявляються осередки цього бур’яну. Це пов’язано з досить високими темпами розвитку інфраструктури міста, на намивних ґрунтах збудовано житлові масиви Троєщина, Позняки, Харківський, Осокорки, автомобільні та залізничні магістралі, створюють-

червень 2009

ся нові і облаштовуються старі місця відпочинку, тощо. Під час таких робіт руйнуються природні рослинні ценози та угрупування, а намиті та порушені ґрунти заселяються занесеними (адвентивними) рослинами. Серед рослинних чужинців є і амброзія полинолиста, що є небажаним явищем.

ДО УВАГИ

Амброзія полинолиста – рослина родини Айстрових (Asteraceae) батьківщиною якої є Північна Америка. Межі ареалу можуть постійно змінюватись, як у бік зменшення, у зв’язку з проведенням заходів знищення службами карантину, так і навпаки, через занесення насіння амброзії у нові регіони її акліматизації. У Києві амброзія полинолиста вперше була виявлена в 1925 році на Подолі біля елеватору та в Пущі-Водиці. Пізніше амброзія з’явилась на околицях Києва, на станції Ворзель, де її знаходили у польових посівах та на залізничному насипу біля розвантажувальної платформи. Шкода, яку спричиняє амброзія, величезна. Розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему вона пригнічує культурні рослини, вибираючи з ґрунту велику кількість води та мінеральних речовин, що призводить до висушення та зниження родючості ґрунтів. Засмічує посіви всіх польових культур, трапляється в садах, на узліссях, присадибних ділянках, узбіччях доріг, часто зустрічається на клумбах, в парковій зоні. Завдяки своїй життєздатності вона спроможна пригнічувати не тільки культурні але і дикі ендемічні види рослин. Під час цвітіння рослина утворює багато пилку, який переноситься вітром на великі відстані. Саме цей пилок і наносить велику шкоду мешканцям міста, викликаючи алергічні захворювання – полінози. Амброзія полинолиста внесена до Переліку регульованих шкідливих організмів як обмежено поширений на території України карантинний організм. Відповідно до Закону України «Про карантин рослин» здійснення моніторингу території на виявлення карантинних організмів та контроль за локалізацією і ліквідацією покладено на Державну службу з карантину рослин. В умовах міста Києва цю роботу проводить Державна інспекція з карантину рослин м. Києва. Фахівці інспекції постійно проводять обстеження території міста, і у разі виявлення відповідні комунальні служби проводять роботи по локалізації та ліквідації осередків бур’янів під контролем державних інспекторів з карантину рослин. Завдяки такій роботі вдавалося тривалий час стримувати розповсюдження амброзії територією міста.

Але за останні роки, завдяки досить теплим зимам та тривалим спекотним літнім періодам, розширенням будівництв, збільшенням об’ємів вантажоперевезень амброзія почала поступово розповсю-

Шкода, яку спричиняє амброзія, величезна. Розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему вона пригнічує культурні рослини. джуватись по місту Києву. У цьому році Державною інспекцією з карантину рослин м. Києва розроблено програму по повномасштабному проведенню обстежень міста із залученням фахівців науководослідних установ. Згідно з українським фітосанітарним законодавством у місті Києві необхідно запроваджувати карантинний режим. Для забезпечення ефективного контролювання чисельності амброзії полинолистої пріоритетне значення має комплексне застосування методів боротьби, а саме механічних, агротехнічних та біологічних. В умовах міста найефективнішім може бути метод фітоценотичного контролю, який полягає у скошуванні амброзії в період бутонізації. У зв’язку з більш пізнім настанням осінніх приморозків і здатністю відрослих рослин амброзії утворювати життєздатне насіння необхідно проводити повторне скошування. Дворазове скошування амброзії полинолистої у фазу бутонізації (в липні та у вересні) призводить до локалізації та поступового зменшення осередків амброзії та знижує концентрацію пилку у повітрі. Поряд із цим, для розв’язання проблеми щодо боротьби з амброзією необхідною є підтримка Київської міської державної адміністрації та цільове виділення коштів на проведення боротьби. З метою проведення боротьби з амброзією полинолистою на території міста Києва і недопущення її подальшого розповсюдження необхідно, крім затвердження плану заходів боротьби і виділення коштів на боротьбу, зобов’язати всіх власників, користувачів та орендаторів землі проводити запобіжні заходи. ■

До уваги! Поліноз (сінна лихоманка) – алергічне захворювання, що виникає при потраплянні пилка амброзії до організму через дихальні шляхи. Клінічні прояви захворювання можуть бути різними: частіше виникає нежить, кон’юктивіт, ускладнення дихання, астматичні напади. Частіше поліноз, обумовлений цвітінням амброзії, виникає в серпні-вересні. Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо.

червень 2009

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА! Найкраще аграріям! www.XAC.com.ua

травень

2009

Передплатити

видання можна

Укрпошти (каталог ДП Преса),

у кожному відділенні

а також через агентство

Передплатний індекс:

96136

«Бліц-Преса». Вартість передплати на місяць у каталозі ДП Преса: «Хімія Агрономія Сервіс» – 8 грн. 28 коп. «Земельний Вісник України» – 40 грн. 14 коп. Телефон редакції: 492-93-93, 492-77-42(43), 531-12-73.

Передплатний індекс:

23634 23634

96136 «Земельний Вісник України»

«Хімія Агрономія Сервіс»

від ідеї до дії

ТОВ «Дукатт» м. Київ, 04075, Пуща-Водиця, вул. Червонофлотська, 13 тел.: +38 (044) 431 82 97 факс: +38 (044) 431 82 96 e-mail: office@ducatt.com.ua http://www.ducatt.com.ua

Центр аграрних технологій

Техніка для збирання та доробки овочів і картоплі Збирання врожаю ▲

Завантажувачі цибулі, картоплі та червоного буряка

▲

Картоплезбиральні комбайни

▲

Машини для збирання цибулі та червоного буряка

▲

Подрібнювачі бадилля

▲

Завантаження/розвантаження сховищ Кагатоукладчик

▲

Наповнювачі контейнерів Приймальні бункери

▲

Телескопічні конвеєри

▲

Післязбиральна доробка Лінія для сортування та кал¦бровки

▲

Зважувальне обладнання

▲

Техніка для обрізання сухих хвостиків цибулі

▲

Пакувальні машини

Коли минуло п’ять років з дня закладання плантації, господар переконався в тому, що він прийняв правильне рішення. Наскільки Вас бентежить те, що на захист рослин треба витрачати значну частину статку, та ще й при тому, що не кожний рік вдається досягнути прибутку? У порівнянні з цим, німці із значно більшим статком, значно менше витрачають і набагато більше отримують прибутку! Може Вони щось знають?

Який би Ви хотіли садок? звичайний сорт Оброблено 14 разів

Резистентний сорт Оброблено 4 рази!

Вже проводиться реєстрація замовлень на сезон осінь 2009 року на наступні німецькі (присутні в українському реєстрі) сорти: Ремо,

Ревена,

РеглIндIс,

РелIнда,

Реанда.

Поскільки Ви би хотіли саджанці які ще є в наявності, або Вас просто цікавлять подробиці, дзвоніть нам хоч тепер, або пишіть на ел.адресу: hpu@swi.net.ua Тел: +38 050 372 61 33; +38 050 372 55 74 Звичайно, ми є в розпорядженні і тих, хто відмовляється від переваг резистентних сортів та надає перевагу звичайним. Ми виконаємо Ваші замовлення так само, як ми робили це і досі: в домовленій кількості, якості та часі. www.uzhgorodrozsadnik.uz.ua

Ваш сад теж так виглядяє?

Обприскувачі, що задовольнять усі ваші вимоги Причепні обприскувачі серії 700 та 800: - Розміри резервуарів 2400, 3200 і 4000 літрів - Ширина охоплення від 18 до 40 метрів - Якість підтверджена Німецьким Дослідним Інститутом Самохідні обприскувачі серії 4030: - Ексклюзивна система пневматичної підвіски (швидкість до 30 км/год) дозволить Вам обробляти до 1200 га на день - Додатковий функціональний відсік для сухих добрив – до 3 сезонів - Система Autotrac дозволяє проводити обприскування навіть вночі - Автоматична система фіксації розпилювання Boomtrac на заданій висоті

За детальнішою інформацією звертайтесь до нашого дилера: ЗАТ компанія “Райз” тел. (044) 585-24-40 ТОВ “Агротек” тел. (0562) 356-576 ТОВ “Енерджі” тел.: (044) 200-11-41