«Овощи и фрукты», июнь 2018 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

июнь 2018 г.

ПЕРЕРАБОТКА КРАСНОЙ СМОРОДИНЫ

ТОМАТ ПОЛЕВОЙ НА ШПАЛЕРЕ НА ЧТО ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ?

ОПТИМИЗАЦИЯ КАПЕЛЬНОГО ОРОШЕНИЯ

ПРИЕМЫ АГРОТЕХНИКИ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ

ОГУРЦА

ОТСУТСТВИЕ КАРАНТИННЫХ ОРГАНИЗМОВ ЗАЛОГ УСПЕШНОГО ЭКСПОРТА

СОДЕРЖАНИЕ Всеукраинский журнал «ОВОЩИ И ФРУКТЫ» № 06 (103), июнь 2018 г.

Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» www.delta-agro.com.ua Генеральный директор: Сергей Березовский Главный редактор: Александр Литвиненко Журналист: Дарина Дышкант Арт-директор: Олег Радковец Дизайн и верстка: Лариса Радковец Литературный редактор: Наталия Михайленко Менеджер отдела рекламы: Максим Березовский, +38 (067) 240-04-53 reklama@pro-of.com.ua Отдел распространения: Мамницкая Нина Юридическое сопровождение: Центр Политико-правовых Технологий «Ин'Юрпол» Ответственность за достоверность фактов, цитат, имен и остальной информации несут авторы публикаций, а рекламной информации – рекламодатели. Редакция имеет право не разделять точку зрения авторов. Рукописи не возвращаются и не рецензируются. Редакция оставляет за собой право редактировать материалы. При перепечатке текстов и фотографий, а также цитировании ссылка на «Овощи и фрукты» обязательна. Идея, разработка, содержание журнала защищены законодательством Украины. Нарушение авторских прав преследуется законом Украины. Название и содержание журнала являются интеллектуальной собственностью издателя. Тираж: 30 000 экз. Свидетельство о регистрации КВ № 18539-7339 ПР, от 22.12.2011 г. Подписной индекс: 49125 Распространяется на территории Украины и стран СНГ Типография: «Техно-друк»

Адрес редакции: 03083, г. Киев, пр-т. Науки, 54 Б, офис 8 Тел./факс: (044) 492-77-42, 492-77-43 Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» E-mail: editor@pro-of.com.ua www.pro-of.com.ua

июнь 2018

23 ОВОЩЕВОДСТВО 8 летний посев

овощных культур

14 огіркове поле: особливості технології 20 найсмачніший огірок від майстра 23 рассадная культура сахарной кукурузы 26 вирощування томата польового

ЭТО ИНТЕРЕСНО 29 дождевые черви – неутомимые «агротехники»

СОДЕРЖАНИЕ ГЕРБОЛОГИЯ 32 проблеми забур’яненості у овочівництві та садівництві

ОРОШЕНИЕ 35 особливості водоспоживання та оптимізації режиму краплинного зрошення овочевих культур в умовах степу україни

66 ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ 46 защита косточковых плодовых культур от коккомикоза

САДОВОДСТВО

40 створення вільних ділянок під насадженнями картоплі

ПЕРЕРАБОТКА

ОРЕХИ

56 как диагностировать потребности фруктовых деревьев

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

62 відтінки полуничного смаку

66 переработка красной и белой смородины

50 обработка междурядий в садах

ЯГОДЫ

ВИНОГРАДАРСТВО 58 виноградные листья – ценный источник здоровья

69 лесной орех и с чем его «едят»

ТОЧКА ЗРЕНИЯ 72 вмешательство иноземного элемента или желание помочь?

62 6

июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО

Є. В. ТЕРНОВА, завідувач лабораторії екологічнобезпечних технологій виробництва Сквирської д.с. органічного виробництва НААН

ЛЕТНИЙ ПОСЕВ ОВОЩНЫХ КУЛЬТУР

Для более полного и рационального использования земельной площади и повышения урожая овощей на протяжении лета целесообразно выращивать на одном месте дветри овощные культуры. Летний посев овощей применяют для того, чтобы получить свежую продукцию из открытого грунта в конце лета и осенью. Его проводят после уборки урожая ранних скороспелых культур (салата, шпината, редиски, ранней и цветной капусты). При летних сроках посева в почве, как правило, влаги мало, поэтому перед посевом нужно по мере возможности применять поливы. Растения при достаточном количестве тепла, влаги и солнечного освещения развиваются быстрее по сравнению с посеянными весной. В летние сроки рекомендуется высевать огурец для засолки, зимнюю редьку, лук-батун. В эти сроки также высевают морковь, свеклу, высаживают раннюю капусту для получения здорового маточного материала. Во второй половине лета высевают ре8

июнь 2018

дис, салат и другие овощные культуры для получения товарной продукции поздней осенью. На Сквирской опытной станции органического производства создано много сортов овощных культур, которые можно высевать в летний период, и разработаны соответствующие технологии.

ОГУРЕЦ Гибрид Сквирский F1. Простой межлинейный гибрид. Средне-ранний, от всходов до первого сбора 48 суток. Период плодоношения до 60 дней. Урожайность зеленца 26– 30 т/га. Товарность 88–89%. Содержание общего сухого вещества 4,5, общего сахара 2,2%, аскорбиновой кислоты 6 мг/100 г. Вкусовые качества 4,2 балла. Устойчив к пероноспорозу. Пригоден к консервированию. Плод-зеленец цилиндрический или овально-цилиндрический, иногда с совпадением к основанию. Размеры товарных плодов: ширина

9–14 см, длина 3,5–5. Цвет зеленый с желтым оттенком, на ребрах рисунок в виде белых полос и слабой сетчастости. Рекомендуется для выращивания во всех зонах Украины. Может использоваться и в пленочных теплицах.

ТЕХНОЛОГИЯ ВЫРАЩИВАНИЯ ОГУРЦА Сроки посева – поздние, так как огурец боится заморозков. Обычно высевают в 2 срока: II-III декада мая – для получения ранней продукции

ОВОЩЕВОДСТВО на салаты; I декада июня – для гарантированного получения продукции на переработку (соления и т.д.). Применяют ленточные двухстрочные схемы посева: 90+50, 120+60 и др. В зависимости от сорта расстояние между растениями в ряду 10-15 см. Оптимальная густота стояния растений 150-250 тыс. раст./га. Норма высева 5-6 кг/га, а при посеве сеялками точного высева 4 кг/га. Глубина посева семян 3–4 см в зависимости от типа почвы. На легких почвах (песчаных, супесчаных) сеют глубже, чем на тяжелых (суглинистых и глинистых). Распространен способ посева огурца на гряды и гребни, при этом получают более ранний урожай. Нарезку борозд и посадку семян осуществляют как обычно: рядами или гнездами, заглубляя семена на 2–3 см. В рядках сажают по 2 семени в одно углубление для последующего прореживания. Ухаживать за «летними» огурцами не сложно. Прореживание проводят в 2 этапа, ограниченное – когда вырастает первый лист, основательное – при появлении четвертого листочка. К междурядным обработкам приступают сразу после всходов, чтобы быстрее разрыхлить почву и уничтожить появившиеся сорняки. Первая междурядная обработка производится на глубину 12–14 см, последующие постепенно уменьшают до 6–8 см. При первом рыхлении растения слегка окучивают. В дальнейшем в течение всего периода роста до смыкания ботвы почва должна быть в рыхлом и чистом от сорняков состоянии. Чтобы не допустить подмерзания растений в начале осени, их можно накрывать агроволокном. Посадка поздних огурцов должна сопровождаться сокращением объемов полива, так как температура почвы значительно снижается и увеличивается вероятность размножения различных патогенных гнилостных грибков, способных

негативно воздействовать на корневую систему огурцов и нижнюю часть стебля и провоцировать гниение различной степени тяжести. Плоды огурца растут быстро и при задержке со сборами перезревают, теряется товарность и снижается урожай. В начале плодоношения сбор проводят через каждые 2–3 дня, в последующем – через день, а иногда ежедневно. Корнишоны и плоды пикули собирают каждый день. Необходимо учитывать еще один важный момент: в конце лета–начале осени категорически запрещено переращивание зеленца – это может значительно снизить скорость развития других завязей. Подобные действия могут спровоцировать даже гибель всего растения. Огурцы легко подвергаются механическим повреждениям. Так, при сборе урожая лучше воздержаться от переворачивания либо перекладывания стебля. Поэтому собирать огурцы следует осторожно, а не бросать в корзины. На дачных и приусадебных участках это делать следует по мере необходимости, не допуская перерастания плодов. Сбор проводят утром, когда плоды насыщены влагой, или вечером, когда спадает жара. Собранные плоды быстро подвядают от солнечных лучей и теплого ветра, их необходимо притенять и быстрее убирать с участка. Собранные огурцы переносят в прохладное место и доставляют в торговую сеть на реализацию или на переработку. Для более длительного хранения урожая необходимо иметь хранилище или холодные камеры.

РЕДЬКА ПОСЕВНАЯ ЗИМНЯЯ Сквирская белая. Сорт среднеспелый. Вегетационный период 85–90 дней. Урожайность товарных корнеплодов 307–450 ц/га, семян 10–15 ц/га. Средняя масса

товарных корнеплодов 235 г. Поверхность гладкая, кожица белая, головка средняя, плоская, светло-зеленая. Содержание сухих веществ составляет 10,6 %, аскорбиновой кислоты 38 мг%.

Сквирская черная. Сорт среднеспелый. Вегетационный период 90–94 дня. Урожайность товарных корнеплодов 271–400 ц/га. Средняя масса корнеплода 250 г. Поверхность корнеплода черная, мякоть белая, сочная, на вкус немного острая, с крахмалистой консистенцией. Содержание сухих веществ в корнеплодах 11,8 %, сахаров 6 %, аскорбиновой кислоты 44 мг%. У этих сортов период хранения корнеплодов 135–145 дней. Лежкость высокая.

ТЕХНОЛОГИЯ ВЫРАЩИВАНИЯ РЕДЬКИ К почве редька малотребовательна. Зимние сорта редьки, как правило, высевают повторной культурой в конце июня – начале июля. Подготовка почвы включает вспашку с одновременным боронованием и прииюнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО катыванием кольчатыми катками, начиная сразу же после уборки предшественника. Под предпосевную культивацию необходимо внести минеральное удобрение (N60P90K90). Перед посевом площадь прикатывают средними или тяжелыми катками. Редьку высевают широкорядным (45–60см) или ленточным (20+60см) способами. Норма высева семян 4–5кг/га, глубина заделки при летнем посеве 3–4см. После посева почву необходимо прикатать. Появление всходов является сигналом к борьбе с крестоцветной блошкой. Загущенные посевы в фазе 1–2 настоящих листьев нужно бороновать поперек направления рядов. Дальнейший уход за растениями состоит в рыхлении междурядий и поддержании посевов в чистом виде. Зимнюю редьку собирают осенью до начала устойчивых заморозков. Средняя урожайность корнеплодов зимней редьки 400–500ц/га.

СВЕКЛА СТОЛОВАЯ Сорт Деликатесный. Среднеспелый, от всходов до технической спелости 110–115 дней. Урожайность корнеплодов 400–600 т/га. Товарность 93–95%. Содержание общего сухого вещества 15–17,4%, общего сахара 9,6–11%, аскорбиновой кислоты 19–22 мг/100г. Вкусовые качества 4,5–5 баллов. Лежкий, пригодный для ранней пучковой продукции и механизированной уборки. Корнеплод округлый, гладкий, темно-красный; индекс 0,9–1,0; корешок тонкий.

июнь 2018

Мякоть нежная, сочная, сладкая, без специфического привкуса, темно-красная, с бордовым оттенком I и II типа. Корнеплоды углублены в почву на ½, легко вырываются. Рекомендуется для выращивания во всех зонах Украины.

шает 1,5 см. Второе рыхление необходимо провести в фазе 4–5 листьев на глубину 6–8 см. Если этого не сделать, слишком загущенные посевы дадут много мелких корнеплодов нетоварного вида. Произойдет это как по причине дефицита свободного места для формирования крупных корнеплодов, так и по причине нехватки питательных веществ в почве на все растения. Посеянная свекла в летний период созревает только к осени, но зато может храниться всю зиму без каких-либо проблем. Уборку столовой свеклы летнего посева нужно провести до наступления первых серьезных заморозков, так как подвергшиеся влиянию низких температур корнеплоды не только теряют часть своих вкусовых качеств, но и значительно хуже хранятся. Выбранные из почвы корнеплоды свеклы очищают от ботвы, сортируют и затаривают на реализацию или хранение.

ТЕХНОЛОГИЯ ВЫРАЩИВАНИЯ СВЕКЛЫ Семена свеклы столовой для получения корнеплодов высевают и во второй половине июня. Столовую свеклу сеют двумя способами – широкорядным (междурядье около 50 см) либо ленточным. Норма высева свеклы столовой составляет около 9 кг на гектар для одноростковых семян и около 13–14 для многоростковых. Высев в такие сроки позволяет получить выровненный, качественный материал с морфологическими признаками сорта. Уход за растениями заключается в формировании густоты растений, рыхлении междурядий, борьбе с сорняками, защите от вредителей и болезней. С появлением всходов проводят первое рыхление свободных междурядий. Прореживают всходы обычно в два приема. При первом между растениями в рядке оставляют 3–4 см, при втором, когда диаметр корнеплода превы-

МОРКОВЬ СТОЛОВАЯ. Сорт Шантенэ сквирская. Сорт среднеранний, от всходов до технической спелости 95–110 дней. Дает пучковую продукцию на 53–60 день. Урожайность 55–70 т/га. Товарность 80–85%. Масса товарного корнеплода 100–200 г. Содержание общей сухого вещества 10,5–13,5, общего сахара 5–7%, каротина 15,4–17,5 мг/100 г. Вкусовые качества 3,5–4 балла. Лежкий (выход товарных корнеплодов после зимнего хранения 70–80%). Относительно устойчив против растрескивания корнеплодов и поражения болезня-

ОВОЩЕВОДСТВО

ми. Пригоден к механизированной уборке. Корнеплод срезанно-конический: длина 12–16, диаметр головки 5–7 см. Мякоть оранжевая. Сердцевина волнисто-круглой формы, оранжевая, достигает 25–35% диаметра. Рекомендуется для выращивания во всех зонах Украины.

ТЕХНОЛОГИЯ ВЫРАЩИВАНИЯ МОРКОВИ Морковь высевают в середине июня, используя схемы посева «обычный широкорядный» с шириной междурядий 45 см, «ленточный двухстрочный» -10+45 см (урожайность при этом выше на 50 %, но недостаток – нужна обработка гербицидом между строчками), «ленточный трехстрочный» -10+10+45 (урожайность выше на 80–90 %). Широкорядный способ сева с расстоянием между рядками 30–45 см. Норму высева моркови столовой для сортов составляет 4–5 кг/га. Глубина посева семян моркови в дождливую погоду и на тяжелых почвах 1,5–2 см, в сухую погоду и на легких почвах 2–3 см (в крайнем случае – до 4 см). Расстояние между растениями в рядке 3–4 см. Нужно отметить, что морковь очень сильно реагирует на изменение расстояния между 12

июнь 2018

растениями в рядке. При большом расстоянии диаметр корнеплодов может превысить максимально допустимый стандарт. Уход за посевами состоит в рыхлении междурядий, прореживании всходов, уничтожении сорняков, подкормке и поливе. Время проведения прореживания зависит от того, как густо были посеяны семена. Перед прореживанием почву нужно увлажнить, а если есть возможность, проводить его после дождя. Прореживание всходов начинают при появлении первого настоящего листочка. При прореживании оставляем хорошо развитые растения на расстоянии 2–3 см одно от другого. Одновременно с прорывкой производится рыхление почвы. Второе прореживание проводят через 15–20 дней после первого, причем оставляем лучшие растения через каждые 4–6 см. При расстоянии менее 4–5 см плоды не смогут нормально расти. Верхняя часть плода, которая выступает над землей, под воздействием света зеленеет. Выделяется соланин, который и делает морковь горьковатой на вкус при хранении. Дальнейший уход состоит в 3–4-кратном рыхлении междурядий и ручной прополке от сорняков. Для получения высокого урожая хорошего качества в момент наиболее интенсивного

развития моркови необходимо достаточное количество влаги в почве. Этот период наступает, когда диаметр корнеплодов достигает 5–7 мм и продолжается вплоть до полного их созревания. Однако резкие перепады от сухости к повышенной влажности почвы для моркови неблагоприятны. Это вызывает растрескивание корнеплодов из-за усиленного роста клеток камбия. За две–три недели до уборки поливы обычно прекращают. Но если почва на участке при высыхании затвердевает, то последний полив проводят за 6–8 дней до уборки. Подкормки проводят только при необходимости. Через 20–25 дней после появления всходов вносят азотные удобрения, а спустя еще 15– 20 дней – фосфорно-калийные. В сентябре в корнеплодах моркови увеличивается содержание сухих веществ, накапливаются сахара и каротиноиды, что повышает качество моркови. К уборке приступают после того, как корнеплоды полностью сформируются. Убирают морковь до наступления заморозков. Морковь подкапывают, очищают от ботвы, сортируют и затаривают на реализацию или на хранение.

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Триває передплата на II півріччя 2018 року, яку Ви можете оформити у будь-якому поштовому відділенні України, а також у редакції, заповнивши і сплативши рахунок-фактуру у банку.

Передплатний індекс: 49125 26001007100368 у АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ” у м. Києві, МФО 300658, Код за ЄДРПОУ 37924547, ІПН 379245426501, СПП № 200018246. Юридична та поштова адреса: 03083 м. Київ, пр-т Науки, 54-б, оф. 8 Тел.: (044) 492-77-42; (067) 249 24 30; e-mail: distribution@pro-of.com.ua

Платник

(назва юр. особи або П.І.Б.)

Рахунок фактура № пр

(оплата через банківське відділення)

від «

Назва

Періодичність виходів

Журнал «Овощи и фрукты» 2018 р.

1 раз/місяць

№

201 р.

Ціна з урахуванням доставки поштою (без ПДВ) Сума на місяць, грн.

Сума на півріччя, грн.

Сума на рік, грн.

30,00

180,00

360,00

Сума до сплати (без ПДВ, грн.)

Усього

ПДВ Передплатник заповнює графу «Сума до сплати» згідно зі своїм замовленням

без ПДВ

Сума до сплати

Після сплати заповніть картку передплатника та надішліть за поштовою адресою: ТОВ «ВКО «ДЕЛЬТА-АГРО», пр-т. Науки, 54Б, оф. 8, м. Київ, 03083, або зателефонуйте у відділ передплати за номером +38 067 249 24 30. АДРЕСА ДОСТАВКИ:

ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ:

Індекс

Назва організації

Область

Код ЄДРПОУ

Район

№ свідоцтва платника ПДВ

Місто (село)

Інд. податковий номер

Вул.

Статус платника податку на прибуток

Буд.

кв. (оф.)

Прізвище

р/р

Ім’я

Юридична адреса

По батькові Телефон

МФО

ОВОЩЕВОДСТВО

О.В. СЕРГІЄНКО, завідувач лабораторії селекції пасльонових і гарбузових культур ІОБ НААН, кандидат с.г. наук, с.н.с.

ОГIРКОВЕ ПОЛЕ: ОСОБЛИВОСТI ТЕХНОЛОГI¯

Огірок – одна з найбільш поширених овочевих рослин. Медично обґрунтована норма споживання огірків на одну людину в рік складає 15,5 кг. Огірок – тепловимоглива рослина. Він також є однією з найбільш вологовимогливих рослин серед овочевих культур. Він належить до рослин, які швидко ростуть, тому потребує високородючих ґрунтів. Саме на біологічних особливостях культури базується технологія її вирощування.

ВИМОГИ ДО ҐРУНТІВ Серед овочевих рослин огірок є одним з найбільш вимогливих до родючості ґрунтів. Він добре росте на окультурених, багатих гумусом, легких і середніх суглинистих ґрунтах з високим вмістом поживних речо14

июнь 2018

вин в легкодоступній формі. На супіщаних ґрунтах огірок потерпає від нестачі вологи, а на важких суглинках – від її надлишку. За фізичними властивостями ґрунти повинні бути добре аерованими. Огірок найкраще розвивається при слабокислій

або нейтральній реакції ґрунтового середовища (рН 6,4–7,0). Допустимі коливання рН від 4,0 до 7,6. Кращими попередниками для огірка є багаторічні та однорічні трави, горох, капуста білоголова ранньостигла, томат, кукурудза на

ОВОЩЕВОДСТВО силос, віко-вівсяна сумішка та озима пшениця. Добре росте огірок також після моркви, цибулі, перцю, баклажана. Не рекомендується сіяти його після гарбузових, кукурудзи на зерно, соняшника, пізньої капусти, кормових і цукрових буряків та інших культур, після яких не встигають добре підготувати поле. Але найкраще він буде рости на товстому шарі компосту. Щоб не допустити значного поширення хвороб, вирощувати огірок на попередньому місці можна лише через 4–5 років. Сам огірок є добрим попередником для більшості овочевих рослин.

ОБРОБІТОК ҐРУНТУ Поле готують з осені за типом напівпару. Одразу після збирання попередника поле дискують на глибину 8–10 см лущильником ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15 у двох взаємоперпендикулярних напрямках. На важких ґрунтах можливо використовувати дискові борони БДН3 або БДТ-10. Через 10–15 діб проводять зяблеву оранку. Глибина оранки залежить від типу ґрунту: на супіщаних ґрунтах 22–25 см, на чорноземах – не менше 25–27 см, на підзолистих – не повинна перевищувати глибину гумусового горизонту. Для вирівнювання площі і знищення бур'янів до морозів проводять 1–2 культивації без боронування культиватором КПС-4 на глибину 10–12 см. Передпосівний обробіток ґрунту навесні потрібно проводити особливо ретельно. Поле має бути вирівняним, що забезпечує високоякісну сівбу на необхідну глибину та дружне з'явлення сходів. На важких ґрунтах рано навесні поле боронують важкими зубовими боронами БДТ-1,0 для закриття вологи, через 10–15 діб (по мірі появи сходів бур’янів) проводять 1–2 культивації з боронуванням на глибину 10–12 см. Через 2–3 тижні

проводять передпосівну культивацію на глибину 5–6 см. Для запобігання ущільнення ґрунту усі весняні роботи бажано проводити гусеничними тракторами Т-150, Т-70С, ДТ-75. Кислі ґрунти необхідно вапнувати. Вапно або крейда найкраще вносити в рядки, змішуючи з землею перед посівом. Можна зменшити кислотність ґрунту і вапняним молоком: 800 г вапна або крейди на відро води. Не можна забувати також, що при надлишку вапна для рослин стають недоступними фосфор і магній, а з мікроелементів – бор і марганець. Зменшується і засвоюваність рослинами калію. Вапнують з таким розрахунком, щоб рН ґрунтового розчину була вище 5.

ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ Огірок дуже чутливий до внесення як органічних, так і мінеральних добрив. Вносити мінеральні добрива краще в два шари: дві третини норми давати при перекопуванні ґрунту, а одну третину – перед розрівнюванням ґрунту. При такому способі сходи отримають елементи живлення з поверхнево внесеного добрива, а потім, у міру проникнення коренів вглиб, рослини опиняться забез-

печеними харчуванням і в більш глибокому горизонті. Для формування 1 т продукції огірок споживає від 2,7 до 3 кг азоту, 1,5–2 кг фосфору та 4,2–4,5 калію в залежності від генотипу. При розрахунку норми внесення добрив необхідно враховувати, що надлишковий азот подовжує вегетацію, фосфор та калій збільшують раннє плодоутворення. Навіть у структурні родючі грунти необхідно вносити добрива, насамперед органічні, у кількості 40–50 т/га, що є хорошим постачальником не тільки азоту, фосфору і калію, а і і нших макро- та мікроелементів. Все це сприяє поліпшенню теплового та повітряного режиму грунту, збагачує його необхідною для розвитку огіркових рослин вуглекислотою. Ефективним є внесення в рядки під час сівби по 50–60 кг/га гранульованого суперфосфату або по 30 кг/га нітрофоски. Норми добрив уточнюють залежно від запланованого врожаю та запасу поживних речовин у ґрунті. При недостатній кількості основних добрив або слабкому розвитку рослин проводять підживлення. Перше підживлення проводять в фазу 3–4 листків, друге – на початку цвітіння. При першому підживленні вносять біліше азотних добрив: 15 – 20 кг/га аміачної селітри, 40–50 – суперфосфату та 20–30 кг/га сірчаноиюнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО кислого калію. В друге підживлення дозу азотних добрив зменшують вдвічі, відповідно збільшують дозу фосфору та калію. Для внесення добрив з поливною водою (фертигація) можна використовувати водорозчинні мінеральні добрива: Террафлекс, Кемира комбі, Кристалон, Universol, MagMix, монофосфат калію, аміачну і калійну селітру та інші. Загальна кількість добрив не повинна перевищувати 1,0–1,2 кг на 1000 л води.

ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО СІВБИ Від якості насіння та його підготовки залежить урожайність. Краще використовувати насіння після 2–3-річного зберігання. Перед сівбою сухе насіння, особливо однорічного зберігання, прогрівають 4 години при температурі 55°С. Для знезараження насіння вміщують на 20 хвилин до 1% розчину марганцевокислого калію з наступною його промивкою проточною водою. У такий спосіб знищують грибкові та бактеріальні інфекції на поверхні насіння. Насіння також заправляють поживними речовинами й мікроелементами, а задля посилення ростових процесів замочують у розчинах регуляторів росту, які водночас підвищу-

ють стійкість до хвороб на ранній стадії вирощування.

СІВБА Сіяти огірки треба після того, як мине загроза заморозків, і температура ґрунту на глибині 5–6 см досягне +12…+15 °С. Для Степу – перша декада травня, для Лісостепу і на Поліссі – друга та третя декади травня. Норма висіву насіння 5–6 кг/га, глибина загортання 4–5 см. Насіння огірка слід висівати широкорядним способом з шириною міжрядь 70, рідше 90 см (при посіві довгоплетистих сортів і гібридів). Окремі городники-любителі висівають їх і стрічковим способом за схемою 70–90 + 40–50 см. Відстань у рядку між рослинами має становити 15–20 см. При такому посіві краще доглядати за рослинами в другий період вегетації і збирати врожай. Окрім того, дослідним

шляхом встановлено, що розмір врожаю залежить від густоти стояння рослин. Для сильнорослих та розгалужених форм огірка оптимальна кількість рослин на гектарі 70–100 тис.шт., для середньорозгалужених форм – до 125 тис.шт.

ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ З появою 1–2 справжніх листків формують густоту. З появою 2–3-го справжніх листків проводять перший міжрядний обробіток ґрунту на глибину 6–8 см. Наступні обробітки проводять за необхідності на глибину 8–10 см. За вегетаційний період до змикання рослин огірка ґрунт у міжряддях обробляють 3–5 разів культиваторами КРН-4,2, КОР-4,2. Для першого міжрядного обробітку культиватор обладнують стрільчастими лапами, для другого та третього – долотоподібними. Захисна зона при першому та другому обробітку становить 7–10 см, при наступних – від 15до 20 см.

КРАПЛИННЕ ЗРОШЕННЯ Для одержання високих сталих урожаїв овочів в , особливо в Степу й Лісостепу, необхідно застосовувати зрошення. На зрошуваних землях одержують врожай у 2–2,5 разу вищий, ніж на богарі. Дуже важливо й те, що із зростанням урожаїв закономірно підвищуються всі економічні показники. Огірок потребує частих поливів, краще теплою водою. 18

июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО Досвід з використання систем краплинного зрошення в усьому світі показує, що за цього методу поливу вода разом з поживними речовинами подається до рослин краплями і розподіляється у ґрунті рівномірно. Дослідженнями ІОБ НААН встановлено, що найкращим режимом зрошення при краплинному поливі є 80–75% НВ до масового цвітіння та 70–65% після цвітіння. Для підтримання такої вологості ґрунту поливи проводять через кожні 4–5 діб залежно від погодних умов. Поливна норма становить 70–150 м3/га (від сівби до масового цвітіння) та 150–225 м3/га (від масового цвітіння до початку достигання плодів). Не рекомендується проводити поливи холодною водою. Ефективність краплинного зрошення залежить від ґрунтовокліматичних умов, виду рослин, які зрошуються, і змінюється в значних межах.

ХВОРОБИ ОГІРКА Основними шкодочинними хворобами огірка є: Бактеріоз (вуглувата плямистість). Уражає проростаюче насіння, сім’ядолі, справжні листки, плоди. На справжніх листках проявляється у вигляді вуглуватих плям, обмежених жилками, які пізніше буріють, підсихають, уражена тканина випадає, утворюються вуглуваті отвори. На плодах з’являються дрібні круглі водянисті плями, що проникають у м’якоть плоду, внаслідок чого плоди набувають виродливої форми.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса). Уражуються рослини у будь-якому віці. На верхній поверхні листків проявляється у вигляді заокруглених жовто-зелених плям, на нижній – темно-сірого нальоту. Уражені листки буріють, усихають та опадають. Необхідні умови для розвитку хвороби: наявність на листках крапельно-рідинної вологи, підвищена вологість повітря (90– 100%) і температура 16–18оС. Борошниста роса. Уражає листки, стебла, черешки, викликаючи їх усихання, проявляється у вигляді плям білого борошнистого нальоту. Втрати врожаю від ураження хворобою складають 40–70, а в окремі роки – 100%, період вегетації скорочується на 2–3 тижні. Біла гниль, або склеротініоз. Проявляється у вигляді гнилі, уражаються всі органи – корінь, стебло, листки, плоди. Уражені частини мокріють, вкриваються білим ватоподібним нальотом. Частіше уражуються плоди, які стають м’якішими, ніби вареними, та вкриваються міцелієм. В основному вражаються молоді плоди, особливо коли торкаються до хворих частин рослин або грунту. Найбільш сприятливі до хвороби рослини у фазу 3–4 справжніх листків та цвітіння. Антракноз. Уражає листки, стебла, плоди в усіх фазах розвитку

рослин, особливої шкодочинності набуває під час масового достигання, транспортування та зберігання плодів. На уражених листках утворюються жовтуваті, кулясті, іноді досить великі плями. На стеблах і плодах вони мають вигляд виразок. На плодах виразки зливаються, утворюючи великі вдавлені плями. Гриб зберігається в уражених рослинних рештках. Інфекція може передаватися насінням. Захист рослин від шкідників та хвороб здійснюють препаратами, дозволеними до використання в Україні згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволенних до використання в Україні».

ЗБИРАННЯ ВРОЖАЮ Огірок належить до культур з багаторазовим регулярним збиранням. В залежності від генотипу і напрямку використання продукції кількість збирань може становити від 5 до 30. Доцільним є збирання плодів через 1–2 діб. Затримання зі збиранням призводить до зниження якості товарної продукції, а у подальшому до зменшення урожайності внаслідок виснажування рослин перерослими плодами. Кращими для збирання продукції є ранкові години, коли огірки мають найвищу якість. июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

НАСМАЧНIШИЙ ОГIРОК ВIД МАЙСТРА

Анатолій Фільтанович добре знається на вирощуванні овочевих культур. Почав займатися цією непростою справою на Миколаївщині, звідки він родом. Обробляв у власному фермерському господарстві чималі плантації томатів, перцю, огірків. Його продукція знаходила споживача не тільки в Україні, а і у ближньому зарубіжжі. Але зависока конкуренція між постачальниками овочів у рідних краях і відчутні логістичні витрати спонукали чоловіка до зміни локації. Тож минулого року Анатолій Йосипович придбав стару хату у селі Мостище, що у Макарівському районі на Київщині, а на додачу – шістдесят соток городу, де разом із кількома помічниками продовжив улюблену справу – вирощує овочі у відкритому і захищеному грунті. Для цього 20

июнь 2018

взимку збудував дві плівкові теплиці на шістсот квадратних метрів, а нині насолоджується рясним врожаєм тепличних огірків і

Добрий господар А. Фільтанович

отримує перші прибутки від своєї продукції. – Огірки збуваю у місцевий магазин, більшість односельці ку-

ОВОЩЕВОДСТВО пують напряму у мене, а сусідів безкоштовно пригощаю, – каже Анатолій Фільтанович. – А яке насіння використовуєте? – запитуємо. – Гібриди відомих світових брендів, адже вони найякісніші, при розумному догляді не підносять неприємних «сюрпризів». Не зважаючи на скромний вигляд будівлі, у якій нині мешкає чоловік – адже неможливо при невеликих статках за рік облаштувати хороми – Анатолій Фільтанович вже зажив у селі слави доброго господаря. Односельці приходять до нього не тільки по огірки, а і за порадою у справах городницьких і господарських. Адже газда – не тільки майстерний овочівник, а ще і вправний автомеханік, тесля, будівельник. Разом зі своїми помічниками на замовлення виконує укріплення берегів водойм. Привертає увагу і те, що кожен клапоть землі на городі і навіть на обійсті Анатолія Йосиповича засаджений томатом, болгарським перцем, баклажаном, солодкою кукурудзою та дбайливо доглянутий – жодної бур’янини не видно. За словами господаря, оскільки попит на його огірки у селі досить високий, він планує розширювати

площі під овочевими культурами. Вже взяв в оренду у односельця додаткові півтора гектара, де вирощуватиме вітамінні продукти для свіжого ринку. А щоб зекономити на насінні, чоловік вдосконалює спосіб розмноження томатів пасинками. Для цього зрізані у теплиці пасинки замочує на ніч у воді, підживленій корневіном або гуматами, а потім висаджує їх у пластикові стаканчики із грунтом або торфом та кілька днів тримає розсаду у тіні, щоб вона укоріни-

Кукурудза Добриня F1 висаджена розсадним способом

лася. Таким чином із 1000 кущів томатів овочівник вже отримав 5000 саджанців, які висадив на ділянці. Цікаво, що така розсада дружно прийнялася і набирає сили, а за розрахунками Анатолія Йосиповича, у цьому сезоні він «ризикує» зібрати на своєму городі близько двохсот п’ятдесяти тонн помідорів. – Щедрі тут грунти, навіть кращі, ніж на Миколаївщині, – хвалиться господар. – Нещодавно налагодили крапельне зрошення

Зріє тепличний врожай томатів

июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО

Дегустаційні екземпляри

на ділянці, а на зиму збираюся «обшити» теплиці ще одним шаром сто двадцяти мікронної плівки, щоб створити повітряний прошарок на площі укриття, що значно заощадить тепловтрати, та встановити сучасне європейське опалення для теплиць.

июнь 2018

Процес дегустації

Прикметно, що й у теплицях Анатолія Фільтановича хазяйнує порядок та вирує життя. Жодних ознак хвороб на огірках і томатах ми не побачили, як, до речі, і шкідників. За словами аграрія, проти них він використовує «Рятівник огірка». Цей препарат також підживлює рослини. А на додачу раз на тиждень вносить «Добриво для огірка». Томати і баклажани теж підгодовує в середньому раз на тиждень. А у міжряддях між культурами у захищеному грунті овочівник посадив базилік і салат. – Солодкий перець Девіто F1 і Банкер F1 (Enza Zaden) поки висадив на пробу у невеликій кількості, підживлюю нітроамофоскою та добривом «Маster». Кукурудза у мене суперсолодка – Добриня F1, для отримання раннього врожаю висаджував її розсадним способом. А щодо баклажанів, то використовую гібриди Бріджит та Естелла (Rijk Zwaan), – ділиться досвідом Анатолій Йосипович. Він надав для дегустації зразки шести різних гібридів огірка,

які цьогоріч визріли у теплиці. Прибувши у офіс редакції, ми пронумерували піддослідні овочі – кожен гібрид отримав окремий номер, який був невідомий дегустаторам. До речі, ними виступили працівники ВКО «Дельта-агро», які є фахівцями з сортів та гібридів овочевих рослин, а також мають досвід у подібних експериментах, неодноразово брали участь у дегустації вітамінної продукції. Отже, до вашої уваги результати дослідження: шість гібридів – шість позиційних місць, які надавалися за смаковими показниками, де перше місце займає найсмачніший, за результатами дегустації, гібрид. НАЗВА

МІСЦЕ

БАРВІНА (Nunhems)

ЛЮТОЯР (Yuksel Seeds)

СПІНО (Syngenta)

АРТИСТ (Bejo Zaden)

ДЖУСТІНА (Nunhems)

ЛЕНАРА (Rijk Zwaan)

ОВОЩЕВОДСТВО

Павел ЛИХОВИД, кандидат сельскохозяйственных наук, ст.н.с. Института орошаемого земледелия НААН Украины

РАССАДНАЯ КУЛЬТУРА САХАРНОЙ КУКУРУЗЫ

Сахарная кукуруза – настоящий «хит» летнего сезона. Свежеубранные початки пользуются стабильно высоким спросом на рынке овощной продукции. Все больше и больше фермеров начинают серьезно заниматься производством этой культуры. В итоге конкуренция сильно обостряется. Для того, чтобы выручка была максимальной, а продукция – конкурентоспособной на рынке, аграрии применяют самые разнообразные тактики, которые касаются как технологических особенностей возделывания культуры, так и экономических аспектов планирования (логистики, бизнес-планов, маркетинга). В то же время кукуруза, появляющаяся на прилавках в середине июня, остается практически вне конкуренции. Период массовой уборки урожая и заполнения рынка свежими початками на любой «вкус и цвет» начнется еще не скоро. Да и цена на сверхраннюю продукцию всег-

да выше (что, естественно, радует производителя). Поэтому одним из возможных вариантов обеспечения сахарной кукурузе конкурентоспособности является переход на выращивание ультра-ранней продукции рассадным способом, что позволяет на 2-3 недели раньше получить урожай товарной продукции. Правда, такой подход принесет ожидаемые экономические плоды только в том случае, если основная цель – рынок свежих овощей, а не переработка или консервация, где зачастую ранние сроки получения продукции не играют решающей роли. Выращивание ультрар анней пр оду кции сопряжено с увеличением про-

изводственных и трудовых затрат, а именно: необходимы кассеты или стаканчики с субстратом для выгонки рассады; нужно соответствующее помещение, желательно с регулируемой атмосферой и возможностью дополнительного досвечивания агролампами, где будет поддерживаться необходимая влажность почвы (на уровне 75–80% наименьшей

июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО

Фото 1. Густота высадки сахарной кукурузы напрямую зависит от группы спелости сорта или гибрида

влагоемкости), а также температура и влажность воздуха (в районе 18–23°С, влажность 60–70%); нужно будет понести дополнительные затраты на удобрения (имеются в виду подкормки в период после высадки хелатными удобрениями, гуматами), а также семенной материал (нужно брать высококачественные семена гибридов у проверенных и надежных поставщиков, поскольку всхожесть и энергия прорастания должны быть максимальными). В некоторых случаях не обойтись и без агроволокна для защиты молодых растений от неблагоприятных погодных условий. Увеличиваются

затраты ручного труда. Естественно, если все сделать правильно и своевременно, понесенные затраты с лихвой окупятся. Выращивать рассаду сахарной кукурузы можно как в специальных кассетах, так и в обыкновенных 100-граммовых пластиковых стаканчиках. Один стаканчик – одно растение. Желательно использовать качественный субстрат с рН в районе 5,5–7,0. Хорошим подспорьем будет подкормка рассады гуминовыми удобрениями (например, ROSTконцентратом). Выгонку проводят до фазы 3–4 листьев кукурузы. В зависимости от биологических осо-

Фото 2. Тоннели-парнички защитят молодые растения от холодов

июнь 2018

бенностей сорта или гибрида, а также условий его выращивания, уходит на это не более 2–3 недель. Важно: нельзя допускать сильного перерастания растений, поскольку взрослые растения приживаются хуже. Высадку рассады производят вручную, аккуратно, чтобы не повредить молодую корневую систему растений. Высадку производят в лунки по различным схемам, однако наиболее распространенными являются 70 на 20 и 70 на 30 см. Учтите, что при высадке следует принимать во внимание расстояние между эмиттерами капельной ленты и планируемую густоту посевов, которая напрямую зависит от того, к какой группе спелости относится выращиваемый сорт или гибрид: раннеспелые высаживают гуще, позднеспелые – реже (фото 1). Высаживать рассаду в открытый грунт можно при температуре последнего в слое 0–20 см не ниже 14–16°С. При этом необходимо учесть вероятность появления ночных заморозков или снижения температуры вследствие прихода холодных воздушных масс. Если такая вероятность в ближайшее время есть, лучше не рисковать. Обычно на юге Украины высадку рассады сахарной кукурузы проводят в конце апреля – начале мая.

ОВОЩЕВОДСТВО Если есть финансовая возможность покупки агроволокна или пленки для защиты молодых растений от холода, то высадку можно провести и раньше. Высаживать можно как под предварительно расстеленную пленку, так и несколько иным способом, накрывая уже высаженные растения с устройством тоннелей-парничков над грунтом (фото 2). Для этого нужно на расстоянии примерно 1– 1,5 м друг от друга установить арки из нержавеющего металла или специального пластика с высотой пролетов примерно 0,5 м, на которые сверху натягивают пленку. При этом надо учесть необходимость проветривания растений, для чего по бокам проделывают продуваемые отверстия, а по достижении растениями высоты 0,5 м пленку нужно убрать. Преимущество лучше отдать первому способу высадки: он и менее трудоемкий, и более рациональный, поскольку присутствие непрозрачной пленки или агроволокна на грунте предотвращает появление в рядах сахарной кукурузы сорной растительности. При повышении температур воздуха агроволокно или пленку нужно убрать, чтобы избежать нежелательного перегрева растений. Высаживать рассаду лучше в тихую, безветренную, пасмурную по-

Фото 3. Рассадная культура сахарной кукурузы позволяет на несколько недель раньше приступить к уборке урожая

году утром или вечером, когда воздействие яркого солнца сведено к минимуму. Перед высадкой заранее позаботьтесь об укладке капельной ленты, ведь почву предварительно нужно увлажнить: высаживать рассаду кукурузы в сухую почву категорически запрещено. После высадки рассады в течение последующих нескольких дней проводят осмотр молодых растений. Некоторая их часть не приживется и пропадет. Такие растения выбраковывают и заменяют их новыми, поэтому рассаду культуры надо готовить с некоторым запасом. Спустя 7–10 дней

можно сделать первый полив. Будет очень кстати, если удастся провести фертигацию хелатными фосфорсодержащими удобрениями, гуминовыми удобрениями или так называемыми укоренителями для лучшего приживания и поддержания молодых растений кукурузы, поскольку пересадка для них – большой стресс. Дальнейшая технология выращивания сахарной кукурузы ничем не отличается от стандартной. Кроме того, что к уборке урожая можно будет приступать как минимум на несколько недель раньше (фото 3).

июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО

Роман КРУТЬКО, канд. с.-г. наук Інститут овочівництва і баштанництва НААН

ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТА ПОЛЬОВОГО

Помідор відзначається високою вимогливістю до температури, освітлення, вологості та живлення. Оптимальною для проростання насіння є температура 20-23°С. Знижувати температуру ґрунту i повітря в цей період нижче 16°С недопустимо. Ріст i розвиток рослин краще проходить при температурі 22-25°С. Оптимальна температура для росту i розвитку коренів 19°С. Мінімальна нічна температура, потрібна для успішного зав’язування плодів помідора, близька до 15°С. Найінтенсивніше зав’язування плодів помідора i ріст відбуваються при нічній температурі 17-19°С. Найбільш ранньому плодоношенню рослин відповідає температура ґрунту близько 25°С. Температура повітря 30-33°С призводить до втрати фертильного пилку помідора, відсутності запилення, опадання квіток, уповільнення росту i розвитку рослин. Рослини помідора погано переносять невеликі приморозки. Молоді загартовані рослини можуть витри26

июнь 2018

мувати короткочасні приморозки до 2°С, а в кінці вегетації рослини гинуть навіть при температурі –0,5°С. Найбільша потреба в освітленні у рослин помідора виникає у фазі 4–6 листків. Нестача світла призводить до витягування сіянців, а потім i розсади, рослини утворюють тонкі стебла, дрібні жовтуваті листки, формування рослин затримується. Навпаки, інтенсивне освітлення різко прискорює перехід рослин до бутонізації i цвітіння. Помідор добре розвивається за невисокої вологості повітря i ґрунту. Оптимальна вологість повітря 6065%, ґрунту 70-80% повної вологості. Найбільша потреба у волозі в період зав’язування i росту плоду. За підвищеної вологості рослини хворіють. Найкраще рослини помідора ростуть на легких ґрунтах, які добре прогріваються, з кислотністю рН 5,5–6,5. Сильно помідор реагує на нестачу в живленні азоту, фосфору, калію. Нестача азоту уповільнює ріст стебел, листків, вони жовтіють, опадають

бутони i квітки. При нестачі фосфору рослина призупиняє ріст, листки i стебла набувають синьо-фіолетового кольору, не засвоюється при цьому i азот, настає «голодування». Нестача калію призводить до порушення основних процесів, які проходять у рослині, в тому числі i засвоєння азоту, фосфору, мікроелементів. При вирощуванні помідорів слід враховувати, що ця культура є вимогливою до попередника. У степових районах їх розміщують після озимої пшениці, кукурудзи на силос, люцерни, огірка, цибулі, ранньої капусти, кавуна; у Лісостепу – після озимої пшениці, кукурудзи на силос, гороху, люцерни, огірка, цибулі, ранньої капусти, зеленних; на Поліссі – після озимої пшениці, кукурудзи на силос, вико-вівсяної суміші, огірка, цибулі, ранньої капусти, зеленних. Не рекомендується розміщувати помідор по помідору i картоплі, а також на розміщених близько з ними полях культур, які мають спільних шкідників i хвороби.

ОВОЩЕВОДСТВО На попереднє місце помідор можна повертати не менш як через 4–6 років, а при захворюваннях бактеріальним раком – 8-10 років. На присадибних ділянках i у фермерських господарствах рекомендовано короткі сівозміни: овес – помідор – горох – помідор; вико-вівсяна суміш – помідор – ячмінь – помідор; люпин на силос – помідор – просо – помідор. У зоні Степу рекомендують трипільну сівозміну: горох – пшениця озима – помідор. При такій короткій ротації передбачається внесення органічних добрив i зрошення. Від попередника залежить і підготовка ґрунту. Поле після трав готують відразу після останнього скошування. Спочатку підрізають кореневі шийки плугом зі знятими відвалами на глибину 5–7 см, а через 12–14 днів проводять оранку на зяб. При розміщенні помідора по інших попередниках обов’язково проводять дворазове лущення дисковими лущильниками на глибину 6–8 см перше i 10–12 см друге в різних напрямках. На полях, засмічених кореневищними бур’янами, проводять лущення лемішними лущильниками на глибину 8–10, 12–14, 14–16 см. Кожне наступне лущення проводять в міру відростання бур’янів, або через 12–14 днів. Перед оранкою проводять вирівнювання поля планувальниками та вносять органічні й мінеральні добрива. В умовах Правобережжя Лісостепу на темно-сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених при вирощуванні помідорів без зрошення слід вносити N60-90P80-100K80-120; на чорноземах глибоких малогумусних N60-90P120-140K80-120. На Лівобережжі Лісостепу без зрошення на темно-сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених кращою є норма N80-90P90-120K90-120; на чорноземах глибоких малогумусних – N45-60P60-90K45-60; при зрошенні на цих самих ґрунтах ефективніша норма N90-120P90-120K60-90. На Поліссі на дерново-підзолистих ґрунтах добрі результати дає внесення добрив нормою N50-60P60-90K60-90, на темно-сірих лісових ґрунтах і чорноземах опідзолених – N50-60P45-75K60-90. На темно-каштанових ґрунтах Степу ефективним є внесення N120P180K60-90. Чорноземні ґрунти орють на глибину 27–30 см плугом з передплужником. Восени у Степу та на Лівобережжі Лісостепу зяб 2–3 рази культивують на глибину 10–12 см, а перед замерзанням ґрунту – на глибину 16–18 см за допомогою чизель-культиватора. Рано навесні поле боронують у 2–3 сліди. У подальшому проводять дві передпосівні культивації (перша на 10–12 см, наступна на 16–18 см). Розсаду помідора у відкритий грунт висаджують після настання стійкого весняного потепління, коли температура повітря перетне 15°С, ґрунту на глибині 10–12 см – 12°С та мине загроза весняних приморозків на поверхні ґрунту. Схема розміщення рослин залежить від зони, габітусу рослини, використання певного набору сільськогосподарських машин, конкретного професіоналізму июнь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО спеціаліста. У виробництві застосовують схеми 70×70 см, 70×35, 70×25, 90×50, 140×15, 60×30, 90×25, 60×50, (50+90)×25 см. Густоту рослин витримують у межах 35–80 тис. рослин на 1 га. При цьому слід мати на увазі, що мінімальна густота рослин – від 25 до 35 тис./га – не знижує значно урожайність, проте дає змогу сформувати високотоварні, більшого розміру плоди, ніж при загущених насадженнях. При вирощуванні помідора дуже важливо своєчасно провести перше розпушення ґрунту в міжряддях i біля рослин. А відтак розпушування розсадних рослин починають на 6–8-й день після садіння. В період вегетації здійснюють підживлення помідора: перше – через 10–12 діб після садіння розсади нормою N20P20K20, друге – в період плодоутворення – Р30К20, а при зрошуванні – N20P20K20. Починаючи із фази бутонізації, можна проводити 2–3 позакореневих підживлень з інтервалом у 10–12 діб Терафлексом-Т з добавкою сечовини, гумату натрію, сірчанокислого марганцю, сірчанокислого магнію, борної та янтарної кислоти. Можна застосовувати сечовину із добавкою комплексного добрива ЦеовiтМікро або рідкого добрива Iдеал. Сучасні технологи рекомендують застосування регуляторів росту Емicтим-С та Івін, які стимулюють ріст, розвиток, формування генеративних органів i сприяють підвищенню врожайності, а також імунітету рослин. Вологість ґрунту в насадженнях помідора не повинна бути нижчою 70% НВ. Найбільша потреба рослин у волозі у фазу плодоутворення i плодоношення. За необхідності їх поливають. Поливи здійснюють рідко, але значною кількістю води. У період сходи – початок плодоношення вологість ґрунту повинна бути 70–100% НВ, у період масового плодоношення – від 80 до 85, у пері28

июнь 2018

од закінчення його – 70% НВ. Після висаджування в грунт розсади вологість тримають не нижче 80% НВ. Підвищена вологість i температура сприяють розвитку грибкових, бактеріальних i вірусних хвороб помідора. Для їх уникнення слід проводити профілактичні обприскування рослин, які починають на початку вегетації, через 7-10 днів після садіння. Через крапельну систему вносять інсектициди для боротьби з ґрунтовими шкідниками, проводять обприскування проти колорадського жука, білокрилки, попелиць, кліщів, трипсів. Цікавим є метод вирощування помідорів на опорах (кілках) або шпалері. Плоди при цьому не лежать на ґрунті і не притінюються листям, тому вони краще і рівномірніше забарвлені, дружніше і швидше дозрівають, не ушкоджуються ґрунтовими шкідниками, що істотно позначається на їх товарній вартості. Такий метод ведення культури також покращує фітосанітарні умови у зв'язку з кращим провітрюванням рослин, підвищує ефективність використання препаратів захисту рослин та створює умови для спрощення збирання врожаю. Найбільш придатними для вирощування на кілках є сорти і гібриди індетермінантного типу. Обробка ґрунту аналогічна обробці ґрунту при традиційній технології. Схема посадки залежить від особливостей росту рослин того чи іншого сорту або гібрида, типу ґрунтів, схеми зрошення, способу посадки. При однорядній посадці відстань між рядами становить 80-100

см, в рядках між рослинами – 45-50 см. Для сортів і гібридів, що відрізняються слабким або середнім ростом рослин, можливо вирощування стрічковим способом при схемі (50+90)×60-70 см в залежності від способу формування (1, 2, 3 пагони). Оптимальною кількістю рослин на 1 га є 20–25 тис. При вирощуванні на шпалері відстань між рядами збільшують до 1,5–2 м. Оптимальною є схема (60+120)×25 см. З огляду на велику кількість рослин при вирощуванні на кілках (шпалері), їх слід розміщувати на захищеній від вітру території, орієнтуючи напрямок рядків з півночі на південь для більш рівномірного освітлення. Як опори використовують кілки довжиною 1,8–2 м, які встановлюють з північного боку рослин (щоб не затінювати їх). При вирощуванні на шпалері опори розміщують через 4–5 м. Дріт натягують через 60–80 см або використовують шпалерну сітку. Рослини підв’язують до опор «вільної петлею» відразу після посадки. Такий спосіб запобігає тертю рослини об опору. За період вегетації проводиться 2–3 підв’язування. Догляд за рослинами складається зі своєчасних прополювань, поливів, підживлень, захисту від хвороб і шкідників. Формування рослин проводять в одне, два або три стебла залежно від сорту. Для поліпшення повітрообміну на початку дозрівання плодів видаляють нижні листки. За місяць до кінця вегетації стебло прищипують, залишаючи над останньою китицею 2–3 листки.

ЭТО ИНТЕРЕСНО

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

«Вряд ли найдутся другие животные, которые играли бы столь большую роль в истории мира, как дождевые черви».

ДОЖДЕВЫЕ ЧЕРВИ – НЕУТОМИМЫЕ «АГРОТЕХНИКИ»

– Чарльз Дарвин.

Сложно в это поверить, но это высказывание ученого ни капельки не преувеличено. Те самые невзрачные черви, извивающиеся на асфальте после дождя, – великие почвообразователи, которые в течение миллиардов лет создавали и создают плодородную почву. Именно черви пропускают через себя все органические остатки и перерабатывают их в гумус, содержащий элементы питания растений в доступной для них форме, делают почву плодородной. А еще черви рыхлят землю, способствуют ее аэрации и увлажнению. Без них земля была бы мертвой, на ней ничего бы не росло.

ДОЖДЕВЫЕ ЧЕРВИ – КТО ЭТО? Эти существа считаются малощетинковыми червями. Тело дождевого червя имеет самую разную длину, которая зависит от района обитания – чем теплее, тем крупнее черви. В тропиках длина дождевых

червей достигает 2,5м — представляете?! Хорошо, что эти гиганты живут не в наших широтах. Перемещаются черви с помощью коротких щетинок. Они есть на каждом сегменте. Исключение составляют лишь передние, на них щетинок нет. Количество щетинок тоже не одинаково. Их бывает восемь и больше, иногда доходит до нескольких десятков. Большее количество щетинок у червей из тропиков. Кровеносная система дождевых червей замкнутая и хорошо развитая. Цвет крови у них красный. Дышат эти существа благодаря чувствительности своих клеток кожи. Органы чувств у них отсутствуют, но кожа богата чувствительными клетками, которые реагируют на внешние условия. На коже, в свою очередь, есть специальная защитная слизь. У червей отсутствуют органы зрения. Вместо них на кожных покровах есть специальные клетки, которые реагируют на свет. Там же находятся и рецепторы вку-

са, обоняния и осязания. У червей хорошо развита способность к регенерации. Они без проблем могут восстановить после повреждения заднюю часть своего тела. Дождевых червей, которые обитают в нашей стране, можно разделить на два вида. Их различия зависят от образа жизни и биологических особенностей. К первому виду можно отнести червей, которые питаются на поверхности почвы (подстилочные), а ко второму –тех, которые обитают и питаются в слоях почвы (норные). Черви, добывающие себе еду на поверхности почвы, называются подстилочными и находятся под почвой не глубже 10 см, они не углубляются даже при промерзании грунта или его пересыхании. Для норных червей, питающихся под почвой, предельная глубина начинается от 1 метра и глубже. Норных червей вообще трудно заметить на поверхности. Они практически никогда там не появляются. июнь 2018

ЭТО ИНТЕРЕСНО СРЕДА ОБИТАНИЯ И ПИТАНИЕ

Весь день, вся жизнь дождевого червя расписаны по минутам. Он постоянно ползает в земле, делает ходы, проглатывая её. Под землей существуют сети коридоров на самых разных глубинах, вырытые этими существами. У них там целое подземное царство. Слизь помогает им передвигаться даже в самых твердых почвах. Дождевой червь, промышляя в почве, затаскивает к себе в норы для утепления различные листики, жилки листочков, тонкие бумажечки и даже клочки шерсти. Его норы глубиной до одного метра. А у червей покрупнее размерами – и все десять. Трудится червь в основном в ночные часы. Почему дождевые черви огромными количествами выползают на поверхность? Это значит, что им нечем дышать. Такое обычно случается после обильных дождей. Земля забивается влагой, и им не хватает кислорода. По приходу холодов дождевой червь уходит глубоко в почву. Дождевые черви отличаются всеядностью. У них очень характерное питание. Сначала они заглатывают в себя большое количество почвы, а затем из неё усваивают только полезные органические вещества. Поедание пищи происходит в норах. Сначала червь снаружи нащупывает лакомый кусочек и затаскивает его в свою яму, там и происходит трапеза. Для того, чтобы захватить объект питания, червь очень сильно

июнь 2018

присасывается к нему, затем со всей силой оттягивается назад. Мало того, черви делают себе запас пищи. Они очень аккуратно складывают её в свои норки. Черви также могут специально вырыть ещё одну нору только для того, чтобы складывать корм. Такую норку они закупоривают с помощью влажной земли и вскрывают только в случае необходимости.

ПОЛЕЗНЫЕ СВОЙСТВА ДОЖДЕВОГО ЧЕРВЯ Роль дождевых червей для людей просто невероятна. Они не только облагораживают почву и наполняют ее полезными веществами, а еще и разрыхляют ее, способствуя насыщению грунта кислородом. Дождевые черви восстанавливают саму структуру почвы благодаря внесению и распространению в ней биогумуса. Даже если земля не нуждается в восстановлении, внесение в неё вермикомпоста в любом случае окажется на пользу. Гумусом невозможно загрязнить или обжечь чернозём, в отличие от любого другого удобрения. За сутки один дождевой червь пропускает через себя количество почвы, равное массе его тела. В такой земле содержится особая полезная микрофлора, ферменты, витамины, биологически активные вещества, гуминовые кислоты. Последние в сочетании с минеральными компонентами почвы (калий, магний, кальций, фосфор и др.) образуют растворимые, легко усваиваемые растениями соли. Так образуется гумус, и питание растений улучшается в несколько раз. У этих тружеников земли много врагов: люди, птицы, кроты, лягушки и жабы, рыбы, кабаны, ежи, землеройки, тритоны. Хорошо, если червяк быстро спрячется в норке, но это удается не всегда. С другой стороны, животные помогают избавляться от вредителей на поле и

в саду, а черви – один из видов их еды. А вот люди, часто неосознанно, больше всего вредят этим неутомимым «агротехникам».

ОПЫТ «СОТРУДНИЧЕСТВА» С ЧЕРВЯМИ Фермер из Житомирской области Александр Щербина с помощью калифорнийских червяков выращивает органическую продукцию без использования удобрений. Несколько лет назад Александр купил пару гектаров земли, которые пришлось реанимировать. «Так как почва в Житомирской области песчано-глиняная, на поля необходимо было завезти грунт хорошего качества. Например, для того, чтобы выращивать огурцы, мы соорудили короба и завезли биогумус – продукт переработки червей», – рассказывает фермер. А. Щербина изучил пользу червей и узнал, что есть такой продукт, как вытяжка из червей, так называемый жидкий биогумус. Жидкое удобрение содержит весь комплекс натуральных экологически чистых

ЭТО ИНТЕРЕСНО

Фермер из Житомирской области Александр Щербина

питательных элементов и стимуляторы роста для развития растений. Эффективность жидкого органического удобрения достигается также за счет содержания в нем микрофлоры, выделяемой самим дождевым червем, а также симбиотными микроорганизмами, находящимися в кишечнике дождевого червя, что придает водной вытяжке бактерицидные свойства. Другими словами, водная вытяжка – это биогумус в раство-

ренном состоянии, содержащий в себе все компоненты вермикомпоста: гуматы, фульвокислоты, аминокислоты, витамины, природные фитогормоны, микро- и макроэлементы и споры почвенных микроорганизмов. Фермер купил два небольших червячных домика. Детально изучив технологию, Александр начал делать домики для червей самостоятельно, разделив их на несколько зон – зона для обитания червей и зона для получения продукта переработки. «Полученным «червячным соком» мы удобряем наши растения. Концентрат разбавляется водой в пропорции 1 к 10 и этой смесью производится полив наших полей и растений в теплицах, – делится Александр. – Там вся таблица Менделеева, все, что нужно для роста растений. Мы не пользуемся специальными удо-

Огуречные грядки в ФГ «Дача», которое возглавляет А. Щербина

брениями. Для того, чтобы вырастить качественную конкурентную продукцию, нам достаточно «червячного сока» и биогумуса, продуктов переработки червей».

июнь 2018

ГЕРБОЛОГИЯ

С.П. ТАНЧИК доктор с.-г. наук Кафедра землеробства та гербології НУБіП України

М.П. КОСОЛАП, кандидат с.-г. наук Кафедра землеробства та гербології НУБіП України

М.Ф. ІВАНЮК, кандидат с.-г. наук Кафедра землеробства та гербології НУБіП України

ПРОБЛЕМИ ЗАБУР’ЯНЕНОСТI В ОВОЧIВНИЦТВI I САДIВНИЦТВI Серед біологічних факторів ризику, що визначають продуктивність овочевих культур і особливо їх якість, бур’яни займають провідне місце. В сучасному землеробстві витрати на контролювання забур’яненості складають близько 50% усіх витрат на захист рослин. Чому, незважаючи на віковий досвід людства, на всі можливості, які надає наука землеробам, проблема забур’яненості посівів залишається актуальною? Чому та ейфорія і сподівання на остаточне вирішення проблеми забур’яненості посівів, які колись охопили науковців та виробничників всього світу після винайдення і поширення гербіцидів, так і не справдилися? Що нового відбулося в цій царині за останні 32

июнь 2018

десятиріччя? Чи можна справитися з бур’янами, якщо відмовитися від гербіцидів при вирощуванні овочевих культур? Що спільне і що відмінне в проблемі

забур’яненості польових, овочевих та садових культур? Ці та інші питання обговорювалися на зустрічі співробітників редакції журналу “Овочі та Фрукти” та науковців і викладачів єдиної в Україні кафедри землеробства та гербології. У нашій країні ця наука ще молода у порівнянні з іншими агрономічними науками. Вона започаткована в Національному Університеті біоресурсів і природокористування України і є відповіддю вчених на проблему забур’яненості агрофітоценозів в Україні. Оскільки курс гербології довелося вивчати далеко не всім нашим читачам, редакція журналу запропонувала науковцям надрукувати на його сторінках низку статей, в яких викласти теоретичне бачення про-

ГЕРБОЛОГИЯ

блеми забур’яненості в овочівництві та садівництві та способи її вирішення в посівах різних культур за традиційної та органічної систем землеробства. Перша стаття присвячена сучасному розумінню місця і ролі бур’янів в штучних та природних фітоценозах. Сучасне визначення терміну «бур’яни» в Україні наступне: «Бур’яни – це дикі або напівдикі рослини, які ростуть у посівах сільськогосподарських культур і

здатні справляти на них негативний вплив». Таким чином, термін «бур’яни» відображає наше ставлення до певної природної рослинності, яка зустрічається на полях. За межами поля ці рослини не називають бур’янами. Наприклад, пирій повзучий дуже неприємний сусід у посіві і водночас прийнятна кормова рослина на пасовищі та сінокосі. Надзвичайно важливо розуміти, що бур’яни є природною частиною будь-якого агрофітоценозу, тому що екологічна суть терміну "бур’яни» полягає в наступному: «Бур’яни – це піонерні рослини порушених екотопів». Їх поява в посівах сільськогосподарських культур обумовлена об’єктивними законами формування і розвитку рослинного світу на нашій планеті. Для природи всі наші посіви є порушеними екотопами, і бур’яни приходять заповнити, «залатати» цю діру. Жоден рослинний вид, який людина висіває, не може повністю використати можливості екологічного середовища в якому він існує. Завжди залишається значна кількість вільних екологічних ніш, які заповнюються саме видами, які ми називаємо бур’янами. Це означає, що будь-який захід контролювання присутності бур’янів має тимчасовий характер. Розуміння і знання надзвичайно складних взаємозв’язків між культурними рослинами і дикоростучими видами (бур’янами), що входять до складу агрофітоценозу, – єдина і реальна біологічна основа успішного контролювання присутності бур’янів в агрофітоценозах. Тільки так можна розробити

ТЕХНІКА ВІД ВИРОБНИКА

систему заходів контролювання бур’янів, яка не зашкодить культурі і, що надзвичайно важливо, не буде суперечити природним законам і викликати нові екологічні проблеми. Як не прикро визнавати, але масове застосування гербіцидів призвело до забруднення продукції та навколишнього середовища залишками гербіцидів. Людство зрозуміло безперспективність «боротьби» з бур’янами і визнало необхідність співіснування, тому у всьому світі термін «боротьба» був замінений на термін «контролювання». Відповідно до нього, головним завданням землероба є забезпечення надійного контролю бур’янів, що не призводить до істотного зниження кількості і якості врожаю, не допускаючи при цьому збільшення потенційної засміченості ріллі. Сучасні протибур’янові заходи дають змогу якісно контролювати тільки вегетуючі бур’янові рослини (фактичну забур’яненість), і то протягом досить незначного терміну, в кращому випадку впродовж гербокритичного періоду вегетації культури. В період вільних конкурентних відносин технологія не може ефективно впливати на бур’яни. Протягом цього часу навіть незначна кількість даних рослин здатна сформувати таку кількість насіння, яка забезпечить позитивне відтворення його запасів в орному шарі ґрунту. Виходячи з цього, для виконання завдань контролювання забур’яненості сучасна комплексна система протибур’янових заходів повинна поєднувати як добре

ПрАТ «СПЕЦЛІСМАШ»

Пропонуємо обладнання для посадки та догляду за садово-ягідними насадженнями за доступними цінами

ПРИЧІП САДОВИЙ ПОВОРОТНИЙ ПСП-1

БОКОВА ВИКОПОЧНА СКОБА БВС-1

СКОБА ДЛЯ ВИКОПУВАННЯ ЧАСНИКУ СВЧ-1,45 З СТРУШУВАЧЕМ

СКОБА ДЛЯ ВИКОПКИ САДЖАНЦІВ (ВІБРАЦІЙНА) СВС-1

МАШИНА ДЛЯ ПОСАДКИ САДЖАНЦІВ МПС-1

июнь 2018

М. Лубни, вул. Садова, 9, Полтавська обл., Україна, 37500. Тел.:+38 (05361) 7-03-02, 6-11-78, +38 (066) 309 36 96, +38 (096) 308-80-91- відділ збуту. E-mail: lismash.byh@ukr.net www.lismash.prom.ua

ГЕРБОЛОГИЯ

відпрацьовані традиційні методи зовнішнього впливу на бур’яни, так і запровадження нових внутрішніх заходів. Під зовнішніми заходами розуміють комплекс попереджувальних, винищувальних, організаційних та інших прийомів, що базуються на використанні обробітку ґрунту, хімічних препаратів, біологічних організмів та інших засобів і здатні забезпечити

июнь 2018

належний захист посівів від вегетуючих бур’янів, але вони не можуть впливати на причини появи даних рослин в агрофітоценозах. Впливати на причини проростання бур’янів в посівах культурних рослин можуть лише внутрішні заходи, які враховують закономірності формування фітоценозів. До них належать фітоценотичні та екологічні. Суть фітоценотичних

заходів зводиться до зменшення об’єму вільної екологічної ніші в агрофітоценозі і прискорення процесу її заповнення с.-г. культурою. Це досягається збільшенням густоти стояння культурних рослин на одиниці площі, створенням сприятливих умов для їх росту і розвитку, що забезпечить захоплення ними більшого екологічного об’єму, полівидових посівів сільськогосподарських культур. Завданням екологічних заходів є створення таких умов екологічного характеру (в першу чергу ґрунтових умов), які були б несприятливими для проростання насіння бур’янів (низька щільність ґрунту, формування відповідної структури посівного шару тощо). Таким чином, без глибокого знання не лише біології бур’янів, а й системи їх взаємовідносин з культурними рослинами, неможливо розробити ефективну екологічно прийнятну систему контролювання рівня присутності бур’янів в агрофітоценозах. В наступних статтях буде розкрито більш детально всі відзначені проблеми бур’янів в посівах овочевих та садових культур.

ОРОШЕНИЕ

А.П. ШАТКОВСЬКИЙ, докт. с.-г. наук, заст. директора з наукової роботи

Ю.О. ЧЕРЕВИЧНИЙ, завідувач Брилівським дослідним полем ІВПіМ

О.В. ЖУРАВЛЬОВ, канд. с.-г. наук, зав. лабораторії мікрозрошення, І.О. КОВАЛЕНКО, науковий співробітник, Інститут водних проблем і меліорації НААН України (ІВПіМ), І.М. ОВЧАТОВ, науковий співробітник, Кам’янськоДніпровська дослідна станція ІВПіМ НААН

ОСОБЛИВОСТI ВОДОСПОЖИВАННЯ ТА ОПТИМIЗАЦIЯ РЕЖИМУ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР В УМОВАХ СТЕПУ УКРА¿НИ Несприятливий водний режим ґрунту є основним лімітуючим фактором, який стримує реалізацію агроресурсного потенціалу у зоні Степу. На сьогодні існує багато заходів, які направлені на мінімізацію негативного впливу посух, проте найефективнішими, як показує практика, є зрошувальні меліорації. У часи бурхливого розвитку меліорацій (1966–1990 рр.) площі зрошуваних земель в Україні було доведено до 2,62 млн. га, тобто зрошували кожен п’ятий гектар ріллі півдня. У період економічної кризи 1990–2000 рр. площі фактичного поливу різко скоротились – до 0,58–0,69 млн. га,

що відповідає показникам 19661968 рр., а у 2017 р. – до майже 0,5 млн. га (без урахування Криму). Проте це скорочення стосується так званого «великого зрошення» – дощування. Натомість площі під краплинним зрошенням зросли із 6,8 тис. га (2000 р.) до 69,5 тис. га (2017 р.), з них 42,1 тис. га знаходиться під просапними культурами. Переваги краплинного зрошення перед традиційними способами зрошення (дощуванням, поверхневим поливом) відомі давно, і в цьому аспекті варто зауважити, що завдяки відповідності технологій краплинного зрошення двом взаємопов’язаним

умовам сталого розвитку – високій економічній ефективності та екологічній безпеці – воно набуло широкого застосування для поливу овочевих, плодових культур і виноградних насаджень. В останні ж роки зросла зацікавленість сільгоспвиробників до застосування краплинного зрошення на кукурудзі, сої, буряку цукровому, соняшнику, рисі, лікарських культурах та ін. Разом з тим констатуємо, що виробники, застосовуючи інтенсивні технології вирощування овочевих культур з використанням краплинного зрошення, не завжди отримують бажаний ефект. Річ у тім, що июнь 2018

ОРОШЕНИЕ краплинне зрошення передбачає докорінні зміни основних складових агротехнології: режимів зрошення, систем удобрення і захисту рослин, схем сівби (а разом із ними – техніки і технології посіву і збирання). Ці елементи ще не до кінця відпрацьовані та науково обґрунтовані саме для ґрунтово-кліматичних умов Степу України. Тому метою наших досліджень було удосконалення та наукове обґрунтування режимів краплинного зрошення овочевих культур в умовах Степу України. Польові дослідження проводили у складі стаціонарних дослідів Кам’янсько-Дніпровської ДС ІВПіМ, Брилівського дослідного поля ІВПіМ (на землях ДП «ДГ «Брилівське» ІВПіМ) та Південної ДСГДС ІВПіМ (на землях ДП «ДГ «Великі Клини») у період з 2004 по 2014 рр. на овочевих, баштанних культурах і картоплі (табл. 1). Польові дослідження проводили на типових для конкретної зони ґрунтах. Для визначення та уточнення властивостей і характеристик ґрунтів на дослідних ділянках щороку двічі (восени та навесні) відбирали проби та закладали ґрунтові розрізи згідно ДСТУ 4287 (табл. 2). Для узагальнення та інтерпретації результатів дослідження із вивчення водного режиму ґрунту носили системний характер, і їх проводили за єдиною схемою: закономірності формування режимів краплинного зрошення та водоспоживання встановлювали шляхом реалізації однофакторних дослідів з різними рівнями передполивної вологості ґрунту (РПВҐ). Контрольним був варіант з природним вологозабезпеченням, далі схема включала: варіанти із помірним зрошенням (60-70% від найменшої вологомісткості ґрунту – НВ), потенційно оптимальні варіанти зволоження (від 70 до 90% НВ, у тому числі – з диференційованими передполивними порогами) і також варіанти з інтенсивним зрошенням (95–100% НВ), які потенційно відо36

июнь 2018

Табл. 1. Об’єкти (географія досліджень) та види с.-г. культур № з/п

Науково-дослідна установа

Місцезнаходження, ґрунтово-кліматична зона

Види с.-г. культури, роки проведення досліджень

КДДС ІВПіМ НААН

м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, підзона Степова південно-центральна засушлива

морква (2004-2006), картопля рання (2006-2010), перець розсадний (2010-2014), баклажан розсадний (2010-2014)

ДП «ДГ «Брилівське» ІВПіМ НААН

с. Привітне Олешківського району Херсонської області, Степ Сухий

томат розсадний (2009-2011), цибуля ріпчаста (2011-2013)

ДП «ДГ «Великі Клини» ПДСГДС ІВПіМ

с. Великий Клин, Голопристанського району Херсонської області, Степ Сухий

Кавун (2006–2008)

Табл. 2. Зведені дані водно-фізичних та агрохімічних властивостей ґрунтів дослідних ділянок (шар ґрунту 0–50 см) Дослідні ділянки

Ґрунтові відміни

Щільність складення, т/м3

НВ від маси

гумусу,%

N л. г.

P2O5

K2O

КДДС

чорнозем звичайний середньосуглинковий

1,37

18,8

1,70

7,2

51,5

15,8

ДП «ДГ «Брилівське»

темно-каштановий легкосуглинковий

1,47

16,5

1,44

7,0

32,3

9,3

ДП «ДГ «Великі Клини»

чорнозем осолоділий супіщаний

1,41

13,7

1,25

7,3

19,2

7,6

бразили інгібуючу (надлишкову) частину кривої відгуку на однофакторний дослід. Розміщення дослідних ділянок – систематичне, повторність – чотириразова. Для призначення строків поливу та вивчення водоспоживання використовували тензіометричні датчики типу ВВТ-І, які встановлювали на різних глибинах ґрунтового профілю і відстані від точки водоподачі. Для проведення обліків та спостережень використовували загальноприйняті та удо-

Уміст, мг/100 г ґрунту

сконалені для умов краплинного зрошення методики. Результати досліджень. Експериментально встановлено, що найбільший вплив, серед інших факторів, на формування режиму зрошення має РПВҐ. Зафіксовано, що із підвищенням РПВҐ з 80 до 90% від НВ кількість вегетаційних поливів і норма зрошення відповідно зростають на 45%, або 25 шт. та на 42%, або 900 м3/га (рис. 1). Відомо, що режим краплинного зрошення знаходиться у тісному

Рис. 1. Залежності кількості вегетаційних поливів (а) та норми краплинного зрошення (б) від рівня передполивної вологості ґрунту (РПВҐ)

а)

б)

ОРОШЕНИЕ зв’язку з метеорологічними параметрами, які безпосередньо впливають на фізичне випаровування та транспірацію кількістю атмосферних опадів, температурою і відносною вологістю повітря та силою вітру. Проте найбільш чітку кореляційну залежність «Режим краплинного зрошення – Метеопараметри» встановлено тільки за фактором «Кількість атмосферних опадів». Зокрема, зафіксовано, що вплив кількості опадів тим значиміший, чим нижчий РПВҐ: за підтримання передполивного порогу 60% НВ різниця у нормі зрошення (або кількості поливів) між роками з 50 %-ю та 75%-ю забезпеченістю опадами становила 42%, за 70% НВ – 36%, 80% НВ – 25%, 85% НВ – 22%, 90% НВ – 17% і НВ – 7% (рис. 2). Скорочується міжполивний період і з підвищенням температурного режиму. Проте така закономірність найбільш чітко простежується тільки в періоди аномальної спеки. Для прикладу: у серпні тривалість міжполивного періоду за підтримання РПВҐ 80% від НВ становить, залежно від культури, в середньому 3,5– 5,5 доби, а у 2010 році, коли у цей період фіксували аномально високі середньодобові температури повітря +29-300С (максимальні складали +39,0–40,50С), міжполивний період скоротився до 1–2 діб.

Ряд 1 – вегетаційний період 50 %-ї забезпеченості опадами Ряд 2 – вегетаційний період 75 %-ї забезпеченості опадами

Рис. 2. Залежність норми краплинного зрошення від забезпеченості опадами

Рис. 3. Залежність «Водоспоживання–Врожайність» за краплинного зрошення (на прикладі томата розсадного) июнь 2018

ОРОШЕНИЕ

Культура

Оптимальний РПВҐ, % НВ

К-ть поливів

Норма зрошення, м3/га

Сумарне водоспоживання, м3/га

Коефіцієнт водоспоживання, м3/т

Урожайність, т/га

Томат розсадний

80-85-70

3450

4950

32,7

151,9

Перець солодкий

90-80

3655

5020

74,9

67,0

Баклажан

4085

5330

112,7

47,3

Кавун

1200

2600

48,4

45,4

Морква

80-70

3280

5075

72,6

69,8

Цибуля ріпчаста

3340

4280

74,7

57,3

Картопля рання

1250

2300

84,9

27,1

Табл. 3. Узагальнені параметри режимів краплинного зрошення овочевих, баштанних культур і картоплі

Важливим результатом досліджень є встановлені кореляційні зв’язки між сумарним водоспоживанням культур та їх врожайністю. На основі цього вперше для умов краплинного зрошення побудовано залежності «Водоспоживання–Врожайність» та визначено найбільш ефективні (оптимальні) варіанти використання води рослинами з точки зору її витрат на формування одиниці продукції (рис. 3).

Ці залежності є кривими відгуку на однофакторний дослід. Вони складаються із трьох областей: лімітуючої, стаціонарної (оптимальної) та інгібуючої (надлишкової). Коефіцієнт детермінації R2=0,81-0,98 свідчить про тісний взаємозв’язок між цими величинами. Встановлено, що лімітуюча область кривої відповідає варіантам досліду з РПВҐ від 60 до 75% НВ та варіанту без зрошення (контролю), стаціонарна область

С.-г. культура

Критична фаза або період розвитку

Томат розсадний

бутонізація – цвітіння

Перець солодкий розсадний

цвітіння – зав’язування плодів

Баклажан розсадний

цвітіння – зав’язування плодів

Кавун

цвітіння – зав’язування плодів

Картопля рання

бутонізація – цвітіння

Табл. 4. Критичні періоди щодо вологозабезпеченості овочевих, баштанних культур і картоплі за краплинного зрошення 38

июнь 2018

(зона оптимуму) – від 75 до 90% НВ та інгібуюча область (надлишкова зона) – від 95% НВ до повної вологомісткості ґрунту. Встановлені залежності «Водоспоживання–Врожайність» з агробіологічної точки зору не є стійкими, тому що існують можливості підвищення врожайності за однакових норм водоспоживання рослин. Тому головним завданням майбутніх досліджень стосовно вивчення процесів водоспоживання є скорочення непродуктивних витрат води (на фізичне випаровування, скидання у нижчі горизонти ґрунту) за одночасного підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Узагальнені експериментальні дані щодо вивчення режимів краплинного зрошення засвідчують, що для більшості с.-г. культур нижньою критичною межею зволоження ґрунту є 80 % від НВ (табл. 3). Разом із тим оптимальним діапазоном зволоження легких і середніх суглинків за вирощування овочевих культур є досить вузький інтервал від 85 до 95 % від НВ, що передбачає проведення вегетаційних поливів відносно невеликими нормами за одночасного скорочення міжполивних періодів. За аналітичним розрахунками, саме за такого вузького діапазону співвідношення фактичної транспірації (Т) до потенційно можливої (Т0) наближається до 1 (≈ 0,83-0,87), що характеризує вологозабезпечення рослин як близьке до оптимального. Отримані результати є уточненням раніше викладених положень, де зазначалось, що оптимальною нижньою межею зволоження важкосуглинкового ґрунту є 75–80 % від НВ, середньо- і легкосуглинкового – 65–70 % від НВ та супіщаного – 65 % від НВ та підтвердженням даних Г.А. Гарюгіна. Закономірно, що підтримання високої вологості обумовлює зростання як фізичного випаровування, так і транспірації. Це, в свою чергу, підвищує норми зро-

СИСТЕМИ КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВО

шення (табл. 3), які складають 3,3–4,1 тис. м3/га. На основі цих даних уточнюємо тезу про «економію поливної води за краплинного зрошення». Суть у тому, що за практично однакових об’ємів водоподачі за локального зрошення формується в 1,5–3,5 раза вища врожайність, що і дає підставу говорити виключно про економію питомих витрат поливної води на формування одиниці врожаю. Диференціація РПВҐ за фазами розвитку підтвердила існування критичних періодів в житті рослин, протягом яких навіть незначне зниження вологості ґрунту за межі оптимального діапазону призводить до значних втрат врожаю. Встановлено, що найвищу чутливість до зниження доступної вологи у ґрунті рослини відчувають у період формування органів плодоношення або період, який передує йому (табл. 4). Новим науковим результатом є підтвердження гіпотези про те, що у дворічних рослин (цибулі ріпчастої, моркви) у перший рік життя немає чітко вираженого критичного періоду щодо вологозабезпеченості. Разом з тим навіть у перший рік життя, коли ми вирощуємо ці культури для отримання продуктивних органів (цибулин, коренеплодів), відзначаємо їх неоднакову стійкість до зниження вологозапасів ґрунту у різні фази розвитку. Наприклад, для моркви таким відносно «чутливим», проте некритичним періодом, є фаза інтенсивного росту коренеплодів.

Дослідженнями підтверджено також загальні закономірності формування сумарного водоспоживання рослин: мінімальна кількість вологи витрачається рослинами на початку вегетації, поступово збільшується із розвитком їх надземної маси і знову зменшується до моменту закінчення вегетації. Пікові показники водоспоживання рослин зафіксовано у найбільш спекотливі періоди. Календарно вони, як правило, збігаються з ІІ-ІІІ декадою липня – І-ІІ декадою серпня. Максимальні показники добового сумарного водоспоживання овочевих культур зафіксовано на рівні 9–12 мм в умовах Степу Сухого і 8–11 мм для умов Степу ПівденноЦентрального. На такі параметри слід орієнтуватися проектним установам, адже система краплинного зрошення технічно і технологічно має забезпечити водоспоживання культур в усі фази їх розвитку. За результатами польових експериментальних досліджень встановлено, що оптимальним діапазоном зволоження легких і середніх суглинків для овочевих культур є вузький інтервал від 85 до 95% від НВ ґрунту, що передбачає проведення вегетаційних поливів невеликими нормами за одночасного скорочення міжполивних періодів. Дослідженнями підтверджено існування критичних періодів в житті рослин щодо вологозабезпечення та встановлено, що у дворічних овочевих рослин (цибулі ріпчастої, моркви) у перший рік життя немає чітко вираженого критичного періоду щодо нього.

Проекти створення та краплинного зрошення плодових, ягідних, горіхоплідних, виноградних насаджень, маточників і розсадників багаторічних культур.

• Проекти зрошення всіх сільськогосподарських культур та водонакопичувальних басейнів для зрошення. • Проекти та будівництво побутової та дощової каналізації. • Проекти захисту від підтоплення, берегоукріплення, гребель, водозахисних дамб, розчищення річок, водосховищ, ставків; паспорти водогосподарських об'єктів. • Ґрунтові та геодезичні вишукування, роботи з винесення проектів в натуру.

ДП "Проектнотехнологічне бюро" ІВПіМ НААН вул. Васильківська, 37, Київ, 03022 тел./факс: (044) 492-90-74 моб.: (050) 358-98-29 e-mail: srabkov@gmail.com, www.ptb.org.ua

КАРТОФЕЛЕВОДСВО

Вадим ЧАЙКОВСЬКИЙ, заступник Головного фітосанітарного інспектора України

СТВОРЕННЯ ВIЛЬНИХ ДIЛЯНОК ПIД НАСАДЖЕННЯМИ КАРТОПЛI Хоча Україна є четвертим за обсягами виробником картоплі у світі (минулорічний врожай становив 22,2 млн. тонн), її експорт склав лише 17,7 тис. тонн. Бульба продавалась в основному у Білорусь, Молдову і Азербайджан. Результат міг би бути набагато кращим, якби вітчизняні картоплярі активніше ініціювали встановлення вільних від карантинних організмів ділянок виробництва, що є справою добровільною. Адже щоб продавати українську картоплю за кордон, треба уважно поставитися до фітосанітарних вимог та норм країн імпорту. Україна є членом низки міжнародних організацій, які регулюють питання карантину рослин. Членство у них дає право як імпортувати, так і експортувати продукти рослинного походження. При цьому кожна країна захищає свою територію від занесення карантинних організмів, які можуть зашкодити її рослинницькій галузі, зазвичай має власний перелік 40

июнь 2018

норм та директив. В основному це стосується раку картоплі, кільцевої та бурої гнилей, низки нематодних захворювань. Тож для повноцінного експорту ми повинні встановити вільні ділянки та провадити державний контроль так само, як це відбувається у інших країнах, які хочуть експортувати картоплю. В Україні фахівці Держпродспоживслужби зіткнулися з тим, що далеко не всі виробники продукції рослинного походження, в тому числі картоплі, обізнані з процедурою встановлення ділянки, вільної від карантинних організмів, хоча якщо чітко розуміти алгоритм, вона не буде складною.

ДО РЕЧІ З вимогами країн світу щодо експорту можна ознайомитися на сайтах Держпродспоживслужби і Міжнародної конвенції захисту рослин.

Труднощі можуть виникнути через те, що не всі країни вчасно нотифікують або повідомляють про зміну «правил гри» у фітосанітарії, що може суттєво ускладнити роботу і експорт. Як це трапилося у випадку з країнами Євразійського Союзу, де з першого липня минулого року набрали чинності рішення № 157 – про єдині фітосанітарні вимоги, № 158 – щодо переліку карантинних організмів та № 159 – про здійснення фітосанітарного контролю на їх території. Рішення №157 не було вчасно нотифіковане через Світову організацію торгівлі, тож інформація надійшла до Держпродспоживслужби, коли сезон-2017 був у розпалі і ми не встигли у повному обсязі провести встановлення вільних ділянок, а українські виробники отримати дозвільну документацію. Складність процесу може полягати й у тому, що країна-імпортер матиме у списку «нестандартні» карантинні організми і тому до-

КАРТОФЕЛЕВОДСВО ведеться гармонізувати українське законодавство. Наприклад, кільцева гниль, яка в Україні не належить до карантинних організмів, а у країнах Євросоюзу вважається недопустимим захворюванням. Що стосується картоплі для свіжого ринку, то згідно вимог Євросоюзу існує вісім карантинних організмів. Причому їх не має бути як при вирощуванні, так і при транспортуванні картоплі (таблиця№2). Якщо говорити про насіннєву бульбу, то перелік карантинних організмів розширюється до 19 позицій (таблиця№1). Позначки А1 свідчать, що Україна вважається вільною від цих організмів, але повністю впевнитися можна тільки після обстеження. Адже були випадки, коли знаходили карантинні організми там, де їх не мало б бути. Позначки А-2 ін-

формують, що ці організми присутні на незначних площах в Україні. Також у таблицях вказано, які види діагностики мають застосовуватись під час вирощування картоплі. В Україні уже існує близько 7000 га вільних ділянок – під зерновими культурами та садами, проте під картоплею поки що жодної не зареєстровано. Є процедура, коли країна-імпортер вірить на слово закордонному постачальнику картоплі, а є й такі партнери, які приїжджають з інспекцією і перевіряють ділянки на наявність шкідливих організмів. Але в будь-якому випадку, якщо спробувати обдурити закордонного партнера і це виявлять, то закриють імпорт не тільки горе-господарнику, а й цілій галузі країни. Такі випадки теж траплялися.

За ініціативи громадських асоціацій, Держпродспоживслужба ще взимку провела тренінги, де роз’яснювалася процедура встановлення ділянок та місць виробництва рослин вільних від карантинних та шкідливих організмів. Процедуру можна умовно розділити на п’ять етапів.

ЕТАП ПЕРШИЙ Виробнику потрібно скласти лист завчасного повідомлення про бажання встановлення вільної ділянки. У листі треба вказати назву господарства, локацію, кількість місць виробництва, площу бажаної карантинної ділянки, назву культури і карантинного організму, від якого планується зробити ділянку вільною. Цей попередній лист треба переслати до територі-

июнь 2018

КАРТОФЕЛЕВОДСВО альних органів Держпродспоживслужби.

ЕТАП ДРУГИЙ Необхідно оформити офіційну заяву виробника до начальника Головного управління Держпродспоживслужби. У додатковій інформації до заяви вказується назва шкідливих організмів, вільними від яких планується встановити місце виробництва або виробничу ділянку. У випадку відсутності реєстрації виробника можна паралельно звернутися до Головного управління Держпродспоживслужби, аби вас зареєстрували.

ЕТАП ТРЕТІЙ Обстеження відповідної території в межах зони (ареалу) вхо-

июнь 2018

дить до переліку платних послуг, які надаються головними управліннями Держпродспоживслужби. При встановленні чи підтриманні статусу вільної ділянки ціна фітосанітарної експертизи в фітосанітарній лабораторії, з однієї ділянки незалежно від площі становить в середньому 1500 грн (залежно від того, насіннєва картопля чи товарна) та 26,79 грн за обстеження з відбором зразків з 1 га.

Розмір плати визначено додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1348 Обстеження проводяться державним фітосанітарним інспектором у десятиденний термін після подачі офіційної заяви. Інспектор обстежує поля, відбирає зразки та направляє їх на експертизу. Під час вегетації інспектор три рази може проводити інспектування визначеної ділянки поля. Після експертизи визначається

КАРТОФЕЛЕВОДСВО фітосанітарний стан місця виробництва – є певний організм чи немає. Якщо немає, то йому присвоюється статус вільної ділянки.

ЕТАП ЧЕТВЕРТИЙ За результатами перевірки протягом п’яти робочих днів Держпродспоживслужба видає наказ про встановлення, позбавлення або поновлення статусу вільної ділянки. У разі виявлення серйозних порушень або помилок у документах компанія може отримати повідомлення про неможливість встановлення офіційного статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів, і оскаржити рішення у суді.

У період вегетації культурних рослин кожні півроку проводиться обстеження на місці виробництва або виробничій ділянці, на яких офіційно встановлено та підтримується статус вільних від регульованих шкідливих організмів. Якщо вільна ділянка встановлена і вона підтримується, то карантинний сертифікат для переміщення видається без аналізу.

ЕТАП П’ЯТИЙ Треба підтримувати статус місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів. Виробник повинен відокремити межі місця виробництва або виробничої ділянки табличними знаками, обстежувати їх як візуально, так і за допомогою феромонних пасток, не рідше одного разу на рік проводити фітосанітарні заходи для знезараження складів. Потрібно бути відповідальним і заносити до спеціального журналу інформацію про фітосанітарний стан посівів, рослин або продукції, яка вивозиться та ввозиться з місця виробництва або виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів. При експорті Держпродспоживслужба видає фітосанітарний серти-

фікат про те, що товар відповідає вимогам країни імпорту. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифікату є невідповідність вимогам застосування фітосанітарних заходів, виявлення зараження відповідно до вимог країни імпорту, відсутність реєстрації суб’єкта господарювання. Питання важливе, потребує уваги та ініціативи сільгоспвиробника і експортера. На сьогоднішній день Держпродспоживслужба вкрай стурбована тим, що на початок періоду вегетації сільгоспвиробники рослин не дуже активно подають попередні повідомлення про наміри встановлення вільних ділянок виробництва від шкідливих організмів. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, в чергове звернувся до сільгоспвиробників та експортерів рослин, з проханням завчасно надати інформацію про наміри встановлення вільних ділянок. Лист звернення розміщено на сайті Держпродспоживслужби. Невиконання вищезазначеної процедури, там де це необхідно, може негативно впливати на експортний потенціал сільськогосподарської продукції рослинного походження та відповідно на її ціну.

www.agrarada.pl Agrarada sp. z o.o. Brzezimierz 12 55-216 Domaniów jareksienicki@agrarada.pl Jarek +48 666-058-399 (Viber, WhatsApp) Ярек +38 097 422-33-64 ( ) ТЕХНІКА ДЛЯ КАРТОПЛІ, ОВОЧІВ І БУРАКІВ Пропонуємо: ● Запчастини для машин Gimme, Asa-Lift ● Котушки і стрічки для машин Ropa i Holmer ● Причепи VAIA, плантатори Ferrari ● Італійська зрошення Ferbo ● Цибульні копалки НOLARAS

і багато іншого, зателефонуйте

июнь 2018

НОВЫЕ ВЫЗОВЫ ЗНАКОМОЙ ЗАЩИТЕ Ирина КУДЫБИНА, менеджер технической поддержки компании BASF

«Каждый год неповторим», — скажет любой агроном, который не один год выращивает одну и ту же культуру, знает о ней все «от и до», и в то же время с каждым годом сталкивается с новыми проблемами в период ее вегетации. Время не стоит на месте — появляются новые гибриды, новые средства защиты растений, вырабатывается устойчивость к ним как вредителей, так и возбудителей инфекционных заболеваний. Небесная канцелярия вносит свои коррективы в их развитие, и в итоге имеем ежегодное перераспределение доминирующих возбудителей и вредителей на посевах. А чего ожидать в этом сезоне? «Да и так все понятно, – скажете вы – все тот же «букет заболеваний», развивающихся из года в год в зависимости от высаженной нами культуры». Но как они будут развиваться и в какой степени ослаблять растение зависит в большей степени и от наших действий. Конечно же, подготовка к этому нелегкому бою начинается задолго до вегетации самой культуры. Мы должны выбрать устойчивые гибриды или сорта, проследить факт обеззараживания семян фунгицидными протравителями, так как нельзя нивелировать то, что источником первичной инфекции могут быть и сами семена. Правильно выбранное место высадки рассады, также часть успеха. Обязательно учесть предшественника на этом поле, так как в период его вегета-

ции складывается специфический комплекс вредных организмов, часть которого может сохраняться и представлять опасность для последующей культуры. Именно этот факт и вносит некоторые коррективы при составлении схемы защиты культур, особенно если это касается тех, которые поражаются в период вегетации грибами-оомицетами (возбудители фитофтороза, пероноспороза и др.). Это, в первую очередь томаты, картофель, лук, огурцы и др. Сейчас как раз то время, когда рассада томата уже высаживается в поле. Ослабленные растения после высадки в открытый грунт становятся восприимчивыми к первичному инфицированию возбудителями заболеваний. И здесь очень важны первые фунгицидные обработки, которые будут и основополагающими в сохранении урожая. При выращивании томатов основным заболеванием является фитофтороз, контроль которого и

является основным приоритетом при построении схемы защиты. Меньшей вредоносностью среди микозов обладают альтернариозы, кладоспориоз, септориоз, серая гниль и др., но их также не стоит недооценивать. Так с чего же начать? Первый ход – Кабрио® Дуо – больше, чем просто фунгицид. Этот препарат компании BASF, один из немногих существующих фунгицидов, который одновременно прекрасно проконтролирует фитофтороз томатов, а также улучшает физиологические процессы в растущем молодом растении. В первую очередь, он активирует работы нитратредуктазы, что дает возможность растению лучше усваивать азотные удобрения, преобладающие в первой половине вегетации, а также усиливает фотосинтетическую активность, что ведет к дальнейшему увеличению уровня биомассы и усилению роста культуры, а значит урожая и его качества. Двигателем всего этого процесса является пираклостробин (40г/л), входящий в состав Кабрио® Дуо. Проникая в межклеточное пространство листа, где и находятся гифы Phytophthora infestans, он нарушает митохондриальное дыхание патогена. Усиливает его действие диме-

томорф (72г/л), в результате чего гриб погибает не зависимо от этапа своего развития – латентный период или спороношение. Применение Кабрио® Дуо в норме 2,5 л/га гарантирует полноценную защиту в период развития как от фитофтороза, так и альтернариоза. В дальнейшем, когда идет интенсивный рост вегетативной массы и формирование плодов, необходимо обеспечить и их максимально эффективную защиту. И здесь место фунгициду Орвего®, аналогов которому нет на рынке Украины, а по эффективности в период сложных погодных условий – нет и конкурентов. В чем преимущество? Первое – инновационное действующее вещество – аметоктрадин (330г/л), которое, попадая на поверхность листа, быстро проникает в восковый слой листового аппарата, закрепляется в нем и при последующих осадках перераспределяется в нем. Благодаря этой особенности лист долгое время имеет «защитный экран» от заражения патогенами. Второе действующее вещество – диметоморф (225г/л) – незаменимо по эффективности в контроле фитофтороза. В комбинации с аметоктрадином обеспечивает длительную и надежную защиту растущему растению. А особая формуляция препарата позволяет использовать его при разных объемах рабочего раствора, а также быстро растворяться и принимать гомогенный раствор. Норма применения Орвего® 0,8-1,0 л/га. Совместим с большинством инсектицидов и удобрениями для листовых подкормок. Безусловно для полноценной защиты посевов томата в полевых условиях от фитофтороза необходимо произвести в среднем 7-10 фунгицидных обработок. А эти два препарата компании BASF – Кабрио® Дуо и Орвего® – надежные универсальные инструменты в вашей системе защиты.

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

И.Л. МАРКОВ, к.б.н., профессор Национального университета биоресурсов и природопользования Украины

ЗАЩИТА

КОСТОЧКОВЫХ ПЛОДОВЫХ КУЛЬТУР

ОТ КОККОМИКОЗА

Коккомикоз, или красновато-коричневая пятнистость листьев – сравнительно молодое заболевание косточковых плодовых культур. Широкое распространение болезни началось во второй половине прошлого столетия в связи с расширением косточковых плодовых насаждений в Украине и выращиванием в основном восприимчивых сортов вишни и черешни. Если раньше во влажные годы очаги заболевания встречались только в отдельных южных областях, то сегодня коккомикоз выявляется во всех почвенно-климатических зонах и наносит большой ущерб насаждениям косточковых плодовых культур, особенно сильно – черешни и вишни. 46

июнь 2018

На этих двух культурах в умеренно теплые и влажные годы, когда в мае–июле часто выпадают дожди, обильные росы и густые туманы, заболевание развивается в виде эпифитотии, и к августу пораженные деревья преждевременно сбрасывают пожелтевшие и побуревшие листья. Так, в 2014–2015 гг. массовый листопад черешни в Степи и Лесостепи Украины, вызванный коккомикозом, начался с третьей декады июля и продолжался до конца второй декады августа, когда поражаемость отдельных сортов составляла 70–100%. Насаждения сливы, абрикоса, миндаля, алычи, терна, антипки, кизила коккомикоз поражает слабо.

На персике и войлочной вишне заболевание не выявлено. Коккомикоз поражает преимущественно листья, в меньшей степени – молодые и недоразвитые побеги, плодоножки и плоды. На листьях появляются вначале небольшие красноватокоричневые или пурпурные точечки и мелкие пятнышки (1–2 мм в диаметре) с верхней стороны пластинки, которые быстро увеличиваются в размерах, сливаются, захватывая большую часть листовой пластинки. С увеличением размеров меняется и окраска пятен, они приобретают коричневый и бурый оттенок. Во влажную погоду в местах поражений с нижней стороны листьев появляются розовато-белые поду-

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ шечки – конидиальное спороношения гриба. В большинстве случаев пятна образуются вдоль центральной жилки и на верхушке листа. Пораженные листья желтеют, скручиваются и опадают. На черешках листьев, на коре молодых побегов образуются продолговатые мелкие малиново-красные пятна с розовобелыми подушечками во влажную погоду. Иногда в сухую погоду пораженная ткань пятен выпадает, образуя рваные отверстия в листовых пластинках. На восприимчивых к болезни сортах черешни и вишни при интенсивном развитии болезни уже в июле происходит массовый листопад. На плодоножках коккомикоз проявляется в виде углубленных красновато-бурых пятен, которые разрастаются и образуют перехваты. Пораженные плодоножки приобретают бурый цвет, в местах перехватов пораженная ткань утончается, в сухую погоду высыхает, во влажную погоду – загнивает, на ее поверхности появляется розовато-белый налет. Плоды с пораженными плодоножками, как правило, опадают. Пораженные болезнью плоды недоразвиты, имеют более тусклую окраску, их поверхность покрыта вдавленными буровато-коричневыми пятнами, которые разрастаются, часто сливаются, в сухую погоду засыхают и имеют вид косточки, которая обтянута тонкой кожурой; во влажную погоду пораженная ткань плода водянистая, покрывается розовато-белым налетом спороношения гриба-возбудителя болезни. Пораженные ягоды также начинают осыпаться раньше времени, не достигнув зрелости. Возбудителем болезни является сумчатый гриб Phloeosporella padi (Lib.) Arx. (син. Coccomyces hiemalis Higg.), анаморфа (конидиальная стадия): Blumeriella jaapii (Rehm.) Arx. (син. Blumeriella hiemalis Poeldmaa; Cylindrosporium hiemale Higg.).

Зимует гриб на опавших пораженных листьях в виде стромоподобной грибницы, на которой рано весной формирует открытые плодовые тела – апотеции диаметром до 3 мм, в которых формируются сумки с сумко-спорами. Научными исследованиями установлено, что развитие гриба C. hiemalis весной

начинается при среднесуточной температуре воздуха 0,60С. На длительность формирования сумкоспор гриба влияет температурный режим: чем быстрее повышается температура воздуха, тем интенсивнее развивается гриб в межфазный период, который колеблется от 36 до 50 суток.

Начало проявления коккомикоза на листьях вишни

Лист вишни со средней степенью поражения

июнь 2018

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ Сумки широкие булавовидные с парафизами. Сумкоспоры удлиненно палочковидные, сначала одноклеточные, позже с несколькими перегородками, размером 28-53х3,24,3 мкм. Массовое созревание сумкоспор происходит во второй половине мая. Этому способствует хорошая увлажненность пораженных перезимовавших листьев. Зрелые сумкоспоры под влиянием осмотического давления выталкиваются из апотеция и брызгами дождя или воды при поливе или во время дождя распространяются в окружающей среде, вызывая первичное заражение растений. Рассеивание сумкоспор патогена часто совпадает с фазой цветения черешни, то есть с третьей декады апреля – первой мая. Интенсивность распространения сумкоспор обусловлена преимущественно степенью увлажнения опавших листьев предыдущего года и зависит от количества выпавших осадков в виде дождя и среднесуточной температуры воздуха выше 90С. Первые симптомы болезни проявляются в июне. Вторичное заражение вызывают конидии гриба, которые образуются с нижней стороны листовой пластинки в виде розовато-белых подушечек. В зависимости от температуры окружающей среды гриб за вегетационный период может формировать несколько генераций конидиального спороношения. Патоген формирует два типа конидий: макроконидии и микроконидии. Макроконидии нитевидные, слегка изогнутые, преимущественно одноклеточные или с одной-двумя перегородками. Их размер 54,8 х 3,2 мкм. Микроконидии прямые, одноклеточные, бесцветные, размером 4,4 х 1,5 мкм. Заражению листьев черешни, вишни и других косточковых культур конидиями патогена способствует капельная влага, сильные густые туманы, относительно невысокая тем48

июнь 2018

Лист черешни сильно пораженный коккомикозом (верхняяя сторона пластинки)

пература воздуха (около18–230С). Вред от болезни проявляется в резком уменьшении ассимиляционной поверхности растений. Из-за сильного развития болезни в летний период (июль – август) у восприимчивых к болезни сортов черешни и вишни преждевременно засыхают и опадают до 60–90% листьев, нарушаются обменные процессы, происходящие в древесине, существенно снижается зимостойкость деревьев и их продуктивность. Из-за частого поражения ослабленные деревья в зимний период нередко погибают. Особенно большой вред болезнь наносит в питомниках и молодых насаждениях вишни и черешни в регионах с влажным климатом.

ЗАЩИТНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ

Наиболее радикальным, экономически выгодным и экологически безопасным защитным мероприятием косточковых плодовых культур от коккомикоза является выведение и внедрение в производство высокопродуктивных сортов с высокой полевой устойчивостью к болезни. Среди районированных сортов черешни высокой устойчивостью к коккомикозу характеризуются сорта: Бирюза, Валерий Чкалов, Виха, Василиса Прекрас-

ная, Гизела 6, Крупноплодная, Легенда Млиева, Любава, Нежность, Отрада и др.; сорта вишни: Альтруистка, Альфа, Богуславка, Встреча, Елегантная, Норд Стар, Памяти Вавилова, Ранний десерт, Спутница, Жадана, Ксения, Солидарность, Студениковская, Чудо, Шанс и др.; сорта сливы: Кантата, Ненька, Оригинальная, Сентябрьская, Стенлей, Труженица Млиева и др.; сорта абрикоса: Ботсадовский, Дар Мелитополя, Кумир, Мелитопольський ранний, Полесский крупноплодный, Садовый, Хорогем и др.; сорта алычи: Генерал, Киевская гибридная, Татьяна и др.; сорта кизила: Выдубецкий, Гренадер, Михайловский, Радость. Зная, что основным источником инфекции коккомикоза являются опавшие пораженные листья, осенью следует проводить в саду тщательную уборку опавших листьев, их компостирование или сжигание, зяблевую вспашку или перекопку междурядий, окапывание приствольных кругов с тщательной заделкой опавших листьев в почву. Следует помнить, что развитию болезни в плодовых насаждениях способствует загущенная крона, поэтому старым деревьям требуется омолаживающая обрезка. Особое внимание уделяют удалению ветвей, пораженных монилиозом. С целью профилактики болезни в саду следует проводить систематические подкормки деревьев макрои микроудобрениями, в засушливое время поливать, что значительно повышает устойчивость черешни, вишни и других плодовых косточковых культур к болезни. Весной, в фазу «зеленого конуса» (при температуре воздуха не выше 50С), против коккомикоза следует провести первое профилактическое опрыскивание деревьев в дневное время контактным препаратом на основе действующего вещества: гидроксида меди, в.г. (Косайд 2000 в.г., 2–2,5 кг/га) с нормой расхода рабо-

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ чего раствора 800–1000 л/га. Эта обработка деревьев будет эффективнй также и против клястероспориоза и монилиоза. В период вегетации против коккомикоза проводят опрыскивание деревьев (первая обработка – середина цветения, вторая – через 10–14 дней, т.е. при достижении 50–70% величины ягод. Для этих обработок используют фунгицид, который является нетоксичным для пчел, но очень эффективным против болезни, на основе действующих веществ: боскалида + пираклостробина, в.г. (Сигнум, 1,0–1,25 кг/га). Он блокирует прорастание сукоспор и конидий гриба, препятствует росту грибницы в пораженных тканях и споруляции патогена. Продолжительность защитного действия препарата 7–14 дней в зависимости от интенсивности развития болезни. Последующие обработки деревьев черешни и вишни против коккомикоза проводят после цветения контактносистемными фунгицидами на основе действующих веществ: тиофанат-метила, с.п. (Топсин М, 1,0 кг/га) или алюминия фосфита + фосфористой кислоты, р.к. (Фитал, 2,0 л/га), или трифлоксистробина + флуопирама, к.с. (Луна Сенсейшн 500 SC, 0,25-0,35 л/га), или ципродинила, в.г. (Хорус 75 WG, 0,25-

Пораженный лист черешни коккомикозом (нижняя сторона пластинки), хорошо заметны на поверхности розовато-белые подушечки конидиального спороношения гриба

0,3 кг/га). Последний препарат эффективно действует на патоген при низких температурах воздуха. На вишне можно использовать также препарат на основе действующих веществ: изопирзама + дифенокона-

зола, к.с. (Ембрелия 140 SC, 1,2–1,5 л/ га). Препарат рекомендуется использовать от температуры плюс 100С. Во время созревания плодов черешни против болезней, которые поражают плоды при хранении в хранилищах, деревья за 20 дней до сбора урожая следует опрыскать разрешенным препаратом на основе действующего вещества: ципродинила + флудиоксонила (Свитч 62,5 WG, 0,75–1,0 кг/га). Дважды, сразу после сбора плодов и перед началом листопада, с целью ограничения источника зимующей инфекции необходимо провести профилактические опрыскивания деревьев, используя один из фунгицидов: Косайд 2000 в.г., 2– 2,5 кг/га или Топсин М, 1,0 кг/га, или Фитал, 2,0 л/га, или Хорус 75 WG, 0,25–0,3 кг/га. Для предотвращения возникновения резистентности у возбудителя коккомикоза к действующим веществам препаратов следует соблюдать чередование и комбинирование применения контактных и системных фунгицидов. Следует помнить, что все мероприятия, которые проводятся в косточковых плодовых насаждениях против коккомикоза, являются эффективными и против клястероспориоза и монилиоза.

ЗАХИСТ САДУ, КАРТОПЛІ І ІНШИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ! СЕЗАР® - біологічний інсектоакарицид контактно-кишкової дії, призначений для боротьби з такими шкідниками як: рослиноїдні кліщі, колорадський жук, репная і капустяна білявка, капустяна совка, пилильщики, листовійки, гусениці, плодожерка, п'ядуна, тютюновий і каліфорнійський трипси, всіх видів попелиці, клопа-черепашки і багатьох інших, шляхом обприскування по листу. Препарат можна застосовувати в період дозрівання плодів. Не накопичується в плодах і рослинах, не викликає звикання у шкідників. Термін очікування - 24 години. За детальною інформацією звертайтеся до виробника: ПП «Агро-Захист», ТОВ «Захист-Агро». Тел./факс: (048) 705-48-10; тел.: (067) 484-03-72; (050) 416-43-33, (097) 012-43-33, www.agro-zahist.com.ua, e-mail:agro_odessa@ukr.net

июнь 2018

САДОВОДСТВО

Н.В. ХРОМОВ, научный сотрудник, кандидат наук, ГНУ ВНИИС им. И.В. Мичурина

ОБРАБОТКА МЕЖДУРЯДИЙ В САДАХ Любая почва, в том числе и почва сада, – это специфическая среда, из которой плодовые деревья черпают влагу и растворенные в ней питательные вещества. Обеспечить растения полноценным питанием и влагой можно путем увлажнения почвы и внесения удобрений, однако доступными и влага, и питательные вещества будут только в том случае, если почва сада, в том числе и почва междурядий, будет должным образом обрабатываться. Конечно, не всегда нужно следить за междурядьями целиком, перекапывая и рыхля почву. Так, на начальном этапе после высадки сада, когда растения еще небольшие, молодые и не имеют широких крон, способных затенить междурядья, в результате чего остаются большие неиспользуемые площади, их вполне можно занять овощными культурами или ягодными кустарниками. Их можно выращи50

июнь 2018

вать на протяжении пяти или даже семи лет (в случае использования плодовых культур на карликовых и суперкарликовых подвоях). Естественно, при выращивании овощных культур или ягодных кустарников нужно умело совмещать обработки сада против вредителей и болезней с обработкой почвы, удалением сорняков, окучиванием и уборкой урожая овощных культур. Выращивание овощных культур в междурядьях сада не только способствует получению дополнительного урожая в течение весьма длительного периода после высадки молодых саженцев, но и препятствует засорению междурядий сорняками, а при должном уходе за овощными – поливах, внесении удобрений, заделке растительных остатков – еще и позволяет улучшить структуру почвы и воздухои влагопроницаемость, повысить гумусный слой.

Помимо овощей в междурядьях сада можно высаживать и ягодные культуры, не обладающие мощной корневой системой, такие как смородина или крыжовник. При посадке двулетними саженцами они дадут первый урожай уже на следующий год после посадки и в течение шести последующих лет можно этот урожай собирать, после чего раскорчевать растения. Есть, конечно, и культуры, которым не место в междурядьях сада. К таковым относятся, например, малина и ежевика. Малина весьма активно размножается корневыми отпрысками, и удалить ее с участка бывает крайне сложно, она буквально его засоряет. Ежевика начинает активно размножаться корневыми отпрысками при повреждении корневой системы, поэтому ее также не следует высаживать в междурядьях сада, где порой ведется весьма активная работа с почвой.

САДОВОДСТВО Что касается приствольной полосы, то там никакие растения лучше не выращивать, во-первых, они будут весьма серьезными конкурентами основной плодовой культуры, а, во-вторых, сами растения будут плохо развиваться ввиду весьма сильного затенения этой области. При выращивании различных культур в междурядьях сада необходимо помнить об обязательном удобрении почвы. Так, например, в осеннее время под перекопку почвы необходимо внести перепревший навоз из расчета 2,5– 3 килограмма на квадратный метр почвы. Рано весной желательно внести комплексное минеральное удобрение, например, нитроаммофоску в количестве, равном столовой ложке без горки на квадратный метр почвы. После сбора урожая почву необходимо удобрить суперфосфатом и сульфатом калия по чайной ложке того и другого на квадратный метр. После уборки урожая овощных культур, которые располагаются в междурядьях сада, необходимо также решить, заделывать ли растительные остатки в почву. В том случае, если растения были абсолютно здоровыми, то это вполне допустимо. Если же они болели, то растительные остатки лучше удалить с участка, а почву перекопать

на полный штык лопаты, не разбивая комья, в осеннее время и весной еще раз перекопать, но уже с разбивкой комьев и разрыхлением почвы граблями. Культуры, выращиваемые в междурядьях, необходимо поливать, лучше в вечернее время методом дождевания, хотя вполне можно использовать и более современный, надежный и экономичный капельный полив, когда по трубкам, оснащенным специальными капельницами, вода подается буквально к каждому растению (если это ягодные кустарники) или квадратному метру почвы (если речь идет об овощных культурах).

Если применить капельный полив нет возможности и планируется полив дождеванием, то желательно использовать для этого воду комнатной температуры. Для этого на участке можно поставить бак, выкрашенный в черный цвет, заполнить его водой и установить насос, который будет подавать воду из бака под давлением, достаточным для полива таким образом. Количество поливов во многом зависит от типа почвы, погодных условий текущего сезона и культуры. Скажем, ягодные кустарники на черноземной почве нуждаются в поливах только в год их высадки, в дальнейшем поливы, в общемто, и не особо нужны. Овощные культуры в поливах нуждаются, в особенности на песчаных почвах, но если хотя бы раз в 3–4 дня идут дожди, то поливы следует сократить до минимума. Обычно овощным культурам и ягодным кустарникам достаточно, если почва пропитается влагой на 18–25 см, для чего на квадратный метр нужно вылить примерно 50– 65 литров воды. Не стоит заливать растения, от этого могут пострадать не только культуры, выращиваемые в междурядьях сада, но и основная плодовая культура. Не нужно и доиюнь 2018

САДОВОДСТВО

пускать иссушения почвы, следует добиться того, чтобы почва была постоянно немного влажной. Обычно поливы овощных культур и ягодных кустарников, расположенных в междурядьях сада, производят в оптимальные для этого сроки. Так, например, первый полив осуществляют сразу после высадки рассады или размещения саженцев. Следующий раз поливают, если нет дождя спустя неделю после первого полива, а третий раз – в период, предшествующий цветению. Во время активного цветения ягодных и овощных культуры поливы дождеванием проводить не желательно, потому что они могут навредить опылению. Следующие поливы, если также нет естественной влаги, необходимо проводить в период формирования плодов и ягод. Если очень сухо, то желательно провести не менее трех поливов. Далее можно сделать перерыв, дождаться начала созревания ягод или овощей и полить еще пару раз. За весь се52

июнь 2018

зон можно проводить до десятка поливов овощных культур, а что касается ягодных кустарников, то вполне можно ограничиться и парой поливов. Следующий этап ухода за междурядьями сада начинается спустя 5–7 лет после высадки саженцев на участок. Обычно к этому периоду деревья разрастаются настолько, что затеняют большую часть междурядий, и выращивание в них дополнительных культур становится невозможным. Есть два варианта содержания междурядий сада – задернение и черный пар. При задернении банально скашиваются сорняки, и в междурядьях растет трава, развиваясь до момента скашивания (главное – не допустить образования семян). Черный пар же подразумевает постоянные обработки почвы в междурядьях, в результате которых там ничего не растет. Первый вариант содержания почвы в междурядьях сада допустим при выращивании сада на склонах. В данном случае травостой защитит почву от раз-

мыва и смыва верхнего питательного слоя, чего нельзя добиться, поддерживая почву в рыхлом и лишенном травостоя состоянии. Минусы этого варианта содержания почвы очевидны – если это не склон и почву защищать не нужно, то так лучше не делать, поскольку трава потребляет большое количество питательных веществ и влаги, тем самым являясь конкурентом плодовым растениям. Конечно, если провести капельный полив к каждому дереву и поставлять через капельницы еще и питательные вещества, растворенные в воде, то конкуренция травы снижается, но с развитием корневой системы плодовых растений, которая проникает в междурядья, вновь возрастает и конкуренция за «ресурсы». Содержание почвы под черным паром на выровненных участках более уместно, почва в этом случае «дышит», в ней развивается полезная микрофлора, конкуренции нет, следовательно, подкормки и поливы можно производить реже.

САДОВОДСТВО При содержании почвы под черным паром зачастую используют гербициды. С их помощью уничтожают сорные растения, после чего почву пашут или перекапывают и разрыхляют. Допустимая глубина обработки почвы в междурядьях сада не должна превышать 20 сантиметров, в приствольной полосе (круг диаметром четыре метра от ствола плодового дерева) не должна превышать 18 сантиметров, в противном случае будут повреждены корни плодовых деревьев, что негативно скажется на их развитии и урожае. В ранне-весеннее время, чтобы сохранить максимальное количество влаги, оставшейся после таяния снега, в саду необходимо произвести боронование, а если сад небольшой, то обычное выравнивание почвы граблями. Как только почва начнет уплотняться и появятся сорняки, следует обработать её гербицидами, перекопать или перепахать и выровнять либо использовать для удаления сорняков мотыгу (если сад небольшой). Обычно в течение сезона для борьбы с сорняками и недопущения чрезмерного уплотнения почвы проводится около пяти рыхлений и удалений сорняков (как путем использования гербицидов, так и с помощью прополок или

июнь 2018

культивирования). Если вы находитесь в зоне недостаточного увлажнения, то рыхления почвы и удаление сорняков необходимо производить примерно вдвое чаще. Обычно на максимальную глубину проводят самое первое рыхление почвы весной, спустя месяц после закрытия влаги. В дальнейшем можно рыхлить почву на глубину около десяти сантиметров. В регионах, отличающихся, напротив, избыточным увлажнением, рекомендуется проводить рыхление почвы до конца августа, далее допускают уплотнение почвы, чтобы влага не проникала глубоко в грунт, тем самым созда-

вая предпосылки для активизации ростовых процессов, что может вызвать подмерзание растений зимой. В зонах с избыточным увлажнением допускается задернение междурядий бобовыми культурами, например, козлятником восточным, клевером или люцерной. При использовании гербицидов для подавления роста сорной растительности или для полного уничтожения сорняков следует быть осторожным. Обработку междурядий гербицидами необходимо производить в вечернее время и обязательно в безветренную погоду, чтобы химические вещества не попадали на плодовые деревья. Примерно за месяц до уборки урожая использование гербицидов нужно прекратить вплоть до сбора всего урожая с деревьев, иначе возможно накопление вредных химических соединений в плодах. После сбора урожая допустимо использовать гербициды, обычно их применяют до конца сентября, совмещая использование химии с культивацией почвы, которая позволяет полностью истребить остатки сорной растительности. Если сад небольшой, то почву в междурядиях можно просто перекопать.

САДОВОДСТВО

Н.В. ХРОМОВ, научный сотрудник, кандидат наук, ГНУ ВНИИС им. И.В. Мичурина

КАК ДИАГНОСТИРОВАТЬ ПОТРЕБНОСТИ

ФРУКТОВЫХ ДЕРЕВЬЕВ Фруктовое дерево для полноценного роста, развития и стабильных урожаев требует наличия в почве различных элементов питания. Потребность в них может колебаться и зависеть от времени года, погоды и типа фруктового дерева. Для того, чтобы понять, хватает ли растению всех жизненно необходимых веществ, необходимо проанализировать ряд данных, обследовать и листовые пластинки, и нераспустившиеся бутоны, цветки и плоды, причем тщательное обследование последних может весьма точно «предсказать» период их хранения. Конечно, далеко не всегда требуется проводить целый комплекс трудоемких анализов. В иных случаях можно вполне обойтись визуальной оценкой растительного организма и понять, какого именно элемента в данный момент ему не хватает. Дефицит элементов питания в начальный период роста растений, то

июнь 2018

есть в первой половине сезона, может весьма негативно сказаться на полноценном их развитии, урожайности, качестве плодов и их лежкости. При этом видимых признаков нехватки того или иного элемента может и не быть. Важно знать нормы и дозы удобрений, которые нужно вносить под фруктовые деревья. Ведь их избыток не менее опасен, чем их недостаток.

Что же может вызвать дефицит минеральных веществ в растении? Причин этому множество. Назовем только самые важные и наиболее распространенные. Например, это резкое, полное или частичное торможение передвижения питательных элементов во фруктовых деревьях, связанное с сильным или даже со средним по силе тяжести повреждением тканей стволовой части, а также побегов, что может возникнуть в результате повреждений морозом, при солнечных ожогах, запоздалой обрезке и многих других факторах. Вторая причина — это генетические особенности культуры. Тут нужно выявлять наличие таких особенностей и путем направленной селекции их нейтрализовать. Третья причина – высокий уровень стояния грунтовых вод или застой талой или дождевой воды на участке, то есть переувлажнение грунта. Повлиять может также состав почвы, подмерзание или вымерзание

САДОВОДСТВО большей части корневой системы, повреждение корней грызунами, повышенная или, напротив, крайне низкая температура воздуха, слабая транспирация, которая наблюдается обычно при дождливой или очень холодной, нетипичной для сезона погоде. Конечно, существуют и до боли банальные причины – данного элемента просто нет в почве, грунт обладает повышенным или пониженным уровнем кислотности и так далее. Благодаря упорному труду ученых в ХХІ веке легко понять, какого элемента не хватает фруктовому дереву, просто взяв в руки небольшой прибор и совершив замер. Кстати, современный ассортимент таких приборов достаточно широк. Все методы диагностического исследования растений можно разделить на грунтовые и растительные. Диагностика живого растения может включать простое визуальное его обследование, а также химическое, скажем, ткани листовой пластинки и ее функциональной активности. Самый простой вариант — это визуальная оценка, оборудования тут не нужно, достаточно потратить пять-семь минут на одно фруктовое дерево и перейти к другому. Однако чтобы успешно проводить такую диагностику, нужно обладать весомым набором знаний, различать все признаки нехватки или избытка того или иного элемента в растении и вовремя правильно их устранять. Диагностика химическая значительно более сложна, она может подразделяться на тканевую и листовую. Такая обычно без особого труда определяет химический состав фруктового дерева в данный период. Если обнаруживается нехватка элемента, то агроном принимает решение внести удобрения в почву или провести внекорневые подкормки, чтобы довести количество элемента до оптимального значения. Но тут важно знать, что при избытке одного

элемента может нарушиться баланс усвоения растением иных, а иногда фруктовое растение просто перестает поглощать его из почвы. Если это так, то на помощь приходят функциональные методы, которые позволяют выяснить потребность фруктового дерева в том или ином элементе независимо от его количества. Кажется, что функциональный метод сложен. Однако на деле все довольно просто: нужно всего лишь выявить фотохимическую активность суспензии хлоропластов, которую можно легко получить из усредненной пробы листовой массы того либо иного фруктового дерева. После того, как суспензия хлоропластов готова, в нее следует добавить определенный элемент питания и заново определить фотохимическую активность суспензии, но уже с дополнительным элементом внутри. Если фотохимическая активность суспензии повысится, значит, данного элемента фруктовому дереву явно не хватало, а если не изменится, то количество этого элемента было достаточным. Итак, для максимального упрощения оценки наличия в растениях того или иного элемента или его нехватки необходимо использовать специальный прибор. Для проведения полноценного анализа необходимо взять третью или четвертую листовую пластинку с верхушки фруктового дерева. При этом листовые пластинки, которые будут подвержены анализу, обязательно должны быть молодыми, иметь стандартную плотность, а также находиться в зоне достаточного освещения.

Обычно на одну пробу для максимально точного проведения исследований, направленных на изучение наличия либо нехватки того или иного микроэлемента во фруктовом дереве, берут максимально большое количество точек дерева, лучше не меньше двух сотен с разной части кроны, выбирая лишь части листовых пластинок площадью всего пару квадратных сантиметров, обязательно расположенных по всей поверхности строго равномерно. Собирают листовые пластинки с фруктовых деревьев в отдельные полиэтиленовые пакетики и подписывают несмываемым маркером, чтобы не допустить путаницы. Не забывайте, что сразу после отсоединения ткани она начинает терять типичные для нее свойства, поэтому от отделения листовой массы до ее доставки к месту изучения должно пройти не более получаса. Если необходима транспортировка проб на большое расстояние, то обязательно образцы следует помещать в холодильник, и там при низкой положительной температуре (на уровне плюс четырех-семи градусов выше ноля) образцы могут без потери свойств храниться до двух часов. Использование приборов-анализаторов микроэлементов на листьях и вышеупомянутые методы диагностики позволит буквально за час выявить потребность любого фруктового дерева в макро- и микроэлементах, и на этом основании сделать вывод о необходимости их внесения либо в почву, либо путем внекорневого опрыскивания. Метод хорош еще и тем, что применяется как до внесения минеральных удобрений, так и после. июнь 2018

ВИНОГРАДАРСТВО

В.В.ВЛАСОВ, д.с.-х.н., академик НААН Украины, директор ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова»

Н.А.МУЛЮКИНА, д.с.-х.н., зам. директора ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» по научной работе

А.П.ЛЕВИЦКИЙ, д.б.н., профессор, зав. лаб. биохимии института стоматологии и челюстно-лицевой хирургии НАМН Украины

А.И.ГРИЦУК, доктор медицинских наук, профессор, зав. кафедрой биохимии Гомельского медицинского университета

ВИНОГРАДНЫЕ ЛИСТЬЯ — ЦЕННЫЙ ИСТОЧНИК ЗДОРОВЬЯ Виноград содержит широкий спектр веществ – от микроэлементов (всего 30) и аминокислот (13, из них 8 незаменимых) до биологически активных веществ, преимущественно относящихся к группе полифенолов с антиоксидантными свойствами, количество которых превышает 1000, а по некоторым данным последних лет, даже 10 000. 58

июнь 2018

Говоря о веществах с антиоксидантными свойствами, следует определить несколько основных понятий. Известно, что в основе старения организма и развития ряда заболеваний человека, в том числе сердечно-сосудистых, рака, диабета, пониженного иммунитета, синдрома хронической усталости и других лежит так называемый

окислительный стресс. При возникновении окислительного стресса образуются радикалы – активные формы кислорода и азота. При этом их образуется больше, чем может устранить система антиоксидантной защиты организма. Хотя эта система, представленная ферментами и веществами-антиоксидантами, довольно эффективна, однако в ус-

ВИНОГРАДАРСТВО

Рубин таировский

ловиях жизни современного человека (загрязнение окружающей среды, в том числе и радиоактивное, постоянный психо-эмоциональный стресс) она недостаточна, что приводит к возникновению перечисленных выше болезней. В этих условиях, когда внутренней защиты недостаточно, для предотвращения окислительного стресса необходимо дополнительно обеспечивать организм природными источниками антиоксидантов. Наилучшие источники – это различные растения, ведь они являются фактически природной смесью антиоксидантов. Растения вследствие процессов фотосинтеза, которые повышают вероятность развития окислительного стресса, в качестве защиты продуцируют большое количество антиоксидантов. В основном это полифенолы, которые не только уменьшают окислительный стресс, но и обеспечивают ряд других свойств растений, в том числе защитных – устойчивость к патогенным грибам, бактериям и т.д. Общеизвестно, что из органических соединений самое главное богатство виноградной ягоды – это её биологически активные соединения

Мускат одесский

с антиоксидантными свойствами. Вряд ли существует какая-либо другая культура, исследованию биологически активных свойств которой было бы посвящено столько публикаций с 50-х годов прошлого века и до настоящего времени. Наиболее важными представителями антиоксидантов являются полифенолы, включающие до 10000 различных известных веществ, в том числе простые моно- и полифенолы, фенольные кислоты, стильбены, флавоноиды и еще несколько групп соединений. Полифенолы – это соединения, широко представленные в различных ягодах, плодах и овощах, в которых они образуются как вторичные метаболиты растений и выполняют множество функций – от аттрактивных до защитных. В первую тройку «призеров» по содержанию полифенолов входят гранат, виноград и виноградное вино. Установлено, что самые высокие концентрации антиоксидантов винограда сосредоточены в его семенах и кожице, очень редко высокая концентрация полифенолов обнаруживается в мякоти ягод, которая, как правило, содержит от 1/20 до 1/100 части от об-

Сухолиманский белый

щей антиоксидантной активности семян или кожицы. Конечно, эти цифры еще не означают, что мы не получим положительного эффекта, съедая всю ягоду целиком, просто он наступит несколько позже, чем через несколько недель или месяцев употребления концентрированных препаратов. Далее мы подходим к вопросу, почему различные виды и сорта одной и той же культуры могут различаться по спектру антиоксидантов и их количеству? В отношении винограда такое различие наблюдается между более устойчивыми к фитопатогенам генотипами винограда (это американские виды Витис и гибриды-прямые производители, то есть первое поколение от скрещивания европейского и американского винограда – многие помнят пресловутую Изабеллу) с высоким содержанием полифенолов и восприимчивыми к возбудителям болезней европейскими сортами, содержание полифенолов в которых в ряде случаев ниже, чем у американских видов. Интересен тот факт, что подход к ценности сортов винограда не с точки зрения вкусовых и технологииюнь 2018

ВИНОГРАДАРСТВО

Ароматный

ческих его свойств, а с точки зрения содержания антиоксидантов позволил «реабилитировать» Изабеллу в странах Евросоюза. Она прочно заняла свое место на прилавках супермаркетов, а ее цена даже может превышать стоимость европейских сортов винограда. Сразу стоит подчеркнуть, что нет правил без исключения, и древний европейский сорт Каберне-совиньон в отношении полифенольного состава даст фору ряду других сортов и видов. Поэтому должен быть 60

июнь 2018

изучен полифенольный состав каждого сорта, используемого для лечебно-профилактического питания. Немного о полифенолах винограда с точки зрения биохимии. Среди всех органических соединений винограда наиболее выдающейся биологической активностью обладает транс-ресвератрол (относящийся к группе стильбенов) – компонент красных вин, ответственный за проявление так называемого «французского парадокса», суть которого заключается в том, что сердечно-

сосудистые заболевания менее распространены среди французов, хотя они потребляют не меньше углеводов и жиров, чем население северных стран, где сердечно-сосудистые заболевания встречаются чаще. Поскольку селекция винограда в ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» велась преимущественно на устойчивость к заболеваниям, интересно было оценить сорта отечественной селекции и вина из них с классическими европейскими сортами в отношении содержания полифенольных веществ. В группу исследуемых сортов попали преимущественно технические сорта (14 белых и 9 красных) и их клоны, как классические (Пино-гри, Пино-блан, Шардоне, Рислинг рейнский, Ркацители, Каберне-совиньон, Мерло, Пинонуар ), так и сорта селекции ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» – Сухолиманский белый, Ароматный, Одесский черный, Рубин таировский. Содержание фенольных веществ определяли в сусле (т.е. в свежевыжатом соке ) и виноматериале. Было обнаружено, что виноматериал из клонов белых сортов винограда содержит в полтора раза меньше фенольных веществ, чем сусло. Меньшее содержание фенольных веществ в виноматериале белых сортов винограда, чем в сусле, объясняется технологией приготовления белого вина, в которой не происходит контакта сусла с мезгой (кожицей и косточками). Обратная картина наблюдается у клонов красных технических сортов, технология приготовления вин из которых, в отличие от белых, предполагает наличие длительного контакта сусла с мезгой. В красных виноматериалах содержание общих фенольных соединений увеличивалось по сравнению с суслом, причем значительно – в полтора-два раза. Среди красных сортов и клонов с высоким содержанием полифенолов в сусле и виноматериалах

ВИНОГРАДАРСТВО характеризуются сорта Одесский черный – 2290 мг/ дм3, и клон Мерло VCR-1–851,1 мг/дм3, а среди белых – сорта Сухолиманский белый – 256,8 мг /дм3 и клон Тельти курук 7131 – 565,6 мг / дм3. Из изученных селекционных форм белого и красного винограда селекции ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» наибольшее содержание общих фенольных веществ наблюдалось в сусле из Муската одесского (681 мг / дм3) у белых сортов и Одесской жемчужины (769 мг / дм3) – у красных сортов. Было обнаружено, что содержание фенольных веществ в листьях в десятки и сотни раз превышает их содержание в сусле и вине. При этом содержание фенольных веществ в листьях, собранных в разные периоды вегетации – в июне и октябре – отличается. Например, у сортов Ароматный и Рубин таировский оно уменьшается до полутора раз, у сорта Сухолиманский белый уменьшается незначительно, а вот

Одесский жемчуг

у сорта Одесский черный к осени наблюдается увеличение содержания фенольных веществ почти в полтора раза! Общее содержание полифенолов в листьях в порядке убывания по сортам следующее: Ароматный (62,69 г/кг) > Рубин таировский (42,09) > Сухолиманский белый (38,04 г/кг) > Одесский черный (37,23 г/кг). Среди полифенольных веществ в листьях винограда преобладают флавонолы (61-83%), на втором месте – фенольные кислоты (8-17%), за исключением Одесского черного, в составе листьев которого на втором месте находятся катехиноподобные полифенолы (16,9%). Таким образом, проведенные нами исследования показали, что листья винограда является богатым источником полифенольных соединений, главным образом биофлавоноидов, представленных кверцетиноподобными веществами, которые обладают свойствами витамина Р (ангиопротекторы,

то есть вещества, защищающие сердечно-сосудистую систему). Из числа сортов селекции ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» наибольший интерес представляет Одесский черный, осенние листья которого содержат полифенолов значительно больше, чем листьев других сортов винограда. Возможно, что листья именно этого сорта могут стать главным источником Р-витаминных веществ, необходимых для пищевой промышленности и медицины. Результаты проведенных исследований позволяют выбрать для диетического питания сорта с наивысшим содержанием полифенольных веществ, однако с этой целью, как мы уже отмечали выше, можно взять практически любой сорт – польза для организма будет в любом случае, просто сорта с более низким содержанием полифенолов нужно употреблять дольше, чем сорта, отличающиеся высокой концентрацией полифенолов.

Одеский чёрный

июнь 2018

ЯГОДЫ

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

ВIДТIНКИ ПОЛУНИЧНОГО СМАКУ

Мабуть, багатьом знайома ситуація, коли зовні красиві ягоди суниці садової розчаровують споживача, бо не містять її звичного смаку, виявляються ні солодкими, ні кислими, а швидше, ніякими. Причина існування такої продукції проста – вчені десятиліттями билися над виведенням «полунички», що не псуватиметься при транспортуванні, задовольнятиме великоплідністю, забезпечуватиме високу врожайність і лежкість. При цьому про смакові якості майже не йшлося. Чи змінилися нині пріоритети у виробників цього продукту, а відтак, і тенденції в селекційній роботі, ми запитали у старшого наукового співробітника лабораторії селекції та технологій вирощування ягідних культур Інституту садівництва НААН України, кандидата с.-г. наук Василя ПАВЛЮКА. 62

июнь 2018

– Василь Васильович, які сорти суниці садової вітчизняної селекції, зокрема й ІС НААН, виявилися найпопулярнішими у наших господарників? – Сорти, які відповідають загальносвітовій тенденції – забезпечувати максимальний прибуток за рахунок ранніх або пізніх строків достигання, або ж мають відповідні параметри для заморожування, тривалого зберігання та використання як наповнювачі чи добавки до молокопродуктів (йогуртів). З групи ранніх найбільш конкурентоздатними є Розана київська та Ольвія, а також неперевершений за смаковими якостями та ароматом лісової полуниці ранньо-середній сорт Веселка. З поміж середньо-пізніх кращим є сорт Презент, а серед пізніх – Атлантида. Обоє мають стабільно високу врожайність при високих товарних та смакових властивостях. Серед «темних» сортів універсального використання і заморожування

є Присвята та новий сорт Перлина, що має робочу назву Рекорд. – Який матеріал використовуєте для створення сортів суниці? – ІС НААН не займається генетичною модифікацією, а використовує класичні методи селекції, а саме міжсортову гібридизацію з використанням кращих сортів світової селекції: українських, англійських, голландських та італійських, за можливості з урахуванням уже наявних їх спадкових властивостей. Нові елітні форми та сорти є безпечними для здоров’я людей, ягоди мають гарний смак та добру технологічність і транспортабельність. Для найкращого успадковування ознак (адаптивність до умов середовища, продуктивність тощо) береться сорт як материнська форма, проводиться ізоляція квіток та запилення їх пилком сорту батьківської форми з кращими ознаками – щільність м’якуша, смак і бажаний строк достигання.

– Хто є основним споживачем садивного матеріалу суниці садової селекції ІС НААН? – Фермерські та приватні господарства, а також приміські (навколо обласних центрів і столиці) виробники свіжої ягоди. При цьому вони підвищують конкурентність та прибутковість сорту за рахунок використання низьких та високих плівкових тунелів, а то і теплиць. Хоча найправильніше та найлогічніше отримувати садивний матеріал вищих категорій з наукової установи (підписавши ліцензійну угоду) для створення власного, навіть невеликого маточника, а потім уже звідти брати розсаду для посадки плодоносного ягідника. Це загальносвітова практика. – Розкажіть, будь ласка, про тонкощі вирощування садивного матеріалу суниці садової. – Основні вимоги загальносвітові: садивний матеріал повинен мати помологічну (сортову) відповідність і чистоту, а також вірусологічну чистоту за рахунок поетапної процедури оздоровлення (вихідний, базовий, сертифікований). При цьому є суттєва різниця в ціні не тільки з урахуванням вказаної категорії, але і відповідності якісним параметрам по товщині «сердечка», що у європейській практиці класифікується як А ++, А +, В. Чим

«товстіша» розсада – тим вона дорожча, і особливо якщо вирощена у контейнерах (різних за розміром). Мікроклонально, як кажуть, «in vitro», вирощується найдорожча категорія матеріалу, а надалі йде послідовний процес вегетативного розмноження в польових умовах. Основним видом є розсада «фріго», тобто викопана пізно восени, охолоджена та збережена до весни в холодильниках, і в меншій мірі – свіжовикопана «зелена». Попит на ту чи іншу розсаду визначає, перш за все, купівельна спроможність виробника та його здатність використовувати сучасні технології вирощування суниці (на плівці та зрошенні, на грунті чи в тунелях на субстратах). Хоча слід розуміти, що саме свіжонарізана чи свіжовикопана зелена розсада (розетки) є первинною основою для подальшого отримання найбільш якісного матеріалу у великих контейнерах (0,35 – 0,7 л) чи горшках на 5–7 літрів. При цьому доречно нагадати, що на один гектар потрібно не десятки і не сотні, а 40–50 тис. шт. рослин. Тобто посадка ягідника не така уже і дешева річ, тому для плодоносних ягідників розсаду вищих категорій використовувати занадто затратно. – Наскільки часто і яку категорію споживачів садивного матеріалу найчастіше доводить-

ТОВ «Адана 3» Ліцензований виробник саджанців суниці та ягід в Україні. Пропонуємо сертифіковані саджанці Світ Енн® (Sweet Ann®) Світ Чарлі® (Sweet Charlie®) Румба® (Rumba®) Алба® (Alba®) Азія® (Asia®) Сирія® (Syria®) Роксана® (Roxana®) Флоренс® (Florence)® ТОВ «Адана 3» – офіційний виробник цих сортів в Україні.

® - захищено правом інтелектуальної власності. Саджанці постачаються офіційно з пакетом супровідних документів. Мінімальне замовлення - 10 000 шт. Ми співпрацюємо з:

YALTIR AGRICULTURAL PRODUCTS , INC.

EKLAND MARKETING COMPANY OF CALIFORNIA, INC

м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 , офіс 511 Тел. офіс: +38 0472 50 51 34 Моб. : +38 067 742 97 05 Моб.: +38 067 474 69 00

www.adana3.com.ua

ЯГОДЫ ся консультувати? Які у них найтиповіші запитання? – Найбільше запитань надходить від приватних дрібних виробників, тобто садівників-любителів. При цьому варто зауважити, що саме на їх плечах поки що тримається значна частка виробництва ягід в Україні. А найбільш типовими є запитання стосовно кращих українських та європейських сортів, «найсвіжіших» новинок, найекономічніших способів вирощування ягід, найсмачніших чи найтранспортабельніших сортів. Великі ж виробники, як правило, мають власних фахівців-агрономів, які підбираються за ознаками професіоналізму та обізнаності. Але, безумовно, виникають індивідуальні запитання щодо конкретних умов вирощування (ґрунт, вода, вид розсади, ураження хворобами, вид споживання тощо). – Чим виправдана надмірна увага світової селекції до великоплідних сортів суниці садової? – Із збільшенням розміру ягід підвищується відсоток плодів із більшою середньою вагою, тобто не тільки перших, а саме ягід за масового збору. Більші ягоди продавати комерційно вигідніше, але в усьому є розумна межа. Наприклад, ніхто не хотів би мати яблука розміром з кавун, а ягоди розміром в яблука.

июнь 2018

Давній практичний вислів стверджує: «Людині, а особливо дитині, має бути приємно і комфортно їсти плоди і ягоди». Надмірно великий плід навіть просто кусати незручно. Однак для суниці одної крупноплідності замало, треба пропорційно «підтягувати» і смак ягоди та загальну адаптивність рослини. А селекційно вирішувати комплексні завдання по суниці (на відміну від овочевих, де існує насіння першого покоління F 1 ) нелегко, хоча на сьогодні є досить крупноплідні сорти. Із відносно давніх можна згадати Туруссі, із відносно нових – сорт Азія. Однак обидва вони мають суттєві вади – пріснуватий смак та підвищену уражуваність сірою гниллю. З іншого боку, ягоди для заморожування та переробки не повинні мати надмірної маси, тому що і заморожувати їх складніше, а при роз-

морожуванні будуть більші втрати вологи та погіршення споживчих показників. Тут найважливішим є збалансована біохімія (співвідношення цукрів до кислот), гарний і дещо темний колір (як майбутнього наповнювача до молокопродуктів) і добра транспортабельність. – Не секрет, що світова селекція при створенні нових сортів суниці садової надає перевагу товарним властивостям (вигляд, форма, вага, розмір), а не смаковим якостям. Як прокоментуєте ситуацію? – Слід розуміти, що виробник та споживач мають і керуються дещо різними пріоритетами. Для першого важливо продати більше і дорожче, а для другого – купити найсмачніший продукт за помірною ціною. А поява та розвиток мереж продуктових супермаркетів посилили позиції виробника і ослабили можливості споживача, а саме змогу дегустаційної оцінки перед купівлею. В маркеті споживач (покупець) оцінює продукт (як правило уже запакований), перш за все, по зовнішньому виду (розміру та забарвленню), тобто «купує очима». Для виробника дуже важливою є висока транспортабельність ягід завдяки високій їх щільності, але споживача «морквяна» консистенція плоду не радує. Тож, на нашу думку, ягоди повинні мати насамперед пристойний смак. – Чи маєте досвід розповсюдження сортів суниці садової за межами України? – Говорити про розповсюдження українських сортів суниці за кор-

доном поки що складно, оскільки і до сьогоднішнього дня на державному рівні в Україні не вирішено питання будівництва біотехнологічного комплексу із великими потужностями для розмноження наших сортів. До прикладу, у сусідній Польщі біокомплекс для оздоровлення і розмноження плодових та ягідних культур збудований і запрацював ще у 1995 році, у Чехії – у 2005р. Тому в Україні вже з’явилася певна кількість приватних біолабораторій, але вони працюють задля власних потреб і прибутковості. – Які сорти суниці садової іноземної селекції, на вашу думку, є найперспективнішими в умовах України і чому? – Із давно відомих класично літніх сортів (достигання та збір ягід у червні) – це голландські Полка та Ельсанта, із відносно нових – італійська Клері, із нових – англійський Елеганс, голландська Соната, італійська Галія СІВ. І, безумовно, великим надбанням людства стало отримання сортів «нейтрального дня»: Альбіон, Аромас, Портола, особливо при акцентуванні та спрямуванні їх продуктивності на збір врожаю в кінці літа – на початку осені (що забезпечує високу прибутковість). Однак варто зауважити, що група останніх сортів приємним смаком, до якого звик український споживач, не відрізняється. – Як вплине зростання площ під поки що «нішевими» ягідними культурами на популярність суниці садової? – І надалі суттєво потіснити суницю садову не зможе жодна із культур. Тому що після винограду вона найулюбленіша, достигає найпершою з-поміж ягідних, а за лікувально-профілактичними властивостями є просто незамінною. Але головне – це культура, що забезпечує вдалий «компроміс» між виробником і споживачем за великих обсягів продажу при доволі помірних цінах.

Є натуральним продуктом та може бути використаний для покращення більшості рослин.

вишня / черешня та інші кісточкові:

збільшує розмір ягод та плодів покращує твердість ягід та плодів та їх якість ● подовжує дозрівання для більш пізнього урожаю ● попереджає розтріскування плодів ● ●

виноград:

збільшує розмір ягід та їх якість має проріджувальний ефект ●в идовжує та наповнює кластери для покращення провітрюваності грони ● активізує ріст пагонів ● допомогає сформувати пори недорозвиненим ягодам, безнасіневим та ягодам з функціонально жіночими квітами ●с тимулює ріст та розвиток всієї вегетативної маси, особливо у безнасіневих сортів ● ●

чорниця високоросла / лохина:

покращує зав'язування ягід та збільшує їх розмір

●

суниця садова:

збільшує кількість розеток материнської рослини збільшує урожайність

● ●

перець і томати:

покращує зав'язування та ранній ріст добре розчиняється у воді

● ●

картопля:

стимулює проростання

●

для кращого ефекту всіх обприскувань Офіційні продукти виробництва ЄС та США

Не ризикуй! Остерігайтесь неофіційних продуктів та підробок!

Раніше відомий як ТОВ «СВВ Трейдінг»

ПЕРЕРАБОТКА

Е.П. ПОСТОЛЕНКО, кандидат с.-х. наук, Опытная станция помологии им. Л.П. Симиренко ИСНААН

Л.В. ПОСТОЛЕНКО, научный сотрудник, Опытная станция помологии им. Л.П. Симиренко ИСНААН

ПЕРЕРАБОТКА КРАСНОЙ И БЕЛОЙ СМОРОДИНЫ Смородина красная – одна из самых перспективных нишевых ягодных культур в Украине. Высокая биологическая ценность и урожайность, потребительские и лечебно-профилактические свойства ягод, пригодность их к переработке создают экономически выгодные условия для широкого промышленного выращивания этой культуры. Ее площади в Украине стремительно возрастают и на данное время достига ют более 300 га. В Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине на 2016 год, включено 17 сортов смородины красной. Смородина красная включает белоплодные и красноплодные сорта. 66

июнь 2018

По химическому составу ее ягоды уступают черной смородине, но по сравнению с черной смородиной культура более урожайная, засухоустойчивая, зимоустойчивая, менее поражается некоторыми болезнями (реверсия). Сорт «Дарница»

В состав ягод смородины красной входят: 9–12% сухих растворимых веществ; 5–8% сахаров; 1,3–3,0% органических кислот; 20–90 мг/100 г витамина С; Р-активные вещества, витамины А, В2, В9, РР, а также макро- и микроэлементы. В красной смородине достаточно много пектинових веществ (0,8– 1,6%), а это способствует выводу из организма токсических веществ, холестерина и даже радиоактивных элементов, таких, как кобальт и стронций. Ягоды широко исполь-

ПЕРЕРАБОТКА Таблица 1. Биохимический состав ягод красной смородины (данные Опытной станции помологии им. Л.П. Симиренко ИС НААН 2009-2013 гг.) Сорт

Сухие растворимые вещества, %

Сахар, %

Кислота, %

Витамин С, мг/100 г

СКИ

Кияночка

9,84

4,30

1,57

22,5

2,74

Улюблена

10,92

4,32

1,91

23,4

2,26

Снежана

10,69

6,03

1,42

23,7

4,25

Любава

10,78

4,96

1,56

22,9

3,18

Дарница

10,63

4,56

1,68

23,0

2,71

Светлица

11,23

4,89

1,87

22,1

2,61

Йонкер Ван Тетс

10,42

5,40

1,80

22,5

3,0

Львовяночка

10,50

5,10

1,94

24,8

2,63

Святковая

10,21

5,56

2,14

22,0

2,60

Памятная

10,47

4,57

1,97

24,6

2,31

зуют в медицине как тонизирующее сердечно-сосудистую систему средство, они полезны при простуде, некоторых инфекционных заболеваниях, гастритах, язве желудка. В Европе из смородины красной изготовляют лекарства для очищения кишечника. Наличие в ягодах смородины красной биологически-активных веществ, а также микроэлементов дает возможность использовать их не только в свежем виде, а и переработанными. Из смородины красной готовят первоклассные джемы, варенье, сок, компот, а из сока – вино высшего качества. Следует отметить, что у красной смородины выход сока на 8 – 10% выше, нежели у черной смородины. Пастеризованный сок из красной смородины стимулирует аппетит, поэтому его используют как ценный диетический продукт. Компот из красной и белой смородины. Ягоды сортируют по размеру, удаляют листья, остатки кистей и веточек, моют и плотно укладывают в банки. Сироп используют 60%ной концентрации. Ягоды заливают горячим сиропом и стерилизуют в кипящей воде: полулитровые банки – 15 минут, литровые – 20 минут. Компот будет значительно вкуснее, если к красной и белой смородине добавить немного малины. Наи-

более пригодны для производства компотов сорта, в которых высокий показатель сахаро-кислотного индекса (СКИ), в частности: Снежана, Любава, Йонкер Ван Тетс, Кияночка. Сок из красной и белой смородины. Отжимается хорошо без предварительной подготовки. Ягоды собирают созревшими, моют, измельчают и прессуют. Эти соки содержат достаточное количество кислоты и мало сахара, в натуральном виде к употреблению не годятся. Перед употреблением их разбавляют сахарным сиропом 25– 30%-ной концентрации в соотноше-

Сорт «Йонкер Ван Тетс»

нии 2:1. Консервировать сок лучше без разбавления при температуре 80–85 °С. Хорошо соки з красной и белой смородины купажировать с соком из малины, земляники, а также с яблочным с невысокой кислотностью. Для улучшения аромата можно добавлять соки из вишни или черной смородины. Лучшими сортами для приготовления сока являются сорта Улюблена, Львовяночка, Йонкер Ван Тетс, Cвятковая. Варенье из красной и белой смородины. Ягоды перебирают, удаляют мелкие и недозревшие, моют и бланшируют в кипящей воде 2–3

Сорт «Светлица»

июнь 2018

ПЕРЕРАБОТКА Таблица 2. Приготовление сахарных сиропов для производства компота из красной смородины Концентрация сиропа 60

На 1 кг сиропа надо взять, кг сахара

воды

0,6

0,4

Получится сиропа, л

К 1 л воды требуется добавить сахара, кг

Получится сиропа, л

0,77

1,5

1,93

Сорт «Святкова»

Сорт «Львовьяночка»

Сорт «Снежана»

минуты. Подготовленные ягоды заливают кипящим сахарным сиропом 70% -ной концентрации (1 л на 1 кг ягоды). Остальной сахар добавляют в процессе варки. Варят в один или два приема (с промежутками 6–8 часов). Общий расход сахара – 1,5 кг на 1 кг ягод. Для приготовления сиропа используют воду, в которой бланшировались ягоды. Джем. В отличие от варенья при варке джема не надо заботиться о сохранении целостности ягод и о прозрачности сиропа. Наоборот, ягоды должны иметь достаточное количество пектина, а готовый продукт – желеобразную консистенцию. Красная смородина идеально подходит для изготовления высококачественного джема благодаря достаточному количеству пектинових веществ. Для джема ягоды подготавливаются так же, как и для варенья. Можно использовать здоровые, но помятые ягоды. Варку производят в один прием. Расход сахара – 1,5 кг на 1 кг ягод. Подготовленные

Сорт «Улюблена»

июнь 2018

ягоды сначала проваривают в небольшом количестве воды (1/2–2/3 стакана на 1 кг ягод) до размягчения их, затем заливают 70–75% -ным сиропом и, помешивая, варят до готовности. Готовый продукт должен хорошо желировать при остывании. Проверяют, капнув каплю на сухое блюдечко. Расфасовывают джем в горячем виде. Смородина красная для замораживания. Ягоды смородины красной – отличное сырье для замораживания, так как они хорошо хранятся при температуре минус 18 °С на протяжении года с высокой сохранностью биологическиактивных веществ и отменного вкуса. Именно замороженные ягоды смородины красной являются незаменимыми для производства джемов, компотов, варенья и других продуктов технической переработки, включая производство вин и ликеров, а также сиропов и наполнителей для кондитерской промышленности.

ОРЕХИ

Николай ЛЫСЕНКО, Полтавская обл., Гребенковский р-н.

Фото предоставлены автором

ЛЕСНОЙ ОРЕХ И С ЧЕМ ЕГО «ЕДЯТ» Наверное, трудно найти человека, который ни разу не пробовал лесной орех, и можно предположить, что большинству он нравится. Если для интереса опросить людей на улице, хотели бы они каждый день иметь у себя в рационе лесной орех, отрицательных ответов почти не было бы. При этом для многих орех по-прежнему остается заморским продуктом. Его, конечно же, можно купить в магазине, но весьма дорого. Поэтому мой рассказ о том, как самому вырастить столь полезный и вкусный продукт. Если есть желание и совсем небольшой участок земли, вполне можно обеспечить себя орехами. Следует оговориться, что в садах выращивают окультуренный лесной орех – фундук. Большое разнообразие современных сортов фундука

на украинском рынке предполагает вдумчивый подход к выбору саженцев для вашего участка. Не будем упоминать о добропорядочности некоторых продавцов, которые под раскрученный бренд сезона предложат что угодно. Но даже покупая у проверенных людей, необходимо прежде всего понять, что именно вы хотите. Ведь сегодня сорта фундука отвечают любым потребностям покупателя. Это могут быть фундуки для декора, технические, столовые, с круглым орехом и с удлиненным, с определенной жирностью и с хорошей лежкостью. Главное, не ошибиться и сделать правильный выбор саженца. А уж когда приобретение будет принесено на участок, возникнут вопросы агротехники. Прежде всего необходимо понять, подойдут ли питомцу условия на участке.

июнь 2018

ОРЕХИ История этого растения показывает, что особых преград для его выращивания на территории Украины нет. А гибридные формы значительно расширили ареал произрастания фундука. В любых районах нашей страны он растет хорошо. Есть особенности определенного участка, которые надо учитывать. Годовое количество осадков, необходимое для фундука, составляет 650– 700 мм/ год. В наших климатических зонах не везде выпадает столько осадков, поэтому растение необходимо дополнительно поливать. Нужно учитывать, что его корневая система располагается в верхнем слое почвы, и малейшее пересыхание скажется на урожайности, так как растение будет слабо развиваться. PH почвы на развитие фундука не оказывает существенного влияния, но по своей биологии он всё же предпочитает нейтральные почвы. Следующий показатель – освещенность. Посадки нельзя загущивать. Среднее расстояние между кустами должно быть не менее 2,5 метра для низкорослых сортов и 3–5 метров для высокорослых. Еще одна особенность выращивания фундука в том, что растение является перекрестноопыляемым, однодомным, на нем одновременно находятся и мужские, и женские цветки. А так как не у всех сортов

июнь 2018

опыление серёжек совпадает с созреванием женского цветка, наличие на участке нескольких сортов благоприятно сказывается на урожайности. Женский цветок фундука готов принимать пыльцу от 4-х до 8-ми недель. Чтобы получать хорошие урожаи ореха, необходимо высадить минимум 2–3 сорта этого растения. Краснолистые сорта являются не только декоративными, они еще являются хорошими опылителями. Формировать кусты можно в один ствол, а можно оставить 3–4 ветки, это не влияет на урожайность. Всю лишнюю поросль необходимо безжалостно ежегодно убирать. Загущенность куста также снижает урожайность. Если посадка производится рядами, то желательно расположение ряда север–юг. Если же фундук высажен хаотично, он не должен попадать под тень высокорослых деревьев и зданий. Длительность жизни куста около

100 лет, и это тоже нужно учесть при посадке. На запыление и, как следствие, на урожайность также влияют весенние заморозки, повышенная влажность воздуха и обильные осадки. Как и любое растение, фундук необходимо подкармливать. Наилучшим считается органическое удобрение. Есть, конечно, и у фундука свои вредители. На небольших приусадебных участках необходимо делать профилактику от личинки майского жука. Этот злостный вредитель может основательно подпортить корни растения. Чаще всего при этом куст погибает. Второй опасный вредитель характерен для больших площадей фундука – это ореховый долгоносик. Встречается иногда желтая и зелёная тля. Из болезней иногда наблюдается мучнистая роса, пятнистость и плодовая гниль. Сегодня на рынке появилось много органических препаратов, которые так же легко могут справиться с проблемой, как и привычные химические средства защиты растений. У фундука можно использовать все. Орехи – очень полезный и нужный продукт питания. В 100 граммах фундука содержится суточная норма всех необходимых элементов для полноценного рациона. Листья применяются в народной медицине как лекарственный препарат. А из гибкой и прочной лозы можно изготовить великолепные плетеные изделия. Фундук хорош на любой вкус, поэтому я не долго раздумывал и приступил к закладке сада.

ОРЕХИ Прежде всего, поставил задачу собрать коллекцию сортов орешника. Проживаю в Полтавской области. Условия для произрастания фундука здесь условно благоприятные, так как лето в некоторые годы было слишком засушливым и приходилось усиленно и часто поливать сад. В этот период он был еще молодой, и засухи могли оказаться для него губительными. Взрослое растение легче переносит экстремальные условия. Задача передо мной стояла сложная – выбор расстояния между кустами и в рядах. В моей коллекции представлены сорта и высокорослые, и карликовые, и раскидистые, и пирамидальные. Поэтому пришлось остановиться на схеме посадки 3 на 4 метра. В дальнейшем планировал брать с кустов отводки и учел этот факт при формировании кроны кустов. Для полноценного развития растения оставлял основных 2–3 ветки, они же шли на плодоношение. Остальную поросль прижимал к земле, присыпал плодородной почвой и обильно поливал приствольные круги. К осени брал готовые одногодичные отводки, которые полностью повторяли свойства материнского куста. Те саженцы, которые были слабоваты, рассаживал в "школку" на доращивание. На следующую осень из него получал полноценный двухлетний кустик с мощной корневой системой. Саженцы, полученные таким способом, начинали плодоносить на второй год после посадки.

Столкнулся с еще одной проблемой при закладке сада. До этого на этот участок много вносили органики, а профилактику почвы не делали. Как следствие, создались благоприятные условия для зимовки личинки майского жука. Я подготавливал ямки, обрабатывая их от хруща, а на околицах плантации саженцы были просто посажены в землю. Когда же некоторые растения стали резко засыхать, причину сразу не понял. А когда выяснил, было уже поздно, 15% саженцев погибло. На сегодня против этого вредителя использую органические препараты. Еще одним немаловажным фактом при закладке сада оказалась глубина посадки. Орешник не любит заглубления, так как корневая система у него поверхностная. Посаженный глубоко саженец развивается хуже, болеет. На последок еще одна изюминка моего опыта. Схема посадки 3 на 4 метра позволила в первые несколько лет сделать уплотненные посадки. Я этим воспользовался и

ОПТОМ – за тел.: 067-4427543, 050-3518408 ВРОЗДРІБ – на сайті www.soncesad.com

в междурядьях посадил кусты черной смородины и крыжовника. Это было на пользу всем саженцам. Получалось дополнительное увлажнение междурядий, и под орешником почва не так быстро высыхала. А ягодники получали легкую тень. Кроме этого создавался определенный микроклимат в саду. И еще была хаотично высажена по саду рассада клубники. Она сама находила влагу и расселялась в удобные для себя места. Я давал ей свободу. Этот способ посадки клубники называется луговой. Успевал собрать урожай клубники до покоса травы. Оголенная земля в моем саду оставалась только в рядах орешника и ягодников. Кроме того, много было молодых мощных кустов клубники на рассаду. На сегодня мой сад радует меня и орехами, и полноценными качественными саженцами. А при обрезке кустов лозу использую для создания плетней вокруг цветников. Желаю вам удачи и обильных урожаев!

ТОЧКА ЗРЕНИЯ

Дмитрий МОРГУН, адвокат Центра правовых и политических технологий ИН'ЮРПОЛ

ЗЕМЕЛЬНЫЙ ВОПРОС: ВНЕШНИЕ ФАКТОРЫ И ВНУТРЕННИЕ ПРОТИВОРЕЧИЯ 22 мая нынешнего года Европейски суд по правам человека (далее – ЕСПЧ) принял решение (постановление) в деле Зеленчук и Цыцюры против Украины (заявки соответственно № 846/16 и 1075/16). Официального перевода на день написания этой статьи ещё не было, поэтому будем исходить из того, что удалось автору прочесть и перевести с сайта ЕСПЧ. Собственно говоря, 22 мая – это не день принятия решения, а день его официального опубликования. Само же решение было принято ещё 10 апреля 2018-го. Вот с этой даты, как считает автор, и нужно отсчитывать коренной слом в земельных правоотношениях. Кто же они, счастливые обладатели решения против Украины? София Степановна Зеленчук (далее – заявитель-1), родившаяся в 1947 году и ныне проживающая в городе районного значения Долина в Ивано-Франковской области Украины. Участок земли, из-за которого она обратилась в ЕСПЧ, находится в селе Копытово Здолбуновского района Ровенской об72

июнь 2018

ласти. Заявитель-1 наследовала его от матери в 1999 году, которая в 1996 году получила его как член КСП (коллективного сельскохозяйственного предприятия). Собственником, согласно документа, она стала 25 мая 2000 года. 10 января 2006 года Здолбуновская районная государственная администрация выделила в натуре заявителю-1 2,5917 гектара с целевым назначением для индивидуального подсобного хозяйства. Получив 13 августа 2007 года свидетельство об имущественном праве, заявитель-1 сдала земельный участок двум фирмам в аренду, одной – 2,0917 га (договор, действующий до 10 ноября 2021 года, зарегистрирован 30.05.2015 г.) и другой – 0,5 га (зарегистрирован 2016 г. ). Зеленчук С.С. получала оплату за аренду в натуральной форме в виде зерна или подсолнечного масла (в зависимости от посевов, произрастающих на арендованной земле). Следующим Заявителем является Виктор Антонович Цыцюра (заявитель -2), родился в 1939

году и на момент подачи в ЕСПЧ заявления проживал в Тернополе. Земельный участок, который рассматривался ЕСПЧ, находится в селе Раковец Збаражского района Тернопольской области. Как и заявитель-1 Цыцюра В.А. получил его в наследство от матери в ноябре 2004 года. 27 марта 2008 года Збаражская районная государственная администрация выделила в натуре заявителю-2 3,41 гектара с целевым назначением для коммерческого сельскохозяйственного производства. Получив 22 июля 2008 года свидетельство о своем праве, он сдал свой участок в аренду обществу с ограниченной ответственностью и получал арендную плату, начиная с 2010 года деньгами. Представителем (лицом, предоставляющим юридическую помощь) был адвокат Тарахкало Михаил Александрович из Луганской областной КДКА, практикующий в Киеве. Он является директором по стратегическим делам Украинского Хельсинкского союза по правам человека. Автор с ним

ТОЧКА ЗРЕНИЯ лично не знаком, но по данным из Интернета, это один и тот же человек. Кроме того, заявителей представлял и адвокат Бущенко Аркадий Петрович из Киевской областной КДКА, тоже практикующий в Киеве и тоже имеющий отношение к этой организации. Представлять проигравшую сторону, то есть Украину, мы не будем, в этой статье всё внимание Победителям. Представляя ещё некоторых участников процесса, хочется вспомнить слова Чацкого из поэмы А.С Грибоедова: «А судьи кто?». Да, судей тоже нужно представить хотя бы для того, чтобы впоследствии проследить, как решается этот вопрос в странах их регистрации. Палата заседала в таком составе: Президент Винсент А. Де Гаэтано (и хотя в самом постановлении страна не указана, как установлено автором, он гражданин Мальты), Ганна Юдковская – Украина, Паулу Пинто де Дльбукерке (родившийся в Мозамбике португальский юрист), Фарис Вехабович (Босния и Герцеговина), Жорж Раварани (Люксембург), Марко Бошняк (Словения), Петер Поцолай (Венгрия) и секретарь Мариалена Цирли. Стоит присмотреться и к судье от Украины – Ганне Юдковской, поскольку без представителя Украины украинские дела в ЕСПЧ решать не могут. Теперь остановимся на самом решении (Постановлении). Оно схематично построено по типу документа, устанавливающего правовую природу чего бы то ни было. Так, вначале идёт ознакомление с материалами заявления и обстоятельствами дела, а также с предысторией правовой ситуации по рассматриваемому вопросу с изложением норм внутреннего законодательства страны заявителей. После изучения происходит сравнение этих правоотношений с

такими же в других странах - членах Совета Европы. На этом изучение (процедура) заканчивается и начинается сама правоприменительная практика. Это означает, что ЕСПЧ указывает, в чём было нарушение, что именно и как суд оценивает это. Ну и заключительным является итог, то есть само по себе решение. Начиная с 23 мая 2018 года, автором отслеживаются реплики одобрения с одной стороны и осуждения – с другой. Так, все одобрительные указывают на следующее: «По мнению судей, после падения СССР Украина преимущественно отдавала сельскохозяйственные угодья людям, которые

раньше работали в колхозах, но все равно запретила продажу такой земли. Правительство утверждало, что этот шаг помешает концентрации земли в нескольких руках, остановит обеднение людей в сельской местности и обеспечит, чтобы земля и дальше обрабатывалась. Однако суд установил, что государство не обеспечило справедливого баланса между общими интересами общества и имущественными правами заявителей. В суде отметили, что ни в одной другой стране, входящей в Совет Европы, не было такого запрета, и указали на несоответствие подхода Украины относительно прекращения моратория. Также не-

Дмитро Моргун Адвокат

Тел.: (044) 516-60-16 (050) 193-54-22 e-mail: mdin@ukr.net июнь 2018

ТОЧКА ЗРЕНИЯ

понятно, почему такие жесткие ограничительные меры были бы менее эффективными для достижения тех же целей. Согласно постановлению ЕСПЧ, Кабинет Министров Украины должен принять законодательные меры для обеспечения необходимой справедливости баланса для собственников сельскохозяйственных земель. Вот примерно вся информация, растиражированная сторонниками отмены моратория. Теперь что говорят противники отмены моратория, оценивая это решение: «…суд фактически не применил ст.1 Протокола 1 Европейской конвенции. Так, ст.1 провозглашает, что «каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права…». В данном случае, права не только не лишали, а даже наоборот, районные государственные администрации выделяли в натуре конкретные участки земли. Более того, в этой статье речь идёт о 74

июнь 2018

лишении своего имущества, чего в данном случае не было. Кроме всего прочего, даже в этой статье существует оговорка об интересах общества и условиях, на которых имущество может быть забрано у собственника. В решении же речь идёт о том, что Украина не обеспечила баланса между общими интересами и имущественными правами заявителей. Опять-таки, трактуя «лишение имущества» уж очень широко и вольготно, а «общественный интерес» – слишком узко и без учёта всех обстоятельств сбалансированного сосуществования личного и общественного. Следует сказать, что вторая часть ст.1 Протокола 1 Европейской конвенции провозглашает, что «Предыдущие положения не умаляют права Государства обеспечивать выполнение таких законов, какие ему представляются необходимыми для осуществления контроля за использованием собственности в соответствии с общими интересами или для обеспечения уплаты налогов или других сборов или штрафов…». Таким образом, решение (постановление) является полити-

чески мотивированным. В подтверждение этого факта говорит и срок рассмотрения этого дела. Автор также подавал заявки в ЕСПЧ и может засвидетельствовать, что только подсудность (будет или не будет рассматривать суд заявку) рассматривается на протяжении года. А тут уже 4 мая 2016 года Правительство было уведомлено о заявке (то есть они приняты к производству). А через два года – и решение. Очень быстро. Ведь, кредит от МВФ Украина могла бы получить при решении земельного вопроса. Но тут, несмотря на контролированность процессов законосоздания, произошел сбой. Парламентарии отказались отменить мораторий, а отмена его в год выборов вообще под большим вопросом. Вот и пришлось действовать через общественные организации. Р.S. Напомним, что запрет на продажу земель сельскохозяйственного назначения, начал действовать c 2002 года как временная мера с целью обеспечения нормативного урегулирования земельных отношений и создания инфраструктуры рынка земли.

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН ПРОФЕСІЙНОГО НАСІННЯ

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

DELTA-AGROMARKET.COM.UA Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (068) 843-49-94, (095) 883-49-94, (093) 883-49-94, (044) 492-77-42. Е-mail: market@delta-agro.com.ua www.delta-agromarket.com.ua