"Овощи и фрукты" - октябрь 2018 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

октябрь 2018 г.

ЛУЧШИЕ ТОМАТЫ 2018:

ДЛЯ ЗАЩИЩЕННОГО ГРУНТА

ЗАЩИТА МАЛИНЫ ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ СЕЙЧАС

ПОПАСТЬ В ЯБЛОЧКО

ПОДГОТОВКА САДА К БУДУЩЕМУ СЕЗОНУ

КАК НЕ ОШИБИТЬСЯ ПРИ ВЫБОРЕ БИОСТИМУЛЯТОРОВ

ЩЕДРЫЙ КИЗИЛ УНИКАЛЬНЫЙ ОПЫТ ВЫРАЩИВАНИЯ

СОДЕРЖАНИЕ Всеукраинский журнал «ОВОЩИ И ФРУКТЫ» № 10 (107), октябрь 2018 г.

Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» www.delta-agro.com.ua Генеральный директор: Сергей Березовский Главный редактор: Александр Литвиненко Журналист: Дарина Дышкант Арт-директор: Олег Радковец Дизайн и верстка: Лариса Радковец Литературный редактор: Наталия Михайленко Менеджер отдела рекламы: Максим Березовский, +38 (067) 240-04-53 reklama@pro-of.com.ua Отдел распространения: Мамницкая Нина Юридическое сопровождение: Центр Политико-правовых Технологий «Ин'Юрпол» Ответственность за достоверность фактов, цитат, имен и остальной информации несут авторы публикаций, а рекламной информации – рекламодатели. Редакция имеет право не разделять точку зрения авторов. Рукописи не возвращаются и не рецензируются. Редакция оставляет за собой право редактировать материалы. При перепечатке текстов и фотографий, а также цитировании ссылка на «Овощи и фрукты» обязательна. Идея, разработка, содержание журнала защищены законодательством Украины. Нарушение авторских прав преследуется законом Украины. Название и содержание журнала являются интеллектуальной собственностью издателя. Тираж: 30 000 экз. Свидетельство о регистрации КВ № 18539-7339 ПР, от 22.12.2011 г. Подписной индекс: 49125 Распространяется на территории Украины и стран СНГ Типография: «Техно-друк»

26 СОБЫТИЯ 8 «сингента» познакомила с новинками этого года

ОВОЩЕВОДСТВО 10 складові успіху нунемс 14 томатные новики 2018-го для защищенного грунта

18 посев томатов под зиму

22 многолетние овощные культуры круглый год

МАРКЕТИНГ 26 солодка і золота: нюанси збуту цукрової кукурудзи

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО 30 врожайність картоплі: основні важелі впливу (продовження)

УДОБРЕНИЯ Адрес редакции: 03083, г. Киев, пр-т. Науки, 54 Б, офис 8 Тел./факс: (044) 492-77-42, 492-77-43 Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» E-mail: editor@pro-of.com.ua https://pro-of.com.ua

октябрь 2018

34 біостимулятори як перспективний екологічно безпечний засіб поліпшення продуктивності овочевих культур

KARAT 12 ДЛЯ ТИХ, ХТО РОБИТЬ СТАВКУ НА БАГАТОСТОРОННІСТЬ

Інтенсивний культиватор Karat справиться з будь-яким завданням. Будучи оснащеним швидкозмінними лемішами, він якнайкраще підходить як для мілкого і стерньового обробітку, так і для глибокого рихлення по безвідвальній технології :  Відстань між лапами 23 см для оптимального рихлення та інтенсивного перемішування  Гідравлічний підсилювач тяги заощаджує пальне

lemken.com

 Глибина обробітку 5–30 см  Вісім варіантів лемішів, в тому числі і з твердосплавним покриттям для високої продуктивності

СОДЕРЖАНИЕ 38

64 ТЕХНИКА 38 обробіток грунту для вирощування овочів (продовження)

ГЕРБОЛОГИЯ 45 системи обробітку грунту– основа контролю забур’яненості майбутніх посівів овочевих культур

САДОВОДСТВО 48 ця загадкова шовковиця 51 вирощуймо кизил 54 кизил – денежное дерево 60 болезни кизила и меры по ограничению их вредоносности 64 поради до часу: інтенсивне садівництво восени 68 стійкі до грибних хвороб сорти яблуні

76 ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ 76 защита малины от болезней осенью этого года

ПЕРЕРАБОТКА 83 рекомендовані продукти з малини

ИННОВАЦИИ 54 6

октябрь 2018

88 регоплант – ефективне сучасне рiшення для овочiв

СОБЫТИЯ

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

«СИНГЕНТА» ПОЗНАКОМИЛА С НОВИНКАМИ ЭТОГО ГОДА

Компания «Сингента» ежегодно регистрирует новые продукты, пополняя и обновляя таким образом линейку своих гибридов. Результаты своей кропотливой работы сотрудники компании продемонстрировали во время Дня поля на базе ФГ «Витагро» в Чугуевском районе Харьковской области. Здесь были представлены новинки гибридов овощных культур для выращивания в открытом грунте, а также уже популярные и всеми любимые продукты.

NEWТОМАТOES Отличительными признаками томатов, выращиваемых в открытом грунте, являются быстрое созревание, дружная отдача урожая и сильное растение с хорошей устойчивостью. Этими качествами обладают и новые гибриды томатов для открытого грунта от компании «Сингента». Самый твердый и урожайный розовоплодный томат Хапинет F1 – растение мощное, с хорошей облиственностью. Плоды гибрида плотные, прекрасно переносят 8

октябрь 2018

транспортировку, имеют яркую окраску и непревзойденный вкус. Могут сохраняться в поле долгое время без потери качества. Гибрид устойчив к растрескиванию и вершинной гнили даже в условиях очень жаркой погоды и неравномерного полива. Мицено F1 – новый самый ранний в ассортименте компании и очень урожайный гибрид детерминантного томата. Он имеет сильный стебель с хорошим листовым аппаратом, что позволяет укрывать плоды. После высадки рассады на 60-й день начинается плодоноше-

ние. Плоды выровненные со средним весом 70 –75 граммов. Гибрид предназначен для переработки. Новый мелкоплодный томат Санмино F1 покорил всех участников Дня поля своими прекрасными вкусовыми качествами. Плоды гибрида имеют сливоподобную форму, средний вес плодов 20–25 г, они хорошо сохраняются на растении в течение длительного времени, не теряя привлекательный внешний вид. Санмино F1 прекрасно подходит как для свежего рынка, так и для консервирования, ведь сохраняет ярко-красный цвет и плотную структуру.

СОБЫТИЯ

Мицено F1 – самый ранний в ассортименте компании детерминантный томат

ГОРДОСТЬ «СИНГЕНТЫ» – КАПУСТА Команда селекционеров компании «Сингента» усовершенствовала и видоизменила легендарный гибрид капусты Агрессор F1. «Среди наших новинок – Саксессор F1 и Профессор F1, – представил гибриды руководитель отдела семян овощных культур компании «Сингента» Александр Яцик. – Саксессор F1 – среднепоздний гибрид нового поколения, отличается высокой силой роста и стойкостью к бактериозу, характеризуется мощной корневой системой и практически не повреждается трипсом. Профессор F1 имеет более мощную силу роста, чем Агрессор F1, головка достигает 4 – 5 кг, гибрид более урожайный. Реализуется в свежем виде, переработка и хранение до 6 месяцев».

Александр Яцик – руководитель отдела семян овощных культур компании «Сингента»

Любов F1 - лучший выбор для перерабатывающей промышленности

Среди новинок белокочанной капусты Эластор F1, среднепоздний гибрид, вегетационный период которого составляет 100-110 дней от высадки рассады. Рекомендуется для выращивания в открытом грунте, пригоден для прямого посева. Прекрасно переносит транспортировку без потери качества. Устойчив к растрескиванию, сохраняет прекрасные товарные качества в течение всего периода уборки. Кататор F1 – новый высокоурожайный гибрид среднеспелой капусты-80 дней. Растение имеет высокую силу роста, устойчиво к стрессам и высоким температурам. Головка достаточно плотная, с высокими товарными качествами, не растрескивается, долго сохраняется в поле. При выращивании во летнеосеннем обороте пригодна для кратковременного хранения.

Владимир Борисенко – менеджер компании «Сингента».

Также были показаны гибриды белокочанной капусты, которые не требуют представления, ведь они устойчиво закрепились на полях украинских фермеров: Сторидор F1, Лексикон F1, Адаптор F1, Агрессор F1, а также брокколи Монрело F1, Бести F1 и цветная капуста Гохан F1, Лекану F1, Корлану F1. Специалисты компании «Сингента» представили участникам Дня поля гибриды перца, которые несколько лет подряд занимают весомые площади как в теплице, так и в грунте: Екла F1, Люмос F1 и Любов F1. Высокоурожайный лук Боско F1 также не обошли вниманием. Кроме информации о новых гибридах необходимы технологии выращивания. Поэтому компания «Сингента» организовала для овощеводов лекционный класс, где менеджер компании Владимир Борисенко рассказал о нюансах защиты растений овощных культур в конкретном регионе, упомянул о возможных рисках и дал советы, как избежать потерь урожая. Участники Дня поля имели возможность пообщаться с представителями компании «Сингента», получить консультации и новые знания, поговорить с коллегами, перенять их опыт и поделиться своим. День поля стал интеллектуальной площадкой для овощеводов и представителей компании «Сингента», где каждый смог получить нужную и полезную для себя информацию. октябрь 2018

ОВОЩЕВОДСВО

Олександр ЛИТВИНЕНКО, головний редактор «Овочі та Фрукти»

СКЛАДОВI УСПIХУ НУНЕМС

У нинішньому році насіннєвий бренд Нунемс увійшов до складу концерну BASF. До цього його інвестором виступала компанія Bayer, яка нещодавно придбала акції агрохімічної корпорації Monsanto, таким чином, змінюючи структуру агровиробництва. Про цю історичну для Нунемс подію та її можливі наслідки для вітчизняного бізнес-середовища нам розповів новопризначений директор ТОВ «Нунемс Україна» Володимир ЛИХОЛАЙ. Він з 2001 року є представником компанії Нунемс в нашій країні. Роботу молодого, енергійного і водночас досвідченого менеджера оцінили у головному офісі всесвітньовідомого бренду, тому і запропонували Володимиру Михайловичу очолити українське представництво.

– Наскільки ТОВ «Нунемс Україна» є самостійною структурою? Розкажіть про свій колектив. – Моє завдання – забезпечити виконання даної стратегії в Україні. Як саме це зробити, вирішуємо самостійно під час внутрішніх нарад та консультацій. Зараз наш колектив складається з одинадцяти спеціалістів, які 10

октябрь 2018

працюють у відділах продажу, маркетингу, логістики, та відділу досліджень, який знаходиться у місті Каховка Херсонської області. Наразі ми шукаємо ще двох спеціалістів із продажу.

– Чому у Bayer вирішили продати прибутковий бізнес Нунемс? – Це було не стільки бажання Bayer, скільки регулятора – Європейської комісії з питань антимонопольного законодавства. У цій інституції дійшли висновку, що з придбанням компанією Bayer корпорації Monsanto може знизитися конкуренція на ринку насіння, утворитися певна монополія. Тому продаж бізнесу овочевого насіння був однією з умов для здійснення даного злиття. В свою чергу компанія BASF прагне бути ключовим гравцем на сільськогосподарському ринку, тому і погодилася придбати овочевий бізнес Нунемс. – Чи впливав Bayer на селекційну роботу Нунемс і чи буде це робити BASF? – Протягом сторічного існування Нунемс ми мали різних власників, проте завжди самі визначали напрямок розвитку бізнесу. Інвестори були зацікавлені в нашій при-

бутковості та ефективності, тому завжди сприяли нашому розвитку, надавали можливість самостійно обирати стратегію ведення бізнесу, звісно, за умови повної звітності перед ними. Гадаю, ми і надалі лишатимемося самими собою – цілісним брендом з власною науковою базою і напрацюваннями, виробництвом, маркетингом та історією. Немає сенсу видозмінювати курку, яка несе золоті яйця.

ОВОЩЕВОДСВО – Що може змінитися для українських партнерів по бізнесу та дистриб'юторів у зв’язку зі зміною інвестора? – Для надійних партнерів нічого не зміниться. Нас виокремили в юридичну особу – ТОВ «Нунемс Україна», щоб ми могли в повній мірі забезпечувати успішне функціонування бізнесу в країні. Наразі, 70% продукції розповсюджується через дилерську мережу, тому для «Нунемс Україна» ці партнерські відносини важливі, і кардинальних змін ми не плануємо. Для мене як керівника важливо зберегти попередні досягнення, а з партнерами, які завжди були для нас ключовими, вийти на більш якісний рівень взаємодії. Планую згуртувати лідерів, з якими можна не тільки займатися просуванням продукту на ринок, а і займатися формуванням самого ринку.

огірків під брендом ENDURANCE. До цієї лінійки входять такі гібриди, як Пролікс F1, Велокс F1, Циркон F1. Мова йде про те, щоб зробити їх більш універсальними. Інтенсивно працюємо з ключовими гравцями ринку щодо впровадження безнасіннєвих кавунів. Адже у кавуна цього типу плоди невеликого розміру, що є зручніше для споживачів та торговельних мереж, плюс його високі смакові якості дозволяють отримати продукт з до-

датковою цінністю. Що, в свою чергу, приносить додатковий прибуток усім учасникам ринку. – А які кавуни Вам особисто до вподоби? – Я вже давно перейшов на споживання безнасіннєвих кавунів. Дуже подобаються гібриди Бостон і Стайл. Хоча найзатребуванішим на українському ринку лишається насіннєвий кавун Талісман F1. Також він є №1 у Бразилії. Постійне

– Які селекційні новинки від Нунемс впроваджуються у виробництво? – Зараз перед нами стоїть завдання не стільки доповнити лінійку новими продуктами, скільки звернути увагу на продукти, які неналежно оцінені. Бо масовий продукт вже не настільки рентабельний, як раніше. Оскільки змінюється сама культура споживання, то і сам продукт має зазнати змін. Скажімо, у світі серед покупців юного віку спостерігається зацікавленість у овочевих снеках, тож компанія Нунемс почала запроваджувати на ринку моркву сортотипу Імператор – гібрид «Шугаснек», що ідеально підходить для виготовлення овочевих закусок. Побачити її на ринку зараз можна під торговою маркою «Моркішка». Цей продукт виробляє наш ключовий партнер «Полтава-Сад». Підприємство розташоване на Полтавщині, воно спеціалізується на вирощуванні і переробці моркви. Також Нунемс розпочав програму удосконалення стійких до хвороб октябрь 2018

ОВОЩЕВОДСВО зростання попиту на цей гібрид у світі призводить до певного дефіциту його насіння. – А які ще продукти Нунемс є найпопулярнішими у світі? До речі, у сусідній Угорщині великої популярності набувають наші безнасіннєві кавуни. У Польщі лідером є ранньостигла морква Лагуна F1. Там взагалі дуже люблять цю культуру, багато продуктів переробки виготовляють із додаванням морквяного соку. У країнах Бенілюкса 80% ринку цибулі-порей належить Нунемс. А в Індії приблизно таку ж частку ринку займає огірок Аякс F1. До слова, багато європейських компаній купують його у маринованому вигляді у Індії. – Які продукти зараз знаходяться в процесі реєстрації в Україні? – Та ж цибуля-порей. Плюс промислові томати, бо ми продовжуємо працювати у напрямку консервних заводів і томатної пасти. А також салати для гідропоніки.

– Що треба зробити, щоб успішно вивести новий продукт на ринок? – По-перше, варто завжди тримати руку на пульсі, вивчати потреби і зміну смаків споживача. По-друге, знайти лідера думок, знаного експерта галузі, який захопиться новинкою, буде впевнений у її користі для людства і переконуватиме у цьому інших. По-третє, треба знайти господаря, який не побоїться першим інвестувати у виробництво новинки, адже бізнес – це завжди ризик. Поєднавши ці три чинники, можна отримати результат. А той, хто виявиться першопрохідцем, отримає найвищі дивіденди. – Як це було в Україні зі славнозвісним томатом КЛАСІК F1? – Так. Але у кожного продукту є власний життєвий цикл, пов'язаний із його рентабельністю і доцільністю. Бо змінюються технології вирощування, добрива і засоби захисту рослин, і не факт, що «старі», нехай і легендарні гібриди будуть якісно реагувати на нові препарати. Саме така історія відбулася з КЛАСІК F1. Раніше цей детермінантний томат міг дати 120 тонн з гектара, а при сучасній обробці показує набагато гірші цифри. Тож наше пряме завдання вчасно помітити, коли приходить «старість» того чи іншого продукту, і випустити на ринок «молодь». Такими зразками в сегменті промислових томатів є Адванс F1, Тейлор F1, Кендрас F1, Дельфо F1, N6416 F1. – У яких країнах зосереджено виробництво Нунемс? – Селекція Нунемс лишається традиційною, без використання ГМО. Пошук ліній і форм відбувається у Голландії, де є потужний науковий центр, а виробництво розташоване в країнах, які найбільш придатні для цього. Наприклад, у Чілі, де за рахунок довжини цієї країни присутні майже всі існуючі кліматичні зони. Випробувальні ділянки є також

октябрь 2018

у Південній Африці, Італії та Індії. В Україні діє наукова станція, де ми виконуємо замовлення селекціонерів Нунемс, досліджуємо поведінку гібридів в умовах континентального клімату, виробництвом насіння в Україні ми не займаємося. – А з чого складається ціна насінини? – Факторів ціноутворення дуже багато. Скажімо, щоб створити гібрид, треба в середньому витратити близько мільйона євро. Значну частину вартості насіння складає та цінність, яку конкретний гібрид приносить фермеру, переробнику чи споживачу готової продукції. Ми багато уваги звертаємо на характеристики продукту і мало – на його особливу цінність, тобто на ті переваги, які можна отримати за рахунок його цінності. Проте найдорожчою складовою є час, оскільки, щоб закласти певну цінність в продукт і вивести його на ринок, потрібно від 7 до 10 років. Знаю достеменно, що левова частка вартості гібриду – це інвестиції в час і зусилля вчених та науковців, які працюють над його створенням і вдосконаленням. Тому і світова ціна на якісне насіння щороку зростає на 2–3%, бо воно й справді – на вагу золота.

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН ПРОФЕСІЙНОГО НАСІННЯ

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

DELTA-AGROMARKET.COM.UA Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (068) 843-49-94, (095) 883-49-94, (093) 883-49-94, (044) 492-77-42. Е-mail: market@delta-agro.com.ua www.delta-agromarket.com.ua

ОВОЩЕВОДСВО

ТОМАТНЫЕ НОВИКИ 2018-ГО ДЛЯ ЗАЩИЩЕННОГО ГРУНТА KS 4559 F1 Компанія-оригінатор: Kitano РОСЛИНА:  індетермінатний томат черрі  рослина компактне, з рясною вегетативною масою і короткими міжвузлями. ПЛОДИ:  плоди округлі, насиченого червоного кольору;  середня вага плода: 20-25 г;  вирівняні кисті з рівномірно розташованими плодами;  добре зав'язує плоди в стресових умовах. ПРИЗНАЧЕННЯ:  реалізація на ринку свіжих овочів ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ:  для вирощування в плівкових теплицях в першому і другому обороті;  добре підходить для кистьового і одиночного збору;  концентроване дозрівання плодів.

KS 1430 F1 Компанія-оригінатор: Kitano Індетермінантний жовтий томат  потужна рослина відкритого типу, кисті гарної форми. ПЛОДИ:  плоди сливовидної, ЖОВТІ;  середня вага плода: 100-120 г;  щільна консистенція м'якоті;  неперевершені смакові якості;  підходить для збору кистями і окремо;  відмінна завязиваемость і врожайність плодів, навіть в стресових умовах; ПРИЗНАЧЕННЯ:  реалізація на ринку свіжих овочів. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ:  для вирощування в плівкових теплицях в першому і другому обороті.

октябрь 2018

ОВОЩЕВОДСВО ТОЙВО F1 Компанія-оригінатор: Bejo  Середньоплідний високоврожайний індетермінантний гібрид томату для скляних і плівкових теплиць зі збалансованим вегетативно-генеративним зростанням  Плоди насичено-червоні, правильної форми  Маса плодів 170-190 г  Рекомендована кількість китиць – 5-7  Гібрид має високу стійкість до фузаріозного в’янення та вірусу мозаїки

ТОМАТ ПІНК НАГЕТС F1 Компанія-оригінатор: Yuksel Ці високорослі Томати підходять як для скляних, так і плівкових теплиць  Індетермінантний рожевоплідний томат  Середньо-ранній  Ідеальні плоди єкстра якості, які довше за всі інші томати можуть зберігатися на кущу без втрати якості  Плоди в середньому 250 грам, 4-6 томати на китиці  Формує та зав'язує плоди при недостатньому освітленні та і при підвищенних температурах в літній період  Найкращі властивості зберігання та транспортування

МЕЛАНЕТ F1

Компанія-оригінатор: Syngenta

 Р Е К О М Е Н Д О В А Н О ДЛЯ 1-ГО ОБОРОТУ Сегмент: Напівдетермінантний червоноплідний гібрид Призначення: Для вирощування у весняно-літній період у плівкових теплицях різного типу з опаленням і без Плоди: Насичено-червоного кольору, маса – 160-180 г., рівномірно забарвлюються при достиганні, високий показник твердості, не втрачають якості при тривалому транспортуванні і зберіганні. Вирівняні, не ребристі, 100 % утворюють носик. Рослина: Відкрита сильна рослина, проста у вирощуванні. Maє стабільні темпи розвитку, формує від 7 до 9 продуктивних китиць. Стабільно зав’язує 5-6 плодів у китиці, не зважаючи на завантаження, періоди низьких і високих температур, брак освітлення. Maє сильну кореневу систему і добре розвинений листовий апарат. Гібрид має високі показники стійкості: Ff: А-Е / Fol: 0-1 (US12)/Vd/ТMV:0/ ToMv:0-2 Переваги: Ранній вал. 100 % формують носик. Стабільний розвиток при навантаженні. 100 % якості. Рекомендації: Густота – від 3,4 до 3,6 шт./м2, не потребує високих норм aзотного живлення при зростанні навантаження. Для формування більшої маси плоду рекомендовано не збільшувати густоту понад 3,3 шт./м2.

октябрь 2018

ОВОЩЕВОДСВО ТОМАТ БРАУН КОЙ F1

ЛАДЖЕНДА F1

Компанія-оригінатор: Yuksel

Компанія-оригінатор: Syngenta

Ці високорослі Томати підходять як для скляних, так і плівкових теплиць  Супер новинка та продовження чорноплодної колекціЇ томатів Юксел  Тип Марманде  Ранній  Плоди 320-340 грам  Підвищена ринкова ціна на готову продукцію протягом всьго сезону

ТОМАТ ПІНК ХІТ F1 Компанія-оригінатор: Yuksel Ці високорослі Томати підходять як для скляних, так і плівкових теплиць  Індетермінантний рожевоплідний томат  Ранній  Плоди 280-320 грам  Високоврожайний  Ідеально підходить для всіх сезонів вирощування  Не ростріскується в осінньому обороті  Найліпші смакові якості  Відмінна транспортабельність

октябрь 2018

 РЕКОМЕНДОВАНО ДЛЯ 1-Г0 ТА 2-Г0 ОБОРОТІВ Сегмент: Високорослий рожевоплідний гібрид Призначення: для вирощування в літньо-осінній період у плівкових теплицях різного типу і у весняно-літній період без опалення Плоди: Насичено-рожевого кольору, середня маса – 100-200 г, стійкі до розтріскування при коливанні температур і використанні гормональних препаратів для запилення. Висока стійкість до утворення пігментних плям, мають однорідне насичено-рожеве забарвлення при достиганні. Дуже тверді, однорідні. Гібрид формує до 8 плодів y китиці. Стійкий до ураження вершинною гниллю. Рослина: Збалансована, генеративного типу розвитку, має сильний листовий апарат, стабільно розвивається в різних умовах вирощування. Формує повноцінні китиці при високих температурах. Гібрид має високий показник стійкості: HR Ff (5) Fol 0,1 For S V IR M ToMV (02) Переваги: Основна перевага Ладженда – формування якісного врожаю при високих температурах. Найкраще розкриває потенціал при вирощуванні у весняно-літній період без опалення або в літньо-осінній період. Незважаючи на температурні режими, гібрид формує повноцінні китиці, плоди не уражаються вершинною гниллю, не розтріскуються. Рослина мaє стабільний розвиток, формує активний листовий апарат. Рекомендації: Рекомендована густота – 3,03,3 шт./м2. Посадку в літній період рекомендовано проводити до цвітіння першої китиці. Гібрид має високу здатність до зав'язування, тому при потребі рекомендовано формування китиці на 5-6 плодів.

ОВОЩЕВОДСВО ДАНТІНА F1

Компанія-оригінатор: Syngenta

 РЕКОМЕНДОВАНО ДЛЯ 2-Г0 ОБОРОТУ Сегмент: Високорослий червоноплідний гібрид Призначення: Для вирощування в літньо-осінній період у плівкових теплицях Плоди: Maca – 170-200 г, округлі, однорідні. Насиченого кольору з блиском, однорідно забарвлюються при дозріванні, без утворення пігментних плям. Стійкі до розтріскування при перепадах температур. Рослина: Рослина компактна, зі стабільними темпами розвитку, не потребує стимулювання генеративно-вегетативного балансу в умовах високих температур та при навантаженні плодами. Формує 12-15 продуктивних китиць. Зав'язує 5-6 плодів у складних умовах вирощування. Гібрид має високий показник стійкості: Стійкість HR: Ff: A-E / Fol: 0-1 (US1-2) / For /Va, Vd / ToMV: 0-2 Переваги: Стабільний розвиток за умов високих температур. 100% зав'язування, 100 % якості. Формування і віддача валу продукції високої якості при пізніх термінах вирощування в умовах інтенсивних перепадів температур. Довгий період зберігання плодів y неконтрольованих умовах. Рекомендації: Густота – від 2,3 до 3.3 шт./м2. При формуванні більше ніж 6 плодів у китиці рекомендовано використовувати китицетримачі або підв’язувати китиці для запобігання обривам.

АВТОМАТИЗАЦИЯ ВЫРАЩИВАНИЯ: АЭРОПОНИКА / ГИДРОПОНИКА / ТЕПЛИЦА / ОТКРЫТЫЙ ГРУНТ КОНТРОЛЛЕР / ДАТЧИКИ / УДАЛЁННОЕ УПРАВЛЕНИЕ / СТАТИСТИКА ПРОГРАММИРУЕМЫЙ ПОЛИВ:  полив по времени и/или по расходу воды;  автоматический контроль ЕС и рН при поливе;  автоматическая подача удобрений в заданной концентрации.

+380 44 591 28 10

КОНТРОЛЬ КЛИМАТА В ТЕПЛИЦЕ:

ЭФФЕКТИВНОСТЬ РЕШЕНИЙ SMARTEP:

 освещённость;

 повышение урожайности;

 температура и влажность воздуха;

 у меньшение расхода воды и удобрений;

 влажность почвы;  концентрация СО2.

info@smartep.pro

 минимизация человеческого фактора; п олный контроль над процессом выращивания.

www.smartep.pro

ОВОЩЕВОДСТВО

Мстислав СТЕПАНЮК г. Чернигов

ПОСЕВ ТОМАТОВ ПОД ЗИМУ

Пришло время сеять томаты. Дада, именно под зиму, чтобы весной получить раннюю неприхотливую рассаду, стойкую к заболеваниям. Поэтому я уже не первый год практикую именно этот метод и хочу поделиться своим опытом с читателями журнала «Овощи и Фрукты». Все знают, что самая большая проблема для овощеводов – это рассада. Томаты обычно высевают в марте, когда день еще очень короткий и растения нуждаются в подсветке. Ведь без нее томаты вытягиваются. Также они страдают от заболеваний под названиями «черная ножка», «белая пятнистость», «мозаика»,с которыми очень трудно бороться. Надо быть очень внимательным, стараться не переборщить с поливом и при этом не допустить пересыхания. Иначе рассада погибнет. К тому же под рассаду нужно выделять довольно много места. Бывает, что рассадой заняты все подоконники в помещении, а куда в это время девать комнатные растения? А когда рассада 18

октябрь 2018

подрастет, ее надо пикировать, что ведет к увеличению посадочной площади, не говоря уже о том, что придется доставлять ее в целостности и сохранности на участок. Хорошо, если есть машина, а если приходится добираться до любимых грядок либо автобусом, либо электричкой? Не вся рассада уцелеет и приживется после такого стресса. К тому же придется пару

дней подряд, а то и неделю приезжать, поливать и притенять ее от солнца, пока укоренится и начнет расти. В результате –потеря драгоценного времени и сил. Чтобы избежать всех этих хлопот, в октябре – желательно до первых заморозков – вскопать участок для будущей грядки. Глубина вспашки 20–25 см, затем проделать сапкой или плоскорезом ровные бороздки

ОВОЩЕВОДСТВО

глубиной 10 см, это примерно глубина на пол-лопаты. Семена томатов я высеваю густо, взойдут только самые крепкие и здоровые растения, а со здорового томатного куста и урожая будет больше. А если рассада взойдет густо, ее всегда можно пересадить, когда достигнет первого настоящего листка. Для посадки таким методом надо брать семена ранних томатов. Окраска не имеет значения. И красные, и желтые, и оранжевые, и черные, и синие – подходят для этой цели, главное чтобы это были ранние сорта. Например, я использовал Мустанг, Яна, Манимейкер и Белла Роса. Подойдут как старые и проверенные сорта, так и новые, но желательно, чтобы они были детерминантные. Когда семена посеяли, присыпаем их землей, приблизительно на 5 см, чтоб не сильно глубоко – должен быть виден лишь рельеф бороздки. Далее накрываем нашу грядку опавшей листвой. Тут очень важно не использовать листья ореха. В них содержится ядовитое вещество – юглон, которое угнетающе действует на растения семейства пасленовых. Когда грядка уже накрыта слоем листьев 10–15 сантиметров (можно и больше укрыть, но главное, не меньше), фиксируем его палочками и ветками. Такого утепления для

теплолюбивого томата будет достаточно даже в сильные морозы. Когда пройдет зима и снег растает, раскрываем нашу грядку и очищаем ее от листьев и веток. А вместо этого укрытия над грядкой ставим парник или теплицу. Если хотите уберечь рассаду от внезапных заморозков, что больше подходит для северных регионов, рекомендую соорудить двойной парник. Я делал это так. Ставил дуги и накрывал пленкой, чтобы от земли до пленки было не меньше 20–25 см, далее поверх этой теплицы устанавливал вторые дуги на 5 см выше и также накрывал пленкой. В середине получалась воздушная камера. Главное, следить за температурой воздуха днем. Если день выдался

солнечный и теплый, рекомендую с одной стороны приоткрыть парник, чтоб рассада не сгорела, а на ночь его закрыть. Ведь в это время суток возможны заморозки. У меня томаты, выращенные таким способом, получились устойчивыми к похолоданию, ведь они прошли естественную закалку. Также рассада оказалась более устойчивой к болезням, особенно к фитофторе. Она выросла коренастая и крепкая. Я думаю, что и вы заметите, как томаты, посаженные под зиму, будут быстрее расти по сравнению с теми, которые были выращены традиционным способом – на подоконнике. Хороших всем урожаев! октябрь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО

Є. В. ТЕРНОВА, завідувач лабораторії екологічнобезпечних технологій виробництва Сквирської д.с. органічного виробництва НААН

МНОГОЛЕТНИЕ

ОВОЩНЫЕ КУЛЬТУРЫ КРУГЛЫЙ ГОД Пища человека должна быть разнообразна, вкусна и легкоусвояема. Она должна содержать необходимое количество белков, углеводов (в том числе сахаров), жиров, органических кислот, а также различные соли и витамины. Для удовлетворения потребности человеческого организма в белках, жирах, углеводах, органических кислотах, солях, витаминах и других веществах пища должна состоять из продуктов животного и растительного происхождения. Таким образом, разнообразные продукты, употребляемые человеком в пищу, как бы дополняют друг друга. Среди них имеются и такие, которые могут взаимно заменяться. Свежие же овощи незаменимы. Овощи – родник здоровья. Среди всех веществ, содержащихся в свежих овощах, наибольшее значение имеют витамины. Овощи являются одним из важнейших источ22

октябрь 2018

ников витаминов С, А, К, Е, В1, В2, РР и ряда других. Таким образом, овощи не только поставляют организму человека полезные, питательные вещества, но и являются своеобразным динамическим регулятором пищеварения, повышающим усвоение и биологическую ценность большинства продуктов. Снижение нормы потребления свежих овощей способствует увеличению заболевания гриппом, и наоборот, увеличение потребления свежих овощей, плодов и фруктов приводит к резкому снижению заболеваний. Наиболее ценны овощи, употребляемые в свежем виде, поскольку в них лучше сохраняются витамины и другие вещества. Основное количество свежих овощей население получает из открытого грунта только в течении 3–4 месяцев. В ранневесенний и осеннезимний период ощущается их недостаток. Заполнить этот недостаток

можно путем использования малораспространенных культур, которые по своей питательной ценности не уступают широко распространенным, а иногда и превосходят их. Например, ревень, имеющий большое количество яблочной кислоты, весной вполне заменяет фрукты. Щавель, эстрагон, спаржа, хрен, являясь многолетними овощами, дают зелень рано весной, когда еще нет других овощей.

ЩАВЕЛЬ Щавель – многолетнее растение из семейства гречишных, растет на одном месте 3-4 года. Его листья используются для приготовления зеленых борщей, соусов, они содержат кроме витаминов большое количество солей железа, яблочную и щавелевую кислоту. Щавель можно сушить, мариновать, солить, а также приготовлять из него пюре.

ОВОЩЕВОДСТВО Сеять семена щавеля надо ранней весной, тогда урожай можно получить в этом же году. При летнем посеве, если стоит сухая погода, щавель следует поливать. Урожай от летнего посева получают весной следующего года. Сеют щавель рядами с расстоянием между ними в 15 сантиметров. Заделывают семена на глубину 1-1,5 сантиметра. На 10 квадратных метров площади высевают 4-5 грамм семян. Уход состоит в рыхлении междурядий и прополке рядов от сорняков (3-4 раза в течение лета). Когда растения образуют 3-4 листа, их нужно проредить на 5-7 сантиметров. После каждого сбора листьев, который повторяется через 14-15 дней, посев надо подкармливать удобрениями.

РЕВЕНЬ Ревень – многолетнее растение из семейства гречишных. По своей питательной ценности ревень не уступает большинству сортов овощей. Он богат витаминами С, А, В1, яблочной и другими кислотами, а также минеральными солями. Ревень имеет приятный вкус и аромат, прекрасно действует на работу желудка. Ревень – исключительно ценная ранняя овощная культура. Он дает высокий урожай в то время, когда нет фруктов и ягод. Весной ревень отрастает очень рано – в

конце апреля – начале мая. Черешки ревеня можно использовать в домашних условиях и в качестве сырья для консервной и кондитерской промышленности. Из ревеня можно приготовить суп, кисель, компот, пудинг, желе, соусы, крем, цукаты, пастилу. Черешки ревеня можно сушить для употребления зимой. На одном месте эту культуру можно выращивать до 15 лет, но высокий урожай она обеспечивает 5-7 лет, поэтому больше 7-8 лет держать на одном месте растения не следует. Ревень размножается семенами и вегетативным делением куста. Семена высевают на расстояние 20-25 см ряд от ряда. Заделывают их на глубину 2-3 см. На каждые 20 метров расходуется 50 грамм, а на 1 га 3-4 кг. Весенний посев дает всходы на 20-25-й день, а подзимний – рано весной следующего года. Когда ревень имеет 1-2 настоящих листа, его прореживают, оставляя растения на расстоянии 4-6 см. Когда появляется 4-5 настоящих листьев, проводят второе прореживание на 12-20 см, при этом удаляют растения, не типичные для данного сорта. Летний посев проводят в июле. Лучше, если в это время дождливая погода. При летнем сроке посева растения к осени выходят слаборазвитыми, поэтому их оставляют до следующей осени, чтобы они развились и их можно было лучше отсортировать. Уход за растениями

состоит в трех–четырехкратном рыхлении почвы, борьбе с сорняками, в подкормке органическими и минеральными удобрениями. Сбор урожая начинают на 2-3-й год, когда растения имеют 4-5 крупных листьев, длина черешков достигает 30 см, а толщина – не менее 2см. Ревень можно выгонять в теплицах. Для этого осенью кусты выкапывают с поля и хранят в хранилищах. Весной ревень высаживают в теплицах на 35-40 см друг от друга. Для этой культуры можно использовать подстелажную площадь. В полутемном помещении качество черешков получается выше. Температура для выгонки 12-13 градусов. Черешки можно употреблять через 1-1,5 месяца.

СПАРЖА Спаржа – многолетнее растение из семейства лилейных. Спаржу возделывают для получения сочных молодых побегов, которые развиваются из почек, зимующих на корневищах. Каждый побег питает несколько толстых корней. Чем старее растение, тем больше толстых корней оно имеет. Главная роль толстых корней сводится к тому, что они накапливают питательное вещество, которое расходуется ранней весной на развитие побегов, употребляемых в пищу. Спаржа очень ценна по своим питательным и лекарственным свойствам. Она содержит разнообразные витамины: А, С, В1,В2, Р, Р1, еще содержит аспарагин, который используется как лекарственное средство против подагры, водянки. Это растение – хорошее средство против диабета. Корневище используют как мочегонное средство. В пищу используются молодые побеги. Употребляют спаржу в отваренном и поджаренном виде. Из более грубых побегов варят супы. Спаржа идет и для приготовления консервов. октябрь 2018

ОВОЩЕВОДСТВО Для получения толстых побегов посадку необходимо проводить в хорошо заправленные органическим удобрением траншеи или гряды и ежегодно подсыпать перегной, так как корневище спаржи с возрастом поднимается все ближе к поверхности почвы. Размножают спаржу преимущество семенами. Рассаду выращивают в течение 1-2 лет. К срезке побегов можно приступать не ранее, чем на третий год после посадки, когда растения достаточно разовьются. Спаржу можно выращивать и в теплицах так же, как и ревень.

ЭСТРАГОН Эстрагон– травянистое растение из семейства сложноцветных, может расти на одном месте 10-15 лет. Наивысший урожай он дает на 3-4 год, затем растения стареют и погибают. Через 4-5 лет рекомендуется обновлять посадки эстрагона. Лучшее качество этого растения получается при выращивании на возвышенных, нормально удобренных участках, без избытка азота. Эстрагон содержит витамины А и С, является сильным противоцинготным средством. Листья и молодые побеги эстрагона, как свежие, так и высушенные, обладают пряным ароматом, который зависит от содержания эфирного масла. Свежие и сухие надземные части эстрагона употребляют как пряность, в

октябрь 2018

виде приправы к супам, овощам, салатам, подливкам. Особенно широко применяется он при солении огурцов, помидоров, грибов, приготовлении маринадов. Для употребления эстрагона как пряновкусового растения его срезают 4-5 раз, начиная с ранней весны, на засолку эстрагон срезают осенью, оставляя над поверхностью земли 10 см. Размножается эстрагон семенами, делением куста, черенками, отпрысками. Наиболее быстро его можно размножить черенками. Для размножения эстрагона черенками готовят специальные парники. В конце мая нарезают зеленые черешки длиной 10-15 см и сажают их в подготовленный парник на 10 см ряд от ряда на глубину 4-6 см. После этого их поливают, парник закрывают рамами и матами. Черенки укореняются через 10-15 дней после посадки. После этого черенки высаживают на постоянное место. При размножении семенами их высевают весной в рассаднике на грядах, всходы прореживают на 10-15 см между растениями. Растения на грядах оставляют под зиму. Рано весной их высаживают на постоянное место с площадью питания 70 на 70 см или 60 на 60 см. Уход за эстрагоном заключается в рыхлении почвы, удалении сорняков, в сухую погоду рекомендуется полив. Эстрагон можно выращивать и в теплицах, для этого осенью кусты выкапывают, сажают в горшки или ящики и помещают ближе к свету. Корни используют для выгонки зелени одну зиму.

ХРЕН Хрен относится к семейству крестоцветных. Растение многолетнее, имеет сильно развитые корни и листья. Корни хрена содержат 73,85% воды, 3,35% протеина, 0,32%жиров, 13,3% безазотных экстраактивных веществ, 2,38% клетчатки 1,61% золы. Также имеются соли натрия, калия, кальция, магния, меди, фосфора серы, хлора. В пищу употребляются свежие и сухие корни в сыром и вареном виде как приправа к мясным, рыбным и другим блюдам. В связи с высоким содержанием серы хрен исключительно полезен для здоровья. Это растение хорошо развивается на плодородных влажных, богатых органическими веществами почвах. Размножают хрен только вегетативным путем, семян эта культура не дает. В качестве посадочного материала используют тонкие боковые корешки, срезанные с толстых корней при осенней уборке. Нарезанные таким образом черешки длиной 20-30 см связывают в пучки и хранят в песке в подвалах или ямах. Ранней весной высаживают в грунт в борозды глубиной 10 см с расстоянием в ряду 25-30 см и между рядами 80-90 см. После того, как образуются побеги высотой 10-15 см, растение подкапывают и проводят обтирание боковых корешков, удаляя боковые корни. Летом обтирку и обрезку проводят два раза. Этот метод позволяет получать прямые корни. После подрезки боковых корешков растения окучивают. Убирают хрен осенью или весной следующего года.

ЧИТАЙТЕ

«Овочі та Фрукти»

ОНЛАЙН

У оновленому форматі

PRO-OF.COM.UA

МАРКЕТИНГ

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

СОЛОДКА I ЗОЛОТА:

НЮАНСИ ЗБУТУ ЦУКРОВО¯ КУКУРУДЗИ

В Україні вирощування солодкої кукурудзи набирає обертів. Її покупців навіть на внутрішньому ринку цілком достатньо, а в світовому масштабі ніша взагалі не заповнена. За оцінками експертів, площі цукрової кукурудзи в Україні складають близько 6 тис. га. У той же час гравці ринку відзначають, що більшість фермерів, які почали вирощувати цю культуру, не мають наміру від неї відмовлятися – занадто привабливими виглядають перспективи отримати від кожного гектара цукрової кукурудзи до 100 тис. гривень чистого прибутку. Однак таких високих результатів можна досягти тільки завдяки виваженій маркетингової стратегії і чітко розрахованим термінам збирання врожаю. На думку експертів, найбільш оптимальною стратегією вважається так званий «тривалий сезон» – сівба декількох гібридів з різни26

октябрь 2018

ми термінами дозрівання: ранній, середній та пізній. Або одного і того ж з перервою в кілька тижнів. Завдяки цьому можна розтягнути період збирання врожаю до кількох місяців. Звідси випливає і друга проблема – саме збирання врожаю.

Мармурова

Якісне збирання цукрової кукурудзи вимагає великої кількості ручної праці як у процесі самого збирання, так і пізніше, під час сортування. І саме цей фактор, на думку гравців ринку, стримує великий бізнес від заповнення цієї ніші, залишаючи її

МАРКЕТИНГ

Візантія

поки що малим фермерам. Втім, у процесі збирання є ще низка нюансів, які необхідно враховувати. Зокрема, температура качанів під час збирання не повинна перевищувати 15 градусів. Це обумовлює одну з базових технологічних рекомендацій: збирати кукурудзу вранці, до того, як качани прогріються на сонці. Іншим питанням є вибір способу переробки – консервація, заморожування чи продаж свіжих качанів. Відповідь на нього, в свою чергу, залежить від часу збирання, маркетингового плану і можливостей виробника. — Посіяв 21 квітня нинішнього року кукурудзу компанії МНАГОР Дейнеріс (Барселону) та Юрмалу. Вніс грунтовий гербіцид, і більше не обробляв. Отримав качани завдовжки 21– 23 см. Дейнеріс F1 достиг раніше, на 67– 68-й день. Юрмала F1 – на 3– 4 дні пізніше. Реалізовувати почав на початку липня по оптовій ціні 5– 7 грн. за качан, — розповідає фермер із Вінниччини Юрій Орисович. — Кукурудзу збирав з вечора до години ночі, о 4 ранку вже віз її на оптовий привокзальний ринок, що у Вінниці. З 25 липня ціна там вже була по 2– 2,5 грн. за качан. Хоча і знизилася вдвічі, та я не дуже переймався, адже заробив на першому врожаї. До речі, агроконсультант компанії МНАГОР порадив налагодити прямі продажі в овочеві магазини, ресторани, готелі тощо, тобто оминати оптові ринки. Незважаючи на розпал сезону та достатню кількість ку-

курудзи на ринках, плюс завдяки якісній упаковці, наданій мені компанією МНАГОР, вдалося продати свій товар у вінницький ресторан «Аристократ», де навіть ввели в меню печену цукрову кукурудзу, а також у кілька готелів на Вінниччині. Попит на мою кукурудзу зріс, адже клієнтам не потрібно було їхати на оптовий ринок по закупки. До того ж я майже всі качани продав по 5– 7 грн. за штуку. Ресторани та готелі замовляли в середньому по 1– 2 ящики/мішки качанів. Економічний зиск від прямих продажів виявився набагато кращим, ніж від оптової торгівлі, тільки замість одного вивантаження товару мав на день 8– 12. Тому й надалі планую нарощувати продажі качанів у супермаркети та удосконалювати упаковку. Скажімо, замовлю індивідуальні міні-пакети, що сприятиме впізнаваності мого товару та зручнішому викладанню його у торговельних мережах. Більшість опитаних нами фермерів розповідають, що цього року свіжа продукція була затребувана постійно протягом сезону, і ціна була більш-менш стабільною без різких стрибків. На старті сезону фермери змогли збути ранній товар за максимально високою ціною, приблизно по 8-10 грн. за качан. У розпал сезону ціна знизилась. Продавці реалізовували кукурудзу на оптовому ринку по 4-5 грн. за якісний качан. Качани, які не відповідали стандартам або мали суттєві дефекти чи невідповідний розмір,

розпродавались по 2- 3 грн. за штуку. На оптовому ринку сільськогосподарської продукції «Столичний» пересічному українцю вигідніше було купувати кукурудзу мішком, ніж поштучно. Мішок відбірної кукурудзи у розпал сезону коштував 150-200 грн., у ньому містилось 45 качанів. А мішок качанів з дефектами можна було придбати за 100 грн. На міських ринках і у супермаркетах покупцям доводилось значно переплачувати за продукцію, тут ціна на початок, навіть у розпал сезону, не опускалася нижче 5 гривень. Восени ціна на овоч почала повільно підніматися. До максимального значення вона ще не дотягнула, однак зараз на оптових ринках качан кукурудзи можна купити по 7-8 грн. за штуку. Фермери прогнозують, що до кінця сезону оптова ціна підніметься до 10 грн. Фермери розповідають, що один з найпривабливіших ринків, де попит на цукрову кукурудзу у розпал сезону шалений, – це курортні зони. Деякі українські виробники, яких не влаштовувала ціна на півночі, везли свою продукцію до моря, де її швидко розбирали. Однак перевозити солодку кукурудзу складно, адже її потрібно охолоджувати, до цього варто додати витрати на логістику. За словами експертів, останніми роками спостерігається значне зростання інтересу до цукрової кукурудзи. Завдяки невибагливості цієї культури при вирощуванні попит на неї є як серед виробників, так і споживачів, а ринок не заповнений. Особливо у сегментах замороженої продукції та консервації.

октябрь 2018

Безкоштовна агроконсультація по вирощуванню суперсолодкої кукурудзи. Агроконсультант Павло Лисенко, тел.: 067-431-53-13.

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

ЧАСТИНА 2

Анатолій РЕЗНІК, тел. 0987794349, ел.адреса: rieznika@gmail.com

ВРОЖАЙНIСТЬ КАРТОПЛI: ОСНОВНI ВАЖЕЛI ВПЛИВУ

продовження. початок статті читайте у вересневому номері журналу

САДІННЯ ПРОГРІТОЇ, ПРОРОЩЕНОЇ, ПРОЗЕЛЕНЕНОЇ КАРТОПЛІ Обов'язковою умовою для закладання розвиненої кореневої системи та захоплення рослиною вологи є підготовка посадкового матеріалу, яка полягає у доведені картоплин до такого стану, коли у них виникає бажання потрапити у землю і стрімко розвиватися. Для цього потрібно їх прогріти обов'язково на світлі, при оптимальній температурі +14– +17 градусів на протязі одного місяця, до появи на їх поверхні невеличких вічок до 1–2 см. Пророщені рослини приблизно у два–три рази переважають за розвитком стебел та кореневої системи «своїх конкурентів», які не пророщувалися. За допомогою пророщування з'являється можливість від30

октябрь 2018

бракувати вироджені картоплини з ниткоподібними вічками та ті, які втратили властивість до проростання. Картоплини при температурі прогрівання вище 22 градусів піддаються виродженню. Світло дозволяє картоплині виробити сполуки (інгібітори), які стримують стрімкий ріст вічок, і вони формуються короткими, огрубілими і міцними на відміну від тих, що утворюються в темноті (тонкі, видовжені та крихкі) і обламуються при садінні. Прозеленення картоплин сприяє також утворенню соланіну та чаконіну, що у подальшому позитивно впливатиме на стійкість рослини до певних хвороб та шкідників.

ти вологу кореневою системою, але і для скорішого дозрівання картоплі, щоб вона встигла визріти та накопичити врожай до розповсюдження у серпні грибкових хвороб (фітофторозу), і тому потрібно висаджувати лише прогрітий, пророщений матеріал. Щоб визначити оптимальні строки для садіння картоплі, потрібно орієнтуватися по плодових деревах. А саме, коли відбувається бутонізація на аличі та абрикосі (у тій чи іншій місцевості по різному). На Поділлі це кінець березня та початок квітня. Плодові дерева – це найкращий природний індикатор.

НАДРАННЄ САДІННЯ

ПЕРЕМІШУВАННЯ ДОБРИВ З ГУНТОМ

Надраннє садіння використовують не лише для того, щоб захопи-

Основна маса кореневої системи картоплі має властивість достатньо

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО розгалужуватися завширшки – десь на 50 см, та заглиблюватися на 70 см, і тому внесення будь-яких добрив локально у борозни, рівчаки чи ямки не дасть відчутної користі, бо підживить дуже незначну частину корінців, а вся інша коренева система, що сформується поза цим внесенням, залишиться не підживленою. Для високого врожаю потрібно забезпечити повноцінне живлення кожного корінчика, і тому внесення мінеральних добрив урозсип та попелу (від спалювання перед садінням сухих решток) з подальшим перемішуванням їх з грунтом при весняній культивації забезпечує ці умови. Норма – 40 кг на 10 соток нітроамофоски.

ПОПЕРЕДНИК Важливу роль у заглибленні кореневої системи картоплі відіграє найкращий попередник –жито. Його коренева система настільки потужна і заглиблена, що коли б викласти коріння однієї рослини в одну лінію, то по довжині воно б сягало декількох кілометрів. Саме ці канальця органічних кислот, що утворюються з корінців жита, за допомогою мікроорганізмів дозволяють рослині картоплі проникати на глибину до 2–2.5 метрів. Після збирання жита на зерно практикують посів ярих культур на зелене добриво. Ярий ячмінь чи овес, біла

яра гірчиця активно реагують на скорочення дня і від жнив до перших приморозків виростають дуже стрімко, викидаючи молоді пагони. Цю потужну зелену біомасу прикотковуємо до землі і залишаємо пріти та розкладатися під снігом на зиму. За цей час весь азот з цієї зеленої маси ввійде у грунт, який наповниться органічними кислотами, стане пухкий та структурний, перегниє коріння, а весною, коли добре підсохне цей грубий шар сухих решток, його потрібно підпалити, обов'язково по вітру. При цьому згинуть усі миші, які там оселилися, а попіл стане додатковим засобом живлення рослин разом з нітороамофоскою, яку потрібно буде розкидати по попелу перед садінням. Застереження: Якщо сієте жито на зерно, то після його збирання, на-

віть якщо ви підсієте ярі культури на сидерати, все рівно весною зазеленіє падалиця від жита і це не дозволить садити картоплю у цей рік. Бо приорана неперепріла органіка викликає паршу на картоплинах, як і після люцерни чи конюшини у перший рік їх приорювання. Тому я сію не жито, як радять деякі науковці, а раджу на зерно сіяти ярий овес чи ярий ячмінь, а після збору врожаю підсівати зверху по соломі яру білу гірчицю і після того, як падалиця з зернових і гірчиця виростуть - не скошувати, а прикоткувати її до землі. При цьому весною зелених сходів на ділянці не буде, бо це все ярі культури, які після зими відімруть. Після спалення сухої маси закультивувати попіл і нітроамофоску у грунт і негайно приступати до садіння картоплі, захоплюючи вологу. Ви напевно звертали увагу на те, коли росте пшениця, жито, овес чи ячмінь, є місця на городі, де був попіл від спалювання сухого картоплиння. У тих місцях ці злакові у два рази вищі, потужніші, з темнозеленим листям, бо у попелі є калій і фосфор. Миші також можуть пошкодити значну частину врожаю картоплі. Протруювання не є ефективним способом, як і застосування відлякуючих низькочастотних пристроїв. Лише спалювання сухих решток безпосередньо перед садінням дозволяє відлякати з ділянки октябрь 2018

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО гризунів, знищити насіння бур'янів з поверхні грунту, підживити грунт, зробити його більш структурним і забезпечити якісну культивацію, бо залишена солома не дає можливості розпушити і перемішати добрива – вона буде постійно забивати культиватор чи плуг.

МУЛЬЧУВАННЯ Після останнього багаторазового загортання і формування гребеня дуже ефективним способом для збереження від випаровування вологи на присадибних ділянках є мульчування міжрядь світлою соломою (целюлозою), що забезпечує оптимальний температурний режим, захищаючи картоплини від виродження, а рослину від перегрівання, покращує структуру грунту, зберігаючи його пухким для проникнення в коріння кисню, дозволяє створити умови для активної діяльності мікроорганізмів та хробаків, утворення від розкладу мульчі вуглекислого газу, яким живиться надземна частина рослин, а найголовніше – збільшується вміст гумусу, відроджується грунт.

ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ Рослина картоплі половину свого врожаю накопичує завдяки соняч-

октябрь 2018

ній енергії через фотосинтез. Саме тому потрібно створити умови для утворення потужної стеблової і листової маси, завдяки якій змикаються ряди і тому не росте бур'ян та закривається грунт від перегрівання і пересихання. Для цього кожних 10–15 днів від сходів до цвітіння обробляємо листя азотним добривом карбамідом (мочевиною) у пропорції 150г/10л. При вологому середовищі можна збільшити до 200 г, а в посушливих умовах зменшити до 100г. Під час і після цвітіння і до початку засихання бадилля для стимуляції опускання рослиною пластичних речовин у картоплини застосовуємо фосфорні добрива (суперфосфат) у таких же пропорціях. Якщо грунт пісний, то позакореневе підживлення не дасть відчутного результату

через слабкий осмос рослин. Науковими експериментами встановлено, що лише з достатнім підживленням грунту є ефективним позакореневе підживлення. Для профілактики боротьби з грибковими захворюваннями до розчину суперфосфату корисно буде додати 70 грамів звичайної харчової соди, лужна реакція якої у високій мірі захищає рослини від зараження, бо кисле середовище сприяє розвитку грибків та хвороб. Якщо грибкові хвороби вже проявилися на листі, тоді для боротьби з ними потрібно дозу соди збільшити до 100 г на 10 л води. Для боротьби з кореневими шкідниками (совки, хруща, дротяника, ведмедика) я використовую нерозчинний засіб «РЕГЕНТ СИПУЧИЙ», який схожий за кольором і формою на манку. Він не входить в рослину на відміну від розчинних отрутохімікатів, але протягом місяця створює фон на ділянці, і всі кореневі шкідники покидають її чи гинуть. Вносити його найкраще під час садіння сівничком (сошником) безпосередньо у посадкові борозни. Можна також у міжряддя під час вегетації рослин. Норма – 600 г на 10 соток. Для боротьби з колорадським жуком в комплексі з позакореневим підживленням використовую екологічно чистий біопрепарат «КАЛІПСО», хоча по ефективності і тривалості дії «ПРЕСТО» значно переважає.

УДОБРЕНИЯ П. В. ЛИХОВИД, к. с.-г. н., с. н. с. Інституту зрошуваного землеробства НААН

БIОСТИМУЛЯТОРИ,

ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ, ЕКОЛОГIЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ЗАСIБ ПОЛIПШЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТI ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Сучасне сільськогосподарське виробництво розвивається інтенсивним шляхом. Часи, коли для одержання більшої кількості валової продукції доцільним вважалося розширення посівних площ, давно минули. Наука пропонує агровиробникам широкий арсенал сучасних засобів інтенсифікації. Серед них і сучасні види макро- і мікродобрив, засоби захисту рослин, технічні засоби та інформаційні технології підтримки прийняття управлінських рішень тощо. А останнім часом особливої актуальності набули екологічно безпечні біологічні препарати, покликані природним шляхом захистити рослини від негативного впливу стресових факторів біогенного та абіогенного походження, шкідників і збудників захворювань, поліпшити розвиток рослин. Все більшого значення та популярності у світовій практиці аграрного вироб34

октябрь 2018

ництва набувають біологічні стимулятори та регулятори росту рослин. Препарати для управління ростовими процесами культурних рослин відомі відносно давно. Насамперед сільгоспвиробники використовували такі загальнодоступні речовини, як бурштинова кислота, яка в мікродозах має властивості поліпшувати засвоєння рослинами поживних речовин та якість плодоовочевої продукції, підвищувати стійкість до збудників окремих захворювань (наприклад, фітофторозу) і урожайність. Так само, як, наприклад, деякі агровиробники використовують етилен та препарати на його основі для прискорення дозрівання плодів. Згодом широкого застосування на окремих культурах отримали фітогормони — перші біологічні препарати, які мали властивості росторегуляторів. До них належать ауксин, гіберелін, цитокінін і абсцизова

кислота, ряд препаратів розроблений на основі саме цих біологічно активних речовин. Ринок фітогормональних препаратів зростає досить стрімко, особливо в розвинутих країнах світу, де вже починають розуміти шкідливість надмірної хімізації виробництва сільськогосподарської продукції. Кожен фітогормон регулює низку особливих фізіологічних процесів рослин. Так, наприклад, ауксин стимулює коренеутворення, поліпшує розвиток кореневої системи та укорінення, використовується для отримання партенокарпічних (безкісточкових) плодів тощо. Гіберелін в основному знайшов своє застосування в обробці садивного матеріалу картоплі для порушення періоду спокою та отримання гарних дружних сходів. Цитокінін у комплексі з іншими росторегуляторами сприяє підвищенню стійкості рослин до несприятливих

УДОБРЕНИЯ умов середовища. Абсцизова кислота — найменш застосовуваний у практиці з фітогормонів, проте високоперспективний у якості інгібітора росту та для підвищення посухостійкості рослин. Втім, сучасний ринок біостимуляторів росту рослин не обмежується препаратами на основі фітогормонів. Розроблено ряд препаратів на основі штамів корисних бактерій (або продуктів їх життєдіяльності), витяжок із рослин (наприклад, ехінацеї пурпурової, водоростей) або грибів, екстрактів тваринного походження (наприклад, із панцирів крабів) тощо. Всі вони виготовляються з екологічно безпечної сировини високої якості, їх застосування не має шкідливого впливу на довкілля. Активно впроваджуються мікродобрива, що містять у своєму складі амінокислоти та пептиди. Так, встановлено, що різні амінокислоти сприяють стимуляції конкретних фізіологічних процесів у рослинному організмі, а саме: ✓ пролін сприяє підвищенню стійкості рослин до стресів, фертильності пилку; ✓ глутамінова кислота поліпшує процес утворення хлорофілу, тим самим сприяючи покращенню фотосинтетичної активності рослини та підвищенню її продуктивності за рахунок кращого накопичення органічної речови-

ни та біомаси, сприяє кращому плодоутворенню; ✓ аланін, валін, лейцин сприяють поліпшенню показників якості продукції; ✓ гістидин стимулює краще дозрівання плодів. Крім того, амінокислоти відіграють важливу роль у колообігу фізіологічно активних речовин, що синтезуються в рослинному організмі, сприяючи поліпшенню ростових процесів, та відіграють роль природних імуностимуляторів для рослин, зміцнюючи їх. Звичайно, що очікувати миттєвих і блискучих результатів від застосування біостимуляторів неможливо. Ефект підвищення продуктивності сільськогосподарських культур не буде таким високим, як від застосу-

вання високих доз мінеральних добрив. Так само, як і захист рослин біопрепаратами значно м’якший, матиме швидше профілактичний напрямок дії. Втім, застосування біологічних речовин у комплексі та систематично створює передумови для оздоровлення рослин, їх змінення, а також поліпшення екологічної ситуації на полі: покращуються біологічні властивості ґрунтів, створюється сприятливий баланс корисної мікрофлори. Варто зазначити, що розвиток ринку біостимуляторів посприяв появі величезної кількості різноманітних продуктів, що мають сумнівне походження та ефективність. “Пустишки” виявляють у продажу навіть у таких країнах, як США. Справа в тому, що більшість новинок не проходять ретельної польової перевірки, а тестуються в умовах лабораторій. А лабораторні умови дуже відрізняються від польових. Крім того, вчені зазначають, що підбір біологічних препаратів слід здійснювати тільки після ретельного вивчення поточного стану господарських полів та їх історії, оскільки біологічні організми, покладені в основу препаратів, дуже вибагливі до умов їх застосування. А тому препарат, який добре спрацював у сусіда на слабозасоленому ґрунті, може не дати жодного ефекту на ґрунті з вищим вмістом солей. Навіть на різних культурах із однієї рооктябрь 2018

УДОБРЕНИЯ

дини ефект може бути діаметрально протилежним. Отже, вибір біостимуляторів — справа відповідальна. Так само, як і додержання регламенту їх застосування і зберігання. Біологічні речовини, що є діючою основою того чи іншого препарату, псуються надто швидко, особливо

октябрь 2018

під дією прямих сонячних променів і високих температур. А тому навіть якісний біопрепарат, який зберігали в невідповідних умовах, може стати звичайною “водичкою”, втратити всю свою потенційну ефективність. Те саме стосується і внесення: погодні умови (особливо температура і вологість повітря) можуть мати вирішальне значення. І не варто забувати про можливу несумісність біопрепарату із агрохімією, яку використовують паралельно. Тож уважно читайте етикетку та інструкцію із застосування конкретного препарату. Сьогодні аграрний ринок України насичений біостимуляторами різних виробників, які належать до різної цінової категорії та мають різне цільове призначення. Тут є як уже добре знайомі багатьом фермерам препарати, перевірені часом (наприклад, Епін-Екстра, Екогель, Циркон), так і нові засоби як вітчизняного (Біогель, SmartGrow), так і закордонного (Амалгерол, Бенефіт, Ізабіон, НВ-101) виробництва. Серед запропонованих на ринку варіантів варто відзначити продукцію європейської якості, що пропонує компанія AgriTechno (Іспанія). Достатньо широка лінійка біостимуляторів і мікродобрив, що поєднують

високу ефективність та екологічну безпечність, стане в пригоді вітчизняним овочівникам і садівникам. Особливої уваги заслуговують біостимулятори лінійки TECAMIN для застосування по листку (поєднують у собі амінокислоти, фітогормони та мікроелементи у доступних рослинам формах), а також ґрунтові біопрепарати AGRIFUL, здатні ефективно поліпшувати розвиток кореневої системи та корисної мікрофлори на різних типах ґрунтів. А екологічно безпечні мікродобрива TECNOKEL, що містять необхідні рослинам амінокислоти, дають змогу швидко подолати дефіцитарні розлади протягом вегетації культур. Розумний підхід до використання біостимуляторів у виробництві плодоовочевої продукції здатний істотно поліпшити якість продукції, показники її токсико-екологічної безпеки за рахунок зниження пестицидного навантаження, підвищити продуктивність культур, економічну ефективність господарювання за одночасного збереження та поліпшення стану агроекосистем в цілому. Користуйтесь сучасними надбаннями аграрної науки, отримуйте високі врожаї, дбайте про власне здоров’я та землю!

ТЕХНИКА

Василь ДУМИЧ, завідувач лабораторії, Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

ОБРОБIТОК РУНТУ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧIВ продовження. початок статті читайте у вересневому номері журналу

Для створення сприятливих ґрунтових умов під сівбу овочів застосовуються також комбіновані агрегати для передпосівного обробітку ґрунту (рис. 9). Це багатофункціональні агрегати, які за один прохід забезпечують вико-

нання декількох операцій: подрібнення, розпушування, вирівнювання, ущільнення і мульчування. До них відносяться вітчизняні та зарубіжні комбіновані ґрунтообробні агрегати типу АКГ-6, АГ-6, АКПН-6 і багато інших. ОсновниА

ми робочими органами їх є розпушувачі, вирівнювачі, ущільнювачі і мульчувачі. Застосування декількох типів пасивних робочих органів в одному агрегаті забезпечує кращу якість виконання технологічних операцій з меншими енерБ

Рисунок 9. Комбіновані агрегати для передпосівного обробітку ґрунту компанії GRIMME (а) та SWIFTER (б)

октябрь 2018

ТЕХНИКА говитратами. Поєднання операцій при використанні комбінованих агрегатів скорочує кількість проходів по полю в 5-6 разів і зменшує час виконання сівби на 30%. Комбіновані агрегати, вирівнювачі-планувальники, шлейфборони та інші агрегати задовільно виконують технологічний процес на попередньо оброблених полях із незначними нерівностями мікрорельєфу. Проте при наявності великих горбів, впадин тощо дані агрегати не зможуть якісно провести вирівнювання поверхні поля. В таких умовах доцільно застосовувати спеціальні машини – планувальники ґрунту (рис.10). За умови застосування планувальників ґрунту слід враховувати те, що глибина зняття шару ґрунту не повинна перевищувати 5–7 см. У разі не дотримання даних вимог відбувається значне розшарування показників родючості ґрунту на площі поля. Для вирівнювання родючості ґрунту необхідно проводити диференційоване внесення органічних і мінеральних добрив. Сучасні планувальники оснащенні лазерними системами, що дозволяє отримати абсолютно рівну поверхню ґрунту, ідеальну для вирощування овочів та інших культур, для яких необхідне вирівнювання по горизонталі або ухил поверхні при поливі по борознах. Лазерна система планувальника складається з трьох частин: одна з них встановлюється в поле, а решта - на тракторі. Перша сканує лазерним променем поверхню поля і подає команди, де необхідно ковшем зрізати пласт землі, а де, навпаки, додати. Механізаторові необхідно тільки включити пульт в кабіні і керувати трактором, а решта все робиться автоматично. Рухаючись по поверхні поля, машина копіює його, а апаратура фіксує зміну положення фотоприймача щодо опорної поверхні, створюваної лазерною системою.

Рисунок 10. Планувальники ґрунту

Через кожні 8 см система фіксує положення фотоприймача, а через 1,5 м визначає середнє значення нерівностей. За допомогою лазера вдається вирівняти ґрунт навіть у тих місцях, де рельєф коливався в межах 50 сантиметрів. Лазерний планувальник дозволяє з точністю до 5 мм вирівняти поверхню. Планувальники також оснащуються спеціально розробленим гідравлічним пристроєм, за допомогою якого можна досить точно використовувати машини і без лазерних систем. Спеціальні механічні або гідравлічні приводи дозволяють змінювати горизонтальний і вертикальний кути нахилу ножа. Крім цього, боковини ножа можуть бути складені для зменшення габаритів машини при транспортуванні, а також для використання тільки центральної її частини при вирівнюванні вузьких місць і кутів поля. Колеса візка мають гідравлічний привід для висунення при переводі машини з транспортного в робоче положення, що забезпечує відмінну стійкість планувальника при вирівнюванні.

Планування необхідне для рівномірного розподілу води на площі, яка поливається. Це важливо не тільки для рівномірного зволоження ґрунту і економної витрати води, але й для усунення шкідливих наслідків надмірних поливних норм: перезволоження знижених місць, підвищення рівня підґрунтових вод, засолення, заболочення, розвитку водної ерозії ґрунту. Планування полегшує проведення поливу, підвищує продуктивність праці, поліпшує умови механізації сільськогосподарських робіт. За даними виробників техніки, застосування планувальників грунту з лазерним передавачем сприяє підвищенню врожайності на 25-30%, зниженню вартості виробництва (економія витрат води на 50%, насіння на 15-20%, добрив насіння на 7-8%), зменшення часу роботи на 7-8%). Вартість машини окупову ється після обробки перших 70-80 га (враховуючи амортизацію трактора, бензин і витрати на оплату праці). Особливо велике значення в передпосівному обробітку ґрунту при сівбі дрібнонасінних культур має до- і післяпосівне коткування. Воно сприяє ущільненню ґрунту, підняттю вологи у верхній шар та появі дружних і рівномірних сходів. Для ущільнення і вирівнювання ґрунту перед сівбою та після неї використовують різні типи котків: гладкі, зубчасто-кільчасті, з клиноподібними дисками, зубчасті та інші. Зубчасто-кільчасті котки призначені для передпосівного і післяпосівного прикочування ґрунту, здрібнювання поверхневої ґрунтової кірки та часткового вирівнювання зораного поля. Коток працює при вологості 12-25%, твердість ґрунту в обробленому шарі від 0,25 до 0,6 МПа. Коток з клинчастими дисками забезпечує ущільнені смуги, в які висівається посівний матеріал. Третина ґрунту при цьому ущільнена смугами, а дві третини залишається розпушеною для загортання посівного октябрь 2018

ТЕХНИКА А

Рисунок 11. Горизонтальнофрезерні культиватори фірми GRIMME з вирівнювальною плитою (а) та трубчастим котком (б)

А Б

Рисунок 12. Вертикально-фрезерні культиватори А

Рисунок 13. Лопатова ґрунтообробна машина Cultibeche (а – загальний вигляд машини; б – технологічна схема роботи) Рисунок 14. Культиватори-гребенеутворювачі з активним приводом робочих органів (а) GRIMME GF 600 та пасивними робочими органами (б) А

Рисунок 15. Схема технологічного процесу культиватора-грядоутворювача з одним (а) та двома (б) ротором

октябрь 2018

матеріалу. У результаті цього навіть у посушливий час капілярна вода піднімається в зародкову зону завдяки ущільненим смугам. Зубчастий коток для суцільного ущільнення по всій площі. Зносостійкі скребки забезпечують навіть при дуже вологому ґрунті і великій кількості соломи якісну роботу без забивання. Для підготовки ґрунту також застосовують машини з активним приводом робочих органів – горизонтально- і вертикально-фрезерні культиватори.

ТЕХНИКА Рисунок 16. Культиваторигребенеутворювачі GRIMME з активним приводом робочих органів

Сьогодні на ринку техніки представлені горизонтальнофрезерні культиватори вітчизняних і зарубіжних виробників (рис.11) . Горизонтально-фрезерні культиватори обладнуються різними типами котків та вирівнювальних плит. На сьогоднішній день на ринку представлена широка гама вертикально-фрезерних культиваторів (рис. 12).

Для підвищення продуктивності роботи фірми-виробники пропонують широкозахватні горизонтально-фрезерні культиватори із складальною рамою. На європейському ринку техніки представлена грунтообробна машина оригінальної конструкції моделі Cultibeche (рис. 13), яка виконує грунтообробіток на глибину 35 см методом перелопачування. Даний вид обробітку ґрунту спеці-

ально розроблений для овочевих культур і заміняє оранку. Ґрунтообробна машина складається із комплекту лопат (від 4 до 10, залежно від моделі) і функціонує по принципу ручної лопати: лопати почергово втискаються в ґрунт, відділяючи шматки ґрунту і відкидаючи їх назад. При контакті з подрібнювачем або граблями ґрунт подрібнюється і забезпечується вирівнювання поверхні. Машина приводиться в дію

октябрь 2018

ТЕХНИКА

Рисунок 17. Культиватори-гребенеутворювачі з пасивними робочими органами

за допомогою ВВП трактора. Для формування гряд застосовуються культиватори-грядоутворювачі з активним приводом робочих органів або з пасивними робочими органами. Культиватори-грядоутворювачі з активними робочими органами створюють дрібногрудкувату структуру ґрунту, прикочують поверхню ґрунту та формують гряду. Вони комплектуються фрезерним барабаном, котками та робочими органами для утворення гряд. Машини за сво-

єю конструкцією однотипні і відрізняються шириною захвату, кількістю нарізаних гряд і конструкцією прикочувального котка (рис. 14 а). Культиватори-грядоутворювачі з активним проводом робочих органів створюють дрібногрудкувату структуру ґрунту, загортають рослинні залишки, засохлі груди ґрунту і каміння, прикочують поверхню поля та формують гряду. Світові виробники також пропонують культиватори з пасивними робочими органами для нарізання гряд на легких і середніх ґрунтах та на полях, де проводився грунтообробіток. Такі культиватори-грядоутворювачі комплектуються стрілчастими лапами, дисковими або лемішними борозноутворювачами та різними типами котків. (рис. 14 б). Культиватори-грядоутворювачі в залежності від моделі за один прохід по полю можуть утворювати одну, дві, три або чотири гряди. Культиватори-грядоутворювачі з активним приводом робочих органів виготовляються з одним або двома фрезерними роторами-барабанами (рис. 15). Однороторні фрезерні культиватори-грядоутворювачі моделі Cultigrille дозволяють якісно підготувати ґрунт на полях, засмічених Б

Рисунок 18. Машини для підготовки ґрунту для вирощування овочів на засмічених камінням полях (а – культиватор-грядоутворувач; б – сепаратор ґрунту)

октябрь 2018

ТЕХНИКА камінням. Їх конструкція аналогічна традиційним фрезерним культиваторам за винятком того, що на місці кріплення фартуха прикріплена гребінка, а фартух з механізмом регулювання його положення прикріплений до спеціальної рамки котка. Під час роботи фрезерний барабан підіймає шар ґрунту і направляє його на гребінку, дрібні частинки ґрунту і каміння пролітають між пальцями гребінки, а велике каміння і засохлі грудки, вдаряючись об гребінку, падають на дно борозни і присипаються дрібними фракціями ґрунту. Двороторний фрезерний грядоутворювач складається з ротора та барабана, корпуса із захисними щитками, редуктора, опорних коліс, бокових дисків для регулювання висоти гряди. Барабан розміщений за ротором і обертається в протилежний бік до нього. Передній ротор обладнаний верти-

кально розташованими ножами, які розпушують ґрунт, не змінюючи його структури. Завдяки високій швидкості обертання задній барабан подрібнює великі груди, а засохлі великі брили грунту направляє на ротор на повторне подрібнення. Для формування гребенів застосовуються культиватори-гребенеутворювачі з активним приводом робочих органів і пасивними робочими органами. На ринку представлено фрезерні культиватори-гребенеутворювачі (рис. 16). Вони можуть обладнуватися котками. Котки приводяться в дію за допомогою гідромоторів і створюють умови для сівби насіння. Ширина котка та ширина вершини гребеня регулюється і може бути встановлена для одинарного, подвійного або потрійного посіву. Культиватори-гребенеутворювачі з пасивними робочими ор-

ганами, зазвичай складаються з декількох секцій робочих органів. Зазвичай секція робочих органів культиватора складається з трьох розпушуючих лап, підгортача, механізму регулювання глибини обробітку. Культиватор також укомплектований гребенеутворювальною плитою з механізмом регулювання натиску на плиту (рис. 17 а). Фірми-виробники техніки також виготовляють гребенеутворювачі пасивного типу, який складається з трьох рядів стрілчастих лап і гребенеутворювача (рис.17 б). На кам’янистих полях овочі вирощують на сепарованих грядах. Ширина гряди становить 1,5 – 1,8 м. Для очищення ґрунту від каміння застосовуються культиватори-грядоутворювачі з пасивними робочими органами та сепаратори ґрунту (рис.18). Під час обробітку ґрунту культиватор-грядоутворювач нарізає

октябрь 2018

ТЕХНИКА

Рисунок 19. Машини для підготовки ґрунту для вирощування овочів за технологію MAXI-Beet

глибокі борозни. Сепаратор ґрунту являє собою набір сепарувальних органів, які дають можливість відокремити ґрунт від грудок і каміння, відсепароване каміння і грудки вкласти в борозну, утворену грядоутворювачем, або зібрати у бункернакопичувач і вивезти їх на край поля. Сепаратори виготовляються двох видів: із зірково-сепарувальними вальцями і просіювальним транспортером (для роботи на важких і липких ґрунтах) та з двох просіювальних транспортерів (для роботи на піщаних ґрунтах). При збиранні великого каміння в бункер вони комплектуються сортувалкою каміння. Сепаратори обладнанні гідравлічною системою захисту від каменів великих розмірів гідравлічною системою горизонтування. Фірма GRIMME розробила технологію вирощування овочів на 44

октябрь 2018

сепарованих грядах MAXI-Beet, яка передбачає збільшення ширини гряди до 2,7 м. Для технології фірма виготовила культиваторгребенеутворювач BF 600 (а) та сепаратор CS 150 (б) з шириною захвату 2,7 м (рис. 19). Впровадження технології MAXI-Beet до-

зволяє: збільшити корисну площу під рослинами на 10% за рахунок зменшення кількості тракторних колій; збільшити врожайність на 50 % за рахунок більшої площі та оптимального розміщення рослин в ряді; покращити водний баланс і зменшити ущільнення ґрунту.

ГЕРБОЛОГИЯ Танчик С.П. Косолап М.П. Іванюк М.Ф. Національний університет біоресурсів і природокористування України, кафедра землеробства та гербології

СИСТЕМИ ОБРОБIТКУ ГРУНТУ —

ОСНОВА НАДIЙНОГО КОНТРОЛЮВАННЯ ЗАБУР’ЯНЕНОСТI МАЙБУТНIХ ПОСIВIВ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР Надзвичайно швидко збігають літні дні. В копіткій і напруженій праці пролітають вони в садоводів і овочівників. Саме зараз іде гаряча пора збирання та реалізації вирощеної продукції. Але, поряд з цим, прийшов час закладати «фундамент» майбутніх врожаїв наступного року. Надійний контроль забур’яненості майбутніх посівів забезпечується системою протибур’янових заходів, які повинні цілеспрямовано запроваджуватись, починаючи від збирання попередника. Традиційно важливою ланкою сучасних систем землеробства, що визначає агротехнічний комплекс заходів вирощування сільськогосподарських культур, є система об-

робітку ґрунту під культури сівозміни. Поряд із завданнями створення сприятливих ґрунтових умов, що включає оптимізацію водного, повітряного та поживного режимів ґрунту, обробіток є надзвичайно ефективним заходом впливу на бур’янову рослинність агроценозу. В землеробстві комплекс заходів

обробітку ґрунту розглядається як основа в забезпеченні якісного захисту посівів від бур’янів. Інші заходи, в тому числі хімічні, біологічні та ін., повинні виконувати страхову роль. Це, в першу чергу, дає можливість отримувати якісну і безпечну для споживача продукцію. Особливо це важливо в ово-

октябрь 2018

ГЕРБОЛОГИЯ

чівництві, ягідництві і садівництві. Правильно сформована, вчасно і якісно виконана система заходів обробітку ґрунту є надійною запорукою отримання високих врожаїв плодоовочевої продукції, що відповідають сучасним стандартам її якісних показників. Найбільше навантаження в створенні майбутніх оптимальних умов для росту і розвитку культурних рослин несе система основного обробітку ґрунту. Дана система передбачає виконання основного (найглибшого під культуру) заходу обробітку, що покладено в основу назви самої системи. Вона 46

октябрь 2018

здатна вирішувати на 60–70% проблему майбутньої фактичної забур’яненості вирощуваних культур. Протибур’янова ефективність даної системи безпосередньо залежить від правильності її вибору, вчасності і якості виконання заходів обробітку ґрунту. Землеробською практикою і науковими дослідженнями розроблений ряд ефективних методів, що забезпечують належне виконання завдань по захисту посівів від бур’янів. Найбільш популярними є методи: провокації, виснаження, удушення та ін. Саме вони покладені в основу різних систем зябле-

вого обробітку ґрунту. Виходячи з цього, вибір системи повинен ґрунтуватись на наступних факторах: час збирання попередника, тип забур’яненості та ґрунтових умов поля, біології наступної культури, технічних та економічних можливостей господарства тощо. Серед даного переліку факторів пріоритетними є час збирання попередника та тип забур’яненості поля. Чим раніше культура звільнить поле, тим більше часу є на проведення обробітків і, відповідно, на виконання тих завдань, які дані обробітки повинні забезпечити. Залежно від вищенаведених умов, система основного обробітку ґрунту (її ще називають зяблевою, обробіток на зиму, «на зяб», тобто в літнє-осінній період) може бути: класичною (звичайною), напівпаровою і поліпшеною (або пошаровою). Система класичного зяблевого обробітку, як правило, застосовується в умовах, коли поле відносно чисте від бур’янів, та при пізньому збиранні культури, що займає поле. Завданням даної системи є збереження вологи в ґрунті, підрізання пожнивних решток, провокація до проростання насіння бур’янів, що осипалось з материнських рослин на поверхню ґрунту, і подальше знищення пророслих бур’янів. Дана система включає виконання наступних заходів обробітку ґрунту: лущення або дискування на 6–8 см та основний обробіток на рекомендовану під культуру глибину або на глибину орного шару. Лущення або дискування необхідно провести відразу після збирання попередника (розриву в часі не повинно бути, оскільки це призводить до значних втрат вологи, що є надзвичайно небажаним, особливо за сучасних погодних умов). Глибина даного обробітку дає можливість якісно підрізати залишки попередника та бур’янів і заробити в 6–8 см шар їх насіння, що ство-

ГЕРБОЛОГИЯ

рює сприятливі умови для його проростання (основна маса насіння бур’янів проростає саме з даної глибини). Основний обробіток, як правило, це оранка, проводиться при масовій появі сходів бур’янів. Протибур’яновий ефект одного обробітку в цей час триває, залежно від зволоження, 15–20 днів. Глибина оранки під овочеві культури повинна бути не менше 24 см або на глибину орного шару. Це забезпечить очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів, а також якісну заробку пожнивних решток та органічних добрив, які можуть вноситись перед виконанням основного обробітку. Система напівпарового зяблевого обробітку запроваджується в умовах достатнього зволоження при малорічному типі забур’янення. Протибур’яновий ефект даної системи базується на створенні сприятливих умов для проростання насіння бур’янів і подальшого знищення сходів майбутніми обробітками. Дана система основного обробітку ґрунту включає наступні заходи: лущення стерні або дискування на 6–8 см, основний обробі-

ток на глибину, рекомендовану під культуру, та поверхневі обробітки, кількість і глибина яких визначається ґрунтовими умовами та станом забур’яненості поля. Як і за класичної системи, обробітки починаємо відразу після

збирання попередника. Після дискування, при масовій появі сходів бур’янів проводиться оранка в агрегаті з боронами або з кільчасто-шпоровим котком (залежно від стану ґрунту). Поверхня поля повинна бути вирівняна, а ґрунт мати дрібно-грудочкувату структуру. Такі умови є сприятливими для проростання насіння бур’янів, яке в результаті перевертання скиби при оранці було переміщене в верхній горизонт обробленого шару. Після його проростання, залежно від умов конкретного поля, проводяться один або кілька поверхневих обробітків. Їх кількість залежить від стану ґрунту, забур’яненості поля та погодних умов. Першим заходом обробітку після оранки, як правило, є культивація на глибину до 10 см. Виконується вона через 2–2,5 тижні при масовій появі сходів бур’янів. Наступними обробітками може бути боронування, при необхідності повторна культивація. Боронування, залежно від ґрунтових умов, проводять важкими або середніми боронами на глибину 4-6 см, коли бур’яни знаходяться у фазі «білої ниточки». Технічна ефективність даного заходу в цей період досягає 80%. Культивація проводиться, коли пророслі бур’яни знаходяться в більш пізніх фазах розвитку, після проходження дощів і запливання ґрунту. В таких умовах боронування не забезпечить належної ефективності. Глибина повторних культивацій визначається конкретними умовами, але не повинна переважати попередню, оскільки це призводить до збільшення втрат вологи в обробленому шарі ґрунту. Своєчасне і якісне виконання системи напівпарового обробітку забезпечує якісне очищення посівного шару ґрунту від схожого насіння бур’янів, що є надійною запорукою якісного їх контролювання в гербокритичний період вегетації овочевих культур. октябрь 2018

САДОВОДСТВО Чорна є, буває біла, Наче мед, коли доспіла. Рясно дерево вкриває, В червні-липні дозріває…

Андрій НАВРОДСЬКИЙ м. Корюківка Чернігівська обл.

ЦЯ ЗАГАДКОВА ШОВКОВИЦЯ

Може й не одразу, але все ж читачі видання дадуть правильну відповідь на цю загадку. Правильно! Це – шовковиця, ягідки якої у багатьох з нас викликають спогади дитинства. Так, шовковиця (лат. Morus), морва, тутове дерево, або ж тутовник – унікальна рослина. Походження її, як виявилося, різне: чорна родом із Південно-Західної Азії , червона – з Північної Америки, а біла – зі Східної Азії. Це листопадне дерево, яке належить до родини Тутових і налічує понад 20 видів, універсальне й невибагливе, а тому варте нашої з вами уваги. Сьогодні шовковиця так само популярна серед садівників, як і перевірені часом яблуня, груша, вишня, слива та інші плодові дерева з рідного саду. Більшості вона відома перш за все м'ясистими плодами – несправжніми ягодами, з'єднаними воєдино кістянками. З них готують компоти, соки, варення і навіть вино. Але у прадавні часи вирощували цю рослину для різного використання, оскільки вона є як 48

октябрь 2018

джерелом харчування личинок тутового шовкопряда, лялечки яких використовували для виробництва натурального шовку, так і надзвичайною деревиною, яка є цінною сировиною – щільною, пружною і важкою. Про промислове вирощування і використання цієї культури можна

ЦІКАВИЙ ФАКТ Існує напівміфічна історія про те, що виробництво шовку раніше трималося правителями Піднебесної в найсуворішому секреті і нікому під страхом смерті не дозволялося вивозити за межі держави личинки шовкопрядів (з їх коконів впродовж кількох тисячоліть виробляли знаменитий китайський шовк) та насіння шовковиці. Відзначився тут, як стверджують деякі джерела, всюдисущий Марко Поло, якому вдалося вивезти і насіння, і личинок. Заховав він їх начебто у дорожній палиці, на яку спирався.

буде колись окремо написати, а сьогодні я поведу мову про її вирощування на приватних присадибних ділянках. Порадив би посадити на своєму обійсті саджанці шовковиці навіть садівникам-початківцям, адже вони невибагливі і здатні приживатися на будь-якій землі. Взагалі ж її вирощування у вашому приватному господарстві не забере у вас багато часу, та й витрати на культивування будуть мінімальними. А от віддача може бути дуже істотною, оскільки урожай цієї рослини може вас не тільки порадувати, а ще й неабияк здивувати. Що ж для цього потрібно? Перш за все – вибір місця посадки, адже дерево це довговічне (без глибоких травм основного стовбура живе понад 100 років, хоча існують на планеті дерева, яким вже аж по п'ять століть). Тому місце для шовковичного дерева бажано підібрати таке, де йому буде не тісно серед інших дерев і де воно буде отримувати достатно сонячних ванн. Слід також зазначити, що це південна, а тому теплолюбна рослина, і весняні примо-

САДОВОДСТВО розки можуть її суттєво пошкодити, хоча взимку дерево може витримувати і тридцятиградусні морози. Пам’ятайте, що у свої «молоді роки» шовковиця росте дуже швидко, але поступово зростання її сповільнюється, і вже сформована рослина може досягати висоти 10–15 метрів. До складу ґрунтів молода рослина невимоглива, але на їх дренажні властивості увагу звернути все ж треба, бо вона некомфортно почувається на перезволожених ділянках – коріння не любить болотистої місцевості з близьким заляганням підземних вод. Роботи виконуються стандартно, як і при посадці інших плодових дерев: ями готуються завчасно (щоб ґрунт вистоявся), земля змішується з органічними і мінеральними добривами (піввідра компосту +70г суперфосфату), саджанець корінням ставиться в яму на змішану землю, засипається по кореневу шийку, поливається, ґрунт навколо стовбура мульчується. Тут хочу відкрити ще один «секрет»: ця цікава рослина є дводомною (існують окремо «чоловічі» та«жіночі» дерева), тому плодоносить тільки те дерево, яке має жіночі квіточки, і якщо у декого доросла рослина цвіте, але не плодоносить, то це якраз і є представник «чоловічої статі» (його в народі ще називають шовкун), який служить лише для запилення. Ті, в кого площа ділянки дозволяє, зазвичай висаджують поруч дерева обох статей. Але цікаво й те, що рослини ці можуть бути однодомними, дводомними, самоплідними або ж змішаного типу – на одному дереві можуть з’являтися лише жіночі або лише чоловічі квітки, а можуть і двостатеві. Отака ця загадкова шовковиця – поспостерігайте за нею, і ви отримаєте ще й естетичну насолоду від цього. Щодо подальшого після садіння догляду, то він зовсім не складний: про молоді саджанці в перші роки ще потрібно подбати – поливати в посушливий період, розпушувати

землю навколо стовбура, проводити формуючу обрізку, а доросла рослина нічого, окрім помірних підживлень (у дорослого дерева формується глибока коренева система і воно самостійно забезпечує себе) та

деякої санітарної обрізки (видалення старих, хворих і пошкоджених гілок), не потребує. Під час формуючої обрізки я б радив дозволити центральному провіднику вирости до 5метрів, видаляючи кожної весни

ЦІКАВИЙ ФАКТ В Україні (в Києві і в Харківській губернії) масово саджати шовковицю почали за наказом царя Петра І. До царського двору тоді готували запашний сік, який лікував застудні захворювання, ангіну, запалення легенів. Найбільше Петру І подобався міцний золотистий тутовий напій, який повертав здоров’я хворим, молодість старим і… «звеселяв серце» сумним. Є свідчення істориків, що перша шовковична плантація була висаджена у Видубицькому монастирі (до сьогодні жива остання шовковиця цієї плантації!) В ті часи, до речі, вирубка дерев шовковиці каралася смертною карою.

октябрь 2018

САДОВОДСТВО конкуруючі пагони. Але якщо хтось для власної зручності бажає виростити невисоке дерево, то тоді формуйте на свій смак: обрізуйте верхівковий пагін і вибудовуйте скелет таким чином, як це робиться для карликової яблуні, а надалі вже підтримуйте бажану вам форму крони. Тут є і своєрідне виправдання формування «карликовості» деревця: після цієї процедури наростає багато бічних гілок, а чим більше їх буде, тим більше закладеться плодових бруньок і, звісно, більшим буде урожай. А загалом, шовковиця – дуже живуча рослина. Якщо у неї все гаразд з кореневою системою, то вона може легко відновитися навіть після сильного обмороження чи механічного пошкодження. Тому розмноження і подальше вирощування шовковиці навряд чи принесе вам якісь труднощі.

Що стосується вірусних та бактеріологічних захворювань, то шовковиця вважається «загартованою» культурою і не дуже схильна до них. Але буває, що вона може заразитися від інших плодових культур, що ростуть поруч із нею. Тому профілактичний огляд хоча б зрідка не завадить. А от садові шкідники (різні комахи,

ЦІКАВИЙ ФАКТ У 2017 році дерево шовковиці, посаджене російським царем Петром I у східному районі Лондона –Дептфорді, увійшло в "короткий список" британського конкурсу "Дерево року – 2017". Згідно історичної довідки, у 1698 році Петро I зі своєю свитою прожив майже чотири місяці в будинку сера Джона Евеліна в Сейес-корті в Лондоні, куди він прибув для того, щоб осягнути мистецтво кораблебудування. А посадив він те дерево перед від'їздом до Росії. За однією з версій, це було зроблено на прохання гостинного господаря – британського короля Вільгельма III. За іншою – таким способом цар спробував вибачитися за те, що будинок, в якому зупинилася його команда, повертали, м'яко кажучи, в дуже занедбаному стані.

октябрь 2018

гусінь) можуть зазіхнути як на ніжне листя, так і на солодкі плоди, тому деревця нехай і профілактично, але все ж обробляти іноді треба. Робиться це, звичайно ж, або рано навесні, або опісля збирання урожаю. На закінчення хотів би попередити тих, хто хоче виростити шовковицю саме того сорту, який найбільше цікавить, про те, що самому це зробити не завжди вдається, бо навіть та рослинка, яка з’явилася неподалік плодоносного дерева, не обов’язково збереже материнські ознаки. Простіше вже купити деревце, вирощене в розпліднику, де вам точно розкажуть і про сорт, і про вік саджанця, і про основні агротехнічні заходи під час догляду та вирощування. Я б для стовідсоткової впевненості рекомендував купувати три- або чотирирічні деревця, які вже раз відплодоносили – так ви побачите на власні очі ягідки і гарантовано привезете додому те, що й хотіли. Якщо ж можливості відвідати розплідник немає, то бажаний сорт можна прищепити й на те деревце-дичку, яке у вас саме з насіннячка виросло. Я це робив своїм улюбленим способом – поліпшеного копулювання (той, який ще називають «з язичком»). Підщепи добре приживалися, стабільно розвивалися і швидко починали плодоносити. Спробуйте й ви, шановні читачі, якщо є такі бажання і можливості. Впевнений, що у наполегливих все вийде!

САДОВОДСТВО

Е.П. ПОСТОЛЕНКО, к. с. х. н., зав. отделом защиты растений и аналитических измерений, Опытная станция помологии им. Л.П. Симиренко Института садоводства НААН Украины

ВИРОЩУЙМО КИЗИЛ Кизил – перспективна, відносно нова і мало поширена культура, яка стрімко розвивається на теренах нашої країни. Підтвердженням цього є масштабні промислові кизилові сади, серед яких один з найбільших в Європі, який знаходиться в Запорізькій області (загальна площа – близько 16 га). Серед основних переваг даної культури над іншими є: відсутність періодичності плодоношення; висока врожайність; тривалість продуктивного періоду; висока біологічна цінність плодів; невибагливість до вирощування; мінімальна обробка пестицидами. Основна причина, за якої кизил належить до мало поширених – недостатня вивченість особливостей розмноження та вирощування культури у різних кліматичних зонах. В Україні насадження кизилу існують майже у всіх регіонах (най-

більше в Запорізькій, Черкаській, Київській, Рівненській, Закарпатській областях). Дуже популярний кизил в багатьох країнах світу, серед яких: Китай, Японія, Грузія, Греція, Польща, Болгарія, Сербія, Словаччина, Чехія (табл.1). За останні роки кизил набув широкого впровадження як лікувально-профілактична культура. В

Японії і Китаї плоди кизилу використовують для виготовлення лікарських препаратів, які зміцнюють нервову систему, в Європі – препаратів антидіабетичної, жарознижуючої, сечогінної дії. У сучасній фармацевтичній промисловості близько половини лікарських препаратів виготовляють на основі мало поширених лікарських

Таблиця 1. Іноземні сорти кизилу НАЗВА СОРТУ КИЗИЛУ

КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ

Aratinski rani, Bačka,

Сербія

Pancharevskiy,Shumenskiy

Болгарія

Dublany, Florianka, Kresowiak, Raciborski, Podolski, Paczoski

Польща

Adreula, Tshenturi, Aromatnyi, Lagodehskiy ranniy

Грузія

Joliko, Schonbrunner

Австрія

Dеvin, Titus, Ovidius

Словаччина

Tišnovský, Ruzyňský

Чехія

Cormas

Німеччина

Vermio

Греція

октябрь 2018

САДОВОДСТВО культур, до яких належить і кизил. Плоди корисні хворим на цукровий діабет, оскільки знижують рівень глюкози в крові, підсилюють ферментативну активність підшлункової залози, стимулюють процеси травлення, підвищують апетит. Враховуючи, що в плодах кизилу відсутня сахароза, саме він є відмінною сировиною для ліків проти діабету. Плоди кизилу використовують у кондитерській, консервній промисловості, для виготовлення вин, лікерів, варення, компотів, мармеладу, желе, квасу, морсів, соків, екстрактів, сиропів, киселів, начинок, приправ до м’ясних і рибних страв. Завдяки високому вмісту в плодах дубильних речовин кизил є однією з кращих культур для бродильного виробництва, адже дубильні речовини сприяють осадженню білкових речовин при освітленні соків і вин. Цікавим і новим напрямком в бродильному виробництві є використання плодів кизилу для виробництва сидру. Сік кизилу, який характеризується корисними властивостями, неперевершеним ароматом, терпким при-

Сорт кизилу Таня (Мліївська селекція)

Таблиця 2. Вміст вітаміну С в заморожених плодах кизилу впродовж тривалого зберігання (дані Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС, середнє за 2011– 2013 рр.), мг/100 г ВМІСТ ВІТАМІНУ С, МГ/100 Г Свіжі плоди

Спосіб заморожування

Після 3-х місяців зберігання

Після 6-и місяців зберігання

Михайлівський

86,7

розсипом

73,9

43,9

40,6

в цукровому сиропі (20% концентрація)

77,7

54,8

51,3

Лук ’янівський

75,0

розсипом

63,8

37,5

34,5

в цукровому сиропі (20% концентрація)

68,4

46,5

44,3

смаком та красивим забарвленням, можна і потрібно використовувати для виготовлення високоякісного сидру. Багато біологічно-активних речовин залишається і в заморожених плодах кизилу, що зберігають високу дегустаційну оцінку впродовж тривалого часу (табл.2). Основними елементами догляду за насадженнями кизилу є: підживлення рослин, розпушування грунту, зрошення та боротьба з бур’янами.

Сорт кизилу Вишгородський

октябрь 2018

Після заморожування

У перші роки навесні у пристовбурні смуги вносять добрива: органічні – із розрахунку 2-3 кг/м2; мінеральні фосфорні добрива вносять восени з розрахунку 30-35 г/м2 ; азотні та калійні – навесні: 15-30 г/м2 та 1015 г/м2 відповідно. У плодоносних насадженнях кизилу за достатнього вологозабезпечення міжряддя утримують під природним чи штучним залуженням (більше 700 мм опадів на рік). В кліматичних зонах, де вологи

САДОВОДСТВО менше 700 мм на рік, грунт у міжряддях утримують під чорним паром. Кращими грунтами для саду кизилу є легкі, що містять достатню кількість кальцію і магнію, оптимальна кислотність грунту – рН 6,5–7,0. Краще закладати сад кизилу навесні. На родючих зрошуваних грунтах оптимальні схеми розташування рослин 8м × 6 м і 6м × 6 м; без зрошення кизил висаджують за схемами: 6м × 4 м і 5м × 4 м. Саджанці після посадки обрізають на 1/3 розміру. Більшість сортів кизилу є безплідні, тому, закладаючи промислові сади, потрібно подбати про сорти-запильники. Для кращого запилення в саду розташовують по 2–3 сорти, розміщуючи їх через ряд сортовими смугами. Кизил не вимагає спеціального обрізування на плодоношення, але в перші роки після посадки рослинам належить сформувати крону. Застосовують або природно поліпшену форму (штамб висотою 40–70 см і 5–7 скелетних гілок крони), або кущувату крону. Її виводять з 6-8 основних гілок, розташованих в суміжних вузлах, нижня гілка повинна знаходиться на 25-30 см вище рівня грунту. Зазвичай за відмінного агротехнічного догляду насадження кизилу не обробляють отрутохімікатами. Кизил – морозостійка культура, переносить зниження температури до –30 -° C. Так, на Дослідній станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС сад кизилу витримав тривалі морози взимку 2012 року, коли в першій

Сорт кизилу Костя

Сорт кизилу Михайлівський (Мліївська селекція)

декаді лютого температура знижувалася до – 31,2° C (табл. 3). Один з найефективніших способів розмноження сортів кизилу – окулірування сіянців. Техніка окулірування звичайна, така, як і для інших плодових культур, терміни

Таблиця 3. Урожайність кизилу, т/га (дані Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС, 2008–2017 рр.) СОРТ

УРОЖАЙНІСТЬ ПО РОКАМ, Т/ГА. 2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

РАННІ СОРТИ Олена (к)

14,9

14,7

15,4

10,8

3,7

13,0

10,6

12,8

14,2

10,3

Михайлівський

15,3

15,0

15,9

10,1

4,6

13,8

13,2

13,6

14,5

10,7

Євгенія (к)

11,4

11,2

12,3

9,8

3,8

12,2

11,8

12,0

13,4

9,8

Лук ’янівський

15,3

14,8

15,5

10,0

3,9

13,5

13,0

13,2

16,6

12,6

Видубецький

12,7

12,3

13,0

9,6

4,0

12,4

12,3

12,2

13,9

10,0

СЕРЕДНЬОСТИГЛІ СОРТИ

5–25 серпня. Вихід посадкового матеріалу за розмноження окуліруванням досягає 90%. Вихід посадкового матеріалу за розмноження відводками теж високий, 80–85%. Значно нижчий відсоток приживлюваності за розмноження зеленими і здеревілими живцями. Плоди кизилу зберігають у дерев'яних, картонних, пластикових ящиках не більше трьох діб при температурі + 5 ... + 10° C і не більше 7 діб при температурі 0 ... + 1° C при відносній вологості повітря 95-97%. Насадження кизилу в Дослідній станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС закладено перспективними формами власної селекції, а також сортами селекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка. октябрь 2018

САДОВОДСТВО

Олександр ЛИТВИНЕНКО, головний редактор «Овочі та Фрукти»

КИЗИЛ — ДЕНЕЖНОЕ ДЕРЕВО

О самой крупной в Европе промышленной плантации кизила, которая расположена в Токмакском районе Запорожской области, нам рассказал ее владелец Сергей Ольшанский. Так, в ноябре 2013-го на месте старого плодового сада, который уже давно не приносил пользы, было высажено около одиннадцати тысяч саженцев кизила. В прошлом году эти растения начали плодоносить и принесли пять тонн первого урожая. По словам Сергея Николаевича, культуру для закладки плантации он выбрал не случайно. Хотя кизил 54

октябрь 2018

пока что мало распространен на мировом рынке, о его хозяйственной ценности и лечебных свойствах известно давно. Так что открываются реальные перспективы увеличения спроса на него. К тому же это очень щедрая культура. К примеру, в нынешнем году на 14 гектарах кизилового сада Сергей Ольшанский собрал около 10 тонн плодов, и это, по мнению специалистов, только начало, ведь проектная мощность сада составляет 500–600 тонн в год. – Думаю, в следующем году мы получим еще больший урожай, ведь кизил плодоносит ежегодно. Для

достижения же более высоких показателей нужно подождать еще лет десять, – говорит С. Ольшанский. – А если экономическая ситуация в стране будет улучшаться, на что мы сильно надеемся, будем создавать кооператив для того чтобы обеспечить себя сырьем. Планируем раздавать свои саженцы фермерам и закупать у них плоды кизила. – Насколько было сложно освоить производство кизила? – В основном учились на своих ошибках. Ведь в Украине хороших специалистов по кизилу можно на пальцах посчитать. Так как у нас ор-

САДОВОДСТВО

Светлана Клименко и Сергей Ольшанский осматривают кизиловую планттацию

ганическое производство, для прополки междурядий мы нанимали людей. Десять–двенадцать работников привлекали и для сбора урожая. Уборка была выборочная, поэтому платили им от 8–9 гривен за килограмм плодов. В этом году собирали почти месяц, потому что дозревание происходило в зависимости от сорта и «самочувствия» того или иного дерева. Ручной труд используем временно, ведь для того, чтобы организовать механизированный сбор, пока не хватает средств. Его можно осуществить при помощи агрегатов для уборки оливок. Качественную технику производят в Испании, Италии и недавно начали даже в Польше, но цены «кусаются». – А как организована ваша переработка? – В нынешних условиях слишком хлопотно создавать цех, тем более перерабатывающее предприятие. Нужно получить огромное количество разрешительных документов. Поэтому сырье сдаем на одно из предприятий в Днепре, где наши продукты из кизила выпускают под брендом Famberry. Для бесперебойного обеспечения производства сырьем мы приобрели у фермеров, преимущественно из южных регионов Украины, еще 40 тонн кизила. Ведь им негде хранить свою продукцию. А у нас уже есть цех для заморозки плодов.

– Что со сбытом готовой продукции? – Наше варенье, пастилу, соусы, пюре и компоты из кизила можно встретить в торговых сетях VARUS и «ЕкоЛавка», а также в харьковских магазинах «Класс». Возможно, замороженный кизил будем поставлять в сеть «Метро». Также ведем переговоры с иностранными клиентами о поставках готовой продукции в ЕС. – А кто норовит употребить кизил бесплатно? Имею в виду вредителей этой культуры. – Зайцы начали подгрызть штамбы растений. После того, как мы обмазали их старым свиным

салом, ущерб от косых заметно уменьшился. Зато они переключились на оросительные шланги, видимо, таким образом приспособились добывать в степи воду. Других вредителей пока не замечали. Возможно, потому, что использовали сортовые растения, выведенные селекционером с мировой известностью Светланой Клименко. Она же существенно помогла нам в вопросах выращивания. У себя на плантации мы использовали среднеспелые и поздние сорта. Планируем расширяться, поэтому уже заложили собственный питомник.

КИЗИЛ – ДЕРЕН, НЕПРИХОТЛИВ И ЦЕНЕН Доктор биологических наук Светлана Клименко заведует отделом акклиматизации плодовых растений Национального ботанического сада им. Н.Н. Гришко НАН Украины, а также является автором более 20 сортов кизила. Многие садоводылюбители и фермеры во всем мире с успехом пользуются плодами ее труда, собирая от 100 килограммов кизила с каждого сортового растения, выведенного Светланой Валентиновной.

Сорта Коралловый и Янтарный

октябрь 2018

САДОВОДСТВО – В юности в руки попалась книжица, посвященная легендам о кизиле, которые мне пришлись по душе, и я больше заинтересовалась этим растением. А когда увидела цветки этой красивой культуры ранней весной –ведь кизил в наших широтах зацветает еще в марте – просто-таки влюбилась в него, – говорит Светлана Клименко. По ее словам, при выборе сорта стоит учитывать не только величину плода, но и его окраску, и размер косточки. Если в природных популяциях косточка составляет 19–20 % плода, то у культурных растений она должна быть не более 8–11 %. При этом существующие сорта отличаются по форме, величине, окраске плода, их биохимическому составу и срокам созревания (с августа до ноября). Например, плоды сортов Элегантный, Светлячок, Уголек (красно-черные), Коралловый (розовые), Янтарный (желтые) при полной зрелости являются достаточно сладкими, их можно есть прямо с дерева. Так же и сорт Елена, при высокой кислотности его плоды содержат большое количество сахара, что существенно улучшает их дегустационные характеристики.

Кизил ранней весной

октябрь 2018

Сорт Оригинальный

СортСветлячок

Чтобы не собирать плоды на земле, их лучше сорвать еще в стадии технической зрелости, когда они только начинают темнеть. Таким образом, собранный урожай, хранящийся при комнатной температуре, дозревает за 3–4 дня для свежего употребления. Светлана Валентиновна поделилась интересным рецептом хранения кизила в виде готового блюда. Из перезрелых плодов вынимают косточки, растирают и разминают их до тестообразного состояния. Полученную субстанцию намазывают на холщевые полоски или пергаментную бумагу и высушивают на свежем воздухе в тени. Потом эти лепешки сворачивают трубочкой. Примечательно, что их можно хранить до двух лет при комнатной температуре и ниже. При этом продукт не портится и не утрачивает целебных свойств. Кстати, это популярное доныне блюдо в Крыму, в Турции, на Кавказе использовали для снабжения армии Российской империи во время Первой мировой войны, таким образом предотвращая эпидемию цинги. – У наших соседей, в Польше, сейчас активно пропагандируют выращивание кизила, – рассказывает С. Клименко. – Уже семь лет подряд недалеко от Перемышля проводят фестиваль дерена. Ведь в этом регионе произрастает большое количество сортов местного кизила, но их плоды гораздо мельче, чем у сортовых растений украинской селекции. Поэтому польские садоводы охотно используют наши сорта – Лукьяновский, Выдубецкий, Владимирский, Янтарный, Радость, Светлячок и Элегантный. Вообще они распространены по всей Европе, ведь приглянулись не только полякам, но и фермерам из Голландии, Бельгии, Словакии. Как отметила Светлана Валентиновна, этот фестиваль достаточно популярен в Польше. Посетители могут удовлетворить свои самые

САДОВОДСТВО

Сорт Гренадер

смелые гастрономические пожелания. Например, попробовать мороженое с кизилом, всевозможные соусы, пасты и приправы из него или с добавлением этого продукта, не говоря уже о различных джемах и десертах или зеленые «оливки», сделанные из недозревших плодов. Также пользуются популярностью и напитки из кизила. Например, деренивка – самогон, полученный из дерена, кстати, так в старину и сейчас в Украине называют кизил. – Как правильно сказать: «куст кизила» или «дерево»? – Если смотреть с ботанической точки зрения, то в природе он чаще всего растет как куст и обновляется вегетативным путем. Растение живет несколько сотен лет, и если первые центральные побеги его отмирают, из прикорневой поросли образуются новые штамбы, то есть он хорошо вегетативно восстанавливается. Семенное возобновление в природных условиях затруднено, потому что самосев не выдерживает притенения другими растениями и образуется только за пределами кроны кизила. Поэтому в основном его восстановление в природе происходит за счет вегетативного размножения. А в культуре его можно формировать или кустом, или штамбом.

Сорт Алеша

Как правило, формируют штамбом для удобства ухода за промышленными насаждениями. К тому же для выращивания сортового материала его просто необходимо размножать вегетативно, как и все плодовые растения. Основной способ их размножения – летняя окулировка. Полученные таким образом растения формируются штамбом. – Каков природный ареал этого растения? – Сейчас из-за варварской вырубки лесов природных зарослей кизила почти не осталось. Ведь он растет в подлесках дубовых лесов, которых становится все меньше. На территории Украины осталась узкая полоса зарослей кизила, которая тянется от Закарпатья через ИваноФранковскую и Одесскую области, есть еще две природные популяции в селе Деренковец Корсунь-Шевченковского района Черкасской области и в селе Цибулево Знаменского района Кировоградской области. Также еще сохранилась самая крупная природная популяция кизила в мире – до 30 гектаров – на заповедной Черной горе в Закарпатской об-

Cорт Коралловый

октябрь 2018

САДОВОДСТВО

Cорт Нежный

ласти. В Западной Европе остались незначительные популяции в Бельгии и Словакии. Но в природе кизил плодоносит плохо, он зачастую растет на бедных, как правило, известковых почвах, поэтому все больше его начинают выращивать в культуре. Пока, к сожалению, синтетической селекцией (гибридизацией) в мире почти никто не занимается, большинство сортов создается по старинке, методом естественного отбора, но в целом наблюдается повышение интереса к этой культуре. Поэтому к нам все чаще обращаются за посадочным материалом. Как рассказала Светлана Валентиновна, кизил в Украине всегда был в почете. Даже в Киеве его испокон веков выращивали на Куреневке, Мышеловке, Корчеватом. При этом ученые пришли к единому мнению, что посадочный материал для этих насаждений брали не в Крыму, а из местных зарослей, в лесах под Киевом. Поэтому уже в 11 веке кизил можно было встретить в монастырских садах столицы. Хорошо на украинской земле прижились и «заморские» об58

октябрь 2018

разцы этой культуры. Так, в селе Березовка Любарского района Житомирской области обнаружили плантацию испанского кизила, посаженную более сотни лет назад земским лекарем. Об этом свидетельствуют письменные сведения, найденные краеведами. Этот факт также опровергает мнение о том, что кизил исключительно южное растение. Как сообщила Светлана Клименко, на ЯГОДЫ КИЗИЛА УЛУЧШАЮТ АППЕТИТ И ВОССТАНАВЛИВАЮТ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ В ОРГАНИЗМЕ ЧЕЛОВЕКА. ТАКЖЕ ПЛОДЫ КИЗИЛА ОЧЕНЬ ПОЛЕЗНЫ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИИ ИЛИ СКЛОННОСТИ К САХАРНОМУ ДИАБЕТУ

Полесье он тоже хорошо растет. Саженцы украинской селекции, переданные несколько десятилетий назад Институту садоводства Беларуси, были там испытаны и показали отличные результаты. К тому же садоводы Гомельской области тоже собирают обильные урожаи кизила. – Мы делали искусственное промораживание побегов кизила, они выдерживают до – 37°C. В природе нашего региона часты весенние (возвратные) заморозки, и от этого, как правило, страдают многие плодовые деревья, но не кизил. Ведь заморозки зачастую случаются во второй декаде апреля, а кизил до этого времени успевает отцвести и поэтому практически никогда не страдает от мороза. Если же заморозки происходят в начале апреля или конце марта, когда он цветет, то у этого растения есть интереснейшая биологическая особенность – соцветие, которое состоит из 20–25 цветков, не раскрывается одновременно. Сначала поднимется один ярус в 10–12 цветков, и если они повреждаются, поднимается второй ярус, и во время снижения температуры почечные чешуи прикрываются. Отмечу также, что для максимально хорошего плодоношения достаточно, чтобы из 20–25 цветков завязалось 3–4 плода в соцветии. Тогда будет обильный урожай. Поэтому кизил по праву можно назвать деревом, на котором растут деньги. Ведь за полвека практики я не помню ни единого года, когда бы не было урожая. Лишь в последние годы, когда зачастили летние засухи и растение перегружено плодами, следует его полить. Примечательно, что даже без полива будет урожай, но сочные плоды можно получить только при достаточном увлажнении. – Кизил считается неприхотливым растением. Почему тогда в саду Сергея Ольшанского погибло около 20% саженцев?

САДОВОДСТВО – В основном из-за нарушения технологии закладки сада. На этом месте росли старые плодовые деревья, за которыми долгое время никто не ухаживал. Таким образом, в старом саду скопилось огромное множество грибных заболеваний, которые перебрались на молодые саженцы. Чтобы уменьшить инфекционную нагрузку на них, нужно было после выкорчевки старых деревьев произвести зяблевую вспашку грунта, год выдержать этот участок под черным паром. А потом уже подбирать посадочный материал, от качества которого много что зависит. Второй фактор, который повлиял на гибель саженцев, это летняя температура воздуха, которая в степи достигает + 40°C, а то и выше. Если в первые годы жизни приствольные круги саженцев не замульчированы, то справляться с такой температурой молодым растениям очень тяжело. Корневая система кизила мощная лишь в поверхностном слое, глубже 50–80 см корни практически не распространяются. С одной стороны, они способны усвоить даже незначительные осадки, а с другой – не могут обеспечить растение большим количеством воды, если очень сухо. Поэтому в первые годы жизни кизил следует притенять и мульчировать. В качестве мульчи можно использовать свежескошенную траву, перегной , компост, перегнившие опилки или торф, который также послужит удобрением для саженцев.

– Какие существуют природные вредители кизила? – Сливовый пилильщик иногда повреждает плоды. Но чтобы этого не случилось, до распускания почек достаточного осуществить одну обработку инсектицидом. Я считаю, что все проблемы кизила связаны лишь с плохой агротехникой. По словам Сергея Ольшанского, в хозяйстве пытались выяснить причину гибели саженцев

лабораторным путем. Для этого биологические образцы погибших растений отдали в несколько отечественных лабораторий. Результаты исследований разнятся, но были установлены факты заражения грибными инфекциями и случаи корневых гнилей. А так как сад сертифицирован по системе «Органик», то и выбор в лечении был не велик – лишь медьсодержащими препаратами.

АГРОТЕХНИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СВЕТЛАНЫ КЛИМЕНКО  Посадку кизила лучше проводить осенью до 20 октября. В последние годы в наших широтах весенний период очень короткий, длится 7–10 дней. Зато осенний достаточно теплый и длительный. Поэтому растению гораздо проще будет укорениться с осени.  Следует как минимум в течение первого месяц 3–4 раза полить новопосаженное растение кизила. Это поможет ему укорениться. А также, особенно в южных регионах Украины, замульчировать и притенить на первые несколько лет жизни.  Когда растение вступает в максимальный продуктивный период – в 15–20 лет, нужно обязательно вырезать трущиеся и пересекающиеся побеги, укорачивать или удалять волчки в средине кроны, чтобы хорошо ее осветлить. В природе кизил может достигать 5–8 м в высоту, в культуре, как правило, формируют компактную крону до 2–2.5 м, чтобы собирать плоды без дополнительных приспособлений. Можно собирать плоды, находясь внутри кроны, так как древесина очень крепкая.

октябрь 2018

САДОВОДСТВО

И.Л. МАРКОВ, к.б.н., профессор Национального университета биоресурсов и природопользования Украины

БОЛЕЗНИ КИЗИЛА И МЕРЫ ПО ОГРАНИЧЕНИЮ ИХ ВРЕДОНОСНОСТИ

Кизил настоящий (Cornus mas L.) – кустарник или небольшое дерево, является одним из наиболее ценных плодовых лекарственных, технических и декоративных растений. В плодах кизила содержатся углеводы (глюкоза, фруктоза), пектиновые вещества, полифенолы, аскорбиновая кислота, различные витамины, минеральные соли калия, фосфора, кальция, фосфора, железа, магния, биологически активные вещества (катехины, антоцианы, флавонолы) и др. Кисло-сладкие плоды кизила употребляют в пишу, из них готовят варенья, желе, мармелады, джемы, экстракты, начинки, сиропы, квас, компоты, прохладительные напитки. Свежые плоды и сок кизила используют в медицине как вяжущее, тонизирующее, противолихорадоч60

октябрь 2018

ное, аппетитное, противоцинготное, противоревматическое, противодиабетическое средство. Для лечебных целей используют также побеги, листья, кору, корни, косточки. Кизил является прекрасным медоносом, цветет одним из первых среди плодовых семечковых и косточковых культур. Кизил - культура неприхотливая при выращивании, основные работы по уходу сводятся к борьбе с сорняками и при необходимости – к поливу растений. В последние годы все чаще стали проявляться болезни, ареал распространения которых постепенно расширяется. Урожайность кизила и качество ягод в некоторой степени зависят от развития болезней на растениях. На кизиле выявлены следующие за-

болевания: мучнистая роса, инфекционное усыхание (вертицильоз), парша, антракноз, плодовая гниль, различные пятнистости: аскохитоз, септориоз, филлостиктоз, церкоспороз, рамуляриоз. Мучнистая роса. Болезнь проявляется преимущественно на листьях и побегах в виде белого мучнистого налета, на котором позже появляются черные точки – плодовые тела гриба (клейстотеции), вызывая темно-серую окраску налета. Пораженные побеги останавливаются в росте, верхушки их деформируются, часто отмирают, пораженные листья грубеют, деформируются, скручиваются вдоль центральной жилки, засыхают и преждевременно опадают; пораженные плоды теряют вкусовые качества, часто загнивают. Возбудителем болезни является гриб Podosphaera tridactyla dBy, который в течение вегетации распро-

САДОВОДСТВО страняется конидиями. Развитию болезни способствует жаркая, знойная погода с повышенной влажностью воздуха. Источник инфекции – клейстотеции, которые сохраняются на опавших пораженных листьях и побегах. Вред болезни проявляется в снижении ассимиляционной поверхности растений, в приостановлении роста пораженных побегов и дальнейшем их отмирании, снижении зимостойкости и продуктивности кустарников и деревьев. Особенно большой вред мучнистая роса наносит молодым насаждениям, которые часто приостанавливают свой рост и развитие. Защитные мероприятия. Осенние обрезки и уничтожение пораженных побегов, глубокая заделка опавших листьев во время зяблевой вспашки междурядий и окапывания приствольных кругов. Инфекционное усыхание (вертициллез). Заболевание проявляется в виде внезапного увядания листьев с одной стороны кроны или отдельных ветвей или целого дерева. Листья скручиваются, увядают и засыхают, но не опадают и остаются долго висеть на ветвях. Это острая форма протекания болезни. При хроническом развитии болезни наблюдается постепенное пожелтение, побурение и опадание листьев.

Инфекционное усыхание

Возбудителем болезни является гриб Verticillium conicolor Msch., который развивается только в проводящей системе древесины. Характерній диагностический признак болезни – некрозы тканей древесины, которые можно обнаружить на продольном или поперечном срезе пораженных ветвей в виде потемнения ксилемы, а иногда и потемнения сердцевины. В пораженных сосудах можно наблюдать образование тилл и камеди, которые приводят к закупориванию последних. Источник инфекции – микросклероции гриба в почве, которые сохраняют жизнеспособность до 8–10 лет, и грибница, которая раз-

вивается в почве на органических остатках. Защитные мероприятия. Питомники и плодовые насаждения кизила размещать на участках, почва которых свободна от покоящихся структур возбудителя вертициллеза, на которой последние 4–5 лет не выращивали пасленовые, тыквенные, бахчевые культуры, картофель, землянику; не следует выращивать эти культуры в междурядьях насаждений; почву в междурядьях насаждений лучше держать под черным паром; вносить сбалансированные нормы органических и минеральных удобрений с небольшим увеличением калийных, которые повышают устойчивость кустов и деревьев к болезни. Парша. Проявляется заболевание в основном на плодах, реже на листьях и побегах. На пораженных плодах пятна вдавленные, оливкового, впоследствии темно-оливкового или буровато-коричневого цвета, бархатные, малые пятна могут сливаться в одно большое. Вследствие инфицирования плоды задерживаются в развитии и сморщиваются, часто с трещинами, через которые происходит заражение плодовой гнилью. В случае очень сильного поражения плоды могут осыпаться. На однолетних прирооктябрь 2018

САДОВОДСТВО стах побегов образуется множество мелких овальных коричневых пятен-язвочек. Побеги, пораженные паршой, замедляют свой рост. Возбудителем болезни является гриб Fusicladium cerasi Sacc (син. Fusicladium рyrасаnthaе Rab.; Fusicladiopsis cerasi Sacc.). В период вегетации гриб распространяются конидиями. Оптимальной температурой для роста грибницы и прорастания конидий гриба является 20–250С при влажности воздуха 95–100%. Источником инфекции являются опавшие пораженные листья, плоды и побеги, на которых патоген сохраняется конидиями и грибницей. Вред от болезни проявляется в снижении урожая и устойчивости растений к низким температурам и гнилям, ухудшении качества плодов. Усиление вредности парши и ее активное распространение происходит в условиях резких колебаний зимних температур, поздних весенних заморозков, нарушения технологии выращивания культуры. Защитные мероприятия. Осенние обрезки и уничтожение пораженных побегов, сбор и уничтожение пораженных опавших ягод, глубокая заделка опавших листьев и ягод во время зяблевой вспашки междурядий и окапывания приствольных кругов.

Мучнистая роса на листьях кизила

октябрь 2018

Плодовая гниль

Плодовая гниль (монилиоз). Заболевание проявляется в летнеосенний период, при формировании и созревании плодов. Сначала появляются бурые пятна, которые быстро растут и охватывают часть или весь плод. Поверхность пораженных плодов покрыта желтовато-белыми подушечками, конидиальным спороношением гриба. В сухую погоду подушечки на поверхности плодов отсутствуют, пораженные плоды сморщиваются, мумифицируются и становятся темно-бурыми. Возбудителем монилиоза является гриб Monilinia fructigena Honeu (анаморфа: Monilia fructigena Sacc).

В течение вегетации гриб распространяется конидиями. Способствуют заражению плодов гнилью наличие трещин на плодах, повреждения их вредителями. Наиболее часто плоды поражаются плодовой гнилью при длительном хранении. Источником инфекции являются мумифицированные плоды. Весной на их поверхности образуется новое конидиальное спороношение, которое интенсивно распространяется в плодовых насаждениях. В условиях теплой и мягкой зимы гриб перезимовывает и конидиями. Защитные мероприятия. Сбор и уничтожение пораженных плодов, осенняя вспашка в междурядьях и окапывание приствольных участков кустарников и деревьев с заделкой в почву опавших листьев и пораженных плодов. Антракноз. Заболевание проявляется на плодах в виде пятен и язвочек, которые во влажную погоду покрываются грязно-розовым налетом конидиального спороношения гриба. Возбудителем болезни является гриб Colletotrichum corni Vassil., который распространяется конидиями. Источником инфекции являются пораженные ягоды, на которых гриб сохраняется в виде конидиального ложа (стромы).

САДОВОДСТВО ПЯТНИСТОСТИ ЛИСТЬЕВ Септориоз. Проявляется заболевание в виде темно-коричневых пятен, окруженных темной зоной, которые часто располагаются по краям листовой пластинки. Позже центр пятен несколько светлеет, на пораженной ткани обнаруживаются черные точки, пикниды гриба. Возбудителем болезни является гриб Septoria cornicola Desm (син. Septoria cornimaris Sacc.), который распространяется конидиями. Источником инфекции являются опавшие пораженные листья. Аскохитоз. Проявляется болезнь на листьях в виде слегка вдавленных, различной формы, чаще удлиненных светло-каштановых или буроватых пятен, которые покрыты черными точками-пикнидами гриба. Возбудителем болезни является гриб Ascochyta cornicola Sacc., который в течение вегетации распространяется пикноспорами. Источник инфекции – пораженные опавшие листья. Филлостиктоз. Заболевание проявляется в виде темно-красных пятен. Позже пораженная ткань в центре светлеет, приобретает свело-серую или грязно-белую окраску и покрывается черными точкамипикнидами гриба. Возбудителем болезни является гриб Phyllosticta cornicola Rabenh. (син. P. corni West.). Патоген зимует пикнидами на опавших пораженных листьях. Церкоспороз. Проявляется болезнь на листьях в виде округлых светло-бурых, светло-серых пятен с красной или красно-бурой каймой. В сухую погоду пораженная ткань выпадает. Во влажную погоду в местах пятен появляется серовато-белый налет – конидиальное спороношение гриба. Бурые вдавленные удлиненные пятна и язвочки появляются также на черешках листьев. Возбудителем болезни является гриб Cercospora cornicola Tracy & Earle., который распространяется конидиями. Источник инфекции – пораженные опавшие листья.

Пятнистости листьев

Рамуляриоз. Проявляется заболевание на листьях в виде мелкой бурой окаймленнной пятнистости. Пятна мелкие, разбросанные по всей листовой пластинке. Возбудитель болезни – гриб Ramularia angustifolia Sacc, (син. Ramularia angustissima), который распространяется конидиями. Патоген сохраняется конидиями на опавших пораженных листьях. Вредоносность пятнистостей на культуре выявляется в уменьшении ассимиляционной поверхности растений (снижение фотосинтеза) в результате преждевременного засыхания и отмирания листьев, что приводит к ослаблению растений и снижению их морозоустойчивости и продуктивности. Одним из наиболее эффективных методов защиты кизила от болезней является выведение и выращивание устойчивых сортов. Среди районированных сортов кизила высокой полевой устойчивостью характеризуются сорта Выдубецкий, Гренадер, Евгения, Элегантный, Елена, Коралловый, Марка, Михайловский, Радость, Семен и др. Рекомендации по уходу за насаждениями кизила сводятся в основном к поддержанию почвы в междурядьях, свободных от

сорняков, при дефиците влаги – полив кустов и деревьев. Для сохранения влаги в почве большое значение имеет мульчирование приствольных кругов соломой, скошенной травой, перегноем, опилками и др.с Осенью после листопада и прекращения сокодвижения проводят обрезку кустов и деревьев, удаляют пораженные болезнями побеги, а также побеги, растущие внутрь кроны, переплетенные между собой и механически поврежденные. Если с осени не проводили обрезку кустов, ее следует провести весной, в конце зимы, до начала сокодвижения у растений. Для повышения устойчивости растений к болезням целесообразно проводить подкормки растений сбалансированными дозами минеральных удобрений. Весной подкормку проводят перед цветением кизила, практикуют также внесение органики во время завязывания и налива ягод. Осенью проводят вторую подкормку растений, вносят только фосфорно-калийные удобрения. Применение фунгицидов на насаждениях кизила не предусмотрено «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, 2018 р.». октябрь 2018

САДОВОДСТВО

Олександр ЛИТВИНЕНКО, головний редактор «Овочі та Фрукти»

ПОРАДИ ДО ЧАСУ:

IНТЕНСИВНЕ САДIВНИЦТВО ВОСЕНИ Через рекордний врожай плодових культур нинішнього року у підприємств, які не налагодили довготривале зберігання своєї продукції, виникло чимало проблем зі збутом. Бо ціна, скажімо на основний український продукт садівництва — яблука, часто була навіть нижчою їх собівартості. Швидше за все, наступний сезон видасться не таким врожайним. Про те, як отримати гідний результат у прийдешньому році та підготувати сад до зими, розповів експерт із спеціальних культур компанії «Сингента» Володимир Воєводін.

октябрь 2018

– Чи можна природно-кліматичні умови нинішнього року назвати ідеальними для садівництва? – Якщо не брати до уваги літ лускокрилих шкідників, а лише проаналізувати епідеміологічне навантаження на сади, то так. Сприяло цьогорічній врожайності те, що у минулому році під час вегетації у багатьох регіонах України спостерігалися приморозки і врожай був досить низьким, тож дерева відпочили, плюс зима 2018го не була лютою, а весняна температура сприяла запиленню. У липні пройшли дощі, за рахунок чого збільшився об’єм плодів, а у вересні було сухо, це вплинуло на

формування привабливого їх забарвлення. До речі, забарвлення плодів можна коригувати за допомогою препарату Ізабіон. Його треба вносити за два тижні до збирання врожаю. За 7–8 днів до збирання плоди варто обробити препаратом Свіч для гарантованого зберігання врожаю у холодильнику до квітня, а то і травня наступного року. Якісне зберігання плодів – це найболючіша наша проблема. Цього року врожай самих тільки яблук може становити понад мільйон тонн, а зберегти в Україні можна лише 300 тисяч тонн, бо не вистачає сховищ. Навіть ті господарства, які мають власні холодильні потужності, нині

САДОВОДСТВО не можуть умістити весь урожай. А свіжий ринок не готовий прийняти надлишки товару по вигідній для виробника ціні. Бо ще багато зараз пропонують інших плодів — сливу, грушу, виноград, кавуни, ремонтантну малину тощо. Тож єдиний вихід – це експорт або розвинена переробна галузь. Останній варіант навіть кращий, оскільки, якщо у нас вродить, то й у сусідів теж, а за рахунок розвитку плодово-ягідного виноробства та виробництва кальвадосів можна надлишок плодів забрати зі свіжого ринку і отримати додану вартість від продажу напоїв. Тим паче, що вітчизняна законодавча база нині стала цілком придатна для розвитку цієї галузі. Скажімо, у Франції виробляється навіть більше кальвадосів, ніж коньяку. А сировиною для їх виготовлення слугують некондиційні та нестандартні яблука. – Як оцінюєте рівень фаховості вітчизняних садівників? – Досить високо, їх професіоналізм зростає щороку. Адже спеціалісти розуміють: щоб робити бізнес, треба дотримуватися жорстких технологічних вимог вирощування. Також можу відзначити, що з підвищенням рівня обізнаності українських садівників зростають обсяги продажу якісних оригінальних добрив та засобів захисту рослин, вироблених передовими компаніями світу. Бо більш дешеві генерики не створюють такого ефекту, як оригінальні препарати. У справу формування конкурентоспроможних садівничих господарств України зробила внесок і компанія «Сингента». Ми щороку проводимо освітні заходи, куди запрошуємо кращих фахівців з усього світу. У цьому році організували три поїздки за кордон — у Польщу, Угорщину та Францію, де вітчизняні аграрії мали змогу ознайомитися з роботою найуспішніших виробників плодової продукції.

– А де в Україні найрозвинутіше садівництво? Найбільші садівничі масиви розташовані на Вінниччині. Там є господарства, що мають в обробітку від 200 до 500 гектарів садів. Також багато плодівницьких підприємств у Чернівецькій області, але там переважають дрібніші власники, що обробляють садові ділянки від 5 до 20 га. У таких господарств, щоб збудувати чи облаштувати новий холодильник, є лише один варіант — об’єднатися заради спільного зберігання та реалізації плодів. Адже щоб успішно конкурувати у сучасному світі, треба будувати холодильник не менше, ніж на 1000 тонн продукції, а це недешева справа. Не зайвою буде і власна лінія товарної обробки, де триватиме сортування та пакування продукту.

важко боротися, а сади після його панування виглядають досить жалюгідно. «Сингента» пропонує препарат Воліам Флексі, який успішно вирішує цю проблему. В ньому є діюча речовина тіаметоксан, до слова, як і в Актарі. Потрібні щонайменше дві обробки препаратами, які містять дану речовину — на початку весни і на початку червня, щоб позбутися попелиці. Також бентежить господарників те, що раніше за сезон народжувалося два покоління плодожерки, а зараз — три. Та те, що занадто рано починає свою діяльність листокрутка, особливо на черешні. Препарат Проклейм здатний ефективно протидіяти цим шкідникам. А проти медяниці, популяція якої зараз в рази збільшилася на груші, потужно діє препарат Вертіимект.

– Які зміни шкідників і хвороб спостерігаєте? – Раніше борошниста роса починала прогресувати наприкінці травня або у червні, а нині активно нагадує про себе вже у кінці квітня. А в цьому році вона продовжувала «працювати» ще й у вересні. Також в останні роки лютує кров’яна попелиця. Шкідник, з яким

– Що порадите при підготовці саду до наступного сезону? – Цьогорічне перевантаження садів плодами в першу чергу може призвести до того, що у наступному сезоні ми можемо отримати обмежену кількість генеративних бруньок, не дуже добре пристосованих до зими. Що необхідно зробити, щоб запобігти цьому?

октябрь 2018

САДОВОДСТВО По-перше, внести дробову кількість азотних добрив. Зазвичай для цього використовують карбаміди. Причому варто почати вносити їх по листу, коли дерева закінчують вегетацію, щоб генеративні і вегетативні бруньки наситилися азотом і краще підготувалися до зими. Коли листя пожовкло, треба повторити прийом, щоб допомогти бактеріям розкласти за зиму старе листя, яке є джерелом хвороб. По-друге, зараз триває окуклювання третього або ще й другого покоління плодожерок і підготовка їх до зими. Поки тримається відносно тепла і суха погода, шкідники продовжують літати. До того ж, ще багато гусені (листокруток). Таким чином, нинішні сприятливі погодні умови можуть спровокувати підвищення кількості лускокрилих у наступному році. Особливо якщо не буде занадто суворої зими. Щоб зарадити небезпеці, після збирання яблук сад потрібно обробити Проклеймом. Цей препарат можна застосовувати й за сім днів до збирання врожаю. Якщо у садівників немає можливості це зробити, значить, після збору

октябрь 2018

плодів обов’язково треба обробити інсектицидами проти шкідників, які починають окукулюватися. Окрім Проклейму, можна використати Люфокс, Мач, Ампліго, Воліамфплексі, ящо є, можна навіть Енжіо. По-третє, треба обробити сад фунгіцидами. Якщо бачите, що починає прогресувати борошниста роса або парша, значить потрібно застосувати фунгіцид контактної або системної дії. Проти борошнистої роси добре допомагає Топаз і Циделі Топ. Варто зробити профілактику на наступний рік, тому що дощі у жовтні сприяють розвитку хвороб, і треба знизити інфекційний запас, який зберігається на зиму. Потрібно внести Хорус по листю, яке починає жовтіти, і потім, коли воно опало, застосувати препарат, який містить мідь, починаючи від Пергадо і закінчуючи тими, що є під рукою. Наступне, що маємо зробити, це захистити дерева від зимових сонячних опіків. Дехто починає білити штамби восени, але цей прийом вважається не досить ефективним, бо шар розчину може змити дощами. Якщо є можливість, краще зарядити обприскувач вапном і вже взимку, коли з’являться температурні "вікна", щоб вапно не замерзало, обробити

дерева. Форсунки при цьому відкрити ширше, щоб після обприскування все дерево виглядало білим. Варто зауважити, що у цьому році через високий врожай відбулося перевантаження деревини, вона не змогла достатньо визріти. За умови ранньої зими вегетативні і особливо генеративні бруньки не встигнуть підготуватися до холодів і це завадить вдало перезимувати.

САДОВОДСТВО Щоб запобігти псуванню дерев гризунами, не варто допускати забур’янення міжрядь. Для цього раджу регулярно обробляти їх гербіцидами Люмакс і Реглон. Що також спростить доступ до дерев, полегшить процес їх санітарного обрізування, який починається зимою. Місця, де виникла борошниста роса, варто обрізати з особливою прискіпливістю. Можна зрізати і однорічні прирости для того, щоб була добра освітленість, при цьому зважати на зародки генеративних бруньок і їх кількість, щоб дозувати врожай на наступний рік. Якщо бруньок зав’язалося мало, треба робити помірковане обрізування, якщо багато — допустиме максимальне обрізування для якісного прорідження крони. А ранньою весною найголовніші препарати у нас — це Хорус і Актара. Їх застосовують, щоб запобігти пошкодженню бруньок комахами і упередити розвиток парші. Якщо у нинішньому році ця хвороба не прогресувала, у наступному ситуація може кардинально змінитися. – Що порекомендуєте при закладанні молодого саду ? – З осені на обраній ділянці треба здійснити плантажний обробіток грунту. Якщо закладка молодого саду відбувається на місці, де були старі насадження, раджу після плантажної оранки хоча б рік почекати з висадкою саджанців, щоб дрібні корінці старих дерев перегнили та зменшилася кількість накопичених у цьому місці збудників хвороб і шкідників. Головне – підібрати якісні саджанці. Якщо мова про яблуню, то вона має бути кронованою та формованою, якщо про черешню — то на вегетативних підщепах. Найзатребуванішими сортами яблук на ринку зараз є Гала, Голден Делішез та Ред Делішез, а груші – Ноябрьська, Конференція, Вільямс. Підщепа груші обов’язково має бути на

айві або інших вегетативних підщепах. Для інтенсивного садівництва обов’язково треба садити сорто-підщепну комбінацію. При виборі сорту варто визначитися зі зрошенням. Якщо є можливість його організувати, варто обрати яблуневу підщепу М9, якщо крапельне зрошення не по кишені, можна посади випробувану 106-у підщепу, щоб мати прогнозований результат через 3– 4 роки. Дуже раджу зробити аналіз грунту, щоб володіти інформацією про необхідне живлення. Знаю багато випадків, коли посадили сад, не з’ясувавши, який грунт, потім отримали результат у вигляді різноманітних хлорозів або підшкірної плямистості плодів. На-

чебто і удобрювали, але проблема не вирішувалася. Перш за все підшкірна плямистість утворюється через те, що під час інтенсивного росту об’єму клітин плоду їх оболонка не встигає за процесом, тому її розриває, а сік витікає під шкірку і з часом починає гірчити. Зазвичай підшкірна плямистість розповсюджується через надлишок добрив, плюс рясне зрошення, що спонукає плоди до різкого зростання. Причиною можуть стати і погодні умови. Особливо в останні роки, коли літо видається засушливим, а восени йдуть інтенсивні дощі, і яблуко розпирає. Це й зумовлює підшкірну плямистість або скловидність яблука і унеможливлює його довге зберігання. октябрь 2018

САДОВОДСТВО

В.В. ВОЛОШИНА, кандидат с.-г наук, Дослідна станція помології ім. Л.П.Симиренка ІС НААН України

СОРТИ ЯБЛУНI

СТIЙКI ДО ГРИБНИХ ХВОРОБ

Порушуючи фізіологічні процеси у рослинному організмі, хвороби яблуні зумовлюють негативний вплив на її ріст і розвиток, внаслідок чого знижується її врожайність, погіршується якість продукції, скорочується продуктивний період та відбувається передчасна загибель дерева. Борошниста роса за останні десятиліття стала однією з найбільш поширених та небезпечних хвороб плодових культур. Вона уражає молоді тканини листків і пагонів, які покриваються білим борошнистим нальотом, відстають у 68

октябрь 2018

рості, всихають і опадають. Хворі суцвіття плодів не утворюють, а сформовані зав’язі швидко обсипаються. Хвороба може знизити врожай яблук на 40–60%.

ПРОЯВИ ХВОРОБИ Борошниста роса – гриб, що уражує листки, молоді пагони, суцвіття, рідко зав’язь і плоди. Збудником хвороби є гриб, який належить до класу Fscjmycetes, порядку Erysiphales. Крім яблуні, він іноді уражує грушу.

САДОВОДСТВО Перші ознаки хвороби з’являються відразу після розпускання бруньок. Прояви первинної інфекції у вигляді борошнисто-білого нальоту з’являються на розетках молодих листків і суцвіттях. Листки деформуються та стають ланцетоподібними, листкові пластинки закручуються краями вниз, грубшають, втрачають тургор і засихають. Уражені суцвіття відстають у розвитку, цвітуть недружно, тичинки та пелюстки на їхніх квітках деформуються, пелюстки стають жовто-зеленими. Потім квіти засихають і опадають, не утворюючи зав’язі. Іноді на молодій зав’язі утворюється борошнистий наліт, який згодом зникає, унаслідок чого на шкірці плодів, якщо ті й далі розвиваються, залишається слід від міцелію – сітка. Особливо сильно хворіють такі високоцінні сорти, як Ренет Симиренка, менш уражуються Ренет Шампанський, Старкінг, Шафран літній. У літній період хвороба поширюється спорами, а взимку патогенна грибниця знаходиться в уражених нирках, корі дерева.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Закладаючи сад, варто зважати на стійкість сортів до борошнистої роси. Протягом чотирьох років досліджувались сорти та гібридні елітні форми власної селекції на ураження борошнистою росою (Podosphaeria Leucotricha Salm.). Було встановлено, що в умовах Правобережної частини західного Лісостепу (Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка) виявлено деякі сорти з повною польовою стійкістю проти цієї хвороби, а саме: Оригінальне, Мир, Дебют, Вікторія, Вікторія нова, Либідь. Навіть при порушенні системи хімічного захисту в епіфітні роки пагони і листки цих дерев уражувались не більше,

Стійкість сортів та гібридних форм яблуні до борошнистої роси (Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка, сер за 2014-2017 рр.) Бал ураження (дев’ятибальна шкала)

Сорти з відповідною стійкістю

повна польова стійкість 0–1,0

Оригінальне, Мир, Дебют, Вікторія, Вікторія нова, Либідь

дуже висока стійкість 1,0–2,0

Мавка, Слава переможцям, Даринка, Алкмене, Амулет, Глостер, Граф Еззо, Джеймс Грів, Едера, Мелба, Перлина Києва, Редфрі, Ревена, Топаз

висока стійкість 2,0–4,0

Внучка, Папіровка, Росавка, Флоріна, Благодать, Власта, Пламенне, Пепінка золотиста, Ровесник, Ювілейне МІС, Кальвіль сніговий, Арбат, Делішес, Вільямс Прайд, Внучка, Гала Маст, Гарант, Голд Раш, Імрус, Скіфське золото, Флоріна, Лігол, Пінова

середня стійкість 4,0–6,0

Любава, Мліївчанка осіння, Гетьманське, Фортуна, Орбіта, Ренет Симиренка, Ренет мліївський, Сапфір, Світанок Млієва, Симиренківець, Айдаред, Аскольда, Голд Раш, Джонатан, Джонаголд, Елстар, Імант, Лодел, Пінова, Ремо

низька стійкість 6,0–9,0 балів

Городищенське

октябрь 2018

САДОВОДСТВО

Сорт Оригінальне ЗАКЛАДАЮЧИ САД, ВАРТО ЗВАЖАТИ НА СТІЙКІСТЬ СОРТІВ ДО БОРОШНИСТОЇ РОСИ. ПРОТЯГОМ ЧОТИРЬОХ РОКІВ ДОСЛІДЖУВАЛИСЬ СОРТИ ТА ГІБРИДНІ ЕЛІТНІ ФОРМИ ВЛАСНОЇ СЕЛЕКЦІЇ НА УРАЖЕННЯ БОРОШНИСТОЮ РОСОЮ

Сорт Делічія

октябрь 2018

ніж на 1,0 бал (за дев’ятибальною шкалою) (табл.). Є група сортів з дуже слабкою (1,0–2,0 бали) сприятливістю до цієї хвороби: Мавка, Слава переможцям, Даринка, Алкмене, Амулет, Глостер, Граф Еззо, Джеймс Грів, Едера, Мелба, Перлина Києва, Редфрі, Ревена, Топаз (табл. ). Серед вирощуваних сортів з достатньо високою стійкістю (2,0–4,0 бали) виявлено такі сорти, як Внучка, Папіровка, Росавка, Флоріна, Благодать, Власта, Пламенне, Пепінка золотиста, Ровесник, Ювілейне МІС, Арбат, Делішес, Вільямс Прайд, Гала Маст, Гарант, Глостер, Голд Раш, Едера, Імрус, Скіфське золото, Флоріна, Ревена, Редфрі, Ремо, Лігол, Перлина Києва, Пінова. В епіфітні роки навіть при значному порушенні системи хімічного захисту пагони і листки їх дерев уражуються не більш, ніж на 2,0–4,0 бали. Група сортів, що має середню сприйнятливість (ураження на 4,0– 6,0 балів): Любава, Мліївчанка осіння, Гетьманське, Фортуна, Орбіта, Ренет Симиренка, Ренет мліївський, Сапфір, Світанок Млієва, Симиренківець, Айдаред, Аскольда, Голд Раш, Джонатан, Джонаголд, Елстар, Імант, Лодел, Пінова, Ремо. Велику зацікавленість представляють сорти з комплексною стійкістю проти грибкових хвороб. Протягом років досліджень ми виділили цілу низку сортів із високою стійкістю проти двох і більше таких захворювань. Слід зазначити, що комплексна стійкість більш характерна для нових сортів, ніж виведених у 40–60-х роках. З розповсюджених і нових найвищою стійкістю проти найбільш поширених грибних хвороб (парша, борошниста роса і бура плямистість) визначаються такі сорти: Акане, Алкмене, Дебют, Джеймс Грів, Делічія, Катя, Мир, Перлина Києва, Прима, Росавка, Теремок, Едера та ін.

САДОВОДСТВО РЕКОМЕНДОВАНІ СОРТИ ОРИГІНАЛЬНЕ – літнього строку достигання. Дерево середньоросле з кулястою середньо-загущеною кроною. На підщепі М. 7 в пору плодоношення вступає на третій рік. Плоди середнього та більшого за середній розмір (150–170 г), достатньо одномірні, видовженоокругло-конічні, зеленувато-жовті, інколи з рожевуватим рум’янцем на незначній частині поверхні, на сонячному боці. Шкірочка середньої товщини. М’якуш жовтувато-кремовий із зеленуватими прожилками, щільний, дуже соковитий (8,0–8,5 бала). Знімальна стиглість плодів настає через тиждень–два після Папіровки, в залежності від погодних умов. Цінність: швидкоплідність, зимостійкість, невибагливість до умов вирощування, висока врожайність, стійкість проти хвороб, а також високі товарні якості плодів. Перспективний для західного та центрального Лісостепу. ДЕБЮТ – ранньозимового строку достигання. Дерево середньоросле з колоновидною формою крони. Плоди округло-конічні, масою 150 г, зеленувато-жовті, з рум’янцем на сонячному боці. М’якуш світло-

Сорт Дебют

жовтий, щільний, дрібнозернистий, ароматний, дуже соковитий. Дегустаційна оцінка 8,0–8,5 бала. Стійкість до грибкових хвороб висока. Цінність: стійкість до грибкових хвороб та висока зимостійкість. ДЕЛІЧІЯ – ранньоосінній сорт американської селекції. Дерево середньоросле, з широкоовальною кроною в молодому віці і округлою, компактною, негустою – у плодоносному. Плодоносить переважно на кільчатках, списиках і плодових

прутиках. Плоди більші за середні, масою 150–190 г, середньої одномірності, зеленувато-жовті, з темно-червоним розмито-смугастим рум’янцем на більшій частині поверхні, де небагато дрібних, ледь помітних підкіркових цяточок. Шкірочка тонка, середньої міцності, гладенька, блискуча. М’якуш білий, окремими роками рожевувато-білий, дрібнозернистий, середньої щільності, соковитий, відмінного кисло-солодкого смаку. Дегустацій-

октябрь 2018

САДОВОДСТВО

на оцінка 8,4–8,6 бала. Знімальна й споживча стиглість настає в першій декаді вересня. В холодильнику плоди зберігаються 1,5–2,5 місяця. Транспортабельність добра. Використовуються переважно свіжими, а також на виготовлення натуральних соків. Цінність: зимостійкість, стійкість проти парші, борошнистої роси та бурої плямистості висока, скороплідність і врожайність, стабільне плодоношення, відмінна товарна і споживча якість плодів. МИР – зимового строку достигання. Дерево середньо росле, з кулястою середньо-загущеною кроною. Пагони середньої довжини і товщини. Цвіте в середні строки. У пору плодоношення на підщепі М. 7 вступає на 3–4-й рік, на підщепі М. 9 – на другий-третій рік росту в саду. Плоди більшого за середній розміру, масою 150–180 г, одномірні, широко-кулясто-конічні, жовті, з незначним світло-червоним штрихуватим рум’янцем. Середня врожайність на підщепі М. 9 вище 30 т/га. У Лісостепу України знімальна стиглість плодів настає у третій декаді вересня – першій декаді жовтня. Транспортабельність висока. У звичайному сховищі зберігається до квітня місяця, у холодильнику – до травня-червня. 72

октябрь 2018

Цінність: скороплідність, невибагливість до умов вирощування, висока врожайність, зимостійкість, висока стійкість до парші та борошнистої роси, а також високі товарні та смакові якості плодів. КАТЯ – літній сорт шведської селекції. Дерево середньоросле з компактною широкоовальною або округлою кроною середньої загущеності, яку утворюють скелетні гілки середньої міцності, що відходять від стовбура під кутом 40–80° з піднесеними кінцями. Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках, однорічних приростах. На середньорослій підщепі починає плодоносити на третій рік. Плодоносить стабільно. Плоди середніх розмірів, масою 119–140 г, одномірні, округло-конічні, зеленувато-жовті, з яскраво-червоним розмитим рум’янцем майже по всій поверхні. Шкірочка тонка, щільна, еластична, гладенька, блискуча. М’якуш світлокремовий, щільний, дрібнозернистий, соковитий, доброго кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 7,5–8,0 бала. Знімальна й споживча стиглість плодів настає в ІІ-ІІІ декаді серпня. В холодильнику яблука зберігаються до двох місяців. Транспортабельність висока. Використовуються переважно свіжими, а також на переробку.

Цінність: зимостійкість вища середньої, стійкість проти парші досить висока, до борошнистої роси – вища за середню, скороплідність, стабільна та висока врожайність. Перспективний для західного і центрального Лісостепу та північного Полісся. ПЕРЛИНА КИЄВА – зимовий сорт, одержаний у 1984 році в УкрНДІ садівництва. Дерево сильноросле, з широко-пірамідальною ажурною кроною, утвореною міцними гілками, що відходять від стовбура під середнім гострим кутом, кінці їх спрямовані вгору. Плодоносить на кільчатках та верхівках однорічних приростів. Плоди вище середньої величини та великі, масою 160–225 г, одномірні, конічні, з ребристою верхівкою, світло-зелені, з яскравим темночервоним розмитим рум’янцем на 2/3–4/5 поверхні плоду та сизим нальотом. Шкірочка середньої товщини, щільна, суха, еластична. М’якуш зеленувато-кремовий, дрібнозернистий, щільний, соковитий, кисло-солодкий. Дегустаційна оцінка 7,4–7,6 бала. Знімальна стиглість плодів настає у третій декаді вересня, споживча – на початку листопада, у холодильнику зберігаються 5–6 місяців.

САДОВОДСТВО Цінність: висока зимостійкість, імунність до п’яти рас парші, висока стійкість до борошнистої роси, бурої плямистості та плодової гнилі. ЕДЕРА – зимовий сорт української селекції, одержаний у 1984 році в УкрНДІ садівництва. Дерево сильно- і швидкоросле, з широкопірамідальною середньо-загущеною кроною, утвореною міцними гілками, що відходять від стовбура під середнім гострим кутом. Тип плодоношення мішаний. Плоди вище середньої величини та великі, масою 160–220 г, одномірні, широко-конічні, ребристі по всій висоті плоду, зеленувато-жовті, з оранжево-червоним розмитим рум’янцем на більшій частині поверхні. М’якуш жовто-кремовий, дрібнозернистий, середньої щільності, ароматний, соковитий, гармонійного кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 7,6–7,8 бала. Знімальна стиглість настає у другій–третій декаді вересня, споживча – в січні. В холодильнику зберігається 7–8 місяців. Транспортабельність висока. Цінність: висока зимостійкість, імунність до п’яти рас парші, високостійкий проти борошнистої роси та бурої плямистості. Висновок: Біологічний потенціал сортів, імунних і високостійких проти грибних хвороб, є гарантом стабільних урожаїв, санітарно безпечних і дешевших плодів навіть за умови дії несприятливих природних і агротехнічних чинників.

Сорт Мир

Сорт Катя

октябрь 2018

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

FMC: НОВЕ РIШЕННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ВИШНЕВО¯ МУХИ У НАСАДЖЕННЯХ ЧЕРЕШНI

В Україні загальна площа плодових насаджень сягає понад 100 тисяч гектарів. Черешня у їх структурі займає 10-11 тисяч гектарів. Слід зауважити, що в садовому агроценозі формуються специфічні умови для розвитку шкідливих організмів, близькі до біоценозу. Це відбувається через те, що технологія вирощування садів передбачає використання насадженнь на одному місці впродовж 5-10 років. За даними міжнародних організацій (ФАО), через шкідливі організми втрачається в середньому до 30% потенційного урожаю плодових культур. За інформацією НААН України, через відсутність належних та своєчасних заходів захисту втрати урожаю зерняткових культур у Південній зоні України можуть досягати 60%.

Фото 1. Імаго та личинка вишневої мухи.

Вишнева муха (Rhagoletis cerasi) є одним із найдавніших шкідників плодових дерев, зокрема вишні та черешні (фото 1). Трапляється повсюдно. Зимують лялечки в несправжніх коконах у ґрунті на глибині 3-5 см (рис. 1). Вихід імаго з лялечки навесні починається при прогріванні грунту на глибині 5 см до +10° С і триває впродовж 20-28 діб. Через 2-3 доби після виходу відбувається спарювання, а на 7-13 добу починається яйцекладка. Самиця відкладає яйця по одному під шкірочку плодів черешень і вишень, які починають визрівати (фото 2). Плодючість одної самиці сягає 70-150 яєць. Через 7-10 діб відроджуються личинки, які протягом 15-25 діб живляться м’якушем плодів навколо кісточки (фото 3). Завершивши розвиток, личинка залишає плід, падає на ґрунт, заглиблюється в поверхневий шар, після чого утворює пупарій, де і залишається до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація шкідника. Слід відзначити, що у частини популяції діапауза лялечок може тривати два і навіть три роки.

Рис. 1 Фенологія розвитку вишневої мухи Rhagoletis cerasi.

октябрь 2018

Фото 2. Відкладання яєць самицею на ягоди.

Пошкоджені личинками плоди втрачають блиск, на них з’являються впадини, м’якуш розм’якшується і загниває (фото 4). Найсильніше пошкоджуються плоди сортів черешні й вишні середніх і пізніх строків дозрівання. Незважаючи на деякі недоліки хімічного методу, він був, є і залишиться найбільш ефективним та економічно обґрунтованим, і альтернативи контролю вишневої мухи та інших шкідників плодових йому поки що немає. Однак, враховуючи те, що ягоди культур споживаються переважно у свіжому виді і є складовою частиною дієтичного та дитячого харчування. Тому, очевидним є пошук іноваційних

Фото 3. Пошкодження ягід личинкою.

рішень для контролю чисельності вишневої мухи. Сучасні розробки хімічних компаній дозволяють виробничникам докорінно змінити тактику і стратегію застосування препаратів, що базуються не тільки на контролі шкідника, а й на безпечності для людини та навколишнього середовища, якості та товарності продукції. У компанії FMC знаходиться на фінальному етапі реєстрації інноваційний інсектицид Ексірель®. Препарат вже успішно застосовується для захисту капусти, томатів та цибулі як відкритого, так і закритого грунту. Ексірель® – це концептуально нове інсектицидне рішен-

Фото 4. Ягода з ознаками гнилі, яка зумовлена пошкодженням вишневою мухою.

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

Рис. 2. Пошкодженість ягід черешні вишневою мухою, Запорізька обл., 2017 р.

ня. За рахунок зменшення біотичного стресу препарат здатний «вдихати» в рослину «життєву енергію», що в результаті сприяє однорідному за розміром, забарвленням та відсутністю пошкоджень врожаю європейської якості. Стратегія компанії FMC для захисту черешні полягає у дворазовому застосуванні Ексірель® із інтервалом 1012 днів з нормою витрати 0,75 л/га. Дослідження ефективності Ексірель® проти вишневої мухи проводилися у насадженнях черешні Науково-дослідного саду ННВЦ ТДАТУ, Запорізька обл у 2017 році. Рік та схема садіння: 2008 р. та 7х5 м відповідно. Підщепа: сіянці вишні магалебської. Грунт: чорнозем південний супіщаний. На сортах пізнього строку достигання: Мелітопольська чорна та Крупноплідна. Форма крони: розріджено-ярусна. Система утримання грунту: чорний пар, без зрошення. Повторність п’ятикратна, деревоповторність.

Фото 5. Фаза внесення Ексірель на черешні.

Рис. 3. Технічна ефективність Ексірель, Запорізька обл., 2017 р.

Схема досліду: 1. Ексірель® (0,75 л/га) + Ексірель® (0,75 л/га) + лямбда-цигалотрин (0,3 л/га); 2. фозалон (2,8 л/га) + піриміфос-метил (1,2 л/га) + лямбда-цигалотрин (0,3 л/га) - еталон. Аналіз пошкодження мухою плодів сортів черешні проводився під час збирання врожаю. Аналізували 200 плодів з кожного облікового дерева, поділяючи їх на пошкоджені та непошкоджені шкідниками. Стратегія захисту черешні від вишневої мухи передбачає використання інсектицидів проти імаго в період яйцекладки. Слід відзначити, що при застосуванні програми захисту компанії FMC на сорті Мелітопольська чорна пошкодження ягід шкідником були відсутні, тоді як на сорті Крупноплідна відповідний показник сягав 9%, що у два рази нижче порівняно із фермерською програмою (рис 2). При цьому ефективність Ексірель® була на 7,5% та 8,9% вища порівняно із стандартною схемою господарства (рис.3). Специфіка вирощування черешні містить деякі нюанси, а саме. Врожайність саду залежить від віку дерев, тобто з кожним роком плодоношення дерев збільшується в середньому на 2500-3000 кг/га, і

Рис. 4 Врожайність реалізованих ягід черешні з га, Запоріжська обл., 2017 р.

Рис. 5 Вартість реалізованих ягід черешні грн/га, за використання програми захисту FMC, Запорізька обл., 2017 р.

ця тенденція спостерігається до досягнення деревами віку 10 років. Після цього врожайність стабілізується на рівні 9000-10000 кг/га. Тому впровадження фермерами програми компанії FMC (Ексірель® – 0,75 для захисту кісточкових від вишневої мухи дворазово з інтервалом 10-12 днів) прямо пропорційно залежить від життєвого циклу саду. Урожайність ягід черешні, зібраної у Науково-дослідному саду ННВЦ ТДАТУ Запорізької обл. у 2017р., сягала 1100 кг/га (рис. 4). За такої продуктивності культури використання системи захисту компанії FMC є нерентабельним (рис. 5). Обприскування де-

рев інсектицидом Ексірель® проти вишневої мухи слід проводити в садах інтенсивного типу, біологічний вік яких досяг чотирьох–п’яти років від моменту посадки. Адже їх врожайність зазвичай сягає 3000 кг з гектара, і потенційний чистий прибуток від застосування препарату може сягнути понад 1624 грн/га.

Звертайтесь за детальною інформацією: +38 095 284 95 15 www.fmc.com.ua

октябрь 2018

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

И.Л. МАРКОВ, к.б.н., профессор Национального университета биоресурсов и природопользования Украины

ЗАЩИТА МАЛИНЫ ОТ БОЛЕЗНЕЙ ОСЕНЬЮ ЭТОГО ГОДА

на малине выявлено более 50 грибных, бактериальных и вирусных бо-лезней. своевременное

проведение профилактических мероприятий против них осенью гарантирует получение высокого и качественного урожая в следующем году. чтобы точно распознать то или иное заболевание, во время мониторинга насаждений малины следует точно знать симптомы проявления каждого из них (диагностические признаки болезни). при раз-работке защитных мероприятий товаропроизводители должны учиты-вать биоэкологические особенности возбудителей болезней, места их ре-зервации и хранения в зимний период, обращать внимание на наличие пер-вичной и вторичной инфекции для ограничения распространения болезней и снижения их вредности.

Пурпурная пятнистость. Заболевание распространено везде, где выращивают малину и ежевику, но наибольший вред наносит во влажные годы в центральных, западных и северных областях Украины. Особенно интенсивно поражаются кусты малины, которые повреждены низкими температурами и вредителями. Болезнь проявляется на стеблях, почках, листьях и черешках в виде пурпурных пятен. Весной на молодых побегах появляются небольшие гладкие пурпурные с лиловым оттенком расплывчатые пятна, расположенные преимущественно ниже места прикрепления череш76

октябрь 2018

ка листка, под почкой. Они быстро увеличиваются, становятся хорошо заметными на светлой коре. Позже

Пурпурная пятнистость (пораженный лист)

пятна приобретают бурую окраску, середина их светлеет и покрывается темно-коричневыми или черными точками – пикнидами гриба. К осени пятна покрывают до 1/4– 1/2 поверхности побега, сливаясь в участки, охватывающие 15–40 см длинны, и окольцовывают побег. Сильно пораженные побеги весной увядают, начиная с верхушки. В местах поражений кора весной светлеет, растрескивается, шелушится, симптомы становятся похожими на поражение возбудителем белой пятнистости. Пораженные стебли часто отмирают. Пораженная ткань покрывается черными точками – псевдотециями гриба.

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ На листьях болезнь проявляется в виде больших, различной формы некротических с пурпурным оттенком пятен с пикнидами. Пораженные листья опадают. На черешках и плодовых веточках также образуются некротические пятна, которые окольцовывают веточки и вызывают засыхание ветвей с ягодами. Подобного типа пятна появляются на почках, черешках и жилках листьев с нижней стороны пластинки. Возбудителем болезни является гриб Didymella applanata Sacc., который в цикле своего развития формирует пикнидиальное и сумчатое спороношения. Весной первичное поражение растений вызывают сумкоспоры, вторичное – пикноспоры гриба. Инкубационный период развития болезни в зависимости от температуры колеблется в пределах 5–15 дней. Интенсивное распространение болезни происходит при умеренной температуре (15–200С) и высокой (95–100%) влажности воздуха, во время выпадения частых и затяжных дождей и обильных рос.

Пурпурная пятнистость (пораженные стебли)

Развитию болезни способствуют посадка малины на северных склонах, на кислых почвах, на участках с высоким уровнем грунтовых вод, полив малины способом дождевания, загущенные, засоренных насаждения, которые слабо проветриваются, способствуют развитию болезни. Более интенсивное поражение растений болезнью наблюдается при внесении несбалансированных доз минеральных удобрений, когда преобладают большие дозы азота. Особенно сильное заражение растений пурпурной пятнистостью наблюдается при растрескивании коры стеблей под действием низких температур или резких колебаниях температуры и влажности зимой, а также повреждении растений малиновой побеговой галлицей. Зимует патоген грибницей и пикнидами в пораженных стеблях растений, а весной образует сумчатую стадию в виде плодовых тел – псевдотеций с сумками и сумкоспорами. В сравнительно теплую зиму патоген продолжает развиваться в пораженных побегах, вызывая постепенное их отмирание и гибель. Пурпурная пятнистость является наиболее вредоносным заболеванием. Развиваясь на малине с ранней весны и до поздней осени, она поражает однолетние побеги, которые отмирают весной – в начале лета следующего года. В случае сильного поражения болезнью погибает до 80% и более почек малины. Больные побеги увядают или отстают в росте и развитии, иногда погибает до 30% побегов. Вкус ягод малины ухудшается. В случае интенсивного развития болезни качественные ягоды в урожае практически отсутствуют. Антракноз. Болезнь распространена везде, где выращивают малину, но особенно большой вред наносит в районах с высокой влажностью. Симптомы болезни проявляются на листьях, черешках, побегах и плодах. На листьях пятна мелкие, позже увеличиваются до 1– 3 мм в

Антракноз. Пораженный побег (слева) и пораженный стебель после перезимовки

диаметре, центр их приобретает серовато-белую окраску. На границе здоровой и пораженной ткани формируется фиолетовая кайма. Пятна часто сливаются, пораженная ткань в сухую погоду выпадает. Пораженные листья остаются недоразвитыми, часто скручиваются, засыхают. На черешках и жилках листьев пятна мелкие, вдавленные, в виде язв. На зеленых ягодах появляются также буроватые пятна с фиолетовой каймой. Ягоды становятся однобокими, буреют, засыхают, часто мумифицируются. На молодых побегах образуются овальные, вдавленные, фиолетовые пятна, которые часто сливаются и растрескиваются, в результате чего возникают глубокие язвы. Вокруг них иногда образуются наплывы. Пораженные побеги осенью и зимой становятся серыми. Больные побеги, а также плодовые кисти часто отмирают. Возбудителем болезни является гриб Elsinoe veneta Jenkins (анаморфа: Sphaceloma necator Jenkins et Shear (син. Gloeosporium venetum Sped.), у которого конидиальное спороношеоктябрь 2018

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ ние развивается на пораженной ткани под эпидермисом в виде спорокучек – конидиального ложа. Конидии гриба прорастают только в капельной влаге в течение 3–12 часов при температуре 3–310С (оптимум 200С). Инкубационный период болезни длится 7 дней. Возбудитель распространяется в пределах насаждений на небольшом расстоянии, на новые насаждения инфекция заносятся с посадочным материалом. Источник инфекции – пораженные побеги, в которых зимует грибница и конидиальное спороношение. Сумчатое спороношение на опавших листьях формируется редко в виде строматичного плодового тела, в котором размещены сумки с сумкоспорами. В цикле развития патогена эта стадия играет незначительную роль. Вред от болезни проявляется в отмирании верхушек побегов и плодовых кистей перед созреванием ягод, мумификации пораженных ягод, уменьшении ассимиляционной поверхности растений в результате преждевременного опадания пораженных листьев, снижается продуктивность малины. Пораженные растения больше повреждаются морозами в зимний и ранневесенний периоды. Белая пятнистость (септориоз). Болезнь распространена всюду, где выращивается малина и ежевика. На листьях образуются мелкие многочисленные округлые коричневатые пятна диаметром до 3 мм. Позже они светлеют, становятся светло-серыми, с пурпурной каймой. В центре пятен, с верхней стороны листа, появляются черные точки – пикниды гриба. В сухую погоду пораженная ткань выпадает и листья становятся дырчатыми. Часто пятна сливаются и охватывают значительную часть листовой пластинки. На стеблях, чаще в нижней их части, появляются большие светлые расплывчатые гладкие слабозаметные пятна. Они чаще размещаются возле почек. Пораженная ткань позже покрывается 78

октябрь 2018

черными точками, растрескивается, образуя продольные и поперечные трещины, шелушится. Пораженные побеги и стебли отмирают. Возбудителем болезни является гриб Mycosphaerella rubi Roark (анаморфа: Septoria rubi West.), который в своем цикле развития формирует пикнидиальную и сумчатую стадии. Развитию болезни способствуют частые обильные дожди и умеренная температура в пределах 18–220С, загущенные, засоренные насаждения малины, внесение высоких доз органических удобрений или несбалансированных по элементам питания минеральных удобрений, выращивание восприимчивых сортов. Сумчатая стадия развивается после зимы на побегах в виде темно-коричневых псевдотеций. Источником инфекции являются пораженные побеги и опавшие пораженные листья, на которых гриб сохраняется пикнидами и перитециями. Весной заражение растений происходит как от сумкоспор, так и от пикноспор. Вред болезни проявляется в существенном снижении ассимиляционной поверхности растений в результате преждевременного от-

Септориоз (белая пятнистость)

мирания пораженных листьев и побегов, что отрицательно влияет на продуктивность растений и качество ягод. Ржавчина. Болезнь распространена во всех районах выращивания малины. Поражаются преимущественно листья, реже стебли. На листьях внешние признаки болезни меняются в зависимости от стадии развития возбудителя болезни. Заболевания вызывает однодомный ржавчинный гриб Phragmidium rubiidaei Karst. (син. P. efussum Auersw.), который развивается по полному циклу только на одном хозяине – малине. Весной на молодых листьях малины с верхней стороны появляются мелкие малозаметные оранжево-коричневые точки – спермогонии со спермациями гриба. Они быстро исчезают и заменяются эциями с эциоспорами, которые формируются в виде желтовато-оранжевых подушечек. Они могут появляться на черешках и крупных жилках с нижней стороны листьев. Летом на смену эциям формируются ржаво-бурые урединии в виде пустул (подушечек) с нижней стороны листа. Урединиоспоры прорастают при наличии капельной влаги. Температурный оптимум для их прорастания 15–250С. В этих условиях каждая новая генерация урединиоспор образуется в течение 4–5 дней. Развитие ржавчины на малине зависит от погодных условий и сортовых особенностей. Во влажную погоду при умеренной температуре поражение растений усиливается, а в засушливую наблюдается угнетение развития болезни. Осенью гриб формирует телиостадию (телии с телиоспорами) в виде черного налета, который легко стирается. На стеблях ржавчина проявляется в нижней их части в виде буроватых пятен, покрытых оранжево-коричневатыми спермогониями. Характерной особенностью есть то,

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

Ржавчина (телиостадия гриба)

Ржавчина (урединиостадия гриба)

что они покрываются липкой пленкой, которая после высыхания блестит. Позже на пятнах появляются светлые язвы, в центре которых формируются желто-оранжевые эции. Язвы сливаются, и на стеблях образуются продольные трещины. В местах поражения стебли часто надламываются, засыхают. Источник инфекции – пораженные побеги, на которых гриб сохраняется в виде грибницы, и опавшие пораженные листья, на которых патоген зимует в виде телиоспор. При заделывании опавших пораженных листьев в почву телиоспоры гриба под влиянием почвенной микрофлоры погибают в течение месяца. Весной телиоспоры гриба прорастают и образуют базидии с ба-

зидио-спорами, которые вызывают первичное заражение растений. Телиоспоры прорастают в капельной влаге, при относительной влажности воздуха 80–100% и температуре 5–300С (оптимум 16–180С). На пораженных побегах весной возобновляется эциальная стадия, и эциоспоры также вызывают первичное заражение растений. Вторичное заражение растений вызывают урединиоспоры гриба, которые патоген формирует в виде нескольких поколений в течение вегетации малины. Вред болезни проявляется в снижении ассимиляционной поверхности растений в результате высыхания и отмирания пораженных листьев. Побеги на пораженных кустах недоразвитые, часто буреют, деформируются и засыхают, что существенно снижает урожайность малины. В случае интенсивного развития болезни недобор урожая ягод достигает 30% и более, существенно снижается их качество. Серая гниль. Признаки болезни проявляются на плодовых кистях, ягодах, цветках, плодоножках, очень редко на листьях. На ягодах сначала появляются бурые водянистые пятна, которые быстро разрастаются и охватывают всю ягоду. Во влажную погоду ягоды теряют вкус и аромат, покрываются густым пушистым серым налетом, который при прикосновении пылит. В сухую погоду пораженные ягоды засыхают, мумифицируются, превращаясь в темно-серые неправильной формы склероции. На плодоножках формируются небольшие пятна, которые часто их окольцовывают, завязь буреет и засыхает. Возбудителем болезни является гриб-полифаг Botryotiana fuckeliana Whetzel (анаморфа: Botrytis cinerea Pers.). В течение вегетации гриб распространяется конидиями. Источником инфекции являются склероции и грибница патогена на пораженных остатках в почве, которые сохраняют свою

Серая гниль (поражена плодовая кисть)

жизнеспособность до 8 лет и более, в районах с зимними оттепелями гриб продолжает свое развитие и зимой на растительных остатках. Поэтому послеуборочные остатки являются субстратом для роста и размножения патогена осенью, зимой и весной. Мозаика. Заболевание распространено повсеместно, где выращивают малину. Болезнь вызывают многочисленные вирусы, которые переносятся тлями. Болезнь проявляется в виде невротизации верхушек побегов и крапчатости листьев. Наиболее типичные диагностические признаки заболевания инфицированных растений появляются весной на листьях боковых побегов. Они проявляются в виде больших неправильной формы зеленых пузырьков. В случае интенсивного поражения пузырчатые желтоватые листья закручиваются вниз. Болезнь может проявляться в виде сетчатого хлороза вокруг жилок, едва заметной крапчатости, образования выпуклых участков ткани листовой пластинки, уменьшения толщины листовой пластинки в местах желтых пятен, слабого октябрь 2018

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

Мозаика

скручивания листьев, угнетенного роста побегов и др. Основными возбудителями мозаики являются вирусы: Black raspberry nekrosis virus (BRNV), Rubus yellow net virus (RYNV), Raspberry mottle virus (RMoV). Вирус BRNV может передаваться соком, все остальные – только тлями. Главным переносчиком вирусов мозаики малины является тля Amphorophora rubi. Вирусы передаются тлями полуперсистентным способом. Вред мозаики сказывается в уменьшении числа побегов на единицу площади, существенном снижении урожая. Больные растения становятся карликовыми, побеги тонкими, ягоды – мелкими, невкусными, содержат много семян, рассыпаются. Главным источником инфекции является зараженный посадочный материал. Посадочный материал, зараженный мозаикой, плохо приживается, Урожай на больных растениях значительно ниже, потери достигают иногда 50– 70%. Кустовая карликовость, или израстание. Признаки болезни проявляются в виде формирования большого количества тонких, слаборазвитых многочисленных побегов, их количество иногда достигает 200 штук и более, что приводит к образованию очень плотного куста. Развитие почек на побегах за80

октябрь 2018

держивается. Листья на растениях недоразвитые, хлоротичные, очень быстро опадают. Цветение пораженных растений задерживается, цветки на нижних побегах имеют неправильную форму. Случается позеленение и израстание цветков. Ягоды на растениях если и образуются, то они мелкие, кожистые. Пораженные растения погибают в течение 2–3 лет. Возбудитель болезни – вирус Raspberry bushy dwarf virus (RpBDV), поражающий ежевику и виноград. Он распространяется посадочным материалом, пыльцой, семенами. Экспериментально вирус передается прививкой и инокуляцией соком. Источник инфекции – пораженные побеги, в соке которых хранится вирус. Кольцевая пятнистость. Болезнь проявляется в виде светло-зеленых, неправильной формы пятен, колец на листьях малины, в виде карликовости побегов, деформации верхних розеточных листьев. Пораженные листья темно-зеленого цвета, морщинистые, жесткие, ломкие, с закрученными вниз краями, часто приобретают вьющийся вид. Пораженные побеги преждевременно отмирают. Они утолщенные,

Кустовая карликовость, или израстание

ломкие, на срезах хорошо заметен некроз флоэмы. На пораженных растениях наблюдается преждевременное цветение без образования завязи. Цветки, как правило, мелкие, с деформированными чашелистиками, тычинками и пестиками. Инфицированные кусты отстают в росте, постепенно увядают верхушки побегов, часто становятся некротическими. На восприимчивых к болезни сортах малины происходит частичное или полное отмирание пораженных побегов зимой. Возбудителем болезни является вирус Raspberry ringspot virus (RpMV), поражающий большое количество культурных и дикорастущих видов растений, среди них: крыжовник, земляника, виноград, черешня, вишня, слива. Инфекция передается с растительным соком, прививкой, семенами, пыльцой. Вирус передается также нематодами из рода Longidorus Hooper. Вирус распространяется в естественных условиях также зараженными семенами сорняков. Желтая пятнистость. Болезнь проявляется на листьях малины в виде ярко-желтых крупных пятен округлой или неправильной формы. На инфицированных растениях за-

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ЗАЩИТЕ МАЛИНЫ ОТ БОЛЕЗНЕЙ В ОСЕННИЙ ПЕРИОД

Желтая пятнистость

метна слабая кудрявость листьев, они несколько закручены вниз, увядание отдельных побегов. Рост и развитие пораженных растений замедляется, растения приобретают карликовый вид. На отдельных кустах происходит некротизация двухлетних побегов. Возбудителем болезни является вирус Raspberry yellov blotch virus (RpYBV), который легко передается прививкой, распространяется тлей Amphorophora rubi Kalt. Источник инфекции – пораженные побеги, в соке которых хранится вирус. Инфекционный хлороз жилок. Признаки болезни проявляются на листьях одно- и двухлетних побегов в виде пожелтения участков листовых пластинок, прилегающих к мелким жилам, и в виде желтой сетчатости листьев. При интенсивном поражении наблюдается полное пожелтение листьев. Больные растения отстают в росте, плодоносящие кисти в них желтые. Ягоды недоразвитые, сухие, однобокие. Через полторы–две недели после снятия урожая признаки хлороза заметно ослабевают, заболевание как бы маскируется, но к осени пожелтение листьев вновь усиливается. Побеги замещения и корневая поросль в связи с более слабой их облиственностью к осени кажутся

Инфекционный хлороз

неестественно длинными и более тонкими. Возбудителем болезни является вирус Raspberry vein chlorosis virus (RpVCV), который передается прививкой и малиновой побеговой тлей (Aphis idaei Goot.). Тли становятся вирофобными в течение 24-часового питания на больных растениях и сохраняют способность передавать вирус в течение суток. Источник инфекции – пораженные растения, в соке которых хранится вирус. Неинфекционный хлороз. Признаки болезни проявляются в виде пожелтения растений, верхушек побегов, плодоносящих кистей, чашелистиков и ложа ягод. У больных растений листья мелкие, сначала с типичным междужилковым хлорозом. Края пластинок таких листьев буреют, разрываются. Они засыхают и опадают. Цветки и цветочные кисти недоразвитые, ягоды мелкие, нестандартные, с низкими вкусовыми качествами. Причиной болезни является высокая карбонатность и чрезмерная влажность почвы, ее плохая аэрация, а также дефицит в почве железа, магния и других элементов питания растений. Вред от болезни заключается в снижении продуктивности растений, ухудшении их засухоустойчивости и морозостойкости.

1. Под малину отводят равнинные участки, защищенные от ветров, или пологие склоны (2–4°) южной и западной экспозиции, удаленные от любых насаждений малины, в т.ч. природных, не менее чем за 2 км. Из почв самые благоприятные для роста и развития являются легкие и средние суглинки, а также супеси при достаточной толщине гумусового горизонта. Уровень грунтовых вод не должен превышать 1 м от поверхности почвы. Непригодными для малины являются оподзоленные, заболоченные и засоленные почвы. 2. Лучшими предшественниками малины являются зерновые (яровые и озимые). Перед закладкой маточников площадь должна находится под черным или сидеральных паром, занятым люпином. Маточник малины закладывают осенью, не позднее, чем за 20 дней до наступления морозов суперэлитным или элитным посадочным материалом, свободным от вредителей и болезней, в т. ч. вирусных. 3. Для оздоровления посадочного материала от вирусных и других болезней используют объединенную термотерапию – сначала выращивают растения при температуре 37 – 380С в течение 40 дней, а затем используют культуры in vitro, размер эксплантантов не более чем 0,3–0,4 мм, выделенных исключительно из термальных почек прогретых побегов. Для получения безвирусных клонов малины используют также метод термотерапии и химиотерапии in vitro или вводят соответствующий ген устойчивости к фитопатогенам в создаваемые сорта. Оздоравливают растения малины от вируса желтой пятнистости методом культуры in vitro, размер апикальной меристемы при этом не должен превышать 0,3 мм. октябрь 2018

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ 4. Готовят почву под промышленные насаждения малины в паровом поле в конце лета, своевременно проводят пахоту, вносят сбалансированные дозы навоза и фосфорнокалийных удобрений. Для обогащения органическими веществами бедных песчаных почв при отсутствии навоза по черному пару весной высевают люпин, горох, вику и другие культуры на зеленое удобрение. Запахивают сидераты не позднее чем за 2 месяца до посадки малины. Очень кислые почвы известкуют. Саженцы малины высаживают в первой половине октября. 5. Уход за плодоносящими насаждениями заключается в проведении защитных мероприятий против сорняков, вредителей-переносчиков вирусов, поддержании влажности почвы в пределах 70–100%, ежегодном внесении азотных (весной) и фосфорно-калийных (осенью) удобрений, внекорневых одкормках комплексными удобрениями, что существенно повышает устойчивость растений к болезням. 6. Для оптимального роста и развития растений, повышения их устойчивости к болезням осенью в промышленных насаждениях разрыхляют междурядья глубиной 12–14 сантиметров с тщательной заделкой листьев в почву. 7. Тщательное обследование растений в насаждениях, вырезание пораженных болезнями и молодых недоразвитых побегов, а также побегов, которые отплодоносили. В случае выявления пораженных растений вирусами немедленно их удаляют и уничтожают, чтобы не допустить широкого распространения инфекции. Прореживать кусты малины необходимо лишь в сухую погоду с целью предотвращения попадания инфекции в открытые раны растений. 8. Дважды за сезон – в конце мая и в августе-сентябре – обязательное обследование насаждений на выявление растений, пораженных ви82

октябрь 2018

русными заболеваниями, которые подлежат уничтожению. 9. Против зимующей инфекции многих возбудителей болезней поздней осенью при остановке сокодвижения в растениях или ранней весной по мерзлоталой почве (до распускания почек) на промышленных насаждениях и питомниках следует провести искореняющее опрыскивание растений и почвы 5% раствором мочевины (25–30 кг/га). Мочевина в высоких концентрациях раствора проявляет фунгицидные свойства ко многим болезням. Это мероприятие эффективно также в качестве ранневесенней подкормки растений азотом. Для искореняющего опрыскивания можно использовать также сульфат аммония (4%), калийную соль (2%), калий-аммоний-фосфат (4%). 10. При интенсивном развитии в период вегетации пурпурной пятнистости, ржавчины на стеблях, серой гнили и других болезней, а также против имеющегося запаса инфекции на растениях в питомниках после сбора урожая целесообразно опрыскать растения 0,05–0,1% суспензией фунгицида на основе действующего вещества пенконазола (Топаз 100 ЕС, к.э., 0,3-0,6 л/га) или 0,15% суспензией препарата на ос-

нове действующего вещества беномила (Фундазол, с.п., 1,5 кг/га). 11. В случае проявления на растениях неинфекционного хлороза необходимо выяснить причины его возникновения и принять соответствующие меры: провести внекорневые подкормки растений необходимыми элементами питания, систематически рыхлить почву в междурядьях, подкислять ее соответствующими удобрениями. 12. Наиболее радикальной мерой защиты малины от болезней является отбор и выращивание сортов малины с высокой полевой устойчивостью: Брусиловский, Брусиловский стандарт, Радуга, Гусар, Казачка, Космическая, Осенняя, Призрак, Луч, Саня, Феномен, Ярославна и др. Технология выращивания малины, выращивание саженцев и их качество, методы оздоровления посадочного материала от вирусных и вирусоподобных инфекций, методы определения фитовирусологичного статуса посадочного материала малины, микроклональное размножение черенками малины должны отвечать требованиям действующих стандартов: ДСТУ 4720: 2007; ДСТУ 4723: 2007; ДСТУ 4813: 2007; ДСТУ 7184: 2010; ДСТУ 7185: 2010; CAC / GL 40-2003.

ПЕРЕРАБОТКА

Олександр ЛИТОВЧЕНКО, головний науковий співробітник Інституту садівництва НААН, д. т. н., професор

З МАЛИНОЮ ЦIЛИЙ РIК Плоди малини відзначаються винятково високими харчовими, смаковими, дієтичними властивостями і особливим ароматом. У них містяться цукри (4,5– 11,5%), яблучна, лимонна, саліци-

лова кислоти (1– 2%), вітаміни С (9– 44%), А і В, ефірні олії. Насіння містить жирну швидковисихаючу олію (21,3%). Плоди вживають свіжими, зацукрованими, у вигляді варення,

компотів, сиропів, киселів, мармеладу, желе, пастили, соків, напоїв, нектарів, пюре. З малини виготовляють прекрасні настоянки, наливки, десертні та лікерні малинові вина.

октябрь 2018

ПЕРЕРАБОТКА Одними з кращих зразків малини для переробки є ремонтантні сорти Амира та Химбо Топ, ранньостиглий Willamette і середньоранні Glen Fyne та Polka, а також українські Феномен і Персея. Малиновим сиропом покращують смак ліків для дітей. Для тривалого зберігання свіжі плоди заморожують. Висушені при 30 – 50 градусах Цельсія плоди використовують в медичній практиці як сильний потогінний і жарознижуючий засіб при застудних захворюваннях. Відвари і настої із листя, верхівок, стебел, пагонів малини в народній медицині широко застосовують при лікуванні застуд, бронхітів, ларингітів, при кашлі, як відхаркувальний засіб.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРИГОТУВАННЯ МАЛИНОВОГО СОКУ Технологія приготування малинового соку дещо складніша, ніж із інших культур. У зв’язку з незначним вмістом цукру в плодах виникає необхідність додавання цукру в освітлене сусло чи м’якоть. Також для зниження високого вмісту кислот, прискорення і найбільш повного виділення корисних речовин з твердих частин ягід у сусло і мезгу часто додають воду. До особливостей технології приготування малинового соку можна віднести виключення теплової обробки сировини через втрату притаманного малині аромату.

Персея

Нижче наведені прості прийоми і розрахунки для визначення необхідної кількості цукру і води при виготовленні малинового соку.

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ТА КОНДИЦІЙ МАЛИНОВОГО СОКУ

Відбір середньої проби. Із партії ягід, що надійшли на переробку, відбирають середню пробу (не менше 2 кг). Визначають у них вміст цукру і кислот за допомогою приладів та реактивів або приблизно, на смак. Промивання. Ягоди малини, ожини, шовковиці і інші зі схожою м’якоттю для уникнення великих втрат не миють, а злегка споліскують під «м’яким» душем. Подрібнення. Подрібнення малини не вимагає присутності спеціальних подрібнювачів, її достатньо подавити в дерев’яній, пластмасовій або ємності з нержавіючої сталі дерев’яним товкачем. Для великих партій сировини використовують промислові подрібнювачі.

ОТРИМАННЯ СУСЛА З МЕЗГИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕСІВ Мезгу найчастіше пресують на пакетних гвинтових пресах. Вихід сусла при використанні таких пресів складає близько 70% і більше. Для виловлювання насіння і залишків м’якоті на шляху потрапляння потоку сусла з пресу в ємність для освітлення ставлять ці-

Феномен

дилки. Для переробки невеликих партій мезги можна використовувати прес зі спеціальними пакетами, які вставляються у середину пресу, що мінімізує витрати часу на промивання і догляд за пресом після закінчення роботи.

октябрь 2018

ОСВІТЛЕННЯ МАЛИНОВОГО СОКУ Технологія освітлення малинового соку не відрізняється від прийнятої при освітлені виноградного соку. Прискорюють освітлення фільтруванням через тканину, фільтрувальні пластини або порошки діатоміту, трепелу, перліту. З цією метою використовують також метод седиментації (зсідання) з використанням допоміжних матеріалів і речовин: бентоніту, желатину, поліоксіетилену, поліакриламіду, продуктів діоксиду кремнію, а також шляхом тривалого відстоювання. У домашньому господарстві використовують зазвичай метод зсідання без використання допоміжних речовин. Освітленню соку сприяє розміщення його в прохолодному приміщенні або обгортання ємностей із соком полотнами, змоченими холодною водою, протягом 10–18 годин. Основна мета цих прийомів – не допустити бродіння сусла. В домашніх умовах краще використовувати скляний прозорий посуд (банки, балони), в яких чітко видно межі освітленого соку й осаду.

КУПАЖУВАННЯ Купажування здійснюють для отримання кондиційного продукту і покращення його якості, підвищення стійкості при зберіганні, іноді для усунення недоліків однієї партії соку за рахунок використання другої, що не має недоліків. Наприклад, при додаванні цукру або сиропу в неосвітлене сусло відбуваються втрати цукру за рахунок переходу його частини в гущовий осад, а при

ТОВ «Адана 3» Ліцензований виробник саджанців суниці та ягід в Україні. Пропонуємо сертифіковані саджанці

Амира

виконанні купажів із освітленим соком іноді спостерігається вторинний осад або помутніння за рахунок випадіння природних компонентів. Всі виробники соків, що використовують у купажі цукор, повинні враховувати, що при додаванні у сік 1 кг цукру об’єм 1 літра соку збільшується приблизно на 0,6 літра. Розрахунки необхідні не тільки для визначення потреби в цукрі та воді, але і для визначення необхідного об’єму посуду на всіх стадіях отримання напівфабрикатів і готової продукції. Високу концентрацію кислот можна знизити, крім застосування купажів з низькокислотним суслом і розведення водою, за допомогою

хімічно чистої крейди у вигляді порошку СаСО. Для нейтралізації 1 г кислоти в 1л сусла використовують 0,667 г порошку. Господарства, що мають можливості для хімічного аналізу отриманого сусла і купажних матеріалів, можуть застосовувати методики, досить детально викладені у науковій і учбовій літературі. Господарства, які не мають приладів і реактивів для визначення потреби в цукрі, можуть застосувати наступну методику. Із частини ягід малини готують 0,5–1 л сусла. Щоб визначити, скільки цукру потрібно додати, слід розлити цю кількість сусла в кілька склянок по 100 мл. У першій склянці

Світ Енн® (Sweet Ann®) Алба® (Alba®) Румба® (Rumba®) Азія® (Asia®) Сирія® (Syria®) Роксана® (Roxana®) Флоренс® (Florence)® Світ Чарлі® (Sweet Charlie®) ТОВ «Адана 3» – офіційний виробник цих сортів в Україні.

® - захищено правом інтелектуальної власності. Саджанці постачаються офіційно з пакетом супровідних документів. Мінімальне замовлення - 10 000 шт. Ми співпрацюємо з:

YALTIR AGRICULTURAL PRODUCTS , INC.

Подрібнювач. Ніякі додаткові наповнювачі або консерванти при цьому не додаються. Це все автоматизовано - в трубі. Сік прямо викачується пастеризованим

EKLAND MARKETING COMPANY OF CALIFORNIA, INC

м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 , офіс 511 Тел. офіс: +38 0472 50 51 34 Моб. : +38 067 742 97 05 Моб.: +38 067 474 69 00

www.adana3.com.ua

ПЕРЕРАБОТКА цтва вітчизняної конкурентоспроможної продукції на основі малинового соку для фермерських та промислових підприємств.

Прес

розчинити 5 г цукру, у другій – 10 г, у третій – 15 г. На смак визначити, яка із проб найприйнятніша. Кращим зразком, як правило, є друга проба, тобто з додаванням 10 г цукру. Це значить, що на кожен літр сусла слід додати 100 г цукру.

ПАСТЕРИЗАЦІЯ Залишки клітин мікроорганізмів в освітленому малиновому соку гинуть при нагріванні його до певної температури і витримці. Пастеризація соку відбувається в один чи два прийоми. При заготівлі невеликих партій соку в домашніх умовах зазвичай обмежуються одноразовою пастеризацією. При заготівлі великих партій соку його пастеризують двічі. Сусло необхідно довести до кипіння, але не кип’ятити. В скляний посуд освітлене сусло слід наливати із врахуванням збільшення об’єму при нагріванні. Заповнювати його необхідно не більше, ніж на 95% об’єму. Перед закупорюванням малинового соку необхідно прокип’ятити кришки, ковпачки, банки, пляшки, балони протягом 5 хв. Закупорений посуд із соком потрібно вкрити для зберігання тепла протягом кількох годин. Невеликий осад білкових та інших речовин, що випадає після пастеризації сусла, не знижує поживних властивостей соку. Подвійна пастеризація. Спочатку пастеризацію здійснюють в балонах 3, 5 або 10 л без герметизації горловини. Мета такої пастеризації – знищити живі клітини мікроорганізмів і досягти більш повного освітлення малинового соку. Сусло в балонах 86

октябрь 2018

нагрівають до температури 82–85 градусів. Цю температуру підтримують протягом 2–3 хв. Горловини балонів герметизують в гарячому стані стерильними кришками. Після охолодження балони розміщують у холодному приміщенні і витримують 45 діб. Потім здійснюють другу пастеризацію, відділивши осад, що утворився за цей час. При тривалому зберіганні необхідно час від часу спостерігати за малиновим соком. У випадку здуття чи викиду кришок з окремих банок або пляшок слід дотримуватися правил безпеки. Необхідно зняти кришки, злити сік, пропастеризувати його або збродити на вино. Отриманий з ягід малини сік може бути використаний як первинний компонент для виробництва безалкогольної і виноробної продукції. В інституті садівництва НААН розроблено технології виробни-

Пастерізатор. Видавлений після преса сік пастерізується через коротке нагрівання приблизько 80° C , вітамізується до міцного фруктового соку

Нектар безалкогольний «Малиново-яблучний» виготовляється на основі концентрованого яблучного та малинового соків із додаванням натурального ароматичного компоненту з ягід малини. Колір – світло-червоний. Аромат з яскраво вираженими тонами малини. Смак злагоджений, гармонійний, з приємним малиновим відтінком. Напій добре тамує спрагу. Призначений для загального споживання. Вино плодово-ягідне некріплене солодке «Малиновий дзвін». Виготовляється способом зброджуванням підсолодженого цукром соку малини з доведенням до кондицій цукровим сиропом або цукром. Колір вина – рубіновий, аромат приємний, малиновий, смак складний, повний, гармонійний, із малиновим присмаком. Об’ємна частка етилового спирту – 15%; масова концентрація цукрів у перерахунку на інвертний, г/дм3 – 125,0; масова концентрація титрованих кислот у перерахунку на яблучну кислоту, г/дм3 – 7,0; масова концентрація залишкового екстракту, г/дм3 – не менше 12,0. Вино плодово-ягідне некріплене солодке «Малиновий дзвін» виготовляється за схемою: зброджування сусла з цукром, купаж, обклеювання, обробка холодом (за необхідності), фільтрація, обробка теплом (за необхідності), відпочинок, фільтрація перед розливом, подача в напірне відділення, розлив. Вино плодово-ягідне медове лікерне «Медове на малині».Виготовляється шляхом купажування яблучних і малинових виноматеріалів, отриманих бродінням соків у суміші з натуральним медом із дода-

ПЕРЕРАБОТКА ванням концентрованого яблучного соку, меду, водно-спиртових настоїв пряно-ароматичних рослин. Колір вина – від золотистого до янтарного, аромат гармонійний, складний, з легкими малиново-ванільними відтінками. Смак – злагоджений, гармонійний, медово-малиновий, з родзинковими тонами. Об’ємна частка етилового спирту – 14%. Масова концентрація цукрів у перерахунку на інвертний, г/дм3 – 200,0. Масова концентрація титрованих кислот у перерахунку на яблучну кислоту, г/дм3 – 5-7,0. Масова концентрація залишкового екстракту, г/дм3 – не менше 12,0. Вино плодово-ягідне медове, лікерне «Медове на малині» виготовляється за схемою: зброджування сусла з медом, приготування водноспиртових настоїв, купаж, обклеювання, обробка холодом( за необхідності), фільтрація, обробка теплом (за необхідності), відпочинок, фільтрація перед розливом, подавання в напірне відділення, розлив. Вино плодово-ягідне десертне «Медова малина». Виготовляється шляхом бродіння малинового соку в суміші з натуральним медом. Колір вина – яскраво-рожевий, аромат приємний, медово-малиновий, смак складний, повний, насичений, з малиновим присмаком. Об’ємна частка етилового спирту – 16%. Масова концентрація цукрів у перерахунку на інвертний, г/дм3 – 160,0. Масова концентрація титрованих кислот у перерахунку на яблучну кислоту, г/дм3 – 5-7,0. Масова концентрація залишкового екстракту, г/дм3 – не менше 12,0. Вино плодово-ягідне десертне «Медова малина» виготовляється за схемою: зброджування сусла з медом, купаж, обклеювання, обробка холодом (за необхідності), фільтрація, відпочинок, фільтрація перед розливом, подавання у напірне відділення, розлив.

Для населення пропонується низка оздоровчо-профілактичних напоїв: Напій із малини і полуниці (250 г малини, 400 г полуниці, 0,5 склянки цукрового сиропу, 2 склянки газованої чи мінеральної води). Ягоди промити, видалити чашолистки, протерти крізь сито або соковитискач. Приправити цукром за смаком, змішати з газованою або мінеральною водою. Подавати у склянках із шматочками харчового льоду. Холодний напій із малини (350 г малини, 100 г цукру, 250 г води, 500 мл газованої води). Приготувати цукровий сироп, охолодити. Малину розім’яти, влити у цукровий сироп, змішати і настоювати 2–3 години. Потім суміш процідити і додати газовану воду. З лікувальних та вітамінних напоїв із використанням малини Шевелев І.К. пропонує рецепт «Напій із малини та висівок». Малину розім’яти, вичавити сік. Вичавки ягід відварити в невеликій кількості води. Відвар охолодити, процідити, з’єднати із соком. Висівки просіяти крізь сито, засипати в окріп, довести до кипіння, настоювати 1 годину. Процідити, додати в охолоджений до температури 20–25 градусів відвар дріжджів із цукром. Поставити на 2– 3 години для зброджування при кімнатній температурі. Потім додати малиновий сік і сік лимона. Перелити у скляну банку, закрити капроновою кришкою та поставити на 1 добу у холодильник. Напій можна вживати охолодженим або теплим. (Вода – 1,5л, висівки пшеничні – 1 склянка, малина – 1 склянка, цукор – 2 ст. ложки, лимон – 1 шт., дріжджі – 15г. Вихід – 1л.). Малина, напої та страви з неї доступні, корисні та популярні з давніх давен. Тому традиції вживання малини потрібно зберігати та примножувати. октябрь 2018

ІННОВАЦІЇ

С.П. Пономаренко – директор ДП МНТЦ «Агробіотех», доктор біол. наук

РЕГОПЛАНТ –

ЕФЕКТИВНЕ СУЧАСНЕ РIШЕННЯ ДЛЯ ОВОЧIВ

БІОЗАХИСНИЙ РЕГУЛЯТОР РОСТУ РОСЛИН ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ РЕГОПЛАНТ – новітній біорегулятор росту рослин з біозахисним ефектом, полікомпонентний комплекс біологічно активних сполук. В основі його дії лежить синергійний ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування грибів-мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і ґрунтових стрептоміцетів, що мають інсектицидні та акарицидні властивості. РЕГОПЛАНТ є унікальною збалансованою композицією біологічно активних сполук – аналогів фітогормонів, амінокислот, жирних кислот, олігосахаридів і мікроелементів, а також біозахисних сполук – аверсектинів. Розкрито механізм біозахисної дії на клітинному рівні.

ЗАСТОСУВАННЯ РЕГОПЛАНТ ДОПОСІВНА ОБРОБКА НАСІННЯ регулятором росту Регоплант проводиться одночасно з інкрустацією насіння при нормі Регоплант 10 мл на кілограм насіння в 1.5-2 л води. Замочують насіння протягом 6 годин. Перед висадкою розсади в ґрунт бажано замочити ростки в 1% розчині Регопланту для кращого укорінення та приживлюваності. ДЛЯ КАРТОПЛІ застосовують 50 мл препарату Регоплант – 20 л на 1 тонну бульб. ОБПРИСКУВАННЯ ПОСІВІВ. Першу листову обробку овочевих розчином Регопланту проводять після висадки розсади в ґрунт на постійне місце росту з розрахунку 50 мл Регопланту на 1 га. ОГІРКИ, КАБАЧОК – 50 мл/га у фазі 2-4 пар справжніх листків, повторно – у фазі початку бутонізації та плодоутворення.

ТОМАТИ, БАКЛАЖАНИ – фаза 3-4 справжніх листків, повторно – у фазі початку цвітіння та початку плодоутворення. МОРКВА – фаза 2-4 пари справжніх листків, друга обробка – у фазі закладення підсім'ядольного коліна. ПЕРЕЦЬ СОЛОДКИЙ – фаза початку цвітіння та початку плодоутворення. КАПУСТА – перша обробка – через 2 тижні після висадки в ґрунт, друга – у фазі зав'язування голівок. КАРТОПЛЯ – у фазі повних сходів, повторно – у фазі бутонізації. КРАПЕЛЬНИЙ ПОЛИВ. 50 мл/га на 1 т концентрату поживного розчину з подальшим розведенням водою і внесенням під кожну рослину згідно з регламентом (1 раз на 2 тижні).

Державне підприємство МНТЦ «Агробіотех» НАН та МОН України є розробником та сучасним біотехнологічним виробництвом регуляторів росту рослин природного походження, яке здатне забезпечувати аграріїв біорегуляторами на сотні тисяч гектарів землі. В МНТЦ «Агробіотех» українськими вченими в рамках участі в 3 міжнародних проектах вперше в світі створено полікомпонентні біорегулятори із захисним ефектом Стимпо і Регоплант. Проведено поглиблені дослідження механізму дії на клітинному рівні і підтверджено корисну дію низькомолекулярних si/miRNA в забезпеченні захисту рослин основних сільськогосподарських культур від негативної дії патогенів і паразитів, захисту від стресів, а також у зниженні надходження в рослинну продукцію іонів важких металів і радіонуклідів.

У період з 2012 по 2015 рік в Україні було проведено державні випробування українських біорегуляторів при вирощуванні зернових, зернобобових, технічних, овочевих і ягідних культур. Всі державні випробування довели ефективність цих препаратів, що дозволило провести їхню державну реєстрацію в Україні, Республіці Білорусь, Німеччині, Китаї. В даний час біорегулятори Стимпо і Регоплант проходять державні випробування в Латинській Америці та Омані. Біорегулятори Стимпо і Регоплант доступні як для фахівців аграрного комплексу, так і для власників присадибних ділянок. Ці препарати отримали підтвердження екологічної безпеки – сертифікат "ORGANIC" і можуть служити аграріям в отриманні безпечної і екологічної продукції.

Державне підприємство МНТЦ «Агробіотех» Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України Адреса: Харківське шосе, 50, Київ, 02160 Україна Тел.: +38 044 558-0710, +38 067 650-41-31, +38 067 823-02-32; e-mail: agro-bio@ukr.net@ukr.net www.agrobiotech.com.ua

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Розпочинається передплата на 2019 рік, яку Ви можете оформити у будь-якому поштовому відділенні України, а також у редакції, заповнивши і сплативши рахунок-фактуру у банку.

Передплатний індекс: 49125 26001007100368 у АТ “ПІРЕУС БАНК МКБ” у м. Києві, МФО 300658, Код за ЄДРПОУ 37924547, ІПН 379245426501, СПП № 200018246. Юридична та поштова адреса: 03083 м. Київ, пр-т Науки, 54-б, оф. 8 Тел.: (044) 492-77-42; (067) 249 24 30; e-mail: distribution@pro-of.com.ua

Платник

(назва юр. особи або П.І.Б.)

Рахунок фактура № пр

(оплата через банківське відділення)

від «

Назва

Періодичність виходів

Журнал «Овощи и фрукты» 2018 р.

1 раз/місяць

№

201 р.

Ціна з урахуванням доставки поштою (без ПДВ) Сума на місяць, грн.

Сума на півріччя, грн.

Сума на рік, грн.

30,00

180,00

360,00

Сума до сплати (без ПДВ, грн.)

Усього

ПДВ Передплатник заповнює графу «Сума до сплати» згідно зі своїм замовленням

без ПДВ

Сума до сплати

Після сплати заповніть картку передплатника та надішліть за поштовою адресою: ТОВ «ВКО «ДЕЛЬТА-АГРО», пр-т. Науки, 54Б, оф. 8, м. Київ, 03083, або зателефонуйте у відділ передплати за номером +38 067 249 24 30. АДРЕСА ДОСТАВКИ:

ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ:

Індекс

Назва організації

Область

Код ЄДРПОУ

Район

№ свідоцтва платника ПДВ

Місто (село)

Інд. податковий номер

Вул.

Статус платника податку на прибуток

Буд.

кв. (оф.)

Прізвище

р/р

Ім’я

Юридична адреса

По батькові Телефон

МФО