1
2
Зміст Дозвілля
«Хто шукає - той знайде!»
Розваги
«Ігри для душі та розуму»
Інтерв’ю «Brais Larkin: У житті потрібно робити, насамперед, те, що подобається тобі…»
Екстрим «Швидкість залежна» «Паркур: це рух»
Тема номера: автостоп «Роман Львів’янин Не живіть стереотипами. Хочете подорожувати - тоді вперед!»
Подорожі «Невідома Європа»
Натхнення
«У гармонії з життям»
Прем’єри
«5 новинок української музики та кінематографу»
Можливості «Нові горизонти квітня та травня»
...2 ...4 ...6 ...8 ...10 ...12 ...14 ...16 ...18
Марія Радіонова
ДОЗВІЛЛЯ
Хто шукає – той знайде!
З давніх-давен хтось колекціонував марки, інші – монети, годинники, різні дрібнички. Діти мріяли бути піратами й розшукувати скарби, а їхні батьки – перечитати усі книги світу. І ось у наш час це стало не лише реальним, а й вважається простим і цікавим дозвіллям, яке доступне у будь-якому куточку світу.
КНИГА ДОМЧИТЬ ДО БУДЬ-ЯКИХ БЕРЕГІВ Для багатьох людей книги на вагу золота. Читаєш і живеш разом з книжковими героями, переживаєш за них, радієш з ними. Проте читання, наразі, задоволення не з дешевих. Звичайно, можна читати електронні книги, але хіба їх можна порівняти з паперовими? Видрукувані можна гортати, відчуваючи запах свіжої фарби й аркушів, і уявляти, скільки душі хтось вклав, щоб їх створити. Рон Хорнбекер, який обожнював читати, зіштовхнувся з проблемою – ціни на книжки кусаються завжди. У 2002 році він знайшов вихід зі становища, започаткувавши буккросинг. Рон на той час був спеціалістом з інтернеттехнологій, а тому легко створив сайт, а згодом залишив 20 книг із пояснювальними записками у холі свого готелю. Цей рух передбачає, що на офіційному сайті ви реєструєте книгу, яку хочете «відпустити», і потім залишаєте її у людному місці або ж на спеціальних «безпечних поличках». Особа, яка знайде її, повинна зареєструвати спеціальний код, який знаходиться всередині, тим самим відмітившись у журналі книги. Іванка Половка, студентка факульету фізичної культури та здоров’я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, поділилась з нами своїм досвідом буккроссера. Вперше вона дізналась про цю течію, коли знайшла книгу Альберта Камю «Чума» на зупинці біля одного з київських вокзалів. Усередині знахідки містились певні поміточки. Розібратись у їх значенні допоміг Інтернет. В Україні буккроссинг виник нещодавно. Цікавим
фактом є те, що на заході країни він розвивається швидше. Поширюватися цьому руху активно допомагають книгарні, літературні кафе та клуби: Місто Чернівці: ○ кав’ярня на вулиці Університетській, 17. Полиця знаходиться зліва від входу на першому поверсі. Місто Коломия: ○ книгарня «Книжкова Хата», що знаходиться на проспекті Чорновола. Місто Тернопіль: ○ антикафе «Тралі-Валі» на вулиці Листопадовій, 8; ○ Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека. Місто Львів: ○ усі кав’ярні “I like”; ○ трамвайна зупинка Русалка-Дністрова; ○ книгарня «Є» на просп. Свободи, 7; ○ інтернет-кафе «CoMMuna» на вулиці Галицькій, 1. Іванна розповідає, що це дуже цікавий спосіб обміну книжками. Оскільки, приїхавши практично до будь-якого міста, можна взяти книгу почитати, якщо забув свою. «Адреналинить», що ніколи не знаєш, яка саме книга потрапить до твоїх рук. Адже як казав відомий письменник П.Павленко: «Вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, як не змінить його кращий друг або наставник». Отже, приємного вам полювання на удачу! Офіційний сайт буккроссингу: http://www.bookcrossing.com
З ЧИМ «ЇСТИ» ГЕОКЕШИНГ? Що буде, якщо взяти крихту адреналіну, додати до нього подорожі, зовсім трішки пригод та перемішати усе це з кмітливістю? Ви дістанете екзотичну «страву» – геокешинг, ще й на додачу скарб, який поповнить вашу колекцію! Першим, хто видобув новинку, був Дейв Алмер з Портланду. Геокешинг – це туристична гра, за умовами якої будь-яка людина створює схованку за допомогою GPS, публікує її координати із декількома підказками в Інтернеті. Інша особа, натомість, має знайти цю хованку з маленьким скарбом. Течія виникла в 2011 році. Це – освітнє хобі, оскільки зазвичай скарби ховають у місцях, які представляють історичний, географічний або культурний інтерес. Щоб їх знайти, доведеться дізнатись чимало фактів про різні пам’ятки. Юлія Аліменко, студентка філологічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, розповідає, що вперше дізналась про цю гру, коли до неї приїхала її сестра з Росії і попросила допомогти.
4
Вони мали відшукати монумент у місцевому парку. На місці вони знайшли маленький контейнер, у якому була статуетка місцевої фортеці, листівка з побажаннями, декілька монеток та магніт на холодильник. Забравши усе, дівчина наповнила контейнер своїми сюрпризами і знову заховала його. Самотужки свій перший скарб Юлія знайшла, коли відвідувала Одесу, наступні – у рідному місті. Найцікавіший скарб вона знайшла у Чернівцях. У замаскованій схованці був контейнер, який містив лист, написаний англійською, декілька сувенірів й американські та італійські монети. До слова, у кожній схованці є блокнот, де потрібно зробити запис на кшталт «Я тут був!». Трапляються й курйози. Якось гравець сховав пакунок у дупло, а невдоволена білка витягла його. Якщо ви багато подорожуєте або ж просто добре знаєте своє місто і полюбляєте пригоди, заходьте на офіційний сайт гри www.geocaching.com Реєструйтесь і - вперед за скарбами!
ДОЗВІЛЛЯ
ПИШІТЬ ЛИСТИ І НАДСИЛАЙТЕ ВЧАСНО Як же приємно отримувати листівки з побажаннями, написаними від руки, а не повідомлення у соціальних мережах. Зберігати конверти, в які людина вклала частинку своєї душі. А для колекціонерів справжнісіньким скарбом може стати листівка ручної роботи чи надрукована лімітованою серією, з автографами відомих людей та просто з визначними місцями світу. Проте чекати на такі радощі доводиться надто довго. А ось португальцю Пауло Магеляесу вдалося пришвидшити цей процес. 2005 року на прикладі буккросингу він створив нову течію – посткроссинг. Для любителів отримувати пошту і колекціонувати листи це може стати чудовим хобі. Основним принципом обміну листівками є те, що всі учасники, зареєстровані у проекті, отримують випадково обрані адреси один одного і впродовж мінімального часу здійснюють обмін. Кожен житель планети може обрати собі адресата і надіслати йому паперовий подарунок, а через деякий час отримати й собі, щоправда, вже від іншої людини. Систему перевірила студентка філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Галина Мамчук і своєю історією поділилась з нами. Дівчина повідала, що побачила в Інтернеті пост дівчини, яка отримала з Лондона листівку з Гаррі Поттером. Авторка інтернет-історії розповідала про свої враження і радила усім спробувати посткроссинг. Тоді Галина й зацікавилась цим. Оригінальний посткроссинг полягає в надсиланні листівки без конверту. Галя розповідає: - Я отримувала таких «метеликів» з різних куточків світу. Наприклад, мені якось надіслали саморобну листівку, розмальовану аквареллю, з Австралії. Найулюбленішими в моїй колекції є поштові картки з відомою групою “The Beatles” та з Елвісом Преслі. Найцікавіше місце, звідки отримала листівку, Макао – маленька автономна республіка у Китаї. Впродовж часу, що захоплююсь посткроссингом одержала близько 100 листівок! Були «метелики» й у конвертах, куди люди додатково вкладали монетки і дрібні гроші своєї країни. Але про такі забаганки колекціонерам варто вказувати в анкетах. Цікаво, що перший мільйон листівок у проекті був надісланий вже 2008 року, а другий і третій – у 2009. А знаєте, яке місце за кількістю користувачів посідає Україна? Восьме! На жаль, зараз це трохи задороге хобі, оскільки ціна на міжнародні марки залежать від курсу валют. Ви зацікавились? Тоді завітайте на офіційний сайт посткроссингу www.postcrossing.com
5
РОЗВАГИ
Ігри для душі та розуму Кожен із нас може пригадати настільні ігри, в які грав колись. Мало хто замислюється, що такий спосіб проведення часу – це забавка не лише для дітей, але і для осіб будь-якого віку. Ви не впевнені, що кидання кубиків, пересування фішок чи виконання цікавих та смішних завдань зробить вечір веселим та незабутнім? Тоді до вашої уваги пропонуємо перелік настільних ігор, які неодмінно допоможуть Вам незабутньо провести час із друзями.
«Monopoly»
«Scrabble»
Одна з найпопулярніших ігор світу серед дорослих та дітей. Розробником є «Parker Brothers» (підрозділ компанії «Hasbro»). Відтоді, як автор ідеї Чарльз Дерроу (англ. Charles Darrow) запатентував гру у 1935 році, близько 750 мільйонів людей зіграли в неї, що зробило Монополію найпопулярнішою комерційною настільною грою у світі. Журнал «Ігри» (англ. Games Magazine) посвятив гру в члени своєї Зали Слави. Правила гри прості: є квадратне поле, розділене на ділянки. Кожна ділянка, що не є кутовою, належить певній компанії. Виняток становлять ділянки “сюрприз”, потрапляючи на які гравець витягає однойменні картки і дотримується вказівок. Компанії згруповані у групи за кольором. Гравець, що володіє всіма компаніями групи, має право будувати на ділянках компаній філії та підприємства. Гравці ходять по черзі, кидаючи 2 гральних кубика. Дубль дає право на позачерговий хід. Якщо ви прийшли на вільну ділянку, то можете її придбати, якщо ж зупинилися на зайнятій – змушені платити оренду. Клітини, що знаходяться по кутах, - особливі: з клітки “Старт” гравці починають гру. Проходячи цю клітинку в процесі гри, вони отримують “зарплатню” встановленого розміру. У лівому нижньому кутку маємо “Біржу”. З неї гравець може вийти тільки після випадання дубля або пропустивши три ходи. На клітинці “Відпочинок” гравець пропускає свій хід. І, нарешті, клітина “Маклер” посилає гравця на «Біржу». Гра закінчується, коли один з гравців доб’ється повного розорення? всіх суперників. Також варто зауважити, що дуже популярною є онлайн-версія цієї економічної гри. Також існує багато аналогів, правила яких такі ж, але назва може бути іншою.
На перший погляд, що може бути нуднішим, аніж складати слова? Так думають тільки ті, хто не грав в одну з найпопулярніших американських ігор «Скрабл»( Scrabble). Мета гри — набрати якомога більше балів, утворюючи слова. З кожним ходом гравець може додати одну букву із набору літер, які є в його розпорядженні, так, щоб разом з новою літерою на полі утворилося якесь слово або кілька слів. Кількість очок за слово дорівнює сумі очок всіх літер в утвореному слові з урахуванням коефіцієнтів, які залежать від того поля, на яке виставляється літера. Якщо неможливо утворити слово, гравець пропускає хід і має право поміняти літери, що є в його розпорядженні. Перемагає той із гравців, хто набрав найбільшу кількість очок. Українську версію гри презентували у Києві ще в 2009 році. Існує офіційний український сайт, на якому можна дізнатись все про «Скрабл» та навіть більше, наприклад, історію гри, правила, де можна купити чи коли відбуваються турніри з цієї популярної гри.
6
РОЗВАГИ
«Marrakech»
«Cluedo»
Творіння французького видавництва Gigamic (у Європі продається ще під назвою Suleika) визнано грою 2008 року у Франції та Австрії. По суті, гра трохи схожа на «Монополію» (там платиш фунти або долари, переночувавши в чужому готелі, тут – дирхами, якщо змушений наступити на килим, який продає інший гравець). Але при цьому гра мобільніша та веселіша. Загалом, різниця приблизно така ж, як між казковим східним базаром і реальним ринком нерухомості з його гігантськими прибутками і жахливими трагедіями. Втім, торгівля килимами теж не проста справа: доводиться будувати підступи, інтригувати, створювати тимчасові альянси… Багато залежить від того, як впаде кубик. Але програвати зовсім не так болісно, як в «Монополії», де начебто справді банкрутуєш. І нарешті, у «Марракеші» приємний дизайн: є дерев’яна фігурка вусатого Ассама, господаря ринку, великий дерев’яний кубик з тапочками замість точок, дерев’яні грошики дирхамів і, головне – справжні ткані килимки з візерунками. Ось чого-чого, а килимів немає в жодній іншій грі.
Сюжет Cluedo – класичний детектив з обмеженим колом підозрюваних. Через снігопад всі опинилися замкнутими у заміському маєтку доктора Блека, аристократа і знаменитого антрополога. Там і сталося вбивство. Жертва - господар будинку, але хто ж убивця? Шестеро підозрюваних, шість ймовірних знарядь вбивства, дев’ять кімнат, і з кожним ходом дещо прояснюється, а доказів стає все більше. Але ось у чому проблема: багато доказів помилкові! Зараз Hasbro випускає русифіковану версію: замість антрополога – олігарх, замість старого маєтку - особняк з басейном, і кімнат у ньому більше. Цікавий факт: на основі цієї гри пізніше зняли декілька фільмів, зокрема «Рожеву пантеру».
«That’s life!» Нескладна і захоплююча тактична гра, що поєднує в собі елемент випадковості і те, наскільки добре гравці вміють знайти вигоду. Ігрове поле складається з тайлів, які вибудовуються, як доріжка між стартом і фінішем. Тайли бувають трьох типів: плюсові, мінусові і ті, що приносять удачу. На картках перших двох типів стоять цифри - стільки очок (позитивних чи негативних) принесе вона в кінці гри. У розпорядженні кожного гравця – дві або три фішки залежно від кількості учасників. Також у грі є вісім нейтральних фішок, які виставляються на певні тайли. Гравці по черзі кидають кубик і пересувають будьяку одну свою фішку або будь-яку нейтральну фішку вперед на відповідне число тайлів. При цьому на одній картці може одночасно перебувати скільки завгодно фішок. Але пересувати нейтральні фішки можна тільки в тому випадку, якщо на цьому тайлі є фішки кого-небудь з гравців. Якщо гравець йде з тайла, і там нікого не залишається, він бере його тайл собі, а решта карток пересуваються ближче одна до одної - так, щоб шлях від старту до фінішу знову став безперервним. Гра закінчується, коли всі фішки опиняються на фініші. В кінці гри необхідно підрахувати, скільки очок принесли накопичені у гравців тайли. Кожен з тайлів удачі перетворює одну з мінусових карток в плюсову.Гра дуже азартна і непередбачувана. Але головна її перевага - на кожній картці є маленький малюнок на кшталт карикатури. Ці малюночки просто чудові, в стилі старого «Нью-Йоркера».
автор: Олена Яремчук 7
ІНТЕРВ’Ю
Brais Larkin: У житті потрібно робити, насамперед, те, що подобається тобі… Багато різної музики чули Чернівці: і рок, і реп, і хіп-хоп. Та з’явились люди, які познайомили чернівчан з іще одним напрямом у музиці під назвою “trap”. Одним з яскравих представників такого жанру у нашому місті є Владислав Бабюк, більш відомий як Brais Larkin. Він погодився розповісти нашій редакції про свій творчий шлях.
– Владиславе, як ти познайомився зі сферою музики? – Пам’ятаю, у мене був магнітофон на касетах, і я практично завжди слухав музику. Ми з сестрою регулярно поповнювали свою бібліотеку новими касетами. Впродовж кількох років ми слухали гурт «Enigma». Ще тоді я помітив, що мені подобається така музика, але хотілося в ній щось змінити. – Що ж стало поштовхом до того, щоб ти почав писати музику? – Коли мав приблизно 13 років, сестра взяла мене на вечірку. Для мене вона була першою і, в певному сенсі, вирішальною. Я був у захваті від почутого. Захотілося творити таку ж музику. Згодом я познайомився з хлопцем, який розповів, де можна навчитись писати такі треки. Усе починалось з простого “chill-out”, згодом перейшло в “atmospheric dubstep”. Наразі працюю в напрямку “trap”. – Чому Brais Larkin? – До 2011 року я працював як DjChekster. Та згодом я зрозумів, що потрібно все змінювати. Почав я з псевдоніма. Brais Larkin – це агент ЦРУ з серіалу “Чак”. Мені просто сподобалось ім’я, тому зараз я працюю саме під таким псевдонімом. – Зазвичай хлопці у такому віці роблять усе з певною метою: чи щоб «закадрити» дівчину, чи щоб стати більш популярним серед однолітків. Яку ж мету переслідував ти? – В 15 років я вирішив, що мені не подобається музика, яку я знаходжу в Інтернеті, і що потрібно писати самому. Перші спроби були провальними, але згодом все налагодилось. Я відчуваю, що я там, де маю бути. Напевно, в той час про дівчат я навіть і не думав (сміється – авт.). Створення треків – це заняття, яке просто мене цікавило. Це та справа, в якій я хотів досягти результатів. – До речі, щодо результатів. Який трек вважаєш найуспішнішим? – Найбільш вдалим я вважаю трек під назвою «Feel», який ми записали разом з FullCasual та співачкою Kooka. Записувався він якось спонтанно. До мене тоді прийшло натхнення. Я хотів передати почуття, які в мене викликала дівчина,
8
ІНТЕРВ’Ю
та привернути її увагу. Це було, напевно, вперше і востаннє. Трек вийшов на лейблі у Великій Британії восени 2012 року. Для мене це було успіхом, адже мені тоді було лише 17 років. – Як вважаєш, хобі має залишатись захопленням чи, якщо є можливість, має бути оплачуваним? – Мій батько завжди казав, що жити треба цікаво. Я з ним погоджуюсь, адже це круто, коли справа, яка тобі подобається, приносить гроші. До всього потрібно підходити креативно і, напевно, моментами навіть з наївними, божевільними ідеями. Це робить життя яскравішим! – Береш участь у масштабних проектах? – Взагалі це таємниця, але з вашим журналом охоче поділюсь. Зараз я працюю над музикою до документального фільму, який знімають хлопці з Чернівців. Називається він «Immigraniada». В ньому йтиметься про життя українців за кордоном. Фільм дуже сильний, тому музику намагатимусь писати не менш проникливу. – Чи плануєш розвиватись і далі в тому напрямку, в якому наразі працюєш? – Зараз, якщо можна так сказати, у мене підйом. Я
можу робити те, чого буквально місяців 6 тому навіть не розумів. Наразі працюю над якістю і звучанням. Треба дуже довго тренуватись. Напевно, через це я поки нічого не випускаю. Всі проекти далі мого комп’ютера не виходять. Хоча скоро має вийти два крутих біти: один з них в стилі хіп-хоп, а другий – в стилі треп. Це наша спільна робота з молодим продюсером з Росії. Загалом мене можна почути на вечірках, які влаштовують мої колеги. Привідкрию завісу і скажу, що на чернівчан чекає нова крута вечірка! Саме там можна буде почути і мене. – Що побажаєш тим, хто лише почав писати музику? – Хочу сказати, що у житті потрібно робити те, що, насамперед, подобається тобі, те, до чого лежить душа, а не те, до чого тягнуться маси. Якщо дотримуватись цього «гасла», то з часом до тебе неодмінно прийде успіх!
ДЛЯ ДОВІДКИ: “Trap” – це злиття EDM та світу хіп-хопу. Перше відголосся цього жанру зародилось у південній частині Америки. Люди з гетто виживали там завдяки сутичкам та продажу наркотиків. Звідти важко вибратись. Саме тому ця музика отримала таку назву, що в перекладі означає «діра, пастка, яма».
спілкувалась Олександра Агєєва 9
ЕКСТРИМ
Швидкісна залежність Вперше про цей вид спорту заговорили у 20-х роках минулого століття у США. Саме тоді у Каліфорнії на поверхні озера, що засохло, вперше провели гонки. Неважливим було те, який засіб пересування мав учасник. Головною метою було розвинути максимальну швидкість на відрізку у 402 метри. Чому розганялись саме на такій дистанції? Одне з пояснень: саме на такому проміжку можна було помітити і старт, і фініш автомобіля. Спражній драг-рейсинговий бум розпочався у Сполучених Штатах після Другої світової війни, коли автомобілебудування розвивалось так неймовірно швидко, що нові моделі машин не встигали спускати
Гуркіт мотору, від якого перехоплює подих, неймовірна швидкість, яка тільки сниться водіям, що постійно стоять у заторах, коротка дистанція завдовжки 400 метрів, супротивник та ви. Все це – драг-рейсинг.
з конвеєра. Довоєнні транспортні засоби стали «немодними», зате дешевими та доступними. Американська молодь вдалася до автомобільної творчості: поєднання застарілих авто із надпотужними двигунами та новими деталями. Результат не змусив чекати на себе. Драг-рейсинг став надприбутковим шоу, його прагнув побачити чи не кожен – за популярністю він перевищив будь-який інший автомотоспорт. Однак Європа познайомилась із драгом дещо пізніше: у 30-х роках відбулися перші змаганні в Англії та Франції. Однак справжньої популярності швидкі гонки на короткій дистанцій набули лише у
другій половині минулого століття. Спочатку дрегстери – автомобілі для драг-рейсингу – будували за прикладом американських, і лише у 1963 році компанія «Austin» випустила перший хот-род, розроблений та зібраний у Великій Британії. Надалі почали з`являтися спеціальні видання, які знайомили європейців із американськими новинками рейсингу, а фестивалі та змагання із цього виду спорту змінювали один одного ледь не щотижня. Нині драг-рейсери змагаються на світових автодромах у різних категоріях, які визначаються об`ємом двигуна та кількістю циліндрів, конструкцією автомобіля та його масою.
Нове – не завжди найкраще Як би не намагалися сучасні фанатики драг-рейсингу збудувати найшвидшу машину, у них це не вийде. Адже її вже зробив Род Саборіс – гонщик із Меріленду, США, далекого 1963 року. Його машина розганялась до 200 км на третій передачі. Для розгону до 100 км Саборісу було необхідно менше секунди, відрізок у 200 м автомобіль проходив за 4 секунди зі швидкістю 272 км/год, а фінішну лінію перетинав, розігнавшись до 338 км/год
лише за 7 секунд. Bugatti Veyron, наприклад, на цей момент відставатиме на 150 метрів та їхатиме із швидкістю, яка майже удвічі менша, – всього 180 км/год. Попри шаленість швидкості власник автомобіля все ж зміг отримати дозвіл їздити на своєму сталевому коні вуличками американського міста. Однак і витрачатися на таку машину треба було! Розхід палива просто неймовірний – 24 літри на 100 км. Аж надто дороге
10
задоволення (особливо для українців, враховуючи ціни на бензин)! Життя непередбачуване: ніколи не знаєш, що чекає на перехресті. Та якщо ви справді любите швидкість і не боїтеся шалених позначок на спідометрі вашого автомобіля, то, може, драг-рейсинг – саме ваше покликання? Головне – залишайте захмарні швидкості на трасі та не переносьте їх на вулиці міста.
автор: Віта Супрун
ЕКСТРИМ
Паркур: життя - це рух Якщо вечірнє читання книг вдома перед каміном здається вам нудним, і Ви хочете дати волю всій накопиченій енергії, тоді паркур – це те, що Вам потрібно! Паркуром називають вид спорту, основою якого є просте правило: не існує ніяких кордонів – існують лише перешкоди, з якими потрібно впоратись. Загалом же паркур – це гармонійне поєднання акробатики, бігу, гімнастики, легкої атлетики, білдерінгу, елементів бойових мистецтв і, звичайно ж, фантазії паркуриста. Слово «паркур» походить від франц. «смуга перешкод» або «дистанція». Засновниками паркуру вважаються Себастьян Фука і Давид Белль, але свій початок він бере від «натурального методу», розробленого на початку XX століття Жоржем Эмбером. Цей вчений під час в експедиції в Африці захопився тим, наскільки стрімко і точно рухаються тубільці під час полювання . Повернувшись у Францію, Ембер розробив особливу методику тренування солдатів. Цю методику продовжив розвивати Раймонд Бель. Людину, яка займається паркуром, називають трейсером. Свідомість трейсера дозволяє йому, долаючи перешкоди, прокладати дорогу там, де подобається, а не там, де прийнято. Для трейсера існує величезна кількість шляхів, якими він може дістатись із точки А в точку В. Смуги перешкод для трейсера – усе, що знаходиться навколо. Ними можуть стати і сходи, і дерева, і гаражі, а також будівлі, скелі та закинуті території, де колись йшло будівництво. Найбільш ефектно паркур виглядає на вулицях міста. В цьому мистецтві не існує певного стандартного набору рухів, навпаки, кожен рух – унікальний. Трейсерові необхідно вміти добре орієнтуватися в будьякій ситуації, вміти оцінювати перешкоди, відстані, свої можливості. Паркур дає можливість використовувати здобуті навички у повсякденному житті. Саме цим він відрізняється від інших видів спорту. Паркур в Україні з’явився не так давно, тому молодь лише починає опановувати цей вид спорту. Для того, щоб освоїти всі елементи паркуру, потрібно мати чимало сил: нічого, окрім власного тіла, у цьому занятті використовувати не можна. Головне завдання спортсмена – не припиняти рух і досягати мети максимально коротким шляхом. Для трейсера не існує місць, де він не міг би пройти. Для нього важливо бути всебічно розвиненим, пластичним та легким. Паркур дає можливість від
чути повний контроль над своїм тілом і наблизити його можливості до ідеалу. Це мистецтво особливе, і кожен трейсер бачить його по-різному, як ось один із професійних паркуристів чернівчанин Адріан Бику:
– Паркур – це не спорт, це стиль життя й для справжнього трейсера немає грані. Є тільки перешкоди, які можна перебороти… Стрибати я почав приблизно в десятому класі. Після першої спроби вже не хотів зупинятись. До паркуру мене підштовхнув перегляд фільмів «Ямакасі» та «13 район», я одразу ж вирішив спробувати. Мені вдалось опанувати основи цього спорту. Спочатку ми з однодумцями вчились виконувати базові стрибки в дерев’яній стружці, так як в Чернівцях немає спеціально облаштованих для цього майданчиків чи залів. Коли я спробував стрибати по місту, мене затягнуло ще більше, та через нестачу часу не можу присвятити себе паркуру повністю…
П’ять порад для майбутніх паркуристів: • Завжди варто пам’ятати: паркур – це екстремальний вид спорту. • Не забувайте про екіпірування: воно повинне відповідати погоднім умовам та вашому комфорту. • Початківцям тренування варто розпочинати у залі і лише з часом переходити на вулицю. Потрібно розуміти, що на вулиці ризик травмуватися значно зростає. • Починати заняття краще із професійними трейсерами або у школі паркуру– починаючи самостійно, збільшуєте ризик отримати важку травму. • Спочатком варто серйозно взятися за фізичну підготовку, напрацювати рухи до автоматизму. Якщо ви вирішили серйозно займатися паркуром, то поспішати вам нікуди. З часом вийде! автор:Евеліна Лісько 11
Роман Львів’янин: “Не живіть стереотипами.
АВТОСТОП
Молодий, амбіційний, нестримний та цілеспрямований... львівський автостопер. Незвичне поєднання слів? Тоді ця стаття змінить ваше уявлення про автостоп. Його знайомство із автостопом розпочалося майже два роки тому. За цей час двадцятиоднорічний Роман встиг відвідати 27 країн Європи та потрапити у безліч історій, які навіть і не снилися звичайним мандрівникам, які подорожують комфортними літаками чи потягами європейського класу. Ж.: Коли ти вперше подумав вирушити кудись автостопом? Що спонукало тебе до цього? Р.: Вперше про автостоп я почув у одній із серій School 13 – мультику, де головні герої поїхали до Смоленська. Саме тоді мене і зацікавив такий вид подорожей, адже, окрім того, що ти відвідуєш нові країни та міста, ти ще й можеш познайомитися із веселими та цікавими водіями, почути їхні життєві історії та якось розширити своє уявлення про те, як живуть люди у Європі. Ж.: Який маршрут ти вибрав для першої подорожі? Як готувався до турне? Р.: Мій перший маршрут проходив через Львів, Гомель, Москву, Санкт-Петербург, Мінськ та Брест. І хоча це була перша подорож, я вирішив одразу підкорювати великі відстані. А стосовно підготовки, то читав певні правила автостопу, але скільки порад не читай, а на практиці все інакше. Я керувався єдиною порадою, яку мені дав мій друг: «Став і стопиш».
Ж.: Як плануєш свої мандрівки? Чим керуєшся, коли обираєш, які міста відвідати? Р.: По-перше, зважаю на пору року, адже зимою, наприклад, більше 300 км не проїдеш, а от влітку можна розраховувати і на 600-700 км за день. По-друге, не варто забувати і про те, в якій країні стопитимеш. Шведи, до прикладу, не дуже часто підбирають людей на трасі, а тому там не варто розраховувати навіть на 500 км у літній період року. Щодо міст, то обираю ті, які є загальновідомими туристичними центрами, але у Європі мені більше полюбилися маленькі містечка без купи машин, з привітними людьми та неповторною архітектурою. Такими містами милуюсь більше, аніж Берліном чи Парижем. Ж.: Як шукаєш місця, де зупинятимешся? Як зараз реагують європейці на українців? Часто запитують про політику та ситуацію на сході України? Р.: Зазвичай знаходжу вписки через CouchSurfing (одна із найбільших всесвітніх мереж, яка працює
12
у режимі онлайн-сервісу та об`єднує людей із 238 країн світу, які будь-якої миті готові поділитися з вами місцем для ночівлі та нагодувати вас – авт.). Приймали завжди добре, адже для каучів не важлива твоя національність, вони прості привітні люди, які допоможуть тобі будь-чим. Про війну на Сході запитує майже кожен водій, однак європейці не надто переймаються ситуацією, найбільше співчувають українцям поляки та прибалти. Ж.: Коли вперше вирішив, що час подорожувати вже і Європою? Р.: Вперше до Європи поїхав трохи більше року тому, але тоді лише до Польщі, але одразу зрозумів, що рівень життя там вищий, аніж у нас. А ось друга вилазки до країн ЄС була вже масштабнішою. Я втілив у життя одну зі своїх мрій, поїхав туди, де живуть краще, аніж у Франції чи Німеччині, - до Скандинавії. Там тюрми кращі, аніж наші 5-ти зіркові готелі. Відвідавши скандинавські країни, зрозумів, що поляки живуть не так вже й класно. Ж.: Яка країна найбільше сподобалася, а яка – розчарувала? Р.: Найбільше вразила Норвегія, адже ця країна – ніби інша планета. Маленькі норвезькі селища, гори, скелі, водоспади…Це щось неймовірне. Зачарувала і Данія. Данці завжди усміхнені, дещо легковажні, але ніколи не переживають за свій зовнішній вигляд, одяг. Там король їздити на велосипеді або у метро, мільйонери гуляють у парках зі своїми дітьми поруч із простими смертними, як то кажуть. А от найбільше розчарувала Франція із Парижем. Приїжджаєш туди із думками про романтику поблизу Ейфелевої башти, а бачиш смердюче метро, безхатченків і купу охочих щось поцупити у тебе. Не сподобалась і сербська столиця – Бєлград. Наш Харків, певно, гарніший. До того усе місто обмальоване проросійськими графіті, на кшталт «Одни цвета – одна вера».
Ж.: Які курйози траплялися із тобою? Бувало так, що не мав місця для ночівлі? Які виходи знаходив? Р.: Вписки, наприклад, ніколи не зривалися, адже якщо людина вже відписала тобі на Каучі, то ставиться до цього серйозно і ніколи не відмовляється від попередніх слів. Але було таке, що не мав, де спати з інших причин. Рішення щодо місця для ночівлі завжди були досить неординарними: у Петербурзі спав на столику у супермаркеті, а коли
ТЕМА НОМЕРА
Ж.: Ти подорожував автостопом і з дівчиною, і з хлопцем. Із ким легше? Думаю, водії на дівчину активніше реагують. Р.: Коли подорожував із дівчиною, навіть не думав, що це принесе якісь дивіденди. Однак вийшло так, що довше п`яти хвилин ми і не стопили. Тільки виходили із однієї машини, як нас одразу підбирала інша. Я ледве встигав робити пам`ятні фотографії з різних місць, де доводилось стопити. Думаю, водіям не так страшно підбирати на трасі хлопця із дівчиною, аніж двох бугаїв, які не знати, що зроблять із тобою (усміхається – авт.). Ж.: Із твоїх слів виходить, що водіям варто боятися автостоперів. Виникає ще одне запитання: нас змалечку вчать, що сідати у машину до незнайомців не варто. Не було страшно сідати в авто до якогось незнайомого дядька? Р.: Я завжди кажу, що світ не без добрих людей. Якщо вже людина зупинилась, щоб підібрати тебе на дорозі, то в неї добре серце та хороші наміри. Не можуть же маніяки їздити трасами у пошуках автостоперів (сміється – авт.). Єдиний раз було страшно, коли їхав до Петербурга з дядьком, який дозволяв собі випити пива за кермом, зупинявся купити лікеру чи горілки. Останньою краплею стало, коли він у якомусь кафе при дорозі замовив собі 200 грамів. Вирішив, що далі з ним не поїду.
Ж.: Маєш мрію, пов`язану із автостопом? Р.: Звісно, хотілося б об`їхати увесь світ, але до більшості країн потрібні візи, а з візами до США, Канади, Японії чи Китаю, на жаль, часто відмовляють. Ж.: Що ти, як досвідчений автостопер, міг би порадити початківцям або тим, хто лише думає про такі подорожі? Р.: Найперше, не зважайте на думку оточуючих. Не живіть стереотипами. Хочете подорожувати – вперед. Не думайте про те, що вам спочатку потрібно закінчити навчання, побудувати кар`єру, спорудити будинок, одружитися, вивчити мови, а потім вже кудись їхати. Гроші не завжди принесуть вам щастя, а от коли ви підкорите чергове місто, на власні очі побачите те, що інші бачать лише на просторах Інтернету, тоді відчуєте щось більше, аніж щастя. Життя треба прожити так, щоб можна було написати книжку про свої пригоди. А невже, сидячи в офісі, можна написати щось цікаве?..
Найдовша подорож – більше міся-
ця країнами Скандинавії. Найбільше витрачених коштів –
30 євро; найменше – 0 грн.
Найдорожча машина, яку вдалось застопити, – Porsche Panamera
(орієнтовна вартість – 120 тисяч доларів).
Автостопом об`їздив 27 країн:
Україна, Білорусь, Росія,Польща, Німеччина, Данія, Норвегія, Швеція, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Угорщина, Чехія, Люксембург, Франція, Бельгія, Нідерланди, Сербія, Македонія, Косово, Албанія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Австрія, Словенія. Загальна подолана відстань – більше 30 тисяч км. Фото надані автостопером. Спілкувалась Віта Супрун 13
Хочете подорожувати - ТОДІ вперед!”
охоронець мене будив, я відповідав йому, що чекаю першого потягу метро, в Амстердамі дрімав на вокзалі, а коли звідти вигнали, довелося грітися біля автобуса, адже на вулиці було дуже холодно. Найчастіше виходило так, що нічліг знаходили на заправках за столиками для пиття кави. Але найвеселіша історія пов`язана із тією ж Скандинавією. Подорожуючи Норвегією, ми з другом заїхали в гори, де вітер пронизував до кісток. І хоча ми мали палатку, але спати у ній було поганою ідеєю. Збоку ми побачили сміттєвий контейнер для картону, відкрили його і вирішили, що переночувати у ньому – найкращий вихід. Тепло, безвітряно і комфортно. Довелося, щоправда, прокинутися о п`ятій ранку, щоб не зруйнувати психіку якогось норвежця, який би вигулював зранку собаку і побачив двох хлопців, як вилазять зі сміттєвого баку.
ПОДОРОЖІ
Невідома Європа Представляємо любителям мандрів добірку мальовничих міст, яких ви не знайдете в путівнику. Міста із недоторканою природою, стародавніми костелами, каплицями, дзвінницями – справжнє відкриття для туриста.
Торунь (Польща)
Старовинне польське місто Торунь цікаве та різнопланове, воно так і манить до себе своєю історією та величною архітектурою. Центр міста занесений до світового спадку ЮНЕСКО, адже тут розташований найбільший комплекс готичної архітектури. Левова частка архітектурних пам’яток зосереджена навколо Ринкової площі та на вулицях, які беруть від неї початок. Візитівкою є Ратуша, що була збудована ще у 13-14 столітті в готичному стилі. Варто побувати в костелі Святого Яна –це одна з найстаріших споруд в місті, а його дзвін - найбільшим в Польші. Залишитися голодним у Торуні неможливо. Тут безліч кафе і ресторацій на будь-який смак, із затишною атмосферою та хорошим обслуговуванням – ви просто не зможете їх оминути!
Ческі-Крумлов (Чехія)
На півдні Чехіі, там де річка Влтава робить петлю, по обидва її береги розкинулось місто Ческі-Крумлов. Побувати тут – означає побувати у казці. На кожному кроці: в замках, яких тут безліч, в парку, над річкою, на вузеньких вуличках чи в соляних печерах - легенди ніби оживають. Здається, що зустріти гнома із золотим злитком тут дійсно можливо. Якщо вам не все ж не вистачає побачених величних замків, можете завітати до костелу святого Віта, побудованого у готичному стилі, або ж посидіти ввечері на набережній Влтави. У місті багато музеїв: маріонеток, воскових фігур, краєзнавчий... Для любителів пива в Ческі–Крумлові відкрита пивоварня, де можна скуштувати улюблений хмільний напій.
Любляна (Словенія)
Любляна розташована на берегах річки Любляниці, у підгір’ї Юлійських Альп. Серед українців це місто не надто популярне. А дарма! Люблян називають “маленькою Прагою”. Від її краси перехоплює подих, а після перегляду фото хочеться зібрати валізи і мерщій туди поїхати. Знайомитись із Любляною найкраще пішки. У деякі місця навіть заборонено в’їзд автомобілем. Любляна ділиться на Старе і Нове місто. Перше розташоване на правому березі річки. Тут рекомендують відвідати знаменитий замок - Люблянський град, який знаходиться на скелі. Звідти можна побачити все місто. Площа, названа в честь поета Франца Прешерна, та церква, яка височить над площею, є ще одними визначними пам’ятками. Варто також відвідати Верхню площу, де можна відчути атмосферу середньовіччя та смачно перекусити.Та хочу попередити: Любляна – дуже тихе та спокійне місто. Той, хто прагне розважитись тут вночі, навряд чи знайде багато варіантів відпочинку.
14
ПОДОРОЖІ Гальштат (Австрія)
Гальштат – місто, яке розкинулось на березі живописноі річки і оточене не менш живописним гірським масивом Дахштайном. Багато туристів, яким пропонують відвідати це місто, задаються запитанням: а що я можу побачити в місті, населення якого не перевищує тисячу людей? І лише відвідавши Гальштат, знаходять відповідь. Всі туристи, які побували у Гальштаті, говорять, що найбільше іх вразили старовинні історичні цінності. Місто зі своїми, наче іграшковими будинками, які розташувались на схилі гори, із озером небесного кольору і плаваючими в ньому лебедями, дарує туристам відчуття умиротворення, яке залишається з ними до кінця перебування у Гальштаті.
Пучішче (Хорватія)
Хорватія для туристів відкрилася зовсім нещодавно, та її популярність стрімко зростає. Особливо виділяється своєю красою мальовниче місто Пучішче. Побачивши на власні очі красу цієі перлини, що знаходиться на острові Брег, ви самі все зрозумієте. Ширина самого острова лише 12 км, а довжина - 40 км. Недалеко від міста є каменоломні, де видобувають знаменитий білосніжний вапняк. Основний вид діяльності жителів острова - це, зрозуміло, обслуговування туристів, що прибувають в ці мальовничі місця з усіх кінців світу.
Блед (Словенія)
Блед розташований біля підніжжя Юліанських Альп. Головні пам’ятки - Бледський замок, збудований на вершині 130-метрової скелі, що нависає над озером; Бледське озеро, із гірською кришталево чистою водою, посередині якого розташована каплиця Успенія; Церква святого Мартіна. Ці місця обов’язково потрібно відвідати, коли будете у Бледі. Ще тут є Палац спорту із штучною ковзанкою, концертний зал, розважальний центр, казино та безліч кафе і ресторацій. Блед відомий як один із найбільших гірськолижних курортів у країні. Це ідеальне місце для комфортного сімейного відпочинку. Тут розкішна природа та багато можливостей витратити енергію. Взимку відкрито багато лижних трас.
Кольмар (Франція)
Кольмар - перлина Ельзасу і справжнє туристичне відкриття. Сюди їдуть заради чарівних будиночків, прикрашених квітами, смачної кухні та дегустації вин - адже місто розташоване посередині знаменитого Ельзаського винного шляху. Невеличкий Кольмар легко можна обійти пішки. Видатних місць тут майже немає, та він прекрасний і без них. Досить лише не поспішаючи прогулятись вулицями Кольмара: вони усіяні незвичними будиночками, повз які ви точно не пройдете байдуже.
підготувала Евеліна Лісько
15
Марія Радіонова
НАТХНЕННЯ
У гармонії з життям Багато хто вважає, що успіху можуть досягти лише діти заможних батьків. Навіть панує думка, що гроші правлять світом. Та чи так це насправді, якщо багато людей, які не мали ні статку, ні сім’ї, змогли вплинути на світову історію? Ми лише крапля в океані, та без нас його б не було. А далі - історії тих, хто збудував своє життя самотужки.
Хто: Габрієль Бонер Шанель (Коко Шанель) – відома усьому світу французька кутюр’є. Народилася 19 серпня 1883 року. Життєвий шлях: Одна з п’яти дітей ярмаркового торговця. Дванадцятилітньою втратила матір, яка хворіла на туберкульоз. Батько віддав дітей у сирітський притулок при монастирі, де їх вчили шити. У вісімнадцять років Шанель втекла звідти і згодом потрапила до Інституту Богоматері. Потім отримала роботу у весільному магазині. Щоб вижити, окрім десятигодинного робочого дня, працювала швачкою вдома. Життя змусило її працювати в кафешантанах, продавати воду тощо. Та доля подарувала зустріч із Артуром Кепелом, який допоміг їй відкрити власне ательє. Результат: Коко Шанель стала законодавицею моди. Подарувала світу відомі парфуми «Шанель №5». Зруйнувала стереотип про чорний колір, зробивши його не траурним, а елегантним. Створила ту «маленьку» чорну сукню, що і дотепер є невід’ємною частиною жіночого гардеробу. Відкрила будинок моди «Chanel», який згодом продала, однак це не завадило їй зберегти за собою славу бренду.
”
“
Цитата: Якщо ти народжений без крил, не заважай їм вирости. Хто: Стівен Пол Джобс – американський підприємець та винахідник, засновник корпорації «Apple». Народився 24 лютого 1955 року.
Життєвий шлях: Біологічна мати відмовилась від нього. Його виховували прийомні батьки. У віці дванадцяти років потелефонував до глави компанії «Hewlett-Packard» і попросив деталі для складання якогось приладу. У сімнадцять вступив до університету, та покинув навчання через півроку. Щоб не ночувати на дворі, залишався у друзів, а щоб прохарчуватися, здавав пляшки та ходив на безкоштовні недільні обіди для безпритульних. У пошуках себе поїхав до Індії, де підсів на наркотики. Повернувшись із другом в Америку, заснував компанію «AppleComputer» на базі звичайнісінького гаража. Його навіть виганяли з власної компанії! За півроку до п’ятдесяти лікарі поставили йому страшний діагноз – рак підшлункової залози й прогнозували декілька тижнів життя. Але він боровся впродовж шести років. Результат: Стів Джобс заснував усесвітньовідому компанію «Apple». Створив перший Macintosh - комп’ютер з графічним інтерфейсом користувача. Став співзасновником анімаційної студії «Pixar», яка згодом створила перший у світі анімаційний фільм. Повернувшись у «Apple», представив плеєр iPod, мобільний телефон iPhone та найтонший у світі ноутбук MacBookAir.
“
”
Цитата: Не дозволяйте шуму від чужих думок перебивати ваш внутрішній голос.
16
НАТХНЕННЯ
Хто: Опра Гейл Вінфрі – американська актриса і ведуча ток-шоу «Шоу Опри Вінфрі», яке підкорило весь світ. Народилася 29 січня 1954 року. Життєвий шлях: Батьки не були одруженими. Мати працювала покоївкою, тато – шахтарем, а згодом перукарем. З шести років дівчинку виховувала бабуся у селі. Страждала від домагань братів та дядька, дев’ятирічною була зґвалтована. В чотирнадцять народила дитину, яка відразу померла, після чого мати відправила Опру до батька: той був суворим! З сімнадцяти - навчалась в університеті й одночасно працювала репортером. Результат: Опра Вінфрі - одна з найбагатших жінок планети. Має власну кіностудію, журнал «The Oprah Magazine», власний сайт, радіомережу, телеканал «OWN: The Oprah Winfrey Network» та ток-шоу.
“
Цитата: Те, що призначене вам Богом, набагато більше того, що ви можете собі уявити.
”
Хто: Назарій Яремчук – видатний український співак. Народився 30 листопада 1951 року у невеличкому селі Рівня під Вижницею, Чернівецька область. Життєвий шлях: Був четвертою дитиною у простій селянській сім’ї. Дванадцятирічним втратив батька. Мати змушена була віддати його до Вижницької школи-інтернату. На географічний факультет Чернівецького університету вступив лише з другої спроби – тим часом працював сейсмологом. Співати почав у самодіяльному ансамблі «Смерічка» при Вижницькому районному будинку культури. Результат: Назарій Яремчук - народний артист України, почесний громадянин міста Чернівців, лауреат національної Шевченківської премії за концертну діяльність 1973 -1995 років. Пісні у його виконанні - «Незрівняний світ краси», «Якщо мине любов», «Зачаруй», «Червона рута», «Водограй», «Стожари», «Гей ви, козаченьки», «Чуєш, мамо», «Черешневий гай», «Родина», «Я ще не все тобі сказав» та інші – увійшли в скарбницю української пісні. Його ім’ям названо конкурс молодих виконавців української естрадної пісні. Цитата: Минуле – одна невпинна кольорова строката стрічка.
”
“
Топ - 5 видань про людей, що надихають • • • • •
Ольга Соломатіна « Жінки – легенди. Сильна слабка стать» Журнал «Історія у жіночих портретах» Джефрі С. Янг та Вільям Л. Саймон «іКона. Стів Джобс» Серія книг В. Вулфа та С. Чеботарь « Відомі жінки»; Серія книг «Генії влади» 17
ПРЕМ’ЄРИ
5 новинок української Epolets – «Dogma»
Epolets — український рок-гурт, що був створений у 2012 році в Одесі. Музиканти виконують пісні українською, англійською та російською мовами, експериментують зі стилями, але при цьому мають власне характерне звучання Пісні гурту вгадуються з кількох акордів. Восени 2014 вийшов їхній другий студійний альбом «Dogma». Платівка включає дев’ять композицій та один бонус трек. Учасники гурту прокоментували свій альбом так: Можна сказати, що цей рік нас виснажив. Але за цей час ми багато чого навчились: навчились на сприймати на віру догми, що нав’язують нам інші, навчились дивитися ширше і бачити не лише те, що нам дозволяють, навчились зазирати вглиб себе у пошуках правильних відповідей та зрозуміли, як багато ми можемо змінити. Нова платівка поєднала пісні про найрізноманітніші грані нашого життя – тут є блюз та самотність, збуджуючий госпел та секс, панк та позерство, тріп хоп та злоба, пронизливе танго та війна.
“
Гапочка – «Електроакустика»
”
Нещодавно столичний гурт представив свій новий міні-альбом. Стиль, який приписують цьому колективу, не має якихось конкретних меж, але найбільше він схожий на бріт-поп, фанк, фолк, рок,поп-рок, софт-рок. В альбомі лишень п’ять композицій, та оригінальне звучання «Гапочки» нічим не поступається всесвітньо відомим виконавцям. Гурт продовжує інді-експерименти, впевнено прямуючи від пірнання ніжного вокалу у циклічні електронні барабани та пронизливу гітару до насолоди.
Vivienne Mort – «Filin» Viviénne Mort (Вів'єн Морт) — український інді-рок-гурт. Ніжний голос солістки та не менш ніжні пісні завоювали слухача практично відразу. У 2010 році записано дебютний міні-альбом «Єсєнтукі LOVE», з появою якого і пов’язують заснування гурту. У 2014 р. вийшла нова платівка «Готика». Того ж року відбувся всеукраїнський тур на підтримку альбому. Тур розпочався зі Львову, музиканти відвідали із концертом більше десяти міст, зокрема Чернівці, Тернопіль, Рівне, Вінницю, Полтаву та ін.. Цього року гурт вирушив у новий акустичний тур «Filin Tour». Стартував концертом в Івано-Франківську 13 лютого. А 1 березня на лейблі «Moon records» колектив випустив новий альбом під назвою «Filin».
5 vymir – «Містолінія» Київський бенд, який грає на зламі Indie-rock, brit-pop та psychedelic, у свої музиці органічно поєднує британські традиції звуку та україномовні тексти. Дебютний альбом вийшов минулоріч, у ньому зібрані матеріали за останні роки. «МІСТОЛІНІЯ», як зазначають самі музиканти, є результатом тривалої копіткої роботи, постійних експериментів та внутрішніх перетворень. Окрім схвальних рецензій від провідних музичних експертів, альбом дістав місце у списку 10 кращих українських альбомів 2014 року за версією COMMA.
МАССА ПРИЧИН – «Їжа вода» Масса Причин — український музичний гурт з Дніпропетровська. «Їжа вода» –це його другий альбом. Минулого року музиканти вирушили у великий всеукраїнський тур з групою «Антитіла». Влітку 2014 вийшов альбом «Їжа вода». Колектив виконує пісні українською та російською мовами. Грає музику в стилі soft rock. Новий альбом – це повернення до первинних цінностей, це символ простоти і невимушеності і, якщо хочете, безвиході буття. Це музика у всій її споконвічній красі, лише трохи прикрашена словами.
“
”
18
музики та кінематографу
ПРЕМ’ЄРИ
від Олени Яремчук
«Незламна» Військова драма, в основу якої покладена історія про жінку-снайпера, майора Людмилу Павличенко, та події 1937-1957 років. Історію про трагічну долю знімали впродовж 2013-2014 років на кошти, які надало Державне агентство України з питань кіно. Зйомки відбувались у Києві, Севастополі, Кам’янці-Подільському та Одесі. Режисер – Сергій Мокрицький. До зйомок у фільмі були залучені не лише українські актори. Зокрема, головні ролі виконують Юлія Пересільд та Євген Циганов (обидва – Росія). Цікаво, що на момент кастингу актриса була вагітна, тому зйомки довелось відкласти. Всі складні сцени Юлія Пересільд, хоча і після пологів, виконувала без дублерів. Над музикою до стрічки працював Святослав Вакарчук («Океан Ельзи»). Прем’єра: 2 квітня 2015 року
«Гніздо горлиці» Соціальна драма. Порушує проблему еміграції. У картині йдеться про долю жінки з Буковини, яка поїхала до Італії на заробітки, а повернувшись, не може знайти спільну мову з чоловіком та донькою. До того ж героїня виявляється у цікавому стані від італійця. Режисер Тарас Ткаченко, в головних ролях Римма Зюбіна та Віталій Лінецький. Зйомки фільму проходили в Україні, зокрема на Буковині, а також в Італії в 2013 році. Бюджет – близько 16 мільйонів гривень. Прем’єра: невідомо
«Джок» Мюзикл-драма розповідає історію про геніального генетика Леоніда Вон Штайна, який, шукаючи ліки від раку, винаходить небезпечний вірус, що загрожує людству безпліддям. Намагаючись сховатися від переслідування СБУ, вчений ховається в театрі свого найліпшого друга Стівена. Режисером картини виступив український модельєр Олексій Залевський, у ролях Лішон Александер, Інна Зобова, Стас Костюшкін, Катерина Рай та ін. Світова прем’єра фільму вже відбулась на Шанхайському міжнародному кінофестивалі (SIFF) у 2014, українці ж побачать роботу цього року. Між іншим, деякі сцени фільму знімали в уже улюбленому для українських режисерів Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. Прем’єра: 26 березня 2015 року
«Толока» Український історичний фільм, екранізація Шевченкового вірша «У тієї Катерини хата на помості…». Фільм базується не лише на сюжеті віршу: стрічка охоплює також низку історичних події в Україні від часів козаччини до сьогодення. Режисер — Михайло Іллєнко. У головних ролях Іванна Іллєнко, Дмитро Лінартович, Богдан Бенюк , Сергій Романюк та інші. Зйомки розпочались у 2013 році. Вихід фільму планувався до 200-річчя Тараса Шевченка, але поки що фільм готовий лише наполовину: коштів, які надав державний бюджет, не вистачило. Зараз відбувається збір грошей на краудфандинговій платформі Спільнокошт (www.biggggIdea.com). Творці фільму сподіваються, що запустити картину в прокат вдасться цьогоріч. Прем’єра: 2015 рік
«Максим Оса»
Український історичний детектив режисера Олексія Мамедова за мотивами коміксу Ігоря Баранька «Максим Оса: Людина з того світу» є першою в історії українського кінематографа екранізацією коміксу. Твір присмачений гумором, екшн-сценами, великою кількістю горілки, еротикою й містикою. Головним героєм стрічки виступає козак-відлюдник, що живе на Січі. За сюжетом коміксу, його посилають розслідувати вбивство, що сталося в будинку пана Кричевського. Перший етап зйомок пройшов у Кам'янці-Подільському, Хотині, лісах під Києвом. Другий планується навесні в Іспанії. Кінокомпанія «Пронто фільм» розмістила на своєму каналі на YouTube перший трейлер українського фільму «Максим Оса», зйомки якого стартували у вересні 2014 року. Як писала «Телекритика», «Максим Оса» – переможець 4-го пітчингу Держкіно. Загальний бюджет складає понад 60 млн грн. Прем’єра: невідомо
19
МОЖЛИВОСТІ
Нові горизонти Тобі набридло сидіти вдома без діла? Тобі не вистачає лекцій, і ти хочеш навчитись більшому? Хочеш спробувати свої сили у чомусь новому, але не знаєш, де шукати потрібні конкурси, тренінги та воркшопи? Спеціально для тебе редакція «FREETIME» склала список квітневих та травневих «можливостей» в Україні та за кордоном!
Конкурси науково-популярних видань і наукових фотографій
Дедлайн: 6 квітня Місце: Україна Що це?: Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Державний фонд фундаментальних досліджень та ін. проводять конкурс науково-популярних видань та фотографій. Учасники можуть представити власні науково-популярні статті, видання, науково-фантастичні оповідання й світлини. Взяти участь можуть вчені, журналісти та студенти не лише України, а й інших країн. Конкурси передбачають такі номінації: • кращі книжкові науково-популярні видання, • науково-популярні статті, • науково-фантастичні оповідання та наукові фотографії. Вартість: безкоштовно Призи: нагороди, публікація книг і статей Деталі: http://www.dffd.gov.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=27
Фотоконкурс Our Future is on the Table
Дедлайн: 10 квітня Місце: Світ Що це?: Яке ваше бачення того, як їжа впливає на наше майбутнє? Цього року Європейські дні розвитку запрошують Вас висловити свою думку з цього приводу. Своєю фотографією та підписом до неї Ви можете показати усій Європі, як те, що ми їмо, впливає на світ, в якому ми живемо. Вартість: безкоштовно Призи: поїздка в Брюссель Деталі: http://www.edu-active.com/contests/2015/mar/10/our-future-table-photo-contest-2015.html
Міжнародний конкурс молодих дизайнерів «Печерські каштани»
Дедлайн: 18 квітня Місце: Світ Що це?: Міжнародний конкурс «Печерські каштани» проводиться з метою розвитку творчих контактів з молодими творцями сучасної і майбутньої моди, об'єднання інтелектуального і практичного досвіду, взаємообміну і взаємозбагачення культурними і національними традиціями, а також з метою відмітити починаючих фахівців у сфері дизайну, художнього моделювання, конструювання і технології виготовлення одягу, взуття, аксесуарів, текстильних виробів, фотографії. Вартість: безкоштовно Призи: Призовий фонд визначається Оргкомітетом Деталі: http://www.knutd.com.ua/hot-news/4965/
Міжнародний конкурс молодих дизайнерів «Печерські каштани»
Дедлайн: 27 квітня Місце: Світ Що це?: Ви – талановитий есеїст? Скористайтеся унікальною можливістю отримати винагороду за свою роботу! NinjaEssays допоможе у Вашій письменницькій діяльності і надасть мотивацію, якої Ви потребуєте. Мета цього конкурсу – надихнути письменників з усього світу продемонструвати свою творчість та навички критичного мислення. Вартість: безкоштовно Призи: 500 $ Деталі: http://www.ninjaessays.com/blog/essay-writing-contest/
Nikon Small World Photomicrography Competition
Дедлайн: 30 квітня Місце: Світ Що це?: The 2015 Nikon Small World International Photomicrography and Video Competition розпосала прийом робіт, щоб вкотре продемонструвати красу і складність життя через мікроскоп. Дозволяються будь-які предмети та типи світла при виконанні фотографії, у тому числі фазовий контраст, поляризоване світло, флуоресценція, інтерференційний контраст, темні поля, деконволюція, а також змішані техніки. Вартість: безкоштовно Призи: 3 000 $ Деталі: http://www.mladiinfo.eu/2014/11/11/nikon-photography-competition/
20
МОЖЛИВОСТІ
квітня і травня Воркшоп на тему віртуальної реальності у Миколаєві Дата проведення: 1-4 травня Місце: Україна Що це?: АРТ Оптимісти та Ihor Metropol запрошують до участі у дослідженні граней, глибини і можливостей віртуальної реальності – воркшопі для розробників і художників, у рамках якого його учасники зможуть створити власні прототипи для віртуальної реальності. Воркшоп – є практичним освітнім заходом, на протязі якого, учасники зможуть зробити прототипи або відео в команді або персонально. Учасників воркшопу отримають базові знання від творчих кураторів і досвідчених технічних фахівців. Після воркшопу учасники зможуть доопрацювати прототипи, щоби представити їх на виставці у Будапешті у серпні. Вартість: безкоштовно Призи: участь у виставці в Будапешті Деталі: http://www.survivevr.com/vrworkhop/
Конкурс молодих українських художників МУХі 2015 Дедлайн: 5 травня Місце: Україна Що це?: 3 березня 2015 року починається прийом заявок на участь у п’ятому конкурсі МУХi (Молоді Українські Художники) – першому незалежному загальнонаціональному конкурсі серед молодих українських художників віком до 35 років. Завданням проекту є допомогти заявити про себе творчим особистостям, молодим митцям, які прагнуть розвиватися, підхоплюють найновіші світові тенденції, активно продукують власні оригінальні ідеї та задуми. Вартість: безкоштовно Призи: головна премія – 40 000 грн.; дві спеціальні премії – по 15 000 грн. Деталі: http://bottega-gallery.com/uk/muxi-2
Конкурс «Kharkiv Open Art» Дедлайн: 5 травня Місце: Україна. Світ Що це?: Взяти участь у конкурсі можуть художники, дизайнери, фотографи. Роботи учасників будуть представлені на виставці в галереї «Костюринський перевулок» (в історичному центрі Харкова), інформація про авторів та їх твори опубліковані в каталозі, будуть проведені екскурсії, майстер-класи, лекції для популяризації творчості учасників.Конркурс проходитиме у кілька етапів. Вартість: безкоштовно Призи: участь у виставці, каталог, призи від партнерів Деталі: http://bottega-gallery.com/uk/muxi-2
Конкурс інноваційних проектів для міст Best Urban Social Startup Дедлайн: 10 травня Місце: Україна Що це?: Конкурс Best Urban Social Startup шукає як локальні, так і загальноміські проекти, які відповідають на певний суспільний запит, є інноваційними для Києва та України й у перспективі матимуть масштабний соціальний ефект. Учасники конкурсу отримають нагоду вдосконалити власні проекти, довести їх до етапу реалізації та, зрештою, вийти на якісно новий рівень розуміння потреб сучасного міста та його мешканців. Вартість: безкоштовно Призи: 200 000 грн, менторська сесія від платформи соціальних інновацій «Велика Ідея» Деталі: http://promisto.socialboost.com.ua/about
Architecture Ukraine: Резидентська програма інноваційних інтервенцій в міський простір Дедлайн: 4 травня Місце: Україна Що це?: «Архітектура України» – резидентська програма, організована фондом «Изоляция». «Изоляция» запросить десять професіоналів-новаторів з області архітектури, мистецтва і візуалізації даних, які працюють як з фізичними, так і цифровими носіями. В якості об’єкта літньої програми досліджень в 2015 році обрані місто Маріуполь і мережа прикордонних з Росією міст всередині зони бойових дій. Вартість: безкоштовно Деталі: https://biggggidea.com/opportunities/2394/
підготувала Олександра Агєєва
21
Немирне небо Люди почали виходити зі своїх осель з лампадками в руках та збиратись біля дороги, утворюючи живий ланцюг. Чорнява жінка, із заплаканими очима, стала на коліна. Позаду неї інші люди повільно почали схилятись до землі. Старенька бабуся з палицею, маленький хлопчик, загорнутий в прапор України, його тато та мати - всі із сумом в очах, стали на коліна. Громада зібралась тут, щоб вшанувати пам’ять загиблого героя АТО. Більшість з цих людей, можливо, і не знали хлопця, якому зараз віддають пошану. Чи має це якесь значення, коли він віддав своє життя, щоб жив український народ? Загинув, щоб той маленький хлопчик з прапором мав право на щасливе та мирне майбутнє. Відповідь міститься у цьому простому, на перший погляд, жесті. Усі люди: маленькі і дорослі, незважаючи ні на що, схиляються до землі, щоб прошепотіти «Дякую!» та віддати останню шану. Встають на коліна, щоб одним рухом показати все те, що не змогли сказати словами. Коли герої вмирають за свої неньку, коли молоді хлопці з інших країн віддають життя за нашу державу, коли мати втрачає сина, дружина – чоловіка, а син – тата, здається, що небо падає. І лише ці люди, які стають на коліна, можуть втримати його на своїх плечах, щоб загиблого героя могли відправити в останню путь. Тим часом з вуст старенької жінки линула молитва. А чоловік навпроти неї тихенько почав співати гімн, щоб нагадати, що ще сотні мужніх бійців своїми тілами захищають нашу Батьківщину. Їм не страшні ні кулі, ні морози, ні навіть терористи, які завдали нашій країни стільки горя. Сльози лились навіть з чоловічих очей: сльози суму, але водночас й гордості та поваги за мужність українського народу. Отож, тисячі людей чи не щодня прощаються з молодими хлопцями і чоловіками, які борються за мир і життя, за наше майбутнє. Чоловіки, жінки, діти й люди похилого віку встають на коліна, щоб вшанувати пам’ять тих, хто недосипав ночей в окопах і загинув з гідністю. Так і в той день маленький хлопчик, загорнутий у прапор України, стоячи на колінах прошепотів: «Герої не вмирають!».
автор: Марія Радіонова
22
23
24