1
Ми – колектив 1-Б класу,
Поможіть нам, поможіть!
Вітаємо вас не тільки словами,
Від наруги захистіть.
Ми вітаємо вас своїми серцями!
Рибка
Привітання від нас- це раз! Надсилаємо самі теплі слова- це два! Бажаємо бути весь час попереду- це три! Жити з навколишнім світом у мирі, це здається вже чотири!
Скрутно жити стало рибі, Стогне риба в синій глибі. Мовлю я вам: «Ох, той люд, Ллє у річку весь свій бруд. Не вода у нас у річці, А помиї в капличці»! Бідна риба ледь не плаче,
Ліс і поле, річка й гай, І квітучий сад -- розмай, І небес блакить
Що робить скажи, юначе? Річка Несла колись я свої води,
Просять: «Збережіть! Збережіть нащадкам нас, Щоб було усе гаразд, ' Бо земля — це дім,
Котила хвильки у моря, Прозора, чиста, повноводна, А де ж тепер краса моя? То ж не засмічуйте мене собі на шкоду,
Всі живемо в нім».
Збережіть мою цілющу чисту воду!
Досить осторонь стоять, Настав час охоронять.
Тварина На полювання ви йдете, Повні бадьорості й азарту.
Учень Ми прийшли у гості, друзі: Тяжко стало жить у лузі, Полі, річці, у ставку, У зеленому ставку.
Ніхто не думає про те, Чого життя тварини варте. Прошу, людино, не вважай, Що ти король на всій Землі,
2
Братам молодшим помагай,
сльози витира,
Хай буде мир у нас в сім’ї.
З її пташеням маленьким сталася біда:
Заєць
Як піднявсь великий вітер,
Мовить заєць сумовито:
випало з гнізда,
«Важче жити з літа в літо –
Не хватило сили у маленького крила…
Йдеш пастися на хлібах,
2 пташка
А мисливець бах та бах!
Нам, пташкам, узимку
Утікаю я без тями,
Ти хоч сядь та плач,
Постріл спину доганя»,
Підборами поскрипує
Плаче другий день без мами
Морозець-вусач.
Бідне зайченя…
Голод, холод дошкуляє,
Лисиця
І поїсти що немає…
У переліску те саме:
Ви повісьте годівничку
По сліду стрільці із псами.
і насипте крихіток,
Ось труснуло в полі снігу –
Буде, буде вам подяка
Хтось на слід виходить мій.
Від малесеньких пташок.
Побіжу в Червону книгу,
3 пташка
Може, виживу хоч в ній…
Не співається вільно в гніздечку.
Вовк
Коли горе побачу своє:
Видно, змалку не читали
Все розорено, щезло яєчко,
Тим мисливцям казочок,
Де ж поділось дитятко моє?
І, мабуть у них немає
4 пташка
Рідних своїх діточок.
О, не руйнуйте гнізда, люди!
1 пташка
Й серед холодної зими
Плаче, плаче мама-пташка,
За годівничку й трішки корму
3
Піснями вам віддячим ми.
Краще в світі буде!
Учень
Ми зустрінемо вас, друзі,
Ви зробіть їм годівничку
В полі, лісі і у лузі,
І насипте їм пшонця,
Пісню з вітром заспіваєм,
Поможіть маленьким пташкам
Радо вас ми привітаєм.
Зими діждатися кінця.
Берізка
1 квітка
Стою і плачу між дерев,
Гей, у лісі за горою
Течуть солодкі сльози.
Квітнуть проліски красою.
Прошу вас, із берізки
Пішли діти в ліс гуляти,
Ви соку не точіть,
Взялись їх з корінням рвати.
Ви краще їй сестричку
Сумно квіти визирали,
Зелену посадіть.
Із сльозами їх благали:
Учень
2 квітка
Ви краще їй шпаківню
Як любуєтесь ви нами,
Поставте на гілках,
То не рвіть нас з корінцями.
Щоб прилітав до неї
Не рвіть квіти наші сині,
Друг лісу, добрий птах.
Щоб не зник наш рід в ліщині.
Черемха
1 квітка
Білим цвітом зацвітаю
Рвуть нас безжально
Навесні я серед гаю,
В жмутки й оберемки,
Та прийшли погані діти,
І несуть нас на базар –
Гілки поламали, цвіту нарвали,
Прибутковий ми товар…
Погралися, награлися
2 квітка
Та й повикидали…
Ви не рвіть нас, люди,
Зів’яли бідні квіти.
4
Не ламайте цвіту, діти!
Гілок ніколи не ламайте.
Рибка Ви нам, друзі, поможіть,
Птах
Пожалійте, захистіть.
Ви зробіть нам годівнички
Мурашка
І хатинки для пташок,
Хоч маленькі ми комашки,
Будем весело співати
Та наша місія велика.
Для дорослих й діточок.
Якби не ми, ліси би стільки
Звір
Від шкідників зазнали лиха!
Якщо йдете полем, лугом,
То ж збережіть мурашники,
Будьте ви природі другом.
У вас ми просим, люди!
Не стопчіть навіть трави,
Тоді малим комашкам
А скажіть їй: «Живи!»
Хоч трохи легше буде.
Коли лісом будете іти,
1 дерево
Теж посійте зерна доброти.
Не ламай гілок, не знищуй цвіту,
Побажайте дереву й пташці,
Не рубай дерев, не псуй красу.
Щоб вони жили у мирі й щасті!
Шелестом ніжним, листям привітним
Учень
Зустрінем тебе у ліску і гаю.
Краще нема чарівниці-природи,
2 дерево
Хто святість її береже, як зіниці,
Я людям завжди помагаю,
Тому відкриває вона таємниці.
Дровами взимку зігріваю.
Учениця
А в спеку той, кому не лінь,
Як навколо нас красиво:
Знайде прилисток, і тінь. То й ви мені допомагайте, В посуху щедро підливайте,
Ліс, озера, просто диво! Квітами вкриті галявина й луг, Маки, кульбаби й ромашки навкруг. Там на горбочку грибочки ростуть,
5
Радість і спокій у просторі тут. Коники скрипки свої дістають, В танок метелики жваво ідуть, З ними кружляють і джміль, і комар, Бджоли літають, збирають нектар, Наша природа — людству безцінний дар.
Ведучий Любімо світ, в якому ми живемо, Це поле, ці ліси, озера й ріки. Бо ми, як сонце, зійдем і зайдемо, А їм ще зоставатися навіки. Хто, як не ми, поможе цій землі? Вона стократ віддячить нам розмаєм. Задумайтесь, великі і малі, Яке багатство і красу ми маєм! Пісня «Я люблю у лузі квіти».
Я люблю у лузі квіти, Де гудуть весь день джмелі І метелик носить літо На легенькому крилі. Приспів: У долині теплий вітер Сушить трави від роси, Я кажу: усе на світі Починається з краси! Я кажу: усе на світі Починається з краси! Ось така красуня – моя Земля! Гріє сонечко гаряче Чисте дзеркало води І зелений коник скаче Сам не відає куди. Приспів. Буду сонечком радіти, Землю скривдити не дам, Буду світ увесь любити І рости на радість вам. Приспів.