№ 51 (89) ВІД 19 ГРУДНЯ 2013 РОКУ
МЕНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА
Що буде з менськими дорогами взимку
РЕКОМЕНДОВАНА ЦІНА 2,00 ГРН
Про роботу в міліції, «честь мундиру» та «беркутівців»
Стор. 2
Стор. 3
ЛЮДИ МЕНЩИНИ
Лауреатами російської національної премії "Людина року 2013" стали Володимир Путін та уродженець Менщини Микола Лях Шлях з Блистови до Москви
Володимир Путін та Микола Лях. Фото REGIONS.RU Сергій Лавський У кінці листопада в Храмі Христа Спасителя в Москві відбулася церемонія вручення російської національної премії «Людина року - 2013». З 1993 року цією премією, заснованою Російським біографічним інститутом*, нагороджуються громадяни Російської Федерації та представники зарубіжжя за видатні досягнення та успішну діяльність на благо Росії. Було декілька номінацій. Лауреатом премії у номінації "Громадська діяльність" став Микола Лях, уродженець Блистови, голова правління Російської ради земляцтв України. Нагороду він отримав "за плідну діяльність у галузі народної дипломатії". Лауреатами премії стало близько 30 чоловік: політики, бізнесмени, медики, науковці, митці... Зокрема, і добре відомі українцям особистості: Володимир Путін, Президент Російської Федерації - "за зміцнення позицій Росії на міжнародній арені і винятковий внесок у врегулювання сирійського конфлікту". Сергій Собянін, мер Москви - "за активну діяльність по реалізації програм економічного і соціального розвитку міста Москва". Кирило, Патріарх Московський і всієї Русі - "за видатний внесок у зміцнення історичних культурних традицій". Сергій Глазьєв, радник Президента Російської Федерації, академік РАН - «за сприяння поверненню України в єдиний економічний простір з Росією». (Нагадаємо, що Сергій Глазьєв не раз у темних фарбах змальовував політичні та економічні перспективи для України у разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, 29 жовтня (за місяць до саміту у Вільнюсі) заявив, що Угода підписана не буде). Геннадій Онищенко, головний державний санітарний лікар РФ (до жовтня 2013), помічник Голови Уряду Російської Федерації - "за захист інтересів і здоров'я російських громадян". (Нагадаємо, що саме Геннадій Онищенко у минулому році забороняв ввозити в Росію український сир, зокрема і "Менський сир"). *Російський біографічний інститут - це неурядова некомерційна організація.
Микола Іванович Лях дійсний державний радник Російської Федерації I класу, доктор політичних наук. Громадський і політичний діяч. Філолог, політолог, фахівець з державного управління, фахівець з міжнародних відносин. Генеральний секретар Опікунської Ради, перший заступник генерального директора Міжнародного центру освіти "Атлантик". Керівником Ради українських земляцтв Москви Миколу Івановича було обрано на початку минулого року. Саме тоді в нього взяв інтерв’ю Олег Головатенко з тижневика «Чернігівщина». Пропонуємо до перегляду частину цього інтерв’ю:
«35 років я не спілкувався українською» Микола Іванович прекрасно володіє рідною українською мовою, але під час нашої розмови чомусь засоромився. Причину такої сором'язливості він пояснив просто: - Я дуже довго - 35 років не спілкувався українською. Розмовляв лише зі своїми друзями, коли приїздив в Україну. Коли я їхав в Англію, там розмовляв англійською. Якщо їхав до Югославії, там розмовляв сербсько-хорватською. Я довгий час займався Югославією. І радянськоюгославськими відносинами, і російсько-югославськими. І кандидатську, і докторські дисертації я захищав по Югославії. Докторську дисертацію захищав сербсько-хорватською мовою.
Роль зачарованої Десни в біографії Про свій життєвий шлях голова Ради українських земляцтв Москви розповідає так: - Народився на берегах зачарованої Десни у селі Блистова Менського району (1946 року - ред.). Ріс без батьків, виховувався у Краснохутірському дитячому будинку-інтернаті Новгород-Сіверського району. У 18 років був обраний позаштатним секретарем Сосницького райкому комсомолу, брав участь у реконструкції меморіального музею Олександра Довженка. Вчителював у Холминській середній школі (Корюківський район - ред.). Працював секретарем Корюківського райкому комсомолу, секретарем обкому комсомолу в Чернігові. Микола Іванович постійно згадує красуню Десну, бо навіть його військова служба проходила в селищі Десна.
«Москва вчетверте не запрошує» – Розкажіть, як Ви потрапили до Москви? – У квітні 1977 року мене запросив перший секретар обкому партії Микола Уманець і сказав, що йому дзвонив перший секретар ЦК ВЛКСМ Євгеній Тяжельніков і попросив направити мене в Москву для роботи в міжнародному відділі ЦК ВЛКСМ. Він зараз живий, ми підтримуємо тісні стосунки. Тоді Уманець зізнався, що мене вже двічі запрошували в Москву, але в нього були свої партійні плани, і він не погоджував-
Микола Лях. Фото serglis.livejournal.com ся мене відпускати. Але це вже було прохання особисто Тяжельнікова. Як сказав тоді Уманець, Москва є Москва, і вчетверте тебе вже не запросять. Так я став москвичем. Між іншим, в 1990 році мені пропонували повернутися до Чернігова з Москви секретарем обкому партії з питань пропаганди. Я тоді якраз закінчував Академію суспільних наук ЦК КПРС. Але це було за декілька місяців, як не стало комсомолу, не стало Комуністичної партії, а згодом - і Радянського Союзу.
Отримав вище державне звання Росії Я залишився в Москві й після закінчення академії працював в Адміністрації
Президента Єльцина. Але після розстрілу російського парламенту в жовтні 1993-го року, з чим я ніяк не міг згодитися, кинув цю роботу і перейшов до Держдуми Росії. Туди мене запросив Геннадій Сєлєзньов, який був на той час головою парламенту. Свого часу я з ним працював в ЦК ВЛКСМ: п'ять років я обіймав посаду керівника секретаріату й апарату Держдуми. Указом Президента РФ я одним з перших отримав звання державного радника РФ першого класу. Цей ранг, згідно з Указом, відповідає рангу федерального міністра і є вищим державним званням у Росії. Потім займався національною політикою уряду Москви на посаді керівника апарату віце-мера.