№ 5 (95) ВІД 30 СІЧНЯ 2014 РОКУ
МЕНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА
Ганна Московська: «Моїм дітям подобається грати джаз» Стор. 3 ОПИТУВАННЯ
Щоб ви хотіли змінити в Україні? Світлана Плющ Зараз всі ми бачимо нестабільну, складну ситуацію в країні. Масові мітинги в Києві та інших містах України збираються, щоб змінити ситуацію, що склалася. «Менщина» поцікавилася у менян, які саме зміни потрібні Україні.
Федір Фесюн, голова Менської міської ради: — В країні треба навести елементарний порядок. Від того, що ми робимо зараз такий розвал всієї економіки, всієї структури, краще жити не стане. Зараз немає дійсно дієвих програм соціального та економічного поліпшення. Нові закони приймати не обов’язково. Якщо ми думаємо, що зі зміною законів ми будемо жити краще, то це не так. Треба, щоб запрацювали хоч ті закони, які вже є. От ми інколи кричимо, треба змінити закони. Коли міняємо, вони стають ще гірші. Буває що закони приймають не апробовані, в якості експерименту. Від таких законів нічого доброго не буде.
Олександр Бреус, в. о. голови районної організації ВО «Свобода»: — По-перше, влада у нашій державі повинна обиратися народом демократичним шляхом і бути під постійним громадським контролем. По-друге, провести реформи у силових структурах. Вони повинні служити своєму народу і державі, а не владі. Основними завданнями влади повинні бути захист і піклування про людей: надання гарантій на працевлаштування, достойне матеріальне забезпечення, відпочинок та лікування.
Раїса Москальська, голова районної ветеранської організації:
Наталія Підлипська, директор Менського районного Будинку культури:
— Треба, щоб було краще життя. Хотілося щоб не захоплювали адміністрації, а всі питання у нас вирішувалися мирним шляхом. На питання, чи потрібно змінювати законодавство, Раїса Михайлівна відповіла: «Для цього у нас є Верховна Рада, хай там це вирішують».
— Я хочу, щоб мої діти спали спокійно. Хаос, який зараз є в Україні, це неправильно. Треба вирішувати все мирним шляхом, як з боку влади, так і з боку народу. Замість того, щоб «йти брат на брата», краще зайнялися б соціально-економічним становищем в країні. Особисто я нашою районною владою задоволена, зарплату отримуємо вчасно і як звертаємося за допомогою ніколи не відмовлять.
РЕКОМЕНДОВАНА ЦІНА 2,00 ГРН
ПОЛІТИКА
Щоденник Євромайдану Євромайдан триває вже більше двох місяців. За цей час багато чого відбулося. Для тих хто слідкує за цією акцією не з початку, або заплутався у вирі інформації «Менщина» підготувала огляд найважливіших подій, які відбулися в центрі Києва. Інформація з «Вікіпедії» та інших джерел. 21 листопада (четвер) — Під вечір, невдовзі після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1 500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Вперше прозвучало слово "Євромайдан". Люди вимагали підписання Угоди. На площі стали з'являтися міліція та посилені загони "Беркуту". 24 листопада (неділя) — Цього дня в Києві відбулася хода та мітинг, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України (противники євроінтеграції нарахували від 30 до 60 тис. учасників). За визначенням BBC, протести стали найбільшими з часу Помаранчевої революції 2004 року. На Європейській площі розміщувався так званий «партійний» Євпромайдан, на Майдані Незалежності - «громадський» Євромайдан. Близько 23:20 спецпідрозділи "Беркуту" в кількості понад 1 000 бійців розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі. Прихильники євроінтеграції України відбили атаки силовиків. 26 листопада (вівторок) - Мітингувальники з Європейської площі опустили партійні прапори і перейшли на Майдан Незалежності. Таким чином "партійний" і "громадський" євромайдани об'єдналися. 29 листопада (п’ятниця) — Пройшов останній день саміту у Вільнюсі. Президент України не підписав Угоду про асоціацію з ЄС. Увечері на Євромайдані відбувся мітинг. 30 листопада (субота) - Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося близько 400 протестувальників, площу оточили озброєні бійці «Беркуту» та витіснили людей з неї. 1 грудня (субота) - о 12:30 люди зібрались на Всеукраїнське віче. Хода розтяглась від парку Шевченка до Майдану Незалежності. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, відступила. За даними ВВС, до акції долучилось до півмільйона протестувальників. Люди вимагали у влади покарати винних у жорстокому розгоні протестувальників. Також, 1 грудня деякі мітингувальники спробували прорвати ланцюг силовиків на вулиці Банковій біля будівлі Адміністрації Президента. Силовики та спецпризначенці відбили усі атаки. 8 грудня (неділя) - На «Марш мільйона», або ж Народне Віче, на Майдані Незалежності зібралися за різними оцінками від кількадесят до кількасот тисяч людей. По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили та збудували кілька блокпостів та барикад. 9 грудня (понеділок) - З настанням темряви внутрішні війська та спецпризначенці розпочали атаки на блокпости та барикади Євромайдану в урядовому кварталі. 10 грудня (вівторок) - Спецпризначенці разом з цивільними помічниками завершили знищення барикад в урядовому кварталі. 11 грудня (середа) - Вночі "Беркут" з силовиками та цивільними помічниками почав "зачищати" Євромайдан. Протистояння тривало близько 8 годин. Євромайданівці відбили усі атаки. 19 січня (неділя) - На Народному Вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення так званими «Законами про диктатуру». Ці закони були прийняті у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування. Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами на вулиці Грушевського. 22 січня (середа) - З’явилася інформація про перших загиблих активістів під час протистоянь. 28 січня (вівторок) - Прем’єр Міністр Україні подав у відставку. Верховна Рада скасувала «Закони про диктатуру».