№4 (101) квітень 2016 року
Люба громадо! Як селянам вижити в складних умовах сьогодення? Вихід є! ст. 2
Вітаю Вас зі світлим Воскресінням Господнім! Хай Пасхальне Свято стане для кожного з Вас початком нового життя, принесе ще більше щастя, радості та гармонії! Бажаю Вам Божої благодаті та благословення! Нехай чисті помисли спонукають до добрих справ! Хай Великодня Паска буде запашною, а кошики – повними дарів! ХрИсТОс ВОсКрес! ВОІсТИнУ ВОсКрес!
Філантропічна подорож до Лондона! Із чим повернулись фахівці БФ «Зміцнення громад»?
Із найтеплішими вітаннями Тетяна Василик, директор бФ «Зміцнення громад», депутат Хмельницької обласної ради
ст. 3
Співпраця зі школоюінтернатом continues! Червоний Хрест: на захисті жертв війни ст. 5
Що спонукало американця приїхати в Україну? ст. 6
Перемагаємо Бабайку й інші дитячі страхи ст. 7
1 квітня Шепетівська школа-інтернат зустрічала гостей. Благодійники, представники бізнесу і управління освіти завітали сюди для підписання договору про співпрацю. Точніше, 4-стороннього Меморандуму між БФ «Зміцнення громад», корпорацією «Сварог Вест Груп», Благодійним фондом «OEKROE» (Нідерланди) та управлінням освіти Шепетівської місцевої ради. Робили це не вперше, адже
рівно рік тому підписували аналогічний документ, який став початком ремонту гуртожитку школи. Тоді спільними зусиллями вдалося створити європейські умови проживання в 2 корпусах. Тепер зустрілися у тому ж колі, аби оголосити хорошу новину: ремонт гуртожитку продовжиться! – Рівно рік тому у цій залі ми зустрічали гостей, які запланували виконати почесну місію: покращити умови про-
живання вихованців інтернату. Тоді ми теж зібралися тут, аби підписати Меморандум про співпрацю. Ми відчули підтримку і турботу людей, які від щирого серця хочуть нам допомогти. Сьогодні знову підписуємо 4-сторонній Меморандум і продовжуємо ремонт гуртожитку в нашому навчальному закладі, – розпочала Олена Пипич, директор спеціалізованої школи-інтернату м. Шепетівки. Продовження на ст. 2
2
Небайдужi серця
Співпраця з школою-інтернатом continues! (Продовження. Початок на ст.1) Сьогодні в школі-інтернаті навчається 156 дітей з різних областей і районів. Це малюки соціально незахищених категорій, діти-сироти, позбавлені батьківського піклування. Пансіон для них став домом, а вихователі за роки навчання – без перебільшення, рідними людьми. – Приємно знову бути у цьому закладі. Ми переконані, що всі ті добрі справи, які об’єднали нас сьогодні, дадуть головний результат – виховають талановитих дітей, гідне майбутнє нашої країни. Нам вдалося відшукати голландських партнерів, залучити корпорацію «Сварог Вест Груп» та міське управління освіти задля відбудови школи-інтернату. Ми знаходимо ресурси, адже щиро віримо, що працюємо на благо нашої країни і задля того, що дороге серцю кожної людини, – дітей, – додає Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». Партнери Фонду – християнський фонд «OEKROE» – уже не перший рік допомагають українцям і працюють виключно як волонтерська організація, не отримуючи від роботи жодного доходу. А кошти, які вони вкладають у реалізацію проектів, отримують від людей, компаній та церкви. – Надворі весна, і якби зараз Ви були у нашій частині Голландії, Ви би побачили
величезні поля, на яких цвітуть тюльпани. Щоразу, коли я приїжджаю в Україну і бачу Ваші обличчя, я розумію, що весна для мене триває цілий рік. Минулого року ми дуже плідно попрацювали з БФ «Зміцнення громад». Ви запитаєте: «Чому ми допомагаємо українцям?» Наша відповідь така: «Ми – християни, і отримуємо дуже багато від Бога, тому можемо і хочемо цим поділитися». Ми навчаємося один в одного, і наша надійна співпраця має таку формулу: 1+1=3, – говорить Яаб де Мой, директор голландського християнського
фонду «OEKROE». Значну лепту в розвиток шепетівської освіти, окрім благодійників та самих освітян, вносить корпорація «Сварог Вест Груп». – Я впевнений, що у цьому залі сидять майбутні аграрії, благодійники, економісти… Я у захваті від справи, яку ми робимо разом із Благодійним фондом та голландськими партнерами. Сьогодні не кожен українець може зрозуміти, а тим паче підтримати один одного. Натомість ми знайшли спільну мову із закордонни-
ми партнерами з іншої частини світу, які допомагають дітям, – зазначає Микола Дячук, заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп». Людина, що відповідає за освіту нашого міста, – Людмила Тихончук – як ніхто інший знає про проблеми навчального процесу. – Якщо відкинути пафос, то я скажу одну річ: у нашому повсякденному житті ми часто ремствуємо. Нарікаємо на владу, економіку, ціни, які щодня зростають, життя проходить занадто швидко… Якщо хоч на декілька хвилин в день відкидатимемо песимізм і прикладатимемо хоч крихту зусиль для того, аби змінити усе на краще, повірте, усе зміниться! Сьогодні я говорю слова вдячності справжнім меценатам, які мають величезні серця, – коментує Людмила Тихончук. Гордість школи-інтернату – це футбольна команда. Після підписання Меморандуму гості та меценати мали нагоду помірятися з учнями спритністю та зіграти з ними футбол. У товариському матчі, звісно, перемогла дружба. Так, учні готуються до майбутніх ігор, а благодійники з меценатами – до важливої та кропіткої роботи. Співпраця із Шепетівською школою-інтернатом continues…
Кооперативний рух – машина часу? 1908 рік. Митрополит Андрій Шептицький засновує кооперативний ліцей у Львові, першу українську сільськогосподарську школу товариства «Просвіта» і кооперативну школу для господинь. «На кооперацію в переважній частині опирається добробут народу. Через кооперацію, через організацію, через скупчування наших сил, через порядок і єдність ми вдесятеро множимо наші економічні сили, наш добуток», – говорив Митрополит. 2015 рік. Команда БФ «Зміцнення громад» реалізовують проект «Заробіток біля хати», відновлюючи кооперативний рух в Україні. «Минуло більше ста років, аби люди зрозуміли, що у єдності наша сила. У нас є ресурси, бажання і сили відновити кооперативи. Починаємо з Хмельниччини», – говорила Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». 4 квітня 2016 року. Культурна столиця України, як і 100 років тому, знову стає кооперативним центром країни. Львів збирає лідерів кооперативного руху, науковців, дослідників кооперації, церковних діячів, представників влади, діаспори, громадських та благодійних організацій в рамках Міжнародної конференції «Кооперація і духовність – минуле, сьогодення, майбутнє»… …Селянські індивідуальні господарства, аби вижити у складних умовах сьогодення, протистояти посередникам, забезпечити себе роботою і прибутком, мають самоорганізовуватись. Про це і йшла мова на конференції. Говорили також про історію кооперативного руху в Україні та за кордоном, різновиди кооперативних об’єднань, програми кооперації та багато іншого. Не забули згадати і про роль села. – Ціль нашої діяльності – не музеєфі-
кація українського села. Суть у тому, щоб селянські господарства не зменшувались, а об’єднувались. Наші проекти спрямовані на сім’ї, які хотіли б займатися кооперацією упродовж 5-15 років. Це немалий період часу, але результат того вартий. Тим паче, сьогодні ми відчуваємо неабияку підтримку ЄС, діаспори та меценатів, – розпочав Роман Ващук, надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні. Підтримують кооперативний рух в нашій країні не лише меценати, представники влади і бізнесу, а й благодійники. Чим же можуть допомогти благочинники? Вони можуть стати «провідниками» ідеї
створення кооперативів, її голосом. – Існування кооперативу неможливе без людей, які вірять в ідею кооперації і можуть донести ці думки до інших. Саме тому на базі нашого Благодійного фонду ми вже створили відділ просвіти, який організовує кооперативні вечори, навчання, семінари та конференції. Ми прагнемо розкрити господарський потенціал селян, забезпечити створення робочих місць, навчити громади об’єднуватись та залучати кошти для вирішення актуальних проблем села. Ми створимо можливості для українського селянина заробляти, займаючись веденням сільського господарства, у сво-
єму селі, – переконана Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». На теорії учасники конференції зупинятися не стали, тому по закінченні першої частини всі охочі відвідали сімейні ферми, аби власними очима оцінити здобутки кооперативного руху. Важливо зазначити, що люди, які ділилися досвідом і розповідали про успіх кооперації на конференції, – іноземці українського походження або люди, які мають українське коріння. А це ще раз підтверджує думку, що кооперативний рух – це те, що об’єднує нас на генетичному рівні.
Новини
3
Добра справа до Києва доведе! Великий Великодній піст – найважливіший у житті кожного християнина. Це час духовного спокою і гармонії, можливість заслужити прощення і очиститися від гріхів. Напередодні світлого свята Воскресіння Господнього тисячі паломників відвідують святі місця, аби звернутися до Всевишнього з молитвою і відчути Божу благодать. 6 квітня на території Києво-Печерської Лаври було безліч прихожан. Серед тих, хто прийшов до храму, аби піти до сповіді та причаститися, були й фахівці БФ «Зміцнення громад». Вони виконували велику місію: вручали півтонни борошна і гречки та 300 кг гороху. Муку і крупи передали семінаристам Православної Богословської академії, що діє при Лаврі. – Нашій Богословській академії уже
400 років. Допомога, яку ми отримали сьогодні, є дуже доречною. Гречку і горох наші семінаристи готуватимуть на сніданок, обід чи вечерю. А з борошна пектимуть булочки, проскурки і пасочки, – пояснює отець Костянтин, викладач семінарії. Нині учні семінарії, монахи та отці укріпляють схили і планують «відкрити» 3 підземних печери для навчання. Крім того, заготовлюють березовий сік і вирощують овочі на грядках при храмі. – Дорога до Києва нам здавалася дуже легкою і короткою, бо ми знали, що робимо добру справу. Було приємно відчувати причетність до чогось високого і вічного. Сподіваємося, із борошна вийдуть смачні проскурки і пишні пасочки, – говорить Сергій Білопол, фахівець БФ «Зміцнення громад».
Управляємо лише успішними проектами Мобілізувати громаду. Оцінити ситуацію. Визначити потреби і ресурси громади. Розробити завдання проекту, бюджет і терміни. Задіяти всі можливі ресурси. Усе, Ви готові до реалізації проекту. Саме про такі основні етапи розробки соціальних проектів розповідали організатори тренінгу «Планування і управління проектами», який проходив за сприяння Корпусу Миру США у Львові. Ми не могли оминути таку подію, тому разом із Мареком Томашевскі – волонтером Корпусу Миру, з яким співпрацюємо більше півроку, – відправилися планувати, розробляти і вчитися управляти майбутніми проектами. Упродовж двох днів ми говорили про основні концепції, принципи планування і шляхи їх втілення у життя. – Головне – знати, чого потребує твоя громада і про яке майбутнє ми мріємо. Потім варто акумулювати всі зусилля і вперто йти до її втілення. Дехто думає,
що на цьому реалізація проекту закінчується. Проте це не так. Наприкінці важливо проаналізувати, наскільки те, що Ви зробили, є успішним. Окрім того, під
час написання гранту важливо не потрапити в «пастку», – ділиться враженнями Марек Томашевскі, волонтер Корпусу Миру.
Припустімо, що Ви написали грант, не потрапили при цьому в жодну із можливих «пасток» і навіть реалізували проект. Як зрозуміти, що Вам усе вдалося? – Якщо Ви змогли залучити багатьох активних представників громади на всіх етапах «життя» проекту, розподілити ролі і завдання, поставити високі цілі і досягти їх – вважайте, що домоглися бажаного. Під час другого дня тренінгу ми розробляли і представляли груповий план майбутнього проекту. Те, що саме демонстрували ми, – поки тримаємо в секреті, адже цей проект нині знаходиться в процесі розробки. Лише скажу, що ми його реалізуємо на благо громади м. Шепетівки, – додає Віта Слободзяна, фахівець БФ «Зміцнення громад». Що ж, ми переконані, що досвіду, отриманого в культурній столиці, досить для того, аби втілювати в життя лише успішні проекти для розвитку територіальних громад.
Філантропія, що стирає кордони 18 квітня у Лондоні (Великобританія) стартував INSPIRE Philanthropy Advice Course, започаткований Асоціацією взаємодії громад (Association for Community Relations, Румунія). Представники Благодійного фонду «Зміцнення громад» спакували валізи та разом із колегами – Українським форумом благодійників – вирушили у захоплюючу подорож, щоб навчитися мислити системно й стратегічно. Гостей із України зустріла Фенелла Роуз, старший радник Інституту філантропії, експерт із консультування донорів та благодійників, сертифікований медіатор та коуч. – Ми проходимо таке навчання не вперше. Минулоріч вчилися стратегічної благодійності та роботи з донорами у Польщі. Тому впевнено можу стверджувати, що проект від «INSPIRE» – чудова можливість реалізувати багаж теоретичних знань на практиці, окресливши при цьому стратегічні рамки благодійності. Ми бачимо й аналізуємо, яким чином можна працювати із донорами, аби така
співпраця була стратегічною й ефективною, – коментує Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». Нині, у межах реалізації курсу, відбувається низка зустрічей вітчизняних доброчинників із провідними британськими та міжнародними благодійниками, одним із яких став всесвітньовідомий експерт у сфері друкованої графіки, приватний дилер робіт Пабло Пікассо, засновник однойменного благодійного фонду Фредерік Мюлдер. Під час розмови пан Фредерік виявив неабияке зацікавлення діяльністю БФ «Зміцнення громад» у напрямку розвитку українського села, оскільки сам родом із бідної канадської фермерської сім’ї та добре розуміє молодих людей, яким не просто досягати чогось у житті без належної підтримки. Разом із тим, дізнавшись про Перший національний аграрний кооператив та його проекти, він висловив підтримку органічного підходу до ведення сільського господарства як однієї з можливостей запобігти
руйнівному впливу людини на природу. – Неприховане зацікавлення Фредеріка Мюлдера приємно здивувало. Можливо вже зовсім скоро ми зустрі-
чатимемо гостей із Лондона на своїй батьківщині, – додає Ніна Огнівчук, фахівець із фандрейзингу БФ «Зміцнення громад».
4
новини
Збережімо «кришталеве» дитинство Богдана! Як це: боятися чхнути чи вкритися занадто важкою ковдрою, бо це може призвести до перелому кісток? Неможливо, здавалося б на перший погляд. Проте це не вигадки, а реальність «кришталевих людей», які живуть з рідкісним діагнозом – недосконалим остеогенезом. Їх кістки надзвичайно крихкі, вони можуть зламатися від найменшого необережного руху. За рік ці «унікальні» люди можуть отримувати до 30 переломів. З історією «кришталевого» Богданчика Єфімчука ми Вас уже знайомили. Це юний, але дуже мужній хлопчик. Попри біль та страх він відвідує школу, навчається на «відмінно» і навіть пише цікаві оповідання. – Уже в 6 місяців він почав говорити, а в рік навіть читав напам’ять вірші – у хлопчика приголомшлива пам’ять. Сина не потрібно змушувати вчитися. У 3 роки він уже міг читати українською і російською мовами. З восьми років Богдан пише дивовижні історії. Він навіть ств орив власний сайт в інтернеті, де і публікує свої казки. Хлопчик розробив інтернет-сторінку і для сільської школи, у якій навчається. У свої 14 він запросто майструє комп’ютери, встановлює на них нові програми, – розповідає Людмила, мама Богдана. Через вроджену ламкість кісток хлопчик народився зі зламаними гомілками, а до 10 років пережив 25 пере-
ломів. Богдан уже переніс більше 10 складних операцій, під час яких йому в ніжки встановлювали телескопічні штирі – спеціальні металеві стрижні, які підтримують кістки і захищають його переломів. Після операції хлопчик займався фізкультурою, робив ранкову зарядку і міг самостійно пересуватися. Проте з часом металеві стрижні не витримали навантаження і деформувалися. Через це в грудні Богдана терміново оперували, кошти на закупівлю стрижня та операцію збирали усім світом. Допомагали у цьому рідні та близькі родини Єфімчуків, силами БФ «Зміцнення громад» та Української біржі благодійності. Операція на лівій нозі пройшла успішно. Поки хлопчик знаходиться на реабілітації, батьки ламають голову, де взяти кошти на нову операцію – уже на правій ніжці. Її вартість – майже 22 тис. грн. Зараз кошти на лікування збирає вся Україна. Долучитися до збору грошей можете і Ви, перерахувавши кошти на номер 6762 4683 0331 9507 – мама хлопчика, Єфімчук Людмила Петрівна. Збережіть «кришталеве» дитинство хлопця, заходьте на сайт УББ (https://ubb.org.ua/uk/project/2130/), обирайте назву проекту «Кришталевий» Богданчик: 2 етап зборів» і тисніть «Підтримати».
Переселенці на Шепетівщині: життя з чистого аркуша Мало про яку категорію населення говорять частіше, ніж про переселенців. Оскільки не видно кінця військовому конфлікту, повернення додому для будького з тих, хто втік від війни, залишається мрією. Переїхавши на мирні території, переселенці зіштовхуються із рядом проблем, які вирішити самостійно їм не під силу. Без грошей, одягу, житла, але з великою надією у серці – такими вони потрапляють на «мирну» територію. Виїхати із окупованої проросійськими силовиками території вдалось і родині Григор’євих. Вони проживали в Макіївці, що на Донеччині, – місті, яке мало ключове стратегічне значення, і тому за нього завзято боролись сепаратисти. – Залишатись у Макіївці було вже несила. Спочатку – масові теракти… скрізь: у маршрутках, магазинах, на заводах… Далі – обстріли. Від залпів артилерійського вогню місто «тріщало по швах». Обстріли
тривали весь час. Містом постійно пересувались колони російської військової техніки… Як тільки у моєї родини з’явилась можливість переїхати на мирну територію, ми, не гаючи ні хвилини, поїхали. З собою не встигли взяти ні одягу, ні речей, а лише документи. Приїхали на Шепетівщину, адже звідси родом мої батьки. Нас підтримали усі, хто чим зміг. У нас зовсім не було одягу та взуття, але на допомогу прийшов Благодійний фонд «Зміцнення громад». Із пошуком житла допомогли волонтери, а речами щоденного вжитку – місцеві мешканці. Моя родина вдячна усім за ті часточки добра, що нам подарували небайдужі, – ділиться з нами Віра Григор’єва, вимушена переселенка. Фахівці БФ «Зміцнення громад» бажають родині Григор’євих, аби мир та злагода панували не лише у їхній родині, а й у рідному місті Макіївці.
«М’ЯСКОФФ»: кооперація заради добробуту Третя фаза реалізації Проекту ЄС/ ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Антонінах – у дії. Наразі жителі селища і активісти ГО «Антонінський край» займаються створенням сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (СОК) «М’ЯСКОФФ». Це один із чотирьох СОКів області, які пройшли конкурсний відбір. На сьогодні громаді вдалося зібрати 51 тис. грн, проте для подальшої реалізації проекту цього замало. На допомогу прийшов БФ «Зміцнення громад», виділивши 10 тис. грн. Нагадаємо: нещодавно між Проектом, обласною радою та обласною державною адміністрацією було підписано угоду про партнерство. У результаті цієї співпраці, власне, громада Антонін і створює Кооператив. – Зараз наш Кооператив нараховує до 5 тис. поголів’я свиней і більше 500 голів
ВРХ. У рамках Проекту буде створено павільйон зі спеціальним обладнанням для реалізації м'ясо-молочної продукції. Він складатиметься з двох частин: в одній продаватимуть м’ясо, в іншій – молочну продукцію. Окрім того, ми плануємо створити лабораторію, яка контролюватиме якість сировини. Таким чином продукція відповідатиме ветеринарно-санітарним вимогам і європейським стандартам, – говорить Наталія Кондратюк, селищна голова смт. Антоніни. За останні роки силами ГО «Антонінський край» було реалізовано більше 10 проектів. Загалом на втілення ідей громади було залучено понад 1 млн грн. Лише в рамках Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» було реалізовано 3 проекти із тепло- й енергозбереження та закупівлі шкільного автобуса.
5
БлагодIйнIсть єднає
Правила, що полегшують страждання людей Про товариство Червоного Хреста кожен із нас чув ще зі шкільних років. Проте не усім в школі розповідали, чим воно займається. Допомога людям, які постраждали внаслідок збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надання медичної і гуманітарної допомоги. Це далеко не весь перелік того, що робить Червоний Хрест. Далі – детальніше. ІЗ ВИТОКІВ Міжнародний комітет Червоного Хреста було створено 1863 року. Їх штабквартира знаходиться у м. Женева (Швейцарія), а представництва організації, в яких загалом працює понад 12 тис. осіб, розташовані у майже 80 країнах світу. Єдиною метою діяльності товариства є забезпечення захисту та допомога жертвам міжнародних і внутрішніх збройних конфліктів та інших ситуацій насильства. Комітет здійснює свою діяльність безпосередньо на місцях в різних країнах світу, а також сприяє розвитку міжнародного гуманітарного права і закликає всіх, хто носить зброю, його дотримуватися. Червоний Хрест надає захист та допомогу жертвам, військовополоненим, цивільним інтернованим особам, пораненим, цивільному населенню на окупованій території тощо. Сьогодні в представництвах Міжнародного комітету Червоного Хреста в різних країнах світу працює більше 1600 делегатів і фахівців різного профілю. На місцях виконувати поставлені завдання допомагають близько 10000 місцевих співробітників і більше 900 співробітників штаб-квартири в Женеві. Що робить Червоний Хрест?
Боротьба із сексуальним насильством
тримує комфортне, наскільки це можливо, середовище проживання. Це зменшує смертність і страждання, пов’язані з поганими умовами життя і відсутністю водопостачання.
Захист медпрацівників і пацієнтів
Робота з мінами
Возз’єднання сімей
У ході збройних конфліктів і стихійних бід люди можуть втратити зв’язок зі своїми рідними і протягом багатьох років нічого не знати про їхні долі. Комітет організації та національні товариства допомагають в розшуку людей, обміні посланнями, возз’єднанні сімей і з’ясуванні доль зниклих безвісті.
Сирія, Афганістан і Ємен – ось лише деякі з країн, в яких останнім часом були здійснені напади на медичних працівників, санітарний транспорт і медичні установи. Нестійкі системи охорони здоров’я цих держав і без того зазнають труднощів з надання допомоги великій кількості людей.
Водопостачання та житлові умови
Судово-експертні думки і гуманітарна допомога
Гуманітарна дипломатія
Члени Червоного Хреста використовують свої зв’язки, щоб поширювати знання про власну організацію, роз’яснювати свою позицію з приводу гуманітарних питань, полегшувати проведення операцій і підвищувати інформацію про потреби людей, які постраждали від конфліктів і насильства. Вони – «за» неупереджену, нейтральну і незалежну гуманітарну діяльність і «проти» її неналежного використання.
Організація підтримує людей з обмеженими можливостями по всьому світу. Вона надає послуги фізичної реабілітації, а також допомагає людям з обмеженими можливостями реалізувати себе в суспільстві. Це означає підтримку у відкритті власного малого бізнесу, професійному навчанні й спорті.
Женевські конвенції дають Червоному Хресту право відвідувати військовополонених і цивільних інтернованих осіб під час конфліктів. Своїми відвідинами вони хочуть домогтися гуманного поводження з ув’язненими і початку співпраці з владою, щоб запобігти зловживання і поліпшити умови утримання. Женевські конвенції і Додаткові протоколи до них забороняють будь-які напади на цивільних осіб та інших осіб, які беруть участі в боях, і вимагають їх захисту. Незважаючи на ці норми, саме цивільні особи найбільше страждають під час збройного насильства. Червоний Хрест здійснює їх захист. Міжнародний комітет Хреста забезпечує людей, які постраждали від конфлікту, базовими послугами охорони здоров’я, що відповідають загальновизнаним стандартам. Для цього він може підтримувати існуючі служби охорони здоров’я або тимчасово їх замінювати.
Якщо люди вмирають під час воєн, стихійних лих або міграції, з їх тілами слід поводитись шанобливо і гідно, їх слід розшукувати, витягувати і впізнавати. Ці завдання стали частиною гуманітарної діяльності, а судова медицина пропонує необхідні інструменти і досвід для їх виконання.
Економічна безпека
Відвідування в’язнів
Співпраця з національними товариствами
Охорона здоров’я
Щорічно від збройних конфліктів страждають мільйони людей. Комітет Червоного Хреста забезпечує людей в зонах конфліктів водою і створює або під-
Після закінчення війни міни, бомби, снаряди і касетні боєприпаси, які не вибухнули, вбивають і калічать людей. Ця біда – замінування територій боєприпасами. Вона позбавляє людей джерел води, палива, сільгоспугідь, медичної допомоги, можливості здобувати освіту і заважає надавати гуманітарну допомогу.
Допомога людям з обмеженими можливостями
Захист цивільних осіб
Сексуальне насильство – один із наслідків сучасних збройних конфліктів у світі. Міжнародний комітет Червоного Хреста докладає ще більше зусиль, щоб запобігати цим злочинам і допомагати жертвам.
гуманітарне реагування на конфлікт або насильство. Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – найбільше гуманітарне співтовариство в світі.
Червоний Хрест тісно співпрацює з національними товариствами та їх Міжнародною Федерацією, прагнучи забезпечити узгоджене, оптимальне і швидке
Робота комітету Червоного Хреста в області економічної безпеки допомагає людям вижити і знову почати самостійно заробляти на життя. Вони дають людям їжу, житло та іншу необхідну допомогу, доступ до охорони здоров’я та освіти, забезпечують стале виробництво продовольства і реалізацію мікроекономічних проектів. В Україні товариство Червоного Хреста виникло у 1918 році під час Першої Світової. Зараз воно активно діє на сході країни. Наразі Комітет відкрив шість офісів в нашій державі – в Харкові, Донецьку, Луганську, Сєверодонецьку, Маріуполі та Одесі. Організація активно задіяна у мобілізації ресурсів для постраждалих регіонів. Зокрема, за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста виділяється допомога українським родинам, переміщеним особам та лікарням у вигляді матеріалів для ремонту житла (скло, бетон, покрівельні матеріали), продуктів харчування, теплого одяг, медичних матеріалів, ліків тощо.
6
²стор²я життя
Американець у Шепетівці: як, чому і для чого?
6 місяців тому в Шепетівку приїхав волонтер із Корпусу Миру США. Уже півроку він вивчає життя шепетівчан, прогулюється вулицями міста, знайомиться з його жителями і працює в офісі БФ «Зміцнення громад». Його імя – Марек Томашевскі, і він тут, щоб допомогти зробити наше з Вами життя кращим. – Мареку, розкажіть про себе і про те, чому Ви тут. – Я народився і виріс у Польщі, навчався у Яґеллонському університеті в Кракові, здобув освіту політолога, а після цього в 1984 році виїхав із країни до Америки. Із тих пір я жив у Нью-Йорку, став американським громадянином, і досі вважаю себе американцем польського
походження. Упродовж багатьох років я працював журналістом у польськомовних газетах і журналах. Згодом я започаткував власну справу – газету «Польський день», яка поширювалась у Нью-Йорку, НьюДжерсі і Коннектикуті. Крім того, останні 5 років я жив на Бермудських островах і досі маю будинок на Лонг-Айленді. Як Ви бачите, я не зник у знаменитому Бермудському трикутнику... Я приїхав у Шепетівку наприкінці грудня 2015 року як волонтер Корпусу Миру США. – Що таке Корпус Миру? – Це американська організація, яка з 1961 року відправляє волонтерів в усі країни світу. Наразі в Україні працює 55 волонтерів у різних областях: Львівській,
Тернопільській, Кіровоградській, Вінницькій, Рівненській та Житомирській. Більшість із них буде залучена до проведення навчаннь англійської мови, а інші працюватимуть із прогресивною молоддю або над проектами, спрямованими на розвиток українських громад. – Чому Ви вирішили стати волонтером? – Я хотів зробити щось значуще в своєму житті. 2 роки тому я прочитав статтю в журналі «The Wall Street Journall» про Корпус Миру і волонтерство, подав заявку на участь, і мене прийняли! Я був дуже щасливий, коли дізнався, що мене відправляють саме в Україну. Я – американець польського походження, тому Україна – дорога моєму серцю країна. – Що Ви відчули, коли дізналися, що житимете 2 роки на Хмельниччині? – Я не знав, чого очікувати, адже досі нічого не чув про Шепетівку і Західну частину України. Коли я прибув сюди, побачив місто і познайомився з колективом Фонду, я був радий, що опинився саме у цьому містечку. Шепетівка нагадує мені моє рідне місто Chrzanów у Польщі, де я жив протягом перших 15 років. Крім того, Фонд «Зміцнення громад» – добре організована установа. Люди, які працюють тут, дуже привітні і такі ж професійні, як американці. Мені дуже імпонує. – Як Вам у Шепетівці? – Мені подобається те, що люди в Шепетівці розмовляють українською мовою. У Чернігові, де я проживав перші 3 місяці під час навчання Корпусу Миру, всі говорили російською, хоча вони казали, що вважають себе українцями. Тут я можу практикувати свою українську, якою я, до речі, досить непогано розмовляю. Я можу навіть декламувати вірш Тараса Шевченка... Ви хочете перевірити моє знання української мови? Тоді заговоріть до мене своєю рідною мовою і пе-
реконайтеся у цьому самі. – Чим Ви займаєтесь у бФ «Зміцнення громад», які спільні проекти реалізовуєте? – Перші три місяці на Фонді були присвячені знайомству з колективом і громадою міста. За цей час я взяв участь у 2 конференціях у Хмельницькому і відвідав сільські громади Шепетівського району. Зараз я намагаюся напрацювати контакти з міжнародними неприбутковими організаціями Польщі. Деякі з польських фондів мають програми, спеціально розроблені для України, або програми, які можуть бути безпосередньо впровадженні в українському середовищі. Я хотів би дізнатися про них більше. Можливо, деякі з них нам вдасться реалізувати тут. У той же час, я буду працювати над соціальними проектами, які реалізовує БФ «Зміцнення громад». З лютого 2015 року двічі на тиждень я проводжу безкоштовні курси англійської та польської мови для школярів Шепетівки. – Півроку – це чимало часу. Чи сталося за цей період щось таке, про що Ви розкажете своїм близьким по приїзді в нью-йорк? – Під час проживання в Україні я зрозумів, наскільки сильною валютою тут є американський долар. Тому по приїзді додому я буду радити своїм друзям, які хочуть інвестувати кошти в Україну, впевнено робити це. – І наостанок: чи маєте поради українцям, як змінити своє життя на краще? – Скажу одне: не бійтеся змінювати своє життя. Все у Ваших руках. Це говорить людина, яка у свої 60 покинула звичне життя і переїхала з іншого кінця світу до маленького українського містечка. Моя роль тут – вивчати проблеми українців і допомагати їм реалізувати свої ідеї і проекти. Усі свої зусилля я докладатиму, щоб досягнути цієї мети.
Безкоштовне навчання в Польщі Компанія Eurostudy запрошує українських школярів, які закінчують 9-10 класи здобути якісну освіту в технікумах Польщі. У технікумах Польщі студенти мають можливість: • отримати знання у державних установах за європейською програмою навчання; • освоїти нові та сучасні технології; • отримати навички і вміння та закріпити їх під час практики в європейських компаніях. Після закінчення технікуму студенти отримують європейський диплом про здобуту технічну спеціальність. Під час навчання діти забезпечені цілодобовою опікою вихователів у гуртожитках, медичним страхуванням у державному фонді охорони здоров'я Польщі (200 євро на рік), страхуванням від нещасних випадків (проводиться в польських страхових компаніях, 20 євро на рік). Окрім того, українські діти забезпечені медичним обслуговуванням на одному рівні з польськими дітьми. Вступ до навчальних закладів проводиться без вступних іспитів за результа-
тами співбесіди польською мовою. Вимоги – базові знання польської мови (рівень А1), зокрема вміння читати, писати і спілкуватися. Навчальні групи комплектуються з українських і польських учнів. Для українських учнів в навчальних закладах проводяться додаткові уроки польської мови (2-3 години на тиждень окремо від основних уроків). Для участі в програмі необхідно заповнити анкету та укласти Договір з освітньою компанією Eurostudy, почати вивчення польської мови на курсах при освітній компанії Eurostudy або самостійно. Також необхідна наявність закордонного паспорта у дитини і в одного з батьків. Вирішення всіх організаційних питань, пов'язаних з підготовкою необхідних документів для вступу до технікумів Польщі, забезпечує компанія «Eurostudy». Дізнайтеся додаткову інформацію за телефонами: (044) 228 16 00, (044) 578 16 00
експертна думка
7
Бабайка, клоун і монстр: а ким Тебе лякали в дитинстві? «Не будеш їсти, прийде Баба Яга», «Не будеш слухатись, то заберуть цигани», «Будеш плакати, віддамо тебе чужому дяді», – такими страшилками в дитинстві нас лякали дорослі. І після цих слів ми справді боялися вигаданих персонажів, незнайомих людей, а головне – непослуху батьків. Дієвий спосіб виховання, погодьтеся. Проте, як би сказали юристи, «тягне за собою наслідки». Адже саме дитячі страхи породжують фобії, невпевненість і замкненість у собі, які заважають у дорослому житті.
Чи боїшся ти темряви? Кожна людина чого-небудь боїться. І це нормально, адже страх – це природня емоція, така ж як і радість, сум чи здивування. То звідки ж береться страх? Боязнь і тривогу в дитини розвивають сварки між батьками, мультфільми про чудовиськ і монстрів та відвідування лікарів. На цій думці зійшлася більшість українських психологів.
Страх чи витребеньки фантазії? Дитячий страх – не завжди реакція на подію, яку їй прийшлося пережити. Часом боязнь може виростати із фантазій малюка. Якщо дитину злякав собака, то вона ще довго здригатиметься від його гавкоту. Проте, якщо така ситуація не повториться, то цей страх мине сам по собі. Інша історія, коли малюк сам вигадує свій страх – жахливих монстрів і чудовиськ, що живуть
Миттєвість У квітні до Благодійного фонду «Зміцнення громад» надійшло близько тисячі робіт на Конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!». А одного квітневого ранку на Фонд завітав учасник Конкурсу, щоб зробити власний доробок. Маленький янгол прикував до себе увагу всіх без винятку фахівців. Хочемо познайомити і Вас із одним із наймолодших учасників КДТ – Денисом. Йому – три. І він понад усе полюбляє малювати.
лише в її уяві.
Рейтинг найстрашніших страхів
На першому місці серед дитячих страхів – страх темряви, далі – боязнь самотності. На третьому місці – страх, що під ліжком хтось заховався. Четверте місце посів страх лікарів (болю). П’яте – боязнь тіней, привидів або незнайомців, що причаїлись в темряві. Шосте місце зайняв страх бути покараним.
«Це лише страшний сон» Кожна третя дитина страждає нічними кошмарами. Часто дітям сниться, що вони тікають від чудовиськ, що їх хтось ловить, а вони не можуть захиститися. Найчастіше такі сни провокують страшні фільми, розповіді чи агресивні комп’ютерні ігри. Вихід є – не дозволяйте дітям дивитися страшилки наніч і обмежуйте комп’ютерні ігри. Якщо малюк просить не вимикати наніч світло – послухайте його і заспокойте. Можете залишити ввімкненою настільну лампу або «нічника», відчиніть двері в його кімнату і покладіть поруч улюблену іграшку. – Мамо, мені страшно. – Не вигадуй! Страхів не потрібно уникати, їх треба долати. Як? Передусім, не перебільшувати із застереженнями щодо навколишнього світу. Ніколи не кажіть: «Як тобі не соромно! Такий великий, а досі боїшся!». Цим Ви зробите лише гірше – дитина закриється у собі. Натомість повторюйте: «Не бійся, мама (тато) завжди з тобою». Обговоріть з дитиною її страх, знайдіть його причину. Разом придумайте героя-охоронця, який захищатиме Вашу малечу від монстрів та кошмарів. Намалюйте страх, а потім порвіть, спаліть чи викиньте малюнок. Цим Ви покажете, що страх можна подолати. «Лише дурень нічого не боїться» Боятися – це нормально. Шановні батьки, пам’ятайте про це! Якщо Ваша дитина просить прогнати чудовисько, яке живе під її ліжечком, у Вас є два варіанти. Перший – пояснити, що це все лише її уява, і ніхто насправді там не живе, другий – перемогти монстра і стати героєм для свого маляти!
Дитяча сторінка
8
Конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!» Любі учасники Конкурсу!
Прийом робіт на конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею-2016!» завершено! Тож публікуємо кращі роботи місяця. Дякуємо кожному, хто надіслав нам свої малюнки та поробки! Бажаємо успіхів!=)
Трішки цікавого про Стародавній Єгипет Єгипет – країна з багатою історією, яка приховує в собі безліч таємниць, що відділяє нинішнє покоління, від колись існуючої могутньої цивілізації. Стародавній Єгипет – одна з найдавніших держав на Землі і колиска цивілізації Середземномор'я. Відомий той цікавий факт, що саме в Єгипті були вперше виготовлені замок і ключі до нього, гребінець і ножиці, макіяж і дезодорант, зубну щітка з пастою. 95% території Єгипту – це пустеля. Основна ж частина населення Єгипту проживає на 5% території. Єдина річка яка є в Єгипті – Ніл. Він ділить країну на дві частини – Нижній Єгипет (дельта Нілу) та Верхній Єгипет (все, що вище за течією від Каїра). До нашого часу з усіх відомих чудес світу збереглося лише одне найстаріше диво – Єгипетські піраміди. Творцям пірамід єгиптяни поклонялися, як богам. Адже ці величні споруди були створені Регіональне інформаційно-аналітичне видання “Міцна громада” Адреса редакції: пров.Подільський, 20, м.Шепетівка, Хмельницька обл., 30400 тел./факс: (03840) 4-18-60 www.mitsna-gromada.com
для захоронення наймогутніших правителів Єгипту – фараонів, які в ті часи були аналогами божественних створінь, а отже, повинні були жити вічно. Тому для них будувалися «будинки смерті», куди поміщали усі необхідні для існування речі, а також дорогоцінності та навіть кораблі. Початкова висота найбільшої піраміди Хеопса (вершина якої не збереглася до наших днів) становила 146,6 м. На її спорудження пішло приблизно 2,3 мільйона кам’яних блоків, кожен з яких в середньому важив 2,5 тонн. Блоки з’єднувалися між собою без допомоги цементу, але були підігнані один до одного так щільно, що в стики неможливо було пропхати навіть волосину. Деякі англійські астрономи XIX століття стверджували, що піраміди є астрономічними обсерваторіями і могли використовуватися як сонячні годинники. Астроном Чарлз Сміт намагався довести, що розміри пірамід свідчать про їх ство-
рення Богом і що в них міститься інформація про час другого пришестя Христа. Інші пірамідологи вважають, що піраміди – справа рук прибульців з космосу. За підрахунками Наполеона, кам’яних блоків від трьох пірамід в Гізі вистачило б, щоб огородити усю Францію стіною
волосся – він повинен був завжди носити особливий головний убір під назвою немес. Як виглядав цей головний убір ми знаємо завдяки золотій масці фараона Тутанхамона. Для того, щоб мухи не докучали фараонові Пепі II, біля нього завжди знахо-
заввишки в 3 метри і товщиною в 30 сантиметрів. Лише в 1889 році піраміда Хеопса перестала бути найвищою будівлею світу, поступившись першістю Ейфелевій вежі. Фараон ніколи не показував свого
дилися кілька рабів, обмазаних медом, які «відволікали» на себе настирливих комах. Ще одним цікавим фактом про стародавній Єгипет є те, що у той час деякі люди спали на подушках, які були наповнені камінням.
Засновник - БФ “Зміцнення громад” Реєстр. св. серії КВ №19459-9259Р Тираж - 23 000 примірників Головний редактор – Т.П.Василик Випусковий редактор – Ю.С. Іщук Редакційна колегія: І.М.Слободзяна, Ю.В. Романюк, К. Д. Никончук, Ю.В. Захарова
Верстка - С.В. Фомін Друк - офсетний, віддруковано у ТОВ “Регіна ЛТД” Адреса друкарні: м. Вінниця, вул. Пугачова, 1 тел. 097 156 39 13 Зам. 15655
Розповсюджується безкоштовно Газета заснована 6 листопада 2012 року. Виходить1 раз на місяць. Обсяг - 2 друкованих аркуші. Редакція не завжди поділяє точку зору авторів публікацій.