№6 (91) червень 2015 року
Де благодійники черпають натхнення?
С.2
2,5-річній Марійці поставили страшний діагноз. Вона потребує Вашої допомоги!
Який цікавий експонат ХVІІ ст. береже краєзнавчий музей у Романківцях?
С.3
С.4
Колоритні березівчанки знають, що таке справжній запал. Дізнайтесь і Ви!
С.5
5 років успішної діяльності: як це було?
281 825 днів діяльності, більш ніж 5 000 проектів для громад, 42,1 млн грн, залучених для їх реалізації, і сотні тисяч відкритих сердець, які отримали допомогу, консультацію чи пораду і змінили свої життя на краще. Благодійний фонд «Зміцнення громад» відсвяткував перший ювілей діяльності. 25 червня 2015 року театр ім. Старицького у м. Хмельницькому радо приймав друзів, гостей та партнерів із нагоди проведення міжнародної конференції «Зміц-
нення громад: від волонтерського ентузіазму до професійної діяльності» та 5-річчя діяльності Фонду. Українські, закордонні громадські й благодійні організації, ініціативні групи, влада та органи місцевого самоврядування, представники малого й середнього бізнесу, партнери та представники ЗМІ. Здавалося, стіни театру ще не були свідком такої події: понад 500 людей, які знають, як зробити життя громад кращим, і радо діляться цими секретами з іншими.
Півтора мільйони гривень. Саме стільки Благодійний фонд реалізував на потреби сільських та міських громад за перший рік своєї діяльності. А уже минулий рік дав можливість на реалізацію проектів, грантів та програм залучити 15,5 млн грн. Ознайомлення із досвідом самоорганізації і новими можливостями для успішного розвитку громадської діяльності – такою була мета цього грандіозного дійства. А воно було направду таким. Адже, окрім презентації діяльності провідних благодійних та гро-
мадських структур, учасники конференції могли відвідати виставку успішного досвіду громадської діяльності територіальних громад та виставку провайдерів, стати свідками відзначення кращих сільських, селищних та міських громадських ініціатив. Безцінний досвід спікерів, інтерактивне спілкування, вітання почесних гостей, церемонія нагородження, виступи дитячого хору та пісочне шоу під акомпанемент живої музики – усе це та багато іншого робило день унікальним. (Продовження с. 2)
2
НОВИНИ
5 років успішної діяльності: як це було? (продовження. Початок с. 1) Відкривала офіційну частину заходу директор БФ «Зміцнення громад» Тетяна Василик. – Ми раді вітати сьогодні представників кращих найактивніших територіальних громад, постійних партнерів, які спільно працюють над розвитком України і створенням гарного потенціалу для реалізації найсміливіших думок та ідей. Кожен із присутніх тут є саме таким потужним акумулятором, генератором і головне – втілювачем важливих справ для своїх громад і для України. Якщо говорити про роботу нашого Благодійного фонду, який сьогодні має прекрасну можливість у дружньому колі відзначити 5 років своєї діяльності, безумовно, то займатися благодійністю – з одного боку непросто, але з іншого – надзвичайно приємно і важливо. Адже, дивлячись в очі людей, спілкуючись і вислуховуючи їх проблеми, відчуваєш, наскільки потужним є наш народ. Кожного дня, працюючи з людьми, оглядаєшся і розумієш, що за 5 років – зроблено чимало. І все це – система змін. Звісно, ми не можемо самотужки докорінно змінити ситуацію, але бути помічником і об’єднувати навколо себе активних – повинні. Сподіваюся, що сьогоднішня конференція стане черговою можливістю для саморозвитку
та самоорганізації, – коментує Тетяна Василик. Засновником і основним фінансовим партнером Фонду є корпорація «Сварог Вест Груп». Її діяльність розпочиналася із маленьких справ, проте на сьогодні вона є лідером в Україні. Благодійний фонд «Зміцнення громад» левову частку
– Понад 10 років тому ми розпочинали перші наші справи з маленьких речей і сьогодні нам є чим пишатися. Звісно, проблем у нашій країні вистачає, але благодійність і волонтерство у час агресії східного сусіда показують, що ми вміємо об’єднуватися і вболівати один за одного. Це вселяє надію і створює той фун-
коштів на реалізацію найсміливіших ідей отримує від 5 тисячного колективу аграріїв, який сіє, плекає і збирає хліб, а відповідно – і плоди благочинності. Голова правління корпорації – ініціатор безлічі соціальних програм та проектів.
дамент, на який ми зможемо опиратися у майбутньому. Головні засади благополуччя нашої держави і кожної громади залежать від того, наскільки ми самі навчимося творити наш добробут. Благодійному фонду «Зміцнення громад» і
усім партнерам я хотів би побажати переформатувати свою діяльність, адже нам потрібно давати в руки не рибу, а роздати вудки і навчити людей її ловити, – говорить голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук. Спікери, передусім, вели мову про стан і перспективи розвитку громадського суспільства, децентралізацію та об’єднання громад. Проте тут йшлося і про співпрацю з іноземними фундаціями. – Якщо Ви отримали багато, не залишайте все собі, а поділіться з людьми, які цього потребують! Співпраця зміцнює обидві сторони. Взаємна відповідальність та відкрите, чесне спілкування – необхідність для успішної співпраці. Поважаймо культуру один одного. Яка Ваша внутрішня рушійна сила? Для нас – це проповідування Божої любові, – говорить Яап де Мой, директор Благодійного фонду «OEKROE» (Нідерланди) в доповіді «Отримуємо, щоб ділитись. Разом ми – сила». Це був надзвичайно насичений захід, який вкотре підтвердив, що люди, які займаються благодійністю – знають, як волонтерський ентузіазм перетворити на професійну діяльність. Фоторепортаж з конференції дивіться на с. 8
му. Його учасниками були благодійники з Албанії, Білорусі, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Чехії, Угорщини, Косово, Македонії, Молдови, Чорногорії, Польщі, Румунії, Росії, Сербії, Словаччини, Туреччини і України. У період із 9 по 11 червня 2015 року у Варшаві відбувся другий курс під на-
звою «Обмін досвіду». Нашу країну на ньому представляв Благодійний фонд «Зміцнення громад». На курсах учасники мали чудову нагоду поспілкуватися та перейняти досвід у таких практиків, як Jan Spiewak – фонд «The City is Our», Przemek Pasek – «Vistula Foundation» і Adam Markuszewski – «Dobrze». – Таке навчання допомагає вирішувати питання стратегічної благодійності та роботи з донорами. Це чудова можливість реалізувати багаж теоретичних знань на практиці, окресливши при цьому стратегічні рамки благодійності. Ми побачили, яким чином можна працювати із донорами, аби така співпраця була стратегічною і ефективною, – коментує Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». Відвідавши цей курс, благодійники мали нагоду здобути необхідні навички та знання для того, аби забезпечувати підтримку та консультування донорів у рамках діяльності своїх організацій. *«INSPIRE» (англ.) – надихати, вселяти, навіювати.
Курси порад благодійникам Надихати на творення благодійності й заражати вірусом доброчинності на усе життя. Саме так виглядає благодійність у повному її розумінні. Адже просто бути волонтером чи благочинником – мало. Головне – показати іншим, наскільки важливо те, що ти робиш. Надихати. Так, саме надихати оточуючих на благодійність. Такою є мета роботи благодійного товариства «INSPIRE»*, організації благодійного розвитку керівників, фахівців та мислителів із Центральної та Східної Європи. Щороку у Польщі вони проводять навчання під назвою «Курси порад благодійникам» для підтримки інтелектуального лідерства та створення кращих підходів до практики благочинності. Таке навчання має на меті побудову внутрішньої співпраці між благодійниками країни та з-за кордону і налагодження діалогу між благодійними організаціями та донорами. – «INSPIRE» прагне залучити далекоглядних, кмітливих і незалежних осіб, які хотіли б разом із нами розвивати сфе-
ру благодійності на теренах своєї держави, – стверджують організатори курсів. Учасниками курсів можуть бути керівники і старші співробітники благодійних організацій, фондів розвитку благодійної підтримки і громадських фондів. Цього року курс навчання був розділений на 2 модулі, по 2 частини у кожно-
Дорога до кращого життя Проблема якості доріг – зовсім не нова. Із кожним днем їх стан чимраз погіршується. Проте активні і небайдужі люди усіма силами вирішують цю проблему. Так сталося і в селі Шебутинці Сокирянського району. – Ця проблема виникла не сьогодні і не вчора. 2,5 км дорога в Шебутинцях – не просто центральна. Нею можна під’їхати одразу до декількох сусідніх сіл. Проте через її поганий стан зробити це було дуже важко. Крім того, мешканці села не могли вчасно добиратися до центрального підприємства. Не чекаючи сторонньої допомоги, ми створили ініці-
ативну групу, яка почала організовувати збір кошів і матеріалів для ремонту дороги. До її відновлення залучились небайдужі односельчани, мешканці сусідніх сіл і приватні підприємці. Не відмовив нам у допомозі й Благодійний фонд «Зміцнення громад», який допоміг закупити бетон. Так, спільними зусиллями нам вдалося вирішити проблему, яка існувала не один рік, – розповідає Леонід Суменєвич, сільський голова с. Шебутинці. Відтепер жителям Шебутинців та сусідніх сіл вибоїни та ями на дорогах не страшні, а цим може похизуватися далеко не кожен населений пункт.
3
НОВИНИ
Хто допоможе захистити від куль? Допомога в зону проведення АТО стала справою, якої ніхто не тримається осторонь. Складні часи загартовують український народ, який чимраз наполегливіше вболіває за цілісність і недоторканість своєї країни. БФ «Зміцнення громад» також працює в напрямку активної підтримки військовослужбовців, що перебувають в зоні проведення антитерористичної операції. Зокрема, військовослужбовцю Василю, що незабаром поїде на Схід, благодійники допомогли у придбанні куленепробивного шолому. – Коли в країні війна, всі чоловіки мають стати на захист Батьківщини. Тому я вирішив змінити звичну роботу оперуповноваженого у справах по боротьбі з незаконним обігом наркотичних речовин на контрактну службу в армії. Але ні для кого не секрет, що наявність якісного екіпірування в Збройних силах України залишає бажати кращого. Власними силами придбати всі необхідні речі не маю змоги, тому звернувся за допомогою до неурядової організації, – схвильовано розповідає шепетівчанин Василь, мобілізований військовослужбовець. Поява все більш ефективних боєприпасів для стрілецької зброї змушує шукати нові способи вирішення проблеми захисту бійця на полі бою. Кевларовий шолом, який тепер захищатиме Василя, має високу балістичну продуктивність,
Нові правила отримання шенгенських віз
легкість, створений з використанням високоміцного балістичного кевларового волокна. Між тим, за даними порталу ukr.media, щоб зібрати одного бійця на Схід, потрібно витратити в середньому 18 тис. грн. Для пересічного українця така сума не по кишені, тож не забуваймо підтримувати тих, хто готовий віддати життя заради України.
Малюкам - комфортні умови Поки діти відпочивають, керівники навчальних закладів переймаються підготовкою приміщень до початку нового навчального року. ДНЗ «Берізка» в селі Роговичі відвідує 24 дитини із 3 навколишніх сіл: Сягрів, Роговичів і Червоного. Будівля, де навчаються вихованці, потребувала ремонту, проте коштів у сільської ради на ремонт садочка не вистачало. Тому батьки разом із керівництвом звернулися за допомогою до Благодійного фонду «Зміцнення громад». – Цього року 8 наших вихованців пішли до школи. Решта діток продовжуватимуть навчання у нашому закладі, це буде різновікова група від 3 до 6 років. Приміщення наше – немолоде, уже потребує ремонту. Ми звернулися до БФ «Зміцнення громад», він відгукнувся і допоміг у придбанні 2 міжкімнатних дверей в ігрову і коридор та фарбу для підлоги. Тепер наші вихованці зможуть навчатися і грати в комфортних умовах, – говорить Людмила Самкевич, завідувач ДНЗ с. Роговичі. До ремонту ДНЗ «Берізка» долучився і батьківський комітет, пообіцявши закупити фарбу.
Допоможемо маленькій красуні разом! Сергій Нечипорук – головний конструктор Шепетівського заводу культиваторів. Зовсім нещодавно чоловік допомагав воїнам АТО: разом із колегами відремонтував і передав вінницьким десантникам тягачі. Але сьогодні фінансової підтримки потребує його власна родина, адже лікарі сповістили, що у його маленької донечки – пухлина. До збору коштів долучився Благодійний фонд «Зміцнення громад» та Українська біржа благодійності. Маленька 2,5-річна Марійка донедавна була абсолютно здоровою і активною дівчинкою, проте усе змінилось на початку цього року. Раптово її почали турбувати болі в животику та запори. Батьки одразу ж звернулися до місцевих лікарів, проте ті не змогли встановити діагноз. А він виявився страшнішим, ніж можна собі уявити, – тератобластома крижовокуприкової області з проростанням у м’які тканини. Пізніше лікарі пояснили, що під час вагітності в процесі зародку було 2 ембріони, та, в результаті змін, один прикріпився до іншого. Таким чином утворилася пухлина. Розпізнати це рідкісне захворювання вдалося ізраїльським медикам. Лікарі запевняють, що зволікати з лікуванням не можна, адже, щоб зупинити ріст пухлини, спочатку треба провести курс хіміотерапії, а після гiстологiчного дослiдження провести хірургічне втручання. Закордонні спеціалісти гарантують 90% ймовірність одужання. Коли маленька красуня видужає, вона зможе знову відчути радість життя, за яке вона так наполегливо бореться. Аби мрії стали реальністю, батькам необхідно зібрати 300 тис. грн. Проте без підтримки добрих людей Марійці та її рідним не впоратися із важкою хворобою. Мама дівчинки змушена постійно перебувати поруч із донькою, а тато сам дістати необхідну суму просто не в змозі. Батьки у розпачі, але шанс
В УКРАЇНІ
на одужання є, і тому вони просять всіх небайдужих про допомогу. Якщо Ви бажаєте долучитися до збору коштів на лікування маленької красуні – перерахуйте кошти на рахунок карти Укрсиббанку: 5169 3048 0271 4594, Нечипорук Сергiй Олександрович або заходьте на сайт УББ за посиланням https:// ubb.org.ua/uk/project/1527/ і тисніть кнопку «Підтримати».
З 23 червня в дипломатичних представництвах і консульських установах країнчленів ЄС в Україні вводиться обов’язкова процедура збору біометричних даних під час оформлення шенгенських віз. Як повідомляє МЗС України, подання заявок для отримання шенгенських віз передбачає процедуру зняття відбитків пальців і надання оцифрованих фотографій. Згідно з новими правилами, біометрична інформація заявника буде зберігатися протягом 59 місяців і використовуватися під час обробки всіх наступних протягом цього періоду звернень за візами, а після закінчення цього терміну заявнику знову доведеться надавати такі дані. Від вимоги надання біометричних даних звільняються: а) діти у віці до 12 років; б) особи, для яких надання відбитків пальців фізично неможливо; в) глави держав і урядів, члени національних урядів з їх дружинами/чоловіками, які супроводжують їх, а також члени їхніх офіційних делегацій у разі наявності запрошення від урядів держав-членів ЄС або міжнародних організацій для офіційних цілей; г) суверени та інші високопоставлені члени королівської родини у разі наявності запрошення від урядів держав-членів ЄС або міжнародних організацій для офіційних цілей. – Процедура зняття відбитків пальців буде здійснюватися виключно на авторизованому обладнанні, що є гарантією запобігання будь-яких зловживань отриманою інформацією. Право проведення такої процедури мають консульські установи держав-членів, а також візові центри,– відзначили в МЗС. У той же час шенгенські візи, отримані до 23 червня 2015 року, залишаться дійсними до зазначеного в них строку.
Не стояти в черзі З 1 жовтня 2015 р. жоден державний орган не матиме права вимагати довідки. Про це заявила Перший заступник Міністра юстиції України Наталія Севостьянова на засіданні колегії Мін’юсту, кореспонденту РБК-Україна. – Із 1 жовтня жоден державний орган не матиме права вимагати довідки, навіть електронної. Тому що, якщо вони будуть мати безкоштовний доступ до реєстру, вони зможуть це зробити власноруч та отримати цю інформацію без того, щоб кожен раз звертатися за виписками та довідками. Це стосується не тільки довідок, але і, наприклад, документів про народження, шлюб та інші, – повідомила Наталія Севостьянова. Як повідомляв УНІАН, Міністерство юстиції України відкрило новий електронний сервіс на сайті відомства – швидко і безкоштовно можна отримати інформацію стосовно підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, повідомив заступник міністра юстиції Антон Янчук. За матеріалами УНІАН
4
МАНДРУЄМО СЕЛАМИ
Любов до історії і культури – у кожній клітині
Мільйони років тому тут було Сарматське море, а тепер – ставок, довкола якого – село Романківці – найбільше не лише у Сокирянському районі, а й у всій Чернівецькій області. Давні Романківці із 5 тисячами населення більш подібні до невеликого міста. Сільську раду тут називають мерією. Центр села – людний, із активним рухом транспорту і гучномовцем, давно забутим, але актуальним нині атрибутом.
Романківчани переймаються подіями на Сході, адже їх хлопці також стоять на захисті кордонів держави – Гучномовець тут знаходиться невипадково. Зараз, коли на Сході тривають воєнні дії, збір людей, безумовно, відбувається за допомогою радіомовлення. Люди одразу ж можуть прийти до сільської ради і вирішити нагальні питання. Не варто забувати й про стихійні біди та інші загрози, про які ми одразу ж можемо сповістити суспільство, – коментує Володимир Цап, сільський голова с. Романківці.
Але мешканці намагаються зберігати оптимізм. Найкраще це робити вдається у місцевому будинку культури. Гостей і односельців тут розважають не лише піснями, а й гуморесками місцевого розливу. Як стверджують жителі села, із піснями і жартами легше жити. Сцена тут вбрана вишитими рушниками і вишиванками. Оздоблюючи будинок культури ще за радянських часів, майстри не поскупились на ліпнину. Сучасники вишуканий декор вирішили зберегти, додавши національного колориту, і розфарбували колони жовто-блакитними тонами. – Утримувати будинок культури допомагає відділ культури, сільська рада, а також підприємці нашого села і БФ «Зміцнення громад». Вони постійно ідуть нам назустріч, допомагають проводити різні заходи і фестивалі, допомагають ви-
У Романковецькій гімназії навчається 600 дітей готовляти костюми, – говорить Катерина Гандзій, директор Будинку культури. Тут педагоги, спільно із батьками і благодійниками, дбають, аби належний рівень освіти поєднувався із естетикою
довкола. – БФ «Зміцнення громад» шанує дітей, які мають високі досягнення у навчанні. А це, своєю чергою, впливає на покращення навчального рівня решти дітей. Щороку фонд фінансує початок і закінчення навчального року. Допомагає виховувати майбутнє покоління традиційний конкурс «Моє майбутнє – з рідною землею!», у якому щорічно беруть участь наші вихованці. Кілька років тому, коли постало питання забезпечення навчального закладу мультимедійними засобами, благодійники з фонду не залишились осторонь. Нам вручили телевізор та іншу техніку. Зараз він висить у читальній залі бібліотеки і допомагає проводити зібрання, – ділиться враженнями Любов Урсатій, заступник директора Романковецької гімназії. Усі кабінети тут у повній бойовій готовності, а коридори бережуть пам’ять про минуле краю. Поверхом нижче – фото випускників усіх років, починаючи із 1954. Тут є навіть галерея місцевих знаменитостей. – Кажуть, що народ, який не знає свого минулого, не має права на майбутнє. Керуючись цим принципом, наш педагогічний колектив у 2009 році створив галерею знаменитих із інформацією про випускників нашого закладу, які досягли
чогось у своєму житті. Ця робота цінна тим, що над нею спільно працював учнівський і педагогічний колектив, – додає пані Любов. Найвідоміший серед уродженців села – знаний літературознавець, академік і почесний громадянин села Костянтин Попович, на честь його 90-річчя на базі гімназії створили музей. Меморіальну дошку видатного земляка уже відкрили, але учні і педагоги чекають, щоб гімназії присвоїли статус навчального закладу імені Костянтина Поповича. – Кошти на оформлення нашого музею надав односельчанин Василь Козак. Усі експонати, які тут знаходяться, особисто передав Костянтин Федорович, – згадує Неля Зла, завідуюча музеєм академіка Поповича.
У Романківцях особливе ставлення до історії свого краю На колишньому турецькому кладовищі встановили пам’ятний знак жертв Голодомору, але не 1932-1933 років, а повоєнного, на Буковині був і такий. Поруч із пам’ятником воїнам-визволителям вшанували матерів-вдів в особі реальної жительки села, яка втратила на війні чоловіка і сама поставила на ноги дітей. Торік у селі відкрили краєзнавчий музей, куди селяни зносили хто що мав. Тут є навіть справжні турецькі пута. Кажуть, у таких вели Роксолану. Це один із найстаріших експонатів, датований XVII століттям. Їх приніс сільський голова, він же поділився найновішим у музеї – самогонним апаратом. Поруч із старожитницями – портрети найвідоміших земляків: Миколи Ткачука, чемпіона світу із важкої алетики та Ірини Серотюк, баяністки. Є тут і куточок керівника Підгородецького духового оркестру і куточок воїнів, які загинули у часи Другої Світової. Ще в Романківцях є парк із чудесами, спортивна школа, вартістю у 2 млн грн і дороги, які навчилися ладнати громадою.
Швидка допомога прибуде вчасно Рятувати життя мешканців 10 населених пунктів Красилівського району допомагає автомобіль швидкої допомоги, відремонтований завдяки коштам, залученим Благодійним фондом «Зміцнення громад» та громадською організацією «Кременчуківський край». – Машину «Опель-комбо» Кременчуківській амбулаторії подарували ще у 2010 році. Ми переобладнали її в автомобіль швидкої допомоги, за допомогою якого лікарі можуть своєчасно прибути для порятунку хворого та госпіталізувати його. Наша автівка забезпечує доставку медиків до 10 населених пунктів. Загалом це 3,5 тис осіб, із них 547 – діти. Хоча дістатись до багатьох сіл дуже важко, нашому «Опелю» все було під силу – він невтомно та безвідмовно працював упро-
довж 5 років, але нині потребує ремонту. Деякі деталі вийшли з ладу, та й сам автомобіль «зносився». Ми зверталися до районної ради, проте нам дали чітку відповідь, що на відновлення транспортного засобу грошей у місцевому бюджеті немає, – схвильовано розповідає Дмитро Лисюк, завідуючий Кременчуківською амбулаторією загальної практики сімейної медицини. Втім нестача коштів не спинила небайдужих мешканців: із проханням про допомогу вони звернулися до неурядових організацій, і ті відгукнулися. Відтепер про здоров’я мешканців сіл Кременчуківського району належним чином дбають медики: завдяки відремонтованому авто, яке прослужить ще багато років, дістатися до пацієнтів не є проблемою.
5
ТРАДИЦІЇ І КУЛЬТУРА
Колоритні й запальні березівчанки Аматорському колективу «Наддністрянка» із села Березівка Новоушицького району Хмельницької області уже 16 років. Зараз він налічує 10 учасників, проте із самого початку тут було 15 людей. Багато хто у пошуках кращого майбутнього виїхав із села та працює за межами області. Як то кажуть, залишились найвідданіші та найвитриваліші.
не вміє. Проте це не так, адже ці запальні жінки – молоді душею. Колектив «Наддністрянки» – молодий. Наймолодшій учасниці – Вікорії Петручак – 27 років, зараз вона працює в м. Хмельницькому, в обласному пенсійному управлінні. Найстаршій учасниці, Лідії Римар, нещодав-
колі немає. Якщо ми танцюємо, наприклад, польку, то переодягаємось і виконуємо жіночі та чоловічі ролі. Це цікаво, – додає пані Антоніна. Виступає «Наддністрянка» – скрізь, де лише є можливість. Жодне свято не обходиться без виступів запальних жі-
но стало за 50. Жінка працює касиром у сільській раді і паралельно співає в аматорському ансамблі. – Я співаю у цьому колективі із самого початку його заснування, із того найпершого складу. Відтоді пройшло уже 16 років. Сольно пісень не виконую, а співаю лиш у складі «Наддністрянки». Працювати тут легко і приємно: колектив у нас дружній, дівчата хороші, – коментує Лідія Римар, учасниця ансамблю. Хоча склад «Наддністрянки» – жіночий, проте вони виконують усі ролі, чоловічі, у тому числі. – Сильної статі у нашому творчому
нок: Березівка і Шебутинці із радістю зустрічають аматорський колектив. Часто їх запрошують і до навколишніх сіл: до району і області. – Свято без нашого колективу – не свято. Репертуар у нас різний: є народні пісні, естрадні, навіть трохи « Лісапетного батальйону» маємо. Так ми самі собі робимо свято. Але, крім пісень типу «Грає баба на баяні», навчаємось і давніх, народних пісень. Колектив у нас унікальний: натруджені жінки не пропускають жодної репетиції. Ми самі добираємо композиції і створюємо номери. Нас часто підтримують волонтери:
Історія цього колективу розпочалася з любові до співів і танців. Підґрунтям успішного початку творчого шляху березівчан стали календарні свята, що їх святкують у сільських клубах. Ініціатором створення ансамблю була сільська голова – Антоніна Гарниць – по сумісництву і художній керівник колективу. Зараз жінка поєднує професійну і творчу діяльність. – Я працювала у школі педагогом-організатором, готувала програми на кожне календарне свято. Тоді у мене виникла думка про те, аби створити невеличкий ансамбль. Ми самі собі хореографи, аранжувальники, постановники і сценаристи. Діяльність починали зі святкування Різдва, відтворення вертепу і своїх, рідних-таки сільських колядок. А далі усе пішло за календарем, – говорить Антоніна Василівна. Учасники колективу – талановиті у всьому, адже вони і танцюють, і співають. Лише дехто, списуючи усе на власну «старість», запевняє, що танцювати
Благодійний фонд «Зміцнення громад» нещодавно допоміг закупити нам концертні сорочки, а спідниці ми купили за власний кошт, – говорить Галина Слободенюк, директор Будинку культури с. Березівка. Галина Іванівна уже більше 6 років обіймає посаду директора БК, і разом із учасницями «Наддністрянки» не пропускає жодної репетиції, зустрічі чи виступу. Мовляв, що ж це за працівник культури, який не турбується за долю рідного колективу? – Як же я можу бути не з ними? Ми разом продумуємо і організовуємо цілі концерти. Будь то заключний Різдвяний фестиваль, де ми виступаємо, переодягаємося у святкові костюми, варимо юшку і колядуємо усією громадою чи концерт у районі, куди нас випроводжають усім селом, – додає Галина Слободенюк.
Старанність та натхненна праця цих жінок – величезна, і це видно неозброєним оком. Саме тому в їх арсеналі – багато нагород і грамот. Колектив навіть хотів брати участь у присвоєнні звання народного, проте не склалося. Але, зважаючи на їх неймовірну життєву енергію, можна впевнено стверджувати, що учасницям «Наддністрянки» усе під силу. Тим паче, що їх підтримує громада села, благодійники та небайдужі до народної творчості люди.
У ніч на Купала…. 7 липня, у розпал літа, уквітчане вінками та прикрашене яскравими вогнищами, приходить свято Івана Купала. Воно припадає на день літнього сонцевороту і символізує народження літнього сонця – Купала, знаменуючи кінець панування весняного сонця – Ярила. У цей час небесне світило піднімається найвище над землею, тому дні стають довшими, а ночі – коротшими. Усім відомо, що у цей день молоді люди роблять опудала Купала і Марени, стрибають через багаття, а дівчата пускають вінки на воду. Проте, що то за Іван і хто такий Купало, насправді, мало хто знає, чи не так? Витоки цієї історії сягають в сиву давнину. У старих писаних джерелах Купало характеризується як поганський бог земних плодів, якому приносили в жертву хліб. Є й інша версія того, хто такий Іван Купало. …Було це так давно, як тільки світ настав. На Поділлі люди терпіли велику біду від нечистої сили – страшної змії. Вона їла худобу і молоденьких дівчат, сіяла страх і сльози. Терпець у людей урвався, вони громадою вирішили побороти нечисту силу. Для цього обрали найсильнішого – сина вдовиці Івана. Громада зробила йому двосічний та гострий меч, благословила, квітами, травами та зеленню з дерев вистеляла йому дорогу на щастя – на праведний бій. Довго шукав Іван нечисту силу і знайшов. Між ними почався страшний
бій. Два дні і дві ночі вони билися. Нечиста сила була сильною, але Іван був ще сильнішим, бо бився за добрих людей. І сила правди зборола злу силу. Розсік Іван змію надвоє – вона впала мертвою. Раптом зникла ніч, настав ранок, засвітило сонце, прибігли до Івана веселі люди. А хлопець стояв спраглий і заболочений від ніг до голови, зітхнув радісно і побіг до річки, щоб вмити своє тіло, очиститися від погані.
щасливіший у році, а квіти і трави – багаті життєдайною силою. Після цього уже не було жодних сумнівів: чари збуваються, вода має цілющі властивості, а той, хто знайде цвіт папороті, буде щасливим, коханим і здоровим. Шукаючи чарівний цвіт, дівчата збирали пахучі квіти і свіжі трави, тоді плели з них вінки, пускали на воду і ворожили. Пройшло уже багато часу, проте давні повір’я та традиції людей не змінили-
Радісні люди й собі побігли до річки за Іваном, з піснями і вигуками: – До Івана, до купала. Їх щастю не було меж: вони почали купатися, обливатися водою і зривати квіти. Вони повірили, що цей день – най-
ся. Напередодні Купала, вранці, дівчата йдуть у ліс чи поле і збирають квіти для вінків. Вінок – це символ щастя та одруження. Їх пускають на воду й ворожать хто, коли і з ким побереться. Якщо хлопцеві вдається зловити вінок коханої, це
вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі. Чий вінок хлопець дістане, і з тим його володарка має бути у парі. Святкування Купала починається із виготовлення опудала головних персонажів свята – Купала і Марени. Так, на Поділлі й Волині дівчата виготовляють Купала з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині опудало Купала виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками і намистом. На Київщині та Одещині його виготовляють із гілок будь-якого дерева. Опудало Марени робляь в різних регіонах України залежно від традицій, які там склалися. На Полтавщині, наприклад, його виготовляють із гілок чорноклену, вишні чи соломи. На Слобожанщині – із гілок чорноклену і трави. Взявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени й співають пісень. Насправді святкування Івана Купала оповите багатьма легендами і звичаями і викликає багато запитань. Проте є те, у чому не сумнівається ніхто: купальська ніч – пророча. Парубок, який найвище перестрибне через вогонь – напророчить своїй родині гарний урожай, якщо вскочить у полум’я – чекай біди. Якщо, взявшись за руки, через вогонь перестрибне пара – вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. На Івана Купала здійснюються будь-які бажання, тому не гайте часу і загадуйте собі коханих та ворожіть на щасливе майбутнє!
6
ТЕТ–А–ТЕТ
«Де багато рук – робота аж кипить»
Гринюк Віктор Іванович – сільський голова с. Коболчин Народився в с. Коболчині, закінчивши школу, навчався у Сокирянському вищому професійно-технічному училищі за спеціальністю «водій». Працював за фахом, після чого влаштувався до органів внутрішніх справ. 21 рік Віктор Іванович був майором міліції. У 2009 році вийшов на пенсію і за рік, у 2010 році, його обрали сільським головою. Має дружину і сина. – Ким хотіли стати у дитинстві? – Мої батьки працювали у сфері сільського господарства: тато 37 років пропрацював у колгоспі села Коболчин,
мама 35 років – дояркою. Я б ніколи і не подумав, що працюватиму в міліції. Закінчивши Сокирянське вище професійно-технічне училище із підготовки водіїв,
працював водієм в організації «Сільгосптехніка», що існувала ще при Союзі. У перші роки незалежної України відбувався активний набір на роботу в органи. Із попереднього місця роботи мене знали, тому запропонували роботу в службі ДАІ. 21 рік я пропрацював у міліції, 17 з них – в органах ДАІ: від інспектора до начальника автоінспекції. – Розкажіть про Вашу нинішню роботу. – Як на попередньому місці роботи, так і тут маю справу з людьми. Проте бути сільським головою в рази важче. Це відповідальна і різностороння робота у багатьох напрямках: земельні питання, мобілізація, паспортизація… – Чи звертаються до Вас за допомогою? – Щодня. Неважливо, чи це будній, робочий день, чи неділя. Хай то весілля, день народження чи інший захід, де б мене не побачили – там про щось мова йде, про якісь проблеми. По можливості ми усі їх вирішуємо. Проте є питання не нашої компетенції, тоді ми радимо і консультуємо, куди і до кого краще звернутися. Так би мовити, перенаправляємо людей. Без відповідей на питання у нас ніхто не залишається. – А до кого за допомогою звертаєтесь Ви? З ким співпрацюєте? – БФ «Зміцнення громад» нам постійно допомагає. Нещодавно за його фінансової підтримки ми змогли закупити лампи для вуличного освітлення і практично по всьому селі провели світло. Раніше Благодійний фонд «Зміцнення громад» надав кошти на благоустрій храму та облаштування території навколо нього. Проте багато чого ми уже зробили власними силами: відремонтували дитячий садочок, замінивши там 53 вікна і двері із старих на енергозберігаючі. Нещодавно ми почали співпрацю з італійською фірмою, разом із якою реалізували проект із
будівництва нової амбулаторії у нашому селі. Ремонт там уже зроблено, будівля чекає на нові меблі і буде готова до прийому хворих. Наразі за кошти сільської ради плануємо зробити ремонт у будинку культури. Неважливо, що він знаходиться на балансі відділу культури, адже це все робиться передусім для жителів села. Якщо ми будемо чекати, поки відповідні служби будуть займатися розбудовою села, то ми нічого у результаті не отримаємо. Тому, якщо є можливість, ми усе робимо і адресуємо коболчанам. – Чи підтримують Вас жителі села? – Селяни, безумовно, підтримують. Зараз разом із громадою ми вирішили збудувати загальносільське приміщення. Часто у нас виникає питання щодо того, де провести весілля, похорон чи інший захід. Зіштохнувшись із такою проблемою, люди вимушені винаймати кафе або проситися до приміщення школи. Кошти на будівництво збирали усі: сільська рада і жителі Коболчина зробили свій внесок, долучившись таким чином до спільної справи, адже де багато рук – робота аж кипить. Наразі приміщення вже збудоване, залишилось лише вставити вікна, двері і довести до ладу косметичний ремонт. – Що, на Вашу думку, є найважливішим у роботі сільського голови? – Передусім, це спілкування з людьми, вміння знаходити з ними спільну мову і домовлятися. Можна вирішити будь-яку проблему, але без спілкування нічого не буде зроблено до ладу. Тільки в діалозі можна дійти до спільного висновку. – Чим Ви керуєтесь у житті? – Головне – простота, доступність і незалежність ні від посади, ні від будьяких інших обставин. Будучи при будьякій посаді, не варто дивитись на людей з висоти, бути зверхнім і мати надзвичайно високу думку про себе, адже це – вада і перешкода на шляху до успіху.
Бліц-допомога
Декретні виплати Кожна жінка, яка готується стати мамою, має право на отримання матеріальної допомоги по вагітності та пологам. Порядок отримання такої допомоги та її розмір залежить від того, офіційно працевлаштована жінка чи безробітна. Матеріальна допомога працюючим жінкам виплачується за місцем роботи. Для цього за місцем роботи необхідно подати листок непрацездатності. Крім того, до відділу кадрів потрібно подати заяву. У випадку, якщо жінка має декілька місць роботи, вона має право на допомогу і за іншим місцем роботи. Туди їй необхідно надати таку ж заяву, копію листка непрацездатності, яка засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, довідку про середню заробітну плату з основного місця роботи. Розмір матеріальної допомоги розраховує бухгалтерія підприємства. Допомогу мають виплачувати в найближчий після її призначення строк, встановлений для виплати заробітної плати, але не пізніше 10 днів з дня надходження документів.
Жінки-підприємці можуть отримати допомогу від Фонду соціального страхування України, якщо вони беруть участь у системі державного соціального страхування. Зокрема, уклавши договір з Пенсійним фондом України та сплачуючи до нього добровільні внески. Для призначення матеріальної допомоги добровільно застраховані особи мають право звернутися до робочого органу відділення Фонду соціального страхування за місцем проживання із заявою на призначення певного виду допомоги. Суму матеріальної допомоги розраховують спеціалісти відділення Фонду. На прийняття рішення про призначення допомоги у державного органу є 10 днів, починаючи з дати надання всіх документів. Виплатити її мають протягом 10 днів після прийняття рішення про призначення допомоги. Для отримання допомоги жінкам, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності необхідно звернутися у регіональне відділення праці та соціального захисту по місцю
реєстрації. Виняток становлять жінкивійськовослужбовці – їм матеріальна допомога виплачується за місцем служби. За призначенням допомоги необхідно звертатися не пізніше, ніж через 6 місяців після закінчення періоду, вказаного в медичній довідці, інакше її не призначать. При цьому слід подати медичну довідку встановленого зразка та заяву про надання матеріального допомоги. РОЗМІР ДЕКРЕТНИХ ВИПЛАТ Жінкам-військовослужбовцям, студентам або зареєстрованим як безробітні, матеріальна допомога розраховується множенням їх середньоденного доходу на кількість календарних днів відпустки. Жінки, звільненні у результаті ліквідації підприємства, мають право на допомогу, виходячи із середнього заробітку, який вони мали за цим місцем роботи. Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки над дитиною за період з дня усиновлення чи встановлення опіки
і до закінчення строку післяпологової відпустки. Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 грн. Виплата матеріальної допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта – виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у встановленому законодавством порядку.
7
МОЖЛИВОСТІ
Дітям Героїв – відпочинок в Угорщині Відпочинок та оздоровлення у молодіжному таборі ім. доктора Спрінгера Ференца, що знаходиться на березі озера Веленце в Угорщині, чекає на 600 українських діток із 7 областей України. Це діти, які відчули на собі «подих» війни на Сході країни, – деякі з них залишилися сиротами, в інших батьки досі перебувають в зоні проведення антитерористичної операції, дехто разом із сім’ями змушений був покинути власні оселі і поїхати туди, де безпечніше. Програма «Діти Героїв АТО на відпочинку в Угорщині» реалізується завдяки волонтерам та благодійним організаціям України за підтримки угорського уряду, Державного самоврядування українців в Угорщині, генерального та почесного консульствам Угорщини в Україні та Міністерства людських ресурсів Угорщини. Велику роль в організації поїздки беруть держсекретар Міклош Солтеш, президент Державного самоврядування українців Угорщини Юрій Кравченко, перший заступник президента Світового конгресу Ярослава Хортяна, генеральний консул Угорщини у м. Ужгород Йожеф Бачкаі та почесний консул Угорщини в м. ІваноФранківськ Василь Вишиванюк. Своєю чергою, з українського боку організацію
поїздки взяли на себе громадські та благодійні організації, зокрема Благодійна організація «Фонд «Відродження Прикар-
хологічні травми і пережили те, що може витримати не кожен дорослий, змінити середовище, поспілкуватися з однолітками,
паття» – співоорганізатор та координатор благодійної програми «Європейські цінності для дітей України», фонд «Майбутнє Прикарпаття» та Благодійний фонд «Зміцнення громад». – Діти не повинні відчувати на собі жахи війни, яку затіяли дорослі. Відпочинок – це найменше, що ми можемо їм запропонувати. Головне – дати можливість хлопчикам і дівчаткам, які перенесли пси-
відпочити на природі, – коментує Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». Плавання на каное, спортивні ігри та змагання, відпочинок на березі озера Веленце, екскурсія до Будапешту та багато іншого – усім цим уже насолоджується перша група учасників програми. Загалом заплановано 10 заїздів, по 60 дітей у кожному. Вони відбуваються щонеділі, почи-
наючи з 21 червня 2015 року. Організовує поїздку до Угорщини дітей із Хмельниччини Благодійний фонд «Зміцнення громад». Наразі перша група українських діток уже в таборі. За цей час до дітей уже встигли завітати Держсекретар Угорського уряду Міклош Шолтес, консул Угорщини Ласло Віда, президент Державного самоврядування українців в Угорщині Юрій Кравченко та Андраш Бангалмі, секретар україно-угорського бізнес-клубу. – Це чудовий приклад того, як неурядові організації з різних країн діють спільно. Якщо уряд Угорщини долучився до фінансування програми на своїй території, то на території України все організували волонтери. Ми, своєю чергою, допомогли з візовою підтримкою, – коментує у соціальній мережі facebook консул Угорщини Ласло Віда. Як сверджують організатори програми, вона забезпечить навчання, встановлення та зміцнення зв’язків між молоддю, допоможе навчити виявляти солідарність і надавати допомогу один одному. Батьки учасників можуть залишатися спокійними, адже їх діток під час поїздки супроводжують лікар-терапевт, студент-інтерн, студент-психолог і студент-соціальний педагог.
Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця 1 червня 2015 року закінчився прийом робіт на конкурс дитячих творів «Християнські орієнтири людського життя». Нагадаємо, що його організаторами є Благодійний фонд «Зміцнення громад» та Благодійний фонд «OEKROE» (Нідерланди). Конкурс тривав 4 місяці: із 1 лютого до 1 червня 2015 року. Цьогоріч у конкурсі взяли участь 94 дитини із Хмельницької та Житомирської областей, які писали твори на тему «Добра людина винесе добро із скарбниць свого серця» (Біблія, Луки 6:45). Учасники поділилися своїм баченням того, яка людина є доброю. – Добро – це нагальна потреба люди-
ни посміхнутись комусь, простягти руку допомоги. Допомогти перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки, – так про добро говорить 10-річна Катерина Літнарович, учасниця конкурсу із смт Гриців. Для участі у конкурсі діти надсилали не лише творчі роботи, а і табелі про успішність навчання в школі. Таким чином, на кращих із кращих чекає поїздка в дитячий табір у Карпатах. Із 27 липня по 7 серпня 2015 року с. Клиновець Мукачівського району Закарпатської області прийме десятки талановитих дітей, які зможуть відпочити і отримати масу позитивних емоцій.
Гранти Конкурс грантів для молодих художників від Sky Art Foundation Благодійний фонд Sky Art Foundation надає фінансову допомогу молодим талановитим художникам на початковому етапі їхнього творчого шляху. Грант становить 13 000 – 16 000$. Участь у конкурсі можуть взяти художники, що працюють у галузі живопису, графіки чи скульптури. Вони повинні продемонструвати прагнення і бажання пов’язати своє життя і кар’єру з мистецтвом. Вік кандидата – від 18 до 35 років. Щоб взяти участь у конкурсі, необхідно заповнити форму заявки і додати такі до-
кументи: – CD із зображеннями 6 робіт, виконаних протягом останніх двох років; – копію паспорта; – копії запрошень, відгуків, статтей, дипломів та інших письмових матеріалів; – опис проекту, який учасник має намір реалізувати за рахунок гранту; – детальний опис бюджету проекту; – рекомендаційний лист від одного з вчителів або професорів.
Форма заявки повинна містити таку інформацію про кандидата: прізвище, ім’я, по-батькові; освіта, спеціальність; участь у виставках, проектах; домашня адреса; телефон; e-mail; посилання на сторінку в facebook чи вконтакті. Усі документи і матеріали повинні бути представлені українською та англійською мовами. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 15 липня. Документи повинні бути вислані Укрпоштою: пров. Шевченка, 8б, Київ, Україна, 01001, а заявка та портфоліо кандидата – електронною: info@skyartfound.com
«Проекти миру» – програма грантів для миротворчих неурядових організацій «Проекти миру» – програма грантів, організована Journalist and Writers Foundation для підтримки інноваційних вирішень конфліктів і проектів зі становлення миру. Приймаються проекти різних дисциплін: – внутрішньо громадський та міждержавний діалог/співробітництво; – плюралізм і мультикультуралізм; – молодь, конфлікти і миротворчість; – постконфліктне примирення;
– раннє попередження і запобігання конфліктів; – навчання з миру; – роззброєння, демобілізація та реінтеграція; – гендерна рівність та розширення прав і можливостей; – роль ЗМІ в конфліктах та миротворчість. Заявки приймаються від некомерційних організацій з будь-якої точки світу. Для того, щоб подати заявку на грант, заявники повинні надіслати англійською мовою свої пропозиції до 30 вересня 2015.
Journalist and Writers Foundation надаватиме кошти для проектів до 50 000$. Найуспішніші проекти отримають наступні додаткові нагороди: 10 000 – 30 000$. Детальніше за посиланням: http://gyv.org.tr/Hakkimizda/Detay/19/About%20the%20Foundation
5 років успішної діяльності на ниві благодійності
Регіональне інформаційно-аналітичне видання “Міцна громада” Адреса редакції: пров.Подільський, 20, м.Шепетівка, Хмельницька обл., 30400 тел./факс: (03840) 4-18-60 www.mitsna-gromada.com
Засновник - БФ “Зміцнення громад” Реєстр. св. серії КВ №19459-9259Р Тираж - 30 000 примірників Головний редактор – Т.П. Василик Випусковий редактор – А.В.Глівінська Редакційна колегія: І.М.Слободзяна, Ю.В.Романюк, Ю.С.Іщук, Ю.В.Захарова
Верстка - Р.В. Сухоцький, О.А. Лавренюк Друк - офсетний, віддруковано у ТОВ “Інтерконтиненталь-Україна” Адреса друкарні: м. Київ, вул. Інститутська, буд.16, офіс 1/15 Розповсюджується безкоштовно
Фоторепортаж
Газета заснована 6 листопада 2012 року. Виходить1 раз на місяць. Обсяг - 2 друкованих аркуші. Редакція не завжди поділяє точку зору авторів публікацій.