Міцна громада 94 by mitsna-gromada

№9 (94) вересень 2015 року

Оздоровлюємо громаду: команда медиків мобільного шпиталю вирушила в дорогу. Де вона уже встигла побувати? С.2

Чим живуть благодійники? Спробуємо провести один день із директором БФ «Зміцнення громад» Тетяною Василик. С.4

Андрій Гордійчук: «Із любов’ю до землі, з турботою про громаду».

С.5

Про перші кроки діяльності Першого національного аграрного кооперативу розповість Анатолій Онищук.

С.6

Митрополит Київський та всієї України відвідав Шепетівщину

21 вересня Шепетівщину вперше з архіпастирським візитом відвідав Його Блаженство, Блаженніший Онуфрій – Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви. Митрополит провів святкову службу у Городищенському Свято-Різдва Богородицькому чоловічому монастирі з

нагоди престольного свята. До святкової літургії в Городищі долучилися 11 архиєреїв, 12 владик і співслуживих предстоятелів, більше 100 священників і 4,5 тисячі прихожан з усієї України. До організації свята долучилися небайдужі прихожани, члени церковної громади, меценати та представники те-

риторіальних громад, у тому числі Благодійний фонд «Зміцнення громад». Уперше більше ста священнослужителів з усієї України одночасно зібралися на території монастиря, аби урочисто прославляти Пресвяту Богородицю та звертати до Неї свої хвалебні молитви. Люди долали сотні й тисячі кілометрів,

щоб відчути на собі благодатну атмосферу і просити благословення в Митрополита всія України. Блаженніший очолив святкову Божественну Літургію з сонмом архієреїв, здійснив хресну ходу та із вітальним словом звернувся до прихожан храму. (Продовження с.2)

Митрополит Київський та всієї України відвідав Шепетівщину (продовження. Початок с.1) – У цьому монастирі я вперше, але до мене доходять вістки із різних куточків нашої церкви про те, що на Шепетівщині діє «малий Почаїв». Нехай Господь благословить Вас та Ваші сім’ї, нехай молитвами благословенної владичиці нашої Богородиці Пресвятої Діви Марії Господь пошле любов і спокій у наші серця, а мир – у державу. У цьому світі кожен із нас, як свічка, світить і показує дорогу до вічності. Тож хай цей шлях буде легким і справедливим для кожного, – звернувся до парафіян Блаженніший Митрополит Онуфрій. Як змінилася територія монастиря за 5 років! Це зараз вона ошатна, а будівлі – відремонтовані. Але ще 5 років тому все тут було в занедбаному стані: дахи протікали, а десь їх взагалі не було. Від цього затікали і псувалися мури. І хоча важко уявити, щоби вода та сирість могла зруйнувати стіни завтовшки 1,4 м, проте за десятки років це таки сталося. Тоді у 2009 році за відновлення святині взявся колектив корпорації «Сварог Вест Груп» на чолі із Андрієм

Гордійчуком, Благодійний фонд «Зміцнення громад» та небайдужі прихожани. Наразі спільними силами вдалося перекрити всі будівлі, замінити дахи та оновити фасад. У планах – реставрувати

інтер’єр храму, відновити його внутрішні розписи, адже це – головна святиня монастиря. – Нашому монастирю уже 477 років. Із Божою допомогою, завдяки підтримці

добрих людей та за сприяння благодійників із БФ «Зміцнення громад» ми зараз бачимо монастир таким, яким він став. Половину фасаду уже відреставровано і приблизно таку ж частину храму відремонтовано й усередині. Нам допомагають пожертви прихожан та усіх, хто може. З миру по нитці, як то кажуть. Так стараємось підтримувати цей «осередок духовності», адже монастир був і залишається духовним джерелом благодаті на подільській землі. Ми хочемо й будемо надалі відроджувати не лише ці стіни, а й духовне життя українців, – коментує владика Варлаам, настоятель Городищенського Свято-Різдва Богородицького чоловічого монастиря. У цілому свято пройшло поособливому: навіть невеликий дощ не зіпсував торжественного настрою людей. У цей день прихожани православної церкви долучилися до спільної молитви із Митрополитом Київським та всія України, прониклися особливою атмосферою та отримали благословення від Блаженнішого.

Безкошовна кардіодіагностика для здоров’я громади Бажаєте безкоштовно обстежити своє серце на сучасному обладнанні, визначити загальний стан свого здоров’я та проконсультуватися у кращих лікарів України? Благодійний фонд «Зміцнення громад», Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. М. Пирогова (ПДМШ) та Перший національний аграрний кооператив дають Вам таку можливість. Для цього візьміть участь у програмі кардіодіагностики «Здорова громада». Команда медиків ПДМШ, починаючи із 28 вересня, упродовж двох місяців подорожуватиме селами Хмельниччини і здійснюватиме плановий огляд жителів. Медпрацівники планують оглянути більше 20 тис. жителів Хмельниччини, виявити, продіагностувати та допомогти позбутися недуг. Як це відбувається? Десять мобільних бригад лікарів проводять обстеження жителів сіл та селищ, застосовуючи при цьому сучасні електрокардіографічні системи «Оракул», глюкометри, тонометри та за потреби надають необхідні ліки. Залежно від результатів огляду, медики направляють хворих до сімейних лікарів на місцях, де селяни зможуть продовжити своє лікування. – Співпраця між Благодійний фондом «Зміцнення громад» та Першим добровольчим мобільним шпиталем ім. М. Пирогова триває уже більше року. Фонд дбає про стан здоров’я громади, тому вперше реалізовує медичний проект такого масштабу. Зараз кваліфіковані медики будуть безкоштовно діагностувати хвороби у населення Хмельниччини. Тепер люди на початкових стадіях зможуть виявити серцево-судинні захворювання і вчасно почати лікування, – говорить Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». 23-25 вересня 90 головних лікарів центрів ПМСД, сімейних лікарів та фель-

дшерів, які здійснюють огляд жителів Хмельниччини, відвідали тренінг «Сучасні методи електрокардіографії та раннього виявлення серцево-судинних патологій». Навчання пройшло у Шепетівці, Кам’янці-Подільському та Хмельниць-

Новини

кому. Упродовж трьох днів тренування медики переймали досвід професорів і лікарів вищої категорії, знайомилися зі структурою та механізмом дії «Оракула» та з його допомогою реєстрували ЕКГ. – Заняття складалося із двох частин:

теоретичної і практичної. Під час першої частини ми говорили про фактори і ризики виникнення серцево-судинних захворювань, профілактику їх лікування та специфіку роботи сімейного лікаря. Практична частина дала змогу випробувати дію 6-канального електрокардіографа «Оракул», який надає розширену інформацію про фізичний та психологічний стан пацієнта. Обладнання дозволяє виявити ризики виникнення серцевих захворювань ще на початковій стадії та запобігти подальшому розвитку хвороби, – розповідає Олена Ліщук, в. о. головного лікаря Білогірського центру ПМСД. Проект «Здорова громада» уже вирушив у дорогу та відвідав 33 села Хмельниччини. Прийом триває 10 год. Пацієнти – люди різного віку, у середньому – 45-50 років. За словами медиків, загальна картина – задовільна, в основному пацієнти скаржаться на тиск та серцеву недостатність. – У нас людей приймали 4 головні лікарі, невролог і 3 сімейні лікарі. Були пацієнти, які потребували термінової допомоги, тому одразу ж після огляду ми давали їм ліки або госпіталізовували. До нас ішли люди, які відчували, що мають проблеми зі здоров’ям. В основному ми підтверджували в них такі діагнози як цукровий діабет, гіпертонія та ішемічна хвороба серця. Проте були і надзвичайні випадки. Ми виявили 2 пацієнтів у передінфарктному стані, ще один уже переніс інфаркт, і його стан погіршився. Також через підозру на інфаркт прямо з місця огляду госпіталізували жінку, – говорить Тамара Платаш, головний лікар амбулаторії с. Михайлючка. Потрапити на прийом до кваліфікованих лікарів зможете і Ви! Слідкуйте за маршрутом ПДМШ і анонсами на нашому сайті www.mitsna-gromada.org.ua та будьте здоровими!

Волонтери Корпусу Миру в Шепетівці БФ «Зміцнення громад» залучає волонтерський досвід США. Допоможе йому в цьому волонтер із Корпусу Миру, якого Благодійний фонд на два роки запросив у свій колектив. Американські партнери відгукнулися на запрошення українських благодійників і уже в грудні цього року розпочнуть реалізацію спільних проектів. Деталі співпраці обговорювали 10 вересня у ході робочого візиту Марата Кюрчевського, представника Корпусу Миру США в Україні. Корпус Миру США в Україні працює у трьох напрямках: розвиток молоді, викладання англійської мови як іноземної і розвиток громад. – Розвиток громад передбачає співпрацю з громадськими організаціями та волонтерами, написання та реалізацію проектів, пошук партнерів. Волонтер із США у цьому випадку є містком між громадами та організацією, яка допомагає втілювати ці проекти в життя. Він два роки працює у колективі, живе в українській родині та обмінюється не лише професійним, а й культурним досвідом. Тому це прекрасна можливість започаткувати співпрацю, яка, можливо, триватиме і після закінчення обмінної програми, – пояснює Марат Кюрчевський. Наразі між БФ «Зміцнення громад» та Корпусом Миру США в Україні ведуться переговори та підбір волонтера, який би зміг навчити та навчитися нового в українських благодійників.

Переходимо на «зимовий час»

*Корпус Миру США – волонтерська агенція, яка співпрацює із 63 країнами світу, направляючи у прогресивні організації своїх добровольців. У 1992 році Президенти України та США підписали двосторонню угоду про започаткування Корпусу Миру США в Україні. Відтоді двічі на рік американські доброчинники відправляються до українських організацій, обмінюються досвідом, плічо-пліч працюють у нових колективах та живуть в українських сім’ях.

Паралельні світи Щодня по телебаченню, радіо та з новин у мережі Інтернет ми чуємо про десятки постраждалих українських солдатів, які під час військових дій отримали важкі поранення, контузію або понесли серйозні втрати. Проте як часто ми задумуємось над тим, яка подальша доля цих хлопців? Що їх чекає, окрім ліжка в госпіталі та нагляду лікарів? Яка вірогідність того, що разом зі своїм здоров’ям вони не втратили віру в нормальне життя? Як зі світу, де панує війна і розруха, перейти у нормальний, звичний усім, світ? Напевно, єдиним, що не дає цим хлопцям зійти з розуму, є підтримка. 19 вересня Благодійний фонд «Зміцнення громад» спільно із Шепетівським центром ПМСД передали 140 продуктових наборів, овочі та одяг від Міжконфесійного фонду «De Ruyter» у Військово-клінічний центр міста Вінниця, де зараз перебуває 140 пацієнтів. Проте найбільш важливо хлопцям було почути слова підтримки і просто поговорити. Приємним подарунком стали промінчики добра – дитячі листівки «Голуб миру», які оберігатимуть наших героїв. – Ми вже не вперше передаємо такого роду допомогу. Усе почалося рік тому, після Іловайська. Тоді дух волонтерства був шаленим, сьогодні ж трохи стих. Нещодавно ми їздили в госпіталь до Вінниці. Скажу одне: хлопці, які там перебувають, – забуті. Вони – важкопоранені, можуть перебувати на лікуванні по півроку, але, окрім ліків та нагляду лікарів,

25 жовтня о 4 годині ранку за київським часом на всій території України скасовується літній час. Годинникова стрілка переводиться на одну годину назад. Про це повідомляється на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів №509 від 13 травня 1996 року. Нагадаємо, із 1996 року Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня, на літній – в останню неділю березня.

Осінній призов розпочато 1 жовтня в Україні почалася осіння призовна кампанія. Призивають на строкову службу в 2015 році осіб у віці від 20 до 27 років. Громадяни України у віці 18 і 19 років можуть піти служити, але тільки за власним бажанням. Служба в армії триває півтора року. Осінній призов, згідно з Розпорядженням Президента України, триватиме до 30 листопада. Як повідомлялося раніше, за осінній призов планують набрати 11 тис. строковиків, більша частина з яких піде на службу до лав Збройних Сил України.

На місцеві вибори виділили 3,5 млн євро

вони ще потребують спілкування, – розповідає Віталій Градомський, головний лікар Шепетівського центру ПМСД. Не вистачає у госпіталі і звичних медпрепаратів: пацієнтів із відкритими ранами в госпіталі дуже багато, тому найбільш гостра потреба – у розчині для промивання ран «Декасан». Своїм нормальним і порівняно спокійним життям ми завдячуємо тим, хто не вагаючись кинувся у вир війни. Підтримка героїв, які там постраждали, – це найменше, що ми можемо зробити.

9 ящиків допомоги 42-річному інтернату

Любарський психоневрологічний інтернат – заклад із 300-річною історією. Із самого початку тут був панський маєток, у якого було 4 власника. Якось сюди навіть завітав Лев Толстой. У часи революції маєток в останнього власника забрала радянська влада, приміщення перетворили на військову частину, яка проіснувала до 1939 року. Пізніше із неї зробили будинок сиріт, потім – школу. Зрештою, школу

В Україні

замінили на будинок пристарілих. А 1973 року тут відкрили психоневрологічний інтернат. Територія інтернату – велика, тут розташований центральний і 2 додаткових корпуси, медпункт, пральня і їдальня. Заклад перебуває на державному балансі, проте фінансування на усі потреби не вистачає. Стараються виправити цю ситуацію благодійники із БФ «Зміцнення громад». Нещодавно вони передали Любарському психологічному інтернату 9 ящиків теплого одягу та взуття, 2 пари ходуль. – Зараз цілодобово в інтернаті перебуває 150 чоловік, які тут живуть. Той, хто мешкає ближче до дому, може їздити у відпустки, а кому потрібно, може відправлятися на стаціонарне лікування. Ми намагаємося створювати хороші умови життя: забезпечуємо трьохразовим харчуванням, робимо косметичний ремонт приміщення. Коштів, які виділяє держава, на все не вистачає, тому ми звертаємося до небайдужих меценатів. Теплий одяг і взуття від БФ «Зміцнення громад» стали дуже доречними, – говорить Микола Данилевич, директор Любарського психоневрологічного інтернату. Скоро надворі стане зовсім холодно. Сподіваємось, теплі речі будуть зігрівати не лише тіла, а й душі тих, хто перебуває в психоневрологічному інтернаті м. Любар.

Європейський Союз виділив Україні фінансову допомогу загальною сумою 3,5 млн євро для проведення місцевих виборів. Як стверджує УНІАН, гроші підуть на спостереження за голосуванням. Ці кошти надані різними місцевими та міжнародними організаціями. Фінансова допомога буде спрямована на спостереження за виборами, тренінги, залучення громадянського суспільства до реформи виборчого законодавства, організацію передвиборних дебатів, а також створення онлайн-карти, на якій будуть позначені можливі порушення у ході виборів. Вибори не будуть проводитися на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей, а також у 91 населеному пункті Донецької та 31 – Луганської областей на підконтрольній території Україні.

Страхування за рахунок держави Про таку перспективу повідомив Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі. – Сказати, скільки коштуватиме річний поліс, дуже важко, оскільки це залежить від кількості людей, які страхуються і від кількості послуг, які входять у страховий поліс, – зазначив Олександр Квіташвілі. За словами Міністра, відповідно до опитування страхових компаній, на одну людину виділятимуть близько 130-150 $ на рік. За матеріалами УНІАН

Особистості

Щоденник благочинника: один день із життя

Із любов’ю до землі, з турботою про громаду

Плани на день у кожного різні. Вчасно прокинутися. Не запізнитися на роботу. Зробити усе заплановане. Заплатити за комунальні послуги. Зателефонувати мамі. Забрати дітей зі школи. Встигнути додому на вечерю… Чим же живуть благодійники? На що вони витрачають левову частину свого часу?

Споконвіку незмінним скарбом кожного українця була і залишається земля, яку від діда-прадіда отримують у спадок, плекають і обробляють, вирощуючи запашний хліб. Кому ж можна довірити найцінніше? Відповідь очевидна – дбайливому господарю, який ставиться до землі з любов’ю та турботою, цінує нелегку працю людей та покращує їх добробут. Саме таким господарем є Андрій Гордійчук – керівник найбільшої аграрної компанії Хмельниччини, меценат, активний громадянин та благодійник, засновник БФ «Зміцнення громад».

Усе це – завдяки ефективній роботі колективу Фонду під керівництвом Тетяни Василик. На сьогодні налагоджено тісну співпрацю із Благодійним фондом «OEKROE» (Нідерланди) і Міжконфесійним фондом «De Ruyter» (Нідерланди). З голландськими партнерами Фонд збудував 5 дитячих садочків, центр реабілітації та гуртожиток школи-інтернату. Більше того, скоро до колективу БФ «Зміцнення громад» приєднається волонтер із Корпусу Миру США, який упродовж 2 років разом із вітчизняними благодійниками працюватиме на благо громад Хмельниччини. Вечір По дорозі додому робота не закінчується: Тетяна Василик читає листи, які щоденно надходять на її пошту, відповідає на кожен із них та спілкується з людьми у соцмережах. Увечері, після насиченого дня, можна допомогти дітям з уроками, приділити час родині та відпочити. Адже завтра – новий день для нових звершень. Підсумок дня Це був продуктивний день: • на засіданні Ради експертів розглянуто 48 листів-звернень від активних та ініціативних представників громад з усієї України; • здійснено 4 робочих візити до партнерів Фонду; • обрано черговий дитячий садочок у с. Гриценки, який буде відремонтовано спільно із БФ «OEKROE» (Нідерланди); • виділено 75 тис. грн (ремонт дороги в с. Антоніни, Трусилівка і Федорівка); • здійснено 53 робочих дзвінків, завдяки яким вдалося налагодити комунікації з громадами. Пропонуємо прожити день із директором БФ «Зміцнення громад» Тетяною Василик. Ранок Хороший ранок – це вдалий початок будь-якого дня. Ранок Тетяни Василик починається із молитви, яка надихає, додає сили, Божого благословення у справах і починаннях. Далі – приготування сніданку для чоловіка, мами і трьох дітей. Потім зібрати і відправити дітей до школи. Чашка кави для себе. Все, пора на роботу. До праці. Початок робочого дня Зазвичай робочий день Тетяни Василик розпочинається на Фонді: важливо усе розпланувати, домовитись про зустрічі, обговорити з колегами основні питання, проблеми та поточні завдання. Далі – розгляд листів-звернень, яких, до речі, щодня на адресу БФ «Зміцнен-

ня громад» надходить близько сотні. На цьому перебування у кабінеті закінчується. Кожного дня треба зустрічатися з новими людьми, побувати в різних закладах: школах, садочках, інтернатах… Треба заглянути до кожного містечка, селища і села, відчинити кожні двері, де чекають на підтримку і дружнє плече, достукатись до кожного серця, подарувати громадам віру і надію. Важливо прослідкувати й за процесом реалізації поточних проектів. Наразі добігає завершення проект «Заробіток біля хати», організований Благодійним фондом «Зміцнення громад». Настав найбільш відповідальний етап – викуп урожаю квасолі в учасників проекту. Не можна пропустити жодного дому та жодного подвір’я, потрібно завітати до кожного, хто зацікавився проектом Фонду і захотів покращити власний добробут. Далі – зустріч із медиками Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова (ПДМШ). Із 21 верес-

ня у рамках спільного проекту «Здорова громада» вони почали подорожувати селами Хмельниччини та безкоштовно проводити кардіодіагностику місцевих жителів. Проект триватиме 2 місяці, упродовж яких медики планують оглянути понад 20 тис. подолян. Щодня авто ПДМШ заїжджає щонайменше у три села. Лікарі, озброївшись новітньою технікою, медпрепаратами та хорошим настроєм, вирушають в дорогу. Сьогодні вони виявлять, продіагностують та неодмінно допоможуть не одній людині! Успіхів їм у цьому! Стільки цікавих проектів, стільки людей чекає на допомогу! Для того, аби втілити задуми і допомогти кожному, Тетяна Василик веде діалог між громадою, бізнесом і владою. Тому не менш важливою частиною роботи є залучення додаткових коштів на втілення проектів і акцій Благодійного фонду «Зміцнення громад». Зараз встановлено зв’язки із вітчизняними та закордонними меценатами, організаціями і благодійниками.

На сьогоднішній день під опікою Фонду знаходяться громади 309 сіл та селищ і 27 міст, на добробут яких за 5 років діяльності було залучено понад 50,5 млн грн. У двері БФ «Зміцнення громад» щодня стукають десятки людей… У серці кожного з них живе надія… Мати хворої дитини сподівається на те, що поставить її на ноги, вихователь дитячого садочку – що малята спатимуть на комфортних ліжках, учитель фізкультури надіється, що школярі займатимуться у відремонтованому спортзалі, поранений солдат вірить, що йому вистачить «Декасану», фельдшер у сільському ФАПі – що пацієнти лежатимуть у теплих палатах. Взявши на себе почесну місію благодійності, Благодійний фонд «Зміцнення громад» не має права не протягнути руку допомоги людям, які мають надію. Розуміючи це, колектив ефективно працює та намагається усіма силами допомагати усім, хто цього потребує. Адже поки живе надія, житиме й добро!

– Сьогодні у корпорації «Сварог Вест Груп» працює майже 5000 людей. Ви обробляєте 80 тис. га землі, б’ючи всеукраїнські рекорди врожайності. Натомість, коли усе починалось, Вам було лише 25 років. Чим завдячуєте такому стрімкому розвитку? – Я б ніколи не досягнув цього самотужки. У Шепетівці я знайшов однодумців, які підтримали мене, допомогли реалізувати ідеї. Сварог об’єднав людей, для яких праця на землі – не просто спосіб заробити гроші, а життєве покликання. Ми поставили собі за мету показати Україні і світові, що вітчизняна продукція може бути якісною, що ми можемо задовольняти потреби не лише українських споживачів, а й експортувати продукти за кордон. Спільними зусиллями ми досягли цієї мети, і я дуже пишаюся колективом Сварогу. А секрет нашого успіху простий – працьовиті люди, об’єднані любов’ю до рідної землі. Усіма досягненнями Сварогу завдячую злагодженій роботі нашої команди: від тракториста до начальника відділу насінництва. Зараз понад 4700 пар невтомних рук майстрів своєї справи щоднини працюють над великими та малими звершеннями нашої компанії. – Як Ви гадаєте, у чому майбутнє українського села? – Село – це колиска аграрного виробництва, а тому його майбутнє, насамперед, у розвитку галузей переробки. Над цим уже працюємо: спільно ми розвиваємо аграрну сферу України, відроджуємо села, даємо людям можливість мати гідну плату за їхню важку працю. Для цього ми підтримуємо Перший національний аграрний кооператив – добровільне угрупування селян, які об’єднують свої ресурси задля збільшення власних прибутків. Таким чином, селяни не збувають свою продукцію «третім особам» за низькою ціною, а продають підприємствам за високими цінами, або навіть експортують за кордон. Разом ми робимо село перспективним, привабливим для молоді. – Як Ви співпрацюєте із громадами сіл, селищ і невеличких містечок, де працює корпорація «Сварог Вест Груп»? – Якщо говорити про наших орендодавців, то в корпорації діє декілька соціальних програм. Їх розробили спеціально для підтримки пайовиків, це «Синівська турбота», «Подолаємо труднощі разом», «У складну хвилину – поряд», «Крок назустріч – запорука плідної співпраці» та «Захист Ваших прав». Завдяки цим програмам люди можуть підвищити відсоток виплати орендної плати, забрати її достроково або отримати матеріально-фінансову підтримку. Окрім того, у 2010 році на базі корпорації було створено Благодійний фонд «Зміцнення громад», який щодня допомагає людям, котрі туди звертаються. За 5 років діяльності Фонду було реалізовано сотні проектів, надано близько 100 тонн гуманітарної допомоги, 50,5 мільйонів гривень фінансової підтримки та проведено сотні тренінгів і навчань для згуртування територіальних громад. Ми допомагаємо військовим у зоні АТО, надаємо кошти школам, ФАПам, реконструюємо та відбу-

довуємо садочки, інтернати та амбулаторії. Якщо хтось звертається по допомогу на дороговартісне лікування, операцію або реабілітацію, ми також не відмовляємо. – На реалізацію усіх цих проектів потрібні кошти. Яким чином Вам вдається їх залучити? – Щомісяця працівники корпорації здійснюють добровольчі внески на благодійність із власних заробітних плат у розмірі 1-3%. Здавалося б, це зовсім невідчутна сума, проте наш колектив – великий. Тому ми щомісячно можемо виділяти чималі суми благодійної допомоги тим, хто цього потребує. Так, кожен працівник корпорації – це благодійник. Велика частка інвестицій – внески меценатів та партнерів Фонду. Окрім того, Благодійний фонд «Зміцнення громад» співпрацює із закордонними фондами, які виділяють гуманітарну допомогу, залучають зовнішні інвестиції та спільно реалізовують проекти для покращення благополуччя подолян. – На Сході України точиться нещадна війна, усі сили «кинуто» на підтримку

наших військових. Чи долучаєтесь Ви і Ваш колектив до підтримки українських воїнів? – Безперечно, я та мої колеги розуміємо, що ми можемо розбудовувати країну тільки завдяки відвазі та жертовності наших побратимів, тому зараз постійно надаємо підтримку нашим військовим. Із квітня минулого року корпорація разом із Фондом реалізовують проект «Народ і армія – єдині!». У його рамках хлібороби та благодійники надають фінансову, матеріальну та гуманітарну допомогу військовослужбовцям, а також відновлюють застарілу матеріально-технічну базу військових частин. За цей час 10 відремонтованих та відновлених КамАЗів, військовий тягач МТ-ЛБ, Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. М. Пирогова, швидка допомога, тепловізори, бронежилети, каски та військові форми – усе вирушило на допомогу бійцям АТО. Більше того, значна частина працівників корпорації зараз захищають Батьківщину на Сході України. – Ви є кандидатом у депутати до об-

ласної ради від Аграрної партії України. Які Ваші подальші кроки щодо розвитку Шепетівщини? – Зважаючи на адміністративно-територіальну реформу, яка незабаром відбудеться в Україні, я розумію, що розвиток рідного краю покладено на плечі місцевих громад. Я відчуваю відповідальність за Шепетівщину та загалом громади, з якими ми співпрацюємо. Тому нині нам, насамперед, потрібно зацікавити усіх, хто може вкладати кошти у розвиток цих територій. І я працюю у цьому напрямку. Практично кожного тижня ми запрошуємо до нас іноземних партнерів із закликом вкладати інвестиції в сільське господарство і промисловість регіону. Це дозволить побудувати у кожному селі переробне підприємство, відкрити школи та ФАПи, відремонтувати дороги, розвинути благоустрій міста та району. Я мрію жити і працювати у процвітаючому краї щасливих людей, де панує мир і спокій, а кожен житель має роботу, яка приносить йому задоволення і хороший дохід!

Тет-а-тет

Можливості

Перші кроки Кооперативу

Листоноша-рятівниця

«Лише приватний власник може вивести село на якісно новий рівень», – вважають одні. «Лише за молоддю села – майбутнє», – так говорять інші. А у наших експертів є своя думка. Ми продовжуємо кооперувати людей, яким небайдужа доля невеличких громад. Про перші кроки Першого національного аграрного кооперативу поговоримо з його очільником Анатолієм Онищуком.

У час, коли мережа Інтернет із кожним днем затягує у свої тенета все більше людей, а електронне листування витісняє паперове, усе ж є люди, які турбуються про те, аби довгоочікувані листи дійшли-таки до отримувачів. Листоноші – це люди, які не просто приносять газети. Це рятівники, які можуть принести стареньким продукти харчування, допомогти заповнити квитанції або розповісти новини. Часом поштар – єдина людина, із якою можна поговорити. Усе це робить Тетяна Ящук – жителька села Васьківчики Красилівського району, яка 28 років присвятила комунікації з людьми: саме стільки часу вона працює у Васьківчиковецькому відділенні зв’язку Укрпошти. – Тетяно Іванівно, де Ви виросли, яким було Ваше дитинство? – Родом я з с. Васьківчики, мої батьки працювали в колгоспі. До 5 класу я навчалася у нашій школі, потім перейшла в школу с. Тернівка Ізяславського району. На заняття доводилось ходити пішки, щодня долаючи по 4-5 км. Я дуже любила математику, тому після закінчення школи обрала професію бухгалтера, пішла на курси «Бухгалтерський облік сільськогосподарського виробництва». Навчання тут я закінчила із червоним дипломом, після чого вступила до Шепетівського сільсько-

– Анатолію, Ви очолили Перший національний аграрний кооператив. Як Ви до цього прийшли? – Ми розпочали цю справу трохи із запізненням, адже зараз – розпал сезону, багато сільськогосподарської продукції уже готової до реалізації. Я маю вдосталь виробничого досвіду: працював директором молочних та інших підприємств, які виробляють продукти харчування. Тому мені відомо, наприклад, як молоко в селі

Коли виникла ідея створення кооперативу, я зрозумів, що за цим – майбутнє збирають і згодом переробляють на підприємствах. Я знаю про велику різницю між цінами та бачу важку працю, яку люди вкладають у виробництво продукції. Коли виникла ідея створення кооперативу, я зрозумів, що за цим – майбутнє, бо в Україні наразі нічого подібного немає. Проте, я вважаю, що саме цей шлях допоможе людям у селі заробляти більше грошей і допоможе розвинути малорозвинені напрямки діяльності. – Якими є перші кроки діяльності Кооперативу? – Ми розпочали діяльність у чотирьох напрямках. Перший – заготівля продуктів. Це можуть бути горіхи, лікарські трави, ягоди, яблука, груші тощо. Другий – так зване «контрактування» певних культур із їх гарантованим викупом. Передусім, це культури, які важко обробити механізованим шляхом, або які не в змозі посіяти і зібрати великі агрокомпанії. Це культури, які потребують значної людської праці та уваги. Наприклад, тичкова квасоля, яку

вирощують на значних територіях. Вона потребує людського догляду, і саме в цьому її конкурентна перевага. Третій напрямок – це тваринництво. Перша програма, яку ми уже реалізовуємо – це запліднення корів у населення. Ми знаємо, що не всі люди, які утримують худобу, планують після запліднення залишити собі приплід «на корову». А ми пропонуємо безкоштовне осіменіння корів для отримання приплоду із подальшим гарантованим викупом бичка за ціною вище ринкової. – Наскільки цей метод може «оздоровити» ситуацію тваринництва у селі? – Нині в Україні корів менше, ніж після Другої Світової. Якщо запустити усі ці програми, про які ми говоримо, це докорінно змінить ситуацію. Нині закупівлі, що проводяться у селі, дуже хаотичні, і люди, які цим займаються, в одному подвір’ї можуть купити бичка за 1 000 грн, у іншому – за 1 200 грн, у третьому – за 700 грн. І на цьому вони заробляють. Ми ж, окрім осіменіння та викупу приплоду, надаватимемо консультації ветлікарів та забезпечуватимемо господарів якісними ветпрепаратами за собівартістю. Більше того, у наших планах – закупити апарат МІФА для діагностики на лейкоз, адже на сьогодні у деяких районах Хмельницької області є значна проблема із цим захворюванням. Якщо ми закупимо відповідну діагностику, це на 30-40% підвищить якість досліджень і зможе на 100% оздоровити ті райони, де ми будемо працювати. – А 4-й напрямок який? – Четвертий напрямок – це фермерство. Передусім ми сприятимемо створенню фермерських господарств. Це буде консультаційна підтримка, юридична, технологічна, фінансова… Ми будемо

шукати програми із фінансування так, щоб допомогти у створенні ефективних господарств на тій території, де працює кооператив. Ми плануємо створювати сімейні ферми із відгодівлі того приплоду,

Ми будемо шукати програми із фінансування так, щоб допомогти у створенні ефективних господарств який буде отримано від програми осіменіння. Це має бути ферма, яку обслуговуватимуть 5-6 чоловік, де вони утримуватимуть 300-500 голів худоби. При цьому будемо підтримувати фермерів технікою. У рамках кооперативу ми об’єднуємо вже існуючих малих та середніх фермерів для того, аби зберегти їхні гроші. Тут є два плюси: за рахунок більших об’ємів ми будемо економити на закупівлі та продавати товари дорожче під час реалізації готової продукції. – Наскільки українська родина спроможна утримувати такі ферми? – Молочна ферма – це дуже складна

система. Корові там треба у півтора рази більше місця для того, щоб існувати, а відгодівля корови, яка дає молоко, – це дуже складний процес. Натомість бичка треба просто вчасно поїти, годувати і слідкувати за тим, щоб він себе добре почував. Тому займатися такою кількістю поголів’я може мала кількість людей, адже це нескладно. – Уже багато часу люди скаржаться на низькі ціни на молоко. Чи бачите Ви вихід чи альтернативу так званому здаванню молока? – Головна причина низької вартості молока, яке іде від населення, – це його якість. Поліпшити ситуацію, яка склалася, можливо лише працюючи над якістю продукту. Молокозавод просто не в силах платити більше за молоко, із якого неможливо зробити якісний продукт. Тому ми пропонуємо селянам альтернативу – не здавати молоко, а вирощувати телят і здавати їх за високими цінами. Викуп буде здійснюватися згідно прейскуранту. До того ж, буде налагоджена система ідентифікації. Усе це дасть змогу селянам зменшити кількість витрат на виробництво і збільшити власний дохід.

День у ляльковому світі 9 вересня 15 дітей із Хмельниччини поринули у казковий ляльковий світ: цілісінький день у приміщенні столичного Театру Ляльок вони насолоджувались грою українських та закордонних акторів у програмі «Артисти – дітям». Організаторами вистави були Київський Академічний Театр Ляльок, Польський Інститут у Києві спільно з Австрійським Культурним Форумом, Чеським Центром, Посольствами Угорщини і Словаччини. Поїздку групи у складі 13 дітей із Антонінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату та двох дітей-переселенців із м. Приморське (Донецька обл.), які нині проживають у м. Шепетівка, курував Благодійний фонд «Зміцнення громад». – Ці діти, як ніхто інший, потребують піклування та любові. Усі вони пережили багато, тому ми, дорослі, мусимо об’єднати зусилля задля того, щоб їхнє життя стало кращим. Сподіваюся, що емоції, які вони сьогодні отримали, будуть не просто спогадами, а стануть тим, що надихатиме, – говорить Тетяна Васи-

лик, директор БФ «Зміцнення громад». Святкову програму разом із дитячим хором «ДОраДО» відкрив музичний гурт «Тарака» – неперевершені музиканти із Польщі, Білорусі та України. Символічно, що вони виконали пісню «Подай руку Україні», яка стала втіленням почуття солідарності польського народу із братні-

ми українцями. Після цього із вітальним словом до усіх присутніх звернулася Марина Порошенко. – Проект «Артисти – дітям» – більше ніж мистецька акція. Це джерело натхнення і віри в краще. Виховувати дітей означає виховувати майбутнє країни, а найкращий шлях до цього – зробити їх

щасливими. Дуже вдячна усім, хто долучився до реалізації цієї акції. Вірю, що разом ми переборемо усі негаразди і зробимо так, щоб наші діти були щасливими і захищеними, – коментує Марина Порошенко. Тим часом до виходу на сцену готувалася театральна група із чеського міста Брно. Маленьким глядачам вони презентували виставу «Савітрі». Це історія, що базується на старій індуській легенді Махабхарата, у якій кохання принцеси Савітрі рятує судженого від смерті. У той час, коли на сцені відбувалися неймовірні перевтілення, на площі перед театром було не менш цікаво: вікторини, головоломки, інтерактивні ігри та майстер-класи від віденських, угорських та словацьких акторів не залишали байдужим нікого із присутніх. Не лише видовищні постановки чекали на юних глядачів. Українська група культурних діячів ГОГОЛЬФЕСТ на «прощання» усім гостям свята вручала приємні подаруночки і сувеніри, тож ця подія точно залишиться у пам’яті дітей надовго.

господарського технікуму. Проте закінчити його мені не вдалося. Тоді вирішила стати поштарем у нашому селі. Зараз я – начальник Васьківчиковецького відділення поштового зв’язку, але паралельно працюю і поштарем у Васьківчиках. – Що входить у Ваші обов’язки? – Я контролюю роботу відділення зв’язку, слідкую за передплатою і, власне, доставляю пошту васьківчанам. Щодня долаю кілометри на велосипеді, аби люди вчасно отримали довгоочікувані газети та

листи. Робота складна, проте я її люблю. Найкраще у ній те, що тут я можу допомагати людям. Хтось просить принести продукти, комусь треба документи в сільраду передати або за комунальні послуги заплатити, а з кимось – просто поговорити. Стараюся нікому не відмовляти. – Бути і керівником, і поштарем – означає бути комунікабельним і відповідальним. Як Вам це вдається? – Я завжди в русі. Коли на роботі, то знаю, що вдома мене чекають чоловік і двоє синів. Вони – моя опора і надія. Хлопці розуміють, що я часом можу затриматись абощо, тому можуть і по господарству допомогти, і мене підтримати. Вони уже звикли до моєї постійної зайнятості. Анатолій, мій чоловік, працює трактористом на підприємстві «Довіра», що входить до складу Сварогу. Діти з дитинства не цураються роботи на землі. Старший син – Віктор – працює комбайнером разом із батьком на одному підприємстві. Йому 25 років, і він не хоче переїжджати до міста, адже понад усе любить роботу в полі. Менший – Іван – навчається у коледжі на відділенні «машини і устаткування харчової промисловості». Вони – мої два крила. – У Вас дуже насичена робота. Чи залишається час на ведення домашнього

господарства? – Вільного часу маю мало, проте про господарство не забуваю. Тим паче, маю таких помічників! Більше того, цієї весни я дізналася про те, що Благодійний фонд «Зміцнення громад» починає реалізацію проекту «Заробіток біля хати». За його умовами людям давали насіння червоної квасолі, яке треба було вирощувати і збирати врожай, щоб продати за хорошу ціну. Я зацікавилася, тож вирішила спробувати. Засіяла 5 сотих, зібрала і продала 61 кг квасолі. Із нашого села ще 12 людей стали учасниками проекту, і всі залишилися задоволеними. Думаю, якщо наступного року Фонд буде впроваджувати такі цікаві проекти, я знову братиму в них участь. – Що для Вас є найголовнішим у житті? – Я думаю, що головне у житті – це добро, людяність і лояльність. А зважаючи на нинішню ситуацію в Україні, ще додам: найголовніше – здоров’я, мир і злагода українців. P.S. На початку жовтня світова спільнота відзначає Всесвітній день пошти. Колектив Благодійного фонду «Зміцнення громад» вітає усіх працівників пошти і бажає довгих літ життя, натхнення і благополуччя!

Новий закон про місцеві вибори: як голосуватимемо? Депутатів до місцевих рад та мерів цієї осені обиратимуть за новими правилами: 6 серпня Президент України підписав Закон «Про місцеві вибори». Цього року запроваджується пропорційна виборча система з відкритими виборчими списками місцевих організацій та мажоритарна система з відносною та абсолютною більшістю. Що все це означає? Пропонуємо розібратися. Обласна партійна організація може висувати лише виборчий список кандидатів у депутати відповідної обласної ради. Пропонувати свої кандидатури ні до районних, ні до міських, ні до сільських рад вона не може. Районна партійна організація може висунути кандидатів у депутати районної ради, міської ради (для міст районного значення), по одному кандидату в депутати сільських і селищних рад та по одному кандидату на посаду відповідних сільських, селищних, міських голів. Міська партійна організація міста районного значення може висувати одного кандидата на посаду міського голови, список кандидатів у депутати відповідної міської ради, по одному кандидату на посади сільського, селищного, міського голови та по одному кандидату в депутати сільських, селищних рад. Але не може висувати список кандидатів у депутати міської ради та мера, якщо такий список висунула районна партійна організація. Перехресне балотування Одна й та сама людина може бути кандидатом до рад різних рівнів (сільської, районної, обласної) та кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости. Але висуватися од-

ночасно до рад одного рівня, приміром, кількох районів, областей чи партій – не може. Формування списків Списки кандидатів затверджуються місцевими парторганізаціями, але їх обов’язково погоджує центральний керівний орган партії. Виборчі округи Механізм утворення округів для виборів депутатів місцевих рад буде абсолютно новим. Кожна адміністративно-територіальна одиниця поділятиметься на таку кількість округів, яка відповідатиме кількості депутатів ради відповідного рівня. В округах має бути однакова кількість виборців. Партійні організації можуть закріплювати в кожному окрузі лише по одному депутату. В іншому випадку в бю-

летені буде вказано лише назву партії і позначку «кандидат номер 1». Вибори мерів міст У містах, де проживає понад 90 тис. виборців, вибори проходитимуть за пропорційною системою абсолютної більшості, тобто кандидат повинен набрати 50%+1 голос від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо жоден кандидат у першому турі не набирає таку кількість голосів, проводиться другий тур. У містах із населенням менше 90 тис. виборців діятиме мажоритарна система відносної більшості – виграє той кандидат, який набирає найбільше голосів. Виборчий бар’єр Мінімальну кількість голосів, яку має набрати кандидат місцевих виборів (виборчий бар’єр), збільшили з 3% до 5%.

Таким чином місцеві ради зрівняли з парламентом, в якому такий бар’єр діє з 2012 року. Бюлетень Під час голосування виборці отримають до 5 бюлетенів. У бюлетені із переліком депутатів буде зазначено таке: назва партії, «кандидат номер 1» – це загальний лідер списку, який буде зазначений у всіх бюлетенях на всіх округах і автоматично проходитиме в разі подолання партією виборчого бар’єру. Додатково може бути вказано ім’я закріпленого кандидата. Виборець одночасно, однією галочкою голосуватиме і за партію, і за лідера списку, і за кандидата в окрузі. Рейтинговість Під час розподілу мандатів відповідної ради, черговість кандидатів у списку визначатиметься більшою кількістю голосів, які кандидат отримав у своєму окрузі. Кількість голосів виборців, які отримала місцева організація партії та кандидат, висунутий нею у відповідному територіальному окрузі, визначає рівень особистої підтримки кандидата. Відповідно, залежно від цієї підтримки, визначатиметься рейтинг кандидата у виборчому списку місцевої організації партії. Відкликання У Законі передбачено механізм відкликання сільського, селищного та міського голови і депутатів місцевих рад. Цей механізм працює за участі ініціативної групи, територіальної виборчої комісії та вищого керівного органу партії. Приблизно така ж процедура передбачена і для відкликання депутатів місцевих рад. Щоправда, використовувати цей механізм можна не раніше, ніж через рік після обрання.

Традиції і культура

На крилах «ПТАХа» – у театр Хмельниччина – один із найталановитіших регіонів України, адже у кожному селі знайдеться не одна майстриня, яка вражає своїми рушниками та вишитими сорочками, не один артист, який зачаровує своїм голосом, не один художник, який закохує у свої пейзажі. Однак не кожне село може похвалитися театром, а тим більше – зі званням народного, який є, наприклад, у с. Плесна Шепетівського району. Плесенський народний аматорський театр «ПТАХ» має давню і цікаву історію. Ще у довоєнні роки місцеві аматори збиралися в старій хатині, розігрували невеличкі п’єси. Згодом з цього виріс справжній театр, який з 1971 року носить горде звання народного. – Я прийшла у театр двадцятирічною дівчиною. Відтоді минуло понад 43 роки, і я жодного разу не пошкодувала про цей вчинок, адже ми – справжня сім’я. Моє «бойове хрещення» відбулося під час постановки п’єси «Калиновий гай», де я зіграла роль Пурхавки. Саме цією виставою ми здобули звання народного, – згадує Валентина Милюшина, найстарша учасниця народного аматорського театру «ПТАХ». Відтоді театр для багатьох став другою домівкою, невеличким гніздечком, куди злітаються жителі села, аби знайти відраду, відпочити душею, отримати естетичне задоволення. – Граючи роль на сцені, я проживаю інше життя, знаходжу щось спільне зі своїми героями, вчуся на їхніх помилках, – додає пані Валентина. За свою більш ніж сімдесятилітню історію театр мав багатьох керівників. На

Після виступу на фестивалі «Маски Мельпомени-2015» час здобуття звання народного, ним керувала Любов Заячківська, яку сьогодні з пошаною згадують аматори, адже вона допомогла колективу міцно «стати на ноги». Потім театр трішки занепав, однак люди не дали йому зникнути. – Я прийшла у місцеву школу працювати режисером шкільного театру. Побачивши стан «ПТАХа», зрозуміла, що його треба рятувати, адже він був на межі зникнення. Тому 2011 року я взяла його під свою опіку, і відтоді ми розвиваємося, знову їздимо на фестивалі, активно поповнюємо наш колектив новими учасниками, – розповідає Юлія Рябчевська, художній керівник «ПТАХа». Театр користується великою популярністю у селі, і кожен хоче долучитися до роботи в ньому. – Цьогоріч просто бум! До нас приходить все більше і більше людей. Часто ро-

лей просто не вистачає, і тому я дописую їх у п’єсу, адже, якщо є велике бажання і талант, треба їх розвивати, – додає пані Юлія. Театр об’єднав різні покоління учасників, які чудово між собою ладять. Так, найстаршій учасниці вже «за 60», а наймолодші актори навчаються у 5 класі. Є і такі учасники, які пішли в театр, продовжуючи справу батьків. – Мій батько був у театрі ще від початку його становлення, тому любов до театрального мистецтва зароджувалася в мені з дитинства. Я добре пам’ятаю час, коли моя мама працювала завідуючою місцевим клубом, і люди після роботи в колгоспі йшли туди дивитися театральні вистави. За багато років це стало нашою місцевою традицією, яку ми підтримуємо і до сьогодні, – говорить Максим Шикирук, актор театру.

Ось так старші передають набутий досвід, а діти вносять інновації, і відбувається чудовий тандем, що приносить неабиякий успіх «ПТАХу». Колектив театру неодноразово брав участь у різних фестивалях та конкурсах, таких як «Сонячні кларнети» та «Маска Мельпомени», здобував перемогу на обласних та районних конкурсах. – Мене надзвичайно надихає те, що я бачу задоволення та захоплення учасників, коли ми повертаємося з якого-небудь фестивалю чи конкурсу, а особливо, якщо ми веземо додому перемогу. Театр – неймовірне джерело сили і натхнення, адже розумієш, що це не просто розваги, це – мистецтво, яке приносить радість і учасникам, і глядачам, – ділиться враженнями керівник «ПТАХа».

Аматори показують своїм глядачам не лише класичні п’єси, а й відтворюють сучасні драматичні твори Сьогодні театр продовжує розвиватися і вдосконалюватися. Аматори показують своїм глядачам не лише класичні п’єси, а й відтворюють сучасні драматичні твори. Щороку на День театру вони проводять театральний вечір, згадують пройдений шлях, діляться здобутками та ідеями, а також просто святкують, адже для них цей день – справді професійне свято. А Благодійний фонд «Зміцнення громад» активно підтримує їх на творчому шляху, допомагає реалізовувати ідеї, адже Народний аматорський театр «ПТАХ» – справжня перлина театрального мистецтва Хмельниччини.

Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку 14 жовтня в Україні відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». І не дивно, адже й сьогодні в українських селах дотримуються давньої традиції святкувати весілля після 14 жовтня. Саме тому час від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Назва свята пов’язана із назвою частини одягу Пресвятої Богородиці – головного покривала або мафорія, який на Русі називали «омофором». Історія свята Покрови бере свій початок ще із Х ст.: тоді в Константинополі точилася війна з мусульманами. У той час, коли місто було оточене чужинцями, пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородиця і накрила своїм омофором Влахерську церкву, де під час служби молилися православні християни. Богородиця схилилася на коліна і слізно молилася за всіх християн. Вона просила у Господа захистити свій народ від усіх ворогів – видимих і невидимих. Це було провістям перемоги, яке своїми очима побачив святий Андрій. Перемога таки сталася: невдовзі прийшли захисники і звільнили населення від нападників. Після цього візантійський патріарх канонізував свято Похвали Богородиці, яка допомогла візантійцям виграти війну. Нині увесь християнський світ з глибокою любов’ю, вдячністю і надією славить Матір Спасителя світу Ісуса Христа – шість разів у році православна церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії: 8 січня – Собор ПреРегіональне інформаційно-аналітичне видання “Міцна громада” Адреса редакції: пров.Подільський, 20, м.Шепетівка, Хмельницька обл., 30400 тел./факс: (03840) 4-18-60 www.mitsna-gromada.com

святої Богородиці; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці; 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці; 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці; 4 грудня – Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято – християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. – Покрова Пресвятої Богородиці – свято українського війська. Козаки його особливо шанували і навіть на Січі мали церкву Покрови. Коли вони покидали Запорізьку Січ, то із собою взяли лиш ікону Божої Матері, яка їх повсякчас оберігала. У народі є багато звичаїв святкування Покрови, але не варто забувати про істинний християнський зміст цього свята, – коментує отець Василь, настоятель храму Святих великомучеників Бориса і Гліба. До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи і завершується хліборобський рік. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь і вечорниць. В народі навіть існує прикмета: якщо на Покрову впав сніг, то буде багато весіль. Кожна молода дівчина, котра хотіла вийти заміж, у день Покрови промовляла: «Свята мати, Покрівонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою». І Богородиця прислухалася до дівочих побажань. Як і тоді, сьогодні Пресвята Богородиця покриває нас від зла і допомагає йти до спасіння. Мати Божа є на вічні часи Матір’ю кожній людині і всьому людству. І як всяка любляча мати Вона завжди готова розпростерти Свій Покров над кожним з нас.

Засновник – БФ “Зміцнення громад” Реєстр. св. серії КВ №19459-9259Р Тираж – 40 000 примірників Головний редактор – Т.П.Василик Випусковий редактор – А.В.Глівінська Редакційна колегія: І.М.Слободзяна, Ю.В.Романюк, Ю.В.Захарова, К.Д.Никончук

Верстка – Р.В. Сухоцький, О.А. Лавренюк Друк – офсетний, віддруковано у ТОВ “Регіна ” ЛТД. Адреса друкарні: м. Вінниця, вул. Пугачова, 1. Розповсюджується безкоштовно

Газета заснована 6 листопада 2012 року. Виходить1 раз на місяць. Обсяг – 2 друкованих аркуші. Редакція не завжди поділяє точку зору авторів публікацій.