MOLODIST TXT #8

#8 molodist.com facebook.com/molodistfest issuu.com/molodist

Друковане видання Міжнародного кінофестивалю «Молодість»

43 редакція фестивалю: 19-27 жовтня 2013 року

«Фассбіндер помер, і Господь послав нам Зайдля» Сторінка 10

Національний конкурс

Молодість – дітям

Скандинавське Кіно

На німецький хвилі

24 конкурсні позиції в рамках п’яти конкурсних проекцій – незалежна кінопродукція, шкільні фільми, продюсерські проекти та фільми, профінансовані державою.

«Молодість» та «Кінопанорама» роблять безпрецедентний дарунок – десять безкоштовних кіносеансів найновіших європейських і вітчизняних фільмів для дітей.

Калейдоскоп найбільш цікавих і незвичайних фільмів скандинавського регіону – від документального фільму про Берґмана до історії боротьби ісландського рибалки зі стихією.

Рамки програми охоплюють усе німецькомовне кіно світу, включаючи картини зі Швейцарії та Австрії. Сім повнометражних фільмів – сім режисерських поглядів на світ.

Сторінка 9

Сторінка 10

Сторінка 5

Сторінка 9

2

Жовтень 2013

Фільм-відкриття: «Валенса. Людина надії» Анджея Вайди Палац «Україна» 19 жовтня. Початок церемонії о 17.00 Першим показом, що відбудеться на 43-му релізі МКФ «Молодість», стане нова біографічна стрічка знаного польського режисера Анжея Вайди. Вона розповідає про колишнього президента Польщі, володаря Нобелівської премії миру Леха Валенсу. За словами Вайди, біографія польського поборника прав людини - один із найскладніших матеріалів у його кар’єрі. Історію про чоловіка та батька, звичайного електрика, який став харизматичним лідером «Солідарності», показали на Венеційському кінофестивалі, де Анджея Вайду нагородили спеціальною премією за внесок у кінематограф.

Майстерня талантів Дім освіти та культури «Майстер Клас» У програмі можливі зміни. Вхід – за акредитацією.

20.10 /Неділя 14:00 – 16:00 – Зустріч зі спеціальним гостем Фестивалю – режисером Ульріхом Зайдлем (Австрія) та оператором Вольфґанґом Талером (Австрія). Великий зал, 3-й поверх. Робоча мова: німецька (послідовний переклад).

21.10 /Понеділок 14:00 – 16:00 – Все починається з любові до читання: про процес адаптації та екранізації розповість Маріон Гензель, режисерка (Бельгія) та голова журі МКФ «Молодість»-43. Робоча мова: англійська.

16:00 – 18:00 – Кінематограф та політика. Лордан Зафрановіч, режисер (Хорватія). Робоча мова: російська.

22.10 /Вівторок 14:00 – 16:00 – Нові можливості мови кіно: мистецтво ближче, ніж цифра. Андрєй Сільвєстров, режисер, президент Канського кінофестивалю (Росія) та кіноклубу «СИНЕ ФАНТОМ» (Росія). Робоча мова: російська.

16:00 – 18:00 – Що таке критика? Віктор Матізен, кінознавець (Росія). Робоча мова: російська.

23.10 /Середа 14:00 – 16:00 – Зустріч із режисером Бабісом Макрідісом (Греція), членом журі МКФ «Молодість»-43, переможцем минулорічного міжнародного конкурсу за фільм «L». Робоча мова: англійська.

16:00 – 18:00 – Навчання за кордоном: питання та відповіді. Круглий стіл з учасниками конкурсу – режисерами короткометражних фільмів. Модератор - Ілля Гладштейн. Робоча мова: англійська.

24.10 /Четвер 13:00 – 16:00 – Дискусійна панель: критичний погляд на українську критику. Учасники: Станіслав Бітюцький, Володимир Войтенко, Ігор Грабович, Сергій Васильєв, Олександр Гусєв, Дмитро Десятерик, Наталія Лігачова, Ірина Гордійчук. Модератор – Юрій Володарський. Робоча мова: українська.

16:00 – 18:00 – У рамках програми Cinergy: практичний воркшоп зі створення анімаційного фільму без камери. Герб Шелленберґер, кінокуратор (США). Робоча мова: англійська.

25.10 /П’ятниця 14:00 – 16:00 – Як працює великий кінофестиваль? Механізм роботи та критерії програмного відбору. П’єр-Сімон Ґутман, член відбіркової комісії короткометражних фільмів на «Тижні критики» у Каннах (Франція), кінокритик. Робоча мова: англійська.

16:00 – 18:00 – Майстер-клас буде оголошено додатково.

26.10 /Субота 12:00 – 14:00 – Майстер-клас буде оголошено додатково.

14:00 – 16:00 – Тандем режисера та актора: як налагодити контакт, уникнути конфліктів, отримати максимальний результат? Дінара Друкарова, російсько-французька акторка, член журі МКФ «Молодість»-43. Робоча мова: російська.

16:00 – 18:00 – Зустріч із режисером Дені Коте (Канада). Робоча мова: англійська.

27.10 /Неділя Майстер-класи будуть оголошені додатково.

Вершник на коні завжди був важливим символом задовго до появи на світ і мене, і кінофестівалів, і кіно взагалі. Символ «людина і кінь» поєднує в собі дуже багато значень. Це і атака, і втеча, і прагнення до горизонту, і свобода, і дружба. У давно минулі роки, коли «Молодість» була не тільки назвою фестивалю, але і його станом, ідея створення

«За двома зайцями» українською

«Конгрес» на закритті «Молодості» «Київська Русь» 26 жовтня, початок церемонії о 17.00

Майдан Незалежності 20 жовтня, 18.00 Фільм Віктора Іванова «За двома зайцями» був знятий на кіностудії Довженка у 1961 році. Україномовна стрічка була дубльована російською, а її оригінальна фонограма довго вважалася втраченою. Національний Центр Олександра Довженка створив реставровану україномовну версію фільму, прем’єра якої відбудеться на МКФ «Молодість».Фільм транслюватиметься на Майдані Незалежності за сприяння Київської міської державної адміністрації.

Тільки Молодість, тільки гардкор! Перед показами Конкурс тизерів фестивалю – цьогорічна інновація. Всім зацікавленим було запропоновано зняти коротке відео про фестиваль на тему «Тільки Молодість, тільки гардкор!».Перевага надавалася лаконічній історії, що стосується кінофестивалю, незалежного кіно, Києва тощо. Найкращі роботи дивіться перед початком сеансів. Автор переможного відео отримає приз на спеціальній церемонії нагородження.

МКФ «Молодість» закриє нова стрічка знаного ізраїльського режисера Арі Фольмана, відомого своєю роботою «Вальс із Баширом», яка єдина в історії мультиплікації була номінована на «Оскара». Нова робота Фольмана «Конгрес» є екранізацією роману «Футурологічний конгрес» Станіслава Лема. Головну роль у фільмі виконала Робін Райт. Власне, у стрічці вона грає саму себе. За сюжетом, акторці пропонують продати власну кіноідентичність і отримати натомість вічну молодість для своїх кінодвійників. Акторка погоджується на 20-річний контракт. По закінченні терміну Райт повертається у майбутній світ кіно. У фільмі також зіграли Пол Джаматті та Джон Гемм.

Фотографії з фільму-трилогії рай: «Любов. Віра. Надія» «Мистецький Арсенал» 19-27 жовтня Сексуальність, духовність, фізичність. Сорок дві оригінальні фотороботи – кристалізація радикально-реалістичного дискурсу, з яким кінорежисер працює все життя та який так виразно артикульований у гучній кінотрилогії «Рай».

фото: Сергій Степанський

першого логотипа прийшла від Андрія Халпахчі. Мені ця тема була відразу абсолютно зрозуміла. Це прагнення до горизонту, а значить – «людина і кінь». Я зробив перший логотип цього фестивалю і щиро радий, що і тепер, через роки, мій вершник буде прикрашати собою фестиваль і улюблений мною Київ. Олександр Захаров

Володимир Клименко: «…Ми робимо велику справу – поступово формуємо нову генерацію вітчизняного глядача…» Третій рік поспіль логотип «Укрінбанку» фігурує на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість». Це свідчить лише про одне – банк, який Ви очолюєте, є багаторічним партнером МКФ. Чому Ви це робите? Ми не є новаторами благодійності та меценатства, ми є достойними послідовниками традицій цивілізованого бізнесу, який у переважній більшості завжди був соціально відповідальним. Я абсолютно переконаний, що кінофестиваль «Молодість» – це міжнародний бренд нашої країни, який кілька десятиліть поспіль формує позитивний імідж України, незважаючи ні на політичні маятники, ні на економічні коливання, ні на геополітичний вектор, який обирає країна. «Молодість» невпинно пропагує КІНО – мистецтво відображення реальності через призму свідомості художника. Можливо, дещо пафосно звучить, але ж протягом фестивальних показів кіногурмани мають можливість не просто переглянути змістовні кінострічки, але й поспілкуватись з тими, хто їх створював. Більше того, Київ у дні фестивалю приймає представників з понад півсотні країн, які мають можливість переконатись, що Україна –

цивілізована країна, в якій живуть гостинні талановиті люди.

отримувати більше підтримки, адже це позиціонування України у світі.

…і в якій успішно працює ПАТ «Укрінбанк»?

Завдяки Андрію Халпахчі, який теж є своєрідним брендом України, про «Молодість» за кордоном, напевно, знають більше, ніж в Україні.

Так, чому б ні? Насправді, «Укрінбанк» – це перший комерційний банк України, банк зі своєю історією: наступного року ми відзначатимемо перше 25-річчя. Для нашої країни – це вагома дата, адже з вітчизняних банків «Укрінбанк» – єдиний, хто зміг встояти та пережити всі кризові часи. Банк завжди реалізовував соціальні проекти, але активно працювати з МКФ «Молодість» почав лише тоді, коли саме Ви очолили «Укрінбанк». У 2010 році ми сприяли зйомкам короткометражного фільму режисера Н. Пятигіної «Поза грою», який свого часу взяв участь у конкурсній програмі фестивалю «Молодість». Власне, тоді й було прийняте рішення про співпрацю з МКФ «Молодість» на іншому рівні. Мені прикро, що такий вагомий міжнародний бренд нашої країни недооцінений державними установами. Фестиваль такого рівня мав би

Я б заперечив! Завдяки Андрію Халпахчі та «Укрінбанку» під егідою «Молодості» українське кіно завойовує свою аудиторію у найвіддаленіших куточках країни! У минулому році надзвичайно успішно пройшли «Дні українського кіно» у Тернопільській області, де актори, режисери могли не просто презентувати свої роботи, але й поспілкуватись із глядацькою аудиторією, для якої створюють кіно. Успішною була й презентація кінострічки «Іван Сила», яку минулого тижня побачили у Луганську. Я вважаю, спільно з «Молодістю» ми робимо велику справу – поступово формуємо нову генерацію вітчизняного глядача, здатного мислити, сприймати мистецтво кіно не лише для розваги, але й відчувати глибину художнього твору. Я щиро зичу всім організаторам та учасникам кінофестивалю творчого злету, нових цікавих зустрічей, талановитих, визнаних глядачем кінострічок!

w w w.molodist.com

Жовтень 2013

Кадр з фільму «Сара воліє бігти»

3

Я завжди розраховую на чесний діалог між фільмами та аудиторією, адже саме це має бути метою кожного кінофестивалю. Всі ці роки «Молодість» доводила, що поважає цей діалог. Власне, саме через це я дуже радий, що буду там, аби провести кілька годин у темряві залу. Бабіс Макрідіс, член Міжнародного журі

«Молодість» – першопроходець українського кінофестивального руху. Для таких кінофорумів із довгою історією важливо з року в рік не просто тримати задану планку, а й рости, розвиватися, дивувати глядача. Робити це 43 роки поспіль непросто, але, переконана, дуже цікаво. Думаю, у «Молодості» добре виходить. Приміром, цього року для себе я відзначила появу дитячої програми у рамках фестивалю. Вікторія Тігіпко, член Міжнародного журі

Я з нетерпінням чекаю побачити, які особливості має сьогоденне молоде кіно з України і решти світу. Сподіваюся також на спілкування з чудовими людьми, які так само втрачають розум від кіномистецтва, як і я. Свен Ґерретс, член журі Міжнародної федерації кінопреси

Міжнародна конкурсна програма

ST

Кінотеатр «Київ»: 20-21.10 / Кінотеатр «Кінопанорама»: 21-22.10

SH

Кінотеатр «Київ»: 21-22.10 / Кінотеатр «Кінопанорама»: 23-24.10

F

Кінотеатр «Київ»: 22-26.10 / Кінотеатр «Київська Русь»: 23-27.10

Студентський конкурс

Короткометражний конкурс

Повнометражний конкурс

Репрезентативна добірка студентських робіт, знятих у провідних кіношколах Європи, Америки та Азії за 2012-2013 роки. 16 короткометражних фільмів з 12-ти країн. Не довші 30 хвилин кожен. У фокусі – ігрові, документальні й анімаційні кінострічки. Покази супроводжуються Q&A сесіями за участі режисерів та членів знімальної групи.

Перші влучні професійні кіновисловлювання від найперспективніших режисерів за останні два роки. 16 короткометражних фільмів різних жанрів та стилів як незалежного кіновиробництва, так і зняті на кошти великих кіностудій. Широка географія, – від Японії до Великої Британії – що охоплює 12 країн. Презентації та Q&A сесії з представниками фільмів.

Дванадцять дебютних повнометражних фільмів представлять найактуальніші тенденції розвитку європейського і світового кіно. Це – фільми вчорашніх студентів або тих молодих професіоналів, чий розвиток відбувався поза стінами навчальних закладів. Традиційно, свій перший великий творчий успіх молоді режисери представляють особисто.

Завжди запізно /Siempre Tarde, реж. Луіс А. Перес, Чилі, 2013, 23’10’’ Сонечко /Sunny, реж. Барбара Отт, Німеччина, 2013, 29’34’’ Зіма /Zima, реж. Маркус Гееп, Німеччина, 2013, 27’20’’ Кіралія /Chiralia, реж. Сантьяґо Ґіл, Німеччина, 2013, 26’ Неправильний /Wrong, реж. Лім Те-Ґю, Південна Корея, 2013, 27’ Притча про знекровлену дівчину /Contrafábula de una niña disecada, реж. Алехандро Іґлесіас Мендісабаль, Мексика / Mexico, 2012, 25’ Ціґенорт /Ziegenort, реж. Томаш Попакул, Польща, 2013, 19’ Матір /Matka, реж. Лукаш Остальский, Польща, 2013, 30’ Весняні сонця /Soles de primavera, реж. Стефан Іванчіч, Сербія, 2013, 23’12’’ Бог на шиї /Dios por el Cuello, реж. Жозе Тріґейрус, Іспанія, 2013, 16’ У вільний час /Entre les passes, реж. Міріам Рахмут, Швейцарія, 2012, 22’ Людська маса /The Mass of Men, реж. Ґабріель Ґоше, Великобританія, 2012, 16’55’’ Думка Калашнікова /Un pensiero Kalašnikov, реж. Джорджо Бозізьо, Великобританія-Італія, 2013, 21’28’’ Освенцім у моїй голові /Auschwitz on My Mind, реж. Ассаф Махнес, Ізраїль, 2013, 16’7’’ Стіни /Mura, реж. Бен Пейс, Італія-Великобританія, 2013, 15’ Обійми /Hug, реж. Філіп Сотниченко, Україна, 2013, 30’33’’

Зимова диня /Fuyu no makuwauri, реж. Нігоко Морішіта, Японія, 2012, 24’46’’ Свисток /Gwizdek, реж. Ґжеґож Зарічний, Польща, 2012, 16’ Олійна лампа /La lampe au beurre de yak, реж. Гу Вей, Франція, 2013, 15’ Непотрібний король /Rei Inútil, реж. Телму Шурру, Португалія, 2013, 25’ Ця квітка більше не розквітне / Nunca más esta flor, реж. Уґо Обреґон, Мануель Альварес-Дьєстро, Іспанія, 2013, 14’30’’ Дудук /Duduk, реж. Єлізавєта Корольова, Росія, 2012, 25’34’’ Зіяд /Ziad, реж. Сара Таер, Ґреґорі Рато, Ліван, 22’13’’ Помин /Commemoration, реж. Ірина Цілик, Україна, 2012, 23’49’’ Дорога до Сантьяґо /Hasta Santiago, реж. Мауро Карраро, Швейцарія-Франція, 2013, 13’ У пошуках втраченого надхнення /The Search for Inspiration Gone, реж. Ешлі Майкл Бріґґз, Великобританія, 2012, 8’40’’ Сумка /Le Sac, реж. Жульєн Жак Дара, Йоан Манка, Франція, 2012, 11’4’’ Вибач за вчорашній вечір /Désolée pour hier soir, реж. Ортенз Желіне, Франція, 2012, 19’30’’ Американський мрійник /American Dreamer, реж. Томас Гейлі, Франція, 2012, 32’10’’ 128. щур /128. szczur, реж. Якуб Пончек, Польща, 2013, 30’ Ноа /Noah, реж. Волтер Вудмен, Патрік Седерберґ, Канада, 2013, 17’ Клаудіу та короп /Claudiu şi crapii, реж. Андрей Тенасе, Німеччина-Румунія, 2013, 16’ Так закінчилось літо /Summer Fall, реж. Марина Рощина, Україна, 2013, 24’

Золота клітка /La jaula de oro, реж. Дієґо Кемада-Дієс, Мексика, 2013, 102’ Вага слонів /The Weight of Elephants, реж. Деніел Джозеф Борґман, Нова Зеландія-Данія-Швеція, 2013, 87’ Торе танцює /Tore Tanzt, реж. Катрін Ґеббе, Німеччина, 2013, 110’ Іло-Іло /Ilo Ilo, реж. Ентоні Чен, Сінґапур, 2013, 99’ Хлопці, Ґійоме, до столу! / Les Garçons et Guillaume, à table! реж. Ґійом Ґальєн, Франція-Бельгія, 2013, 85’ Божа роса /Talea, реж. Катаріна Мюкштайн, Австрія, 2013, 75’ Блакитна пташка /Bluebird, реж. Ленс Едмандс, США-Швеція, 2012, 90’ Дякую, нормально /Ďakujem, dobre, реж. Матяш Пріклер, Словаччина, 2013, 134’ Перед снігопадом /Før snøen faller, реж. Гішам Заман, Норвегія-Німеччина-Курдистан,2013, 105’ Такі красиві люди /Such Beautiful People, реж. Дмитро Мойсеєв, Україна, 2013, 94’ Сара воліє бігти /Sarah préfère la course, реж. Клоі Робішо, Канада, 2013, 97’ Хазяї /Los Duenos, реж. Аґустін Тоскано, Езекіль Радускі, Аргентина, 2013, 95’

Фестивальні призи Ґран-прі КМКФ «Молодість» – статуетка «Скіфський олень»та грошова винагорода у розмірі $ 10 000, яку присуджує Міжнародне журі, Приз за найкращий фільм у кожній конкурсній категорії, Приз за внесок у світове кіномистецтво, Приз глядацьких симпатій, Приз журі Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI), Приз «Дон Кіхот» (FICC), Приз екуменічного журі

Я очікую побачити багато цікавих фільмів, поспілкуватись із молодими режисерами. Сподіваюся, що фестиваль зламає бар’єри між різними культурами і народами. Гокан Гольмлюнд, член Екуменічного журі

Хоча я ніколи не був присутній на МКФ «Молодість», я багато про нього чув. Отже, я впевнений, що зможу побачити тенденції, в яких розвивається молоде кіно. Здається, це найкраще місце для цього. Петер Мусатіч, член журі Міжнародної федерації кіноклубів

Я впевнений, що зможу побачити оригінальні ідеї і хороші сценарії. Ерік Шаер, член журі Міжнародної федерації кіноклубів

Журі Міжнародне журі Маріон Гензель – голова журі, режисер, продюсер (Бельгія) Бабіс Макрідіс – режисер (Греція) Дінара Друкарова – акторка (Франція) Віктор Матізен – кінознавець (Росія) Вікторія Тігіпко – президент Одеського МКФ (Україна) Журі Міжнародної федерації кінопреси Дмитро Десятерик (Україна) Свен Ґерретс (Нідерланди) Мо Абді (Великобританія) Журі Міжнародної федерації кіноклубів Ілля Свідлер (Україна) Ерік Шаер (Швейцарія) Петер Мусатіч (Угорщина) Екуменічне журі Гокан Гольмлюнд (Швеція) Cусанна Шарлотта Кнудсторп (Данія) Оксана Соколянська (Україна)

4

w w w.facebook .com/Molodistfest

Жовтень 2013

SUN

Кінотеатр «Жовтень»: 19-27.10

ЦЬОГОРІЧ ОДНА З НАЙБІЛЬШ РЕЗОНАНСНИХ ПРОГРАМ «МОЛОДОСТІ» – ЛҐБТ СЕКЦІЯ «СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК» – ВІДБУДЕТЬСЯ ВТРИНАДЦЯТЕ І БУДЕ ПРЕДСТАВЛЕНА ТРИНАДЦЯТЬМА ПРЕМ’ЄРНИМИ ПОКАЗАМИ ФІЛЬМІВ З НАЙРІЗНОМАНІТНІШИХ КУТОЧКІВ СВІТУ: ВІД ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ДО ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ, ВІД БЛИЗЬКОГО ДО ДАЛЕКОГО СХОДУ, ВІД ЄВРОПИ ДО РОСІЇ. Олексій Чащин За нашого 13-го «Зайчика» і визнання київської публіки змагатимуться фільми-володарі найбільших квір-нагород світу «В ім’я…» (Teddy Award Берлінського кінофестивалю 2013), «Незнайомець на озері» (Queer Palm Каннського кінофестивалю 2013), «Поночі» (переможець найбільшого ЛҐБТ кінофестивалю Frameline 2013). Брюс ЛяБрюс, який востаннє презентував на «Молодості» порно-горор «Зомбі з Лос-Анджелеса», цього разу здивує нас романтичною комедією «Геронтофілія», а Ксав’є Долан – можливо, найсерйознішою своєю картиною «Том на фермі» – обидва фільми приїхали до Києва прямісінько

Сонячний зайчик #13: Любити треба всіх! з фестивалів у Венеції та Торонто. Революційний для арабського кінематографа «Армія порятунку» – екранізація нашумілого автобіографічного роману Абделли Таія. А «Летючі Хмарочоси», разом із вищезгаданим «В ім’я…» критики охрестили «проривом ґей-кіно в Польщі». «Лесбійська тема» буде розкрита у таких різних фільмах, як «Сара воліє бігти» (делікатна молодіжна картина дебютантки Клої Робішо бере участь в основному конкурсі «Молодості»), «Вік і Фло зустріли ведмедя» (Дені Коте особисто представлятиме свій суперечливий та жорсткий фільм у програмі French Connection) чи «Хто боїться Вагіни Вулф?» (цю ексцентричну комедію режисер АннаМарґаріта Альбело також особисто представлятиме на фестивалі). Любителям комедій також наполегливо рекомендуємо до перегляду «Хлопці, Ґійоме, до столу!» – режисерський дебют відомого французького актора-коміка Ґійома Ґальєна, що увійшов до основного повнометражного конкурсу «Молодості», та іскрометна тайванська стрічка «Ти кохатимеш мене завтра?» – реверанс східноазійським телевізійним драмеді, коміксам і караоке.

Новий час диктує свої закони

Самим же поспівати і потанцювати всім нашим сонячним зайчикам і білочкам можна буде на концерті найквірнішої української групи «Людська подоба» (22 жовтня у «секретному» барі Speakeasy) та на вечірці закриття програми (25 жовтня у divine-клубі «Помада»). Гарантуємо тільки приємні пакості. І пам’ятаємо одвічний урок Чортеняти №13: Любити треба себе, тебе… Всіх! Хочеш цукру?

Ілюстрація: Анатолій Бєлов

RU

Кінотеатр «Жовтень»: 20-27.10

За підтримки Міністерства культури Російської Федерації Кадр з фільму «За Маркса...»

Коли я був дитиною, я не розумів, наскільки це весело. Тепер у мене інші забави. Як режисер я, наприклад, можу зазирати всередину себе і брехати про те, що я начебто знаю. Для того, щоб зробити фільм «Вік і Фло зустріли ведмедя», я був змушений переварити реальність, а потім знайти спосіб її вивернути. Насправді люди не часто обирають добровільну ізоляцію, адже це не в людській природі. Основна проблема людської комунікації полягає в тому, що люди забагато говорять. Я хотів би, щоб після моїх фільмів люди не були впевнені в тому, що знайшли розраду та відповіді. Якби я міг показати свій фільм будь-якому режисерові, я обрав би Мікеланджело Антоніоні. Можливо, таким чином я зустрів би Моніку Вітті. Який момент я хотів би зловити на плівку? Момент своєї смерті.

Тиждень російського кіно у Києві на МКФ «Молодість» УСІ ФІЛЬМИ В РОСІЙСЬКІЙ ПРОГРАМІ ДУЖЕ РІЗНІ. АЛЕ В ЦЬОМУ Й ПРИВАБЛИВІСТЬ: З ТАКОЇ ЕКЛЕКТИЧНОЇ ЗБІРКИ МОЖЕ НАРОДИТИСЯ БІЛЬШ-МЕНШ ПОВНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО СТАН РОСІЙСЬКОГО (АВТОРСЬКОГО) КІНЕМАТОГРАФА. Євґєній Ткачьов «Розносник» Андрєя Стємпковського - це французька за духом кримінальна драма, вкрай сінефільське кіно, де режисер (у минулому фотограф модного журналу «Афіша») зізнається в любові до фільмів Жана-П’єра Мельвілля. У «Розноснику», як і в мельвіллевському «Самураї», говорять мало і загалом більше воліють стріляти. Інший важливий аспект: якщо в класичному

нуарі герой розносив би газети, то персонаж Стємпковського розносить піцу. Новий час диктує свої закони. Ще більш радикальне (у художньому сенсі) висловлювання вийшло у Свєтлани Баскової у фільмі «За Маркса...». Критики побачили в ньому суміш радянського виробничого кіно з деконструкцією спадщини соцреалізму. Велика частина акторів непрофесіонали, картинка нарочито погана, кіно відверто ліве за своїми політичними поглядами. Якщо у стрічці «За Маркса...» ревізії піддано спадок соцреалізму, то в «Юді» Андрєя Боґатирьова - образ Юди. Алєксєй Шевченко грає свого персонажа як позитивного. Юда не зрадник, а дійсно віруюча людина, яка принесла себе у жертву заради

CRG Cinergy

Кінотеатри «Київ», «Кінопанорама»: 21-27.10

Христа. У світовому кінематографі схожий трюк провернув Мартін Скорсезе в «Останній спокусі Христа», де Юда теж був скоріше позитивним героєм. Не обійшлося без мучеництва і в іншому кіно. «Сором» Юсупа Разикова знятий на замовлення телеканалу «Культура» і розповідає про трагедію, що перегукується із сумною історією загибелі підводного човна «Курськ» . Але, на відміну від інших фільмів про аварії на субмаринах, у ньому немає самого підводного човна. Вся драматургія стрічки сконцентрована на дружинах підводників, які на суші змушені переживати або не переживати трагедію в холодних північних тонах (картина знята десь у Заполяр’ї) .

Дені Коте, режисер

FR

Кінотеатри «Київ», «Жовтень», «Київська Русь»: 19-26.10

French Connection / франкомовне кіно

Кріс Маркер – поет документу КРІС МАРКЕР – РЕФОРМАТОР, БУНТАР ТА КОТИК (АЛЬТЕРЕГО РЕЖИСЕРА - АНІМОВАНИЙ КІТ ҐІЙОМ) СУЧАСНОЇ ДОКУМЕНТАЛІСТИКИ. Ірина Танцюра Його роботи просякнуті ідеями марксизму. Режисеру вдавалося не тільки схоплювати важливі моменти історії, але й зберігати незалежність та незаангажованість. У пошуках актуальної мови кінематографа він звертався до надсучасних засобів, винаходив нові техніки монтажу, навіть створив власну виставку «Прощавай, кіно!» в межах віртуальної реальності гри Second Life. Саме через ігнорування публічності та сконцентрованості на змісті висловлювання Маркеру вдавалося знімати роботи, які високо цінуються як професіоналами, так і глядачами. Підбірка робіт режисера, що буде показана в рамках спеціальної програми Cinergy дозволить ознайомитися з коротким метром, знятим у період 60–70-х років, коли в суспільстві панували революційні настрої та прагнення до свободи і справедливості.

Унікальні кадри робітничих заколотів 1967 року на фабриці «Родьяcета»у фільмі «Сподіваюсь, невдовзі побачимось», фірмове почуття гумору режисера втілене у коментарях до фільму «Шостий фасад Пентагону» про антивоєнні демонстрації у США та незвичайна техніка зйомки у «Тому що вам кажуть, що це можливо». Зазирнути у майбутнє дозволить «2084» – через двісті років після діяльності профспілок постають кілька варіантів прийдешнього світу. Який із них стане реальним – залежить тільки від дій та вчинків людини сьогодення. Родзинкою програми є робота «Посольство» – художній фільм Маркера, знятий як відповідь на переворот у Чилі, в якому художні засоби перемежовуються з репортажною стилістикою зйомки на портативну камеру. А також знаковий фільм «Колір повітря – червоний» – кінохроніка соціалістичних революцій, що став одним із маніфестів течії Rive Gauche («Лівий берег»). Нехай дух свободи та змін пробудить бажання здійснювати мрії та прагнення вашої молодості, тому що зараз – саме той час!

w w w.molodist.com

Жовтень 2013

5

molodist.com facebook.com/molodistfest issuu.com/molodist

Приз за найкращий фільм / Спеціальні дипломи

Короткометражні фільми 2012-2013

Національний конкурс

UA

Кінотеатр «Київ»: 22-26.10 Кінотеатр «Жовтень»: 23-26.10

Національна конкурсна програма, що еволюціонувала з формату традиційної, винайденої ще на

початку дев’яностих формули оглядової, панорамної програми, вже четвертий рік поспіль існує в якості повноцінної конкурсної платформи зі своїм власним журі, регламентом та призовим фондом, що дорівнює регламентним нагородам в

міжнародних конкурсних категоріях. Цього року у нашій селекції – 24 конкурсні позиції в рамках п’яти конкурсних проекцій – незалежна кінопродукція, шкільні фільми, продюсерські проекти та фільми, профінансовані державою.

Журі: Сергій Тримбач – голова журі, голова Національної спілки кінематографістів України Максим Онопрієнко – продюсер Наталья Мокрицька – продюсер Вікторія Малекторович – актриса

6

w w w.facebook .com/Molodistfest

Жовтень 2013

18+

Янголи помирають на світанку

Повернення

Портрет

реж. Роман Бровко, Україна, 2013, 33’50’’ Ігровий

реж. Ярослав Турківський, Україна, 2013, 12’30’’ Ігровий

реж. Олександр Ратій, Україна, 2012, 10’30’’ Документальний

реж. Анастасія Старова, Україна, 2013, 21’40’’ Ігровий

Історія про перший сексуальний досвід молодої дівчини. Героїня намагається розпрощатися зі своєю незайманістю на догоду сучасним стереотипам, аби не бути «старою дівою» серед своїх однолітків. Уся ця комедійна історія закінчиться гепі-ендом. Замість одноразового випадкового сексу герої отримають дещо більше – стосунки!

На ранковому сумному стадіоні сидить молодий чоловік. Дорогий костюм, червоні очі, невиспане обличчя, пляшка віскі. Ліворуч лежить пістолет, праворуч – капсула з таблеткою. Останній бездумний вчинок ставить під удар його життя і життя його рідних. Який вибір він зробить цього разу? Хто насправді вирішує наші долі та чи можемо ми виправити помилки минулого?

Історія людини, яка народилася в минулому столітті й тисячолітті. У місті та державі, яких уже не існує на мапі. Вона завжди повертається в місто, в якому тільки і є що два пологові будинки, два заводи та два кладовища. Навіщо? Чому?

Ерін – самотня мрійниця – вивчає живопис, аби догодити батькові-художнику, який покинув її маленькою. Зустрівши любов, вона усвідомлює, що грань між реальністю та фантазіями остаточно втрачена, її щастя може стати настільки ж невловимим, як і образ, який вона намагається перенести на портрет.

Прем’єрний показ: 23.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 24.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 24.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 25.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 24.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 25.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 22.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 23.10, 18:30, кінотеатр «Жовтень»

Кафе «Вояж»

Помин

Відкритий урок

Спадок

реж. Роман Бондарчук, Україна, 2013, 12’20’’ Документальний

реж. Ірина Цілик, Україна, 2012, 23’49’’ Ігровий

реж. Наталія Машталер, Україна, 2012, 18’11’’ Документальний

реж. Михайло Маслобойщиков, Україна, 2013, 19’40’’ Ігровий

Вова – охоронець на приватному рибному підприємстві. У радянські часи і ранні 90-ті він очолював рибколгосп. Нині спостерігає життя на узбіччі, зі свого «офісу» – покинутої придорожньої кав’ярні «Вояж». Його розповіді і пригоди поступово відкривають нам картину сучасної України.

Продавати батьківський дім – справа непроста і болісна... Героїня фільму їде на старий хутір, щоб завершити справи з продажу дідового будинку. Несподівано вона знаходить на цій території свого дитинства відповіді на деякі життєві питання.

Якою ви знаєте нашу міліцію? Владною, суворою, самозадоволеною і навіть жорстокою. Але чи бачили ви стражів порядку розгубленими, збентеженими і невпевненими? Як готувалися наші правоохоронці до «Євро-2012», і які уроки вони отримали? Про це наш фільм.

Ваня з мамою та сестрою переїжджають у старовинну квартиру, що дісталась їм у спадок. З їх прибуттям щось зникне з помешкання назавжди, однак з’явиться те, що прослужить вічно. Залишившись удома наодинці, Ваня зустріне Діда, якого він ніколи не знав.

Прем’єрний показ: 25.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 26.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 26.10, 14:30, кінотеатр «Київ»

Прем’єрний показ: 24.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 25.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 24.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 25.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Кадр з фільму «Уроки української»

Кадр з фільму «Порятунок»

Кадр з фільму «18+»

Кадр з фільму «Канікули»

Кадр з фільму «Бачу себе на картині – в просторі літніх луків...»

Кадр з фільму «Портрет»

Кадр з фільму «Найбільший теніс»

Уроки української

Найбільший теніс

Канікули

Повернутись зі світанком

реж. Руслан Батицький, Україна, 2012, 28’30’’ Ігровий

реж. Клим Козинський, Україна, 2013, 14’50’’ Ігровий

реж. Марина Степанська, Україна, 2013, 31’ Документально-ігровий

реж. Наріман Алієв, Україна, 2013, 19’45’’ Ігровий

Історія з життя одного шахтаря, який живе у типовому шахтарському поселенні. Він один із багатьох його мешканців, які заклякли у своїх звичках і традиціях, підкоряючись лідерам і принижуючи аутсайдерів.

Троє друзів потрапили у халепу на 50 тисяч доларів.

Хлопець і дівчина залишають місто, щоб віднайти себе.

Історія про батька і сина, які мають різні погляди на майбутнє і різне уявлення про життя.

Прем’єрний показ: 25.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 26.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 23.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 24.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 25.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 26.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 22.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 23.10, 18:30, кінотеатр «Жовтень»

Обійми

Я тебе не залишу

Сакура

Між нами

реж. Філіп Сотниченко, Україна, 2013, 30’33’’ Ігровий

реж. Текла Фортель, Україна, 2013, 10’25’’ Ігровий

реж. Новруз Хікмет, Україна, Азербайджан, 2013, 29’57’’ Ігровий

реж. Катерина Горностай, Україна, Росія, 2013, 24’ Документальний

Оперуповноважений веде зовнішнє спостереження за молодим чоловіком. Через деякий час він виходить на дилера, але той виявляється напрочуд винахідливим. Відтак представник закону перевищує повноваження. Згодом це спонукає самого дилера до необдуманих вчинків. А наслідки звалюються на його блудного батька, який опинився не в тому місці й не в той час. Він просто хотів обійняти сина.

Вона – Мати. Вона чатує біля поштової скриньки. Вкотре миє й без того чисту підлогу. Прислухається до найменшого шурхоту за дверима. Проводить нестерпно довгі ночі в боротьбі з тривожними думками. Вона чекає на сина з Афганістану. І він приходить. Приходить, щоб уберегти її від болю, який не судилося стерпіти материнському серцю.

Сенсом життя головного героя є вирощування квітів. Його тендітна гармонія порушується раптовою смертю, що стається по сусідству, і такою ж раптовою появою молодої жінки. Щоб заглушити невгамовну цікавість до нової сусідки, герой намагається ще більше сконцентруватися на своїх рослинах, які для нього є моделлю ідеального світу. Але його потяг непереборний.

Ми запам’ятовуємо дати і факти, гублячи з пам’яті дрібні деталі, такі як літній польовий букет, сльози від цибулевого запаху, зимовий холод на транспортній зупинці. Ми пам’ятаємо, коли у наших коханих дні народження і знаємо, який вони люблять чай, але забуваємо випадковий дотик, швидкоплинний погляд, несуттєві балачки. Проте в деяких випадках, таких як швидка розлука – все це закарбовується в пам’яті.

Прем’єрний показ: 26.10, 14:30, кінотеатр «Київ»

Прем’єрний показ: 25.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 26.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 24.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 25.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 25.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 26.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

w w w.molodist.com

Так закінчилось літо

Дорога

реж. Марина Рощина, Україна, 2013, 24’ Ігровий

реж. Максим Ксьонда, Україна, 2012, 21’59’’ Ігровий

У житті кожного хлопця є день, коли йому здається, що він уже став чоловіком. Що може пробудити дорослого в юнакові? Андрій – молодий хлопець, який живе з матір’ю в провінційному містечку. Після поїздки до батька, з яким він рідко бачиться, Андрій відчуває, що настав час бути господарем своєї долі.

Історія підлітка, якого недогледіли розлучені батьки. Суперечка з друзями штовхає його на трасу, де він має проїхати на хвості фури. Небезпечна мандрівка дає доросле розуміння життя і визначає його шлях – маленька людина починає відкривати для себе великий світ.

Прем’єрний показ: 26.10, 14:30, кінотеатр «Київ»

Прем’єрний показ: 22.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 23.10, 18:30, кінотеатр «Жовтень»

Перший крок у хмарах

Порятунок

реж. Аліна Горлова, Україна, 2012, 15’ Ігровий

реж. Нікон Романченко, Україна, 2013, 16’ Ігровий

Троє чоловіків різного віку, занедбане життя яких більше схоже на існування, вигадали собі розвагу: підглядати за усамітненими парочками у посадці. Але цього разу вони побачили зовсім не те, що очікували й до чого звикли…

Батько та син, які майже не розмовляють між собою, зустрічаються знову. Та цього разу їхня зустріч стає майже фатальною. Не витримує й мати хлопця... Син, так і не сказавши жодного слова, запалює святкові феєрверки як єдиний символ його існування.

Прем’єрний показ: 22.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 23.10, 18:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 23.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 24.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Жовтень 2013

7

«Ми будемо й надалі підтримувати молодих кіномитців» Ігор Янковський Голова Наглядової Ради Всеукраїнського благодійного фонду «Ініціатива заради майбутнього»

Кадр з фільму «Так закінчилось літо»

Кадр з фільму «Янголи помирають на світанку»

Ви погоджуєтеся з тим, що головна проблема національного кіновиробника у відсутності фінансування? Звичайно, сучасне кіновиробництво потребує чималих коштів. Але існує ще феномен авторського кіно, яке часто створюється за умови мінімального фінансування. Крім коштів, має бути система відбору та підтримки талантів. Молодим кінематографістам дуже потрібно, щоб їх вчасно помітили. Міжнародний кінофестиваль «Молодість» у цьому відіграє велику роль, і наш фонд «Ініціатива заради майбутнього» радий долучитися до цього процесу.

Кадр з фільму «Красна Маланка (Malanka din crasna)»

З людського життя. Богема

The End

реж. Ганна Федоряченко, Україна, 2013, 17’14’’ Документальний

реж. Макс Якобчук, Україна, 2012, 5’ Ігровий

Історії з життя української богеми. Документально-уявний світ, де люди живуть вільно.

Хлопець. Дівчина. Тачка. Фільм на підтримку сучасної молоді.

Прем’єрний показ: 24.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 25.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 22.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 23.10, 18:30, кінотеатр «Жовтень»

Красна Маланка (Malanka din crasna)

Бачу себе на картині – в просторі літніх луків...

реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук, Україна, 2013, 45’ Документальний

реж. Анастасія Матвійчук, Україна, 2013, 24’ Документальний

Це історія жителів румунського села Красна, що розташоване на території України. Вони готуються до свята Маланки – свята, яке є знаковою подією для кожного краснянина. А для молодих краснянських хлопців – це взагалі своєрідний обряд ініціації у житті. Маланка – карнавал, де кожен бере участь і має свою роль у химерному язичницькому дійстві.

Лариса Кадочникова – акторка і художниця воістину милістю Божою. Її картини відзначені приголомшливим чуттям смаку й абсолютно надзвичайним баченням світу. Якось Ларису запитали, коли ж з’явилося її бажання бути художником? Коли? А вона відповіла: «Не знаю, мені здається, що це завжди було і є». А потім додала: «Ласкаво прошу в мій фантастичний світ…»

Прем’єрний показ: 23.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 24.10, 19:30, кінотеатр «Жовтень»

Прем’єрний показ: 22.10, 14:30, кінотеатр «Київ» Повторний показ: 23.10, 18:30, кінотеатр «Жовтень»

Чи може молодий режисер розраховувати на державну підтримку? Якщо так, то якою мірою? Звичайно, може, але я б не радив розраховувати лише на це. Держава – це великий бюрократичний організм, і невідомому молодому режисерові важко переконати всі «кабінети» в тому, що саме він заслуговує на фінансування. У незалежних продюсерів набагато більше можливостей підтримувати цікаві проекти. Саме в жанрі короткого метра вперше з’являються нові режисери, які намагаються донести свою ідею глядачеві, зачепити чутливі струни в душі аудиторії. Це перша сходинка у світ великого кіно. Чому Вашому фонду цікаво підтримувати цю сферу? Це суто любов до кіно? Чи це віра в талановиту молодь? Я вже багато років є палким шанувальником кінематографа. Можу навіть назвати себе його знавцем, бо ще у студентські роки прослухав семестр курсу лекцій з історії кіно у НьюЙоркському університеті. З того часу цікавлюся роботами видатних режисерів сучасності. Кінематограф – одне з найвпливовіших і

найбільш значущих мистецтв сучасності. Воно змушує нас замислюватися, співчувати, обурюватися, пізнавати. Але найголовнішим для мене є те, що кіно дарує надію. Ми живемо в один із найкращих часів в історії, насолоджуємося свободою мислення та можливостями творчості, але інколи втрачаємо відчуття реальності й основні засади нормального існування людини – моральність, духовність, співчуття тощо. Кіно може повернути ці цінності. Що ж стосується сучасного українського кіно, то ідея його підтримки виникла давно, але почала втілюватися у травні цього року на 66-му Каннському кінофестивалі, де ми разом із «Молодістю» організували на бульварі Круазетт вечір-прийом на честь молодих вітчизняних кінематографістів. Я знаю, що переможець отримує не тільки грошову винагороду, але й іншу підтримку Фонду. Розкажіть, будь ласка, докладніше. Одним із ключових напрямків роботи Всеукраїнського благодійного фонду «Ініціатива заради майбутнього» є підтримка молодих обдарованих талантів у сфері мистецтва і культури. Ми сподіваємось на те, що Національний конкурс, який ми допомагаємо організувати, стане щорічним і перетвориться на стартовий майданчик для талановитих кінорежисерів. Ми плануємо й надалі підтримувати талановитих кінематографістів і сприятимемо їхній участі у міжнародних кінофестивалях. Фонд використає свої можливості для того, щоб поширювати інформацію про вітчизняних режисерів не тільки в Україні, але й за кордоном. Я мрію, щоб молоді українські кінорежисери, яких відкриє наш конкурс, не тільки стали повноправними учасниками таких видатних форумів, як Каннський, Берлінський, Венеційський та інші кінофестивалі, але й здобували там призи.

8

Жовтень 2013

w w w.facebook .com/Molodistfest

Молодість українського кіно Найважливішим спостереженням і надихаючим відкриттям цього року – і це відзначили, напевно, всі, хто готував цю селекцію – стала динаміка зростання якісних характеристик локального контенту відносно загального зростання кількості фільмів у відборі. Простіше кажучи, збільшується не тільки кількість поданих фільмів, але їхній рівень – технологічний або навіть художній. Так, простір вибору стає ширшим, обговорення шорт-ліста – цікавішим, а суперечки між відбірниками — гарячішими. Денис Нікітенко директор програм фестивалю

Майже всі молоді режисери наступають на одні й ті ж граблі – неінформованість. Молоді режисери заново винаходять багато речей. Не дивляться історію вітчизняного та світового кіно, не в курсі сучасного кінопроцесу. Більше звертають увагу на техніку, на форму. Тепер практично будь-який власник айфона вважає себе кінорежисером. З одного боку, більше свободи і можливостей, а з іншого – часто їм нема про що розповідати. Хотілося б у режисерові знаходити співрозмовника, людину «однієї групи» крові, щоб був схожий асоціативний ряд... як інакше говорити однією мовою? Наталія Мокрицька продюсер, кінокритик «Молодість» - одна з найочікуваніших кіноподій в Україні. Ми пишаємось, що наша країна має такий потужний форум, який давно вже завоював престиж у світовому кінопросторі. Але сьогодні у нас є ще один привід для гордості: після тривалого затишшя почав відроджуватися національний кінема­­­тограф – а це, крім іншого, означає, що конкурсна програма «Молодості» отримала більшу кількість якісних різнопланових стрічок, знятих за останній рік в Україні. Після того, як з 2010 року почало суттєво збільшуватися державне фінансування кіногалузі, а у 2011-му було запроваджено принципово нову систему відбору кінопроектів, що претендують на державну підтримку, вітчизняне кіновиробництво увійшло в процес невпинного розвитку. До Програми створення та розповсюдження національних фільмів 2011-2012 увійшло 58 нових кінопроектів, Програма 2012-2013 включила 89 проектів, а Програма 2013-2014 за результатами останнього конкурсного відбору налічує вже 132 проекти. На першому пітчинґу Держкіно у 2011 році одним з переможців став дебютний повнометражний фільм «Такі красиві люди» Дмитра Мойсеєва, який змагатиметься у

міжнародному конкурсі цьогорічної «Молодості». Хочу наголосити, що наші кінодебюти отримують нагороди міжнародних кінофестивалів та виходять у національний прокат – наприклад, «Істальгія» Дар`ї Онищенко, яка була учасником конкурсної програми «Молодості-2012». У цьому році у широкий прокат вийшла рекордна для незалежної України кількість вітчизняних фільмів – шість картин. П`ять з них знято молодими режисерами та режисерами-дебютантами. Крім того, прокатну історію мала і збірка дебютних короткометражок «Українська нова хвиля». Молоді українські кінематографісти плідно працюють у ко-продукції, знімають різножанрове кіно, потрапляють на конкурси престижних міжнародних форумів. І саме ця активність нової генерації і є ключовою для розвитку кінопроцесу в Україні. І ми знаємо, що все це – лише початок. Адже українське кіно переживає зараз свою нову молодість…

Кожного року «Молодість» стає чудовою платформою для отримання зворотного зв’язку з аудиторією. Для молодих мистців це не лише привід показати себе, але й можливість побачити реакцію глядача на свій концепт життя. Зазвичай молоді кінематографісти чутливі до дрібниць, вони помічають те, що часто лежить на поверхні, але залишається непоміченим. Але з цих дрібниць складаються відносини, формуються стратегії, вирішуються долі. Мені приємно, що цього року я зможу не лише стежити за цим процесом, а й особисто впливати на результат. Тому я чекаю перш за все чесних історій та цікавих ракурсів. Максим Онопрієнко продюсер

Катерина Копилова, голова Державного агентства України з питань кіно.

«Побачити і не відвернутися» ЮРІЙ РЕЧИНСЬКИЙ ІЗ ДОКУМЕНТАЛЬНОЮ КОРОТКОМЕТРАЖКОЮ «ХВОРІСУКАЛЮДИ» ДЕБЮТУВАВ НА «МОЛОДОСТІ» В 2011 РОЦІ В ТОДІШНІЙ «УКРАЇНСЬКІЙ ПАНОРАМІ» І БУВ НАГОРОДЖЕНИЙ ДИПЛОМОМ ЗА ГОСТРОТУ АВТОРСЬКОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ЙОГО ПОВНОМЕТРАЖНА СТРІЧКА З АНАЛОГІЧНОЮ НАЗВОЮ – ЦЕ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ТРИПТИХ ПРО БЕЗПРИТУЛЬНИХ, ЯКІ ПЕРЕРОСЛИ НАРКОЗАЛЕЖНЕ ДИТИНСТВО І НАМАГАЮТЬСЯ РОЗПОЧАТИ ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ. МІХАЕЛЬ ҐЛАВОҐҐЕР СКАЗАВ ЮРІЮ: «ЛЮДИ ЗНЕНАВИДЯТЬ ТЕБЕ ЗА ЦЕЙ ФІЛЬМ. ЛЮТО». СВІТОВА ПРЕМ’ЄРА ФІЛЬМУ ВІДБУЛАСЯ НА ФЕСТИВАЛІ HOT DOCS У ТОРОНТО І ЗДОБУЛА ГОЛОВНУ НАГОРОДУ САРАЄВСЬКОГО МКФ «СЕРЦЕ САРАЄВА», А ТАКОЖ СТАЛА НАЙКРАЩОЮ ДОКУМЕНТАЛЬНОЮ СТРІЧКОЮ НА «РЕЙНДЕНСІ», НАЙБІЛЬШОМУ БРИТАНСЬКОМУ КІНОФЕСТИВАЛІ НЕЗАЛЕЖНОГО КІНО. Ольга Бекенштейн

куди й до яких персонажів мене тягне. Однак соціальний складник їхніх історій – зазвичай найбільш поверхнева частина фільму, яку я намагаюся взагалі не показувати. Серед усієї цієї «соціальщини» мене цікавлять люди, які перебувають на межі людських можливостей, на межі витривалості, в ситуаціях, які розкривають, вивертають навиворіт різні сторони людського нутра. І найважливіше, найцінніше тут – момент здивування від зустрічі з власними демонами або ангелами. Недовговічна статика людини благополучної мені мало що відкриває, мало що показує. Вона мені здається неприродною, оманливою, невідповідною до світу навколо нас. Я біжу за людиною, яка перебуває в русі, часто від нього незалежному, нехай хаотичному, жорстокому, болісному. Навіщо знімати окуляри і вдивлятися в таку реальність? Знаєте історію молодого Будди? У 29 років він вибрався за межі палацу і побачив «чотири видовища», що змінили його життя: старого жебрака, прокаженого, похоронну процесію і відлюдника. Розуміння власної беззахисності перед стражданнями і смертю робить існування усвідомленим.

Кадри з фільму «Хворісукалюди»

Визначити проблему – це перший крок до її вирішення? Я не буду запитувати, навіщо робити кіно на важкі соціальні теми. Зрештою, наскільки б цинічним це не здавалося, але автор живиться такими проблемами. Це теми його творів, його натхнення, він просто не може не зачіпати їх. Я запитаю інше. Чому глядач має дивитися ці фільми? Навіщо свідомо зривати рожеві окуляри та бачити таку часом страшну реальність? Я б не сказав, що я «живлюсь» соціальними проблемами, хоча, звісно, є певна закономірність у тому,

Кажуть, є кілька стадій, через які проходить людина на порозі неминучості — заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття. Я думаю, всі наші зміни відбуваються в цих межах, адже всі ми на цьому порозі перебуваємо, тільки не всі хочуть це помічати. І перший крок – подивитись навколо, побачити і не відвернутися. Боляче знімати таке кіно? Подивіться фільм. Примножте свої відчуття разів у п’ять. Тепер ви знаєте відповідь.

Спеціальна подія

SE

Кінотеатр «Київ»: 21.10 / 21:30 22.10 / 14:15

w w w.molodist.com

Жовтень 2013

9

Дитяче кіно. Можливо, вперше всерйоз Кадр з фільму «Вони повернуться»

KID

Кінотеатри «Київ», «Кінопанорама»: 19-27.10

Під патронатом Камалії

Молодість – дітям ЦЯ ПРОГРАМА МАЄ НА МЕТІ НЕ ТІЛЬКИ ПРЕДСТАВИТИ КОЛЕКЦІЮ КРАЩИХ ЗРАЗКІВ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ДИТЯЧОГО КІНО, АЛЕ Й ЗРОБИТИ ПЕРШІ КРОКИ НА НИВІ КІНООСВІТИ У НАШІЙ КРАЇНІ. Міла Новікова Відкриває програму режисерський дебют популярного українського актора і телеведучого Віктора Андрієнка «Іван Сила» (2013) – перший фільм для дітей доби незалежної України. Андрієнко у своїй картині звертається до теми подолання перешкод, з якими в тій чи іншій формі мають справу герої всіх стрічок дитячої секції. Відтворюючи на екрані початок кар’єри українського богатиря Івана Фірцака, режисер відновлює зв’язок часів: володаря титулу найсильнішої людини планети 1928 року, вихідця із Закарпаття Фірцака-Кротона грає сучасний силач – донеччанин Дмитро Халаджі. Поєднуючи фантастичні атлетичні можливості і щирість натури, обидва вони постають втіленням національного характеру. Автори латвійської психологічної драми «Люблю тебе, мамо» (реж. Яаніс Нордс, 2013) досліджують внутрішній конфлікт 12-річного хлопчика, який вчиться брати на себе відповідальність

за свої дії, за власні вчинки. І починає з усвідомлення, що одна маленька брехня може змінити все, тому що часом вдається до більшої неправди, аби приховати істину. Фільм завоював гранпрі конкурсу Generation Kplus Берлінського МКФ і приз за кращу кінодраму МКФ у Лос-Анджелесі. Швейцарець Тобіас Інайхен у своєму потужному й захоплюючому режисерському дебюті «Клара і таємниця ведмедів» (2013) намагається віднайти баланс між цивілізацією і природою, людиною і ведмедем. Звернення до цієї теми видається особливо актуальним, оскільки останнього дикого представника цього біологічного виду в Швейцарії – ведмедя М13 – було вбито минулої весни. Картину нагороджено призом дитячого журі Міжнародного фестивалю кіно для дітей у Монреалі. Лауреат премії за кращий дебют і володар «Кришталевого ведмедя» за кращий фільм конкурсу Generation Kplus Берлінського МКФ австралійський режисер Кім Мордаунт у поетичній стрічці «Ракета» (2013) оповідає історію подолання десятирічним хлопчиком свого родового прокляття. Позірно прив’язані до сучасності, події фільму розгортаються у часопросторі легенди, вражаючи епічною величчю панорамно відзнятих краєвидів

Гаряче скандинавське кіно

первісної природи, яку тіснить цивілізація. Продюсована багаторазовими лауреатами Каннського МКФ – бельгійськими кіномистцями братами Жан-П’єром і Люком Дарденнами – телевізійна документальна стрічка Ясни Країнович «Літо з Антоном» (Un été avec Anton, 2012), сповнена експансивної енергетики пубертатного періоду, оповідає про дорослішання московського підлітка у військовому таборі. У режисерському дебюті Джонаса д’Адескі «Троє дітей» (Twa Timoun, Бельгія, 2012) події розгортаються на Гаїті напередодні землетрусу 2010-го, який зруйнував половину міста Порт-о-Пренс, де герої фільму – трійця 12-річних хлопчиків – щодня змушені боротися за виживання. Автор бразильського фільму-подорожі «Вони повернуться» (реж. Марселу Лурделлу, 2012) про дітей, для покарання покинутих батьками на дорозі далеко від дому, змушує своїх героїв пройти низку випробувань, своєрідну ініціацію, посвячення до світу дорослих, щоб дістатися рідної домівки. До програми увійшла нова робота досвідченого норвезького постановника фільмів для дітей Нільса Гаупа «Подорож до різдвяної зірки» (2012) за однойменною казкою класика

SCA

Кінотеатри «Київ», «Жовтень», «Київська Русь»: 19-26.10

Скандинавська панорама

Один із найпомітніших фільмів програми – «Глибина» – від успішного ісландця, який остаточно так і не переїхав до Голлівуда, Бальтасара Кормакюра («Два стволи» , «Трясовина»). Це заснована на реальних подіях сувора історія звичайного рибалки, який на кораблі потрапив у аварію і вижив у неймовірних умовах. Для жанру про людей, які стикаються з нещадною стихією, зазвичай використовують надмірну видовищність і лаковану силу духу, але Кормакюр обирає грубий реалізм і скандинавську тугу. Ісландію також представляє картина «XL» Мартейдна Тоурссона, який до цього зняв гостросоціальну й абсолютно божевільну трагікомедію «Країна бур» про банкірів, кохання та бунт маленької людини з пістолетом. У «XL» Тоурссон не зраджує своїм знущальним інтонаціям та вибору типажів

– у центрі сюжету знову великий дебелий чоловік. Але цього разу він не вчитель і не тихий котел переживань, а відчайдушний політик, алкоголік, бабій і затятий марнотратник життя, чия остання вечірка від галасливого гультяйства переходить у жорстке і страшне похмілля. Тему ледарства продовжує фільм «Секс, наркотики і податки» данця Крістоффера Бое, який рівно 10 років тому вистрелив блискучою любовною драмою «Реконструкція». Його нова робота присвячена незвичайній дружбі огрядного податкового адвоката, який пізніше стане засновником Прогресистської партії Данії, і бородатого хтивого магната. Наркотики, десятки голих жінок і дорогі автомобілі – загалом протягом майже двох годин друзі по-справжньому йдуть у відрив. Як і інші дикі історії про стосунки несумісних людей, сценарій «Секс, наркотики і податки» написаний по слідах реальних людей і ситуацій. З розкішних апартаментів у бруд вулиць спускається фінський режисер Аку Лоугімієс, відомий картинами «Вічна мерзлота» і «Гола бухта». Цього року він представляє кримінальну драму «Пул-8» про те, як погане минуле наздоганяє і, незважаючи ні на що, пожирає твоє теперішнє. За сюжетом, повію Піке, що вийшла з в’язниці, знаходить забитий татуюваннями кримінальник, колишній коханець, який намагається повернути її до старого життя. І ця пристрасть, що загорілася знову, не може закінчитися без

«Дякую, пане Догмо!» ІНТЕРВ’Ю З НАЙЯСКРАВІШИМ АНТИ-ДОГМАТИКОМ, ПОСТІЙНИМ УЧАСНИКОМ ФЕСТИВАЛЮ «МОЛОДІСТЬ», РЕЖИСЕРОМ ФІЛЬМУ «СЕКС, НАРКОТИКИ І ПОДАТКИ», ДАНЦЕМ КРІСТОФФЕРОМ БОЕ. Ольга Бекенштейн

Не можу навіть уявити собі, як часто Вас запитують стосовно «Догми-95» та зокрема Ларса фон Трієра. Яка ваша внутрішня реакція на ці питання? Кадр з фільму «Поїсти, поспати, померти»

«СКАНДИНАВСЬКА ПАНОРАМА» – ПОЗАКОНКУРСНИЙ КАЛЕЙДОСКОП НАЙБІЛЬШ ЦІКАВИХ І НЕЗВИЧАЙНИХ КАРТИН СКАНДИНАВСЬКОГО РЕГІОНУ, ЗНЯТИХ ЗА ОСТАННІЙ РІК І ЩО, ЯК ПРАВИЛО, ЗАЛИШАЮТЬСЯ ПОЗА УВАГОЮ УКРАЇНСЬКИХ ПРОКАТНИКІВ. ЦЬОГО РОКУ НА МКФ «МОЛОДІСТЬ» БУДУТЬ ПОКАЗАНІ 10 СТРІЧОК – ВІД ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ ПРО БЕРҐМАНА ДО ІСТОРІЇ БОРОТЬБИ ІСЛАНДСЬКОГО РИБАЛКИ ЗІ СТИХІЄЮ. Віктор Канатніков

норвезької літератури Сверре Брандса, написаною 1924 року. Поза конкурсом буде показано шедевр українського дитячого кіно – фільм Віктора Греся «Чорна курка, або Підземні жителі» (1982), поставлений за чарівною казкою, написаною 1929 року Антонієм Погорєльським для його племінника Олексія Толстого. Над художнім рішенням картини працювали кращі сили вітчизняного кіно: художник-постановник Олексій Левченко, художник-декоратор Євген Пітенін, художники з костюмів Ганна Фоміна і Дагмара Сєлецька, фільмував її операторський дует у складі Андрія Владимирова і Павла Степанова. «Чорна курка» зібрала низку нагород міжнародних фестивалів, зокрема головний приз конкурсу дитячих картин Московського МКФ і приз журі МКФ у Джифоні (Італія).

кровопролиття. У програму також включено дві документальні картини, що з успіхом гастролювали багатьма малими кінофестивалями. Одна критично синефільська, інша - у певному сенсі теж. Норвезька документальна стрічка «Лів та Інґмар» в аскетичному форматі простого інтерв’ю розповідає про багаторічні та складні стосунки знаного шведського режисера Інґмара Берґмана і норвезької актриси Лів Ульман. Про Берґмана було знято і написано занадто багато, але Д’єрадж Аколкар вибирає відповідний ракурс і правильного співрозмовника, що створює образ одного з головних світових режисерів через ланцюжок теплих сентиментальних спогадів. Вкрай злободенне документальне кіно «TPB AFK: «Піратська бухта» без клавіатур» розповідає про творців найбільшого в світі торент-трекера The Pirate Bay. Фільм Сімона Клосе, який знімався протягом п’яти років і в тому числі на зібрані в інтернеті гроші, зосереджений на показовому судовому процесі, в результаті якого засновники сайту отримали різні терміни ув’язнення і сумарний штраф у розмірі 6,5 млн доларів. Вперше в історії заставки та логотипи провідних американських кіновиробників і звукозаписувальних компаній символізують повноцінних лиходіїв.

Моя перша думка: «Дякую, пане Догмо!». Успіх тих фільмів зробив наш шлях значно простішим. Всі знають різницю між концепцією догматиків та Вашою, але мене цікавить подібність. І у Вас, і у фон Трієра є фільм, співвідносний з Андрієм Тарковським («Алегро» та «Антихрист» відповідно). Як Ви це прокоментуєте? Що ж, ми дійсно дуже різні, за винятком того, що обоє любимо Тарковського. Трієр – геніальний садист, соціалдемократ, який створює фільми про те, як приємно маніпулювати людьми. Не впевнений щодо себе, хоча я точно не соціал-демократ! Ваш «ідеальний кадр» – чиста естетика чи символізм як шлях втілити магічну реальність, яку не можна показати буквально? Символізм — це не найкращий шлях для наслідування в кінотворчості. Принаймні більшість символів мають бути прозорими для інтерпретації, щоб не обмежувати ані фільм, ані глядача. Весь значний рух у кіно стосується саме естетики. Знову ж таки — подивіться на Тарковського, на те, як він відкрив зображення, замість того, щоб його закрити. Отже, ви зловили «ідеальний кадр». З цих ідеальних кадрів зробили ідеальне кіно. Що далі? Що слідує за абсолютом? Абсолют не впіймати. Я цього ще не зробив. Та це не означає, що я не роблю спроб.

10

w w w.facebook .com/Molodistfest

Жовтень 2013

Дистанция взгляда Ульрих Зайдль – нарушитель границ между игровым кино и неигровым. Фильмы самого радикального режиссера нашего времени принадлежат актуальному искусству, которое давно не располагается в отдельных гетто: по видам и по жанрам. Лирик и скептик, импровизатор и перфекционист Зайдль предпочитает работать с профессиональными актерами, не потерявшими естественность любителей (и это высшая похвала), а любители – это отскоблившие свои штампы профессионалы. Этот режиссер обладает совершенно неповторимым и как бы анонимным стилем, нейтральным, но не бесстрастным взглядом. Фильмы Зайдля хранят тайну новой художественности. С самого начала его занимала личная дилемма: как не спугнуть реальность, внедрившись в нее, распалив для съемки, и при этом не упустить искусство? Зайдль смотрит на мир, чтобы увидеть знакомое – венские задворки и обычные улицы, венские квартиры и лужайки, продавцов газет, фотомоделей, собак и других венцев – таким образом, каким все это до него никто не разглядел. Именно настройка его взгляда, предпочтение фронтальных мизансцен (знаменитых tableuax), прерывающих рассказ в безмолвных выразительных паузах, обеспечивает прямой контакт с обыкновенной и непредсказуемой реальностью, запечатленной Зайдлем на свой страх и риск. Он заглядывает туда и показывает то, от чего люди хотят отвести глаза, что им кажется безобразным. Или что их слишком травмирует. При этом камера обладает колоссальным оптическим заражением зрителей. Зайдль выбирает в «Животной любви» и, разумеется, в других фильмах настойчиво спокойный тон возмутителя спокойствия, рифмующийся не только на глубине, за рамкой кадра, но и в реальности, данной зрителям в ощущении, с ужасом Беккета или рокотом Лотреамона. Зайдль любит расчищать пространство, ведь отсутствие выразительнее присутствия. Даже в фильме «Иисус, Ты знаешь» режиссер вынес из католических храмов ковры, картины,

SDL

утварь, оставив только самое необходимое для съемки. И поставил камеру на место алтаря. Зайдль выбирает центральную перспективу, а пространство церкви (так говорил режиссер) «уже отцентровано». Он снимает своих героев, приходящих поодиночке в пустой храм, где каждый из них исповедуется, делится чувствами, мыслями с глазу на (кино)глаз. В игровом дебюте «Собачья жара» Зайдль провел своих персонажей и зрителей сквозь смерть ребенка, сквозь насилие, бессердечие слабых, ужас сильных, сквозь жару и беспощадный ливень. Объективистский и пристрастный взгляд режиссера на людей и на обстоятельства их жизни преисполнен тут безжалостным сочувствием. В этом заключена хрупкая сила, бледный огонь его фильмов, пламенеющая нейтральность его режиссуры. Зайдль обнажает в каждом, кого выбирает для съемки, лучшее и худшее. Причем именно в такой пропорции неусредненности, хотя обычная малоприметная жизнь до или после катастрофы (в «Собачьей жаре» у каждого своей) тоже показана. Чувство причастности к фильмам Зайдля, которые кому-то будет трудно или даже нестерпимо тяжко смотреть, связано с особой природой его взгляда. Тут восторг соседствует с отвращением. Заскорузлая повседневность – с отрывом от заземленности. Трезвость – с беспокойством. Последний грандиозный проект Зайдля – триптих «Рай». Картины «потерянного рая». Но при этом – обретенного времени зрителей. Тереза, ее сестра Анна Мария и дочка Мелани – протагонистки «Любви», «Веры», «Надежды». Каждый из фильмов начинается с пролога, удостоверяющего их родственные связи, предваряющего персональные приключения героинь в каникулярное время. В Кении, Вене и австрийской горной местности. Тереза, нянечка в доме инвалидов, доверчиво и смело сыгранная Маргарет Тизель, отправляется в рай секс-туризма. Анна Мария, медсестра в кабинете компьютерной томографии, сыгранная гениальной Марией Хофштеттер, проводит отпуск в

Ульріх Зайдль. Тотальна ретроспектива походе по квартирам, надеясь обратить венских незнакомцев в католическую веру. Мелани (отменная Мелани Ленц) в лагере для похудения переживает драму первой любви. Первая часть «Рая» – документ о тотальном провале нетоварно-денежных отношений. Тут нет раскаленных страстью, даже за деньги или на солнце, тел. Хотя Зайдль снимает план обнаженной Терезы на койке в каморке одного из местных проходимцев как… Данаю. Как соблазнительную модель, несмотря на непрезентабельное тело. Но таким оно видится под взглядом камеры художника. Вторая часть «Рая» врезается в пограничное место и время между фанатизмом, верой и любовью. Между срамом и милосердием. Между истязанием героиней собственной плоти и плотским вожделением к Распятию. Между двумя ипостасями Анны Марии, затаенными в ее имени.

Кінотеатр «Київ»: 20-27.10

Третья часть – нежнейшая «Надежда» – это «школа чувств», язвящая по поводу навеянных рекламой стандартов красоты, физического совершенства. Чтобы завершить трилогию таким трепетным фильмом, необходимо особое чутье человека, а не только режиссера. К премьере последней части этого триптиха в Берлине состоялась выставка кадров из «Рая». Издан роскошный альбом. Там, между прочим, есть такие слова Джона Уотерса: «Фассбиндер умер. И Господь дал нам Зайдля». Ретроспектива фильмов Зайдля на фестивале «Молодость» – счастливое испытание для зрителей. Зара Абдуллаева, фрагменты из книги «Зайдль. Метод», готовящейся к публикации

Фотографії з фільму-трилогії Рай: «Любов. Віра. Надія»

«Мистецький Арсенал»: 19-27.10 СОРОК ДВІ ОРИГІНАЛЬНІ ФОТОРОБОТИ НА МЕЖІ ВУАЙЄРИЗМУ, СПІВЧУТТЯ, ТРАГЕДІЇ Й КОМЕДІЇ, КРИТИКА СУСПІЛЬСТВА СПОЖИВАННЯ, САМОТНІСТЬ ТА ВІДТОРГНЕНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ – КРИСТАЛІЗАЦІЯ ТОГО РАДИКАЛЬНО-РЕАЛІСТИЧНОГО ДИСКУРСУ, З ЯКИМ КІНОРЕЖИСЕР ПРАЦЮЄ ВСЕ ЖИТТЯ ТА ЯКИЙ ТАК ВИРАЗНО АРТИКУЛЬОВАНИЙ У ГУЧНІЙ КІНОТРИЛОГІЇ «РАЙ», ЩО ВОНА, ВЛАСНЕ, БУДЕ ПРЕДСТАВЛЕНА В РАМКАХ ПЕРШОЇ В СВІТІ ПОВНОЇ РЕТРОСПЕКТИВИ ФІЛЬМІВ УЛЬРІХА ЗАЙДЛЯ – НА 43МУ МКФ «МОЛОДІСТЬ».

На німецькій хвилі Кадр з фільму «Два життя»

German Wave / німецькомовне кіно

GERMAN WAVE – ОДНА З НАЙБІЛЬШ БАГАТООБІЦЯЛЬНИХ ПРОГРАМ ФЕСТИВАЛЮ «МОЛОДІСТЬ». ТУТ ЗІБРАНІ НОВІ КАРТИНИ ЗНАМЕНИТОЇ БЕРЛІНСЬКОЇ ШКОЛИ КІНО Й НЕ ТІЛЬКИ, РАМКИ ПРОГРАМИ ОХОПЛЮЮТЬ УСЕ НІМЕЦЬКОМОВНЕ КІНО СВІТУ, ВКЛЮЧАЮЧИ КАРТИНИ ЗІ ШВЕЙЦАРІЇ ТА АВСТРІЇ. СІМ ПОВНОМЕТРАЖНИХ ФІЛЬМІВ І СІМ РЕЖИСЕРСЬКИХ ПОГЛЯДІВ НА СВІТ. Віктор Канатніков «Золото» – новий фільм одного з провідних режисерів Берлінської школи Томаса Арслана. Починав він із власних спогадів і мінімалістичних драм про життя турецьких емігрантів, але з часом почав прогинати під відсторонену холодну манеру майже жанрове кіно. Зав’язка його минулого фільму «У тіні» нічим не відрізняється від багатьох американських кримінальних бойовиків – грабіжник, що вийшов із в’язниці, знову повертається в рідну стихію. Тільки у Арслана це не фільм дії, а деконструкція дії. Головний герой більшу частину часу мовчить, а навіть наявні сплески насильства обмежуються правильно обраною позицією і парою влучних пострілів. «Золото» обіцяє бути свого роду пригодницьким вестерном про німецьких переселенців, які на новому континенті намагаються забути минуле і мріють про гроші і славу. Але, враховуючи підхід Арслана та кадри з вішальником, нескладно уявити, що пригода буде ще та. Від більшості сучасних тихих німецьких режисерів Оскара Рьолера відрізняє те, з якою нахабністю або навіть хоробрістю він вибирає теми для своїх гірких і не дуже драм. Його минула

робота мала назву «Єврей Зюсс – фільм без совісті» і розповідала про життя актора Фердинанда Маріанна та зйомки у нацистській Німеччині сумнозвісного антисемітського фільму «Єврей Зюсс». Нова картина Рьолера називається «Джерела життя», і ця історія поколінь присвячена зокрема процесам післявоєнного становлення ФРН. Солдат Еріх Фрейтаґ, прийшовши з війни, намагається знайти себе в країні, що змінилася. Він засновує фабрику з виробництва садових гномів, але організувати справу виявляється набагато складніше, ніж налагодити сімейне життя. Мало не половину всіх помітних режисерів, що знімають сьогодні актуальне німецькомовне кіно, становлять жінки. У рамках позаконкурсної програми German Wave буде показана нова стрічка австрійки Барбари Альберт, чия ледь не перша повнометражна робота «Північна околиця» потрапила на Венеційський кінофестиваль і не поїхала звідти без призу. Її нова картина «Мертві та живі» досліджує не природу історичних процесів, а їх численні і часом непередбачувані наслідки в людській долі. Друга світова війна поглинула мільйони життів, а ті, що залишились, розкидала по всій Європі. І вже нащадкам тих, хто пережив трагічні події, належить шукати свою батьківщину і мучитися проблемами самоідентифікації.

DE

Кінотеатри «Київ», «Жовтень» «Київська Русь»: 20-27.10

w w w.molodist.com

100

Жовтень 2013

FF

Кінотеатри «Київ», «Жовтень», «Кінопанорама»: 20-26.10

11

Кінотеатри «Київ», «Жовтень»: 19-27.10

Історія моєї смерті ОЛЕКСАНДР ГУСЄВ, ЧЛЕН ЦЬОГОРІЧНОГО ЖУРІ FICC У ЛОКАРНО, РОЗПОВІВ MOLODIST.TXT ПРО ФІЛЬМ АЛЬВЕРТА СЕРРИ, ЯКИЙ НА ЙОГО ОЧАХ ОТРИМАВ «ЗОЛОТОГО ЛЕОПАРДА» Олександр Гусєв Центральний персонаж картини Джакомо Казанова, блискуче зіграний каталонським поетом Вісенсом Альтайо, мало чим нагадує звичні уявлення про венеційського бешкетника, світського спокусника й авантюриста. У фільмі Альверта Серри він постає лібертіном десадівського зразка, що віддалився від світу, гедоністичним відлюдником, чию самотність у величезному маєтку поділяє лише його челядь. Читання, споживання їжі, секс, випорожнення – кожен, пов’язаний з його життєдіяльністю процес викликає у нього жваву радість, він насолоджується відчуттями, дотиками, кольорами і звуками, а його слуги, як і взагалі всі люди, здаються йому чимось на зразок розмовляючих машин, потрібних лише для того, щоб підтримувати його життя і служити його задоволенням. Сміх, яким він раз у раз супроводжує свої заняття, схожий на цвірінькання птиці, яка самозабутньо радіє буттю; при цьому він відчуває себе центром всесвіту, з особливим презирством відгукуючись про релігію і про її прихильників.

Фестиваль фестивалів

Століття великих ПРОГРАМУ, ЗАПОЧАТКОВАНУ НА МКФ «МОЛОДІСТЬ» 2008 РОКУ, ПРИСВЯЧЕНО СТОРІЧНОМУ ЮВІЛЕЮ ВИЗНАЧНИХ КІНОМИТЦІВ СВІТУ. ЦЬОГОРІЧ ДО НЕЇ УВІЙШЛИ ФІЛЬМИ, У СТВОРЕННІ ЯКИХ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ МАЙСТРИ ЕКРАНА, ЧИЇ ЖИТТЯ ПОЧАЛИ СВІЙ ВІДЛІК 1913 РОКУ. ТО БУВ ВЕЛЬМИ ВРОЖАЙНИЙ НА ТАЛАНТИ РІК. Міла Новікова Відкриває обраний фестивалем список ювілярів американський письменник і сценарист Ірвін Шоу (27.02.1913 – 16.05.1984), за романом якого голлівудський режисер українського походження Едвард Дмитрик поставив епічну драму «Молоді леви» (1958). Шоу, який добровольцем пішов до армії і працював військовим кореспондентом на фронтах Другої світової, спирався у цьому творі на власний досвід, досліджуючи долю покоління, на чиї плечі ліг основний тягар боротьби за переділ світу. Марлон Брандо зіграв у стрічці роль нацистського вояка Крістіана Дістля, який поступово розчаровується у своїх переконаннях і гине з думкою про те, що незабаром Німеччина і США стануть дружними державами, а його смерть геть безглузда. Під час зйомок Брандо одружився з індійською актрисою Анною Кашфі (Anna Kashfi) і назвав їхнього новонародженого сина Крістіаном. «Молоді леви» принесли творцям кілька номінацій на премії Американської та Британської кіноакадемій. Французький режисер Рене Клеман (18.03.1913 – 17.03.1996) у повоєнні роки створив у США, Італії і на батьківщині низку яскравих, сповнених технічної винахідливості й драматургічної досконалості картин. Саме він відкрив Алена Делона для великого кіно. Їхньою першою спільною роботою стала екранізація роману Патрісії Гайсміт «Талановитий містер Ріплі» про ціну людських заздрощів, відома під назвою «На яскравому сонці» (1960). Попри вихід 1999-го нової кіноверсії цього літературного твору в постановці Ентоні Мінґелли з Меттом Деймоном у головній ролі, фільм Клемана–Делона досі залишається поза конкуренцією. Ікона романтичного напряму в кінематографі Франції Жан Маре (11.12.1913 – 08.11.1998), улюблений актор і протягом двох десятиліть супутник життя Жана Кокто, представлений у програмі їхньою спільною феєричною постановкою «Красуня і чудовисько» (1946), дизайнером костюмів до якої були П’єр Карден і Крістіан Берар.

Творчість Стенлі Крамера (29.09.1913 – 19.02.2001) користувалася у СРСР особливою популярністю, але його екранізацію роману Кетрін-Енн Портер «Корабель дурнів» (1965) про пасажирів, які подорожують з Мексики до нацистської Німеччини напередодні Другої світової війни, було допущено тільки на закриті перегляди. У цьому фільмі, що висувався на «Оскар» у 8 номінаціях, але приніс нагороду тільки художнику й оператору, востаннє з’явилась на великому екрані Вів’єн Лі (5.11.1913 – 7.07.1967). Актриса тоді переживала складний період після вкрай болісного розриву шлюбу з Лоренсом Олів’є. Доля її героїні, колишньої знаменитості Мері Тредвел, багато в чому була співзвучна її власній долі. Лі могла б сказати про свої стосунки з Олів’є словами Тредвел: «Я обрала не того чоловіка. У нього було майбутнє. Він був вродливий. Він зробив мене уславленою дружиною знаного донжуана. Я перетворила його життя на пекло, і все скінчилося розлученням». Дві інші ювілярки народилися з різницею лише в кілька днів із В. Лі. Перша – австрійка єврейського походження Гейді Ламарр (09.11.2013 (за іншими даними – 1914) – 19.01.2000) однаково успішно знімалася в Європі й США. Проте її візитною карткою в історії кіно залишилася поставлена чехом Ґуставом Махати стрічка «Екстаз» (1933), у якій актриса востаннє значиться в титрах під іменем Гейді Кіслер. Ламарр є авторитетом і в науковій сфері: їй належить винахід, який вплинув на розвиток телекомунікаційних технологій, зокрема на появу мобільного телефона. Друга – зірка Третього рейху Маріка Рьокк (03.11.2013 – 16.05.2004), яку Роман Поланський називав кумиром свого дитинства і яка у повоєнну добу здобула популярність у СРСР завдяки низці трофейних мюзиклів за її участю, найулюбленішим з яких стала «Жінка моєї мрії» (1944). Угорка за походженням, Рьокк підкорювала фантастичним виконавським темпераментом. Вирізняючись атлетичною статурою, актриса завжди була в ідеальній формі й продовжувала зніматися та виступати на сцені як співачка й танцівниця до 75 років. Її життєвий шлях тривав довше від решти ювілярів – до 2004 р. Завершує програму фільм «Летять журавлі» (1957), який приніс радянській кінематографії одну з двох її «Золотих пальмових гілок» Каннського міжнародного кінофестивалю. Її авторові – Міхаілу Калатозову (15(28).12.1903 – 26.03.1973) цього року виповнилося б 110. Тож «Століття» означає також і те, що кіномистецтво ХХ століття багате на видатні імена.

Крихітний світ героя постає апофеозом європейської аристократії, яка зі своїм пишним матеріалізмом і безтурботним безбожництвом ось-ось спіткнеться об поріг революційної епохи. Подібне життя, позбавлене іншого змісту, крім чуттєвих задоволень та інтелектуальних вправ, зухвало, гордовито марне, заворожує, викликає дивну суміш співчуття і симпатії. Втім, Казанова не лишається добровільним в’язнем свого саду земних насолод і відправляється до Карпат, але й там він продовжує звично схиляти до співжиття покірливу прислугу і просторікувати про античних поетів. Однак у тутешніх місць – свій господар, і він звик розважатися по-своєму. Поява Дракули, яка порушила безтурботне існування Казанови, може сприйматися як втілення історичних катаклізмів, що зруйнували стару Європу, втілення голодного, злиденного люду, в якому, після століть перебування у становищі робочої худобини, прокинувся дикий звір, що увірвався у сади Версаля і залив його алеї блакитною дворянською кров’ю. Якщо ж прибрати з відношень цих наскрізних персонажів європейської культури історичну конкретику, їх знайомство постає зустріччю атеїста і диявола – ще більш несподіваною і трагічною, ніж зустріч диявола і богоборця.

Кінотеатри Cinemas

Майстерня талантів Talent Workshop

Культурний центр «Кінотеатр Київ» вул. Велика Васильківська, 19 Cinema Kyiv Cultural Center 19, Velyka Vasylkivska St

Дім освіти та культури «Майстер Клас» вул. Лаврська, 16А Master Class House of Arts and Culture 16А, Lavrska St

Виставка Exhibition

Кінотеатр «Жовтень» вул. Костянтинівська, 26 Zhovten Cinema Hall 26, Kostyantynivska St

«Мистецький Арсенал» вул. Лаврська, 10-12 Art Arsenal 10-12, Lavrska St

Кінотеатр «Кінопанорама» вул. Шота Руставелі, 19 Kinopanorama Cinema Hall 19, Shota Rustaveli St

Фестивальний готель Festival Hotel

Кінотеатр «Київська Русь» вул. Артема, 93 Kyivska Rus Cinema Hall 93, Artema St

Арт-Готель «Баккара» Венеціанський острів, 1 Bakkara Art-Hotel 1, Venice Island

Відкриття фестивалю Закриття фестивалю Festival Opening Festival Closing Національний палац мистецтв «Україна» вул. Велика Васильківська, 103 National Palace of Arts «Ukraine» 103, Velyka Vasylkivska St

Кінотеатр «Київська Русь» вул. Артема, 93 Kyivska Rus Cinema Hall 93, Artema St

За підтримки Державного агентства України з питань кіно Київської міської державної адміністрації Головного управління культури Київської міської державної адміністрації Почесний президент фестивалю Віктор Ющенко Генеральний партнер

ПартнерПартнер національного національного конкурсу

На першій обкладинці: кадр з фільму «Рай: Віра» На другій обкладинці: кадр з фільму «Так закінчилось літо» Засновник: МКФ «Молодість» Головний редактор: Ольга Бекенштейн Редактор: Віктор Глонь Над номером працювали: Зара Абдуллаєва, Олександр Гусєв, Віктор Канатніков, Міла Новікова, Ірина Танцюра, Євґєній Ткачьов, Олексій Чащин Коректор: Галина Балабан Верстка та друк: kps/idea Наклад: 2 000 примірників Підписано до друку: 17 жовтня 2013 року.

Генеральний медіа партнер

Офіційний спонсор Гран-прі

Офіційний партнер

Редакція залишає за собою право на редагування отриманих матеріалів без узгодження з автором. Думки авторів публікацій можуть не збігатися з позицією редакції. Матеріали, опубліковані в газеті «molodist.txt», є інтелектуальною власністю редакції й не можуть бути відтворені у будь-якій формі без письмового дозволу видавця. При використанні публікацій посилання обов’язкове. ©«molodist.txt»

Надана допомога: Андрій Халпахчі, Денис Нікітенко, Ігор Шестопалов, Ілля Гладштейн, Ярослав Юшков, Євгенія Пригунова, Дар’я Бассель, Вікторія Лещенко, Юлія Соболь, Валентина Гуліна

Офіційний авіаперевізник

Розміщує

Інтернет партнер

міжнародний 25.10-02.11.2014 кінофестиваль київ / україна

Освітній партнер

оголошує в міжнародну прийом конкурснупрограму заявок студентське кіно перший короткометражний фільм перший повнометражний фільм дедлайн - 1липня 2014 реєстрація та регламент: а також в національну конкурсну програму фестивалю www.molodist.com