Місіонар 01 2005 by mykolaslotvinskyy

РЕДАКЦІЯ ЧАСОПИСУ "МІСІОНАР" Календар

ПРОПОНУЄ: "Місіонаря" на 2005 рік. - 384 с.

Перші два випуски нашого вже традиuійного видания (на

2003 і 2004 роки) були присвячені двом ос 1ювни м те~~а.ч святі на кожен день і життєписи Римських Архиєреїв. Цей випуск "Календаря" має , як і попередні видаш1я , uер ковний календар і пропо в ід і на кожну неділю та важлтrві свя

та. ОдІ-Іак найголовІ-Іішою його частиною є життєниси свят11х

ВселеJ-Іської Церкви, яких канонізував Папа Іван Павло П впро- и~llOOR~~" довж свого понтифікату. Історія

життя цих великих л юдеІі відкриває перед читачем не лише їхні біографії та свідчення того , як треба жити для Бога і вмирати для світу, але й частково і сторію Католицької Церкви на багатьох континентах 1-1 ашої зе~шої ку.1і.

Інша важлива частина uього " Календаря" гого Ватиканського Собору, який відбувся у

- ue уривки з докум ентів .Jру 1962-1965 роках і став пере:ю:ч

ним моментом в історії н ашо ї Церкви. Вони допоможуть сучаснтч хр1кп1яна~r озІ-Іайомити ся із доктринальними полож еннями у різни х сферах хрrrст11янсь

кого життя , ЯІ{і бу ли прийняті Отuями Собору. Календар адресований духо венству і катехитам, а також шпро ко~rу ко.1у читачів .

Не бійся, тільки вір (життя і служіння ієро;11онаха Студійськоzо Уставу Володи;11ира Василя ВороновсьІ{ого ) / Упоряд1{уваш-1я о. Иосафата Воротняка , ЧСВВ і Віри Арів

(2-е видання, виправлене і доповнене).

- Льв ів , 2004. - 92 с.

Подаємо вам книжку, у якій іде мова про ієромонаха Сту дійського У ставу Василя Володимира Вороновського

л ю

дини великої сили духа. Завдяки молитві й свідченню uього жертв енного священика тисячі вірних як у LІаси підпі лля, та1{

і пі сля відродження нашої Церкви ступили на шлях спасіння. Адресоване

видання, яке є своєрідним путівником до

зросту в свят ій вірі, передусім хворим і З lІ едоленим, котрі шукають ліку від своїх душев ни х та ті лесних недуг і порятунку від нас .1і.Jків

дії злобної диявольської сили.

У редакчії можна за.мовити під_шивку

12 чисел "Місіонаря" за 2003 і

рр. Ця цінна "книга" у твердій обкладинчі займе важ.шве .'tісце у вашій до;11ашній бібліотечі й неодноразово спонукати.ме перепянути бага то з;11істовних статей на різні те.ми, які публікувалися на сторінках " \1 іс іо наря" - одного з найстарших періодичних видань УГКЦ.

2004

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ, ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ НА 2005 РІК Християнський тижневик "Нова Зоря" Якщо Вас спіткали сумt1іви у вірі, якщо огорнула безнадія, якщо в cepui охолола Божа любов - Вам прийде на до по могу "Нова Зоря" - щотижнева всеукраїнська християнська газета!

Передплатний індекс

- 30072.

В артість передплати на місяuь вих послуг).

- 1 грн. 98

коп. (без урахування пошто

ЗАМІСТЬ

СЛОВА

РЕДАКТОРА

УСМІХНЕНЕ ОБЛИЧЧЯ НАЦІІ "П омара1-tчева революція", що зродшtась у листопаді цього року в Києві 1-ta Май да1-tі 1-1 езалеж1-tості і яку підтримали в ба гатьох .містах як Украї1-tи, так і поза 1-tею, є

1-te лише

го уряду

протестом проти корумпова1-tо

це з1-tяття засло1-tи з обличчя

1-tації.

"Помара1-tчева революція" - це 1-te бій ;11.іж двома Віюпорш•tи. Це переміна 1-tації, яку систе;11атично

гвалтував режим ма

теріш1ь1-ю, культур1-tо і духовно через бре,'1.."1-110, .маніпуляцію, придушення свободи слова і страх,

у націю, яка прагне бути

почутою, ссu.юстійно визначати свій шлях", ;1шти усміхнене обличчя серед ін.ших націй світу.

Київський Майдан Незалежності - це місце очиш,еш-1.я. Це 11·1.ісце, де скидаються кайдани багатостоліт1-tього 1юлітичн.ого гніту, 11·1ісце, де люди співають і скстдують лозунги, с;1tіються і плачуть з радості, але пере дусі;1t - це місце, де люди усміхаються. Вони уоtіхаються од1-tі до одних, вони уоtіхаються самі до себе, во1-tи усміхаються до світу. Ус;1tіш1щ, ю< сказав рабин Самсон Рафаель Гірш, не мож1-tа купити, випросити, позичити

чи вкрасти. Її мож1-tа лише подарувати. Усміхнене обличчя України

- це

здоровий з1-tai< того, що вона може і хоче свобідно дарувати себе іншим. "Помаранчева революція" з'єднала Україну воєдино. Україна теперіш ня

це сповнеm-ІЯ мрії, мрії становле1-tня 1-tації. Мрія

1-te є само1-tавіюва1-tням -

це дар з висоти. Дав1-tьогрецький філософ Платон каже про мрії, я1< про божестве1-t1-tо спричи1-tене "перебування поряд зі собою". Мрії ;1южуть очис тити людину, вводячи її до цілющого царства божествен1-tого. Майда1-t Неза леж1-tості є такUJч "свяще1-tним місце,11,", де не.має ;1юлодих і старших, схід1-tих і західних українців, але є єди1-tа монолітна нація, що повстала 1-te лише проти всього, що притічує її, але й за все, що є у 1-tеї спільне. Україна 1чир1ю зні;1шє

заслтtу політичного прuг1-tобле1шя зі свого обличчя і об' являє себе як націю. Дай Боже, щоб обличчя України назавжди залишилося ус.міхне1-tи1~1, її 1чрія бути 1-tацією серед і1-tших 1-tацій здійс1-tuлася до кі1-tця, і щоб нарешті благаль1-tа JІtолитва її улюбленого сина Тараса Шевчею<а до Пресвятої Бо городиці, Н ерушш~ої Сті1-tи і Покрову Украї1-tи, с1юв1-tи;шся: Все уповстіє моє На тебе, мій пресвітлий раю,

На 1чилосердіє твоє, Все уrюва1-tі є ,11,оє

На тебе, Мати, возлагаю. Святая сило всіх святих! Пре1-tепороч1-tсщ Благая!

Молюся, плачу і ридаю: Воззри, Пречистая, на і:Х,

Отих окраде1-tих, сліпих Н еволь1-tиків. Подай ї.м силу Твойого мученика Си1-tа, Щоб хрест -кайда1-tи до1-tесли До самого, самого краю. Достой1-tопітая! Благаю! Царице 1-tеба і землі! Во1-tми іх сто1-tу і пошли Благий І<інець, о Всеблагая! о . Григорій ГРИНЬКІВ, Ч СВВ,

Протоісуме1-t СІЧЕ НЬ

2005

" МІСІОНАР"

СТОРІНКА

АПОСТОЛЬСТВА

МОЛИТВИ

МОЛИТВАЩОДЕІПІОІО ПОЖЕІУГВУВАІШЯДЛЯ ЧЛЕlПВ АІІОСЮЛЬСГВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі відда вав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую

Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, сло

ва, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зне

ваги, образи і 1сривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Цер1сву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей

місяць і на сьогоднішній день. Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спо

магайте свяD' Церкву та Україну! Святий Иосифе, Покровителю і Зас тупни1су приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Ось Сери,е, що так

. дуже полюбило пас ...

Святий Архангеле Михаїле,

св. Ми

колаю, св. Володимире, св. Йосафате, Заступнюш України, моліть Бога за нас!

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА СІЧЕНЬ (Поблаzословлені Святішим Отцем) ЗАГАЛЬНИЙ: ЩОБ УСІ ДІЯЧІ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ ДОК ЛАДАЛИ БІЛЬШЕ ЗУСИЛЬ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МИРУ. Під назвою "Близький Схід" розуміємо всі країни Азії, які розташовані

ближче до Європи. Найближчою до нас країною Близького Сходу є Пале

стина (нині Ізраїль), у якій жили наш Божественний Спаситель, Його Пресвята Мати, апостоли і члени первісної християнської спільноти.

Цю Святу Землю називають своєю юдеї, бо це земля, яка була обіцяна Богом Авраамові і його потомству. Вважають її своєю також християни, бо вона є колискою християнства. Мусульмани також наз ивають її своєю, бо вони почали проживати на ній від початку існування ісламу , тобто з VII ст. На жаль, співжиття членів цих трьох релігій часто супроводжується конфл іктами, яких, на жаль, не бракує і в інших країнах Бли зького Сходу. Молімося, щоб усі діячі, передовсім політичні, докладали великих зу силь для укріплення справедливого і тривалого миру в усьому світі,

зокрема на Близькому Сході. СІЧЕНЬ

2005

СТОРІНКА

АПОСТОЛЬСТВА

МОЛИТВИ

МІСІЙНИЙ : ЩОБ У МІСІЙНИХ КРАЇНАХ ПОСТАЛИ ЖЕРТ

ВЕННІ Й СВЯТІ АПОСТОЛИ, ГОТОВІ УСІМ ЗВІЩАТИ ЄВАНГЕЛІЄ ХРИСТОВЕ. Більше,

як половину країн у світі ми називаємо місійними з тої

причини, що в них християн або взагалі немає, або вони присутні в дуже незначній кількості. У цих країнах є вкрай необхідною діяльність місіо нерів. Знаємо, що лише жертвенні Христові свідки і проповідники мо жуть успішно продовжувати здійснення у сучасну пору спасительного діла Божого серед людей, які ще не знають науки І суса Христа. У свій

час Він сказав нам : ")Книва великі, а робітників мало. Моліться, отже, Господареві жнив, щоб післав Своїх робітників". Християнські країни Європи, передовсім Ірландія, протягом тривалого часу були своєрідним "розсадником" місіоне р ів .

Майбутні місіонери пе

ред тим, як від'їхати на місії, унродовж кількох років вивчали мову, куль

туру, історію того народу, до якого їх направлялп. Однак вони передусім повинн і відзначатись великою жертвенн істю і чеснотливим життям.

Отож,

підтримуймо нашими молитвами усіх місіонерів

тих,

які

вже тривалий час жертвенна працюють, сіючи слово Боже на розлогих місійних теренах, а також тих, які роблять перші крок11 у цій нелегкій праці.

МІСЦЕВИЙ: ЩОБ УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО БУ ДУВАЛ О СВОЄ ПОЛІТИЧНЕ МАЙБУТНЄ НА ЗАСАДАХ ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОРАЛІ, ЧЕРЕЗ РОЗВАЖАННЯ ТАЇНСТВА БОГОЯВЛЕННЯ, ВДОСКОНАЛЮЮЧИСЬ НА ЗРАЗОК ПРЕСВЯТОЇ ТРОЙЦІ. Дякуємо Богові, що нарешті наше українське суспільство переконало ся у необхідності дотримання християнських засад усіма громадянами, а

передусім працівниками владних структур нашої Батьківщини.

Нехай слова Бога Отця, які пролунали над рікою Йордан : "Це Син Мій любий, Його слухайте", - сприч инять відповідний в ідгомін у серцях усіх людей доброї волі. Нехай взаємна відвічна Любов Трьох Божнх Осіб, яка їх об'єднує у єдине Божество, стане зразком і запорукою єднан ня у єдину нероздільну націю українців усіх регіонів нашої Вітчизни. Молімося, щоби зникли усілякі ноділи в нашо~1у народі та щоб усі, незважаючи на звичаї, конфесійну приналежність, національність тощо, в ідчували обов'язок побудови християнського суспільства на основі спра ведливості, солідарності й миру.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ СВ. МАЛАХІЯ,

16 (3). 01

Він належав до 12 "малих" пророків. Йоzо iftt'я означає "Божий ан zел". Був останнім зі старозавітніх пророків і жив у

ст. перед Р. Х.

У своїй пророчій книзі Малахія говорить про прихід Месії і Й ozo Предтечі. Ці слова пояснив у I V ст. після Христа великий знавець Біблії св. Єронім, як пророцтво про св. І вана Хрестителя і нашого Божестве 1-того Спасителя Ісуса Христа. Пророк Малахія згадує у своїй книзі також про любов Бога до вибраного народу і про судний день. СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

СТОРІНКА

АПОСТОЛЬСТВА

МОЛИТВИ u

НАМІРИАІІОСТОЛЬС1ВА МОЛИТВИ НАJПО1ИИ ЗАГАЛЬНИЙ: ЩОБ ХВОРІ, ПЕРЕДУСІМ УБОГІ, ВТІШАЛИСЯ УВАГОЮ І БУЛИ ЗАБЕЗПЕЧЕНІ МЕДИЧНИМ ОБС.1УГОВУВАН

НЯМ, ЯКОГО ЗАСЛУГОВУЄ КОЖНА ЛЮДИНА.

МІСІЙНИЙ: ШОБ МІСІОНЕРИ УСВІДОМИЛИ , ШО ТІЛЬКИ

ЧЕРЕЗ ГАРЯЧУ ЛЮБОВ ДО ХРИСТА БОНИ

ЗДАТНІ ЗВІЩАТИ

ЄВАНГЕЛІЄ Б УСПІШНИЙ І ПЕРЕКОНЛИВИЙ СПОСІБ.

МІСЦЕВИЙ: ШОБ УКРАЇНСЬКІ ЧЕНЦІ І ЧЕРНИЦІ ВИТРИВА

ЛИ ДО КІНЦЯ У СВОЄМУ ПОКЛИКАННІ.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛІО1ИЙ СВ. МАКАРІИ, 1.02 (19.01) V

НАМ ПИШУТЬ

На сторінках нашого часопису висловлюють подяки: Наталія П. із м. Сокаля Львівської обл. - Гос1юду Богу, Пресвятій Бого родиці, небесному зас1уш 1.ику св. а11 . Юді Тадею за вислухані мо1rитви , заСJуш 1ицтво і ус 11.ішну здачу встушшх іс11итів до 1:1нщого 11авчаль1юго закладу.

Іванка зі Львова

ту1111икам

Гос 11од у Богу, Матері Бож.і~! М11лосердя, святим зас

Юді Тадею, Філоменj, Івану Хрестителю, А11телу-Хоро11итслю за те,

що вони дономогли їй встунити до ЛНУ ім. І . Франка.

Анна з .м. Яворова на Львівщині

застушшкам св. ан. !Од.і Тадею, блаж.

свщмч.. Мю<0лаю Чарнецькому, ЧНІ за вирішеш1я складної житгєвої ситу ації. Оксана з .м. Львова - Госнодев.і, Пресвятому Серцю Ісусово1чу, Не110роч11ій Д.іві Марії, небесним застушшкам

святим !Оді Тадею і Філомені, блаж.

Миколаю Чарнецько~"1у, ЧНІ за уснішне складе11ня іс1LИтів, щасливе народження донечки та отримані ласки.

Ірина К. з .м . Львова

Матер.і Божій, небесним застушшкам

святим

Юді Тадею та Антонію Падевському, блаже1шим М.иколаю Чарнецькому, ЧНІ та

Йосафат.і Гордашевській, СНДМ за отримані ласки і всту11 до асніра11тури. Антоніна Дзюбак з смт. Великі Барки на Тернопільщині

св. ан. ІОді

Тадею за заступництво і опіку її сином, що перебуває на заробітках. Оксана Данилів зі с. Боб' ятин на Львівщині - Пресвятій Богородиці Гош.івській, небесним заступникам Юді Тадею і Антонію Падевському та всім святим за оздоровлення від важкої недуги.

ПОВІДОМЛЕННЯ З великою прикрісrто повідо;1tл.яєло ва;1·1 , дорогі читачі, що вже з першо го числа цьоzо року 1шш часопис став дорожчи;11 на півгривні і йо~о вартість

відтепер складає півтори гривні . На жаль, попередня вартість 1щшого ча сопису (одна гривня) уже тривалий час була за,~tшюю, щоби компенсувати необхідні затрати на видання журналу . Сподіваоtося, що за рахуно1( збільшеюtя вартості ча сопису кількість читачів не з.м.еншиться, а, навпаки, збі.льшиться.

Редакція часопису "Місіоиар"

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

РОЗДУМИ

НАД

СВЯТИМ

ПИСЬМОМ

"СЛОВО ЖИТТЯ" "Іншої бо основи ніхто не може по1<ласти, крім по

кладеної, якою є Ісус Хри стос" (1 Кор 3, 11). Це був 50-й рік, коJJи св. а11остол Павло нрибув до Ко рш ІТУ, давньогрецького міста , відомого торгівельного цент ру, де перехрещувались різні

світогляди . У цьому місті він

нротягом 18-ти м ісяuін зві щав св. Євангеліє , а відтак заклав фундамент квітучої

християнської сніль1юти. І11ші , які нрийшли нісля нього , нродовж у вали це діло євшт: ліз а ції, ал е 1ювш1ав ер

неним християнам грозила небезнека нрив'язуватися до осіб, які звіщали бла говість Христову, а 11е до самого Христа . Внаслідок цього виникали фракції, LІJІе11и яких говорили: "Я - Павлів", "Я - А11олосів" або "Я - Петрів". Стоячи неред нроблемою поділу, яка спіткала християнську спільноту в

Коринті, Павло сильно наголошує, що будівничі Церкви, яку він порівнює до будівлі, можуть бути численні , однак, є лише один фундамент, жива скеля: Ісус Христос . Цього місяця, нід

LJac

тижня молитви за єдність християн, різні Церкви і

церковні снільноти нригад у ють , що Ісус Христос є одиноким фундаментом ,

отож , коли вони тісно з 'єднуватимуться із Ним і житимуть Його Єваш ·елієм, то зможуп) з найти 110н11 у і внд им у єдність між собою.

"Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім по1<ладеної, ЯІ<ОЮ є Ісус Христос". Онерти своє життя 11а Христі означає стати одним цілим і з Ним: думати так, як Він думає , бажати того , LLOГO Ві11 бажає, жити так, як Він жив.

Як онертися на Ньо1·0 і нав'яз атися з Ним? Як стати одним цілим із Ним? Тільки 11рактикуІОLІИ св . Євангелі є . Христос є во11лочене Слово Боже. А якщо Він є Словом, Яке нрийняло на Себе людську нрироду , то і ми станемо нравдивими християнами, якщо жити

мемо Його Словом. Якщо ми живемо Його словами, то стаємо одним цілим із Ним. Не живе вже більше ~ює "я", ані наше "ми", але Слово у всіх. Можемо думати, що живучи н такий сносіб, снричинимося до того, що усі християни стануть однією снільнотою. Як тіло мусить дихати, аби жити, так і душа, щоб жити, живе

Словом Божим . Одним із нерших нлодів є народження Ісуса Христа в нас і між нами. Це

снричиняє зміну світогляду: закорішоє у серцях людей (хто б вош1 не були євронейці LІИ азіати , а:нстралійuі чи американці, або африканці) ті самі відчуття, які мав Христос як до окремих осіб, так і до суснільства. Такий доснід мав оди11 із моїх 11ер111 их JІриятелів - 1Оліа11 Маркезі, інже нер, який згодом став директором однієї великої римської фабрики. Ч ислеш1і досвіди з місця нраці і в інших сусніль11их сферах нривели його до 11рикрих СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

РОЗДУМИ НАД СВЯТИМ

ПИСЬМОМ

висповків, що всюди є тільки егоїстичні паміри, яккми керуються люди, тому

щастя є неможливе . Однак , коли він одного дня зустрів людей, які жили

згідно зі Словом життя, усе змінилося і в иьому, і довкола нього. Він 11очав жити св. Євангелієм. З тих пір він вочав відчувати у серці новвоту щастя і радості.

Вів писав: "Я нереконався, що Слово життя має універсальний вимір. Вшю спричинило у мені 11равдиву революцію, змінило всі відпосини як до Бога, так і до людей, які стали мені братами і сестрами. Мепі здавалося , що я їх завжди знав. Я 11ереконався, що Бог любить мене: достатньо було молитися до Нього .

Слово життя, яким я жив, виз1юлиJю мене і зробило м е не вільним " . Таким він залишився навіть тоді, коли в останні роки свого життя був змушений нереміщатися на інвалідному візочку.

Слово ЖИ 'іїЯ, втілене у життя, звіль11яє людину від рі з 11их обмежень, вли ває радість, мир, чистоту, с1юкій , 11ов11оту життя, світл о . В той же час во110 дає вам змогу єднатись з Христом і ноступово неремішоє нас у другого Христа .

"Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос". Але є одне Слово життя, у якому містяться всі і11ші. Це любити Бо1 · а і

ближнього. Ісус бачить у цьому слові увесь закон і нророкі.в (нор. Мт

22, 40).

Наснравді кожне слово , висловлене но-людськи і но-різному, є Божим Словом.

Через те, що Бог є Любов, то кожне слово є любов. Отож, як жити цьогомісячним "словом життя"? Як тісно пов'язати себе з Христом, одиноким фундаментом Церкви? Любити так, як Він нас навчив. "Іди і чини, що хочеш",

сказав св. Августин, вис1ювлююч.и у цих словах норму

євангельського життя. Бо коли любиш, не помилишся, але новністю сповниш волю Божу. К'яра JJJOБ!K

П ере1(Jшд з італійської .чови о.Йосафата Ворот11яка, ЧСВВ

..,

ПРИИМІТЬ ДИТИНУ У РОДИНУ "Спадок Господній

діти; плід лона нагорода" (Пс 127, З)

На жаль, у сьогоднішньому сус11ільстні є діти без сімей. Доросле життя їх зустріло раніше, аніж д1пи11стно , а важке "11едитяче" минуле застунає шлях до щасливого майбутньо го. Таким дітям нотрібво доно~югти новернутися у дитинст во, до родинного г11ізда, де тенло материнської та батьківсь кої любові дасть їм сили вступити у доросле життя. Нещодавно в Україні з'явилося поняття "прийомна сім'я". Це родина, що не всиновлює дитину, а лише бере її на вихова~-шя. Прийомна сім ' я

це єдиний

ша~1с на гідне життя для тих дітей, яких із різних причин не можна всиновити.

Виховання саме в такій сім ' ї дає можливість зберегти для дитини найголов ніший чинник

сімейиий.

За більш детальною інформаці єю звертайтесь у Львівський обласний центр соціальних служб для молоді за адресою: м. Львів, вул. Чайковського,

17; тел. 8 (0322) 72-98-95. 6

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ ГЛАВИ УГКЦ Христос Рождається! Христоне Рі :щно

не:шю1іІ 11ра з1шк божестнеш10ї само110жс1Угв11, 1ч11ру та

надії . У 11 ерснектиuі цього 11разника .чи 1юдумки 11овертанюся до в11флео·1с1> кої яскині,

u якій

народився наш СJІаситель, та

/lO

ясел, у яких Він лежав. М 11

згадуємо також Його зеr-111е життя: ЯІ< ВіJІ виростав, 11рацюнан тс1 н11стушш як Учитель, щоби нам, людям, 1юяснити JІро Небесного Отця, Пресвяту Тріііцю , Божу любов до люд111111, 11ро сам не1шю1й факт, що Бог в Особі Сuого вошючс ного єди110род1юго Сина 11рисутнШ ~1іж людмш . Для 11ас , люде~!, є неликим таї11ство~1 те, чому Ісус Христос ношютився, чому

Друга Особа Пресвятої Тр ііі ці нрнй.няла людську 1tрироду , 11е 11ереставш 11 бут11 Богом. Ми ~южемо тільки здо1·адунатися, с11ираюч11сь на Боже Об'явлення і свящеш1і книги, що Гос1юдь Бог зробив це з любові до людини. Своїм нрихо дом 11а землю Він наблизився до нас, виявив нам Свою любов. Госнодь наказав, що людина, як твір Божий, хоча є цілковито залежною від Нього , все ж таки

варта в Його очах на те, щоб її любити, що людиJІа має нелику цінність. Багатьох із нас може здивувати думка, як це людина, яка є тільки сотворін

НЯl'І, у Божих очах настільки цінна, що Гос1юдь 11риходить до 11ас, 11р11й:має людську 11рнроду з усіма її обдарува1111я1ч11 та немоча~ш , тільки без гріха. Kpi~t того, ВіJІ, як ми, 1шроджу ється, виростає, ходить до школи, 11р<щ1щ· ... Усі ці 11одїї , 11а 11ерш111ї 11оглЯ/l, абстракт11і 1ї далекі, актуальні лише у рі:з ;щя11иіі

L\ac. Та,

11.ас11рі:lвді , НОJІИ є 11ідrруJІтЯ~·І Ш1\UОІ'О ЖJІТТЯ, ваЖ JШВИМJІ для зрозум іJІJІЯ са1чих

себе. Госнодь до 11оміг зрозу1ч іп1 , ки1ч ми,

110 суті,

є,

к11~1 .ч11 є в Бож11х очах та

яка наша гідність.

Події минулих місяців, коли сотні тисяч людей

110

всіі't УкраїІІі 11 а :~ 11ак

нротесту ~~роти фа rьсифікації виборів, нроти н ещхшд 11 , я1<а стала :з 11ако 1ч 11р11 1~иж е 1111я 11ашо11 · ід110сті, в11іІ111 : 111 11а вутщі своїх міст, заснідчують, що 11аш 1шрод зрозумів, кш1 ві11 с н очах Бож11х, ки 1'І ві11 мас бути н очах світоної сніль1юп1. Ми, 11а ду~-1ку багатьох, встали з колін і з 11аселе11ня, яке 11рожнш1є 11а території Україн11, 11 ерерост 1 у зрілу націю.

Тому сьогодні, у цеіі святковий час, хочу закликати вас від усього серця нодякувати 11ово11ародженому Днтятку за цей величний дар, який, як видається, ми ще 11ал еж1ю не оцінили. Мабуть, тому, що все відбувалося 11е зонсім так, як ми собі уявляли і як формулювали у своїх молитвах, бо цілко~1 ~южmшо, що, 11ромовляючи свою молитву, ми забували нро те, що найкращий для нас роз ни

ток надій є тоІЇ, який відповідає Божій волі. М11 занадто мало над ци і\'J :задумуємося і живемо, звертаючи сній 1югляд лише на зе~111і речі. А ціле 11аше ж11ття набирає цілко~~ іншого характеру, кол11

r-ш усвідомлюємо собі, що та нравда, яка 1юстає неред 11<шнш11 оч11~1а н різдвя ttий час , є 1~і дст<шою для щоденного життя кож11ої людиш1 зокре~1а і людської с11ільноти вза1·алі. Вон а до1юмагає зрозу~1іти і нартість ближніх, які є такимн

самими, як ~11 1 , Богт1 стноре11нми і Богом любле11имн.

З нагод11 цьогорічних рі:здвя1шх свят ще раз 11р01ю11ую гл11боко за1чисm п11ся 11ад ставленням Бога до 11ас, бо в Ньому є джерело світла іі сили, 11а,J,ія 11а

краще /\'tайбуп1є, як щось, що мож11а с11равді здійсшпи. Обій~1аюч.11 ус іх нас у новонародже 11ом у Ісусі Христі, бажаю, щоб н11флеємське світло здолало темря

ву, щоб осяяло всіх людей, створе1шх за образо~1 їх11ього Творця.

tЛЮБОМИР СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

СИНА НАМ ДАНО, БО З НАМИ БОГ! Христос Рождається! Святкона радість від Бога, Якиіі 11рихо : tить, щоб 1юсеш1тися між ІІШ-ІJІ, ІІ<U"<lдує ме11і 11еред ус іr.1 11аш нертеІL, тобто хр11стня1н:ьку родину. Тож звертаюсь до вас, мо·і дорогі, з

11обажа11ням щаслиних свят Хрнсто1ю1·0 Різдва . Бажаю Вам глибокої і духон1юї радості, яку св. Василій Великий зr.шльовує у сноїй гомілії на Різдво Христове такн ,,ш слона

ми: "Христове Різдво, властиве й 11ерше, тоб то н лоні Отця від віків, треба в мовчанні неличати . Навіть нашому розумові ми не

1юви1111і дозволити, щоб досліджував це таїнство. Бо коли ще не було форми вис лову, ані свідка-очевидця, ані того, хто б вро це оновів, то як може розум створити собі якесь поняття? Як може тут язик дати вислів для думки? Отець був і Син наро дився! Не кажи: "Коли?", не 11итай: "Як?" бо на це немає відновіді! Бо "коли"

це

11011я1-гя часу, а "як" не.де 11ас до тілесного

родже1111я.

(. . .)

Бог 11а землі, Бог між людмш: 11е у ноп1і іі серед тлт:у труб; 11с на 1·орі, що диr.шть, або н темряні, аІLі н ляч11ій і ренучій

бурі, даючи закони, ален тілесній 1юяві , лагідний і добрий 11еребунас з :~юдьr.1и. Бог у тілі не діє здалека, як у нророкін, але злучений з нриродою, рінною людській нрироді, щоб у той с1юсіб через Сноє тіло, с1юрідне11е з нами , 11ринес ти 11азад до Себе все людство".

Сноконвічний Син Божий

мале Дитятко, Божество достуш1е. Бог стає

люди1юю, щоб ІLам об'явити Себе Дорогою обожеІLня. Не потребуємо фальши

ної можливості стати "як Бог" , за.~1р01ю1юна1юї Єні снокусником у раю (Бут З,

S), бо І'1іж нами Бог і людина, Який кличе до нас: "Нанчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирІLий серцем, любіть один одного, як Я вас люблю, будьте як

Отець ваш Небесний, будьте "як Бог" . Ось наше найвище 11оклика1111я в Бозі від Діви вонлоченим.

Непотрібні нам вежі (Бут 28, 10-22), ані будь -які надзвичайні засоби, щоб здобути небо і Бога, бо Він прийшов до нас, Він у нас, Він зробив Себе рівним з кожною людююю. Щоб знайти Бога, треба лише нристунити до нертену нашо"і християнської снільноти, наблизитися до свого ближнього і ннз1~ати, що

благодапю Божою мн одні для одних є богоносцями. Різдво - це історичн а 11одія, але також та"інство, бо Всенишнііі Бог стан цілконито досяжним для 11ас. Різдво

це нразник, су ·1-по яко1·0 є 11ен11ість, що з

нами Бог' Тож усі зі святконою і духовною радістю славімо Його! о. Васил ій КОВБИЧ,

Ч С ВВ

Протоархи.чандрит

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

ЖИТТЯ

ЦЕРКВИ

МИТРОПОЛИЧИЙ СИНОД 23-24 листопада 2004 р. відбулася 25 -та сесія Си1-1оду єпископів Києво Галицької митрополії УГКЦ, засідання JtKOЇ очолив Блаже1-1ніший Любомир карди1-1ал Гузар, Глава УГКЦ, .fttиmрополит Києво-Галицький. У роботі сесії взяли участь усі владики 1-1ашої Церкви, .які діють 1-10 території України. Пода ємо деJtкі важливі постанови, винесе1-1і учас1-1и'Ксtfltи цього Си1-1оду: 1. Для вдосконалення діяльності благодій 11ої церковної орrа11ізації "Карі тас України" доонрацювати 11роект Ко11це11ції розбудови Карітасу України та 11одати її на затверджен ня на настуш1у сесію Митроноличого синоду. 2. Для належного нроведеиня Року Пресвятої Євхаристії затвердити зміст 11л а11у 11роведеш-1я Року Пресвятої Євхаристії, провести унродовж ня

2005

24-26

черв

р. у Львові Євхаристійпий конrрес і надати Дню радюш, який відзна

чається у нершу неділю нісля нразника свв. апостолів Петра і Павла, чітке євхаристійне с11рЯ1'1ува~111Я. З. Для усвідомлення на загальноцерковн ому рівні важливості хр11стиянсь кого вихова11 ІLя дітей і юнацтва та і11формува11ня украї11с1,кого сус11ільства ІLро досвід діяльності греко-католицью1х загальноосвітніх навчальних заклсtдів 12-

травня

2005

р . відз11ачити 1~а загаль1юукраї11ському рів11і десятиліття Бу

чацького колегіуму св. свщмч. Иосафата.

Голова Си1-1оду єпископів Києво- Гал~щької .fttитрополії УГКЦ tЛюбомир

МОЛИТОВНИЙ ПОХІД 1 грудня 2004

р . у Києві відбувся молитов1-1ий похід, учасникш~и якого

стали майже 40 священиків, 50 монахинь і ЗО семінаристів УГКЦ. Учасники молитовного 11 оходу нройшли вулицями столиці біля будинку Кабі11ету Міністрів , Верховної Ради, Верховного Суду та Адмі11істрації Прези дента України. Протягом усього маршруту учас11 ики 11оходу промовляли сло ва Ісусова] молитви, не вигукуючи нри цьому жодних гасел. Біля Адмініст

рації Президента була зроблена зупинка, під час якої учасники співали стихи ри до Матері Б ожої. Відтак похід рушив до наметового містечка на Майдані Незалежності й завершив свою ходу біля арки св. Архистратю-а Михаїла. "Мета находу,

розновів о. А11дрій На.гірняк, координатор акції,

наляга

ла у молитов11ій 11ідтримці 11ароду в його 11рал1еш1і снраведливості. Крім того,

учас1шки находу молилися за єдність і територіальн у цілісність України". Лрес · секретаріат Гшв11 УГКЦ

16-20 грудн.я 2004 р. відбулася Генеральна капітула у Куритибі в Бразиліі~ під час якої було обрано нову Генеральну управу З~ро .мадження сестер Катехиток св. Анни mep.мiнo.ftt на чотири роки. Склад 1ю вої У11рави такий: головна 11 астоятелька - с. А1шлишt Пе лех, застуш 1 иця голон110ї настоятельки - с. Селіна Ляховсью1, дорад

ниці

сестри Арсе 11ія Рудик, Ольга Зазуля і Тетяна Макогін.

Редакція часопису Місіонар" вітає членів нової Гене- · ральної управи і бажає ім щедро~о БожоlО бла~ословення для успішно~о виконання довірено~о іМ служіння.

СІЧЕНЬ

200 5

" МІСІОН А Р "

ЖИТТЯ

ЦЕРКВИ

ЗУСТРІЧ ГЛАВИ УГКЦ З ПАПОЮ

~рудня

2004

р. Блаженні

ший Любо.;11ир відбув до Ри.;1ш. З грудня Глава УГКЦ зустрів ся .з секретарем Ватика11у карди

налом Анджело Содано, з як11ІV1 об говорив важливі витання церков ного життя.

7 гру дня

Блаженніший Любо

мир мав нриватІ!у аудієІ!цію у

Папи Івана Павла П. Передусім віІ! tюдякував Пані Римському за його 11ідтримку українців у їхньому зма ганІ!і досяг11ути нравду і с11равед

ливість та йо1·0 щирі за t!ИХ мол1лї:!И. Відтак Блаженніший Любомир розновів Святішому Отцеві 11ро моральш1й та духовний ста11 нашого 1tароду у ці дні . Він наголосив, що нротягом усього часу 1юодшюкі особи та цілі снільноти

без11ерервно молилися за мир, єдність та злагоду усього українського народу. На це Пана Іван Павло П відреагував реш1ікою: "Так, 1ютрібно завжди мати велике довір'я до Бога". Крім того, Глава УГКЦ наголосив, що "у цьому важливому історичному моменті І!аш народ засвідчив свою готовність відсто

ювати власні нрава навіть коштом терІ!інь". Під час аудієнції було обговоре110 й інші питання. Блаженніший Любомир нісля зустрічі 1ювідомив, що Святіший Отець уважно слухав те, що він йому розновідав, а також ставив заниташш, які свідчили нро

ноінформованість Пани щодо сучасної ситуації н Україні та нро його :заці1<ав ле11 ня цим нитшшям. На завершення зустрічі Святіший Отець Іван Павло ІІ уділив своє благословення усьому українському народові та запевнив у своїй молитві.

220-ТА РІЧНИЦЯ ЗАСНУВАННЯ ПАРАФІЇ У ВІДНІ У п'ятницю З ~рудня 2004 р. Глава УГКЦ Блаженніший Любомир кардинал Гузар прибув до Відня з нагоди 220 - ї річниці заснування парафії св. великомучениці Варвари, головного хрш1у українців zреко-1(атоликів Австрії, та з нагоди храмового свята. У суботу 4 грудня Блаженніший Любомир у с11івслужі1ші з ~·е11еральним вікарієм для українців-католиків Олександром Остгаймом-Дзеровичем, наро хом о. Віктором Курмановичем та іншими священиками з 11агоди згаданого ювілею церкви св. Варвари відслужив Всенічне Богосл ужін ня. Після Все нічного Глава УГКЦ звернувся з нривіташ1ям до вірних. Недільний день неребувшшя Блаженнішого Любомира в Австрії розночав ся зі :зустріLІі з Президентом австрійської Єписконської конференції кардина лом Крістофом Шенборном, архиє1шско11ом Віденським. Відтак Глсша УГКЦ очолив Архиєрейську св. Літургію у храмі св. Варвари. Після завершеш1я Служби

Божої у залі св. Томи відбулася зустріLІ зі сня1це11иками та нарафіянами. о. ігор ЯЦJВ, прес - секретар Глави У Г[{Ц

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

ЖИТТЯ

ЦЕРКВИ

УГКЦ ВІДКИДАЄ ЗВИНУВАЧЕННЯ Л рес бюро Глави УГКЦ 16 1.рудня 2004 р. опµил10д1шло заяву 11ід щ1 звою "УГКЦ не є загрозою для інших Церков". ТакІLч чшtо.лt бу;ю відрешо вана иа інфор.мацію п ·ід назвою "Глава РПЦ Алексій І І заявляє, що 1ю літична криза в Украі'иі посилила утиски православних ктпол111т1•ш Іtа

заході краї11и", поширену moio ж дия інфор;1tацій11щ1 агенmе711во,11 "І юпеµ факс-Україна". У mексті публікації подсто висловлювання патріарха А. ·1рксія ІІ, які безпосеµед1tьо стосуються УГКЦ. Зокре,•tа йдеться про те, що право

славні віруючі у Західній Україні зазнають утисків за однісю лише оз1tа кою

при1-tалежності до УПЦ МП. На ду111ку Глави РПЦ, політична І<'риза

в Україні посилила ці утиски. У відповідь 11а такі зш111увач ен11я 11рес-служба УГКЦ заявляє, що їй 11евідо мий жоден факт, який би 11ідтверджував сказане, як і немає жодних 11ідтверд жеllь утисків вірних УПЦ МП з боку вірних УГКЦ, нро які неод1юразово заявляє ієрархія РПЦ. У новідомленні "Інтерфаксу" також сказано, що "особ ливе за11енокоє11ня предстоятеля Російської Церкви викликають ш1а11и керів11ицтва УГКЦ створити натріархат з цешром у Києві й 11оширнш свій

внлив на всю Україну, нри тому, що більшість віруючих країни становлять нравослаш й". У відновідь 11а це 11рес-служба Глави УГКЦ заявила настунне: "Твердже111ІЯ нро неренесеш1я Гюш11 Uеркви ; ю столиці Україш1 та с!Lрава 11атріархату УГКЦ с11равді від11овідають діfіс1 юст і, але ці два мо~1е11ти 11е задумані, щоб 11есп1 ~Jагро

зу існува111110 та віль1ю~1у розвитку УПU МП чи інших Церков та ре:1ігііі1111х організацій Укр<йни. lстшuюю мстою 11аших старань у снраві !lатріархату та 11ере

несе11ня осідку Глави Uеркш1 до Кt1єва є тільки бажа!LJІЯ більш ефективно і достушю надавати духовну оніку вірJІим 11 ашої Uерквн ІLа території всієї дер жав11. Право 1ta це 11ам, як і всім традиційним Церквам та релігійннм оргсu 1із<щіям,

гарантує Конституція України

основний закоJІ нашої країни" .

ЯСНА ГОРА ЖИВЕ ВІРОЮ ЛЮДЕЙ Напевно, немає такого дня, щоб на Ясну Гору в Гошеві на Іва~-ю

Фраю,івщині не прибували числе1ті прочани. Гошівська Пресвята Бо

юродиця не одного вислухала, 11е од но.му допо.могла. Тутешні мешканці ч11сле11Jю орга11ізовуються у

релігііі11і с11іл111юп1,

зокрема у цьому віднустово~1у 1ча

рійському місці

вже віддаш1а ді~:

Л11остольство ~юл итв11.

Нещодавно відбулося 11р11іі11ятгя ІІОВИХ члеJІіВ Аt!ОСТОЛ11СТВа ~ІОJІ ИТВІІ .

Після Божестве1шої Літургії відбулася відJІова 1юсвяти членів цього товар11ства Пресвятому Серцю Христовому, а 11іс1~я "М1югаліпя" о. Па~пелей~ю11 Сала маха, ЧСВВ, який є 11ровід111ІІ<ом товариства, 1ю1<рошш усіх вірш1х свя•1е1юю водою.

СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

УКРИТЕ ЖИ1ТЯ ІСУСА ХРИСТА Н апев1ю,

нема є такого хри стиянина на

світі, який би не хотів знати доклад110 про дитячі і юнацькі роки І суса Х риспш nш про

Й ого молодість аж до тридцятого року жит тя, коли Віи розпочав Свою прилюдну діяль ність. Однак у св. Євангелії rzpo цей період життя Христа говориться дуже /vtaлo.

Зі Святого Письма знаою що Мати Його звалась Марія і вона була заручена з Йосифом. [м'я Його - Ісус - звістив АрхаІІГел Гавриїл у хвилині благовіще1111я Марії. Знаємо також , що Ісус був зачатий без снівдії чоловіка, і що Він 1~ародився у Вифлеємі, а виростав у Назареті,

був слухняний Своєму 11азваном у батькові Йо сифа.ві й Своїй Пресвятій Матері. Лише св. євашелист Лука згадує, що Ісус був обріза11ий восьмого дня та принесе11ий до храму сорокового дня після Свого 11ароджеш~я. Два святі євашслисти

Ма.тей і Лука

розновідають нро втечу Пресвятої

Родини до Єги11ту, і тільки один Лука онисує енізод віднайдення два11а.дцяти літ11ього Ісуса у храмі, а також уточнює, що Він "зростав у мудрості в Бога і в

людей" (нар. Лк

2, 40; 2, 52).

Зрозуміло, що дшюмагав Ісус у доJV1ашt1ій нраці Своїй Пресвятій Матері, а

св. Йосифові - у його теслярському ремеслі. І тому не дивно, що Його люди називали теслею (нар . Мк

6, 3).

Він, без сумніву, 1юкривав доми, виготовляв

меблі й різні знаряддя праці. Цей Його досвід дономіг Йому згодом у Його аностольській діяльності

достатньо t1ригадати нритчу нро колоду і скалку

(нар. Мт 7, 3-5). Іншим разом Ві11 наголошував ш1 11еобхід11ості нонеред11ьо1·0 розрахунку коштів, нерш 11іж розночати будівництво (1юр . Лк 14, 28-29). На основі єврейської традиції, якої дотримувалася Пресвята Родина, здога

дуємось, що Ісус, будучи х1101щем, ходив до школи, де навчився читати і нисати.

Тому слова здивованих юдеїв: "Як Ві11 знає писаш1я, не вчившися" (нар. Ів 7, 15) - слід розуміти так: Ісус не вчився у школі рабинів, тобто книжників. Підтвердження того, що Ісус читав, маємо у св. євашелиста Луки (нар. 4, 17-20), а нро те, що Він писав, не маємо жод~юї згадки, хіба що тільки той енізод, коли

Він нисав пальцем по землі (пор. Ів

8 , 6).

Безперечно , що Ісус дуже добре знав Священне Писання уже иа 12-му році

Свого життя. Варто зазначити, що перші слова Ісуса: "Маю бути при снравах

Отця Мого" (нар. Лк 2, 49), - нерекликаються з останніми Його словами в земному житті: "Отче, у Твої руки віддаю духа Мого" (нар . Лк

23, 46). Вихо

дячи з цього , бачнмо, що ціле жи·1·гя Ісуса на землі, а не лише оста.ш1і три роки

Його діяль11ості між людьми, було од11им без11ерерв11им вико11ува.11ням волі Небесного Отця.

Євр

Свята Церква. навчає, що Ісус був у всьому 1юдібш1й до 11ас, крім гріха (1юр. 4, 15), тому маємо 110в11е 11раво 11оясшова.ти слова св. Є ваше;~ і я: "Він "МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

зростав мудрістю у людей" таким чином, що Він збагачунав свііі ж11тп:: в11іі досвід нрацею, труднощами, 11ереживаш1ями , терніннями тощо ... З1 ·іщю з хрис

тиянським нередашшм, св. Йосиф номер ще в час укритого життя Ісуса н Назареті. Отож, нережив Він, як і майже кожJІий з нас, втрату бт1зької люд.иJІи.

З тої самої нричини, що Ісус був нравдивою люди110ю і "не вважав за

здобич Свою рівність із Богом" (Фил

2, 6), навіть неред Ним було закрите

майбутнє, тому згодом на нрохання Своїх учнів сказати їм, коли ндр у ге 11рнй де Син Чоловічий, Він відновів, що нро той деш, і 1 · оди 11 у ніхто 11 е :311ає, ані

ашели н ебесн і,

a.i1i Син Божий, лише один Отець (нор. Мт 24, 36).

Свої знання Ісус чернав зі Священного Писання, яке читалось у 11аза ретській родині, а також щосуботи в синагозі . Без жодного сумніву, Ісус мо

лився щодня, ~ючшш.ючи і закінL1уючи день словами: "Слухай, Ізраїлю, Госнодь

Бог наш, Госнодь єдиний" (Втор

6, 4). Крім того, Він брав активну участь у

всіх єврейських релігійних святах .

Отож, можемо сказати, що укрите життя Ісуса Христа не було відірваним

від прилюдного, яке було природним завершенням Його земної мандрівки. Святі євангелисти вважали, що не треба докладно описувати ЗО років Ісусово го життя, нід час яких Він не проявляв Свого Божества, але ці роки 11е менше

важливі для нас, християн, які 1ювиш1і в ірно Його 11аслідуuати від колиски аж до гробу.

о. Йосафат В ОРОТНЯК, Ч СВВ

СВЯТИЙ ЙОСИФ Чудесна картшш Різдва Христового ставить перед нашu;1tи очи.ча пер сонажі, які повніше і яскравіше відкривають нам смисл Воплоч еm·tя Божого

Сина і Його народження Я7( ;'tШtенької не.мічної Дити11и в ;'t0ро3 ну ~1іч десь на околиці ВифлеєNу. Тут, без су.мніву, є Пресвята Богородиця, Матір Ісуса, пастухи з недалекого 1ю1щ царі- волхви з далеких сторін. Однак иоряд стоїть ще одна особа, яка в цій історії та й в історії життя саNого Сина

Божого відіграла одну з ключових ролей - св . Йосиф, обручник Пресвятої Діви Марії.

Про св. Йосифа знаємо багато, бо багато про нього говориться. У цій короткій екскурсії настараємося звернути увагу тільки на деякі риси його

характеру, щоби збагнути, яке велике значення має оточен11я, у яком у живе

людина і як багато означав Йосиф для Ісуса. Святе Євангеліє 11е згадує жодного слова, сказаного Йосифа~~. Од11ак це 11е означає, що нін 11е був рішучим чи не мав своєї ду мки. Коли

з' явився ангел і новідоrv1иu нро небезІLеку , яка чигає ш1 Марію і

y ui с11і йо~1 у Jl1 п1111 ку Ісу са,

віJІ, не вагаючись, l!Одався у діас11ору, в ЄгиJІет , тільки , щоб внрят у uати сuою

родину (пор. Мт 2, 13-15). Отож, рішучості Йосифу JІе бракуuало. Тож чому принисати таку нодиву гідJІУ мовчазливість цього чолоuіка?

Те ж Євашеліє від Матея оновідає, що Йосиф зустрjвся зі солідною нроб лемою ще перед своїм весіллям: Марія , його молода ш1речеllа, uже бу ла вагіт

ною. Стародавній звичай нередбачав у таких винадках дуже ня

cyuope

JІокараJІ

смерть для такої жінки. Ніхто не сміu нрикривати 11ерестуш1ицю. Пра

ведний юдей був зобов'язаний uиявити нростунок сuоєї l!ареченої і віддати її СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

ІLа суд гроrv1ади. Так вимірюuалася 11раuед11ість згідІLо зі старозавіп 1ін законом.

Свяп·1й єва11гелист Матей, 11 аз11наюч1 1 Йоснфа 11равед~им (1юр. 1, 19), :зrv~ал1,овусювсі~1 і11шу кар пшу: Иосиф 11 е бажан ос;~авит11 Марію,

aJ1c

11е

хоче їй і нотурати, томv ниріш1ш її нід~1уст11т11.

611

Хоча такнй кrок Йосифа 11 е ;(уже облегш11в 611 її ЖІІТТЯ і

долю Марїі, ТО, ОДІtаІ<, вберіг

ж11ття її Дити11и. Т<.u<11м ч111ю.ч, 11ранедність Йоси фа ІLе вшчірювал;кя сту11е 11 е1ч н11кона~111я

1111 ,1

Мшїсеєного закону. Отож, не бу!ша закону, а його дух був н ос1юві нобожJІості Иос11фа, не сліJІе никонання нринисів, а 1юнага до дару ж11ття, до

особистості кожної людини . Він не вш1равдову вав ненраведні вчинки, але бажав залишити лю

дину на самоті зі своєю соuістю, щоб, неревірив ши її, вона змогла збаг нути свою номJІлку і на вернутися. Адже саме наверІLення грішника очі

кує Бог найбільше і це нрослідковується у ціло

му Священному Писан11і. Марія була неви111~а у своїіі нагітІLості. Дух оuжніі був і11іціа1 ·орш1 .JЩЮдже1 111я нового життя в її лоні. То."1у цеіі Дух

Божшu1 11ослав ангела до Йосифа, щоб11 до 11 ести йому 11р авд1шу і11формаціто 11ро все, що сталося і станеться в його ж1пті. ЙосJІф 11овір11в 11ебес1ю~1у вісту11у (хоча все це ві11 чув нід аJ11·ела тільки вні сні) і 11р11й11яв Марію, хоч як це 1шглядало ііо~1у дишю 1ї JІереально, 11рш'і11яв цю Дитинку, яка наро;(11лася у такнх 11е11р11стосованих умовах. Раз взявши 11а себе відrювіда.11ь11ість за цю

родину, до смерті був вір11и~1 своїм обов'язка~1. І коли 11ад сі ,ч'єю 1~ав11 сла

11ебез11ека смерті, і коли треба бу ло 1ювертап1ся д0/(0rv1y." Цікаві слона сказала Пресвята Богородиця Іс усові, кол11 11іс :1я трьох д11ів

11ошуків знайшла Його, малого, н єрусаюшськоt-;tу храмі: "Ось батько Тuій і я , боліючи, Тебе шукали" (Лк

2, 48). lcyc

став для Йосифа рі дною Д1пи1юю. Про

ІІЬОГО С11ас11тель міг сміливо говорити: "Ві1 1 є Моїм батьком". с~1іливість і 11ростота, рішучість і тер11еливість дивним чи110м 11ере11лелись у характері цього

чоловіка. Не гоноривши без нотреби, нромовляв багато, не бажаючи навчати, став учителем набожності й праведності.

Дивляч11сь на Ісуса, слухаючи Його 11роновіді, ~южемо збагнути і трохи зрозу~1іти духовний світ Йосифа, адже діти нереважно нерейиають деякі риси характеру своїх батьків. Йосиф виявляв безмежну любов і довір'я до Бога у 11а!Їдрібніших речах, був уважннм до 11ай rче11ших дрібниць і старався ро6нт11 всіІ'І оточуючш1 тільки добро. Скільки сумнівів мусив ві11 1ІО/(ОЛат1 1 у собі, скількн 11е11ев11ості

за!Ївс говор11т11.

Колн святкуємо Різдво Христове, в1·лядаіімося в обл11ччя св. Йос11фа, 06руч1111ка Пречисто'і Дів11 Марїі. С<те Йосиф був л1~1. яки!'1 створюн<ш ат~юсфс ру, яка оточувала Пресвяту Родш1у. І саІ'ІЄ завдяки його довір'ю до Бо1·а і його

без~1ежній тер11еливості Божий

11;ia11

с11асі1111я людей в11ен11е1ю і нослідов110

нтілювався, а м11 сьогод11і можемо з радістю ножинати його нлод1 1. о. Корнилій ЯРЕМАJ( , Ч СВВ

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

РОЗДУМИ ПЕРЕД ШОПКОЮ "Якже сповнився час,

Бог послав Сво~о Сшш,

що народився від жі1-11,·и ... " (Гал 4, 4). Праз1шк Христового Різдва є одним із величJІих свят у цілому християнсь

кому світі. Він викликає ночутгя урочистості, ніднесеності, подиву .. . На нього з нетерпінням чекають як старші, так і найменші. Серце кожного 11ановшоється якоюсь небудешюю радістю, котра міцно з'єднується з неселістю інших, оминаю чи і оновлюючи душу, втомлену від їдких пригJІічень життєвих реалН'r. Миттєво зачаронує наш зір 11ри11адна шонка, яка не раз по1юнить 1iac своєю вбогістю. Зушшяємо JІогляд на Світлові зі Сходу, що з рук Марії, 11аче со11це з

небозноду, освітлює притемнене довкілля. Динна з<:u'адковість, яка нИІ1ливає із ясел тихої стаєнки, занурює наш розум у бездонність нсеохонлюючого Світла. Хто ж дан 1юштовх, щоб у саме такиіі унікальний с110сіб 1шнссти 11а яu ту знаменну 1юдію

11ароджен11я Божого Сина? Першим, хто отримав цю ідею ві;1

Всенишнього, бун сн. Фрашщск і3 Аснжу, який жин у

Xll-XJII

ст. Він uирішнв

ставити щороку на Різдво ясла, щоб люди себе ночуналн нрнсуп1іІ'ш таІ'І, де JІародинся Ісус, тобто у Вифлеємі. Святий Франциск вирішив втілити цю ідею у життя. Од1ю1·0 дня, кош1 нір11і занітали до церкви на нічну Богослужбу, то :3 11риє!'111иІ'1 зднвувш111я,ч

набачили різдня11у сцену: яс ;1а з Ісусиком, Марію і Йосифа. Проте це було трохи інше нидоннще, 11іж ш111і І'Южемо за11римітнтн у ба1·ап)ох храІ'1ах. Біля ясел стояли снравжJІі живі тнариш1, яких снятий туд11 нринін, аби такиІ'J ч111юм

незвична картина виглядала реальніше. До речі, рі3ні тварини були Фра1щ1к ковими друзями, тому не д1ш1t0, що йому вдалося зробити такий оригі11альш1й вертен.

У Вілюшосі, столиці Литви, не1юдалі1< центру розташовшшй костел-красе11ь

св. Анни, збудований у готичному стилі. І ось до того костелу, за нрикладом св.

Франциска, одного року на Різдво отці Капуцини нривели овець, посте

линши їм сіно, щоб з11ону ж таки в оригі11альни{1 сносіб 11редставити неред

очима нарафія11 місце і умови Снасителевого народже1шя. Якою всл11кою була нтіха місцевих вір11их, коли одна з овець нес1юдінано 11арод11.11а яп1ятко ... Ба чимо, що геніальна Фршщискова ідея не зникла безслідно ... Різні різдвяні фігури 11ередають вірним м11лий дух Різдна і 110-рі :тому с11ричи11яються до 11ашого чуттfвого с11рнймаш1я . Во11и 1юка :;ують людям 1·.1и

бокий зміст свята, заторкують глибишrі струни серця і будять 3і сну 6ездухон

ності. Бачимо у шанці, що біля 11евишюго Дитятка стоїть і Його 1юкірш1й оніку11 - св. Йосиф, який шші 11ере6унає у 11ебес11их нросторах разо!'.І з lcyc<m так, як і нід час Його 11ародження. Пресвята Діва 11іжно 11ритртає до своїх грудей Немовлятко, серденько якого досі в лоні билось н у11ісо11 :-i ,,1атер1111сь ким . Німі тварини мовчки с11остерігають за цим дійстнтv1 , схиливши в 11изень кому ~ююю11.і свої голови. Бачимо рідкісну новедінку т1:1арин, які вдалися до мовчазної кшпемнляції." "Пізнав,

осел - ясла свого Пана ... " Ос

1, З).

нідкреслює св. Ісая,

ніл сного Тнорuя,

Зустрічаємо й убогих пастухін, які, як голосить св . Писшшя, ш1й11ершими з усіх дізналися нро незвичне народження довгожданного Месїї. Через свою СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

МІСІОНАР

ПРЕСВЯТОГО

ІСУСОВОГО

СЕРЦЯ

6ідність llастухи не 1'1али можливості 11ри11ес ти Христові якісь коштовні дари, а л е вони

ІLрийшли до Нього з гарячою любов ' ю ... Хто б мі1· собі надумати, що с ам е убогим пастухам Божий нісланець звістить радісJІу

новину, що Снаситель світу ІJарешті зійшов 11а землю?!

Ue є нереконливи ~1 за11 евJІеш ~ям

того, що Христос, Який будучи в 11 е бі бага тим , став добровіль1ю убогим. Сту11ивши на : ~емлю, Ісус більше цінує убогість, а не над

мірне багатство, яке LІастенько відводить лю . lеЙ від їхньої найвищої мети - Небесного Царства.

Особливо впадають у вічі і троє невтом них наломників-мудреців із Далекого Схо ду, які, як записано в Біблії, подолали довгу дорогу, ідучи за зорею-нровідницею. Незва жаючи на своє високе соціальне становище,

вони смиренно ш1али ниць неред Дитятком,

нобачивши в Ньом у ГосІ!~да, і вручили йом у радо дорогоuіш1і д ари . Іх не бе 11те жило те, щu у .чuш1, в .нки х 11ари,.Lиво1

Uap

всесвіту , не були з найкращих. Тому 11 е хай і

в нас не викликає нідрази Гос~ юдь н образі бідних та з 11едоле11их ... Згідно:~ 11ередаю1ям, нони першими між 1юга~1ами стали християш1~1и, а :~годам і СІ:!ЯТИМИ.

Народження Месії - це дійсно блаженна мить , 11раз11ик віри і :щіс11ешш надії, яка женріла нротягом довгого часу н серцях набожних є нреїв . Снято снят приваблює і нриваблюватиме всіх християн.

Божий Син 110винен народитися і в наших безсмертних душах . Один німець кий 110ет зазначив: "Навіть якби Христос тисячу разів народинся у Вифлеємі, ніщо тобі не допоможе, якщо Він не народиться у тобі ... ". Варто замислитись над цим питанням.

Коли ми живемо 1ю-поганськи чи 110-напівпоганськи , то слід , нодібно до мудреців, зустрітися з Ісусом, змінитися, і ця нереміна буде направду для Нього

найціннішим даром, навіть від найбільших багатств світу ... А для того, аби не

бути християнами формально, ми повишrі Спасителя нізнати. "Ніщо не бажа не, якщо не пізнане",

казали давні латиняни. Тварини пізнали Месію, як

стверджує пророк Ісая, нроте їхнє нізнаш1я є нримітивним та нідмішшм від людського. Пізнання ночинається з любові ...

Сьогодні яскрава зірниuя надії снітить скрізь, а не лише шщ місцем народ ж ення Снасителя світу - ВифлеємО ІVІ. Нам нотріб110 лише од1юго сві доІVю1·0 акту волі, щоб нона нас нронадила ; ю ІVН'ти

Христа. Не !lотрі61ю вир у шати

кудись у далечінь: Снаситель бо стоїть нри дверях наших сердець і сту кає" .

(вор. Одкр З, 20). Отож, відчинімо їх широко для Бога , ш.об 11е бу ли ми схожі на тих людей, які не нрийняли Христа, коли Він прийшов до Сноїх". (нор. Лк 2, 7).

бµ . Миколай МИ КОСОВСЬКИЙ, Ч СВВ

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

ЦЕРКОВНІ СВ.ЯТА

водосвяття Щороку, як тільки сіL1е11ь застукає у 11аші оселі, вікна 11окриються срібляс то-біли~ш сніжинками, а зимова свіжість 11роfіме душу кож1юї люди11и ,

11асту

нає час величних христия11ських свят. Разом із 11ими 11риходить до нас Ісус Христос і ми ще раз 11ригадуємо собі нро 11ародже1шя, хрещення і 1ючаток

нроаовідування нашого Божественного Снасителя . Христос, нро Якого ми вже стільки знаємо, відкривається 11ам 110-11овому.

Ми ще раз заду.чуємося над Його 11риходом у цей світ і 110діями з Йо1·0 жи'іїя, нереживаючи їх у своєму серці. Особливе значення у нашому житті

мають свята, які дономагають 11ам нереживати Христа і Його об'явлення. Од ним із важливих християнських свят є Богоявлення

сномин хрещення нашо

го Гос11ода, що має дуже важливе значення для нашого християнського життя

і життя цілої Uеркви. Богоявлення вважається одним із найдавніших свят і походить ще занос тольських часів. Святий Климентій Олександрійський в "А11остольських Кон ституціях" згадує, що на Сході ра11ньохристия11ська спільнота сноми11ала хре щення Госноднє вже з П ст. Перша згадка нро святкування цього нразника на Заході датується 360 роком. У давнину воно називалося "Днем П росні чення", тому що Бог у Пресвятій Трійці об'явився людині й нросвітив її. Християни завжди намагалися наслідувати свого Снасителя і відновіда

ти на Його 110клик. То~'Іу, зберігюочи традицію або церков11с 11ереда1шя, і розу міІОLІJІ з11аче1шя хреще1111я Ісуса , в раш1ій Іlеркві н 11авечір ' я 11ьо1·0 л11я ві;1бу валося хрещення огла.шешшх. В одному

Дідахе є такі слова:

воді"

" ...

3 найдан11іuшх

христия11сью1х т1юрів

хрестіть н і~·1 'я Отця і Си11а і Святого Духа в ж11вій

(7, 1). Отож, уже нерші християни нриймали хрещс11ня водою, наслідую

чи свого Учителя . Вода є дуже важливим символом і має 11отрій11е значе1 11 1я. У перших главах книги Буття згадується нро небесні води, 1шд якими ширяв Дух Божий. Отже, вода була на початку, р;шіше за 11ебесr1і світила і живі організми , во11а необхідна для нашого іс11ування і є сї 1 ~11ю.11(щ ж1rття. Усе 11а нланеті живиться водою, нроте , це 11е єдина СИJ"llіоліка,

яку во1~а в собі несе. У своєму жипі людина зустрічається з водою, як зі стихією, яка часто є неконтрольованою. Од НИJ\'І із негативних ІІрикладів її дії є всесвітній rrо тон. Отже, як може видатись на перший 1югляд,

110-

ІІЯ'іїЯ, які символізує вода, вступають між собою у конфлікт, та наснр;шді це не так. Гарне пояснеш~я цьому дав відомий сучасний нравославний бого слов Олександр Шмема11: "Вода, як смерть, і вода, як воскресіння, буде для нас настільки важливою і ~1агічною,

наскільки

~НІ бажаємо вмерти задля

Христа і з Ним воскреснути" ("Водою і Духо.ч"). Вода символізує ОL1Ище1шя. Люди, які хрести лись у йорданській воді, вірили, що вона змиває

їхні гріхи, очищуючи їх11і душі. Після об'явлення

над Йорданом Триєдиного Бога, нри хрещенні відбу вається освячення води і освячення людських душ.

Йордан, у якому св. Іван Предтеча хрестив тисячі СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

РЕКОЛЕКЦІЙНІ НАУКИ людей, був нове11 "води гріха", і лише КОЛІ! С11ас1пель встушш у ІLеї, 1ю11а очистилася.

Після нрийняття хрещення люди 11ереходил11 в інше життя

життя у

Бозі, "народжуючись з висоти". Бистрий водя11ий 11отік с11мволізуt. ІLаше житгя,

яке часто дивуt. нас JLезвичайними ІLодіями і дарунками долі. Однак якими б стрімкими ІLе були натаки цього життя, во110 має бути освячене, адже щ:: тою кожного христия11и1Lа t. завершенJJя його жи11 t.в ої дороги сш1.сіш1ям і ж1птя~1 у Пресвятій Трійці. Як народився Христос, так ще раз від Духа маЕ народитися кожна люд~ша.

Водосвяття є дуже важливим ще й тому, що на Йордані внерше об'явився Бог у Трьох Особах, не як абстракція, енергія чи сила, а як Бог особовий: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий. Ця нодія, що колись давно мала місце в Ізраїлі, сьогодні відбувається 11ри кожному хрещенні. Протягом двох т11ся чоліть людські душі очищає вода, яка витекла з ребра ІLашого С11асителя на

Голгофі, та яку ~1И отримуємо, відновідаючи на Його заклик: "Я вам дам води живої", та 11риймаючи Його об'явлення. ПристуІLаючн до Івана Предтечі , ХрJІстос 11е 1ютребував від 11ьо1 ·0 uч11ще1111я, це Він мав очистити. Том у кож11ого ра::1у, кот1 настає Водохреща і м11 йдемо 11а освячеш1я води, коли Свят11й Дух схошпь

1ia

11 еї

відкрий~ю свої серця на

об'явленІLя Бога і обмиймо наші душі у uодах ЙордаІLу, які 11ес ут 1, 11роще1111я , радість і снасіш1я.

Тетяна ШПАЙХЕР, студентка УКУ у Львові

РЕКОЛЕКЦІЇ ( 1) Вступ І . Деякі особи не можуть прожити і тижня, щоб кілька разів не відвідати лікаря, хоч, можливо, зі здоров'ям у них не так усе й ногано. Інші ж до лікаря

йдуть дуже рідко, тобто тоді, коли "біда притисне". Є, слава Богу, багато осіб, які кілька разів ва тиждень, а деякі й щодня, беруть активну участь у Божест

веІLній Літургії і нристунають до Святих Тайн Сновіді й Причастя. Отож,

бачимо, що одні надають 11еревагу тілес11ому (земному) жи·Jї"ю, а і11ші ному (небесному).

духов

Реколекції - це час особливої Божої ласки. Їх можна ~юрі в1 ~яти з візито~1 до лікаря. Під час реколекційни.х наук, як нід 11роме11шш рс11тге11у, люди11а

бачить усі свої душе1ші хвороби: гордіС'Ії>, зацрісп" брак любові, ос11алісrь , одним словом, грішність своt.ї душі. Якщо б11 мн, христняни, так дбали 11ро

здоров'я своєї душі, як ногани (безві рк11) дбають 11ро своє тіло, то у шв1щко му часі стали б святими.

Приклад. Під час нере6уваш1я в Ні~1сччи11і зустрів я одного нашого зе~1ляка. Говорили 11ро різне. Відтак мій сніврозмов1111к сказав, що минулого року йому виrювни1юся

вірку свого здоров'я.

років життя , тож вирішив ві11 зробити rру1повну нере

забрало йому більше місяця часу. Богу дякувати,

лікарі не виявили в нього ніяких більших хворіб. За цей медогляд він заш1а

тив

тисяч німецьких марок' Боже ~1ій! За ці гроші можна було би нридбати

три легкові автомобілі для місіонерів або 11обудувати невеличку церкву 11а Сході України.

"МІСІОНАР "

СІЧЕНЬ

2005

РЕКОЛЕКЦІЙНІ НАУКИ Для нас, християн, це велика ІJаука. Люди світські у ревності за тілес11е

ж11ття 11ере1шщують 11ас у ре1шості нро духовне жипя. Скіль1<11 ч.асу й коштів люди землі витрачають, щоб11 бути здоровими тілесно, а ми боїмося більше 1юмолнтися ч.и L~астіше ніти до церкви, 11ристушни до св. Сновіді, щоб оздоро вити

хвору душу.

11.

Час реколекuій можна 1Jорів11яти до зушшки 11оїзда на канітальний

ремонт. Якщо не робити періодично неревірки й ремонту, то в один "нрекрас-

11ий" день може травитися катастрофа. Можливо, ви інколи бач.или, як заліз11ич1шк з молотком проходить біля 11оїзда і ч.ас від часу вдаряє ним об колесо ч.и ресору вагону, а нотім нрислухається до звуку, з якого робить вис11овок

є ч.и немає якогось 110шкоджеш1я, щоб11 ч.асом нотіІ\1 на веюП<ій швидкості не сталася аварія.

Подіб110 і наше ж 11т1:я - це шнидкюї рух но їзда життя до ві ч.11ості. Ось тому час реколекuііі є для того, аби J\Ш змогли добре 11 ерегля н ути життя у світлі 1ювча11ь реколекганта, і зробити свої висновки

11аш е

чи 11раш1ль110

жннемо і ч.и ностунаєІ\ю згідно з Божиі'ш зановідям11 та церковними !Іриниса1\Ш, зановідями любові ІЇ християнсьюшн ч.еснотамн. Це слід ч.ишrтн, аби часом не сталося з нами, як із фарисеяrv1и LШ книжни ками, нро яких Хр11стос говор1~ть: "От вн, фар11сеї, чистите лнш зверху чашу й

нолумисок, самі ж ви 'всереди ні 1юm1і здирства й лукавстна" (Лк ·11 , 38).

Просімо світла Божого, щоби не бути 11ам сліниІ\1и чн самозакоха1111rvш у нашу нраведність, як фарисеї.

ІІІ. Реколекції наділяються 11а відкриті (парафіяльні), коли вош1 11рово дяться 11ри церкві, а ті, що слухають, живуть вдо.ча; і закриті, коли ті, що

беруть у них участь, виїжджають до якогось реколекцій11ого доІ\1у, монастиря або живуть у наметах на нрироді. При закритих реколекціях є усталений рознарядок цілого дня : молитви, 11ауки, відлоч.инок, окрема розмова зj священи

ком, читання св. Письма і т. д. Такі реколекції можуть нроводитися як для усіх

бажаючих, так і для окре~1их категорій людей: 11а11риклад , учителів, юристів, молоді, катехитів, священиІ<ів, єш1ско1Іів та ін. Святіший Отець та.кож кожного року має для себе закриті реколекції . Приблизно тр11 рок11 тому в Україні 110ч.али нрово1t . 1пися закр1пі реко лекції для нодруж11іх нар, на яких 1юви1ші бут11 11рисут11іми обидвоє

чо

ловік і жі111<а. В Україні ця 11ра1<тнка є новою. А ось Ш\ Заході такий ти11

ре колекцій існує вже

років, 11ісля Другого Вап1ка11сокого Собору. І [і еля

таких сімейш1х реколекцій родиш 1 е ж11тrя 11абнрає 1ювої єва1 1ге1ІЬської, затшш 1і

шої і нросто людянішої сіме1їної форІ\Іи. Отож, як вже вище було сказано, ціллю будь-яких реколекцій є краще нізшншя самого себе, своїх 1юз1пив11их і негативних сторін, 11едоско11алостей і нрогрішень , щоб 011ісля зшни, де є джерело і 11рич.1111а 11аших у11адків. Коли людина JIOLLИJ1aє шукати 11роблеми і гріхи 11е в КОJ\1усь іншоrv1у, а в собі, це вже є дуже добрий 110ч.атОІ< її 11аверне1шя і освяч.еш1я.

Однак слід розуміти, що за 3-4 дн і ми не станемо доско налими і святими. - це тільки перший крок, дуже голошшй, а вдосконалення нродов

Реколекції

жуватиметься не рік-два, а ціле житrя. Та нам'ятаймо, що кращого чогось зроби

ти в жнтті неможливо. Богові найбільше нодобається, коли бач.ить наші ста

рання стати досконалішими, добрішими, милосердніШИJ\1и. (Далі буде)

о. Йосиф БУДАЙ, ЧСВВ СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

ХРИСТИЯНСЬКА МОРАЛЬ

РІЗДВО У СТАЄНЦІ "Хочете знати, що найбільше занам 'яталася у 1чоєму житті? Це Святий нечір, коли я 1юнернулась з Сибіру до рідного села. Я дуже бал:1то 11ереж11ла труднощі!:! 11а своїй життєній дорозі, але це1І вечір був снранді 1~адзвиL~ай11ий ...

Я навіть не знаю, за що мене вивезли до Сибіру. Чоловік мій безвісти 11ронав на фронті, а мені доводили, що він 11ішов у 1юнста1щі. Потім ш1 мене хтось доніс, що я 11осила їжу для новстанців. Моїй старшій доньці Оле11ці було тоді

15,

Тимкові

- 12,

а Оксанці

- 10

років. От нас, четверо, од11ого ранку

забрали з хати і завезли на станцію, де насадили на наїзд до Львова, звідки

вивозили людей до Сибіру. Поїзд був товарний , наш вагон був у дуже жалю гідному стані. З дому я взяла зі собою образи Преснятих Сердець Ісуса і Марії, до яких 1юстіЙІю молилася. Я віддалась 1юш1істю на нол ю Божу. Проїха ли ми Украї11у, а далі російські стени, нотім ліси, як таІVJ кажуть, тайгу. Довго ми їхали. Занезли 11ас у Хабаронський край. Там 1юселили у бараки, де 11е було 11і нікон, 1ti дверей, а 11адворі - сувора :зима. Дове 1юсь ш1 скору р уку робнп1 " р е~ю 11п1 ''. У своїй кі~111аті я відразу наставила сної образи, 11еред яким11 занжди з діть1чи молилася, 6ла1 ·а ючи

Гос11ода Бога нро 11онернення 11а рідну землю. Кожного д11я 11ас возили у тайгу заготовляти деревину. Інколи нриходили до 11ас сусіди, які теж були в11везе11і з України, то ми неі разом моm11шся і на~1 ставало легше 11а серці.

Та 11айнрикріше було нід час вел 11ких хр11сп1я11сью1х снят. Така журба тоді она110вувала душу, що тількJІ Госнодь з1~ає, скільки було 11рол1по слі:J і які 11ережи ·пя донелося нам 11еренести. Але Бог ІJ серцях завжди горіла JІадія, що

,111

1iac

11остій1ю крішш

1ia дусі

Іі у

1iac

нее-таки 1юнер11емося додому.

Після десяти років 11елеп<ого 3аслання я 11овер11улася в Украї11у. Старша донька Оле11а вже в той

LJac

внйшла заміж, а Тимко нанчався у технікумі.

Молодша Оксанка мала нриїхати до мене нізніше. Коли я 11рибула в своє село, то набачила великі 11ере~1і11и. Гос1юдарки були ліквідовані, стодоли розібрані, дерева нозрізувані, а натомість стоя1ш 1ювозбудовані колгос1111і ферми. Церква була 3акрита, тож можна було часто бачити людей біля церкви, які нриходили ІІОМОЛИТИСЯ.

У моїй хаті 11роживали 11раціш111ки 11равління колгоспу, тому я 11ішла до

сусідів . Сусідка Катер1111а , кол11 11обач11ла мене, то 1юча1tа ш1акати зі с1юєю матір'ю. KoлJJ вош1 в1111.11аю:\.11 11сь , я ро:шовіла ї~1 11ро своє ж1птя у Сибіру, а

IIOJlll

11ро СІJОЮ 11рацю у КОЛІ"ОСІІі. Гірка

(Jула 11 <:ш 1а доля". У сусідк11 я залишJІлась ночувати ,

а 1ютіІV1 настійно жила ІJ її хаті, бо ~1с11е 11е хотіли 11ри11исувати в селі.

У 11ашіїr області нас 11іхто не

11ри1шше,

заянив мені одного дня

1 ·олона сільре:щJІ.

- J !а

це є вказінка з

внщих орга11ін нлади.

А я собі надумала: 11ро11ишуть ме11е

чи 11і, голонне, щоб я жила на своїй :землі. У скорому часі на11исали в рай01шій газеті, що я є ворогом народу і

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

ХРИСТИЯНСЬКА МОРАЛЬ нриїхала бунтувати людей нроти радянсь кої влади. Голова колгосну сварився

з сусідкою за те, що мене 11рий11яла до себе. А я тільки нлакала і молилась ... Через деякий час нриїхала до села моя J\ЮЛодша донька Оксана. Обом нам стало важче жити в сусідки, бо в неj· було тіснувато. А тут вже різдвяні свята

настунали. Почалась снраВЖІ!Я зима, хоч не така, як у Сибіру, але все-таки холодна. Скільки ми находились з проханням І!ро помешкаl!ня до різних на

чаль1шків як у районі, так і в області, але нічого не помагало! Тоді я вирішила з дочкою поселитись у стайні біля нашої хати. Сусіди зробили у ній двері й маленьке віконеLrко, а ми відгородили старими дошка

ми маленьку кімнатку. Поставили танчан, невеличку ніч і, як цигани, насели

лись у своїй стай ні. І тіш,ки чекали, кош1 11рийдуть нас виганяти. По всьому селі пішли різні чутки 11ро нас, але ніхто не CJ\liв на свята виганяти нас із нашої стаєнки.

До свят ми також нриготувались. Як могли, нрибрали свою кімнатку. На

стіні повісили образи з рушниками. Зробили столик з дошок і накрили його

білим обрусом. Сусідські х1ю11чики навіть нринесли нам невеличку ялинку. У нашій кімнатці завжди було нрохолодно, але на Святвечір ми добре розвали ли піч, тенло якої нас мило звеселяло.

Надворі була святкова тиша. Не чути було навіть гамору дітей, які готува лись йти колядувати но домівках. Коли ш111ебі вже 1юявилась 11ерша зоря, ми вирішили 1ючи1~ати святу вечерю. У стайні с1юкій1ю стояли корови, ремигаю чи сіно.

нагадувало нам вифлеємську стаєнку . За традицією я засвітила

свічку і ми начали з дочкою молитися. Я хотіла розказати Ісусові нро наше

нелегке життя у минулому і в тенерішній ч.ас. Оксана мовчки слухала кожне моє слово, а по її лиці текли сльози.

Ісусе,

говорила я,

ще в минулому році ми святкували Твоє Різдво

в далекому від нас Сибіру, а сьогодні Ти зволив нас прийняти на нашій рідній

землі. Ue нічого, що ми в стаєнці, адже ж і Тебе народила Марія у стаєнці. Тільки жаль, що немає з нами Оленки і Тимка, які неребунають далеко від дому. Але я вірю, що настане час, коли вони 1юнернуться, як і всі винезе11і

люди з України. Маріє, Мати Божа, ми тобі дуже вдячні, що сьогодні сняткує

мо

велике свято у рідному селі. Просимо тебе, щоб 11асту1111і свята 1\1И вже

святкували у своїй хаті.

Потім ми разом відмовили "Отче наш", заколядували і сіли до вечері. А нісля вечері до нас навіть прийшли колядники і сусіди.

Ue була така для

нас

радість, що не можна її нередати.

Після різдвяних свят ністка 11ро l!аш е сняткування розійшлася но нсій

околиці. А невдовзі ми отримали листа з Канади. Пнсав до нас далекий родич. Він дізнався, що я навернулася з Сибіру, тому хотів ме11е 11ривітати з і святами. Ue насторожило начальстно, яке i1e хотіло , щоб нро моє життя з 11али аж у Канаді. Том у мене викликали до сільради і пообіцяли віддати мені мою хату,

тільки щоб я ніч.ого не писала. Через рік віддали мені хату, а згодом на рідну землю навернулися маj· діти зі своїми вже родинами. Вони влаштувалися у місті й завжди нриїжджають до

мене у село. Я за свою долю дуже вдячна Богові. Щонеділі й у свята ходжу до церкви, маємо дуже доброго священика. Отаке от моє життя - бабці Василини". о. Мелет ій БАТ ІГ, Ч СВВ

СІЧЕНЬ

2005

" МІСІОНАР "

ВИЗНАЧНІ РЕДАКТОРИ

"МІСІОНАРЯ"

Я МІЖ ЛЮДЬМИ, О ГОСПОДИ, БУДУ ТЕБЕ ХВАЛИТИ У першій половині ,1шнулого століття

редакторами "Місіонар.я" були визначні отці Василі.яни, які про.явили себе не лише са.мо віддани;.tu душ1~астирями рідного народу, але й талановитими публіцистами, письменника ;.~u та історика. 1iu. У цій статті .ми висвітли.,1ю життєвий

шлях і багатогршту діяльність о. Платон

іда Філяса, ЧСВВ, першого редактора на шого часопису.

Ві11 народився

верес11я

1864

р. у селі

Доброчи11 Сокальського 11овіту 11а Львівщ1ші. Після закінL1е1111я сільської школ11 11родовжив 1швч.аш1я у Львівській академіLtJ1ііі гімJtазії, а

7 листо11ада 1883

р. всту11111:1 11а новіuіят Доб

ромнльського ~юJtастиря отuі в Вас11лія1 t.

Ca,v1e

в uей час відбувалася відома Добромильська реформа Вас11лія11ського Ч1111у , яка ще більше ш1л1шула 11а в~1бір ю11ака: 11ри

святити своє жипя Богові та служити йо~1у всіма своїмн здібностями і талантами для добра і спасіння людських душ. У Добромильському новіuіяті бр. Платонід разо~1 із снівбратами: майбутнім Слугою Божим Митрополитом Андреєм Шентиuьким, Єремією Ломницьким, Сотером Ортю1ським, Діонісієм Ткачуком та іншими, - засвоював усі форми багатогранної діяльності Василіянського Чину: місійну, освітньо-виховну, ви давничу, друкарську, бібліотекарську та наукову. Після закінчення філософсь ко-богословських студій був руко110ложений 15 сер1шя 1889 р. на священика .

Молодий ієромонах Платонід розпочав свою діяльність як місіонер та 11ро новідник. Зі самих ноча.тків свого священства 11амагався створювати умови

для заснування низки христия11ських товариств і орга11ізацій. його Jtроновід ниuький талаJtт нроявився 11е лише усно, але й на ш1сь~1і. З.чісто~1 його реко лекuій та місій було 11ронагу ваш1я духов11ої освіти і християнських ідеа :1ін серед українського

ttapoдy.

Свою наукову та нубліuистич 11у діяль1 tість о. П. Філ яс розночав ще 11ід час студій, надаючи свої дониси до священичого місячника "Душнастир" . Разом і.з о. Є. Ломницьким, ЧСВВ він уклав молитовник "Гостинець", як11й незабаром став бібліографічною рідкістю, і його ще 11еод1юразоно довелося 11еревидавати. У 1897 р. ві11 разом з о. А. Шентицьким став с11івзас1101шнком журналу "Місіонар" та його 11ершим редактором. У встуrшому слові нершого числа від

1 травня 1897 р. 11ід назвою "Місіонар - що то є?" о. Плато11ід у достуш1ій формі виклав зміст і завда1111я часонису. "Син Божий, то був найнерший і 11айбільший місіонар - Божий 11осла11ець, - нисав редактор. - Місіонарями були святі Аностоли та їх уLші ...

1000

років тому rюслав Бог місіонарів у ту

землю, де ми жиє~-ю, до наших нредків Русинів ... Ми посланці

місіонари

Ісуса Христа несемо людям Боже слово, Божу нравду і Боже милосердіє, для

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

ВИЗНАЧНІ

РЕДАКТОРИ

"МІСІОНАРЯ"

старих і малого, для ученого і неученого, для всіх, що хотять нас приймати і

Богові служити ... Перший такий наш лист, сердечний, щирий, а що написали ми його, місіонари, то і назвали ми його "Місіонарем" . Нехай він іде до всіх вас,

любі браття, а ви його читайте". Так було заночатковано католицький часонис, який став одним із найнонулярніших у Галичині й дав 1ючин василіянській видавничій снраві. Кінець ХІХ

початок ХХ ст .

це період масової ем ігр ації українців

галичан у далекі заморські краї1ш . Там вони онинилися без духовної оніки, не

маючи ані своїх храмів, ані душнастирів. За снрияшш Митронолита Андрея до Канади, США, Бразилії та ішuих далеких краї11 виїхали 11ерші греко-католицькі місіонери. До них належав і о. П. Філяс, яки1ї у

1902

р. 11оїхав до Канади, щоб

там духовно онікуватися українськими родинами і орга11ізовуватн релігій11с життя україї щів-емігра1 пів.

Але вже у

1904 р.

на вершій, нісля Добромильської реформи, василія11ській

Канітулі о. Платоніда було обрано Протоі1-умено~1 Галиuькоі· Прові11ції ЧСВВ, обов'язки якого, у зв ' язку з воєнним лихоліттям, він виконував фактично до

1920

р. Усю свою енергію та життєву силу 1ювий Протоігумен снрям ував н а

чисельний та інтелектуальний розвиток Василіянського Чину. Основну увагу нрисвячував вихованню молодого монашого нокоління, скеровуючи найбільш

обдарованих монахів у богословські заклади Рима, Інсбруку та ін . Таким чи ном він нрокладав дорогу для майбутніх місіо11ерів, письменників, публіuистів, які були до того ж патріотами рідного народу. Чимало сил і уваги о. Платонід 11риділяв нраuі на давніх унійних теренах України та Білорусі, зокрема на Холмщині й Під;шшші. Саме з uією метою у 1905 р., після прийняття конституuії та проголошен11я свободи віровизнання у Росії, він скерував о. Є. Ломниuького в Петроград, аби той спробував розночати там місійну нращо серед нечислеJІних греко- католиків. У 1911 р. Протоігуме11 зас11ував ум. Бучачі на Тер1ю11ільщи11і МісійJІиЙ інститут

11авчальний духов

ІІИЙ заклад, який у міжвоєJІІІИЙ 11еріод готуван та вишколював майбутніх і'1ісіо

JІерін і нрононід11иків (нині Колеrіу.м. і.м. св. свщмч. Йосафата Бучацького .монастиря Чесного Хреста Господнього Чину св. Василія Великого ред.).

прим.

У роки Першої світової війни о. П. Фі ;шс виконував обов'язки Анос тольського адміністратора для українuів-католикін, розкиданих воєшюю хур

товшюю

110 всіх

австрійських землях за межами Галичи11и. Він рятував 1~аших

священиків, ув'язнених у конuтаборах Талергофа і [мінда. У той же час Протоігумен о. П. Філяс став одним зі засJІов11иків василі янської Духовної семінарії для богослові в із Гали чини у м. Кромєж у Мо

равії (сучасна Чехія). Він зібрав рознорошених студентів галицьких Духовних

семінарій (75 юнаків) і нризначин ректором новоствореної семінарії о. Йоса фата Коциловського, ЧСВВ (нині блаженний УГКЦ о.

прим. ред.). Водночас

Платонід нідмовився нід нронозиuії перебрати посаду перемишльського

владики, бо вважав, що треба нрисвятитися відновлешпо місійної нраці й видав JІичої снрави у Галичині. Влітку 1915 р. він новернувся до Львова. У вересні 1917 р. 11рові1щійна Канітула у Крехові обрала Протоігуме11ом о. Марка Галущинського, ЧСВВ . Однак нанрикі1щі 1918 р. нін нес1юдіва110 номер і Протоігуменом був знову обраний о. П. Філяс. Після завершення украї1ю-110льської війни нредставники окушщійного 1юльського режиму ув'язнив отцін Василія11 із Крехова та Жовкuи у кшще1пСІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

ВИЗНАЧНІ РЕДАКТОРИ

"МІСІОНАРЯ"

раційному таборі в Домб'є, пограбувавши нри цьому василіянську КІLигозбір ню і Жовківську друкарню. Завдяки 11ідтримці Ватикану, зусиллям Митро1ю

лита Андрея, lІеремишльського владики Й. Коциловського і Протоігумена о . П. Філяса шшрикі1щі серш1я бору

1919 р.

усі Василіяш1 були звіль1Lс11і :з ко11uта

і невдовзі навернулися до Галичини.

1920 р.

нрові1щійна Канітула у Львоні обрала Протоігуменом о. Анаста

сія Калиша, ЧСВВ. Отець Платонід став ігуменом Жовкінського монастиря,

керівником василіянського видавництва та редактором "Місіонаря" і "Кален даря "Місіонаря". Відомий історик Іриней Назарко, ЧСВВ нисав: " ... вдруге став він [о. П. Філяс] редактором свого улюбленого "Місіо11аря", який тоді був lІайбільше ноширеним українським неріодиком, бо мав коло 50 ООО нередн лапшків. Водночав о. Філяс був і відновителем Жовківського видавlІицт ва

з не меншими труднощами, як було

lla

ночатках".

Труднощі у видавництні були нов' язані насамперед з lІостійІLими утиска ми вольської адміністрації. Кілька разів о. Платонід їздив до Варшави, звертав ся зі заявами до урядових кіл та Апостольського нунція, домагаючись відшко

дувань за руйнацію моиастиря і видавництва, звільнеш~я приміщень, у яких був розміщений шпиталь. Однак йому вдалося отримати лише частину відшкоду

вань, а шниталь було ліквідовано щойно в

1922

р. Чимало зусиль знадобилося

для прийняття відповідних фахівців до друкарні, а також для lІошуку 11а11еру

та нального. Майже рік було витрачено, щоби віднонити верстки КІLИГ. Під різними нринодами восени 1920 р. міські жаІLдарми кілька разів неревертали все в lІомешканнях монастиря і нриміщеш1ях виданниuтва, зриваючи таким

чююrv1 ншш ниробництва. Отець Платонід ностуново гуртував навколо себе талановитих і lІр<щьови тих релігійних нисьмешшків, 11ерекладачів, душнастирів, які на 1ючатку 20-х років ми11улого століпя не тільки відновили релігійне книговидання, але свої ми талантами і жертвешюю нрацею снричинилися до 1юявн змістонних і якіс

но нидрукуваних та оформлених ю1ш·, нових 11еріодичних ви.дань, зокрема тиж

невика "Наш Приятель" (з

1 травня 1922

1922

р . ) та "Занисок ЧСВВ" (з

1924

р.).

р. часонис "Місіо11ар" урочисто відзІLачив своє 25-ліття. У

ювілейному числі о. П.

Філяс нависав у редакторській етапі: "Хто счислить

всі ті набожні душі, котрим він допоміг нізнати любов Христа і святої Церкви; хто счислить всіх тих хорих, до котрих він нриходив, як снінчуваючий друг, зі слоном правдивої потіхи на устах; всіх малодушних, котрих він знов нанравив

на добру дорогу ... ". Редактор та.кож наголосив на тому, що хоч "Місіонар" і знайшов дорогу в півтори тисячі місцевостях краю, "то все ж таки ще й нині рахуємо аж У

1926

1 700

місцевостей, а котрих "Місіонар" ще не вступив ногою!".

р. о. Платонід був нереведений до Дрогобицького монастиря. Тут

більшість часу він нрисвятив публіцистичній 11раці, нанисавши чимало статей на різні релігійні теми.

черш-~я

1930 р.

нін унокоївся у Бозі, Якому 1юсвятив

ся з юних рокін свого житгя, і цю носвяту реалізував через служіння власному

народові 11роновідува.t11~ям Божого слова, 11исьмеш1ицькою та видашшчою діяльністю.

П ідготував

" МІСІОНАР"

l top

СКЛЕІІ.1l Р

СІ ЧЕН Ь

2005

ЦЕРКВА

ЗАХІД

У серпні 1745 р.

І КУЛЬТУРА

СХОДОМ В ЄДНОСП

із Києва до

угорсь1<ог.о J"І.істечка То7<аю

заzаль

новизншюсо центру виноробства

вирушила російська J"І.ісі.я. Очолював її zен,ерад-J"І.айор Федір Вишневський ,

а в її складі було 35 осіб, переважно "люди молодьtе и граматньtе". Сере(}

них опинився і непосидючий студент класу філософії Київської акадеJ1tії Гриць7<о Сковорода. Генерал-майор Ф. ВИJШ1енський бун за находженням українцем і великим

нрихильником музикн й церковного

сніву. Саме він колись но дорозі з Киє ва до Петербурга у чернігівському селі Чемері почув надзвичайний голос Олек

сія Розума. Він забрав юнака зі собою до нридворної канели , а згодом син

реєстрового козака став всесильним графом Олексієм Розумовським. І цього разу вибір генерала зунинився на власниконі нрекрасного голосу, бо ж Грицько був "извьстен зшшіем музь1ки, голосом, желаніем бьпь в чужих

краях, разумь11іем 11 ·ькоторь1х язьІКон". У склад місїї, де були також снященик і дяк , Сконорода був uключе11ий як "ньuчиЇІ", ;щже 11ісля нрибуття до Токаю Ф. Вишненський нланував " маленькую церковь 11равославную восточную сдьлать ... ". Головним же завданням місії було 1~ала1·одити 11остача.1111я до царсь кого двору знаменитого токайського нина, яке нважалось у той час навоєм

аристократів (мода на ша.мшшське 11рийшла. 11аба.га.то нізніше). Дорога з Києва до Токаю тривала. майже місяць. Долаючи її, Сковорода ностуново за.11урюванся у світ євронейської культури і науки, вро який зна.u

лише з к11ижо1<. Промайнули Кременець, Радзівіллів і нерше галицьке містечко на тііі дорозі

Броди.

Приблизно через два тижні дороги Г. Сконорода. разом із місією зуІlинився у Львові. На жаль, не за.лишилось а.ні сногадів, а.ні якихось документальних

свідчень про мандрівки Сконороди княжим Львовом. Однак, знаючи його непереборну жагу нізнання, можемо твердити, що Іlіднімався він і на Високий

Замок, і на Святоюрську гору, де бачив щойно закладені наріжні камеиі сучас ного собору св. Юра; милувався бароковим Домініканським костелом і побу вав на св. Месі в готичній римо-католицькій катедрі; молився в Ус11е11ській

церкві, де колись прийняв хіротонію засновник його

alma mater

Петро Могила .

Подальша дорога місії лежала LJepeз Жовкву з її славнозвісним ва.силія11сь

ким монастирем, і 11ема.є ніяких нідстан стверджувати, що Сковорода 11е нобу нав і там . Галицька стежка 11ривела Г. Сковороду на ет11іч11і українські землі

у Пряшів та Снид11ИІ<, де він 1юбачин роз ма·ітість культури українства, Богом носеле11ого так далеко від історичного духовного це11тру

Києва.

Пере11овнений враженнями, Сконорода 11а11рикі1щі верес11я 1745 р. нарешті нрибув до Токаю. Серце Єврони - норяд. І він не бун би Григорієм Сковоро-

СІЧЕН Ь

2005

"МІСІОНАР"

ЦЕРКВА

КУЛЬТУРА

дою, якби не 110бував би і там. Дух мандрівного дяка

учня, але і 1юд110час

вчителя та 11росвітителя, знову заволодів JІИМ. До того ж його заохотив і голова м ісії - Ф. Ви1Ш 1 евський . PaзmJ вони відвідал11 Прагу, Віде1 1 ь, Буда1 1 сшт, Браті славу, Галле. Буду чи з н авцем і110земних ,,юн, Сковорода викоJІунан не л11ше фуJІкцїї

нерекладаL1 а, а й н евтомно навчався. "ОJІ говорил весьма нснравно и с особли вою чистотою латинским и ньмецю1м язь1коІV1

довольно разуl'1ьл елли11ский,

ночему и сн особствонался сими доставить себь знакомство и 11ріяз 1 1ь уче 11 ьJ х, а с ними 1ювь1я 1юзна11ія, каконь1х не имьл и не мог им·ьть в своем оте

чествь",

нанише через н 'ятдесят років Михайло Коналенський, найкращий

біограф та учень Г . Сковороди. З В ідня L1ерез К лягеафурт Сковорода пої хан до Венеції, а знідти, через Б олонью,

до Ф ло ренції. Знову ж таки, ніяких документальних снідчень про

неребувания Сковороди в обох цих мистецьких, культурних та науконих цент рах Європи немає, однак, є свідчення самого Г. Сковороди - н його трактаті "Кольцо" і "Разговоре нятн путников". Досл і дн ики вважають, що Сковорода нобуван і н Римі. Неймонірно, що

багатий та в н лив о вий генерал-майор Виш н евський, маючи друзів у нсіх ро сі йських н осольстнах і ко 11 сульстнах у Євроні, 11е скор11стався б і'ІОжлиністю віднідати РИІч; і JІавряд

611

він ш1р у шин у 110дорож без свого 11срек : 1адача

Г . Сковороди, без знань якоІ'О відвідшш "Вічного l'Ііста" JІе були б корисш1ни і змістоваими. А це був LІас 11онтифікату П;ши Ве11едикта XIV - JІайоснічс11і шого католи цького церковного достойника у

XVIII

ст., видат11ого дишюмата й

покровителя н аук і мистецтн, рестанратора римського Колізею. Ми н е зн аємо, на жаль, як дов1·0 Сковорода 11еребунан у Аностольській столиці Ватикані, з ким с11ілкунався, а, l'ЮЖе, мав аудієнцію у Святішого Отця? Проте оченид110, що мандри католицькою Єнро11ою 11ід11есл11 козацького снJ1а з П олтавщиJІи до нершин тогочасJІого богослон'я та гу ма11ітар11ої JІауки, і од11а зі стежок ма11дрішюго філософа і ноета до тих нершш1 була пшицькою. Тою ж галицькою дороІ'Ою , збагачений духовно, Г. Сковорода й llонернувся н азад, на Велику Україну. А там, як нанисав Тарас Шевченко, 11евдовзі "байст

рюки Єкатерини сараною сіли". За царювання Катерини ІІ Сковорода жив в

оспі ваному ним Харкові й викладав у Харківському колеrіумі. Са.ме ті "байст рюки" назавжди зачинили перед ним колеrіумські двері та браму Покровсько го монастиря.

Ф ілософ і ноет євронейської освіти і сJІавн майже чверть століття ма нд руван земJІею СJІобожанщини, ш1еJ<аюч и 1ІОJ'1 іж її ж11телів снрагу до 11росвіти. І сам е yчJJ i та 11осл ідов11и1ш Сконороди стали фу11датора,ч11 Харкі 1кького у н іверситету, котрий дуже ШІ:І1щко 11ісля й01 ·0 відкриття всі 11азиват11муть "Українськимн Атенами".

Гал ицька стежк а Г. С коворо д и ч ер ез Київ прос тягл ась до са мого Сходу України і с тала сл обожанс ьк ою. І г ідн им пл одом ціє ї подорожі став один із кращих у Європі унів ерсит е тів - Хар к і вський, 200-річчя яко г о припада є на с іче нь цьо г о ро к у . Владислав ПРОНЕНКО, ХарІ(,ів

" МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

ПОЕТИЧНА

СТОРІНКА

РІЗДВО Не в 11остелі ж бо , 11е в домі Надзвичайної краси, А у яслах 11а соломі Народився Божий Син.

В небі зірка засвітила І но цей вш ta там час, Всім вона 01ювістила,

Що прийшов на землю Спас. І тоді до Нього люди Поспішили звідусіль,

Так було воно й так буде, Він і нині радий всім.

Йдуть і йдуть до Нього люди, Хоч дорога й не нроста, Ну а ви, скажіть, готові

Теж 1tрибути до Христа?! Оксана ДУВАЛІ{()

с. і ль11иц.я 11а Закар!lаmті

ВІНШУВАНКА Віншую вам, добрі люди, Що Христос родився ,

Що наш народ український І з ярма звільнився.

Не всі Христа бачили, Не всі Христа знали, Не всі наші українці Рождества діждали. Ті, що в нолі , ті, що в морі,

Ті, що 11а Сибіру, Несли хрест та муки

За Христову віру . І ми нині Рождешюго Ісуси.ка нросим,

Нехай ш1ша Україна Своє ім'я носить .

Нехай носить, хай голосить, Нехай t1рославляє. Нехай в нашій Україні

Христос ся рождає!

Автор 11евідоJ•tиіі. С ІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

МОЛОДІ

ТА

ДІТЯМ

ЗМІСТ ХРИСТОВОГО РІЗДВА Дійові особи: жебрак, мати і син, нерехожі. Н еобхідні речі: стіл, крісло, лавка (як ліжко), Біблія, ялинка, імітація харч.ів. Ведучий: Вулицями міста швидко нроїжджають різнобарвні автомобілі. Люди, немов мурахи, поснішаюгь додому нлощами міста, дуже гарно освітлено го. Через вікна будинків бачимо соснові гіллячки і яскраві гірля11ди. На вули цях чуємо голосний спів колядників. Нанружена передсвяткова атмосфера нро сякала повітря.

Усі намагаються чимскоріше повер11утися до своїх домівок, щоб у родиІІ110му колі відсвяткувати Різдво Христове, найбільше релігійне християнське свя

то. Рі зІІокольорові прикраси, розкішні вечері, дорогі ~юдарунки і веселі урочис тості нетернеливо очікують ІІа ту мить, коли люд11 роз110чнуть своє різдвяне

торжество. Ніхто навіть 11 е згадує і 11е роздумує 11 ад тим, що дві тисячі років тому в одному місті 11ародився Ісус Христос, С11ас1пель світу. Але ні! В од1юі'1у 11омешка1 ші 11а одній із 11айгамір 11іших вулиць міста жи вуть люди, які розуміють суть Різдва. В 11а11івосвіт11еній кімнаті сидять мати і син, які зі захо11ле11ням роздумують 11ро 11ародження Дитятка Ісуса, 11ро Різдво

Того, Який нрийшов с11асти цей світ від гріхів. Мати: Як це чудово, що

caj\]

Ісус 11рнйшов у цей 1 ·ріш1шй світ. Прюшжений

як мала Дитина, щоб ми, люди, могли жити вічно. Він 11рийшов, щоб виз~юлити людей з їхніх гріхів. У св. Євангелії від Матея 11а11иса~ю , що народить Діва Си11а

і дасть Йому ім 'я Ісус, бо Ві11 сласе народ Свій від гріхів їхніх. Син: Так, Його нрихід на цей світ є с11равді нравдивим благословенням. Ві11 до11омагав людям у фізичному та духовному вимірах. О, якби всі люди були як Ісус і так служили на благо іншим, наскільки би це Різдво мало більше змісту!

Ведучий: Хлоllчина пильно дивиться через вікно на освітлену вулицю. Роздумує 11ро те, як було би чудово, коли би люди принаймІІі на Різдво були

люб'язними, щирими, усміхненими, людяними, готовими до1юмопи. О, це було би снравжнє Різдво! А ще краще було б, якщо би люди щодня були такими . Тоді це означало б, що Різдво насту11ає кожного дня і що в серцях тих людей кожного дня народжується Снаситель світу. Хло11чина ще якийсь час 11ер ебуває у 11одіб11их роздумах. Вулиці міста стають щораз тихішими і безлюд11іши 1ч11. !Іадворі t1адає с11льш1.й с11іг. Хло11ч111ш

11еснодівано зауважує од11ого жебрака, яю1й 1ю1юлі ііде від дверей до дверей, нросясш в людей якоїсь 11оживи . Ві11 зауважує, що жебрак в11ходнть з домі1:1ок із порожніми руками, бо люди не бажають, щоб хто- н ебудь їм LІСрешкоджав у хвилини святкуванllя великого релігій1юго свята. Коли хлонець бачить шо картю1у, його серце не може залшшпися байдужиJV1.

Син: Мамо, н адворі оди11 жебрак ход11ть від дверей

40 дверей

і ніхто йому

llічого не дав llОЇсти . Покличмо його до хати 11а святкову вечерю. Якщо би

Ісус був тут, Ві11 би на11ев110 так само вчи1шв. Мати: Так, си11у, біжи хутчій lla вулицю і заклич того бідного жебрака, нехай він 11рийде ДО нашого llOMeШI<aJlllЯ. Він, наневно, ГОJlОДІІИЙ і йому ХОЛОДІЮ.

(За допшюгою панто.міми слід 110казати, ях хлопчина вибігає на вулицю, щоб закликати жебрака). Мати: Христос Рождається! Убогий чоловіче, ми бачили, як ти ходив

110

вулиці у пошуках їжі і зрозуміли, що ти голодний і що тобі дуже холодно,

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

МОЛОДІ

ТА

ДІТЯМ

адже надворі мороз. Ми ви рішили 1 юкликати тебе, щоб ти новечеряв з нами і, зігрів

шись у тенлій хаті, провів нриємні хвилини у нашій родиJІі.

Жебрак: Дуже вам дя кую, добрі люди. Вас сам Бог 11іслав. Нікого з рідних я не маю. У сі близькі і нриятелі від мене відцурались. Спо живаю те,

що дають мені

добрі люди.

Але нони на

Різдво немовби JІе є такі самі, як були вчора. Всі тіль ки ду1чають llpO те , щоб ЇJ\І було добре і том у не дба-

ють 11ро сноїх ближніх. Сьогодні мені навіть крихти х ;1іба 11іхто 11е дав. Думаю, що люди цілковито втратили нравдивий зміст Рі:~два.

Мати: Так, так.

Ue сумно ,

але сідаймо

JlO столу,

адже нині Святвечір!

(Вони сідають за стіл і, весело розмовляючи, споживають святкову вечерю). Ведучий: Мати, син і жебрак нроводять разом нриємний нечір, насичую чись ЯІ< тілесною, так і духов1юю 1юживою. Жебрак роз1ювідає 'ім 11ро те, що нротяго~1 дня зустрів багато 11обожних людей, які були настільки зажуре11і своїми нроблемами, що його взагалі не намічали. Потім ВОJІИ розмонляють 11ро 11еобхідJІість llереміни людських сердець з гордих та егоїстичних JІа нокірливі й щедрі, а також вро 11отребу щоденного народження Христа у серцях людей.

Після такої благословенної розмови мати і син вирішують ніти на нічний ВіДНОЧИНОІ<.

Мати: Убогий чоловіче , переночуй в нас, у теплому домі. Надворі доволі холодно і надає густий сніг. Ми не хочемо, щоб ти блукав по морозі вулицями міста.

Жебрак: Дякую вам, але ви і так дуже багато зробили для мене. Я вам із цілого серця щиро дякую за нее. А зараз мушу йти. Христос Рож.дається!

(Мати і син прощаються із жебрако.л·t , а поті.лt ідуть відпочивати). Ведучий: Настушюго ранку хл011чи1~а 11роюшувся і 11а нідлозі своєї кімнати 11обаLІИВ золотий конверт.

(Хлопець біжить до .матері). Син: Мамо, мамо, 11одивися, що я зш1йшов на відлозі моєї кім11ати.

Мати: (Відкрива є лист і читає): " Дорогі ~юї, хочу ва'"' 11одякувати за вашу гости1шість, яку ни вчора 11роявилн до ме11е. Ви наказали, що Різдно для

вас 11е є тільки рслігіІі11им святом, але JІародже1111ям Христа у ваших серцях. Христос живе у вас, бо ви вLІИJІили те, що би й Він L1и11ив, будуLІИ на вашому місці.

Я є тим Ангелом, який дві тисячі років тому благовістив усьому світові народження Ісуса Христа. Зараз я знову 11рийшов, щоб набачити, як люди розуміють зміст Христового Різдва, і я глибоко розчарований. Люди зажурені матеріальними речами, зовнішнім виглядом свята, а нро народження Христа СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

МОЛОДІ

ТА

ДІТЯМ

взагалі не роздумують. Забули, що Різдво є найбільшим даром від Христа, забули, що J:Юни 1юви1ші пережити Христове народження у собі самих. Я був

би наневно з жалем у серці повернувся до Бога, якщо би ае зустрів вас, які маєте Христа у своїх серцях. Ви є благословенням для своїх ближніх. Нехай Бог щедро вас благословить . Ваш жебрак". (Тиша). Син: Я щасливий, що бачив небесного відвідувача. Але ще більше щасли вий, що ми зрозуміли зміст Різдва Христоного. Однак мені нее ж таки чогось бракує до пон1юго щастя. Мати: Бракує носта1юви, щоб кож11ого д11я відзначати Різдно як щоде1111е - це 11рандине щастя робити

народження Христа у сноїх серцях. Ця носта1юна

інших щасливими і говорити їм нро Христа, нро Його дар життя для шодстна. Нам необхідно ностанонити , щоб і надалі жити так, як жив Христос.

(У цю хвилину входить жебрак). Жебрак: А ти? Чи ти розумієш цінність Христового Різдва? Чи Христос

народився у твоєму серці? Якщо ні, то нонроси Його , щоб Він унійшов у твоє серце і щоб зм ішш його 11а 11еегоїстичне і 1ювне любоні. Якщо ти цього бажаєш, Він це зробить. Постанова за тобою! ІІ ереклад з хорватської. І/ови

11аа.ю

Заріч11ого

ЗІ СВЯТИМИ УПОКОЙ, ГОСПОДИ 6

грудня

2004

р., повертаючись з храму до монастиря в іспанській сто

лиці Мадриді, о. Ігор Михаляк, ЧНІ потрапив в автокатастрофу і внас

лідок важкої травми помер у .місцевій клініці

10 грудня цього ж року на 35 14 .му році .монашого і 7- му році священичого служіння. BiJJ народинся 22 ли11ня 1969 р. ум . Нонояворінську на Львівщині. Після

му році життя,

закінчення середньої школи нанчанся у тех11ікумі. Служив два роки у нійську на території Німеччини. Ще нід час 11 анча ш~я у школі 11оз11айомився з отцями Редем1пористами.

верес11я

1990 р.

11ісля од1ютиж11ених реколекцій JJiд 11роводом о. М. Шевчи

шина, ЧНІ був 11рийнятий на новіціят. 21верес11я1991 р. склав нерші монаші обіти. Два роки вивчав філософію у львівській семінарії отців Редемнтористів на Голоска. З 1993 но 1997 рр. вив

чав богослов' я у семінарії отців Редемнтористів у Тухові (Польща).

7 квітня 1996 р. склав вічJJі обіти і отримав дияконські свячення. 16 червня 1997 р. був рук01юложе11ий на священика у храмі св. свщмч. Йосафата у Львові. Виконував обов'язки нрефекта студентів у Страсбурзі (Фра11ція), а згодом соція студентів у семінарії отців Редемптористів бл. Миколая Чарнецького, ЧНІ у Львові. Працював на парафії ум. Івано-Франківську . У 2001 р. був

нанравлений до Мадрида (Іспанія), де зорганізував українську парафію. Виділявся своєю простотою і щирістю. Був готовий прийняти будь-яке розпорядження настоятеля і сумлінно викоІІував доручені йому завда1:н1я.

Швидко знаходив контакт з людьми, особливо з молоддю.

Його тіло було неревезене до Львова. Похований 20 груд11я 2004 р. у смт.

Брюховичі біля Львова. Вічная йому пш1'юпь!

"МІСІОНАР"

СІЧЕНЬ

2005

31 СВЯТИМИ УПОКОЙ , ГОСПОДИ! u

ВІДІИШОВ У ВІЧНІСТЬ ВІДВАЖНИИ ВЛАДИКА У неділю, 12 грудня 2004 р., на 79 -му році життя упоl(оївся в Бозі єписl(оп -ординарій Коломийсько- Чер нівецької єпархії УГКЦ Кир Павло Василик, іспо

відник віри, багатолітній в' язеm /•tордовських таборів. Він народився

8 сершrя 1926 р.

ус. Бориславка Пере

мишльського новіту (Польща) у селянській родині. На вчався в Перемишльській духовній семінарії. У листо

наді

1945

р. був денортованнй

t1a

Радянську Украї11у до

с. Бариш Бучацького р-11у 11а Тернонільщш1і.

На 11очатку

1946

р. нриі·хав до Львова для 11родон

ження ніднільних богословських студій.

1 квіт11я 194 7 р

був ув'язнений. Засуджений 11а 10 років LLозбавлеш1я волі й 5 років нозбанлешrя громадянських нрав. Після звільнення з ув' язlІен11я 18 листо11ада 1956 р. у Львові отримав свяще1шчі свячен11я з рук владики Миколая Чарнсuького, ЧНІ

(нині блаженний УГКЦ).

10 років

22 січня 1959 р. удруге заарештований і засудже11ий на

ув'язнен11я у мордовських коацтаборах. 1травня1974 р . нрийняв єнис

конські свяLrеш ІЯ з рук владики Йосафата Федорика, ЧСВВ. У 1990 р. нризна че ний є1rиск01юм-коад'ютором Івано-Фраrжівської єнархії, а ЗО жовшя

1993 р. -

є11архіальним є11иск01 юм Коломийсько- Чернівецької є1 ~архії .

12-1З грудня тіло 110кій1 юго владики бу ло виставлене у катедральному соборі Воскресіння Христового в Івано-Франківську, а 14 груд7іЯ - у соборі св .

архистратига Михаїла в м. Коломиї, де єнискол-коад'ютор Коломийсько

Чернівецької єнархії Володимир Війтишин у співслужінні з числе1шим духовен ством розпочав Чин архиєрейського похорону.

груд1-lЯ цей Чин закінчив Блажен11іший Любомир карди11ал Гузар .

У снільній молитві взяли участь Аностольськи:й нунцій в Україні Кир Іваr1 ІОркович , Lшслеш1і владики УГКЦ і РКЦ в Украі'і1і, lІОнад

250

священиків і

нелика кількість нір11их. Під час Богослужеt11ІЯ був нрисутній і .владика Іван Бойчук , єнарх Ко 1ю~1ю'1сь1<0-Косіuський УПЦ КП.

Тіло rюкій1юго владики Павла знайшло вічний у1юкій біля нідніжжя ще lle добудованого катедрального храму Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ,

будівництво якого розrюча.в новонереставлений Владика. Вічная йoJvt.y пaivt' ять! о. І zорЯЦІВ, прес - секрет ар Глави У ГКЦ

Зі спогадів о. Йосафата Вороm'/іяка, зустрівся я вперше у Львові в травні

1980

ЧСВВ: "З владикою

Павлом

р. Глибоке враження снравила на

мене його відвага, рішучість і жертвеrшість у служіш1і для нашої нереслідува

ної Церкви. Розновідав він зі захонлеш1ям нро свою зустріч з митронолитом

Йосином Сліним у таборі 11римусової нраці в Сибіру. Іншим разом, коли я вдруге відвідав Україну, владика розповідав мені про урочисте відзначення тисячоліття хрещення України, яке він очолив, незважа

ючи на перешкоди КДБ . Говорив він і нро голодування на Арбаті в Москві й про нлани виходу з піднілля нашої Церкви. На ночатках легальної діяльності

УГКЦ він викладав історію Церкви у найчисленнішій на той час Івано Фраr1кі.вській семінарії" . СІЧЕНЬ

2005

"МІСІОНАР"

о. Григорій Грин.ьків,

ЧСВВ

Усміхнене обличчя нації""""""" ... """" ... ..

Наміри Апостольства молитви

на січень

Український християнський

на лютий

часопис

Заснований у Засновники

........................... ......................... ·4 ........... .. .... ........... .. ............. 4

П овідомлетtя

]{'яра Любік

1897 році

Отці Василіяни

Реєстраційне свідоцтво

КВ №

.. ...... "" ... " ........ " .... "" .. " .... ... " .... 2

Наміри Апостольства молитви

5133 від 18.05.2001

р.

r оловний редактор о. Йосафат ВОРОПІЯК, чсвв Редакційна колегія:

"Слово життя".""."""."" ... " ... " ....... """ ... 5 Прийміть дитин.у у родин.у "". "" """ ... """ 6

t Любомир Різдвяне привітання Глави УГКЦ о. Василій Ковбич,

"" " """"" 7

ЧСВВ

Сина нам дано, бо з нами Бог! ".""." "" . """ 8

t Любомир

Митрополичий синод .................................. М олитовн.ий похід ......................... ........ .... о. Ігор Яців

Зустріч Глави УГКЦ з Папою" .. "" ..... """.

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ бр. Миколай МИКОСОВСЬ

КИЙ, ЧСВВ

10 ... 1О УГКЦ відкидає звин.увачен.н..я "" "" ": .". "" 11 Я сн.а гора живе вірою людей " " . " " . " . "."" 11 220-та річниця заснування парафії у Відні

о. Йосафат Воротн..як, ЧСВВ

Заступник головного

Укрите життя Ісуса Христа

редактора Віра Арів

о. Корн.илііі Яремак,

Відповідальний секретар

І гор Скленар

.. """". " .. . ". "." 12

ЧСВВ

Святий Йосиф """"" "" """"."""" ."." ". 1З бр. Миколай Микосовський, ЧСВВ

Комп' ютерна верстка

Роздуми перед шапкою

Тараса Бродовича

".". ".""""" "" " ." . 15

Теrпян.а Шпайхер

Водосвяття

Адреса редакції: м . Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, 36, Святоонуфріївський

" ... ..... "" ... .... " ... .... " ... "." ...... 17

о. Йосиф Будай, ЧСВВ Реколскції

( 1) .......................... ....... ........ . 18

о. Мелетій Батіг,

ЧСВВ

монастир Отців Василіян тел./факс 72-46-94

І гор Скленар

e-mail: misionar@lviv.farlep.net

Я між людьми, о Господи,

Різдво у стаєнці "."" ". "." """". """ """". 20

буду Тебе хвалити Підписано до друку

27.12.2004 Формат 70х1 ОО 1/15. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк . арк. 5,2. Умов. фарбо-відб. 5,7. Обл . -вид. арк. 5,0. Зам .

Ціна договірна

""". """" "." .. " -.. " ... " .. 22

Владислав Пронен.ко Захід зі Сходом в єдності

.. "" "".""." "."" 25

Поетична сторінка .""""".""" """ ".". ". 27 Зміст Христового Різдва "". """" "". ". ". 28 Зі святими упокой, Господи"".""""."".". ЗО Відійшов у вічність відважний владика

Віддруковано з готових діапози т ивів у Жовківській

... . З 1

На обкладинці: Різдво Христове.

друкарні видавництва Отців Василіян "М ісіонер ".

80300,

Львівська обл.,

м. Жовква, вул. Василіянська,

Журнал " Місіонар '',

9 9

2005

Передруки і переклади дозволені за поданням

джерела.

Редакція зберігає за собою право виправляти

мову і скорочувати надіслані

матеріали.

КРОСВОРД "КОЛЯДКИ" (Три крапки з амтzть

словом

із колядок Марти Лозинської та Те

ре зи Уzрин). По горизон талі:

"Де Хрис

тос родився, з Ді вп воплотився, як

...

пеленами убо

го повився".

" Па стушки з ца рями йдуть в

.. .

дарами, поспішає всяк,

хт о

спить". ная

... :

10.

не

"Див

радіє вся

В к р аїна, зірка в небі сяє і це кож

ннй знає: Христос родився.!".

13.

" Як перша

в небі засяє, так тихо

...

т 11 хо стане довкіл. Батько сльозу в вуса сховає, усі врочисто сядуть за стіл".

14.

" На неб і з ірка ясна засяяла,

любим світом сіяє".

...

спасения нам завитала, і

15. "". над Вифлеємом , ... прийшов нині в

"В людс ькім тілі Божий

зорі в небі сяють ".

16.

В и ф леєм, щоб спасти

цілнй світ".

По вертикалі:

... свою в офіру Богу пр11несіть " . 2. Назва колядн "З ійшла вже ... ". З. " В еселая нам но в 11на, породила". Сина, Діва-Марія " (старовинна колядка). 4. "Спи, 1.

"Чисте серце, щпру віру і

Ісусе мнлий, набирайся спли, щоб здолати все люте зло, я к Ти

будеш спати, в кожній нашій хаті запанує мир і

... -

... ". 6.

" Оглянувся

яскпня вся ясна, Ангели співають, зв і зда св ітить красна".

"Спи , І сусе, спи, маленький, спи,

великоє

... ;

...

спи".

" О дивноє Рождество ,

почала Діва Сина в чистости, породила в р адости і з

Дівства своєго" ( давня колядка). чають, славу на весь дпвсь

11. "Ангели сп івають, Бога вели ... голосять". 12. " Дзвони дзвонять: " Бог ро

не спіть , забувайте " .-тривогу, в Виф леєм спішіть".

Підготувала Леся Штика:ю, ;ч . Львів Ві д п ов і ді на 1-;росворд "Церков ний"

( ч. 11 :ю 200-1 р.) бул и

_ 11іще ні у поп ер ед н ьо.11у ч11 с1і "f.Іі сіо наря".

110-

ІІ