Місіонар 01 2006 by mykolaslotvinskyy

січень

2006

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

ВВП "МІСІОНЕР " ПРОПОНУЄ : СВЯТЕ ПИСЬМО СТАРОГО ТА НОВОГО -ЗАВ ІТУ Львів,

2005. -1504с., у тверд.

пал і т.

Святе Пиисьмо Старого і Нового Завітів (Біблія ) - це найважливіша книга для кожного християнина , який прагне йти дорогою досконалого , святого життя.

Біблія

це

книга

книг,

невичерпне

джерело

Божої

мудрості. У ній ми довідуємось про історію спасіння людського роду, об ' явлену Господом Богом, і в цій історії шукаємо відпов іді на власні актуальні духовні потреби. Це

видання

Святого

українською

мовою

Письма,

може

перекладене

стати

чудовим

гарною

релігійним

подарунком для тих , хто ще не зна йшо в своєї дороги до

пристані вічної і потребує духовної підтримки від інших.

Молитва

це зустріч .

Чи вмієте Ви молитися? чи не виникає у вас відч уття , що говорите до незворушної стіни?

Для того , щоб у молитві зустрітися з Боrо

треба

спершу зустрітися". із собою. Не дивно , що Бо-ові важко

зустрітися з нами, коли нас немає вдо м а , бо

зн евірені

та розсіяні, кружляємо деінде . Зуст рітися з Богом м ожна

й у молитві за інших , у благогов інні , по~о . . · ні перед Найсвятішими

Тайнами ,

мовчазно

"еребуванні

перед ЙОГО ОбЛИЧЧЯМ та довірл ивій розпов· - nDO правду свого життя. А зустрівшись із Бого м лю такою, якою є насправді . І пізнає Б ога .

yi-1a

знає себе

о з ~вля ється

ближчим до неї, ніж її власна душа . А - ·з-азши Бога , вмовкає в зачудуванні.

Знаменитий німецький монах і пс хог

ооп онує

нашій увазі свої роздуми про ета пи та с особ• зустрі чі з Богом.

Церква святого Андрія у Львов і Справжньою окрасою Львова , перлиною

оаїн ської

архітектури являється церква св . Андр ія Первозванного у Львові. Споруджена у сімнадцято му стол ітті, й сьогодні дивує

досконалістю

форм

композиції.

Проте ,

для

сучасної людини багато в чому появляється я к загадка , таємниця

зі

своїми

монументальними

золоче ними

фрескам и.

вівтарями

Насправді

ж,

та

таємниці

немає , церква дарує людя м певність і добро . Спроба донести

до

нас

мистецького

красу

значення

архітектурно

комплексу Андріївської церкви

у Львові

невеличкий альбом , в якому в короткій формі подано історію

храму та

оздоблення. оформлення

описано

Якісні

значення

світлини

передають

та

неповторну

елеме нті в

його

поліграф і чне ат мосфе ру

чарівність цього Божого храму.

Альбом може стати для нас чудовим путі в ником, який ще більше споріднить нас із церквою, буде оригінал ьним подарунком у будь-яких нагодах, трива лою 'lам' яткою про

Львів

та

його

святині .

Придба в

•

альб ом ,

складаємо також посильну пожертву н а рес-авр ацію

церкви св . Андрія.

СЛОВО РЕДАКТОР А

Колонка редактора Ієромонах Корнилій Яремак, ЧСВВ,

ЗМІСТ

відповідальний редактор

Христос рождається!

Славімо Його!

Слово редактора ... "" ... "" ..... " ...... ".3 Наміри Апостольства молитви

па січень .... " .... " ............... " ..... " ... " .. 5 Наміри Апостольства молитви

палютий ............................ " ..... " ....7 Різдвяне Привітання

Блаженнішого Любомира .... " .. " ... 8 К'яра ЛЮВІК

"Слово життя" ................... " ......... " .. "9 Алессандро ПРОНЦАНО

"Ось я. Ось Він"."."." ....... " .. " ...... " .. 11 о. Григорій ГРИНЬКІВ, ЧСВВ

Новонароджений Христос

образ кожної дитини .................... 12 о. Анастасій КАВАЛЬ, ЧСВВ

Апостолят мирян у світі

...... " ... 16

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Води Божого благословення ......... 19

життя Церкви ... " ....................... 21

святами вступаємо в р іздвяними Новий, 2006 рік, на який покладаємо великі сподівання. Людина живе постійною

надією на те,

що

майбутнє принесе їй успіх, радість, а в

Офіційне повідомленняюю" ......... 25

кінцевому результаті, щастя. надії

плекаємо

також

Великі

тому,

що

Дана ЩУРКО

передбачаємо великі політичні зміни,

Псалом ............................................... 26

які впливатимуть на наше українське суспільство

Пам' яті о. В. Дрібненького ........... 27

протягом

чотирьох

наступних років, а може й набагато довше

парламентські

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

покажуть,

Свята вечеря в баби Юстини" ...... 28

суспільство

наскільки

дозріло до

вибори

українське

того,

щоб

відповідати за свій вибір, серйозно

Марко КРИНИЦЬКИЙ Пригода на коляду .......................... 31

ставитись до життя і відповідально його вдосконалювати.

іншого

боку,

відчуваємо

незбагненний страх, боїмося повернення

січень

2006

.місіонар

СЛОВО РЕДАКТОР А

"старих часів", реваншу, регресу, зреш

нам сильні світу цього, наше життя про

тою,

адже

минає. Тому так важливо свої думки,

немає жодної гарантії, що майбутнє

переживання, мрії та прагнення спря

зради і нових страждань,

прийде

таким,

яким

ми

собі його

мувати на те, щоб ушляхетнити життя

бажаємо навзаєм при зустрічі Нового

довкола нас, щоб подати руку дружби

року. Тому мені здається знаменним, і

й допомоги тим, які тут, близько, і пот

то саме цього року, що на його початку

ребують нашої уваги. І тому не варто

святкуємо свято Христового Різдва. Бо

надто перейматися тим, що діється на

Христос приходить не в силі й могут

вершині політичного олімпу, бо вже й

ності царя чи вельможі, не з проектами

політикам пора збагнути,

покращення добробуту й миру на землі.

політична гра повинна провадити тіль

Навпаки, як мала дитина, в містечку,

ки ДО одного: до щастя кожної ЛЮДИНИ

яке так мало вартувало в тогочасному

зокрема.

що

вся

Христос народився, щоб ми відчули

світі. Сьогодні задумуємося над міль

радість буття, радість життя не тільки

йонами тих, яких ми не знаємо, але

в залежності від його якості. Політичні

які разом з нами зустрічають це свято.

системи приходять і відходять, вожді

Для кожної людини, в кожну віддалену

змінюються,

хатину,

повіки.

Христос приносить радісну

звістку, що Бог нікого не забуває, що

а Христос перебуває

Апостол Павло наголошує:

якщо Бог за нас, то хто проти нас? Що

смисл життя полягає не в політичних

може

досягненнях чи інтригах. Смисл життя

Христової?

відділити

нас

ві д

Вдивляючись

любові в

образ

окремо взятої

Христового Різдва, розуміємо, що немає

людини. Нам, звичайним людям, які,

підстав для страху за майбутнє: Бог не

по суті, не маємо великого впливу на

покидає своїх дітей. Якими б не були

політику й часто зі сторони політиків

результати виборів, віримо і знаємо

залишаємося обманутими і зрадженими,

перемога і правда завжди з нами, бо з

варто

нами Бог.

це щастя кожної

задуматися

над

справжньою

Щастя Вам, дорогі у Христі, радості

вартістю того дару, який ми отримали

від Бога

дару життя. Адже, поки ми

та Божого благословення в Новому році!

з острахом спостерігаємо, що готують

Заснований у Засновники

Ре = страц _ йне св

роц

1897

Отц

доцтво КВ

Васмn

5133

Передплатний = ндекс

... д

18 .05 .2001

р.

- 23959

Адреса редакц

м. Льв о в ,

79019,

вул . Б . Хмельницького ,

36,

СвятоонуфрСС: вський монасmр Отц в Васил = ян тел. /факс

72-46-94 e- mail: misionar@lviv. farlep. net

Головний редактор

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ Редакційна колегія: о. Мелетій БАТІГ,

ЧСВВ

бр. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ,

Підписано до друку .№

26.l2.2005 Формя7" 70х100 1 16. Друк офсетний. Папір друк . 5,2. Умов_ фарбо-sЦб. 5,7. 06.а:.-впд. арк. 5,0. Зам.

Умов. друк . арк.

ЧСВВ

НА ДОГОВ

РНА

Віддруковано з готових діапоз итивів у Жовківській дРукарні в идавництва Оrців Василіян " Місіонер". 80300, Львівська обл., м . Жовква, вул. В асилі явська, 8.

Обкладинка та фото Володимир ЩУРКО Макетування та комп'ютерна верстка

Передруки і переклади дозволені за поданням джерела. Редакція зберігає за собою право виправляти мову і скорочувати надіслані матеріали.

Ігор ГАЧКА

січепь

2006

онар",

2006

місіопар

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О,

Божественне

Серце

Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, через

жертвую Тобі

Непорочне

Серце

Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки

й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди,

завдані Тобі. JІ\ертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Рим ського, за святу Церкву, за навернення грішників та в

усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішній день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії,

спомагайте

святу

Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покрови телю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!

Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире,

св. Йосафате, Заступники

Ось Серце, що так дуже полюбило нас ...

України, моліть Бога за нас!

НАМІР АПОСТОЛЬСТВА НА СІЧЕНЬ (Поблагословені Святішим Отцем)

ЗАГАЛЬНИЙ: Що Бог з'єднав, людина хай не розлучає. Господь наш Ісус Христос з різних народів світу вчинив один божий народ, тобто Церкву. Вже з

перших часів існування Церкви диявол намагався і сьогодні намагається її розділювати на різні угрупування. Таким чином, через своїх слуг руйнує він діло Боже з більшими чи меншими успіхами впродовж цілої історії Церкви. Найсильніших ударів зазнала Христова церква в ХІ ст., коли Східна церква відділилася від Західної, а відтак у

XVI

ст., з появою протестантизму. Вже

тривалий час в католицькій, як і в православних та протестантських церквах, зростають намагання повернутися до первісної єдності. Як відомо, найгостріші

січень

2006

місіонар

СТОРІНКА АПО СТ О ЛЬСТВА МОЛИТВИ

протистояння тривають на міжнаціональному рівні між єврейським та арабськими народами на Близькому Сході, між індійським та пакистанським народами на

Далекому Сході. Нажаль часто конфлікти між поодинокими народами мають релігійне забарвлення. Прощення, вибачення й "очищення пам'яті" (примирення, незважаючи навіть на трагічне минуле) є засадами, на основі яких повинно дійти до об'єднання всіх християн. Без огляду на те, що християни становлять лише 20% населення планети, вони, будучи об'єднаними, можуть і повинні давати світлий приклад нового суспільства всім іншим людям, згідно з волею Творця.

Молімося цього місяця, щоб ці намагання виявилися успішними, а також щоб нехристиянські народи так само прагнули до об' єднання всіх людей на світі, та щоб зникли війни і протистояння між ними.

Молімося також, щоб і нехристиянські народи керувалися цими засадами. До них слід додати ще й загальнолюдські вартості, якими є справедливість і взаємна пошана в усіх вимірах.

МІСІЙНИЙ: Свята церква повинна виконувати своє місійне післанництво з наміром привести всіх людей до Христа не лише на далеких нехристиянських

теренах, але також ут.зв. традиційно християнських країнах. Християни Західної

Європи мають нагоду здійснювати цей вид місійної діяльності серед численних заробітчан з багатьох нехристиянських країн світу, а також зі Східної Європи. Місцеві християни повинні стати свідками Христовими передовсім своєю

людяністю і справедливістю до іммігрантів, керуючись заповіддю любові до

ближнього, також і до ворогів. Вони не повинні ніколи забувати перестороги Ісуса Христа: Був я чужинцем, а ви мене не прийняли. (Мт

25, 43).

Вони ніколи

не повинні забувати, що в кожній людині, незважаючи на расову, національну чи релігійну приналежність, криється сам Бог, кожна бо людина сотворена на його образ і подобу. Щасливі ті християни, які спроможні обтерти сльози з лиця

обездоленого чужинця, допомогти знайти дах над головою безпритульному, піднести на дусі обманену людину, яка попала в розпач.

Молімося, щоб усі християни Західної Європи, будучи свідомими того, що всі люди є паломниками до Небесної Батьківщини, проповідуюч,и Христову благовість своїм життям, ставали місіонерами серед іммігрантів у своїх країнах.

МІСЦЕВИЙ: Наша держава, без сумніву, є християнською країною, бо більшість її жителів охрещені. Однак, кращого майбутнього в нашій Батьківщині можемо сподіватися лише після того,

коли кожен християнин України

намагатиметься краще виконувати свої християнські обов'язки. У Святих Тайнах Хрещення і Миропомазання ласкою Божою кожний з нас став дитиною Божою і спадкоємцем його Небесного Царства. Через ці Таїнства Господь улив у наші душі Божі чесноти віри, надії, любові, даючи нам змогу зростати в них. Віра кожного з нас поглиблюється у випробуваннях, надія скріплюється очікуванням нагороди від Всевишнього не лише у потойбіччі, але й на землі, несебелюбна любов зростає через витривалість у доброму. В Святій Тайні Миропомазання отримали ми від Духа Святого дари мудрості, розуму, ради, сили, знання, побожності і страху Божого. Завдяки цим дарам можемо і повинні зростати в

головних християнських чеснотах. По перше, маємо обов'язок навчитися

січень

2006

місіонар

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА М О ЛИТВИ розпізнавати за будь-яких обставин наше правдиве добро і вибирати необхідні засоби для його осягнення.

Молімося, щоби всі християни України відзначалися такою роз судливістю і такою мудрістю. Молімося також щоб кожен з нас сприяв поширенню справедливості, і таким чином віддавав належне Богові і ближньому. Молімося, врешті, щоб кожний

християнин України не ставав рабом чуттєвих задоволень та непоміркованого прагнення проминаючих благ, а зумів підкорити тілесне духовному, щоб кожний зумів користуватися земними благами згідно з Божими,

церковними

справедливими людськими законами.

ПОКРОВИТЕЛЬ НА СІЧЕНЬ:

СВЯТИЙ ТЕОДОС ІЙ ВЕЛИКИЙ Святий Теодосій Великий народився

423

року в містечку Гарисі у провінції

Каппадокії, що в Малій Азії. Юнаком вирушив до Єрусалима, щоб у пустелі вести богопосвячене життя. За благословенням св. Симеона Стовпника замешкав на горі Сіон. Невдовзі він поселився у печері, де прожив 30 років у молитві, пості й чуванні. Теодосій збудував великий монастир, в якому монахи жили за правилами чернечого життя св. Василія Великого.

Теодосій мужньо обороняв святу віру від єретиків. Його красномовні проповіді та численні чуда навертали до правдивої віри багатьох людей. Коли імператор довідався, що в Єрусалимі одна жінка зцілилася від раку, діткнувшись одежі Теодосія, то вигнав його з країни. Повернувшись із заслання, Теодосій прожив ще

років і відійшов у вічність

529

року.

НАМІРИ АПОСТОЛ ЬС ТВ А МОЛИТВИ

НА ЛЮТИЙ Загальний: Щоб світова громадськість чимраз краще усвідомлювала свій невідкладний обов'язок припинити торгівлю людьми. Місійний: Щоб вірні миряни у місійних країнах усвідомлю;вали необхідність служити Батьківщині шляхом більшого заангажування в політичне й суспільне життя.

Місцевий: Щоб подружні пари України збагнули, що кожне життя є безцінним даром Божим і, незважаючи на різні несприятливі обставини,

передусім

матеріальні, з любов'ю сприймали зачаття і народження кожної своєї дитини.

січень

2006

місіонар

ОФІЦІЙНО

РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА Високопреосвященнішим і Преосвященним Владикам Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям, Преподобним Монахам і Монахиням, Дорогим Братам і Сестрам Мир у Господі! Дорогі у Христі!

Надходять Різдвяні г.;;;;r;:=:;;;;;;;;;r:=;;=--=:;;и;:=;::;;:---:=-:---:-----i дитина, свята.

Між

усіма

всі

члени

родини збираються і

святами літургійного

гадають, на кого вирос-

року Різдво відзнача-

те та людина, що з неї

ється тим,

буде.

що воно є

найбільш родинним.

Так

само

ми

сьогодні. Зустрічаємося

одного боку, у цей час

при колисці, чи радше

перед нашими очима

постає Пресвята родина

Ісуса. Не знаємо,

Марія, опікун Йосиф

яслах Немовляти

та новонароджене Ди-

звичайна Дитина,

тятко Ісус Христос

тільки

що

буде далі, бо це не

людина,

не а

подія, яка є найщас-

воплочений Єдинород-

ливішим моментом для

ний Божий Син, який

кожної

приносить нам щастя,

родини

народження Дитини. А

з другого боку, суто по-

любов.

людськи, Різдво є ро-

приносить

Божу

Він не тільки

очікує від нас любові,

динним святом для кожного особисто,

прихильності й зичливості, як звичайно

адже за різдвяним столом збираються

буває у дітей, а й сам нас обдаровує і

всі покоління: бабуся і дідусь, батько

запевнює, що як Боголюдина несе нам

й мати, діти та внуки,

багато добра, радості й віри в краще

збираються,

щоб відчути родинне тепло.

майбутнє, навіть тоді, коли нам видається,

А що робити, якщо родина велика,

що це неможливо. Ісус Христос запевняє

якщо вона розсіяна по всьому світі, як

нас, що те, що Він обіцяє і для чого

наша Церква? Хотілося б обійняти

прийшов,

кожного з Вас, зайти до кожного дому,

Дорогі

це реальнісrь, бо Він у

Христі!

Бог.

Прохаю

Вас:

сісти за кожен різдвяний стіл. Але, на

зібравшись на Святу вечерю навколо

жаль, це неможливо. Тому звертаюся

родинного столу, згадайте, так як Ви

до Вас через це писане слово, щоб

згадуєте своїх рідних, мене і всіх інших

привітати кожного з Вас, щоб щиро

членів нашої Божої родини.

побажати Вам всього найкращого, щоб

Ще раз щиро вітаю Вас зі святом

разом з Вами відчути тепло великого

Христового Різдва і бажаю Вам, щоб під

родинного щасливого свята.

час святкування народження Спасителя Ви

А свято це наповнює нас щастям не тільки в цю мить. Коли народжується

утвердилися

вірі,

Ваше

серце

сповнилося надією і радістю.

Христос рождається!

+ЛЮБОМИР

січень

2006

місіонар

СВЯТЕ ПИСЬМО

К'яра ЛЮБІК (Переклад з італійської о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ)

слово житя «Де двоє або троє зібрані в моє ім'я,

там я серед них» (Мт Еммануїл, з нами

18,20) Бог - це

«Де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них» (Мт

надзви

18,20)

Оскільки він, воскреслий Господь,

чайна, велична, новина, якою запитан

скликає, об'єднує довкола себе вірних,

ня знаходимо в самому осерді Євангелія

об'єднує всіх разом в одне тіло,

від

кожний поділ наших духовних родин,

Матея,

там,

де

Ісус

накреслює

то

напрямні для своєї спільноти, Церкви.

наших спільнот спотворює обличчя

Про Церкву Христос говорив багато.

Церкви.

Казав, що засновує її на скелі, Петрі,

Розділеного Христа ми не пізнали б, бо

бачить її зібраною біля свого Слова й

Він також був би спотвореним. Так

об'єднаною навколо Євхаристії. Тепер

само діється й у відносинах між різними

він

об' являє

неподільний.

найглибшу

церквами та церковними спільнотами.

ідентичність Церкви, якою є Він сам,

Екуменічні змагання дарували нам

присутній серед тих, які зібрані у Його Ім'я. Ми завжди можемо мати Його

усвідомлення, що більше існує того, що

серед нас, можемо мати досвід живої

Не дивлячись на те,

Церкви, можемо жити самою суттю

аспектах

Церкви.

практики ще немає повної єдності віри,

січень

2006

нам

Христос

місіонар

нас єднає, ніж того, що нас роз'єднує. що в деяких

християнської

науки

чи

СВЯТЕ ПИСЬМО

все ж, осередок того, що нас об'єднує,

вже віднайдено: це присутність уважає

лях,

Комісія віри і записано в Консти

ників

туції

яких обставинах. Ісус живе серед

Екуменічної

Також

такі

Папська

погляди

рада

християн,

ради

церков.

підтримує

сприяння

які

єдності

подали пропозиції

офісах,

серед

рільників

підприємців,

соціальних

на

по

праців

служб,

у будь

нас завдяки взаємній любові, яка постійно оновлюється та проявля

ється,

прийде

знову

цей

світ і

для цього розділу «Слова життя».

визволить його від усякого новіт

Насправді,

нього рабства.

«Слова

менічна

час

До

для

даного

приготувала

група

Ірландії. під

матеріал

життя»

речі,

еку

Дубліна,

1968

від

молитовного

«Де двоє або троє зібрані в моє

ім'я, там я серед них» (Мт

року

тижня

за

Святий

Дух

горизонти.

18,20)

відкриє

Дякуючи

нові

Богу,

єдність християн всі разом живемо

нашого досвіду можемо сказати і

тим

підтвердити, що справді правдивим

самим

Словом

життя,

яке

знаком і І;Іадією на шляху до повної

є те,

та видимої єдності між церквами.

тому: коли ми між нами. Це

«Де двоє або троє зібрані в моє

ім'я, там я серед них» (Мт Запитуємося,

об'єднаними

що

18,20)

означає бути

Ісусове

ім' я?

Це

означає: бути об'єднаними в Ньому,

в Його волі. Добре знаємо, що найбільш палким Його бажанням, Його заповіддю є, щоб між нами була взаємна любов.

Ось

чому

там,

де

що

ми

цінніший

писали багато років

від

об'єднані, Ісус є великий скарб,

будь-якого

іншого

скарбу, який може посідати наше людське

серце.

Цінніший

від

батька і матері, від братів і сестер, від дітей; цінніший від дому, праці,

власності,

творів;

від

цінніший

мистецьких

від

такого

великого міста як Рим; цінніший

зберуться хоча б дві особи, готові

від

любитись так, щоб уважати будь

природи,

яку

квітів, від поля, від моря, від зір;

річ

менше

важливою,

ніж

наших

справ; яка

заслужити Христову присутність,

цінніший

від

все

німо,

величне

довкола

змінюється.

Таким

яке

цінніший

нас

оточує,

нашої

душі.

від від

Збаг

свідчення

дає

чином, Ісус зможе увійти в наші

для

доми,

праці,

любов католика і вірного вірмен

на

ської

на

місця

навчання,

нашої

парламенти,

ста

світу

взаємна

церкви,

євангельська

методиста

пра

діони, і їх перемінити. Його при

вославного ... Отож, живімо сьогод

сутність

ні в любові до життя, яке Ісус дає

стане

завдяки

джерелом

якому

проблеми; творчості,

стане

світла,

вирішимо

нам

джерелом

ближнього

завдяки якій зможемо

зарадити в нових обставинах,

як

кожної

хвилини.

Любов до

це основна заповідь.

Тому вартісним є тільки те,

виявом

що є

щирої братньої любові.

особистих, так і суспільних; стане

навпаки, нічого не вартує все те, що

джерелом

відваги,

вчинено без щирої любові до наших

зможемо

здійснити

постанови,

усіх

також

його і

Христова

завдяки

якій

найважчі

братів, яких Бог і Отець у своєму

стане закваскою буття а

серці завжди вміщає як своїх дітей. Живімо так, щоб Ісус завжди був з

присутність

нами та щоб ми могли нести Його у

вимірах.

реальна, буде

Духовна,

родинах,

серед

робітників на заводах і фабриках,

світ, який так спраглий Христового миру.

січ,ень

2006

.r.iicioнap

СВЯТЕ ПИСЬМО

Алессандро ПРОНЦАНО

ОСЬ Я. ОСЬ ВІН ... У Біблії знаходимо одне слово, яке

великого натовпу людей, очі котрих

часто повторюється і воно, до речі, пов

обтяжіли із-за байдужості, які нерухомі

не змісту. Бог випробовував Авраама і

заради земної поживи, мусимо повто

сказав йому:

"Аврааме, Аврааме!".

рити крик Івана Хрестителя "Ось Він".

Авраама може бути синтезована у цій

тільки після того, коли кожен з нас

відповіді: "Ось я". Тому Авраама з пра

зможе сказати "Ось я". Тобто, якщо

Відповів: "Ось я" (Вут 22, 1). Велич

Але, увага! На це будемо спроможні

вом вважають батьком усіх віруючих.

ми ще до того безумовно віддалися

"Ось я" висловлює поведінку тих, що

Господеві,

слухають і є готовими чути слово Боже.

прийняли Його волю, якщо відреклися

Хтось сказав, що епіграфом кожного

від своїх планів, щоб повністю увійти

святого могли б бути ці слова: "Людина

якщо

без

обмеження

в Його проект.

якого вживає у

"Ось я". "Ось Він". Другий вислів

справах Божого довір'я, готова сказати:

зумовлений першим. Щоб жити по

дуже чутливого слуху,

"Ось я, іду". Отож, неможливо стати

християнськи,

святим, а я додав би, неможливо стати

проповідуємо, маємо бути прозорими.

правдивим

Коли ми є автентичними, тобто прозо

християнином,

якщо

не

маємо досконало витонченого слуху.

Зрозумівши вимогу Божу, прихо дить на чергу наша відповідь: "Ось я".

маємо

жити

тим,

що

рими, тоді відображаємо автентичний образ Христа, християнського

або нічого. життя

Промах

називається

Ось я означає, отож, досконалу готов

"полуда".

ність прийняття волі Божої, жертву

зауважує присутності Христа, бо ми

нашого служіння Богові. "Ось я слугиня

його закриваємо немовби ширмою в очах

Господня" (Лк

1, 38).

Жертва , свобідна

В тому випадку ніхто не

інших. Навіть якщо б ми намагалися кричати "ось Він", ніхто не повірить,

і відповідальна згода.

Переходимо до Нового Завіту. "Дру

ніхто не зауважить Його присутності

гого дня знову стояв Іван там, ще й

та й із себе зробимо посміховисько. Це

двоє з його учнів. Угледівши ж Ісуса,

справа

- мовив: "Ось Агнець Божий" (Ів 1, 35-36). "Ось я" перет ворюється в "ось Він". Іван - той, який

Найбільш невідкладною необхідністю є

який надходив,

автентичності,

прозорості.

усунути заслону. Згодитися з тим, щоб зникнути. Як Іван Хреститель. Ширма

прийняв місію Предтечі, той самий,

тверда, незграбна, яка найбільш зава

який висловив своє

жає, це, по суті , наша воля. Ми замість

"ось я",

тепер

здатний проявити це і вказати на Агнця

Нього".

Божого. "Ось Він". Наше основне зав

"Ось я". Кришталева прозорість. І

дання полягає в тому, щоб вказати на

щойно тоді досконало зможемо перекон

Христа, щоб проявити Христа. Серед

ливо сказати: "Ось Він".

січень

2006

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

о. Григорій ГРИНЬКІВ, ЧСВВ, Протоігу.мен

НОВОНАРОДЖЕНИЙ ХРИСТО С КОЖНОЇ ДИТИН И Родина

- ОБРАЗ

це ікона Божественної

Той факт, що Свята Родина вже від

Сім'ї Пресвятої Тройці. Всі ми створені

самого народження Ісуса була поста

для сім'ї. І не тільки для нашої рідної

влена перед загрозами й небезпеками,

сім'ї, а також для сім'ї, яка називається

має

пророче

значення;

вона

знаком

протиріччя. Пророчий смисл має також

увійшов у світ через сім'ю як людина,

той факт, що невинні вифлеємські діти,

святої Церквою. Христос народився,

щоб об'явити нам ці великі та спасенні

вбиті за наказом Ірода, стали, згідно з

правди.

давнім переданням Церкви, учасниками

У Книзі Буття читаємо, що сім'я бере свій початок з тієї самовідданої любові, якою Пресвята Тройця огортає

Христового народження та Його спа сенних страждань.

У Євангелії Ісусового дитинства

сповіщення сім'ї,

св. Євангелії Ісус

як спільноти жит

це

тя і любові, в своїй

увесь

світ.

підтверджує

словами: "Бог бо

повноті

так полюбив світ,

ціле таїнство Воп

огортає

що СинаСюгоЕ'щшо

лочення

родного дав" (fв3, 16).

"Слово стало ті

Єдинородний Син,

лом"

співістотний

Бог став людиною

Отцем,

"Бог від

Слова.

1, 14).

(Ів

через сім'ю.

Бога і Світло від

правда,

Ця

водночас,

Світла", увійшов

до людської історії

кого буття. Вона

через сім'ю. Істо

також висвітлює

рія людства і спа

серйозність відпо

сіння пролягає че

правдою

людсь

відальності кож

рез сім'ю. Вона є шляхом св. Церкви.

ного замаху на людське життя, особливо

Сім'я, як сопричастя осіб, є також

на життя беззахисних дітей, і на сім'ю,

спільнотою любові й життя, і тому вона

як спільноту життя і любові.

стоїть у центрі того великого змагання

Ми- цілий світ, людство

знаходи

між добром і злом, між життям і смертю,

мося перед величезною небезпекою, яка

між любов'ю й усім, що їй суперечить.

загрожує життю не тільки окремих осіб,

У Євангелії читаємо про Ісусове

але й цілої нашої цивілізації. Тверд

дитинство, що Ірод, довідавшись, що у

ження,

Вифлеємі народився Цар Юдейський,

певним оглядом, стала "цивілізацією

затривожився і вирішив Його вбити. Ангел уві сні наказав Йосифові, щоби

смерті", отримує занепокоююче під

Свята Родина тікала від загрози Ірода

те, що звістка про народження Христа

що сучасна цивілізація,

під

твердження. Чи не є пророчою подією

до Єгипту. Тим часом Ірод лютував і

супроводжувалась небезпекою для Його

наказав повбивати у Вифлеємі та його

життя і життя цілої Святої Родин11?

околицях

усіх

дітей

молодших від двох років.

хлопчиків,

Людина

це єдине створіння на

світі, якого Бог хотів і хоче задля нього

січень

2006

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

самого; воднораз, Він стверджує, що

якого є задоволення, комфорт і незалеж

людина "не може повністю себе віднайти

ність, люди замикають свої серця та

інакше, як через щирий дар себе самої".

стають егоїстами.

Діти

Це може видаватися суперечністю, але

це завжди благословення і

це не так. Це, швидше, глибокий пара

тільки благословення.

докс людського існування: існування у

Писанні немає жодних "мудрих" слів

правді, покликаній служити любові. Це,

про дитину як тягар або як предмет

власне, любов чинить так, що людина

витрат, чи як перешкоду батькам на

реалізується через щирий дар самої себе.

шляху до осягнення ними кар'єри або

Бо любов

це давання і приймання

Святому

здобуття освіти. Одначе, сьогодні багато

ані

людей, в тому числі й християн, не

продати. Нею можна тільки взаємно

дивляться на дітей, як на безпосереднє

обдаровуватися.

Боже благословення. Діти не є такою

дару.

Не можна її ані купити,

Та ж сама правда безкорисливого дару вступає в сімейне життя тоді, коли

власністю як,

наприклад,

машина,

будинок чи якась домашня тварина.

в подружжі чоловік і жінка взаємно

Вони є вільно подарованим даром Бога.

віддаються і взаємно приймаються, як

Діти не є чимось таким, на що могла б

"одне тіло" і єдність обох. Без цієї прав

заслуговувати подружня пара. Вони не

ди подружжя було би порожнім. Єдність

є чимось, що належиться людям за те,

осіб,

що вони є добрими чи багатими. Діти

збудована на цій правді, стає

батьківською єдністю. Подружжя дає

не посідають вартості тому,

життя власній дитині, новому людсь

надаємо їм таку вартість. Вони мають

кому "ти", яке з'являється на обрії

свою власну вартість, тому що вони є

їхнього батьківського "ми".

створені Богом на Його образ і подобу.

"Я придбала людину з Господньої ласки" (Бут жінка в

4, 1), -

говорить Єва, перша

історії.

Це

людина,

що ми

Діти є чистим даром, даним Богом у позику;

даром,

який вимагає нашої

яку

опіки над їхніми серцями, розумом і

насамперед чекають дев'ять місяців, а

душами. Діти є власністю Божою, а не

лише потім вона "об' являється" батькам

нашою. Така думка може допомогти нам

і братам та сестрам, якщо вони є у неї.

послабити нашу прив'язаність до них

Увесь процес зачаття, розвитку в лоні

тоді,

матері, нарешті, народження (появи на

повернути їх додому, тобто до Себе, щоб

коли,

наприклад,

Бог захоче

світ) служить для створення відпо

вони перебували з Ним, або якщо вони

відного немовби простору, щоб ця нова людина могла об'явитися як "дар". Бо

і тоді ми змогли б їх цілковито довірити

вона,

Господеві.

нова людина,

таки від самого

мають покликання до монашого життя;

Як же слід батькам приймати дар

зачаття є тим даром.

Людське життя має свою вартість,

бо воно є даром Бога, любов Якого безмежна. І коли Бог дарує життя, Він

дитини? Насамперед з радістю, бо нове життя

значно

ціннішим,

аніж

матеріальні блага чи земний успіх. Як

його дарує назавжди. Життя цінне ще

же треба батькам приймати дар дитини?

й тому' що воно є виявом і плодом

любові.

повинно

а плідність є даром Божим; з покорою,

зароджуватись у колі подружжя та сім'ї

тому що батьки повинні відчувати

Ось чому

життя

вдячністю, бо діти є благословенням,

й саме тому кохання батьків повинно

велику честь, що Бог потребує їхньої

бути позначене щедрістю у самовіддачі.

допомоги в творенні душ для Його

Великою небезпекою сімейного життя

царства. Діти справді є найбільшим

є той факт, що у суспільстві, ідолами

даром подружжя та роблять суттєвий

січень

2006

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

вклад у добробут батьків. Як важливо

середовище для виховання дітей для

це усвідомити! Діти дають батькам

розуміння солідарності та суспільної

можливість стати святими, живучи

відповідальності й виховання у вірі та

жертовним життям для Бога та для

святості. Батьки першими відповідають за виховання своїх дітей. Вони засвід

них.

Кожна

дитина

особливим

чують цю відповідальність насамперед

поєднанням обох батьків і дарів, якими

створенням родинного вогнища, у якому

їх Бог обдарував. Яка радість

панує ніжність,

як дитина розвиває,

як частина цілої сім'ї, що

випадку

прощення,

повага,

індивідуально та

вірність і безкорисливі послуги. Родин

дари й таланти,

ний дім є відповідним місцем, немовби

Господь їй дарував.

жодному

бачити,

не

Дитина в

втручається

"домашньою церквою" для виховання дитини в чеснотах. Це виховання вима

щасливі стосунки батька й матері.

гає

Навпаки,

вона

судження, панування над собою, які є

взаємного

задоволення

виразом

їхнього

навчання

самозречення,

здорового

кохання.

підставою всякої правдивої свободи.

Дитина не приходить ззовні як додаток

Великою відповідальністю батьків є

до взаємного кохання подругів,

давати добрий приклад своїм дітям. "А

та

але

виростає із самого серця цього взаємного

давання як його плід і виповнення.

Павло,

Дитина є спільним добром сім'ї та людства. Проте, тут потрібно ввести важливе поняття відмінності ступеня і

ви,

батьки,

пише

св.

апостол

не дратуйте дітей ваших, вихо

вуйте їх у послусі й напоумленні Гос подньому" (Еф

6, 4).

Отож, як було сказано вище, наро

способу. Яким би вона не була спільним

дження

добром, наприклад, для народу (як співвітчизник) чи держави (як гро

значення для нас, бо як Його життя та існування Святої Родини були постав

мадянин), то спільним добром сім'ї вона

лені перед загрозами й небезпеками, так

є більш конкретно, єдино і неповторно:

і сьогодні людське життя та існування

не тільки як людина, як одиниця у

наших родин стоять у центрі великого

людській численності,

але як

Ісуса має глибоке пророче

"ця

змагання між добром і злом, між жит

людина". Бог Творець закликає її до

тям і смертю, між любов'ю й усім, що

існування "задля неї самої". Разом з

їй суперечить. Не менш небезпечним яви

існуванням для неї розпочинається

щем сьогодні є законодавство тих країн,

також велика "пригода життя", яка

які не поважають право на життя від

бере свій початок у сім'ї.

першої миті зачаття. Як можна мораль

"Ця людина"

це особа, що має

но прийняти закони, які дозволяють

право на самоутвердження з огляду на

вбивати життя, ще ненароджену людсь

свою

ку істоту, що вже живе у лоні матері?

людську

гідність.

Гідність,

притаманна особі, визначає її місце серед

Пророчий смисл має також той факт,

людей, а понад усе в сім'ї. Бо сім'я,

що Свята Родина втікала від загрози

більш, ніж будь-яка інша спільнота, є

Ірода до Єгипту. Скільки наших україн

середовищем,

ських родин є поділеними, бо один із

існувати

якому

"задля

неї

людина

самої"

може

через

батьків мусить шукати праці деінде. Чи

безкорисливий дар самої себе. Саме тому

це не руйнує наші сім'ї? Хто виховує

сім' я залишається своєрідною соціаль

наших дітей? Пригадується мені одна

ною інституцією, якої не можна нічим

історія. Молода пара зайшла до мага

заступити:

зину дитячих іграшок.

вона стає

"святилищем

життя". Родинний дім становить природне

Вони довго

оглядали їх на полицях. Бачили ляль ки, що плакали і сміялися, електронні

січень

2006

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

іграшки, маленькі печі, що пекли торти

та святості. Ви, батьки, маєте не тільки

і піци ... Однак не могли вирішити, що

право, але й святий обов'язок вибирати

купити.

підійшов

цивільну владу, яка буде гарантувати

почала пояснювати

реальні умови здійснення нормального

ми маємо маленьку дівчинку,

сімейного життя. Якщо від дванадцяти

До

подружжя

ввічливий продавець. "Розумієте, жінка,

але цілий день нас немає "Дівчинку,

ваші батьківські права і забезпечувати

вдома".

апостолів поширилась свята віра по

цілому світі, так від декількох сотень і

яка мало усміхається,

продовжував чоловік". "Ми хотіли б

тисяч добрих християнських родин

купити їй щось на Різдво, що би її

Україна може стати святилищем життя

говорила далі жінка,

і пристановищем наших сімей. Але

навіть, коли нас немає ... Щось, що б

треба боротися і віддати своє життя за

ощасливлювало,

її забавило, розрадило, коли вона сама". "Вибачте,

сказав продавець,

ми не

продаємо батьків".

свою родину, як новий Адам

Христос

віддав Своє життя за свою дружину

св. Церкву.

Дорогі батьки, вашої батьківської любові не можна купити. Немає заміни

Наш Небесний Батько не забув своєї обітниці щодо нас: "Як же сповнився

для вас,

час, Бог послав Свого Сина" (Гал

батьків.

Якщо ви хочете

Ісус

Христос

народився,

4, 4щоб

ощасливити ваших дітей цього Різдва,

5 ).

будьте ви для них подарунком. Дайте

об'явити нам, що ми є Божими дітьми

вашим дітям себе самих у цілковито

і що наші родини є іконами Пресвятої

самовідданій любові. Виховуйте їх у вірі

Тройці, спільнотами життя і любові.

січепь

2006

місіопар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

о. Анастасій КАВАЛЬ, ЧСВВ

АПОСТОЛЯТ МИРЯН У СВІТІ ВСТУП Християнин

це людина, яка живе

у даному їй самим Богом світі та до якого сам Бог послав свого Єдино

родного Сина: "Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним" (Ів

3, 16).

Ісус

християнську), тому не ;ноже.мо нил~ не поділитись. Кожний християнин покликаний до апостоляту, обов'язком якого є голошення того, що бачив і чув.

Апостол Христа не може проголошувати себе, ширити своїх власних поглядів, він повинен проголошувати тільки те,

що прийняв від Христа, чинячи це за

Христос даний для спасіння людини, світу. Таку ж місію Христос доручив

Його ж прикладом: "І слово, .яке ви

кожному християнину, своєму учневі,

мене" (Ів

щоб за Його покликом та прикладом освячував світ, в якому він живе. Тому

в цій статті намагатимемось представи ти завдання, які міг би виконувати у

світі мирянин як учень Христа, який покликаний самим Христом до продов ження діла Божого спасіння. Також приділимо увагу Пресвятій Євхаристії як

одній

головних

апостолування.

умов

Отож,

доброго

насамперед

розглянемо тему: Амостолят як покли кання кожного християнина.

14,24).

Свята Церква навчає, що через Тай ну Хрищення людина стає апостолом, посланцем, тобто отримує покликання від Бога голосити Добру Новину, Божу Науку серед всіх людей на землі. Кате

хизм Католицької Церкви виражає волю нашого Спасителя ось такими словами:

"Усі християни, скрізь, де вони живуть, зобов'язані показувати (... ) прикладом свого життя і свідченням свого слова нову

людину,

яку

вони

одягнулися

через Хрищення, і силу Святого Духа,

Апостолят як покликання кожного християнина

чуєте, не моє, лише Отця, .який послав

який скріпив їх таїнством Миропо мазання" (ККЦ

У словнику Біблійного Богослов' .я

24 72).

Тому кожен

християнський апостол.ят є участю у

назва і поняття апостоляту пов'язані з

місії,

поняттям післанництва

Апостола Предвічного Отця.

місії. По

грецьки апостелло означає "посилаю",

як також апостолос

"посланець". Ці

післанництві самого Христа,

Покликання цілого Народу Божого має своє підтвердження також у науці

значення вказують на чинність, дію

Другого Ватиканського

післанництва.

апостол.ят ототожнюється із післанниц

Собору,

де

Покликання до післанництва, апос

твом .як покликанням всіх охрищених.

тольства та пов'язаний з ним обов'язок

В декреті про Апостол.ят мир.ян гово

всього Народу Божого, тобто всіх охри

риться, що на всіх вірних накладений

щених, надзвичайно глибоко наголошує

згаданий обов'язок, щоб причинятись

св. Павло, говорячи:

до того, щоб всі люди на цілім світі

" ... горе

мені, коли

б .я не проповідував ЄвангеліГ'

9, 16).

Кор

Цими словами Апостол вказує

пізнали та прийняли Боже діло спасіння

(Пор. ДА

3).

Отці Другого Ватиканського

що християнин не може затри

Собору цим дуже виразно вказують на

мувати дарів Божих тільки для себе. Апостолят - це вміння прийняти дар,

право й обов'язок апостолування мир.ян

щоб пізніше передати його іншим.

покликання до апостоляту із самим

Подібно це розуміли й перші християни,

християнським

які говорили: Прийняли ми скарб (віру

жуючи,

на те,

(у світі) та дуже міцно пов'язують покликанням,

стверд

що християнське покликання

січень

2006

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

із своєї природи є також покликанням

до апостоляту (Пор. ДА

Щоб відповісти на запитання, що пови нен робити мирянин у світі як учень

2).

Отож, головним завданням мирян,

Христовий, за основу буде взято один

що випливає із природи властивого їм

із пунктів із статті о. Чеслава Пажишека

ширення

"Світський християнин у світі". Отож,

Царства Божого. Бог покликає всіх

що ж повинен робити кожний христия

покликання,

шукання

та

охрищених (не тільки духовних та

нин у світі, щоб могти виконувати місію

богопосвячених осіб, але також і ми

доручену йому самим Христом:

рян), щоб вони причинялись до освя

чення

світу.

Особливе

завдання

Пізнати світ та йоzо прагнення. Християнин повинен

пізнавати та

це на

розуміти світ , у якому живе. Нічого,

повнювати Божим світлом всі дочасні

що діється у світі не повинно бути йому

справи, з якими вони тісно пов'язані,

незнаним. У сьогоднішній час, у ситу

християн, які живуть у світі,

й так ними керувати, щоб вони вико

ації,

нувались та розвивались згідно із заду

Христовий повинен бути свідомий того,

мом Божим (Пор. КДЦ

31).

яка існує

в Україні,

апостол

що для України двадцяте стміття було

Миряни, як послідовники та учні

періодом нищівної руйнації духовних,

Христові, повинні наповнювати Духом

національних та культурних цінностей,

Христовим всі сфери людського життя

після чого Церква, її вірні та цілий

та освячувати його. Вони також покли

український народ залишилися з неза

кані до голошення Євангелії та діалогу

гоєними ранами. Після цієї трагедії

з усіма людьми.

Сьогоднішній світ

Церква та цілий український народ

особливим способом потребує правдивих

потребує допомоги, яка полягатиме

проповідників любові, надії та ревних

перш

свідків Воскресіння й життя Господа

апостольській активності мирян. Відпо

38).

відальність за проповідування Воскрес

Апостольському

лого Христа та ширення Його науки

Нашого Ісуса Христа (пор. КДЦ Папа

Павло

за все у великій

та свідомій

повчанні Евангелі нунтіанді навчає, що

лежить на кожному християнинові зок

першим середником проповідництва

рема, адже кожний апостол Христовий

Євангелії потрібно вважати свідчення

повинен внести свою особисту лепту

християнського життя.

Святіший

творчої діяльності у проповідування

Отець каже, що людина наших часів

Христа та Його науки. На цьому місці

більш охоче слухає свідків, аніж вчи

потрібно дуже сильно наголосити на

телів, а якщо слухає вчителів, то тому,

тому, що кожний з мирян повинен бути

що вони є свідками. Другим середником

свідомий того, що його апостолят не є

продовжує Папа Павло

VI -

є саме

автономним. Кожний мирянин повинен

проповідування Євангелії, яке може

співпрацювати з ієрархією Церкви, яку

виражатись у різних формах (Пор.

встановив сам Христос.

41).

На сьогод

в наступному

нішній час є багато випадків, коли ми

пункті буде спроба представити завдан

ряни часто застосовують свої можли

ня, які могли б виконувати миряни у

вості на шкоду самій Церкві Христовій.

ЕН

Тому,

власне,

світі до яких є покликані через Тайну

Наслідком нездорової активності мирян

Хрищення.

часто

Завдання мирянина у еві ті

являється

виникнення

такого

руйнівного фактору, як опозиція церковній

Світ, як мішанина тіней та світил,

владі. Кожний християнин має обов'язок

ставить сьогодні перед християнином

у спосіб, достосований до ментальності

заклик до праці та завдань, до яких

кожної людини і покоління, згідно із

він покликаний через Тайну Хрищення.

Святим Письмом, Традицією та навчанням

січень

2006

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

Святої Церкви, відповідати людині на її

на Святе Письмо, Традицію і науку

відвічні питання, які стосуються сенсу

Церкви, відповідати на ці запитання.

людського життя, Бога, любові Божої та

А що стосується інших релігій та пере

миру між усіма людьми на землі.

конань, то потрібно відноситись до них

Бути чуйним до справ та подій,

з якнайбільшою повагою, доцінюючи

що відбуваються у світі. Християнин

труд кожної людини у шуканні Правди.

відважно, чесно та тверезо оцінюючи

Чувати. Христос часто звертався до

ситуацію у світі, повинен зрозуміти його

своїх

найбільші загрози. Перш за все потрібно

учнів

із

таким

закликом:

що

сьогоднішня

"Чувайте". Чування повинно бути однією з головних рис християнина. Кожен

людина живе у світі,

в якому Бог

християнин має чувати перш за все над

вміти

зауважити,

стається що раз менше потрібним, де

людиною, яку не можна звести тільки

для великої частини людей Бог не

до натуральних потреб та зредукувати

відіграє жодної ролі у їх особистому

до психологічної площини. Людина із

житті, де нема для Нього місця у їх

своєї

щоденном-.у та родинному житті , на

"більшим",

роботі та відпочинку . Все це діється

запитання про сенс її життя, про міру

так, ніби Бог не існував.

її людськості. На питання, якою мірою

Спостерігаючи за подіями, відбуваються у світі,

які

християнин

природи

потрібно

тужить

шукає

міряти

за

чимось

ві д повіді

людину,

на

чудово

відповідає Папа Іван Павло П кажучи:

повинен говорити для цього світу про

Чи

Бога, який є правдивим, живим Богом,

фізичних

а не винаходом людства. Бо ж не люди

мір.яти

винайшли Христа, це Він сам народився

уможливлюють

серед людей,

зовнішнім світом? Чи міряти її мірою

як Людина у цілій її

мір.яти • її (людину)

мірою

сил, якими володіє? її

мірою

почуттів,

їй

Чи які

контакт

із

повноті, і одночасно як Бог. Христия

інтелігенції, яка справджується через

нин має говорити світові, що Бог є

різнорідні тести та екза.л~ени? ...

Богом. Бог Євангелії перш за все є

У відповіді на це питання є дві міри:

Богом, тим, який живе та про якого

людину потрібно мір.яти мірою серця,

Ісус Христос

своїм

серцем". Тому людину потрібно міряти

життям, словом, ділом, смертю та своєю

свідчив

цілим

мірою сумління, мірою духа, .який є

перемогою над нею

Воскресінням.

відкритий на Бога. Тому найбільшим

Потім, потрібно говорити, що Бог який

піклуванням християнина є "чувати"

об'являється людині впродовж цілої Історії Спасіння, є Богом, який любить

над людиною, щоб вона була близько

Христа, була Його відбитком, Його

людину, і до такої міри, що сам стався

носієм.

людиною, бо дуже хоче її спасти, але

чувати, як чуває воїн на сторожі, як

Християнин

повинен

так

ніколи не всупереч волі самої людини.

мати при своїй дитині. Чувати

Він завжди відкликається до ясноти

значить стерегти велике добро, мати

це

мислення й до свобідної волі людини,

витончену свідомість вартостей кожної

тобто, що людина сама, добровільно

людини, пам'ятаючи завжди про те, що

повинна прийняти Бога, який виходить

кожна людина є образом Божим і що є

їй назустріч, щоб спасти її.

відкуплена Христовою Кров'ю. Потрібно чувати, щоб не дозволит, аби

Також, коли християнин, чуючи різні

наклепи,

Церкви,

застереження

деколи

викликані

щодо

через

марнувалося те,

що християнське,

слабкість деяких її членів, повинен

власне,

спокійно все вислухати та, опираючись

кожного християнина.

що

українське, що людське на цій землі. І, таке

чування

січень

2006

завданням

місіонар

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ВОДИ БОЖОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ Цикл різдвяних свят закінчується

благодаті,

Божої

присутності

та

святом Богоявління, тобто Хрещення Христового. Всі чотири Євангелисти

прихильності. Саме через воду, яка є

розповідають нам про цю подію. Свята

ми отримуємо такий зовнішній знак і

Церква

внутрішню силу. Церковні освячення і

вірить

навчає,

що

своїм

сходженням у води Йордану Христос

носієм очищення і символом освячення,

благословення насамперед являються не

освятив води і тому вода, як та речо

стільки магічними,

вина,

оточуючим

яка очищує, використовується в

обрядах церковних освячень та благос

ловень. Всім знайомий обряд Йордансь кого водосвяття,

знаками,

незрозумілими а

навпаки

знаками Божої прихильності. Було б неправильно розуміти, що окроплення

коли то або біля

освяченою водою тільки саме по собі

церкви, або на водоймі відправляється

принесе якусь захорону перед нападами

Велике водосвяття, люди несуть воду

злих духів. У священичій практиці

додому, вживають перед Святою вечерею, окроплюють нею обійстя. Тими

доводиться зустрічатися із неправил

днями також і священик відвідує доми

Так, коли священик відвідує доми з

парафіян,

Йорданським благословенням, часто

щоб

поблагословити

їх

освяченою «Йорданською» водою. Церква освячує воду,

згадуючи

Хрещення Ісуса у Йордані. Насправді,

ьним розумінням церковних освячень.

почує вислів

«отче, покропіть добре,

щоб вигнати всю нечисту силу», або ж «покропіть добре дітей,

щоб були

в той час на землю зійшло благословен

чемні•}.

ня, бо Син Божий,

жодна вода не допоможе тій душі, яка

правду» (пор. Мт

«здійснивши всю

3, 15)

Тут мусимо зауважити,

що

розпочав свою

через стала рабом пристрастей і дия

прилюдну діяльність, благовістивши

вольської злоби. Тому, благословення

народу Євангеліє, добру новину про

Отця, який задля любові людей послав свого Єдинородного Сина, щоб спасти світ (пор. Ів

3, 16).

Хрещення Ісуса

стало поворотним моментом не тільки його життя, а й історії спасіння, яка вступила у свою завершальну фазу.

Хр.ещення розуміється тут як нове народження, переродження, переміну: людина, проходячи крізь воду, ніби залишає

старе

своє

життя,

стару

людину і розпочинає нове життя. Так вода

стає

знаком

християнської

переміни, перевдягнення в нову людину.

Освячена вода, містить божественну силу і є символом Божого благосло вення. Кожна людина, яка охрещена в

ім'я Пресвятої Тройці,

покликана

щоденно відновлятися у свідомості хресного Таїнства, а тому потребує так званих

січ,ень

зовнішніх

2006

знаків

місіонар

Божої

БОГОСЛОВСЬКІ РОЗДУМИ

в першу чергу передбачає очищення

ми ніби відбираємо дочасні речі у "духа

душі через Святі Тайни, і тільки тоді

цього світу", щоб присвятити їх на

ми

зможемо

зрозуміти і

службу найвищій меті нашого життя.

прийняти благодать, яка міститься у

Тому щорічне благословення домів та

цьому благословенні.

дочасних речей на свято Богоявління і

правдиво

іншого боку, на освячену воду

після нього

це постійне відновлення

часто покладаються такі надії, ніби саме

хресних

обітниць,

вона, а не Господь Бог, мали покерувати

відрікалися сатани, всіх діл його, всіх

коли

то

ми

життям людини, як от наприклад, коли

ангелів його, всієї служби його і всієї

мовиться, що автомобіль треба посвя

гордині його та обіцяли неподільним

чувати, «щоб нічого злого не сталося

серцем служити Богу, це зовнішній знак

на дорозі». Але ж освячення в жодному

прихилення до Божої волі і визнання

випадку

його Божого маєстату.

не

звільняє

людину

від

пильності та від дотримування правил

Іншим аспектом цього посвячення

вуличного руху. Тоді, спитаємося, яке

являється сама вода, яка є не тільки

значення має благословення домів

символом. Адже під час освячення вона

Йорданською

справді отримує

водою?

внутрішню Божу

Все, маємо,

ючи

що

силу.

ми

від

Тому

не

можна обмежити

почина

свого

її діяння тільки

життя, здоров'я,

до звичайної на

закінчуючи

шої маніфестації

матеріальними

любові до Бога.

благами, маємо

Освячена вода діє

не самі від себе. Господь у своєму

не силою самої

милосерді обда

велінням Божим,

ровує

тими

стається зовніш

дарами, які нам

нім знаком його

нас

потрібні

себе, тільки,

за

любові до нас.

для

осягнення вічного щастя. Не своєю

Цих знаків є безліч, особливо звертаємо

мудрістю, яку, до речі, також отримали

увагу на Святі Тайни. Однак, освячена

в дарі, ми є тими, ким є. Тому було б навіть несправедливо відкинути Божу

вода є знаком постійного Божого вибрання, через який Господь не симво

любов і піклування нами! Іншими

лічно, а правдиво приходить у світ і

словами, ми потребуємо зовнішнього

звільняє людей і речі від напастей спо

знаку визнати, що все,

що ми посі

даємо, має тільки одну мету

осяг

кусника. Тому свята Церква доручає воду споживати, нею окроплюватися та

нення нами Божого Царства. Якщо воно

окроплювати речі. В цих діях христи

стоїть на заваді цій меті, то або нам

янин очікує не на чудесну дію води як

непотрібне, або ми неправильно його

речовини,

розуміємо. Тому свята Церква здійснює

Господа Бога, який сам обіцяв через свою

зовнішній акт визнання Божого воло

Церкву бути з тими, хто Церкві довіряє і

всемогутнє

заступництво

діння та Провидіння, які провадять нас

практикує релігію так, як практикує

до найвищої мети. Ми освячуємо водою

Церква. Отож, через дотик із освяченою

свої помешкання, що ще раз визнати,

водою насправді зустрічаємося з Христом

що в них ми покликані освячуватися,

Господом у його любові і благодаті.

січень

2006

місіонар

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

жений на священика. В подальшому

НОВІ ЄПИСКОПИ УГКЦ грудня

виконував різноманітну душпастирську

року Святіший Отець Венедикт

працю, викладав філософію і теологію

У Римі повідомлено, що

2001 XVI

благословив рішення Синоду

в навчальних закладах Отців Василіян

1991 році приїхав

У країнської Греко-Католицької Церкви

у Бразилії. В

про обрання нових єпископів УГКЦ:

ну

о. Діонісій Ляхович, ЧСВВ, обраний

семінарії Отців Василіян у Жовкві. У

для

заснування

куріяльним єпископом Верховного

1994

Архиєпископа :Києво-Галицького,

інституту в Золочеві, викладач :Києво

році

в Украї

Філософської

ректор Василіянського

о.Богдан Дзюрах, ЧНІ, єпископом-по

могилянської академії та Львівської

мі чником

духовної семінарії Святого Духа.

:Києво-Вишгородської

2004

року

3 1996 - протоархімандрит Чину

архиєпархії, а о. Мирон Мазур, ЧСВВ,

до

єпископом-помічником :Куритибської

Святого Василія Великого. Опублікував

Греко-Католицької єпархії св. Івана

в Україні низку статей релігійної тема

Хрестителя у Бразилії.

тики та два підручника для семінарис

ВЛАДИКА ДІОШСІЙ ЛЯХОВИЧ, ЧСВВ,

тів. Окрім української та португальської мов, володіє італійською, латинською,

грецькою, французькою, іспанською, німецькою, російською мовами.

Єпископська хіротонія Владики Діонісія Ляховича, ЧСВВ, відбудеться

лютого

2006

року в Бразилії.

RТІАДИКА БОГДАН ДЗЮРАХ, ЧНІ,

Владика Діонісій Ляховиl.(,, народився Помбасі,

липня

1946

ЧСВВ, року

провінція Ітайополіс, штат

Святої :Катерини, єпархія Святого Івана

Хрестителя в :Куритибі (Бразилія). Середню освіту і початкову духовну

підготовку здобув у Духовній семінарії Отців Василіян у :Куритибі. Продов жував підготовку до священства у ви щих католицьких навчальних закладах

Бразилії та Риму, має ліценціат з теології.

30 обіти,

березня 1970 року склав вічні 8 грудня 1972 року був рукополо-

січень

2006

місіонар

Владика Богдан Дзюрах, народився Гірське

березня

1967

ЧНІ,

року у селі

Миколаївського

району

Львівської області. Після закінчення у

1984

році середньої школи отримав

вищу професійну освіту у Львівському

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

харчової

розвивається, тому бажаємо Владиці

промисловості.

щедрих

служив у

3 1985 до 1987 року війську. У 1990 році вступив

душпастирському служінні для като

до Духовної семінарії в Дрогобичі.

ликів обох обрядів у цій балканській

Вивчав теологію у вищих духовних

країні.

технологічному інституті

Божих

ласк

нелегкому

навчальних закладах Європи: у Варша ві, Страсбурзі, Ніймегені, Інсбруці та Римі. Здобув ступінь доктора теології.

серпня

1991

року вступив до

Львівської Провінції Чину Найсвя

грудня

2005

щенні

Апостольської Нун

року в примі

ціатури в Києві відбулася презентація українського

перекладу

останньої

тішого Ізбавителя (Редемптористів).

17 березня 1991 на священика.

року рукоположений

серпня

1995

року

склав вічні обіти в Чині. У подальшому виконував різно манітну

душпастирську

працю,

служіння магістра новиків, духівника, наставника

студентів

за кордоном,

займався місіонерською та реколек

ційною діяльністю.

Під час

свого

перебування у Львові входив до складу

Ради Центру духовної допомоги особам з

обмеженими можливостями,

був

координатором душпастирської опіки

ув'язнених, допомагав священикам Реабілітаційного центру "Джерело" для дітей, хворих на церебральний параліч, надавав душпастирську опіку жіночим згромадженням, провадив реколекції,

викладав в Українському Католицькому

Університеті. Окрім рідної, української, володіє російською, польською, французькою, німецькою та італійською мовами.

Єпископська хіротонія Владики Богдана Дзюраха, ЧНІ, відбудеться

лютого

2006

року у Львові.

Щиро вітаємо нових Владик нашої

Церкви й бажаємо їм наснаги та Божого благословення для праці на добро Церк

книжки Папи Івана Павла П "Пам'ять та ідентичність. Бесіди на зламі століть",

ви й Божого народу.

своєрідного духовного заповіту,

що

розкриває глибинність внутрішнього

ладику Кирила Стоянова введено на службу єпископа- ординарія

світу

Понтифіка,

невтомного

мандрівника, який зі словом Божим

римо-католицької дієцезії у Скоп'є та

простував до людей. Ця книга

Апостольського екзарха для греко

мислителя,

католиків Македонії року.

Церква

листопада

Македонії

2005

жваво

твір

якій автор ділиться

особистими роздумами над піднятою у

ній проблематикою,

січ,ень

подає особисті

2006

місіонар

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

рефлексії про знаков~ ~сторичні події

крізь призму християнської філософії. Написана у формі діалогу, немовби Папа Римський хоче промовити до нас,

як батько до дітей. У передмові Блажен нішого Любомира до цієї книжки чита

ємо: "".маємо книжку, в якій можемо пізнати думки Великого Папи у спра вах, які, безумовно, мають і релігійний аспект, але також дуже багато щоден ного, світського, близького до потреб, турбот і зацікавлень пересічної людини, яка шукає свого місця в Європі,

сучасному світі"." У презентації взяли участь Блаженніший Любомир (Гузар), Глава УГКЦ, Архієпископ Іван Юрко вич, Апостольський Нунцій в Україні, Владика Станіслав Широкорадюк, Єпископ-помічник Києво-Житомирсь

кий національний університет імені

кий РКЦ,

Івана Франка та Український Като

п. Мар'яна Прокопович,

перекладач книги,

та інші високо

лицький Університет. До різдвяної акції долучилися

поважні гості.

вищих навчальних зак

ладів Львова. Як і минулого разу для

іжконфесійну церкву святого Миколая планують збудувати

гостей готується обширна програма перебування у Львові:

Свят-вечір у

на вулиці Богдана

родинному колі, екскурсії по Львову, а

Хмельницького. За ініціативою місце

також до Крехова та Унева, відвідання

вих мешканців на тротуарі вулиці уже

театрів Львова, конкурс вертепів, круглі

встановлена тимчасова капличка. Місце під побудову майбутньої церковці

столи зі студентського самоврядування,

у центрі Києва,

різдвяні забави, фотовиставки тощо.

року. Спільне

Кожен учасник акції отримає рюкзачок,

богослужіння на теренах майбутнього

в якому поміж іншим він знайде коляд

храму відправили священики Церков

ничок, виданий спеціяльно для акції

освятили

19 грудня 2005

УПЦ КП, УАПЦ

"Різдво Разом" . У колядничку будуть

і УГКЦ. Отець Анатолій Тесля (УГКЦ)

колядки, тексти різдвяних богослужень

висловив сподівання,

та знамените повчання святого Йоана

київської традиції

що капличка

об'єднає християн: "Нам в Україні не

3олагоустого на празник Різдва Христового.

треба чотири чи п'ять патріархів, нам потрібна одна Церква, один пастир і

одне стадо" .

6 по 9 січня у Львові та Галичині

знову відбудеться акція "Різдво Разом". У рамках цієї акції минуле Різдво до Львова приїхали святкувати понад дві тисячі молодих людей зі

Східної

та Центральної

України.

Ініціаторами акції виступили Львівсь-

січень

2006

місіонар

3 і

листопада

2005

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

року в

все, таку ж людину, як і ми. Під цим

місті Крижевці (Хорватія)

оглядом у нас немає найменшої різнИці. У

відзначено соту річницю приходу сестер

такому випадку нам вдасться знайти

Служебниць Непорочної Діви Марії до

спільну мову". Пізніше Блаженніший

Крижевецької єпархії. Архиєрейську

Любомир, Владики Василь Івасюк та

Службу Божу очолив Кир Славомир

Степан Меньок освятили каплицю в

Мікловш, єпископ Крижевецький у

м. Южне на місці, де незабаром постане

співслужінні

Юрія

храм. У проповіді Блаженніший Любомир

наголосив на важливості храму для єдності

єпископів

Кир

Джуджара, Кир Кирила Стоянова і

свяшеників. Були присутні також багато

і життєдіяльності спільноти.

сестер Служебниць на чолі з головною

настоятелькою м. Дженіс Солюк.

ідкрито

офіційну

інтернет

сторінку Львівської Архиєпархії,

уховенство

та

миряни

Української Греко-Католицької

Церкви будуть запрошені до участі у підготовці наступного Синоду Єпископів

яка перебуває у стадії оформлення та

УГКЦ, який відбудеться

змістовного наповнення, проте найновішу

інформацію про життя та діяльність Архиє

традицією,

пархії можна довідатися за адресою:

участь тільки єпископи. Але іноді

www.ugcc.lviv.ua,

а свої відгуки й

стається так, що вірні не відчувають

пропозиції можна надсилати на електрону

важливості Синоду, ян. події в житті

пошту:

Церкви. Церква бажає принаймні під

press_la@ugcc.org.ua

вересня

2006

у Лчвові

року.

13-

Згідно

із

у роботі Синоду беруть

час підготовки Синоду дати відчути всім

-12

грудня

2005

року

своїм членам, що при бажанні вони

Блаженніший Любомир Гузар,

можуть взяти участь у цьому процесі.

Верховний Архиєпископ Києво-Гатщький

Як і минуле, майбутнє засідання Синоду

УГКЦ, перебував у Одесько-Кримському

головно

екзархаті, який було створено більше двох

формування,

років тому, а першим екзархом призначено

священиків. У другій половині січня

Преосвяшенного Владику Василя Івасюка. Тепер тут було освячено перші в новітній

Церкви з проханням висловити свої

історії храми (каплиці) УГКЦ на теренах

думки щодо формування і плекання

екзархату.

покликання

грудня освячено каплицю

присвячені

питанню

виховання

та

життя

Владики УГКЦ звернуться до всіх членів

священика,

освіти,

Святого апостола Андрія Первозванного в

формації, життя душпастиря на парафії

Одесі, яку було перебудовано з будинку за

тощо. Для ефективності співпраці буде

сприяння доброчинної організації "Церква

запропоновано дотримуватися певного

в потребі", Преосвященного Владики

регламенту. Все, що буде написано, буде

Василя (Лостена), Єпарха Стемфордського

прийнято і вивчено.

(США), та місцевих жертводавців. "Деякі

конструктивні

сили

представлені для дискусії на Синоді.

стараються

ділити

нас

за

Відтак цікаві,

думки

будуть

національністю, географією походження,

а, найгірше, за віросповіданням,

сказав

у проповіді Глава УГКЦ. Дивлячись на міжконфесійний поділ виникає питання про

те, чи можливе об'єднання. Але надія на порозуміння та зближення є ... Нам потрібно скористатись із науки, яку подає Ісус Христос і вбачати у ближньому, перш за

Матеріали подано за інформація.ми: о. Ігора Яціва (Прес-секретаря Глави УГКЦ), о . Олега Панчиняка (Прес секретаря Львівської Архиєпархії,

Релігійно-інформаційної

служби

України).

січень

2006

місіонар

ОФІЦІЙНО

ПЕРЕСТОРОГА 27 листопада 2003

року був висвячений

у Польщі за сприяння священика Василя Ковпака, адміністратора храму святих апп. Петра і Павла, м. Львів Рясне-1. Останній координує дії Володи

мира Вознюка в Україні. Святителем Володимира Вознюка був екскомуні

кований Апостольською Столицею ле февристський єпископ Тіссє де Маллєре.

Володимир Вознюк є священиком лефевристського руху, що відлучений

від Католицької Церкви. Священикам УГКЦ забороняємо священнодіяти разом із Володимиром Вознюком згідно з кан.

702

ККСЦ:

"Католицьким священикам забороня ється співслужити Божественну Літур гію разом із некатолицькими священи ками або служителями". У разі пору шення цього канону Законодавець пог

Львів,

грудн.я

рожує кан.

2005 року

Всесвітліші та Всечесніші Отці, Високопреподобні та Преподобні Ієромонахи, Преподобні Сестри та Вірні Львівської архиєпархії УГКЦ

1440

ККСЦ: "Хто порушує

приписи права про участь у спільних

священнодійствах, може бути відповідно покараний".

Слід знати, що всі служіння лефев ристів у Католицькій Церкві заборонені і обертаються для них Божою карою,

Вже

довший

час

на

території

оскільки через своє служіння вони

Львівської Архиєпархії УГКЦ діє

чинять важкий гріх. Своїм служінням

священик

Божественної Літургії та всіх Святих

лефевристського

руху

Володимир Вознюк, який, видаючи себе

Таїнств вони ображають Бога.

за священика УГКЦ, сіє ненависть і роз

Вірні не повинні брати участі у

брат у парафіях нашої Греко-Католиць

богослуженнях лефевристських свяще

кої Церкви, а зокрема: м. Львів-Рясне-

ників і тих священиків, які їх підтри

с. Коти Яворівського р-ну, смт. Шкло

мують.

Яворівського р-ну, смт. Івано-Франкове

Той, хто бере таку участь, свідомо при

Яворівського р-ну. Вдаючись до обману,

лучається до схизми, важко ображає Бога

він

і стягає на себе кару, приписану правом.

налаштовує вірних Української

Греко-Католицької Церкви проти їхньої церковної ієрархії і таким чином пере

Благословенн.я Господнє на Вас,

водить групи людей у підпорядкування

відлученого від Католицької Церкви єпископа Феллє, який очолює лефев ристський рух.

Не маючи змоги отримати священичі свячення в УГКЦ, Володимир Вознюк

січень

2006

місіонар

+ІГОР Архиєпископ Львівський свящ. Ігор Демків віце- канцлер Львівської рхиєпархії

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

Дака ЩУРКО

ПСАЛОМ Блаженний чоловік той, Господи, з Тобою, Що не пішов в житті за радою лихою, Що не упав у гріх, розпустою не впився, І у очах Твоїх й на мить не опустився. І на гріховний шлях його нога не стала, У Бозі він живий. В законі його слава.

І в день і уночі його уста мольбою Шепочуть від душі

говорять із тобою! ..

Він буде тим стовпом, що підпирає віру, І деревом рясним, що плід дає в офіру. Не впаде, не зійде з тернистої дороги, І в манівці гріха його не зведуть ноги.

Безбожні, як трава, полова, що у полі

Її несуть вітри гріховної неволі. На Божому суді вони не захистяться Загине шлях гріха. Святі- возвеселяться! ...

ПОДЯКИ ЗА ОТРИМАНІ ЛАСКИ На сторінках Вашого журналу

Сердечна подяка Ісусу Христу, Діві

хочу висловити щиру подяку Господу

Марії, св. Юді Тадею, св. Філомені, св. Миколаю Чудотворцю, св. муч. Галині,

Богу,

Матері Божій Неустанної

помочі, св. монаху Шарбелю, ап.

св.

Юді Тадею, блаженному Миколаю Чарнецькому, св. Анні, св. Тересі,

Падевському, св. Терезі від Дитятка Ісуса,

св. Маргариті за щасливе вирішення

Андрею Шептицькому, блаж. С. Василії

дуже важливої справи, зо опіку над

та блаж. Матері Марцеліні Даровській

родиною й особливі ласки.

повагою, Марія Мороз,

.м. Стебник, Львівська обл.

Марії Магдалині,

св. Антонію

св. о. Піо, слузі Божому митрополиту

за успішну здачу екзаменів, перемогу в

першому турі FLЕХ-відбору та допомогу в інших проханнях буденного житrя . Галина і Галина .м. Бучач, Тернопільська обл.

січень

2006

місіонар

ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ЖЕРТВЕННИЙ ДУШПАСТИР І ЗНАВЕЦЬ СВЯТОГО ПИСЬМА 30

вересня

2005

року в м. Едмонтон

"Вікон".

Від листопада

1949

року

(Канада) на 88-му році життя, 74-му

о. Бернард працював у видавництві

році монашого покликання та 63-му році священства відійшов до Господа

отців Василіян у Торонто (провінція

о. Бернард Василь Дрібненький, ЧСВВ.

парафію св.

Отець Бернард народився

1917

року

США). У

Сенд

1925 році

Крік

лютого

(Монтана,

його сім'я переїхала

до канадської провінції Альберта та

Онтаріо). Цього ж року він заснував Василія неподалік від

3 1971

видавництва. та

1976

рр.

пароха

парафії

св.

Василія

Едмонтоні. Також о. В. Дрібненький

оселилася в околиці Мондера-Вегревіль,

був парохом парафій: в

а згодом в околиці Бойл.

1978-1981 рр. 1981-1985

св. Василія у Вінніпезі, в

вступив на новіціат отців Василіян в

- Пресвятої 1985-1986 рр. -

Мондері (провінція Альберта). Під час

у Ванкувері.

1жовтня1931 року молодий Василь

до

виконував обов' язки ігумена монастиря

рр.

Тройці у Вегревілі, в

Пресвятої Богородиці

облечин обрав монаше ім'я Бернард.

Останні роки свого життя о. Бернард

Після новіціяту навчався в семінарії

присвятив написанню декількох книг і

15 8

статтей для журналу "Вікон". Також

отців Василіян у Мондері (Канада). жовтня

1939 1942

року склав вічні обіти,

він уділив багато часу для поглиблення

року отримав священичі

знань про Божественну Літургію, щоб

свячення з рук владики Констянтина

потім передати їх вірним. Базуючи, своє

Богачевського в церкві св. Миколая в

знання

місті Чікаго (США).

Письма

березня

Протягом

шістдесяти

різні

(грецькій,

мови.

відправив

вікарія дому,

адміністратора

та

Американській

провінціях отців Василіян. Також був редактором василіянських

видань:

україномовного "Світла" й англомовного

січень

2006

о.

Літургії на українську та англійську

викладача філософії,

Канадській

мовах

старослов'янській),

Бернард

сотрудника, соція новіціату, вчителя, парафіяльного

Святого

оригінальних

парафіяльного

о.

душпастирські

урядові обов' язки:

на

Бернард вніс великий вклад у католицький переклад Божественної

священичого служіння виконував

років

на дослідженнях

місіонар

серпня

Літургію

2002

подячну

року о. Бернард Божественну

нагоди свого

60-річчя

священства у парафіі св. Василія у Едмонтоні.

"Хто вірує в мене,

той,

навіть

вмерши, житиме". Вічная пам'ять!

ОПОВІДАННЯ

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ, м . Бар

СВЯТА ВЕЧ ЕРЯ В БАБИ ЮСТИНИ Присвячую моїй колишній пара

тілі, вже не вперше виглядала зірку

фіянці з с. Ремезівці Золочівського райо

нашого Спасителя. Захмарене небо і,

ну п . Марії М акух.

здається, що Господь Бог і тут скриває її омріяне щастя. А серце так і горить

Різдвяна ніч. Скільки поезій, пі

бажанням. Ось диво, бачить над хатою зірочку.

сень, колядок можна почути у вечір,

який називаємо Святим_ Сама Свята

Вечеря

це і є Божественна поезія,

яка випливає десь із глибини душі.

Небо відкрилось: одна, друга, третя показались зірочки,

та одна з

них

найясніша. Бабуся зраділа, як ніколи.

Їй здавалось, що це

Адже тоді, як ніколи, переживаємо якийсь

об'явився Ісус, Марія

дивний і незвичний,

і Святий Йосиф, Бог

тривож

об'явився їй, чує як

ний і радісний час.

її серденько затріпо

Радість і сльози, дум

тіло, а душа з анге

ки й переживання,

лами співає: "Слава

спогади

во вишніх Богу! ... "

та

воднораз

минулого,

невизначенність сьо

Проминула

годення, мрії та страх

хвилиночка і хмари

перед

майбутнім

всього

знову закрили зіронь

вічністю тут нашого

ки, а бабуся з палич

буття ... Надворі білий

кою,

холодний сніг покрив

шла до шопи, щоб, за

усю

неба

давнім звичаєм, взяти

нас

ново

сіна. Увійшовши до

землю.

СХОДИТЬ

ДО

кульгаючи, пі

народжене від Діви

хати,

Марії Дитятко з вели

на стіл, накрила ви

чним іменем Ісус. О,

шитим обрусом, при

диво, Бог сходить до

несла дідуха (пше

нас,

поклала його

ничний сніп), засві

грішних, і сам

стає людиною, щоб з нами тут разом

тила свічку на столі, поставила посуди

жити, а потім всіх притягнути до неба.

Морозець з туманом пронизує наше

іншими стравами, підкинула дровець у

кутею,

грибочками,

капустою й

немічне тіло, а душа співає, славлячи

піч і почала щиро молитись, дивлячись

на образ Матері Божої з Дитятком на

Бога різдвяною колядою. Захмарене небо, тільки час-від-часу

руках. Вона відмовляла молитви, які

проглядають на ньому ясні зірочки. Із

пам'ятала з самого дитинства. А потім

сільської хати вийшла старенька бабу

сіла за стіл. Здавалось, що з нею вся її

ся, опираючись на паличку, втоптаною

рідня:

стежиною підійшла до криниці. Встро

дідусь, бабуся. Своїм тихим голосом

мати,

батько, брати,

мила свою паличку у сніг, оперлась на

заспівала колядку,

неї і вдивлялась довкруги у небо. Про

приступила до вечері.

сестри,

втерла сльозу і

життя,

. Вечеря була незвична. Горіла свічка

вона й сьогодні, мов ангел у людському

і в хаті тиша, лиш дрова потріскували

живши

все

своє

страдницьке

січень

2006

м.ісіонар

ОПОВІДАННЯ

в печі. Бабуся Юстина прислухалась до

Тата забрали, навіть не дали поснідати.

кожного шо ро ху, а особливо до вікна.

Над ранком це було, перед Різдвяними

Їй так хотілось, щоби хтось увійшов

святами. Він так дивився на мене і на

до

двох сестричок, що були в колисці. Як

хати,

чи

постукав

вікно

заколядував, чи просто привітав із Різ

сьогодні бачу його сині очі, а що його

двом Христовим. Навіть пташки, захо

серце

вавшись по своїх гніздечках, не пурха

плакала , а я теж голосила: "Тату, куди

ли перед вікном, як це було вдень. Тіль

йдете?" Мовчав, тільки сльозу обтирав,

переживало,

не

знаю.

Мати

ки Пречиста Діва споглядала своїми

коли спадала на його гарні вуса. Мама

очима на бабусю, немовби промовляла:

веліла подати сорочку, теплі онучі, та

"Я з тобою, моя дитино". Бабуся, погля

шматок

хліба,

нувши на образ, хотіла заколядувати,

Взявши

хліб,

та щось горло стиснуло,

попрощався з матір'ю, а потім нагнувся

серце затрем

що лежав на столі. батько

поцілунком

тіло і вона дала волю сльозам. Ніхто

і хотів мене поцілувати, та солдат ві

не бачив цих сліз і не відчув гіркоти її

діпхнув його й не дозволив . Це все було

серця, лиш Пречиста Діва з образу немов

так швидко, що я не спам'яталася, як

би знову промовляла: "Не плач, я та

його вивели з хати. На прощання сказав

Ісус із тобою, моя дитино." Витерши сльозу , бабуся Юстина

Бога". І більш нічого. Навіть "до поба

вклякнула перед образом і дякувала

чення" не сказав. Мої сестрички пообні

мені: "Юстиночко, молись за мене до

Богу й Божій Матері за Святу Вечерю.

мались і спокійно спали в колисці. Оці

А потім сіла на стільчик біля стола і

слова "молись за мене" до сьогодні чую.

полинула своїми думками у глибину

І тому, де б я не була, завжди пам'ятала

свого життя. Згадала своє дитинство.

" ... Коли ще

була маленькою, в трид

про Бога і про свого батька. Це він передав глибоку віру і за це йому дякую.

цять третьому році, дідусь і бабуся по

Батько додому вже більше не повер

мерли одного дня від голоду і разом їх

нувся. Говорили, що у Вінницькому лісі

хоронили,

всіх в'язнів розстріляли.

без священика.

А через

Такі були

місяць помер старший братик. Він пішов

часи. Мати про це мовчала. Мені дорі

просити хліба і помер на дорозі до міста.

кали в школі, що батько був ворогом

Казали, що сидів під вербою з протяг

народу. Я тільки пізніше довідалась,

нутою рукою і просив: "Дайте хліба, я так хочу їсти". Похоронили його чужі

що він був в українському війську й

люди, бо не знали звідки хлопець.

цього не простили йому займанці.

захищав свій край від ворога. І саме

Батька кудись забрали, а дома мама,

А потім війна. Не оминула вона

висохши як тріска, побивалась наді

мене. В сімнадцять років забрали мене

мною, маленькою Юстинкою. А таки

окупанти, до Німеччини. Працювала в

не дала померти. Вона й не знала, що

бауера, а після війни повернулась додо

доля моя буде важкою. Поневіряння

му. Знову голодовка, але ми з мамою і

лихої долі. І чого це так? Як би не Ти,

двома сестричками це пережили. По селі

Матінко Божа, чи могла би я це все

прокотилась нова хвиля

перенести.

рали на Донбас. Я не хотіла їхати і

молодь заби

Проминув голод, батько повернувся,

трохи переховувалась у своєї тітки. Але

народилось ще двоє близнят. І назвали

й там мене знайшли і, щоб не заареш

їх Люба і Надія. Одна вже померла, а

тували, була змушена поїхати. Працю

друга на Донбасі так і залишилась від

вала на шахті нарівні з чоловіками, ва

сорок шостого року.

гонетки тягала, а потім обвал, травма

Тридцять восьмий рік.

січень

2006

місіонар

Репресії.

ноги, та й приїхала додому . Тут люди

ОПОВІДАННЯ

ще не вщшшли від голоду. Дякуючи

і на сюи хрест. Найбільше тужила за

Богові, не так постраждали, як у трид

церквою, яку розібрали, ох і тужила ...

цять третьому. Їздили на Західну -Україну, там колгоспів не було, то й

Церква для мене

це рідна мати.

На місці, де вона була, побудували трак

помагали нам. Треба городи було орати,

торну бригаду. А я, коли йшла, завжди

щось для себе сіяти і садити. Коней не

перехрестилась, бо вірила, що прийде

давали. Ми самі орали, запрягались в

час і тут знову буде СТОЯТИ святиня. І

плуги,

а потім садили картоплю. Та

так сталося. Тепер і церкву маємо, і

пізніше не було легше, праця зранку

священик молодий приїжджає, та, на

до вечора. Не знали, коли неділя чи

жаль, люди не хочуть ходити до церкви.

свято. Деколи нас хвалили, що добре

Не хочуть Бога. Самі не знають, чого

працюємо, але нічого не платили. Так

їм потрібно. Тож пустіють. Молоді не

пройшли роки,

молоді

хочуть в полі пра

цювати, а старі вже

зістарілась.

Добре, що хоч цю

сил не мають.

хатину зліпила. Все

Та життя пливе.

то маю свій куточок.

Ось вже рік минув,

Хоч самотність не є

а там, скільки ще

легким

Бог

життям,

дасть

цього

зате нікому не ство

життя ... Але так хо

рюю прикрощів. А

чу

одного разу хотіли

щасливо

мене

щоб

кращу

подати

як

Матінко,

хоч

померти,

на

тому

еві ті бути з тобою і

робітницю

колгоспу,

моя,

щоб

разом з твоїм Сином

потім нагородити.

Ісусом. Для цього

Але коли почали перевіряти мої доку

варто було жити і

•

терпіти.

вияви

ІОстина дивилась,

лось, що батько був

як догоряла свічка.

ворогом народу, а я

Поставила

в Німеччині працю

знову

вала, відмовлялась

образ Матері Божої і

менти,

то

їхати на Донбас, то

ще й дорікали: "не місце їй працювати

другу,

глянула

голосно

на

промовила:

"Якби знову моє життя почалось, я б

в ланці". Всього було. А я піду в свою

хотіла жити так, як його прожила. За все

хатину, виплачусь і все розкажу тільки

Тобі дякую, Ісусе, Спасе мій!"

Тобі, Матінко Божа, бо ніхто мене не

Тоді заколядувала. Надворі почулися

розумів. Мені, одинокій жінці, і то заз

співи тієї ж колядки, в хату, впустивши

дрили. Мабуть тому, що сама - собі даю

пари й морозу, увійшли колядники. Коля

раду, в нікого хліба не прошу та ще й

дували на церкву. Баба ІОстина, як ніколи,

іншим допомагаю. А, може, заздрили,

була щаслива з їх приходу. Спроваджувала

бо я ніколи не опускала молитви й

їх аж на вулицю і дякувала. ІІІкандибаючи

молилась, як уміла. Йшла на поле,

до хати й налягаючи на праву ногу,

молилась, працювала, молилась, і додо

згадувала шахту, де була травмована. І за

му йшла мовчки, дякувала Богові. І Ти,

це дякувала Богові. Бо ніяке лихо чи

Божа Матінко, мене оберігала. Я нікому

страждання не може нас відділити від

не жалілась, крім Бога, на своє життя

Божого Царства, від Божої Любові.

січень

2006

.місіонар

ОПОВІДАННЯ

Марко КРИНИЦЬКИЙ

ПРИГОДА НА КОЛЯДУ Василько давно чекав коляди. Бо

яскраве сонце кидало своє проміння на

вони з хлопчаками, такими ж, як і він,

білесенький сніг, що аж сліпило очі,

підуть від хати до хати, колядуватимуть

гурту колядників,

і так зароблять собі грошей, за які

чудове свято. Четверо хлопців ходили

можна буде багато чого доброго купити.

від хати до хати, ставали під вікном і

Та й у мами не доведеться деякий час

співали то одну,

випрошувати гривню,

(більше не навчилися, бо й не треба).

щоб

піти

друзями до комп'ютерного клубу. Так,

коляда

Вечері,

це чудовий час! Після Святої церковних

Богослужінь

різдвяного сніданку нетерпляче чекав,

все нагадувало про

то другу колядку

Нова радість стала, яка не бувала, Над вертепом звізда ясна увесь світ засіяла. Де Христос родився ...

коли вже збереться потрібна компанія.

Кишені вже приємно віддувалися від

Першим прийшов Денис, темноволосий,

паперових і металевих грошей. Зустрі

із темними і гарними очима, прямим і

чалися і з приятелями.

трішки

задертим

догори

носом,

найвищий і, напевно, найсильніший з

усіх Василевих товаришів. Ну, при

- Мишко,

в тій хаті не дають багато,

надарма йдеш.

- Так?

Гаразд, добре що сказав нам,

наймні, ніхто й нікоJШ йому не перечив,

а ми от були у Шпичихи, то дала кож

бо якби заперечив, то було б йому непе

ному по гривні.

реливки. Денис, мов господар, зайшов до хати і привітався з Василем, легко

бігом марш до ШпичихиІ

Та ти що? Справді? Андрюха, ану

вдаряючи рукою об руку, як то було

Два рази зустрілися із вертепом. До

прийнято в їхній компанії. Потім з'явився Андрій, середнього зросту і

вертепу беруть трохи старших. І треба

трохи повнуватий. Коли Андрій при

кобівкою по плечах. А може і яку грив

ходив, завжди ставало веселіше, бо

ню відібрати ...

Денис починав з нього кепкувати, а

жида боятися, бо може добре вгріти

Бог ся раждає, хто го може знати,

той, чи то не розуміючи, чи боячись

Ісус му ім'я, Марія му Мати.

Дениса, не відповідав, а сам із себе

Тут ангели чудяться ...

підсміхався. Так і тепер, Денис окинув Андрія пильним поглядом.

Ну що, грубий, скільки сьогодні

курочок зжер?

Ноги вже гуділи від цілоденного ходіння, у горлі прокинулися колючки

від співання. Кілька разів кидалися снігом, раз трутили Андрія до глибокого

Було смішно ... Денис увімкнув музи

рову, то він пів години не міг видря

ку, сів на диван, тоді увімкнув ще й

патися нагору. Над потічком жила баба

телевізор. За кілька хвилин прийшов і

Параска. До її хати треба було перейти

Назар, невисокий русявий хлопчина,

через невеличкий садочок з древніми

худорлявий і з довшим, ніж в інших,

грушами, такими, що Василеві вдвох з

волоссям, яке, коли знімав шапку, му

Денисом не вдавалося їх руками обняти.

сив кожного разу рукою відкидати з

Але баба Параска була добра, щедра,

чола.

тому її хати в колядУ ніколи не минали.

- Ну

все, всі у зборі. Вася, вдягайся,

вимітаємось,

Та й цього разу заробили добряче. Хто

гукнув Денис і всі весе

гривню отримав, а хто дві. Вже повер

ло висипали надвір. Легкий морозець,

таючись стежкою до вулиці, зустріли

січекь

2006

місіокар

ОПОВІДАННЯ

малу Марину, дівчинку із сусідньої ву

часом немає когось у саду. Впевнив

лиці, і її подругу Наталю. І вони йшли

шись, що все гаразд, сміливіше пішли

колядувати до баби Параски.

стежиною. А коли минули завалену

Ну що, малі, багато наколяду

вали?

спитав Денис.

фіртку в хиткій огорожі, Денис несподі вано вискочив із-за груші прямо перед

Дівчата притиснулися одна до одної,

Мариною.

і буркнувши, що доста наколядували,

обійшли хлопців глибоким снігом і

І щоб діти не встигли оговтатись,

Ага, малі, не чекали!

підтюпцем побігли до бабиної хати.

відразу повалив її у сніг. Назар уже

Василь рушив на вулицю,

вчепився за руку Наталі й не хотів її

але через

кілька метрів зупинився й оглянувся.

відпускати. Дівчата почали кричати, але

Денис стояв поміж столітніми грушами

їхній крик злився з радісними святко

і дивився на бабину хату. Хлопці не

вими вигуками і криками, що линули

знали, що робити.

ген далеко над селом. Дівчата пруча

- Зараз

їм зробимо збитки, - сказав Денис. Малі дурні, налякаються, а ми насміємося!

лися, боронилися, але Денис був нев благанний.

Що, не хотіли нам сказати, скіль

І сховався за товстелезний стовбур.

ки заколядували, тепер мусите платити

- Ну,

данину. Ну, кажіть негайно, скільки

чого стали, ховайтеся мерщій!

Хлопці прожогом кинулись до груш і зайняли місця так,

що їх не було

видно від бабиного обійстя. Ноги вже почали промерзати від стояння на снігу,

заколядували!

Хлопці, пустіть нас, що ми вам

зробили?

просилася Марина.

Я скажу мамі, вам гірше буде,

коли нарешті з'явилися Марина і Ната

погрожувала Наталя,

ля. Вони обережно придивлялися, чи

Андрієм уже починали робити ревізію в

січень

2006

але Денис і з

місіонар

ОПОВІДАННЯ

кишенях Марини.

та зневажливим,

Вася, ти чого стоїш? Помагай

Назару!

крикнув Денис, і Василь

кинувся нишпорити по Наталиних Ага, таки, щось є! Малі не зле

попрацювали!

старших

треба

поважати і з ними ділитися!

зло

Ти що, здурів? Віддати п'ятдесят шафа на голову

впала? Ніхто ж не бачив!

кишенях.

гривень? Тобі що, Віддай,

тихо мовив Василь.

Мурашки ще дужче зачали бігати по спині.

Проти Дениса ніхто ще

радів Денис, ховаючи гроші до своєї

і подивився на свого товариша,

кишені. Дівчата плакали, але він на

віддати гроші, так нечесно.

це не зважав. Нарешті потручав їх у

Та ти взагалі чокнувся,

рівчак із снігом і вся компанія подалася

див крізь зуби Денис,

на вулицю в село. Дівчата ж залиши

гарбуз, то відразу отямишся!

лися в садку із мокрим від снігу одягом і заплаканими обличчями.

- Як добре

не

виступав. Василь поволі підняв голову

Віддай гроші,

треба

проці

зараз як дам в вже сміливіше

говорив Василь, хоча ноги зрадливо

ми зробили, що зачекали

тремтіли і в горлі пересохло. Назар з

жовторотих у саду. Мала заколядувала

Андрієм стояли, не знаючи, що воно

майже п'ятдесят гривень,

не міг

приховати свого захоплення Денис.

буде далі.

- Ти що, не зрозумів, що я тобі щой - зневажливо кинув Денис.

Назар із Андрієм йому підтакували. А

но сказав?

Василь ніс у руці тридцять гривень, які

Та Василь стояв на своєму:

відібрав у Наталі і щось вони йому руки

не гріли. "Що ж ми наробили? І як ті

Віддай, ми поступили нечесно. А

якби нам хтось так вчинив?

дівчата тепер? Ану ж, як би в мене

Зі словами "Та пішов ти" Денис силь

старші відібрали все, що я заколядував

но вдарив Василя у груди, той позад

за цілий день? Як це сказати Денисові?

кував і впав у сніг. Біль і образа накоти

Ще образиться.""

лися нараз, Василь встав і побіг на Де

не міг заспокоїтися

ниса, щоб його також повалити на

Василь.

Вася, не відставай, ми ще маємо

землю, але Денис був вправнішим і

це

сильнішим. Трохи потягавшись, він

був Денис. Василь поглянув на хлопців.

відіпхнув Василя у той рів, у який вдень

Вони були може метрів з тридцять перед

трутили Андрія. :Кинув за ним шапку,

ним. Тоді Василь згадав Ісуса в церков

що була впала з голови:

піти на кілька грошовитих місць

ній шопці, маленького, беззахисного, якому так самотньо і холодно. Це ж

- На,

якщо дурний, то йди, віддавай

гроші.

тепер Марині і Наталі так самотньо і

Обернувся і пішов. Андрій та Назар

страшно. Йому стало шкода дівчат.

стояли в оціпенінні, дивлячись то на

Зупинився. Хлопці вже підходили до

одного, то на іншого хлопця. А потім залишили Василька і притьмом побігли

нього.

Що сталося,

Василю,

ти що,

простудився? Ну, ходімо! Давай.

доганяти Дениса. Василь може п'ять хвилин борсався

Василеві стало так страшно, що аж

у снігу, доки вибрався із рову. Образа

мурашки побігли по спині. Бо такого

аж не давала дихати. Але треба було

він ще ніколи не робив. Опустив голову

виправити кривду, якої вони завдали

і тихо сказав:

дівчатам. Витягнув гроші, які забрав у

Денисе, ми зле зробили.

Треба

Наталі. Так, а ще скільки заколядував сьогодні. П' ятдесят дві гривні. Гарно.

голос Дениса був зверхнім

Побіг у садок, але там їх вже не було.

віддати гроші малим.

- Що? січень

2006

місіонар

ОПОВІДАННЯ

Розпитувався хлопців і дівчат. Знайшов.

фігури Марії, Йосифа, маленький Ісус

Марина і Наталя перелякалися і не

простягає руки. Перед ним царі й пас

знали, що робити. Став поперед них,

тушки. Василь зупинився, задивився на

опустив голову.

фігуру маленького Ісуса. Нараз йому

Знаєте, ми просто пожартували. Ось ваші гроші. Простіть нас.

стало тепло і затишно. Здалося, що Ісус

У грудях щеміло серце. Пропали

тало навіть душно. Василь розстебнув

комп'ютерні ігри і ще багато цікавих

пальто. "Ти вчинив добре". Це був голос

речей ... Дівчата тремтячими руками

сумління. "Все буде гаразд. Не жалій

взяли свою коляду, переглянулися.

Це нічого, все гаразд. Ми виба

- сказала Марина. - Добре, - мовив Василь, -

чаємо,

посміхнувся. Десь в глибині душі пос

за тим, що робиш добро. Ніколи". Ісус у яслах посміхався і "підморгував"

Василеві. Так, чинити добро набагато гаразд.

Дякую.

краще,

ніж жити

у злобі.

Василь

помолився "Богородице, Діво", "Вірую",

Не підводячи голови, поплентався

й інші молитви, які знав, знову заку

геть. А дівчата залишились стояти зачу

тався у пальто й сміливо попрямував

додому. Не треба жаліти, що ти комусь

довані. Василь брів по снігу, по стежках, Зустрічав колядників,

, зробив добро. А ще треба буде поми ритися з Ісусом у Сповіді. І з друзями,

вітався, і вони віталися з ним, але йому

та пояснити їм, чому не можна робити

було не до свята й не до коляди. Було

зла. Тієї ночі Василь у сні розмовляв з

шкода себе,

Ісусом. З Мариною і з Наталею. А над

по вулицях.

шкода Дениса,

шкода

дружби, шкода грошей, шкода дівчат ...

Ну, чому все так мусило статися?! Перед

селом лунала коляда:

Boz

очеретовою стріхою, в оточені ялинок,

предвічний народився, Прийшов днесь із небес, Щоб спасти люд свій ввесь,

розкладено різдвяний вертеп: великі

І утішився.

церквою на освітленому підвищенні, під

січень

2006

місіонар

Кросворд "НОВОРІЧНИЙ" у

к І

в м н А к А ИІС

:Н

Sl ,P Т і И

Е ч

І ш л

с т А А о о А о А н Т К н А 6 т п Е А І Е т 1

р Й 6 о г

lQJ

и н ь о

ь м

т А з к А А Е Е Ч А И ; SІ І с и р А А І в

л -

SI Н Е ' А Л ф SI С Й С

с А л к л є м І ф п · д

ь о

о л

в о А

н т

-о

3\Х

о о

Новорічна загадка Вибираючи літери, які пр икрашають новорічну ялинку, та складаючи з них слова, знайдете відповідь на наступні запитання :

Найголовніша страва Свят- вечора .

Держава у Європі , де у

XVII ст.

2. Старовинний

обряд славлення різдвяних свят піснями. З .

в п ерше введено звичай встановлення ялинки .

нам повила , в вертепі на сі н і, в яслах положила " (Коляда).

4. "" .

Пречиста Царя

" Сьогодні Творець неба і землі

приходить у тілі на Йордан і Безгр і ш н и й просить хрищення , щоб очистити ... від ворожо'і омани " (Із стихири "Посвяття Богоявл і ння ").

6. "Ан гел же сказав 'ім:

"Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість ,

що буде радістю всього народу: Сьогодн і народився вам у місті Давидовім

... ,

Він же Христос

Господь" (Із Св.Письма) . 7. Р іка , де хрест и вся Месія . 8. Де народився І сус Христос? 9 . Вічнозелена к расуня , яка прикрашає новорічн і свята . 1О . Одне із най важливих церковних свят. 11 . " Спи , Ісусе , спи, спатоньки ходи , Я Тебе му кол исати , пісоньками присипляти : Люлі ,. " люлі ''. (Коляда). Богослужбова пісня характеризує суть свята?

1З.

" Ось

...

він перських дарів " (Із вірша о . Василя Мендруня , ЧСВВ " Святий вечір") .

ставлять під іконами на Святий вечір .

15.

" На небі

.. .

Яка

12.

гостинно приймає царів , ніколи не бачив

14.

Сніп пшениці, який

ясна засяла , хвиля спасення нам завитала "

(Коляда) . 16. Яке дерево є символом Різдвяних свят у Македонії? 17, Частина Сполученого Королівства Велико'і Бр и танії та Півн і чно'і Ірландії , де на Новий рік приходять у гості з грудкою вугілля, кидають його у вогонь і бажають : " Нехай світло і радість завжди будуть у Вашому домі! " .

18.

" Побачили дитятко з Марією , матір'ю його , і , впавши ниць , поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари : "" ладан і миро" (Із Св.Письма) . 19. "Ангел Божий із небес звіщає днесь , що в Вифлеємі Бог воплотився там у вертепі він появився. (Коляда) .

нам

Підготувала Леся Штикало, м. Львів

Елемент вівтаря

Різдва Христового у

церкві св. Андрія у Львові

Любов н.е

до8готерпе.л..и8а, .л..юбов

заздрить ,

.л..юбо8

н.е

.л..агідн.а, Вон.а

ч.8ан.итьсо. ,

н.е

н.ади.м.аєтьсо. , н.е бешкетує, н.е шукає с8ого, н.е пори8аєттьсо.

тішить со. правдою;

до

ко.л..и Все

гн.і8у,

хтось

зносить,

н.е

задумує

ч.ин.ить в

усе

н.адієтьсо., все перетерпить.

з.л.а;

кривду, Вірить ,

н.е

радіє усього