Місіонар 02 2010 by mykolaslotvinskyy

УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЧАСОПИС

«У в.ифлеє~мі знайдемо нашу над1ю» - р1здвяне послання папи Венедикта XVI

12010- рік покликання до

богопосвяченого життя. _ Проголошення Синоду УГКЦ

Чи врятує новий президент Україну? Актуальні нотатки

Деревнянська ІіJІ~ чудотворна ікони Матері Божої.

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛЮТИЙ 2010

ЗМІСТ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

СЛОВО РЕДАКТОРА .. """."""""".""""""""".""""""""""""""""". """". 3 РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

ВСЕЛЕНСЬКОГО АРХИЄРЕЯ ВЕНЕДИКТА XVI

""""""""". """"""""". 5

2010- РІК ХРИСТИЯНСЬКОГО ПОКЛИКАННЯ """""""""""" """"""" 7 НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

головний редактор

ЗНАКИ НЕБЕСНОГО ЦАРСТВА

НА БЕРЕЗЕНЬ """"""""""""""""""""""."""""".""""""""""""""".. """"" 11

Слава Ісусу Христу!

ПОКРОВИТЕЛЬ НА БЕРЕЗЕНЬ:

СВ. КЛАВДІЙ """""""""""""""""""" .""""""."""""""""""". """" .. "" "12

2010

рік проголошено в нашій Церкві Роком

християнського покликання з особливим наго

ВЕЛИКОДНЯ ПРОЩА

ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

"""." """".""""" .. """".ІЗ

СИНОДАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ з нагоди 20-ліття легалізації УГКЦ, 65-ліття з д~я смерті Митрополита Андрея (Шептицького)

та 25-ліття з дня смерті Патріарха йосифа (Сліпого) .""""""""""""" 14 о. Діонісій ЗЕВЕДЮК, ЧСВВ

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ФИЛИП'ЯН

"""""" """""""."". 16

СТРИЙСЬКІ'і ЄПАРХІ'і ПРИЗНАЧЕНО АПОСТОЛЬСЬКОГО АДМІНІСТРАТОРА """"""""""""""""""" """"".20

ІЄРЕЙСЬКІ СВЯЧЕННЯ У БУЧАЦЬКОМУ МОНАСТИРІ """""""""".20 ЧУДОТВОРНА ІКОНА МАТЕРІ БОЖО'і у Львівському василіянському храмі св. Андрія (Україна)

""""""""23

Марія-Зоряна ГНІЗДОВСЬКА,

СВЯТО СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО В ЛУЦЬКУ """""""""""""""""""".24

лосом на покликанні до богопосвяченого життя. Чернецтво стало невід'ємною. частиною Хрис тової Церкви, а навіть квінтесенцією християн ського змагання до євангельської досконалості.

Очевидно, що Господь Бог кличе до монастиря не

кожного свого учня, а тільки тих, кого Сам обирає для того, щоб вчинити їх свідками істини свого Слова. Св. Євангеліє від Матея зазначає, що «у во скресінні не женяться і не виходять заміж, а є як

ангели на небі» (Мт 22,30). Тим Христос наголошує, що ангельське життя у Божому світі визначається

свободою від зв'язків земного, родинного життя

всі люди постають однією великою Божою ро

диною, де немає значення, ким ти був на землі: чо

Віктор ПОЛЄТКО

ловіком чи жінкою, здоровим чи хворим, вченим

о. Анастасій КАБАЛЬ,ЧСВВ

хоча важливе тут, на землі, для Божого Царства у

ЧИ ВРЯТУЄ НОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРА'іНУ? .. """"""""""""."""""""24 ПОКЛИКАННЯ ДО МОНАWОГО ЖИТТЯ

ОСОБЛИВИЙ БОЖИЙ ВИБІР ."""""""""""""""".""""""""" "".""""".28 ІгорСАВ'ЯК «ЩОБ ВИТРИМАТИ В ПОКЛИКАННІ,

ПОТРІБНА МОЛИТВА І РАДІСТЬ".» .""""."""""" """""""" """"""".30

"."."""."."""""""""""""""""""" """"".33

о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ

РІЗДВЯНА ПРОЩА ДО РИМУ """""""""""""""""""""""""""""""""."34 Ігор СКЛЕНАР

«БОГ Є ЛЮБОВ, МАЙТЕ ВІДВАГУ ЖИТИ ДЛЯ ЛЮБОВІ."• """"".36

БОГОСЛОВСЬКА ОСНОВА МІСІ'і МИРЯН """""""""""""""""""""."38 Галина ГОРДАСЕВИЧ

ноrв КОВЧЕГ"""" """"""""""""""""""" """""""""""""""""""."""""".41 Леся ШТИКАЛО

ЗАГАДКА ВІД «А» ДО «Я»."""""."""."."""."".""."".".".""" ... "".""."" ... ".44 Валентина ВЗДУЛЬСЬКА

ГОРОБИНЕ РІЗДВО "."""."""" ... ".""".".""""."."" """".""."""."".""".""45

які не тільки словом, а самим своїм життям

го Царства у воскресінні! Монахи й монахині є

свідками Небесного Царства для себе самих і для всіх людей, тому що за покликом Божим об рали ангельський спосіб життя, залишаючись у матеріальному тілі. Це життя сповнене багатьох

ЗАГАДКА «9 ЛІТР»

."."".""""""".".""".".""."".""".... "."""."" ... ""." ... "" ... 50

;u І р Іон J а

український

можуть збагнути. Але можуть такий спосіб жит тя оцінити й черпати з нього наснагу для влас ного життя і молитви, праці та жертви. Саме тому св. Церква навчає, що всі христи

яни без винятку, також священики та миряни, у сумлінні зобов'я зані дбати про плекання нових покликань до чернечого життя . Це стосується насамперед проповідування та катехитичного

Марта БОГДАНИЧ

Кожна людина повинна постійно пам'ятати про це. Тому Христос у своїй Церкві являє осіб,

небезпек і труднощів, які більшість людей не

Іван КОБАСЯР

ІІІ

вічності не має великого значення.

стають свідками майбутнього в повноті Божо

Уляна СТЕЦІВ-ТИМЧУК,

ЗАПАЛИТИ ПАМ'ЯТІ СВІЧУ".

чи невченим, до якого народу належав ... Все це,

~~~~~нський

навчання у парафіях. Кожний священик покли-

З·

СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛЮТИЙ2010

каний часто нагадувати вірним, як важливо на

чувати голосу Божого у серці й у власному сумлін

слідувати Христа і молитися в намірі розвитку

ні. Зробивши вибір, не жаліти про нього, а тільки

монашества в нашій країні.

з довір'ям до Божого Провидіння спокійно і впев

за нові покликання до чернечого стану. Але,

нено крокувати обраним шляхом. У лютому ми входимо у Великий піст. Це найкра

щоб це осягнути, насамперед повинні пройня

щий часдля покаяння. Квапливість, в якій тепер жи

тися духом уваги і послуху до навчання Церк

вемо, часто не приносить нічого доброго, а тільки

Самі миряни також повинні часто молитися

ви, щоб могти правильно розуміти сам смисл

породжує нервові зриви, непевність і смуток. Піст

і глибинну суть монашого життя. Адже часто стається, що батьки шкодують своїх дітей, які

не є приводом для смутку чи жалоби. Насправді

вирішують присвятити своє життя Богу. Часто

нашого життя в молитві та роздумах. Роздуми ж

й оточення

про Христові страждання відкривають нам смисл

родина, друзі, знайомі, співробіт

цей час - святий, бо вчить нас проживати хвилини

намагаються відмовити їх від свого рі

наших страждань і в цьому світлі ми можемо більш

шення, наводячи цілком фальшиві аргументи,

усвідомлено їх приймати і розуміти. Саме піст є мовби призупиненням шаленого життєвого бігу,

ники,

що, мовляв, чернече життя є насправді втратою

життєвих радощів і багатьох можливостей.

щоб повернути нас у правдиву реальність, скла

Також і молоді люди, які стоять на порозі ви

довими якої є народження, терпіння, гріх, навер

бору, мали б враховувати таку можливість - Гос подь може покликати їх на службу св. Євангелію.

звертаємо увагу поза задоволеннями наших при

Насправді, не так важливо, яким шляхом піде лю

страстей та здобуванням засобів для прожиття.

дина у своєму житті

обере монаший постриг, чи

подружню вірність, адже і в одному, й у другому

нення, любов, смерть та багато іншого, на що мало

Лютий

час молитви. За себе, своє навернен

ня і життя у Христовій благодаті, а також за Церк

стані люди можуть жити щасливо. Проте можуть

ву, за покликання до чернецтва, яке є знаком по

також багато терпіти й досвідчувати труднощі та

ступу церковного життя і Божого благовоління

розчарування . Важливо відважитися, не запере-

до нашого народу. •

Заснований_у 1897 році Засновники - Отці Василіяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 в,ід 18.05.2001 р. Часопис виходить раз у м1сяць

~~~ Передппатнийіндекс-23959 Головний редактор: о. Корниліи ЯРЕМАК, ЧСВВ Відповідальний секретар: Ігор Сав'як

Радакц,ійна колегія:

о. Иосафат ХАЙМИК, ЧСВВ о. Мелетій БАЩ ЧСВВ

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ Віра АРІВ

Літературне редагування: Віра АРІВ Коректура:

ІгорЯРЕМКО Дизайн та комп'ютерна верстка: Олег ПЕЛЕНИЧКА Фото: Богдан ВИКСЮК

Адреса редакції: м. Львів, 79019, вул. Б. Хмельницького, 36 Святоонуфріївський монастир Отців Василіян тел/факс: 272-46-94 URL: www.osbm.iп.ua

Підписано до друку 28.01.2009 Формат 70х100 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2.Умов. Фарбо-відб. 5,7. Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківськ~и друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер». 80300, Льв1вська обл., м. Жовква, вул.Василіянська,8

Переl\руки і.пеР.еКІJади дозволені за поданням джерела. Редакц1я збер1гає за со~ою право в"'правляти 1 скорочувати над1слан1 матер1али. ©Журнал •Місіонар •,

2010

український МІР ІОН )б

христи~~~~~~~ І І І \1

АКТУАЛЬНО

ЛЮТИЙ2010

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО АРХИЄРЕЯ ВЕНЕДИКТА XVI «Божа благодать з'явилася спасенна всім людям» (Тит.

2,11).

Дорогі брати й сестри, цими словами апос тола Павла відновляю радісну вістку Христово

го Різдва: так, сьогодні «з'явилася всім людям благодать Бога, нашого Спасителя!» З'явилася. Саме це святкує сьогодні Церква.

Божа благодать, багата добротою та лагідністю, вже більше не схована, а «з'явилася», виявила ся у тілі, показала своє обличчя. Де? У Вифлиє мі. Коли? За правління Кесаря Августа, під час першого перепису населення, про який згадує

також євангелист Лука. І хто ж є її об'явителем? Новонароджений, Син Діви Марії. У Ньому

об'явилася благодать Бога, Спасителя нашого. Саме тому це Дитя зветься Jehoshua - Ісус, що означає «Бог спасає».

З'явилася Божа благодать: ось чому Різдво є святом світла. Не повного світла, яке огортає

кожну річ у розпалі дня, але проб~иску, який запалюється серед ночі і поширюється з однієї

точки всесвіту: з Вифлиємської яскині, де «по бачило світло» Божественне Дитя. У дійсності, Сам Він є тим світлом, що поширюється, як це

добре представляють численні зображення Різдва. Він є світлом, яке, з'являючись, розвіює туман, розсіває пітьму і дозволяє нам зрозу міти значення та цінність нашого життя та іс

торії. Кожен вертеп Є простим і красномовним запрошенням відкрити серце та розум на та

Святіший Отець Венедикт XVI.

ємницю життя . Він є зустріччю з невмирущим Життям, Яке стало смертним у містичному

близьких і далеких, віруючих і невіруючих ...

дійстві Різдва; у сцені, яку можемо споглядати

до всіх. Надприродна благодать, з Божого бла

також і тут, на цій площі, як також у численних

говоління, призначена кожному сотворінню.

церквах та каплицях всього світу, і в кожному

Але необхідно, щоб людська істота прийняла

домі, де поклоняються імені Ісуса.

її, промовила своє «так», як Марія, для того,

Божа благодать з'явилася всім людям. Так,

щоб серце прояснилось променем цього бо

Ісус, обличчя Бога, Який спасає, не показався

жественного св і тла. Воплочене Слово тієї ночі

лише небагатьом, лише декільком, але усім. Це

прийняли Марія та Йосиф, які чекали на ньо

правда, у скромній простій оселі у Вифлиємі

го з любов'ю, та пастухи, які чували коло своїх

його зустріли небагато людей, але Він прий

отар (пор. Лк

шов до всіх: юдеїв і язичників, багатих і вбогих,

та зібралася адорувати Дитя Ісуса ; маленька

;ulplOH ;ttJ '1 (J r ~~~~~~нський

ІІІ

український

2,1-20).

Отже, маленька спільно

-5

АКТУАЛЬНО

ЛЮТИЙ 2010

спільнота, яка представляє Церкву і всіх людей

діти цих країн, і всіх держав, що переживають

доброї волі. Також і сьогодні ті, хто на Нього

труднощі, щоб була відновлена надія на їхнє

чекає і хто Його шукає, зустрічаються з Богом,

прийдешнє.

Який задля любові став нашим братом; усі ті, які

Усюди, де пригнічуються гідність і права людської особи; де егоїзми окремої особи чи

мають серце, звернене до Нього, прагнуть піз

нати Його обличчя і причиняються до приходу його Царства. Сам Ісус у своїй проповіді ска же: це

існує загроза звикнути до братовбивчої нена

- убогі духом, засмучені, тихі, спрагнені

висті і експлуатації людини людиною; де вну

справедливості, милосердні, чисті серцем, ми

трішні протистояння розділяють групи та на

ротворці, переслідувані задля справедливості (пор. Мт 5,З-10). Вони пізнають в Ісусі обличчя

родності і руйнують співжиття; де далі вражає тероризм; де не вистачає найнеобхіднішого

Бога і відходять, як вифлиємські пастухи, з сер

для того, щоб вижити; де з побоюванням див

цем, оновленим радістю Його любові. Брати й сестри, що слухаєте мене, всім лю

ляться у майбутнє, яке стає щораз більш непев ним, також і в країнах, що втішаються добробу

дям призначена вістка надії, яка становить

том: нехай засіяє там Світло Різдва і заохотить

осередок Різдвяного послання. Ісус народився

всіх до особистого вкладу в дусі справжньої

для всіх і, як у Вифлиємі Марія піднесла його пастухам, сьогодні Церква представляє його

солідарності. Якщо кожен думатиме лише про

всьому людству, щоб кожна людина, кожна обставина людського життя могла досвідчи

до руїни.

ти силу спасенної благодаті Божої, лише вона

нашому світі, з його можливостями та слабо

власні інтереси, світ неодмінно прямуватиме

Дорогі брати й сестри, сьогодні у цьому

може перемінити зло в добро, лише вона може

стями, його прогресом та кризами, його спо

змінити людське серце і вчинити його «оазою»

діваннями та тривогами «з'явилася благодать

Бога Спасителя» (пор. Тит

миру.

2,11). Сьогодні ясніє

Нехай відчують силу спасенної благодаті

світло Ісуса Христа, Сина Всевишнього і Сина

Божої численні народи, які ще досі живуть у

Діви Марії: « Бога від Бога, Світло від Світла,

темряві й у тіні смерті (пор. Лк

Бога істинного від Бога істинного. Він задля

1,79).

Нехай Бо

жественне Вифлиємське Світло пошириться

нас людей і нашого ради спасіння зійшов із не

у Святій Землі, де здається, для ізраїльтян та

бео>. У сьогоднішній день, у кожному куточку

палестинців

землі, поклоняємося йому, повитому пелюш

знову

затемнюється

горизонт;

нехай пошириться у Лівані, в Іраку і всюди

ками і покладеному в убогих яслах. Поклоня

на Близькому Сході. Нехай принесуть плоди

ємося йому в тиші, в той час, коли Він, ще Дитя,

зусилля тих, які не миряться зі злобною логі

здається, що говорить нам: Не бійтеся, «Я є

кою протистояння та насильства і віддають

Бог, і немає інших» (Іс

перевагу шляхові діалогу й переговорів, щоб

чоловіки та жінки, народи і нації, прийдіть до

розв'язати напруження в окремих країнах та

мене, не бійтеся: я прийшов, щоб принести

знайти справедливі та тривкі вирішення кон

45,22). Прийдіть до мене,

Вам любов Отця, показати вам дорогу миру.

фліктів, які завдають страждань цьому регіо

Отож, ідімо, браття! Поспішімо, як пастухи

ну. Цього Світла, яке перетворює і відновлює,

вифлиємської ночі. Бог вийшов нам назустріч

прагнуть мешканці Зімбабве у Африці, про

і об'явив Своє обличчя, багате благодаттю

тягом довгого часу стиснені у лещатах полі

та милосердям. Нехай Його прихід не буде

тичної та суспільної кризи, яка, на жаль, про

для нас надаремним! Шукаймо Христа, до

довжує ускладнюватись, як також чоловіки та

звольмо, щоб нас привабило його світло, яке

жінки Демократичної Республіки Конго, осо

розсіює з людського серця смуток і страх; з

бливо у страждальному регіоні Ківу, Дарфуру,

довір'ям наближаймося до Нього; покірно

Судану і Сомалі, нескінченні страждання яких

схилімося, щоб Йому поклонитись. Щасливо

є трагічним наслідком відсутності стабільнос

го Різдва для усіх! • Української редакції Радіо Ватикану

ті та миру. Цього Світла, насамперед, очікують

групи переважають над спільним благом; де

український м ІОН ~а хриаи~~~~~~~ 111 \1 (J

АКТУАЛЬНО

ЛЮТИЙ 2010

ПРОГОЛОШЕННЯ ВІРНИМ

УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

2010 року Божого РОКОМ ХРИСТИЯНСЬКОГО ПОКЛИКАННЯ з особливим наголосом на покликанні до богопосвяченого життя Всесвітлішому та всечеснішому духовенству,

преподобним братам і сестрам у чернечому житті, дорогим братам і сестрам у Христі - мирянам Української Греко-Католицької Церкви

Дорогі у Христі! Синод Єпископів Української Греко-Като лицької Церкви на своєму останньому засідан

ні, яке відбулося у грудні вив присвятити

2010

2009 року, постано

рік темі християнського

покликання з особливим наголосом на покли канні до богопосвяченого життя. Це стало ло гічним продовженням тем попередніх років.

Зокрема,

2008 рік був присвячений розгля

дові християнського покликання взагалі. Ми пояснювали вірним нашої Церкви, що кожна людина одержує від Господа покликання, пев не завдання, яке має здійснити у своєму жит ті. Особливим чином це стосується людей, які втілені в Ісуса Христа, у святу Церкву через

святе таїнство Хрещення. Відтак, у

2009 році,

який щойно закінчився, ми звернули особли ву увагу на одну частину вірних нашої Церкви

- священиків. Їхнє покликання полягає у тому, щоб служити Божому людові, святій Церкві. Священнослужителі

- це група осіб, яку можна

легко описати за допомогою статистичних да

них і докладно вивчити різні аспекти її життя.

Упродовж

•

Гnава УГКЦ Любомир Гузар.

2010 року хочемо звернути осо

бливу увагу на інших членів святої Церкви, тих, кого називаємо монахами і монахинями, чен

Наступного

року

заплановано

звернути

увагу на покликання мирян, які становлять

цями і черницями чи, взагалі, богопосвяченими

переважну більшість Церкви, так би мовити,

особами. Це люди, які приймають особливий

є властивим церковним тілом. Для цих людей

стан, складаючи обіти чи одержуючи схиму або

характерні також особливі покликання, на які

добровільно гуртуючись для спільних зусиль присвятити себе Богові. Власне ця риса посвя

ти. Як завдаток такого майбутнього плану вже

треба звернути увагу, і маємо намір це зроби

чення Богові є характеристикою тих членів свя

готується послання про мирян і їхнє місце у

тої Церкви, до яких хочемо особливо звернутися

Вселенській Церкві.

і про яких хочемо якнайбільше розповісти всім

Як вже було згадано, у нашій мові є багато

нашим вірним. Тут слід зазначити, що до цієї час

назв людей, які особливим чином посвятилися

тини Церкви можуть належати і миряни.

служінню Богові. Це, наприклад, монахи і мо-

,U 'І\ Іон п український І І І \1 (J ~~~~~~нський

АКТУАЛЬНО

ЛЮТИЙ2010

нахині, ченці і черниці, іноки та інокині тощо.

- богопосвячені люди живуть і працюють не

Останніми роками загальновживаною стала на

поодиноко, а у спільнотах. Слід наголосити, що

зва «богопосвячені особи». Відразу треба звер

ця друга прикмета є дуже важлива, бо вона не

нути увагу, що ця сучасна назва не є точною. Бо

тільки сприяє більш ефективній діяльності, а

її можна застосувати не тільки до людей, що є

насамперед є засобом формування людського

монахами або ченцями, а й до поодиноких осіб,

характеру. Ніщо так не удосконалює, не· ушля

які бажають в особливий спосіб посвятити себе Богові. Можливо, більш зрозумілим для загалу

хетнює особу, як співжиття з іншими людьми,

бо кожній людині належить дати певне місце і

було б називати їх «люди, які живуть за зако

прийняти її такою, якою вона є. Це велика шко

ном». Адже вони через якийсь публічний акт:

ла духовного поступу.

схиму, обіт чи обітницю, складені перед компе

Здавалося б, такий спосіб життя суттєво не

- зобов'язуються

відрізняється від родинного життя, бо добра

укладати своє життя згідно з певним правилом,

родина і спільно молиться, і живе у спільноті.

потвердженим і благословенним святою Церк вою. Ці богопосвячені особи живуть у монасти

життя, які включені в життя монастирів і чер

тентною церковною владою,

Насправді, хоча є багато аспектів родинного

рях, чинах, згромадженнях, світських інститу

нечих домів, проте між ними є велика різниця.

тах, товариствах мирян, згуртованих на зразок

Люди, які бажають посвятити себе Богові, які

чернечого життя. Вони становлять групу людей,

відчувають покликання бути членами монас

яку візуально можна розпізнати, часто навіть за

тиря, чину чи згромадження, приймають три

їх особливим одягом.

євангельські

Принагідно хочу нагадати, що у 2011 році від

ради: досмертну

чистоту,

бровільну убогість та досконалий послух

до

- їх

будеться у Бразилії Патріарший Собор Україн

звичайно не знаходимо у подружньому чи ро

ської Греко-Католицької Церкви, присвячений

динному житті . По-перше, богопосвячені осо

богопосвяченому законному життю. У ньому

би відмовляються від подружжя, не тому що воно недобре чи грішне, а тому що бажають

візьмуть участь єпископи та представники ду

ховенства, богопосвячених осіб і мирян. Отже,

цілковито посвятитися Богові, не приймаючи

вся Церква через своїх делегатів застановля

загального, природного способу спілкування

тиметься над проблемами, пов'язаними з цією

між людьми. По-друге, вони зрікаються посі

групою людей. Ми сподіваємося, що цей Со

лості і надмірного використання земних благ,

бор пожвавить життя наших богопосвячених

стараючись вести скромний спосіб життя, вживаючи тільки те, що справді потрібне для існування і для здійснення свого специфічно го заняття. Третьої прикмети не видно, так би

членів Церкви. А своєрідною підготовкою до

цього заходу буде слугувати цей

2010 рік, під

час якого ми усі повинні краще зрозуміти суть

їхнього стану та місце у святій Церкві.

мовити, неозброєним оком, але це дуже важ

Богопосвячених людей, які живуть за за

ливий аспект у житті богопосвяченої людини

коном, можна розпізнати не тільки за їхнім

вона відрікається від власної волі, вирішуючи

одягом, а й за способом життя, навіть якщо

жити згідно із правилом, а також піддаватися

вони гуртуються у світських інститутах. Хоча

чинній волі іншої людини, свого настоятеля чи

багато з них, як всі інші члени людської спіль

наставника. Цей аспект, можливо, найважче

ноти, крім ієромонахів, працюють у лікарнях,

реалізувати, бо вільна воля

школах, дитячих садках чи будинках для лю

вна частина нашої людської природи. Намага

дей похилого віку і повинні виконувати свої

обов'язки професійно і сумлінно, однак для

ючись краще зрозуміти, хто є ці богопосвячені люди, які живуть і працюють серед нас, треба

них характерні дві прикмети, які відрізняють їх

зважати на такі різні прикмети їхнього стану.

від загалу працівників. Перша ознака

- це інтимна і осно

у їхньо

Упродовж року, який розпочинається, ми ста

му житті велике місце посідає молитва, спіль

ратимемося не тільки пояснювати загалу наших

нотна та особиста, якій вони присвячують ба

вірних, що таке життя у монашому чи чернечо

гато уваги і значну частину свого часу. А друга

му стані, а й заохочувати всіх богопосвячених

-8

український МІР ІОН

христи~~~~~~~ І І І \1

АКТУАЛЬНО

ЛЮТИЙ20 10

ловіків і жінок, вірних нашо'і Церкви, до бого посвяченого законного життя. Інколи ми цим легковажимо, не звертаємо уваги на таке по

кликання. Однак ще гірше, коли ми йому проти діємо. Це найчастіше трапляється з боку бать ків чи інших членів родини, які протестують

проти того, щоб хлопець чи дівчина вступили до богопосвяченої спільноти. Тому хочемо за охотити всю нашу спільноту підтримувати та

розвивати ці покликання. Водночас запрошує

мо душ пастирів, щоб часто проповідували про красу богопосвяченого життя, щоб кожен, хто відчуває таке покликання, міг його здійснити, розраховуючи на підтримку інших членів церковної спільноти. Підсумовуючи голосити,

вищесказане,

хочемо

на

що нашою метою упродовж цього

року є за допомогою різних заходів і програм

поглибити розуміння вірних нашої Церкви щодо суті монашого життя, а також заохотити

тих, хто вже пішов шляхом богопосвяченого

життя, з більшою ревністю ним жити. Щоб ці заходи і загалом цей рік були для нашої Церк ви

справді

благословенними,

розпоряджа

ємося, щоб під час Святої Літургії, у сугубій ектенїі, додавати прохання: «Ще молимося за спільноти богопосвяченого життя: монастирі, чини, згромадження, світські інститути та за

їхнє святе покликання». Без молитви цей рік не

«Люди, які живуть за законом».

буде успішним. Тому, тільки-но почуєте це про

осіб більш інтенсивно працювати і виконувати

хання, відповідайте на нього з глибини серця,

своє покликання. Бо це покликання є великим

щоб була для всіх нас велика із цього користь.

даром для них і для всієї нашої Церкви.

Нехай милостивий Господь благословить нас своїми покликаннями, а ми, зі свого боку,

Разом з тим ми, всі вірні нашої Церкви, по

винні особливо подякувати Богові за те, що

вшануймо ці Божі дари і дякуймо Богові, ви

Він кличе з нашої спільноти чоловіків і жінок

прошуймо у Нього, щоб ця сторінка із нашого

до такого богопосвяченого законного життя.

церковного життя була якнайкраще записана

Праця цих людей є дуже важливою для на

у цьому

2010

році. •

шого народу, але ще більше важливою є їхня молитва, якою

вони освячують свою

працю.

Благословення Господнє на вас!

А працюючи, богопосвячені особи освячують

Від імені Синоду Єпископів

свою спільноту, бо їхня робота є не тільки ви

Української Греко-Католицької Церкви

конанням професійних обов'язків, а й виявом любові до ближнього. Це є та характерна риса, за яку ми повинні бути дуже вдячними тим членам нашої церковної спільноти. Цього року важливо також звернути увагу на важливість Господнього запрошення чо-

itllGIOHdp

український

•

хриаиянськии часопис

+ЛЮБОМИР Дано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

1 січня 2010

року

-9

- 10

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2010

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня у винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць і на сьогоднішний день.

Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас! ·

Святий Архангеле Михаїле, св Миколаю, св. Володимире, св.

Йосафате, Заступники України, моліть Бога за нас!

Ось Серце, що так полюбило нас •••

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА ЛЮТИЙ

(3 благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ: За всіх учених і діячів культури, щоб завдяки щирому пошуку істини вони змогли прийти до пізнання правдивого Бога.

МІСІЙНИЙ: Щоб Церква, усвідомлюючи свою мі5ійну ідентичність, прагнула вірно наслідувати Христа й голосити Иого Євангеліє всім народам.

МІСЦЕВИЙ: Щоб в Україні і в нашій Церкві настав мир і взаєморозуміння та щоб навернулися всі ті, які відпали від єдності з Католицькою Церквою.

український христи~~~~~~~

;u І

111 '1

Іон

Jп

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2010

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА молитви НА БЕРЕЗЕНЬ

(З благословення Святішого Отця) о. Йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ

Це спричинило позитивне зрушення у пере розподілі державних інвестицій і зріст людсько

ЗАГАЛЬНИЙ: Щоб світова економіка

го добробуту в світі, особливо через розвиток

управлялась відповідно до критеріїв

міжнародних валютно-фінансових і кредитних

справедливості й рівності, з урахуванням

відносин. Внаслідок цього створилися мільйони

реальних потреб людей, особливо бідних

робочих місць і відкрилися нові можливості до

верств населення.

зближення між народами і цілими державами. Негативною стороною розвитку світової еконо

господар

міки була і залишається спокуса гонитви за на

це сукупність національних господарств,

живою і збагаченням за рахунок бідніших верств

Світова ство

економіка

або

світове

об'єднаних міжнародним поділом праці та систе

населення, яким недоступні щоразу нові техно

мою міжнародних економічних відносин. У світі

логії виробництва і комунікації. Тому заклик Свя

завжди існували економічні зв'язки між різними

тішого Отця молитися, щоб світова економіка

племенами, народами і цілими країнами, але сві

управлялась відповідно до критеріїв справедли

това економіка в теперішньому розумінні цього

вості і рівності, залишається надзвичайно акту

слова сформувалась приблизно наприкінці ХІХ -

альним, тим більше, коли світ поволі оговтується

на початку ХХ століть, коли різко зросла світова

від минулор і чної світової економічної кризи.

торгівля, спричинена розвитком техніки та кому

Молімося, дорогі в Христі, щоб економічно

нікації. Таким чином, під впливом міжнародних

розвинуті країни в світі, які і є у великій мірі

економічних відносин сформувалися цілі систе

диригентами світової економіки , провадили

ми поділу праці та обміну товарами між країна

міжнародн і економічні відносини , враховуючи

ми, а навіть цілими континентами світу.

потреби людей, особливо тих найбідніших .•

МІСІЙНИЙ: Щоб Церкви в Африці були знаком

його осередків. Протягом століть Христове Єван

та знаряддям примирення і справедливості в

геліє обійшло цілий африканський континент і,

кожному регіоні цього континенту.

долаючи численн і перешкоди, закорінилося у

Африка є другим за величиною після Євразії

тю сказати, що Церква в Африці займає видиме

серцях мільйонів людей. Тепер можемо з певніс материком планети; площа з островами аановить

місце серед інших віровизнань. На сьогодні хрис

понад ЗО млн. квадратних кілометрів, чисельність

тиянство сповідують понад

населення

них - понад 600 єпископів, понад ЗО тис. священи

понад

650 млн. осіб. Екватор

розділяє

континент на дві практично рівні частини, початко

150 млн . вірних. Серед

ків і близько 60 тис. богопосвячених осіб.

вий меридіан також пролягає через Африку. Отже,

Однак , крім цієї статистики , є також не

вона водночас розташована у чотирьох півкулях

втішні дані про жертви збройних конфліктів,

планети

які завжди роздирали « червоний континент »

північній, південній, західній та східній .

Територія Африки простяглася з півночі на південь на

8 тис. км, а із заходу на схід -

на

7,5 тис. км.

Цей « червоний континент», як часто називають

планети , і хоча народжуваність тут вдвічі вища

за середню народжуваність у світі, та, однак,

смерть і в наш час збирає щораз більші плоди.

Африку, заселяють численні племена й народи,

Отож, нам і р Святішого Отця, який в і н поручає

яким притаманні своїтрадицїіта вірування . Хрис

Апостольству молитви в березні, є дуже актуаль

тиянство сюди прийшло разом з першими апос

ним, особливо в світлі його минулорічної апос

толами і за короткий час набрало своєї жвавоаі

тольської подорожі до ряду африканських країн,

так, що північ Африки аав одним з найбільших

де також віками не припиняється кровопролиття.

м І GІон dр

український

хрисmянськии ча сопис

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

Християнам Африки особливо потрібна свідо мість своєї місії між іншими народами континен

ЛЮТИЙ 2010

в Африці була для всіх прикладом примирення і справедливості, незважаючи на численні розбіж

ту. Вона полягає в тому, щоб через щораз більше

ності і суперечки між людьми. Жертвуймо в цьо

скріплення і поширення Христової віри Церква

му намірі свій час і молитви. •

МІСЦЕВИЙ: Щоб на теренах «Великої України»

держава завжди виконувала місію поєднання

поширювалася цивілізація віри, прощення

між Сходом і Заходом, в тому числі, й у царині

та правдивої християнської любові, а

християнської віри. Це збагачувало наш народ,

також відновлювалася і укріплялася свята

який, маючи східну душу, намагався мислити й

Католицька Церква.

поступати категоріями західної ментальнос

ті. Це ще більше підтверджує факт берестей Терміном

« Велика

Україна »

окреслюють

територію нашої держави, яку називають ще

ського поєднання у

1596 році, коли церковні -

ієрархи для здійснення віднови, а властиво

Наддніпрянщиною, до якої входять цен

порятунку християнства на Русі-Україні, звер

тральні та східні терени України. Починаючи

нулися до Папи, щоб відновити християнську

від

єдність так, як це було протягом першого сто

988

року, коли просторами древньої Русі

переможно

ширилося

євангельське

вчення,

річчя нашої ери.

народи тогочасної могутньої держави посту

За відомих обставин, особливо протягом

пово приймали світло Божого слова, яке сяє

останніх двох століть, царській Росії, а пізніше

у Христі Ісусі, що всього через кілька століть

й радянській владі, на теренах « Великої Укра

докорінно змінило менталітет, культуру і духо

їни » вдалося не тільки придушити католицькі

вність наших предків.

тенденції нашого народу, але й взагалі у вели

Варто зазначити , що Україна, яка розташо

кій мірі знищити цивілізацію віри, прощення

вана в серці християнської Европи , прийняла

та правдивої християнської любові . Ця ситу

хрещення ще до того, коли відбувся в

1054

ація дещо змінилася з виходом нашої Церкви

році розкол на зах і дне і східне християнство.

з підпілля. Від того часу аж дотепер УГКЦ що

І навіть, я к це сталося, ще довгі століття, як

раз більше утверджується в Центрі й на Сході

свідчить історія, церковні та державні достой

України, здобуваючи для неба нові душі .

відносини з

Молімое,я, щоб процес відновлення й укрі

католицькими державами Західної Европи і з

плення Католицької Церкви в нашій державі

самим Папою Римським. Таким чином, наша

тривав і успішно розвивався. •

ники намагалися підтримувати

8 ПОКРОВИТЕЛЬ НА ЛЮТИЙ

СВ. КЛАВДІЯ,

20 березня.

Свята Клавдія походила з Риму. Про неї зга

янкою. Передання не зберегло до наших днів

дує св. апостол Павло в другому посланні до

згадки про її стародавній культ між христия

Тимотея, коли передає йому привіт від інших

нами, хоча деякі мартирологи, тобто описи з

християн, серед яких і від Клавдії. Тому можна

життя мучеників, призначають на її вшануван

припустити, що св. Клавдія була визначною по

ня день

Слід зазначити, що інші описи з життя свя

тожнюють з жінкою згаданого в тому ж листі

тих говорять про однойменну мученицю, яка

Прудента, а часом

з жінкою Понтія Пилата,

яка, згідно апокрифічних даних, стала христи-

7 серпня.

статтю серед перших християн. Часом її ото

віддала своє життя біля

300 року, і призна 20 березня,

чають на її особливий культ день

український

христи~~~~~~~

;u Ір І о н ;t п 111 \1 Ur

СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2010

тобто йдеться про покровительку, вибрану для Апостольства молитви на місяць бере зень. Маємо історичні дані ще й про іншу му ченицю з турецького міста Анкари, що віддала

своє життя за Христа в

IV столітті. Життя святих XV

ня. Скоріше всього, йдеться про мученицю з Туреччини. Найкращим способом вшанування

цієї святої буде почитання всіх тих, які носили ім'я Клавдії, а особливо завершили своє життя в опінії святості, тим більше якщо віддали його

також згадує про Клавдію з Генуї, що жила в

за Христа як мучениці. Взагалі ім'я Клавдія є

столітті.

латинського походження і означає «приязніст ь

Для нас не важливо скрупульозно визначи

і правдомовність ». Саме ці риси слід насліду

ти особу мучениці та її достовірні дані, тобто котру саме вшановує Церква в день 20 берез-

вати кожному з нас, щоб гідно вшанувати св. Клавдію. •

ВЕЛИКОДНЯ ПРОЩА ДЛЯ ЧЛЕНІВ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ ДО ВІДПУСТОВИХ МІСТ ПОЛЬЩІ Середа,

о. йосафат ХАЙМИК, ЧСВВ провідник Апостольства молитви Апостольство молитви , діє та розвиваєть

ся в багатьох країна х Европи . Окрім вузько

го обов'язку молитви приписаного у статуті,

14 КВІТНЯ 13.00 - Збір в монастирі святого Онуфрія у Львові 14.00 - Свята Літургія, благословення і виїзд. 21 .00 - Приїзд до Ченстохови, ночівля

це товариство організовує численні побожні

Четвер,

заходи

8.00 - Свята Літургія. Час для молитви та ознайомлення

прощі , чування тощо. Важливо зміц

нювати єдність м і ж членами Апостольства Мо

15 КВІТНЯ

з відпустовим центром у Ченстохові та містом.

литви та пізнавати досвід глибокого молитов ного життя, яким живе Католицька Церква, не тільки в Україні , а й принаймні у наших сусідів.

П'ятниця,

16 КВІТНЯ

Свята Літургія, відвідини Вадовіц і Кальварії Зеб

Саме тому провід Апостольства молитви при

7.00 -

йняв рішення здійснити у великодньому часі

жидовскої, ночівля у Кракові

прощу до відомих відпустових місць у сусідній Польщі

святилища Божого. Милосердя та

святилища Матері Божої в Ченстохові, а також відвідати Національний Секретаріат Апостоль

Субота,

8.00 -

17 КВІТНЯ

Свята Літургія в українській Церкві святого Нор

берта у Кракові. Ознайомлення з містом

ства молитви в Польщі . Запрошуємо членів Апостольства молитви відгукнутись на цю пропозицію. •

Маріацький

костел, Вавель та ін . , відвідини Національного Секрета

ріату Апостольства молитви в Польщі . Ввечері

- огля

дання вечірнього Кракова, ночівля.

У вартість входить: Проїзд по маршруту, проживання з сніданками, візова підтримка, медичне страхування.

Здача документів до

9 березня 2010 р.Б.

Додаткову інформацію ви можете отримати за тел. (050) 4З-66-ЗОЗ За адресою вул. Б. Хмельницького, 36 редакція часопису «МІСІОНАР»

,u І f\ І о н І а український ' 11 " (І r ~~~~:інський

Неділя,

7.00 -

18 КВІТНЯ

Свята Літургія в Санктуарію Божого Милосердя,

відвідини Перемишля .

18.00 - Орієнтовний

час повернення до Львова

ВАРТІСТЬ ПАЛОМНИЦТВА:

135 €

СИНОДАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

•

ЛЮТИЙ2010

Синод єпископів УГКЦ.

СИНОДАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ з нагоди 20-ліття легалізації УГКЦ, 65-ліття з дня смерті МитрополитаvАндрея (Шептицького) та 25-ліття з дня смерті Патріарха Иосифа (Сліпого) Початок у ч.

Продовження.

Вселенськими Соборами в першому тисячо

1за січень 2010 року.

літті християнської історії. Упродовж другого тисячоліття патріаршої гідності, насамперед

У перспективі єдиного патріархату «Ось нове творю все» (Одкр.

за підтримки відповідної державної влади, до

моглися Московська, Сербська, Болгарська й

21, 5).

Румунська Церкви.

Кожна Церква звершує свою місію серед

Ідея патріархату Київської Церкви зродилася

конкретного народу, в певному історичному

часі та географічному просторі. Подібно як Ісус

на початку XVII століття у дещо інших обстави нах та мала свою унікальну специфіку, оскільки

Христос, ставши людським дитям, «зростав

визрівала не з політичних мотивацій, а з насущ

мудрістю, літами і ласкою в Бога та в людей»

них потреб церковного життя. Ця ідея, за заду

(Лк.

2, 52), щоб осягнути вік зрілого мужа, так і св. Церква - його Тіло - має різні етапи свого

мом її видатних речників - Митрополитів йо сифа Велямина (Рутського) та Петра (Могили),

розвитку та ступені зрілості. Різні форми ор

- полягала насамперед у тому, щоб поєднати

ганізаційної структури ми по-церковному на

дві гілки колись єдиної українсько-білоруської

зиваємо єпархіями, митрополіями та патріар

Церкви, які внаслідок незгод щодо укладен

хатами. Серед останніх особливою пошаною

ня Берестейської унії опинилися під різними

втішаються

юрисдикціями: Рима й

п'ять

найдавніших

патріархатів:

Царгорода. Спільний

Рима, Царгорода, Олександрії, Антіохії та Єру

патріархат мав би, за тодішнім висловом, не

салима (т. зв. Пентархія), які були встановлені

лише поєднати «Р усь із Руссю», а й спричинити-

український

христи~~~~~~~

i1t І GІ о н (ІJ rIJ

СИНОДАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

ЛЮТИЙ 2010

ся до відновлення єдності між християнським

Київські митрополити, хоч не носили па

Сходом і Заходом, підтримуючи сопричастя з

тріаршого титулу, управляли Церквою наче

Першим і Другим Римами та допомагаючи їм

патріархи, користуючись патріаршими права

подолати гіркі наслідки церковного розколу.

ми по взору інших Східних Церков. Вони були

На жаль, конфесійна упередженість тодішнього

свідомі, що патріархат Церкви

проводу великих Церков та фанатизм загалу не

знак зрілості і самобутності помісної Церкви

дозволили втілити в життя таку «універсальну

та могутній чинник в церковному і народному

унію», але її здатність стимулювати екуменічний

житті.

діалог і сприяти церковному порозумінню й по

єднанню в Україні не згасла з Плином часу і не згубилася в глибині віків.

- Андрей (Шептиць

1975 році він же започакував процес фак

тичного творення патріархату УГКЦ, який три

ває й досі.

У ХХ столітті її палким промотором знову стає унійний Митрополит

- це видимий

Коли

1991

року постала незалежна Укра

їнська держава, свій рух до патріархату від

кий), який, подібно до свого великого попере

новило й українське православ'я. Між право

дника Йосифа Велямина (Рутського), готовий

славними Церквами немає однозгідності щодо

був навіть зректися особистих амбіцій заради єдності Української Церкви та її поєднання з

способу досягнення патріаршого статусу: одні вибрали шлях самопроголошення його (як-от

Вселенською Церквою, хоча саме йому уряд

УАПЦ у

Української Народної Республіки у

1918 році

ху через «дарування автокефалії». Натомість

пропонував патріарший титул. Згодом у сво

спільним є те, що усі спадкоємці історичної

1991 році), інші віддають перевагу шля

єму зверненні до православних співбратів з

Київської Церкви в Україні визнають, що вона

1942 року слуга Божий писав :

дозріла для досягнення патріаршого статусу.

«При відновленні Київської митрополії та

Практичне втілення патріархальної іде·і в обох

при майбутньому, дасть Бог, піднесенн і київ

ського престолу до гідності патріархату, ми

Київської Церкви виразно свідчить також про

будемо канонічно підпорядковані тому патрі

те, що ця ідея насправді має понадконфесійну

греко-католицькій і православній

гілках

архові, коли він визнає владу Вселенського

природу. У цьому випадку навіть найменший

Архиєрея.

успіх однієї з гілок водночас стає успіхом усіх,

Не тільки ми, греко-католики, не маємо нія

оскільки крок за кроком прокладає шлях до

кої волі старшувати і накидатися нашим братам,

кінцевої мети

але навпаки, ми готові навіть з власною стратою

часного.

патріархату єдиного, сопри

їм підчинитися, так що й повна злука двох укра

Останнє двадцятиліття засвідчило, що до

їнських віроісповідань виглядала би так, що

могтися визнання патріархатів, проголошених

радше треба б говорити про підчинення греко

нащадками Київської Церкви, не легко. Що в

католиків під власть Київського Патріярха».

цій ситуації робити спадкоємцям святоволо

Але і цього разу плани поєднання і патріар

димирового Хрещення в Україні: впадати в

шого довершення ієрархічної структури Укра

розпач? знеохочуватися? живити в серці обра

їнської Церкви були брутально перервані на силлям безбожної комуністичної влади, яка не

зу на уявних винуватців?

лише придушила спроби відновлення Україн

ховного гарту і євангельського смирення. Зо

Передусім цей виклик вимагає від нас і ду

ської державності, а й піддала жорстоким пере

крема, ми, греко-католики, мусимо зрозуміти

слідуванням і заборонам усяку релігійну діяль

тих, для кого проголошений нашою Церквою

ність, а УАПЦ й УГКЦ офіційно ліквідувала. Однак

патріархат видається порушенням освячених

відразу після звільнення з ув'язнення тогочас

часом еклезіальних традицій, і невтомно пе

ний Митрополит Галицький йосиф (Сліпий) по

реконувати їх, що це

рушив питання про визнання Києво-Галицького

упродовж уже чотирьох століть. Водночас ми

воля її Божого народу

патріархату перед отцями Другого Ватикан

покликані сповнити заповіт Патріарха йоси

ського Собору, покликаючись на те, що:

фа: «Ніколи не відмовляйтеся від Патріярхату

,U І f' І о н

fІ І V

)r ~~~~~~нський

ІJ український

СИНОДАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

ЛЮТИЙ 2010

своєї Страдної Церкви, ви ж жив1, 1снуюч1

Іншими словами, великих наших цілей, зо

діти!» Це завдання передбачає, що ми мали б

крема патріархату, ми осягнемо не інакше, як

із розумінням, але при цьому й наполегливо

працею над нашим духом, який повинен бути

переконувати світову християнську спільно

гідним цих великих завдань. Патріархат є для на

ту, що Києво-Галицький патріархат міг би ста

шого Божого народу не самоціллю і не політич

ти «серцем» для західної та східної « легень»

но умотивованою метою. У ньому зосереджені

одного Тіла Церкви Христової, або, як про це

питання не лише устрою Церкви, а й єдності її

писав Патріарх йосиф, «[об'єднаний] Київський

Божого народу та його святості. Тому не дивно,

Патріярхат мав бути, і з певністю став би ним,

що в епіграф до цього розділу винесено відомий

рятунком церковної єдности у Вселенській

новозавітний вислів: « Ось нове творю все». До

Христовій Церкві і рятунком нашої української,

«творення нового» нас спонукають особливості

церковної і національної єдности » (Заповіт).

нашої геополітичної та екуменічної ситуації, а

Проте всього цього було би все-таки зама ло. Прислухаймося знову до голосів автора

головно

ті духовні виклики , які стоять перед

нами . Отож, нашим завданням є не лише виму рувати «стіни » патріархату, а й наповнити їх жи

«Заповіт»:

Завершення [окремих помісних східних] Цер

ков патріаршим вінцем було завжди овочем до

вим вогнем нашої віри

і тоді наша патріарша

«оселя » буде визнана у світі як благословенна

зрілої християнської свідомості у Божому люді,

Богом . Саме це й мали на увазі наші єпископи,

у всіх його складових частинах, у свідомості ду

звертаючись із Пастирським посланням « Про

хівництва і пастирів, причому свідомість мирян,

утвердження патріаршого устрою Української

отого духовного стада, довіреного їхньому пас

Греко - Католицької Церкви»

тирському служінню, зігравала неабияку ролю.

(2004) до вірних: - це не тільки

« Патріарши й статус Церкви

Бо тільки дозріла свідомість своїх власних цер

декрет Синоду Єпископів, підтверджений ви

ковних і національних скарбів, своїх культурних

знанням Святішого Отця. Це передусім преоб

та історичних надбань і цінностей, своїх трудів

ражене життя Божого народу, який усвідом

і жертв, що входили в скарбницю цілої Вселен

лює свої нові обов'язки та відповідальності.

ської Христової Церкви, створювали тверду

Завданням усієї Церкви є невтомно працювати

основу для Патр і архату!

над таким преображенням». •

СВЯТЕ ПИСЬМО

ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО ФИЛИП'ЯН о. Діонісій 3ЕВЕДЮК,ЧСВВ

наблизитися до першоджерела, дійти до кра щого розуміння думки апостола Павла у його

Початок у ч.

Продовження.

листуванні з филип 'янами. І це буде нашим

7за січень 2070 року.

завданням . У представленні думки апостола

Павла приймемо такий порядок.

Зміст «Послання до филип'яю>

У вступній частині (Флп виокремити заголовок

Чи для

може «Послання до филип'ян» бути

сучасного

читача

таким

же

промовис

тим, близьким та сповненим богословського

змісту, як воно було для перших адресатів? З певністю так, але для цього необхідно зроби ти деякі зусилля, щоб, долаючи завісу століть,

1,1-11) (1,1-2), після

необхідно якого Пав

ло переходить до висловлення подяки Богові

(1,З-8) і завінчує її молитвою

(1,9-11).

У головній частині послання можна виділи ти чотири окремі теми:

новини і повчання (1,12-З,1); тут знахо

димо розповідь Павла про його ситуацію, на-

український і11 І Іон І а христи~~~~~~~ " (J

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛЮТИЙ 2010

станови спільноті у Филиппах з наголосом на

Чи вже у «Посланні до филип'ян» ці тер

витривання в єдності, вірність Євангелії, по

міни

кірність, на зразок Ісуса Христа, слухняність,

покладення рук апостолів Святу Тайну свя

означають тих,

які

прийняли

через

а також повідомлення про Тимотея і Епафро

щенства,

дита;

однозначної відповіді. Відомо, однак, що вже

2) заклик до обережності перед фальшиви ми вчителями (З,2-4,1);

питання дискусійне, на яке немає

в пізніших апостольських посланнях є вираз

на згадка про ступені церковної ієрархії

заохочення до єдності та чеснотливого

життя

(4,2-9); 4) подяка за отриманий від филип'ян дар (4,10-20). Завершується послання коротким прикін

цевим вітанням і благословенням

(4,21-23).

Тим З,1-13;

4,14; 5,17-19.22;

Тит

1,5-9;

також Ді

20,17.28,де є виразно мова про свячення

по

ставлення у єпископи Святим Духом). Таким чином, можемо зробити висновок, що у гро

маді християн м. Филиппи був належний лад, а якщо слово «єпископ» і не означало тоді ще

наступника апостолів, церковного ієрарха в

Заголовок

сучасному розумінні, то набрало цього зна

Заголовок послання є звичайний для того

св . Ігнатій з Антіохії, єпископ-мученик, який

чення досить швидко. Вистачить згадати, що часних листів: його складають імена авторів,

був страчений близько

адресатів і короткі слова вітання. Хоч ім'я Тим

но вказує у своїх листах на особливу гідність

107 року, однознач

отея є в заголовку, ціле послання має одного

єпископа в Церкві, як також на статус пресві

автора

терів і дияконів.

Павла. Тимотей не є співавтором лис

та, але одним з тих, які перебували біля Павла під час його ув'язнення (2,19-2З; 4,21). Проте

Подяка і молитва

саме Тимотей був із Павлом у Филиппах на по чатку заснування там християнської громади

(Ді

16; 1 Сол 1,1; 2,1-2), Крім того, він має бути знову посланцем Павла до филип'ян (2,23). Адресати послання - «усі святі у Христі Іс усі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами» (1,1). Якщо прийняти час напи сання «Послання до филип'ян» на

Як і інші свої послання (наприклад, Рим

1 Кор 1,4; Кол

1,З;

1 Сол 1,2), Павло

1,8;

розпочинає

з висловлення подяки (1,З-8). Цю подяку Бо гові за участь филип'ян у поширенні Єванге лія він завершує молитвою за своїх адресатів

(1,9-11).

56 рік по Р.Х.

Вже у висловленні подяки Богові Павло

то це перше виразне окреслення християн

заповідає теми, які знайдуть подальший роз

словом «святі» у Павлових листах. У наступних

виток у його посланні. Він говорить про мо

посланнях Павло також досить часто вели

литву з радістю

чає християн цим титулом (Рим 1,7; 8,27; 12,13; 15,25.26.31; 16,2.15; 1 Кор 1,2; 6,1; 7,14 та ін.).

витривалими в добрих вчинках аж «ДО дня Іс

Щодо згадки про єпископів та дияконів,

уса Христа»

(1,4), про необхідність бути

(1,5), про свої глибокі почуття лю

бові і прихильності до християн у Филиппах

треба вберегтися від анахронізму, тобто пе

(1,4.7-8).

ренесення на давніші часи того, що стало

ня у кайданах

нормою в пізніших. У наш час словом «Єпис

щодо витривалості филип'ян у чиненні добра

коп» називаємо ієрарха помісної Церкви, а

(1,5) і двічі говорить про проповідь Євангелія (1,5.7).

словом «диякон»

того, хто прийняв перший

Також Павло згадує про перебуван

(1,7),

висловлює свою певність

ступінь Святої Тайни священства, дияконат.

Молитва, якою Павло доповнює слова по

Натомість по-грецьки слово «єпископ» озна

дяки, висловлює його прагнення, до яких він

чає того, кому доручено догляд, нагляд, про

знову повернеться в листі: про щораз більше

відника спільноти; а слово «диякон»

слугу,

зростання любові, зрілість у пізнанні і всяко

служителя, того, хто виконує окреслене слу

му досвіді, збагачення плодами праведності

жіння у громаді.

(1,9-11).

,и І..- І О Н

ІІІ

:t а український

~~~~~~~нський

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛЮТИЙ2010

Головна частина послання

зою, ніж новою можливістю? Тому в подаль

Навіть у «Посланні до филип'ян», яке Павло

дає ключ до зрозуміння, чому його кайдани вийшли на користь проповіді Євангелія.

ших словах Павло, описуючи свої обставини, пише з глибоких особистих спонук, а не лише як апостол Ісуса Христа і проповідник Єван

Звістка про ув'язнення Павла стала загаль

гелія, виявляється його мистецтво оратора і

новідомою і багатьом додала сміливості: вони

письменника. Хоч хід думок Павла у посланні міг бути зумовлений необхідністю предста

«ще більш набрали відваги безстрашно про голошувати слово Боже» (1,14). Павло знає,

вити свою ситуацію

що не всі проповідують Євангеліє Христове

ням висловити филип'янам подяку

щиро, з любові, деякі більше зі заздрощів, не щиро. Але апостол і цим задоволений: «Чи то

прагненням

18)

(1,12-20; 2,19-ЗО), бажан (4,10-20), зміцнити їх у вірі та єдності (2,1-

чи застерегти від можливих небезпек і

впливу фальшивих вчителів (З,2.18-19), автор не перестає дбати про те, що, на його думку,

сповидно, чи по правді, Христос проповід

ується, і я тому радий і буду радіти»

(1,18).

Яка ж причина Павлової радості? Він пере

найважливіше: проповідь Євангелія. Слово

конаний, що його страждання вийде йому на

«Євангеліє» присутнє у різних частинах по

спасіння, і говорить про це: «Я цілком певний,

4,З.15), і ця тема, як

що нині, як і завжди, Христос буде звеличе

також неустанний, багато разів повторюва

ний у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю»

слання

(1,5.7.12.16.27; 2,22;

ний заклик до радості (дієслова «радіти»:

2,17.18.28;

З,1;

4,4.10;

1,18; 2,17.18; 1,4.25; 2,2.29; 4,1),

і «раді.ти разом З»:

а також іменник «радість»:

(1,20).

Апостол не чарує себе ілюзіями: його

свідчення правди про Христа, через яке він

був ув'язнений, може стати причиною його

слання. Також часто повторюється думка про

страти. Але Павло не боїться цього: «Для мене бо життя - Христос, а смерть - прибу

Павлову готовість прийняти, якщо потрібно,

ток»

навіть смерть за Христа.

так, як кожна людина, має померти, Павло

проходять червоною ниткою через усе по

(1,21), -

заявляє він. Свідомий того, що і

розмірковує над значенням життя і смерті.

1. Новини і повчання (1,12-3,1)

Але його висновки невіддільні

від правди

Заповідь головної теми цієї частини «По

про Христа: «Хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще» (1,2З).

слання до филип'ян» знаходимо відразу на початку: «Бажаю, брати і сестри, щоб ви зна

людини, яка в Нього вірує. Павло ж не тільки

ли, що те, що мені сталося, вийшло більше на

вірує, але живе повсякчасно цією вірою і її

користь Євангелія»

проповідує. І розуміє, що ще, мабуть, не час, ще має «зостатися в тілі» {1,24), бо це вийде на

(1,12).

представлення справи

Навіть якщо таке

походить з бажан

Адже у Христі Бог об'являє надію спасіння для

ня Павла зберегти филип'ян від песимізму і

більше добро Церкві, на її розвиток і радість

страху перед можливими переслідуваннями

у вірі

за віру, воно виявляє не тільке щире пере

(1,25).

І все-таки Павло свідомий того, що, можли

конання Павла, але і справжній стан справ,

во, не зустрінеться уже з филип'янами. Тому

який виявляється у подальшій Павловій роз

закликає їх «поводитися достойно Євангелія

повіді

Христового», незважаючи на те, чи далеко він,

(1,13-14)

та, зокрема, в його заклику до

чи близько, стояти «Твердо в однім дусі, зма

радості.

гаючись однодушно за євангельську віру», не

а. Розповідь Павла про себе (1, 12-29)

боячись противників

Ствердження (Флп

1,12) зовсім не є очевид

гаючись зміцнити филип'ян, Павло нагадує їм,

не саме з себе і потребує якогось пояснення.

що страждання за віру- це великий привілей,

пор.

2,12).

Нама

Ще б пак, яким чином ув'язнення (а саме про

і запевняє: «Вам дана ласка Христа не тільки

нього мова:

вірувати в Нього, але за Нього також і страж

1,7.13.14.17!) може бути

благом? Чи

не є воно запереченням всього і радше загро-

(1,27-28;

дати»

(1,29).

СВЯТЕ ПИСЬМО

ЛЮТИЙ 2010

б. Настанови спільноті у Филиппах (1, 7-18)

особистим спасінням в острасі і трепеті: «Усе

Свідомий того, що може вже і не зустрітися редати їм те все цінне, що може зміцнити їх як

робіть без нарікання і мудрування, щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед

спільноту, тож закликає филип'ян до осмис

якого сяєте, немов світила у світі »

лення змісту віри і до перебування в одно

Які близькі ці слова апостола до Ісусових слів

думності . Такі окреслення як: « Думайте те

з Нагірної проповіді (Мт

саме », « будьте згідливі »

по праву вважає християн у Филиппах своєю « похвалою в день Христа » (2,16).

з филип'янами особисто

думки в собі»

(2,5), -

(2,17),

(2,2),

Павло хоче пе

« плекайте ті самі

є закликами до тверезого

і виваженого мислення, до розсудливості (у всіх цих випадках, як також у Флп

(2,14-15).

5,14-16)! Тому Павло

Павло радіє і закликає до радості филип'ян,

1,7; З,15 . 19;

хоч сам свідомий, що може втратити життя :

4,2.10, вжите дієслово «фронеін » - з грецької

« Навіть коли мушу пролити мою кров на жерт

«думати, мати на думці »). Апостол закликає филип 'ян до єдності

ву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся

та взаємної пошани і рекомендує поставу

веселіться зо мною »

покірн.ості

та

безкорисливості:

разом з усіма вами . Та й ви також радуйтеся і

(2,17-18).

« Думайте

те саме, майте любов ту саму, будьте одно

в. Про Тимотея й Епафродита

душні, згідливі. Не робіть нічого під впливом

Повідомляючи

суперечки, чи з марної слави, але вважаючи

(2,19-3,7)

про свої наміри

вислати Тимотея до филип'ян та передаючи своє по

в покорі один одного за більшого від себе,

слання через Епафродита, Павло водночас

майте на увазі користь не власну, а радше ін

дає дуже позитивну характеристику їх оби двох. На відміну від тих багатьох, що «шукають

ших»

(2,2-4).

За найвищий зразок Павло ставить приклад

чогось власного, а не Христа Ісуса», апостол

Ісуса Христа, бо Він, « існуючи в Божій приро

Тимотей цілковито відданий справі Євангелія,

ді," применшив Себе самого, прийнявши ви гляд слуги, ставши подібним до людини », біль

допо м агав Павлові, неначе син батькові. Самі филип 'яни знають його випробувану чесність

ше того, «понизив Себе, ставши слухняним

- хресної» (2,6-8). Таке

і щиру дбайливість про них. Тимотей має при бути до Филиппів, щоб потім, повернувшись,

приниження Сина Божого дало можливість

розповісти Павлові про стан християнської

Богові вивищити людську природу, яку Син

громади у цьому місті.

прийняв у воплоченні і тому отримав люд

ім'я, що понад усяке ім'я, щоб перед іменем

Можливо, обіцянка вислати Тимотея до Фи липпів була способом оправдання Павла пе ред филип'янами у тому, чому апостол чекав,

Ісуса всяке коліно приклонилося на небі , на

аж поки Епафродит, який приніс йому дар від

аж до смерті, смерті ж

ське ім'я Ісус: « Бог його вивищив і дав Йому

землі й під землею, і щоб усякий язик визнав,

филип 'ян, видужає, і чому свого листа пере

що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця »

дав аж через нього, а не через когось зі своїх

Цей гімн, який відзначається ритміч

співпрацівників швидше . Хоч Павло і справ

ною будовою, Павло, імовірно, запозичив з

ді хотів вислати Тимотея в Македонію, що з

Літургії ранньої Церкви. Можливо, филип 'яни

часом і здійснив (Ді

знають його, а, можливо, Павло вперше подає

Епафродита тривала якийсь довший час, бо звістка про неї уже стала відома филип'янам.

(2,9-11).

його їм як вдале окреслення таїнств Христо

Павло дуже позитивно характеризує Епафро

вого воплочення й відкуплення.

Хоч сам гімн є христологічний (окреслює

таїнство Христа), Павло наводить його у со теріологічному

контексті:

як

19,22). Мабуть, хвороба

можна

стати

учасниками спасіння , до якого всі покликані у

дита і закликає своїх адресатів мати таких, як він, у пошані. Закінчує цю частину послання Павло за

кликом до радості у Господі (З,1) . •

Христі. Апостол заохочує филип'ян до слухня

Закінчення

ності, на зразок Божого Сина, та до праці над

у наступному числі

J.lf PІOH JIJ український \1 or ~~~~~нський

ІІІ

-19

- 20

З ЖИТТЯ ЦЕРКВИ

ЛЮТИЙ 2010

ДЛЯ СТРИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ПРИЗНАЧЕНО АПОСТОЛЬСЬКОГО АДМІНІСТРАТОРА

AD NUTUM SANCTAE SEDIS 20 січня 2010 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви про

те, що за станом здоров'я владика Юліан ~бур не може виконувати обов'язки правлячого єпископа. Тому єпископа-помічника

Стрийської єпархії Тараса Сеньківа іменовано Апостольським адміністратором ad пutum Saпctae Sedis (на розсуд Апостольської Столиці). Це означає, що управління Стрийською єпар· хією повністю передано Апостольському адмі

ністратору, однак владика Юліан Ібур зберігає титул єпарха Стрийського. Владика Юліян, якому у грудні цього року виповниться 68 років, очолює Стрийську єпархію УГКЦ від моменту її створення у

2000

році. Він працював над створенням її ор

ганізаційних структур та розвитком душпастир ської діяльності. Стрийська єпархія розташована

у західній частині Львівської області і включає п'ять районів

Стрийський, Городоцький, Мико

лаївський, Жидачівський та Перемишлянський" Душпастирська діяльність здійснюється у понад

330 парафіях, розподілених у 16 деканатах. • За матеріалами Радіо Ватикан

•

Аnостоnьський адміністратор вnадика ТарасСенькІв.

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ІЄРЕЙСЬКІ СВЯЧЕННЯ У БУЧАЦЬКОМУ МОНАСТИРІ о. Діонисій ЗАВЕДЮК, ЧСВВ_

У неділю,

------

-----

27 грудня 2009 року в храмі

Бучацького монастиря Чесного Хреста

Урочисту

щенний

св.

Літургію

владика

Софрон

очолив

преосвя

Мудрий,

ЧСВВ

Івано-Франківська. З ним співслужили священики Василіяни

Господнього, з благословення Апостольського адміністратора Бучацької єпархії

о. Павло Райчинець, Протоігумен

о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, відбулися ієрейські

ВІФБС, о. Макарій Солюк, настоятель Бучацько

свячення трьох ченців Василіян: Йосафата

го монастиря, а також настоятелі і представни

Провінції

св. Миколая в Україні, о. Роберт Лисейко, ректор

Вороцянки, Андрія Драга на та Вінкентія

ки інших василіянських монастирів

Слободяна.

Франківська, Гошева, Львова, Жовкви, Луцька,

український

христи~~~~~~~

з Івано

;u Ір Іон

111 \1

)

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 2010

Малого Березного, Лаврова. У Божественній

безкровну Евхаристійну Жертву, відпускати в

Літургії взяли також участь численні монахи , монахині, родичі й знайомі кандидатів до свя

Божому імені гр і хи людей. Велика це гідність,

щенства та парафіяни церкви Чесного Хреста Господнього.

велика й відповідальність.

Під час ієрейських свячень ректор о. Роберт Лисейко, делегат Протоігумена Провінції Най

Ісуса Христа з десятьма прокаженими , з яких

святішого Спасителя о. Йоанікія Чверенчука, привів дияконів Вінкентія, Андрія та Йосафата

тільки один повернувся з подякою, владика

до престолу. Привітавшись з владикою та три

Софрон звернув увагу на гідність священи

чі поцілувавши чотири кути престолу, вони

ка . Старозавітні священики не лікували, мали

склали визнання віри і присягу, поклавши руку

У проповіді , на основі читання про зустріч

тільки обов'язок тих, які одужали, знову при

на Євангеліє. Опісля. стали навколішки перед

єднати до громади . Зцілив же тих десятьох

самим престолом, владика Софрон прочитав

прокажених Ісус Христос. Страшною хворо

бою є проказа, набагато ж страшнішим є гріх

молитви ієрейських свячень. Вся церковна громада молилася, «щоб зійшла на них благо

людини, бо він не тільки тілові наносить шкоду,

дать Святого Духа», і щоб вони були добрими

а нищить безсмертну душу. Ісус Христос, Син

священиками на зразок Ісуса Христа. Опісля

Божий, який став людиною, хоче вилікувати

новоієреї, під гучний спів священиків і вірних

людство від гріха. Щоб бути якнайближче до

«аксіоо> (з грецької

людини, Він установив у Церкві святі Тайни,

чені у священич і ризи: епітрахиль, пояс, нару

- «достойний»), були обле

беручи участь в яких християни отримують

кавники та фелон і стали до престолу та з усіма

силу для боротьби з гріхом. Відпоручниками

священиками відправляли Божественну Літур

Ісуса Христа є священики, які отримали владу

гію. На закінчення Служби Божої хор заспівав

здійснювати святі Тайни, зокрема приносити

«многая літа » Папі Венедикту

l I )r ~~~~rі~~нський

;u f" f 11 "

он

п український

XVI, Блаженніша-

-21

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 2010

му Любомиру, єпископам, священикам, зокре

ян і численних гостей з цим торжеством і подяку

ма новоієреям та всім вірним.

вав владиці Софрону і священикам, які прибули в

Дякуючи владиці Софрону, о. Роберт Лисейко

цей день до Бучача. Від нововисвячених ієреїв до

побажав йому міцного здоров'я і Божої опіки, щоб

присутніх звернувся о. Вінкентій Слободян, який

ще довго міг служити як архиерей Христовій Церк

подякував Богові за дар життя і покликання, Ва

ві. Також відзначив, що цей рік був дуже плідним на

силіянському Чинові за монаше і священиче ви

священичі свячення для обидвох Провінцій Василі

ховання, владиці Софрону за уділення свячень,

янського Чину в Україні. Настоятель монастиря о.

батькам за любов і турботу, друзям, знайомим та

Макарій Солюк привітав новопресвітерів, парафі-

всім вірним - за підтримку і молитви. •

Новоієрей Йосафат Іван Вороцянка народився 4 липня 1984 року в с. Суховоля Городоцького району Львівської області. У в Суховольській загальноосвітній школі . У листопаді

1990-2001 роках навчався 2001 р. вступив до

Василіянського Чину св. Йосафата, новіціят провів у Крехівському монастирі і там склав перші чернечі обіти у серпні

2003 р. У 2003-2009 роках навчався у

Василіянському інституті філософсько-богословських студій ім. Й. В. Рутського (Львів-Брюховичі). Довічну професію склав у Гошеві 12 липня 2009 р" а 26 липня 2009 р. прийняв дияконські свячення в Івано-Франківську з рук Єпископа Софрона Мудрого, ЧСВВ.

Новоієрей Андрій Василь Драган народився Жовківського району на Львівщині. У

загальноосвітній школі, а в

9 травня 1984 року в с. Крехові 1990-1999 роках навчався в Крехівській

1999 р. вступив до історико-філософського ліцею (тепер

Колегіуму) ім. св. Йосафата при Бучацькому монастирі. У вересні 2001 р. вступив на кандидатуру до Крехівського василіянського монастиря св. Миколая і там, після

закінчення новіціяту, склав перші чернечі обіти у серпні 2003 р. У 2003-2009 роках

навчався у Василіянському інституті філософсько-богословських студій ім. Й. В. Рутського. Довічну професію склав у Гошеві

12 липня 2009 р" а 26 липня 2009 р.

прийняв дияконські свячення.•

Новоієрей Вінкентій Василь Слободян народився Тлумацького району на Івано-Франківщині. У школі. У

18 січня 1979 року вс. Жуків 1986-1988 роках навчався в загальноосвітній

1994-1996 роках вступив до василіянського ліцею у Червонограді Львівської

області. У серпні 1996 року вступив до Василіянського Чину, кандидатуру розпочав у монастирі ум. Кула в Сербії. По кількох місяцях був переведений до Малоберезнянського монастиря на Закарпатті, де закінчив новіціят й у серпні 1998 р. склав перші чернечі обіти. У 1999-2001 роках виконував служіння у Золочівському монастирі. У 2001 році розпочав

навчання у Вищій духовній семінарії в м. Перемишлі (Польща), яке завершив у 2007 р" здобувши ступінь магістра богослов'я. Вічні обіти склав 5 липня 2003 р. у церкві свв. Ольги і Єлизавети у Львові. У 2007 р. повернувся на Україну і отримав призначення до Гошівського монастиря, в якому 16 листопада 2008 р. прийняв дияконські свячення з рук владики

Софрона Мудрого. •

український

христи~~~~~~~

)

;u І f\ Іон ІJ 811 " (J r

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ УКРАЇНИ

ЛЮТИЙ 2010

ЧУДОТВОРНАJКОНА МАТЕРІ БОЖОІ У ЛЬВІВСЬКОМУ ВАСИЛІЯНСЬКОМУ ХРАМІ СВ. АНДРІЯ (Україна) Історія Деревнянської чудотворної ікони Матері Божої бере свій початок із с. Деревня

на Жовківщині у 1786 році. Одн~ бездітне подружжя з цього села довший час молилося перед іконою Богородиці, аби Господь благословив його потомством. І сталося чудо. Жінка у віці

42 років народила хлопчика,

апе немовля було незрячим. Та батьки не зневірилися у Божому милосерді і п'ять піт побожне подружжя ревно благало в молитвах Пресвяту Богородицю зору для своєї єдиної дитини, відмовляючи щоденні вервички біля її ікони. На празник Успіння Божої Матері мати

розповідала незрячому синові, якою доброю є Пресвята Діва Марія, з надією вдивляючись в її ікону. Аж тут дитя радісно вигукнуло: «Яка

гарна Мати Божа!». Сталося чудо: хлопчина

ною іконою Матері Божої, щоденно молячись

прозрів. Втішені чудесним зціленням своєї

перед нею. Власне, завдяки його молитвам до

дитини, батьки вирішили, що не мають вони

Пресвятої Богородиці перед іконою, благодать

права тримати цю чудотворну ікону Божої Матері вдома, тож передали її до чернечої

Божа зійшла вдень Благовіщення на невиліков

обителі отців Василіян у Жовкві. Тоді ж, в знак

отримала чудесне зцілення. Довго чудотворна

вдячності за паски, отримані при цій іконі

ікона перебувала в підпільному монастирі от

Матері Божої, вони власним коштом справили

ців Василіян ус. Малехові біля Львова. 18 січня 1990 року її було встановлено у відновленому монастирському храмі св. Онуфрія, а 12 грудня

дерев'яні шати для цієї ікони. У

1948 році

Деревнянська чудотворна ікона Матері Божої.

но хвору дівчину, дитину місцевого атеїста, яка

на празник Благовіщення цю чу

цього ж року урочисто перенесено до васи

дотворну ікону старанням ченця Василіянина

ліянського храму св . Андрія у Львові, де вона

Антонія Масюка було перевезено до Крехова

перебуває і зараз.

із Жовківського монастиря, який був ліквідо

червня

2001

року Деревнянську чудот

ваний, як і інші василіянські монастирі, радян

ворну ікону Матері Божої коронував Святіший

ською владою. Саме йому, за Божим Провиді

Отець Іван Павло

нням, судилося врятувати цю ікону Пресвятої

гії у Львові. •

11 під час Божественної Літур

Діви Марії з вогню, коли після закриття Крехів

Адреса:

ської чернечої обителі місцеві атеїсти в день

Храм св . Андрія

Успіння Пресвятої Богородиці палили на вог

пл. Соборна, З А

нищі ікони та різні церковні речі. З цього часу о. Антоній не розлучається з цією чудотвор-

t111Glo"dp

український

християнськии часопис

тел.:

79 ООО м . Львів (0322) 72-89-05

-23

- 24

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 2010

СВЯТО СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО В ЛУЦЬКУ Марія-Зоряна ГНІЗДОВСЬКА,

Христові » у вишиванках, хлібом і сіллю зустрі

чали двох владик: єпископа Йосафата Говеру,

ревнителька Ал ~тольства молитви ,_м. Львів

екзарха Луцького УГКЦ, і римо - католицького

13-14 січня 201 О р. мені пощастило побувати

єпископа Маркіяна Трофим'яка. Урочиста архи

в Луцьку в монастирі св. Василія Великого.

єрейська Божественна Літургія , яка стала цен

Серце переповнилося радістю, коли побачила

тральною частиною відпустових святкувань,

величний храм і пригадала, в яких умовах

зібрала численне духовенство, яке прибуло з

тут усе починалося, коли

1 грудня 1994 р.

інших василіянських і римо-католицьких мо

в маленькому залізному приміщенні ми

настирів України, а також священиків інших

створювали молитовну групу Апостольства

конфесій. Проповіді виголосили єпископ Йоса

молитви, якої я була першою ревнителькою.

фат Говера та єпископ Маркіян Трофим'як. По завершенні Божественної Літургії зі словами

13 січня, в навечір'я празника св.

подяки до єпископів та до всіх парафіян і гос

Василія о . Терентій Цапчук, ЧСВВ, настоятель

тей звернувся настоятель Луцької обителі о.

монастиря, з іншими священиками відслужив

Терентій Цапчук, ЧСВВ .

В середу,

Вечірню з литією. Реколекційну науку про свя

Опісля діти молодіжного товариства «Диво»

ті Тайни провів священик о . Володимир Лось,

показали чудовий вертеп. На закінчення всі

професор з Івано-Франківська. Потім після

прийняли мирування й

сповіді вірним бу·ло уділено св . Тайну Оливо

водою і, сповнені радісних почувань, зміцнені

Божою благодаттю, розходилися по своїх до

помазання.

Зранку, після Утрені й освячення води, хлоп

ці й дівчата з товариства «Українська Молодь

окроплення святою

мівках, вітаючи один одного зі святом та несу чи дух радості і миру. •

8 ЦЕРКВА ТА СУСПІЛЬСТВО

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ І ФАКТОРИ СУЧАСНОЇ КРИЗИ: ПОГЛЯД ЗБЛИЗЬКА або чи врятує новий президент Україну? Віктор ПОЛЄТКО Вже з самого початку 2010-й рік знаменувався черговим спалахом суспільної активності. Після святку

вань Нового року та Різдва українці знову з головою поринули в політичні баталії. Передвиборчі програ ми, результати соціологічних опитувань за різними версіями, моделі розвитку країни, взаємна критика кандидатів аж до відвертого обливання брудом всіма можливими методами з допомогою засобів

масової інформації - ось перелік основних тем довгих і емоційних розмов за святковими столами чи не

більшості українців, який можна далі продовжувати в тому ж дусі. Загалом, все як завжди. Проте, цього річний перед- і післявиборчий процес все ж таки набув своєї специфіки і «неповторності». В перwу чергу

це пов'язано з глибокою кризою, яка має немало вимірів, має також свої причини, прояви та наслідки. Останнім часом слово «криза» набрало не

процесів і явищ в економічних системах кра

чуваної раніше популярності . Воно активно

їн

застосовується для означення несприятливих

ського й азійського просторів . Також « криза »

західноєвропейського,

північноамерикан

український м

хриаи~~~~~~~ І 11 111 V

ІОН

Jar

ЦЕРКВА ТА СУСПІЛЬСТВО

ЛЮТИЙ 2010

вживається щодо коливань на міжнародному

рів покинути те, що самі пильно зберігаємо, але

валютному ринку і, в результаті, нестабільності

не завжди, чи, точніше, практично ніколи пу

національної валюти; а також щодо політичної

блічно не визнаємо? Наслідки пострадянського

ситуації в Україні. Останнє питання хотілося б

мислення видно на кожному кроці. Для при

кладу, кількість водіїв, котрі мріють про бензин

розглянути детальніше.

Виглядає, що головною причиною т. зв. ві

вартістю десять копійок за літр, швидше за все,

тчизняної політичної кризи є серйозне розчару

в багато разів перевищує кількість тих, які сві

вання в ідеалах, що голосно маніфестувалися

домі того, до яких наслідків це може привести.

п'ять років тому. І справді, більшість обіцянок так

Можна знайти багато різних позитивів у мину

і залишилися обіцянками, рівно як і більшість перспектив не реалізувалися. Звичайно, є певні

лому, однак треба констатувати, що радянська система себе не виправдала.

зміни, які, щоправда, не дуже помітні «неозбро

У явищі, про яке йде мова можна знайти

єним» оком, особливо зважаючи на вже згадані

корінь ще деяких «Народних» проблем. По

економічні нестабільні явища. З іншого боку, як

перше, великої популярності набрало розріз

би там не було, заперечити загальне зростання

нення між поняттями «люди» та «держава»,

рівня життя населення України за останні роки,

особливо в контексті словосполучення «дер

принаймні на статистичному рівні буде дуже

жава повинна», не розуміючи, що будь-який со

складно. Напрошується цілком логічне питання:

ціальний договір включає все суспільство і не

чому ж тоді всебічне незадоволення суспіль

передбачає жодного бар'єру. Іншими словами,

них мас продовжує зростати? Відповідь тут не

слід визнати часткову правильність відомого

може бути однозначною і вона стосується різних

вислову Людовіка

аспектів життя.

тільки я. По-друге, всю зовнішню політику ми

XIV:

«Держава

це Я», але не

Можливо, для того, щоб прояснити ситуа

дуже часто оцінюємо через призму міжнаціо

цію, слід подивитися на поведінку українців з

нальної та міжетнічної неприязності, якщо не

електоральної точки зору, а, відтак, зрозуміти

ворожнечі, а не в категоріях прямої чи опосе

в який спосіб ми мислимо як громадяни і як ви

борці. Звичайно, що зробити це не так просто,

редкованої вигідності. Сумно, але факт. Другим важливим моментом є непослідов

оскільки в кожного з нас є свої переконання (і

ність пристосування України до темпів світо

це стосується не лише політики), а також кожен

вого розвитку. Стримати глобалізаційні впливи

з нас, правдоподібно, глибоко в душі вбачає в собі унікального індивіда, ймовірність помил

вже практично неможливо, а ось використо

ки якого в тих чи інших уявленнях якщо не ну

вувати їх правильно можна, хоч і складно. Т.зв. «кока-колонізацію> несе з собою дуже багато

льова, то набагато менша, ніж всіх оточуючих.

доброго і поганого, що, однак, не підлягає філь

Можливо, настав час піднятися вище цього і

труванню. Якщо на Заході цивілізаційні процеси

подивитися в очі невблаганним реаліям.

проходили і продовжують проходити в певній

Отож, треба визнати той беззаперечний факт,

логічній послідовності, то в українському селі

що в нашій крові текли, течуть зараз і продо

дешевий Інтернет вже став нормою, на відміну

вжуватимуть текти радянські ментальні впли

від, скажімо, гарячої води. В розпорядженні на

ви. Якщо раніше це був феномен hото sovieticus

селення знаходяться колосальні інформаційні

(«гомо совєтікус»), то тепер його можна було б

ресурси. Для того, щоб їх ефективно викорис

назвати

(«гомо пост совє

товувати, слід мати певний рівень загальних

тікус»). Після вісімнадцяти років незалежності

знань, які б дали змогу вчасно аналізувати цю

синонімом нормального життя для багатьох ще залишається «ковбаса по два двадцять», а осно

homo post sovieticus

вним законом логіки

принцип «не вкрадеш

не проживеш» або ж «державне- значить нічиє, а нічиє

значить своє». Тому постає зустрічне

питання: навіщо вимагати від державних ліде-

J.ІІРІОН )IJ український

ІІІ

~~~~~~~нський

інформацію, а з цим у нас є проблеми. Звідси масова розгубленість, причому, не лише по

літична. З погляду автора даної статті є ще один, вже третій

за

чергою

внутрішньо-громадський

чинник, який провокує т.зв. політичну кризу:

- 26

ЦЕРКВА ТА СУСПІЛЬСТВО

ЛЮТИЙ 2010

надмірне соціальне розшарування. Так склало

умовним. Ця проблема буде не просто існувати,

ся історично, що на великій території України

але й розвиватися до того моменту, поки кожен

проживають різні етнічні групи, які спілкують

не буде ідентифікувати себе як дієздатна й відпо

ся різними мовами, мають досить відмінний

відальна самостійна частинка великої європей

спосіб життя, зайняті в різних видах діяльності і формують окремі парадигми бачення тих чи

ської нації, а не як відокремлений індивід, хата якого завжди скраю.

інших процесів. Як додаток до цього є ще як

Всі згадані явища мають пряме відображення

мінімум дві осі такого розшарування: одна по

на політичному житті країни. Люди не можуть

лягає в матеріальному забезпеченні і стосуєть

правильно оцінювати політичних й політико

ся в першу чергу того, що в Україні практично

економічних процесів, не усвідомлюють суті цих

немає сформованого середнього суспільного

процесів або ж виявляють повну байдужість до

класу,

не

кажучи

вже

про його домінування. По-друге,

спостеріга

них. В таких умовах ситу-

ація в державі, найімовірніше,

залишатиме

ється очевидна і над

бажати кращого неза

то велика різниця між

лежно від особи на по

різними

сту президента. Нетому,

рівні

верствами у

інтелектуальної

Дану

що вибрали «ПОГаНОГО», а тому, що за п'ять чи де

підготовки.

тему

можна

сять років змінити щось

продовжувати

далі,

дуже складно. Причини

знаходити інші факто

виникнення

ри, які, правдоподібно,

ті проблем України та

більшос

будуть конкретизувати

важелі

або

їх розв'язання не зна

показувати

част

впливу

на

хід

кові випадки згаданих,

ходяться

узагальнюючих. ..

ції органів державної

Од

компетен

нак, як це не парадок

влади,

сально, але й вони є на

кожного

слідком. Така теза для

зокрема! Це дуже до

багатьох не є новою: в Україні фундаментальна криза є світоглядною і

в свідомості громадянина

бре видно на прикладі ситуацій, в яких «звичайні» українці входять в

саме вона спричиняє кризу в інших сферах жит

правовий контакт з державними структурами.

тя. Проте рідко хто говорить вголос про те, що

Здається, що в більшості випадків ініціатива по

ця проблема криється не в масовій невизначе

рушення правового порядку походить не від

ності, фрагментарності та безвідповідальності, а

останніх. Досить згадати хоча б дороги та декіль

у втраті укра·інцями ідентичності як такої. Через

ка вищих навчальних закладів ...

історичні обставини

формування української

Країна не почне динамічно розвиватися у при

нації ще не завершилося. Ми ще досі вважаємо

родній спосіб до того моменту, поки народ не

футбол «фактором об'єднання нації», хоч потре

підготує передумови такого розвитку на інтелек

би в таких факторах вже давно не повинно бути.

туальному рівні, як це сталося, наприклад, у США в ХІХ-ХХ ст. чи в Японії після 11 Світової війни. В ін

Ми ще досі не можемо усвідомити того, що ет нічних «діагнозів» вже давно немає, а ті, що були

шому разі жодні дотації Міжнародного валютного

колись, не мали достатніх раціональних підстав.

фонду чи зниження цін на газ вдвічі нам не допо

Ми ще не навчилися визначати пріоритети в та

можуть. Мусить бути строго визначена ієрархія

кий спосіб, щоб ставити щось вище від власних

цінностей та вироблений і зрозумілий механізм

економічних чи інших інтересів. Закон для нас

досягнення та сповнення цих цінностей, при цьо

часто продовжує залишатися формальним та

му не «зверху», що було притаманним для тота -

український іІ11"10Н Jб христи~~~~~~~ \1 (J

ЦЕРКВА ТА СУСПІЛЬСТВО

ЛЮТИЙ 2010

літарних та диктаторських режимів, але «знизу».

нізації життя в суспільстві, тобто вирішує всі

Українці повинні зрозуміти, що пріоритет завжди

проблеми . Християнство протягом своєї дво

повинен надаватися колективним інтересам, і на

тисячолітньої історії сформувало достатньо

вчитися строго розділяти ці інтереси. Соціальний

багато

договір завжди мав і матиме в перспективі до

рення, оскільки практично вся історія держав

ефективних

концепцій

державотво

сягнення вигоди і комфорту для всіх учасників.

ностей Західної Европи та Америки є прямим

Очевидно, що немає ідеальних демократій, але

продуктом взаємодії клерикальної та світської

є кращі і гірші. Наша

влади . Християнство

погана, бо в основі добро

найвища форма релі

го державного устрою мусить бути сформоване

гійності, так як і демократія

громадянське суспільство. Будь яка інша модель

державного правління . Очевидно, що тут не

розвитку держави є штучною, поверхневою і не

йдеться про перспективу прийняття держа

найвища форма

може дати стійких, тривалих і стабільних резуль

вою церковної моделі управління, але про від

татів. Відтак, призначення чи вибори на різні дер

повідність християнс т ва як державної релігії

жавні посади, включно з найвищою, зводяться

до демократичного устрою даної держави .

до пошуку людей, найбільш гідних для того, щоб виголошувати святкові промови та здійснювати низку інших формальних функцій.

Однак, до такого рівня треба йти ще дуже дов го. На шляху воскресіння нації стоїть не менше

За визначенням демократія-народовладдя.

перешкод , ніж на шляху об'єднання Церков. Важливо, щоб практикування релігії великою

Проблема демократії по-українськи в тому, що

кількістю громадян стимулювало їх до праці

народ ще не навчився і не може здійснювати

не лише над власним спасінням, а й на благо

цю свою владу. Події в парламенті, що свідчать

різностороннього розвитку України .

про його недієздатність, лише ілюструють на

До великого «стрибка» чи « Прориву» ми ще

строї народних мас, а вічно-актуальне виправ

не готові. Не слід також очікувати на «еконо

дання

м і чне д и во», оскільки всі такі «дива », наявні в

цих подій

власними зацікавленнями

державних діячів, яким, мовляв, вигідно діяти

історії, зовсім такими не були і мали свої пере

саме так, виглядає дуже вже неправдопод і бно.

думови, причини та раціональне обІрунтуван

Проблема України не в тому, що її державні ба гатства буцімто завжди і звідусіль обкрадають.

у нас ще немає і , як виглядає, скоро не буде.

ня . На жаль, ні одного, ні другого, ні третього

Рівень розвитку держави далеко не в першу

Молода Україна , як і більшість молодих людей,

чергу залежить від ступеня прихильності до

сподівається на швидку матеріальну перспек

безпосередньо - близьких сусідів чи Европей

тиву, не усвідомлюючи, що така перспектива

ського Союзу і, навіть, не завжди вимірюється

потребує не лише вдалого збігу зовнішніх умов,

показниками, подібними до динаміки ВВП на

але й в першу чергу клопіткої прац і над собою.

душу населення. Все це та досвід попередніх

Країна потребує рішень, які будуть приймати

вісімнадцяти років красномовно свідчать про

люди

те, що не надто важливо, за кого ви проголо

ського покоління ... Люди, які зуміли подолати

другого,

якщо

не

третього

пострадян

сували, на відміну від того, про що ви думали,

старі ментальні впливи, не піддавшись новим

коли ставили позначку в бюлетені. Саме св ідо мість, про яку тут йде мова, є істинним зв'язком

загрозам, про які йшла мова вище. Для цього

між тими , хто є джерелом влади та тими, кому

требує консолідації та строго визначеного кур су, варіанти якого сьогодні лише пропонуються

вона делегується .

Єдино

правильне

конструктивне

розв'я

зання кризової ситуації лежить у світоглядно ідеологічній площині і зводиться до

релі

гії. Саме релігія є, з одного боку, реальним фактором об'єднання нації, що не залежить від суб'єктивних уподобань, а з іншого

за

дає ідеологічну та ціннісну основу для орга-

;ulf\IOH Jd \1 О r ~~~~~~~нський

ІІІ

український

потрібна якісна освіта без корупції. Країна по

у передвиборчих програмах різних політичних сил та конкретних осіб. Однак, перш за все вона потребує Божого благословення для продук тивного розвитку всіх наразі болючих сфер та особливо терпеливості . Треба усвідомити, що в жоден інший спосіб ніколи не змінимо вектор нашого соціально-політичного життя.

•

2010 РІК БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ

ЛЮТИЙ 2010

ПОКЛИКАНtІЯ ДО М9НАШОГО ЖИТТЯ ОСОБЛИВИИ БОЖИИ ВИБІР о. Анастасій КАБАЛЬ,ЧСВВ Покликання - це дар самого Бога, який дає його

кожній людині ще перед її народженням. Господь Бог для кожного з нас має свій конкретний план -

менший чи більший, але в очах Божих він завжди важливий та неповторний. Кожна людина має своє покликання. Немає такої людини, яка б не мала покликання.

Серед всіх покликань велику гідність займає покликання до богопосвяченого життя. Мона

ше покликання

це особливий Божий вибір, на

який людина має вільно відповісти,

прийняти

або відкинути. На жаль, сьогодні бёІгато моло дих людей, яких Христос кличе до такого життя,

кличе, і Христос відразу йому відповів: «Йди слі

відкидають його, бо не мають відваги залишити мирське життя. Більше того, їхні батьки не дозво

дом за Мною!» (Лк

ляють їм вибрати цей стан, бо бояться, що вони

кличе до чогось більшого, кличе, щоб Ним ви

не будуть мати онуків, переживають, хто буде жити у хаті, яку вони збудували, або кому діста

брана людина залишила після себе не дві чи три дитини, але щоб вона залишила по собі тисячі

нуться маєтки, які вони набули. Також ще й до

духовних дітей, яких вона своїм служінням на

сьогодні панує думка, що у монастир ідуть тільки

роджує і виховує бути добрими громадянами Царства Небесного та своєї Вітчизни.

ті, які не мають вдома що їсти чи одягнутися, або ті, яким не вдалося чи не пощастило облаштува

Отож, кожна людина має покликання, а серед

ти своє життя у світі. Монаший стан не є останнім

всіх покликань велику гідність займає духовне.

варіантом на життя. Також монастир

не приту

Однак, перед тим, як відповісти на Богом дане

лок для тих, хто не може порадити собі у світі. Євангелист Лука говорить про молодого

покликання, потрібно його розпізнати. Ось де

юнака, який прийшов до Христа, щоб запитати,

стосуються не тільки духовного покликання,

що йому робити, щоб осягнути Царство Небес

але кожного покликання, яке Бог дає.

кілька порад, як розпізнати покликання. Вони

не. Апостол згадує також про те, що цей хлоп

Для того, щоб добре пізнати своє покликання,

чина не прийшов з бідності чи неспроможності

не можна покладатись тільки на себе, на сво"і зді

зреалізуватися у світі. Ні, цьому юнакові нічого

бності. Кожна людина повинна також поклада

не бракувало, бо мав усе. Він не тільки був ба

тися на Бога та прислухатись до Нього. Бог, Який

гатий, він також був побожний, бо виконував

кличе, запевнює Свою конкретну допомогу: «Не

заповіді Божі (Лк

бійся, бо Я з тобою» (Єр

18,18-23).

Цей юнак прийшов,

бо відчував, що має якесь особливе, Богом дане покликання, але не знав яке. Він прийшов до

Христа, бо десь там, у глибині свого серця, від

18,22).

Коли Господь кличе до монашого життя, Він

1,8). Покликання

включає

у себе віру, довір'я і уповання на Божу допомогу. Інша рада, яку дає Філіппе Мадре,

це не під

даватись думці: «А що буде, якщо ... ?». Напри

чував, що має покликання до чогось більшого,

клад, що буде, якщо я не витримаю у подружжі,

але сам не міг зрозуміти, до чого. Саме тому він

або що буде, якщо я не витримаю у монастирі

питав у Христа, до чого ж більшого Бог його

тощо. Таких думок потрібно уникати, бо вони є

український ;uІРІQН

христи~~~~rі~~

111 '1

Jn ur

2010 РІК БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ

ЛЮТИЙ 2010

фальшивими питаннями на дорозі розпізнання свого покликання, бо ними ми вже передчасно себе запевнюємо, що не витримаємо. Ще одна рада

це співставити дві альтерна

тиви та передати їх на роздуму власній фантазії,

як радить Ансельм Грюн . Ось, наприклад, «що було б, якби я через 10-20 років одружився, отримав працю, якби у мене з'явились діти і т. д.?». Які це викликає у мене почуття? А тоді слід

розглянути наступну альтернативу: «Що було б, якби я через 10-20 років став монахом чи стала монахинею?». При цьому потрібно зважати на почуття та порівнювати їх. Там, де більше вну трішнього миру, там Бог хоче мене бачити. Пе

наголошує світлої пам'яті Папа Іван Павло

ревага внутрішнього миру не означає іти туди,

Апостольському повчанні про богопосвячене

де легше, а туди, куди провадять мене мої гли

життя: «В родині молода особа переживає перше

бокі внутрішні відчуття. Адже Бог не промовляє

досвідчення євангельських вартостей, жертовну

до

та віддану любов до Бога та людини».

нас

переконливими

аргументами, а

гово

рить через наші найглибші почування. Остання рада

Прислуховуючись до Христового заклику, Си

це знати, що важко розпіз

нод єпископів УГКЦ

2010

рік проголосив Роком

нати покликання на всі сто відсотків. Звичайно,

монашого покликання, щоб усі вірні цього року

є винятки, коли хтось переконаний у своєму

звернули особливішу увагу в напрямку зростання

покликанні, але в більшості випадків існують

нових і ревних монаших покликань. Це повинна

сумніви щодо нього. Власне, у цьому полягає

бути, перш за все, ревна і наполеглива молитва до

довір'я до Бога, прикладом чого є Пресвята Бо

Господа . Отож, просімо у Господа про нові й ревні

городиця, яка задля своєї покори і повного упо

покликання до монашого життя, а милосердний

вання на Бога стала Співспасителькоюлюдсько

і добрий Бог дасть їх нам, бо «Хто просить, одер

го роду: «Ось я слугиня Господня, нехай зі мною

жує ... » (Мт 7,8), як запевнює нас Христос. •

станеться по слову Твоєму» (Лк 1,З8). Хоч покликання до монашого життя є даром

самого Бога, однак, Христос закликає, щоб про сити у Господа про нові та ревні покликання до цього стану: « Просіть, отже, Господаря жнив,

щоб послав робітників на Свої жнива» (Мт

38).

9,37-

У світлі цих Христових слів свята Церква

МОЛИТВА ЗА ПОКЛИКАННЯ Господи, Ісусе Христе, Ти казав: « Просіть

". Господаря 9,

жнив, щоб вислав робітників на свої жнива » (Мт

37-38). Покірно просимо Тебе сьогодні, поклич собі на службу молодих хлопців та д івчат, які ревно служи

кликання. Кардинал Вальтер Каспер пише, що

ли б Тобі та своєму народові. Своєю ласкою з висоти просвіти всіх тих, які хотіли б присвятити своє життя

робітників для виноградника Господнього не

для Бога. Дай їм ласку мудрості краще пізнати своє

закликає всіх вірних до молитви за духовні по

можна просто «ліпити» чи організовувати, вони

повинні бути вимолені. Молитва є першою умо вою народження нових монаших чи священичих

покликань. Паралельно з молитвою повинно проходити дозрівання у покликанні, яке Бог дає

конкретній людині. Найбільшу роль у вихован

покликання та ласку мужності, щоб відважно піти за

Тобою. Пресвята Богородице, просимо Тебе, візьми під свій покров тих, які прагнуть іти за покликом Твого Сина

і нашого Господа. Допоможи подолати перешкоди,

оберігай їх від злого та плекай у них покликання, яке

ні духовних покликань відіграє родина, в якій

у них зростає. Заступайся за них, щоб колись вони мо

живе мш:юдий юнак чи дівчина. Саме в сім\ че

гли прийти до Божого Престолу і склали Найбільшу

рез приклад щоденного життя християнською

жертву на славу Пресвятої Трійці . Амінь.

•

вірою, зроджуються нові покликання. На цьому

;ulplOH UJIJr ~~~~~~~нський

І І І \f

український

2010 РІК БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ

ЛЮТИЙ 2010

«ЩОБ ВИТРИМАТИ В ПОКЛИКАННІ, ПОТРІБНА МОЛИТВА І РАДІСТЬ ... » У цьому числі часопису з допомогою інтерв'ю із Протоігуменею мати Маргаретою Гутник, ЧСВВ знайомимо наwих читачів із сучасним служінням сестер Василіянок. Варто наголосити, що історія

сучасної Провінції сестер Василіянок в Україні сягає 16ст.В1571 році істориками вперwе

згадано монастир св. Хреста у Словіті, потім монастир Покрови Матері Божої, заснований в Яворові

1621 року. Тоді монахині жили в малих

хатках довкола церкви. Вони вели життя, подібне до пустельницького, зосереджене на молитві, покуті і милостині". В 1991 році УГКЦ офіційно відновила свою діяльність в Україні. Із перwим подихом свободи сестри Василіянки почали відбудовувати спільнотне життя, зосереджене на молитві й апостольській діяльності.

Коли ви відчули своє покликання

до монашого стану, чим воно було спричинене?

Моє покликання відбулося, не побоюся

сказати, в надзвичайний спосіб. Це сталося під час мого першого св. Причастя в

1978

році, в

одному із підпільних монастирів сестер на вул. Моршинській у Львові. Це як у дитинстві іскор

ка впала в серце св. йосафата, так само я можу сказати, що ця іскорка Божої любові мене зво рушила. Хоча у

Протоіrуменя мати Марrарета Гутник, ЧСВВ.

років я до кінця не розумі

ла, але це був такий поклик, що я маю бути у

а також є зразком для наслідування

монастирі. Це, фактично, не давало мені спо

молодим монахиням.

кою. Не означає, що я була така дуже побожна. Звичайна дівчина, навіть такий собі малий ху

Я особливо завдячую Богові, що мала змогу

ще в підпіллі спілкуватися з тими сестрами, які

ліган (сміється). Навіть моя перша любов не за

пережили тоталітарну систему, багато навчи

вадила мені. Я вибрала все таки Христа. Тепер

лася від них особисто. Серед них варто згадати мати Марію Дику, мати Ірину Янович (вона мене

я дуже щаслива і дякую Богу за це покликання.

І чим більше йому дякую, тим більше Він мені

готувала до урочистого святого Причастя), се

відкриває, яке це радісне життя і як, направду,

стру Арсенію Кузик, а також багато інших, імен

вартує жити для Бога і Церкви.

яких навіть не знала. Наприклад, мати Моніка Полянська, яка загинула в Мордовії і тільки цьо

-Високопреподобнамат~покликання

зо

го року ми здійснили перепоховання її остан

особливий дар Божий. Розкажіть, будь

ків в Україні. Це свідчить про те, що вони були

ласка, про тих сестер, які витримали у вірі

людьми великого духа, які не жаліли себе і сво

під час підпілля і дали свідчення Христа,

їх сил. Вони не боялися нічого і заради Христа

український J.ІІРІОН

христи~~~~~~~

111 V

Jn r

2010 РІК БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ

ЛЮТИЙ 2010

вжди дякую Господу Богу, що належу до цієї ве

Наприклад, сьогодні є потреба місій. Заснува

ликої спільноти Василіянок.

ла наша Провінція два доми в Центрі й на Сході України

Кожного дня більшу частину часу сестри Василіянки проводять у молитві. Коротко

в Житомирі та Запоріжжі. Заснували

католицьку школу в Івано-Франківську. Окрім

цього, займаємося катехизацією, працюємо з

розкажіть про розпорядок дня у Вашому

неповносправними особами. На мою думку,

провінційному домі.

сьогодні є потреба в таких духовних осеред

Ми справді намагаємося дотримуватися

ках, де миряни в разі необхідності могли б

цілого церковного правила. Навіть, коли всіх

прийти до монастиря, щоб заспокоїтися, від

сестер немає дома, все одно правило відправ

найти себе, пізнати Бога. Ми також працюємо

ляється . Сестри встають о

в цій ділянці .

5:30,

а вже о шостій

починаємо Утреню і перший час. Потім маємо

На даний час в Україні діє

17 монастирів

розважання і святу Літургію. Після сніданку

сестри, особливо ті , які залишаються вдома, не йдуть на навчання , адже багато хто з них

і місійних станиць сестер Василіянок

навчається,

служіння. Чи допомагають сестри

проводять

духовне

читання

та

перебувають в особисті й молитві. Виконання інших обов'язків у монастирі розпочинається о десятій годині. Хто працює на кухні, хто при

в Україні. Це вагомий внесок вашого

Василіянки нашим заробітчанам, які знаходяться за кордоном і потребують духовної підтримки.

бирає, чи доглядає за старенькими сестра

- Справді, багато наших заробітчан опиня

ми, або й інші обов'язки має виконати . Рівно

ються в таких ситуаціях, що не мають жодного

в полудень збираємося на молитву, на третій

духовного проводу, наприклад, в Греції. Така

і шостий часи. Опісля кандидатки моляться

була ситуація, що греко-католицький свяще

це приватна молитва, вона не

ник помер й українці не мали нікого з духовних

зобов'язує сестер під гріхом, а лише кожний,

ос і б для обслуги, а виробити візу туди дуже

на вервиці

хто бажає, може молитися . Однак, сестри дуже

важко. Нам запропонували співпрацювати й

радо її відмовляють! Після обіду молимося ще

запросили сестер, яким не була потрібна віза .

дев'ятий час, а тоді пів до шостої вечора дзві

Сестри Василіянки виконали там, серед заро

нок кличе сестер до монастирської каплиці на

бітчан, дуже велику духовну працю. Два роки

Вечірню і повечір'я . А вже пізно ввечері збира ємося, щоб помолитися Північну, подякувати Богу за прожитий день і просити ласки на день

наступний.

Однією з харизм кожного Згромадження

чи Чину є апостолят. Назвіть найбільш важливі ділянки праці в цій ділянці.

- На це питання трохи важко відповісти, бо сестри Василіянки не засновані певною духо

вною особою, яка мала харизму. Історично склалося так, що ми мали більш молитовний напрямок. Оскільки історична ситуація змі

нилася і треба було в суспільстві служити по новому, монахині Василіянки почали займати ся шкільництвом. Сьогодні існує багато інших викликів для

Церкви, тому ми

не можемо

сказати, що конкретно робимо в тій чи іншій ділянці, а лише служимо для потреб Церкви.

8 Служимо для потреби Церкви.

- 32

2010 РІК БОГОПОСВЯЧЕНОГО ЖИТТЯ

ЛЮТИЙ 2010

тільки виконує обов'язки, якій їй доручено, і молиться. Після цього розпочинається посту лятура

- від пів року до двох . А тоді дівчата

постулянтки приймають чернечий одяг і роз починається новіціят. По закінченні двох років

новіціяту сестри складають тимчасові обіти на один рік. Фактично, ми маємо привілей, що перші обіти складаємо на один рік. Наступні обіти вони складають на два роки, потім знову на два, тобто разом виходить п 'ять років тим часових обітів. І після цього сестри просять дозвіл на вічні обіти .

Наш новіціятський дім у Брюховичах потре

бував обнови, тому тимчасово новіціят сестер Василія нок перенесли до Львова. Після відпо

відного облаштування монастиря в Брюхови

•

."Подякувати Богові за дар покnикання.

чах там знову відновили формацію молодих кандидаток до нашого Чину. Це дає їм змогу в

наша спільнота мала своєрідну перерву в Гре

кращих умовах готуватися до монашого жит

ції. Минулого року знову почали цю місію . Там

тя . Новичка має змогу заглибитися і більше піз

на даний час сформулась дуже велика грома

нати Христа, але в той же час перевірити своє

да. В неділю на св. Літургії церква переповнена

покликання

людьми. Я сама зустрічала ос і б, які були ще не

жіння Богові і людям .

- чи воно дійсно правдиве, на слу

охрещені , які не знали основ віри, не мали по

няття про Бога, але які таки знайшли його. І це не поодинокі особи .. .

Хто здійснює духовний провід сестер

Василія нок тепер?

- Звичайно, найбільше нас п ідтримують отці

Закликом служіння ближньому за

покликом Христа ви притягуєте молоде

покоління до монастиря? - Мені як настоятельці хотілося б, щоб кож на сестра була щаслива . Щоб бути такою, тре ба цінувати своє покликання . Щоб витримати

Василіяни. Хоча, якщо говорити про св. Тайну

в покликанні, потрібна молитва і радість. Тоб

сповіді, то кожна сестра може обрати сповід

то, ці три речі найважливіші у монашому житті.

ника індивідуально. Нашим офіційним сповід

Якщо ми отримуємо якийсь дар і його не ці

ником є о. Діонисій Заведюк,ЧСВВ .

нимо, це означає, що в і н для нас не дорогий . Отож, покликання в цьому розумінні є також

- У якому віці дівчата можуть вступити до вашого Чину? Як відбувається їхня формація і коли вони складають вічні обіти?

У віці

17 років, після здобуття середньої

великим даром , який не можна змарнувати. Не означає це, що ніхто не має терпіння чи труд

нощів, бо таке нереально на цій землі. Проте внутрішня радість триває .

освіти. Ми не приймаємо дівчини, яку бачи мо перший раз . Даємо їй рік чи пів року, щоб

пожила у спільноті, ознайомилася з монашим

висловите якісь побажання нашим

Дякую за змістовну розмову. Чи

життям. Коли особа виявляє справжнє бажан

читачам?

ня вступити до монастиря, це з нею серйозно

- Взагалі в житті потрібно відваги, а в духо

обговорюється, обмірковується . Коли зі свого боку ми бачимо, що дана особа готова до мо нашого життя, має щире бажання, тоді вона

вному житті ще більше . Бажаю всім такої відва

приходить на так звану кандидатуру. Там вона

ги , бо добрі речі здобуваються нелегко, але з трудом. Не бійтеся і слухайте своє серце. • Розмовляв

українськие

християнськии часопис

lrop САВ'ЯК

t11 IGІ о н dv

ПОСТАТІ ЦЕРКВИ

ЛЮТИЙ 2010

ЗАПАЛИТИ ПАМ'ЯТІ СВІЧУ." Уляна СТЕЦІВ-ТИМЧУК, катехит, журналіст член товариства «Містична .!JJОЯНД ~

В середині лютого в церкві св. Андрія м. Львова згадують пам'ять трьох світлих постатей, що в цьому храмі черпали духовні сипи, молилися, працювали. Зараз вони біnя стіп Ісуса просять за нас Всевишнього.

НАШ ОТЕЦЬ

15 лютого 2008),

записах (ще молодого ченця) чи

день народження

отця Василя Зінька, ЧСВВ

(1922-

таємо постанову: «Коли тужно, то

який до останніх днів слу

молися «Богородице Діво».

жив у церкві св. Андрія. Уродже

Мужність і відвага відзначали

нець міста Сокаля на Львівщині,

усе життя о. Василя. Маючи вже

обставинами життя з ранньої юності змушений був прожива

ставав працювати: сповідав, пи

ти за кордоном. Повернувся на

сав статті · і книги, їздив на місії та

рідну землю лише у

1994

році і

проводив реколекції. Висловлю

працював тут ще

років. Жар

тівливий, второпний, доброзич

вався завжди незабутньо і ори гінально: скажімо, жінок отець

ливий, опікун вбогих, помічник потребуючих та добрий батько

називав «побожним зіллям», оскільки жінки більше ходять до

поважний вік, о. Зінько не пере

молоді". Таким його запам'ятали

церкви, ніж чоловіки; активних

духовні діти .

молодих людей називав «сме

Юним хлопцем Володимир (майбутній о. Василь) вступив до

танкою», тобто суспільстві.

найкращими

Мужній

Христовий

Василіянського Чину. Складаючи перші обіти,

воїн, проповідник Божого Слова, добрий робіт

постановив перед Богом до кінця життя не пити

ник Господнього виноградника. Таким він був,

спиртного і не палити. Ставив перед собою ви сокі завдання і намагався їх виконувати. Пере жив багато важких моментів. У його особистих

таким заохочує бути і нас. Про наслідування святих разом зі св. Августином можна повтори

ти: «Хтось це зміг, і я це зможу!». •

БЛАГОСЛОВЕННИЙ ЦВІТ 18

лютого минає

років з дня відходу до ві

планувала вступити в монастир". З любові до

чності Наталії Якимчук (1983-2003). Вона прожи

Ісуса у п'ятницю Наталя не танцювала. Її ви

ла неповних

років, але прожила їх у служінні

пускний вечір припав саме на п'ятницю. Отри

Богові, тому є для нас світлим прикладом для на

мавши атестат з рук директора школи, дівчина

слідування.

пішла до церкви, щоб там зустрітися з Тим, Кого

Скромна, тиха дівчина з дитинства відзнача

прагнуло її серце. Сім'я Наталі ніколи не була за

лася послушністю та любов'ю до Бога. Усе своє життя шукала лише духовні скарби. Щоденне

можною, але вона сама на це не нарікала: «Голо

Святе Причастя та молитва на вервиці супро

торкалася грошей. Наталя щодня молилася на

вне

душа»,

говорила Наталя мамі, коли тема

воджували її квітучу юність. Була членкинею

вервиці й заохочувала до цього інших. Одній

товариств св. Терені та «Містична троянда»,

пані вона сказала: «Якщо будете молитися на

співала в молодіжному хорі храму св. Андрія,

вервиці, то все встигнете».

ЛІІРІQН Jб українськи й

І І І \1

Ur ~~~~~~~нський

ПОСТАТІ ЦЕРКВИ

ЛЮТИЙ 2010

МІСІЯ ЛЮБОВІ

19 лютого - 12 мученицької

на

років з дня

Ковалюка

Львів'янин, ства

починав словами, щоб вона

(1972-1998).

була на славу Божу і спасіння

член

молитви,

Кожну свою справу Роман

Рома

смерті

Апостоль

його душі. З тим наміром взяв

товариства

участь у ІХ Міжнародному пі

сенному фестивалі в Токіо,

« Містична троянда ».

З дитинства допитливий і

де виконав пісню « Червона

працьовитий хлопець шукав

рута » В . Івасюка. За чудове

в житті правду. І знайшов її

виконання журі

зрілим юнаком. Відтоді міц

Романові перше місце.

присудило

но тримався Бога в усіх своїх

Невідомі побили хлопця ,

вчинках та справах. Вчений

коли він повертався з Токій

фізик,

ського університету додому

музикант-скрипаль,

спортсмен, фотограф.. . І ра зом з тим

в гуртожиток . Молився вер вицю ... « В і н загинув, як Хрис

щоденно молив

ся на вервиці та приступав

товий воїн з мечем духовним

до

св.

Причастя.

Відважно

свідчив свою віру і в Японії,

де стажувався як фізик в То-

сказав

провідник о. Антоній Масюк,

кійському університеті . В одному з католицьких

ЧСВВ.

храмів Токіо організував хор і навчив його ко

нього і за НЬОГО».

лядувати « Що то за предивна » та співати пісню

Цей хлопець

святий, я молюся до

Отож, запалімо пам'ят і свічу і нехай Господь

запалить наші серця світлом віри і любові ...

« Просимо тя, Діво».

вервицею в руках,

про Романа його духовний

ПРОЩІ ДО ЕВРОПИ

РІЗДВЯНА ПРОЩА ДО РИМУ о. Йосафат КОВАЛЬ, ЧСВВ Від 20 до

29 грудня 2009 року тур-агенцією

«Гал-Круїз» було організовано прощу до Риму під назвою «Різдво з Папою». Мені випала честь бути духовним провідником цієї прощі . Загальна кількість прочан становила

42 особи з

різних куточків України. Прощу розпочали молитвою, просячи в Бога

благословення, щоб вона відбулася якнайкра ще і для духовного зросту кожного. Молитва,

колядки та побожн і пісні супроводжували нас під час усього паломництва.

21 грудня , після прибуття до Відня та озна йомлення

найвизначнішими

пам'ятками

міста , ввечері ми відвідали українську греко католицьку

. 34

церкви

св .

Варвари,

де

взяли

Українські прочани на площі св. Петра у Римі.

українськи~

християнськии часопис

i111GIOHdP

ПРОЩІ ДО ЄВРОПИ

ЛЮТИЙ 2010

українців цілого світу нашою рідною мовою, ві таючи з Різдвом Христовим та Новим Роком.

Після цього прочани були на Службі Божій в Головному монастирі Василіянського Чину, де їх привітав владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ,

Апостольський адміністратор для українців католиків в Італії та Іспанії. Після Служби Божої до українських прочан звернувся о. Порфирій Підручний, ЧСВВ, який парох українських за

робітчан в Римі. Наступного дня, вже по дорозі додому, палом ники відвідали Падую, «місто святого Антонія», в якому їх зуарів український греко-католицький

•

священик о. Андрій Твердохліб і запросив до

У центрі Відню.

української церкви на Божественну Літургію, а

участь у Службі Божій. У цій церкві довго збе

потім запровадив до базиліки святого Антонія

рігалися мощі святого священномученика йо

Падевського, який народився у Лісабоні в Порту

сафата перед тим, як були перевезені до Риму, до базиліки св. Петра .

світі, аби поклонитися його мощам.

галії і користується великою пошаною в цілому

Вже незабаром паломників вітала Італія, Ве

Дорогою до України паломницький авто

неція, в якій протягом цілого дня прочани огля

бус зупинився ще в Будапешті, столиці Угор

дали незвичні архітектурні церкви й молилися

щини, в якому у греко-католицькій церкві ми

в численних храмах «міста на воді». Ввечері, за

відправили Службу Божу й оглянули найви

стараннями Олексія Серанчука була відслуже

значніші пам'ятки архітектури. На площі біля церкви були приємно вражені - там спорудже

на Служба Божа в римо-католицькому храмі. В навечір'я Різдва за григоріанським кален

но пам'ятник Тарасові Шевченку. А вже зовсім

дарем автобус із паломниками прибув до Ві

незадовго після того нас привітала українська

чного міста

земля . На сторінках часопису «Місіонар» хоче

Риму. Після короткого відпочин

ку всі пішли знайомитися з Римом

- центром

мо висловити слова вдячності всім організа

католицького світу. Після полудня владика Іри

торам цієї прощі, а прочанам бажаємо рясних

ней Білика, ЧСВВ, канонік базиліки Santa Maria Magiore вітав прочан у цій величній святині, в

Божих благодатей та опіки Матері Божої. Не хай усіх щедро благословить Господь! •

якій ми взяли активну участь у Божественній Літургії. Після Літургії Владика привітав укра

їнських прочан та уділив архиєрейське благо словення. Цього ж вечора багато бажаючих взяли участь в Різдвяній Божественній Літур

гії в базиліці св. Петра, яку очолив Святіший

ОтеЦь Венедикт XVI. У празник Різдва Христового українські про

чани прибули на площу св. Петра, де Святіший Отець уділиЕ! Апоаольське благословення «Urbi et Orbi» з нагоди Різдва Христового. Було над звичайно приємно, що на цій славній площі зі бралася велика кількість українців, які прибули чи працюють у Римі,

всіх притягували кольори

синьо-жовтого українського прапора. Радісними

окликами привітали Папу, коли він звернувся до

j.11 с І о н а)rп український ~~~~~~~нський

ІІІ

•

У базиліці «Марія Маджоре» із владикою Іринеєм Біликом, ЧСВВ.

ЗУСТРІЧ ТЕЗЕ

ЛЮТИЙ 2010

«БОГ Є ЛЮБОВ, МАЙТЕ ВІДВАГУ ЖИТИ ДЛЯ ЛЮБОВІ ... » Нотатки після зустрічі молоді в Познані

29 грудня 2009 - 2 січня 2010 років

В сучасному світі відбувається дуже багато зібрань молодих людей, ініційованих релігійними спільнотами. Вони мають

свою специфіку і певну програму. Зустрічі, організовані монахами із французького селища Тезе напередодні Нового року, відбуваються в одному із великих європейських міст. Проте формат цих багатотисячних зібрань запишається традиційним і незмінним. Цьогоріч на 32-й Європейській зустрічі молоді

Тезе побував співробітник часопису «Місіонар», який ділиться на сторінках журналу власними враженнями і спостереженнями. Мені випала нагода вже вп'яте у своєму житті

Тисячі паломників спільно співають і моляться.

побувати на такому велелюдному християнсько му зібранні молоді. Треба віддати належне моло

України. Вночі

діжній комісії Львівської архиєпархії УГКЦ, яка на

до Познаня . Попри негоду вправні водії привез

високому рівні підготувала молодих паломників

ли нас до місця розподілу по парафіях.

грудня наша дорога пролягла

до участі у познаньській зустрічі Тезе. Адже якщо

Частина нашої групи з автобуса прибула на

ти вирушаєш із самого початку із молитвою на

околицю Познаня, у с. Боровець, де при римо

устах, то маєш у душі переконання, що початок є

католицькій парафії Марії

добрим. Так було і цього разу, коли 27 грудня вве

цеві жителі приймали до своїх осель по

чері голова цієї комісії о. Тарас Милян відслужив

лодих осіб. У будинку моєї господині, старшої пані було відчуття домашнього затишку. Та все

молебень у львівській церкві Покрову Пресвятої Богородиці, після чого біля ста п'ятидесяти мо лодих осіб із різних міст, в тому числі з Централь

Цариці родин міс

ж основна частина паломництва Тезе

2-3

мо

це не

гостина, а участь в програмі, яка залишається

ної України, вирушили кількома автобусами до

незмінною. Вже ввечері

українсько-польського кордону.

мання і спожиття ввечері тисячі паломників

грудня вранці Польща зустріла нас засні

грудня після отри

мовби розчинилися у двох великих залах. На

женими дорогами, проте це не перешкодило

зустрічі

дістатися до Кракова, де ми мали нагоду про

спільноти Тезе брата Алоїза. До речі, основою

тягом цілого дня пізнавати це знамените місто.

для обговорень у малих групах на парафіях

Місто численних костелів, музеїв, освітніх і куль

став його лист з Китаю, спеціально написаний з

турних закладів ... В костелах виставлені вельми

прозвучало

привітання

провідника

нагоди познаньської зустрічі. У ньому було по

оригінальні шопки, які різняться майстерністю

рушено такі питання: духовні потреби христи

виконання тих чи інших персонажів різдвяної

ян у цій азіатській країні, турбота і милосердне

містерії. На Старому ринку було по-святковому,

ставлення до ближнього, вміння поділитися ма

адже поляки в той час славили Різдво ново

теріальним багатством з іншими та ін.

народженого Дитятка Ісуса. Час спливав непо

Зб

30 грудня

після ранкової молитви і зустрічі в

мітно. Ввечері в греко-католицькій церкві, яка

групах паломники у с. Боровець заслухали ці

знаходиться в центрі Кракова, о. Т. Милян від

каву розповідь настоятеля костелу о. rжеrожа

служив св. Літургію для зібраних паломників з

Гальковського про становлення парафії Марії

український

христи~~~~~~~

;ulplOH О r

111 \1

Jб

ЗУСТРІЧ ТЕЗЕ

ЛЮТИЙ 2010

- Цариці родин, яка заснована зовсім недав но, в 2006 році. Якщо більшість з нас думає, що Польща - це країна, в якій цілковито сприяють католицьким

громадам,

то

ми

помиляємося.

Коли на земельній ділянці в Боровці появився

хрест, що означало започаткування парафії, то

го разу не відбувалися такого роду молодіжні зібрання. За попередніми підрахунками, в мо литовних заходах Тезе у Познані взяло участь

понад ЗО тисяч молодих осіб, в тому числі з азі атських країн. Паломники

використовували

протягом

утворився в селі «комітет», який почав писати

вс і х цих днів свій вільний час для знайомства

листи до влади, що, мовляв, майбутній костел

із містом. Хоча у Познані немає метрополіте

буде шкодити психічному розвитку дітей ... Роз повідь настоятеля була настільки емоційною,

змогу пересуватися у різні кінці. Як і в бага

що на очах в нього з'явилися сльози, та все ж він

тьох великих містах Польщі,

переконував паломників в тому, що лише за на

в центрі доволі масштабну площу «Старий

ну, проте розгалужена сітка трамваїв давала

Познань має

явності сильної віри в серці можна рухати спра

ринок». Окремої уваги

ву вперед. І справді , за кілька років у Боровці,

Тумський» . Тут знаходиться знаменита архиє

заслуговує «Острів

попри всі перешкоди, постав невеликий кос

пархіальна базиліка свв. Петра і Павла, в якій

тел, який став джерелом молитви для місцевих

поховані визначні польські правителі Мєшко

католиків і навіть місцем зустрічі паломників

І та Болеслав Хоробрий , зокрема, за уряду

Тезе. Їх тут назбиралося біля сотні - найбільше

вання першого відбулося хрещення Польщі в

українців (біля ЗО), потім поляки, словенці, німці,

966 році . В підвальних приміщеннях базиліки

фіни, швейцарц і ... Зустрічі у великих

експонуються залишки-руїни першого храму.

залах

відбувалися

На сьогодні після воєнних лихоліть базиліка,

масштабному торгівельному центрі Познаня.

яка неодноразово перебудовувалася, набула

Цікаво, що звідти на парафію нас довозили

своєї готичної форми. Острів Тумський розта

спеціальні автобуси, що дозволило правильно

шований поміж мостами, що розкинулися над

регулювати свій час. Найнасиченішим виявився останній день2009

року, коли паломники аж чотири рази збирали ся на молитву і спів пісень - зранку на парафії, в обід і ввечері в експоцентрі і о 23 годині - знову

річками Варта і Цибіна, що надає йому прива бливості. Подальше знайомство українських палом ників із християнською спадщиною Польщі

продовжилося під час повернення додому.

в костелі, де й зустріли 2010 рік в момент благо словення католицького священика. Після цього

розпочався малий фестиваль народів - кожна група показала власну культуру і традиції.

1 січня 2010 року паломники знову зібрали ся у парафіяльному костелі для того, щоб на св. Месі подякувати Богові за прихід Нового року. Приємно, коли під час Пресвятої Євхарис тії прозвучали українською перші два куплети

колядки «Нова радість стала ... ». Того ж дня ро дини запросили до святкового столу тих, кого

вони приймали у своїх оселях. А ввечері тисячі

молодих європейців знову зібралися в залах торгівельного центру в Познані і ще гучніше за співали пісні Тезе. Окрім традиційних привітань

і подяк місцевій церковній та світській владі за проведення християнської зустрічі, спільнота Тезе оголосила місце наступної зимової зустрічі

- м. Роттердам (Голландія), в країні, де жодно-

8 Паnомникиспоживаютьскромнуїжусидячи.

- 38

ЗУСТРІЧ ТЕЗЕ

ЛЮТИЙ 2010

січня з Познаня нас «проводжав » густий

Під час познаньської зустрічі Тезе в авто

сніг, кілька автобусів з України вирушили в

ра цих рядків виникала думка, що духовне

напрямку містечка Ченстохови

об'єднання

серця поль

ського католицизму. Прибувши сюди ввече

Європи

(економічне об'єднання

вже існує серед великої частини країн конти

рі, ми мали нагоду помолитися у марійській

ненту) можливе також завдяки спільній хрис

базиліці біля ікони Матері Божої Ченстохов

тиянській молитві представників різних наро

ської (раніше

- ікона Богородиці Холмської,

дів, незважаючи на їх розбіжності в обряді та

має українське походження) . Чисельні подяки

традиціях. І таке об'єднання залишається по

Богородиці за її заступництво вивішені на сті

стійно актуальним, тому що в низці європей

десятки милиць,

ських країн, які будувалися на християнських

сотні позолочених, посріблених форм різних

засадах, відбувається їхнє знецінення, а то й

частин людського тіла.

взагалі заперечення. Без твердого фундамен ту віри молода людина ХХІ ст. може загубитися

нах ченстоховської святині

Незмірним є

Боже

милосердя, про що засвідчують ці чисельні воти-подя ки

у вирі нових ідей і технологій. Тому зустріч Тезе

.. . нічну хурделицю,

в Познані вкотре показала постійну цінність

львівські автобуси із паломниками прибули до

Христового Євангелія та можливість його за

княжого міста.

стосування в щоденному житті. •

Вранці

січня,

попри

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

БОГОСЛОВСЬКА ОСНОВА МІСІЇ МИРЯН Іван КОБАСЯР

Серед багатьох важливих аспектів церковного життя, які були опрацьовані на Другому Ватикансько

му Соборі, було звернено особливу увагу на визначення ідентичності мирян і їхнього місця в Церкві. Звертаючись до Святого Письма, вчення Отців Церкви та інших важливих документів церковної спадщини, отці Собору по новому представляють дійсність мирян. В Догматичій Конституції про Церкву Lumen gentium (надалі

LG) говориться, що «вірні, тобто християни, є втілені в Христа через Та

їнство Хрещення, [які] становлять Народ Божий, та їхньою участю в Христовій священичій, пророчій та царській службі, виконують свою частку в місії цілого християнського народу в Церкві та в світі». Це пригадування ропі мирян є актуальним і своєчасним, дnя того, щоб зберегти свідомість християн ства і необхідності Церкви, в якій проявляється спасіння дnя людства.

1. УЧАСТЬ У ПОТРІЙНІЙ МІСІЇ ХРИСТА

роком і Царем, так і його Церква, в особі кож ного мирянина, не тільки виконує ці три місії,

Кожна віруюча людина, будучи охрещеною в Ім'я Пресвятої Трійці отримує в дар Божу

а й несе відповідальність за них і також за ті

благодать та можливість вічного життя. Це ба гатство Божої ласки, яке виливається на хрис

Іван Павло 11 в своєму післясоборовому Апостольському повчанні Christifide/es Іаісі

тиянина, є невід'ємно пов'язане з часткою слу

(Покликання і місія мирян), пригадує нам про

служіння, які з них випливають.

жіння в місії цілої Церкви, як Тіла Христового.

важливість Хрещення, з якого походить хрис

Так, як Ісус Христос, будучи посланим Отцем і

тиянська новина, описуючи три аспекти, які

помазаним Святим Духом є Священиком, Про-

помагають визначити ідентичність мирянина

укра1нський

;u І"' І о н J ІJ

христи~~~~~~~ 111 \1

(І r

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

ЛЮТИЙ 2010

і виконати покладені обов'язки згідно Божого покликання. Саме в нашому Новому Народжен

ні з Духа і води (Ів. З,

5), в Св. Тайні Хрещення, 4, б), єдності всіх

де стаємо синами в Сині (Гал. у Христі (Рм.

12, 5), як образ таємничої єдності

Пресвятої Тройці і через намащенням печат

тю Святого Духа (11 Кор.

1, 21-22) в Святій Тайні

Миропомазання, робимось живими і святими Храмами Духа, що і робить нас співдіяльними у місії самого Христа, Месії і Спасителя.

Щоб краще усвідомити до якої гідності є під несені християни і чому вони є покликаними

продовжувати місію, яку покладено на Церкву, слід детальніше їх розглянути в світлі трьох урядів Сина Божого.

1.1. УЧАСТЬ У СВЯЩЕНИЧІЙ МІСІЇ ХРИСТА Ісус Христос, як найвищий Священик, Сам приносить Себе в жертву Отцеві за всіх нас.

Спасителя, виділяє й інші видимі жертвопри

Ми, живучи в цьому світі, існуємо поруч з

ношення, такі як приношення себе, як живої

іншими людьми, які вже своєю присутністю

жертви

уможливлюють наше служіння. Щоб показати

дених на загальне священство вірних, дола

в який спосіб ми з'єднані в Хрещені з Хрис том, можемо приносити себе і своє служін

ти пристрасті, невідступно йдучи за Божою

через

прийняття

обов'язків

покла

волею. Християнин ціле своє життя повинен

ня в жертву, ставати з'єднаними з Христом в

перетворити на духовне приношення. Через

Його спасительній жертві, для добра всього

молитву, вправляння в чеснотах і милостиню,

людства. Це добре відображають слова отців

яка є видимим проявом чесноти любові один

Собору:

до одного,

[...]

миряни, посвячені Христові та Духом

ми

можемо досконало

виконати

волю Небесного Отця.

Святим помазані, дивно покликаються та на

В Катехизмі КатолицькоїЦеркви є вказано на

вчаються, щоб зростали в них щораз обильніші

два види участі у єдиному священстві Христа:

плоди Духа. Бо всі їх діла, молитви та апостоль

загальне священство та ієрархічне, як наслідок

ські ініціативи, подружнє і сімейне співжиття,

таїнства свячень. Загальне священство реалі

щоденна праця, відпочинок духа і тіла, якщо

зується через розвиток благодаті хрещення, а

вони в Дусі виконуються, що більше, навіть

ієрархічне служить цьому загальному священ

житейські невзгодини терпеливо переношу

ству. Вони різняться ступенем і суттю свого

вані, стаються «духовними жертвами, приєм

священства, але є підпорядковані одне одно

ними Богові, через Ісуса Христа»

( 1 Пт. 2, 5 ),

му. Цікаво, що саме їхня взаємопов'язаність є

що приносяться побожно Отцеві в відправі св.

одним із засобів, якими Ісус будує Свою Церкву.

Євхаристії, в злуці з приношенням Тіла Господ

В Східних Церквах і в нашому народі нема та

нього. Так і миряни, виступаючи всюди як святі

кої думки, що миряни посягали на якусь актив

ПОКЛОННИКИ, освячують світ Богові.

ну участь у сакраментальному священстві без

Святий Іван Золотоустий говорячи про до

рукоположення. Більше того, вірні не знають і

ступ мирян до Жертви Нового Союзу, цим са

є не підготовленими до того, що у випадку на

мим підкреслює різницю між священством

глої смерті можуть охрестити людину, яка по

левітів Старого Завіту і священством Ново

мирає. Особливо, це стосується медперсоналу

го Завіту. Він поза найвищою участю у жертві

у лікарнях, які теж є мирянами, що повинні

Jllf)IOH JO \1 r ~~~;~~~нський

ІІІ

український

-39

- 40

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

ЛЮТИЙ 2010

ської дійсності не тільки можуть, але і повинні проповідувати миряни. Вірні, « з'єднані з Христом « Великим Про роком » (Лк .

7, 16)

« Котрий свідоцтвом життя

та силою слова проголосив Боже Царство », й установлені в Святому Дусі « свідками » воскрес

лого Ісуса, беруть також участь у надприрод ній суті віри Церкви ». Це робить їх здатними й зобов'язує прийняти віру у Євангелію й прого лосити її словом та ділами, сміло та відважно розкриваючи будь-які прояви зла . Тому повинні

дбати, щоб кожного дня в житті сім'ї та суспіль ства, особливо в теперішні часи непорозумінь, проявляли новизну і силу Євангелії і свою надію

брати на себе не тільки благодать Хрещення, а

у вічне життя з Богом. « Це щоденне голошення

й обов'язки, що з нього випливають .

Доброї Новини є цінною працею в навчанні сві

« В нас спостерігається «духовний застій » че

ту, і саме тому отці 11 Ватиканського Собору за

рез що навіть Літургія не стає м і сцем для здій

кликають мирян, щоб вони пильно старались

снення « царського священс т ва » миря н, а стає

вникати в глибинне знання об'явленої правди

буденною звичкою, без будь -якого завдання і

та постійно благали в Бога дару мудрості ».

мінімальної активності . Шкода, але й спів цілої

«Можливості проповіді безмежні, бо ж вона

молитовної спільноти, який мав би передавати

зроняє душу, мовби в розорану ниву, кинуте бо

той молитовний піднесений настрій і частину

жественне зерно, яке має прорости, розвинути

в цій службі кожного, є відданий професіона

ся і дати плоди »

лам співу, які інколи на місце духовного співу

устий. Миряни є в світі, є всюди там де інколи

- так стверджує св.

Іван Золото

дають концерт ».

священики, можливо, і ніколи не будуть, тому

Ще одним знаком нашої духовності і показ

саме вони покликані своє життя переобразити

ником активності в священичій місії є наше сі

на проповідь, щоб Слово Боже нестримно ши

мейне життя. Спосіб проводу сімейного життя,

рилося світом. Проте, щоб бути добрими про

дотримання х ристиянських звичаїв в родин

роками, щоб це Слово мало належний вплив,

ному колі, почитання і кон і спільна молитва.

Іван Золотоустий виділяє певні умови. Воно

Ще Іван Золотоустий говорить про хату хрис

має бути почуте, через роздуми над ним, як над

тиянина як про « малу Церкву », і якщо в ній ми

джерелом віри , повинне закорінитися в нашій

будемо підтримувати гідний прикладу поря

душі і розвинути всі наші добрі завдатки. Воно

док та зможемо дбати і про « Церкву Божу».

ніби скарб, який людина хоче знайти, і мусить

1.2. УЧАСТЬ У ПРОРОЧІЙ МІСІЇ ХРИСТА Покликання « добре і

правильно» навча

шукати глибоко і уважно читати, щоб знайти всю повноту спасіння в Ньому.

1.3. УЧАСТЬ У ЦАРСЬКІЙ МІСІЇ ХРИСТА

ти Слово Боже має лише Вчительський Уряд Церкви . Від його імені тільки Єпископу нале

Царство Христове « Не від цього світу », тому

жить завдання автентичного навчання вірних

нам з приземленою свідомістю важко сприй

Христового Євангелія . Але, як подає Кодекс

няти Царя, як Люблячого Отця, з законами, які

Канонів Східних Церков (надалі ККСЦ), « у цьо

служать добру і благу людини. Набагато лег

му завданні, згідно приписами права, беруть

ше сприймається царя-тирана, закони якого

участь

що не маючи свячення , прийняли

є тягарем для людини і ставлення до нього є

завдання навчати », тому, або маючи відповідну освіту, або своєю працею у певних сферах люд-

Хрещення стають родженими наново до Цар-

[... ]ті,

недовірливим і упередженим . Але вірні, через

український м І христи~~~~~~~ f 11

GІОН (J) rа

МИРЯНИ І ЦЕРКВА

ЛЮТИЙ 2010

ства Небесного, де немає страху, який містить

Людина живе у мінливому свп1, в якому

в собі кару, але є досконала любов. Вона про

стаються найрізноматніші ситуації, тому Бог,

ганяє всякі сумніви щодо Божої Влади, а хто

наділивши її розумом і свобідною волею, дає їй можливість бути самостійною. Саме на цю рису людини звертають увагу отці Собору:

боїться і залишається недовірливим, той недо сконалий в любові. «Вірні живуть християнським царством на

[...]

вірні нехай пильно стараються розріз

самперед через духовну боротьбу, щоб пере

няти між правами і обов'язками, що їм нале

могти у самих собі панування гріха (пор. Рм.

жать, наскільки вони причислені до Церкви,

б,

та тими що їм відповідають, оскільки вони є

12 ),

а також шляхом жертвування себе слу

жінню у милосерді та справедливості самому

членами людської громадою Нехай старають

Ісусові». Жити царством Христа тут, на землі,

ся одне і друге органічно злучати, пам'ятаючи,

означає, перш за все, визволити себе з царства гріха, перемогою над своїм себелюбством і ін

тиянською совістю, тому що жодна людська

шими пристрастями, якими нас поневолює зло .

діяльність, навіть у речах дочасних, не може

Власне через царську гідність мирянин може

бути вийняти з-під Божої власті.

нести і випромінювати довкола себе ту пере

що в кожній земській справі керуватися хрис

Участь мирян у потрійному уряді Христа

творювальну силу Духа, на роботі, в культурі,

Священика, Пророка й Володаря

в своїх економічних і політичних інтересах. Це

з Миропомазання і розвивається в Таїнстві Єв

стає можливим, коли людина вивільняється

харистії й знаходить у ній свою реалізацію і міц

починається

з-під влади невігластва, несправедливості й

ну підтримку. Тому Цей «рід вибраний, царське

ідеологічних упереджень і, тоді вже не служа чи тлінному царству смерті, причиняється до

священство, народ святий, люд придбаний на те, щоб звістувати похвали Того, Хто вас покликав з

розбудови вічного царства вже тут на землі.

темряви у дивне своє світло» і становлять вірні,

Вірні повинні відчувати своє покликання

які своєю участю повертають створінню і світу

бути тими інструментами в місії Церкви, через

попередню цінність, віддаючи його на правдиве

які вона несе оздоровлення в світські устано

добро людини. Тому вони помагають Христові

ви. Також співпрацюючи з пастирями духовної

притягати все, Отцеві, так щоб Бог був у всіх нас

спільноти, кожен відповідно до даної Богом

Єдиним Царем (пор. Ів.

харизми, наповнює людські діла і культуру мо

Продовження у наступному числі

ральною вартістю.

12,32; 1 Кор. 15, 23). •

ПОВІСТЬ

НОЇВ КОВЧЕГ килими, як оце над ліжками, Інна взагалі бачила вперше. То були просто цілі картини: ліс, мис

Галина ГОРДАСЕВИЧ

Початок у ч.

Продовження.

ливці на конях і з собаками, олені, які втікають

1за січень 2010 року.

від мисливців. Інна довго роздивлялася обидва килими, тоді підійшла до вікна, яке було закрите

***

зеленою заслоною, але поверх неї висіла друга

опашки своє пальтечко і почала розглядати кім

фіранка, довга, до підлоги, з кремового тюлюl із гарними візерунками, як ото бувають на шибках

Залишившись наодинці, Інна

накинула на-

нату, де все було не так, як у них удома. Правда,

зимою. Інна відгорнула краєчок завіси, вікно ви

ліжка у них були теж нікельовані, але без білих,

ходило в осінній сад. Там не було нічого цікавого,

як легкі хмаринки, фіранок і накидок. А отакі

і вона вернулася до ліжка, бо біля ліжок на під-

).llGIOH UJIJr український ~~~~~~нський

ІІІ

-41

- 42

ПОВІСТЬ

ЛЮТИЙ 2010

лозі лежало справжнісіньке хутро. Руденьке, з

шкіряне крісло, під стіною такий же шкіряний

білими латками, його дуже хотілося погладити

диван, а над ним

рукою, що Інна й зробила. «Який же це звір?

оленячі роги. « Ну і ну,

ду

мала вона. - І хто цього звіра вбив? Може, ті хлоп ці, про яких говорила та маленька матушка? Вона

дивина!

справжнісінькі

подумала Інна,

у тій

кімнаті килими з полюванням, а тут уже й роги висять. Ніби то справжнє полювання ».

сказала, що 'іх зараз нема. А де ж вони? І що ми

Інна трохи повагалася перед цілою шафою

будемо робити, коли вони повернуться? І чого

книжок та ще й таких дивних: великі, в шкіря

німці хотіли заарештувати татка? Може, тому, що він за самостійну Україну? Якби він не був свяще

Зрештою, зважилась і взяла одну, невелику, в

них обкладинках, деякі, схоже, дуже древні.

ником, він би, напевно, пішов у повстанці . І якби я була хоч трошки старша, я б теж обов'язково

сірій обкладинці . Сіла на дивані, розгорнула і

пішла у повстанці. Але вони кажуть, я ще зама

мовою, і це ще б нічого, бо lнна знала російську

ла ». Вона глянула на себе в люстро у дверцятах

мову. Але тут чомусь траплялося українське « і »

здивувалася. Книжка була начебто російською

шафи. Цікаво, а що там у тій шафі? Мабуть, щось

з крапкою, і якась зовсім невідома літера, схо

таке незвичайне, як усе незвичайне в цій кімнаті.

жа на м'який знак, але з перекладинкою, а го

Інна спочатку глянула на двері, зазирне

потім на Данилка,

чи ніхто не

ловне

майже кожне слово чомусь закінчува

зва

лося твердим знаком. Для чого отой твердий

жилася і обережно прочинила дверцята. У шафі

знак у кінці кожного слова? Адже коли нема

висів одяг, але який, вона такого ніколи не ба

м'якого знака, літери і так читаються твердо . А

чила! На двох вішалках

чи спить,

два однакові чоловічі

костюми: сорочки і якісь чудернацькі куценькі

може, коли стоїть твердий знак, то треба осо бливо твердо вимовляти? Але як?

штани із манжетами, як на рукавах її сукенки.

Розмірковуючи над цим, Інна одночасно

Костюми були невиразного зеленого кольору,

розглядала два портрети , які висіли на стіні

як гниле листя, а згори на полиці лежали крис

навпроти. На одному з них був зображений

латі коричневі капелюхи. На капелюхах були ме

священик із окладистою бородою, а на друго

талеві значки - не то тризуб, не то лілея з трьома

му молода, дуже вродлива жінка, із пишною

пелюстками. Інна потрогала пальцем ті значки,

високою зачіскою, а шию її обіймав білий ме

зазирнула в глибину шафи і захоплено ахнула.

реживний комірець. Інна подумала; мабуть, це

Бо там, перекинуті через поперечину, висіли

чоловік і жінка, але навряд, адже у нього така

два широкі пояси із піхвами, а з них виглядали

борода, а вона така молода і гарна. А може, її

руків'я ножів. Інна обережно потягла за руків'я,

видали силоміць за нелюба, бо у неї такі сумні

але тут їй здалося, що за дверима чуються кро

ки. Вона швиденько причинила шафу і стала по

очі і так жалібно складені губи." Інна вирішила поставити книжку в шафу і по

серед кімнати, відчувши, як у неї б'ється серце,

шукати щось цікавіше, але випадково книжка

і все чекала, що хтось увійде в кімнату, і здиву

розгорнулася в іншому місц і, і Інна побачила,

ється, чого ця дівчинка стоїть посеред кімнати

що це п'єса. Знайшла початок і стала читати.

із палаючими щоками і переляканими очима. Та ніхто не заходив, отож, Інна поступово за

Йшлося про те, як братик і сестричка вигля дають у вікно і спостерігають, як у будинку на

спокоїлась. Ага, господиня казала, що десь по

впроти збираються гості довкола ялинки. А

руч є кімната з книжками. Тихенько, навшпинь

братик і сестричка зовсім бідні. «Митиль: Когда

ках, аби не збудити Данилка , бо тоді панькайся

я бь1ла совсемь маленькая, я разве ела пирож

з ним, вийшла в коридор, куди виходило кіль

ное." Тильтиль: И я. Пирожное вкуснее, чемь

ка дверей. То де ж бібліотека? Відчинила ті, що

хлебь, только его всегда мало дають >>. А потім

з лівого боку, і відразу побачила - це саме те. У кімнаті стояло кілька шаф із заскленими двер

до дітей приходить фея і посилає їх шукати си

цятами, а крізь скло було видно багато-багато

безконечних твердих знаках, але згодом звикла

книжок. Інна зайшла до кімнати. Тут був іще

і вже не звертала на них уваги. І так зачиталася,

великий письмовий стіл, коло нього

що коли справді скрипнули двері, то вона навіть

велике

нього птаха. Інна спочатку спотикалася на отих

українськи~

християнськии

часо п ис

MICIOHdP

ПОВІСТЬ

ЛЮТИЙ 2010

зверненого до неї питання не розчула, так що

ні, синку, підожди, мама холодна з вулиці, нехай

жінка мусила повторити його голосніше. Тільки

вона зігріється, тоді візьме свого сина на руки.

тоді Інна скинулася і підняла очі від книжки. І

У кімнаті було вже зовсім тепло, мама при

їй стало дуже дивно, бо здалося, що жінка, яка

тулила руки до гарячої груби, і незабаром Да

стояла на порозі, щойно зійшла з портрета. Інна

нилко був уже на маминих руках.

швидко перевела очі на портрет, майже певна, що побачить там білу пляму, але красуня все так

лом,

Ірчику, треба йти, бо нас чекають за сто

же печально дивилася з темної рами, а на по

нагадав отець Володимир.

Зараз, зараз,

обізвалась матушка,

я ж

розі стояла зовсім інша жінка, справжня, жива,

мушу перевдягнутися. Тільки де що у нас ле

значно старша, не така гарна, ото тільки зачіс

жить? Спробуй знайти!

ка була така сама, як і мереживний комірець на темно-бузковій сукні, а ще погляд сумний.

відчинила валізу і знайшла усе, що хотіла.

Ть1 что здесь делаешь, девочка?

Вона розв'язала один клунок, другий, потім

запитала

Ану, чоловіки, відверніться, поки я пере

жінка. І хоч Інна добре читала російською мо

вдягаюся,

вою; коли ще були «совєти», мала подружку

мені якраз горшок трапився

росіянку, то й говорити могла, але ж це минуло

кові саме час. Тату, допоможи синові зняти

вже більше трьох років

штанці!

для її віку великий

час; та й уся вона така була заглиблена в при

скомандувала вона.

До речі, от

думаю, Данил

Ну, а тепер можете дивитися на мене,

годи Тільтіля і його сестрички Мітіль, що усві

сказала матушка Ірина хвилин через десять.

домила тільки одне: ця жінка звертається до

-Як я вам?

неї іноземною мовою.

Вона крутилася перед люстром, що в двер

- Je m'appelle lnna, цузькою, оскільки

відповіла вона фран

це була єдина

іноземна

мова, якої її вчила мама.

- Parle-tu francais? -

здивувалася жінка.

цятах шафи, намагаючись оглянути себе з усіх боків, висока, тонка, гнучка, в дуже гарній шовковій сукні. Інні ця мамина сукня найбіль ше подобалася, і вона думала, що коли ви

Але Інна вже спохватилася, що ця таємнича

росте велика, то обов'язково пошиє собі таку.

жінка спочатку звернулася до неї російською, і

Найперше, та сукня була якогось незвичайно

оскільки говорити російською їй було значно

го кольору: трохи рожевого, а трохи бузко

легше, то вже цією мовою пояснила незнайом

вого,

ці, хто вона і звідки тут взялася.

чорні крапочки і в блискучі смужки. Спідни

ки,

- Мені матушка дозволила тут читати книж - сказала вона насамкінець на свій захист.

«ліля-руж», говорила мама,

ця була вся в дрібненькі складочки, знову ж таки говорила мама,

в дрібні

«плісе»,

причому блис

Жінка вже не говорила нічого, лише поди

куча.смужка йшла поверх кожної складочки,

вилася ще мить на Інну і вийшла. Тут Інна зга

так що вся сукня блищала і переливалася.

дала про Данилка, побігла в ту кімнату, де він

Матушка Ірина змінила вовняні панчохи на

спав, і це було дуже вчасно, бо Данилко саме

чорні фільдекосові і взула чорні «лодочки».

розплющив очі і здивовано роззирався довко

Вона знову попудрилась, підфарбувала губи,

ла по незнайомій кімнаті, а губи його кривили

її сіро-зелені очі вже дивилися весело і лука

ся підківкою

во, а світло-каштанові кучері м'якою хвилею

от-от заплаче.

Данилочку,

кинулася до нього Інна,

ти

оточували порожевіле обличчя. «Як мені по

прокинувся? Ти виспався? Ну-у, не треба плака

везло, що я народилася саме в таких батьків,

ти! Адже я з тобою, і мама вже йде. Ось чуєш? .. Дійсно, почулося багато голосів, бо люди

заходили у дім, аж ось у кімнату зайшли тато •

1мама. - Мама! - потягнувся до неї Данилко. - Виспався, синочку?-ласкаво сказала мама. Ну як, Інночко,· він тобі багато клопоту завдав? Ні-

J.11 \1р І о н аJJI rІJ ~~~~~~нський український

ІІІ

подумала Інна.

В мене таки найгарніша на

світі мама».

Ти, безумовно, найвродливіша матушка в

моєму благочинії,

весело сказав отець Воло

димир. •

Продовження у наступному числі

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ЛЮТИЙ 2010

ЗАГАДКА ВІД «А» ДО «Я» Підrотувала Леся ШТИКАЛО

А. Найменший континент на Землі у південній півкулі. Б. Синонім до слова життєпис. В. Те, що стало відомим унаслідок досліджень. Г. Наука, що вивчає поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси. Д. Документ, що дає кому-небудь право діяти від імені особи, що видала цей документ. Ж. Водорості, що ростуть у стоячих водах і мають вигляд зелених ниток. 3. Одне із чудотворних місць на Тернопільщині. І . Держава у південно-східній Азії. К. Урочиста церемонія коронування монарха, що вступає на престол. Л. Мучениця за віру, блаженна сестра-монахиня ... Гарасимів . М . Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. Н. Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій-небудь місцевості, країні, області. О. Найпопулярніший в Україні тип Богородичної ікони. Область (може бути й у монашому чині). Р. Розучування або пробне виконання пісні, спектаклю, п'єси. С. Назва духовного закладу. Т. Частина земної кулі, що належить певній державі або входить до складу якої-небудь частини світу. Ф. Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу. Х. Рукоположення, висвячення на диякона, священика, єпископа. Ш . Частина Сполученого Королівства Великої Британії та Південної Ірдандії.

Відповіді на чайнворд «КОЛЯДУЄ Україна -

2010», опублікований у числі за січень 2010 року:

2 1 . Вифлеєм . 2.Мороз. З.Зіронька . О 1.Раба. 2.Ангел. З.Любов. 4. Вітер. 5.Радість. 11.Дар. 2 .Рік. З.Край. О 1.Бог. 2Jуцулятко. З.Осел. 4.Люд. 5.Дитятко.

український

,;u І

" (J)r

христи~~~~~~~ 111 \1

Іон

І)

МІСІОНАРЧИК

ЛЮТИЙ 2010

ГОРОБИНЕ РІЗДВО Валентина 83ДУЛЬСЬКА

Вся горобина братія співчувала їм:

Ми цьому Цвірінькалу покажемо!

Горобці Чуб, Стрибун та Ловивітер були справжніми друзями. Тому, коли

грізного сусіду не наважувалися.

роз.бишака Цвірін~кал~ прогнав їх

важні горобчихи-бабусі.

1з п1ддашшя, друз~ вир1шили разом

шукати нову.домівку. Було це у переддень Р1здва.

сварилися батьки-горобці, але прогнати

Як же ви тепер будете? - питали їх по Де стрічатимете Різдво?

дивувалися

малі горобенята.

Пустили б вас до себе,

горобчихи,

казали мами

але в нас і так тісно.

Цві-цві,

цвірінькали на знак

згоди сусіди-горобці. І лише дідусь Пурхало за

просив їх до себе погріти ся. Але в старій комірчи

ні було дуже тісно: там заледве

вистачало

місця самому діду севі, а вже його хво рий

хвіст-ветеран

і той мусив стир

чати на морозі.

Спасибі вам,

дідусю,

але

ми

маємо знайти собі нову оселю,

подя

кував за всіх Ловиві тер, і друзі полетіли на

пошуки домівки.

МІСІОНАРЧИК

ЛЮТИЙ 2010

Для початку молоді горобці облетіли сусідні хати. Але в дядька Панаса під дахом вже мешкала велика родина синиць, у баби Марини всі підступи до хати стерегла велика ряба кішка, а на горищі в Хоренків розвелося видимо-невидимо мишенят. Сумні друзі посідали на гілку черешні. Кожен з них думав про те, де їм доведеться зимувати.

Щось мені в животі бурчить,

пожалівся Чуб і смикнув себе за пір'їну.

Нумо, подзьобаймо трохи хліба, Гайда до годівнички!

запропонував життєрадісний Стрибун.

підхопив прудкий Лови вітер.

Друзі гайнули за паркан подивитися, чи людські діти насипали їм крихт. Яка ж то смакота

ласувати ще те

плим духмяним хлібом зимової пообідньої пори! Але й тут горобцям не пощастило: і маленькі, й дорослі господарі так закрутилися, готуючись до Різдва, що зо

всім забули натрусити пташечкам хліба. Наші горобці лишились і без оселі, і без обіду.

Що ж робити?

зітхнув Чуб і скубнув себе за

відповіли йому Стрибун та Ло

крило.

Не переймайся!

вивітер.

Щось придумаємо!

Тоді друзі полетіли в той бік містечка, де було мен ше дерев, зате більше людських жител, де було гамір

но та шумно. Чуб, Стрибун та Ловивітер ще ніколи не залітали так далеко від своєї оселі. Але тепер вони вже

не мали домівки, тож доводилося шукати нову. Все їм тут

було вдивовижу. Скрізь пурхали незнайомі горобці, ходили поважні люди та ворони, гуділи машини, їздили вози. Чуб, Стрибун і Ловивітер зовсім розгубилися й посідали на великий крислатий горіх

перепочити. Вмостившись на зручній гілці

розлогого дерева, пташки вирішили почистити своє пір'ячко. Ніхто не хотів видатися нечупарою перед поважним птаством, хоч те і згорда по

глядало на прибульців із околиці. Вулицею бігла зграйка хлопчаків

що біг попереду.

вони бавились у сніжки.

Дивіться, які кумедні сумні горобці,

вигукнув рудий хлопчисько,

Ну, хто поцілить першим?

Один! Два! Три!

полетіли сніжки в Чуба, Стрибуна і Ло

вивітра.

«Лишенько!» - цвірінькнув Стрибун. «Рятуйте!» - запищав

Чуб. «Тікаймо!» - скомандував Ловивітер, і маленькі крильця

український

;u І І' ІОН J а

христи~~~~~~~ 111 \1

МІСІОНАРЧИК

ЛЮТИЙ 2010

горобчиків затріпотіли у небі. Позаду лунав голосний регіт людських дітей.

Ледь живі після втечі, пташки зупинились аж біля якогось хутора. Во'ни так і не зна йшли собі нової оселі, а вже починало сутеніти, пустився сніг. Тут стояли бідні старі хатки, а за ними простиралися ліс і поле. Втомлені, голодні, налякані горобці посідали на кущ бузку, що ріс під вікном старої хижки, вікна та две рі якої були забиті навхрест дошками. Напевне, тут уже давно ніхто не мешкав

ні

ЛЮДИ, Ні ТВарИНИ . Незабаром снігопад переріс у завірюху, тож у Чуба, Стрибуна й Ловивітра зовсім

змерзли лапки та дзьобики . Друзі нашорошили пір'ячко, притулилися один до одного поближче і так мовчки тремтіли від холоду. Минула якась година.

Стрибун прокинувся, розплющив оченята-намистинки і струсив з го лови шапку сн і гу. На мить завмер, а тоді взявся будити друзів: Прокидайтеся! Хутчіше!

Що таке?

цвірінькнув спросоння Лови вітер й обтрусив пір'ячко.

Що трапилося?

налякано зойкнув Чуб і вистромив з-під крила

посинілий дзьобик.

Погляньте!

стиха промовив горобчик і крилом вказав на стару,

похилену мазанку.

Хтось прочинив двері хатинки . Із них, немов зі скрині, наповне

ної зірками, лилося тихе срібне світло. Таке гарне, що не можна було відвести погляду, і таке сумне, що хотілося плакати. «То небесна зоря заблукала у хуртовину і впала на землю»,

сказав собі Чуб. «То жар

птиця з бабусиної казки вирішила зазимувати у цій хатині, Стрибун .

подумав

От би погрітися в її полум'яному світлі!» А сміливий Ловиві

тер тим часом уже був біля хатки. Обережно, щоб не зачепити великої бу рульки, він визирнув із піддашшя, звісившись на посинілих лапках догори

дригом . І тієї миті Лови вітрові забило дух ... Той, хто лежав на холодній долівці покинутої хатки, не був ні зіркою, ні жар

птицею. Ця істота була така прекрасна, що горобець не міг на неї дивитися. Істота була схожа на людину, на людину, що впала долу й не може підвестися. Але було у цій прекрасній істоті щось і від птаха

могутні крила.

*** Ловивітер так задивився на чарівне видиво, що не помітив, як замість даху ухо

пився за бурульку, і з цвіркотом ледь не звалився додолу. Останньої миті він

розпрямив крила і потік вітру легко підхопив його, щоб нести далі. Але тієї ж миті дивовижна крилата істота підвела голову і подивилася просто на нього.

;ulplOH аJIJr ~~~~А~~нський

І І І \1

український

МІСІОНАРЧИК

ЛЮТИЙ 2 0 10

Та це ж Ангел!

Так,

подумав Лови вітер.

почулось у відповідь, хоча срібну тишу ніби й не порушив жоден звук.

Різдвяний Ангел!

- Але ж ти, здається, поранений, - цвірінькнув птах. Його погляд був прикутий до срібних крил, що безпорадно простерлися долу й не рухалися. Разом із ним на

пораненого Ангела дивились іще дві пари наляканих очей

горобці Чуб і Стрибун

залишили бузковий кущ і підлетіли до друга.

У мене зламані крила,

Як це сталося?

ледь прошелестів Ангел.

запитали горобці.

Це зробила пітьма, яка огортає місто. Тут більше нікому не потрібне Різдво.

І Різдвяний Ангел розповів горобцям свою історію. На світанку, тільки-но зажевріло крайнебо, Ангел вирушив у довгу подорож із небес, аби нагадати людям радісну новину

от-от для світу народиться Спаситель.

Коли Різдвяний Ангел дістався містечка, тут кипіла робота «Як добре!

подумав він.

всі готувалися до свята.

Люди готуються зустріти народження Царя». І Різдвяний

Ангел замислився: кому ж першому повідомити радісну звістку.

«Ось господарі

натомилися за цілий день, ідуть додому зустріти Святвечір. Нехай

першими дізнаються про народження Спасителя!»

вирішив Різдвяний Ангел. Але

господарі в той час думали про щедрий стіл і м'яку перину. їх не зацікавила Ангелова новина.

«Ось господині- вони печуть, варять, прибирають, готуючись до свята . Повідомлю но їм про народження Царя. Вони напевне зрадіють!»

сказав тоді Різдвяний Ангел.

Але господині не почули голосу Ангела. Вони все пекли, варили й прибирали, аж поки разом із родинами не посідали за святковий стіл. «Ось діточки тішаться прикрашеною ялинкою. Напевне, вже не можуть дочекати ся Різдва»,

подумав Ангел. «Христос народився!»

прошепотів він кожному на вуш

ко. Але діти насправді просто чекали на подарунки, тому забули відповісти Ангелові

звичне: «Славімо його!» «Невже в цьому місті не лишилося нікого, хто зрадів би народженню Спасителя?

зажурився Різдвяний Ангел.

Може, тварини зрадіють моїй новині, адже й вони

схиляли голови перед маленьким Ісусом у яслах».

Ангел побачив пташок, що обсіли годівничку. Він хотів наблизитися до них, аби по відомити і їм радісну звістку. Але нерозумна зграя подумала, що це чужий птах, який прийшов відібрати у них їжу, і прогнала Різдвяного Ангела геть. Тоді Ангел злетів високо в небо й гірко заплакав. Тієї миті над містом знялася хур товина. Темні хмари заховали всі зорі й світ огорнула пітьма . Не сніжинки, а скалки

льоду сікли все довкола, замітаючи сліди і крижаним холодом пробираючись у всі шпаринки. Різдвяний Ангел відчув, як слабнуть його крила, як завірюха підхопила

український ,:U І f1 Іон ;t п христи~~~~~~~ І І І \1 (І

МІСІОНАРЧИК

ЛЮТИЙ2010

його і понесла у сніговій завії далеко в ніч. Срібні крила зробили останній помах, і знесилений Ангел, мов пір'їна, закружляв і впав на землю.

Мене збудило горобине цвірінькання,

Ангел.

сумно посміхнувся до пташок Різдвяний

Але це ненадовго". Скоро я згасну, як вогник.

По цих словах горобці немов отямилися, зачудовані Ангеловою розповіддю, й по бачили, що чарівного сяйва справді поменшало. Тепер замість яскравого світла у ха тинці панував напівморок, а по закутках уже й зовсім залягла темрява, і тільки срібні крила Ангела ще виблискували останніми спалахами надії.

Не вмирай!

вигукнув Чуб.

Нехай у нас немає хатинки, і ми не можемо приго

туватися до свята, але наші серця радіють народженню Спасителя!

Як і тебе, нас гнали цілий день,

зацвірінькав Стрибун.

Та все одно ми най

щасливіші горобці на світі, бо побачили справжнього Різдвяного Ангела й почули від нього радісну новину про прихід у світ Царя! Будь ласка, не згасай!

тер.

Якщо це зможе тобі допомогти, ми віддамо тобі наші крила,

Звісно, це неабищо

промовив Лови ві

горобині крила, але якщо ти зможеш летіти далі й повідо

мляти радісну новину, то обов'язково знайдеш іще когось у цьому місті, хто зрадіє народженню Спасителя так само, як нині радіємо ми.

Візьми їх, будь ласка!

попросили горобці, підвівши до нього свої криленята.

Ангел всміхнувся, простяг руку і прийняв горобиний дар. Три маленькі горобчи ки помістилися на його ангельській долоні. Тієї миті темряву ночі прорізало сліпу

че сяйво та все довкола залив нечутий досі небесний спів. Пташкам засліпило очі, а пір'ячко на їх безкрилих тільцях поставало дибки

такий осяйний і величний був цей

Різдвяний Ангел. У тому чарівному сяйві посланець Небес підвівся та розгорнув свої нові крила, які були ще прекрасніші, ніж колишні.

Дякую!

велично пролунав його неземний голос.

Враз завірюха стихла, і крізь проріху у хмарах серед нічного неба небувалим світ лом засяяла Святвечірня Зоря. Матусі покидали свої каструлі й ополоники, татусі по вскакували з-за столу, дітлахи відклали подарунки, попрокидалися тварини. Люди

повибігали на Ганки, повиходили на балкони. І навіть горобці повистромляли свої голівки з піддашшя. Був тут і дідусь Пурхало, і сусіди-горобці, й навіть розбишака Цві рінькало вистромив сердитого дзьоба з украденого гніздечка. Все живе з подивом

дивилось у нічне небо.

Христос народився!

промовив до них з небес Різдвяний Ангел. «Славімо його!»

відповів кожен у своєму серці.

Але Чубові, Стрибуну й Лови вітру вже не довелося побачити ту Різдвяну Зорю, що її засвітив Ангел. Вірні друзі нарешті знайшли собі нову домівку - чарівний сад, у яко му ніколи не буває холодно й у якому в них виросли нові крила, такі ж срібно-осяйні та прекрасні, як у Різдвяного Ангела. •

f)IOH JIJ i111 \1 (J r ~~~~~~нський український

У ВІЛЬНУ ХВИЛИНКУ ДІТЯМ

ЛЮТИЙ 2010

ЗАГАДКА

«9 ЛІТЕР»

Правильно відповівши на всі запитання, у виділених горизонтально клітинках ви прочитаєте назву великого християнського свята

Підrотувала Марта БОГДАНИЧ

1 2 3 4 5 6 7 8 9

;:;-,..;,:

"-. - •... і

~· ,,~ ~.~ ~· ~~·.'d' 1-:.JI. ~-"

:·

'JJL •..~

•·>. ~~.1.1

1. Одне з головних добрих діл . 2. Український композитор, автор обробок українських

"" ·-::-~ :.--·.: :::'

народних пісень « Щедрик»,

«Дударик», «Женчичок-бренчичок».

З. Село, де народився кардинал Йосиф Сліпий (зараз відкрито музей) .

4. Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. 5. Наймення св. Івана, царгородського єпископа, про якого казали, що має «золоті уста». б . Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.

7. Тон, манера або відтінок вимови . 8. Чеснота, протилежна до головного гріха (лінивства). 9. Держава у північній Європі над Балтійським морем. Відповіді на кросворд «КОЛЯДА», опублікований у числі за січень 2010 року: По горизонталі: 2.Син. 5 .Чоловік. 8 .Світ. 9. Небо. 10. І ван . 11.Кутя. 12.Дитятко. По вертикалі: 1.Миро. З . Бог. 4.Рік. б. Німеччина. ?.Серденько.

український

JUfP ІО Н ОJfJr

христи~~~~~~~ 111 \'

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР»

«СПАСІННЯ І ГРІХ У СХІДНІЙ ТРАДИЦІЇ»

«ТВОЄ ЖИТТЯ ВАРТУЄ,

ЩОБ ЙОГО ПРОЖИТИ»

«... Бог нас не примушує до спасіння, але

довгоочікувана популярна духовна

запрошує нашу свободу приєднатися

енциклопедія, що вперше видана в

до нього. Тому стосунки з Богом

Україні, - бе!стселер

Грунтуються не на примусі, але на

Фалтона Дж. Шіна у прекрасному

свободі, на любові, на взаємному

перекладі з англійської Наталії

даруванні. У цьому сенсі свобода

Помі рко.

становить царську гідність людини».

Найпопулярніша новинка ЙОСИФ РЛЦІНГЕР

ВЕНЕДИКТ

XVI

- «ІСУС 3 НАЗАРЕТУ» -

книга, що видана у 54 країнах світу, тепер доступна

в Україні й визнана «Найкращою книгою Форуму видавців

2009 року»!

«До цієї книги про Ісуса внутрішньо я йшов

давно» - йосиф Рацінгер, Папа Венедикт XVI Хто такий Ісус із Назарету, що ми можемо про Нього знати? Просто людина чи Син Божий?

ІСУС

Хто Він насправді

відповіді знайдете в цьому

виданні.

З НАЗАРЕТУ

3 ПИТАНЬ ПРИДБАННЯ ЛІТЕРАТУРИ звертатися за адресою:

вул. Б. Хмельницького, 40 м. Львів, 79019, тел.: 0952602157, (032) 272-90-80

shop@missioner.com.ua http: www.missioner.com.ua

ВАРТІСТЬ ПАЛОМНИЦТВА : 1300 доларів США.

'Здача документів до 2 березня 201 Ор.Б. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном:

(050) 43-66-303 або за адресою: вул. Б . Хмельницького, 36, редакція часопису « МІСІОНАР»

У ВАРТІСТЬ ТУРУ ВХОДИТЬ: проїзд Львів - Київ-Бориспіль - Львів; авіа переліт Київ - Тель-Авів - Київ; проживання в готелях 4* із сніданками та вечерями; всі переїзди, екскурсії та вхідні квитки згідно програми; дипломований російськомовний гід та супроводжуючий; віза; прикордонні збори; медичне страхування .

НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ: Дійсний закордонний паспорт Дві кольорові фотокартки розміром 3,5-4,5 см Копія всіх сторінок внутрішнього паспорту, в яких є записи Копія свідоцтва про народження Для одружених: копія свідоцтва про шлюб