Місіонар 02 2013

Page 1

"""" 2013 ЛЮТИЙ №2(241)


Храмове свято в монастирі Святого Василія в м. Києві

Поставлення у чин читця, свічконосця та піддиякона брата Миколая Козелківського, ЧСВВ

Спільна монаша коляда в Брюховичах


СЛОВО РЕДАКТОРА

ЛЮТИЙ 2013

ВАРТІСТЬ БОЖОГО ЖИПВ Ви куплені високою ціною!

Тож прославляйте Бога у вашому тілі! (І Кор.

6, 20)

о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

головний редактор

Разом з народженням Божого Сина Боже Світло прийшло у світ. Воно освіт­ лює нам дорогу до нового життя і спасіння. Темрява, у якій ми блукали, залишила­ ся позаду. Нема більше смерті, нема безнадії. З народженням Месії ми народилися для Бога. У цей післяріздвяний час слід звернути особливу увагу на вдячності, якою має переповнитися кожен з нас за дар спасіння, яке приніс на землю Божий Син, за дар вічного життя, яке ми отримали завдяки Божественній любові.

Після народження Спасителя Пресвята Родина одразу змушена вирушати в дорогу. Однак причина цієї подорожі погубити новонароджене Дитя

-

- це втеча від лютого Ірода, який заповзявся

нового Царя. ~ні злі сили одразу вступають

у боротьбу, коли настає загроза для їхнього самолюбства, для тимчасової влади, яку вони мають над людиною на землі. Дорогі наші читачі, ми також спостерігаємо в нашому житті, що Божа лас­

ка, яку ми черпаємо щодня через молитву, Святі Тайни, може бути втрачена через спокусливі підступи лукавого, який страшно лютує і ще більше воює, коли бачить, що ми стали на крок ближче до Бога. Не дивно, що ми відчуваємо якусь внутрішню духовну боротьбу, якусь втому чи нехіть, коли маємсJнамір зробити щось доброго. Людина, яка вирішила вірно йти за Христом, яка народилася для

Бога, наражає себе на численні труднощі, випробування. Зрештою Спаситель сам попереджає нас про складність і невигоду вузької дороги. Хоча це дорога жерт­ ви, хреста, але це дорога спасіння. Нам зовсім не страшні небезпеки цього шляху життя, бо це життя в Бозі. Господь сильніший за будь-яке зло. З Ним і в Ньому подолаємо все. І це додає нам відваги не боятися ворожих стріл лукавого, але смі­

ливо йти вперед і з Божою допомогою у цій боротьбі перемагати зло добром.

Втеча Пресвятої Родини до Єгипту вчить нас, щоб ми завжди йшли За Божим Словом, втікали від гріха. Дорогоцінне життя, яке ми отримали через народжен­ ня Божого Сина, легко втратити і загубити. Воно, як життя крихітної дитини, потребує постійної опіки й турботи. Будьмо вдячні Богові за це життя, дорожі-

мо цим превеликим Божим даром, не міняймо вічного на дочасне, але, відкидаючи гріх, щодня стремімо до свого Творця. Нехай Пречиста Діва Марія та праведний

Обручник святий Йосиф допоможуть нам у цьому. •

t111Gloнdv

український

християнськии

часопис

з


ЗМІСТ

ЛЮТИЙ 2013

МОЛИТВА ЩОДЕННОГО ПОЖЕРТВУВАННЯ ДЛЯ ЧЛЕНІВ

АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

- - - - - - - - - - -1D НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ВИСЛОВЛЮВАННЯ ВЧЕНИХ ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІСТЬ УСТРОЮ ПРИРОДИ

НИ

ПАПА БЕНЕДИКТ XVI НАПИСАВ НОВУ

НА ЛЮТИЙ

ID

ЕНЦИКЛІКУ

ПРЕПОДОБНИЙ ГЕРАСИМ, ЩО В ЙОРДАНІ

D0

11 ЗАВЕРШИТЬСЯ ВЖЕ В ЖОВТНІ 2013

ПРОЦЕС КАНОНІЗАЦІЇ ІВАНА ПАВЛА

НАМІРИ АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ НА БЕРЕЗЕНЬ

СУМЛІННЯ - ПОЧАТОК ВІРИ

І!Ш

1D

11I!J

РОКУ

І!Ш

РІЗДВО НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ

І!Ш

РАДИКАЛЬНІ ІНДУЇСТИ ПЕРЕСЛІДУЮТЬ

------------=--~

ХРИСТИЯН В ІНДІЙСЬКОМУ ШТАТІ

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ:

МАХАРАШТРА

«СВЯТО РІЗДВА ХРИСТОВОrё7СВЯТО ДУЖЕ ГЛИБОКОЇ, НІЖНОЇ _ БЛ_И_З_ ЬК_О_С_ ТІ_Б_ О_ ГА_,_Д_,_О_Л_ Ю--'-' Д,__ И_ НИ_»__Н=ІІ

ІВІ

АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ

БЛАГОСЛОВИВ ДІТЕЙ КАТОЛИЦЬКОЇ

ШКОЛИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА НА

НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ СЕМЕСТР

1В1

ВСІХ НАС, ХРИСТИЯН, НЕХАЙ ПОМ'ЯНЕ ГОСПОДЬ БОГ DШ

В ІСПАНІЇ ВИМАГАЮТЬ ЗАБОРОНИ ВИКЛАДАННЯ РЕЛІГІЇ В ШКОЛІ

ІВІ

СТРІТЕННЯ: ЗУСТРІЧ ІЗ ХРИСТОМ ДЛЯ

ХРАМОВИЙ ПРАЗНИК В МОНАСТИРІ

ЛІТУРГІЯ КРОК ЗА КРОКОМ

D1И

------------

ПАДІННЯ ЧИ ПІДНЯТТЯ?

4

Ш

СВЯТОГО ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО В КИЄВІ Ш


ЗМІСТ

ЛЮТИЙ 2013

"

СПІЛЬНА МОНАША КОЛЯДА

·· itllGIOHllP

В СЕМІНАРІЇ ОТЦІВ ВАСИЛІЯН

Головний редактор:

В БРЮХОВИЧАХ

о. Віталій ПОПАДЮК, ЧСВВ

ТЕПЛО УКРАЇНСЬКОГО РІЗДВА У ЛЬВОВІ

Заступник Головного редактора

о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ Редакційна колегія:

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ДО РИМУ ЗА БЛАГОСЛОВЕННЯМ

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

РЕКОЛЕКЦІЇ ДЛЯ ВІРНИХ

Літературне редагування:

ІІІ-ГО ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

ЗІ СВЯТИМИ УПОКОЙ, ХРИСТЕ, ДУШУ РАБА ТВОЄГО

о. Миколай МИКОСОВСЬКИЙ, ЧСВВ

Коректура: о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

Дизайн та комп'ютерна верстка:

БУВАЛЬЩИНА ПОШУК ЩАСТЯ

Олег ПЕЛЕНИЧКА

На обкладинці

- Львівські скаути в Римі. с

Заснований у

1897 році

Засновники - Отці Васишяни Реєстраційне свідоцтво КВ № 5133 від 18.05.2001 р. Часопис ВИХОДИТЬ раз у МІСЯЦЬ

400 РОКІВ! НОВИЙ ВИТОК ПОДЯКА ЛИНЕ ДО НЕБЕС КРОСВОРД «СТРІТЕННЯ»

Передплатний індекс

- 23959

Адреса р~дакції: «Місіонар» , вул. Б . Лмельницькоr5_) , м. Львів, 79019

36,

тел/факс: 272-46-94 e-mail: misionar@ukr.net URL: www.osbm.in.ua

Підписано до друку 26.11.2012 Формат 70х!ОО 1/16. Друк офсетний. Папір друк. № 1. Умов. друк. арк. 5,2. Умов. Фарбо-відб. 5,7.

Обл.-вид. арк. 5,0. Зам. Тираж 5500 прим.

ЦІНА ДОГОВІРНА Віддруковано з готових діапозитивів ·• у Жовківсьюи друкарні видавництва Отців Василіян «Місіонер ». ЕОЗОО, Львівська обл., м. Жовква, вул . Василіянська,8 Передруки і переклади дозволені за поданням джерела.

Редакція зберігає за со~ою право в11правляти і скорочувати над1слаю матер1али.

©Жу рн ал ,м і с іон ар •,

МІС ІОН

український

християнський часопис

2013

5


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

лютий 2013

МОlІИТВА ЩОДЕППОГО ПОЖЕУfВУВАПШІ ДlUI ЧlІЕПШ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на

землі віддавав славу Богові і тепеу щоденно віддаєш у Пресвятій Таині Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи,

слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за 'Всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі. Жертвую їх особливо за Святішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей

місяць і на сьогоднішний д~ Пресвяті Серця Ісуса і Маріі~ спомагайте святу Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового

Серця, моли ьога за нас! Святий Архангеле Михаїле, св. h)иколаю, св. Володимире, св. J!осаФате, заступники України,

Ось Серце, що так полюбило нас ...

мол~ть Бога за нас{

ІІАМІРИ АПОСТОlІЬСТВА МОlІИТВИ на lПОТий (З благословення Святішого Отця)

ЗАГАЛЬНИЙ. Щоб сім'ї мігрантів, особливо матері, отримали •

fP

~

"

п1дтримку и допомогу у сво1х труднощах.

МІСІЙНИЙ: Щоб народи регіонів, охоплених війнами та конфліктами, стали на шлях побуДови мирного майбутнього.

МІСЦЕВИЙ: Щоб Боже Слово дедалі більше знаходило шлях до сердець тих, які його ще не пізнали, особливо на теренах Великої України.

б

українськи~ м І

християнськии

часопис

GІон dр


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2013

"

Покровитель на березень: '"""

ПРЕПОДОБПИИ ГЕРАСЦМ, ЩОВИОРДАПІ Цей святець жив у V ст., коли в Христовій Церкві нуртували

богословські суперечки і багатьох вірних зваблювали численні секти. Славетного посника,

пустельника Герасима теж було зманили хитросплетива єретиків, та ненадовго. Крім сповідання

чистого вчення, преподобний завів для монахів-пустинножителів, кожен із яких спасався у відлюдній печері, вельми суворі правила. Мав цей аскет ще одну надзвичайно важливу рису для християнського

повідника

-

про­

дар переконувати не тільки

власним прикладом, а й поміччю в скрут­

ну хвилину. Ось один, хоч і дуже незви­ чайний епізод. Блаженні отці Евірат і

Софроній Софіст пишуть у творі «Луг духовний», що Герасим якось порятував

пораненого лева. Тож безсловесний звір так прив'язався до святого, що всюди хо­ див за ним, наче ручний. Доріжкою між

печерами ходив осел із баклагами води, і старець наказав леву охороняти його від зловмисників. Одного ж разу лев за­

дрімав і лиходії викрали віслюка. Отець

Герасим подумав, що це лев його з'їв та й прогнав хижака. Та невдовзі вкраденого

свого старця. Його повели до гробниці і

віслюка було повернено монахам і лева

лев, бачачи, що братія плаче, став битися

знову допустили до чорноризців. Коли

головою об землю, і так помер. Цей випа­

ж преподобний отец~ Герасим відійшов

док, як пишуть у житії преподобного Ге­

до Господа і був похований, лева не було

расима «показує нам, якими слухняними

в монастирі. Він прийшов і став шукати

були звірі Адаму до його гріхопадіння». •

t111Gloнdp

український

християнськии

часопис

7


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

А

ЛЮТИЙ 2013

ПОСТОlІЬСТВА

на..березень

MOll

ТВИ

Підготував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ, ЧСВВ

Щоб зростала пошана до природи, з усв ідомленням того, що все творіння є Божим ділом, дорученим людській відповідальності.

трібно прищеплювати любов до природи і

вкілля й безпечне для людей. Не може мета виправдовувати засоби ... Всі, кому небай­

виробляти пошану до всього живого. Че­

дужа доля своєї рідної землі й Всесвіту за­

рез такі почуття можна виховати людину,

галом, мають усвідомити, що кожен впли­

Всі роз~міють, що ще з дитинства по­

яка не завдасть шкоди природі. На жаль,

ває на природу і має це робити якомога

коли стаємо дорослими, а ще й багатими,

делікатніше. Такі заходи, як садіння дерев,

забуваємо те, чого вчили у школі, вдома .. . Бюро УГКЦ з пита ~ кології у своєму зверненні

наголошує:

«Вшановуючи

та

прославляючи Творця, пригадуємо своє

покликання бути відповідальними домо ­ правителями світу Божого і застановляє­

очищення засміченого довкілля, економне використання природних ресурсів, може

відвертати передчасні стихійні лиха, зміну

клімату і появу різних хвороб. «Передумовою

позитивних зовнішніх

змін у житті людини та її довкіллі є на­

мося, як можемо краще реалізувати його

самперед її внутрішнє оновлення в Бозі

сьогодні, в час безпрецедентних екологіч­

завдяки

них викликів та загроз». Особливої уваги

особистої відповідальності за щедрі дари,

потребує в наш час енергетична пробле ­

прийняті від Творця. Адже християнська

ма. До цієї проблеми потрібно підходити комплексно, має бути морально-етична

віра, як голосить звернення,

оцінка, також такі аспекти, як безпека лю­

повідального життя. Віра в Бога Творця

переосмисленню

своєї

-

віри

та

це ключова

складова і основа сталого й цілісного від­

дей, економічний і соціальний розвиток

зобов'язує всіх нас бережливо ставитися

і відповідальність за створіння. Все, що

до природних ресурсів, які нам дані задар­

створюється, винаходиться нове для ком ­

ма і які, можливо, через те ми і не шануємо

форту людей, мусить бути дружнє до до -

належно.

І

І

ІС

V

НИ

V

Щоб єпископи, священики і диякони бу~:~и невтомними проповідниками Євангелія аж до кінців землі. Коли одного разу священику дорік­

то він пригадав слова Христові «Усе , що

проповідях говорить

вони скажуть вам, робіть і виконуйте ; та

одне, а в житті повод и ться П'О-іншому,

за вчинками їхніми не робіть,. бо гово-

нули,

8

що

він

на

українськи~

х р и стиянс ь к и и

ча со п ис

GIOHdP


СТОРІНКА АПОСТОЛЬСТВА МОЛИТВИ

ЛЮТИЙ 2013

рять вони та не роблять того!» (Мт.23,3).

слу~бу Богові і на поширення Царства

Священнослужитель

р~зчарувався

Божого на землі. Добра Новина звіща­

у своєму покликанні, не знеохотився ...

ється, навіть якщо люди дорікають чи

Ці докори стали стимулом для власного

навернення і праці над собою. Ще іноді

осуджують слуг Божих. Кожен своєму житті, можливо, бував Савлом, Петром.

проповідники, місіонери кажуть, що ма­

У Божих планах є повернути втрачену

не

l.

ють таке відчуття, ніби сам Господь гово­

подобу Божу всім людям, усіх привести

рить їхніми устами, дивуються від своєї

до спасіння, а для цього потрібне зна­

мудрості і вчаться від себе самих. Див­

ряддя

но, але це правда. Інакше не може бути ...

які знають про себе більше, ніж інші, але

Святий Дух, Який присутній у Церкві, не

також прагнуть спасіння своєї душі не

може залишити особу, яка посвячена на

менше, ніж інші.

-

диякони, священики, єпископи,

Місцевий: Щоб в Україні для кожного, хто терпить біль і страждання, були створені умови для відповідного лікування в атмосфері любові, розуміння і співчуття. Якщо на мить зупинитися і поглянути

наше життя і спасіння? Людина створена

на сучасний світ поглядом простої лю­

Богом для безмежного щастя богоспілку­

дини,

то,

незважаючи

на все прекрасне,

вання, але вона ~їм непослухом відсікла

добре і світле, все, що нам дарує радість

себе від свого Творця, без Якого її життя

життя,

стало суцільним стражданням. Людина і

милування

і захоплення

новим

днем, ми побачимо й інше, а саме те, що

з нею все створіння опинилися за межами

все має зворотній темний бік, де існує зло

раю, у світі, в якому низка страждань за­

і насильство, кров і ненависть, хвороби і

вершується смертю. Але Бог, сама Любов,

стихійні лиха, неправда і ворожнеча. Все

не міг залишити Своє творіння у тому

це рано чи пізно зустрічає людину і по­

страшному стані розладу. «МИ"всі куплені

роджує страждання і біль. А ми всі так

дорогою ціною»

боїмося страждати і намагаємося уник­

(lKop.6, 20). Тільки про це не можна забувати у часи радості й

нути болю тому, що страждання

страждань ... Христос створив умови для

-

це не

норма, а руйнація норми. Часто у своїй

спасіння наших душ, а для повноцінного

духовній сліпоті ми звинувачуємо Бога

життя на землі ми потребуємо ще допо­

і питаємо себе: «Чому? За що? Чому саме

моги ближніх і держави. Якщо в наших

я, чому саме зі мною? Чим я завинив(-ла),

ближніх буде розуміння і співчуття, тоді

що переживаю таке? Він, як нам здається,

і наш хрест буде набагато легшим. Дрепо­

у таких випадках з високого неба байдуже

добний Августин писав: «Християнам на­

дивиться на те, як нам важко ... Але чи на­

лежить страждати більше, ніж іншим лю­

стільки байдужий Бог до нашого страж­

дям; праведникам необхідно страждати

дання? Як звинувачувати в цьому Того,

ще більше; а святим неминуче переносити

хто разом з нами і знемагав, і голодував,

великі страждання. Чим ближче людина

і був спраглий, був у смертельній тривозі,

до Бога, тим більша кількість хрестів їй і

плакав, і врешті добровільно страждав за

посилається».

MIGIOHiJ

український

w

християнськии часопис

9


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

СУ~lІІПШІ

-

ЛЮТИЙ 2013

ПОЧАТОК ВІРИ

о. Корнилій ЯРЕМАК, ЧСВВ

старовинного храму, люди висловлюють за­

хоплення, кажучи, що на цьому місці «від­

Мова Божа і людська

чувається, що Бог близько, поряд». Однак,

Людина досить грубо й обмежено сприй­

ці відчуття

всього лишень наші внутрішні

почуття-емоції, які ми пов'язуємо з нашою

цьому своїми головни~ засобами сприй­ мання. А має їх п'ять: з1р, слух, смак, нюх та

вірою у Всемогутнього Бога. Одного разу до мене прийшла відвідувачка із претензіями.

дотик. Саме завдяки цим чуттям вона пізнає

Вона сіла в розмовниці і сказала: «Отче, чому

всю дійсність, а потім її аналізує розумом і

ви не підтримуєте тих отців, які живуть у

робить висновки. Якщо усунути якесь із чут­

Підгірцях?» (йшлося про групу Догнала, чле­

тів, пізнання людини стане досить обмеже­

нів якої пізніше було виключено з Католиць­

ним, їй неможливо буде пояснити того, що

кої Церкви). Я відповів, що маю на це свої

пізнає на основі даного чуття. Наприклад,

причини. Але пані була наполегливою і на­

важко пояснити людині, яка ніколи не бачи­

магалася мене переконати. «Отче,

ла, що таке блакитний колір, або ж глухому

вона,

-

-

-

сказала

я часто бувала на їхніх реколекціях,

це

вони не говорять нічого поганого. І ще. Коли

ті «рецептори», «антени», якими людина до­ тикається до дійсності і її пізнає. Відповідно,

я була на їхніх науках, то відчула, що Ісус Христос тут, близько біля мене». «Це дуже

немає жодного іншого засобу для того, щоб

чудове відчуття,

пізнавати дійсність . Часто можна почути

будь ласка, чи тепер, коли сидите в монас­

про так зване шосте чуття, або ж інтуїцію. Та

тирській розмовниці, ви відчуваєте, що Ісус

описати красу музики Бетховена. Чуття

-

відповів я.

-

А скажіть,

насправді, вона є тільки наслідком чуттєво­

близько біля вас?» «Ні, не відчуваю»,

го пізнарня і розумової діяльності. Всі розу­

віла відвідувачка. «А тепер скажіть, чи Ісус є

мові здібності та інтуїтивні нахили не будуть

близько біля вас?» - запитав я. «Ну, звичай­ но, Він завжди є біля нас», - відповіла пані.

задіяні, якщо не будуть задіяні людські чут­ тя

-

зір, слух, смак, нюх та дотик.

Господа Бога людина жодним чином .не може бачити, торкнутися чи осягнути. Люд­

10

-

має навколишній світ, користуючись при

-

відпо­

«Надіюся, іцо ви розумієте, яка різниця між вірою і відчуттями?» Так, на жаль ми часто можемо переплутати наші почуття і віру. По­

-

ська природа для цього не призначена. Час­

чуття

то доводиться чути про «відчуття» енергії

досягати різними способами. Бог є близько

чи близькості Бога. Увійшовши. до якогось

незалежно від того, відчуваємо ~ и це, чи ні.

стан нервової системи, який можемо

українськи й

;ulplOH О r

христи~~~~~~~ І І І \1

;1п


ЛЮТИЙ

ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

2013

Віримо ж у Його присутність навіть і тоді,

У мові Божій, зверненій до людини, важ­

коли нам важко і самотньо. Бо віра Грунту­

ливі не тільки самі слова, якими Він до нас

ється передовсім на розумі та погодженні

промовляє. Як і в будь-якому спілкуванні, необхідно звернути увагу також і на так зва­ ні невербальні (безсловесні) форми. До них

нашої свобідної волі. Така віра, як і любов, може викликати різні почуття

-

радості, за­

доволення, але також і тривоги, переживань.

належать насамперед інтонація, міміка, жес­

По-друге, віра завжди передбачає відношен­

ти, але також обставини, в яких спілкування

ня, тобто для правдивої віри необхідні дві

відбувається. Можна говорити чудові слова,

особи: одна пропонує, говорить, інша слухає

але з такою інтонацією, що стане зрозуміло,

і довіряє. Так відбувається в багатьох інших

що ці слова тільки порожній звук; так само

сферах людського життя, як от, наприклад,

міміка і жести видWОть людину, чи гово­

у школі, де вчитель пояснює, а учні при­

рить вона правду, чи ні; що ж до обставин,

ймають його слова на віру. Так і Христос

то, наприклад, не варто жартувати у сумній

твердить: «Ми говоримо про те, що знаємо,

ситуації, або ж говорити про сумне на ве­

а свідчимо про те, що бачили» (Йо.3,11). Для

сіллі. Таким чином можемо ствердити, що

того, щоби віра була задіяна, вона повинна

насправді людське спілкування неймовірно

отримати достатній поштовх через зовнішнє

багатогранне і не таке просте, як могло б зда­ ватися на перший погляд. Безсловесні фор­

пізнання завдяки нашим чуттям.

Саме тому Господь Бог свою вічну і доско­ налу мову перекладає на мову людську, таку,

ми часто бувають навіть більш вимовні, аніж самі слова!

яку люди можуть зрозуміти. Неможливо,

щоби Бог створив людей, а потім їх покинув

Сумління

напризволяще. Він завжди залишається по­

Протягом історії богослови по-різному

ряд. Але не тільки залишається поряд. А й розмовляє із своїми улюбленими створін­

рела, завдяки яким людина може з великою

нями так, щоб вони могли Його зрозуміти.

мірою впевненості робити богословські .ви­

Він

використовує

можливості

людського

-

місце зустрічі з Богом

визначали так звані «теологічні місця», дже­

сновки, тобто висновки про Бога і про ·сПа­

світосприйняття, щоб людина змогла по­

сіння. Таких теологічних місць або джерел

чути Його голос. Автор послання до Євреїв

є багато, але їх можна звести до п'яти осно­

наголошує, що ми повинні бути уважни­

вних категорій: Святе Письмо; наука святої

ми до цього голосу: «Кол~ почуєте сьогодні

Церкви (включаючи навчання святих Отців,

Його голос, не твердійте серцями вашими»

Соборів, єпископів Риму, традицію і загаль­

(Євр.3,15).

ну віру народу); людське сумління; молитва

р І о н ::І d український

і11 І "

(J

r

~~~~~~нський

11


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

" (включно із приватною молитвою та церков­

Божого слова була багато разів випробувана і

ними богослужіннями); людська історія (та­

доказана протягом цілої історії людства: все,

кож дворений світ, який нас оточує, і жит­

що Бог говорив до Аврама - здійснилося.

тєві історії кожної окремої людини). Отож, Бог до людини промовляє завжди,

варто тільки прислухатися до Його мови.

жий голос.

Святе Писання містить відголоски того, що

насампер.ед якимсь надзвичайним і чудес­

А почути його

сподіваються

кожна людина може зробити висновок про

ним способом, переважно через надпри­

Бога, Його красу і всемогутність, тільки спо ­

родне об'явлення. Бог справді деколи Свою

глядаючи сотворений світ: «Справді дурні з

волю об'являє через надприродні видіння й

природи всі ті люди, які не пізнали Бога, які

об'явлення, проте було б нерозумно обмеж­

через види'Мі блага не здолали пізнати Сущо­

увати Боже з людьми спілкування тільки до

го і, розваЖаючи над творами, не дійшли до

окремих і дуже специфічних надприродних

впізнання Майстра, - лише вогонь, або вітер,

явищ. Бог перебуває з нами завжди і постійно

або пливке повітря, або зоряне склепіння,

до нас звертається, потрібно тільки, як Аврам,

або бистру воду, або світила небесні вважали

відкрити своє серце для цієї мови, бути уваж­

за богів, правителів світу. А якщо, красою їх­

ними, прислухатися і завжди самих себе пе­

ньою захоплені, вони взяли їх за богів, то не­

ревіряти: чи добре ми зрозуміли Божий намір

хай знають, скільки їхн.іИ Володар кращий,

і Його слово? І першим незамінним кроком на

бо сам Творець краси творив їх» (Муд.13,1-3).

цьому шляху є прислухання до голосу нашо­

Перекладаючи свою мову на людську, Бог,

го сумління. Саме в ньому ми у найбільш со­

отож, промовив цілком особливим способом

кровенних обставинах зустрічаємося з Богом,

до Аврама, який мешкав в Урі Халдейському.

через голос сумління Бог нам безпосередньо

Писання говорить про цю першу розмову

виявляє Свою волю.

дуже скупо: «Господь сказав до Аврама: «Ви­

Кожна людина наділена цим унікальним

йди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька

і витонченим інструментом розрізнення до­

твого в край, що його Я тобі покажу. А Я виве­

бра і зла, як про це свідчить апостол Павло у

ду з тебе великий народ і поблагословлю тебе;

посланні до римлян: «Бо коли погани, що не

та й зроблю великим твоє ім'я, а ти станеш

мають закону, з природи виконують те, що

благословенням.

Благословитиму тих, що

законне, вони, не мавши закону, самі собі за­

тебе благословляють, і проклинатиму того,

кон; вони виявляють діло закону, написане

хто тебе проклинає. Тобою всі племена зем­

в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління

лі благословлятимуться» (Бут.12,1-3). Автор

і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи»

тексту не ставить собі за мету пояснити, яким

(Рим.2,14-15). Можемо зробити висновок, що

саме чином Аврам почув голос Божий. Неза­

віра - слухання Божого слова, яке починаєть­

перечним фактом залишається те, що він цей

ся насамперед із зустрічі з Богом у власному

голос почув і відізвався на нього. Роздумую ­

сумлінні. Так і Аврам відкрив своє серце для

чи нині над подіями того часу, ми розуміємо,

Бога, ПОЧ)'11 Його заклик і пішов Йому назу­

що Бог промовив до Аврама так, що той зміг

стріч. Апостол Павло наголошує: «Щасливий

почути і зрозуміти заклик Господній. Най­

той, хто не має викидів сумління в тому, що

більш імовірно, що спілкування це найчас­

задумує робити. А хто вагається, той

тіше проходило у сумлінні

-

Аврам уважно

прислухався до нього і відповідав Богові не

тільки словами, але й учИнками. 'Правдивість

12

Перебуваючи в духовних пошуках, люди часто запитують, як ми можемо почути Бо­

...

уже

засуджений, бо не робить у добрій вірі; все бо, що не з віри,

-

гріх» (Рим.14,22Ь-23). • • Далі буде

український .:UІРІОН

христи~~~~~~~

f 11 \1

JIJ

(J

r


.nосЛІДЖЕННЯ й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

....,

БlІАЖЕППІШИИ СВВТОСlІАВ:

ссСВИТО РІЗДВА ХРИСТQВОГО - .. СВЯТО ДУЖЕ ШИБОКОІ, ПІЖПОІ БlІИЗЬКОСТІ БОГА ДО lІЮДИПИ•• «У день свята Різдва Христового ми всі

-

свято дуже глибокої, ніжної бли_Зькос­

разом творимо одну боголюдську родину,

ті Бога до людини»,

святкуючи присутність між нами ново­

во Глава Української Греко-Католицької

народженого Христа

-

промовляв на Різд­

Бога, Який став

Церкви Блаженніший Святослав Шевчук

людиною. У тій Дитині, каже апостол Пав-

до вірних та всіх українців під час пропо­

ло, спочиває вся повнота божества. Тому

віді на Літургії в храмі Святого Василія

ми говоримо, що свято Різдва Христового

Великого в київському монастирі отців

-

'111 с І о н dр

. український _ християнськии часопис

13


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

• Василіян. Блаженніший Святослав приві­

Ми, українці, які будуємо незалежну

тав усіх із цим глибоким і радісним святом

Україну в новому тисячолітті, дуже час­

-

Різдsом Христовим.

то у своєму серці відчуваємо, що сьогод­

«Сьогодні ми святкуємо день, коли по­

ні хтось нам каже, що ми «зайві» люди.

єднуються, здавалося б, абсолютні проти­

Сьогодні

лежності

Бог стає людиною, Творець стає

ся виключеним з того суспільства, в яке

поруч зі своїм сотворінням. Ми святкуємо

воно прагне інтегруватися. Кожен з нас у

-

молоде

покоління

почуваєть­

воплочення, входження в людську істо ­

будь-яку хвилину може стати «зайвою»

рію Того, Кого називаємо одним зі Святої

людиною на своїй рідній землі, але в сьо­

Тройці

годнішньому святі

-

Сина Божого, Господа нашого Іс­

уса Христа. Це Той, про Якого отці Церкви

-

-

у Різдві Христовому

наш Творець нам каже, що в Нього немає

говорили, що Він споконвічно був наро­

«зайвих людей», що Він нікого зайвим не

джений від Небесного Отця, повний Духа

створив. Він каже, що є разом з нами, Він

Святого, і тому зветься Син Божий».

людство під час Першої та Другої світових

воплотився, щоб розділити повсякчасний момент людської історії, щоб ми відчули себе любленими Богом. Тому ми й так радіємо сьогодні, бо наш

війн, шукаючи причини, чому на землі за­

Творець є з нами. З нами Бог. Це не є якась

У другій половині минулого століття, осмислюючи великі лиха, які пережило

бракло того миру, різн~слителі, істори­

порожня мрія чи казка, а тверда істина,

ки говорили про те, що в людському сус­

яка є джерелом нашої надії, нашої радості.

пільстві проявилася ідея «зайвої людини».

У день світлого празника Різдва Хрис­

Про «зайву людину» ще говорили класики

тового радіймо разом присутністю Бога

російської літератури, серед них Тургенєв

поміж нас. Відчуваймо, як Господь Бог нас

у середині ХІХ століття. А різні нелюдські

тоталітарні системи ХХ століття зробили

любить. Як маленька дитина огортає і цілує свою матір і свого батька, так сьогодні наш

«зайвими» не тільки одну людину, а цілі

Творець огортає і цілує кожного з нас вус­

народи, цілі держави, цілі соціальні групи.

тами новонародженого Христа. Нехай це

Ми добре пам'ятаємо фразу: є людина

свято стане ще одним моментом, коли ми

проблема, нема людини

-

-

є

нема проблеми.

відчуємо себе близько Бога. Цей рік наша

Але ми сьогодні можемо сказати, що у сво­

Церква проголосила Роком віри... Тільки

єму воплоченні в цьому божественному акті,

очима віри можна побачити в цьому но­

коли Бог стає людиною, Він стає саме тією лю­

вонародженому хлоп'яткові вічного Бога,

диною, яку хтось назвав зайвою. Для Нього,

тільки очима віри можна відкрити влас­

Володаря неба і землі, що дав своєму народові

ну гідність, тільки у вірі

обітовану землю, навіть не знайшлося місця у

власну свободу, і тільки у вірі можна від­

заїзді. ПРJ1йшов до своїх, а свої Його не при­

найти своє місце в історії і творити наше

йняли. Став вигнанцем з рідного дому після

вільне, Богом наповнене суспільство».

першої хвилини народження.

Але у своєму Різдві Він показав, що та

-

захистити свою

Божеств~нну Літургію у храмі Святого Василія Великого з Главою УГКЦ спів­

людина, яку хтось назвав «зайвою», є цен­

служили владика Йосиф Мілян, єпископ­

тром історії людства, є господарем неба і

помічник Київської архиєпархії, владика

землі, і саме вона творила, творить і твори­

Богдан Дзюрах, Секретар Синоду єписко­

тиме історію, бо Господь є той самий учо­

пів УГКЦ, та численні священики . •

ра, сьогодні й навіки.

14

За матеріалами Депар1аменту УГКЦ

український м І І' І О Н

христи~~~~~~~ 111 '1

Оr


·· ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

lІІТУРГІЯ КРОК ЗА КРОКОМ (продовження) о. Ан,qрей ПАВЛИШИН, ЧСВВ

Молитва, яку виголошує ієрей «Най­

перше пом'яни, Господи, святішого Все­ ленського Архиєрея нашого (ім'я) папу Римського".», твориться за всю Церкву на

землі. Тут згадується вся її ієрархія, почи наючи від Вселенського Архиєрея нашого, який має тяглість від апостола Петра. Саме ап. Петру Христос довірив Церкву на землі

впорядковувати, і зберігати її від лиходіїв: «І каже йому (Петрові) Ісус: «Паси мої ві­ вці!» (Ів.21:17)», а в іншому місці Христос каже: «Тож і Я тобі заявляю, що ти

Твоїм церквам".». Виголос вказує на те,

Пе­

що ці єпископи є правдиві і потверджені

тро (скеля), і що Я на цій скелі збудую Мою

Римським Архиєреєм, як і те , що їх навчан­

Церкву й що пекельні ворота її не подола­

ня відповідає вченню Церкви, а хто не хоче

ють. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв'яжеш, те буде зв' язане на

слухати їх, то тим самим і не слухає Христа:

небі; і те, що ти на землі розв'яжеш, те буде

вами, Мною гордує; а хто гордує Мною,

-

«Хто слухає в~Мене слухає; а хто гордує

Ці

гордує Тим, Хто послав Мене. » (Лк. 10:16).

слова є досить важливі, бо вказують на ап.

Тому всяка побожність, що виходить поза

розв'язане й на небі. » (Мт.

16:18-19).

Петра як голову апостолів і відповідально­

послух єпископові, не веде до спасіння, ал е

го за Церкву, так і на те, що Церква

до загибелі.

-

це не

є справа рук людських, але самого Христа

«І даруй їх святим Твоїм церквам".».

«Я на цій скелі збудую Мою Церкву», а в

Це вказує на те, що кожен єпископ є спра­

-

основі на ап. Петрі

-

«на цій скелі збудую».

вою рук Божих, не був би ніхто з них єпис­

Тому, Церква найперше і молиться за на­

копом, як не з волі Божої

ступника апостола Петра

нам самим Богом для духовного проводу:

-

папу Римсько­

-

вони даровані

го, якому цей обов' язок доручено. Вжи -

«нема бо влади, що не була б від Бога; і ті,

ваємо слово «нашого». Цим вказуємо на

існуючі влади, установлені Богом. Тим то ,

тісний зв>язок з Вселенським Архиєреєм,

хто противиться владі, противиться Божо­

що вказує на правдивість апостольського

му велінню, а ті, що противляться, самі на

продовження, що вона збудована Христом

себе суд стягають . » (Рим. 13:1-2) . .

Далі священик продовжує: « . : .щоб у

на апостолах.

Далі священик виголошує «".блаженні­ шого Верховного Архиєпископа нашого

(ім'я),

преосвященішого

мирі,

цілі,

чесні,

здорові

довголітньо

правильно навчали слово Твоєї істини».

Митрополита

Цим свята Церква просить мирних часів

нашого Кир (ім'я):і боголюбивого Єпис­ копа нашого Кир (ім'я), і даруй їх святим

для свого існування, щоб єпископи слу­

А.І ІР ІОН JIJ український І І І \1 О ~~~~~~~нськии

r

жили в неподільності і єдності, в Божій

15


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

справедливост1

1

довголіттю

ЛЮТИй 2013

виконуючи

свій обов'язок, що покладений на їх плечі Христ_ом.

Після цього виголосу ієрея народ одно­ голосно відповідає: «І всіх, і все». Цими словами народ немов погоджується з сло­

вами священика, але просить також і за

себе, щоб Бог і їх не забув, але пам'ятав про кожного чоловіка, жінку, дитину тощо.

У сиву давнину виголос «І всіх, і все» лунав після виголосів диякона

-

диптихів

(див. попер_едню публікацію), бо після цьо­ го виголосу священика диякон чи сам свя­

щеник поминають імена живих, і лиш тоді

взивав народ. У нас в Україні- Русі диптихи

були з одного боку за живих, а з іншого за померлих. Як згадка про це, ми тепер має­ мо помяники

-

книжечки, де вписують іме­

де служиться Літургія, бо Церква єдина

на всіх померлих з род~. Далі священик Христовий читає поти­

-

тому це спогадування є в множині. Завжди

ху молитву: «Пом'яни, Господи, це місто

пам'ятається про милосердних людей, що

(село, обитель), в якому живемо, і всяке

чутливі до чужої біди, а особливо тих, що

село, місто, і країну, і тих, що вірою жи­

допомагають бідним, які самі не можуть

вуть у них ... ». Як бачимо, Церква не пере­

собі зарадити.

стає молитись за своїх вірних, вона завжди

Кульмінацією цієї тихої молитви є слова:

благає милостивого Бога за весь народ, але

«... і

на першому місці стоять ті, «ЩО вірою жи­

робить підсумок всього, і просить ласки у

вуть у них», що прагнуть зберігати правди­

Бога для всіх без винятку.

на всіх нас милості Твої зішлю>, що

ве християнське життя. Особливо, словами

Після цього слідує виголос ієрея: «І дай

«Пом'яни, Господи, тих, що плавають,

нам єдиними устами і єдиним серцем сла­

подорожують,

страждаючих,

вити й оспівувати пречисте і величне ім' я

полонених і спасіння ЇХ» Церква пам' ятає

Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і

також тих, що тепер відсутні і є в дорозі

-

повсякчас, і на віки вічні», що фактично є

подорожні, адже дорога може бути небез­

взятим з Святого Писання, ап. Павла (Рим.

недужих,

Цей виголос належить до завер­

печна, тому молиться за їх щасливу дорогу

15: 5-6).

до Бога. §она благає й за всіх хворих, й тих,

шення найдавнішої частини Літургії, що

що були взяті в полон - рабство, церква їх не забула, але пам' ятає завше у своїх молит­

Літургії, що починається «Станьмо гідно,

На

дійшла до нас від самих апостолів . Частина станьмо зі страхом ... » і завершуючи виго­

вах.

16

Церкви, є завжди згадана перед Богом, і не лише раз, але згадується і в інших церквах,

завершення

священик

проказує:

лосом «І дай нам єдиними устами

... » зберіг

«Пом'яни, Господи, тих, що дари прино­

святий Василій Веш~кий і святий Іван Зло­

сять і добро творять у святих Твоїх церк­

тоустий так, як вона дійшла до них. Літур­

вах, і тих, що пам'ятають про вбогих ... ».

гія зберегла свій первісний вигляд, який їй

Цим самим людина, що tворить•-добро для

надали апостоли Христові.

український ,\ІІРІОН

хриаи~~~~~~~ f 11 "

JIJ

(J

r


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИй 2013

с

ВСІХ ПАС, ХРИСТИЯП, "' ПВХАИ ПОМ'ИПВ ГОСПОДЬ БОГ: Основні елементи Декрету про Екумеиізм усіма трьома схемами, постановили опра­

Підrотував о. Христофор ГАНИНЕЦЬ,_ЧСВВ

цювати нову на основі трьох попередніх.

Декрет про екуменізм народжувався на

П Ватиканському Соборі поступово. Вже

Цю працю

блаженний

Папа Римський

Іван ХХІІІ повірив Секретаріату у Справах

1962 року у схе­

Єдності Християн, якому надав рівноправ­

мі Догматичної Конституції про Церкву

не значення із соборовими комісіями. Се­

під час першої сесії восени

був один із розділів про екуменізм, крім

кретаріат опрацював та подав схему доку­

того Комісія Східних Церков представила

менту на другу сесію Собору восенИ

власну схему під назвою

«Ut omnes unum

року. Під час дискусій вказано на потребу

(«Щоб усі були одно»); третій проект

доповнення екуменічних питань та ство­

sint»

приготувала Комісія

Єдності

рення окремого документу щодо ставлен­

Християн. Отці Собору, ознайомившись з

ня християн до інших релігій. Виправлена

MIGIOHdp

український

християнськии часопис

до

Справ

1963

17


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

лютий 201з

"

схема повернулась на Собор на третій сесії

заклав одну Церкву і прагне єдності поді­

восени

1964 року, під час якої 21 листопада

лених між собою християн. Це прагнення

була прийнята Отцями Собору та урочис­

знаходить свій вияв сьогодні в екуменіч­

то проголошена Павлом

ному русі. (Пор. ДЕ

VI. Текст Декрету Unitatis Redintegratio складається із трьох розділів: 1) доктри­ нальний - подає католицькі засади екуме­ нізму (ДЕ 2-4); 2) практичний - вказує на

дане критиці Отцями Собору, оскільки

спосіб практичної реалізації екуменізму в Католицькій Церкві (ДЕ 5-12); 3) описовий

екуменізму є також католицький. Дух еку­

висвіТJ\ЮЄ відносини Католицької Церк­

менізму в усіх християнських спільнотах

-

1).

Щодо першого розділу то в попередній схемі він носив назву про «Про засади

католицького екуменізму», що було під­ це вказувало б на те, що окрім загального

ви до Церков і Церковних Спільнот, що не

прямує до однієї цілі, якою є одна Церк­

перебувають із нею в єдності (ДЕ 13-24).

ва, закладена Христом. Натомість можна говорити лише про католицьке плекання

1) ПРО КАТОЛИЦЬКІ ЗАСАДИ

екуменізму, де кожний вірний цієї Церкви

ЕКУМЕНІЗМУ Документ

18

розпочинається

має керуватися оснQвами своєї віри і сво­

Вступом,

єї Церкви. Перший розділ подає розумін­

який вияснює ціль та потребу Декрету,

ня поділів у Церкві та накреслює загальне

закликаючи до усвідомлення, Щ'О Христос

ставлення Римо-Католицької Церкви до

український АІІРІОН

христи~~~~~~~ І 11 \1

JO

(J

r


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

інших Християнськи; Спільнот. Єдність

словських опрацювань об'явленої правди.

прикметою,

Ця різнорідність не тільки об'являє доско ­

бо походить від предвічного Божого пла­

налим способом католицькість, це значить

ну з'єднання всіх. За цю єдність молив­

всеЛенськість, Церкви, але також її апос­

ся Христос на Останній Вечері (Йо.17,21),

тольський вимір. Це останнє твердження

а для її видимого об'явлення встановив

є чимсь новим, бо визнає, що певна різно­

предивну

рідність духовного і богословськбго життя

Церкви

є її надприродною

Тайну

Євхаристії,

дав

своїм

учням заповідь любові та зіслав Святого

Церкви походить від самих апостольських

Духа, Утішителя, що творить цю спіль­

часів.

ність та єднає всіх у Христі. Окрім цього,

2) ПРО СПОСІБ

Христос встановив також видимий зв'язок

ВИКОНУВАННЯ ЕКУМЕНІЗМУ

єдності, яким є Колегія Єпископів на чолі

Другий розділ присвячений практич­

з святим апостолом Петром. Прикладом і

основою єдності Церкви є єдність Триєди­

ному втіленню екуменізму в життя Церк­

ного Бога.

ви, через подання елементів, реалізація

Порушенням єдності Христ ової Церкви

яких дозволить зблизитися до цілі, яким є

і гріхом проти неї є поділи . Їхньою rене­

християнська єдність. У вступі виражена

зою стають провини і гріхи синів Церкви

важлива думка, що екуменізм відносить­

по обидві сторони. Не є властивим також

ся до всієї Церкви: до вірних, до пастирів,

звинувачувати в поділі братів, які народи­

у щоденному християнському житті і в

лись і живуть сьогодні у своїх традиціях,

богослов'ї. Екуменізм не є якоюсь бого­

що постали в минулому. Навпаки, хоча

словською спеціальністю, але певним ви­

між ними і католиками залишаються ще

міром духовного, інтелектуального, пас­

відмінності, однак через віру та хрещення

торального та 4ітургійного життя цілої

« залишаються вони в якійсь , хоча і недо­

Церкви.

сконалій, спільності із Католицькою Церк­

вою» (ДЕ

Першим кроком до реалізації єднос­

ті

3).

Церкви

є

постійна

віднова

(рефор­

Декрет стверджує, що хрещення та віра

ма) Церкви . Як вказує на це Догматична

чинять тих, які їх приймають, приналеж­

Конституція про Церкву, вона неустан­

ними

но потребує очищення, тобто постійно­

до

Містичного

Тіла

Христового .

Крім того Декрет визнає, що багато спа­

го повернення до своєї ранньої чистоти і

сительних дібр можуть існувати поза ви­

вірності Спасителю та Його постановам

димою спільнотою

Католицької Церкви

(Див. КЦ

8).

На другому місці серед се­

(книги Святого Письма, життя в благодаті,

редників екуменічного руху Декрет подає

різні дари Святого Духа), що їх релігійні

духовне навернення християн. В тому кон­

культи (богопочитання) можуть породжу­

тексті Декрет виражає характеристичне

вати правдиве Боже життя .

прохання: «Смиренною молитвою проси­

Заохочуючи вірних Католицької Церк­

мо в Бога та в нез'єдинених братів прощен­

ви до пізнання і любові нез'єднаних бра­

ня, так як і ми прощаємо нашим винуват­

тів, до свідчення християнського життя,

цям» (ДЕ

до діалогу, Декрет підкреслює, що єдність

життя та молитва, яка становить третій

7). Навернення серця, · с·вятість

Церкви не виключає різнорідності форм

середник

духовного

правопо­

Декрет спільною назвою « духовний екуме­

рядку, літургійних сrбрядів, а навіть бого-

нізм». Отці Собору заохочують до спільної

,:ul~IOH

f І І \1

Jn

r

життя,

українськи й

~~~g~~нський

церковного

екуменічної

праці,

окреслює

19


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

• молитви із нез'єднаними братами, чи то в

правд католицького навчання», оскільки є

періоді Тижня молитов за Єдність Христи­

різний їх зв'язок з основами християнської

ян

віри (до цього питання ми повернемося в

(18-25 січня), чи під час інших спеціаль­

них l:Іагод (наприклад в літургійний період

обговоренні богословського діалогу). Таке

поміж святами Воскресіння Христового та

розрізнення вказує на відмінний підхід до

Зіслання Святого Духа). Молитва ця має

догм, які не визнають нез'єднані брати.

звершуватись в дусі молитви Христа на

Як віра без учинків є мертвою, так і блі­

Тайній Вечері, під час якої Він молився про

дим виглядав би екуменізм, який замкнув­

єдність своїх учнів. Разом із запрошенням

ся б лише в проголошенні доброї волі, а не

до спільної молитви Декрет піднімає бо­

впроваджувався б у чинність. Тому Декрет

гословські та еклезіальні питання участі

про

в літургійрих богослужіннях нез'єднаних

співпраці

у

підкреслює

визнаванні

конечність

християнської

братів, особливо в Євхаристійній Літургії

віри: «Нехай всі християни перед лицем

Згідно з уже вста­

усіх народів визнають віру в Триєдиного

новленою церковною традицією не може

Бога, воплоченого Сина Божого, нашого

бути спільної участі в Євхаристії, де немає

Спасителя і Господа, й у взаємній пошані,

(communicationi sacris).

єдності у вірі та приналежності до тієї са­

спільним зусиллям нехай дають свідчення

мої християнської спільноти. Натомість,

нашої надії, яка ніколи не зводить»

(12).

благодать, яку Євхариqія уділяє, заохо­

Ці слова були почерпнуті із дефініції,

чувала б радше до спілЬНих євхаристійних

яка окреслює, чим є Всесвітня Рада Цер­

богослужінь. Собор справу остаточно не

ков. Отці П Ватиканського Собору зверну­

окреслює, залишаючи рішення ієрархам

ли увагу в дусі вже провадженого на цей

партикулярних Церков (Див. ДЕ

час практичного екуменізму серед Про­

Наступні пункти Декрету (№

8). 9-11)

під­

тестантських Церков, що не можемо зупи­

та

нитись на екуменічному діалозі, потріб­

богословського діалогу, іншими словами

но також перейти до спільної дії. Окрім

німають питання

справу взаємного наукового

пізнання

екуменізму.

Декрет

спільних молитов, християни покликані

духа нез'єднаних

до співпраці, оскільки вона «В живий спо­

братів. Для цього необхідними є студії в дусі прихильності та правди (п. 9). Собор

сіб виявляє цю злуку, що нею вони між со­

заохочує до пізнання

взиває людей, відповідно приготовлених

20

Екуменізм

бою вже сполучені та повніше висвітлює обличчя Христа, що прийшов послужити»

у своїй науці, до здобуття кращого знання

(ДЕ

науки та історії нез'єднаних братів, про їх

кання миру, пристосування Євангелія до

12). Оборона прав людської особи, пле­

духовне життя, богопочитання та до про­

соціальних відносин, уживання різнорід­

вадження спільних конференцій в дослі­

них засобів проти лихоліття наших часів,

джуванні богословських питань. У пункті

таких як голод, стихійні нещастя, негра­

11 Декріfту про Екуменізм піднімається пи­

мотність і нужда, недостача помешкань та

тання властивого способу і методу викла­ дання католицької віри, щоб цей спосіб не

нерівний розподіл матеріальних благ - все це, та багато іншого, є тим спільним полем

становив перешкоди для діалогу з братами

співпраці для християн. Декрет вказує та­

і щоб віра була подана «глибше та правиль­

кож на необхідність такої співпраці на полі

ніше, способом та мовою, що могли б бути

розвитку науки та f<ультури, де християни

справді зрозумілі для нез'єднаних братів».

також покликані до подолання бар'єрів

При цьому заторкується питанря «ієрархії

(Пор.: ДЕ

12). український А.І

христи~~~~~~~

11'

111 \1

Іон

)r

О

ІJ


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

ЛЮТИЙ 2013

Як

стверджує

Собор

на завершення

другого розділу Декрету про Екуменізм, завдяки співпраці між християнами всі ті,

Спільноти, що не перебувають в єдності із Католицькою Церквою, на дві великі групи:

Православні Церкви, під якими розу­

які вірують у Христа, легше можуть навчи­

міється як стародавні Східні Церкви,

тися, як вони мають одні одних краще зна­

що не прийняли догматичних фор­

ти, більше цінити і таким чином прокла­

мул Ефеського та Халхедонського Со ­

дати шлях до християнської єдності (п.12) .

бору, так і Східні Церкви, що розірва­ ли церковне сопричастя з Римським

З) ПРО СТАВЛЕННЯ

Престолом в другому тисячолітті;

ДО ЦЕРКОВ І ЦЕРКОВНИХ СПІЛЬНОТ

Західні нез'єднані Церкви та Христи­

Хоча Декрет згадує в першому та другому

янські Спільноти, які сформувалися

розділі, що ті Церкви та Спільноти не пере­

в добі реформації в

бувають у досконалій єдності з Католицькою

яких особливе місце займає. Англі-

Церквою, то однак визнає їх духовні та спа­

канська Спільнота.

XVI

ст. та серед

сительні вартості та їх значення в таїнстві

спасіння. Вони зберігають багато правдивих

а) Східні Церкви

середників спасіння, що походять від само­

Декрет виходить від основного твер­

го Христа і є знаками правдивої Церкви.

дження, що Церкви Сходу та Заходу йшли

Декрет про Екуменізм поділяє Церкви та

своєю власною дорогою, сполученні, од-

tfllGIOH~v

україн с ький

х р исrия нськии часоп ис

21


ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

лютий 201з

• нак, братньою спільнотою віри та священ­ нодійств (ДЕ 14). Дух цього твердження

розпочинає від ствердження, що через ба­

характеризує

тестантський народ жив спільно з като­

постанови

Собору

щодо

СхідН'Их Церков, які від самого початку

лицьким в одній Церкві . Декрет не змагає

розвивають і плекають власну богослов­

в даному питанні, так як і щодо Східних,

ську,

до описового визначення, оскільки йдеть­

літургічну,

канонічну

та

духовну

традицію. Декрет з пошаною ставиться

ся про велику р і зновидність спільнот та

до них та закликає всіх, хто працює над

їх внутрішню відмінність. Отці Собору,

відновленням єдності із Східними Церк­

усвідомлюючи розходження із ними, вка­

вами, щоб мали належну увагу на окремі

зують на можливість та потребу екуменіч­

обставини, серед яких зародилися та зрос­

ного діалогу із цими спільнотами, тому в

ли ті Церчи. До великих багатств Схід­

Декреті подають основи для взаємного по­

них Церков належить їх Літургія, в якій

шуку спільності . Найпершим елементом,

Євхаристійний культ постає на першому

що заохочує до реалізації християнської

місці. Оскільки Православна Церква має

єдності, є визнання віри в Ісуса Христа на

безперервне апостольське наступництво і

славу одного Бога Отця, і Сина, і Свято­

повноцінне Таїнственне життя, тому «де­

го Духа. Ці слова, тотожні дефініції Сві­

яке спілкування у святих Тайнах, у при­

тової Ради Церков, тим самим вказують

гожих uобста~инах та за_:;рдою церко~них

на можливість діалогу з нею. Католицька

властеи, не тшьки що є можливе, але и до­

Церква свідома, що навіть у христології

ручається» (ДЕ

існують поміж її богослов'ям і протес­

15). на власний

тантською наукою особливі відмінності,

правопорядок Східних Церков, подає, що

які ще більш ясно з'являються в маріоло­

Також Декрет,

вказуючи

до єдності Церкви різнорідність обрядів

гії та еклезіології, однак вона вважає, що

та звичаїв не перешкоджає, а навпаки її

протестантський

збільшує. Тому Отці Собору, в перспекти­

служити за відправну точку та імпульс в

ві майбутньої єдності Церкви, запевнили,

пошуках єдності. Як характеристичні, а

христоцентризм

може

що Східні Церкви мають владу та право

одночасно правдиві християнські вартос­

жити згідно з власним правопорядком. Це

ті в протестантизмі, Декрет подає: віру в

стосується і богословської спадщини Схід­

Ісуса Христа, Богочоловіка і Єдиного По­

ної Традиції . Позитивно висвітлюючи цю

середника поміж Богом та людьми

спадщину, Декрет подає, що богословські

глибоку пошану до Святого Письма

формули двох традицій частіше себе вза­

Хрещення як таїнствений зв'язок єднос­

ємно доповнюють, аніж протиставляють­

ті, який існує між усіма християнами та

ся (ДЕ

Декрет завершує свої рефлексії

одночасно домагається повної єдності у

про Східні Церкви надією близького поєд­

визнанні однієї віри й участі в спільній

контакти Східних Церков з Римо-Като­

го життя і християнська діяльність у світі

17).

нання. М~литва і діалог та щораз багатші

Євхаристії

(22);

(20); (21);

свідчення християнсько­

Декрет зазначає, що в інтерпретації

лицькою Церквою мають допровадити до

(23).

подолання поділів між ними .

Святого Письма Католицька Церква осо­

б) Західні Церкви та Церковні Спільноти Рефлексію

22

гато століть, перш ніж настав поділ, про­

про

Західні

бливу роль приписує Учительському Уря­ ду Церкви, що є особливою відмінністю у

нез'єднанні

відношенні до Протестантських Церков

Церкви та Церковні Спільнот« Декрет

та Спільнот. Незважаючи на це.l Декрет

українськи~

християн ськии

1.1а соп ис

MIGIOHdV


"ДОСЛІДЖЕННЯ Й ПОВЧАННЯ

лютий 2013

вважає, що Писання" може і має стано­

соборових праць, а особливо в контексті

вити особливе знаряддя в екуменічному

таких Документів як Догматична Кон­

діалозі. Подібно протестантські спільно­

ституція про Церкву, Декрет про Схід­

ти «із-за браку святої Тайни Священства

ні Католицькі Церкви, Декларацію про

не зберегли повної та первісної істотності

релігійну свободу, Декларацію про не­

Євхаристійного Таїнства» (п.

однак

християнські релігії. Це сталоФ можли­

у Святій Вечері святкують пам'ять смерті

22), то

вим завдяки тій зміні духовного клімату

та воскресіння Господа і також визнають,

в Церкві, яку розпочав Іван ХХІІІ, хоча

що Євхаристія означає життя в спільності

б через покликання

з Христом. Навчання про Євхаристію та

Справ єдності Християн та запрошення

інші Тайни, на думку Отців Собору, має

на Собор як спостерігачів представників

Секретаріату для

становити предмет діалогу між Римо-Ка­

братніх Церков. Декрет про Екуменізм

толицькою та Протестантськими Церква­

призначений

ми та Спільнотами. Також діалог, згідно з

Церкви, але, без сумніву, впливає та ви­

для

вірних

Католицької

Декретом, слід провадити і розпочинати

кликає зацікавлення в більшості христи­

від морального втілення Євангелія в жит­

ян. Що більше: Декрет був позитивно оці­

тя, бо вірні двох Церков стараються жити

нений іншими Церквами, особливо такі

згідно з євангельською наукою.

його питання як прийняття та визнання екуменічного руху як знаку часу та по­

диху Святого Духа; нова оцінка христи­

в) Закінчення Декрету На закінчення Отці Собору з надією

янських спільнот, що нез'єднанні із Като­

споглядають у майбутнє, вказуючи, що

лицькою Церквою; визнання їх знаряддям

участь католиків в екуменічному русі має

спасіння; виражейня почуття жалю за

звершуватись із вірністю отриманій прав­

провини проти єдності; прохання про

ді, збереженні віри, що її завжди визнава­

взаємне прощення; визнання релігійних

ла Католицька Церква, та у відкритості до

вартостей інших Церков; ієрархія догм

майбутньої повноти, яку Христос Господь

в католицькому навчанні. Католицький

бажає для своєї Церкви. Собор свідомий,

богослов о. Ів Конrар, оцінюючи Декрет,

що постанова об'єднати всіх християн в

подає, що він «не є лише докуJ\1ентом, а ді­

одній і єдиній Христовій Церкві пер еви -

янням, значення якого можна порівняти

щує людські сили та спроможності. Тому

із значенням великих історичних рішень,

Собор свою надію вповні покладає на мо­

що змінили хід історії на цілі покоління».

литву Христа за Церкву, на любов Отця до

Знову ж, православний богослов Павло

нас та на силу Святого Духа .

Євдокімов доповнює: «В даній ситуації Католицька Церква звершила крок, який

4) ЗНАЧЕННЯ ДЕКРЕТУ

провадить її до границь її сьогоднішніх

Ще декілька років перед проголошен -

можливостей( ... ) Текст Декрету є відкрит­

ням Декрету важко було припускати, що

тям, запрошенням до діалогу, зак[Іиком,

вище поданні твердження появляться в

скерованим до всіх, щоб прийняли ·разом

Католицькій Церкві, до того ж під ран ­

активну участь в подоланні багатьох не­

гом урочистого навчання Учительського

порозумінь та труднощів, які нагромади­

Уряду Церкви. Декрет не є відокремле­

лись протягом історіЇ>>.

ним документом П Ватиканського Собо­ ру, належить його розглядати в цілісності

МІР ІОН JIJ український

ІІІ \1

ur

~~~~~~~нський

За матеріаnами сайту «Кіріос»

23


ДУХОВНІ РОЗДУМИ

ЛЮТИЙ 2013

СТРІТЕПШІ: 13

ЗУСТРІЧ

ХРИСТОМ ДlІЯ ПАДІППЯ ЧИ ПЩПЯТТ.Я?

Віталій ТАРАСЕНКО

ється. Людина навертається у бік добра. Змі­ на способу мислення впливає на ціле життя:

Пророцтво праведного Симеона, яке читає­

поведінку, стосунки із людьми, з Богом. Піс­

мо у свято Стрітення, знаходить свій відгомін

ля зустрічі із Спасителем людина стає добрі­

не тільки в Ізраїлі, але ще й серед вибранців

шою і любов її стає чистішою, віднаходить

Божого люду Нового Завіту, серед християн.

сенс життя і саме життя стає в повноті свого змісту.

Згадаймо ці слова праведного старця,

Зауважуємо, що зустріч із Христом не для

рі Марії: «Ось цей поставлений для падіння

всіх буде радісною, бо «Він буде знаком про­ тиріччя» і не всім буде на «підняттю>, будуть

й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде зна­ ком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє

і такі, що зазнають «падіння». Або одне і дру­

душуtщоб відкрились думки багатьох сер­

ге разом.

децм (Лк.2,34). Ісус, як виросте, скаже про

Себе: «Я

24

Слова Симеона також насторожують.

який, благословляючи, сказав до Його Мате­

-

Дорога, Істина і Життя» (Йо.14,6).

Так і сталось. Багато людей отримало від

Месії доnомогу. А ще читаємо в Євангелії,

Кожний, хто зустрічає Христа має можли­

що були й такі, яким Він сколихнув жит­

вість ступити на Дорогу Спасіння, може піз­

тя: «праведним» лицемірам Він викривав

нати Істину, і тоді отримає Життя Вічне.

їхні гріхи, гордуватим послідовникам давав

Блаженні ті, які зустріли Спасителя у

можливість упокоритися, ідеальним мудре­

своєму житті, які Йог9 пізнали і полюбили.

цям показував їхній фанатизм і нагадував,

Адже життя людини від цієї зустрічі зміню-

що мудрість

-

це не їхня заслJга, а дар Бо-


ДУХОВНІ РОЗДУМИ

ЛЮТИЙ 2013 •

жий. Зустріч із Христом.,була для багатьох

щоб мали щасливу вічність. Господь не може

глибоким і деколи болючим пережиттям, а

бути іншим. Він Світло і просвічує людину

навіть розчаруванням.

аж до самої середини її душі.

Христос

-

це світло, яке просві>Jує кожну

людину (пор. Йо. 1,9). Як було колись, так і сьогодні для сучас­

рядковував, нікого не відкидав, а кwкному

стріччю із Світлом, що просвічує людину аж

знаходив призначення. Якщо щось було не на своєму місці, а мало бути на першому, то

до середини її єства, аж до глибини її мину­

Він ставив на перше, і що було забуто, Він

лого. Скільки було таких моментів у житті,

звертав увагу. Христос сколихував люди­

них християн

t

Це Світло як колись, так і тепер приходить і дає ясність. Він нічого не знищував, а упо­

-

ця зустріч є справжньою зу­

коли пізнавши свою гріховність, відчува­

ну, суспільний лад, навіть релігійні звичаї і

лось справжнє падіння, упокорення, а рад­

традиції. Він нагадував нам усім, що найпер­

ше усвідомлення і визнання свого упадку.

шою опорою в цьому житті є Добрий наш

Хто далі вірив Спасителю, той мав від Нього

Небесний Отець. І вірити Богу

ще й підняття. Як це сталось із апостолами

спасіння і вічного життя.

-

це шлях

Петром та Павлом, як це сталось, мабуть, із

Ми також зустріли Христа! Слава і по­

тобою, що читаєш ці рядки. Ці хвилини про­

дяка Йому за це! Згадаймо, що Христос ско­

світлення були для багатьох болючими та

лихнув у нашому житті? Що для мене було

неприємними. Людям подобається хвальба,

підняттям, і що було падінням? Як це світ­

а зауваження не завжди прийнятні. А Бого­

ло прийшло у мій внутрішній світ? Як його

ві подобається, щоб ми були спасенні, на­

просвітило? Чи кожна зустріч з Христом

віть ціною наших тимчасових незручностей,

хвилина просвітлення?

-

це

с

МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЗА НАШІ РОДИНИ Пресвятая Богородице, Ти перед віками ря­ тувала наш народ у хвилини важкі од смерти та знищення. Плач Твій і сльози Твої на іконах у

храмах ворога налякали й до втечі його загнали. Споглянь на сльози і почуй плач батьків, яким зни­ щення родинного життя загрожує, і прожени від них назавжди ворога любови й миру. Вбережи родини наші від розпаду та заступай­ ся за тих, кого пригнічує смерть духовна, вона бо є початком себелюбства та гріха. Просимо Тебе, Мати й Заступнице, у важкі часи повсякчас охо­

роняй життя родин і майбутність людства. Прибігаємо до Тебе щиро, Мати наша, Ти бо

любиш дітей Своіх. Заборони ворогу одвічному, якому Ти голову розчавила Своєю вірністю Богові

та чистотою серця, зневажати гідність родини, бо вірність подругів та чистота іхньої любови є основою радости та щастя життя спільного.

"

MIGIOH

Прожени від нас помисли, слова й діла, що су­ перечать законам Божим і сумлінню нашому та

загрожують життю ненароджених, а також життю і миру молодих і старих. _

Ми всі Тобі, Пресвятая Богородице, посвячуємо родини наші й повсякчас хочемо дітьми Твоїми бути. Подай нам Твою руку помічну, будь нам при­ кладом життя чистого, покірного та Богу від­ даного. Випроси певність руки та потрібну силу батькам, щоб словом і прикладом піддержували дітей своіх, - аби не загинули в небезпеках. О Мати наша, не опускай нас, як перед віками Ти не покинула тих, що в храмі Божому до Теб.е прибігали. Просимо: помагай нам у житті вірй і жертовности - для добра та щастя родин на­ ших. Приведи нас усіх до вічної небесної родини, де Тобі дякувати будемо та Бога, в Тройці Святій Єдиного, хвалити на віки вічні. Амінь.

25


' І



За матеріалами

risu.org.ua

Папа Бенедикт

XVI написав вову Енциміку

Як повідомив глава прес-центру Святого Престолу отець Федеріко Ломбарді, в першій половині 2013 року Папа Бенедикт XVI опублікує свою нову Енцикліку. На думку редакції видання La Stampa, Енциклі­ ка буде присвячена Пасхальній таємниці смерті і воскресіння Ісуса як ключовому змісту віри. Документ опублікують під час підготовки Церкви до святкування Великодня вже в лютому-березні 2013 року. У документі Святіший Отець хоче поділитися з католиками всього

світу своїми роздумами про те, що значить «бути християнином сьогод­ ні», про роль віри в житті людини і суспільства, про значення християн­ ської істини у світі, який живе в умовах кризи.

За матеріалами

risu.org.ua

Процес канонізації Івана Паваа П завершитьс.и вже в жовтні 2013 року Можливо вже в жовтні 2013 року підійде до завершального етапу процес канонізації Івана Павла 11. Тоді ж відбудуться і церемонія

канонізації блаженного Папи. Однак для цього необхідно видання декрету Конгрегації з канонізації святих про визнання чудес, які ста­ лися через заступництво блаженного Івана Павла 11 вже після його беатифікації, яка відбулася в Римі 1 травня 2011 року.

Наприкінці Святіший Отець на зустрічі з префектом Конгрегації з ка­ нонізації святих приймає рішення про визнання або не визнання автен­ тичності чудес, які відбуваються через заступництво блаженного. Як правило, такі рішення Папа приймає З рази на рік: напередодні

Страсного тижня (у 2013 році цей період припадає на

18-23 березня), не­

задовго до початку літніх канікул у червні-липні і напередодні Різдва.

За матеріалами catholicnews.org.ua

Різдво на дапекому Сході Вже стало традицією Служити на Різдво 7 січня Різдвяну Літургію в м. Хабаровську (Росія). На Далекому Сході вона служиться всього раз на рік, тому для греко-католиків у Хабаровську особливе свято. Це свято доповнилося ще й тим, що похрестилася одна доросла лю­

дина і одне подружжя прийняло Таїнство шлюбу. На наступний день

8 січня

вперше на Різдво відслужилася свята

Літургія в м. Владивостоці. Там також є греко-католики, які були ви­ везені ще в роки репресій, а також багато тих, які в теперішні часи приїхали сюди у пошуках праці. ·

Службу Божу відслужив координатор для греко-к~толиків на те­ риторії, що відттовідає Римо-католицькій Єпархії св. Иосифа в м. Ір­ кутську ієромонах Теодор Мацапула, ВС.

Опісля Літургії як в Хабароську, так і у Йладивостоці всі вірні змо­

гли прославити Різдво Христа колядками за святковим столом, дя­

куючи Богові, що не залишає їх без церковної опіки навіть у такому відда·леному краї, як Далекий Схід.

українськи~ християнськи и часоп и с

GIOHdP


За матеріалами catholicnews.org.u

Радикапьні індуїсти пересаідують християн в індійському щтаті Махараштра Організація католиків-мирян повідомляє, що деяким християнським

пл·еменам в Палгхаре, місті з населенням близько 50 ООО чоловік в західно-центральному індійському штаті Махараштра, відмовляють у воді та дровах, якщо вони не переходять на індуїзм. " Інцидент, про який повідомляють правозахисники, стався після 2012 р. індуїстських радикалів на громаду Протес­

нападу ЗО грудня

тантської церкви Махараштри. Натовп, чисельністю близько 400-500 осіб, напав на членів християнської громади, серед яких було багато жінок і дітей . Католицький Мирянський Форум повідомляє, що му­

зичні інструменти були зламані, а Біблії були порвані чи спаплюжені. Близько 25 парафіян отримали поранення. За матеріалами

www.ugcc.org.ua

Апостоаьський нунцій бааrосаовив дітей КатоlІИцької шкоаи Івано-Франківська на новий навчааьний семестр 11 січня 2013 р. в монастирі сестер Василіянок м. Івано-Франківська Архиєпископ і Митрополит Володимир (Війтишин) та Апостольський нунцій Архиєпископ Томас Едвард Галліксон відслужили Архиєрей­ ську Літургію. Також були численно присутні на Літургії діти, вчителі і батьки Католицької школи Святого В~ія Великого, що нею опіку­ ються сестри ЧСВВ. Нунцій, вітаючи всіх присутніх, уділив Апостольське благословен­ ня всім діточкам на новий навчальний семестр. А Митрополит Во­

лодимир привітав усіх зі святом Василія, який є покровителем Като­ лицької школи та сестер і отців Чину святого Василія. На завершення Апостольський нунцій мав можливість переглянути Різдвяний кон­

церт, який підготували діти Католицької школи. Ієрей Юрій Трухан, прес-секретар архиєпархії

За м атеріала м и catholicnews.org.u

В Іспанії вимагають заборони викаадання реаігії в шкоаі В Іспанії півсотні соціальних і політичних організацій опублікували в Інтернеті петицію, щоб «оживити» кампанію проти викладання релігії в школах і захистити світський характер державної освіти. Заклик,

який на сьогоднішній день підписали понад 13 ООО осіб, спрямоіrаний проти реформи освіти, ініційованої міністром Хосе Ігнасіо Вертом.

Організація « Світська Європа » та інші протестуючі вимагають ска-

сувати угоду з Ватиканом, з тим щоб релігія більше не була частиною на­

• н

-

український

w

х ристиянськии ча сопис

вчальної програми, видалити всі релігійні символи зі шкіл, припинити

державне фінансування викладання релігії в школах і сегрегацію учнів з ідеологічної, соціальної або статевої приналежності.

29


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ

2013

'W

ХРАМОВИИ ПРАЗПИК

в монастирі Св.ятого Васиаі.я Веаикоrо в києві

14 січня у монастирі Святого Василія

монастиря та Радник Протоігумена о. Василь

Великого в Києві ченці василіяни разом

Тучапець, Провінційні радники о. Макарій

з парафіянами та гостями святкували

Флячок, о. Сергій Крутовський та о. Атанасій

храмовий празник. Це потрійне свято: Обрізання ГНІХ, святого Василія та

Євуш (Ігумен Крехівського монастиря), Про­

Старий Новий рік, коли згідно з давнім

тоігумен Закарпатської Провінції Святого

українським звичаєм діти ходять з хати до

Миколая о. Павло Райчинець, отці з інших

хати пшеничним зерном посівати, щастя­

василіянських монастирів, зокрема Львова,

долі побажати всім людям на добро.

Золочева, Гошева та Жовкви, а також пресві­

вінційний економ о. Макарій Солюк, Про­

тери Київської Архиєпархії та інших україн­

Урочисту Архиєрейську Літургію у день

зо

ських єпархій, гості та парафіяни храму.

свята о:~юлив єпископ-помічник Київської

Наприкінці Літургії Архиєпископ Томас

Архиєпархії Владика Йосиф Мілян. На хра­

Галліксон виступив з коротким словом. На­

мове свято з'їхались ченці з усієї України.

томість Владика Йосиф подякував римо-ка­

У святочній Літургії взяли участь Високо­

толицькому Архиєпископу за присутність

преосвященніший Архиєпископ Томас Гал­

на Літургії з нагоди празника, після чого

ліксон,

ієрархи поблагословили всіх присутніх, а

Апостольський

нунцій

в

Україні,

члени Управи Василіянської Провінції Най­

хор побажав вірним «Многії і благії літа ». •

святішого Спасителя в Україні: Протоігумен

Джерело: http://osbm-kyiv.com.ua/archives/4711

о. Пантелеймон Саламаха, Ігумен Київського

Монастир Св. Василія Великого, Київ

український АІІРІОН

христи~~~~~~~ ІІІ \1

Jd or


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 201З..

СПИЬПА МОПАША KOlDIДA в семінарії Отців. Васиаіян в Брюховичах Вже кілька років поспіль Отці Василіяни організовують спільну монаwу коляду на празник святого Василія Великого у

власній семінарії при монастирі Святого

Йосифа в Брюховичах. Цього року 14 січня традиційно завітали до Василіянської

обителі на урочисту святу Літургію та на Коляду Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівський та

численні гості

- ченці та черниці з багатьох

монастирів рfзних Згромаджень. Літургію

порядок та закони монашого служіння. На

Святого Василія Великого очолив Пре­

Архиєрейську

Божественну

жаль, сьогодні ми не всі дотримуємось за­

освященний владика Венедикт у співслу­

конів, які діють в нашій державі, чи навіть

жінні з ієромонахами ЧСВВ. Перед по­

правил дорожнього руху, але любимо на­

чатком Богослуження Архиєрей звершив

рікати на інших. Дуже часто ми знаємо, як

поставлення у чин читця, свічконосця та

повинен

піддиякона брата Миколая Козелківсько­

чи інша людина, але самі так не чинимо.

го, ЧСВВ. Згодом, в часі Богослуження,

Тому порядок в суспільстві, державі, Церк­

владика виголосив проповідь , у якій роз­

ві, сім'ї, починається з мене, з мого куточка

повів, що: «Сьогоднішнє свято

-

це праз­

ник порядку, празник закону. Адже Ісус

поступ~

президент,

священик

і тих обов'язків, які мені доручені»

- сказав

владика Венедикт.

Христос, за законом приймає обрізання за

По завершенні Богослуження владика

єврейським звичаєм . А Святий Василій Ве­

привітав усіх богопосвячених 1сіб, які так

ликий свого часу став гідним законовчите­

численно зібрались на молитві, а особли­

лем монашого життя, той, який установив

во Отців Василіян і сестер Василіянок та

побажав усім, головно тим, які посвятили себе на служіння Богу досконалості та ви­ тривалості на прикладі постаті Святого Василія Великого.

Після спільної молитви та обіду, святку­ вання продовжила пантоміма про багатого юнака у виконанні василіянського. ' мона­

шого театру «В каптурах». Пізніше, кожна

з монаших спільнот презентувала публіці свої піснеспіви, віншування та інші музич­

ні заготовки про слави Різдва Спасителя. • Джерело: http://osbm.info/?p=7217

м ІІІ

1GІ О Н or 1 а український ~~~~~~~нський

31


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 2013

••

ТВПlІО УКРАІПСЬКОГО РІЗДВА У У неділю

20 січня 2013 р. Б. у приміщенні

Палацу культури учнівської молоді м. Льво­

ва відбулось красиве різдвяне дійство під назвою Тепло українського Різдва. Це свято

llbBOBI

стаєнку, щоб разом з Марією та Йосифом пе­ режити цю величну подію.

Як завжди, приємно нас утішив своїм чу­ довим голосом, виконанням різдвяних пісень

організували учасники Марійського моло­

о. Володимир Кусий. Ця харизматична духо­

діжного товариства Містична троянда, що

вна особа, цей Христовий воїн, який доносить

діє при парафії церкви Святого Апостола Андрія Первозванного в м. Львові разом зі

до нас живе Боже слово, згуртував навколо

своїм духовним провідником о. Володими­

себе молодих людей міста, серця яких пломе­ ніють любов'ю до Бога й України. Наші духо­

ром Кусим, ЧСВВ.

вні брати і сестри зробили все можливе, щоб це

Це вже не перша моя присутність на їх

тому що вони вклали у нього найбільший свій

свято залишилось у наших серцях назавжди,

урочистостях. І кожного разу відчуваю те-

скарб - серце і душу. Велике Вам спасибі за це,

плу родинну атмосферу, немов би перебува-

вельмишановний отче, дорога молоде! Не зу­

єш у колі рідних людей. Молодь товариства в

пиняйтесь, крокуйте завжди вперед! Продо­

оригінальний спосіб донесла до наших сер­

вжуйте Цю добру справу потішати, надихати,

~

32

дець велич та красу неповторної укр'аїнської

запалювати наші втомлені серця вірою, дові­

традиції, спробувала разом з нами глибоко

рою та любов'ю до Господа нашого Ісуса Хрис­

зануритись у незбагненну містерію Господ­

та та Пресвятої Богородиці.

нього народження, дозволила нам на мить

Усіх Вам Божих ласк

перенестись думками до Виф}Іеєму, в убогу

Покладок Тетяна

;ulGIOH ОJnr

український христи~~~~~~~ 111


З ЖИJТЯ ВА~ИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

лютий 201з ·

О РИМУ Та!асКриса

Тиждень духовної обнови, незабутніх вражень та цінного досвіду. Саме так

можна охарактеризувати час перебування львівських скаутів у Римі. Мандрівка, яка запам'ятається кожному із нас на все життя, розпочалася

15

листо­

пада від стін монастиря Святого Онуфрія у Львові спільною молитвою-проханням ска­

утів та їхніх батьків за щасливу подорож. Після останніх батьківських побажань та настанов скаутська сім'я вирушила в дорогу. Нічний переїзд автобусом зі Львова до Вар­ шави та двогодинний переліт з польської до італійської столиці

-

і ось у вікні літака вже

видніється довгоочікуваний Рим. Вічне місто потішило нас вечірнім спо­ коєм, а призахідне сонце дарувало остан­

нє тепле проміння дня, що вже минав. Та справжньою радістю для нас стала зустріч

зі скаутами-побратимами із римського ку­

Не менш насиченим видався наступний

реня. З великою люб'язністю вони прийня­

день. Знаменно, що розпочався він Святою

ли нас, надавши свою скаутську домівку

Літургією у соборі Святого Петра на гробі свя­

для проживання. Наше знайомство роз­

того священномученика Йосафата. Очолив

почалося вечірньою ватрою. Веселі жарти,

Божественну Літургію о. Василь Ілик, який

пісні та забави, що їх почергово пропону­

також звернувся до хлопців зі словом пропо­

вали то українці, то італійці, надали цій

віді, наголосивши на важливості наслідуван­

зустрічі неповторного колориту, а щирість

ня прикладу святих у власному житті . та на

та відкритість у стосунках дотепер незна­

потребі християнина будувати своє життя та­

йомих хлопців та дівчат подарували від­

чуття справжньої родинної атмосфери. Так

ким чином, щоб бути добрим прикладом для оточуючих. Якесь особливе переживання тих

серед цього веселого гамору та позитивних

слів сповнювало серце, коли в уяві виникала

емоцій непомітно для :о.сіх і минув перший

постать святого Йосафата, а очі вдивлялися у

вечір нашого перебування в Римі.

його мощі, що спочивали у вівтарі перед нами

J..ІІРІОН

ІІІ \1

Jd український ur ~~~~~~нський

33


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

-

ЛЮТИЙ 2013

мощі великого світоча Церкви, що колись у

своєму наслідуванні Христа не побоявся на­ віть мученицької смерті, а тепер і сам є при­

кладом для багатьох. Можливість помолитися на гробі свято­

го Йосафата стала для нас особливою ще й тим, що більшість скаутів, які взяли участь у цій мандрівці-паломництві, є представ­ никами куреня покровителем якого є саме

святий Йосафат. А паломництво до святого відбулося в проміжку між

12 та 25 листопа­

да, днями, коли церква вшановує пам'ять цього святого за григоріянським та юліян­ ським календарями відповідно.

Ми також мали змогу молитися біля мо­

бачити Святішого Отця. У своєму слові,

щей святого апостола Петра та блаженного

зверненому до вірних, Папа, зокрема, приві­

Папи Івана Павла П.

тав і скаутів з України. Ми ж вітали Святі­

Серед незабутніх подій варто згадати і зу­ стріч із Вселенським Архиєреєм Венедиктом

XVI.

В неділю

19 листоп~да ми разом з тися­

чами паломників з усього світу· мали змогу

34

шого Отця величезним національним пра­

пором із написом «Україна любить Папу», який спеціально для цієї нагоди привезли з України та розгорнули на площі св. Петра.

украІнськи~

християнськии

часопис

MIG IOHdV


з Життя ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 2013

В неділю ми також відвідали греко-като­

лицький собор св. Софії. Невелика за роз­ мірами в порівнянні з іншими Римськими

базиліками, ця національна святиня, проте, вразила нас сяйвом та красою своїх мозаїк.

Увібране

нею

багатство

християнського

сходу та нашого обряду робить її справж­ ньою перлиною Риму. Неповторний архі­

тектурний комплекс, що об'єднує згаданий собор св. Софії, будинок Українського като­ лицького університету та пам'ятник Тара­ сові Шевченку, створює справжній україн­ ський дух в італійському Римі.

День вівторка запам'ятався інтерв'ю на ра­ діо «Ватикаю>, у якому хлопці говорили про

мету приїзду до Риму, скаутський побут, ді­ лилися із слухачами враженнями від побаче­ ного. Опісля інтерв'ю відбулася зустріч з Ар­ хиєпископом Цирілем Василем

-

секретарем

Великою приємністю для нас були часті випадкові зустрічі із земляками-українця­

ми, що тепер перебувають у Римі. Не було і дня, щоб до нас не підходив хтось із земля­

Конгрегації Східних Церков. Приємно зазна­

ків, і ще приємніше було те, що ці зустрічі

чити, що владика свого часу теж був скаутом,

з незнайомими людьми завжди перерос­

а зараз, окрім свого адміністративного уряду,

тали в щирі, тешrt розмови. Гадаю, що такі

виконує ще й служіння головного скаутсько­

го капелана Європи. Варто наголосити на щи­

зустрічі підбадьорювали кожного із нас та вселяли віру у єдність і краще майбутнє

рості прийому та сердечній теплоті владики,

нашого народу. Дякуємо всім тим, хто по­

його живому інтересі до розвитку скаутсько­

при власне невигідне становище все ж зна­

го руху в Україні. На завершення зустрічі на­

ходив теплі слова привітання.

ціональний провідник скаутів Назар Єремен­

Особливі слова вдячності за допомогу в

ко подарував Архиєпископу спільне фото на

організації та проведенні ЦЬQГО паломни­

згадку про цю зустріч та запросив його відві­

цтва нашим скаутам-провідникам, які те­

дати скаутів в Україні, а владика уділив при­

пер навчаються в Римі

сутнім Архиєрейське благословення.

та Юрію Лещинському.

-

Миколі Міщенку

Серед пам'ятних подій згадаємо і уро­

Як учасник цієї мандрівки не помилю­

чисту скаутську присягу в адміністратив­

ся, коли скажу, що період перебування у

ному центрі Риму

-

на площі Народу, що її

склали четверо хлопців

Римі став для кожного із нас неоціненним

брати Васильківи

та неповторним досвідом. Досвідом куль­

Володимир та Юрій, а також Зіньківи Олег

турного збагачення, досвідом пізнання

-

та Ростислав.

себе та оточуючих, досвідом духовного

Незабутні враження залишилися після

зростання та переображення. А приємні

відвідання численних християнських свя­

переживання, що їх кожен відчуває у сво­

тинь та пам'яток античної архітектури, зо­

єму серці, стануть наснагою для кращого

крема базиліки Сан'{а Марія Маджоре, ба­

служіння Богові та ближньому і нових

зилік св. Івана та святого апостола Павла,

звершень у розвитку скаутського руху в

римського Форуму, Колізею та ін.

Україні. •

.uІРІОН ІІІ \1

1n український or ~~~;.;~~нський

35


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

лютий 201з

••

Р~КОlІВІЩІІ дтІ ВІРПИХ ІІІ·ГО ВАСИlІПІПСЬКОГО ЧИПУ Марія ГОРОДЕЧНА

вити молитву, не дотримуючись цих ви­

-

це не є молитва » .

Від

краси ікони до

мог,

Українська Греко-Католицька

краси

віри.

Ви­

Церква взяла під свою особливу

світлення теми « Ікони » допомогло реко­

опіку потреби духовного росту вірних, світських людей, ІІІ-го

лектантам глибше збагнути слова Глави УГКЦ Святослава Шевчука про те, що

Чину Святого Василія Великого у

« краса Божої премудрості показує нам

час Різдвяного посту. Реколекції

красу та істинність християнської вірю> .

провів Протоігумен Провінції

Пізнання Бога через споглядання кра­

Найсвятішого Спасителя Чину

си

Святого Василія Великого

організована екскурсійна поїздка навко­

о. Пантелеймон Сала!_9Ха

лишніми місцями. Учасники реколекцій

грудня

молитовно вшанували пам'ять полеглих

14-16 2012 р. у місті Яремче, що

карпатських краєвидів

продовжила

на Івано-Франківщині. Учасники

на цій землі борців за волю України.

реколекцій, християни різних професій Львівщини та Івано­

отцем Пантелеймоном та сестрами ми­

Франківщини, мали ще одну

роносицями стали важливою сторінкою

можливість збагнути красоту нашої

християнської культури нашого життя.

віри, нашої християнської традиції.

Душа, сповита пеленами любові, співа­

Спільні молитовні дні із преподобним

ла: «Благослови, душе моя, Господа!» На­

Реколектанти зібралися в монастирі

стоятельки ІІІ-го Чину Святого Василія

Згромадження Сестер Мироносиць, щоб

Великого від імені світських людей скла­

« сісти і слухати » Слово Боже. Для цьо­

ли сердечну подяку за духовну опіку та

го були створені всі умови : монастир­

спільну молитву.

ська

тиша,

інформаційна

насиченість

Протоігумен Провінції Найсвятішого

духовних роздумів, організація побуту.

Спасителя подякував, що за ці дні «По­

Преподобний о. Пантелеймон щедро ді­

чувши, зрозуміли цю велику силу Духа

лився дарами Святого Духа, як пізнати

Святого » , Який є автором Святого Пись­

«шлях )}.<) святості через покору, послух,

ма, і наголосив: «Коли будемо читати, ми

слухання й виконання Слова Божого та

входимо у гармонію, співдію з автором

зберігання його у своєму серці » . Водно­

цього Письма ». Преподобний отець Пан­

час

виро­

телеймон побажав реколектантам «зро­

бити вміння вдумуватися в текст Літур­

зуміти значення сили молитви, значення

отець-реколектант

допомагав

гії, текст Святого Письма, читання ікони

місії свого покликдння в ІІІ-му Чині, на

для формування духовної зрілості.

взірець покликання Матері Божої: слу­

Протоігумен на прикладах напоумляв: «Якщо ми хочемо на перше місце поста-

36

хати, зберігати, розважати, наслідувати, МОЛИТИСЯ » .


лютий 2о rз

З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЗІСUИТИМИ УПОКОИ, ХРИСТЕ,. ДУШУ РАБА ТВОЄЮ

9 січня 2013 у Крехові на 55 році життя, на 5році монашого покликання упокоївся брат Димитрій Юрій Марків, ЧСВВ.

MIGIOH~

37


З ЖИТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ

ЛЮТИЙ 2013

Брат Юрій Марків народився в

Діагноз

24 квітня 1954 р. ус.

невиліковну хворобу

Круwельниця

Сколівського району. До монастиря

31

вступив

травня

2007 р.

виявив

страшну

і

рак. Коли його

-

повідомили про хворобу, він усміхнувся і сказав: «Дякую». Він спокійно, з ревністю

Наступного року під час облечин

і послухом прийняв вінок терпіння від

прийняв монаwе ім'я Димитрій.

Бога.

19 серпня 2009 р. склав а 27 листопада 2012 р. -

нами, братами-кандидатами і навиками

перші обіти, довічну

професію.

У

короткому

Крехівського став

часі

перебування

монастиря,

справжнім

бр.

з

Димитрій

прикладом

для

Протоігумен

наслідування у монашому житті і набутті

о. Пантелеймон Саламаха у прощальній

чеснот. Ми завжди будемо пам'ятати його

промові зазначив,

що брат Димитрій

як

був

Під

час

його

похорону

першим

надзвичайно

терпеливого

і

ревного

братом-кандидатом,

ченця. У важкій недузі та сильних болях

коли він виконував служіння Магістра

він ніколи не скаржився, а все покірно

новіціяту у Крехові. Бр. Димитрія можна

зносив, віддаючи себе Божій волі. Його

охарактеризувати такою фразою

постійними

«ora et

словами були:

«Якщо

Бог

«молитва і праця». Це було, можна

захоче мене врятувати, то Він це зробить.

сказати, його життєве КІ~~о. Кожного дня

А коли Господь хоче щоб я пішов до

бр. Димитрій вставав о-5.ОО год. ранку, на

Нього, я готовий». Брат Димитрій був

labora » -

годину швидше від інших, і молився. Він

надзвичайно ввічливим і вдячним за все,

мав велику набожність до Богородиці і

що сталося у його житті

до пресвятої Тайни Євхаристії. Коли мав вільний час, він завжди молився перед

були з ним. За своє праведне життя бр. Димитрій

-

Богові і тим, які

чудотворною іконою Верхратської Божої

удостоївся упокоїтися у Різдвяний час під

Матері. Часто брати кандидати чи новики

час Архиєрейської Божественної Літургії,

просили його про молитву за них у певних

яку

труднощах. У монастирі брат Димитрій

відправляв владика Венедикт Алексійчук,

працював мельником на монастирському

єпископ-помічник Львівської архиєпархії.

господарстві. Своє служіння він завжди

Після Служби Божої владика особисто

виконував якнайкраще. Не було і дня,

коли бр. Димитрій йшов на працю не

відслужив панахиду за померлим братом. Ми всі надзвичайно сумуємо за братом

просячи

Димитрієм, за його добротою, спокоєм,

на

благословення.

важку роботу,

виконувати

все

він

Незважаючи

завжди

монаше

9

січня

у Крехівському монастирі

встигав

лагідністю. Але ми віримо, що він пішов

молитовне

від нас до Христа, до Того, Кого завжди

правило, яке є приписане у монастирі.

Але зі останній рік у брата Димитрія

старався наслідувати у своєму житті, по

свій заслужений вінок слави. Ми віримо,

почалися проблеми із здоров'ям. Його

що

спершу дуже сильно боліла права нога,

з Христом· у Його Царстві, радіючи і

пізніше він почав ходити на милиця~.

молячись за нас.

Але,

незважаючи

стан,

виконував

і

38

лікаря

більшість

на

свій

монаший

часу проводив

зараз

брат

Димитрій

перебуває

фізичний розпорядок

у

молитві.

"

бр. Мирослав ГОРГОТА,

Крехівський монастир Святого Миколая

українськи~

християнськии

часопис

tff IGIOHdP


ЛЮТИЙ

КУЛЬТУРА Й ДОСВІД

2013

БУВАlІЬЩИПА І'

Було це в

1992 році. Я чекала на

мав народитися Андрійко, тож я не могла

народження третьої дитини.

ризикувати його здоров'ям, а може навіть

Виховувала семирічну донечку і

життям. Святий Миколай приніс, що зміг

п'ятирічного сина. Сама я росла у

-

великій любові й пошані до святого Миколая, то й дітей своїх так

від сліз, і питання: «Чому мені Миколай

виховувала. Син мій, Ромчик, дуже

не приніс машинки?»

солодощі.

Я досі пам'ятаю синові темні очі, вологі

хотів, щоб Миколай приніс йому

Що маю відповісти? В голові ціла буря, а тим часом уста ніби самі вже промовля­

машинку.

ють: «Сину, може Миколай не зрозумів,

Часи тоді були невтішні. Весь товар їхав до Польщі, а якщо і з'являвся на при -

як ти молився ... » «А як треба молитися?»

лавках наших магазинів, то треба було

хоч дуже люблю і шаную святого Ми­

ризикувати

здоров'ям,

щоб

його

-

питає син. І знову в мене буря, бо сама,

при­

колая, не знала ні одної молитви через

дбати. І хоч Ромчик був дуже чемним

його заступництво. Але якось спокійно

хлопчиком, бо ходив з татом і мамою до

і легко, ніби то і не я говорю: «Як мо­

церкви, молився рано і ввечері, був слух­

лишся «Отче ~ш» і «Богородице Діво»,

няний, але в дарунок від святого Миколая

то після того кажи: «Святий Миколаю,

не отримав машинку. За місяць в мене

я тебе прошу, принеси мені машинку». З

..:UІРІQН Jб український

f 11 \1

о

r ~~іо~~~нський

39


КУЛЬТУРА Й ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2013

• синових очей зникло питання «Що я не

одержує іграшку, а коробки викидає у

так робив?», очі повеселіли і від того часу

сміття. Ви повезете ці машинки в Поль­

. мій

Ромко рано і ввечері голосно (щоб не

"збитися, бо ще малий) проказував тричі молитву «Отче наш», «Богородице Діво»

Продавець: «Як не стидно користува­ тися своїм положенням?!»

і «Святий Миколаю, я тебе прошу, при­

(Тут мушу пояснити: кажуть, що ва­

неси мені машинку». Цю останню молит­

гітні не повинні нічого просити, бо їм не можна відмовити, щоб миші не поїли

ву син запам'ятав одразу.

24

січня народився Андрій, а десь у

одягу тому, хто відмовляє).

січня я пої­

Мама: «А Ви не користувалися б? Моя

хала у районне містечко з паперами (може

дитина дуже хотіла, щоб Миколай при­

то с1'"0сувалося декретної відпуски). Дала

ніс йому машинку, а Він не приніс. І

лад Паперовим справам і вирішила про­

тепер рано і ввечері дитина молиться:

проміжку від

19

грудня до

24

йтися по магазинах. Ішла центральною

«Святий Миколаю, я тебе прошу, прине­

вулицею, заходила в кожний магазин і

си мені машинку».

всюди заставала пустку. Так зайшла і в

Пам'ятаю, ще щось нерозбірливо бу­

центральний універмаг та вже з коридору

через скляні двері побачила пустісінький

боніла собі під ніс продавчиня (дай їй, Боже, здоров'я!), але відвідувачка-по­

зал. Перша думк~<Товару нема, бо немає

купець виразно і так якось наполегливо

покупців ... » А друга відразу за нею: «Бути

сказала: «Продай цій жінці машинку!»

в Римі і не бачити Папу Римського!» Я

Ось і все. Приїхала я додому з машин­

рішуче відчиняю двері та йду в глибину

кою, віддала її синові та кажу: «То тобі

залу. А там за прилавком стоїть прода­

Миколай

вець і навпроти одна-єдина відвідувач­

прочитала: «Я знав, що так буде!»

ка. Підходжу і бачу в картонних короб­

передав».

А в

дитячих очах

Виріс син, став інженером-будівель­

ках іграшкові машинки, багато, так може

ником .

штук

того часу, і не раз, не два я розповідала

20, а одна машинка без коробочки,

Вже минає двадцять років від

якісна, нашого виробництва, точнісінька

цю подію, особливо тим мамам, що ка­

копія підйомного крану, на якому працює

жуть своїм дітям та й на вулицях про­

чоловік. Продавець і відвідувачка перери­

повідують: «Миколай не приносить по­

вають свою надто жваву бесіду. Далі пе­

дарунків! То мама кладе під подушку!»

редаю дослівно пряму мову продавчині,

Слухали

покупця і мами (тобто, мою).

мовчки відходили. А я радію тим, що в

Покупець: «Ну добре. Ці машинки я

довжують

бирай ЇЇ».

заслужив

Мама: «Продайте мені, будь ласка, цю Покупець: «Я беру ці машиuки в дитя­ чий садок. Продавець не може вам її про­ дати».

Мама: «То неправда! Я працюю в ди­

цю

історію

оті

горе-мами

і

день святого Миколая наші діточки про­

беру, а оту без коробки не буду брати, за­

машинку без коробки~

40

щу!»

отримувати

-

подарунки:

хто

від Миколая, ну а котра мама

думає інакше

-

все таки дає дарунок від

себе. А чому саме у день Миколая? Та

тому, що «Пам'ять про праведника буде вічна! Лихої слави він не побоїться!» • Ганна,

"

с. Куличків,

тячому садку і знаю, що немає значення,

Сокальський район,

чи в коробці іграшка чй без. Вихователь

Львівська обл.

український

JUlf'IOH )d V Оr

христи~~~~~~~ 111


КУЛЬТУРА Й ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2013

ПОШУК ЩАСТИ (продовженнв)

ф

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

... Настала

довгождана Свята Вечеря.

Як тільки почали заходити сутінки, до

хати увійшли гості, батькові родичі, які забажали разом розділити радість Свято­ го Вечора. Зайшовши до хати, всі привіта­ лися християнським привітом «Христос

народився». Забігали господині і почали подавати на стіл приготовлені страви, які споживають на початку вечері . Галині та­

кож було приємно, коли до неї приходи­ ли і розпитували про навчання. Для неї

це було щось найкраще і найприємніше почути співчуття і щирість сердець своїх родичів. В хаті загорілася ялинка і до кімнати, за старим давнім звичаєм, господар вніс ді­

дух

-

великий солом'яний сніп. Свіжість і

запах поля наповнив усю хату. Найперше

Час швидко минав: жарти" колядки, спо­

гості а потім всі разом почали заглядати у

мини з минулого, і тут під ·:еікнами коля­

вікно, де вже миготіли зірки. Це був знак,

дують діти, а в хаті не втихають розмови .

Гості з родини йдуть до свого дому, бо ще

що настала пора вечеряти.

Коли вже все було готове, всі разом по­

з ночі всі вирішили йти вранці до церкви

молилися, а господар прочитавши з Єван­

на Різдвяні богослужіння . Під вікна знову

гелія уривок про народження Ісуса Хрис­

прийшов гурт дітей колядувати, їх запро­

та, поблагословив все, що було на столі, і

сили до хати, щоб обдарувати подарунка­

кожний зайняв своє місце. Заспівавши

ми зі столу.

різдвяний тропар, всі радісно, вдячні Бо­

Галині, як не старалась вона сприймати

гові, роздавали кутю. Почали теплі роз­

святкування Різдва з натхненням · радості,

мови, споживаючи кутю, яка ніколи не

все одно на серце налягав якийсь тягар. Вона

є такою смачною, як у цей Вечір. А після

довго не могла заснути, а тут вже всі в хаті

стала

піднімаються і йдуть на Різдвяне Всенощне

колядувати «Нова ,радість стала ... » Коли всі підхопили коляду, вона поставила на

і Службу Божу, а її лиш тепер потягнуло на сон. Піднявшись, вона впорядкувала себе,

стіл свіжі страви .

одягнулась, і з мамою пішла до церкви.

того

милозвучними

,UІРІОН

f 11 "

Jlld

(J

r

український

~~~~~~нський

голосом

мати

41


КУЛЬТУРА Й ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2013

створювали для тих, хто заходив, святко­

ник освячував принесені дари, хліб і вино, які стали Тілом і Кров'ю Ісуса Христа, бо

вий_ настрій. Церква швидко наповнюва­

люди все ще ставили свічки. Одні свічки

Запах ладану і свічок та спів колядок

лаСь людьми. Молитва і роздуми наповню­

згоряли, як людське життя, а на їх місце

вали серце Галини. Почалось Повечір'я і всі

жінка ставила інші свічки . Галина навіть

співали «З нами Бог, розумійте народи ... »

подумала

Галину не так цікавив спів, як більше те,

життя! А що далі? Та ні, сьогодні все-таки

що вона переживала: навчання, друзі, га­

народився Ісус, а тут такі зловіщі думки.

те,

як

швидко

проминає

дання ворожки і якісь мрії. Багато людей

І коли колядували після Служби Божої, в

приходили і ставили свічки на свічник. І

її серці засвітив якийсь промінь

тільки тоді, коли почалась Служба Божа, Галина купила три свічки, як про це гово­

родився в убогій стаєнці у Вифлеємі для нас! Із любові до людей Бог Отець посилає

рила баба Палажка, підійшла до свічника

в особливий спосіб Свого Єдинородного

-

Ісус на­

і поставила так, як вона сказала. «Лиш би

Сина, Який, будучи ще новонародженим

все сповнилось»,

Дитятком, полюбив нас усіх, грішних, і

-

думала собі дівчина.

Біля свічок стояла жінка старшого віку

своїми рученьками нас благословляє. О,

і поправляла, як хтось не так поставив, а

безконечна і вічна Любов лежить в колис­

коли

свічка, нагріваючись, хилилась на

ці, а біля Ісуса - Марія і Йосиф, і вбогі пас­

свічник, то ця жін~ подібно до поради баби Палажки, виймала її, клала на підло­

тухи, склавши руки, повні радості і втіхи,

гу, охолоджувала, і, знову запалюючи, ста­

Галина на якусь мить зраділа, відійшли від

моляться і споглядають на Боже Дитятко.

вила її на свічник. Здавалось, що більшість

неї недобрі думки. Їй тут було добре, вона

людей звертали свою увагу на свічки, які

забула про все, що було вчора і позавчора,

палали полум'ям якоїсь надії, і на жінку,

адже ж перед нею Господь у маленькій не­

яка немов би рятувала їх, коли вони хили­

винній Дитині, такий усміхнений, і її бла­

лися донизу.

гословляє.

А на престолі в цей час звершувалась,

Додому Галина поверталася спокійною.

як на горі Голготі, безкровна жертва Гос­

Вона зробила все так, як говорила баба

пода нашого Ісуса Христа

свята Літургія.

Палажка. Та знову її охопили якісь див­

Людей було в церкві багато, адже ж Різдво Христове - одне з найбільших Господських

ні, тривожні думки. Тепер їй здавалося,

-

що Бог десь далеко від неї, хоча щойно в

свят. Прийшли люди, які майже ніколи не

церкві, коли співали колядки, Дитятко Ісус

відвідують церкву, а також було багато

в її уяві простягав Свої рученьки, бажаю­

приїжджих, і хор, як ніколи, торжественно

чи всіх обійняти. Та тут знову інша думка

співав.

промайнула,

-

ні, Він далеко і її, мабуть,

У \іlлини очі в основному були звернені

ніхто не любить. Віктор, близький друг, та­

на свічник. Вона дивилась на свічечку, яку

кож не любить, хоч часто говорить по теле­

поставила. Також багато інших людей свій

фону, al!e це тільки говоріння. Після обіду до Галини завітала її подруга

погляд звертали на свічник, де горіли їхні свічки. Галина думала тільки про одне: чи

Олена. Вона радісно привітала Галинку і за­

сповняться її бажання, як це говорила їй

пропонувала йти з дівчатами колядувати.

вчора ворожка. Вона не звертала уваги на

42

про

мене немає доброго настрою, крім

те, що говорив священик під час проповіді,

цього, відчуваю болі голови,

не звертала уваги навіть тод.і, коли свяще-

Галина.

-

відповіла

український МІР ІОН )0

христи~~~:;~~~ ' 11 "

оr


КУЛЬТУРА Й ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2013

Тим більше тобі потрібно відкинути

всякий смуток сьогодні, тож іди з нами,

- Можливо, ці свічки, які я ставила на Різдво за Віктора, були причиною його не­

такий гарний вечір ...

щастя. Що ж я маю тепер робити?

-

Галина мовчала, і тут мати заступилась за неї.

-

-

Чому ти не порадилась зі мною і нічого

мені не сказала, а вирішила по-g.юєму?

Нікуди не тягни її, вона себе недобре

почуває, нехай собі трохи відпочине.

-

Мамо, я знала, що ви мені цього не до­

зволите, а тепер бачу що виходу немає,

Почувши відмову матері, яка також пе­ реживала за свою дочку, помічаючи неспо­

-

плакала Галина, весь час обтираючи сльози.

-

Заспокійся, ще сьогодні я піду в мо­

кій Галини вже з першого дня перебування

настир і все розкажу отцю духовному, і

вдома, Олена залишила свою подругу і ви­

заодно замовлю Службу Божу,

йшла з хати.

вала мати свою дочку.

Наступного дня Галина поїхала до Він­

-

-

заспокою­

А зараз разом по­

молимось, бо тільки на Бога одна надія.

ниці. Починались у неї екзамени, тож по­

У невеликій кімнаті гуртожитку моли­

чала готуватись до сесії, а після екзаменів

лася щиро мати разом з дочкою, щоб Гос­

була на практиці у міській лікарні. Зда­

подь Бог відвернув усяке лихо, яке нависло

валось, що все проходить нормально, але

над ними.

неспокій її не залишав. Він ще більше по­ глибився, коли вона дізналася, що її друг,

тирської церкви і, підійшовши до духовно­

На другий день мати прийшла до монас­

Віктор, зазнав важких травм під час авто­

го отця, все йому розповіла про свою дочку,

мобільної аварії.

як вона ходила до ворожки і ставила у церк­

Галинку зустріли терпіння, яких вона не сподівалась. Вони підкрались до неї, як

ві свічки на вор.Е_Жіння. Він тут же відповів:

-

Вся причина в тому, що молоді, а та­

той злодій, щоб сказати їй: не обійдешся

кож

без нас. Який вихід, кого шукати, де у цьо­

своїх найближчих, рідних, друзів чи до­

му правда? А найбільше

-

кому відкрити

старші люди бажають любові від

брих приятелів, забуваючи про Господню

це

любов Ісуса Христа, яка є найсильнішою і

строгий приятель, який перший зранку

постійною. Він ніколи не перестає любити.

поздоровляє, і останній ввечері опускає,

Навіть, коли б зрушились гор~, захиталися

коли заснеш на своєму ліжку, накрившись

пагорби. Він ніколи не віддаляється від нас

теплою ковдрою. Нам інколи здається, що

своєю любов'ю. Бо немає причини Його

своє серце і все розказати? Терпіння

терпіння

-

найбільший ворог. Та це не зо­

спонукати, щоб Він перестав нас любити.

всім так. Терпіння нас кожного разу вчать

Тому нехай прийде ваша Галина до храму,

смиренності і підносять до висот наші чес­

висповідається, та й на Службі Божій за­

-

ноти віри, надії і любові.

причаститься, і ми з нею разом помоли­

До Галини приїхала мати із села. При­

мось. Я думаю, у неї все зміниться. Надій­

везла дещо з продуктів, але найбільше її

тесь на Ісуса, який завжди дотримується

цікавив стан доньчиної душі. Вона хотіла

Своїх обіцянок і виконує Своє сл~во. Він

розпитати, і навіть дати якусь пораду. Та Га­

усіх нас пам'ятає, як Своїх овечок і каже:

лина її випередила і почала розповідати, по­

«Прийдіть до Мене, всі втомлені і обтяже­

чинаючи з того, як вона захопилась рекла­

ні, і Я облегшу вас» (Мт.

мою ворожок напер~одні Святого Вечора,

11,28).

В суботу ввечері Галина вже була у мо­

а потім ходила до ворожки і ставила в церк­

настирській церкві. Вона мала довгу роз­

ві свічки. Обтираючи сльози, говорила:

мову із священиком, який говорив їй:

;ulplOH аJdr ~~~~~~~нський

І І І \І

український

43


КУЛЬТУРА Й ДОСВІД

ЛЮТИЙ 2013

Коли ти почуваєшся слабкою чи хво­

втрачай ніколи надії, тоді в тебе буде все

рою, пам'ятай, що в тебе є Отець Небес­

добре, і радість наповнить твоє серце, яку

-

ни.й, який тебе захищає, Своєю правицею

будеш давати оточуючим людям. Адже ж

піклується про твоє життя. Ти для Нього

ти

є особливою донечкою. Так, так, навіть

- допомагати хворим. Що може бути кра­

не сумнівайся, а Його Син, Ісус Христос,

щим? Нехай Бог тобі подарує щастя, доню.

найблагороднішу

професію

ставши твоїм Братом, вже від святого Хре­

Не забувай молитись за оздоровлення Ві­

щення провадить тебе дорогою, яка веде

ктора.

до самого Неба. І якщо на тебе хтось напа­

З монастиря Галина, як ніколи, йшла

дає і намагається тобі зашкодити, то знай,

радісна і впевнена. Додому щось несло її,

що Він бере всю турботу на Себе. То чого

немов на крилах, а коли прийшла до хати,

ж тобі беятись і сумніватись? Ворожіння

обнявши свою матір, з усмішкою сказала:

нікому не принесло щастя, тому назавжди

-

Мамо, я сьогодні немов на світ наро­

відкинь його. Щасливою будеш навіть у

дилась. Я відчула, який Ісус добрий. Коли

своїх терпіннях тільки тоді, коли перебу­

священик сказав, що Ісус мене любить, у

ватимеш разом з Ісусом.

мене все перемішалось. Незважаючи на

- А де ж Його шукати? - запитала Гали­ -

те, що я так тяжко згрішила на саме Різдво

Христове, а Він мене любить, і це я відчула

на з якоюсь цікавістю отця.

У Сповіді, тількq щирій Сповіді ти

у своєму серці.

зустрінешся з Ним, там Він на тебе чекає і

Через три роки Галина знову приїхала

через твій жаль за гріхи не тільки все тобі

на Різдвяні свята на село до своїх родичів,

простить, але ще й поблагословить і дасть

але приїхала зі своїм чоловіком Віктором.

мир твоїй душі. А у святому Причастю

Ще перед Службою Божою вона зайшла у

підкормить твою душу і тіло Своїм Тілом

захристію і, привітавшись, сказала:

і Кров'ю і поєднається повністю з тобою.

-

Прошу отця духовного, прийміть цю

Тільки в це треба вірити. Тож зроби при­

невелику подячну пожертву, яку я тримаю

ємність Ісусові, приступи до Нього, Він

ще від свого весілля, і помоліться, щоб

дуже зрадіє, що вириває тебе із дияволь­

наше подружжя було щасливим. Це ви

ських лабет, якими так хитро той тебе опо­

мені допомогли пережити життєву кризу.

вив. Тільки не бійся святої Сповіді, і ти

Тепер я розумію, що щастя потрібно шу­

кати в Бозі, бо тільки Йому потрібно дові­

відчуєш, який добрий Ісус. Галина ніколи не була на такій розмові

ритись.

з духовним отцем. Вона виконувала все,

Священику було приємно почути такі

що говорив їй священик. Після Служби

слова від молодого подружжя, і він відпо­

Божої він ще читав молитви над нею і за­

вів:

питав wичі: «Чи відрікаєшся сатани, всіх

-

У кожного з нас є свої проблеми, труд­

діл його, всіх слуг його!» І коли вона від­

нощі і хрести, але ми є на долоні Божої

повіла: «Відрікаюся!» і обіцяла, що буде

руки. Він · нас любить без жодних умов,

служити Христові і вірити в Нього, отець

не зважаючи на те, хто ми і які. А ми діти

сказав їй:

Божі, як оцей Ісус, що лежить у шопці на

Жити по-християнськи

44

вибрала

це значить

сіні. Нехай це Дитя'Гко Боже і надалі поси­

служити Христові, Який не ставить нам

лає на вас свої благодаті. Тож прийміть від

-

ніяких умов і не дивиться на нас, ким ми

мене Господнє благословення на щасливе і

є . Він хоче, щоб ми Йому довірились. Не

довге життя!

українськи~ християнськии часопис

CIOHdP


РЯДКИ ПОЕЗІЇ

ЛЮТИЙ 2013

400 РОКІВ!

(присвячується 400-літньому ювілею Крехівського монастиря) о. Василь МЕНДРУНЬ, ЧСВВ

В печерах, в оборонних мурах, Мов сонце давньої весни, Мов кедри в тишині і в бурях, Росли Василія сини: Демчук, Богун, Янтух, Патрило,

Теодорович, Луцик, Грень, І кожний мав Христову силу,

І кожний був, як Божий день. А _перші підняли тут хрест Иоіл

-

ігумен, і Сильвестр.

Століть чотири сіє мир У Крехові наш монастир. За дні у щасті і журбі, Ісусе, дякуєм Тобі.

Любов Христа всіх надихала, Вела в посвятну колію.

Хоч темних днів ішла навала, Господь кріпив свою сім'ю: Це Коциловський і Бараник, Сеньківський з ними і Байрак, Г кожний у блаженство вбраний, У кожний з них як віщий знак.

А т~ерші підняли тут хрест Иоіл

-

ігумен і Сильвестр.

Століть чотири сіє мир У Крехові наш монастир.

За дні у щасті і журбі, Ісусе, дякуєм Тобі.

Нас береже в любові-згоді Верхратська Мати Пресвята,

І Мір Лікійський наш Добродій Печалився про всі літа, А з ним Шагала, Сідь, Масьович, Масюк, Чорнега і Павлюх,

-

І кожний був як Божий родич, І кожний мав жертовний дух.

А !JерШі підняли тут хрест Иоіл - ігумен і Сильвестр. Століть чотири сіє мир У Крехові наш монастир.

За дні у щасті і журбі,

сусе, дякуєм Тобі.

украt·нський

_

хриаиянськии

часопис

~=-,_,_'-""-___.-........=,._.--..Т'і"\.-;:=--~-,!11.

45


РЯДКИ ПОЕЗІЇ

ЛЮТИЙ 2013

....,

повни виток Наталя КРІСМАН

Ідемо ми давно уже наосліп, Збиваючись щораз на манівці, Не знаєм, що чекає нас в кінці, І милостей у Бога вже не просим. Новий виток. Ми знову на межі

Між світлом і пітьмою, видно прірву.

Коли себе з лещат зневіри вирвем -

Пройдем усі життєві віражі. Новий виток. А поки що

-

журба,

Хоч досі маєм відгомін традицій. Анумо витягай з душі по нитці

J

Проміння світле, вбий в собі раба! Неси хреста, неси без нарікань,

Вмивай цей світ в джерелах світлоносних, І дух, що досі в небо не підносивсь, Здійметься ввись, здолає болю грань. І скільки б не послав Господь терпінь

-

Дійди аж до найвищої вершини, Лиш не зречись у собі ти Людини,

Як не зрікався людства Божий син! Святкує світ. А чи ще прагне істин?

Лежать у сховку розбрату ножі. Новий виток. Ми знову на межі. Дай, Боже, нам це море переплисти!


.

ЛЮТИЙ 2013

ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ!

ПОДВКА lІИПЕ ДО ПЕБЕС складаю

Через ваш журнал хочу вислови.ти по­

щиросердечну подяку Господу Богу, Пре­

дяку всім святим, до яких я молюся, ·за всі

святій

тому Антонію Падевському і всім святим

вислухані і виконані просьби й подарова­ ні ласки для мене і моїх рідних, близьких,

за отримані ласки, а також за допомогу у

знайомих, а також ворогів.

Через часопис

«Місіонар»

Родині, Ангелу-хоронителю,

свя­

щоденному житті та постійну опіку в най­ скрутніших життєвих ситуаціях. Любов, м. Львів

мІсІонdр

український

християнськии

часопис

Кутинська Юnія, м.Зоnочів,

Львівська обn.

47


ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ!

ЛЮТИЙ 2013

"

На сторінках Вашого журналу вислов­

му Отцеві, Його Святій Матінці і святому

люю щиру подяку Господу Богу, Пречистій

Юді-Тадею залишився живим і неушко­

Діві Марії, апостолу Юді-Тадею, св. Мико­

дженим. Це було велике чудо, яке свідчить

лаю gудотворцю, св. Шарбелю, св. Мико­

про те, що молитва й опіка святих мають

лаю Чарнецькому за вислухані молитви,

надзвичайно велику силу.

за успішну здачу екзамену моєю дочкою.

Усім людям раджу ніколи не втрачати

Закликаю щиро молитися не лише коли є

надії, а віддаватися під опіку святому Та­

потреба, але й кожного дня, славлячи Бога

деєві з повним довір'ям, гаряче молитися

і святих.

і всі будуть вислухані.

-

Брунарська Наталія,

Ронська Галина,

с. Скелівка,

м.Львів

Старосамбірський р-н,

Львівська обл.

Господу

Через Ваш часопис хочу засвідчити

Богу, в Тройці Єдиному, Пречистій Діві

Висловлюю

щиру

подяку

про те, як мені та моїй родині допомагають

Марії, св. Юді-Тадею, Блаженним єпископу

св. Філомена та св. Домінік Савіо.

Павлу Гойдичу, Климентію Шептицькому,

Моя донечка мала сильний і довготри­

Йосафаті Гордашевськwа також Слугам

валий кашель (чотири місяці). Ніякі ліки

Божим митрополиту Андрею Шептицько­

не могли його припинити. Я взяла освяче­

му, сестрі Софронії Ерделі та всім святим

не миро св. Філомени (так робила щодня

українського народу за вислухані молитви

протягом дев'яти днів). На десятий день

та щасливе народження моєї онучки Со­

моя дитина жодного разу не кашлянула! І

ломійки.

так вже майже місяць! Зеновій Дрималовський,

Дякую Господу Богу і Матінці Божій за

с. Суховоля,

те, що вислухали молитви св. Філомени та

Городоцький р-н,

Львівська обл.

св. Домініка Савіо за мою донечку!

P.S.

Хотіла б ще придбати дев'ятницю

до св. Домініка Савіо, та не знаю де. Якщо хтось знає, прошу повідомити через часо­

Шановна редакціє, через журнал «Місіо­

пис.

нар» складаю щиросердечну подяку за отри­

Оксана,

мані ласки Господу Богу, Пречистій Діві Ма­

м. Львів, вул. Словацькоrо,1. А/с 6093

рії, святому Йосифові, святому Юді-Тадею, святому Антонію Падевському та всім свя­ тим, які JіJОСтійно допомагають моїй родині. Хочу

перепросити

святого

На сторінках Вашого часопису хочемо

Юду-Тадея, до якого молюся завжди у хви­

висловити .щиросердечну подяку Господу

лини розпачу і безнадії, за те, що так довго

Богу, Ісусові Христу, Пресвятій Богороди­

зволікала з виконанням обіцянки (напис~­

ці, св. Юді Тадею (якого маємо за Заступ­

ти свідчення про вислухані молитви).

48

Шановна редакціє «Місіонаря»!

апостола

ника, Опікуна та Покровителя), всім свя­

Нещодавно мій син потрапив у аварію, і

тим, блаженним і мученикам Христової

я щиро вірю, що тільки дякуючи Небесно-

Церкви за вислухані молитви та отриману

;

GIOHdP


ДЯКУЄМО ТОБІ, БОЖЕ!

ЛЮТИЙ 2013

поміч у здачі екзаменів при вступі у ко­

чав покращуватися і зараз вона повністю

ледж нашого сина (внука) Мар'яна.

одужала від недуги.

Молімося до Всевишнього, бо ми вірує­ мо!

Складаємо найсердечніше ~одяку Ми­ лосердному Господу Богу, у святій Тройці

Читаємо часопис « Місіонар» кожного

Єдиному, Пречистій Діві Марії, Матінці

разу, коли його придбаємо. Цікавий, зміс­

Божій, за чисельні отримані ласки, допо­

товний журнал.

могу в житті.

Щиро Вам дякуємо!

Віруйте, моліться і отримаєте!

З повагою

З.Попович,

Данило,

м. Івано-Франківськ

м.3борів, Тернопільська обл.

Висловлюю щиру подяку Богу, Ісусові

Христу, Матері Божій і св. Йосифу - Пре­ Через Ваш часопис складаю найщирі­

святій Родині. Дякую також всім святим:

шу подяку Господу Богу, у Святій Тройці

апостолу Юді-Тадею, св. Шарбелю, св. Отцю

єдиному, Пречистій Діві Марії, непорочно

Піо, св. Марті, св. Миколаю Чарнецькому,

зачатій, за ласку оздоровлення і допомогу

св. Антонію Падевському, св. Ангелу Хоро­

ужитті.

нителю за всі ласки, які вони випрошують

Моя дитина хворіла алергією, бронхітом з астматичним компонентом. Захворюван­

для мене в Бога, за те, що охороняють мене,

допомагають Fщоденному житті, благо­

ня тривало декілька років. Ми молилися,

словлять здоров'ям, а також приходять на

просили оздоровлення від недуги. І одно­

допомогу у важких життєвих обставинах.

го разу після Служби Божої оголосив свя­

Нехай

Господь поблагословить і тих

щеник про те, що в наше місто повинні

людей, які відгукнулись на мою пробле­

приїхати Михайло та Олена Рожелюки з

му. Виконую свою обітницю, написавши у

Канади, з чудотворним медаликом з Га­

Ваш журнал подяку.

рабандалу, який поцілувала сама Матінка

Люба,

Божа під час одного із своїх об'явлень. Ми

с. Малі Ланки,

дуже хотіли бути поблагословеними цим

Перемишлянський р-н,

медаликом, адже Матінка Божа сказала,

Львівська обл.

що через речі, які Вона поцілувала, Ісусик

буде творити чуда. І, дійсно, чудо сталося! Після Служби Божої п. Михайло та

Слава Ісусу Христу! Шановна редак­

п. Олена розповіли про об'явлення Матін­

ціє, на сторінках Вашого часопису хочу по­

ки Божої у Гарабандалі, а потім усі при­

дякувати Богові, Пречистій Діві Марії, Іс­

сутні мали можливість по черзі підійти

усові Христу, що вислухали наші -молитви,

і поцілувати чудотворний медалик. При

а також скласти велику подяку за отримані

цьому п. Михайло і п. Олена молилися над

ласки святому апостолові Юді-Тадею, свя­

кожною людиною. В той час сталося багато

тій Філомені і блаженному Миколаю Чар­

оздоровлень.

нецькому!!!

Милосердний Бог, Пречиста Матір Божа

Ольга,

вислухали і наші молитви. Після благосло­

м. Миколаїв,

вення медаликом стан здоров'я дитини по-

Львівська область

MIGIOH

українськи й християнськи й часопис

49


У ВІЛЬНУ ХВИЛИНУ

ЛЮТИЙ 2013

КfОСВОРД ссСТРІТЕПШІ•• Підrотуваnа Леся ШТИКАЛО

10

19

ГОРИЗОНТАЛЬНО: кольорів, тіней тощо.

6. Малюнок із різних ліній, 10... . Небесняк, автор книги «Я - Франциск Асизький». 11. Особа або група осіб, що йде першою у якому-небудь змаганні. 12. Єван­ гелист. 15. Згине царство лиходія! На руках святих - ... ; це Марії жертва люба, це для пекла меч і згуба (пісня отця Василя Мендруня, ЧСВВ «Стрітення»).

16. Назва вірша отця Василя Мендруня, ЧСВВ, де звучать такі слова: Ось Мати чиста в храмі золо­ тому приносить Сина Богові святому - збувають­ ся прародичів надії. 19. Порушення Божої запо­ віді. 20. Високе призначення, відповідальна роль. 21. ХристиаJІська ....

Відповіді на кросворд «СВЯТА ТЕРЕСА ВІД ДИТЯТКА ІСУС», опублікований у чисnі за січень 2013 року: ГОРИЗОНТАЛЬНО: 4.Веселість. 7.Сонце. 8.Місія. l!Лодих. l2Лавло. !3.Світ. 14.Знак. 17.Стрий.18.Сором. 21.Ангел. 23.Жанна. 24.Благодать. ВЕРТИКАЛЬНО: І.Серце. 2.Шлях. З.Стрій. ~.Поклик. б.Вівтар. 9.Повість. 10.Алансон. 15.Дитина. !б.Момент. 19.Земля. 20.Щастя. 2'2.Крок.

50

ВЕРТИКАЛЬНО: 1. Відома українська майстриня вишивки - ... Колотило. 2. Настоятель чоловічо­ го монастиря.

3.

Провідник, проводир, путівник.

Музичний звук певної висоти. 5. Здатність лю­ дини говорити, висловлювати свої думки. 7. Неве­ лика стародавня держава у Південній Палестині. 8. Архиєпископ-патріарх Антіохії, висвятив на ди­ якона св. Василія Великого. 9. Донині сяє, як зоря, уся його родина, і він, ... на ім'я, - чернець, свята

4.

Людина. 13. Вік живи - ... учись! 14. Боже вели­ кий, Творче всесильний, на нашу рідну землю спо­ глянь! Ми були вірні Твому завіту, вислухай нині наших благань . ... у кайданах, край у руїні, навіть молитись ворог не дасть. Боже великий, дай Укра­

їні силу і слаJ:іу, волю і власть (із слів пісні «Боже великий» Романа Купчинського). 17. Нічний нелі­ таючий птах без хвоста, з довгим дзьобом, завбіль­ шки з курку.

18.

Французький композитор, автор

популярних опер

«Кармен », «Шукачі перлин». Станьмо згідно, друзі милі, ... лелійний підне­ сім і Марії всі в цій хвилі вічну вірність присягнім. 23. Мати Пресвятої Богородиці.

22.

український J.ІІРІQН

хриаи~~~~~~~ 111 \1

JIJ

Оr


~

НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «МІСІОНЕР» ВАРТОВИЙ ГОСПОДНЬОГО СВІТИЛЬНИКА о. Климентій Василь СТА СІВ, ЧСВВ Минуле століття закарбувало в історії людства і трагічні

події, до яких спричинилися жорстокі тоталітарНf системи, і незвичайні свідчення людської жертовності та святості. Книжка о. Климентія Стасіва, ЧСВВ, « Вартовий Господнього світильника»

переносить читача у світ непересічної особистості, одного з

духовних світочів прикарпатського краю, о. йосафата Лесіва. На прикладі одного життя перед очима читача постає ціла епоха.

Тривожна молодість, дорога до священства у небезпечний для християнина час, а згодом рясне душпастирськими плодами

служіння

-

усе це складено на вівтар Господеві, на жертовник

української справи.

Вплетення в історичну канву розповіді вічної євангельської

SBN 978-966-658-278-5, 276 с. : іл., '55 х 205 мм, тверда апр.

мудрості та сучасної богословсько·і думки надає книжці поліфонічного звучання, утверджує в надії на перемогу добра і світла .

Видання розраховане на дослідників духовної історичної спадщини укра·інської Церкви.

БУЧАЦЬКИЙ МОНАСТИР ОТЦІВ ВАСИЛІЯН: ДО 300-ЛІТТЯ ЗАСНУВАННЯ.

Науковий збірник Науковий збірник вміщує матеріали, подані для обговорення

на міжнародній науково-практичній конференції «Чин св. Василія Великого у контексті історико-релігійних процесів в

Україні: до 300-ліття заснування Бучацького василіянського

монастиря » вчених істориків і релігієзнавців, богословів та мирян, яка відбулася

8-9

грудня

2012 року в Бучацькому

монастирі отців Василіян.

ISBN 978-966-658-276- 7, 224 с., 745 х 205 мм, м 'яка обкл.

3 питань nридбання .r~ітератури звертатися за адресою: вул . Б. Хмельницького, м . Львів,

79019,

40

тел.:

0952602157, (032) 272-90-80

http: www.missioner.com. ua redakzia@missioner.com.ua


Коли щось продаєш чи купуєш,

пам'ятай про Бога! .

Кожна людина мріє жити у затишній домівці. І для цього інколи доводиться купувати, продавати або будуваrги житло. А всі формальності, пов'язані з цим, спрямовані на отримання прибутку, але не можуть суперечити закону, тому що це лю~кі гроші і людські долі...

Дорогі наші читачі, якщо у вас виникають юридичні питання, пов'язані з продажем чи купівлею нерухомості, ми надамо безкоштовні консультаціїза тел.:

0672773777 Михайло Стефанишин


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.