Місіонар 03 1999 by mykolaslotvinskyy

•

ПОПОВНІТЬ ВАШІ КНИЖКОВІ ПОЛИЦІ

НОВИМИ КНИГАМП ВИДАВНИЦТВА <сМІСІОНЕР)): о. Патрикій Пащак, ЧСВВ. Про Боже і людське: вибрані теми до радіопередач. Довголітній протоігумен Провінції отців Василі.ян у США виявив не тільки організаторські здібності. Він зарекомендував себе і як реліrійвий публіцист. Про це засвідчує пропонована книrа, яка містить роздуми і реліrійні повчання. Вони зібрані у кількох розділах і охоплюють період 70-их-80-их років, о. П. Пащак подав

свій' коментар різноманітних подій нашого церковного і

суспільного життя. Видатний журналіст у діаспорі Іван Кедрин зазначив, що роздуми та повчання о. Патрикія є своєрідним ,.документом часу. У них відображено події та настрої української громади в США. Книга зацікавить широкі кола читачів.

о. Василь1Йевдруиь, ЧСВВ. Побійна гора: поезії. Вислужений протоігумен отців Василіян в Україні, відомий проповідник, нині магістр Крехівського новіціяту отців Василіян, проявив своє друге покликання

поетичне.

Про літературну майстерність цього автора засвідчують різноманітні поезії, зокрема на християнсько-релігійну тематику, де є не тільки художня інтерпретація діянь Христа, життєвого шляху Пресвятої Богородиці, а й реалії світського життя

спомини про батька й матір, роздуми

над людським буттям тощо. Також о. Василь оригінально написав свої дидактичні (повчальні) вірші, які просякнуті щирими почуттями. У його поезіях про дітей і для дітей, з якими доводиться часто спілкуватися,

відлунюється

ніжність. Автор користувався розмаїттям строфічних форм: класичний сонет, октава, тріолет, двовірш та ін. Ця гарно

ілюстрована книга зі змістовною передмовою поета П. Щкраб'юка приверне увагу не тільки шанувальників поетичного слова, а й широкий загал.

Ці та інші книги видавництва

«Місіонер'> можна

придбати при василіянських церквах св: Онуфрія та св. Андрія у м. Львові, а також при монастирях отців Василіян в Україні.

* * *

Щомісяця купуйте часописи.

<(Світл:"о,, та <(Місіоцар•>!

СЛОВО РЕДАКТОРА Оч.ікуюч.и весну, а в ній найбільшого християнського праз

ника Великодня, готуємось до нього.постом і молитвою. Чи тайте в цьому номері дві невеличкі сmатті про піст. В них знайдете корисні вказівки і поради, як слід провести їх в ~т~

Жителів міста Львова та околиць просимо взяти участь

у хресному ході, якій відбудеться у Хрестопоклінну неділю 14 березня. Продовжуємо публікувати розважання про моли тву Господню. Вони стануть у нагоді катехитам і всім вір ним.

Роздуми над Євангелією <(Слово життя» впроваджують нас у пасхальну містерію. До Пасхи Господньої слід підготу ватись всім християнам доброю і святою сповіддю. Читай те про це в статті о. М. Батога, ЧСВВ і о. Р. Каспришина. В рубриці <(3 життя Церкви'> читайте про гарний приклад ду шпастирської діяльності в Італії та про товариство меди ків-християн у Львові. При церкві св. Андрія у Львові органі

зовуються також подібні товариства педагогів, юристів та урядовців. Вітаємо з.номінацією на єпископа о. Кіра Стояно ва.

Читайте також про можливість заснуванн~онастиря отців Трапістів в Україні. У зв' язку з ювілеєм 2000-ліття християнства започатковуємо нову рубрику про Римських Архиєреїв. Священикам даємо можливість придбати наш ч.асопuс та інші релігійні книги за інтенції.

Пропонуємо вам прочитати продовження статтей про священичу родину Лисків та про кобзарів. На молодіжній сторінці молода читач.ка зі Львова діли ться гарним досвідом духовного вечора для майбутніх наре чених.

Дитяча сторінка пропонує два матеріали, які допоможуть нашим наймолодшим ч.итач.ам підготуватися до світлого празника Воскресіння Христового і навчитися дякувати Бо

гові за дар прекрасної природи. В некролозі читайте про жертвенного священика о. Ігоря Стеця. Моліться за нього, як і за всіх померлих, бо Великий

Піст

найбільш сприятливий для цього ч.ас.

о. Йосафат ВОРОТНЯК, ЧСВВ

•

QrOPiiiкA лпостоJІЬсmА МОJІПТВІІ МОJІИТВАЩОДЕШІОГО ПОЖЕРГВУВАННЯ.ДЛ.ЯЧЛЕНІВ

АПОСfОJІЬСТВА МОЛИТВИ О, Божествеиве Серце Ісуса! У авуці з тим наміром, з яким Ти ва земJІі відцавав славу Боrові і тепер щодеиво

відцаєш у Пресвятій Тайві Євхаристії,

жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії всі свої моШІТВи, справи, слова, думки й витривап:ість у

терпіивях яяяішвьоrо дня у вииаrороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.

Жертвую їх особливо за Святішоrо Отця. Папу Римськоrо, за святу Церк ву, за вавервеивя rрішвиків та у всіх намірах Апостольства Молитви, при

звачевих ва цей місяць і ва сьоrодвіш вій девь. Пресвяте Серце Ісуса і Марії, спо маrайте св. Церкву та Україну!

Святий Йосифе, Покровитеmо і За ступнику приятелів Ісусовоrо Серця, Ось Серце, що та~ дуже полюбило людей...

моJІВ Боrа за вас! Святий Apxaвre.ne Миха.ЇJІе, св. Ми

колаю, св. Володимире, св. Йосафате, 3аступвики України, моліть Боrа за вас!

НАА\11 8 AПttt~,1"tt•\l•t~,l"llA

,,,•••,н,1~11н НА ···~···~~ІІ~НІ1: (Поблагословлепе

Святійшим

Отцем)

Заrаш.иий: ЩОБ ЗГІДНО- З ВЕЛІННЯМ БОЖИМ ХРИСТИЯ

НИ СПРИЯЛИ ПОСТУПОВОМУ ЗМЕНШЕННЮ ФІНАНСОВОЇ ЗАіЮРГОВАНОСТІ БІДНИХ КРАЇН; Більш як половина країв світу, в тому числі і наша, чим раз

більше відчуває таку проблему, як заборгованість. Складається таке сумне становище, що весь національний до - пеню. Тим часом борг залишає

хід йде ва самі лише проценти

ться і часто Ще зростає. Молі.мое.я за те, щоб пози~одавачі змило-

сердилися над своїми боржниками за прикладом наверненого За кхея, який половину свого майна роздав бідним. Тим, кого скри-

" учетверо. вдив, він повернув

Місійвий: ЩОБ ЦЕРКВИ В АЗІЇ ВІДВАЖНО І ВІДВЕРТО ПРО ПОВІДУВАЛИ ЄВАНГЕЛІЄ У СПОСІБ НАйБІЛЬШ СПРИЯТЛИ ВИЙ МІСЦЕВОМУ НАСЕЛЕННЮ. Хоча колиска Церкви Христової була в Азії в першому тися чолітті і там процвітала, та нині християни на цьому континенті у меншості. Переважають східні релігії

індуїзм, конфуціанст

во, іслам та ін. Молімося за те, щоби християни, хоча в нехрис тиянському середовищі, пристосовувались до місцевої культури і відважніше й переконливіше проповідували Євангеліє, живучи ним.

Місцевий: ЩОБ ХРИСТИЯНИ УКРАЇНИ РОЗУМІЛИ ПІСТ ЯК ЗАСІБ ДУХОВНОГО ЗВАГА ЧЕННЯ І РАДО ПРАКТИКУВАЛИ

ЙОГО. Піст слід розуміти як корисну і конечну практику, тобто зма гання за перевагу духовних цінностей над матеріальними. Нелег ко людям, зокрема, молодим, зрозуміти, чому мають відмовити

ся від гучної забави, алкоголю, смачних страв та ін. Молімося, щоби всі зрозуміли: шляхом відречення від тілесної насолоди з

любові до Бога та ближніх духовно збагачується к~а людина,

яка постить (відрікається) і навіть ціле суспільство~тає добрі.ше, людяніше.

Покровите.ль иа березень

св. ВЕНЕДИКТ"14(27)

Народився він у центральній Італії. Батьки його були замо жними. Навчався у Римі. студіюючи право. Згодом став правнJІ, ком. На 20 році життя покидає світ і втікає у гори. Поселився у печері на горі Субіяко. Св. Венедикт був учнем богомільного мона ха Романа. У самотній печері його побратимом став крук. До нього їжу подавали кошиком. Печ.еру почали відвідувати багаті і

бідні люди. які втікали від світу. Іх приваблювала святість і творення чуд, якими Бог прославляв свого слугу. Св. Венедикт зорганізував життя богопосвячених осіб під гаслом: "Ora et labora" ("Молися і працюй"). За прикладом св. Василія він хотів, щоб його монахи жили у спільноті, а не були пустельни11:ами. Не

12 монастирів, в кожному з яких жило 12 монахів. 30 років опісля св. Венедикт перебрався з Субіяко до гори Кассіно, де і до сьогодні діє славний венедиктин ський монастир Монте-Касіно. Життя монахів проходило у мо вдовзі зуси.л.лями Святого збудували

литвах, науці і праці. Мав він сестру-близнючку на ім'я Схолас-

•

mиІСа, яІСа під його проводом стала засновницею сестер Венедик

тиноІС. Помер

березня

550 роІСу

в опінії святосmі. Неезабаром

після смерті Цер1tва проголосила Венеди1tта Святим. Венеди1tтинський Чин відомий своїм в1tладом у розвиток євро пейсьІСоЇ 1tультури. Отці Венеди1tтинці були у Львові до почат

ІfіІ Другої світової війни. Також у цьому місті зберігся монастир сестер Венеди1tтиноІС.

НА!\\11 8 AПttt~'1~tt •\l•t~'1~11A

•

1\\tt•\H,1~11н НА І~ІІІ,І"І~НІ•: 3~rальиий: ЩОБ ХРИСТИЯНИ ЦІЛОГО СВІТУ СЛОВОМ І ПРИКЛАДОМ ВІДВАЖНО ВИЗНАВАЛИ СВОЮ ВІРУ У ВОСК РЕСЛОГО ХРИСТА, СПРИЯЮЧИ ПОБУДОВІ СУСПІЛЬСТВА ЛЮБОВІ.

Місійний: ЩОБ У КРАЇНАХ АФРИКИ ЦЕРКВА ЗДІЙСНИЛА СВОЮ МІСІЮ -ІН>ИМИРЕННЯ БРАТЕРСТВА І МИРУ. Місцевий: ЩОБ УСІ ВИНУВАТЦІ МОРАЛЬНОГО ЗАНЕПА ДУ НАШОГО НАРОДУ РІШУЧЕ І ВІДВАЖНО НАВЕРНУЛИСЯ

І СПОВІДУВАЛИ ХРИСТИЯНСЬКУ МОРАЛЬ.

Покровитель ва квітень - св. МЕТОДІЙ, 19 (6). НАМ ПИШУТЬ

Слава Ісусу Христу! Складаю щиру подяку нашій Небесній Матінці Марії, Господу

Ісусу Христу, св. ап .. Юді Тадею за великі ласки-добродій~тва, даровані моїй родині, а, особливо, внучці Марії, яка успішно скла ла вступні іспити до Львівського держуніверситету і тепер є сту-

денткою.

Нехай цей лист вдячності буде ще більшим заохоченням рев

ної молитви до Ісуса Христа, Матері Божої, всіх святих. Маймо певність і довіру. Коли будемо стукати, - то відчиня"FьІ

" Михайлина ПАРТИКА, член Апостольства Молитви

"СЛОВО ЖИТТЯ" '"Я

воскресіння і життя!" (Ів

11,·25).

Ісус сказав ці слова & нагоди смерті Лазаря з Витанії, якого Він воскресив четвертого дня після смерті. 'У Лазаря було дві сестри

Марта і Марі.я. Марта, як тільки побачила, що наближа-Ф

ється Ісус, вибігла йому назустріч і сказала: "Господи, якби ти

був тут,

мій брат не вмер би!" Ісус їй відrіщ1ів: "Твій брат воск

ресне".· Марта відповіла: "Знаю, що воскресне в останній день". А Ісус відрік: "Я - воскресіння і життя. Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме. Кожен, хто живе і в мене вірує, - не вмре повіки". ••я

воскресіння і життя".

Ісус хоче дати зрозуміти, ким він є для людини. Ісус має най дорогоцінніше добро, якого тільки можна бажати. Це - життя вічне. Якщо ви читали Євангеліє від Івана, то, напевно, знайшли такі Ісусові слова: "Як Отець має життя у собі, так і синові дав,

щоб життя мав у собі" (Ів

5, 26).

Через те, що Ісус має Життя,

може його передавати.

'"Я

воскресіння і життя".

І Марта також вірить у воскресіння мертвих, тобто в останній день. "Знаю, що воскресне дня останнього".

Ал.е Ісус своїм дивовижним твердженням: "Я життя'',

воскресіння і

дає їй зрозуміти, що ве повивва чекати до кінця світу,

щоб надіятися ва воскресіння із мертвих. Вже теnер, у часі тепе

рішньому, для усіх вірних він є тим божественним, неосяжним,

вічним Життям, яке ніколи ве згасне. Якщо Ісус є в тобі, не помреш повіки. Це Життя у христия .нині подібне до життя воскреслого Христа, який повністю відо

бражав небесний спосіб життя. І це надзвичайне Життя, що вже існує також і в тобі, у пов

ноті проявиться в день останній, коли усім своїм єством брати меш участь у майбутньому воскресінні. 11

восхресіппв і :нситтв''.

Ісус, звичайно, цими словами не заперечує існування фізичної

смерті. Ал.е вона не означає втрату справжнього Життя. Смерть, якої боїшся, для тебе, як і для всіх, залишиться особливим до свідом. Ал.е вона не означатиме більше відсутність сенсу існуван

ня, вона більш не буде абсурдом, поразкою життя, твоїм кінцем. Смерть для тебе реально не буде більше смертю. ••я восхресіппв і життв".

А коли народилось у тобі те Життя, що не вмирає? Під час св. Тайн хрещення і миропомазання. В них, хоч і як смертна люди на, ви отримали від Христа життя безсмертне. Саме у цих св. Тайнах ви отрнали Святого Духа. Він є тим, який во~кресив Ісуса.

А умова для отримання цих тайн

це ваша віра, про яку

заявили через своїх хресних батьків. Насправді Ісус під час чуде сного воскресіння Лазаря, звертаючись до Марти, заявив: "Хто в мене вірує, той навіть і вмерши - житиме" ... "Віриш тому?" (Ів

11, 26). "Вірити" у цьому випадку

це справа дуже серйозна і дуже

важлива. Вона не означає лише приймати правди, об' явлені Ісу

сом, але з'єднатися з ними усім своїм єством. Для того, щоб мати це життя, кожен з вас повинен сказати своє "ТАК" Христові. Це означає узгіднити своє життя з його словами, з його заповідями, тобто жити ними. Ісус це підтвердив:

"Хто моє слово берегтиме, повіки не побачить смерті" (Ів

8, 51).

А узагальнення Ісусових заповідей - це любов. Отож, ти не можеш· не бути щасливим, в тобі є Життя! "Я

воскресіиия і життя" .

.В час, коли готуємось до святкування Великодня, зробімо у

собі цю докорінну переміну, яку потрібно завжди відновляти, пря мувати до смерті на.шого "я", щоб Христос.воскреслий жив в тобі вже від тепер.

К'яра ЛЮБІХ

''ОТЧЕ НАШ''

МОЛИТВА,

НАЄ НАВЧИ1' rОЄПО)І;Ь

JIROI

(Продовженн.я. Початок у. М 12за1998 р. та у ММ

1, 2за1999 р.)

"Нехай буде воля твоя ... " Воля· нашого Отця є

такою,

''щоб усі ЛЮДИ спаслися і при

йшли до розу міння правди"

Тим

Він

2, 3-4).

виявляє

своє

довготер

піння,

бо

не

хоче, щоб хтось загинув,

ше

св.

як

пи

апостол

Петро (див.

Пт

3, 9).

"Нехай буде воля твоя ... "

це прохання слід розуміти таким

чином: "Щоб увійти до небесного Царства, ми повинні виконува ти Божу волю". Просимо у Господа ласки, щоб ми ~жди чини

ли згідно з Його волею. Прикладом покірного виконання волі Небесного Отця для нас є сам Ісус Христос, Син Божий. Прийшовши у цей світ, Ісус ска зав: "Ось іду, щоб учинити Твою воmо, Боже". У молитві Ісуса на

Оливній горі міститься цілковите покладання на волю ·Божу: "Отче, якщо хочеш, віддали від мене цю чашу, однак хай не

моя, а твоя буде воля!" (Лк 22, 42). Ось чому Ісус "дав себе самого за гріхи наші за волю Бога" (Гал

1,4).

Силою тієї волі ми

освячуємося, поєднуючись з Богом у Пресвятій Євхаристії. У цьому проханні ми просимо Отця, щоб з'єднав нашу волю з

волею Його Сина. Це потрібно для того, аби ми виконували Його спасительний задум. Ми з Христом єднаємося духом, щоб доско на.Jіо виконувати волю Отця як на землі, так і на небесах. Завдя

ки молитві ми можемо "пізнати, яка є воля Божа", отримати

витривалість, щоб її виконати.

"Хліб наш насущний дай нам сьогодні ... " У цьому проханні ми просимо Господа дати нам все необхідне для матеріального життя. Без хліба ми не можемо продовжувати тілесне життя.

У проханні про хліб розуміємо не лише продукти харчування, але й всі інші засоби для щоденного життя. Бог промовив до

Адама, виганяючи його з раю: "В поті чола твоrо будеш їсти хліб", тобто, важкою працею будеш здобувати для себе засоби для земного життя. Також це прохання слід розуміти християни

нові так: треба вдовольнятися найпотрібнішим, а не прагнути зай І!НХ речей.

Промовляючи "Хліб наш насущний дай нам ... ", ми повинні пам'ятати, що мусимо також дбати і про хліб для ближнього,

тобто, допомагати потребуючим. Слово "наш" також має певне значення: ми повинні бажати лише хліба, чесно заробленого на шими руками. Однак, пам'ятаймо, слова Христові: "Чоловік жи тиме не самим хлібом, але словом, що виходить з уст Божих"

(Мт 4, 4). Пожива потрібна не лише для тіла, але й для душі. Отож, нам потрібен не лише хліб насущний, але й хліб духовний, тобто" молитва. Тому дане прохання має ще і таке значення: "Го споди, дай нам також хліба для душі, тобто Слово Боже (пізнан ня і розуміння Євангелія), а також допоможи нам частіше поєд нуватись з Тобою у св. Тайні Євхаристії".

НАМ ПИШУТЬ

АПОСТОЛЬСТВО МОЛИТВИ ЗРОСТАЄ В церкві Христа-Царям. Івано Франківська відбулося урочис те посвячення прапора Апостольства молитви. Наставник Апос тольства молитви при церкві Христа-Царя ігумен о. Володимир

Палчинський відправив Молебень до Найсвятішого Серця Хрис тового, в якому, крім членів Апостольства молитви, взяли участь парафіяни храму. Відтепер наше Апостольство матиме свій пра пор з іконою Пресвятого Серця Ісусового.

В цей день відбулося посвячення вірних в Апостольство моли прийнято десять нових членів. 3 запаленими свіч

тви, а також

ками, навколішки, із трепетом в душі і серці вони промовляли молитву посвяти, яку проводив о. Володимир, ЧСВВ.

Члени Апостольства дякували молитвами

Небесному Отцеві і

МаJ"інці Божій за всі ласки Милосердя, просили допомоги у праці духовній

спасінні людських душ, щоб гарячіше любили Бога і

ближнього свого. Анна ПОПАДИНЕЦЬ,

надревнителька Апостольства молитви при церкві Христа-Царя, м. Івр,но-Франківськ

ПІСТ, Я~ ДУХОВНА ВІДНОВА того Ще в перший день посту і Велику П'ятницю слід стрима

тись від вживання м'яса і мо

лочних справ. Від цього звіль! нені хворі, вагітні жінки, по хилі віком люди та ін., згідно з

рішенням Синоду владик УГКЦ у

1996

році.

Поряд з 'тим ця постанова пригадує вірним про постійний

обов'язок молитви, плекання

духовного життя. Нехай пам'я тають християни, що в родині,

де затихла молитва й зникла практика

посту,

перестає

жити

християнський дух. Тому "зла

Святий Великий Піст нази

гіднені" пости щодо їжі нехай збільшують ревність у молитві,

вають також Чотиридесятни

в розважаннях і богослужбах,

цею. Це одна з найстаріших і

у даванні милостині, частих св.

найбільш священних практик християнської релігії. З давніх давен Великий Піст в нашому народі був у великій пошані і

сповідях і св. Пр.rJ!астях.

строго зберігався. Собори УГКЦ,

(1 720), а (1891) дещо

Піст, як пише св. Василій Великий, "це вірний сторож ду

ші, вірний товариш тіла, зброя тих, які завзято боролися з спо

зокрема Замойсь.кий

кусами. Піст є другом помірко

згодом Львівський

ваності і чистоти". Він роби'Ж'Ь

злагіднили дуже строгий піст у нашому народі. Згідно рішень

християн

святими.

Святий Василій Великий на

Львівського Синоду ще з мину

голошує, що справжній піст

лого століття дозволялося вжи

це віддалення від себе злого,

вати страви з молоком, а також

здержливість язика, стримання

в деякі дні м'ясні страви з про

від гніву, "гасіння" в собі ли

мовлянням відповідних моли

хих

тов. П Ватиканський Собор вніс

брехні ...

пожадань,

обмови,

посту.

Св. Іван Золотоустий пише:

Що стосується їжі, то усі наші

"Значення посту полягає не в

вірні зобов'язані утримуватись

стриманості від їжі, а в усуненні

нове,

поширене

поняття

від вживання м'ясних страв

гріхів. Ти постиш? Докажи мені

протягом всіх п'ятниць року. А

це своїми ділами! Якими ска жеш, ділами? Коли побачиш бі-

під час Чотиридесятниці крім

•

двого,

дай милостиню. Коли

Піст є важливим для кож

маєш ворога, при:мирисьf .. " Отож, наголошує св. Іван

ного християнина, для оновлен

ня душі. Це чае, коли в окре

Золотоустий про справжнє зна

мий спосіб слід уникати гріхів

чення посту, ЯR духовної відно

і примирюватися з Богом.

ви.

"Постом,

пише він,

Добра великодня сповідь

називаю не тільки стриманість

"від страв, але щось більше,

це немовби вінець нагороди за подвиг Великого Посту.

стриманість від гріхів".

НАУКА ЦЕРКВ:И

ПРО ПІСТ Читаючи св. Євангеліє, за

Мета такого всестороннього від

уважуємо, що Ісус Христос аж

речення

три рази гонор~ про свої стра

духові. Ось, наприклад, потріб

підпорядкувати тіло

ждання і смерть. Кожного разу з цього приводу апостоли були

но під час посту відмовити собі

засмучені. Вони немовби не до

левізора, читання неморальної

від невторопного перегляду те

чули, що Господь закінчував

літератури, відвідування диско

словами: •Але третього дня во

тек та інших видовищних роз

скресну•. Мабуть, тільки тим

ваг, вживання алкоголю та ні

смутком нинішні християни

котину. Мабуть, погоджуєтеся,

подібні до апостолів. Церква

що такий піст вагоміший і ко

внесла щодо посту деякі зміни,

рисніший, ніж попередній. Та

але такі-то •засмучені• вірні не

кож згадаємо Ісусові слова: •Не

визнають жодних полегшень чи

те осквернює людину, що у неї

змів у цій ділянці. Новими роз

входить,

порядженнями Церква мала на

Тому християнам слід умертв

те,

що

ВИХОДИТЬ•.

думці не полегшити, а розши

ляти очі, вуха та інші органи

рити поняття про піст. Якщо'

чуття. Хто добре постить; той також невибагливий ні у їжі,

раніше піст розуміли лише як

вLJречення від м'ясних та сма чних страв і гучної забави, то

ні в одязі.

нині слід розуміти його як від

чення ві~ чогось, але добрі діла

речення від усякого роду тілес

та

Піст включає не лише відре милостиню.

них насолод та різних пороків. о. Василь ЗІНЬКО, ЧСВВ

ДУХОВНИЙ ДОСВІД 3 ІТАЛІЇ • Європейський з'їзд молоді у Мілані ваприісі.яці минулого року запам' .я тавс.я не лише .як .якась велика релігійна акція. Ми мали можливість ближ че познайомитися з духовним життям італійців, зокрема з діяльністю па рафії.

У парафіяльних спільнотах Італії прот.ягом двох століть відомим є бу

динок під назвою •ораторі.я•. Ії заснував відомий італійський Св.ятий, непе ревершений провідник :молоді св. Іван Воско ще у

19 ст.

Як відомо, справою

цілого його жи'l"l'.я було ре.піrійне вихованн.я :молоді, особливо знедоленої. Св. Боско мов добрий батько опікувався сотнями молодих людей, катехизу

вав їх в ораторіях. Його справа не занепала. Вова продовжується до ниві. У цьому ми переконались під час однієї зустрічі у :малій групі, де кілька діє вих членів ораторії розповіли про її життя. Це були люди різного віку: стар

ша паві, мужчина більше ЗО років, двоє студентів віком

років. Своєю

розповіддю вови засвідчили, що ва.явність ораторії є необхідною. Раніше

сюди приходило більше людей з усього містечка Бругеріо. Ниві

лише

відсотків. Але це ве завада тому, що у класах парафіяльного будинку регу лярно проводиться катехизаці.я дітей та молоді віком від

до

20 років.

На

цих уроках дітей виховують у католицькому дусі і навчають основам святої

віри. У разі потреби школярам допоможуть виконати домашнє завдання з інших предметів. Віл.я ораторії є велике футбольне поле. У розмові з корес

пондентом •Місіовар.я• координатор парафії у Бругеріо зазва3J1&, що в ора торії основним вапр.я:мко:м роботи є мораш.ве виховаивя мfr-.n:oдi. Адже і сьогодні, як у :минулому столітті, є хлопці та дівчата, що потребуютц особливої уваги та підтримки. Доречно зауважити, що :між усіма членами пара-

q, світлині: ораторія в Бругеріо.

фії ве відчувалося-якоїсь відчуженості та недовіри один до одного. Інший аспект діяльності парафії та місцевого церковного уряду

тримка майже

.... матеріа.пьва

під

місіоверів-свящевиків, які служать Богові на різних

континентах. Парафіяльна спільнота надсилає певні кошти усім душпасти рям. Частина грошей йде на оперування хворих дітей у тих країнах, де ді ють місіонери. Отже, парафія у Бругеріо працює у

2 основних напрямках -

·}:іиховвичому та харитативному. Варто на майбутнє взяти до уваги багатий досвід християн Італії щодо організації такої церковної клітини, як пара фія.

Ігор СКЛЕНАР

НОВИЙ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИЙ ЄПИСКОП 2 лютого 1999 року Святіший Оrець призначив єпископом-помічником у Скоп'є (Македонія) і Прізрен (Косово) КІРА СТОЯНОВА. Він народився 9 квітня 1959 року вс. Радово, що у Македонії. Походить з великої родини. Його брат є священик, а сестра - монахиня Згромадження Пресвятої Євха

ристії. Навчався у Малій семінарії під проводом отців Салезіян в Римі, а опісля - у Великій семінарії. Захистив докторат у Папському Східному Інсти

туті (Рим). Тепер він буде помічником владики Йоакима Хербута.

Новоприз:В:ачений владика був в Україні на оставвьому Синоді владик у Крехові. Бажаємо вовоімевовавому владиці Кіру Стоянову щедрих Бо жих ласк і успіхів у пастирській праці ва БаmсавахІ На миоrії літа,

ВJІ8ДІІКОІ

СВІТОВИЙ конtРЕС УКРАЇНЦІВ Наприкінці минулого року відбувся сьомий Світовий КонІ'рес українців ум. Торонто (Канада). З отців Василіян був присутній о. Петро Бальцар. Ухвалено резолюцію з 11 пунктів. Ось деякі з вих: 1. 7-ий КонІ'рес пропонує урядові України розпочати в 1999 році втілен ня в життя концепції державно-церковної політики, яка б сприяла інтере сам держави та її народу.

5. 7-ий КонІ'рес вітає Ьс Святість Папу Івана Павла П-го з його двадцяти

літнім ювілеєм перебуваввя на папському престолі, позитивно сприймає його часті заклики сприяввя до єдності Східних Церков та просить його напере додві великого Ювілею 2000-го року своїм авторитетом захищати помісність Української Греко-Католицької Церкви у її ставленні до всіх івших христи янських Церков. 6. 7-ий КовІ'рес звертається до Святійшого Отця Папи Івана Павла П-го

визнати Києво-Галицький Патріархат помі.свої Української Греко-КаТоли цької Церкви.

7-ий Ков:І'рес звертається до Президента Україви Леоніда Кучми, уря

ду! Верховноі Ради України повністю реабілітувати Українську Греко-Ка

толицьку Церкву та повернути їй храми і майно. 10. 7-ий КовІ'рес пропонує урядові Украіни встановити звичай, за яким кожний Президент України після його обрання складав би присягу на вір ність Україві та її народові в соборі Святої Софії. За інформацією міс,ійного товариства "Фундація духовного єднання України"

СПІВПРАЦЯ ДУХОВЕНСТВА 3КОБ3АРЯМИ У цьому числі часопису продовжуємо публікувати історико-пізвавальиий матеріал Б. Жепливськоrо про видатних українських кобзарів. Деякі бандуристи також були священиками. Учасник вже зга дуваної капели бандуристів у Торбинську Володимир Чучман, пе реживши заслання, був висвячений на священика. Деякий час очолював духовну семінарію св. Духа в Рудному, а опісля слу

жив в соборі св. Юра у Львові. Там же відправляє і о. Любомир Ржиський, який до висвячення добре опанував гру на бандурі. Був бандуристом до висвячення і о. Василь Мендрунь, нині ієро монах ЧСВВ, магістр Крехівського повіці.яту. Дружина отця-ка пелана Української армії Зиновія Сичак чудово грає на бандурі і вже кілька років успішно керує народною капелою бандуристок Львівського державного університету ім. Івана Франка.

Довгий і складний життєвий шлях пройшов бандурист Мико ла Сарма-Соколовський, поки теж став священиком. Народився він в с. Хорошому Павлоградського повіТу (нині Дніпропетровсь ка обл.) в родині священика. 15-річним хлопцем всипив до Мир городської художньо-керамічної школи. Там вів навчився грати

ва бандурі в кобзар.я Івана Яроша. Після навчання в Миргороді переїхав до Дніпропетровська, де відвідував художні курси, грав в капелі бандуристів. У на

1929

р. арештований ГПУ і засуджений

років ув'язнення. Після 4-х років Микола був скерований ва

військову службу. Йому .якимось чином вдалося втекти. в 1942 р. після закінчення пастирських · курсів УАПЦ був рукоположен:Ий єпископом Сильвестром у свЯщеники. Згодом о. Микола був ще кілька разів арештований, пережив ГУЛАГи в Інті, Абезі та Мор довії. В табірних умовах сам виготовив собі бандуру, розважав грою на ній своїх побратимів, проповідуючи їм Слово Боже. Далі навчив і їх грати, створивши ансамбль бандуристів-каторжан. Нині о. Микола Сарма-Соколовський

пенсіонер. Разом з дру

жиною живе в м. Новомосковському на Дніпропетровщині, пише

чудові вірші, малює та, незважаючи на свій вік (йому минуло

років), бандури не кидає. В його репертуарі багато цікавих тво рів, зокрема, історичні пісні та думи, псалми, канти, інші пісні релігійного змісту, ~таровинні народні пісні. Має і власні твори: •Пісня кобзаря• (1989 р.), •Дума очищення•, присвячена Ярос лаву Гомзі (1990 р.), •Дума про гетьмана Мазепу• (1992 р.) та інші.

•

Серед кобзарів-священиків виділяється також протопресвітер

о. Сергій ІСіпдзерявий-Пастухів. В його· чудовій збірці •Світиль ники землі Української• є повні експресії картvни •Лірник• та

«Перебендя•, присвячені кобзарській тематиці. Навчився о. Сер 1940 року в Холмі при українсь

гій грати на бандурі під кінець

кій Гімназії,. у знаменного бандуриста Костя Місевича. Вже в 1942 році Сергій виступав з Місевичем та його дружиною Маргаритою ·.·на Шевченківському концерті. Переживши війну та пересліду вання, о. Сергій Кіндзерявий-Пастухів опинився за океаном та

став настоятелем Свято-Троїцького катедрального собору в Нью

йорку. Заснував згодом школу кобзарського мистецтва ім. К. Місевича та став її керівником. Цю школу закінчили три доньки о. Сергія (Ірина, Ольга та Лариса), а також багато юнаків та дівчат, які стали бандуристами за межами України. При школі

постійно працює капела бандуристів.

До США в свій час приїхав св. пам'яті о. Ірипей Готра, ЧСВВ, яки~ став тоді чи не єдиним монахом-бандуристом поза межами

України. Отець Іриней був колись особистим секретарем митро полита Андрея Шептицького, а під час Першої світової війни ра

зом з ним вивезений до Росії і там ув'язнений. Про о. Іринея свідчив італійський католицький священик о. Армандо, який пе

ребував з ним в одному таборі. Він розповів про їхні спільні ми тарства на като~жних роботах в копальнях, а згодом в каменоло мнях. Отець Ір~fяей був великим прикладом для багатьох свяще ників на засланні. Він відзначався справжньою мужністю, полу

м'яною вірою. В селі Руда Рогатинського повіту живе родина Готрів, з якої походив о. Ірияей. Село називає цю сім'ю родиною кобзарів. Тепер в Україні і за її межами. є в,же чимало монахів та мона хинь, які не тільки люблять й пропагують кобзарське мистецтво, але й самі грають на бандурах, керують ансамблями бандуристів при церквах, монастирях. та різних установах. Так, наприклад,

гуртком бандуристів в школі св. Юра в Нью-Йорку успішно керує сестра Верпарда. Грають на бандурі сестри Служебниці НДМ в монастирі у Перемишлі та інші. Широко пропагував у свій час в Галичині гру на бандурі, зо

крема серед духовенства, бандурист Володимир Шуль. Велику увагу кобзарському мистецтву приділяли і окремі укра

їнські владики. Митроцолит Андрей Шептицький завжди допо магав кобзарям-бандуристам та лірникам. Любив слухати гру на ба11:дурі патріарх УАПЦ Мстислав Скрипник, який, повернувшись в Україну, мав кілька зустрічей з кобзарями. Зокрема, вія слу

хав спів та гру кобзаря Олексія Чуприни: В

1992

р. о. Чуприні

було пр~суджеяо премію Фонду духовного відродження ім. Анд-

рея Шептицького.

ЦЕРКВА І 'К-У.ЛЬn'J8А

ІІещодавно сформувалася нова галузь науки· - кобзарознавст во. Вона вивчає історію та традиції кобзарства. Кобзарозиавством зацікавились 9світяни і його як предмет за вибором (факультати вно) вивчають учні Львівських середніх шкіл №№

40, 75, 79, 80.

Завдяки ініціативі колишнього ректора Львівської духовної се мінарії Святого Духа у Рудно о. Степана Менька, ЧНІ вихованці

цього закладу слухалн також курс лекцій з кобзарознавства. Де

які семінаристи виявили бажання навчатися грі на бандурі .• Се ред студентів Львівського держуніверситету пропагують кобзар ське мистецтво студенти історичного факультету Тарас Гривул і

Тарас Дороцький. Останній, втративши Ще зір в середній школі, завдяки сильній волі та гарним родинним традиціям (праді.дусь

Тараса о. Михайло Дороцький був відомим священиком: і гро мадським діячем Лемківщини, автором релігійних книжечок та пісень) зумів оволодіти кобзарським мистецтвом та успішно навча ється у Франковому вузі.

1995

році зареєстрована Всеукраїнська спілка кобзарів, бан

дуристів та лірників. Вона сприяє розвитку кобзарського :мистец

тва, підтримує зв'язок кобзарів з духовенством. Це є запорукою розвитку нашої культури та формування еліти українського на роду.

Богдан ЖЕПЛИНСЬКИЙ, кобзарознавець

ТОВАРИСТВО МЕДИКІВ-ХРЙСТИЯН ІМ. СВ. ЛУКИ При церкві св. Андрія в центрі м. ЛLвова нещодавно орrаиі зоваие нове товариство мирян-медиків, які об'єдиал:ися а метою вести харитативну, просвітии:цьку та професійну м:едичву допо

моrу вірии:м своєї парафії. Покровв:теJІЬ товар•ства є св. євавrе ШІСТ Лука. Ініціатором згуртування медиків-християн, лікарів різних про

фесій та медперсоналу став о. Василь Зінько~ ЧСВВ. В неділю

лютого відбулося перше спільне засідання. В ньому брали участь понад ЗО чоловік, які виявили бажання стати членами цього то вариства. Свою роботу розпочали з участі в Службі Божій, яку відправив о. Василь Зінько~ ЧСВВ. У своїй проповіді він звернув-·.

ся з напутнім словом до медиків. Потім у приміщеннях біля цер~ кви відбулося засідання товариства. На ньому затверджено план роботи, .який передбачає ряд різних заходів, спрямованих для потреб парафіян .

• ::->

Робота буде проводитись в кількох напрямках. Перша ділян

ка

медичио-коисультативиа, для всіх потребуючих, в першу

чергу для одиноких, немічних, інвалідів тощо.

•

Також необхідно залучити для роботи наших священиків, бра тів та сестер-монахинь з різних монастирів Львова та околиць. На засіданні винесли такі пропозиції: удосконалити та впорядку_вати роботу наших душпастирів з хворими стаціонару Обласної 'клінічної лікарні, скласти відповідний графік, коли, де і в якому відділі можна знайти священика, зустріч з яким є необхідною для хворого. Перед операцією або після неї хворі потребують ду ховної підтримки, бо страждають та терплять. То ж слід їм допо могти. о. Володимир Коник та о. Іван Возняк, ЧСВВ дуже сум лінно виконують свою місію, але їм важко всіх обслужити.

Другий вид діяльності товариства медиків-християн

меди

ко-просвітницька робота. Будуть організовуватись бесіди, лекції, доповіді, зустрічі за круглим столом на актуальні теми з христи янської, медичної етики, морального здоров'я, духовного вихо вання суспільства, теми з організації здорового способу життя. На лекціях та доповідях слід розгортати тематику про історію української медицини в Україні і діаспорі. Такі видатні христия

ни, як Іван та Юрій Липа, Мар'ян Панчишин, родина Білинсь ких та інші заслуговують на добру пам'ять. Товариство _рє намір спричинитися до процесу беатифікації Митрополита Андрея Шептицького і висвітлити його роль в під несенні української медицини.

На зібранні медиків також зазначили, що нам не можна оми нути таких актуальних проблем, як пияцтво, наркоманія та ку ріння. Вони нищать найцінніший скарб - здоров'я душі і тіла. Прозвучали і такі слова: "Коли хочемо збудувати державу, муси мо викинути з наших домівок пляшки з горілкою".

Медики хочуть здійснити паломництво до Зарваниці, Гошева, Унева; Крехова та інших відпустових місць. Вирішено також завести щоденник діяльності товариства ме диків-християн. Про проведену роботу можна постійно інформу вати нашу громадськість через журнал "Місіонар" і сприяти його поширенню та популяризації. Слід запланувати і ряд важливих

передач по Львівському обласному радіо чи телебаченні і залучи ти корисними науками якнайчисленніших слухачів.

Отже, широке поле діяльності розгортається перед цим Това РИ$твом медиків. Нехай їм Бог допомагає працювати успішно для суспільства, нести розраду, надію, моральну підтримку та допомогу всім потребуючим.

Євген САНОЦЬКИЙ, голова товариства медиків-християн при церкві св. Андрія у Львові

ВЕJJИКОДНЯ СПОВІДЬ Степан, як завжди прокину

твоя справа

молись, сповідай

вся зі сну і швидко збирався на

ся, а мене не рухай! Більше,

роботу. Його дружина Ганна го

щоб я цього не чув,

тувала на кухні сніданок, мов

у дзвін вдарив,

чки благала Бога:

хати.

Господи, дай мир дому цьо

сказа. як

вийшовши з

Ганна, подивившись на го динник, розбудила дітей. Поки

му.

Коли чоловік зайшов на ку

вони збирались, відмовляла вер

хню, на столику вже стояв сні

вицю, а потім з ними разом про

данок. Він мовчки споживав

казувала щоденні молитви. Сні

приготовану їжу.

дали разом, а тоді йшли в шко

Його дружина запитала:

Степане, прийдеш сьогод

ні вчасно, чи затримаєшся?

Не знаю. В мене сьогодні

багато важливих справ.

вала, як би то навернути свого чоловіка: "Господи, як я хочу, святої сповіді приступив. Він рідко молиться, лише деколи

зауважила:

Сьогодні п'ятниця, та й

піст вже закінчується.

вчителькою. Дорогою роздуму

щоб Степан навернувся, щоб до

Ганна несміливо все-таки

лу. Вона працювала в школі

шкоджає. Боже, зроби його по-

кірним, а мені дай сиЛу і терпе-

Ну і що? Та нічого,

йде до церкви:--- Гордість пере

промовчавши

ливість".

вона.

Ввечері Степан повернувся з

Всі люди сповідаються, я би

роботи пізно та ще й нап.і.дпит

хотіла, щоб і ти пішов до свя

ку. Ганна, якби нічого не було,

тої сповіді.

хотіла йому у всьому догодити,

хвилинку,

продовжувала

Хіба не знаєш, що кінець

намагалась

показати,

що

вона

місяця." А ти ще якусь сповідь

не байдужа до нього. Вона пе

видумуєш.

реживала за нього всім своїм

Але говорять, що без Бога

ні до порога. Я бачу, що ти дуже перевтомлений,

знервований

серцем.

Минув ще один тиждень. Ганна щоденно відмовляла вер

своєю працею, тому треба свою

вицю та інші молитви за навер •.

душу інколи до Бога піднести,

нення свого чоловіка.

Часто

тим самим себе заспокоїти. А

вона молилась також з своїми

ти, Степане, йдеш на роботу, не

дітьми у цьому намірі.

помолившись

...

Не вчи мене. До речі, це

Ось знову наступила п'ятни ця. Степан повернувся з роботи

вчасно. Увійшовши в хату, при

пальцем це рухав. А може не

вітався і зворушливо, з підне

приємності на .роботі, але мені

сенням,

нічого не говорить? Я вдома ні

почав

говорити.

Цей тиждень занадто був

для мене важким,

але я· всі

справи добре вирішив.

тут перед

стареньким священи

ком плаче. А може жаліється

Ганна, усміхнувшись, про

на мене? Не розумію". Коли Ганна вийшла із спо

мовила:

коли не бачив сліз на її очах, а

Та це я молилась кожний

відальниці, вже нікого в черзі

день, щоб Бог у всьому тобі до

не було. Старенький священик

поміг. Сьогодні у нас в церкві

поглянув в сторону людей. Сте

другий день реколекцій. Приїха

панові здалося, що він саме його

ли отці Василіяни, буде Хресна

кличе.

дорога. Чи не хотів би ти піти?

привела його до сповідальниці.

--;-

Може дійсно піти і послу

хати, що будуть проповідувати?

Я йду раніше, бо треба ста-

ти в чер~:у до сповіді, а ти теж приходи,

сказала

вона,

мило

поглянувши ~тепана. Чекаю тебе в церкві, добре?

крок

за

вийшов на вулицю і кроком

Я, щоправда, не дуже го

тувався.

Не переживай, сину, я тобі

допоможу. Найважливіше, щоб ти покаявся за гріхи.

Почалась свята сповідь. Дру

Трохи відпочивши, одягнув куртку,

І ось він на колінах перед свя щеником.

промовив тихо Степан.

Якась невидима рука

попрямував

до

жина на колінах молилась з

якоюсь тривогою в серці. Сте пан сповідається. Тут і радість, і сльози знову. Ось через деякий

церкви.

У храмі відправлялась Хре

час бачить, як отець дає йому

сна дорога у намірі за навернен

розрішення і Степан відходить

ня грішників. Священики спо

задоволений,

відали людей. Спів священика

Він щось хоче сказати... Ганна

зворушив його. Він глянув на

підійшла вперед, взяла своєю

сповіда.Льницю і побачив, що

тендітною рукою його широку

його дружина сповідається. Ось

долоню.

сльоза покотилась по її облич

повний радості.

Щиро дякую тобі. Ц~ твоя

чі. Серце зворушилось у нього.

заслуга, що після стількох ро

Він вже не чує проповіді свя

ків зняв цей тяжкий тягар з се

ЩІеника,

дивиться

лише

на

Ганну.

рця. Тепер краще розумію, чому

так часто сповідаєшся.

І що би це могло значити?

Хто її так міг образити? З:відки

о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ

у неї такий жаль? Адже я її і

НАВЕРНЕННЯ Святий пророк Ісая говорив:

цював тоді лікарем у казахстан

"Боr не хоче смерті rріmиика,

ському таборі. Він розповів мені

але хоче, щоб вів навернувся і

одного разу історію свого наве

жив". Одним з таких прикла

рнення. Коли після лікарнfно

дів навернення є· Савло, який

го обходу зустрів Ярославсько

по дорозі до Дамаску навернув

го, то запитав його: "Що ва вас

ся. Це був згодом всім відомий

так вплинуло, що ви молитесь?

св. апостол Павло. Подібне на

Я знаю, що ви були колись ре "Атеїст".

вернення було з французьким

дактором журналу

письменником Андре Фрозе, з

Спочатку він недовірливо поди

художником Якобсоном (через

вився на· мене зверху донизу,

короткий проміжок часу прой

потім відповів: "Іншій людині

шов шлях від нехристиянина до

я б не сказав, а вам скажу. Дій

монаха

Чину), з лікарем Натансоном,

сно, я був атеїст, виступав про ти Бога. Але в душі завжди був

журналістом Ярославським.

переконаний, що Бог існує. Пе

Про останнього розповімо дещо

ребуваючи в таборі, я зустрівся

більше. Він був редактором без

з Митрополитом Йосифом Слі

Бенедиктинського

божницького журналу "Атеїст",

пим, подивляючи його мудрість

в якому, як він пізніше сам ви

і єпископом Миколаєм Чарне

знає, зневажав Бога численни

цьким, ЧНІ, -0.Цивляючи його

1941

святість. Саме вони, ці ісповід ники віри, спричинили в мені перелом. Я став віруючим ка толиком". Майже аналогічЕJИй випадок був з колишнім Міністром .осві ти УРСР М.М. Табакмахером. В 1932 році він був арештова

році три рази вели його на роз

ний і о~римав десять років ув'я

стріл. Стільки ж разів справж

знення,, яке відбував в таборах

нім чудом він врятувався. Коли його втретє вели на розстріл, по

його розстріляти. Довідавшись

трапив він під обстріл американ

про

ських літаків і опинився в аме

не вперше в житті цей безбож

риканській

ник почав молитись: "Господи,.

ми

статтями.

Ще в передвоєнні часи він іноді застановлявся над дум

кою: "Я атеїст, виступаю проти

Бога.

А що, коли Бог в дійсно

сті є?" Відповіді на це тривож не запитання ніде не знаходив.

В німецькому полоні у

окупаційній

Комі АРСР. свою

Сталін наказав

неминучу

смерть,

чи

зоні. Звідти його перевезли в

якщо ти є, то спаси мене". І чудо·

Москву, де КДБ заарештувало його на десять років виправних робіт. На засланні зустрівся з

сталось. Того ж ди.я було вбито не його, а кадебіста, що мав

автором цих рядків, який пра-

•

розстрілювати. Після цього ко лишній міністр освіти знайшов

литовського єзуїта, який охре

вати віку на відлюдній дачі, але

стив його. Відтоді Табакмахер

своєї католицької віри і молит-

всюди, де ходив, то молився на

ви на вервиц~ вш не залишив.

вервиці і читав св. Євангеліє. Повернувшись додому в Мо скву, він сказав рідним, що став

християнином-католиком і за це зазнав переслідувань. Довелось йому покинути свій дім і дожи-

.".

Так-то не раз Бог приводить л.юдину дивним способом до пі знання правдивої віри. Бог не хоче смерті грішника, а.ле хоче,

щоб він навернувся і жив.

о. Петро ГЕРИЛЮК

КУПЧИНСЬКИЙ,

м. Стебник

СВ. СПОВІДЬ У ЛІКАРНЯХ В часи безбожницького режиму

є лікар-атеїст. І вів може її позбави

нелегко було священикам потрапи

ти роботи. А ще зранку хвора заяви

ти до шпиталю і висповідати хво

ла ва цілу палату, що приїде свяще

рих. Не допускали православних, а

ник її сповідати.

тим більше підпільних греко-като

Приїхав іншого разу до села Під

лицьких священиків. Все ж таки

гайчики з дяком Володимиром Фе

останнім вдава.R&я проникати у лі

щивим в Самбірську лікарню спові

карню з допомогою сестер-монахинь,

дати маму жінки директора школи.

які часто працювали медсестрами

Приїхали ми під час обідвого сву і

або санітарками. Наводжу кілька

вас не хотіли пустити. Але хитрістю

прикладів того, як вдалося поспові

вдалося проникнути у палату. Дяк

дати хворих.

каже, що тут неможливо сповідати і

Євстахій Вус із села Хоросниця

запричащати. Я попросив спершу

розповідав, як вів переживав, коли

йому поговорити із хворою, щоб від

їхав в Мостиську лікарню із о. Пет

вернути увагу. Потім я мав би гово

ром Городоцьким сповідати хворого.

рити. Після розмови дяка із хворою

о. Петро зайшов в палату і відважно

я висповідав її і запричащав. Біль

сказав: "Хто хоче сповідатися, то

шість хворих, звичайно, здогадались,

прошу, а хто не хоче, то прошу вий

що то були за родичі хворої.

ти". Більшість в палаті скористалась

Розпався Радянський Союз. Ниві

такою :можливістю. Один росіянин

у незалежній Україні просять вас,

не бажав сповідатися, вийшов в ко

священиків, йти у лікарні і д·уховво

ридор і сказав: "Цей декан Мостись

послужити хворим. Умови стали кра

кий є відважний чоловік". По дорозі

щими. Не потрібно вже закрадатись

it лікарні отець Городоцький, як зав

і боятись ві свлщевикам, ві медсест

жди, жартував: "Світ стоїть ва відва

рам. На жаль, вині замало охочих

жних".

дуmпастирів до такої праці.

В :місті Белзі мене не допус.тила в лікарню до хворої :медсестра, :моти вуючи тим, що саме ва її чергуванні

о. Роман КАСПРИШИН, парох УГКЦ смт. Рудно ~

СВЯТИЙ КЛИМЕНТ РИМСЬКИЙ

3 ПЕРШОГО СТОЛІТТЯ Двохтисячний рік від народження Ісуса Христа - це насправ ді великий Ювілей. і не тільки для християнства. але й дМt всього людства з огляду на першорядну роль християнства про тягом двох тисячоліть. Сучасних християн мусіло б цікавити первісне християнст

во.

Ім'я Папи Климента відоме історикам українського христи

янства. Оскільки християнство у перші століття в Україні

маловивчене. то спробуємо достовірно розповісти про цього Папу з 1 ст. Першими осередками христи янських громад в Римській ім перії стали такі міста, як Єруса

лим, Антіохія, Олександрія Єги петська, Ефес, Афіни, Корінт і, звичайно, ж Рим. Першим гла вою первісної Церкви був учень Ісуса Христа апостол Петро, яко

го розп'яли на хресті в

році.

Перші два наступники св. Петра,

єпископи Риму Лін і Анаклет, як і Петро, походили з простих гро мадян. У

році на четвертого

•

Папу Римського обрано Климен та. Це часи правління імперато-

ра Доміціана

(81-96

рр.). Саме цей

імператор наказав, щоби народи імперії називали його "паном і богом". Християни не могли ви

знати "божественності" римських імператорів і платили за це своїм життям. За наказом Доміціана було вбито його близького това риша Аррецину Климента. Через необгрунтовану підозру був вби тий і двоюрідний брат Доміціана Флавій Климент. Про все це пише римський історик Светоній. Пізніше смерть цих двох Климентів спричинить значні поми лки в дослідженні життя самого Климента Римського. Доміціан, воюючи проти Дакії, зазнав поразки. Над Римською імперією нависла загроза, яка росла з кожним роком. Боячись за своє життя, Доміціан наказав викласти стіни блискучим каменем, щоби

бачити у відображеннях усе, що робиться у нього за спиною. Але

•

це не допо114огло і його вбили найближчі друзі у спальні. Імпера

тором став 70-літиій сенатор Нерва, який дотримався своєї обі цянки і нікого із сенаторів не стратив за час-свого правління. Помер він своєю смертю, у січні 98 року. Коли в кінці І ст. над Римською імперією нависли темні хмари, на посаду імператора вибрали вихідця із провінції Марка У льпія Траяна. Він відомий як будівник військових доріг, деякі з яких використовуються ще

до вині (Віа Аппія, Віа Касія, Віа Аврелія та ів.) В ті часи жив Папа Климент, який за давнім переданням побував у Херсоні на березі Чорного моря, тобто в Україні (римляни називали її тоді Роксоланією). Не всі історики, щоправда, погоджуються з цим фактом.

До Херсонесу його вислав імператор Траян разом з частиною християн, аби там їх скарати смертю. В кінці І ст. Херсонес тільки відроджувався після скіфської агресії і християни тут головним чином працювали на будівницт ві. Страта Климента ще до початку Дакійської війни пояснюєть

ся, напевно, ще й тим, що він мав певний вплив ва аборигенне населення Кр:И:му, яке :контактувало із херсонітами і самими ри млянами. Тому стратою християн в Херсонесі Траян пересліду-

вав ще та.Кі дві мети: розірвати контакти з місцевими жителями і нагнати ва них страх своєю жорстокістю.

Дивує· по~ія дослідників, зокрема А Глушака і В. Філіпенка (стаття "Мучеництво Климента Римського в Херсонесі: історія і легенда" у журналі "Людина і світ",

1995, No 10,

с.

7),

які в

Херсонесі і його околицях прагнуть знайти сліди перебування ранніх християн, посилаючись на тогочасні поховання. По-пер ше, скільки за три роки перебування християнської громади тут

могло вмерти своєЮ смертю людей? І чи були вони всі поховані за християнськими звичаями, які тільки-во зароджувалися? По друге, чи не знищили усі можливі сліди християнства посланці

Траяна, які прибули у 100 році до Херсонеса?" В часи деспотичного правління Доміціана до християн нале жали і представники римської знаті. Тому вчинити розправу з такою громадою імператору було надзвичайно важко. Він її спо

чатку "ізолював" у Херсонесі. Так, як святий Климент Римський належить до

учнів апостольських після

апостолів Христа,

то намагання пізніших авторів знайти сліди його перебування у своїх землях цілком зрозуміле". Все ж таки правдоподібність, що помер він мученицькою смер

~ю на українській землі, існує. На основі того бл. пам'яті карди нал Йосиф Сліпий заснував Український Католицький універси тет (УКУ) в Римі, присвятивши його Святому Клименту Папі Римському.

Тарас ДИШКАНТ

ДО ВІДОМА СВЯЩЕНИКІВ В редакції нашого часопису <(Міс_іонар), можна придба ти книжки з історії української Церкви і майстерності

української релігійної вишивки, образки, ікони та журнал

((Місіонар), за інтенції.

о. Д. Блажейовсь

кий. Ієрархія Київської Церкви (861-1996). Це шематизм про Київську митрополію

кожну

єпархію УГКЦ, про ми трополитів та єпископів протягом цілої історії українського християн ства.

Вартість

-2

інтенції

о. Д. Блажейовсь

кий. Українська релі гійна

вишивка.

Це

об'єднана збірка з

110

узорами фелонів,

сти

харів, ікон.

Вартість

3. 200

-4

інтенції

штук образ

ків різних мотивів, ви шиваних ікон д~ Бла

На світлин.і: В'їзд до Єрусалиму

жейовського.

Вартість

4. 25

інтенція

штук ікон книжкового формату о. Д. Блажейовського.

Вартість

- 1 - 1

інтенція

Десять примірників часоп•су <сМісіоиар».

Вартість

- 1

інтенція

Все це можна придбати в редакції часопису <(Місіонар), кожного робочого дня з 9 до 17 год .

•

МОНАХИ-ТРАПІСТИ В УКРАЇНІ •

Нещодавно о. Симон Карер, монах-трапіст, настоятель монас

тир.я Пресвятої Богородиці м. Еленберг в Елзації (Франці.я) побу

вав в Україні. Його прийняв з тієї нагоди владика Любомир Гу .зар, єпископ-помічник глави УГКЦ, .який висловив пропозицію

Заснувати подібний монастир в Україні, в .якому жили б мовахи трапісти вашого обряду.

Заснуванн.я такого монастир.я відбувалося б у три етапи. На першому. етапі кандидати до контемпл.ятивного монастир.я трапі стів повинні навесні цього року зустрітися з о. Симоном, .який їх ознайомить детальніше з життям монахів-трапістів, відповість на питання, .які їх цікавлять і вислухає мотивацію кандидатів. Другий етап розпочнеться влітку цього року, коли кандидати

переїдуть до Елевбергу, де відбуватимуть відповідну формацію.

На тре~ьому етапі передбаЧаєтьс.я повернення в Україну вже вишколених монахів-трапісrів, .які будуть готові служити Богові у новоствореному монастирі у спосіб, притаманний монахам-тра-

пістам. Отож,_ бажаючі вступити в монастир отців трапістів можуть зголоситися за однією із поданих адрес:

J Кир Михайяо Сабриzа Канцелярія Тернопільської єпархії

282001

Тернопіль

14 (03522) 2-24-73 (03522) 2-08-90

вул. Сагайдачного, тел./факс: тел.:

о. Йосuф Апдріїшип Голова Патріаршого Трибуналу

290000

Львів

5 72-29-06

пл. Св. Юра, тел.:

о. Григорій Пяапчак Монастир Св. Теодора Студита

283021

Тернопільська обл.

Підволочинський р-н с. Колодіївка тел. (03543)

2-14-65, 2-23-67

Телефонувати у такий час: 14:30 - 15:30 і 19:30 - 20:30

ПРО СВЯЩЕНИЧУ РОДИНУ ЛИСКІВ о.

РЬмаи

Лиско

(1914-1949)

Він народився 14серпня1914 р. в м. Городку. Був сином відомого душ пастиря і просвітителя о. Володимира Лиска, декана Золочівського та вну

ком уславленого отця-шамбеляна Михайла Цегельського. З юних літ мріяв стати священиком.

Вже під час навчання у Львівській Богословській Академії виявились його непересічні здібності, енергія, потяг до наукової праці. О. Степан Хари

на, який мешкає у Львові, згадує, що Роман Лиско був першим учнем серед

однокурсників і улюбленцем о. ректора Й. Сліпого. Одночасно багато працював з людьми, особливо з молоддю. Під час ка

нікул працював із Марійським Товариством, керував хором, виголошував лекції та реферати, організовував аматорські вистави. В

1938 році закінчив

теологію, одружився з Неонілею Гуньовською. Під час большевицької оку пації за порадою Митрополита Андрея деякий час учителював у селах По

біч і Колтів Олеського (нині Бродівського) району. 28серпня1941 року був рукоположений на священика і призначений парохом с. Колтів Оліївського деканату.

1944 р.

1948 року.

став парохом с. Белзець Золочівського району, де пробув до

Відмовившись підписати православ'я, зазнавав різних утисків і

переслідувань. Врешті йому заборонили відправляти в церкві.

Переїхав з родиною до м. Городка. Там став нелегальним сотрудником о. Роздольського, який, хоч і підписав православ'я, але ще дотримувався католицького обряду. Отець Роман Лиско підпільно йшов іа::Святими Тай нами до потребуючих, з дозволу о. Роздольського відправляв в церквах сіл Дроздовичі і Братковичі в греко-католицькому обряді.

9 вересня 1949 року

о. Лиско був заарештований і запроторений до тюрми на вул. Ловцького у Львові. Спочатку рідні принесли йому кілька передач. Потім на пів року заборо нили передачі всім в'язням. Настав період жорстокого терору після вбивст

ва письменника Я. Галана. Родині не вдавалось нічого довідатись про долЮ о. Романа Лиска. Коли

травня

1950

року знову прийняли для нього передачу, то на

звороті супровідної картки був підпис, зроблений чужою рукою. Рідні про бували довідатись, що трапилося з отцем. Тоді відповіді не було і передач більше не приймали. Звернення у різні інстанції не давали ніяких результа тів.

Лише

20 лютого 1956 р.

прийшло повідомлення з Прокуратури СССР,

що: •что по делу Лиско Романа Владимировича, умершего

14 октября 1949 г.

от паралича сердца, прокуратурой Львовской области произведено допол

нительное расследование и дело о. Лиско Р. В. 26декабря1955 г. прекраще но не за смертью обвиняемого, а за недоказанностью обвинения. Таким об разом Лиско считается реабилитированньrм•. Сумнівною є дата смерті о. Лиска, оскільки деякі в'язні стверджували,

що бачили його кілька місяців після вказаної дати. А щодо причини смерті, то можна лиш здогадуватись ... Він ніколи не' мав проблем не· лише з серцем,

а взагалі мав чудове здоров'я.

Поширювались чутки, що молодий о. Роман Лиско збожеволів і співав у тюрмі на повен голос псалми. Чутки були такими достовірними, що його

сестра Володвмира роками об'їжджала пс:Ихіатричні лікарні; розшукуючи

· його,

але ніде не знайшла. Також були відомості, що його живцем замурува

ли у стіні. Один із колишніх співкамерників оповідав, що одного разу їх

всіх вивели з камери, залишивши лише о. Лиска. Другого Дня їх відвели в ту камеру, але його там більше не було. Наразі достовірним є лиш те, що цей 35-річний священик загинув, як мученик у тюрмі.

СУЧАСНЕ БЕЗБОЖНИЦТВО РУЙНУЄ НАШУ ДУХОВНІСТЬ На перший погляд нинішній світ у порівнянні з початком

20 століття

поступився вперед. Поглянувши глибше, зрозуміємо, що він розвивається в зворотнаому напрямку. Про це засвідчують прояви сучасного безбожницт ва:

1. Чимало Щей ставлять на перше місце не Бога, а диявола. Вони ніби християни, ходять до храму, нерідко співають у церковному хорі, але по суті є ворожбитами, екстрасенсами і баламутами. Вони наживаються з чу жої біди. Дивує, що багато чесних християн піддаються їхньому впливові, незважаючи на науку Церкви. Вони несвідомо принижують свою людську та християнську гідність.

Недаремно у Святому Письмі йде мова про небезпеку: •Коли сліпий слі пого веде, обидвоє в яму впадуть>>. Насправді різні екстрасенси ·ламають віру у легкодухих християн, які нерідко і божеволіють. Таким чином, вони стають тягарем для родини і суспільства.

Цей вид безбожництва

забобон

святокрадство є найнебезпечні

ший. Він проявляється тоді, коли християнин ради якоїсь звички чи задля людського ока переступає Божий закон, беручи участь по-святокрадськи у

св. Тайні сповіді та Причастя. Наприклад, людина, живучи •на віру•, і не отримавши розрішення греко-католицького священика, піде до іншого. Не

признаючись у цьому грісі, посповідається і запричащається. Забобон, що не можна їсти пасхи без сповіді та Причастя, призвів до ще іншого смертно

го гріха, тобто до святокрадства.

Існують ще численні забобони, які забороняють людям, зокрема, жін

кам йти до церкви, приступати до св. Причастя через невідповідний стан

здоров'я, брати шл:Юб у день, коли моляться за покійних чИ разом з іншою молодою парою.тощо.

Отже, світ має великі здобутки у багатьох сферах життя, але сучасне безбожництво затьмарює їх. · о. Ва&иль ЗІНЬКО, ЧСВВ

ЦЕРКВА І ltlOJIO~

ЛЮБОВ. ВСЯ 14

- . БОЖА!

лютого цього року Марійська Дружина Молоді церкви св.

Онуфрія у Львові і молодіжне товариство "Містична троянда" свя

ткували День св. Валентина. Зібралося чимало мо.поді, аби засвідчити один одному свою приязнь і любов.

У дружньому колі зі щирими серцями заспівали Марійський

гимн. Потім о. Йосафат Воротняк, ЧСВВ привітав усіх присутніх

теплим, сповненим любові батьківським сіювом. Хлопці і дівча

та теж обмінялися привітаннями, а потім декламували ліричну поезію. Прозвучали і прохання до св. Валентина, щоб молився за молодь, За чисту і святу любов, за щасливе подружжя у світі.

Свято прикрасили різноманітні веселі розваги, конкурси, де молоді люди змогли проявити свою кмітливість і гумор. А на завершення вечора хлопці і дівчата зачитали записані на листів ках-сердечках прекрасні афоризми про високі і чисті почуття. Ці

сердечка були прикріплені на од.язі. Пропонуємо деякі афоризми молодим читачам .часопису •Місіонар":

- це найкоротший шл.ях від одного серця до іншого" Беділь ). "Любов складається одночасно з безконечно великого і безко нечно мал.ого" (В. Гюго). "Радості чистого кохання можливі лише moPf; коли совість спокійна" (Ж. Сан.д ). . "Любов - це означає дивитись не один. на одного, а ра-зам диви"Любов

( М.

тися в одному напрямку" (А. Сент-Екзюпері).

"Щира любов шанує гідність другої особи, а той, хто справді

любить, бачить в другій особі здійснену думку самого Бога" (о. Й. Стімпфле ).

Натал.я ТОМКІВ

"J.ІЕЗЕНЬ-99

БОЖІ ДІТИ • Кам'янистою дорогою, що

матусю.

Вона шукала різних

вела до Єрусалиму, йшов малий

способів, щоб помогти своїй

пастушок Яків. Був дуже стри-

дитині

та всі її спроби бу ли

Серед ясного дня ско

даремні. Одного разу вона по

їлось щось таке, чого вів: ніяк

чула про Месію з Назарету, який

. вожений.

в:е зміг зрозуміти: сонце раптом

зціляв людей від недуг. Тоді

померкло, темні хмари закри

вона взяла сина з собою і при

ли небо і блискавиці освітлю

вела до Ісуса. Там було дуже

вали небосхил.

багато дітей з матерями. Та Яків

Вже наближався він до бра

тоді нічого в:е бачив, тільки по

ми, як побачив натовп людей,

чув, як хтось поклав на його

які були перелякані. Вони вті

голівку руку, опісля доторкну

кали до міста. Малий Яків теж

вся очей і сказав:

Якове, подивись на мене!

злякався і хотів десь захова

тись, але, на щастя, йому назу

Темрява в очах звикла,

стріч вибіг Йосип. Яків дуже

Яків побачив лагідне божест

зрадів, побачивши приятеля, і

венне обличчя Месії і ті блаки

зразу запитав,

тні очі, що дивилися глибоко в

що сталося.

Йосип схоніlв його за руку й

його душу. О, він ніколи не за

потягнув за собою. Вони опи

буде тієї чудесної хвилини! Тоді

нились під покрівлею якоїсь

хлопець уперше побачив Ісуса,

хати. Тоді Йосип почав йому по

свою любу матусю, золоте сон

яснювати:

це і блакитне небо.

Хіба ж ти не чув, що ста

Тож, почувши про жахливу

лося з нашим пророком, Месі

подію, яка сталась з Месією,

єю з Назарету? Старшина не

Яків схвилювався, і його очі

злюбила його і засудила на роз

залилися сльозами. Йосип взяв

п'яття в:а Голгофті. Я бачив, як

Якова за руку, повів в оливко

його вели на страту. Він ніс

вий сад, що прилягав до місь

важкий хрест, а слуги старши

ких мурів, і почав потішати.

ни його били. Це було дуже

Не журися, друже! Вони не

жорстоко! Я в:е міг дивитися і

можуть убити Месію, бо. він

втік.

Син Божий! Він сам про це

Почувши слово "Месія", ма

л~й Яків здригнувся. Вів: теж

навчав: казав, що Він післаний

відкрити людям Божу правду і

отримав від цього Месії велику

що всі люди мають стати діть

ласку. Хлопець був зроду слі

ми БоЖими. Чи чув ти про це

пий, і це дуже турбувало· його

коли-небудь?

Яків,

коли "почув,

що всі

зробити, що захоче. Той, хто

люди мають стати Божими ді

повернув

тьми, призадумався.

може бути приниженим

Так, він

хлопчикові зір,

не

Він,

пам'ятає, як одразу після зці

Господь, мусить бути прослав

лення його очей підійшов до

лений!

Месії один законовчитель і за

Якову чекати на здійснения сво

питав:

Не довго довелось мало't.Іу

.Учителю, скажи мені, що

їх сподів·ань. Третього дня, в

маю робити, щоб увійти в Боже

саме свято Пасхи, рознеслася по

царство?

Єрусалимі вістка, що Ісус, Учи

Ісус

ласкаво

усміхнувся,

тель з Назарету, Син Божий во

взяв Якова на руки, посадив

скрес. Ісусові найближчі учні,

собі на коліна і сказав до всіх

що ранком прийшли до його

людей:

гробу, знайшли гріб порожнім.

Амінь,

говорю вам,

що

Деякі з них бачили Ісуса жи

якщо не будете такі, як ці діти,

вим і навіть з ним розмовля

не ввійдете в царство Боже!

ли! ..

Малий Яків тоді ще не розу

Малий Яків дуже втішався

мів, що це означає. Але слова

цією радісною новиною. Він ві

Месії запевнили його, що всі

рив у воскресіння Месії всією

люди мають стати Божими ді

щирою дитячою душею. Ця Па

тьми. І ці слова запали Якову в

сха була днем ~кресіння Хри

душу. Що може бути краще, як

ста, найбільшого добродія, що

стати Божою дитиною? Його

обдарував його очі світлом. По

серце

бачивши матусю сумною, Яків

сповнилось

неземною

ра

дістю. Він. сміливо й радісно дивився в очі своєму приятеле

підійшов до неї і сказав:

Не сумуйте, матусю! Ме

сія таки воскрес!

ві.

Обидва приятелі ще довше були б розмовляли, але поба чили римських вояків, які мар

Матуся усміхнулась, поцілу вала свого синочка і сказала:

Я теж вірю, що він дійсно

ширували з гори Голгофи. Хло

воскрес. Якщо він міг поверну

пці попрощались і розійшлись.

ти тобі, сліпому, зір, то силою

Малий Яків вертався додо

Божою він і воскрес. Ми ж за

му. Він повірив словам прияте

лишимось його вірними і вдяч

ля, що Месію, який звав себе

ними учнями!

Сином Божим, ніхто не може вбити. Він вірив і відчував ці

І дітьми Божими!

вує весь Єрусалим. Бог може

додав

Яків. Володимир МАЦЬКІВ

лим своїм єством, що скоро му сить статися що~ь таке, що зди

. -

книги "Джерело Марії". Львів "Просвіта", 1993)

ДИВНИЙ ВІЗЕРУНОК -

Жив собі :маленький хлопчик Михайлик. Мав вів дуже гарне захоплення

мал:юJІаІі візерунки. Часто. затамувавши подих, милувався мам~'Івими вишиванка ми. а потім: старанно вимальовував кожен взір.

Якось задумав Михай.11ик створити особливий малюнок, ще небачений за кра-

сою. Малював з захопленням, продумував кожну лівію свого дива.

Зим:а тоді була дуже ·суворою та сніжною. Михайлик часто ходив з друзями ва

rjpкy кататись ва санках. Вистачило хлопчині змерзіІути, і недуга прикувала його

до постелі. Час :мииав, Михайлик хворів. А везаківчевий візерунок лежав забутий ва підвіконні. Хлопець промоВJІяв щодня улюблену молитву до Ангела-Хороните ля. Нестерпно буJІо Авгелові"Хоj;Іовителю бачити свого Михайлика хворим, гаря че просив вів у Бога ласки одужання. І от одного ранку, розплющивши оченята, Михайлик побачив свій малюнок, такий прекрасний і довершений, що його серце від радості і захоплення птащкою

забилося в грудях. Улюблене віконечко було змережане вимріяним візерунком.

Що ж то за чарівві!І:к створив цю •кришталеву• казку ва звичайному віконному шклі? Незабаром Михайлик одужав. Щоранку віконце тішило його новим JЦ.Лювком. Саме так Небо виявляло свою неповторну любов. А дитяче. серденько сповнюва

лось раДістю та натхненням. І тішився Авrелик. дивлячись як у гармонії лівій Михайликових візерунків відображається Божий задум. Кожному в житті випадає нагода відчути, що Бог нас любить і допомагає у

всіх добрих почиваввях. Тож зуміймо зберегти цей прекрасний образ у душі своа

Романна АНТОНЮК, м. Львів

"Немає пі чого пі чого кращого па світі, як та.я мати мояодая а своїА дит.аmо~"ІСОМ малим," - писав Тарас Шевченко. У всі часи материн

ство було найблагословеннішим. Його оспівували письменники, поети, воно відображалось у творах мистецтва. Благословенна мить материнство у віках.

благословенне

3Г АСЛО ЖИТТЯ МОЛОДОГО СВЯЩЕНИКА о. Ігор Стець народився

ум. Львові. Батько

29 листопада 1959 року

священик Теодор. Юнак

навчався в Одеській духовній семінарії. Висвяче ний ва священика у

1986 році у Львові,

а незаба

ром' після цього прийняв його у лоно УГКЦ (ще за підпілля) владика В. Стернюк. О. Ігор дуmпас

тирював у селах Коропуж, де діждався відроджен ня УГКЦ. Вже як греко-католицький священик,

відважно діяв ус. Верхнє Сивьовидве Сколівсь

кого району. Його заслуга у тому, що майже вся Сколівщина повернулася у лоно вашої Церкви. Будучи деканом Сколівським, важко захворів ва рак. За порозумінням владик УГКЦ відправили його ва лікування до США. Лікувався і був жерт венним священиком ум. Джонсон-Сіті (штат Нью

Йорк, Стемфорд) з січня

1999 року.

1992 року аж до смерті. Після важкої недуги помер 22

Похоронні відправи відслужив Кир Василь Лостев, єпарх

Стемфорда. Тлінні останки о. Ігоря перевезено до Львова, до храму св. Анд рія в центрі міста. Там служить його батько о. ЮрійQеодор). Вів і його дружина за дозволом Святійшого Отця отримали моваший постриг у Васи

ліявському Чині кілька років тому. о. Ігоря поховано ва ЯвівсЬкому цвин тарі у празник Стрітення Господнього цього року. Вічиая й~му пам'ять!

*** МОШМСЯ ЗА НАШИХ ПОКІЙНИХ Свою вдячність покійним висловлюємо пе словами, пе дорогими пам'ятниками, вінками чи квітами па могилах, а молитвами за упокій їхніх душ. Крім особистої молитви в пашій Церкві прийнята спільна молитва за покійних.

Панахида (походить з грецького "паввіхіс" і означає "цілу віч"). Ко

лись монахи за свого покійного співбрата молилися цілу віч.

цього зали

шилося лише закінчення, яке слухають як додаток до парастасу, похорону

і заупокійної С.Лужби Божої.

Парастас (означає з грецької "стояти перед"). Це довша молитва, яку

відмовляється перед тетраподом. Це частина похоронної відправи, яку та: кож часто додається до заупокійної Служби Божої. У великодньому часі парастас дуже подібний до кавову воскресвої Утрені.

Сорокоусти. Це великопосве моління за Померлих, яке первісно від

мовлялося, мабуть, устами

40 монахів.

Ниві вово зводиться до заупокійної

служби Божої з цр.растасом, що правиться кожної суботи під час Великого Посту (крім акафістової і Лазаревої).

Слово редактора

Український

католицький часопис

Заснований у 1897 році Засновники

........................................... 6 5 ... " ... 66 Намір Апостольства молитви ва квітень .......... 68 Нам пишуть ............................................... 68 "Слово життя" ..................... " ...... " .............. 69 "Отче ваш" - молитва, якої вас навчив Господь 71 Намір Апостольства молитви на березень

- Отці василіяни

Реєстраційне свідоцт . во ЛВ-№122

Анна Попадинець

Апостольство молитви зростає Піст, як духовна віднова о. Василь Зінько, ЧСВВ

Наука Церкви про піст

Головиий редактор

о. Йосафат Воротиmс, чсвв

........... " ........ " 72 ................... " ........ ;. 73

................................. 74

Ігор Скленар Духовний досвід з Італії

............................... 75 ................. 76 українців ........................... 76

Новий греко-католицький єпископ

Світовий Конrрес

Редакційна колеrія:

Богдан Жеплинський

о. Дам' яв Богун, ЧСВВ,

Співпраця духовенства з кобзарями

о. Василь Зінько, ЧСВВ

Євген Саноцький

о. Василь Мевдрунь, ЧСВВ о. Мелетій·Батіг, ЧСВВ

Ольга Крак Літературне редагування та коректура Ігоря Скленара

Комп' ютерна верстка Андрія Ващишива

Адреса редакції:

1. Умов. 5,7.

Цін.а доzовірн.а

Святий Климент Римський з першого століття

85 ........ " .............. " ......... 8 7 Монахи-трапісти в Україні ............................ 88 Про священичу родину Лисків ................. " ... 89 о. Василь Зінько, ЧСВВ Сучасне безбожництво руйнує вашу духовність 90

Ната.ля Томків

Божа!

. " ..... " ......................... " ... 91

Божі діти

................. " ............. , ................... 92 . Дивний візерунок ................. " ................... ". 94 Згасло життя молодого священика ............... " 95 Романна Антонюк

292310, Львівська обл"

.................................. 84

Тарас Дишкант

Володимира Свідерського.

Василіян •Місіонер•.

1999.

Св. сповідь у лікарнях

Робота і художнє оформлення

діапозитивів у Жовківській друкарні видавництва Отців

Журнал "Місіонар",

................................................. 83

о. Роман Каспришин

На обкладинці: св. Венедикт

Віддруковано з ГОТОВИХ

Навернення

Володимир Мацьків

ЩJук. арк. 5,2. Умов. фарбо·відб. Обл.-вид арк. 5,0.

м. Жовква, вул. ВасилІянська,

о. Петро Герилюк-Купчинський

Любов вся

26.02.99 р.

Формат70х1001/16.Друк

Зам.

Великодня сповідь ........................................

До відома священиків

м. Львів, 290019, вул. Б. Хмельницького, 36, Святоонуфріівський монастир ОО. Василіян тел. 72-95-69

офсетний. Папір друк. №

....................... 79

о. Мелетій Батіг, ЧСВВ

Літературний рі.І{актор

Підписано /JP ЩJуку

Товариство медиків-християн

............... 77

Г-Іередруки і

перекдади дозволені за поданням

джерела.

Редакція зберігає за собою пQ_аво виправляти

мову і скорочувати надіслані матеріали.

ЧАЙНВОРД

1. Перекладач кв:иги Томи Кемпійського •Наслідування Христа». 2. Один з 12 малих пророків, який описує знищення Ніневії. 3. Одне з головних добрих діл. 4. Повість О. Кобилянської •".черні». 5. Одна з богословських чеснот. 6. Назва. однієї з книг П'ятикнижжя. 7. Ім'я чоловіка, дочку якого воскресив Ісус Христос. 8. Вид пісної їжі. 9. Гора, на якій зупинився човен Ноя. 10. Найбільший "злодій часу" і новітній ідол. 11. Один із семи дарів Святого Духа Сн:лала Леся Штин:ало, м. Львів'

N 2

за

Симеон.

Відповіді ва чайнворд •Літера Л•, опубJІіковаиий у

1999 рік: 1. Антіохія. 2. Яків. 3. •Василіяда•. 4. Нонна. 7. Анге;. 8. Лютий. 9. Йордан.

Амос.

На цей чайнворд правил.ьпі відповіді першим падісл.ав Апто певич Мар'яп із сел.а Вол.ичя Жидачівського райопу па Львівщипі.

.20~